UKRAINIAN version - Public Domain БуттÑ. 1:1 Ðа початку Бог Ñтворив Ðебо та землю.(UA) БуттÑ. 1:2 Ð Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° пуÑта та порожнÑ, Ñ– темрÑва була над безоднею, Ñ– Дух Божий ширÑв над поверхнею води.(UA) БуттÑ. 1:3 І Ñказав Бог: Хай ÑтанетьÑÑ Ñвітло! І ÑталоÑÑ Ñвітло.(UA) БуттÑ. 1:4 І побачив Бог Ñвітло, що добре воно, Ñ– Бог відділив Ñвітло від темрÑви.(UA) БуттÑ. 1:5 І Бог назвав Ñвітло: День, а темрÑву назвав: Ðіч. І був вечір, Ñ– був ранок, день перший.(UA) БуттÑ. 1:6 І Ñказав Бог: Ðехай ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´ÑŒ поÑеред води, Ñ– нехай відділÑÑ” вона між водою й водою.(UA) БуттÑ. 1:7 І Бог твердь учинив, Ñ– відділив воду, що під твердю вона, Ñ– воду, що над твердю вона. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) БуттÑ. 1:8 І назвав Бог твердь Ðебо. І був вечір, Ñ– був ранок день другий.(UA) БуттÑ. 1:9 І Ñказав Бог: Ðехай зберетьÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð° з-попід неба до міÑÑ†Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– нехай Ñуходіл Ñтане видний. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) БуттÑ. 1:10 І назвав Бог Ñуходіл: ЗемлÑ, а міÑце Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ назвав: Море. І Бог побачив, що добре воно.(UA) БуттÑ. 1:11 І Ñказав Бог: Ðехай Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ траву, Ñрину, що наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° розÑіває, дерево овочеве, що за родом Ñвоїм плід приноÑить, що в ньому наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на землі. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) БуттÑ. 1:12 І Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð²Ñƒ видала, Ñрину, що наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñіває за родом Ñ—Ñ—, Ñ– дерево, що приноÑить плід, що наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в нім за родом його. І Бог побачив, що добре воно.(UA) БуттÑ. 1:13 І був вечір, Ñ– був ранок, день третій.(UA) БуттÑ. 1:14 І Ñказав Бог: Ðехай будуть Ñвітила на тверді небеÑній Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ ночі, Ñ– нехай вони Ñтануть знаками, Ñ– чаÑами умовленими, Ñ– днÑми, Ñ– роками.(UA) БуттÑ. 1:15 І нехай вони Ñтануть на тверді небеÑній Ñвітилами, щоб Ñвітити над землею. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) БуттÑ. 1:16 І вчинив Бог обидва Ñвітила великі, Ñвітило велике, щоб воно керувало днем, Ñ– Ñвітило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.(UA) БуттÑ. 1:17 І Бог уміÑтив Ñ—Ñ… на тверді небеÑній, щоб Ñвітили вони над землею,(UA) БуттÑ. 1:18 Ñ– щоб керували днем та ніччю, Ñ– щоб відділювали Ñвітло від темрÑви. І Бог побачив, що це добре.(UA) БуттÑ. 1:19 І був вечір, Ñ– був ранок, день четвертий.(UA) БуттÑ. 1:20 І Ñказав Бог: Ðехай вода вироїть дрібні Ñ–Ñтоти, душу живу, Ñ– птаÑтво, що літає над землею під небеÑною твердю.(UA) БуттÑ. 1:21 І Ñтворив Бог риби великі, Ñ– вÑÑку душу живу плазуючу, що Ñ—Ñ— вода вироїла за Ñ—Ñ… родом, Ñ– вÑÑку пташину крилату за родом Ñ—Ñ—. І Бог побачив, що добре воно.(UA) БуттÑ. 1:22 І поблагоÑловив Ñ—Ñ… Бог, кажучи: ПлодітьÑÑ Ð¹ розмножуйтеÑÑ, Ñ– наповнюйте воду в морÑÑ…, а птаÑтво нехай розмножуєтьÑÑ Ð½Ð° землі!(UA) БуттÑ. 1:23 І був вечір, Ñ– був ранок, день п'Ñтий.(UA) БуттÑ. 1:24 І Ñказав Бог: Ðехай видаÑÑ‚ÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ñƒ душу за родом Ñ—Ñ—, худобу й плазуюче, Ñ– земну звірину за родом Ñ—Ñ—. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) БуттÑ. 1:25 І вчинив Бог земну звірину за родом Ñ—Ñ—, Ñ– худобу за родом Ñ—Ñ—, Ñ– вÑе земне плазуюче за родом його. І бачив Бог, що добре воно.(UA) БуттÑ. 1:26 І Ñказав Бог: Створімо людину за образом Ðашим, за подобою Ðашою, Ñ– хай панують над морÑькою рибою, Ñ– над птаÑтвом небеÑним, Ñ– над худобою, Ñ– над уÑею землею, Ñ– над уÑім плазуючим, що плазує по землі.(UA) БуттÑ. 1:27 І Бог на Свій образ людину Ñтворив, на образ Божий Ñ—Ñ— Він Ñтворив, Ñк чоловіка та жінку Ñтворив Ñ—Ñ….(UA) БуттÑ. 1:28 І поблагоÑловив Ñ—Ñ… Бог, Ñ– Ñказав Бог до них: ПлодітьÑÑ Ð¹ розмножуйтеÑÑ, Ñ– наповнюйте землю, оволодійте нею, Ñ– пануйте над морÑькими рибами, Ñ– над птаÑтвом небеÑним, Ñ– над кожним плазуючим живим на землі!(UA) БуттÑ. 1:29 І Ñказав Бог: Оце дав Я вам уÑÑŽ Ñрину, що розÑіває наÑіннÑ, що на вÑій землі, Ñ– кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розÑіває наÑіннÑ, нехай буде на їжу це вам!(UA) БуттÑ. 1:30 І земній уÑій звірині Ñ– вÑьому птаÑтву небеÑному, Ñ– кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уÑÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½ÑŒ Ñринна на їжу Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) БуттÑ. 1:31 І побачив Бог уÑе, що вчинив. І ото, вельми добре воно! І був вечір, Ñ– був ранок, день шоÑтий.(UA) БуттÑ. 2:1 І були Ñкінчені небо й землÑ, Ñ– вÑе воїнÑтво їхнє.(UA) БуттÑ. 2:2 І Ñкінчив Бог Ð´Ð½Ñ Ñьомого працю Свою, Ñку Він чинив. І Він відпочив у дні Ñьомім від уÑієї праці Своєї, Ñку був чинив.(UA) БуттÑ. 2:3 І поблагоÑловив Бог день Ñьомий, Ñ– його оÑвÑтив, бо в нім відпочив Він від уÑієї праці Своєї, Ñку, чинÑчи, Бог був Ñтворив.(UA) БуттÑ. 2:4 Це оÑÑŒ Ð¿Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ±Ð° й землі, коли Ñтворено Ñ—Ñ…, у дні, Ñк ГоÑподь Бог Ñоздав небо та землю.(UA) БуттÑ. 2:5 І не було на землі жодної польової роÑлини, Ñ– жодна Ñрина польова не роÑла, бо на землю дощу ГоÑподь Бог не давав, Ñ– не було людини, щоб порати землю.(UA) БуттÑ. 2:6 І пара з землі підіймалаÑÑŒ, Ñ– напувала вÑÑŽ землю.(UA) БуттÑ. 2:7 І Ñтворив ГоÑподь Бог людину з пороху земного. І Ð´Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð´Ð¸Ñ…Ð½ÑƒÐ² у ніздрі Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтала людина живою душею.(UA) БуттÑ. 2:8 І наÑадив ГоÑподь Бог рай ув Едені на Ñході, Ñ– там оÑадив людину, що Ñ—Ñ— Він Ñтворив.(UA) БуттÑ. 2:9 І зроÑтив ГоÑподь Бог із землі кожне дерево, принадне на виглÑд Ñ– на їжу Ñмачне, Ñ– дерево Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾Ñеред раю, Ñ– дерево ÐŸÑ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð° Ñ– зла.(UA) БуттÑ. 2:10 І річка з Едену виходить, щоб поїти рай. І звідти розділюєтьÑÑ Ñ– Ñтає чотирма початками.(UA) БуттÑ. 2:11 Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ Пішон, оточує він уÑÑŽ землю Хавіла, де Ñ” золото.(UA) БуттÑ. 2:12 Рзолото тієї землі добре; там бделій Ñ– камінь онікÑ.(UA) БуттÑ. 2:13 Ім'Ñ Ð¶ другої річки Òіхон, вона оточує ввеÑÑŒ край Етіопії.(UA) БуттÑ. 2:14 Рім'Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ÐºÐ¸ третьої Тигр, вона протікає на Ñході Ðшшуру. Ррічка четверта вона Ефрат.(UA) БуттÑ. 2:15 І взÑв ГоÑподь Бог людину, Ñ– в еденÑькому раї вміÑтив був Ñ—Ñ—, щоб порала його та його доглÑдала.(UA) БуттÑ. 2:16 І наказав ГоÑподь Бог Ðдамові, кажучи: Із кожного дерева в Раю ти можеш Ñ—Ñти.(UA) БуттÑ. 2:17 Ðле з дерева Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð° й зла не їж від нього, бо в день їди твоєї від нього ти напевно помреш!(UA) БуттÑ. 2:18 І Ñказав ГоÑподь Бог: Ðе добре, щоб бути чоловіку Ñамотнім. Створю йому поміч, подібну до нього.(UA) БуттÑ. 2:19 І вчинив ГоÑподь Бог із землі вÑÑŽ польову звірину, Ñ– вÑе птаÑтво небеÑне, Ñ– до Ðдама привів, щоб побачити, Ñк він Ñ—Ñ… кликатиме. РвÑе, Ñк покличе Ðдам до них, до живої душі воно Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ.(UA) БуттÑ. 2:20 І назвав Ðдам імена вÑій худобі, Ñ– птаÑтву небеÑному, Ñ– вÑій польовій звірині. Ðле Ðдамові помочі Він не знайшов, щоб подібна до нього була.(UA) БуттÑ. 2:21 І вчинив ГоÑподь Бог, що на Ðдама Ñпав міцний Ñон, Ñ– заÑнув він. І Він узÑв одне з ребер його, Ñ– тілом закрив його міÑце.(UA) БуттÑ. 2:22 І перетворив ГоÑподь Бог те ребро, що взÑв із Ðдама, на жінку, Ñ– привів Ñ—Ñ— до Ðдама.(UA) БуттÑ. 2:23 І промовив Ðдам: Оце тепер вона кіÑÑ‚ÑŒ від коÑтей моїх, Ñ– тіло від тіла мого. Вона чоловіковою буде зватиÑÑ, бо взÑта вона з чоловіка.(UA) БуттÑ. 2:24 Покине тому чоловік Ñвого батька та матір Ñвою, та й приÑтане до жінки Ñвоєї, Ñ– Ñтануть вони одним тілом.(UA) БуттÑ. 2:25 І були вони нагі обоє, Ðдам та жінка його, Ñ– вони не ÑоромилиÑÑŒ.(UA) БуттÑ. 3:1 Ðле змій був хитріший над уÑÑŽ польову звірину, Ñку ГоÑподь Бог учинив. І Ñказав він до жінки: Чи Бог наказав: Ðе їжте з уÑÑкого дерева раю?(UA) БуттÑ. 3:2 І відповіла жінка змієві: З плодів дерева раю ми можемо Ñ—Ñти,(UA) БуттÑ. 3:3 але з плодів дерева, що в Ñередині раю, Бог Ñказав: Ðе їжте із нього, Ñ– не доторкайтеÑÑŒ до нього, щоб вам не померти.(UA) БуттÑ. 3:4 І Ñказав змій до жінки: Умерти не вмрете!(UA) БуттÑ. 3:5 Бо відає Бог, що Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, коли будете з нього ви Ñ—Ñти, ваші очі розкриютьÑÑ, Ñ– Ñтанете ви, немов Боги, знаючи добро й зло.(UA) БуттÑ. 3:6 І побачила жінка, що дерево добре на їжу, Ñ– принадне Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‡ÐµÐ¹, Ñ– пожадане дерево, щоб набути знаннÑ. І взÑла з його плоду, та й з'їла, Ñ– разом дала теж чоловікові Ñвоєму, Ñ– він з'їв.(UA) БуттÑ. 3:7 І розкрилиÑÑ Ð¾Ñ‡Ñ– в обох них, Ñ– пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові лиÑÑ‚Ñ, Ñ– зробили опаÑки Ñобі.(UA) БуттÑ. 3:8 І почули вони Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñпода Бога, що по раю ходив, Ñк повіÑв денний холодок. І ÑховавÑÑ Ðдам Ñ– його жінка від ГоÑпода Бога Ñеред дерев раю.(UA) БуттÑ. 3:9 І закликав ГоÑподь Бог до Ðдама, Ñ– до нього Ñказав: Де ти?(UA) БуттÑ. 3:10 Ртой відповів: Почув Ñ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñƒ раю Ñ– злÑкавÑÑ, бо нагий Ñ, Ñ– ÑховавÑÑ.(UA) БуттÑ. 3:11 І промовив ГоÑподь: Хто Ñказав тобі, що ти нагий? Чи ти не їв з того дерева, що Я звелів був тобі, щоб ти з нього не їв?(UA) БуттÑ. 3:12 Ð Ðдам відказав: Жінка, що дав Ти Ñ—Ñ—, щоб зо мною була, вона подала мені з того дерева, Ñ– Ñ Ñ—Ð².(UA) БуттÑ. 3 13 Тоді ГоÑподь Бог промовив до жінки: Що це ти наробила? Ржінка Ñказала: Змій ÑпокуÑив мене, Ñ– Ñ Ñ—Ð»Ð°.(UA) БуттÑ. 3:14 І до Ð·Ð¼Ñ–Ñ Ñказав ГоÑподь Бог: За те, що зробив ти оце, то ти проклÑтіший над уÑÑŽ худобу, Ñ– над уÑÑŽ звірину польову! Ðа Ñвоїм череві будеш плазувати, Ñ– порох ти Ñ—Ñтимеш у вÑÑ– дні Ñвойого життÑ.(UA) БуттÑ. 3:15 І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між наÑіннÑм твоїм Ñ– наÑіннÑм Ñ—Ñ—. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п'Ñту.(UA) БуттÑ. 3:16 До жінки промовив: Помножуючи, помножу Ñ‚ÐµÑ€Ð¿Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— та болі вагітноÑти твоєї. Ти в муках родитимеш діти, Ñ– до мужа твого Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, а він буде панувати над тобою.(UA) БуттÑ. 3:17 І до Ðдама Ñказав Він: За те, що ти поÑлухав голоÑу жінки Ñвоєї та їв з того дерева, що Я наказав був тобі, говорÑчи: Від нього не їж, проклÑта через тебе землÑ! Ти в Ñкорботі будеш Ñ—Ñти від неї вÑÑ– дні Ñвойого життÑ.(UA) БуттÑ. 3:18 Тернину й оÑот вона буде родити тобі, Ñ– ти будеш Ñ—Ñти траву польову.(UA) БуттÑ. 3:19 У поті Ñвойого Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð¸ Ñ—Ñтимеш хліб, аж поки не вернешÑÑ Ð² землю, бо з неї ти взÑтий. Бо ти порох, Ñ– до пороху вернешÑÑ.(UA) БуттÑ. 3:20 І назвав Ðдам ім'Ñ Ñвоїй жінці: Єва, бо вона була мати вÑього живого.(UA) БуттÑ. 3:21 І зробив ГоÑподь Бог Ðдамові та жінці його одежу шкурÑну Ñ– зодÑгнув Ñ—Ñ….(UA) БуттÑ. 3:22 І Ñказав ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Ñтав чоловік, немов один із ÐаÑ, щоб знати добро й зло. Ртепер коли б не проÑÑ‚Ñг він Ñвоєї руки, Ñ– не взÑв з дерева життÑ, Ñ– щоб він не з'їв, Ñ– не жив повік віку.(UA) БуттÑ. 3:23 І виÑлав його ГоÑподь Бог із еденÑького раю, щоб порати землю, з Ñкої узÑтий він був.(UA) БуттÑ. 3:24 І вигнав ГоÑподь Бог Ðдама. Рна Ñхід від еденÑького раю поÑтавив Херувима Ñ– меча полум'Ñного, Ñкий обертавÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, щоб Ñтерегти дорогу до дерева життÑ.(UA) БуттÑ. 4:1 І пізнав Ðдам Єву, жінку Ñвою, Ñ– вона завагітніла, Ñ– породила Каїна, Ñ– Ñказала: Ðабула чоловіка від ГоÑпода.(UA) БуттÑ. 4:2 Рдалі вона породила брата йому ÐвелÑ. І був Ðвель паÑтух отари, а Каїн був рільник.(UA) БуттÑ. 4:3 І ÑталоÑÑŒ по деÑкім чаÑÑ–, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐšÐ°Ñ—Ð½ Богові жертву від плоду землі.(UA) БуттÑ. 4:4 Ð Ðвель, він також Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглÑнувÑÑ Ð“Ð¾Ñподь на ÐÐ²ÐµÐ»Ñ Ð¹ на жертву його,(UA) БуттÑ. 4:5 а на Каїна й на жертву його не зглÑнувÑÑ. І Ñильно розгнівавÑÑ ÐšÐ°Ñ—Ð½, Ñ– Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ похилилоÑÑŒ.(UA) БуттÑ. 4:6 І Ñказав ГоÑподь Каїнові: Чого ти розгнівавÑÑ, Ñ– чого похилилоÑÑŒ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”?(UA) БуттÑ. 4:7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, а коли недобре, то в дверÑÑ… гріх підÑтерігає. І до тебе його пожаданнÑ, а ти муÑиш над ним панувати.(UA) БуттÑ. 4:8 І говорив Каїн до ÐвелÑ, брата Ñвого. І ÑталоÑÑŒ, Ñк були вони в полі, повÑтав Каїн на ÐвелÑ, брата Ñвого, Ñ– вбив його.(UA) БуттÑ. 4:9 І Ñказав ГоÑподь Каїнові: Де Ðвель, твій брат? Ртой відказав: Ðе знаю. Чи Ñ Ñторож брата Ñвого?(UA) БуттÑ. 4:10 І Ñказав ГоÑподь: Що ти зробив? Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð²Ð¸ брата твого взиває до Мене з землі.(UA) БуттÑ. 4:11 Ртепер ти проклÑтий від землі, що розкрила уÑта Ñвої, щоб прийнÑти кров твого брата з твоєї руки.(UA) БуттÑ. 4:12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не даÑÑ‚ÑŒ тобі Ñили Ñвоєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.(UA) БуттÑ. 4:13 І Ñказав Каїн до ГоÑпода: Більший мій гріх, аніж можна знеÑти.(UA) БуттÑ. 4:14 ОÑÑŒ Ти виганÑєш Ñьогодні мене з цієї землі, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ховатиÑÑŒ від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾. І Ñ Ñтану мандрівником та заволокою на землі, Ñ– буде, кожен, хто Ñтріне мене, той уб'Ñ” мене.(UA) БуттÑ. 4:15 І промовив до нього ГоÑподь: Через те кожен, хто вб'Ñ” Каїна, Ñемикратно буде пімщений. І вміÑтив ГоÑподь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто Ñтріне його.(UA) БуттÑ. 4:16 І вийшов Каїн з-перед Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, й оÑів у країні Ðод, на Ñхід від Едену.(UA) БуттÑ. 4:17 І Каїн пізнав Ñвою жінку, Ñ– Ñтала вона вагітна, Ñ– вродила Еноха. І збудував він міÑто, Ñ– назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑтові, Ñк ім'Ñ Ñвого Ñина: Енох.(UA) БуттÑ. 4:18 І народивÑÑ Ð² Еноха Ірад, а Ірад породив МехуÑїла, а МехуÑїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.(UA) БуттÑ. 4:19 І взÑв Ñобі Ламех дві жінки, ім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Ðда, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ñ–Ð¹ Цілла.(UA) БуттÑ. 4:20 І породила Ðда Явала, він був батьком тих, що ÑидÑÑ‚ÑŒ по наметах Ñ– мають череду.(UA) БуттÑ. 4:21 Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° його Ювал, він був батьком уÑім, хто держить у руках гуÑла й Ñопілку.(UA) БуттÑ. 4:22 РЦілла також породила Тувалкаїна, що кував вÑілÑку мідь та залізо. Ð ÑеÑтра Тувалкаїнова Ðоема.(UA) БуттÑ. 4:23 І промовив Ламех до жінок Ñвоїх: Ðдо й Цілло, поÑлухайте ви мого голоÑу, жони Ламехові, почуйте ви Ñлова мого! Бо Ñкби Ñ Ð¼ÑƒÐ¶Ð° забив за уразу Ñвою, а дитину за рану Ñвою,(UA) БуттÑ. 4:24 Ñ– Ñк буде уÑемеро пімщений Каїн, то Ламех у ÑімдеÑÑтеро й Ñемеро!(UA) БуттÑ. 4:25 І пізнав Ðдам ще Ñвою жінку, Ñ– Ñина вона породила. І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Сиф, бо Бог дав мені інше наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° ÐвелÑ, що забив його Каїн.(UA) БуттÑ. 4:26 РСифові теж народивÑÑ Ð±ÑƒÐ² Ñин, Ñ– він назвав Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Енош. Тоді зачали були призивати Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє.(UA) БуттÑ. 5:1 Оце книга нащадків Ðдамових. Того днÑ, Ñк Ñтворив Бог людину, Він Ñ—Ñ— вчинив на подобу Божу.(UA) БуттÑ. 5:2 Чоловіком Ñ– жінкою Він Ñ—Ñ… Ñтворив, Ñ– поблагоÑловив Ñ—Ñ…. І того днÑ, Ñк були вони Ñтворені, назвав Він їхнє йменнÑ: Людина.(UA) БуттÑ. 5:3 І жив Ðдам Ñто літ Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ, та й Ñина породив за подобою Ñвоєю та за образом Ñвоїм, Ñ– назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Сиф.(UA) БуттÑ. 5:4 І було Ðдамових днів по тому, Ñк він Сифа породив, віÑім Ñотень літ. І породив він Ñинів Ñ– дочок.(UA) БуттÑ. 5:5 РвÑÑ–Ñ… Ðдамових днів було, Ñкі жив, дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ літ. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:6 І жив Сиф Ñто літ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив він Еноша.(UA) БуттÑ. 5:7 І жив Сиф по тому, Ñк Еноша породив, віÑім Ñотень літ Ñ– Ñім літ. І породив він Ñинів Ñ– дочок.(UA) БуттÑ. 5:8 Рбули вÑÑ– дні Сифові дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– дванадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) БуттÑ. 5:9 І жив Енош дев'ÑтдеÑÑÑ‚ літ, та й породив він Кенана.(UA) БуттÑ. 5:10 І жив Енош по тому, Ñк Кенана породив, віÑім Ñотень літ Ñ– п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:11 Рбули вÑÑ– Еношеві дні дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:12 І жив Кенан ÑімдеÑÑÑ‚ літ, та й породив він Магалал'їла.(UA) БуттÑ. 5:13 І жив Кенан по тому, Ñк породив Магалал'їла, віÑім Ñотень літ Ñ– Ñорок літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:14 РвÑÑ–Ñ… Кенанових днів було дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ літ. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:15 І жив Магалал'їл шіÑтдеÑÑÑ‚ літ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив він Яреда.(UA) БуттÑ. 5:16 І жив Магалал'їл по тому, Ñк Яреда породив, віÑім Ñотень літ Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:17 Рбули вÑÑ– дні Магалал'їлові віÑім Ñотень літ Ñ– дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:18 І жив Яред Ñто літ Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два роки, та й породив він Еноха.(UA) БуттÑ. 5:19 І жив Яред по тому, Ñк породив він Еноха, віÑім Ñотень літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:20 Рбули вÑÑ– Яредові дні дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два роки. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:21 І жив Енох шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив Метушалаха.(UA) БуттÑ. 5:22 І ходив Енох з Богом по тому, Ñк породив він Метушалаха, три Ñотні літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:23 РвÑÑ–Ñ… Енохових днів було три Ñотні літ Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) БуттÑ. 5:24 І ходив із Богом Енох, Ñ– не Ñтало його, бо забрав його Бог.(UA) БуттÑ. 5:25 І жив Метушалах Ñто літ Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім літ, та й Ламеха породив.(UA) БуттÑ. 5:26 І жив Метушалах по тому, Ñк породив він Ламеха, Ñім Ñотень літ Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два роки. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:27 РвÑÑ–Ñ… Метушалахових днів було дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ літ. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:28 І жив Ламех Ñто літ Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два роки, та й Ñина породив,(UA) БуттÑ. 5:29 ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ назвав: Ðой, говорÑчи: Цей Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–ÑˆÐ¸Ñ‚ÑŒ у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що ГоÑподь Ñ—Ñ— виклÑв.(UA) БуттÑ. 5:30 І жив Ламех по тому, Ñк ÐÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð², п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ Ñ– дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 5:31 РвÑÑ–Ñ… Ламехових днів було Ñім Ñотень літ Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім літ. Та й помер він.(UA) БуттÑ. 5:32 І був Ðой віку п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ, та й породив Ðой Сима, Хама та Яфета.(UA) БуттÑ. 6:1 І ÑталоÑÑ, що розпочала людина розмножуватиÑÑŒ на поверхні землі, Ñ– їм народилиÑÑ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¸.(UA) БуттÑ. 6:2 І побачили Божі Ñини людÑьких дочок, що вродливі вони, Ñ– взÑли Ñобі жінок із уÑÑ–Ñ…, Ñких вибрали.(UA) БуттÑ. 6:3 І промовив ГоÑподь: Ðе буде Мій Дух перемагатиÑÑ Ð² людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, Ñ– дні Ñ—Ñ— будуть Ñто Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) БуттÑ. 6:4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, Ñк Ñтали приходити Божі Ñини до людÑьких дочок. І вони їм народжували, то були Ñилачі, що Ñлавні від віку.(UA) БуттÑ. 6:5 І бачив ГоÑподь, що велике Ñ€Ð¾Ð·Ð±ÐµÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ на землі, Ñ– ввеÑÑŒ нахил думки ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ—Ñ— тільки зло повÑÑкденно.(UA) БуттÑ. 6:6 І пожалкував був ГоÑподь, що людину Ñтворив на землі. І заÑмутивÑÑ Ð’Ñ–Ð½ у Ñерці Своїм.(UA) БуттÑ. 6:7 І промовив ГоÑподь: Зітру Я людину, Ñку Я Ñтворив, з поверхні землі, від людини аж до Ñкотини, аж до плазунів, Ñ– аж до птаÑтва небеÑного. Бо жалкую, що Ñ—Ñ… Я вчинив.(UA) БуттÑ. 6:8 Ðле Ðой знайшов миліÑÑ‚ÑŒ у ГоÑподніх очах.(UA) БуттÑ. 6:9 Це оÑÑŒ оповіÑÑ‚ÑŒ про ÐоÑ. Ðой був чоловік праведний Ñ– невинний у Ñвоїх поколіннÑÑ…. Ðой з Богом ходив.(UA) БуттÑ. 6:10 І Ðой породив трьох Ñинів: Сима, Хама й Яфета.(UA) БуттÑ. 6:11 І зіпÑулаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Божим лицем, Ñ– наповнилаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ð°ÑильÑтвом.(UA) БуттÑ. 6:12 І бачив Бог землю, Ñ– оÑÑŒ зіпÑулаÑÑŒ вона, кожне бо тіло зіпÑуло дорогу Ñвою на землі.(UA) БуттÑ. 6:13 І промовив ГоÑподь до ÐоÑ: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ð°ÑильÑтвом від них. І оÑÑŒ Я винищу Ñ—Ñ… із землі.(UA) БуттÑ. 6:14 Зроби Ñобі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, Ñ– Ñмолою оÑмолиш його ізÑередини та ізнадвору.(UA) БуттÑ. 6:15 І отак його зробиш: три Ñотні ліктів довжина ковчега, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів ширина йому, а тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑочина йому.(UA) БуттÑ. 6:16 Отвір учиниш в ковчезі, Ñ– звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорÑдні й третьорÑдні.(UA) БуттÑ. 6:17 РЯ оÑÑŒ наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життÑ. Помре вÑе, що на землі!(UA) БуттÑ. 6:18 І Ñкладу Я заповіта Свойого з тобою, Ñ– ввійдеш до ковчегу ти, Ñ– Ñини твої, Ñ– жінка твоÑ, Ñ– жінки твоїх Ñинів із тобою.(UA) БуттÑ. 6:19 І впровадиш до ковчегу по двоє з уÑього, з уÑього живого, із кожного тіла, щоб Ñ—Ñ… заховати живими з тобою. Вони будуть Ñамець Ñ– ÑамицÑ.(UA) БуттÑ. 6:20 Із птаÑтва за родом його, Ñ– з худоби за родом Ñ—Ñ—, Ñ– з уÑÑ–Ñ… плазунів на землі за родом Ñ—Ñ…, по двоє з уÑього увійдуть до тебе, щоб Ñ—Ñ… зберегти живими.(UA) БуттÑ. 6:21 Рти набери Ñобі з кожної їжі, що вона на ÑпоживаннÑ, Ñ– буде Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ й Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… на поживу.(UA) БуттÑ. 6:22 І зробив Ðой уÑе, Ñк звелів йому Бог, так зробив він.(UA) БуттÑ. 7:1 І Ñказав ГоÑподь Ðоєві: Увійди ти й увеÑÑŒ дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді.(UA) БуттÑ. 7:2 Із уÑÑкої чиÑтої худоби візьмеш Ñобі по Ñемеро, ÑÐ°Ð¼Ñ†Ñ Ñ‚Ð° Ñамицю Ñ—Ñ—, а з худоби нечиÑтої двоє: ÑÐ°Ð¼Ñ†Ñ Ñ‚Ð° Ñамицю Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 7:3 Також із птаÑтва небеÑного по Ñемеро, ÑÐ°Ð¼Ñ†Ñ Ñ‚Ð° Ñамицю, щоб наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñховати живим на поверхні вÑієї землі.(UA) БуттÑ. 7:4 ОÑÑŒ бо по Ñеми днÑÑ… Я литиму на землю дощ Ñорок день Ñ– Ñорок ночей, Ñ– вÑÑку Ñ–Ñтоту, Ñку Я вчинив, зітру з-над поверхні землі!(UA) БуттÑ. 7:5 І зробив Ðой уÑе, Ñк звелів був ГоÑподь.(UA) БуттÑ. 7:6 Ð Ðой був віку шоÑтиÑот літ, Ñ– ÑтавÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¿, вода на землі.(UA) БуттÑ. 7:7 І ввійшов Ðой, Ñ– Ñини його, Ñ– жінка його, Ñ– невіÑтки його з ним до ковчегу перед водою потопу.(UA) БуттÑ. 7:8 Із чиÑтої худоби та з худоби, що нечиÑта вона, Ñ– з птаÑтва, Ñ– вÑього, що плазує на землі,(UA) БуттÑ. 7:9 по двоє ввійшли до ÐÐ¾Ñ Ð´Ð¾ ковчегу, Ñамець Ñ– ÑамицÑ, Ñк Бог Ðоєві був ізвелів.(UA) БуттÑ. 7:10 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Ñеми днÑÑ…, Ñ– води потопу линули на землю.(UA) БуттÑ. 7:11 Року шоÑтої Ñотні літ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ðоєвого, міÑÑÑ†Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾, ÑімнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, цього Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ð»Ð¸ÑÑ Ð²ÑÑ– джерела великої безодні, Ñ– розчинилиÑÑ Ð½ÐµÐ±ÐµÑні розтвори.(UA) БуттÑ. 7:12 І був дощ на землі Ñорок день Ñ– Ñорок ночей.(UA) БуттÑ. 7:13 Того Ñаме Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ ковчегу ввійшов Ðой, Ñ– Сим, Ñ– Хам та Яфет, Ñини Ðоєві, Ñ– жінка Ðоєва, Ñ– три невіÑтки його з ними,(UA) БуттÑ. 7:14 вони та вÑÑка звірина за родом Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑка худоба за родом Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑке плазуюче, що плазує по землі, за родом його, Ñ– вÑÑке птаÑтво за родом його, уÑÑка пташка крилата.(UA) БуттÑ. 7:15 І ввійшли до ÐоÑ, до ковчегу по двоє із кожного тіла, що в нім дух життÑ.(UA) БуттÑ. 7:16 Рте, що ввійшло, Ñамець Ñ– ÑÐ°Ð¼Ð¸Ñ†Ñ Ð· кожного тіла ввійшли, Ñк звелів йому Бог. І замкнув ГоÑподь за ним ковчега.(UA) БуттÑ. 7:17 І був потоп Ñорок день на землі, Ñ– збільшилаÑÑŒ вода, Ñ– понеÑла ковчега. І він виÑоко Ñтав над землею.(UA) БуттÑ. 7:18 І прибула вода, Ñ– Ñильно збільшилаÑÑŒ вона на землі, Ñ– пливав ковчег на поверхні води.(UA) БуттÑ. 7:19 І дуже-дуже вода на землі прибула, Ñ– покрилиÑÑŒ уÑÑ– гори виÑокі, що під небом уÑім.(UA) БуттÑ. 7:20 Ðа п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів угору вода прибула, Ñ– покрилиÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸.(UA) БуттÑ. 7:21 І вимерло вÑÑке тіло, що рухаєтьÑÑ Ð½Ð° землі: Ñеред птаÑтва, Ñ– Ñеред Ñкотини, Ñ– Ñеред звірини, Ñ– Ñеред уÑÑ–Ñ… плазунів, що плазують по землі, Ñ– кожна людина.(UA) БуттÑ. 7:22 УÑе, що в ніздрÑÑ… його дух життÑ, з уÑього, що на Ñуходолі вимерло було.(UA) БуттÑ. 7:23 І винищив Бог уÑÑку Ñ–Ñтоту на поверхні землі, від людини аж до Ñкотини, аж до плазуна, Ñ– аж до птаÑтва небеÑного, вони ÑтерлиÑÑŒ з землі. І зоÑтавÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ Ðой та те, що з ним у ковчезі було.(UA) БуттÑ. 7:24 І прибувала вода на землі Ñто Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ день.(UA) БуттÑ. 8:1 І згадав Бог про ÐоÑ, Ñ– про кожну звірину та про вÑÑку худобу, що були з ним у ковчезі. І Бог навів вітра на землю, Ñ– вода заÑпокоїлаÑÑŒ.(UA) БуттÑ. 8:2 І закрилиÑÑŒ джерела безодні та небеÑні розтвори, Ñ– дощ з неба ÑпинивÑÑ.(UA) БуттÑ. 8:3 І верталаÑÑŒ вода з-над землі, верталаÑÑŒ поÑтійно. І Ñтала вода Ñпадати по Ñта й п'ÑтидеÑÑти днÑÑ….(UA) БуттÑ. 8:4 Ð Ñьомого міÑÑцÑ, на ÑімнадцÑтий день міÑÑÑ†Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³ ÑпинивÑÑ Ð½Ð° горах ÐраратÑьких.(UA) БуттÑ. 8:5 І поÑтійно вода Ñпадала аж до деÑÑтого міÑÑцÑ. Рпершого Ð´Ð½Ñ Ð´ÐµÑÑтого міÑÑÑ†Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð½Ñ–Ð»Ð¸ÑÑ Ð³Ñ–Ñ€Ñькі вершки.(UA) БуттÑ. 8:6 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Ñорока днÑÑ…, Ðой відчинив вікно ковчегу, що його він зробив.(UA) БуттÑ. 8:7 І виÑлав він крука. І літав той туди та назад, аж поки не виÑохла вода з-над землі.(UA) БуттÑ. 8:8 І поÑлав він від Ñебе голубку, щоб побачити, чи не Ñпала вода з-над землі.(UA) БуттÑ. 8:9 Та не знайшла та голубка міÑÑ†Ñ Ñпочинку Ð´Ð»Ñ Ñтопи Ñвоєї ноги, Ñ– вернулаÑÑŒ до нього до ковчегу, бо ÑтоÑла вода на поверхні вÑієї землі. І виÑтромив руку, Ñ– взÑв він Ñ—Ñ—, та й до Ñебе в ковчег упуÑтив Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 8:10 І він зачекав іще других Ñім день, Ñ– знову з ковчегу голубку поÑлав.(UA) БуттÑ. 8:11 І голубка вернулаÑÑŒ до нього вечірнього чаÑу, Ñ– оÑÑŒ у неї в дзюбку лиÑÑ‚ оливковий зірваний. І довідавÑÑ Ðой, що Ñпала вода з-над землі.(UA) БуттÑ. 8:12 І він зачекав іще других Ñім день, Ñ– голубку поÑлав. І вже більше до нього вона не вернулаÑÑŒ.(UA) БуттÑ. 8:13 І ÑталоÑÑ, року шіÑÑ‚Ñотого й першого, міÑÑÑ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð²Ð¸Ñохла вода з-над землі. І Ðой знÑв даха ковчегу й побачив: аж оÑÑŒ виÑохла Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–!(UA) БуттÑ. 8:14 РміÑÑÑ†Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾, двадцÑтого й Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð²Ð¸Ñохла землÑ.(UA) БуттÑ. 8:15 І промовив Ðоєві ГоÑподь, кажучи:(UA) БуттÑ. 8:16 Вийди з ковчегу ти, а з тобою жінка твоÑ, Ñ– Ñини твої, Ñ– невіÑтки твої.(UA) БуттÑ. 8:17 Кожну звірину, що з тобою вона, від кожного тіла з-поÑеред птаÑтва, Ñ– з-поÑеред Ñкотини, Ñ– з-поÑеред уÑÑ–Ñ… плазунів, що плазують по землі, повиводь із Ñобою. І хай роÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ на землі, Ñ– нехай на землі вони плодÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð° розмножуютьÑÑ.(UA) БуттÑ. 8:18 І вийшов Ðой, а з ним Ñини його, Ñ– жінка його, Ñ– невіÑтки його.(UA) БуттÑ. 8:19 Кожна звірина, кожен плазун, уÑе птаÑтво, уÑе, що рухаєтьÑÑ Ð½Ð° землі, за родами їхніми вийшли з ковчегу вони.(UA) БуттÑ. 8:20 І збудував Ðой жертівника ГоÑподеві. І взÑв він із кожної чиÑтої худоби й з кожного чиÑтого птаÑтва, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° жертівнику цілопаленнÑ.(UA) БуттÑ. 8:21 І почув ГоÑподь пахощі любі, Ñ– в Ñерці Своєму промовив: Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людÑького ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð¸Ð¹ від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму вÑього живого, Ñк то Я вчинив був.(UA) БуттÑ. 8:22 Ðадалі, по вÑÑ– дні землі, Ñівба та жнива, Ñ– холоднеча та Ñпека, Ñ– літо й зима, Ñ– день та ніч не припинÑÑ‚ÑŒÑÑ!(UA) БуттÑ. 9:1 І поблагоÑловив Бог ÐÐ¾Ñ Ð¹ Ñинів його, та й промовив: ПлодітьÑÑ Ð¹ розмножуйтеÑÑ, та наповнюйте землю!(UA) БуттÑ. 9:2 І лÑк перед вами, Ñ– Ñтрах перед вами буде між уÑією звіриною землі, Ñ– між уÑім птаÑтвом небеÑним, між уÑім, чим роїтьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– між уÑіма рибами морÑ. У ваші руки віддані вони.(UA) БуттÑ. 9:3 УÑе, що плазує, що живе воно, буде вам на їжу. Як зелену Ñрину Я віддав вам уÑе.(UA) БуттÑ. 9:4 Тільки м'ÑÑа з душею його, цебто з кров'ÑŽ його, не будете ви Ñпоживати.(UA) БуттÑ. 9:5 Ртільки Я буду жадати вашу кров із душ ваших, з руки кожної звірини буду жадати Ñ—Ñ—, Ñ– з руки чоловіка, з руки кожного брата його Я буду жадати душу людÑьку.(UA) БуттÑ. 9:6 Хто виллє кров людÑьку з людини, то виллÑта буде його кров, бо Він учинив людину за образом Божим.(UA) БуттÑ. 9:7 Ви ж плодітьÑÑ Ð¹ розмножуйтеÑÑ, роїтьÑÑ Ð½Ð° землі та розмножуйтеÑÑŒ на ній!(UA) БуттÑ. 9:8 І Ñказав Бог до ÐÐ¾Ñ Ñ‚Ð° до Ñинів його з ним, кажучи:(UA) БуттÑ. 9:9 РЯ, оÑÑŒ Свого заповіта укладаю Я з вами та з вашим потомÑтвом по ваÑ.(UA) БуттÑ. 9:10 І з кожною живою душею, що з вами: Ñеред птаÑтва, Ñеред худоби, Ñ– Ñеред уÑієї земної звірини з вами, від уÑÑ–Ñ…, що виходÑÑ‚ÑŒ з ковчегу, до вÑієї земної звірини.(UA) БуттÑ. 9:11 І Я укладу заповіта Свого з вами, Ñ– жодне тіло не буде вже знищене водою потопу, Ñ– більш не буде потопу, щоб землю нищити.(UA) БуттÑ. 9:12 І Бог промовлÑв: Оце знак заповіту, що даю Я його поміж Мною та вами, Ñ– поміж кожною живою душею, що з вами, на вічні поколіннÑ:(UA) БуттÑ. 9:13 Я веÑелку Свою дав у хмарі, Ñ– Ñтане вона за знака заповіту між Мною та між землею.(UA) БуттÑ. 9:14 І ÑтанетьÑÑ, коли над землею Я хмару захмарю, то буде виднітиÑÑ Ð² хмарі веÑелка.(UA) БуттÑ. 9:15 І згадаю про Свого заповіта, що між Мною й між вами, Ñ– між кожною живою душею в кожному тілі. І більш не буде вода Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¿Ñƒ, щоб вигублÑти кожне тіло.(UA) БуттÑ. 9:16 І буде веÑелка у хмарі, Ñ– побачу Ñ—Ñ—, щоб пам'Ñтати про вічний заповіт між Богом Ñ– між кожною живою душею в кожному тілі, що воно на землі.(UA) БуттÑ. 9:17 І Ñказав Бог до ÐоÑ: Це знак заповіту, що Я вÑтановив поміж Мною й поміж кожним тілом, що воно на землі.(UA) БуттÑ. 9:18 І були Ñини Ðоєві, що вийшли з ковчегу: Сим, Ñ– Хам, Ñ– Яфет. РХам він був батько Ханаанів.(UA) БуттÑ. 9:19 Оці троє були Ñини Ðоєві, Ñ– від них залюднилаÑÑ Ð²ÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ.(UA) БуттÑ. 9:20 І зачав був Ðой, муж землі, Ñадити виноград.(UA) БуттÑ. 9:21 І пив він вино та й упивÑÑ, й обнаживÑÑ Ð² Ñередині Ñвого намету.(UA) БуттÑ. 9:22 І побачив Хам, батько Ханаанів, наготу батька Ñвого, та й розказав обом браттÑм Ñвоїм надворі.(UA) БуттÑ. 9:23 УзÑли тоді Сим та Яфет одежину, Ñ– поклали обидва на плечі Ñвої, Ñ– позадкували, та й прикрили наготу батька Ñвого. Вони відвернули дозаду Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої, Ñ– не бачили наготи батька Ñвого.(UA) БуттÑ. 9:24 Ð Ðой витверезивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвого вина, Ñ– довідавÑÑ, що йому був учинив його Ñин наймолодший.(UA) БуттÑ. 9:25 І Ñказав він: ПроклÑтий будь Ханаан, він буде рабом рабів Ñвоїм браттÑм!(UA) БуттÑ. 9:26 І Ñказав він: БлагоÑловенний ГоÑподь, Симів Бог, Ñ– хай Ханаан рабом буде йому!(UA) БуттÑ. 9:27 Ðехай Бог розпроÑторить Яфета, Ñ– нехай пробуває в наметах він Симових, Ñ– нехай Ханаан рабом буде йому!(UA) БуттÑ. 9:28 Ð Ðой жив по потопі триÑта літ Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ літ.(UA) БуттÑ. 9:29 РвÑÑ–Ñ… Ðоєвих днів було дев'ÑÑ‚Ñот літ Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ літ. Та й помер.(UA) БуттÑ. 10:1 Оце нащадки Ñинів Ðоєвих: Сима, Хама та Яфета. Рїм народилиÑÑŒ Ñини по потопі:(UA) БуттÑ. 10:2 Сини Яфетові: Òомер, Ñ– Маґоґ, Ñ– Мадай, Ñ– Яван, Ñ– Тувал, Ñ– Мешех, Ñ– ТираÑ.(UA) БуттÑ. 10:3 Ð Ñини Òомерові: Ðшкеназ, Ñ– Рифат, Ñ– Тоґарма.(UA) БуттÑ. 10:4 Ð Ñини Явана: Еліша, Ñ– Таршіш, Ñ– китти, Ñ– додани.(UA) БуттÑ. 10:5 Від них відділилиÑÑ Ð¾Ñтрови народів у їхніх краÑÑ…, кожний за мовою Ñвоєю, за Ñвоїми родами, у народах Ñвоїх.(UA) БуттÑ. 10:6 Ð Ñини Хамові: Куш, Ñ– Міцраїм, Ñ– Фут, Ñ– Ханаан.(UA) БуттÑ. 10:7 Ð Ñини Кушові: Сева, Ñ– Хавіла, Ñ– Савта, Ñ– Раама, Ñ– Савтеха. Ð Ñини Раами: Шева та Дедан.(UA) БуттÑ. 10:8 Куш же породив Ðімрода, він розпочав на землі велетнів.(UA) БуттÑ. 10:9 Він був дужий миÑливець перед ГоÑподнім лицем. Тому то говоритьÑÑ: Як Ðімрод, дужий миÑливець перед ГоÑподнім лицем.(UA) БуттÑ. 10:10 Рпочатком царÑтва його були: Вавилон, Ñ– Ерех, Ñ– Ðккад, Ñ– Калне в землі Шінеар.(UA) БуттÑ. 10:11 З того краю вийшов Ðшшур, та й збудував Ðіневію, Ñ– Реховот-Ір, Ñ– Калах,(UA) БуттÑ. 10:12 Ñ– РеÑен поміж Ðіневією та поміж Калахом, він оте міÑто велике.(UA) БуттÑ. 10:13 РМіцраїм породив лудів, Ñ– анамів, Ñ– легавів, Ñ– нафтухів,(UA) БуттÑ. 10:14 Ñ– патруÑів, Ñ– каÑлухів, що звідÑи пішли филиÑтимлÑни, Ñ– кафторів.(UA) БуттÑ. 10:15 РХанаан породив Сидона, Ñвого перворідного, та Хета,(UA) БуттÑ. 10:16 Ñ– ЕвуÑеÑнина, Ñ– ÐмореÑнина, Ñ– ÒірґашеÑнина,(UA) БуттÑ. 10:17 Ñ– ХіввеÑнина, Ñ– ÐркеÑнина, Ñ– СинеÑнина,(UA) БуттÑ. 10:18 Ñ– ÐрвадеÑнина, Ñ– ЦемареÑнина, Ñ– ХаматеÑнина. Рпотім розпорошилиÑÑ Ñ€Ð¾Ð´Ð¸ ХанаанеÑнина.(UA) БуттÑ. 10:19 І була Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¥Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½ÐµÑнина від Сидону в напрÑмі аж до Òерару, аж до Òази, у напрÑмі аж до Содому, Ñ– до Гомори, Ñ– до Ðдми, Ñ– до Цевоїму, аж до Лашу.(UA) БуттÑ. 10:20 Оце Ñини Хамові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.(UA) БуттÑ. 10:21 РСимові теж народилиÑÑŒ йому, він батько вÑÑ–Ñ… Ñинів Еверових, брат Ñтарший Яфетів.(UA) БуттÑ. 10:22 Сини Симові: Елам, Ñ– Ðшшур, Ñ– Ðрпахшад, Ñ– Луд, Ñ– Ðрам.(UA) БуттÑ. 10:23 Ð Ðрамові Ñини: Уц, Ñ– Хул, Ñ– Òетер, Ñ– Маш.(UA) БуттÑ. 10:24 Ð Ðрпахшад породив Шелаха, а Шелах породив Евера.(UA) БуттÑ. 10:25 РЕверові народилоÑÑ Ð´Ð²Ð¾Ñ” Ñинів: ім'Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð¼Ñƒ Пелеґ, бо за днів його поділилаÑÑŒ землÑ, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ брата Йоктан.(UA) БуттÑ. 10:26 РЙоктан породив Ðлмодада, Ñ– Шелефа, Ñ– ХаÑар-Мавета, Ñ– Єраха,(UA) БуттÑ. 10:27 Ñ– Гадорама, Ñ– Узала, Ñ– Диклу,(UA) БуттÑ. 10:28 Ñ– Увала, Ñ– Ðвімаїла, Ñ– Шеву,(UA) БуттÑ. 10:29 Ñ– Офіра, Ñ– Хавілу, Ñ– Йовава. УÑÑ– вони Ñини Йоктанові.(UA) БуттÑ. 10:30 РоÑÐµÐ»Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° від Меші в напрÑмі аж до Сефару, гори Ñхідньої.(UA) БуттÑ. 10:31 Оце Ñини Симові, за їхніми родами, за мовами їхніми, у їхніх країнах, у їхніх народах.(UA) БуттÑ. 10:32 Оце роди Ñинів Ðоєвих, за нащадками їхніми, у їхніх народах. І народи від них поділилиÑÑŒ на землі по потопі.(UA) БуттÑ. 11:1 І була вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð° мова та Ñлова одні.(UA) БуттÑ. 11:2 І ÑталоÑÑŒ, Ñк рушали зо Сходу вони, то в ШинеарÑькому краї рівнину знайшли, Ñ– оÑелилиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) БуттÑ. 11:3 І Ñказали вони один одному: Ðну, наробімо цегли, Ñ– добре Ñ—Ñ— випалімо! І ÑталаÑÑ Ñ†ÐµÐ³Ð»Ð° Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… заміÑÑ‚ÑŒ каменÑ, а Ñмола землÑна була їм за вапно.(UA) БуттÑ. 11:4 І Ñказали вони: Тож міÑто збудуймо Ñобі, та башту, а вершина Ñ—Ñ— аж до неба. І вчинімо Ð´Ð»Ñ Ñебе йменнÑ, щоб ми не розпорошилиÑÑ Ð¿Ð¾ поверхні вÑієї землі.(UA) БуттÑ. 11:5 І зійшов ГоÑподь, щоб побачити міÑто та башту, що людÑькі Ñини будували Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 11:6 І промовив ГоÑподь: Один це народ, Ñ– мова одна Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… них, а це оÑÑŒ початок Ñ—Ñ… праці. Ðе буде тепер нічого Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… неможливого, що вони замишлÑли чинити.(UA) БуттÑ. 11:7 Тож зійдімо, Ñ– змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.(UA) БуттÑ. 11:8 І розпорошив Ñ—Ñ… звідти ГоÑподь по поверхні вÑієї землі, Ñ– вони переÑтали будувати те міÑто.(UA) БуттÑ. 11:9 І тому то названо Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Вавилон, бо там помішав ГоÑподь мову вÑієї землі. І розпорошив Ñ—Ñ… звідти ГоÑподь по поверхні вÑієї землі.(UA) БуттÑ. 11:10 Оце нащадки Симові: Сим був віку Ñта літ, та й породив Ðрпахшада, два роки по потопі.(UA) БуттÑ. 11:11 І жив Сим по тому, Ñк породив Ðрпахшада, п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень літ. І породив він Ñинів Ñ– дочок.(UA) БуттÑ. 11:12 Ð Ðрпахшад жив тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив він Шелаха.(UA) БуттÑ. 11:13 І жив Ðрпахшад по тому, Ñк породив він Шелаха, чотири Ñотні літ та три роки. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:14 Шелах же жив тридцÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив він Евера.(UA) БуттÑ. 11:15 І жив Шелах по тому, Ñк породив він Евера, чотири Ñотні літ Ñ– три роки. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:16 Евер же жив тридцÑÑ‚ÑŒ літ Ñ– чотири, та й породив він Пелеґа.(UA) БуттÑ. 11:17 І жив Евер по тому, Ñк породив він Пелеґа, чотири Ñотні літ Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:18 Пелеґ же жив тридцÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив Реу.(UA) БуттÑ. 11:19 І жив Пелеґ по тому, Ñк породив Реу, дві Ñотні літ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:20 РРеу жив тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два роки, та й породив Серуґа.(UA) БуттÑ. 11:21 І жив Реу по тому, Ñк породив Серуґа, дві Ñотні літ Ñ– Ñім літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:22 РСеруґ жив тридцÑÑ‚ÑŒ літ, та й породив Ðахора.(UA) БуттÑ. 11:23 І жив Серуґ по тому, Ñк породив Ðахора, дві Ñотні літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:24 Ð Ðахор жив двадцÑÑ‚ÑŒ літ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ, та й породив він Тераха.(UA) БуттÑ. 11:25 І жив Ðахор по тому, Ñк породив він Тераха, Ñотню літ Ñ– дев'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ. І породив він Ñинів та дочок.(UA) БуттÑ. 11:26 Терах же жив ÑімдеÑÑÑ‚ літ, та й породив Ðврама, Ñ– Ðахора, Ñ– Гарана.(UA) БуттÑ. 11:27 Роце нащадки Терахові: Терах породив Ðврама, Ñ– Ðахора, Ñ– Гарана. РГаран породив Лота.(UA) БуттÑ. 11:28 Гаран же помер за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого батька, у краї Ñвого народженнÑ, в Урі халдейÑькому.(UA) БуттÑ. 11:29 І побрали Ðврам та Ðахор Ð´Ð»Ñ Ñебе жінок. Ім'Ñ Ðврамовій жінці Сара, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ðахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька Ñ– батька ЇÑки.(UA) БуттÑ. 11:30 РСара неплідна була, не мала нащадка вона.(UA) БуттÑ. 11:31 І взÑв Терах Ðврама, Ñина Ñвого, Ñ– Лота, Ñина Гаранового, Ñина Ñвого Ñина, Ñ– Сару, невіÑтку Ñвою, жінку Ðврама, Ñвого Ñина, та й вийшов з ними з Уру халдейÑького, щоб піти до краю ханаанÑького. І прийшли вони аж до Харану, та й там оÑелилиÑÑ.(UA) БуттÑ. 11:32 І було днів Терахових дві Ñотні літ та п'ÑÑ‚ÑŒ літ. І Терах помер у Харані.(UA) БуттÑ. 12:1 І промовив ГоÑподь до Ðврама: Вийди зо Ñвоєї землі, Ñ– від родини Ñвоєї, Ñ– з дому батька Ñвого до Краю, Ñкий Я тобі покажу.(UA) БуттÑ. 12:2 І народом великим тебе Я вчиню, Ñ– поблагоÑловлю Я тебе, Ñ– звеличу Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– будеш ти благоÑловеннÑм.(UA) БуттÑ. 12:3 І поблагоÑловлю, хто тебе благоÑловить, хто ж тебе проклинає, того проклÑну. І благоÑловлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² тобі вÑÑ– племена землі!(UA) БуттÑ. 12:4 І відправивÑÑŒ Ðврам, Ñк Ñказав був до нього ГоÑподь, Ñ– з ним пішов Лот. Ðврам же мав віку ÑімдеÑÑÑ‚ літ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ, Ñк виходив з Харану.(UA) БуттÑ. 12:5 І Ðврам узÑв Сару, Ñвою жінку, та Лота, Ñина брата Ñвого, Ñ– ввеÑÑŒ маєток, Ñкий набули, Ñ– людей, що Ñ—Ñ… набули у Харані, та й вийшли, щоб піти до Краю ханаанÑького. І до Краю ханаанÑького вони прибули.(UA) БуттÑ. 12:6 І пройшов Ðврам по Краю аж до міÑÑ†Ñ Ð¡Ð¸Ñ…ÐµÐ¼Ñƒ, аж до дуба Мамре. РханаанеÑнин тоді проживав у цім Краї.(UA) БуттÑ. 12:7 І ГоÑподь ÑвивÑÑ Ðвраму й Ñказав: Я дам оцей Край потомÑтву твоєму. І він збудував там жертівника ГоÑподеві, що ÑвивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ.(UA) БуттÑ. 12:8 Рзвідти він рушив на гору від Ñходу від Бет-Елу, Ñ– намета Ñвого розіп'Ñв, Бет-Ел від заходу, а Гай від Ñходу. І він збудував там ГоÑподу жертівника, Ñ– прикликав ГоÑподнє ЙменнÑ.(UA) БуттÑ. 12:9 І подававÑÑ Ðврам уÑе далі на південь.(UA) БуттÑ. 12:10 І ÑтавÑÑ Ð±ÑƒÐ² голод у Краї. І зійшов Ðврам до Єгипту, щоб там перебути, бо голод у Краї Ñ‚Ñжкий Ñтав.(UA) БуттÑ. 12:11 І ÑталоÑÑ, Ñк він близько прийшов до Єгипту, то Ñказав був до жінки Ñвоєї Сари: Отож то Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що ти жінка вродлива з обличчÑ.(UA) БуттÑ. 12:12 І ÑтанетьÑÑ, Ñк побачать тебе єгиптÑни й Ñкажуть: Це жінка його, то вони мене вб'ÑŽÑ‚ÑŒ, а тебе позоÑтавлÑÑ‚ÑŒ живою.(UA) БуттÑ. 12:13 Скажи ж, що ÑеÑтра Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸, щоб добре було через тебе мені, Ñ– щоб Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾ÑтавÑÑ Ð¶Ð¸Ð²Ð¸Ð¹ через тебе.(UA) БуттÑ. 12:14 І ÑталоÑÑŒ, Ñк прийшов був Ðврам до Єгипту, то єгиптÑни побачили жінку, що дуже вродлива вона.(UA) БуттÑ. 12:15 І побачили Ñ—Ñ— вельможі фараонові, Ñ– хвалили Ñ—Ñ— перед фараоном. І взÑта була та жінка до дому фараонового.(UA) БуттÑ. 12:16 І він Ð´Ð»Ñ Ðврама добро вчинив через неї. І одержав він дрібну та велику худобу, Ñ– оÑли, Ñ– раби, Ñ– невільниці, Ñ– оÑлиці, верблюди.(UA) БуттÑ. 12:17 І вдарив ГоÑподь фараона та дім його великими поразами через Сару, Ðврамову жінку.(UA) БуттÑ. 12:18 І прикликав фараон Ðврама й Ñказав: Що ж то мені ти вчинив? Чому не Ñказав мені, що вона Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ°?(UA) БуттÑ. 12:19 Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ñказав ти: Вона Ð¼Ð¾Ñ ÑеÑтра? І Ñ Ñобі взÑв був за жінку Ñ—Ñ—. Ртепер оÑÑŒ жінка твоÑ, візьми та й іди!(UA) БуттÑ. 12:20 І фараон наказав людÑм про нього. І виÑлали його, Ñ– жінку його, Ñ– вÑе, що в нього було.(UA) БуттÑ. 13:1 І піднÑвÑÑ Ðврам із Єгипту, Ñам, Ñ– жінка його, Ñ– вÑе, що в нього було, Ñ– Лот разом із ним, до Ðеґеву.(UA) БуттÑ. 13:2 Ð Ðврам був вельми багатий на худобу, на Ñрібло й на золото.(UA) БуттÑ. 13:3 І пішов він в мандрівки Ñвої від Ðеґеву аж до Бет-Елу, аж до міÑцÑ, де напочатку намет його був поміж Бет-Елом Ñ– поміж Гаєм,(UA) БуттÑ. 13:4 до міÑÑ†Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°, що його він зробив там напочатку. І Ðврам там прикликав ГоÑподнє ЙменнÑ.(UA) БуттÑ. 13:5 Так Ñамо й у Лота, що з Ðврамом ходив, дрібна та велика худоба була та намети.(UA) БуттÑ. 13:6 І не вміщала Ñ—Ñ… та землÑ, щоб їм разом пробувати, бо великий був їхній маєток, Ñ– не могли вони разом пробувати.(UA) БуттÑ. 13:7 І ÑталаÑÑ Ñварка поміж паÑтухами худоби Ðврамової та поміж паÑтухами худоби Лотової. РханаанеÑнин та періззеÑнин Ñиділи тоді в Краю.(UA) БуттÑ. 13:8 І промовив до Лота Ðврам: Ðехай Ñварки не буде між мною та між тобою, Ñ– поміж паÑтухами моїми та поміж паÑтухами твоїми, бо близька ми ріднÑ.(UA) БуттÑ. 13:9 Хіба не ввеÑÑŒ Край перед обличчÑм твоїм? ВідділиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене! Коли підеш ліворуч, то Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ праворуч, а Ñк ти праворуч, то піду Ñ Ð»Ñ–Ð²Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡.(UA) БуттÑ. 13:10 І звів Лот Ñвої очі, Ñ– побачив уÑÑŽ околицю ЙорданÑьку, що наводнена вÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° аж до Цоару, перед тим, Ñк Содом та Гомору був знищив ГоÑподь, Ñк ГоÑподній, Ñадок, Ñк єгипетÑький край!(UA) БуттÑ. 13:11 І Лот вибрав Ñобі вÑÑŽ околицю йорданÑьку. І Лот рушив на Ñхід, Ñ– вони розлучилиÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ від одного.(UA) БуттÑ. 13:12 Ðврам оÑеливÑÑ Ð² землі ханаанÑькій, а Лот оÑеливÑÑ Ð² рівнинних міÑтах околиці, Ñ– наметував аж до Содому.(UA) БуттÑ. 13:13 Рлюди ÑодомÑькі були дуже злі та грішні перед ГоÑподом.(UA) БуттÑ. 13:14 І промовив ГоÑподь до Ðврама, коли Лот розлучивÑÑ Ñ–Ð· ним: Зведи очі Ñвої, та поглÑнь із міÑцÑ, де ти, на північ, Ñ– на південь, Ñ– на Ñхід, Ñ– на захід,(UA) БуттÑ. 13:15 бо вÑÑŽ цю землю, Ñку бачиш, Я Ñ—Ñ— дам навіки тобі та потомÑтву твоєму.(UA) БуттÑ. 13:16 І вчиню Я потомÑтво твоє, Ñк той порох землі, так, що коли хто потрапить злічити порох земний, то теж Ñ– потомÑтво твоє перелічене буде.(UA) БуттÑ. 13:17 УÑтань, пройдиÑÑŒ по Краю вздовж його та вширшки його, бо тобі його дам!(UA) БуттÑ. 13:18 І Ðврам Ñтав наметувати, Ñ– прибув, Ñ– оÑів між дубами Мамре, що в Хевроні вони. І він збудував там жертівника ГоÑподеві.(UA) БуттÑ. 14:1 І ÑталоÑÑŒ за днів Ðмрафела, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¨Ð¸Ð½ÐµÐ°Ñ€Ñƒ, Ðрйоха, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð•Ð»Ð»Ð°Ñару, Кедор-Лаомера, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð•Ð»Ð°Ð¼Ñƒ, Ñ– Тидала, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Òоїму,(UA) БуттÑ. 14:2 вони вчинили війну з Бераєм, царем Содому, Ñ– з Біршаєм, царем Гомори, з Шин'авом, царем Ðдми, Ñ– Шемевером, царем Цевоїму, Ñ– з царем Белаю, що Цоар тепер.(UA) БуттÑ. 14:3 УÑÑ– ці зібралиÑÑŒ були до долини Сіддім, вона тепер море Солоне.(UA) БуттÑ. 14:4 ДванадцÑÑ‚ÑŒ літ Ñлужили вони Кедор-Лаомерові, а року тринадцÑтого повÑтали.(UA) БуттÑ. 14:5 Рроку чотирнадцÑтого прибув Кедор-Лаомер та царі, що були з ним, Ñ– побили Рефаїв в Ðштерот-Карнаїмі, Ñ– Зузів у Гамі, Ñ– Емів у Шаве-Кір'Ñтаїмі,(UA) БуттÑ. 14:6 Ñ– ХорÑнина в горах Сеїру аж до Ел-Парану, що він при пуÑтині.(UA) БуттÑ. 14:7 І вернулиÑÑŒ вони, Ñ– прибули до Ен-Мішпату, воно тепер Кадеш, Ñ– звоювали вÑÑŽ землю Ðмалика, а також ÐмореÑ, що Ñидів у Хаццон-Тамарі.(UA) БуттÑ. 14:8 І вийшов цар Содому, Ñ– цар Гомори, Ñ– цар Ðдми, Ñ– цар Цевоїму, Ñ– цар Белаю, тепер він Цоар, Ñ– вишикувалиÑÑ Ð· ними на бій у долині Сіддім,(UA) БуттÑ. 14:9 із Кедор-Лаомером, царем Еламу, Ñ– Тидалом, царем Òоїму, Ñ– Ðмрафелом, царем Шинеару, Ñ– Ðрйохом, царем ЕллаÑару, чотири царі проти п'Ñтьох.(UA) БуттÑ. 14:10 Рдолина Сіддім була повна ÑмолÑних Ñм; Ñ– втекли цар Содому й цар Гомори, та й попадали туди, а позоÑталі повтікали на гору.(UA) БуттÑ. 14:11 І взÑли вони ввеÑÑŒ маєток Содому й Гомори, Ñ– вÑÑŽ їхню поживу, Ñ– пішли.(UA) БуттÑ. 14:12 І взÑли вони Лота, Ñина брата Ðврамового, бо пробував у Содомі, Ñ– добро його та й пішли.(UA) БуттÑ. 14:13 І прийшов був недобиток, та й розповів єврею Ðврамові, а він жив між дубами амореÑнина Мамре, брата Ешколового й брата Ðнерового, Ðврамових Ñпільників.(UA) БуттÑ. 14:14 І почув Ðврам, що небіж його взÑтий у неволю, та й узброїв Ñвоїх вправних Ñлуг, що в домі його народилиÑÑŒ, три Ñотні й віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ, Ñ– погнавÑÑ Ð´Ð¾ Дану.(UA) БуттÑ. 14:15 І він поділивÑÑ Ð½Ð° гурти вночі, він та раби його, Ñ– розбив Ñ—Ñ…, Ñ– гнавÑÑ Ð·Ð° ними аж до Хови, що ліворуч ДамаÑку.(UA) БуттÑ. 14:16 І вернув він уÑе добро, а також Лота, небожа Ñвого, Ñ– добро його повернув, а також жінок та людей.(UA) БуттÑ. 14:17 Тоді цар Содому вийшов назуÑтріч йому, Ñк він повертавÑÑ, розбивши Кедор-Лаомера та царів, що були з ним, до долини Шаве, вона тепер долина ЦарÑька.(UA) БуттÑ. 14:18 РМелхиÑедек, цар Салиму, Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð± та вино. Рвін був ÑвÑщеник Бога Ð’Ñевишнього.(UA) БуттÑ. 14:19 І поблагоÑловив він його та й промовив: БлагоÑловенний Ðврам від Бога Ð’Ñевишнього, що Ñтворив небо й землю.(UA) БуттÑ. 14:20 І благоÑловенний Бог Ð’Ñевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх. І Ðврам дав йому деÑÑтину зо вÑього.(UA) БуттÑ. 14:21 І Ñказав цар ÑодомÑький Ðврамові: Дай мені людей, а маєток візьми Ñобі.(UA) БуттÑ. 14:22 Ðврам же Ñказав цареві ÑодомÑькому: Я звів Ñвою руку до ГоÑпода, Бога Ð’Ñевишнього, Ð¢Ð²Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ð½ÐµÐ±Ð° й землі,(UA) БуттÑ. 14:23 що від нитки аж до Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ñандалів Ñ Ð½Ðµ візьму з того вÑього, що твоє, щоб ти не Ñказав: Збагатив Ñ Ðврама.(UA) БуттÑ. 14:24 Я не хочу нічого, даÑи тільки те, що Ñлуги поїли, та чаÑтину людÑм, що зо мною ходили: Ðнер, Ешкол Ñ– Мамре, чаÑтину Ñвою вони візьмуть.(UA) БуттÑ. 15:1 По цих-о подіÑÑ… було Ñлово ГоÑподнє Ðврамові в видінні таке: Ðе бійÑÑ, Ðвраме, Я тобі щит, нагорода Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ¼Ð¸ велика.(UA) БуттÑ. 15:2 Ð Ðврам відізвавÑÑ: ГоÑподи, ГоÑподи, що даÑи Ти мені, коли Ñ Ð±ÐµÐ·Ð´Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ð¹ ходжу, а керівник мого гоÑподарÑтва він Елі-Езер із ДамаÑку.(UA) БуттÑ. 15:3 І Ñказав Ðврам: Отож, Ти не дав нащадка мені, Ñ– ото мій керівник Ñпадкоємець мені.(UA) БуттÑ. 15:4 І оÑÑŒ Ñлово ГоÑподнє до нього таке: Він не буде Ñпадкоємець тобі, але той, хто вийде з твойого нутра, він буде Ñпадкоємець тобі.(UA) БуттÑ. 15:5 І ГоÑподь його вивів надвір та й Ñказав: ПодивиÑÑ Ð½Ð° небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти Ñ—Ñ… полічити. І до нього прорік: Таким буде потомÑтво твоє!(UA) БуттÑ. 15:6 І ввірував Ðврам ГоÑподеві, а Він залічив йому те в праведніÑÑ‚ÑŒ.(UA) БуттÑ. 15:7 І промовив до нього: Я ГоÑподь, що вивів тебе з Уру халдейÑького, щоб дати тобі землю оцю, щоб Ñтав ти Ñпадкоємець Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 15:8 І промовив Ðврам: ГоÑподи, ГоÑподи, з чого Ñ Ð´Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°ÑŽÑÑ, що буду Ñпадкоємець Ñ—Ñ—?(UA) БуттÑ. 15:9 Він же промовив до нього: Візьми трилітнє телÑ, Ñ– трилітню козу, Ñ– трилітнього барана, Ñ– горлицю, Ñ– Ð¿Ñ‚Ð°ÑˆÐµÐ½Ñ Ð³Ð¾Ð»ÑƒÐ±Ð¸Ð½Ðµ.(UA) БуттÑ. 15:10 І взÑв він Ð´Ð»Ñ Ðього вÑе те, Ñ– розÑік його пополовині, Ñ– дав кожну чаÑтину його відповідно до другої, але птаÑтва не розÑік.(UA) БуттÑ. 15:11 І зліталоÑÑ Ñ…Ð¸Ð¶Ðµ птаÑтво на трупи, та Ðврам відганÑв його.(UA) БуттÑ. 15:12 Коли ж Ñонце ÑхилÑлоÑÑŒ на захід, то Ñпав Ñон на Ðврама. І оÑÑŒ Ñпадає на нього жах темний, великий.(UA) БуттÑ. 15:13 І промовив ГоÑподь до Ðврама: Добре знай, що потомÑтво твоє буде приходьком в землі не Ñвоїй. І будуть Ñлужити вони, Ñ– будуть Ñ—Ñ… мучити чотири Ñотні літ.(UA) БуттÑ. 15:14 Ðле народ, Ñкому Ñлужити вони будуть, Я заÑуджу; та вони потім вийдуть з великим маєтком.(UA) БуттÑ. 15:15 Рти до Ñвоєї рідні прийдеш у мирі, у ÑтароÑÑ‚Ñ– добрій похований будеш.(UA) БуттÑ. 15:16 Ð Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ‚Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ðµ повернетьÑÑ Ñюди, бо доÑÑ– не повний ще гріх амореÑнина.(UA) БуттÑ. 15:17 І ÑталоÑÑŒ, коли зайшло Ñонце й була темрÑва, то оÑÑŒ поÑвилаÑÑŒ мов димуюча піч, та ÑмолоÑкип огнÑний перейшов поміж тими куÑками жертви.(UA) БуттÑ. 15:18 І того Ð´Ð½Ñ Ñклав ГоÑподь заповіта з Ðврамом, говорÑчи: ПотомÑтву твоєму Я дав оцю землю від річки Єгипту аж до річки великої, до річки Ефрата:(UA) БуттÑ. 15:19 хенеÑнина, Ñ– кенізеÑнина, Ñ– кадмонеÑнина,(UA) БуттÑ. 15:20 Ñ– хіттеÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– рефаеÑнина,(UA) БуттÑ. 15:21 Ñ– амореÑнина, Ñ– ханаанеÑнина, Ñ– ґірґашеÑнина, Ñ– евуÑеÑнина.(UA) БуттÑ. 16:1 РСара, Ðврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптÑнка невільницÑ, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ð¹ Ðґар.(UA) БуттÑ. 16:2 І Ñказала Сара Ðврамові: ОÑÑŒ ГоÑподь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, може від неї одержу Ñ Ñина. І поÑлухавÑÑ Ðврам голоÑу Сари.(UA) БуттÑ. 16:3 І взÑла Сара, Ðврамова жінка, єгиптÑнку Ðґар, Ñвою невільницю, по деÑÑти літах Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ðврамового в землі ханаанÑькій, Ñ– дала Ñ—Ñ— Ðврамові, чоловікові Ñвоєму, за жінку.(UA) БуттÑ. 16:4 І він увійшов до Ðґари, Ñ– вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то Ñтала легковажити гоÑподиню Ñвою.(UA) БуттÑ. 16:5 І Ñказала Сара Ðврамові: ÐœÐ¾Ñ ÐºÑ€Ð¸Ð²Ð´Ð° на тобі! Я дала була Ñвою невільницю до Ð»Ð¾Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, а Ñк вона побачила, що зачала, то Ñтала легковажити мене. Ðехай розÑудить ГоÑподь поміж мною та поміж тобою!(UA) БуттÑ. 16:6 І промовив Ðврам до Сари: Таж Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð² руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх. І Сара гнобила Ñ—Ñ—. І втекла Ðґар від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 16:7 І знайшов Ñ—Ñ— Ðнгол ГоÑподній Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð´Ð¶ÐµÑ€ÐµÐ»Ð° води на пуÑтині, Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð´Ð¶ÐµÑ€ÐµÐ»Ð° на дорозі до Шур,(UA) БуттÑ. 16:8 Ñ– Ñказав: Ðґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, Ñ– куди ти йдеш? Та відказала: Я втікаю від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð°Ñ€Ð¸, пані моєї.(UA) БуттÑ. 16:9 Ð Ðнгол ГоÑподній промовив до неї: ВерниÑÑ Ð´Ð¾ пані Ñвоєї, Ñ– терпи під руками Ñ—Ñ—!(UA) БуттÑ. 16:10 І Ðнгол ГоÑподній промовив до неї: Сильно розмножу потомÑтво твоє, Ñ– через безліч буде воно незліченне.(UA) БуттÑ. 16:11 І Ðнгол ГоÑподній до неї Ñказав: ОÑÑŒ ти зачала, Ñ– Ñина породиш, Ñ– назвеш ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ізмаїл, бо приÑлухавÑÑŒ ГоÑподь до твоєї недолі.(UA) БуттÑ. 16:12 Рвін буде Ñк дикий оÑел між людьми, рука його на вÑÑ–Ñ…, а рука вÑÑ–Ñ… на нього. І буде він жити при вÑÑ–Ñ… Ñвоїх браттÑÑ….(UA) БуттÑ. 16:13 І назвала вона Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що мовив до неї: Ти Бог видіннÑ! Бо Ñказала вона: Чи й тут Ñ Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð»Ð°ÑÑŒ на Того, Хто бачить мене?(UA) БуттÑ. 16:14 Тому джерело було назване Джерело Живого, Хто бачить мене, воно поміж Кадешем та поміж Баредом.(UA) БуттÑ. 16:15 І вродила Ðґар Ðврамові Ñина, а Ðврам назвав ім'Ñ Ñвого Ñина, що вродила Ðґар: Ізмаїл.(UA) БуттÑ. 16:16 Ð Ðврам був віку воÑьмидеÑÑти літ Ñ– шеÑти літ, коли Ðґар вродила була Ðврамові Ізмаїла.(UA) БуттÑ. 17:1 І був Ðврам віку дев'ÑтидеÑÑти літ Ñ– дев'Ñти літ, коли ÑвивÑÑ Ð“Ð¾Ñподь Ðврамові та й промовив до нього: Я Бог Ð’Ñемогутній! Ходи перед лицем Моїм, Ñ– будь непорочний!(UA) БуттÑ. 17:2 І дам Я Свого заповіта поміж Мною та поміж тобою, Ñ– дуже-дуже розмножу тебе.(UA) БуттÑ. 17:3 І впав Ðврам на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, а Бог до нього промовлÑв, говорÑчи:(UA) БуттÑ. 17:4 Я, оÑÑŒ Мій заповіт із тобою, Ñ– Ñтанеш ти батьком багатьох народів.(UA) БуттÑ. 17:5 І не буде вже кликатиÑÑŒ ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”: Ðврам, але буде ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”: Ðвраам, бо вчинив Я тебе батьком багатьох народів.(UA) БуттÑ. 17:6 І вчиню Я тебе дуже-дуже плідним, Ñ– вчиню, щоб вийшли з тебе народи, Ñ– царі з тебе вийдуть.(UA) БуттÑ. 17:7 І Я Ñкладу заповіта Свого поміж Мною та поміж тобою, Ñ– поміж твоїм потомÑтвом по тобі на їхні Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° вічний заповіт, що буду Я Богом Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ й Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ‰Ð°Ð´ÐºÑ–Ð² твоїх по тобі.(UA) БуттÑ. 17:8 І дам Я тобі та потомÑтву твоєму по тобі землю ÑÐºÐ¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, увеÑÑŒ Край ханаанÑький, на вічне володіннÑ, Ñ– Я буду їм Богом.(UA) БуттÑ. 17:9 І Ñказав Ðвраамові Бог: Рти заповіта Мого Ñтерегтимеш, ти й потомÑтво твої по тобі в їхніх поколіннÑÑ….(UA) БуттÑ. 17:10 То Мій заповіт, що його ви виконувать будете, поміж Мною й поміж вами, Ñ– поміж потомÑтвом твоїм по тобі: нехай кожен чоловічої Ñтаті буде обрізаний у ваÑ.(UA) БуттÑ. 17:11 І будете ви обрізані на тілі крайньої плоті вашої, Ñ– Ñтане це знаком заповіту поміж Мною й поміж вами.(UA) БуттÑ. 17:12 Ркожен чоловічої Ñтаті воÑьмиденний у Ð²Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ обрізаний у вÑÑ–Ñ… ваших поколіннÑÑ…, Ñк народжений дому, так Ñ– куплений за Ñрібло з-поміж чужоплемінних, що він не з потомÑтва твого.(UA) БуттÑ. 17:13 Щодо обрізаннÑ, нехай буде обрізаний уроджений дому твого й куплений за Ñрібло твоє, Ñ– буде Мій заповіт на вашім тілі заповітом вічним.(UA) БуттÑ. 17:14 Рнеобрізаний чоловічої Ñтаті, що не буде обрізаний на тілі Ñвоєї крайньої плоті, то ÑÑ‚Ñта буде душа та з народу Ñвого, він зірвав заповіта Мого!(UA) БуттÑ. 17:15 І Ñказав Ðвраамові Бог: Сара, жінка твоÑ, нехай Ñвого Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ кличе вже: Сара, бо ім'Ñ Ñ—Ð¹: Сарра.(UA) БуттÑ. 17:16 І поблагоÑловлю Я Ñ—Ñ—, Ñ– теж з неї дам Ñина тобі. І поблагоÑловлю Я Ñ—Ñ—, Ñ– ÑтанутьÑÑ Ð· неї народи, Ñ– царі народів будуть із неї.(UA) БуттÑ. 17:17 І впав Ðвраам на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, Ñ– заÑміÑвÑÑ. І подумав він у Ñерці Ñвоїм: Чи в Ñтолітнього буде народжений, Ñ– чи Сарра в віці дев'ÑтидеÑÑти літ уродить?(UA) БуттÑ. 17:18 Рдо Бога Ñказав Ðвраам: Хоча б Ізмаїл жив перед лицем Твоїм!(UA) БуттÑ. 17:19 Бог же Ñказав: Ðле Сарра, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ°, Ñина породить тобі, а ти назвеш ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ІÑак. І Свого заповіта з ним Я Ñкладу, щоб був вічний заповіт Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ‰Ð°Ð´ÐºÑ–Ð² його по нім.(UA) БуттÑ. 17:20 Рщодо Ізмаїла, Я поÑлухав тебе: ОÑÑŒ Я поблагоÑловлю його, Ñ– вчиню його плідним, Ñ– дуже-дуже розмножу його. Він породить дванадцÑÑ‚ÑŒ кнÑзів, Ñ– великим народом учиню Я його.(UA) БуттÑ. 17:21 РСвого заповіта Я Ñкладу з ІÑаком, що його Сарра вродить тобі на цей Ñ‡Ð°Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ року.(UA) БуттÑ. 17:22 І Він переÑтав говорити з ним. І Бог возніÑÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ðвраама.(UA) БуттÑ. 17:23 І взÑв Ðвраам Ізмаїла, Ñина Ñвого, Ñ– вÑÑ–Ñ… уроджених у домі його, Ñ– вÑÑ–Ñ…, хто куплений за Ñрібло його, кожного чоловічої Ñтаті з-поміж людей Ðвраамового дому, Ñ– обрізав тіло крайньої плоті Ñ—Ñ… того Ñамого днÑ, Ñк Бог говорив з ним.(UA) БуттÑ. 17:24 Ð Ðвраам був віку дев'ÑтидеÑÑти й дев'Ñти літ, Ñк обрізано було тіло крайньої плоті його.(UA) БуттÑ. 17:25 РІзмаїл був віку тринадцÑти літ, Ñк обрізано було тіло крайньої плоті його.(UA) БуттÑ. 17:26 Того Ñамого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ² обрізаний Ðвраам та Ізмаїл, Ñин його.(UA) БуттÑ. 17:27 І вÑÑ– мужі дому його, народжені дому й куплені за Ñрібло з-поміж чужоплемінних, були обрізані з ним.(UA) БуттÑ. 18:1 І ÑвивÑÑ Ð´Ð¾ нього ГоÑподь між дубами Мамре, а він Ñидів при вході в намет під Ñ‡Ð°Ñ Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾Ñ— Ñпеки.(UA) БуттÑ. 18:2 І він ізвів очі Ñвої та й побачив: оÑÑŒ три Мужі ÑтоÑÑ‚ÑŒ Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾. І побачив, Ñ– вибіг із входу намету назуÑтріч Їм, Ñ– вклонивÑÑ Ð´Ð¾ землі,(UA) БуттÑ. 18:3 та й промовив: ГоÑподи, коли тільки знайшов Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх, не проходь повз Свойого раба!(UA) БуттÑ. 18:4 ПринеÑуть трохи води, Ñ– ноги Свої помийте, Ñ– Ñпочиньте під деревом.(UA) БуттÑ. 18:5 І хай хліба шматок принеÑу Ñ, а Ви підкріпіть Ñерце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз Ñвойого раба. І Ñказали вони: Зроби так, Ñк Ñказав.(UA) БуттÑ. 18:6 І Ðвраам поÑпішив до намету до Сарри й Ñказав: Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміÑи, Ñ– зроби коржі.(UA) БуттÑ. 18:7 І побіг Ðвраам до товару, Ñ– взÑв молоде та добре телÑ, Ñ– дав Ñлузі, а той швидко його приготовив.(UA) БуттÑ. 18:8 І взÑв маÑла й молока, та Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ðµ, та й поклав перед Ðими, а Ñам Ñтав Ð±Ñ–Ð»Ñ Ðих під деревом. І їли Вони.(UA) БуттÑ. 18:9 І Ñказали до нього: Де Сарра, жінка твоÑ? Рвін відказав: ОÑÑŒ у наметі.(UA) БуттÑ. 18:10 І Ñказав один з Ðих: Я напевно вернуÑÑ Ð´Ð¾ тебе за рік цього Ñамого чаÑу. І оÑÑŒ буде Ñин у Сарри, жінки твоєї... РСарра це чула при вході намету, що був за Ðим.(UA) БуттÑ. 18:11 Ðвраам же та Сарра Ñтарі були, віку похилого. У Сарри переÑтало бувати звичайне жіноче.(UA) БуттÑ. 18:12 І заÑміÑлаÑÑ Ð¡Ð°Ñ€Ñ€Ð° в нутрі Ñвоїм, говорÑчи: Коли Ñ Ð·Ñ–Ð²'Ñла, то Ñк ÑтанетьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÑ–Ñˆ мені? Таж пан мій Ñтарий!(UA) БуттÑ. 18:13 І Ñказав ГоÑподь до Ðвраама: Чого то ÑміÑлаÑÑ Ð¡Ð°Ñ€Ñ€Ð° отак: Чи ж Ñправді вроджу, коли Ñ Ð·Ð¾ÑтарілаÑÑŒ?(UA) БуттÑ. 18:14 Чи Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода Ñ” річ занадто трудна? Ðа означений Ñ‡Ð°Ñ Ð¯ вернуÑÑ Ð´Ð¾ тебе за рік цього Ñамого чаÑу, Сарра ж тоді матиме Ñина.(UA) БуттÑ. 18:15 РСарра відріклаÑÑ, говорÑчи: Ðе ÑміÑлаÑÑ Ñ, бо боÑлаÑÑŒ. Ðле Він відказав: ÐÑ–, таки ÑміÑлаÑÑ Ñ‚Ð¸!(UA) БуттÑ. 18:16 І повÑтавали звідти Ñ‚Ñ– Мужі, Ñ– поглÑнули на Содом, а Ðвраам пішов з Ðими, щоб Їх відпровадити.(UA) БуттÑ. 18:17 РГоÑподь Ñказав: Чи Я від Ðвраама втаю, що Я маю зробити?(UA) БуттÑ. 18:18 Бож Ðвраам Ñправді Ñтане народом великим та дужим, Ñ– в ньому поблагоÑловлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑÑ– народи землі!(UA) БуттÑ. 18:19 Бо вибрав Я його, щоб він наказав Ñинам Ñвоїм Ñ– домові Ñвоєму по Ñобі. І будуть вони дотримуватиÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸ ГоÑподньої, щоб чинити ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та право, а то Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, щоб ГоÑподь здійÑнив на Ðвраамові, що Ñказав був про нього.(UA) БуттÑ. 18:20 І промовив ГоÑподь: Через те, що крик Содому й Гомори великий, Ñ– що гріх їхній Ñтав дуже Ñ‚Ñжкий,(UA) БуттÑ. 18:21 зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так, Ñк крик про них, що доходить до Мене, тоді їм загибіль, а Ñк ні то побачу.(UA) БуттÑ. 18:22 І повернулиÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸ Ñ‚Ñ– Мужі, Ñ– пішли до Содому, а Ðвраам уÑе ще ÑтоÑв перед ГоÑподнім лицем.(UA) БуттÑ. 18:23 І Ðвраам підійшов та й промовив: Чи погубиш також праведного з нечеÑтивим?(UA) БуттÑ. 18:24 Може Ñ” п'ÑтдеÑÑÑ‚ праведних у цьому міÑÑ‚Ñ–, чи також вигубиш Ñ– не пробачиш цій міÑцевоÑÑ‚Ñ– ради п'ÑтидеÑÑти тих праведних, що в ньому Ñ”?(UA) БуттÑ. 18:25 Ðе можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечеÑтивим, бо Ñтане праведний Ñк нечеÑтивий, цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто вÑÑŽ землю Ñудить, не вчинить правди?(UA) БуттÑ. 18:26 І промовив ГоÑподь: Коли Я в Содомі, у цьому міÑÑ‚Ñ–, знайду п'ÑтдеÑÑÑ‚ праведних, то вибачу цілій міÑцевоÑÑ‚Ñ– ради них.(UA) БуттÑ. 18:27 І відповів Ðвраам та й промовив: Оце Ñ Ð¾ÑміливÑÑ Ð±ÑƒÐ² говорити до ГоÑпода Ñвого, а Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ñ… та попіл.(UA) БуттÑ. 18:28 Може п'ÑтдеÑÑÑ‚ тих праведних не матиме п'Ñти, чи Ти знищиш ціле міÑто через п'Ñтьох? І промовив ГоÑподь: Ðе знищу, коли там знайду Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ!(UA) БуттÑ. 18:29 І промовив до Ðього він ще, та й Ñказав: Може Ñорок там знайдетьÑÑ? РГоÑподь відказав: Ðе зроблю й ради Ñорока!(UA) БуттÑ. 18:30 І Ñказав Ðвраам: Хай не гніває це мого ГоÑпода, Ñ– нехай Ñ Ñкажу: Може тридцÑÑ‚ÑŒ там знайдетьÑÑ? РГоÑподь відказав: Ðе зроблю, коли й тридцÑÑ‚ÑŒ знайду там!(UA) БуттÑ. 18:31 І Ñказав Ðвраам: Оце Ñ Ð¾ÑміливÑÑ Ð±ÑƒÐ² говорити до ГоÑпода мого: Може двадцÑÑ‚ÑŒ там знайдетьÑÑ? РГоÑподь відказав: Ðе зроблю й ради двадцÑти!(UA) БуттÑ. 18:32 І Ñказав Ðвраам: Хай не гніває це мого ГоÑпода, Ñ– нехай Ñ Ñкажу тільки разу цього: Може хоч деÑÑÑ‚ÑŒ там знайдетьÑÑ? РГоÑподь відказав: Ðе знищу й ради деÑÑтьох!(UA) БуттÑ. 18:33 І пішов ГоÑподь, Ñк Ñкінчив говорити до Ðвраама. Ð Ðвраам вернувÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого міÑцÑ.(UA) БуттÑ. 19:1 І прибули обидва Ðнголи до Содому надвечір, а Лот Ñидів у брамі ÑодомÑькій. І побачив Лот, Ñ– вÑтав їм назуÑтріч, Ñ– вклонивÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñм до землі,(UA) БуттÑ. 19:2 та й промовив: ОÑÑŒ, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, Ñ– переночуйте, Ñ– помийте ноги Ñвої, а рано вÑтанете й підете на дорогу Ñвою. Рвони відказали: ÐÑ–, бо будемо ми ночувати на вулиці.(UA) БуттÑ. 19:3 Рвін Ñильно на них налÑгав, Ñ– вони до нього з дороги зійшли, Ñ– ввійшли до дому його. І вчинив він Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– напік пріÑного Ñ– їли вони.(UA) БуттÑ. 19:4 Ще вони не полÑгали, а люди того міÑта, люди Содому від малого аж до Ñтарого, увеÑÑŒ народ звідуÑюди оточили той дім.(UA) БуттÑ. 19:5 І вони закричали до Лота, Ñ– Ñказали йому: Де Ñ‚Ñ– мужі, що ночі цієї до тебе прийшли? Виведи Ñ—Ñ… до наÑ, щоб нам Ñ—Ñ… пізнати!(UA) БуттÑ. 19:6 І Лот вийшов до входу до них, а двері замкнув за Ñобою,(UA) БуттÑ. 19:7 Ñ– Ñказав: Ð‘Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ—, не чиніть лихого!(UA) БуттÑ. 19:8 ОÑÑŒ у мене дві доньки, що мужа не пізнали. Ðехай Ñ Ñ—Ñ… до Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´Ñƒ, а ви їм робіть, що вам до вподоби... Тільки мужам оцім не робіть нічого, бо на те вони прийшли під тінь даху мого.(UA) БуттÑ. 19:9 Рвони закричали: Іди Ñобі геть! І Ñказали: Цей один був прийшов, щоб пожити чужинцем, а він Ñтав тут Ñуддею! Тепер ми зло гірше тобі заподієм, ніж їм! І Ñильно вони налÑгали на мужа, на Лота, Ñ– підійшли, щоб виÑадити двері.(UA) БуттÑ. 19:10 Тоді виÑтромили Ñвою руку Ñ‚Ñ– мужі, Ñ– впровадили Лота до Ñебе до дому, а двері замкнули.(UA) БуттÑ. 19:11 Рлюдей, що при вході до дому зібралиÑÑŒ, вони вдарили Ñліпотою, від малого аж до великого. І Ñ‚Ñ– попомучилиÑÑ, шукаючи входу.(UA) БуттÑ. 19:12 І Ñказали Ñ‚Ñ– мужі до Лота: Ще хто в тебе тут? ЗÑтів Ñ– Ñинів Ñвоїх, Ñ– дочок Ñвоїх, Ñ– вÑе, що в міÑÑ‚Ñ– твоє, виведи з цього міÑцÑ,(UA) БуттÑ. 19:13 бо ми знищимо це міÑце, бо збільшивÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ крик перед ГоÑподом, Ñ– ГоÑподь поÑлав наÑ, щоб знищити його.(UA) БуттÑ. 19:14 І вийшов Лот, Ñ– промовив до зÑтів Ñвоїх, що мали взÑти дочок його, Ñ– Ñказав: УÑтавайте, вийдіть із цього міÑцÑ, бо ГоÑподь знищить міÑто. Ðле в очах зÑтів він здававÑÑ Ñк жартун.(UA) БуттÑ. 19:15 Рколи зійшла Ñвітова зірницÑ, то Ðнголи принаглÑли Лота, говорÑчи: УÑтавай, візьми жінку Ñвою та обох дочок Ñвоїх, що знаходÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚ÑƒÑ‚, щоб тобі не загинути через гріх цього міÑта.(UA) БуттÑ. 19:16 Рщо він вагавÑÑ, то Ñ‚Ñ– мужі через ГоÑподню до нього любов Ñхопили за руку його, Ñ– за руку жінки його, Ñ– за руку обох дочок його, Ñ– вивели його, Ñ– поÑтавили поза міÑтом.(UA) БуттÑ. 19:17 І ÑталоÑÑ, коли один з них виводив Ñ—Ñ… поза міÑто, то промовив: Ð Ñтуй Ñвою душу, не оглÑдайÑÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð°Ð´ Ñебе, Ñ– не затримуйÑÑ Ð½Ñ–Ð´Ðµ в околиці. ХовайÑÑ Ð½Ð° гору, щоб тобі не загинути.(UA) БуттÑ. 19:18 РЛот їм відказав: ÐÑ– ж бо, ГоÑподи!(UA) БуттÑ. 19:19 ОÑÑŒ Твій раб знайшов миліÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх, Ñ– Ти побільшив Свою миліÑÑ‚ÑŒ, що зробив Ñ—Ñ— зо мною, щоб зберегти при житті мою душу; але Ñ Ð½Ðµ вÑтигну ÑховатиÑÑŒ на гору, щоб бува не Ñпіткало мене зло, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ñƒ.(UA) БуттÑ. 19:20 ОÑÑŒ міÑто це близьке, щоб утекти туди, а воно маленьке. Ðехай ÑховаюÑÑŒ Ñ Ñ‚ÑƒÐ´Ð¸, чи ж воно не маленьке? Ñ– буде жити душа моÑ.(UA) БуттÑ. 19:21 І відказав Він до нього: ОÑÑŒ Я прихиливÑÑŒ до твого проханнÑ, щоб не зруйнувати міÑта, про Ñке ти казав.(UA) БуттÑ. 19:22 Швидко ÑховайÑÑ Ñ‚ÑƒÐ´Ð¸, бо Я не зможу нічого зробити, аж поки не прийдеш туди. Тому й назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑту: Цоар.(UA) БуттÑ. 19:23 Сонце зійшло над землею, а Лот прибув до Цоару.(UA) БуттÑ. 19:24 І ГоÑподь поÑлав на Содом та Гомору дощ із Ñірки й огню, від ГоÑпода з неба.(UA) БуттÑ. 19:25 І поруйнував Ñ‚Ñ– міÑта, Ñ– вÑÑŽ околицю, Ñ– вÑÑ–Ñ… мешканців міÑÑ‚, Ñ– роÑлинніÑÑ‚ÑŒ землі.(UA) БуттÑ. 19:26 Ржінка його, Лотова, озирнулаÑÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð°Ð´ нього, Ñ– Ñтала Ñтовпом ÑолÑним!...(UA) БуттÑ. 19:27 І вÑтав Ðвраам рано вранці, Ñ– подавÑÑ Ð´Ð¾ міÑцÑ, де ÑтоÑв був він перед лицем ГоÑподнім.(UA) БуттÑ. 19:28 І він подививÑÑ Ð½Ð° Содом та Гомору, Ñ– на вÑÑŽ поверхню землі тієї околиці. І побачив: оÑÑŒ здіймаєтьÑÑ Ð´Ð¸Ð¼ від землі, немов дим із вапнÑрки...(UA) БуттÑ. 19:29 І ÑталоÑÑ, Ñк нищив Бог міÑта тієї околиці, то згадав Бог Ðвраама, Ñ– виÑлав Лота з Ñередини руїни, коли руйнував Ñ‚Ñ– міÑта, що Ñидів у них Лот.(UA) БуттÑ. 19:30 І піднÑвÑÑ Ð›Ð¾Ñ‚ із Цоару, Ñ– оÑів на горі, й обидві дочки його з ним, бо боÑвÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ в Цоарі. І оÑів у печері, він та обидві дочки його.(UA) БуттÑ. 19:31 І промовила Ñтарша молодшій: Ðаш батько Ñтарий, а чоловіка немає в цім краї, щоб прийшов до наÑ, Ñк звичайно на цілій землі.(UA) БуттÑ. 19:32 Ходи, напіймо Ñвого батька вином, Ñ– покладімоÑÑ Ð· ним. І оживимо нащадків від нашого батька.(UA) БуттÑ. 19:33 І ночі тієї вони напоїли вином Ñвого батька. І прийшла Ñтарша та й поклалаÑÑ Ð· батьком Ñвоїм. Рвін не знав, коли вона лÑгла й коли вÑтала...(UA) БуттÑ. 19:34 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– Ñтарша Ñказала молодшій: ОÑÑŒ Ñ Ð¼Ð¸Ð½ÑƒÐ»Ð¾Ñ— ночі поклалаÑÑŒ була з Ñвоїм батьком. Ðапіймо його вином також ночі цієї, Ñ– прийди ти, покладиÑÑ Ð· ним, Ñ– оживимо нащадків від нашого батька.(UA) БуттÑ. 19:35 І також ночі тієї вони напоїли вином Ñвого батька. І вÑтала молодша та й поклалаÑÑ Ð· ним. Рвін не знав, коли вона лÑгла й коли вÑтала...(UA) БуттÑ. 19:36 І завагітніли обидві Лотові дочки від батька Ñвого.(UA) БуттÑ. 19:37 І вродила Ñтарша Ñина, Ñ– назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Моав. Він батько моавів аж до цього днÑ.(UA) БуттÑ. 19:38 Рмолодша вона вродила також, Ñ– назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Бен-Ðммі. Він батько Ñинів Ðммону аж до цього днÑ.(UA) БуттÑ. 20:1 І вирушив звідти Ðвраам до краю Ðеґев поміж Кадешем Ñ– поміж Шуром, Ñ– оÑеливÑÑ Ñ‡Ð°Ñово в Òерарі.(UA) БуттÑ. 20:2 І Ñказав Ðвраам на Сарру, жінку Ñвою: Вона ÑеÑтра моÑ. І поÑлав Ðвімелех, цар Òерару, Ñ– взÑв Сарру.(UA) БуттÑ. 20:3 І прийшов Бог до Ðвімелеха у Ñні нічнім, Ñ– Ñказав до нього: ОÑÑŒ ти вмираєш через жінку, Ñку взÑв, бо вона має чоловіка.(UA) БуттÑ. 20:4 Ð Ðвімелех не зближавÑÑ Ð´Ð¾ неї, Ñ– Ñказав: ГоÑподи, чи Ти вб'єш також люд праведний?(UA) БуттÑ. 20:5 Чи ж не він був Ñказав мені: Вона Ð¼Ð¾Ñ ÑеÑтра, а вона також вона Ñказала: Він мій брат. Я те зробив у невинноÑÑ‚Ñ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого й у чиÑтоті рук Ñвоїх.(UA) БуттÑ. 20:6 І промовив до нього Бог у Ñні: І Я знаю, що в чиÑтоті Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð² ти оце, Ñ– Я теж удержав тебе, щоб не згрішив проти Мене. Тому то не дав Я тобі доторкнутиÑÑŒ до неї.(UA) БуттÑ. 20:7 Ртепер верни жінку цього мужа, бо він пророк, Ñ– буде молитиÑÑ Ð·Ð° тебе, Ñ– живи. Рколи ти не вернеш, то знай, що Ñправді помреш ти й уÑе, що твоє.(UA) БуттÑ. 20:8 І вÑтав Ðвімелех рано вранці, Ñ– покликав уÑÑ–Ñ… рабів Ñвоїх, та й Ñказав уÑÑ– ці Ñлова до їхніх ушей. Рлюди Ñ‚Ñ– Ñильно злÑкалиÑÑ.(UA) БуттÑ. 20:9 І закликав Ðвімелех Ðвраама, Ñ– промовив до нього: Що ти нам учинив? І чим згрішив Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тебе, що ти Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° мене й на царÑтво моє великий гріх? Учинки, Ñких не роблÑÑ‚ÑŒ, ти зо мною вчинив!(UA) БуттÑ. 20:10 І Ñказав Ðвімелех Ðвраамові: Що ти мав на увазі, що вчинив таку річ?(UA) БуттÑ. 20:11 І Ñказав Ðвраам: Бо подумав Ñ: Ðема ж Ñтраху Божого в міÑцевоÑÑ‚Ñ– цій, тому вб'ÑŽÑ‚ÑŒ мене за жінку мою.(UA) БуттÑ. 20:12 І притім вона Ñправді ÑеÑтра моÑ, вона дочка батька мого, тільки не дочка матері моєї, Ñ– Ñтала за жінку мені.(UA) БуттÑ. 20:13 І ÑталоÑÑ, коли Бог учинив мене мандрівником з дому батька мого, то Ñказав Ñ Ð´Ð¾ неї: То буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð»Ð°Ñка, Ñку вчиниш зо мною: у кожній міÑцевоÑÑ‚Ñ–, куди прийдем, говори ти на мене: він мій брат.(UA) БуттÑ. 20:14 І взÑв Ðвімелех дрібну та велику худобу, Ñ– рабів та невільниць, та й дав Ðвраамові. І вернув йому Сарру, жінку його.(UA) БуттÑ. 20:15 І Ñказав Ðвімелех: ОÑÑŒ край мій перед обличчÑм твоїм, оÑÑдь там, де тобі до вподоби.(UA) БуттÑ. 20:16 РСаррі Ñказав: ОÑÑŒ тиÑÑчу Ñеклів Ñрібла Ñ Ð´Ð°Ð² братові твоєму. Оце тобі Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° очі перед уÑіма, хто з тобою. І перед уÑіма ти оправдана.(UA) БуттÑ. 20:17 І помоливÑÑ Ðвраам Богові, Ñ– вздоровив Бог Ðвімелеха, Ñ– жінку його, Ñ– невільниць його, Ñ– почали вони знову роджати.(UA) БуттÑ. 20:18 Бо Ñправді Ñтримав був ГоÑподь кожну утробу Ðвімелехового дому через Сарру, Ðвраамову жінку.(UA) БуттÑ. 21:1 РГоÑподь згадав Сарру, Ñк Ñказав був, Ñ– вчинив ГоÑподь Саррі, Ñк Він говорив.(UA) БуттÑ. 21:2 І Сарра зачала, Ñ– породила Ñина Ðвраамові в ÑтароÑÑ‚Ñ– його на означений чаÑ, що про нього Ñказав йому Бог.(UA) БуттÑ. 21:3 І назвав Ðвраам ім'Ñ Ñинові Ñвоєму, що вродивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, що Сарра йому породила: ІÑак.(UA) БуттÑ. 21:4 І обрізав Ðвраам ІÑака, Ñина Ñвого, коли мав він віÑім день, Ñк Бог наказав був йому.(UA) БуттÑ. 21:5 Ð Ðвраам був віку Ñта літ, Ñк уродивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ІÑак, Ñин його.(UA) БуттÑ. 21:6 І промовила Сарра: Сміх учинив мені Бог, кожен, хто почує, буде ÑміÑтиÑÑ Ð· мене.(UA) БуттÑ. 21:7 І промовила: Хто б Ñказав Ðвраамові: Сарра годує Ñинів? Бо вродила Ñ Ñина в ÑтароÑÑ‚Ñ– його.(UA) БуттÑ. 21:8 І дитина роÑла, Ñ– була відлучена. І Ñправив Ðвраам велику гоÑтину в день Ð²Ñ–Ð´Ð»ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð†Ñака.(UA) БуттÑ. 21:9 І побачила Сарра Ñина Ðґари єгиптÑнки, що вродила була Ðвраамові, що він наÑміхаєтьÑÑ.(UA) БуттÑ. 21:10 І Ñказала вона Ðвраамові: Прожени ту невільницю та Ñина Ñ—Ñ—, бо не буде наÑлідувати Ñин тієї невільниці разом із Ñином моїм, із ІÑаком.(UA) БуттÑ. 21:11 Ðле Ñ†Ñ Ñправа була дуже не до вподоби Ðвраамові через Ñина його.(UA) БуттÑ. 21:12 І промовив ГоÑподь Ðвраамові: Ðехай не буде не до вподоби тобі це через Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ñ‚Ð° через невільницю твою. УÑе, що Ñкаже тобі Сарра, поÑлухай голоÑу Ñ—Ñ—, бо ІÑаком буде покликане тобі потомÑтво.(UA) БуттÑ. 21:13 І також Ñина невільниці тієї учиню його народом, бо він твоє наÑіннÑ.(UA) БуттÑ. 21:14 І вÑтав рано Ðвраам, Ñ– взÑв хліба й бурдюка води, Ñ– дав до Ðґари на плече Ñ—Ñ—, також дитину, та й поÑлав Ñ—Ñ—. І пішла вона, та й заблудила в пуÑтині Беер-Шева.(UA) БуттÑ. 21:15 І ÑкінчилаÑÑŒ вода в бурдюці, Ñ– покинула вона дитину під одним із кущів.(UA) БуттÑ. 21:16 І пішла вона, Ñ– Ñіла Ñобі навпроти, на віддалі Ñк Ñтрілити луком, бо Ñказала: Ðехай Ñ Ð½Ðµ бачу Ñмерти цієї дитини! І Ñіла навпроти, Ñ– піднеÑла Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° й заплакала.(UA) БуттÑ. 21:17 І почув Бог Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ хлопцÑ. І кликнув до Ðґари Божий Ðнгол із неба, Ñ– Ñказав їй: Що тобі, Ðґаро? Ðе бійÑÑ, бо почув Бог Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ, де він там.(UA) БуттÑ. 21:18 УÑтань, підійми хлопцÑ, Ñ– рукою Ñвоєю держи його, бо великим народом зроблю Я його.(UA) БуттÑ. 21:19 І відкрив Бог очі Ñ—Ñ—, Ñ– вона побачила криницю води. І пішла вона, Ñ– наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопцÑ.(UA) БуттÑ. 21:20 І з хлопцем був Бог, Ñ– він виріÑ. І оÑів у пуÑтині, Ñ– Ñтав він Ñтрілець-лучник.(UA) БуттÑ. 21:21 І оÑів він у пуÑтині Паран, а мати його взÑла йому жінку з єгипетÑького краю.(UA) БуттÑ. 21:22 І ÑталоÑÑ Ñ‡Ð°Ñу того, Ñ– Ñказав Ðвімелех Ñ– Піхол, головний провідник його війÑька, до Ðвраама, говорÑчи: Бог із тобою в уÑьому, що ти робиш!(UA) БуттÑ. 21:23 Ртепер приÑÑгни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, Ñ– нащадка мого, Ñ– онука мого. І Ñка була лаÑка, Ñку Ñ Ð´Ð¾ тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш.(UA) БуттÑ. 21:24 І Ñказав Ðвраам: Я приÑÑгаю!(UA) БуттÑ. 21:25 І Ðвраам дорікав Ðвімелехові за криницю води, що Ñ—Ñ— віднÑли були Ðвімелехові раби.(UA) БуттÑ. 21:26 І Ñказав Ðвімелех: Я не знаю, хто вчинив оту річ, ані ти не розповів мені, й ані Ñ Ð½Ðµ чув, хібащо Ñьогодні.(UA) БуттÑ. 21:27 І взÑв Ðвраам дрібну та велику худобу, та й дав Ðвімелехові, Ñ– обидва вони Ñклали умову.(UA) БуттÑ. 21:28 І поÑтавив Ðвраам Ñім овечок з дрібного товару оÑібно.(UA) БуттÑ. 21:29 І Ñказав Ðвімелех до Ðвраама: Що вони, Ñім овечок отих, що ти Ñ—Ñ… поÑтавив оÑібно?(UA) БуттÑ. 21:30 Ртой відказав: Бо з моєї руки Ñім овечок ти візьмеш, щоб Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ були на Ñвідоцтво, що Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð¿Ð°Ð² цю криницю.(UA) БуттÑ. 21:31 Тому то назвав він це міÑце Беер-Шева, бо там поклÑлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸.(UA) БуттÑ. 21:32 І Ñклали умову вони в Беер-Шеві. І вÑтав Ðвімелех та Піхол, головний провідник його війÑька, Ñ– вернулиÑÑŒ вони до краю филиÑтимÑького.(UA) БуттÑ. 21:33 Ð Ðвраам поÑадив тамариÑка в Беер-Шеві, Ñ– кликав там Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Вічного.(UA) БуттÑ. 21:34 І Ðвраам пробував у филиÑтимÑькій землі багато днів.(UA) БуттÑ. 22:1 І ÑталоÑÑŒ піÑÐ»Ñ Ñ†Ð¸Ñ… випадків, що Бог випробовував Ðвраама. І Ñказав Він до нього: Ðврааме! Ртой відказав: ОÑÑŒ Ñ!(UA) БуттÑ. 22:2 І промовив ГоÑподь: Візьми Ñвого Ñина, Ñвого одинака, що його полюбив ти, ІÑака, та й піди Ñобі до краю МоріÑ, Ñ– принеÑи там його в Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° одній із тих гір, що про неї Ñкажу тобі.(UA) БуттÑ. 22:3 І вÑтав Ðвраам рано вранці, Ñ– Ñвого оÑла оÑідлав; Ñ– взÑв із Ñобою двох Ñлуг та ІÑака, Ñина Ñвого, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ€Ð¾Ð² нарубав. І вÑтав, Ñ– пішов він до міÑцÑ, що про нього Ñказав йому Бог.(UA) БуттÑ. 22:4 Ртретього Ð´Ð½Ñ Ðвраам звів очі Ñвої, та й побачив те міÑце здалека.(UA) БуттÑ. 22:5 І Ñказав Ðвраам Ñвоїм Ñлугам: Сідайте Ñобі тут з оÑлом, а Ñ Ð¹ хлопець підем аж туди, Ñ– поклонимоÑÑ, Ñ– повернемоÑÑ Ð´Ð¾ ваÑ.(UA) БуттÑ. 22:6 І взÑв Ðвраам дрова Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, Ñ– поклав на ІÑака, Ñина Ñвого, Ñ– взÑв в Ñвою руку огонь та ножа, Ñ– пішли вони разом обоє.(UA) БуттÑ. 22:7 І Ñказав ІÑак до Ðвраама, Ñвого батька, говорÑчи: Батьку мій! Ртой відказав: ОÑÑŒ Ñ, Ñину мій! І промовив ІÑак: ОÑÑŒ огонь та дрова, а де ж ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ?(UA) БуттÑ. 22:8 І відказав Ðвраам: Бог нагледить ÑÐ³Ð½Ñ Ð¡Ð¾Ð±Ñ– на цілопаленнÑ, Ñину мій! І пішли вони разом обоє.(UA) БуттÑ. 22:9 І вони прийшли до міÑцÑ, що про нього Ñказав йому Бог. І збудував там Ðвраам жертівника, Ñ– дрова розклав, Ñ– зв'Ñзав ІÑака, Ñина Ñвого, Ñ– поклав його на жертівника над дровами.(UA) БуттÑ. 22:10 І проÑÑ‚Ñг Ðвраам Ñвою руку, Ñ– взÑв ножа, щоб зарізати Ñина Ñвого...(UA) БуттÑ. 22:11 Та озвавÑÑ Ð´Ð¾ нього Ðнгол ГоÑподній із неба й Ñказав: Ðврааме, Ðврааме! Ртой відізвавÑÑ: ОÑÑŒ Ñ!(UA) БуттÑ. 22:12 І Ðнгол промовив: Ðе витÑгай Ñвоєї руки до хлопцÑ, Ñ– нічого йому не чини, бо тепер Я довідавÑÑ, що ти богобійний, Ñ– не пожалів Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ Ñина Ñвого, одинака Ñвого.(UA) БуттÑ. 22:13 Ð Ðвраам звів очі Ñвої та й побачив, аж оÑÑŒ один баран зав'Ñз у гущавині Ñвоїми рогами. І пішов Ðвраам, Ñ– взÑв барана, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñина Ñвого.(UA) БуттÑ. 22:14 І назвав Ðвраам ім'Ñ Ð¼Ñ–ÑÑ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾: ГоÑподь нагледить, що й Ñьогодні говоритьÑÑ: Ðа горі ГоÑподь з'ÑвитьÑÑ.(UA) БуттÑ. 22:15 Ð Ðнгол ГоÑподній із неба озвавÑÑ Ð´Ð¾ Ðвраама подруге,(UA) БуттÑ. 22:16 Ñ– Ñказав: КлÑнуÑÑ Ð¡Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ, це Ñлово ГоÑподнє, тому, що вчинив ти цю річ, Ñ– не пожалів був Ñина Ñвого, одинака Ñвого,(UA) БуттÑ. 22:17 то благоÑловлÑючи, Я поблагоÑловлю тебе, Ñ– розмножуючи, розмножу потомÑтво твоє, немов зорі на небі, Ñ– немов той піÑок, що на березі морÑ. І потомÑтво твоє внаÑлідує брами твоїх ворогів.(UA) БуттÑ. 22:18 І вÑÑ– народи землі будуть потомÑтвом твоїм благоÑловлÑти Ñебе через те, що поÑлухавÑÑ Ñ‚Ð¸ Мого голоÑу.(UA) БуттÑ. 22:19 І вернувÑÑŒ Ðвраам до Ñлуг Ñвоїх.(UA) БуттÑ. 22:20 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тих випадках, Ñ– Ñказано Ðвраамові так: ОÑÑŒ також Мілка вродила Ñинів Ðахорові, братові твоєму:(UA) БуттÑ. 22:21 Уца, перворідного його, Ñ– Буза, брата його, Ñ– Кемуїла, батька Ðрамового,(UA) БуттÑ. 22:22 І КеÑеда, Ñ– Хазо, Ñ– Пілдаша, Ñ– Їдлафа, Ñ– Бетуїла.(UA) БуттÑ. 22:23 РБетуїл породив Ревеку. Цих воÑьмерох породила Мілка Ðахорові, братові Ðвраамовому.(UA) БуттÑ. 22:24 Ð Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ а їй на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð ÐµÑƒÐ¼Ð° вродила й вона Теваха й Òахама, Ñ– Тахаша й Мааху.(UA) БуттÑ. 23:1 І було Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¡Ð°Ñ€Ñ€Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñто літ Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ літ Ñ– Ñім літ, літа Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¡Ð°Ñ€Ñ€Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾.(UA) БуттÑ. 23:2 І вмерла Сарра в КіріÑÑ‚-Ðрбі, це Хеврон у Краї ханаанÑькому. І прибув Ðвраам голоÑити над Саррою та плакати за нею.(UA) БуттÑ. 23:3 І вÑтав Ðвраам від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð¶ÐºÐ¸ Ñвоєї, та й Ñказав Ñинам Хетовим, говорÑчи:(UA) БуттÑ. 23:4 Я приходько й захожий між вами. Дайте в Ñебе мені влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ð¾Ð²Ð°ÑŽ Ñвою небіжку з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвого.(UA) БуттÑ. 23:5 І відповіли Ñини Хетові Ðвраамові, та й Ñказали йому:(UA) БуттÑ. 23:6 ПоÑлухай наÑ, пане мій, ти Божий кнÑзь Ñеред наÑ! У добірнім із наших гробів поховай небіжку Ñвою. Ðіхто з Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ затримає гробу Ñвого від тебе, щоб поховати небіжку твою.(UA) БуттÑ. 23:7 І вÑтав Ðвраам, Ñ– вклонивÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ тієї землі, Ñинам Хетовим,(UA) БуттÑ. 23:8 та й промовив до них Ñ– Ñказав: Коли ви згідні поховати небіжку мою з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, то поÑлухайте мене, Ñ– наÑтирливо проÑÑ–Ñ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ефрона, Ñина Цохарового,(UA) БуттÑ. 23:9 Ñ– нехай мені даÑÑ‚ÑŒ він печеру Махпелу, що його, що в кінці його полÑ, за гроші повної ваги, хай мені Ñ—Ñ— даÑÑ‚ÑŒ поміж вами на влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ.(UA) БуттÑ. 23:10 РЕфрон пробував Ñеред Хетових Ñинів. І відповів хіттеÑнин Ефрон Ðвраамові, так що чули Ñини Хетові й уÑÑ–, хто входив у браму його міÑта, говорÑчи:(UA) БуттÑ. 23:11 ÐÑ–, пане мій, поÑлухай мене! Поле віддав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, Ñ– печеру, що на нім, віддав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, на очах Ñинів народу мого Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð² Ñ—Ñ— тобі. Поховай небіжку Ñвою.(UA) БуттÑ. 23:12 І вклонивÑÑŒ Ðвраам перед народом тієї землі,(UA) БуттÑ. 23:13 та й Ñказав до Ефрона, так що чув був народ тієї землі, говорÑчи: Коли б тільки мене ти поÑлухав! Я дам Ñрібло за поле, візьми ти від мене, Ñ– хай поховаю небіжку Ñвою.(UA) БуттÑ. 23:14 РЕфрон відповів Ðвраамові, говорÑчи йому:(UA) БуттÑ. 23:15 Пане мій, поÑлухай мене! Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ€ÑŒÐ¾Ñ… Ñотень шеклів Ñрібла, що вона поміж мною та поміж тобою? Рнебіжку Ñвою поховай!(UA) БуттÑ. 23:16 І поÑлухав Ðвраам Ефрона. І відважив Ðвраам Ефронові Ñрібло, про Ñке той був Ñказав, так що чули Ñини Хетові, чотири Ñотні шеклів Ñрібла купецької ваги.(UA) БуттÑ. 23:17 І Ñтало поле Ефронове, що в Махпелі воно, що перед Мамре, поле й печера, що на ньому, Ñ– кожне дерево, що в полі, що в уÑій границі його навколо,(UA) БуттÑ. 23:18 купном Ðвраамові в приÑутноÑÑ‚Ñ– Ñинів Хетових, уÑÑ–Ñ…, хто входив до брами міÑта його.(UA) БуттÑ. 23:19 І по цьому Ðвраам поховав Сарру, жінку Ñвою, в печері Ð¿Ð¾Ð»Ñ ÐœÐ°Ñ…Ð¿ÐµÐ»Ð¸, перед Мамре, це Хеврон у землі ханаанÑькій.(UA) БуттÑ. 23:20 І Ñтало поле й печера, що на нім, Ðвраамові на влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ від Ñинів Хетових.(UA) БуттÑ. 24:1 РÐвраам був Ñтарий, у літа ввійшов. І ГоÑподь Ðвраама поблагоÑловив був уÑім.(UA) БуттÑ. 24:2 І Ñказав Ðвраам до Ñвого раба, найÑтаршого дому Ñвого, що Ñ€Ñдив над уÑім, що він мав: Поклади Ñвою руку під Ñтегно моє,(UA) БуттÑ. 24:3 Ñ– Ñ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¸ÑÑгну тебе ГоÑподом, Богом неба й Богом землі, що ти не візьмеш жінки Ð´Ð»Ñ Ñина мого з-поÑеред дочок ханаанеÑнина, Ñеред Ñкого Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°ÑŽ.(UA) БуттÑ. 24:4 Бо ти підеш до краю мого, Ñ– до міÑÑ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ народженнÑ, Ñ– візьмеш жінку Ð´Ð»Ñ Ñина мого, Ð´Ð»Ñ Ð†Ñака.(UA) БуттÑ. 24:5 І Ñказав раб до нього: Може та жінка не Ñхоче за мною піти до цієї землі, то чи Ñправді поверну Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñина до краю, звідки ти вийшов?(UA) БуттÑ. 24:6 І промовив до нього Ðвраам: СтережиÑÑ, щоб ти не вернув мого Ñина туди!(UA) БуттÑ. 24:7 ГоÑподь, що взÑв мене з дому батька мого й з краю мого народженнÑ, Ñ– що промовлÑв був до мене, Ñ– що приÑÑгнув мені, кажучи: Твоїм нащадкам Я дам оцю землю, Він пошле Свого Ðнгола перед обличчÑм твоїм, Ñ– ти візьмеш звідти жінку Ð´Ð»Ñ Ñина мого!(UA) БуттÑ. 24:8 Рколи ота жінка не Ñхоче піти за тобою, то ти будеш очищений з цієї приÑÑги Ñвоєї. Тільки Ñина мого ти туди не вертай.(UA) БуттÑ. 24:9 І раб поклав Ñвою руку під Ñтегно Ðвраама, пана Ñвого, Ñ– йому приÑÑгнув на цю Ñправу.(UA) БуттÑ. 24:10 І взÑв той раб деÑÑÑ‚ÑŒ верблюдів із верблюдів пана Ñвого, та й пішов. І взÑв різне добро Ñвого пана в руку Ñвою. І він уÑтав, Ñ– пішов в МеÑопотамію до міÑта Ðахора.(UA) БуттÑ. 24:11 І поÑтавив верблюди навколішки за міÑтом при водній криниці надвечір, на чаÑ, Ñк виходÑÑ‚ÑŒ жінки воду брати,(UA) БуттÑ. 24:12 та й промовив: ГоÑподи, Боже пана мого Ðвраама, подай же Ñьогодні мені це, Ñ– миліÑÑ‚ÑŒ вчини з паном моїм Ðвраамом!(UA) БуттÑ. 24:13 ОÑÑŒ Ñ Ñтою над водним джерелом, а дочки мешканців міÑта виходÑÑ‚ÑŒ воду брати.(UA) БуттÑ. 24:14 І ÑтанетьÑÑ, що дівчина, до Ñкої Ñкажу: Ðахили но глека Ñвого, Ñ Ð½Ð°Ð¿'ÑŽÑÑ, а вона відповіÑÑ‚ÑŒ: Пий, Ñ– так Ñамо верблюди твої Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð¿ÑƒÐ²Ð°ÑŽ, Ñ—Ñ— Ти призначив Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð°Ð±Ð° Свого, Ð´Ð»Ñ Ð†Ñака. І з цього пізнаю, що Ти миліÑÑ‚ÑŒ учинив з моїм паном.(UA) БуттÑ. 24:15 І ÑталоÑÑ, поки він закінчив говорити, аж оÑÑŒ виходить Ревека, що була народжена Бетуїлові, Ñинові Мілки, жінки Ðахора, Ðвраамового брата. Ð Ñ—Ñ— глек на плечі в неї.(UA) БуттÑ. 24:16 Рдівчина та вельми вродлива з обличчÑ; була дівицÑ, Ñ– чоловік не пізнав ще Ñ—Ñ—. І зійшла вона до джерела, Ñ– наповнила глека Ñвого, та й вийшла.(UA) БуттÑ. 24:17 І вибіг той раб назуÑтріч їй, та й Ñказав: Дай но напитиÑÑŒ води з твого глека!(UA) БуттÑ. 24:18 Рта відказала: ÐапийÑÑ, мій пане! І вона поÑпішила, Ñ– знÑла Ñвого глека на руку Ñвою, Ñ– напоїла його.(UA) БуттÑ. 24:19 Рколи закінчила поїти його, то Ñказала: Також Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑ€Ð±Ð»ÑŽÐ´Ñ–Ð² твоїх наберу Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸, аж поки вони не нап'ÑŽÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) БуттÑ. 24:20 І метнулаÑÑŒ вона, Ñ– глека Ñвого Ñпорожнила до пійла. І ще до криниці побігла набрати, Ñ– набрала води вÑім верблюдам його.(UA) БуттÑ. 24:21 Рчоловік той дивувавÑÑ Ñ—Ð¹ та мовчав, щоб пізнати, чи ГоÑподь пощаÑтив дорогу йому, чи ні?(UA) БуттÑ. 24:22 І ÑталоÑÑ, Ñк переÑтали верблюди пити, то взÑв той чоловік золоту Ñережку, пів ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ð²Ð°Ð³Ð° їй, Ñ– два наручні на руки Ñ—Ñ—, на деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота вага їм,(UA) БуттÑ. 24:23 та й Ñказав: Ð§Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸ дочка? Скажи ж мені, чи в домі батька твойого Ñ” міÑце Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð½Ð¾Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸?(UA) БуттÑ. 24:24 Вона відказала йому: Я дочка Бетуїла, Ñина Мілки, що його породила вона Ð´Ð»Ñ Ðахора.(UA) БуттÑ. 24:25 І Ñказала до нього: І Ñоломи, Ñ– паші багато Ñ” в наÑ, також міÑце ночувати.(UA) БуттÑ. 24:26 І той чоловік нахиливÑÑ, Ñ– вклонивÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð¾Ð²Ñ– аж до землі,(UA) БуттÑ. 24:27 та й Ñказав: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог пана мого Ðвраама, що не опуÑтив милоÑти Своєї й вірноÑти Своєї від пана мого! Я був у дорозі, ГоÑподь припровадив мене до дому братів мого пана.(UA) БуттÑ. 24:28 І побігла дівчина, Ñ– розповіла в домі Ñвоєї матері про цю пригоду.(UA) БуттÑ. 24:29 Рв Ревеки був брат, на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Лаван. І побіг Лаван до того чоловіка надвір, до джерела.(UA) БуттÑ. 24:30 І ÑталоÑÑ, Ñк він побачив Ñережку та наручні на руках ÑеÑтри Ñвоєї, Ñ– коли почув Ñлова Ревеки, ÑеÑтри Ñвоєї, що говорила: Отак говорив мені той чоловік, то прибув він до того чоловіка, а той оÑÑŒ Ñтоїть при верблюдах Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð´Ð¶ÐµÑ€ÐµÐ»Ð°,(UA) БуттÑ. 24:31 Ñ– Ñказав: Увійди, благоÑловенний ГоÑпода! Чого ÑтоÑтимеш надворі? Ð Ñ Ð¾Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ð² дім Ñ– міÑце Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑ€Ð±Ð»ÑŽÐ´Ñ–Ð².(UA) БуттÑ. 24:32 І ввійшов той чоловік до дому. РЛаван порозÑідлував верблюди, Ñ– дав Ñоломи й паші Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑ€Ð±Ð»ÑŽÐ´Ñ–Ð², Ñ– води, щоб умити ноги йому й ноги людÑм, що були з ним.(UA) БуттÑ. 24:33 І поÑтавлено перед ним, щоб він їв. Ртой відказав: Ðе буду Ñ—Ñти, аж поки не розкажу Ñвоєї Ñправи. РЛаван відказав: Говори!(UA) БуттÑ. 24:34 І той Ñтав говорити: Я раб Ðвраамів.(UA) БуттÑ. 24:35 РГоÑподь щедро поблагоÑловив мого пана, Ñ– він Ñтав великий. І дав Він йому худобу дрібну та велику, Ñ– Ñрібло, Ñ– золото, Ñ– рабів, Ñ– невільниць, Ñ– верблюди, й оÑли.(UA) БуттÑ. 24:36 РСарра, жінка пана мого, бувши Ñтарою, уродила панові моєму Ñина. Рвін йому вÑе дав, що мав.(UA) БуттÑ. 24:37 І заприÑÑг мене пан мій, говорÑчи: Ðе візьмеш жінки Ð´Ð»Ñ Ñина мого з-поÑеред дочок ханаанеÑнина, що Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°ÑŽ в його краю.(UA) БуттÑ. 24:38 Ðле підеш до дому батька мого, Ñ– до мого роду, Ñ– візьмеш жінку Ð´Ð»Ñ Ñина мого.(UA) БуттÑ. 24:39 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ пана Ñвого: Може та жінка не піде за мною?(UA) БуттÑ. 24:40 І Ñказав він до мене: ГоÑподь, що ходив перед обличчÑм моїм, пошле Свого Ðнгола з тобою, Ñ– дорогу твою пощаÑтить, Ñ– ти візьмеш жінку Ð´Ð»Ñ Ñина мого з роду мого й з дому батька мого.(UA) БуттÑ. 24:41 Тоді будеш очищений ти від заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Ñк прийдеш до роду мого, а коли вони не дадуть тобі, то будеш ти чиÑтий від заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾.(UA) БуттÑ. 24:42 І прибув Ñ Ñьогодні до джерела, та й Ñказав: ГоÑподи, Боже пана мого Ðвраама, коли б же Ти вчинив щаÑливою дорогу мою, що нею ходжу Ñ!(UA) БуттÑ. 24:43 ОÑÑŒ Ñ Ñтою над джерелом води, Ñ– ÑтанетьÑÑ, що дівчина, Ñка вийде води брати, а Ñ Ñ—Ð¹ Ñкажу: Дай но мені напитиÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ…Ð¸ води з Ñвого глека,(UA) БуттÑ. 24:44 вона ж відкаже мені: Пий Ñ– ти, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑ€Ð±Ð»ÑŽÐ´Ñ–Ð² твоїх наберу Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸, то вона та жінка, Ñку призначив ГоÑподь Ð´Ð»Ñ Ñина пана мого.(UA) БуттÑ. 24:45 І поки Ñкінчив Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ в Ñвоїм Ñерці, аж оÑÑŒ виходить Ревека, а Ñ—Ñ— глек на плечі в неї. І зійшла вона до джерела, та й набрала води. І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ неї: Ðапій же мене!(UA) БуттÑ. 24:46 І метнулаÑÑŒ вона, Ñ– Ñвого глека з Ñебе знÑла та й Ñказала: Пий, а Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð¿ÑƒÐ²Ð°ÑŽ й верблюди твої. І Ñ Ð¿Ð¸Ð², а вона понапувала й Ñ‚Ñ– верблюди.(UA) БуттÑ. 24:47 Ð Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð²ÑÑ Ñ—Ñ— та й Ñказав: Ð§Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸ дочка? Рвона відказала: Я дочка Бетуїла, Ñина Ðахорового, Ñкого породила йому Мілка. І Ñережку надів Ñ Ð´Ð¾ ноÑа Ñ—Ñ—, Ñ– наручні на руки Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 24:48 І Ñ Ð½Ð°Ñ…Ð¸Ð»Ð¸Ð²ÑÑ, Ñ– вклонивÑÑ Ð´Ð¾ землі ГоÑподеві, Ñ– поблагоÑловив ГоÑпода, Бога пана мого Ðвраама, що Він провадив мене дорогою визначеною, щоб узÑти дочку брата пана мого Ð´Ð»Ñ Ñина його.(UA) БуттÑ. 24:49 Ртепер, Ñкщо милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду ви чините з паном моїм, то Ñкажіть мені; коли ж ні, то Ñкажіть мені, Ñ– Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡ або ліворуч.(UA) БуттÑ. 24:50 І відповіли Лаван Ñ– Бетуїл та й Ñказали: Від ГоÑпода вийшла та річ, ми не можем Ñказати тобі нічого злого чи доброго.(UA) БуттÑ. 24:51 ОÑÑŒ перед тобою Ревека, візьми та й іди, Ñ– нехай вона Ñтане за жінку Ñинові пана твого, Ñк ГоÑподь говорив був.(UA) БуттÑ. 24:52 І ÑталоÑÑ, коли їхні Ñлова почув раб Ðвраамів, то вклонивÑÑŒ до землі ГоÑподеві.(UA) БуттÑ. 24:53 І вийнÑв той раб Ñрібний поÑуд, Ñ– поÑуд золотий та шати, Ñ– дав Ревеці, Ñ– дав цінні речі братові Ñ—Ñ— та матері Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 24:54 І їли й пили він та люди, що з ним, Ñ– ночували. Рколи рано вÑтали, то він Ñказав: Відішліть мене до пана мого.(UA) БуттÑ. 24:55 І Ñказав Ñ—Ñ— брат та мати Ñ—Ñ—: Ðехай поÑидить дівчина з нами хоч днів з деÑÑÑ‚ÑŒ, потім підеш.(UA) БуттÑ. 24:56 І Ñказав він до них: Ðе ÑпізнÑйте мене, бо ГоÑподь пощаÑтив мою путь. Відішліть мене, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ до пана Ñвого.(UA) БуттÑ. 24:57 Рвони відказали: Покличмо дівчину, Ñ– запитаймо Ñ—Ñ— Ñаму.(UA) БуттÑ. 24:58 І покликали Ревеку, Ñ– Ñказали до неї: Чи ти підеш з оцим чоловіком? Рвона відказала: Піду.(UA) БуттÑ. 24:59 І поÑлали вони Ревеку, ÑеÑтру Ñвою, Ñ– нÑньку Ñ—Ñ—, Ñ– раба Ðвраамового, Ñ– людей його.(UA) БуттÑ. 24:60 І вони поблагоÑловили Ревеку й Ñказали до неї: Ти наша ÑеÑтра, будь матір'ÑŽ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑчі деÑÑтків тиÑÑч, Ñ– нехай нащадки твої внаÑлідують брами твоїх ворогів.(UA) БуттÑ. 24:61 І вÑтала Ревека й Ñлужниці Ñ—Ñ—, Ñ– поÑідали на верблюдів, Ñ– поїхала за тим чоловіком. І взÑв раб Ревеку й відійшов.(UA) БуттÑ. 24:62 РІÑак був вернувÑÑ Ð· подорожі до криниці Лахай-Рої, Ñ– Ñидів у краї південному.(UA) БуттÑ. 24:63 І вийшов ІÑак на прогулÑнку в поле, Ñк вечір наÑтавав. І він звів Ñвої очі, Ñ– побачив, оÑÑŒ верблюди йдуть.(UA) БуттÑ. 24:64 І Ревека звела Ñвої очі, та й ІÑака побачила, Ñ– злізла з верблюда.(UA) БуттÑ. 24:65 І Ñказала вона до раба: Хто отой чоловік, що полем іде нам назуÑтріч? Рраб відповів: То мій пан. І вона покривало взÑла, та й накрилаÑÑŒ.(UA) БуттÑ. 24:66 І раб розповів ІÑакові про вÑÑ– речі, Ñкі він учинив.(UA) БуттÑ. 24:67 І впровадив Ñ—Ñ— ІÑак до намету Сарри, матері Ñвоєї. І взÑв він Ревеку, Ñ– за жінку йому вона Ñтала, Ñ– він Ñ—Ñ— покохав. І ІÑак був утішений по Ñмерті матері Ñвоєї.(UA) БуттÑ. 25:1 РÐвраам іще взÑв жінку, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ð¹ Кетура.(UA) БуттÑ. 25:2 Рвона породила йому Зімрана, Ñ– Йокшана, Ñ– Мадана, Ñ– МідіÑна, Ñ– Їшбака, Ñ– Шуаха.(UA) БуттÑ. 25:3 РЙокшан породив був Шеву та Дедана. Ð Ñини Деданові були: ашшури, Ñ– летуші, Ñ– леуми.(UA) БуттÑ. 25:4 Ð Ñини МідіÑнові: Ефа, Ñ– Ефер, Ñ– Ханох, Ñ– Ðвіда, Ñ– Елдаа, уÑÑ– вони Ñини Кетури.(UA) БуттÑ. 25:5 І віддав Ðвраам уÑе, що мав, ІÑакові.(UA) БуттÑ. 25:6 Ð Ñинам наложниць, що були в Ðвраама, дав Ðвраам подарунки, Ñ– відіÑлав Ñ—Ñ… від ІÑака, Ñина Ñвого, коли Ñам ще живий був, на Ñхід, до краю Ñхіднього.(UA) БуттÑ. 25:7 Роце дні літ Ðвраамового життÑ, Ñкі він прожив: Ñто літ, Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ літ, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) БуттÑ. 25:8 І Ñпочив та й умер Ðвраам у Ñтарощах добрих, Ñтарий Ñ– нажившиÑÑŒ. І він прилучивÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї рідні.(UA) БуттÑ. 25:9 І поховали його ІÑак та Ізмаїл, Ñини його, у печері Махпелі, на полі Ефрона, Ñина Цохара хіттеÑнина, що навпроти Мамре,(UA) БуттÑ. 25:10 поле, що його Ðвраам був купив від Ñинів Хетових, там був похований Ðвраам Ñ– Сарра, жінка його.(UA) БуттÑ. 25:11 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Ðвраамовій Ñмерті, Ñ– поблагоÑловив Бог ІÑака, Ñина його. І оÑів ІÑак при криниці Лахай-Рої.(UA) БуттÑ. 25:12 Роце нащадки Ізмаїла, Ðвраамового Ñина, що його породила Ðвраамові єгиптÑнка Ðґар, Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð°Ñ€Ñ€Ð¸Ð½Ð°.(UA) БуттÑ. 25:13 І оце імена Ñинів Ізмаїла, за їхніми іменами й за нащадками Ñ—Ñ…: перворідний Ізмаїлів Ðевайот, Ñ– Кедар, Ñ– Ðдбеїл, Ñ– МівÑам,(UA) БуттÑ. 25:14 І Мішма, Ñ– Дума, Ñ– МаÑÑа,(UA) БуттÑ. 25:15 Хадад, Ñ– Тема, Єтур, Ðафіш, Ñ– Кедма.(UA) БуттÑ. 25:16 Оце вони, Ñини Ізмаїлові, Ñ– їхні Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° дворами Ñ—Ñ… Ñ– за Ñ—Ñ… кочовищами, дванадцÑÑ‚ÑŒ начальників Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… племен.(UA) БуттÑ. 25:17 Роце літа Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð†Ð·Ð¼Ð°Ñ—Ð»Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾: Ñто літ, Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ літ, Ñ– Ñім літ. І Ñпочив та й умер він, Ñ– був узÑтий до Ñвоєї рідні.(UA) БуттÑ. 25:18 І розложилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ від Хавіли аж до Шуру, що навпроти Єгипту, Ñк іти до Ðшшуру. І він оÑеливÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ уÑіма Ñвоїми братами.(UA) БуттÑ. 25:19 Роце оповіÑÑ‚ÑŒ про ІÑака, Ðвраамового Ñина. Ðвраам породив ІÑака.(UA) БуттÑ. 25:20 І був ІÑак віку Ñорока літ, Ñк він узÑв Ñобі за жінку Ревеку, дочку Бетуїла арамеÑнина, з Падану арамейÑького, ÑеÑтру арамеÑнина Лавана.(UA) БуттÑ. 25:21 І моливÑÑ Ð†Ñак до ГоÑпода про жінку Ñвою, бо неплідна була. І ГоÑподь був ублаганий ним, Ñ– завагітніла Ревека, жінка його.(UA) БуттÑ. 25:22 І кидалиÑÑ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¸ в утробі Ñ—Ñ—. І Ñказала вона: Коли так, то Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ñ Ñ†Ðµ переношу? І пішла запитатиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) БуттÑ. 25:23 І промовив до неї ГоÑподь: Два племена в утробі твоїй, Ñ– два народи з твого нутра будуть виділені, Ñ– Ñтане Ñильніший народ від народу, Ñ– Ñтарший молодшому буде Ñлужити.(UA) БуттÑ. 25:24 І ÑповнилиÑÑŒ дні Ñ—Ñ—, щоб родити, Ñ– оÑÑŒ близнюки в утробі Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 25:25 І вийшов перший червонуватий, увеÑÑŒ він немов плащ волоÑÑний. І назвали Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: ІÑав.(UA) БуттÑ. 25:26 Рпотім вийшов його брат, а рука його трималаÑÑ Ð¿'Ñти ІÑава. І назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Яків. РІÑак був віку шоÑтидеÑÑти літ, коли народилиÑÑŒ вони.(UA) БуттÑ. 25:27 І вироÑли хлопці. І Ñтав ІÑав чоловіком, що знавÑÑ Ð½Ð° вловах, чоловіком полÑ, а Яків чоловіком мирним, що в наметах Ñидів.(UA) БуттÑ. 25:28 І полюбив ІÑак ІÑава, бо здобич миÑливÑька його йому Ñмакувала, а Ревека любила Якова.(UA) БуттÑ. 25:29 І зварив був ІÑак їжу, а з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÐ² ІÑав, Ñ– змучений був.(UA) БуттÑ. 25:30 І Ñказав ІÑав до Якова: Ðагодуй мене отим червоним, червоним отим, бо змучений Ñ. Тому то назвали Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Едом.(UA) БуттÑ. 25:31 РЯків Ñказав: Продай же нині мені Ñвоє перворідÑтво.(UA) БуттÑ. 25:32 І промовив ІÑав: ОÑÑŒ Ñ ÑƒÐ¼Ð¸Ñ€Ð°ÑŽ, то нащо ж мені оте перворідÑтво?(UA) БуттÑ. 25:33 РЯків Ñказав: ПриÑÑгни ж мені нині. І той приÑÑгнув йому, Ñ– продав перворідÑтво Ñвоє Якову.(UA) БуттÑ. 25:34 І Яків дав ІÑавові хліба й Ñочевичного варива. Ртой з'їв, Ñ– випив, Ñ– вÑтав та й пішов. І знехтував ІÑав перворідÑтво Ñвоє.(UA) БуттÑ. 26:1 І наÑтав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Ðвраамових. І пішов ІÑак до Ðвімелеха, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимÑького, до Òерару.(UA) БуттÑ. 26:2 І ÑвивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ГоÑподь Ñ– Ñказав: Ðе ходи до Єгипту, оÑелиÑÑ Ð² землі, про Ñку Я Ñкажу тобі.(UA) БуттÑ. 26:3 ОÑелиÑÑ Ñ…Ð²Ð¸Ð»ÐµÐ²Ð¾ в землі тій, Ñ– Я буду з тобою, Ñ– тебе поблагоÑловлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам уÑÑ– оці землі. І Я виконаю приÑÑгу, що нею поклÑвÑÑ Ð±ÑƒÐ² Ðвраамові, батьку твоєму.(UA) БуттÑ. 26:4 І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, Ñ– потомÑтву твоєму Я дам уÑÑ– оці землі. І поблагоÑловлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² потомÑтві твоїм уÑÑ– народи землі,(UA) БуттÑ. 26:5 через те, що Ðвраам поÑлухав Мого голоÑу, Ñ– виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, поÑтанови й закони Мої.(UA) БуттÑ. 26:6 І оÑів ІÑак у Òерарі.(UA) БуттÑ. 26:7 І питалиÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸ тієї міÑцевоÑти про жінку його. Рвін відказав: Вона ÑеÑтра моÑ, бо боÑвÑÑ Ñказати: Вона жінка моÑ, щоб не вбили мене люди тієї міÑцевоÑти через Ревеку, бо вродлива з Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð°.(UA) БуттÑ. 26:8 І ÑталоÑÑ, коли він там довго жив, Ñ– дививÑÑ Ðвімелех, цар филиÑтимÑький, через вікно, та й побачив, оÑÑŒ ІÑак забавлÑєтьÑÑ Ð· Ревекою, жінкою Ñвоєю.(UA) БуттÑ. 26:9 І покликав Ðвімелех ІÑака та й Ñказав: Тож оце вона жінка твоÑ! Ð Ñк ти Ñказав був: Вона ÑеÑтра моÑ? ІÑак же йому відповів: Бо Ñказав, щоб не вмерти мені через неї!(UA) БуттÑ. 26:10 І Ñказав Ðвімелех: Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, Ñ– ти гріх би Ñпровадив на наÑ!(UA) БуттÑ. 26:11 І наказав Ðвімелех уÑьому народові, говорÑчи: Хто доторкнетьÑÑ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ чоловіка та жінки його, той певно буде забитий.(UA) БуттÑ. 26:12 І поÑÑ–Ñв ІÑак у землі тій, Ñ– зібрав того року Ñтокротно, Ñ– ГоÑподь поблагоÑловив був його.(UA) БуттÑ. 26:13 І забагатів оцей чоловік, Ñ– багатів уÑе більше, аж поки не Ñтав Ñильно багатий.(UA) БуттÑ. 26:14 І була в нього отара овець та кіз, Ñ– череда товару, Ñ– багато рабів. І заздрили йому филиÑтимлÑни.(UA) БуттÑ. 26:15 І вÑÑ– криниці, що Ñ—Ñ… повикопували раби батька його, за днів батька його Ðвраама, филиÑтимлÑни позатикали, Ñ– понаповнювали Ñ—Ñ… землею.(UA) БуттÑ. 26:16 І Ñказав Ðвімелех ІÑакові: Іди ти від наÑ, бо зробивÑÑ Ñ‚Ð¸ значно Ñильніший за наÑ!(UA) БуттÑ. 26:17 І пішов ІÑак звідти, Ñ– в долині Òерару розтаборивÑÑ, та й оÑів там.(UA) БуттÑ. 26:18 І знову ІÑак повикопував криниці на воду, що Ñ—Ñ… повикопували були за днів батька його Ðвраама, а позатикали були Ñ—Ñ… филиÑтимлÑни по Ðвраамовій Ñмерті. І він назвав їм іменнÑ, Ñк іменнÑ, що батько його був їм назвав.(UA) БуттÑ. 26:19 І копали ІÑакові раби в долині, Ñ– знайшли там криницю живої води.(UA) БуттÑ. 26:20 І ÑварилиÑÑ Ð¿Ð°Ñтухи ґерарÑькі з паÑтухами ІÑаковими, кажучи: Це наша вода! І він назвав ім'Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— криниці: ЕÑек, бо ÑварилиÑÑ Ð· ним.(UA) БуттÑ. 26:21 І викопали вони іншу криницю, Ñ– ÑварилиÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ за неї. І він назвав Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ— ім'Ñ: Ситна.(UA) БуттÑ. 26:22 І він переÑунувÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸, Ñ– викопав іншу криницю, Ñ– не ÑварилиÑÑŒ за неї. І він назвав Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ— ім'Ñ: Реховот, Ñ– Ñказав: Тепер нам поширив ГоÑподь, Ñ– в Краю ми розмножимоÑÑŒ.(UA) БуттÑ. 26:23 Рзвідти піднÑвÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до Беер-Шеви.(UA) БуттÑ. 26:24 І ÑвивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ГоÑподь тієї ночі й Ñказав: Я Бог Ðвраама, батька твого; не бійÑÑ, бо Я з тобою! І поблагоÑловлю Я тебе, Ñ– розмножу нащадків твоїх ради Ðвраама, Мойого раба.(UA) БуттÑ. 26:25 І він збудував там жертівника, Ñ– покликав ГоÑподнє ЙменнÑ. І поÑтавив він там намета Ñвого, а раби ІÑакові криницю там викопали.(UA) БуттÑ. 26:26 І прийшов до нього з Òерару Ðвімелех, Ñ– Ðхуззат, товариш його, Ñ– Піхол, головний начальник війÑька його.(UA) БуттÑ. 26:27 І Ñказав їм ІÑак: Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, Ñ– виÑлали мене від Ñебе.(UA) БуттÑ. 26:28 Ð Ñ‚Ñ– відказали: Ми бачимо Ñправді, що з тобою ГоÑподь. І ми Ñказали: Ðехай буде клÑтва поміж нами, поміж нами й поміж тобою, Ñ– Ñкладімо умову з тобою,(UA) БуттÑ. 26:29 що не вчиниш нам злого, Ñк Ñ– ми не торкнулиÑÑŒ до тебе, Ñ– Ñк ми робили з тобою тільки добро, Ñ– тебе відіÑлали з миром. Ти тепер благоÑловенний від ГоÑпода!(UA) БуттÑ. 26:30 І він учинив Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… гоÑтину, Ñ– вони їли й пили.(UA) БуттÑ. 26:31 Ррано вони повÑтавали, Ñ– приÑÑгли один одному. І відіÑлав Ñ—Ñ… ІÑак, Ñ– вони пішли від нього з миром.(UA) БуттÑ. 26:32 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– прийшли ІÑакові раби, Ñ– розказали йому про криницю, Ñку вони викопали. І Ñказали йому: Ми воду знайшли!(UA) БуттÑ. 26:33 І він назвав Ñ—Ñ—: Шів'а, чому Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта того Беер-Шева аж до Ñьогоднішнього днÑ.(UA) БуттÑ. 26:34 І був ІÑав віку Ñорока літ, Ñ– взÑв жінку Єгудиту, дочку хіттеÑнина Беері, Ñ– БоÑмату, дочку хіттеÑнина Елона.(UA) БуттÑ. 26:35 І вони Ñтали гіркотою духа Ð´Ð»Ñ Ð†Ñака й Ревеки.(UA) БуттÑ. 27:1 І ÑталоÑÑ, що зоÑтарівÑÑŒ ІÑак, Ñ– затемнилиÑÑŒ очі йому, Ñ– він не бачив. І покликав він Ñтаршого Ñина Ñвого ІÑава, Ñ– промовив до нього: Мій Ñину! Ртой відказав йому: ОÑÑŒ Ñ!(UA) БуттÑ. 27:2 І промовив до нього ІÑак: Оце Ñ Ð·Ð¾ÑтарівÑÑ, не знаю Ð´Ð½Ñ Ñмерти Ñвоєї...(UA) БуттÑ. 27:3 Ртепер візьми знарÑÐ´Ð´Ñ Ñвоє, Ñагайдака Ñвого й лука Ñвого, та й вийди на поле, Ñ– злови мені здобич миÑливÑьку.(UA) БуттÑ. 27:4 І зготуй мені наїдок Ñмачний, Ñк Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð»ÑŽ, Ñ– принеÑи мені, Ñ– нехай Ñ Ð·'їм, щоб поблагоÑловила тебе душа моÑ, поки помру.(UA) БуттÑ. 27:5 РРевека чула, Ñк говорив ІÑак до ІÑава, Ñина Ñвого. І пішов ІÑав на поле, щоб зловити й принеÑти здобич миÑливÑьку.(UA) БуттÑ. 27:6 РРевека Ñказала Якову, Ñинові Ñвоєму, говорÑчи: ОÑÑŒ Ñ Ñ‡ÑƒÐ»Ð°, Ñк твій батько казав до ІÑава, брата твого, говорÑчи:(UA) БуттÑ. 27:7 ПринеÑи но здобич миÑливÑьку мені, Ñ– зроби мені наїдок Ñмачний, нехай з'їм, Ñ– поблагоÑловлю тебе перед лицем ГоÑподнім перед Ñмертю Ñвоєю.(UA) БуттÑ. 27:8 Ртепер, Ñину мій, поÑлухай мого голоÑу, те, що Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ°Ð¶Ñƒ тобі.(UA) БуттÑ. 27:9 Іди до отари, Ñ– візьми мені звідти двоє добрих козлÑÑ‚, а Ñ Ñ—Ñ… приготую, Ñк наїдок Ñмачний Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° твого, Ñк він любить.(UA) БуттÑ. 27:10 І принеÑеш батькові Ñвоєму, Ñ– буде він Ñ—Ñти, щоб поблагоÑловити тебе перед Ñмертю Ñвоєю.(UA) БуттÑ. 27:11 І промовив Яків до Ревеки, матері Ñвоєї: Таж брат мій ІÑав чоловік волохатий, а Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ðº гладенький!(UA) БуттÑ. 27:12 Може обмацає мене батько мій, Ñ– Ñ Ñтану в очах його Ñк обманець, Ñ– Ñпроваджу на Ñебе проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, а не благоÑловеннÑ...(UA) БуттÑ. 27:13 І Ñказала йому його мати: Ðа мені проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñину мій! Тільки поÑлухай Ñлів моїх, та йди принеÑи мені.(UA) БуттÑ. 27:14 І пішов він, Ñ– взÑв, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñвоїй матері. І зробила мати його наїдок Ñмачний, Ñк любив його батько.(UA) БуттÑ. 27:15 І взÑла Ревека гарні Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого Ñтаршого Ñина ІÑава, що були в домі з нею, Ñ– вбрала молодшого Ñина Ñвого Якова.(UA) БуттÑ. 27:16 Ршкури козлÑÑ‚ наділа на руки йому, Ñ– на гладеньку шию його.(UA) БуттÑ. 27:17 І дала Ñмачний наїдок та хліб, що вона ÑпорÑдила, у руку Якова, Ñина Ñвого.(UA) БуттÑ. 27:18 І прибув він до батька Ñвого та й Ñказав: Батьку мій! Ртой відказав: ОÑÑŒ Ñ. Хто ти, мій Ñину?(UA) БуттÑ. 27:19 РЯків промовив до батька Ñвого: Я ІÑав перворідний. Я зробив, Ñк Ñказав ти мені. УÑтавай, ÑÑдь Ñ– попоїж із здобичі миÑливÑької, щоб душа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ñловила мене.(UA) БуттÑ. 27:20 І Ñказав ІÑак до Ñина Ñвого: Як це ти так швидко знайшов, Ñину мій? Ртой відказав: Бо мені допоміг ГоÑподь, Бог твій.(UA) БуттÑ. 27:21 І промовив ІÑак до Якова: Підійди но, Ñ– нехай Ñ Ð¾Ð±Ð¼Ð°Ñ†Ð°ÑŽ тебе, Ñину мій, чи ти це Ñин мій ІÑав, чи ні.(UA) БуттÑ. 27:22 І підійшов Яків до ІÑака, батька Ñвого. Ртой обмацав його та й Ñказав: Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ñ–Ð², а руки руки ІÑавові.(UA) БуттÑ. 27:23 І не впізнав він його, бо були його руки Ñк руки ІÑава, брата його, волохаті, Ñ– поблагоÑловив він його.(UA) БуттÑ. 27:24 І Ñказав він: То ти Ñин мій ІÑав? Ртой відказав: Я.(UA) БуттÑ. 27:25 І промовив ІÑак: Подай же мені, Ñ– нехай з'їм з миÑливÑької здобичі Ñина мого, щоб поблагоÑловила тебе душа моÑ. І подав він йому, Ñ– він їв, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ вина, Ñ– він пив.(UA) БуттÑ. 27:26 І промовив до нього ІÑак, його батько: Підійди ж, Ñ– поцілуй мене, Ñину мій!(UA) БуттÑ. 27:27 І він підійшов, Ñ– поцілував його. Ртой понюхав запах Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– поблагоÑловив його, та й Ñказав: ДивиÑÑŒ, запах Ñина мого немов запах полÑ, що його ГоÑподь благоÑловив!(UA) БуттÑ. 27:28 І хай Бог тобі даÑÑ‚ÑŒ з роÑи Ðеба, Ñ– з ÑитоÑти землі, Ñ– Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ й вина молодого!(UA) БуттÑ. 27:29 Ðехай тобі Ñлужать народи, Ñ– народи нехай тобі кланÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ! Будь паном Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ–Ð² Ñвоїх, Ñ– нехай тобі кланÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñини матері твоєї. Хто тебе проклинає проклÑтий, а хто поблагоÑловить тебе благоÑловенний!.(UA) БуттÑ. 27:30 І ÑталоÑÑ, Ñк закінчив був ІÑак благоÑловлÑти Якова, Ñ– ÑталоÑÑ, тільки но вийшов був Яків від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð†Ñака, батька Ñвого, аж ІÑав, його брат, прийшов з Ð¿Ð¾Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого...(UA) БуттÑ. 27:31 І також він приготовив наїдок Ñмачний, Ñ– батьку Ñвоєму приніÑ. І Ñказав він до батька Ñвого: Ðехай вÑтане мій батько, Ñ– хай Ñ—ÑÑ‚ÑŒ із здобичі миÑливÑької Ñина Ñвого, щоб душа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ñловила мене!(UA) БуттÑ. 27:32 І озвавÑÑ Ð´Ð¾ нього ІÑак, його батько: Хто ти? Ртой відказав: Я Ñин твій, твій перворідний ІÑав.(UA) БуттÑ. 27:33 І ІÑак затремтів тремтіннÑм аж надто великим, та й Ñказав: Хто ж тоді той, що миÑливÑьку здобич зловив, Ñ– до мене приніÑ, а Ñ Ð¿Ð¾Ð¿Ð¾Ñ—Ð² від уÑього, поки прийшов ти, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ñловив його? І він буде благоÑловенний!(UA) БуттÑ. 27:34 Як ІÑав почув Ñлова батька Ñвого, то закричав криком Ñильним та вельми гірким. І Ñказав він до батька Ñвого: ПоблагоÑлови мене, також мене, батьку мій!(UA) БуттÑ. 27:35 Ртой відказав: Обманом прийшов був твій брат, та й забрав благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”!(UA) БуттÑ. 27:36 І промовив ІÑав: Тому звалоÑÑŒ ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾: Яків, Ñ– він обманив два рази мене: забрав перворідÑтво моє, а це тепер забрав благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”. І Ñказав він: Чи ти не заховав Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ благоÑловеннÑ?(UA) БуттÑ. 27:37 РІÑак відповів Ñ– промовив до ІÑава: Тож Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð² його паном Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, та дав йому вÑÑ–Ñ… братів його за рабів. І Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÐ·Ð¿ÐµÑ‡Ð¸Ð² його хлібом Ñ– молодим вином. Рщо ж тоді тобі Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ, Ñину мій?(UA) БуттÑ. 27:38 І Ñказав ІÑав до батька Ñвого: Чи в тебе одне те благоÑловеннÑ, батьку мій? ПоблагоÑлови мене, також мене, батьку мій! І Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð†Ñав Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій, та й заплакав...(UA) БуттÑ. 27:39 І відповів ІÑак, батько його, та й промовив до нього: Ото буде Ñадиба Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÐµÐ· ÑитоÑти землі, Ñ– без роÑи небеÑної згори.(UA) БуттÑ. 27:40 І зо Ñвого меча будеш жити, Ñ– будеш Ñлужити ти брату Ñвоєму. Та однако коли поÑтараєшÑÑ, то зламаєш Ñрмо його з шиї Ñвоєї...(UA) БуттÑ. 27:41 І зненавидів ІÑав Якова через благоÑловеннÑ, що поблагоÑловив його батько його. І Ñказав ІÑав у Ñерці Ñвоєму: Ðехай наближатьÑÑ Ð´Ð½Ñ– жалоби по батьку моєму, Ñ– Ñ Ð²Ð±'ÑŽ Якова, брата Ñвого.(UA) БуттÑ. 27:42 І розказано Ревеці Ñлова ІÑава, Ñ—Ñ— Ñтаршого Ñина. І поÑлала, Ñ– покликала Якова, молодшого Ñина Ñвого, та й Ñказала до нього: ОÑÑŒ ІÑав, брат твій, тішитьÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼, що уб'Ñ” тебе.(UA) БуттÑ. 27:43 Ртепер, Ñину мій, поÑлухай мого голоÑу, Ñ– вÑтань, Ñ– втечи Ñобі до Лавана, брата мого, до Харану.(UA) БуттÑ. 27:44 І поÑидиш у нього кілька чаÑу, аж поки відвернетьÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ твого брата,(UA) БуттÑ. 27:45 аж поки відвернетьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² твого брата від тебе, Ñ– він забуде, що ти зробив був йому. Тоді Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ»ÑŽ й заберу тебе звідти. Чого маю Ñ Ñтратити Ð²Ð°Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ñ… одного днÑ?(UA) БуттÑ. 27:46 І Ñказала Ревека ІÑакові: Ð–Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ– обридло через дочок Хетових. Коли Яків візьме жінку з дочок Хетових, Ñк ці, з дочок цього Краю, то нащо й жити мені?(UA) БуттÑ. 28:1 І покликав ІÑак Якова, Ñ– поблагоÑловив його, Ñ– наказав йому та й промовив: Ðе бери жінки з дочок ханаанÑьких.(UA) БуттÑ. 28:2 УÑтань, піди до Падану арамейÑького, до дому Бетуїла, батька твоєї матері, Ñ– візьми Ñобі звідти жінку з дочок Лавана, брата матері твоєї.(UA) БуттÑ. 28:3 РБог Ð’Ñемогутній поблагоÑловить тебе, Ñ– розплодить тебе, Ñ– розмножить тебе, Ñ– ти Ñтанеш громадою народів.(UA) БуттÑ. 28:4 І даÑÑ‚ÑŒ тобі благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ðвраамове, тобі та потомÑтву твоєму з тобою, щоб віддати тобі землю твого тимчаÑового замешканнÑ, що Бог дав був Ñ—Ñ— Ðвраамові.(UA) БуттÑ. 28:5 І поÑлав ІÑак Якова, Ñ– пішов він до Падану арамейÑького, до Лавана, Ñина Бетуїлового, арамеÑнина, брата Ревеки, матері Якова й ІÑава.(UA) БуттÑ. 28:6 І побачив ІÑав, що ІÑак поблагоÑловив Якова, Ñ– поÑлав його до Падану арамейÑького, щоб узÑв Ñобі звідти жінку, Ñ– поблагоÑловив його, кажучи: Ðе бери жінки з дочок ханаанÑьких,(UA) БуттÑ. 28:7 Ñ– що поÑлухавÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð² батька Ñвого й матері Ñвоєї, та й пішов до Падану арамейÑького.(UA) БуттÑ. 28:8 І побачив ІÑав, що дочки ханаанÑькі недобрі в очах ІÑака, батька його,(UA) БуттÑ. 28:9 Ñ– пішов ІÑав до Ізмаїла, Ñ– взÑв Махалату, дочку Ізмаїла, Ñина Ðвраамового, ÑеÑтру Ðевайотову, до жінок Ñвоїх за жінку.(UA) БуттÑ. 28:10 І вийшов Яків із Беер-Шеви, Ñ– пішов до Харану.(UA) БуттÑ. 28:11 І натрапив він був на одне міÑце, Ñ– ночував там, бо Ñонце зайшло було. І взÑв він з ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ, Ñ– поклав Ñобі в голови. І він ліг на тім міÑці.(UA) БуттÑ. 28:12 І ÑнилоÑÑŒ йому, оÑÑŒ драбина поÑтавлена на землю, а верх Ñ—Ñ— ÑÑгав аж неба. І оÑÑŒ Ðнголи Божі виходили й Ñходили по ній.(UA) БуттÑ. 28:13 І ото ГоÑподь Ñтав на ній Ñ– промовив: Я ГоÑподь, Бог Ðвраама, батька твого, Ñ– Бог ІÑака. ЗемлÑ, на Ñкій ти лежиш, Я дам Ñ—Ñ— тобі та нащадкам твоїм.(UA) БуттÑ. 28:14 І буде потомÑтво твоє, немов порох землі. І поширишÑÑ Ñ‚Ð¸ на захід, Ñ– на Ñхід, Ñ– на північ, Ñ– на південь. І благоÑловлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² тобі та в нащадках твоїх вÑÑ– племена землі.(UA) БуттÑ. 28:15 І оÑÑŒ Я з тобою, Ñ– буду тебе пильнувати Ñкрізь, куди підеш, Ñ– верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я Ñказав був тобі.(UA) БуттÑ. 28:16 І прокинувÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð² зо Ñвого Ñну, та й Ñказав: ДійÑно, ГоÑподь пробуває на цьому міÑці, а того Ñ Ð¹ не знав!(UA) БуттÑ. 28:17 І злÑкавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñ– Ñказав: Яке Ñтрашне оце міÑце! Це ніщо інше, Ñк дім Божий, Ñ– це брама небеÑна.(UA) БуттÑ. 28:18 І вÑтав Яків рано вранці, Ñ– взÑв каменÑ, що поклав був Ñобі в голови, Ñ– поÑтавив його за пам'Ñтника, Ñ– вилив оливу на його верх.(UA) БуттÑ. 28:19 І назвав він ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Бет-Ел, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑта напочатку було Луз.(UA) БуттÑ. 28:20 І Ñклав Яків обітницю, говорÑчи: Коли Бог буде зо мною, Ñ– буде мене пильнувати на цій дорозі, Ñкою ходжу, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ мені хліба Ñ—Ñти та одежу вдÑгнутиÑÑŒ,(UA) БуттÑ. 28:21 Ñ– Ñ Ð· миром вернуÑÑ Ð´Ð¾ дому батька Ñвого, то ГоÑподь буде мені Богом,(UA) БуттÑ. 28:22 Ñ– цей камінь, що Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив за пам'Ñтника, буде домом Божим. І зо вÑього, що даÑи Ти мені, Ñ, щодо деÑÑтини, дам деÑÑтину Тобі!(UA) БуттÑ. 29:1 І зібравÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð², Ñ– пішов до краю Ñинів Кедему.(UA) БуттÑ. 29:2 І побачив, аж оÑÑŒ ÐºÑ€Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð² полі, Ñ– ото там три отарі лежали Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—, бо з тієї криниці напувають Ñтада. Рна отворі криниці лежав великий камінь.(UA) БуттÑ. 29:3 І збиралиÑÑŒ туди вÑÑ– Ñтада, Ñ– Ñкочували ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð· отвору криниці, Ñ– напоювали отару, Ñ– привалювали ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð½Ð° отвір криниці знов на його міÑце.(UA) БуттÑ. 29:4 І Ñказав до паÑтухів Яків: Ð‘Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ—, Ð·Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ–Ð»Ñ Ð²Ð¸? Ð Ñ‚Ñ– відказали: Ми з Харану.(UA) БуттÑ. 29:5 І Ñказав їм: Чи ви знаєте Лавана, Ñина Ðахорового? І відказали: Знаємо.(UA) БуттÑ. 29:6 І Ñказав їм: Чи гаразд із ним? І відказали: Гаразд. РоÑÑŒ Рахіль, дочка його, приходить з отарою.(UA) БуттÑ. 29:7 І Ñказав: Тож іще багато днÑ, не Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð³Ð°Ð½Ñти худобу. Ðапійте отару, та йдіть паÑÑ–Ñ‚ÑŒ.(UA) БуттÑ. 29:8 Рвони відказали: Ðе можемо, аж поки не будуть зігнані вÑÑ– Ñтада, Ñ– не відкотÑÑ‚ÑŒ ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð· отвору криниці, тоді понапуваємо отару.(UA) БуттÑ. 29:9 Іще він говорив із ними, аж оÑÑŒ приходить Рахіль з отарою батька Ñвого, бо була вона паÑтушка.(UA) БуттÑ. 29:10 І ÑталоÑÑ, коли Яків побачив Рахіль, дочку Лавана, брата Ñвоєї матері, то підійшов Яків Ñ– відкотив ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð· отвору криниці, Ñ– напоїв отару Лавана, брата матері Ñвоєї.(UA) БуттÑ. 29:11 І поцілував Яків Рахіль, Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвій голоÑ, Ñ– заплакав...(UA) БуттÑ. 29:12 І Яків оповів Рахілі, що він брат батька Ñ—Ñ—, Ñ– що він Ñин Ревеки. Рта побігла, Ñ– розповіла батькові Ñвоєму...(UA) БуттÑ. 29:13 І ÑталоÑÑ, коли Лаван почув віÑтку про Якова, Ñина ÑеÑтри Ñвоєї, то побіг йому назуÑтріч, Ñ– обнÑв його, Ñ– поцілував його, Ñ– привів його до Ñвого дому. Рвін розповів Лаванові про вÑÑ– Ñ‚Ñ– пригоди.(UA) БуттÑ. 29:14 І промовив до нього Лаван: Поправді, ти кіÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ð¹ тіло моє! І Ñидів він із ним міÑÑць чаÑу.(UA) БуттÑ. 29:15 І Ñказав Лаван до Якова: Чи тому, що ти брат мій, то ти будеш Ñлужити мені даремно? Скажи ж мені, Ñка плата тобі?(UA) БуттÑ. 29:16 Рв Лавана було дві дочки: ім'Ñ Ñтаршій ЛіÑ, а ім'Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑˆÑ–Ð¹ Рахіль.(UA) БуттÑ. 29:17 Очі ж Ліїні були хворі, а Рахіль була гарного Ñтану та вродливого виглÑду.(UA) БуттÑ. 29:18 І покохав Яків Рахіль, та й Ñказав: Я буду Ñім літ Ñлужити тобі за Рахіль, молодшу дочку твою.(UA) БуттÑ. 29:19 І промовив Лаван: Краще мені віддати Ñ—Ñ— тобі, аніж віддати мені Ñ—Ñ— іншому чоловікові. Сиди ж зо мною!(UA) БуттÑ. 29:20 І Ñлужив Яків за Рахіль Ñім літ, а вони через любов його до неї були в його очах, Ñк кілька днів.(UA) БуттÑ. 29:21 І Ñказав Яків Лаванові: Дай мені жінку мою, бо виповнилиÑÑ Ð¼Ð¾Ñ— дні, Ñ– нехай Ñ Ð´Ð¾ неї ввійду!(UA) БуттÑ. 29:22 І зібрав Лаван уÑÑ–Ñ… людей тієї міÑцевоÑти, Ñ– Ñправив гоÑтину.(UA) БуттÑ. 29:23 І ÑталоÑÑ Ð²Ð²ÐµÑ‡ÐµÑ€Ñ–, Ñ– взÑв він дочку Ñвою Лію, Ñ– до нього впровадив Ñ—Ñ—. І Яків із нею зійшовÑÑ.(UA) БуттÑ. 29:24 РЛаван дав їй Зілпу, невільницю Ñвою, дав Лії, дочці Ñвоїй, за невільницю.(UA) БуттÑ. 29:25 Рвранці виÑвилоÑÑ, що то була ЛіÑ! І промовив Яків до Лавана: Що це ти вчинив мені? Хіба не за Рахіль працював Ñ Ð² тебе? Ðащо ж обманив ти мене?(UA) БуттÑ. 29:26 РЛаван відказав: У нашій міÑцевоÑÑ‚Ñ– не робитьÑÑ Ñ‚Ð°Ðº, щоб віддавати молодшу перед Ñтаршою.(UA) БуттÑ. 29:27 Виповни тиждень Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ—, Ñ– буде дана тобі також та, за працю, що будеш працювати в мене ще Ñім літ других.(UA) БуттÑ. 29:28 І зробив Яків так, Ñ– виповнив тиждень Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ—. І він дав йому Рахіль, дочку Ñвою, дав йому за жінку.(UA) БуттÑ. 29:29 І дав Лаван Рахілі, дочці Ñвоїй, Білгу, невільницю Ñвою, дав їй за невільницю.(UA) БуттÑ. 29:30 І прийшов він також до Рахілі, Ñ– покохав також Рахіль, більше, Ñк Лію. І працював у нього ще Ñім літ других.(UA) БуттÑ. 29:31 І побачив ГоÑподь, що зненавиджена ЛіÑ, Ñ– відкрив Ñ—Ñ— утробу, а Рахіль була неплідна.(UA) БуттÑ. 29:32 І завагітніла ЛіÑ, Ñ– Ñина породила, Ñ– назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Рувим, бо Ñказала була: ГоÑподь ÑпоглÑнув на недолю мою, бо тепер покохає мене чоловік мій!(UA) БуттÑ. 29:33 І завагітніла вона ще, Ñ– Ñина породила, Ñ– Ñказала: ГоÑподь почув, що Ñ Ð·Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð°, Ñ– дав мені також цього. І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Симеон.(UA) БуттÑ. 29:34 І завагітніла вона ще, Ñ– Ñина породила, Ñ– Ñказала: Тепер оцим разом буде до мене прилучений мій чоловік, бо Ñ Ñ‚Ñ€ÑŒÐ¾Ñ… Ñинів породила йому. Тому й назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Левій.(UA) БуттÑ. 29:35 І завагітніла вона ще, Ñ– Ñина породила, Ñ– Ñказала: Тим разом Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ хвалити ГоÑпода! Тому назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Юда. Та й переÑтала роджати.(UA) БуттÑ. 30:1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль ÑеÑтрі Ñвоїй, Ñ– Ñказала до Якова: Дай мені Ñинів! Рколи ні, то Ñ Ð²Ð¼Ð¸Ñ€Ð°ÑŽ!(UA) БуттÑ. 30:2 І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Яковів на Рахіль, Ñ– він Ñказав: Чи Ñ Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Бога, що затримав від тебе плід утроби?(UA) БуттÑ. 30:3 І Ñказала вона: ОÑÑŒ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ð‘Ñ–Ð»Ð³Ð°. Прийди до неї, Ñ– нехай вона вродить на коліна мої, Ñ– Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ буду мати від неї дітей.(UA) БуттÑ. 30:4 І вона дала йому Білгу, невільницю Ñвою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.(UA) БуттÑ. 30:5 І завагітніла Білга, Ñ– вродила Якову Ñина.(UA) БуттÑ. 30:6 І Ñказала Рахіль: РозÑудив Бог мене, а також виÑлухав Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ñ–Ð¹, Ñ– дав мені Ñина. Тому назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Дан.(UA) БуттÑ. 30:7 І завагітніла вона ще, Ñ– вродила Білга, Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð Ð°Ñ…Ñ–Ð»Ð¸Ð½Ð°, другого Ñина Якову.(UA) БуттÑ. 30:8 І Ñказала Рахіль: Великою боротьбою боролаÑÑŒ Ñ Ð· ÑеÑтрою Ñвоєю, Ñ– перемогла. І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Ðефталим.(UA) БуттÑ. 30:9 І побачила ЛіÑ, що вона переÑтала родити, Ñ– взÑла Зілпу, Ñвою невільницю, Ñ– дала Ñ—Ñ— Якову за жінку.(UA) БуттÑ. 30:10 І вродила Зілпа, Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð›Ñ–Ñ—Ð½Ð°, Якову Ñина.(UA) БуттÑ. 30:11 І Ñказала ЛіÑ: Прийшло щаÑÑ‚Ñ, Ñ– назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Òад.(UA) БуттÑ. 30:12 І вродила Зілпа, Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð›Ñ–Ñ—Ð½Ð°, другого Ñина Якову.(UA) БуттÑ. 30:13 І промовила ЛіÑ: То на блаженÑтво моє, бо будуть уважати мене за жінку блаженну. І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: ÐÑир.(UA) БуттÑ. 30:14 І пішов Рувим за тих днів, коли жато пшеницю, Ñ– знайшов на полі мандрагорові Ñблучка, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ… до Лії, матері Ñвоєї. І Ñказала Рахіль до Лії: Дай мені з мандрагорових Ñблучок Ñина твого!(UA) БуттÑ. 30:15 Рта відказала їй: Чи мало тобі, що забрала мого чоловіка? І забереш також мандрагорові Ñблучка Ñина мого? І Ñказала Рахіль: Тому то він лÑже з тобою цієї ночі за мандрагорові Ñблучка Ñина твого!(UA) БуттÑ. 30:16 І прийшов Яків з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð²Ð²ÐµÑ‡ÐµÑ€Ñ–, а Ð›Ñ–Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ»Ð° назуÑтріч Ñ– Ñказала: Увійдеш до мене, бо Ñправді найнÑла Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ за мандрагорові Ñблучка Ñина мого. І лежав він із нею ночі тієї.(UA) БуттÑ. 30:17 І виÑлухав Бог Лію, Ñ– завагітніла вона, Ñ– вродила Якову п'Ñтого Ñина.(UA) БуттÑ. 30:18 І промовила ЛіÑ: Дав Бог заплату мені, що дала Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†ÑŽ Ñвою Ñвоєму чоловікові. І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: ІÑÑахар.(UA) БуттÑ. 30:19 І завагітніла Ð›Ñ–Ñ Ñ‰Ðµ, Ñ– вродила Якову шоÑтого Ñина.(UA) БуттÑ. 30:20 І промовила ЛіÑ: Обдарував мене Бог добрим подарунком, цим разом замешкає в мене мій чоловік, бо Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð° йому шеÑтеро Ñинів. І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Завулон.(UA) БуттÑ. 30:21 Рпотому вродила дочку, Ñ– назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ð¹: Діна.(UA) БуттÑ. 30:22 І згадав Бог про Рахіль, Ñ– виÑлухав Ñ—Ñ— Бог, Ñ– відчинив їй утробу.(UA) БуттÑ. 30:23 І завагітніла вона, Ñ– Ñина вродила, Ñ– Ñказала: Бог забрав мою ганьбу!(UA) БуттÑ. 30:24 І назвала Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: ЙоÑип, кажучи: ДодаÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь мені іншого Ñина!(UA) БуттÑ. 30:25 І ÑталоÑÑ, коли Рахіль породила ЙоÑипа, то Ñказав Яків до Лавана: ВідпуÑти мене, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ до Ñвого міÑÑ†Ñ Ð¹ до Краю Ñвого.(UA) БуттÑ. 30:26 Дай же жінок моїх Ñ– дітей моїх, що Ñлужив тобі за них, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ, бо ти знаєш Ñлужбу мою, Ñку Ñ Ñлужив був тобі.(UA) БуттÑ. 30:27 І промовив до нього Лаван: Коли Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, побудь з нами, бо Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð², що поблагоÑловив мене ГоÑподь через тебе.(UA) БуттÑ. 30:28 І далі казав: Признач Ñобі заплату від мене, Ñ– Ñ Ð´Ð°Ð¼.(UA) БуттÑ. 30:29 Ртой відказав: Ти знаєш, Ñк Ñ Ñлужив тобі, Ñ– Ñкою Ñтала худоба Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð¾ мною.(UA) БуттÑ. 30:30 Бо те мале, що було в тебе до мене, розмножилоÑÑ Ð½Ð° велике, Ñ– ГоÑподь поблагоÑловив тебе, відколи нога Ð¼Ð¾Ñ Ð² тебе. Ртепер, коли ж Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ працювати Ð´Ð»Ñ Ð²Ð»Ð°Ñного дому?(UA) БуттÑ. 30:31 І Ñказав Лаван: Що ж Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– дам? РЯків промовив: Ðе давай мені нічого. Коли зробиш мені оцю річ, то вернуÑÑ, буду паÑти отару твою, буду пильнувати.(UA) БуттÑ. 30:32 Я Ñьогодні перейду через уÑÑŽ отару твою, щоб вилучити звідти кожну овечку крапчаÑту й переполаÑу, Ñ– кожну овечку чорну з-поміж овець, Ñ– переполаÑе й крапчаÑте з-поміж кіз, Ñ– це буде заплата мені.(UA) БуттÑ. 30:33 І ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñвідчить за мене в завтрішнім дні, коли прийдеш глÑнути на заплату мою від тебе. УÑе, що воно не крапчаÑте й не переполаÑе з-поміж кіз Ñ– не чорне з-поміж овець, крадене воно в мене.(UA) БуттÑ. 30:34 РЛаван відказав: Так, нехай буде за Ñловом твоїм!(UA) БуттÑ. 30:35 І того Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð»ÑƒÑ‡Ð¸Ð² він козлів паÑаÑтих Ñ– покрапованих, Ñ– вÑÑ– кози крапчаÑÑ‚Ñ– й переполаÑÑ–, уÑе, що біле було в ньому, Ñ– вÑе чорне Ñеред овець, Ñ– дав до рук Ñвоїх Ñинів.(UA) БуттÑ. 30:36 І визначив дорогу триденну поміж Ñобою й поміж Яковом. РЯків Ð¿Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñталу Лаванову отару.(UA) БуттÑ. 30:37 І взÑв Ñобі Яків Ñирого ÐºÐ¸Ñ Ñ‚Ð¾Ð¿Ð¾Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– мігдалового, Ñ– каштанового, Ñ– налупив з них білих лушпин, відкриваючи біліÑÑ‚ÑŒ, що на киÑÑ… була.(UA) БуттÑ. 30:38 І поÑтавив кийки, що Ñ—Ñ… облупив, перед отарою при жолобах при коритах води, куди отара приходить пити. І вони злучувалиÑÑ, Ñк приходили пити.(UA) БуттÑ. 30:39 І злучувалаÑÑ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð° при киÑÑ…, Ñ– котилаÑÑ Ð¾Ð²ÐµÑ‡ÐºÐ°Ð¼Ð¸ та козами паÑаÑтими, крапчаÑтими й переполаÑими.(UA) БуттÑ. 30:40 І відділÑв Яків тих овечок, Ñ– Ñтавив отару обличчÑм до паÑаÑтого й до вÑього чорного Ñеред отари Лавана. І клав Ñвої Ñтада окремо, Ñ– не клав Ñ—Ñ… до отари Лаванової.(UA) БуттÑ. 30:41 І бувало, що кожного разу, коли злучувалаÑÑ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð° міцна, то Яків клав при жолобах киї перед очі отари, щоб вона злучувалаÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ тих киÑÑ….(UA) БуттÑ. 30:42 Ð Ñк отара Ñлаба була, то не клав. І ÑтавалоÑÑŒ, що Ñлабе припадало Лаванові, а міцніше Якову.(UA) БуттÑ. 30:43 І дуже-дуже зможнів той чоловік. І було в нього багато отар, Ñ– невільниці, Ñ– раби, Ñ– верблюди, Ñ– оÑли.(UA) БуттÑ. 31:1 І почув був Яків Ñлова Лаванових Ñинів, що казали: Яків забрав уÑе, що було в нашого батька. І з того, що було в батька нашого, зробив Ñобі вÑÑŽ оцю чеÑÑ‚ÑŒ...(UA) БуттÑ. 31:2 І побачив Яків Лаванове обличчÑ, а ото він тепер інший до нього, Ñк був учора, позавчора.(UA) БуттÑ. 31:3 І промовив ГоÑподь до Якова: ВерниÑÑ Ð´Ð¾ краю батьків Ñвоїх, Ñ– до міÑÑ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ народженнÑ. РЯ буду з тобою.(UA) БуттÑ. 31:4 І поÑлав Яків, Ñ– покликав Рахіль Ñ– Лію на поле до отари Ñвоєї,(UA) БуттÑ. 31:5 та й промовив до них: Я бачив Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ батька, що він тепер інший до мене, Ñк був учора й позавчора. Та Бог батька мого був зо мною.(UA) БуттÑ. 31:6 Рви знаєте, що вÑією Ñилою Ñвоєю Ñ Ñлужив вашому батькові.(UA) БуттÑ. 31:7 І батько ваш ÑміÑвÑÑ Ð· мене, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ раз мінÑв заплату мені, але Бог не дав йому чинити зо мною зле.(UA) БуттÑ. 31:8 Коли він говорив був отак: КрапчаÑте буде заплата твоÑ, то й котÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑÑ– овечки та кози крапчаÑÑ‚Ñ–. Рколи Ñкаже так: ПаÑаÑте буде заплата твоÑ, то й котÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑÑ– овечки та кози паÑаÑÑ‚Ñ–.(UA) БуттÑ. 31:9 І віднÑв Бог худобу вашого батька, та й дав мені.(UA) БуттÑ. 31:10 І ÑталоÑÑ Ð² чаÑ, коли отара злучувалаÑÑ, звів був Ñ Ð¾Ñ‡Ñ– Ñвої та й побачив у Ñні: аж оÑÑŒ козли, що ÑпиналиÑÑŒ на овечок та на кіз, були паÑаÑÑ‚Ñ–, крапчаÑÑ‚Ñ– й Ñ€Ñбі.(UA) БуттÑ. 31:11 І Ñказав мені Ðнгол у Ñні: Якове! Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: ОÑÑŒ Ñ!(UA) БуттÑ. 31:12 Він промовив: Зведи Ñвої очі й побач: уÑÑ– козли, що ÑпинаютьÑÑ Ð½Ð° овечок та на кіз, паÑаÑÑ‚Ñ–, крапчаÑÑ‚Ñ– й Ñ€Ñбі, бо Я бачив уÑе, що Лаван вироблÑÑ” тобі.(UA) БуттÑ. 31:13 Я Бог Бет-Елу, що ти намаÑтив був там пам'Ñтника, Ñ– Мені Ñклав там обітницю. Тепер уÑтавай, вийди з цієї землі, Ñ– вертайÑÑ Ð´Ð¾ землі твого народженнÑ.(UA) БуттÑ. 31:14 І відповіла Рахіль та ЛіÑ, та й Ñказали йому: Чи ми маємо чаÑтку та Ñпадщину в домі нашого батька?(UA) БуттÑ. 31:15 Таж він Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ–Ñ‡Ð¸Ð² за чужинців, бо продав наÑ, Ñ– Ñправді пожер наше Ñрібло.(UA) БуттÑ. 31:16 Бож уÑе багатÑтво, що Бог вирвав від нашого батька, воно наше та наших Ñинів. Ртепер зроби вÑе, що Бог наказав був тобі.(UA) БуттÑ. 31:17 І вÑтав Яків, Ñ– поÑадив Ñинів Ñвоїх Ñ– жінок Ñвоїх на верблюди.(UA) БуттÑ. 31:18 І він забрав уÑÑŽ худобу Ñвою, Ñ– вÑе майно Ñвоє, що набув, здобуту худобу Ñвою, що набув у Падані арамейÑькім, щоб прийти до ІÑака, батька Ñвого, до землі ханаанÑької.(UA) БуттÑ. 31:19 РЛаван пішов Ñтригти отару Ñвою, а Рахіль покрала домових божків, Ñких батько мав.(UA) БуттÑ. 31:20 І Яків обманив Лавана арамейÑького, бо не Ñказав йому, що втікає.(UA) БуттÑ. 31:21 І втік він, Ñ– вÑе, що його. І вÑтав, Ñ– перейшов річку, Ñ– прÑмував до ÒілеÑдÑької гори.(UA) БуттÑ. 31:22 Ртретього Ð´Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð¾ Лаванові, що Яків утік.(UA) БуттÑ. 31:23 І взÑв він з Ñобою братів Ñвоїх, Ñ– гнавÑÑ Ð·Ð° ним дорогою Ñеми день, та й догнав його на горі ÒілеÑдÑькій.(UA) БуттÑ. 31:24 І прийшов Бог до Лавана арамеÑнина в нічнім Ñні, та й до нього Ñказав: СтережиÑÑ, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.(UA) БуттÑ. 31:25 І догнав Лаван Якова. РЯків поÑтавив намета Ñвого на горі, Ñ– Лаван поÑтавив з братами Ñвоїми на горі ÒілеÑдÑькій.(UA) БуттÑ. 31:26 І промовив Лаван до Якова: Що ти зробив? Ти обманив мене, Ñ– забрав моїх дочок, немов бранок меча!(UA) БуттÑ. 31:27 Чого втік ти таємно, Ñ– обікрав мене, Ñ– не Ñказав мені? Ð Ñ Ð±ÑƒÐ² би відіÑлав тебе з радіÑÑ‚ÑŽ, із Ñпівами, з бубном, Ñ– з гуÑлами.(UA) БуттÑ. 31:28 І ти не дозволив мені навіть поцілувати онуків моїх Ñ– дочок моїх. Тож ти нерозумно вчинив!(UA) БуттÑ. 31:29 Я маю в руці Ñвоїй Ñилу, щоб учинити з вами зле. Ðле Бог вашого батька вчора вночі Ñказав був до мене, говорÑчи: СтережиÑÑ, щоб ти не говорив з Яковом ані доброго, ані злого.(UA) БуттÑ. 31:30 Ртепер Ñправді підеш, бо ти Ñильно затужив за домом батька Ñвого. Ðле нащо ти покрав моїх богів?(UA) БуттÑ. 31:31 РЯків відповів Ñ– Ñказав до Лавана: Тому, що боÑвÑÑ, бо Ñ Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ð²: Ðби но він не забрав від мене Ñвоїх дочок!(UA) БуттÑ. 31:32 При кому ж ти знайдеш Ñвоїх богів, не буде він жити. Перед нашими братами пізнай Ñобі, що твого в мене, Ñ– візьми Ñобі. РЯків не знав, що Рахіль Ñ—Ñ… покрала.(UA) БуттÑ. 31:33 І ввійшов Лаван до намету Якового, Ñ– до намету Ліїного, Ñ– до намету обох невільниць, та нічого не знайшов. І вийшов він із намету Ліїного Ñ– ввійшов до намету Рахілиного.(UA) БуттÑ. 31:34 РРахіль узÑла божки, Ñ– вложила Ñ—Ñ… до Ñідла верблюда, та й Ñіла на них. І обмацав Лаван уÑього намета, Ñ– нічого не знайшов.(UA) БуттÑ. 31:35 Рвона Ñказала до батька Ñвого: Ðехай не палає гнів в очах батька мого, бо Ñ Ð½Ðµ можу вÑтати перед обличчÑм твоїм, бо в мене тепер звичайне жіноче. І перешукав він, та божків не знайшов.(UA) БуттÑ. 31:36 І запалав Яків гнівом, Ñ– ÑваривÑÑ Ð· Лаваном. І відповів Яків, Ñ– Ñказав до Лавана: Яка провина моÑ, Ñкий мій гріх, що ти гнавÑÑ Ð·Ð° мною,(UA) БуттÑ. 31:37 що ти обмацав уÑÑ– мої речі? Що ти знайшов зо вÑÑ–Ñ… речей Ñвого дому, положи тут перед моїми братами Ñ– братами Ñвоїми, Ñ– нехай вони розÑудÑÑ‚ÑŒ поміж нами двома.(UA) БуттÑ. 31:38 Я вже двадцÑÑ‚ÑŒ літ із тобою. Вівці твої та кози твої не мертвили Ñвого плоду, а баранів отари твоєї Ñ Ð½Ðµ їв.(UA) БуттÑ. 31:39 Розшарпаного диким звірем Ñ Ð½Ðµ приноÑив до тебе, Ñ Ñам Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ñƒ шкоду. Від мене домагавÑÑ Ñ‚Ð¸ того, що було вкрадене вдень, Ñ– що було вкрадене вночі.(UA) БуттÑ. 31:40 Бувало, що вдень з'їдала мене Ñпекота, а вночі паморозь, а мій Ñон мандрував від моїх очей.(UA) БуттÑ. 31:41 Таке мені двадцÑÑ‚ÑŒ літ у твоїм домі... Служив Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– чотирнадцÑÑ‚ÑŒ літ за двох дочок твоїх, Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ літ за отару твою, а ти деÑÑÑ‚ÑŒ раз змінÑв мені Ñвою заплату!(UA) БуттÑ. 31:42 Коли б не був при мені Бог батька мого, Бог Ðвраамів, Ñ– не Той, Кого боїтьÑÑ Ð†Ñак, то тепер ти відіÑлав би мене впорожні!... Біду мою й труд рук моїх Бог бачив, Ñ– виказав це вчора вночі.(UA) БуттÑ. 31:43 І відповів Лаван Ñ– Ñказав до Якова: Дочки дочки мої, а діти мої діти, а отара Ð¼Ð¾Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð°, Ñ– вÑе, що ти бачиш то моє. Рдочкам моїм, що зроблю їм Ñьогодні, або їхнім дітÑм, що вони породили Ñ—Ñ…?(UA) БуттÑ. 31:44 Ртепер ходи, Ñ Ð¹ ти вчинімо умову, Ñ– оце буде Ñвідком поміж мною й поміж тобою.(UA) БуттÑ. 31:45 І взÑв Яків каменÑ, Ñ– поÑтавив його за пам'Ñтника.(UA) БуттÑ. 31:46 І Ñказав Яків браттÑм Ñвоїм: Ðазбирайте каміннÑ. І назбирали ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, та й зробили могилу, Ñ– їли там на тій могилі.(UA) БуттÑ. 31:47 І назвав Ñ—Ñ— Лаван: Еґар-Сагадута, а Яків Ñ—Ñ— назвав: Òал-Ед.(UA) БуттÑ. 31:48 І промовив Лаван: Ð¦Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¸Ð»Ð° Ñвідок між мною й між тобою Ñьогодні, тому то й названо Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ—: Òал-Ед(UA) БуттÑ. 31:49 Ñ– Міцпа, бо Ñказав: Ðехай дивитьÑÑ Ð“Ð¾Ñподь між мною й між тобою, коли ми розійдемоÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ від одного.(UA) БуттÑ. 31:50 Коли ти будеш кривдити дочок моїх, Ñ– коли візьмеш за жінок понад дочок моїх, то не людина з нами, а дивиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³ Ñвідок між мною й між тобою!(UA) БуттÑ. 31:51 РЯків Ñказав до Лавана: ОÑÑŒ Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¸Ð»Ð°, й оÑÑŒ той пам'Ñтник, Ñкого поÑтавив Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ Ñобою й між тобою.(UA) БуттÑ. 31:52 Свідок Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¸Ð»Ð°, Ñ– Ñвідок цей пам'Ñтник, що Ñ Ð½Ðµ перейду цієї могили до тебе, Ñ– ти не перейдеш до мене цієї могили та цього пам'Ñтника на зле.(UA) БуттÑ. 31:53 РозÑудить між нами Бог Ðвраамів Ñ– Бог Ðахорів, Бог їхнього батька. І Яків приÑÑгнув Тим, Кого боїтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ батько ІÑак.(UA) БуттÑ. 31:54 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¯ÐºÑ–Ð² жертву на горі, Ñ– покликав братів Ñвоїх Ñ—Ñти хліб. І вони їли хліб Ñ– ночували на горі.(UA) БуттÑ. 31:55 (32-1) І вÑтав Лаван рано вранці, Ñ– поцілував онуків Ñвоїх, Ñ– дочок Ñвоїх, Ñ– поблагоÑловив Ñ—Ñ…. І пішов, та й вернувÑÑ Ð›Ð°Ð²Ð°Ð½ до міÑÑ†Ñ Ñвого.(UA) БуттÑ. 32:1 (32-2) РЯків пішов на дорогу Ñвою. І Ñпіткали його Божі Ðнголи.(UA) БуттÑ. 32:2 (32-3) І Яків Ñказав, коли Ñ—Ñ… побачив: Це Божий табір! І він назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Маханаїм.(UA) БуттÑ. 32:3 (32-4) І поÑлав Яків поÑлів перед Ñобою до ІÑава, брата Ñвого, до землі Сеїр, до краю едомÑького.(UA) БуттÑ. 32:4 (32-5) І наказав їм, говорÑчи: Скажіть так моєму панові ІÑавові: Так Ñказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, Ñ– задержавÑÑ Ð°Ð¶ дотепер.(UA) БуттÑ. 32:5 (32-6) І маю Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð° та оÑла, Ñ– отару, Ñ– раба, Ñ– невільницю. І Ñ Ð¿Ð¾Ñлав розказати панові моєму, щоб знайти миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх.(UA) БуттÑ. 32:6 (32-7) І вернулиÑÑ Ð¿Ð¾Ñли до Якова, та й Ñказали: Ми прийшли були до брата твого до ІÑава, а він також іде назуÑтріч тобі, Ñ– чотири Ñотні людей з ним.(UA) БуттÑ. 32:7 (32-8) І Яків Ñильно злÑкавÑÑ, Ñ– був затурбований. І він поділив народ, що був з ним, Ñ– дрібну та велику худобу, Ñ– верблюди на два табори.(UA) БуттÑ. 32:8 (32-9) І Ñказав: Коли прийде ІÑав до табору одного, Ñ– розіб'Ñ” його, то вціліє позоÑталий табір.(UA) БуттÑ. 32:9 (32-10) І Яків промовив: Боже батька мого Ðвраама, Ñ– Боже батька мого ІÑака, ГоÑподи, що Ñказав Ти мені: ВерниÑÑ Ð´Ð¾ Краю Ñвого, Ñ– до міÑÑ†Ñ Ñвого народженнÑ, Ñ– Я зроблю тобі добре.(UA) БуттÑ. 32:10 (32-11) Я не вартий уÑÑ–Ñ… отих милоÑтей, Ñ– вÑієї вірноÑти, Ñку Ти чинив був Своєму рабові, бо з Ñамою Ñвоєю палицею перейшов Ñ Ð±ÑƒÐ² цей Йордан, а тепер Ñ ÑтавÑÑ Ð½Ð° два табори.(UA) БуттÑ. 32:11 (32-12) Збережи ж мене від руки мого брата, від руки ІÑава, бо боюÑÑŒ Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, щоб він не прийшов та не побив мене Ñ– матері з дітьми.(UA) БуттÑ. 32:12 (32-13) РТи ж був Ñказав: Учинити добро учиню Ñ Ð· тобою добро; а нащадки твої покладу, Ñк той морÑький піÑок, що його не злічити через безліч.(UA) БуттÑ. 32:13 (32-14) І він переночував там тієї ночі, Ñ– взÑв із того, що під руку прийшло, дар Ð´Ð»Ñ Ð†Ñава, брата Ñвого:(UA) БуттÑ. 32:14 (32-15) кіз двіÑÑ‚Ñ–, Ñ– козлів двадцÑтеро, овець двіÑÑ‚Ñ–, Ñ– баранів двадцÑтеро,(UA) БуттÑ. 32:15 (32-16) верблюдиць дійних та Ñ—Ñ… жереб'ÑÑ‚ тридцÑтеро, корів Ñорок, а биків деÑÑтеро, оÑлиць двадцÑтеро, а оÑлÑÑ‚ деÑÑтеро.(UA) БуттÑ. 32:16 (32-17) І дав до рук рабів Ñвоїх кожне Ñтадо окремо. І Ñказав він до рабів Ñвоїх: Ідіть передо мною, Ñ– позоÑтавте відÑтань поміж Ñтадом Ñ– Ñтадом.(UA) БуттÑ. 32:17 (32-18) І він наказав першому, кажучи: Коли Ñпіткає тебе ІÑав, брат мій, Ñ– запитає тебе так: Чий ти, Ñ– куди ти йдеш, Ñ– чиє те, що перед тобою?(UA) БуттÑ. 32:18 (32-19) то Ñкажеш: Раба твого Якова це подарунок, поÑланий панові моєму ІÑавові. Рото й він Ñам за нами.(UA) БуттÑ. 32:19 (32-20) І наказав він Ñ– другому, Ñ– третьому, також уÑім, що йшли за Ñтадами, говорÑчи: Таким Ñловом будете говорити до ІÑава, коли ви знайдете його,(UA) БуттÑ. 32:20 (32-21) Ñ– Ñкажете: ОÑÑŒ Ñ– раб твій Яків за нами, бо він Ñказав: Ðехай Ñ Ð²Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°ÑŽ його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, може він підійме Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ñ”.(UA) БуттÑ. 32:21 (32-22) І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.(UA) БуттÑ. 32:22 (32-23) І вÑтав він тієї ночі, Ñ– взÑв обидві жінки Ñвої, Ñ– обидві невільниці Ñвої та одинадцÑтеро дітей Ñвоїх, Ñ– перейшов брід Яббок.(UA) БуттÑ. 32:23 (32-24) І він узÑв Ñ—Ñ…, Ñ– перепровадив через потік, Ñ– перепровадив те, що в нього було.(UA) БуттÑ. 32:24 (32-25) І зоÑтавÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð² Ñам. І боровÑÑ Ð· ним ÑкийÑÑŒ Муж, аж поки не зійшла доÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ.(UA) БуттÑ. 32:25 (32-26) І Він побачив, що не подужає його, Ñ– доторкнувÑÑ Ð´Ð¾ Ñуглобу Ñтегна його. І звихнувÑÑ Ñуглоб Ñтегна Якова, Ñк він боровÑÑ Ð· Ðим.(UA) БуттÑ. 32:26 (32-27) І промовив: ПуÑти Мене, бо зійшла доÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ. Ртой відказав: Ðе пущу Тебе, коли не поблагоÑловиш мене.(UA) БуттÑ. 32:27 (32-28) І промовив до нього: Як твоє йменнÑ? Той відказав: Яків.(UA) БуттÑ. 32:28 (32-29) І Ñказав: Ðе Яків буде називатиÑÑ Ð²Ð¶Ðµ Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, але Ізраїль, бо ти боровÑÑ Ð· Богом та з людьми, Ñ– подужав.(UA) БуттÑ. 32:29 (32-30) І запитав Яків Ñ– Ñказав: Скажи ж Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”. РТой відказав: Пощо питаєш про Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”? І Він поблагоÑловив його там.(UA) БуттÑ. 32:30 (32-31) І назвав Яків ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: Пенуїл, бо бачив був Бога лицем у лице, та збереглаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° моÑ.(UA) БуттÑ. 32:31 (32-32) І заÑвітило йому Ñонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на Ñвоє Ñтегно.(UA) БуттÑ. 32:32 (32-33) Тому не їдÑÑ‚ÑŒ Ізраїлеві Ñини жили Ñтегна, що на Ñуглобі Ñтегна, аж до Ñьогодні, бо Він доторкнувÑÑ Ð±ÑƒÐ² до Ñтегна Якового, жили Ñтегна.(UA) БуттÑ. 33:1 І звів Яків очі Ñвої, та й побачив, аж оÑÑŒ іде ІÑав, а з ним чотири Ñотні людей. І він поділив Ñвоїх дітей на Лію, Ñ– на Рахіль, Ñ– на обох невільниць Ñвоїх.(UA) БуттÑ. 33:2 І поÑтавив він тих невільниць Ñ– дітей Ñ—Ñ… напереді, а Лію й дітей Ñ—Ñ— передоÑтанніми, а Рахіль та ЙоÑипа оÑтанніми.(UA) БуттÑ. 33:3 Ð Ñам пішов перед ними, Ñ– вклонивÑÑ Ð´Ð¾ землі Ñім раз, аж поки підійшов до брата Ñвого.(UA) БуттÑ. 33:4 І побіг ІÑав назуÑтріч йому, Ñ– обнÑв його, Ñ– впав на шию йому, Ñ– цілував його. І вони заплакали.(UA) БуттÑ. 33:5 І звів Ñвої очі ІÑав, Ñ– побачив жінок та дітей. І Ñказав: Хто то такі? Ртой відказав: Діти, Ñкими обдарував Бог твого раба.(UA) БуттÑ. 33:6 І підійшли Ñюди невільниці, Ñ– їхні діти, та й вклонилиÑÑ.(UA) БуттÑ. 33:7 І підійшла також Ð›Ñ–Ñ Ñ‚Ð° діти Ñ—Ñ—, Ñ– вклонилиÑÑ, а потім підійшов ЙоÑип Ñ– Рахіль, та й вклонилиÑÑ.(UA) БуттÑ. 33:8 І Ñказав ІÑав: Рщо це за цілий табір той, що Ñ Ñпіткав? Ртой відказав: Щоб знайти миліÑÑ‚ÑŒ в очах мого пана.(UA) БуттÑ. 33:9 РІÑав Ñказав: Я маю багато, мій брате, твоє нехай буде тобі.(UA) БуттÑ. 33:10 РЯків Ñказав: ÐÑ– ж бо! Коли Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, то візьми дарунка мого з моєї руки. Бож Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, ніби побачив Боже лице, Ñ– ти Ñобі уподобав мене.(UA) БуттÑ. 33:11 Візьми ж благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, що припроваджене тобі, бо Бог був милоÑтивий до мене, та й маю Ñ Ð²Ñе. І благав він його, Ñ– той узÑв.(UA) БуттÑ. 33:12 І промовив ІÑав: Рушаймо й ходім, а Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ обік тебе.(UA) БуттÑ. 33:13 Ртой відказав: Пан мій знає, що діти молоді, а дрібна та велика худоба в мене дійні. Коли погнати Ñ—Ñ… один день, то вигине вÑÑ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð°.(UA) БуттÑ. 33:14 Ðехай же піде пан мій перед очима Ñвого раба, а Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ поволі за ногою Ñкотини, що передо мною, Ñ– за ногою дітей, аж поки не прийду до пана Ñвого до Сеїру.(UA) БуттÑ. 33:15 І промовив ІÑав: ПозоÑтавлю ж з тобою трохи з людей, що зо мною. Ртой відказав: Пощо знаходжу Ñ Ñ‚Ð°ÐºÑƒ миліÑÑ‚ÑŒ в очах Ñвого пана?.(UA) БуттÑ. 33:16 І вернувÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð†Ñав на дорогу Ñвою до Сеїру.(UA) БуттÑ. 33:17 РЯків подавÑÑ Ð´Ð¾ Суккоту, Ñ– збудував Ñобі хату, а Ð´Ð»Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð¸ Ñвоєї поробив курені, тому назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Суккот.(UA) БуттÑ. 33:18 І Яків, коли він прийшов із Падану арамейÑького, прибув Ñпокійно до міÑта Сихем у Краї ханаанÑькому, Ñ– розтаборивÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ міÑтом.(UA) БуттÑ. 33:19 І купив він куÑок полÑ, де розклав намета Ñвого, з руки Ñинів Гамора, батька Сихема, за Ñто ÑрібнÑків.(UA) БуттÑ. 33:20 І поÑтавив там жертівника, Ñ– назвав його: Ел-Елогей-Ізраїль.(UA) БуттÑ. 34:1 І вийшла була Діна, дочка Лії, Ñка вродила Ñ—Ñ— Якову, щоб подивитиÑÑ Ð½Ð° дочок того краю.(UA) БуттÑ. 34:2 І побачив Ñ—Ñ— Сихем, Ñин Гамора хівеÑнина, начальника того краю, Ñ– взÑв Ñ—Ñ—, Ñ– лежав із нею, Ñ– збезчеÑтив Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 34:3 І пригорнулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° його до Діни, дочки Якової, Ñ– покохав він дівчину, Ñ– говорив до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð´Ñ–Ð²Ð¾Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾.(UA) БуттÑ. 34:4 І Ñказав Сихем до Гамора, батька Ñвого, говорÑчи: Візьми те дівча за жінку Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ!(UA) БуттÑ. 34:5 РЯків почув, що той збезчеÑтив Діну, дочку його, а Ñини його були з худобою його на полі. І мовчав Яків, аж поки прибули вони.(UA) БуттÑ. 34:6 І вийшов Гамор, Сихемів батько, до Якова, щоб поговорити з ним.(UA) БуттÑ. 34:7 І прийшли Ñини Яковові з полÑ, коли почули, Ñ– заÑмутилиÑÑŒ ці люди, Ñ– Ñильно запалав їхній гнів, бо той ганьбу зробив в Ізраїлі тим, що лежав із дочкою Якова, а так не робитьÑÑ.(UA) БуттÑ. 34:8 РГамор говорив з ними, кажучи: Син мій Сихем, запрагла душа його вашої дочки. Дайте ж Ñ—Ñ— йому за жінку!(UA) БуттÑ. 34:9 І поÑвоÑчтеÑÑ Ð· нами, дайте нам ваші дочки, а наші дочки візьміть Ñобі.(UA) БуттÑ. 34:10 І оÑÑдьтеÑÑ Ð· нами, а цей край буде перед вами. Сидіть Ñ– перемандруйте його, Ñ– набувайте на влаÑніÑÑ‚ÑŒ у нім.(UA) БуттÑ. 34:11 І промовив Сихем до батька Ñ—Ñ— та до братів Ñ—Ñ—: Ðехай Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð´Ñƒ миліÑÑ‚ÑŒ у ваших очах, Ñ– що ви Ñкажете мені Ñ Ð´Ð°Ð¼.(UA) БуттÑ. 34:12 Сильно побільшіть на мене віно та дарунок, а Ñ Ð´Ð°Ð¼, Ñк мені Ñкажете, та тільки дайте мені дівчину за жінку!(UA) БуттÑ. 34:13 І відповіли Ñини Якова Сихемові та Гаморові, батькові його, підÑтупом, Ñказали, бо він збезчеÑтив Діну, ÑеÑтру Ñ—Ñ….(UA) БуттÑ. 34:14 І Ñказали до них: Ми не можемо зробити тієї речі, видати ÑеÑтру нашу чоловікові, що має крайню плоть, бо то ганьба Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ.(UA) БуттÑ. 34:15 Ми тільки за те прихилимоÑÑŒ до ваÑ, коли ви Ñтанете, Ñк ми, щоб у Ð²Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ² обрізаний кожний чоловічої Ñтаті.(UA) БуттÑ. 34:16 І дамо вам Ñвоїх дочок, а ваших дочок візьмемо Ñобі, й оÑÑдемоÑÑŒ із вами, Ñ– Ñтанемо одним народом.(UA) БуттÑ. 34:17 Рколи ви не поÑлухаєте наÑ, щоб обрізатиÑÑ, то ми візьмемо Ñвої дочки, та й підемо.(UA) БуттÑ. 34:18 І їхні Ñлова були добрі в очах Гамора та в очах Сихема, Ñина Гаморового.(UA) БуттÑ. 34:19 І не загаÑвÑÑ ÑŽÐ½Ð°Ðº той учинити ту річ, бо полюбив дочку Якова. Рвін був найповажніший у вÑім домі батька Ñвого.(UA) БуттÑ. 34:20 І прибув Гамор та Сихем, Ñин його, до брами міÑта, Ñ– промовили до людей Ñвого міÑта, говорÑчи:(UA) БуттÑ. 34:21 Ці люди вони приÑзні до наÑ, Ñ– нехай оÑÑдуть у краю, Ñ– нехай перемандрують його, а цей край оÑÑŒ розлогий перед ними. Дочок їхніх візьмімо Ñобі за жінок, а наших дочок даймо їм.(UA) БуттÑ. 34:22 Тільки за це прихилÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð¾ Ð½Ð°Ñ Ñ†Ñ– люди, щоб Ñидіти з нами, Ñ– щоб Ñтати одним народом, коли в Ð½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ обрізаний кожен чоловічої Ñтаті, Ñк Ñ– вони обрізані.(UA) БуттÑ. 34:23 Отара їхнÑ, Ñ– майно їхнє, Ñ– вÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð° хіба не наші вони? Тільки прихилімоÑÑ Ð´Ð¾ них, Ñ– нехай вони оÑÑдуть із нами.(UA) БуттÑ. 34:24 І поÑлухали Гамора та Сихема, Ñина його, уÑÑ–, хто виходив з брами його міÑта. І були обрізані вÑÑ– чоловічої Ñтаті, уÑÑ–, хто виходив з брами міÑта його.(UA) БуттÑ. 34:25 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, коли вони хворі були, то два Ñини Яковові, Симеон Ñ– Левій, брати Дінині, взÑли кожен меча Ñвого, Ñ– безпечно напали на міÑто, Ñ– повбивали вÑÑ–Ñ… чоловіків.(UA) БуттÑ. 34:26 Також Гамора й Сихема, Ñина його, забили мечем, Ñ– забрали Діну з дому Сихемового, та й вийшли.(UA) БуттÑ. 34:27 Сини Якова напали на трупи, Ñ– пограбували міÑто за те, що вони збезчеÑтили їхню ÑеÑтру.(UA) БуттÑ. 34:28 Забрали дрібну й велику худобу Ñ—Ñ…, Ñ– оÑли Ñ—Ñ…, Ñ– що було в міÑці, Ñ– що на полі,(UA) БуттÑ. 34:29 Ñ– ввеÑÑŒ маєток їхній, Ñ– вÑÑ–Ñ… їхніх дітей, Ñ– їхніх жінок забрали в неволю, Ñ– пограбували вÑе, що де в домі було.(UA) БуттÑ. 34:30 І Ñказав Яків до Симеона й до ЛевіÑ: Ви зробили мене нещаÑливим, бо зробили мене зненавидженим у мешканців цього краю, у ханаанеÑнина й периззеÑнина. Ми люди нечиÑленні, а вони зберутьÑÑ Ð½Ð° мене, та й поб'ÑŽÑ‚ÑŒ мене, Ñ– буду знищений Ñ Ñ‚Ð° мій дім.(UA) БуттÑ. 34:31 Рвони відказали: Чи він мав би зробити нашу ÑеÑтру блудницею?(UA) БуттÑ. 35:1 І Ñказав Бог до Якова: УÑтавай, вийди до Бет-Елу, Ñ– там оÑÑдьÑÑ, Ñ– зроби там жертівника Богові, що ÑвивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, Ñк ти втікав був перед ІÑавом, братом Ñвоїм.(UA) БуттÑ. 35:2 І Ñказав Яків до дому Ñвого, до вÑÑ–Ñ…, хто був із ним: УÑуньте чужинних богів, Ñкі Ñ” Ñеред ваÑ, Ñ– очиÑтьтеÑÑ, Ñ– змініть Ñвою одіж.(UA) БуттÑ. 35:3 І вÑтаньмо, Ñ– підім до Бет-Елу, Ñ– зроблю Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ жертівника Богові, що відповів мені в день мого утиÑку, Ñ– був зо мною в дорозі, Ñкою ходив Ñ.(UA) БуттÑ. 35:4 І вони віддали Якову вÑÑ–Ñ… чужинних богів, що були в Ñ—Ñ… руках, Ñ– Ñережки, що в їхніх ушах, а Яків Ñховав Ñ—Ñ… під дубом, що перед Сихемом.(UA) БуттÑ. 35:5 І вирушили вони. І великий жах обгорнув Ñ‚Ñ– міÑта, що навколо них, Ñ– вони не гналиÑÑ Ð·Ð° Ñинами Якова.(UA) БуттÑ. 35:6 І прибув Яків до Лузу, що в землі ханаанÑькій, цебто до Бет-Елу, він Ñ– ввеÑÑŒ народ, що був з ним.(UA) БуттÑ. 35:7 І збудував він там жертівника, та й назвав те міÑце: Ел Бет-Ел, бо там ÑвивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Бог, коли він утікав перед Ñвоїм братом.(UA) БуттÑ. 35:8 І вмерла Девора, мамка Ревеки, Ñ– була похована нижче Бет-Елу під дубом, а він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Ðллон-Бахут.(UA) БуттÑ. 35:9 І ще ÑвивÑÑ Ð‘Ð¾Ð³ до Якова, коли він прийшов був із Падану арамейÑького, Ñ– поблагоÑловив його.(UA) БуттÑ. 35:10 І Ñказав йому Бог: Ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” Яків. Ðе буде вже кликатиÑÑ Ñ–Ð¼'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” Яків, але Ізраїль буде ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”. І назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Ізраїль.(UA) БуттÑ. 35:11 І Ñказав йому Бог: Я Бог Ð’Ñемогутній! ПлодиÑÑ Ð¹ розмножуйÑÑ, народ Ñ– громада народів буде з тебе, Ñ– царі вийдуть із Ñтегон твоїх.(UA) БуттÑ. 35:12 Ртой Край, що Ñ Ð´Ð°Ð² його Ðвраамові та ІÑакові, дам його тобі, Ñ– нащадку твоєму по тобі дам Я той Край.(UA) БуттÑ. 35:13 І возніÑÑÑ Ð‘Ð¾Ð³ з-понад нього в міÑці, де з ним говорив.(UA) БуттÑ. 35:14 І поÑтавив Яків пам'Ñтника на тому міÑці, де Він говорив з ним, пам'Ñтника кам'Ñного, Ñ– вилив на нього винне литтÑ, Ñ– полив його оливою.(UA) БуттÑ. 35:15 І назвав Яків ім'Ñ Ð¼Ñ–Ñцю, що там говорив із ним Бог: Бет-Ел.(UA) БуттÑ. 35:16 І він рушив із Бет-Елу. І була ще ківра землі до Ефрати, а Рахіль породила, Ñ– були важкі Ñ—Ñ— пологи.(UA) БуттÑ. 35:17 І ÑталоÑÑ, коли важкі були Ñ—Ñ— пологи, то Ñказала їй баба-Ñповитуха: Ðе бійÑÑ, бо й це тобі Ñин.(UA) БуттÑ. 35:18 І ÑталоÑÑ, коли виходила душа Ñ—Ñ—, бо вмирала вона, то назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Бен-Оні, а його батько назвав його: ВеніÑмин.(UA) БуттÑ. 35:19 І вмерла Рахіль, Ñ– була похована на дорозі до Ефрати, це Ñ” Віфлеєм.(UA) БуттÑ. 35:20 І поÑтавив Яків пам'Ñтника на гробі Ñ—Ñ—, це надгробний пам'Ñтник Рахілі аж до Ñьогодні.(UA) БуттÑ. 35:21 І рушив Ізраїль, Ñ– розтÑгнув намета Ñвого далі до Міґдал-Едеру.(UA) БуттÑ. 35:22 І ÑталоÑÑ, коли Ізраїль перебував у тім краї, то Рувим пішов Ñ– ліг із Білгою, наложницею батька Ñвого. І почув Ізраїль, Ñ– було це злим йому. Рв Якова було дванадцÑтеро Ñинів.(UA) БуттÑ. 35:23 Сини Ліїні: перворідний Якова Рувим, Ñ– Симеон, Ñ– Левій, Ñ– Юда, Ñ– ІÑÑахар, Ñ– Завулон.(UA) БуттÑ. 35:24 Сини Рахілині: ЙоÑип Ñ– ВеніÑмин.(UA) БуттÑ. 35:25 Ð Ñини Білги, невільниці Рахілиної: Дан Ñ– Ðефталим.(UA) БуттÑ. 35:26 Ð Ñини Зілпи, невільниці Ліїної: Òад Ñ– ÐÑир. Оце Ñини Якова, що йому народжено в Падані арамейÑькому.(UA) БуттÑ. 35:27 І прибув Яків до ІÑака, Ñвого батька, до Мамре, до Кир'ÑÑ‚-Ðрби, цебто Хеврону, що там жив Ðвраам та ІÑак.(UA) БуттÑ. 35:28 І були ІÑакові дні Ñто літ Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚ літ.(UA) БуттÑ. 35:29 І впокоївÑÑ Ð†Ñак та й помер, Ñ– прилучивÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї рідні, Ñтарий та нажившиÑÑŒ. І поховали його ІÑав та Яків, Ñини його.(UA) БуттÑ. 36:1 Роце нащадки ІÑава, цебто Едома.(UA) БуттÑ. 36:2 ІÑав узÑв жінок Ñвоїх з дочок ханаанÑьких, Ðду, дочку Елона хіттеÑнина, та Оголіваму, дочку Ðни, дочку Ців'она хівеÑнина,(UA) БуттÑ. 36:3 та БоÑмат, дочку Ізмаїлову, ÑеÑтру Ðевайотову.(UA) БуттÑ. 36:4 І породила Ðда ІÑавові Еліфаза, а БоÑмат породила Реуїла,(UA) БуттÑ. 36:5 а Оголівама породила Суша, Ñ– Ялама, Ñ– Кораха. Оце Ñини ІÑавові, що були йому народжені в ханаанÑькій землі.(UA) БуттÑ. 36:6 І взÑв ІÑав жінок Ñвоїх, Ñ– Ñинів Ñвоїх, Ñ– дочок Ñвоїх, Ñ– вÑÑ– душі дому Ñвого, Ñ– худобу Ñвою, Ñ– вÑе Ñтадо Ñвоє, Ñ– вÑе Ñвоє майно, що набув у ханаанÑькій землі, та й пішов до Краю від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°, брата Ñвого,(UA) БуттÑ. 36:7 бо маєток Ñ—Ñ… був більший, щоб пробувати їм разом, Ñ– край Ñ—Ñ… чаÑового Ð·Ð°Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ міг вміÑтити Ñ—Ñ… через їхню худобу.(UA) БуттÑ. 36:8 І оÑівÑÑ Ð†Ñав на горі Сеїр, ІÑав він Едом.(UA) БуттÑ. 36:9 Роце нащадки ІÑава, батька Едому на горі Сеїр.(UA) БуттÑ. 36:10 Оце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñинів ІÑавових: Еліфаз, Ñин Ðди, жінки ІÑавової, Реуїл, Ñин БоÑмати, ІÑавової жінки.(UA) БуттÑ. 36:11 Ð Ñини Еліфазові були: Теман, Омар, Цефо, Ñ– Òатам, Ñ– Кеназ.(UA) БуттÑ. 36:12 РТимна була Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð•Ð»Ñ–Ñ„Ð°Ð·Ð°, ІÑавового Ñина, Ñ– породила вона Еліфазові Ðмалика. Оце Ñини Ðди, ІÑавової жінки.(UA) БуттÑ. 36:13 Роце Ñини Реуїлові: Ðагат Ñ– Зера, Шамма й Мізза. Оце Ñини БоÑмати, ІÑавової жінки.(UA) БуттÑ. 36:14 Році були Ñини Оголівами, дочки Ðни, дочки Ців'она, ІÑавової жінки, Ñ– вродила вона ІÑаву, Єуша, Ñ– Ялама, Ñ– КореÑ.(UA) БуттÑ. 36:15 Роце провідники ІÑавових Ñинів. Сини Еліфаза, ІÑавового перворідного: провідник Теман, провідник Омар, провідник Цефо, провідник Кеназ,(UA) БуттÑ. 36:16 провідник Корей, провідник Òатам, провідник Ðмалик. Оце провідники Еліфаза в краю Едома, оце Ñини Ðди.(UA) БуттÑ. 36:17 Роце Ñини Реуїла, ІÑавового Ñина: провідник Ðагат, провідник Зерах, провідник Шамма, провідник Мізза. Оце провідники Реуїлові в краю едомÑькому, оце Ñини БоÑмати, ІÑавової жінки.(UA) БуттÑ. 36:18 Роце Ñини Оголівами, жінки ІÑава: провідник Еуш, провідник Ялам, провідник Корей, оце провідники Оголівами, дочки Ðни, ІÑавової жінки.(UA) БуттÑ. 36:19 Оце Ñини ІÑава, цебто Едома, Ñ– оце їхні провідники.(UA) БуттÑ. 36:20 Оце Ñини Сеїра, хореÑнина, мешканці цієї землі: Лотан Ñ– Шовал, Ñ– Ців'он, Ñ– Ðна,(UA) БуттÑ. 36:21 Ñ– Дішон, Ñ– Ецев, Ñ– Дішан, оце провідники хореÑнина, Ñини Сеїру, краю едомÑького.(UA) БуттÑ. 36:22 Ð Ñини Лотана були: Хорі й Гемам, а Лотанова ÑеÑтра Тимна.(UA) БуттÑ. 36:23 Роце Ñини Шовалові: Ðлван Ñ– Манахат, Ñ– Евал, Шефо, Ñ– Онам.(UA) БуттÑ. 36:24 Рото Ñини Ців'онові: Ñ– ÐйÑ, Ñ– Ðна, той Ðна, що знайшов був в пуÑтині гарÑчі джерела, коли Ð¿Ð°Ñ Ð¾Ñли Ців'она, Ñвого батька.(UA) БуттÑ. 36:25 Роце діти Ðни: Дішон, Ñ– Оголівама, дочка Ðни.(UA) БуттÑ. 36:26 Роце Ñини Дішонові: Хемдан, Ñ– Ешбан, Ñ– Ітран, Ñ– Керан.(UA) БуттÑ. 36:27 Ото Ñини Ецера: Білган, Ñ– Зааван, Ñ– Ðкан.(UA) БуттÑ. 36:28 Оце Ñини Дішана: Уц Ñ– Ðран.(UA) БуттÑ. 36:29 Оце провідники хореÑнина: провідник Лотан, провідник Шовал, провідник Ців'он, провідник Ðна,(UA) БуттÑ. 36:30 провідник Дішон, провідник Ецер, провідник Дішан, оце провідники хореÑнина за їхніми провідниками в краї Сеїр.(UA) БуттÑ. 36:31 Роце царі, що царювали в краю Едома перед царюваннÑм Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ñинів Ізраїлевих.(UA) БуттÑ. 36:32 І царював в Едомі Бела, Ñин Беора, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ міÑта Дінгава.(UA) БуттÑ. 36:33 І вмер Бела, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Йовав, Ñин Зераха з Боцри.(UA) БуттÑ. 36:34 І вмер Йовав, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Хушам із землі теманіÑнина.(UA) БуттÑ. 36:35 І вмер Хушам, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Гадад, Ñин Бедада, що побив мідіÑн на полі Моава, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ міÑта Ðвіт.(UA) БуттÑ. 36:36 І вмер Гадад, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Самла з Машеку.(UA) БуттÑ. 36:37 І вмер Самла, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Саул з Реховоту надрічного.(UA) БуттÑ. 36:38 І вмер Саул, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Баал-Ханан, Ñин Ðхборів.(UA) БуттÑ. 36:39 І вмер Баал-Ханан, Ñин Ðхборів, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього Гадад, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ міÑта Пау, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ жінки Мегетав'іл, дочка Матреди, дочки Ме-Загава.(UA) БуттÑ. 36:40 Роце імена провідників ІÑавових за їхніми родами, за міÑцÑми Ñ—Ñ…, їхніми іменами: провідник Тимна, провідник Ðлва, провідник Етет,(UA) БуттÑ. 36:41 провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,(UA) БуттÑ. 36:42 провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,(UA) БуттÑ. 36:43 провідник Маґдіїл, провідник Ірам. Оце провідники Едома він же ІÑав, батько Едому за їхніми оÑелÑми в краї їхнього володіннÑ.(UA) БуттÑ. 37:1 І оÑівÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð² у Краї Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого, в Краї ханаанÑькому.(UA) БуттÑ. 37:2 Оце оповіÑÑ‚ÑŒ про Якова. ЙоÑип, віку ÑімнадцÑти літ, паÑ, Ñк юнак, отару з братами Ñвоїми, з Ñинами Білги та з Ñинами Зілпи, жінок батька Ñвого. І ЙоÑип доноÑив недобрі звіÑтки про них до їхнього батька.(UA) БуттÑ. 37:3 РІзраїль любив ЙоÑипа над уÑÑ–Ñ… Ñинів Ñвоїх, бо він був у нього Ñином ÑтароÑти. І він Ñправив йому квітчаÑте вбраннÑ.(UA) БуттÑ. 37:4 І бачили його браттÑ, що Ñ—Ñ… батько полюбив його над уÑÑ–Ñ… братів його, Ñ– зненавиділи його, Ñ– не могли говорити з ним Ñпокійно.(UA) БуттÑ. 37:5 І ÑнивÑÑ Ð±ÑƒÐ² ЙоÑипові Ñон, Ñ– він розповів Ñвоїм браттÑм, а вони ще збільшили ненавиÑÑ‚ÑŒ до нього.(UA) БуттÑ. 37:6 І Ñказав він до них: ПоÑлухайте но про той Ñон, що ÑнивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ–.(UA) БуттÑ. 37:7 Рото ми в'Ñжемо Ñнопи Ñеред полÑ, Ñ– оÑÑŒ мій Ñніп зачав уÑтавати, та й Ñтав. І оÑÑŒ оточують ваші Ñнопи, та й вклонÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñнопові моєму.(UA) БуттÑ. 37:8 І Ñказали йому його браттÑ: Чи Ñправді ти будеш царювати над нами, чи теж Ñправді ти будеш панувати над нами? І вони збільшили ненавиÑÑ‚ÑŒ до нього через Ñни його та через Ñлова його.(UA) БуттÑ. 37:9 І ÑнивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ще Ñон інший, Ñ– він оповів його братам Ñвоїм, та й Ñказав: Оце ÑнивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– ще Ñон, Ñ– оÑÑŒ Ñонце та міÑÑць та одинадцÑÑ‚ÑŒ зір вклонÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ–.(UA) БуттÑ. 37:10 І він розповів це батькові Ñвоєму та браттÑм Ñвоїм. І докорив йому батько його, та й промовив до нього: Що то за Ñон, що ÑнивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–? Чи Ñправді прийдемо ми, Ñ Ñ‚Ð° мати Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° брати твої, щоб уклонитиÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– до землі?(UA) БуттÑ. 37:11 І заздрили йому брати його, а батько його запам'Ñтав ці Ñлова.(UA) БуттÑ. 37:12 І пішли брати його паÑти отару Ñвого батька в Сихем.(UA) БуттÑ. 37:13 І Ñказав Ізраїль до ЙоÑипа: Таж брати твої паÑуть у Сихемі! Іди ж, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ»ÑŽ тебе до них! Ртой відказав йому: ОÑÑŒ Ñ!(UA) БуттÑ. 37:14 І Ñказав він до нього: Піди но, побач Ñтан братів твоїх Ñ– Ñтан отари, та й дай мені відповідь. І він поÑлав його з долини Хеврону, Ñ– той прибув до Сихему.(UA) БуттÑ. 37:15 І знайшов його один чоловік, а він оÑÑŒ блукає по полю. І запитав його той чоловік, кажучи: Чого ти шукаєш?(UA) БуттÑ. 37:16 Ртой відказав: Я шукаю братів Ñвоїх. Скажи ж мені, де вони випаÑають?(UA) БуттÑ. 37:17 І Ñказав той чоловік: Вони пішли звідÑи, бо Ñ Ñ‡ÑƒÐ², Ñк казали вони: Ходімо до Дотаїну. І пішов ЙоÑип за Ñвоїми братами, Ñ– знайшов Ñ—Ñ… у Дотаїні.(UA) БуттÑ. 37:18 Рвони побачили його здалека, Ñ– поки він наблизивÑÑ Ð´Ð¾ них, то змовлÑлиÑÑ Ð½Ð° нього, щоб убити його.(UA) БуттÑ. 37:19 І Ñказали вони один одному: ОÑÑŒ іде той Ñновидець!(UA) БуттÑ. 37:20 Ртепер давайте вбиймо його, Ñ– вкиньмо його до однієї з Ñм, та й Ñкажемо: Дикий звір з'їв його! І побачимо, що буде з його Ñнами.(UA) БуттÑ. 37:21 І почув це Рувим, Ñ– визволив його з руки їхньої, Ñ– Ñказав: Ðе губімо душі його!(UA) БуттÑ. 37:22 І Ñказав до них Рувим: Ðе проливайте крови, киньте його до Ñми тієї, що в пуÑтині, а руки не кладіть на нього, щоб визволити його з їхньої руки, щоб вернути його до батька його.(UA) БуттÑ. 37:23 І ÑталоÑÑ, коли прийшов ЙоÑип до братів Ñвоїх, то вони ÑÑ‚Ñгнули з ЙоÑипа Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ²Ñ–Ñ‚Ñ‡Ð°Ñте, що на ньому було.(UA) БуттÑ. 37:24 І взÑли його, та й кинули його до Ñми, а Ñма та Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð°, не було в ній води.(UA) БуттÑ. 37:25 І Ñіли вони попоїÑти хліба. І звели вони очі Ñвої та й побачили, оÑÑŒ караван ізмаїлітів іде з Òілеаду, а верблюди їхні неÑуть пахощі, Ñ– бальзам, Ñ– ладан, іде він Ñпровадити це до Єгипту.(UA) БуттÑ. 37:26 І Ñказав Юда до Ñвоїх братів: Яка кориÑÑ‚ÑŒ, що вб'ємо нашого брата, Ñ– затаїмо його кров?(UA) БуттÑ. 37:27 Давайте продамо його ізмаїльтÑнам, Ñ– рука наша нехай не буде на ньому, бо він брат нам, він наше тіло. І поÑлухалиÑÑ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ його.(UA) БуттÑ. 37:28 І коли проходили мідіÑніти, купці, то витÑгли й піднÑли ЙоÑипа з Ñми. І продали ЙоÑипа ізмаїльтÑнам за двадцÑÑ‚ÑŒ ÑрібнÑків, а Ñ‚Ñ– повели ЙоÑипа до Єгипту.(UA) БуттÑ. 37:29 РРувим вернувÑÑ Ð´Ð¾ Ñми, аж нема ЙоÑипа в Ñмі! І розірвав він одежу Ñвою...(UA) БуттÑ. 37:30 І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до братів Ñвоїх, та й Ñказав: Ðемає хлопцÑ! Ð Ñ, куди Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ?(UA) БуттÑ. 37:31 Рвони взÑли ЙоÑипове вбраннÑ, Ñ– зарізали козла, Ñ– вмочили Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² кров.(UA) БуттÑ. 37:32 І поÑлали вони квітчаÑте вбраннÑ, Ñ– принеÑли до Ñвого батька, та й Ñказали: Оце ми знайшли. Пізнай но, чи це Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñина воно, чи ні?(UA) БуттÑ. 37:33 Рвін пізнав його та й Ñказав: Ð’Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ Ñина... Дикий звір його з'їв... Справді розшарпаний ЙоÑип!(UA) БуттÑ. 37:34 І роздер Яків одіж Ñвою, Ñ– зодÑгнув веретище на Ñтегна Ñвої, Ñ– багато днів ÑправлÑв жалобу по Ñинові Ñвоєму...(UA) БуттÑ. 37:35 І зачали вÑÑ– Ñини його та вÑÑ– дочки його потішати його. Ðле він не міг утішитиÑÑ, та й Ñказав: У жалобі зійду Ñ Ð´Ð¾ Ñина мого до шеолу. І плакав за ним його батько.(UA) БуттÑ. 37:36 І мідіÑніти продали ЙоÑипа до Єгипту, до Потіфара, Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ´Ð²Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, начальника царÑької Ñторожі.(UA) БуттÑ. 38:1 СталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу, Ñ– відійшов Юда від братів Ñвоїх, Ñ– розташувавÑÑ Ð°Ð¶ до одного адулламітÑнина, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Хіра.(UA) БуттÑ. 38:2 І побачив там Юда дочку одного ханаанеÑнина, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Шуа, Ñ– взÑв Ñ—Ñ—, Ñ– з нею зійшовÑÑ.(UA) БуттÑ. 38:3 І завагітніла вона, Ñ– породила Ñина, а він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Ер.(UA) БуттÑ. 38:4 І завагітніла вона ще, Ñ– породила Ñина, Ñ– назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Онан.(UA) БуттÑ. 38:5 І ще знову, Ñ– породила Ñина, Ñ– назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Шела. Рбатько був у Кезиві, Ñк вона породила його.(UA) БуттÑ. 38:6 І взÑв Юда жінку Ð´Ð»Ñ Ð•Ñ€Ð°, Ñвого перворідного, а ім'Ñ Ñ—Ð¹: Тамара.(UA) БуттÑ. 38:7 І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах ГоÑпода, Ñ– ГоÑподь його вбив.(UA) БуттÑ. 38:8 І Ñказав Юда до Онана: Увійди до жінки брата Ñвого, Ñ– одружиÑÑ Ð· нею, Ñ– вÑтанови наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° Ñвого.(UA) БуттÑ. 38:9 РОнан знав, що не його буде наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ðµ. І ÑталоÑÑ, коли він ÑходивÑÑ Ð· жінкою брата Ñвого, то марнував наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° землю, аби не дати його Ñвоєму братові.(UA) БуттÑ. 38:10 І було зле в очах ГоÑпода те, що він чинив, Ñ– вбив Він також його.(UA) БуттÑ. 38:11 І Ñказав Юда до Тамари, невіÑтки Ñвоєї: Сиди вдовою в домі батька Ñвого, аж поки не вироÑте Шела, Ñин мій. Бо він був подумав: Ðби не вмер також він, Ñк брати його. І пішла Тамара, та й оÑілаÑÑ Ð² домі батька Ñвого.(UA) БуттÑ. 38:12 І минуло багато днів, Ñ– вмерла Шуїна дочка, Юдина жінка. Рколи Юда був утішений, то пішов до Тімни, до Ñтрижіїв отари Ñвоєї, він Ñ– Хіра, товариш його адулламітÑнин.(UA) БуттÑ. 38:13 РТамарі розповіли, кажучи: ОÑÑŒ теÑÑ‚ÑŒ твій іде до Тімни Ñтригти отару Ñвою.(UA) БуттÑ. 38:14 І знÑла вона з Ñебе одежу вдівÑтва Ñвого, Ñ– покрилаÑÑ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ð²Ð°Ð»Ð¾Ð¼, Ñ– закрилаÑÑ. І Ñіла вона при брамі Енаїм, що по дорозі до Тімни. Бо знала вона, що Ð²Ð¸Ñ€Ñ–Ñ Ð¨ÐµÐ»Ð°, а вона не віддана йому за жінку.(UA) БуттÑ. 38:15 І побачив Ñ—Ñ— Юда, Ñ– прийнÑв Ñ—Ñ— за блудницю, бо закрила вона Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє.(UA) БуттÑ. 38:16 І він збочив до неї на дорогу й Ñказав: Рну но Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹Ð´Ñƒ до тебе! Бо він не знав, що вона невіÑтка його. Рвона відказала: Що даÑи мені, коли прийдеш до мене?(UA) БуттÑ. 38:17 Рвін відказав: Я пошлю козлÑтко з отари. І Ñказала вона: Якщо даÑи заÑтаву, аж поки пришлеш.(UA) БуттÑ. 38:18 Рвін відказав: Яка та заÑтава, що дам Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–? Та Ñказала: Печатка твоÑ, Ñ– шнурок твій, Ñ– Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, що в руці твоїй. І він дав їй, Ñ– зійшовÑÑ Ð· нею, а вона завагітніла від нього.(UA) БуттÑ. 38:19 І вÑтала вона та й пішла, Ñ– знÑла покривало Ñвоє з Ñебе, Ñ– зодÑгнула одежу вдівÑтва Ñвого.(UA) БуттÑ. 38:20 РЮда поÑлав козлÑтко через приÑÑ‚ÐµÐ»Ñ Ñвого адулламітÑнина, щоб узÑти заÑтаву з руки тієї жінки. Та він не знайшов Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 38:21 І запитав він людей Ñ—Ñ— міÑцÑ, говорÑчи: Де та блудницÑ, що була в Енаїм при дорозі? Вони відказали: Ðе була тут блудницÑ.(UA) БуттÑ. 38:22 І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до Юди й Ñказав: Ðе знайшов Ñ Ñ—Ñ—, а також люди міÑÑ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ говорили: Ðе була тут блудницÑ.(UA) БуттÑ. 38:23 І Ñказав Юда: Ðехай візьме Ñобі ту заÑтаву, щоб ми не Ñтали на ганьбу. ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ñлав був те козлÑтко, та Ñ—Ñ— не знайшов ти.(UA) БуттÑ. 38:24 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº деÑÑŒ по трьох міÑÑцÑÑ…, Ñ– розповіджено Юді, говорÑчи: Упала в блуд Тамара, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñтка, Ñ– оÑÑŒ завагітніла вона через блуд. РЮда Ñказав: Виведіть Ñ—Ñ—, Ñ– нехай буде Ñпалена.(UA) БуттÑ. 38:25 Коли Ñ—Ñ— вивели, то поÑлала вона до теÑÑ‚Ñ Ñвого, говорÑчи: Я завагітніла від чоловіка, що це належить йому. І Ñказала: Пізнай но, Ñ‡Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾ печатка, Ñ– шнури, Ñ– Ñ†Ñ Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ?(UA) БуттÑ. 38:26 І пізнав Юда й Ñказав: Вона Ñтала Ñправедливіша від мене, бо Ñ Ð½Ðµ дав Ñ—Ñ— Шелі, Ñинові Ñвоєму. І вже більше не знав він Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 38:27 І ÑталоÑÑ Ð² чаÑÑ–, Ñк родила вона, а оÑÑŒ близнÑта в утробі Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 38:28 І ÑталоÑÑ, Ñк родила вона, показалаÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° одного; Ñ– взÑла баба-Ñповитуха, Ñ– пов'Ñзала на руку йому нитку червону, говорÑчи: Цей вийшов найперше.(UA) БуттÑ. 38:29 І ÑталоÑÑ, що він втÑгнув Ñвою руку, а оÑÑŒ вийшов його брат. І Ñказала вона: Ðащо ти роздер Ð´Ð»Ñ Ñебе перепону? І назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Перец.(UA) БуттÑ. 38:30 Рпотім вийшов брат його, що на руці його була нитка червона. І вона назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Зерах.(UA) БуттÑ. 39:1 РЙоÑип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царÑької Ñторожі, муж єгиптÑнин, з руки ізмаїльтÑн, що звели його туди.(UA) БуттÑ. 39:2 І був ГоÑподь з ЙоÑипом, а він Ñтав чоловіком, що мав щаÑÑ‚Ñ. І пробував він у домі Ñвого пана єгиптÑнина.(UA) БуттÑ. 39:3 І побачив його пан, що ГоÑподь з ним, Ñ– що в уÑьому, що він робить, ГоÑподь щаÑтить у руці його.(UA) БуттÑ. 39:4 І ЙоÑип знайшов миліÑÑ‚ÑŒ в очах його, Ñ– Ñлужив йому. Ртой призначив його над домом Ñвоїм, Ñ– вÑе, що мав, віддав в його руку.(UA) БуттÑ. 39:5 І ÑталоÑÑ, відколи він призначив його в домі Ñвоїм, Ñ– над уÑім, що він мав, то поблагоÑловив ГоÑподь дім єгиптÑнина через ЙоÑипа. І було благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє в уÑьому, що він мав, у домі й на полі.(UA) БуттÑ. 39:6 І він позоÑтавив уÑе, що мав, у руці ЙоÑиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. РЙоÑип був гарного Ñтану та вродливого виглÑду.(UA) БуттÑ. 39:7 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тих пригодах, Ñ– звела Ñвої очі на ЙоÑипа жінка пана його. І Ñказала вона: ЛÑж зо мною!(UA) БуттÑ. 39:8 Рвін відмовивÑÑ, Ñ– Ñказав до жінки пана Ñвого: Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а вÑе, що його, він дав у мою руку.(UA) БуттÑ. 39:9 Ðема більшого в цім домі від мене, Ñ– він не Ñтримав від мене нічого, хібащо тебе, бо ти жінка його. Як же Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑŽ це велике зло, Ñ– згрішу перед Богом?(UA) БуттÑ. 39:10 І ÑталоÑÑ, що вона день-у-день говорила ЙоÑипові, а він не Ñлухав Ñ—Ñ—, щоб лÑгти при ній Ñ– бути з нею.(UA) БуттÑ. 39:11 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– прийшов він додому робити діло Ñвоє, а там у домі не було нікого з людей дому.(UA) БуттÑ. 39:12 І Ñхопила вона його за одежу його, кажучи: ЛÑгай же зо мною! Рвін позоÑтавив Ñвою одежу в Ñ—Ñ— руці, та й утік, Ñ– вибіг надвір.(UA) БуттÑ. 39:13 І ÑталоÑÑ, Ñк побачила вона, що він позоÑтавив Ñвою одежу в Ñ—Ñ— руці та й утік надвір,(UA) БуттÑ. 39:14 то покликала людей Ñвого дому, та й Ñказала їм, говорÑчи: ДивітьÑÑ, він припровадив нам ÑкогоÑÑŒ євреÑ, щоб той забавлÑвÑÑ Ð½Ð°Ð¼Ð¸! Він прийшов був до мене, щоб поклаÑтиÑÑŒ зо мною, та Ñ Ð·Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‡Ð°Ð»Ð° Ñильним голоÑом.(UA) БуттÑ. 39:15 І ÑталоÑÑ, Ñк почув він, що Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñла Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ– закричала, то позоÑтавив одежу Ñвою в мене, та й утік, Ñ– вибіг надвір...(UA) БуттÑ. 39:16 І Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð»Ð° його одежу при Ñобі аж до приходу пана його до Ñвого дому.(UA) БуттÑ. 39:17 І вона переказала йому цими Ñловами, говорÑчи: До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до наÑ, щоб забавлÑтиÑÑ Ð¼Ð½Ð¾ÑŽ.(UA) БуттÑ. 39:18 І ÑталоÑÑ, Ñк піднÑла Ñ Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ– закричала, то він позоÑтавив Ñвою одежу при мені, та й утік надвір.(UA) БуттÑ. 39:19 І ÑталоÑÑ, Ñк почув пан його Ñлова Ñвоєї жінки, що оповідала йому, кажучи: Отакі то речі вчинив мені твій раб, то запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² його.(UA) БуттÑ. 39:20 І взÑв його ЙоÑипів пан, та й віддав його до дому в'Ñзничного, до міÑцÑ, де були ув'Ñзнені царÑькі в'Ñзні. І пробував він там у тім домі в'Ñзничнім.(UA) БуттÑ. 39:21 РГоÑподь був із ЙоÑипом, Ñ– прихилив до нього милоÑердÑ, та дав йому миліÑÑ‚ÑŒ в очах начальника в'Ñзничного дому.(UA) БуттÑ. 39:22 І начальник в'Ñзничного дому дав у руку ЙоÑипа вÑÑ–Ñ… в'Ñзнів, що були в домі в'Ñзничнім, Ñ– вÑе, що там робили, робив він.(UA) БуттÑ. 39:23 Ðачальник в'Ñзничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, Ñ– що він робив, щаÑтив йому ГоÑподь.(UA) БуттÑ. 40:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тих пригодах, чашник єгипетÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° пекар провинилиÑÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ панові Ñвоєму, цареві єгипетÑькому.(UA) БуттÑ. 40:2 І розгнівавÑÑ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½ на двох Ñвоїх евнухів, на начальника чашників Ñ– на начальника пекарів.(UA) БуттÑ. 40:3 І віддав Ñ—Ñ… під варту до дому начальника царÑької Ñторожі до в'Ñзничного дому, до міÑцÑ, де ЙоÑип був ув'Ñзнений.(UA) БуттÑ. 40:4 Рначальник царÑької Ñторожі приÑтавив ЙоÑипа до них, Ñ– він їм уÑлуговував. І були вони деÑкий Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´ вартою.(UA) БуттÑ. 40:5 І ÑнивÑÑ Ñ—Ð¼ обом Ñон, кожному Ñвій Ñон, однієї ночі, кожному за значеннÑм його Ñна, чашникові й пекареві Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, що були ув'Ñзнені у в'Ñзничному домі.(UA) БуттÑ. 40:6 І прибув до них ЙоÑип уранці, Ñ– побачив Ñ—Ñ…, а вони оÑÑŒ Ñумні.(UA) БуттÑ. 40:7 І запитав він фараонових евнухів, що були з ним під вартою в домі пана його, говорÑчи: Чого ваші Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñьогодні Ñумні?(UA) БуттÑ. 40:8 Рвони Ñказали йому: СнивÑÑ Ð½Ð°Ð¼ Ñон, а відгадати його немає кому. І Ñказав до них ЙоÑип: Чи ж не в Бога відгадки? Розповіджте но мені.(UA) БуттÑ. 40:9 І оповів начальник чашників ЙоÑипові Ñвій Ñон, Ñ– Ñказав йому: Бачив Ñ Ð² Ñні Ñвоїм, оÑÑŒ виноградний кущ передо мною.(UA) БуттÑ. 40:10 Рв виноградному кущі три виноградні галузки, а він Ñам ніби розцвів, пуÑтив цвіт, Ñ– дозріли грона його Ñгід.(UA) БуттÑ. 40:11 Рв моїй руці фараонова чаша. І взÑв Ñ Ñ‚Ñ– Ñгоди, Ñ– вичавив Ñ—Ñ… до фараонової чаші, Ñ– дав ту чашу в руку фараона.(UA) БуттÑ. 40:12 І Ñказав йому ЙоÑип: Оце відгадка його: три виноградні галузки це три дні.(UA) БуттÑ. 40:13 Ще за три дні підійме фараон твою голову, Ñ– верне тебе на твоє Ñтановище, Ñ– ти даÑи чашу фараона до руки його за першим звичаєм, Ñк був ти чашником його.(UA) БуттÑ. 40:14 Коли ти згадаєш Ñобі про мене, Ñк буде тобі добре, то вчиниш миліÑÑ‚ÑŒ мені, коли згадаєш про мене перед фараоном, Ñ– випровадиш мене з цього дому.(UA) БуттÑ. 40:15 Бо Ñ Ð±ÑƒÐ² Ñправді вкрадений із Краю єврейÑького, а також тут Ñ Ð½Ðµ вчинив нічого, щоб мене вкинути до цієї Ñми.(UA) БуттÑ. 40:16 І побачив начальник пекарів, що він добре відгадав, Ñ– промовив до ЙоÑипа: І Ñ Ð² Ñні Ñвоїм бачив, оÑÑŒ три коші печива на голові моїй.(UA) БуттÑ. 40:17 Рв коші горішньому зо вÑÑкого пекарÑького виробу фараонове їдженнÑ, а птах їв його з коша з-над моєї голови.(UA) БуттÑ. 40:18 І відповів ЙоÑип Ñ– Ñказав: Оце відгадка його: три коші то три дні.(UA) БуттÑ. 40:19 Ще за три дні підійме фараон голову твою з тебе, Ñ– повіÑить тебе на дереві, Ñ– птах поїÑÑ‚ÑŒ тіло твоє з тебе.(UA) БуттÑ. 40:20 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, у день Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð°, Ñ– вчинив він гоÑтину Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх рабів. І піднÑв він голову начальника чашників Ñ– голову начальника пекарів Ñеред Ñвоїх рабів.(UA) БуттÑ. 40:21 І вернув він начальника чашників на його міÑце, Ñ– він подав чашу в руку фараонову.(UA) БуттÑ. 40:22 Рначальника пекарів повіÑив, Ñк відгадав був їм ЙоÑип.(UA) БуттÑ. 40:23 Та начальник чашників не пам'Ñтав про ЙоÑипа, та й забув за нього.(UA) БуттÑ. 41:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ закінченні двох літ чаÑу, Ñ– ÑнитьÑÑ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ñ–, оÑÑŒ він Ñтоїть над Річкою.(UA) БуттÑ. 41:2 І оÑÑŒ виходÑÑ‚ÑŒ із Річки Ñемеро корів гарного виглÑду й Ñитого тіла, Ñ– паÑлиÑÑ Ð½Ð° лузі.(UA) БуттÑ. 41:3 РоÑÑŒ виходÑÑ‚ÑŒ із Річки за ними Ñемеро корів інших, бридкі виглÑдом Ñ– худі тілом. І вони Ñтали при тих коровах на березі Річки.(UA) БуттÑ. 41:4 І корови бридкі виглÑдом Ñ– худі тілом поз'їдали Ñім корів гарних виглÑдом Ñ– Ñитих. І прокинувÑÑ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½.(UA) БуттÑ. 41:5 І знову заÑнув він. І ÑнилоÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ вдруге, аж оÑÑŒ ÑходÑÑ‚ÑŒ на однім Ñтеблі Ñемеро колоÑків здорових та добрих.(UA) БуттÑ. 41:6 РоÑÑŒ вироÑтає за ними Ñемеро колоÑків тонких та Ñпалених Ñхіднім вітром.(UA) БуттÑ. 41:7 І проковтнули Ñ‚Ñ– тонкі колоÑки Ñім колоÑків здорових та повних. І прокинувÑÑ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½, а то був Ñон.(UA) БуттÑ. 41:8 І ÑталоÑÑ Ñ€Ð°Ð½Ð¾, Ñ– занепокоївÑÑ Ð´ÑƒÑ… його. І поÑлав він, Ñ– поÑкликав уÑÑ–Ñ… ворожбитів Єгипту та вÑÑ–Ñ… мудреців його. І фараон розповів їм Ñвій Ñон, та ніхто не міг відгадати Ñ—Ñ… фараонові.(UA) БуттÑ. 41:9 І говорив начальник чашників з фараоном, кажучи: Я Ñьогодні згадую гріхи Ñвої.(UA) БуттÑ. 41:10 РозгнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ² фараон на рабів Ñвоїх, Ñ– вміÑтив мене під варту дому начальника царÑької Ñторожі, мене й начальника пекарів.(UA) БуттÑ. 41:11 І однієї ночі ÑнивÑÑ Ð½Ð°Ð¼ Ñон, мені та йому, кожному ÑнивÑÑ Ñон за Ñвоїм значеннÑм.(UA) БуттÑ. 41:12 Ртам з нами був єврейÑький юнак, раб начальника царÑької Ñторожі. І ми розповіли йому, а він відгадав нам наші Ñни, кожному за Ñном його відгадав.(UA) БуттÑ. 41:13 І ÑталоÑÑ, Ñк він відгадав нам, так Ñ– трапилоÑÑ: мене ти вернув на Ñтановище моє, а того повіÑив.(UA) БуттÑ. 41:14 І поÑлав фараон, Ñ– покликав ЙоÑипа, Ñ– його Ñквапно вивели з в'Ñзниці. І оголивÑÑ, Ñ– змінив одежу Ñвою, Ñ– він прибув до фараона.(UA) БуттÑ. 41:15 І промовив фараон до ЙоÑипа: СнивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– Ñон, та нема, хто б відгадав його. Ð Ñ Ñ‡ÑƒÐ² про тебе таке: ти виÑлухуєш Ñон, щоб відгадати його.(UA) БуттÑ. 41:16 РЙоÑип Ñказав до фараона, говорÑчи: Ðе Ñ, Бог даÑÑ‚ÑŒ у відповідь мир фараонові.(UA) БуттÑ. 41:17 І Ñказав фараон до ЙоÑипа: Бачив Ñ Ð² Ñні Ñвоїм оÑÑŒ Ñ Ñтою на березі Річки.(UA) БуттÑ. 41:18 І оÑÑŒ виходÑÑ‚ÑŒ із Річки Ñемеро корів Ñитих тілом Ñ– гарних виглÑдом. І вони паÑлиÑÑ Ð½Ð° лузі.(UA) БуттÑ. 41:19 РоÑÑŒ виходÑÑ‚ÑŒ за ними Ñемеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглÑдом Ñ– худі тілом. Таких бридких, Ñк вони, Ñ Ð½Ðµ бачив у вÑьому краї єгипетÑькому.(UA) БуттÑ. 41:20 І корови худі та бридкі поз'їдали Ñім корів перших Ñитих.(UA) БуттÑ. 41:21 І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, Ñ– виглÑд Ñ—Ñ… був лихий, Ñк на початку. І Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ²ÑÑ.(UA) БуттÑ. 41:22 І побачив Ñ Ð² Ñні Ñвоїм знов, аж оÑÑŒ ÑходÑÑ‚ÑŒ на однім Ñтеблі Ñемеро колоÑків повних та добрих.(UA) БуттÑ. 41:23 РоÑÑŒ вироÑтає за ними Ñемеро колоÑків худих, тонких, Ñпалених Ñхіднім вітром.(UA) БуттÑ. 41:24 І проковтнули Ñ‚Ñ– тонкі колоÑки Ñім колоÑків добрих. І розповів Ñ Ñ‚Ðµ ворожбитам, та не було, хто б мені роз'ÑÑнив.(UA) БуттÑ. 41:25 І Ñказав ЙоÑип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звіÑтив фараонові.(UA) БуттÑ. 41:26 Семеро корів добрих то Ñім літ, Ñ– Ñемеро колоÑків добрих Ñім літ вони. Ð Ñон один він.(UA) БуттÑ. 41:27 Ð Ñім корів худих Ñ– бридких, що вийшли за ними, Ñім літ вони, Ñ– Ñім колоÑків порожніх Ñ– Ñпалених Ñхіднім вітром то будуть Ñім літ голодних.(UA) БуттÑ. 41:28 Оце та річ, що Ñ Ñказав був фараонові: Що Бог робить, те Він показав фараонові.(UA) БуттÑ. 41:29 ОÑÑŒ приходÑÑ‚ÑŒ Ñім літ, великий доÑтаток у вÑім краї єгипетÑькім.(UA) БуттÑ. 41:30 Рпо них наÑтануть Ñім літ голодних, Ñ– буде забутий увеÑÑŒ той доÑтаток в єгипетÑькій землі, Ñ– голод винищить край.(UA) БуттÑ. 41:31 І не буде видно того доÑтатку в краї через той голод, що наÑтане потім, бо він буде дуже Ñ‚Ñжкий.(UA) БуттÑ. 41:32 Рщо Ñон повторивÑÑ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ñ– двічі, це значить, що Ñправа Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтановлена від Бога, Ñ– Бог незабаром виконає Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 41:33 Ртепер нехай фараон наздрить чоловіка розумного й мудрого, Ñ– нехай поÑтавить його над єгипетÑькою землею.(UA) БуттÑ. 41:34 Ðехай учинить фараон, Ñ– нехай призначить урÑдників над краєм, Ñ– нехай за Ñім літ доÑтатку збирає п'Ñтину врожаю єгипетÑької землі.(UA) БуттÑ. 41:35 І нехай вони позбирають уÑÑŽ їжу тих добрих років, що приходÑÑ‚ÑŒ, Ñ– нехай вони позбирають Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¿Ñ–Ð´ руку фараонову, на їжу по міÑтах, Ñ– нехай бережуть.(UA) БуттÑ. 41:36 І буде та їжа на Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ð°ÑŽ на Ñім літ голодних, що наÑтануть в єгипетÑькій землі, Ñ– край не буде знищений голодом.(UA) БуттÑ. 41:37 І була Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ добра в очах фараона та в очах уÑÑ–Ñ… його рабів.(UA) БуттÑ. 41:38 І Ñказав фараон Ñвоїм рабам: Чи знайдетьÑÑ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ðº, Ñк оцей, що Дух Божий у нім?(UA) БуттÑ. 41:39 І Ñказав фараон ЙоÑипові: Що Бог відкрив тобі це вÑе, то немає такого розумного й мудрого, Ñк ти.(UA) БуттÑ. 41:40 Ти будеш над домом моїм, а Ñлів твоїх уÑÑ‚ буде ÑлухатиÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ мій. Тільки троном Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ вищий від тебе.(UA) БуттÑ. 41:41 І Ñказав фараон ЙоÑипові: ДивиÑÑŒ, Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив тебе над уÑім краєм єгипетÑьким.(UA) БуттÑ. 41:42 І знÑв фараон перÑÐ½Ñ Ñвого з Ñвоєї руки, та й дав його на руку ЙоÑипову, Ñ– зодÑгнув його в одежу віÑÑонну, а на шию йому повіÑив золотого ланцюга.(UA) БуттÑ. 41:43 І зробив, що він їздив його другим повозом, Ñ– кричали перед обличчÑм його: КланÑйтеÑÑ! І поÑтавив його над уÑім єгипетÑьким краєм.(UA) БуттÑ. 41:44 І Ñказав фараон ЙоÑипові: Я фараон, а без тебе ніхто не підійме Ñвоєї руки та Ñвоєї ноги в уÑім краї єгипетÑькім.(UA) БуттÑ. 41:45 І назвав фараон ім'Ñ Ð™Ð¾Ñипові: Цофнат-Панеах, Ñ– дав йому за жінку ОÑнату, дочку Поті-Фера, Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ ÐžÐ½Ñƒ. І ЙоÑип піднÑвÑÑ Ð½Ð°Ð´ єгипетÑьким краєм.(UA) БуттÑ. 41:46 РЙоÑип був віку тридцÑти літ, коли він Ñтав перед лицем фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького. І пішов ЙоÑип від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– перейшов через увеÑÑŒ єгипетÑький край.(UA) БуттÑ. 41:47 Ð Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð² Ñім літ доÑтатку родила на повні жмені.(UA) БуттÑ. 41:48 І зібрав він уÑÑŽ їжу Ñеми літ, що була в єгипетÑькім краї, Ñ– вміÑтив їжу по міÑтах: їжу Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ñта, що навколо нього, вміÑтив у ньому.(UA) БуттÑ. 41:49 І зібрав ЙоÑип Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ багато, Ñк морÑький піÑок, аж переÑтав рахувати, бо не було вже чиÑла.(UA) БуттÑ. 41:50 РЙоÑипові, поки прийшов рік голодний, уродилиÑÑ Ð´Ð²Ð° Ñини, що вродила йому ОÑната, дочка Поті-Фера, Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ ÐžÐ½Ñƒ.(UA) БуттÑ. 41:51 І назвав ЙоÑип ім'Ñ Ð¿ÐµÑ€Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ: МанаÑÑ–Ñ, бо Бог зробив мені, що Ñ Ð·Ð°Ð±ÑƒÐ² уÑе Ñвоє Ñ‚ÐµÑ€Ð¿Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ дім мого батька.(UA) БуттÑ. 41:52 Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð¼Ñƒ назвав: Єфрем, бо розмножив мене Бог у краї недолі моєї.(UA) БуттÑ. 41:53 І ÑкінчилиÑÑ Ñім літ доÑтатку, що були в єгипетÑькім краї.(UA) БуттÑ. 41:54 І зачали наÑтупати Ñім літ голодні, Ñк Ñказав був ЙоÑип. І був голод по вÑÑ–Ñ… краÑÑ…, а в уÑім єгипетÑькім краї був хліб.(UA) БуттÑ. 41:55 Ðле виголоднів увеÑÑŒ єгипетÑький край, а народ Ñтав кричати до фараона про хліб. І Ñказав фараон уÑьому Єгиптові: Ідіть до ЙоÑипа. Що він вам Ñкаже, те робіть.(UA) БуттÑ. 41:56 І був той голод на вÑій поверхні землі. І відчинив ЙоÑип уÑе, що було в них, Ñ– продавав поживу Єгиптові. Рголод зміцнÑвÑÑ Ð² єгипетÑькім краї.(UA) БуттÑ. 41:57 І прибували зо вÑієї землі до ЙоÑипа купити поживи, бо голод зміцнÑвÑÑ Ð¿Ð¾ вÑій землі.(UA) БуттÑ. 42:1 РЯків побачив, що в Єгипті Ñ” хліб. І Ñказав Яків до Ñинів Ñвоїх: Пощо ви ÑпоглÑдаєте один на одного?(UA) БуттÑ. 42:2 І Ñказав він: ОÑÑŒ чув Ñ, що в Єгипті Ñ” хліб; зійдіть туди, Ñ– купіть нам хліба ізвідти, Ñ– будемо жити, Ñ– не помремо.(UA) БуттÑ. 42:3 І зійшли деÑÑтеро ЙоÑипових братів купити Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð· Єгипту.(UA) БуттÑ. 42:4 РВеніÑмина, ЙоÑипового брата, Яків не поÑлав із братами його, бо Ñказав: Щоб не Ñпіткало його Ñке нещаÑÑ‚Ñ!(UA) БуттÑ. 42:5 І прибули Ізраїлеві Ñини купити хліба разом з іншими, що приходили, бо був голод у Краї ханаанÑькім.(UA) БуттÑ. 42:6 РЙоÑип він володар над тим краєм, він продавав хліб уÑьому народові тієї землі. І прибули ЙоÑипові брати, та й уклонилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ обличчÑм до землі.(UA) БуттÑ. 42:7 І побачив ЙоÑип братів Ñвоїх, Ñ– пізнав Ñ—Ñ…, та не дав пізнати Ñебе. І говорив із ними Ñуворо, Ñ– промовив до них: Ð—Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ–Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÐ»Ð¸ ви? Рвони відказали: З ханаанÑького Краю купити їжі.(UA) БуттÑ. 42:8 І пізнав ЙоÑип братів Ñвоїх, а вони не впізнали його.(UA) БуттÑ. 42:9 І згадав ЙоÑип Ñни, що про них йому ÑнилиÑÑŒ були. І Ñказав він до них: Ви шпигуни! Ви прибули підглÑнути Ñлабі міÑÑ†Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— землі.(UA) БуттÑ. 42:10 Рвони відказали йому: ÐÑ–, пане мій, а раби твої прибули купити їжі.(UA) БуттÑ. 42:11 Ми вÑÑ– Ñини одного чоловіка, ми правдиві. Раби твої не були шпигунами!(UA) БуттÑ. 42:12 Він же промовив до них: ÐÑ–, бо ви прийшли підглÑнути Ñлабі міÑÑ†Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— землі!(UA) БуттÑ. 42:13 Рвони відказали: ДванадцÑтеро твоїх рабів брати ми, Ñини одного чоловіка в ханаанÑькому Краї. Рнаймолодший тепер із батьком нашим, а одного нема.(UA) БуттÑ. 42:14 І промовив їм ЙоÑип: Оце те, що Ñ Ñказав був до ваÑ, говорÑчи: Ви шпигуни.(UA) БуттÑ. 42:15 Оцим ви будете випробувані: КлÑнуÑÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñм фараоновим, що ви не вийдете звідÑи, Ñкщо не прийде Ñюди наймолодший ваш брат!(UA) БуттÑ. 42:16 Пошліть з-поміж Ñебе одного, Ñ– нехай візьме вашого брата, а ви будете ув'Ñзнені. І Ñлова ваші будуть піддані пробі, чи правда з вами; а коли ні, клÑнуÑÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñм фараоновим, що ви шпигуни!(UA) БуттÑ. 42:17 І він забрав Ñ—Ñ… під варту на три дні.(UA) БуттÑ. 42:18 Ртретього Ð´Ð½Ñ Ð™Ð¾Ñип промовив до них: Зробіть це Ñ– живіть. Я Бога боюÑÑ,(UA) БуттÑ. 42:19 Ñкщо ви правдиві. Один брат ваш буде ув'Ñзнений в домі вашої варти, а ви йдіть, принеÑÑ–Ñ‚ÑŒ хліба Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°ÑÐ¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ”Ð½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñƒ ваших домів.(UA) БуттÑ. 42:20 Ð Ñвого наймолодшого брата приведіть до мене, Ñ– будуть потверджені ваші Ñлова, а ви не повмираєте. І вони зробили так.(UA) БуттÑ. 42:21 І говорили вони один одному: Справді, винні ми за нашого брата, бо ми бачили недолю душі його, коли він благав наÑ, а ми не поÑлухали... Тому то прийшло це нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ð° наÑ!(UA) БуттÑ. 42:22 І відповів їм Рувим, говорÑчи: Чи не говорив Ñ Ð²Ð°Ð¼, кажучи: Ðе грішіть проти хлопцÑ, та ви не поÑлухали. Роце й кров його жадаєтьÑÑ...(UA) БуттÑ. 42:23 Рвони не знали, що ЙоÑип Ñ—Ñ… розуміє, бо був поміж ними перекладач.(UA) БуттÑ. 42:24 Рвін відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них та й заплакав... І вернувÑÑ Ð´Ð¾ них, Ñ– говорив із ними. І взÑв від них Симеона, та й зв'Ñзав його на їхніх очах.(UA) БуттÑ. 42:25 РЙоÑип наказав, щоб наповнили їхні мішки збіжжÑм, а Ñрібло їхнє вернули кожному до його мішка, Ñ– дали їм поживи на дорогу. І їм зроблено так.(UA) БуттÑ. 42:26 І понеÑли вони хліб Ñвій на оÑлах Ñвоїх, Ñ– пішли звідти.(UA) БуттÑ. 42:27 І відкрив один мішка Ñвого, щоб оÑлові Ñвоєму дати паші на нічлігу, та й побачив Ñрібло Ñвоє, а воно оÑÑŒ в отворі мішка його!(UA) БуттÑ. 42:28 І Ñказав він братам Ñвоїм: Повернене Ñрібло моє, Ñ– оÑÑŒ воно в мішку моїм! І завмерло їм Ñерце, Ñ– вони затремтіли, говорÑчи один до одного: Що це Бог нам зробив?(UA) БуттÑ. 42:29 І прибули вони до Якова, батька Ñвого, до Краю ханаанÑького, Ñ– розповіли йому вÑе, що Ñ—Ñ… Ñпіткало було, говорÑчи:(UA) БуттÑ. 42:30 Той муж, пан того краю, говорив із нами Ñуворо, Ñ– прийнÑв був Ð½Ð°Ñ Ñк шпигунів того краю.(UA) БуттÑ. 42:31 Рми Ñказали йому: Ми правдиві, не були ми шпигунами!(UA) БуттÑ. 42:32 Ми дванадцÑтеро братів, Ñини нашого батька. Одного нема, а наймолодший тепер з нашим батьком у ханаанÑькому Краї.(UA) БуттÑ. 42:33 І Ñказав до Ð½Ð°Ñ Ð¼ÑƒÐ¶ той, пан того краю: З того пізнаю, що правдиві ви, зоÑтавте зо мною одного вашого брата, а на голод домів ваших візьміть хліб та й ідіть.(UA) БуттÑ. 42:34 І приведіть до мене брата вашого найменшого, Ñ– буду Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ‚Ð¸, що ви не шпигуни, що ви правдиві. Тоді віддам вам вашого брата, Ñ– ви можете переходити цей край Ð´Ð»Ñ ÐºÑƒÐ¿Ñ–Ð²Ð»Ñ–.(UA) БуттÑ. 42:35 І ÑталоÑÑ, вони випорожнювали мішки Ñвої, а оÑÑŒ у кожного вузлик Ñрібла його в його мішку! І побачили вузлики Ñрібла Ñвого, вони та Ñ—Ñ… батько, Ñ– полÑкалиÑÑŒ...(UA) БуттÑ. 42:36 І Ñказав до них Яків, Ñ—Ñ… батько: Ви позбавили мене дітей, ЙоÑипа нема, Ñ– Симеона нема, а тепер ВеніÑмина заберете? УÑе те на мене!(UA) БуттÑ. 42:37 І промовив Рувим до батька Ñвого, кажучи: Двох Ñинів моїх уб'єш, коли не приведу його до тебе! Дай же його на руку мою, а Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½Ñƒ його до тебе.(UA) БуттÑ. 42:38 Ртой відказав: Ðе зійде з вами мій Ñин, бо брат його вмер, а він Ñам позоÑтавÑÑ... РтрапитьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ нещаÑÑ‚Ñ Ð² дорозі, Ñкою підете, то в Ñмутку зведете мою Ñивину до шеолу!...(UA) БуттÑ. 43:1 Рголод Ñтав Ñ‚Ñжкий у тім Краї.(UA) БуттÑ. 43:2 І ÑталоÑÑ, Ñк вони Ñкінчили Ñ—Ñти хліб, що привезли були з Єгипту, то Ñказав до них батько Ñ—Ñ…: ВернітьÑÑ, купіть нам трохи їжі!(UA) БуттÑ. 43:3 І Ñказав йому Юда, говорÑчи: Рішуче оÑвідчив нам той муж, кажучи: Ðе побачите Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ без вашого брата з вами!(UA) БуттÑ. 43:4 Як ти пошлеш брата нашого з нами, то ми зійдемо, Ñ– купимо тобі їжі.(UA) БуттÑ. 43:5 Рколи не пошлеш, не зійдемо, бо муж той Ñказав нам: Ðе побачите Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ без вашого брата з вами.(UA) БуттÑ. 43:6 І промовив Ізраїль: Ðащо зло ви вчинили мені, що Ñказали тому мужеві, що ще маєте брата?(UA) БуттÑ. 43:7 Рвони відказали: Розпитуючи, випитував той муж про Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° про міÑце нашого народженнÑ, говорÑчи: Чи батько ваш іще живий? Чи Ñ” в Ð²Ð°Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚? І ми розповіли йому відповідно до цих Ñлів. Чи могли ми знати, що Ñкаже: Приведіть вашого брата?(UA) БуттÑ. 43:8 І Ñказав Юда до ІзраїлÑ, батька Ñвого: Пошли ж цього юнака зо мною, Ñ– вÑтаньмо, та й ходім, Ñ– будемо жити, Ñ– не повмираємо Ñ– ми, Ñ– ти, Ñ– наші діти.(UA) БуттÑ. 43:9 Я поручуÑÑ Ð·Ð° нього, з моєї руки будеш його ти жадати! Коли Ñ Ð½Ðµ приведу його до тебе, Ñ– не поÑтавлю перед лицем твоїм, то буду винним перед тобою по вÑÑ– дні!(UA) БуттÑ. 43:10 Рколи б ми були не відтÑгалиÑÑ, то тепер уже б вернулиÑÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ два рази.(UA) БуттÑ. 43:11 І Ñказав їм Ізраїль, Ñ—Ñ… батько: Коли так, то зробіть ви оце. Візьміть із плодів цього Краю, Ñ– віднеÑÑ–Ñ‚ÑŒ дарунка мужеві тому: трохи бальзаму, Ñ– трохи меду, пахощів, Ñ– ладану, дактилів, Ñ– мигдалів.(UA) БуттÑ. 43:12 Ð Ñрібла візьміть удвоє в руку Ñвою. Ð Ñрібло, повернене в отвір ваших мішків, верніть Ñвоєю рукою, може то помилка.(UA) БуттÑ. 43:13 Рбрата вашого заберіть, Ñ– вÑтаньте, ідіть до того мужа.(UA) БуттÑ. 43:14 РБог Ð’Ñемогутній нехай даÑÑ‚ÑŒ вам милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем того мужа, Ñ– нехай він відпуÑтить вам другого вашого брата й ВеніÑмина. Ð Ñ, певно Ñтратив Ñина Ñвого!...(UA) БуттÑ. 43:15 І взÑли Ñ‚Ñ– люди того дарунка, Ñ– взÑли вдвоє Ñрібла в руку Ñвою, Ñ– ВеніÑмина, Ñ– вÑтали, та й зійшли до Єгипту. І Ñтали вони перед лицем ЙоÑиповим.(UA) БуттÑ. 43:16 І побачив ЙоÑип ВеніÑмина з ними, Ñ– Ñказав до того, що був над його домом: Упровадь цих людей до дому, Ñ– нехай заріжуть худобину, Ñ– приготуй, бо зо мною будуть Ñ—Ñти ці люди опівдні.(UA) БуттÑ. 43:17 І той чоловік зробив, Ñк ЙоÑип Ñказав був. І впровадив той чоловік тих людей до ЙоÑипового дому.(UA) БуттÑ. 43:18 І полÑкалиÑÑ Ñ‚Ñ– люди, що були впроваджені до ЙоÑипового дому. І Ñказали вони: Через Ñрібло, повернене напочатку в наших мішках, ми впроваджені, щоб причепитиÑÑŒ до наÑ, Ñ– напаÑти на наÑ, Ñ– забрати за рабів Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° наші оÑли...(UA) БуттÑ. 43:19 І приÑтупили вони до чоловіка, що над домом ЙоÑиповим, та й говорили до нього при вході в дім.(UA) БуттÑ. 43:20 І Ñказали вони: ПоÑлухай, о пане мій, ми зійшли були напочатку купити їжі.(UA) БуттÑ. 43:21 І ÑталоÑÑ, коли ми прийшли на нічліг, Ñ– відкрили мішки Ñвої, а оÑÑŒ Ñрібло кожного в отворі мішка його, наше Ñрібло за вагою його! І ми вертаємо його нашою рукою!(UA) БуттÑ. 43:22 Рна купівлю їжі ми знеÑли нашою рукою інше Ñрібло. Ми не знаємо, хто поклав був наше Ñрібло до наших мішків...(UA) БуттÑ. 43:23 Ртой відказав: Мир вам! Ðе бійтеÑÑ! Бог ваш Ñ– Бог вашого батька дав вам Ñкарб до ваших мішків. Срібло ваше прийшло до мене. І вивів до них Симеона.(UA) БуттÑ. 43:24 І впровадив той чоловік тих людей до ЙоÑипового дому, Ñ– дав води, а вони вмили ноги Ñвої, Ñ– дав паші їхнім оÑлам.(UA) БуттÑ. 43:25 І вони приготовили дарунки до приходу ЙоÑипа опівдні, бо почули, що там вони Ñ—Ñтимуть хліб.(UA) БуттÑ. 43:26 І ввійшов ЙоÑип до дому, а вони принеÑли йому до дому дарунка, що в їхній руці. І вони поклонилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ до землі.(UA) БуттÑ. 43:27 Рвін запитав Ñ—Ñ… про мир Ñ– Ñказав: Чи гаразд вашому батькові Ñтарому, про Ñкого ви розповідали? Чи він ще живий?(UA) БуттÑ. 43:28 Рвони відказали: Гаразд рабові твоєму, батькові нашому. Ще він живий. І вони ÑхилилиÑÑ, Ñ– вклонилиÑÑ Ð´Ð¾ землі.(UA) БуттÑ. 43:29 І звів він очі Ñвої, та й побачив ВеніÑмина, Ñвого брата, Ñина матері Ñвоєї, Ñ– промовив: Чи то ваш наймолодший брат, що ви мені розповідали? І Ñказав: Ðехай Бог буде милоÑтивий до тебе, мій Ñину!(UA) БуттÑ. 43:30 І ЙоÑип поÑпішив, бо порушилаÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ любов до брата його, Ñ– хотів він заплакати. І ввійшов він до іншої кімнати, Ñ– заплакав там...(UA) БуттÑ. 43:31 І вмив він лице Ñвоє, Ñ– вийшов, Ñ– ÑтримавÑÑ, та й Ñказав: Покладіть хліба!(UA) БуттÑ. 43:32 І поклали йому окремо, а їм окремо, й єгиптÑнам, що їли з ним, окремо, бо єгиптÑни не можуть Ñ—Ñти хліб з євреÑми, бо це огида Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ.(UA) БуттÑ. 43:33 І вони поÑідали перед ним, перворідний за перворідÑтвом Ñвоїм, а молодший за молодіÑÑ‚ÑŽ Ñвоєю. І здивувалиÑÑ Ñ†Ñ– люди один перед одним.(UA) БуттÑ. 43:34 І він поÑилав дари Ñтрави від Ñебе до них. Рдар ВеніÑминів був більший від дару вÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ… уп'Ñтеро. І пили вони, Ñ– повпивалиÑÑ Ð· ним.(UA) БуттÑ. 44:1 І наказав він тому, що над домом його, говорÑчи: Понаповнюй мішки цих людей їжею, Ñкільки зможуть вони неÑти. І поклади Ñрібло кожного до отвору мішка його.(UA) БуттÑ. 44:2 Рчашу мою, чашу Ñрібну, поклади до отвору мішка наймолодшого, та Ñрібло за хліб його. І зробив той за Ñловом ЙоÑиповим, Ñке він Ñказав був.(UA) БуттÑ. 44:3 РозвиднилоÑÑŒ рано вранці, Ñ– люди ці були відпущені, вони та їхні оÑли.(UA) БуттÑ. 44:4 Вони вийшли з міÑта, ще не віддалилиÑÑ, а ЙоÑип Ñказав до того, що над домом його: УÑтань, побіжи за тими людьми, Ñ– дожени Ñ—Ñ…, та й Ñкажи їм: Ðащо ви заплатили злом за добро?(UA) БуттÑ. 44:5 Хіба це не та чаша, що з неї п'Ñ” пан мій, Ñ– він, ворожачи, ворожить нею? І зле ви зробили, що вчинили таке.(UA) БуттÑ. 44:6 І той Ñ—Ñ… догнав, Ñ– Ñказав їм Ñ‚Ñ– Ñлова.(UA) БуттÑ. 44:7 Рвони відказали йому: Ðащо пан мій говорить отакі то Ñлова? Далеке рабам твоїм, щоб зробити таку річ...(UA) БуттÑ. 44:8 Таж Ñрібло, що знайшли ми в отворах наших мішків, ми вернули тобі з Краю ханаанÑького. Ð Ñк би ми вкрали з дому пана твого Ñрібло чи золото?(UA) БуттÑ. 44:9 У кого із рабів твоїх вона, чаша, буде знайдена, то помре він, а також ми Ñтанемо рабами моєму панові.(UA) БуттÑ. 44:10 Ртой відказав: Тож тепер, Ñк ви Ñказали, так нехай буде воно! У кого вона знайдена буде, той Ñтане мені за раба, а ви будете чиÑÑ‚Ñ–.(UA) БуттÑ. 44:11 І поÑпішно поÑпуÑкали вони кожен Ñвого мішка на землю. І порозв'Ñзували кожен мішка Ñвого.(UA) БуттÑ. 44:12 І Ñтав він шукати. Розпочав від найÑтаршого, а Ñкінчив наймолодшим. І знайдена чаша в мішку ВеніÑминовім!(UA) БуттÑ. 44:13 І пороздирали вони Ñвою одіж!... І кожен нав'ючив оÑла Ñвого, Ñ– вернулиÑÑŒ до міÑта.(UA) БуттÑ. 44:14 І ввійшли Юда й брати його до дому ЙоÑипа, а він ще був там. І попадали вони перед лицем його на землю.(UA) БуттÑ. 44:15 І Ñказав до них ЙоÑип: Що це за вчинок, що ви зробили? Хіба ви не знали, що Ñправді відгадає такий муж, Ñк Ñ?(UA) БуттÑ. 44:16 РЮда промовив: Що ми Ñкажемо панові моєму? Що будемо говорити? Чим виправдаємоÑÑŒ? Бог знайшов провину твоїх рабів! ОÑÑŒ ми раби панові моєму, Ñ– ми, Ñ– той, що в руці його була знайдена чаша.(UA) БуттÑ. 44:17 РЙоÑип відказав: Далеке мені, щоб зробити оце. Чоловік, що в руці його була знайдена чаша, він буде мені за раба! Рви йдіть із миром до вашого батька.(UA) БуттÑ. 44:18 І приÑтупив до нього Юда та й промовив: О мій пане, нехай Ñкаже раб твій Ñлово до ушей пана Ñвого, Ñ– нехай не палає гнів твій на раба твого, бо ти такий, Ñк фараон.(UA) БуттÑ. 44:19 Пан мій запитав був рабів Ñвоїх, говорÑчи: Чи Ñ” в Ð²Ð°Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾ або брат?(UA) БуттÑ. 44:20 І Ñказали ми до пана мого: Є в Ð½Ð°Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾ Ñтарий та мале Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑтароÑти, а брат його вмер. І позоÑтавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñам у Ñвоєї матері, а батько його любить.(UA) БуттÑ. 44:21 Рти був Ñказав Ñвоїм рабам: Зведіть до мене його, Ñ– нехай Ñ ÐºÐ¸Ð½Ñƒ Ñвоїм оком на нього.(UA) БуттÑ. 44:22 І Ñказали ми до пана мого: Ðе може той хлопець покинути батька Ñвого. Рпокине він батька Ñвого, то помре той.(UA) БуттÑ. 44:23 Рти Ñказав Ñвоїм рабам: Коли не зійде з вами наймолодший ваш брат, не побачите більше Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾.(UA) БуттÑ. 44:24 І ÑталоÑÑ, коли ми зійшли були до раба твого, до нашого батька, то ми розповіли йому Ñлова мого пана.(UA) БуттÑ. 44:25 Рбатько наш Ñказав: ВернітьÑÑ, купіть нам трохи їжі.(UA) БуттÑ. 44:26 Рми відказали: Ðе можемо зійти.(UA) БуттÑ. 44:27 І Ñказав до Ð½Ð°Ñ Ñ€Ð°Ð± твій, наш батько: Ви знаєте, що двох була породила мені жінка моÑ.(UA) БуттÑ. 44:28 Та пішов від мене один, Ñ– Ñ Ñказав: Ñправді, дійÑно розшарпаний він... І Ñ Ð½Ðµ бачив його аж дотепер.(UA) БуттÑ. 44:29 Рзаберете ви також цього від мене, Ñ– Ñпіткає його нещаÑÑ‚Ñ, то зведете ви Ñивину мою цим злом до шеолу.(UA) БуттÑ. 44:30 Ртепер, коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ñƒ до раба твого, мого батька, а юнака не буде з нами, а душа його зв'Ñзана з душею тією,(UA) БуттÑ. 44:31 То ÑтанетьÑÑ, коли він побачить, що юнака нема, то помре. І зведуть твої раби Ñивину раба твого, нашого батька, у Ñмутку до шеолу...(UA) БуттÑ. 44:32 Бо раб твій поручивÑÑ Ð·Ð° юнака батькові Ñвоєму, кажучи: Коли Ñ Ð½Ðµ приведу його до тебе, то згрішу перед батьком Ñвоїм на вÑÑ– дні!(UA) БуттÑ. 44:33 Ртепер нехай же ÑÑде твій раб заміÑÑ‚ÑŒ того юнака за раба панові моєму. Рюнак нехай іде з Ñвоїми братами!...(UA) БуттÑ. 44:34 Бо Ñк Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ñƒ до батька Ñвого, а юнака зо мною нема? Щоб не побачити мені того нещаÑÑ‚Ñ, що Ñпіткає мого батька.(UA) БуттÑ. 45:1 І не міг ЙоÑип здержатиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ вÑÑ–Ñ…, що ÑтоÑли Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, та й закричав: Виведіть уÑÑ–Ñ… людей від мене! І не було з ним нікого, коли ЙоÑип відкривÑÑ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñм Ñвоїм.(UA) БуттÑ. 45:2 І він голоÑно заплакав, Ñ– почули єгиптÑни, Ñ– почув дім фараонів.(UA) БуттÑ. 45:3 І ЙоÑип промовив до браттів Ñвоїх: Я ЙоÑип... Чи живий ще мій батько?... І не могли його Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ відповіÑти, бо вони налÑкалиÑÑŒ його...(UA) БуттÑ. 45:4 РЙоÑип промовив до братів Ñвоїх: Підійдіть же до мене! І вони підійшли, а він проказав: Я ЙоÑип, ваш брат, Ñкого ви продали були до Єгипту...(UA) БуттÑ. 45:5 Ртепер не Ñумуйте, Ñ– нехай не буде жалю в ваших очах, що ви продали мене Ñюди, бо то Бог поÑлав мене перед вами Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð¶Ð¸Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ.(UA) БуттÑ. 45:6 Бо оÑÑŒ два роки голод на землі, Ñ– ще буде п'ÑÑ‚ÑŒ літ, що не буде орки та жнив.(UA) БуттÑ. 45:7 І поÑлав мене Бог перед вами зробити Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, щоб ви позоÑталиÑÑŒ на землі, Ñ– щоб утримати Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ житті велике чиÑло ÑпаÑених.(UA) БуттÑ. 45:8 І виходить тепер, не ви поÑлали мене Ñюди, але Бог. І Він зробив мене батьком фараоновим Ñ– паном уÑього дому його, Ñ– володарем уÑього краю єгипетÑького.(UA) БуттÑ. 45:9 ПоÑпішіть, Ñ– йдіть до батька мого, та й Ñкажіть йому: Отак Ñказав Ñин твій ЙоÑип: Бог зробив мене володарем уÑього Єгипту. Зійди ж до мене, не гайÑÑ.(UA) БуттÑ. 45:10 І оÑÑдь у землі Òошен, Ñ– будеш близький до мене ти, Ñ– Ñини твої, Ñ– Ñини Ñинів твоїх, Ñ– дрібна та велика худоба твоÑ, Ñ– вÑе, що твоє.(UA) БуттÑ. 45:11 І прогодую тебе там, бо голод буде ще п'ÑÑ‚ÑŒ років, щоб не збіднів ти, Ñ– дім твій, Ñ– вÑе, що твоє.(UA) БуттÑ. 45:12 І оÑÑŒ очі ваші й очі брата мого ВеніÑмина бачать, що це мої уÑта говорÑÑ‚ÑŒ до ваÑ.(UA) БуттÑ. 45:13 І оповіÑте батькові моєму про вÑÑŽ Ñлаву мою в Єгипті, та про вÑе, що ви бачили. І поÑпішіть, Ñ– приведіть вашого батька Ñюди.(UA) БуттÑ. 45:14 І впав він на шию ВеніÑмину, братові Ñвоєму, та й заплакав, Ñ– ВеніÑмин плакав на шиї його...(UA) БуттÑ. 45:15 І цілував він уÑÑ–Ñ… братів Ñвоїх, Ñ– плакав над ними... Рпотому говорили брати його з ним.(UA) БуттÑ. 45:16 І розголошено в домі фараоновім чутку, говорÑчи: Прийшли ЙоÑипові брати! І було це добре в очах фараонових та в очах його рабів.(UA) БуттÑ. 45:17 І промовив фараон до ЙоÑипа: Скажи Ñвоїм братам: Зробіть оце: Понав'ючуйте худобу Ñвою, та й ідіть, прибудьте до Краю ханаанÑького.(UA) БуттÑ. 45:18 І заберіть вашого батька й доми ваші, та й прийдіть до мене, а Ñ Ð´Ð°Ð¼ вам добра єгипетÑького краю. І Ñпоживайте ÑитіÑÑ‚ÑŒ землі.(UA) БуттÑ. 45:19 Рти одержав наказа Ñказати: Зробіть це: Візьміть Ñобі з єгипетÑького краю вози Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… дітей та Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… жінок, Ñ– привезіть Ñвого батька й прибудьте.(UA) БуттÑ. 45:20 Роко ваше нехай не жалує ваших речей, бо добро вÑього єгипетÑького краю ваше воно.(UA) БуттÑ. 45:21 І зробили так Ізраїлеві Ñини. РЙоÑип дав їм вози на приказ фараонів, Ñ– дав їм поживи на дорогу.(UA) БуттÑ. 45:22 І дав уÑім їм кожному переміни одежі, а ВеніÑминові дав три Ñотні Ñрібла та п'ÑÑ‚ÑŒ перемін одежі.(UA) БуттÑ. 45:23 Рбатькові Ñвоєму поÑлав він оце: деÑÑÑ‚ÑŒ оÑлів, нав'ючених з добра Єгипту, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ оÑлиць, нав'ючених збіжжÑм, Ñ– хліб, Ñ– поживу Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° його на дорогу.(UA) БуттÑ. 45:24 І відпуÑтив він Ñвоїх братів, Ñ– вони пішли. І Ñказав він до них: Ðе ÑварітьÑÑ Ð² дорозі!(UA) БуттÑ. 45:25 І вийшли вони з Єгипту, та й прибули до ханаанÑького Краю, до Якова, батька Ñвого.(UA) БуттÑ. 45:26 І розповіли йому, кажучи: Ще ЙоÑип живий, Ñ– що він панує над уÑім єгипетÑьким краєм. І зомліло Ñерце його, бо він не повірив був їм...(UA) БуттÑ. 45:27 І переказували йому вÑÑ– Ñлова ЙоÑипові, що говорив він до них. І Ñк побачив він вози, що поÑлав ЙоÑип, щоб везти його, то ожив дух Якова, їхнього батька.(UA) БуттÑ. 45:28 І промовив Ізраїль: ДоÑить! Ще живий ЙоÑип, мій Ñин! Піду ж та побачу його, поки помру!(UA) БуттÑ. 46:1 І вирушив Ізраїль, Ñ– вÑе, що його, Ñ– прибув до Беер-Шеви, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ Богові батька Ñвого ІÑака.(UA) БуттÑ. 46:2 І промовив Бог до Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð² нічному видінні, Ñ– Ñказав: Якове, Якове! Ртой відказав: ОÑÑŒ Ñ!(UA) БуттÑ. 46:3 І Ñказав Він: Я Той Бог, Бог батька твого. Ðе бійÑÑ Ð·Ñ–Ð¹Ñ‚Ð¸ до Єгипту, бо Я вчиню тебе там великим народом.(UA) БуттÑ. 46:4 Я зійду з тобою до Єгипту, Ñ– Я також, виводÑчи, виведу тебе, а ЙоÑип закриє рукою Ñвоєю очі твої.(UA) БуттÑ. 46:5 І вÑтав Яків з Беер-Шеви. І повезли Ізраїлеві Ñини Ñвого батька Якова, Ñ– дітей Ñвоїх, Ñ– жінок Ñвоїх возами, що поÑлав фараон, щоб привезти його.(UA) БуттÑ. 46:6 І взÑли вони Ñтада Ñвої, Ñ– маєток Ñвій, що набули в землі ханаанÑькій, Ñ– прибули до Єгипту Яків та ввеÑÑŒ рід його з ним.(UA) БуттÑ. 46:7 Він привів із Ñобою до Єгипту Ñинів Ñвоїх, Ñ– Ñинів Ñвоїх Ñинів з Ñобою, дочок Ñвоїх, Ñ– дочок Ñинів Ñвоїх, Ñ– ввеÑÑŒ рід Ñвій.(UA) БуттÑ. 46:8 Роце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñинів Ізраїлевих, що прибули до Єгипту: Яків та Ñини його: перворідний Яковів Рувим.(UA) БуттÑ. 46:9 І Ñини Рувимові: Ханох, Ñ– Паллу, Ñ– Хецрон, Ñ– Кармі.(UA) БуттÑ. 46:10 І Ñини Симеонові: Ємуїл, Ñ– Ямін, Ñ– Огад, Ñ– Яхін, Ñ– Цохар, Ñ– Саул, Ñин ханаанеÑнки.(UA) БуттÑ. 46:11 І Ñини Левієві: Òершон, Кегат Ñ– Мерарі.(UA) БуттÑ. 46:12 І Ñини Юдині: Ер, Ñ– Онан, Ñ– Шела, Ñ– Перец, Ñ– Зерах. І вмер Ер Ñ– Онан у ханаанÑькій землі. Ð Ñини Перецеві були: Хецрон Ñ– Хамул.(UA) БуттÑ. 46:13 І Ñини ІÑÑахарові: Тола, Ñ– Цувва, Ñ– Йов, Ñ– Шимрон.(UA) БуттÑ. 46:14 І Ñини Завулонові: Серед, Ñ– Елон, Ñ– Яхлеїл.(UA) БуттÑ. 46:15 Оце Ñини Ліїні, що вродила вона Якову в Падані арамейÑькім, та дочку його Діну. УÑÑ–Ñ… душ Ñинів його й дочок його тридцÑÑ‚ÑŒ три.(UA) БуттÑ. 46:16 І Ñини Òадові: Ціфйон, Ñ– Хаґґі, Шуні, Ñ– Ецбон, Ері, Ñ– Ðроді, Ñ– ÐÑ€'їлі.(UA) БуттÑ. 46:17 І Ñини ÐÑирові: Їмна, Ñ– Їшва, Ñ– Їшві, Ñ– ВеріÑ, Ñ– Сірах, ÑеÑтра Ñ—Ñ…. І Ñини Верії: Хевер Ñ– Малкіїл.(UA) БуттÑ. 46:18 Оце Ñини Зілпи, що Лаван був дав Ñ—Ñ— Ñвоїй дочці Лії, а вона вродила Ñ—Ñ… Якову, шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ душ.(UA) БуттÑ. 46:19 Сини Рахілі, жінки Якова: ЙоÑип Ñ– ВеніÑмин.(UA) БуттÑ. 46:20 І вродилиÑÑ Ð™Ð¾Ñипові в єгипетÑькім краї МанаÑÑ–Ñ Ñ‚Ð° Єфрем, що Ñ—Ñ… уродила йому ОÑнат, дочка Поті-Фера, Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ ÐžÐ½Ñƒ.(UA) БуттÑ. 46:21 І Ñини ВеніÑминові: Бела, Ñ– Бехер, Ñ– Ðшбел, Òера, Ñ– Ðааман, Ехі, Ñ– Рош, Муппім, Ñ– Хуппім, Ñ– Ðрд.(UA) БуттÑ. 46:22 Оце Ñини Рахілині, що вродилиÑÑ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ñƒ, уÑÑ–Ñ… душ чотирнадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) БуттÑ. 46:23 І Ñини Данові: Хушім.(UA) БуттÑ. 46:24 І Ñини Ðефталимові: ЯхÑеїл, Ñ– Òуні, Ñ– Єцер, Ñ– Шіллем.(UA) БуттÑ. 46:25 Оце Ñини Білги, що Ñ—Ñ— Лаван дав був Ñвоїй дочці Рахілі. І вона породила Ñ—Ñ… Якову, уÑÑ–Ñ… душ Ñім.(UA) БуттÑ. 46:26 УÑÑ–Ñ… душ, що прийшли з Яковом в Єгипет, що походÑÑ‚ÑŒ із Ñтегон його, окрім жінок Ñинів Якова, уÑÑ–Ñ… душ шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ.(UA) БуттÑ. 46:27 Ð Ñини ЙоÑипа, що народилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в Єгипті, дві душі. УÑÑ–Ñ… душ дому Якова, що прийшли були до Єгипту, ÑімдеÑÑÑ‚.(UA) БуттÑ. 46:28 І поÑлав він перед Ñобою Юду до ЙоÑипа, щоб показував перед ним дорогу до Òошену. І прибули вони до краю Òошен.(UA) БуттÑ. 46:29 І запріг ЙоÑип Ñвою колеÑницю, Ñ– вирушив назуÑтріч батькові Ñвоєму Ізраїлеві до Òошену. І він показавÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– впав йому на шию, та й плакав довго на шиї його...(UA) БуттÑ. 46:30 І промовив Ізраїль до ЙоÑипа: Ðехай тепер помру Ñ, побачивши Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, що ти ще живий!(UA) БуттÑ. 46:31 РЙоÑип промовив до Ñвоїх братів Ñ– до дому батька Ñвого: Піду й розкажу фараонові, та й повім йому: Брати мої й дім батька мого, що були в Краї ханаанÑькім, прибули до мене.(UA) БуттÑ. 46:32 Рлюди ці паÑтухи отари, бо були Ñкотарі. І вони припровадили дрібну та велику худобу Ñвою, Ñ– вÑе, що їхнє було.(UA) БуттÑ. 46:33 І ÑтанетьÑÑ, коли покличе Ð²Ð°Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½ Ñ– Ñкаже: Яке ваше зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ?(UA) БуттÑ. 46:34 то ви відкажете: СкотарÑми були твої раби від молодоÑти Ñвоєї аж дотепер, Ñ– ми, Ñ– батьки наші, щоб ви оÑіли в країні Òошен, бо Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ кожен паÑтух отари огида.(UA) БуттÑ. 47:1 І прийшов ЙоÑип, Ñ– розповів фараонові та й Ñказав: Мій батько, Ñ– брати мої, Ñ– їхні отари, Ñ– худоба Ñ—Ñ…, Ñ– вÑе їхнє прибули з ханаанÑького Краю. І оÑÑŒ вони в країні Òошен.(UA) БуттÑ. 47:2 І взÑв він із Ñвоїх братів п'Ñтеро чоловіка, та й поÑтавив Ñ—Ñ… перед лицем фараоновим.(UA) БуттÑ. 47:3 І Ñказав фараон до братів його: Яке ваше зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ? Рвони відказали фараонові: ПаÑтухи отари раби твої, Ñ– ми, Ñ– наші батьки.(UA) БуттÑ. 47:4 І Ñказали вони фараонові: Ми прибули, щоб мешкати в краї цім, нема бо паші Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸, що Ñ” в рабів твоїх, бо в ханаанÑькому Краї Ñ‚Ñжкий голод. Ртепер нехай же оÑÑдуть раби твої в країні Òошен.(UA) БуттÑ. 47:5 І промовив фараон до ЙоÑипа, говорÑчи: Батько твій та брати твої прибули до тебе.(UA) БуттÑ. 47:6 ЄгипетьÑький край він перед лицем твоїм. У найліпшім міÑці цього краю оÑади батька Ñвого та братів Ñвоїх, нехай оÑÑдуть у країні Òошен. Рколи знаєш, Ñ– між ними Ñ” здатні люди, то зроби Ñ—Ñ… зверхниками моєї череди.(UA) БуттÑ. 47:7 І привів ЙоÑип батька Ñвого Якова, та й поÑтавив його перед лицем фараоновим. І Яків поблагоÑловив фараона.(UA) БуттÑ. 47:8 І промовив фараон до Якова: Скільки днів чаÑу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾?(UA) БуттÑ. 47:9 РЯків Ñказав до фараона: Днів чаÑу мандрівки моєї Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ літ. Короткі та лихі були дні чаÑу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– не доÑÑгли вони днів чаÑу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÑ–Ð² моїх у днÑÑ… чаÑу мандрівки їхньої.(UA) БуттÑ. 47:10 І Яків поблагоÑловив фараона, та й вийшов від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) БуттÑ. 47:11 І оÑадив ЙоÑип батька Ñвого та братів Ñвоїх, Ñ– дав їм Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² єгипетÑькій країні, у найкращім міÑці цієї землі у країні РамеÑеÑ, Ñк наказав був фараон.(UA) БуттÑ. 47:12 І поÑтачав ЙоÑип хліб Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого й братів Ñвоїх, та Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього дому Ñвого батька відповідно до чиÑла дітей.(UA) БуттÑ. 47:13 Рхліба не було в уÑім тім краї, бо голод Ñтав дуже Ñ‚Ñжкий. І виÑнаживÑÑ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñький край та Край ханаанÑький через той голод.(UA) БуттÑ. 47:14 І зібрав ЙоÑип уÑе Ñрібло, що знаходилоÑÑ Ð² єгипетÑькім краї та в Краї ханаанÑькім, за поживу, що вони купували. І ЙоÑип Ð²Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ðµ Ñрібло до фараонового дому.(UA) БуттÑ. 47:15 І вичерпалоÑÑ Ñрібло в краї єгипетÑькім та в Краї ханаанÑькім. І прибув увеÑÑŒ Єгипет до ЙоÑипа, говорÑчи: Дай же нам хліба! Ðащо нам умирати перед тобою, тому що вичерпалоÑÑ Ñрібло?(UA) БуттÑ. 47:16 РЙоÑип Ñказав: Дайте Ñвою худобу, а Ñ Ð´Ð°Ð¼ вам за худобу вашу, коли вичерпалоÑÑ Ñрібло.(UA) БуттÑ. 47:17 І вони припровадили худобу Ñвою до ЙоÑипа. І дав їм ЙоÑип хліба за коні, Ñ– за отари, Ñ– за череди худоби, Ñ– за оÑли. І він того року поÑтачав їм хліб за вÑÑŽ їхню худобу.(UA) БуттÑ. 47:18 І ÑкінчивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ рік, Ñ– вони прибули до нього другого року, та й Ñказали йому: Ðе Ñкажемо неправди перед паном Ñвоїм, що вичерпалоÑÑ Ñрібло, а череди здобутку в нашого пана. Ðічого не зоÑталоÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ нашим паном, хібащо наше тіло та наша землÑ!(UA) БуттÑ. 47:19 Ðащо ми маємо вмирати на очах твоїх, Ñ– ми, Ñ– наша землÑ? Купи Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° нашу землю за хліб, Ñ– будемо ми та наша Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ€Ð°Ð±Ð°Ð¼Ð¸ фараонові. Рти дай наÑіннÑ, Ñ– будемо жити, Ñ– не помремо, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ðµ опуÑÑ‚Ñ–Ñ”...(UA) БуттÑ. 47:20 І ЙоÑип купив уÑÑŽ землю єгипетÑьку Ð´Ð»Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð°, бо єгиптÑни Ñпродували кожен поле Ñвоє, поÑиливÑÑ Ð±Ð¾ був голод між ними. І Ñтала Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾ÑŽ.(UA) БуттÑ. 47:21 Рнарод він перепроваджував його до міÑÑ‚ від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ– Єгипту й аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ—Ñ—.(UA) БуттÑ. 47:22 Тільки землі жерців не купив він, бо Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ–Ð² була уÑтава жити на прибутки від фараона. І вони їли Ñвій пай, що давав їм фараон, тому не продали Ñвоєї землі.(UA) БуттÑ. 47:23 І Ñказав ЙоÑип до народу: Оце купив Ñ Ñьогодні Ð´Ð»Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð° Ð²Ð°Ñ Ñ– землю вашу. ОÑÑŒ вам наÑіннÑ, Ñ– заÑійте землю.(UA) БуттÑ. 47:24 РнаÑтануть жнива, то даÑте п'Ñту чаÑтину фараонові, а чотири чаÑтині будуть вам на наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¹ на їжу вам та тим, хто в домах ваших, та на їжу Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… дітей.(UA) БуттÑ. 47:25 Рвони відказали: Ти Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð² при житті. Ðехай же знайдемо миліÑÑ‚ÑŒ в очах Ñвого пана, Ñ– Ñтанемо рабами фараонові.(UA) БуттÑ. 47:26 РЙоÑип поклав це за поÑтанову на єгипетÑьку землю аж до Ñьогоднішнього днÑ: на п'Ñту чаÑтину Ð´Ð»Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð°. Сама тільки Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ–Ð² не Ñтала фараоновою.(UA) БуттÑ. 47:27 І оÑів Ізраїль в єгипетÑькім краї в країні Òошен, Ñ– набули в нім володіннÑ. І вони розродилиÑÑ Ð¹ Ñильно розмножилиÑÑ.(UA) БуттÑ. 47:28 І жив Яків в єгипетÑькім краї ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ літ. І були дні Якова, літа Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñто літ Ñ– Ñорок Ñ– Ñім літ.(UA) БуттÑ. 47:29 І наблизилиÑÑ Ð´Ð½Ñ– Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð¾ Ñмерти. І кликнув він до Ñина Ñвого до ЙоÑипа, та й промовив йому: Коли знайшов Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, поклади руку Ñвою під Ñтегно моє, Ñ– вчини зо мною миліÑÑ‚ÑŒ та правду: Ðе поховай мене в Єгипті!(UA) БуттÑ. 47:30 І лÑжу Ñ Ð· батьками Ñвоїми, Ñ– ти винеÑеш мене з Єгипту, Ñ– поховаєш мене в їхньому гробі. Ртой відказав: Я вчиню за Ñловом твоїм.(UA) БуттÑ. 47:31 РЯків Ñказав: ПриÑÑгни ж мені! І він приÑÑгнув йому. І вклонивÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ на зголов'Ñ Ð¿Ð¾Ñтелі.(UA) БуттÑ. 48:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тих випадках, Ñ– Ñказано було ЙоÑипові: ОÑÑŒ батько твій хворіє. І він узÑв із Ñобою обох Ñвоїх Ñинів, МанаÑÑ–ÑŽ та Єфрема.(UA) БуттÑ. 48:2 І промовив він до Якова й Ñказав: ОÑÑŒ до тебе прийшов твій Ñин ЙоÑип! І зміцнивÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ, та й Ñів на поÑтелі.(UA) БуттÑ. 48:3 І Ñказав Яків до ЙоÑипа: Бог Ð’Ñемогутній ÑвивÑÑ Ð±ÑƒÐ² мені в Лузі в землі ханаанÑькій, Ñ– поблагоÑловив мене.(UA) БуттÑ. 48:4 І Ñказав Він до мене: ОÑÑŒ Я розплоджу тебе й розмножу тебе, Ñ– вчиню тебе громадою народів. Рцю землю Я дам нащадкам твоїм по тобі володіннÑм навіки.(UA) БуттÑ. 48:5 Ртепер два Ñини твої, уроджені тобі в єгипетÑькім краї до Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ до тебе до Єгипту, вони мої! Єфрем Ñ– МанаÑÑ–Ñ, Ñк Рувим Ñ– Симеон, будуть мої.(UA) БуттÑ. 48:6 Рнащадки твої, що породиш по них, вони будуть твої. Вони будуть зватиÑÑ Ð½Ð° Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоїх братів у наÑлідді Ñвоїм.(UA) БуттÑ. 48:7 Ð Ñ, коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² був з Падану, померла мені Рахіль у Краї ханаанÑькім на дорозі, коли була ще ківра землі, щоб прийти до Ефрати. І Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð² був Ñ—Ñ— там, на дорозі до Ефрати, це Віфлеєм.(UA) БуттÑ. 48:8 РІзраїль побачив Ñинів ЙоÑипових та й Ñказав: Хто вони?(UA) БуттÑ. 48:9 І Ñказав ЙоÑип до батька Ñвого: Вони мої Ñини, що Бог дав мені тут. Ртой відказав: Візьми ж Ñ—Ñ… до мене, Ñ– Ñ Ñ—Ñ… поблагоÑловлю.(UA) БуттÑ. 48:10 Рочі Ізраїлеві Ñтали Ñ‚Ñжкі від ÑтароÑти, він не міг дивитиÑÑ. І ЙоÑип підвів Ñ—Ñ… до нього, а той поцілував Ñ—Ñ… Ñ– пригорнув Ñ—Ñ….(UA) БуттÑ. 48:11 І Ñказав Ізраїль до ЙоÑипа: Ðе ÑподівавÑÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð¸ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, а оÑÑŒ Бог дав мені побачити й наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”.(UA) БуттÑ. 48:12 І ЙоÑип відвів Ñ—Ñ… від колін його, та й упав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до землі.(UA) БуттÑ. 48:13 І ЙоÑип узÑв Ñ—Ñ… обох, Єфрема Ñвоєю правицею від лівиці ІзраїлÑ, а МанаÑÑ–ÑŽ Ñвоєю лівицею від правиці ІзраїлÑ, та й до нього підвів.(UA) БуттÑ. 48:14 І проÑÑ‚Ñг Ізраїль правицю Ñвою та й поклав на голову Єфрема, а він молодший, а лівицю Ñвою на голову МанаÑÑ–Ñ—. Він ÑхреÑтив Ñвої руки, хоч МанаÑÑ–Ñ Ð¿ÐµÑ€Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ð¹.(UA) БуттÑ. 48:15 І він поблагоÑловив ЙоÑипа, та й промовив: Бог, що перед обличчÑм Його ходили батьки мої Ðвраам та ІÑак, що паÑе мене, відколи Ñ–Ñную аж до цього днÑ,(UA) БуттÑ. 48:16 Ðнгол, що Ñ€Ñтує мене від уÑього лихого, нехай поблагоÑловить цих юнаків, Ñ– нехай буде зване в них ім'Ñ Ð¼Ð¾Ñ” й ім'Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÑ–Ð² моїх Ðвраама та ІÑака, Ñ– нехай вони множатьÑÑ, Ñк та риба, поÑеред землі.(UA) БуттÑ. 48:17 РЙоÑип побачив, що батько його кладе правицю Ñвою на голову Єфремову, Ñ– було це не до вподоби йому. І він підпер руку батька Ñвого, щоб знÑти Ñ—Ñ— з-над голови Єфрема на голову МанаÑіїну.(UA) БуттÑ. 48:18 І Ñказав ЙоÑип до батька Ñвого: Ðе так, батьку мій, бо оцей перворідний, поклади правицю Ñвою на його голову!(UA) БуттÑ. 48:19 Рбатько його не хотів, Ñ– Ñказав: Знаю, мій Ñину, знаю! І він буде народом, Ñ– він буде великий, але його менший брат буде більший від нього, а потомÑтво його Ñтане повнею народів.(UA) БуттÑ. 48:20 І він поблагоÑловив Ñ—Ñ… того днÑ, кажучи: Тобою буде благоÑловлÑти Ізраїль, говорÑчи: Ðехай Бог учинить тебе Ñк Єфрема Ñ– Ñк МанаÑÑ–ÑŽ! І поÑтавив Єфрема перед МанаÑією.(UA) БуттÑ. 48:21 І Ñказав Ізраїль до ЙоÑипа: ОÑÑŒ Ñ Ð²Ð¼Ð¸Ñ€Ð°ÑŽ... РБог буде з вами, Ñ– поверне Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ Краю ваших батьків!(UA) БуттÑ. 48:22 Ð Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– дав понад братів твоїх одну чаÑтку, Ñку Ñ Ð²Ð·Ñв був з руки амореÑнина Ñвоїм мечем та луком Ñвоїм.(UA) БуттÑ. 49:1 І покликав Яків уÑÑ–Ñ… Ñинів Ñвоїх та й промовив: ЗберітьÑÑ, а Ñ Ñповіщу вам, що Ð²Ð°Ñ Ñпіткає наприкінці днів.(UA) БуттÑ. 49:2 ЗійдітьÑÑ Ñ‚Ð° Ñлухайте ви, Ñини Якова, Ñ– приÑлухайтеÑÑ Ð´Ð¾ ІзраїлÑ, вашого батька!(UA) БуттÑ. 49:3 Рувиме, ти мій перворідний, Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ñ–Ñ†ÑŒ Ñ– початок ти Ñили моєї, верх величноÑти й верх ти могутноÑти!(UA) БуттÑ. 49:4 Ти пінивÑÑ Ð±ÑƒÐ², Ñк вода, та не втримаєшÑÑ, бо ти увійшов був на ложе Ñвойого отцÑ, Ñ– збезчеÑтив його, на поÑтелю мою ти піднÑвÑÑ!(UA) БуттÑ. 49:5 Симеон Ñ– Левій то брати, Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð·Ð±Ñ€Ð¾Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ€ÑÐ´Ð´Ñ Ð½Ð°ÑильÑтва.(UA) БуттÑ. 49:6 Хай до їхньої змови не входить душа моÑ, Ñ– нехай не прилучитьÑÑ Ñлава Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾ Ñ—Ñ… зборів, бо вони в Ñвоїм гніві людину забили, а в Ñвоїй Ñамоволі вола копит позбавили...(UA) БуттÑ. 49:7 ПроклÑтий гнів їхній, бо Ñильний, та Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, Ñ‚Ñжка бо вона! Поділю Ñ—Ñ… Ñ Ð² Якові, Ñ– Ñ—Ñ… розпорошу в Ізраїлі!(UA) БуттÑ. 49:8 О Юдо, похвалÑÑ‚ÑŒ тебе твої браттÑ! Рука Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° шиї твоїх ворогів, Ñини батька твого тобі вклонÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) БуттÑ. 49:9 Юда лев молодий! Ти, мій Ñину, вертаєшÑÑ Ð· здобичі: прихиливÑÑŒ він, поклавÑÑ Ñк лев й Ñк левицÑ, зведе хто його?(UA) БуттÑ. 49:10 Ðе відійметьÑÑ Ð±ÐµÑ€Ð»Ð¾ від Юди, ані з його Ñтегон законодавець, аж прийде Примиритель, що Йому буде поÑлух народів.(UA) БуттÑ. 49:11 Він прив'Ñзує до винограду Ñвого молодого оÑла, а до вибраної виноградини Ñина оÑлиці Ñвоєї. Він одежу Ñвою буде прати в вині, а шату Ñвою в виноградній крові!(UA) БуттÑ. 49:12 Від вина він зробивÑÑŒ мутноокий, а від молока білозубий.(UA) БуттÑ. 49:13 Завулон буде мешкать над берегом морÑьким, над берегом тим, де Ñтають кораблі, а Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ до Сидону.(UA) БуттÑ. 49:14 ІÑÑахар то коÑтиÑтий оÑел, що лежить між кошарами.(UA) БуттÑ. 49:15 І побачив він Ñпокій, що добрий, та землю, що Ñтала приємна, Ñ– він нахилив Ñвої плечі, щоб неÑти, Ñ– Ñтав працювать на податок.(UA) БуттÑ. 49:16 Дан буде Ñудить Ñвій народ, Ñк один із ІзраїльÑьких родів.(UA) БуттÑ. 49:17 Дан буде вужем при дорозі, змією отруйливою при шлÑху, що п'Ñти коневі куÑає, Ñ– його верхівець позад Ñебе впаде.(UA) БуттÑ. 49:18 СпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Тебе чекаю, о ГоÑподи!(UA) БуттÑ. 49:19 Òад на нього юрба нападатиме, та він нападе на Ñ—Ñ… п'Ñти.(UA) БуттÑ. 49:20 ÐÑир його хліб буде Ñитий, Ñ– він буде давати приÑмаки царÑькі.(UA) БуттÑ. 49:21 Ðефталим вільна ланÑ, він прекраÑні Ñлова видає.(UA) БуттÑ. 49:22 ЙоÑип вітка родюча, вітка Ñ€Ð¾Ð´ÑŽÑ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð´ джерелом, Ñ—Ñ— Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾ муру ÑпинаєтьÑÑ.(UA) БуттÑ. 49:23 І огірчили його та з луку ÑтрілÑли, Ñ– зненавиділи були Ñтрільці його.(UA) БуттÑ. 49:24 Та зоÑтавÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð¼ його лук, Ñ– Ñтали пружні рамена його рук, від рук Сильного Якового, звідти ПаÑтир, Ð¢Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ñинів Ізраїлевих.(UA) БуттÑ. 49:25 ПроÑи ти від Бога, Ñвойого ОтцÑ, Ñ– Він допоможе тобі, Ñ– проÑи Ð’Ñемогутнього Ñ– Він благоÑловить тебе благоÑловеннÑм небеÑ, що на виÑоті, благоÑловеннÑм безодні, що долі лежить, благоÑловеннÑми Ð¿ÐµÑ€Ñ Ñ‚Ð° утроби.(UA) БуттÑ. 49:26 БлагоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° твого Ñтали Ñильніші від благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÑ–Ð² моїх, аж до пожаданих виÑот віковічних. Ðехай вони будуть на голову ЙоÑипову, на маківку вибраного з-поміж братів Ñвоїх!(UA) БуттÑ. 49:27 ВеніÑмин хижий вовк: вранці Ñ—ÑÑ‚ÑŒ він ловитву, а на вечір розділює здобич.(UA) БуттÑ. 49:28 Оце вÑÑ– дванадцÑÑ‚ÑŒ племен Ізраїлевих, Ñ– те, що говорив їм батько Ñ—Ñ…. І він поблагоÑловив Ñ—Ñ…, кожного за благоÑловеннÑм його поблагоÑловив Ñ—Ñ….(UA) БуттÑ. 49:29 І він наказав їм, Ñ– промовив до них: Я прилучаюÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї рідні... Поховайте мене при батьках моїх у печері, що на полі Ефрона хіттеÑнина,(UA) БуттÑ. 49:30 у тій печері, що на полі Махпели, що навпроти Мамре в ханаанÑькій землі, Ñке поле купив був Ðвраам від Ефрона хіттеÑнина на Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ.(UA) БуттÑ. 49:31 Там поховано Ðвраама й жінку його Сарру, там поховали ІÑака та його жінку Ревеку, Ñ– там поховав Ñ Ð›Ñ–ÑŽ.(UA) БуттÑ. 49:32 Поле й печера, що на нім, то добуток від Ñинів Хета.(UA) БуттÑ. 49:33 І закінчив Яків заповіта Ñинам Ñвоїм, Ñ– втÑгнув Ñвої ноги до ліжка, та й Ñпочив. І він прилучивÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї рідні.(UA) БуттÑ. 50:1 І впав ЙоÑип на лице батька Ñвого, та й плакав над ним, Ñ– цілував його.(UA) БуттÑ. 50:2 І звелів ЙоÑип рабам Ñвоїм лікарÑм забальзамувати батька його. І забальзамували ці лікарі ІзраїлÑ.(UA) БуттÑ. 50:3 І ÑповнилоÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ñорок день, бо так ÑповнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð½Ñ– бальзамуваннÑ. І оплакував його Єгипет ÑімдеÑÑÑ‚ день.(UA) БуттÑ. 50:4 Ð Ñк минули дні Ð¾Ð¿Ð»Ð°ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, то Ñказав ЙоÑип до дому фараонового, говорÑчи: Коли знайшов Ñ Ð»Ð°Ñку в очах ваших, то говоріть до ушей фараонових так:(UA) БуттÑ. 50:5 Батько мій заприÑÑг був мене, говорÑчи: ОÑÑŒ Ñ Ð²Ð¼Ð¸Ñ€Ð°ÑŽ. У гробі моїм, що Ñ Ñобі викопав у Країні ханаанÑькій, там поховаєш мене. Ртепер нехай Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ, Ñ– поховаю батька Ñвого, та й вернуÑÑ.(UA) БуттÑ. 50:6 І Ñказав фараон: Піди, Ñ– поховай Ñвого батька, Ñк заприÑÑг він тебе.(UA) БуттÑ. 50:7 І пішов ЙоÑип поховати батька Ñвого, а з ним пішли вÑÑ– раби фараонові, Ñтарші дому його, Ñ– вÑÑ– Ñтарші єгипетÑького краю,(UA) БуттÑ. 50:8 Ñ– ввеÑÑŒ дім ЙоÑипів, Ñ– Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– дім батька його. Тільки дітей Ñвоїх та дрібну й велику худобу Ñвою вони позоÑтавили в країні Òошен.(UA) БуттÑ. 50:9 І вирушили з ним також колеÑниці та комонники. І був табір Ñ—Ñ… дуже великий.(UA) БуттÑ. 50:10 І прийшли вони до Òорен-Ðтаду, що по другім боці Йордану, Ñ– плакали там великим та дуже ревним плачем... І він учинив батькові Ñвоєму Ñемиденну жалобу.(UA) БуттÑ. 50:11 І побачили мешканці того Краю, ханаанеÑни, жалобу в Òорен-Ðтаді, та й Ñказали:(UA) БуттÑ. 50:12 І вчинили йому Ñини його так, Ñк він їм заповів був.(UA) БуттÑ. 50:13 І понеÑли його Ñини його до ханаанÑького Краю, та й поховали його в печері Ð¿Ð¾Ð»Ñ ÐœÐ°Ñ…Ð¿ÐµÐ»Ð¸, Ñке поле купив був Ðвраам на Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ від хіттеÑнина Ефрона, навпроти Мамре.(UA) БуттÑ. 50:14 РЙоÑип, Ñк поховав він батька Ñвого, вернувÑÑ Ð´Ð¾ Єгипту, він Ñ– брати його, та вÑÑ–, хто ходив з ним ховати батька його.(UA) БуттÑ. 50:15 І побачили ЙоÑипові брати, що вмер їхній батько, та й Ñказали: Рщо Ñк зненавидить Ð½Ð°Ñ Ð™Ð¾Ñип, Ñ– Ñправді верне нам уÑе зло, що ми йому були заподіÑли?(UA) БуттÑ. 50:16 І переказали вони ЙоÑипові, говорÑчи: Батько твій заповів був перед Ñвоєю Ñмертю, кажучи:(UA) БуттÑ. 50:17 Отак Ñкажіть ЙоÑипові: Прошу, вибач гріх братів твоїх та їхню провину, бо вони тобі зло були заподіÑли! Ртепер вибач гріх рабам Бога батька твого! І заплакав ЙоÑип, Ñк вони говорили до нього...(UA) БуттÑ. 50:18 І пішли також Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– впали перед лицем його, та й Ñказали: ОÑÑŒ ми тобі за рабів!(UA) БуттÑ. 50:19 РЙоÑип промовив до них: Ðе бійтеÑÑ, бо хіба ж Ñ Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Бога?(UA) БуттÑ. 50:20 Ви задумували були на мене зло, та Бог задумав те на добре, щоб зробити, Ñк вийшло Ñьогодні, щоб заховати при житті великий народ!(UA) БуттÑ. 50:21 Ртепер не лÑкайтеÑÑ, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ утримувати Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° дітей ваших! І він потішав Ñ—Ñ…, Ñ– промовлÑв до їхнього ÑерцÑ.(UA) БуттÑ. 50:22 І оÑівÑÑ Ð™Ð¾Ñип в Єгипті, він та дім батька його. І жив ЙоÑип Ñто Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) БуттÑ. 50:23 І побачив ЙоÑип в Єфрема дітей третього поколіннÑ. Також Ñини Махіра, Ñина МанаÑіїного, були народилиÑÑ Ð½Ð° ЙоÑипові коліна.(UA) БуттÑ. 50:24 І Ñказав ЙоÑип до братів Ñвоїх: Я вмираю, а Бог конче згадає ваÑ, Ñ– виведе Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· цієї землі до Краю, Ñкого приÑÑгнув був Ðвраамові, ІÑакові та Якову.(UA) БуттÑ. 50:25 І ЙоÑип заприÑÑг Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Конче згадає Бог ваÑ, а ви винеÑете звідÑи коÑÑ‚Ñ– мої!(UA) БуттÑ. 50:26 І впокоївÑÑ Ð™Ð¾Ñип у віці Ñта й деÑÑти літ. І забальзамували його, Ñ– він був покладений у труну в Єгипті.(UA) Вихід. 1:1 Роце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, що прийшли з Яковом до Єгипту. Кожен із домом Ñвоїм прибули:(UA) Вихід. 1:2 Рувим, Симеон, Левій Ñ– Юда,(UA) Вихід. 1:3 ІÑÑахар, Завулон Ñ– ВеніÑмин,(UA) Вихід. 1:4 Дан Ñ– Ðефталим, Òад Ñ– ÐÑир.(UA) Вихід. 1:5 І було вÑÑ–Ñ… душ, що вийшли з Ñтегна Якового, ÑімдеÑÑÑ‚ душ. РЙоÑип був ув Єгипті.(UA) Вихід. 1:6 І вмер ЙоÑип Ñ– вÑÑ– Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, та ввеÑÑŒ той рід.(UA) Вихід. 1:7 РІзраїлеві Ñини плодилиÑÑ Ñильно, Ñ– розмножувалиÑÑŒ, та й Ñтали вони надзвичайно Ñильні. І наповнивÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ той край.(UA) Вихід. 1:8 І Ñтав над Єгиптом новий цар, що не знав ЙоÑипа.(UA) Вихід. 1:9 І Ñказав він до народу Ñвого: ОÑÑŒ народ Ізраїлевих Ñинів чиÑленніший Ñ– Ñильніший від наÑ!(UA) Вихід. 1:10 Станьмо ж мудріші за нього, щоб він не множивÑÑ! Бо буде, коли нам трапитьÑÑ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð°, то прилучитьÑÑ Ð¹ він до ворогів наших, Ñ– буде воювати проти наÑ, Ñ– вийде з цього краю.(UA) Вихід. 1:11 І наÑтановили над ним начальників податків, щоб його гнобити Ñвоїми Ñ‚Ñгарами. І він будував міÑта на запаÑи фараонові: Пітом Ñ– РамеÑеÑ.(UA) Вихід. 1:12 Ðле що більше його гнобили, то більше він множивÑÑ Ñ‚Ð° більше ширивÑÑ. І жахалиÑÑ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñни через Ізраїлевих Ñинів.(UA) Вихід. 1:13 І Єгипет змушував Ñинів Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ñжко працювати.(UA) Вихід. 1:14 І вони огірчували їхнє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ñжкою працею коло глини та коло цегли, Ñ– коло вÑÑкої праці на полі, кожну їхню працю, Ñку змушували Ñ‚Ñжко робити.(UA) Вихід. 1:15 І звелів був єгипетÑький цар єврейÑьким бабам-Ñповитухам, що одній ім'Ñ Ð¨Ñ–Ñ„Ñ€Ð°, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ñ–Ð¹ Пуа,(UA) Вихід. 1:16 Ñ– говорив: Як будете бабувати єврейок, то дивітьÑÑ Ð½Ð° порід: коли буде Ñин, то вбийте його, а коли це дочка, то нехай живе.(UA) Вихід. 1:17 Ðле баби-Ñповитухи боÑлиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, Ñ– не робили того, Ñк казав їм єгипетÑький цар. І вони лишали хлопчиків при житті.(UA) Вихід. 1:18 І покликав єгипетÑький цар баб-Ñповитух, та й Ñказав їм: Ðащо ви робите цю річ, та лишаєте дітей при житті?(UA) Вихід. 1:19 І Ñказали баби-Ñповитухи до фараона: Бо єврейки не такі, Ñк єгипетÑькі жінки, бо вони Ñамі баби-Ñповитухи: поки прийде до них баба-Ñповитуха, то вони вже й народÑÑ‚ÑŒ.(UA) Вихід. 1:20 І Бог чинив добро бабам-Ñповитухам, а народ розмножувавÑÑ, Ñ– Ñильно міцнів.(UA) Вихід. 1:21 І ÑталоÑÑ, тому, що Ñ‚Ñ– баби-Ñповитухи боÑлиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, то Він будував їм доми.(UA) Вихід. 1:22 І наказав фараон уÑьому народові Ñвоєму, говорÑчи: Кожного народженого єврейÑького Ñина кидайте його до Річки, а кожну дочку зоÑтавлÑйте при житті!(UA) Вихід. 2:1 І пішов один муж з дому ЛевіÑ, Ñ– взÑв Ñобі за жінку дочку Левієву.(UA) Вихід. 2:2 І завагітніла та жінка, та й Ñина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три міÑÑці.(UA) Вихід. 2:3 Та не могла його більше ховати. І взÑла йому папіруÑову Ñкриньку, Ñ– виаÑфальтувала Ñ—Ñ— аÑфальтом та Ñмолою, Ñ– положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.(UA) Вихід. 2:4 Ð ÑеÑтра його ÑтоÑла здалека, щоб довідатиÑÑ, що йому ÑтанетьÑÑ.(UA) Вихід. 2:5 І зійшла фараонова дочка купатиÑÑ Ð½Ð° Річку, а Ñлужниці Ñ—Ñ— ходили понад Річкою. І побачила вона ту Ñкриньку Ñеред очерету, Ñ– поÑлала невільницю Ñвою, щоб узÑла Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 2:6 І відчинила, та й побачила дитину, оÑÑŒ хлопчик плаче. І вона змилоÑердилаÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним, та й Ñказала: Це з єврейÑьких дітей!(UA) Вихід. 2:7 І Ñказала ÑеÑтра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, Ñ– вона годуватиме тобі дитину?(UA) Вихід. 2:8 І Ñказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, Ñ– покликала матір дитини.(UA) Вихід. 2:9 Рдочка фараонова Ñказала до неї: Ðа тобі цю дитину, та й годуй Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ. Ð Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі заплату. І взÑла та жінка дитину, Ñ– годувала Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 2:10 І підроÑло те дитÑ, Ñ– вона привела його до фараонової дочки, Ñ– він Ñтав їй за Ñина. І вона назвала йому Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð¹Ñей, Ñ– Ñказала: бо з води Ñ Ð²Ð¸Ñ‚Ñгла його.(UA) Вихід. 2:11 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° тих днів, Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ñ ÐœÐ¾Ð¹Ñей. І вийшов він до братів Ñвоїх, та й приглÑдавÑÑ Ð´Ð¾ їхніх терпінь. І побачив він єгиптÑнина, що бив Ñ”Ð²Ñ€ÐµÑ Ð· братів його.(UA) Вихід. 2:12 І озирнувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ туди та Ñюди, Ñ– побачив, що нікого нема, та й убив єгиптÑнина, Ñ– заховав його в піÑок.(UA) Вихід. 2:13 І вийшов він другого днÑ, аж оÑÑŒ ÑварÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð²Ð¾Ñ” євреїв. І Ñказав він неÑправедливому: Ðащо ти б'єш Ñвого ближнього?(UA) Вихід. 2:14 Ртой відказав: Хто тебе наÑтановив за начальника та за Ñуддю над нами? Чи ти думаєш убити мене, Ñк ти вбив був єгиптÑнина? І злÑкавÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей та й Ñказав Ñобі: Справді, та Ñправа Ñтала відома!(UA) Вихід. 2:15 І почув фараон про цю Ñправу, та й шукав, щоб убити МойÑеÑ. І втік МойÑей від фараонового лицÑ, Ñ– оÑеливÑÑ Ð² країні МідіÑн.(UA) Вихід. 2:16 Рв мідіÑнÑького Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ Ñім дочок. І прийшли вони, Ñ– витÑгали воду, Ñ– наповнили корита, щоб напоїти отару Ñвого батька.(UA) Вихід. 2:17 І прийшли паÑтухи й відігнали Ñ—Ñ…. І вÑтав МойÑей, та й оборонив Ñ—Ñ…, Ñ– напоїв їхню отару.(UA) Вихід. 2:18 І прибули вони до Реуїла, Ñвого батька, а той поÑпитав: Чого ви Ñьогодні так Ñкоро прийшли?.(UA) Вихід. 2:19 Ð Ñ‚Ñ– відказали: ЯкийÑÑŒ єгиптÑнин оборонив Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки паÑтухів, а також навіть натÑгав нам води й напоїв отару.(UA) Вихід. 2:20 І Ñказав він до Ñвоїх дочок: Рде він? Чому ви покинули того чоловіка? Покличте його, Ñ– нехай він з'Ñ—ÑÑ‚ÑŒ хліба.(UA) Вихід. 2:21 І погодивÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей Ñидіти з тим чоловіком, а той видав за МойÑÐµÑ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÑƒ Ñвою Ціппору.(UA) Вихід. 2:22 І породила вона Ñина, а він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Òершом, бо Ñказав: Я Ñтав приходьком у чужому краї.(UA) Вихід. 2:23 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ довгих днÑÑ…, Ñ– вмер цар Єгипту. РІзраїлеві Ñини Ñтогнали від тієї роботи та кричали. І їхній зойк через ту роботу доніÑÑÑ Ð´Ð¾ Бога.(UA) Вихід. 2:24 І почув Бог їхній Ñтогін. І згадав Бог Свого заповіта з Ðвраамом, ІÑаком та Яковом.(UA) Вихід. 2:25 І Бог бачив Ñинів Ізраїлевих, Ñ– Бог зглÑнувÑÑ Ð½Ð°Ð´ ними.(UA) Вихід. 3:1 РМойÑей Ð¿Ð°Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ñƒ теÑÑ‚Ñ Ñвого Їтра, Ð¶ÐµÑ€Ñ†Ñ ÐœÑ–Ð´Ñ–ÑнÑького. І провадив він цю отару за пуÑтиню, Ñ– прийшов був до Божої гори, до Хориву.(UA) Вихід. 3:2 І ÑвивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ðнгол ГоÑподній у полум'Ñ— огнÑному з-поÑеред тернового куща. І побачив він, що та тернина горить огнем, але не згорає кущ.(UA) Вихід. 3:3 І Ñказав МойÑей: Зійду но, Ñ– побачу це велике видіннÑ, чому не згорає та тернина?(UA) Вихід. 3:4 І побачив ГоÑподь, що він зійшов подивитиÑÑ. І кликнув до нього Бог з-поÑеред тієї тернини Ñ– Ñказав: МойÑею, МойÑею! Ртой відказав: ОÑÑŒ Ñ!(UA) Вихід. 3:5 І Ñказав Він: Ðе зближайÑÑ Ñюди! Здійми Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñвоє з ніг Ñвоїх, бо те міÑце, на Ñкому Ñтоїш ти, Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ†Ðµ ÑвÑта!(UA) Вихід. 3:6 І Ñказав: Я Бог батька твого, Бог Ðвраама, Бог ІÑака й Бог Якова! І Ñховав МойÑей Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, бо боÑвÑÑ ÑпоглÑнуть на Бога!(UA) Вихід. 3:7 І промовив ГоÑподь: Я Ñправді бачив біду Свого народу, що в Єгипті, Ñ– почув його зойк перед його гнобителÑми, бо пізнав Я болі його.(UA) Вихід. 3:8 І Я зійшов, щоб визволити його з єгипетÑької руки, та щоб вивеÑти його з цього краю до Краю доброго й широкого, до Краю, що тече молоком та медом до міÑÑ†Ñ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½ÐµÑнина, Ñ– хіттеÑнина, Ñ– амореÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина.(UA) Вихід. 3:9 Ртепер оÑÑŒ зойк Ізраїлевих Ñинів дійшов до Мене, Ñ– Я також побачив той утиÑк, що ним єгиптÑни Ñ—Ñ… тиÑнуть.(UA) Вихід. 3:10 Ртепер іди ж, Ñ– Я пошлю тебе до фараона, Ñ– виведи з Єгипту народ Мій, Ñинів Ізраїлевих!(UA) Вихід. 3:11 І Ñказав МойÑей до Бога: Хто Ñ, що піду до фараона, Ñ– що виведу з Єгипту Ñинів Ізраїлевих?(UA) Вихід. 3:12 РВін відказав: Та Я буду з тобою! Рце тобі знак, що Я поÑлав тебе: коли ти виведеш народ із Єгипту, то ви будете Ñлужити Богові на оцій горі.(UA) Вихід. 3:13 І Ñказав МойÑей до Бога: Ото Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ñƒ до Ізраїлевих Ñинів та й Ñкажу їм: Бог ваших батьків поÑлав мене до ваÑ, то вони запитають мене: Яке Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾? Що Ñ Ñкажу їм?(UA) Вихід. 3:14 І Ñказав Бог МойÑеєві: Я Той, що Ñ”. І Ñказав: Отак Ñкажеш Ізраїлевим Ñинам: Сущий поÑлав мене до ваÑ.(UA) Вихід. 3:15 І Ñказав іще Бог до МойÑеÑ: Отак Ñкажи Ізраїлевим Ñинам: ГоÑподь, Бог батьків ваших, Бог Ðвраама, Бог ІÑака й Бог Якова поÑлав мене до ваÑ. Роце Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” навіки, Ñ– це пам'ÑÑ‚ÑŒ про Мене з роду в рід.(UA) Вихід. 3:16 Іди, збери Ñтарших Ізраїлевих та й Ñкажи їм: ГоÑподь, Бог батьків ваших, ÑвивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ–, Бог Ðвраама, ІÑака та Якова, говорÑчи: Згадуючи, згадав Я про ваÑ, та про заподіÑне вам ув Єгипті.(UA) Вихід. 3:17 І Ñказав Я: Я виведу Ð²Ð°Ñ Ð· єгипетÑької біди до Краю ханаанеÑнина, Ñ– хіттеÑнина, й амореÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина, до Краю, що тече молоком та медом.(UA) Вихід. 3:18 І вони поÑлухають Ñлова твого, Ñ– прийдеш ти та Ñтарші Ізраїлеві до єгипетÑького царÑ, та й Ñкажете йому: ГоÑподь, Бог євреїв, ÑтрівÑÑ Ð±ÑƒÐ² нам. Ртепер ми підемо в триденну дорогу в пуÑтиню, Ñ– Ñкладемо жертви ГоÑподеві, Богові нашому!(UA) Вихід. 3:19 І Я знаю, що єгипетÑький цар не даÑÑ‚ÑŒ вам піти, Ñк не буде змушений рукою Ñильною.(UA) Вихід. 3:20 І Я витÑгну Свою руку, та й поб'ÑŽ Єгипет уÑіма чудами Моїми, що вчиню Ñеред нього, а потому він відпуÑтить ваÑ.(UA) Вихід. 3:21 І Я дам миліÑÑ‚ÑŒ цьому народові в очах Єгипту, Ñ– ÑтанетьÑÑ, коли підете, не підете ви впорожні!(UA) Вихід. 3:22 Бо позичить жінка від ÑуÑідки Ñвоєї Ñ– від мешканки дому Ñвого поÑуд Ñрібний Ñ– поÑуд золотий та одежу, Ñ– покладете це на Ñинів ваших та на дочок ваших, Ñ– заберете здобич від Єгипту.(UA) Вихід. 4:1 І відповів МойÑей та й Ñказав: Таж вони не повірÑÑ‚ÑŒ мені, Ñ– не поÑлухають голоÑу мого, бо Ñкажуть: ГоÑподь не ÑвивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–!(UA) Вихід. 4:2 І промовив до нього ГоÑподь: Що то в руці твоїй? Той відказав: ПалицÑ.(UA) Вихід. 4:3 І Ñказав Він: Кинь Ñ—Ñ— на землю! І той кинув Ñ—Ñ— на землю, Ñ– вона Ñтала вужем. І втік МойÑей від нього.(UA) Вихід. 4:4 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою руку, Ñ– візьми його за хвоÑта! І він проÑÑ‚Ñг Ñвою руку й узÑв його, Ñ– той Ñтав палицею в долоні його.(UA) Вихід. 4:5 Щоб повірили, що ÑвивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– ГоÑподь, Бог їхніх батьків, Бог Ðвраама, Бог ІÑака й Бог Якова.(UA) Вихід. 4:6 І Ñказав ГоÑподь йому ще: ЗаÑунь Ñвою руку за пахвину Ñвою! І заÑунув він руку Ñвою за пахвину Ñвою, Ñ– витÑгнув Ñ—Ñ—, аж оÑÑŒ рука його побіліла від прокази, Ñк Ñніг!(UA) Вихід. 4:7 РВін Ñказав: Поклади знов Ñвою руку за пахвину Ñвою! І він поклав знову руку Ñвою до Ñвоєї пахвини, Ñ– витÑгнув Ñ—Ñ— з пахвини Ñвоєї, Ñ– оÑÑŒ вона Ñтала знову, Ñк тіло його.(UA) Вихід. 4:8 І ÑтанетьÑÑ, коли не повірÑÑ‚ÑŒ тобі, Ñ– не поÑлухають голоÑу першої ознаки, то повірÑÑ‚ÑŒ голоÑу ознаки наÑтупної.(UA) Вихід. 4:9 І ÑтанетьÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ вони не повірÑÑ‚ÑŒ також обом тим ознакам, Ñ– не поÑлухають твого голоÑу, то ти візьмеш води з Річки, Ñ– виллєш на Ñуходіл. І перемінитьÑÑ Ñ‚Ð° вода, що ти візьмеш із Річки, Ñ– ÑтанетьÑÑ ÐºÑ€Ð¾Ð²'ÑŽ на Ñуходолі.(UA) Вихід. 4:10 Та МойÑей Ñказав до ГоÑпода: О ГоÑподи Ñ Ð½Ðµ промовець ні від учора, ні від позавчора, ані відтоді, коли Ти говорив був до Свойого раба, бо Ñ Ñ‚ÑжкоуÑтий та Ñ‚ÑжкоÑзикий.(UA) Вихід. 4:11 І Ñказав йому ГоÑподь: Хто дав уÑта людині? Ðбо Хто робить німим, чи глухим, чи видючим, чи темним, чи ж не Я, ГоÑподь?(UA) Вихід. 4:12 Ртепер іди, а Я буду з уÑтами твоїми, Ñ– буду навчати тебе, що ти маєш говорити.(UA) Вихід. 4:13 Рвін відказав: Молю Тебе, ГоÑподи, пошли іншого, кого маєш поÑлати.(UA) Вихід. 4:14 І запалав гнів ГоÑподній на МойÑеÑ, Ñ– Він Ñказав: Чи ж не Ðарон твій брат, Левит? Я знаю, що він добре буде говорити. Та оÑÑŒ він вийде навпроти тебе, Ñ– побачить тебе, Ñ– зрадіє він у Ñерці Ñвоїм.(UA) Вихід. 4:15 І ти будеш говорити до нього, Ñ– вкладеш Ñлова ці в уÑта його, а Я буду з уÑтами твоїми й з уÑтами його, Ñ– буду навчати ваÑ, що маєте робити.(UA) Вихід. 4:16 І він буде говорити за тебе до народу. І ÑтанетьÑÑ, він буде тобі уÑтами, а ти будеш йому заміÑÑ‚ÑŒ Бога.(UA) Вихід. 4:17 І ти візьмеш у руку Ñвою оцю палицю, Ñкою ознаки чинитимеш.(UA) Вихід. 4:18 І пішов МойÑей, Ñ– вернувÑÑ Ð´Ð¾ теÑÑ‚Ñ Ñвого Їтра, Ñ– Ñказав йому: Піду Ñ, Ñ– вернуÑÑ Ð´Ð¾ братів Ñвоїх, що в Єгипті, Ñ– побачу, чи ще живі вони. РЇтро Ñказав до МойÑеÑ: Іди в мирі!(UA) Вихід. 4:19 І Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð² МідіÑні: Іди, верниÑÑ Ð´Ð¾ Єгипту, бо вимерли вÑÑ– люди, що шукали твоєї душі.(UA) Вихід. 4:20 І взÑв МойÑей жінку Ñвою та Ñинів Ñвоїх, Ñ– поÑадив Ñ—Ñ… на оÑла, та й вернувÑÑ Ð´Ð¾ єгипетÑького краю. І взÑв МойÑей палицю Божу в руку Ñвою.(UA) Вихід. 4:21 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Коли ти підеш, щоб вернутиÑÑ Ð´Ð¾ Єгипту, глÑди, щоб уÑÑ– чуда, Ñкі Я вклав у твою руку, ти вчинив Ñ—Ñ… перед лицем фараона, а Я ожорÑточу Ñерце його, Ñ– він не відпуÑтить народу.(UA) Вихід. 4:22 І ти Ñкажеш фараонові: Так Ñказав ГоÑподь: Син Мій, Мій перворідний то Ізраїль.(UA) Вихід. 4:23 І кажу Я тобі: ВідпуÑти Мого Ñина, Ñ– нехай Мені Ñлужить. Рколи ти відмовиш пуÑтити його, то оÑÑŒ Я вб'ÑŽ твого Ñина, твого перворідного.(UA) Вихід. 4:24 І ÑталоÑÑ Ð² дорозі на нічлігу, Ñтрів був його ГоÑподь Ñ– шукав, щоб убити його.(UA) Вихід. 4:25 Та Ціппора взÑла кременÑ, Ñ– обрізала крайню плоть Ñвого Ñина, Ñ– доторкнулаÑÑ Ð½ÐµÑŽ до ніг його та й Ñказала: Бо ти мені наречений крови!(UA) Вихід. 4:26 І пуÑтив Він його. Тоді вона Ñказала: Ðаречений крови через обрізаннÑ.(UA) Вихід. 4:27 І Ñказав ГоÑподь до Ðарона: Іди назуÑтріч МойÑею в пуÑтиню! І він пішов, Ñ– Ñтрів його на горі Божій, Ñ– поцілував його.(UA) Вихід. 4:28 І розповів МойÑей Ðаронові вÑÑ– Ñлова ГоÑпода, що поÑлав його, Ñ– вÑÑ– Ñ‚Ñ– ознаки, що Він наказав був йому.(UA) Вихід. 4:29 І пішов був МойÑей та Ðарон, Ñ– зібрали вони вÑÑ–Ñ… Ñтарших Ізраїлевих Ñинів.(UA) Вихід. 4:30 І переказав Ðарон уÑÑ– Ñлова, що ГоÑподь говорив був МойÑеєві. Ртой Ñ‚Ñ– ознаки чинив на очах народу.(UA) Вихід. 4:31 І повірив народ той. І почули вони, що згадав ГоÑподь Ізраїлевих Ñинів, Ñ– що побачив біду Ñ—Ñ…, Ñ– вони ÑхилилиÑÑ, Ñ– поклонилиÑÑ Ð´Ð¾ землі.(UA) Вихід. 5:1 Рпотім прийшли МойÑей й Ðарон, та й Ñказали до фараона: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: ВідпуÑти народ Мій, Ñ– нехай вони ÑвÑткують Мені на пуÑтині!(UA) Вихід. 5:2 Рфараон відказав: Хто ГоÑподь, що поÑлухаюÑÑŒ Ñлова Його, щоб відпуÑтити ІзраїлÑ? Ðе знаю ГоÑпода, Ñ– також Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ðµ відпущу!(UA) Вихід. 5:3 І Ñказали вони: Бог євреїв ÑтрівÑÑ Ð· нами. Ðехай же ми підемо триденною дорогою на пуÑтиню, Ñ– принеÑемо жертви ГоÑподеві, Богові нашому, щоб не доторкнувÑÑ Ð’Ñ–Ð½ до Ð½Ð°Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð¼ або мечем.(UA) Вихід. 5:4 І Ñказав до них цар Єгипту: Чому ви, МойÑею та Ðароне, відриваєте народ від його робіт? Ідіть до Ñвоїх діл!(UA) Вихід. 5:5 І Ñказав фараон: Таж багато тепер цього проÑтолюду, а ви здержуєте Ñ—Ñ… від їхніх робіт.(UA) Вихід. 5:6 І того Ð´Ð½Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½ наказав погоничам народу та пиÑарÑм, говорÑчи:(UA) Вихід. 5:7 Ðе давайте більше народові Ñоломи, щоб робити цеглу, Ñк учора й позавчора. Ðехай ідуть Ñамі, та збирають Ñобі Ñоломи.(UA) Вихід. 5:8 Рпризначене чиÑло цегли, що вони робили вчора й позавчора, накладете на них, не зменшуйте з нього. Вони нероби, тому кричать: Ходім, принеÑімо жертву нашому Богові!(UA) Вихід. 5:9 Ðехай буде Ñ‚Ñжка Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð½Ð° цих людей, Ñ– нехай працюють на ній, Ñ– нехай покинуть облудні Ñлова.(UA) Вихід. 5:10 І вийшли погоничі народу й пиÑарі його, та й Ñказали до того народу, говорÑчи: Так Ñказав фараон: Я не буду давати вам Ñоломи.(UA) Вихід. 5:11 Самі йдіть, наберіть Ñобі Ñоломи, де знайдете, бо нічого не зменшене з вашої роботи!.(UA) Вихід. 5:12 І розпорошивÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ той по вÑій єгипетÑькій землі, щоб збирати Ñтерню на Ñолому.(UA) Вихід. 5:13 Рпогоничі наÑтавали, говорÑчи: Скінчіть вашу щоденну працю в Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð°Ðº, Ñк коли б була Ñолома.(UA) Вихід. 5:14 І були биті пиÑарі Ñинів Ізраїлевих, що Ñ—Ñ… наÑтановили над ними фараонові погоничі, говорÑчи: Чому ви не Ñкінчили Ñвого приділу Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ цегли й учора й Ñьогодні, Ñк було дотепер?(UA) Вихід. 5:15 І прибули пиÑарі Ізраїлевих Ñинів, та й кричали до фараона, говорÑчи: Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ ти так робиш рабам Ñвоїм?(UA) Вихід. 5:16 Соломи не дають твоїм рабам, а цеглу кажуть нам робіть! І оÑÑŒ раби твої биті, Ñ– грішиш ти перед народом Ñвоїм!(UA) Вихід. 5:17 Рвін відказав: Ðероби ви, нероби! Тому ви говорите: Ходім, принеÑімо жертву ГоÑподеві.(UA) Вихід. 5:18 Ртепер ідіть, працюйте, а Ñоломи не дадуть вам! Ðле призначене чиÑло цегли ви даÑте!(UA) Вихід. 5:19 І бачили Ізраїлеві пиÑарі Ñебе в біді, коли говорено: Ðе зменшуйте з цегли вашої щоденного в його чаÑÑ–!(UA) Вихід. 5:20 І Ñтріли вони МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона, що ÑтоÑли наÑупроти них, Ñк вони виходили від фараона,(UA) Вихід. 5:21 та й Ñказали до них: Ðехай побачить Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь Ñ– нехай Ð²Ð°Ñ Ð¾Ñудить, бо ви вчинили ненавиÑним дух наш в очах фараона й в очах його рабів, щоб дати меча в їхню руку повбивати наÑ!(UA) Вихід. 5:22 І вернувÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей до ГоÑпода та й Ñказав: ГоÑподи, чому Ти кривду вчинив цьому народові? Чому Ти поÑлав мені це?(UA) Вихід. 5:23 Бо відколи прийшов Ñ Ð´Ð¾ фараона, щоб говорити Твоїм Ім'Ñм, він ще більшу кривду чинить цьому народові, а наÑправді Ти не визволив народу Свого!(UA) Вихід. 6:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Тепер побачиш, що вчиню Я фараонові, бо він, змушений рукою Ñильною, Ñ—Ñ… відпуÑтить, Ñ–, змушений рукою Ñильною, вижене Ñ—Ñ… із краю Ñвого.(UA) Вихід. 6:2 І говорив Бог до МойÑеÑ, та й Ñказав йому: Я ГоÑподь!(UA) Вихід. 6:3 І ÑвлÑвÑÑ Ð¯ Ðвраамові, ІÑакові та Яковові Богом Ð’Ñемогутнім, але ЙменнÑм Своїм ГоÑподь Я не давÑÑ Ñ—Ð¼ пізнати.(UA) Вихід. 6:4 Ртакож Я Ñклав був із ними Свого заповіта, що дам їм землю ханаанÑьку, землю Ñ—Ñ… мандруваннÑ, в Ñкій вони мандрували.(UA) Вихід. 6:5 І почув Я теж Ñтогін Ñинів Ізраїлевих, що єгиптÑни роблÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… Ñвоїми рабами, Ñ– згадав заповіта Свого.(UA) Вихід. 6:6 Тому Ñкажи Ñинам Ізраїлевим: Я ГоÑподь! І Я виведу Ð²Ð°Ñ Ð·-під Ñ‚Ñгарів Єгипту, Ñ– визволю Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ їхньої роботи, Ñ– звільню Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ñ‚Ñгненим раменом та великими приÑудами.(UA) Вихід. 6:7 І візьму Ð²Ð°Ñ Ð¡Ð¾Ð±Ñ– за народа, Ñ– буду вам Богом, Ñ– ви познаєте, що Я ГоÑподь, Бог ваш, що виводить Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð·-під Ñ‚Ñгарів Єгипту!(UA) Вихід. 6:8 І введу Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ того Краю, що про нього Я піднÑв був Свою руку, щоб дати його Ðвраамові, ІÑакові та Якову. І Я дам його вам на Ñпадщину. Я ГоÑподь!(UA) Вихід. 6:9 І так говорив МойÑей до Ñинів Ізраїлевих, та вони не Ñлухали МойÑÐµÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· легкодухіÑÑ‚ÑŒ та Ñ‚Ñжку роботу.(UA) Вихід. 6:10 І казав ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 6:11 Увійди, говори до фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, Ñ– нехай він відпуÑтить Ізраїлевих Ñинів із Ñвого краю.(UA) Вихід. 6:12 І казав МойÑей перед лицем ГоÑподнім, говорÑчи: Таж Ізраїлеві Ñини не Ñлухали мене, Ñк же поÑлухає мене фараон? Ð Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ€Ñ–Ð·Ð°Ð½Ð¾Ð²ÑƒÑтий!(UA) Вихід. 6:13 І казав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона, Ñ– дав їм накази до Ізраїлевих Ñинів та до фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, щоб вивеÑти Ізраїлевих Ñинів з єгипетÑького краю.(UA) Вихід. 6:14 Оце голови батьківÑьких домів їхніх. Сини Рувима, перворідного Ізраїлевого: Ханох Ñ– Паллу, Хецрон Ñ– Кармі, це родини Рувимові.(UA) Вихід. 6:15 Ð Ñини Симеонові: Ємуїл, Ñ– Ямін, Ñ– Огад, Ñ– Яхін, Ñ– Цохар, Ñ– Шаул, Ñин ханаанеÑнки, це родини Симеонові.(UA) Вихід. 6:16 Роце імена Ñинів Левієвих за їхніми родинами: Òершон, Ñ– Кегат, Ñ– Мерарі. Рліта Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð›ÐµÐ²Ñ–Ñ”Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñто Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім літ.(UA) Вихід. 6:17 Сини Òершонові: Лівні, Ñ– Шім'Ñ— за їхніми родинами.(UA) Вихід. 6:18 Ð Ñини Кегатові: Ðмрам, Ñ– Їцгар, Ñ– Хеврон, Ñ– Уззіїл. Рліта Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ ÐšÐµÐ³Ð°Ñ‚Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñто Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три роки.(UA) Вихід. 6:19 Ð Ñини Мерарі: Махлі та Муші. Оце родини Левієві за їхніми родами.(UA) Вихід. 6:20 І взÑв Ðмрам Ñвою тітку Йохевед Ñобі за жінку, Ñ– вона породила йому Ðарона та МойÑеÑ. Рліта Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ðмрамового Ñто Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім літ.(UA) Вихід. 6:21 Ð Ñини Їцгарові: Корах, Ñ– Ðефеґ, Ñ– Зіхрі.(UA) Вихід. 6:22 Ð Ñини Уззіїлові: Мішаїл, Ñ– Елцафан, Ñ– Сітрі.(UA) Вихід. 6:23 І взÑв Ðарон Елішеву, дочку Ðмінадавову, ÑеÑтру Ðахшонову, Ñобі за жінку, Ñ– вона породила йому Ðадава, Ñ– Ðвігу, Ñ– Елеазара, Ñ– Ітамара.(UA) Вихід. 6:24 Ð Ñини Корахові: ÐÑÑир, Ñ– Елкана, Ñ– ÐвааÑаф, це родини Корахові.(UA) Вихід. 6:25 РЕлеазар, Ñин Ðаронів, узÑв Ñобі з дочок Путіїлових за жінку, Ñ– вона породила йому ПінхаÑа. Оце голови батьківÑьких домів Левітів за їхніми родинами.(UA) Вихід. 6:26 Оце Ðарон Ñ– МойÑей, що ГоÑподь говорив їм: Виведіть Ізраїлевих Ñинів з єгипетÑького краю за їхніми війÑьковими відділами.(UA) Вихід. 6:27 Вони Ñ‚Ñ–, що говорили до фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, щоб вивеÑти Ізраїлевих Ñинів з Єгипту, це МойÑей та Ðарон.(UA) Вихід. 6:28 І ÑталоÑÑ Ð² дні, коли ГоÑподь говорив до МойÑÐµÑ Ð² єгипетÑькім краї,(UA) Вихід. 6:29 то казав ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи: Я ГоÑподь! Говори фараонові, цареві єгипетÑькому, уÑе, що Я говорю тобі.(UA) Вихід. 6:30 І Ñказав МойÑей перед обличчÑм ГоÑподнім: Таж Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ€Ñ–Ð·Ð°Ð½Ð¾Ð²ÑƒÑтий! Як же Ñлухати буде мене фараон?(UA) Вихід. 7:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ДивиÑÑŒ, Я поÑтавив тебе заміÑÑ‚ÑŒ Бога Ð´Ð»Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð°, а твій брат Ðарон буде пророк твій.(UA) Вихід. 7:2 Ти будеш говорити вÑе, що Я накажу тобі, а брат твій Ðарон буде говорити фараонові, Ñ– нехай він відпуÑтить Ізраїлевих Ñинів з Ñвого краю.(UA) Вихід. 7:3 РЯ вчиню запеклим фараонове Ñерце, Ñ– помножу ознаки мої та чуда мої в єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 7:4 І не поÑлухає Ð²Ð°Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½, а Я покладу Свою руку на Єгипет, Ñ– виведу війÑька Свої, народ Мій, Ñинів Ізраїлевих, з єгипетÑького краю великими приÑудами.(UA) Вихід. 7:5 І пізнають єгиптÑни, що Я ГоÑподь, коли проÑÑ‚Ñгну Свою руку на Єгипет Ñ– виведу від них Ізраїлевих Ñинів.(UA) Вихід. 7:6 І вчинив МойÑей та Ðарон, Ñк звелів їм ГоÑподь, так учинили вони.(UA) Вихід. 7:7 РМойÑей був віку воÑьмидеÑÑти літ, а Ðарон воÑьмидеÑÑти Ñ– трьох літ, коли вони говорили до фараона.(UA) Вихід. 7:8 І промовив ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона, говорÑчи:(UA) Вихід. 7:9 Коли буде до Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ фараон, кажучи: Покажіть Ñвоє чудо, то Ñкажеш Ðаронові: Візьми Ñвою палицю, та й кинь перед лицем фараоновим, нехай ÑтанетьÑÑ Ð²ÑƒÐ¶ÐµÐ¼!(UA) Вихід. 7:10 І ввійшов МойÑей та Ðарон до фараона, та й вчинили так, Ñк наказав був ГоÑподь. І кинув Ðарон палицю Ñвою перед лицем фараона й перед його рабами, Ñ– вона Ñтала вужем!(UA) Вихід. 7:11 І покликав фараон також мудреців та ворожбитів, Ñ– вчинили так Ñамо й вони, чарівники єгипетÑькі, Ñвоїми чарами.(UA) Вихід. 7:12 І кинули кожен палицю Ñвою, Ñ– вони поÑтавали вужами. Та Ðаронова Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ¾Ð²Ñ‚Ð½ÑƒÐ»Ð° палиці їхні.(UA) Вихід. 7:13 Та затверділо фараонове Ñерце, Ñ– він не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) Вихід. 7:14 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Запекле фараонове Ñерце, він відмовив відпуÑтити народ!(UA) Вихід. 7:15 Піди до фараона рано вранці. ОÑÑŒ він вийде до води, а ти Ñтань навпроти нього на березі Річки. Рпалицю, що була змінена на вужа, візьмеш у Ñвою руку.(UA) Вихід. 7:16 І Ñкажеш йому: ГоÑподь, Бог євреїв, поÑлав мене до тебе, кажучи: ВідпуÑти Мій народ, Ñ– нехай вони Ñлужать Мені на пуÑтині! Та не поÑлухавÑÑ Ñ‚Ð¸ дотепер.(UA) Вихід. 7:17 Так Ñказав ГоÑподь: По цьому пізнаєш, що Я ГоÑподь: ОÑÑŒ Ñ Ð²Ð´Ð°Ñ€ÑŽ палицею, що в руці моїй, по воді, що в Річці, Ñ– вона змінитьÑÑ Ð½Ð° кров!(UA) Вихід. 7:18 Рриба, що в Річці, погине. І заÑмердитьÑÑ Ð Ñ–Ñ‡ÐºÐ°, Ñ– попомучатьÑÑ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñни, щоб пити воду з Річки!(UA) Вихід. 7:19 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Скажи Ðаронові: Візьми Ñвою палицю, Ñ– проÑÑ‚Ñгни Ñвою руку над водою єгиптÑн, над їхніми річками, над їхніми потоками, Ñ– над Ñтавами їхніми, Ñ– над кожним водозбором їхнім, Ñ– вони Ñтануть кров'ÑŽ. І буде кров по вÑій єгипетÑькій землі, Ñ– в поÑуді дерев'Ñнім, Ñ– в каміннім.(UA) Вихід. 7:20 І МойÑей та Ðарон зробили так, Ñк наказав був ГоÑподь. І піднÑв він палицю, та й ударив воду, що в Річці, на очах фараона й на очах його рабів. І змінилаÑÑ Ð²ÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð°, що в Річці, на кров!(UA) Вихід. 7:21 Рриби, що в Річці, погинули. І заÑмерділаÑÑ Ð Ñ–Ñ‡ÐºÐ°, Ñ– не могли єгиптÑни пити воду з Річки. І була кров у вÑім єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 7:22 І так Ñамо зробили єгипетÑькі чарівники Ñвоїми чарами. І Ñтало запеклим фараонове Ñерце, Ñ– він не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) Вихід. 7:23 І повернувÑÑ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½, Ñ– ввійшов до дому Ñвого, Ñ– не приклав він Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ до цього.(UA) Вихід. 7:24 І вÑÑ– єгиптÑни копали Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð Ñ–Ñ‡ÐºÐ¸, щоб діÑтати води до питтÑ, бо не могли пити води з Річки.(UA) Вихід. 7:25 І минуло Ñім день по тому, Ñк ГоÑподь ударив Річку.(UA) Вихід. 8:1 (7-26) І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Іди до фараона, та й Ñкажи йому: Так Ñказав ГоÑподь: ВідпуÑти Мій народ, Ñ– нехай вони Ñлужать Мені.(UA) Вихід. 8:2 (7-27) Рколи ти відмовишÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑтити, то оÑÑŒ Я вдарю ввеÑÑŒ край твій жабами.(UA) Вихід. 8:3 (7-28) І Ñтане Річка роїти жаби, Ñ– вони повиходÑÑ‚ÑŒ, Ñ– ввійдуть до твого дому, Ñ– до Ñпальної кімнати твоєї, Ñ– на ліжко твоє, Ñ– до домів рабів твоїх, Ñ– до народу твого, Ñ– до печей твоїх, Ñ– до діжок твоїх.(UA) Вихід. 8:4 (7-29) І на тебе, Ñ– на народ твій, Ñ– на вÑÑ–Ñ… рабів твоїх повилазÑÑ‚ÑŒ ці жаби.(UA) Вихід. 8:5 (8-1) І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Скажи Ðаронові: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою руку з палицею Ñвоєю на річки, на потоки, Ñ– на Ñтавки, Ñ– повиводь жаб на єгипетÑький край.(UA) Вихід. 8:6 (8-2) І проÑÑ‚Ñг Ðарон руку Ñвою на єгипетÑькі води, Ñ– вийшла жабнÑ, та й покрила єгипетÑьку землю.(UA) Вихід. 8:7 (8-3) Та так Ñамо зробили й єгипетÑькі чарівники Ñвоїми чарами, Ñ– вивели жаб на єгипетÑьку землю.(UA) Вихід. 8:8 (8-4) І покликав фараон МойÑÐµÑ Ð¹ Ðарона, та й Ñказав: Благайте ГоÑпода, Ñ– нехай виведе ці жаби від мене й від народу мого, а Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ‰Ñƒ народ той, Ñ– нехай приноÑÑÑ‚ÑŒ жертви Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 8:9 (8-5) І Ñказав МойÑей фараонові: Ðакажи мені, коли маю молитиÑÑ Ð·Ð° тебе, Ñ– за Ñлуг твоїх, Ñ– за народ твій, щоб понищити жаби від тебе й від домів твоїх, тільки в Річці вони позоÑтанутьÑÑ.(UA) Вихід. 8:10 (8-6) Ртой відказав: Ðа завтра. І Ñказав МойÑей: За Ñловом твоїм! Щоб ти знав, що нема Такого, Ñк ГоÑподь, Бог наш!(UA) Вихід. 8:11 (8-7) І відійдуть жаби від тебе, Ñ– від домів твоїх, Ñ– він рабів твоїх, Ñ– від народу твого, тільки в Річці вони позоÑтанутьÑÑ.(UA) Вихід. 8:12 (8-8) І вийшов МойÑей та Ðарон від фараона. І кликав МойÑей до ГоÑпода про Ñ‚Ñ– жаби, що навів був на фараона.(UA) Вихід. 8:13 (8-9) І зробив ГоÑподь за Ñловом МойÑеÑ, Ñ– погинули жаби з домів, Ñ– з подвір'їв, Ñ– з піль.(UA) Вихід. 8:14 (8-10) І збирали Ñ—Ñ… цілими купами, Ñ– заÑмерділаÑÑŒ землÑ!(UA) Вихід. 8:15 (8-11) І побачив фараон, що ÑталаÑÑŒ полегша, Ñ– знову Ñтало запеклим Ñерце його, Ñ– не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) Вихід. 8:16 (8-12) І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Скажи Ðаронові: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою палицю, та й удар земний порох, Ñ– нехай він Ñтане вошами в уÑьому єгипетÑькому краї!(UA) Вихід. 8:17 (8-13) І зробили вони так. І проÑÑ‚Ñг Ðарон руку Ñвою з палицею Ñвоєю, та й ударив земний порох, Ñ– він ÑтавÑÑ Ð²Ð¾ÑˆÐ°Ð¼Ð¸ на людині й на Ñкотині. УвеÑÑŒ земний порох ÑтавÑÑ Ð²Ð¾ÑˆÐ°Ð¼Ð¸ в уÑьому єгипетÑькому краї.(UA) Вихід. 8:18 (8-14) І так Ñамо робили чарівники Ñвоїми чарами, щоб навеÑти воші, та не змогли. І була вошва на людині й на Ñкотині.(UA) Вихід. 8:19 (8-15) І Ñказали чарівники фараонові: Це перÑÑ‚ Божий! Та Ñерце фараонове було запеклим, Ñ– він не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) Вихід. 8:20 (8-16) І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: УÑтань рано вранці, та й Ñтань перед лицем фараоновим. ОÑÑŒ він піде до води, а ти Ñкажи йому: Так Ñказав ГоÑподь: ВідпуÑти Мій народ, Ñ– нехай вони Ñлужать Мені!(UA) Вихід. 8:21 (8-17) Бо коли ти не відпуÑтиш народу Мого, то оÑÑŒ Я пошлю на тебе, Ñ– на Ñлуг твоїх, Ñ– на народ твій, Ñ– на доми твої рої мух. І єгипетÑькі доми будуть повні мушні, а також землÑ, на Ñкій вони живуть.(UA) Вихід. 8:22 (8-18) І відділю того Ð´Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÑŽ Òошен, що Мій народ живе на ній, щоб не було там роїв мух, щоб ти знав, що Я ГоÑподь поÑеред землі!(UA) Вихід. 8:23 (8-19) І зроблю Я різницю між народом Моїм та народом твоїм. Узавтра буде це знамено!(UA) Вихід. 8:24 (8-20) І зробив ГоÑподь так. І найшла чиÑленна Ð¼ÑƒÑˆÐ½Ñ Ð½Ð° дім фараона, Ñ– на дім рабів його, Ñ– на вÑÑŽ єгипетÑьку землю. І нищилаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Ñ‚Ñ– рої мух!(UA) Вихід. 8:25 (8-21) І кликнув фараон до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона, говорÑчи: Підіть, принеÑÑ–Ñ‚ÑŒ жертви вашому Богові в цьому краї!(UA) Вихід. 8:26 (8-22) РМойÑей відказав: Ðе годитьÑÑ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ так, бо то огиду Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ ми приноÑили б у жертву ГоÑподу, Богові нашому. Тож будемо приноÑити в жертву огиду Ð´Ð»Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñн на їхніх очах, Ñ– вони не вкаменують наÑ?(UA) Вихід. 8:27 (8-23) Триденною дорогою ми підемо на пуÑтиню, Ñ– принеÑемо жертву ГоÑподеві, Богові нашому, Ñк Ñкаже Він нам.(UA) Вихід. 8:28 (8-24) І Ñказав фараон: Я відпущу ваÑ, Ñ– ви принеÑете жертву ГоÑподеві, Богові вашому на пуÑтині. Тільки далеко не віддалÑйтеÑÑŒ, ідучи. МолітьÑÑ Ð·Ð° мене!(UA) Вихід. 8:29 (8-25) І Ñказав МойÑей: ОÑÑŒ Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¶Ñƒ від тебе, Ñ– буду благати ГоÑпода, Ñ– відÑтупить той рій мух від фараона, Ñ– від рабів його, Ñ– від народу його взавтра. Тільки нехай більше не обманює фараон, щоб не відпуÑтити народу принеÑти жертву ГоÑподеві.(UA) Вихід. 8:30 (8-26) І вийшов МойÑей від фараона, Ñ– Ñтав проÑити ГоÑпода.(UA) Вихід. 8:31 (8-27) І зробив ГоÑподь за Ñловом МойÑеÑ, Ñ– відвернув рої мух від фараона, від рабів його, Ñ– від народу його. І не зоÑталоÑÑ Ð°Ð½Ñ– однієї.(UA) Вихід. 8:32 (8-28) Рфараон зробив запеклим Ñвоє Ñерце також Ñ– цим разом, Ñ– не відпуÑтив він народу того!(UA) Вихід. 9:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Увійди до фараона, Ñ– говори до нього: Так Ñказав ГоÑподь, Бог євреїв: ВідпуÑти Мій народ, Ñ– нехай вони Ñлужать Мені!(UA) Вихід. 9:2 Бо коли ти відмовишÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑтити, Ñ– будеш держати Ñ—Ñ… ще,(UA) Вихід. 9:3 то оÑÑŒ ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° буде на худобі твоїй, що на полі, на конÑÑ…, на оÑлах, на верблюдах, на худобі великій Ñ– дрібній, Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ Ñ‚Ñжка.(UA) Вихід. 9:4 І відділить ГоÑподь між худобою Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¹ між худобою Єгипту, Ñ– не загине нічого зо вÑього, що належить Ізраїлевим Ñинам.(UA) Вихід. 9:5 І призначив ГоÑподь уÑталений чаÑ, кажучи: Узавтра ГоÑподь зробить цю річ у цім краї.(UA) Вихід. 9:6 І зробив ГоÑподь ту річ назавтра, Ñ– вигинула вÑÑ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñька худоба, а з худоби Ізраїлевих Ñинів не згинуло ані одне.(UA) Вихід. 9:7 І поÑлав фараон довідатиÑÑŒ, а оÑÑŒ не згинуло з худоби Ізраїлевої ані одне! І Ñтало фараонове Ñерце запеклим, Ñ– не відпуÑтив він народу того!(UA) Вихід. 9:8 І Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона: Візьміть Ñобі повні ваші жмені Ñажі з печі, Ñ– нехай МойÑей кине Ñ—Ñ— до неба на очах фараонових.(UA) Вихід. 9:9 І Ñтане вона курÑвою над уÑією єгипетÑькою землею, а на людині й Ñкотині Ñтане гноÑками, що кинутьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‰Ð°Ð¼Ð¸ в уÑьому єгипетÑькому краї.(UA) Вихід. 9:10 І набрали вони Ñажі з печі, та й Ñтали перед фараоновим лицем. І кинув Ñ—Ñ— МойÑей до неба, Ñ– Ñтали прищуваті гноÑки, що кинулиÑÑ Ð½Ð° людині й на Ñкотині.(UA) Вихід. 9:11 Рчарівники не могли Ñтати перед МойÑеєм через гноÑки, бо гноÑк той був на чарівниках Ñ– на вÑÑ–Ñ… єгиптÑнах.(UA) Вихід. 9:12 І вчинив запеклим ГоÑподь фараонове Ñерце, Ñ– він не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñк говорив був ГоÑподь до МойÑеÑ.(UA) Вихід. 9:13 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: УÑтань рано вранці, Ñ– Ñтань перед лицем фараоновим та й Ñкажи йому: Отак Ñказав ГоÑподь, Бог євреїв: ВідпуÑти Мій народ, Ñ– нехай вони Ñлужать Мені!(UA) Вихід. 9:14 Бо цим разом Я пошлю вÑÑ– урази Мої на Ñерце твоє, Ñ– на рабів твоїх, Ñ– на народ твій, щоб ти знав, що немає на вÑій землі Такого, Ñк Я!(UA) Вихід. 9:15 Бо тепер, коли б Я проÑÑ‚Ñгнув Свою руку, то побив би тебе та народ твій мором, Ñ– ти був би вигублений із землі.(UA) Вихід. 9:16 Ðле Я Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ залишив тебе, щоб показати тобі Мою Ñилу, Ñ– щоб оповідали про Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ” по вÑій землі.(UA) Вихід. 9:17 Ти ще опираєшÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ народу Мого, щоб Ñ—Ñ… не відпуÑтити.(UA) Вихід. 9:18 ОÑÑŒ Я взавтра, цього Ñаме чаÑу, зішлю дощем Ñ‚Ñженний град, що такого, Ñк він, не бувало в Єгипті від Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ð·Ð°Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¶ до Ñьогодні.(UA) Вихід. 9:19 Ртепер пошли, позаганÑй худобу Ñвою та вÑе, що твоє в полі. Кожна людина й худоба, що буде заÑтукана в полі, Ñ– не буде забрана додому, то зійде на них град, Ñ– вони повмирають!(UA) Вихід. 9:20 Хто з фараонових рабів боÑвÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього Ñлова, той зігнав Ñвоїх рабів та Ñвою худобу до домів.(UA) Вихід. 9:21 Рхто не звернув Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Ñлова ГоÑподнього, той позалишав рабів Ñвоїх та худобу Ñвою на полі.(UA) Вихід. 9:22 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою руку до неба, Ñ– нехай буде град у вÑьому єгипетÑькому краї на людину, Ñ– на худобу, Ñ– на вÑÑŽ польову траву в єгипетÑькій землі!(UA) Вихід. 9:23 І проÑÑ‚Ñг МойÑей палицю Ñвою до неба, Ñ– ГоÑподь дав громи та град. І зійшов на землю огонь, Ñ– ГоÑподь дощив градом на єгипетÑьку землю.(UA) Вихід. 9:24 І був град, Ñ– огонь горів поÑеред Ñ‚Ñженного граду, що не бувало такого, Ñк він, у вÑім єгипетÑькім краї, відколи він Ñтав був народом.(UA) Вихід. 9:25 І повибивав той град у вÑім єгипетÑькім краї вÑе, що на полі, від людини аж до худоби! І вÑÑŽ польову роÑлинніÑÑ‚ÑŒ побив той град, а кожне польове дерево поламав!(UA) Вихід. 9:26 Тільки в землі Òошен, де жили Ізраїлеві Ñини, не було граду.(UA) Вихід. 9:27 І поÑлав фараон, Ñ– покликав МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона, та й Ñказав до них: Згрішив Ñ Ñ‚Ð¸Ð¼ разом! ГоÑподь Ñправедливий, а Ñ Ñ‚Ð° народ мій неÑправедливі!(UA) Вихід. 9:28 Благайте ГоÑпода, Ñ– доÑить бути Божим громам та градові! Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ‰Ñƒ ваÑ, Ñ– ви більше не залишитеÑÑ...(UA) Вихід. 9:29 І Ñказав до нього МойÑей: Як вийду Ñ Ð· міÑта, то проÑÑ‚Ñгну руки Ñвої до ГоÑпода, громи переÑтануть, а граду вже не буде, щоб ти знав, що ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ!(UA) Вихід. 9:30 Рти й раби твої, знаю Ñ, що ви ще не боїтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода Бога!(UA) Вихід. 9:31 Рльон та Ñчмінь був побитий, бо Ñчмінь дозрівав, а льон цвів.(UA) Вихід. 9:32 Ð Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð° жито не були вибиті, бо пізні вони.(UA) Вихід. 9:33 І вийшов МойÑей від фараона з міÑта, Ñ– проÑÑ‚Ñг руки Ñвої до ГоÑпода, Ñ– переÑтали громи та град, а дощ не лив на землю.(UA) Вихід. 9:34 І побачив фараон, що переÑтав дощ, Ñ– град та громи, та й далі грішив. І чинив він запеклим Ñвоє Ñерце, він та раби його.(UA) Вихід. 9:35 І Ñтало запеклим фараонове Ñерце, Ñ– він не відпуÑтив Ізраїлевих Ñинів, Ñк говорив був ГоÑподь через МойÑеÑ.(UA) Вихід. 10:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Увійди до фараона, бо Я зробив запеклим Ñерце його та Ñерце рабів його, щоб показати ці ознаки Мої Ñеред нього,(UA) Вихід. 10:2 Ñ– щоб ти розповідав в уші Ñина Ñвого та онука Ñвого, що зробив Я в Єгипті, та про ознаки Мої, що вчинив Ñ Ñеред них. І ви будете знати, що Я ГоÑподь!(UA) Вихід. 10:3 І ввійшли МойÑей та Ðарон до фараона, та й Ñказали йому: Так Ñказав ГоÑподь, Бог євреїв: Ðж доки ти будеш відмовлÑтиÑÑ Ð²Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð¾ Мною? ВідпуÑти Мій народ, Ñ– нехай вони Ñлужать Мені!(UA) Вихід. 10:4 Бо коли ти відмовишÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑтити народ Мій, то оÑÑŒ Я взавтра Ñпроваджу Ñарану на твій край.(UA) Вихід. 10:5 І покриє вона поверхню землі, Ñ– не можна буде бачити землі. І поїÑÑ‚ÑŒ вона решту вцілілого, позоÑталого вам від граду, Ñ– поїÑÑ‚ÑŒ вона кожне дерево, що роÑте вам з землі.(UA) Вихід. 10:6 І переповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½ÐµÑŽ доми ваші, Ñ– доми вÑÑ–Ñ… рабів ваших, Ñ– доми вÑього Єгипту, чого не бачили батьки ваші та батьки батьків твоїх від Ð´Ð½Ñ Ñ–ÑÐ½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… на землі аж до Ñьогодні! І він відвернувÑÑ, Ñ– вийшов від фараона.(UA) Вихід. 10:7 І Ñказали раби фараона до нього: Ðж доки цей буде нам паÑткою? ВідпуÑти цих людей, Ñ– нехай вони Ñлужать ГоÑподеві, Богові Ñвоєму. Чи ти ще не знаєш, що знищений Єгипет?(UA) Вихід. 10:8 І повернено МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона до фараона, а він їм Ñказав: Ідіть, Ñлужіть ГоÑподеві, Богові вашому. Хто та хто піде?(UA) Вихід. 10:9 І відповів МойÑей: Ми підемо з молоддю нашою та з Ñтарими нашими, з Ñинами нашими та з дочками нашими, з дрібною нашою худобою та з великою нашою худобою підемо, бо в Ð½Ð°Ñ ÑвÑто ГоÑподнє.(UA) Вихід. 10:10 Рвін відказав: Ðехай буде так ГоÑподь із вами, Ñк Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ‰Ñƒ Ð²Ð°Ñ Ñ– дітей ваших!... Та глÑдіть, бо щоÑÑŒ лихе перед вами.(UA) Вихід. 10:11 Тож нехай ідуть Ñамі чоловіки, та й Ñлужіть ГоÑподеві, бо того ви бажаєте. І вигнано Ñ—Ñ… від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) Вихід. 10:12 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою руку на єгипетÑьку землю Ñараною, Ñ– нехай вона найде на єгипетÑький край, Ñ– нехай поїÑÑ‚ÑŒ уÑÑŽ земну траву, уÑе, що град позалишав.(UA) Вихід. 10:13 І проÑÑ‚Ñг МойÑей Ñвою палицю на єгипетÑьку землю, Ñ– ГоÑподь навів Ñхідній вітер на землю, цілий день той Ñ– цілу ніч. ÐаÑтав ранок, Ñ– Ñхідній вітер Ð½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñарани!(UA) Вихід. 10:14 І найшла Ñарана на вÑÑŽ єгипетÑьку землю, Ñ– залÑгла в уÑім єгипетÑькім краї, дуже багато! Перед нею не було такої Ñарани, Ñк вона, Ñ– по ній не буде такої!(UA) Вихід. 10:15 І покрила вона поверхню вÑієї землі, Ñ– потемніла землÑ! І поїла вона вÑÑŽ земну траву та ввеÑÑŒ плід дерева, що град позоÑтавив. І не зоÑталоÑÑŒ ніÑкої зелені ані на дереві, ані на польовій роÑлинноÑÑ‚Ñ– в уÑім єгипетÑькім краї!(UA) Вихід. 10:16 І поÑпішив фараон покликати МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона, та й Ñказав: Згрішив Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові вашому, та вам!(UA) Вихід. 10:17 Ртепер пробач же мій гріх тільки цього разу, Ñ– помолітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, вашого Бога, Ñ– нехай тільки відверне від мене цю Ñмерть!(UA) Вихід. 10:18 І він вийшов від фараона й моливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода.(UA) Вихід. 10:19 І повернув ГоÑподь західній дуже Ñильний вітер назад, Ñ– він Ð¿Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñарану, та й укинув Ñ—Ñ— до Червоного морÑ. Ðе позоÑталаÑÑŒ жодна Ñарана в уÑім єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 10:20 Та ГоÑподь учинив запеклим фараонове Ñерце, Ñ– він знов не відпуÑтив Ізраїлевих Ñинів.(UA) Вихід. 10:21 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою руку до Ðеба, Ñ– ÑтанетьÑÑ Ñ‚ÐµÐ¼Ñ€Ñва на єгипетÑькій землі, Ñ– нехай буде темрÑва, щоб відчули Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 10:22 І проÑÑ‚Ñг МойÑей Ñвою руку до неба, Ñ– ÑталаÑÑ Ð³ÑƒÑта темрÑва по вÑій єгипетÑькій землі три дні.(UA) Вихід. 10:23 Ðе бачили один одного, Ñ– ніхто не вÑтавав з Ñвого міÑÑ†Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸ дні! РІзраїлевим Ñинам було Ñвітло в їхніх Ñадибах.(UA) Вихід. 10:24 І покликав фараон МойÑеÑ, та й Ñказав: Ідіть, Ñлужіть ГоÑподеві! Тільки дрібна ваша худоба та ваша худоба велика нехай позоÑтанетьÑÑ. Також дітвора ваша нехай іде з вами!(UA) Вихід. 10:25 Та МойÑей відказав: Дай в наші руки також жертви та цілопаленнÑ, Ñ– ми ÑпорÑдимо жертву ГоÑподеві, Богові нашому.(UA) Вихід. 10:26 І також худоба наша піде з нами, не зоÑтанетьÑÑ Ð°Ð½Ñ– копита, бо з нього ми візьмемо на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові нашому. Бо ми не знаємо, поки прибудемо туди, чим будемо Ñлужити ГоÑподеві.(UA) Вихід. 10:27 І вчинив запеклим ГоÑподь фараонове Ñерце, Ñ– він не хотів відпуÑтити Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 10:28 І Ñказав йому фараон: Іди від мене! СтережиÑÑ, щоб ти не бачив більше Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, бо того днÑ, коли побачиш лице моє, ти помреш!(UA) Вихід. 10:29 РМойÑей відказав: Так Ñказав ти... Я більш уже не побачу Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾!(UA) Вихід. 11:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Ще одну поразу наведу Я на фараона й на Єгипет. Потому він відпуÑтить Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñи. Рколи він буде відпуÑкати ваÑ, то зовÑім Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ðµ звідÑи!(UA) Вихід. 11:2 Скажи ж у вуха народу, Ñ– нехай позичить кожен від Ñвого ближнього, а кожна від Ñвоєї ближньої поÑуд Ñрібний та поÑуд золотий,(UA) Вихід. 11:3 І дав ГоÑподь миліÑÑ‚ÑŒ тому народові в очах Єгипту. Також Ñ– цей муж, МойÑей, був дуже великий в єгипетÑькім краї в очах фараонових рабів та в очах того народу.(UA) Вихід. 11:4 І промовив МойÑей: Так Ñказав ГоÑподь! Коло півночі Я вийду поÑеред Єгипту.(UA) Вихід. 11:5 І помре кожен перворідний єгипетÑької землі від перворідного фараона, що Ñидить на Ñвоїм преÑтолі, до перворідного невільниці, що за жорнами, Ñ– вÑе перворідне з худоби.(UA) Вихід. 11:6 І здійметьÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ зойк по вÑій єгипетÑькій землі, що такого, Ñк він, не бувало, Ñ– такого, Ñк він, більш не буде.(UA) Вихід. 11:7 Рв уÑÑ–Ñ… Ñинів Ізраїлевих від людини й аж до худоби навіть Ð¿ÐµÑ Ð½Ðµ виÑуне Ñзика Ñвого, щоб ви знали, що відділює ГоÑподь між Єгиптом Ñ– між Ізраїлем.(UA) Вихід. 11:8 І зійдуть уÑÑ– оці раби твої до мене, Ñ– поклонÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ–, кажучи: Вийди ти та ввеÑÑŒ народ, що Ñлухає тебе. По цьому Ñ Ð²Ð¸Ð¹Ð´Ñƒ. І він вийшов від фараона, розпалений гнівом.(UA) Вихід. 11:9 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Ðе поÑлухав Ð²Ð°Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½, щоб могли помножитиÑÑŒ чуда Мої в єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 11:10 РМойÑей та Ðарон учинили вÑÑ– оці чуда перед лицем фараоновим. Та зробив запеклим ГоÑподь фараонове Ñерце, Ñ– він не відпуÑтив Ізраїлевих Ñинів із Ñвоєї землі.(UA) Вихід. 12:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона в єгипетÑькім краї, говорÑчи:(UA) Вихід. 12:2 Оцей міÑÑць Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ñ‚Ð¾Ðº міÑÑців. Він вам перший між міÑÑцÑми року.(UA) Вихід. 12:3 Скажіть уÑій ізраїльÑькій громаді, говорÑчи: У деÑÑтий день цього міÑÑÑ†Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ візьмуть Ñобі кожен ÑÐ³Ð½Ñ Ð·Ð° домом батьків, ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° дім.(UA) Вихід. 12:4 Рколи буде той дім замалий, щоб з'Ñ—Ñти ÑгнÑ, то нехай візьме він Ñ– найближчий до його дому ÑуÑід його за чиÑлом душ. Кожен згідно з їдою Ñвоєю полічитьÑÑ Ð½Ð° те ÑгнÑ.(UA) Вихід. 12:5 Ð¯Ð³Ð½Ñ Ñƒ Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ буде без вади, Ñамець, однорічне. Візьміть його з овечок та з кіз.(UA) Вихід. 12:6 І нехай буде воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ðµ аж до чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ. І заколе його цілий збір Ізраїлевої громади на Ñмерканні.(UA) Вихід. 12:7 І нехай візьмуть тієї крови, Ñ– нехай покроплÑÑ‚ÑŒ на обидва бокові одвірки, Ñ– на одвірок верхній у тих домах, що будуть Ñ—Ñти його в них.(UA) Вихід. 12:8 І нехай їдÑÑ‚ÑŒ тієї ночі те м'ÑÑо, Ñпечене на огні, та опріÑноки. Ðехай їдÑÑ‚ÑŒ його на гірких травах.(UA) Вихід. 12:9 Ðе їжте з нього Ñирового та вареного, звареного в воді, бо до їди тільки Ñпечене на огні, голова його з голінками його та з нутром його.(UA) Вихід. 12:10 І не лишайте з нього нічого до ранку, а полишене з нього до ранку Ñпаліть на огні.(UA) Вихід. 12:11 Ð Ñ—Ñти його будете так: Ñтегна ваші підперезані, Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð°ÑˆÐµ на ногах ваших, а Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ° в руці вашій, Ñ– будете ви Ñ—Ñти його в поÑпіху. ПаÑха це Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 12:12 І перейду Я тієї ночі в єгипетÑькім краї, Ñ– повбиваю в єгипетÑькій землі кожного перворідного від людини аж до Ñкотини. Рнад уÑіма єгипетÑькими богами вчиню Я Ñуд. Я ГоÑподь!(UA) Вихід. 12:13 І буде та кров вам знаком на тих домах, що там ви, Ñ– побачу ту кров, Ñ– обмину ваÑ. І не буде між вами згубної порази, коли Я вбиватиму в єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 12:14 І Ñтане той день Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð°Ð¼'Ñткою, Ñ– будете ÑвÑткувати його, Ñк ÑвÑто Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на вÑÑ– роди ваші! Як поÑтанову вічну будете ÑвÑткувати його!(UA) Вихід. 12:15 Сім днів будете Ñ—Ñти опріÑноки. Ðле першого Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ðµ, щоб не було квашеного в ваших домах, бо кожен, хто Ñ—Ñтиме квашене, від Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ аж до Ð´Ð½Ñ Ñьомого, то буде витÑта душа та з ІзраїлÑ.(UA) Вихід. 12:16 Рпершого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ у Ð²Ð°Ñ ÑвÑщенні збори, Ñ– Ñьомого Ð´Ð½Ñ ÑвÑщенні збори. Жодна Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð½Ðµ буде робитиÑÑ Ð² них, тільки що Ñ—Ñти кожній душі, те єдине робитимете ви.(UA) Вихід. 12:17 І ви будете додержувати опріÑноків, бо Ñаме того Ð´Ð½Ñ Ð¯ вивів війÑька ваші з єгипетÑького краю. І будете додержувати того Ð´Ð½Ñ Ð² ваших родах, Ñк поÑтанови вічної.(UA) Вихід. 12:18 Першого міÑÑцÑ, чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑ‚Ðµ Ñ—Ñти опріÑноки аж до вечора Ð´Ð½Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ першого того ж міÑÑцÑ.(UA) Вихід. 12:19 Сім день квашене не буде знаходитиÑÑ Ð² ваших домах, бо кожен, хто Ñ—Ñтиме квашене, то буде витÑта душа та з ІзраїльÑької громади, чи то Ñеред приходьків, чи то тих, хто народивÑÑ Ñƒ краї.(UA) Вихід. 12:20 Жодного квашеного не будете Ñ—Ñти в уÑÑ–Ñ… ваших оÑелÑÑ…, будете Ñ—Ñти опріÑноки!(UA) Вихід. 12:21 І покликав МойÑей уÑÑ–Ñ… Ñтарших Ізраїлевих, та й промовив до них: Спровадьте й візьміть Ñобі дрібну худобину за родинами вашими, Ñ– заколіть паÑху.(UA) Вихід. 12:22 І візьміть в'Ñзку Ñ–Ñопу й умочіть у кров, що в поÑудині, Ñ– доторкнітьÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ одвірка й двох одвірків бічних кров'ÑŽ, що в поÑудині. Рви, ніхто не вийдете з дверей дому Ñвого аж до ранку!(UA) Вихід. 12:23 І перейде ГоÑподь ударити Єгипет, Ñ– побачить ту кров на одвірку горішнім Ñ– на двох одвірках бічних, Ñ– обмине ГоÑподь Ñ‚Ñ– двері, Ñ– не даÑÑ‚ÑŒ згубникові ввійти до ваших домів, щоб ударити.(UA) Вихід. 12:24 Рви будете дотримувати цю річ, Ñк поÑтанови Ð´Ð»Ñ Ñебе й Ð´Ð»Ñ Ñинів Ñвоїх аж навіки.(UA) Вихід. 12:25 І ÑтанетьÑÑ, коли ви ввійдете до того Краю, що даÑÑ‚ÑŒ вам ГоÑподь, Ñк Він обіцÑв був, то ви будете додержувати цієї Ñлужби.(UA) Вихід. 12:26 І ÑтанетьÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ запитають Ð²Ð°Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ– Ñини: Що то за Ñлужба ваша?(UA) Вихід. 12:27 то відкажете: Це жертва ПаÑха Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що обминув був доми Ізраїлевих Ñинів в Єгипті, коли побивав Єгипет, а доми наші зберіг. І ÑхиливÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, Ñ– вклонивÑÑŒ до землі.(UA) Вихід. 12:28 І пішли й учинили Ñини ІзраїлÑ, Ñк наказав був ГоÑподь МойÑеєві та Ðаронові, так учинили вони.(UA) Вихід. 12:29 І ÑталоÑÑ Ð² половині ночі, Ñ– вдарив ГоÑподь в єгипетÑькім краї кожного перворідного, від перворідного фараона, що Ñидить на Ñвоїм преÑтолі, аж до перворідного полоненого, що у в'Ñзничному домі, Ñ– кожного перворідного худоби.(UA) Вихід. 12:30 І вÑтав фараон уночі, він та вÑÑ– раби його, та ввеÑÑŒ Єгипет. І знÑвÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ зойк в Єгипті, бо не було дому, щоб не було там померлого!...(UA) Вихід. 12:31 І покликав фараон МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона вночі, та й Ñказав: УÑтаньте, вийдіть з-поÑеред народу мого, Ñ– ви, Ñ– Ñини Ізраїлеві. І йдіть, Ñлужіть ГоÑподеві, Ñк ви казали!(UA) Вихід. 12:32 І дрібну вашу худобу, Ñ– худобу вашу велику візьміть, Ñк ви казали, та й ідіть. І поблагоÑловіть Ñ– мене!(UA) Вихід. 12:33 І квапили єгиптÑни народ той, щоб Ñпішно відпуÑтити Ñ—Ñ… із краю, бо казали: УÑÑ– ми помремо!(UA) Вихід. 12:34 І Ð¿Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ народ Ñ‚Ñ–Ñто Ñвоє, поки воно вкиÑло, діжки Ñвої, зав'Ñзані в їхні одежі, на плечах Ñвоїх.(UA) Вихід. 12:35 І Ізраїлеві Ñини вчинили за Ñловом МойÑеєвим, Ñ– позичили від єгиптÑн поÑуд Ñрібний Ñ– поÑуд золотий та шати.(UA) Вихід. 12:36 РГоÑподь дав миліÑÑ‚ÑŒ тому народові в очах Єгипту, Ñ– вони позичили Ñ– забрали здобич від Єгипту.(UA) Вихід. 12:37 І вирушили Ізраїлеві Ñини з РамеÑеÑу до Суккоту, близько шоÑти Ñот тиÑÑч чоловіка піхоти, крім дітей,(UA) Вихід. 12:38 а також багато різного люду піднÑлиÑÑ Ð· ними, Ñ– дрібна худоба й велика худоба, маєток дуже великий.(UA) Вихід. 12:39 І пекли вони те Ñ‚Ñ–Ñто, що винеÑли з Єгипту, на пріÑні коржі, бо не вкиÑло воно, бо вони були вигнані з Єгипту, Ñ– не могли баритиÑÑ, а поживи на дорогу не приготовили Ñобі.(UA) Вихід. 12:40 Ð Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, що Ñиділи в Єгипті, чотириÑта років Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ років.(UA) Вихід. 12:41 І ÑталоÑÑ Ð² кінці чотирьохÑот років Ñ– тридцÑти років, Ñ– ÑталоÑÑ Ñаме того днÑ, вийшли вÑÑ– ГоÑподні війÑька з єгипетÑького краю.(UA) Вихід. 12:42 Це ніч Ñторожі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, бо Він вивів Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю. Ð¦Ñ Ñама ніч Ñторожа Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода вÑім Ñинам Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° їхні поколіннÑ.(UA) Вихід. 12:43 І Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона: Це поÑтанова про ПаÑху: жоден чужинець не буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 12:44 Ркожен раб людÑький куплений за Ñрібло, коли обріжеш його, тоді він буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 12:45 Приходько та наймит не буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 12:46 Ð’ Ñамому домі буде вона Ñ—ÑтиÑÑ, не винеÑеш із дому назовні того м'ÑÑа, а коÑтей його не зламаєте.(UA) Вихід. 12:47 УÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлева буде ÑправлÑти Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 12:48 Рколи буде мешкати з тобою приходько, Ñ– Ñхоче ÑправлÑти ПаÑху ГоÑподеві, то нехай буде обрізаний в нього кожен чоловічої Ñтаті, а тоді він приÑтупить ÑправлÑти Ñ—Ñ—, Ñ– він буде, Ñк народжений в Краї. Ркожен необрізаний не буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 12:49 Один закон буде Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÑƒÐ±Ñ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¹ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ°, що мешкає Ñеред ваÑ.(UA) Вихід. 12:50 І вчинили вÑÑ– Ізраїлеві Ñини, Ñк наказав був ГоÑподь МойÑеєві та Ðаронові, так учинили вони.(UA) Вихід. 12:51 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñаме днÑ, вивів ГоÑподь Ізраїлевих Ñинів з єгипетÑького краю за їхніми відділами.(UA) Вихід. 13:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 13:2 ПоÑвÑти Мені кожного перворідного, що розкриває вÑÑку утробу Ñеред Ізраїлевих Ñинів, Ñеред людини й Ñеред худоби, Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ воно!(UA) Вихід. 13:3 І Ñказав МойÑей до народу: Пам'Ñтайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабÑтва! Бо Ñилою руки ГоÑподь вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸; Ñ– не будете Ñ—Ñти квашеного.(UA) Вихід. 13:4 Ви виходите Ñьогодні, у міÑÑці авіві.(UA) Вихід. 13:5 І ÑтанетьÑÑ, коли ГоÑподь уведе тебе до краю ханаанеÑнина, Ñ– хіттеÑнина, й амореÑнина, Ñ– хіввеÑнина, й євуÑеÑнина, що про нього приÑÑгнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, Ñкий тече молоком та медом, то ти будеш Ñлужити ту Ñлужбу того міÑÑцÑ.(UA) Вихід. 13:6 Сім день будеш Ñ—Ñти опріÑноки, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого ÑвÑто Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 13:7 ОпріÑноки будуть Ñ—ÑтиÑÑ Ñім тих день, Ñ– не побачитьÑÑ Ð² тебе квашене, Ñ– не побачитьÑÑ Ð² тебе квашене в уÑім Краї твоїм!(UA) Вихід. 13:8 І оповіÑи Ñинові Ñвоєму того днÑ, говорÑчи: Це Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, що вчинив мені ГоÑподь, коли Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² із Єгипту.(UA) Вихід. 13:9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, Ñ– за пам'Ñтку між очима твоїми, щоб ГоÑподній Закон був в уÑтах твоїх, бо Ñильною рукою ГоÑподь вивів тебе із Єгипту.(UA) Вихід. 13:10 І будеш додержуватиÑÑ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— поÑтанови в означенім чаÑÑ– Ñ—Ñ— з року в рік.(UA) Вихід. 13:11 І ÑтанетьÑÑ, коли введе тебе ГоÑподь до землі ханаанеÑнина, Ñк приÑÑг був тобі та батькам твоїм, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— тобі,(UA) Вихід. 13:12 то відділиш уÑе, що розкриває утробу, Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– вÑе перворідне худоби, що буде в тебе, Ñамці Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 13:13 Ркожного віÑлюка, що розкриває утробу, викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людÑького Ñеред Ñинів твоїх викупиш.(UA) Вихід. 13:14 І ÑтанетьÑÑ, коли взавтра запитає тебе Ñин твій, говорÑчи: Що то? то відповіÑи йому: Силою Своєї руки вивів Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь із Єгипту, із дому рабÑтва.(UA) Вихід. 13:15 І ÑталоÑÑ, коли фараон учинив запеклим Ñвоє Ñерце, щоб не відпуÑтити наÑ, то ГоÑподь повбивав уÑÑ–Ñ… перворідних в єгипетÑькім краї, від перворідного людÑького й аж до перворідного худоби. Тому то Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÑƒ в жертву ГоÑподеві вÑе чоловічої Ñтаті, що розкриває утробу, а кожного перворідного Ñинів Ñвоїх викуплÑÑŽ.(UA) Вихід. 13:16 І ÑтанетьÑÑ Ñ†Ðµ за знака на руці твоїй, Ñ– за пов'Ñзку поміж очима твоїми, бо Ñилою Своєї руки вивів Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь із Єгипту.(UA) Вихід. 13:17 І ÑталоÑÑ, коли фараон відпуÑтив був той народ, то Бог не повів Ñ—Ñ… дорогою землі филиÑтимÑької, хоч була близька вона. Бо Бог Ñказав: Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, Ñ– не вернувÑÑ Ð´Ð¾ Єгипту.(UA) Вихід. 13:18 І повів Бог той народ окружною дорогою пуÑтині аж до Червоного морÑ. І вийшли Ізраїлеві Ñини з єгипетÑького краю узброєні.(UA) Вихід. 13:19 РМойÑей забрав із Ñобою коÑÑ‚Ñ– ЙоÑипа, бо приÑÑгою той заклÑв був Ізраїлевих Ñинів, кажучи: Ðапевно згадає Бог ваÑ, Ñ– ви винеÑете з Ñобою коÑÑ‚Ñ– мої звідÑи.(UA) Вихід. 13:20 І вони рушили з Суккоту, Ñ– розтаборилиÑÑ Ð² Етам, на границі пуÑтині.(UA) Вихід. 13:21 РГоÑподь ішов перед ними вдень у Ñтовпі хмари, щоб провадити Ñ—Ñ… дорогою, а вночі в Ñтовпі огню, щоб Ñвітити їм, щоб ішли вдень та вночі.(UA) Вихід. 13:22 Ðе відÑтупав удень Ñтовп хмари тієї, а вночі Ñтовп огню з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ!(UA) Вихід. 14:1 І говорив ГоÑподь до МойÑеÑ, кажучи:(UA) Вихід. 14:2 Скажи Ізраїлевим Ñинам, Ñ– нехай вони повернуть, Ñ– нехай отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Пі-Гахіротом, між Міґдолом Ñ– між морем, перед Баал-Цефоном. Ðавпроти нього отаборитеÑÑŒ над морем.(UA) Вихід. 14:3 І Ñкаже фараон про Ізраїлевих Ñинів: заблудилиÑÑŒ вони в землі цій, замкнено пуÑтиню Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) Вихід. 14:4 І вчиню запеклим фараонове Ñерце, Ñ– він буде гнатиÑÑ Ð·Ð° вами, а Я проÑлавлюÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· фараона та через війÑько його. І пізнають єгиптÑни, що Я ГоÑподь! І вони вчинили так.(UA) Вихід. 14:5 І повідомлено Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, що втік той народ. І змінилоÑÑ Ñерце фараона та рабів його до того народу, Ñ– Ñказали вони: Що це ми зробили, що відпуÑтили Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ роботи нам?(UA) Вихід. 14:6 І запріг він Ñвою колеÑницю, Ñ– забрав народ Ñвій з Ñобою.(UA) Вихід. 14:7 І взÑв він шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень добірних колеÑниць, Ñ– вÑÑ– колеÑниці Єгипту, Ñ– трійкових над уÑіма ними.(UA) Вихід. 14:8 І ГоÑподь учинив запеклим Ñерце фараона, єгипетÑького царÑ, Ñ– він погнавÑÑ Ð·Ð° Ізраїлевими Ñинами. Ðле Ізраїлеві Ñини виходили Ñильною рукою!(UA) Вихід. 14:9 І гналиÑÑ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñни за ними, уÑÑ ÐºÑ–Ð½Ð½Ð¾Ñ‚Ð°, колеÑниці фараонові, Ñ– комонники його та війÑько його, Ñ– догнали Ñ—Ñ…, Ñк вони отаборилиÑÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ над морем, під Пі-Гахіротом, перед Баал-Цефоном.(UA) Вихід. 14:10 Рфараон наближавÑÑ. І звели Ізраїлеві Ñини Ñвої очі, аж оÑÑŒ єгиптÑни женутьÑÑ Ð·Ð° ними! І дуже злÑкалиÑÑŒ вони... І кликали Ізраїлеві Ñини до ГоÑпода,(UA) Вихід. 14:11 а МойÑеєві дорікали: Чи через те, що не було гробів в Єгипті, ти забрав Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ¼Ð¸Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ в пуÑтині? Що це вчинив ти нам, щоб вивеÑти Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту?(UA) Вихід. 14:12 Чи це не те Ñаме ми говорили до тебе в Єгипті, кажучи: ПозоÑтав наÑ, Ñ– нехай ми робимо Єгиптові! Бо ліпше нам рабÑтво Єгиптові, аніж помирати нам у пуÑтині!(UA) Вихід. 14:13 І Ñказав МойÑей до народу: Ðе бійтеÑÑ! Стійте, Ñ– побачите ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що вчинить вам Ñьогодні. Бо єгиптÑн, Ñких бачите Ñьогодні, більше не побачите Ñ—Ñ… уже повіки!(UA) Вихід. 14:14 ГоÑподь буде воювати за ваÑ, а ви мовчіть!(UA) Вихід. 14:15 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Що ти до Мене кличеш? Говори до Ñинів Ізраїлевих, нехай рушають!(UA) Вихід. 14:16 Рти підійми Ñвою палицю, Ñ– проÑÑ‚Ñгни руку Ñвою на море, Ñ– розітни його, Ñ– нехай увійдуть Ізраїлеві Ñини в Ñередину морÑ, на Ñуходіл.(UA) Вихід. 14:17 РЯ, оÑÑŒ Я вчиню запеклим Ñерце єгиптÑнам, Ñ– вони ввійдуть за ними. І буду Я проÑлавлений через фараона, Ñ– через уÑе його війÑько, Ñ– через колеÑниці, його, Ñ– через комонників його.(UA) Вихід. 14:18 І пізнають єгиптÑни, що Я ГоÑподь, коли буду Я проÑлавлений через фараона, Ñ– через колеÑниці його, Ñ– через комонників його!(UA) Вихід. 14:19 І рушив Ðнгол Божий, що йшов перед ІзраїльÑьким табором, Ñ– пішов за ними; Ñ– рушив Ñтовп хмари перед ними, Ñ– Ñтав за ними,(UA) Вихід. 14:20 Ñ– ввійшов він у Ñередину між табір Єгипту й між табір Ізраїлів. І була та хмара Ñ– темрÑва Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ, а ніч розÑвітлив він Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ. І не зближавÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ до одного цілу ніч.(UA) Вихід. 14:21 І проÑÑ‚Ñг МойÑей руку Ñвою на море, Ñ– ГоÑподь гнав море Ñильним Ñхіднім вітром цілу ніч, Ñ– зробив море Ñуходолом, Ñ– розÑтупилаÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð°.(UA) Вихід. 14:22 І ввійшли Ізраїлеві Ñини в Ñередину морÑ, Ñк на Ñуходіл, а море було Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.(UA) Вихід. 14:23 РєгиптÑни гналиÑÑ, Ñ– ввійшли за ними вÑÑ– фараонові коні й колеÑниці його, та його комонники до Ñередини морÑ.(UA) Вихід. 14:24 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° ранньої Ñторожі, Ñ– поглÑнув ГоÑподь на єгипетÑький табір у Ñтовпі Ð¾Ð³Ð½Ñ Ð¹ хмари, та й привів у Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñький табір.(UA) Вихід. 14:25 І поÑкидав колеÑа з колеÑниць його, Ñ– вчинив, що йому було Ñ‚Ñжко ходити. І єгиптÑни Ñказали: Утікаймо від ізраїльтÑн, бо ГоÑподь воює за них з Єгиптом!(UA) Вихід. 14:26 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: ПроÑÑ‚Ñгни Ñвою руку на море, Ñ– нехай вернетьÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð° на єгиптÑн, на їхні колеÑниці й на комонників їхніх.(UA) Вихід. 14:27 І проÑÑ‚Ñг МойÑей руку Ñвою на море, Ñ– море вернулоÑÑ, коли наÑтав ранок, до Ñили Ñвоєї, а єгиптÑни втікали навпроти нього. І кинув ГоÑподь єгиптÑн у Ñередину морÑ!(UA) Вихід. 14:28 І вернулаÑÑŒ вода, Ñ– позакривала колеÑниці та комонників уÑьому фараоновому війÑькові, що ввійшло за ними в море. Ðні жоден із них не зоÑтавÑÑ!(UA) Вихід. 14:29 РІзраїлеві Ñини йшли Ñуходолом у Ñередині морÑ, а море було Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… муром із правиці їхньої та з лівиці їхньої.(UA) Вихід. 14:30 І визволив ГоÑподь того Ð´Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· єгипетÑької руки. І бачив Ізраїль мертвих єгиптÑн на березі морÑ.(UA) Вихід. 14:31 І побачив Ізраїль Ñильну руку, Ñку виÑвив ГоÑподь у Єгипті, Ñ– Ñтав боÑтиÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ народ ГоÑпода! І ввірував він у ГоÑпода, та в МойÑеÑ, раба Його.(UA) Вихід. 15:1 Тоді заÑпівав МойÑей та Ізраїлеві Ñини оцю піÑню ГоÑподеві, та й проказали, говорÑчи: Я буду Ñпівать ГоÑподеві, бо дійÑно звеличивÑÑ Ð’Ñ–Ð½, ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð¹ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ кинув до морÑ!(UA) Вихід. 15:2 ÐœÐ¾Ñ Ñила та піÑÐ½Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Ñ– Він Ñтав на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ–! Це мій Бог, Ñ– проÑлавлю Його, Він Бог батька мого, Ñ– звеличу Його!(UA) Вихід. 15:3 ГоÑподь Муж війни, Єгова Йому ЙменнÑ!(UA) Вихід. 15:4 КолеÑниці фараонові й війÑько його вкинув у море, а вибір його трійкових у Червоному морі затоплений.(UA) Вихід. 15:5 Безодні Ñ—Ñ… позакривали, зійшли до глибин, Ñк той камінь!(UA) Вихід. 15:6 Права рука ТвоÑ, ГоÑподи, вÑлавлена Ñилою, Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ‰Ð¸Ñ‚ÑŒ ворога, ГоÑподи!(UA) Вихід. 15:7 РСвоєю безмірною величчю Ти розбиваєш Своїх заколотників, поÑилаєш палючий Свій гнів, він Ñ—Ñ… поїдає, немов ту Ñолому!(UA) Вихід. 15:8 Рподувом ніздер Твоїх вода ÑкупчилаÑÑŒ, вир ÑпинивÑÑ, немов та Ñтіна, потоки загуÑли були в Ñерці морÑ!(UA) Вихід. 15:9 ÐахвалÑвÑÑ Ð±ÑƒÐ² ворог: ПоженуÑÑŒ дожену! Попаюю здобичу, душа Ð¼Ð¾Ñ ÑповнитьÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸! Меча Ñвого вихоплю Ñ, Ñ– понищить рука Ð¼Ð¾Ñ Ñ—Ñ…!(UA) Вихід. 15:10 Та дмухнув Ти був духом Своїм Ñ– закрило Ñ—Ñ… море: вони потопилиÑÑŒ в бурхливій воді, немов оливо!(UA) Вихід. 15:11 Хто подібний Тобі Ñеред богів, о ГоÑподи? Хто подібний Тобі, ПрепроÑлавлений ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ? Ти в Ñлаві грізний, Чудотворче!(UA) Вихід. 15:12 ПроÑÑ‚Ñгнув Ти правицю Свою Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ—Ñ… поглинула!(UA) Вихід. 15:13 МилоÑердÑм Своїм вів народ, Ñкого Ти визволив, Своєю Ти Ñилою ввів у Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”Ñ— ÑвÑтині!(UA) Вихід. 15:14 Почули народи Ñ– тремтіли, обгорнула тривога мешканців землі филиÑтимÑької!(UA) Вихід. 15:15 Старшини едомÑькі тоді побентежилиÑÑŒ, моавÑьких вельмож обгорнуло тремтіннÑ, розпливлиÑÑ ÑƒÑÑ– ханаанці!(UA) Вихід. 15:16 Ðапали на них Ñтрах та жах, через велич рамена Твойого замовкли, Ñк камінь, аж поки перейде народ Твій, о ГоÑподи, аж поки перейде народ, що його Ти набув!(UA) Вихід. 15:17 Ти Ñ—Ñ… уведеш, Ñ– Ñ—Ñ… поÑадиш на гору Ñпадку Твого, на міÑці, Ñке вчинив, ГоÑподи, житлом Своїм, до СвÑтині ГоÑподньої, що поÑтавили руки Твої,(UA) Вихід. 15:18 Ñ– ГоÑподь зацарює навіки віків!(UA) Вихід. 15:19 Бо коли ввійшов був до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ ÐºÑ–Ð½ÑŒ фараона з колеÑницею його та з його комонниками, то ГоÑподь повернув на них води морÑькі, а Ізраїлеві Ñини пішли Ñуходолом у Ñередині морÑ.(UA) Вихід. 15:20 І взÑла бубна Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ°Ñ€Ñ–Ñм, ÑеÑтра Ðаронова, а за нею повиходили вÑÑ– жінки з бубнами та з танцÑми.(UA) Вихід. 15:21 І відповіла їм МаріÑм: Співайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, бо дійÑно звеличивÑÑ Ð’Ñ–Ð½, ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð¹ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ кинув до морÑ!(UA) Вихід. 15:22 І повів МойÑей Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Червоного морÑ, Ñ– вийшли вони до пуÑтині Шур. І йшли вони три дні в пуÑтині, Ñ– не знаходили води.(UA) Вихід. 15:23 І прийшли вони до Мари, Ñ– не могли пити води з Мари, бо гірка вона. Тому названо Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ð¹: Мара.(UA) Вихід. 15:24 І Ñтав народ ремÑтвувати на МойÑеÑ, говорÑчи: Що ми будемо пити?(UA) Вихід. 15:25 І він кликав до ГоÑпода! І показав йому ГоÑподь дерево, Ñ– він кинув його до води, Ñ– Ñтала вода та Ñолодка! Там Він дав йому поÑтанову та право, Ñ– там його випробував.(UA) Вихід. 15:26 І Ñказав Він: Коли дійÑно будеш ти Ñлухати голоÑу ГоÑпода, Бога твого, Ñ– будеш робити Ñлушне в очах Його, Ñ– будеш ÑлухатиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ Його, Ñ– будеш виконувати вÑÑ– поÑтанови Його, то вÑÑŽ хворобу, що Я поклав був на Єгипет, не покладу на тебе, бо Я ГоÑподь, Лікар твій!(UA) Вихід. 15:27 І прийшли вони до Єліму, а там дванадцÑÑ‚ÑŒ водних джерел та ÑімдеÑÑÑ‚ пальм. І вони отаборилиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ над водою.(UA) Вихід. 16:1 І рушили вони з Єліму, Ñ– вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів прибула до пуÑтині Сін, що між Єлімом та між Сінаєм, п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾ виході Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю.(UA) Вихід. 16:2 І Ñтала ремÑтвувати вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів на МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° на Ðарона в пуÑтині.(UA) Вихід. 16:3 І говорили їм Ізраїлеві Ñини: Коли б ми були повмирали від ГоÑподньої руки в єгипетÑькім краї, Ñк ми Ñиділи над горшком м'ÑÑа, Ñк ми їли хліба доÑить! Бо ви вивели Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ цієї пуÑтині, щоб поморити голодом увеÑÑŒ цей збір...(UA) Вихід. 16:4 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: ОÑÑŒ Я ÑпуÑкатиму вам дощем хліб із неба, а народ виходитиме й щоденно збиратиме, Ñкільки треба на день, щоб випробувати його, чи буде він ходити в Моєму Законі, чи ні.(UA) Вихід. 16:5 РнаÑтане шоÑтий день, то приготують, що принеÑуть, Ñ– буде подвійне Ñупроти того, що збирають день-у-день.(UA) Вихід. 16:6 І Ñказали МойÑей та Ðарон до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів: ÐаÑтане вечір Ñ– ви довідаєтеÑÑ, що ГоÑподь вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю.(UA) Вихід. 16:7 РнаÑтане ранок, то побачите Ñлаву ГоÑподню, бо Він почув ваші ремÑÑ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ГоÑпода. Рми що, що ви ремÑтвуєте на наÑ?(UA) Вихід. 16:8 І Ñказав МойÑей: ДовідаєтеÑÑŒ, Ñк увечорі ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ вам м'ÑÑа на їжу, а рано хліба на наÑиченнÑ, бо почув ГоÑподь ремÑÑ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ–, що ви ремÑтвуєте на Ðього. Рми що? Ðе на Ð½Ð°Ñ Ñ€ÐµÐ¼ÑÑ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐµ, а на ГоÑпода!(UA) Вихід. 16:9 І Ñказав МойÑей до Ðарона: Скажи вÑій громаді Ізраїлевих Ñинів: ÐаблизьтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лице ГоÑпода, бо Він почув ваші ремÑтвуваннÑ!(UA) Вихід. 16:10 І ÑталоÑÑ, коли говорив Ðарон до вÑієї громади Ізраїлевих Ñинів, то обернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до пуÑтині, аж оÑÑŒ Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð² хмарі!(UA) Вихід. 16:11 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 16:12 Я почув ремÑÑ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів. ПромовлÑй до них, кажучи: Під вечір будете Ñ—Ñти м'ÑÑо, а рано наÑититеÑÑŒ хлібом, Ñ– познаєте, що Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Вихід. 16:13 І ÑталоÑÑ Ð²Ð²ÐµÑ‡Ð¾Ñ€Ñ–, Ñ– знÑлиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¿ÐµÐ»Ð¸Ñ†Ñ–, Ñ– покрили табір. Ррано була верÑтва роÑи навколо табору.(UA) Вихід. 16:14 І піднÑлаÑÑ Ð²ÐµÑ€Ñтва тієї роÑи, аж оÑÑŒ на поверхні пуÑтині щоÑÑŒ дрібне, вузькувате, дрібне, немов паморозь на землі.(UA) Вихід. 16:15 І побачили Ізраїлеві Ñини, та й казали один до одного: Ман гу?, бо не знали, що то. РМойÑей відказав їм: Це той хліб, що дав вам ГоÑподь на їжу.(UA) Вихід. 16:16 Це те, що про нього ГоÑподь наказав: Збирайте з нього кожен у міру їди Ñвоєї, гомер на голову, за чиÑлом ваших душ: візьміть кожен Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, хто в наметі його.(UA) Вихід. 16:17 І зробили так Ізраїлеві Ñини, Ñ– назбирали хто більше, а хто менше.(UA) Вихід. 16:18 І змірÑли вони гомером, Ñ– не мав зайвого той, хто зібрав більше, а хто зібрав менше, не мав неÑтачі, зібрали кожен у міру Ñвоєї їди!(UA) Вихід. 16:19 І Ñказав до них МойÑей: Ðехай ніхто не лишає з нього до ранку!(UA) Вихід. 16:20 Та не поÑлухали вони МойÑеÑ, Ñ– дехто позоÑтавлÑли з нього до ранку, а воно зачервивіло, Ñ– Ñтало Ñмердюче. І розгнівавÑÑ Ð½Ð° них МойÑей!(UA) Вихід. 16:21 І збирали його щоранку, кожен у міру Ñвоєї їди. РрозгрівалоÑÑ Ñонце Ñ– воно розтавало.(UA) Вихід. 16:22 І ÑталоÑÑ ÑˆÐ¾Ñтого днÑ, поназбирували вони хліба подвійно, два гомери на одного. І поÑходилиÑÑ Ð²ÑÑ– начальники громади, Ñ– розповіли МойÑеєві.(UA) Вихід. 16:23 Рвін Ñказав до них: Це те, що говорив ГоÑподь: Повний Ñпокій, Ñубота ÑвÑта Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода взавтра. Що будете пекти печіть, а що будете варити варіть, а вÑе позоÑтале покладіть Ñобі на Ñховок до ранку.(UA) Вихід. 16:24 І поклали його аж до ранку, Ñк МойÑей наказав, Ñ– не заÑмерділоÑÑŒ воно, Ñ– черви не було в нім.(UA) Вихід. 16:25 І Ñказав МойÑей: Їжте його Ñьогодні, бо Ñьогодні Ñубота Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Сьогодні не знайдете його на полі.(UA) Вихід. 16:26 ШіÑÑ‚ÑŒ день будете збирати його, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого Ñубота: не буде в ній того.(UA) Вихід. 16:27 І ÑталоÑÑ Ñьомого днÑ, повиходили були з народу збирати, та не знайшли.(UA) Вихід. 16:28 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Ðж доки ви будете відмовлÑтиÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ заповіді Мої та закони Мої?(UA) Вихід. 16:29 Побачте, ГоÑподь дав вам Ñуботу, тому Він дає вам шоÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð° двох днів. Сидіть кожен у Ñебе, нехай Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð½Ðµ виходить ніхто з Ñвого міÑцÑ!(UA) Вихід. 16:30 І Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ відпочивав.(UA) Вихід. 16:31 І назвав Ізраїлів дім ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ: манна. Вона була, Ñк коріÑндрове наÑіннÑ, біла, а Ñмак Ñ—Ñ—, Ñк Ñ‚Ñ–Ñто в меду.(UA) Вихід. 16:32 І Ñказав МойÑей: Оце те, що наказав ГоÑподь: Ðаповни нею гомер на Ñховок Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь, щоб бачили той хліб, Ñким Я годував Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° пуÑтині, коли Я виводив Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю.(UA) Вихід. 16:33 І Ñказав МойÑей до Ðарона: Візьми одну поÑудину, Ñ– поклади туди повний гомер манни, Ñ– поÑтав Ñ—Ñ— перед ГоÑподнім лицем на Ñховок Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь.(UA) Вихід. 16:34 І Ñк наказав Бог МойÑею, так поÑтавив Ñ—Ñ— Ðарон перед ковчегом Ñвідоцтва на Ñховок.(UA) Вихід. 16:35 РІзраїлеві Ñини їли ту манну Ñорок літ, аж до Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ… до краю заÑеленого, їли манну аж до приходу Ñ—Ñ… до границі ханаанÑького Краю.(UA) Вихід. 16:36 Ргомер він деÑÑта чаÑтина ефи.(UA) Вихід. 17:1 І рушила вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів із пуÑтині Сін на походи Ñвої з наказу ГоÑподнього, Ñ– отаборилаÑÑ Ð² Рефідімі. І не було води пити народові.(UA) Вихід. 17:2 І ÑваривÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ із МойÑеєм, Ñ– казали вони: Дайте нам води, Ñ– ми будемо пити! РМойÑей їм Ñказав: Чого ви ÑваритеÑÑ Ð·Ð¾ мною? Ðащо випробовуєте ГоÑпода?(UA) Вихід. 17:3 І народ був там Ñпраглий води. І ремÑтвував народ на МойÑÐµÑ Ð¹ говорив: Ðащо це ти випровадив Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту? Щоб повбивати Ñпраглого мене та Ñинів моїх, та отари мої?(UA) Вихід. 17:4 І кликав МойÑей до ГоÑпода, кажучи: Що Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑŽ цьому народові? Ще трохи, Ñ– вони вкаменують мене!(UA) Вихід. 17:5 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ПерейдиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ народом, Ñ– візьми з Ñобою декого з Ñтарших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в Ñвою руку, та й іди!(UA) Вихід. 17:6 ОÑÑŒ Я Ñтану перед лицем твоїм там, на Ñкелі в Хориві, а ти вдариш у Ñкелю, Ñ– вийде із неї вода, Ñ– буде пити народ! І зробив МойÑей так на очах Ñтарших Ізраїлевих.(UA) Вихід. 17:7 І назвав він ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: МаÑÑа та Мерива через колотнечу Ізраїлевих Ñинів Ñ– через Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ ГоÑпода, коли казали: Чи Ñ” ГоÑподь Ñеред наÑ, чи нема?(UA) Вихід. 17:8 І прибув Ðмалик, Ñ– воював з Ізраїлем у Рефідімі.(UA) Вихід. 17:9 І Ñказав МойÑей до ІÑуÑа: Вибери нам людей, Ñ– вийди воюй з Ðмаликом. Узавтра Ñ Ñтану на верхів'Ñ— гори, а Божа Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ в моїй руці.(UA) Вихід. 17:10 І зробив ІÑуÑ, Ñк Ñказав йому МойÑей, щоб воювати з Ðмаликом. РМойÑей, Ðарон та Хур вийшли на верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸.(UA) Вихід. 17:11 І ÑталоÑÑ, коли МойÑей підіймав Ñвої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опуÑкалиÑÑŒ, то перемагав Ðмалик.(UA) Вихід. 17:12 Рруки МойÑеєві Ñтали Ñ‚Ñжкі. І взÑли вони каменÑ, Ñ– поклали під ним. І Ñів він на ньому, а Ðарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки Ñталі аж до заходу ÑонцÑ.(UA) Вихід. 17:13 І переміг ІÑÑƒÑ Ðмалика й народ його віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) Вихід. 17:14 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Ðапиши це на пам'Ñтку в книзі, Ñ– поклади до вух ІÑуÑових, що докраю зітру Я пам'ÑÑ‚ÑŒ Ðмаликову з-під неба.(UA) Вихід. 17:15 І збудував МойÑей жертівника, Ñ– назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Єгова-ÐÑ–ÑÑÑ–.(UA) Вихід. 17:16 І проказав він: Бо рука на ГоÑподньому прапорі: ГоÑподеві війна з Ðмаликом із роду в рід!(UA) Вихід. 18:1 І почув Їтро, жрець мідіÑнÑький, МойÑеїв теÑÑ‚ÑŒ, уÑе, що зробив був Бог Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð¹ÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ народу Ізраїлевого, що вивів ГоÑподь Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· Єгипту.(UA) Вихід. 18:2 І взÑв Їтро, МойÑеїв теÑÑ‚ÑŒ, жінку МойÑеєву Ціппору, по відіÑланні Ñ—Ñ—,(UA) Вихід. 18:3 та обох Ñинів Ñ—Ñ—, що Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ Òершом, бо Ñказав був: Я Ñтав приходьком у чужому краї,(UA) Вихід. 18:4 а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð¼Ñƒ Еліезер, бо Бог мого батька був мені поміччю, Ñ– визволив мене від фараонового меча.(UA) Вихід. 18:5 І прибув Їтро, теÑÑ‚ÑŒ МойÑеїв, Ñ– Ñини його та жінка його до МойÑÐµÑ Ð² пуÑтиню, де він отаборивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ñ— гори.(UA) Вихід. 18:6 І Ñказав він до МойÑеÑ: Я, теÑÑ‚ÑŒ твій Їтро, приходжу до тебе, Ñ– жінка твоÑ, Ñ– обидва Ñини Ñ—Ñ— з нею.(UA) Вихід. 18:7 І вийшов МойÑей навпроти Ñвого теÑÑ‚Ñ, та й уклонивÑÑ Ð´Ð¾ землі, Ñ– поцілував його. І питали вони один одного про мир, Ñ– ввійшли до намету.(UA) Вихід. 18:8 І оповів МойÑей Ñвоєму теÑтеві про вÑе, що зробив був ГоÑподь фараонові та Єгиптові через ІзраїлÑ, про вÑÑ– Ñ‚Ñ– труднощі, Ñкі він Ñпіткав був по дорозі, та ГоÑподь визволив Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 18:9 І тішивÑÑ Ð‡Ñ‚Ñ€Ð¾ вÑім тим добром, що вчинив ГоÑподь Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, що визволив його з єгипетÑької руки.(UA) Вихід. 18:10 І промовив Їтро: БлагоÑловенний ГоÑподь, що визволив Ð²Ð°Ñ Ð· єгипетÑької руки та з руки фараонової, що визволив народ з-під руки єгипетÑької.(UA) Вихід. 18:11 Тепер Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що ГоÑподь більший за вÑÑ–Ñ… богів, бо зробив це за те, що єгиптÑни вихвалÑлиÑÑŒ над ними.(UA) Вихід. 18:12 І взÑв Їтро, МойÑеїв теÑÑ‚ÑŒ, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° жертви Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð°. І прийшов Ðарон та вÑÑ– Ñтарші Ізраїлеві Ñ—Ñти хліб з МойÑеєвим теÑтем перед Божим обличчÑм.(UA) Вихід. 18:13 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ð°, Ñ– Ñів МойÑей Ñудити народ, а народ ÑтоÑв навколо МойÑÐµÑ Ð²Ñ–Ð´ ранку аж до вечора.(UA) Вихід. 18:14 І побачив теÑÑ‚ÑŒ МойÑеїв уÑе, що він робить народові, та й Ñказав: Що це за річ, що ти робиш народові? Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ ти Ñидиш Ñам один, а ввеÑÑŒ народ Ñтоїть навколо від ранку аж до вечора?(UA) Вихід. 18:15 РМойÑей відказав Ñвоєму теÑтеві: Бо народ приходить до мене питатиÑÑ Ñуду Бога.(UA) Вихід. 18:16 Бо Ñк мають вони Ñправу, то приходÑÑ‚ÑŒ до мене, Ñ– Ñ Ñуджу поміж тим Ñ– тим, та оголошую поÑтанови Божі та закони Його.(UA) Вихід. 18:17 І Ñказав теÑÑ‚ÑŒ МойÑеїв до нього: Ðедобра Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡, що ти чиниш.(UA) Вихід. 18:18 Справді ÑтомишÑÑ Ñ– ти, Ñ– народ той, що з тобою, бо Ñ†Ñ Ñправа Ñ‚Ñжча за тебе. Ðе потрапиш ти чинити Ñ—Ñ— Ñам один!(UA) Вихід. 18:19 Тепер поÑлухай мого Ñлова, пораджу тобі, Ñ– буде Бог із тобою! Стій за народ перед Богом, Ñ– приноÑÑŒ Ñправи до Бога.(UA) Вихід. 18:20 І ти оÑтережеш Ñ—Ñ… за поÑтанови та за закони, Ñ– об'Ñвиш їм ту путь, Ñкою вони підуть, Ñ– те діло, Ñке вони зроблÑÑ‚ÑŒ.(UA) Вихід. 18:21 Рти наздриш зо вÑього народу мужів здібних, богобоÑзливих, мужів Ñправедливих, що ненавидÑÑ‚ÑŒ зиÑк, Ñ– наÑтановиш Ñ—Ñ… над ними тиÑÑцькими, Ñотниками, п'ÑтдеÑÑтниками та деÑÑтниками.(UA) Вихід. 18:22 І будуть вони Ñудити народ кожного чаÑу. І ÑтанетьÑÑ, кожну велику Ñправу вони принеÑуть до тебе, а кожну малу Ñправу розÑудÑÑ‚ÑŒ Ñамі. Полегши Ñобі, Ñ– нехай вони неÑуть Ñ‚Ñгар із тобою.(UA) Вихід. 18:23 Коли ти зробиш цю річ, а Бог тобі накаже, то ти втримаєшÑÑ, а також увеÑÑŒ народ цей прийде на Ñвоє міÑце в мирі.(UA) Вихід. 18:24 І поÑлухавÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей голоÑу теÑÑ‚Ñ Ñвого, Ñ– зробив уÑе, що той був Ñказав.(UA) Вихід. 18:25 І вибрав МойÑей здібних мужів зо вÑього ІзраїлÑ, Ñ– наÑтановив Ñ—Ñ… начальниками над народом, тиÑÑцькими, Ñотниками, п'ÑтдеÑÑтниками та деÑÑтниками.(UA) Вихід. 18:26 І Ñудили вони народ кожного чаÑу. Справу трудну приноÑили МойÑеєві, а кожну малу Ñправу Ñудили Ñамі.(UA) Вихід. 18:27 І відпуÑтив МойÑей теÑÑ‚Ñ Ñвого, Ñ– він пішов Ñобі до краю Ñвого.(UA) Вихід. 19:1 Третього міÑÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾ виході Ізраїлевих Ñинів із єгипетÑького краю, того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÐ»Ð¸ вони на СінайÑьку пуÑтиню.(UA) Вихід. 19:2 І рушили вони з Рефідіму, Ñ– ввійшли до СінайÑької пуÑтині, та й отаборилиÑÑ Ð² пуÑтині. І отаборивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ Ізраїль навпроти гори.(UA) Вихід. 19:3 РМойÑей увійшов до Бога. І кликнув до нього ГоÑподь із гори, говорÑчи: Скажеш отак дому Якова, Ñ– звіÑтиш Ñинам ІзраїлÑ:(UA) Вихід. 19:4 Ви бачили, що Я зробив був Єгиптові, Ñ– ноÑив Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° крилах орлиних, Ñ– привів Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ Себе.(UA) Вихід. 19:5 Ртепер, коли Ñправді поÑлухаєте Мого голоÑу, Ñ– будете дотримувати заповіту Мого, то Ñтанете Мені влаÑніÑÑ‚ÑŽ більше вÑÑ–Ñ… народів, бо вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð¾ МоÑ!(UA) Вихід. 19:6 Рви Ñтанете Мені царÑтвом ÑвÑщеників та народом ÑвÑтим. Оце Ñ‚Ñ– речі, що про них будеш казати Ізраїлевим Ñинам.(UA) Вихід. 19:7 І прибув МойÑей, Ñ– покликав Ñтарших народніх, та й виложив перед ними вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що ГоÑподь наказав був йому.(UA) Вихід. 19:8 І відповів увеÑÑŒ народ разом, та й Ñказав: УÑе, що ГоÑподь говорив, зробимо! РМойÑей Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñлова народу до ГоÑпода.(UA) Вихід. 19:9 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: ОÑÑŒ Я до тебе прийду в гуÑтій хмарі, щоб чув народ, коли Я говоритиму з тобою, Ñ– щоб повірив Ñ– тобі навіки! І переповів МойÑей Ñлова народу до ГоÑпода.(UA) Вихід. 19:10 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Іди до людей, Ñ– оÑвÑти Ñ—Ñ… Ñьогодні та взавтра, Ñ– нехай вони виперуть одіж Ñвою.(UA) Вихід. 19:11 І нехай вони будуть готові на третій день, бо третього Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ–Ð¹Ð´Ðµ ГоÑподь на гору Сінай на очах уÑього народу.(UA) Вихід. 19:12 І обведеш границею народ довкола, говорÑчи: СтережітьÑÑ Ñходити на гору й доторкуватиÑÑ Ð´Ð¾ краю Ñ—Ñ—. Кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ гори, буде конче забитий!(UA) Вихід. 19:13 Ðехай не доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ неї рука, бо буде конче вкаменований, або буде Ñправді заÑтрілений, чи то худобина, чи то людина, не буде жити вона. Як Ñурма заÑурмить протÑжливо, вони вийдуть на гору.(UA) Вихід. 19:14 І зійшов МойÑей з гори до народу, Ñ– оÑвÑтив народ, а вони випрали одежу Ñвою.(UA) Вихід. 19:15 І він Ñказав до народу: Будьте готові на третій день; не входьте до жінок.(UA) Вихід. 19:16 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, коли ранок наÑтав, Ñ– знÑлиÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð¸ та блиÑкавки, Ñ– гуÑта хмара над горою та Ñильний Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми! І затремтів увеÑÑŒ народ, що був у таборі...(UA) Вихід. 19:17 І вивів МойÑей народ із табору назуÑтріч Богові, Ñ– вони Ñтали під горою.(UA) Вихід. 19:18 Ргора Сінай уÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° димувала через те, що ГоÑподь зійшов на неї в огні! І піднÑвÑÑ Ð´Ð¸Ð¼ Ñ—Ñ—, немов дим вапнÑрки, Ñ– Ñильно затремтіла вÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð°...(UA) Вихід. 19:19 І розлігÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми, Ñ– він Ñильно вÑе могутнів: МойÑей говорить, а Бог відповідає йому голоÑно...(UA) Вихід. 19:20 І зійшов ГоÑподь на гору Сінай, на верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸. І покликав ГоÑподь МойÑÐµÑ Ð½Ð° верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸. І вийшов МойÑей.(UA) Вихід. 19:21 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Зійди, оÑтережи народ, щоб не рвавÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, щоб побачити, бо багато з нього загине.(UA) Вихід. 19:22 Ртакож ÑвÑщеники, що будуть підходити до ГоÑпода, нехай перше оÑвÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒÑÑ, щоб ГоÑподь Ñ—Ñ… не повбивав.(UA) Вихід. 19:23 І Ñказав МойÑей до ГоÑпода: Ðе зможе народ вийти на гору Сінай, бо Ти заÑвідчив між нами, говорÑчи: Обведи границею цю гору, Ñ– оÑвÑти Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 19:24 І промовив до нього ГоÑподь: Іди, зійди, а потім вийди ти й Ðарон з тобою, а ÑвÑщеники й народ нехай не рвутьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, щоб Я не повбивав Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 19:25 І зійшов МойÑей до народу, Ñ– Ñказав їм це вÑе.(UA) Вихід. 20:1 І Бог промовлÑв вÑÑ– Ñлова оці, кажучи:(UA) Вихід. 20:2 Я ГоÑподь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетÑького краю з дому рабÑтва.(UA) Вихід. 20:3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!(UA) Вихід. 20:4 Ðе роби Ñобі різьби Ñ– вÑÑкої подоби з того, що на небі вгорі, Ñ– що на землі долі, Ñ– що в воді під землею.(UA) Вихід. 20:5 Ðе вклонÑйÑÑ Ñ—Ð¼ Ñ– не Ñлужи їм, бо Я ГоÑподь, Бог твій, Бог заздріÑний, що карає за провину батьків на Ñинах, на третіх Ñ– на четвертих поколіннÑÑ… тих, хто ненавидить Мене,(UA) Вихід. 20:6 Ñ– що чинить миліÑÑ‚ÑŒ тиÑÑчам поколінь тих, хто любить Мене, Ñ– хто держитьÑÑ ÐœÐ¾Ñ—Ñ… заповідей.(UA) Вихід. 20:7 Ðе призивай Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого, надаремно, бо не помилує ГоÑподь того, хто призиватиме Його Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ð°Ñ€ÐµÐ¼Ð½Ð¾.(UA) Вихід. 20:8 Пам'Ñтай день Ñуботній, щоб ÑвÑтити його!(UA) Вихід. 20:9 ШіÑÑ‚ÑŒ день працюй Ñ– роби вÑÑŽ працю Ñвою,(UA) Вихід. 20:10 а день Ñьомий Ñубота Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого: не роби жодної праці ти й Ñин твій, та дочка твоÑ, раб твій та Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñ– худоба твоÑ, Ñ– приходько твій, що в брамах твоїх.(UA) Вихід. 20:11 Бо шіÑÑ‚ÑŒ день творив ГоÑподь небо та землю, море та вÑе, що в них, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого Ñпочив тому поблагоÑловив ГоÑподь день Ñуботній Ñ– оÑвÑтив його.(UA) Вихід. 20:12 Шануй Ñвого батька та матір Ñвою, щоб довгі були твої дні на землі, Ñку ГоÑподь, Бог твій, дає тобі!(UA) Вихід. 20:13 Ðе вбивай!(UA) Вихід. 20:14 Ðе чини перелюбу!(UA) Вихід. 20:15 Ðе кради!(UA) Вихід. 20:16 Ðе Ñвідкуй неправдиво на Ñвого ближнього!(UA) Вихід. 20:17 Ðе жадай дому ближнього Ñвого, не жадай жони ближнього Ñвого, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані оÑла його, ані вÑього, що ближнього твого!(UA) Вихід. 20:18 І ввеÑÑŒ народ бачив та чув громи та полум'Ñ, Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми, Ñ– гору димлÑчу. І побачив народ, Ñ– вÑÑ– тремтіли та й поÑтавали здалека.(UA) Вихід. 20:19 І Ñказали вони до МойÑеÑ: Говори з нами ти, Ñ– ми поÑлухаємо, а нехай не говорить із нами Бог, щоб ми не повмирали.(UA) Вихід. 20:20 І промовив МойÑей до народу: Ðе бійтеÑÑ, бо Бог прибув Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– щоб Ñтрах Його був на ваших обличчÑÑ…, щоб ви не грішили.(UA) Вихід. 20:21 І Ñтав народ здалека, а МойÑей підійшов до мороку, де був Бог.(UA) Вихід. 20:22 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Отак Ñкажеш до Ізраїлевих Ñинів: Ви бачили, що Я говорив з вами з небеÑ.(UA) Вихід. 20:23 Ðе будете робити при Мені богів із Ñрібла, Ñ– богів із золота не будете робити Ñобі.(UA) Вихід. 20:24 Ти зробиш Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ жертівника з землі, Ñ– будеш приноÑити на ньому Ñвої Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ Ñвої мирні жертви, Ñ– дрібну худобу Ñвою, Ñ– велику худобу Ñвою. Ðа кожному міÑці, де Я згадаю Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, Я до тебе прийду й поблагоÑловлю тебе.(UA) Вихід. 20:25 Рколи зробиш Мені жертівника з каменів, то не будеш будувати його з обтеÑаних, бо ти підноÑив би над ним знарÑÐ´Ð´Ñ Ñвоє, Ñ– занечиÑтив би його.(UA) Вихід. 20:26 І не будеш входити до Мого жертівника ÑтупенÑми, щоб не була відкрита при ньому Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð³Ð¾Ñ‚Ð°.(UA) Вихід. 21:1 Роце закони, що ти викладеш перед ними:(UA) Вихід. 21:2 Коли купиш єврейÑького раба, нехай він працює шіÑÑ‚ÑŒ років, а Ñьомого нехай вийде дармо на волю.(UA) Вихід. 21:3 Якщо прийде він Ñам один, нехай Ñам один Ñ– вийде; коли він має жінку, то з ним вийде й жінка його.(UA) Вихід. 21:4 Якщо пан його даÑÑ‚ÑŒ йому жінку, Ñ– вона породить йому Ñинів або дочок, та жінка та діти Ñ—Ñ— нехай будуть Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°Ð½Ð° Ñ—Ñ—, а він нехай вийде Ñам один.(UA) Вихід. 21:5 Ð Ñкщо раб той щиро Ñкаже: Полюбив Ñ Ð¿Ð°Ð½Ð° Ñвого, жінку Ñвою та дітей Ñвоїх, не вийду на волю,(UA) Вихід. 21:6 то нехай його пан приведе його до Ñуддів, Ñ– підведе його до дверей або до бічних одвірків, та й проколе пан його вухо йому шилом, Ñ– він буде робити йому повіки!(UA) Вихід. 21:7 Рколи хто продаÑÑ‚ÑŒ дочку Ñвою на невільницю, не вийде вона, Ñк виходÑÑ‚ÑŒ раби.(UA) Вихід. 21:8 Якщо вона невгодна в очах Ñвого пана, Ñкий призначив був Ñ—Ñ— Ñобі, то нехай позволить Ñ—Ñ— викупити. Ðе вільно йому продати Ñ—Ñ— до народу чужого, коли зрадить Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 21:9 Ð Ñкщо призначить Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ñина Ñвого, то зробить їй за правом дочок.(UA) Вихід. 21:10 Якщо візьме Ñобі іншу, то не зменшить поживи їй, одежі їй Ñ– подружнього Ð¿Ð¾Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ð¹.(UA) Вихід. 21:11 Рколи він цих трьох речей не робитиме їй, то вона вийде дармо, без окупу.(UA) Вихід. 21:12 Хто вдарить людину, Ñ– вона вмре, той конче буде забитий.(UA) Вихід. 21:13 Рхто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі міÑце, куди той утече.(UA) Вихід. 21:14 Рколи хто буде замишлÑти на ближнього Ñвого, щоб забити його з хитріÑÑ‚ÑŽ, візьмеш його від жертівника Мого на Ñмерть.(UA) Вихід. 21:15 Рхто вдарить батька Ñвого чи матір Ñвою, той конче буде забитий.(UA) Вихід. 21:16 Рхто вкраде людину Ñ– продаÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.(UA) Вихід. 21:17 І хто проклинає батька Ñвого чи Ñвою матір, той конче буде забитий.(UA) Вихід. 21:18 Рколи будуть ÑваритиÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸, Ñ– вдарить один одного каменем або кулаком, Ñ– той не вмре, а злÑже на поÑтелю,(UA) Вихід. 21:19 Ñкщо вÑтане й буде проходжуватиÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð²Ð¾Ñ€Ñ– з опертÑм Ñвоїм, то буде оправданий той, хто вдарив, тільки нехай даÑÑ‚ÑŒ за прогаÑÐ½Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñу його та Ñправді вилікує.(UA) Вихід. 21:20 Рколи хто вдарить раба Ñвого або невільницю Ñвою києм, а той помре під рукою його, то конче буде покараний той.(UA) Вихід. 21:21 Тільки Ñкщо той переживе день або два дні, то не буде покараний, бо він його гроші.(UA) Вихід. 21:22 Рколи будуть битиÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸, Ñ– вдарÑÑ‚ÑŒ вагітну жінку, Ñ– Ñкине вона дитину, а іншого нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ðµ ÑтанетьÑÑ, то конче буде покараний, Ñк покладе на нього чоловік тієї жінки, Ñ– він даÑÑ‚ÑŒ за приÑудом Ñуддів.(UA) Вихід. 21:23 Ð Ñкщо ÑтанетьÑÑ Ð½ÐµÑ‰Ð°ÑÑ‚Ñ, то даÑи душу за душу,(UA) Вихід. 21:24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,(UA) Вихід. 21:25 Ð¾Ð¿Ð°Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° опареннÑ, рану за рану, ÑинÑка за ÑинÑка.(UA) Вихід. 21:26 Рколи хто вдарить в око раба Ñвого, або в око невільниці Ñвоєї, Ñ– знищить його, той на волю відпуÑтить його за око його.(UA) Вихід. 21:27 Ð Ñкщо виб'Ñ” зуба раба Ñвого, або зуба невільниці Ñвоєї, той на волю відпуÑтить того за зуба його.(UA) Вихід. 21:28 Рколи віл ударить чоловіка або жінку, а той умре, конче буде вкаменований той віл, Ñ– м'ÑÑо його не буде їджене, а влаÑник того вола невинний.(UA) Вихід. 21:29 Ð Ñкщо віл був битливим Ñ– вчора, Ñ– третього днÑ, Ñ– було те заÑвідчене у влаÑника його, а той його не пильнував, Ñ– заб'Ñ” той віл чоловіка або жінку, буде він укаменований, а також влаÑник буде забитий.(UA) Вихід. 21:30 Якщо на нього буде накладений викуп, то даÑÑ‚ÑŒ викупа за душу Ñвою, Ñкільки буде на нього накладене.(UA) Вихід. 21:31 Ðбо вдарить віл Ñина, або вдарить дочку, буде зроблено йому за цим законом.(UA) Вихід. 21:32 Коли вдарить той віл раба або невільницю, то влаÑник даÑÑ‚ÑŒ панові того тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла, а віл той буде вкаменований.(UA) Вихід. 21:33 Рколи хто розкриє Ñму, або викопає Ñму й не закриє Ñ—Ñ—, Ñ– впаде туди віл або оÑел,(UA) Вихід. 21:34 влаÑник Ñми відшкодує, верне гроші влаÑникові його, а загинуле буде йому.(UA) Вихід. 21:35 Рколи чийÑÑŒ віл ударить вола його ближнього, Ñ– згине той, то продадуть вола живого, а гроші за нього поділÑÑ‚ÑŒ пополовині, Ñ– також загинулого поділÑÑ‚ÑŒ пополовині.(UA) Вихід. 21:36 Рколи буде відоме, що віл був битливим Ñ– вчора й третього днÑ, а влаÑник його не пильнував його, то конче нехай відшкодує вола за того вола, а забитий буде йому.(UA) Вихід. 22:1 (21-37) Коли хто вкраде вола або овечку, Ñ– заріже його або продаÑÑ‚ÑŒ його, то відшкодує п'ÑÑ‚ÑŒ штук великої худоби за вола того, а чотири дрібної худоби за ту овечку.(UA) Вихід. 22:2 (22-1) Коли злодій буде зловлений в підкопі, Ñ– буде побитий так, що помре, то нема провини крови на тому, хто побив.(UA) Вихід. 22:3 (22-2) Ðле Ñк заÑвітило Ñонце над ним, то Ñ” на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а Ñкщо він нічого не має, то буде проданий за Ñвою крадіжку.(UA) Вихід. 22:4 (22-3) Якщо та крадіжка Ñправді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до оÑла, до ÑгнÑти, то нехай відшкодує удвоє.(UA) Вихід. 22:5 (22-4) Коли хто випаÑе поле або виноградника, Ñ– пуÑтить Ñвою худобу й буде випаÑати на чужому полі, відшкодує найліпшим із Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñвого й найліпшим із Ñвого виноградника.(UA) Вихід. 22:6 (22-5) Коли вийде огонь Ñ– попаде на тернину, Ñ– буде Ñпалена Ñкирта, або Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ ÑтоÑче, або поле, конче відшкодує той, хто запалив пожежу.(UA) Вихід. 22:7 (22-6) Коли хто даÑÑ‚ÑŒ Ñвоєму ближньому Ñрібло або поÑуд на збереженнÑ, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, Ñкщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.(UA) Вихід. 22:8 (22-7) Якщо ж злодій не буде знайдений, то влаÑник дому буде приведений до Ñуддів, на приÑÑгу, що не проÑÑ‚Ñгав Ñвоєї руки на працю Ñвого ближнього.(UA) Вихід. 22:9 (22-8) У кожній Ñправі провини, про вола, про оÑла, про овечку, про одіж, про вÑе згублене, про Ñке хто Ñкаже, що це його, нехай Ñправа обох прийде до Ñудді. Кого ÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñ” за винного, той відшкодує вдвоє Ñвоєму ближньому.(UA) Вихід. 22:10 (22-9) Коли хто даÑÑ‚ÑŒ Ñвоєму ближньому на Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñла, або вола, або овечку, чи Ñку іншу худобину, а вона згине, або буде Ñкалічена, або буде заграбована, Ñ– ніхто того не бачив,(UA) Вихід. 22:11 (22-10) приÑÑга ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ буде між обома, що він не проÑÑ‚Ñг Ñвоєї руки на влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ñвого ближнього, а влаÑник Ñ—Ñ— нехай забере, а позваний не буде відшкодувати.(UA) Вихід. 22:12 (22-11) Ð Ñкщо Ñправді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує влаÑникові Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 22:13 (22-12) Якщо дійÑно буде розшарпана вона, нехай принеÑе Ñ—Ñ— Ñк Ñвідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.(UA) Вихід. 22:14 (22-13) Рколи хто позичить від Ñвого ближнього худобину, а вона буде Ñкалічена або згине, а влаÑник Ñ—Ñ— не був із нею, то конче відшкодує;(UA) Вихід. 22:15 (22-14) Ñкщо ж Ñ—Ñ— влаÑник був із нею, не відшкодує. Ð Ñкщо худобина була найнÑта, то піде та шкода в заплату Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 22:16 (22-15) Рколи хто підмовить дівчину, Ñка не заручена, Ñ– лÑже з нею, то нехай даÑÑ‚ÑŒ їй віно, Ñ– візьме Ñ—Ñ— Ñобі за жінку.(UA) Вихід. 22:17 (22-16) Якщо батько Ñ—Ñ— Ñправді відмовить віддати Ñ—Ñ— йому, нехай відважить Ñрібла згідно з віном дівочим.(UA) Вихід. 22:18 (22-17) Чарівниці не зоÑтавиш при житті.(UA) Вихід. 22:19 (22-18) Кожен, хто злÑжетьÑÑ Ð· худобиною, конче буде забитий.(UA) Вихід. 22:20 (22-19) Кожен, хто приноÑить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає заклÑÑ‚Ñ‚ÑŽ.(UA) Вихід. 22:21 (22-20) Рприходька не будеш утиÑкати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 22:22 (22-21) Жодної вдови та Ñироти не будеш гнобити;(UA) Вихід. 22:23 (22-22) Ñкщо ж ти Ñправді гнобитимеш Ñ—Ñ…, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,(UA) Вихід. 22:24 (22-23) Ñ– розпалитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій, Ñ– повбиваю Ð²Ð°Ñ Ð¼ÐµÑ‡ÐµÐ¼, Ñ– Ñтануть жінки ваші вдовами, а діти ваші Ñиротами.(UA) Вихід. 22:25 (22-24) Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, Ñк Ñуворий позичальник, не покладеш на нього лихви.(UA) Вихід. 22:26 (22-25) Якщо дійÑно візьмеш у заÑтаву одежу ближнього Ñвого, то вернеш Ñ—Ñ— йому до заходу ÑонцÑ,(UA) Вихід. 22:27 (22-26) бо вона єдине Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І ÑтанетьÑÑ, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милоÑердний.(UA) Вихід. 22:28 (22-27) Бога не будеш лихоÑловити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.(UA) Вихід. 22:29 (22-28) Ðе будеш ÑпізнюватиÑÑ, щодо жертов, із щедріÑÑ‚ÑŽ Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð° з плинами твоїми. Перворідного з Ñинів Ñвоїх даÑи Мені.(UA) Вихід. 22:30 (22-29) Так зробиш волові Ñвоєму, Ñ– дрібній худобі Ñвоїй: Ñім день буде вона з Ñвоєю матір'ÑŽ, а воÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð´Ð°Ñи Ñ—Ñ— Мені.(UA) Вихід. 22:31 (22-30) І ви будете Мені ÑвÑтими людьми, Ñ– не будете Ñ—Ñти м'ÑÑа, розшарпаного в полі, пÑові кинете його!(UA) Вихід. 23:1 Ðе будеш розноÑити неправдивих поголоÑок. Ðе покладеш руки Ñвоєї з неÑправедливим, щоб бути Ñвідком неправди.(UA) Вихід. 23:2 Ðе будеш з більшіÑÑ‚ÑŽ, щоб чинити зло. І не будеш виÑловлюватиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ позов, прихилÑючиÑÑŒ до більшоÑти, щоб перегнути правду.(UA) Вихід. 23:3 І не будеш потурати вбогому в його позові.(UA) Вихід. 23:4 Коли Ñтрінеш вола Ñвого ворога або оÑла його, що заблудив, то конче повернеш його йому.(UA) Вихід. 23:5 Коли побачиш оÑла Ñвого ворога, що лежить під Ñ‚Ñгарем Ñвоїм, то не загаїшÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ñ‚Ð¸ йому, конче поможеш разом із ним.(UA) Вихід. 23:6 Ðе перегинай Ñуду на бік вбогого Ñвого в його позові.(UA) Вихід. 23:7 Від неправдивої Ñправи віддалишÑÑ, а чиÑтого й Ñправедливого не забий, бо Я не вÑправедливлю неÑправедливого.(UA) Вихід. 23:8 Рхабара не візьмеш, бо хабар оÑліплює зрÑчих Ñ– викривлÑÑ” Ñлова Ñправедливих.(UA) Вихід. 23:9 Рприходька не будеш тиÑнути, бож ви познали душу приходька, бо Ñамі були приходьками в єгипетÑькім краї.(UA) Вихід. 23:10 І шіÑÑ‚ÑŒ літ будеш ÑÑ–Ñти землю Ñвою, Ñ– будеш збирати Ñ—Ñ— врожай,(UA) Вихід. 23:11 а Ñьомого опуÑтиш Ñ—Ñ— та полишиш Ñ—Ñ—, Ñ– будуть Ñ—Ñти вбогі народу твого, а позоÑтале по них буде Ñ—Ñти польова звірина. Так Ñамо зробиш Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ð´Ð½Ð¸ÐºÐ° твого, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²ÐºÐ¸ твоєї.(UA) Вихід. 23:12 ШіÑÑ‚ÑŒ день будеш робити діла Ñвої, а Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ñпочинеш, щоб відпочив віл твій, Ñ– оÑел твій, Ñ– щоб відідхнув Ñин невільниці твоєї й приходько.(UA) Вихід. 23:13 І вÑе, що Я Ñказав вам, будете виконувати. Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів не згадаєте, не буде почуте воно на уÑтах твоїх.(UA) Вихід. 23:14 Три рази на рік будеш ÑвÑткувати Мені.(UA) Вихід. 23:15 Будеш дотримувати ÑвÑто ОпріÑноків; Ñім день будеш Ñ—Ñти опріÑноки, Ñк наказав тобі, окреÑленого чаÑу міÑÑÑ†Ñ Ð°Ð²Ñ–Ð²Ð°, бо в нім ти був вийшов з Єгипту. І не будете ÑвлÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Моїм з порожніми руками.(UA) Вихід. 23:16 І ÑвÑто жнив первоплоду праці твоєї, що Ñієш на полі. І ÑвÑто Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ закінченні року, коли ти збираєш з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†ÑŽ Ñвою.(UA) Вихід. 23:17 Три рази на рік буде ÑвлÑтиÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ чоловічий рід твій перед лицем Владики ГоÑпода.(UA) Вихід. 23:18 Ðе будеш приноÑити крови жертви Моєї на квашенім, а лій Моєї ÑвÑткової жертви не буде ночувати аж до ранку.(UA) Вихід. 23:19 Початки первоплоду твоєї землі принеÑеш до дому ГоÑпода, Бога твого. Ðе будеш варити ÑгнÑти в молоці його матері.(UA) Вихід. 23:20 ОÑÑŒ Я поÑилаю Ðнгола перед лицем твоїм, щоб він охоронÑв у дорозі тебе, Ñ– щоб провадив тебе до того міÑцÑ, Ñке Я приготовив.(UA) Вихід. 23:21 СтережиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Його, Ñ– ÑлухайÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу! Ðе противÑÑ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ, бо Він не пробачить вашого гріха, бо Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” в Ðьому.(UA) Вихід. 23:22 Коли ж Ñправді поÑлухаєш ти його голоÑу, Ñ– вчиниш уÑе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, Ñ– буду гнобити твоїх гнобителів.(UA) Вихід. 23:23 Бо Мій Ðнгол ходитиме перед лицем твоїм, Ñ– запровадить тебе до амореÑнина, Ñ– хіттеÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– ханаанеÑнина, хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина, а Я знищу його.(UA) Вихід. 23:24 Ðе будеш вклонÑтиÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¼ богам, Ñ– Ñлужити їм не будеш, Ñ– не будеш чинити за вчинками Ñ—Ñ…, бо конче порозбиваєш Ñ– конче поламаєш їхні Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð².(UA) Вихід. 23:25 І будеш Ñлужити ти ГоÑподеві, Богові Ñвоєму, Ñ– Він поблагоÑловить твій хліб та воду твою, Ñ– з-поÑеред тебе уÑуне хворобу.(UA) Вихід. 23:26 У твоїм Краї не буде такої, що Ñкидає плода, ані неплідної. ЧиÑло твоїх днів Я доповню.(UA) Вихід. 23:27 Свій Ñтрах пошлю перед лицем твоїм, Ñ– приведу в Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ цей народ, що ти ввійдеш між нього. І вÑÑ–Ñ… ворогів твоїх оберну до тебе потилицею.(UA) Вихід. 23:28 І пошлю ÑˆÐµÑ€ÑˆÐ½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ тобою, Ñ– він вижене перед тобою хіввеÑнина, ханаанеÑнина та хіттеÑнина.(UA) Вихід. 23:29 Ðе вижену Ñ—Ñ… перед тобою в однім році, щоб не Ñтав той Край ÑпуÑтошеним, Ñ– не розмножилаÑÑ Ð½Ð° тебе польова звірина.(UA) Вихід. 23:30 Помалу Я буду Ñ—Ñ… виганÑти перед тобою, аж поки ти розродишÑÑ, Ñ– поÑÑдеш цей Край.(UA) Вихід. 23:31 І покладу границю твою від Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð§ÐµÑ€Ð²Ð¾Ð½Ð¾Ð³Ð¾ й аж до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¤Ð¸Ð»Ð¸ÑтимÑького, Ñ– від пуÑтині аж до Річки, бо дам в вашу руку мешканців цього Краю, Ñ– ти виженеш Ñ—Ñ… перед Ñобою.(UA) Вихід. 23:32 Ðе Ñкладай умови з ними та з їхніми богами.(UA) Вихід. 23:33 Ðе будуть Ñидіти вони в твоїм Краї, щоб не ввеÑти тебе в гріх Ñупроти Мене, коли будеш Ñлужити їхнім богам, бо це буде паÑтка тобі!(UA) Вихід. 24:1 Рдо МойÑÐµÑ Ñказав Він: Вийди до ГоÑпода ти й Ðарон, Ðадав та Ðвігу, та ÑімдеÑÑÑ‚ із Ізраїлевих Ñтарших, Ñ– вклонітьÑÑ Ð·Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÐ°.(UA) Вихід. 24:2 РМойÑей нехай підійде до ГоÑпода Ñам, а вони не підійдуть. Рнарод з ним не вийде.(UA) Вихід. 24:3 І прибув МойÑей, та й оповів народові вÑÑ– ГоÑподні Ñлова та вÑÑ– закони. І ввеÑÑŒ народ відповів одноголоÑно, та й Ñказали: УÑе, про що говорив ГоÑподь, зробимо!(UA) Вихід. 24:4 І напиÑав МойÑей вÑÑ– ГоÑподні Ñлова. І вÑтав він рано вранці, та й збудував жертівника під горою, та дванадцÑÑ‚ÑŒ кам'Ñних Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñти Ізраїлевих племен.(UA) Вихід. 24:5 І поÑлав він юнаків, Ñинів Ізраїлевих, Ñ– вони зложили цілопаленнÑ, Ñ– принеÑли жертви, мирні жертви Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, бички.(UA) Вихід. 24:6 І взÑв МойÑей половину крови, Ñ– вилив до мідниць, а другу половину тієї крови вилив на жертівника.(UA) Вихід. 24:7 І взÑв він книгу заповіту, та й відчитав Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ñ–. Рвони Ñказали: УÑе, що говорив ГоÑподь, зробимо й поÑлухаємо!(UA) Вихід. 24:8 І взÑв МойÑей тієї крови, Ñ– покропив на народ, та й Ñказав: Оце кров заповіту, що ГоÑподь уклав із вами про вÑÑ– оці речі!(UA) Вихід. 24:9 І вийшов МойÑей й Ðарон, Ðадав та Ðвігу, та ÑімдеÑÑÑ‚ Ізраїлевих Ñтарших,(UA) Вихід. 24:10 Ñ– вони ÑпоглÑдали на Ізраїлевого Бога, а під ногами Його ніби зроблене з Ñапфірової плити, Ñ– немов Ñаме небо, щодо ÑÑноÑти.(UA) Вихід. 24:11 І він не проÑÑ‚Ñг Своєї руки на доÑтойних із Ñинів ІзраїлÑ. І вони ÑпоглÑдали на Бога, Ñ– їли й пили.(UA) Вихід. 24:12 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Вийди до Мене на гору, Ñ– будь там. І дам тобі кам'Ñні таблиці, Ñ– закона та заповідь, що Я напиÑав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 24:13 І вÑтав МойÑей та ІÑуÑ, Ñлуга його, Ñ– вийшов МойÑей на Божу гору.(UA) Вихід. 24:14 Рдо Ñтарших Ñказав він: Сидіть нам на цім міÑці, аж поки ми вернемоÑÑŒ до ваÑ! РоÑÑŒ Ðарон та Хур будуть із вами. Хто матиме Ñправу, нехай прийде до них.(UA) Вихід. 24:15 І вийшов МойÑей на гору, а хмара закрила гору.(UA) Вихід. 24:16 І Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñпочивала на горі Сінай, а хмара закривала Ñ—Ñ— шіÑÑ‚ÑŒ день. Ð Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð’Ñ–Ð½ кликнув до МойÑÐµÑ Ð· Ñередини хмари.(UA) Вихід. 24:17 Рвид ГоÑподньої Ñлави Ñк огонь, що пожирає на верхів'Ñ— гори, на очах Ізраїлевих Ñинів.(UA) Вихід. 24:18 І ввійшов МойÑей у Ñередину хмари, Ñ– вийшов на гору. І МойÑей пробував на горі Ñорок день та Ñорок ночей.(UA) Вихід. 25:1 РГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 25:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– нехай вони візьмуть Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ приношеннÑ. Від кожного мужа, що даÑÑ‚ÑŒ добровільно його Ñерце, візьмете Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ.(UA) Вихід. 25:3 Роце те приношеннÑ, що візьмете від них: золото, Ñ– Ñрібло, Ñ– мідь,(UA) Вихід. 25:4 Ñ– блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– віÑÑон, Ñ– козина вовна,(UA) Вихід. 25:5 Ñ– шкурки баранÑчі, начервоно пофарбовані, Ñ– шкурки тахашеві, Ñ– дерево акацій,(UA) Вихід. 25:6 олива на оÑвітленнÑ, пахощі до оливи намащеннÑ, Ñ– пахощі Ð´Ð»Ñ ÐºÐ°Ð´Ð¸Ð»Ð°,(UA) Вихід. 25:7 Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð½Ñ–ÐºÑове, Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° оправу до ефоду й до нагрудника.(UA) Вихід. 25:8 І нехай збудують Мені ÑвÑтиню, Ñ– перебуватиму Ñеред них.(UA) Вихід. 25:9 Як уÑе, що Я покажу тобі будову Ñкинії та будову речей Ñ—Ñ—, Ñ– так зробите.(UA) Вихід. 25:10 І зроблÑÑ‚ÑŒ вони ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, Ñ– лікоть Ñ– пів ширина його, Ñ– лікоть Ñ– пів вишина його.(UA) Вихід. 25:11 І пообкладаєш його щирим золотом зÑередини та іззовні. І зробиш Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ навколо над ним.(UA) Вихід. 25:12 І виллєш Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ чотири золоті каблучки, Ñ– даÑи на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, Ñ– дві каблучки на другому боці його.(UA) Вихід. 25:13 І поробиш держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладаєш Ñ—Ñ… золотом.(UA) Вихід. 25:14 І повÑовуєш ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ними ноÑити ковчега.(UA) Вихід. 25:15 Ð’ ковчегових каблучках будуть ці держаки; не відÑтуплÑÑ‚ÑŒ вони від нього.(UA) Вихід. 25:16 І покладеш до ковчегу те Ñвідоцтво, що Я тобі дам.(UA) Вихід. 25:17 І зробиш віко зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, Ñ– лікоть Ñ– пів ширина його.(UA) Вихід. 25:18 І зробиш два золоті херувими, роботою кутою зробиш Ñ—Ñ… з обох кінців віка.(UA) Вихід. 25:19 І зроби одного херувима з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñи, а одного херувима з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸. Від того віка поробите тих херувимів на обох кінцÑÑ… його.(UA) Вихід. 25:20 І будуть Ñ‚Ñ– херувими проÑÑ‚Ñгати крила догори, Ñ– затінювати Ñвоїми крильми над віком, а їхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¾Ð´Ð½Ðµ до одного; до віка будуть Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… херувимів.(UA) Вихід. 25:21 І покладеш те віко згори на ковчега, а до цього ковчега покладеш Ñвідоцтво, Ñке Я тобі дам.(UA) Вихід. 25:22 І Я буду тобі відкриватиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, Ñ– буду говорити з тобою з-над віка з-поÑеред обох херувимів, що над ковчегом Ñвідоцтва, про вÑе, що розповім тобі Ð´Ð»Ñ Ñинів Ізраїлевих.(UA) Вихід. 25:23 І зробиш Ñтола з акаційного дерева, два лікті довжина його, Ñ– лікоть ширина його, Ñ– лікоть Ñ– пів вишина його.(UA) Вихід. 25:24 І пообкладаєш його щирим золотом, Ñ– зробиш Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ навколо.(UA) Вихід. 25:25 І лиштву зробиш Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ в долоню навколо, Ñ– зробиш Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ навколо, Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¸ÑˆÑ‚Ð²Ð¸ його.(UA) Вихід. 25:26 І зробиш Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ чотири каблучки із золота, та й даÑи ці каблучки на чотирьох кінцÑÑ…, що при його чотирьох ніжках.(UA) Вихід. 25:27 Ðавпроти лиштви будуть ці каблучки, на Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°ÐºÑ–Ð², щоб ноÑити Ñтола.(UA) Вихід. 25:28 І поробиш Ñ‚Ñ– держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладаєш Ñ—Ñ… золотом, Ñ– на них будуть ноÑити Ñтола.(UA) Вихід. 25:29 І поробиш миÑки його, Ñ– кадильниці його, Ñ– чаші його та кухлі його, щоб ними лити, зо щирого золота Ñ—Ñ… ти поробиш.(UA) Вихід. 25:30 Рна Ñтолі покладеш хліб показний, що завжди перед Моїм лицем.(UA) Вихід. 25:31 І зробиш Ñвічника зо щирого золота, роботою кутою нехай буде зроблено цього Ñвічника. Стовп його, Ñ– рамена його, келихи його, ґудзі його й квітки його будуть із нього.(UA) Вихід. 25:32 І шіÑÑ‚ÑŒ рамен виходитимуть із боків його, три рамені Ñвічника з одного боку його, Ñ– три рамені Ñвічника з другого боку його.(UA) Вихід. 25:33 Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь Ñ– квітка, Ñ– три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь Ñ– квітка. Так на шоÑти раменах, що виходÑÑ‚ÑŒ із Ñвічника.(UA) Вихід. 25:34 Рна Ñтовпі Ñвічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.(UA) Вихід. 25:35 І ґудзь під двома раменами з нього, Ñ– ґудзь під іншими двома раменами з нього, Ñ– ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шоÑти рамен, що виходÑÑ‚ÑŒ із Ñвічника.(UA) Вихід. 25:36 Їхні ґудзі та їхні рамена нехай будуть із нього. УвеÑÑŒ він одне ÐºÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ золота.(UA) Вихід. 25:37 І зробиш Ñім лÑмпадок до нього, Ñ– нехай заÑвітÑÑ‚ÑŒ його лÑмпадки, Ñ– нехай він Ñвітить на передню Ñторону його.(UA) Вихід. 25:38 Рйого щипчики та його лопатки на вугіль щире золото.(UA) Вихід. 25:39 З таланту щирого золота зробиш його та ввеÑÑŒ цей поÑуд.(UA) Вихід. 25:40 І дивиÑÑŒ, Ñ– зроби за тим зразком, що тобі показувано на горі.(UA) Вихід. 26:1 РÑкинію зробиш із деÑÑти покривал із Ñуканого віÑÑону, Ñ– блакиті, Ñ– пурпуру та з червені. Херувими миÑтецькою роботою зробиш ти Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 26:2 Довжина одного покривала двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. УÑім покривалам міра одна.(UA) Вихід. 26:3 П'ÑÑ‚ÑŒ покривал буде поÑпинаних одне до одного, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ покривал інших буде поÑпинаних одне до одного.(UA) Вихід. 26:4 І поробиш блакитні петельки на краю одного покривала з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð² Ñпинанні. І так Ñамо зробиш на краю кінцевого покривала в Ñпинанні другім.(UA) Вихід. 26:5 П'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок поробиш у покривалі однім, Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок поробиш на кінці покривала, що в другім Ñпинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.(UA) Вихід. 26:6 І зробиш п'ÑтдеÑÑÑ‚ золотих гачків, Ñ– поÑпинаєш Ñ‚Ñ– покривала одне до одного тими гачками, Ñ– буде одна ÑкиніÑ.(UA) Вихід. 26:7 І проробиш покривала з вовни козиної на намета над внутрішньою Ñкинією, зробиш Ñ—Ñ… одинадцÑÑ‚ÑŒ покривал.(UA) Вихід. 26:8 Довжина одного покривала тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. ОдинадцÑтьом покривалам міра одна.(UA) Вихід. 26:9 І поÑпинаєш п'ÑÑ‚ÑŒ покривал оÑібно, Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ покривал оÑібно, а шоÑте покривало Ñкладеш удвоє напереді намету.(UA) Вихід. 26:10 І поробиш п'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок на краю одного покривала, кінцевого в Ñпинанні, Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок на краю покривала другого ÑпинаннÑ.(UA) Вихід. 26:11 І зробиш п'ÑтдеÑÑÑ‚ мідÑних гачків, Ñ– повÑовуєш Ñ‚Ñ– гачки в петельки Ñ– поÑпинаєш намета, Ñ– буде він один.(UA) Вихід. 26:12 Рте, що звиÑає, лишок в наметових покривалах, половина залишку покривала, буде звиÑати ззаду Ñкинії.(UA) Вихід. 26:13 І лікоть із цього, Ñ– лікоть із того боку в залишку в довжині наметового покривала буде звішений на боки Ñкинії з цього й з того боку на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 26:14 І зробиш Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ñкинії, баранÑчі начервоно пофарбовані шкурки, Ñ– Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñƒ з тахашевих шкурок.(UA) Вихід. 26:15 І поробиш Ð´Ð»Ñ Ñкинії ÑтоÑчі дошки з акаційного дерева.(UA) Вихід. 26:16 ДеÑÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина дошки, Ñ– лікоть Ñ– Ð¿Ñ–Ð²Ð»Ñ–ÐºÑ‚Ñ ÑˆÐ¸Ñ€Ð¸Ð½Ð° однієї дошки.(UA) Вихід. 26:17 Ð’ одній дошці дві ручки, Ñполучені одна до однієї. Так зробиш уÑім дошкам Ñкинійним.(UA) Вихід. 26:18 І поробиш дошки Ð´Ð»Ñ Ñкинії, двадцÑÑ‚ÑŒ дощок на бік південний, на полудень.(UA) Вихід. 26:19 І Ñорок Ñрібних підÑтав поробиш під тими двадцÑтьма дошками, дві підÑтаві під однією дошкою Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… ручок Ñ—Ñ—, Ñ– дві підÑтаві під дошкою другою Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… ручок Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 26:20 Ð Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ боку Ñкинії, в Ñторону півночі двадцÑÑ‚ÑŒ дощок.(UA) Вихід. 26:21 І Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñорок Ñрібних підÑтав, дві підÑтаві під одну дошку, Ñ– дві підÑтаві під дошку другу.(UA) Вихід. 26:22 Ð Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ боку Ñкинії на захід зробиш шіÑÑ‚ÑŒ дощок.(UA) Вихід. 26:23 І дві дошки зробиш Ð´Ð»Ñ ÐºÑƒÑ‚Ñ–Ð² Ñкинії на заднього бока.(UA) Вихід. 26:24 І нехай вони будуть поєднані здолу, Ñ– нехай разом будуть поєднані на верху Ñ—Ñ— до однієї каблучки. Так нехай буде Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ñ… них; нехай вони будуть Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ñ… кутів.(UA) Вихід. 26:25 І буде віÑім дощок, а їхні підÑтави зо Ñрібла, шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ підÑтав: дві підÑтаві під одну дошку, Ñ– дві під дошку другу.(UA) Вихід. 26:26 І зробиш заÑуви з акаційного дерева, п'ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ð¾Ðº одного боку Ñкинії,(UA) Вихід. 26:27 Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ заÑувів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ð¾Ðº другого боку Ñкинії, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ заÑувів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ð¾Ðº заднього боку на захід.(UA) Вихід. 26:28 Ð Ñередній заÑув поÑередині дощок буде заÑувати від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ кінцÑ.(UA) Вихід. 26:29 Рці дошки пообкладаєш золотом, а каблучки їхні, на Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñувів, поробиш із золота; Ñ– ці заÑуви пообкладаєш золотом.(UA) Вихід. 26:30 І поÑтавиш Ñкинію згідно з припиÑами, Ñк тобі показано на горі.(UA) Вихід. 26:31 І зробиш завіÑу з блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону. МиÑтецькою роботою зробити Ñ—Ñ— з херувимами.(UA) Вихід. 26:32 І повіÑÑŒ Ñ—Ñ— на чотирьох акаційних Ñтовпах, пообкладаних золотом, гаки Ñ—Ñ… золоті, на чотирьох Ñрібних підÑтавах.(UA) Вихід. 26:33 І повіÑÑŒ ту завіÑу під гачками, Ñ– внеÑеш туди за завіÑу ковчега Ñвідоцтва. І Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð²Ñ–Ñа буде відділÑти вам між ÑвÑтинею й між СвÑтеє СвÑтих!(UA) Вихід. 26:34 І покладеш те віко на ковчега Ñвідоцтва в СвÑтому СвÑтих.(UA) Вихід. 26:35 І поÑтавиш Ñтола назовні завіÑи, а Ñвічника навпроти Ñтолу на боці Ñкинії на південь, а Ñтола поÑтавиш на боці півночі.(UA) Вихід. 26:36 І зробиш заÑлону входу Ñкинії з блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону, робота гаптівника.(UA) Вихід. 26:37 І зробиш Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñлони п'ÑÑ‚ÑŒ акаційних Ñтовпів, Ñ– пообкладаєш Ñ—Ñ… золотом; гаки Ñ—Ñ… золото; Ñ– виллєш Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… п'ÑÑ‚ÑŒ мідÑних підÑтав.(UA) Вихід. 27:1 І зробиш жертівника з акаційного дерева, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина; квадратовий нехай буде той жертівник, а вишина його три лікті.(UA) Вихід. 27:2 І поробиш роги його на чотирьох кутах його, із нього нехай будуть роги його. І пообкладаєш його міддю.(UA) Вихід. 27:3 І поробиш горшки на зÑÐ¸Ð¿ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÐ»Ñƒ з нього, Ñ– лопатки його, Ñ– кропильниці його, Ñ– Ð²Ð¸Ð´ÐµÐ»ÑŒÑ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– його лопатки на вугіль. Ð”Ð»Ñ Ð²Ñього поÑуду його будеш уживати міді.(UA) Вихід. 27:4 І зробиш Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ мідÑну мережу роботою Ñітки, а над мережею зробиш чотири мідÑні каблучки на чотирьох кінцÑÑ… його.(UA) Вихід. 27:5 І покладеш Ñ—Ñ— здолу під лиштву жертівника, Ñ– буде та мережа аж до половини жертівника.(UA) Вихід. 27:6 І поробиш держаки Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°, держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладаєш Ñ—Ñ… міддю.(UA) Вихід. 27:7 І буде вÑунено держаки його в каблучки; Ñ– будуть Ñ‚Ñ– держаки на двох боках жертівника при ношенні його.(UA) Вихід. 27:8 ПорожнÑвим уÑередині зробиш його з дощок. Як показано було тобі на горі, так нехай зроблÑÑ‚ÑŒ.(UA) Вихід. 27:9 І зробиш Ñкинійне подвір'Ñ. Ðа південну Ñторону, на полудень запони Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€'Ñ, Ñуканий віÑÑон; довжина першій Ñтороні Ñто літків.(UA) Вихід. 27:10 Ð Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ двадцÑÑ‚ÑŒ, а їхніх підÑтав із міді двадцÑÑ‚ÑŒ. Гаки тих Ñтовпів та обручі їхні Ñрібло.(UA) Вихід. 27:11 І так Ñамо на Ñторону півночі вдовжину запони: довжина Ñто ліктів; а Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ двадцÑÑ‚ÑŒ, а підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… двадцÑÑ‚ÑŒ, із міді. Гаки тих Ñтовпів та обручі їхні Ñрібло.(UA) Вихід. 27:12 Рширина подвір'Ñ Ð² Ñторону заходу: запони п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, а Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñтовпів деÑÑÑ‚ÑŒ, а їхніх підÑтав деÑÑÑ‚ÑŒ.(UA) Вихід. 27:13 Рширина подвір'Ñ Ð² Ñторону переду, Ñходу, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Вихід. 27:14 І на п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів запони Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾ÐºÑƒ; Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три, Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три.(UA) Вихід. 27:15 Ð Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾ÐºÑƒ другого п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів запони; Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три, Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три.(UA) Вихід. 27:16 Ð Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ð¼Ð¸ подвір'Ñ Ð·Ð°Ñлона на двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів із блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону, робота гаптівника. Ð”Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñтовпів чотири, Ñ– підÑтав їхніх чотири.(UA) Вихід. 27:17 УÑÑ– Ñтовпи подвір'Ñ Ð¿Ð¾Ñпинані навколо Ñріблом; їхні гаки Ñрібло, а підÑтави їхні мідь.(UA) Вихід. 27:18 Довжина подвір'Ñ Ñто ліктів, а ширина Ñкрізь п'ÑтдеÑÑÑ‚, а вишина п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів. Запони з Ñуканого віÑÑону, а підÑтави Ñтовпів мідь.(UA) Вихід. 27:19 УÑÑ– речі Ñкинії Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої Ñлужби в ній, уÑÑ– кілки Ñ—Ñ— й уÑÑ– кілки подвір'Ñ Ð¼Ñ–Ð´ÑŒ.(UA) Вихід. 27:20 І ти накажеш Ізраїлевим Ñинам, Ñ– нехай вони приноÑÑÑ‚ÑŒ тобі оливу з оливок, чиÑту, товчену, Ð´Ð»Ñ Ð¾ÑвітленнÑ, щоб завжди горіла лÑмпада.(UA) Вихід. 27:21 У Ñкинії заповіту назовні завіÑи, що на Ñвідоцтві, приготує Ñ—Ñ— на Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ðарон та Ñини його від вечора аж до ранку перед лицем ГоÑподнім. Це вічна поÑтанова їхнім родам від Ізраїлевих Ñинів!(UA) Вихід. 28:1 Рти візьми до Ñебе брата Ñвого Ðарона та Ñинів його з ним, з-поміж Ізраїлевих Ñинів, щоб він був ÑвÑщеником Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ, Ðарона, Ðадава, Ñ– Ðвігу, Елеазара та Ітамара, Ñинів Ðаронових.(UA) Вихід. 28:2 І зробиш ÑвÑщенні шати Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° Ñвого Ðарона на Ñлаву й краÑу.(UA) Вихід. 28:3 І ти Ñкажеш уÑім мудроÑердим, що Я наповнив Ñ—Ñ… духом мудроÑти, Ñ– вони зроблÑÑ‚ÑŒ Ðаронові шати Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, щоб був ÑвÑщеником Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ.(UA) Вихід. 28:4 Роце Ñ‚Ñ– шати, що вони зроблÑÑ‚ÑŒ: нагрудник, Ñ– ефод, Ñ– верхню шату, Ñ– хітон плетений, завій Ñ– поÑÑ. І зробиш ÑвÑщенні шати Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° Ñвого Ðарона та Ð´Ð»Ñ Ñинів його, щоб він був ÑвÑщеником Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ.(UA) Вихід. 28:5 І візьмуть вони золота, Ñ– блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та віÑÑону,(UA) Вихід. 28:6 Ñ– зроблÑÑ‚ÑŒ ефода з золота, блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з віÑÑону Ñуканого, робота миÑтцÑ.(UA) Вихід. 28:7 Два злучені нараменники будуть у нього при обох кінцÑÑ… його, Ñ– буде він Ñполучений.(UA) Вихід. 28:8 РпоÑÑ Ð¼Ð¸Ñтецький його ефоду, що на нім, тієї ж роботи, нехай буде з нього, з золота, блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону.(UA) Вихід. 28:9 І візьмеш два онікÑові камені, та й вирізьбиш на них імена Ізраїлевих Ñинів,(UA) Вихід. 28:10 шіÑÑ‚ÑŒ із їхніх імен на камені однім, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÑˆÐ¾Ñти позоÑталих на камені другім, за їхнім народженнÑм.(UA) Вихід. 28:11 Роботою Ñ€Ñ–Ð·ÑŒÐ±Ð°Ñ€Ñ ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ, різьбою печатки вирізьбиш на тих обох каменÑÑ… імена Ізраїлевих Ñинів; оточені золотими гніздами зробиш Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 28:12 І положиш обидва камені на нараменниках ефоду, камені пам'Ñти Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів. І буде ноÑити Ðарон їхні Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Божим лицем на обох плечах Ñвоїх на пам'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) Вихід. 28:13 Ргнізда поробиш із золота.(UA) Вихід. 28:14 І два ланцюги зо щирого золота, плетеними поробиш Ñ—Ñ…, роботою шнурів. І даÑи Ñ‚Ñ– плетені ланцюги на гнізда.(UA) Вихід. 28:15 І зробиш нагрудника Ñудного, роботою миÑтцÑ, Ñк робота ефоду зробиш його, із золота, блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з віÑÑону Ñуканого зробиш його.(UA) Вихід. 28:16 Квадратовий нехай буде він, зложений удвоє, п'Ñдь довжина його, Ñ– п'Ñдь ширина його.(UA) Вихід. 28:17 І понаÑаджуєш на ньому каменеве наÑадженнÑ, чотири Ñ€Ñди каменÑ. Ð Ñд: рубін, топаз Ñ– Ñмарагд Ñ€Ñд перший.(UA) Вихід. 28:18 РрÑд другий: карбункул, Ñапфір Ñ– ÑÑпіÑ.(UA) Вихід. 28:19 РрÑд третій: опаль, агат Ñ– аметиÑÑ‚.(UA) Вихід. 28:20 Рчетвертий Ñ€Ñд: хризоліт, Ñ– онікÑ, Ñ– берил, вони будуть вÑтавлені в золото в Ñвоїх гніздах.(UA) Вихід. 28:21 Ркамені нехай будуть на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñти Ізраїлевих Ñинів, на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…; різьбою печатки кожен на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ нехай будуть Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñти родів.(UA) Вихід. 28:22 І поробиш на нагруднику Ñукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.(UA) Вихід. 28:23 І зробиш на нагруднику дві золоті каблучки, Ñ– даÑи ці дві каблучки на двох кінцÑÑ… нагрудника.(UA) Вихід. 28:24 І даÑи два золоті шнури на дві Ñ‚Ñ– каблучки до кінців нагрудника.(UA) Вихід. 28:25 Рдва кінці двох шнурів даÑи до двох гнізд, Ñ– даÑи на нараменники ефоду Ñпереду його.(UA) Вихід. 28:26 І зробиш дві золоті каблучки, Ñ– покладеш Ñ—Ñ… на двох кінцÑÑ… нагрудника на краї його, що до Ñторони ефоду, вÑередину.(UA) Вихід. 28:27 І зробиш дві золоті каблучки, та й даÑи Ñ—Ñ… на обидва нараменники ефоду здолу, Ñпереду його, при Ñполученні його, над миÑтецьким поÑÑом ефоду.(UA) Вихід. 28:28 І прив'Ñжуть нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на миÑтецькім поÑÑÑ– ефоду, Ñ– не буде рухатиÑÑŒ нагрудник із-над ефоду.(UA) Вихід. 28:29 І буде ноÑити Ðарон імена Ізраїлевих Ñинів в Ñуднім нагруднику на Ñерці Ñвоїм, Ñк буде входити до ÑвÑтині, на повÑÑкчаÑну пам'ÑÑ‚ÑŒ перед ГоÑподнім лицем.(UA) Вихід. 28:30 І даÑи до Ñудного нагрудника урім та туммім, Ñ– будуть вони на Ðароновім Ñерці при вході його перед ГоÑподнє лице. І буде завжди ноÑити Ðарон Ñуд Ізраїлевих Ñинів на Ñвоїм Ñерці перед ГоÑподнім обличчÑм.(UA) Вихід. 28:31 І зробиш верхню шату Ð´Ð»Ñ ÐµÑ„Ð¾Ð´Ñƒ, уÑÑŽ блакитну.(UA) Вихід. 28:32 І нехай буде в Ñередині Ñ—Ñ— отвір Ð´Ð»Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ його; край отвору нехай буде навколо роботою ткача, Ñк панцерний отвір буде їй, щоб їй не дертиÑÑ.(UA) Вихід. 28:33 І поробиш на подолку Ñ—Ñ— гранатові Ñблука з блакиті, Ñ– пурпуру та з червені, на подолку Ñ—Ñ— навколо, Ñ– золоті дзвінки поміж ними навколо,(UA) Вихід. 28:34 золотий дзвінок Ñ– гранатове Ñблуко, золотий дзвінок Ñ– гранатове Ñблуко на подолку тієї шати навколо.(UA) Вихід. 28:35 І нехай вона буде на Ðаронові Ð´Ð»Ñ ÑлуженнÑ, Ñ– нехай буде чутий Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ при вході його до ÑвÑтині перед ГоÑподнє обличчÑ, Ñ– при виході його, щоб йому не померти.(UA) Вихід. 28:36 І зробиш квітку зо щирого золота, Ñ– вирізьбиш на ній, Ñк різьба печатки: СвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 28:37 І покладеш Ñ—Ñ— на нитці з блакиті, Ñ– нехай вона буде на завої, на переді завою нехай буде вона.(UA) Вихід. 28:38 І нехай буде вона на Ðароновім чолі, Ñ– нехай ноÑить Ðарон гріх тієї ÑвÑтощі, що Ізраїлеві Ñини поÑвÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх ÑвÑтих дарунків. І нехай вона буде завжди на його чолі на Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… перед ГоÑподнім лицем.(UA) Вихід. 28:39 І витчеш хітона з віÑÑону, Ñ– зробиш Ð·Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð· віÑÑону, Ñ– зробиш поÑÑа роботою гаптÑра.(UA) Вихід. 28:40 І Ð´Ð»Ñ Ñинів Ðаронових поробиш хітони, Ñ– поробиш їм поÑÑи, Ñ– поробиш їм Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ на Ñлаву й краÑу.(UA) Вихід. 28:41 І понадÑгаєш Ñ—Ñ… на брата Ñвого Ðарона та на Ñинів його з ним. І помажеш Ñ—Ñ…, Ñ– рукоположиш Ñ—Ñ…, Ñ– поÑвÑтиш Ñ—Ñ…, Ñ– будуть вони ÑвÑщениками Мені.(UA) Вихід. 28:42 І пороби їм льнÑну Ñпідню одіж, щоб закрити тілеÑну наготу, від Ñтегон аж до голінок нехай будуть вони.(UA) Вихід. 28:43 І нехай будуть вони на Ðаронові та на Ñинах його при вході Ñ—Ñ… до Ñкинії заповіту, або при приході Ñ—Ñ… до жертівника на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині, Ñ– не понеÑуть вони гріха, Ñ– не помруть. Це вічна поÑтанова йому та нащадками його по ньому!(UA) Вихід. 29:1 Роце та річ, Ñку ти зробиш їм Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, щоб вони були ÑвÑщениками Мені. Візьми одного бичка молодого та два безвадні барани,(UA) Вихід. 29:2 Ñ– пріÑний хліб, Ñ– пріÑні калачі, змішані з оливою, Ñ– пріÑні коржі, помазані оливою, із ліпшої пшеничної муки поробиш Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 29:3 І покладеш Ñ—Ñ… до одного коша, Ñ– принеÑеш Ñ—Ñ… у коші, Ñ– того бичка та два Ñ‚Ñ– барани.(UA) Вихід. 29:4 Ð Ðарона та Ñинів його приведи до входу Ñкинії умовленнÑ, Ñ– обмиєш Ñ—Ñ… водою.(UA) Вихід. 29:5 І візьмеш шати та й убереш Ðарона в хітона, Ñ– в ефодну шату, Ñ– в ефода, Ñ– в нагрудника, Ñ– опережеш його миÑтецьким поÑÑом ефоду.(UA) Вихід. 29:6 І наложиш Ð·Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° його голову, а на завій даÑи Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ ÑвÑтоÑти.(UA) Вихід. 29:7 І візьмеш оливу помазаннÑ, Ñ– виллєш йому на голову, та й помажеш його.(UA) Вихід. 29:8 І приведеш Ñинів його, та й повбираєш Ñ—Ñ… у хітони.(UA) Вихід. 29:9 І попідперізуєш Ñ—Ñ… поÑÑом, Ðарона та Ñинів його, Ñ– наложиш їм Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸, Ñ– буде Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… ÑвÑщенÑтво на вічну поÑтанову. І рукоположиш Ðарона та Ñинів його.(UA) Вихід. 29:10 І приведеш бичка до Ñкинії заповіту, Ñ– покладе Ðарон та Ñини його руки Ñвої на голову того бичка.(UA) Вихід. 29:11 І заріжеш того бичка перед ГоÑподнім обличчÑм при вході до Ñкинії заповіту.(UA) Вихід. 29:12 І візьмеш крови бичка, Ñ– помажеш на рогах жертівника пальцем Ñвоїм, а вÑÑŽ кров виллєш до оÑнови жертівника.(UA) Вихід. 29:13 І візьмеш увеÑÑŒ лій, що покриває нутро, Ñ– Ñальника на печінці, Ñ– обидві нирки та лій, що на них, та й Ñпалиш на жертівнику.(UA) Вихід. 29:14 Рм'ÑÑо бичка, Ñ– шкуру його та нечиÑтоти його Ñпалиш в огні поза табором, це жертва за гріх.(UA) Вихід. 29:15 І візьмеш одного барана, Ñ– нехай покладуть Ðарон та Ñини його Ñвої руки на голову того барана.(UA) Вихід. 29:16 І заріжеш того барана, Ñ– візьмеш кров його, та й покропиш жертівника навколо.(UA) Вихід. 29:17 Ртого барана порозтинаєш на куÑки його, Ñ– виполощеш нутрощі його та голінки його, Ñ– покладеш на куÑки його та на голову його.(UA) Вихід. 29:18 І Ñпалиш уÑього барана на жертівнику, це Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, пахощі любі, огнÑна жертва, Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода вона.(UA) Вихід. 29:19 І візьмеш другого барана, Ñ– покладе Ðарон та Ñини його руки Ñвої на голову того барана.(UA) Вихід. 29:20 І заріжеш того барана, Ñ– візьмеш крови його, та й даÑи на пипку Ðаронового вуха, Ñ– на пипку правого вуха Ñинів його, Ñ– на великий палець правої руки їхньої, Ñ– на великий палець їхньої правої ноги. І покропиш ту кров на жертівника навколо.(UA) Вихід. 29:21 І візьмеш із крови, що на жертівнику, Ñ– з оливи помазаннÑ, та й покропиш на Ðарона й на шати його, та на Ñинів його й на шати Ñинів його з ним. І оÑвÑтитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– шати його та Ñини й шати Ñинів його з ним!(UA) Вихід. 29:22 І візьмеш із того барана лій та курдюка, Ñ– лій, що покриває нутрощі, Ñ– Ñальника на печінці, й обидві нирки, Ñ– лій, що на них, Ñ– праве Ñтегно, бо це баран поÑвÑченнÑ.(UA) Вихід. 29:23 І один буханець хліба, Ñ– один хлібний оливний калач, Ñ– один коржик із коша з пріÑним, що перед лицем ГоÑподнім.(UA) Вихід. 29:24 І покладеш уÑе те на руку Ðарона й на руки Ñинів його, Ñ– поколихаєш його, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) Вихід. 29:25 І візьмеш його з їхньої руки, та й Ñпалиш на жертівнику на цілопаленнÑ, на пахощі любі перед ГоÑподнім лицем, це огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 29:26 І візьмеш грудину з барана поÑвÑченнÑ, що Ðаронів, Ñ– поколихаєш Ñ—Ñ—, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, Ñ– це буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‡Ð°Ñтина.(UA) Вихід. 29:27 І поÑвÑтиш грудину ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñтегно приношеннÑ, що були колихані, Ñ– що було принеÑене з барана рукоположеннÑ, з того, що Ðаронове, Ñ– з того, що Ñинів його.(UA) Вихід. 29:28 І буде це Ðаронові та Ñинам його на вічну поÑтанову від Ізраїлевих Ñинів, бо це приношеннÑ. І буде воно приношеннÑм від Ізраїлевих Ñинів Ñ– мирних їхніх жертов, їхнє Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 29:29 Ð ÑвÑщенні шати, що Ðаронові, будуть по ньому Ñинам його на Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² них Ñ– на Ñ€ÑƒÐºÐ¾Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 29:30 Сім день ноÑитиме Ñ—Ñ… той із Ñинів його, що буде ÑвÑщеником заміÑÑ‚ÑŒ нього, що ввійде до Ñкинії заповіту на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині.(UA) Вихід. 29:31 І візьмеш барана поÑвÑченнÑ, Ñ– звариш м'ÑÑо його в ÑвÑтім міÑці.(UA) Вихід. 29:32 І буде Ñ—Ñти Ðарон та Ñини його м'ÑÑо того барана, та той хліб, що в коші, при вході до Ñкинії заповіту.(UA) Вихід. 29:33 І поїдÑÑ‚ÑŒ вони те, чим окуплено Ñ—Ñ… на Ñ€ÑƒÐºÐ¾Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, на поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…. Рчужий не буде Ñ—Ñти, бо ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ воно!(UA) Вихід. 29:34 Ð Ñкщо позоÑтанетьÑÑ Ð· м'ÑÑа поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° з того хліба до ранку, то Ñпалиш позоÑтале в огні, не буде те їджене, бо ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ воно!(UA) Вихід. 29:35 І зробиш Ðаронові та Ñинам його так, Ñк уÑе, що Я наказав був тобі. Сім день будеш поÑвÑчувати Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 29:36 Рбичка, жертву за гріх, будеш ÑпорÑджати щоденно Ð´Ð»Ñ Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ. І будеш очищати жертівника, коли будеш чинити Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾. І помажеш його на його поÑвÑченнÑ.(UA) Вихід. 29:37 Сім день будеш Ñкладати окупа на жертівнику й оÑвÑтиш його, Ñ– Ñтане той жертівник найÑвÑтішим. УÑе, що доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ жертівника, оÑвÑтитьÑÑ.(UA) Вихід. 29:38 Роце те, що будеш ÑпорÑджати на жертівнику: ÑгнÑта, однорічного віку, двоє на день завжди.(UA) Вихід. 29:39 Одне ÑÐ³Ð½Ñ ÑпорÑдиш уранці, а друге ÑÐ³Ð½Ñ ÑпорÑдиш під вечір.(UA) Вихід. 29:40 І деÑÑтину ефи пшеничної муки, мішаної в товченій оливі, чверть гіну, Ñ– на Ð»Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‡Ð²ÐµÑ€Ñ‚ÑŒ гіну вина на одне ÑгнÑ.(UA) Вихід. 29:41 Ð ÑÐ³Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ðµ ÑпорÑдиш під вечір; Ñк хлібну жертву ранку й Ñк жертву плинну Ñ—Ñ— ÑпорÑдиш йому, на пахощі любі, огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода,(UA) Вихід. 29:42 Ñтале Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь при вході до Ñкинії заповіту перед ГоÑподнім лицем, що буду там відкриватиÑÑ Ð²Ð°Ð¼, щоб говорити до тебе там.(UA) Вихід. 29:43 І буду відкриватиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ Ізраїлевим Ñинам, Ñ– це міÑце буде оÑвÑчене Моєю Ñлавою.(UA) Вихід. 29:44 І оÑвÑчу Ñкинію заповіту, Ñ– жертівника, Ñ– Ðарона та Ñинів його оÑвÑчу, щоб вони були ÑвÑщениками Мені.(UA) Вихід. 29:45 І буду Я Ñпочивати Ñеред Ізраїлевих Ñинів, Ñ– буду їм Богом.(UA) Вихід. 29:46 І познають вони, що Я ГоÑподь, їхній Бог, що вивів Ñ—Ñ… із єгипетÑького краю, щоб перебувати Мені Ñеред них. Я ГоÑподь, їхній Бог!(UA) Вихід. 30:1 І зробиш жертівника на ÐºÐ°Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ ÐºÐ°Ð´Ð¸Ð»Ð°, з акаційного дерева зробиш його.(UA) Вихід. 30:2 Лікоть довжина його, Ñ– лікоть ширина його, квадратовий нехай буде він, а два лікті вишина його. З нього виходитимуть роги його.(UA) Вихід. 30:3 І пообкладаєш його щирим золотом, дах його та Ñтіни його навколо, та роги його. І зробиш йому Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ навколо.(UA) Вихід. 30:4 І дві золоті каблучки зробиш йому під Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, на двох боках його зробиш, на двох Ñторонах, Ñ– буде це на Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°ÐºÑ–Ð², щоб ними ноÑити його.(UA) Вихід. 30:5 І поробиш держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладаєш Ñ—Ñ… золотом.(UA) Вихід. 30:6 І поÑтавиш його перед завіÑою, що над ковчегом Ñвідоцтва, перед віком, що на Ñвідоцтві, Ñким Я буду тобі відкриватиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) Вихід. 30:7 І буде Ðарон кадити на ньому кадило пахощів щоранку, коли він поправлÑтиме лÑмпадки, то буде кадити його.(UA) Вихід. 30:8 І при запаленні лÑмпадок під вечір він буде кадити його. Це поÑтійне кадило перед ГоÑподнім лицем на ваші поколіннÑ!(UA) Вихід. 30:9 Ðе запалите на ньому чужого кадила, ані цілопаленнÑ, ані жертви хлібної, Ñ– жертви рідинної не будете лити на ньому.(UA) Вихід. 30:10 І Ñкладе Ðарон окупа на роги його, раз у році, з крови жертви за гріх раз у році Ð´Ð½Ñ ÐžÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñкладе він окупа на нього на ваші поколіннÑ. Це найÑвÑтіше Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 30:11 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 30:12 Коли будеш робити перелік Ізраїлевих Ñинів за тими, кого повинно лічити, то дадуть вони кожен викупа за душу Ñвою ГоÑподеві при переліку Ñ—Ñ…, Ñ– не буде між ними моровиці при переліку Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 30:13 Оце даÑÑ‚ÑŒ кожен, що переходить на переліку: половину шеклÑ, на міру шеклем ÑвÑтині, двадцÑÑ‚ÑŒ ґер той шекель; половина цього ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 30:14 Кожен, хто переходить на переліку, від віку двадцÑти літ Ñ– вище, даÑÑ‚ÑŒ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 30:15 Багатий не побільшить, а вбогий не зменшить від половини шеклÑ, даючи Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві Ð´Ð»Ñ ÑÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ñƒ за ваші душі.(UA) Вихід. 30:16 І візьмеш гроші окупу від Ізраїлевих Ñинів, та й даÑи Ñ—Ñ… на роботу Ñкинії заповіту. І буде воно Ізраїлевим Ñинам на пам'ÑÑ‚ÑŒ перед ГоÑподнім обличчÑм Ð´Ð»Ñ Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° ваші душі.(UA) Вихід. 30:17 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 30:18 І зробиш умивальницю з міді, Ñ– підÑтава Ñ—Ñ— мідь, на вмиваннÑ. І поÑтавиш Ñ—Ñ— між Ñкинією заповіту й між жертівником, Ñ– наллєш туди води.(UA) Вихід. 30:19 І будуть Ðарон та Ñини його мити з неї Ñвої руки та ноги Ñвої.(UA) Вихід. 30:20 Коли вони входитимуть до Ñкинії заповіту, то будуть мити в воді, щоб їм не вмерти, або коли будуть відходити до жертівника на ÑлуженнÑ, щоб Ñпалити огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 30:21 І будуть вони вмивати руки Ñвої та ноги Ñвої, щоб їм не вмерти. І буде це Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… вічна поÑтанова, Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ й Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ‰Ð°Ð´ÐºÑ–Ð² його на їхні поколіннÑ!(UA) Вихід. 30:22 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 30:23 Рти візьми Ñобі найкращих пахощів: Ñамотечної мірри п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень шеклів, Ñ– запашного цинамону половину його: двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚, Ñ– запашної очеретини двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚,(UA) Вихід. 30:24 Ñ– каÑÑ–Ñ— п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, та гін оливкової оливи.(UA) Вихід. 30:25 І зробиш Ñ—Ñ— миром ÑвÑтого помазаннÑ, маÑÑ‚ÑŒ Ñкладену, робота робітника маÑти. Це буде миро ÑвÑтого помазаннÑ.(UA) Вихід. 30:26 І намаÑтиш ним Ñкинію заповіту, Ñ– ковчега Ñвідоцтва,(UA) Вихід. 30:27 Ñ– Ñтола та вÑÑ– речі його, Ñ– Ñвічника та речі його, Ñ– жертівника кадила,(UA) Вихід. 30:28 Ñ– жертівника Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ– речі його, Ñ– вмивальницю та підÑтаву Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 30:29 І оÑвÑтиш Ñ—Ñ…, Ñ– Ñтануть вони найÑвÑтішим, уÑе, що доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ них, оÑвÑтитьÑÑ!(UA) Вихід. 30:30 І помажеш Ðарона та Ñинів його, та поÑвÑтиш Ñ—Ñ… на ÑвÑщенноÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐµÐ½Ñ–.(UA) Вихід. 30:31 Рдо Ñинів Ізраїлевих будеш говорити, кажучи: Це буде Мені миро ÑвÑтого Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ваші поколіннÑ.(UA) Вихід. 30:32 Ðа людÑьке тіло не буде воно лите, Ñ– за поÑтановою про нього не буде робитиÑÑ, Ñк воно, ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¾, воно буде ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) Вихід. 30:33 Кожен, хто Ñам робитиме маÑÑ‚ÑŒ, Ñк воно, Ñ– хто даÑÑ‚ÑŒ із нього на чужого, той буде витÑтий із народу Ñвого.(UA) Вихід. 30:34 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Візьми Ñобі пахощів: бальзаму, Ñ– ониху, Ñ– хелбану, пахощів, та чиÑтого ладану, кожне буде в рівній чаÑтині.(UA) Вихід. 30:35 І зробиш з цього кадило, маÑÑ‚ÑŒ, робота робітника маÑти, поÑолене, чиÑте, ÑвÑте.(UA) Вихід. 30:36 І зітреш із неї надрібно, Ñ– даÑи з неї перед обличчÑм Ñвідоцтва в Ñкинії заповіту, що Я буду ÑвлÑтиÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– там, це буде найÑвÑтіше Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) Вихід. 30:37 Ркадило, що зробите, за поÑтановою про нього це зробите Ñобі, воно буде тобі ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 30:38 Кожен, хто зробить, Ñк воно, щоб нюхати з нього, той буде витÑтий із народу Ñвого!(UA) Вихід. 31:1 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 31:2 ДивиÑÑ, Я покликав на ім'Ñ Ð‘ÐµÑ†Ð°Ð»'їла, Ñина Урієвого, Ñина Хура, Юдиного племени,(UA) Вихід. 31:3 Ñ– наповнив його Духом Божим, мудріÑÑ‚ÑŽ, Ñ– розумуваннÑм, Ñ– знаннÑм, Ñ– здібніÑÑ‚ÑŽ до вÑÑкої роботи,(UA) Вихід. 31:4 на обмиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¸Ñтецьке, на роботу в золоті, Ñ– в Ñріблі, Ñ– в міді,(UA) Вихід. 31:5 Ñ– в обробленні каменÑ, щоб вÑаджувати, Ñ– в обробленні дерева, щоб робити в уÑÑкій роботі.(UA) Вихід. 31:6 І Я ото дав із ним ОголіÑва, ÐÑ…Ñ–Ñамахового Ñина, Данового племени. Рв Ñерце кожного мудроÑердого Я дав мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– зроблÑÑ‚ÑŒ вони вÑе, що Я наказав був тобі:(UA) Вихід. 31:7 Ñкинію заповіту, Ñ– ковчега Ð´Ð»Ñ Ñвідоцтва, Ñ– віко, що на ньому, Ñ– вÑÑ– Ñкинійні речі,(UA) Вихід. 31:8 Ñ– Ñтола та речі його, Ñ– чиÑтого Ñвічника та вÑÑ– речі його, Ñ– жертівника кадила,(UA) Вихід. 31:9 Ñ– жертівника Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ– речі його, Ñ– вмивальницю та підÑтаву Ñ—Ñ—,(UA) Вихід. 31:10 Ñ– шати Ñлужебні, Ñ– шати ÑвÑщенні Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника Ðарона, Ñ– шати Ñинів його на ÑвÑщенноÑлуженнÑ,(UA) Вихід. 31:11 Ñ– оливу помазаннÑ, Ñ– запашне кадило Ð´Ð»Ñ ÑвÑтині, Ñк уÑе, що Я наказав був тобі, вони зроблÑÑ‚ÑŒ.(UA) Вихід. 31:12 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 31:13 Рти промовлÑй Ізраїлевим Ñинам, говорÑчи: Тільки Ñуботи Мої будете пильнувати, бо це знак поміж Мною та поміж вами Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь, щоб ви познали, що Я ГоÑподь, що оÑвÑчує ваÑ!(UA) Вихід. 31:14 І будете пильнувати Ñуботу, бо вона ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ. Хто опоганить Ñ—Ñ—, той конче буде забитий, бо кожен, хто робить у ній роботу, то буде ÑÑ‚Ñта душа та з-поÑеред народів Ñ—Ñ—!(UA) Вихід. 31:15 ШіÑÑ‚ÑŒ день буде робитиÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого Ñубота відпочинку від праці, ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Кожен, хто робить роботу за Ñуботнього днÑ, той конче буде забитий!(UA) Вихід. 31:16 І будуть Ізраїлеві Ñини додержувати Ñуботу, щоб зробити Ñуботу вічним заповітом Ð´Ð»Ñ Ñвоїх поколінь.(UA) Вихід. 31:17 Це знак навіки поміж Мною та поміж Ізраїлевими Ñинами, бо шіÑÑ‚ÑŒ день творив ГоÑподь небо та землю, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого перервав працю та Ñпочив.(UA) Вихід. 31:18 І дав Він МойÑеєві, коли закінчив говорити з ним на СінайÑькій горі, дві таблиці Ñвідоцтва, таблиці кам'Ñні, пиÑані Божим перÑтом.(UA) Вихід. 32:1 І побачив народ, що загаÑвÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей зійти з гори. І зібравÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ проти Ðарона, та й Ñказали до нього: УÑтань, зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той МойÑей, муж, що вивів був Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю, ми не знаємо, що ÑталоÑÑŒ йому.(UA) Вихід. 32:2 І Ñказав їм Ðарон: Поздіймайте золоті Ñережки, що в ушах ваших жінок, ваших Ñинів та дочок ваших, Ñ– поприноÑьте до мене.(UA) Вихід. 32:3 І ввеÑÑŒ народ поздіймав з Ñебе золоті Ñережки, що в їхніх ушах, та й позноÑили до Ðарона.(UA) Вихід. 32:4 І взÑв він це з їхньої руки, Ñ– вформував його в глині, Ñ– зробив із нього лите телÑ. Рвони Ñказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетÑького краю!(UA) Вихід. 32:5 І побачив це Ðарон, Ñ– збудував жертівника перед ним. І кликнув Ðарон та й Ñказав: Завтра ÑвÑто Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Вихід. 32:6 І повÑтавали вони взавтра рано вранці, Ñ– принеÑли цілопаленнÑ, Ñ– привели мирну жертву. І заÑів народ до їди та до питтÑ, Ñ– вÑтали бавитиÑÑ.(UA) Вихід. 32:7 РГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ: Іди, зійди, бо зіпÑувÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ твій, Ñкого ти вивів із єгипетÑького краю.(UA) Вихід. 32:8 Зійшли вони Ñкоро з дороги, що наказав був Я їм, зробили Ñобі лите телÑ, Ñ– поклонилиÑÑŒ йому, Ñ– Ñклали йому жертви, та й Ñказали: Оце твої боги, Ізраїлю, що вивели тебе з єгипетÑького краю!(UA) Вихід. 32:9 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Я бачив народ той, Ñ– оÑÑŒ народ твердошиїй він!(UA) Вихід. 32:10 Ртепер залиши Мене, Ñ– розпалитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій на них, Ñ– Я винищу Ñ—Ñ…, а тебе зроблю великим народом.(UA) Вихід. 32:11 І МойÑей Ñтав благати лице ГоÑпода, Бога Ñвого, та й Ñказав: Ðащо, ГоÑподи, розпалюєтьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Твій на народ Твій, Ñкого Ти випровадив з єгипетÑького краю Ñилою великою та міцною рукою?(UA) Вихід. 32:12 Ðащо будуть казати єгиптÑни, говорÑчи: Ðа зле ти Ñ—Ñ… вивів, щоб Ñ—Ñ… повбивати в горах, та щоб винищити Ñ—Ñ… з-поверхні землі?... ВерниÑÑ Ð· розпалу гніву Свого, та й відверни зло від Свого народу!(UA) Вихід. 32:13 Згадай про Ðвраама, ІÑака та ІзраїлÑ, рабів Своїх, що Ти їм приÑÑгавÑÑ Ð±ÑƒÐ² Собою, та говорив їм: Помножу ваших нащадків, немов зорі небеÑні, Ñ– вÑÑŽ оту землю, що про неї казав, дам вашим нащадкам, Ñ– вони поÑÑдуть навіки.(UA) Вихід. 32:14 І відвернув ГоÑподь зло, про Ñке говорив, щоб зробити Своєму народові.(UA) Вихід. 32:15 І повернувÑÑ, Ñ– зійшов МойÑей із гори, а в руці його дві таблиці Ñвідоцтва, пиÑані з обох їхніх Ñторін, звідÑи й звідти вони були пиÑані.(UA) Вихід. 32:16 Ртаблиці Божа робота вони, а пиÑьмо Боже пиÑьмо воно, вирізьблене на таблицÑÑ….(UA) Вихід. 32:17 І почув ІÑÑƒÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, Ñк кричав він, та й Ñказав до МойÑеÑ: Крик бою в таборі!(UA) Вихід. 32:18 Ртой відказав: Це не крик Ñили переможців Ñ– не крик ÑлабоÑти переможених, Ñ Ñ‡ÑƒÑŽ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñпіву!(UA) Вихід. 32:19 І ÑталоÑÑ, коли він наблизивÑÑ Ð´Ð¾ табору, то побачив Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ðµ та танці... І розпаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² МойÑеїв, Ñ– він кинув таблиці із рук Ñвоїх, та й розторощив Ñ—Ñ… під горою!...(UA) Вихід. 32:20 І Ñхопив він телÑ, що зробили вони, та й Ñпалив на огні, та змолов, аж Ñтав порох... І розÑипав на поверхні води, Ñ– напоїв тим Ñинів Ізраїлевих.(UA) Вихід. 32:21 І Ñказав МойÑей Ðаронові: Що вчинив тобі народ цей, що ти гріх великий навів на нього?(UA) Вихід. 32:22 Ð Ðарон відказав: Ðехай не запалитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² мого пана! Ти знаєш народ цей, що він у злому.(UA) Вихід. 32:23 І вони Ñказали мені: Зроби нам богів, що будуть ходити перед нами, бо той МойÑей, муж, що вивів Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю, ми не знаємо, що ÑталоÑÑŒ йому.(UA) Вихід. 32:24 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ них: Хто має золото, поздіймайте з Ñебе. І дали вони мені, а Ñ ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ² його в огонь, Ñ– вийшло те телÑ.(UA) Вихід. 32:25 І побачив МойÑей народ, що незагнузданий він, бо Ðарон розгнуздав його на ганьбу поміж їхніми ворогами.(UA) Вихід. 32:26 І Ñтав МойÑей у брамі табору й Ñказав: Хто за ГоÑпода до мене! І зібралиÑÑ Ð´Ð¾ нього вÑÑ– Левіїні Ñини.(UA) Вихід. 32:27 І Ñказав він до них: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Припашіть кожен меча Ñвого на Ñтегно Ñвоє, перейдіть, Ñ– вернітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ брами до брами в таборі, Ñ– повбивайте кожен брата Ñвого, Ñ– кожен приÑÑ‚ÐµÐ»Ñ Ñвого, Ñ– кожен ближнього Ñвого.(UA) Вихід. 32:28 І зробили Левіїні Ñини за Ñловом МойÑеєвим. І впало з народу того Ð´Ð½Ñ Ð±Ð»Ð¸Ð·ÑŒÐºÐ¾ трьох тиÑÑч чоловіка.(UA) Вихід. 32:29 І Ñказав МойÑей: ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ Ñьогодні Ñебе Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, бо кожен мÑтивÑÑ Ð½Ð° Ñині Ñвоїм та на браті Ñвоїм, Ñ– щоб Ñьогодні Він дав вам благоÑловеннÑ.(UA) Вихід. 32:30 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ð°, Ñ– Ñказав МойÑей до народу: Ви згрішили великим гріхом, а тепер зійду Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, може Ñкладу Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° ваш гріх.(UA) Вихід. 32:31 І вернувÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей до ГоÑпода та й Ñказав: О, згрішив цей народ великим гріхом, вони зробили Ñобі золотих богів!(UA) Вихід. 32:32 Ртепер, коли б Ти пробачив їм їхній гріх! Ð Ñк ні, витри мене з книги Своєї, Ñку Ти напиÑав...(UA) Вихід. 32:33 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Хто згрішив Мені, того витру із книги Своєї.(UA) Вихід. 32:34 Ртепер іди, провадь цей народ туди, куди казав Я тобі. ОÑÑŒ Мій Ðнгол піде перед лицем твоїм. Рв день кари Моєї покараю Ñ—Ñ… за їхній гріх!(UA) Вихід. 32:35 І ГоÑподь ударив той народ за те, що вони зробили телÑ, Ñке Ðарон учинив був.(UA) Вихід. 33:1 І говорив ГоÑподь до МойÑеÑ: Іди, вийди звідÑи ти та той народ, що ти вивів його з єгипетÑького краю до того Краю, що Я приÑÑг був його Ðвраамові, ІÑакові та Якову, говорÑчи: Ðащадкам твоїм дам його,(UA) Вихід. 33:2 Ñ– пошлю перед лицем твоїм Ðнгола, Ñ– попроганÑÑŽ ханаанеÑнина, амореÑнина, Ñ– хіттеÑнина, Ñ– періззеÑнина, хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина,(UA) Вихід. 33:3 до Краю, що тече молоком та медом, бо Я не піду Ñеред тебе, бо ти народ твердошиїй, щоб Я не вигубив тебе в дорозі.(UA) Вихід. 33:4 І почув народ ту лиху віÑтку, та й заÑмутивÑÑ, Ñ– ніхто не поклав на Ñебе Ñвоєї оздоби.(UA) Вихід. 33:5 Бо промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Скажи Ізраїлевим Ñинам: Ви народ твердошиїй, Ñкщо одну хвилину піду Ñеред тебе, то вигублю тебе! Тож тепер здійми оздобу Ñвою з Ñебе, Я знатиму, що вчиню тобі.(UA) Вихід. 33:6 І поздіймали Ізраїлеві Ñини Ñвої оздоби під горою Хорив.(UA) Вихід. 33:7 РМойÑей узÑв намета, та й нап'Ñв його поза табором, далеко від табору, Ñ– назвав його: ÑÐºÐ¸Ð½Ñ–Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñƒ. І бувало, кожен, хто шукав ГоÑпода, входив до Ñкинії заповіту, що поза табором.(UA) Вихід. 33:8 І бувало, коли виходив МойÑей до Ñкинії, то підводивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ, Ñ– Ñтавали кожен при вході Ñвого намету, Ñ– дивилиÑÑ Ð·Ð° МойÑеєм, аж поки він не входив до Ñкинії.(UA) Вихід. 33:9 І бувало, коли входив МойÑей до Ñкинії, то Ñходив Ñтовп хмари, Ñ– Ñтавав при вході Ñкинії, та й говорив Бог із МойÑеєм.(UA) Вихід. 33:10 І ввеÑÑŒ народ бачив Ñтовпа хмари, що ÑтоÑв при вході Ñкинії. І ввеÑÑŒ народ підводивÑÑ, та й вклонÑлиÑÑ, кожен при вході намету Ñвого.(UA) Вихід. 33:11 І говорив ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð»Ð¸Ñ†Ðµ в лице, Ñк говорить хто до друга Ñвого. І вертавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до табору, а Ñлуга його, юнак ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, не виходив із Ñередини Ñкинії.(UA) Вихід. 33:12 І Ñказав МойÑей до ГоÑпода: ДивиÑÑ, Ти говориш мені: Випровади цей народ, а Ти не дав мені знати, кого зо мною пошлеш. РТи Ñказав був: Я знаю тебе на ім'Ñ, а також знайшов ти миліÑÑ‚ÑŒ в очах Моїх.(UA) Вихід. 33:13 Тож тепер, коли знайшов Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх, об'Ñви ж мені дорогу Свою, Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°ÑŽ, Ñк знайти миліÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх. І побач, бо цей люд то народ Твій.(UA) Вихід. 33:14 РВін відказав: Сам Я піду, Ñ– введу тебе до відпочинку.(UA) Вихід. 33:15 І Ñказав він до Ðього: Коли Ñам Ти не підеш, то не виводь Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñи.(UA) Вихід. 33:16 Бож чим тоді пізнаєтьÑÑ, що знайшов миліÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх Ñ Ñ‚Ð° народ Твій? Чи ж не тим, що Ти підеш із нами? І будемо вирізнені Ñ Ñ‚Ð° народ Твій від кожного народу, що на поверхні землі.(UA) Вихід. 33:17 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Також цю річ, про Ñку говорив ти, зроблю, бо ти знайшов миліÑÑ‚ÑŒ в очах Моїх, Ñ– Я знаю на ім'Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) Вихід. 33:18 Рвін відказав: Покажи мені Ñлаву Свою!(UA) Вихід. 33:19 І Він промовив: Я переведу вÑе добро Своє перед тобою, Ñ– покличу ГоÑподнім Ім'Ñм перед тобою. І Я помилую, до кого милоÑтивий, Ñ– змилоÑерджуÑÑ, до кого милоÑердний.(UA) Вихід. 33:20 І Він промовив: Ти не зможеш побачити Ð»Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, бо людина не може побачити Мене Ñ– жити.(UA) Вихід. 33:21 І промовив ГоÑподь: ОÑÑŒ міÑце при Мені, Ñ– ти Ñтанеш на Ñкелі.(UA) Вихід. 33:22 І ÑтанетьÑÑ, коли буде переходити Ñлава МоÑ, то Я вміщу Тебе в щілині Ñкелі, Ñ– закрию тебе рукою Своєю, аж поки Я перейду.(UA) Вихід. 33:23 Рздійму руку Свою, Ñ– ти побачиш Мене ззаду, а Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐœÐ¾Ñ” не буде видиме.(UA) Вихід. 34:1 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Витеши Ñобі дві кам'Ñні таблиці, Ñк перші, Ñ– Я напишу на цих таблицÑÑ… Ñлова, що були на перших таблицÑÑ…, Ñкі ти розбив.(UA) Вихід. 34:2 І приготовÑÑ Ð½Ð° рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, Ñ– Ñтанеш Мені там на верхів'Ñ— гори.(UA) Вихід. 34:3 Рз тобою ніхто не вийде, Ñ– на вÑій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не паÑетьÑÑ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тієї гори.(UA) Вихід. 34:4 І витеÑав він дві кам'Ñні таблиці, Ñк перші. І вÑтав МойÑей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, Ñк ГоÑподь звелів був йому. І взÑв він у руку Ñвою дві таблиці кам'Ñні.(UA) Вихід. 34:5 РГоÑподь зійшов у хмарі, Ñ– Ñтав там із ним, та й покликав Ім'Ñм ГоÑпода.(UA) Вихід. 34:6 І перейшов ГоÑподь перед лицем його, та й викликнув: ГоÑподь, ГоÑподь, Бог милоÑердний, Ñ– милоÑтивий, довготерпеливий, Ñ– многомилоÑтивий та правдивий,(UA) Вихід. 34:7 що дотримує миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑч, що вибачає провину й переÑтуп та гріх, та певне не вважає чиÑтим винуватого, бо карає провину батьків на дітÑÑ…, Ñ– на дітÑÑ… дітей, Ñ– на третіх, Ñ– на четвертих поколіннÑÑ….(UA) Вихід. 34:8 І МойÑей поквапно вклонивÑÑ Ð´Ð¾ землі, Ñ– впав,(UA) Вихід. 34:9 та й Ñказав: Якщо Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² миліÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде Ñеред наÑ, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, Ñ– зробиш Ð½Ð°Ñ Ñпадком Своїм.(UA) Вихід. 34:10 РВін відказав: ОÑÑŒ Я Ñкладаю заповіта перед уÑім народом твоїм. Я чинитиму чуда, Ñкі не були творені на вÑій землі Ñ– в жодного народу. І побачить увеÑÑŒ народ, Ñеред Ñкого ти знаходишÑÑ, чин ГоÑподній, що Я чиню його з тобою, Ñкий він Ñтрашний!(UA) Вихід. 34:11 Виконуй те, що Я наказую тобі Ñьогодні. ОÑÑŒ Я виганÑÑŽ перед тобою амореÑнина, Ñ– ханаанеÑнина, Ñ– хіттеÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина.(UA) Вихід. 34:12 СтережиÑÑ, щоб не Ñклав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не Ñтав паÑткою Ñеред тебе.(UA) Вихід. 34:13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð² поторощите, а їхні дерева ÑвÑÑ‚Ñ– повирубуєте.(UA) Вихід. 34:14 Бо не будеш ти кланÑтиÑÑŒ богові іншому, бо ГоÑподь ЗаздріÑний ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Бог заздріÑний Він!(UA) Вихід. 34:15 Щоб не Ñклав ти умови з мешканцем Краю, Ñк будуть вони любодіÑти вÑлід за богами Ñвоїми, Ñ– будуть богам Ñвоїм жертви приноÑити, то Ñкщо він покличе тебе, то ти не будеш Ñ—Ñти із жертви його.(UA) Вихід. 34:16 І не візьмеш із дочок його Ð´Ð»Ñ Ñинів Ñвоїх, бо будуть вони любодіÑти вÑлід за богами Ñвоїми, Ñ– вчинÑÑ‚ÑŒ розпуÑниками Ñинів твоїх вÑлід за богами Ñвоїми.(UA) Вихід. 34:17 Литих богів не зробиш Ñобі.(UA) Вихід. 34:18 Будеш виконувати ÑвÑто ОпріÑноків. Сім день будеш Ñ—Ñти опріÑноки, що Я наказав був тобі на умовлений Ñ‡Ð°Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð°Ð²Ñ–Ð²Ð°, бо в міÑÑці авіві ти вийшов з Єгипту.(UA) Вихід. 34:19 УÑе, що відкриває утробу то Моє, Ñк Ñ– вÑÑка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð°, що Ñ” Ñамець, Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ ÑƒÑ‚Ñ€Ð¾Ð±Ð¸ вола та вівці.(UA) Вихід. 34:20 Ð Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ ÑƒÑ‚Ñ€Ð¾Ð±Ð¸ оÑла викупиш ÑгнÑм. Ð Ñкщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з Ñинів твоїх викупиш. І не будуть ÑвлÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐœÐ¾Ñ” з порожньою рукою.(UA) Вихід. 34:21 ШіÑÑ‚ÑŒ день будеш працювати, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого Ñпочинеш від праці; в орці й у жнива Ñпочинеш від праці.(UA) Вихід. 34:22 І ÑвÑто тижнів зробиш Ñобі, Ñ– первоплоду жнив пшениці, Ñ– ÑвÑто збору врожаю під кінець року.(UA) Вихід. 34:23 Тричі в році вÑÑ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ñ‡Ð° Ñтать буде ÑвлÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лице Владики ГоÑпода, Бога Ізраїлевого.(UA) Вихід. 34:24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, Ñ– розширю границю твою, Ñ– ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш ÑвлÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лице ГоÑпода, Бога твого, тричі в році.(UA) Вихід. 34:25 Ðе будеш приноÑити на квашенім крови жертви твоєї, Ñ– не переночує до рана ÑвÑткова жертва ПаÑхи.(UA) Вихід. 34:26 Початок первоплодів твоєї землі принеÑеш у дім ГоÑпода, Бога твого. Ðе будеш варити ÑгнÑти в молоці його матері.(UA) Вихід. 34:27 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Ðапиши Ñобі Ñлова, бо згідно з цими Ñловами Ñклав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.(UA) Вихід. 34:28 І був він там з ГоÑподом Ñорок день Ñ– Ñорок ночей, хліба не їв Ñ– води не пив. І напиÑав на таблицÑÑ… Ñлова Заповіту, ДеÑÑÑ‚ÑŒ Заповідей.(UA) Вихід. 34:29 І ÑталоÑÑ, коли Ñходив МойÑей з гори Сінай, а обидві таблиці Ñвідоцтва в МойÑеєвій руці при Ñході його з гори, що МойÑей не знав, що лице його Ñтало променіти, бо Бог говорив з ним.(UA) Вихід. 34:30 І побачив Ðарон та вÑÑ– Ізраїлеві Ñини МойÑеÑ, аж оÑÑŒ лице його променіло, Ñ– вони боÑлиÑÑ Ð¿Ñ–Ð´Ñ–Ð¹Ñ‚Ð¸ до нього!(UA) Вихід. 34:31 І кликнув до них МойÑей, Ñ– звернулиÑÑ Ð´Ð¾ нього Ðарон та вÑÑ– начальники в громаді. І МойÑей говорив до них.(UA) Вихід. 34:32 Рпотім попідходили вÑÑ– Ізраїлеві Ñини, Ñ– він наказав їм уÑе, що ГоÑподь говорив з ним на горі Сінай.(UA) Вихід. 34:33 І Ñкінчив МойÑей говорити з ними, Ñ– дав на лице Ñвоє покривало.(UA) Вихід. 34:34 Рколи МойÑей входив перед ГоÑподнє лице на розмову з Ðим, то здіймав покривало аж до Ñвого виходу. І він виходив, Ñ– говорив до Ізраїлевих Ñинів, що було наказано йому.(UA) Вихід. 34:35 І бачили Ізраїлеві Ñини лице МойÑеєве, що променіло лице МойÑеєве. І МойÑей знов накладав покривало на лице Ñвоє аж до відходу Ñвого, щоб говорити з Ðим.(UA) Вихід. 35:1 І зібрав МойÑей уÑÑŽ громаду Ізраїлевих Ñинів, та й промовив до них: ОÑÑŒ Ñ‚Ñ– речі, що ГоÑподь наказав Ñ—Ñ… чинити.(UA) Вихід. 35:2 ШіÑÑ‚ÑŒ день буде робитиÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого буде вам ÑвÑто, Ñубота Ñпочинку від праці Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!(UA) Вихід. 35:3 Ðе розпалите огню за Ñуботнього Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ–Ñ… ваших оÑадах.(UA) Вихід. 35:4 І Ñказав МойÑей до вÑієї громади Ізраїлевих Ñинів, кажучи: Оце та річ, що ГоÑподь наказав, говорÑчи:(UA) Вихід. 35:5 Візьміть від Ñебе Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Кожен за щедрим Ñерцем Ñвоїм принеÑе його, Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві: золото, Ñ– Ñрібло, Ñ– мідь,(UA) Вихід. 35:6 Ñ– блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– віÑÑон, Ñ– вовну козину,(UA) Вихід. 35:7 Ñ– начервоно пофарбовані баранÑчі шкурки, Ñ– шкурки тахашеві, Ñ– акаційні дерева,(UA) Вихід. 35:8 Ñ– оливу на оÑвітленнÑ, Ñ– пахощі на оливу помазаннÑ, та пахощів на кадило,(UA) Вихід. 35:9 Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð½Ñ–ÐºÑове, Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° оправу до ефоду й до нагрудника.(UA) Вихід. 35:10 Ркожен із Ð²Ð°Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¾Ñердий прийде та зробить, що наказав був ГоÑподь:(UA) Вихід. 35:11 Ñкинію внутрішню та Ñ—Ñ— намета зовнішнього, Ñ– Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ—, Ñ– гачки Ñ—Ñ—, Ñ– дошки Ñ—Ñ—, заÑуви Ñ—Ñ—, Ñтовпи Ñ—Ñ— та підÑтави Ñ—Ñ—;(UA) Вихід. 35:12 ковчега, Ñ– держаки його, віко й завіÑу заÑлони;(UA) Вихід. 35:13 Ñтола, Ñ– держаки його, Ñ– вÑÑ– речі його, Ñ– хліб показний;(UA) Вихід. 35:14 Ñ– Ñвічника оÑвітленнÑ, Ñ– речі його, Ñ– лÑмпадки його, Ñ– оливу оÑвітленнÑ;(UA) Вихід. 35:15 Ñ– жертівника кадила, Ñ– держаки його, Ñ– оливу помазаннÑ, Ñ– кадило пахощів та заÑлону входу при вході;(UA) Вихід. 35:16 жертівника цілопаленнÑ, Ñ– мідÑну його Ñітку, держаки його, Ñ– вÑÑ– речі його, умивальницю й підÑтаву Ñ—Ñ—;(UA) Вихід. 35:17 запони подвір'Ñ, Ñтовпи його, Ñ– підÑтави його та заÑлону брами подвір'Ñ;(UA) Вихід. 35:18 кілки Ñкинії, Ñ– кілки подвір'Ñ Ñ‚Ð° шнури їхні;(UA) Вихід. 35:19 Ñ– шати Ñлужебні на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині, ÑвÑщенні шати Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника Ðарона, та шати Ñинів його на ÑвÑщенноÑлуженнÑ.(UA) Вихід. 35:20 І вийшла вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів від МойÑеÑ.(UA) Вихід. 35:21 І приходили кожен чоловік, кого вело Ñерце його, Ñ– кожен, кого дух його чинив щедрим, Ñ– приноÑили Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ Ñкинії заповіту, Ñ– на кожну працю його, Ñ– на ÑвÑщенні шати.(UA) Вихід. 35:22 І приходили Ñ‚Ñ– чоловіки з жінками, кожен щедроÑердий, Ñ– приноÑили гачка, Ñ– ноÑову Ñережку, Ñ– перÑнÑ, Ñ– Ñережку, вÑÑкі золоті речі, та вÑе, що людина приноÑила, Ñк золото Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 35:23 І кожна людина принеÑла, що хто мав: блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– віÑÑон, Ñ– вовна козина, Ñ– баранÑчі начервоно пофарбовані шкурки, Ñ– шкурки тахашеві.(UA) Вихід. 35:24 Кожен, хто жертвував Ñрібне та мідÑне приношеннÑ, приноÑив ГоÑподнє приношеннÑ, Ñ– кожен, хто мав, поприноÑили акаційне дерево, на вÑÑке зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¾ тієї роботи.(UA) Вихід. 35:25 І кожна мудроÑерда жінка прÑла руками Ñвоїми, Ñ– приноÑила прÑжку: блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– віÑÑон.(UA) Вихід. 35:26 І вÑÑ– жінки, кого вело їхнє Ñерце, прÑли козину вовну.(UA) Вихід. 35:27 Рначальники поприноÑили ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð½Ñ–ÐºÑу, Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²ÑÑ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÐµÑ„Ð¾Ð´Ñƒ та Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ð¸ÐºÐ°,(UA) Вихід. 35:28 Ñ– пахощі, Ñ– оливу на оÑвітленнÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð¸ помазаннÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°ÑˆÐ½Ð¾Ð³Ð¾ кадила.(UA) Вихід. 35:29 Кожен чоловік та жінка, кого їхнє Ñерце ÑхилÑло приноÑити Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— праці, Ñку ГоÑподь наказав робити рукою МойÑеÑ, Ізраїлеві Ñини приноÑили добровільний дар Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 35:30 І Ñказав МойÑей до Ізраїлевих Ñинів: ДивітьÑÑ, ГоÑподь назвав на ім'Ñ Ð‘ÐµÑ†Ð°Ð»'їла, Ñина Урієвого, Ñина Хура, Юдиного роду.(UA) Вихід. 35:31 І наповнив його Духом Божим, мудріÑÑ‚ÑŽ, розумуваннÑм, Ñ– знаннÑм, Ñ– здібніÑÑ‚ÑŽ до вÑÑкої роботи(UA) Вихід. 35:32 на обмиÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¸Ñтецьке, на роботу в золоті, Ñ– в Ñріблі, Ñ– в міді,(UA) Вихід. 35:33 Ñ– в обробленні каменÑ, щоб вÑаджувати, Ñ– в обробленні дерева, щоб робити в уÑÑкій миÑтецькій роботі.(UA) Вихід. 35:34 І вклав в його Ñерце, щоб навчав, він Ñ– ОголіÑв, Ñин ÐÑ…Ñ–Ñамаха, Данового племени.(UA) Вихід. 35:35 Він наповнив Ñ—Ñ… мудріÑÑ‚ÑŽ ÑерцÑ, щоб робили вони вÑÑку роботу обрібника, Ñ– миÑтцÑ, Ñ– гаптівника в блакиті, Ñ– в пурпурі, Ñ– в червені, Ñ– в віÑÑоні, Ñ– ткача, що роблÑÑ‚ÑŒ уÑÑку роботу й задумують миÑтецькі речі.(UA) Вихід. 36:1 І зробить Бецал'їл та ОголіÑв, та кожен мудроÑердий чоловік, кому ГоÑподь дав мудроÑти та розÑудку, щоб уміти зробити кожну працю роботи в ÑвÑтині на вÑе, що ГоÑподь наказав був.(UA) Вихід. 36:2 І покликав МойÑей Бецал'їла та ОголіÑва, та кожного мудроÑердого чоловіка, кому ГоÑподь подав мудріÑÑ‚ÑŒ у Ñерце, кожного, кого вело Ñерце зблизитиÑÑ Ð´Ð¾ тієї праці, щоб зробити Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 36:3 І взÑли вони від МойÑÐµÑ Ð²Ñе приношеннÑ, що позноÑили Ізраїлеві Ñини Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ– Ñлужби ÑвÑтині, щоб зробити Ñ—Ñ—. Рвони ще приноÑили до нього щоранку добровільного дара.(UA) Вихід. 36:4 І прибули вÑÑ– мудреці, що роблÑÑ‚ÑŒ уÑÑŽ роботу ÑвÑтині, кожен із праці Ñвоєї, Ñку вони роблÑÑ‚ÑŒ,(UA) Вихід. 36:5 Ñ– Ñказали до МойÑеÑ, говорÑчи: Ðарод приноÑить більше, ніж потрібно було Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, Ñку ГоÑподь звелів був зробити.(UA) Вихід. 36:6 І МойÑей наказав проголоÑити в таборі, говорÑчи: ÐÑ– чоловік, ні жінка нехай не роблÑÑ‚ÑŒ уже нічого на Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÑвÑтині. І був Ñтриманий народ від приноÑів.(UA) Вихід. 36:7 Рнаготовленого було доÑить Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— праці, щоб зробити Ñ—Ñ—, Ñ– ще зоÑтавалоÑÑŒ.(UA) Вихід. 36:8 І зробили кожен мудроÑердий із тих, що робили Ñкинійну працю: деÑÑÑ‚ÑŒ покривал із Ñуканого віÑÑону, Ñ– блакиті, Ñ– пурпуру та з червені. Херувими миÑтецькою роботою він поробив Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 36:9 Довжина одного покривала двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. УÑім покривалам міра одна.(UA) Вихід. 36:10 І поÑпинав він п'ÑÑ‚ÑŒ покривал одне до одного, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ інших покривал поÑпинав одне до одного.(UA) Вихід. 36:11 І поробив він блакитні петельки на краю одного покривала з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð² Ñпинанні. Так Ñамо зробив на краю кінцевого покривала в Ñпинанні другім.(UA) Вихід. 36:12 П'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок зробив він у покривалі однім, Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок зробив він на кінці покривала, що в другім Ñпинанні. Ті петельки протилеглі одна до однієї.(UA) Вихід. 36:13 І зробив він п'ÑтдеÑÑÑ‚ золотих гачків, Ñ– поÑпинав Ñ‚Ñ– покривала одне до одного тими гачками, Ñ– Ñтала одна ÑкиніÑ.(UA) Вихід. 36:14 І зробив він покривала з вовни козиної до намета над внутрішньою Ñкинією, одинадцÑÑ‚ÑŒ покривал зробив таких.(UA) Вихід. 36:15 Довжина одного покривала тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів, а ширина одного покривала чотири лікті. ОдинадцÑтьом покривалам міра одна.(UA) Вихід. 36:16 І поÑпинав він п'ÑÑ‚ÑŒ покривал оÑібно, а шіÑÑ‚ÑŒ тих покривал оÑібно.(UA) Вихід. 36:17 І поробив він п'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок на краю кінцевого покривала в Ñпинанні, Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ петельок поробив на краю покривала другого ÑпинаннÑ.(UA) Вихід. 36:18 І зробив він п'ÑтдеÑÑÑ‚ мідÑних гачків на ÑÐ¿Ð¸Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñкинії, щоб Ñтала вона одна.(UA) Вихід. 36:19 І зробив він Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ñкинії, баранÑчі начервоно пофарбовані шкурки, Ñ– Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñƒ з тахашевих шкурок.(UA) Вихід. 36:20 І поробив він Ð´Ð»Ñ Ñкинії ÑтоÑчі дошки з акаційного дерева.(UA) Вихід. 36:21 ДеÑÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина дошки, Ñ– лікоть Ñ– Ð¿Ñ–Ð²Ð»Ñ–ÐºÑ‚Ñ ÑˆÐ¸Ñ€Ð¸Ð½Ð° однієї дошки.(UA) Вихід. 36:22 Ð’ одній дошці дві ручки, Ñполучені одна до однієї. Так він поробив уÑÑ– дошки Ñкинії.(UA) Вихід. 36:23 І поробив він дошки Ð´Ð»Ñ Ñкинії, двадцÑÑ‚ÑŒ дощок на бік південний, на полудень.(UA) Вихід. 36:24 І Ñорок Ñрібних підÑтав поробив він під тими двадцÑтьма дошками, дві підÑтаві під однією дошкою Ð´Ð»Ñ Ñ€ÑƒÑ‡Ð¾Ðº Ñ—Ñ—, Ñ– дві підÑтаві під дошкою другою Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… ручок Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 36:25 Ð Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ боку Ñкинії, у бік півночі зробив він двадцÑÑ‚ÑŒ дощок.(UA) Вихід. 36:26 І Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñорок Ñрібних підÑтав, дві підÑтаві під одну дошку, Ñ– дві підÑтаві під дошку другу.(UA) Вихід. 36:27 Ð Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ боку Ñкинії на захід зробив він шіÑÑ‚ÑŒ дощок.(UA) Вихід. 36:28 І дві дошки зробив він Ð´Ð»Ñ Ñкинійних кутів на заднього бока.(UA) Вихід. 36:29 І були вони поєднані здолу, Ñ– разом були вони поєднані на верху Ñ—Ñ— до однієї каблучки. Так зробив він Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… обох, Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ñ… кутів.(UA) Вихід. 36:30 І було віÑім дощок, а їхні підÑтави зо Ñрібла, шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ підÑтав: по дві підÑтаві під одну дошку.(UA) Вихід. 36:31 І зробив він заÑуви з акаційного дерева, п'ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ð¾Ðº одного боку Ñкинії,(UA) Вихід. 36:32 Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ заÑувів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ð¾Ðº другого боку Ñкинії, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ заÑувів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ð¾Ðº заднього боку на захід.(UA) Вихід. 36:33 І зробив він Ñереднього заÑува, щоб заÑувати по Ñередині дощок від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ кінцÑ.(UA) Вихід. 36:34 Рці дошки він пообкладав золотом, а каблучки їхні, на Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñувів, поробив із золота; Ñ– ці заÑуви він пообкладав золотом.(UA) Вихід. 36:35 І зробив він завіÑу з блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону. МиÑтецькою роботою зробив Ñ—Ñ— з херувимами.(UA) Вихід. 36:36 І він зробив Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ— чотири акаційні Ñтовпи, Ñ– пообкладав Ñ—Ñ… золотом, гаки Ñ—Ñ… золоті, Ñ– вилив Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… чотири Ñрібних підÑтаві.(UA) Вихід. 36:37 І зробив він заÑлону Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ Ñкинії з блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону, робота гаптівника.(UA) Вихід. 36:38 Ð Ñтовпи Ñ—Ñ— п'ÑÑ‚ÑŒ, а гаки Ñ—Ñ… золоті; Ñ– він пообкладав Ñ—Ñ… верхи та Ñ—Ñ… обручі золотом; а підÑтави їхні п'ÑÑ‚ÑŒ із міді.(UA) Вихід. 37:1 І зробив Бецал'їл ковчега з акаційного дерева, два лікті й пів довжина його, Ñ– лікоть Ñ– пів ширина його, Ñ– лікоть Ñ– пів вишина його.(UA) Вихід. 37:2 І пообкладав він його щирим золотом зÑередини та іззовні. І Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ зробив навколо над ним.(UA) Вихід. 37:3 І він вилив Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ чотири золоті каблучки на чотирьох кутах його, дві каблучки на одному боці його, Ñ– дві каблучки на другому боці його.(UA) Вихід. 37:4 І він поробив держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладав Ñ—Ñ… золотом.(UA) Вихід. 37:5 І він повÑовував ці держаки в каблучки на боках ковчегу, щоб ноÑити ковчега.(UA) Вихід. 37:6 І віко зробив зо щирого золота, два лікті й пів довжина його, Ñ– лікоть Ñ– пів ширина його.(UA) Вихід. 37:7 І зробив два золоті херувими, роботою кутою зробив Ñ—Ñ… з обох кінців віка.(UA) Вихід. 37:8 І зробив одного херувима з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸, а одного херувима з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñи. З того віка поробив тих херувимів на обох кінцÑÑ… його.(UA) Вихід. 37:9 І були Ñ‚Ñ– херувими з проÑÑ‚Ñгненими догори крилами, Ñ– затінювали Ñвоїми крилами над віком, а їхні Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¾Ð´Ð½Ðµ до одного; до віка були Ñхилені Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… херувимів.(UA) Вихід. 37:10 І зробив він Ñтола з акаційного дерева, два лікті довжина його, Ñ– лікоть ширина його, Ñ– лікоть Ñ– пів вишина його.(UA) Вихід. 37:11 І пообкладав його щирим золотом, Ñ– зробив Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ навколо.(UA) Вихід. 37:12 І лиштву зробив він Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ в долоню навколо, Ñ– зробив Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ навколо Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¸ÑˆÑ‚Ð²Ð¸ його.(UA) Вихід. 37:13 І він вилив Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ чотири каблучки із золота, та й дав Ñ‚Ñ– каблучки на чотирьох кінцÑÑ…, що при його чотирьох ніжках.(UA) Вихід. 37:14 При лиштві були Ñ‚Ñ– каблучки, Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°ÐºÑ–Ð², щоб ноÑити Ñтола.(UA) Вихід. 37:15 І поробив він Ñ‚Ñ– держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладав Ñ—Ñ… золотом, щоб ноÑити Ñтола.(UA) Вихід. 37:16 І поробив він Ñ‚Ñ– речі, що на Ñтолі: миÑки його, Ñ– кадильниці його, Ñ– кухлі його та чаші його, що ними лито, золото щире.(UA) Вихід. 37:17 І зробив він Ñвічника зо щирого золота, роботою кутою зробив він того Ñвічника. Стовп його, Ñ– рамена його, келихи його, ґудзі його й квіти його виходили з нього.(UA) Вихід. 37:18 І шіÑÑ‚ÑŒ рамен виходило з боків його, три рамені Ñвічника з одного боку його, Ñ– три рамені Ñвічника з другого боку його.(UA) Вихід. 37:19 Три келихи мигдалоподібні в однім рамені, ґудзь Ñ– квітка, Ñ– три мигдалоподібні келихи в рамені другім, ґудзь Ñ– квітка. Так на шоÑти раменах, що виходÑÑ‚ÑŒ із Ñвічника.(UA) Вихід. 37:20 Рна Ñтовпі Ñвічника чотири келихи мигдалоподібні, ґудзі його та квітки його.(UA) Вихід. 37:21 І ґудзь під двома раменами з нього, Ñ– ґудзь під другими двома раменами з нього, Ñ– ґудзь під третіми двома раменами з нього, у шоÑти рамен, що виходÑÑ‚ÑŒ із Ñвічника.(UA) Вихід. 37:22 Їхні ґудзі та їхні рамена виходили з нього. УвеÑÑŒ він одне ÐºÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ золота.(UA) Вихід. 37:23 І зробив він Ñім лÑмпадок до нього; а його щипчики та його лопатки на вугіль зо щирого золота.(UA) Вихід. 37:24 З таланту щирого золота зробив він його та вÑÑ– його речі.(UA) Вихід. 37:25 І зробив він кадильного жертівника з акаційного дерева, лікоть довжина його, Ñ– лікоть ширина його, квадратовий, а два лікті вишина його. З нього були його роги.(UA) Вихід. 37:26 І пообкладав він його щирим золотом, верх його та Ñтіни його навколо, та роги його. І Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ навколо зробив.(UA) Вихід. 37:27 І дві золоті каблучки зробив йому під Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, зробив на обох боках його, на Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°ÐºÑ–Ð², щоб ними ноÑити його.(UA) Вихід. 37:28 І держаки поробив із акаційного дерева, Ñ– золотом пообкладав Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 37:29 І зробив він миро ÑвÑтого помазаннÑ, Ñ– чиÑте кадило пахощів, робота робітника маÑти.(UA) Вихід. 38:1 І зробив він жертівника з акаційного дерева, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина його, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина його, квадратовий, а вишина його три лікті.(UA) Вихід. 38:2 І поробив він роги його на чотирьох кутах його, з нього були його роги. І пообкладав його міддю.(UA) Вихід. 38:3 І він поробив уÑÑ– речі жертівника: горшки, Ñ– шуфлі, Ñ– кропильниці, видельцÑ, Ñ– лопатки на вугіллÑ. УÑÑ– речі його поробив він із міді.(UA) Вихід. 38:4 І мережу зробив він із міді Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ° роботою Ñітки, під лиштву його здолу до половини його.(UA) Вихід. 38:5 І вилив він чотири каблучки на чотирьох кінцÑÑ… його Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ð´Ñної мережі, на Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°ÐºÑ–Ð².(UA) Вихід. 38:6 І поробив він держаки з акаційного дерева, Ñ– пообкладав Ñ—Ñ… міддю.(UA) Вихід. 38:7 І повÑовував він Ñ‚Ñ– держаки в каблучки на боках жертівника, щоб ними ноÑити його. ПорожнÑвим уÑередині зробив його з дощок.(UA) Вихід. 38:8 І зробив він умивальницю з міді та підÑтаву Ñ—Ñ— з міді, з дзеркалами жінок, що ÑповнÑли Ñлужбу при вході Ñкинії заповіту.(UA) Вихід. 38:9 І зробив він подвір'Ñ. Ðа південну Ñторону, на полудень запони того подвір'Ñ, Ñуканий віÑÑон, Ñто ліктів.(UA) Вихід. 38:10 Ð Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ двадцÑÑ‚ÑŒ, а їхніх підÑтав із міді двадцÑÑ‚ÑŒ. Гаки тих Ñтовпів та обручі їхні Ñрібло.(UA) Вихід. 38:11 Рв Ñторону півночі Ñто ліктів; Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… двадцÑÑ‚ÑŒ, із міді. Гаки тих Ñтовпів та обручі їхні Ñрібло.(UA) Вихід. 38:12 Рв Ñторону заходу, запони, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів; Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… деÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… деÑÑÑ‚ÑŒ. Гаки тих Ñтовпів та обручі їхні Ñрібло.(UA) Вихід. 38:13 Рв Ñторону переду, Ñходу, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Вихід. 38:14 Запони до боку п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів; Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три, Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три.(UA) Вихід. 38:15 Ð Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ боку з цієї й з тієї Ñторони брами подвір'Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð½Ð¸ на п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів; Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три, Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… три.(UA) Вихід. 38:16 Ð’ÑÑ– запони подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ віÑÑон Ñуканий.(UA) Вихід. 38:17 РпідÑтави Ð´Ð»Ñ Ñтовпів мідь, гаки Ñтовпів та обручів їхніх Ñрібло. Робклад верхів Ñ—Ñ… Ñрібло, Ñ– вони вÑÑ– Ñтовпи подвір'Ñ Ð¿Ð¾Ñпинані Ñріблом.(UA) Вихід. 38:18 РзаÑлона брами подвір'Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð° гаптівника: блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень та Ñуканий віÑÑон; Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина, а вишина в ширині п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, відповідно запонам подвір'Ñ.(UA) Вихід. 38:19 Ð Ñтовпів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… чотири, Ñ– підÑтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… чотири, із міді. Гаки Ñ—Ñ… Ñрібло, Ñ– обклад верхів Ñ—Ñ… та їхніх обручів Ñрібло.(UA) Вихід. 38:20 РвÑÑ– кілки Ð´Ð»Ñ Ñкинії й Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ мідь.(UA) Вихід. 38:21 Оце перелік Ñкинії, Ñкинії Ñвідоцтва, що був обрахований на приказ МойÑеÑ, за допомогою Левитів під рукою Ітамара, Ñина Ðарона, ÑвÑщеника.(UA) Вихід. 38:22 РБецал'їл, Ñин УріÑ, Ñина Хура, Юдиного племени, поробив уÑе, що ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 38:23 Рз ним ОголіÑв, Ñин ÐÑ…Ñ–Ñамахів, Данового племени, оброблювач, Ñ– миÑтець, Ñ– гаптівник блакиттю, Ñ– пурпуром, Ñ– червенню, Ñ– віÑÑоном.(UA) Вихід. 38:24 УÑе золото, вжите Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ– в уÑій роботі ÑвÑтині, то було золото колиханнÑ, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ талантів та Ñім Ñотень Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині.(UA) Вихід. 38:25 Ð Ñрібло полічених у громаді мужів Ñто талантів та тиÑÑча, Ñ– ÑімÑот Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині,(UA) Вихід. 38:26 на голову бека, цебто половина ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ð½Ð° міру шеклем ÑвÑтині Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾, хто переходив при переліку від віку двадцÑти літ Ñ– вище, Ð´Ð»Ñ ÑˆÐ¾ÑтиÑот тиÑÑч Ñ– трьох тиÑÑч Ñ– п'ÑтиÑот Ñ– п'ÑтидеÑÑти.(UA) Вихід. 38:27 І було Ñто талантів Ñрібла на Ð²Ñ–Ð´Ð»Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñтав ÑвÑтині та підÑтав завіÑи, ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñтав на Ñотню талантів, талант на підÑтаву.(UA) Вихід. 38:28 Рз тиÑÑчі й ÑемиÑот Ñ– ÑемидеÑÑти й п'Ñти шеклів поробив він гаки Ð´Ð»Ñ Ñтовпів, Ñ– пообкладав їхні верхи та поÑпинав Ñ—Ñ….(UA) Вихід. 38:29 Рміді ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ ÑімдеÑÑÑ‚ талантів та дві тиÑÑчі й чотириÑта шеклів.(UA) Вихід. 38:30 І поробив він із неї підÑтави входу Ñкинії заповіту, Ñ– жертівника мідÑного, Ñ– його мідÑну мережу, та вÑÑ– речі жертівника,(UA) Вихід. 38:31 Ñ– підÑтави подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, Ñ– підÑтави брами подвір'Ñ, Ñ– Ñкинійні кілки, Ñ– вÑÑ– кілки подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾.(UA) Вихід. 39:1 Рз блакиті й пурпуру та червені поробили вони Ñлужбові шати Ð´Ð»Ñ ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині. І поробили ÑвÑщенні шати, що вони Ð´Ð»Ñ Ðарона, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:2 І зробив він ефода з золота, блакиті, Ñ– пурпуру, Ñ– червені та з Ñуканого віÑÑону.(UA) Вихід. 39:3 І повибивали вони золоті блÑхи, та й наÑтригли ниток на роботу Ñеред блакиті, Ñ– Ñеред пурпуру, Ñ– Ñеред червені, Ñ– Ñеред віÑÑону, робота миÑтцÑ.(UA) Вихід. 39:4 Вони зробили Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ злучені нараменники, на обох кінцÑÑ… його він був Ñполучений.(UA) Вихід. 39:5 РпоÑÑ Ð¼Ð¸Ñтецький Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÐµÑ„Ð¾Ð´Ñƒ, що з ним з'єднаний Ñ– однакового з ним виробу, золото, блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– Ñуканий віÑÑон, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:6 І поробили вони камені онікÑові, оточені золотими гніздами, вирізьблені різьбою печатки, з іменами Ізраїлевих Ñинів.(UA) Вихід. 39:7 І він Ñ—Ñ… поклав на ефодові нараменники, камені на пам'ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:8 І зробив він нагрудника, роботою миÑтцÑ, Ñк робота ефоду, золото, блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– Ñуканий віÑÑон.(UA) Вихід. 39:9 Квадратовий він був, Ñкладеним удвоє зробили нагрудника, п'Ñдь ширина його, Ñкладений удвоє.(UA) Вихід. 39:10 І понаÑаджували на ньому чотири Ñ€Ñди каменÑ. Ð Ñд: рубін, топаз Ñ– Ñмарагд Ñ€Ñд перший.(UA) Вихід. 39:11 РрÑд другий: карбункул, Ñапфір Ñ– ÑÑпіÑ.(UA) Вихід. 39:12 РрÑд третій: опаль, агат Ñ– аметиÑÑ‚.(UA) Вихід. 39:13 Рчетвертий Ñ€Ñд: хризоліт, Ð¾Ð½Ñ–ÐºÑ Ñ– беріл, вони вÑтавлені золотими наÑадами в Ñвоїх гніздах.(UA) Вихід. 39:14 Ркамені Ñ‚Ñ– на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтьох Ізраїлевих Ñинів вони, на Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…; різьбою печатки кожен на ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñти племен.(UA) Вихід. 39:15 І поробили вони на нагруднику Ñукані ланцюги плетеною роботою зо щирого золота.(UA) Вихід. 39:16 І зробили вони дві золоті гнізді та дві золоті каблучки, Ñ– дали ці каблучки на двох кінцÑÑ… нагрудника.(UA) Вихід. 39:17 І дали два золоті шнури на дві Ñ‚Ñ– каблучки до кінців нагрудника.(UA) Вихід. 39:18 Рдва кінці обох шнурів дали до двох гнізд, Ñ– дали на нараменники ефоду Ñпереду його.(UA) Вихід. 39:19 І зробили дві золоті каблучки, та й поклали на обох кінцÑÑ… нагрудника на краї його, що до Ñторони ефоду, вÑередину.(UA) Вихід. 39:20 І зробили вони дві золоті каблучки, та й дали Ñ—Ñ… на обидва нараменники ефоду здолу, Ñпереду його, при Ñполученні його, над миÑтецьким поÑÑом ефоду.(UA) Вихід. 39:21 І прив'Ñзали нагрудника від каблучок його до каблучок ефоду блакитною ниткою, щоб був на миÑтецькім поÑÑÑ– ефоду, Ñ– не буде рухатиÑÑŒ нагрудник із-над ефоду, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:22 І зробив він шату Ð´Ð»Ñ ÐµÑ„Ð¾Ð´Ñƒ, ткацькою роботою, вÑÑŽ блакитну.(UA) Вихід. 39:23 Ротвір шати в Ñередині Ñ—Ñ—, Ñк отвір панцера; край отвору Ñ—Ñ— обрамований навколо, щоб не дертиÑÑ Ñ—Ð¹.(UA) Вихід. 39:24 І поробили вони на подолку шати гранатові Ñблука з блакиті, Ñ– пурпуру та з Ñуканої червені.(UA) Вихід. 39:25 І поробили дзвінки зо щирого золота, Ñ– дали Ñ‚Ñ– дзвінки поміж гранатові Ñблука на подолку шати навколо, поміж Ñ‚Ñ– гранатові Ñблука,(UA) Вихід. 39:26 дзвінок Ñ– гранатове Ñблуко, дзвінок Ñ– гранатове Ñблуко на подолку шати тієї навколо, на ÑлуженнÑ, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:27 І поробили вони хітони з віÑÑону, робота ткача, Ð´Ð»Ñ Ðарона та Ð´Ð»Ñ Ñинів його,(UA) Вихід. 39:28 Ñ– Ð·Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð· віÑÑону, Ñ– шапки Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· віÑÑону, Ñ– льнÑна ÑÐ¿Ñ–Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð´Ñ–Ð¶ із Ñуканого віÑÑону,(UA) Вихід. 39:29 Ñ– поÑÑа з Ñуканого віÑÑону, Ñ– блакиті, Ñ– пурпура та з червені, робота гаптÑра, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:30 І зробили квітку, Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ ÑвÑтоÑти, зо щирого золота, Ñ– напиÑали на нім пиÑьмом різьби печатки: СвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Вихід. 39:31 І дали на нім блакитну нитку, щоб була на завої згори, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 39:32 І ÑкінчилаÑÑ Ð²ÑÑ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð° Ñкинії, Ñкинії заповіту. І зробили Ізраїлеві Ñини вÑе, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві, так зробили вони.(UA) Вихід. 39:33 І позноÑили вони до МойÑÐµÑ Ñкинію внутрішню, намета зовнішнього та вÑÑ– речі Ñ—Ñ—: гачки Ñ—Ñ—, дошки Ñ—Ñ—, заÑуви Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ— та підÑтави Ñ—Ñ—,(UA) Вихід. 39:34 Ñ– Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· баранÑчих начервоно пофарбованих шкурок, Ñ– Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· тахашевих шкурок, Ñ– завіÑу заÑлони,(UA) Вихід. 39:35 ковчега Ñвідоцтва, Ñ– держаки його, Ñ– віко,(UA) Вихід. 39:36 Ñтола, уÑÑ– речі його, Ñ– хліб показний,(UA) Вихід. 39:37 чиÑтого Ñвічника та лÑмпадки його, лÑмпадки розÑтавлені, та вÑÑ– речі його й оливу оÑвітленнÑ,(UA) Вихід. 39:38 Ñ– золотого жертівника, миро помазаннÑ, Ñ– запашне кадило, Ñ– завіÑу при вході Ñкинії,(UA) Вихід. 39:39 мідÑного жертівника, Ñ– його мідÑну мережку, держаки його, Ñ– вÑÑ– речі його, умивальницю та підÑтаву Ñ—Ñ—,(UA) Вихід. 39:40 запони подвір'Ñ, Ñтовпи його, Ñ– підÑтави його, Ñ– заÑлону Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ð¼Ð¸ подвір'Ñ, шнури його, Ñ– кілки його, Ñ– вÑÑ– речі Ð´Ð»Ñ Ñлужби в Ñкинії, у Ñкинії заповіту,(UA) Вихід. 39:41 Ñлужбові шати Ð´Ð»Ñ ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині, ÑвÑщенні шати ÑвÑщеника Ðарона, Ñ– шати Ñинів його Ð´Ð»Ñ ÑвÑщенноÑлуженнÑ.(UA) Вихід. 39:42 УÑе так, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві, так зробили Ізраїлеві Ñини вÑÑŽ ту роботу.(UA) Вихід. 39:43 І побачив МойÑей уÑÑŽ ту роботу, Ñ– оÑÑŒ вони зробили Ñ—Ñ—! Як ГоÑподь наказав був, так зробили вони. І поблагоÑловив Ñ—Ñ… МойÑей!(UA) Вихід. 40:1 РГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Вихід. 40:2 Першого міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтавиш намета Ð´Ð»Ñ Ñкинії заповіту.(UA) Вихід. 40:3 І поÑтавиш там ковчега Ñвідоцтва, Ñ– закриєш ковчега завіÑою.(UA) Вихід. 40:4 І внеÑеш Ñтола, Ñ– порозкладаєш належне йому; Ñ– внеÑеш Ñвічника, Ñ– запалиш його лÑмпадки.(UA) Вихід. 40:5 І поÑтавиш золотого жертівника Ð´Ð»Ñ ÐºÐ°Ð´Ð¸Ð»Ð° перед ковчегом Ñвідоцтва; Ñ– повіÑиш заÑлону входу Ñкинії.(UA) Вихід. 40:6 І поÑтавиш жертівника Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ входом Ñкинії, Ñкинії заповіту.(UA) Вихід. 40:7 І поÑтавиш умивальницю між Ñкинією заповіту та між жертівником, Ñ– даÑи туди води.(UA) Вихід. 40:8 І поÑтавиш подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, Ñ– даÑи заÑлону брами подвір'Ñ.(UA) Вихід. 40:9 І візьмеш миро помазаннÑ, та й помажеш Ñкинію та вÑе, що в ній, Ñ– оÑвÑтиш Ñ—Ñ— та вÑÑ– речі Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтане вона ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ.(UA) Вихід. 40:10 І помажеш жертівника Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ– речі його, Ñ– оÑвÑтиш жертівника, Ñ– Ñтане жертівник ÐайÑвÑтішим.(UA) Вихід. 40:11 І помажеш умивальницю та підÑтаву Ñ—Ñ—, Ñ– оÑвÑтиш Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 40:12 І приведеш Ðарона та Ñинів його до входу Ñкинії заповіту, та й обмиєш Ñ—Ñ… водою.(UA) Вихід. 40:13 І зодÑгнеш Ðарона в ÑвÑщенні шати, Ñ– помажеш його, Ñ– оÑвÑтиш його, Ñ– він буде ÑвÑщенноÑлужити Мені.(UA) Вихід. 40:14 І приведеш Ñинів його, Ñ– позодÑгаєш Ñ—Ñ… у хітони.(UA) Вихід. 40:15 І помажеш Ñ—Ñ…, Ñк помазав їхнього батька, Ñ– будуть вони ÑвÑщенноÑлужити Мені. І ÑтанетьÑÑ, що Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… буде на них на вічне ÑвÑщенÑтво, на їхні поколіннÑ!(UA) Вихід. 40:16 І зробив МойÑей уÑе, Ñк ГоÑподь наказав був йому, так він зробив.(UA) Вихід. 40:17 І ÑталоÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ року, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, була поÑтавлена ÑкиніÑ!(UA) Вихід. 40:18 І поÑтавив МойÑей Ñкинію, Ñ– дав підÑтави Ñ—Ñ—, Ñ– поклав дошки Ñ—Ñ—, Ñ– дав заÑови Ñ—Ñ—, Ñ– поÑтавив Ñтовпи Ñ—Ñ—.(UA) Вихід. 40:19 І розтÑгнув намета над внутрішньою Ñкинією, Ñ– поклав Ñкинійне Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° неї згори, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:20 І взÑв він Ñ– поклав Ñвідоцтво до ковчега, а на ковчега поклав держаки, Ñ– дав на ковчега віко згори.(UA) Вихід. 40:21 І Ð²Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ ковчега до Ñкинії, Ñ– повіÑив завіÑу заÑлони, Ñ– закрив ковчег Ñвідоцтва, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:22 І дав він Ñтола в Ñкинію заповіту, на Ñтороні Ñкинії на північ, поза завіÑою.(UA) Вихід. 40:23 І порозкладав на ньому розклад хліба перед ГоÑподнім лицем, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:24 І поÑтавив Ñвічника в Ñкинії заповіту навпроти Ñтола, на Ñтороні Ñкинії на південь.(UA) Вихід. 40:25 І позаÑвічував лÑмпадки перед ГоÑподнім лицем, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:26 І поÑтавив золотого жертівника в Ñкинії заповіту перед завіÑою.(UA) Вихід. 40:27 І кадив він на ньому запашні кадила, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:28 І повіÑив входову заÑлону до Ñкинії.(UA) Вихід. 40:29 Ржертівника Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив при вході Ñкинії, Ñкинії заповіту, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° ньому Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° жертву хлібну, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:30 І поÑтавив умивальницю між Ñкинією заповіту та між жертівником, Ñ– туди дав води на миттÑ.(UA) Вихід. 40:31 І вмивали з нього МойÑей й Ðарон та Ñини його руки Ñвої та ноги Ñвої.(UA) Вихід. 40:32 Коли вони входили до Ñкинії заповіту, Ñ– коли зближалиÑÑ Ð´Ð¾ жертівника, вони обмивалиÑÑ, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Вихід. 40:33 І поÑтавив подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ Ñкинії та жертівника, Ñ– повіÑив заÑлону брами подвір'Ñ.(UA) Вихід. 40:34 Рхмара закрила Ñкинію заповіту, Ñ– Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° Ñкинію.(UA) Вихід. 40:35 І не міг МойÑей увійти до Ñкинії заповіту, бо хмара Ñпочивала над нею, а Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° Ñкинію.(UA) Вихід. 40:36 Рколи підіймалаÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð° з-над Ñкинії, то Ізраїлеві Ñини рушали в уÑÑ– Ñвої подорожі.(UA) Вихід. 40:37 Ð Ñкщо хмара не підіймалаÑÑ, то не рушали вони аж до днÑ, коли вона підіймалаÑÑ,(UA) Вихід. 40:38 бо над Ñкинією вдень була хмара ГоÑподнÑ, а вночі був огонь у ній, на очах уÑього Ізраїлевого дому в уÑÑ–Ñ… його подорожах!(UA) Левит. 1:1 І кликнув ГоÑподь до МойÑеÑ, Ñ– промовлÑв до нього з Ñкинії заповіту, говорÑчи:(UA) Левит. 1:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів та й Ñкажеш до них: Коли хто з Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑе жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода зо Ñкотини, то з худоби великої й худоби дрібної принеÑете вашу жертву.(UA) Левит. 1:3 Якщо жертва його Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· худоби великої, то нехай принеÑе його, ÑÐ°Ð¼Ñ†Ñ Ð±ÐµÐ·Ð²Ð°Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾; нехай приведе його до Ñкинії заповіту, щоб він був уподобаний перед лицем ГоÑподнім.(UA) Левит. 1:4 І покладе він руку Ñвою на голову цілопаленнÑ, Ñ– буде йому дано Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ гріхів його.(UA) Левит. 1:5 І заріже він ÑÐ³Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем. Ð Ðаронові Ñини, ÑвÑщеники, принеÑуть кров, Ñ– покроплÑÑ‚ÑŒ тією кров'ÑŽ на жертівника навколо, що при вході до Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 1:6 І здере він шкуру з жертви цілопаленнÑ, Ñ– розітне його на куÑки його.(UA) Левит. 1:7 І дадуть Ñини ÑвÑщеника Ðарона огню на жертівника, Ñ– покладуть дров на тім огні.(UA) Левит. 1:8 І порозкладають Ðаронові Ñини, ÑвÑщеники, Ñ‚Ñ– куÑки, голову та товщ, на дровах, що на огні, Ñкий на жертівнику.(UA) Левит. 1:9 Рйого нутрощі та голінки його обмиє водою. І ÑвÑщеник уÑе те Ñпалить на жертівнику, це цілопаленнÑ, огнÑна жертва, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 1:10 Ð Ñкщо його жертва з дрібної худобини, з овець або з кіз на цілопаленнÑ, то нехай приведе його, безвадного ÑамцÑ,(UA) Левит. 1:11 Ñ– заріже його на боці жертівника на північ, перед ГоÑподнім лицем. І покроплÑÑ‚ÑŒ Ñини Ðаронові, ÑвÑщеники, кров'ÑŽ його на жертівника навколо.(UA) Левит. 1:12 І розітне його на куÑки його, голову його, Ñ– товщ його, а ÑвÑщеник порозкладає Ñ—Ñ… на дровах, що на огні, Ñкий на жертівнику.(UA) Левит. 1:13 Рнутрощі та голінки обмиє водою. І ÑвÑщеник принеÑе вÑе це, та й Ñпалить на жертівнику, це цілопаленнÑ, огнÑна жертва, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 1:14 Ð Ñкщо Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода з птаÑтва, то нехай з горлиць або з голубенÑÑ‚ принеÑе жертву Ñвою.(UA) Левит. 1:15 І принеÑе Ñ—Ñ— ÑвÑщеник до жертівника, Ñ– проб'Ñ” йому нігтем великим голову, та й Ñпалить на жертівнику, а кров його буде вилита при Ñтіні жертівника.(UA) Левит. 1:16 І здійме його воло в пір'Ñ— його, Ñ– кине його при жертівнику на Ñхід на міÑце попелу.(UA) Левит. 1:17 І роздере його між крильми його, але не відділить Ñ—Ñ…. Ð ÑвÑщеник Ñпалить його на жертівнику на дровах, що на огні, воно цілопаленнÑ, огнÑна жертва, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 2:1 Рколи хто принеÑе жертву, жертву хлібну Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то нехай пшенична мука буде жертва його, а він поллє на неї оливи, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ на неї ладану.(UA) Левит. 2:2 І принеÑе Ñ—Ñ— до Ðаронових Ñинів, ÑвÑщеників, Ñ– візьме звідти повну Ñвою жменю пшеничної муки Ñ—Ñ—, Ñ– оливи Ñ—Ñ— зо вÑім Ñ—Ñ— ладаном, та й Ñпалить ÑвÑщеник на жертівнику за пригадувальну чаÑтину, це огнÑна жертва, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 2:3 РпозоÑтале з цієї хлібної жертви Ð´Ð»Ñ Ðарона та Ð´Ð»Ñ Ñинів його, це ÐайÑвÑтіше з ГоÑподніх жертов!(UA) Левит. 2:4 Рколи принеÑеш жертву, жертву хлібну випеченого в печі, то нехай це буде пшенична мука, пріÑні калачі, мішані в оливі, та пріÑні коржики, помазані оливою.(UA) Левит. 2:5 Ð Ñкщо Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° жертва хлібна на лопатці, то нехай це буде пшенична мука, мішана в оливі, пріÑна.(UA) Левит. 2:6 Поламати Ñ—Ñ— на шматочки, Ñ– поллєш на неї оливи, це хлібна жертва.(UA) Левит. 2:7 Ð Ñкщо Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° жертва хлібна ÑмаженнÑ, то нехай буде зроблена в оливі з пшеничної муки.(UA) Левит. 2:8 І принеÑеш хлібну жертву, що зроблена з тих речей, Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– подаÑи Ñ—Ñ— до ÑвÑщеника, а він принеÑе Ñ—Ñ— до жертівника.(UA) Левит. 2:9 І принеÑе ÑвÑщеник із хлібної жертви за пригадувальну чаÑтину Ñ—Ñ—, та й Ñпалить на жертівнику, це огнÑна жертва, любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 2:10 РпозоÑтале з цієї хлібної жертви Ð´Ð»Ñ Ðарона та Ð´Ð»Ñ Ñинів його: це ÐайÑвÑтіше з ГоÑподніх жертов!(UA) Левит. 2:11 Кожна хлібна жертва, Ñку принеÑете ГоÑподеві, не буде зроблена квашена, бо вÑе квашене й уÑÑкий мед не Ñпалите з нього огнÑної жертви Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 2:12 Як жертву первоплоду принеÑÑ–Ñ‚ÑŒ Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а на жертівника вона не приноÑитьÑÑ Ð½Ð° любі пахощі.(UA) Левит. 2:13 І кожну жертву, жертву хлібну, поÑолиш Ñіллю. І хлібної жертви твоєї не позбавиш Ñоли заповіту Бога твого, на кожній жертві твоїй принеÑеш Ñоли.(UA) Левит. 2:14 Ð Ñкщо принеÑеш хлібну жертву первоплодів Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то колоÑÑÑ, прÑжене в огні, Ñк потовчене зерно принеÑеш хлібну жертву Ñвоїх первоплодів.(UA) Левит. 2:15 І полий на неї оливи, Ñ– поклади на неї ладану, це жертва хлібна.(UA) Левит. 2:16 І Ñпалить ÑвÑщеник за пригадувальну чаÑтину Ñ—Ñ— з потовченого зерна, із оливи Ñ—Ñ— на вÑім ладані Ñ—Ñ—, це огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 3:1 РÑкщо його жертва мирна, Ñкщо з великої худоби він приноÑить чи ÑамцÑ, чи Ñамицю, він принеÑе Ñ—Ñ— безвадну перед ГоÑподнє лице,(UA) Левит. 3:2 Ñ– покладе Ñвою руку на голову жертви Ñвоєї, та й заріже Ñ—Ñ— при вході до Ñкинії заповіту. Ð Ðаронові Ñини, ÑвÑщеники, покроплÑÑ‚ÑŒ тією кров'ÑŽ на жертівника навколо.(UA) Левит. 3:3 І принеÑе він із мирної жертви огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, лій, що закриває нутрощі, та ввеÑÑŒ лій, що на нутрощах,(UA) Левит. 3:4 Ñ– обидві нирки, Ñ– лій, що на них, що на Ñтегнах, а Ñальника на печінці здійме його з нирками.(UA) Левит. 3:5 І ÑпалÑÑ‚ÑŒ те Ñини Ðаронові на жертівнику на цілопаленнÑ, що на дровах, Ñке на огні, це огнÑна жертва, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 3:6 Ð Ñкщо з дрібної худоби його жертва на мирну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñамець чи ÑамицÑ, то безвадну принеÑе Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 3:7 Якщо приноÑить він на жертву вівцю, то принеÑе Ñ—Ñ— перед ГоÑподнє лице,(UA) Левит. 3:8 Ñ– покладе Ñвою руку на голову жертви Ñвоєї, та й заріже Ñ—Ñ— перед Ñкинією заповіту. Ð Ðаронові Ñини покроплÑÑ‚ÑŒ кров'ÑŽ Ñ—Ñ— на жертівника навколо.(UA) Левит. 3:9 І він принеÑе з мирної жертви огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, цілого курдюка, Ñкого здійме при хребті, Ñ– лій, що закриває нутрощі, Ñ– ввеÑÑŒ лій, що на нутрощах,(UA) Левит. 3:10 Ñ– обидві нирки та лій, що на них, що на Ñтегнах, а Ñальника на печінці здійме його з нирками.(UA) Левит. 3:11 І ÑвÑщеник Ñпалить те на жертівнику, хліб огнÑної жертви Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 3:12 Ð Ñкщо жертва його коза, то піднеÑе Ñ—Ñ— перед лице ГоÑподнє,(UA) Левит. 3:13 Ñ– покладе Ñвою руку на голову Ñ—Ñ—, та й заріже Ñ—Ñ— перед Ñкинією заповіту. Ð Ðаронові Ñини покроплÑÑ‚ÑŒ кров'ÑŽ Ñ—Ñ— на жертівника навколо.(UA) Левит. 3:14 І він принеÑе з неї жертву Ñвою, жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, лій, що закриває нутрощі, та ввеÑÑŒ лій, що на нутрощах,(UA) Левит. 3:15 Ñ– обидві нирки, Ñ– лій, що на них, що на Ñтегнах, а Ñальника на печінці здійме його з нирками.(UA) Левит. 3:16 І ÑвÑщеник Ñпалить Ñ—Ñ… на жертівнику, це пожива, огнÑна жертва на любі пахощі; увеÑÑŒ лій Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 3:17 Оце поÑтанова вічна Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… родів у вÑÑ–Ñ… оÑадах ваших: жодного лою й жодної крови не будете Ñ—Ñти.(UA) Левит. 4:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 4:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Коли хто невмиÑне згрішить проти Ñкої зо вÑÑ–Ñ… заповідей ГоÑподніх, чого не треба чинити, а він учинить проти однієї з них,(UA) Левит. 4:3 Ñкщо помазаний ÑвÑщеник згрішить на провину народу, то він принеÑе за гріх Ñвій, що згрішив ним, бичка, молоде з худоби великої, безвадного Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на жертву за гріх.(UA) Левит. 4:4 І приведе він того бичка до входу Ñкинії заповіту перед ГоÑподнє лице, Ñ– покладе Ñвою руку на голову того бичка, та й заріже бичка перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 4:5 Рпомазаний ÑвÑщеник візьме крови того бичка, та й внеÑе Ñ—Ñ— до Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 4:6 І вмочить ÑвÑщеник Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ñвого в ту кров, та й покропить тією кров'ÑŽ Ñім раз перед ГоÑподнім лицем перед завіÑи ÑвÑтині.(UA) Левит. 4:7 І даÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеник з тієї крови на роги жертівника кадила пахощів, перед ГоÑподнім лицем, що він у Ñкинії заповіту, а вÑÑŽ кров бичка виллє до підÑтави жертівника цілопаленнÑ, що при вході Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 4:8 РввеÑÑŒ лій бичка жертви за гріх принеÑе з нього лій, що закриває нутрощі, Ñ– ввеÑÑŒ лій, що на нутрощах,(UA) Левит. 4:9 Ñ– обидві нирки та лій, що на них, що на Ñтегнах, а Ñальника на печінці здійме його з нирками,(UA) Левит. 4:10 Ñк приноÑитьÑÑ Ð· вола мирної жертви, Ñ– ÑвÑщеник Ñпалить те на жертівнику цілопаленнÑ.(UA) Левит. 4:11 Ршкуру бичка та вÑе м'ÑÑо його з головою його та голінками його, Ñ– нутрощі його, Ñ– нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ…,(UA) Левит. 4:12 Ñ– вÑього бичка винеÑе поза табір до чиÑтого міÑцÑ, до міÑÑ†Ñ Ð²Ð¸ÑÐ¸Ð¿Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÐ»Ñƒ, Ñ– Ñпалить його на дровах в огні, на виÑипанні попелу буде Ñпалений він.(UA) Левит. 4:13 Рколи вÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð° громада помилково згрішить, Ñ– діло буде затаєне з очей зборів, Ñ– зроблÑÑ‚ÑŒ що проти Ñкої зо вÑÑ–Ñ… ГоÑподніх заповідей, чого не можна робити, Ñ– завинÑÑ‚ÑŒ,(UA) Левит. 4:14 а гріх буде пізнаний, що вони згрішили ним, то збори принеÑуть бичка, молоде з худоби великої, на жертву за гріх. І вони приведуть його перед Ñкинію заповіту.(UA) Левит. 4:15 Ð Ñтарші громади покладуть Ñвої руки на голову бичка перед ГоÑподнім лицем, та й заріже один з них бичка перед лицем ГоÑподнім.(UA) Левит. 4:16 Рпомазаний ÑвÑщеник внеÑе крови бичка до Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 4:17 І вмочить ÑвÑщеник Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ñвого в ту кров, та й покропить Ñім раз перед ГоÑподнім лицем перед завіÑи.(UA) Левит. 4:18 І даÑÑ‚ÑŒ він із тієї крови на роги жертівника, що перед ГоÑподнім лицем, що він у Ñкинії заповіту, а вÑÑŽ ту кров виллє до підÑтави жертівника цілопаленнÑ, що при вході Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 4:19 РввеÑÑŒ його лій принеÑе з нього та й Ñпалить на жертівнику.(UA) Левит. 4:20 І зробить з тим бичком те Ñаме, що робив бичкові жертви за гріх, так Ñамо зробить із ним. І так ÑвÑщеник даÑÑ‚ÑŒ Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° них, Ñ– буде прощено їм.(UA) Левит. 4:21 І винеÑе бичка поза табір, та й Ñпалить його, Ñк палив бичка першого, він жертва за гріх зборів.(UA) Левит. 4:22 Коли згрішить начальник, Ñ– зробить що невмиÑне проти Ñкої зо вÑÑ–Ñ… заповідей ГоÑпода, Бога його, чого робити не можна, та й завинить,(UA) Левит. 4:23 Ñ– буде пізнаний ним гріх його, що згрішив ним, то приведе він жертву Ñвою безвадного козла,(UA) Левит. 4:24 Ñ– покладе Ñвою руку на голову того козла, та й заріже його в міÑці, де ріжетьÑÑ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, він жертва за гріх.(UA) Левит. 4:25 Ð ÑвÑщеник візьме з крови жертви за гріх Ñвоїм пальцем, та й даÑÑ‚ÑŒ на роги жертівника цілопаленнÑ, а кров його виллє до підÑтави жертівника цілопаленнÑ.(UA) Левит. 4:26 РввеÑÑŒ лій його Ñпалить на жертівнику, Ñк лій мирної жертви, та й так очиÑтить ÑвÑщеник його з гріха його, Ñ– буде прощений йому.(UA) Левит. 4:27 Рколи Ñка душа з народу землі невмиÑне згрішить, коли зробить що проти Ñкої з заповідей ГоÑподніх, чого робити не можна, та й завинить,(UA) Левит. 4:28 Ñ– буде пізнаний ним гріх його, що згрішив, то він приведе жертву Ñвою безвадну козу, Ñамицю, за гріх Ñвій, що він згрішив був,(UA) Левит. 4:29 Ñ– покладе Ñвою руку на голову жертви за гріх, та й заріже цю жертву за гріх у міÑці цілопаленнÑ.(UA) Левит. 4:30 Ð ÑвÑщеник візьме Ñвоїм пальцем із крови Ñ—Ñ—, та й даÑÑ‚ÑŒ на роги жертівника цілопаленнÑ, а вÑÑŽ Ñ—Ñ— кров виллє до підÑтави жертівника.(UA) Левит. 4:31 РввеÑÑŒ Ñ—Ñ— лій він здійме, Ñк знÑтий був лій із мирної жертви, Ñ– ÑвÑщеник Ñпалить на жертівнику на пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. І так ÑвÑщеник очиÑтить його, Ñ– буде прощено йому.(UA) Левит. 4:32 Ð Ñкщо він приведе вівцю в жертву Ñвою за гріх, то приведе безвадну Ñамицю,(UA) Левит. 4:33 Ñ– покладе Ñвою руку на голову жертви за гріх, та й заріже Ñ—Ñ— на жертву за гріх у міÑці, де ріже він жертву цілопаленнÑ.(UA) Левит. 4:34 І візьме ÑвÑщеник із крови жертви за гріх Ñвоїм пальцем, та й даÑÑ‚ÑŒ на роги жертівника цілопаленнÑ, а вÑÑŽ кров Ñ—Ñ— виллє до підÑтави жертівника.(UA) Левит. 4:35 РввеÑÑŒ лій Ñ—Ñ— здійме, Ñк здіймаєтьÑÑ Ð»Ñ–Ð¹ вівці з мирної жертви, та й Ñпалить ÑвÑщеник його на жертівнику на огнÑні жертви ГоÑподні. І так очиÑтить його ÑвÑщеник за гріх його, що згрішив був, Ñ– буде прощено йому.(UA) Левит. 5:1 Рколи хто згрішить: почує Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ»ÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– був Ñвідком, або бачив, або знав, але не виÑвив, то понеÑе Ñвою провину;(UA) Левит. 5:2 або оÑоба, що доторкнетьÑÑ Ñкої нечиÑтої речі, або падла звірини нечиÑтої, або падла худоби нечиÑтої, або падла нечиÑтого плазуючого, Ñ– буде це незнане їй, то вона нечиÑта й завинить;(UA) Левит. 5:3 або коли доторкнетьÑÑ Ð½ÐµÑ‡Ð¸ÑтоÑти людини, вÑÑкої нечиÑтоÑти Ñ—Ñ—, що нею Ñтане нечиÑта, Ñ– буде це незнане їй, а вона довідаєтьÑÑ, то завинить;(UA) Левит. 5:4 або коли хто приÑÑгне, вимовлÑючи нерозважно уÑтами Ñвоїми, чинити зло або чинити добро, на вÑе, що нерозважно вимовлÑÑ” людина в приÑÑзі, Ñ– буде це незнане йому, а він довідаєтьÑÑ, що завинив одним із цих,(UA) Левит. 5:5 то ÑтанетьÑÑ, що завинить одним із цих, Ñ– визнає, чим він згрішив у тому.(UA) Левит. 5:6 І приведе він ГоÑподеві жертву за провину, за гріх Ñвій, що згрішив, Ñамицю з дрібної худоби, вівцю або козу на жертву за гріх, а ÑвÑщеник очиÑтить його від гріха його.(UA) Левит. 5:7 Ð Ñкщо рука його не Ñпроможна на ÑгнÑ, то принеÑе в жертву за провину Ñвою, що згрішив він, дві горлиці або двоє голубенÑÑ‚ ГоÑподеві, одне на жертву за гріх, а одне на цілопаленнÑ.(UA) Левит. 5:8 І принеÑе Ñ—Ñ… до ÑвÑщеника, а він перше принеÑе те, що на жертву за гріх, Ñ– натне великим нігтем голову його від шиї Ñ—Ñ—, але не відділить.(UA) Левит. 5:9 І покропить із крови жертви за гріх на Ñтіну жертівника, а позоÑтала кров буде вилита до підÑтави жертівника, це жертва за гріх.(UA) Левит. 5:10 Рдругого зробить цілопаленнÑм за уÑтавом. І очиÑтить його ÑвÑщеник від гріха його, що згрішив той, Ñ– буде прощено йому.(UA) Левит. 5:11 Ð Ñкщо він не Ñпроможний на дві горлиці або на двоє голубенÑÑ‚, то принеÑе в жертву Ñвою за те, чим згрішив, деÑÑту чаÑтину ефи пшеничної муки на жертву за гріх, не докладе до неї оливи й не даÑÑ‚ÑŒ на неї ладану, бо вона жертва за гріх.(UA) Левит. 5:12 І принеÑе Ñ—Ñ— до ÑвÑщеника, а ÑвÑщеник візьме з неї повну Ñвою жменю, за пригадувальну чаÑтину Ñ—Ñ—, та й Ñпалить на жертівнику на огнÑні жертви ГоÑподеві, вона жертва за гріх.(UA) Левит. 5:13 І очиÑтить його ÑвÑщеник від гріха його, що згрішив він одним із них, Ñ– буде йому прощений; Ñ– буде вона Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника, Ñк жертва хлібна.(UA) Левит. 5:14 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 5:15 Коли хто переÑтупом ÑпроневіритьÑÑ, Ñ– невмиÑне згрішить проти ГоÑподніх ÑвÑтощів, то він приведе жертву за провину Ñвою до ГоÑпода, безвадного барана з дрібної худоби, за твоєю оцінкою Ñрібла шеклів, на міру шеклем ÑвÑтині на жертву за провину.(UA) Левит. 5:16 Рте, що згрішив проти ÑвÑтощів, поверне, Ñ– додаÑÑ‚ÑŒ до нього п'Ñту чаÑтину його ÑвÑщеникові, а ÑвÑщеник очиÑтить його бараном жертви за гріх, Ñ– буде прощено йому.(UA) Левит. 5:17 Ð Ñкщо згрішить коли хто, Ñ– зробить що проти Ñкої зо вÑÑ–Ñ… ГоÑподніх заповідей, чого не можна робити, Ñ– не знатиме, Ñ– завинить, Ñ– понеÑе Ñвій гріх,(UA) Левит. 5:18 то він приведе до ÑвÑщеника безвадного барана з дрібної худоби в оцінці твоїй на жертву за провину. І очиÑтить його ÑвÑщеник за помилку його, що нею помиливÑÑ, бо він не знав, Ñ– буде прощена йому.(UA) Левит. 5:19 Це жертва за провину: він Ñправді завинив ГоÑподеві.(UA) Левит. 6:1 (5-20) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 6:2 (5-21) Коли хто згрішить Ñ– переÑтупом ÑпроневіритьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ ГоÑпода, Ñ– Ñкаже неправду на ближнього Ñвого щодо даного на Ñховок, щодо даного в заклад, або щодо грабунку, або вимуÑить утиÑком у ближнього Ñвого,(UA) Левит. 6:3 (5-22) або знайде ÑкуÑÑŒ згубу та й Ñкаже неправду про неї, Ñ– приÑÑгне неправдиво на одне зо вÑього, що робить людина, Ñ– згрішить тим,(UA) Левит. 6:4 (5-23) то ÑтанетьÑÑ, коли він згрішить Ñ– завинить, нехай поверне грабунок, що заграбував, або вимушеннÑ, що був вимуÑив, або дане на Ñховок, що було зложене в нього, або згубу, що знайшов,(UA) Левит. 6:5 (5-24) або вÑе, що приÑÑг про нього неправдиво, Ñ– поверне його наÑамперед, Ñ– додаÑÑ‚ÑŒ до нього п'Ñту чаÑтину тому, чиє воно, даÑÑ‚ÑŒ його в день, коли виÑвитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð° його.(UA) Левит. 6:6 (5-25) І він приведе ГоÑподеві до ÑвÑщеника жертву за провину Ñвою, безвадного барана з дрібної худоби за твоєю оцінкою на жертву за провину.(UA) Левит. 6:7 (5-26) І ÑвÑщеник очиÑтить його перед ГоÑподнім лицем, Ñ– буде йому прощено вÑе до одного, що він зробив на провину.(UA) Левит. 6:8 (6-1) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, кажучи:(UA) Левит. 6:9 (6-2) Ðакажи Ðаронові та Ñинам його, повідаючи: Оце закон цілопаленнÑ: Воно приноÑитьÑÑ Ð½Ð° огнищі Ñвоїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.(UA) Левит. 6:10 (6-3) І надіне ÑвÑщеник льнÑну Ñвою шату, Ñ– льнÑне Ñпіднє зодÑгне на тіло Ñвоє, Ñ– збере попіл, що на нього огонь Ñпалить Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° жертівнику, та й покладе його при жертівнику.(UA) Левит. 6:11 (6-4) І здійме він шати Ñвої, Ñ– зодÑгне одіж іншу, та й винеÑе попіл поза табір до чиÑтого міÑцÑ.(UA) Левит. 6:12 (6-5) Рогонь на жертівнику горітиме на ньому, не погаÑне, а ÑвÑщеник палитиме на ньому дрова щоранку, Ñ– клаÑтиме на нього цілопаленнÑ, Ñ– палитиме на ньому лій мирних жертов.(UA) Левит. 6:13 (6-6) Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погаÑне.(UA) Левит. 6:14 (6-7) Роце закон про хлібну жертву: Ðаронові Ñини принеÑуть Ñ—Ñ— перед лице ГоÑподнє до переду жертівника.(UA) Левит. 6:15 (6-8) І візьме він із неї жменею Ñвоєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи Ñ—Ñ—, та ввеÑÑŒ ладан, що на хлібній жертві, та й Ñпалить на жертівнику, любі пахощі, це чаÑтина Ñ—Ñ—, Ñк пригадувальна Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 6:16 (6-9) РпозоÑтале з неї Ñ—Ñтимуть Ðарон та Ñини його, пріÑне буде їджене воно в ÑвÑтім міÑці, на подвір'Ñ— Ñкинії заповіту будуть Ñ—Ñти Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 6:17 (6-10) Ðе буде печена вона квашеною. Їхню чаÑтину Я дав це з огнÑних Моїх жертов; вона ÐайÑвÑтіше, Ñк жертва за гріх та жертва за провину.(UA) Левит. 6:18 (6-11) Кожен нащадок чоловічої Ñтаті поміж Ðаронових дітей буде Ñ—Ñ— Ñ—Ñти, вічна поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь, з огнÑних жертов ГоÑподніх. УÑе, що доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ них, оÑвÑтитьÑÑ.(UA) Левит. 6:19 (6-12) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 6:20 (6-13) Оце жертва Ðарона та Ñинів його, що принеÑуть ГоÑподеві в дні Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾: деÑÑта чаÑтина ефи пшеничної муки, це поÑтійна хлібна жертва: половина Ñ—Ñ— рано, а половина Ñ—Ñ— ввечорі.(UA) Левит. 6:21 (6-14) Ðа лопатці в оливі буде вона зроблена; принеÑеш Ñ—Ñ— вимішану, випечену жертву хлібну в куÑках принеÑеш, любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 6:22 (6-15) Рпомазаний ÑвÑщеник зробить Ñ—Ñ— заміÑÑ‚ÑŒ нього зробить Ñ—Ñ— котрийÑÑŒ із Ñинів його, це вічна ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñтанова. УÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° буде Ñпалена.(UA) Левит. 6:23 (6-16) Ркожна ÑвÑщеникова хлібна жертва буде ціла, не буде їджена.(UA) Левит. 6:24 (6-17) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 6:25 (6-18) ПромовлÑй до Ðарона та до Ñинів його, говорÑчи: Оце закон про жертву за гріх: Ðа міÑці, де зарізуєтьÑÑ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем ГоÑподнім, ÐайÑвÑтіше вона!(UA) Левит. 6:26 (6-19) СвÑщеник, що Ñкладає Ñ—Ñ— Ñк жертву за гріх, буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—, на міÑці ÑвÑтому буде вона їджена, на подвір'Ñ— Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 6:27 (6-20) УÑе, що доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ м'ÑÑа Ñ—Ñ—, Ñтане ÑвÑте; а що з Ñ—Ñ— крови покропить на одежу, що покропитьÑÑ Ð½ÐµÑŽ, те випереш на міÑці ÑвÑтому.(UA) Левит. 6:28 (6-21) РглинÑний поÑуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. Ð Ñкщо в мідÑнім поÑуді була вона варена, то буде вичищений до блиÑку й виполоÑканий водою.(UA) Левит. 6:29 (6-22) Кожен чоловічої Ñтаті із ÑвÑщеників буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—, ÐайÑвÑтіше вона.(UA) Левит. 6:30 (6-23) Ркожна жертва за гріх, що з крови Ñ—Ñ— буде внеÑено до Ñкинії заповіту на Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині, не буде їджена, в огні буде Ñпалена.(UA) Левит. 7:1 Роце закон жертви за провину, ÐайÑвÑтіше вона.(UA) Левит. 7:2 Ðа міÑці, де ріжуть цілопаленнÑ, заріжуть жертву за провину, а кров Ñ—Ñ— ÑвÑщеник покропить на жертівника навколо.(UA) Левит. 7:3 РввеÑÑŒ Ñ—Ñ— лій із неї він принеÑе, курдюка, Ñ– лій, що покриває нутрощі,(UA) Левит. 7:4 Ñ– обидві нирки, Ñ– лій, що на них, що на Ñтегнах, а Ñальника на печінці здійме з нирками,(UA) Левит. 7:5 та й Ñпалить те ÑвÑщеник на жертівнику, це огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, жертва за провину вона.(UA) Левит. 7:6 Кожен чоловічої Ñтаті Ñеред ÑвÑщеників буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ—, на міÑці ÑвÑтому буде вона їджена, ÐайÑвÑтіше вона.(UA) Левит. 7:7 Як про жертву за гріх, так Ñамо про жертву за провини закон їм один: ÑвÑщеникові, що очиÑтить нею, йому вона буде.(UA) Левит. 7:8 Ð ÑвÑщеник, що приноÑить чиєÑÑŒ цілопаленнÑ, шкура цілопаленнÑ, Ñке Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½, ÑвÑщеникові, йому вона буде.(UA) Левит. 7:9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, Ñ– кожна приготовлена в горшку та на лопатці, ÑвÑщеникові, що приноÑить Ñ—Ñ—, йому вона буде.(UA) Левит. 7:10 Ркожна хлібна жертва, мішана в оливі й Ñуха, буде вона вÑім Ñинам Ðароновим, Ñк одному, так Ñ– другому.(UA) Левит. 7:11 Роце закон про мирну жертву, що хтоÑÑŒ принеÑе Ñ—Ñ— ГоÑподеві.(UA) Левит. 7:12 Якщо принеÑе Ñ—Ñ— на подÑку, то він принеÑе на жертву подÑки пріÑні калачі, мішані в оливі, Ñ– пріÑні коржі, помазані оливою, Ñ– вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.(UA) Левит. 7:13 Разом із калачами квашеного хліба принеÑе він жертву Ñвою, при мирній жертві подÑки його.(UA) Левит. 7:14 І принеÑе він щоÑÑŒ одне з кожної жертви, Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода; це буде ÑвÑщеникові, що кропить кров мирної жертви, буде йому.(UA) Левит. 7:15 Рм'ÑÑо мирної жертви подÑки його буде їджене в дні його жертви, не позоÑтавить із нього нічого до ранку.(UA) Левит. 7:16 Ð Ñкщо жертва його Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ†Ñ, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¼ його жертви, а позоÑтале з неї й назавтра буде їджене.(UA) Левит. 7:17 РпозоÑтале з м'ÑÑа кривавої жертви в третім дні буде Ñпалене.(UA) Левит. 7:18 Ð Ñкщо Ñправді буде їджене з м'ÑÑа мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приноÑить Ñ—Ñ—, це не буде залічене йому, буде нечиÑÑ‚ÑŒ; а хто Ñ—Ñтиме з неї, понеÑе Ñвій гріх.(UA) Левит. 7:19 Рте м'ÑÑо, що доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ чогоÑÑŒ нечиÑтого, не буде їджене, на огні буде Ñпалене. Рм'ÑÑо чиÑте кожен чиÑтий буде Ñ—Ñти м'ÑÑо.(UA) Левит. 7:20 Рдуша, що буде Ñ—Ñти м'ÑÑо з мирної жертви, що вона ГоÑподнÑ, а нечиÑÑ‚ÑŒ його на ньому, то буде вона винищена з народу Ñвого.(UA) Левит. 7:21 Рколи хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ чогоÑÑŒ нечиÑтого, до нечиÑтоти людÑької, або до нечиÑтої худоби, або до вÑього нечиÑтого плазуючого, та проте буде Ñ—Ñти з м'ÑÑа мирної жертви, що ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð°, то буде той винищений із народу Ñвого.(UA) Левит. 7:22 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 7:23 Кажи до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете Ñ—Ñти.(UA) Левит. 7:24 Рлій із падла й лій пошматованого буде вживаний Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої потреби, але Ñ—Ñти не будете Ñ—Ñти його.(UA) Левит. 7:25 Бо кожен, хто Ñ—ÑÑ‚ÑŒ лій із худоби, що з неї приноÑить огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то душа та, що Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, буде винищена з народу Ñвого.(UA) Левит. 7:26 І жодної крови птаÑтва та худоби не будете Ñ—Ñти по вÑÑ–Ñ… ваших оÑелÑÑ….(UA) Левит. 7:27 Кожна душа, що Ñ—Ñтиме Ñкубудь кров, то буде винищена душа та з-поÑеред народу Ñвого.(UA) Левит. 7:28 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 7:29 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Хто приноÑить Ñвою мирну жертву до ГоÑпода, той принеÑе Ñвоє Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві з Ñвоєї мирної жертви.(UA) Левит. 7:30 Руки його принеÑуть огнÑні жертви ГоÑподні, лій із грудиною, принеÑе грудину, щоб колихати Ñ—Ñ—, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 7:31 І ÑвÑщеник Ñпалить той лій на жертівнику. Рта грудина буде Ðаронові та Ñинам його.(UA) Левит. 7:32 Рправе Ñтегно з мирних жертов ваших даÑте ÑвÑщеникові, Ñк приношеннÑ.(UA) Левит. 7:33 Хто з Ðаронових Ñинів приноÑить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве Ñтегно.(UA) Левит. 7:34 Бо Я взÑв від Ізраїлевих Ñинів грудину ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ Ñтегно Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð· мирних жертов їхніх, та й дав Ñ—Ñ… ÑвÑщеникові Ðаронові й Ñинам його на вічну поÑтанову від Ізраїлевих Ñинів.(UA) Левит. 7:35 Оце чаÑтка з Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ðарона та чаÑтка з Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ñинів його з огнÑних жертов ГоÑподніх у день Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… на ÑвÑщенноÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві,(UA) Левит. 7:36 що наказав ГоÑподь давати їм у день їхнього Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ізраїлевих Ñинів, вічна поÑтанова на їхні поколіннÑ!(UA) Левит. 7:37 Оце закон про цілопаленнÑ, про хлібну жертву, Ñ– про жертву за гріх, Ñ– про жертву за провину, Ñ– про поÑвÑченнÑ, та про жертву мирну,(UA) Левит. 7:38 що ГоÑподь наказав був МойÑеєві на СінайÑькій горі в день наказу Його Ізраїлевим Ñинам приноÑити жертви Ñвої ГоÑподеві в СінайÑькій пуÑтині.(UA) Левит. 8:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 8:2 Візьми Ðарона та Ñинів його з ним, Ñ– шати, Ñ– оливу помазаннÑ, Ñ– бичка жертви за гріх, Ñ– два барани, Ñ– коша з опріÑноками.(UA) Левит. 8:3 І збери вÑÑŽ громаду до входу Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 8:4 І зробив МойÑей, Ñк ГоÑподь наказав був йому. І зібралаÑÑŒ громада до входу Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 8:5 І промовив МойÑей до громади: Оце та річ, що ГоÑподь наказав зробити.(UA) Левит. 8:6 І привів МойÑей Ðарона й Ñинів його, та й умив Ñ—Ñ… водою.(UA) Левит. 8:7 І дав він на нього хітона, й оперезав його поÑÑом, Ñ– зодÑгнув його шатою, Ñ– дав на нього ефода, Ñ– оперезав його поÑÑом ефоду, Ñ– прикріпив ним ефода на ньому.(UA) Левит. 8:8 І поклав на нього нагрудника, Ñ– дав до нагрудника урім та туммім.(UA) Левит. 8:9 І поклав Ð·Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° голову його, Ñ– поклав на Ð·Ð°Ð²Ð¾Ñ Ñпереду його золоту квітку, Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ ÑвÑтоÑти, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 8:10 І взÑв МойÑей оливу помазаннÑ, Ñ– намаÑтив Ñкинію, Ñ– вÑе, що в ній, та й оÑвÑтив Ñ—Ñ….(UA) Левит. 8:11 І покропив він із неї Ñім раз на жертівника, Ñ– намаÑтив жертівника та ввеÑÑŒ поÑуд його, Ñ– вмивальницю та підÑтаву Ñ—Ñ—, щоб Ñ—Ñ… оÑвÑтити.(UA) Левит. 8:12 І вилив з оливи Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° Ðаронову голову, та й помазав його, щоб його поÑвÑтити.(UA) Левит. 8:13 І привів МойÑей Ðаронових Ñинів, Ñ– зодÑгнув Ñ—Ñ… у хітони, й оперезав Ñ—Ñ… поÑÑом, Ñ– поклав на них Ð½Ð°ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 8:14 І підвів він бичка жертви за гріх, Ñ– поклав Ðарон та Ñини його Ñвої руки на голову того бичка жертви за гріх.(UA) Левит. 8:15 І зарізав, Ñ– взÑв МойÑей крови Ñ– дав Ñвоїм пальцем на роги навколо жертівника, Ñ– очиÑтив жертівника. Ркров вилив до підÑтави жертівника, Ñ– оÑвÑтив його Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ньому.(UA) Левит. 8:16 І взÑв він увеÑÑŒ лій, що на нутрощах, Ñ– Ñальника на печінці, Ñ– обидві нирки та їхній лій, Ñ– МойÑей Ñпалив на жертівнику.(UA) Левит. 8:17 Рбичка, Ñ– шкуру його, Ñ– м'ÑÑо його, Ñ– нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його Ñпалив в огні поза табором, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 8:18 І привів він барана цілопаленнÑ, Ñ– поклали Ðарон та Ñини його руки Ñвої на голову барана.(UA) Левит. 8:19 І зарізав, Ñ– покропив МойÑей кров'ÑŽ навколо жертівника.(UA) Левит. 8:20 Рбарана розÑік на куÑки його, Ñ– МойÑей Ñпалив голову, Ñ– куÑки, товщ.(UA) Левит. 8:21 Рнутрощі та голінки пообмивав водою. І МойÑей Ñпалив цілого барана на жертівнику, це Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° пахощі любі, це огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 8:22 І привів барана другого, барана поÑвÑченнÑ. І поклали Ðарон та Ñини його руки Ñвої на голову того барана.(UA) Левит. 8:23 І зарізав, Ñ– взÑв МойÑей із крови його та й дав на пипку правого вуха Ðаронового й на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— руки його, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— ноги його.(UA) Левит. 8:24 І привів Ðаронових Ñинів, Ñ– дав МойÑей із крови тієї на пипку правого їхнього вуха, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— руки Ñ—Ñ…, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— ноги Ñ—Ñ…. І покропив МойÑей тією кров'ÑŽ жертівника навколо.(UA) Левит. 8:25 І взÑв він лій, Ñ– курдюка, Ñ– ввеÑÑŒ лій, що на нутрощах, Ñ– Ñальника на печінці, Ñ– обидві нирки й Ñ—Ñ… лій, Ñ– Ñтегно правиці.(UA) Левит. 8:26 Рз коша з опріÑноками, що перед лицем ГоÑподнім, узÑв одного пріÑного калача та калача хлібного, одну оливу та одного коржика, Ñ– поклав на лої й на правім Ñтегні.(UA) Левит. 8:27 І дав він уÑе на руки Ðарона, Ñ– на руки Ñинів його, Ñ– заколихав це, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 8:28 І взÑв це МойÑей із їхніх рук, та й Ñпалив на жертівнику на цілопаленнÑ, воно жертва поÑвÑченнÑ, на пахощі любі, воно огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 8:29 І взÑв МойÑей грудину та й заколихав Ñ—Ñ—, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, із барана поÑвÑченнÑ. Вона була Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð¹ÑÐµÑ Ð½Ð° пайку, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 8:30 І взÑв МойÑей оливи Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° крови, що на жертівнику, Ñ– покропив на Ðарона, на шати його, Ñ– на Ñинів його, Ñ– на шати Ñинів його з ним. І поÑвÑтив Ðарона, шати його, Ñ– Ñинів його, Ñ– шати Ñинів його з ним.(UA) Левит. 8:31 І Ñказав МойÑей до Ðарона й до Ñинів його: Варіть м'ÑÑо при вході Ñкинії заповіту, Ñ– там будете Ñ—Ñти його, Ñ– хліб, що в коші поÑвÑченнÑ, Ñк Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² був, говорÑчи: Ðарон та Ñини його будуть Ñ—Ñти його.(UA) Левит. 8:32 РпозоÑтале з м'ÑÑа та з хліба Ñпалите в огні.(UA) Левит. 8:33 Різ входу Ñкинії заповіту не вийдете Ñім день, аж до Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð½Ñ–Ð² вашого поÑвÑченнÑ, бо Він буде Ñім день поÑвÑчувати ваÑ.(UA) Левит. 8:34 Як учинив Ñ Ñьогодні, так наказав ГоÑподь робити, щоб очиÑтити ваÑ.(UA) Левит. 8:35 Рпри вході Ñкинії заповіту будете Ñидіти день Ñ– ніч Ñім день, Ñ– будете виконувати варту ГоÑподню, щоб вам не померти, бо так мені наказано.(UA) Левит. 8:36 І зробив Ðарон та Ñини його вÑе те, Ñк наказав був ГоÑподь через МойÑеÑ.(UA) Левит. 9:1 І ÑталоÑÑ Ð²Ð¾Ñьмого днÑ, закликав МойÑей Ðарона та Ñинів його, та Ñтарших Ізраїлевих,(UA) Левит. 9:2 та й Ñказав до Ðарона: Візьми Ñобі Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð· худоби великої, на жертву за гріх, Ñ– барана на цілопаленнÑ, безвадних, Ñ– принеÑи перед ГоÑподнє лице.(UA) Левит. 9:3 Рдо Ñинів Ізраїлевих будеш казати, говорÑчи: Візьміть козла на жертву за гріх, Ñ– Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð¹ ÑÐ³Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ…, без вад, на цілопаленнÑ,(UA) Левит. 9:4 Ñ– вола, Ñ– барана на жертву мирну, на заріз перед ГоÑподнім лицем, Ñ– хлібну жертву, мішану в оливі, бо Ñьогодні об'ÑвитьÑÑ Ð²Ð°Ð¼ ГоÑподь.(UA) Левит. 9:5 І вони взÑли, що наказав був МойÑей, перед Ñкинію заповіту. І прийшла вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, та й Ñтала перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 9:6 І Ñказав МойÑей: Оце та річ, що ГоÑподь наказав був, зробите, Ñ– об'ÑвитьÑÑ Ð²Ð°Ð¼ Ñлава ГоÑподнÑ.(UA) Левит. 9:7 І Ñказав МойÑей до Ðарона: Підійди до жертівника, Ñ– вчини Ñвою жертву за гріх та Ñвоє цілопаленнÑ, Ñ– очиÑти Ñебе та народ, Ñ– вчини жертву за народ, Ñ– очиÑти Ñ—Ñ…, Ñк наказав був ГоÑподь.(UA) Левит. 9:8 І підійшов Ðарон до жертівника, та й зарізав Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ за Ñвій гріх.(UA) Левит. 9:9 Ð Ñини Ðаронові принеÑли до нього кров, Ñ– вмочив він Ñвого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð² кров, та й дав на роги жертівника, а кров вилив до підÑтави жертівника.(UA) Левит. 9:10 Рлій Ñ– нирки та Ñальника на печінці з жертви за гріх Ñпалив на жертівнику, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві,(UA) Левит. 9:11 а м'ÑÑо та шкуру Ñпалив в огні поза табором.(UA) Левит. 9:12 І зарізав він жертву цілопаленнÑ, а Ðаронові Ñини подали йому кров, Ñ– він покропив на жертівника навколо.(UA) Левит. 9:13 Ð Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñтачали йому його чаÑтинами, Ñ– голову, а він палив на жертівнику.(UA) Левит. 9:14 І обмив він нутрощі та голінки, Ñ– Ñпалив на цілопаленні на жертівнику.(UA) Левит. 9:15 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ жертву за народ, Ñ– взÑв козла жертви за гріх народу, та й зарізав його, Ñ– Ñклав його в жертві за гріх, Ñк Ñ– першого.(UA) Левит. 9:16 І він Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ, Ñ– вчинив його за поÑтановою.(UA) Левит. 9:17 І він Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ñƒ жертву, Ñ– наповнив із неї руку Ñвою, та й Ñпалив на жертівнику, крім Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) Левит. 9:18 І зарізав він вола й барана жертву мирну, що належить народові, а Ñини Ðаронові принеÑли йому кров, Ñ– він покропив нею жертівника навколо,(UA) Левит. 9:19 Ñ– принеÑли лій з вола та з барана, курдюка, Ñ– лій, що покриває нутрощі, Ñ– нирки, Ñ– Ñальника на печінці.(UA) Левит. 9:20 І поклали вони лій на грудину, а він Ñпалив лій на жертівнику.(UA) Левит. 9:21 Ргрудину та праве Ñтегно Ðарон колихав, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, Ñк наказав був МойÑей.(UA) Левит. 9:22 І піднÑв Ðарон Ñвої руки до народу, та й поблагоÑловив його, Ñ– зійшов від Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ за гріх Ñ– Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирної жертви.(UA) Левит. 9:23 І ввійшов МойÑей та Ðарон до Ñкинії заповіту; Ñ– вийшли вони, Ñ– поблагоÑловили народ, Ñ– Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð²Ñьому народові.(UA) Левит. 9:24 І вийшов огонь від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, Ñ– Ñпалив на жертівнику Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° товщ. РввеÑÑŒ народ бачив це, Ñ– закричали вони з радоÑти, та й попадали на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої...(UA) Левит. 10:1 І взÑли Ðаронові Ñини, Ðадав та Ðвігу, кожен кадильницю Ñвою, Ñ– дали в них огню, Ñ– поклали на ньому кадило, Ñ– принеÑли перед ГоÑподнє лице чужий огонь, Ñкого Він не наказав був приноÑити їм.(UA) Левит. 10:2 І вийшов огонь від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, та й Ñпалив Ñ—Ñ…, Ñ– вони повмирали перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 10:3 І Ñказав МойÑей до Ðарона: Це те, про що говорив був ГоÑподь, кажучи: Серед близьких Моїх Я буду оÑвÑчений, Ñ– перед уÑім народом буду проÑлавлений. І замовк Ðарон.(UA) Левит. 10:4 І покликав МойÑей МиÑаїла та Елцафана, Ñинів Уззіїла, Ðаронового дÑдька, та й промовив до них: Підійдіть, винеÑÑ–Ñ‚ÑŒ братів Ñвоїх із ÑвÑтині поза табір.(UA) Левит. 10:5 І вони підійшли, та й винеÑли Ñ—Ñ… в їхніх хітонах поза табір, Ñк наказав був МойÑей.(UA) Левит. 10:6 І Ñказав МойÑей до Ðарона, та до Елеазара й до Ітамара, Ñинів його: Голів ваших не відкривайте, Ñ– одеж ваших не роздирайте, щоб вам не померти, Ñ– щоб на вÑÑŽ громаду не розгнівавÑÑ Ð’Ñ–Ð½. Рбрати ваші, увеÑÑŒ дім Ізраїлів будуть оплакувати те ÑпаленнÑ, що Ñпалив ГоÑподь.(UA) Левит. 10:7 Рзо входу Ñкинії заповіту не вийдете ви, щоб не померти, бо на Ð²Ð°Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð° ГоÑподнього помазаннÑ. І зробили вони за МойÑеєвим Ñловом.(UA) Левит. 10:8 РГоÑподь промовлÑв до Ðарона, говорÑчи:(UA) Левит. 10:9 Вина та п'Ñнкого напою не пий ані ти, ані Ñини твої з тобою при вході вашім до Ñкинії заповіту, щоб вам не померти. Це вічна поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь,(UA) Левит. 10:10 Ñ– щоб розрізнÑти між ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ й між неÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, Ñ– між нечиÑтим та між чиÑтим,(UA) Левит. 10:11 Ñ– щоб навчати Ізраїлевих Ñинів уÑÑ–Ñ… поÑтанов, про що говорив до них ГоÑподь через МойÑеÑ.(UA) Левит. 10:12 І МойÑей промовлÑв до Ðарона та до Елеазара й до Ітамара, позоÑталих Ñинів його: Візьміть хлібну жертву, полишену з огнÑних ГоÑподніх жертов, та й їжте Ñ—Ñ— пріÑну при жертівнику, бо це ÐайÑвÑтіше.(UA) Левит. 10:13 І будете Ñ—Ñти Ñ—Ñ— в міÑці ÑвÑтому, бо вона уÑтавова пайка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¹ уÑтавова пайка Ñинів твоїх з огнÑних жертов ГоÑподніх, бо так мені наказано.(UA) Левит. 10:14 Ргрудину ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñтегно Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑ‚Ðµ Ñ—Ñти в міÑці чиÑтому, ти й Ñини твої, та твої дочки з тобою, бо уÑтавова пайка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¹ уÑтавова пайка Ñинів твоїх дані з мирних жертов Ізраїлевих Ñинів.(UA) Левит. 10:15 Стегно Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ грудину ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° огнÑних жертвах лою принеÑуть вони, щоб колихати Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем. І буде це Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ та Ð´Ð»Ñ Ñинів твоїх з тобою на вічну поÑтанову, Ñк наказав ГоÑподь.(UA) Левит. 10:16 Ркозла жертви за гріх пильно шукав МойÑей, Ñ– оÑÑŒ він був Ñпалений. І розгнівавÑÑ Ð½Ð° Елеазара й на Ітамара, позоÑталих Ðаронових Ñинів, кажучи:(UA) Левит. 10:17 Чому ви не з'їли жертви за гріх у міÑці ÑвÑтому? Бо вона ÐайÑвÑтіше, Ñ– Ñ—Ñ— Ñ Ð´Ð°Ð² вам, щоб уневажнити провину громади, щоб очиÑтити Ñ—Ñ… перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 10:18 Тож не внеÑено крови Ñ—Ñ— до ÑвÑтині вÑередину. Будете конче Ñ—Ñти Ñ—Ñ— в ÑвÑтині, Ñк Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð².(UA) Левит. 10:19 І промовлÑв Ðарон до МойÑеÑ: От Ñьогодні принеÑли вони Ñвою жертву за гріх Ñ– Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоє перед ГоÑподнє лице, Ñ– трапилоÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– оце. Рбуду Ñ Ñ—Ñти жертву за гріх Ñьогодні, чи буде це добре в ГоÑподніх очах?(UA) Левит. 10:20 І почув МойÑей, Ñ– було це добре в його очах.(UA) Левит. 11:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона, говорÑчи їм:(UA) Левит. 11:2 ПромовлÑйте до Ізраїлевих Ñинів, кажучи: Оце та звірина, що будете Ñ—Ñти зо вÑієї худоби, що на землі:(UA) Левит. 11:3 Кожну з худоби, що має розділені копита, Ñ– що має копита роздвоєні розривом, що жує жуйку, Ñ—Ñ— будете Ñ—Ñти.(UA) Левит. 11:4 Тільки цього не будете Ñ—Ñти з тих, що жують жуйку, Ñ– з тих, що мають розділені копита: верблюда, бо він жує жуйку, та розділених копит не має, нечиÑтий він Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:5 І тушканчика, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечиÑтий він Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:6 І зайцÑ, бо він жує жуйку, та не має розділених копит, нечиÑтий він Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:7 І Ñвині, бо вона має розділені ратиці, Ñ– має ратиці роздвоєні розривом, та жуйки не жує, нечиÑта вона Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:8 Їхнього м'ÑÑа не будете Ñ—Ñти, а до їхнього падла не будете доторкатиÑÑ, нечиÑте воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:9 Оце будете Ñ—Ñти зо вÑього, що в воді: уÑе, що має плавці та луÑку в воді, у морÑÑ… та в річках, Ñ—Ñ… будете Ñ—Ñти.(UA) Левит. 11:10 РвÑе, що не має плавців та луÑки в морÑÑ… Ñ– в річках, зо вÑього, що роїтьÑÑ Ð² воді, Ñ– зо вÑього, що пливає в воді, гидота вони Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) Левит. 11:11 І вони будуть гидота Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, їхнього м'ÑÑа не будете Ñ—Ñти, а їхнього падла будете бридитиÑÑ.(UA) Левит. 11:12 УÑе, що не має плавців та луÑки в воді, гидота воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:13 Рз птаÑтва будете бридитиÑÑ Ð¾Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, не будете Ñ—Ñ… Ñ—Ñти, гидота вони: орла, грифа й морÑького орла,(UA) Левит. 11:14 Ñ– коршака, Ñ– Ñокола за родом його,(UA) Левит. 11:15 уÑÑкого крука за родом його,(UA) Левит. 11:16 Ñ– ÑтруÑÑ, Ñ– Ñови, Ñ– ÑÑтруба за родом його,(UA) Левит. 11:17 Ñ– пугача, Ñ– рибалки, та ібіÑа,(UA) Левит. 11:18 Ñ– лебедÑ, Ñ– пелікана, Ñ– Ñича,(UA) Левит. 11:19 Ñ– буÑла, чаплі за родом Ñ—Ñ—, Ñ– одуда, Ñ– нетопира.(UA) Левит. 11:20 УÑÑ ÐºÐ¾Ð¼Ð°ÑˆÐ½Ñ, що ходить на чотирьох, гидота вона Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:21 Тільки те будете Ñ—Ñти зо вÑієї комашні, що ходить на чотирьох, що має голінки вище Ñвоїх ніг, щоб ними Ñкакати на землі.(UA) Левит. 11:22 Оці Ñеред них будете Ñ—Ñти: Ñарану за родом Ñ—Ñ—, Ñ– Ñол'ам за родом його, Ñ– харґол за родом його, Ñ– хаґав за родом його.(UA) Левит. 11:23 РвÑÑ Ð³Ð°Ð´Ð¸Ð½Ð° летюча, що має чотири ноги, гидота вона Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:24 І через них ви будете Ñтавати нечиÑÑ‚Ñ–: кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ їхнього падла, буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 11:25 Ркожен, хто понеÑе що з їхнього падла, випере одежу Ñвою, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 11:26 Щодо вÑÑкої худоби, що має розділене копито, Ñ– що не має роздвоєного розривом копита, Ñ– жуйки не жує, нечиÑÑ‚Ñ– вони Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ. Кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ них, буде нечиÑтий.(UA) Левит. 11:27 Ркожне Ñеред уÑÑкої звірини, що ходить на лапах Ñвоїх, що ходить на чотирьох, нечиÑÑ‚Ñ– вони Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ. Кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ їхнього падла, буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 11:28 Рхто ноÑить їхнє падло, випере одежу Ñвою, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора. ÐечиÑÑ‚Ñ– вони Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:29 Роце вам нечиÑте Ñеред плазунів, що плазують по землі: кріт, Ñ– миша, Ñ– Ñщірка за родом Ñ—Ñ—,(UA) Левит. 11:30 Ñ– ховрах, Ñ– щур, Ñ– Ñлимак, Ñ– їжак, Ñ– Ñ‚Ñ…Ñ–Ñ€.(UA) Левит. 11:31 Оці нечиÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñеред уÑього плазуючого. Кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ них, коли вони мертві, буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 11:32 І вÑе, що впаде на нього, коли вони мертві, буде нечиÑте, кожна річ, з дерева, або з одежі, або зо шкури, або з грубої тканини, кожна річ, що вживаєтьÑÑ Ð´Ð¾ праці, в воду треба поклаÑти Ñ—Ñ…, Ñ– будуть нечиÑÑ‚Ñ– аж до вечора, а потому Ñтануть чиÑтими.(UA) Левит. 11:33 РвÑÑкий глинÑний поÑуд, що з них упаде що до його Ñередини, уÑе, що в Ñередині його, Ñтане нечиÑте, а його розіб'єте.(UA) Левит. 11:34 Кожна їжа, що Ñ—ÑÑ‚ÑŒÑÑ, на Ñкій була вода з такого поÑуду, буде нечиÑта; а кожен напій, що п'єтьÑÑ, у кожнім такім поÑуді Ñтане нечиÑтим.(UA) Левит. 11:35 І вÑе, що на нього впаде з їхнього падла, Ñтане нечиÑте: піч та огнище буде розвалене, вони нечиÑÑ‚Ñ–, Ñ– нечиÑÑ‚Ñ– будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:36 Тільки джерело та Ñма, збір води, будуть чиÑÑ‚Ñ–. Рхто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ їхнього падла, буде нечиÑтий.(UA) Левит. 11:37 Рколи що впаде з їхнього падла на вÑÑке наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñівби, що ÑієтьÑÑ, чиÑте воно.(UA) Левит. 11:38 Рколи буде налита вода на наÑіннÑ, Ñ– впаде на нього з їхнього падла, нечиÑте воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 11:39 Рколи помре що з худоби, що вона на їжу Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, то хто доторкнетьÑÑ Ð¿Ð°Ð´Ð»Ð° Ñ—Ñ—, той буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 11:40 Рхто Ñ—ÑÑ‚ÑŒ із падла Ñ—Ñ—, той випере одежу Ñвою, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора. І хто ноÑить падло Ñ—Ñ—, той випере одежу Ñвою, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 11:41 РвÑе плазуюче, що плазує по землі, гидота воно, не буде Ñ—ÑтиÑÑ.(UA) Левит. 11:42 УÑе, що повзає на животі, Ñ– вÑе, що повзає на чотирьох, аж до вÑього, що багатоножне, уÑе плазуюче, що плазує по землі, не будете Ñ—Ñ… Ñ—Ñти, бо гидота вони.(UA) Левит. 11:43 Ðе занечищуйте душ Ñвоїх уÑім плазуючим, що плазує, Ñ– не зробитеÑÑ Ð½ÐµÑ‡Ð¸ÑÑ‚Ñ– ними, Ñ– не Ñтанете нечиÑÑ‚Ñ– ними.(UA) Левит. 11:44 Бо Я ГоÑподь, Бог ваш, Ñ– ви оÑвÑтитеÑÑ, Ñ– будьте ÑвÑÑ‚Ñ–, бо ÑвÑтий Я, Ñ– не занечищуйте душ Ñвоїх уÑÑким плазуючим, що плазує по землі.(UA) Левит. 11:45 Бо Я ГоÑподь, що вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю, щоб бути Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð¾Ð¼. І будьте ÑвÑÑ‚Ñ–, бо ÑвÑтий Я.(UA) Левит. 11:46 Оце закон про худобу, Ñ– про птаÑтво, Ñ– про вÑÑку живу звірину, що рухаєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– про вÑÑку душу, що плазує по землі,(UA) Левит. 11:47 щоб відділювати між нечиÑтим та між чиÑтим, Ñ– між звіриною, що Ñ—ÑÑ‚ÑŒÑÑ, та між звіриною, що не Ñ—ÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) Левит. 12:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 12:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Коли жінка зачне, Ñ– породить Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ñ‡Ð¾Ñ— Ñтаті, то буде нечиÑта Ñім день; Ñк за днів нечиÑтоти міÑÑчного Ñ—Ñ—, буде нечиÑта вона.(UA) Левит. 12:3 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ обрізане тіло крайньої плоті його.(UA) Левит. 12:4 І буде вона Ñидіти в крові Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ день Ñ– три дні. До вÑÑкої ÑвÑтощі не буде вона доторкатиÑÑ, а до ÑвÑтині не ввійде аж до Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð½Ñ–Ð² Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 12:5 Ð Ñкщо породить Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ñ‡Ð¾Ñ— Ñтаті, то буде нечиÑта вона два тижні, Ñк за нечиÑтоÑти Ñ—Ñ— міÑÑчної, Ñ– буде Ñидіти вона на крові Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ ÑˆÑ–ÑтдеÑÑÑ‚ день Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ день.(UA) Левит. 12:6 Рпо виповненні днів Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ— за Ñина або за дочку, принеÑе вона однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ, та Ð³Ð¾Ð»ÑƒÐ±ÐµÐ½Ñ Ð°Ð±Ð¾ горлицю на жертву за гріх, до входу Ñкинії заповіту до ÑвÑщеника.(UA) Левит. 12:7 І він принеÑе це перед ГоÑподнє лице, Ñ– очиÑтить Ñ—Ñ—, Ñ– вона очиÑтитьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ джерела Ñвоєї крови. Це закон про породіллю дитини чоловічої або жіночої Ñтаті.(UA) Левит. 12:8 Рколи рука Ñ—Ñ— не ÑпроможетьÑÑ Ð½Ð° ÑгнÑ, то візьме вона дві горлиці або двоє голубенÑÑ‚, одне на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ одне на жертву за гріх, й очиÑтить Ñ—Ñ— ÑвÑщеник, Ñ– вона Ñтане чиÑта.(UA) Левит. 13:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¹ Ðарона, говорÑчи:(UA) Левит. 13:2 Чоловік, коли буде на шкурі тіла його напухлина, або лишай, або біла плÑма, Ñ– буде на шкурі тіла його ніби болÑчка прокази, то буде Ñпроваджений він до ÑвÑщеника Ðарона або одного з Ñинів його, ÑвÑщеників.(UA) Левит. 13:3 І оглÑне ÑвÑщеник ту болÑчку на шкурі тіла, а волоÑÑÑ Ð½Ð° болÑчці перемінилоÑÑ Ð½Ð° біле, Ñ– виглÑд болÑчки глибший від шкури тіла його, болÑчка прокази воно. І оглÑне Ñ—Ñ— ÑвÑщеник, Ñ– визнає його за нечиÑтого.(UA) Левит. 13:4 Ð Ñкщо болÑчка біла вона на шкурі тіла його, а виглÑд Ñ—Ñ— не глибший від шкури, Ñ– волоÑÑÑ Ñ—Ñ— не перемінилоÑÑ Ð½Ð° біле, то замкне ÑвÑщеник хворого на Ñім день.(UA) Левит. 13:5 І оглÑне Ñ—Ñ— ÑвÑщеник Ñьомого днÑ, а оÑÑŒ болÑчка, на поглÑд його, ÑпинилаÑÑ, не поширилаÑÑ Ñ‚Ð° болÑчка по шкурі, то замкне його ÑвÑщеник удруге на Ñім день.(UA) Левит. 13:6 І оглÑне його ÑвÑщеник Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð²Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ðµ, а оÑÑŒ болÑчка поблідла, не поширилаÑÑ Ñ‚Ð° болÑчка по шкурі, то ÑвÑщеник визнає його за чиÑтого, лишай вона. І випере він одежу Ñвою та й Ñтане чиÑтий.(UA) Левит. 13:7 Ð Ñкщо Ñправді поширитьÑÑ Ð»Ð¸ÑˆÐ°Ð¹ той по шкурі по Ñвленні ÑвÑщенику на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, то ÑвитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ удруге до ÑвÑщеника.(UA) Левит. 13:8 І оглÑне ÑвÑщеник, а оÑÑŒ лишай той поширивÑÑ Ð¿Ð¾ шкурі, то ÑвÑщеник визнає його за нечиÑтого, проказа воно.(UA) Левит. 13:9 Коли буде на людині болÑчка прокази, то буде приведена до ÑвÑщеника.(UA) Левит. 13:10 І оглÑне ÑвÑщеник, а оÑÑŒ на шкурі біла напухлина, Ñ– вона перемінила волоÑÑÑ Ð½Ð° біле, Ñ– на напухлині ріÑÑ‚ живого м'ÑÑа,(UA) Левит. 13:11 то це Ñтара проказа на шкурі тіла його. І ÑвÑщеник визнає його за нечиÑтого, але не замкне його, бо Ñправді давно він нечиÑтий.(UA) Левит. 13:12 Ð Ñкщо Ñправді кинетьÑÑ Ñ‚Ð° проказа по шкурі, Ñ– покриє та проказа вÑÑŽ шкуру хворого від голови його аж до ніг його, куди лиш глÑнуть очі ÑвÑщеникові,(UA) Левит. 13:13 Ñ– оглÑне ÑвÑщеник, а оÑÑŒ проказа та покрила вÑе тіло його, то він визнає за чиÑту ту болÑчку: вÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° перемінилаÑÑ Ð½Ð° білу, чиÑта вона.(UA) Левит. 13:14 Ртого днÑ, коли в ній побачитьÑÑ Ð¶Ð¸Ð²Ðµ м'ÑÑо, він Ñтане нечиÑтий.(UA) Левит. 13:15 І оглÑне ÑвÑщеник живе м'ÑÑо, Ñ– визнає його за нечиÑтого; те живе м'ÑÑо нечиÑте воно, проказа воно.(UA) Левит. 13:16 Ðбо коли живе м'ÑÑо знову перемінитьÑÑ Ð½Ð° біле, то він прийде до ÑвÑщеника.(UA) Левит. 13:17 І оглÑне його ÑвÑщеник, а оÑÑŒ перемінилаÑÑ Ð±Ð¾Ð»Ñчка на білу, то ÑвÑщеник визнає ту болÑчку за чиÑту, чиÑта вона.(UA) Левит. 13:18 Ртіло, коли буде на ньому на шкурі його гноÑк, Ñ– він вилікуваний,(UA) Левит. 13:19 а на міÑці гноÑка буде біла напухлина, або біла, червонÑва плÑма, то покажетьÑÑ ÑвÑщеникові.(UA) Левит. 13:20 І оглÑне ÑвÑщеник, а оÑÑŒ виглÑд Ñ—Ñ— нижчий від шкури, а волоÑÑÑ Ñ—Ñ— перемінилоÑÑ Ð½Ð° біле, то ÑвÑщеник визнає Ñ—Ñ— за нечиÑту, болÑчка прокази вона, вона кинулаÑÑŒ на гноÑку.(UA) Левит. 13:21 Ð Ñкщо оглÑне Ñ—Ñ— ÑвÑщеник, а оÑÑŒ нема в ній білого волоÑÑÑ, Ñ– вона не нижча від шкури, Ñ– вона бліда, то замкне його ÑвÑщеник на Ñім день.(UA) Левит. 13:22 Ð Ñкщо Ñправді поширитьÑÑ Ð¿Ð¾ шкурі, то ÑвÑщеник визнає його за нечиÑтого, болÑчка прокази вона.(UA) Левит. 13:23 Ð Ñкщо біла плÑма ÑпинилаÑÑ Ð½Ð° Ñвоєму міÑці, не поширилаÑÑ, вона Ñтруп чирÑка, Ñ– ÑвÑщеник визнає його за чиÑтого.(UA) Левит. 13:24 Ðбо тіло, коли буде на шкурі його Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ огню, Ñ– буде заріÑÑ‚ того Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ñмкою білою червонÑвою або білою,(UA) Левит. 13:25 то оглÑне Ñ—Ñ— ÑвÑщеник, а оÑÑŒ перемінилоÑÑŒ волоÑÑÑ Ð² плÑмі на біле, а вид Ñ—Ñ— глибший від шкури, проказа вона, в опаленні кинулаÑÑŒ. І визнає ÑвÑщеник його за нечиÑтого, болÑчка прокази вона.(UA) Левит. 13:26 Ð Ñкщо ÑвÑщеник оглÑне Ñ—Ñ—, а оÑÑŒ у плÑмі нема білого волоÑу, Ñ– вона не нижча від шкури, Ñ– вона бліда, то ÑвÑщеник замкне його на Ñім день.(UA) Левит. 13:27 І оглÑне його ÑвÑщеник воÑьмого днÑ. Якщо Ñправді поширитьÑÑ Ð¿Ð¾ шкурі, то ÑвÑщеник визнає його за нечиÑтого, болÑчка прокази вона.(UA) Левит. 13:28 Ð Ñкщо плÑма ÑпинитьÑÑ Ð½Ð° Ñвоїм міÑці, не поширилаÑÑ Ð¿Ð¾ шкурі, Ñ– вона бліда, вона напухлина опаленнÑ. І ÑвÑщеник визнає його за чиÑтого, бо Ñтруп Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð°.(UA) Левит. 13:29 Рчоловік або жінка, коли буде на кому болÑчка на голові або на бороді,(UA) Левит. 13:30 то ÑвÑщеник оглÑне ту болÑчку, а оÑÑŒ вид Ñ—Ñ— глибший від шкури, а в ній жовтий, тонкий волоÑ, то ÑвÑщеник визнає його за нечиÑту, парші вона, вона проказа голови або бороди.(UA) Левит. 13:31 Рколи ÑвÑщеник оглÑне болÑчку паршів, а оÑÑŒ вид Ñ—Ñ— не глибший від шкури, Ñ– в ній нема чорного волоÑу, то ÑвÑщеник замкне хворого на парші на Ñім день.(UA) Левит. 13:32 І оглÑне ÑвÑщеник ту болÑчку Ñьомого днÑ, а оÑÑŒ не поширилиÑÑ Ð¿Ð°Ñ€ÑˆÑ–, Ñ– волоÑÑÑ Ð² них не Ñтали жовті, а вид паршів не глибший від шкури,(UA) Левит. 13:33 то він поголитьÑÑ, а паршів не поголить. І замкне ÑвÑщеник хворого на парші вдруге на Ñім день.(UA) Левит. 13:34 І оглÑне ÑвÑщеник парші Ñьомого днÑ, а оÑÑŒ парші не поширилиÑÑ Ð¿Ð¾ шкурі, Ñ– їхній вид не глибший від шкури, то ÑвÑщеник визнає його за чиÑтого, Ñ– він випере одежу Ñвою, Ñ– Ñтане чиÑтий.(UA) Левит. 13:35 Ð Ñкщо Ñправді поширÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ð°Ñ€ÑˆÑ– по шкурі по його очищенні,(UA) Левит. 13:36 то ÑвÑщеник оглÑне його, а оÑÑŒ поширилиÑÑŒ парші по шкурі, то ÑвÑщеник не буде доÑліджувати щодо жовтого волоÑÑÑ, нечиÑтий він.(UA) Левит. 13:37 Ð Ñкщо, на його поглÑд парші ÑпинилиÑÑ, Ñ– в них вироÑло чорне волоÑÑÑ, то парші вилікувані, він чиÑтий. І ÑвÑщеник визнає його за чиÑтого.(UA) Левит. 13:38 Рчоловік або жінка, коли на шкурі їхнього тіла буде багато білих плÑм,(UA) Левит. 13:39 то оглÑне ÑвÑщеник, а оÑÑŒ на шкурі їхнього тіла бліді білі плÑми, лишай воно, кинувÑÑ Ð½Ð° шкурі, чиÑтий він.(UA) Левит. 13:40 Рколи в кого облізе голова його, лиÑий він, він чиÑтий.(UA) Левит. 13:41 Ð Ñкщо голова його облізла Ñпереду його, лиÑий він Ñпереду, він чиÑтий.(UA) Левит. 13:42 Рколи на лиÑині ззаду або на лиÑині Ñпереду буде біла червонÑва болÑчка, це проказа, кинулаÑÑŒ вона в лиÑині задній його або в лиÑині передній його.(UA) Левит. 13:43 І оглÑне його ÑвÑщеник, а оÑÑŒ напухлина болÑчки біла червонÑва в лиÑині задній його або в лиÑині передній його, Ñк виглÑд прокази на шкурі тіла,(UA) Левит. 13:44 то це чоловік прокажений, нечиÑтий він. Конче визнає ÑвÑщеник його за нечиÑтого, на голові його болÑчка його.(UA) Левит. 13:45 Рпрокажений, що проказа на ньому, одежа його буде роздерта, а голова його буде відкрита, Ñ– по уÑта закриє, Ñ– буде кричати: ÐечиÑтий, нечиÑтий!(UA) Левит. 13:46 По вÑÑ– дні, коли болÑчка на ньому, буде нечиÑтий, він нечиÑтий. Самітний буде пробувати він, поза табором оÑÐµÐ»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) Левит. 13:47 Родежа, коли буде на ній зараза прокази, на одежі вовнÑній або на одежі льнÑній,(UA) Левит. 13:48 або на нитці прÑмовіÑній, або на нитці поземій із льону та вовни, або на шкурі, або на вÑÑкім шкурÑнім виробі,(UA) Левит. 13:49 Ñ– буде та зараза зеленÑва або червонÑва на одежі, або на шкурі, або на нитці прÑмовіÑній, або на нитці поземій, або на вÑÑкій шкурÑній речі, зараза прокази воно. І буде воно показане ÑвÑщеникові.(UA) Левит. 13:50 І оглÑне ÑвÑщеник ту заразу, та й замкне заразливе на Ñім день.(UA) Левит. 13:51 Ð Ð´Ð½Ñ Ñьомого оглÑне він ту заразу; коли зараза та поширилаÑÑ Ð½Ð° одежі, або на нитці прÑмовіÑній, або на нитці поземій, або на шкурі, на вÑьому, що зроблене зо шкури, та зараза злоÑлива проказа, нечиÑта вона.(UA) Левит. 13:52 І він Ñпалить ту одежу, або нитку прÑмовіÑну, або нитку позему в вовні або в льоні, або вÑÑку річ шкурÑну, що буде на ній зараза, бо злоÑлива проказа це, огнем буде Ñпалена.(UA) Левит. 13:53 Ð Ñкщо ÑвÑщеник побачить, а оÑÑŒ не поширилаÑÑ Ð·Ð°Ñ€Ð°Ð·Ð° на одежі, або на нитці прÑмовіÑній, або на нитці поземій, або на вÑÑкій речі шкурÑній,(UA) Левит. 13:54 то ÑвÑщеник накаже, Ñ– виперуть те, що на ньому зараза. І він замкне те вдруге на Ñім день.(UA) Левит. 13:55 І оглÑне ÑвÑщеник заразу по випранні, Ñ– оÑÑŒ, зараза не перемінила Ñвого виглÑду, Ñ– зараза не поширилаÑÑ, нечиÑта вона, огнем Ñ—Ñ— Ñпалите; вона Ð·Ð°Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° Ñтороні його передній або на Ñтороні його задній.(UA) Левит. 13:56 Ð Ñкщо ÑвÑщеник побачив, а оÑÑŒ зараза та зблідла по випранні Ñ—Ñ—, то він відірве Ñ—Ñ— від одежі або від шкури, або від нитки прÑмовіÑної, або від нитки поземої.(UA) Левит. 13:57 Ð Ñкщо вона покажетьÑÑ Ñ‰Ðµ на одежі, або на нитці прÑмовіÑній, або на нитці поземій, або на Ñкій шкурÑній речі, то це ширитьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð°, огнем Ñпалиш те, що на ньому та зараза.(UA) Левит. 13:58 Родежа, або нитка прÑмовіÑна, або нитка позема, або Ñка шкурÑна річ, що випереш Ñ– зійде від них та зараза, то буде випрана вдруге, Ñ– буде чиÑта.(UA) Левит. 13:59 Оце закон про хворобу прокази на одежі вовнÑній або на льнÑній, або на нитці прÑмовіÑній, або на нитці поземій, або на шкурі, на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ— або на Ð¿Ñ€Ð¸Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ— за нечиÑту.(UA) Левит. 14:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 14:2 Оце буде закон про прокаженого в дні Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾: І буде він приведений до ÑвÑщеника.(UA) Левит. 14:3 І вийде ÑвÑщеник поза табір, Ñ– оглÑне ÑвÑщеник, а оÑÑŒ вилікувана хвороба прокази в прокаженого,(UA) Левит. 14:4 то ÑвÑщеник накаже, Ñ– візьме Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾ двох живих чиÑтих птахів, Ñ– кедрового дерева, Ñ– червону нитку, та Ñ–Ñопу.(UA) Левит. 14:5 І накаже ÑвÑщеник, Ñ– заріже одного птаха до глинÑного поÑуду над живою водою.(UA) Левит. 14:6 Птаха живого він візьме його, Ñ– кедрового дерева, Ñ– червону нитку, та Ñ–Ñопу, Ñ– вмочить Ñ—Ñ… та живого птаха в крові птаха, зарізаного над живою водою.(UA) Левит. 14:7 І покропить на очищуваного від прокази Ñім раз, та й очиÑтить його, а живого птаха пуÑтить у поле.(UA) Левит. 14:8 Рочищуваний випере одежу Ñвою й поголить уÑе волоÑÑÑ Ñвоє, Ñ– обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñтане чиÑтий. Рпотому ввійде до табору, Ñ– буде жити поза наметом Ñвоїм Ñім день.(UA) Левит. 14:9 І ÑтанетьÑÑ Ñьомого днÑ, поголить він уÑе волоÑÑÑ Ñвоє, Ñвою голову, Ñ– бороду Ñвою, Ñ– брови очей Ñвоїх, Ñ– вÑе волоÑÑÑ Ñвоє оголить, Ñ– випере одежу Ñвою, Ñ– вимиє тіло Ñвоє в воді, Ñ– Ñтане він чиÑтий.(UA) Левит. 14:10 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð·ÑŒÐ¼Ðµ він двоє баранців безвадних, Ñ– одну однорічну безвадну вівцю Ñ– три деÑÑтих пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, Ñ– одного лоґа оливи.(UA) Левит. 14:11 І поÑтавить ÑвÑщеник, що очищує, чоловіка очищуваного з ними перед ГоÑподнім лицем при вході Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 14:12 І візьме ÑвÑщеник одного баранцÑ, Ñ– принеÑе його на жертву за гріх, та лоґа оливи, та й буде колихати Ñ—Ñ…, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:13 І він заріже того Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð² міÑці, де ріже жертву за гріх Ñ– цілопаленнÑ, у міÑці ÑвÑтині, бо Ñк жертва за гріх та жертва за провину, вона Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника, найÑвÑтіше вона.(UA) Левит. 14:14 І візьме ÑвÑщеник крови жертви за провину, та й даÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеник на пипку правого вуха очищуваного, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— руки його та на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— ноги його.(UA) Левит. 14:15 І візьме ÑвÑщеник з лоґу оливи, та й виллє на ліву долоню Ñвою.(UA) Левит. 14:16 І вмочить ÑвÑщеник правого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ñвого в оливу, що на лівій долоні його, Ñ– покропить з оливи пальцем Ñвоїм Ñім раз перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:17 Рз решти оливи, що на долоні його, ÑвÑщеник даÑÑ‚ÑŒ на пипку правого вуха очищуваного, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— руки його та на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— ноги його на кров жертви за провину.(UA) Левит. 14:18 РпозоÑтале з оливи, що на долоні ÑвÑщениковій, даÑÑ‚ÑŒ на голову очищуваного. І ÑвÑщеник очиÑтить його перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:19 І вчинить ÑвÑщеник жертву за гріх, Ñ– очиÑтить очищуваного з нечиÑтоти його, а потім заріже цілопаленнÑ.(UA) Левит. 14:20 І зложить ÑвÑщеник те Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° ту хлібну жертву на жертівнику, Ñ– ÑвÑщеник очиÑтить його, Ñ– Ñтане він чиÑтий.(UA) Левит. 14:21 Ð Ñкщо він бідний, Ñ– рука його неÑпроможна, то візьме одного Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð½Ð° жертву за провину на колиханнÑ, щоб очиÑтити його, Ñ– одну деÑÑту ефи пшеничної муки, мішану в оливі, Ñ– лоґа оливи,(UA) Левит. 14:22 та дві горлиці або двоє голубенÑÑ‚, на що Ñпроможна рука його, Ñ– буде одне жертва за гріх, а одне цілопаленнÑ.(UA) Левит. 14:23 І він принеÑе Ñ—Ñ… воÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° Ñвоє Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑвÑщеника, до входу Ñкинії заповіту перед ГоÑподнє лице.(UA) Левит. 14:24 І візьме ÑвÑщеник ÑÐ³Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ за провину й лоґа оливи, та й буде колихати Ñ—Ñ… ÑвÑщеник, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:25 І заріже ÑÐ³Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ за провину, Ñ– візьме ÑвÑщеник крови жертви за провину, та й даÑÑ‚ÑŒ на пипку правого вуха очищуваного, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— руки його та на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— ноги його.(UA) Левит. 14:26 Рз оливи виллє ÑвÑщеник на ліву долоню Ñвою.(UA) Левит. 14:27 І покропить ÑвÑщеник Ñвоїм правим пальцем з оливи, що на лівій долоні його, Ñім раз перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:28 І даÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеник із оливи, що на долоні його, на пипку правого вуха очищуваного, Ñ– на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— руки його та на великого Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ñ— ноги його, на міÑце крови жертви за провину.(UA) Левит. 14:29 РпозоÑтале з оливи, що на ÑвÑщениковій долоні, даÑÑ‚ÑŒ на голову очищуваного на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:30 І він ÑпорÑдить одну з горлиць або з голубенÑÑ‚ із того, на що Ñпроможна рука його,(UA) Левит. 14:31 на що Ñпроможна рука його, одне жертва за гріх, а одне Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ жертву хлібну. І очиÑтить ÑвÑщеник очищуваного перед ГоÑподнім лицем.(UA) Левит. 14:32 Оце закон про того, що в ньому хвороба прокази, що рука його неÑпроможна при очищенні його.(UA) Левит. 14:33 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона, говорÑчи:(UA) Левит. 14:34 Коли ви ввійдете до ханаанÑького Краю, що Я даю вам на володіннÑ, Ñ– наведу хворобу прокази на доми Краю вашого володіннÑ,(UA) Левит. 14:35 то прийде той, що його той дім, та й Ñкаже ÑвÑщеникові, говорÑчи: Ðіби зараза показалаÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– в домі.(UA) Левит. 14:36 І накаже ÑвÑщеник, Ñ– опорожнÑÑ‚ÑŒ той дім, поки прийде ÑвÑщеник, щоб оглÑнути заразу, щоб не Ñтало нечиÑтим уÑе, що в домі. Рпотому ввійде ÑвÑщеник, щоб оглÑнути той дім.(UA) Левит. 14:37 І він оглÑне заразу, Ñ– оÑÑŒ у Ñтінах дому Ð·Ð°Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñві або червонÑві, а їхній вид нижчий від Ñтіни.(UA) Левит. 14:38 І вийде ÑвÑщеник із того дому до виходу дому того, Ñ– замкне той дім на Ñім день.(UA) Левит. 14:39 І вернетьÑÑ ÑвÑщеник Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° й оглÑне, а оÑÑŒ поширилаÑÑ Ñ‚Ð° зараза на Ñтінах того дому.(UA) Левит. 14:40 І накаже ÑвÑщеник, Ñ– витÑгнуть каміннÑ, що на них та зараза, та й кинуть Ñ—Ñ… поза міÑто, до міÑÑ†Ñ Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñтого.(UA) Левит. 14:41 Рдім той він вишкребе зÑередини кругом, а глину, що вишкребли, виÑиплють поза міÑтом, до нечиÑтого міÑцÑ.(UA) Левит. 14:42 І візьмуть інше каміннÑ, Ñ– покладуть заміÑÑ‚ÑŒ того каміннÑ, Ñ– візьме інший тинк Ñ– обтинкує той дім.(UA) Левит. 14:43 Ð Ñкщо вернетьÑÑ Ñ‚Ð° зараза, Ñ– кинетьÑÑ Ð² домі по витÑгненні того ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹ по вишкребанні того дому й по обтинкуванні,(UA) Левит. 14:44 то ввійде ÑвÑщеник Ñ– оглÑне, а оÑÑŒ поширилаÑÑ Ñ‚Ð° зараза в тім домі, проказа злоÑлива вона в тім домі, нечиÑтий він.(UA) Левит. 14:45 І розвалить той дім, Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– дерево його, Ñ– ввеÑÑŒ тинк дому, Ñ– винеÑе поза міÑто, до нечиÑтого міÑцÑ.(UA) Левит. 14:46 Рхто входить до того дому вÑÑ– дні, коли він замикав його, той буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 14:47 Рхто лежить у тім домі, той випере одежу Ñвою, Ñ– хто Ñ—ÑÑ‚ÑŒ у тім домі, той випере одежу Ñвою.(UA) Левит. 14:48 Ð Ñкщо знову ввійде ÑвÑщеник Ñ– побачить, а оÑÑŒ не поширилаÑÑ Ð·Ð°Ñ€Ð°Ð·Ð° в домі по обтинкуванні дому, то ÑвÑщеник визнає той дім за чиÑтий, бо зараза вилікувана.(UA) Левит. 14:49 І візьме він на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ дому два птахи, Ñ– кедрового дерева, Ñ– червені, та Ñ–Ñопу.(UA) Левит. 14:50 І заріже одного птаха до глинÑного поÑуду над живою водою.(UA) Левит. 14:51 І візьме він кедрового дерева, та Ñ–Ñопу, Ñ– червені, Ñ– живого птаха, та й умочить Ñ—Ñ… у крові зарізаного птаха та в живій воді, Ñ– Ñім раз покропить на той дім.(UA) Левит. 14:52 І очиÑтить він той дім пташиною кров'ÑŽ, Ñ– живою водою, Ñ– птахом живим, Ñ– кедровим деревом, Ñ– Ñ–Ñопом, Ñ– червенню.(UA) Левит. 14:53 І пуÑтить він живого птаха поза міÑто на поле, Ñ– очиÑтить дім той, Ñ– він Ñтане чиÑтий.(UA) Левит. 14:54 Оце закон Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої хвороби прокази та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°Ñ€ÑˆÑ–Ð²,(UA) Левит. 14:55 Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð¸ одежі, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ,(UA) Левит. 14:56 Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ…Ð»Ð¸Ð½Ð¸, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¸ÑˆÐ°ÑŽ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ–Ð»Ð¾Ñ— плÑми,(UA) Левит. 14:57 Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° день Ð·Ð°Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ на день відчищеннÑ. Оце закон про проказу.(UA) Левит. 15:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона, говорÑчи:(UA) Левит. 15:2 ПромовлÑйте до Ізраїлевих Ñинів Ñ– Ñкажіть їм: Кожен чоловік, коли з його тіла тектиме теча його, нечиÑтий він.(UA) Левит. 15:3 Рце буде про нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його в течі його: коли тіло його випуÑкає течу Ñвою, або коли в тілі його задержалаÑÑŒ теча його, воно нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його.(UA) Левит. 15:4 Кожне ложе, що течивий лÑже на ньому, буде нечиÑте, Ñ– кожна річ, що він ÑÑде на ній, буде нечиÑта.(UA) Левит. 15:5 І кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð»Ð¾Ð¶Ð° його, випере Ñвою одежу й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:6 Рхто ÑÑде на річ, що на ній Ñидів течивий, той випере одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:7 Рхто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ тіла течивого, той випере одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:8 Рколи течивий плюне на чиÑтого, то випере той одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:9 І кожен повіз, що на нім конно їде течивий, буде нечиÑтий.(UA) Левит. 15:10 І кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ вÑього, що буде під ним, буде нечиÑтий аж до вечора. Рхто Ñ—Ñ… ноÑить, той випере одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:11 І кожен, кого доторкнетьÑÑ Ñ‚ÐµÑ‡Ð¸Ð²Ð¸Ð¹, а рук Ñвоїх він не обіллÑв водою, то випере він одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:12 РглинÑний поÑуд, що його доторкнетьÑÑ Ñ‚ÐµÑ‡Ð¸Ð²Ð¸Ð¹, буде розбитий, а кожен поÑуд дерев'Ñний буде обмитий водою.(UA) Левит. 15:13 Рколи течивий Ñтане чиÑтий від течі Ñвоєї, то він відлічить Ñім день на Ñвоє очищеннÑ, Ñ– випере одежу Ñвою, Ñ– обмиє тіло Ñвоє в живій воді, Ñ– Ñтане чиÑтий.(UA) Левит. 15:14 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ візьме Ñобі дві горлиці або двоє голубенÑÑ‚, та й прийде перед лице ГоÑподнє до входу Ñкинії заповіту, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… ÑвÑщеникові.(UA) Левит. 15:15 І ÑпорÑдить Ñ—Ñ… ÑвÑщеник: одне жертвою за гріх, а одне цілопаленнÑм, та й очиÑтить ÑвÑщеник його перед ГоÑподнім лицем від течі його.(UA) Левит. 15:16 Рчоловік, коли вийде з нього наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ, то обмиє в воді вÑе тіло Ñвоє, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:17 РвÑÑка одежа й вÑÑка шкура, що на ній буде наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ, то вона буде випрана в воді, Ñ– буде нечиÑта аж до вечора.(UA) Левит. 15:18 І жінка, що чоловік лежатиме з нею на паруваннÑ, то обмиютьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ в воді, Ñ– будуть нечиÑÑ‚Ñ– аж до вечора.(UA) Левит. 15:19 Ржінка, коли буде течива, кров буде течею Ñ—Ñ— в тілі Ñ—Ñ— то Ñім день буде в Ñвоїй нечиÑтоÑÑ‚Ñ–, а кожен, хто доторкнетьÑÑ Ñ—Ñ—, буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:20 І вÑе, на чому вона лежатиме в нечиÑтоÑÑ‚Ñ– Ñвоїй, буде нечиÑте; Ñ– вÑе, на чому вона ÑÑде, буде нечиÑте.(UA) Левит. 15:21 Ркожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ міÑÑ†Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—, той випере одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:22 Ркожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ вÑÑкої речі, на Ñкій вона Ñидить, той випере одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:23 Ð Ñкщо було б щоÑÑŒ на ложі або на тій речі, що вона Ñиділа на ній, Ñ– він доторкнетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, то буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:24 Ð Ñкщо буде лежати чоловік із нею, то нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— буде на ньому, Ñ– буде він нечиÑтий Ñім день.(UA) Левит. 15:25 Ржінка, коли буде текти теча крови Ñ—Ñ— багато днів не в чаÑÑ– нечиÑтоÑти Ñ—Ñ—, або коли буде текти понад нечиÑтоÑÑ‚Ñ– Ñ—Ñ—, то вÑÑ– дні течі нечиÑтоÑти Ñ—Ñ— буде вона, Ñк за днів нечиÑтоÑти Ñ—Ñ—, нечиÑта вона.(UA) Левит. 15:26 Кожне ложе, на Ñкому вона лежатиме вÑÑ– дні течі Ñ—Ñ—, буде Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—, Ñк ложе Ñ—Ñ— нечиÑтоÑти. І кожна річ, на Ñку вона ÑÑде, буде нечиÑта, Ñк нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ міÑÑчного Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 15:27 І кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ них, буде нечиÑтий, Ñ– випере одежу Ñвою, Ñ– обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) Левит. 15:28 Ð Ñкщо вона очиÑтитьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ течі Ñвоєї, то відлічить Ñобі Ñім день, а потому Ñтане чиÑта.(UA) Левит. 15:29 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð·ÑŒÐ¼Ðµ Ñобі дві горлиці, або двоє голубенÑÑ‚, та й принеÑе Ñ—Ñ… до ÑвÑщеника до входу Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 15:30 І ÑпорÑдить ÑвÑщеник одне жертвою за гріх, а одне цілопаленнÑм, та й очиÑтить ÑвÑщеник Ñ—Ñ— перед ГоÑподнім лицем від течі нечиÑтоÑти Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 15:31 І відділите Ізраїлевих Ñинів від їхньої нечиÑтоÑти, щоб не повмирали вони в Ñвоїй нечиÑтоÑÑ‚Ñ– через Ð·Ð°Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” Моєї Ñкинії, Ñка Ñеред них.(UA) Левит. 15:32 Оце закон про течивого та про того, що з нього виходить наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð½Ð½Ñ, що ним занечищуєтьÑÑ,(UA) Левит. 15:33 Ñ– про хвору в міÑÑчнім очищенні Ñ—Ñ—, Ñ– про течивого на течу Ñвою, Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ° й Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ¸, та Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ°, що буде лежати з нечиÑтою.(UA) Левит. 16:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¿Ð¾ Ñмерті обох Ðаронових Ñинів, коли вони були наблизилиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнє лице Ñ– померли.(UA) Левит. 16:2 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ПромовлÑй до Ðарона, брата Ñвого, Ñ– нехай він не входить кожного чаÑу до ÑвÑтині за завіÑу, перед віко, що на ковчезі, щоб не вмер він, бо Я в хмарі ÑвлÑÑŽÑÑ Ð½Ð°Ð´ тим віком.(UA) Левит. 16:3 З оцим увійде Ðарон до ÑвÑтині, з телÑм на жертву за гріх та з бараном на цілопаленнÑ.(UA) Левит. 16:4 Він зодÑгне ÑвÑщенного льнÑного хітона, Ñ– льнÑна ÑÐ¿Ñ–Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð´Ñ–Ð¶ буде на тілі його, Ñ– підпережетьÑÑ Ð»ÑŒÐ½Ñним поÑÑом, Ñ– обвинетьÑÑ Ð»ÑŒÐ½Ñним завоєм, вони ÑвÑщенні шати. І обмиє в воді Ñвоє тіло, та й зодÑгне він Ñ—Ñ….(UA) Левит. 16:5 Рвід громади Ізраїлевих Ñинів візьме він два козли на жертву за гріх та одного барана на цілопаленнÑ.(UA) Левит. 16:6 І принеÑе Ðарон Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ за гріх, що належить йому, та й очиÑтить Ñебе та Ñвій дім.(UA) Левит. 16:7 І візьме він обох тих козлів, та й поÑтавить Ñ—Ñ… перед ГоÑподнім лицем при вході Ñкинії заповіту.(UA) Левит. 16:8 І кине Ðарон на обох тих козлів жеребки, один жеребок Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– один жеребок Ð´Ð»Ñ ÐзазелÑ.(UA) Левит. 16:9 І принеÑе Ðарон козла, що на нього вийшов жеребок Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– вчинить його жертвою за гріх.(UA) Левит. 16:10 Ркозел, що на нього випав жеребок Ð´Ð»Ñ ÐзазелÑ, буде поÑтавлений живим перед ГоÑподнє лице, щоб очиÑтити його, Ñ– щоб поÑлати його до ÐÐ·Ð°Ð·ÐµÐ»Ñ Ð½Ð° пуÑтиню.(UA) Левит. 16:11 І принеÑе Ðарон бичка жертви за гріх, що належить йому, та й очиÑтить Ñебе та Ñвій дім; Ñ– заріже бичка жертви за гріх, що належить йому.(UA) Левит. 16:12 І візьме повну кадильницю горючого Ð²ÑƒÐ³Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð·-над жертівника перед ГоÑподнім лицем, Ñ– повні жмені Ñвої тонко товченого запашного кадила, та й внеÑе за завіÑу.(UA) Левит. 16:13 І покладе він те кадило на огонь перед ГоÑподнім лицем, а хмара кадила закриє віко, що над Ñвідоцтвом, щоб він не помер.(UA) Левит. 16:14 І візьме він крови бичка, та й покропить пальцем Ñвоїм на переді віка на Ñхід, а перед віком покропить з крови Ñім раз Ñвоїм пальцем.(UA) Левит. 16:15 І заріже козла жертви за гріх, що належить народові, Ñ– внеÑе його кров за завіÑу, та й зробить із кров'ÑŽ його, Ñк зробив був із кров'ÑŽ телÑти, Ñ– покропить Ñ—Ñ— на віко та перед віком.(UA) Левит. 16:16 І очиÑтить він ÑвÑтиню з нечиÑтоÑти Ізраїлевих Ñинів та з їхніх переÑтупів через уÑÑ– гріхи їхні. І так він зробить Ð´Ð»Ñ Ñкинії заповіту, що знаходитьÑÑ Ð· ними Ñеред їхньої нечиÑтоÑти.(UA) Левит. 16:17 І жоден чоловік не буде в Ñкинії заповіту, коли він входить на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑвÑтині, аж до виходу його. І очиÑтить він Ñебе та дім Ñвій, та вÑÑŽ громаду Ізраїлеву.(UA) Левит. 16:18 І вийде він до жертівника, що перед ГоÑподнім лицем, та й очиÑтить його; Ñ– візьме крови телÑти й крови козла, та й даÑÑ‚ÑŒ на роги жертівника навколо.(UA) Левит. 16:19 І покропить на нього з крови пальцем Ñвоїм Ñім раз, та й очиÑтить його, та оÑвÑтить його від нечиÑтоÑти Ізраїлевих Ñинів.(UA) Левит. 16:20 Рколи він Ñкінчить Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑтині й Ñкинії заповіту та жертівника, то приведе живого козла.(UA) Левит. 16:21 І покладе Ðарон обидві руки Ñвої на голову живого козла, Ñ– визнає над ним уÑÑ– гріхи Ізраїлевих Ñинів та вÑÑ– їхні провини через уÑÑ– їхні гріхи, Ñ– Ñкладе Ñ—Ñ… на голову козла, та й пошле через призначеного чоловіка на пуÑтиню.(UA) Левит. 16:22 І понеÑе той козел на Ñобі вÑÑ– їхні гріхи до краю неврожайного, Ñ– пуÑтить того козла в пуÑтиню.(UA) Левит. 16:23 І ввійде Ðарон до Ñкинії заповіту, Ñ– здійме льнÑні шати, що зодÑгнув був при вході його до ÑвÑтині, Ñ– покладе Ñ—Ñ… там.(UA) Левит. 16:24 І обмиє він тіло Ñвоє в воді в міÑці ÑвÑтім, Ñ– зодÑгне шати Ñвої та й вийде, Ñ– вчинить Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоє та Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° народ, Ñ– очиÑтить Ñебе та народ.(UA) Левит. 16:25 Рлій жертви за гріх Ñпалить на жертівнику.(UA) Левит. 16:26 Ртой, хто відводив козла до ÐзазелÑ, випере одежу Ñвою й обмиє тіло Ñвоє в воді, а потому ввійде до табору.(UA) Левит. 16:27 Ð Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ за гріх та козла жертви за гріх, що їхню кров внеÑено на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ÑвÑтині, випровадÑÑ‚ÑŒ поза табір, та й ÑпалÑÑ‚ÑŒ в огні їхні шкури, Ñ– їхнє м'ÑÑо та їхні нечиÑтоÑти.(UA) Левит. 16:28 Ртой, хто Ñ—Ñ… палить, випере одежу Ñвою й обмиє Ñвоє тіло в воді, а потому ввійде до табору.(UA) Левит. 16:29 І це Ñтане Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° вічну поÑтанову, Ñьомого міÑÑцÑ, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑ‚Ðµ впокорÑти ваші душі, Ñ– жодної праці не робитимете ви, ані тубілець, ані приходько, що мешкає Ñеред ваÑ,(UA) Левит. 16:30 бо того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ окуп ваш на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐµ, зо вÑÑ–Ñ… гріхів ваших Ñтанете чиÑÑ‚Ñ– перед ГоÑподом.(UA) Левит. 16:31 Субота повного відпочинку від праці вона Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– ви будете впокорÑти душі Ñвої, це вічна поÑтанова.(UA) Левит. 16:32 РочиÑтить той ÑвÑщеник, що помазали його, Ñ– що поÑвÑтили його бути ÑвÑщеником заміÑÑ‚ÑŒ батька Ñвого. І зодÑгне він льнÑні шати, шати ÑвÑщенні,(UA) Левит. 16:33 та й очиÑтить СвÑтеє СвÑтих, Ñ– Ñкинію заповіту, Ñ– жертівника очиÑтить, Ñ– очиÑтить ÑвÑщеників та ввеÑÑŒ народ громади.(UA) Левит. 16:34 І буде це Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° вічну поÑтанову на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів зо вÑÑ–Ñ… їхніх гріхів раз у році. І він учинив, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 17:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 17:2 ПромовлÑй до Ðарона й до Ñинів його, та до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, та й Ñкажеш їм: Оце та річ, що ГоÑподь наказав був, говорÑчи:(UA) Левит. 17:3 Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що заріже вола, або ÑгнÑ, або козу в таборі, або щоÑÑŒ заріже поза табором,(UA) Левит. 17:4 а до входу Ñкинії заповіту не приведе того на принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода перед Ñкинію ГоÑподню, то кров буде полічена тому чоловікові, він пролив кров. І буде винищений чоловік той з-поÑеред народу Ñвого,(UA) Левит. 17:5 щоб приводили Ізраїлеві Ñини Ñвої жертви, Ñкі вони ріжуть на чиÑтому полі, Ñ– Ñпроваджали Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода до входу Ñкинії заповіту до ÑвÑщеника, Ñ– різали Ñ—Ñ…, Ñк мирні жертви Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 17:6 І покропить ÑвÑщеник тією кров'ÑŽ на ГоÑподнього жертівника при вході Ñкинії заповіту, та й Ñпалить лій на любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 17:7 І щоб вони вже не різали Ñвоїх жертов козлам-демонам, за Ñкими вони блудÑÑ‚ÑŒ. Це буде Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… вічна поÑтанова на їхні поколіннÑ.(UA) Левит. 17:8 Рїм Ñкажеш: Кожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що буде мешкати Ñеред ваÑ, Ñкий принеÑе Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ жертву,(UA) Левит. 17:9 а до входу Ñкинії заповіту не принеÑе того, щоб учинити його Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то буде знищений чоловік той з-поÑеред народу Ñвого!(UA) Левит. 17:10 Ркожен чоловік із Ізраїлевого дому та з приходька, що мешкає Ñеред них, Ñкий буде Ñ—Ñти кров, то Я зверну лице Своє проти тієї душі, що Ñ—ÑÑ‚ÑŒ вона ту кров, Ñ– винищу Ñ—Ñ— з-поÑеред народу Ñ—Ñ—,(UA) Левит. 17:11 бо душа тіла в крові вона, а Я дав Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° жертівника Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° душі ваші, бо кров та вона очищує душу.(UA) Левит. 17:12 Тому Ñказав Я Ізраїлевим Ñинам: Кожна душа з Ð²Ð°Ñ Ð½Ðµ буде Ñ—Ñти крови, Ñ– приходько, що мешкає Ñеред ваÑ, не буде Ñ—Ñти крови.(UA) Левит. 17:13 Ркожен чоловік із Ізраїлевих Ñинів та з приходька, що мешкає Ñеред них, що вполює здобич звірини або птаÑтва, що їджене, то він виллє кров того й закриє Ñ—Ñ— піÑком.(UA) Левит. 17:14 Бо душа кожного тіла кров його, у душі його вона. І Ñказав Я Ізраїлевим Ñинам: Крови кожного тіла ви не будете Ñ—Ñти, бо душа кожного тіла кров його вона. УÑÑ–, що їдÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, будуть понищені.(UA) Левит. 17:15 РвÑÑка душа, що Ñ—Ñтиме падло та розшарпане Ñеред Ñ‚ÑƒÐ±Ñ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ñ– Ñеред приходька, нехай випере одежу Ñвою й обмиєтьÑÑ Ð² воді, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора, а потім Ñтане чиÑтий.(UA) Левит. 17:16 Ð Ñкщо він не випере, а тіла Ñвого не обмиє, то понеÑе Ñвою провину.(UA) Левит. 18:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 18:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– Ñкажеш їм: Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 18:3 За чином єгипетÑького краю, що Ñиділи ви в нім, не робіть, Ñ– за чином Краю ханаанÑького, що Я впроваджую Ð²Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÐ´Ð¸, не зробите, Ñ– звичаÑми їхніми не підете.(UA) Левит. 18:4 Ви виконуватимете уÑтави Мої, Ñ– будете додержувати поÑтанови Мої, щоб ними ходити. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 18:5 І будете додержувати поÑтанов Моїх та уÑтавів Моїх, що людина Ñ—Ñ… виконує й ними живе. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 18:6 Жоден чоловік не наблизитьÑÑ Ð´Ð¾ жодної однокровної Ñвоєї, щоб відкрити наготу. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 18:7 Ðаготи батька Ñвого й наготи матері Ñвоєї не відкриєш, вона мати твоÑ, не відкриєш наготи Ñ—Ñ—!(UA) Левит. 18:8 Ðаготи жінки батька твого не відкриєш, вона нагота батька твого!(UA) Левит. 18:9 Ðаготи ÑеÑтри Ñвоєї, дочки батька Ñвого або дочки матері Ñвоєї, що народилиÑÑ Ð² домі або народилиÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð¾Ð²Ð½Ñ–, не відкриєш їхньої наготи!(UA) Левит. 18:10 Ðаготу дочки Ñина Ñвого або дочки дочки Ñвоєї, не відкриєш наготи їхньої, бо вони нагота твоÑ!(UA) Левит. 18:11 Ðаготи дочки жінки батька Ñвого, народженої від батька твого, вона ÑеÑтра твоÑ, не відкриєш наготи Ñ—Ñ—!(UA) Левит. 18:12 Ðаготи ÑеÑтри батька Ñвого не відкриєш, вона однокровна батька твого!(UA) Левит. 18:13 Ðаготи ÑеÑтри матері Ñвоєї не відкриєш, бо вона однокровна матері твоєї.(UA) Левит. 18:14 Ðаготи брата батька Ñвого не відкриєш, до жінки його не наблизишÑÑ, вона тітка твоÑ!(UA) Левит. 18:15 Ðаготи невіÑтки Ñвоєї не відкриєш, вона жінка Ñина твого, не відкриєш наготи Ñ—Ñ—!(UA) Левит. 18:16 Ðаготи жінки брата Ñвого не відкриєш, вона нагота брата твого!(UA) Левит. 18:17 Ðаготи жінки й дочки Ñ—Ñ— не відкриєш; дочки Ñина Ñ—Ñ— й дочки дочки Ñ—Ñ— не візьмеш, щоб відкрити Ñ—Ñ— наготу, вони однокровні Ñ—Ñ—, це кровозмішаннÑ!(UA) Левит. 18:18 І жінки з ÑеÑтрою Ñ—Ñ— не візьмеш на Ñуперництво, щоб відкрити наготу Ñ—Ñ— при ній за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 18:19 Рдо жінки в Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÑ‡Ð¸ÑтоÑти Ñ—Ñ— не наблизишÑÑ, щоб відкрити наготу Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 18:20 Рз жінкою Ñвого ближнього не будеш лежати на наÑіннÑ, щоб нею не Ñтати нечиÑтим.(UA) Левит. 18:21 Рз наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого не даÑи на жертву Молохові, Ñ– не зневажиш Імени Бога Ñвого. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 18:22 Рз чоловіком не будеш лежати Ñк з жінкою, гидота воно!(UA) Левит. 18:23 І з жодною худобиною не злÑжешÑÑ, щоб не Ñтати нею нечиÑтим. І жінка не Ñтане перед худобиною на злÑганнÑ, це паÑкудÑтво!(UA) Левит. 18:24 Ðе занечищуйтеÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼ уÑім, бо вÑім тим занечищені Ñ‚Ñ– люди, Ñких Я виганÑÑŽ перед вами.(UA) Левит. 18:25 І Ñтала нечиÑта та землÑ, Ñ– Я полічив на ній Ñ—Ñ— гріх, Ñ– та Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¸Ð³Ð½ÑƒÐ»Ð° мешканців Ñвоїх!(UA) Левит. 18:26 І ви будете додержувати поÑтанов Моїх та уÑтавів Моїх, Ñ– не зробите жодної зо вÑÑ–Ñ… тих гидот, Ñк Ñ– тубілець чи приходько, що мешкає Ñеред ваÑ.(UA) Левит. 18:27 Бо вÑÑ– Ñ‚Ñ– гидоти робили люди тієї землі, Ñкі перед вами, Ñ– Ñтала нечиÑта та землÑ.(UA) Левит. 18:28 І щоб та Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ðµ виригнула Ð²Ð°Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· ваше Ð·Ð°Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ—, Ñк вона виригнула народ, Ñкий перед вами.(UA) Левит. 18:29 Бо кожен, хто зробить одну зо вÑÑ–Ñ… тих гидот, то душі, що роблÑÑ‚ÑŒ, будуть винищені з-поÑеред їхнього народу.(UA) Левит. 18:30 І ви будете додержувати наказів Моїх, щоб не чинити чого з тих гидотних поÑтанов, що роблені перед вами, Ñ– не ÑпоганитеÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 19:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 19:2 ПромовлÑй до вÑієї громади Ізраїлевих Ñинів, та й Ñкажеш їм: Будьте ÑвÑÑ‚Ñ–, бо ÑвÑтий Я, ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 19:3 Кожен буде боÑтиÑÑ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ– Ñвоєї та батька Ñвого, а Ñубіт Моїх будете додержувати. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 19:4 Ðе звертайтеÑÑ Ð´Ð¾ ідолів, Ñ– не робіть Ñобі литих божків. Я ГоÑподь Бог ваш!(UA) Левит. 19:5 Рколи ви принеÑете мирну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, на Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑете Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 19:6 Ви будете Ñ—Ñти Ñ—Ñ— в день принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ та взавтра, а позоÑтале до Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ огнем буде Ñпалене.(UA) Левит. 19:7 Ð Ñкщо Ñправді буде їджене воно третього днÑ, нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ воно, не буде вподобане.(UA) Левит. 19:8 Рхто те Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, понеÑе він Ñвій гріх, бо Ñпоганив він ÑвÑтиню ГоÑподню, Ñ– буде винищена душа та з-поÑеред народу Ñвого!(UA) Левит. 19:9 Рколи ти будеш жати жниво Ñвоєї землі, не докінчуй жати до краю Ñвого полÑ, а попадалих колоÑків твого жнива не будеш збирати;(UA) Левит. 19:10 а виноградника Ñвого не вибереш дорешти, а попадалих Ñгід виноградника Ñвого не будеш збирати, Ð´Ð»Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¾Ð³Ð¾ та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ° позоÑтав Ñ—Ñ…. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 19:11 Ðе будете краÑти, Ñ– не будете неправдиво заперечувати, Ñ– не будете говорити неправди один на одного!(UA) Левит. 19:12 І не будете приÑÑгати Моїм Іменем на неправду, бо зневажиш Ім'Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:13 Ðе будеш гнобити ближнього Ñвого, Ñ– не будеш грабувати, Ñ– не задержиш в Ñебе через ніч аж до ранку заробітку наймита.(UA) Левит. 19:14 Ðе будеш проклинати глухого, а перед Ñліпим не роби перешкоди, Ñ– будеш боÑтиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:15 Ðе зробите кривди в Ñуді: не будеш потурати оÑобі вбогого, Ñ– не будеш підлещуватиÑÑ Ð´Ð¾ оÑоби вельможного, за правдою Ñуди Ñвого ближнього!(UA) Левит. 19:16 Ðе будеш ходити пліткарем Ñеред народу Ñвого. Ðе будеш наÑтавати на Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого ближнього. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:17 Ðе будеш ненавидіти брата Ñвого в Ñерці Ñвоєму. Конче виÑви неправду Ñвого ближнього, Ñ– не понеÑеш гріха за нього.(UA) Левит. 19:18 Ðе будеш мÑтитиÑÑ, Ñ– не будеш ненавидіти Ñинів Ñвого народу. І будеш любити ближнього Ñвого, Ñк Ñамого Ñебе! Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:19 ПоÑтанов Моїх будете дотримувати. Ðе зробиш, щоб худоба Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð»ÑƒÑ‡ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð´Ð²Ð¾Ñ—Ñто. ÐŸÐ¾Ð»Ñ Ñвого не будеш обÑівати двоїÑто. Родежа двоїÑта, мішанина ниток, не ввійде на тебе.(UA) Левит. 19:20 Рчоловік, коли буде злÑгатиÑÑ Ð· жінкою, а вона невільницÑ, заручена чоловікові, а Ñправді не була вона викуплена, або Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ було дане їй, то нехай буде кара, але не будуть вони забиті, бо не увільнена вона.(UA) Левит. 19:21 І Ñпровадить він жертву за провину Ñвою ГоÑподеві до входу Ñкинії заповіту, барана жертви за провину.(UA) Левит. 19:22 І очиÑтить його ÑвÑщеник бараном жертви за провину перед ГоÑподнім лицем за гріх його, що він був згрішив. І проÑтитьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ гріх його, що він був згрішив.(UA) Левит. 19:23 Рколи ви ввійдете до Краю цього, Ñ– понаÑаджуєте вÑÑке Ñ—Ñтивне дерево, то плід його вважатимете за необрізаний, три роки буде воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ñ€Ñ–Ð·Ð°Ð½Ðµ, не буде їджене.(UA) Левит. 19:24 Рроку четвертого ввеÑÑŒ плід його приÑвÑтитьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 19:25 Рроку п'Ñтого будете Ñ—Ñти плід його, щоб помноживÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ ÑƒÑ€Ð¾Ð¶Ð°Ð¹ його. Я ГоÑподь, Бог ваш.(UA) Левит. 19:26 Ðе будете Ñ—Ñти з кров'ÑŽ. Ðе будете ворожити, Ñ– не будете чарувати!(UA) Левит. 19:27 Ðе будете Ñтригти волоÑÑÑ Ð´Ð¾Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð° голови вашої, Ñ– не будеш нищити краю бороди Ñвоєї.(UA) Левит. 19:28 І не зробите на тілі Ñвоїм нарізу за душу померлого, Ñ– не зробите на Ñобі наколеного напиÑу. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:29 Ðе безчеÑÑ‚ÑŒ Ñвоєї дочки, Ñ– не роби Ñ—Ñ— блудливою, щоб не Ñтала блудливою Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– не наповнилаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑтою.(UA) Левит. 19:30 Субіт Моїх будете додержувати, а ÑвÑтиню Мою будете шанувати. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:31 Ðе звертайтеÑÑŒ до духів померлих та до ворожбитів, Ñ– не доводьте Ñебе до Ð¾Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 19:32 Перед лицем Ñивизни вÑтань, Ñ– вшануй лице Ñтарого, Ñ– будеш боÑтиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 19:33 Рколи мешкатиме з тобою приходько в вашім Краї, то не будете гнобити його.(UA) Левит. 19:34 Як тубілець із Ð²Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ¾, що мешкає з вами, Ñ– ти будеш любити його, Ñк Ñамого Ñебе, бо приходьки були ви в єгипетÑькім краї. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 19:35 Ðе будете чинити кривди в Ñуді, у мірі, у вазі та в мірі рідини.(UA) Левит. 19:36 Вага вірна, Ñ‚Ñгарці вірні, ефа вірна, гін вірний буде в ваÑ. Я ГоÑподь, Бог ваш, що вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю!(UA) Левит. 19:37 І ви будете держати вÑÑ– поÑтанови Мої та вÑÑ– уÑтави Мої, Ñ– виконуватимете Ñ—Ñ…. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 20:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 20:2 І Ñкажеш до Ізраїлевих Ñинів: Кожен чоловік із Ізраїлевих Ñинів та з приходька, що мешкає в Ізраїлі, Ñкий даÑÑ‚ÑŒ із наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого Молохові, буде конче забитий, народ краю закидає його каміннÑм.(UA) Левит. 20:3 РЯ зверну лице Своє проти того чоловіка, Ñ– винищу його з-поміж народу його, бо з наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого дав він Молохові, щоб занечиÑтити ÑвÑтиню Мою, збезчеÑтити Моє ÑвÑте ЙменнÑ.(UA) Левит. 20:4 Ð Ñкщо Ñправді люди того краю Ñховають Ñвої очі від того чоловіка, коли він даÑÑ‚ÑŒ із наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого Молохові, щоб не забити його,(UA) Левит. 20:5 то Я зверну Своє лице проти того чоловіка та проти родини його, Ñ– винищу його й уÑÑ–Ñ…, що блудÑÑ‚ÑŒ за ним, блудÑчи за Молохом, з-поÑеред народу його.(UA) Левит. 20:6 Рдуша, що звертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ померлих духів та до чарівників, щоб блудити за ними, то Я зверну Своє лице проти тієї душі, Ñ– винищу того з-поÑеред народу його.(UA) Левит. 20:7 І ви будете оÑвÑчуватиÑÑ, Ñ– будьте ÑвÑÑ‚Ñ–, бо Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 20:8 І ви будете держати поÑтанови Мої, Ñ– будете виконувати Ñ—Ñ…. Я ГоÑподь, що оÑвÑчує ваÑ!(UA) Левит. 20:9 Бо кожен чоловік, що проклÑне Ñвого батька чи матір Ñвою, буде конче забитий, батька Ñвого чи матір Ñвою він проклÑв, кров його на ньому!(UA) Левит. 20:10 Ркожен, хто буде чинити перелюб із чиєю жінкою, хто буде чинити перелюб із жінкою Ñвого ближнього, буде конче забитий перелюбник та перелюбницÑ.(UA) Левит. 20:11 Рхто буде лежати із жінкою батька Ñвого, він відкрив наготу Ñвого батька, будуть конче забиті обоє вони, кров Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð° них!(UA) Левит. 20:12 Рхто буде лежати з невіÑткою Ñвоєю, будуть конче забиті обоє вони, гидоту вчинили вони, кров Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð° них!(UA) Левит. 20:13 Рхто лежатиме з чоловіком Ñк із жінкою, гидоту вчинили обоє вони, будуть конче забиті, кров Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð° них!(UA) Левит. 20:14 Рхто візьме жінку й матір Ñ—Ñ—, гидота це, в огні ÑпалÑÑ‚ÑŒ його та Ñ—Ñ—, Ñ– не буде ÐºÑ€Ð¾Ð²Ð¾Ð·Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ñеред ваÑ!(UA) Левит. 20:15 Рхто паруватиметьÑÑ Ð· Ñкотиною, буде конче забитий, Ñ– Ñкотину ту заб'єте.(UA) Левит. 20:16 Ржінка, що наблизитьÑÑ Ð´Ð¾ Ñкої Ñкотини, щоб лежати з нею, то заб'єш ту жінку та Ñкотину ту, будуть конче забиті вони, кров Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð° них!(UA) Левит. 20:17 Рхто візьме ÑеÑтру Ñвою, дочку батька Ñвого або дочку матері Ñвоєї, Ñ– побачить наготу Ñ—Ñ—, а вона побачить наготу його, ганьба це! І будуть вони знищені на очах Ñинів їхнього народу, він наготу ÑеÑтри Ñвоєї відкрив, він понеÑе провину Ñвою!(UA) Левит. 20:18 Рхто буде лежати із жінкою, чаÑу хвороби міÑÑчним, Ñ– відкриє Ñ—Ñ— наготу, він джерело Ñ—Ñ— обнажив, а вона відкрила джерело Ñвоєї крови, то будуть вони обоє знищені з-поÑеред народу Ñвого!(UA) Левит. 20:19 І не відкриєш наготи ÑеÑтри матері Ñвоєї й ÑеÑтри батька Ñвого, бо однокровну Ñвою обнажив би ти, вони понеÑуть провину Ñвою.(UA) Левит. 20:20 Рхто буде лежати з тіткою Ñвоєю, він відкрив наготу дÑдька Ñвого, гріх Ñвій вони понеÑуть, бездітні помруть!(UA) Левит. 20:21 Рхто візьме жінку брата Ñвого, це нечиÑÑ‚ÑŒ, він відкрив наготу брата Ñвого, бездітні будуть.(UA) Левит. 20:22 І ви будете додержувати вÑÑ– поÑтанови Мої й уÑÑ– уÑтави Мої, Ñ– будете виконувати Ñ—Ñ…, Ñ– не виригне Ð²Ð°Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð°, куди Я впроваджаю ваÑ, щоб Ñиділи ви в ній.(UA) Левит. 20:23 І не будете ви ходити за звичаÑми люду, що Я виганÑÑŽ перед вами, бо вÑе те робили вони, Ñ– Я Ñ—Ñ… обридив.(UA) Левит. 20:24 І Ñказав Я до ваÑ: ви вÑпадкуєте їхню землю, а Я дам Ñ—Ñ— вам на Ñпадщину Ñ—Ñ—, землю, що плине молоком та медом. Я ГоÑподь, Бог ваш, що відділив Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ тих народів!(UA) Левит. 20:25 І ви відділÑйте між худобою чиÑтою та нечиÑтою, Ñ– між птаÑтвом нечиÑтим та чиÑтим, Ñ– не занечищуйте душ Ñвоїх худобою й птаÑтвом, Ñ– вÑім, що роїтьÑÑ Ð½Ð° землі, що Я відділив Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñк нечиÑте.(UA) Левит. 20:26 І будьте Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ ÑвÑÑ‚Ñ–, бо ÑвÑтий Я, ГоÑподь. І Я відділю Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ тих народів, щоб ви були Мої.(UA) Левит. 20:27 Рчоловік або жінка, коли будуть вони викликати духа мерців або ворожити, будуть конче забиті, каміннÑм закидають Ñ—Ñ…, кров Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð° них!(UA) Левит. 21:1 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Говори до ÑвÑщеників, Ðаронових Ñинів, Ñ– Ñкажеш їм: Ðіхто з Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ не занечиÑтитьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Ð´Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ померлого Ñеред Ñвого народу.(UA) Левит. 21:2 Бо тільки через Ð´Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ близьких однокровних Ñвоїх, через матір Ñвою, Ñ– через батька Ñвого, Ñ– через Ñина Ñвого, Ñ– через дочку Ñвою, Ñ– через брата Ñвого,(UA) Левит. 21:3 Ñ– через ÑеÑтру Ñвою, дівчину близьку йому, що не була замужем, через тих він може занечиÑтитиÑÑ Ð´Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñм.(UA) Левит. 21:4 Бувши одружений, нехай не занечиÑтитьÑÑ Ñеред рідні Ñвоєї, щоб не збезчеÑтити Ñебе.(UA) Левит. 21:5 Ðе зроблÑÑ‚ÑŒ вони лиÑини на голові Ñвоїй, Ñ– краю бороди Ñвоєї не підÑтрижуть, а на тілі Ñвоїм не наріжуть надрізів.(UA) Левит. 21:6 СвÑÑ‚Ñ– вони будуть Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого, Ñ– не збезчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ вони Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого, бо вони приноÑÑÑ‚ÑŒ огнÑні Божі жертви, хліб Ñвого Бога. І будуть вони ÑвÑÑ‚Ñ–.(UA) Левит. 21:7 Жінки блудливої та збезчещеної вони не візьмуть, Ñ– не візьмуть жінки, вигнаної від чоловіка Ñвого, бо ÑвÑтий він Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого.(UA) Левит. 21:8 І оÑвÑтиш його, бо він приноÑить хліб Бога твого, ÑвÑтий він буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, бо ÑвÑтий Я, ГоÑподь, що оÑвÑчує ваÑ!(UA) Левит. 21:9 Ð ÑвÑщеникова дочка, коли зачне робити блуд, вона безчеÑтить батька Ñвого, ув огні буде Ñпалена.(UA) Левит. 21:10 Ð ÑвÑщеник, найбільший від братів Ñвоїх, що на голову його буде виллÑта олива помазаннÑ, Ñ– буде поÑвÑчений на одÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ°Ñ‚, він голови Ñвоєї не запуÑтить Ñ– шат Ñвоїх не роздере,(UA) Левит. 21:11 Ñ– до жодного вмерлого не ввійде, навіть через батька Ñвого та через матір Ñвою не Ñміє занечиÑтитьÑÑ.(UA) Левит. 21:12 І він не відійде від ÑвÑтині, Ñ– не занечиÑтить ÑвÑтині Бога Ñвого, бо на ньому поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð¸ Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Бога. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 21:13 І він візьме жінку в дівоцтві Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 21:14 Удови, Ñ– розведеної, Ñ– збезчещеної, блудливої, тих він не візьме, а тільки дівицю з-поміж рідні Ñвоєї він візьме за жінку.(UA) Левит. 21:15 І не збезчеÑтить він наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого в рідні Ñвоїй, бо Я ГоÑподь, що оÑвÑчує його.(UA) Левит. 21:16 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 21:17 ПромовлÑй до Ðарона, говорÑчи: Чоловік із наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ на Ñ—Ñ… поколіннÑ, що буде в нім вада, не приÑтупить, щоб приноÑити хліб Ñвого Бога.(UA) Левит. 21:18 Бо жоден чоловік, що в нім вада, не приÑтупить: чоловік Ñліпий, або кульгавий, або кирпатий або довготелеÑий,(UA) Левит. 21:19 або чоловік, що матиме зламану ногу або зламану руку,(UA) Левит. 21:20 або горбатий, або виÑохлий, або більмо на оці його, або короÑÑ‚Ñвий, або паршивий, або з розчавленими Ñдрами,(UA) Левит. 21:21 кожен чоловік із наÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÑвÑщеника Ðарона, що на нім Ñ†Ñ Ð²Ð°Ð´Ð°, не приÑтупить, щоб приноÑити ГоÑподні огнÑні жертви, вада в нім, не приÑтупить він, щоб приноÑити хліб Ñвого Бога.(UA) Левит. 21:22 Він буде Ñ—Ñти хліб Ñвого Бога з ÐайÑвÑтішого та зо ÑвÑтощів.(UA) Левит. 21:23 Та до завіÑи не підійде він, Ñ– до жертівника не приÑтупить, бо вада в нім, Ñ– не збезчеÑтить ÑвÑтині Моєї, бо Я ГоÑподь, що оÑвÑчує Ñ—Ñ….(UA) Левит. 21:24 І МойÑей промовлÑв до Ðарона й до Ñинів його, та до вÑÑ–Ñ… Ñинів Ізраїлевих.(UA) Левит. 22:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 22:2 ПромовлÑй до Ðарона й до Ñинів його, Ñ– нехай вони обережно поводÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð¾ ÑвÑтощами Ізраїлевих Ñинів, Ñкі вони поÑвÑчують Мені, Ñ– нехай не безчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ Мого ÑвÑтого ЙменнÑ. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 22:3 Скажи їм: Ðа ваші Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ чоловік, що наблизитьÑÑ Ð·Ð¾ вÑÑкого вашого наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ÑвÑтощів, Ñкі Ізраїлеві Ñини поÑвÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ ГоÑподеві, а нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його на нім, то буде винищена душа та з-перед Ð»Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 22:4 Кожен чоловік з Ðаронового наÑіннÑ, коли він прокажений або течивий, не буде Ñ—Ñти зо ÑвÑтощів, аж поки очиÑтитьÑÑ. Рхто доторкнетьÑÑ Ð²ÑÑкого нечиÑтого від мертвого тіла, або чоловік, що з нього вийде наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð½Ð½Ñ,(UA) Левит. 22:5 або хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ вÑÑкого плазуна, через Ñкого він Ñтане нечиÑтий, або до людини, через Ñку Ñтане нечиÑтий, через уÑÑку нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—,(UA) Левит. 22:6 оÑоба, що доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ того, то Ñтане нечиÑта аж до вечора, Ñ– не буде Ñ—Ñти зо ÑвÑтощів, поки не обмиє Ñвого тіла в воді.(UA) Левит. 22:7 Рколи зайде Ñонце, то Ñтане він чиÑтий, а потім буде Ñ—Ñти зо ÑвÑтощів, бо це хліб його.(UA) Левит. 22:8 Падла та розшарпаного не буде він Ñ—Ñти, щоб не занечиÑтитиÑÑŒ ним. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 22:9 І будуть вони Ñтерегти Мої прикази, щоб не понеÑти через те гріха на Ñобі, Ñ– щоб не померти через нього, коли б збезчеÑтили Ñ—Ñ…. Я ГоÑподь, що оÑвÑчує Ñ—Ñ…!(UA) Левит. 22:10 Ркожен чужий не буде Ñ—Ñти ÑвÑтощів; оÑілий у ÑвÑщеника й наймит не будуть Ñ—Ñти ÑвÑтощів.(UA) Левит. 22:11 Рколи ÑвÑщеник купить чоловіка, ÐºÑƒÐ¿Ñ–Ð²Ð»Ñ Ñрібла його це, той буде Ñ—Ñти Ñ—Ñ…, також уроджений дому його, вони будуть Ñ—Ñти його хліб.(UA) Левит. 22:12 Ð ÑвÑщеникова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде Ñ—Ñти принеÑених ÑвÑтощів.(UA) Левит. 22:13 Ð ÑвÑщеникова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, Ñ– вернетьÑÑ Ð´Ð¾ дому Ñвого батька, Ñк за молодоÑти Ñвоєї, буде Ñ—Ñти з хліба батька Ñвого. Ркожен чужий не буде Ñ—Ñти його.(UA) Левит. 22:14 Рчоловік, коли з'Ñ—ÑÑ‚ÑŒ ÑвÑтощі через помилку, то докладе до неї п'Ñту чаÑтину Ñ—Ñ—, Ñ– віддаÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеникові Ñ‚Ñ– ÑвÑтощі,(UA) Левит. 22:15 Ñ– ÑвÑщеники не збезчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ ÑвÑтощів Ізраїлевих Ñинів, що вони приноÑÑÑ‚ÑŒ ГоÑподеві,(UA) Левит. 22:16 Ñ– не ÑÑ‚Ñгнуть на Ñебе вини за провину Ñ—Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоїх ÑвÑтощів. Бо Я ГоÑподь, що оÑвÑчує Ñ—Ñ….(UA) Левит. 22:17 І промовлÑв ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 22:18 ПромовлÑй до Ðарона й до Ñинів його, та до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, Ñ– Ñкажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принеÑе Ñвою жертву за вÑÑкими Ñвоїми обітницÑми та за вÑÑкими даруваннÑми Ñвоїми, що принеÑе ГоÑподеві на цілопаленнÑ,(UA) Левит. 22:19 то нехай принеÑе на Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐµ безвадного ÑÐ°Ð¼Ñ†Ñ Ð· худоби великої, з овець Ñ– з кіз.(UA) Левит. 22:20 Жодного, що в нім вада, не принеÑете, бо не буде воно на Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 22:21 Рчоловік, коли принеÑе ГоÑподеві мирну жертву на виразно виÑловлену обітницю або на дарунок, із худоби великої чи з худоби дрібної, безвадна буде на вподобаннÑ, жодна вада не буде в ній:(UA) Левит. 22:22 Ñліпа, або зламана, або Ñкалічена, або шолудива, або короÑÑ‚Ñва, або паршива, не принеÑете тих ГоÑподеві, Ñ– жертви огнÑної не даÑте з них на жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 22:23 Рвола та вівцю з занадто довгим чи занадто коротким Ñким членом добровільно принеÑеш у жертву, а на обітницю вони не вгодні Богові.(UA) Левит. 22:24 Ртого, що має Ñдра розчавлені, чи збиті, чи відірвані, чи відрізані не піднеÑете ГоÑподеві, Ñ– в вашому Краї не зробите того.(UA) Левит. 22:25 І з руки Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ принеÑете хліба нашого Бога зо вÑÑ–Ñ… таких, бо в них зіпÑÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ…, вада в них, вони не будуть вгодні Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) Левит. 22:26 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 22:27 Віл, або вівцÑ, або коза, коли вродитьÑÑ, то буде Ñім день під Ñвоєю матір'ÑŽ, а від Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¾Ñьмого й далі буде вгодне на жертву огнÑну Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 22:28 Ркорови та вівці, Ñ—Ñ— й Ð¼Ð°Ð»Ñ Ñ—Ñ— не заріжете одного днÑ.(UA) Левит. 22:29 Рколи будете приноÑити вдÑчну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то приноÑьте так, щоб вона була вгодна.(UA) Левит. 22:30 Того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ вона з'їджена, не зоÑтавите з неї аж до ранку. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 22:31 І заповіді Мої будете додержувати, Ñ– будете виконувати Ñ—Ñ…. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 22:32 І не будете безчеÑтити Мого ÑвÑтого ЙменнÑ, Ñ– Я буду оÑвÑчений Ñеред Ізраїлевих Ñинів. Я ГоÑподь, що оÑвÑчує ваÑ,(UA) Левит. 22:33 що вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю, щоб бути вашим Богом. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 23:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 23:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів Ñ– Ñкажеш їм: СвÑта ГоÑподні, що в них Ñкликатимете ÑвÑÑ‚Ñ– збори, оце вони, ÑвÑта Мої:(UA) Левит. 23:3 ШіÑÑ‚ÑŒ день буде робитиÑÑŒ робота, а Ð´Ð½Ñ Ñьомого Ñубота повного відпочинку, ÑвÑÑ‚Ñ– збори, жодної роботи не будете робити. Це Ñубота відпочинку Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода по вÑÑ–Ñ… оÑелÑÑ… ваших!(UA) Левит. 23:4 Оце ÑвÑта ГоÑподні, ÑвÑÑ‚Ñ– збори, що Ñкличете Ñ—Ñ… у їхнім означенім чаÑÑ–:(UA) Левит. 23:5 У міÑÑці першім, чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð¿Ñ–Ð´ вечір ПаÑха Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:6 Рп'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ ÑвÑто ОпріÑноків Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñім день будете Ñ—Ñти опріÑноки.(UA) Левит. 23:7 Першого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ ÑвÑÑ‚Ñ– збори Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) Левит. 23:8 І будете приноÑити Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода жертву Ñім день; Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ð¸ ÑвÑÑ‚Ñ–, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) Левит. 23:9 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 23:10 Промов до Ізраїлевих Ñинів Ñ– Ñкажеш їм: Коли ви ввійдете до того Краю, що Я даю вам, Ñ– будете жати жниво його, то Ñнопа первоплоду ваших жнив принеÑете до ÑвÑщеника,(UA) Левит. 23:11 а він буде колихати Ñнопа того перед лицем ГоÑподнім, щоб набути Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ð¼; першого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ ÑвÑÑ‚Ñ– ÑвÑщеник буде колихати його.(UA) Левит. 23:12 І ви прирÑдите в дні вашого ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñнопа однорічне безвадне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:13 Рхлібна його жертва дві деÑÑÑ‚Ñ– ефи пшеничної муки, мішаної в оливі, огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, пахощі любі; а жертва лита його вино, чверть гіна.(UA) Левит. 23:14 Рхліба, Ñ– прÑженого зерна, Ñ– Ñвіжих зерен ви не будете Ñ—Ñти аж до Ñамого того днÑ, аж до вашого принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Бога. Це вічна поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь по вÑÑ–Ñ… ваших оÑелÑÑ….(UA) Левит. 23:15 І відлічите ви Ñобі першого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ ÑвÑÑ‚Ñ–, від Ð´Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñнопа колиханнÑ, Ñім тижнів, повні будуть вони.(UA) Левит. 23:16 Рдо першого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ Ñьомім тижні відлічите п'ÑтдеÑÑÑ‚ днів, та й принеÑете хлібну нову жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:17 З ваших оÑель принеÑете два хліби колиханнÑ, дві деÑÑÑ‚Ñ– ефи пшеничної муки будуть вони, будуть Ñпечені квашені, первоплоди Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:18 І принеÑете понад той хліб Ñім ÑгнÑÑ‚ безвадних у віці року, й одного бичка та два барани, вони будуть Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– жертва хлібна, Ñ– жертви литі Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, огнÑна жертва, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:19 І ÑпорÑдите одного козла на жертву за гріх, та двоє ÑгнÑÑ‚ у віці року на жертву мирну.(UA) Левит. 23:20 І ÑвÑщеник буде колихати Ñ—Ñ… разом із хлібом первоплодів, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, над двома ÑгнÑтами. Вони будуть ÑвÑтощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника.(UA) Левит. 23:21 І Ñкличете того Ñамого днÑ, Ñ– будуть ÑвÑÑ‚Ñ– збори Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити. Це вічна поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь по вÑÑ–Ñ… ваших оÑелÑÑ…!(UA) Левит. 23:22 Рколи ви будете жати жниво вашої землі, не дожинай краю Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, а попадалих колоÑків жнива твого не будеш збирати, Ð´Ð»Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¾Ð³Ð¾ та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ° позоÑтавиш Ñ—Ñ…. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 23:23 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 23:24 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Сьомого міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ вам повний Ñпочинок, пам'ÑÑ‚ÑŒ ÑурмленнÑ, ÑвÑÑ‚Ñ– збори.(UA) Левит. 23:25 Жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити, Ñ– принеÑете огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:26 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 23:27 РдеÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ñамого міÑÑÑ†Ñ Ð´ÐµÐ½ÑŒ ÐžÑ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½, збори ÑвÑÑ‚Ñ– будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– будете впокорÑти душі ваші, Ñ– принеÑете огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:28 І жодного зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити того Ñамого днÑ, бо він день ОчищеннÑ, щоб очиÑтити за Ð²Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода, Бога вашого.(UA) Левит. 23:29 Бо кожна душа, що не буде впокорюватиÑÑŒ того Ñамого днÑ, то буде вона винищена з Ñвоєї рідні.(UA) Левит. 23:30 Ркожна душа, що буде робити Ñке зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñамого днÑ, то Я вигублю ту душу з-поÑеред народу Ñ—Ñ—.(UA) Левит. 23:31 Жодного зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити. Це поÑтанова вічна Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь по вÑÑ–Ñ… ваших оÑелÑÑ…!(UA) Левит. 23:32 Він Ñубота повного Ñпочинку Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– ви будете впокорÑти душі Ñвої, ввечері дев'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ вечора аж до вечора будете ÑвÑткувати вашу Ñуботу.(UA) Левит. 23:33 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 23:34 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, кажучи: П'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñьомого міÑÑцÑ, ÑвÑто Кучок, Ñім день Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 23:35 Першого Ð´Ð½Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) Левит. 23:36 Сім день будете приноÑити огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода; воÑьмого Ð´Ð½Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– принеÑете огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода; це Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑвÑта, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) Левит. 23:37 Оце ÑвÑта ГоÑподні, що Ñкликуватимете на них ÑвÑÑ‚Ñ– збори, щоб приноÑити огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, цілопаленнÑ, хлібну жертву й заколену жертву, Ñ– жертви литі, належне дневі в його дні,(UA) Левит. 23:38 окрім ГоÑподніх Ñубіт, Ñ– окрім дарів ваших, Ñ– окрім уÑÑ–Ñ… ваших обітниць, Ñ– окрім уÑÑ–Ñ… ваших дарувань, що даÑте ГоÑподеві.(UA) Левит. 23:39 Рп'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñьомого міÑÑцÑ, коли ви збираєте врожай землі, будете ÑвÑткувати ÑвÑто ГоÑподнє Ñім день; першого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¹ Ñпочинок, Ñ– воÑьмого повний Ñпочинок.(UA) Левит. 23:40 І візьмете Ñобі першого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ñƒ гарного дерева, пальмові віттÑ, Ñ– галузку многолиÑтого дерева та припоточних тополь, Ñ– будете веÑелитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода, Бога вашого, Ñім день.(UA) Левит. 23:41 І будете ÑвÑткувати його, Ñк ÑвÑто Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñім день у році. ПоÑтанова вічна Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь, Ñьомого міÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑ‚Ðµ ÑвÑткувати його.(UA) Левит. 23:42 У кучках будете Ñидіти Ñім день, кожен тубілець в Ізраїлі Ñидітиме в кучках,(UA) Левит. 23:43 щоб ваші Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð»Ð¸ що Я в кучках поÑадив був Ізраїлевих Ñинів, коли виводив Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 23:44 І МойÑей промовлÑв до Ізраїлевих Ñинів про ÑвÑта ГоÑподні.(UA) Левит. 24:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 24:2 Ðакажи Ізраїлевим Ñинам, Ñ– вони принеÑуть тобі чиÑтої, вичавленої оливи з оливкового дерева на оÑвітленнÑ, щоб запалювати вічну лÑмпаду.(UA) Левит. 24:3 Поза завіÑою Ñвідоцтва в Ñкинії заповіту прирÑдить Ñ—Ñ— Ðарон від вечора аж до ранку перед ГоÑподнім лицем назавжди. Це вічна поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь!(UA) Левит. 24:4 Ðа чиÑтім Ñвічнику прирÑдить він Ñ‚Ñ– лÑмпади перед ГоÑподнім лицем назавжди.(UA) Левит. 24:5 І візьмеш пшеничної муки, Ñ– випечеш із неї дванадцÑÑ‚ÑŒ калачів, по дві деÑÑÑ‚Ñ– ефи буде один калач.(UA) Левит. 24:6 І покладеш Ñ—Ñ… у два Ñ€Ñди, шіÑÑ‚ÑŒ у Ñ€Ñд, на чиÑтому Ñтолі перед ГоÑподнім лицем,(UA) Левит. 24:7 Ñ– поклади на Ñ€Ñд чиÑтого ладану, Ñ– він Ñтане Ð´Ð»Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð° за пригадувальну чаÑтину, огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 24:8 ЩоÑуботи він покладе його перед ГоÑподнім лицем завжди, від Ізраїлевих Ñинів, вічний заповіт.(UA) Левит. 24:9 І він буде Ð´Ð»Ñ Ðарона та Ð´Ð»Ñ Ñинів його, Ñ– вони будуть Ñ—Ñти його в ÑвÑтому міÑці, бо він найÑвÑтіше з огнÑних жертов ГоÑподніх. Це вічна поÑтанова.(UA) Левит. 24:10 І вийшов Ñин ізраїльтÑнки, а він був Ñин єгиптÑнина, між Ізраїлевих Ñинів. І ÑваривÑÑ Ð² таборі Ñин тієї ізраїльтÑнки з одним ізраїльтÑнином.(UA) Левит. 24:11 І Ñин тієї ізраїльтÑнки богозневажив Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñподнє, Ñ– проклинав. І привели його до МойÑеÑ. Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ– його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.(UA) Левит. 24:12 І поÑадили його під Ñторожу аж до виÑÑÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· уÑта ГоÑподні.(UA) Левит. 24:13 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 24:14 Виведи того, що проклинав, поза табір, Ñ– покладуть уÑÑ–, хто чув, Ñвої руки на голову його, Ñ– закидає його каміннÑм уÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°.(UA) Левит. 24:15 Рдо Ізраїлевих Ñинів будеш промовлÑти, говорÑчи: Кожен чоловік, коли проклÑне Бога Ñвого, то понеÑе він Ñвій гріх.(UA) Левит. 24:16 Ртой, хто богозневажив ГоÑподнє ЙменнÑ, буде конче забитий, конче укаменує його вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє, буде забитий.(UA) Левит. 24:17 І кожен, хто заб'Ñ” людину, буде конче забитий.(UA) Левит. 24:18 Рхто заб'Ñ” Ñку Ñкотину, той відшкодує Ñ—Ñ—, Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð° життÑ.(UA) Левит. 24:19 І кожен, коли зробить ваду Ñвоєму ближньому, Ñк хто зробив, так буде зроблено йому:(UA) Левит. 24:20 Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° зламаннÑ, око за око, зуб за зуба, Ñку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.(UA) Левит. 24:21 Рхто заб'Ñ” Ñкотину, той відшкодує Ñ—Ñ—, а хто заб'Ñ” людину, той буде забитий.(UA) Левит. 24:22 Суд один буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, приходько буде Ñк тубілець. Бо Я ГоÑподь Бог ваш!(UA) Левит. 24:23 І МойÑей промовлÑв до Ізраїлевих Ñинів. І вони вивели того, хто проклинав, поза табір, та й закидали його каміннÑм. І зробили Ізраїлеві Ñини, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) Левит. 25:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð½Ð° СінайÑькій горі, говорÑчи:(UA) Левит. 25:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, та й Ñкажеш їм: Коли ви ввійдете до землі, що Я даю вам, то ÑвÑткуватиме Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð° Ñуботу Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 25:3 ШіÑÑ‚ÑŒ літ будеш заÑівати Ñвоє поле, Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ літ обтинатимеш Ñвого виноградника, Ñ– збиратимеш урожай його,(UA) Левит. 25:4 а Ñьомого року Ñубота повного відпочинку буде Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, повний відпочинок, Ñубота Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñвого не будеш обÑіювати, а виноградника Ñвого не будеш обтинати.(UA) Левит. 25:5 СамороÑлого колоÑу жнив твоїх не будеш жати, а ґрон з необрізаних виноградин твоїх не збиратимеш, рік повного відпочинку буде Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–.(UA) Левит. 25:6 І те, що Ñаме вродитьÑÑ Ð² цім відпочинку землі, буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° їжу, Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð°Ð±Ð° твого, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ– твоєї, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ”Ð¼Ð½Ð¸ÐºÐ° твого, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñілого твого, що мешкають з тобою,(UA) Левит. 25:7 Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñкотини твоєї, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð¸, що в Краї твоїм, буде ввеÑÑŒ урожай його на їжу.(UA) Левит. 25:8 І відлічиш Ñобі Ñім Ñуботніх років, по Ñім років Ñім раз, Ñ– будуть Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ дні Ñеми Ñуботніх років Ñорок літ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) Левит. 25:9 І заÑурмите у Ñурми Ñьомого міÑÑцÑ, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, в день ÐžÑ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñурмите в Ñурми по цілому Краю.(UA) Левит. 25:10 І оÑвÑтите рік п'ÑтдеÑÑтріччÑ, Ñ– оголоÑите волю в Краю Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… мешканців його, ювілей він буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ: Ñ– вернетьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ до Ñвоєї поÑілоÑти, Ñ– кожен до родини Ñвоєї вернетьÑÑ.(UA) Левит. 25:11 Ювілей цей рік п'ÑтдеÑÑÑ‚Ñ€Ñ–Ñ‡Ñ‡Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ: на будете ÑÑ–Ñти, Ñ– не будете жати ÑамороÑлі колоÑÑÑ Ñ—Ñ—, Ñ– не будете збирати грон з необрізаних виноградин Ñ—Ñ…,(UA) Левит. 25:12 бо це ювілей, ÑвÑтощі будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑ‚Ðµ Ñ—Ñти врожай його.(UA) Левит. 25:13 У році того ювілею вернетеÑÑŒ кожен до Ñвоєї поÑілоÑти.(UA) Левит. 25:14 Рколи продаÑте що Ñвоєму ближньому, або купите з руки Ñвого ближнього, не обманюйте один одного.(UA) Левит. 25:15 За чиÑлом років по ювілеї купиш від ближнього Ñвого, за чиÑлом років урожаю він продаÑÑ‚ÑŒ тобі.(UA) Левит. 25:16 За многіÑÑ‚ÑŽ літ побільшиш ціну тієї купівлі, а за маліÑÑ‚ÑŽ літ зменшиш ціну тієї купівлі, бо він продає тобі чиÑло літ урожаю.(UA) Левит. 25:17 І не обманите один одного, Ñ– будеш боÑтиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого, бо Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 25:18 І ви виконаєте поÑтанови Мої, а уÑтави Мої будете держати, Ñ– будете виконувати Ñ—Ñ…, Ñ– безпечно Ñидітимете на землі.(UA) Левит. 25:19 І Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ плід Ñвій, а ви будете Ñ—Ñти доÑита, Ñ– безпечно Ñидітимете на ній.(UA) Левит. 25:20 Рколи ви Ñкажете: Що будемо Ñ—Ñти Ñьомого року, тож не будемо ÑÑ–Ñти, не будемо збирати врожаї Ñвої?(UA) Левит. 25:21 І зошлю Я благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” на Ð²Ð°Ñ ÑˆÐ¾Ñтого року, Ñ– зродить врожай на три роки.(UA) Левит. 25:22 І будете ÑÑ–Ñти воÑьмий той рік, Ñ– будете Ñ—Ñти з Ñтарих урожаїв аж до року дев'Ñтого, аж до вироÑту врожаю його будете Ñ—Ñти Ñтаре.(UA) Левит. 25:23 Ð Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ðµ буде продаватиÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸, бо ÐœÐ¾Ñ Ñ‚Ð° землÑ, бо ви приходьки та оÑілі в Мене.(UA) Левит. 25:24 Рви в уÑій землі вашої поÑілоÑти дозволÑйте викуп землі.(UA) Левит. 25:25 Коли збідніє твій брат, Ñ– продаÑÑ‚ÑŒ із Ñвоєї поÑілоÑти, то прийде викупник його, близький йому, Ñ– викупить продаж брата Ñвого.(UA) Левит. 25:26 Рчоловік, коли не буде йому викупника, а рука його Ñтане Ñпроможна, Ñ– знайде потрібне на викуп його,(UA) Левит. 25:27 то облічить він літа продажу Ñвого, Ñ– верне позоÑтале чоловікові, що продав йому, та й вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї поÑілоÑти.(UA) Левит. 25:28 Ð Ñкщо рука його не знайде потрібного на заплату йому, то буде продаж його в руці Ð¿Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ аж до ювілейного року, Ñ– вийде він в ювілеї, та й вернетьÑÑ Ð´Ð¾ поÑілоÑти Ñвоєї.(UA) Левит. 25:29 Рколи хто продаÑÑ‚ÑŒ мешкальний дім в обмурованому міÑÑ‚Ñ–, то викуп його буде до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ€Ð¾ÐºÑƒ від чаÑу продажу його, рік буде на викуп його.(UA) Левит. 25:30 Ð Ñкщо він не буде викуплений аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ€Ð¾ÐºÑƒ, то Ñтане той дім, що в міÑÑ‚Ñ–, Ñке має мур, назавжди Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, не вийде він в ювілеї.(UA) Левит. 25:31 Рдоми в оÑелÑÑ…, що не мають муру навколо, до Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ– буде те прираховане, Ñ– буде йому викуп, Ñ– в ювілеї він вийде.(UA) Левит. 25:32 РміÑта Левитів, доми в міÑтах Ñ—Ñ… поÑілоÑти викуп Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² завжди буде можливий.(UA) Левит. 25:33 Рхто викупить від Левитів, то продаж дому й міÑта поÑілоÑти його вийде в ювілеї, бо то доми міÑÑ‚ Левитів, Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑіліÑÑ‚ÑŒ Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) Левит. 25:34 РпаÑовиÑько навколо їхніх міÑÑ‚ не буде продане, бо це вічна поÑіліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) Левит. 25:35 Рколи збідніє твій брат, а його рука неÑпроможною Ñтане, то підтримаєш його, приходько він чи оÑілий, Ñ– житиме він із тобою.(UA) Левит. 25:36 Ðе візьмеш від нього лихви та прибутку, Ñ– будеш боÑтиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого, Ñ– житиме брат твій з тобою.(UA) Левит. 25:37 Срібла Ñвого не даÑи йому на лихву, Ñ– на прибуток не даÑи їжі Ñвоєї.(UA) Левит. 25:38 Я ГоÑподь, Бог ваш, що вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю, щоб дати вам ханаанÑьку землю, щоб бути вашим Богом.(UA) Левит. 25:39 Рколи збідніє брат твій при тобі, Ñ– буде проданий тобі, то не будеш робити ним праці раба,(UA) Левит. 25:40 Ñк наймит, Ñк оÑілий він при тобі, аж до ювілейного року буде він працювати тобі.(UA) Левит. 25:41 вийде від тебе він та Ñини його з ним, Ñ– вернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до родини Ñвоєї, Ñ– до поÑілоÑти батьків Ñвоїх вернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½:(UA) Левит. 25:42 бо вони Мої раби, що Я вивів Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю, не будуть вони продані продажем раба.(UA) Левит. 25:43 Ðе будеш володіти ним жорÑтоко, Ñ– будеш боÑтиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого.(UA) Левит. 25:44 Рраб твій та Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, що будуть твої, будуть із народів, що навколо ваÑ, із них купите раба й невільницю.(UA) Левит. 25:45 Ртакож із Ñинів оÑілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, Ñ– будуть вони вам на поÑіліÑÑ‚ÑŒ.(UA) Левит. 25:46 І передаÑте Ñ—Ñ…, Ñк Ñпадщину, вашим Ñинам по Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° Ñпадок поÑілоÑти навіки, ними будете робити, а братами вашими, Ñинами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорÑтоко.(UA) Левит. 25:47 Рколи рука приходька чи оÑілого при тобі Ñпроможна, а брат твій збідніє при ньому, Ñ– буде проданий приходькові чи оÑілому в тебе, або нащадкові племени приходька,(UA) Левит. 25:48 то потім, Ñк буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,(UA) Левит. 25:49 або дÑдько його, або Ñин дÑдька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або Ñпроможна рука його, Ñ– буде викуплений.(UA) Левит. 25:50 І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, Ñ– буде ціна продажу його за чиÑлом літ; Ñк за дні наймита буде полічено йому.(UA) Левит. 25:51 Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне Ñвій викуп із Ñрібла його купівлі.(UA) Левит. 25:52 Ð Ñкщо позоÑтало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне Ñвого викупа.(UA) Левит. 25:53 Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорÑтоко панувати над ним на твоїх очах.(UA) Левит. 25:54 Ð Ñкщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та Ñини його з ним,(UA) Левит. 25:55 бо Ізраїлеві Ñини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів Ñ—Ñ… із єгипетÑького краю. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 26:1 Ðе зробите Ñобі божків та ідола, Ñ– кам'Ñного Ñтовпа не поÑтавите Ñобі, Ñ– ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð· фіґурами не покладете в вашім Краї, щоб кланÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ними. Бо Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Левит. 26:2 Субіт Моїх будете додержувати, а ÑвÑтиню Мою будете шанувати. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 26:3 Якщо будете ходити згідно з поÑтановами Моїми, а заповідей Моїх будете додержувати й будете виконувати Ñ—Ñ…,(UA) Левит. 26:4 то дам ваші дощі в їхнім чаÑÑ–, Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ Ñвій урожай, а польове дерево даÑÑ‚ÑŒ плід Ñвій.(UA) Левит. 26:5 І Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ÑÑгне вам виноградобраннÑ, а Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ÑÑгне ÑÑ–ÑннÑ, Ñ– ви будете Ñ—Ñти хліб Ñвій доÑита, Ñ– будете Ñидіти безпечно в вашому Краї.(UA) Левит. 26:6 І дам мир у Краю, Ñ– ви будете лежати, Ñ– ніхто не вчинить, щоб ви тремтіли, бо злу звірину винищу з землі, а меч не перейде через Край ваш.(UA) Левит. 26:7 І ви будете гнати ворогів Ñвоїх, а вони попадають перед вами від меча.(UA) Левит. 26:8 І п'Ñтеро з Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÐ½ÑƒÑ‚ÑŒ Ñотню, а ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð· Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ðµ деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, Ñ– попадають вороги ваші перед вами від меча.(UA) Левит. 26:9 І обернуÑÑŒ Я до ваÑ, Ñ– розплоджу ваÑ, Ñ– розмножу ваÑ, Ñ– виконаю Свого заповіта з вами.(UA) Левит. 26:10 І ви будете Ñ—Ñти Ñтаре-переÑтаріле, Ñ– повикидаєте Ñтаре перед новим.(UA) Левит. 26:11 І поÑтавлю міÑце Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñеред ваÑ, Ñ– душа ÐœÐ¾Ñ Ð½Ðµ обридить вами.(UA) Левит. 26:12 І Я буду ходити Ñеред ваÑ, Ñ– буду вам Богом, а ви будете Мені народом.(UA) Левит. 26:13 Я ГоÑподь, Бог ваш, що вивів Ð²Ð°Ñ Ð· єгипетÑького краю, щоб ви не були їм рабами. І Я поламав занози вашого Ñрма, Ñ– вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· піднеÑеною головою.(UA) Левит. 26:14 Рколи ви не будете ÑлухнÑні Мені, Ñ– не виконуватиме вÑÑ–Ñ… тих заповідей,(UA) Левит. 26:15 Ñ– Ñкщо поÑтановами Моїми будете погорджувати, Ñ– Ñкщо душа ваша бридитиметьÑÑ Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð¼Ð¸ Моїми, щоб не виконувати вÑÑ–Ñ… заповідей Моїх, щоб ламати вам заповіта Мого,(UA) Левит. 26:16 то й Я зроблю вам оце: поÑтавлю над вами переÑтрах, Ñухоти й пропаÑницю, що винищують очі й обезÑилюють душу. І ви надаремно ÑÑ–Ñтимете наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє, бо поїдÑÑ‚ÑŒ його вороги ваші.(UA) Левит. 26:17 І зверну Я лице Своє на ваÑ, Ñ– ви будете вдарені перед Ñвоїми ворогами. І будуть панувати над вами ненавиÑники ваші, Ñ– ви будете втікати, хоч ніхто Ð²Ð°Ñ Ð½Ðµ гнатиме.(UA) Левит. 26:18 Ð Ñкщо й при тому не будете ÑлухнÑні Мені, то Я Ñемикратно побільшу кару на Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° ваші гріхи.(UA) Левит. 26:19 І зломлю пиху вашої Ñили, Ñ– зроблю ваше небо Ñк залізо, а землю вашу Ñк мідь!(UA) Левит. 26:20 І надаремно буде вичерпуватиÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐ° Ñила: Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ° не даÑÑ‚ÑŒ Ñвого врожаю, а дерево на землі не даÑÑ‚ÑŒ Ñвого плоду.(UA) Левит. 26:21 Ð Ñкщо й тоді підете проти Мене, Ñ– не Ñхочете бути ÑлухнÑними Мені, то Я Ñемикратно збільшу над вами удара Свого згідно з вашими гріхами.(UA) Левит. 26:22 І пошлю на Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ñƒ звірину, а вона винищить вам дітей, Ñ– вигубить вашу худобу, Ñ– зменшить кількіÑÑ‚ÑŒ вашу, Ñ– попуÑтошить ваші дороги.(UA) Левит. 26:23 Ð Ñкщо цими карами не будете навчені, Ñ– будете ходити проти Мене,(UA) Левит. 26:24 то й Я піду проти ваÑ, Ñ– вдарю Ð²Ð°Ñ Ñ– Я Ñемикратно за ваші гріхи.(UA) Левит. 26:25 І приведу на Ð²Ð°Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, що помÑтить пімÑту за заповіта, Ñ– ви будете зібрані до ваших міÑÑ‚, Ñ– Я пошлю моровицю на ваÑ, Ñ– ви будете віддані в руку ворога.(UA) Левит. 26:26 Коли Я знищу вам хліб, підпору вашу, то деÑÑÑ‚ÑŒ жінок будуть пекти хліб вам в одній печі, Ñ– вернуть хліб ваш вагою, а ви будете Ñ—Ñти Ñ– не наÑититеÑÑ.(UA) Левит. 26:27 Ð Ñкщо й тим не Ñтанете ÑлухнÑні Мені, Ñ– будете ходити проти Мене,(UA) Левит. 26:28 то й Я з лютіÑÑ‚ÑŽ піду проти ваÑ, Ñ– також Я Ñемикратно покараю Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° ваші гріхи,(UA) Левит. 26:29 Ñ– ви тіло Ñвоїх Ñинів будете Ñ—Ñти, Ñ– тіло дочок Ñвоїх будете поїдати...(UA) Левит. 26:30 І поруйную ваші виÑоти, Ñ– повитинаю ваші Ñтовпи ÑонцÑ, Ñ– поÑкладаю трупи ваші на трупах божків ваших, Ñ– обридить душа ÐœÐ¾Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) Левит. 26:31 І вчиню міÑта ваші руїною, Ñ– поÑпуÑтошую ваші ÑвÑтині, Ñ– не прийму ваших пахощів любих.(UA) Левит. 26:32 І ÑпуÑтошу Я Край той, Ñ– будуть дивуватиÑÑ Ð· того ваші вороги, що мешкають у ньому.(UA) Левит. 26:33 Ð Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÑƒÑŽ поміж народів, Ñ– вийму за вами меча, Ñ– Ñтане Край ваш ÑпуÑтошеннÑм, а міÑта ваші будуть руїною...(UA) Левит. 26:34 Тоді Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð° надолужить Ñобі за Ñуботні роки по вÑÑ– дні ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ—. Коли будете в краї ваших ворогів, тоді ваша Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ ÑвÑткуватиме відпочинок, Ñ– надолужить Ñобі за Ñвої Ñуботні роки.(UA) Левит. 26:35 По вÑÑ– дні ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑткуватиме вона відпочинок, чого не ÑвÑткувала в Ñуботні роки, коли ви Ñиділи на ній.(UA) Левит. 26:36 Рщодо позоÑталих Ñеред ваÑ, то впроваджу в їхні ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ñ…Ð»Ð¸Ð²Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в краÑÑ… їхніх ворогів, Ñ– буде Ñ—Ñ… гнати навіть шелеÑÑ‚ подмухненого вітром лиÑту, Ñ– будуть вони втікати, Ñк утікають перед мечем, та й попадають, хоч ніхто не женетьÑÑ...(UA) Левит. 26:37 І будуть вони ÑпотикатиÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ об одного, ніби від меча, хоч ніхто не женетьÑÑ Ð·Ð° ними. І ви не зможете Ñтати проти ваших ворогів...(UA) Левит. 26:38 І погинете Ñеред поганів, Ñ– пожере Ð²Ð°Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… ворогів.(UA) Левит. 26:39 РпозоÑталі Ñеред Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ñ€Ð½Ñ–ÑŽÑ‚ÑŒ у краÑÑ… ворогів ваших за гріх Ñвій, а також за гріхи батьків Ñвоїх помарніють із ними.(UA) Левит. 26:40 І визнають вони гріх Ñвій та гріх батьків Ñвоїх, що ними ÑпроневірилиÑÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ Мені, а також, що ходили проти Мене.(UA) Левит. 26:41 Також Ñ– Я піду проти них, Ñ– впроваджу Ñ—Ñ… до краю їхніх ворогів. Якщо тоді впокоритьÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ðµ необрізане Ñерце, то тоді понеÑуть кару за Ñвої гріхи.(UA) Левит. 26:42 І Я згадаю заповіта Свого з Яковом, а також заповіта Свого з ІÑаком, Ñ– також заповіта Свого з Ðвраамом згадаю, Ñ– згадаю той Край.(UA) Левит. 26:43 РКрай той буде позбавлений Ñ—Ñ…, Ñ– надолужить Ñобі Ñвої Ñуботні роки, опуÑтілий від них, а вони понеÑуть кару за Ñвої гріхи, а то Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, що законами Моїми погорджували, а поÑтанови Мої огидила була Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´ÑƒÑˆÐ°.(UA) Левит. 26:44 Рпроте, коли вони пробували в краю Ñвоїх ворогів, то Я не погорджував ними, Ñ– не збридив Ñ—Ñ…, щоб винищити Ñ—Ñ…, щоб зламати заповіта Свого з ними. Бо Я ГоÑподь, Бог Ñ—Ñ…!(UA) Левит. 26:45 І Я пам'Ñтатиму їм заповіта з предками, що Я вивів Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю на очах поган, щоб бути їм Богом. Я ГоÑподь!(UA) Левит. 26:46 Оце поÑтанови, Ñ– уÑтави та закони, що дав ГоÑподь між Собою та між Ізраїлевими Ñинами на СінайÑкій горі через МойÑеÑ.(UA) Левит. 27:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) Левит. 27:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів та й Ñкажеш їм: Коли хто Ñкладає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода,(UA) Левит. 27:3 то буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ°: чоловіка від віку двадцÑти літ Ñ– аж до віку шоÑтидеÑÑти літ, Ñ– буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ° п'ÑтдеÑÑÑ‚ шеклів Ñрібла на міру шеклем ÑвÑтині;(UA) Левит. 27:4 а Ñкщо жінка вона, то буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ° тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів.(UA) Левит. 27:5 Ð Ñкщо від віку п'Ñти літ Ñ– до віку двадцÑти літ, то буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ°: чоловіка двадцÑÑ‚ÑŒ шеклів, а Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ¸ деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів.(UA) Левит. 27:6 Ð Ñкщо від віку міÑÑÑ†Ñ Ð¹ аж до віку п'Ñти літ, то буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ°: чоловіка п'ÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла, а Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ¸ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ° три шеклі Ñрібла.(UA) Левит. 27:7 Ð Ñкщо від віку шоÑтидеÑÑти літ Ñ– вище: Ñкщо чоловік, то буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ° п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ шеклів, а Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ¸ деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів.(UA) Левит. 27:8 Ð Ñкщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поÑтавить його перед ÑвÑщеником, Ñ– ÑвÑщеник оцінує його, за тим, що Ñпроможна рука того, хто обіцÑв, оцінує його ÑвÑщеник.(UA) Левит. 27:9 Ð Ñкщо буде худоба, що з неї приноÑÑÑ‚ÑŒ жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, уÑе, що даєтьÑÑ Ñ–Ð· неї Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, буде ÑвÑтощами.(UA) Левит. 27:10 Ðе вільно обмінÑти Ñ—Ñ—, ані заÑтупити Ñ—Ñ—, добру злою, або злу доброю; а Ñкщо Ñправді заÑтупить худобу худобою, то буде вона та заÑтупÑтво Ñ—Ñ— буде ÑвÑтощами.(UA) Левит. 27:11 Ð Ñкщо та вÑÑка худоба нечиÑта, що з неї не приноÑÑÑ‚ÑŒ жертов Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то він поÑтавить ту худобу перед ÑвÑщеником,(UA) Левит. 27:12 Ñ– ÑвÑщеник оцінує Ñ—Ñ— чи то добре, чи недобре. Як оцінує ÑвÑщеник, так нехай буде.(UA) Левит. 27:13 Ð Ñкщо він Ñправді викупить Ñ—Ñ—, то додаÑÑ‚ÑŒ п'Ñту чаÑтину Ñ—Ñ— над оцінку твою.(UA) Левит. 27:14 Рколи хто поÑвÑтить дім Ñвій на ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то ÑвÑщеник оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його ÑвÑщеник, так Ñтане.(UA) Левит. 27:15 Ð Ñкщо той, хто поÑвÑчує, викупить Ñвого дома, то додаÑÑ‚ÑŒ п'Ñту чаÑтину Ñрібла твоєї оцінки над нього, Ñ– буде його.(UA) Левит. 27:16 Ð Ñкщо хтоÑÑŒ поÑвÑтить ГоÑподеві з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñвоєї поÑілоÑти, то буде оцінка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñівом його, поÑів хомера Ñчменю за п'ÑтдеÑÑÑ‚ шеклів Ñрібла.(UA) Левит. 27:17 Якщо він поÑвÑтить Ñвоє поле від ювілейного року, то воно Ñтане за оцінкою твоєю.(UA) Левит. 27:18 Ð Ñкщо поÑвÑтить поле Ñвоє по ювілеї, то ÑвÑщеник облічить йому те Ñрібло за роками, позоÑталими до ювілейного року, Ñ– те буде віднÑте від оцінки твоєї.(UA) Левит. 27:19 Ð Ñкщо Ñправді викупить те поле той, хто поÑвÑчує його, то додаÑÑ‚ÑŒ п'Ñту чаÑтину Ñрібла оцінки над нього, Ñ– Ñтане воно його.(UA) Левит. 27:20 Ð Ñкщо він не викупить Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ñкщо він продаÑÑ‚ÑŒ те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.(UA) Левит. 27:21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñк поле заклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника буде поÑіліÑÑ‚ÑŒ ним.(UA) Левит. 27:22 Ð Ñкщо він поÑвÑтить ГоÑподеві поле купівлі Ñвоєї, що не з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑілоÑти його,(UA) Левит. 27:23 то ÑвÑщеник облічить йому Ñуму твоєї оцінки аж до ювілейного року, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ твою оцінку того днÑ, Ñк ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 27:24 Ð’ ювілейному році вернетьÑÑ Ñ‚Ðµ поле до того, від кого купив його, що його поÑіліÑÑ‚ÑŒ тієї землі.(UA) Левит. 27:25 РвÑÑ Ð¾Ñ†Ñ–Ð½ÐºÐ° Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ шеклем ÑвÑтині, двадцÑÑ‚ÑŒ ґер буде шекель.(UA) Левит. 27:26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, Ñк перворідне Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, ніхто не поÑвÑтить його, чи то віл, чи то овечка, ГоÑподеві воно!(UA) Левит. 27:27 Ð Ñкщо в худобі нечиÑтій, то викупить за твоєю оцінкою, Ñ– додаÑÑ‚ÑŒ п'Ñту чаÑтину над нього. Ð Ñкщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.(UA) Левит. 27:28 Тільки кожне заклÑÑ‚Ñ‚Ñ, що людина заклене ГоÑподеві зо вÑього, що його, від людини, Ñ– худоби, Ñ– від Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ поÑілоÑти, не буде продане й не буде викуплене, воно найÑвÑтіше Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 27:29 Кожне заклÑÑ‚Ñ‚Ñ, що буде оголошене за заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð·-поÑеред людей, не буде викуплене, буде конче забите.(UA) Левит. 27:30 РвÑÑка деÑÑтина з землі, з наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, з плоду дерева, ГоÑподеві воно, ÑвÑтощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) Левит. 27:31 Ð Ñкщо дійÑно викупить хтоÑÑŒ Ñвою деÑÑтину, той додаÑÑ‚ÑŒ п'Ñту чаÑтину Ñ—Ñ— над неї.(UA) Левит. 27:32 РвÑÑка деÑÑтина худоби великої та худоби дрібної, уÑе, що перейде під палицею, деÑÑте буде ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Левит. 27:33 Ðе буде перебирати між добрим та злим, Ñ– не замінить його. Ð Ñкщо Ñправді заÑтупить його, то буде воно та заÑтупÑтво його, буде ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, не буде викуплене.(UA) Левит. 27:34 Оце заповіді, що ГоÑподь наказав МойÑеєві Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів на СінайÑькій горі.(UA) ЧиÑла. 1:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð² СінайÑькій пуÑтині в Ñкинії заповіту першого Ð´Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ, другого року від виходу Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 1:2 Перелічіть уÑÑŽ громаду Ізраїлевих Ñинів за родами їхніми, за домами їхніх батьків чиÑлом уÑÑ–Ñ… чоловічої Ñтаті за Ñ—Ñ… головами,(UA) ЧиÑла. 1:3 від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожного, хто здатний до війÑька в Ізраїлі, за війÑьковими відділами їхніми перелічіть Ñ—Ñ… ти та Ðарон.(UA) ЧиÑла. 1:4 Рз вами будуть по одному мужеві Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸; той муж голова дому батьків Ñвоїх він.(UA) ЧиÑла. 1:5 Роце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… мужів, що Ñтануть із вами: Ð´Ð»Ñ Ð ÑƒÐ²Ð¸Ð¼Ð° Еліцур, Ñин Шедеурів;(UA) ЧиÑла. 1:6 Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð¸Ð¼ÐµÐ¾Ð½Ð° Шелуміїл, Ñин Цурішаддаїв;(UA) ЧиÑла. 1:7 Ð´Ð»Ñ Ð®Ð´Ð¸ Ðахшон, Ñин Ðммінадавів;(UA) ЧиÑла. 1:8 Ð´Ð»Ñ Ð†ÑÑахара Ðатанаїл, Ñин Цуарів;(UA) ЧиÑла. 1:9 Ð´Ð»Ñ Ð—Ð°Ð²ÑƒÐ»Ð¾Ð½Ð° Елів, Ñин Хелонів;(UA) ЧиÑла. 1:10 Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ñипових Ñинів, від Єфрема Елішама, Ñин Ðммігудів; від МанаÑÑ–Ñ— Гамаліїл, Ñин Педацурів;(UA) ЧиÑла. 1:11 Ð´Ð»Ñ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñмина Ðвідан, Ñин Òід'оніїв;(UA) ЧиÑла. 1:12 Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð½Ð° Ðхіезер, Ñин Ðммішаддаїв;(UA) ЧиÑла. 1:13 Ð´Ð»Ñ ÐÑира Паґ'іїл, Ñин Охранів;(UA) ЧиÑла. 1:14 Ð´Ð»Ñ Òада Ел'ÑÑаф, Ñин Деуїлів;(UA) ЧиÑла. 1:15 Ð´Ð»Ñ Ðефталима Ðхіра, Ñин Енанів.(UA) ЧиÑла. 1:16 Оце покликані громади, начальники племен їхніх батьків. Вони голови тиÑÑч Ізраїлевих.(UA) ЧиÑла. 1:17 І взÑв МойÑей та Ðарон тих мужів, що були названі пойменно,(UA) ЧиÑла. 1:18 Ñ– вони зібрали вÑÑŽ ту громаду першого Ð´Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ. І вони виÑвили родоводи Ñвої за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, за головами Ñ—Ñ…,(UA) ЧиÑла. 1:19 Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві. І він перелічив Ñ—Ñ… у СінайÑькій пуÑтині.(UA) ЧиÑла. 1:20 І було Ñинів Рувима, перворідного Ізраїлевого, їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен за головами Ñ—Ñ…, уÑÑ–Ñ… чоловічої Ñтаті від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:21 перелічені їхні від Рувимового племені Ñорок Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 1:22 У Симеонових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків перелік Ñ—Ñ… чиÑлом імен за головами їхніми, уÑÑ– чоловічої Ñтаті від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:23 перелічені їхні від Симеонового племени п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– триÑта.(UA) ЧиÑла. 1:24 У Òадових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:25 перелічені їхні від Òадового племени Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚Ñот Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 1:26 У Юдових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:27 перелічені їхні від Юдового племени ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири тиÑÑчі й шіÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 1:28 У ІÑÑахарових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:29 перелічені їхні від ІÑÑахарового племени п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири тиÑÑчі й чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 1:30 У Завулонових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:31 перелічені їхні від Завулонового племени п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім тиÑÑч Ñ– чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 1:32 У ЙоÑипових Ñинів: у Єфремових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:33 перелічені їхні від Єфремового племени Ñорок тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 1:34 У Ñинів МанаÑÑ–Ñ— їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:35 перелічені їхні від племени МанаÑіїного тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі й двіÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 1:36 У ВеніÑминових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:37 перелічені їхні від ВеніÑминового племени тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 1:38 У Данових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:39 перелічені їхні від Данового племени шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– дві тиÑÑчі й ÑімÑот.(UA) ЧиÑла. 1:40 У ÐÑирових Ñинів їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:41 перелічені їхні від ÐÑирового племени, Ñорок Ñ– одна тиÑÑча й п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 1:42 У Ñинів Ðефталимових їхніх нащадків за їхніми родами, за домами їхніх батьків чиÑлом імен від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька,(UA) ЧиÑла. 1:43 перелічені їхні від племени Ðефталимового п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– три тиÑÑчі й чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 1:44 Оце Ñ‚Ñ– перелічені, кого перелічив МойÑей й Ðарон та Ізраїлеві начальники, дванадцÑтеро мужа, вони були по одному мужеві Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ батьків Ñвоїх.(UA) ЧиÑла. 1:45 І були вÑÑ– перелічені з Ізраїлевих Ñинів за домами батьків Ñвоїх від віку двадцÑти літ Ñ– вище, кожен, хто здатний до війÑька, в Ізраїлі,(UA) ЧиÑла. 1:46 Ñ– були вÑÑ– перелічені шіÑÑ‚Ñот тиÑÑч Ñ– три тиÑÑчі й п'ÑÑ‚Ñот Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 1:47 РЛевити не були перелічені Ñеред них за племенем батьків Ñвоїх.(UA) ЧиÑла. 1:48 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 1:49 Тільки Левієвого племени не переглÑнеш Ñ– не перелічиш Ñ—Ñ… Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 1:50 Рти поÑтав Левитів наглÑдачами над Ñкинією Ñвідоцтва, Ñ– над уÑіма речами Ñ—Ñ— та над уÑім, що Ñ—Ñ—. Вони будуть ноÑити Ñкинію та вÑÑ– Ñ—Ñ— речі, Ñ– вони будуть обÑлуговувати Ñ—Ñ—, Ñ– отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ Ñкинії.(UA) ЧиÑла. 1:51 Рколи ÑÐºÐ¸Ð½Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ рушати, Левити розберуть Ñ—Ñ—, а коли буде ÑпинÑтиÑÑ ÑкиніÑ, Левити поÑтавлÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—. Ð Ñкщо наблизитьÑÑ Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð¹, він нехай буде забитий.(UA) ЧиÑла. 1:52 І отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини кожен у таборі Ñвоїм, Ñ– кожен при Ñвоїм прапорі за Ñвоїми війÑьковими відділами.(UA) ЧиÑла. 1:53 РЛевити отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ Ñкинії Ñвідоцтва, щоб не було гніву на громаду Ізраїлевих Ñинів. І будуть Левити виконувати Ñторожу Ñкинії Ñвідоцтва.(UA) ЧиÑла. 1:54 І зробили Ізраїлеві Ñини, згідно зо вÑім, Ñк наказав був ГоÑподь МойÑеєві, так зробили вони.(UA) ЧиÑла. 2:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 2:2 ОтаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини кожен при прапорі Ñвоїм за ознаками домів Ñвоїх батьків, навпроти Ñкинії заповіту навколо отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ЧиÑла. 2:3 Ðапереді на Ñхід отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ: прапор Юдиного табору за Ñвоїми війÑьковими відділами, а начальник Юдиних Ñинів Ðахшон, Ñин Ðммінадавів;(UA) ЧиÑла. 2:4 а його війÑько та його перелік ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири тиÑÑчі й шіÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 2:5 Рпри ньому отаборитьÑÑ Ð†ÑÑахарове плем'Ñ, а начальник ІÑÑахарових Ñинів Ðатанаїл, Ñин Цуарів;(UA) ЧиÑла. 2:6 а його війÑько та його перелік п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири тиÑÑчі й чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 2:7 Плем'Ñ Ð—Ð°Ð²ÑƒÐ»Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ðµ, а начальник Завулонових Ñинів ЕліÑв, Ñин Хелонів;(UA) ЧиÑла. 2:8 а його війÑько та його перелік п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім тиÑÑч Ñ– чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 2:9 УÑÑ–Ñ… перелічених Юдиного табору Ñто тиÑÑч Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– чотириÑта за Ñвоїми війÑьковими відділами. Вони рушать найперше.(UA) ЧиÑла. 2:10 Прапор Рувимового табору на південь, за війÑьковими відділами Ñвоїми, а начальник Рувимових Ñинів Еліцур, Ñин Шедеурів;(UA) ЧиÑла. 2:11 а його війÑько та його перелік Ñорок Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 2:12 Рпри ньому отаборитьÑÑ Ð¡Ð¸Ð¼ÐµÐ¾Ð½Ð¾Ð²Ðµ плем'Ñ, а начальник Симеонових Ñинів Шелуміїл, Ñин Цурішаддаїв;(UA) ЧиÑла. 2:13 а його війÑько та його перелік п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– триÑта.(UA) ЧиÑла. 2:14 І Òадове плем'Ñ, а начальник Òадових Ñинів Ел'ÑÑаф, Ñин Реуїлів;(UA) ЧиÑла. 2:15 а його війÑько та його перелік Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚Ñот Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 2:16 УÑÑ–Ñ… перелічених Рувимового табору Ñто тиÑÑч Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– одна тиÑÑча й чотириÑта й п'ÑтдеÑÑÑ‚ за Ñвоїми війÑьковими відділами. Вони рушать другі.(UA) ЧиÑла. 2:17 І Ñк рушить ÑÐºÐ¸Ð½Ñ–Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñƒ, то табір Левитів буде Ñеред таборів. Як вони отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ, так вирушать, кожен на Ñвоїм міÑці за Ñвоїми прапорами.(UA) ЧиÑла. 2:18 Прапор Єфремового табору за війÑьковими відділами Ñвоїми на захід, а начальник Єфремових Ñинів Елішама, Ñин Ðммігудів;(UA) ЧиÑла. 2:19 а його війÑько та їхній перелік Ñорок тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 2:20 Рпри ньому плем'Ñ ÐœÐ°Ð½Ð°Ñіїне, а начальник Ñинів МанаÑіїних Гамаліїл, Ñин Педацурів;(UA) ЧиÑла. 2:21 а його війÑько та їхній перелік тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі й двіÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 2:22 І ВеніÑминове плем'Ñ, а начальник ВеніÑминових Ñинів Ðвідан, Ñин Òід'оніїв;(UA) ЧиÑла. 2:23 а його війÑько та їхній перелік тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 2:24 УÑÑ–Ñ… перелічених Єфремового табору Ñто тиÑÑч Ñ– віÑім тиÑÑч Ñ– Ñто за Ñвоїми війÑьковими відділами. Вони рушать треті.(UA) ЧиÑла. 2:25 Прапор Данового табору північ, за Ñвоїми війÑьковими відділами, а начальник Данових Ñинів Ðхіезер, Ñин Ðммішаддаїв;(UA) ЧиÑла. 2:26 а його війÑько та їхній перелік шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– дві тиÑÑчі й ÑімÑот.(UA) ЧиÑла. 2:27 Рпри ньому отаборитьÑÑ ÐÑирове плем'Ñ, а начальник ÐÑирових Ñинів Паґ'іїл, Ñин Охранів;(UA) ЧиÑла. 2:28 а його війÑько та їхній перелік Ñорок Ñ– одна тиÑÑча й п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 2:29 І плем'Ñ Ðефталимове, а начальник Ñинів Ðефталимових Ðхіра, Ñин Енанів;(UA) ЧиÑла. 2:30 а його війÑько та їхній перелік п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– три тиÑÑчі й чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 2:31 УÑÑ–Ñ… перелічених Данового табору Ñто тиÑÑч Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚Ñот. Вони рушать наоÑтанку за прапорами Ñвоїми.(UA) ЧиÑла. 2:32 Оце перелічені Ізраїлевих Ñинів за домами батьків Ñвоїх, уÑÑ–Ñ… перелічених тих таборів за Ñвоїми війÑьковими відділами шіÑÑ‚Ñот тиÑÑч Ñ– три тиÑÑчі й п'ÑÑ‚Ñот Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 2:33 РЛевити не перелічені Ñеред Ізраїлевих Ñинів, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 2:34 І Ізраїлеві Ñини зробили вÑе, що ГоÑподь наказав був МойÑеєві, так вони таборували за прапорами Ñвоїми, Ñ– так рушали кожен за Ñвоїми родами при домі Ñвоїх батьків.(UA) ЧиÑла. 3:1 Роце нащадки Ðаронові та МойÑеєві в дні, коли ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð½Ð° СінайÑькій горі.(UA) ЧиÑла. 3:2 І оце імена Ðаронових Ñинів: перворідний Ðадав, Ñ– Ðвігу, Елеазар та Ітамар.(UA) ЧиÑла. 3:3 Оце імена Ðаронових Ñинів, помазаних ÑвÑщеників, що він поÑвÑтив Ñ—Ñ… бути ÑвÑщениками.(UA) ЧиÑла. 3:4 Та помер Ðадав та Ðвігу перед ГоÑподнім лицем, коли вони принеÑли були чужий огонь перед ГоÑподнім лицем у СінайÑькій пуÑтині, а Ñинів у них не було. І були ÑвÑщениками Елеазар та Ітамар за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого Ðарона.(UA) ЧиÑла. 3:5 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 3:6 Приведи Левієве плем'Ñ, Ñ– поÑтав його перед ÑвÑщеником Ðароном, Ñ– вони будуть уÑлуговувати йому.(UA) ЧиÑла. 3:7 І будуть вони виконувати Ñторожу його та вÑієї громади перед Ñкинією заповіту, щоб виконувати Ñлужбу Ñкинійну.(UA) ЧиÑла. 3:8 І будуть вони Ñтерегти вÑÑ– речі Ñкинії заповіту та Ñторожу Ізраїлевих Ñинів, щоб виконувати Ñлужбу Ñкинійну.(UA) ЧиÑла. 3:9 І даÑи Левитів Ðаронові та Ñинам його, влаÑне йому вони дані від Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 3:10 Ð Ðарона та Ñинів його поÑтав, щоб вони пильнували Ñвого ÑвÑщенÑтва, а чужий, хто наблизитьÑÑ, буде забитий.(UA) ЧиÑла. 3:11 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 3:12 РЯ оце взÑв Левитів з-поÑеред Ізраїлевих Ñинів заміÑÑ‚ÑŒ кожного перворідного, що розкривають утробу, з Ізраїлевих Ñинів. І будуть Левити Мої,(UA) ЧиÑла. 3:13 бо Мій кожен перворідний. Того днÑ, коли Я був ударив кожного перворідного в єгипетÑькім краї, Я поÑвÑтив Собі кожного перворідного в Ізраїлі від людини аж до Ñкотини, Мої вони будуть. Я ГоÑподь!(UA) ЧиÑла. 3:14 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð² СінайÑькій пуÑтині, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 3:15 Перелічи Левієвих Ñинів за домами їхніх батьків, за родами їхніми, кожного чоловічої Ñтаті від міÑÑчного віку й вище перелічиш Ñ—Ñ….(UA) ЧиÑла. 3:16 І МойÑей перелічив Ñ—Ñ… за ГоÑподнім Ñловом, Ñк йому наказано.(UA) ЧиÑла. 3:17 І були за йменнÑми Ñвоїми оці Левієві Ñини: Òершон, Ñ– Кегат, Ñ– Мерарі.(UA) ЧиÑла. 3:18 Роце імена Òершонових Ñинів за їхніми родами: Лівні та Шім'Ñ—.(UA) ЧиÑла. 3:19 Ð Ñини Кегатові за їхніми родами: Ðмрам Ñ– Їцгар, Хеврон Ñ– Уззіїл.(UA) ЧиÑла. 3:20 Ð Ñини Мерарі за їхніми родами: Махлі та Муші. Оце вони, роди Левієві, за домами Ñвоїх батьків.(UA) ЧиÑла. 3:21 Від Òершона: рід Лівнієвих та рід Шім'їєвих. Оце вони, роди Òершонових.(UA) ЧиÑла. 3:22 Перелічені їхні чиÑлом кожного чоловічої Ñтаті від міÑÑчного віку й вище, перелічені їхні Ñім тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 3:23 Роди Òершонових будуть таборувати за наметом на захід.(UA) ЧиÑла. 3:24 Рначальник батьківÑького дому Òершонових Ел'ÑÑаф, Ñин Лаїлів.(UA) ЧиÑла. 3:25 РдоглÑд Òершонових Ñинів у Ñкинії заповіту: ÑÐºÐ¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½Ñ Ñ– намет зовнішній, Ñ– Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– завіÑа входу Ñкинії заповіту,(UA) ЧиÑла. 3:26 Ñ– запони подвір'Ñ, Ñ– заÑлона входу подвір'Ñ, що на Ñкинії та на жертівнику навколо, Ñ– шнури Ñ—Ñ— до вÑієї Ñлужби його.(UA) ЧиÑла. 3:27 Рвід Кегата: рід Ðмрамових, Ñ– рід Іцхарових, Ñ– рід Хевронових, Ñ– рід Оззіїлових, оце вони, роди Кегатових.(UA) ЧиÑла. 3:28 ЧиÑлом кожного чоловічої Ñтаті від міÑÑчного віку й вище, віÑім тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚Ñот, що пильнували Ñторожу ÑвÑтині.(UA) ЧиÑла. 3:29 Роди Кегатових Ñинів отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° подовжньому боці Ñкинії на південь.(UA) ЧиÑла. 3:30 Рначальник батькового дому родів Кегатових Еліцафан, Ñин Уззіїлів.(UA) ЧиÑла. 3:31 Рїхній доглÑд: ковчег, Ñ– Ñтіл, Ñ– Ñвічник, Ñ– жертівники, Ñ– ÑвÑÑ‚Ñ– речі, що Ñлужать ними, Ñ– завіÑа, Ñ– вÑÑ Ñлужба при тому.(UA) ЧиÑла. 3:32 Рначальник Левієвих начальників Елеазар, Ñин ÑвÑщеника Ðарона, що мав доглÑд над тими, хто пильнує Ñторожу ÑвÑтині.(UA) ЧиÑла. 3:33 Від Мерарі: рід Махлієвих, Ñ– рід Мушієвих, оце вони, роди Мерарієві.(UA) ЧиÑла. 3:34 Рперелічені їхні чиÑлом кожного чоловічої Ñтаті від міÑÑчного віку й вище, шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– двіÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 3:35 Рначальник батьківÑького дому Мерарієвих родів Цуріїл, Ñин Ðвіхаїлів. Вони отаборÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° подовжнім боці Ñкинії на північ.(UA) ЧиÑла. 3:36 РдоглÑд Ñторожі Мерарієвих Ñинів: дошки Ñкинії, Ñ– заÑови Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ—, Ñ– підÑтави Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑ– речі Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑ Ñлужба Ñ—Ñ—,(UA) ЧиÑла. 3:37 Ñ– Ñтовпи подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, Ñ– їхні підÑтави, Ñ– кілки їхні, Ñ– їхні шнури.(UA) ЧиÑла. 3:38 Ð Ñ‚Ñ–, що таборують Ñпереду перед Ñкинією, перед Ñкинією заповіту на Ñхід, МойÑей й Ðарон та Ñини його, вони виконують Ñторожу ÑвÑтині, Ñторожу за Ізраїлевих Ñинів. Рчужий, хто наблизитьÑÑ, буде забитий.(UA) ЧиÑла. 3:39 УÑÑ– перелічені Левитів, що перелічив МойÑей та Ðарон на ГоÑподній наказ за їхніми родами, кожен чоловічої Ñтаті від міÑÑчного віку й вище, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі.(UA) ЧиÑла. 3:40 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Перелічи вÑÑ–Ñ… перворідних чоловічої Ñтаті Ізраїлевих Ñинів від міÑÑчного віку й вище, Ñ– перелічи чиÑло імен Ñ—Ñ….(UA) ЧиÑла. 3:41 І візьми Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Левитів Я ГоÑподь! заміÑÑ‚ÑŒ кожного перворідного Ізраїлевих Ñинів, а худобу Левитів заміÑÑ‚ÑŒ кожного перворідного Ñеред худоби Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 3:42 І перелічив МойÑей, Ñк ГоÑподь наказав був йому, уÑÑ–Ñ… перворідних Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 3:43 І було вÑÑ–Ñ… перворідних чоловічої Ñтаті чиÑлом імен від міÑÑчного віку й вище, за їхніми переліченими двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі двіÑÑ‚Ñ– Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– три.(UA) ЧиÑла. 3:44 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 3:45 Візьми Левитів заміÑÑ‚ÑŒ кожного перворідного Ñеред Ізраїлевих Ñинів, а худобу Левитів заміÑÑ‚ÑŒ їхньої худоби, Ñ– будуть Левити Мої. Я ГоÑподь!(UA) ЧиÑла. 3:46 Рна окуп тих двохÑот Ñ– ÑемидеÑÑти Ñ– трьох, що позоÑтали понад Левитами з перворідного Ізраїлевих Ñинів,(UA) ЧиÑла. 3:47 то візьми по п'Ñти шеклів на голову, на міру шеклем ÑвÑтині візьмеш, двадцÑÑ‚ÑŒ ґер шекель,(UA) ЧиÑла. 3:48 Ñ– даÑи Ñ‚Ñ– гроші Ðаронові та Ñинам його, Ñк окуп за позоÑталих Ñеред них.(UA) ЧиÑла. 3:49 І взÑв МойÑей гроші окупу від позоÑталих понад викуплених Левитами,(UA) ЧиÑла. 3:50 від перворідного Ізраїлевих Ñинів узÑв він Ñ‚Ñ– гроші, тиÑÑчу Ñ– триÑта Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ на міру шеклем ÑвÑтині.(UA) ЧиÑла. 3:51 І дав МойÑей гроші окупу Ðаронові та Ñинами його за ГоÑподнім наказом, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 4:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 4:2 Перелічи Кегатових Ñинів Ñеред Ñинів Левієвих за їхніми родами, за домами їхніх батьків(UA) ЧиÑла. 4:3 від віку тридцÑти літ Ñ– вище й аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ, кожного, хто здатний до війÑька, щоб виконувати працю в наметі Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 4:4 Оце Ñлужба Кегатових Ñинів у Ñкинії заповіту: ноÑити СвÑтеє СвÑтих.(UA) ЧиÑла. 4:5 Коли табір рушатиме, то ввійде Ðарон та Ñини його, та й здіймуть завіÑу заÑлони, Ñ– покриють нею ковчега Ñвідоцтва.(UA) ЧиÑла. 4:6 І дадуть на нього шкурÑне тахашеве накриттÑ, Ñ– розкладуть згори покривало, уÑе з блакиті, Ñ– накладуть держаки його.(UA) ЧиÑла. 4:7 Рна Ñтолі показних хлібів розкладуть блакитну шату, Ñ– дадуть на нього миÑки, Ñ– ложки, Ñ– чаші, Ñ– кухлі на литтÑ, Ñ– хліб повÑÑкчаÑний буде на ньому.(UA) ЧиÑла. 4:8 І розкладуть на них шату з червені, Ñ– покриють Ñ—Ñ— шкурÑним тахашевим покриттÑм, Ñ– накладуть держаки його.(UA) ЧиÑла. 4:9 І візьмуть блакитну шату, Ñ– покриють Ñвічника оÑвітленнÑ, Ñ– лÑмпадки його, Ñ– щипці його, Ñ– його лопатки на вугіль, Ñ– вÑÑ– поÑудини Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð¸ його, Ñкими Ñлужать при ньому,(UA) ЧиÑла. 4:10 Ñ– покриють його Ñ– ввеÑÑŒ поÑуд його шкурÑним тахашевим покриттÑм, Ñ– покладуть на держаки.(UA) ЧиÑла. 4:11 Рна золотий жертівник розкладуть блакитну шату, Ñ– покриють його шкурÑним тахашевим покриттÑм, Ñ– вкладуть його держаки.(UA) ЧиÑла. 4:12 І візьмуть увеÑÑŒ поÑуд ÑлуженнÑ, що ним Ñлужать у ÑвÑтині, Ñ– дадуть до блакитної шати, Ñ– покриють Ñ—Ñ… шкурÑним тахашевим покриттÑм, Ñ– покладуть на держаки.(UA) ЧиÑла. 4:13 І заберуть попіл із жертівника, Ñ– розкладуть на ньому шату пурпурову,(UA) ЧиÑла. 4:14 Ñ– покладуть на нього ввеÑÑŒ поÑуд його, що ним Ñлужать на ньому: лопатки на вугіль, видельцÑ, Ñ– шуфлі, Ñ– кропильниці, ввеÑÑŒ поÑуд жертівника; Ñ– розкладуть на ньому шкурÑне тахашеве покриттÑ, Ñ– вкладуть держаки його.(UA) ЧиÑла. 4:15 І Ñкінчить Ðарон та Ñини покривати ÑвÑтиню та ввеÑÑŒ ÑвÑтий поÑуд, коли табір рушає, а потім увійдуть Кегатові Ñини, щоб неÑти але не доторкнутьÑÑ Ð´Ð¾ ÑвÑтого, щоб не повмирати.(UA) ЧиÑла. 4:16 РдоглÑд Елеазара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона, олива оÑвітленнÑ, Ñ– кадило пахощів, Ñ– повÑÑкчаÑна хлібна жертва, Ñ– олива помазаннÑ, доглÑд уÑієї Ñкинії та вÑього, що в ній, у ÑвÑтині та в речах Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 4:17 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 4:18 Ðе винищуйте племени Кегатових родів з-поÑеред Левитів.(UA) ЧиÑла. 4:19 І оце зробіть їм, Ñ– будуть жити й не повмирають, коли вони підходÑÑ‚ÑŒ до СвÑтого СвÑтих: увійдуть Ðарон та Ñини його, Ñ– розміÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… одного по одному на Ñлужбі його та на ношенні його.(UA) ЧиÑла. 4:20 Ð Ñамі вони не ввійдуть, щоб ані на хвилю не бачити ÑвÑтині, Ñ– щоб не повмирати.(UA) ЧиÑла. 4:21 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 4:22 Перелічи також Òершонових Ñинів, вони за домами Ñвої батьків, за родами Ñвоїми,(UA) ЧиÑла. 4:23 від віку тридцÑти літ Ñ– вище аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ перелічиш Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…, хто здатний Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, щоб Ñлужити в Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 4:24 Оце Ñлужба Òершонових родів, на Ñлужбу й на ношеннÑ:(UA) ЧиÑла. 4:25 вони будуть ноÑити покривала Ñкинії, Ñ– Ñкинію заповіту, Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ— й Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð°Ñ…Ð°ÑˆÐµÐ²Ðµ, що на ній згори, Ñ– завіÑу входу Ñкинії заповіту,(UA) ЧиÑла. 4:26 Ñ– запони подвір'Ñ, Ñ– заÑлону входу брами подвір'Ñ, що при Ñкинії та при жертівнику навколо, Ñ– шнури їхні, Ñ– ввеÑÑŒ поÑуд Ñлужби Ñ—Ñ…, Ñ– вÑе, що буде зроблене Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, Ñ– будуть Ñлужити вони.(UA) ЧиÑла. 4:27 Ðа наказ Ðарона та Ñинів його буде вÑÑ Ñлужба Òершонових Ñинів щодо вÑього Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ та щодо вÑієї Ñлужби їхньої. І доручите їм пильнувати про вÑе, що вони будуть ноÑити.(UA) ЧиÑла. 4:28 Оце Ñлужба родів Òершонових Ñинів у Ñкинії заповіту, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñторожа у руці Ітамара, Ñина ÑвÑщеника Ðаронового.(UA) ЧиÑла. 4:29 Синів Мерарієвих за родами їхніми, за домами їхніх батьків перелічиш Ñ—Ñ…(UA) ЧиÑла. 4:30 від віку тридцÑти літ Ñ– вище, й аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ, перелічиш Ñ—Ñ… кожного, хто здатний Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, щоб Ñлужити в Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 4:31 Роце те, що вони повинні ноÑити під Ñ‡Ð°Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— Ñлужби в Ñкинії заповіту: дошки Ñкинії, Ñ– заÑуви Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ—, Ñ– підÑтави Ñ—Ñ—,(UA) ЧиÑла. 4:32 Ñ– Ñтовпи подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, Ñ– їхні підÑтави, Ñ– їхні кілки, Ñ– їхні шнури, зо вÑіма їхніми речами, Ñ– зо вÑією Ñлужбою їхньою, Ñ– пойменно перелічиш речі, що вони дбають про їхнє ношеннÑ.(UA) ЧиÑла. 4:33 Оце Ñлужба родин Ñинів Мерарієвих щодо вÑієї їхньої Ñлужби в Ñкинії заповіту під рукою Ітамара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона.(UA) ЧиÑла. 4:34 І перелічив МойÑей та Ðарон, та начальники громади Кегатових Ñинів за їхніми родами й за домами їхніх батьків(UA) ЧиÑла. 4:35 від віку тридцÑти літ Ñ– вище, Ñ– аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ, кожного, хто входить до відділу на Ñлужбу в Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 4:36 І було їхніх перелічених за їхніми родами дві тиÑÑчі ÑімÑот Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 4:37 Оце перелічені Кегатових родів, кожен, хто працює в Ñкинії заповіту, що перелічив МойÑей та Ðарон за ГоÑподнім наказом через МойÑеÑ.(UA) ЧиÑла. 4:38 Рперелічені Òершонових Ñинів за Ñвоїми родами та за домами Ñвоїх батьків(UA) ЧиÑла. 4:39 від віку тридцÑти літ Ñ– вище, Ñ– аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ, кожен, хто входить до відділу на Ñлужбу в Ñкинії заповіту,(UA) ЧиÑла. 4:40 Ñ– було їхніх перелічених за родами їхніми, за домами Ñвоїх батьків дві тиÑÑчі й шіÑÑ‚Ñот Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЧиÑла. 4:41 Оце перелічені родів Òершонових Ñинів, кожен, хто працює в Ñкинії заповіту, що перелічив МойÑей та Ðарон за ГоÑподнім наказом.(UA) ЧиÑла. 4:42 Рперелічені родів Ñинів Мерарієвих за їхніми родами, за домами Ñвоїх батьків(UA) ЧиÑла. 4:43 від віку тридцÑти літ Ñ– вище, Ñ– аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ, кожен, хто входить до відділу на Ñлужбу в Ñкинії заповіту,(UA) ЧиÑла. 4:44 Ñ– було їхніх перелічених за родами їхніми три тиÑÑчі й двіÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 4:45 Оце перелічені родів Ñинів Мерарієвих, що перелічив МойÑей та Ðарон за ГоÑподнім наказом через МойÑеÑ.(UA) ЧиÑла. 4:46 УÑÑ– перелічені Левити, кого перелічив МойÑей й Ðарон та Ізраїлеві начальники, за родами Ñвоїми, за домами Ñвоїх батьків(UA) ЧиÑла. 4:47 від віку тридцÑти літ Ñ– вище, Ñ– аж до віку п'ÑтидеÑÑти літ, кожен, хто входить, щоб виконувати працю Ñлужби й працю Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð² Ñкинії заповіту,(UA) ЧиÑла. 4:48 Ñ– було їхніх перелічених віÑім тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 4:49 За ГоÑподнім наказом перелічено Ñ—Ñ… через МойÑÐµÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ на Ñлужбі його та на ношенні його. І були перелічені, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 5:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 5:2 Ðакажи Ізраїлевим Ñинам, Ñ– нехай повиÑилають з табору кожного прокаженого, Ñ– кожного течивого, Ñ– кожного нечиÑтого через Ð´Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€ÐºÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ мертвого тіла.(UA) ЧиÑла. 5:3 І чоловіка й жінку будете виÑилати, поза табір будете виÑилати Ñ—Ñ…, Ñ– вони не занечиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ таборів Ñвоїх, що Я Ñеред них пробуваю.(UA) ЧиÑла. 5:4 І зробили так Ізраїлеві Ñини, Ñ– повиÑилали Ñ—Ñ… поза табір, Ñк ГоÑподь промовлÑв був МойÑеєві, так зробили Ізраїлеві Ñини.(UA) ЧиÑла. 5:5 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 5:6 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів: Чоловік або жінка, коли зробить Ñкий людÑький гріх, чинÑчи тим ÑÐ¿Ñ€Ð¾Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ ГоÑпода, Ñ– завинить душа та,(UA) ЧиÑла. 5:7 то вони визнають Ñвій гріх, що зробили, Ñ– кожен зверне найперше ціну провини Ñвоєї, Ñ– додаÑÑ‚ÑŒ до неї п'Ñтину Ñ—Ñ—, та й даÑÑ‚ÑŒ тому, кому завинив він.(UA) ЧиÑла. 5:8 Ð Ñкщо в того чоловіка нема викупника, щоб йому звернути ту ціну провини, то провина та буде звернена ГоÑподеві, Ñ– буде це ÑвÑщеникові, опріч барана очищеннÑ, що ним очиÑтить його.(UA) ЧиÑла. 5:9 Ркожне Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð¾ вÑÑких ÑвÑтощів Ізраїлевих Ñинів, що принеÑуть ÑвÑщеникові, буде йому.(UA) ЧиÑла. 5:10 І що хто поÑвÑтить, буде йому. Що хто даÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеникові, буде йому.(UA) ЧиÑла. 5:11 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 5:12 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів Ñ– Ñкажи їм: Кожен чоловік, коли жінка його зрадить Ñ– Ñпроневірить його,(UA) ЧиÑла. 5:13 Ñ– буде хто злÑгатиÑÑ Ð· нею Ñ– буде затаєне від очей Ñ—Ñ— чоловіка, Ñ– буде заховане, Ñ– вона занечиÑтитьÑÑ, а Ñвідка проти неї нема, Ñ– вона не буде Ñхоплена,(UA) ЧиÑла. 5:14 та на ньому перейде дух ревнощів, Ñ– він буде ревнивий за Ñвою жінку, що вона занечищена; або перейде на ньому дух ревнощів, Ñ– він буде ревнивий за Ñвою жінку, а вона не була занечищена,(UA) ЧиÑла. 5:15 то приведе той чоловік Ñвою жінку до ÑвÑщеника, Ñ– принеÑе за неї жертву Ñ—Ñ—, деÑÑту чаÑтину ефи Ñчної муки, оливи на неї виллє, Ñ– не даÑÑ‚ÑŒ на неї ладану, бо це хлібна жертва ревнощів, жертва пригадувальна, що пригадує провину.(UA) ЧиÑла. 5:16 І ÑвÑщеник приведе Ñ—Ñ—, Ñ– поÑтавить перед ГоÑподнім лицем.(UA) ЧиÑла. 5:17 І візьме ÑвÑщеник ÑвÑтої води в глинÑну поÑудину, Ñ– пороху, що буде на долівці Ñкинії, візьме ÑвÑщеник, та й даÑÑ‚ÑŒ до води.(UA) ЧиÑла. 5:18 І поÑтавить ÑвÑщеник ту жінку перед лицем ГоÑподнім, Ñ– відкриє голову тієї жінки, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ на руки Ñ—Ñ— хлібну жертву пригадувальну, це хлібна жертва ревнощів. Рв руці ÑвÑщеника буде гірка вода, що наводить проклÑÑ‚Ñ‚Ñ.(UA) ЧиÑла. 5:19 І заклÑне Ñ—Ñ— ÑвÑщеник та й Ñкаже до жінки: Якщо ніхто не лежав із тобою, Ñ– Ñкщо ти не зрадила нечиÑтим гріхом, живши з чоловіком Ñвоїм, очиÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гіркої води, що наводить проклÑÑ‚Ñ‚Ñ!(UA) ЧиÑла. 5:20 Рколи ж ти зрадила, живши з чоловіком Ñвоїм, Ñ– коли ти занечиÑтилаÑÑŒ, Ñ– хтоÑÑŒ злігÑÑ Ð· тобою, крім твого чоловіка,(UA) ЧиÑла. 5:21 Ñ– заклÑне ÑвÑщеник ту жінку клÑтвою проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– Ñкаже ÑвÑщеник тій жінці: Ðехай даÑÑ‚ÑŒ тебе ГоÑподь на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° клÑтву Ñеред народу твого тим, що ГоÑподь зробить Ñтегно твоє опалим, а живіт твій напухлим,(UA) ЧиÑла. 5:22 Ñ– ввійде Ñ†Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð°, що наводить проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, до нутра твого, щоб зробити живіт напухлим, Ñ– щоб зробити Ñтегно опалим. Ржінка та Ñкаже: Ðмінь, амінь!(UA) ЧиÑла. 5:23 І напише ÑвÑщеник Ñ‚Ñ– проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° звої, й обмиє гіркою водою,(UA) ЧиÑла. 5:24 Ñ– напоїть ту жінку гіркою водою, що наводить проклÑÑ‚Ñ‚Ñ; Ñ– ввійде в неї та вода, що наводить проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– дає гіркий біль.(UA) ЧиÑла. 5:25 І візьме ÑвÑщеник із руки тієї жінки ту хлібну жертву ревнощів, Ñ– буде колихати ту хлібну жертву перед ГоÑподнім лицем, та й принеÑе Ñ—Ñ— до жертівника.(UA) ЧиÑла. 5:26 І візьме ÑвÑщеник жменю з хлібної жертви, Ñк пригадувальну чаÑтину, та й Ñпалить на жертівнику. Рпотім напоїть ту жінку водою.(UA) ЧиÑла. 5:27 І напоїть водою, Ñ– ÑтанетьÑÑ, Ñкщо була вона занечищена й Ñпроневірила Ñвоєму чоловікові, то ввійде в неї та вода, що наводить проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ гіркий біль, Ñ– опухне живіт Ñ—Ñ—, Ñ– западе Ñтегно Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтане та жінка проклÑÑ‚Ñ‚Ñм Ñеред народу Ñвого.(UA) ЧиÑла. 5:28 Ð Ñкщо та жінка не була занечищена, Ñ– чиÑта вона, то буде очищена, Ñ– буде здатна родити дітей.(UA) ЧиÑла. 5:29 Оце закон про ревнощі, коли зрадить жінка чоловікові Ñвоєму, Ñ– занечиÑтитьÑÑ,(UA) ЧиÑла. 5:30 або коли на чоловіка найде дух ревнощів, Ñ– він буде ревнивий за жінку Ñвою, то поÑтавить ту жінку перед ГоÑподнім лицем, а ÑвÑщеник виконає над нею ввеÑÑŒ цей закон.(UA) ЧиÑла. 5:31 І буде очищений той чоловік від гріха, а жінка та понеÑе Ñвій гріх.(UA) ЧиÑла. 6:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 6:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– Ñкажи їм: Чоловік або жінка, коли вирішитьÑÑ ÑклаÑти обітницю назіра, щоб поÑвÑтити Ñебе ГоÑподеві,(UA) ЧиÑла. 6:3 то він ÑтримаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ вина та п'Ñнкого напою, не буде пити оцту винного та оцту з п'Ñнкого напою, Ñ– жодного виноградного Ñоку не питиме, Ñ– не Ñ—Ñтиме ані Ñвіжого, ані Ñухого винограду.(UA) ЧиÑла. 6:4 УÑÑ– дні поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвого не буде він Ñ—Ñти нічого, що зроблене з винограду, від зернÑÑ‚ аж до лушпиннÑ.(UA) ЧиÑла. 6:5 УÑÑ– дні його поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° назіра бритва не торкнетьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ його; аж до Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð½Ñ–Ð², що поÑвÑтить ГоÑподеві, він буде ÑвÑтий, муÑить запуÑтити волоÑÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ Ñвоєї!(UA) ЧиÑла. 6:6 УÑÑ– дні поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ГоÑподеві не підійде він до мертвого тіла,(UA) ЧиÑла. 6:7 навіть через батька Ñвого та через матір Ñвою, через брата Ñвого та через ÑеÑтру Ñвою не занечиÑтитьÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸, коли б вони померли, бо на голові його поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ñƒ його.(UA) ЧиÑла. 6:8 УÑÑ– дні поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑвÑтий він Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 6:9 Рколи хто помре при ньому неÑподівано нагло, Ñ– він занечиÑтить цим голову Ñвого поÑвÑченнÑ, то оголить голову Ñвою в день Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвого, Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒ Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 6:10 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ принеÑе дві горлиці або двоє голубенÑÑ‚ до ÑвÑщеника до входу Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 6:11 І ÑвÑщеник принеÑе одне на жертву за гріх, а одне на цілопаленнÑ, Ñ– очиÑтить його з того, що занечиÑтивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ мертвим тілом, Ñ– поÑвÑтить його голову того днÑ.(UA) ЧиÑла. 6:12 І почне він знову дні поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвого ГоÑподеві, Ñ– принеÑе однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° жертву за провину. Рперші дні його будуть надаремні, бо занечиÑтилоÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ поÑвÑченнÑ.(UA) ЧиÑла. 6:13 І оце закон про назіра: того днÑ, коли виповнюютьÑÑ Ð´Ð½Ñ– його поÑвÑченнÑ, ÑвÑщеник приведе його до входу Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 6:14 І принеÑе він ГоÑподеві жертву Ñвою, одне безвадне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ, Ñ– одну безвадну однорічну вівцю на жертву за гріх, Ñ– одного безвадного барана на жертву мирну,(UA) ЧиÑла. 6:15 Ñ– кіш опріÑноків із пшеничної муки, калачі, мішані в оливі, Ñ– пріÑні коржі, помазані оливою, Ñ– хлібну їхню жертву, Ñ– їхні литі жертви.(UA) ЧиÑла. 6:16 І принеÑе ÑвÑщеник перед ГоÑподнє лице, Ñ– принеÑе його жертву за гріх та його цілопаленнÑ.(UA) ЧиÑла. 6:17 Рбарана принеÑе мирною жертвою Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на коші опріÑноків, Ñ– ÑвÑщеник принеÑе його хлібну жертву та його жертву литу.(UA) ЧиÑла. 6:18 І оголить той назір голову Ñвого поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñƒ входа Ñкинії заповіту, Ñ– візьме волоÑÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ Ñвого поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° й покладе на огонь, що під мирною жертвою.(UA) ЧиÑла. 6:19 І візьме ÑвÑщеник варену лопатку з барана, Ñ– одного пріÑного калача з коша, Ñ– одного пріÑного коржика, та й даÑÑ‚ÑŒ на долоні назіра, Ñк він оголить голову Ñвого поÑвÑченнÑ.(UA) ЧиÑла. 6:20 І ÑвÑщеник буде колихати Ñ—Ñ…, Ñк ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем. Це ÑвÑтощ Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника, понад грудину ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ понад Ñтегно приношеннÑ. Рпо цьому той назір може пити вино.(UA) ЧиÑла. 6:21 Оце закон про назіра, що обіцÑÑ” Ñвою жертву ГоÑподеві за Ñвоє поÑвÑченнÑ, крім того, на що Ñпроможна рука його. За обітницею Ñвоєю, що обіцює, так він зробить за законом про поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ЧиÑла. 6:22 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 6:23 ПромовлÑй до Ðарона та до Ñинів його, говорÑчи: Так благоÑловлÑйте Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи їм:(UA) ЧиÑла. 6:24 Ðехай ГоÑподь поблагоÑловить тебе, Ñ– нехай Він тебе Ñтереже!(UA) ЧиÑла. 6:25 Ðехай ГоÑподь заÑÑÑ” на тебе лицем Своїм, Ñ– нехай буде милоÑтивий до тебе!(UA) ЧиÑла. 6:26 Ðехай ГоÑподь зверне на тебе лице Своє, Ñ– хай даÑÑ‚ÑŒ тобі мир!(UA) ЧиÑла. 6:27 Вони будуть кликати Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ” на Ізраїлевих Ñинів, а Я благоÑловлÑтиму Ñ—Ñ…!(UA) ЧиÑла. 7:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, коли МойÑей закінчив Ñтавити Ñкинію, Ñ– помазав Ñ—Ñ—, Ñ– поÑвÑтив Ñ—Ñ— та вÑÑ– речі Ñ—Ñ—, Ñ– жертівника та вÑÑ– речі його, Ñ– помазав Ñ—Ñ… та поÑвÑтив Ñ—Ñ…,(UA) ЧиÑла. 7:2 то поприноÑили Ізраїлеві начальники, голови домів Ñвоїх батьків, вони начальники племен, вони Ñ‚Ñ–, що ÑтоÑли над переліком,(UA) ЧиÑла. 7:3 Ñ– принеÑли Ñвою жертву перед ГоÑподнє лице: шіÑÑ‚ÑŒ критих возів, Ñ– дванадцÑÑ‚ÑŒ волів, віз на двох начальників, а віл на одного, Ñ– поÑтавили Ñ—Ñ… перед Ñкинію.(UA) ЧиÑла. 7:4 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 7:5 Візьми від них, Ñ– будуть вони, щоб виконувати Ñлужбу Ñкинії заповіту, Ñ– даÑи Ñ—Ñ… Левитам, кожному за Ñлужбою його.(UA) ЧиÑла. 7:6 І взÑв МойÑей вози та воли, та й дав Ñ—Ñ… Левитам:(UA) ЧиÑла. 7:7 два вози та чотири воли дав Òершоновим Ñинам, за їхньою Ñлужбою,(UA) ЧиÑла. 7:8 а чотири вози та віÑім волів дав Ñинам Мерарієвим за їхньою Ñлужбою під рукою Ітамара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона.(UA) ЧиÑла. 7:9 РКегатовим Ñинам не дав, бо на них лежить Ñлужба ÑвÑтині, на плечах повинні ноÑити.(UA) ЧиÑла. 7:10 І поприноÑили начальники жертву на понову жертівника в день його помазаннÑ, Ñ– поприноÑили начальники Ñвою жертву перед жертівника.(UA) ЧиÑла. 7:11 РГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ: По одному начальнику на день нехай приноÑÑÑ‚ÑŒ Ñвоє Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° понову жертівника.(UA) ЧиÑла. 7:12 І був той, хто першого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñвоє приношеннÑ, Ðахшон, Ñин Ðммінадавів, Юдиного племени.(UA) ЧиÑла. 7:13 Ржертва його: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:14 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:15 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:16 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:17 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ðахшона, Ðммінадавого Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:18 Другого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ðатанаїл, Ñин Цуарів, начальник ІÑÑахарів.(UA) ЧиÑла. 7:19 ÐŸÑ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ Ñвоє приношеннÑ: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:20 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:21 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:22 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:23 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Ðатанаїла, Цуарового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:24 Третього Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Завулонових Ñинів ЕліÑв, Ñин Хелонів.(UA) ЧиÑла. 7:25 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:26 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:27 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:28 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:29 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва ЕліÑва, Хелонового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:30 Четвертого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Рувимових Ñинів Еліцур, Ñин Шедеурів.(UA) ЧиÑла. 7:31 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:32 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:33 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:34 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:35 на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Еліцура, Шедеурового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:36 П'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Симеонових Ñинів Шелуміїл, Ñин Цурішаддаїв.(UA) ЧиÑла. 7:37 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:38 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:39 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:40 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:41 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Шелуміїла, Цурішаддаєвого Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:42 ШоÑтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Òадових Ñинів Ел'ÑÑаф, Ñин Деуїлів.(UA) ЧиÑла. 7:43 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:44 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:45 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:46 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:47 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Ел'ÑÑафа, Деуїлового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:48 Сьомого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Єфремових Ñинів Елішама, Ñин Ðммігудів.(UA) ЧиÑла. 7:49 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:50 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:51 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:52 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:53 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Елішами, Ðммігудового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:54 ВоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Ñинів МанаÑÑ–Ñ—, Гамаліїл, Ñин Педоцурів.(UA) ЧиÑла. 7:55 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:56 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:57 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:58 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:59 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Гамаліїла, Педоцурового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:60 Дев'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº ВеніÑминових Ñинів Ðвідан, Ñин Òід'оніїв.(UA) ЧиÑла. 7:61 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:62 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:63 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:64 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:65 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Ðвідана, Òід'онієвого Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:66 ДеÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Данових Ñинів Ðхіезер, Ñин Ðммішаддаїв.(UA) ЧиÑла. 7:67 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на хлібну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:68 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:69 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:70 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:71 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Ðхіезера, Ðммішаддаєвого Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:72 ОдинадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº ÐÑирових Ñинів Паґ'іїл, Ñин Охранів.(UA) ЧиÑла. 7:73 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:74 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:75 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:76 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:77 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Паґ'іїла, Охранового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:78 ДванадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº Ðефталимових Ñинів Ðхіра, Ñин Енанів.(UA) ЧиÑла. 7:79 Його жертва: одна Ñрібна миÑка, Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів вага Ñ—Ñ—, одна Ñрібна кропильницÑ, ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів на міру шеклем ÑвÑтині, обидві повні пшеничної муки, мішаної в оливі, на мучну жертву,(UA) ЧиÑла. 7:80 одна кадильницÑ, деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів золота, повна кадила,(UA) ЧиÑла. 7:81 одне телÑ, один баран, одне однорічне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° цілопаленнÑ,(UA) ЧиÑла. 7:82 один козел на жертву за гріх,(UA) ЧиÑла. 7:83 а на мирну жертву два воли, п'ÑÑ‚ÑŒ баранів, п'ÑÑ‚ÑŒ козлів, п'ÑÑ‚ÑŒ ÑгнÑÑ‚ однорічних, оце жертва Ðхіри, Енанового Ñина.(UA) ЧиÑла. 7:84 Оце обрÑд оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ° в дні його помазаннÑ, від Ізраїлевих начальників: Ñрібних миÑок дванадцÑÑ‚ÑŒ, Ñрібних кропильниць дванадцÑÑ‚ÑŒ, золотих кадильниць дванадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) ЧиÑла. 7:85 Ñто й тридцÑÑ‚ÑŒ шеклів одна Ñрібна миÑка, Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ одна кропильницÑ. УÑе Ñрібло поÑудин дві тиÑÑчі й чотириÑта шеклів на міру шеклем ÑвÑтині.(UA) ЧиÑла. 7:86 Кадильниць золотих дванадцÑÑ‚ÑŒ, повні кадила, по деÑÑти шеклів ÐºÐ°Ð´Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° міру шеклем ÑвÑтині; уÑе золото кадильниць Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ шеклів.(UA) ЧиÑла. 7:87 УÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° худоба на цілопаленнÑ: дванадцÑÑ‚ÑŒ телÑÑ‚, баранів дванадцÑÑ‚ÑŒ, ÑгнÑÑ‚ однорічних дванадцÑÑ‚ÑŒ, та жертва хлібна Ñ—Ñ…, Ñ– козлів дванадцÑÑ‚ÑŒ на жертву за гріх.(UA) ЧиÑла. 7:88 РвÑÑ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð° мирної жертви: двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири телÑÑ‚Ñ–, баранів шіÑтдеÑÑÑ‚, козлів шіÑтдеÑÑÑ‚, ÑгнÑÑ‚ однорічних шіÑтдеÑÑÑ‚. Оце обрÑд оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ° по помазанні його.(UA) ЧиÑла. 7:89 Рколи МойÑей входив до Ñкинії заповіту, щоб говорити з Ðим, то він чув голоÑ, що говорив до нього з-понад віка, Ñке на ковчезі Ñвідоцтва, з-поміж обох херувимів говорив Він до нього.(UA) ЧиÑла. 8:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 8:2 ПромовлÑй до Ðарона та й Ñкажи йому: Коли ти Ñвітитимеш лÑмпадки, то з переду Ñвічника будуть Ñвітити Ñім лÑмпадок.(UA) ЧиÑла. 8:3 І Ðарон зробив так, з переду Ñвічника заÑвітив його лÑмпадки, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 8:4 Роце робота Ñвічника: він ÐºÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ðµ аж до підÑтави його, аж до квіток його ÐºÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð½. За взірцем, що ГоÑподь показав був МойÑеєві, так він зробив Ñвічника.(UA) ЧиÑла. 8:5 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 8:6 Візьми Левитів з-поÑеред Ізраїлевих Ñинів, та й очиÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ….(UA) ЧиÑла. 8:7 І так зробиш їм, щоб очиÑтити Ñ—Ñ…: покропи на них водою жертви за гріх, Ñ– нехай обголÑÑ‚ÑŒ бритвою вÑе тіло Ñвоє, Ñ– нехай виперуть одежу Ñвою, Ñ– Ñтануть чиÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 8:8 І вони візьмуть телÑ, а його хлібна жертва пшенична мука, мішана в оливі, Ñ– друге Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð²Ñ–Ð·ÑŒÐ¼ÐµÑˆ на жертву за гріх.(UA) ЧиÑла. 8:9 І приведеш Левитів до Ñкинії заповіту, Ñ– збереш уÑÑŽ громаду Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 8:10 І приведеш Левитів перед ГоÑподнє лице, а Ізраїлеві Ñини покладуть Ñвої руки на Левитів.(UA) ЧиÑла. 8:11 І буде Ðарон поÑвÑчувати Левитів, Ñк поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем від Ізраїлевих Ñинів, Ñ– будуть вони на роботу ГоÑподньої Ñлужби.(UA) ЧиÑла. 8:12 РЛевити покладуть Ñвої руки на голову телÑÑ‚, Ñ– зроби одного жертвою за гріх, а одного цілопаленнÑм Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, щоб очиÑтити Левитів.(UA) ЧиÑла. 8:13 І поÑтавиш Левитів перед Ðароном та перед Ñинами його, Ñ– будеш поÑвÑчувати Ñ—Ñ…, Ñк поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 8:14 І відділиш Левитів з-поміж Ізраїлевих Ñинів, Ñ– будуть Левити Мої.(UA) ЧиÑла. 8:15 Рпо цьому Левити ввійдуть, щоб Ñлужити в Ñкинії заповіту, Ñ– ти Ñ—Ñ… очиÑтиш, Ñ– віддаÑи Ñ—Ñ…, Ñк жертву поÑвÑченнÑ,(UA) ЧиÑла. 8:16 бо вони дані, Мені вони дані з-поміж Ізраїлевих Ñинів; заміÑÑ‚ÑŒ перворідного кожного з Ізраїлевих Ñинів, що розкриває кожну утробу, узÑв Я Ñ—Ñ… Собі,(UA) ЧиÑла. 8:17 бо Мій кожен перворідний Ñеред Ізраїлевих Ñинів, Ñеред людини й Ñеред худоби; того днÑ, коли Я побивав кожного перворідного в єгипетÑькім краї, Я поÑвÑтив Ñ—Ñ… Собі.(UA) ЧиÑла. 8:18 І взÑв Я Левитів заміÑÑ‚ÑŒ кожного перворідного Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 8:19 І дав Я Левитів, Ñк дар Ðаронові та Ñинам його з-поміж Ізраїлевих Ñинів, щоб вони чинили Ñлужбу Ізраїлевих Ñинів в Ñкинії заповіту, щоб очищали Ізраїлевих Ñинів, щоб не було поразки Ñеред Ізраїлевих Ñинів, щоб Ізраїлеві Ñини підходили до ÑвÑтині.(UA) ЧиÑла. 8:20 І зробив МойÑей й Ðарон та вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² уÑе, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві про Левитів, так зробили їм Ізраїлеві Ñини.(UA) ЧиÑла. 8:21 І очиÑтилиÑÑ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ð¸, Ñ– випрали одÑг Ñвій, а Ðарон поÑвÑтив Ñ—Ñ… перед ГоÑподнім лицем, Ñ– очиÑтив Ñ—Ñ… Ðарон, щоб Ñтали чиÑтими.(UA) ЧиÑла. 8:22 Рпо тому ввійшли Левити, щоб виконувати Ñвою Ñлужбу в Ñкинії заповіту перед Ðароном та перед Ñинами його. Як ГоÑподь наказав був МойÑеєві про Левитів, так їм зробили вони.(UA) ЧиÑла. 8:23 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 8:24 Оце щодо Левитів: від віку двадцÑти й п'Ñти літ Ñ– вище ввійдуть вони до праці на Ñлужбу Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 8:25 Рвід віку п'ÑтидеÑÑти літ відійдуть від Ñлужби, Ñ– не будуть уже Ñлужити.(UA) ЧиÑла. 8:26 І будуть вони обÑлуговувати братів Ñвоїх у Ñкинії заповіту, щоб виконувати Ñторожу, а Ñлужби не будуть робити. Так зробиш Левитам у їхній Ñлужбі.(UA) ЧиÑла. 9:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð² СінайÑькій пуÑтині другого року по виході з єгипетÑького краю, першого міÑцÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 9:2 І нехай ÑправлÑÑ‚ÑŒ Ізраїлеві Ñини ПаÑху в означений чаÑ.(UA) ЧиÑла. 9:3 ЧотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð´Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€ Ñправите Ñ—Ñ— означеного чаÑу його, за вÑіма поÑтановами Ñ—Ñ— та за вÑіма уÑтавами Ñ—Ñ— ÑпорÑдите Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 9:4 І МойÑей промовлÑв до Ізраїлевих Ñинів, щоб Ñправили ПаÑху.(UA) ЧиÑла. 9:5 І Ñправили вони ПаÑху першого міÑÑцÑ, чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð´Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€ у СінайÑькій пуÑтині, уÑе, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві, так зробили Ізраїлеві Ñини.(UA) ЧиÑла. 9:6 Та були люди, що були нечиÑÑ‚Ñ– від дотику до тіла померлої людини, Ñ– не могли Ñправити ПаÑху того днÑ. І прийшли вони того Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона,(UA) ЧиÑла. 9:7 та й Ñказали Ñ‚Ñ– люди до нього: Ми нечиÑÑ‚Ñ– через дотик до тіла померлої людини. Чому ми будемо позбавлені лаÑки принеÑти жертву ГоÑподню означеного чаÑу Ñеред Ізраїлевих Ñинів?(UA) ЧиÑла. 9:8 І Ñказав до них МойÑей: ПоÑтійте, а Ñ Ð¿Ð¾Ñлухаю, що ГоÑподь накаже про ваÑ.(UA) ЧиÑла. 9:9 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 9:10 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Кожен чоловік із ваÑ, або з ваших нащадків, коли буде нечиÑтий через дотик до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то й він Ñправить ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 9:11 МіÑÑÑ†Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾, чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€ ÑпорÑдÑÑ‚ÑŒ вони Ñ—Ñ—, з опріÑноками та з гірким зіллÑм будуть Ñ—Ñти Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 9:12 Ðе позоÑтавлÑÑ‚ÑŒ із неї до ранку, а коÑтей не зламають у ній, за повною поÑтановою ПаÑхи ÑправлÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 9:13 Рчоловік, Ñкий чиÑтий, а в дорозі не Ñ”, Ñ– ÑтримаєтьÑÑ ÑпорÑджати ПаÑху, то буде винищена душа та з народу Ñ—Ñ—, бо ГоÑподньої жервти він не Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу Ñ—Ñ—. Гріх Ñвій понеÑе той чоловік!(UA) ЧиÑла. 9:14 Рколи перебуватиме з вами приходько, то Ñправить він ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, за поÑтановою про ПаÑху та за уÑтавом про неї, так зробить. ПоÑтанова одна буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ°, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÑƒÐ±Ñ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–.(UA) ЧиÑла. 9:15 Ртого днÑ, коли поÑтавлено Ñкинію, хмара покрила Ñкинію над ковчегом Ñвідоцтва. Рввечорі було над Ñкинією, Ñк подоба огню, аж до ранку.(UA) ЧиÑла. 9:16 Так завжди бувало: удень покривала його та хмара, а вночі подоба огню.(UA) ЧиÑла. 9:17 І коли підіймалаÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð° з-над Ñкинії, то потому рушали Ізраїлеві Ñини, а на тому міÑці, на Ñкому хмара Ñтавала, там таборували Ізраїлеві Ñини.(UA) ЧиÑла. 9:18 Ðа ГоÑподній наказ рушали Ізраїлеві Ñини, Ñ– на ГоÑподній наказ таборували. УÑÑ– Ñ‚Ñ– дні, коли хмара перебувала над Ñкинією, вони таборували.(UA) ЧиÑла. 9:19 Рколи хмара багато днів позоÑтавалаÑÑ Ð½Ð°Ð´ Ñкинією, то Ізраїлеві Ñини виконували ГоÑподню Ñторожу, Ñ– не рушали.(UA) ЧиÑла. 9:20 І бувало, що хмара була над Ñкинією полічені дні, то вони на ГоÑподній наказ таборували, Ñ– на ГоÑподній наказ рушали.(UA) ЧиÑла. 9:21 І бувало, що хмара була від вечора аж до ранку, а підіймалаÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð° вранці, то рушали вони. Ðбо день Ñ– ніч була, Ñ– підіймалаÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð°, то рушали вони.(UA) ЧиÑла. 9:22 Ðбо два дні, або міÑÑць, або рік хмара була над нею, над Ñкинією, Ізраїлеві Ñини таборували, Ñ– не рушали, а коли вона підіймалаÑÑŒ, рушали вони.(UA) ЧиÑла. 9:23 Ðа ГоÑподній наказ таборували вони, Ñ– на ГоÑподній наказ рушали вони. Вони виконували ГоÑподню Ñторожу на ГоÑподній наказ через МойÑеÑ.(UA) ЧиÑла. 10:1 ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 10:2 Зроби Ñобі дві Ñрібні Ñурмі, куттÑм зробиш Ñ—Ñ…; Ñ– будуть вони тобі на ÑÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¸ та на Ñ€ÑƒÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð².(UA) ЧиÑла. 10:3 І заÑурмлÑÑ‚ÑŒ у них, Ñ– зберетьÑÑ Ð´Ð¾ тебе громада при вході Ñкинії зборів.(UA) ЧиÑла. 10:4 Ð Ñкщо заÑурмлÑÑ‚ÑŒ в одну, то зберутьÑÑ Ð´Ð¾ тебе начальники, голови Ізраїлевих тиÑÑч.(UA) ЧиÑла. 10:5 РзаÑурмлÑÑ‚ÑŒ на Ñполох, то рушать табори, що таборують на Ñході.(UA) ЧиÑла. 10:6 РзаÑурмите на Ñполох удруге, то рушать табори, що таборують на півдні, будуть Ñурмити на Ñполох, щоб рушали вони.(UA) ЧиÑла. 10:7 Рна ÑÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð² заÑурмите, але без Ñполоху.(UA) ЧиÑла. 10:8 Ð Ñурмити в Ñурми будуть Ðаронові Ñини, ÑвÑщеники. І ці ÑÑƒÑ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° вічну поÑтанову Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь.(UA) ЧиÑла. 10:9 Рколи підете війною в вашому Краю на ворога, що гнобить ваÑ, Ñ– заÑурмите на Ñполох, то ви будете згадані перед лицем ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– будете ÑпаÑені від ваших ворогів.(UA) ЧиÑла. 10:10 Рв день вашої радоÑти, Ñ– в ваші ÑвÑта та першого Ð´Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… міÑÑців заÑурмите в Ñ‚Ñ– Ñурми на ваших цілопаленнÑÑ… та на мирних жертвах ваших, Ñ– вони будуть вам на пригад перед лицем вашого Бога. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) ЧиÑла. 10:11 І ÑталоÑÑ, другого року, другого міÑÑцÑ, дванадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÑлаÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð° з-над Ñкинії Ñвідоцтва.(UA) ЧиÑла. 10:12 І рушили Ізраїлеві Ñини з СінайÑької пуÑтині на походи Ñвої, Ñ– хмара ÑпинилаÑÑ Ð² пуÑтині Паран.(UA) ЧиÑла. 10:13 І рушили вони вперше за ГоÑподнім наказом через МойÑеÑ.(UA) ЧиÑла. 10:14 І найперш рушив прапор табору Ñинів Юдиних за Ñвоїми війÑьковими відділами, а над війÑьком його Ðахшон, Ñин Ðммінадавів.(UA) ЧиÑла. 10:15 Рнад війÑьком племени Ñинів ІÑÑахара Ðатанаїл, Ñин Цуарів.(UA) ЧиÑла. 10:16 Рнад війÑьком племени Завулонових Ñинів ЕліÑв, Ñин Хелонів.(UA) ЧиÑла. 10:17 І була розібрана ÑкиніÑ, Ñ– рушили Òершонові Ñини та Ñини Мерарієві, ноÑÑ–Ñ— Ñкинії.(UA) ЧиÑла. 10:18 І рушив прапор табору Рувима за Ñвоїми війÑьковими відділами, а над війÑьком його Еліцур, Ñин Шедеурів.(UA) ЧиÑла. 10:19 Рнад війÑьком племени Симеонових Ñинів Шелуміїл, Ñин Цурішаддаїв.(UA) ЧиÑла. 10:20 Рнад війÑьком племени Òадових Ñинів Ел'ÑÑаф, Ñин Деуїлів.(UA) ЧиÑла. 10:21 І рушили Ñини Кегатові, ноÑÑ–Ñ— ÑвÑтині, та й поÑтавили Ñкинію до приходу Ñ—Ñ…, уÑÑ–Ñ… інших.(UA) ЧиÑла. 10:22 І рушив прапор табору Ñинів Єфремових за Ñвоїми війÑьковими відділами, а над війÑьком його Елішама, Ñин Ðммігудів.(UA) ЧиÑла. 10:23 Рнад війÑьком племени Ñинів МанаÑіїних Гамаліїл, Ñин Педацурів.(UA) ЧиÑла. 10:24 Рнад війÑьком племени ВеніÑминових Ñинів Ðвідан, Ñин Òідеонів.(UA) ЧиÑла. 10:25 І рушив прапор табору Ñинів Данових Ñк Ð·Ð°Ð´Ð½Ñ Ñторожа Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… таборів за Ñвоїми війÑьковими відділами, а над війÑьком його Ðхіезер, Ñин Ðммішаддаїв.(UA) ЧиÑла. 10:26 Рнад війÑьком племени ÐÑирових Ñинів Паґ'іїл, Ñин Охрана.(UA) ЧиÑла. 10:27 Рнад війÑьком племени Ñинів Ðефталимових Ðхіра, Ñин Енанів.(UA) ЧиÑла. 10:28 Оце походи Ізраїлевих Ñинів за їхніми війÑьковими відділами. І рушили вони.(UA) ЧиÑла. 10:29 І Ñказав МойÑей до Ховава, Ñина мідіÑнітÑнина Реуїла, МойÑеєвого теÑÑ‚Ñ: Ми рушаємо до того міÑцÑ, що про нього ГоÑподь був Ñказав: Його дам вам. Ходи ж із нами, Ñ– ми зробимо тобі добро, бо ГоÑподь промовлÑв був добро про ІзраїлÑ.(UA) ЧиÑла. 10:30 Та той відказав йому: Ðе піду, але піду до краю Ñвого та до міÑÑ†Ñ Ñвоєї батьківщини.(UA) ЧиÑла. 10:31 РМойÑей відказав: Ðе покидай наÑ, бо через те, що ти знаєш наше Ñ‚Ð°Ð±Ð¾Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² пуÑтині, то будеш нам очима.(UA) ЧиÑла. 10:32 І ÑтанетьÑÑ, коли підеш із нами, то те добро, що ГоÑподь учинить нам, ми його вчинимо тобі.(UA) ЧиÑла. 10:33 І рушили вони від ГоÑподньої гори триденною дорогою. Рковчег заповіту ГоÑподнього рушав перед ними триденною дорогою, щоб вивідати Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… міÑце ÑпинитиÑÑ.(UA) ЧиÑла. 10:34 Рхмара ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° над ними вдень, коли вони рушали з табору.(UA) ЧиÑла. 10:35 І бувало, коли ковчег вирушав, то МойÑей промовлÑв: УÑтань же, о ГоÑподи, Ñ– хай розпорошатьÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ— вороги, Ñ– хай повтікають Твої ненавиÑники з-перед Твойого лицÑ.(UA) ЧиÑла. 10:36 Рколи він Ñтавав, то говорив: ВерниÑÑ, о ГоÑподи, до деÑÑтьтиÑÑчок тиÑÑч ІзраїлÑ!(UA) ЧиÑла. 11:1 І Ñтав народ голоÑно нарікати до ГоÑподніх ушей. І почув ГоÑподь, Ñ– запалав Його гнів, Ñ– загорівÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ними ГоÑподній огонь, та й пожер Ñ—Ñ… у кінці табору.(UA) ЧиÑла. 11:2 І народ Ñтав кричати до МойÑеÑ. РМойÑей помоливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ– Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ огонь.(UA) ЧиÑла. 11:3 І він назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: Тав'ера, бо між ними горів був ГоÑподній огонь.(UA) ЧиÑла. 11:4 Рзбиранина, що була Ñеред нього, Ñтала вередувати, Ñ– також Ізраїлеві Ñини Ñтали плакати з ними та говорити: Хто нагодує Ð½Ð°Ñ Ð¼'ÑÑом?(UA) ЧиÑла. 11:5 Ми згадуємо рибу, що їли в Єгипті даремно, огірки й дині, Ñ– пір, Ñ– цибулю, Ñ– чаÑник.(UA) ЧиÑла. 11:6 Ртепер душа наша в'Ñне, немає нічого, тільки манна нам перед очима.(UA) ЧиÑла. 11:7 Рманна Ñк коріÑндрове наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð°, а виглÑд Ñ—Ñ—, Ñк виглÑд кришталу.(UA) ЧиÑла. 11:8 Люди розходилиÑÑ, Ñ– збирали Ñ—Ñ— та мололи жорнами або товкли в Ñтупі, Ñ– варили в горшку та й робили з неї калачі. Ð Ñмак Ñ—Ñ— був, Ñк Ñмак олійного коржа.(UA) ЧиÑла. 11:9 Рколи роÑа Ñпадала на табір, Ñпадала й та манна на нього.(UA) ЧиÑла. 11:10 І почув МойÑей, що народ плаче в родинах Ñвоїх, кожен при вході намету Ñвого. І Ñильно запалав гнів ГоÑподній, Ñ– в очах МойÑеєвих то було зле.(UA) ЧиÑла. 11:11 І Ñказав МойÑей до ГоÑпода: Ðащо вчинив Ти зло Ñвоєму рабові, Ñ– чому Ñ Ð½Ðµ знайшов милоÑти в очах Твоїх, що Ти поклав Ñ‚Ñгара вÑього народу на мене?(UA) ЧиÑла. 11:12 Чи Ñ Ð±ÑƒÐ² вагітний уÑім тим народом, чи Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ породив, що Ти кажеш мені: ÐеÑи його на лоні Ñвоїм, Ñк мамка ноÑить ÑÑунцÑ, до землі, Ñку Ти приÑÑгнув батькам його?(UA) ЧиÑла. 11:13 Звідки мені взÑти м'ÑÑа, щоб дати вÑьому цьому народові? Бо вони плачуть передо мною, говорÑчи: Дай же нам м'ÑÑа, Ñ– ми будемо Ñ—Ñти!(UA) ЧиÑла. 11:14 Ðе подолаю Ñ Ñам ноÑити вÑього цього народа, бо він Ñ‚Ñжчий за мене!(UA) ЧиÑла. 11:15 Ð Ñкщо Ти таке мені робиш, то краще забий мене, Ñкщо Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² миліÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх, щоб Ñ Ð½Ðµ побачив нещаÑÑ‚Ñ Ñвого!(UA) ЧиÑла. 11:16 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Збери ж мені ÑімдеÑÑтеро люда зо Ñтарших Ізраїлевих, Ñких знаєш, що вони Ñтарші народу та його наглÑдачі, Ñ– візьми Ñ—Ñ… до Ñкинії заповіту, Ñ– Ñтануть вони там із тобою.(UA) ЧиÑла. 11:17 І Я зійду, Ñ– буду розмовлÑти там із тобою, Ñ– візьму від Духа, що на тобі, Ñ– покладу на них, Ñ– вони ноÑитимуть із тобою Ñ‚Ñгара того народу, Ñ– не будеш ноÑити ти Ñам.(UA) ЧиÑла. 11:18 Рдо народу Ñкажи: ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ð°, Ñ– будете Ñ—Ñти м'ÑÑо, бо ви плакали до ГоÑподніх ушей, говорÑчи: Хто даÑÑ‚ÑŒ нам Ñ—Ñти м'ÑÑа, бо добре було нам в Єгипті? І даÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь вам м'ÑÑа, Ñ– ви будете Ñ—Ñти.(UA) ЧиÑла. 11:19 Ðе один день будете ви Ñ—Ñти, Ñ– не два дні, Ñ– не п'ÑÑ‚ÑŒ день, Ñ– не деÑÑÑ‚ÑŒ день, Ñ– не двадцÑÑ‚ÑŒ день,(UA) ЧиÑла. 11:20 але цілий міÑÑць, аж поки не вийде воно з ваших ніздрів, Ñ– Ñтане вам на огиду, бо ви знехтували Ñобі ГоÑпода, що Ñеред ваÑ, Ñ– плакали перед лицем Його, говорÑчи: Чого це ми вийшли з Єгипту?(UA) ЧиÑла. 11:21 І Ñказав МойÑей: ШіÑÑ‚Ñот тиÑÑч піхоти той народ, що Ñ Ñеред нього, а Ти Ñказав: Я дам їм м'ÑÑа, Ñ– вони будуть Ñ—Ñти міÑÑць чаÑу.(UA) ЧиÑла. 11:22 Чи худоба дрібна та худоба велика заріжетьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, Ñ– виÑтачить їм? Чи також зберетьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… уÑÑ Ð¼Ð¾Ñ€Ñька риба, Ñ– виÑтачить їм?(UA) ЧиÑла. 11:23 РГоÑподь Ñказав до МойÑеÑ: Чи ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° буває коротка? Тепер ти побачиш, чи ÑповнитьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– Моє Ñлово, чи ні.(UA) ЧиÑла. 11:24 І вийшов МойÑей, Ñ– промовлÑв до того народу ГоÑподні Ñлова. І зібрав він ÑімдеÑÑтеро чоловіка зо Ñтарших народу, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… навколо Ñкинії.(UA) ЧиÑла. 11:25 І зійшов ГоÑподь у хмарі, та й промовлÑв до нього, Ñ– взÑв від Духа, що на ньому, Ñ– дав на ÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка Ñтарших. І ÑталоÑÑ, Ñк Ñпочив на них Дух той, то вони Ñтали пророкувати, та потім переÑтали.(UA) ЧиÑла. 11:26 І зоÑталоÑÑ Ð´Ð²Ð¾Ñ” людей в таборі, ім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ Елдад, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð¼Ñƒ Медад. І Ñпочив на них Дух; а вони були Ñеред запиÑаних, та не вийшли до Ñкинії, Ñ– пророкували в таборі.(UA) ЧиÑла. 11:27 І побіг юнак, Ñ– промовив до МойÑÐµÑ Ð¹ Ñказав: Елдад Ñ– Медад пророкують у таборі!(UA) ЧиÑла. 11:28 І відповів ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, МойÑеїв Ñлуга від Ñвоєї молодоÑти, та й Ñказав: Пане мій МойÑею, заборони їм!(UA) ЧиÑла. 11:29 І Ñказав йому МойÑей: Чи ти заздріÑний за мене? О, Ñкби то ввеÑÑŒ ГоÑподній народ Ñтав пророками, коли б дав ГоÑподь Духа Свого Ñ– на них!(UA) ЧиÑла. 11:30 І вернувÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей до табору, він та Ñтарші Ізраїлеві.(UA) ЧиÑла. 11:31 І знÑвÑÑ Ð²Ñ–Ñ‚ÐµÑ€ від ГоÑпода, Ñ– навіÑв перепелиці від морÑ, Ñ– опуÑтив Ñ—Ñ… над табором, Ñк денна дорога туди й Ñк денна дорога Ñюди навколо табору, Ñ– коло двох ліктів на поверхні землі.(UA) ЧиÑла. 11:32 І вÑтав народ, Ñ– цілий той день Ñ– цілу ту ніч, Ñ– цілий день назавтра збирали перепелицю. Хто збирав мало, той зібрав деÑÑÑ‚ÑŒ хомерів, Ñ– порозкладали Ñ—Ñ… Ñобі Ñкрізь навколо табору.(UA) ЧиÑла. 11:33 Те м'ÑÑо було ще між їхніми зубами, поки було пожуване, а гнів ГоÑподній запаливÑÑ Ð½Ð° народ! І вдарив ГоÑподь дуже великою поразкою в народ...(UA) ЧиÑла. 11:34 І названо Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: Ківрот-Гаттаава, бо там поховали народ пожадливий.(UA) ЧиÑла. 11:35 З Ківрот-Гаттаави рушили люди до Гацероту, Ñ– були в Гацероті.(UA) ЧиÑла. 12:1 І нарікали МаріÑм та Ðарон на МойÑÐµÑ Ð·Ð° жінку кушитÑнку, що взÑв, бо він узÑв був жінку кушитÑнку.(UA) ЧиÑла. 12:2 І казали вони: Чи тільки з МойÑеєм ГоÑподь говорив? Чи ж не говорив Він також із нами? І почув це ГоÑподь.(UA) ЧиÑла. 12:3 Ртой муж, МойÑей, був найлагідніший за вÑÑку людину, що на поверхні землі.(UA) ЧиÑла. 12:4 І нагло Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона та до МаріÑм: Вийдіть ви троє до Ñкинії заповіту. І вони троє вийшли.(UA) ЧиÑла. 12:5 І зійшов ГоÑподь у Ñтовпі хмари, Ñ– Ñтав при вході Ñкинії, та й покликав Ðарона й МаріÑм. І вийшли обоє вони.(UA) ЧиÑла. 12:6 І Ñказав Він: ПоÑлухайте ж ви Моїх Ñлів: Якщо буде між вами пророк, то Я, ГоÑподь, дамÑÑ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ñ‚Ð¸ в видінні йому, у Ñні говорити з ним буду.(UA) ЧиÑла. 12:7 Ðе так раб мій МойÑей: у вÑім домі Моїм він довірений!(UA) ЧиÑла. 12:8 Говорю Я з ним уÑта до уÑÑ‚, а не видіннÑм Ñ– не загадками, Ñ– Образ ГоÑпода він оглÑдає. І чому не боÑлиÑÑ Ð²Ð¸ нарікать на МойÑеÑ, Мойого раба?(UA) ЧиÑла. 12:9 І запалав гнів ГоÑподній на них, Ñ– Він пішов,(UA) ЧиÑла. 12:10 а хмара відÑтупила з-над Ñкинії. РоÑÑŒ МаріÑм прокажена, збілівши, Ñк Ñніг! І обернувÑÑ Ðарон до МаріÑм, аж оÑÑŒ вона прокажена!(UA) ЧиÑла. 12:11 І Ñказав Ðарон до МойÑеÑ: Будь лаÑкав, мій пане, не поклади ж на Ð½Ð°Ñ Ð³Ñ€Ñ–Ñ…Ð°, що були ми нерозумні та що прогрішилиÑÑŒ!(UA) ЧиÑла. 12:12 Ðехай же не буде вона, Ñк та мертва дитина, що, Ñк виходить з утроби матері Ñвоєї, то зітліла половина тіла Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 12:13 І МойÑей кликав до ГоÑпода, говорÑчи: Боже, вилікуй же Ñ—Ñ—!(UA) ЧиÑла. 12:14 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Рколи б Ñ—Ñ— батько Ñправді плюнув на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ—Ñ—, чи не буде вона Ñім день заÑоромлена? Вона буде замкнена Ñім день поза табором, а потім повернетьÑÑ.(UA) ЧиÑла. 12:15 І була замкнена МаріÑм поза табором Ñім день, а народ не рушив аж до Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ°Ñ€Ñ–Ñм.(UA) ЧиÑла. 12:16 Рпотім рушив народ із Гацероту, Ñ– таборував у пуÑтині Паран.(UA) ЧиÑла. 13:1 І промовлÑв ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 13:2 Пошли людей, Ñ– вони розвідають ханаанÑький Край, що Я даю Ізраїлевим Ñинам; пошлете по одному чоловікові від племени Ñвоїх батьків, кожного начальника в них.(UA) ЧиÑла. 13:3 І поÑлав Ñ—Ñ… МойÑей з пуÑтині Паран за ГоÑподнім наказом. УÑÑ– вони мужі доÑтойні, вони голови Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 13:4 Роце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…: Ð´Ð»Ñ Ð ÑƒÐ²Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ племени Шаммуа, Ñин Заккурів;(UA) ЧиÑла. 13:5 Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð¸Ð¼ÐµÐ¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ племени Шафат, Ñин Хоріїв;(UA) ЧиÑла. 13:6 Ð´Ð»Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ племени Калев, Ñин Єфуннеїв;(UA) ЧиÑла. 13:7 Ð´Ð»Ñ Ð†ÑÑахарового племени Їґ'ал, Ñин ЙоÑипів;(UA) ЧиÑла. 13:8 Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ племени ОÑÑ–Ñ, Ñин Ðавинів;(UA) ЧиÑла. 13:9 Ð´Ð»Ñ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñминового племени Палті, Ñин Рафуїв;(UA) ЧиÑла. 13:10 Ð´Ð»Ñ Ð—Ð°Ð²ÑƒÐ»Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ племени Òаддіїл, Ñин Содіїв;(UA) ЧиÑла. 13:11 Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ñипового племени, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ МанаÑіїного Òадді, Ñин СуÑіїв;(UA) ЧиÑла. 13:12 Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ племени Ðмміїл, Ñин Òемалліїв;(UA) ЧиÑла. 13:13 Ð´Ð»Ñ ÐÑирового племени Сетур, Ñин Михаїлів;(UA) ЧиÑла. 13:14 Ð´Ð»Ñ Ðефталимового племени Ðахбі, Ñин ВофÑіїв;(UA) ЧиÑла. 13:15 Ð´Ð»Ñ Òадового племени Òеуїл, Ñин Махіїв.(UA) ЧиÑла. 13:16 Оце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… людей, що МойÑей поÑлав був розвідати той Край. І назвав МойÑей ОÑÑ–ÑŽ, Ðавинового Ñина: ІÑуÑ.(UA) ЧиÑла. 13:17 І поÑлав Ñ—Ñ… МойÑей розвідати Край ханаанÑький, та й промовив до них: Підіть тут на південь, Ñ– ввійдете на гору,(UA) ЧиÑла. 13:18 та й побачите той Край Ñкий він, Ñ– народ, що Ñидить у ньому, чи Ñильний він, чи Ñлабий, чи малий він, чи чиÑленний?(UA) ЧиÑла. 13:19 І Ñкий той Край, що він Ñидить у ньому, чи він добрий чи злий? І Ñкі Ñ‚Ñ– міÑта, що він Ñидить у них, чи в таборах, чи в твердинÑÑ…?(UA) ЧиÑла. 13:20 І Ñка та землÑ, чи маÑна вона, чи піÑна? Чи Ñ” на ній дерево, чи ні? І будьте відважні, Ñ– візьміть з плоду землі; а дні ці дні виноградного первоплоду.(UA) ЧиÑла. 13:21 І знÑлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, Ñ– розвідали той Край від пуÑтині Цін аж до Рехова, у напрÑмі до Хамоту.(UA) ЧиÑла. 13:22 І пішли вони на південь, Ñ– прибули аж до Хеврону, а там були Ðхіман, Шешай та Талмай, нащадки велетнÑ. РХеврон був збудований за Ñім літ перед Цоаном єгипетÑьким.(UA) ЧиÑла. 13:23 І прибули вони аж до долини Ешколу, Ñ– витÑли там галузку з одним гроном винограду, Ñ– вдвох понеÑли його на жердині; також узÑли із гранатів та з Ñ„Ñ–Ò‘.(UA) ЧиÑла. 13:24 Те міÑце назвали: Ðахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві Ñини витÑли були там.(UA) ЧиÑла. 13:25 І вернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ з розвідки того Краю по Ñорока днÑÑ….(UA) ЧиÑла. 13:26 І пішли, Ñ– прийшли вони до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона та до вÑієї громади Ізраїлевих Ñинів, до пуÑтині Паран, до Кадешу, Ñ– здали Ñправу їм та вÑій тій громаді, Ñ– показали плід того Краю.(UA) ЧиÑла. 13:27 І вони розповіли йому та й Ñказали: Прибули ми до Краю, куди ти поÑлав був наÑ, а він тече молоком та медом, а оце плід його!(UA) ЧиÑла. 13:28 Та народ той, що Ñидить у тім Краї, міцний, а міÑта укріплені, дуже великі. Ртакож бачили ми там нащадків велетнÑ...(UA) ЧиÑла. 13:29 Ðмалик Ñидить у краї південнім, а хіттеÑнин, Ñ– євуÑеÑнин, Ñ– амореÑнин ÑидÑÑ‚ÑŒ на горі, а ханаанеÑнин Ñидить над морем та при Йордані.(UA) ЧиÑла. 13:30 РКалев утихомирював народ перед МойÑеєм та й Ñказав: Конче ввійдемо ми й заволодіємо ним, бо ми Ñправді переможем його!(UA) ЧиÑла. 13:31 Та люди, що ходили з ним, Ñказали: Ми не зможемо ввійти до того народу, бо він Ñильніший за наÑ...(UA) ЧиÑла. 13:32 І пуÑтили вони між Ізраїлевими Ñинами злу віÑтку про той Край, що розвідали його, говорÑчи: Той Край, що ми перейшли по ньому, щоб розвідати його, це край, Ñкий поїдає Ñвоїх мешканців. РввеÑÑŒ той народ, що ми бачили в ньому, люди виÑокі на зріÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 13:33 І там ми бачили велетнів, Ñинів Енака, з роду велетнів, Ñ– були ми в Ñвоїх очах немов та Ñарана, Ñ– такими були ми Ñ– в їхніх очах.(UA) ЧиÑла. 14:1 І знÑла зойк уÑÑ Ñ‚Ð° громада, та й заголоÑила. І плакав народ той тієї ночі.(UA) ЧиÑла. 14:2 І нарікали на МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° на Ðарона вÑÑ– Ізраїлеві Ñини. І Ñказала до них вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°: О, Ñкби ми померли були в єгипетÑькім краї, або щоб ми померли були в цій пуÑтині!(UA) ЧиÑла. 14:3 І нащо ГоÑподь провадить Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ того Краю, щоб нам попадати від меча? Жінки наші та діти наші Ñтануть здобиччю... Чи не краще нам вернутиÑÑ Ð´Ð¾ Єгипту?(UA) ЧиÑла. 14:4 І Ñказали вони один до одного: Оберімо Ñобі голову, та й вертаймоÑÑŒ до Єгипту!(UA) ЧиÑла. 14:5 І впали МойÑей та Ðарон на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої перед уÑім збором громади Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 14:6 РІÑуÑ, Ñин Ðавинів, та Калев, Ñин Єфуннеїв, із тих, що розвідували той Край, пороздирали одежу Ñвою,(UA) ЧиÑла. 14:7 та й Ñказали до вÑієї громади Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Той Край, що перейшли ми по ньому, щоб розвідати його, Край той дуже-дуже хороший!(UA) ЧиÑла. 14:8 Якщо ГоÑподь уподобає Собі наÑ, то впровадить Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ того Краю, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ його нам, Край, Ñкий тече молоком та медом.(UA) ЧиÑла. 14:9 Тільки не бунтуйтеÑÑŒ проти ГоÑпода, Ñ– не бійтеÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ того Краю, бо вони хліб Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ! Ð‡Ñ…Ð½Ñ Ñ‚Ñ–Ð½ÑŒ відійшла від них, а з нами ГоÑподь, не бійтеÑÑ Ñ—Ñ…!(UA) ЧиÑла. 14:10 І Ñказала була вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, щоб каміннÑм закидати Ñ—Ñ…, та Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑвилаÑÑ Ð² Ñкинії заповіту вÑім Ізраїлевим Ñинам...(UA) ЧиÑла. 14:11 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ: Ðж доки буде цей народ зневажати Мене, Ñ– аж доки не будуть вони вірувати в Мене, у вÑÑ– Ñ‚Ñ– ознаки, що Я учинив був Ñеред нього?(UA) ЧиÑла. 14:12 Ударю його поразою, Ñ– позбавлю його наÑліддÑ, а тебе зроблю народом більшим Ñ– Ñильнішим від нього.(UA) ЧиÑла. 14:13 І Ñказав МойÑей до ГоÑпода: І почує Єгипет, що Ти з-поÑеред нього вивів Своєю Ñилою народ цей,(UA) ЧиÑла. 14:14 та й Ñкаже до мешканців цього Краю, Ñкі чули, що Ти ГоÑподь Ñеред цього народу, що око-в-око ÑвлÑєшÑÑ Ð¢Ð¸, ГоÑподи, а хмара Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñтоїть над ними, Ñ– що Ти ходиш перед ними в Ñтовпі хмари вдень, а в Ñтовпі огню вночі,(UA) ЧиÑла. 14:15 Ñкщо заб'єш Ти цей народ, Ñк одну людину, то Ñкажуть Ñ‚Ñ– люди, що чули Ñлух про Тебе, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 14:16 Через неÑпроможніÑÑ‚ÑŒ ГоÑпода впровадити той народ до Краю, Ñкого Він заприÑÑг був їм, вигубив Ñ—Ñ… у пуÑтині...(UA) ЧиÑла. 14:17 Ртепер нехай же звеличитьÑÑ Ñила ГоÑподнÑ, Ñк Ти наказав був, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 14:18 ГоÑподь довготерпеливий, Ñ– багатомилоÑтивий, Він прощає провину та переÑтуп, Ñ– не очиÑтить винного, а карає провину батьків на третіх Ñ– на четвертих поколіннÑÑ….(UA) ЧиÑла. 14:19 ПроÑти ж провину цього народу через велику миліÑÑ‚ÑŒ Свою, Ñк прощав Ти цьому народові від Єгипту й аж Ñюди!(UA) ЧиÑла. 14:20 РГоÑподь Ñказав: Я проÑтив за Ñловом твоїм.(UA) ЧиÑла. 14:21 Ðле, Ñк Я живий, Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ‚ÑŒ увеÑÑŒ оцей Край.(UA) ЧиÑла. 14:22 Тому вÑÑ– Ñ‚Ñ– люди, що бачили Ñлаву Мою та ознаки Мої, що чинив Я в Єгипті та в пуÑтині, але випробовували Мене оце деÑÑÑ‚ÑŒ раз та не ÑлухалиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу Мого,(UA) ЧиÑла. 14:23 поправді кажу, не побачать вони того Краю, що Я заприÑÑг був їхнім батькам. І вÑÑ–, хто зневажає Мене, не побачать його!(UA) ЧиÑла. 14:24 Ðле раб Мій Калев за те, що з ним був дух інший, Ñ– він виконував накази Мої, то Я введу його до того Краю, куди він увійшов був, Ñ– потомÑтво його оволодіє ним.(UA) ЧиÑла. 14:25 РамаликитÑнин та ханаанеÑнин Ñидить у долині. Узавтра обернітьÑÑ, та й рушайте на пуÑтиню дорогою Червоного морÑ!(UA) ЧиÑла. 14:26 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 14:27 Ðж доки цій злій громаді нарікати на Мене? ÐÐ°Ñ€Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, що вони нарікають на Мене, Я чув.(UA) ЧиÑла. 14:28 Скажи їм: Живий Я! Мова ГоÑподнÑ: Поправді кажу, Ñк ви говорили до ушей Моїх, так Я зроблю вам.(UA) ЧиÑла. 14:29 У цій пуÑтині попадають ваші трупи, та вÑÑ– перелічені ваші вÑім вашим чиÑлом від віку двадцÑти літ Ñ– вище, що нарікали на Мене.(UA) ЧиÑла. 14:30 Поправді кажу, ви не ввійдете до того Краю, що Я підноÑив був на приÑÑгу руку Свою, що будете перебувати в нім, окрім Калева, Ñина Єфуннеєвого, та ІÑуÑа, Ñина Ðавинового.(UA) ЧиÑла. 14:31 Рдіти ваші, що про них казали ви: Ñтанете здобиччю ворогові, то впроваджу Я Ñ—Ñ…, Ñ– пізнають вони цей Край, Ñким ви обридили.(UA) ЧиÑла. 14:32 І ваші влаÑні трупи попадають у цій пуÑтині!(UA) ЧиÑла. 14:33 Рваші Ñини будуть блукати на пуÑтині Ñорок літ, Ñ– відповідатимуть за зраду вашу, аж поки вигинуть ваші трупи на пуÑтині.(UA) ЧиÑла. 14:34 ЧиÑлом тих днів, що розвідували ви той Край, Ñорок день, будете ви неÑти ваші гріхи по року за день Ñорок літ, Ñ– пізнаєте, що значить бути покинутими Мною!(UA) ЧиÑла. 14:35 Я, ГоÑподь, говорив: Поправді кажу, оце зроблю вÑій цій злій громаді, що змовлÑєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Мене: у цій пуÑтині вигинуть, Ñ– тут повмирають.(UA) ЧиÑла. 14:36 Ð Ñ‚Ñ– люди, Ñких МойÑей поÑлав був розвідати той Край, коли вернулиÑÑ, то зробили, що вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° нарікала на нього, Ñ– пуÑтили злу віÑтку на той Край,(UA) ЧиÑла. 14:37 то Ñ‚Ñ– люди, що пуÑтили були злу віÑтку на той Край, повмирали від порази перед ГоÑподнім лицем.(UA) ЧиÑла. 14:38 РІÑуÑ, Ñин Ðавинів, та Калев, Ñин Єфуннеїв, жили з тих людей, що ходили розвідати той Край.(UA) ЧиÑла. 14:39 І говорив МойÑей ці Ñлова до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, Ñ– народ був у Ñ‚Ñжкій жалобі!(UA) ЧиÑла. 14:40 І повÑтавали вони рано вранці, та й повиходили на верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, говорÑчи: ОÑÑŒ ми, Ñ– ми підемо до міÑцÑ, що ГоÑподь був Ñказав, бо ми прогрішили.(UA) ЧиÑла. 14:41 РМойÑей Ñказав: Чому ж ви переÑтупаєте наказ ГоÑподній? Таж це не вдаÑÑ‚ÑŒÑÑ!(UA) ЧиÑла. 14:42 Ðе виходьте, бо ГоÑподь не Ñеред ваÑ, а то будете побиті Ñвоїми ворогами.(UA) ЧиÑла. 14:43 Бо там перед вами амаликитÑнин Ñ– ханаанеÑнин, Ñ– ви попадаєте від меча, бо ви відвернулиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, Ñ– не буде ГоÑподь із вами.(UA) ЧиÑла. 14:44 Ðле вони оÑмілилиÑÑ Ð²Ð¸Ð¹Ñ‚Ð¸ на верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, а ковчег Ñвідоцтва ГоÑподнього та МойÑей не рушилиÑÑ Ð·-поÑеред табору.(UA) ЧиÑла. 14:45 І зійшов амаликитÑнин та ханаанеÑнин, що Ñидить на тій горі, та й побили Ñ—Ñ…, Ñ– били Ñ—Ñ… аж до Хорми.(UA) ЧиÑла. 15:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 15:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів Ñ– Ñкажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших оÑель, що Я даю вам,(UA) ЧиÑла. 15:3 Ñ– принеÑете огнÑну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, цілопаленнÑ, або криваву жертву на ÑÐ¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ†Ñ–, або в дарі, або в означених чаÑах при ÑпорÑдженні любих пахощів Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода з худоби великої або з худоби дрібної,(UA) ЧиÑла. 15:4 то той, хто приноÑить, принеÑе Ñвою жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, хлібну жертву, деÑÑту чаÑтину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,(UA) ЧиÑла. 15:5 Ñ– вина Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ— жертви принеÑеш чверть гіна на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑгнÑти.(UA) ЧиÑла. 15:6 Ðбо Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ð° принеÑеш хлібну жертву, дві деÑÑтих чаÑтини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої чаÑтини гіна.(UA) ЧиÑла. 15:7 І вина Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ— жертви третю чаÑтину гіна, принеÑеш пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 15:8 Рколи принеÑеш молодого бичка Ñк цілопаленнÑ, або Ñк жертву на ÑÐ¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ†Ñ–, або Ñк мирну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода,(UA) ЧиÑла. 15:9 то принеÑеш молодого бичка Ñ– хлібну жертву, три деÑÑÑ‚Ñ– чаÑтини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.(UA) ЧиÑла. 15:10 І принеÑеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огнÑна, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 15:11 Так буде робитиÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ вола, або Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ барана, або Ð´Ð»Ñ ÑгнÑти з-поміж овець, або з-поміж кіз.(UA) ЧиÑла. 15:12 За чиÑлом жертов, що принеÑете, так зробите Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ—, за чиÑлом Ñ—Ñ….(UA) ЧиÑла. 15:13 Кожен тубілець так принеÑе це, щоб принеÑти огнÑну жертву, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 15:14 Рколи з вами буде тимчаÑово мешкати приходько, або той, що Ñеред ваÑ, поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь, то він принеÑе огнÑну жертву, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñк принеÑете ви, так принеÑе й він.(UA) ЧиÑла. 15:15 Збори, поÑтанова одна Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ°, що мешкає тимчаÑово, поÑтанова вічна Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь: Ñк ви, так Ñ– приходько буде перед ГоÑподнім лицем!(UA) ЧиÑла. 15:16 Один закон Ñ– одна поÑтанова буде вам Ñ– приходькові, що мешкає тимчаÑово з вами.(UA) ЧиÑла. 15:17 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 15:18 ПромовлÑй до Ñинів Ізраїлевих, та й Ñкажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую Ð²Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÐ´Ð¸,(UA) ЧиÑла. 15:19 то ÑтанетьÑÑ, коли ви Ñ—Ñтимете хліб того Краю, ви принеÑете Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 15:20 Як початок діж ваших, калача принеÑете на приношеннÑ, Ñк Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾ÐºÑƒ, принеÑете його.(UA) ЧиÑла. 15:21 Від початку діж ваших даÑте ГоÑподеві приношеннÑ, поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь!(UA) ЧиÑла. 15:22 Рколи ви помилитеÑÑ, Ñ– не виконаєте вÑÑ–Ñ… тих заповідей, що ГоÑподь говорив до МойÑеÑ,(UA) ЧиÑла. 15:23 уÑього, що наказав вам ГоÑподь через МойÑеÑ, від днÑ, коли ГоÑподь наказав був Ñ– далі Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь,(UA) ЧиÑла. 15:24 то ÑтанетьÑÑ, коли зроблено помилку через недоглÑд громади, нехай вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° принеÑе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопаленнÑ, на пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а хлібна його жертва та лита жертва його за поÑтановою, Ñ– козла на жертву за гріх.(UA) ЧиÑла. 15:25 І очиÑтить ÑвÑщеник вÑÑŽ громаду Ñинів Ізраїлевих, Ñ– буде прощено їм, бо то помилка, а вони принеÑли жертву Ñвою, жертву огнÑну Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода та жертву Ñвою за гріх перед лице ГоÑподнє за Ñвою помилку.(UA) ЧиÑла. 15:26 І буде прощено вÑій громаді Ізраїлевих Ñинів та приходькові, що мешкає тимчаÑово Ñеред них, бо то помилковий гріх уÑього народу.(UA) ЧиÑла. 15:27 Ð Ñкщо згрішить помилково одна душа, то вона принеÑе однорічну козу на жертву за гріх.(UA) ЧиÑла. 15:28 І очиÑтить ÑвÑщеник ту душу, що помилилаÑÑŒ, що згрішила помилково перед ГоÑподнім лицем, на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ—, Ñ– буде прощено їй.(UA) ЧиÑла. 15:29 Тубільцеві Ñеред Ізраїлевих Ñинів та приходькові, що мешкає тимчаÑово Ñеред них, закон один буде вам Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, хто зробить гріх помилково.(UA) ЧиÑла. 15:30 Рта душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільцÑ, чи з приходька, він ГоÑпода зневажає, Ñ– буде винищена душа та з-поÑеред народу Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 15:31 Бо він знехтував Ñлово ГоÑпода, Ñ– зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх Ñ—Ñ— на ній.(UA) ЧиÑла. 15:32 І були Ізраїлеві Ñини в пуÑтині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова Ñуботнього днÑ.(UA) ЧиÑла. 15:33 І привели його Ñ‚Ñ–, хто знайшов його, Ñк збирав дрова, до МойÑÐµÑ Ð¹ до Ðарона та до вÑієї громади.(UA) ЧиÑла. 15:34 І взÑли його під Ñторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.(UA) ЧиÑла. 15:35 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його каміннÑм уÑій громаді поза табором!(UA) ЧиÑла. 15:36 І випровадила його вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° поза табір, та й закидала його каміннÑм, Ñ– він помер, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 15:37 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 15:38 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, та й Ñкажи їм: Ðехай вони зроблÑÑ‚ÑŒ Ñобі кутаÑи на краÑÑ… Ñвоїх одеж, вони й їхні поколіннÑ, Ñ– дадуть на кутаÑа поли блакитну нитку.(UA) ЧиÑла. 15:39 І буде вона вам за кутаÑа, Ñ– будете бачити його, Ñ– пам'Ñтатимете вÑÑ– ГоÑподні заповіді, Ñ– виконаєте Ñ—Ñ…, Ñ– не будете оглÑдатиÑÑ Ð·Ð° Ñерцем Ñвоїм та за очима Ñвоїми, за Ñкими йдучи, ви зраджуєте,(UA) ЧиÑла. 15:40 щоб згадували ви та виконували вÑÑ– Мої заповіді, Ñ– будьте ÑвÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Бога!(UA) ЧиÑла. 15:41 Я ГоÑподь, Бог ваш, що вивів Ð²Ð°Ñ Ð· єгипетÑького краю, щоб бути вашим Богом. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) ЧиÑла. 16:1 І взÑли Корей, Ñин Їцгара, Ñина Кегата, Ñина Левієвого, Ñ– Датан, Ñ– Ðвірон, Ñини ЕліÑвові, та Он, Ñин Пелета, Ñини Рувимові,(UA) ЧиÑла. 16:2 та й повÑтали проти МойÑеÑ, а з ними двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚ мужа Ізраїлевих Ñинів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.(UA) ЧиÑла. 16:3 І зібралиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ на МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° на Ðарона, та й Ñказали до них: ДоÑить вам, бо вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° уÑÑ– вони ÑвÑÑ‚Ñ–, а Ñеред них ГоÑподь! І чому ви неÑетеÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ зборами ГоÑподніми?(UA) ЧиÑла. 16:4 І почув це МойÑей, та й упав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє.(UA) ЧиÑла. 16:5 І промовив він до ÐšÐ¾Ñ€ÐµÑ Ñ‚Ð° до вÑієї громади його, говорÑчи: Уранці ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ знати, хто Його та хто ÑвÑтий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він Ñ– наблизить до Себе.(UA) ЧиÑла. 16:6 Зробіть ви оце: візьміть Ñобі кадильниці, Корею та вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¾ твоÑ,(UA) ЧиÑла. 16:7 Ñ– дайте в них огню та покладіть на них кадила перед ГоÑподнє лице взавтра. І ÑтанетьÑÑ, той чоловік, що ГоÑподь його вибере, він ÑвÑтий. ДоÑить вам, Левієві Ñини!(UA) ЧиÑла. 16:8 І Ñказав МойÑей до КореÑ: Слухайте ж, Левієві Ñини,(UA) ЧиÑла. 16:9 чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ізраїлевої громади, щоб наблизити Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ Себе, Ñ– щоб ви виконували Ñлужбу ГоÑподньої Ñкинії, Ñ– ÑтоÑли перед громадою, щоб Ñлужити їй?(UA) ЧиÑла. 16:10 І Він наблизив тебе та вÑÑ–Ñ… братів твоїх, Левієвих Ñинів, із тобою; а ти будеш домагатиÑÑ Ñ‰Ðµ й ÑвÑщенÑтва?.(UA) ЧиÑла. 16:11 Тому ти та вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ð»Ð¸ÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ ГоÑпода. Ð Ðарон, що він, що ви ремÑтвуєте проти нього?(UA) ЧиÑла. 16:12 І поÑлав МойÑей та Ðарон закликати Датана й Ðвірона, Ñинів ЕліÑвових, та Ñказали вони: Ðе вийдемо!(UA) ЧиÑла. 16:13 Чи мало того, що ти вивів Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· краю, Ñкий тече молоком та медом, щоб повбивати Ð½Ð°Ñ Ñƒ пуÑтині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?(UA) ЧиÑла. 16:14 Ти не впровадив Ð½Ð°Ñ Ð°Ð½Ñ– до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð° виноградники. Чи ти вибереш очі цим людÑм? Ðе вийдемо!(UA) ЧиÑла. 16:15 РМойÑей Ñильно запаливÑÑ, та й Ñказав до ГоÑпода: Ðе оберниÑÑ Ð´Ð¾ їхнього приношеннÑ! Я не взÑв від них жодного оÑла, Ñ– зла не вчинив жодному з них!(UA) ЧиÑла. 16:16 І Ñказав МойÑей до КореÑ: Ти та вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑŒÑ‚Ðµ перед ГоÑподнім лицем, ти й вони та Ðарон узавтра.(UA) ЧиÑла. 16:17 І візьміть кожен Ñвою кадильницю, Ñ– покладіть на неї кадила та й принеÑете перед ГоÑподнє лице кожен кадильницю Ñвою, двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚ кадильниць, Ñ– ти та Ðарон, кожен кадильницю Ñвою.(UA) ЧиÑла. 16:18 І взÑли кожен кадильницю Ñвою, Ñ– поклали на них огню, Ñ– поклали на неї кадила, та й Ñтали при вході Ñкинії заповіту, а також МойÑей та Ðарон.(UA) ЧиÑла. 16:19 І Корей зібрав на них уÑÑŽ громаду до входу Ñкинії заповіту. І показалаÑÑ Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²Ñій громаді!(UA) ЧиÑла. 16:20 І промовив ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 16:21 ВідділітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ цієї громади, Я винищу Ñ—Ñ… умить!(UA) ЧиÑла. 16:22 Рвони попадали на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої та й Ñказали: Боже, Боже духів Ñ– кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватиÑÑ Ð½Ð° вÑÑŽ громаду?(UA) ЧиÑла. 16:23 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 16:24 Скажи до громади, говорÑчи: ВідÑтупітьÑÑ Ð·Ð¾ вÑÑ–Ñ… боків від міÑÑ†Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÐšÐ¾Ñ€ÐµÑ, Датана й Ðвірона!(UA) ЧиÑла. 16:25 І вÑтав МойÑей, Ñ– пішов до Датана та Ðвірона, Ñ– пішли за ним Ñтарші Ізраїлеві.(UA) ЧиÑла. 16:26 І він промовлÑв до громади, говорÑчи: ВідÑтупіть від наметів тих неÑправедливих людей, Ñ– не доторкнітьÑÑ Ð´Ð¾ вÑього, що їхнє, щоб Ñ– ви не загинули за вÑÑ– їхні гріхи!(UA) ЧиÑла. 16:27 І вони відÑтупилиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ міÑÑ†Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÐšÐ¾Ñ€ÐµÑ, Датана й Ðвірона зо вÑÑ–Ñ… боків; а Датан та Ðвірон вийшли, Ñ– ÑтоÑли при вході наметів Ñвоїх, Ñ– жінки Ñ—Ñ…, Ñ– Ñини Ñ—Ñ…, та діти їхні.(UA) ЧиÑла. 16:28 І Ñказав МойÑей: Оцим пізнаєте, що ГоÑподь поÑлав мене зробити вÑÑ– діла ці, що вони не з моєї вигадки.(UA) ЧиÑла. 16:29 Якщо вони повмирають, Ñк умирає кожна людина, Ñ– Ñ—Ñ… Ñпіткає Ð´Ð¾Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— людини, то не ГоÑподь поÑлав мене!(UA) ЧиÑла. 16:30 Рколи ГоÑподь Ñтворить щоÑÑŒ нове, Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ñ” уÑта Ñвої та й поглине Ñ—Ñ… та вÑе, що їхнє, Ñ– вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили ГоÑпода.(UA) ЧиÑла. 16:31 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñкінчив він говорити вÑÑ– ці Ñлова, то розÑтупилаÑÑ Ñ‚Ð° землÑ, що під ними!(UA) ЧиÑла. 16:32 Ð Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ð»Ð° Ñвої уÑта, та й поглинула Ñ—Ñ…, Ñ– доми їхні, Ñ– кожну людину, що Кореєва, та ввеÑÑŒ Ñ—Ñ… маєток.(UA) ЧиÑла. 16:33 І зійшли вони та вÑе, що їхнє, живі до шеолу, Ñ– накрила Ñ—Ñ… землÑ, Ñ– вони погинули з-поÑеред збору!(UA) ЧиÑла. 16:34 РввеÑÑŒ Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ðµ поглинула й наÑ!(UA) ЧиÑла. 16:35 І вийшов огонь від ГоÑпода, та й поїв тих двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка, що приноÑили кадило!(UA) ЧиÑла. 16:36 (17-1) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 16:37 (17-2) Скажи до Елеазара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона, Ñ– нехай він позбирає Ñ‚Ñ– кадильниці з-поÑеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони оÑвÑтилиÑÑ,(UA) ЧиÑла. 16:38 (17-3) кадильниці тих грішників, їхньою Ñмертю. І нехай Ñ– вони зроблÑÑ‚ÑŒ із них биті блÑхи на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°, бо приноÑили Ñ—Ñ… перед ГоÑподнє лице, Ñ– вони оÑвÑтилиÑÑ. І будуть вони знаком Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) ЧиÑла. 16:39 (17-4) І взÑв ÑвÑщеник Елеазар мідÑні кадильниці, що приноÑили Ñ—Ñ… Ñ‚Ñ–, що Ñпалені, Ñ– перекували Ñ—Ñ… на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°,(UA) ЧиÑла. 16:40 (17-5) пам'Ñтка Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, щоб чужий чоловік, хто не з Ðаронового наÑіннÑ, не наближавÑÑ ÐºÐ°Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ кадило перед ГоÑподнім лицем, щоб не ÑталоÑÑ Ð· ними, Ñк із Кореєм та з громадою його, Ñк ГоÑподь говорив йому через МойÑеÑ.(UA) ЧиÑла. 16:41 (17-6) Рназавтра вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів нарікали на МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° на Ðарона, говорÑчи: Ви повбивали ГоÑподній народ!(UA) ЧиÑла. 16:42 (17-7) І ÑталоÑÑ, коли громада збиралаÑÑ Ð½Ð° МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° на Ðарона, то обернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до Ñкинії заповіту, аж оÑÑŒ покрила Ñ—Ñ— хмара, Ñ– показалаÑÑ Ñлава ГоÑподнÑ!(UA) ЧиÑла. 16:43 (17-8) І ввійшли МойÑей та Ðарон до переду Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 16:44 (17-9) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 16:45 (17-10) Вийдіть з-поÑеред цієї громади, а Я винищу Ñ—Ñ… умить! І вони попадали на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої.(UA) ЧиÑла. 16:46 (17-11) І Ñказав МойÑей до Ðарона: Візьми кадильницю, Ñ– поклади на неї огню від жертівника, Ñ– поклади кадила, та й понеÑи швидко до громади, та й очиÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, бо вийшов гнів від ГоÑподнього лицÑ, Ñ– розпочалаÑÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð·ÐºÐ°.(UA) ЧиÑла. 16:47 (17-12) І взÑв Ðарон, Ñк говорив МойÑей, Ñ– побіг до Ñередини зборів, аж оÑÑŒ розпочалаÑÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð·ÐºÐ° народу! І він поклав кадила, Ñ– очиÑтив народ.(UA) ЧиÑла. 16:48 (17-13) І Ñтав він поміж умерлими та поміж живими, Ñ– затрималаÑÑŒ та поразка.(UA) ЧиÑла. 16:49 (17-14) І було померлих поразкою чотирнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– ÑімÑот, окрім померлих у Ñправі КореÑ.(UA) ЧиÑла. 16:50 (17-15) І вернувÑÑ Ðарон до МойÑÐµÑ Ð´Ð¾ входу Ñкинії заповіту, а поразка припинилаÑÑ.(UA) ЧиÑла. 17:1 (17-16) І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 17:2 (17-17) ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– візьми від них по одній палиці Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÑ–Ð²Ñького дому, від уÑÑ–Ñ… їхніх начальників Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ їхніх батьків, дванадцÑÑ‚ÑŒ палиць; Ñ– напиши Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ на палиці його.(UA) ЧиÑла. 17:3 (17-18) Ð Ðаронове Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¸ÑˆÐµÑˆ на Левієвій палиці, бо одна Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð»Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ дому батьків Ñ—Ñ….(UA) ЧиÑла. 17:4 (17-19) І покладеш Ñ—Ñ… у Ñкинії заповіту перед ковчегом Ñвідоцтва, де Я, за умовою, буду ÑвлÑтиÑÑ Ð²Ð°Ð¼.(UA) ЧиÑла. 17:5 (17-20) І ÑтанетьÑÑ, той чоловік, що Я виберу його, його Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ†Ð²Ñ–Ñ‚Ðµ. І Я відхилю від Себе Ð½Ð°Ñ€Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, що вони нарікають на ваÑ.(UA) ЧиÑла. 17:6 (17-21) І МойÑей промовлÑв до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– дали йому вÑÑ– їхні начальники по палиці від кожного начальника Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ їхніх батьків, дванадцÑÑ‚ÑŒ палиць. Ð Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ðаронова Ñеред їхніх палиць.(UA) ЧиÑла. 17:7 (17-22) І поклав МойÑей Ñ‚Ñ– палиці перед ГоÑподнім лицем у Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 17:8 (17-23) І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ð°, Ñ– ввійшов МойÑей до Ñкинії заповіту, аж оÑÑŒ зацвіла Ðаронова Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ñ–Ñ”Ð²Ð¾Ð³Ð¾ дому, Ñ– пуÑтила пуп'Ñнки, Ñ– зацвіла квіткою, Ñ– випуÑтила дозрілі мигдалі!(UA) ЧиÑла. 17:9 (17-24) І Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐœÐ¾Ð¹Ñей уÑÑ– Ñ‚Ñ– палиці з-перед ГоÑподнього Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, Ñ– вони побачили, Ñ– взÑли кожен Ñвою палицю.(UA) ЧиÑла. 17:10 (17-25) І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Верни Ðаронову палицю до ковчегу Ñвідоцтва, щоб берегти на ознаку Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑлухнÑних Ñинів, Ñ– Ñпиниш їхні Ð½Ð°Ñ€Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Мене, щоб не повмирали вони.(UA) ЧиÑла. 17:11 (17-26) І зробив так МойÑей, Ñк ГоÑподь наказав був йому, так він Ñ– зробив.(UA) ЧиÑла. 17:12 (17-27) І Ñказали Ізраїлеві Ñини до МойÑеÑ, говорÑчи: Тож ми повмираємо, погинемо, уÑÑ– ми погинемо!(UA) ЧиÑла. 17:13 (17-28) Кожен, хто наблизитьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑподньої Ñкинії, помре. Чи ж ми дорешти вимремо?(UA) ЧиÑла. 18:1 І Ñказав ГоÑподь до Ðарона: Ти й Ñини твої та дім батька твого з тобою понеÑете на Ñобі гріх щодо ÑвÑтині; Ñ– ти, Ñ– Ñини твої з тобою понеÑете на Ñобі гріх щодо вашого ÑвÑщенÑтва.(UA) ЧиÑла. 18:2 Ртакож ти наблизиш до Ñебе братів Ñвоїх, плем'Ñ Ð›ÐµÐ²Ñ–Ñ—Ð½Ðµ, плем'Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого, Ñ– вони злучатьÑÑ Ð· тобою, Ñ– будуть приÑлужувати тобі, а ти й Ñини твої з тобою будете перед Ñкинією Ñвідоцтва.(UA) ЧиÑла. 18:3 І будуть вони виконувати твою Ñторожу та Ñтрожу вÑієї Ñкинії, тільки до речей ÑвÑтині та до жертівника не приÑтуплÑÑ‚ÑŒ, щоб не повмирали Ñк вони, так Ñ– ви.(UA) ЧиÑла. 18:4 І злучатьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ з тобою, Ñ– будуть виконувати Ñторожу Ñкинії заповіту, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої Ñлужби в Ñкинії, а чужий не приÑтупить до ваÑ.(UA) ЧиÑла. 18:5 І будете ви виконувати Ñторожу ÑвÑтині та Ñторожу жертівника, щоб не було вже гніву на Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 18:6 РЯ оце взÑв ваших братів Левитів з-поÑеред Ізраїлевих Ñинів Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñк дар вони дані ГоÑподеві, щоб виконувати Ñлужбу Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 18:7 Рти та Ñини твої з тобою будете допильновувати ваше ÑвÑщенÑтво Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої речі жертівника та Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, що поза завіÑою, Ñ– будете робити. Як Ñлужбу дару даю Я ÑвÑщенÑтво вам, а чужий, хто приÑтупить, буде забитий.(UA) ЧиÑла. 18:8 І ГоÑподь промовлÑв до Ðарона: Я оце доручив тобі пильнувати за приношеннÑми Моїми. Від уÑього поÑвÑченого Ñинами Ізраїлевими Я дав чаÑтку тобі та Ð´Ð»Ñ Ñинів твоїх на вічну поÑтанову.(UA) ЧиÑла. 18:9 Оце буде тобі з найÑвÑтіших жертов, без огню: кожна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð° жертва, Ñ– кожна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° за гріх, Ñ– кожна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° за провину, що звернуть Мені Ñк найÑвÑтіше, тобі це та Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—Ñ… Ñинів!(UA) ЧиÑла. 18:10 Ðа найÑвÑтішому міÑці будеш ти Ñ—Ñти оце. Кожен чоловічої Ñтаті буде Ñ—Ñти, це буде ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) ЧиÑла. 18:11 Рце тобі Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ дару вÑÑ–Ñ… колихань Ізраїлевих Ñинів, Я дав Ñ—Ñ… тобі, Ñ– Ñинам твоїм та дочкам твоїм з тобою на вічну поÑтанову, кожен чиÑтий у твоїм домі буде це Ñ—Ñти.(UA) ЧиÑла. 18:12 УÑе найкраще зо Ñвіжої оливи, Ñ– вÑе найкраще з молодого вина та збіжжÑ, їхні первоплоди, що вони дадуть ГоÑподеві, Я віддав Ñ—Ñ… тобі.(UA) ЧиÑла. 18:13 Первоплоди уÑього, що в їхньому Краю, що вони принеÑуть ГоÑподеві, будуть Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, кожен чиÑтий у твоїм домі буде те Ñ—Ñти.(UA) ЧиÑла. 18:14 УÑе заклÑте між Ізраїлем буде тобі.(UA) ЧиÑла. 18:15 УÑе, що розкриває утробу кожного тіла, що принеÑуть ГоÑподеві з-поміж людей та з-поміж Ñкотини, буде Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ. Тільки конче викупиш перворідного людини, Ñ– перворідне з нечиÑтої худобини викупиш.(UA) ЧиÑла. 18:16 Рвикуп його: від міÑÑчного віку викупиш за твоєю оцінкою, п'ÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла на міру шеклем ÑвÑтині, двадцÑÑ‚ÑŒ ґер він.(UA) ЧиÑла. 18:17 Тільки перворідного з волів, або перворідного з овечок, або перворідного з кіз не викупиш, вони ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ: їхньою кров'ÑŽ окропиш жертівника, а їхній лій Ñпалиш, Ñк огнÑну жертву на любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 18:18 Рїхнє м'ÑÑо буде Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, Ñк грудина колиханнÑ, Ñ– Ñк Ñтегно правиці буде Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) ЧиÑла. 18:19 УÑÑ– ÑвÑтощі приношеннÑ, що Ізраїлеві Ñини принеÑуть Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Я віддав тобі, Ñ– Ñинам твоїм та дочкам твоїм із тобою, вічною поÑтановою. Це міцний заповіт, він вічний перед ГоÑподнім лицем Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ та Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ з тобою.(UA) ЧиÑла. 18:20 І Ñказав ГоÑподь до Ðарона: У їхньому Краю ти не будеш мати влаÑноÑти, Ñ– не буде тобі чаÑтки між ними, Я чаÑтка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ Ізраїлевими Ñинами!(UA) ЧиÑла. 18:21 РЛевієвим Ñинам Я дав оÑÑŒ кожну деÑÑтину в Ізраїлі на Ñпадщину, взамін за їхню Ñлужбу, бо вони виконують Ñлужбу Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 18:22 І Ізраїлеві Ñини не приÑтуплÑÑ‚ÑŒ уже до Ñкинії заповіту, щоб не понеÑти гріха, Ñ– не вмерти.(UA) ЧиÑла. 18:23 І буде Левит Ñам виконувати Ñлужбу Ñкинії заповіту, Ñ– Ñам понеÑе вину Ñвою. Це вічна поÑтанова Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь, а між Ізраїлевими Ñинами не будуть вони дідичити Ñпадщину,(UA) ЧиÑла. 18:24 бо деÑÑтину Ізраїлевих Ñинів, що вони принеÑуть Ñк Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Я дав Левитам за Ñпадщину. Тому Я Ñказав до них: Між Ізраїлевими Ñинами не будуть вони дідичити Ñпадщину.(UA) ЧиÑла. 18:25 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 18:26 Рдо Левитів будеш ти промовлÑти та й Ñкажеш їм: Коли візьмете від Ізраїлевих Ñинів ту деÑÑтину, що Я дав вам від них на ваше Ñпадщину, то ви принеÑете з неї ГоÑподнє приношеннÑ, деÑÑтину з деÑÑтини.(UA) ЧиÑла. 18:27 І буде пораховане ваше Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñк Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð· току, Ñ– Ñк Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ Ð· кадки чавила.(UA) ЧиÑла. 18:28 Так принеÑете й ви ГоÑподнє Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð¾ вÑÑ–Ñ… ваших деÑÑтин, що візьмете від Ізраїлевих Ñинів, Ñ– даÑте з того ГоÑподнє Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑщеникові Ðаронові.(UA) ЧиÑла. 18:29 Зо вÑÑ–Ñ… ваших дарів принеÑе кожен ГоÑподнє приношеннÑ, зо вÑього найкращого поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· нього.(UA) ЧиÑла. 18:30 І Ñкажи їм: коли ви будете приноÑити найкраще з нього, то це порахуєтьÑÑ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ð°Ð¼, Ñк урожай току, Ñ– Ñк урожай кадки чавила.(UA) ЧиÑла. 18:31 І будете Ñ—Ñти це на кожному міÑці ви та дім ваш, бо це нагорода Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð²Ð·Ð°Ð¼Ñ–Ð½ за вашу Ñлужбу в Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 18:32 І ви не понеÑете через це гріха, коли будете приноÑити найкраще з нього, а ÑвÑтощів Ізраїлевих Ñинів не збезчеÑтите, Ñ– не повмираєте.(UA) ЧиÑла. 19:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 19:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– нехай вони візьмуть Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ безвадну руду Ñлівку, що в ній нема вади, що на неї не накладали Ñрма.(UA) ЧиÑла. 19:3 І даÑте Ñ—Ñ— до ÑвÑщеника Елеазара, а він виведе Ñ—Ñ— поза табір. І заріжуть Ñ—Ñ— перед ним.(UA) ЧиÑла. 19:4 І візьме Елеазар пальцем Ñвоїм Ñ—Ñ— крови, та й покропить кров'ÑŽ Ñ—Ñ— перед Ñкинії заповіту Ñім раз.(UA) ЧиÑла. 19:5 І ÑпалитьÑÑ Ñ‚Ð° Ñлівка на його очах, шкура Ñ—Ñ—, Ñ– м'ÑÑо Ñ—Ñ—, Ñ– кров Ñ—Ñ— з Ñ—Ñ— нечиÑтоÑÑ‚Ñми ÑпалитьÑÑ.(UA) ЧиÑла. 19:6 І візьме ÑвÑщеник кедрове дерево, Ñ– Ñ–Ñоп та червень, та й кине до Ñередини погорілища тієї Ñлівки.(UA) ЧиÑла. 19:7 І випере той ÑвÑщеник шати Ñвої та обмиє тіло Ñвоє в воді, а потім увійде до табору. І буде той ÑвÑщеник нечиÑтий аж до вечора.(UA) ЧиÑла. 19:8 Ртой, хто палить Ñ—Ñ—, випере одежу Ñвою в воді й обмиє тіло Ñвоє в воді, та й буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) ЧиÑла. 19:9 І збере чиÑтий чоловік попіл тієї Ñлівки, Ñ– покладе поза табором в чиÑтому міÑці, Ñ– буде це Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¸ Ізраїлевих Ñинів на Ñховок Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— води, це жертва за гріх.(UA) ЧиÑла. 19:10 Ртой, хто збирає попіл тієї Ñлівки, випере одежу Ñвою, Ñ– буде нечиÑтий аж до вечора. І це буде на вічну поÑтанову Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ°, що мешкає Ñеред них тимчаÑово.(UA) ЧиÑла. 19:11 Ртой, хто доторкаєтьÑÑ Ð´Ð¾ вÑÑкого мертвого тіла людини, то буде нечиÑтий Ñім день.(UA) ЧиÑла. 19:12 Він очиÑтитьÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼ попелом Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ та Ð´Ð½Ñ Ñьомого, Ñ– буде чиÑтий. Ð Ñкщо він не очиÑтитьÑÑ Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ та Ð´Ð½Ñ Ñьомого, не буде чиÑтий.(UA) ЧиÑла. 19:13 Кожен, хто доторкуєтьÑÑ Ð´Ð¾ померлого, до тіла людини, що померла, Ñ– не очиÑтитьÑÑ, він занечиÑтив ГоÑподню Ñкинію, Ñ– буде винищена душа та з ІзраїлÑ, бо очищальна вода не була покроплена на нього, нечиÑтий він буде, нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його в ньому.(UA) ЧиÑла. 19:14 Оце той закон: коли в наметі помре людина, то кожен, хто входить до того намету, та вÑе, що в наметі, буде нечиÑте Ñім день.(UA) ЧиÑла. 19:15 І кожна відкрита поÑудина, що на ній нема міцно прив'Ñзаного накриттÑ, нечиÑта вона.(UA) ЧиÑла. 19:16 Ркожен, хто доторкнетьÑÑ Ð½Ð° поверхні Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð¾ трупа від меча, або до померлого, або до коÑтей людини, або до гробу, буде нечиÑтий Ñім день.(UA) ЧиÑла. 19:17 І візьмуть Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ нечиÑтого пороху з погорілища жертви за гріх, Ñ– наллють на нього живої води до поÑуду.(UA) ЧиÑла. 19:18 РчиÑтий чоловік візьме Ñ–Ñопу, Ñ– вмочить у ту воду, та й покропить на того намета, Ñ– на вÑÑ– поÑудини, Ñ– на душі Ñ‚Ñ–, що були там, та на того, хто доторкуєтьÑÑ Ð´Ð¾ тієї кіÑтки, або до трупа, або до померлого, або до гробу.(UA) ЧиÑла. 19:19 І покропить той чиÑтий на нечиÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ та Ð´Ð½Ñ Ñьомого, та й очиÑтить його Ñьомого днÑ. І випере він одежу Ñвою й обмиє в воді, Ñ– Ñтане чиÑтий увечері.(UA) ЧиÑла. 19:20 Рчоловік, що Ñтане нечиÑтим Ñ– не очиÑтитьÑÑ, то буде знищена душа та з-поÑеред збору, бо він занечиÑтив ГоÑподню ÑвÑтиню, очищальна вода не була кроплена на нього, нечиÑтий він.(UA) ЧиÑла. 19:21 І буде це Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… на вічну поÑтанову, а той, хто кропить очищальну воду, випере одежу Ñвою, а хто доторкаєтьÑÑ Ð´Ð¾ очищальної води, буде нечиÑтий аж до вечора.(UA) ЧиÑла. 19:22 Ркожен, до кого доторкнетьÑÑ Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñтий, буде нечиÑтий, а оÑоба, що доторкуєтьÑÑ, буде нечиÑта аж до вечора.(UA) ЧиÑла. 20:1 І ввійшли Ізраїлеві Ñини, уÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, до пуÑтині Цін першого міÑÑцÑ, та й заÑів народ у Кадеші. І померла там МаріÑм, Ñ– була там похована.(UA) ЧиÑла. 20:2 І не було води Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¸, Ñ– вони зібралиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° проти Ðарона.(UA) ЧиÑла. 20:3 І ÑваривÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ народ із МойÑеєм, та й Ñказали, говорÑчи: О, Ñкби ми повмирали були, коли наші брати вмирали перед ГоÑподнім лицем!(UA) ЧиÑла. 20:4 І нащо ви привели ГоÑподню громаду на цю пуÑтиню, щоб повмирали тут ми та худоба наша?(UA) ЧиÑла. 20:5 І нащо ви вивели Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту, щоб привеÑти Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° це зле міÑце? Тут не родить збіжжÑ, ані фіґи, ані виноград, ані гранатове Ñблуко, Ñ– навіть немає напитиÑÑŒ води!(UA) ЧиÑла. 20:6 І ввійшли МойÑей та Ðарон від громади до входу Ñкинії заповіту, та й попадали на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої. І Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑвилаÑÑ Ñ—Ð¼!(UA) ЧиÑла. 20:7 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 20:8 Візьми жезло, та збери громаду ти та брат твій Ðарон, Ñ– Ñкажете до тієї Ñкелі на їхніх очах, Ñ– вона даÑÑ‚ÑŒ Ñвою воду. І виведеш Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… воду з тієї Ñкелі, та й напоїш ту громаду та їхню худобу.(UA) ЧиÑла. 20:9 І взÑв МойÑей те жезло з-перед ГоÑподнього лицÑ, Ñк Він наказав був йому.(UA) ЧиÑла. 20:10 І зібрали МойÑей та Ðарон громаду перед тією Ñкелею. І Ñказав він до них: ПоÑлухайте ж, неÑлухнÑні, чи з цієї Ñкелі ми виведемо Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¾Ð´Ñƒ?(UA) ЧиÑла. 20:11 І Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ ÐœÐ¾Ð¹Ñей руку Ñвою, та й ударив ту Ñкелю Ñвоїм жезлом два рази, Ñ– вийшло багато води! І пила громада та Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð°!...(UA) ЧиÑла. 20:12 І Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона: За те, що ви не ввірували в Мене, щоб ÑвилаÑÑ ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð½Ð° очах Ізраїлевих Ñинів, ви не введете цієї громади до Краю, що Я дав їм.(UA) ЧиÑла. 20:13 Це вода Меріви, де ÑварилиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини з ГоÑподом, Ñ– ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Його ÑвилаÑÑ Ñ—Ð¼.(UA) ЧиÑла. 20:14 І поÑлав МойÑей поÑлів із Кадешу до Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐµÐ´Ð¾Ð¼Ñького Ñказати: Так каже брат твій Ізраїль: Ти знаєш уÑÑŽ Ñ‚Ñготу, що впала на наÑ.(UA) ЧиÑла. 20:15 І зійшли були наші батьки до Єгипту, Ñ– Ñиділи ми в Єгипті багато чаÑу, а Єгипет чинив зло нам та батькам нашим.(UA) ЧиÑла. 20:16 І голоÑили ми до ГоÑпода, Ñ– Він почув наш голоÑ, та й поÑлав Ðнгола, Ñ– вивів Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту, а оце ми в Кадеші, що при Ñамім кінці твоєї границі.(UA) ЧиÑла. 20:17 Ðехай же ми перейдемо через твій край! Ми не підемо полем та виноградником, Ñ– не будемо пити води з криниці, ми підемо дорогою царÑькою, не збочимо ні праворуч, ні ліворуч, аж поки не перейдемо границі твоєї.(UA) ЧиÑла. 20:18 І Ñказав до нього Едом: Ти не перейдеш у мене, бо інакше Ñ Ð· мечем вийду проти тебе!(UA) ЧиÑла. 20:19 І Ñказали йому Ізраїлеві Ñини: Ми підемо битою дорогою, а Ñкщо будемо пити воду твою Ñ Ñ‚Ð° худоба моÑ, то Ñ Ð´Ð°Ð¼ заплату за неї. Ðічого більше, тільки нехай перейду Ñ Ñвоїми ногами!(UA) ЧиÑла. 20:20 Ртой відказав: Ðе перейдеш! І вийшов Едом навпроти нього з чиÑленним народом та з Ñильною рукою.(UA) ЧиÑла. 20:21 І відмовив Едом дати Ізраїлеві перейти його границі, Ñ– Ізраїль збочив від нього.(UA) ЧиÑла. 20:22 І рушили з Кадешу, Ñ– вийшли Ізраїлеві Ñини, уÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, до Гор-гори.(UA) ЧиÑла. 20:23 І Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° до Ðарона на Гор-горі, на границі едомÑького краю, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 20:24 Ðехай прилучитьÑÑ Ðарон до Ñвоєї рідні, бо він не ввійде до того Краю, що Я дав Ізраїлевим Ñинам, через те, що ви були неÑлухнÑні наказу Моєму при воді Меріви.(UA) ЧиÑла. 20:25 Візьми Ðарона та Ñина його Елеазара, та й виведи Ñ—Ñ… на Гор-гору.(UA) ЧиÑла. 20:26 І нехай Ðарон здійме шати Ñвої, Ñ– зодÑгне в них Ñина Ñвого Елеазара, Ñ– Ðарон буде забраний, та й помре там.(UA) ЧиÑла. 20:27 І зробив МойÑей, Ñк ГоÑподь наказав був, Ñ– вийшли вони на Гор-гору на очах уÑієї громади.(UA) ЧиÑла. 20:28 І знÑв МойÑей з Ðарона шати його, Ñ– зодÑгнув у них Ñина його Елеазара, Ñ– Ðарон помер там на верхів'Ñ— гори. І зійшов МойÑей та Елеазар із гори.(UA) ЧиÑла. 20:29 І бачила вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, що помер Ðарон, Ñ– оплакував Ðарона ввеÑÑŒ Ізраїлів дім тридцÑÑ‚ÑŒ день.(UA) ЧиÑла. 21:1 І почув ханаанеÑнин, цар Ðраду, що Ñидів на полудні, що Ізраїль увійшов дорогою Ðтарім, Ñ– він Ñтав воювати з Ізраїлем, Ñ– взÑв у нього до неволі полонених.(UA) ЧиÑла. 21:2 І Ñклав Ізраїль обітницю ГоÑподеві й Ñказав: Якщо Ñправді даÑи Ти народ той у мою руку, то Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑŽ їхні міÑта заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) ЧиÑла. 21:3 І виÑлухав ГоÑподь Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ–Ð², Ñ– дав йому ханаанеÑнина, Ñ– він учинив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм Ñ—Ñ… та їхні міÑта, Ñ– назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑта: Хорма.(UA) ЧиÑла. 21:4 І рушили вони з Гор-гори дорогою Червоного морÑ, щоб обійти едомÑький край. І підупала душа того народу в тій дорозі.(UA) ЧиÑла. 21:5 І промовлÑв той народ проти Бога та проти МойÑеÑ: Ðащо ви вивели Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту, щоб ми повмирали в пуÑтині? Бож нема тут хліба й нема води, а душі нашій обридла Ñ†Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð¸Ð´Ð°Ñ‚Ð½Ð° їжа.(UA) ЧиÑла. 21:6 І поÑлав ГоÑподь на той народ зміїв Ñарафів, Ñ– вони куÑали народ. І померло багато народу з ІзраїлÑ.(UA) ЧиÑла. 21:7 І прийшов народ до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° й Ñказав: Згрішили ми, бо говорили проти ГоÑпода та проти тебе. МолиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ– нехай Він забере від Ð½Ð°Ñ Ñ†Ð¸Ñ… зміїв. І моливÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей за народ.(UA) ЧиÑла. 21:8 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Зроби Ñобі Ñарафа, Ñ– виÑтав його на жердині. І ÑтанетьÑÑ, кожен покуÑаний, Ñк поглÑне на нього, то буде жити.(UA) ЧиÑла. 21:9 І зробив МойÑей мідÑного зміÑ, Ñ– виÑтавив його на жердині. І ÑталоÑÑ, Ñкщо змій покуÑав кого, то той дививÑÑ Ð½Ð° мідÑного Ð·Ð¼Ñ–Ñ Ñ– жив!(UA) ЧиÑла. 21:10 І рушили Ізраїлеві Ñини, Ñ– таборували в Овоті.(UA) ЧиÑла. 21:11 І рушили вони з Овоту, Ñ– таборували в Ійє-Гааварімі, на пуÑтині, що перед Моавом, від Ñходу ÑонцÑ.(UA) ЧиÑла. 21:12 Звідти вони рушили, Ñ– таборували в долині Зереду.(UA) ЧиÑла. 21:13 Звідти рушили й таборували на тім боці Ðрнону в пуÑтині, що виходить із аморейÑької границі, бо Ðрнон Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð°Ð²Ñƒ між Моавом та амореÑнином.(UA) ЧиÑла. 21:14 Тому розповідаєтьÑÑ Ð² Книжці воєн ГоÑподніх: Вагев у Суфі, Ñ– потоки Ðрнону,(UA) ЧиÑла. 21:15 Ñ– Ñпад потоків, що збочив на міÑце Ðру, Ñ– на моавÑьку границю опертий.(UA) ЧиÑла. 21:16 Рзвідти до Бееру. Це той Беер, що про нього Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Збери народ, Ñ– нехай Я дам їм воду.(UA) ЧиÑла. 21:17 Тоді заÑпівав був Ізраїль цю піÑню: ПіднеÑиÑÑ, кринице, Ñпівайте про неї!(UA) ЧиÑла. 21:18 КриницÑ, вельможі копали Ñ—Ñ—, Ñ—Ñ— викопали народні доÑтойники берлом, жезлами Ñвоїми. Рз Мідбару до Маттани,(UA) ЧиÑла. 21:19 а з Маттани до Ðахаліїлу, а з Ðахаліїлу до Бамоту,(UA) ЧиÑла. 21:20 а з Бамоту до долини, що на моавÑькому полі, у верхівки ПіÑÒ‘Ñ–, що звернена до пуÑтині.(UA) ЧиÑла. 21:21 І поÑлав Ізраїль поÑлів до Сигона аморейÑького царÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 21:22 Ðехай Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¹Ð´Ñƒ в твоїм краї! Ми не збочимо ні на поле, ні на виноградник, не будемо пити води з криниці, ми підемо царÑькою дорогою, аж поки перейдемо землю твою.(UA) ЧиÑла. 21:23 І не дав Сигон Ізраїлеві перейти в границі його. І зібрав Сигон увеÑÑŒ Ñвій народ, та й вийшов навпроти Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° пуÑтині, Ñ– прибув до Йогці, Ñ– воював з Ізраїлем.(UA) ЧиÑла. 21:24 І вдарив його Ізраїль віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, Ñ– поÑів край його від Ðрнону аж до Яббоку, аж до Ñинів Ðммону, бо Ðз Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñинів Ðммону.(UA) ЧиÑла. 21:25 І позабирав Ізраїль уÑÑ– Ñ‚Ñ– міÑта. І оÑів Ізраїль у вÑÑ–Ñ… аморейÑьких міÑтах: у Хешбоні й по вÑÑ–Ñ… залежних міÑтах його.(UA) ЧиÑла. 21:26 Бо Хешбон міÑто Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького він; Ñ– він воював з першим моавÑьким царем, Ñ– забрав увеÑÑŒ його край з його руки аж до Ðрнону.(UA) ЧиÑла. 21:27 Тому й розповідають кобзарі: Підіть до Хешбону, нехай він збудуєтьÑÑ, Ñ– хай міцно поÑтавитьÑÑ Ð¼Ñ–Ñто Сигонове.(UA) ЧиÑла. 21:28 Бо вийшов огонь із Хешбону, а полум'Ñ Ð· міÑта Сигонового, він міÑто моавÑьке пожер, володарів арнонÑьких виÑот.(UA) ЧиÑла. 21:29 Горе тобі, о Моаве, ти згинув, народе Кемошів! Він зробив був Ñинів Ñвоїх утікачами, а дочок Ñвоїх дав у неволю Сигону, царю аморейÑькому.(UA) ЧиÑла. 21:30 І розбили ми Ñ—Ñ…, згинув Хешбон до Дівону, Ñ– ми попуÑтошили аж до Ðофаху, що аж до Медви.(UA) ЧиÑла. 21:31 І Ізраїль оÑів в аморейÑькому краї.(UA) ЧиÑла. 21:32 І поÑлав МойÑей розвідати про Язера, Ñ– вони здобули його залежні міÑта, Ñ– заволоділи амореÑнином, що жив там.(UA) ЧиÑла. 21:33 І повернулиÑÑŒ вони, Ñ– пішли дорогою Башану. І вийшов Оґ, цар башанÑький, наÑупроти них, він та ввеÑÑŒ його народ, на війну до Едреї.(UA) ЧиÑла. 21:34 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Ðе бійÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, бо в руку твою дав Я його й увеÑÑŒ народ його та край його, Ñ– зробиш йому, Ñк зробив ти Сигону, цареві аморейÑькому, що Ñидів у Хешбоні.(UA) ЧиÑла. 21:35 І вони побили його й Ñинів його та ввеÑÑŒ народ його, так що нікого не зоÑталоÑÑ. І вони заволоділи краєм його.(UA) ЧиÑла. 22:1 І рушили Ізраїлеві Ñини, та й таборували в моавÑьких Ñтепах по тім боці приєрихонÑького Йордану.(UA) ЧиÑла. 22:2 І побачив Балак, Ñин Ціппорів, уÑе, що зробив Ізраїль амореÑнинові.(UA) ЧиÑла. 22:3 І дуже злÑкавÑÑ ÐœÐ¾Ð°Ð² того народу, бо він був великий. І наÑтрашивÑÑ ÐœÐ¾Ð°Ð² Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 22:4 І Ñказав Моав до мідіÑнÑьких Ñтарших: Тепер повиÑкубує Ð¾Ñ†Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° вÑÑ– наші околиці, Ñк виÑкубує віл польову зеленину. РБалак, Ñин Ціппорів, був того чаÑу моавÑьким царем.(UA) ЧиÑла. 22:5 І поÑлав він поÑлів до Валаама, Беорового Ñина, до Петору, що над Річкою, до краю Ñинів народу його, щоб покликати його, говорÑчи: ОÑÑŒ вийшов народ із Єгипту, оÑÑŒ покрив він поверхню землі, Ñ– Ñидить навпроти мене.(UA) ЧиÑла. 22:6 Ртепер ходи ж, проклÑни мені цей народ, бо він міцніший за мене. Може Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿Ð»ÑŽ вдарити його, Ñ– вижену його з краю, бо знаю, що кого ти поблагоÑловиш, той благоÑловенний, а кого проклÑнеш, проклÑтий.(UA) ЧиÑла. 22:7 І пішли моавÑькі Ñтарші та Ñтарші МідіÑну, а дарунки за чари в руці Ñ—Ñ…, Ñ– прийшли до Валаама, та й промовлÑли до нього Балакові Ñлова.(UA) ЧиÑла. 22:8 Рвін їм Ñказав: Ðочуйте тут цієї ночі, Ñ– Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÐ°Ð¶Ñƒ вам Ñлово, Ñк ГоÑподь промовлÑтиме до мене. І зоÑталиÑÑŒ моавÑькі вельможі в Валаама.(UA) ЧиÑла. 22:9 І прийшов Бог до Валаама та й Ñказав: Хто ці люди з тобою?(UA) ЧиÑла. 22:10 І Ñказав Валаам до Бога: Балак, Ñин Ціппорів, цар моавÑький, поÑлав до мене Ñказати:(UA) ЧиÑла. 22:11 ОÑÑŒ народ виходить з Єгипту, Ñ– закрив поверхню землі; тепер іди ж, проклÑни мені його, може Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿Ð»ÑŽ воювати з ним, Ñ– вижену його.(UA) ЧиÑла. 22:12 І Ñказав Бог до Валаама: Ðе підеш ти з ними, не проклÑнеш того народу, бо благоÑловенний він!(UA) ЧиÑла. 22:13 І вÑтав Валаам уранці та й Ñказав до Балакових вельмож: ВертайтеÑÑŒ до Ñвого краю, бо відмовив ГоÑподь позволити мені піти з вами.(UA) ЧиÑла. 22:14 І вÑтали моавÑькі вельможі, Ñ– прийшли до Балака та й Ñказали: Відмовив Валаам піти з нами.(UA) ЧиÑла. 22:15 РБалак знову поÑлав вельмож, більше й поважніших від тих.(UA) ЧиÑла. 22:16 І прибули вони до Валаама та й Ñказали йому: Так Ñказав Балак, Ñин Ціппорів: Ðе ÑтримуйÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ñ‚Ð¸ до мене,(UA) ЧиÑла. 22:17 бо Ñправді дуже вшаную тебе, Ñ– вÑе, що Ñкажеш мені, зроблю. І ходи ж, проклÑни мені народ той!(UA) ЧиÑла. 22:18 І відповів Валаам, Ñ– Ñказав Балаковим рабам: Якщо Балак даÑÑ‚ÑŒ мені повний Ñвій дім Ñрібла та золота, то й тоді Ñ Ð½Ðµ зможу переÑтупити наказу ГоÑпода, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.(UA) ЧиÑла. 22:19 Ртепер поÑидьте й ви тут цієї ночі, а Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що ще ГоÑподь буде говорити мені.(UA) ЧиÑла. 22:20 І прийшов Бог уночі до Валаама та й Ñказав йому: Якщо ці люди прийшли покликати тебе, уÑтань, іди з ними. Ðле тільки те, що Я промовлÑтиму до тебе, те ти зробиш.(UA) ЧиÑла. 22:21 І вÑтав Валаам уранці, Ñ– оÑідлав Ñвою оÑлицю, та й пішов із моавÑькими вельможами.(UA) ЧиÑла. 22:22 І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Божий, що він іде. І Ñтав Ðнгол ГоÑподній на дорозі за перешкоду йому, а він їде на Ñвоїй оÑлиці, Ñ– двоє Ñлуг його з ним.(UA) ЧиÑла. 22:23 І побачила та оÑÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього Ðнгола, що Ñтоїть на дорозі, а витÑгнений меч його в руці його. І збочила оÑÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ð· дороги, Ñ– пішла полем, а Валаам ударив оÑлицю, щоб збочила на дорогу.(UA) ЧиÑла. 22:24 І Ñтав Ðнгол ГоÑподній на Ñтежці виноградників, Ñтіна з цієї Ñторони, Ñ– Ñтіна з тієї.(UA) ЧиÑла. 22:25 І побачила та оÑÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього Ðнгола, Ñ– притиÑнулаÑÑ Ð´Ð¾ Ñтіни, та й притиÑнула до Ñтіни Валаамову ногу. І він далі Ñ—Ñ— бив.(UA) ЧиÑла. 22:26 І Ðнгол ГоÑподній знов перейшов, Ñ– Ñтав у Ñ‚Ñ–Ñному міÑці, де нема дороги збочити ні праворуч, ні ліворуч.(UA) ЧиÑла. 22:27 І побачила та оÑÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього Ðнгола Ñ– лÑгла під Валаамом. І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Валаамів, Ñ– він ударив оÑлицю києм.(UA) ЧиÑла. 22:28 І відкрив ГоÑподь уÑта оÑлиці, Ñ– Ñказала вона до Валаама: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð»Ð° тобі, що ти оце тричі вдарив мене?(UA) ЧиÑла. 22:29 І Ñказав Валаам до оÑлиці: Бо ти виÑтавила мене на Ñміх. Коли б меч був у руці моїй, то тепер Ñ Ð·Ð°Ð±Ð¸Ð² би тебе!(UA) ЧиÑла. 22:30 І Ñказала оÑÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Валаама: Чи ж Ñ Ð½Ðµ оÑÐ»Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, що ти їздив на мені, Ñкільки живеш, аж до цього днÑ? Чи ж Ñправді звикла Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸ тобі так? І він відказав: ÐÑ–!(UA) ЧиÑла. 22:31 І відкрив ГоÑподь очі Валаамові, Ñ– побачив він ГоÑподнього Ðнгола, що Ñтоїть на дорозі, а його витÑгнений меч у руці його. І ÑхиливÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– впав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє.(UA) ЧиÑла. 22:32 І Ñказав до нього Ðнгол ГоÑподній: Ðащо ти вдарив оÑлицю Ñвою оце тричі? ОÑÑŒ Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² за перешкоду, бо Ñ†Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð° погибельна передо мною.(UA) ЧиÑла. 22:33 І побачила мене Ñ†Ñ Ð¾ÑлицÑ, Ñ– збочила перед лицем моїм оÑÑŒ влаÑне тричі. І коли б вона не збочила була перед лицем моїм, то тепер Ñ Ð¹ забив би тебе, а Ñ—Ñ— позоÑтавив би живою.(UA) ЧиÑла. 22:34 І Ñказав Валаам до ГоÑподнього Ðнгола: Я згрішив, бо не знав, що ти Ñтоїш на дорозі навпроти мене. Ртепер, Ñкщо це зле в очах твоїх, то Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÑÑ Ñобі.(UA) ЧиÑла. 22:35 І Ñказав Ðнгол ГоÑподній до Валаама: Іди з цими людьми, Ñ– те Ñлово, що Ñкажу тобі, його тільки будеш говорити. І пішов Валаам з Балаковими вельможами.(UA) ЧиÑла. 22:36 І почув Балак, що прийшов Валаам, Ñ– вийшов навпроти нього до Їр-Моаву, що на границі Ðрнону, що на краю границі.(UA) ЧиÑла. 22:37 І Ñказав Балак до Валаама: Чи ж Ñправді не поÑлав Ñ Ð´Ð¾ тебе, щоб покликати тебе, чому ж не пішов ти до мене? Чи Ñправді Ñ Ð½Ðµ потраплю вшанувати тебе?(UA) ЧиÑла. 22:38 І Ñказав Валаам до Балака: ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÐ² до тебе тепер. Чи потраплю Ñ Ñказати щоÑÑŒ? Те Ñлово, що Бог вкладе в уÑта мої, його тільки Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ промовлÑти.(UA) ЧиÑла. 22:39 І пішов Валаам із Балаком, Ñ– прибули вони до Кір'ÑÑ‚-Хуцоту.(UA) ЧиÑла. 22:40 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð‘Ð°Ð»Ð°Ðº на жертву худобу велику та худобу дрібну, Ñ– поÑлав Валаамові та вельможам, що з ним.(UA) ЧиÑла. 22:41 І ÑталоÑÑ Ð²Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ–, Ñ– взÑв Балак Валаама, та й вивів його на Бамот-Баал, щоб побачив ізвідти тільки чаÑтину того народу.(UA) ЧиÑла. 23:1 І Ñказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут Ñім жертівників, Ñ– приготуй мені тут Ñім бичків та Ñім баранів.(UA) ЧиÑла. 23:2 І зробив Балак, Ñк Валаам говорив. І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð‘Ð°Ð»Ð°Ðº та Валаам бичка та барана на кожному жертівнику.(UA) ЧиÑла. 23:3 І Ñказав Валаам до Балака: Стань над Ñвоїм цілопаленнÑм, а Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ, може Ñтріну ГоÑпода навпроти Ñебе, Ñ– що Він об'Ñвить мені, Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÐ°Ð¶Ñƒ тобі. І він пішов на лиÑу гору.(UA) ЧиÑла. 23:4 І ÑтрівÑÑ Ð’Ð°Ð»Ð°Ð°Ð¼Ð¾Ð²Ñ– Бог, Ñ– Ñказав він Йому: Сім жертівників Ñклав Ñ, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ° та барана на кожному жертівнику.(UA) ЧиÑла. 23:5 І вклав ГоÑподь Ñлово до Валаамових уÑÑ‚ та й Ñказав: ВерниÑÑŒ до Балака, Ñ– будеш так промовлÑти.(UA) ЧиÑла. 23:6 І вернувÑÑŒ він до нього, аж оÑÑŒ він Ñтоїть над Ñвоїм цілопаленнÑм, він та вÑÑ– вельможі моавÑькі.(UA) ЧиÑла. 23:7 І він виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: Із Ðраму мене припровадив Балак, цар моавÑький, з гір Ñходу: Іди ж, проклÑни мені Якова, а йди ж, Ñкажи зло на ІзраїлÑ!(UA) ЧиÑла. 23:8 Що ж Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ того проклинати, що Бог не проклÑв був його? І що ж буду казать зло на того, що гніву на нього не має ГоÑподь?(UA) ЧиÑла. 23:9 Бо Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ його з вершка Ñкель, Ñ– з пагірків його оглÑдаю, тож народ пробуває Ñамітно, а Ñеред людей не рахуєтьÑÑ.(UA) ЧиÑла. 23:10 Хто ж перелічив порох Яковів, Ñ– хто зрахував пил Ізраїлів? Хай душа Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ð¼Ñ€Ðµ Ñмертю праведних, Ñ– кінець мій хай буде такий, Ñк його!(UA) ЧиÑла. 23:11 І Ñказав Балак до Валаама: Що ти зробив мені? Я взÑв тебе, щоб ти проклÑв моїх ворогів, а оце ти Ñправді поблагоÑловив Ñ—Ñ…!(UA) ЧиÑла. 23:12 Ртой відповів та й Ñказав: Чи ж не те, що ГоÑподь вкладе в мої уÑта, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ пильнувати, щоб те говорити?(UA) ЧиÑла. 23:13 І Ñказав до нього Балак: Ходи ж зо мною до іншого міÑцÑ, звідки побачиш його. Тільки чаÑтину його будеш бачити, а вÑього його не побачиш. І проклÑни мені його, мого ворога, звідти!(UA) ЧиÑла. 23:14 І він узÑв його на Седе-Цофім, на верхів'Ñ ÐŸÑ–ÑÒ‘Ñ–, Ñ– збудував Ñім жертівників, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ° та барана на кожнім жертівнику.(UA) ЧиÑла. 23:15 І Ñказав він до Балака: Стань тут над Ñвоїм цілопаленнÑм, а Ñ Ñтріну там ГоÑпода.(UA) ЧиÑла. 23:16 І Ñтрів ГоÑподь Валаама, Ñ– вклав Ñлово до уÑÑ‚ його та й Ñказав: ВерниÑÑ Ð´Ð¾ Балака, Ñ– будеш так промовлÑти.(UA) ЧиÑла. 23:17 І прийшов він до нього, аж оÑÑŒ він Ñтоїть над Ñвоїм цілопаленнÑм, а з ним вельможі моавÑькі. І Ñказав йому Балак: Що ж говорив ГоÑподь?(UA) ЧиÑла. 23:18 І він виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: УÑтань же, Балаку, та й Ñлухай, нахили Ñвоє ухо до мене, о Ñину Ціппорів!(UA) ЧиÑла. 23:19 Бог не чоловік, щоб неправду казати, Ñ– Він не Ñин людÑький, щоб Йому жалкувати. Чи ж Він був Ñказав Ñ– не зробить, чи ж Він говорив та й не виконає?(UA) ЧиÑла. 23:20 Оце Ñ Ð¾Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð² наказа поблагоÑловити, Ñ– поблагоÑловив Він, Ñ– Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ не відверну!(UA) ЧиÑла. 23:21 Ðе видно ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ Яковом, Ñ– не запримітно нещаÑÑ‚Ñ Ð² Ізраїлі, з ним ГоÑподь, його Бог, а між ним голоÑний крик на Ñлаву ЦарÑ!(UA) ЧиÑла. 23:22 Бог, що вивів був Ñ—Ñ… із Єгипту, Він Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñк міць однорожцÑ!(UA) ЧиÑла. 23:23 Бо нема ворожби поміж Яковом, Ñ– чарів нема між Ізраїлем, тепер буде Ñказане Якову та Ізраїлеві, що Бог учинив.(UA) ЧиÑла. 23:24 Тож уÑтане народ, Ñк левицÑ, Ñ– підійметьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, немов лев! Він не лÑже, аж поки не буде він жерти здобичу, Ñ– аж поки не буде він пить кров забитих!(UA) ЧиÑла. 23:25 І Ñказав Балак до Валаама: ÐÑ– проклинати не проклинай його, ні благоÑловити не благоÑловлÑй його!(UA) ЧиÑла. 23:26 І Ñказав Валаам, Ñ– відповів до Балака: Чи ж не казав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, говорÑчи: УÑе, що буде промовлÑти ГоÑподь, те зроблю?(UA) ЧиÑла. 23:27 І Ñказав Балак до Валаама: Ходи ж, візьму тебе ще до іншого міÑцÑ, може ÑподобаєтьÑÑ Ð² Божих очах, Ñ– ти звідти проклÑнеш мені його.(UA) ЧиÑла. 23:28 І взÑв Балак Валаама на верхів'Ñ ÐŸÐµÐ¾Ñ€Ñƒ, що звернений до пуÑтині.(UA) ЧиÑла. 23:29 І Ñказав Валаам до Балака: Збудуй мені тут Ñім жертівників, Ñ– приготуй мені тут Ñім бичків та Ñім баранів.(UA) ЧиÑла. 23:30 І зробив Балак, Ñк Ñказав був Валаам, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ° та барана на кожному жертівнику.(UA) ЧиÑла. 24:1 І побачив Валаам, що ГоÑподеві вгодно поблагоÑловити ІзраїлÑ, Ñ– не пішов, Ñк кожного разу, на ворожбу, Ñ– звернув лице Ñвоє до пуÑтині.(UA) ЧиÑла. 24:2 І звів Валаам очі Ñвої, та й побачив ІзраїлÑ, що пробував за Ñвоїми племенами. І на ньому був Дух Божий!(UA) ЧиÑла. 24:3 І він виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: Мова Валаама, Ñина Беорового, Ñ– мова мужа з очима відкритими,(UA) ЧиÑла. 24:4 це мова того, хто ÑлухаєтьÑÑ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ñ… Ñлів, хто бачить Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð’Ñемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.(UA) ЧиÑла. 24:5 Які, Якове, гарні намети твої, міÑÑ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ізраїлю!(UA) ЧиÑла. 24:6 Вони розтÑглиÑÑ, немов Ñ‚Ñ– долини, немов Ñ‚Ñ– Ñадки понад річкою, вони Ñк дерева алойні, що ГоÑподь наÑадив, Ñк кедри над водами!(UA) ЧиÑла. 24:7 Вода потече з його відер, а наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ над великими водами. Його цар Ñтане вищий за Ðґаґа, Ñ– царÑтво його піднеÑетьÑÑ.(UA) ЧиÑла. 24:8 Із Єгипту Бог вивів його, Він Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñк міць однорожцÑ! ПоїÑÑ‚ÑŒ він людей, що ворожі йому, Ñ– їхні коÑÑ‚Ñ– потрощить, а Ñтріли його поламає.(UA) ЧиÑла. 24:9 ÐахиливÑÑ Ð²Ñ–Ð½, ліг, немов лев, Ñ– Ñк левицÑ, хто підійме його? Хто благоÑловлÑÑ” тебе той благоÑловенний, а хто проклинає тебе той проклÑтий!(UA) ЧиÑла. 24:10 І запалав гнів Балаків на Валаама, Ñ– ÑплеÑнув він у долоні Ñвої! І Ñказав Балак до Валаама: Я покликав тебе проклÑÑти ворогів моїх, а ти оÑÑŒ, благоÑловлÑючи, поблагоÑловив Ñ—Ñ… оце тричі!(UA) ЧиÑла. 24:11 Ртепер утікай Ñобі до Ñвого міÑцÑ! Я Ñказав був: конче пошаную тебе, та оÑÑŒ Ñтримав тебе ГоÑподь від пошани.(UA) ЧиÑла. 24:12 І Ñказав Валаам до Балака: Чи ж не казав Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ до поÑланців твоїх, Ñких поÑлав ти до мене, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 24:13 Якщо Балак даÑÑ‚ÑŒ мені повний Ñвій дім Ñрібла та золота, то й тоді Ñ Ð½Ðµ зможу переÑтупити наказу ГоÑподнього, щоб зробити добре чи зле з влаÑної волі, що казатиме ГоÑподь, те Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ говорити!(UA) ЧиÑла. 24:14 Ртепер Ñ Ð¾Ñ†Ðµ йду до народу Ñвого. Ходи ж, Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ‰Ñƒ тобі, що зробить той народ твоєму народові на кінці днів.(UA) ЧиÑла. 24:15 І він виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: Мова Валаама, Ñина Беорового, Ñ– мова мужа з очима відкритими,(UA) ЧиÑла. 24:16 мова того, хто ÑлухаєтьÑÑ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ñ… Ñлів, Ñ– знає думку Ð’Ñевишнього, хто бачить Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð’Ñемогутнього, що падає він, але очі відкриті йому.(UA) ЧиÑла. 24:17 Я бачу його, та не тепер, дивлюÑÑ Ð½Ð° нього, та він не близький! Сходить Ð·Ð¾Ñ€Ñ Ð¾Ð½ від Якова, Ñ– підіймаєтьÑÑ Ð±ÐµÑ€Ð»Ð¾ з ІзраїлÑ, ламає він Ñкроні Моава та черепа вÑÑ–Ñ… Ñинів Сифа!(UA) ЧиÑла. 24:18 І Ñтане Едом за Ñпадщину, Ñ– Ñтане Сеїр за поÑіліÑÑ‚ÑŒ Ñвоїх ворогів, а Ізраїль робитиме Ñправи великі!(UA) ЧиÑла. 24:19 І той запанує, хто з Якова, Ñ– вигубить рештки із міÑта.(UA) ЧиÑла. 24:20 І побачив він Ðмалика, Ñ– виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: Початок народів Ðмалик, та загине наприкінці й він!(UA) ЧиÑла. 24:21 І побачив він кенеÑнина, Ñ– виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: Міцна Ñ†Ñ Ð¾ÑÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñ– поклав ти на Ñкелі гніздо Ñвоє!(UA) ЧиÑла. 24:22 Ðле вигублений буде Каїн, незабаром Ðшшур поневолить тебе!(UA) ЧиÑла. 24:23 І він виголоÑив Ñвою приповіÑтку пророчу й Ñказав: О, хто ж буде жити, Ñк зачне Бог робити оце?(UA) ЧиÑла. 24:24 І кораблі припливуть від кіттеїв, Ñ– Ðшшура впокорÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Евера впокорÑÑ‚ÑŒ. Та загине наприкінці й він!(UA) ЧиÑла. 24:25 І вÑтав Валаам Ñ– пішов, та й вернувÑÑ Ð´Ð¾ міÑÑ†Ñ Ñвого. РБалак також пішов на дорогу Ñвою.(UA) ЧиÑла. 25:1 І оÑівÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ у Шіттімі, Ñ– народ зачав ходити на розпуÑту до моавÑьких дочок,(UA) ЧиÑла. 25:2 а вони закликали народ до жертов їхнім богам, Ñ– народ їв та вклонÑвÑÑ Ð±Ð¾Ð³Ð°Ð¼ їхнім.(UA) ЧиÑла. 25:3 І Ізраїль приліпивÑÑ Ð±ÑƒÐ² до пеорÑького Ваала. І запалав гнів ГоÑподній на ІзраїлÑ.(UA) ЧиÑла. 25:4 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Візьми вÑÑ–Ñ… голів народу, та й повішай Ñ—Ñ… Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода навпроти ÑонцÑ. І відвернетьÑÑ Ð¿Ð°Ð»ÑŽÑ‡Ð¸Ð¹ ГоÑподній гнів від ІзраїлÑ.(UA) ЧиÑла. 25:5 І Ñказав МойÑей до Ізраїлевих Ñуддів: Позабивайте кожен мужів Ñвоїх, приліплених до пеорÑького Ваала.(UA) ЧиÑла. 25:6 Ðж оÑÑŒ прийшов один із Ізраїлевих Ñинів, та й привів до братів Ñвоїх мідіÑнітÑнку на очах МойÑÐµÑ Ð¹ на очах уÑієї громади Ізраїлевих Ñинів, а вони плакали при вході Ñкинії заповіту.(UA) ЧиÑла. 25:7 І побачив це ПінхаÑ, Ñин Елеазара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона. І вÑтав він з-поÑеред громади, Ñ– взÑв ÑпиÑа в Ñвою руку.(UA) ЧиÑла. 25:8 І ввійшов він за Ізраїлевим мужем до Ñередини мешканнÑ, та й пробив Ñ—Ñ… обох ізраїльтÑнина та ту жінку, аж через Ñ—Ñ— черево. І була Ñтримана поразка Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 25:9 І померло в поразці двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) ЧиÑла. 25:10 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 25:11 ПінхаÑ, Ñин Елеазара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона, відвернув Мою лють від Ізраїлевих Ñинів, коли він запаливÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ–ÑÑ‚ÑŽ Моєю Ñеред них. І Я не вигубив Ізраїлевих Ñинів у Своїй горливоÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 25:12 Тому Ñкажи: оÑÑŒ Я даю йому Ñвого заповіта: мир.(UA) ЧиÑла. 25:13 І буде йому та наÑінню його по нім заповіт вічного ÑвÑщенÑтва за те, що він запаливÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвого, Ñ– очиÑтив Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 25:14 Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð±Ð¸Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ізраїлевого мужа, що був забитий з тією мідіÑнітÑнкою, Зімрі, Ñин Салу, начальник батькового дому Симеона.(UA) ЧиÑла. 25:15 І ім'Ñ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— забитої мідіÑнітÑької жінки Козбі, дочка Цура, що був головою племен батькового дому в МідіÑні.(UA) ЧиÑла. 25:16 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 25:17 Ðенавидіти мідіÑнітів, Ñ– будете Ñ—Ñ… забивати!(UA) ЧиÑла. 25:18 Бож вони ненавидÑÑ‚ÑŒ Ð²Ð°Ñ Ñƒ Ñвоїх підÑтупах, що зводили Ð²Ð°Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Пеора, Ñ– через Козбі, дочку мідіÑнітÑького начальника, ÑеÑтру Ñ—Ñ…, забиту Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð·ÐºÐ¸ за Пеора.(UA) ЧиÑла. 26:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ поразці, Ñ– Ñказав ГоÑподь до МойÑÐµÑ Ð¹ до Елеазара, Ñина ÑвÑщеника Ðарона, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 26:2 Перелічіть уÑÑŽ громаду Ізраїлевих Ñинів від віку двадцÑти літ Ñ– вище за домами їхніх батьків, кожного, хто здатний до війÑька в Ізраїлі.(UA) ЧиÑла. 26:3 І говорив до них МойÑей та ÑвÑщеник Елеазар у моавÑьких Ñтепах над приєрихонÑьким Йорданом, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 26:4 Перелічіть від віку двадцÑти літ Ñ– вище, Ñк наказав був ГоÑподь МойÑеєві Ñ– Ізраїлевим Ñинам, що виходили з єгипетÑького краю.(UA) ЧиÑла. 26:5 Рувим, перворідний Ізраїлів. Рувимові Ñини: Ханох рід Ханохів, від Паллу рід Паллуїв,(UA) ЧиÑла. 26:6 від Хецрона рід Хецронів, від Кармі рід Карміїв.(UA) ЧиÑла. 26:7 Оце Рувимові роди. І були їхні перелічені: Ñорок Ñ– три тиÑÑчі й ÑімÑот Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЧиÑла. 26:8 Ð Ñини Паллуєві: ЕліÑв.(UA) ЧиÑла. 26:9 Ð Ñини ЕліÑвові: Ðемуїл, Ñ– Датан, Ñ– Ðвірон. Це той Датан та Ðвірон, покликані громади, що підбурювали проти МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° проти Ðарона в Кореєвій громаді, коли вони підбурювали на ГоÑпода.(UA) ЧиÑла. 26:10 І відкрила Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñвої уÑта, та й поглинула Ñ—Ñ… та ÐšÐ¾Ñ€ÐµÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Ñмерті тієї громади, коли огонь пожер був двіÑÑ‚Ñ– Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ люда, Ñ– Ñтали вони за ознаку.(UA) ЧиÑла. 26:11 РКореєві Ñини не померли.(UA) ЧиÑла. 26:12 Сини Симеонові за їхніми родами: від Ðемуїла рід Ðемуїлів, від Яміна рід Ямінів, від Яхіна рід Яхінів,(UA) ЧиÑла. 26:13 від Зераха рід Зерахів, від Саула рід Саулів.(UA) ЧиÑла. 26:14 Оце Симеонові роди, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі й двіÑÑ‚Ñ–.(UA) ЧиÑла. 26:15 Сини Òадові за їхніми родами: від Цефона рід Цефонів, від Хаґґі рід Хаґґіїв, від Шуні рід Шуніїв,(UA) ЧиÑла. 26:16 від Озні рід Озніїв, від Ері рід Еріїв,(UA) ЧиÑла. 26:17 від Ðрода рід Ðродів, від ÐÑ€'елі рід ÐÑ€'еліїв.(UA) ЧиÑла. 26:18 Оце роди Òадових Ñинів, за їхнім переліченнÑм: Ñорок тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 26:19 Сини Юдині: Ер та Онан; Ñ– помер Ер та Онан у ханаанÑькім Краї.(UA) ЧиÑла. 26:20 І були Юдині Ñини за їхніми родами: від Шели рід Шелин, від Переца рід Переців, від Зераха рід Зерахів.(UA) ЧиÑла. 26:21 РПерецеві Ñини були: від Хецрона рід Хецронів, від Хамула рід Хамулів.(UA) ЧиÑла. 26:22 Оце Юдини роди за їхнім переліченнÑм: ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 26:23 Сини ІÑÑахарові за їхніми родами: Тола рід Толин, від Цувви рід Цуввин,(UA) ЧиÑла. 26:24 від Яшува рід Яшувів, від Шімрона рід Шімронів.(UA) ЧиÑла. 26:25 Оце ІÑÑахарові роди за їхнім переліченнÑм: шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири тиÑÑчі й триÑта.(UA) ЧиÑла. 26:26 Сини Завулонові за їхніми родами: від Середа рід Середів, від Елона рід Елонів, від Яхлеїла рід Яхлеїлів.(UA) ЧиÑла. 26:27 Оце Завулонові роди за їхнім переліченнÑм: шіÑтдеÑÑÑ‚ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 26:28 Сини ЙоÑипа за їхніми родами: МанаÑÑ–Ñ Ñ‚Ð° Єфрем.(UA) ЧиÑла. 26:29 Сини МанаÑіїні: від Махіра рід Махірів, а Махір породив Òілеада, від Òілеада рід Òілеадів.(UA) ЧиÑла. 26:30 Оце Òілеадові Ñини: Єзер рід Єзерів, від Хелека рід Хелеків,(UA) ЧиÑла. 26:31 Ñ– ÐÑріїл рід ÐÑріїлів, Ñ– Шехем рід Шехемів,(UA) ЧиÑла. 26:32 Ñ– Шеміда рід Шемідин, Ñ– Хефер рід Хеферів.(UA) ЧиÑла. 26:33 РЦелофхад, Ñин Хеферів, не мав Ñинів, а тільки дочок. Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ‡Ð¾Ðº: Махла й Ðоа, Хоґла, Мілка й Тірца.(UA) ЧиÑла. 26:34 Оце роди МанаÑіїні, а їхні перелічені: п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– дві тиÑÑчі й ÑімÑот.(UA) ЧиÑла. 26:35 Оце Єфремові Ñини за їхніми родами: від Шутелаха рід Шутелахів, від Бехера рід Бехерів, від Тахана рід Таханів.(UA) ЧиÑла. 26:36 Роце Шутелахові Ñини: від Ерана рід Еранів.(UA) ЧиÑла. 26:37 Оце роди Єфремових Ñинів за їхнім переліченнÑм: тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі Ñ– п'ÑÑ‚Ñот. Оце ЙоÑипові Ñини за їхніми родами.(UA) ЧиÑла. 26:38 Сини ВеніÑминові за їхніми родами: від Бели рід Белин, від Ðшбела рід Ðшбелів, від Ðхірама рід Ðхірамів,(UA) ЧиÑла. 26:39 від Шефуфама рід Шефуфамів, від Хуфама рід Хуфамів.(UA) ЧиÑла. 26:40 Ð Ñини Белині були: Ðрд, Ñ– Ðааман, від Ðрда рід Ðрдів, від Ðаамана рід Ðааманів.(UA) ЧиÑла. 26:41 Оце ВеніÑминові Ñини за їхніми родами, а перелічені їхні: Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚Ñот.(UA) ЧиÑла. 26:42 Оце Данові Ñини за їхніми родами: від Шухама рід Шухамів. Оце Данові роди за їхніми родами.(UA) ЧиÑла. 26:43 Ð’ÑÑ– Шухамові роди за їхнім переліченнÑм: шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири тиÑÑчі Ñ– чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 26:44 ÐÑирові Ñини за їхніми родами: від Їмни рід Їмнин, від Їшві рід Їшвіїв, від Берії рід Беріїв.(UA) ЧиÑла. 26:45 Сини Берії: від Хевера рід Хеверів, від Малкіїла рід Малкіїлів,(UA) ЧиÑла. 26:46 а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐÑирової дочки Сарах.(UA) ЧиÑла. 26:47 Оце роди ÐÑирових Ñинів за їхнім переліченнÑм: п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– три тиÑÑчі й чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 26:48 Сини Ðефталимові за їхніми родами: від Яхцеїла рід Яхцеїлів, від Òуні рід Òуніїв,(UA) ЧиÑла. 26:49 від Єцера рід Єцерів, від Шіллема рід Шіллемів.(UA) ЧиÑла. 26:50 Оце роди Ðефталимові за їхніми родами й за їхнім переліченнÑм: Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– чотириÑта.(UA) ЧиÑла. 26:51 Оце перелічені Ізраїлевих Ñинів: шіÑÑ‚Ñот тиÑÑч Ñ– тиÑÑча й ÑімÑот Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЧиÑла. 26:52 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 26:53 Ð”Ð»Ñ Ñ†Ð¸Ñ… буде поділений Край у Ñпадок за чиÑлом імен.(UA) ЧиÑла. 26:54 ЧиÑленному примножиш Ñпадщину його, а малому зменшиш Ñпадок його, кожному за переліченнÑм його буде дана Ñпадщина його.(UA) ЧиÑла. 26:55 Тільки жеребком поділитьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÑŽ, вони будуть володіти за іменами племен їхніх батьків.(UA) ЧиÑла. 26:56 За жеребком буде поділена Ñпадщина його поміж чиÑленним та малим.(UA) ЧиÑла. 26:57 Роце перелічені Левити за їхніми родами: від Òершона рід Òершонів, від Кегата рід Кегатів, від Мерарі рід Мераріїв.(UA) ЧиÑла. 26:58 Оце роди Левієві: рід Левіїв, рід Хевроніїв, рід Махліїв, рід Мушіїв, рід Кореїв, а Кегат породив Ðмрама.(UA) ЧиÑла. 26:59 Ð Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ðмрамової жінки Йохевед, дочка Левієва, що вродила Ñ—Ñ— Левієві жінка його в Єгипті, а вона вродила Ðмрамові Ðарона, Ñ– МойÑеÑ, Ñ– ÑеÑтру Ñ—Ñ… МаріÑм.(UA) ЧиÑла. 26:60 І вродилиÑÑ Ðаронові Ðадав, й Ðвігу, й Елеазар, й Ітамар.(UA) ЧиÑла. 26:61 Ð Ðадав та Ðвігу померли, коли вони приноÑили чужий огонь перед ГоÑподнє лице.(UA) ЧиÑла. 26:62 І були їхні перелічені двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три тиÑÑчі, кожен чоловічої Ñтаті від міÑÑчного віку й вище; бо вони не були перелічені Ñеред Ізраїлевих Ñинів, не дана бо їм Ñпадщина Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 26:63 Оце перелічені МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° ÑвÑщеника Елеазара, що перелічували Ізраїлевих Ñинів у моавÑьких Ñтепах над приєрихонÑьким Йорданом.(UA) ЧиÑла. 26:64 Ð Ñеред тих не було вже нікого з перелічених МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° ÑвÑщеника Ðарона, що перелічували Ізраїлевих Ñинів на СінайÑькій пуÑтині,(UA) ЧиÑла. 26:65 бо ГоÑподь був Ñказав їм: Конче повмираєте ви на пуÑтині. І не позоÑтавÑÑ Ð· них ніхто, крім Калева, Ñина Єфуннеєвого, та ІÑуÑа, Ñина Ðавинового.(UA) ЧиÑла. 27:1 І прийшли дочки Целофхада, Ñина Хеферового, Ñина Òілеадового, Ñина Махірового, Ñина МанаÑіїного, з родів МанаÑÑ–Ñ—, Ñина ЙоÑипового, а оце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ‡Ð¾Ðº його: Махла, Ðоа, Ñ– Хоґла, Ñ– Мілка, Ñ– Тірца.(UA) ЧиÑла. 27:2 І Ñтали вони перед МойÑеєм Ñ– перед ÑвÑщеником Елеазаром та перед начальниками, Ñ– вÑією громадою при вході Ñкинії заповіту, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 27:3 Ðаш батько помер у пуÑтині, Ñ– він не був Ñеред громади змовників на ГоÑпода в Кореєвій громаді, бо він помер за Ñвій гріх, а Ñинів він не мав.(UA) ЧиÑла. 27:4 Чому Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ батька буде віднÑте з-поÑеред його роду, що немає в нього Ñина? Дай же нам Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñеред братів нашого батька!(UA) ЧиÑла. 27:5 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐœÐ¾Ð¹Ñей їхню Ñправу перед ГоÑподнє лице.(UA) ЧиÑла. 27:6 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 27:7 Целофхадові дочки Ñлушно говорÑÑ‚ÑŒ. Конче даÑи їм Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñпадкове Ñеред братів їхнього батька, Ñ– зробиш, щоб перейшла їм Ñпадщина їхнього батька.(UA) ЧиÑла. 27:8 Рдо Ізраїлевих Ñинів будеш промовлÑти, говорÑчи: Коли хто помре, а Ñина в нього нема, то зробите, щоб Ñпадок його перейшов дочці його.(UA) ЧиÑла. 27:9 Ð Ñкщо в нього немає дочки, то даÑте Ñпадщину його братам його.(UA) ЧиÑла. 27:10 Ð Ñкщо в нього немає братів, то даÑте Ñпадок його братам батька його.(UA) ЧиÑла. 27:11 Ð Ñкщо в його батька немає братів, то даÑте Ñпадщину його родичеві, близькому йому з його роду, Ñ– він поÑÑде його. Рце Ñтане Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів на правну поÑтанову, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 27:12 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Вийди на цю гору Ðварім, Ñ– побач той Край, що Я дав Ізраїлевим Ñинам.(UA) ЧиÑла. 27:13 І побачиш його, Ñ– будеш прилучений до Ñвоєї рідні Ñ– ти, Ñк був прилучений твій брат Ðарон,(UA) ЧиÑла. 27:14 бо ви були неÑлухнÑні наказам Моїм у пуÑтині Цін при Ñварці громади, щоб ÑвилаÑÑ ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· воду на їхніх очах. Це вода Меріви КадеÑької в пуÑтині Цін.(UA) ЧиÑла. 27:15 І промовив ГоÑподь до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 27:16 Ðехай призначить ГоÑподь, Бог духів Ñ– кожного тіла, чоловіка над громадою,(UA) ЧиÑла. 27:17 що вийде перед ними, Ñ– що ввійде перед ними, Ñ– що випровадить Ñ—Ñ…, Ñ– що впровадить Ñ—Ñ…, Ñ– не буде ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, Ñк отара, що не має паÑтуха.(UA) ЧиÑла. 27:18 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Візьми Ñобі ІÑуÑа, Ðавинового Ñина, мужа, що в ньому Дух, Ñ– покладеш Ñвою руку на нього.(UA) ЧиÑла. 27:19 І поÑтавиш його перед ÑвÑщеником Елеазаром та перед уÑією громадою, Ñ– накажеш йому на їхніх очах.(UA) ЧиÑла. 27:20 І даÑи на нього з влади Ñвоєї, щоб чула вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 27:21 І Ñтане він перед ÑвÑщеником Елеазаром, Ñ– він запитає Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ вироку уріму перед ГоÑподнім лицем. І за наказом його вийдуть, Ñ– за наказом його ввійдуть він та вÑÑ– Ізраїлеві Ñини з ним Ñ– вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°.(UA) ЧиÑла. 27:22 І зробив МойÑей, Ñк ГоÑподь наказав був йому. І взÑв він ІÑуÑа, Ñ– поÑтавив його перед Елеазаром та перед уÑією громадою.(UA) ЧиÑла. 27:23 І поклав він руки Ñвої на нього, Ñ– заповів йому, Ñк ГоÑподь промовлÑв через МойÑеÑ.(UA) ЧиÑла. 28:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 28:2 Ðакажи Ізраїлевим Ñинам, Ñ– Ñкажи їм: Ви будете пильнувати жертву Мою, хліб Мій Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð³Ð½Ñних Моїх жертов, пахощі любі Мої, щоб приноÑити Мені означеного чаÑу.(UA) ЧиÑла. 28:3 І Ñкажи їм: Оце огнÑна жертва, що принеÑете ГоÑподеві: безвадні однорічні ÑгнÑта, двоє на день, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸.(UA) ЧиÑла. 28:4 Одне ÑÐ³Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑеш уранці, а ÑÐ³Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ðµ принеÑеш надвечір.(UA) ЧиÑла. 28:5 І деÑÑту чаÑтину ефи пшеничної муки на хлібну жертву, мішану в товченій оливі чверть гіна.(UA) ЧиÑла. 28:6 Це Ñтале цілопаленнÑ, принеÑене на СінайÑькій горі на пахощі любі, огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 28:7 Рлита жертва його чверть гіна Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑгнÑти. У ÑвÑтині принеÑеш литу жертву вина Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 28:8 Рдруге ÑÐ³Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑеш надвечір, принеÑеш Ñк хлібну жертву ранку й Ñк жертву литу його, це огнÑна жертва, любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 28:9 Ð Ñуботнього Ð´Ð½Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ” однорічних безвадних ÑгнÑÑ‚, Ñ– дві деÑÑÑ‚Ñ– пшеничної муки, жертва хлібна, мішана в оливі, Ñ– жертва лита його.(UA) ЧиÑла. 28:10 Це Ñуботнє Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‰Ð¾Ñуботи його, окрім Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñталого та його литої жертви.(UA) ЧиÑла. 28:11 Рпершого Ð´Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… міÑÑців принеÑете Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: бички, молоде з великої худоби два, Ñ– одного барана, однорічні ÑгнÑта Ñім безвадних,(UA) ЧиÑла. 28:12 Ñ– три деÑÑÑ‚Ñ– ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ бичка, Ñ– дві деÑÑÑ‚Ñ– пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ барана,(UA) ЧиÑла. 28:13 Ñ– по деÑÑтій чаÑтині ефи пшеничної муки, жертву хлібну, мішану в оливі, Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑгнÑти. Це цілопаленнÑ, пахощі любі, огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 28:14 Рїхні литі жертви: пів гіна вина буде Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸ÐºÐ°, а третина гіна Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ð°, а четвертина гіна Ð´Ð»Ñ ÑгнÑти. Це новоміÑÑчне Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ молодика, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… молодиків року.(UA) ЧиÑла. 28:15 І буде принеÑений один козел на жертву за гріх Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, крім Ñталого цілопаленнÑ, Ñ– лита жертва його.(UA) ЧиÑла. 28:16 Рпершого міÑÑцÑ, чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ ÐŸÐ°Ñха Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 28:17 Рп'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ ÑвÑто, Ñім день опріÑноки Ñ—Ñти.(UA) ЧиÑла. 28:18 Першого Ð´Ð½Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) ЧиÑла. 28:19 І принеÑете огнÑну жертву, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: бички, молоде з великої худоби два, Ñ– одного барана, Ñ– Ñім однорічних ÑгнÑÑ‚, безвадні вони будуть у ваÑ.(UA) ЧиÑла. 28:20 Ð Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð° жертва пшенична мука, мішана в оливі, принеÑете три деÑÑÑ‚Ñ– ефи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ° й дві деÑÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ð°.(UA) ЧиÑла. 28:21 По деÑÑтій чаÑтині ефи принеÑеш Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑгнÑти, так Ð´Ð»Ñ Ñеми ÑгнÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 28:22 І одного козла жертви за гріх на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñ,(UA) ЧиÑла. 28:23 окрім Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð½ÐºÑƒ, що належить до Ñталого цілопаленнÑ, принеÑете оце.(UA) ЧиÑла. 28:24 Як оце, будете приноÑити щоденно Ñім день хліб огнÑної жертви, любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода; окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ це принеÑене, Ñ– лита жертва його.(UA) ЧиÑла. 28:25 Ð Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) ЧиÑла. 28:26 Ð Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€Ð²Ð¾Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð², коли приноÑите нову хлібну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода в ваших тижнÑÑ…, будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) ЧиÑла. 28:27 І принеÑете Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° любі пахощі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: бички, молоде з великої худоби два, барана одного, Ñім ÑгнÑÑ‚ однорічних.(UA) ЧиÑла. 28:28 Ð Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð° жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три деÑÑÑ‚Ñ– ефи Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ бичка, дві деÑÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ барана,(UA) ЧиÑла. 28:29 по деÑÑтій чаÑтині ефи Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑгнÑти, так Ð´Ð»Ñ Ñеми ÑгнÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 28:30 Козел один, на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñ,(UA) ЧиÑла. 28:31 окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° хлібної його жертви це принеÑете, вони будуть безвадні у ваÑ, Ñ– їхні литі жертви.(UA) ЧиÑла. 29:1 РÑьомого міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити, це буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð´ÐµÐ½ÑŒ ÑурмленнÑ.(UA) ЧиÑла. 29:2 І ÑпорÑдите Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічні ÑгнÑта, Ñемеро безвадних.(UA) ЧиÑла. 29:3 Ð Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð° жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три деÑÑÑ‚Ñ– ефи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ°, дві деÑÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ð°,(UA) ЧиÑла. 29:4 Ñ– одна деÑÑта дÐ»Ñ одного ÑгнÑти, так Ð´Ð»Ñ Ñеми ÑгнÑÑ‚,(UA) ЧиÑла. 29:5 Ñ– один козел, жертва за гріх, на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°Ñ,(UA) ЧиÑла. 29:6 окрім новоміÑÑчного Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ хлібної його жертви та Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñталого, Ñ– хлібної його жертви та їхніх литих жертов за їхньою поÑтановою, на любі пахощі, огнÑна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 29:7 РдеÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñьомого міÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, Ñ– будете впокорÑти Ñвої душі, жодного зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) ЧиÑла. 29:8 І принеÑете Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, любі пахощі: бичка, молоде з великої худоби, одного, барана одного, однорічних ÑгнÑÑ‚ Ñемеро, безвадні будуть у ваÑ.(UA) ЧиÑла. 29:9 Ð Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð° жертва: пшенична мука, мішана в оливі, три деÑÑÑ‚Ñ– ефи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ°, дві деÑÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ барана,(UA) ЧиÑла. 29:10 по деÑÑтій Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑгнÑти, так Ð´Ð»Ñ Ñеми ÑгнÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 29:11 Козел один, жертва за гріх, окрім жертви за гріх Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ Ñталого цілопаленнÑ, Ñ– його жертви хлібної та їхніх литих жертов.(UA) ЧиÑла. 29:12 Рп'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ñьомого міÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, жодного робочого занÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити, Ñ– будете ÑвÑткувати Ñім день Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ЧиÑла. 29:13 І принеÑете цілопаленнÑ, огнÑну жертву, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: бички, молоде з великої худоби, тринадцÑтеро, барани два, однорічних ÑгнÑÑ‚ чотирнадцÑтеро, безвадні будуть вони.(UA) ЧиÑла. 29:14 Рхлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð°: пшенична мука, мішана в оливі, три деÑÑÑ‚Ñ– ефи Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ з тринадцÑти бичків, дві деÑÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ барана, Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… баранів,(UA) ЧиÑла. 29:15 Ñ– по деÑÑтій Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ з чотирнадцÑти ÑгнÑÑ‚,(UA) ЧиÑла. 29:16 Ñ– один козел, жертва за гріх, окрім Ñталого цілопаленнÑ, його хлібної жертви та його жертви литої.(UA) ЧиÑла. 29:17 Рдругого днÑ: бички, молоде з великої худоби, дванадцÑтеро, барани два, однорічні ÑгнÑта чотирнадцÑтеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:18 Рхлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÑ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ…, за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:19 І козел один, жертва за гріх, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ хлібної його жертви та їхніх литих жертов.(UA) ЧиÑла. 29:20 Ртретього днÑ: бички одинадцÑтеро, барани два, однорічні ÑгнÑта чотирнадцÑтеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:21 Рхлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÑ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ…, за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:22 І козел жертви за гріх один, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ його хлібної жертви та його литої жертви.(UA) ЧиÑла. 29:23 Рчетвертого днÑ: бички деÑÑтеро, барани два, однорічні ÑгнÑта чотирнадцÑтеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:24 Хлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÑ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ…, за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:25 І козел один, жертва за гріх, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— хлібної жертви та їхньої литої жертви.(UA) ЧиÑла. 29:26 Рп'Ñтого днÑ: бички дев'Ñтеро, барани два, однорічні ÑгнÑта чотирнадцÑтеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:27 Рхлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÑ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ…, за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:28 І козел жертви за гріх один, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° його хлібної жертви та його литої жертви.(UA) ЧиÑла. 29:29 РшоÑтого днÑ: бички воÑьмеро, барани двоє, однорічні ÑгнÑта чотирнадцÑтеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:30 Рхлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÑ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ… за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:31 І козел жертви за гріх один, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ хлібної жертви та його литих жертов.(UA) ЧиÑла. 29:32 Ð Ñьомого днÑ: бички Ñемеро, барани двоє, однорічні ÑгнÑта чотирнадцÑтеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:33 Рхлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÑ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ñ–Ð² Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ…, за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:34 І козел жертви за гріх один, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ хлібної жертви та його литої жертви.(UA) ЧиÑла. 29:35 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑвÑта, жодного робочого зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будете робити.(UA) ЧиÑла. 29:36 І принеÑете цілопаленнÑ, огнÑну жертву, пахощі любі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: бичка одного, барана одного, однорічних ÑгнÑÑ‚ Ñемеро, безвадні.(UA) ЧиÑла. 29:37 Хлібна Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð° та їхні литі жертви Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‡ÐºÐ°, Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ€Ð°Ð½Ð° й Ð´Ð»Ñ ÑгнÑÑ‚ за чиÑлом Ñ—Ñ…, за поÑтановою.(UA) ЧиÑла. 29:38 І козел жертви за гріх один, окрім Ñталого Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° його хлібної жертви та його литої жертви.(UA) ЧиÑла. 29:39 це принеÑете Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода в ваші ÑвÑта, окрім ваших обітниць та ваших дарів, Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… цілопалень, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… хлібних жертов, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… литих жертов, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… жертов мирних.(UA) ЧиÑла. 29:40 (30-1) І МойÑей Ñказав Ізраїлевим Ñинам уÑе так, Ñк ГоÑподь наказав МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 30:1 (30-2) І ПромовлÑв МойÑей до голів племен Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Оце та річ, що ГоÑподь наказав:(UA) ЧиÑла. 30:2 (30-3) Коли хто Ñкладає обітницю Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода або приÑÑгне приÑÑгу заректи зарока на душу Ñвою, хай той не порушить Ñвого Ñлова, нехай зробить уÑе, Ñк вийшло було з його уÑÑ‚.(UA) ЧиÑла. 30:3 (30-4) Ржінка, коли Ñкладає обітницю Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– зарече зарока в домі Ñвого батька в Ñвоїй молодоÑÑ‚Ñ–,(UA) ЧиÑла. 30:4 (30-5) Ñ– почує Ñ—Ñ— батько обітницю Ñ—Ñ— та зарока, що зарекла на Ñвою душу, та буде мовчати їй батько Ñ—Ñ—, то будуть важні вÑÑ– обітниці Ñ—Ñ—, Ñ– буде важний кожен зарік Ñ—Ñ—, що вона зарекла на душу Ñвою.(UA) ЧиÑла. 30:5 (30-6) Ð Ñкщо батько Ñ—Ñ— заборонить їй того днÑ, коли був почув, уÑÑ– обітниці Ñ—Ñ— та зароки Ñ—Ñ—, що зарекла на Ñвою душу, то не будуть вони важні, а ГоÑподь пробачить їй, бо Ñ—Ñ— батько заборонив їй.(UA) ЧиÑла. 30:6 (30-7) Ð Ñкщо буде вона заміжнÑ, а обітниці Ñ—Ñ— на ній або мова уÑÑ‚ Ñ—Ñ—, що зарекла на душу Ñвою,(UA) ЧиÑла. 30:7 (30-8) Ñ– почує Ñ—Ñ— чоловік, Ñ– буде мовчати їй того днÑ, коли почує, то будуть важні обітниці Ñ—Ñ—, Ñ– зароки Ñ—Ñ—, що зарекла на Ñвою душу, будуть важні.(UA) ЧиÑла. 30:8 (30-9) Ð Ñкщо того днÑ, коли чоловік Ñ—Ñ— почув, він заборонить їй Ñ– уневажнить обітниці Ñ—Ñ—, що на ній, Ñ– мову уÑÑ‚ Ñ—Ñ—, що зарекла на Ñвою душу, то ГоÑподь пробачить їй.(UA) ЧиÑла. 30:9 (30-10) Ð Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ð´Ð¾Ð²Ð¸ та розведеної, уÑе, що зарекла на Ñвою душу, буде важне на ній.(UA) ЧиÑла. 30:10 (30-11) Ð Ñкщо вона обітувала в домі Ñвого чоловіка, або зарекла зарока на Ñвою душу приÑÑгою,(UA) ЧиÑла. 30:11 (30-12) а чоловік Ñ—Ñ— чув та змовчав їй, не заборонив їй, то будуть важні вÑÑ– обітниці Ñ—Ñ—, Ñ– кожен зарік, що зарекла на Ñвою душу, буде важний.(UA) ЧиÑла. 30:12 (30-13) Ð Ñкщо Ñправді уневажнить Ñ—Ñ… чоловік Ñ—Ñ— того днÑ, коли він почує, то вÑе, що вийшло з Ñ—Ñ— уÑÑ‚ Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ— обітниць та Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ€Ð¾ÐºÑ–Ð² душі Ñ—Ñ—, не буде важне, Ñ—Ñ— чоловік уневажнив Ñ—Ñ…, Ñ– ГоÑподь проÑтить їй.(UA) ЧиÑла. 30:13 (30-14) Кожна Ð¾Ð±Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹ кожна приÑÑга зароку впокорÑти Ñвою душу, чоловік Ñ—Ñ— зробить важною, або чоловік Ñ—Ñ— уневажнить Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 30:14 (30-15) Ð Ñкщо чоловік Ñ—Ñ—, замовчуючи, буде мовчати їй з Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° день, то зробить важними вÑÑ– Ñ—Ñ— обітниці, або вÑÑ– Ñ—Ñ— зароки, що на ній; зробив Ñ—Ñ… важними, бо він мовчав їй того днÑ, коли був почув.(UA) ЧиÑла. 30:15 (30-16) Ð Ñкщо Ñправді уневажнить він Ñ—Ñ… по тому, Ñк був почув, то понеÑе він гріх Ñ—Ñ—.(UA) ЧиÑла. 30:16 (30-17) Оце поÑтанови, що ГоÑподь наказав був МойÑеєві, у цій Ñправі між чоловіком та його жінкою, між батьком та його дочкою в Ñ—Ñ— молодоÑÑ‚Ñ– в домі батька Ñвого.(UA) ЧиÑла. 31:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 31:2 ПімÑти мідіÑнітам за кривду Ізраїлевих Ñинів, потім будеш прилучений до Ñвоєї рідні.(UA) ЧиÑла. 31:3 І промовив МойÑей до народу, говорÑчи: Озбройте з-поміж Ñебе людей Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñька, Ñ– будуть вони на мідіÑн, щоб дати ГоÑподню пімÑту на мідіÑн.(UA) ЧиÑла. 31:4 По тиÑÑчі з племені зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен пошлете до війÑька.(UA) ЧиÑла. 31:5 І були призначені з Ізраїлевих тиÑÑч тиÑÑча з племені дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч узброєних Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñька.(UA) ЧиÑла. 31:6 І поÑлав Ñ—Ñ… МойÑей тиÑÑчу з кожного племени до Ñ—Ñ… війÑька, Ñ– ПінхаÑа, Ñина ÑвÑщеника Елеазара, на війну, Ñ– ÑвÑтий поÑуд, Ñ– Ñурми Ð´Ð»Ñ ÑÑƒÑ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² його руці.(UA) ЧиÑла. 31:7 І рушили війною на МідіÑна, Ñк наказав був ГоÑподь МойÑеєві, Ñ– позабивали кожного чоловічої Ñтаті.(UA) ЧиÑла. 31:8 І крім тих забитих, позабивали мідіÑнÑьких царів: ЕвіÑ, Ñ– Рекема, Ñ– Цура, Ñ– Хура, Ñ– Реву, п'ÑÑ‚ÑŒ мідіÑнÑьких царів, Ñ– Валаама, Беорового Ñина, забили мечем.(UA) ЧиÑла. 31:9 І полонили Ізраїлеві Ñини мідіÑнÑьких жінок Ñ– їхніх дітей, Ñ– вÑÑŽ їхню худобу, Ñ– вÑÑ– їхні Ñтада та ввеÑÑŒ Ñ—Ñ… маєток пограбували.(UA) ЧиÑла. 31:10 РвÑÑ– їхні міÑта по їхніх оÑадах та вÑÑ– їхні оÑелі попалили огнем.(UA) ЧиÑла. 31:11 І позабирали вони вÑе захоплене й уÑÑŽ здобич, людей та худобу.(UA) ЧиÑла. 31:12 І вони привели до МойÑÐµÑ Ð¹ до ÑвÑщеника Елеазара та до громади Ізраїлевих Ñинів полонених Ñ– здобич, Ñ– захоплене до табору, до моавÑьких Ñтепів, що над приєрихонÑьким Йорданом.(UA) ЧиÑла. 31:13 І вийшли МойÑей Ñ– ÑвÑщеник Елеазар та вÑÑ– начальники громади назуÑтріч їм поза табір.(UA) ЧиÑла. 31:14 І розгнівавÑÑ ÐœÐ¾Ð¹Ñей на війÑькових провідників, тиÑÑчників та Ñотників, що верталиÑÑ Ð· війÑька тієї війни.(UA) ЧиÑла. 31:15 І Ñказав до них МойÑей: Чи ви позоÑтавили живими вÑÑ–Ñ… жінок?(UA) ЧиÑла. 31:16 Тож вони були Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів за радою Валаама причиною на відÑÑ‚ÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода через Пеора! І була поразка в ГоÑподній громаді.(UA) ЧиÑла. 31:17 Ртепер позабивайте кожного Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ дітьми, Ñ– кожну жінку, що познала чоловіка на мужеÑькім ложі, повбивайте.(UA) ЧиÑла. 31:18 РвÑÑ–Ñ… молодих жінок, що не познали мужеÑького ложа, зоÑтавте живими Ð´Ð»Ñ Ñебе.(UA) ЧиÑла. 31:19 Рви пробудьте поза табором Ñім день. Кожен, хто забив кого, Ñ– кожен, хто доторкавÑÑ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ¿Ð°, очиÑтьтеÑÑ Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ й Ð´Ð½Ñ Ñьомого ви та ваші бранці.(UA) ЧиÑла. 31:20 І ви очиÑтите кожну одежу, Ñ– кожну шкурÑну річ, Ñ– вÑе зроблене з козиної вовни, Ñ– кожну дерев'Ñну річ.(UA) ЧиÑла. 31:21 І Ñказав ÑвÑщеник Елеазар воїнам, що ходили на війну: Оце поÑтанова закону, що ГоÑподь наказав був МойÑеєві:(UA) ЧиÑла. 31:22 Тільки золото й Ñрібло, мідь, залізо, цину та олово,(UA) ЧиÑла. 31:23 кожну річ, що видержить в огні, перепровадите через огонь, Ñ– Ñтане чиÑта, тільки перше очищальною водою очиÑтитьÑÑ; а вÑе, що не видержує огню, перепровадите через воду.(UA) ЧиÑла. 31:24 І виперете одежу Ñвою Ñьомого днÑ, Ñ– Ñтанете чиÑÑ‚Ñ–, а потому ввійдете до табору.(UA) ЧиÑла. 31:25 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 31:26 Перелічи здобич бранців між людьми й між худобою ти й ÑвÑщеник Елеазар та голови батьківÑьких домів громади.(UA) ЧиÑла. 31:27 І поділиш ту здобич пополовині між учаÑниками війни, що входÑÑ‚ÑŒ до війÑька, Ñ– між уÑією громадою.(UA) ЧиÑла. 31:28 І принеÑеш данину Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода від війÑькових, що входÑÑ‚ÑŒ до війÑька, одну душу від п'Ñти Ñотень від людини й від великої худоби, Ñ– від оÑлів, Ñ– від худоби дрібної.(UA) ЧиÑла. 31:29 З їхньої половини візьми, Ñ– даÑи ÑвÑщеникові Елеазарові Ñк ГоÑподнє приношеннÑ.(UA) ЧиÑла. 31:30 Рз половини Ізраїлевих Ñинів візьмеш одного вийнÑтого з п'ÑтидеÑÑти з людини, з худоби великої, з оÑлів та з худоби дрібної, з кожної Ñкотини, та й даÑи Ñ—Ñ… Левитам, що виконують Ñторожу ГоÑподньої Ñкинії.(UA) ЧиÑла. 31:31 І зробив МойÑей та ÑвÑщеник Елеазар, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 31:32 І була здобич, позоÑтале грабунку, що захопили були війÑькові: дрібної худоби шіÑÑ‚Ñот тиÑÑч Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) ЧиÑла. 31:33 Рхудоба велика ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– дві тиÑÑчі.(UA) ЧиÑла. 31:34 І оÑли шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– одна тиÑÑча.(UA) ЧиÑла. 31:35 Рдуш людÑьких із жінок, що не пізнали мужеÑького ложа, уÑÑ–Ñ… душ тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі.(UA) ЧиÑла. 31:36 І була половина, чаÑтка тих, що входили до війÑька, чиÑло худоби дрібної триÑта тиÑÑч Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– Ñім тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) ЧиÑла. 31:37 І була данина Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода з худоби дрібної, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЧиÑла. 31:38 Рхудоба велика: тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð½Ð° Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– двоє.(UA) ЧиÑла. 31:39 РоÑли: тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð½Ð° Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– один.(UA) ЧиÑла. 31:40 Рдуш людÑьких: шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð½Ð° Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві душі.(UA) ЧиÑла. 31:41 І дав МойÑей данину ГоÑподнього Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑщеникові Елеазарові, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 31:42 І з половини Ізраїлевих Ñинів, що МойÑей відділив, від людей, що вирушали на війну,(UA) ЧиÑла. 31:43 Ñ– була громадÑька половина з дрібної худоби триÑта тиÑÑч Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– Ñім тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) ЧиÑла. 31:44 Рхудоба велика тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) ЧиÑла. 31:45 РоÑли тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) ЧиÑла. 31:46 РлюдÑьких душ шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч,(UA) ЧиÑла. 31:47 Ñ– взÑв МойÑей з половини Ізраїлевих Ñинів вийнÑтого одного з п'ÑтидеÑÑти з людини та зо Ñкотини, та й дав Ñ—Ñ… Левитам, що виконують Ñторожу ГоÑподньої Ñкинії, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ЧиÑла. 31:48 І прийшли до МойÑÐµÑ Ñтаршини над тиÑÑчами війÑька, тиÑÑчники та Ñотники,(UA) ЧиÑла. 31:49 та й Ñказали МойÑеєві: Твої раби перелічили війÑькових, що під нашою рукою, Ñ– нікого з Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ бракувало.(UA) ЧиÑла. 31:50 І ми принеÑли ГоÑподню жертву, кожен, хто знайшов що з золота, ланцюжок на ноги, Ñ– нараменник, перÑтень, Ñережки та нашийника на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… душ перед ГоÑподнім лицем.(UA) ЧиÑла. 31:51 І взÑв МойÑей та ÑвÑщеник Елеазар від них те золото, кожну зроблену річ.(UA) ЧиÑла. 31:52 І було вÑього золота приношеннÑ, що принеÑли Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч ÑімÑот Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ шеклів від тиÑÑчників Ñ– від Ñотників.(UA) ЧиÑла. 31:53 ВійÑькові грабували кожен Ð´Ð»Ñ Ñебе.(UA) ЧиÑла. 31:54 І взÑв МойÑей та ÑвÑщеник Елеазар те золото від тиÑÑчників та Ñотників, Ñ– внеÑли його до Ñкинії заповіту, пам'Ñтка Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів перед ГоÑподнім лицем.(UA) ЧиÑла. 32:1 Рв Рувимових Ñинів та в Ñинів Òадових були великі Ñтада, дуже чиÑленні. І побачили вони край ЯзерÑький та край ÒілеадÑький, а ото це міÑце міÑце добре Ð´Ð»Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð¸.(UA) ЧиÑла. 32:2 І прийшли Òадові Ñини та Ñини Рувимові, та й Ñказали до МойÑÐµÑ Ð¹ до ÑвÑщеника Елеазара та до громадÑьких начальників, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 32:3 Ðторот, Ñ– Дівон, Ñ– Язер, Ñ– Ðімра, Ñ– Хешбон, Ñ– Ел'але Ñ– Севам, Ñ– Ðево, Ñ– Беон,(UA) ЧиÑла. 32:4 та землÑ, що ГоÑподь побив був перед Ізраїлевою громадою, вона Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð° Ð´Ð»Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð¸, а в твоїх рабів Ñ” худоба.(UA) ЧиÑла. 32:5 І Ñказали вони: Якщо ми знайшли лаÑку в очах твоїх, то нехай дано буде ту землю твоїм рабам на володіннÑ. Ðе перепроваджуй Ð½Ð°Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Йордан!(UA) ЧиÑла. 32:6 І Ñказав МойÑей до Òадових Ñинів та до Ñинів Рувимових: Чи брати ваші підуть на війну, а ви будете тут Ñидіти?(UA) ЧиÑла. 32:7 І Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ ви Ñтримуєте Ñерце Ізраїлевих Ñинів від переходу до того Краю, що дав їм ГоÑподь?(UA) ЧиÑла. 32:8 Так зробили були ваші батьки, коли Ñ Ð¿Ð¾Ñилав Ñ—Ñ… із Кадеш-Барнеа побачити той Край.(UA) ЧиÑла. 32:9 І ввійшли вони в ЕшкольÑьку долину, Ñ– побачили були той Край, Ñ– Ñтримали Ñерце Ізраїлевих Ñинів, щоб не входити до того Краю, що дав їм ГоÑподь.(UA) ЧиÑла. 32:10 І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів того днÑ, Ñ– приÑÑгнув Він, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 32:11 Поправді кажу, не побачать ці люди, що виходÑÑ‚ÑŒ з Єгипту, від віку двадцÑти літ Ñ– вище, тієї землі, що Я приÑÑгнув був Ðвраамові, ІÑакові та Якову, бо вони не виконували наказів Моїх,(UA) ЧиÑла. 32:12 окрім Калева, Єфуннеєвого Ñина, кеніззеÑнина, та ІÑуÑа, Ñина Ðавинового, бо вони виконували накази за ГоÑподом.(UA) ЧиÑла. 32:13 І запаливÑÑ Ð±ÑƒÐ² гнів ГоÑподній на ІзраїлÑ, Ñ– Він зробив, що вони ходили по пуÑтині Ñорок літ, аж поки не ÑкінчилоÑÑ Ð²Ñе те поколіннÑ, що робило зло в ГоÑподніх очах.(UA) ЧиÑла. 32:14 Роце Ñтали ви заміÑÑ‚ÑŒ ваших батьків, Ñк нащадки грішних людей, щоб збільшити ще палючий гнів ГоÑподній на ІзраїлÑ.(UA) ЧиÑла. 32:15 Бо Ñк ви відвернетеÑÑŒ від Ðього, то Він ще далі триматиме його в пуÑтині, Ñ– ви Ñпричините згубу вÑьому цьому народові.(UA) ЧиÑла. 32:16 Рвони підійшли до нього та й Ñказали: Ми побудуємо тут кошари Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ñ— худоби та міÑта Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… дітей,(UA) ЧиÑла. 32:17 а ми Ñамі узброїмоÑÑ, готові до бою перед Ізраїлевими Ñинами, аж поки не введемо Ñ—Ñ… до їхнього міÑцÑ. Рдіти наші оÑÑдуть по твердинних міÑтах, охоронÑючи Ñебе перед мешканцÑми цієї землі.(UA) ЧиÑла. 32:18 Ми не вернемоÑÑŒ до наших домів, аж поки Ізраїлеві Ñини не заволодіють кожен Ñпадком Ñвоїм.(UA) ЧиÑла. 32:19 Бо ми не будемо володіти з ними по той бік Йордану й далі, бо прийшла нам наша Ñпадщина з цього боку Йордану на Ñхід.(UA) ЧиÑла. 32:20 І Ñказав їм МойÑей: Якщо ви зробите цю річ, Ñкщо ви узброїтеÑÑŒ на війну перед ГоÑподнім лицем,(UA) ЧиÑла. 32:21 Ñ– перейде кожен ваш узброєний Йордан перед ГоÑподнім лицем, аж поки Він не вижене ворогів Своїх перед Собою,(UA) ЧиÑла. 32:22 то буде здобутий той Край перед ГоÑподнім лицем, Ñ– ви потому вернетеÑÑ, Ñ– будете невинні перед ГоÑподом та перед Ізраїлем. І буде вам цей Край на Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) ЧиÑла. 32:23 Ð Ñкщо не зробите так, то ви згрішили ГоÑподеві, Ñ– знайте, що ваш гріх знайде ваÑ!(UA) ЧиÑла. 32:24 Побудуйте Ñобі міÑта Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… дітей, та кошари Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… отар. Рщо вийшло з ваших уÑÑ‚, те зробіть.(UA) ЧиÑла. 32:25 І Ñказали Òадові Ñини та Ñини Рувимові до МойÑеÑ, говорÑчи: Раби твої зроблÑÑ‚ÑŒ, Ñк пан наш приказує.(UA) ЧиÑла. 32:26 Діти наші, жінки наші, Ñтадо наше та вÑÑ Ð½Ð°ÑˆÐ° худоба будуть там, у ґілеадÑьких міÑтах.(UA) ЧиÑла. 32:27 Рраби твої перейдуть, кожен війÑьковий озброєний, перед ГоÑподнім лицем на війну, Ñк пан наш наказує.(UA) ЧиÑла. 32:28 І МойÑей наказав про них ÑвÑщеникові Елеазарові й ІÑуÑові, Ñинові Ðавиновому, та головам батьківÑьких домів племен Ізраїлевих Ñинів.(UA) ЧиÑла. 32:29 І Ñказав МойÑей до них: Якщо Òадові Ñини та Ñини Рувимові перейдуть із вами Йордан, кожен озброєний на війну перед лицем ГоÑподнім, Ñ– буде здобутий Край перед вами, то даÑте їм ґілеадÑький край на володіннÑ.(UA) ЧиÑла. 32:30 Ð Ñкщо вони не перейдуть з вами озброєні, то отримають Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñеред Ð²Ð°Ñ Ð² ханаанÑькому Краї.(UA) ЧиÑла. 32:31 І відповіли Òадові Ñини та Ñини Рувимові, говорÑчи: Що говорив ГоÑподь до твоїх рабів, так зробимо.(UA) ЧиÑла. 32:32 Ми перейдемо озброєні перед ГоÑподнім лицем до ханаанÑького Краю, а з нами буде наше Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ цей бік Йордану.(UA) ЧиÑла. 32:33 І МойÑей дав їм, Òадовим Ñинам Ñ– Ñинам Рувимовим та половині племені МанаÑÑ–Ñ—, ЙоÑипового Ñина, царÑтво Сігона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, Ñ– царÑтво Оґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького, той Край по міÑтах його, у границÑÑ… міÑÑ‚ того Краю навколо.(UA) ЧиÑла. 32:34 І збудували Òадові Ñини Дівон, Ñ– Ðтарот, Ñ– Ðроер,(UA) ЧиÑла. 32:35 Ñ– Ðтарот Шофан, Ñ– Язер, Ñ– Йоґбегу,(UA) ЧиÑла. 32:36 Ñ– Бет-Ðімру, Ñ– Бет-Гаран, твердинні міÑта та кошари Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸.(UA) ЧиÑла. 32:37 У Рувимові Ñини збудували: Хешбон, Ñ– Ел'але, Ñ– Кір'Ñтаїм,(UA) ЧиÑла. 32:38 Ñ– Ðево, Ñ– Баал-Меон, зміненоіменні, Ñ– Сивму, Ñ– назвали йменнÑми міÑта, що вони збудували.(UA) ЧиÑла. 32:39 І пішли Ñини Махіра, Ñина МанаÑÑ–Ñ—, до Òілеаду, та й здобули його, Ñ– позбавили Ñпадщини амореÑнина, що в ньому.(UA) ЧиÑла. 32:40 І дав МойÑей Òілеад Махірові, Ñинові МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– той оÑів у ньому.(UA) ЧиÑла. 32:41 РЯір, Ñин МанаÑіїн, пішов Ñ– здобув їхні Ñела, та й назвав Ñ—Ñ…: Яірові Ñела.(UA) ЧиÑла. 32:42 Ð Ðовах пішов та й здобув Кенат та залежні від нього міÑта, Ñ– назвав його Ñвоїм ім'Ñм: Ðовах.(UA) ЧиÑла. 33:1 Оце походи Ізраїлевих Ñинів, що вийшли з єгипетÑького краю за Ñвоїми війÑьковими відділами під рукою МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона.(UA) ЧиÑла. 33:2 РМойÑей напиÑав їхні виходи з їхніми походами за ГоÑподнім наказом, Ñ– оце їхні походи за їхніми виходами.(UA) ЧиÑла. 33:3 І рушили вони з РамеÑеÑу першого міÑÑцÑ, п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ, другого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ ПаÑці вийшли Ізраїлеві Ñини Ñильною рукою на очах уÑього Єгипту.(UA) ЧиÑла. 33:4 РЄгипет ховав, кого побив ГоÑподь Ñеред них, кожного перворідного, а над їхніми богами зробив ГоÑподь Ñуди.(UA) ЧиÑла. 33:5 І рушили Ізраїлеві Ñини з РамеÑеÑу, Ñ– таборували в Суккоті.(UA) ЧиÑла. 33:6 І рушили з Суккоту й таборували в Етамі, що на краю пуÑтині.(UA) ЧиÑла. 33:7 І рушили з Етаму, а вернулиÑÑ Ð´Ð¾ Пі-Хіроту, що перед Баал-Цефоном, Ñ– таборували перед Міґдолом.(UA) ЧиÑла. 33:8 І рушили з-перед Хіроту, Ñ– перейшли Ñеред Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð´Ð¾ пуÑтині, Ñ– йшли триденною дорогою в ЕтамÑькій пуÑтині, Ñ– таборували в Марі.(UA) ЧиÑла. 33:9 І рушили з Мари й увійшли до Еліму, а в Елімі дванадцÑÑ‚ÑŒ джерел води та ÑімдеÑÑÑ‚ пальм, Ñ– таборували там.(UA) ЧиÑла. 33:10 І рушили з Еліму й таборували над Червоним морем.(UA) ЧиÑла. 33:11 І рушили з-над Червоного Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¹ таборували в пуÑтині Сін.(UA) ЧиÑла. 33:12 І рушили з пуÑтині Сін Ñ– таборували в Дофці.(UA) ЧиÑла. 33:13 І рушили з Дофки й таборували в Ðлуші.(UA) ЧиÑла. 33:14 І рушили з Ðлушу й таборували в Ріфідімі, Ñ– не було там води на Ð¿Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ.(UA) ЧиÑла. 33:15 І рушили з Ріфідіму й таборували в пуÑтині Сінай.(UA) ЧиÑла. 33:16 І рушили з пуÑтині Сінай Ñ– таборували в Ківрот-Гаттааві.(UA) ЧиÑла. 33:17 І рушили з Ківрот-Гаттаави й таборували в Хацероті.(UA) ЧиÑла. 33:18 І рушили з Хацероту й таборували в Рітмі.(UA) ЧиÑла. 33:19 І рушили з Рітми й таборували в Ріммоні Переца.(UA) ЧиÑла. 33:20 І рушили з Ріммону Переца й таборували в Лівні.(UA) ЧиÑла. 33:21 І рушили з Лівни й таборували в Ð Ñ–ÑÑÑ–.(UA) ЧиÑла. 33:22 І рушили з Ð Ñ–ÑÑи й таборували в Кегелаті.(UA) ЧиÑла. 33:23 І рушили з Кегелати й таборували на горі Шефер.(UA) ЧиÑла. 33:24 І рушили з гори Шефер Ñ– таборували в Хараді.(UA) ЧиÑла. 33:25 І рушили з Харади й таборували в Макгелоті.(UA) ЧиÑла. 33:26 І рушили з Макгелоту й таборували в Тахаті.(UA) ЧиÑла. 33:27 І рушили з Тахату й таборували в Тераху.(UA) ЧиÑла. 33:28 І рушили з Тераху й таборували в Мітці.(UA) ЧиÑла. 33:29 І рушили з Мітки й таборували в Хашмоні.(UA) ЧиÑла. 33:30 І рушили з Хашмони й таборували в МоÑероті.(UA) ЧиÑла. 33:31 І рушили з МоÑероту й таборували в Бене-Яакані.(UA) ЧиÑла. 33:32 І рушили з Бене-Яакану й таборували в Хорі Òідґаду.(UA) ЧиÑла. 33:33 І рушили з Хору Òідґаду й таборували в Йотваті.(UA) ЧиÑла. 33:34 І рушили з Йотвати й таборували в Ðвроні.(UA) ЧиÑла. 33:35 І рушили з Ðврони й таборували в Ецйон-Òевері.(UA) ЧиÑла. 33:36 І рушили з Ецйон-Òеверу й таборували в пуÑтині Цін, це Кадеш.(UA) ЧиÑла. 33:37 І рушили з Кадешу й таборували на Гор-горі, на краю едомÑької землі.(UA) ЧиÑла. 33:38 І зійшов ÑвÑщеник Ðарон на Гор-гору з ГоÑподнього наказу, та й помер там Ñорокового року виходу Ізраїлевих Ñинів з єгипетÑького краю, п'Ñтого міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ.(UA) ЧиÑла. 33:39 Ð Ðарон був віку Ñта й двадцÑти й трьох літ, коли помер він на Гор-горі.(UA) ЧиÑла. 33:40 І почув ханаанеÑнин, цар Ðраду, а він Ñидів на півдні в Краї ханаанÑькім, що йдуть Ізраїлеві Ñини.(UA) ЧиÑла. 33:41 І рушили від Гор-гори й таборували в Цалмоні.(UA) ЧиÑла. 33:42 І рушили з Цалмони й таборували в Пуноні.(UA) ЧиÑла. 33:43 І рушили з Пунону й таборували в Овоті.(UA) ЧиÑла. 33:44 І рушили з Овоту й таборували в Ійє-Гааварімі, на моавÑькій границі.(UA) ЧиÑла. 33:45 І рушили з Ійїму й таборували в Дівоні Òаду.(UA) ЧиÑла. 33:46 І рушили з Дівону Òаду й таборували в Ðлмон-Дівлатаймі.(UA) ЧиÑла. 33:47 І рушили з Ðлмон-Дівлатайми й таборували в горах Ðварім перед Ðево.(UA) ЧиÑла. 33:48 І рушили з гір Ðварім, Ñ– таборували в моавÑьких Ñтепах.(UA) ЧиÑла. 33:49 І таборували вони над Йорданом від Бет-Єшмоту аж до Ðвел-Шіттіму в моавÑьких Ñтепах.(UA) ЧиÑла. 33:50 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð² моавÑьких Ñтепах над приєрихонÑьким Йорданом, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 33:51 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів та й Ñкажеш до них: Коли ви перейдете Йордан до ханаанÑького Краю,(UA) ЧиÑла. 33:52 то проженете вÑÑ–Ñ… мешканців того Краю перед Ñобою, Ñ– понищите вÑÑ– їхні зображеннÑ, Ñ– вÑÑ–Ñ… литих ідолів їхніх понищите, Ñ– вÑÑ– їхні виÑоти поруйнуєте.(UA) ЧиÑла. 33:53 І ви заволодієте тим Краєм, Ñ– оÑÑдете в ньому, бо Я дав вам той Край на влаÑніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЧиÑла. 33:54 І ви заволодієте тим Краєм жеребком за вашими родами: чиÑленному збільшите влаÑніÑÑ‚ÑŒ його, а малому зменшите влаÑніÑÑ‚ÑŒ його, де вийде йому жеребок, туди йому буде, за племенами ваших батьків будете володіти Ñобі.(UA) ЧиÑла. 33:55 Ð Ñкщо ви не виженете мешканців того Краю від Ñебе, то будуть Ñ‚Ñ–, кого позоÑтавите з них, колючками в ваших очах та тернÑми в ваших боках. І будуть Ð²Ð°Ñ ÑƒÑ‚Ð¸Ñкати на тій землі, що на ній ви Ñидітимете.(UA) ЧиÑла. 33:56 І ÑтанетьÑÑ, Ñк Я думав був учинити їм, учиню те вам.(UA) ЧиÑла. 34:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 34:2 Ðакажи Ізраїлевим Ñинам та й Ñкажи їм: Коли ви ввійдете до ханаанÑького Краю, це буде той Край, що припаде вам у Ñпадщині, ханаанÑький Край по границÑÑ… його.(UA) ЧиÑла. 34:3 І буде вам південна Ñторона від пуÑтині Цін при Едомі, Ñ– буде вам південна Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð½Ð° Ñхід.(UA) ЧиÑла. 34:4 І ÑкеруєтьÑÑ Ð²Ð°Ð¼ та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð· Ð¿Ð¾Ð»ÑƒÐ´Ð½Ñ Ð´Ð¾ Маале-Ðкраббіму, Ñ– перейде до Ціну, Ñ– будуть виходи Ñ—Ñ— з Ð¿Ð¾Ð»ÑƒÐ´Ð½Ñ Ð´Ð¾ Кадеш-Барнеа. І вийде вона до Хацар-Ðддару й перейде до Ðцмону.(UA) ЧиÑла. 34:5 І ÑкеруєтьÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð· Ðцмону до єгипетÑького потоку, Ñ– будуть Ñ—Ñ— виходи до морÑ.(UA) ЧиÑла. 34:6 Ð Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ñ, буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ðµ Велике, це буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ.(UA) ЧиÑла. 34:7 Роце буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð° границÑ: від Великого Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñ‡Ð¸Ñ‚Ðµ Ñобі за границю Гор-гору.(UA) ЧиÑла. 34:8 Від Гор-гори визначите в напрÑмі до Гамату, Ñ– будуть виходи границі до Цедаду.(UA) ЧиÑла. 34:9 І вийде Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Зіфрону, Ñ– будуть Ñ—Ñ— виходи до Гацар-Енану. Це буде вам північна границÑ.(UA) ЧиÑла. 34:10 І визначите Ñобі за границю на Ñхід від Гацар-Енану до Шефаму.(UA) ЧиÑла. 34:11 І зійде Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Шефаму до Рівли, на Ñхід Ðіну. І зійде границÑ, Ñ– дійде на беріг КінеретÑького Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð½Ð° Ñхід.(UA) ЧиÑла. 34:12 І зійде Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Йордану, Ñ– будуть Ñ—Ñ— виходи море Солоне. Це буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ ÐšÑ€Ð°Ð¹ по його границÑÑ… навколо.(UA) ЧиÑла. 34:13 І МойÑей наказав Ізраїлевим Ñинам, говорÑчи: Оце та землÑ, що ви поділите Ñобі Ñ—Ñ— жеребком, що ГоÑподь наказав дати дев'Ñти племенам Ñ– половині племені.(UA) ЧиÑла. 34:14 Бо взÑли плем'Ñ Ð ÑƒÐ²Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів за домами батьків Ñвоїх, Ñ– плем'Ñ Òадових Ñинів за домами батьків Ñвоїх, Ñ– половина племени МанаÑіїного взÑли Ñпадщину Ñвою,(UA) ЧиÑла. 34:15 два племені й половина племени взÑли вже Ñвою Ñпадщину з того боку приєрихонÑького Йордану на Ñхід та на південь.(UA) ЧиÑла. 34:16 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 34:17 Оце імена тих мужів, що поділÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ Край на Ñпадок: ÑвÑщеник Елеазар та ІÑуÑ, Ñин Ðавинів,(UA) ЧиÑла. 34:18 та візьмете по одному кнÑзеві з племени, щоб поділити той Край на влаÑніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЧиÑла. 34:19 Роце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… мужів: Ð´Ð»Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ племени Калев, Ñин Єфуннеїв;(UA) ЧиÑла. 34:20 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Симеонових Ñинів Шемуїл, Ñин Ðммігудів;(UA) ЧиÑла. 34:21 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ ВеніÑминового Елідад, Ñин КіÑлонів;(UA) ЧиÑла. 34:22 Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Данових Ñинів кнÑзь Буккі, Ñин Йоґліїв;(UA) ЧиÑла. 34:23 Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ñипових Ñинів, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Ñинів МанаÑіїних кнÑзь Ханніїл, Ñин Ефодів;(UA) ЧиÑла. 34:24 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Єфремових Ñинів кнÑзь Кемуїл, Ñин Шіфтанів;(UA) ЧиÑла. 34:25 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Завулонових Ñинів кнÑзь Еліцафан, Ñин Парнахів;(UA) ЧиÑла. 34:26 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ ІÑÑахарових Ñинів кнÑзь Палтіїл, Ñин Ðззана;(UA) ЧиÑла. 34:27 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ ÐÑирових Ñинів кнÑзь Ðхігуд, Ñин Шеломіїв;(UA) ЧиÑла. 34:28 а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Ñинів Ðефталимових кнÑзь Педаїл, Ñин Ðммігудів.(UA) ЧиÑла. 34:29 Оце Ñ‚Ñ–, кому наказав ГоÑподь поділити ханаанÑький Край на Ñпадщину Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) ЧиÑла. 35:1 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ð½Ð° моавÑьких Ñтепах над приєрихонÑьким Йорданом, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 35:2 Ðакажи Ізраїлевим Ñинам, Ñ– нехай вони дадуть Левитам зо Ñпадку Ñвого Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта на ÑидіннÑ; Ñ– паÑовиÑько Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–ÑÑ‚ навколо них даÑте ви Левитам.(UA) ЧиÑла. 35:3 І будуть Ñ‚Ñ– міÑта їм на ÑидіннÑ, а їхні паÑовиÑька будуть Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— Ñкотини, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— худоби та Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї їхньої звірини.(UA) ЧиÑла. 35:4 РпаÑовиÑька тих міÑÑ‚, що даÑте Левитам, будуть Ñ‚ÑгнутиÑÑŒ від міÑької Ñтіни й назовні тиÑÑча локтів навколо.(UA) ЧиÑла. 35:5 І відмірÑєте поза міÑтом на Ñхідню Ñторону дві тиÑÑчі ліктів, Ñ– на південну Ñторону дві тиÑÑчі ліктів, Ñ– на західню Ñторону дві тиÑÑчі ліктів, Ñ– на північну Ñторону дві тиÑÑчі ліктів, а міÑто уÑередині. Це будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¼Ñ–Ñькі паÑовиÑька.(UA) ЧиÑла. 35:6 Рз міÑÑ‚, що даÑте Левитам, буде шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ на Ñховища, що даÑте, щоб утікати туди убійникові. Рокрім них даÑте Ñорок Ñ– два міÑта.(UA) ЧиÑла. 35:7 УÑÑ– Ñ‚Ñ– міÑта, що даÑте Левитам, Ñорок Ñ– віÑім їхніх міÑÑ‚ та їхні паÑовиÑька.(UA) ЧиÑла. 35:8 Ð Ñ‚Ñ– міÑта, що даÑте з Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, від більшого даÑте більше, а від меншого менше, кожен за Ñпадком Ñвоїм, Ñким володітиме, даÑÑ‚ÑŒ із Ñвоїх міÑÑ‚ Левитам.(UA) ЧиÑла. 35:9 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑеÑ, говорÑчи:(UA) ЧиÑла. 35:10 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів та й Ñкажи їм: Коли ви перейдете Йордан до ханаанÑького Краю,(UA) ЧиÑла. 35:11 то виберіть Ñобі міÑта, вони будуть на Ñховища Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– втече туди убійник, що заб'Ñ” душу невмиÑне.(UA) ЧиÑла. 35:12 І будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ñ– міÑта на Ñховища перед меÑником, Ñ– не помре убійник, поки не Ñтане на Ñуд перед громадою.(UA) ЧиÑла. 35:13 Ð Ñ‚Ñ– міÑта, що даÑте, шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ на Ñховища буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) ЧиÑла. 35:14 Три міÑÑ‚Ñ– даÑте по той бік Йордану, а три міÑÑ‚Ñ– даÑте в ханаанÑькому Краї, вони будуть міÑта на Ñховища.(UA) ЧиÑла. 35:15 Ці шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ будуть на Ñховища Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ° та Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñілого Ñеред них, щоб утік туди кожен, хто заб'Ñ” кого невмиÑне.(UA) ЧиÑла. 35:16 Рколи б хто вдарив кого залізним знарÑддÑм, а той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.(UA) ЧиÑла. 35:17 Ð Ñкщо вдарив його каменем, що був у руці, що від нього можна померти, Ñ– той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.(UA) ЧиÑла. 35:18 Ðбо вдарив його дерев'Ñним знарÑддÑм, що було в руці, що від нього можна померти, Ñ– той помер, він убійник, буде конче забитий той убійник.(UA) ЧиÑла. 35:19 МеÑник за кров він заб'Ñ” убійника; Ñк Ñпіткає його, він заб'Ñ” його.(UA) ЧиÑла. 35:20 Ð Ñкщо пхне його з ненавиÑти, або кине на нього чим навмиÑне, а той помре,(UA) ЧиÑла. 35:21 або з Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð´Ð°Ñ€Ð¸Ð² його Ñвоєю рукою, а той помер, буде конче забитий той, хто вдарив, він убійник; меÑник за кров заб'Ñ” убійника, Ñк Ñпіткає його.(UA) ЧиÑла. 35:22 Ð Ñк хто випадково, без ненавиÑти пхнув кого або кинув на нього невмиÑне Ñкимбудь знарÑддÑм,(UA) ЧиÑла. 35:23 або Ñкимбудь каменем, що від нього можна померти, кинув на нього не бачачи, Ñ– той помер, а він не був ворог йому й не шукав йому зла,(UA) ЧиÑла. 35:24 то розÑудить громада між убійником та між меÑником за кров за цими поÑтановами.(UA) ЧиÑла. 35:25 І громада визволить убійника з руки меÑника за кров, Ñ– громада верне його до міÑта Ñховища його, що втік був туди. І оÑÑде він у ньому аж до Ñмерти найвищого ÑвÑщеника, помазаного ÑвÑтою оливою.(UA) ЧиÑла. 35:26 Ð Ñкщо убійник, виходÑчи, вийде з границі міÑта Ñховища його, куди втік був,(UA) ЧиÑла. 35:27 Ñ– знайде його меÑник за кров поза границÑми міÑта Ñховища його, Ñ– замордує меÑник за кров убійника, нема йому вини крови!(UA) ЧиÑла. 35:28 Бо він повинен Ñидіти в міÑÑ‚Ñ– Ñховища Ñвого аж до Ñмерти найвищого ÑвÑщеника. Рпо Ñмерті найвищого ÑвÑщеника вернетьÑÑ ÑƒÐ±Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ðº до землі Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвого.(UA) ЧиÑла. 35:29 І буде це Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° правну поÑтанову Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… поколінь по вÑÑ–Ñ… ваших оÑелÑÑ….(UA) ЧиÑла. 35:30 Коли хто заб'Ñ” кого, то меÑник за Ñловами Ñвідків заб'Ñ” убійника. Родного Ñвідка не доÑить проти кого, щоб оÑудити на Ñмерть.(UA) ЧиÑла. 35:31 І не візьмете окупу Ð´Ð»Ñ Ð´ÑƒÑˆÑ– убійника, що він повинен умерти, бо буде він конче забитий.(UA) ЧиÑла. 35:32 І не візьмете окупу від змушеного втікати до міÑта Ñховища його, щоб вернувÑÑ Ñидіти в Краю до Ñмерти ÑвÑщеника.(UA) ЧиÑла. 35:33 І не збезчеÑтите того Краю, що ви в ньому, бо та кров вона безчеÑтить Край, а Краєві не прощаєтьÑÑ Ð·Ð° кров, що пролита в ньому, Ñк тільки кров'ÑŽ того, хто Ñ—Ñ— пролив.(UA) ЧиÑла. 35:34 І не занечиÑтиш того Краю, що ви Ñидите в ньому, що Я пробуваю Ñеред нього. Бо Я ГоÑподь, що пробуваю поÑеред Ñинів Ізраїлевих!(UA) ЧиÑла. 36:1 І поприходили голови батьківÑьких домів родів Ñинів Òілеада, Ñина Махіра, Ñина МанаÑіїного з родів ЙоÑипових Ñинів, Ñ– промовили перед МойÑеєм та перед кнÑзÑми, головами батьківÑьких домів Ізраїлевих Ñинів,(UA) ЧиÑла. 36:2 Ñ– Ñказали: ГоÑподь наказав моєму панові дати жеребком цей Край Ізраїлевим Ñинам, Ñ– пан мій отримав ГоÑподнього наказа дати Ñпадок нашого брата Целофхада його дочкам.(UA) ЧиÑла. 36:3 І Ñкщо вони будуть за жінок кому з Ñинів інших племен Ізраїлевих Ñинів, то буде віднÑта Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпадщина зо Ñпадку наших батьків, Ñ– буде додане над Ñпадок тому племені, що вони Ñтануть їм за жінок, а з жеребка нашого Ñпадку буде віднÑте.(UA) ЧиÑла. 36:4 Ð Ñкщо Ізраїлевим Ñинам буде ювілей, то буде Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпадщина додана до Ñпадку племени, що Ñтануть їм за жінок, Ñ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпадщина буде віднÑта від Ñпадку племени наших батьків.(UA) ЧиÑла. 36:5 І наказав МойÑей Ізраїлевим Ñинам за ГоÑподнім наказом, говорÑчи: Слушно говорить плем'Ñ Ð™Ð¾Ñипових Ñинів.(UA) ЧиÑла. 36:6 Оце та річ, що ГоÑподь заповів про Целофхадових дочок, говорÑчи: Вони Ñтануть за жінок тим, хто їм подобаєтьÑÑ, тільки родові племени їхнього батька вони Ñтануть за жінок.(UA) ЧиÑла. 36:7 І не буде переходити Ñпадщина Ізраїлевих Ñинів від племени до племени, бо кожен із Ізраїлевих Ñинів буде держатиÑÑ Ñпадщини племени Ñвоїх батьків.(UA) ЧиÑла. 36:8 Ркожна дочка, що поÑÑде Ñпадщину від племени Ізраїлевих Ñинів, Ñтане за жінку одному з роду племени батька Ñвого, щоб Ізраїлеві Ñини володіли кожен Ñпадком батьків Ñвоїх.(UA) ЧиÑла. 36:9 І не буде переходити Ñпадок від племени до іншого племени, бо кожен із племен Ізраїлевих Ñинів буде держатиÑÑ Ñпадку Ñвого.(UA) ЧиÑла. 36:10 Як ГоÑподь наказав був МойÑеєві, так учинили Целофхадові дочки.(UA) ЧиÑла. 36:11 І Ñтали Целофхадові дочки: Махла, Тірца, Ñ– Хоґла, Ñ– Мілка, Ñ– Ðоа за жінок Ð´Ð»Ñ Ñинів дÑдьків Ñвоїх.(UA) ЧиÑла. 36:12 Тим, що з родів Ñинів МанаÑіїних, Ñина ЙоÑипового, Ñтали вони за жінок, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпадщина залишилаÑÑ Ð·Ð° племенем роду їхнього батька.(UA) ЧиÑла. 36:13 Оце заповіді та поÑтанови, що ГоÑподь наказав був через МойÑÐµÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ð¼ Ñинам у моавÑьких Ñтепах над приєрихонÑьким Йорданом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:1 Оце Ñ‚Ñ– Ñлова, що МойÑей говорив був до вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿Ð¾ тім боці Йордану в пуÑтині, на Ñтепу, навпроти Червоного морÑ, між Параном, Ñ– між Тофелем, Ñ– Лаваном, Ñ– Гецеротом, Ñ– Ді-Загавом,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:2 одинадцÑÑ‚ÑŒ день дороги від Хориву, дорога до гори Сеїру, аж до Кадеш-Барнеа.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:3 І ÑталоÑÑ Ñорокового року, одинадцÑтого міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² МойÑей до Ізраїлевих Ñинів уÑе, що ГоÑподь наказав був йому про них,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:4 по тому, Ñк забив він Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, що Ñидів у Хешбоні, Ñ– Оґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького, що Ñидів в Ðштароті в Едреї.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:5 Ðа тім боці Йордану в моавÑькому краї Ñтав МойÑей виÑÑнÑти Закона, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:6 ГоÑподь, Бог наш, промовлÑв до Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° Хориві, говорÑчи: ДоÑить вам Ñидіти на цій горі!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:7 ОбернітьÑÑ Ð¹ рушайте, Ñ– йдіть на гору амореÑнина, та до вÑÑ–Ñ… ÑуÑідів його на Ñтепу, на горі, Ñ– в долині, Ñ– на півдні, Ñ– на побережжі морÑ, до Краю ханаанÑького та до Ливану, аж до Великої Річки, річки Ефрату.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:8 ОÑÑŒ Я дав вам цей Край! Увійдіть, Ñ– заволодійте цим Краєм, що за нього ГоÑподь був приÑÑг вашим батькам, Ðвраамові, ІÑакові та Якову, що даÑÑ‚ÑŒ його їм та їхньому наÑінню по них.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:9 І Ñказав Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу до ваÑ, говорÑчи: Ðе можу Ñ Ñам ноÑити ваÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:10 ГоÑподь, Бог ваш, розмножив ваÑ, Ñ– оÑÑŒ ви Ñьогодні, щодо чиÑленноÑти, Ñк зорі небеÑні!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:11 ГоÑподь, Бог ваших батьків, нехай додаÑÑ‚ÑŒ вам у тиÑÑчу раз, Ñ– нехай поблагоÑловить ваÑ, Ñк Він говорив вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:12 Як Ñ Ñам понеÑу Ñ‚Ñготу вашу, Ñ– Ñ‚Ñгар ваш, Ñ– ваші Ñуперечки?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:13 Візьміть Ñобі мужів мудрих, Ñ– випробуваних, Ñ– знаних вашим племенам, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ñтавлю Ñ—Ñ… на чолі ваÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:14 І ви відповіли мені та й Ñказали: Добра та річ, що ти кажеш зробити.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:15 І взÑв Ñ Ð³Ð¾Ð»Ñ–Ð² ваших племен, мужів мудрих та знаних, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… головами над вами, тиÑÑчниками, Ñ– Ñотниками, Ñ– п'ÑтдеÑÑтниками, Ñ– деÑÑтниками, та урÑдниками Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… племен.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:16 І наказав Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу вашим ÑуддÑм, говорÑчи: ВиÑлуховуйте Ñуперечки між вашими братами, Ñ– розÑуджуйте Ñправедливо між чоловіком та між братом його, та між приходьком його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:17 Ðе будете звертати уваги на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð² Ñуді, Ñк малого, так Ñ– великого виÑлухаєте, не будете боÑтиÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸, бо Ñуд Божий він! Рту Ñправу, що буде занадто Ñ‚Ñжка Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, принеÑете мені, Ñ– Ñ Ð²Ð¸Ñлухаю Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:18 І наказав Ñ Ð²Ð°Ð¼ того чаÑу про вÑÑ– Ñ‚Ñ– речі, що ви зробите.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:19 І ми рушили з Хориву, та й перейшли цю велику й Ñтрашну пуÑтиню, що бачили ви, дорогою до гори амореÑнина, Ñк наказав нам ГоÑподь, Бог наш, Ñ– ми прийшли аж до Кадеш-Барнеа.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:20 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ ваÑ: Прийшли ви до ÐморейÑької гори, що ГоÑподь, Бог наш, дає нам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:21 ОÑÑŒ, ГоÑподь, Бог твій, віддає тобі цей Край. Увійди, заволодій, Ñк говорив був тобі ГоÑподь, Бог батьків твоїх. Ðе бійÑÑ Ð¹ не лÑкайÑÑ!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:22 Рви вÑÑ– підійшли до мене та й Ñказали: Пошлімо мужів перед Ñобою, Ñ– нехай вони виÑлідÑÑ‚ÑŒ нам той Край, та нехай принеÑуть нам відоміÑÑ‚ÑŒ про дорогу, що нею підемо, та про міÑта, куди ввійдемо.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:23 І була та річ добра в моїх очах, Ñ– взÑв Ñ Ñƒ Ð²Ð°Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ мужа, муж один Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:24 І вони відійшли, Ñ– зійшли на гору, Ñ– прийшли аж до долини Ешкол, та й виÑлідили його, Край.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:25 І взÑли вони в Ñвою руку з плоду того Краю, Ñ– принеÑли до наÑ, Ñ– здали нам Ñправу, Ñ– Ñказали: Добрий той Край, що ГоÑподь, Бог наш, дає нам!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:26 Та ви не хотіли йти, Ñ– були неÑлухнÑні наказам ГоÑпода, Бога вашого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:27 І нарікали ви по ваших наметах Ñ– говорили: З ненавиÑти до Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь вивів Ð½Ð°Ñ Ð· єгипетÑького краю, щоб дати Ð½Ð°Ñ Ñƒ руку амореÑнина на Ð²Ð¸Ð³ÑƒÐ±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:28 Куди ми підемо? Брати наші розÑлабили наше Ñерце, говорÑчи: Ðарод той більший та вищий від наÑ, міÑта великі й уміцнені аж до неба, Ñ– навіть велетнів ми бачили там.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:29 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ ваÑ: Ðе лÑкайтеÑÑ Ð¹ не бійтеÑÑ Ñ—Ñ…!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:30 ГоÑподь, Бог наш, що йде перед вами, Він буде воювати Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñк зробив був з вами в Єгипті на ваших очах,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:31 Ñ– в пуÑтині, де ти бачив, що ГоÑподь, Бог твій, ноÑив тебе, Ñк ноÑить чоловік Ñина Ñвого, у вÑій дорозі, Ñкою ви йшли, аж до вашого приходу до цього міÑцÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:32 Та вÑе таки ви не віруєте в ГоÑпода, вашого Бога,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:33 що йде перед вами в дорозі, щоб вишукати Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¼Ñ–Ñце на ваше таборуваннÑ, вночі огнем, щоб ви бачили в дорозі, що будете нею ходити, а хмарою вдень.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:34 І ГоÑподь виÑлухав Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… Ñлів, та й розгнівавÑÑ, Ñ– заприÑÑгнув, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:35 Поправді кажу, ніхто Ñеред цих людей, цього злого поколіннÑ, не побачить того доброго Краю, що приÑÑг Я дати вашим батькам,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:36 окрім Калева, Єфуннеєвого Ñина, він побачить його, Ñ– йому Я дам той Край, по Ñкому Ñтупав він, та Ñинам його, через те, що він виповнÑв наказа ГоÑподнього.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:37 Також на мене розгнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ² ГоÑподь через ваÑ, говорÑчи: І ти не ввійдеш туди!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:38 ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, що Ñтоїть перед тобою, він увійде туди; зміцни його, бо він зробить, що Ізраїль заволодіє ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:39 Рдіти ваші, про Ñких ви Ñказали: Ðа здобич будуть вони, та Ñини ваші, що Ñьогодні не знають ні добра, ані зла, вони ввійдуть туди, Ñ– їм дам Я його, Ñ– вони заволодіють ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:40 Рви йдіть, та й рушайте в пуÑтиню дорогою Червоного морÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:41 Рви відповіли та й Ñказали мені: Згрішили ми ГоÑподеві! Ми вийдемо, Ñ– будемо воювати, цілком так, Ñк наказав нам ГоÑподь, Бог наш. І приперезали ви кожен війÑькову зброю Ñвою, Ñ– відважилиÑÑ Ð²Ð¸Ð¹Ñ‚Ð¸ на гору.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:42 Ðле ГоÑподь до мене Ñказав: Скажи їм: Ðе вийдете, Ñ– не будете ви воювати, бо Я не Ñеред ваÑ, щоб не були ви побиті вашими ворогами.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:43 І промовлÑв Ñ Ð´Ð¾ ваÑ, та ви не поÑлухали, Ñ– були неÑлухнÑні наказам ГоÑподнім. І ви Ñвавільно переÑтупили наказа, Ñ– зійшли на гору.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:44 І вийшов навперейми Ð²Ð°Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÑнин, що Ñидить на тій горі, Ñ– гнали ваÑ, Ñк роблÑÑ‚ÑŒ то бджоли, Ñ– товкли Ð²Ð°Ñ Ð² Сеїрі аж до Горми.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:45 І вернулиÑÑ Ð²Ð¸, Ñ– плакали перед ГоÑподнім лицем, та не Ñлухав ГоÑподь вашого голоÑу, Ñ– не нахилив Свого вуха до ваÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 1:46 І Ñиділи ви в Кадешу багато днів, Ñтільки днів, Ñкільки там ви Ñиділи.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:1 І обернулиÑÑ Ð¼Ð¸ та й рушили в пуÑтиню дорогою до Червоного морÑ, Ñк ГоÑподь промовлÑв був до мене. І кружлÑли ми навколо гори Сеїр багато днів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:2 І Ñказав ГоÑподь до мене, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:3 ДоÑить вам кружлÑти навколо цієї гори, обернітьÑÑ Ð½Ð° північ!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:4 Рнародові наказуй, говорÑчи: Ви переходите границі ваших братів, ІÑавових Ñинів, що мешкають у Сеїрі. І будуть вони боÑтиÑÑ Ð²Ð°Ñ, та й ви пильно ÑтережітьÑÑ!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:5 Ðе дражніть Ñ—Ñ…, бо Я не дам вам з їхнього краю міÑÑ†Ñ Ð°Ð½Ñ– на Ñтопу ноги, бо гору Сеїр Я дав ІÑавові, Ñк Ñпадщину.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:6 Їжу купите від них за Ñрібло Ñ– будете Ñ—Ñти, а також воду будете купувати в них за Ñрібло Ñ– будете пити.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:7 Бо ГоÑподь, Бог твій, поблагоÑловив тебе в кожному чині твоєї руки, знає Він ходу твою в цій великій пуÑтині. Оце Ñорок літ ГоÑподь, Бог твій, з тобою, не відчув ти недоÑтачі ні в чому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:8 І перейшли ми від наших братів, ІÑавових Ñинів, що ÑидÑÑ‚ÑŒ у Сеїрі, від дороги Ñтепу, від Елату, Ñ– від Ецйон-Òеверу. І обернулиÑÑ Ð¼Ð¸, та й перейшли дорогою моавÑької пуÑтині.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:9 І Ñказав ГоÑподь мені: Ðе ворогуй з Моавом, Ñ– не дратуй Ñ—Ñ… війною, бо Я не дам тобі з його краю Ñпадщини, бо Лотовим Ñинам дав Я ÐÑ€ на Ñпадок.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:10 Перед тим Ñиділи в ньому еми, народ великий, Ñ– чиÑленний, Ñ– виÑокий, Ñк велетні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:11 РефаÑми вважалиÑÑ Ð¹ вони, Ñк велетні, а моавітÑни кличуть Ñ—Ñ…: еми.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:12 Рв Сеїрі перед тим Ñиділи були гореї, а ІÑавові Ñини заволоділи ними та вигубили Ñ—Ñ… перед Ñобою, та й оÑіли заміÑÑ‚ÑŒ них, Ñк зробив Ізраїль Краєві Ñпадку Ñвого, що дав їм ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:13 Тепер уÑтаньте, Ñ– перейдіть поток Зеред. І перейшли ми потік Зеред.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:14 РчаÑ, що ходили ми від Кадеш-Барнеа, аж перейшли потік Зеред, тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім літ, аж вимерло вÑе те Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñькових із табору, Ñк ГоÑподь приÑÑгнув був їм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:15 Також Ñ– ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° була на них, щоб вигубити Ñ—Ñ… із табору аж до решти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:16 І ÑталоÑÑ, коли вигинули вÑÑ– війÑькові Ñ– вимерли з-поÑеред народу,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:17 то ГоÑподь промовлÑв до мене, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:18 Ти Ñьогодні проходиш моавÑьку границю ÐÑ€.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:19 І прийдеш близько до Ðммонових Ñинів, не ненавидь Ñ—Ñ… Ñ– не дратуй Ñ—Ñ…, бо не дам тобі Ñпадку з краю Ðммонових Ñинів, бо Лотовим Ñинам Я дав його на Ñпадщину.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:20 За край рефаїв вважавÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ він, рефаї Ñиділи в ньому перед тим, а аммонітÑни кликали Ñ—Ñ…: замзуми,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:21 народ великий, Ñ– чиÑленний, Ñ– виÑокий, Ñк велетні. І вигубив Ñ—Ñ… ГоÑподь перед ними, Ñ– вигнали Ñ—Ñ…, Ñ– оÑіли заміÑÑ‚ÑŒ них,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:22 Ñк зробив Він ІÑавовим Ñинам, що ÑидÑÑ‚ÑŒ у Сеїрі, що заволоділи хореÑнами перед ними, Ñ– вигнали Ñ—Ñ…, Ñ– оÑіли заміÑÑ‚ÑŒ них, Ñ– ÑидÑÑ‚ÑŒ аж до Ñьогодні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:23 Раввеїв, що ÑидÑÑ‚ÑŒ по оÑелÑÑ… аж до Ðзи, вигубили Ñ—Ñ… кафтори, що вийшли з Кафтору, та й оÑіли заміÑÑ‚ÑŒ них.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:24 УÑтавайте, рушайте, та й перейдіть потік Ðрнон! ОÑÑŒ Я дав у твою руку Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¥ÐµÑˆÐ±Ð¾Ð½Ñƒ, амореÑнина, а край його зачни забирати, та й воюй з ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:25 Того Ð´Ð½Ñ Ð¯ зачну наводити Ñтрах та жах перед тобою на народи під уÑім небом, Ñкі, коли почують чутку про тебе, то затремтÑÑ‚ÑŒ, Ñ– жахнутьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ тобою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:26 І поÑлав Ñ Ð¿Ð¾Ñлів з пуÑтині Кедемот до Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…ÐµÑˆÐ±Ð¾Ð½Ñького, з мирними Ñловами, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:27 Ðехай же Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¹Ð´Ñƒ в твоїм краї в дорозі, Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ дорогою, не збочу ні праворуч, ні ліворуч.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:28 Їжу за Ñрібло продаÑи мені, Ñ– Ñ Ñ—Ñтиму, Ñ– воду даÑи мені за Ñрібло, Ñ– Ñ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ. Ðехай тільки перейду Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð°Ð¼Ð¸,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:29 Ñк зробили мені ІÑавові Ñини, що ÑидÑÑ‚ÑŒ у Сеїрі, Ñ– моави, що ÑидÑÑ‚ÑŒ ув Ðрі, аж перейду Ñ Ð™Ð¾Ñ€Ð´Ð°Ð½ до того Краю, що його нам дає ГоÑподь, Бог наш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:30 Та не хотів Сигон, цар хешбонÑький, дати нам перейти через Ñвою землю, бо ГоÑподь, Бог твій, зробив запеклим дух його, та ожорÑточив його Ñерце, щоб дати його в руку твою, Ñк Ñьогодні це видко.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:31 І Ñказав ГоÑподь мені: ОÑÑŒ, Я зачав давати перед тобою Сигона та його край; зачни заволодівати, щоб уÑпадкувати його край.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:32 І вийшов Сигон навпроти наÑ, він та ввеÑÑŒ народ його, на війну до Ягацу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:33 І дав його нам ГоÑподь, Бог наш, Ñ– ми побили його й Ñинів його та ввеÑÑŒ його народ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:34 І того чаÑу ми здобули вÑÑ– його міÑта, Ñ– зробили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм кожне міÑто, чоловіків Ñ– жінок та дітей, нікого не позоÑтавили ми.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:35 Тільки худобу забрали ми Ñобі на здобич, та захоплене в міÑтах, що ми Ñ—Ñ… здобули.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:36 Від Ðроеру, що на березі арнонÑького потоку, Ñ– від міÑта, що в долині, Ñ– аж до Òілеаду не було міÑта, Ñке було б Ñильніше від наÑ, уÑе віддав нам ГоÑподь, Бог наш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 2:37 Тільки до краю Ðммонових Ñинів не наблизивÑÑ Ñ‚Ð¸, до вÑього Ð¿Ð¾Ð±ÐµÑ€ÐµÐ¶Ð¶Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾ÐºÑƒ Яббоку, Ñ– до міÑÑ‚ гори, та до вÑього, про що наказав був ГоÑподь, Бог наш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:1 І обернулиÑÑ Ð¼Ð¸, та й пішли дорогою до Башану. І вийшов навперейми Ð½Ð°Ñ ÐžÒ‘, цар башанÑький, він та ввеÑÑŒ його народ, на війну до Едреї.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:2 І Ñказав ГоÑподь до мене: Ðе бійÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, бо в твою руку Я дав його, Ñ– ввеÑÑŒ народ його та край його, Ñ– зробиш йому, Ñк зробив ти Сигонові, цареві амореÑн, що Ñидів у Хешбоні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:3 І дав ГоÑподь, Бог наш, у нашу руку також Оґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького, та ввеÑÑŒ його народ, Ñ– побили ми його, так що нікого не позоÑталоÑÑ Ð² нього.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:4 І здобули ми вÑÑ– міÑта його, Ñ– того чаÑу не було міÑта, що не взÑли б ми від них, шіÑтдеÑÑÑ‚ міÑÑ‚, уÑÑŽ арґовÑьку околицю, царÑтво Оґа в Башані.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:5 УÑÑ– ці міÑта укріплені, мур виÑокий, ворота й заÑув, окрім дуже багатьох відкритих міÑÑ‚.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:6 І вчинили ми Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñк зробили були Сигонові, цареві хешбонÑькому, учинили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм уÑе міÑто, чоловіків, жінок та дітей.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:7 РвÑÑŽ худобу й захоплене з міÑÑ‚ забрали ми Ñобі на здобич.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:8 І взÑли ми того чаÑу той край з руки обох царів амореÑнина, що по другому боці Йордану, від ÐрнонÑького потоку аж до гори Гермон,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:9 ÑидонÑни кличуть на Гермон Сірйон, а амореÑни кличуть на нього Сенір,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:10 уÑÑ– міÑта на рівнині, Ñ– ввеÑÑŒ Òілеад, Ñ– ввеÑÑŒ Башан аж до Салхи й Едреї, міÑÑ‚ царÑтва Оґа в Башані.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:11 Бо тільки Оґ, цар башанÑький, позоÑтав із решти рефаїв. Оце його ложе, ложе залізне; чи ж не воно в Раббі Ðммонових Ñинів, дев'ÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина його, Ñ– чотири лікті ширина його, на міру ліктем чоловіка.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:12 РКрай той того чаÑу поÑіли ми. Від Ðроеру, що над ÐрнонÑьким потоком, Ñ– половину гори Òілеад, Ñ– міÑта його Ñ Ð´Ð°Ð² Рувимовим та Òадовим.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:13 Ррешту Òілеаду та ввеÑÑŒ Башан, царÑтво Оґа, віддав Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ– племени МанаÑіїного, уÑÑŽ околицю арґовÑьку, на ввеÑÑŒ той Башан кличетьÑÑ: Край рефаїв.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:14 Яір, Ñин МанаÑіїн, узÑв вÑÑŽ Ðрґову околицю аж до границі ґешурів та маахатів, Ñ– він назвав Ñ—Ñ… Ñвоїм іменем: Башан, Ñела Яіра, Ñ– так Ñ—Ñ… кличуть аж до цього днÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:15 РМахірові дав Ñ Òілеад.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:16 РРувимовим та Òадовим дав Ñ Ð²Ñ–Ð´ Òілеаду й аж до ÐрнонÑького потоку, Ñередину потоку та границю, Ñ– аж до потоку Яббоку, границі Ðммонових Ñинів,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:17 Ñ– Ñтеп, Ñ– Йордан, Ñ– границю його від Кіннерету аж до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ñтепу, Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ð¾Ð³Ð¾, у ÑƒÐ·Ð±Ñ–Ñ‡Ñ‡Ñ ÐŸÑ–ÑÒ‘Ñ– на Ñхід.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:18 І чаÑу того наказав Ñ Ð²Ð°Ð¼, говорÑчи: ГоÑподь, Бог ваш, дав вам цей Край, щоб ви поÑіли його; узброєні перейдете перед вашими братами, Ізраїлевими Ñинами, уÑÑ– війÑькові.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:19 Тільки ваші жінки, Ñ– ваші діти та ваша худоба, Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що худоба ваша велика! будуть Ñидіти по ваших міÑтах, що Ñ Ð´Ð°Ð² вам,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:20 аж ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ Ñпочинок братам вашим, Ñк вам, Ñ– поÑÑдуть також вони той Край, що ГоÑподь, Бог ваш, дає вам по той бік Йордану, Ñ– вернетеÑÑŒ кожен до Ñпадку Ñвого, що Ñ Ð´Ð°Ð² вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:21 РІÑуÑові наказав Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу, говорÑчи: Ото твої очі бачили вÑе, що зробив був ГоÑподь, Бог ваш, обом тим царÑм, так зробить ГоÑподь уÑім царÑтвам, куди ти переходиш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:22 Ðе будеш боÑтиÑÑ Ñ—Ñ…, бо ГоÑподь, Бог ваш, Він Той, що воює Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:23 І благав Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу ГоÑпода, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:24 Владико ГоÑподи, Ти зачав показувати рабові Своєму велич Свою та міцну Свою руку! Бо хто інший Бог на небі та на землі, що зробить, Ñк чини Твої, Ñк великі діла Твої?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:25 Ðехай перейду ж Ñ Ñ‚Ð° побачу той хороший Край, що по тім боці Йордану, ту гарну гірÑьку землю та Ливан!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:26 Та ГоÑподь розгнівавÑÑ Ð½Ð° мене через ваÑ, Ñ– не поÑлухав мене. І Ñказав ГоÑподь до мене: ДоÑить тобі, не говори більше до Мене в цій Ñправі!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:27 Вийди на верхів'Ñ ÐŸÑ–ÑÒ‘Ñ–, Ñ– зведи Ñвої очі на захід, Ñ– на північ, Ñ– на південь, Ñ– на Ñхід, Ñ– побач Ñвоїми очима, бо ти не перейдеш цього Йордану!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:28 І напоуми ІÑуÑа, Ñ– зміцни його, й укріпи його, бо він перейде перед цим народом, Ñ– він зробить, що вони поÑÑдуть той Край, Ñкий ти побачиш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 3:29 І оÑіли ми в долині навпроти Бет-Пеору.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:1 Ртепер, Ізраїлю, поÑлухай поÑтанов та законів, що Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°ÑŽ Ð²Ð°Ñ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸, щоб жили ви, Ñ– ввійшли, й поÑіли цей Край, що ГоÑподь, Бог батьків ваших, дає вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:2 Ðе додавайте до того, що Ñ Ð²Ð°Ð¼ наказую, Ñ– не зменшайте з того, щоб виконувати заповіді ГоÑпода, Бога вашого, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:3 Очі ваші бачили те, що ГоÑподь зробив був з Ваалом пеорÑьким, бо кожного чоловіка, що пішов за пеорÑьким Ваалом, вигубив його ГоÑподь, Бог твій, з-поÑеред тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:4 Рви, що линули до ГоÑпода, Бога вашого, уÑÑ– ви живі Ñьогодні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:5 ДивітьÑÑ, навчив Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñтанов та законів, Ñк наказав мені ГоÑподь, Бог мій, чинити так Ñеред того Краю, куди ви входите, щоб поÑÑ–Ñти його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:6 Бережіть, Ñ– виконуйте Ñ—Ñ…, бо це мудріÑÑ‚ÑŒ ваша та ваш розум на очах народів, що виÑлухають уÑÑ–Ñ… поÑтанов тих та й Ñкажуть: Тільки він мудрий та розумний народ, цей великий люд!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:7 Бо хто інший такий великий народ, що мав би богів, таких йому близьких, Ñк ГоÑподь, Бог наш, кожного разу, Ñк ми кличемо до Ðього?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:8 І хто інший такий великий народ, що має поÑтанови й закони такі Ñправедливі, Ñк увеÑÑŒ той Закон, що Ñ Ð´Ð°ÑŽ перед вами Ñьогодні?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:9 Тільки ÑтережиÑÑ, Ñ– дуже пильнуй Ñвою душу, щоб не забув ти тих речей, що бачили очі твої, Ñ– щоб вони не повиходили з ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ по вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, а ти подаÑи Ñ—Ñ… до відома Ñинам твоїм та Ñинам твоїх Ñинів,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:10 про день, коли ÑтоÑв ти перед лицем ГоÑпода, Бога твого, на Хориві, Ñк ГоÑподь говорив був до мене: Збери Мені той народ, Ñ– вони Ñлухатимуть Ñлів Моїх, із Ñких навчатьÑÑ Ð±Ð¾ÑтиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ по вÑÑ– дні, Ñкільки вони житимуть на землі, та й Ñинів Ñвоїх понавчають.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:11 І поприходили ви, та й поÑтавали під горою, а гора та горіла огнем аж до Ñамих небеÑ, а при тому була темрÑва, хмара та мрÑка.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:12 І промовлÑв ГоÑподь до Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· Ñередини огню, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñлів ви чули, та виду ви не бачили, окрім голоÑу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:13 І Він оголоÑив перед вами заповіта Свого, що наказав вам чинити, ДеÑÑÑ‚ÑŒ Заповідей, Ñ– напиÑав Ñ—Ñ… на двох камінних таблицÑÑ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:14 Рмені ГоÑподь наказав того чаÑу навчати Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñтанов та законів, щоб виконували ви Ñ—Ñ… у Краю, куди ви переходите володіти ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:15 І будете ви Ñильно Ñтерегти Ñвої душі, бо не бачили ви того Ð´Ð½Ñ Ð¶Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ— поÑтаті, коли говорив ГоÑподь до Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° Хориві з Ñередини огню,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:16 щоб ви не зіпÑулиÑÑ, Ñ– не зробили Ñобі ідола на подобу ÑкогоÑÑŒ боввана, Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐ°Ð¼Ñ†Ñ Ñ‡Ð¸ Ñамиці,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:17 Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑкої худобини, що на землі, Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑкого крилатого птаха, що літає під небом,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:18 Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑкого плазуючого по землі, Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÑÑкої риби, що в воді під землею,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:19 Ñ– щоб ти, звівши очі Ñвої до неба, Ñ– побачивши Ñонце, Ñ– міÑÑць, Ñ– зорі, уÑе війÑько небеÑне, щоб не був ти зведений Ñ– не вклонÑвÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– не Ñлужив їм; бо ГоÑподь, Бог твій, приділив Ñ—Ñ… уÑім народам під уÑім небом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:20 Ð Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь узÑв та й вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· залізної гутничої печі, з Єгипту, щоб ви Ñтали Ð´Ð»Ñ Ðього народом наділу, Ñк Ñьогодні це видко.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:21 РГоÑподь був розгнівавÑÑ Ð½Ð° мене за ваші діла, Ñ– поклÑвÑÑ, що не перейду Ñ Ð™Ð¾Ñ€Ð´Ð°Ð½Ñƒ, Ñ– не ввійду до того хорошого Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на Ñпадщину.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:22 Бо Ñ ÑƒÐ¼Ñ€Ñƒ в цьому краї, Ñ Ð½Ðµ перейду Йордану, а ви перейдете й поÑÑдете той хороший Край.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:23 СтережітьÑÑ, щоб не забули ви заповіту ГоÑпода, вашого Бога, Ñкого Ñклав з вами, щоб не зробили ви Ñобі боввана на подобу вÑього, Ñк наказав тобі ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:24 Бо ГоÑподь, Бог твій, Він палючий огонь, Бог заздріÑний.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:25 Коли ти породиш Ñинів, Ñ– Ñинів твоїх Ñинів, Ñ– поÑтарієте ви в Краю, Ñ– зіпÑуєтеÑÑ, Ñ– зробите боввана на подобу чогоÑÑŒ, Ñ– зробите зло в очах ГоÑпода, Бога Ñвого, та Його розгнівите,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:26 то беру Я Ñьогодні за Ñвідків проти Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÐ±Ð¾ й землю, що незабаром конче погинете в Краю, на вÑÐ¿Ð°Ð´ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñкого ви переходите туди Йордан. Ðе будуть довгі ваші дні в ньому, бо конче ви будете вигублені.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:27 І розпорошить Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь поÑеред народів, Ñ– будете ви нечиÑленні поміж людами, куди попровадить Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:28 І будете Ñлужити там богам, ділу рук людÑьких, дереву та каменеві, Ñкі не бачать, Ñ– не чують, Ñ– не їдÑÑ‚ÑŒ, Ñ– не нюхають.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:29 Та коли ви будете шукати звідти ГоÑпода, Бога Ñвого, то знайдете, Ñкщо будете шукати Його вÑім Ñерцем Ñвоїм та вÑією душею Ñвоєю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:30 Як будеш у біді Ñвоїй, Ñ– коли Ñпіткають тебе в кінці днів уÑÑ– оці речі, то вернешÑÑ Ñ‚Ð¸ до ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– поÑлухаєш Його голоÑу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:31 Бо ГоÑподь, Бог твій Бог милоÑтивий: Він не залишить тебе й не знищить тебе, Ñ– не забуде заповіту батьків твоїх, Ñким їм приÑÑгнув був.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:32 Бо питай но про перші дні, що були перше тебе, від того днÑ, коли Бог Ñтворив людину на землі, Ñ– від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½ÐµÐ±Ð° й аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½ÐµÐ±Ð°, чи бувало щоÑÑŒ таке, Ñк Ñ†Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° річ, або чи чуте було щоÑÑŒ таке, Ñк вона:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:33 чи чув народ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, що говорив із Ñередини огню, Ñк чув ти Ñ– жив?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:34 Ðбо чи намагавÑÑ Ñкий бог піти взÑти Ñобі народ з-поÑеред іншого народу пробами, ознаками, Ñ– чудами, Ñ– війною, Ñ– Ñильною рукою, Ñ– раменом витÑгненим, Ñ– Ñтрахами великими, Ñк уÑе те, що зробив був вам ГоÑподь, Бог ваш, в Єгипті на очах твоїх?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:35 Тобі було показане це, щоб ти пізнав, що ГоÑподь Він Бог, Ñ– нема іншого, окрім Ðього.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:36 Він дав тобі з неба почути Його голоÑ, щоб навчити тебе, а на землі показав тобі Свій великий огонь, Ñ– Ñлова Його чув ти з Ñередини огню.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:37 І тому, що кохав Він батьків твоїх, то вибрав їхнє наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ них, Ñ– Сам Він вивів тебе Своєю великою Ñилою з Єгипту,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:38 щоб прогнати перед тобою народи, більші й Ñильніші за тебе, щоб ввеÑти тебе, та дати тобі їхній Край на Ñпадок, Ñк Ñьогодні це видко.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:39 І пізнаєш Ñьогодні, Ñ– візьмеш до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, що ГоÑподь Він Бог на небі вгорі й на землі долі, іншого нема.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:40 І будеш пильнувати поÑтанов Його та заповідей Його, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі Ñьогодні, щоб було добре тобі та Ñинам твоїм по тобі, Ñ– щоб ти продовжив дні на землі, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на вÑÑ– дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:41 Тоді виділив МойÑей три міÑÑ‚Ñ– по той бік Йордану на Ñхід ÑонцÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:42 щоб утікав туди убійник, що замордує Ñвого ближнього ненароком, а він не був йому ворогом ні вчора, ані позавчора. І втече він до одного з цих міÑÑ‚, Ñ– буде жити:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:43 Бецер у пуÑтині, у краї рівниннім, Рувимовому, Ñ– Рамот у Òілеаді Òадовому, Ñ– Òолан у Башані МанаÑіїному.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:44 І оце Закон, що МойÑей поклав перед Ізраїлевими Ñинами,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:45 оце Ñвідоцтва, Ñ– поÑтанови, Ñ– закони, що МойÑей говорив Ñ—Ñ… до Ізраїлевих Ñинів при виході Ñ—Ñ… із Єгипту,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:46 по той бік Йордану в долині навпроти Бет-Пеору в краю Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, що Ñидів у Хешбоні, Ñкого побив МойÑей та Ізраїлеві Ñини при виході Ñ—Ñ… із Єгипту.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:47 І вони оволоділи краєм його та краєм Оґа, башанÑького царÑ, обох аморейÑьких царів, що по той бік Йордану на Ñхід ÑонцÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:48 від Ðроеру, що над берегом арнонÑького потоку, Ñ– аж до гори Сіон, цебто Гермон,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 4:49 Ñ– ввеÑÑŒ Ñтеп по тім боці Йордану на Ñхід Ñ– аж до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ñтепу під узбіччÑм ПіÑÒ‘Ñ–.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:1 І Ñкликав МойÑей уÑього ІзраїлÑ, та й Ñказав до нього: Слухай, Ізраїлю, поÑтанови й закони, Ñкі Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑŽ Ñьогодні в ваші уші, Ñ– навчітьÑÑ Ñ—Ñ…, Ñ– будете пильнувати виконувати Ñ—Ñ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:2 ГоÑподь, Бог наш, Ñклав з нами заповіта на Хориві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:3 Ðе з батьками нашими Ñклав ГоÑподь заповіта того, але з нами Ñамими, що ми тут Ñьогодні вÑÑ– живі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:4 ОбличчÑм в Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² ГоÑподь із вами на горі з Ñередини огню.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:5 Я того чаÑу ÑтоÑв між ГоÑподом та між вами, щоб передавати вам ГоÑподні Ñлова, бо ви боÑлиÑÑ Ð¾Ð³Ð½ÑŽ, Ñ– ви не зійшли на гору, коли Він говорив:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:6 Я ГоÑподь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетÑького краю, з дому рабÑтва.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:7 Хай не буде тобі інших богів при Мені!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:8 Ðе роби Ñобі різьби й уÑÑкої подоби з того, що на небі вгорі, Ñ– що на землі долі, Ñ– що в воді під землею.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:9 Ðе вклонÑйÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– не Ñлужи їм, бо Я ГоÑподь, Бог твій, Бог заздріÑний, що карає провину батьків на Ñинах, на третіх Ñ– на четвертих поколіннÑÑ… тих, що ненавидÑÑ‚ÑŒ Мене,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:10 Ñ– що чинить миліÑÑ‚ÑŒ тиÑÑчам поколінь тих, хто любить Мене, Ñ– хто виконує Мої заповіді.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:11 Ðе приÑÑгай Іменем ГоÑпода, Бога твого, надаремно, бо не помилує ГоÑподь того, хто приÑÑгає Його Ім'Ñм надаремно.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:12 Пильнуй Ð´Ð½Ñ Ñуботнього, щоб ÑвÑтити його, Ñк наказав тобі ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:13 ШіÑÑ‚ÑŒ день працюй, Ñ– роби вÑÑŽ працю Ñвою,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:14 а день Ñьомий Ñубота Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого; не роби жодної праці ти й Ñин твій та дочка твоÑ, Ñ– раб твій та Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñ– віл твій, Ñ– оÑел твій, Ñ– вÑÑка худоба твоÑ, Ñ– приходько твій, що в брамах твоїх, щоб відпочив раб твій Ñ– Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñк Ñ– ти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:15 І будеш пам'Ñтати, що був ти рабом в єгипетÑькому краї, Ñ– вивів тебе ГоÑподь, Бог твій, звідти Ñильною рукою та витÑгненим раменом, тому наказав тобі ГоÑподь, Бог твій, ÑвÑткувати Ñуботній день.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:16 Шануй Ñвого батька та матір Ñвою, Ñк наказав був тобі ГоÑподь, Бог твій, щоб довгі були твої дні, Ñ– щоб було тобі добре на землі, Ñку ГоÑподь, Бог твій, дає тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:17 Ðе вбивай!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:18 Ðе чини перелюбу!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:19 Ðе кради!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:20 Ðе Ñвідчи неправдиво проти ближнього Ñвого!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:21 І не бажай жони ближнього Ñвого, Ñ– не бажай дому ближнього Ñвого, ані Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, ані раба його, ані невільниці його, ані вола його, ані оÑла його, ані вÑього, що Ñ” ближнього твого!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:22 Слова ці ГоÑподь промовлÑв до вÑього вашого зібраннÑ, на горі з Ñередини огню, хмари та мрÑки, Ñильним голоÑом. І більш не говорив, Ñ– напиÑав Ñ—Ñ… на двох камінних таблицÑÑ…, Ñ– дав Ñ—Ñ… мені.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:23 І ÑталоÑÑ, коли ви Ñлухали той Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·-поÑеред темрÑви, а гора горіла огнем, то прийшли до мене вÑÑ– голови ваших племен та ваші Ñтарші,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:24 та й Ñказали: Тож ГоÑподь, Бог наш, показав нам Ñлаву Свою та велич Свою, Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ чули ми з Ñередини огню. Цього Ð´Ð½Ñ Ð¼Ð¸ бачили, що говорить Бог з людиною, Ñ– вона жива!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:25 Ртепер нащо маємо вмирати? Бо Ñпалить Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ великий огонь! Якщо ми будемо ще далі Ñлухати голоÑу ГоÑпода Бога нашого, то помремо.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:26 Бо чи Ñ” таке тіло, щоб чуло, Ñк ми, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Живого, що промовлÑÑ” з Ñередини огню, Ñ– жило б?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:27 ПриÑтупи Ñам, Ñ– Ñлухай уÑе, що Ñкаже ГоÑподь, Бог наш, Ñ– ти будеш говорити нам уÑе, що промовлÑтиме ГоÑподь, Бог наш, до тебе, а ми будемо Ñлухати й виконаємо.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:28 І почув ГоÑподь Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… Ñлів, коли ви промовлÑли до мене. І Ñказав до мене ГоÑподь: Чув Я Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ народу, що промовлÑли до тебе. Добре вÑе, що вони промовлÑли.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:29 О, коли б їхнє Ñерце було їм на те, щоб боÑлиÑÑŒ Мене й пильнували вÑÑ–Ñ… Моїх заповідей по вÑÑ– дні, щоб було добре їм та Ñинам їхнім навіки!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:30 Іди, Ñкажи їм: ВертайтеÑÑŒ Ñобі до наметів Ñвоїх!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:31 Рти Ñтій тут зо Мною, Ñ– Я буду промовлÑти до тебе кожну заповідь, Ñ– поÑтанови, Ñ– закони, що будеш навчати Ñ—Ñ…, щоб вони виконували Ñ—Ñ… у Краї, що Я даю їм на Ñпадщину його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:32 І будеш пильнувати виконувати Ñ—Ñ…, Ñк наказав вам ГоÑподь, Бог ваш, не збочите ні праворуч, ні ліворуч.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 5:33 УÑією тією дорогою, що наказав вам ГоÑподь, Бог ваш, будете ходити, щоб жили ви й було вам добре, Ñ– щоб довгі були ваші дні в Краї, що ви оволодієте ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:1 Роце заповідь, поÑтанови та закони, що наказав ГоÑподь, Бог ваш, щоб навчити Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ—Ñ… у Краї, що ви переходите туди поÑÑ–Ñти його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:2 щоб ти боÑвÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, щоб пильнувати вÑÑ–Ñ… поÑтанов Його та заповідей Його, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі, ти й Ñин твій, та Ñин твого Ñина по вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– щоб були довгі твої дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:3 І Ñлухай, Ізраїлю, Ñ– пильнуй виконувати це, щоб було добре тобі, Ñ– щоб ви Ñильно розмножилиÑÑŒ, Ñк прирік був ГоÑподь, Бог батьків твоїх, дати Край, що тече молоком та медом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:4 Слухай, Ізраїлю: ГоÑподь, Бог наш ГоÑподь один!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:5 І люби ГоÑпода, Бога твого, уÑім Ñерцем Ñвоїм, Ñ– вÑією душею Ñвоєю, Ñ– вÑією Ñилою Ñвоєю!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:6 І будуть ці Ñлова, що Я Ñьогодні наказую, на Ñерці твоїм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:7 І пильно навчиш цього Ñинів Ñвоїх, Ñ– будеш говорити про них, Ñк Ñидітимеш удома, Ñ– Ñк ходитимеш дорогою, Ñ– коли ти лежатимеш, Ñ– коли ти вÑтаватимеш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:8 І прив'Ñжеш Ñ—Ñ… на ознаку на руку Ñвою, Ñ– будуть вони пов'Ñзкою між очима твоїми.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:9 І напишеш Ñ—Ñ… на бічних одвірках дому Ñвого та на брамах Ñвоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:10 І ÑтанетьÑÑ, коли ГоÑподь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, Ñкого приÑÑгнув був батькам твоїм, Ðвраамові, ІÑакові та Якову, щоб дати тобі великі та гарні міÑта, Ñких ти не будував,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:11 та доми, повні вÑÑкого добра, Ñких ти не наповнював, Ñ– теÑані колодÑзі, Ñких ти не теÑав, Ñ– виноградники та оливки, Ñких ти не Ñадив, Ñ– ти будеш Ñ—Ñти й наÑитишÑÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:12 ÑтережиÑÑ Ñ‚Ð¾Ð´Ñ–, щоб ти не забув ГоÑпода, що вивів тебе з єгипетÑького краю, з дому рабÑтва!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:13 БійÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, Ñ– Йому будеш Ñлужити, Ñ– ЙменнÑм Його будеш приÑÑгати.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:14 Ðе будеш ходити за іншими богами з богів тих народів, що в околицÑÑ… ваших,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:15 бо ГоÑподь, Бог твій Бог заздріÑний поÑеред тебе; щоб не запаливÑÑ Ð½Ð° тебе гнів ГоÑпода, Бога твого, Ñ– щоб Він не вигубив тебе з поверхні землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:16 Ðе будете Ñпокушати ГоÑпода, Бога вашого, Ñк Ñпокушали ви в МаÑÑÑ–.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:17 Будете конче пильнувати заповідей ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– Ñвідоцтва Його, Ñ– поÑтанови Його, що наказав Він тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:18 І будеш робити Ñправедливе та добре в ГоÑподніх очах, щоб було тобі добре, Ñ– щоб увійшов ти та поÑів той хороший Край, що ГоÑподь приÑÑгнув був батькам твоїм,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:19 щоб вигнати вÑÑ–Ñ… ворогів твоїх перед тобою, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:20 Коли запитає тебе Ñин твій колиÑÑŒ, говорÑчи: Що це за Ñвідоцтва й поÑтанови та закони, що вам наказав ГоÑподь, Бог наш?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:21 то Ñкажеш Ñинові Ñвоєму: Ми були раби фараонові в Єгипті, а ГоÑподь вивів Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту Ñильною рукою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:22 І дав ГоÑподь ознаки та чуда великі та Ñтрашні на Єгипет, Ñ– на фараона та ввеÑÑŒ дім його на наших очах.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:23 Ð Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð² звідти, щоб увеÑти Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° дати той Край, що приÑÑгнув був Він нашим батькам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:24 І наказав нам ГоÑподь чинити вÑÑ– Ñ‚Ñ– поÑтанови, щоб боÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога нашого, щоб було добре нам уÑÑ– дні, щоб утримати Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ житті, Ñк Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 6:25 І буде нам праведніÑÑ‚ÑŒ у тому, коли будемо пильнувати виконувати вÑÑ– ці заповіді перед лицем ГоÑпода, Бога нашого, Ñк Він наказав нам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:1 Коли ГоÑподь, Бог твій, уведе тебе до того Краю, куди ти входиш, щоб заволодіти ним, то Він вижене чиÑленні поганÑькі народи перед тобою: хіттеÑнина, Ñ– ґірґашеÑнина, Ñ– амореÑнина, Ñ– ханаанеÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина, Ñім народів, чиÑленніших та міцніших за тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:2 І коли даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… ГоÑподь, Бог твій, тобі, то ти Ñ—Ñ… понищиш: конче учиниш Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, не Ñкладеш із ними заповіту, Ñ– не будеш до них милоÑердний.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:3 І не ÑпоріднюйÑÑ Ð· ними: дочки Ñвоєї не даÑи його Ñинові, а його дочки не візьмеш Ð´Ð»Ñ Ñина Ñвого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:4 бо він відверне Ñина твого від Мене, Ñ– вони Ñлужитимуть іншим богам, Ñ– запалитьÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на ваÑ, Ñ– Він Ñкоро тебе вигубить.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:5 Ðле тільки так будете їм робити: жертівники їхні порозбиваєте, а їхні Ñтовпи поламаєте, ÑвÑÑ‚Ñ– їхні дерева поÑтинаєте, а бовванів їхніх попалите в огні,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:6 бо ти ÑвÑтий народ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, тебе вибрав ГоÑподь, Бог твій, щоб ти був Йому вибраним народом зо вÑÑ–Ñ… народів, що на поверхні землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:7 Ðе через чиÑленніÑÑ‚ÑŒ вашу понад уÑÑ– народи ГоÑподь уподобав Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° вибрав ваÑ, бож ви найменші зо вÑÑ–Ñ… народів,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:8 але з ГоÑподньої любови до ваÑ, Ñ– через Ð´Ð¾Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ приÑÑги, що приÑÑгнув був вашим батькам, ГоÑподь вивів Ð²Ð°Ñ Ñильною рукою, Ñ– викупив тебе з дому рабÑтва, з руки фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:9 І ти пізнаєш, що ГоÑподь, Бог твій, Він той Бог, той Бог вірний, що Ñтереже заповіта та миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто любить Його, та хто додержує Його заповіді на тиÑÑчу поколінь,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:10 Ñ– що надолужить ненавиÑникам Своїм, їм Ñамим, щоб вигубити Ñ—Ñ…; не загаїтьÑÑ Ð’Ñ–Ð½ щодо Свого ненавиÑника, відплатить йому Ñамому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:11 Рти будеш виконувати заповіді й поÑтанови та закони, що Я Ñьогодні наказую виконувати Ñ—Ñ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:12 І ÑтанетьÑÑ, за те, що ви будете ÑлухатиÑÑ Ñ†Ð¸Ñ… законів, Ñ– будете додержувати, Ñ– будете виконувати Ñ—Ñ…, то й ГоÑподь, Бог твій, буде додержувати Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ заповіт та миліÑÑ‚ÑŒ, що був приÑÑгнув батькам твоїм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:13 І буде Він любити тебе, Ñ– поблагоÑловить тебе, Ñ– розмножить тебе, Ñ– поблагоÑловить плід твоєї, утроби та плід твоєї землі, Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– Ñік твій виноградний, Ñ– Ñік твоїх оливок, порід биків твоїх Ñ– ÐºÐ¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸ твоєї на тій землі, Ñку приÑÑгнув батькам твоїм дати тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:14 Ти будеш благоÑловенний поміж уÑіма народами, не буде Ñеред тебе безплідного та безплідної, також Ñ– між худобою твоєю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:15 І ГоÑподь відхилить від тебе вÑÑку хворобу, Ñ– жодних лютих єгипетÑьких недуг, Ñкі ти знаєш, не наведе Ñ—Ñ… на тебе, а даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… на вÑÑ–Ñ… твоїх ворогів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:16 І ти винищиш вÑÑ– Ñ‚Ñ– народи, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, не змилоÑердитьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ твоє над ними, Ñ– не будеш Ñлужити їхнім богам, бо то паÑтка Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:17 Коли Ñкажеш у Ñерці Ñвоїм: Ті люди чиÑленніші від мене, Ñк Ñ Ð·Ð¼Ð¾Ð¶Ñƒ вигнати Ñ—Ñ…?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:18 не бійÑÑ Ñ—Ñ…! Пильно пам'Ñтай, що зробив був ГоÑподь, Бог твій, фараонові та вÑьому Єгиптові,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:19 Ñ‚Ñ– великі випробовуваннÑ, що бачили твої очі, Ñ– ознаки та чуда, Ñ– Ñильну руку та витÑгнене рамено, що ними вивів тебе ГоÑподь, Бог твій, так ГоÑподь, Бог твій, учинить уÑім тим народом, що ти Ñ—Ñ… боїшÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:20 Також Ñ– шершнів пошле ГоÑподь, Бог твій, на нього, аж поки не вигинуть позоÑталі та Ñ‚Ñ–, що поховалиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ тобою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:21 Ðе бійÑÑ Ñ—Ñ…, бо Ñеред тебе ГоÑподь, Бог твій, Бог великий та Ñтрашний.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:22 І викидатиме ГоÑподь, Бог твій, тих людей помалу з-перед тебе; не зможеш вигубити Ñ—Ñ… Ñкоро, щоб не розмножилаÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою польова звірина.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:23 І даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… ГоÑподь, Бог твій, перед тобою, Ñ– побентежить Ñ—Ñ… великим бентеженнÑм, аж поки не будуть вигублені.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:24 І віддаÑÑ‚ÑŒ їхніх царів у руку твою, а ти вигубиш їхнє ім'Ñ Ð·-під неба, не вÑтоїть ніхто перед тобою, аж поки ти не вигубиш Ñ—Ñ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:25 Бовванів їхніх богів попалите в огні, не будеш жадати Ñрібла та золота, що на них, Ñ– не візьмеш його Ñобі, щоб тим не впаÑти до паÑтки, бо то огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 7:26 І не внеÑеш цієї огиди до дому Ñвого, Ñ– не Ñтанеш заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñк вона. Конче зогидиш Ñ—Ñ—, Ñ– конче будеш бридитиÑÑ Ð½ÐµÑŽ, бо заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð°.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:1 УÑÑ– заповіді, що Ñ Ñьогодні наказав тобі, будете пильнувати виконувати, щоб ви жили, Ñ– множилиÑÑ, Ñ– ввійшли й поÑіли той Край, що ГоÑподь приÑÑгнув вашим батькам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:2 І будеш пам'Ñтати вÑÑŽ ту дорогу, що ГоÑподь, Бог твій, вів тебе нею по пуÑтині оÑÑŒ уже Ñорок літ, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб пізнати те, що в Ñерці твоїм, чи будеш ти держати заповіді Його, чи ні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:3 І впокорював Він тебе, Ñ– морив тебе голодом, Ñ– годував тебе манною, Ñкої не знав ти й не знали батьки твої, щоб дати тобі знати, що не хлібом Ñамим живе людина, але вÑім тим, що виходить із уÑÑ‚ ГоÑподніх, живе людина.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:4 Одежа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ðµ витиралаÑÑ Ð½Ð° тобі, а нога Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ðµ Ñпухла от уже Ñорок літ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:5 І пізнаєш ти в Ñерці Ñвоїм, що, Ñк навчає чоловік Ñина Ñвого, так навчає тебе ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:6 І будеш виконувати заповіді ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб ходити Його дорогами, та щоб боÑтиÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:7 бо ГоÑподь, Бог твій, уводить тебе до Краю хорошого, до Краю водних потоків, джерел та безодень, що виходÑÑ‚ÑŒ у долині й на горі,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:8 до Краю пшениці, й Ñчменю, Ñ– винограду, Ñ– фіґи, Ñ– гранату, до Краю оливкового дерева та меду,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:9 до Краю, де подоÑтатком будеш Ñ—Ñти хліб, де не забракне нічого, до Краю, що ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ залізо, а з його гір добуватимеш мідь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:10 І будеш ти Ñ—Ñти й наÑитишÑÑ, Ñ– поблагоÑловиш ГоÑпода, Бога Ñвого, у тім добрім Краї, що дав Він тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:11 СтережиÑÑ, щоб не забув ти ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб не пильнувати Його заповідей, Ñ– законів Його, Ñ– поÑтанов Його, що Ñ Ñьогодні наказую тобі,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:12 щоб, коли ти будеш Ñ—Ñти й наÑитишÑÑ, Ñ– добрі доми будуватимеш, Ñ– оÑÑдеш у них,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:13 а худоба Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° та худоба Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ð»Ð° розмножитьÑÑ, Ñ– Ñрібло та золото розмножатьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, Ñ– вÑе, що твоє, розмножитьÑÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:14 то щоб не загордилоÑÑ Ñерце твоє, Ñ– щоб не забув ти ГоÑпода, Бога Ñвого, що вивів тебе з єгипетÑького краю, з дому рабÑтва,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:15 що веде тебе цією великою пуÑтинею, Ñка збуджує Ñтрах, де вуж, Ñараф, Ñ– Ñкорпіон, Ñ– виÑохла землÑ, де немає води; що Він випроваджує тобі воду з крем'Ñної Ñкелі,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:16 що в пуÑтині годує тебе манною, Ñкої не знали батьки твої, щоб упокорÑти тебе, Ñ– щоб випробовувати тебе, щоб чинити тобі добро наоÑтанку,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:17 щоб ти не Ñказав у Ñерці Ñвоїм: Сила Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° міць моєї руки здобули мені цей добробут.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:18 І будеш ти пам'Ñтати ГоÑпода, Бога Ñвого, бо Він Той, що дає тобі Ñилу набути потугу, щоб виконати Свого заповіта, Ñкого приÑÑгнув Він батькам твоїм, Ñк Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:19 І ÑтанетьÑÑ, Ñкщо Ñправді забудеш ти ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– підеш за іншими богами, Ñ– будеш їм Ñлужити, Ñ– будеш вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼, то врочиÑто Ñвідчу вам Ñьогодні, ви конче погинете!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 8:20 Як Ñ‚Ñ– люди, що ГоÑподь вигублÑÑ” з-перед ваÑ, так ви погинете за те, що не будете ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога вашого!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:1 Слухай, Ізраїлю: ти Ñьогодні переходиш Йордан, щоб увійти й заволодіти народами, більшими й міцнішими від тебе, міÑтами великими й укріпленими аж до неба,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:2 народом великим та виÑоким, велетнÑми, Ñких ти знаєш, Ñ– про Ñких ти чув: Хто Ñтане перед велетнÑми?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:3 І познаєш Ñьогодні, що ГоÑподь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, Ñк огонь поїдаючий, Він вигубить Ñ—Ñ… Ñ– Він понижуватиме Ñ—Ñ… перед тобою. І ти виженеш Ñ—Ñ… Ñ– вигубиш Ñ—Ñ… незабаром, Ñк ГоÑподь говорив був тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:4 Ðе Ñкажи в Ñерці Ñвоїм, коли ГоÑподь, Бог твій, буде Ñ—Ñ… виганÑти з-перед тебе, говорÑчи: Через праведніÑÑ‚ÑŒ мою ввів мене ГоÑподь поÑÑ–Ñти цей Край, Ñ– через неправедніÑÑ‚ÑŒ цих людей ГоÑподь виганÑÑ” Ñ—Ñ… з-перед мене.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:5 Ðе через праведніÑÑ‚ÑŒ твою, Ñ– не через проÑтоту твого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð¸ входиш володіти їхнім Краєм, але, через неправедніÑÑ‚ÑŒ цих людей ГоÑподь, Бог твій, виганÑÑ” Ñ—Ñ… з-перед тебе, Ñ– щоб виконати те Ñлово, що приÑÑгнув був ГоÑподь батькам твоїм, Ðвраамові, ІÑакові та Якову.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:6 І пізнаєш, що не через праведніÑÑ‚ÑŒ твою ГоÑподь, Бог твій, дає тобі поÑÑ–Ñти цей хороший Край, бо ти народ твердошиїй.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:7 Пам'Ñтай, не забудь, що ти гнівив ГоÑпода, Бога Ñвого, у пуÑтині від днÑ, коли вийшов ти з єгипетÑького краю аж до приходу вашого до цього міÑцÑ, неÑлухнÑні були ви проти ГоÑпода.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:8 І на Хориві розгнівили були ви ГоÑпода, Ñ– ГоÑподь був розгнівавÑÑ Ð½Ð° ваÑ, щоб вигубити ваÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:9 Коли Ñ Ñходив на гору взÑти кам'Ñні таблиці заповіту, що ГоÑподь Ñклав був із вами, то Ñидів Ñ Ð½Ð° горі Ñорок день Ñ– Ñорок ночей, хліба не їв, Ñ– води не пив.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:10 І ГоÑподь дав мені обидві кам'Ñні таблиці, пиÑані Божим перÑтом, а на них уÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що ГоÑподь говорив був із вами на горі з Ñередини огню в дні зборів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:11 І ÑталоÑÑ, на кінці Ñорока день Ñ– Ñорока ночей дав мені ГоÑподь дві кам'Ñні таблиці, таблиці заповіту.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:12 І Ñказав мені ГоÑподь: УÑтань, швидко зійди звідÑи, бо зіпÑувÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ твій, що ти вивів з Єгипту. Вони Ñкоро збочили з дороги, Ñку Я наказав їм, зробили Ñобі литого боввана.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:13 І Ñказав ГоÑподь до мене, говорÑчи: Бачив Я той народ, Ñ– оÑÑŒ він народ твердошиїй.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:14 ПозоÑтав Мене, Ñ– Я вигублю Ñ—Ñ…, Ñ– зітру їхнє Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·-під неба, тебе зроблю народом міцнішим та чиÑленнішим від нього.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:15 І Ñ Ð¾Ð±ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ, Ñ– зійшов із гори, а гора палає в огні, Ñ– обидві таблиці заповіту в обох руках моїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:16 І побачив Ñ, а оÑÑŒ ви згрішили проти ГоÑпода, Бога вашого, зробили Ñобі телÑ, литого боввана, зійшли Ñкоро з дороги, Ñку ГоÑподь наказав був вам!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:17 І Ñхопив Ñ Ð·Ð° обидві таблиці, та й кинув Ñ—Ñ… з обох Ñвоїх рук, Ñ– розторощив Ñ—Ñ… на ваших очах!...(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:18 І впав Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, Ñк перше, Ñорок день Ñ– Ñорок ночей хліба не їв Ñ– води не пив, за ввеÑÑŒ ваш гріх, що згрішили ви, Ñк чинили зло в очах ГоÑпода, щоб Його розгнівити,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:19 бо боÑвÑÑ Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ та люті, Ñкими розгнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ² на Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь, щоб вигубити ваÑ, та виÑлухав ГоÑподь мене й цього разу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:20 Рна Ðарона ГоÑподь дуже розгнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ², щоб погубити його. І моливÑÑ Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу також за Ðарона.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:21 Ргріх ваш, що вчинили ви, Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ðµ Ñ Ð²Ð·Ñв та й Ñпалив його в огні, Ñ– розторощив його, добре змолов, аж Ñтало воно дрібним, немов порох. І кинув Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ñ… його до потоку, що Ñходить з гори.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:22 І в Тав'ері, Ñ– в МаÑÑÑ–, Ñ– в Ківрот-Гаттааві гнівили ви ГоÑпода.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:23 Рколи ГоÑподь поÑилав Ð²Ð°Ñ Ð· Кадеш-Барнеа, говорÑчи: Увійдіть, та й поÑÑдьте той Край, що Я дав вам, то були ви неÑлухнÑні наказу ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– не повірили Йому, Ñ– не поÑлухалиÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:24 ÐеÑлухнÑні були ви ГоÑподеві від днÑ, Ñк Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð².(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:25 І впав Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем на Ñ‚Ñ– Ñорок день Ñ– Ñорок ночей, що Ñ Ð±ÑƒÐ² упав, бо ГоÑподь Ñказав, що вигубить ваÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:26 І моливÑÑ Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода й говорив: Владико ГоÑподи, не губи народу Свого та наÑÐ»Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, що Ти викупив Своєю величніÑÑ‚ÑŽ, що Ти вивів його з Єгипту Ñильною рукою!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:27 Згадай Своїх рабів Ðвраама, ІÑака та Якова, не вважай на запекліÑÑ‚ÑŒ цього народу й на неÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та гріх його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:28 щоб не Ñказав той край, звідки вивів ти наÑ: Ðе міг ГоÑподь увеÑти Ñ—Ñ… до того Краю, що Ти говорив їм, та з Своєї ненавиÑти до них Ти вивів Ñ—Ñ…, щоб побити Ñ—Ñ… у пуÑтині.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 9:29 Рвони народ Твій та наÑÐ»Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, що Ти вивів Своєю великою Ñилою та Своїм витÑгненим раменом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:1 Того чаÑу Ñказав був до мене ГоÑподь: Витеши Ñобі дві камінні таблиці, Ñк перші, та й вийде до Мене на гору, Ñ– зроби Ñобі дерев'Ñного ковчега.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:2 РЯ напишу на тих таблицÑÑ… Ñлова, що були на перших таблицÑÑ…, Ñкі ти побив, Ñ– покладеш Ñ—Ñ… у ковчезі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:3 І зробив Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ð° з акаційного дерева, Ñ– витеÑав Ñ Ð´Ð²Ñ– камінні таблиці, Ñк перші, та й зійшов на гору, а обидві таблиці в руці моїй.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:4 І Він напиÑав на тих таблицÑÑ…, Ñк перше пиÑьмо, ДеÑÑÑ‚ÑŒ Заповідей, що ГоÑподь говорив був до Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° горі з Ñередини огню в день зборів. І ГоÑподь дав Ñ—Ñ… мені.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:5 І обернувÑÑ Ñ, та й зійшов із гори, Ñ– поклав Ñ‚Ñ– таблиці, що зробив, до ковчегу. І були вони там, Ñк наказав був ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:6 РІзраїлеві Ñини рушили з Беероту Яаканових Ñинів до МоÑери. Там помер Ðарон, Ñ– був там похований, а ÑвÑщеником Ñтав заміÑÑ‚ÑŒ нього його Ñин Елеазар.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:7 Рзвідти рушили до Òудґоди, а з Òудґоди до Йотвати, до краю водних потоків.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:8 Того чаÑу ГоÑподь відділив був Левієве плем'Ñ, щоб ноÑило ковчега ГоÑподнього заповіту, щоб ÑтоÑло перед ГоÑподнім лицем, щоб Ñлужило Йому, Ñ– щоб благоÑловлÑло Його ЙменнÑм аж до цього днÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:9 Тому не було Левієві чаÑтки та Ñпадку з братами. ГоÑподь Він Ñпадщина його, Ñк промовлÑв був ГоÑподь, Бог твій, йому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:10 Ð Ñ ÑтоÑв на горі, Ñк за тих перших днів, Ñорок день Ñ– Ñорок ночей. І виÑлухав ГоÑподь мене також цього разу, не захотів ГоÑподь погубити тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:11 І Ñказав був до мене ГоÑподь: УÑтань, іди в похід перед народом. І ввійдуть вони, Ñ– поÑÑдуть той Край, що Я приÑÑгнув був їхнім батькам дати їм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:12 Ртепер, Ізраїлю, чого жадає від тебе ГоÑподь, Бог твій? Тільки того, щоб боÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого, ходити вÑіма Його дорогами, Ñ– любити Його, Ñ– Ñлужити ГоÑподеві, Богу твоєму, уÑім Ñерцем Ñвоїм Ñ– вÑією душею Ñвоєю,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:13 виконувати заповіді ГоÑпода та поÑтанови Його, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі Ñьогодні, щоб було тобі добре.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:14 Тож належить ГоÑподеві, Богу твоєму, небо, Ñ– небо небеÑ, Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¹ уÑе, що на ній.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:15 Тільки батьків твоїх уподобав ГоÑподь, щоб любити Ñ—Ñ…, Ñ– вибрав ваÑ, їхнє наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ них, зо вÑÑ–Ñ… народів, Ñк бачиш цього днÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:16 І ви обріжете крайню плоть Ñвого ÑерцÑ, а шиї Ñвоєї не зробите більше твердою,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:17 бо ГоÑподь, Бог ваш Він Бог богів Ñ– Пан панів, Бог великий, Ñильний, та Ñтрашний, що не подивитьÑÑ Ð½Ð° обличчÑ, Ñ– підкупу не візьме.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:18 Він чинить Ñуд Ñироті та вдові, Ñ– любить приходька, щоб дати йому хліба й одежу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:19 І будете ви любити приходька, бо приходьками були ви Ñамі в єгипетÑькім краї.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:20 ГоÑпода, Бога Ñвого, будеш любити, Йому будеш Ñлужити, Ñ– до Ðього будеш горнутиÑÑŒ, а ЙменнÑм Його будеш приÑÑгати.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:21 Він хвала твоÑ, Ñ– Він Бог твій, що з тобою зробив був великі та Ñтрашні діла, Ñкі бачили очі твої.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 10:22 СімдеÑÑтьма душами зійшли були твої батьки до Єгипту, а тепер, щодо чиÑленноÑти, ГоÑподь, Бог твій, зробив тебе, Ñк зорі на небі!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:1 І будеш ти любити ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– будеш додержувати поÑтанови Його, Ñ– звичаї Його Ñ– закони Його, Ñ– заповіді Його по вÑÑ– дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:2 І ви пізнаєте Ñьогодні, бо Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°ÑŽ не Ñинів ваших, Ñкі не пізнали й не бачили ÐºÐ°Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога вашого, величніÑÑ‚ÑŒ Його, руку Його Ñильну й рамено Його витÑгнене,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:3 Ñ– ознаки Його, Ñ– чини Його, що зробив був Ñеред Єгипту фараонові, єгипетÑькому цареві та вÑьому його краєві,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:4 Ñ– що Він зробив був війÑьку Єгипта, конÑм його та колеÑницÑм його, що пуÑтив над ними воду Червоного морÑ, коли вони гналиÑÑŒ за вами, Ñ– вигубив Ñ—Ñ… ГоÑподь, Ñ– так Ñ” аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:5 Ñ– що Він зробив був Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñƒ пуÑтині аж до вашого приходу до цього міÑцÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:6 Ñ– що Він зробив був Датанові й Ðвіронові, Ñинам ЕліÑва, Рувимового Ñина, що Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ð»Ð° була Ñвої уÑта й поглинула Ñ—Ñ…, Ñ– їхні доми, Ñ– їхні намети, Ñ– вÑÑŽ влаÑніÑÑ‚ÑŒ, що була з ними, поÑеред уÑього ІзраїлÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:7 Бо очі ваші то Ñ‚Ñ–, що бачили вÑÑкий великий чин ГоÑпода, що Він зробив.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:8 І будете ви виконувати вÑÑ– заповіді Його, що Ñ Ñьогодні наказую, щоб Ñтали ви Ñильні, Ñ– ввійшли, Ñ– заволоділи тим Краєм, куди переходите ви, щоб поÑÑ–Ñти його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:9 Ñ– щоб довго жили ви на тій землі, що ГоÑподь приÑÑгнув був вашим батькам дати їм та їхньому наÑінню Край, що тече молоком та медом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:10 Бо цей Край, куди входиш ти заволодіти ним, він не такий, Ñк єгипетÑький край, звідки вийшли ви, де ти заÑієш було наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє й поливаєш працею ніг Ñвоїх, Ñк город варивний.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:11 Рцей Край, куди ви переходите поÑÑ–Ñти його, то край гір та долин, із небеÑного дощу він напоюєтьÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:12 Край, що про нього дбає ГоÑподь, Бог твій, завжди на ньому очі ГоÑпода, Бога твого, від початку року аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ€Ð¾ÐºÑƒ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:13 І ÑтанетьÑÑ, Ñкщо Ñправді ви будете Ñлухати Моїх заповідей, що Я вам Ñьогодні наказую, любити ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– Ñлужити Йому вÑім вашим Ñерцем Ñ– вÑією вашою душею,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:14 то Я дам вам дощ вашого Краю ÑвоєчаÑно, дощ ранній Ñ– дощ пізній, Ñ– збереш ти Ñвоє збіжжÑ, Ñ– Ñвій Ñік виноградний, Ñ– оливу Ñвою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:15 І дам Я траву на твоїм полі Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— худоби, Ñ– будеш ти Ñ—Ñти й наÑитишÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:16 СтережітьÑÑ, щоб не було зведене ваше Ñерце, Ñ– щоб ви не відÑтупили, Ñ– не Ñлужили іншим богам, Ñ– не вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:17 Рто запалитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² ГоÑподній на ваÑ, Ñ– замкне небо, Ñ– не буде дощу, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ðµ даÑÑ‚ÑŒ Ñвого урожаю, Ñ– ви Ñкоро погинете з тієї доброї землі, що ГоÑподь дає вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:18 І покладете ви ці Ñлова Мої на Ñвої ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð° на Ñвої душі, Ñ– прив'Ñжете Ñ—Ñ… на знака на руці Ñвоїй, Ñ– вони будуть пов'Ñзкою між вашими очима.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:19 І будете навчати про них Ñинів Ñвоїх, говорÑчи про них, коли ти Ñидітимеш у домі Ñвоїм, Ñ– коли ходитимеш дорогою, Ñ– коли лежатимеш, Ñ– коли вÑтаватимеш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:20 І ти понапиÑуєш Ñ—Ñ… на бічних одвірках дому Ñвого Ñ– на брамах Ñвоїх,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:21 щоб дні ваші та дні Ñинів ваших на землі, Ñку ГоÑподь приÑÑгнув був батькам вашим дати їм, були такі довгі, Ñк дні неба над землею.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:22 Бо Ñкщо будете ви конче виконувати вÑÑ– Ñ‚Ñ– заповіді, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² вам чинити Ñ—Ñ…, щоб любити ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб ходити вÑіма дорогами Його, Ñ– щоб горнутиÑÑŒ до Ðього,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:23 то ГоÑподь вижене вÑÑ– Ñ‚Ñ– народи перед вами, Ñ– ви поÑÑдете народи більші й міцніші від ваÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:24 Кожне міÑце, що на нього Ñтупить ваша нога, буде ваше. Від пуÑтині й Ливану, від Річки, річки Ефрату й аж до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ ÐžÑтаннього буде ваша границÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:25 Ðе вÑтоїть ніхто перед вами, лÑк перед вами й Ñтрах перед вами даÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь, Бог ваш, на кожен той край, що ви Ñтупите на нього, Ñк Він говорив вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:26 ОÑÑŒ, Ñьогодні Ñ Ð´Ð°ÑŽ перед вами благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ проклÑÑ‚Ñ‚Ñ:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:27 благоÑловеннÑ, коли будете ÑлухатиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ ГоÑпода, Бога вашого, Ñкі Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ вам Ñьогодні,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:28 Ñ– проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñкщо не будете ÑлухатиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– збочите з дороги, Ñку Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ вам Ñьогодні, щоб ходити за іншими богами, Ñких ви не знали.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:29 І ÑтанетьÑÑ, коли ГоÑподь, Бог твій, уведе тебе до Краю, куди ти входиш поÑÑ–Ñти його, то даÑи благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° горі Òарізім, а проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° горі Евал.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:30 От вони на тому боці Йордану за дорогою заходу ÑонцÑ, у краю ханаанеÑнина, що Ñидить у Ñтепу навпроти Òілґалу при діброві Море.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:31 Бо ви переходите Йордан, щоб увійти поÑÑ–Ñти той Край, що дає вам ГоÑподь, Бог ваш. І поÑÑдете його, й оÑÑдете в ньому,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 11:32 Ñ– будете додержувати, щоб виконувати вÑÑ– поÑтанови й закони Його, Ñкі Ñ Ñьогодні даю вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:1 Оце поÑтанови та закони, Ñкі ви пильнуватимете виконувати в Краї, що дав ГоÑподь, Бог батьків твоїх, на наÑÐ»Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ вÑÑ– дні, Ñкі житимете на цій землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:2 Конче винищите вÑÑ– Ñ‚Ñ– міÑцÑ, що Ñлужили там люди, Ñких ви виганÑєте, Ñвоїм богам на виÑоких горах Ñ– на пагірках, та під кожним зеленим деревом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:3 І розвалите їхні жертівники, Ñ– поламаєте камінні Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð², Ñ– їхні ÑвÑÑ‚Ñ– дерева попалите в огні, а бовванів їхніх богів порубаєте, Ñ– вигубите їхнє Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· того міÑцÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:4 Ðе робитимете так ГоÑподеві, вашому Богові,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:5 бо тільки на міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, Бог ваш, зо вÑÑ–Ñ… ваших племен, щоб поклаÑти там Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, на міÑці Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ будете шукати, Ñ– ти прийдеш туди.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:6 І принеÑете туди Ñвої цілопаленнÑ, Ñ– Ñвої жертви, Ñ– Ñвої деÑÑтини та Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐº Ñвоїх, Ñ– обітниці Ñвої, Ñ– дари Ñвої, Ñ– перворідних худоби Ñвоєї великої та худоби Ñвоєї дрібної.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:7 І будете Ñ—Ñти там перед лицем ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– будете тішитиÑÑ Ð²Ñім, до чого доторкнетьÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐ° рука, ви та доми ваші, Ñкими поблагоÑловив тебе ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:8 Там ви не зробите так, Ñк ми робимо Ñьогодні тут, кожен уÑе, що йому здаєтьÑÑ Ñправедливим в очах тільки його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:9 бо ви дотепер не ввійшли до міÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½ÐºÑƒ й до Ñпадщини, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:10 Рколи ви перейдете Йордан Ñ– оÑÑдете в Краї, що ГоÑподь, Бог ваш, дає вам на Ñпадщину, Ñ– Він заÑпокоїть Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… ворогів ваших навколо, Ñ– ви Ñидітимете безпечно,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:11 то ÑтанетьÑÑ, на те міÑце, що його вибере ГоÑподь, Бог ваш, щоб Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ перебувало там, туди принеÑете вÑе, що Ñ Ð²Ð°Ð¼ наказую: Ñвої цілопаленнÑ, Ñ– Ñвої жертви, деÑÑтини Ñвої та Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐº Ñвоїх, Ñ– вÑÑ– добірні жертви обітниць Ñвоїх, що обіцÑєте ГоÑподеві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:12 І будете тішитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода, Бога вашого, ви й Ñини ваші, Ñ– дочки ваші, Ñ– раби ваші, Ñ– невільниці ваші, Ñ– Левит, що в ваших брамах, бо нема йому чаÑтки й Ñпадку з вами.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:13 СтережиÑÑ, щоб не приноÑив ти Ñвоїх цілопалень на кожному міÑці, Ñке побачиш,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:14 бо тільки на тому міÑці, Ñке вибере ГоÑподь в одному з племен твоїх, там принеÑеш Ñвої цілопаленнÑ, Ñ– там зробиш уÑе, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:15 Ðле Ñкільки запрагне душа твоÑ, будеш різати й будеш Ñ—Ñти м'ÑÑо, за благоÑловеннÑм ГоÑпода, Бога твого, що його дав тобі в уÑÑ–Ñ… брамах твоїх; нечиÑтий Ñ– чиÑтий буде Ñ—Ñти його, Ñк Ñарну й Ñк оленÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:16 Тільки крови не Ñ—Ñтимеш, на землю виллєш Ñ—Ñ—, Ñк воду.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:17 Ðе зможеш ти Ñ—Ñти в брамах Ñвоїх деÑÑтини Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñвого, Ñ– Ñоку виноградного Ñвого, Ñ– оливи Ñвоєї, Ñ– перворідних худоби Ñвоєї великої й худоби Ñвоєї дрібної, Ñ– вÑÑ–Ñ… обітниць Ñвоїх, що будеш обіцÑти, Ñ– добровільних дарів Ñвоїх, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоєї руки,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:18 бо тільки перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, будеш Ñ—Ñти його в міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій, ти, Ñ– Ñин твій, Ñ– дочка твоÑ, Ñ– раб твій, Ñ– Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñ– Левит, що в брамах твоїх. І будеш ти радіти перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, уÑім, до чого доторкнетьÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° твоÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:19 СтережиÑÑ, щоб не залишив ти Левита по вÑÑ– дні на землі Ñвоїй.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:20 Коли ГоÑподь, Бог твій, поширить границю твою, Ñк Він говорив тобі, Ñ– ти Ñкажеш: Ðехай Ñ Ñ—Ð¼ м'ÑÑо, бо буде жадати душа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ—Ñти м'ÑÑо, то за вÑім жаданнÑм душі Ñвоєї будеш ти Ñ—Ñти м'ÑÑо.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:21 Коли буде далеке від тебе те міÑце, що вибере ГоÑподь, Бог твій, щоб перебувало там Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, то заріжеш із худоби Ñвоєї великої та з худоби Ñвоєї дрібної, щоб дав ГоÑподь тобі, Ñк наказав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, Ñ– будеш Ñ—Ñти в брамах Ñвоїх уÑім жаданнÑм Ñвоєї душі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:22 Тільки Ñк Ñ—ÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñарну й оленÑ, так будеш Ñ—Ñти його, нечиÑтий та чиÑтий однаково можуть Ñ—Ñти його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:23 Тільки будь обережним, щоб не Ñ—Ñти крови, бо кров вона душа, Ñ– ти не будеш Ñ—Ñти душі разом з м'ÑÑом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:24 Ðе будеш Ñ—Ñти Ñ—Ñ—, на землю виллєш Ñ—Ñ—, Ñк воду.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:25 Ðе будеш Ñ—Ñти Ñ—Ñ—, щоб було добре тобі та Ñинам твоїм по тобі, коли робитимеш Ñправедливе в ГоÑподніх очах.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:26 Тільки ÑвÑтощі Ñвої, що будуть у тебе, та обітниці Ñвої понеÑеш, Ñ– прийдеш до міÑцÑ, Ñке вибере ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:27 І принеÑеш Ñвоє цілопаленнÑ, м'ÑÑо та кров, на жертівнику ГоÑпода, Бога Ñвого, а кров твоїх інших жертов буде вилита на жертівнику ГоÑпода, Бога твого, а м'ÑÑо будеш Ñ—Ñти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:28 Виконуй Ñ– Ñлухай уÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі, щоб було добре тобі та Ñинам твоїм по тобі навіки, коли будеш робити добре та Ñправедливе в очах ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:29 Коли ГоÑподь, Бог твій, вигубить народи, куди ти входиш, щоб поÑÑ–Ñти Ñ—Ñ… перед Ñобою, Ñ– поÑÑдеш Ñ—Ñ…, Ñ– оÑÑдеш у їхньому Краї,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:30 то ÑтережиÑÑ, щоб не впаÑти до паÑтки за ними, коли вони будуть вигублені перед тобою, Ñ– щоб не шукав ти їхніх богів, говорÑчи: Як Ñлужать Ñ‚Ñ– люди богам Ñвоїм, то зроблю так Ñ– Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:31 Ðе зробиш так ГоÑподеві, Богу Ñвоєму; бо вÑÑку гидоту, Ñку ГоÑподь зненавидів, робили вони богам Ñвоїм, бо навіть Ñинів Ñвоїх та дочок Ñвоїх вони палÑÑ‚ÑŒ в огні Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð² Ñвоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 12:32 (13-1) Кожне Ñлово, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ його вам, будете додержувати виконувати, не додаÑи до нього, Ñ– не відіймеш від нього.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:1 (13-2) Якщо повÑтане Ñеред тебе пророк або Ñновидець, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ тобі ознаку або чудо,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:2 (13-3) Ñ– збудетьÑÑ Ñ‚Ð° ознака й те чудо, що Ñказав він тобі, до того говорÑчи: Ходімо ж за іншими богами, Ñких ти не знав, Ñ– будемо їм Ñлужити,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:3 (13-4) то не ÑлухайÑÑ Ñлів того пророка або того ÑновидцÑ, бо цим ГоÑподь, Бог ваш, випробовує ваÑ, щоб пізнати, чи ви любите ГоÑпода, Бога вашого, уÑім Ñвоїм Ñерцем Ñ– вÑією Ñвоєю душею.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:4 (13-5) За ГоÑподом, Богом вашим, будете ходити, Ñ– Його будете боÑтиÑÑ, Ñ– заповіді його будете виконувати, Ñ– голоÑу Його будете ÑлухатиÑÑ, Ñ– Йому будете Ñлужити, Ñ– до Ðього будете линути.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:5 (13-6) Рпророк той або той Ñновидець нехай буде забитий, бо намовлÑв на відÑтупÑтво від ГоÑпода, Бога вашого, що вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю й викупив Ð²Ð°Ñ Ð· дому рабÑтва, щоб звеÑти тебе з дороги, що наказав тобі ГоÑподь, Бог твій, ходити нею; Ñ– вигубиш зло з-поÑеред Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:6 (13-7) Коли намовить тебе брат твій, Ñин твоєї матері, або Ñин твій, або дочка твоÑ, або жінка твого лонÑ, або твій приÑтель, Ñкий тобі Ñк душа твоÑ, таємно говорÑчи: Ходімо ж Ñ– Ñлужім іншим богам, Ñких не знав ти та батьки твої,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:7 (13-8) з богів тих народів, що навколо ваÑ, близьких тобі або далеких від тебе, від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ– й аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:8 (13-9) то не будеш згоджуватиÑÑ Ð· ним Ñ– не будеш ÑлухатиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– не буде милоÑердитиÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ твоє над ним, Ñ– не змилоÑердишÑÑ Ð¹ не Ñховаєш його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:9 (13-10) бо конче заб'єш ти його, рука Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ на ньому найперше, щоб забити його, рука вÑього народу наоÑтанку.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:10 (13-11) І закидаєш його каміннÑм, Ñ– він помре, бо жадав відвернути тебе від ГоÑпода, Бога твого, що вивів тебе з єгипетÑького краю, з дому рабÑтва.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:11 (13-12) РввеÑÑŒ Ізраїль буде Ñлухати Ñ– буде боÑтиÑÑŒ, Ñ– більше не буде робити такої злої речі Ñеред тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:12 (13-13) Коли почуєш про одне з Ñвоїх міÑÑ‚, Ñке ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, щоб Ñидіти там, що про нього кажуть:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:13 (13-14) вийшли люди, Ñини велійÑалові, з-поміж тебе, Ñ– звели з правдивої дороги мешканців Ñвого міÑта, кажучи: Ходімо ж, Ñ– Ñлужім іншим богам, Ñких ви не знали,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:14 (13-15) то будеш допитуватиÑÑ, Ñ– будеш доÑліджувати, Ñ– будеш добре питати, а оÑÑŒ воно правда, дійÑна та річ, була зроблена та гидота поÑеред тебе,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:15 (13-16) то конче вибий мешканців того міÑта віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, віддай на заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ й уÑе, що в ньому, та худобу його вибий віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:16 (13-17) РвÑÑŽ здобич його збереш до Ñередини майдану його, Ñ– Ñпалиш огнем те міÑто та вÑÑŽ здобич його цілковито Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого. І Ñтане воно купою руїн навіки, не буде вже воно відбудоване.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:17 (13-18) І нічого з заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ не прилипне до руки твоєї, щоб відвернувÑÑ Ð“Ð¾Ñподь від палючого гніву Свого й дав тобі милоÑердÑ, Ñ– змилоÑердивÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою, Ñ– розмножив тебе, Ñк приÑÑгнув був батькам твоїм,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 13:18 (13-19) коли будеш ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб виконувати вÑÑ– заповіді Його, що Ñ Ñьогодні наказую тобі, щоб виконувати те, що Ñправедливе в очах ГоÑпода, Бога твого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:1 Ви Ñини ГоÑпода, Бога вашого, не будете робити нарізів, Ñ– не виÑтригайте волоÑÑÑ Ð½Ð°Ð´ вашими очима за померлого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:2 бо ти ÑвÑтий народ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого, Ñ– ГоÑподь тебе вибрав, щоб був ти Йому вибраним народом зо вÑÑ–Ñ… народів, що на поверхні землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:3 Ðе будеш Ñ—Ñти жодної гидоти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:4 Оце та худоба, що ви будете Ñ—Ñти: віл, кожне з овець Ñ– кожне з кіз,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:5 олень, Ñ– Ñарна, Ñ– буйвіл, Ñ– ланÑ, Ñ– зубр, Ñ– антилопа, Ñ– жирафа.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:6 Кожну з худоби, що має розділені копита та що має копита, роздвоєні розривом, що жує жуйку між худобою, те будете Ñ—Ñти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:7 Тільки цього не будете Ñ—Ñти з тих, що жують жуйку й що мають розділені копита, розщіплені: верблюда, Ñ– зайцÑ, Ñ– тушканчика, бо вони жують жуйку, та копит не розділили, нечиÑÑ‚Ñ– вони Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:8 І Ñвині, бо має розділені ратиці, а жуйки не жує, нечиÑта вона Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ: їхнього м'ÑÑа не будете Ñ—Ñти, а до їхнього падла не доторкнетеÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:9 Оце будете Ñ—Ñти зо вÑього, що в воді, уÑе, що має плавці та луÑку, будете Ñ—Ñти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:10 РвÑе, що не має плавців та луÑки, не будете Ñ—Ñти, нечиÑте воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:11 Кожного чиÑтого птаха будете Ñ—Ñти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:12 Роце, чого з них ви не будете Ñ—Ñти: орла, Ñ– ґрифа, Ñ– морÑького орла,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:13 Ñ– коршака, Ñ– Ñокола за родом його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:14 Ñ– вÑÑкого крука за родом його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:15 Ñ– ÑтруÑÑ, Ñ– Ñови, Ñ– ÑÑтруба за родом його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:16 пугача, й ібіÑа, Ñ– лебедÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:17 Ñ– пелікана, Ñ– Ñича, Ñ– рибалки,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:18 Ñ– буÑла, Ñ– чаплі за родом Ñ—Ñ—, Ñ– одуда, Ñ– кажана.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:19 І кожне плазуюче з птаÑтва нечиÑте воно Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, не будете Ñ—Ñти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:20 Кожного чиÑтого птаха будете Ñ—Ñти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:21 Ðе будете Ñ—Ñти жодного падла, даÑи його приходькові, що в брамах твоїх, Ñ– він Ñ—Ñтиме його, або продаÑи чужинцеві, бо ти народ ÑвÑтий Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого. Ðе будеш варити ÑгнÑти в молоці матері його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:22 Конче даÑи деÑÑтину з уÑього врожаю наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, що рік-річно на полі зроÑте.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:23 І будеш ти Ñ—Ñти перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, у міÑці, Ñке Він вибере, щоб Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ перебувало там, деÑÑтину Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñвого, виноградного Ñоку Ñвого, Ñ– оливки Ñвоєї, Ñ– перворідних худоби Ñвоєї великої й худоби Ñвоєї дрібної, щоб навчивÑÑ Ñ‚Ð¸ боÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, по вÑÑ– дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:24 Рколи дорога буде занадто довга Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, так що не зможеш понеÑти того, бо буде занадто далеке від тебе міÑце, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій, щоб поклаÑти Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” там, коли поблагоÑловить тебе ГоÑподь, Бог твій,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:25 то даÑи в Ñріблі, Ñ– зав'Ñжеш те Ñрібло в руці Ñвоїй, Ñ– підеш до міÑцÑ, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:26 І витратиш те Ñрібло на вÑе чого буде жадати душа твоÑ, на худобу велику й худобу дрібну, Ñ– на вино, Ñ– на п'Ñнкий напій, Ñ– на вÑе, чого зажадає від тебе душа твоÑ, Ñ– будеш ти Ñ—Ñти там перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– будеш тішитиÑÑ Ñ‚Ð¸ та дім твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:27 РЛевит, що живе по брамах твоїх, не кидай його, бо нема йому чаÑтки й Ñпадку з тобою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:28 Ðа кінці трьох років відділиш уÑÑŽ деÑÑтину Ñвого врожаю в тім році, Ñ– покладеш у брамах Ñвоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 14:29 І прийде Левит, бо нема йому чаÑтки й Ñпадку з тобою, Ñ– приходько, Ñ– Ñирота, Ñ– вдова, що в брамах твоїх, Ñ– будуть Ñ—Ñти й наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ, щоб поблагоÑловив тебе ГоÑподь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:1 У кінці Ñеми літ зробиш відпущеннÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:2 Роце те відпущеннÑ: кожен позикодавець, що позичає Ñвоєму ближньому, не буде натиÑкати на Ñвого ближнього та на брата Ñвого, бо оголошено Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ ГоÑпода.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:3 Ðа Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑˆ натиÑкати, а що буде твоє в брата твого, те відпуÑтить йому рука твоÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:4 та тільки не буде Ñеред тебе вбогого, бо конче поблагоÑловить тебе ГоÑподь у Краї, Ñкого ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на Ñпадок, щоб ти поÑів його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:5 Ñкщо тільки конче будеш ти ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі Ñьогодні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:6 Бо ГоÑподь, Бог твій, поблагоÑловив тебе, Ñк говорив був тобі, Ñ– ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:7 Коли буде Ñеред тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим Ñвого ÑерцÑ, Ñ– не замкнеш Ñвоєї руки від убогого брата Ñвого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:8 бо конче відкриєш Ñвою руку йому, Ñ– конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:9 СтережиÑÑ, щоб у Ñерці твоїм не зродилаÑÑ Ð·Ð»Ð° думка, щоб ти не Ñказав: ÐаблизивÑÑ Ñьомий рік, рік відпущеннÑ, Ñ– буде зле твоє око на вбогого брата твого, Ñ– не даÑи ти йому, то він буде кликати на тебе до ГоÑпода, Ñ– буде на тобі гріх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:10 Конче даÑи йому, Ñ– нехай не жаліє твоє Ñерце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагоÑловить тебе ГоÑподь, Бог твій у кожнім чині твоїм, Ñ– в уÑьому, до чого доторкнетьÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° твоÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:11 Бо не передетьÑÑ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¸Ð¹ з-поÑеред Краю, тому Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі, говорÑчи: Конче відкривай руку Ñвою Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° Ñвого, Ñ– вбогого Ñвого, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñвого в Краї Ñвоїм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде Ñлужити тобі шіÑÑ‚ÑŒ літ, а Ñьомого року відпуÑтиш його вільним від Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:13 Рколи відпуÑтиш його вільним від Ñебе, не відпуÑтиш його порожньо,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:14 конче наділи його з худоби Ñвоєї дрібної, Ñ– з току Ñвого, Ñ– з кадки чавила Ñвого, чим поблагоÑловив тебе ГоÑподь, Бог твій, те даÑи йому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:15 І будеш пам'Ñтати, що рабом був ти Ñам у єгипетÑькім краї, та викупив тебе ГоÑподь, Бог твій, тому Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі про цю річ Ñьогодні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:16 І ÑтанетьÑÑ, коли він Ñкаже тобі: Ðе вийду від тебе, бо полюбив Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ та дім твій, бо добре йому з тобою,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:17 то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, Ñ– Ñтане він тобі вічним рабом; Ñ– невільниці Ñвоїй зробиш так Ñамо.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:18 Ðехай не буде тобі Ñ‚Ñжким в очах твоїх те, що ти відпуÑкаєш його вільним від Ñебе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шіÑÑ‚ÑŒ літ, Ñ– поблагоÑловить тебе ГоÑподь, Бог твій, у вÑім, що ти робитимеш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:19 Кожного перворідного ÑамцÑ, що народитьÑÑ Ð² худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, поÑвÑтиш ГоÑподеві, Богові Ñвоєму. Ðе будеш працювати перворідним вола Ñвого, Ñ– не будеш Ñтригти перворідного отари Ñвоєї.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:20 Перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, рік-річно будеш його Ñ—Ñти ти та дім твій у міÑці, Ñке вибере ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:21 Рколи буде в нім вада, кульгаве або Ñліпе, уÑÑка зла вада, то не принеÑеш його в жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:22 у брамах Ñвоїх будеш його Ñ—Ñти, нечиÑтий Ñ– чиÑтий разом, Ñк Ñарну й Ñк оленÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 15:23 Тільки крови його не будеш Ñ—Ñти, на землю виллєш Ñ—Ñ—, Ñк воду.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:1 Додержуй міÑÑÑ†Ñ Ð°Ð²Ñ–Ð²Ð°, Ñ– Ñправиш ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, бо в міÑÑці авіві вивів тебе ГоÑподь, Бог твій, з Єгипту вночі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:2 І заколи паÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, з худоби дрібної та з худоби великої в міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, щоб там перебувало Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:3 Ðе будеш Ñ—Ñти при тому квашеного, Ñім день будеш Ñ—Ñти при тому опріÑноки, хліб бідуваннÑ, бо в поÑпіху вийшов ти з єгипетÑького краю, щоб уÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого пам'Ñтати день Ñвого виходу з єгипетÑького краю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:4 І не буде бачене в тебе квашене Ñім день у вÑім краї твоїм. Рз м'ÑÑа, що заколеш у жертву ввечері першого днÑ, ніщо не буде ночувати до ранку.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:5 Ðе будеш заколювати паÑху в одному з тих твоїх міÑÑ‚, Ñкі ГоÑподь, Бог твій дає тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:6 Ðле тільки на тому міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, заколеш паÑху ввечері, при заході ÑонцÑ, у Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ виходу з Єгипту.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:7 І будеш варити, Ñ– будеш Ñ—Ñти на тому міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій. Ррано обернешÑÑ, Ñ– підеш до наметів Ñвоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:8 ШіÑÑ‚ÑŒ день будеш Ñ—Ñти опріÑноки, а Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑвÑта Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого, не будеш робити зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:9 Сім тижнів відлічиш Ñобі, від початку праці Ñерпа на дозрілому збіжжі зачнеш лічити Ñім тижнів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:10 І Ñправиш ÑвÑто Тижнів Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, у міру добровільного дару Ñвоєї руки, що нею даÑи, Ñк поблагоÑловить тебе ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:11 І будеш радіти перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, ти, Ñ– Ñин твій, Ñ– дочка твоÑ, Ñ– раб твій, Ñ– Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñ– Левит, що в брамах твоїх, Ñ– приходько, Ñ– Ñирота, Ñ– вдова, що Ñеред тебе в міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій, щоб там перебувало Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:12 І будеш пам'Ñтати, що ти Ñам був рабом в Єгипті, Ñ– будеш додержувати це, Ñ– будеш виконувати ці поÑтанови.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:13 СвÑто Кучок будеш ÑправлÑти Ñобі Ñім день, коли збереш з току Ñвого та з кадки чавила Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:14 І будеш радіти в ÑвÑÑ‚Ñ– Ñвоїм ти, Ñ– Ñин твій, Ñ– дочка твоÑ, Ñ– раб твій, Ñ– Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, Ñ– Левит, Ñ– приходько, Ñ– Ñирота, Ñ– вдова, що в брамах твоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:15 Сім день будеш ÑвÑткувати ГоÑподеві, Богові Ñвоєму, у міÑці, Ñке вибере ГоÑподь, бо поблагоÑловить тебе ГоÑподь, Бог твій, у вÑім урожаї твоїм, Ñ– в уÑÑкім чині рук твоїх, Ñ– ти будеш тільки радіÑний.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:16 Три рази в році вÑÑ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ñ‡Ð° Ñтать буде з'ÑвлÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лице ГоÑпода, Бога твого, у міÑці, Ñке Він вибере: у ÑвÑто ОпріÑноків, Ñ– в ÑвÑто Тижнів, Ñ– в ÑвÑто Кучок, Ñ– ніхто не буде бачений перед лицем ГоÑподнім упорожні,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:17 кожен принеÑе дар руки Ñвоєї, за благоÑловеннÑм ГоÑпода, Бога Ñвого, що дав Він тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:18 Суддів та урÑдників наÑтановиш Ñобі в уÑÑ–Ñ… міÑтах Ñвоїх, Ñкі ГоÑподь, Бог твій, дає тобі по племенах твоїх, Ñ– вони будуть Ñудити народ Ñправедливим Ñудом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:19 Ðе викривиш закону, не будеш дивитиÑÑ Ð½Ð° оÑобу, Ñ– не візьмеш підкупу, бо підкуп оÑліплює очі мудрих Ñ– викривлює Ñлова Ñправедливих.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:20 За ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ, лише за ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ будеш гнатиÑÑ, щоб жити й заволодіти Краєм, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:21 Ðе поÑадиш Ñобі ÑвÑтого дерева, уÑÑкого дерева при жертівнику ГоÑпода, Бога твого, що зробиш Ñобі,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 16:22 Ñ– не поÑтавиш Ñобі Ñтовпа, що ненавидить ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:1 Ðе будеш приноÑити в жертву ГоÑподеві, Богові Ñвоєму вола або одне з дрібної худоби, що буде на ньому вада, уÑÑка зла річ, бо це гидота Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:2 Коли буде знайдений Ñеред тебе в одному з міÑÑ‚ твоїх, Ñкі ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, чоловік або жінка, що зробить зле в очах ГоÑпода, Бога твого, щоб недотримати заповіту,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:3 що пішов би й Ñлужив би іншим богам, Ñ– вклонÑвÑÑ Ð± їм та Ñонцеві або міÑÑцеві, або вÑім зорÑм небеÑним, чого Ñ Ð½Ðµ наказав,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:4 Ñ– буде розказано тобі, Ñ– ти почуєш, Ñ– будеш добре допитуватиÑÑ, а ото воно правда, дійÑна та річ, була зроблена ота гидота Ñеред ІзраїлÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:5 то випровадиш того чоловіка або ту жінку, що зробили ту злу річ, до брам Ñвоїх, того чоловіка або ту жінку, Ñ– вкаменуєш Ñ—Ñ… каміннÑм, Ñ– вони погинуть.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:6 Ðа Ñлова двох Ñвідків або трьох Ñвідків буде забитий обвинувачений, що має померти; на Ñлова одного Ñвідка не буде забитий.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:7 Рука Ñвідків буде на ньому найперше, щоб забити його, а рука вÑього народу наоÑтанку. І вигубиш зло з-поÑеред Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:8 Коли б у Ñуді була тобі неÑÑна Ñправа між кров'ÑŽ та кров'ÑŽ, між Ñуперечкою та Ñуперечкою, Ñ– між раною та раною Ñправи Ñуперечки в брамах твоїх, то вÑтанеш, Ñ– підеш до міÑцÑ, Ñке вибере його ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:9 І прийдеш до ÑвÑщеників-Левитів Ñ– до Ñудді, що буде в тих днÑÑ…, Ñ– допитаєшÑÑ, Ñ– вони дадуть тобі Ñлово приÑуду.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:10 І ти поÑтупиш за тим Ñловом, що подадуть тобі з того міÑцÑ, Ñке вибере ГоÑподь, Ñ– будеш пильнувати робити вÑе так, Ñк навчать тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:11 Ти поÑтупиш за законом, що навчать тебе, Ñ– за вироком, що Ñкажуть тобі, не відÑтупиш ні праворуч ні ліворуч від Ñлова, що подадуть тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:12 Рколи хто через зухваліÑÑ‚ÑŒ не поÑлухаєтьÑÑ ÑвÑщеника, що Ñтоїть там на Ñлуженні ГоÑподеві, Богові твоєму, або Ñудді, то помре той, Ñ– вигубиш те зло з ІзраїлÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:13 РввеÑÑŒ народ буде Ñлухати та буде боÑтиÑÑ, Ñ– вже не буде поÑтупати зухвало.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:14 Коли ти ввійдеш до того Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, Ñ– поÑÑдеш його, Ñ– оÑÑдеш у ньому, та й Ñкажеш: Ðехай Ñ Ð¿Ð¾Ñтавлю над Ñобою царÑ, Ñк уÑÑ– народи, що в моїх околицÑÑ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:15 то, ÑтавлÑчи над Ñобою царÑ, Ñкого вибере ГоÑподь, Бог твій, конче з-поÑеред братів Ñвоїх поÑтавиш над Ñобою царÑ, не зможеш поÑтавити над Ñобою чоловіка чужинцÑ, що він не брат твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:16 Тільки щоб він не примножував Ñобі коней, Ñ– не вертав народу до Єгипту, щоб примножити коней, бож ГоÑподь Ñказав вам: Ðе вертайтеÑÑ Ð²Ð¶Ðµ більше тією дорогою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:17 І хай не примножить він Ñобі жінок, щоб не відÑтупило його Ñерце, Ñ– Ñрібла та золота хай він не примножить Ñобі дуже.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:18 І ÑтанетьÑÑ, Ñк буде він Ñидіти на троні царÑтва Ñвого, то напише Ñобі відпиÑа цього Закону з книги, що перед лицем ÑвÑщеників-Левитів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:19 І буде вона з ним, Ñ– буде він читати в ній уÑÑ– дні Ñвого життÑ, щоб учивÑÑ Ð±Ð¾ÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, щоб додержувати вÑÑ–Ñ… Ñлів цього Закону та тих поÑтанов, щоб виконувати Ñ—Ñ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 17:20 щоб не гордувало Ñерце його Ñвоїми братами, Ñ– щоб не збочував він ні праворуч, ні ліворуч від цієї заповіді, щоб продожив дні на Ñвоїм царÑтві він та Ñини його Ñеред ІзраїлÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:1 СвÑщеникам-Левитам, уÑьому Левієвому племені не буде чаÑтки та Ñпадку разом з Ізраїлем, огнÑні жертви ГоÑпода та чаÑтки Його будуть їм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:2 Ð Ñпадку не буде йому Ñеред братів його: ГоÑподь Він Ñпадок його, Ñк Він говорив був йому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:3 Роце буде належати ÑвÑщеникам від народу, від тих, хто приноÑить жертву: коли це віл, коли це одне з дрібної худоби, то даÑи ÑвÑщеникові плече, Ñ– щоки, Ñ– шлунок.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:4 Початок від Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñвого, від виноградного Ñоку Ñвого, Ñ– від оливки Ñвоєї, Ñ– початок ÑÑ‚Ñ€Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸ Ñвоєї даÑи ти йому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:5 Бо його вибрав ГоÑподь, Бог твій, зо вÑÑ–Ñ… племен твоїх, щоб Ñтавав він Ñлужити в ГоÑподнє Ім'Ñ, він та Ñини його по вÑÑ– дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:6 Рколи прийде Левит з одної з брам твоїх з уÑього ІзраїлÑ, де він мешкає там, Ñ– прибуде за вÑім жаданнÑм Ñвоєї душі до міÑцÑ, Ñке вибере ГоÑподь,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:7 Ñ– буде він Ñлужити в Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, Ñк уÑÑ– його Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ð¸, що ÑтоÑÑ‚ÑŒ там перед ГоÑподнім лицем,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:8 то по рівній чаÑтці будуть вони Ñ—Ñти, опріч маєтку, проданого по батьках.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:9 Коли будеш входити до Краю, що дає тобі ГоÑподь, Бог твій, то не навчиÑÑ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ такого, Ñк гидота цих народів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:10 Ðехай не знайдетьÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ тобою такий, хто переводить Ñвого Ñина чи дочку Ñвою через огонь, хто ворожить ворожбу, хто ворожить по хмарах, Ñ– хто ворожить по птахах, Ñ– хто чарівник,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:11 Ñ– хто чорнокнижник, Ñ– хто викликає духа померлого та духа віщого, Ñ– хто питає померлих.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:12 Бо гидота Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода кожен, хто чинить таке, Ñ– через Ñ‚Ñ– гидоти ГоÑподь, Бог твій, виганÑÑ” Ñ—Ñ… перед тобою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:13 Бездоганний будеш ти перед ГоÑподом, Богом Ñвоїм,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:14 бо ці народи, що ти поÑÑдеш Ñ—Ñ…, Ñлухають тих, хто ворожить по хмарах та ворожбитів, а ти не таке дав тобі ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:15 Пророка з-поÑеред тебе, з братів твоїх, Такого, Ñк Ñ, поÑтавить тобі ГоÑподь, Бог твій, Його будете Ñлухати,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:16 згідно з уÑім, чого жадав ти від ГоÑпода, Бога Ñвого, на Хориві в дні зборів, говорÑчи: Щоб більше не чути мені голоÑу ГоÑпода, Бога Ñвого, а цього великого огню вже не побачити й не померти.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:17 І Ñказав до мене ГоÑподь: Добре Ñказали вони.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:18 ПоÑтавлю Пророка Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… з-поміж їхніх братів, Такого, Ñк ти, Ñ– дам Я Ñлова Свої в уÑта Його, Ñ– Він їм говоритиме вÑе, що Я накажу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:19 І ÑтанетьÑÑ, кожен, хто не Ñлухатиме Ñлів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'Ñм, Я покараю того.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:20 Ртой пророк, що зухвало відважитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñти Моїм Ім'Ñм Ñлова, Ñких Я не наказав був йому говорити, Ñ– що буде говорити, Ñ– що буде говорити ім'Ñм інших богів, хай помре той пророк.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:21 Рколи ти Ñкажеш у Ñерці Ñвоєму: Як ми пізнаємо те Ñлово, Ñкого ГоÑподь не говорив?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 18:22 Що буде говорити той пророк Ім'Ñм ГоÑпода, Ñ– не ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð° річ, Ñ– не прийде, то це те Ñлово, Ñкого не Ñказав ГоÑподь. У зухвалоÑÑ‚Ñ– говорив його той пророк, Ñ– ти не будеш боÑтиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:1 Коли ГоÑподь, Бог твій, повигублює народи, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі їхній Край, Ñ– ти повиганÑєш Ñ—Ñ…, Ñ– оÑÑдеш по їхніх міÑтах та по їхніх домах,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:2 то три міÑÑ‚Ñ– відділиш Ñобі в Ñередині Ñвого Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає його тобі на володіннÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:3 Приготуєш Ñобі дорогу, Ñ– поділиш натроє землю твого Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на Ñпадок, Ñ– це буде на Ð²Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ‚ÑƒÐ´Ð¸ кожного убійника.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:4 Роце Ñправа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'Ñ” Ñвого ближнього ненароком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:5 або хто ввійде з Ñвоїм ближнім до ліÑу рубати дерева, Ñ– розмахнетьÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° його з Ñокирою, щоб зрубати дерево, а залізо Ñпаде з топорища й попаде в його ближнього, Ñ– той помре, то він утече до одного з тих міÑÑ‚, Ñ– буде жити,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:6 щоб не гнавÑÑ Ð¼ÐµÑник за кров за убійником, коли розпалитьÑÑ Ñерце його, Ñ– щоб не догнав його, Ñкщо буде довга та дорога, Ñ– не вбив його, хоч він не підлÑгає Ñмерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:7 Тому то Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі, говорÑчи: Три міÑÑ‚Ñ– відділиш Ñобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:8 Ð Ñкщо ГоÑподь, Бог твій, розширить границю твою, Ñк приÑÑгнув був батькам твоїм, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ тобі вÑÑŽ оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:9 коли ти будеш додержувати вÑÑ– ці заповіді, щоб виконувати Ñ—Ñ…, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі Ñьогодні, щоб любити ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– щоб ходити дорогами Його вÑÑ– дні, то додаÑи Ñобі ще три міÑÑ‚Ñ– понад Ñ‚Ñ– три,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:10 щоб не була пролита неповинна кров Ñеред твого Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на Ñпадок, Ñ– не буде на тобі кров.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:11 Рколи хто буде ненавидіти Ñвого ближнього, Ñ– буде чатувати на нього, Ñ– повÑтане на нього та й уб'Ñ” його, Ñ– той помре, Ñ– втече він до одного з тих міÑÑ‚,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:12 то пошлють Ñтарші його міÑта, Ñ– візьмуть його звідти, Ñ– дадуть його в руку меÑника крови, Ñ– він помре.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:13 Ðе змилоÑердитьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ твоє над ним, Ñ– ти уÑунеш кров неповинного з ІзраїлÑ, Ñ– буде добре тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:14 Ðе переÑунеш межі Ñвого ближнього, Ñку розмежували предки в наділі твоїм, Ñке поÑÑдеш ти в Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає його тобі на володіннÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:15 Ðе Ñтане один Ñвідок на кого Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої провини Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкого гріха, у кожнім гріху, що згрішить, на Ñлова двох Ñвідків або на Ñлова трьох Ñвідків відбудетьÑÑ Ñправа.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:16 Коли Ñтане на кого неправдивий Ñвідок, щоб Ñвідчити проти нього підÑтупно,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:17 то Ñтануть двоє цих людей, що мають Ñуперечку, перед лицем ГоÑподнім, перед ÑвÑщениками та ÑуддÑми, що будуть у тих днÑÑ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:18 І Ñудді добре доÑлідÑÑ‚ÑŒ, а оÑÑŒ Ñвідок неправдивий той Ñвідок, неправду говорив на брата Ñвого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:19 то зробите йому так, Ñк він замишлÑв був зробити Ñвоєму братові, Ñ– вигубиш зло з-поÑеред Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:20 РпозоÑталі будуть Ñлухати, Ñ– будуть боÑтиÑÑ, Ñ– більш вже не будуть робити Ñеред Ñебе такого, Ñк та річ зла.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 19:21 І не змилоÑердитьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ твоє: Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð° життÑ, око за око, зуб за зуба, рука за руку, нога за ногу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:1 Коли ти вийдеш на війну проти Ñвого ворога, та побачиш коні й вози, та народ, чиÑленніший від тебе, то не будеш боÑтиÑÑ Ñ—Ñ…, бо з тобою ГоÑподь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетÑького краю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:2 І ÑтанетьÑÑ, коли ви приÑтупите до бою, то підійде ÑвÑщеник Ñ– буде промовлÑти до народу,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:3 та й Ñкаже до них: Слухай, Ізраїлю, ви приÑтупаєте Ñьогодні до бою проти ваших ворогів. Ðехай не зм'Ñкне Ñерце ваше, не бійтеÑÑ, Ñ– не ÑтрашітьÑÑ, Ñ– не лÑкайтеÑÑ Ñ—Ñ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:4 бо ГоÑподь, Бог ваш, Він Той, що йде з вами воювати Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð· вашими ворогами, щоб ÑпаÑти ваÑ!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:5 РурÑдники будуть промовлÑти до народу, говорÑчи: Хто Ñ” тут такий, що збудував новий дім, та не Ñправив обрÑду поновин? Ðехай він іде й вертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого дому, щоб не померти на війні, Ñ– щоб інший хто не Ñправив на ньому обрÑду поновин.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:6 І хто Ñ” тут такий, що заÑадив виноградника та не кориÑтавÑÑ Ð½Ð¸Ð¼? Ðехай він іде й вертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого дому, щоб не померти на війні, Ñ– щоб інший хто не ÑкориÑтавÑÑ Ð½Ð¸Ð¼.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:7 Рхто Ñ” тут такий, що заÑватав жінку, та не взÑв Ñ—Ñ—? Ðехай він іде й вертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого дому, щоб не померти на війні, Ñ– щоб інший хто не взÑв Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:8 І далі промовлÑтимуть урÑдники до народу та й Ñкажуть: Хто Ñ” тут такий, що лÑкливий та м'ÑкоÑердий? Ðехай він іде й вертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого дому, щоб не розÑлабив він ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ–Ð² Ñвоїх, Ñк Ñ” Ñерце його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:9 І ÑтанетьÑÑ, коли урÑдники закінчать промовлÑти до народу, то призначать зверхників Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñькових відділів на чоло народу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:10 Коли ти приÑтупиш до міÑта, щоб воювати з ним, то запропонуй йому перше мир.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:11 І ÑтанетьÑÑ, Ñкщо воно відповіÑÑ‚ÑŒ тобі: Мир, Ñ– відчинить браму тобі, то ввеÑÑŒ той народ, що знаходитьÑÑ Ð² ньому, буде тобі на данину, Ñ– буде Ñлужити тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:12 Ð Ñкщо воно не замирить з тобою, Ñ– буде провадити з тобою війну, то обложиш його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:13 І ГоÑподь, Бог твій, даÑÑ‚ÑŒ його в руку твою, а ти повбиваєш уÑÑŽ чоловічу Ñтать його віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:14 Тільки жінок, Ñ– дітей, Ñ– худобу, Ñ– вÑе, що буде в тім міÑÑ‚Ñ–, вÑÑŽ здобич його забереш Ñобі, Ñ– будеш ти Ñ—Ñти здобич ворогів Ñвоїх, що дав тобі ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:15 Так ти зробиш уÑім міÑтам, дуже далеким від тебе, що вони не з міÑÑ‚ цих народів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:16 Тільки з міÑÑ‚ тих народів, Ñкі ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на володіннÑ, не позоÑтавиш при житті жодної душі,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:17 бо конче вчиниш Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм: ХіттеÑнина, Ñ– ÐмореÑнина, Ñ– ХанаанеÑнина, Ñ– ПеріззеÑнина, Ñ– ХіввеÑнина, Ñ– ЄвуÑеÑнина, Ñк наказав був тобі ГоÑподь, Бог твій,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:18 щоб вони не навчили Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸ такого, Ñк уÑÑ– їхні гидоти, що робили вони богам Ñвоїм, бо тоді згрішите ви перед ГоÑподом, Богом Ñвоїм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:19 Коли будеш облÑгати міÑто багато днів, щоб воювати з ним та щоб здобути його, то не знищиш його дерева, Ñ– не піднеÑеш Ñокири на нього, бо з нього ти Ñ—Ñтимеш, Ñ– його не будеш Ñтинати, бо чи ж пільне дерево то чоловік, щоб увійти перед тобою до обложеного міÑта?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 20:20 Тільки дерево, що про нього ти знаєш, що воно не дерево на їжу, його знищиш та зітнеш, Ñ– будеш будувати з нього речі облÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ того міÑта, Ñке провадить з тобою війну, аж до упадку його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:1 Коли на землі, Ñку дає тобі ГоÑподь, Бог твій на володіннÑ, буде знайдений забитий, що впав на полі, Ñ– не буде відомим, хто вбив його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:2 то повиходÑÑ‚ÑŒ Ñтарші твої та Ñудді твої, та й вимірÑÑŽÑ‚ÑŒ до тих міÑÑ‚, що навколо забитого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:3 І ÑтанетьÑÑ, коли довідаютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ міÑто, найближче до забитого, то візьмуть Ñтарші того міÑта телицю з худоби великої, що нею не працьовано, що вона не Ñ‚Ñгана в Ñрмі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:4 І Ñтарші того міÑта зведуть ту телицю до долини виÑихаючого потоку, що на ньому не орано, Ñ– що він не заÑіюваний, Ñ– там у долині виÑихаючого потоку переріжуть шию тій телиці.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:5 І підійдуть ÑвÑщеники, Левієві Ñини, бо Ñ—Ñ… вибрав ГоÑподь, Бог твій, щоб Ñлужили Йому, Ñ– щоб благоÑловлÑли ГоÑподнім Ім'Ñм, Ñ– за їхніми Ñловами буде рішатиÑÑ Ð²ÑÑка Ñуперечка та вÑÑка пораза.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:6 І вÑÑ– Ñтарші того міÑта, найближчі до забитого, умиють Ñвої руки над телицею, що в долині виÑихаючого потоку їй перерізана шиÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:7 І оÑвідчать вони та й Ñкажуть: Руки наші не пролили цієї крови, а очі наші не бачили.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:8 ПроÑти народові Ñвоєму, Ізраїлеві, Ñкого Ти, ГоÑподи, викупив, Ñ– не дай неповинної крови поÑеред народу Свого, ІзраїлÑ, І буде прощена їм та кров.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:9 Рти уÑунеш неповинну кров з-поÑеред Ñебе, коли робитимеш Ñправедливе в ГоÑподніх очах.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:10 Коли ти вийдеш на війну на ворогів Ñвоїх, Ñ– ГоÑподь, Бог твій, даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… у твою руку, Ñ– ти пополониш із них полонених,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:11 Ñ– побачиш Ñеред полонених гарновиду жінку, Ñ– вподобаєш Ñ—Ñ— Ñобі, Ñ– візьмеш Ñобі за жінку,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:12 то впровадиш Ñ—Ñ— до Ñередини Ñвого дому, а вона оголить Ñвою голову й обітне Ñвої нігті.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:13 І здійме вона з Ñебе одіж полону Ñвого, Ñ– оÑÑде в твоєму домі, та й буде оплакувати батька Ñвого та матір Ñвою міÑÑць чаÑу, а по тому ти ввійдеш до неї й Ñтанеш їй чоловіком, Ñ– вона Ñтане тобі за жінку.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:14 І ÑтанетьÑÑ, коли ти потім не полюбиш Ñ—Ñ—, то відпуÑтиш Ñ—Ñ— за Ñ—Ñ— волею, а продати не продаÑи Ñ—Ñ— за Ñрібло, Ñ– не будеш поводитиÑÑ Ð· нею Ñк з невільницею, бо ти жив із нею.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:15 Коли хто матиме дві жінки, одна кохана, а одна зненавиджена, Ñ– вони вродÑÑ‚ÑŒ йому Ñинів, та кохана й та зненавиджена, Ñ– буде перворідний Ñин від зненавидженої,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:16 то ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, коли він робитиме Ñинів Ñвоїх ÑпадкоємцÑми того, що буде його, то не зможе він зробити перворідним Ñина тієї коханої за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ перворідного Ñина зненавидженої,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:17 але за перворідного визнає Ñина зненавидженої, щоб дати йому подвійно з уÑього, що в нього знайдетьÑÑ, бо він початок Ñили його, його право перворідÑтва.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:18 Коли хто матиме неÑлухнÑного й непокірного Ñина, що не ÑлухаєтьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу батька Ñвого та голоÑу Ñвоєї матері, Ñ– докорÑтимуть йому, а він не буде Ñ—Ñ… ÑлухатиÑÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:19 то батько його та мати його ÑхоплÑÑ‚ÑŒ його, Ñ– приведуть його до Ñтарших його міÑта та до брами того міÑцÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:20 І Ñкажуть вони до Ñтарших міÑта його: Оцей наш Ñин неÑлухнÑний та непокірний, він не Ñлухає голоÑу нашого, лаÑун та п'ÑницÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:21 І вÑÑ– люди його міÑта закидають його каміннÑм, Ñ– він помре. І вигубиш те зло з-поÑеред Ñебе, а ввеÑÑŒ Ізраїль буде ÑлухатиÑÑ Ð¹ буде боÑтиÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:22 Рколи буде на кому гріх Ñмертного приÑуду, Ñ– буде він убитий, Ñ– ти повіÑиш його на дереві,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 21:23 то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того днÑ, бо повішений Боже проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– ти не занечиÑтиш Ñвоєї землі, Ñку ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на Ñпадок.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:1 Коли побачиш вола Ñвого брата або щоÑÑŒ із отари, що заблудили, то ти не ÑховаєшÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них, а конче вернеш Ñ—Ñ… Ñвоєму братові.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:2 Ð Ñкщо брат твій не близький до тебе, чи ти не знаєш його, то забереш те до дому Ñвого, Ñ– воно буде з тобою, аж поки брат твій не буде шукати його, Ñ– повернеш його йому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:3 І так зробиш оÑлові його, Ñ– так зробиш одежі його, Ñ– так зробиш уÑÑкій згубі брата Ñвого, що згублена в нього, а ти знайдеш Ñ—Ñ—, не зможеш ховати Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:4 Коли побачиш оÑла Ñвого брата або вола його, що впали на дорозі, то ти не ÑховаєшÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них, конче підіймеш Ñ—Ñ… разом із ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:5 Ðе буде чоловіча річ на жінці, а мужчина не зодÑгне жіночої одежі, бо кожен, хто чинить це, огида він Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:6 Коли ÑпіткаєтьÑÑ Ð½Ð° дорозі пташине кубло перед тобою на Ñкомубудь дереві чи на землі з пташенÑтами або з ÑйцÑми, а мати Ñидить на пташенÑтах або на ÑйцÑÑ…, то не візьмеш тієї матері з дітьми,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:7 конче відпуÑтиш ту матір, а дітей візьмеш Ñобі, щоб було добре тобі, Ñ– щоб ти продовжив Ñвої дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:8 Коли збудуєш новий дім, то зробиш Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð°Ñ…Ñƒ Ñвого, Ñ– не напровадиш крови на дім Ñвій, коли Ñпаде з нього хтоÑÑŒ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:9 Ðе будеш заÑівати Ñвого виноградника подвійним наÑіннÑм, щоб не зробити заклÑтим уÑе наÑіннÑ: Ñ– що заÑієш, Ñ– врожай виноградника.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:10 Ðе будеш орати волом Ñ– оÑлом разом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:11 Ðе одÑгнеш одежі з двійного матеріÑлу, з вовни й льону разом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:12 Поробиш Ñобі кутаÑи на чотирьох краÑÑ… Ñвого покриттÑ, що ним покриваєшÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:13 Коли хто візьме жінку, Ñ– ввійде до неї, але потім зненавидить Ñ—Ñ—,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:14 Ñ– зводитиме на неї ганьбливі Ñлова, Ñ– пуÑтить про неї неÑлаву та й Ñкаже: Жінку цю взÑв Ñ, Ñ– зблизивÑÑ Ð· нею, та не знайшов у неї дівоцтва,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:15 то візьме батько тієї дівчини та мати Ñ—Ñ—, Ñ– віднеÑуть доказа дівоцтва тієї дівчини до Ñтарших міÑта, до брами.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:16 І Ñкаже батько тієї дівчини до Ñтарших: Я дав тому чоловікові дочку Ñвою за жінку, та він зненавидів Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:17 І оÑÑŒ він зводить на неї ганьбливі Ñлова, говорÑчи: Я не знайшов у твоєї дочки дівоцтва, а оце знаки дівоцтва моєї дочки. І розтÑгнуть одежу перед Ñтаршими міÑта.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:18 Ð Ñтарші того міÑта візьмуть того чоловіка, та й покарають його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:19 Ñ– накладуть на нього пеню, Ñто шеклів Ñрібла, Ñ– дадуть батькові тієї дівчини, бо він пуÑтив неÑлаву на Ізраїлеву дівчину, а вона буде йому за жінку, він не зможе відпуÑтити Ñ—Ñ— по вÑÑ– Ñвої дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:20 Ð Ñкщо правдою було це Ñлово, не знайдене було дівоцтво в тієї дівчини,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:21 то приведуть ту дівчину до дверей дому батька Ñ—Ñ—, Ñ– вкаменують Ñ—Ñ— люди Ñ—Ñ— міÑта каміннÑм, Ñ– вона помре, бо зробила негідніÑÑ‚ÑŒ між Ізраїлем на ÑÐ¿Ñ€Ð¾Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ батька Ñвого, Ñ– вигубиш зло з-поÑеред Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:22 Коли буде знайдений хто, що лежить із заміжньою жінкою, то помруть вони обоє, той чоловік, що лежав із жінкою, Ñ– та жінка, Ñ– вигубиш зло з ІзраїлÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:23 Коли дівчина буде заручена чоловікові, Ñ– Ñпіткає Ñ—Ñ— хто в міÑÑ‚Ñ–, Ñ– лÑже з нею,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:24 то виведете Ñ—Ñ… обох до брами того міÑта, Ñ– вкаменуєте Ñ—Ñ… каміннÑм, Ñ– вони помруть, ту дівчину за те, що не кричала в міÑÑ‚Ñ–, а того чоловіка за те, що збезчеÑтив жінку Ñвого ближнього, Ñ– вигубиш зло Ñеред Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:25 Ð Ñк хто на полі Ñпіткає заручену дівчину, Ñ– Ñхопить Ñ—Ñ— та й лÑже з нею, то помре той чоловік, що ліг із нею, він Ñам,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:26 а тій дівчині не зробиш нічого, нема тій дівчині Ñмертельного гріха, бо це таке, Ñк повÑтане хто на Ñвого ближнього й уб'Ñ” його, така це річ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:27 Бо в полі він Ñпіткав Ñ—Ñ—, кричала та заручена дівчина, та не було кому врÑтувати Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:28 Коли хто Ñпіткає дівчину, що не була заручена, Ñ– Ñхопить Ñ—Ñ—, Ñ– лÑже з нею, Ñ– заÑтануть Ñ—Ñ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:29 то той чоловік, що лежав із нею, даÑÑ‚ÑŒ батькові тієї дівчини п'ÑтдеÑÑÑ‚ шеклів Ñрібла, Ñ– вона Ñтане йому за жінку, за те, що збезчеÑтив Ñ—Ñ—, не зможе він відпуÑтити Ñ—Ñ— по вÑÑ– Ñвої дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 22:30 (23-1) Ðіхто не візьме жінки Ñвого батька, Ñ– не відкриє подолка одежі батька Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:1 (23-2) Ðе ввійде на збори ГоÑподні ранений розчавленнÑм Ñтер та з відрізаним членом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:2 (23-3) Ðеправоложний не ввійде на збори ГоÑподні, також деÑÑте Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ не ввійде на збори ГоÑподні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:3 (23-4) Ðе ввійде на збори ГоÑподні аммонітÑнин та моавітÑнин, також деÑÑте їхнє Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ ввійде на збори ГоÑподні, аж навіки,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:4 (23-5) за те, що вони не вийшли назуÑтріч Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· хлібом та водою в дорозі, коли ви виходили з Єгипту, Ñ– що найнÑли були на тебе Валаама, Беорового Ñина з Петору Ðраму двох річок, щоб проклÑÑти тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:5 (23-6) Та не хотів ГоÑподь, Бог твій, Ñлухати Валаама, Ñ– перемінив тобі ГоÑподь, Бог твій, те проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° благоÑловеннÑ, бо любить тебе ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:6 (23-7) Ðе будеш бажати Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… миру й добра по вÑÑ– Ñвої дні навіки.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:7 (23-8) Ðе обридиш Ñобі ІдумеÑнина, бо він твій брат; не обридиш Ñобі ЄгиптÑнина, бо був ти приходьком у краї його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:8 (23-9) Сини, що народÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ—Ð¼, Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚Ñ” ввійде з них на збори ГоÑподні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:9 (23-10) Коли табір вийде на ворогів твоїх, то будеш ÑтерегтиÑÑ Ð²ÑÑкої злої речі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:10 (23-11) Коли поміж тебе буде хто, що буде нечиÑтий з нічної пригоди, то він вийде поза табір, до Ñередини табору не ввійде.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:11 (23-12) Рколи наÑтупатиме вечір, обмиєтьÑÑ Ð² воді, а по заході ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹Ð´Ðµ до Ñередини табору.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:12 (23-13) РміÑце на потребу буде тобі поза табором, щоб виходити тобі туди назовні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:13 (23-14) Рлопатка буде в тебе на поÑÑÑ– твоїм; Ñ– ÑтанетьÑÑ, коли ти Ñидітимеш назовні, то будеш копати нею, Ñ– знову закриєш Ñвою нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:14 (23-15) бо ГоÑподь, Бог твій, ходить у Ñередині табору твого, щоб тебе ÑпаÑати, Ñ– видавати ворогів твоїх тобі. І буде табір твій ÑвÑтий, Ñ– Він не побачить у тебе Ñоромітної речі, Ñ– не відвернетьÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:15 (23-16) Ðе видавай панові раба його, Ñкий ÑховаєтьÑÑ Ð´Ð¾ тебе від пана Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:16 (23-17) З тобою він Ñидітиме Ñеред Ð²Ð°Ñ Ñƒ міÑці, Ñке він вибере за добре Ñобі в одній з твоїх брам, Ñ– ти не будеш гнобити його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:17 (23-18) Ð‘Ð»ÑƒÐ´Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ðµ буде з Ізраїлевих дочок, Ñ– блудодій не буде з Ізраїлевих Ñинів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:18 (23-19) Ðе принеÑеш дару розпуÑниці й ціни пÑа до дому ГоÑпода, Бога твого, ні за Ñку обітницю, бо тож вони обоє гидота перед ГоÑподом, Богом твоїм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:19 (23-20) Ðе будеш позичати братові Ñвоєму на відÑоток Ñрібла, на відÑоток їжі та вÑÑкої речі, що позичаєтьÑÑ Ð½Ð° відÑоток.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:20 (23-21) Чужому позичиш на відÑоток, а братові Ñвоєму не позичиш на відÑоток, щоб поблагоÑловив тебе ГоÑподь, Бог твій у вÑьому, до чого доторкнетьÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° тій землі, куди ти входиш на Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:21 (23-22) Коли ти Ñкладеш обітницю ГоÑподеві, Богові твоєму, не загаюйÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ—Ñ—, бо конче буде жадати ГоÑподь, Бог твій, від тебе, Ñ– буде на тобі гріх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:22 (23-23) Рколи ти не Ñкладав обітниці, не буде на тобі гріха.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:23 (23-24) Що вийшло з уÑÑ‚ твоїх, будеш додержувати й будеш виконувати, Ñк обіцÑв ти ГоÑподеві, Богові Ñвоєму, добровільну жертву, що промовлÑв ти Ñвоїми уÑтами.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:24 (23-25) Коли ввійдеш до виноградника Ñвого ближнього, то будеш Ñ—Ñти виноград, Ñкільки Ñхоче душа твоÑ, до Ñвого наÑиченнÑ, а до поÑуду Ñвого не візьмеш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 23:25 (23-26) Коли ти ввійдеш на дозріле Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñвого ближнього, то будеш рвати колоÑки рукою Ñвоєю, а Ñерпом не будеш жати на дозрілім збіжжі Ñвого ближнього.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:1 Як хто візьме жінку, Ñ– Ñтане їй чоловіком, Ñ– коли вона не знайде лаÑки в очах його, бо знайшов у ній Ñку ганебну річ, то напише їй лиÑта розводового, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ в Ñ—Ñ— руку, та й відпуÑтить Ñ—Ñ— з Ñвого дому.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:2 І вийде вона з його дому, Ñ– піде, Ñ– вийде за іншого чоловіка,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:3 Ñ– коли зненавидить Ñ—Ñ— той оÑтанній чоловік, то напише їй лиÑта розводового, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ в Ñ—Ñ— руку, та й відпуÑтить Ñ—Ñ— з Ñвого дому. Ðбо коли помре той оÑтанній чоловік, що взÑв був Ñ—Ñ— Ñобі за жінку,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:4 не може перший Ñ—Ñ— муж, що відпуÑтив Ñ—Ñ—, вернути й узÑти Ñ—Ñ—, щоб Ñтала йому за жінку по тому, Ñк була занечищена, бо це огида перед ГоÑподнім лицем, Ñ– ти не зробиш грішною тієї землі, Ñку ГоÑподь, Бог твій, дає тобі на Ñпадок.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:5 Коли хто недавно одруживÑÑ, не піде він до війÑька, Ñ– ніÑка Ñправа не покладетьÑÑ Ð½Ð° нього, вільний він буде один рік Ð´Ð»Ñ Ñвого дому, Ñ– порадує Ñвою жінку, що взÑв.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:6 Ðіхто не візьме в заÑтаву долішнього ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¶Ð¾Ñ€ÐµÐ½ або горішнього ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¶Ð¾Ñ€ÐµÐ½, бо він душу взÑв би в заÑтаву.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:7 Коли буде хто знайдений, що вкрав кого з братів Ñвоїх, з Ізраїлевих Ñинів, Ñ– буде поводитиÑÑ Ð· ним Ñк із невільником, або й продаÑÑ‚ÑŒ його, то нехай помре той злодій, Ñ– ти вигубиш зло з-поÑеред Ñебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:8 СтережиÑÑ Ð² хворобі прокази, щоб дуже пильнувати, Ñ– робити вÑе те, Ñк навчать Ð²Ð°Ñ ÑвÑщеники-Левити; Ñк наказав Ñ Ñ—Ð¼, будете додержувати, щоб виконати те.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:9 Пам'Ñтайте те, що зробив був ГоÑподь, Бог твій, МаріÑмі в дорозі, коли ви виходили з Єгипту.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:10 Коли ти позичиш Ñвоєму ближньому позичку з чогоÑÑŒ, не ввійдеш до дому його, щоб узÑти заÑтаву його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:11 назовні будеш ÑтоÑти, а той чоловік, що ти позичив йому, винеÑе до тебе заÑтаву назовні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:12 Ð Ñкщо він чоловік убогий, не лÑжеш Ñпати, маючи заÑтаву його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:13 конче вернеш йому ту заÑтаву при заході ÑонцÑ, Ñ– буде він Ñпати на одежі Ñвоїй, Ñ– буде благоÑловлÑти тебе, а тобі буде це за праведніÑÑ‚ÑŒ перед лицем ГоÑпода, Бога твого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:14 Ðе будеш утиÑкати наймита, убогого й незаможного з братів Ñвоїх та з приходька Ñвого, що в Краї твоїм у брамах твоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:15 Того ж Ð´Ð½Ñ Ð´Ð°Ñи йому заплату, Ñ– не зайде над нею незаплаченою Ñонце, бо вбогий він, Ñ– до неї лине душа його. І не буде він кликати на тебе до ГоÑпода, Ñ– не буде гріха на тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:16 Ðе будуть забиті батьки за Ñинів, а Ñини не будуть забиті за батьків, кожен за гріх Ñвій Ñмертю покараний буде.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:17 Ðе Ñкривиш Ñуду на приходька, на Ñироту, Ñ– не будеш брати в заÑтаву вдовиної одежі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:18 І будеш пам'Ñтати, що рабом був ти Ñам у Єгипті, Ñ– викупив тебе ГоÑподь, Бог твій, звідти, тому Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі робити цю річ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:19 Коли будеш жати жниво Ñвоє на Ñвоїм полі, Ñ– забудеш на полі Ñнопа, не вернешÑÑ Ð²Ð·Ñти його, він буде приходькові, Ñироті та вдові, щоб поблагоÑловив тебе ГоÑподь, Бог твій, у вÑім чині твоїх рук.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:20 Коли будеш оббивати оливку Ñвою, не будеш переоббивати в галузках за Ñобою: воно буде приходькові, Ñироті та вдові.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:21 Коли будеш збирати виноград Ñвого виноградника, не будеш збирати полишеного за Ñобою, воно буде приходькові, Ñироті та вдові.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 24:22 І будеш пам'Ñтати, що рабом був ти в єгипетÑькім краї, тому Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі робити цю річ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:1 Коли буде Ñуперечка між людьми, Ñ– вони прийдуть до Ñуду, то розÑудÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ…, Ñ– оправдають Ñправедливого, а неÑправедливого оÑудÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:2 І ÑтанетьÑÑ, Ñкщо вартий Ð±Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ неÑправедливий, то покладе його ÑуддÑ, Ñ– буде його бити перед Ñобою, чиÑло ударів згідно з його неÑправедливіÑÑ‚ÑŽ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:3 Сорока ударами буде його бити, не більше; щоб не бити його більше над те великим биттÑм, Ñ– щоб не був злегковажений брат твій на очах твоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:4 Ðе зав'Ñжеш рота волові, коли він молотить.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:5 Коли Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ñидітимуть разом, Ñ– один із них помре, а Ñина в нього нема, то жінка померлого не вийде заміж назовні за чужого, дівер Ñ—Ñ— прийде до неї та й візьме Ñ—Ñ— Ñобі за жінку, Ñ– подіверує Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:6 І буде перворідний, що вона породить, Ñтане він ім'Ñм його брата, що помер, Ñ– не буде Ñтерте ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ з ІзраїлÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:7 Ð Ñкщо той чоловік не Ñхоче взÑти Ñвоєї братової, то братова його вийде до брами до Ñтарших та й Ñкаже: Дівер мій відмовивÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñвоєму братові ім'Ñ Ð² Ізраїлі, не хотів подіверувати мене.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:8 І покличуть його Ñтарші його міÑта, Ñ– промовлÑтимуть до нього, а він уÑтане та й Ñкаже: Ðе хочу взÑти Ñ—Ñ—,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:9 то підійде його братова до нього на очах Ñтарших, Ñ– здійме йому чобота з ноги його, Ñ– плюне в Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– заговорить, Ñ– Ñкаже: Так робитьÑÑ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ¾Ð²Ñ–, що не будує дому Ñвого брата.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:10 І буде зване ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в Ізраїлі: Дім роззутого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:11 Коли чоловіки будуть ÑваритиÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ один з одним, Ñ– підійде жінка одного, щоб оберегти Ñвого чоловіка від руки того, що б'Ñ”, Ñ– проÑÑ‚Ñгне Ñвою руку, Ñ– Ñхопить за Ñором його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:12 то відрубаєш руку Ñ—Ñ—, нехай не змилоÑердитьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ твоє!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:13 Ðе буде в тебе в торбі твоїй подвійного ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ ваги, великого й малого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:14 не буде тобі в твоїм домі подвійної ефи, великої й малої.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:15 Камінь до ваги буде в тебе повний Ñ– Ñправедливий, ефа буде в тебе повна й Ñправедлива, щоб продовжилиÑÑ Ð´Ð½Ñ– твої на землі, Ñку ГоÑподь, Бог твій, дає тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:16 Бо огида перед ГоÑподом, Богом твоїм, кожен, хто чинить таке, хто чинить неÑправедливіÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:17 Пам'Ñтайте, що зробив був тобі Ðмалик у дорозі, коли ви виходили з Єгипту,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:18 що Ñпіткав тебе в дорозі, Ñ– повбивав між тобою вÑÑ–Ñ… задніх оÑлаблених, коли ти був змучений та Ñтруджений, а він не боÑвÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 25:19 І ÑтанетьÑÑ, коли ГоÑподь, Бог твій, даÑÑ‚ÑŒ тобі мир від уÑÑ–Ñ… ворогів твоїх навколо в Краї, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі Ñк Ñпадок, щоб поÑÑ–Ñти його, то зітреш пам'ÑÑ‚ÑŒ Ðмалика з-під неба. Ðе забудь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:1 І ÑтанетьÑÑ, коли ти ввійдеш до того Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі Ñк Ñпадок, Ñ– поÑÑдеш його, Ñ– оÑÑдеш у ньому,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:2 то візьмеш із початків уÑÑкого плоду землі, що збереш із Краю Ñвого, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, Ñ– покладеш Ñ—Ñ… у кіш, та й підеш до міÑцÑ, Ñке вибере ГоÑподь, Бог твій, щоб там пробувало Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:3 І прийдеш ти до ÑвÑщеника, що буде тими днÑми, та й Ñкажеш йому: ЗаÑвідчую це Ñьогодні ГоÑподеві, Богові твоєму, що Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹ÑˆÐ¾Ð² до Краю, що ГоÑподь заприÑÑгнув був батькам нашим, щоб дати нам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:4 І візьме ÑвÑщеник того коша з твоєї руки, Ñ– покладе його перед жертівником ГоÑпода, Бога твого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:5 Рти відповіÑи та й Ñкажеш перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого: Мандрівний арамеÑнин був мій батько, Ñ– він зійшов до Єгипту, Ñ– чаÑово замешкав там із небагатьма людьми, та й Ñтав там народом великим, Ñильним та чиÑленним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:6 І чинили нам зло єгиптÑни, Ñ– гнобили наÑ, Ñ– давали Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° роботу Ñ‚Ñжку.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:7 І голоÑили ми до ГоÑпода, Бога батьків наших. І почув ГоÑподь Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñˆ, Ñ– побачив нашу біду, Ñ– труд наш, Ñ– утиÑк наш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:8 І вивів Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь із Єгипту рукою Ñильною та раменом витÑгненим, Ñ– Ñтрахом великим, Ñ– ознаками та чудами.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:9 І привів Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ цього міÑцÑ, Ñ– дав нам цей Край, Край, що тече молоком та медом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:10 Ртепер оце Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ñ‚Ð¾Ðº плоду тієї землі, Ñку Ти дав мені, ГоÑподи. І покладеш його перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– поклонишÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:11 І будеш радіти вÑім добром, що дав тобі ГоÑподь, Бог твій, тобі та домові твоєму, ти, Ñ– Левит, Ñ– приходько, що поÑеред тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:12 Рколи ти Ñкінчиш деÑÑтинити вÑÑŽ деÑÑтину врожаю Ñвого року третього, року деÑÑтини, Ñ– даÑи Левиту, приходькові, Ñироті та вдові, Ñ– будуть вони Ñ—Ñти в брамах твоїх Ñ– наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:13 то Ñкажеш перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого: Забрав Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑвÑчене з дому, та й дав його Левиту та приходькові, Ñироті та вдові, за вÑіма Твоїми заповідÑми, що Ти наказав був мені, Ñ Ð½Ðµ переÑтупив котроїÑÑŒ із заповідей Твоїх Ñ– не забув.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:14 Ðе їв Ñ Ð· нього в жалобі Ñвоїй, Ñ– не брав з нього в нечиÑтоÑÑ‚Ñ–, Ñ– не дав з нього Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑ€Ð»Ð¾Ð³Ð¾, Ñ ÑлухавÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, чинив уÑе, Ñк наказав Ти мені.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:15 СпоглÑнь же з ÑвÑтого Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, із небеÑ, Ñ– поблагоÑлови народ Свій, ІзраїлÑ, та землю, Ñку Ти дав нам, Ñк приÑÑгнув був нашим батькам, Край, що тече молоком та медом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:16 Цього Ð´Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Бог твій, наказує тобі виконувати ці поÑтанови та закони, а ти будеш додержувати, та будеш виконувати Ñ—Ñ… уÑім Ñерцем Ñвоїм та вÑією душею Ñвоєю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:17 Ти Ñьогодні заÑвідчив ГоÑподеві, що Він буде тобі Богом, Ñ– що ти будеш ходити дорогами Його, Ñ– що будеш виконувати поÑтанови Його, Ñ– заповіді Його, Ñ– закони Його, Ñ– що будеш ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу Його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:18 РГоÑподь Ñьогодні заÑвідчив тобі, що ти будеш Йому народом вибраним, Ñк Він наказав був тобі, Ñ– що ти виконуватимеш уÑÑ– заповіді Його,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 26:19 Ñ– що Він Ñтавить тебе найвищим понад уÑÑ– народи, Ñких ГоÑподь учинив, на хвалу, Ñ– на ім'Ñ, Ñ– на Ñлаву, Ñ– що будеш ти Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, народом ÑвÑтим, Ñк Він говорив вам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:1 І наказав МойÑей та Ізраїлеві Ñтарші народові, говорÑчи: Додержуйте вÑÑ–Ñ… заповідей, що Ñ Ñьогодні наказую вам!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:2 І ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, коли ви перейдете Йордан до того Краю, що дає тобі ГоÑподь, Бог твій, то поÑтавиш Ñобі велике каміннÑ, Ñ– повапниш Ñ—Ñ… вапном.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:3 І понапиÑуєш на них уÑÑ– Ñлова цього Закону, коли перейдеш, щоб увійшов ти до того Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі, Край, що тече молоком та медом, Ñк промовлÑв був ГоÑподь, Бог батьків твоїх, до тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:4 І ÑтанетьÑÑ, коли ви перейдете Йордан, поÑтавите те каміннÑ, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ вам Ñьогодні, на горі Евал, Ñ– повапните Ñ—Ñ… вапном.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:5 І збудуєш там жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, жертівника з каміннÑ, не піднеÑеш над ними заліза.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:6 З нетеÑаного ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ”Ñˆ жертівника ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– принеÑеш на ньому Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові Ñвоєму.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:7 І принеÑеш на жертву мирні жертви, Ñ– будеш там Ñ—Ñти, Ñ– будеш тішитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:8 І напишеш на тих каміннÑÑ… уÑÑ– Ñлова цього Закону дуже виразно.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:9 І промовлÑв МойÑей та вÑÑ– ÑвÑщеники-Левити, до вÑього ІзраїлÑ, говорÑчи: Уважай та Ñлухай, Ізраїлю, ти цього Ð´Ð½Ñ Ñтав народом ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:10 І будеш ти ÑлухатиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, Ñ– будеш виконувати заповіді Його та поÑтанови Його, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі Ñьогодні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:11 І наказав МойÑей того Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ñ–, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:12 Оці Ñтануть на горі Òарізім, щоб благоÑловлÑти народ, коли ви перейдете Йордан: Симеон, Ñ– Левій, Ñ– Юда, Ñ– ІÑÑахар, Ñ– ЙоÑип, Ñ– ВеніÑмин.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:13 Році Ñтануть Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ñтви на горі Евал: Рувим, Òад, Ñ– ÐÑир, Ñ– Завулон, Дан Ñ– Ðефталим.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:14 І відповідÑÑ‚ÑŒ Левити, Ñ– Ñкажуть до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих мужів Ñильним голоÑом:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:15 ПроклÑта людина, що зробить боввана різаного або литого, гидоту Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, чин різьбарÑьких рук, Ñ– поÑтавить таємно! І відповіÑÑ‚ÑŒ увеÑÑŒ народ, та й Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:16 ПроклÑтий той, хто легковажить Ñвого батька та Ñвою матір! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:17 ПроклÑтий, хто переÑуває межу Ñвого ближнього!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:18 ПроклÑтий, хто робить блудÑчим Ñліпого в дорозі! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:19 ПроклÑтий, хто перекручує право приходька, Ñироти та вдови! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:20 ПроклÑтий, хто лÑгає з жінкою батька Ñвого, бо відкрив він подолка одежі Ñвого батька! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:21 ПроклÑтий, хто лÑгає з уÑÑким Ñкотом! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:22 ПроклÑтий, хто лÑгає з ÑеÑтрою Ñвоєю, дочкою Ñвого батька або з дочкою Ñвоєї матері! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:23 ПроклÑтий, хто лÑгає з тещею Ñвоєю! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:24 ПроклÑтий, хто вбиває Ñвого ближнього потаємно! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:25 ПроклÑтий, хто бере підкупа, щоб забити кого, проллÑти кров неповинну! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 27:26 ПроклÑтий, хто не дотримає Ñлів цього Закону, щоб виконувати Ñ—Ñ…! РввеÑÑŒ народ Ñкаже: амінь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:1 І ÑтанетьÑÑ, Ñкщо дійÑно будеш ти ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб додержувати Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Його заповідей, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ тобі Ñьогодні, то поÑтавить тебе ГоÑподь, Бог твій, найвищим над уÑÑ– народи землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:2 І прийдуть на тебе вÑÑ– оці благоÑловеннÑ, Ñ– доÑÑгнуть тебе, коли ти ÑлухатимешÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:3 БлагоÑловенний ти в міÑÑ‚Ñ–, Ñ– благоÑловенний ти на полі!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:4 БлагоÑловенний плід утроби твоєї, Ñ– плід твоєї землі, Ñ– плід худоби твоєї, порід биків твоїх Ñ– ÐºÐ¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸ твоєї!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:5 БлагоÑловенний твій кіш та діжа твоÑ!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:6 БлагоÑловенний ти у вході Ñвоїм, Ñ– благоÑловенний ти в виході Ñвоїм!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:7 ГоÑподь учинить, що вороги твої, Ñкі повÑтають на тебе, будуть побиті перед тобою, вони однією дорогою вийдуть навперейми тебе, а Ñімома дорогами втікатимуть перед тобою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:8 ГоÑподь накаже Своєму благоÑловенню бути з тобою в коморах твоїх, та в уÑьому, чого доторкнетьÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° твоÑ, Ñ– благоÑловлÑтиме тебе в Краю, що ГоÑподь, Бог твій, дає тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:9 ГоÑподь поÑтавить тебе Собі за ÑвÑтий народ, Ñк приÑÑгнув був тобі, коли ти будеш додержуватиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ ГоÑпода, Бога твого, Ñ– підеш дорогами Його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:10 І побачать уÑÑ– народи землі, що ГоÑподнє Ім'Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡ÐµÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° тобі, Ñ– будуть боÑтиÑÑ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:11 І ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ тобі добрий приріÑÑ‚ у плоді утроби твоєї, Ñ– в плоді худоби твоєї, Ñ– в плоді Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ на тій землі, що ГоÑподь заприÑÑгнув був батькам твоїм, щоб дати тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:12 ГоÑподь відчинить Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Свою добру Ñкарбницю, небеÑа, щоб дати дощ Ð´Ð»Ñ ÐšÑ€Ð°ÑŽ твого в чаÑÑ– його, Ñ– щоб поблагоÑловити вÑÑкий чин твоєї руки. І ти позичатимеш багатьом народам, а Ñам не позичатимеш ні в кого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:13 І вчинить тебе ГоÑподь головою, а не хвоÑтом, Ñ– ти будеш тільки верхом, а не будеш долом, коли будеш ÑлухатиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ ГоÑпода, Бога Ñвого, що Ñ Ñьогодні наказую тобі, щоб додержувати й виконувати,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:14 Ñ– не відÑтупиш від уÑÑ–Ñ… тих Ñлів, що Ñ Ñьогодні наказую вам, ані праворуч, ані ліворуч, щоб ходити за іншими богами й Ñлужити їм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:15 Та ÑтанетьÑÑ, коли ти не будеш ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб додержувати Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Його заповідей та поÑтанов Його, що Ñ Ñьогодні наказую тобі, то прийдуть на тебе вÑÑ– оці проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– доÑÑгнуть тебе:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:16 ПроклÑтий ти в міÑÑ‚Ñ–, Ñ– проклÑтий ти в полі!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:17 ПроклÑтий кіш твій та діжа твоÑ!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:18 ПроклÑтий плід утроби твоєї та плід твоєї землі, порід биків твоїх та ÐºÐ¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸ твоєї!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:19 ПроклÑтий ти у вході Ñвоїм, Ñ– проклÑтий ти в виході Ñвоїм!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:20 Пошле ГоÑподь на тебе проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– замішаннÑ, Ñ– нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ð° вÑÑкий почин твоєї руки, що ти зробиш, аж поки ти не будеш вигублений, Ñ– аж поки ти Ñкоро не загинеш через зло твоїх чинів, що опуÑтив ти Мене.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:21 Приліпить ГоÑподь до тебе моровицю, аж поки вона не вигубить тебе з-над землі, куди ти входиш поÑÑ–Ñти Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:22 Ударить ГоÑподь тебе Ñухотами, Ñ– пропаÑницею, Ñ– запаленнÑм, Ñ– гарÑчкою, Ñ– мечем, Ñ– поÑухою, Ñ– іржею, Ñ– вони будуть гнати тебе, аж поки ти не загинеш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:23 І Ñтане небо твоє, що над твоєю головою, міддю, а землÑ, що під тобою, залізом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:24 ДаÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь заміÑÑ‚ÑŒ дощу Краєві твоєму курÑву, а порох із неба буде Ñходити на тебе, аж поки не будеш ти вигублений.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:25 ВіддаÑÑ‚ÑŒ тебе ГоÑподь на поразку твоїм ворогам. Однією дорогою ти вийдеш навперейми його, а Ñімома дорогами втікатимеш перед ним, Ñ– будеш розпорошений по вÑÑ–Ñ… царÑтвах землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:26 І буде твій труп на їжу Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкого птаÑтва небеÑного та Ð´Ð»Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð¸ земної, Ñ– не буде нікого, хто б Ñ—Ñ… пополошив.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:27 Ударить тебе ГоÑподь єгипетÑьким гноÑком, ґудзами, лишаÑми, Ñтрупами такими, що не зможеш Ñ—Ñ… вилікувати.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:28 Ударить тебе ГоÑподь божевіллÑм, Ñ– Ñліпотою, Ñ– туподумÑтвом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:29 І будеш ти мацати в південь, Ñк мацає Ñліпий у темрÑві, Ñ– не матимеш Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² дорогах Ñвоїх, Ñ– будеш ти по вÑÑ– дні тільки утиÑкуваний та грабований, та не буде кому боронити.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:30 ОдружишÑÑ Ð· жінкою, та хто інший лежатиме з нею. Хату збудуєш, та в ній не Ñидітимеш. ЗаÑадиш виноградника, та не будеш кориÑтатиÑÑ Ð½Ð¸Ð¼.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:31 Заколений буде віл твій на очах твоїх, та Ñ—Ñти не будеш із нього. Твій оÑел буде заграбований перед тобою, Ñ– не вернетьÑÑ Ð´Ð¾ тебе. Отара Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð½Ð° буде ворогам твоїм, Ñ– не буде кому боронити тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:32 Сини твої та дочки твої будуть віддані іншому народові, а очі твої будуть бачити й гинути за ними цілий день, а Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° не матиме Ñили.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:33 Плід твоєї землі та ввеÑÑŒ труд твій поїÑÑ‚ÑŒ народ, Ñкого ти не знав, а ти будеш тільки утиÑкуваний та гноблений по вÑÑ– дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:34 І ти збожеволієш від того, що бачитимуть очі твої.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:35 Ударить тебе ГоÑподь злим гноÑком на колінах Ñ– на Ñтегнах, від Ñкого не зможеш вилікуватиÑÑ, від Ñтопи ніг твоїх Ñ– аж до черепа твого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:36 Відведе ГоÑподь тебе та Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñкого поÑтавиш над Ñобою, до народу, Ñкого не знав ти та батьки твої, Ñ– ти будеш Ñлужити там іншим богам, дереву та каменеві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:37 І Ñтанеш ти ÑтрахіттÑм, поговором та поÑміховищем Ñеред уÑÑ–Ñ… народів, куди відведе тебе ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:38 Багато наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð½ÐµÑеш на поле, та мало збереш, бо пожере його Ñарана.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:39 ПозаÑаджуєш виноградники й будеш оброблÑти, та не будеш пити вина й не будеш збирати, бо пожере його черва.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:40 Будуть у тебе оливки по вÑім краї твоїм, та оливою не будеш маÑтитиÑÑ, бо поÑпадає оливка твоÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:41 Ти породиш Ñинів Ñ– дочок, та не будуть Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ вони, бо підуть у неволю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:42 УÑÑке твоє дерево та плід твоєї землі обÑÑде черва.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:43 Приходько, що Ñеред тебе, піднеÑетьÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ тебе виÑоко-виÑоко, а ти зійдеш низько-низько.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:44 Він тобі позичатиме, а ти йому не позичатимеш, він Ñтане головою, а ти Ñтанеш хвоÑтом.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:45 І прийдуть на тебе вÑÑ– оці проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– будуть гнати тебе, Ñ– доженуть тебе, аж поки ти будеш вигублений, бо не Ñлухав ти голоÑу ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб виконувати заповіді Його та поÑтанови Його, що Він наказав був тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:46 І будуть вони на тобі на ознаку та на доказ, та на наÑінні твоєму аж навіки.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:47 За те, що не Ñлужив ти ГоÑподеві, Богові Ñвоєму, у радоÑÑ‚Ñ– та в добрі ÑерцÑ, із Ñ€ÑÑноти вÑього,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:48 то будеш Ñлужити ворогові Ñвоєму, Ñкого ГоÑподь пошле на тебе, у голоді, Ñ– в прагненні, Ñ– в наготі, Ñ– в недоÑтатку вÑього, а він даÑÑ‚ÑŒ залізне Ñрмо на твою шию, аж поки вигубить тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:49 ГоÑподь нанеÑе на тебе народ іздалека, з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, так, Ñк летить орел, народ, що мови його ти не розумієш,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:50 народ жорÑтокий, що не зважатиме на Ñтарого, а Ð´Ð»Ñ ÑŽÐ½Ð°ÐºÐ° не буде милоÑтивий.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:51 І він буде жерти плід твоєї худоби та плід твоєї землі, аж поки вигубить тебе, Ñ– він не позоÑтавить тобі збіжжÑ, ані виноградного Ñоку, ані оливи, ані породу биків твоїх, ані ÐºÐ¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸ твоєї, аж поки вигубить тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:52 І він буде облÑгати тебе в уÑÑ–Ñ… твоїх брамах, аж поки порозвалює по вÑім твоїм краї твої міцні Ñ– укріплені мури, на Ñкі ти надіÑвÑÑ, Ñ– буде гнобити тебе в уÑÑ–Ñ… твоїх брамах по вÑім твоїм краї, що дав тобі ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:53 І будеш ти Ñ—Ñти плід утроби Ñвоєї, тіло Ñинів Ñвоїх та дочок Ñвоїх, що дав тобі ГоÑподь, Бог твій, в облозі та в утиÑку, Ñким буде гнобити тебе твій ворог.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:54 Кожен найлагідніший Ñеред тебе й найбільше випещений, буде око його лихе на брата Ñвого, Ñ– на жінку Ð»Ð¾Ð½Ñ Ñвого, Ñ– на решту Ñинів Ñвоїх, що позоÑтавить Ñ—Ñ… ворог,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:55 щоб не дати ані одному з них тіла Ñинів Ñвоїх, що буде він Ñ—Ñти, бо йому не позоÑтанетьÑÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ в облозі та в утиÑкові, Ñким буде утиÑкати тебе твій ворог по вÑÑ–Ñ… твоїх брамах.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:56 Ðайлагідніша між тобою й найбільше випещена, що через Ð¿ÐµÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° ніжніÑÑ‚ÑŒ не пробувала Ñтавити на землю Ñтопи Ñвоєї ноги, зле буде око Ñ—Ñ— на мужа Ð»Ð¾Ð½Ñ Ñвого, Ñ– на Ñина Ñвого, Ñ– на дочку Ñвою,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:57 Ñ– на поÑлід, що виходить з-поміж ніг Ñ—Ñ— при породі, Ñ– на дітей Ñвоїх, що породить, бо поїÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… таємно через недоÑтаток уÑього в облозі та в утиÑку, Ñким буде гнобити тебе твій ворог у брамах твоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:58 Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати вÑÑ– Ñлова цього Закону, напиÑані в цій книзі, щоб боÑтиÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñлавного й Ñтрашного Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:59 то ГоÑподь наведе надзвичайні порази на тебе, та порази на наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, порази великі та певні, Ñ– хвороби злі та поÑтійні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:60 І наведе Він на тебе вÑÑкий єгипетÑький біль, Ñкого боÑвÑÑ Ñ‚Ð¸, а він приÑтане до тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:61 Також уÑÑку хворобу та вÑÑку поразу, що не напиÑана в книзі цього Закону, наведе Ñ—Ñ… ГоÑподь на тебе, аж поки будеш ти вигублений.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:62 І позоÑтане Ð²Ð°Ñ Ð¼Ð°Ð»Ð¾, заміÑÑ‚ÑŒ того, що були ви, щодо чиÑленноÑти, Ñк зорі небеÑні, бо ти не ÑлухавÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:63 І ÑтанетьÑÑ, Ñк ГоÑподь радів був вами, коли робив вам добро, Ñ– коли розмножував ваÑ, так буде радіти ГоÑподь вами, коли вигублÑтиме Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° коли винищуватиме ваÑ, Ñ– ви будете вирвані з-над цієї землі, куди ти входиш поÑÑ–Ñти Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:64 І розпорошить тебе ГоÑподь Ñеред уÑÑ–Ñ… народів від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ– й аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, Ñ– ти Ñлужитимеш там іншим богам, Ñких не знав ані ти, ані батьки твої, дереву та каменеві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:65 І поміж цими народами не будеш ти Ñпокійний, Ñ– не буде міÑÑ†Ñ Ñпочинку Ð´Ð»Ñ Ñтопи твоїх ніг. І ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ тобі там Ñерце тремтÑче, Ñ– оÑÐ»Ð°Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ñ‡ÐµÐ¹, Ñ– Ð¾Ð¼Ð»Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑƒÑˆÑ–.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:66 І буде Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” виÑіти на волоÑку перед тобою Ñ– ти боÑтимешÑÑ Ð²Ð´ÐµÐ½ÑŒ та вночі, Ñ– не будеш певний Ñвого життÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:67 Уранці ти Ñкажеш: О, Ñкби вечір!, а ввечері Ñкажеш: О, Ñкби ранок! зо Ñтраху ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, що будеш боÑтиÑÑ, та з Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‡ÐµÐ¹ Ñвоїх, що будеш бачити.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 28:68 І верне тебе ГоÑподь до Єгипту на кораблÑÑ… тією дорогою, про Ñку Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² тобі, що вже більше не побачиш Ñ—Ñ—, Ñ– там ви продаватиметеÑÑ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð°Ð¼ Ñвоїм за рабів та за невільниць, та не буде покупцÑ...(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:1 (28-69) Оце Ñлова заповіту, що наказав був ГоÑподь МойÑеєві ÑклаÑти з Ізраїлевими Ñинами в моавÑькому краї, окрім того заповіту, що Ñклав був із ними на Хориві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:2 (29-1) І Ñкликав МойÑей уÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав їм: Ви бачили вÑе, що зробив був ГоÑподь на ваших очах в єгипетÑькім краї фараонові, Ñ– вÑім рабам його та вÑьому його краєві,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:3 (29-2) Ñ‚Ñ– великі випробуваннÑ, що бачили очі твої, Ñ‚Ñ– великі ознаки та чуда,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:4 (29-3) та не дав вам ГоÑподь ÑерцÑ, щоб пізнати, Ñ– очей, щоб бачити, Ñ– ушей, щоб Ñлухати, аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:5 (29-4) І провадив Ñ Ð²Ð°Ñ Ñорок літ пуÑтинею, не зужилиÑÑ Ð¾Ð´ÐµÐ¶Ñ– ваші на ваÑ, а чобіт твій не зуживÑÑ Ð½Ð° твоїй нозі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:6 (29-5) Ðе їли ви хліба, Ñ– вина та п'Ñнкого напою не пили ви, щоб пізнати, що Я ГоÑподь, Бог ваш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:7 (29-6) Рколи ви прийшли до цього міÑцÑ, то вийшов був навперейми Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° війну Сигон, цар хешбонÑький, та Оґ, цар башанÑький, Ñ– побили ми Ñ—Ñ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:8 (29-7) Ñ– забрали ми їхній край, та й дали його на Ñпадок Рувимовим та Òадовим та половині племени МанаÑіїного.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:9 (29-8) Додержуй же Ñлів цього заповіту, Ñ– виконуй Ñ—Ñ…, щоб мали ви Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² уÑьому, що будете робити.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:10 (29-9) Ви Ñтоїте Ñьогодні вÑÑ– перед лицем ГоÑпода, Бога вашого: голови ваші, племена ваші, Ñтарші ваші та урÑдники ваші, уÑÑкий Ізраїлів муж,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:11 (29-10) діти ваші, ваші жінки та твій приходько, що поÑеред таборів твоїх від ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ñ Ð´Ñ€Ð¾Ð² твоїх аж до черпача твоєї води,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:12 (29-11) щоб ти ввійшов у заповіт ГоÑпода, Бога Ñвого, та в клÑтву Його, що ГоÑподь, Бог твій, Ñьогодні Ñкладає з тобою,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:13 (29-12) щоб поÑтавити Ñьогодні тебе народом Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ±Ðµ, а Він буде тобі Богом, Ñк Він говорив був тобі, Ñ– Ñк приÑÑгнув був батькам твоїм, Ðвраамові, ІÑакові та Якову.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:14 (29-13) І не з вами Ñамими Ñ Ñкладаю цього заповіта та цю клÑтву,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:15 (29-14) але теж Ñ– з тим, хто тут з нами Ñьогодні Ñтоїть перед лицем ГоÑпода, Бога нашого, так Ñ– з тим, хто Ñьогодні не з нами тут.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:16 (29-15) Бо ви знаєте, що ми Ñиділи були в єгипетÑькім краї, Ñ– що ми проходили Ñеред тих народів, Ñкі ви перейшли,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:17 (29-16) І ви бачили їхні огиди та їхніх бовванів, дерево та камінь, Ñрібло та золото, що з ними.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:18 (29-17) СтережітьÑÑ, щоб не був Ñеред Ð²Ð°Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ðº або жінка, або рід, або плем'Ñ, що Ñерце його Ñьогодні відвертаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, Бога нашого, щоб піти Ñлужити богам цих народів, щоб не був Ñеред Ð²Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½ÑŒ, що вирощує їдь та полин,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:19 (29-18) щоб не було, що коли він почує Ñлова цього проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, то поблагоÑловитьÑÑ Ð² Ñерці Ñвоїм, говорÑчи: Мир буде мені, хоч Ñ– ходитиму в Ñваволі Ñвого ÑерцÑ. Тоді загине Ñ– напоєний, Ñ– Ñпрагнений.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:20 (29-19) Ðе захоче ГоÑподь проÑтити йому, бо тоді запалитьÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів та лютіÑÑ‚ÑŒ Його на цього чоловіка, Ñ– буде лежати на ньому вÑе проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, напиÑане в цій книзі, Ñ– ГоÑподь витре ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ з-під неба.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:21 (29-20) І відділить його ГоÑподь на зло від уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, згідно з уÑіма проклÑÑ‚Ñ‚Ñми заповіту, напиÑаного в цій книзі Закону.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:22 (29-21) І Ñкаже оÑтаннє поколіннÑ, ваші Ñини, що поÑтануть за вами, Ñ– чужий, що прийде з далекої країни, Ñ– побачить порази цього Краю та його хвороби, Ñкі пошле ГоÑподь на нього:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:23 (29-22) Ñірка та Ñіль, погорілище уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, не буде вона заÑіювана, Ñ– не пуÑтить роÑлин, Ñ– не зійде на ній жодна трава, Ñк по знищенні Содому та Гомори, Ðдми та Цевоїму, що поруйнував був ГоÑподь у гніві Своїм та в люті Своїй.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:24 (29-23) І Ñкажуть уÑÑ– Ñ‚Ñ– народи: Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ ГоÑподь зробив так цьому Краєві? Що то за Ð³Ð¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ великого гніву?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:25 (29-24) І Ñкажуть: За те, що вони покинули заповіта ГоÑпода, Бога Ñвоїх батьків, Ñкого Він Ñклав був із ними, коли виводив Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:26 (29-25) І вони пішли, Ñ– Ñлужили іншим богам, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼, богам, що не знали Ñ—Ñ…, Ñ– що Він не приділив їм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:27 (29-26) І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на цей Край, щоб навеÑти на нього вÑе проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, напиÑане в цій книзі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:28 (29-27) І вирвав Ñ—Ñ… ГоÑподь з-над цієї землі в гніві, Ñ– в люті, Ñ– в великім обуренні, та й кинув Ñ—Ñ… до іншого краю, Ñк цього днÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 29:29 (29-28) Закрите те, що Ñ” ГоÑпода, Бога нашого, а відкрите наше та наших Ñинів аж навіки, щоб виконувати вÑÑ– Ñлова цього Закону.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:1 І ÑтанетьÑÑ, коли прийдуть на тебе вÑÑ– ці Ñлова, благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, що Ñ Ð´Ð°Ð² перед тобою, Ñ– ти візьмеш Ñ—Ñ… до Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñеред уÑÑ–Ñ… цих народів, куди закинув тебе ГоÑподь, Бог твій,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:2 Ñ– ти навернешÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– будеш ÑлухатиÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу в уÑьому, що Ñ Ñьогодні тобі наказую, ти та Ñини твої, уÑім Ñвоїм Ñерцем та вÑією Ñвоєю душею,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:3 то поверне з неволі ГоÑподь, Бог твій, тебе, Ñ– змилоÑердитьÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою, Ñ– знову позбирає тебе зо вÑÑ–Ñ… народів, куди розпорошив тебе ГоÑподь, Бог твій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:4 Якщо буде твій вигнанець на кінці неба, то й звідти позбирає тебе ГоÑподь, Бог твій, Ñ– звідти Він візьме тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:5 І введе тебе ГоÑподь, Бог твій, до Краю, що поÑіли батьки твої, Ñ– ти поÑÑдеш його, Ñ– Він учинить добро тобі, Ñ– розмножить тебе більше за батьків твоїх.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:6 І обріже ГоÑподь, Бог твій, Ñерце твоє та Ñерце наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, щоб ти любив ГоÑпода, Бога Ñвого, уÑім Ñвоїм Ñерцем та вÑією душею Ñвоєю, щоб жити тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:7 І даÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь, Бог твій, уÑÑ– ці проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° ворогів твоїх, та на тих, хто ненавидить тебе, хто гнав тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:8 Рти вернешÑÑ, Ñ– будеш ÑлухатиÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, Ñ– будеш виконувати вÑÑ– Його заповіді, Ñкі Ñ Ñьогодні наказую тобі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:9 І зробить ГоÑподь, Бог твій, що будеш ти мати надмір у кожному чині Ñвоєї руки, у плоді утроби Ñвоєї, Ñ– в плоді худоби Ñвоєї, Ñ– в плоді Ñвоєї землі на добре, бо ГоÑподь знову буде радіти тобою на добро, Ñк радів був твоїми батьками,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:10 коли будеш ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб дотримувати заповіді Його та поÑтанови Його, напиÑані в цій книзі Закону, коли навернешÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога Ñвого, уÑім Ñерцем Ñвоїм та вÑією душею Ñвоєю,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:11 бо Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÑŒ, що Ñ Ñьогодні наказую тобі, не Ñ‚Ñжка вона Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, Ñ– не далека вона.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:12 Ðе на небі вона, щоб Ñказати: Хто зійде на небо Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ, та нам Ñ—Ñ— візьме Ñ– нам оголоÑить, а ми будемо виконувати Ñ—Ñ—?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:13 І не по тім боці Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð°, щоб Ñказати: Хто піде Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° той бік морÑ, Ñ– візьме Ñ—Ñ— нам, Ñ– оголоÑить Ñ—Ñ— нам, а ми будемо виконувати Ñ—Ñ—?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:14 Бож дуже близька до тебе та річ, вона в уÑтах твоїх та в Ñерці твоїм, щоб виконувати Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:15 ДивиÑÑ: Ñ Ñьогодні дав перед тобою Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° добро, Ñ– Ñмерть та зло.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:16 Бо Ñ Ñьогодні наказую тобі любити ГоÑпода, Бога Ñвого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, Ñ– поÑтанови Його, Ñ– закона Його, щоб ти жив, Ñ– розмноживÑÑ, Ñ– поблагоÑловить тебе ГоÑподь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на наÑліддÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:17 Ð Ñкщо Ñерце твоє відвернетьÑÑ, Ñ– не будеш ти ÑлухатиÑÑ, Ñ– даÑи Ñебе звеÑти, Ñ– Ñтанеш вклонÑтиÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ð¼ богам, Ñ– будеш їм Ñлужити,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:18 Ñ Ñьогодні предÑтавив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до Ñкої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:19 Сьогодні взÑв Ñ Ð·Ð° Ñвідків проти Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÐ±Ð¾ й землю, Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° Ñмерть дав Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ вами, благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° проклÑÑ‚Ñ‚Ñ. І ти вибери життÑ, щоб жив ти та наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 30:20 щоб любити ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу Його та щоб линути до Ðього, бож Він Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– довгота днів твоїх, щоб Ñидіти на цій землі, Ñку заприÑÑгнув ГоÑподь батькам твоїм Ðвраамові, ІÑакові та Якову, дати їм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:1 І пішов МойÑей, Ñ– промовлÑв до вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¾Ñ†Ñ– Ñлова,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:2 та й Ñказав їм: Я Ñьогодні віку Ñта й двадцÑти літ. Ðе можу вже виходити та входити, Ñ– ГоÑподь Ñказав мені: Ðе перейдеш ти цього Йордану.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:3 ГоÑподь, Бог твій, Він піде перед тобою, Він вигубить ці народи перед тобою, Ñ– ти заволодієш ними. ІÑÑƒÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¹Ð´Ðµ перед тобою, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:4 І зробить їм ГоÑподь, Ñк зробив був Сигонові та Оґові, аморейÑьким царÑм та їхньому краєві, Ñких вигубив Він.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:5 І даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… ГоÑподь перед ваÑ, а ви зробите їм згідно з уÑією заповіддю, що Ñ Ð²Ð°Ð¼ наказав був.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:6 Будьте Ñильні та відважні, не бійтеÑÑ, не лÑкайтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ними, бо ГоÑподь, Бог твій, Він Той хто ходить з тобою, не опуÑтить Він тебе й не покине тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:7 І покликав МойÑей ІÑуÑа, та й до нього Ñказав на очах уÑього ІзраїлÑ: Будь Ñильний та відважний, бо ти ввійдеш з цим народом до того Краю, Ñкого ГоÑподь заприÑÑгнув їхнім батькам, щоб їм дати, Ñ– ти даÑи їм його на Ñпадок.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:8 РГоÑподь, Він Той, що піде перед тобою, не опуÑтить тебе й не покине тебе, не бійÑÑ Ð¹ не лÑкайÑÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:9 І напиÑав МойÑей цього Закона, та й дав його до ÑвÑщеників, Левієвих Ñинів, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ковчега ГоÑподнього заповіту, та до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñтарших.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:10 І наказав їм МойÑей, говорÑчи: У кінці Ñеми літ, окреÑленого чаÑу року відпущеннÑ, у ÑвÑто Кучок,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:11 коли прийде ввеÑÑŒ Ізраїль з'ÑвитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода, Бога Ñвого, у міÑці, Ñке вибере Він, будеш читати цього Закона перед уÑім Ізраїлем до їхніх ушей.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:12 Збери той народ, чоловіків, Ñ– жінок, Ñ– дітей, Ñ– приходька Ñвого, що в твоїх брамах, щоб вони чули й щоб навчалиÑÑ, Ñ– боÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога вашого, Ñ– додержували виконувати вÑÑ– Ñлова цього Закону.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:13 Рїхні Ñини, що не знали, будуть чути та навчатиÑÑ Ð±Ð¾ÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Бога вашого, по вÑÑ– дні, що ви житимете на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб поÑÑ–Ñти Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:14 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: Оце наблизилиÑÑ Ð´Ð½Ñ– твої до Ñмерти. Поклич ІÑуÑа, Ñ– Ñтаньте в Ñкинії заповіту, а Я йому накажу. І пішов МойÑей та ІÑуÑ, Ñ– Ñтали в Ñкинії заповіту.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:15 І поÑвивÑÑ Ð“Ð¾Ñподь у Ñкинії в Ñтовпі хмари, Ñ– Ñтав той Ñтовп хмари Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñкинійного входу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:16 І Ñказав ГоÑподь до МойÑеÑ: ОÑÑŒ ти Ñпочинеш з батьками Ñвоїми, а цей народ уÑтане та й буде блудодіÑти з богами того чужого Краю, куди він увіходить, щоб бути в Ñередині його, Ñ– покине Мене, Ñ– зламає заповіта Мого, що Ñклав був Я з ним.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:17 І того Ð´Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ ÐœÑ–Ð¹ гнів на нього, Ñ– Я покину Ñ—Ñ…, Ñ– Ñховаю Своє лице від них, а він буде знищений, Ñ– знайдуть його чиÑленні нещаÑÑ‚Ñ Ñ‚Ð° утиÑки. І Ñкаже він того днÑ: Хіба не через те, що нема в мене мого Бога, знайшли мене ці нещаÑÑ‚Ñ?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:18 РЯ того Ð´Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½Ñ‡Ðµ Ñховаю лице Своє через уÑе те зло, що зробив він, бо звернувÑÑ Ð´Ð¾ інших богів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:19 Ртепер запишіть Ñобі оцю піÑню, Ñ– навчи Ñ—Ñ— Ізраїлевих Ñинів. Вклади Ñ—Ñ— в їхні уÑта, щоб була мені Ñ†Ñ Ð¿Ñ–ÑÐ½Ñ Ð·Ð° Ñвідка на Ізраїлевих Ñинів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:20 Коли Я введу його до тієї землі, Ñку приÑÑгнув його батькам, що тече молоком та медом, Ñ– він буде Ñ—Ñти й наÑититьÑÑ, Ñ– потовÑÑ‚Ñ–Ñ”, Ñ– звернетьÑÑ Ð´Ð¾ інших богів, Ñ– будуть Ñлужити їм, а Мене кинуть з образою, Ñ– зламає він заповіта Мого,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:21 то ÑтанетьÑÑ, коли знайдуть його чиÑленні нещаÑÑ‚Ñ Ñ‚Ð° утиÑки, що піÑÐ½Ñ Ñ†Ñ Ñтане проти нього за Ñвідка, бо вона не забудетьÑÑ Ð· уÑÑ‚ наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾. Бо Я знаю наÑÑ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, що він чинить Ñьогодні, перше ніж введу його до того Краю, що Я приÑÑгнув.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:22 І напиÑав МойÑей ту піÑню того днÑ, Ñ– навчив Ñ—Ñ— Ізраїлевих Ñинів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:23 І наказав він ІÑуÑові, Ðавиновому Ñинові, та й Ñказав: Будь Ñильний та відважний, бо ти впровадиш Ізраїлевих Ñинів до того Краю, що Я приÑÑгнув їм, а Я буду з тобою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:24 І ÑталоÑÑ, Ñк МойÑей Ñкінчив пиÑати Ñлова цього Закону до книги аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ—Ñ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:25 то МойÑей наказав Левитам, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ковчега ГоÑподнього заповіту, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:26 Візьміть книгу цього Закону, Ñ– покладіть Ñ—Ñ— збоку ковчега заповіту ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– вона буде там на тебе за Ñвідка.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:27 Бо Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ неÑлухнÑніÑÑ‚ÑŒ твою та тверду твою шию. Бо ще Ñьогодні, коли Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ñƒ з вами, ви були неÑлухнÑні ГоÑподеві, а тим більш будете по Ñмерті моїй!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:28 Зберіть до мене вÑÑ–Ñ… Ñтарших ваших племен та урÑдників ваших, а Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ промовлÑти до їхніх ушей ці Ñлова, Ñ– покличу небо й землю на ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ них.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:29 Бо Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що по Ñмерті моїй, пÑуючиÑÑ, зіпÑуєтеÑÑ Ð²Ð¸, Ñ– відхилитеÑÑŒ з тієї дороги, Ñку Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² вам, Ñ– в кінці днів Ñпіткає Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÑ‰Ð°ÑÑ‚Ñ, коли будете робити зло в ГоÑподніх очах, щоб гнівити Його чином Ñвоїх рук.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 31:30 І промовлÑв МойÑей до ушей вÑієї Ізраїлевої громади Ñлова оцієї піÑні аж до Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:1 Слухай, небо, а Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, Ñ– хай почує Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñƒ уÑÑ‚ моїх!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:2 Ðехай ллєтьÑÑ Ð½Ð°ÑƒÐºÐ° моÑ, мов той дощ, хай тече, Ñк роÑа, Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð°, Ñк краплі дощу на траву, та Ñк злива на зелень.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:3 Як буду Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє, то Ñлаву віддайте ви нашому Богові!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:4 Він СкелÑ, а діло Його доÑконале, вÑÑ– бо дороги Його Ñправедливі, Бог вірний, Ñ– кривди немає в Ðьому, Ñправедливий Ñ– праведний Він.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:5 ЗіпÑулиÑÑŒ вони, не Його то Ñини, Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€Ð½Ðµ й покручене.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:6 Чи тим віддаÑте ГоÑподеві, народе нікчемний й немудрий? Чи ж не Він Батько твій, твій Творець? Він тебе вчинив, Ñ– Він міцно поÑтавив тебе.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:7 Пам'Ñтай про дні давні, розважайте про роки уÑÑ–Ñ… поколінь, запитай Ñвого батька, Ñ– покаже тобі твоїх тих Ñтарших, а вони тобі Ñкажуть.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:8 Як Ð’Ñевишній народам Ñпадок давав, коли Він розділÑв Ñинів людÑьких, Він поÑтавив границі народам за чиÑлом Ізраїлевих Ñинів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:9 Бо чаÑтка ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ Його, Яків відмірÑний уділ Ñпадщини Його.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:10 Знайшов Він його на пуÑтинній землі та в Ñтепу Ð·Ð°Ð²Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑƒÑтельних гієн, та й його оточив, уважав Він за ним, зберігав Він його, Ñк зіницю оту Ñвого ока.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:11 Як гніздо Ñвоє будить орел, Ñк ширÑÑ” він понад Ñвоїми малÑтами, крила Ñвої проÑÑ‚Ñгає, бере Ñ—Ñ…, та ноÑить Ñ—Ñ… він на рамені крилатім Ñвоїм,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:12 так ГоÑподь Сам провадив його, а бога чужого при нім не було.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:13 Він його Ñадовив на виÑотах землі, Ñ– він їв польові врожаї, Він медом із Ñкелі його годував, Ñ– оливою з Ñкельного кременÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:14 маÑлом з худоби великої та молоком від худоби дрібної, разом із лоєм ÑгнÑÑ‚ та баранів з Башану й козлів, разом з такою пшеницею, Ñк лій на нирках, Ñ– кров виноградної Ñгоди пив ти вином.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:15 І потовÑтів Єшурун та й брикатиÑÑ Ñтав. І ти потовÑтів, погрубів, Ñтав гладкий. І покинув він Бога, що його Ñтворив, Ñ– Скелю ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого злегковажив.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:16 Чужими богами Його роздражнили, Його розгнівили Ñвоїми гидотами.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:17 Вони демонам жертви Ñкладали, не Богу, Ñкладали богам, що не відали Ñ—Ñ…, новим, що недавно прийшли, не лÑкалиÑÑ Ñ—Ñ… батьки ваші!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:18 Забуваєш ти Скелю, Яка породила тебе, Ñ– забуваєш ти Бога, що тебе народив.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:19 І побачив ГоÑподь, та й зненавидів Ñ—Ñ…, через гнів на Ñинів Своїх Ñ– на дочок Своїх,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:20 та й Ñказав: Лице Я Своє заховаю від них, побачу, Ñкий Ñ—Ñ… кінець, бо вони Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð±ÐµÑ‰ÐµÐ½Ðµ, діти, що в них нема віри.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:21 Роздражнили Мене вони тим, хто не Бог, Мене розгнівили Ñвоїми марнотами, тому роздражню Я Ñ—Ñ… тим, хто не народ, нерозумним народом розгніваю Ñ—Ñ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:22 Бо був загорівÑÑ Ð¾Ð³Ð¾Ð½ÑŒ Мого гніву, Ñ– паливÑÑ Ð²Ñ–Ð½ аж до шеолу найглибшого, Ñ– він землю поїв та Ñ—Ñ— врожай, Ñ– Ñпалив був підвалини гір.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:23 Я на них нагромаджу нещаÑÑ‚Ñ, зуживу Свої Ñтріли на них.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:24 Будуть виÑнажені вони голодом, Ñ– поїджені будуть огнем та заразою лютою, Ñ– зуба звірини нашлю Я на них, з отрутою плазунів по землі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:25 Ðадворі забиватиме меч, а в кімнатах ÑтрахіттÑ, Ñк юнака, так Ñ– дівчину, грудне Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð»Ñ Ð· чоловіком поÑивілим.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:26 Я Ñказав: Повигублюю Ñ—Ñ…, відірву від людей їхню пам'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:27 та це Я відклав з-за ворожого гніву, щоб противники Ñ—Ñ… не згордилиÑÑ, щоб вони не Ñказали: ПіднеÑлаÑÑ Ð½Ð°ÑˆÐ° рука, Ñ– не ГоÑподь учинив уÑе це.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:28 Бо вони люд безрадний, Ñ– нема в них розумуваннÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:29 Коли б були мудрі вони, зрозуміли б оце, розÑудили б були про кінець Ñвій.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:30 Як може один гнати тиÑÑчу, а два проганÑÑ‚ÑŒ деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, коли то не те, що Ñ—Ñ… продала Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¡ÐºÐµÐ»Ñ, Ñ– ГоÑподь видав Ñ—Ñ…?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:31 Ðе така бо Ñ—Ñ… ÑкелÑ, Ñк наша та СкелÑ, хай ÑудÑÑ‚ÑŒ Ñамі вороги.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:32 Бо Ñ—Ñ… виноград з винограду ÑодомÑького та з піль тих гоморÑьких, винні Ñгоди їхні отруйні то Ñгоди, вони грона гіркоти Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:33 вино їхнє зміїна отрута Ñ– гадюча погибельна їдь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:34 Чи замкнене в Мене не це, у ÑкарбницÑÑ… Моїх запечатане?(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:35 ÐœÐ¾Ñ Ð¿Ñ–Ð¼Ñта й відплата на чаÑ, коли Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð° поÑковзнетьÑÑ, бо близький день погибелі Ñ—Ñ…, поÑпішає майбутнє Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:36 Бо розÑудить ГоÑподь Свій народ, Ñ– змилоÑердитьÑÑ Ð’Ñ–Ð½ над Своїми рабами, Ñк побачить, що Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° оÑлабіла, Ñ– нема ні невільного, ані вільного.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:37 І Він Ñкаже тоді: Де Ñ—Ñ… боги, де ÑкелÑ, що в ній поховалиÑÑŒ вони,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:38 що їли вони лій кривавих Ñ—Ñ… жертов, пили вино жертов Ñ—Ñ… литих? Ðехай вÑтануть Ñ– вам допоможуть, Ñ– хай будуть покровом Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:39 Побачте тепер, що Я Я Ñ” Той, Ñ– Бога немає крім Мене. Побиваю й оживлюю Я, Ñ– не врÑтує ніхто від Моєї руки.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:40 Бо до неба підношу Я руку Свою та й кажу: Я навіки Живий!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:41 Поправді кажу вам: Я віÑÑ‚Ñ€Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ меча нагоÑтрю, Ñ– рука ÐœÐ¾Ñ ÑхопитьÑÑ Ñуду, тоді відімщу Я Своїм ворогам, Ñ– Своїм ненавиÑникам Я відплачу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:42 Я Ñтріли Свої понапоюю кров'ÑŽ, а Мій меч поїдатиме м'ÑÑо, кров'ÑŽ забитого й бранцÑ, головами кучматими ворога.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:43 Радійте, погани, з народом Його, бо Він відімÑтитьÑÑ Ð·Ð° кров Своїх вÑÑ–Ñ… рабів, Ñ– пімÑту поверне Своїм ворогам, Ñ– викупить землю Свою, Свій народ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:44 І прийшов МойÑей, Ñ– промовлÑв вÑÑ– Ñлова цієї піÑні до ушей народу, він та ІÑуÑ, Ñин Ðавинів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:45 Рколи МойÑей Ñкінчив промовлÑти вÑÑ– ці Ñлова до вÑього ІзраїлÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:46 то Ñказав він до них: Приложіть Ñвої ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð´Ð¾ вÑÑ–Ñ… тих Ñлів, Ñкі Ñ Ñьогодні чинив Ñвідками проти ваÑ, що ви накажете Ñ—Ñ… Ñвоїм Ñинам, щоб додержували виконувати вÑÑ– Ñлова цього Закону.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:47 Бо це Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ðµ Ñлово порожнє, воно Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð°ÑˆÐµ, Ñ– цим Ñловом ви продовжите дні на цій землі, куди ви переходите Йордан, щоб поÑÑ–Ñти Ñ—Ñ—.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:48 І ГоÑподь промовлÑв до МойÑÐµÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñамого днÑ, говорÑчи:(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:49 Вийди на ту гору Ðварім, на гору Ðево, що в моавÑькому краї, що навпроти Єрихону, Ñ– побач ханаанÑький Край, що Я даю Ізраїлевим Ñинам на володіннÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:50 І вмри на горі, куди ти вийдеш, Ñ– долучиÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї рідні, Ñк помер був твій брат Ðарон на Гор-горі, Ñ– долучивÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї рідні,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:51 за те, що ви ÑпроневірилиÑÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ Мені Ñеред Ізраїлевих Ñинів при воді Меріви в Кадешу на пуÑтині Цін, за те, що ви не оÑвÑтили Мене Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 32:52 Бо знавпроти побачиш ти той Край, та не ввійдеш туди, до того Краю, що Я даю Ізраїлевим Ñинам.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:1 Роце благоÑловеннÑ, Ñким поблагоÑловив Ізраїлевих Ñинів МойÑей, чоловік Божий, перед Ñвоєю Ñмертю,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:2 та й Ñказав: ГоÑподь від Сінаю прибув, Ñ– зійшов від Сеїру до них, поÑвивÑÑ Ñƒ Ñвітлі з Парану гори, Ñ– прийшов із Меріви Кадешу. По правиці Його огонь Закону Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:3 Теж народи Він любить. Ð’ÑÑ– ÑвÑÑ‚Ñ–Ñ— його у руці Твоїй, Ñ– вони припадають до ніг Твоїх, Ñлухають мови Твоєї.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:4 Дав МойÑей нам Закона, Ñпадщину зборові Якова.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:5 І був Він царем в Єшуруні, Ñк народнії голови разом збиралиÑÑŒ, племена Ізраїлеві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:6 Рувим хай живе, Ñ– нехай не помре, Ñ– чиÑло люду його нехай буде велике.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:7 Рце про Юду. І він Ñказав: Почуй, ГоÑподи, голоÑу Юди, Ñ– до народу його Ти впровадиш його. Йому воюватимуть руки його, а Ти будеш поміч йому на його ворогів.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:8 Рпро Ð›ÐµÐ²Ñ–Ñ Ñказав: Твій туммім Ñ– твій урім Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ° ÑвÑтого Твого, що його Ти був випробував у МаÑÑÑ–, що Ñуперечку з ним мав над водою Меріви,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:9 що каже про батька Ñвого та про матір Ñвою: Ðе бачив тебе, що братів Ñвоїх не пізнає, Ñ– не знає Ñинів Ñвоїх, бо додержують Ñлова Твого, Ñ– вони заповіту Твого Ñтережуть.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:10 Ðавчають вони про права Твої Якова, а про Закона Твойого ІзраїлÑ, приноÑÑÑ‚ÑŒ кадило Тобі та на жертівник Твій цілопаленнÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:11 ПоблагоÑлови його Ñилу, о ГоÑподи, а чин його рук уподобай Собі. Поламай Ñтегна тим, що Ñтають проти нього, та ненавиÑÑ‚ÑŒ мають на нього, щоб більш не повÑтали вони!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:12 Про ВеніÑмина Ñказав: Він ГоÑподній улюбленець, перебуває безпечно при Ðьому, а Він окриває його цілий день Ñ– в раменах Його Ñпочиває.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:13 Рпро ЙоÑипа він Ñказав: БлагоÑловенний від ГоÑпода Край Його дарами з неба, з роÑи та з безодні, що долі лежить,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:14 Ñ– з дару врожаїв від ÑонцÑ, Ñ– з дару роÑлини від міÑÑців,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:15 Ñ– з верхів'Ñ Ð³Ñ–Ñ€ Ñходу, Ñ– з дару відвічних пагірків,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:16 Ñ– з дару землі та Ñ—Ñ— повноти. РмиліÑÑ‚ÑŒ Того, що в терновім кущі пробував, нехай прийде на голову ЙоÑипа та на тім'Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ñ–Ð·Ð½ÐµÐ½Ð¾Ð³Ð¾ між братами Ñвоїми.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:17 ВеличніÑÑ‚ÑŒ його Ñк вола його перворідного, а роги його роги буйвола, ними буде колоти народи вÑÑ– разом, аж до кінців землі, а вони міріÑди Єфремові, а вони МанаÑіїні тиÑÑчі.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:18 Рпро Завулона Ñказав: Радій, Завулоне, Ñк будеш виходити, Ñ– ти, ІÑÑахаре, у наметах Ñвоїх!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:19 Вони кличуть народи на гори, приноÑÑÑ‚ÑŒ там праведні жертви, бо будуть вони Ñпоживати доÑтаток морÑький та Ñкарби, зариті в піÑку.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:20 Рпро Òада Ñказав: БлагоÑловенний, хто Òада розширює! Він ліг, Ñк левицÑ, Ñ– жере рам'Ñ Ð¹ череп.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:21 Забезпечив він чаÑтку Ð´Ð»Ñ Ñебе, бо там чаÑтка прихована від ПраводавцÑ, Ñ– прийшов із головами народу, виконав правду ГоÑподню Ñ– Його поÑтанови з Ізраїлем.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:22 Рна Дана Ñказав: Дан левів левчук, що з Башану виÑкакує.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:23 Рна Ðефталима Ñказав: Ðефталим Ñитий миліÑÑ‚ÑŽ, Ñ– повен ГоÑподнього благоÑловеннÑ, захід та південь поÑÑдь!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:24 Рпро ÐÑира Ñказав: ÐÑир благоÑловенний найбільше з Ñинів, уподобаний Ñеред братів Ñвоїх, Ñ– в оливу вмочає він ногу Ñвою.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:25 Залізо та мідь то запора твоÑ, а Ñила Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñк уÑÑ– твої дні.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:26 Ðемає такого, Ñк Бог, Єшуруне, що їде по небу на поміч тобі, а Своєю величніÑÑ‚ÑŽ їде на хмарах.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:27 Покрова Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð‘Ð¾Ð³ Предвічний Ñ– ти в вічних раменах Його. І вигнав Він ворога перед тобою, Ñ– Ñказав: Повинищуй його!(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:28 І перебуває Ізраїль безпечно, Ñамотно, він Яковове джерело в Краї Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¹ вина, а небо його Ñипле краплÑми роÑу.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 33:29 Ти блаженний, Ізраїлю! Який інший народ, Ñкого ÑпаÑає ГоÑподь, Ñк тебе? Він Щит допомоги твоєї, Ñ– Меч Він твоєї величноÑти. І будуть твої вороги при тобі упокорюватиÑÑŒ, а ти по виÑотах Ñ—Ñ… будеш Ñтупати.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:1 І вийшов МойÑей із моавÑьких Ñтепів на гору Ðево, на верхів'Ñ ÐŸÑ–ÑÒ‘Ñ–, що навпроти Єрихону, а ГоÑподь дав йому побачити ввеÑÑŒ Край: Òілеад аж до Дану,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:2 Ñ– ввеÑÑŒ Ðефталим, Ñ– край Єфрема та МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– ввеÑÑŒ край Юди аж до ОÑтаннього морÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:3 Ñ– південь, Ñ– рівнину долини Єрихону, пальмового міÑта аж до Цоару.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:4 І Ñказав ГоÑподь до нього: Оце той Край, що Я приÑÑгнув Ðвраамові, ІÑакові та Якову, говорÑчи: ÐаÑінню твоєму Я дам його. Я вчинив, що ти бачиш його влаÑними очима, та туди не перейдеш.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:5 І впокоївÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ МойÑей, ГоÑподній раб, у моавÑькому краї на приказ ГоÑпода.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:6 І похований він у долині в моавÑькому краї навпроти Бет-Пеору, Ñ– ніхто не знає гробу його аж до цього днÑ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:7 РМойÑей був віку Ñта й двадцÑти літ, коли він помер, та не затемнилоÑÑŒ око його, Ñ– вологіÑÑ‚ÑŒ його не зменшилаÑÑŒ.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:8 І оплакували МойÑÐµÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини в моавÑьких Ñтепах тридцÑÑ‚ÑŒ день, та й покінчилиÑÑ Ð´Ð½Ñ– Ð¾Ð¿Ð»Ð°ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ð°Ð»Ð¾Ð±Ð¸ за МойÑеєм.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:9 РІÑуÑ, Ñин Ðавинів, був повний духа мудроÑти, бо МойÑей поклав Ñвої руки на нього. І Ñлухали його Ізраїлеві Ñини, Ñ– робили, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:10 І не поÑвивÑÑ Ð²Ð¶Ðµ в Ізраїлі пророк, Ñк МойÑей, що знав його ГоÑподь обличчÑ-в-обличчÑ,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:11 щодо вÑÑ–Ñ… ознак та чуд, що ГоÑподь поÑлав його чинити в єгипетÑькім краї фараонові й уÑім рабам його та вÑьому його краєві,(UA) ÐŸÐ¾Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ. 34:12 Ñ– щодо вÑієї тієї Ñильної руки, Ñ– щодо вÑього того Ñтраху великого, що МойÑей чинив на очах уÑього ІзраїлÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Ñмерті МойÑеÑ, раба Божого, Ñ– Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа, Ñина Ðавинового, МойÑеєвого Ñлуги, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:2 МойÑей, раб Мій, помер. Ртепер уÑтавай, перейди цей Йордан ти та ввеÑÑŒ народ цей до того Краю, що Я даю їм, Ізраїлевим Ñинам.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:3 Кожне міÑце, що Ñтопа ноги вашої Ñтупить на ньому, Я дав вам, Ñк Я говорив був МойÑеєві.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:4 Від пуÑтині й цього Ливану й аж до Великої Річки, річки Ефрату, увеÑÑŒ край хіттеÑн, Ñ– аж до Великого Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð½Ð° захід буде ваша границÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:5 Ðе вÑтоїть ніхто перед тобою по вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾. Як був Я з МойÑеєм, так буду з тобою, не залишу тебе й не покину тебе.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:6 Будь Ñильний та відважний, бо ти зробиш, що народ цей поÑÑде той Край, що Я приÑÑгнув був їхнім батькам дати їм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:7 Тільки будь дуже Ñильний та відважний, щоб додержувати чинити за вÑім тим Законом, що наказав був тобі МойÑей, Мій раб, не відхилишÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього ні праворуч, ні ліворуч, щоб щаÑтило тобі в уÑьому, де ти будеш ходити.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:8 Ðехай книга цього Закону не відійде від твоїх уÑÑ‚, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити вÑе, що напиÑано в ній, бо тоді зробиш щаÑливими дороги Ñвої, Ñ– тоді буде щаÑтити тобі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:9 Чи ж не наказав Я тобі: будь Ñильний та відважний? Ðе бійÑÑ Ð¹ не лÑкайÑÑ, бо з тобою ГоÑподь, Бог твій, у вÑьому, де ти будеш ходити.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:10 І наказав ІÑÑƒÑ ÑƒÑ€Ñдникам народу, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:11 Перейдіть поÑеред табору, Ñ– накажіть народові, говорÑчи: Приготуйте Ñобі поживу на дорогу, бо по трьох днÑÑ… ви переходите цей Йордан, щоб увійти поÑÑ–Ñти той Край, що ГоÑподь, Бог ваш, дає вам його на Ñпадщину.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:12 РРувимовому й Òадовому та половині племени МанаÑіїного ІÑÑƒÑ Ñказав, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:13 Пам'Ñтайте те Ñлово, що вам наказав був МойÑей, раб ГоÑподній, говорÑчи: ГоÑподь, Бог ваш, що відпочинок дає вам, дав вам цей Край.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:14 Ваші жінки, діти ваші та ваша худоба зоÑтанутьÑÑ Ð² Краї, що дав вам МойÑей по той бік Йордану, а ви перейдете озброєні перед вашими братами, уÑÑ– Ñильні війÑькові, Ñ– допоможете їм,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:15 аж поки ГоÑподь не даÑÑ‚ÑŒ відпочинку вашим братам, Ñк вам, Ñ– поÑÑдуть Ñ– вони той Край, що ГоÑподь, Бог ваш, дає їм. І ви вернетеÑÑ Ð´Ð¾ Краю вашого Ñпадку, Ñ– поÑÑдете його, що дав вам МойÑей, раб ГоÑподній, по той бік Йордану на Ñхід ÑонцÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:16 Рвони відповіли ІÑуÑові, говорÑчи: УÑе, що накажеш нам, ми зробимо, Ñ– до вÑього, куди пошлеш наÑ, підемо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:17 УÑе так, Ñк ÑлухалиÑÑ Ð¼Ð¸ МойÑеÑ, так будемо ÑлухатиÑÑ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, тільки нехай буде ГоÑподь, Бог твій, з тобою, Ñк був Він із МойÑеєм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 1:18 Кожен, хто буде неÑлухнÑний наказам твоїм, Ñ– не буде ÑлухатиÑÑ Ñлів твоїх щодо вÑього, що накажеш йому, нехай буде вбитий. Тільки будь Ñильний та відважний!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:1 І поÑлав ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, із Ситтіму двох таємних вивідувачів, говорÑчи: Ідіть, розглÑньте цей Край та Єрихон. І вони пішли, Ñ– ввійшли до дому однієї блудниці, а ім'Ñ Ñ—Ð¹ Рахав. І переночували вони там.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:2 І було донеÑено єрихонÑькому цареві, говорÑчи: ОÑÑŒ цієї ночі прийшли Ñюди ÑкіÑÑŒ люди з Ізраїлевих Ñинів, щоб вивідати цей Край.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:3 І поÑлав єрихонÑький цар до Рахави, говорÑчи: Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб вивідати ввеÑÑŒ цей Край.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:4 Рта жінка взÑла двох тих людей, та й Ñховала Ñ—Ñ…. І Ñказала: Так, приходили були до мене Ñ‚Ñ– люди, та Ñ Ð½Ðµ знала, звідки вони.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:5 Рколи замикалаÑÑ Ð±Ñ€Ð°Ð¼Ð° зо Ñмерком, то Ñ‚Ñ– люди вийшли. Ðе знаю, куди Ñ‚Ñ– люди пішли. Швидко женітьÑÑ Ð·Ð° ними, то ви доженете Ñ—Ñ….(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:6 Рвона відвела Ñ—Ñ… на дах, та й Ñховала Ñ—Ñ… у жмутах льону, що були зложені в неї на даху.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:7 Ð Ñ‚Ñ– люди погналиÑÑ Ð·Ð° ними йорданÑькою дорогою аж до бродів; а браму замкнули, Ñк тільки вийшла Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð½Ñ Ð·Ð° ними.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:8 І поки вони лÑгли Ñпати, то вона ввійшла до них на дах,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:9 Ñ– Ñказала до тих людей: Я знаю, що ГоÑподь дав вам цей Край, Ñ– що жах перед вами напав на наÑ, Ñ– що вÑÑ– мешканці цього Краю умлівають зо Ñтраху перед вами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:10 Бо ми чули те, що ГоÑподь виÑушив воду Червоного Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ вами, коли ви виходили з Єгипту, Ñ– що зробили ви обом аморейÑьким царÑм, що по той бік Йордану, Сигонові та Оґові, Ñких ви вчинили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:11 І чули ми це, Ñ– зомліло наше Ñерце, Ñ– не Ñтало вже духу в людини зо Ñтраху перед вами, бо ГоÑподь, Бог ваш, Він Бог на небеÑах угорі й на землі долі!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:12 Ртепер приÑÑгніть мені ГоÑподом, що Ñк Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð»Ð° з вами миліÑÑ‚ÑŒ, так зробите й ви миліÑÑ‚ÑŒ з домом батька мого, Ñ– даÑте мені правдивого знака.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:13 І зоÑтавите при житті батька мого, Ñ– матір мою, Ñ– братів моїх, Ñ– ÑеÑтер моїх, Ñ– вÑе, що їхнє, Ñ– врÑтуєте наше Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñмерти.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:14 І Ñказали їй Ñ‚Ñ– люди: Душа наша за Ð²Ð°Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ віддана буде на Ñмерть, Ñкщо ви не відкриєте цієї нашої Ñправи. І буде, коли ГоÑподь передаватиме нам оцей Край, то ми вчинимо тобі миліÑÑ‚ÑŒ та правду.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:15 І вона ÑпуÑтила Ñ—Ñ… шнуром через вікно, бо дім Ñ—Ñ— був у Ñтіні міÑького муру, Ñ– в мурі вона жила.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:16 І Ñказала вона їм: Ідіть на гору, щоб не Ñпіткала Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð½Ñ. І ховайтеÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ три дні, аж поки не вернетьÑÑ Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð½Ñ, а потому підете Ñвоєю дорогою.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:17 І Ñказали до неї Ñ‚Ñ– люди: Ми будемо чиÑÑ‚Ñ– від цієї приÑÑги тобі, що ти заприÑÑгла наÑ, Ñкщо ти не вчиниш так.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:18 Оце, Ñк ми будемо входити до Краю, то ти прив'Ñжеш шнурка з цієї нитки червені в вікні, що ти ним Ð½Ð°Ñ ÑпуÑтила. Рбатька Ñвого, Ñ– матір Ñвою, Ñ– братів Ñвоїх, Ñ– ввеÑÑŒ дім Ñвого батька збереш до Ñебе до дому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:19 І буде, уÑÑ–, хто вийде з дверей твого дому назовні, кров його на голові його, а ми чиÑÑ‚Ñ–. РвÑÑ–, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, Ñкщо наша рука буде на ньому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:20 Рколи ти відкриєш цю нашу Ñправу, то ми будемо чиÑÑ‚Ñ– від приÑÑги тобі, Ñкою ти заприÑÑгла наÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:21 Рвона Ñказала: Як ви Ñказали, нехай буде воно так. І відпуÑтила Ñ—Ñ…, а вони пішли. І вона прив'Ñзала в вікні червоного Ñуканого шнурка.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:22 І вони пішли, Ñ– вийшли на гору, та й Ñиділи там три дні, аж поки вернулаÑÑ Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð½Ñ. І шукала Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð½Ñ Ð¿Ð¾ вÑій дорозі, та не знайшла Ñ—Ñ….(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:23 І повернулиÑÑ Ñ‚Ñ– два мужі, Ñ– зійшли з гори, Ñ– перейшли Йордан, Ñ– прийшли до ІÑуÑа, Ñина Ðавинового, та й розповіли йому вÑе, що Ñ—Ñ… Ñпіткало.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 2:24 І Ñказали вони до ІÑуÑа: Справді ГоÑподь дав у нашу руку вÑÑŽ цю землю, а вÑÑ– мешканці цього Краю омліли зо Ñтраху перед нами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:1 І вÑтав ІÑÑƒÑ Ñ€Ð°Ð½Ð¾ вранці, Ñ– вони рушили з Ситтіму, та й прийшли аж до Йордану він та вÑÑ– Ізраїлеві Ñини. І переночували вони там перше, ніж перейшли.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:2 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ трьох днÑÑ…, Ñ– перейшли урÑдники між табором,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:3 Ñ– наказали народові, говорÑчи: Коли ви побачите ковчега заповіту ГоÑпода, Бога вашого, та ÑвÑщеників-Левитів, що неÑуть його, то ви рушите з вашого міÑцÑ, Ñ– підете за ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:4 Тільки віддаль між вами та між ним буде мірою коло двох тиÑÑч ліктів. Ðе наближайтеÑÑ Ð´Ð¾ нього, щоб ви знали ту дорогу, Ñкою підете, бо ви не ходили цією дорогою ані вчора, ані позавчора.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:5 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ народу: ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ, бо ГоÑподь узавтра чинитиме чуда поміж вами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:6 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ ÑвÑщеників, говорÑчи: ПонеÑÑ–Ñ‚ÑŒ ковчега заповіту, Ñ– перейдіть Йордан перед народом. І понеÑли вони ковчега заповіту, Ñ– пішли перед народом.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:7 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: Цього Ð´Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ñ–Ñ‡Ð½Ñƒ Я звеличувати тебе на очах уÑього ІзраїлÑ, Ñкий буде бачити, що Ñк був Я з МойÑеєм, так буду з тобою.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:8 Рти накажеш ÑвÑщеникам, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ковчега заповіту, говорÑчи: Коли ви ввійдете до краю води Йордану, Ñтанете в Йордані.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:9 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ Ізраїлевих Ñинів: Підійдіть Ñюди, Ñ– поÑлухайте Ñлів ГоÑпода, Бога вашого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:10 І ІÑÑƒÑ Ñказав: По цьому пізнаєте, що Бог Живий поміж вами, Ñ– конче Він вижене перед вами ханаанеÑнина, Ñ– хіттеÑнина, Ñ– хіввеÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– ґірґашеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:11 Оце ковчег заповіту Владики вÑієї землі переходить перед вами через Йордан.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:12 Ртепер візьміть Ñобі дванадцÑÑ‚ÑŒ мужів з Ізраїлевих племен, по одному мужеві на плем'Ñ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:13 І ÑтанетьÑÑ, коли ÑпинÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñтопи ніг ÑвÑщеників, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ковчега ГоÑпода, Владики вÑієї землі, у воді Йордану, буде Ñпинена вода, що тече зверху, Ñ– Ñтане одним валом.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:14 І ÑталоÑÑ, коли рушив народ зо Ñвоїх наметів, щоб перейти Йордан, а ÑвÑщеники, що неÑли ковчега заповіту перед народом,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:15 Ñ– коли ноÑÑ–Ñ— ковчегу прийшли до Йордану, а ноги ÑвÑщеників, що неÑли ковчега, занурилиÑÑ Ð² воду Ñкраю, а Йордан був повний по вÑÑ– береги Ñвої вÑÑ– дні жнив,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:16 то ÑпинилаÑÑŒ вода, що зверху текла, Ñтала одним валом, дуже далеко від міÑта Ðдама, що збоку Цортану, а та, що текла до Ñтепу, до Солоного морÑ, Ñтекла зовÑім, Ñ– була відділена, а народ перейшов навпроти Єрихону.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 3:17 Ð ÑвÑщеники, що неÑли ковчега заповіту ГоÑподнього, Ñтали міцно на Ñухому поÑередині Йордану, Ñ– ввеÑÑŒ Ізраїль переходив по Ñухому, аж поки не Ñкінчив переходити Йордан увеÑÑŒ народ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:1 І ÑталоÑÑ, Ñк увеÑÑŒ народ закінчив переходити Йордан, то Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:2 Візьміть Ñобі з народу дванадцÑÑ‚ÑŒ мужів, по одному мужеві з племени.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:3 І накажете їм, говорÑчи: ВинеÑÑ–Ñ‚ÑŒ звідÑи, із Ñередини Йордану, із міÑцÑ, де міцно ÑтоÑли ноги ÑвÑщеників, дванадцÑÑ‚ÑŒ каменів, Ñ– перенеÑете Ñ—Ñ… із Ñобою, Ñ– покладете Ñ—Ñ… на нічлігу, що в ньому будете ночувати цієї ночі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:4 І покликав ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð¸Ñ… дванадцÑтьох мужів, що наÑтановив з Ізраїлевих Ñинів, по одному мужеві з племени,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:5 та й Ñказав їм ІÑуÑ: Підіть перед ковчегом ГоÑпода, Бога вашого, до Ñередини Йордану, Ñ– підійміть Ñобі кожен на плече Ñвоє одного ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð·Ð° чиÑлом племен Ізраїлевих Ñинів,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:6 щоб то було знаком між вами, коли взавтра запитають ваші Ñини, говорÑчи: Що це в Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° каміннÑ?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:7 то Ñкажете їм, що була відділена йорданÑька вода перед ковчегом ГоÑподнього заповіту, коли він переходив в Йордані, була відділена йорданÑька вода. І будуть Ñ‚Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° пам'Ñтку Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів аж навіки.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:8 І зробили Ізраїлеві Ñини так, Ñк наказав ІÑуÑ, Ñ– понеÑли вони дванадцÑÑ‚ÑŒ каменів із Ñередини Йордану, Ñк говорив ГоÑподь до ІÑуÑа, за чиÑлом племен Ізраїлевих Ñинів. І перенеÑли Ñ—Ñ… із Ñобою до нічлігу, та й поклали Ñ—Ñ… там.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:9 Рінших дванадцÑÑ‚ÑŒ каменів поÑтавив ІÑÑƒÑ Ð² Ñередині Йордану на міÑці, де ÑтоÑли ноги ÑвÑщеників, що неÑли ковчега заповіту, Ñ– вони там аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:10 Ð ÑвÑщеники, що неÑли ковчега, ÑтоÑли в Ñередині Йордану аж до Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñього, що ГоÑподь наказав був ІÑуÑові Ñказати народові, згідно з уÑім тим, що наказав був МойÑей ІÑуÑові. Рнарод квапивÑÑ Ñ– переходив.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:11 І ÑталоÑÑ, Ñк увеÑÑŒ народ Ñкінчив переходити, то перейшов ГоÑподній ковчег та ÑвÑщеники перед народом.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:12 І перейшли Рувимові Ñини й Ñини Òадові та половина племени МанаÑіїного, озброєні до бою, перед Ізраїлевими Ñинами, Ñк МойÑей говорив був до них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:13 Коло Ñорока тиÑÑч озброєних воÑків перейшли перед ГоÑподнім лицем на війну до єрихонÑьких Ñтепів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:14 Того Ð´Ð½Ñ Ð·Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð¸Ð² ГоÑподь ІÑуÑа на очах уÑього ІзраїлÑ, Ñ– Ñтали боÑтиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñк боÑлиÑÑ ÐœÐ¾Ð¹ÑÐµÑ Ð¿Ð¾ вÑÑ– дні його життÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:15 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:16 Ðакажи ÑвÑщеникам, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ковчега заповіту, Ñ– нехай вони вийдуть з Йордану.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:17 І наказав ІÑÑƒÑ ÑвÑщеникам, говорÑчи: Вийдіть з Йордану!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:18 І ÑталоÑÑ, коли ÑвÑщеники, що неÑли ковчега ГоÑподнього заповіту, вийшли з Ñередини Йордану, а Ñтопи ніг ÑвÑщеників відірвалиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього, щоб Ñтати на Ñухому, то вода Йордану вернулаÑÑ Ð½Ð° Ñвоє міÑце, Ñ– пішла, Ñк учора-позавчора, по вÑÑ–Ñ… його берегах.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:19 Рнарод вийшов із Йордану деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ, та й таборував у Òілґалі, на Ñхідньому боці Єрихону.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:20 РдванадцÑÑ‚ÑŒ тих каменів, що взÑли з Йордану, ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ñтавив у Òілґалі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:21 І Ñказав він до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Коли взавтра запитають Ð²Ð°Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ– Ñини Ñвоїх батьків, говорÑчи: Що це за каміннÑ?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:22 то познайомте ваших Ñинів, говорÑчи: По Ñухому перейшов був Ізраїль цей Йордан,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:23 бо ГоÑподь, Бог ваш, виÑушив воду Йордану перед вами, аж поки ви не перейшли, Ñк зробив був ГоÑподь, Бог ваш, морю Червоному, Ñке Він виÑушив перед нами, аж поки ми не перейшли,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 4:24 щоб уÑÑ– народи землі пізнали руку ГоÑподню, що Ñильна вона, щоб боÑлиÑÑ Ð²Ð¸ ГоÑпода, Бога вашого, по вÑÑ– дні.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:1 І ÑталоÑÑ, Ñк уÑÑ– аморейÑькі царі, що по той бік Йордану на захід, Ñ– вÑÑ– ханаанÑькі царі, що над морем, почули, що ГоÑподь виÑушив був воду Йордану перед Ізраїлевими Ñинами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє Ñерце, Ñ– не було вже в них духу зо Ñтраху перед Ізраїлевими Ñинами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:2 Того чаÑу Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: Ðароби Ñобі камінних ножів, Ñ– пообрізуй Ізраїлевих Ñинів знову, другий раз.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:3 І наробив Ñобі ІÑÑƒÑ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ð¸Ñ… ножів, та й пообрізував Ізраїлевих Ñинів при Òів'ат-Гааралоті.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:4 Роце та причина, чому ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ð¾Ð±Ñ€Ñ–Ð·ÑƒÐ²Ð°Ð²: увеÑÑŒ народ, що вийшов був із Єгипту, чоловічої Ñтаті, уÑÑ– воÑки, повмирали в пуÑтині в дорозі, коли вийшли з Єгипту.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:5 Бо був обрізаний увеÑÑŒ народ, що виходив, а вÑього народу, що народивÑÑ Ð² пуÑтині в дорозі по виході з Єгипту, не обрізували.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:6 Бо Ñорок літ ходили Ізраїлеві Ñини в пуÑтині, аж поки не вигинув увеÑÑŒ той народ, Ñ‚Ñ– воÑки, що вийшли були з Єгипту, що не ÑлухалиÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, що ГоÑподь заприÑÑгнув був їм не показати їм того Краю, що ГоÑподь заприÑÑгнув був їхнім батькам дати їм Край, Ñкий тече молоком та медом.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:7 Рїхніх Ñинів поÑтавив заміÑÑ‚ÑŒ них. Їх пообрізував ІÑуÑ, бо вони були необрізані, бо Ñ—Ñ… не обрізували в дорозі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:8 І ÑталоÑÑ, Ñк увеÑÑŒ народ закінчив обрізуватиÑÑ, то вони оÑіли в таборі на Ñвоїх міÑцÑÑ… аж до видужаннÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:9 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: Сьогодні Я знÑв з Ð²Ð°Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñьку ганьбу. І назвав те міÑце ім'Ñм: Òілґал, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:10 І таборували Ізраїлеві Ñини в Òілґалі, Ñ– Ñправили ПаÑху ввечорі чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð½Ð° єрихонÑьких Ñтепах.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:11 Рназавтра по ПаÑці їли вони того Ñамого Ð´Ð½Ñ Ð· урожаю того Краю, опріÑноки та пражене.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:12 І переÑтала падати манна з другого днÑ, Ñк вони їли з урожаю того Краю, Ñ– вже більш не було Ізраїлевим Ñинам манни, Ñ– їли вони того року з урожаю ханаанÑького Краю.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:13 І ÑталоÑÑ, коли ІÑÑƒÑ Ð±ÑƒÐ² при Єрихоні, то звів очі Ñвої та й побачив, аж оÑÑŒ Ñтоїть навпроти нього чоловік, а витÑгнений його меч у руці його. І підійшов ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ нього, та й Ñказав йому: Чи ти наш, чи наших ворогів?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:14 Ртой відказав: ÐÑ–, бо Ñ Ð²Ð¾Ð¶Ð´ÑŒ ГоÑподнього війÑька, тепер Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð². І впав ІÑÑƒÑ Ð½Ð° Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до землі, Ñ– вклонивÑÑ, та й Ñказав йому: Що говорить мій пан Ñвоєму рабові?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 5:15 І Ñказав вождь ГоÑподнього війÑька до ІÑуÑа: Скинь Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñвоє з Ñвоїх ніг, бо це міÑце, на Ñкому Ñтоїш ти, ÑвÑте воно! І зробив ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:1 РЄрихон замкнувÑÑ, Ñ– був замкнений зо Ñтраху перед Ізраїлевими Ñинами, ніхто не виходив Ñ– не входив.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:2 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: ОÑÑŒ, Я дав у твою руку Єрихон та Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñильних воÑків.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:3 І обійдете навколо це міÑто, вÑÑ– воÑки, обхід навколо міÑта один раз. Так зробиш шіÑÑ‚ÑŒ день.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:4 Ð Ñім ÑвÑщеників будуть неÑти Ñім Ñурем із баранÑчих рогів перед ковчегом. Ð Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð¹Ð´ÐµÑ‚Ðµ навколо те міÑто Ñім раз, а ÑвÑщеники заÑурмлÑÑ‚ÑŒ у роги.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:5 І ÑтанетьÑÑ, коли заÑурмить баранÑчий ріг, коли ви почуєте Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— Ñурми, а ввеÑÑŒ народ крикне гучним криком, то мур цього міÑта впаде на Ñвоєму міÑці, а народ увійде кожен перед Ñебе.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:6 І покликав ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, ÑвÑщеників, та й Ñказав до них: ÐеÑÑ–Ñ‚ÑŒ ковчега заповіту, а Ñім ÑвÑщеників будуть неÑти Ñім Ñурем із баранÑчих рогів перед ГоÑподнім ковчегом.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:7 Рдо народу Ñказав: Підіть, обійдіть навколо це міÑто, а озброєний піде перед ГоÑподнім ковчегом.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:8 І ÑталоÑÑ, Ñк ІÑÑƒÑ Ñказав це народові, то Ñім ÑвÑщеників, що неÑли Ñім Ñурем із баранÑчих рогів, ішли та Ñурмили в ці Ñурми, а ковчег ГоÑподнього заповіту йшов за ними.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:9 Розброєні йшли перед ÑвÑщениками, що Ñурмили в роги, а війÑько заднє йшло за ковчегом. І вÑе Ñурмили в Ñурми.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:10 Рнародові ІÑÑƒÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², говорÑчи: Ðе будете кричати, Ñ– не даÑте почути вашого голоÑу, Ñ– не вийде Ñлово з ваших уÑÑ‚ аж до днÑ, коли Ñ Ñкажу вам: Закричіть! І ви закричите.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:11 І ГоÑподній ковчег пішов навколо міÑта, обійшов один раз. І ввійшли до табору, та й ночували в таборі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:12 І вÑтав ІÑÑƒÑ Ñ€Ð°Ð½Ð¾ вранці, Ñ– понеÑли ÑвÑщеники ГоÑподнього ковчега.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:13 Ð Ñім ÑвÑщеників, що неÑли Ñім Ñурем із баранÑчих рогів перед ГоÑподнім ковчегом, ішли та вÑе Ñурмили в Ñурми, а озброєні йшли перед ними, а війÑько заднє йшло за ГоÑподнім ковчегом. І вÑе Ñурмили в Ñурми.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:14 І обійшли навколо міÑта другого Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ раз, та й вернулиÑÑ Ð´Ð¾ табору. Так зробили шіÑÑ‚ÑŒ день.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:15 І ÑталоÑÑ Ñьомого днÑ, Ñ– повÑтавали вони рано вранці, Ñк Ñходила Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ, Ñ– обійшли навколо міÑта за тим припиÑом Ñім раз. Тільки того Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð¹ÑˆÐ»Ð¸ міÑто навколо Ñім раз.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:16 І ÑталоÑÑ, коли Ñьомого разу заÑурмили ÑвÑщеники в Ñурми, то ІÑÑƒÑ Ñказав до народу: Закричіть, бо ГоÑподь віддав вам це міÑто!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:17 І ÑтанетьÑÑ Ñ†Ðµ міÑто заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, воно та вÑе, що в ньому, Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Тільки Ð±Ð»ÑƒÐ´Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð Ð°Ñ…Ð°Ð² буде жити, вона та вÑÑ–, хто з нею в домі, бо вона Ñховала була поÑлів, Ñких ми поÑилали.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:18 Та тільки ÑтережітьÑÑ Ð·Ð°ÐºÐ»Ñтого, щоб ви Ñамі не Ñтали заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñ– не взÑли з заклÑтого, Ñ– щоб тим не завели Ізраїлевого табору під заклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– не довели його до нещаÑÑ‚Ñ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:19 РвÑе Ñрібло та золото, Ñ– речі мідÑні та залізні, це ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, воно ввійде до ГоÑподньої Ñкарбниці.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:20 І закричав народ, Ñ– заÑурмили в Ñурми. І ÑталоÑÑ, Ñк народ почув Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми, Ñ– закричав народ гучним криком, то впав мур на Ñвоєму міÑці, а народ увійшов до міÑта, кожен перед Ñебе. І здобули вони те міÑто.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:21 І зробили вони заклÑÑ‚Ñ‚Ñм уÑе, що в міÑÑ‚Ñ–, від чоловіка й аж до жінки, від юнака й аж до Ñтарого, Ñ– аж до вола, Ñ– штуки дрібної худоби, Ñ– оÑла, уÑе знищили віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:22 Рдо двох тих людей, що вивідували Край, ІÑÑƒÑ Ñказав: Увійдіть до дому тієї жінки блудниці, Ñ– виведіть звідти ту жінку та вÑе, що Ñ—Ñ—, Ñк ви заприÑÑгли були їй.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:23 І ввійшли юнаки, вивідувачі, Ñ– вивели Рахав, Ñ– батька Ñ—Ñ—, Ñ– матір Ñ—Ñ—, Ñ– братів Ñ—Ñ—, Ñ– вÑе, що Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑ– роди Ñ—Ñ— вивели й уміÑтили поза Ізраїлевим табором.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:24 РміÑто та вÑе, що в ньому, Ñпалили огнем. Тільки Ñрібло та золото, Ñ– речі мідÑні та залізні дали до Ñкарбниці ГоÑподнього дому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:25 Рблудницю Рахав, Ñ– дім Ñ—Ñ— батька, Ñ– вÑе, що Ñ—Ñ—, ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñтавив при житті. І оÑіла вона Ñеред ІзраїлÑ, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ, бо Ñховала була поÑлів, Ñких поÑлав був ІÑÑƒÑ Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ Єрихон.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:26 І того чаÑу заприÑÑгнув ІÑуÑ, говорÑчи: ПроклÑтий перед ГоÑподнім лицем кожен, хто вÑтане й відбудує це міÑто Єрихон, на перворіднім Ñвоїм він заложить його, Ñ– на наймолодшім Ñвоїм поÑтавить брами його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 6:27 І був ГоÑподь з ІÑуÑом, а Ñлава його розійшлаÑÑ Ð¿Ð¾ вÑім Краї.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:1 І ÑпроневірилиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини в заклÑтому, Ðхан, Ñин КарміÑ, Ñина Завдієвого, Ñина Зерахового, Юдиного племени, узÑв із заклÑтого. І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на Ізраїлевих Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:2 І поÑлав ІÑÑƒÑ Ð¼ÑƒÐ¶Ñ–Ð² з Єрихону в Ðй, що при Бет-Евені, на Ñхід від Бет-Елу, Ñ– Ñказав до них, говорÑчи: Підіть, Ñ– вивідайте цей Край. І пішли Ñ‚Ñ– мужі, Ñ– вивідали той Ðй.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:3 І вернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до ІÑуÑа та й Ñказали до нього: Ðехай не йде ввеÑÑŒ народ, коло двох тиÑÑч люда або коло трьох тиÑÑч люда нехай вийдуть, Ñ– поб'ÑŽÑ‚ÑŒ Ðй. Ðе труди вÑього народу туди, бо Ñ‚Ñ– вороги нечиÑленні.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:4 І пішли туди з народу коло трьох тиÑÑч люда, та вони повтікали перед айÑькими людьми.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:5 І айÑькі люди повибивали з них коло тридцÑти й шоÑти чоловіка, та й гнали Ñ—Ñ… з-перед брами аж до Шеварім, Ñ– розбили Ñ—Ñ… на узбіччі гори. І охлÑло Ñерце народу, та й Ñтало Ñк вода.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:6 І роздер ІÑÑƒÑ Ð¾Ð´ÐµÐ¶Ñƒ Ñвою, та й упав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на землю перед ГоÑподнім ковчегом, Ñ– лежав аж до вечора він та Ізраїлеві Ñтарші, Ñ– поÑипали порохом Ñвою голову.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:7 І Ñказав ІÑуÑ: ÐÑ…, Владико ГоÑподи, Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾. Ти конче перепровадив цей народ через Йордан, щоб дати Ð½Ð°Ñ Ñƒ руку амореÑнина, щоб вигубити наÑ? О, коли б ми були позоÑталиÑÑ, Ñ– оÑіли по той бік Йордану!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:8 О, ГоÑподи! Що Ñ Ñкажу по тому, Ñк Ізраїль обернув потилицю перед Ñвоїми ворогами?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:9 І почують ханаанеÑнин та вÑÑ– мешканці цього Краю, Ñ– зберутьÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ на наÑ, Ñ– знищать ім'Ñ Ð½Ð°ÑˆÐµ з землі. І що Ти зробиш Своєму великому Йменню?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:10 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: УÑтань, пощо то ти падаєш на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:11 Ізраїль згрішив, Ñ– вони переÑтупили Мого заповіта, що Я наказав їм, Ñ– взÑли з заклÑтого, а також крали, Ñ– обманювали, Ñ– клали поміж Ñвої речі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:12 І не зможуть Ізраїлеві Ñини вÑтоÑти перед Ñвоїми ворогами, вони обернуть Ñпину перед ворогами Ñвоїми, бо Ñтали заклÑÑ‚Ñ‚Ñм. Ðе буду більше з вами, Ñкщо не вигубите заклÑтого з-поміж Ñебе!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:13 УÑтань, оÑвÑти народ та й Ñкажеш: ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° завтра, бо так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: ЗаклÑте Ñеред тебе, Ізраїлю! Ти не зможеш уÑтоÑти перед Ñвоїми ворогами, аж доки ви не викинете з-поміж Ñебе того заклÑтого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:14 І підходьте рано вранці за вашими племенами. І ÑтанетьÑÑ, те плем'Ñ, що його виÑвить ГоÑподь, нехай підходить за родами; а рід, що його виÑвить ГоÑподь, підходитиме за домами, а дім, що його виÑвить ГоÑподь, підходитиме за мужчинами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:15 І ÑтанетьÑÑ, хто буде виÑвлений у заклÑтім, той буде Ñпалений в огні, він та вÑе, що його, бо переÑтупив він заповіта ГоÑподнього, Ñ– вчинив безÑоромне між Ізраїлем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:16 І вÑтав ІÑÑƒÑ Ñ€Ð°Ð½Ð¾ вранці, Ñ– привів Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð° його племенами, Ñ– було виÑвлене Юдине плем'Ñ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:17 І привів він Юдині роди, Ñ– був виÑвлений рід Зархіїв. І привів він Зархіїв рід за родинами, Ñ– був виÑвлений Завдій.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:18 І привів він його дім за мужчинами, Ñ– був виÑвлений Ðхан, Ñин КарміÑ, Ñина ЗавдіÑ, Ñина Зераха з Юдиного племени.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:19 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ Ðхана: Сину мій, воздай же Ñлаву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога ІзраїлÑ, Ñ– признайÑÑ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– подай мені, що ти зробив? Ðе Ñкажи неправди передо мною!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:20 І відповів Ðхан до ІÑуÑа та й Ñказав: ДійÑно, згрішив Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові ІзраїлÑ, Ñ– зробив так та так.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:21 І побачив Ñ Ð² здобичі одного доброго шін'арÑького плаща, Ñ– дві Ñотні шеклів Ñрібла, Ñ– одного золотого зливка, п'ÑтдеÑÑÑ‚ шеклів вага його, Ñ– забажав Ñ Ñ—Ñ…, Ñ– взÑв Ñ—Ñ…. І оÑÑŒ вони Ñховані в землі в Ñередині намету мого, а Ñрібло під ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:22 І поÑлав ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ñланців, Ñ– побігли вони до намету, аж оÑÑŒ Ñховане воно в наметі, а Ñрібло під ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:23 І забрали його з Ñередини намету, Ñ– принеÑли його до ІÑуÑа та до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, Ñ– поклали його перед ГоÑподнім лицем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:24 І взÑв ІÑÑƒÑ Ðхана, Зерахового Ñина, Ñ– те Ñрібло, Ñ– того плаща, Ñ– того золотого зливка, Ñ– Ñинів його, Ñ– дочок його, Ñ– вола його, Ñ– оÑла його, Ñ– отару його, Ñ– намета його, Ñ– вÑе, що його, а ввеÑÑŒ Ізраїль із ним, та й повиводили Ñ—Ñ… до долини Ðхор.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:25 І Ñказав ІÑуÑ: Ðащо ти навів нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ð° наÑ? Ðехай на тебе наведе це нещаÑÑ‚Ñ Ð“Ð¾Ñподь цього днÑ! І вкаменували його, увеÑÑŒ Ізраїль, каміннÑм. І попалили Ñ—Ñ… в огні, Ñ– вкаменували Ñ—Ñ… каміннÑм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 7:26 І поÑтавили над ним велику камінну могилу, що Ñтоїть аж до цього днÑ. І Ñпинив ГоÑподь лютіÑÑ‚ÑŒ гніву Свого, тому назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: Ðхор, аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:1 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: Ðе бійÑÑ Ð¹ не лÑкайÑÑ, візьми з Ñобою ввеÑÑŒ війÑьковий люд, та й уÑтань, піди на Ðй. ПодивиÑÑ: оÑÑŒ дав Я в руку твою айÑького царÑ, Ñ– народ його, Ñ– міÑто його, Ñ– край його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:2 І зробиш Ðєві, Ñ– цареві його, Ñк ти зробив Єрихонові та цареві його, тільки здобич його та худобу його заберете Ñобі. ПоÑтав Ñобі заÑідку на міÑто позад нього.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:3 І вÑтав ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ війÑьковий люд, щоб іти на Ðй. І вибрав ІÑÑƒÑ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка Ñильних воÑків, та й поÑлав Ñ—Ñ… уночі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:4 І він наказав їм, говорÑчи: ГлÑдіть, чатуйте на Ðй з-позад міÑта, не віддалÑйтеÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ від міÑта, Ñ– будьте вÑÑ– готові.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:5 Ð Ñ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ народ, що зо мною, прийдемо до міÑта. І ÑтанетьÑÑ, коли вийдуть навперейми нам, Ñк перше, то ми втечемо перед ними.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:6 І вийдуть вони за нами, а ми відтÑгнемо Ñ—Ñ… від міÑта, бо Ñкажуть: Вони втікають перед нами, Ñк перше. І ми втечемо перед ними.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:7 Рви вÑтанете з заÑідки, Ñ– здобудете те міÑто, Ñ– ГоÑподь, Бог ваш, даÑÑ‚ÑŒ його вам у вашу руку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:8 І ÑтанетьÑÑ, Ñк ви візьмете міÑто, то підпалите міÑто огнем, зробите за ГоÑподнім Ñловом. ГлÑдіть, Ñ Ð²Ð°Ð¼ наказав.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:9 І поÑлав Ñ—Ñ… ІÑуÑ, Ñ– пішли вони на заÑідку, та й заÑіли між Бет-Елом та між Ðєм, із заходу від ÐÑŽ. РІÑÑƒÑ Ð½Ð¾Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð² тієї ночі Ñеред народу.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:10 І вÑтав ІÑÑƒÑ Ñ€Ð°Ð½Ð¾ вранці, Ñ– переглÑнув народ, Ñ– пішов він та Ізраїлеві Ñтарші перед народом до ÐÑŽ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:11 РвÑÑ– воÑки, що були з ним, пішли під гору, Ñ– підійшли, Ñ– прийшли навпроти того міÑта, Ñ– таборували з півночі ÐÑŽ, а між ним та між Ðєм була долина.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:12 І взÑв він коло п'Ñти тиÑÑч чоловіка, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… Ñк заÑідку між Бет-Елом та між Ðєм з заходу міÑта.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:13 І розклав народ, увеÑÑŒ табір, що з півночі міÑта, а задню чаÑтину його з заходу міÑта. І прийшов ІÑÑƒÑ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— ночі на Ñередину долини.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:14 І ÑталоÑÑ, Ñк побачив це айÑький цар, то люди того міÑта поÑпішили, Ñ– вÑтали рано, Ñ– вийшли навперейми Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° бій, він та ввеÑÑŒ його народ, на означений Ñ‡Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ñтеп. Рвін не знав, що Ñ” заÑідка на нього з-позад міÑта.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:15 РІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль удавали, ніби побиті перед ними, Ñ– втікали дорогою на пуÑтиню.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:16 Ð Ñ‚Ñ– Ñкликали ввеÑÑŒ народ, що в міÑÑ‚Ñ–, щоб гнатиÑÑ Ð·Ð° ними. І гналиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ за ІÑуÑом, Ñ– віддалилиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ міÑта.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:17 І не полишивÑÑ Ð½Ñ–Ñ…Ñ‚Ð¾ в ÐÑ— та в Бет-Елі, хто не погнавÑÑ Ð± за Ізраїлем. І позоÑтавили вони міÑто відчиненим, та й гналиÑÑ Ð·Ð° Ізраїлем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:18 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: ПроÑÑ‚Ñгни ÑпиÑа, що в руці твоїй, до ÐÑŽ, бо в руку твою його віддам. І проÑÑ‚Ñгнув ІÑÑƒÑ ÑпиÑа, що в руці його, до міÑта.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:19 РзаÑідка швидко вÑтала зо Ñвого міÑцÑ, та й побігли, Ñк він проÑÑ‚Ñгнув Ñвою руку. І ввійшли вони до міÑта, Ñ– здобули його, Ñ– поквапилиÑÑ Ñ‚Ð° й підпалили те міÑто огнем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:20 І обернулиÑÑ Ð°Ð¹Ñькі люди позад Ñебе, та й побачили, аж оÑÑŒ знÑвÑÑ Ð´Ð¸Ð¼ міÑта до неба! І не було в них Ñили, щоб утікати ані Ñюди, ані туди... Рнарод, що втікав до пуÑтині, обернувÑÑ Ð½Ð° тих, хто гнавÑÑ Ð·Ð° ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:21 РІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль, Ñк побачили, що заÑідка здобула те міÑто, Ñ– що знÑвÑÑ Ð´Ð¸Ð¼ із міÑта, то вернулиÑÑ, та й повбивали айÑьких людей.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:22 Ð Ñ‚Ñ– повиходили з міÑта навперейми них, Ñ– опинилиÑÑ Ñеред ІзраїлÑ: Ñ‚Ñ– з цього боку, а Ñ‚Ñ– з того. І повбивали Ñ—Ñ…, так що не позоÑталоÑÑ Ð· них нікого, хто врÑтувавÑÑ Ð± чи втік.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:23 РайÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ Ñхопили живого, Ñ– привели його до ІÑуÑа.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:24 І ÑталоÑÑ, Ñк покінчив Ізраїль забивати вÑÑ–Ñ… айÑьких мешканців на полі, у пуÑтині, що гнали Ñ—Ñ… по ній, Ñ– попадали вони від віÑÑ‚Ñ€Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð° аж до оÑтаннього, то вернувÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ізраїль до ÐÑŽ, Ñ– перебили його віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:25 І було вÑÑ–Ñ…, що впали того днÑ, від чоловіка й аж до жінки, дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, уÑÑ– айÑькі мешканці.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:26 РІÑÑƒÑ Ð½Ðµ опуÑкав Ñвоєї руки, що витÑгнув зо ÑпиÑом, аж поки не вчинив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм уÑÑ–Ñ… айÑьких мешканців.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:27 Тільки худобу та здобич того міÑта позабирав Ñобі Ізраїль за Ñловом ГоÑпода, що наказав був ІÑуÑові.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:28 І Ñпалив ІÑÑƒÑ Ðй, Ñ– поклав його вічною руїною, пуÑткою, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:29 РайÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñив на дереві аж до вечірнього чаÑу. Рколи Ñонце заходило, ІÑÑƒÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², Ñ– знÑли його трупа з того дерева та й кинули його до входу брами міÑта. І накидали над ним велику камінну могилу, що Ñтоїть аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:30 Тоді ІÑÑƒÑ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого, на горі Евал,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:31 Ñк наказав був МойÑей, раб ГоÑподній, Ізраїлевим Ñинам, Ñк напиÑано в книзі МойÑеєвого Закону, жертівника з цілого каміннÑ, що над ними не підіймали заліза. І принеÑли на ньому Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– приноÑили мирні жертви.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:32 І він напиÑав там на тих каміннÑÑ… відпиÑа МойÑеєвого Закону, що той напиÑав перед Ізраїлевими Ñинами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:33 РввеÑÑŒ Ізраїль, Ñ– Ñтарші його, Ñ– урÑдники, Ñ– Ñудді його, ÑтоÑли з цього й з того боку ковчегу навпроти ÑвÑщеників-Левитів, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ковчега ГоÑподнього заповіту, Ñк приходько, так Ñ– тубілець, половина його навпроти гори Òарізім, а половина його навпроти гори Евал, Ñк наказав був МойÑей, раб ГоÑподній, благоÑловлÑти Ізраїлів народ найперше.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:34 Рпотім він читав уÑÑ– Ñлова того Закону, благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, уÑе так, Ñк напиÑано в Законі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 8:35 Ðе було Ñлова зо вÑього, що наказав був МойÑей, чого не читав би ІÑÑƒÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ уÑіма зборами ІзраїлÑ, Ñ– жінок, Ñ– дітей, Ñ– приходька, що ходить Ñеред них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:1 І ÑталоÑÑ, коли це почули вÑÑ– царі, що по той бік Йордану, на горі та на поділлі, та на вÑім березі Великого Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Ливану: хіттеÑнин, Ñ– амореÑнин, ханаанеÑнин, періззеÑнин, хіввеÑнин Ñ– євуÑеÑнин,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:2 то вони зібралиÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, щоб однодушно воювати проти ІÑуÑа та проти ІзраїлÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:3 Рмешканці Òів'ону почули, що ІÑÑƒÑ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² Єрихонові та Ðєві,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:4 то зробили й вони хитріÑÑ‚ÑŒ. І пішли вони, Ñ– забезпечилиÑÑŒ живніÑÑ‚ÑŽ на дорогу, Ñ– взÑли повитирані мішки Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñлів Ñвоїх, Ñ– бурдюки Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð° повитирані, Ñ– потріÑкані, Ñ– пов'Ñзані,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:5 Ñ– Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ðµ та полатане на їхніх ногах, Ñ– одежа на них поношена, а ввеÑÑŒ хліб їхньої поживи на дорогу був Ñухий, запліÑнілий.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:6 І пішли вони до ІÑуÑа, до табору в Òілґалі, та й Ñказали до нього та до мужів Ізраїлевих: Ми прийшли з далекого краю, а ви тепер Ñкладіть з нами умову.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:7 І Ñказали Ізраїлеві мужі до хіввеÑн: Може ви Ñидите поблизу наÑ, то Ñк ми Ñкладемо з вами умову?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:8 І Ñказали вони до ІÑуÑа: Ми твої раби. РІÑÑƒÑ Ñказав до них: Хто ви та звідки приходите?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:9 І вони Ñказали йому: З дуже далекого краю прийшли твої раби до Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого, бо ми чули чутку про Ðього, Ñ– вÑе, що Він зробив був в Єгипті,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:10 Ñ– вÑе, що Він зробив двом аморейÑьким царÑм, що по той бік Йордану, Сигонові, цареві хешбонÑькому, та Оґові, цареві башанÑькому, що в Ðштароті.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:11 І Ñказали до Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°ÑˆÑ– Ñтарші та вÑÑ– мешканці нашого краю, говорÑчи: Візьміть у Ñвою руку поживу на дорогу, Ñ– йдіть навпроти них та й Ñкажете їм: Ми ваші раби, а тепер Ñкладіть із нами умову.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилиÑÑ Ð½Ð¸Ð¼ у поживу на дорогу з наших домів у день нашого виходу, щоб іти до ваÑ, а тепер оÑÑŒ він виÑох Ñ– Ñтав запліÑнілий.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:13 Рці бурдюки вина, що понаповнювали ми нові, оÑÑŒ подерлиÑÑ! РоÑÑŒ одежа наша та Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð°ÑˆÐµ повитиралоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ цієї дуже далекої дороги.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:14 І взÑли люди з їхньої поживи на дорогу, а ГоÑподніх уÑÑ‚ не питали.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:15 І вчинив їм ІÑÑƒÑ Ð¼Ð¸Ñ€, Ñ– Ñклав з ними умову, щоб зоÑтавити Ñ—Ñ… при житті, Ñ– приÑÑгнули їм начальники громади.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:16 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ трьох днÑÑ… по тому, Ñк Ñклали з ними умову, то почули, що близькі вони до нього, Ñ– ÑидÑÑ‚ÑŒ вони поміж ними.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:17 І рушили Ізраїлеві Ñини, Ñ– третього Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÐ»Ð¸ до їхніх міÑÑ‚. Рїхні міÑта: Òів'он, Ñ– Кефіра, Ñ– Беерот, Ñ– Кір'ÑÑ‚-Єарім.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:18 І не повбивали Ñ—Ñ… Ізраїлеві Ñини, бо начальники громади приÑÑгли були їм ГоÑподом, Богом ІзраїлÑ. І нарікала вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° на начальників.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:19 І Ñказали вÑÑ– начальники до вÑієї громади: Ми приÑÑгнули їм ГоÑподом, Богом ІзраїлÑ, а тепер ми не можемо доторкнутиÑÑ Ð´Ð¾ них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:20 Оце зробімо їм, позоÑтавимо Ñ—Ñ… при житті, Ñ– не буде на Ð½Ð°Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ за приÑÑгу, що ми приÑÑгнули їм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:21 І Ñказали до них начальники: Ðехай вони живуть. І Ñтали вони рубати дрова та ноÑити воду Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї громади, Ñк говорили їм начальники.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:22 І покликав Ñ—Ñ… ІÑуÑ, Ñ– промовлÑв до них, говорÑчи: Чому ви обманили наÑ, говорÑчи: Ми дуже далекі від ваÑ, а ви оÑÑŒ Ñидите Ñеред наÑ?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:23 Ртепер ви проклÑÑ‚Ñ–, Ñ– не переведетьÑÑ Ð·-поÑеред Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð°Ð±, Ñ– рубачі дров, Ñ– ноÑÑ–Ñ— води Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Бога мого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:24 Рвони відповіли ІÑуÑові та й Ñказали: Бо Ñправді виÑвлено рабам твоїм, що ГоÑподь, Бог твій, наказав МойÑеєві, Своєму рабові, дати вам увеÑÑŒ цей Край, Ñ– вигубити вÑÑ–Ñ… мешканців цієї землі перед вами. І ми дуже налÑкалиÑÑ Ð·Ð° Ñвоє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð¾ Ñтраху перед вами, Ñ– зробили оцю річ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:25 Ртепер ми оце в руці твоїй: Ñк добре, Ñ– Ñк Ñправедливо в очах твоїх учинити нам, учини.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:26 І він зробив їм так, Ñ– врÑтував Ñ—Ñ… від руки Ізраїлевих Ñинів, Ñ– не повбивали Ñ—Ñ….(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 9:27 І дав Ñ—Ñ… ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð·Ð° рубачів дров та за ноÑіїв води Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¸ й Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього жертівника, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ, до міÑцÑ, Ñке він вибере.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:1 І ÑталоÑÑ, Ñк почув єруÑалимÑький цар Ðдоні-Цедек, що ІÑÑƒÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÐ² Ðй та вчинив його заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñ– що Ñк зробив Єрихонові й цареві його, так зробив Ðєві та цареві його, Ñ– що мешканці Òів'ону Ñклали мир з Ізраїлем та були Ñеред них,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:2 то дуже налÑкалиÑÑ, бо Òів'он міÑто велике, Ñк одне з міÑÑ‚ царÑьких, Ñ– що він більший за Ðй, а вÑÑ– люди його лицарі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:3 І поÑлав єруÑалимÑький цар Ðдоні-Цедек до хевронÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð“Ð¾Ð³Ð°Ð¼Ð°, Ñ– до ÑрмутÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐŸÑ–Ñ€'ама, Ñ– до лахіÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¯Ñ„Ñ–Ñ—, Ñ– до еґлонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”ÐµÐ²Ñ–Ñ€Ð°, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:4 Прийдіть до мене, Ñ– допоможіть мені, Ñ– ми поб'ємо Òів'она, бо він замирив з ІÑуÑом та з Ізраїлевими Ñинами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:5 І вони зібралиÑÑ, Ñ– пішли п'ÑÑ‚ÑŒ аморейÑьких царів: цар єруÑалимÑький, цар хевронÑький, цар ÑрмутÑький, цар лахіÑький, цар еґлонÑький, вони та вÑÑ– табори їхні, Ñ– розтаборувалиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Òів'оні, Ñ– воювали проти них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:6 І поÑлали ґів'онÑькі люди до ІÑуÑа та до табору в Òілґал, говорÑчи: Ðе Ñтримуй Ñвоєї руки від Ñвоїх рабів! Прийди до Ð½Ð°Ñ Ñкоро, Ñ– ÑпаÑи Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° допоможи нам, бо зібралиÑÑ Ð½Ð° Ð½Ð°Ñ ÑƒÑÑ– аморейÑькі царі, що замешкують гори.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:7 І рушив ІÑÑƒÑ Ñ–Ð· Òілґалу, він та з ним уÑÑ– воÑки й війÑькові лицарі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:8 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: Ðе бійÑÑ Ñ—Ñ…, бо Я віддав Ñ—Ñ… у твою руку, ніхто з них не вÑтоїть перед тобою.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:9 І прибув до них ІÑÑƒÑ Ð·Ð½ÐµÐ½Ð°Ñ†ÑŒÐºÐ°, цілу ніч ішов із Òілґалу.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:10 І ГоÑподь навів на них Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ізраїлем, Ñ– побив Ñ—Ñ… великою поразкою в Òів'оні. І він гнав Ñ—Ñ… дорогою входу до Бет-Хорону, Ñ– бив Ñ—Ñ… аж до Ðзеки та аж до Маккеди.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:11 І ÑталоÑÑ, коли вони втікали перед Ізраїлем Ñ– були на Ñході від Бет-Хорону, то ГоÑподь кидав на них із неба велике ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¶ до Ðзеки, Ñ– вони вмирали. Тих, що повмирали від градового каміннÑ, було більше від тих, що Ізраїлеві Ñини повбивали мечем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:12 Тоді ІÑÑƒÑ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² ГоÑподеві того днÑ, коли ГоÑподь дав амореÑнина перед Ізраїлевих Ñинів, та й Ñказав на очах ІзраїлÑ: Стань, Ñонце, в Òів'оні, а ти, міÑÑцю, ув айÑлонÑькій долині!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:13 І Ñонце затрималоÑÑ, а міÑÑць ÑпинивÑÑ, аж поки народ відімÑтивÑÑ Ñвоїм ворогам. Чи це не напиÑане в книзі Праведного? І Ñонце Ñтало на половині неба, Ñ– не поÑпішалоÑÑ Ð·Ð°Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ майже цілий день.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:14 І не було такого, Ñк день той, ані перед ним, ані по ньому, щоб ГоÑподь так Ñлухав людÑького голоÑу, бо ГоÑподь воював Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:15 І вернувÑÑ Ð†ÑуÑ, а з ним увеÑÑŒ Ізраїль до табору в Òілґал.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:16 Ð Ñ‚Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ царів повтікали, та й ÑховалиÑÑ Ð² печері в Маккеді.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:17 І було донеÑено ІÑуÑові й Ñказано: Знайдені Ñ‚Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ царів, Ñховані в печері в Маккеді.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:18 РІÑÑƒÑ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Приваліть велике ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° отвір печери, Ñ– призначте до неї людей, щоб Ñ—Ñ… Ñтерегти.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:19 Рви не Ñтійте, женітьÑÑ Ð·Ð° Ñвоїми ворогами, Ñ– понищте їхні задні Ñтежі, Ñ– не давайте їм входити до їхніх міÑÑ‚, бо ГоÑподь, Бог ваш, віддав Ñ—Ñ… у вашу руку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:20 І ÑталоÑÑ, Ñк завдав їм ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° Ізраїлеві Ñини дуже велику поразку, так, що прийшов їм кінець, а врÑтовані повтікали від них, Ñ– повходили до твердинних міÑÑ‚,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:21 то ввеÑÑŒ народ у Ñпокої вернувÑÑ Ð´Ð¾ табору до ІÑуÑа в Маккеді, Ñ– ніхто не поворушив Ñзика Ñвого проти кого з Ізраїлевих Ñинів!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:22 І Ñказав ІÑуÑ: Відчиніть отвір печери, Ñ– приведіть до мене з печери тих п'Ñтьох царів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:23 І вони зробили так, Ñ– вивели до нього з печери тих п'Ñтьох царів: Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ñ€ÑƒÑалимÑького, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…ÐµÐ²Ñ€Ð¾Ð½Ñького, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÑрмутÑького, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð»Ð°Ñ…Ñ–Ñького, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐµÒ‘Ð»Ð¾Ð½Ñького.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:24 І ÑталоÑÑ, Ñк привели тих царів до ІÑуÑа, то ІÑÑƒÑ Ð·Ð°ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð² уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих людей, Ñ– Ñказав війÑьковим начальникам, що йшли з ним: Підійдіть, поÑтавте Ñвої ноги на шиї цих царів. І вони попідходили, Ñ– поÑтавили Ñвої ноги на їхні шиї.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:25 І Ñказав до них ІÑуÑ: Ðе бійтеÑÑ Ð¹ не лÑкайтеÑÑ, будьте Ñильні та відважні, бо ГоÑподь зробить так уÑім вашим ворогам, із Ñкими ви воюєте.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:26 Рпо цьому ІÑÑƒÑ Ð±Ð¸Ð² Ñ—Ñ…, Ñ– повбивав Ñ—Ñ…, Ñ– повіÑив Ñ—Ñ… на п'Ñтьох деревах. І виÑіли вони на тих деревах аж до вечора.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:27 І ÑталоÑÑ Ð½Ð° Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ ÑонцÑ, ІÑÑƒÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², Ñ– поздіймали Ñ—Ñ… із дерев, Ñ– повкидали Ñ—Ñ… до печери, де вони були поховалиÑÑ, Ñ– понакладали велике ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° отвір печери, де воно аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:28 РМаккеду ІÑÑƒÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÐ² того днÑ, Ñ– побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча Ñ—Ñ— та Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ—Ñ—, учинив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм Ñ—Ñ… та кожну оÑобу, хто був у ній, не позоÑтавив жодного врÑтованого в ній. І зробив він Ñ—Ñ— цареві те Ñаме, що зробив був цареві єрихонÑькому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:29 РІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль із ним перейшов з Маккеди до Лівни, та й воював проти Лівни.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:30 І дав ГоÑподь в Ізраїлеву руку також Ñ—Ñ— та Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ—Ñ—, Ñ– він побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча Ñ—Ñ— та кожну оÑобу, що в ній, не позоÑтавив жодного врÑтованого в ній. І зробив він цареві Ñ—Ñ—, Ñк зробив був цареві єрихонÑькому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:31 І перейшов ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль із ним із Лівни до Лахішу, Ñ– таборував при ньому та воював проти нього.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:32 І дав ГоÑподь в Ізраїлеву руку Лахіш, Ñ– здобув він його другого днÑ, Ñ– побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча його та кожну оÑобу, що в ньому, уÑе так, Ñк зробив був Лівні.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:33 Тоді прийшов ґезерÑький цар Горам допомогти Лахішу, та ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ð±Ð¸Ð² його й народ його, так що не позоÑтавив жодного в ньому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:34 І перейшов ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль із ним з Лахішу до Еґлону, Ñ– таборували при ньому та воювали з ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:35 І здобули його того днÑ, Ñ– побили його віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, а кожну оÑобу, що в ньому, того Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð»Ð¸ заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, уÑе так, Ñк зробив був Лахішу.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:36 І пішов ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль із ним з Еґлону до Хеврону, Ñ– воював із ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:37 І здобув його, Ñ– побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча його та Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– вÑÑ– міÑта його, Ñ– кожну оÑобу, що в ньому, не позоÑтавив жодного врÑтованого, уÑе так, Ñк зробив був Еґлонові. І зробив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм його та кожну оÑобу, що в ньому була.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:38 І вернувÑÑ Ð†ÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль із ним до Девіру, Ñ– воював із ним.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:39 І він здобув його, Ñ– Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– вÑÑ– міÑта його, Ñ– повбивали Ñ—Ñ… віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, та й зробив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм кожну душу, що в ньому, не позоÑтавив жодного врÑтованого, Ñк зробив був Хевронові, так зробив Девірові та цареві його, Ñ– Ñк зробив був Лівні та цареві Ñ—Ñ—.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:40 І побив ІÑÑƒÑ ÑƒÐ²ÐµÑÑŒ Край: гору, Ñ– Ðеґев Ñ– Шефелу, Ñ– узбіччÑ, Ñ– вÑÑ–Ñ… їхніх царів, не зоÑтавив жодного врÑтованого, а кожну оÑобу зробив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñк наказав був ГоÑподь, Бог Ізраїлів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:41 І бив Ñ—Ñ… ІÑÑƒÑ Ð²Ñ–Ð´ Кадеш-Барнеа та аж до Ðззи, Ñ– ввеÑÑŒ ґошенÑький край, Ñ– аж до Òів'ону.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:42 РвÑÑ–Ñ… тих царів та їхній край ІÑÑƒÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÐ² одним разом, бо ГоÑподь, Бог Ізраїлів, воював Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 10:43 І вернувÑÑ Ð†ÑÑƒÑ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ Ізраїль із ним до табору в Òілґал.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:1 І ÑталоÑÑ, Ñк почув це хацорÑький цар Явін, то поÑлав до мадонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾Ð²Ð°Ð²Ð°, Ñ– до Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÑˆÑ–Ð¼Ñ€Ð¾Ð½Ñького, Ñ– до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ñ…ÑˆÐ°Ñ„Ñького,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:2 Ñ– до царів, що з півночі на горі та в Ñтепу на південь Кінроту, Ñ– в Шефелі, Ñ– на верхах Дори з заходу,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:3 ханаанеÑнин зо Ñходу та з заходу, а амореÑнин, Ñ– хіттеÑнин, Ñ– періззеÑнин, Ñ– євуÑеÑнин, а хіввеÑнин під Гермоном, у краї Міцпи.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:4 І вийшли вони та вÑÑ– їхні табори з ними, народ, чиÑленний кількіÑÑ‚ÑŽ, Ñк піÑок, що на березі морÑ, Ñ– коней та колеÑниць дуже багато.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:5 І змовилиÑÑ Ð²ÑÑ– ці царі, Ñ– прийшли й таборували разом при озері Мером, щоб воювати з Ізраїлем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:6 І Ñказав ГоÑподь до ІÑуÑа: Ðе бійÑÑ Ñ—Ñ…, бо взавтра коло цього чаÑу Я покладу Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ… трупами перед Ізраїлем; їхнім конÑм попідрізуєш жили ніг, а їхні колеÑниці попалиш в огні.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:7 І вийшов на них зненацька ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° вÑÑ– воÑки з ним при озері Мером, та й напали на них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:8 І дав Ñ—Ñ… ГоÑподь в Ізраїлеву руку, Ñ– вони повбивали Ñ—Ñ…, Ñ– гнали Ñ—Ñ… аж до Великого Сидону, Ñ– аж до МіÑрефот-Маїму, Ñ– аж до долини Міцпи на Ñхід, Ñ– повибивали Ñ—Ñ…, так що не зоÑтавили їм жодного врÑтованого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:9 І зробив їм ІÑуÑ, Ñк Ñказав йому ГоÑподь: їхнім конÑм попідрізував жили, а їхні колеÑниці попалив ув огні.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:10 І вернувÑÑ Ð†ÑÑƒÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу, Ñ– здобув Хацор, а його Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð±Ð¸Ð² мечем, бо Хацор перед тим був головою вÑÑ–Ñ… тих царÑтв.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:11 І вони повбивали віÑÑ‚Ñ€Ñм меча кожну оÑобу, що в ньому, зробили Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, не позоÑталаÑÑ Ð¶Ð¾Ð´Ð½Ð° душа, а Хацора Ñпалив огнем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:12 РвÑÑ– царÑькі міÑта та вÑÑ–Ñ… їхніх царів ІÑÑƒÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÐ², та й повбивав Ñ—Ñ… віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, зробив Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñк наказав був МойÑей, раб ГоÑподній.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:13 Тільки вÑÑ– міÑта, що ÑтоÑÑ‚ÑŒ на згір'ÑÑ… Ñвоїх, не Ñпалив Ñ—Ñ… Ізраїль, крім Хацору, одного його Ñпалив ІÑуÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:14 РвÑÑŽ здобич тих міÑÑ‚ та худобу Ізраїлеві Ñини забрали Ñобі; тільки кожну людину побили віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, аж поки вони не вигубили Ñ—Ñ…, не позоÑтавили жодної душі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:15 Як ГоÑподь наказав був МойÑеєві, Своєму рабові, так МойÑей наказав ІÑуÑові, Ñ– так зробив ІÑуÑ, не занехав ані Ñлова зо вÑього, що ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:16 І взÑв ІÑÑƒÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ той Край: гори Юди Ñ– ввеÑÑŒ Ðеґев, Ñ– ввеÑÑŒ ґошенÑький край, Ñ– Шефелу, Ñ– Ðраву, Ñ– гори Ізраїлеві, Ñ– їхню надморÑьку низину,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:17 від гори Халак, що Ñ‚ÑгнетьÑÑ Ð´Ð¾ Сеїру, Ñ– аж до Баал-Òаду в ливанÑькій долині під горою Гермон. РвÑÑ–Ñ… їхніх царів він забрав, Ñ– бив Ñ—Ñ…, Ñ– повбивав Ñ—Ñ….(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:18 Довгий Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¸Ð² ІÑÑƒÑ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ñƒ зо вÑіма тими царÑми.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:19 Ðе було міÑта, що Ñклало б мир з Ізраїлевими Ñинами, окрім хіввеÑнина, ґів'онÑьких мешканців, уÑе взÑли війною.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:20 Бо від ГоÑпода було, щоб зробити запеклим їхнє Ñерце на війну проти ІзраїлÑ, щоб учинити Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, щоб не було Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… милоÑти, але щоб вигубити Ñ—Ñ…, Ñк ГоÑподь наказав був МойÑеєві.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:21 І прийшов ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу, Ñ– вигубив велетнів із гори, з Хеврону, з Девіру, з Ðнаву, Ñ– з уÑÑ–Ñ… ЮдÑьких гір, Ñ– з уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих гір, разом з їхніми міÑтами ІÑÑƒÑ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:22 Ðе позоÑтавив Ð²ÐµÐ»ÐµÑ‚Ð½Ñ Ð² краї Ізраїлевих Ñинів, вони позоÑтали тільки в Ðззі, в Òаті та в Ðшдоді.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 11:23 І взÑв ІÑÑƒÑ ÑƒÐ²ÐµÑÑŒ Край, уÑе так, Ñк говорив був ГоÑподь до МойÑеÑ. І ІÑÑƒÑ Ð´Ð°Ð² його Ізраїлеві на Ñпадок, за їхнім поділом на їхні племена. РКрай заÑпокоївÑÑ Ð²Ñ–Ð´ війни.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:1 Роце царі того Краю, Ñких побили Ізраїлеві Ñини, Ñ– поÑіли їхній Край по тім боці Йордану на Ñхід ÑонцÑ, від арнонÑького потоку аж до гори Гермон, та ввеÑÑŒ Ñтеп на Ñхід:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:2 Сигон, цар аморейÑький, що Ñидів у Хешбоні, що панував від Ðроеру, що над берегом арнонÑького потоку, Ñ– Ñередина потоку, Ñ– половина Òілеаду, Ñ– аж до потоку Яббоку, границі Ñинів Ðммонових,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:3 Ñ– Ñтеп аж до озера Кінроту на Ñхід, Ñ– аж до Ñтепового морÑ, Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ð¾Ð³Ð¾ на Ñхід, дорогою на Бет-Гаєшімот, Ñ– від Теману під узбіччÑми ПіÑÒ‘Ñ–.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:4 І Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐžÒ‘Ð°, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького, із оÑтатку рефаїв, що Ñидів в Ðштароті, Ñ– в Едреї,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:5 Ñ– що панував на горі Гермон, Ñ– на Салха, Ñ– на вÑім Башані аж до границі ґешурейÑької та маахатейÑької, Ñ– половина Òілеаду, Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð¸Ð³Ð¾Ð½Ð°, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…ÐµÑˆÐ±Ð¾Ð½Ñького.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:6 МойÑей, раб ГоÑподній, та Ізраїлеві Ñини повбивали Ñ—Ñ…. І дав його МойÑей раб ГоÑподній, на Ñпадок Рувимовому та Òадовому та половині племени МанаÑіїного.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:7 Роце царі того Краю, що повбивав ІÑÑƒÑ Ñ‚Ð° Ізраїлеві Ñини по той бік Йордану на захід від Баал-Òаду в ливанÑькій долині аж до гори Халак, що підіймаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Сеїру, Ñ– ІÑÑƒÑ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð² Ñ—Ñ— Ізраїлевим племенам на Ñпадок за їхнім поділом,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:8 на горі, Ñ– в Шефілі, Ñ– в Ðраві, Ñ– на узбіччі, Ñ– в пуÑтині, Ñ– на півдні, хіттеÑнина, амореÑнина, Ñ– ханаанеÑнина, періззеÑнина, хіввеÑнина й євуÑеÑнина:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:9 цар єрихонÑький один, цар гайÑький, що з боку Бет-Елу, один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:10 цар єруÑалимÑький один, цар хевронÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:11 цар ÑрмутÑький один, цар лахіÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:12 цар єґлонÑький один, цар ґезерÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:13 цар девірÑький один, цар ґедерÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:14 цар хоремÑький один, цар арадÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:15 цар лівенÑький один, цар адулламÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:16 цар маккедÑький один, цар бет-елÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:17 цар таппуахÑький один, цар хеферÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:18 цар афекÑький один, цар шаронÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:19 цар мадонÑький один, цар хацорÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:20 цар шімронÑький один, цар ахшафÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:21 цар таанахÑький один, цар меґіддівÑький один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:22 цар кедеÑький один, цар йокнеамÑький при Кармелі один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:23 цар дорÑький при Ðафат-Дорі один, цар ґоїмÑький при Òілґалі один,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 12:24 цар тірцький один. УÑÑ–Ñ… царів тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:1 РІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾ÑтарівÑÑ Ð¹ увійшов у дні. І Ñказав ГоÑподь до нього: Ти поÑтарівÑÑ Ñ‚Ð° ввійшов у дні, а Краю позоÑтаєтьÑÑ Ñ‰Ðµ дуже багато, щоб поÑÑ–Ñти його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:2 Оце позоÑталий Край: уÑÑ– округи филиÑтимÑькі, Ñ– ввеÑÑŒ Òешурей,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:3 від Шіхору, що навпроти Єгипту, Ñ– аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеÑнина залічений, п'ÑÑ‚ÑŒ филиÑтимÑьких кнÑзів: аззатÑький, ашдодÑький, ашкелонÑький, ґаттійÑький Ñ– екронÑький, та аввеї.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:4 Від Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð²ÑÑ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½Ñька Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð° Меара, що ÑидонÑька, аж до Ðфеки, аж до аморейÑької границі,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:5 Ñ– ґівлейÑька землÑ, Ñ– ввеÑÑŒ Ливан на Ñхід ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Баал-Òаду під горою Гермон аж до входу до Хамату.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:6 УÑÑ–Ñ… мешканців гір від Ливану аж до МіÑрефот-Маїму, уÑÑ–Ñ… ÑидонÑн, Я повиганÑÑŽ Ñ—Ñ… перед Ізраїлевими Ñинами. Тільки поділи Ñ—Ñ— жеребком на Ñпадок Ізраїлеві, Ñк Я наказав був тобі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:7 Ртепер поділи цей Край на Ñпадок дев'Ñти племенам та половині племени МанаÑіїному.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:8 Разом із ним Рувимові та Òадові взÑли Ñвій Ñпадок що дав їм МойÑей по той бік Йордану на Ñхід, Ñк дав їм МойÑей, раб ГоÑподній,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:9 від Ðроеру, що на березі арнонÑького потоку, Ñ– міÑто, що Ñеред тієї долини, Ñ– вÑÑ Ð¼ÐµÐ´ÐµÐ²Ñька рівнина аж до Дівону,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:10 Ñ– вÑÑ– міÑта Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, що царював у Хешбоні, аж до границі Ðммонових Ñинів,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:11 Ñ– Òілеад, Ñ– Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ò‘ÐµÑˆÑƒÑ€ÐµÐ¹Ñька та маахейÑька, Ñ– вÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð° Гермон, Ñ– ввеÑÑŒ Башан аж до Салхи,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:12 уÑе царÑтво Оґа в Башані, що царював в Ðштароті та в Едреї, він позоÑтавÑÑ Ð· оÑтанку рефаїв, а МойÑей повбивав Ñ—Ñ… та повиганÑв Ñ—Ñ….(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:13 І не вигнали Ізраїлеві Ñини ґешуреÑнина, Ñ– маахатеÑнина, Ñ– Ñидів Òешур та Маахат Ñеред ІзраїлÑ, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:14 Тільки Левієвому племені не дав він Ñпадку, огнÑні жертви ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, то Ñпадок його, Ñк Я говорив був йому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:15 І дав МойÑей племені Рувимових Ñинів Ñпадок за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:16 І була їм Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ðроеру, що на березі арнонÑького потоку, Ñ– міÑто, що Ñеред тієї долини, Ñ– вÑÑ Ñ€Ñ–Ð²Ð½Ð¸Ð½Ð° при Медеві,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:17 Хешбон Ñ– вÑÑ– міÑта його, що на рівнині, Дівон, Ñ– Бамот-Баал, Ñ– Бет-Баал-Меон,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:18 Ñ– Ягца, Ñ– Кедемот, Ñ– Мефаат,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:19 Ñ– Кір'Ñтаїм, Ñ– Сівма, Ñ– Церет-Гашшахар на горі Емеку,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:20 Ñ– Бет-Пеор, Ñ– ÑƒÐ·Ð±Ñ–Ñ‡Ñ‡Ñ ÐŸÑ–ÑÒ‘Ñ–, Ñ– Бет-Гаєшімот,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:21 Ñ– вÑÑ– міÑта рівнини, Ñ– вÑе царÑтво Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, що царював у Хешбоні, що МойÑей убив його та мідіÑнÑьких начальників: ЕвіÑ, Ñ– Рекема, Ñ– Цура, Ñ– Хура, Ñ– Реву, Ñигонових кнÑзів, мешканців того краю.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:22 РВалаама, Беорового Ñина, чарівника, Ізраїлеві Ñини забили мечем Ñеред інших, Ñких вони побили.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:23 І була Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð ÑƒÐ²Ð¸Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів: Йордан Ñ– границÑ. Це Ñпадок Рувимових Ñинів за їхніми родами, їхні міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:24 І дав МойÑей Òадовому племені, Ñинам Òада за їхніми родами,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:25 Ñ– була їм границÑ: Язер, Ñ– вÑÑ– ґілеадÑькі міÑта, Ñ– половина краю аммонових Ñинів аж до Ðроеру, що навпроти Рабби,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:26 Рз Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:27 Ñ– в долині Бет-Гараму, Ñ– Бет-Ðімра, Ñ– Суккот, Ñ– Цафон, оÑтанок царÑтва Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…ÐµÑˆÐ±Ð¾Ð½Ñького, Йордан Ñ– Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¾Ð·ÐµÑ€Ð° Кіннерет по тім боці Йордану на Ñхід.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:28 Це Ñпадок Òадових Ñинів за їхніми родами, міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:29 І дав МойÑей половині племени МанаÑіїного, Ñ– воно було половині племени МанаÑіїних Ñинів за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:30 І була Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Манахаїму, увеÑÑŒ Башан, уÑе царÑтво Оґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького, Ñ– вÑÑ– Ñела Яіру, що в Башані, шіÑтдеÑÑÑ‚ міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:31 Рполовина Òілеаду, Ñ– Ðштарот, Ñ– ЕдреÑ, міÑта Оґового царÑтва в Башані, Ñинам Махіра, МанаÑіїного Ñина, половині Ñинів Махіра за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:32 Оце те, що МойÑей дав на Ñпадок в моавÑьких Ñтепах по тім боці Йордану на Ñхід.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 13:33 РЛевієвому племені МойÑей не дав Ñпадку, ГоÑподь, Бог Ізраїлів, Він їхній Ñпадок, Ñк говорив їм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:1 Роце те, що поÑіли Ізраїлеві Ñини в ханаанÑькому Краї, що дали їм на Ñпадок ÑвÑщеник Елеазар, Ñ– ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, та голови батьків племен Ізраїлевих Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:2 Жеребком приділили їхній Ñпадок, Ñк наказав був ГоÑподь через МойÑеÑ, дев'Ñти племенам Ñ– половині племени.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:3 Бо дав МойÑей наÑÐ»Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам Ñпадку не дав Ñеред них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:4 Бо ЙоÑипових Ñинів було двоє поколінь, МанаÑÑ–Ñ Ñ‚Ð° Єфрем, а Левитам не дали Ñпадку в Краю, а тільки міÑта на оÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° їхні паÑовиÑька Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— худоби та Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ маєтку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:5 Як наказав був ГоÑподь МойÑеєві, так зробили Ізраїлеві Ñини, та й поділили Край.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:6 І підійшли Юдині Ñини до ІÑуÑа в Òілґалі, та й Ñказав до нього Калев, Ñин Єфуннеїв, кеназзеÑнин: Ти знаєш те Ñлово, що ГоÑподь говорив до МойÑеÑ, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:7 Я був віку Ñорока літ, коли МойÑей, раб ГоÑподній, поÑилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І Ñ Ð´Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð² йому Ñправу, Ñк було в Ñерці моїм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:8 Рмої браттÑ, що ходили зо мною, знеÑилили були Ñерце народу, а Ñ Ð¾Ð±Ñтавав за ГоÑподом, Богом моїм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:9 І приÑÑгнув МойÑей того днÑ, говорÑчи: Поправді кажу, той Край, що нога Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð° в ньому, буде на Ñпадок тобі та Ñинам твоїм аж навіки, бо ти обÑтавав за ГоÑподом, Богом моїм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:10 Ртепер оце ГоÑподь позоÑтавив мене при житті, Ñк говорив. Оце Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ відтоді, Ñк ГоÑподь говорив був це Ñлово МойÑеєві, коли Ізраїль ходив у пуÑтині. Ртепер оÑÑŒ Ñ Ð²Ñ–ÐºÑƒ воÑьмидеÑÑти й п'Ñти літ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:11 Сьогодні Ñ Ñ‰Ðµ Ñильний, Ñк того днÑ, коли МойÑей поÑилав мене, Ñка Ñила Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð´Ñ–, така Ñила Ð¼Ð¾Ñ Ð¹ тепер, щоб воювати, Ñ– виходити, Ñ– приходити.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:12 Ртепер дай же мені цей гориÑтий край, про Ñкий ГоÑподь говорив того днÑ, бо ти чув того днÑ, що там велетні та великі укріплені міÑта. Може ГоÑподь буде зо мною, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð³Ð°Ð½ÑÑŽ Ñ—Ñ…, Ñк говорив був ГоÑподь.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:13 І поблагоÑловив його ІÑуÑ, Ñ– дав Калевові, Ñинові Єфуннеєвому, Хеврон за Ñпадок.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:14 Тому Ñтав Хеврон Калевові, Ñинові Єфуннеєвому, кеназзеÑнинові, за Ñпадок, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ, за те, що він обÑтавав за ГоÑподом, Богом ІзраїлÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 14:15 Рім'Ñ Ð¥ÐµÐ²Ñ€Ð¾Ð½Ñƒ давніше було Кір'ÑÑ‚-Ðрба, що між велетнів був найбільший чоловік. РКрай заÑпокоївÑÑ Ð²Ñ–Ð´ війни.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:1 І був жеребок Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ Юдиних Ñинів за їхніми родами: до едомÑької границі пуÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð¦Ñ–Ð½, на південь від теманÑького краю.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:2 І була їм південна Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ð¾Ð³Ð¾ морÑ, від затоки, зверненої на південь.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:3 І йде вона на південь від Маале-Ðкраббіму, Ñ– переходить до Ціну, Ñ– підіймаєтьÑÑ Ð· півднÑ, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, Ñ– підіймаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ðддару й обертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Кар до Каркаї.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:4 І переходить вона до Ðдмону, Ñ– йде до єгипетÑького потоку, Ñ– Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° захід. Це буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð° границÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:5 Ð Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° Ñхід Солоне море аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ñ€Ð´Ð°Ð½Ñƒ. Ð Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñƒ бік півночі: від морÑької затоки з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ñ€Ð´Ð°Ð½Ñƒ,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:6 Ñ– підіймаєтьÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; Ñ– підіймаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Евен-Боган-Бен-Рувена.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:7 І підіймаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ ахорÑької долини, а на півночі звертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Òілґалу, що навпроти Маале-Ðдумміму, що на південь від потоку. І переходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Ме-Ен-Шемешу, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Ен-Роґелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:8 І підіймаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Òе-Бен-Гінному побіч євуÑеÑнина з півднÑ, це ЄруÑалим. І підіймаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, що навпроти Òе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:9 І біжить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸ до джерела Ме-Ðефтоаху, Ñ– йде до міÑÑ‚ гори Ефрону; Ñ– біжить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Баали, це Кір'ÑÑ‚-Єарім.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:10 І обертаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð· Баали на захід до гори Сеїр, Ñ– переходить до плеча гори Єарім з півночі, це КеÑалон; Ñ– Ñходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:11 І йде та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ð¾ край Екрону на північ, Ñ– біжить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Шіккарону, Ñ– переходить до гори Баали, Ñ– йде до Явнеїлу. І Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ заході.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:12 Ð Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Великого морÑ. Ð Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ†Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¸Ñ… Ñинів навколо за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:13 РКалеву, Ñинові Єфуннеєвому, він дав чаÑтку Ñеред Юдиних Ñинів, за ГоÑподнім наказом до ІÑуÑа, Кір'ÑÑ‚-Ðрби, батька велетнів, воно Хеврон.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:14 І Калев повиганÑв звідти трьох велетнів: ШешаÑ, Ñ– Ðхімана, Ñ– ТалмаÑ, уроджених велетнів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:15 І пішов він звідти до девірÑьких мешканців, а ім'Ñ Ð”ÐµÐ²Ñ–Ñ€Ð° давніше Кір'ÑÑ‚-Сефер.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:16 І Ñказав Калев: Хто поб'Ñ” Кір'ÑÑ‚-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою ÐÑ…Ñу за жінку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:17 І здобув його Отніїл, Ñин Кеназів, брат Калевів. І він дав йому Ñвою дочку ÐÑ…Ñу за жінку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:18 І ÑталоÑÑ, коли вона відходила, то намовила його жадати Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñ—Ñ— батька. І зійшла вона з оÑла, а Калев Ñказав їй: Що тобі?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:19 І вона Ñказала: Дай мені дар благоÑловеннÑ! Бо ти дав мені землю Ñуху, то даÑи мені це й водні джерела. І він дав їй Òуллот горішній та Òуллот долішній.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:20 Оце Ñпадок племени Юдиних Ñинів за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:21 І були Ñ‚Ñ– міÑта від краю племени Юдиних Ñинів до едомÑької границі на півдні: Кавцеїл, Ñ– Едер, Ñ– Яґур,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:22 Ñ– Кіна, Ñ– Дімона, Ñ– Ðд'ада,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:23 Ñ– Кедеш, Ñ– Хацор, Ñ– Їтнан,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:24 Зіф, Ñ– Телем, Ñ– Беалот,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:25 Ñ– Хацор-Хадатта, Ñ– Керійот-Хецрон, це Хацор,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:26 Ðмам, Ñ– Шема, Ñ– Молада,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:27 Ñ– Хацор-Òадда, Ñ– Хешмон, Ñ– Бет-Пелет,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:28 Ñ– Хацар-Шуал, Ñ– Беер-Шева, Ñ– БізйотеÑ,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:29 Баала, Ñ– Ійїм, Ñ– Ецем,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:30 Ñ– Елтолад, Ñ– ХеÑіл, Ñ– Хорма,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:31 Ñ– Ціклаґ, Ñ– Мадманна, Ñ– СанÑанна,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:32 Ñ– Леваот, Ñ– Шілхім, Ñ– Ðїн, Ñ– Ріммон. УÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:33 Ðа Шефалі: Ештаол, Ñ– Цор'а, Ñ– Ðшна,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:34 Ñ– Заноах, Ñ– Ен-Òаннім, Таппуах Ñ– Гаенам,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:35 Ярмут, Ñ– Ðдуллам, Сохо й Ðзека,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:36 Ñ– Шаараїм, Ñ– Ðдітаїм, Ñ– Òедера, Ñ– Òедеротаїм, чотирнадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:37 Ценан, Ñ– Хадаша, Ñ– Міґдал-Òад,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:38 Ñ– Діл'ан, Ñ– Міцпе, Ñ– Йоктеїл,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:39 Лахіш, Ñ– Боцкат, Ñ– Еґлон,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:40 Ñ– Каббон, Ñ– ЛахмаÑ, Ñ– Кітліш,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:41 Ñ– Òедерот, Бет-Даґон, Ñ– Ðаама, Ñ– Маккеда, шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:42 Лівна, Ñ– Етер, Ñ– Ðшан,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:43 Ñ– Ївтах, Ñ– Ðшна, Ñ– Ðеців,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:44 Ñ– Кеіла, Ñ– Ðхзів, Ñ– Мареша, дев'ÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:45 Екрон Ñ– підлеглі міÑта його та оÑелі його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:46 Від Екрону й до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ ÑƒÑе, що при Ðшдоді та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:47 Ðшдод, підлеглі міÑта його та оÑелі його; Ðзза, підлеглі міÑта Ñ—Ñ— та оÑелі Ñ—Ñ— до єгипетÑького потоку, Ñ– море Велике, Ñ– границÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:48 І на горах: Шамір, Ñ– Яттір, Ñ– Сохо,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:49 Ñ– Данна, Ñ– Кір'ÑÑ‚-Санна, він Девір,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:50 Ñ– Ðнав, Ñ– Ештемо, Ñ– Ðнім,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:51 Ñ– Òошен, Ñ– Холон, Ñ– Òіло, одинадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:52 Ðрав, Ñ– Дума, Ñ– Еш'ан,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:53 Ñ– Янім, Ñ– Бет-Таппуах, Ñ– Ðфека,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:54 Ñ– Хумта, Ñ– Кір'ÑÑ‚-Ðрба, це Хеврон, Ñ– Ціор, дев'ÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:55 Маон, Кармел, Ñ– Зіф, Ñ– Юта,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:56 Їзреїл, Ñ– Йокдеам, Ñ– Заноах,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:57 Каїн, Òів'а, Ñ– Тімна, деÑÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:58 Халхул, Бет-Цур, Ñ– Òедор,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:59 Ñ– Маарат, Ñ– Бет-Ðнот, Ñ– Елтекон, шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:60 Кір'ÑÑ‚-Баал, він Кір'ÑÑ‚-Єарім, Ñ– Рабба, двоє міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:61 Ðа пуÑтині: Бет-Гаарава, Міддін, Ñ– Сехаха,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:62 Ñ– Ðівшан, Ñ– Ір-Гаммелах, Ñ– Ен-Òеді, шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 15:63 РєвуÑеÑн, мешканців ЄруÑалиму, Юдини Ñини не могли Ñ—Ñ… вигнати, Ñ– оÑів ЄвуÑеÑнин із Юдиними Ñинами в ЄруÑалимі, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:1 І вийшов жеребок Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ñипових Ñинів: від єрихонÑького Йордану до єрихонÑької води на Ñхід пуÑтинÑ, що Ñ‚ÑгнетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Єрихону по горі до Бет-Елу.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:2 І виходить вона з Бет-Елу до Луз, Ñ– переходить до границі Ðрки до Ðтароту,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:3 Ñ– Ñходить на захід до границі ÑфлетÑької, аж до границі Бет-Хорону долішнього, Ñ– аж до Òезеру, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ морі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:4 І поÑіли це ЙоÑипові Ñини, МанаÑÑ–Ñ Ñ‚Ð° Єфрем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:5 І була Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів за їхніми родами, а Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñпадку на Ñхід була: Ðтрот-Ðддар аж до горішнього Бет-Хорону.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:6 І виходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Міхметату з півночі, Ñ– повертаєтьÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° Ñхід до Таанат-Шіло, та й переходить його зо Ñходу до Яноаху.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:7 І Ñходить вона з Яноаху до Ðтароту та до Ðаари, Ñ– дотикає Єрихону, Ñ– виходить до Йордану.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:8 Рз Таппуаху Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð´Ðµ на захід до потоку Кана, та й закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ морі. Це Ñпадок племени Єфремових Ñинів за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:9 І міÑта, відділені Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів, були Ñеред Ñпадку МанаÑіїних Ñинів, уÑÑ– Ñ‚Ñ– міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 16:10 Та не вигнали вони ханаанеÑнина, що Ñидів у Òезері. І Ñидів ханаанеÑнин поÑеред Єфрема Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ, Ñ– давав данину працею.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:1 І вийшов жеребок Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ð½Ð°Ñіїного племени, бо він первенець ЙоÑипів, Махірові, МанаÑіїному первенцеві, Òілеадовому батькові, бо він був воÑк, то був йому Òілеад та Башан.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:2 І було Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñталих МанаÑіїних Ñинів за їхніми родами: Ñинам Ðвіезера, Ñ– Ñинам Хелека, Ñ– Ñинам Ðзріїла, Ñ– Ñинам Шехема, Ñ– Ñинам Хефера, Ñ– Ñинам Шеміда. Оце Ñини МанаÑÑ–Ñ—, ЙоÑипового Ñина, мужі, за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:3 Рв Целофхада, Ñина Хефера, Ñина Òілеада, Ñина Махіра, Ñина МанаÑіїного, не було в нього Ñинів, а тільки дочки. Роце імена його дочок: Махла, Ñ– Ðоа, Ñ– Хоґла, Мілка та Тірца.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:4 І прийшли вони до ÑвÑщеника Елеазара, Ñ– до ІÑуÑа, Ðавинового Ñина, та перед начальників, говорÑчи: ГоÑподь наказав був МойÑеєві дати нам Ñпадок Ñеред наших братів. І дав їм на ГоÑподній наказ Ñпадок Ñеред братів їхнього батька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:5 І випало Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ð½Ð°ÑÑ–Ñ— деÑÑÑ‚ÑŒ наділів, окрім землі Òілеаду та Башану, що по той бік Йордану,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:6 бо МанаÑіїні дочки поÑіли Ñпадок Ñеред Ñинів його, а ґілеадÑький край був Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñталих МанаÑіїних Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:7 І була МанаÑіїна Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ðшер-Гамміхметату, що навпроти Сигему, Ñ– йде та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° південь до мешканців Ен-Таппуаху.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:8 Ð”Ð»Ñ ÐœÐ°Ð½Ð°ÑÑ–Ñ— був край Таппуах, а міÑто Таппуах при МанаÑіїній границі Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:9 І Ñходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ потоку Кана, на південь від потоку. Ці міÑта Єфремові Ñеред МанаÑіїних міÑÑ‚. Ð Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ°Ð½Ð°ÑÑ–Ñ— від півночі до потоку, а кінчалаÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ морі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:10 Ðа південь Єфремове, а на північ МанаÑіїне, а границею того було море. Рв ÐÑирі вони ÑтикалиÑÑ Ð· півночі, а в ІÑÑахарі зо Ñходу.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:11 І було Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ð½Ð°ÑÑ–Ñ— в ІÑÑахарі та в ÐÑирі: Бет-Шеан та його залежні міÑта, Ñ– Ївлеам та його залежні міÑта, Ñ– мешканці Доару та його залежні міÑта, Ñ– мешканці Таанаху та його залежні міÑта, Ñ– мешканці Меґіддо та його залежні міÑта, три верховини.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:12 Та МанаÑіїні Ñини не могли повиганÑти мешканців цих міÑÑ‚, Ñ– ханаанеÑнин продовжував Ñидіти в тому краї.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:13 І ÑталоÑÑ, коли Ізраїлеві Ñини Ñтали Ñильні, то дали ханаанеÑнина на данину, а вигнати не вигнали його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:14 І говорили ЙоÑипові Ñини з ІÑуÑом, кажучи: Чому ти дав мені на Ñпадок один жеребок та наділ один, а Ñ Ð¶ народ чиÑленний, бо до цього чаÑу благоÑловив мене ГоÑподь.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:15 І Ñказав до них ІÑуÑ: Якщо ти народ чиÑленний, то піди до ліÑу, та й повикорчовуєш Ñобі там у краї періззеÑнина та рефаїв, бо Єфремова гора Ñтала Ñ‚Ñ–Ñна Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:16 І Ñказали ЙоÑипові Ñини: Ðе виÑтачить нам тієї гори, та й залізна колеÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð² кожного ханаанеÑнина, що Ñидить у долині, Ñк у того, що в Бет-Шеані та в його залежних міÑтах, так Ñ– в того, що в долині ІзреельÑькій.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:17 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ ЙоÑипового дому, до Єфрема та до МанаÑÑ–Ñ—, говорÑчи: Ти чиÑленний народ, Ñ– в тебе Ñила велика, не буде тобі один жеребок,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 17:18 але буде тобі гориÑтий край; а що там ліÑ, то викорчуй його, Ñ– будуть тобі й його кінці. Бо ти виженеш ханаанеÑнина, хоч у нього колеÑниці залізні, хоч він Ñильний.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:1 І була зібрана вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів до Шіло, Ñ– вони поміÑтили там Ñкинію заповіту, а перед ними був здобутий Край.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:2 І позоÑтавалоÑÑ Ñеред Ізраїлевих Ñинів Ñім племен, що не поділили ще Ñпадку Ñвого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:3 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ Ізраїлевих Ñинів: Ðж доки ви будете лінуватиÑÑ Ð¿Ñ–Ñ‚Ð¸ поÑÑ–Ñти той Край, що дав вам ГоÑподь, Бог ваших батьків?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:4 Дайте від Ñебе по три мужі на плем'Ñ, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ»ÑŽ Ñ—Ñ…. І вони вÑтануть, Ñ– будуть ходити по Краю, Ñ– опишуть його за їхнім Ñпадком, та й прийдуть до мене.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:5 І вони поділÑÑ‚ÑŒ його Ñобі на Ñім чаÑтин. Юда Ñтане на Ñвоїй границі з півднÑ, а ЙоÑипів дім Ñтане на Ñвоїй границі з півночі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:6 Рви опишете той Край, Ñім чаÑтин, Ñ– принеÑете опиÑа мені Ñюди, а Ñ ÐºÐ¸Ð½Ñƒ вам жеребка тут перед лицем ГоÑпода, Бога нашого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:7 РЛевитам нема чаÑтки поміж вами, бо ÑвÑщеннодіÑÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє Ñпадщина його. Ð Òад, Ñ– Рувим, та половина МанаÑіїного племени взÑли Ñвій Ñпадок по той бік Йордану на Ñхід, що дав їм МойÑей, раб ГоÑподній.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:8 І вÑтали Ñ‚Ñ– мужі й пішли. РІÑÑƒÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² тим, що пішли опиÑувати Край, говорÑчи: Ідіть Ñ– походіть по Краю, Ñ– опишіть його, та й вертайтеÑÑ Ð´Ð¾ мене. Ð Ñ ÐºÐ¸Ð½Ñƒ вам жеребка тут перед ГоÑподнім лицем у Шіло.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:9 І пішли Ñ‚Ñ– мужі, Ñ– перейшли по Краю, та й опиÑали його за міÑтами на Ñім чаÑтин у книжці. І прийшли вони до ІÑуÑа до табору в Шіло.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:10 І кинув їм ІÑÑƒÑ Ð¶ÐµÑ€ÐµÐ±ÐºÐ° в Шіло перед ГоÑподнім лицем. І поділив там ІÑÑƒÑ ÐšÑ€Ð°Ð¹ Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів за їхніми поділами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:11 І вийшов жеребок Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ ВеніÑминових Ñинів за їхніми родами, Ñ– вийшла Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ жеребка між Ñинами Юдиними та між Ñинами ЙоÑиповими.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:12 І була їм Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° північну Ñторону від Йордану. І підіймаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ краю Єрихону з півночі, Ñ– підіймаєтьÑÑ Ð½Ð° гору на захід, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ пуÑтині Бет-Евен.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:13 Рзвідти переходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Лузу, до краю Лузу на південь, це Бет-Ел. І Ñходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Ðтрот-Ðддару на гору, що з Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ долішнього Бет-Хорону.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:14 І Ñ‚ÑгнетьÑÑ Ñ‚Ð° границÑ, Ñ– повертаєтьÑÑ Ð½Ð° західній бік, на південь від гори, що навпроти Бет-Хорону на південь, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Кір'ÑÑ‚-Баалі, це Кір'ÑÑ‚-Єарім, міÑÑ‚Ñ– Юдиних Ñинів. Це Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½Ñ Ñторона.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:15 Рпівденна Ñторона від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ ÐšÑ–Ñ€'ÑÑ‚-Єаріму. І виходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° захід, Ñ– виходить до джерела Ме-Ðефтоаху.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:16 І Ñходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, що навпроти Òе-Бен-Гіннома, що в долині Рефаїм на північ. І Ñходить Òе-Гінном побіч євуÑеÑнина на південь, Ñ– Ñходить до Ен-Роґелу,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:17 Ñ– Ñ‚ÑгнетьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° з півночі, Ñ– виходить до Ен-Шемешу, Ñ– виходить до Òелілоту, що навпроти Маале-Ðдуммім. І Ñходить вона до Евен-Боган-Бен-Реувену.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:18 І переходить побіч навпроти Ðрави на північ, та й Ñходить до Ðрави.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:19 І переходить та Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñ–Ñ‡ Бет-Хоґли на північ, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ затоці Солоного Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð½Ð° північ, до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ñ€Ð´Ð°Ð½Ñƒ з півднÑ. Це Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð°.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:20 РЙордан граничить його зо Ñхідньої Ñторони. Це Ñпадок ВеніÑминових Ñинів за границÑми його навколо, за родами його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:21 І були міÑта Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ ВеніÑминових Ñинів за їхніми родами: Єрихон, Ñ– Бет-Хоґла, Ñ– Емек-Кеціц,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:22 Ñ– Бет-Гаарава, Ñ– Цемараїм, Ñ– Бет-Ел,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:23 Ñ– Ðввім, Ñ– Пара, Ñ– Офра,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:24 Ñ– Кефар-Гааммоні, Ñ– Офні, Ñ– Òева, дванадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:25 Òів'он, Ñ– Рама, Ñ– Беерот,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:26 Ñ– Міцпе, Ñ– Кефіра, Ñ– Моца,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:27 Ñ– Рекем, Ñ– Їрпеїл, Ñ– Пар'ала,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 18:28 Ñ– Цела, Елеф, Ñ– ЄвуÑÑ–, воно ЄруÑалим, Òів'ат, Кір'ÑÑ‚-Єарім, чотирнадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі. Це Ñпадок ВеніÑминових Ñинів за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:1 Рдругий жеребок вийшов Симеонові, племені Симеонових Ñинів за їхніми родами. І був їхній Ñпадок Ñеред Ñпадку Юдиних Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:2 І був їм у Ñпадку: Беер-Шева, Ñ– Молада,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:3 Ñ– Хацар-Шуал, Ñ– Бала, Ñ– Ецем,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:4 Ñ– Елтолад, Ñ– Бетул, Ñ– Хорма,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:5 Ñ– Ціклаґ, Ñ– Бет-Гаммаркавот, Ñ– Хацар-СуÑа,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:6 Ñ– Бет-Леваот, Ñ– Шарухен, тринадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:7 Ðїн, Ріммон, Ñ– Етер, Ñ– Ðшан, чотири міÑÑ‚Ñ– та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:8 РвÑÑ– оÑелі, що навколо тих міÑÑ‚ аж до Баалат-Беер-Рамат-Ðеґеву, це Ñпадок племени Симеонових Ñинів за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:9 З наділу Юдиних Ñинів Ñпадок Ñинів Симеонових, бо наділ Юдиних Ñинів був чиÑленніший від них. І поÑіли Симеонові Ñини в Ñередині їхнього Ñпадку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:10 Ртретій жеребок вийшов Завулоновим Ñинам за їхніми родами, Ñ– була Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñпадку аж до Саріду.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:11 І підіймаєтьÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Яму та Мар'али, Ñ– ÑтикаєтьÑÑ Ð· Даббешетом, Ñ– ÑтикаєтьÑÑ Ð· потоком, що навпроти Йокнеаму,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:12 Ñ– вертаєтьÑÑ Ð· Саріду на Ñхід, до Ñходу ÑонцÑ, на границю КіÑлот-Фавору, Ñ– виходить до Доврату, Ñ– підіймаєтьÑÑ Ð´Ð¾ ЯфіÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:13 Рзвідти переходить на Ñхід, на Ñхід до Òат-Хеферу, Ет-Каціну, до Ріммон-Гамметоару, до Ðеї.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:14 І повертаєтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð· півночі Ханнатону, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Òе-Їфтах-Елі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:15 І Каттат, Ñ– Ðагалал, Ñ– Шімрон, Ñ– Їд'ала, Ñ– Віфлеєм, дванадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:16 Це Ñпадок Завулонових Ñинів за їхніми родами, оці міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:17 Четвертий жеребок вийшов ІÑÑахарові, ІÑÑахаровим Ñинам за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:18 І була Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ: їзреел, Ñ– КеÑуллот, Ñ– Шунем,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:19 Ñ– Хафараїм, Ñ– Шіон, Ñ– Ðнахарат,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:20 Ñ– Раббіт, Ñ– Кішйон, ЕвеÑ,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:21 Ñ– Ремет, Ñ– Ен-Òаннім, Ñ– Ен-Хадда, Ñ– Бет-Паццец.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:22 І дотикаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Фавору, Ñ– Шахаціми, Ñ– Бет-Шемету, Ñ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Йордані, шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:23 Оце Ñпадок племени ІÑÑахарових Ñинів за їхніми родами, міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:24 Рп'Ñтий жеребок вийшов племені ÐÑирових Ñинів за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:25 І була Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ: Хелкат, Ñ– Халі, Ñ– Бетен, Ñ– Ðхшат,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:26 Ñ– Ðлламмелех, Ñ– Ðм'ад, Ñ– Міш'ал, Ñ– дотикаєтьÑÑ ÐšÐ°Ñ€Ð¼ÐµÐ»ÑŽ на захід та Шіхор-Лівнату,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:27 Ñ– вертаєтьÑÑ Ð½Ð° Ñхід ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Бет-Даґону, Ñ– дотикаєтьÑÑ Ð—Ð°Ð²ÑƒÐ»Ð¾Ð½Ð° та Òе-Їфтах-Елу, на північ Бет-Гаемеку та Ðіелу, Ñ– виходить до Кавулу зліва.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:28 І Еврон, Ñ– Рехов, Ñ– Хаммон, Ñ– Кана аж до Сидону Великого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:29 І вертаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Рами та аж до міÑта Мівцар-Цору, Ñ– вертаєтьÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ ХоÑи, Ñ– закінчуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ заході від околиці Ðхзіву,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:30 Ñ– Умма, Ñ– Ðфек, Ñ– Рехов, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– двоє міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:31 Оце Ñпадок племени ÐÑирових Ñинів за їхніми родами, Ñ‚Ñ– міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:32 Синам Ðефталимовим вийшов шоÑтий жеребок, Ð´Ð»Ñ Ñинів Ðефталимових за їхніми родами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:33 І була Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ: від Хелефу, від Елону при Цаананнімі, Ñ– Ðдамі Ганнекев, Ñ– Явнеїл аж до Лаккуму, Ñ– кінчалаÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° при Йордані.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:34 І повертаєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° захід до Ðшнот-Фавору, Ñ– виходить звідти до Хуккоку та дотикаєтьÑÑ Ð—Ð°Ð²ÑƒÐ»Ð¾Ð½Ð° з полуднÑ, а ÐÑира дотикаєтьÑÑ Ð· заходу, а Юди при Йордані на Ñхід ÑонцÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:35 РміÑта твердинні: Ціддім, Цер, Ñ– Хаммат, Раккат Ñ– Кіннерет,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:36 Ñ– Ðдама, Ñ– Рама, І Хацор,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:37 Ñ– Кедеш, Ñ– Едреї, Ñ– Ен-ХаÑор,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:38 Ñ– Їр'он, Ñ– Міґдал-Ел, Хорем, Ñ– Бет-Ðнат, Ñ– Бет-Шамеш, дев'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:39 Оце Ñпадок племени Ñинів Ðефталимових за їхніми родами, міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:40 Рплемені Данових Ñинів за їхніми родами вийшов Ñьомий жеребок.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:41 І була Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ наÑліддÑ: Цор'а, Ñ– Ештаол, Ñ– Ір-Шемеш,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:42 Ñ– Шаалаббін, Ñ– ÐйÑлон, Ñ– Їтла,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:43 Ñ– Елон, Ñ– Тімната, Ñ– Екрон,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:44 Ñ– Елтеке, Ñ– Òіббетон, Ñ– Баалат,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:45 Ñ– Єгуд, Ñ– Бене-Берак, Ñ– Òат-Ріммон,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:46 Ñ– Ме-Яркон, Ñ– Раккон із границею навпроти Яфи.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:47 І вийшла Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð”Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів від них. РДанові Ñини пішли й воювали з Лешемом, Ñ– здобули його, Ñ– побили віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, Ñ– поÑіли його, та й оÑілиÑÑ Ð² ньому. І вони назвали Лешему ім'Ñ: Дан, Ñк ім'Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ батька Дана.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:48 Оце Ñпадок племени Данових Ñинів за їхніми родами, Ñ‚Ñ– міÑта та їхні оÑелі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:49 І Ñкінчили вони поÑідати Край згідно з його границÑми. І дали Ізраїлеві Ñини Ñпадок ІÑуÑові, Ñинові Ðавиновому, поÑеред Ñебе.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:50 Ðа ГоÑподній наказ дали йому те міÑто, Ñке він жадав: Тімнат-Серах на Єфремовій горі. І збудував він міÑто, та й оÑівÑÑ Ð² ньому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 19:51 Оце той Ñпадок, що ÑвÑщеник Елеазар Ñ– ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, та голови домів батьків давали племенам Ізраїлевих Ñинів жеребком у Шіло перед ГоÑподнім лицем при вході до Ñкинії заповіту. І покінчили вони ділити Край.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:1 І ГоÑподь промовлÑв до ІÑуÑа, говорÑчи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:2 ПромовлÑй до Ізраїлевих Ñинів, говорÑчи: Дайте Ñобі міÑта на Ñховища, про Ñкі Я говорив вам через МойÑеÑ,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:3 щоб утікав туди убійник, що заб'Ñ” кого ненароком невмиÑне, Ñ– вони будуть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° міÑце Ñховища від меÑника за кров.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:4 І втече він до одного з тих міÑÑ‚, Ñ– Ñтане при вході міÑької брами, та й буде голоÑно говорити Ñтаршим того міÑта про Ñвою Ñправу. І вони візьмуть його до міÑта до Ñебе, Ñ– дадуть йому міÑце, Ñ– він оÑÑде з ними.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:5 Рколи буде гнатиÑÑ Ð·Ð° ним меÑник, то не видадуть убійника в руку його, бо він невмиÑне забив Ñвого ближнього, Ñ– не був йому ворогом ані вчора, ані позавчора.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:6 І буде він Ñидіти в тому міÑÑ‚Ñ–, аж поки не Ñтане перед громадою на Ñуд, аж до Ñмерти найвищого ÑвÑщеника, що буде в тих днÑÑ…. Тоді повернетьÑÑ ÑƒÐ±Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ðº, та й увійде до Ñвого міÑта та до Ñвого дому, до того міÑта, звідки він утік.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:7 І поÑвÑтили вони Кедеш в Òалілі на Ðефталимовій горі, Ñ– Сихем на Єфремовій горі та Кір'ÑÑ‚-Ðрбу, воно Ефрон, на горі Юдиній.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:8 Рпо той бік єрихонÑького Йордану на Ñхід вони дали: Бецер на пуÑтині, на рівнині, із Рувимового племени, Ñ– Рамот у Òілеаді з Òадового племени, Ñ– Òалан у Башані з МанаÑіїного племени.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 20:9 Оце були міÑта Ð¿Ñ€Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ°, що мешкає чужинцем Ñеред них, на Ñховище туди кожному, хто вб'Ñ” кого ненароком. І не помре він від руки меÑника за кров, аж поки не Ñтане перед громадою.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:1 І підійшли голови домів батьків Левієвих до ÑвÑщеника Елеазара й до ІÑуÑа, Ñина Ðавинового, та до голів домів батьків племен Ізраїлевих Ñинів,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:2 та й говорили до них у Шіло в ханаанÑькому Краї, кажучи: ГоÑподь наказав був через МойÑÐµÑ Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ нам міÑта на ÑидіннÑ, а їхні паÑовиÑька Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ñ— худоби.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:3 І дали Ізраїлеві Ñини Левитам зо Ñвого наділу на наказ ГоÑподній Ñ‚Ñ– міÑта та їхні паÑовиÑька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:4 І вийшов жеребок Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð² кегатеÑнина. І були Ñинам ÑвÑщеника Ðарона з Левитів від племени Юдиного, Ñ– від племени Симеонового, Ñ– від племени ВеніÑминового тринадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:5 РКегатовим Ñинам, що позоÑталиÑÑ Ð· родів племени Єфремового й з племени Данового та з половини племени МанаÑіїного жеребком діÑталоÑÑ Ð´ÐµÑÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:6 Ð Ð´Ð»Ñ Òершонових Ñинів від родів ІÑÑахарового племени, Ñ– від ÐÑирового племени, Ñ– від Ðефталимового племени, Ñ– від половини МанаÑіїного племени в Башані жеребком діÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð½Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:7 Мерарієвим Ñинам за їхніми родами діÑталоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ племени Рувимового, Ñ– від племени Òадового, Ñ– від племени Завулонового дванадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:8 І дали Ізраїлеві Ñини Левитам Ñ‚Ñ– міÑта та їхні паÑовиÑька, Ñк наказав був ГоÑподь через МойÑеÑ, жеребком.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:9 І дали вони з племени Ñинів Юдиних та з племени Ñинів Симеонових Ñ‚Ñ– міÑта, що будуть нижче названі йменнÑм Ñвоїм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:10 І було Ð´Ð»Ñ Ðаронових Ñинів із родів кегатеÑнина, з Левієвих Ñинів, бо їм був жеребок найперше.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:11 І дали їм міÑто Кір'ÑÑ‚, батька велетнів Ðрби, воно Хеврон, на Юдиних горах, та його паÑовиÑька навколо нього.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:12 РмійÑьке поле та оÑелі його дали Калеву, Ñинові Єфуннеєвому, на влаÑніÑÑ‚ÑŒ його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:13 Ð Ñинам ÑвÑщеника Ðарона дали міÑто Ñховища вбійника: Хеврон та його паÑовиÑька, Ñ– Лівну та Ñ—Ñ— паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:14 Ñ– Яттір та його паÑовиÑька, Ñ– Ештемоа та Ñ—Ñ— паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:15 Ñ– Холон та його паÑовиÑька, Ñ– Девір та його паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:16 Ñ– Ðїн та його паÑовиÑька, Ñ– Ютту та Ñ—Ñ— паÑовиÑька, Бет-Шемеш та його паÑовиÑька, дев'ÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ від двох тих племен.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:17 Рвід ВеніÑминового племени: Òів'он та його паÑовиÑька, Òеву та Ñ—Ñ— паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:18 Ðнатоль та його паÑовиÑька, Ñ– Ðлмон та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:19 УÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ Ðаронових Ñинів, ÑвÑщеників, тринадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні паÑовиÑька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:20 Рродам Кегатових Ñинів, Левитам, що позоÑтали від Кегатових Ñинів, міÑта їхнього жеребка були від Єфремового племени.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:21 І дали їм міÑто Ñховища вбійника: Сихем та його паÑовиÑька, на Єфремовій горі, Ñ– Òезер та його паÑовиÑька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:22 І Ківцаїм та його паÑовиÑька, Ñ– Бет-Хорон та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:23 Рвід Данового племени: Елтеке та його паÑовиÑька, Òіббетон та його паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:24 ÐйÑлон та його паÑовиÑька, Òат-Ріммон та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:25 Рвід половини МанаÑіїного племени: Таанах та його паÑовиÑька, Ñ– Òат-Ріммон та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ двоє.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:26 УÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ деÑÑÑ‚ÑŒ та їхні паÑовиÑька Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð² позоÑталих Кегатових Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:27 Ð Ð´Ð»Ñ Òершонових Ñинів з Левієвих родів від половини МанаÑіїного племени міÑто Ñховища вбійника: Òолан у Башані та його паÑовиÑька, Ñ– Беештера та Ñ—Ñ— паÑовиÑька, міÑÑ‚ двоє.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:28 Рвід ІÑÑахарового племени: Кіш'йон та його паÑовиÑька, Доврат та його паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:29 Ярмут та його паÑовиÑька, Ен-Òаннім та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:30 Рвід ÐÑирового племени: Міш'ал та його паÑовиÑька, Ðрдон та його паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:31 Хелкат та його паÑовиÑька, Рехов та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:32 Рвід Ðефталимового племени міÑто Ñховища вбійника: Кедеш у Òаліл та його паÑовиÑька, Ñ– Хаммот-Дор та його паÑовиÑька, Ñ– Картан та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ троє.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:33 УÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ Òершонових за їхніми родами тринадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ та їхні паÑовиÑька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:34 Ð Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð² Мерарієвих Ñинів, Левитів, позоÑталих від племени Завулонового: Йокнеам та його паÑовиÑька, Карта та Ñ—Ñ— паÑовиÑька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:35 Дімна та Ñ—Ñ— паÑовиÑька, Ðагалал та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:36 Рвід Рувимового племени: Бецар та його паÑовиÑька, Ñ– Ягца та Ñ—Ñ— паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:37 Кедемот та його паÑовиÑька, Ñ– Мефаат та його паÑовиÑька, міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:38 Рвід Òадового племени міÑто Ñховища вбійника: Рамот у Òілеаді та його паÑовиÑька, Ñ– Маханаїм та його паÑовиÑька,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:39 Хешбон та його паÑовиÑька, Язер та його паÑовиÑька, уÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ четверо.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:40 УÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÑ€Ð°Ñ€Ñ–Ñ”Ð²Ð¸Ñ… Ñинів за їхніми родами, що позоÑталиÑÑ Ð· Левієвих родів, було за їхнім жеребком дванадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:41 УÑÑ–Ñ… Левієвих міÑÑ‚ Ñеред влаÑноÑти Ізраїлевих Ñинів Ñорок Ñ– віÑім міÑÑ‚ та їхні паÑовиÑька.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:42 Будуть Ñ‚Ñ– міÑта такі: кожне міÑто з паÑовиÑьком його навколо нього, так Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… тих міÑÑ‚.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:43 І дав ГоÑподь Ізраїлеві ввеÑÑŒ той Край, що приÑÑгнув був дати його їхнім батькам, Ñ– вони поÑіли його та й оÑілиÑÑ Ð² ньому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:44 І ГоÑподь дав їм мир навколо, уÑе так, Ñк приÑÑгнув був їхнім батькам. І ніхто зо вÑÑ–Ñ… їхніх ворогів на вÑтоÑв перед ними, уÑÑ–Ñ… їхніх ворогів ГоÑподь дав у їхню руку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 21:45 Ðічого не було невиконаного з уÑього того доброго Ñлова, що ГоÑподь говорив до Ізраїлевого дому, уÑе збулоÑÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:1 Тоді покликав ІÑÑƒÑ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¾ Рувимове та Òадове, та половину МанаÑіїного племени,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:2 та й Ñказав їм: Ви виконували вÑе, що вам наказав був раб ГоÑподній МойÑей, Ñ– ви ÑлухалиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу мого про вÑе, що Ñ Ð²Ð°Ð¼ наказував.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:3 Ви оце не лишали братів Ñвоїх довгі дні аж до цього днÑ, Ñ– ви додержували Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ ГоÑпода, Бога вашого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:4 Ртепер ГоÑподь, Бог ваш, дав мир вашим братам, Ñк вам говорив був. І тепер повернітьÑÑ, та й ідіть Ñобі до наметів Ñвоїх, до краю вашої влаÑноÑти, що вам дав МойÑей, раб ГоÑподній, на тім боці Йордану.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:5 Тільки дуже пильнуйте виконувати заповідь та Закона, що наказав був вам МойÑей, раб ГоÑподній: любити ГоÑпода, Бога вашого, Ñ– ходити вÑіма Його дорогами, Ñ– додержувати Його заповіді, Ñ– линути до Ðього, Ñ– Ñлужити Йому вÑім вашим Ñерцем та вÑією вашою душею.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:6 І поблагоÑловив Ñ—Ñ… ІÑуÑ, та й поÑлав Ñ—Ñ…, а вони пішли до наметів Ñвоїх.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:7 Рполовині МанаÑіїного племени МойÑей дав у Башані, а половині його дав ІÑÑƒÑ Ð· їхніми братами на цім боці Йордану на захід. І також, коли ІÑÑƒÑ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑкав Ñ—Ñ… до їхніх наметів, то поблагоÑловив Ñ—Ñ…,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:8 та й Ñказав до них, говорÑчи: ВернітьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоїх наметів із великими маєтками та з дуже чиÑленною худобою, зо Ñріблом, Ñ– з золотом, Ñ– з міддю, Ñ– з залізом, Ñ– з дуже багатьома одежами. Поділіть здобич від ваших ворогів із вашими братами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:9 І вернулиÑÑ, Ñ– пішли Ñини Рувимові й Ñини Òадові та половина МанаÑіїного племени від Ізраїлевих Ñинів, із Шіло, що в ханаанÑькому Краї, щоб піти до краю Òілеад, до краю Ñвоєї влаÑноÑти, що поÑіли його на наказ ГоÑподній через МойÑеÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:10 І прийшли до йорданÑьких могил, що в ханаанÑькому Краї, Ñ– збудували там Ñини Рувимові й Ñини Òадові та половина МанаÑіїного племени жертівника над Йорданом, жертівника великого на вид.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:11 І почули Ізраїлеві Ñини таке: Оце збудували Ñини Рувимові й Ñини Òадові та половина МанаÑіїного племени жертівника навпроти ханаанÑького Краю, при йорданÑьких могилах, на боці Ізраїлевих Ñинів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:12 І почули це Ізраїлеві Ñини, Ñ– була зібрана вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° Ізраїлевих Ñинів до Шіло, щоб піти на них війною.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:13 І поÑлали Ізраїлеві Ñини до Ñинів Рувимових Ñ– до Ñинів Òадових та до половини МанаÑіїного племени ґілеадÑького краю ПінхаÑа, Ñина ÑвÑщеника Елеазара,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:14 та з ним деÑÑÑ‚ÑŒ начальників, по одному начальникові Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ дому з уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен; а кожен із них голова дому їхніх батьків, вони Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑч Ізраїлевих.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:15 І прийшли вони до Ñинів Рувимових й до Ñинів Òадових та до половини МанаÑіїного племени до ґілеадÑького краю, та й говорили з ними, кажучи:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:16 Так Ñказала вÑÑ Ð“Ð¾ÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°: Що це за переÑтуп, що ви ÑпроневірилиÑÑ Ð½Ð¸Ð¼ проти Ізраїлевого Бога, щоб відвернутиÑÑŒ Ñьогодні від ГоÑпода? Бо ви збудували Ñобі жертівника, щоб Ñьогодні збунтуватиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ ГоÑпода.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:17 Чи нам мало Пеорового гріха, з Ñкого ми не очиÑтилиÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ, Ñ– була пораза в ГоÑподній громаді?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:18 Рви відвертаєтеÑÑ Ñьогодні від ГоÑпода. І ÑтанетьÑÑ, ви збунутуєтеÑÑ Ñьогодні проти ГоÑпода, а Він узавтра розгніваєтьÑÑ Ð½Ð° вÑÑŽ Ізраїлеву громаду.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:19 І Ñправді, Ñкщо край вашої поÑілоÑти нечиÑтий, перейдіть Ñобі до Краю ГоÑподньої поÑілоÑти, що там пробуває ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ ÑкиніÑ, Ñ– візьміть поÑіліÑÑ‚ÑŒ Ñеред наÑ, а на ГоÑпода не бунтуйтеÑÑ, Ñ– не бунтуйтеÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Ð½Ð°Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ð¼ збудуваннÑм Ñобі жертівника, окрім жертівника ГоÑпода, Бога нашого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:20 Чи ж не Ðхан, Ñин Зерахів, ÑпроневіривÑÑ Ð±ÑƒÐ² переÑтупом у заклÑтому, а гнів був на вÑÑŽ Ізраїлеву громаду? І він був єдиний чоловік, що не помер Ñвоєю Ñмертю через Ñвій гріх.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:21 І відповіли Ñини Рувимові, Ñини Òадові та половина МанаÑіїного племени, Ñ– говорили з головами тиÑÑч Ізраїлевих:(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:22 Бог богів ГоÑподь, Бог богів ГоÑподь, Він знає, Ñ– Ізраїль він буде знати. Ðе пощади Ð½Ð°Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñкщо бунтом Ñ– Ñкщо переÑтупом проти ГоÑпода ми це зробили,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:23 Ñкщо ми збудували Ñобі жертівника на Ð²Ñ–Ð´Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода; а Ñкщо ми будували на принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° жертви хлібної, Ñ– Ñкщо на ÑпорÑÐ´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ньому мирних жертов, то ГоÑподь Він відплатить,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:24 Ñ– Ñкщо ми не зробили цього з обавою про таку річ, говорÑчи: Завтра Ñкажуть ваші Ñини до наших Ñинів, говорÑчи: Що вам до ГоÑпода, Бога Ізраїлевого?(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:25 Бо ГоÑподь дав границю поміж нами та поміж вами, Ñини Рувимові та Ñини Òадові, Йордан, нема вам наділу в ГоÑподі! І ваші Ñини відірвуть наших Ñинів від боÑзні ГоÑпода.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:26 Тож Ñказали ми: Зробім Ñобі, збудуймо жертівника не на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ не на жертву,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:27 але щоб він був Ñвідком між нами та між вами, Ñ– між поколіннÑми нашими по наÑ, що ми Ñлужили Ñлужби ГоÑподні перед Його лицем нашими цілопаленнÑми, Ñ– нашими жертвами, Ñ– нашими жертвами мирними. І не Ñкажуть ваші Ñини взавтра до наших Ñинів: нема вам наділу в ГоÑподі!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:28 І Ñказали ми: І ÑтанетьÑÑ, коли так Ñкажуть до Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° до наших поколінь узавтра, то ми Ñкажемо: ПодивітьÑÑ Ð½Ð° виглÑд жертівника, що зробили були наші батьки не на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ не на жертву, але щоб був він Ñвідком між нами та між вами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:29 Борони наÑ, Боже, бунтуватиÑÑ Ð½Ð°Ð¼ проти ГоÑпода, Ñ– відвертатиÑÑ Ñьогодні від ГоÑпода, щоб будувати жертівника на цілопаленнÑ, Ñ– на жертву хлібну, Ñ– на жертву, окрім жертівника ГоÑпода, Бога нашого, що перед Ñкинією Його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:30 І почув ÑвÑщеник ÐŸÑ–Ð½Ñ…Ð°Ñ Ñ‚Ð° начальники громади й голови тиÑÑч Ізраїлевих, що були з ним, Ñ‚Ñ– Ñлова, що казали Ñини Рувимові й Ñини Òадові та Ñини МанаÑіїні, Ñ– було це добре в їхніх очах.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:31 І Ñказав ПінхаÑ, Ñин ÑвÑщеника Елеазара, до Ñинів Рувимових, Ñ– до Ñинів Òадових та до Ñинів МанаÑіїних: Сьогодні ми пізнали, що ГоÑподь Ñеред ваÑ, що ви не ÑпроневірилиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві тим переÑтупом, тепер ви визволили Ізраїлевих Ñинів від ГоÑподньої руки.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:32 І вернувÑÑ ÐŸÑ–Ð½Ñ…Ð°Ñ, Ñин ÑвÑщеника Елеазара, та начальники від Ñинів Рувимових, Ñ– від Ñинів Òадових з ґілеадÑького краю до Краю ханаанÑького до Ізраїлевих Ñинів, Ñ– здали їм звіт.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:33 І була добра та річ в очах Ñинів Ізраїлевих. І поблагоÑловили Бога Ізраїлеві Ñини, Ñ– не Ñказали йти на них війною, щоб знищити край, що Ñини Рувимові та Ñини Òадові ÑидÑÑ‚ÑŒ у ньому.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 22:34 І назвали Ñини Рувимові та Ñини Òадові ім'Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ¾Ð²Ñ–: Ед, бо він Ñвідок між нами, що ГоÑподь Він Бог.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ багатьох днÑÑ… по тому, Ñк ГоÑподь дав мир Ізраїлеві від уÑÑ–Ñ… їхніх ворогів навколо, а ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ñтарів, увійшов у літа,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:2 то покликав ІÑÑƒÑ ÑƒÑього ІзраїлÑ, його Ñтарших, Ñ– голів його, Ñ– Ñуддів його, Ñ– урÑдників його, та й Ñказав до них: Я поÑтарів, увійшов у літа.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:3 Рви бачили вÑе, що зробив був ГоÑподь, Бог ваш, уÑім цим людÑм Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, бо ГоÑподь, Бог ваш, Він Той воюючий Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:4 ДивітьÑÑ, оÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð»Ð¸Ð² вам жеребком цих позоÑталих людей на Ñпадок Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… племен від Йордану, Ñ– вÑÑ– народи, що вигубив Ñ, аж по море Велике, міÑце заходу ÑонцÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:5 РГоÑподь, Бог ваш, Він пожене Ñ—Ñ… перед вами, Ñ– вижене Ñ—Ñ… перед вами, Ñ– ви поÑÑдете їхній Край, Ñк говорив був ГоÑподь, Бог ваш, до ваÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:6 І ви будете дуже Ñильні, щоб виконувати й чинити вÑе, напиÑане в книзі Закону МойÑеєвого, щоб не відхилÑтиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього ані праворуч, ані ліворуч,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:7 щоб ви не змішувалиÑÑ Ð· цими людьми, цими позоÑталими з вами, а ім'Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… богів ви не згадаєте, Ñ– не будете заприÑÑгати ними, Ñ– не будете Ñлужити їм, Ñ– не будете вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:8 бо ви будете горнутиÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ до ГоÑпода, Бога вашого, Ñк робили ви аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:9 І вигнав ГоÑподь перед вами народи великі та Ñильні, а ви не вÑтоÑв ніхто перед вами аж до цього днÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:10 Один чоловік із Ð²Ð°Ñ Ñам жене тиÑÑчу, бо ГоÑподь, Бог ваш Він той ВоÑк Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñк говорив був Він вам.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:11 І будете ви дуже пильнувати про Ñвої душі, щоб любити ГоÑпода, Бога вашого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:12 Бо Ñкщо Ñправді будете ви відвертатиÑÑ Ð¹ приліпитеÑÑ Ð´Ð¾ решти цих народів, цих позоÑталих із вами, Ñ– будете ÑвататиÑÑ Ð· ними, Ñ– будете змішуватиÑÑ Ð· ними, а вони з вами,(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:13 то дійÑно будете ви знати, що ГоÑподь, Бог ваш, більш не гнатиме ці народи перед вами, Ñ– вони Ñтануть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñіткою й паÑткою, та батогом на ваші боки, та тернÑм на ваші очі, аж поки ви не вигинете з-над цієї доброї землі, Ñку дав вам ГоÑподь, Бог ваш.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:14 Ð Ñ Ð¾Ñ†Ðµ Ñьогодні відходжу дорогою вÑієї землі. Рви будете знати вÑім Ñвоїм Ñерцем та вÑією Ñвоєю душею, що не відпало ані одне Ñлово зо вÑÑ–Ñ… тих добрих Ñлів, що про Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² був ГоÑподь, Бог ваш, уÑе збулоÑÑ Ð²Ð°Ð¼, не відпало з нього ані одне Ñлово.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:15 І ÑтанетьÑÑ, отак, Ñк збулоÑÑ Ð²Ð°Ð¼ уÑе те добре Ñлово, що про Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² був ГоÑподь, Бог ваш, так наведе ГоÑподь на Ð²Ð°Ñ ÑƒÑе те Ñлово зле, аж поки Він вигубить Ð²Ð°Ñ Ð·-над цієї доброї землі, Ñку вам дав ГоÑподь, Бог ваш.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 23:16 Коли ви переÑтупите заповіта ГоÑпода, Бога вашого, що Він наказав вам, Ñ– підете й будете Ñлужити іншим богам, Ñ– будете вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼, то запалитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² ГоÑподній на ваÑ, Ñ– ви Ñкоро погинете з того хорошого Краю, що його Він вам дав.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:1 І зібрав ІÑÑƒÑ ÑƒÑÑ– Ізраїлеві племена до Сихему, Ñ– покликав Ізраїлевих Ñтарших, Ñ– голів його, Ñ– Ñуддів його, Ñ– урÑдників його, Ñ– поÑтавали вони перед Божим лицем.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:2 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ вÑього народу: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: По тім боці Річки Ñиділи були ваші батьки від віків: Терах, батько Ðвраамів та батько Ðахорів, Ñ– Ñлужили іншим богам.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:3 І взÑв Я вашого батька Ðвраама з того боку Річки, Ñ– водив його по вÑьому ханаанÑькому Краї, Ñ– розмножив наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– дав йому ІÑака.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:4 І дав Я ІÑакові Якова та ІÑава, Ñ– дав ІÑавові гору Сеїр, щоб Ñ—Ñ— поÑів, а Яків та Ñини його зійшли до Єгипту.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:5 І поÑлав Я МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона, та й ударив Єгипет, Ñк зробив Я Ñеред нього, а потому Я вивів ваÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:6 І вивів Я ваших батьків із Єгипту, Ñ– ввійшли ви до морÑ, а Єгипет гнавÑÑ Ð·Ð° вашими батьками колеÑницÑми та верхівцÑми до Червоного морÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:7 І кликали вони до ГоÑпода, Ñ– Він поклав темрÑву між вами та між ЄгиптÑнином, Ñ– навів на нього море, Ñ– воно покрило його, Ñ– ваші очі бачили те, що зробив Я в Єгипті. І Ñиділи ви в пуÑтині багато днів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:8 І ввів Ñ Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ краю амореÑн, що ÑидÑÑ‚ÑŒ по тім боці Йордану, Ñ– вони воювали з вами, а Я дав Ñ—Ñ… у вашу руку. І ви поÑіли їхній край, Ñ– Я вигубив Ñ—Ñ… перед вами.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:9 І вÑтав був Балак, Ñин Ціппорів, цар моавÑький, Ñ– воював з Ізраїлем. І він поÑлав Ñ– покликав Валаама, Беорового Ñина, щоб проклÑÑти ваÑ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:10 Та не хотів Я Ñлухати Валаама, Ñ– він, благоÑловлÑючи, поблагоÑловив ваÑ, Ñ– Я врÑтував Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ його руки.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:11 І перейшли ви Йордан, Ñ– прийшли до Єрихону. І воювали з вами гоÑподарі Єрихону: періззеÑнин, Ñ– ханаанеÑнин, Ñ– хіттеÑнин, Ñ– ґірґашеÑнин, Ñ– хіввеÑнин, Ñ– євуÑеÑнин, а Я дав Ñ—Ñ… у вашу руку.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:12 І поÑлав Я перед вами шершнÑ, Ñ– він вигнав Ñ—Ñ… перед вами, двох царів аморейÑьких, не мечем твоїм Ñ– не луком твоїм.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:13 І дав Я вам Край, що над ним ти не трудивÑÑ, Ñ– міÑта, що Ñ—Ñ… ви не будували, Ñ– ви оÑілиÑÑ Ð² них; виноградники та оливки, Ñких ви не Ñадили, ви їли.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:14 Ртепер бійтеÑÑ Ð“Ð¾Ñпода й Ñлужіть Йому в невинноÑÑ‚Ñ– та в правді, Ñ– повідкидайте богів, Ñким Ñлужили ваші батьки на тому боці Річки та в Єгипті, та й Ñлужіть ГоÑподеві.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:15 Ð Ñкщо зле в очах ваших Ñлужити ГоÑподеві, виберіть Ñобі Ñьогодні, кому будете Ñлужити, чи богам, Ñким Ñлужили ваші батьки, що по тому боці Річки, та чи богам аморейÑьким, що ви Ñидите в їхньому краї. Ð Ñ Ñ‚Ð° дім мій будемо Ñлужити ГоÑподеві.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:16 І відповів народ та й Ñказав: Борони, Ð½Ð°Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ðµ, покинути ГоÑпода, щоб Ñлужити іншим богам!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:17 Бо ГоÑподь, Бог наш, Він Той, що вивів Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° наших батьків з єгипетÑького краю, з дому рабÑтва, Ñ– що зробив на наших очах Ñ‚Ñ– великі знамена, Ñ– Ñтеріг Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° вÑій дорозі, що нею ми ходили, Ñ– по вÑÑ–Ñ… народах, що ми перейшли Ñеред них.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:18 І повиганÑв ГоÑподь уÑÑ– народи та амореÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Краю, перед нами. І ми будемо Ñлужити ГоÑподеві, бо Він Бог наш.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:19 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ народу: Ви не здолієте Ñлужити ГоÑподеві, бо Він Бог ÑвÑтий, Бог заздріÑний Він. Ðе проÑтить Він вашу провину та ваших гріхів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:20 Коли ви покинете ГоÑпода, Ñ– будете Ñлужити чужим богам, то Він вернетьÑÑ, Ñ– зробить вам зло, Ñ– вигубить Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾ тому, Ñк робив був добро вам.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:21 І Ñказав народ до ІÑуÑа: ÐÑ–, таки ГоÑподеві будемо Ñлужити!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:22 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ народу: Ви Ñвідки на Ñебе, що ви вибрали ГоÑпода Ñлужити Йому. І Ñказали вони: Свідки!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:23 Ртепер покиньте чужих богів, що Ñеред ваÑ, Ñ– прихиліть Ñвоє Ñерце до ГоÑпода, Бога Ізраїлевого.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:24 І Ñказав народ до ІÑуÑа: ГоÑподеві, Богові нашому, ми будемо Ñлужити, а голоÑу Його будемо ÑлухатиÑÑ!(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:25 І Ñклав ІÑÑƒÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ð° з народом того днÑ, Ñ– дав йому поÑтанови та закони в Сихемі.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:26 І напиÑав ІÑÑƒÑ Ñ‚Ñ– Ñлова в книзі Божого Закону, Ñ– взÑв великого каменÑ, та й поÑтавив його там під тим дубом, що в ГоÑподній ÑвÑтині.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:27 І Ñказав ІÑÑƒÑ Ð´Ð¾ вÑього народу: ОÑÑŒ оцей камінь буде на Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° ÑвідченнÑ, бо він чув уÑÑ– ГоÑподні Ñлова, що Він говорив з нами. І він буде на Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° Ñвідка, щоб ви не виреклиÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Бога.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:28 І відпуÑтив ІÑÑƒÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, кожного до Ñпадку його.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:29 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тих випадках, Ñ– вмер ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, раб ГоÑподній, віку Ñта й деÑÑти літ.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:30 І поховали його в границі Ñпадку його, у Тімнат-Серахові, що в Єфремових горах, на північ від гори Òааш.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:31 І Ñлужив Ізраїль ГоÑподеві по вÑÑ– дні ІÑуÑа та по вÑÑ– дні Ñтарших, що продовжили дні Ñвої по ІÑуÑÑ–, Ñ– що знали вÑÑкий чин ГоÑподній, що зробив Він Ізраїлеві.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:32 РЙоÑипові коÑÑ‚Ñ–, Ñкі Ізраїлеві Ñини винеÑли були з Єгипту, поховали в Сихемі, на ділÑнці полÑ, що купив був Яків від Ñинів Гамора, Сихемового батька, за Ñто кеÑитів.(UA) ІÑÑƒÑ Ðавин. 24:33 І Елеазар, Ñин Ðаронів, умер, Ñ– поховали його на верхів'Ñ— ПінхаÑа, його Ñина, Ñке було йому дане на Єфремовій горі.(UA) Книга Суддів. 1:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Ñмерті ІÑуÑа, Ñ– питалиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини ГоÑпода, говорÑчи: Хто з Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð¹Ð´Ðµ Ñпереду на ханаанеÑнина, щоб воювати з ним?(UA) Книга Суддів. 1:2 І Ñказав ГоÑподь: Юда піде. Оце Я дав Край у його руку.(UA) Книга Суддів. 1:3 І Ñказав Юда до Симеона, Ñвого брата: Іди зо мною на мій жеребок, Ñ– будемо воювати з ханаанеÑнином, то піду й Ñ Ð· тобою на твій жеребок. І пішов із ним Симеон.(UA) Книга Суддів. 1:4 І піднÑвÑÑ Ð®Ð´Ð°, а ГоÑподь дав ханаанеÑнина та періззеÑнина в їхню руку. І вони побили Ñ—Ñ… у Безеку, деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка.(UA) Книга Суддів. 1:5 І знайшли вони в Безеку Ðдоні-Безека, Ñ– воювали з ним, Ñ– побили ханаанеÑнина та періззеÑнина.(UA) Книга Суддів. 1:6 І втікав Ðдоні-Безек, а вони гналиÑÑ Ð·Ð° ним, Ñ– зловили його, Ñ– повідрубували великі пальці його рук та його ніг.(UA) Книга Суддів. 1:7 І Ñказав Ðдоні-Безек: СімдеÑÑÑ‚ царів з відрубаними великими пальцÑми їхніх рук та їхніх ніг чаÑто збирали поживу під Ñтолом моїм. Як робив Ñ, так відплатив мені Бог!(UA) Книга Суддів. 1:8 І воювали Юдині Ñини з ЄруÑалимом, Ñ– здобули його, Ñ– побили його віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, а міÑто пуÑтили з огнем.(UA) Книга Суддів. 1:9 Рпотому Юдині Ñини зійшли воювати з ханаанеÑнином, мешканцем гори, Ñ– Ðеґеву, Ñ– Шефелі.(UA) Книга Суддів. 1:10 І пішов Юда до ханаанеÑнина, що Ñидить у Хевроні, а ім'Ñ Ð¥ÐµÐ²Ñ€Ð¾Ð½Ñƒ було колиÑÑŒ: Кір'ÑÑ‚-Ðрба, Ñ– побили ШешаÑ, й Ðхімана та ТалмаÑ.(UA) Книга Суддів. 1:11 Рзвідти пішов він до мешканців Девіру, а ім'Ñ Ð”ÐµÐ²Ñ–Ñ€Ñƒ колиÑÑŒ: Кір'ÑÑ‚-Сефер.(UA) Книга Суддів. 1:12 І Ñказав Калев: Хто поб'Ñ” Кір'ÑÑ‚-Сефер та здобуде його, то дам йому ÐÑ…Ñу, дочку мою, за жінку.(UA) Книга Суддів. 1:13 І здобув його Отніїл, Ñин Кенезів, брат Калевів, молодший від нього. І він дав йому Ñвою дочку ÐÑ…Ñу за жінку.(UA) Книга Суддів. 1:14 І ÑталоÑÑ, коли вона прийшла, то намовила його жадати Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñ—Ñ— батька. І зійшла вона з оÑла, а Калев Ñказав їй: Що тобі?(UA) Книга Суддів. 1:15 І вона Ñказала йому: Дай мені дара благоÑловеннÑ! Бо ти дав мені землю Ñуху, то дай мені водні джерела. І Калев дав їй Òуллот-горішній та Òуллот-долішній.(UA) Книга Суддів. 1:16 Ð Ñини КенеÑ, МойÑеєвого теÑÑ‚Ñ, пішли з міÑта Пальм з Юдиними Ñинами до Юдиної пуÑтині, що на півдні Ðраду. І пішов він, Ñ– оÑівÑÑ Ð· народом.(UA) Книга Суддів. 1:17 І пішов Юда з Симеоном, Ñвоїм братом, та й побили ханаанеÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð¦ÐµÑ„Ð°Ñ‚Ñƒ, Ñ– вчинили його заклÑÑ‚Ñ‚Ñм. І назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑта: Хорма.(UA) Книга Суддів. 1:18 І здобув Юда Ðззу та границю Ñ—Ñ—, й Ðшкелон та границю його, Ñ– Екрон та границю його.(UA) Книга Суддів. 1:19 І був ГоÑподь з Юдою, Ñ– він повиганÑв мешканців гори. Та не міг він повиганÑти мешканців долини, бо вони мали залізні колеÑниці.(UA) Книга Суддів. 1:20 І дали Калевові Хеврон, Ñк говорив був МойÑей, Ñ– він вигнав звідти трьох велетнів.(UA) Книга Суддів. 1:21 РєвуÑеÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму, не вигнали ВеніÑминові Ñини, Ñ– оÑів євуÑеÑнин із ВеніÑминовими Ñинами в ЄруÑалимі, Ñ– ÑидÑÑ‚ÑŒ тут аж до цього днÑ.(UA) Книга Суддів. 1:22 І пішов також дім ЙоÑипів до Бет-Елу, а ГоÑподь був з ними.(UA) Книга Суддів. 1:23 І вивідав ЙоÑипів дім у Бет-Елі, а ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑта колиÑÑŒ було Луз.(UA) Книга Суддів. 1:24 І побачили Ñторожі чоловіка, що виходив із того міÑта, та й Ñказали до нього: Покажи нам вхід до міÑта, а ми вчинимо тобі миліÑÑ‚ÑŒ!(UA) Книга Суддів. 1:25 І він показав їм вхід до міÑта, Ñ– вони побили те міÑто віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, а того чоловіка та ввеÑÑŒ його рід відпуÑтили.(UA) Книга Суддів. 1:26 І пішов той чоловік до краю хіттеÑн, Ñ– збудував міÑто, та й назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Луз, воно ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ аж до цього днÑ.(UA) Книга Суддів. 1:27 РМанаÑÑ–Ñ Ð½Ðµ повиганÑв мешканців Бет-Шеану та його залежних міÑÑ‚, Ñ– Таанаху та його залежних міÑÑ‚, Ñ– мешканців Дору та його залежних міÑÑ‚, Ñ– мешканців Ївлеаму та його залежних міÑÑ‚, Ñ– мешканців Міґіддо та його залежних міÑÑ‚, Ñ– ханаанеÑнин волів Ñидіти в тому краї.(UA) Книга Суддів. 1:28 І ÑталоÑÑ, коли Ізраїль зміцнивÑÑ, то він наклав на ханаанеÑнина данину, але вигнати не вигнав його.(UA) Книга Суддів. 1:29 І Єфрем не вигнав ханаанеÑнина, що мешкає в Òезері, Ñ– оÑівÑÑ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½ÐµÑнин Ñеред нього в Òезері.(UA) Книга Суддів. 1:30 Завулон не повиганÑв мешканців Кітрону та мешканців Ðагалолу, Ñ– оÑівÑÑ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½ÐµÑнин Ñеред нього, Ñ– Ñтав за данину.(UA) Книга Суддів. 1:31 ÐÑир не повиганÑв мешканців Ðкко, Ñ– мешканців Сидону, Ñ– Ðхлаву, Ñ– Ðхзіву, Ñ– Хелби, Ñ– Ðфіку, Ñ– Рехову.(UA) Книга Суддів. 1:32 І оÑівÑÑ Ð°Ñирець Ñеред ханаанеÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Краю, бо він не вигнав його.(UA) Книга Суддів. 1:33 Ðефталим не повиганÑв мешканців Бет-Шемешу, Ñ– мешканців Бет-Ðнату, Ñ– він оÑівÑÑ Ñеред ханаанеÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Краю, а мешканці Бет-Шемешу та Бет-Ðнату Ñтали їм за данину.(UA) Книга Суддів. 1:34 І тиÑнув амореÑнин Данових Ñинів на гору, бо не давав йому Ñходити на долину.(UA) Книга Суддів. 1:35 І волів амореÑнин Ñидіти на горі Ð¥ÐµÑ€ÐµÑ Ð² ÐйÑлоні та в Шаалевімі, та Ñтала Ñильною рука ЙоÑипового дому, він Ñтав за данину.(UA) Книга Суддів. 1:36 Ð Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñька від Маале-Ðкраббім, Ñ– від Сели та вище.(UA) Книга Суддів. 2:1 І прийшов Ðнгол ГоÑподній з Òілґалу до Бохіму, та й Ñказав: Я вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту до того Краю, що приÑÑгнув був вашим батькам. І Ñказав Я: не зламаю Свого заповіту з вами повіки!(UA) Книга Суддів. 2:2 Рви не Ñкладете заповіту з мешканцÑми цього Краю, їхні жертівники порозбиваєте, та не Ñлухали ви Мого голоÑу. Що це ви зробили?(UA) Книга Суддів. 2:3 І Я теж Ñказав: Ðе прожену Ñ—Ñ… від ваÑ, Ñ– вони Ñтануть вам тернÑм у боки, а їхні боги Ñтануть вам паÑткою.(UA) Книга Суддів. 2:4 І ÑталоÑÑ, Ñк Ðнгол ГоÑподній говорив ці Ñлова до вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, то народ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвій голоÑ, та й заплакав.(UA) Книга Суддів. 2:5 І назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: Бохім, Ñ– приноÑили там жертви ГоÑподеві.(UA) Книга Суддів. 2:6 РІÑÑƒÑ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑтив народ, Ñ– Ізраїлеві Ñини розійшлиÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ до Ñвого Ñпадку, щоб поÑÑ–Ñти той Край.(UA) Книга Суддів. 2:7 І Ñлужив народ ГоÑподеві по вÑÑ– дні ІÑуÑа та по вÑÑ– дні Ñтарших, Ñкі продовжили дні Ñвої по ІÑуÑÑ–, що бачили вÑÑкий великий чин ГоÑпода, Ñкого зробив Він Ізраїлеві.(UA) Книга Суддів. 2:8 І вмер ІÑуÑ, Ñин Ðавинів, раб ГоÑподній, віку Ñта й деÑÑти літ.(UA) Книга Суддів. 2:9 І поховали його в межах Ñпадщини його, у Тімнат-ХереÑÑ–, в Єфремових горах, на північ від гори Òааш.(UA) Книга Суддів. 2:10 І також уÑе це Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ прилучене до батьків Ñвоїх, а по них наÑтало інше поколіннÑ, що не знало ГоÑпода, а також тих діл, Ñкі чинив Він Ізраїлеві.(UA) Книга Суддів. 2:11 І Ізраїлеві Ñини чинили зло в ГоÑподніх очах, Ñ– Ñлужили Ваалам.(UA) Книга Суддів. 2:12 І вони покинули ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх, що вивів Ñ—Ñ… із єгипетÑького краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицÑÑ…, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– гнівили ГоÑпода.(UA) Книга Суддів. 2:13 І покинули вони ГоÑпода, та й Ñлужили Ваалові та ÐÑтартам.(UA) Книга Суддів. 2:14 І запалав ГоÑподній гнів на ІзраїлÑ, Ñ– Він дав Ñ—Ñ… у руку грабіжників, Ñ– вони Ñ—Ñ… грабували. І Він передав Ñ—Ñ… у руку навколишніх їхніх ворогів, Ñ– вони не могли вже вÑтоÑти перед Ñвоїми ворогами.(UA) Книга Суддів. 2:15 У вÑьому, де вони ходили, ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° була проти них на зло, Ñк говорив був ГоÑподь, Ñ– Ñк заприÑÑгнув їм ГоÑподь. І Він дуже Ñ—Ñ… тиÑнув.(UA) Книга Суддів. 2:16 І поÑтавив ГоÑподь Ñуддів, Ñ– вони Ñ€Ñтували Ñ—Ñ… від руки їхніх грабіжників.(UA) Книга Суддів. 2:17 Та вони не ÑлухалиÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ Ñвоїх Ñуддів, бо блудили за іншими богами, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼. Вони Ñкоро відхилÑлиÑÑ Ð· тієї дороги, Ñкою йшли їхні батьки, щоб ÑлухатиÑÑ Ð“Ð¾Ñподніх наказів. Вони так не робили!(UA) Книга Суддів. 2:18 Рколи ГоÑподь Ñтавив їм Ñуддів, то ГоÑподь був із Ñуддею, Ñ– Ñ€Ñтував Ñ—Ñ… із руки їхніх ворогів по вÑÑ– дні того Ñудді, бо ГоÑподь жалував Ñ—Ñ… через їхній Ñтогін через тих, що Ñ—Ñ… переÑлідували та гнобили Ñ—Ñ….(UA) Книга Суддів. 2:19 І бувало, Ñк умирав той ÑуддÑ, вони знову пÑувалиÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ від Ñвоїх батьків, щоб іти за іншими богами, щоб їм Ñлужити та щоб їм вклонÑтиÑÑ, Ñ– вони не кидали чинів Ñвоїх та Ñвоєї неÑлухнÑної дороги.(UA) Книга Суддів. 2:20 І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на ІзраїлÑ, Ñ– Він Ñказав: За те, що люд цей переÑтупив Мого заповіта, що Я наказав був їхнім батькам, Ñ– не ÑлухалиÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу,(UA) Книга Суддів. 2:21 тож Я більше не виганÑтиму перед ними нікого з тих народів, що ІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñтавив, умираючи,(UA) Книга Суддів. 2:22 щоб випробувати ними ІзраїлÑ, чи держатимутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ ГоÑподньої дороги, щоб нею ходити, Ñк держалиÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ– батьки, чи ні.(UA) Книга Суддів. 2:23 І ГоÑподь позоÑтавив тих людей, щоб Ñ—Ñ… Ñкоро не виганÑти, Ñ– не дав Ñ—Ñ… у руку ІÑуÑову.(UA) Книга Суддів. 3:1 Роце Ñ‚Ñ– народи, що ГоÑподь позоÑтавив на Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ ІзраїлÑ, уÑÑ– Ñ‚Ñ–, що не знали вÑÑ–Ñ… війн ханаанÑьких,(UA) Книга Суддів. 3:2 тільки щоб пізнали Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, щоб навчити Ñ—Ñ… війни, тільки таких, що перед тим не знали Ñ—Ñ…:(UA) Книга Суддів. 3:3 п'ÑÑ‚ÑŒ володарів филиÑтимÑьких, Ñ– вÑÑ– ханаанеÑни, Ñ– ÑидонÑни, Ñ– хіввеÑни, мешканці гори Ливану, від гори Баал-Гермон аж до виходу до Гамату.(UA) Книга Суддів. 3:4 І були вони залишені на Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ ІзраїлÑ, щоб пізнати, чи будуть вони ÑлухатиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ ГоÑпода, Ñкі Він наказав був їхнім батькам через МойÑеÑ.(UA) Книга Суддів. 3:5 РІзраїлеві Ñини Ñиділи Ñеред ханаанеÑнина, хіттеÑнина, Ñ– амореÑнина, Ñ– періззеÑнина, Ñ– хіввеÑнина, Ñ– євуÑеÑнина.(UA) Книга Суддів. 3:6 І вони брали їхніх дочок Ñобі за жінок, а Ñвоїх дочок давали їхнім Ñинам, та Ñлужили їхнім богам.(UA) Книга Суддів. 3:7 І Ізраїлеві Ñини робили зло в ГоÑподніх очах, Ñ– забули ГоÑпода, Бога Ñвого, та й Ñлужили Ваалам та ÐÑтартам.(UA) Книга Суддів. 3:8 І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на ІзраїлÑ, Ñ– Він передав Ñ—Ñ… у руку Кушан-Ріш'атаїма, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðраму двох річок. І Ñлужили Ізраїлеві Ñини Кушан-Ріш'атаїмові віÑім літ.(UA) Книга Суддів. 3:9 І кликали Ізраїлеві Ñини до ГоÑпода, Ñ– ГоÑподь поÑтавив Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів Ñ€Ñтівника, Ñ– він врÑтував Ñ—Ñ…, Отніїла, Ñина Кеназа, брата Калева, молодшого від нього.(UA) Книга Суддів. 3:10 І був на ньому Дух ГоÑподній, Ñ– Ñудив він ІзраїлÑ. І вийшов він на війну, Ñ– ГоÑподь дав у його руку Кушан-Ріш'атаїма, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ñ€Ð°Ð¼Ñького. І була Ñильна рука його над Кушан-Ріш'атаїмом.(UA) Книга Суддів. 3:11 І мав Край мир Ñорок літ, Ñ– помер Отніїл, Ñин Кеназа.(UA) Книга Суддів. 3:12 РІзраїлеві Ñини й далі чинили зло в ГоÑподніх очах, Ñ– ГоÑподь зміцнив Еґлона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð°Ð²Ñького, над Ізраїлем через те, що вони робили зло в ГоÑподніх очах.(UA) Книга Суддів. 3:13 І зібрав він до Ñебе Ñинів Ðммонових та Ðмаликових, та й пішов Ñ– підбив ІзраїлÑ. І вони поÑіли МіÑто Пальм.(UA) Книга Суддів. 3:14 І Ñлужили Ізраїлеві Ñини Еґлонові, цареві моавÑькому, віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) Книга Суддів. 3:15 І кликали Ізраїлеві Ñини до ГоÑпода, Ñ– ГоÑподь поÑтавив їм Ñ€Ñтівника, Егуда, Ñина Òерового, Ñина ємінеÑнина, чоловіка лівшу, з безвладною правою рукою. І поÑлали Ізраїлеві Ñини через нього дарунка Еґлонові, цареві моавÑькому.(UA) Книга Суддів. 3:16 І зробив Ñобі Егуд меча, а в нього два віÑÑ‚Ñ€Ñ, ґошед довжина його, він прип'Ñв його під Ñвоїм убраннÑм на Ñтегні Ñвоєї правиці.(UA) Книга Суддів. 3:17 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ того дарунка Еґлонові, цареві моавÑькому. РЕґлон чоловік дуже товÑтий.(UA) Книга Суддів. 3:18 І ÑталоÑÑ, коли він Ñкінчив підноÑити того дарунка, то відпуÑтив тих, що неÑли того дарунка.(UA) Книга Суддів. 3:19 Рвін вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ бовванів, що при Òілґалі, та й Ñказав: У мене таємна Ñправа до тебе, о царю! Ртой Ñказав: Тихо! І вийшли від нього вÑÑ–, хто ÑтоÑв при ньому.(UA) Книга Суддів. 3:20 І Егуд увійшов до нього, а він Ñидить у прохолодній горниці, що була Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñамого. І Ñказав Егуд: Я маю Боже Ñлово Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ. І той уÑтав із ÑтільцÑ.(UA) Книга Суддів. 3:21 І проÑÑ‚Ñг Егуд Ñвою лівицю, Ñ– витÑг меча з-над Ñтегна Ñвоєї правиці, та й загнав його йому в живіт.(UA) Книга Суддів. 3:22 І ввійшла також ручка за віÑÑ‚Ñ€Ñм, а Ñало закрило за віÑÑ‚Ñ€Ñм, бо він не витÑгнув меча з його живота. І ввійшло віÑÑ‚Ñ€Ñ Ð´Ð¾ міжкроччÑ.(UA) Книга Суддів. 3:23 І вийшов Егуд до Ñіней, Ñ– зачинив за Ñобою двері тієї горниці, та й замкнув.(UA) Книга Суддів. 3:24 І він вийшов. РцарÑькі раби ввійшли та й побачили, аж оÑÑŒ двері горниці замкнені. І вони Ñказали: Певне він Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€ÐµÐ±Ð¸ Ñвоєї в прохолодному покої.(UA) Книга Суддів. 3:25 І чекали вони аж допізна, а ото він не відчинÑÑ” дверей горниці. І взÑли вони ключа, Ñ– відчинили, аж оÑÑŒ їхній пан лежить мертвий на землі!(UA) Книга Суддів. 3:26 РЕгуд утік, поки вони зволікалиÑÑŒ. І він перейшов Ñ‚Ñ– боввани, Ñ– ÑховавÑÑ Ð²Ñ‚ÐµÑ‡ÐµÑŽ до Сеїру.(UA) Книга Суддів. 3:27 І ÑталоÑÑ, коли він прийшов, то заÑурмив у Ñурму на Єфремових горах. І Ізраїлеві Ñини зійшли з ним з гори, а він перед ними.(UA) Книга Суддів. 3:28 І Ñказав він до них: Біжіть за мною, бо ГоÑподь дав у вашу руку ваших моавÑьких ворогів! І зійшли вони за ним, Ñ– захопили йорданÑькі переходи до Моаву, Ñ– не дали нікому перейти.(UA) Книга Суддів. 3:29 І побили вони Моава того чаÑу, близько деÑÑти тиÑÑч чоловіка, кожного кремезного й кожного Ñильного чоловіка, Ñ– ніхто не втік.(UA) Книга Суддів. 3:30 І був того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±Ð¾Ñ€ÐºÐ°Ð½Ð¸Ð¹ Моав під Ізраїлеву руку, а Край мав мир віÑімдеÑÑÑ‚ літ.(UA) Книга Суддів. 3:31 Рпо ньому був Шамґар, Ñин Ðната. І побив він филиÑтимлÑн шіÑÑ‚Ñот чоловіка києм на худобу. І він теж урÑтував ІзраїлÑ.(UA) Книга Суддів. 4:1 РІзраїлеві Ñини ще більше чинили зло в ГоÑподніх очах, а Егуд умер.(UA) Книга Суддів. 4:2 І передав Ñ—Ñ… ГоÑподь у руку Явіна, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½Ñького, що царював у Гацорі. Рзверхником його війÑька був СіÑера, Ñ– він Ñидів у Харошет-Òаґґоїмі.(UA) Книга Суддів. 4:3 І кликали Ізраїлеві Ñини до ГоÑпода, бо той мав дев'ÑÑ‚Ñот залізних колеÑниць, Ñ– він Ñильно утиÑкав Ізраїлевих Ñинів двадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) Книга Суддів. 4:4 РДевора пророчицÑ, жінка Лаппідота, вона Ñудила Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу.(UA) Книга Суддів. 4:5 І Ñиділа вона під Девориною Пальмою, між Рамою та між Бет-Елом в Єфремових горах, а Ізраїлеві Ñини приходили до неї на Ñуд.(UA) Книга Суддів. 4:6 І вона поÑлала й покликала Барака, Ðвіноамового Ñина, з Кедешу Ðефталимового. І Ñказала до нього: ОÑÑŒ наказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Іди, зійдеш на гору фавор, Ñ– візьмеш з Ñобою деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка з Ñинів Ðефталимових та з Ñинів Завулонових.(UA) Книга Суддів. 4:7 Ð Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð²ÐµÐ´Ñƒ до тебе, до КішонÑької долини, СіÑеру, начальника Явінового війÑька, Ñ– колеÑниці його, Ñ– натовп його, та й дам його в твою руку.(UA) Книга Суддів. 4:8 І Ñказав до неї Барак: Якщо ти підеш зо мною, то піду, а Ñкщо не підеш зо мною, не піду.(UA) Книга Суддів. 4:9 Рвона відказала: Піти піду з тобою, тільки не буде Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñлава на тій дорозі, Ñкою ти підеш, бо в руку жінки ГоÑподь передаÑÑ‚ÑŒ СіÑеру. І вÑтала Девора, Ñ– пішла з Бараком до Кедешу.(UA) Книга Суддів. 4:10 І Ñкликав Барак Завулона та Ðефталима до Кедешу, Ñ– пішло за ним деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка. І пішла з ним Девора.(UA) Книга Суддів. 4:11 РкенеÑнин Хевер відділивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Каїна, з Ховавових Ñинів, МойÑеєвого теÑÑ‚Ñ, Ñ– розклав намета Ñвого аж до Елону в Цаананімі, що при Кедеші.(UA) Книга Суддів. 4:12 І донеÑли СіÑері, що Барак, Ñин Ðвіноамів, зійшов на гору Фавор.(UA) Книга Суддів. 4:13 І Ñкликав СіÑера вÑÑ– Ñвої колеÑниці, дев'ÑÑ‚Ñот залізних колеÑниць, та ввеÑÑŒ народ, що з ним, з Харошет-Òаґґоїму до кішонÑької долини.(UA) Книга Суддів. 4:14 І Ñказала Девора до Барака: УÑтавай, бо це той день, коли ГоÑподь дав СіÑеру в твою руку. ОÑÑŒ ГоÑподь вийшов перед тобою. І зійшов Барак з гори Фавор, а за ним деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка.(UA) Книга Суддів. 4:15 І ГоÑподь привів у Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ñ–Ñеру, Ñ– вÑÑ– колеÑниці та ввеÑÑŒ той табір віÑÑ‚Ñ€Ñм меча перед Бараком. І зійшов СіÑера з колеÑниці, Ñ– побіг пішки.(UA) Книга Суддів. 4:16 РБарак гнавÑÑ Ð·Ð° колеÑницÑми та за табором аж до Харошет-Òаґґоїму. І впав увеÑÑŒ табір СіÑерин від віÑÑ‚Ñ€Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, не позоÑталоÑÑŒ ані одного.(UA) Книга Суддів. 4:17 РСіÑера втік пішки до намету Яїли, жінки кенеÑнина Хевера, бо був мир між Явіном, царем Гацору, та між домом кенеÑнина Хевера.(UA) Книга Суддів. 4:18 І вийшла Яїл навпроти СіÑери, Ñ– Ñказала до нього: Зайди, пане мій, зайди до мене, не бійÑÑ! І він зайшов до неї до намету, Ñ– вона накрила його килимом.(UA) Книга Суддів. 4:19 І Ñказав він до неї: Ðапій мене трохи водою, бо Ñ Ñпрагнений. І відкрила вона молочного бурдюка, Ñ– напоїла його, та й накрила його.(UA) Книга Суддів. 4:20 І Ñказав він до неї: Стань при вході намету. І Ñкщо хто ввійде й запитає тебе та Ñкаже: Чи Ñ” тут хто? то ти відповіÑи: Ðема.(UA) Книга Суддів. 4:21 І взÑла Яїл, жінка Хеверона, наметового кілка, Ñ– взÑла в Ñвою руку молотка, Ñ– підійшла тихо до нього, та й вÑадила того кілка в його Ñкроню, аж у землю. Рвін Ñпав, змучений, Ñ– він помер.(UA) Книга Суддів. 4:22 РоÑÑŒ Барак женетьÑÑ Ð·Ð° СіÑерою. І вийшла Яїл навпроти нього й Ñказала йому: Іди, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð¶Ñƒ тобі того чоловіка, що ти шукаєш. І ввійшов він до неї, а оÑÑŒ СіÑера лежить мертвий, а кілок у Ñкроні його!...(UA) Книга Суддів. 4:23 Так приборкав Бог того Ð´Ð½Ñ Ð¯Ð²Ñ–Ð½Ð°, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½Ñького, перед Ізраїлевими Ñинами.(UA) Книга Суддів. 4:24 Ррука Ізраїлевих Ñинів була вÑе Ñ‚Ñжча над Явіном, царем ханаанÑьким, аж поки вони вигубили Явіна, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½Ñького.(UA) Книга Суддів. 5:1 І Ñпівала Девора й Барак, Ñин Ðвіноамів, того днÑ, говорÑчи:(UA) Книга Суддів. 5:2 Що в Ізраїлі закнÑзювали кнÑзі, що народ Ñебе жертвувати Ñтав, поблагоÑловіте ви ГоÑпода!(UA) Книга Суддів. 5:3 Почуйте, царі, уші наÑтавте, кнÑзі: Ñ Ð“Ð¾Ñподеві Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати, виÑпівувати буду ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ!(UA) Книга Суддів. 5:4 ГоÑподи, Ñк Ти йшов із Сеїру, Ñк виходив із Ð¿Ð¾Ð»Ñ ÐµÐ´Ð¾Ð¼Ñького, то тремтіла землÑ, також капало небо, Ñ– хмари дощили водою.(UA) Книга Суддів. 5:5 Перед ГоÑподнім лицем розпливалиÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, цей Сінай перед ГоÑподом, Богом ІзраїлÑ.(UA) Книга Суддів. 5:6 За днів Шамґара, Ñина Ðнатового, Ñпорожніли дороги, подорожні ж ходили крутими дорогами.(UA) Книга Суддів. 5:7 Ðе Ñтало ÑелÑнÑтва в Ізраїлі, не Ñтало, аж поки Ñ Ð½Ðµ повÑтала, Девора, аж поки Ñ Ð½Ðµ повÑтала, мати в Ізраїлі.(UA) Книга Суддів. 5:8 Коли вибрав нових він богів, тоді в брамах війна зачалаÑÑŒ. Поправді кажу вам, небачений щит був Ñ– ÑÐ¿Ð¸Ñ Ð² Ñорок тиÑÑч ІзраїлÑ!(UA) Книга Суддів. 5:9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуютьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, поблагоÑловіте ви ГоÑпода!(UA) Книга Суддів. 5:10 Ті, хто їздить на білих оÑлицÑÑ…, хто Ñидить на килимах та дорогою ходить, оповідайте!(UA) Книга Суддів. 5:11 Через крик при ділінні здобичі між міÑцÑми, де воду беруть, там виÑпівують правди ГоÑподні, правди ÑелÑнÑтва Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам ГоÑподній народ.(UA) Книга Суддів. 5:12 ЗбудиÑÑ, збудиÑÑ, Деворо! ЗбудиÑÑ, збудиÑÑ, Ñ– піÑню Ñпівай! УÑтань, Бараку, Ñ– візьми до неволі Ñвоїх полонених, Ñину Ðвіноамів!(UA) Книга Суддів. 5:13 Тоді позоÑталий зійшов до потужних народу, проти хоробрих ГоÑподь був до мене зійшов.(UA) Книга Суддів. 5:14 Від Єфрема прийшли були Ñ‚Ñ–, що в Ðмалику Ñ—Ñ… корень; ВеніÑмин за тобою, Ñеред народів твоїх; від Махіра зійшли були провідники; а від Завулона оті, хто веде пером пиÑарÑ.(UA) Книга Суддів. 5:15 І кнÑзі ІÑÑахарові разом з Деворою, Ñ– ІÑÑахар, Ñк Барак, був відпущений пішки в долину. Великі Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ Рувимових відділах!(UA) Книга Суддів. 5:16 Чого ти уÑівÑÑŒ між кошарами, щоб Ñлухати Ð¼ÐµÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñтад? Великі Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ Рувимових відділах!(UA) Книга Суддів. 5:17 Пробуває Òілеад на тім боці Йордану, а Дан чому на кораблÑÑ… буде мешкати він? Ðа березі Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¾ÑівÑÑ ÐÑир, Ñ– при потоках Ñвоїх пробуває.(UA) Книга Суддів. 5:18 Завулон це народ, що прирік Ñвою душу на Ñмерть, а Ðефталим на польових виÑотах.(UA) Книга Суддів. 5:19 Царі прибули, воювали, тоді воювали царі ханаанÑькі в Таанах при воді Меґідда, та здобичі Ñрібла не взÑли.(UA) Книга Суддів. 5:20 Із неба войовано, зорі з доріг Ñвоїх битих воювали з СіÑерою.(UA) Книга Суддів. 5:21 КішонÑький потік позмітав Ñ—Ñ…, потік Ñтародавній, КішонÑький потік. З Ñилою будеш Ñтупати, о душе моÑ!(UA) Книга Суддів. 5:22 Тоді Ñтукотіли копита ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ бігу швидкого, від бігу його Ñкакунів!(UA) Книга Суддів. 5:23 ПроклÑніте Мероза, каже Ðнгол ГоÑподній, проклÑÑти проклÑніть його мешканців, бо вони не прийшли ГоÑподеві на поміч, ГоÑподеві на поміч з хоробрими!(UA) Книга Суддів. 5:24 Ðехай буде благоÑловенна між жінками Яїл, жінка кенанеÑнина Хевера, нехай буде благоÑловенна вона між жінками в наметі.(UA) Книга Суддів. 5:25 Води він проÑив подала молока, у царÑькій чаші принеÑла п'Ñнке молоко.(UA) Книга Суддів. 5:26 Ліву руку Ñвою до кілка проÑÑ‚Ñгає, а правицю Ñвою до молотка робітничого. І вгатила СіÑеру, Ñ– розбила вона йому голову, Ñ– Ñкроню розбила й пробила йому.(UA) Книга Суддів. 5:27 Між ноги Ñ—Ñ— він ÑхиливÑÑ, упав Ñ– лежав, між ноги Ñ—Ñ— він ÑхиливÑÑ, упав, де ÑхиливÑÑŒ, там забитий упав.(UA) Книга Суддів. 5:28 Через вікно виглÑдала та голоÑила СіÑерина мати крізь ґрати: Чому колеÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ припізнилаÑÑŒ вернутиÑÑŒ? Чому припізнилиÑÑŒ колеÑа запрÑжок його?(UA) Книга Суддів. 5:29 Мудрі кнÑгині Ñ—Ñ— дають відповідь їй, та й вона Ñама відповідає Ñобі:(UA) Книга Суддів. 5:30 ОÑÑŒ здобич знаходÑÑ‚ÑŒ та ділÑÑ‚ÑŒ вони, бранка, дві бранці на кожного мужа! Рздобич із шат кольорових СіÑері, здобич із шат кольорових, різнобарвна тканина, на два боки гаптована, жінці на шию.(UA) Книга Суддів. 5:31 Ðехай отак згинуть уÑÑ– вороги Твої, ГоÑподи! Рхто любить Його, той Ñк Ñонце, що Ñходить у Ñилі Ñвоїй! І Край мав мир Ñорок літ.(UA) Книга Суддів. 6:1 РІзраїлеві Ñини чинили зло в очах ГоÑподніх, Ñ– ГоÑподь дав Ñ—Ñ… у руку мідіÑнітÑн на Ñім літ.(UA) Книга Суддів. 6:2 І зміцніла МідіÑнова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві Ñини поробили Ñобі зо Ñтраху перед мідіÑнітÑнами проходи, що в горах, Ñ– печери, Ñ– твердині.(UA) Книга Суддів. 6:3 І бувало, Ñкщо поÑÑ–Ñв Ізраїль, то підіймавÑÑ ÐœÑ–Ð´Ñ–Ñн Ñ– Ðмалик та Ñини Кедему, Ñ– йшли на нього.(UA) Книга Суддів. 6:4 І вони таборували в них, Ñ– нищили врожай землі аж до підходу до Гази. І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані оÑла,(UA) Книга Суддів. 6:5 бо вони й Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð° та їхні намети ходили, Ñ– приходили в такій кількоÑÑ‚Ñ–, Ñк Ñарана, а їм та їхнім верблюдам не було чиÑла. І вони приходили до Краю, щоб пуÑтошити його.(UA) Книга Суддів. 6:6 І через МідіÑна Ізраїль дуже зубожів, Ñ– Ізраїлеві Ñини кликали до ГоÑпода.(UA) Книга Суддів. 6:7 І ÑталоÑÑ, коли Ізраїлеві Ñини кликали до ГоÑпода через МідіÑна,(UA) Книга Суддів. 6:8 то ГоÑподь поÑлав до Ізраїлевих Ñинів мужа пророка, а він Ñказав їм: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· Єгипту, Ñ– випровадив Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· дому рабÑтва.(UA) Книга Суддів. 6:9 І Я ÑÐ¿Ð°Ñ Ð²Ð°Ñ Ð· руки Єгипту, Ñ– з руки вÑÑ–Ñ…, хто Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ñнув. І Я повиганÑв Ñ—Ñ… перед вами, а їхній Край віддав вам.(UA) Книга Суддів. 6:10 І Ñказав Я до ваÑ: Я ГоÑподь, Бог ваш! Ðе будете боÑтиÑÑ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñьких богів, що в їхньому краї Ñидите ви. Та ви не поÑлухалиÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу!(UA) Книга Суддів. 6:11 І прийшов Ðнгол ГоÑподній, Ñ– вÑівÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ дубом, що в Офрі, Ñкий належить аві-езріÑнину Йоашеві. Ð Ñин його Гедеон молотив пшеницю в виноградному чавилі, щоб заховатиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ мідіÑнітÑнами.(UA) Книга Суддів. 6:12 І ÑвивÑÑ Ð´Ð¾ нього Ðнгол ГоÑподній, Ñ– промовив йому: ГоÑподь з тобою, хоробрий мужу!(UA) Книга Суддів. 6:13 РГедеон Ñказав до нього: О, Пане мій, Ñкщо ГоÑподь з нами, то нащо прийшло на Ð½Ð°Ñ ÑƒÑе це? І де вÑÑ– Його чуда, про Ñкі оповідали нам наші батьки, говорÑчи: ОÑÑŒ з Єгипту вивів Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь? Ртепер ГоÑподь покинув наÑ, Ñ– віддав Ð½Ð°Ñ Ñƒ руку МідіÑна.(UA) Книга Суддів. 6:14 І обернувÑÑ Ð´Ð¾ нього ГоÑподь Ñ– Ñказав: Іди з цією Ñвоєю Ñилою, Ñ– ти ÑпаÑеш Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· мідіÑнÑької руки. Оце Я поÑлав тебе.(UA) Книга Суддів. 6:15 І відказав Йому Гедеон: О, ГоÑподи мій, чим Ñ ÑпаÑу ІзраїлÑ? ОÑÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑча найнужденніша в МанаÑÑ–Ñ—, а Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑˆÐ¸Ð¹ у домі батька Ñвого.(UA) Книга Суддів. 6:16 І Ñказав йому ГоÑподь: Ðле Я буду з тобою, Ñ– ти поб'єш мідіÑнітÑн, Ñк одного чоловіка.(UA) Книга Суддів. 6:17 Ртой до Ðього Ñказав: Якщо знайшов Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.(UA) Книга Суддів. 6:18 Ðе відходь же звідÑи, аж поки Ñ Ð½Ðµ прийду до Тебе, Ñ– не принеÑу дарунка мого, Ñ– не покладу перед лицем Твоїм. РТой відказав: Я буду Ñидіти аж до твого поверненнÑ.(UA) Книга Суддів. 6:19 І Гедеон увійшов до хати, Ñ– ÑпорÑдив козенÑ, Ñ– опріÑноків з ефи муки, м'ÑÑо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ до Ðього під дуб, та й поÑтавив перед Ðим.(UA) Книга Суддів. 6:20 І Ñказав до нього Ðнгол Божий: Візьми це м'ÑÑо й ці опріÑноки, та й поклади на оцю Ñкелю, а юшку вилий. І той так зробив.(UA) Книга Суддів. 6:21 І витÑгнув Ðнгол ГоÑподній кінець палиці, що в руці Його, Ñ– доторкнувÑÑ Ð´Ð¾ м'ÑÑа та до опріÑноків, Ñ– знÑвÑÑ Ð·Ð¾ Ñкелі огонь, та й поїв те м'ÑÑо та опріÑноки, а Ðнгол ГоÑподній зник з його очей.(UA) Книга Суддів. 6:22 І побачив Гедеон, що це Ðнгол ГоÑподній. І Ñказав Гедеон: ÐÑ…, Владико, ГоÑподи, бож Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² ГоÑподнього Ðнгола Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð² обличчÑ.(UA) Книга Суддів. 6:23 І Ñказав йому ГоÑподь: Мир тобі, не бійÑÑ, не помреш!(UA) Книга Суддів. 6:24 І Гедеон збудував там жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Єгова-Шалом. Він іще Ñ” аж до цього Ð´Ð½Ñ Ð² Офрі Ðвіезеровій.(UA) Книга Суддів. 6:25 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— ночі, Ñ– Ñказав йому ГоÑподь: Візьми бичка з волів батька Ñвого, Ñ– другого бичка Ñемилітнього, Ñ– розбий Ваалового жертівника батька Ñвого, а ÑвÑте дерево, що при ньому, зрубай.(UA) Книга Суддів. 6:26 І збудуєш жертівника ГоÑподеві, Богові Ñвоєму, на верху цієї твердині, у порÑдку. І візьмеш другого бичка, Ñ– принеÑеш Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð¼Ð¸ з ÑвÑтого дерева, Ñке зрубаєш.(UA) Книга Суддів. 6:27 І взÑв Гедеон деÑÑÑ‚ÑŒ людей зо Ñвоїх рабів, Ñ– зробив, Ñк говорив до нього ГоÑподь. І ÑталоÑÑ, через те, що боÑвÑÑ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ батька Ñвого та людей того міÑта, щоб робити вдень, то зробив уночі.(UA) Книга Суддів. 6:28 І вÑтали люди того міÑта рано вранці, аж оÑÑŒ жертівник Ваалів розбитий, а ÑвÑте дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принеÑено в жертву на збудованому жертівнику.(UA) Книга Суддів. 6:29 І говорили вони один одному: Хто зробив оцю річ? І вони вивідували й шукали, та й Ñказали: Гедеон, Ñин Йоашів, зробив оцю річ.(UA) Книга Суддів. 6:30 І Ñказали люди того міÑта до Йоаша: Виведи Ñина Ñвого, Ñ– нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав ÑвÑте дерево, що при ньому.(UA) Книга Суддів. 6:31 І Ñказав Йоаш до вÑÑ–Ñ…, що ÑтоÑли при ньому: Чи ви будете обÑтавати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обÑтавати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай Ñам заÑтупаєтьÑÑ Ð·Ð° Ñебе, коли той розбив його жертівника.(UA) Книга Суддів. 6:32 І він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ того днÑ: Єруббаал, говорÑчи: Ðехай змагаєтьÑÑ Ð· ним Ваал, бо він розбив його жертівника.(UA) Книга Суддів. 6:33 РвÑÑ– мідіÑніти й амаликитÑни та Ñини Кедему були зібрані разом, Ñ– перейшли Йордан, Ñ– таборували в долині Ізреел.(UA) Книга Суддів. 6:34 РДух ГоÑподній зійшов на Гедеона, Ñ– він заÑурмив у Ñурму, Ñ– був Ñкликаний Ðвіезер за ним.(UA) Книга Суддів. 6:35 І він поÑлав поÑлів по вÑьому МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– був Ñкликаний за ним Ñ– він. І поÑлав він поÑлів до ÐÑира, Ñ– до Завулона, Ñ– до Ðефталима, Ñ– вони вийшли навперейми них.(UA) Книга Суддів. 6:36 І Ñказав Гедеон до Бога: Якщо Ти ÑпаÑеш Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”ÑŽ рукою, Ñк говорив,(UA) Книга Суддів. 6:37 то оÑÑŒ Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñтелю на тоці вовнÑне руно; Ñкщо роÑа буде на Ñамім руні, а на вÑій землі Ñухо, то Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ знати, що Ти ÑпаÑеш Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”ÑŽ рукою, Ñк говорив!(UA) Книга Суддів. 6:38 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº. І вÑтав він рано взавтра, Ñ– розÑтелив руно, Ñ– вичавив роÑу з руна, повне Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸.(UA) Книга Суддів. 6:39 І Ñказав Гедеон до Бога: Ðехай не запалитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Твій на мене, нехай Ñ Ñкажу тільки цей раз, нехай но Ñ Ñпробую руном тільки цей раз: нехай буде Ñухо на Ñамім руні, а на вÑій землі нехай буде роÑа.(UA) Книга Суддів. 6:40 І Бог зробив так тієї ночі, Ñ– було Ñухо на Ñамім руні, а на вÑій землі була роÑа.(UA) Книга Суддів. 7:1 І вÑтав рано вранці Єруббаал, це Гедеон, та ввеÑÑŒ народ, що з ним, Ñ– таборували над Ен-Хародом. РмідіÑнітÑнÑький табір був із півночі від Òів'ат-Гамморев долині.(UA) Книга Суддів. 7:2 І Ñказав ГоÑподь до Гедеона: ЧиÑленний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіÑнітÑн в його руку, щоб не запишавÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ Мною Ізраїль, говорÑчи: Рука Ð¼Ð¾Ñ ÑпаÑла мене.(UA) Книга Суддів. 7:3 Ртепер поклич до ушей люду, говорÑчи: Хто боїтьÑÑ Ð¹ тремтить, нехай вернетьÑÑ Ð¹ відійде від гори Òілеад. І вернулоÑÑ Ð· народу двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі, а деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч позоÑталоÑÑŒ.(UA) Книга Суддів. 7:4 І Ñказав ГоÑподь до Гедеона: Ще чиÑленний цей народ. Зведи Ñ—Ñ… до води, Ñ– Я там переберу його тобі. І буде, Ñк Я Ñкажу тобі: Цей піде з тобою, той піде з тобою, а кожен, що Ñкажу тобі: Цей не піде з тобою, той не піде.(UA) Книга Суддів. 7:5 І привів він народ до води. І Ñказав ГоÑподь до Гедеона: Кожен, хто буде хлептати воду Ñзиком Ñвоїм, Ñк хлепче пеÑ, поÑтавиш його окремо. Ркожен, хто припаде на коліна Ñвої, щоб пити, поÑтавиш його окремо.(UA) Книга Суддів. 7:6 І було чиÑло тих, що хлептали, ноÑÑчи рукою Ñвоєю до уÑÑ‚ Ñвоїх, три Ñотні чоловіка, а вÑÑ Ñ€ÐµÑˆÑ‚Ð° народу припали на коліна Ñвої, щоб пити воду.(UA) Книга Суддів. 7:7 І Ñказав ГоÑподь до Гедеона: Трьома ÑотнÑми мужів, що хлептали, ÑпаÑу тебе, Ñ– дам мідіÑнітÑн у твою руку, а ввеÑÑŒ народ піде кожен на Ñвоє міÑце.(UA) Книга Суддів. 7:8 І взÑли вони в Ñвою руку поживу народу та Ñвої Ñурми, а вÑÑ–Ñ… інших ізраїльтÑн він відпуÑтив, кожного до намету Ñвого, а три Ñотні мужа затримав. РмідіÑнітÑнÑький табір був під ним у долині.(UA) Книга Суддів. 7:9 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— ночі, Ñ– Ñказав до нього ГоÑподь: УÑтань, зійди до табору, бо Я дав його в руку твою.(UA) Книга Суддів. 7:10 Ð Ñкщо ти боїшÑÑ Ð·Ñ–Ð¹Ñ‚Ð¸, зійди ти та Пура, твій Ñлуга, до табору.(UA) Книга Суддів. 7:11 І почуєш, що вони говорÑÑ‚ÑŒ, а потім зміцнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— руки, Ñ– ти зійдеш до табору. І зійшов він та Пура, Ñлуга його, до краю озброєних у таборі.(UA) Книга Суддів. 7:12 РмідіÑнітÑни й амаликитÑни та вÑÑ– Ñини Кедему лежали в долині, Ñк Ñарана, щодо чиÑленноÑти. Рверблюдам Ñ—Ñ… нема чиÑла, Ñк піÑок на березі морÑ, щодо чиÑленноÑти.(UA) Книга Суддів. 7:13 І прийшов Гедеон, аж оÑÑŒ один оповідає другові Ñвоєму Ñон. І він казав: Оце ÑнивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– Ñон, а ото буханець Ñчмінного хліба котитьÑÑ Ð² мідіÑнітÑнÑькому таборі. І докотивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ аж до намету, та й ударив його, а той упав, Ñ– перевернув його догори, Ñ– намет той бухнув.(UA) Книга Суддів. 7:14 І відповів його друг та й Ñказав: Це ніщо інше, Ñк меч Гедеона, Йоашового Ñина, мужа ІзраїльÑького, Бог дав у його руку мідіÑнітÑн та ввеÑÑŒ табір.(UA) Книга Суддів. 7:15 І ÑталоÑÑ, Ñк Гедеон почув Ð¾Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ той Ñон та розгадку його, то вклонивÑÑ, Ñ– вернувÑÑ Ð´Ð¾ Ізраїлевого табору та й Ñказав: УÑтавайте, бо ГоÑподь дав у вашу руку мідіÑнітÑнÑький табір!(UA) Книга Суддів. 7:16 І поділив він три Ñотні тих мужів на три відділи, Ñ– дав у руку Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ… Ñурми, Ñ– порожні глеки, та ÑмолоÑкипи до Ñередини тих глеків.(UA) Книга Суддів. 7:17 І Ñказав він до них: Що будете бачити від мене, то й ви так зробите. РоÑÑŒ Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ до краю табору, Ñ– буде, Ñк Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ, так зробите й ви.(UA) Книга Суддів. 7:18 І заÑурмлю в Ñурму Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ–, що зо мною, то заÑурмите в Ñурми й ви навколо вÑього табору, та й Ñкажете: меч за ГоÑпода та за Гедеона!(UA) Книга Суддів. 7:19 І прийшов Гедеон та ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ¶Ñ–Ð², що з ним, до краю табору, на початку Ñередньої Ñторожі, коли тільки но поÑтавили Ñторожу. І заÑурмили вони в Ñурми, Ñ– побили глеки, що в їхніх руках.(UA) Книга Суддів. 7:20 І заÑурмили три відділи в Ñурми, Ñ– поторощили глеки, Ñ– тримали рукою Ñвоєї лівиці ÑмолоÑкипа, а рукою Ñвоєї правиці Ñурми, щоб Ñурмити. І кричали вони: Меч за ГоÑпода та за Гедеона!(UA) Книга Суддів. 7:21 І ÑтоÑли кожен на Ñвоїм міÑці навколо табору, а ввеÑÑŒ табір бігав, Ñ– вони кричали й утікали.(UA) Книга Суддів. 7:22 І заÑурмили три Ñотні Ñурем, а ГоÑподь обернув меча одного на одного та на ввеÑÑŒ табір. І табір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Ðвел-Мехоли при Таббаті.(UA) Книга Суддів. 7:23 І були Ñкликані ізраїльтÑни з Ðефталиму, Ñ– з ÐÑиру, Ñ– з уÑього МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– вони гналиÑÑ Ð·Ð° мідіÑнітÑнами.(UA) Книга Суддів. 7:24 Рпо вÑÑ–Ñ… Єфремових горах Гедеон поÑлав поÑлів, говорÑчи: Зійдіть навперейми мідіÑнітÑн, Ñ– заÑтупіть їм воду аж до Бет-Бари та Йордан. І Ñкликали вÑÑ–Ñ… Єфремових людей, та й заÑтупили воду аж до Бет-Бари та Йордан.(UA) Книга Суддів. 7:25 І вони захопили двох мідіÑнітÑнÑьких кнÑзів: Орева та Зеева, Ñ– вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналиÑÑ Ð·Ð° мідіÑнітÑнами, а голови Орева та Зеева перенеÑли до Гедеона на той бік Йордану.(UA) Книга Суддів. 8:1 І Ñказали йому мужі Єфремові: Що це за річ зробив ти нам, що не покликав наÑ, коли йшов воювати з МідіÑном? І вони Ñильно ÑперечалиÑÑ Ð· ним.(UA) Книга Суддів. 8:2 І Ñказав він до них: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² тепер таке, Ñк ви? Чи не ліпше пізні виноградини Єфремові від авіезерового винобраннÑ?(UA) Книга Суддів. 8:3 У вашу руку Бог дав мідіÑнітÑнÑьких кнÑзів, Орева та Зеева, Ñ– що міг Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸, Ñк ви? Тоді заÑпокоївÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ дух проти нього, Ñк він Ñказав оце Ñлово.(UA) Книга Суддів. 8:4 І прийшов Гедеон до Йордану, Ñ– перейшов він та три Ñотні мужів, що з ним, змучені в погоні.(UA) Книга Суддів. 8:5 І Ñказав він до людей Суккоту: Дайте но буханців хліба народові, що за мною, бо вони змучені, а Ñ Ð¶ÐµÐ½ÑƒÑÑ Ð·Ð° Зевахом та Цалмунною, царÑми мідіÑнітÑнÑькими.(UA) Книга Суддів. 8:6 І Ñказали ÑуккотÑькі кнÑзі: Чи рука Зеваха та Цалмунна вже в твоїй руці, щоб давати хліб твоєму війÑьку?(UA) Книга Суддів. 8:7 І Ñказав Гедеон: Тому то, коли ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ у мою руку Зеваха та Цалмунну, то Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ молотити ваше тіло пуÑтинними тернÑми та колючками!(UA) Книга Суддів. 8:8 І пішов він звідти до Пенуїлу, Ñ– говорив до них те Ñаме. Рлюди Пенуїлу відповіли йому, Ñк відповіли люди Суккоту.(UA) Книга Суддів. 8:9 І він Ñказав також до людей Пенуїлу, говорÑчи: Коли Ñ Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼ÑƒÑÑŒ у мирі, розіб'ÑŽ оцю вежу.(UA) Книга Суддів. 8:10 РЗевах та Цалмунна були в Каркорі, Ñ– з ними їхні табори, близько п'ÑтнадцÑти тиÑÑч, уÑÑ– позоÑталі з уÑього табору Ñинів Кедему. Ртих, що впали, було Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, що витÑгали меча.(UA) Книга Суддів. 8:11 РГедеон пішов дорогою Шехуне-Боголіму зо Ñходу до Коваху й Йоґбеги. І розбив він табора, коли табір був безпечний.(UA) Книга Суддів. 8:12 І втікали Зевах та Цалмунна, а він гнавÑÑ Ð·Ð° ними. І він Ñхопив обох мідіÑнітÑнÑьких царів, Зеваха та Цалмунну, а на ввеÑÑŒ табір нагнав жаху.(UA) Книга Суддів. 8:13 І вернувÑÑ Ð“ÐµÐ´ÐµÐ¾Ð½, Ñин Йоашів, із війни з Маале-ГахереÑу.(UA) Книга Суддів. 8:14 І захопив він юнака з людей Суккоту, та й запитавÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾. І той напиÑав йому Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ½Ñзів Суккоту та Ñтарших його, ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім чоловіка.(UA) Книга Суддів. 8:15 І прийшов він до людей Суккоту та й Ñказав їм: ОÑÑŒ Зевах та Цалмунна, що ви ображали мене, говорÑчи: Чи рука Зеваха та Цалмунни тепер у твоїй руці, що дамо хліба твоїм змученим людÑм?(UA) Книга Суддів. 8:16 І Ñхопив він Ñтарших того міÑта, Ñ– пуÑтинне Ñ‚ÐµÑ€Ð½Ñ Ñ‚Ð° колючки, Ñ– побив ними ÑуккотÑьких людей.(UA) Книга Суддів. 8:17 РпенуїльÑьку вежу розбив, Ñ– позабивав людей того міÑта.(UA) Книга Суддів. 8:18 І Ñказав він до Зеваха та до Цалмунни: Які Ñ‚Ñ– люди, що ви повбивали на Фаворі? Ð Ñ‚Ñ– Ñказали: Як ти, так вони одне, мають виглÑд царÑьких Ñинів.(UA) Книга Суддів. 8:19 Рвін Ñказав: То брати мої, Ñини моєї матері. Як живий ГоÑподь, коли б ви були позоÑтавили Ñ—Ñ… при житті, не повбивав би Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) Книга Суддів. 8:20 І Ñказав він до Єтера, Ñвого первенцÑ: УÑтань, забий Ñ—Ñ…! Та той юнак не витÑг Ñвого меча, бо боÑвÑÑ, бо він був ще малий.(UA) Книга Суддів. 8:21 І Ñказав Зевах та Цалмунна: УÑтань ти, Ñ– киньÑÑ Ð½Ð° наÑ, бо по чоловікові Ñила його. І вÑтав Гедеон, Ñ– вбив Зеваха та Цалмунну, Ñ– забрав оздобні міÑÑці, що були на шиÑÑ… їхніх верблюдів.(UA) Книга Суддів. 8:22 І Ñказали Ізраїлеві мужі до Гедеона: Пануй над нами Ñ– ти, Ñ– Ñин твій, Ñ– Ñин твого Ñина, бо ти ÑÐ¿Ð°Ñ Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки МідіÑна.(UA) Книга Суддів. 8:23 І Ñказав до них Гедеон: Ðе буду панувати над вами Ñ, Ñ– не буде панувати над вами Ñин мій, ГоÑподь пануватиме над вами.(UA) Книга Суддів. 8:24 І Ñказав до них Гедеон: Попрошу від Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ, Ñ– дайте мені кожен ноÑову Ñережку зо Ñвоєї здобичі, бо в них, мідіÑнітÑн, були золоті ноÑові Ñережки, бо ізмаїльтÑни вони.(UA) Книга Суддів. 8:25 І Ñказали вони: Дати дамо. І розтÑгнули одежу, Ñ– кидали туди кожен ноÑову Ñережку зо Ñвоєї здобичі.(UA) Книга Суддів. 8:26 І була вага золотих ноÑових Ñережок, що він проÑив, тиÑÑча й ÑімÑот шеклів золота, крім оздобних міÑÑців, Ñ– Ñережок, Ñ– пурпурових шат, що були на мідіÑнітÑнÑьких царÑÑ…, Ñ– окрім нашийників, що на шиÑÑ… їхніх верблюдів.(UA) Книга Суддів. 8:27 РГедеон зробив із того ефода, Ñ– поÑтавив його у Ñвоєму міÑÑ‚Ñ–, в Офрі. І за ним чинив там перелюб увеÑÑŒ Ізраїль, Ñ– це Ñтало паÑткою Ð´Ð»Ñ Ð“ÐµÐ´ÐµÐ¾Ð½Ð° та Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ його.(UA) Книга Суддів. 8:28 І був упокорений МідіÑн перед Ізраїлевими Ñинами, Ñ– він більш не підіймав Ñвоєї голови. І Край мав мир Ñорок літ за Гедеонових днів.(UA) Книга Суддів. 8:29 І пішов Еруббаал, Ñин Йоашів, та й оÑівÑÑ Ð² Ñвоїм домі.(UA) Книга Суддів. 8:30 Рв Гедеона було ÑімдеÑÑÑ‚ Ñинів, що походили зо Ñтегон його, бо він мав багато жінок.(UA) Книга Суддів. 8:31 Ð Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, що в Сихемі, породила йому Ñина й вона, а він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Ðвімелех.(UA) Книга Суддів. 8:32 І помер Гедеон, Ñин Йоашів, у добрій Ñивизні, Ñ– був похований у гробі Йоаша, батька Ñвого, в Офрі авіезеровій.(UA) Книга Суддів. 8:33 І ÑталоÑÑ, Ñк помер Гедеон, то Ізраїлеві Ñини знову чинили перелюб із Ваалами, Ñ– поÑтавили Ñобі Ваал-Берита за бога.(UA) Книга Суддів. 8:34 І Ізраїлеві Ñини не пам'Ñтали ГоÑпода, Бога Ñвого, що ÑпаÑав Ñ—Ñ… від руки вÑÑ–Ñ… їхніх навколишніх ворогів.(UA) Книга Суддів. 8:35 І не зробили вони милоÑти з домом Єруббаала-Гедеона такої, Ñк уÑе те добро, Ñке він зробив Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ.(UA) Книга Суддів. 9:1 І пішов Ðвімелех, Ñин Єруббаалів, до Сихему, до братів Ñвоєї матері, Ñ– говорив до них та до вÑього роду батьківÑького дому Ñвоєї матері, кажучи:(UA) Книга Суддів. 9:2 Говоріть голоÑно до вÑÑ–Ñ… ÑихемÑьких гоÑподарів: Що ліпше Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ: чи Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ вами ÑемидеÑÑти мужів, уÑÑ–Ñ… Єруббаалових Ñинів, чи Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ вами мужа одного? І пам'Ñтайте, що Ñ ÐºÑ–ÑÑ‚ÑŒ ваша та тіло ваше.(UA) Книга Суддів. 9:3 І говорили брати його матері про нього голоÑно до ÑихемÑьких гоÑподарів уÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, Ñ– їхнє Ñерце ÑхилилоÑÑ Ð´Ð¾ Ðвімелеха, бо вони Ñказали: Він наш брат.(UA) Книга Суддів. 9:4 І дали йому ÑімдеÑÑÑ‚ шеклів Ñрібла з дому Баал-Беріта, а Ðвімелех найнÑв за них пуÑтих та легковажних людей, Ñ– вони пішли за ним.(UA) Книга Суддів. 9:5 Рвін прийшов до дому Ñвого батька в Офру, Ñ– повбивав Ñвоїх братів, Ñинів Єруббаалових, ÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка на однім камені. І позоÑтавÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ Йотам, Ñин Єруббаалів, наймолодший, бо ÑховавÑÑ.(UA) Книга Суддів. 9:6 І були зібрані вÑÑ– ÑихемÑькі гоÑподарі та ввеÑÑŒ Бет-Мілло, Ñ– вони пішли та й наÑтановили Ðвімелеха за Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ Елон-Муццаві, що в Сихемі.(UA) Книга Суддів. 9:7 І повідомили про це Йотама, Ñ– він пішов, Ñ– Ñтав на верхів'Ñ— гори Òаріззім, Ñ– підвищив Ñвій голоÑ, Ñ– закликав та й Ñказав їм: Почуйте мене, ÑихемÑькі гоÑподарі, Ñ– хай почує Ð²Ð°Ñ Ð‘Ð¾Ð³!(UA) Книга Суддів. 9:8 Пішли були раз дерева, щоб помазати Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ñобою, Ñ– Ñказали вони до оливки: Царюй ти над нами!(UA) Книга Суддів. 9:9 Роливка Ñказала до них: Чи Ñ Ð·Ð°Ð³ÑƒÐ±Ð¸Ð»Ð° Ñвій товщ, що Бога й людей ним шанують, Ñ– Ñторожити піду над деревами?(UA) Книга Суддів. 9:10 І Ñказали дерева до фіґи: Іди ти, та й над нами царюй!(UA) Книга Суддів. 9:11 І Ñказала їм фіґа: Чи Ñ Ð·Ð°Ð³ÑƒÐ±Ð¸Ð»Ð° Ñвої Ñолодощі та Ñвій добрий врожай, Ñ– Ñторожити піду над деревами?(UA) Книга Суддів. 9:12 І дерева промовили до винограду: Іди ти, та й над нами царюй!(UA) Книга Суддів. 9:13 І промовив до них виноград: Чи Ñ Ð·Ð°Ð³ÑƒÐ±Ð¸Ð² Ñвого Ñока, що Бога й людей веÑелити, Ñ– Ñторожити піду над деревами?(UA) Книга Суддів. 9:14 Тоді вÑÑ– дерева Ñказали тернині: Іди ти, та й над нами царюй!(UA) Книга Суддів. 9:15 Ртернина Ñказала деревам: Ñкщо Ñправді мене на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ñобою помазуєте, підійдіть, поховайтеÑÑ Ð² тіні моїй! Ð Ñк ні, то оÑÑŒ вийде огонь із тернини, та кедри ливанÑькі поїÑÑ‚ÑŒ!(UA) Книга Суддів. 9:16 Ртепер, Ñкщо направду й у невинноÑÑ‚Ñ– зробили ви, що наÑтановили Ðвімелеха царем, Ñ– Ñкщо ви добре зробили з Єруббаалом та з домом його, Ñ– Ñкщо ви зробили йому за заÑлугою рук його,(UA) Книга Суддів. 9:17 бо мій батько воював за ваÑ, Ñ– кинув був Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє на небезпеку, Ñ– врÑтував Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· руки МідіÑна,(UA) Книга Суддів. 9:18 а ви Ñьогодні повÑтали на дім батька мого, та й повбивали Ñинів його, ÑімдеÑÑÑ‚ люда, на одному камені, Ñ– наÑтановили царем Ðвімелеха, Ñина його невільниці, над ÑихемÑькими гоÑподарÑми, бо він брат ваш,(UA) Книга Суддів. 9:19 Ñ– Ñкщо в правді й невинноÑÑ‚Ñ– зробили ви з Єруббаалом та з домом його цього днÑ, то радійте Ðвімелехом, Ñ– нехай Ñ– він радіє вами!(UA) Книга Суддів. 9:20 Ð Ñк ні, вийде огонь з Ðвімелеха, та й поїÑÑ‚ÑŒ гоÑподарів Сихему й Бет-Мілло, Ñ– вийде огонь із гоÑподарів Сихему й з Бет-Мілло, та й з'Ñ—ÑÑ‚ÑŒ Ðвімелеха.(UA) Книга Суддів. 9:21 І втік Йотам Ñ– збіг, Ñ– пішов до Бееру, Ñ– Ñидів там перед братом Ñвоїм.(UA) Книга Суддів. 9:22 І володів Ðвімелех над Ізраїлем три роки.(UA) Книга Суддів. 9:23 І поÑлав ГоÑподь злого духа між Ðвімелехом та між ÑихемÑькими гоÑподарÑми, Ñ– зрадили ÑихемÑькі гоÑподарі Ðвімелеха,(UA) Книга Суддів. 9:24 щоб прийшла кривда ÑемидеÑÑти Єруббаалових Ñинів, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð² Ñпала на Ðвімелеха, їхнього брата, що Ñ—Ñ… повбивав, та на ÑихемÑьких гоÑподарів, що зміцнили його руки забити братів Ñвоїх.(UA) Книга Суддів. 9:25 І ÑихемÑькі гоÑподарі поÑтавили на верхів'ÑÑ… гір чатівників на нього, Ñ– вони грабували вÑе, що приходило до них на дорозі. І Ñказано про це Ðвімелеху.(UA) Книга Суддів. 9:26 І прийшов Òаал, Еведів Ñин, та брати його, Ñ– вони прийшли до Сихему, Ñ– довірилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ÑихемÑькі гоÑподарі.(UA) Книга Суддів. 9:27 І виходили вони в поле, Ñ– збирали виноград Ñвій, Ñ– вичавлювали, Ñ– робили празник. І входили вони до дому Ñвого бога, Ñ– їли й пили та проклинали Ðвімелеха.(UA) Книга Суддів. 9:28 І говорив Òаал, Ñин Еведів: Хто Ðвімелех Ñ– хто Сихем, що будемо Ñлужити йому? Чи ж він не Ñин Єруббаалів, а Зевул начальник його? Служіть людÑм Гемора, батька Сихема, а чому ми будемо Ñлужити йому?(UA) Книга Суддів. 9:29 Рхто дав би цього народа в мою руку, то Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð² би Ðвімелеха. І він Ñкаже до Ðвімелеха: Помнож Ñвоє війÑько, та й вийди!(UA) Книга Суддів. 9:30 І почув Зевул, голова міÑта, Ñлова Òаала, Ñина Еведового, Ñ– запаливÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ гнів.(UA) Книга Суддів. 9:31 І поÑлав він поÑлів до Ðвімелеха з хитріÑÑ‚ÑŽ, говорÑчи: ОÑÑŒ Òаал, Ñин Еведів, та брати його приходÑÑ‚ÑŒ до Сихему, Ñ– оÑÑŒ вони підбурюють міÑто проти тебе.(UA) Книга Суддів. 9:32 Ртепер уÑтань уночі ти та той народ, що з тобою, Ñ– чатуй на полі.(UA) Книга Суддів. 9:33 І буде, вÑтанеш рано вранці, Ñк Ñходитиме Ñонце, Ñ– нападеш на міÑто. І оÑÑŒ, він та народ той, що з ним, вийдуть до тебе, а ти зробиш йому, Ñк знайде потрібним рука твоÑ.(UA) Книга Суддів. 9:34 І вÑтав уночі Ðвімелех та ввеÑÑŒ народ, що з ним, та й чатували над Сихемом чотири відділи.(UA) Книга Суддів. 9:35 І вийшов Òаал, Ñин Еведів, Ñ– Ñтав при вході міÑької брами. І вÑтав Ðвімелех та народ, що з ним, із заÑідки.(UA) Книга Суддів. 9:36 Ð Òаал побачив той народ, та й Ñказав до Зевула: ОÑÑŒ народ Ñходить із верхів гір. І Ñказав до нього Зевул: Ти бачиш гірÑьку тінь, немов людей!(UA) Книга Суддів. 9:37 Ð Òаал далі говорив та казав: ОÑÑŒ народ Ñходить з верхів'Ñ, а один відділ приходить із дороги Елон-Меоненіму.(UA) Книга Суддів. 9:38 І Ñказав до нього Зевул: Де тоді уÑта твої, що говорили: Хто Ðвімелех, що ми будем Ñлужити йому? Роце той народ, що ти погорджував ним. Виходь же тепер, та й воюй з ним!(UA) Книга Суддів. 9:39 І вийшов Òаал перед ÑихемÑькими гоÑподарÑми, та й воював з Ðвімелехом.(UA) Книга Суддів. 9:40 І Ðвімелех погнав його, Ñ– він побіг перед ним. І нападало багато трупів аж до входу до брами.(UA) Книга Суддів. 9:41 І оÑівÑÑ Ðвімелех в Ðрумі, а Зевул вигнав Òаала та братів його, щоб не Ñиділи в Сихемі.(UA) Книга Суддів. 9:42 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– вийшов народ на поле, а Ðвімелеху донеÑли про це.(UA) Книга Суддів. 9:43 І взÑв він людей, Ñ– поділив Ñ—Ñ… на три відділи, та й чатував на полі. І побачив він, аж оÑÑŒ народ виходить із міÑта, Ñ– вÑтав він на них, та й побив Ñ—Ñ….(UA) Книга Суддів. 9:44 Ð Ðвімелех та відділи, що з ним, напали й Ñтали при вході міÑької брами, а два відділи напали на вÑе, що в полі, та й повбивали Ñ—Ñ….(UA) Книга Суддів. 9:45 І Ðвімелех воював із міÑтом цілий той день, та й здобув міÑто, а народ, що був у ньому, позабивав. І зруйнував він те міÑто, та й обÑÑ–Ñв його Ñіллю.(UA) Книга Суддів. 9:46 І почули про це вÑÑ–, хто був у ÑихемÑькій башті, Ñ– ввійшли до твердині, до дому бога Беріта.(UA) Книга Суддів. 9:47 І було донеÑено Ðвімелехові, що зібралиÑÑ Ð²ÑÑ– гоÑподарі ÑихемÑької башти.(UA) Книга Суддів. 9:48 І вийшов Ðвімелех на гору Цалмон, він та ввеÑÑŒ народ, що з ним. І взÑв Ðвімелех Ñокири в Ñвою руку, та й наÑтинав Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð· дерева, Ñ– позноÑив його, Ñ– поклав на Ñвоє плече. І Ñказав він до народу, що з ним: Що ви бачили, що зробив Ñ, поÑпішно зробіть, Ñк Ñ.(UA) Книга Суддів. 9:49 І наÑтинав також увеÑÑŒ народ кожен Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ñобі, Ñ– пішли за Ðвімелехом, Ñ– поÑкладали над печерою, та й підпалили над ними ту печеру огнем. І повмирали вÑÑ– люди ÑихемÑької вежі, близько тиÑÑчі чоловіків та жінок.(UA) Книга Суддів. 9:50 І пішов Ðвімелех до Тевецу, Ñ– таборував при Тевеці, та й здобув його.(UA) Книга Суддів. 9:51 Рв Ñередині міÑта була міцна башта, Ñ– повтікали туди вÑÑ– чоловіки й жінки та вÑÑ– гоÑподарі міÑта, Ñ– замкнули за Ñобою, та й вийшли на дах тієї башти.(UA) Книга Суддів. 9:52 І прийшов Ðвімелех аж до башти, та й воював із нею. І підійшов він аж до входу башти, щоб Ñпалити Ñ—Ñ— огнем.(UA) Книга Суддів. 9:53 Тоді одна жінка кинула горішнього ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ñ–Ð´ жорен на Ðвімелехову голову, та й розторощила йому черепа.(UA) Книга Суддів. 9:54 І він зараз кликнув до юнака, Ñвого зброєноші, та й Ñказав йому: ВитÑгни Ñвого меча, та й забий мене, щоб не Ñказали про мене: Його жінка забила! І його юнак проколов його, Ñ– він помер.(UA) Книга Суддів. 9:55 І побачили ізраїльтÑни, що Ðвімелех помер, та й порозходилиÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ на Ñвоє міÑце.(UA) Книга Суддів. 9:56 І Бог віддав Ðвімелехові зло, Ñке він зробив був Ñвоєму батькові, що повбивав ÑімдеÑÑÑ‚ братів Ñвоїх.(UA) Книга Суддів. 9:57 РвÑе зло ÑихемÑьких людей Бог повернув на їхню голову, Ñ– прийшло на них проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð™Ð¾Ñ‚Ð°Ð¼Ð°, Єруббаалового Ñина.(UA) Книга Суддів. 10:1 І Ñтав по Ðвімелехові на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¢Ð¾Ð»Ð°, Ñин Пуї, Ñина Додового, муж ІÑÑахарів. І він Ñидів у Шамірі в Єфремових горах.(UA) Книга Суддів. 10:2 І Ñудив він Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ Ñ– три роки, та й помер, Ñ– був похований в Шамірі.(UA) Книга Суддів. 10:3 І Ñтав по ньому Яір ґілеадеÑнин, Ñ– Ñудив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ Ñ– два роки.(UA) Книга Суддів. 10:4 І було в нього тридцÑÑ‚ÑŒ Ñинів, що їздили на тридцÑти молодих оÑлах, а в них тридцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚, Ñ—Ñ… кличуть аж до цього днÑ: Яірові Ñела, що в ґілеадÑькому краї.(UA) Книга Суддів. 10:5 І помер Яір, Ñ– був похований в Камоні.(UA) Книга Суддів. 10:6 РІзраїлеві Ñини й далі чинили зло в ГоÑподніх очах, Ñ– Ñлужили Ваалам та ÐÑтартам, Ñ– богам арамÑьким, Ñ– богам ÑидонÑьким, Ñ– богам моавÑьким, Ñ– богам аммонÑьких Ñинів, Ñ– богам филиÑтимÑьким. І покинули вони ГоÑпода, Ñ– не Ñлужили Йому.(UA) Книга Суддів. 10:7 І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на ІзраїлÑ, Ñ– Він передав Ñ—Ñ… в руку филиÑтимлÑн та в руку Ñинів Ðммонових.(UA) Книга Суддів. 10:8 І вони били й мучили Ізраїлевих Ñинів від того року, Ñ– гнобили віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ років уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, що по той бік Йордану в аморейÑькому краї, що в Òілеаді.(UA) Книга Суддів. 10:9 І перейшли Ðммонові Ñини Йордан, щоб воювати також з Юдою й з ВеніÑмином та з Єфремовим домом. І Ізраїлеві було дуже Ñ‚Ñ–Ñно!(UA) Книга Суддів. 10:10 І кликали Ізраїлеві Ñини до ГоÑпода, говорÑчи: Згрішили ми Тобі, бо ми покинули Ñвого Бога, Ñ– Ñлужили Ваалам.(UA) Книга Суддів. 10:11 І Ñказав ГоÑподь до Ізраїлевих Ñинів: Чи ж не ÑÐ¿Ð°Ñ Ð¯ Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ Єгипту, Ñ– від амореÑнина, Ñ– від Ðммонових Ñинів, Ñ– від филиÑтимлÑн?(UA) Книга Суддів. 10:12 Ð ÑидонÑни, Ñ– Ðмалик, Ñ– Маон гнобили ваÑ, Ñ– ви кликали до Мене, Ñ– Я ÑÐ¿Ð°Ñ Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ їхньої руки.(UA) Книга Суддів. 10:13 Рви полишили Мене, Ñ– Ñлужили іншим богам, тому більше не ÑпаÑатиму ваÑ.(UA) Книга Суддів. 10:14 Ідіть, Ñ– кличте до тих богів, що ви вибрали Ñ—Ñ…, вони ÑпаÑуть Ð²Ð°Ñ Ñƒ чаÑÑ– вашого утиÑку.(UA) Книга Суддів. 10:15 І Ñказали Ізраїлеві Ñини до ГоÑпода: Згрішили ми! Зроби Ти нам уÑе, Ñк добре в очах Твоїх. Тільки ÑпаÑи Ð½Ð°Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ!(UA) Книга Суддів. 10:16 І повикидали вони з-поміж Ñебе чужих богів, та й Ñлужили ГоÑподеві. І знетерпеливилаÑÑŒ душа Його через Ізраїлеве ÑтражданнÑ.(UA) Книга Суддів. 10:17 Ð Ðммонові Ñини були Ñкликані, та й таборували в Òілеаді. І були зібрані Ізраїлеві Ñини, та й таборували в Міцпі.(UA) Книга Суддів. 10:18 І Ñказали той народ та ґілеадÑькі кнÑзі, один до одного: Хто той чоловік, що зачне воювати з Ðммоновими Ñинами? Він Ñтане головою Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… ґілеадÑьких мешканців.(UA) Книга Суддів. 11:1 РґілеадÑнин Їфтах був хоробрий воÑк. Рвін був Ñин блудливої жінки, Ñ– з нею Òілеад породив Їфтаха.(UA) Книга Суддів. 11:2 І породила Òілеадова жінка йому Ñинів. І повироÑтали Ñини тієї жінки, та й вигнали Їфтаха, Ñ– Ñказали йому: Ðе будеш володіти в домі нашого батька, бо ти Ñин іншої жінки!(UA) Книга Суддів. 11:3 І втік Їфтах перед Ñвоїми братами, Ñ– оÑівÑÑ Ð² краї Тов. І зібралиÑÑ Ð´Ð¾ Їфтаха гулÑщі люди, та й виходили з ним.(UA) Книга Суддів. 11:4 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ чаÑÑ–, Ñ– воювали Ðммонові Ñини з Ізраїлем.(UA) Книга Суддів. 11:5 І ÑталоÑÑ, Ñк воювали Ðммонові Ñини з Ізраїлем, то пішли ґілеадÑькі Ñтарші, щоб забрати Їфтаха з краю Тов.(UA) Книга Суддів. 11:6 І Ñказали вони до Їфтаха: Іди ж, Ñ– будеш нам провідником, Ñ– будемо воювати з Ðммоновими Ñинами.(UA) Книга Суддів. 11:7 І Ñказав Їфтах до ґілеадÑьких Ñтарших: Чи ж не ви зненавидили мене, Ñ– вигнали мене з дому мого батька? І чого ви прийшли до мене тепер, коли ви в біді?(UA) Книга Суддів. 11:8 І Ñказали ґілеадÑькі Ñтарші до Їфтаха: Зате ми тепер вернулиÑÑ Ð´Ð¾ тебе! І ти піди з нами, Ñ– будемо воювати з Ðммоновими Ñинами, Ñ– Ñтанеш нам головою Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… мешканців ґілеадÑьких.(UA) Книга Суддів. 11:9 І Ñказав Їфтах до ґілеадÑьких Ñтарших: Якщо ви мене вернете воювати з Ðммоновими Ñинами, Ñ– ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ…, щоб були побиті передо мною, то чи Ñ Ñтану вам головою?(UA) Книга Суддів. 11:10 І Ñказали ґілеадÑькі Ñтарші до Їфтаха: Ðехай ГоÑподь буде Ñвідком поміж нами, що так, Ñк Ñлово твоє, так зробимо.(UA) Книга Суддів. 11:11 І пішов Їфтах з ґілеадÑькими Ñтаршими, Ñ– народ наÑтановив його Ñобі за голову та провідника, а Їфтах промовлÑв уÑÑ– Ñвої Ñлова перед ГоÑподнім лицем у Міцпі.(UA) Книга Суддів. 11:12 І поÑлав Їфтах поÑлів до царів Ðммонових Ñинів, говорÑчи: Що тобі до мене, що ти прийшов до мене воювати з моїм краєм?(UA) Книга Суддів. 11:13 І Ñказав цар Ðммонових Ñинів до Їфтахових поÑлів: Бо Ізраїль забрав мій край, коли він виходив з Єгипту, від Ðрнону й аж до Яббоку та аж до Йордану. Ртепер верни ж Ñ—Ñ… у мирі.(UA) Книга Суддів. 11:14 РЇфтах ще поÑлав поÑлів до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðммонових Ñинів,(UA) Книга Суддів. 11:15 Ñ– Ñказав йому: Так Ñказав Їфтах: Ðе взÑв Ізраїль краю Моавого та краю Ðммонових Ñинів,(UA) Книга Суддів. 11:16 бо коли йшли вони з Єгипту, то Ізраїль ішов по пуÑтині аж до Червоного морÑ, Ñ– прийшов до Кадешу.(UA) Книга Суддів. 11:17 І поÑлав Ізраїль поÑлів до едомÑького царÑ, говорÑчи: Ðехай Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¹Ð´Ñƒ твоїм краєм, та не поÑлухав едомÑький цар. І поÑлав він також до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð°Ð²Ñького, та й той не хотів. І оÑівÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ у Кадешу.(UA) Книга Суддів. 11:18 І пішов він пуÑтинею, Ñ– обійшов край едомÑький та край моавÑький, Ñ– прийшов зо Ñходу ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ моавÑького краю, та й таборували по тім боці Ðрнону, а в моавÑькі границі не входили, бо Ðрнон Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð°Ð²Ð°.(UA) Книга Суддів. 11:19 І поÑлав Ізраїль поÑлів до Сихона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…ÐµÑˆÐ±Ð¾Ð½Ñького, Ñ– Ñказав йому Ізраїль: Ðехай ми перейдемо твоїм краєм аж до міÑÑ†Ñ Ñвого.(UA) Книга Суддів. 11:20 І не вірив Сихон Ізраїлеві, щоб він мирно перейшов його границÑми. І зібрав Сихон увеÑÑŒ народ Ñвій, та й таборували в Йохці, Ñ– воювали з Ізраїлем.(UA) Книга Суддів. 11:21 І дав ГоÑподь, Бог ІзраїлÑ, Сихона та ввеÑÑŒ народ його в Ізраїлеву руку, вони побили Ñ—Ñ…. І поÑів Ізраїль увеÑÑŒ край амореÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ краю.(UA) Книга Суддів. 11:22 І вони поÑіли вÑÑŽ аморейÑьку країну від Ðрнону й аж до Яббоку, Ñ– від пуÑтині та аж до Йордану.(UA) Книга Суддів. 11:23 Ртепер ГоÑподь, Бог Ізраїлів, вигнав ÐмореÑнина перед народом Своїм, Ізраїлем, а ти поÑÑдеш його?(UA) Книга Суддів. 11:24 Отож, що даÑÑ‚ÑŒ тобі на наÑÐ»Ñ–Ð´Ð´Ñ ÐšÐµÐ¼Ð¾Ñˆ, бог твій, те ти поÑÑдеш, а вÑе, де вигнав ГоÑподь, Бог наш, перед нами, те ми поÑÑдемо.(UA) Книга Суддів. 11:25 Ртепер чи Ñправді ти ліпший від Балака, Ціппорового Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð°Ð²Ñького? Чи ÑваритиÑÑ ÑваривÑÑ Ð²Ñ–Ð½ з Ізраїлем? Чи воювати воював із ними?(UA) Книга Суддів. 11:26 Коли Ізраїль Ñидів у Хешбоні та в підлеглих міÑтах його, Ñ– в ÐÑ€'орі та в підлеглих міÑтах його, Ñ– по вÑÑ–Ñ… міÑтах, що над Ðрноном, три Ñотні літ, то чому не відібрали ви Ñ—Ñ… за той чаÑ?(UA) Книга Суддів. 11:27 Ртобі Ñ Ð½Ðµ згрішив, а ти робиш зо мною зло, щоб воювати зо мною. Ðехай розÑудить ГоÑподь, що Ñудить Ñьогодні між Ізраїлевими Ñинами та між Ñинами Ðммоновими.(UA) Книга Суддів. 11:28 Та цар Ðммонових Ñинів не поÑлухавÑÑ Ñлів Їфтаха, що до нього поÑилав.(UA) Книга Суддів. 11:29 І Дух ГоÑподній перебував на Їфтахові, Ñ– він перейшов Òілеад та МанаÑÑ–ÑŽ, Ñ– перейшов ґілеадÑьку Міцпе, а з ґілеадÑької Міцпе перейшов до Ðммонових Ñинів.(UA) Книга Суддів. 11:30 І обіцÑв Їфтах обітницю ГоÑподеві й Ñказав: Якщо Ñправді даÑи Ти Ðммонових Ñинів у мою руку,(UA) Книга Суддів. 11:31 то ÑтанетьÑÑ, виходÑчий, що вийде з дверей мого дому навпроти мене, коли Ñ Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼ÑƒÑÑŒ з миром від Ðммонових Ñинів, то буде він Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑу його в цілопаленнÑ.(UA) Книга Суддів. 11:32 І прийшов Їфтах до Ðммонових Ñинів воювати з ними, а ГоÑподь дав Ñ—Ñ… у його руку.(UA) Книга Суддів. 11:33 І він побив Ñ—Ñ… дуже великою поразкою від Ðроеру й аж туди, де йти до Мінніту, двадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚, Ñ– аж до Ðвел-Кераміму. І впокорилиÑÑ Ðммонові Ñини перед Ñинами Ізраїлевими.(UA) Книга Суддів. 11:34 І прийшов Їфтах до Міцпи до Ñвого дому, аж оÑÑŒ виходить навпроти нього дочка його з бубнами та з танцÑми! Рвона була в нього тільки одна, не було в нього, окрім неї, ані Ñина, ані дочки.(UA) Книга Суддів. 11:35 І ÑталоÑÑ, Ñк він побачив Ñ—Ñ—, то роздер одежу Ñвою та й Ñказав: ÐÑ…, дочко моÑ! Ти Ñправді повалила мене, Ñ– ти Ñтала однією з тих, що нещаÑливлÑÑ‚ÑŒ мене. Бо Ñ Ð´Ð°Ð² ГоÑподеві обіта, Ñ– не можу відмовитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) Книга Суддів. 11:36 Рвона відказала йому: Батьку мій, ти дав обітницю ГоÑподеві, зроби мені, Ñк вийшло з твоїх уÑÑ‚, коли ГоÑподь зробив тобі пімÑту на твоїх ворогів, на Ðммонових Ñинів.(UA) Книга Суддів. 11:37 І Ñказала вона до Ñвого батька: Ðехай буде мені зроблена Ð¾Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡: відпуÑти мене на два міÑÑці, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ й зійду на гору, Ñ– нехай оплачу Ð´Ñ–Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвоє Ñ Ñ‚Ð° приÑтельки мої.(UA) Книга Суддів. 11:38 Рвін Ñказав: Іди! І поÑлав Ñ—Ñ— на два міÑÑці. І пішла вона та Ñ—Ñ— приÑтельки, Ñ– оплакувала Ð´Ñ–Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвоє.(UA) Книга Суддів. 11:39 І ÑталоÑÑ Ð² кінці двох міÑÑців, Ñ– вернулаÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° до батька Ñвого, а він учинив над нею Ñвою обітницю, Ñку обіцÑв був, Ñ– вона не пізнала мужа. І ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ звичаєм в Ізраїлі:(UA) Книга Суддів. 11:40 рік-річно ходÑÑ‚ÑŒ Ізраїлеві дочки плакати за дочкою ґілеадÑнина Їфтаха, чотири дні в році.(UA) Книга Суддів. 12:1 І були Ñкликані Єфремові люди, Ñ– перейшли на північ та й Ñказали до Їфтаха: Чому перейшов ти Йордан, щоб воювати з Ðммоновими Ñинами, а Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ покликав піти з Ñобою? Ми Ñпалимо огнем твій дім із тобою.(UA) Книга Суддів. 12:2 І Ñказав їм Їфтах: Велику боротьбу мав Ñ Ñ‚Ð° народ мій з Ðммоновими Ñинами. І кликав Ñ Ð²Ð°Ñ, та ви не ÑпаÑли мене з його руки.(UA) Книга Суддів. 12:3 І коли Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², що ви не ÑпаÑете, то поклав Ñ Ð´ÑƒÑˆÑƒ Ñвою на небезпеку, Ñ– перейшов Йордан до Ðммонових Ñинів, а ГоÑподь дав Ñ—Ñ… у мою руку. І чого прийшли ви до мене цього днÑ, щоб воювати зо мною?(UA) Книга Суддів. 12:4 І зібрав Їфтах уÑÑ–Ñ… ґілеадÑьких людей, та й воював з Єфремом. І побили ґілеадÑькі люди Єфрема, бо Ñ‚Ñ– Ñказали: Ви Єфремові втікачі, Òілеад поміж Єфремом та поміж МанаÑією.(UA) Книга Суддів. 12:5 І зайнÑв Òілеад йорданÑькі переходи до Єфрема. І ÑталоÑÑ, коли говорили Єфремові втікачі: Ðехай Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¹Ð´Ñƒ, то ґілеадÑькі люди йому говорили: Чи ти єфремівець? Той казав: ÐÑ–.(UA) Книга Суддів. 12:6 І казали йому: Скажи но шібболет. Ртой казав: Сібболет, бо не міг вимовити так. І хапали його, Ñ– різали при йорданÑькім переході. І впало того чаÑу в Єфрема Ñорок Ñ– дві тиÑÑчі.(UA) Книга Суддів. 12:7 І Ñудив Їфтах Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ ÑˆÑ–ÑÑ‚ÑŒ років. І помер ґілеадÑнин Їфтах, Ñ– був похований у міÑÑ‚Ñ– Òілеаді.(UA) Книга Суддів. 12:8 Рпо ньому Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñудив Івцан з Віфлеєму.(UA) Книга Суддів. 12:9 І було в нього тридцÑÑ‚ÑŒ Ñинів, а тридцÑÑ‚ÑŒ дочок він відпуÑтив заміж назовні, Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ дочок впровадив Ð´Ð»Ñ Ñинів Ñвоїх з-назовні. І Ñудив він Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñім літ.(UA) Книга Суддів. 12:10 І помер Івцан Ñ– був похований в Віфлеємі.(UA) Книга Суддів. 12:11 Рпо ньому Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñудив завулонівець Елон, Ñ– Ñудив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´ÐµÑÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) Книга Суддів. 12:12 І помер завулонівець Елон, Ñ– був похований в ÐйÑлоні, у Завулоновім краї.(UA) Книга Суддів. 12:13 Рпо ньому Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñудив Ðвдон, Ñин Гіллела, пір'атонÑнин.(UA) Книга Суддів. 12:14 І було в нього Ñорок Ñинів та тридцÑÑ‚ÑŒ онуків, що їздили на ÑемидеÑÑти молодих оÑлах. І Ñудив він Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ñім літ.(UA) Книга Суддів. 12:15 І помер Ðвдон, Ñин Гіллела, пір'атонÑнин, Ñ– був похований в Єфремовім краї, на горі амаликеÑнина.(UA) Книга Суддів. 13:1 РІзраїлеві Ñини й далі робили зло в ГоÑподніх очах. І ГоÑподь віддав Ñ—Ñ… у руку филиÑтимлÑн на Ñорок літ.(UA) Книга Суддів. 13:2 І був один чоловік з Цар'Ñ—, данівець з роду, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Маноах. Ржінка його була неплідна, Ñ– не родила.(UA) Книга Суддів. 13:3 І ÑвивÑÑ Ðнгол ГоÑподній до тієї жінки, та й промовив до неї: ОÑÑŒ ти неплідна, Ñ– не роджала, але ти зачнеш Ñ– породиш Ñина.(UA) Книга Суддів. 13:4 Ртепер ÑтережиÑÑŒ, Ñ– не пий вина та п'Ñнкого напою, Ñ– не їж нічого нечиÑтого,(UA) Книга Суддів. 13:5 бо оÑÑŒ ти зачнеш, Ñ– Ñина породиш, Ñ– бритва не торкнетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ голови, бо Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‚Ðµ буде Божим назореєм від утроби, Ñ– він зачне ÑпаÑати Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· руки филиÑтимлÑн.(UA) Книга Суддів. 13:6 І прийшла та жінка, та й Ñказала до чоловіка Ñвого, говорÑчи: Божий чоловік приходив до мене, а виглÑд його Ñк виглÑд Божого Ðнгола, дуже грізний. І Ñ Ð½Ðµ питала його, звідки він, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвого він мені не Ñказав.(UA) Книга Суддів. 13:7 І Ñказав він мені: ОÑÑŒ ти зачнеш, Ñ– породиш Ñина, а тепер не пий вина та п'Ñнкого напою, Ñ– не їж жодної нечиÑтоÑти, бо Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‚Ðµ буде Божим назореєм від утроби аж до Ð´Ð½Ñ Ñмерти Ñвоєї.(UA) Книга Суддів. 13:8 І благав Маноах ГоÑпода, та й Ñказав: О ГоÑподи, Божий чоловік, що його поÑилав Ти, нехай прийде ще до наÑ, Ñ– нехай Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚ÑŒ, що ми зробимо Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ð¸, що народитьÑÑ.(UA) Книга Суддів. 13:9 І виÑлухав Бог цей Маноахів голоÑ, Ñ– прийшов Божий Ðнгол ще до тієї жінки. Рвона Ñиділа на полі, Ñ– Маноаха, чоловіка Ñ—Ñ—, не було з нею.(UA) Книга Суддів. 13:10 І поÑпішила та жінка, Ñ– побігла та й оповіла чоловікові Ñвоєму, Ñ– Ñказала до нього: ОÑÑŒ з'ÑвивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– той чоловік, що приходив був того Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ мене.(UA) Книга Суддів. 13:11 І вÑтав, Ñ– пішов Маноах за Ñвоєю жінкою, Ñ– прийшов до того чоловіка, та й Ñказав йому: Чи ти той чоловік, що говорив до цієї жінки? Ртой Ñказав: Я.(UA) Книга Суддів. 13:12 І Ñказав Маноах: Тепер нехай ÑповнитьÑÑ Ñлово твоє. Та Ñк нам виховувати ту дитину, Ñ– що чинити з нею?(UA) Книга Суддів. 13:13 І Ñказав Ðнгол ГоÑподній до Маноаха: УÑього, що Ñказав Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ñ†Ñ–, нехай вона ÑтережетьÑÑ.(UA) Книга Суддів. 13:14 УÑього, що виходить із виноградного куща, не буде вона Ñ—Ñти, а вина та напою п'Ñнкого нехай не п'Ñ”, Ñ– нічого нечиÑтого нехай не Ñ—ÑÑ‚ÑŒ. Ðехай додержує вÑього, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð².(UA) Книга Суддів. 13:15 І Ñказав Маноах до Ðнгола ГоÑподнього: Ðехай ми задержимо тебе, Ñ– приготовимо Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ козлÑ.(UA) Книга Суддів. 13:16 І Ñказав Ðнгол ГоÑподній до Маноаха: Якщо ти задержиш мене, Ñ Ð½Ðµ буду Ñ—Ñти твого хліба. Ð Ñкщо приготуєш Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода принеÑеш його. Бо Маноах не знав, що це Ðнгол ГоÑподній.(UA) Книга Суддів. 13:17 І Ñказав Маноах до ГоÑподнього Ðнгола: Яке ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? Коли ÑповнитьÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” Ñлово, то ми вшануємо тебе.(UA) Книга Суддів. 13:18 І Ñказав йому Ðнгол ГоÑподній: Чому ти питаєшÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ моє ім'Ñ? Воно дивне.(UA) Книга Суддів. 13:19 І взÑв Маноах ÐºÐ¾Ð·Ð»Ñ Ñ‚Ð° жертву хлібну, Ñ– на Ñкелі Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð“Ð¾Ñподеві. І Він учинив чудо, а Маноах та його жінка бачили те.(UA) Книга Суддів. 13:20 І ÑталоÑÑ, коли полум'Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ–Ð¹Ð¼Ð°Ð»Ð¾ÑÑ Ð·-над жертівника до неба, то Ðнгол ГоÑподній возніÑÑÑ Ð² полум'Ñ— жертівника. РМаноах та жінка його бачили це, та й попадали обличчÑм Ñвоїм на землю.(UA) Книга Суддів. 13:21 І Ðнгол ГоÑподній більш уже не поÑвлÑвÑÑ Ð´Ð¾ Маноаха та до жінки його. Тоді Маноах пізнав, що це Ðнгол ГоÑподній.(UA) Книга Суддів. 13:22 І Ñказав Маноах до Ñвоєї жінки: Ми Ñправді помремо, бо ми бачили Бога.(UA) Книга Суддів. 13:23 І Ñказала йому жінка його: Коли б ГоÑподь хотів був повбивати наÑ, не взÑв би з нашої руки Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° хлібної жертви, Ñ– не дав би нам побачити вÑього цього, Ñ– не об'Ñвив би нам цього чаÑу речі, Ñк це.(UA) Книга Суддів. 13:24 І породила та жінка Ñина, Ñ– назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: СамÑон. І вироÑтав той хлопець, Ñ– ГоÑподь благоÑловлÑв його.(UA) Книга Суддів. 13:25 РДух ГоÑподній почав діÑти в ньому в Дановім таборі між Цор'а та між Ештаолом.(UA) Книга Суддів. 14:1 І зійшов СамÑон до Тімни, Ñ– побачив у Тімні жінку з филиÑтимÑьких дочок.(UA) Книга Суддів. 14:2 І пішов він, Ñ– розповів Ñвоєму батькові та Ñвоїй матері, та й Ñказав: Я нагледів у Тімні жінку з филиÑтимÑьких дочок, а тепер візьміть Ñ—Ñ— мені за жінку.(UA) Книга Суддів. 14:3 І Ñказав йому батько його та мати його: Чи ж нема жінки Ñеред дочок братів твоїх та Ñеред уÑього мого народу, що ти йдеш узÑти жінку з необрізаних филиÑтимлÑн? І Ñказав СамÑон до Ñвого батька: Візьми Ñ—Ñ— мені, бо вона люба очам моїм.(UA) Книга Суддів. 14:4 Рбатько його та мати його не знали, що це від ГоÑпода, бо він шукав зачіпки з филиÑтимлÑнами. Ртого чаÑу филиÑтимлÑни панували над Ізраїлем.(UA) Книга Суддів. 14:5 І зійшов СамÑон Ñ– батько його та мати його до Тімни, Ñ– прийшли аж до тімненÑьких виноградників, аж оÑÑŒ навпроти нього ричить левчук.(UA) Книга Суддів. 14:6 І зійшов на нього Дух ГоÑподній, Ñ– він розірвав того левчука, Ñк розривають ÑгнÑ, а в руці його не було нічого. І він не Ñказав Ñвоєму батькові та Ñвоїй матері, що зробив.(UA) Книга Суддів. 14:7 І він зійшов, Ñ– говорив до тієї жінки, Ñ– вона Ñтала улюблена в СамÑонових очах.(UA) Книга Суддів. 14:8 Рпо чаÑÑ– він вертавÑÑ Ð·Ð°Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ—Ñ—, Ñ– звернув із дороги побачити падло лева, аж оÑÑŒ рій бджіл у тілі того лева та мед.(UA) Книга Суддів. 14:9 І він вишкріб його на Ñвою долоню, Ñ– пішов, Ñ– їв та й їв. І він пішов до батька Ñвого й до матері Ñвоєї, та й дав їм, Ñ– вони їли. І він не Ñказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.(UA) Книга Суддів. 14:10 І зійшов його батько до тієї жінки, а СамÑон Ñправив там прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ, бо так роблÑÑ‚ÑŒ юнаки.(UA) Книга Суддів. 14:11 І ÑталоÑÑ, коли вони побачили його, то взÑли тридцÑтеро дружків, Ñ– були з ним.(UA) Книга Суддів. 14:12 І Ñказав їм СамÑон: Ðехай но Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð´Ð°ÑŽ вам загадку. Якщо Ñправді розгадаєте Ñ—Ñ— мені за Ñім день прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– відгадаєте, то Ñ Ð´Ð°Ð¼ тридцÑÑ‚ÑŒ ллÑних Ñорочок та тридцÑÑ‚ÑŒ змін одежі.(UA) Книга Суддів. 14:13 Ð Ñкщо не зможете розгадати мені, то ви мені даÑте тридцÑÑ‚ÑŒ ллÑних Ñорочок та тридцÑÑ‚ÑŒ змін одежі. І вони Ñказали йому: Загадуй загадку Ñвою, а ми поÑлухаємо Ñ—Ñ—.(UA) Книга Суддів. 14:14 І він Ñказав їм: З їдÑчого вийшло Ñ—Ñтивне, а з Ñильного вийшло Ñолодке. І не могли вони розгадати за три дні.(UA) Книга Суддів. 14:15 І ÑталоÑÑ Ñьомого днÑ, Ñ– Ñказали вони до СамÑонової жінки: Ðамов Ñвого чоловіка, Ñ– нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не Ñпалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð»Ð¸, щоб поÑÑ–Ñти маєток наш, чи ні?(UA) Книга Суддів. 14:16 І плакала СамÑонова жінка при ньому Ñім день Ñ– казала: Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку Ñинам мого народу, а мені не розгадав. Рвін їй Ñказав: Таж батькові Ñвоєму та матері Ñвоїй не розгадав Ñ, а розгадаю тобі?(UA) Книга Суддів. 14:17 Рвона плакала при ньому Ñім день, коли в них було прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ. І ÑталоÑÑ Ñьомого днÑ, Ñ– він розгадав їй, бо вона докучала йому. Рвона розгадала ту загадку Ñинам Ñвого народу.(UA) Книга Суддів. 14:18 І Ñказали йому люди того міÑта Ñьомого днÑ, поки зайшло Ñонце: Що Ñолодше від меду, Ñ– що Ñильніше від лева? Рвін їм відказав: Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї.(UA) Книга Суддів. 14:19 І зійшов на нього Дух ГоÑподній, Ñ– він пішов до Ðшкелону, та й побив з них тридцÑтеро чоловіка, Ñ– пороздÑгав Ñ—Ñ…, Ñ– віддав Ñ‚Ñ– зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² його, Ñ– він пішов до дому батька Ñвого.(UA) Книга Суддів. 14:20 РСамÑонова жінка доÑталаÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ¶ÐºÐ¾Ð²Ñ– його, що приÑтелював із ним.(UA) Книга Суддів. 15:1 Рпо чаÑÑ– ÑталоÑÑ Ð² днÑÑ… жнив пшениці, Ñ– відвідав СамÑон з козлÑм Ñвою жінку та й Ñказав: Ðехай увійду Ñ Ð´Ð¾ моєї жінки, до кімнати. Та батько Ñ—Ñ— не дав йому ввійти.(UA) Книга Суддів. 15:2 І Ñказав Ñ—Ñ— батько: Я дійÑно подумав був, що ти Ñправді зненавидів Ñ—Ñ—, а тому Ñ Ð´Ð°Ð² Ñ—Ñ— твоєму дружкові. Чи молодша ÑеÑтра Ñ—Ñ— не ліпша від неї? Ðехай же вона буде тобі заміÑÑ‚ÑŒ неї.(UA) Книга Суддів. 15:3 І Ñказав їм СамÑон: Цього разу Ñ Ð½Ðµ буду винний перед филиÑтимлÑнами, коли Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ їм зло.(UA) Книга Суддів. 15:4 І пішов СамÑон, та й зловив три Ñотні лиÑиць. І взÑв він ÑмолоÑкипи, Ñ– обернув хвоÑта до хвоÑта, Ñ– прив'Ñзав одного ÑмолоÑкипа вÑередині поміж два хвоÑти.(UA) Книга Суддів. 15:5 І запалив він огонь у тих ÑмолоÑкипах, Ñ– пуÑтив лиÑиць в филиÑтимÑькі жита. І попалив він Ñтирти та жита, Ñ– оливкові Ñади.(UA) Книга Суддів. 15:6 І Ñказали филиÑтимлÑни: Хто це зробив? Рїм відказали: СамÑон, зÑÑ‚ÑŒ тімнеÑнина, бо він забрав його жінку й віддав Ñ—Ñ— дружкові його. І пішли филиÑтимлÑни, та й Ñпалили огнем Ñ—Ñ— та батька Ñ—Ñ—.(UA) Книга Суддів. 15:7 І Ñказав їм СамÑон: Хоч ви й зробили так, Ñк це, та проте Ñ ÐºÐ¾Ð½Ñ‡Ðµ пімщуÑÑ Ð½Ð° ваÑ, Ñ– аж тоді переÑтану.(UA) Книга Суддів. 15:8 І він Ñильно побив Ñ—Ñ… дошкульною поразкою. І пішов він, Ñ– оÑівÑÑ Ð² щілині Ñкелі Етам.(UA) Книга Суддів. 15:9 І поÑходили филиÑтимлÑни, Ñ– таборували в Юди, Ñ– розтÑглиÑÑ Ð´Ð¾ Лехі.(UA) Книга Суддів. 15:10 І Ñказали Юдині люди: Чого ви поÑходили проти наÑ? Ð Ñ‚Ñ– відказали: Ми прийшли зв'Ñзати СамÑона, щоб зробити йому, Ñк нам він зробив.(UA) Книга Суддів. 15:11 І пішли три тиÑÑчі люда від Юди до щілини Ñкелі Етам. І Ñказали вони СамÑонові: Чи ти не знав, що над нами панують филиÑтимлÑни? І що це ти нам учинив? Рвін їм Ñказав: Як вони зробили мені, так Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² їм.(UA) Книга Суддів. 15:12 І Ñказали йому: Ми зійшли зв'Ñзати тебе, щоб віддати тебе в руку филиÑтимлÑн. І Ñказав їм СамÑон: ПриÑÑгніть мені, що ви не заб'єте мене.(UA) Книга Суддів. 15:13 Рвони Ñказали йому, говорÑчи: ÐÑ–, а тільки зв'Ñжемо тебе та дамо тебе в їхню руку, а забити не заб'ємо тебе. І зв'Ñзали його двома новими шнурами, Ñ– звели його зо Ñкелі.(UA) Книга Суддів. 15:14 Він прийшов аж до Лехі, а филиÑтимлÑни знÑли крик проти нього. І зійшов на нього Дух ГоÑподній, Ñ– Ñтали Ñ‚Ñ– Ñукані шнури, що на раменах його, Ñк ллÑні, що перегоріли в огні, Ñ– поÑпадали з його рук пута його.(UA) Книга Суддів. 15:15 І знайшов він Ñвіжу оÑлÑчу щелепу, Ñ– проÑÑ‚Ñг Ñвою руку й узÑв його, та й побив ним тиÑÑчу чоловіка.(UA) Книга Суддів. 15:16 І Ñказав СамÑон: ОÑлÑчою цією щелепою дійÑно поклав Ñ—Ñ… на купу, оÑлÑчою цією щелепою тиÑÑчу люда побив Ñ.(UA) Книга Суддів. 15:17 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñкінчив він це говорити, то кинув ту щелепу зо Ñвоєї руки, Ñ– назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Рамат-Лехі.(UA) Книга Суддів. 15:18 І Ñильно він Ñпрагнув, Ñ– кликнув до ГоÑпода та й Ñказав: Ти дав у руку Свого раба це велике ÑпаÑіннÑ, а тепер Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ñƒ від прагненнÑ, Ñ– впаду в руку необрізаних.(UA) Книга Суддів. 15:19 І пробив Бог джерело, що в Лехі, Ñ– вийшла з нього вода, Ñ– він напивÑÑ, Ñ– вернувÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дух, Ñ– він ожив. Тому назвав він ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Ен-Гаккоре, що в Лехі, Ñ– так воно зветьÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ.(UA) Книга Суддів. 15:20 І Ñудив він Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð° днів филиÑтимлÑн двадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) Книга Суддів. 16:1 І пішов СамÑон до Гази, Ñ– побачив там жінку блудницю, Ñ– ввійшов до неї.(UA) Книга Суддів. 16:2 РаззеÑнам донеÑли, говорÑчи: СамÑон прийшов Ñюди! І оточили вони, Ñ– чатували на нього вÑÑŽ ніч у міÑькій брамі. І вони тихо поводилиÑÑ Ð²ÑÑŽ ніч, говорÑчи: Будемо чатувати аж до ранішнього Ñвіту, Ñ– заб'ємо його.(UA) Книга Суддів. 16:3 І лежав СамÑон аж до півночі. Ропівночі вÑтав, Ñ– Ñхопив за двері міÑької брами та за обидва бічні одвірки, та й вирвав Ñ—Ñ… разом із заÑувом, Ñ– поклав на Ñвої плечі, Ñ– Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ… на верхів'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, що навпроти Хеврону.(UA) Книга Суддів. 16:4 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– покохав він жінку в долині Сорек, а ім'Ñ Ñ—Ð¹ Деліла.(UA) Книга Суддів. 16:5 І прийшли до неї филиÑтимÑькі володарі, та й Ñказали їй: Ðамов його та й побач, у чому його велика Ñила, Ñ– чим переможемо його та зв'Ñжемо його, щоб упокорити його? Рми кожен дамо тобі тиÑÑчу й Ñто шеклів Ñрібла.(UA) Книга Суддів. 16:6 І Ñказала Деліла до СамÑона: Розкажи мені, у чому Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° Ñила, Ñ– чим можна зв'Ñзати, щоб упокорити тебе?(UA) Книга Суддів. 16:7 І Ñказав їй СамÑон: Якщо зв'Ñжуть мене Ñімома мокрими шнурами, що ще не виÑушені, то оÑлабну та й Ñтану, Ñк кожен із людей.(UA) Книга Суддів. 16:8 І принеÑли їй филиÑтимÑькі володарі Ñім мокрих шнурів, що ще не були виÑушені, а вона зв'Ñзала його ними.(UA) Книга Суддів. 16:9 РзаÑідка Ñиділа в неї в іншій кімнаті. І вона Ñказала до нього: ФилиÑтимлÑни на тебе, СамÑоне! І він розірвав Ñ‚Ñ– шнури, Ñк розриваєтьÑÑ Ð½Ð¸Ñ‚ÐºÐ° з клоччÑ, коли понюхає огню. І не пізнана була його Ñила.(UA) Книга Суддів. 16:10 І Ñказала Деліла до СамÑона: Оце ти обманив мене, Ñ– говорив мені лжу. Розкажи ж мені тепер, чим можна зв'Ñзати тебе?(UA) Книга Суддів. 16:11 Рвін їй Ñказав: Якщо Ñправді зв'Ñжуть мене новими Ñуканими шнурами, Ñкими не робилаÑÑ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð°, то оÑлабну й Ñтану, Ñк кожен із людей.(UA) Книга Суддів. 16:12 І взÑла Деліла нові шнури, та й зв'Ñзала його ними, Ñ– Ñказала до нього: ФилиÑтимлÑни на тебе, СамÑоне! РзаÑідка Ñиділа в іншій кімнаті. І він зірвав Ñ—Ñ… зо Ñвоїх плечей, немов нитку.(UA) Книга Суддів. 16:13 І Ñказала Деліла СамÑонові: ДоÑÑ– ти обманював мене, Ñ– говорив мені лжу. Розкажи ж мені, чим можна зв'Ñзати тебе? Рвін їй Ñказав: Якщо утчеш Ñім кучерів моєї голови з оÑновою.(UA) Книга Суддів. 16:14 І вона прибила Ñ—Ñ… ткацьким клинком, та й Ñказала до нього: ФилиÑтимлÑни на тебе, СамÑоне! Рвін обудивÑÑ Ð·Ð¾ Ñну Ñвого, та й вирвав ткацького клинка тканини та оÑнову.(UA) Книга Суддів. 16:15 І Ñказала вона до нього: Як ти говориш: кохаю тебе, а Ñерце твоє не зо мною? Оце тричі обманив ти мене, Ñ– не розповів мені, у чому Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° Ñила.(UA) Книга Суддів. 16:16 І ÑталоÑÑ, коли вона докучала йому Ñвоїми Ñловами по вÑÑ– дні, та напирала на нього, то знетерпеливилаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° його на Ñмерть.(UA) Книга Суддів. 16:17 І виложив він їй уÑе Ñерце Ñвоє, та й Ñказав їй: Бритва не торкалаÑÑŒ моєї голови, бо Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ð¹ назорей від утроби Ñвоєї матері. Якщо Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ оголений, то відÑтупить від мене Ñила моÑ, Ñ– Ñ Ð¾Ñлабну, та й Ñтану, Ñк кожна людина.(UA) Книга Суддів. 16:18 І побачила Деліла, що він розповів їй уÑе Ñвоє Ñерце, Ñ– поÑлала й покликала филиÑтимÑьких володарів, говорÑчи: Прийдіть Ñ– цим разом, бо він розповів мені вÑе Ñвоє Ñерце. І прийшли до неї филиÑтимÑькі володарі, Ñ– знеÑли Ñрібло в Ñвоїй руці.(UA) Книга Суддів. 16:19 Рвона приÑпала його на колінах Ñвоїх, Ñ– покликала чоловіка та й наказала оголити Ñім кучерів його голови. І Ñтав він Ñлабнути, Ñ– відÑтупила від нього Ñила його.(UA) Книга Суддів. 16:20 І Ñказала вона: ФилиÑтимлÑни на тебе, СамÑоне! І збудивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ зо Ñну Ñвого та й Ñказав: Вийду Ñ, Ñк раз-у-раз, Ñ– ÑÑ‚Ñ€ÑÑуÑÑ. Рвін не знав, що ГоÑподь відÑтупивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) Книга Суддів. 16:21 І взÑли його филиÑтимлÑни, та й вибрали очі йому. І вони звели його до Гази, Ñ– зв'Ñзали його мідÑними ланцюгами, Ñ– він молов у домі ув'Ñзнених.(UA) Книга Суддів. 16:22 Ð Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ його зачав роÑти по тому, Ñк був він оголений.(UA) Книга Суддів. 16:23 РфилиÑтимÑькі володарі зібралиÑÑ, щоб принеÑти велику жертву Даґонові, Ñвоєму богові, та повеÑелитиÑÑ. І Ñказали вони: Ðаш бог передав у нашу руку СамÑона, ворога нашого.(UA) Книга Суддів. 16:24 І бачив його народ, Ñ– хвалили Ñвоїх богів, Ñ– говорили: Ðаш бог передав у нашу руку нашого ворога та ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐ¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ краю, Ñкий наші трупи намножив.(UA) Книга Суддів. 16:25 І ÑталоÑÑ, коли їхнє Ñерце звеÑелилоÑÑ, то Ñказали вони: Покличте СамÑона, Ñ– нехай він поÑмішить наÑ. І покликали СамÑона з дому ув'Ñзнених, Ñ– він витівав жарти перед ними, а вони поÑтавили його поміж Ñтовпами.(UA) Книга Суддів. 16:26 І Ñказав СамÑон юнакові, що держав його за руку: ПуÑти мене, Ñ– дай доторкнутиÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– до тих Ñтовпів, що на них цей дім Ñтоїть міцно, Ñ– нехай Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð¿Ñ€ÑƒÑÑ Ð½Ð° них.(UA) Книга Суддів. 16:27 Ртой дім був повен чоловіків та жінок, Ñ– туди зібралиÑÑ Ð²ÑÑ– филиÑтимÑькі володарі, а на даху було близько трьох тиÑÑч чоловіків та жінок, що приглÑдалиÑÑ Ð´Ð¾ жартів СамÑона.(UA) Книга Суддів. 16:28 І кликнув СамÑон до ГоÑпода, та й Ñказав: Владико ГоÑподи, згадай же про мене, та зміцни мене тільки цього разу, Боже, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ñ–Ð¼Ñ‰Ñƒ филиÑтимлÑнам одну пімÑту за двоє очей Ñвоїх!(UA) Книга Суддів. 16:29 І обнÑв СамÑон обидва Ñерединні Ñтовпи, що на них міцно ÑтоÑв той дім, Ñ– обперÑÑ Ð½Ð° них, на одного правицею Ñвоєю, а на одного лівицею Ñвоєю.(UA) Книга Суддів. 16:30 І Ñказав СамÑон: Ðехай помру Ñ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ із филиÑтимлÑнами! І він з великою Ñилою ÑперÑÑ Ð½Ð° Ñтовпи, Ñ– впав той дім на володарів та на ввеÑÑŒ той народ, що в ньому... І були Ñ‚Ñ– померлі, що він повбивав Ñ—Ñ… при Ñвоїй Ñмерті, чиÑленніші за тих, що повбивав Ñ—Ñ… за Ñвого життÑ.(UA) Книга Суддів. 16:31 І зійшли його брати та ввеÑÑŒ дім його батька, Ñ– понеÑли його, Ñ– винеÑли та й поховали його між Цор'а та між Ештаолом у гробі Маноаха, батька його. Рвін Ñудив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) Книга Суддів. 17:1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Миха.(UA) Книга Суддів. 17:2 І Ñказав він до Ñвоєї матері: ТиÑÑча й Ñто шеклів Ñрібла, що в тебе взÑÑ‚Ñ–, а ти проклÑла за них, Ñ– також Ñказала це, щоб Ñ– Ñ Ñ‡ÑƒÐ², оÑÑŒ те Ñрібло зо мною, це Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ взÑв. І Ñказала мати його: БлагоÑловенний Ñин мій у ГоÑпода!(UA) Книга Суддів. 17:3 І він вернув ту тиÑÑчу й Ñто шеклів Ñрібла Ñвоїй матері. І Ñказала його мати: Я Ñправді поÑвÑтила те Ñрібло ГоÑподеві з Ñвоєї руки за Ñина Ñвого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. Ртепер звертаю його тобі.(UA) Книга Суддів. 17:4 Та він вернув те Ñрібло Ñвоїй матері. І взÑла його мати дві Ñотні шеклів Ñрібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; Ñ– було це в домі Михи.(UA) Книга Суддів. 17:5 Рцей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, Ñ– виÑвÑтив одного з Ñинів Ñвоїх, Ñ– він був йому за ÑвÑщеника.(UA) Книга Суддів. 17:6 Того чаÑу не було Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ізраїлі, кожен робив, що правдиве було в його очах.(UA) Книга Суддів. 17:7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, Ñ– він був там приходько.(UA) Книга Суддів. 17:8 І пішов той чоловік з того міÑта, із Віфлеєму Юдиного, щоб чаÑово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти Ñвоєю дорогою.(UA) Книга Суддів. 17:9 І Ñказав йому Миха: Ð—Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ–Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ приходиш? Ртой йому відказав: Я Левит із Віфлеєму ЮдейÑького, а Ñ Ð¹Ð´Ñƒ, щоб чаÑово пожити, де знайду.(UA) Книга Суддів. 17:10 І Ñказав йому Миха: ЗоÑтавайÑÑ Ð¶ зо мною, Ñ– будь мені за Ð¾Ñ‚Ñ†Ñ Ñ‚Ð° за ÑвÑщеника, а Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла на рік Ñ– потрібну одежу та поживу твою. І пішов той Левит до нього,(UA) Книга Суддів. 17:11 Ñ– погодивÑÑ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚ Ñидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, Ñк один із Ñинів його.(UA) Книга Суддів. 17:12 І Миха виÑвÑтив того Левита, Ñ– був йому той юнак за ÑвÑщеника, Ñ– був у Михиному домі.(UA) Книга Суддів. 17:13 І Ñказав Миха: Тепер Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що ГоÑподь зробить добро мені, бо цей Левит Ñтав мені за ÑвÑщеника.(UA) Книга Суддів. 18:1 Того чаÑу не було Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ізраїлі, Ñ– того чаÑу Данове плем'Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°Ð»Ð¾ Ñобі наділу на оÑелю, бо до того Ð´Ð½Ñ Ð½Ðµ випало йому жеребка на наділ Ñеред Ізраїлевих племен.(UA) Книга Суддів. 18:2 І Данові Ñини поÑлали зо Ñвого роду п'Ñтеро люда з загалу людей війÑькових, щоб вони вивідали Край та доÑлідили його. І Ñказали до них: Ідіть, доÑлідіть цей Край. І вони зійшли на Єфремові гори аж до Михиного дому, Ñ– переночували там.(UA) Книга Суддів. 18:3 Коли вони були Ð±Ñ–Ð»Ñ ÐœÐ¸Ñ…Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ дому, то вони пізнали Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ юнака Левита, та й знайшли туди й Ñказали йому: Хто тебе привів Ñюди, Ñ– що ти тут робиш? І що ти тут маєш?(UA) Книга Суддів. 18:4 І Ñказав він до них: Так Ñ– так зробив мені Миха, Ñ– він найнÑв мене, Ñ– Ñ Ñтав йому за ÑвÑщеника.(UA) Книга Суддів. 18:5 Рвони Ñказали йому: Запитай же Бога, Ñ– нехай ми пізнаємо, чи пощаÑтитьÑÑ Ð½Ð°ÑˆÐ° дорога, Ñкою ми йдемо.(UA) Книга Суддів. 18:6 І Ñказав їм ÑвÑщеник: Ідіть із миром, перед ГоÑподом ваша дорога, Ñкою ви підете.(UA) Книга Суддів. 18:7 І пішли Ñ‚Ñ– п'Ñтеро людей, Ñ– прийшли в Лаїш та й побачили той народ, що в ньому, він Ñидить безпечно, за звичаєм ÑидонÑн, Ñпокійний та безпечний. І не було нікого, хто робив би їм щоÑÑŒ зле в Краю, поÑів би владу над ними, Ñ– вони далеко від ÑидонÑн, Ñ– нема їм діла ні до кого.(UA) Книга Суддів. 18:8 І прийшли вони до братів Ñвоїх у Цор'у та в Ештаол. І Ñказали їм брати Ñ—Ñ…: Що ви принеÑли?(UA) Книга Суддів. 18:9 Рвони відказали: УÑтаньте, Ñ– підемо на них, бо ми бачили той Край, Ñ– оÑÑŒ дуже він добрий. Рви мовчите? Ðе лінітьÑÑ, щоб піти, щоб прийти та поÑÑ–Ñти той Край.(UA) Книга Суддів. 18:10 Як ви підете, то ввійдете до народу безпечного, а Край той широкий, бо Бог дав його в вашу руку, це міÑце, що там нема недоÑтачі жодної речі, що на землі.(UA) Книга Суддів. 18:11 І рушили звідти з Данового роду з Цор'и та з Ештаолу шіÑÑ‚Ñот чоловіка, оперезаних зброєю.(UA) Книга Суддів. 18:12 І пішли вони й таборували в Кір'ÑÑ‚-Єарімі в Юді. Тому вони назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Махане-Дан, Ñ– так воно зветьÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ, оце за Кір'ÑÑ‚-Єарімом.(UA) Книга Суддів. 18:13 І перейшли вони звідти на Єфремові гори, Ñ– прийшли аж до Михиного дому.(UA) Книга Суддів. 18:14 І відповіли п'Ñтеро тих мужів, що ходили вивідати той Край до Лаїшу, Ñ– Ñказали Ñвоїм браттÑм: Чи ви знаєте, що в цих домах Ñ” ефод та терафи, Ñ– бовван різьблений та бовван литий? Ртепер знайте, що зробите.(UA) Книга Суддів. 18:15 І вони зайшли туди до дому того юнака Левита, до Михиного дому, Ñ– запитали його про мир.(UA) Книга Суддів. 18:16 РшіÑÑ‚ÑŒ Ñотень мужа, що з Данових Ñинів, оперезаних Ñвоєю зброєю, ÑтоÑли при вході до брами.(UA) Книга Суддів. 18:17 І пішли п'Ñтеро тих мужів, що ходили вивідати той Край, увійшли туди, узÑли різьбленого боввана, Ñ– ефода та терафи, Ñ– боввана литого. Рпри вході до брами ÑтоÑв ÑвÑщеник та шіÑÑ‚Ñот мужа, оперезаних зброєю.(UA) Книга Суддів. 18:18 І Ñ‚Ñ– ввійшли до Михиного дому, Ñ– взÑли різьбленого боввана, ефода й терафи та боввана литого. І Ñказав до них той ÑвÑщеник: Що ви робите?(UA) Книга Суддів. 18:19 Рвони відказали йому: Мовчи! Поклади Ñвою руку на уÑта Ñвої та й іди з нами, Ñ– Ñтань нам за Ð¾Ñ‚Ñ†Ñ Ñ‚Ð° за ÑвÑщеника. Чи тобі ліпше бути ÑвÑщеником дому одного чоловіка, чи бути тобі ÑвÑщеником Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ð¸ та Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Ізраїлевого?(UA) Книга Суддів. 18:20 І Ñтало добре на Ñерці того ÑвÑщеника, Ñ– він узÑв ефода та терафи й різьбленого боввана, Ñ– ввійшов поміж народ.(UA) Книга Суддів. 18:21 І повернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ та й пішли, а дітей, Ñ– худобу, Ñ– Ñ‚Ñгар пуÑтили перед Ñебе.(UA) Книга Суддів. 18:22 Коли вони віддалилиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Михиного дому, то люди, що в домах, Ñкі разом із домом Михиним, були Ñкликані, та й догнали Данових Ñинів.(UA) Книга Суддів. 18:23 І кричали вони до Данових Ñинів, а Ñ‚Ñ– обернули Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої та й Ñказали до Михи: Що тобі, що ти кричиш?(UA) Книга Суддів. 18:24 І він Ñказав: Ви забрали бога мого, що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð², та ÑвÑщеника, та й пішли. І що мені ще? І що то ви говорите мені: що тобі?(UA) Книга Суддів. 18:25 І Ñказали до нього Данові Ñини: Мовчи, щоб не чути нам твого голоÑу, а то наші люди із злоÑти нападуть на ваÑ, Ñ– ти долучиш душу Ñвою до Ñвоєї рідні.(UA) Книга Суддів. 18:26 І Данові Ñини пішли на Ñвою дорогу. І побачив Миха, що вони Ñильніші від нього, Ñ– обернувÑÑ, та й пішов до Ñвого дому.(UA) Книга Суддів. 18:27 Рвони взÑли, що зробив був Миха, та ÑвÑщеника, що був у нього, та й пішли на Лаїш, на народ Ñпокійний та безпечний. І вони побили Ñ—Ñ… віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, а міÑто Ñпалили огнем.(UA) Книга Суддів. 18:28 РрÑтівника не було, бо далеке воно від Сидону, Ñ– не було в них діла ні з ким, Ñ– воно було в долині, що при Бет-Рехові. Рвони збудували міÑто, та й оÑілиÑÑ Ð² ньому.(UA) Книга Суддів. 18:29 І вони назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑтові: Дан, іменем Дана, їхнього батька, що був уроджений Ізраїлеві, але напочатку ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑта було Лаїш.(UA) Книга Суддів. 18:30 І поÑтавили Данові Ñини того різьбленого боввана в Ñебе, а Йонатан, Ñин Òершома, МанаÑіїного Ñина, він та Ñини його були ÑвÑщениками Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ племени аж до Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ краю.(UA) Книга Суддів. 18:31 І поклали вони в Ñебе Михиного різьбленого боввана, що зробив він, Ñ– він був у них по вÑÑ– дні Ð±ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ дому в Шіло.(UA) Книга Суддів. 19:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼Ð¸ днÑми, а Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ізраїлі не було Ñ– був один Левит приходько на узбіччÑÑ… Єфремових гір. І взÑв він Ñобі жінку наложницю з Юдиного Віфлеєму.(UA) Книга Суддів. 19:2 Ð Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ чинила перелюб при ньому, та й пішла від нього до дому Ñвого батька, до Віфлеєму Юдиного, Ñ– була там чотири міÑÑці чаÑу.(UA) Книга Суддів. 19:3 І вÑтав Ñ—Ñ— муж та й пішов за нею, щоб поговорити до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ—Ñ—, щоб вернути Ñ—Ñ—, а з ним був Ñлуга його та пара оÑлів. І вона ввела його до дому батька Ñвого. І побачив його батько тієї молодої жінки, та й радіÑно вийшов назуÑтріч йому.(UA) Книга Суддів. 19:4 І тримав його теÑÑ‚ÑŒ його, батько тієї молодої жінки, Ñ– Ñидів із ним три дні, Ñ– їли й пили вони та ночували там.(UA) Книга Суддів. 19:5 І ÑталоÑÑ Ñ‡ÐµÑ‚Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– повÑтавали вони рано вранці, та й вÑтали, щоб іти. І Ñказав батько тієї молодої жінки до зÑÑ‚Ñ Ñвого: Підкріпи Ñвоє Ñерце кавалком хліба, а потім підете.(UA) Книга Суддів. 19:6 І Ñіли вони, Ñ– обоє разом їли та пили. Рбатько тієї молодої жінки Ñказав до того чоловіка: Зволь же й переночуй, Ñ– нехай буде добре тобі на Ñерці!(UA) Книга Суддів. 19:7 Ðле вÑтав той чоловік, щоб іти, а теÑÑ‚ÑŒ його Ñильно проÑив його. І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– переночував там.(UA) Книга Суддів. 19:8 І вÑтав він рано вранці п'Ñтого днÑ, щоб іти, а батько тієї молодої жінки Ñказав: Підкріпи ж Ñвоє Ñерце! І зволікали вони аж до Ñхилку днÑ, Ñ– їли обоє вони.(UA) Книга Суддів. 19:9 І вÑтав той чоловік, щоб іти, він та Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та Ñлуга його. І Ñказав йому теÑÑ‚ÑŒ його, батько тієї молодої жінки: ОÑÑŒ день ÑхиливÑÑ Ð½Ð° вечір, переночуй же! ОÑÑŒ день кладетьÑÑ, ночуй тут, Ñ– нехай буде добре тобі на Ñерці! І вÑтанете взавтра рано, у дорогу Ñвою, та й підеш до намету Ñвого.(UA) Книга Суддів. 19:10 Та той чоловік не хотів ночувати. І вÑтав він та й пішов, Ñ– прийшов навпроти ЄвуÑу, це ЄруÑалим. Рз ним пара нав'ючених оÑлів, Ñ– його Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð· ним.(UA) Книга Суддів. 19:11 Вони були при ЄвуÑÑ–, а день дуже ÑхиливÑÑ. І Ñказав Ñлуга до пана Ñвого: Ходім, Ñ– зайдімо до цього євуÑейÑького міÑта, та й переночуємо в ньому.(UA) Книга Суддів. 19:12 І Ñказав до нього пан його: Ðе заходьмо до міÑта чужинців, бо вони не з Ізраїлевих Ñинів, а перейдімо до Òів'и.(UA) Книга Суддів. 19:13 І Ñказав він до Ñлуги Ñвого: Ходім, Ñ– прийдемо до одного з тих міÑÑ‚, Ñ– переночуємо в Òів'Ñ— або в Рамі.(UA) Книга Суддів. 19:14 І перейшли вони та й пішли. Ð Ñонце зайшло їм при Òів'Ñ—, що була ВеніÑминова.(UA) Книга Суддів. 19:15 І зійшли вони туди, щоб увійти переночувати в Òів'Ñ—. І він увійшов та й Ñів на майдані того міÑта, та ніхто не брав Ñ—Ñ… до дому переночувати.(UA) Книга Суддів. 19:16 Ðж оÑÑŒ Ñтарий чоловік іде ввечорі з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð· Ñвоєї роботи. Рцей чоловік був з Єфремових гір, Ñ– він був приходько в Òів'Ñ—. Рлюди того міÑÑ†Ñ Ñини ВеніÑминові.(UA) Книга Суддів. 19:17 І звів він очі Ñвої та й побачив того чоловіка мандрівника на міÑькому майдані. І Ñказав той Ñтарий чоловік: Куди ти йдеш та звідки приходиш?(UA) Книга Суддів. 19:18 Ртой до нього Ñказав: Ми переходимо з Юдиного Віфлеєму аж до ÑƒÐ·Ð±Ñ–Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ”Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… гір, звідти Ñ. І ходив Ñ Ð°Ð¶ до Юдиного Віфлеєму, Ñ– йду до ГоÑподнього дому, та нема нікого, хто взÑв би мене до дому.(UA) Книга Суддів. 19:19 Є й Ñолома, Ñ– паша Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… оÑлів, Ñ” хліб та вино мені й невільниці твоїй та Ñлузі з твоїми рабами, не бракує жодної речі.(UA) Книга Суддів. 19:20 І Ñказав той Ñтарий чоловік: Мир тобі, нехай уÑÑ Ð½ÐµÐ´Ð¾Ñтача Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° мені, тільки на майдані не ночуй!(UA) Книга Суддів. 19:21 І він увів його до Ñвого дому, Ñ– дав оÑлам корму, а Ñамі вони пообмивали ноги Ñвої та й їли й пили.(UA) Книга Суддів. 19:22 Коли вони звеÑелили Ñерце Ñвоє, аж оÑÑŒ люди того міÑта, люди розпуÑні, оточили той дім та Ñтукали в двері. І казали вони тому Ñтарому чоловікові, влаÑникові того дому, говорÑчи: Виведи чоловіка, що ввійшов до дому твого, Ñ– ми пізнаєм його!(UA) Книга Суддів. 19:23 І вийшов до них той чоловік, влаÑник того дому, та й Ñказав їм: ÐÑ–, мої браттÑ, не робіть же ви зла! По тому, Ñк увійшов цей чоловік до мого дому, не зробіть такої гидоти!(UA) Книга Суддів. 19:24 ОÑÑŒ дочка Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ñ–Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð°, та його наложницÑ, Ñ Ñ—Ñ… виведу, а ви візьміть Ñ—Ñ…, Ñ– зробіть їм, що вам до вподоби, а тому чоловікові ви не зробите цієї огидної речі!(UA) Книга Суддів. 19:25 Та Ñ‚Ñ– люди не хотіли Ñлухати його. І Ñхопив той чоловік Ñвою наложницю, Ñ– вивів до них назовні. І вони познали Ñ—Ñ—, Ñ– безчеÑтили Ñ—Ñ— цілу ніч аж до ранку, Ñ– відпуÑтили Ñ—Ñ—, Ñк зійшла Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ.(UA) Книга Суддів. 19:26 І прийшла та жінка, Ñк ранок вертавÑÑ, та й упала, Ñ– лежала при вході дому того чоловіка, що пан Ñ—Ñ— був там, аж до Ñвіту.(UA) Книга Суддів. 19:27 Рпан Ñ—Ñ— вÑтав рано, Ñ– відчинив двері дому та й вийшов, щоб іти Ñвоєю дорогою, аж оÑÑŒ та жінка, його наложницÑ, лежить при вході до дому, а руки Ñ—Ñ— на порозі.(UA) Книга Суддів. 19:28 І Ñказав він до неї: УÑтавай Ñ– підемо! Та вона не відповіла, бо вмерла. І взÑв він Ñ—Ñ— на оÑла. І вÑтав той чоловік, Ñ– пішов до Ñвого міÑцÑ.(UA) Книга Суддів. 19:29 І ввійшов він до дому Ñвого, Ñ– взÑв ножа, Ñ– Ñхопив Ñвою наложницю та й порізав Ñ—Ñ— за коÑÑ‚Ñми Ñ—Ñ— на дванадцÑÑ‚ÑŒ куÑків, Ñ– порозÑилав по вÑій Ізраїлевій країні.(UA) Книга Суддів. 19:30 І ÑталоÑÑ, кожен, хто це бачив, то говорив: Ðе бувало й не бачено такого, Ñк це, від Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ Ізраїлевих Ñинів з єгипетÑького краю аж до цього днÑ! Зверніть увагу на це, радьте та говоріть!(UA) Книга Суддів. 20:1 І повиходили вÑÑ– Ізраїлеві Ñини, Ñ– була зібрана громада, Ñк один чоловік, від Дану аж до Беер-Шеви, а ґілеадÑький край до ГоÑпода в Міцпу.(UA) Книга Суддів. 20:2 І Ñтали проводирі вÑього того народу, уÑÑ– Ізраїлеві племена, на зборах Божого народу, чотириÑта тиÑÑч пішого люду, хто витÑгує меча.(UA) Книга Суддів. 20:3 І почули ВеніÑминові Ñини, що Ізраїлеві Ñини ввійшли до Міцпи. І Ñказали Ізраїлеві Ñини: Скажіть, Ñк ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐµ зло?(UA) Книга Суддів. 20:4 І відповів той чоловік Левит, чоловік тієї замордованої жінки, та й Ñказав: До Òів'и, що ВеніÑминова, увійшов Ñ Ñ‚Ð° Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ñ, щоб ночувати.(UA) Книга Суддів. 20:5 І вÑтали на мене гоÑподарі Òів'и, Ñ– вночі оточили через мене той дім. Мене замишлÑли забити, а наложницю мою збезчеÑтили, Ñ– померла вона.(UA) Книга Суддів. 20:6 І Ñхопив Ñ Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†ÑŽ, Ñ– порізав Ñ—Ñ—, та й поÑлав Ñ—Ñ— по вÑьому полі Ізраїлевого володіннÑ, бо вони вчинили розпуÑту та гидоту Ñеред ІзраїлÑ.(UA) Книга Суддів. 20:7 ОÑÑŒ ви вÑÑ– Ізраїлеві Ñини, дайте Ñобі тут Ñлово та раду!(UA) Книга Суддів. 20:8 І вÑтав увеÑÑŒ народ, Ñк один муж, говорÑчи: Ðе підемо ніхто до намету Ñвого, Ñ– не знайдемо ніхто до дому Ñвого!(UA) Книга Суддів. 20:9 Ртепер оце та річ, що зробимо Òів'Ñ—: підемо на неї за жеребком!(UA) Книга Суддів. 20:10 І візьмемо деÑÑтеро людей на Ñотню, щодо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, Ñ– Ñотню на тиÑÑчу, Ñ– тиÑÑчу на деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, щоб узÑли поживи Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, щоб вони прийшли зробити Òів'Ñ— ВеніÑмина, згідно з уÑією гидотою, що він зробив Ізраїлеві.(UA) Книга Суддів. 20:11 І був зібраний кожен ізраїльтÑнин до того міÑта разом, Ñк один чоловік.(UA) Книга Суддів. 20:12 І поÑлали Ізраїлеві племена людей по вÑÑ–Ñ… ВеніÑминових родах, говорÑчи: Що це за зло, що ÑталоÑÑŒ між вами?(UA) Книга Суддів. 20:13 Ртепер давайте тих людей, розпуÑних Ñинів, що в Òів'Ñ—, Ñ– ми повбиваємо Ñ—Ñ…, та й вигубимо зло з ІзраїлÑ. Та не хотіли ВеніÑминові Ñини Ñлухати голоÑу Ñвоїх братів, Ізраїлевих Ñинів.(UA) Книга Суддів. 20:14 І ВеніÑминові Ñини були зібрані з міÑÑ‚ до Òів'Ñ—, щоб піти на війну з Ізраїлевими Ñинами.(UA) Книга Суддів. 20:15 І ВеніÑминові Ñини з міÑÑ‚ були перелічені того днÑ, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, що витÑгують меча, окрім мешканців Òів'и, із них були перелічені Ñім Ñотень вибраного чоловіка.(UA) Книга Суддів. 20:16 З уÑього того народу було Ñім Ñотень вибраного чоловіка, із нечинною рукою правиці Ñвоєї, лівші, кожен той кидав каменем із пращі на волоÑ, Ñ– не Ñхибував.(UA) Книга Суддів. 20:17 І були перелічені ізраїльтÑни, окрім ВеніÑмина, чотириÑта тиÑÑч чоловіка, що витÑгують меча, кожен війÑьковий.(UA) Книга Суддів. 20:18 І вÑтали вони, Ñ– ввійшли до Бет-Елу, Ñ– питалиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, та й Ñказали Ізраїлеві Ñини: Хто піде нам Ñпереду на бій з ВеніÑминовими Ñинами? І Ñказав ГоÑподь: Юда Ñпереду.(UA) Книга Суддів. 20:19 І вÑтали Ізраїлеві Ñини рано вранці, Ñ– таборували при Òів'Ñ—.(UA) Книга Суддів. 20:20 І вийшов ІзраїльтÑнин на війну з ВеніÑмином, Ñ– Ñточили ізраїльтÑни з ними бій при Òів'Ñ—.(UA) Книга Суддів. 20:21 І вийшли ВеніÑминові Ñини з Òів'и, та й повалили між Ізраїлем того Ð´Ð½Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі чоловіка на землю.(UA) Книга Суддів. 20:22 І зміцнивÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, Ізраїлеві мужі, Ñ– точили бій далі в тому міÑці, де точили бій першого днÑ.(UA) Книга Суддів. 20:23 І ввійшли Ізраїлеві Ñини до Бет-Елу, та й плакали перед ГоÑподнім лицем аж до вечора. І питалиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ ГоÑпода, говорÑчи: Чи далі піду Ñ Ð½Ð° бій з Ñинами ВеніÑмина, мого брата? І Ñказав ГоÑподь: Ідіть на нього!(UA) Книга Суддів. 20:24 І прийшли Ізраїлеві Ñини до ВеніÑминових Ñинів Ð´Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾.(UA) Книга Суддів. 20:25 РВеніÑмин вийшов із Òів'Ñ— другого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ них, та й повалив між Ізраїлевими Ñинами на землю ще віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, уÑÑ– Ñ‚Ñ–, що витÑгають меча.(UA) Книга Суддів. 20:26 І прийшли вÑÑ– Ізраїлеві Ñини та ввеÑÑŒ народ, Ñ– ввійшли до Бет-Елу, та й плакали, Ñ– Ñиділи там перед ГоÑподнім лицем, Ñ– поÑтили того Ð´Ð½Ñ Ð°Ð¶ до вечора. І принеÑли вони Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви перед ГоÑподнім лицем.(UA) Книга Суддів. 20:27 І питалиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини ГоÑпода (а за тих днів ковчег Божого заповіту був там.(UA) Книга Суддів. 20:28 РПінхаÑ, Ñин Елеазара, Ðаронового Ñина, ÑтоÑв тими днÑми перед Його лицем), говорÑчи: Чи далі піду ще на бій з Ñинами ВеніÑмина, мого брата, чи ÑпинюÑÑ? РГоÑподь Ñказав: Ідіть, бо взавтра Я дам його в твою руку.(UA) Книга Суддів. 20:29 І поÑтавив Ізраїль заÑідку навколо Òів'Ñ—.(UA) Книга Суддів. 20:30 І пішли Ізраїлеві Ñини на Ñинив ВеніÑминових третього днÑ, Ñ– Ñточили бій проти Òів'Ñ—, Ñк Ñ– раніш.(UA) Книга Суддів. 20:31 І вийшли ВеніÑминові Ñини навпроти народу, одірвалиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ міÑта, Ñ– зачали клаÑти трупи з народу, Ñк раз-у-раз, на битих дорогах, що одна йде до Бет-Елу, а одна до Òів'Ñ—, у полі, коло тридцÑти чоловіка між Ізраїлем.(UA) Книга Суддів. 20:32 І Ñказали ВеніÑминові Ñини: Биті вони перед нами, Ñк перше! РІзраїлеві Ñини Ñказали: Утікаймо, Ñ– відірвемо Ñ—Ñ… від міÑта на дороги.(UA) Книга Суддів. 20:33 І кожен муж Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñтав із Ñвого міÑцÑ, Ñ– Ñточили бій у Баал-Тамарі, а Ізраїлева заÑідка рушила з Ñвого міÑцÑ, з Мааре-Òева.(UA) Книга Суддів. 20:34 І прийшли перед Òів'у деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, вибраного з уÑього ІзраїлÑ, Ñ– бій Ñтав Ñ‚Ñжкий. Рвони не знали, що Ñуне на них те зло.(UA) Книга Суддів. 20:35 І вдарив ГоÑподь ВеніÑмина перед Ізраїлем, Ñ– Ізраїлеві Ñини повалили того Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ ВеніÑмином двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– Ñто чоловіка, уÑÑ– Ñ‚Ñ–, що витÑгають меча.(UA) Книга Суддів. 20:36 І побачили ВеніÑминові Ñини, що побиті вони, а ізраїльтÑни уÑтупили міÑце ВеніÑминові, бо вірили заÑідці, Ñку поÑтавили на Òів'у.(UA) Книга Суддів. 20:37 РзаÑідка поÑпішилаÑÑ, Ñ– напала на Òів'у. І заÑідка вÑтупилаÑÑ, Ñ– побила вÑе міÑто віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) Книга Суддів. 20:38 РІзраїльтÑнин мав із заÑідкою умовленого знака, щоб із міÑта піднÑла великий дим.(UA) Книга Суддів. 20:39 І відÑтупили ізраїльтÑни в бою, а ВеніÑмин зачав клаÑти трупи в Ізраїлі, близько тридцÑтеро люда, бо казали вони: ДійÑно, Ñправді побитий він перед нами, Ñк за першого бою!(UA) Книга Суддів. 20:40 Рз міÑта Ñтав підійматиÑÑ Ñтовп диму. І обернувÑÑ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñмин позад Ñебе, аж оÑÑŒ уÑе міÑто піднÑлоÑÑ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ð¼ до неба!(UA) Книга Суддів. 20:41 І обернувÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒÑ‚Ñнин, а ВеніÑминівець переÑтрашивÑÑ, бо побачив, що доÑÑгло його те зло.(UA) Книга Суддів. 20:42 І обернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ перед ІзраїльтÑнином до дороги на пуÑтиню, та бій доÑÑгав його, а Ñ‚Ñ–, що з міÑÑ‚, валили його в Ñередині його.(UA) Книга Суддів. 20:43 Вони оточили ВеніÑмина, гнали його до Менухи, топтали його аж до Òів'Ñ— зо Ñходу ÑонцÑ.(UA) Книга Суддів. 20:44 ПолÑгло тоді з ВеніÑмина віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, уÑе це люди хоробрі.(UA) Книга Суддів. 20:45 І повернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, Ñ– втікли в пуÑтиню до Села-Ріммону. Ð Ñ‚Ñ– побили поодиноких утікачів по дорогах, Ñк дозбирюєтьÑÑ Ð¾Ñтанній виноград, п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч люда. І гналиÑÑ Ð·Ð° ними аж до Òід'ому, Ñ– побили з нього дві тиÑÑчі люда.(UA) Книга Суддів. 20:46 І було вÑÑ–Ñ…, що впали того Ð´Ð½Ñ Ð· ВеніÑмина, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, що витÑгають меча, уÑе це люди хоробрі.(UA) Книга Суддів. 20:47 І обернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, Ñ– повтікали в пуÑтиню до Села-Ріммону, шіÑÑ‚Ñот чоловіка. І Ñиділи вони в Села-Ріммоні чотири міÑÑці.(UA) Книга Суддів. 20:48 РізраїльтÑни вернулиÑÑ Ð´Ð¾ ВеніÑминових Ñинів, та й повбивали Ñ—Ñ… віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, мужчин із міÑта, Ñ– худобу, Ñ– вÑе знайдене. РвÑÑ– міÑта, що знаходилиÑÑŒ по дорозі, пуÑтили з огнем.(UA) Книга Суддів. 21:1 І приÑÑгнув ІзраїльтÑнин в Міцпі, говорÑчи: Жоден із Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ даÑÑ‚ÑŒ Ñвоєї дочки ВеніÑминові за жінку!(UA) Книга Суддів. 21:2 І поÑходивÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ до Бет-Елу, та й Ñидів там аж до вечора перед Божим лицем. І піднеÑли вони Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій, та й плакали плачем великим.(UA) Книга Суддів. 21:3 І Ñказали вони: Чому, ГоÑподи, Боже Ізраїлів, ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ між Ізраїлем, щоб Ñьогодні бракувало з Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ðµ плем'Ñ?(UA) Книга Суддів. 21:4 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ð°, Ñ– вÑтав рано народ, та й збудували жертівника, Ñ– принеÑли Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви.(UA) Книга Суддів. 21:5 І Ñказали Ізраїлеві Ñини: Хто зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен не ввійшов до зборів до ГоÑпода? Бо та приÑÑга була велика на того, хто не прийшов до ГоÑпода, до Міцпи, говорÑчи: Такий буде конче забитий.(UA) Книга Суддів. 21:6 І жалували Ізраїлеві Ñини за ВеніÑмином, Ñвоїм братом, та й Ñказали: Сьогодні відрубане з Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ðµ плем'Ñ!(UA) Книга Суддів. 21:7 Що ми зробимо їм, позоÑталим, щодо жінок? Рми приÑÑгнули ГоÑподом, що не дамо їм із дочок наших за жінок.(UA) Книга Суддів. 21:8 І Ñказали вони: Яке одне з Ізраїлевих племен не прийшло до ГоÑпода до Міцпи? Ðж оÑÑŒ виÑвилоÑÑŒ, що з Явешу ґілеадÑького ніхто не приходив до табору на збори.(UA) Книга Суддів. 21:9 І був переглÑнений народ, а оце не було там нікого з мешканців Явешу ґілеадÑького!(UA) Книга Суддів. 21:10 І поÑлала громада туди дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка хоробрих людей, Ñ– наказали їм, говорÑчи: Ідіть, Ñ– повбиваєте мешканців ґілеадÑького Явешу віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, Ñ– жінок Ñ– дітей.(UA) Книга Суддів. 21:11 Рце та річ, що ви зробите: Кожного чоловіка та кожну жінку, що пізнала чоловіка, зробите заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) Книга Суддів. 21:12 І знайшли вони з мешканців ґілеадÑького Явешу чотири Ñотні дівчат паннів, що не пізнали чоловіка, Ñ– Ñпровадили Ñ—Ñ… до табору в Шіло, що в ханаанÑькому Краї.(UA) Книга Суддів. 21:13 І поÑлала вÑÑ Ñ‚Ð° громада, а Ñ‚Ñ– говорили до ВеніÑминових Ñинів, що в Села-Ріммоні, та й кликнули їм: Мир!(UA) Книга Суддів. 21:14 І вернувÑÑ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñмин того чаÑу, Ñ– дали їм тих жінок, Ñких позоÑтавили при житті, із жінок ґілеадÑького Явешу. Та не знайшли їм доÑить.(UA) Книга Суддів. 21:15 Рнарод той жалував за ВеніÑмином, бо ГоÑподь зробив пролома в Ізраїлевих племенах.(UA) Книга Суддів. 21:16 І Ñказали Ñтарші громади: Що ми зробимо позоÑталим щодо жінок? Бо вигублена жінка з ВеніÑмина.(UA) Книга Суддів. 21:17 І Ñказали вони: ОÑтанки наÑÐ»Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð´Ð»Ñ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñмина, Ñ– не буде витерте плем'Ñ Ð· ІзраїлÑ.(UA) Книга Суддів. 21:18 Рми не можемо дати їм жінок із наших дочок, бо Ізраїлеві Ñини приÑÑгли, говорÑчи: ПроклÑтий, хто дає жінку ВеніÑминові!(UA) Книга Суддів. 21:19 І Ñказали вони: ОÑÑŒ буває рік-у-рік ÑвÑто ГоÑподнє в Шіло, що на північ від Бет-Елу, на Ñхід ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ дороги, що провадить з Бет-Елу до Сихему, Ñ– з Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Левони.(UA) Книга Суддів. 21:20 І наказали вони ВеніÑминовим Ñинам, говорÑчи: Ідіть, Ñ– будете чатувати в виноградниках.(UA) Книга Суддів. 21:21 І побачите, аж оÑÑŒ дочки Шіла вийдуть танцювати танці, то ви вийдете з виноградників, та й Ñхопите Ñобі кожен Ñвою жінку з дочок Шіла, Ñ– підете в ВеніÑминів край.(UA) Книга Суддів. 21:22 І буде, коли їхні батьки або їхні брати прийдуть до Ð½Ð°Ñ ÑваритиÑÑ, то ми Ñкажемо їм: ЗмилуйтеÑÑ Ð½Ð°Ð´ ними, бо не взÑли ми Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ з них жінку на війні, Ñ– ви не дали їж, тому цього чаÑу ви винні.(UA) Книга Суддів. 21:23 І зробили так ВеніÑминові Ñини, Ñ– взÑли жінок за чиÑлом Ñвоїм із тих, що танцювали, що Ñ—Ñ… вони викрали. І пішли вони, Ñ– вернулиÑÑ Ð´Ð¾ наділу Ñвого, Ñ– побудували міÑта, та й оÑілиÑÑ Ð² них.(UA) Книга Суддів. 21:24 І порозходилиÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸ Ізраїлеві Ñини того чаÑу кожен до племени Ñвого та до роду Ñвого, Ñ– пішли звідти кожен до Ñпадку Ñвого.(UA) Книга Суддів. 21:25 Того чаÑу не було Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ізраїлі, кожен робив, що здавалоÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð¼ в його очах!(UA) Рут. 1:1 І ÑталоÑÑŒ за чаÑу, коли Ñудді Ñудили, то був голод у Краю. І пішов був чоловік з Юдиного Віфлеєму мешкати в моавÑьких полÑÑ…, він Ñ– жінка та двоє Ñинів його.(UA) Рут. 1:2 Рім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ чоловікові Елімелех, а ім'Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ñ†Ñ– його Ðоомі; Ñ– ім'Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… Ñинів його Махлон Ñ– Кілйон, ефратÑни з Віфлеєму Юдиного. І прийшли вони на моавÑькі полÑ, та й залишилиÑÑ.(UA) Рут. 1:3 І помер Елімелех, муж Ðоомі, Ñ– зоÑталаÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° та два їхні Ñини.(UA) Рут. 1:4 І взÑли вони Ñобі за жінок моавітÑнок, ім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Орпа, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ñ–Ð¹ Рут. І Ñиділи вони там близько деÑÑти літ.(UA) Рут. 1:5 І повмирали й вони обоє, Махлон та Кілйон. І позоÑталаÑÑ Ñ‚Ð° жінка по двох дітÑÑ… Ñвоїх та по чоловікові Ñвоєму.(UA) Рут. 1:6 І вÑтала вона та невіÑтки Ñ—Ñ—, Ñ– вернулиÑÑ Ð· моавÑьких піль, бо почула на моавÑькому полі, що ГоÑподь згадав про народ Свій, даючи їм хліба.(UA) Рут. 1:7 І вийшла вона з того міÑцÑ, де була там, та обидві невіÑтки з нею, та й пішли дорогою, щоб вернутиÑÑ Ð´Ð¾ Юдиного краю.(UA) Рут. 1:8 І Ñказала Ðоомі до двох Ñвоїх невіÑток: Ідіть, вернітьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð° до дому Ñвоєї матері. І нехай ГоÑподь зробить із вами миліÑÑ‚ÑŒ, Ñк ви зробили з померлими та зо мною.(UA) Рут. 1:9 Ðехай ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ вам, Ñ– ви знайдете відпочинок кожна в домі Ñвого мужа! І вона поцілувала Ñ—Ñ…, а вони піднÑли Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° плакали.(UA) Рут. 1:10 І вони Ñказали до неї: ÐÑ–, з тобою ми вернемоÑÑŒ до народу твого!(UA) Рут. 1:11 Ð Ðоомі Ñказала: ВертайтеÑÑ, дочки мої, чого ви підете зо мною? Чи Ñ Ð¼Ð°ÑŽ ще в утробі Ñвоїй Ñинів, а вони Ñтануть вам за чоловіків?(UA) Рут. 1:12 ВернітьÑÑ, дочки мої, ідіть, бо Ñ Ð·Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ‚Ð¾ Ñтара, щоб бути Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐ¶Ð°. Рколи б Ñ Ð¹ Ñказала: Маю надію, Ñ– коли б цієї ночі була з мужем, Ñ– також породила Ñинів,(UA) Рут. 1:13 чи ж ви чекали б Ñ—Ñ…, аж поки повироÑтають? Чи ж ви зв'ÑзалиÑÑ Ð± з ними, щоб не бути замужем? ÐÑ–, дочки мої, бо мені значно гірше, Ñк вам, бо ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° знайшла мене.(UA) Рут. 1:14 І піднÑли вони Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій, Ñ– заплакали ще. І поцілувала Орпа Ñвою Ñвекруху, а Рут пригорнулаÑÑ Ð´Ð¾ неї.(UA) Рут. 1:15 І Ñказала Ðоомі: ОÑÑŒ Ð·Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ»Ð°ÑÑ Ð´Ð¾ народу Ñвого та до богів Ñвоїх, верниÑÑ Ð¹ ти за зовицею Ñвоєю!(UA) Рут. 1:16 РРут відказала: Ðе Ñилуй мене, щоб Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ»Ð° тебе, щоб Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ»Ð°ÑÑ Ð²Ñ–Ð´ тебе, бо куди підеш ти, туди піду й Ñ, а де житимеш ти, там житиму й Ñ. Ðарод твій буде мій народ, а Бог твій мій Бог.(UA) Рут. 1:17 Де помреш ти, там помру й Ñ, Ñ– там буду похована. Ðехай ГоÑподь зробить мені так, Ñ– так нехай додаÑÑ‚ÑŒ, Ñ– тільки Ñмерть розлучить мене з тобою.(UA) Рут. 1:18 І побачила Ðоомі, що вона наÑтоює йти за нею, Ñ– переÑтала вговорювати Ñ—Ñ—.(UA) Рут. 1:19 І пішли вони вдвох, аж прийшли до Віфлеєму. І ÑталоÑÑ, коли вони входили до Віфлеєму, то зашуміло вÑе міÑто про них, Ñ– говорили: Чи це Ðоомі?(UA) Рут. 1:20 Рвона Ñказала їм: Ðе кличте мене: Ðоомі, кличте мене: Мара, бо велику гіркоту зробив мені Ð’Ñемогутній.(UA) Рут. 1:21 Я заможною пішла була, та порожньою вернув мене ГоÑподь. Чого кличете мене: Ðоомі, коли ГоÑподь Ñвідчив проти мене, а Ð’Ñемогутній поÑлав мені горе?(UA) Рут. 1:22 І вернулаÑÑ Ðоомі та з нею моавітÑнка Рут, невіÑтка Ñ—Ñ—, що верталаÑÑ Ð· моавÑьких піль. І прийшли вони до Віфлеєму на початку жнив Ñчменю.(UA) Рут. 2:1 РÐоомі мала родича Ñвого чоловіка, мужа багатого, з Елімелехового роду, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Боаз.(UA) Рут. 2:2 І Ñказала моавітÑнка Рут до Ðоомі: Піду но Ñ Ð½Ð° поле, Ñ– назбираю колоÑÑÑ Ð·Ð° тим, у кого в очах знайду миліÑÑ‚ÑŒ. Рта їй Ñказала: Іди, Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¾!(UA) Рут. 2:3 І пішла вона, Ñ– прийшла та й збирала за женцÑми. Рприпадок навів Ñ—Ñ— на ділÑнку Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð°Ð·Ð°, що з Елімелехового роду.(UA) Рут. 2:4 Ðж оÑÑŒ прийшов із Віфлеєму Боаз, та й Ñказав до женців: ГоÑподь з вами! Рвони відказали йому: Ðехай поблагоÑловить тебе ГоÑподь!(UA) Рут. 2:5 І Ñказав Боаз до Ñлуги Ñвого, поÑтавленого над женцÑми: Ð§Ð¸Ñ Ñ†Ðµ дівчина?(UA) Рут. 2:6 І відповів той Ñлуга, поÑтавлений над женцÑми, Ñ– Ñказав: Дівчина моавітÑнка вона, що вернулаÑÑ Ð· Ðоомі з моавÑьких піль.(UA) Рут. 2:7 Рвона Ñказала: Ðехай Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, та назбираю між Ñнопами за женцÑми! І прийшла вона, Ñ– Ñтала від Ñамого ранку й аж дотепер; а вдома вона була мало.(UA) Рут. 2:8 І Ñказав Боаз до Рут: Ото чуєш, дочко моÑ, не ходи збирати на іншому полі, Ñ– не йди звідÑи, Ñ– так приÑтань до моїх дівчат.(UA) Рут. 2:9 ДоглÑдай цього полÑ, де будуть жати, Ñ– ти підеш за ними. ОÑÑŒ Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² Ñлугам не займати тебе. Ð Ñк Ñпрагнеш, то підеш до начинь, та й нап'єшÑÑ Ð· того, що поначерпують Ñлуги!(UA) Рут. 2:10 І впала вона на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, та й вклонилаÑÑ Ð´Ð¾ землі, Ñ– Ñказала йому: Чому знайшла Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, що ти прихиливÑÑ Ð´Ð¾ мене, хоч Ñ Ñ‡ÑƒÐ¶Ð°?(UA) Рут. 2:11 І відповів Боаз Ñ– Ñказав їй: Докладно розповіджено мені вÑе, що зробила ти з Ñвоєю Ñвекрухою по Ñмерті твого чоловіка, Ñ– ти кинула батька Ñвого й матір Ñвою та край Ñвого народженнÑ, Ñ– пішла до народу, Ñкого не знала вчора-позавчора.(UA) Рут. 2:12 Ðехай ГоÑподь заплатить за чин твій, Ñ– нехай буде нагорода Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð° від ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, що ти прийшла ÑховатиÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ крильми Його!(UA) Рут. 2:13 Рвона Ñказала: Ðехай Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð´Ñƒ миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, пане мій, бо ти потішив мене, Ñ– говорив до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвоєї невільниці. Ð Ñ Ð½Ðµ Ñ” навіть Ñк одна з твоїх невільниць!(UA) Рут. 2:14 І Ñказав їй Боаз у Ñ‡Ð°Ñ Ñ—Ð´Ð¸: Підійди Ñюди, та з'їж хліба й замочи у кваÑÑ– шматок Ñвій. І Ñіла вона збоку женців, а він подав їй праженого зерна. І їла вона й наÑитилаÑÑ, Ñ– ще й позоÑтавила.(UA) Рут. 2:15 І вÑтала вона збирати. РБоаз наказав Ñлугам Ñвоїм, говорÑчи: І між Ñнопами нехай збирає, Ñ– не кривдьте Ñ—Ñ—.(UA) Рут. 2:16 І також конче киньте їй зо Ñнопів, Ñ– позоÑтавте, Ñ– буде вона збирати, а ви не лайте Ñ—Ñ—.(UA) Рут. 2:17 І збирала вона на полі аж до вечора, Ñ– вимолотила те, що назбирала, Ñ– було близько ефи Ñчменю.(UA) Рут. 2:18 І понеÑла вона, Ñ– ввійшла до міÑта, Ñ– Ñ—Ñ— Ñвекруха побачила, що вона назбирала. Рвона вийнÑла, Ñ– дала їй, що позоÑтавила по Ñвоїй їжі.(UA) Рут. 2:19 І Ñказала їй Ñвекруха Ñ—Ñ—: Де ти збирала Ñьогодні, Ñ– де ти робила? Ðехай буде благоÑловенний, хто прийнÑв тебе! І вона розповіла Ñвоїй ÑвекруÑÑ–, у кого працювала, та й Ñказала: Ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чоловіка, що Ñ Ñьогодні робила в нього, Боаз.(UA) Рут. 2:20 І Ñказала Ðоомі до невіÑтки Ñвоєї: БлагоÑловенний він у ГоÑпода, що не позбавив милоÑти Ñвоєї ані живих, ані померлих. І Ñказала їй Ðоомі: Близький нам той чоловік, він із наших родичів.(UA) Рут. 2:21 І Ñказала моавітÑнка Рут: Він також Ñказав мені: ПриÑтань до моїх Ñлуг, аж поки не Ñкінчать моїх жнив.(UA) Рут. 2:22 І Ñказала Ðоомі до Ñвоєї невіÑтки Рут: Добре, дочко моÑ, що ти вийдеш з його ÑлужницÑми, щоб не чіпали тебе на іншому полі.(UA) Рут. 2:23 І вона приÑтала до Боазових Ñлужниць, щоб збирати аж до Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶Ð½Ð¸Ð² Ñчменю та жнив пшениці. І вона жила з Ñвоєю Ñвекрухою.(UA) Рут. 3:1 І Ñказала їй Ñвекруха Ñ—Ñ— Ðоомі: Дочко моÑ, оÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÑƒÐºÐ°ÑŽ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ міÑÑ†Ñ Ñпочинку, що буде добре тобі.(UA) Рут. 3:2 Ртепер оÑÑŒ Боаз, наш родич, що була ти з його ÑлужницÑми, оÑÑŒ він цієї ночі буде віÑти Ñчмінь на току.(UA) Рут. 3:3 Рти вмийÑÑ, Ñ– намаÑтиÑÑ, Ñ– надÑгни на Ñебе кращу одежу Ñвою, та й зійди на тік. Ðле не показуйÑÑ Ð½Ð° очі тому чоловікові, аж поки він не Ñкінчить Ñ—Ñти та пити.(UA) Рут. 3:4 І ÑтанетьÑÑ, коли він лÑже, то ти зауваж те міÑце, де він лежить. І ти прийдеш, Ñ– відкриєш Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та й лÑжеш, а він Ñкаже тобі, що маєш робити.(UA) Рут. 3:5 Рта відказала до неї: УÑе, що ти кажеш мені, Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ.(UA) Рут. 3:6 І зійшла вона на тік, Ñ– зробила вÑе, Ñк наказала їй Ñвекруха Ñ—Ñ—.(UA) Рут. 3:7 РБоаз з'їв та випив, та й Ñтало веÑело йому на Ñерці, Ñ– прийшов він поклаÑтиÑÑ Ð±Ñ–Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ†Ñ–. Рвона тихо прийшла, Ñ– відкрила його Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð° й лÑгла.(UA) Рут. 3:8 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð¿Ñ–Ð²Ð½Ð¾Ñ‡Ñ–, Ñ– затремтів той чоловік, та й звівÑÑ, аж оÑÑŒ жінка лежить у приніжжі його!(UA) Рут. 3:9 І він Ñказав: Хто ти? Рвона відказала: Я Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð ÑƒÑ‚. ПроÑÑ‚Ñгни ж крило над Ñвоєю невільницею, бо ти мій родич.(UA) Рут. 3:10 Рвін Ñказав: БлагоÑловенна ти в ГоÑпода, дочко моÑ! Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¾ÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ð°Ñка до мене ліпша від першої, що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.(UA) Рут. 3:11 Ртепер, дочко моÑ, не бійÑÑ! УÑе, що Ñкажеш, Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ тобі, бо вÑе міÑто народу мого знає, що ти жінка чеÑнотна!(UA) Рут. 3:12 Ртепер Ñправді, що Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ñ‡, та Ñ” родич ще, ближчий від мене.(UA) Рут. 3:13 Ðочуй цю ніч, а ранком, Ñкщо він викупить тебе добре, нехай викупить. Ð Ñкщо він не Ñхоче викупити тебе, то викуплю тебе Ñ, Ñк живий ГоÑподь! Лежи тут аж до ранку.(UA) Рут. 3:14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, Ñ– вÑтала, перше ніж можна розпізнати один одного. Рвін Ñказав: Ðехай не пізнають, що жінка приходила на тік.(UA) Рут. 3:15 І він Ñказав: Дай хуÑтку, що на тобі, Ñ– подерж Ñ—Ñ—. І держала вона Ñ—Ñ—, а він відмірÑв шіÑÑ‚ÑŒ мір Ñчменю, Ñ– поклав на неї, та й пішов до міÑта.(UA) Рут. 3:16 Рвона прийшла до Ñвоєї Ñвекрухи. Рта Ñказала: Як Ñправа, дочко моÑ? Рвона розповіла їй уÑе, що зробив їй той чоловік.(UA) Рут. 3:17 І Ñказала: Ці шіÑÑ‚ÑŒ мір Ñчменю він дав мені, бо Ñказав: Ðе приходь порожньо до Ñвоєї Ñвекрухи.(UA) Рут. 3:18 Рта Ñказала: Почекай, Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¾, аж поки довідаєшÑÑ, Ñк випаде Ñправа, бо той чоловік не заÑпокоїтьÑÑ, доки не викінчить цієї Ñправи Ñьогодні.(UA) Рут. 4:1 РБоаз прийшов до брами, та й Ñів там. Ðж оÑÑŒ проходить родич, про Ñкого говорив був Боаз. І він Ñказав йому: Зайди Ñюди, поÑлухай, Ñ– ÑÑдь отут! І той зайшов Ñ– Ñів.(UA) Рут. 4:2 РБоаз узÑв деÑÑÑ‚ÑŒ мужа зо Ñтарших того міÑта та й Ñказав: Сідайте тут! І вони поÑідали.(UA) Рут. 4:3 І Ñказав він до родича: ДілÑнку полÑ, що нашого брата Елімелеха, продала Ðоомі, Ñка вернулаÑÑ Ð· моавÑького полÑ.(UA) Рут. 4:4 Ð Ñ Ð¿Ð¾Ñтановив: Подам тобі до ушей твоїх, говорÑчи: Купи при тих, що ÑидÑÑ‚ÑŒ тут, та при Ñтарших мого народу. Якщо викупиш викупи, а Ñкщо не викупиш Ñкажи мені, Ñ– нехай Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, бо окрім тебе нема кому викупити, а Ñ Ð·Ð° тобою. Ртой Ñказав: Я викуплю.(UA) Рут. 4:5 І Ñказав Боаз: Того днÑ, коли набудеш поле з руки Ðоомі, то набудеш також моавитÑнку Рут, жінку померлого, щоб поÑтавити ім'Ñ Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑ€Ð»Ð¾Ð¼Ñƒ на наділі його.(UA) Рут. 4:6 Рродич Ñказав: Ðе можу Ñ Ð²Ð¸ÐºÑƒÐ¿Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñобі, щоб не понищити Ñвого наділу. Викупи Ñобі мого викупа, бо Ñ Ð½Ðµ можу викупити.(UA) Рут. 4:7 Роце було колиÑÑŒ Ñеред Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° викуп, Ñ– на заміну, Ñ– на ÑÑ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— Ñправи: чоловік здіймав Ñандалю Ñвою, Ñ– давав Ñвоєму ближньому, Ñ– це було Ñвідоцтвом Ñеред ІзраїлÑ.(UA) Рут. 4:8 І Ñказав родич до Боаза: Купи Ñобі! І знÑв Ñвою Ñандалю.(UA) Рут. 4:9 І Ñказав Боаз до Ñтарших та до вÑього народу: Ви Ñвідки Ñьогодні, що Ñ Ð½Ð°Ð±ÑƒÐ² уÑе, що Елімелехове, Ñ– вÑе, що Кілйонове та Махлонове з руки Ðоомі.(UA) Рут. 4:10 Ртакож моавітÑнку Рут, Махлонову жінку, набув Ñ Ñобі за жінку, щоб поÑтавити ім'Ñ Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑ€Ð»Ð¾Ð¼Ñƒ на Ñпадкові його, Ñ– не буде знищене ім'Ñ Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑ€Ð»Ð¾Ð³Ð¾ між братами його та з брами його міÑцÑ. Ви Ñьогодні Ñвідки на це!(UA) Рут. 4:11 І Ñказав увеÑÑŒ народ, що були в брамі, та Ñтарші, Ñвідки: Ðехай даÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь цю жінку, що входить до дому твого, Ñк Рахиль та Ñк Лію, що вони обидві збудували Ізраїлів дім. І розбагатій в Ефраті, Ñ– здобуть Ñобі Ñлавне ім'Ñ Ð² Віфлеємі.(UA) Рут. 4:12 Рз наÑіннÑ, що ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ тобі від цієї молодої жінки, нехай Ñтане дім твій, Ñк дім Переца, що Тамар породила була Юді.(UA) Рут. 4:13 І взÑв Боаз Рут, Ñ– вона Ñтала йому за жінку. І він увійшов до неї, а ГоÑподь дав їй вагітніÑÑ‚ÑŒ, Ñ– вона породила Ñина.(UA) Рут. 4:14 І Ñказали жінки до Ðоомі: БлагоÑловенний ГоÑподь, що не позбавив тебе Ñьогодні родича! І буде Ñлавним ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñеред ІзраїлÑ.(UA) Рут. 4:15 І він буде тобі потішителем душі та на Ð²Ð¸Ð¶Ð¸Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— Ñивини, бо породила його Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñтка, що любить тебе, що ліпша тобі за Ñімох Ñинів.(UA) Рут. 4:16 І взÑла Ðоомі ту дитину, Ñ– поклала Ñ—Ñ— на коліна Ñвої, Ñ– була їй за нÑньку.(UA) Рут. 4:17 Ð ÑуÑідки назвали ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, говорÑчи: ÐародивÑÑ Ñин Ð´Ð»Ñ Ðоомі! І назвали ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Овед. Рвін батько ЄÑÑеÑ, Давидового батька.(UA) Рут. 4:18 Роце Перецові нащадки: Перец породив Гецрона,(UA) Рут. 4:19 а Гецрон породив Рама, а Рам породив Ðммінадава,(UA) Рут. 4:20 а Ðммінадав породив Ðахшона, а Ðахшон породив Салмона;(UA) Рут. 4:21 а Салмон породив Боаза, а Боаз породив Оведа;(UA) Рут. 4:22 а Овед породив ЄÑÑеÑ, а ЄÑÑей породив Давида.(UA) 1 Самуїлова. 1:1 І був один чоловік із Раматаїм-Цофіму, з Єфремових гір, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Елкана, Ñин Єрохама, Ñина ІліÑ, Ñина Тоху, Ñина Цуфа, єфремлÑнин.(UA) 1 Самуїлова. 1:2 Рвін мав дві жінки, ім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Ðнна, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ñ–Ð¹ Пеніна. І були в Пеніни діти, а в Ðнни дітей не було.(UA) 1 Самуїлова. 1:3 Ртой чоловік рік-у-рік ходив із Ñвого міÑта до Шіло, щоб вклонÑтиÑÑ Ñ‚Ð° приноÑити жертви ГоÑподу Саваоту. Ртам два Ілієві Ñини, Гофні та ПінхаÑ, були ÑвÑщениками Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 Самуїлова. 1:4 І Ñк бував той день, Ñ– Елкана приноÑив жертви, то він давав Ñвоїй жінці Пеніні й уÑім Ñинам Ñ—Ñ— та дочкам Ñ—Ñ— чаÑтини,(UA) 1 Самуїлова. 1:5 а Ðнні давав чаÑтину подвійну, бо любив Ñ—Ñ—. Та ГоÑподь замкнув Ñ—Ñ— утробу.(UA) 1 Самуїлова. 1:6 Ð Ñ—Ñ— ÑÑƒÐ¿ÐµÑ€Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð°Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð° їй гнів, щоб докучати їй, бо ГоÑподь замкнув Ñ—Ñ— утробу.(UA) 1 Самуїлова. 1:7 І так робив він рік-у-рік, коли вона входила до ГоÑподнього дому, а та так гнівила Ñ—Ñ—. І вона плакала й не їла.(UA) 1 Самуїлова. 1:8 І Ñказав їй чоловік Ñ—Ñ— Елкана: Ðнно, чого ти плачеш Ñ– чому не Ñ—Ñи? І чого Ñумне твоє Ñерце? Чи ж Ñ Ð½Ðµ ліпший тобі за деÑÑтьох Ñинів?(UA) 1 Самуїлова. 1:9 І вÑтала Ðнна по їді та по питті в Шіло, а ÑвÑщеник Ілій Ñидів на Ñтільці при бічному одвірку ГоÑподнього храму.(UA) 1 Самуїлова. 1:10 Рвона була Ñкорбна духом, Ñ– молилаÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода та плакала гірко.(UA) 1 Самуїлова. 1:11 І Ñклала вона обітницю, та й Ñказала: ГоÑподи Саваоте, Ñкщо дійÑно ÑпоглÑнеш на біду Твоєї невільниці, Ñ– згадаєш мене, Ñ– не забудеш Своєї невільниці, Ñ– даÑи Своїй невільниці нащадка чоловічої Ñтаті, то Ñ Ð´Ð°Ð¼ його ГоÑподеві на вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, а бритва не торкнетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ голови.(UA) 1 Самуїлова. 1:12 І ÑталоÑÑ, коли вона довго молилаÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, то Ілій пильнував за Ñ—Ñ— уÑтами.(UA) 1 Самуїлова. 1:13 Ð Ðнна вона говорила в Ñерці Ñвоїм: тільки губи Ñ—Ñ— порушувалиÑÑ, а Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ—Ñ— не був чутий. І вважав Ñ—Ñ— Ілій за п'Ñну.(UA) 1 Самуїлова. 1:14 І Ñказав до неї Ілій: Ðж доки ти будеш п'Ñною? ВитверезиÑÑŒ зо Ñвого вина!(UA) 1 Самуїлова. 1:15 Ð Ðнна відповіла та й Ñказала: ÐÑ–, пане мій, Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° Ñкорбна духом, а вина та п'Ñнкого напою не пила Ñ. І Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð»Ð° душу Ñвою перед ГоÑподнім лицем.(UA) 1 Самуїлова. 1:16 Ðе вважай Ñвоєї невільниці за негідницю, бо Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð»Ð° аж доти з великої Ñвоєї Ñкорботи та з туги Ñвоєї.(UA) 1 Самуїлова. 1:17 І відповів Ілій та й Ñказав: Іди з миром! РБог Ізраїлів даÑÑ‚ÑŒ тобі Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñке ти від Ðього жадала.(UA) 1 Самуїлова. 1:18 Рвона Ñказала: Ðехай Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð´Ðµ миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх! І пішла та жінка Ñвоєю дорогою, та й їла, а Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ—Ñ— не було вже Ñумне.(UA) 1 Самуїлова. 1:19 І вÑтала вона рано вранці, Ñ– вклонилаÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем. І вернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, Ñ– ввійшли до Ñвого дому до Рами. І Елкана пізнав Ñвою жінку Ðнну, а ГоÑподь згадав про неї.(UA) 1 Самуїлова. 1:20 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ році, Ñ– завагітніла Ðнна, та й Ñина породила. І назвала вона ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Самуїл, бо від ГоÑпода жадала його.(UA) 1 Самуїлова. 1:21 І пішов той чоловік Елкана та ввеÑÑŒ дім його вчинити Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода річну жертву та обітниці Ñвої.(UA) 1 Самуїлова. 1:22 Ð Ðнна не пішла, бо Ñказала до чоловіка Ñвого: Ðж коли буде відлучений цей хлопчик, то відведу його, Ñ– він з'ÑвитьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, Ñ– назавжди позоÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼!(UA) 1 Самуїлова. 1:23 І Ñказав їй чоловік Ñ—Ñ— Елкана: Роби те, що добре в очах твоїх! ЗалишайÑÑ, аж поки відлучиш його, тільки нехай виконає ГоÑподь Своє Ñлово. І залишалаÑÑŒ та жінка, Ñ– годувала Ñвого Ñина, аж поки вона відлучила його.(UA) 1 Самуїлова. 1:24 Рколи відлучила, то повела його з Ñобою та з трьома бичками й одною ефою муки, Ñ– бурдюком вина, Ñ– привела його до ГоÑподнього дому до Шіло. Ртой хлопчик був ще малий.(UA) 1 Самуїлова. 1:25 І зарізали бичка, Ñ– привели того хлопчика до ІліÑ.(UA) 1 Самуїлова. 1:26 І вона Ñказала: О, пане мій, Ñк жива душа твоÑ, мій пане, Ñ Ñ‚Ð° жінка, що ÑтоÑла з тобою отут, щоб молитиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві.(UA) 1 Самуїлова. 1:27 Я молилаÑÑ Ð·Ð° дитину цю, Ñ– ГоÑподь дав мені Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, що Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñила від Ðього.(UA) 1 Самуїлова. 1:28 Ртепер Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°ÑŽ його ГоÑподеві на вÑÑ– дні, Ñкільки він жаданий Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. І вклонилаÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ ГоÑподеві.(UA) 1 Самуїлова. 2:1 І молилаÑÑ Ðнна та й проказала: ЗвеÑелилоÑÑ Ð“Ð¾Ñподом Ñерце моє, мій ріг Ñтав виÑоким у ГоÑподі! РозкрилиÑÑ ÑƒÑта мої на моїх ворогів, бо радію з ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾!(UA) 1 Самуїлова. 2:2 Ðемає ÑвÑтого, подібного ГоÑподу, немає нікого, крім Тебе, Ñ– Ñкелі немає, Ñк Бог наш!(UA) 1 Самуїлова. 2:3 Більше не говоріть зарозуміло, нехай з ваших уÑÑ‚ не виходить зухвальÑтво, бо ГоÑподь Бог знаннÑ, Ñ– Він уплÑновує вчинки!(UA) 1 Самуїлова. 2:4 Лук Ñильних поламаний, а немічні оперезалиÑÑ Ñилою!(UA) 1 Самуїлова. 2:5 ÐаймаютьÑÑ Ñиті за хліб, а голодні відпочивають, аж неплідна Ñімох породила, а многодітна знеÑиліла.(UA) 1 Самуїлова. 2:6 ГоÑподь побиває й оживлює, до шеолу знижає й підноÑить до неба.(UA) 1 Самуїлова. 2:7 ГоÑподь зубожує та збагачує, понижує Він та звеличує.(UA) 1 Самуїлова. 2:8 Підіймає нужденного з пороху, підноÑить убогого зо Ñмітників, щоб поÑадити з вельможами й преÑтол Ñлави їм дать на Ñпадщину, бо ГоÑподні оÑнови землі, Ñ– на них Він поÑтавив вÑеленну.(UA) 1 Самуїлова. 2:9 Він ноги ÑвÑтих Своїх Ñтереже, нечеÑтиві ж погинуть у темрÑві, бо Ñильним не з Ñили Ñтає чоловік.(UA) 1 Самуїлова. 2:10 ГоÑподь хай поламані будуть Його Ñупротивники! У небі ГоÑподь загримить, Ñ– розÑудить Він кінці землі! І Він подаÑÑ‚ÑŒ Ñилу Своєму цареві, Ñ– рога повищить Свого помазанцÑ!(UA) 1 Самуїлова. 2:11 І пішов Елкана до Рами, до дому Ñвого. Ртой отрок Ñлужив ГоÑподеві при ÑвÑщеникові Ілії.(UA) 1 Самуїлова. 2:12 Ð Ñини Ð†Ð»Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ люди негідні, вони не знали ГоÑпода,(UA) 1 Самуїлова. 2:13 ані звичаю ÑвÑщеничого з народом. Коли хто приноÑив жертву, то, Ñк варилоÑÑ Ð¼'ÑÑо, приходив ÑвÑщеників Ñлуга, а в його руці тризубе видельце.(UA) 1 Самуїлова. 2:14 І він із грюкотом ÑтромлÑв до мідниці, або до кітла, або до горшка, або до горнÑти, Ñ– вÑе, що витÑгне видельце, ÑвÑщеник Ñобі брав. Так вони робили вÑьому Ізраїлеві, що приходив туди до Шіло.(UA) 1 Самуїлова. 2:15 Також поки палили лій, то приходив ÑвÑщеників Ñлуга, та й говорив до чоловіка, що приноÑив жертву: Дай м'ÑÑа на печеню Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника, бо він не візьме від тебе м'ÑÑа вареного, а тільки Ñире!(UA) 1 Самуїлова. 2:16 Ð Ñк той чоловік відповідав йому: Ðехай перше ÑпалÑÑ‚ÑŒ Ñ– той лій, а ти потім візьми Ñобі, Ñкільки буде жадати душа твоÑ! Ртой говорив: ÐÑ–, таки зараз давай! Рколи ні, візьму Ñилою!(UA) 1 Самуїлова. 2:17 І був гріх тих юнаків дуже великий перед ГоÑподнім лицем, бо Ñ‚Ñ– люди безчеÑтили ГоÑподню жертву.(UA) 1 Самуїлова. 2:18 РСамуїл Ñлужив перед ГоÑподнім лицем. Отрок був оперезаний ллÑним ефодом.(UA) 1 Самуїлова. 2:19 Рмалу верхню одежину робила йому його мати, Ñ– приноÑила йому з року на рік, коли приходила з Ñвоїм мужем приноÑити річну жертву.(UA) 1 Самуїлова. 2:20 РІлій поблагоÑловив Елкану й його жінку та й Ñказав: Ðехай ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ тобі нащадків від цієї жінки, за відданого, що ГоÑподь узÑв. І пішли вони на міÑце Ñвоє.(UA) 1 Самуїлова. 2:21 І ГоÑподь згадав про Ðнну, Ñ– вона завагітніла, та й породила трьох Ñинів та дві дочки. Ротрок Самуїл Ñ€Ñ–Ñ Ñ–Ð· ГоÑподом.(UA) 1 Самуїлова. 2:22 РІлій був дуже Ñтарий. І почув він уÑе, що Ñини його роблÑÑ‚ÑŒ уÑьому Ізраїлеві, Ñ– що вони злÑгаютьÑÑ Ð· жінками, Ñкі відбувають Ñлужбу при вході Ñкинії заповіту.(UA) 1 Самуїлова. 2:23 І він Ñказав їм: Ðащо ви робите такі речі, про Ñкі Ñ Ñ‡ÑƒÑŽ? Про ваші злі вчинки Ñ Ñ‡ÑƒÑŽ від уÑього цього народу.(UA) 1 Самуїлова. 2:24 ÐÑ–, Ñини мої, недобра та чутка, що Ñ Ñ‡ÑƒÑŽ, ви відхилÑєте ГоÑподній народ від Закону!(UA) 1 Самуїлова. 2:25 Якщо хто згрішить Ñупроти людини, то помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð° неї перед Богом. Ð Ñкщо людина згрішить Ñупроти ГоÑпода, хто заÑтупитьÑÑ Ð·Ð° неї? Та вони не Ñлухали голоÑу батька Ñвого, бо ГоÑподь поÑтановив погубити Ñ—Ñ….(UA) 1 Самуїлова. 2:26 Ротрок Самуїл уÑе ріÑ, та здобував лаÑку Ñк у ГоÑпода, так Ñ– в людей.(UA) 1 Самуїлова. 2:27 І прийшов Божий чоловік до ІліÑ, та й Ñказав йому: Так Ñказав ГоÑподь: Чи ж Я Ñправді не об'ÑвивÑÑ Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ñ– твого батька, Ñк були вони в Єгипті, у фараоновім домі?(UA) 1 Самуїлова. 2:28 Я вибрав його Собі зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен за ÑвÑщеника, щоб він входив до Мого жертівника, щоб кадив кадило, щоб ноÑив ефода перед Моїм лицем. І дав Я домові твого батька вÑÑ– жертви Ізраїлевих Ñинів.(UA) 1 Самуїлова. 2:29 Чого ж ви берете під ноги Мою жертву та Мою жертву хлібну, що Я заповів Ð´Ð»Ñ Ñкинії? І ти вшанував Ñинів Ñвоїх більш, Ñк Мене, щоб ви потовÑтіли від найкращих чаÑтин уÑÑкого Ізраїлевого дару перед лицем Моїм.(UA) 1 Самуїлова. 2:30 Тому то Ñлово ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, таке: ГоворÑчи, Ñказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. Ртепер Ñлово ГоÑподнє: Ðе буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а Ñ‚Ñ–, хто зневажає Мене, будуть зневажені!(UA) 1 Самуїлова. 2:31 ОÑÑŒ приходÑÑ‚ÑŒ дні, Ñ– Я відітну рамено твоє та рамено дому батька твого, щоб не було Ñтарого в домі твоєму.(UA) 1 Самуїлова. 2:32 І побачиш біду Мого мешканнÑ, хоч у вÑьому Я добре чинив Ізраїлеві, Ñ– не буде Ñтарого в домі твоїм по вÑÑ– дні.(UA) 1 Самуїлова. 2:33 Я не витну в тебе вÑÑ–Ñ… від Мого жертівника, щоб вибрати очі твої, Ñ– щоб зробити біль душі твоїй, та ввеÑÑŒ доріÑÑ‚ твого дому повмирає в Ñилі віку.(UA) 1 Самуїлова. 2:34 Роце тобі ознака, що прийде на обох Ñинів твоїх, на Хофні та ПінхаÑа, обидва вони помруть одного днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 2:35 РЯ поÑтавлю Собі ÑвÑщеника вірного, він буде робити згідно з Ñерцем Моїм та з Моєю душею. І Я збудую йому тривалий дім, Ñ– він буде ходити перед Моїм помазанцем по вÑÑ– дні.(UA) 1 Самуїлова. 2:36 І ÑтанетьÑÑ, кожен, хто полишитьÑÑ Ð² домі твоїм, прийде вклонÑтиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ за аґору Ñрібла та за буханець хліба, Ñ– Ñкаже: Долучи мене до одного з ÑвÑщеництв, щоб Ñ—Ñти кавалок хліба.(UA) 1 Самуїлова. 3:1 Ротрок Самуїл Ñлужив ГоÑподеві при Ілії. РГоÑподнє Ñлово було рідке за тих днів, Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ було чаÑте.(UA) 1 Самуїлова. 3:2 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, коли Ілій лежав на Ñвоєму міÑці, а очі його Ñтали затемнÑтиÑÑ, він не міг бачити,(UA) 1 Самуїлова. 3:3 Ñ– поки Божий Ñвітильник ще не погаÑ, а Самуїл лежав у ГоÑподньому храмі, там, де Божий ковчег,(UA) 1 Самуїлова. 3:4 то покликав ГоÑподь до Самуїла: Самуїле, Самуїле! Рвін відказав: ОÑÑŒ Ñ!(UA) 1 Самуїлова. 3:5 І побіг він до Ð†Ð»Ñ–Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: ОÑÑŒ Ñ, бо ти кликав мене. Ртой відказав: Я не кликав. ВерниÑÑ, лÑгай. І він пішов Ñ– ліг.(UA) 1 Самуїлова. 3:6 РГоÑподь далі покликав: Самуїле, Самуїле! І вÑтав Самуїл, Ñ– пішов до Ð†Ð»Ñ–Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: ОÑÑŒ Ñ, бо ти кликав мене. Ртой відказав: Ðе кликав Ñ, Ñину мій. ВерниÑÑ, лÑгай.(UA) 1 Самуїлова. 3:7 РСамуїл ще не пізнав голоÑу ГоÑпода, Ñ– ще не відкрилоÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ГоÑподнє Ñлово.(UA) 1 Самуїлова. 3:8 РГоÑподь далі покликав Самуїла третій раз. І він уÑтав, Ñ– пішов до Ð†Ð»Ñ–Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: ОÑÑŒ Ñ, бо ти кликав мене. І зрозумів Ілій, що то ГоÑподь кличе отрока.(UA) 1 Самуїлова. 3:9 І Ñказав Ілій до Самуїла: Іди, лÑгай. І Ñкщо знову покличе тебе, то Ñкажеш: Говори, ГоÑподи, бо раб Твій Ñлухає Тебе! І пішов Самуїл, та й ліг на Ñвоє міÑце.(UA) 1 Самуїлова. 3:10 І ввійшов ГоÑподь, Ñ– Ñтав, Ñ– покликав, Ñк перед тим: Самуїле, Самуїле! РСамуїл відказав: Говори, ГоÑподи, бо раб Твій Ñлухає!(UA) 1 Самуїлова. 3:11 І Ñказав ГоÑподь до Самуїла: ОÑÑŒ Я зроблю таку річ Ñеред ІзраїлÑ, що в кожного, хто почує про неї, задзвенить в обох вухах його.(UA) 1 Самуїлова. 3:12 Того Ð´Ð½Ñ Ð¯ виконаю над Ілієм вÑе, що Я говорив про дім його, від початку й до кінцÑ.(UA) 1 Самуїлова. 3:13 І розповім йому, що Я Ñуджу дім його навіки за гріх, про Ñкий він знав, що Ñини його богозневажають, та не ÑпинÑв Ñ—Ñ….(UA) 1 Самуїлова. 3:14 Тому приÑÑгнув Я домом ІліÑ, що не очиÑтитьÑÑ Ð³Ñ€Ñ–Ñ… Ілієвого дому жертвою та жертвою хлібною навіки.(UA) 1 Самуїлова. 3:15 І лежав Самуїл аж до ранку, Ñ– відчинив двері ГоÑподнього дому. РСамуїл боÑвÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñти Ілієві про те видіннÑ.(UA) 1 Самуїлова. 3:16 І покликав Ілій Самуїла, та й Ñказав: Самуїле, Ñину мій! Ртой Ñказав: ОÑÑŒ Ñ!(UA) 1 Самуїлова. 3:17 І Ñказав він: Що то за річ, про Ñку Він говорив до тебе? Ðе крий правди передо мною. Ðехай ГоÑподь зробить тобі так, Ñ– нехай додаÑÑ‚ÑŒ, Ñкщо ти Ñкажеш неправду передо мною про щоÑÑŒ зо вÑього того, що говорив Він до тебе!(UA) 1 Самуїлова. 3:18 І розповів йому Самуїл уÑе те, Ñ– не Ñказав неправди перед ним. Ртой Ñказав: Він ГоÑподь, нехай зробить те, що добре в очах Його!(UA) 1 Самуїлова. 3:19 І вироÑтав Самуїл, а ГоÑподь був із ним, Ñ– не опуÑтив ані жодного зо вÑÑ–Ñ… Його Ñлів.(UA) 1 Самуїлова. 3:20 І ввеÑÑŒ Ізраїль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, Ñк пророк ГоÑподній.(UA) 1 Самуїлова. 3:21 РГоÑподь далі показувавÑÑ Ð² Шіло, бо ГоÑподь ÑвивÑÑ Ð±ÑƒÐ² у Шіло Самуїлові в Ñлові ГоÑподньому.(UA) 1 Самуїлова. 4:1 І було Самуїлове Ñлово Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього ІзраїлÑ. І вийшов Ізраїль на війну проти филиÑтимлÑн, та й таборував при Евен-Гаезері, а филиÑтимлÑни таборували в Ðфеку.(UA) 1 Самуїлова. 4:2 І вишикувалиÑÑŒ филиÑтимлÑни навпроти ІзраїлÑ, а коли бій Ñтав Ñ‚Ñжкий, то Ізраїль був побитий перед филиÑтимлÑнами. І вони побили в боєвому шикові на полі близько чотирьох тиÑÑч чоловіка.(UA) 1 Самуїлова. 4:3 І прийшов народ до табору, а Ізраїлеві Ñтарші Ñказали: Чому вдарив Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь Ñьогодні перед филиÑтимлÑнами? Візьмімо Ñобі з Шіло ковчега ГоÑподнього заповіту, Ñ– нехай ввійде поміж наÑ, Ñ– нехай ÑпаÑе Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· рук наших ворогів.(UA) 1 Самуїлова. 4:4 І поÑлав народ до Шіло, Ñ– понеÑли звідти ковчега заповіту ГоÑпода Саваота, що Ñидить на херувимах. Ртам були двоє Ілієвих Ñинів, Хофні та ПінхаÑ, із ковчегом Божого заповіту.(UA) 1 Самуїлова. 4:5 І ÑталоÑÑ, Ñк ковчег заповіту ГоÑподнього прибув до табору, то ввеÑÑŒ Ізраїль Ñкрикнув великим окриком, аж заÑтогнала землÑ!(UA) 1 Самуїлова. 4:6 РфилиÑтимлÑни почули Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¾ÐºÑ€Ð¸ÐºÑƒ, та й Ñказали: Що це за Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ великого окрику в єврейÑькому таборі? І довідалиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, що ГоÑподній ковчег прибув до табору.(UA) 1 Самуїлова. 4:7 І полÑкалиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑни, Ñ– говорили: Бог прибув до табору! І Ñказали вони: Біда нам, бо такого, Ñк це, не було ще ніколи!(UA) 1 Самуїлова. 4:8 Біда нам! Хто Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ€Ñтує від руки цих потужних богів? Оце вони, Ñ‚Ñ– боги, що вдарили були Єгипет уÑÑкою поразою у пуÑтині!(UA) 1 Самуїлова. 4:9 ЗміцнітьÑÑ Ñ‚Ð° будьте мужні, филиÑтимлÑни, щоб ви не Ñлужили євреÑм, Ñк вони Ñлужили вам. І будьте мужні, Ñ– воюйте!(UA) 1 Самуїлова. 4:10 І воювали филиÑтимлÑни. І був побитий Ізраїль, Ñ– кожен утікав до Ñвого намету. І та поразка була дуже велика. І впало з Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч піхоти.(UA) 1 Самуїлова. 4:11 РБожий ковчег був узÑтий, Ñ– два Ілієві Ñини, Хофні та ПінхаÑ, полÑгли...(UA) 1 Самуїлова. 4:12 І побіг один веніÑминівець із бою, Ñ– прибув того Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ Шіло; а одежа його була подерта, Ñ– порох на голові його.(UA) 1 Самуїлова. 4:13 І прибув він, аж оÑÑŒ Ілій Ñидить на Ñтільці при дорозі й виглÑдає, бо Ñерце йому тремтіло за Божого ковчега. Ртой чоловік прийшов, Ñ– розповів у міÑÑ‚Ñ–, Ñ– закричало вÑе міÑто!(UA) 1 Самуїлова. 4:14 РІлій почув Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ крику та й Ñказав: Що це за Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ натовпу? Ртой чоловік поÑпішив Ñ– прийшов, та й розповів Ілієві.(UA) 1 Самуїлова. 4:15 РІлій був віку дев'ÑтидеÑÑти й воÑьми літ, а очі його померкли, Ñ– він не міг бачити.(UA) 1 Самуїлова. 4:16 І Ñказав той чоловік до ІліÑ: Я той, що прибіг із бою, Ñ– Ñ Ð²Ñ‚Ñ–Ðº Ñьогодні з бойових лав. І Ñказав Ілій: Що то ÑталоÑÑ, мій Ñину?(UA) 1 Самуїлова. 4:17 І відповів віÑник Ñ– Ñказав: Ізраїль побіг перед филиÑтимлÑнами, Ñ– ÑталаÑÑŒ велика поразка в народі. І обидва Ñини твої, Хофні та ПінхаÑ, полÑгли. Рковчег Божий узÑтий!(UA) 1 Самуїлова. 4:18 І ÑталоÑÑ, Ñк згадав він про Божого ковчега, то впав Ілій зо ÑÑ‚Ñ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð½Ð°Ð²Ð·Ð½Ð°Ðº при брамі, зламавÑÑ ÐºÐ°Ñ€Ðº йому, Ñ– він помер, бо той муж був Ñтарий та Ñ‚Ñжкий. Рвін Ñудив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñорок літ.(UA) 1 Самуїлова. 4:19 РневіÑтка його, ПінхаÑова жінка, була важка, близька до родів. І Ñк зачула вона ту звіÑтку, що взÑтий Божий ковчег Ñ– помер теÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— та чоловік Ñ—Ñ—, то впала на коліна, та й породила, бо прийшли на неї породільні болі Ñ—Ñ—.(UA) 1 Самуїлова. 4:20 Ð Ñк наÑтав Ñ‡Ð°Ñ Ñмерти Ñ—Ñ—, то казали Ñ‚Ñ–, що ÑтоÑли при ній: Ðе бійÑÑ, бо ти породила Ñина! Та вона не відповіла, Ñ– не взÑла цього до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого.(UA) 1 Самуїлова. 4:21 І вона назвала ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ хлопцеві: Іхавод, кажучи: Відійшла Ізраїлева Ñлава! Бо почула про взÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ ковчегу, Ñ– про теÑÑ‚Ñ Ñвого та про мужа Ñвого,(UA) 1 Самуїлова. 4:22 та й Ñказала: Відійшла Ñлава від ІзраїлÑ, бо взÑтий Божий ковчег.(UA) 1 Самуїлова. 5:1 РфилиÑтимлÑни взÑли Божого ковчега, Ñ– принеÑли його з Евен-Гаезеру до Ðшдоду.(UA) 1 Самуїлова. 5:2 І взÑли филиÑтимлÑни Божого ковчега, Ñ– принеÑли його до Даґонового дому, Ñ– поÑтавили його Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð”Ð°Ò‘Ð¾Ð½Ð°.(UA) 1 Самуїлова. 5:3 Рдругого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ– повÑтавали ашдодÑни, аж оÑÑŒ Даґон лежить ницьма на землі перед ГоÑподнім ковчегом! І взÑли вони Даґона, Ñ– поÑтавили його на його міÑце.(UA) 1 Самуїлова. 5:4 РнаÑтупного Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñтавали вони рано, аж оÑÑŒ Даґон лежить ницьма на землі перед ГоÑподнім ковчегом! РДаґонова голова та обидві долоні рук його лежать відтÑÑ‚Ñ– на порозі, тільки тулуб Даґонів позоÑтав при ньому.(UA) 1 Самуїлова. 5:5 Тому то жерці та вÑÑ–, хто входить до Даґонового дому, не Ñтупають на Даґонів поріг у Ðшдоді аж до цього днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 5:6 І Ñтала Ñ‚Ñжка ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° на ашдодÑн, Ñ– Він Ñ—Ñ… пуÑтошив та бив Ñ—Ñ… болÑчками, Ðшдод та Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 Самуїлова. 5:7 І побачили ашдодÑни, що так, та й Ñказали: Ðехай не зоÑтаєтьÑÑ Ð· нами ковчег Ізраїлевого Бога, бо Ñтала Ñ‚Ñжкою Його рука на Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° на Даґона, бога нашого!(UA) 1 Самуїлова. 5:8 І поÑлали вони, Ñ– зібрали до Ñебе вÑÑ–Ñ… филиÑтимÑьких володарів, та й Ñказали: Що ми зробимо з ковчегом Ізраїлевого Бога? Ð Ñ‚Ñ– відказали: Ðехай ковчег Ізраїлевого Бога перейде до Òату. І вони перенеÑли ковчега Ізраїлевого Бога.(UA) 1 Самуїлова. 5:9 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñк вони перенеÑли його, то ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° була проти міÑта, ÑталоÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ велике замішаннÑ. І вдарив Він людей того міÑта від малого й аж до великого, Ñ– поÑвилиÑÑ Ð½Ð° них болÑчки.(UA) 1 Самуїлова. 5:10 І вони виÑлали Божого ковчега до Екрону. І ÑталоÑÑ, Ñк Божий ковчег прибув до Екрону, то екронÑни Ñтали кричати, говорÑчи: ПеренеÑли до Ð½Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ð° Ізраїлевого Бога, щоб вигубив Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° народ наш!(UA) 1 Самуїлова. 5:11 І поÑлали вони, Ñ– зібрали вÑÑ–Ñ… филиÑтимÑьких володарів, та й говорили: Відішліть ковчега Ізраїлевого Бога, нехай вернетьÑÑ Ð½Ð° міÑце Ñвоє, Ñ– нехай не поб'Ñ” Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° народа нашого, бо було Ñмертельне Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð² уÑьому міÑÑ‚Ñ–. І Божа рука Ñтала там дуже Ñ‚Ñжка.(UA) 1 Самуїлова. 5:12 Ð Ñ‚Ñ– люди, хто не повмирав, були вдарені болÑчками, Ñ– зойк міÑта піднÑвÑÑ Ð´Ð¾ неба!(UA) 1 Самуїлова. 6:1 І був Божий ковчег у филиÑтимÑькій землі Ñім міÑÑців.(UA) 1 Самуїлова. 6:2 І покликали филиÑтимлÑни жерців та ворожбитів, говорÑчи: Що робити з ГоÑподнім ковчегом? Скажіть нам, Ñк відіÑлати його на його міÑце?(UA) 1 Самуїлова. 6:3 Ð Ñ‚Ñ– Ñказали: Якщо ви відÑилаєте ковчега Ізраїлевого Бога, то не відÑилайте його порожньо, але конче принеÑÑ–Ñ‚ÑŒ Йому жертву за провину, тоді будете вилікувані, Ñ– ви пізнаєте, чому не відÑтупає Його рука від ваÑ.(UA) 1 Самуїлова. 6:4 І Ñ‚Ñ– Ñпитали: Яка ж та жертва за провину, що ми принеÑемо Йому? Ð Ñ‚Ñ– відказали: За чиÑлом филиÑтимÑьких володарів п'ÑÑ‚ÑŒ золотих болÑчок та п'ÑÑ‚ÑŒ золотих мишей. Бо одна пораза Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… володарів.(UA) 1 Самуїлова. 6:5 І зробіть подоби ваших болÑчок та подоби ваших мишей, що вигублюють землю, Ñ– воздайте Ñлаву Ізраїлевому Богові, може Він полегчить Свою руку з-над Ð²Ð°Ñ Ñ– з-над ваших богів та з-над вашого краю.(UA) 1 Самуїлова. 6:6 І чого ви будете робити запеклими Ñвої ÑерцÑ, Ñк робили запеклим Ñерце Ñвоє Єгипет та фараон? Чи ж не тоді, Ñк Він чинив дивні речі з ними, не відпуÑтили Ñ—Ñ…, Ñ– вони пішли?(UA) 1 Самуїлова. 6:7 Ртепер візьміть, Ñ– зробіть одного нового воза, Ñ– візьміть дві дійні корові, що на них не накладалоÑÑ Ñрма, Ñ– запрÑжіть Ñ‚Ñ– корови до воза, а їхні телÑта відведете від них додому.(UA) 1 Самуїлова. 6:8 І візьмете ГоÑподнього ковчега, та й поÑтавите його на воза, а золоті речі, що ви принеÑете Йому жертвою за провину, покладете в Ñкрині збоку Ñ—Ñ—. І відпуÑтите його, Ñ– він піде.(UA) 1 Самуїлова. 6:9 І побачите: Якщо він увійде до Бет-Шемешу дорогою до Ñвоєї границі, він зробив нам це велике зло. Ð Ñкщо ні, то пізнаємо, що не його рука доторкнулаÑÑ Ð½Ð°Ñ, випадок то був нам.(UA) 1 Самуїлова. 6:10 І зробили Ñ‚Ñ– люди так. І взÑли вони дві дійні корові, Ñ– запрÑгли Ñ—Ñ… до воза, а їхніх телÑÑ‚ замкнули вдома.(UA) 1 Самуїлова. 6:11 І поÑтавили вони ГоÑподнього ковчега на воза, Ñ– Ñкриню, Ñ– золоті миші, Ñ– подоби їхніх болÑчок.(UA) 1 Самуїлова. 6:12 І корови пішли проÑто дорогою до Бет-Шемешу. Ішли вони однією битою дорогою та вÑе ревли, Ñ– не відхилÑлиÑÑ Ð½Ñ– праворуч, ні ліворуч. РфилиÑтимÑькі володарі йшли за ними аж до границі Бет-Шемешу.(UA) 1 Самуїлова. 6:13 Рлюди Бет-Шемешу жали пшеницю в долині. І звели вони очі Ñвої та й побачили ковчега, Ñ– зраділи, що побачили!(UA) 1 Самуїлова. 6:14 Рвіз увійшов на поле бетшемешанина ІÑуÑа, та й Ñтав там, а там був великий камінь. І вони накололи дров із воза, а корів принеÑли цілопаленнÑм Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 Самуїлова. 6:15 РЛевити знÑли ГоÑподнього ковчега та Ñкриню, що була з ним, що в нім були золоті речі, та й поÑтавили при великому камені. Рлюди Бет-Шемешу принеÑли цілопаленнÑ, Ñ– приноÑили того Ð´Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 Самуїлова. 6:16 Рп'ÑÑ‚ÑŒ филиÑтимÑьких володарів бачили це, Ñ– вернулиÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ Екрону.(UA) 1 Самуїлова. 6:17 Роце Ñ‚Ñ– золоті болÑчки, що филиÑтимлÑни звернули ГоÑподеві жертвою за провину: одна за Ðшдод, одна за Газу, одна за Ðшкелон, одна за Òат, одна за Екрон.(UA) 1 Самуїлова. 6:18 Рзолоті миші були за чиÑлом уÑÑ–Ñ… филиÑтимÑьких міÑÑ‚ п'Ñтьох володарів, від міÑта твердинного й аж до безмурного Ñела, Ñ– аж до великого каменÑ, що на ньому поÑтавили ГоÑподнього ковчега, Ñ– він знаходитьÑÑ Ð°Ð¶ до цього Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° полі бет-шемешанина ІÑуÑа.(UA) 1 Самуїлова. 6:19 І вдарив ГоÑподь людей Бет-Шемешу, бо вони заглÑдали в ГоÑподній ковчег. І вибив Він між народом п'ÑтдеÑÑÑ‚ тиÑÑч чоловіка та ÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка. І був народ у жалобі, бо ГоÑподь ударив народ великою поразкою.(UA) 1 Самуїлова. 6:20 І Ñказали люди Бет-Шемешу: Хто зможе Ñтати перед лицем ГоÑпода, Того Бога СвÑтого? І до кого Він піде від наÑ?(UA) 1 Самуїлова. 6:21 І вони поÑлали поÑлів до мешканців Кір'ÑÑ‚-Єаріму, говорÑчи: ФилиÑтимлÑни вернули ГоÑподнього ковчега. Зійдіть, знеÑÑ–Ñ‚ÑŒ його до Ñебе.(UA) 1 Самуїлова. 7:1 І поприходили люди Кір'ÑÑ‚-Єаріму, та й піднÑли ГоÑподнього ковчега, Ñ– внеÑли його до Ðвінадавого дому на узгір'Ñ— в Òів'Ñ—, а Ñина його Елеазара поÑвÑтили Ñтерегти ГоÑподнього ковчега.(UA) 1 Самуїлова. 7:2 І ÑталоÑÑ, від днÑ, коли ковчег полишивÑÑ Ñƒ Кір'ÑÑ‚-Єарімі, минуло багато чаÑу, а було його двадцÑÑ‚ÑŒ літ. РввеÑÑŒ Ізраїлів дім плакав за ГоÑподом.(UA) 1 Самуїлова. 7:3 І Ñказав Самуїл до вÑього Ізраїлевого дому, говорÑчи: Якщо ви цілим вашим Ñерцем вертаєтеÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, повикидайте з-поміж Ñебе чужих богів та ÐÑтарт, Ñ– міцно прихиліть Ñвої ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ– Ñлужіть Самому Йому, Ñ– Він ÑпаÑе Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· руки филиÑтимлÑн.(UA) 1 Самуїлова. 7:4 І повикидали Ізраїлеві Ñини Ваалів та ÐÑтарт, та й Ñлужили ГоÑподеві, Самому Йому.(UA) 1 Самуїлова. 7:5 І Ñказав Самуїл: Зберіть уÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð¾ Міцпи, а Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ молитиÑÑ Ð·Ð° Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода!(UA) 1 Самуїлова. 7:6 І зібралиÑÑ Ð´Ð¾ Міцпи, Ñ– черпали воду та лили перед ГоÑподнім лицем, Ñ– поÑтили того днÑ, та й казали там: Ми згрішили перед ГоÑподом! І Ñудив Самуїл Ізраїлевих Ñинів у Міцпі.(UA) 1 Самуїлова. 7:7 І почули филиÑтимлÑни, що Ізраїлеві Ñини зібралиÑÑ Ð´Ð¾ Міцпи, Ñ– піднÑлиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимÑькі володарі на ІзраїлÑ. І почули про це Ізраїлеві Ñини, та й злÑкалиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑн.(UA) 1 Самуїлова. 7:8 І Ñказали Ізраїлеві Ñини до Самуїла: Ðе переÑтавай кликати за Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, нашого Бога, Ñ– нехай Він ÑпаÑе Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки филиÑтимлÑн.(UA) 1 Самуїлова. 7:9 І взÑв Самуїл одне молочне ÑгнÑ, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ повним цілопаленнÑм Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. І кликав Самуїл до ГоÑпода за ІзраїлÑ, а ГоÑподь відповів йому.(UA) 1 Самуїлова. 7:10 І приноÑив Самуїл цілопаленнÑ, а филиÑтимлÑни приÑтупили до бою проти ІзраїлÑ. І загримів ГоÑподь того Ð´Ð½Ñ Ñильним громом на филиÑтимлÑн, та й привів Ñ—Ñ… у замішаннÑ, Ñ– були вони побиті перед Ізраїлем.(UA) 1 Самуїлова. 7:11 І повиходили Ізраїлеві люди з Міцпи, та й гнали филиÑтимлÑн, Ñ– били Ñ—Ñ… аж під Бет-Кар.(UA) 1 Самуїлова. 7:12 І взÑв Самуїл одного каменÑ, Ñ– поклав між Міцпою та між Шенам, та й назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Евен-Єзер. І він Ñказав: Ðж доти допоміг нам ГоÑподь.(UA) 1 Самуїлова. 7:13 І були филиÑтимлÑни переможені, Ñ– далі вже не входили в Ізраїлеві границі. І була ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° на филиÑтимлÑнах за вÑÑ– дні Самуїлові.(UA) 1 Самуїлова. 7:14 І вернулиÑÑ Ð´Ð¾ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ñ– міÑта, що филиÑтимлÑни забрали були від ІзраїлÑ, від Екрону й аж до Òату, а їхню границю Ізраїль урÑтував від руки филиÑтимлÑн. І був мир між Ізраїлем та між ÐмореÑнином.(UA) 1 Самуїлова. 7:15 І Ñудив Самуїл Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²ÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого.(UA) 1 Самуїлова. 7:16 І ходив він рік-річно, Ñ– обходив Бет-Ел, Ñ– Òілґал, Ñ– Міцпу, Ñ– Ñудив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ–Ñ… тих міÑцÑÑ….(UA) 1 Самуїлова. 7:17 І вертавÑÑ Ð´Ð¾ Рами, бо там був дім його, Ñ– там Ñудив ІзраїлÑ. І він збудував там жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 Самуїлова. 8:1 І ÑталоÑÑ, Ñк Самуїл поÑтарівÑÑ, то поÑтавив Ñинів Ñвоїх за Ñуддів Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ.(UA) 1 Самуїлова. 8:2 І було ім'Ñ Ð¿ÐµÑ€Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñина його Йоїл, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ його ÐвійÑ, Ñудді в Беер-Шеві.(UA) 1 Самуїлова. 8:3 Ð Ñини його не йшли його дорогою, Ñ– вхилÑлиÑÑŒ до зиÑку, Ñ– брали підкупа, Ñ– ламали Закона.(UA) 1 Самуїлова. 8:4 І зібралиÑÑ Ð²ÑÑ– Ізраїлеві Ñтарші, Ñ– прийшли до Самуїла до Рами,(UA) 1 Самуїлова. 8:5 та й Ñказали до нього: ОÑÑŒ ти поÑтарівÑÑ, а Ñини твої не йдуть дорогами твоїми. Тепер наÑтанови нам царÑ, щоб Ñудив наÑ, Ñк у вÑÑ–Ñ… народів.(UA) 1 Самуїлова. 8:6 І була та річ зла в Самуїлових очах, Ñк вони Ñказали: ÐаÑтанови нам царÑ, щоб Ñудив наÑ. І моливÑÑ Ð¡Ð°Ð¼ÑƒÑ—Ð» до ГоÑпода.(UA) 1 Самуїлова. 8:7 І Ñказав ГоÑподь до Самуїла: ПоÑлухай голоÑу того народу щодо вÑього, про що він Ñказав тобі, бо не тобою вони погордували, але Мною погордували, щоб Я не царював над ними.(UA) 1 Самуїлова. 8:8 Як уÑÑ– Ñ‚Ñ– діла, що вони чинили від днÑ, коли Я вивів Ñ—Ñ… з Єгипту, Ñ– аж до цього днÑ, Ñ– Ñк вони кидали Мене й Ñлужили іншим богам, так вони чинÑÑ‚ÑŒ Ñ– тобі.(UA) 1 Самуїлова. 8:9 Ртепер поÑлухай їхнього голоÑу, тільки конче оÑтережеш Ñ—Ñ…, Ñ– розповіÑи їм право того царÑ, що буде царювати над ними.(UA) 1 Самуїлова. 8:10 І переказав Самуїл вÑÑ– ГоÑподні Ñлова до народу, що жадав від нього царÑ,(UA) 1 Самуїлова. 8:11 Ñ– Ñказав: Оце буде право царÑ, що царюватиме над вами: він візьме Ñинів ваших Ñ– поÑтавить Ñобі в колеÑниці Ñвої та Ñеред їздців Ñвоїх, Ñ– вони будуть бігати перед колеÑницею його;(UA) 1 Самуїлова. 8:12 Ñ– щоб поÑтавити Ñобі тиÑÑчників та п'ÑтдеÑÑтників, Ñ– щоб орати орку його, Ñ– щоб жати жниво його, Ñ– щоб робити зброю війÑькову його та колеÑничні Ð¿Ñ€Ð¸Ð»Ð°Ð´Ð´Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 Самуїлова. 8:13 Рдочок ваших забере за мироварниць, Ñ– за кухарок, Ñ– за пекарок.(UA) 1 Самуїлова. 8:14 І він позабирає Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ–, Ñ– виноградники ваші, та кращі ваші оливки, Ñ– пороздає Ñвоїм Ñлугам.(UA) 1 Самуїлова. 8:15 Рз вашого поÑіву та з ваших виноградників братиме деÑÑтину, Ñ– даватиме Ñвоїм евнухам та Ñвоїм Ñлугам.(UA) 1 Самуїлова. 8:16 І він забере рабів ваших, Ñ– ваших невільниць, Ñ– найліпших ваших юнаків, Ñ– ваших оÑлів, Ñ– буде вживати Ñ—Ñ… на роботу Ñвою.(UA) 1 Самуїлова. 8:17 Він братиме деÑÑтину з вашої отари, а ви Ñтанете йому за рабів.(UA) 1 Самуїлова. 8:18 І ви будете кликати того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ вашого царÑ, Ñкого Ñобі вибрали, та не відповіÑÑ‚ÑŒ вам ГоÑподь того днÑ!(UA) 1 Самуїлова. 8:19 Та народ відмовивÑÑ Ñлухати Самуїлового голоÑу, та й Ñказав: ÐÑ–, нехай тільки цар буде над нами!(UA) 1 Самуїлова. 8:20 І будемо ми, Ñк уÑÑ– люди, Ñ– буде Ð½Ð°Ñ Ñудити наш цар. І він ходитиме перед нами, Ñ– провадитиме наші війни.(UA) 1 Самуїлова. 8:21 І виÑлухав Самуїл уÑÑ– Ñлова народу, Ñ– переказав Ñ—Ñ… голоÑно ГоÑподеві.(UA) 1 Самуїлова. 8:22 РГоÑподь Ñказав до Самуїла: ПоÑлухайÑÑ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– поÑтав їм царÑ! І Ñказав Самуїл до Ізраїлевих людей: Ідіть кожен до міÑта Ñвого!(UA) 1 Самуїлова. 9:1 І був чоловік із ВеніÑминового племени, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Кіш, Ñин Ðвіїла, Ñина Церорового, Ñина Бехоратового, Ñина ÐÑ„Ñ–Ñхового, веніÑминівець, людина заможна.(UA) 1 Самуїлова. 9:2 І був у нього Ñин, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих Ñинів не було нікого вродливішого за нього, цілою головою він був вищий від кожного з уÑього народу.(UA) 1 Самуїлова. 9:3 І пропали були Кішові, Сауловому батькові, оÑлиці. І Ñказав Кіш до Ñвого Ñина Саула: Візьми з Ñобою одного із Ñлуг, Ñ– вÑтань, іди, пошукай оÑлиці!(UA) 1 Самуїлова. 9:4 І він перейшов Єфремові гори, Ñ– перейшов край Шаліша, та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, та нема. І перейшов він край ВеніÑминів, та не знайшли.(UA) 1 Самуїлова. 9:5 Увійшли вони до краю Цуф, Ñ– Саул Ñказав до Ñвого Ñлуги, що з ним: Давай вернімоÑÑ, щоб не занехав батько оÑлиць, та не Ñтав журитиÑÑ Ð·Ð° нами!(UA) 1 Самуїлова. 9:6 Ртой відказав йому: ОÑÑŒ у цьому міÑÑ‚Ñ– Ñ” чоловік Божий, а той чоловік шанований. УÑе, що він говорить, конче ÑправджуєтьÑÑ. Тепер Ñходімо туди, може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б.(UA) 1 Самуїлова. 9:7 І Ñказав Саул до Ñвого Ñлуги: ОÑÑŒ ми підемо, та що ми принеÑемо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подарунка нема, щоб принеÑти Божому чоловікові. Що ми маємо?(UA) 1 Самуїлова. 9:8 Ртой Ñлуга далі відповідав Саулові та й Ñказав: ОÑÑŒ у руці моїй знаходитьÑÑ Ñ‡Ð²ÐµÑ€Ñ‚ÑŒ ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ñрібла, Ñ– Ñ Ð´Ð°Ð¼ Божому чоловікові, а він розповіÑÑ‚ÑŒ нам про нашу дорогу.(UA) 1 Самуїлова. 9:9 КолиÑÑŒ в Ізраїлі, коли хто ходив питатиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, то так говорив: Давайте підемо до провидцÑ. Бо що Ñьогодні, пророк, колиÑÑŒ звалоÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð´ÐµÑ†ÑŒ.(UA) 1 Самуїлова. 9:10 І Ñказав Саул до Ñвого Ñлуги: Добре твоє Ñлово. Давай підемо! І пішли вони до того міÑта, де був чоловік Божий.(UA) 1 Самуїлова. 9:11 Коли вони підіймалиÑÑ Ð¿Ð¾ узбіччÑÑ… до міÑта, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І Ñказали вони до них: Чи Ñ” тут провидець?(UA) 1 Самуїлова. 9:12 Ð Ñ‚Ñ– відповіли їм та й Ñказали: Є, оÑÑŒ перед тобою! ПоÑпіши тепер, бо Ñьогодні він прийшов до міÑта, бо Ñьогодні в народа жертва на пагірку.(UA) 1 Самуїлова. 9:13 Як увійдете до міÑта, так знайдете його, поки він не вийде на пагірок Ñ—Ñти, бо народ не Ñ—ÑÑ‚ÑŒ аж до його приходу, бо він благоÑловлÑÑ” жертву, потім їдÑÑ‚ÑŒ покликані. Ртепер увійдіть, бо зараз ви знайдете його.(UA) 1 Самуїлова. 9:14 І піднÑлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до міÑта. Як вони входили до Ñередини того міÑта, аж оÑÑŒ Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагірок.(UA) 1 Самуїлова. 9:15 РГоÑподь, за день перед Сауловим приходом, виÑвив був Самуїлові, говорÑчи:(UA) 1 Самуїлова. 9:16 Цього чаÑу взавтра пошлю до тебе чоловіка з ВеніÑминового краю, Ñ– ти помажеш його на Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Моїм Ізраїлевим народом, Ñ– він ÑпаÑе народ Мій від руки филиÑтимлÑн. Я бо зглÑнувÑÑ Ð½Ð° народ Мій, бо голоÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дійшло до Мене!(UA) 1 Самуїлова. 9:17 Рколи Самуїл побачив Саула, то ГоÑподь Ñказав йому: Оце той чоловік, що Я казав тобі, він володітиме народом Моїм.(UA) 1 Самуїлова. 9:18 І підійшов Саул до Самуїла в Ñередині брами та й Ñказав: Скажи мені, де тут дім провидцÑ?(UA) 1 Самуїлова. 9:19 І відповів Самуїл Саулові та й Ñказав: Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, Ñ– ви будете Ñ—Ñти зо мною Ñьогодні. Ррано Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ‰Ñƒ тебе, Ñ– про вÑе, що в Ñерці твоїм, Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð¼ тобі.(UA) 1 Самуїлова. 9:20 Рщодо оÑлиць, що пропали тобі, Ñьогодні вже три дні, не журиÑÑ Ð·Ð° них, бо знайшлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸. Та Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ вÑе пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ та Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього дому батька твого?(UA) 1 Самуїлова. 9:21 І відповів Саул та й Ñказав: Чи ж Ñ Ð½Ðµ веніÑминівець, із найменших Ізраїлевих племен? Ррід мій найменший з уÑÑ–Ñ… родів ВеніÑминового племени. І чого ти говориш мені отаке Ñлово?(UA) 1 Самуїлова. 9:22 І взÑв Самуїл Саула та Ñлугу його, Ñ– ввів Ñ—Ñ… до кімнати, Ñ– дав їм міÑце на чолі покликаних, а тих було близько тридцÑти чоловіка.(UA) 1 Самуїлова. 9:23 І Ñказав Самуїл до кухарÑ: Дай же ту чаÑтку, що дав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, що про неї Ñ Ñказав тобі: Відклади Ñ—Ñ— в Ñебе!(UA) 1 Самуїлова. 9:24 І подав кухар Ñтегно та те, що на ньому, Ñ– поклав перед Саулом. РСамуїл Ñказав: Оце позоÑтавлене! Поклади перед Ñобою та їж, бо воно Ñховане Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ на умовлений чаÑ, коли Ñ Ñказав: Покликав Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´. І Саул їв із Самуїлом того днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 9:25 І зійшли вони з пагірка до міÑта, Ñ– він розмовлÑв із Саулом на даху Ñвого дому.(UA) 1 Самуїлова. 9:26 І повÑтавали вони рано вранці. І ÑталоÑÑ, Ñк зійшла Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорÑчи: УÑтавай же, Ñ– Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑˆÑƒ тебе! І вÑтав Саул, Ñ– вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.(UA) 1 Самуїлова. 9:27 Коли вони підходили на край міÑта, то Самуїл Ñказав до Саула: Скажи тому Ñлузі, Ñ– нехай він іде перед нами. І той пішов. Рти зараз ÑпиниÑÑ, Ñ Ð¾Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑˆÑƒ тобі Боже Ñлово!(UA) 1 Самуїлова. 10:1 І взÑв Самуїл поÑудинку оливи, та й виллÑв на його голову, Ñ– поцілував його та й Ñказав: Чи це не помазав тебе ГоÑподь над Ñпадком Своїм на володарÑ? (І будеш ти царювати над народом ГоÑподнім, Ñ– ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І оÑÑŒ тобі ознака, що ГоÑподь помазав тебе над Ñпадком Своїм на володарÑ.)(UA) 1 Самуїлова. 10:2 Як підеш ти Ñьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у ВеніÑминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, Ñ– вони Ñкажуть тобі: Знайдені Ñ‚Ñ– оÑлиці, Ñких ти шукати ходив. Роце батько твій занехаÑв Ñправи тих оÑлиць, та й зажуривÑÑ Ð·Ð° ваÑ, говорÑчи: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ Ð´Ð»Ñ Ñвого Ñина?(UA) 1 Самуїлова. 10:3 І перейдеш ти звідти й далі, Ñ– підеш аж до діброви ФаворÑької, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет-Елу, один неÑе трьох ÑгнÑÑ‚, а один неÑе три буханці хліба, а один неÑе бурдюка вина.(UA) 1 Самуїлова. 10:4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, Ñ– ти візьмеш із їхньої руки.(UA) 1 Самуїлова. 10:5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де наміÑники филиÑтимÑькі. І ÑтанетьÑÑ, Ñк ти ввійдеш там до міÑта, то Ñтрінеш громаду пророків, що ÑходÑÑ‚ÑŒ з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та Ñопілка, та цитра, Ñ– вони пророкують.(UA) 1 Самуїлова. 10:6 І злине на тебе Дух ГоÑподній, Ñ– ти будеш з ними пророкувати, Ñ– Ñтанеш іншою людиною.(UA) 1 Самуїлова. 10:7 І ÑтанетьÑÑ, коли збудутьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– ці ознаки, роби Ñобі, що знайде рука твоÑ, бо Бог з тобою.(UA) 1 Самуїлова. 10:8 І зійдеш ти передо мною до Òілґалу, а Ñ Ð·Ñ–Ð¹Ð´Ñƒ до тебе, щоб принеÑти цілопаленнÑ, щоб приноÑити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду Ñ Ð´Ð¾ тебе, Ñ– завідомлю тебе, що будеш робити.(UA) 1 Самуїлова. 10:9 І ÑталоÑÑ, Ñк повернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому Ñерце на інше, а вÑÑ– Ñ‚Ñ– ознаки прийшли того днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 10:10 І прийшли вони туди до Òів'Ñ—, аж оÑÑŒ громада пророків назуÑтріч йому. І злинув на нього Дух Божий, Ñ– він пророкував Ñеред них.(UA) 1 Самуїлова. 10:11 І ÑталоÑÑ, кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, оÑÑŒ він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: Що то ÑталоÑÑ ÐšÑ–ÑˆÐ¾Ð²Ð¾Ð¼Ñƒ Ñинові? Чи й Саул між пророками?(UA) 1 Самуїлова. 10:12 І відповів чоловік звідти й Ñказав: Рхто їній батько? Тому то Ñтало за приказку: Чи й Саул між пророками?(UA) 1 Самуїлова. 10:13 І переÑтав він пророкувати, Ñ– прийшов на пагірок.(UA) 1 Самуїлова. 10:14 І Ñказав Саулів дÑдько до нього та до Ñлуги його: Куди ви ходили? Ртой відказав: Шукати оÑлиць. І побачили ми, що нема, Ñ– прийшли до Самуїла.(UA) 1 Самуїлова. 10:15 РдÑдько Саулів Ñказав: Скажи ж мені, що Ñказав вам Самуїл?(UA) 1 Самуїлова. 10:16 І Ñказав Саул до дÑдька Ñвого: Справді розповів нам, що знайдені Ñ‚Ñ– оÑлиці. Рпро Ñправу царÑтва, що говорив Самуїл, не розповів йому.(UA) 1 Самуїлова. 10:17 І Ñкликав Самуїл народ до ГоÑпода, до Міцпи,(UA) 1 Самуїлова. 10:18 та й Ñказав до Ізраїлевих Ñинів: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· Єгипту, Ñ– ÑÐ¿Ð°Ñ Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· руки Єгипту та з руки вÑÑ–Ñ… царÑтв, що гнобили ваÑ.(UA) 1 Самуїлова. 10:19 Рви Ñьогодні погордували Ñвоїм Богом, що Він ÑпаÑає Ð²Ð°Ñ Ð· уÑÑ–Ñ… нещаÑÑ‚ÑŒ ваших та утиÑків ваших. І ви Ñказали йому: ÐÑ–, таки Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ð¾Ñтав над нами. Ртепер Ñтавайте перед ГоÑподнім лицем за вашими племенами та за вашими тиÑÑчами.(UA) 1 Самуїлова. 10:20 І привів Самуїл уÑÑ– Ізраїлеві племена, Ñ– було виÑвлене ВеніÑминове плем'Ñ.(UA) 1 Самуїлова. 10:21 І привів він ВеніÑминове плем'Ñ Ð·Ð° родами його, Ñ– був виÑвлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами, Ñ– був виÑвлений Саул, Ñин Кішів. І шукали його, та не знаходили.(UA) 1 Самуїлова. 10:22 І питалиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода ще: Чи прийде він ще Ñюди? РГоÑподь відповів: Он він заховавÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ речами!(UA) 1 Самуїлова. 10:23 І вони побігли, Ñ– взÑли його звідти. І він Ñтав Ñеред народу, Ñ– був вищий від уÑього народу на цілу голову.(UA) 1 Самуїлова. 10:24 І Ñказав Самуїл до вÑього народу: Чи бачите, кого вибрав ГоÑподь? Бо нема такого, Ñк він, Ñеред уÑього народу. І ввеÑÑŒ народ ізнÑв крик та й Ñказав: Хай живе цар!(UA) 1 Самуїлова. 10:25 РСамуїл промовлÑв до народу про права царÑтва, Ñ– запиÑав те до книги, та й поклав перед ГоÑподнім лицем. І відпуÑтив Самуїл увеÑÑŒ народ, кожного до дому Ñвого.(UA) 1 Самуїлова. 10:26 І також Саул пішов до дому Ñвого до Òів'Ñ—, а з ним пішли Ñ‚Ñ– воÑки, що ГоÑподь діткнувÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… Ñердець.(UA) 1 Самуїлова. 10:27 Рнегідні Ñини говорили: Що, Ð½Ð°Ñ ÑпаÑе отакий? І гордували ним, Ñ– не принеÑли йому дара. Та він мовчав.(UA) 1 Самуїлова. 11:1 І вийшов аммонітÑнин Ðахаш, Ñ– таборував при ґілеадÑькому Явешу. І Ñказали вÑÑ– ÑвеÑькі люди до Ðахаша: Склади з нами умову, Ñ– ми будемо Ñлужити тобі!(UA) 1 Самуїлова. 11:2 І Ñказав до них аммонітÑнин Ðахаш: Про це Ñкладу з вами умову, щоб кожному з Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ праве око, Ñ– Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑŽ це на ганьбу Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього ІзраїлÑ.(UA) 1 Самуїлова. 11:3 І Ñказали до нього ÑвеÑькі Ñтарші: Зачекай нам Ñім день, Ñ– нехай ми пошлемо поÑлів у вÑÑ– Ізраїлеві краї. І Ñкщо нема нам порÑтунку, то вийдемо до тебе.(UA) 1 Самуїлова. 11:4 І прийшли Ñ‚Ñ– поÑли до Саулової Òів'Ñ—, Ñ– говорили Ñ‚Ñ– Ñлова до ушей народу. І ввеÑÑŒ народ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвій голоÑ, та й заплакав.(UA) 1 Самуїлова. 11:5 Ðж оÑÑŒ Саул іде худобою з полÑ. І Ñказав Саул: Що народові, що плачуть? І розповіли йому Ñлова ÑвеÑьких людей.(UA) 1 Самуїлова. 11:6 І злинув Божий Дух на Саула, Ñк Ñлухав він Ñ‚Ñ– Ñлова, Ñ– дуже запалав його гнів!(UA) 1 Самуїлова. 11:7 І взÑв він пару худобин, Ñ– порізав Ñ—Ñ—, Ñ– порозÑилав по вÑім Ізраїлевім Краї через поÑлів, говорÑчи: Хто не вийде за Саулом та за Самуїлом, отак буде зроблено худобі його! І великий Ñтрах Ñпав на людей, Ñ– вони повиходили, Ñк один чоловік.(UA) 1 Самуїлова. 11:8 І він перелічив Ñ—Ñ… у Безеку, Ñ– було Ізраїлевих Ñинів триÑта тиÑÑч, а Юдиних людей тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) 1 Самуїлова. 11:9 І Ñказали вони до поÑлів, що прийшли: Так Ñкажете мешканцÑм ґілеадÑького Явешу: Узавтра, Ñк пригріє Ñонце, буде вам порÑтунок. І прийшли Ñ‚Ñ– поÑли, Ñ– розповіли ÑвеÑьким людÑм, Ñ– вони зраділи.(UA) 1 Самуїлова. 11:10 І Ñказали ÑвеÑькі люди: Узавтра ми вийдемо до ваÑ, а ви зробите нам уÑе, що добре в очах ваших.(UA) 1 Самуїлова. 11:11 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ð°, Ñ– Ñклав Саул із народу три відділи, Ñ– вони пройшли в Ñередину табору за ранньої Ñторожі, та й били Ðммона аж до Ñпекоти днÑ. І ÑталоÑÑ, позоÑталі розбіглиÑÑ, Ñ– не позоÑталоÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ними двох разом.(UA) 1 Самуїлова. 11:12 І Ñказав народ до Самуїла: Хто той, що запитував: Саул буде царювати над нами? Дайте тих людей, а ми Ñ—Ñ… повбиваємо!(UA) 1 Самуїлова. 11:13 Та Саул Ñказав: Ðіхто не буде забитий цього днÑ, бо ГоÑподь Ñьогодні зробив ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñеред ІзраїлÑ.(UA) 1 Самуїлова. 11:14 РСамуїл Ñказав до народу: Ходіть, Ñ– підемо в Òілґал, та й відновимо там царÑтво!(UA) 1 Самуїлова. 11:15 І пішов увеÑÑŒ народ до Òілґалу, Ñ– наÑтановили царем там Саула перед ГоÑподнім лицем у Òілґалі, Ñ– приноÑили мирні жертви перед ГоÑподнім лицем. І дуже радів там Саул та вÑÑ– Ізраїлеві мужі!(UA) 1 Самуїлова. 12:1 І Ñказав Самуїл до вÑього ІзраїлÑ: ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾ÑлухавÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу в уÑьому, що ви говорили мені, Ñ– поÑтавив над вами царÑ.(UA) 1 Самуїлова. 12:2 Ртепер той цар оÑÑŒ ходить перед вами. Ð Ñ Ð¿Ð¾Ñтарів та поÑивів, а Ñини мої оÑÑŒ вони з вами. І Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² перед вами від Ñвоєї молодоÑти аж до до цього днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 12:3 ОÑÑŒ Ñ! Свідкуйте проти мене перед ГоÑподом та перед Його помазанцем: чийого вола Ñ Ð²Ð·Ñв, чи оÑла чийого взÑв Ñ? Ркого Ñ Ð³Ð½Ð¾Ð±Ð¸Ð², кому чинив наÑильÑтво? І з чиєї руки взÑв Ñ Ð¿Ñ–Ð´ÐºÑƒÐ¿Ð°, Ñ– відвернув Ñвої очі від нього? І вÑе це Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½Ñƒ вам.(UA) 1 Самуїлова. 12:4 Рвони Ñказали: Ðе гнобив ти наÑ, Ñ– не чинив нам наÑильÑтва, Ñ– ні від кого нічого не брав.(UA) 1 Самуїлова. 12:5 І він Ñказав: ГоÑподь Ñвідок на ваÑ, Ñ– Ñвідок Його помазанець цього днÑ, що ви нічого не знайшли в моїй руці. Рнарод Ñказав: Свідок!(UA) 1 Самуїлова. 12:6 І Ñказав Самуїл до народу: Свідок ГоÑподь, що поÑтавив МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона, Ñ– що вивів наших батьків із єгипетÑького краю.(UA) 1 Самуїлова. 12:7 Ртепер Ñтаньте, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ÑудитиÑÑ Ð· вами перед ГоÑподнім лицем про вÑÑ– добродійÑтва ГоÑподні, Ñкі Він учинив із вами та з вашими батьками.(UA) 1 Самуїлова. 12:8 Як Яків прийшов був до Єгипту, Ñ– батьки ваші кликали до ГоÑпода, то ГоÑподь поÑлав МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона, Ñ– вони вивели ваших батьків із Єгипту, Ñ– оÑадили Ñ—Ñ… у цьому міÑці.(UA) 1 Самуїлова. 12:9 Та вони забули ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– Він передав Ñ—Ñ… у руку СіÑери, начальника хацорÑького війÑька, Ñ– в руку филиÑтимлÑн та в руку моавÑького царÑ, Ñ– вони воювали проти них.(UA) 1 Самуїлова. 12:10 І кликали вони до ГоÑпода та говорили: Згрішили ми, бо покинули ГоÑпода та й Ñлужили Ваалам та ÐÑтартам. Ртепер урÑтуй Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· руки наших ворогів, Ñ– ми будемо Ñлужити Тобі.(UA) 1 Самуїлова. 12:11 І поÑлав ГоÑподь Єруббаала, Ñ– Бедана, Ñ– Їфтаха, Ñ– Самуїла, Ñ– врÑтував Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· руки довколишніх ваших ворогів, Ñ– ви Ñиділи безпечно.(UA) 1 Самуїлова. 12:12 Рколи ви побачили, що Ðахаш, цар аммонÑьких Ñинів, прийшов на ваÑ, то Ñказали мені: ÐÑ–, нехай царює над нами цар! РЦар ваш ГоÑподь, Бог ваш.(UA) 1 Самуїлова. 12:13 Ртепер оÑÑŒ той цар, Ñкого ви вибрали, Ñкого жадали, Ñ– оÑÑŒ дав ГоÑподь над вами царÑ.(UA) 1 Самуїлова. 12:14 Якщо ви будете боÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– будете Ñлужити Йому, Ñ– будете ÑлухатиÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– не будете непокірні до ГоÑподніх заповідей, то будете й ви, Ñ– цар, що царює над вами, ходити за ГоÑподом, Богом вашим.(UA) 1 Самуїлова. 12:15 Ð Ñкщо ви не будете ÑлухатиÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, Ñ– будете непокірні до ГоÑподніх заповідей, то ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° буде проти Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° проти ваших батьків!(UA) 1 Самуїлова. 12:16 І оÑÑŒ тепер Ñтаньте, Ñ– побачте ту велику річ, що ГоÑподь зробить на ваших очах.(UA) 1 Самуїлова. 12:17 Чи ж Ñьогодні не жнива на пшеницю? Я покличу до ГоÑпода, Ñ– Він пошле грім та дощ, а ви пізнаєте й побачите, що велике ваше зло, Ñке ви зробили в ГоÑподніх очах жаданнÑм Ð´Ð»Ñ Ñебе царÑ.(UA) 1 Самуїлова. 12:18 І кликнув Самуїл до ГоÑпода, а ГоÑподь поÑлав того Ð´Ð½Ñ Ð³Ñ€Ñ–Ð¼ та дощ. І ввеÑÑŒ народ Ñильно злÑкавÑÑ Ð“Ð¾Ñпода та Самуїла!(UA) 1 Самуїлова. 12:19 І Ñказав увеÑÑŒ народ до Самуїла: ПомолиÑÑ Ð·Ð° Ñвоїх рабів до ГоÑпода, Бога твого, щоб нам не померти, бо понад уÑÑ– наші гріхи додали ми ще й оце зло, що жадали Ð´Ð»Ñ Ñебе царÑ.(UA) 1 Самуїлова. 12:20 І Ñказав Самуїл до народу: Ðе бійтеÑÑ! Ви зробили вÑе те зло, тільки не відÑтупіть від ГоÑпода, Ñ– Ñлужіть ГоÑподеві вÑім Ñерцем Ñвоїм!(UA) 1 Самуїлова. 12:21 І не відÑтупайте, Ñ– не йдіть за марнотами, Ñкі не допоможуть Ñ– Ñкі не врÑтують, бо марнота вони.(UA) 1 Самуїлова. 12:22 Бо ГоÑподь не полишить народу Свого ради Свого великого ЙменнÑ, бо зволив ГоÑподь зробити Ð²Ð°Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¾Ð¼ Своїм.(UA) 1 Самуїлова. 12:23 Також Ñ, не дай мені, Боже, грішити проти ГоÑпода, щоб переÑтав Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð·Ð° ваÑ! І Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ наÑтавлÑти Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° дорогу добру та проÑту.(UA) 1 Самуїлова. 12:24 Тільки бійтеÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– Ñлужіть Йому правдиво вÑім вашим Ñерцем, бо ви бачили, Ñкі великі діла вчинив Він із вами!(UA) 1 Самуїлова. 12:25 Ð Ñкщо Ñправді будете чинити зло, погинете й ви, Ñ– цар ваш!(UA) 1 Самуїлова. 13:1 Рік був, Ñк Саул зацарював, Ñ– два роки царював над Ізраїлем.(UA) 1 Самуїлова. 13:2 І вибрав Ñобі Саул три тиÑÑчі з ІзраїлÑ, дві тиÑÑчі були з Саулом у Міхмаші та на горі Бет-Елу, а тиÑÑча були з Йонатаном у ВеніÑминовій Òів'Ñ—. Ррешту народу відпуÑтив він кожного до наметів Ñвоїх.(UA) 1 Самуїлова. 13:3 І побив Йонатан филиÑтимÑького наміÑника, що в Òеві. І почули це филиÑтимлÑни, а Саул заÑурмив у Ñурму по вÑьому Краю, говорÑчи: Ðехай почують євреї!(UA) 1 Самуїлова. 13:4 РввеÑÑŒ Ізраїль чув, говорÑчи: Саул побив филиÑтимÑького наміÑника, Ñ– тим Ізраїль Ñтав ненавиÑним Ñеред филиÑтимлÑн. І Ñкликаний був народ за Саулом до Òілґалу.(UA) 1 Самуїлова. 13:5 РфилиÑтимлÑни були зібрані воювати з Ізраїлем, тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч возів Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч верхівців, а народу, щодо чиÑленноÑти, Ñк піÑку на морÑькому березі. І вийшли вони, Ñ– таборували в Міхмаші, на Ñхід Бет-Ðвену.(UA) 1 Самуїлова. 13:6 РІзраїльтÑнин побачив, що Ñкрутно йому, що народ був пригноблений, Ñ– народ ховавÑÑ Ð¿Ð¾ печерах, Ñ– по щілинах, Ñ– по ÑкелÑÑ…, Ñ– по льохах та по Ñмах.(UA) 1 Самуїлова. 13:7 Рінші євреї перейшли Йордан до краю Òада та до Òілеаду. РСаул був ще у Òілґалі, а ввеÑÑŒ народ із тривогою поÑпішав за ним.(UA) 1 Самуїлова. 13:8 І чекав він Ñім день умовленого чаÑу, що призначив Самуїл, та Самуїл не прийшов до Òілґалу, Ñ– народ Ñтав розбігатиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) 1 Самуїлова. 13:9 І Ñказав Саул: Приведіть до мене призначене на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви. І він Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ.(UA) 1 Самуїлова. 13:10 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñкінчив він приноÑити цілопаленнÑ, то оÑÑŒ приходить Самуїл. І вийшов Саул, щоб зуÑтріти його, щоб привітати його.(UA) 1 Самуїлова. 13:11 І Ñказав Самуїл: Що ти зробив? РСаул відказав: Бо Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², що народ розбігаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене, а ти не прийшов на умовлений Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… днів. РфилиÑтимлÑни зібралиÑÑ Ð² Міхмаші.(UA) 1 Самуїлова. 13:12 І Ñ Ñказав: Тепер филиÑтимлÑни зійдуть до мене до Òілґалу, а ГоÑподнього Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ Ñ‰Ðµ не вблагав. І Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð², Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ!(UA) 1 Самуїлова. 13:13 І Ñказав Самуїл до Саула: Ти зробив нерозумне! Ðе поÑлухав ти наказів ГоÑпода, Бога Ñвого, що наказав був тобі, бо тепер ГоÑподь міцно поÑтавив би аж навіки твоє царÑтво над Ізраїлем.(UA) 1 Самуїлова. 13:14 Ртепер царÑтво твоє не буде ÑтоÑти, ГоÑподь пошукав Собі мужа за Ñерцем Своїм, Ñ– ГоÑподь наказав йому бути володарем над народом Своїм, бо ти не виконав, що наказав був тобі ГоÑподь.(UA) 1 Самуїлова. 13:15 І вÑтав Самуїл, Ñ– зійшов із Òілґалу до ВеніÑминової Òів'Ñ—. РСаул перелічив народ, що знаходивÑÑ Ð· ним, близько шоÑти Ñотень чоловіка.(UA) 1 Самуїлова. 13:16 І Саул Ñ– Ñин його Йонатан та народ, що знаходивÑÑ Ð· ним, Ñиділи в ВеніÑминовій Òеві, филиÑтимлÑни ж таборували в Міхмаші.(UA) 1 Самуїлова. 13:17 І вийшли руїнники з филиÑтимÑького табору трьома відділами: один відділ звертаєтьÑÑ Ð½Ð° офрійÑьку дорогу до краю Шуал,(UA) 1 Самуїлова. 13:18 Ñ– один відділ звертаєтьÑÑ Ð½Ð° дорогу до Бет-Хорону, а один відділ звертаєтьÑÑ Ð½Ð° дорогу до границі, що провадить від Òе-Цевоїму до пуÑтині.(UA) 1 Самуїлова. 13:19 Ð ÐºÐ¾Ð²Ð°Ð»Ñ Ð½Ðµ було по вÑім Ізраїлевім Краї, бо филиÑтимлÑни Ñказали: Щоб не робили євреї меча чи ÑпиÑа!(UA) 1 Самуїлова. 13:20 І Ñходив увеÑÑŒ Ізраїль до филиÑтимлÑн гоÑтрити кожен Ñвого плуга, Ñ– заÑтупа Ñвого, Ñ– Ñокиру Ñвою, Ñ– Ñерпа Ñвого,(UA) 1 Самуїлова. 13:21 коли тупилиÑÑ Ð²Ñ–ÑÑ‚Ñ€Ñ Ð¿Ð»ÑƒÐ³Ñ–Ð², Ñ– заÑтупів, Ñ– вил, Ñ– Ñокир, Ñ– муÑіли Ñходити, щоб направити віÑÑ‚Ñ€Ñ Ñ€Ð¾Ð¶Ð½Ð°.(UA) 1 Самуїлова. 13:22 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° днів війни, Ñ– не знайшлоÑÑ Ð°Ð½Ñ– меча, ані ÑпиÑа в руці вÑього народу, що був з Саулом та з Йонатаном, та був знайдений тільки Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð° та Ð´Ð»Ñ Ñина його Йонатана.(UA) 1 Самуїлова. 13:23 І вийшла филиÑтимÑька залога до переходу Міхмашу.(UA) 1 Самуїлова. 14:1 Одного Ð´Ð½Ñ Ñказав Йонатан, Ñин Саулів, до Ñлуги, Ñвого зброєноші: Ходім, Ñ– перейдімо до филиÑтимÑької залоги, що з того боку. Рбатькові Ñвоєму він цього не розповів.(UA) 1 Самуїлова. 14:2 РСаул Ñидів на кінці згір'Ñ Ð¿Ñ–Ð´ гранатовим деревом, що в Міґроні. Рнароду, що з ним, було близько шоÑти Ñотень чоловіка.(UA) 1 Самуїлова. 14:3 Ð ÐхійÑ, Ñин Ðхітува, брата Іхавода, Ñина ПінхаÑа, Ñина ІліÑ, ÑвÑщеника в Шіло, ноÑив ефода. Рнарод не знав, що пішов Йонатан.(UA) 1 Самуїлова. 14:4 Рміж тими переходами, що Йонатан хотів перейти до филиÑтимÑької залоги, була зубчаÑта ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð· цього боку переходу й зубчаÑта ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð· того боку переходу. Рім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ð¹ Боцец, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ñ–Ð¹ Сенне.(UA) 1 Самуїлова. 14:5 Один зуб ÑÐºÐµÐ»Ñ Ñтовп із півночі, навпроти Міхмашу, а один із півднÑ, навпроти Òеви.(UA) 1 Самуїлова. 14:6 І Ñказав Йонатан до Ñлуги, Ñвого зброєноші: Ходім, Ñ– перейдімо до Ñторожі тих необрізаних, може ГоÑподь зробить поміч Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ, бо ГоÑподеві нема перешкоди ÑпаÑати через багатьох чи через небагатьох.(UA) 1 Самуїлова. 14:7 І Ñказав йому його зброєноша: Роби вÑе, що на Ñерці твоїм! Звертай Ñобі, оÑÑŒ Ñ Ð· тобою, куди хоче Ñерце твоє.(UA) 1 Самуїлова. 14:8 І Ñказав Йонатан: ОÑÑŒ ми приходимо до тих людей, Ñ– покажемоÑÑŒ їм.(UA) 1 Самуїлова. 14:9 Якщо вони Ñкажуть до Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð°Ðº: Стійте тихо, аж ми прийдемо до ваÑ, то ми Ñтанемо на Ñвоєму міÑці, Ñ– не підіймемоÑÑ Ð´Ð¾ них.(UA) 1 Самуїлова. 14:10 Ð Ñкщо вони Ñкажуть так: ПідіймітьÑÑ Ð´Ð¾ наÑ, то підіймемоÑÑ, бо ГоÑподь дав Ñ—Ñ… у нашу руку. Це Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ знаком.(UA) 1 Самуїлова. 14:11 І вони обидва показалиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимÑькій Ñторожі. І Ñказали филиÑтимлÑни: ОÑÑŒ виходÑÑ‚ÑŒ із щілин євреї, що поховалиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) 1 Самуїлова. 14:12 І люди залоги відповіли Йонатанові та його зброєноші та й Ñказали: ПідіймиÑÑ Ð´Ð¾ наÑ, Ñ– ми вам щоÑÑŒ Ñкажемо! І Ñказав Йонатан зброєноші Ñвоєму: ПідіймайÑÑ Ð·Ð° мною, бо ГоÑподь дав Ñ—Ñ… у Ізраїлеву руку!(UA) 1 Самуїлова. 14:13 І піднÑвÑÑ Ð™Ð¾Ð½Ð°Ñ‚Ð°Ð½ на руках Ñвоїх та на ногах Ñвоїх, а за ним його зброєноша. І падали филиÑтимлÑни перед Йонатаном, а його зброєноша добивав за ним.(UA) 1 Самуїлова. 14:14 І була перша поразка, що вдарив Йонатан та його зброєноша, близько двадцÑти чоловіка, на половині Ñкиби оброблюваного парою волів Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð° день.(UA) 1 Самуїлова. 14:15 І ÑтавÑÑ Ñполох у таборі, на полі, та в уÑьому народі. Залога та нищителі затремтіли й вони. І задрижала землÑ, Ñ– знÑвÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ Ñполох!(UA) 1 Самуїлова. 14:16 І побачили Саулові вартівники в ВеніÑминовій Òів'Ñ—, аж оÑÑŒ натовп розпливаєтьÑÑ, Ñ– біжить Ñюди та туди.(UA) 1 Самуїлова. 14:17 І Ñказав Саул до народу, що був з ним: ПереглÑньте й побачте, хто пішов від наÑ? І переглÑнули, аж оÑÑŒ нема Йонатана та його зброєноші.(UA) 1 Самуїлова. 14:18 І Ñказав Саул до Ðхійї: ПринеÑи Божого ковчега! Бо Божий ковчег був того Ð´Ð½Ñ Ð· Ізраїлевими Ñинами.(UA) 1 Самуїлова. 14:19 І ÑталоÑÑ, коли Саул говорив до ÑвÑщеника, то Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð² филиÑтимÑькому таборі вÑе більшало та ширилоÑÑŒ. І Ñказав Саул до ÑвÑщеника: Спини Ñвою руку!(UA) 1 Самуїлова. 14:20 І зібралиÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» та ввеÑÑŒ народ, що був із ним, Ñ– вони пішли аж до міÑÑ†Ñ Ð±Ð¾ÑŽ, аж оÑÑŒ меч кожного на його ближнього, Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ велике!(UA) 1 Самуїлова. 14:21 Рміж филиÑтимлÑнами, Ñк Ñ– давніш, були євреї, що поприходили з ними з табором, Ñ– вони теж перейшли, щоб бути з Ізраїлем, що був із Саулом та Йонатаном.(UA) 1 Самуїлова. 14:22 РвÑÑ– ізраїльтÑни, що ховалиÑÑ Ð² Єфремових горах, почули, що филиÑтимлÑни втікають, Ñ– погналиÑÑ Ð·Ð° ними й вони до бою.(UA) 1 Самуїлова. 14:23 І ÑÐ¿Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ. Рбій перейшов аж за Бет-Евен.(UA) 1 Самуїлова. 14:24 Та ізраїльтÑнин був пригноблений того днÑ. РСаул наклав клÑтву на народ, говорÑчи: ПроклÑтий той чоловік, що буде Ñ—Ñти хліб до вечора, поки Ñ Ð¿Ñ–Ð¼Ñ‰ÑƒÑÑ Ð½Ð° Ñвоїх ворогах. І ввеÑÑŒ той народ не їв хліба.(UA) 1 Самуїлова. 14:25 І ввеÑÑŒ народ пішов до ліÑу, а там був мед на галÑвині.(UA) 1 Самуїлова. 14:26 І ввійшов народ до того ліÑу, аж оÑÑŒ Ñтрумок меду! Та ніхто не проÑÑ‚Ñг Ñвоєї руки до уÑÑ‚ Ñвоїх, бо народ боÑвÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ÑÑги.(UA) 1 Самуїлова. 14:27 РЙонатан не чув, коли батько його заприÑÑгнув був народ. І проÑÑ‚Ñгнув він кінець киÑ, що був у руці його, Ñ– вмочив його в Ñтільник меду, та й Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ€ÑƒÐºÑƒ Ñвою до уÑÑ‚ Ñвоїх. І роз'ÑÑнилиÑÑ Ð¾Ñ‡Ñ– йому!(UA) 1 Самуїлова. 14:28 Рна це один із народу промовив Ñ– Ñказав: ЗаприÑÑгаючи, заприÑÑг твій батько народ, говорÑчи: ПроклÑтий той чоловік, що буде Ñ—Ñти хліб Ñьогодні! І змучивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ цього народ.(UA) 1 Самуїлова. 14:29 І Ñказав Йонатан: ЗнещаÑливив мій батько цю землю! ПодивітьÑÑ Ð½Ð¾, Ñк роз'ÑÑнилиÑÑ Ð¾Ñ‡Ñ– мої, коли Ñ Ñкуштував трохи цього меду.(UA) 1 Самуїлова. 14:30 Рщо, коли б народ Ñьогодні Ñправді був їв зо здобичі Ñвоїх ворогів, що знайшов? Чи тепер не збільшилаÑÑ Ð± поразка филиÑтимлÑн?(UA) 1 Самуїлова. 14:31 І били вони того Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ филиÑтимлÑнами від Міхмашу аж до ÐйÑлону. Рнарод дуже змучивÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 14:32 І кинувÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ на здобич, Ñ– позабирали худобу дрібну й худобу велику та телÑÑ‚, та й різали на землю. І їв народ із кров'ÑŽ!(UA) 1 Самуїлова. 14:33 І розповіли Саулові, кажучи: ОÑÑŒ народ грішить проти ГоÑпода, Ñ—ÑÑ‚ÑŒ із кров'ÑŽ! Ртой відказав: Зрадили ви! Прикотіть до мене Ñьогодні великого каменÑ.(UA) 1 Самуїлова. 14:34 І Ñказав Саул: РозійдітьÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ людьми, та й Ñкажіть їм: Приведіть до Ð½Ð°Ñ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ вола Ñвого, Ñ– кожен штуку дрібної худобини, Ñ– заріжте тут. І будете Ñ—Ñти, Ñ– не згрішите проти ГоÑпода, Ñкщо не будете Ñ—Ñти з кров'ÑŽ. І поприводив увеÑÑŒ народ тієї ночі кожен вола Ñвого Ñвоєю рукою, Ñ– порізали там.(UA) 1 Самуїлова. 14:35 І збудував Саул жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода; його першого зачав він будувати, Ñк жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 Самуїлова. 14:36 І Ñказав Саул: Зійдімо вночі за филиÑтимлÑнами, та й винищуймо Ñ—Ñ… аж до ранкового Ñвітла, Ñ– не полишімо між ними нікого. Рвони Ñказали: Роби вÑе, що добре в очах твоїх. Ð ÑвÑщеник Ñказав: ПриÑтупімо тут до Бога!(UA) 1 Самуїлова. 14:37 І запитавÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» Бога: Чи зійти за филиÑтимлÑнами? Чи даÑи Ñ—Ñ… в Ізраїлеву руку? Та Він не відповів йому того днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 14:38 І Ñказав Саул: ЗійдітьÑÑ Ñюди вÑÑ– видатні народу, Ñ– пізнайте та побачте, у чому ÑтавÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ гріх Ñьогодні.(UA) 1 Самуїлова. 14:39 Бо Ñк живий ГоÑподь, що допоміг Ізраїлеві, Ñкщо він був хоча б на Ñині моїм Йонатані, то конче помре він! Та ніхто не відповів йому з уÑього народу.(UA) 1 Самуїлова. 14:40 І Ñказав він до вÑього ІзраїлÑ: Ви Ñтанете на один бік, а Ñ Ñ‚Ð° Ñин мій Йонатан на другий бік. І Ñказав той народ до Саула: Зроби, що добре в очах твоїх!(UA) 1 Самуїлова. 14:41 І Ñказав Саул до ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ: Дай же тумім! І був виÑвлений жеребком Йонатан та Саул, а народ повиходив оправданим.(UA) 1 Самуїлова. 14:42 І Ñказав Саул: Киньте поміж мною та поміж Ñином моїм Йонатаном. І був виÑвлений Йонатан.(UA) 1 Самуїлова. 14:43 І Ñказав Саул до Йонатана: Розкажи мені, що ти зробив? І розповів йому Йонатан Ñ– Ñказав: Я Ñправді Ñкуштував кінцем киÑ, що був у руці моїй, трохи меду. ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ñƒ за це!(UA) 1 Самуїлова. 14:44 І Ñказав Саул: Так нехай зробить Бог, Ñ– так нехай додаÑÑ‚ÑŒ, що конче помреш, Йонатане!(UA) 1 Самуїлова. 14:45 Рнарод Ñказав до Саула: Чи помирати Йонатанові, що зробив оце велике ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð² Ізраїлі? Борони Боже! Як живий ГоÑподь, не Ñпаде волоÑина з голови його на землю, бо з Богом робив він цього днÑ! І визволив народ Йонатана, Ñ– він не помер.(UA) 1 Самуїлова. 14:46 І відійшов Саул від филиÑтимлÑн, а филиÑтимлÑни пішли на Ñвоє міÑце.(UA) 1 Самуїлова. 14:47 І здобув Саул Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем, Ñ– воював навколо зо вÑіма Ñвоїми ворогами: з Моавом, Ñ– з Ñинами Ðммона, Ñ– з Едомом, Ñ– з царÑми Цови, Ñ– з филиÑтимлÑнами. І Ñкрізь, проти кого він обертавÑÑ, мав уÑпіх.(UA) 1 Самуїлова. 14:48 І Ñклав він війÑько, та й побив Ðмалика, Ñ– врÑтував Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· руки грабіжника.(UA) 1 Самуїлова. 14:49 І були в Саула Ñини: Йонатан, Ñ– Їшві, Ñ– МалкішуÑ; а ім'Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… дочок його: ім'Ñ Ñтаршій Мерав, а ім'Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑˆÑ–Ð¹ Мелхола.(UA) 1 Самуїлова. 14:50 Рім'Ñ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð¾Ð²Ð¾Ñ— жінки: Ðхіноам, дочка Ðхімааца. Рім'Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¸ÐºÐ° його війÑька: Ðвнер, Ñин Ðера, Саулового дÑдька.(UA) 1 Самуїлова. 14:51 РКіш батько Саулів, а Ðер батько Ðвнера, Ñин Ðвіїлів.(UA) 1 Самуїлова. 14:52 І була Ñильна війна на филиÑтимлÑн за вÑÑ–Ñ… Саулових днів. І коли Саул бачив Ñкого чоловіка хороброго та Ñкого Ñильного, то брав його до Ñебе.(UA) 1 Самуїлова. 15:1 І Ñказав Самуїл до Саула: ГоÑподь поÑлав був мене помазати тебе на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ народом Його, над Ізраїлем. Ртепер поÑлухайÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑподніх Ñлів.(UA) 1 Самуїлова. 15:2 Так Ñказав ГоÑподь Саваот: Я згадаю, що зробив був Ðмалик Ізраїлеві, що клав йому перешкоду на дорозі, коли він виходив із Єгипту.(UA) 1 Самуїлова. 15:3 Тепер іди, Ñ– поб'єш Ðмалика, Ñ– вчиниш заклÑÑ‚Ñ‚Ñм уÑе, що його, Ñ– не змилоÑердишÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним. І позабиваєш уÑе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовлÑти, від вола й аж до штуки дрібної худобини, від верблюда й аж до оÑла.(UA) 1 Самуїлова. 15:4 І Саул оповіÑтив народ, Ñ– перелічив Ñ—Ñ… у Телаїмі, Ñ– двіÑÑ‚Ñ– тиÑÑч піхоти та деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч мужа Юди.(UA) 1 Самуїлова. 15:5 І прийшов Саул аж до Ðмаликового міÑта, та й заÑів у долині.(UA) 1 Самуїлова. 15:6 І Ñказав Саул кенеÑнам: Ідіть, відокремтеÑÑŒ, вийдіть з-поміж ÐмаликитÑнина, щоб Ñ Ð½Ðµ долучив Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ них, бо ви зробили були миліÑÑ‚ÑŒ уÑім ізраїльтÑнам, коли вони виходили з Єгипту. І відокремивÑÑ ÐšÐµÐ½ÐµÑнин з-поміж Ðмалика.(UA) 1 Самуїлова. 15:7 РСаул побив Ðмалика від Хавіли аж до міÑцÑ, де йдеш до Шуру, що навпроти Єгипту.(UA) 1 Самуїлова. 15:8 І зловив він Ðґаґа, амаликÑького царÑ, живого, а ввеÑÑŒ народ зробив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, та й побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) 1 Самуїлова. 15:9 Та змилоÑердивÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» Ñ– народ над Ðґаґом, Ñ– над найліпшим з його худоби дрібної й з худоби його великої та з товару вгодованого, Ñ– над вівцÑми, та над уÑім добром, Ñ– не хотіли зробити Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм. РвÑе маловарте й худе його зробили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) 1 Самуїлова. 15:10 І було ГоÑподнє Ñлово до Самуїла й казало:(UA) 1 Самуїлова. 15:11 Жалкую, що Я наÑтановив Саула за царÑ, бо він відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Мене, а Ñлів Моїх не виконав. І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Самуїлів, Ñ– він кликав до ГоÑпода цілу ніч.(UA) 1 Самуїлова. 15:12 Ррано вранці Самуїл уÑтав, Ñ– пішов назуÑтріч Саулові. І Самуїлові донеÑли, говорÑчи: Саул прийшов до Кармелу, Ñ– оÑÑŒ Ñтавить Ñобі пам'Ñтника, а потому повернувÑÑ Ð¹ пішов, Ñ– зійшов до Òілґалу.(UA) 1 Самуїлова. 15:13 І прийшов Самуїл до Саула, а Саул Ñказав йому: БлагоÑловенний ти в ГоÑпода! Я виконав Ñлово ГоÑподнє.(UA) 1 Самуїлова. 15:14 РСамуїл Ñказав: Рщо це за Ð¼ÐµÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— отари в ушах моїх, та рик великої худоби, що Ñ Ñ‡ÑƒÑŽ?(UA) 1 Самуїлова. 15:15 І Ñказав Саул: Від ÐмаликитÑнина привели Ñ—Ñ…, бо народ змилоÑердивÑÑ Ð½Ð°Ð´ найліпшим із худоби дрібної та з худоби великої, щоб зарізати в жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога твого, а позоÑтале вчинили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) 1 Самуїлова. 15:16 РСамуїл Ñказав до Саула: Покинь, а Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð¼ тобі, що ГоÑподь говорив мені цієї ночі. Ртой Ñказав йому: Говори.(UA) 1 Самуїлова. 15:17 І Ñказав Самуїл: Хоч ти малий був в очах Ñвоїх, чи ж ти не голова Ізраїлевих племен? Чи ж не помазав тебе ГоÑподь на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем?(UA) 1 Самуїлова. 15:18 І поÑлав тебе ГоÑподь дорогою, Ñ– Ñказав: Іди, Ñ– вчиниш заклÑÑ‚Ñ‚Ñм нечеÑтивих амаликитÑн, Ñ– будеш воювати з ними, аж поки ти не вигубиш Ñ—Ñ….(UA) 1 Самуїлова. 15:19 І чому ти не поÑлухавÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, але кинувÑÑ Ð½Ð° здобич, Ñ– зробив оце зло в ГоÑподніх очах?(UA) 1 Самуїлова. 15:20 І Ñказав Саул до Самуїла: Та Ñ Ð¿Ð¾ÑлухавÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, Ñ– пішов дорогою, Ñкою поÑлав був мене ГоÑподь, Ñ– привів Ñ Ðґаґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð°Ð»Ð¸ÐºÑького, а Ðмалика зробив заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) 1 Самуїлова. 15:21 Рнарод узÑв зо здобичі худобу дрібну та худобу велику, Ñк початок заклÑÑ‚Ñ‚Ñ, щоб приноÑити в жертву ГоÑподеві, Богові твоєму, в Òілґалі.(UA) 1 Самуїлова. 15:22 І Ñказав Самуїл: Чи Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода цілопалень та жертов таке, Ñк поÑлух ГоÑподньому голоÑу? Таж поÑлух ліпший від жертви, покірливіÑÑ‚ÑŒ краща від баранÑчого лою!(UA) 1 Самуїлова. 15:23 Бо непокірливіÑÑ‚ÑŒ Ñк гріх ворожбитÑтва, а ÑвавільÑтво Ñк провина та Ñлужба бовванам. Через те, що ти відкинув ГоÑподні Ñлова, то Він відкинув тебе, щоб не був ти царем.(UA) 1 Самуїлова. 15:24 І Ñказав Саул до Самуїла: ПрогрішивÑÑ Ñ, бо переÑтупив накази ГоÑподні та Ñлова твої, бо Ñ Ð±Ð¾ÑвÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, та поÑлухавÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу.(UA) 1 Самуїлова. 15:25 Ртепер проÑти ж мій гріх, Ñ– верниÑÑ Ð·Ð¾ мною, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð¾Ð½ÑŽÑÑŒ ГоÑподеві.(UA) 1 Самуїлова. 15:26 Та Самуїл Ñказав до Саула: Ðе вернуÑÑ Ð· тобою, бо ти погордив ГоÑподнім Ñловом, а ГоÑподь погордив тобою, щоб не був ти царем над Ізраїлем.(UA) 1 Самуїлова. 15:27 І повернувÑÑ Ð¡Ð°Ð¼ÑƒÑ—Ð», щоб піти, а Саул Ñхопив полу плаща його, та й відірвав.(UA) 1 Самуїлова. 15:28 І Ñказав до нього Самуїл: ГоÑподь відірвав Ñьогодні від тебе Ізраїлеве царÑтво, та й передав його твоєму ближньому, ліпшому від тебе!(UA) 1 Самуїлова. 15:29 І також Ізраїлева Слава не Ñкаже неправди та не буде каÑтиÑÑ, бо Він не людина, щоб каÑтиÑÑŒ.(UA) 1 Самуїлова. 15:30 РСаул Ñказав: ПрогрішивÑÑ Ñ! Ðле вшануй й мене перед Ñтаршими мого народу та перед Ізраїлем, Ñ– верниÑÑ Ð·Ð¾ мною, а Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð¾Ð½ÑŽÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові твоєму.(UA) 1 Самуїлова. 15:31 І вернувÑÑ Ð¡Ð°Ð¼ÑƒÑ—Ð» за Саулом, Ñ– Саул поклонивÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві.(UA) 1 Самуїлова. 15:32 І Ñказав Самуїл: Підведіть до мене Ðґаґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð°Ð»Ð¸ÐºÑького. І пішов до нього Ðґаґ веÑело. І Ñказав Ðґаґ: Справді, відÑтупилаÑÑ Ð³Ñ–Ñ€ÐºÐ¾Ñ‚Ð° Ñмерти!(UA) 1 Самуїлова. 15:33 РСамуїл Ñказав: Як твій меч позбавлÑв жінок дітей, так позбавитьÑÑ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸ між жінками. І поÑік Самуїл Ðґаґа перед ГоÑподнім лицем у Òілґалі.(UA) 1 Самуїлова. 15:34 І пішов Самуїл до Рами, а Саул зійшов до дому Ñвого, до Саулової Òів'Ñ—.(UA) 1 Самуїлова. 15:35 І більше не бачив Самуїл Саула аж до Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñмерти, та Самуїл Ñумував за Саулом. РГоÑподь жалкував, що наÑтановив був Саула царем над Ізраїлем.(UA) 1 Самуїлова. 16:1 І Ñказав ГоÑподь до Самуїла: Ðж доки ти Ñумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Ðаповни рога Ñвого оливою, та й іди, пошлю тебе до віфлеємлÑнина ЄÑÑеÑ, бо Я наглÑнув Собі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ Ñинами його.(UA) 1 Самуїлова. 16:2 І Ñказав Самуїл: Як Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ? Рпочує Саул, то вб'Ñ” мене. РГоÑподь Ñказав: Візьми в Ñвою руку Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð· великої худоби, та й Ñкажеш: Я прийшов, щоб принеÑти жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 Самуїлова. 16:3 І закличеш ЄÑÑÐµÑ Ð½Ð° жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, Ñ– помажеш Мені того, кого Ñкажу тобі.(UA) 1 Самуїлова. 16:4 І зробив Самуїл, що ГоÑподь говорив. І прийшов він до Віфлеєму, а Ñтарші міÑта вийшли йому назуÑтріч із тремтіннÑм. І Ñказали вони: Чи твій прихід то мир?(UA) 1 Самуїлова. 16:5 Рвін відказав: Мир! Я прийшов, щоб принеÑти жертву ГоÑподеві. ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ, Ñ– прийдете зо мною до жертви. І оÑвÑтив він ЄÑÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ñинів його, Ñ– покликав Ñ—Ñ… на жертву.(UA) 1 Самуїлова. 16:6 І ÑталоÑÑ, Ñк вони поприходили, то побачив він ЕліÑва, та й Ñказав: Справді перед ГоÑподом помазанець Його!(UA) 1 Самуїлова. 16:7 Та ГоÑподь Ñказав Самуїлові: Ðе дивиÑÑŒ на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та на виÑокіÑÑ‚ÑŒ зроÑту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік бо дивитьÑÑ Ð½Ð° лице, а ГоÑподь дивитьÑÑ Ð½Ð° Ñерце.(UA) 1 Самуїлова. 16:8 І покликав ЄÑÑей Ðвінадава, Ñ– привів його перед Самуїла, та той Ñказав: Також цього не вибрав ГоÑподь!(UA) 1 Самуїлова. 16:9 І привів ЄÑÑей Шамму, та Самуїл Ñказав: Також цього не вибрав ГоÑподь.(UA) 1 Самуїлова. 16:10 І привів ЄÑÑей Ñімох Ñвоїх Ñинів перед Самуїла. І Ñказав Самуїл до ЄÑÑеÑ: Цих не вибрав ГоÑподь.(UA) 1 Самуїлова. 16:11 І Ñказав Самуїл до ЄÑÑеÑ: Чи то вÑÑ– твої діти? Ртой відказав: Ще позоÑтавÑÑ Ð½Ð°Ð¹Ð¼ÐµÐ½ÑˆÐ¸Ð¹, він паÑе отару. І Ñказав Самуїл до ЄÑÑеÑ: Пошли ж привеÑти його, бо не ÑÑдемо за Ñтіл, аж поки він не прийде Ñюди.(UA) 1 Самуїлова. 16:12 І поÑлав він, Ñ– привів його, а він рум'Ñний, із гарними очима та хорошого Ñтану. РГоÑподь Ñказав Самуїлові: УÑтань, помаж його, бо це він!(UA) 1 Самуїлова. 16:13 І взÑв Самуїл рога оливи, та й помазав його Ñеред братів його. І Дух ГоÑподній злинув на Давида, Ñ– був на ньому від того Ð´Ð½Ñ Ð¹ далі. РСамуїл уÑтав, Ñ– пішов до Рами.(UA) 1 Самуїлова. 16:14 І Дух ГоÑподній відÑтупивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Саула, а напав його дух злий, поÑланий від ГоÑпода.(UA) 1 Самуїлова. 16:15 І Ñказали раби Саула до нього: Оце злий дух від Бога нападає на тебе.(UA) 1 Самуїлова. 16:16 Ðехай Ñкаже пан наш, раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуÑлах. І ÑтанетьÑÑ, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою Ñвоєю, Ñ– буде тобі добре.(UA) 1 Самуїлова. 16:17 І Ñказав Саул до рабів Ñвоїх: ÐаглÑньте мені кого, хто добре грає, Ñ– приведіть до мене.(UA) 1 Самуїлова. 16:18 І відповів один із Ñлуг, Ñ– Ñказав: ОÑÑŒ бачив Ñ Ñина віфлеємлÑнина ЄÑÑеÑ, що вміє грати, лицар та воÑка, Ñ– розумієтьÑÑ Ð½Ð° речах, Ñ– чоловік хорошої поÑтави. І ГоÑподь із ним.(UA) 1 Самуїлова. 16:19 І поÑлав Саул поÑлів до ЄÑÑÐµÑ Ð¹ Ñказав: Пошли до мене Давида, Ñина Ñвого, що при отарі.(UA) 1 Самуїлова. 16:20 І взÑв ЄÑÑей оÑла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козлÑ, Ñ– поÑлав через Ñина Ñвого Давида до Саула.(UA) 1 Самуїлова. 16:21 І прийшов Давид до Саула, та й Ñтав перед ним. І той Ñильно полюбив його, Ñ– він Ñтав йому зброєношею.(UA) 1 Самуїлова. 16:22 І поÑлав Саул до ЄÑÑеÑ, говорÑчи: Ðехай оÑтаєтьÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ при мені, бо він знайшов лаÑку в очах моїх.(UA) 1 Самуїлова. 16:23 І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гуÑла, та й грав Ñвоєю рукою. І легшало Саулові, Ñ– Ñтавало йому добре, Ñ– відÑтупав від нього той злий дух.(UA) 1 Самуїлова. 17:1 І зібрали филиÑтимлÑни Ñвої війÑька на війну. І зібралиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до Сохо, що Юдине, Ñ– таборували між Сохо та між Ðзекою в ЕфеÑ-Даммімі.(UA) 1 Самуїлова. 17:2 І зібралиÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» та ізраїльтÑни, Ñ– таборували в долині Елі, Ñ– вÑтавилиÑÑ Ð´Ð¾ бою проти филиÑтимлÑн.(UA) 1 Самуїлова. 17:3 І ÑтоÑли филиÑтимлÑни на горі з того боку, а Ізраїль ÑтоÑв на горі з цього боку, а поміж ними долина.(UA) 1 Самуїлова. 17:4 І вийшов із филиÑтимÑьких таборів одноборець, ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ÒоліÑÑ‚ із Òату. ВиÑокий був шіÑÑ‚ÑŒ ліктів Ñ– п'Ñдь.(UA) 1 Самуїлова. 17:5 Рна голові його мідÑний шолом, Ñ– він одÑгнений був у панцера з луÑки; а вага того панцера п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч шеклів міді.(UA) 1 Самуїлова. 17:6 Рна ногах його мідÑні наголінники, а за плечима його мідÑний ÑпиÑ.(UA) 1 Самуїлова. 17:7 Рдержак ÑпиÑа його Ñк ткацький вал, а віÑÑ‚Ñ€Ñ ÑпиÑу його шіÑÑ‚Ñот шеклів заліза. Рперед ним ходив щитоноша.(UA) 1 Самуїлова. 17:8 І Ñтав він, Ñ– кликнув до Ізраїлевих полків, та й Ñказав до них: Чого ви вийшли Ñтавати до бою? Чи ж Ñ Ð½Ðµ филиÑтимлÑнин, а ви не раби Саулові? Оберіть Ñобі кого, Ñ– нехай він зійде до мене.(UA) 1 Самуїлова. 17:9 Якщо він зможе воювати зо мною, Ñ– вб'Ñ” мене, то ми Ñтанемо вам за рабів. Ð Ñкщо Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð¶Ñƒ його, Ñ– вб'ÑŽ його, то ви Ñтанете нам за рабів, Ñ– будете Ñлужити нам.(UA) 1 Самуїлова. 17:10 І Ñказав филиÑтимлÑнин: Я цього Ð´Ð½Ñ Ð·Ð½ÐµÐ²Ð°Ð¶Ð¸Ð² Ізраїлеві полки. Дайте мені чоловіка, Ñ– будемо битиÑÑ Ð²Ð´Ð²Ð¾Ñ….(UA) 1 Самуїлова. 17:11 І чув Саул та ввеÑÑŒ Ізраїль ці Ñлова филиÑтимлÑнина, Ñ– вони переÑтрашилиÑÑ Ñ‚Ð° Ñильно налÑкалиÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 17:12 РДавид Ñин того мужа ефратÑнина, з Юдиного Віфлеєму, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ЄÑÑей, що мав воÑьмеро Ñинів. І цей чоловік за Саулових днів був Ñтарий, увійшов у літа.(UA) 1 Самуїлова. 17:13 І пішли троє найÑтарших ЄÑÑеєвих Ñинів, пішли за Саулом на війну. Рімена трьох Ñинів його, що пішли на війну: перворідний ЕліÑв, а другий його Ðвінадав, а третій Шамма.(UA) 1 Самуїлова. 17:14 РДавид він найменший, а три найÑтарші пішли за Саулом.(UA) 1 Самуїлова. 17:15 РДавид ходив до Саула, та вертавÑÑ Ð¿Ð°Ñти отару Ñвого батька в Віфлеємі.(UA) 1 Самуїлова. 17:16 Ртой филиÑтимлÑнин підходив ранком та ввечорі, Ñ– виÑтупав Ñорок день.(UA) 1 Самуїлова. 17:17 І Ñказав ЄÑÑей до Ñина Ñвого Давида: Візьми но Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ–Ð² Ñвоїх ефу цього праженого зерна, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ цих хлібів, та й віднеÑи Ñкоренько до табору до Ñвоїх братів.(UA) 1 Самуїлова. 17:18 Рцих деÑÑÑ‚ÑŒ куÑків Ñиру віднеÑеш Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑчника, Ñ– розізнаєш про Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ–Ð² Ñвоїх, Ñ– вивідай про їхні потреби.(UA) 1 Самуїлова. 17:19 РСаул Ñ– вони, та вÑÑ– ізраїльтÑни були в долині Елі, воювали з филиÑтимлÑнами.(UA) 1 Самуїлова. 17:20 І вÑтав Давид рано вранці, Ñ– полишив отару Ñвою на Ñторожа; Ñ– взÑв та й пішов, Ñк наказав йому ЄÑÑей. І ввійшов він до обозу, а війÑько виходило до бойового Ñтрою, Ñ– піднÑли вони окрик у бою.(UA) 1 Самуїлова. 17:21 І вишикувалиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ та ФилиÑтимлÑнин лава проти лави.(UA) 1 Самуїлова. 17:22 І Давид позоÑтавив Ñвою ношу в Ñторожа речей, та й побіг до полку. І ввійшов він, Ñ– запитав Ñвоїх братів про поводженнÑ.(UA) 1 Самуїлова. 17:23 Рколи він розмовлÑв із ними, аж оÑÑŒ виходить із филиÑтимÑьких полків одноборець, филиÑтимлÑнин ÒоліÑÑ‚ ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, із Òату. І промовлÑв він Ñ‚Ñ– Ñамі Ñлова, а Давид почув.(UA) 1 Самуїлова. 17:24 РвÑÑ– ізраїльтÑни, коли бачили того чоловіка, то втікали перед ним та дуже лÑкалиÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 17:25 І говорив ІзраїльтÑнин: Чи бачите ви цього чоловіка, що виходить? Рвиходить він, щоб зневажати ІзраїлÑ. І буде, того чоловіка, що вб'Ñ” його, збагатить його цар великим багатÑтвом, Ñ– дочку Ñвою віддаÑÑ‚ÑŒ йому, а дім його батька зробить вільним в Ізраїлі.(UA) 1 Самуїлова. 17:26 І ÑпитавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ тих людей, хто ÑтоÑв з ним, говорÑчи: Що буде зроблене тому, хто вб'Ñ” цього филиÑтимлÑнина й здійме образу з ІзраїлÑ? Бо хто цей необрізаний филиÑтимлÑнин, що так зневажає полки Живого Бога?(UA) 1 Самуїлова. 17:27 Рнарод Ñказав йому те Ñаме Ñлово, говорÑчи: Отак буде зроблено чоловікові, хто вб'Ñ” його.(UA) 1 Самуїлова. 17:28 І почув ЕліÑв, його найÑтарший брат, Ñк він говорив до людей. І запаливÑÑ Ð•Ð»Ñ–Ñвів гнів на Давида, Ñ– він Ñказав: Чого то зійшов ти? І на кого ти позоÑтавив трохи тієї отари в пуÑтині? Я знаю зарозуміліÑÑ‚ÑŒ твою та порожнечу твого ÑерцÑ, бо ти зійшов, щоб подивитиÑÑ Ð½Ð° війну!(UA) 1 Самуїлова. 17:29 РДавид відказав: Та що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² тепер? Чи не на наказ батька?(UA) 1 Самуїлова. 17:30 І він відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього до іншого, Ñ– запитував про те Ñаме. Рнарод відповів йому те Ñаме, Ñк перше.(UA) 1 Самуїлова. 17:31 І були почуті Ñлова Ñ‚Ñ–, що говорив Давид, Ñ– донеÑли Ñ—Ñ… Саулові, Ñ– він покликав його.(UA) 1 Самуїлова. 17:32 І Ñказав Давид до Саула: Хай не лÑкаєтьÑÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð¸Ñ” Ñерце через нього. Раб твій піде, Ñ– буде битиÑÑ Ð· отим филиÑтимлÑнином.(UA) 1 Самуїлова. 17:33 І Ñказав Саул до Давида: Ти не можеш піти на того филиÑтимлÑнина битиÑÑ Ð· ним, бо ти малий, а він воÑк від Ñвоєї молодоÑти.(UA) 1 Самуїлова. 17:34 І Ñказав Давид до Саула: Твій раб був паÑтухом Ñвого батька при отарі, Ñ– приходив лев, а також ведмідь, та й Ñ‚Ñгнув штуку дрібної худоби зо Ñтада,(UA) 1 Самуїлова. 17:35 а Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² за ним, Ñ– побивав його, Ñ– виривав те з пащі його. Ð Ñк він Ñтавав на мене, то Ñ Ñ…Ð°Ð¿Ð°Ð² його за його гриву, та й побивав його.(UA) 1 Самуїлова. 17:36 І лева, Ñ– Ð²ÐµÐ´Ð¼ÐµÐ´Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð¸Ð²Ð°Ð² твій раб. І цей необрізаний филиÑтимлÑнин буде, Ñк один із них, бо він зневажив полки Живого Бога!(UA) 1 Самуїлова. 17:37 І Ñказав Давид: ГоÑподь, що врÑтував мене з лапи лева та з лапи ведмедÑ, Він урÑтує мене з руки цього филиÑтимлÑнина. І Ñказав Саул: Іди, Ñ– нехай ГоÑподь буде з тобою!(UA) 1 Самуїлова. 17:38 І зодÑгнув Саул Давида в Ñвою одіж, Ñ– дав мідÑного шолома на його голову, Ñ– надів на нього панцера.(UA) 1 Самуїлова. 17:39 І прип'Ñв Давид меча його на одежу Ñвою, та й ÑилкувавÑÑ Ð¹Ñ‚Ð¸, бо він не звик був до того. І Ñказав Давид до Саула: Ðе можу в цьому ходити, бо Ñ Ð½Ðµ звик! І поÑкидав Давид Ñ—Ñ… із Ñебе.(UA) 1 Самуїлова. 17:40 І взÑв він ÐºÐ¸Ñ Ñвого в Ñвою руку, Ñ– вибрав Ñобі п'ÑÑ‚ÑŒ вигладжених камінців із потоку, Ñ– поклав Ñ—Ñ… у паÑтушу торбу, Ñку мав, та в торбину, а його праща у руці його. І він пішов до филиÑтимлÑнина.(UA) 1 Самуїлова. 17:41 РфилиÑтимлÑнин підходив уÑе ближче до Давида, Ñ– чоловік Ð½Ñ–Ñ Ñ‰Ð¸Ñ‚Ð° перед ним.(UA) 1 Самуїлова. 17:42 І подививÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑнин, та й побачив Давида, Ñ– злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'Ñний юнак Ñтрункої поÑтави.(UA) 1 Самуїлова. 17:43 І Ñказав филиÑтимлÑнин до Давида: Чи Ñ Ð¿ÐµÑ, що ти вийшов на мене з києм? І филиÑтимлÑнин проклÑв Давида Ñвоїми богами.(UA) 1 Самуїлова. 17:44 І Ñказав филиÑтимлÑнин до Давида: Ходи ж до мене, а Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” тіло віддам птаÑтву небеÑному та звірині польовій.(UA) 1 Самуїлова. 17:45 І Ñказав Давид до филиÑтимлÑнина: Ти йдеш на мене з мечем Ñ– ÑпиÑом та ратищем, а Ñ Ð¹Ð´Ñƒ на тебе в Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода Саваота, Бога війÑьк Ізраїлевих, Ñкі ти зневажив.(UA) 1 Самуїлова. 17:46 Сьогодні віддаÑÑ‚ÑŒ тебе ГоÑподь у мою руку, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð±'ÑŽ тебе, Ñ– відітну голову твою з тебе, Ñ– Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñ Ð´Ð°Ð¼ падло филиÑтимÑького табору птаÑтву небеÑному та земній звірині. І пізнає вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, що Ñ” Бог Ізраїлів!(UA) 1 Самуїлова. 17:47 І пізнає вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð° те, що ГоÑподь ÑпаÑає не мечем та ÑпиÑом, бо це війна ГоÑпода, Ñ– Він віддаÑÑ‚ÑŒ Ð²Ð°Ñ Ñƒ нашу руку.(UA) 1 Самуїлова. 17:48 І ÑталоÑÑ, коли филиÑтимлÑнин уÑтав Ñ– пішов, Ñ– зблизивÑÑ Ð´Ð¾ Давида, то Давид поÑпішив Ñ– побіг до лави навпроти филиÑтимлÑнина.(UA) 1 Самуїлова. 17:49 І проÑÑ‚Ñг Давид руку Ñвою до торби, Ñ– взÑв звідти каменÑ, та й кинув із пращі, Ñ– вдарив филиÑтимлÑнина в чоло його. І той камінь втÑвÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в чоло, Ñ– він упав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на землю.(UA) 1 Самуїлова. 17:50 І отак переміг Давид филиÑтимлÑнина пращею та каменем, Ñ– вдарив він филиÑтимлÑнина, та й убив його, а меча не було в Давидовій руці.(UA) 1 Самуїлова. 17:51 І підбіг Давид, Ñ– Ñтав на филиÑтимлÑнина, Ñ– вихопив його меча, Ñ– витÑг його з його піхви, та й убив його, відтÑв ним йому голову! І побачили филиÑтимлÑни, що помер Ñ—Ñ… Ñилач, Ñ– Ñтали втікати!(UA) 1 Самуїлова. 17:52 Рлюди Ізраїлеві та Юдині ÑхопилиÑÑ, Ñ– знÑли крик, та й погнали филиÑтимлÑн аж доти, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Òаю, Ñ– аж до брами Екрону. І падали трупи филиÑтимлÑн по дорозі аж до Шаараїму, Ñ– аж до Òату, Ñ– аж до Екрону.(UA) 1 Самуїлова. 17:53 І вернулиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини з погоні за филиÑтимлÑнами, та й розграбували їхні табори.(UA) 1 Самуїлова. 17:54 РДавид узÑв голову того филиÑтимлÑнина, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ— до ЄруÑалиму, а зброю його Ñклав у Ñвоєму наметі.(UA) 1 Самуїлова. 17:55 Ð Ñк Саул побачив Давида, що виходив навпроти филиÑтимлÑнина, то Ñказав до Ðвнера, провідника війÑька: Чий Ñин оцей хлопець, Ðвнере? Ð Ðвнер відказав: ПриÑÑгаю життÑм твоїм, о царю, що не знаю!(UA) 1 Самуїлова. 17:56 І Ñказав цар: Запитай, чий Ñин цей юнак?(UA) 1 Самуїлова. 17:57 Рколи Давид вертавÑÑ, побивши филиÑтимлÑнина, то Ðвнер узÑв його й привів його перед Саула, а голова филиÑтимлÑнина у руці його.(UA) 1 Самуїлова. 17:58 І Ñказав до нього Саул: Чий ти Ñин, хлопче? РДавид відказав: Я Ñин раба твого віфлеємлÑнина ЄÑÑеÑ.(UA) 1 Самуїлова. 18:1 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñкінчив він говорити до Саула, то Йонатанова душа зв'ÑзалаÑÑ Ð· душею Давидовою, Ñ– полюбив його Йонатан, Ñк душу Ñвою.(UA) 1 Самуїлова. 18:2 І того Ð´Ð½Ñ Ð²Ð·Ñв його Саул, Ñ– не пуÑтив його вернутиÑÑ Ð´Ð¾ дому його батька.(UA) 1 Самуїлова. 18:3 І Ñклав Йонатан із Давидом умову, бо полюбив його, Ñк душу Ñвою.(UA) 1 Самуїлова. 18:4 І знÑв Йонатан із Ñебе плаща, що був на ньому, та й дав його Давидові, Ñ– Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвоє, Ñ– вÑе аж до меча Ñвого, Ñ– аж до лука Ñвого, Ñ– аж до поÑÑа Ñвого.(UA) 1 Самуїлова. 18:5 І ходив Давид Ñкрізь, куди поÑилав його Саул, Ñ– робив мудро. І наÑтановив його Саул над воÑками, Ñ– він подобавÑÑ ÑƒÑьому народові, а також Сауловим рабам.(UA) 1 Самуїлова. 18:6 І ÑталоÑÑ, Ñк вони йшли, коли Давид вертавÑÑ, побивши филиÑтимлÑнина, то повиходили жінки зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих міÑÑ‚, щоб Ñпівати та танцювати назуÑтріч Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð°, із бубнами, із радіÑÑ‚ÑŽ, та з цимбалами.(UA) 1 Самуїлова. 18:7 І викрикували Ñ‚Ñ– жінки, що грали, та й казали: Саул повбивав Ñвої тиÑÑчі, а Давид деÑÑтки тиÑÑч Ñвої!(UA) 1 Самуїлова. 18:8 І дуже запаливÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ñ–Ð² гнів, Ñ– та річ була неприємна йому, Ñ– він Ñказав: Давидові дали деÑÑтки тиÑÑч, а мені дали тиÑÑчі, йому бракує ще тільки царюваннÑ!(UA) 1 Самуїлова. 18:9 І від того Ð´Ð½Ñ Ð¹ далі Саул дививÑÑ Ð·Ð°Ð·Ð´Ñ€Ñ–Ñним оком на Давида.(UA) 1 Самуїлова. 18:10 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– напав злий дух від Бога на Саула, Ñ– він Ñтав неÑамовитий в Ñебе вдома, а Давид грав Ñвоєю рукою, Ñк щоденно, а в Сауловій руці був ÑпиÑ.(UA) 1 Самуїлова. 18:11 І кинув Саул ÑпиÑа, кажучи про Ñебе: Ударю в Давида, Ñ– приб'ÑŽ його до Ñтіни! Та Давид два рази ухиливÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) 1 Самуїлова. 18:12 І боÑвÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» Давида, бо з ним був ГоÑподь, а від Саула Він відÑтупив.(UA) 1 Самуїлова. 18:13 І віддалив його Саул від Ñебе, Ñ– наÑтановив його Ñобі тиÑÑчником, Ñ– він виходив на війни, Ñ– вертавÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ народом.(UA) 1 Самуїлова. 18:14 І мав Давид Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² уÑÑ–Ñ… дорогах Ñвоїх, Ñ– з ним був ГоÑподь.(UA) 1 Самуїлова. 18:15 І побачив Саул, що той має велике поводженнÑ, Ñ– налÑкавÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 Самуїлова. 18:16 РввеÑÑŒ Ізраїль та Юда любили Давида, бо він виходив на війни, Ñ– вертавÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ними.(UA) 1 Самуїлова. 18:17 І Ñказав Саул до Давида: ОÑÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð¹Ñтарша дочка Мерав, Ñ—Ñ— Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй ГоÑподні війни! Рпро Ñебе Саул Ñказав: Ðехай не буде на ньому Ð¼Ð¾Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°, а нехай буде на ньому рука филиÑтимлÑн!(UA) 1 Самуїлова. 18:18 РДавид Ñказав до Саула: Хто Ñ, Ñ– Ñке Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” та рід мого батька в Ізраїлі, що Ñ Ñтану зÑтем цареві?(UA) 1 Самуїлова. 18:19 І ÑталоÑÑ, коли наÑтав Ñ‡Ð°Ñ Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ Давидові Мерав, Саулову дочку, то вона була видана за жінку мехолатитÑнинові Ðдріїлові,(UA) 1 Самуїлова. 18:20 а Давида покохала Мелхола, друга Саулова дочка. І розповіли про це Саулові, Ñ– Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ була Ñлушна в очах його.(UA) 1 Самуїлова. 18:21 І Ñказав Саул про Ñебе: Дам Ñ Ñ—Ñ— йому, Ñ– нехай вона Ñтане йому за паÑтку, Ñ– нехай буде на ньому рука филиÑтимлÑн! Рдо Давида Саул Ñказав удруге: ПоÑвоÑчишÑÑ Ñьогодні зо мною.(UA) 1 Самуїлова. 18:22 І наказав Саул Ñвоїм рабам: ПромовлÑйте до Давида потиху, говорÑчи: ОÑÑŒ цар уподобав тебе Ñобі, а вÑÑ– його раби полюбили тебе, а тепер ти поÑвоÑчишÑÑ Ð· царем.(UA) 1 Самуїлова. 18:23 І Саулові раби говорили ці Ñлова до Давидових ушей. РДавид Ñказав: Чи то легко в ваших очах поÑвоÑчитиÑÑ Ð· царем? Таж Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð° вбога та маловажна!(UA) 1 Самуїлова. 18:24 І розповіли це раби Саула йому, говорÑчи: Отак говорив Давид.(UA) 1 Самуїлова. 18:25 І Ñказав Саул: Так Ñкажете Давидові: Ðе бажає цар заплати за молоду, а бажає тільки Ñто крайніх плотів филиÑтимÑьких, щоб пімÑтитиÑÑ Ð½Ð° неприÑтелÑÑ… царÑ. РСаул думав тим зробити, щоб Давид попав до руки филиÑтимлÑн.(UA) 1 Самуїлова. 18:26 І його раби переказали ці Ñлова Давидові, Ñ– Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ була мила в Давидових очах, щоб поÑвоÑчитиÑÑ Ð· царем. І в недовгому чаÑÑ–(UA) 1 Самуїлова. 18:27 вÑтав Давид, та й пішов він та його люди, Ñ– забив Ñеред филиÑтимлÑн двіÑÑ‚Ñ– чоловіка. І Давид Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ– крайні плоті, Ñ– дав Ñ—Ñ… у повному чиÑлі цареві, щоб поÑвоÑчитиÑÑ Ð· царем. І Саул дав йому за жінку дочку Ñвою Мелхолу.(UA) 1 Самуїлова. 18:28 І побачив Саул, Ñ– пізнав, що ГоÑподь із Давидом, а Мелхола, Саулова дочка, полюбила його.(UA) 1 Самуїлова. 18:29 РСаул ще й далі боÑвÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°. І Саул ненавидів Давида по вÑÑ– дні.(UA) 1 Самуїлова. 18:30 І виходили воювати филиÑтимÑькі провідники, Ñ– бувало Ñкільки вони виходили, то Давид мав найбільше Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… Саулових рабів. І Ñтало ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ дуже шановане.(UA) 1 Самуїлова. 19:1 І говорив Саул до Ñвого Ñина Йонатана та до вÑÑ–Ñ… Ñвоїх рабів, щоб убити Давида. Та Йонатан, Ñин Саулів, дуже кохав Давида.(UA) 1 Самуїлова. 19:2 І розповів Йонатан Давидові, говорÑчи: Батько мій Саул хоче вбити тебе. Ртепер уранці ÑтережиÑÑ, Ñиди в укритті, Ñ– ÑховайÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 19:3 Ð Ñ Ð²Ð¸Ð¹Ð´Ñƒ, Ñ– Ñтану при Ñвоєму батькові на полі, де ти будеш, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ говорити про тебе до Ñвого батька. І що побачу, те розповім тобі.(UA) 1 Самуїлова. 19:4 І говорив Йонатан Ñвоєму батькові Саулові добре про Давида, Ñ– Ñказав йому: Ðехай не згрішить цар проти раба Ñвого, проти Давида, бо не згрішив він проти тебе, а вчинки його дуже добрі Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) 1 Самуїлова. 19:5 І наражав він на небезпеку Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє, Ñ– вбив филиÑтимлÑнина, Ñ– ГоÑподь учинив велике ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього ІзраїлÑ. Ти це бачив та радів. І Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ згрішиш ти проти невинної крови, бажаючи вбити Давида безпричинно?(UA) 1 Самуїлова. 19:6 І поÑлухавÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» Йонатанового голоÑу. І Саул приÑÑгнув: Як живий ГоÑподь, не буде той убитий!(UA) 1 Самуїлова. 19:7 І покликав Йонатан Давида, Ñ– переказав йому Йонатан уÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова. І привів Йонатан Давида до Саула, Ñ– він був перед ним, Ñк давніше.(UA) 1 Самуїлова. 19:8 Рвійна була далі. І вийшов Давид, воював з филиÑтимлÑнами, та й завдав їм велику поразку, Ñ– вони повтікали перед ним.(UA) 1 Самуїлова. 19:9 Рзлий дух від ГоÑпода був на Саулі, Ñ– він Ñидів у Ñвоїм домі, Ñ– ÑÐ¿Ð¸Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в руці його, а Давид грав рукою.(UA) 1 Самуїлова. 19:10 РСаул хотів ударити ÑпиÑом у Давида, прибити його до Ñтіни, та відхиливÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ перед Саулом, Ñ– він увігнав ÑпиÑа в Ñтіну, а Давид утік, Ñ– був урÑтований тієї ночі.(UA) 1 Самуїлова. 19:11 І поÑлав Саул поÑланців до Давидового дому, щоб Ñтерегли його й щоб убили його вранці. І розповіла Давидові його жінка Мелхола, говорÑчи: Якщо ти не врÑтуєш Ñвого Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— ночі, то взавтра ти будеш забитий.(UA) 1 Самуїлова. 19:12 І Мелхола ÑпуÑтила Давида через вікно, Ñ– він пішов Ñ– втік, Ñ– врÑтувавÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 19:13 І взÑла Мелхола домашнього божка, Ñ– поклала до ліжка, а подушку з козÑчого волоÑу поклала в головах його, та й прикрила плащем.(UA) 1 Самуїлова. 19:14 І поÑлав Саул поÑланців, щоб узÑти Давида, а вона Ñказала: Він хворий!(UA) 1 Самуїлова. 19:15 І поÑлав Саул тих поÑланців побачити Давида, говорÑчи: ПринеÑÑ–Ñ‚ÑŒ його в ліжку до мене, щоб забити його!(UA) 1 Самуїлова. 19:16 І ввійшли Ñ‚Ñ– поÑланці, аж оÑÑŒ у ліжку домашній божок, а в головах його подушка з козÑчого волоÑу!(UA) 1 Самуїлова. 19:17 І Ñказав Саул до Мелхоли: Ðащо ти так обманила мене, Ñ– відпуÑтила мого ворога, Ñ– він урÑтувавÑÑ? РМелхола відказала Саулові: Він Ñказав мені: ВідпуÑти мене, бо інакше вб'ÑŽ тебе!(UA) 1 Самуїлова. 19:18 РДавид утік Ñ– врÑтувавÑÑ. І прийшов він до Самуїла до Рами, Ñ– розповів йому вÑе, що зробив йому Саул. І пішов він та Самуїл, та й оÑілиÑÑ Ð² Ðайоті.(UA) 1 Самуїлова. 19:19 І розповіджено Саулові, говорÑчи: ОÑÑŒ Давид у Ðайоті в Рамі.(UA) 1 Самуїлова. 19:20 І поÑлав Саул поÑланців, щоб узÑли Давида. І вони побачили громаду пророків, що пророкувала, а Самуїл ÑтоÑв над ними. І на Саулових поÑланців злинув Дух Божий, Ñ– пророкували й вони.(UA) 1 Самуїлова. 19:21 І розповіли про це Саулові. І поÑлав він інших поÑланців, та пророкували також Ñ– вони. РСаул поÑлав поÑланців ще третіх, та пророкували й вони.(UA) 1 Самуїлова. 19:22 І пішов Ñ– він до Рами, Ñ– прийшов аж до великої Ñми, що в Сеху, Ñ– запитав, Ñ– Ñказав: Де Самуїл та Давид? Рзапитаний відказав: ОÑÑŒ у Ðайоті в Рамі.(UA) 1 Самуїлова. 19:23 І пішов він туди до Ðайоту в Рамі. І злинув Божий Дух також на нього, Ñ– він уÑе пророкував, аж поки не прийшов у Ðайот у Рамі.(UA) 1 Самуїлова. 19:24 І знÑв Ñ– він одежу Ñвою, Ñ– пророкував Ñ– він перед Самуїлом, Ñ– лежав нагий цілий той день та цілу ніч. Тому то й говорÑÑ‚ÑŒ: Чи й Саул між пророками?(UA) 1 Самуїлова. 20:1 І втік Давид з Ðайоту в Рамі, Ñ– прийшов та й Ñказав перед Йонатаном: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð², Ñка провина Ð¼Ð¾Ñ Ð¹ Ñкий мій гріх перед батьком твоїм, що він шукає моєї душі?(UA) 1 Самуїлова. 20:2 Ртой відказав: Борони Боже, ти не помреш! Таж батько мій не робить жодної Ñправи, великої чи Ñправи малої, коли не відкриває на вухо мені, то чому мій батько заховає від мене цю Ñправу? Цього не буде!(UA) 1 Самуїлова. 20:3 РДавид іще приÑÑгнув та й Ñказав: Добре пізнав твій батько, що Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх. І Ñказав він: Ðехай не довідаєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ те Йонатан, щоб не був він заÑмучений. Ðле Ñк живий ГоÑподь Ñ– Ñк жива душа твоÑ, між мною та Ñмертю не більше кроку!(UA) 1 Самуїлова. 20:4 І Ñказав Йонатан до Давида: Що підкаже душа твоÑ, те зроблю тобі!(UA) 1 Самуїлова. 20:5 І Ñказав Давид до Йонатана: ОÑÑŒ узавтра новоміÑÑччÑ, коли звичайно Ñиджу Ñ Ð· царем, щоб Ñ—Ñти з ним. Ðле ти відпуÑти мене, а Ñ ÑховаюÑÑ Ð² полі аж до третього вечора.(UA) 1 Самуїлова. 20:6 Якщо дійÑно згадає про мене твій батько, то Ñкажеш, що конче жадав від мене Давид, щоб йому забігти до Ñвого міÑта Віфлеєму, бо там річна жертва Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього роду його.(UA) 1 Самуїлова. 20:7 Якщо він Ñкаже так: Добре! то мир твоєму рабові. Ð Ñкщо дійÑно запалає йому гнів, то знай, що поÑтановлене те зло від нього.(UA) 1 Самуїлова. 20:8 І зробиш миліÑÑ‚ÑŒ Ñвоєму рабові, бо ти ввів Ñвого раба в ГоÑподній заповіт із Ñобою. Ð Ñкщо Ñ” на мені провина, убий мене ти, а до батька твого пощо мене веÑти?(UA) 1 Самуїлова. 20:9 І відказав Йонатан: Борони тебе, Боже! Бо Ñкщо Ñправді пізнаю, що в мого батька поÑтановлене зло, щоб прийшло на тебе, чи ж того Ñ Ð½Ðµ розкажу тобі?(UA) 1 Самуїлова. 20:10 І Ñказав Давид до Йонатана: Хто повідомить мене, Ñкщо батько твій відповіÑÑ‚ÑŒ тобі жорÑтоке?(UA) 1 Самуїлова. 20:11 РЙонатан Ñказав до Давида: Ходи ж, Ñ– вийдемо на поле. І вийшли вони обидва на поле.(UA) 1 Самуїлова. 20:12 І Ñказав Йонатан до Давида: Свідок ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що піÑлÑзавтра цього чаÑу вивідаю Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого. Ðехай Ñкарає мене Бог, Ñкщо тоді не пошлю до тебе, Ñ– не Ñповіщу тебе,(UA) 1 Самуїлова. 20:13 так нехай зробить ГоÑподь Йонатану, Ñ– так нехай додаÑÑ‚ÑŒ! Ð Ñкщо моєму батькові вгодно зробити зло тобі, то Ñповіщу тебе, Ñ– відішлю тебе, Ñ– ти підеш у мирі, а ГоÑподь буде з тобою, Ñк Він був із моїм батьком.(UA) 1 Самуїлова. 20:14 І ти, Ñкщо Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ще живий, хіба не зробиш зо мною ГоÑподньої милоÑти? Коли ж Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ñƒ,(UA) 1 Самуїлова. 20:15 то не відбирай Ñвоєї милоÑти від дому мого навіки, а навіть тоді, Ñк ГоÑподь понищить уÑÑ–Ñ… Давидових ворогів із поверхні землі.(UA) 1 Самуїлова. 20:16 І нехай пошукає ГоÑподь душі від Давидових ворогів! І Ñклав Йонатан умову з Давидовим домом.(UA) 1 Самуїлова. 20:17 І Йонатан далі приÑÑгавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– в Ñвоїй любові до нього, бо він покохав його, Ñк Ñвою душу.(UA) 1 Самуїлова. 20:18 І Ñказав йому Йонатан: Узавтра новоміÑÑччÑ, Ñ– ти будеш згаданий, бо буде порожнє твоє міÑце.(UA) 1 Самуїлова. 20:19 Ртретього Ð´Ð½Ñ Ñкоро зійдеш, Ñ– прийдеш до міÑцÑ, де ти ховавÑÑ Ñƒ день твого чину, Ñ– ÑÑдеш при камені Ðзел.(UA) 1 Самуїлова. 20:20 Ð Ñ Ð¿ÑƒÑ‰Ñƒ три Ñтрілі набік, ніби ÑтрілÑючи Ñобі до мети.(UA) 1 Самуїлова. 20:21 І оÑÑŒ пошлю Ñ Ñлугу: Іди, знайди Ñ‚Ñ– Ñтріли! Якщо, говорÑчи, Ñкажу Ñ Ð´Ð¾ хлопцÑ: Он Ñ‚Ñ– Ñтріли тут перед тобою, візьми Ñ—Ñ…, то приходь, бо мир тобі, Ñ– нема нічого злого, Ñк живий ГоÑподь!(UA) 1 Самуїлова. 20:22 Ð Ñкщо Ñ Ñкажу до того юнака так: Он Ñ‚Ñ– Ñтріли з а тобою далі, то втікай, бо ГоÑподь відпуÑкає тебе.(UA) 1 Самуїлова. 20:23 Рта річ, що про неї говорили ми, Ñ Ñ‚Ð° ти, оÑÑŒ ГоÑподь буде Ñвідком між мною та між тобою аж навіки!(UA) 1 Самуїлова. 20:24 І ÑховавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у полі. І було новоміÑÑччÑ, а цар заÑів до їжі.(UA) 1 Самуїлова. 20:25 І Ñів цар на Ñтільці Ñвоїм, Ñк раз-у-раз, на Ñтільці при Ñтіні. І вÑтав Йонатан, а Ðвнер Ñів збоку Саула, а Давидове міÑце було порожнє.(UA) 1 Самуїлова. 20:26 Та Саул нічого не говорив того днÑ, бо Ñказав Ñобі: Це випадок, Давид не чиÑтий, бо не очиÑтивÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 20:27 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, на другий день новоміÑÑччÑ, було порожнє Давидове міÑце. І Ñказав Саул до Ñина Ñвого Йонатана: Чому не прийшов на хліб ЄÑÑеїв Ñин Ñ– вчора, Ñ– Ñьогодні?(UA) 1 Самуїлова. 20:28 І відповів Йонатан Саулові: ДійÑно проÑивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у мене до Віфлеєму.(UA) 1 Самуїлова. 20:29 І він говорив: ПуÑти мене, бо в тому міÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð° жертва, Ñ– запроÑив мене брат мій. Ртепер, Ñкщо знайшов Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, нехай Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñ–Ð¶Ñƒ та побачу братів моїх. Тому не прийшов він до царÑького Ñтолу.(UA) 1 Самуїлова. 20:30 І запалав Саулів гнів на Йонатана, Ñ– він Ñказав йому: Ðегідний Ñ– неÑлухнÑний Ñину! Чи ж не знаю Ñ, що ти вибрав ЄÑÑеєвого Ñина на Ñвій Ñором та на Ñором Ñ– неÑлаву Ñвоєї матері?(UA) 1 Самуїлова. 20:31 Бо вÑÑ– дні, поки ЄÑÑеїв Ñин живий на землі, не будеш міцно ÑтоÑти ані ти, ані царÑтво твоє. Ртепер пошли, Ñ– приведи його до мене, бо він призначений на Ñмерть.(UA) 1 Самуїлова. 20:32 І відповів Йонатан Ñвоєму батькові Саулові та й Ñказав йому: Чому він буде забитий? Що він зробив?(UA) 1 Самуїлова. 20:33 Тоді Саул кинув ÑпиÑа на нього, щоб убити його. І пізнав Йонатан, що то поÑтановлене від батька, щоб убити Давида.(UA) 1 Самуїлова. 20:34 І вÑтав Йонатан від Ñтолу, розпалений гнівом, Ñ– не їв хліба Ñ– другого Ð´Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ–ÑÑччÑ, бо був заÑмучений за Давида, бо його образив його батько.(UA) 1 Самуїлова. 20:35 І ÑталоÑÑ Ð²Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ–, Ñ– вийшов Йонатан на поле, на умовлений з Давидом чаÑ, а з ним був малий хлопець.(UA) 1 Самуїлова. 20:36 І Ñказав він до Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ñвого: Побіжи, знайди Ñ‚Ñ– Ñтріли, що Ñ Ð²Ð¸ÑтрілÑÑŽ. Хлопець побіг, а він пуÑтив Ñтрілу поза нього.(UA) 1 Самуїлова. 20:37 І прийшов хлопець до міÑÑ†Ñ Ñтріли, що пуÑтив Йонатан, а Йонатан кликнув за хлопцем Ñ– Ñказав: Он та Ñтріла за тобою далі!(UA) 1 Самуїлова. 20:38 І кликнув Йонатан за хлопцем: Скоро, поÑпіши, не Ñтавай! І зібрав Йонатанів хлопець Ñтріли, та й прийшов до Ñвого пана.(UA) 1 Самуїлова. 20:39 Ртой хлопець нічого не знав, тільки Йонатан та Давид знали ту Ñправу.(UA) 1 Самуїлова. 20:40 І віддав Йонатан Ñвою зброю юнакові, Ñкого мав, та й Ñказав йому: Іди, занеÑи це до міÑта!(UA) 1 Самуїлова. 20:41 Той юнак пішов, а Давид уÑтав із південного боку, Ñ– впав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на землю, та й поклонивÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸ рази. І поцілували вони один одного, Ñ– оплакували один одного, а Давид гірко плакав.(UA) 1 Самуїлова. 20:42 І Ñказав Йонатан до Давида: Іди з миром! Рщо приÑÑгнули ми двоє в ГоÑподнє Ім'Ñ, говорÑчи: ГоÑподь нехай буде Ñвідком між мною та між тобою, Ñ– між наÑіннÑм моїм та наÑіннÑм твоїм, нехай буде аж навіки! (21:1) І вÑтав Давид Ñ– пішов, а Йонатан пішов до міÑта.(UA) 1 Самуїлова. 21:1 (21-2) І прийшов Давид до Ðова, до ÑвÑщеника Ðхімелеха. Ð Ðхімелех із тремтіннÑм Ñтрів Давида й Ñказав йому: Чому ти Ñам, Ñ– нікого немає з тобою?(UA) 1 Самуїлова. 21:2 (21-3) І Ñказав Давид до ÑвÑщеника Ðхімелеха: Цар наказав мені Ñправу, Ñ– до мене Ñказав: Ðехай ніхто не знає цього, тієї Ñправи, за Ñкою Ñ Ð¿Ð¾Ñилаю тебе, Ñ– Ñку наказав тобі. Ð Ñлуг Ñ ÑƒÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ð² на означене міÑце.(UA) 1 Самуїлова. 21:3 (21-4) Ртепер, що Ñ” в тебе під рукою? П'ÑÑ‚ÑŒ хлібів дай у мою руку, або що знайдетьÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 21:4 (21-5) Ð ÑвÑщеник відповів Давидові та й Ñказав: Ðема в мене звичайного хліба під рукою, а Ñ” тільки хліб ÑвÑтий, Ñкщо твої Ñлуги здержалиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ жінки.(UA) 1 Самуїлова. 21:5 (21-6) І відповів Давид ÑвÑщеникові, та й Ñказав йому: Так, бо жінок не було при Ð½Ð°Ñ Ñк учора, так Ñ– позавчора, відколи Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð², Ñ– тіла Ñлуг були чиÑÑ‚Ñ–. Рто хліб звичайний, оÑобливо коли Ñьогодні заміÑÑ‚ÑŒ цього інший хліб у поÑудині Ñтане ÑвÑтим.(UA) 1 Самуїлова. 21:6 (21-7) І дав йому ÑвÑщеник ÑвÑте, бо не було там іншого хліба, крім хлібів показних, що були знÑÑ‚Ñ– з-перед ГоÑподнього лицÑ, щоб поклаÑти теплий хліб того днÑ, коли його забирають.(UA) 1 Самуїлова. 21:7 (21-8) Ртам того Ð´Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð²ÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ із Саулових рабів перед ГоÑподнім лицем, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Доеґ, ідумеÑнин, провідник паÑтухів, Ñких мав Саул.(UA) 1 Самуїлова. 21:8 (21-9) І Ñказав Давид до Ðхімелеха: Чи нема тут у тебе під рукою ÑпиÑа або меча? Бо Ñ Ð½Ðµ взÑв до Ñвоєї руки ані меча Ñвого, ані іншої зброї Ñвоєї, бо царÑька Ñправа була нагла.(UA) 1 Самуїлова. 21:9 (21-10) Ð ÑвÑщеник Ñказав: Є меч филиÑтимлÑнина ÒоліÑта, що ти вбив його в долині Ела, оÑÑŒ він за ефодом, загорнений одежею. Якщо візьмеш його Ñобі, візьми, бо тут нема іншого, окрім нього. І Ñказав Давид: Ðема іншого такого, Ñк він, дай його мені!(UA) 1 Самуїлова. 21:10 (21-11) І вÑтав Давид, Ñ– втікав того Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Саулом, Ñ– прибув до Ðхіша, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ò‘Ð°Ñ‚Ñького.(UA) 1 Самуїлова. 21:11 (21-12) І Ñказали до нього Ðхішеві раби: Чи ж не цей Давид цар Краю? Хіба ж не про нього Ñпівають у танцÑÑ…, говорÑчи: Саул повбивав Ñвої тиÑÑчі, а Давид деÑÑтки тиÑÑч Ñвої.(UA) 1 Самуїлова. 21:12 (21-13) І заховав Давид Ñ‚Ñ– Ñлова в Ñвоєму Ñерці, Ñ– Ñильно боÑвÑÑ Ðхіша, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ò‘Ð°Ñ‚Ñького.(UA) 1 Самуїлова. 21:13 (21-14) І змінив він Ñвій розум на їхніх очах, Ñ– шалів при них, Ñ– бив по дверÑÑ… брами, Ñ– пуÑкав Ñлину Ñвою на Ñвою бороду.(UA) 1 Самуїлова. 21:14 (21-15) І Ñказав Ðхіш до Ñвоїх рабів: ОÑÑŒ бачите чоловіка, що Ñходить із розуму. Ðащо привели його до мене?(UA) 1 Самуїлова. 21:15 (21-16) Чи мені бракує безумних, що ви привели його, щоб Ñходив із розуму передо мною? Чи такий може входити до мого дому?(UA) 1 Самуїлова. 22:1 І пішов Давид звідти, Ñ– втік до печери Ðдуллам. Рбрати його та ввеÑÑŒ дім батька його почули про це, та й поÑходилиÑÑ Ð´Ð¾ нього туди.(UA) 1 Самуїлова. 22:2 І позбиралиÑÑ Ð´Ð¾ нього кожен пригноблений, Ñ– кожен, хто був задовжений, Ñ– кожен огірчений в душі, Ñ– він Ñтав над ними провідником. І було Ñ—Ñ… із ним близько чотирьох Ñотень люда.(UA) 1 Самуїлова. 22:3 І пішов Давид ізвідти до МоавÑької Міцпи, та й Ñказав до моавÑького царÑ: Ðехай прийде батько мій та мати моÑ, Ñ– будуть із вами, аж поки Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ знати, що зробить мені Бог.(UA) 1 Самуїлова. 22:4 І він привів Ñ—Ñ… до моавÑького царÑ, Ñ– вони оÑілиÑÑ Ð· ним на вÑÑ– дні Давидового Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² твердині.(UA) 1 Самуїлова. 22:5 Рпророк Òад Ñказав до Давида: Ти не будеш Ñидіти в твердині, іди, Ñ– перейдеш Ñобі до Юдиного краю! І пішов Давид, Ñ– прийшов до ліÑу Херет.(UA) 1 Самуїлова. 22:6 І почув Саул, що пізнаний Давид та люди, хто з ним. РСаул Ñидів у Òів'Ñ— під тамариÑком на узгір'Ñ—, а ÑÐ¿Ð¸Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ був у руці його, Ñ– вÑÑ– його раби ÑтоÑли при ньому.(UA) 1 Самуїлова. 22:7 І Ñказав Саул до Ñлуг Ñвоїх, що ÑтоÑли при ньому: ПоÑлухайте, веніÑминівці! Чи вже ж ЄÑÑеїв Ñин даÑÑ‚ÑŒ уÑім вам Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð° виноградники? Чи вже ж наÑтановить уÑÑ–Ñ… Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑчниками та Ñотниками,(UA) 1 Самуїлова. 22:8 що вÑÑ– ви змовилиÑÑ Ð½Ð° мене, Ñ– не донеÑли до вуха мого, що Ñин мій Ñклав умову з ЄÑÑеєвим Ñином, Ñ– ніхто з Ð²Ð°Ñ Ð½Ðµ змилоÑердивÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною, Ñ– не відкрив мені, що Ñин мій поÑтавив мого раба чатувати на мене, Ñ– те дієтьÑÑ Ñ– цього днÑ?(UA) 1 Самуїлова. 22:9 І відповів ідумеÑнин Доеґ, а він ÑтоÑв при Саулових Ñлугах, Ñ– Ñказав: Я бачив ЄÑÑеєвого Ñина, що приходив до Ðова, до Ðхімелеха, Ðхітувового Ñина,(UA) 1 Самуїлова. 22:10 Ñ– він питав Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ ГоÑпода, Ñ– дав йому поживи на дорогу, Ñ– дав йому меча филиÑтимлÑнина ÒоліÑта.(UA) 1 Самуїлова. 22:11 І поÑлав цар покликати ÑвÑщеника Ðхімелеха, Ñина Ðхітувового, та ввеÑÑŒ дім його батька, ÑвÑщеників, що в Ðові. І вÑÑ– вони прибули до царÑ.(UA) 1 Самуїлова. 22:12 РСаул Ñказав: Слухай но, Ñину Ðхітувів! Ртой відказав: ОÑÑŒ Ñ, мій пане!(UA) 1 Самуїлова. 22:13 І Ñказав до нього Саул: Ðащо ви змовилиÑÑ Ð½Ð° мене, ти та ЄÑÑеїв Ñин, коли ти дав йому хліба та меча, Ñ– питав Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Бога, щоб повÑтав він на мене й чигав, Ñк цього днÑ?(UA) 1 Самуїлова. 22:14 І відповів Ðхімелех цареві та й Ñказав: Рхто Ñеред уÑÑ–Ñ… рабів твоїх вірний, Ñк Давид, царів зÑÑ‚ÑŒ, Ñ– має приÑтуп до тайної ради, Ñ– шанований у твоєму домі?(UA) 1 Самуїлова. 22:15 Хіба Ñьогодні зачав Ñ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Бога? Борони мене Боже! Ðехай цар не кладе закиду на раба Ñвого та на ввеÑÑŒ дім батька мого, бо в уÑьому тому твій раб не знає нічого, ані малого, ані великого.(UA) 1 Самуїлова. 22:16 Рцар Ñказав: Конче помреш, Ðхімелеху, ти та ввеÑÑŒ дім батька твого!(UA) 1 Самуїлова. 22:17 І Ñказав цар Ñлугам, що ÑтоÑли при ньому: Підійдіть, Ñ– повбивайте ГоÑподніх ÑвÑщеників, бо й Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° разом із Давидом, бо вони знали, що втікає він, та не донеÑли до вуха мого. Та не хотіли цареві раби проÑÑ‚Ñгнути Ñвоєї руки, щоб діткнутиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑподніх ÑвÑщеників.(UA) 1 Самуїлова. 22:18 Тоді цар Ñказав до Доеґа: Підійди ти, Ñ– вдар ÑвÑщеників! І підійшов ідумеÑнин Доеґ, та й ударив ÑвÑщеників, Ñ– вбив того Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ чоловіка, що ноÑÑÑ‚ÑŒ ллÑного ефода.(UA) 1 Самуїлова. 22:19 Ð Ðов, ÑвÑщениче міÑто, цар побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча вÑе, від чоловіка й аж до жінки, від дитини й аж до немовлÑти, Ñ– вола, Ñ– оÑла, Ñ– дрібну худобину, уÑе побив віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) 1 Самуїлова. 22:20 Та втік один Ñин Ðхімелеха, Ðхітувового Ñина, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: ЕвіÑтар. І втік він до Давида.(UA) 1 Самуїлова. 22:21 І ЕвіÑтар Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ–, що Саул повбивав ГоÑподніх ÑвÑщеників.(UA) 1 Самуїлова. 22:22 РДавид Ñказав до ЕвіÑтара: Я знав того днÑ, що там ідумеÑнин Доеґ, Ñкий конче розповіÑÑ‚ÑŒ Саулові. Я Ñтав причиною загибелі вÑÑ–Ñ… душ дому твого батька!(UA) 1 Самуїлова. 22:23 ЗоÑтаньÑÑ Ð¶ зо мною, не бійÑÑ, бо той, хто шукатиме моєї душі, шукатиме й душі твоєї, та ти будеш Ñтережений у мене.(UA) 1 Самуїлова. 23:1 І донеÑли Давидові, говорÑчи: ОÑÑŒ филиÑтимлÑни облÑгли Кеїлу, Ñ– грабують клуні.(UA) 1 Самуїлова. 23:2 І запитав Давид ГоÑпода, говорÑчи: Чи піду й переможу тих филиÑтимлÑн? РГоÑподь Ñказав до Давида: Іди, Ñ– поб'єш филиÑтимлÑн та ÑпаÑеш Кеїлу.(UA) 1 Самуїлова. 23:3 РДавидові люди Ñказали до нього: ОÑÑŒ ми боїмоÑÑ Ñ‚ÑƒÑ‚ у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филиÑтимÑьких лав?(UA) 1 Самуїлова. 23:4 РДавид ще далі питавÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– ГоÑподь відповів та Ñказав йому: УÑтань, зійди до Кеїли, бо Я даю филиÑтимлÑн у твою руку.(UA) 1 Самуїлова. 23:5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филиÑтимлÑнами, Ñ– зайнÑв їхню худобу, Ñ– Ð½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ð¼ велику поразку. І ÑÐ¿Ð°Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ мешканців Кеїли.(UA) 1 Самуїлова. 23:6 І ÑталоÑÑ, коли втікав ЕвіÑтар, Ñин Ðхімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.(UA) 1 Самуїлова. 23:7 РСаулові донеÑено, що Давид увійшов у Кеїлу. І Ñказав Саул: Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув Ñебе, коли ввійшов до міÑта з воротами та заÑувом.(UA) 1 Самуїлова. 23:8 І Ñкликав Саул увеÑÑŒ народ на війну, щоб зійти до Кеїли облÑгти Давида та людей його.(UA) 1 Самуїлова. 23:9 І дізнавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´, що Саул задумує лихо на нього, Ñ– Ñказав до ÑвÑщеника ЕвіÑтара: ПринеÑи ефода!(UA) 1 Самуїлова. 23:10 І Давид Ñказав: ГоÑподи, Боже Ізраїлів! ДоÑлухуючиÑÑ, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити міÑто через мене.(UA) 1 Самуїлова. 23:11 Чи видадуть мене громадÑни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, Ñк чув твій раб? ГоÑподи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові! І Ñказав ГоÑподь: Зійде.(UA) 1 Самуїлова. 23:12 І запитавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´: Чи видадуть громадÑни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку? РГоÑподь Ñказав: Видадуть.(UA) 1 Самуїлова. 23:13 І вÑтав Давид та його люди, близько шоÑти Ñотень чоловіка, та й вийшли з Кеїли, Ñ– ходили, де можна було ходити. РСаулові донеÑено, що Давид утік із Кеїли, Ñ– він занехаÑв похід.(UA) 1 Самуїлова. 23:14 І оÑівÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у пуÑтині в твердинÑÑ…, Ñ– оÑівÑÑ Ð½Ð° горі в пуÑтині Зіф. РСаул шукав його повÑÑкденно, та Бог не дав його в руку йому.(UA) 1 Самуїлова. 23:15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пуÑтині Зіф у Хореші.(UA) 1 Самуїлова. 23:16 І вÑтав Йонатан, Саулів Ñин, Ñ– пішов до Давида до Хорешу, Ñ– зміцнив його на дуÑÑ– в Бозі,(UA) 1 Самуїлова. 23:17 та й Ñказав до нього: Ðе бійÑÑ, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ тобі заÑтупником. І це знає й батько мій Саул.(UA) 1 Самуїлова. 23:18 І вони обидва Ñклали умову перед ГоÑподнім лицем. І оÑівÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у Хорешу, а Йонатан пішов до Ñвого дому.(UA) 1 Самуїлова. 23:19 РзіфеÑни прийшли до Саула до Òів'Ñ—, говорÑчи: ОÑÑŒ Давид ховаєтьÑÑ Ð² Ð½Ð°Ñ Ñƒ твердинÑÑ… у Хорешу, на взгір'Ñ— Хахіла, що з Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Єшімону.(UA) 1 Самуїлова. 23:20 Ртепер, за вÑім жаданнÑм Ñвоєї душі, о царю, конче зійди, а нам хіба видати його в цареву руку.(UA) 1 Самуїлова. 23:21 І Ñказав Саул: БлагоÑловенні ви в ГоÑпода, бо змилоÑердилиÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною!(UA) 1 Самуїлова. 23:22 Ідіть же, приготуйте ще, Ñ– розпізнайте, Ñ– побачте міÑце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: Ñильно хитрує він!(UA) 1 Самуїлова. 23:23 І подивітьÑÑ, Ñ– розізнайте вÑÑ– Ñхованки, де він ховаєтьÑÑ, Ñ– вернетеÑÑŒ до мене з певною звіÑткою, Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ з вами. І буде, Ñкщо він Ñ” в Краю, то пошукаю його по вÑÑ–Ñ… Юдиних тиÑÑчах.(UA) 1 Самуїлова. 23:24 І вÑтали вони, Ñ– пішли в Зіф перед Саулом. РДавид та його люди були в МаонÑькій пуÑтині в Ðраві, на південь від Єшімону.(UA) 1 Самуїлова. 23:25 РСаул та його люди пішли шукати. І донеÑли про це Давидові, Ñ– він зійшов до Сели, Ñ– ÑпинивÑÑ Ð² МаонÑькій пуÑтині. РСаул прочув, та й гнавÑÑ Ð·Ð° Давидом до МаонÑької пуÑтині.(UA) 1 Самуїлова. 23:26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди з того боку гори. І поÑпішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб Ñхопити Ñ—Ñ….(UA) 1 Самуїлова. 23:27 І прийшов поÑланець до Саула, говорÑчи: Іди поÑпішно, бо филиÑтимлÑни кинулиÑÑ Ð½Ð° Край!(UA) 1 Самуїлова. 23:28 І вернувÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» з погоні за Давидом, Ñ– пішов навперейми филиÑтимлÑн. Тому то назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Села-Гаммахлекот.(UA) 1 Самуїлова. 23:29 (24-1) РДавид вийшов звідти, Ñ– оÑівÑÑ Ð² твердинÑÑ… Ен-Òеді.(UA) 1 Самуїлова. 24:1 (24-2) І ÑталоÑÑ, Ñк вернувÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» із погоні за филиÑтимлÑнами, то донеÑли йому, говорÑчи: ОÑÑŒ Давид у пуÑтині Ен-Òеді.(UA) 1 Самуїлова. 24:2 (24-3) І взÑв Саул три тиÑÑчі війÑька, вибраних з уÑього ІзраїлÑ, Ñ– пішов шукати Давида та людей його на поверхні газельÑьких Ñкель.(UA) 1 Самуїлова. 24:3 (24-4) І прийшов він до кошар на отари при дорозі, а там печера. І Саул увійшов туди Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€ÐµÐ±Ð¸, а по боках печери Ñиділи Давид та люди його.(UA) 1 Самуїлова. 24:4 (24-5) І Ñказали люди Давида до нього: Оце той день, що ГоÑподь говорив до тебе: ОÑÑŒ Я даю ворога твого в твою руку, Ñ– ти зробиш йому, Ñк буде добре в твоїх очах. РДавид уÑтав, Ñ– тихо відтÑв полу Саулового плаща.(UA) 1 Самуїлова. 24:5 (24-6) І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ð¼, Ñ– Ñерце Давидове вÑе докорÑло йому, що він відтÑв полу Саулового плаща.(UA) 1 Самуїлова. 24:6 (24-7) І Ñказав він до Ñвоїх людей: Борони мене, ГоÑподи, щоб зробити ту річ моєму панові, ГоÑподньому помазанцеві, щоб проÑÑ‚Ñгнути руку Ñвою на нього, бо він помазанець ГоÑподній!(UA) 1 Самуїлова. 24:7 (24-8) І Давид Ñтримав цими Ñловами людей Ñвоїх, Ñ– не дав їм повÑтати на Саула. РСаул уÑтав із печери, Ñ– пішов дорогою.(UA) 1 Самуїлова. 24:8 (24-9) Рпотому Давид уÑтав, Ñ– вийшов із печери, та й закричав за Саулом, говорÑчи: Пане мій, о царю! РСаул озирнувÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´, а Давид ÑхиливÑÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñм до землі та й поклонивÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 24:9 (24-10) І Ñказав Давид до Саула: Ðащо ти Ñлухаєш Ñлів того, хто каже: Давид хоче тобі зла?(UA) 1 Самуїлова. 24:10 (24-11) ОÑÑŒ цього Ð´Ð½Ñ Ð¾Ñ‡Ñ– твої бачать те, що ГоÑподь дав був тебе Ñьогодні в мою руку в печері. І радили мені забити тебе, та Ñ Ð·Ð¼Ð¸Ð»Ð¾ÑердивÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою й Ñказав: Ðе проÑÑ‚Ñгну Ñвоєї руки на Ñвого пана, бо він помазанець ГоÑподній!(UA) 1 Самуїлова. 24:11 (24-12) І подивиÑÑ, батьку мій, Ñ– поглÑнь на полу плаща Ñвого в моїй руці, бо коли Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ð·ÑƒÐ²Ð°Ð² цю полу плаща твого, то Ñ Ð½Ðµ забив тебе. Пізнай та побач, що в моїй руці нема зла та гріха, Ñ– не згрішив Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тебе, а ти чигаєш на душу мою, щоб забрати Ñ—Ñ—!(UA) 1 Самуїлова. 24:12 (24-13) Ðехай розÑудить ГоÑподь між мною та між тобою, Ñ– нехай пімÑтитьÑÑ Ð“Ð¾Ñподь тобі за мене, а Ð¼Ð¾Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° не буде на тобі!(UA) 1 Самуїлова. 24:13 (24-14) Як говорить ÑÑ‚Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÐºÐ°Ð·ÐºÐ°: Від безбожних виходить безбожніÑÑ‚ÑŒ, а Ð¼Ð¾Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° не буде на тобі!(UA) 1 Самуїлова. 24:14 (24-15) За ким вийшов Ізраїлів цар? За ким ти ганÑєшÑÑ? За мертвим пÑом, за однією блохою?(UA) 1 Самуїлова. 24:15 (24-16) І нехай буде ГоÑподь за Ñуддю, Ñ– нехай Він розÑудить між мною та між тобою. І побачить Він, Ñ– заÑтупитьÑÑ Ð·Ð° мою Ñправу, Ñ– виÑудить мене з твоєї руки.(UA) 1 Самуїлова. 24:16 (24-17) І ÑталоÑÑ, Ñк Давид Ñкінчив говорити ці Ñлова до Саула, то Саул Ñказав: Чи це твій голоÑ, Ñину мій Давиде? І піднÑв Саул Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій, та й заплакав.(UA) 1 Самуїлова. 24:17 (24-18) І Ñказав він до Давида: Справедливіший ти від мене, бо ти робив мені добро, а Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² тобі лихо.(UA) 1 Самуїлова. 24:18 (24-19) Бо ти Ñьогодні заÑвідчив, що зробив зо мною добро тим, що ГоÑподь видав мене в твою руку, а ти не вбив.(UA) 1 Самуїлова. 24:19 (24-20) Як чоловік знайде Ñвого ворога, то хіба відпуÑкає його доброю дорогою? І ГоÑподь відплатить тобі добром за те, що ти зробив мені цього днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 24:20 (24-21) Ртепер Ñ Ð¾ÑÑŒ пізнав, що дійÑно будеш ти царювати, Ñ– Ñтане в руці твоїй Ізраїлеве царÑтво.(UA) 1 Самуїлова. 24:21 (24-22) Ртепер приÑÑгни мені ГоÑподом, що не вигубиш наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ по мені, Ñ– що не вигубиш імени мого з дому батька мого.(UA) 1 Самуїлова. 24:22 (24-23) І Давид заприÑÑгнув Саулові. І пішов Саул до дому Ñвого, а Давид та люди його ввійшли до твердині.(UA) 1 Самуїлова. 25:1 І вмер Самуїл, Ñ– зібравÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ізраїль, та й оплакував його, Ñ– поховали його в його домі в Рамі. РДавид уÑтав, Ñ– пішов у пуÑтиню Паран.(UA) 1 Самуїлова. 25:2 І був чоловік у Маоні, а оÑÐµÐ»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на Кармелі, Ñ– цей чоловік був дуже багатий, Ñ– мав три тиÑÑчі дрібної худоби та тиÑÑчу кіз. І був він на Кармелі, коли Ñтригли отару його.(UA) 1 Самуїлова. 25:3 Рім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ чоловікові Ðавал, а ім'Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ñ†Ñ– його Ðвіґаїл. Ржінка та була доброго розуму та вродлива, чоловік же той був жорÑтокий та злочинний, із роду Калева.(UA) 1 Самуїлова. 25:4 РДавид почув у пуÑтині, що Ðавал Ñтриже Ñвою отару.(UA) 1 Самуїлова. 25:5 І поÑлав Давид деÑÑÑ‚ÑŒ хлопців. І Ñказав Давид до тих хлопців: Вийдіть на Кармел, Ñ– прийдете до Ðавала й запитаєте його в моєму йменні про мир,(UA) 1 Самуїлова. 25:6 та й Ñкажете так братові моєму: І тобі мир, Ñ– дому твоєму мир, Ñ– вÑьому, що твоє, мир!(UA) 1 Самуїлова. 25:7 Ртепер почув Ñ, що в тебе Ñтрижуть. ПаÑтухи твої були з нами, ми не кривдили Ñ—Ñ…, Ñ– нічого не пропало їм по вÑÑ– дні Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… на Кармелі.(UA) 1 Самуїлова. 25:8 Запитай Ñвоїх Ñлуг, Ñ– вони розповідÑÑ‚ÑŒ тобі. І нехай знайдуть в очах твоїх миліÑÑ‚ÑŒ мої хлопці, бо доброго Ð´Ð½Ñ Ð¼Ð¸ прийшли. Дай же рабам Ñвоїм та Ñинові Ñвоєму Давидові, що знайде рука твоÑ!(UA) 1 Самуїлова. 25:9 І прийшли Давидові хлопці, Ñ– промовили до Ðавала, в імені Давида, уÑÑ– ці Ñлова. І ÑпинилиÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 25:10 І відповів Ðавал Давидовим рабам, Ñ– Ñказав: Хто такий Давид та хто ЄÑÑеїв Ñин? Сьогодні намножилоÑÑ Ñ€Ð°Ð±Ñ–Ð², що вириваютьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ від пана Ñвого!(UA) 1 Самуїлова. 25:11 І Ñ Ð²Ñ–Ð·ÑŒÐ¼Ñƒ хліб Ñвій Ñ– воду Ñвою та зарізане, що нарізав Ñ Ð´Ð»Ñ Ñвоїх Ñтрижіїв, та й дам людÑм, Ñких не знаю, звідки то вони?(UA) 1 Самуїлова. 25:12 І Давидові хлопці пішли назад на Ñвою дорогу, Ñ– вернулиÑÑ, Ñ– прийшли, Ñ– розповіли йому вÑÑ– ці Ñлова.(UA) 1 Самуїлова. 25:13 РДавид Ñказав до людей Ñвоїх: Припережіть кожен меча Ñвого! І приперезали кожен меча Ñвого, Ñ– приперезав Ñ– Давид Ñвого меча. І вийшло за Давидом близько чотирьох Ñотень чоловіка, а дві Ñотні оÑталиÑÑŒ при речах.(UA) 1 Самуїлова. 25:14 Родин хлопець із Ðавалових Ñлуг Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ðвіґаїл, Ðаваловій жінці, говорÑчи: ОÑÑŒ Давид поÑлав був із пуÑтині поÑланців, щоб привітати нашого пана, а він кинувÑÑ Ð½Ð° них.(UA) 1 Самуїлова. 25:15 Ð Ñ‚Ñ– люди дуже добрі Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ, Ñ– не були ми покривджені, Ñ– нічого нам не пропало за вÑÑ– дні, коли ми ходили з ними, Ñк були ми на полі.(UA) 1 Самуїлова. 25:16 Муром були вони над нами Ñ– вночі, Ñ– вдень повÑÑкчаÑ, коли ми були з ними, Ñк ми паÑли отари.(UA) 1 Самуїлова. 25:17 Ртепер пізнай та побач, що зробиш, бо дозріло зло на нашого пана та на ввеÑÑŒ дім його. Рвін негідний, із ним не можна говорити.(UA) 1 Самуїлова. 25:18 Тоді Ðвіґаїл поÑпішно взÑла двіÑÑ‚Ñ– хлібів, Ñ– два бурдюки вина, Ñ– п'Ñтеро приготовлених з отари, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñеїв прÑженого зерна, а Ñто родзинок, та двіÑÑ‚Ñ– Ñушених Ñ„Ñ–Ò‘. І Ñклала це на оÑлів.(UA) 1 Самуїлова. 25:19 І Ñказала вона до Ñвоїх Ñлуг: Ідіть передо мною, а Ñ Ð¾ÑÑŒ піду за вами.(UA) 1 Самуїлова. 25:20 І ÑталоÑÑ, Ñк вона їхала на оÑлі й ÑпуÑкалаÑÑ Ð² гірÑькому укритті, аж оÑÑŒ Давид та люди його ÑходÑÑ‚ÑŒ навперейми їй. І вона Ñтрінула Ñ—Ñ….(UA) 1 Самуїлова. 25:21 РДавид Ñказав: Ðадармо ж пильнував Ñ Ð²Ñе, що належить тому чоловікові в пуÑтині, Ñ– зо вÑього його нічого не пропало. Та він вернув мені злом за добро!(UA) 1 Самуїлова. 25:22 Так нехай зробить Бог Давидовим ворогам, Ñ– так нехай додаÑÑ‚ÑŒ, Ñкщо Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñтавлю до ранку зо вÑього належного йому бодай те, що мочитьÑÑ Ð´Ð¾ Ñтіни!(UA) 1 Самуїлова. 25:23 Ð Ðвіґаїл побачила Давида, Ñ– поÑпішно зійшла з оÑла, Ñ– впала перед Давидом на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, та й вклонилаÑÑ Ð´Ð¾ землі.(UA) 1 Самуїлова. 25:24 І впала вона до ніг йому та й Ñказала: Ðа мені Ñамій, пане мій, Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð°! І дозволь говорити твоїй невільниці до ушей твоїх, а ти поÑлухай Ñлів Ñвоєї невільниці.(UA) 1 Самуїлова. 25:25 Ðехай же пан мій не кладе Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ð° цього негідного чоловіка, на Ðавала, бо Ñке ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, такий він: Ðавал ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– глупота з ним! Ð Ñ, Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ, не бачила хлопців мого пана, що ти поÑилав.(UA) 1 Самуїлова. 25:26 Ртепер, мій пане, Ñк живий ГоÑподь Ñ– Ñк жива душа твоÑ! ГоÑподь Ñтримає тебе, щоб ти не ввійшов до Ð¿Ñ€Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð²Ð¸, Ñ– щоб рука Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ðµ допомогла в цьому тобі! Ртепер нехай Ñтануть, Ñк Ðавал, вороги твої та Ñ‚Ñ–, що шукають зла на пана мого!(UA) 1 Самуїлова. 25:27 Роце дарунок, Ñкого принеÑла Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñвоєму панові, буде даний хлопцÑм, що Ñлужать моєму панові.(UA) 1 Самуїлова. 25:28 ПроÑти ж провину невільниці Ñвоєї, бо конче зробить ГоÑподь моєму панові вірний дім, бо пан мій провадить війни ГоÑподні, Ñ– зло не буде знайдене в тобі за твоїх днів.(UA) 1 Самуїлова. 25:29 І хоч повÑтане хто гнати тебе, Ñ– шукати твоєї душі, то буде душа мого пана зв'Ñзана у в'Ñзці живих із ГоÑподом, Богом твоїм, а душу ворогів твоїх нехай Він Ñ—Ñ— кине, Ñк із пращі!(UA) 1 Самуїлова. 25:30 І ÑтанетьÑÑ, коли ГоÑподь зробить моєму панові вÑе добре, що говорив про тебе, Ñ– наÑтановить тебе володарем над Ізраїлем,(UA) 1 Самуїлова. 25:31 то це не буде тобі на ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на ÑпокуÑу ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ пана, Ñк коли б пролив ти надармо кров, Ñ– пан мій пімÑтивÑÑ Ñам. Рколи ГоÑподь зробить добро моєму панові, то ти згадаєш про Ñвою невільницю!(UA) 1 Самуїлова. 25:32 І Ñказав Давид до Ðвіґаїл: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що поÑлав тебе на це навпроти мене!(UA) 1 Самуїлова. 25:33 І благоÑловенний розум твій, Ñ– благоÑловенна ти, що Ñтримала мене цього днÑ, щоб Ñ Ð½Ðµ пішов на Ð¿Ñ€Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð²Ð¸, Ñ– щоб рука Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ðµ відімÑтила за мене.(UA) 1 Самуїлова. 25:34 Ðле живий ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що Ñтримав мене зробити тобі зло, бо коли б ти була не поÑпішила, Ñ– не прийшла назуÑтріч мені, то до Ñвітла ранку Ðавалові не зоÑтавлено б навіть те, що мочитьÑÑ Ð´Ð¾ Ñтіни!(UA) 1 Самуїлова. 25:35 І взÑв Давид із руки Ñ—Ñ— те, що вона принеÑла йому, а їй Ñказав: Іди з миром до Ñвого дому! Бачиш, Ñ Ð¿Ð¾ÑлухавÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу твого, Ñ– проÑтив тобі!(UA) 1 Самуїлова. 25:36 І прийшла Ðвіґаїл до Ðавала, аж оÑÑŒ у нього прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð² його домі, немов прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñьке! Ð Ðавалове Ñерце було веÑеле в ньому, Ñ– він був дуже п'Ñний. І вона не розповіла йому нічого, ані малого, ані великого аж до Ñвітла ранку.(UA) 1 Самуїлова. 25:37 І ÑталоÑÑ, вранці, коли Ðавал витверезивÑÑ, то жінка його розповіла йому про цю Ñправу. І завмерло йому Ñерце в його Ñередині, Ñ– він Ñтав, Ñк камінь.(UA) 1 Самуїлова. 25:38 І ÑталоÑÑ Ð´Ð½Ñ–Ð² через деÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– вразив ГоÑподь Ðавала, Ñ– той помер.(UA) 1 Самуїлова. 25:39 І почув Давид, що Ðавал помер, Ñ– Ñказав: БлагоÑловенний ГоÑподь, що розÑудив Ñправу образи моєї від Ðавала, а раба Свого Ñтримав від зла, зло Ðавала звернув ГоÑподь на його голову! І Давид поÑлав, Ñ– говорив про Ðвіґаїл, щоб узÑти Ñ—Ñ— Ñобі за жінку.(UA) 1 Самуїлова. 25:40 І прийшли Давидові раби до Ðвіґаїл на Кармел, Ñ– промовлÑли до неї, говорÑчи: Давид поÑлав Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ тебе, щоб узÑти тебе йому за жінку.(UA) 1 Самуїлова. 25:41 Рвона вÑтала, Ñ– вклонилаÑÑ Ð»Ð¸Ñ†ÐµÐ¼ до землі, та й Ñказала: ОÑÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ ÑÐ»ÑƒÐ¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð° Ñтати невільницею, щоб мити ноги рабів пана мого!(UA) 1 Самуїлова. 25:42 І Ðвіґаїл поÑпішно вÑтала, Ñ– Ñіла на оÑла, а п'Ñтеро Ñлужанок Ñ—Ñ— йшли при ногах Ñ—Ñ—. І пішла вона за Давидовими поÑланцÑми, та й Ñтала йому за жінку.(UA) 1 Самуїлова. 25:43 Ð Ðхіноам узÑв Давида з Їзреелу, Ñ– вони обидві Ñтали йому за жінок.(UA) 1 Самуїлова. 25:44 РСаул віддав дочку Ñвою Мелхолу, Давидову жінку, Палтієві, Лаїшевому Ñинові, що з Òалліму.(UA) 1 Самуїлова. 26:1 І прийшли зіфеÑни до Саула до Òів'Ñ—, говорÑчи: Он Давид ховаєтьÑÑ Ð½Ð° взгір'ÑÑ… Гахіли навпроти Єшімону!(UA) 1 Самуїлова. 26:2 І вÑтав Саул, Ñ– зійшов у пуÑтиню Зіф, а з ним три тиÑÑчі чоловіка, вибраних із ІзраїлÑ, щоб шукати Давида в пуÑтині Зіф.(UA) 1 Самуїлова. 26:3 І таборував Саул на згір'Ñ— Гахіли, що навпроти Єшімону, на дорозі. РДавид пробував у пуÑтині, Ñ– побачив, що Саул вийшов за ним до пуÑтині.(UA) 1 Самуїлова. 26:4 І поÑлав Давид підглÑдачів, Ñ– довідавÑÑ, що Саул дійÑно прийшов.(UA) 1 Самуїлова. 26:5 РДавид уÑтав, Ñ– прийшов до міÑцÑ, де таборував Саул. І Давид побачив те міÑце, де лежав Саул та Ðвнер, Ñин Ðерів, керівник його війÑька. РСаул лежав у таборі, а народ таборував навколо нього.(UA) 1 Самуїлова. 26:6 І звернувÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´, Ñ– Ñказав до хіттеÑнина Ðхімелеха та до ÐвішаÑ, Церуєвого Ñина, Йоавого брата, говорÑчи: Хто зійде зо мною до Саула до табору? І Ñказав Ðвішай: Я зійду з тобою!(UA) 1 Самуїлова. 26:7 І прийшов Давид та Ðвішай до Саулового народу вночі, аж оÑÑŒ Саул лежить, Ñпить у таборі, а ÑÐ¿Ð¸Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ вÑтромлений у землю в приголів'Ñ— його, а Ðвнер та народ лежать навколо нього.(UA) 1 Самуїлова. 26:8 І Ñказав Ðвішай до Давида: Сьогодні Бог видав твого ворога в руку твою, а тепер проколю Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑпиÑом аж до землі одним ударом, Ñ– не повторю йому!(UA) 1 Самуїлова. 26:9 І Ñказав Давид до ÐвішаÑ: Ðе губи його, бо хто проÑÑ‚Ñгав руку Ñвою на ГоÑподнього помазанцÑ, Ñ– був невинний?(UA) 1 Самуїлова. 26:10 І Ñказав Давид: Як живий ГоÑподь, тільки ГоÑподь уразить його: або прийде день його Ñ– він помре, або він піде на війну Ñ– загине.(UA) 1 Самуїлова. 26:11 Борони мене, ГоÑподи, проÑÑ‚Ñгнути Ñвою руку на ГоÑподнього помазанцÑ! Ртепер візьми цього ÑпиÑа, що в приголів'Ñ— його, та Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸, Ñ– ходімо Ñобі!(UA) 1 Самуїлова. 26:12 І взÑв Давид ÑпиÑа та Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ з Саулового приголів'Ñ, та й пішли Ñобі. І ніхто не бачив, Ñ– не знав, Ñ– не збудивÑÑ, бо вÑÑ– вони Ñпали, бо на них упав Ñон від ГоÑпода.(UA) 1 Самуїлова. 26:13 І перейшов Давид на той бік, Ñ– Ñтав здалека на верховині гори, а між ними велика проÑторінь.(UA) 1 Самуїлова. 26:14 І крикнув Давид до народу та до Ðвнера, Ðерового Ñина, говорÑчи: Чи ж не відповіÑи, Ðвнере? Ð Ðвнер відповів та Ñказав: Хто ти, що кликав до царÑ?(UA) 1 Самуїлова. 26:15 І Ñказав Давид до Ðвнера: Чи ти не муж? І хто рівний тобі в Ізраїлі? І чому не пильнував ти Ñвого пана, царÑ? Бо приходив один із народу, щоб погубити царÑ, твого пана.(UA) 1 Самуїлова. 26:16 Ðе добра це річ, що ти зробив! Як живий ГоÑподь, ви повинні померти, бо не пильнували ви пана Ñвого, ГоÑподнього помазанцÑ! Ртепер побач, де царів ÑпиÑ, та де Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸, що були в приголів'Ñ— його?(UA) 1 Самуїлова. 26:17 І пізнав Саул Давидів голоÑ, та й Ñказав: Чи це твій голоÑ, Ñину мій Давиде? РДавид Ñказав: Мій голоÑ, пане мій, царю!(UA) 1 Самуїлова. 26:18 І далі Ñказав: Ðащо то пан мій ганÑєтьÑÑ Ð·Ð° Ñвоїм рабом? Бо що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð², Ñ– Ñке зло в моїй руці?(UA) 1 Самуїлова. 26:19 Ртепер нехай пан мій, цар, поÑлухає Ñлів Ñвого раба. Якщо ГоÑподь намовив тебе проти мене, то нехай це ÑтанетьÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð°ÑˆÐ½Ð¾ÑŽ жертвою, а Ñкщо людÑькі Ñини, проклÑÑ‚Ñ– вони перед ГоÑподнім лицем, бо вони відігнали мене Ñьогодні, щоб Ñ Ð½Ðµ належав до ГоÑподнього Ñпадку, говорÑчи: Іди, Ñлужи іншим богам!(UA) 1 Самуїлова. 26:20 Ртепер нехай не проллєтьÑÑ Ð¼Ð¾Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð² на землю перед ГоÑподнім лицем, бо вийшов Ізраїлів цар шукати однієї блохи, Ñк женуть куропатву в горах!(UA) 1 Самуїлова. 26:21 І Ñказав Саул: Прогрішив Ñ! ВерниÑÑ, Ñину мій, Давиде, бо не вчиню вже тобі зла за те, що дороге було моє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² очах твоїх цього днÑ. Оце був Ñ Ð½ÐµÑ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ð½Ð¸Ð¹, Ñ– дуже багато помилÑвÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 26:22 РДавид відповів та й Ñказав: ОÑÑŒ царів ÑпиÑ, Ñ– нехай прийде один із Ñлуг, Ñ– нехай його візьме.(UA) 1 Самуїлова. 26:23 РГоÑподь відплатить кожному за його ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та правду його, що ГоÑподь дав тебе Ñьогодні в руку мою, та Ñ Ð½Ðµ хотів підіймати Ñвоєї руки на ГоÑподнього помазанцÑ.(UA) 1 Самуїлова. 26:24 І оÑÑŒ, Ñке велике було Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” цього Ð´Ð½Ñ Ð² очах моїх, таке велике нехай буде моє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² очах ГоÑпода, Ñ– нехай Він урÑтує мене від уÑÑкого утиÑку!(UA) 1 Самуїлова. 26:25 І Ñказав Саул до Давида: БлагоÑловенний ти, Ñину мій Давиде! І ти дійÑно зробиш, Ñ– дійÑно зможеш ти! І пішов Давид на Ñвою дорогу, а Саул вернувÑÑ Ð½Ð° Ñвоє міÑце.(UA) 1 Самуїлова. 27:1 І Ñказав Давид у Ñерці Ñвоїм: КолиÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ð¿Ð°Ð´ÑƒÑÑ Ð² Саулову руку. Ðема мені ліпшого, Ñк, утікаючи, утечу до филиÑтимÑького краю, Ñ– відмовитьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене Саул, щоб шукати мене вже по вÑій Ізраїлевій країні, Ñ– Ñ Ð²Ñ‚ÐµÑ‡Ñƒ від руки його.(UA) 1 Самуїлова. 27:2 І вÑтав Давид, Ñ– перейшов він та шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень чоловіка, що з ним, до Ðхіша, Маохового Ñина, ґатÑького царÑ.(UA) 1 Самуїлова. 27:3 І оÑівÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ з Ðхішем у Òаті, він та люди його, кожен із домом Ñвоїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ðхіноан та Ðвіґаїл, ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑˆÐ½Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° Ðавалова, кармелітка.(UA) 1 Самуїлова. 27:4 І донеÑено Саулові, що Давид утік до Òату, Ñ– він більш уже не шукав його.(UA) 1 Самуїлова. 27:5 РДавид Ñказав до Ðхіша: Якщо Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² миліÑÑ‚ÑŒ в очах твоїх, нехай дадуть мені міÑце в одному з міÑÑ‚ цієї землі, Ñ– нехай Ñ Ð¾ÑÑду там. І чого Ñидітиме раб твій у міÑÑ‚Ñ– твого царÑтва разом із тобою?(UA) 1 Самуїлова. 27:6 І дав йому Ðхіш того Ð´Ð½Ñ Ð¦Ñ–ÐºÐ»Ð°Ò‘, чому належить Ціклаґ Юдиним царÑм аж до цього днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 27:7 РчиÑло днів, що Давид Ñидів на филиÑтимÑькій землі, було рік та чотири міÑÑці.(UA) 1 Самуїлова. 27:8 І Ñходив Давид та люди його, Ñ– нападали на ÒешуреÑнина, Ñ– на ÒірзеÑнина, Ñ– на ÐмаликитÑнина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, Ñк іти до Шуру, Ñ– аж до єгипетÑького краю.(UA) 1 Самуїлова. 27:9 І побивав Давид той край, Ñ– не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, Ñ– забирав худобу дрібну та худобу велику, Ñ– оÑли, Ñ– верблюди, Ñ– одежу, Ñ– вертавÑÑ, Ñ– приходив до Ðхіша.(UA) 1 Самуїлова. 27:10 І питавÑÑ Ðхіш: Ðа кого нападали ви Ñьогодні? РДавид казав: Ðа південь Юдин, Ñ– на південь ЄрахмеелеÑнина, Ñ– на південь КенеÑнина.(UA) 1 Самуїлова. 27:11 РДавид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привеÑти до Òату, говорÑчи: Щоб не донеÑли на наÑ, кажучи: Так зробив Давид, Ñ– такий його звичай по вÑÑ– дні, коли Ñидів на филиÑтимÑькій землі.(UA) 1 Самуїлова. 27:12 І вірив Ðхіш Давидові, говорÑчи: Справді обриднув він Ñвоєму народові в Ізраїлі, Ñ– буде мені за вічного раба!(UA) 1 Самуїлова. 28:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼Ð¸ днÑми, Ñ– зібрали филиÑтимлÑни Ñвої війÑькові табори, щоб воювати з Ізраїлем. І Ñказав Ðхіш до Давида: Щоб ти певно знав, що вийдеш зо мною в таборі, ти та люди твої.(UA) 1 Самуїлова. 28:2 І Ñказав Давид до Ðхіша: Тому тепер ти пізнаєш, що зробить твій раб. Ð Ðхіш Ñказав до Давида: Тому то зроблю тебе Ñторожем моєї голови по вÑÑ– дні.(UA) 1 Самуїлова. 28:3 РСамуїл тоді помер, Ñ– оплакував його ввеÑÑŒ Ізраїль, Ñ– поховали його в Рамі, у його міÑÑ‚Ñ–. РСаул повиганÑв із Краю ворожбитів та віщунів.(UA) 1 Самуїлова. 28:4 І зібралиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑни, Ñ– прийшли, Ñ– таборували в Шунемі. РСаул зібрав уÑього ІзраїлÑ, Ñ– таборували в Òілбоа.(UA) 1 Самуїлова. 28:5 І побачив Саул филиÑтимÑький табір та й злÑкавÑÑ, Ñ– Ñильно затремтіло йому Ñерце.(UA) 1 Самуїлова. 28:6 І питавÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ» ГоÑпода, та не відповів йому ГоÑподь ані в Ñнах, ані урімом, ані пророками.(UA) 1 Самуїлова. 28:7 І Ñказав Саул до Ñвоїх рабів: Пошукайте мені жінку ворожку, Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ до неї, Ñ– запитаю Ñ—Ñ—. І відповіли йому раби його: ОÑÑŒ жінка ворожка, в Ен-Дорі.(UA) 1 Самуїлова. 28:8 І перебравÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ», Ñ– надів іншу одежу, Ñ– пішов він та двоє людей з ним, Ñ– прийшли до тієї жінки вночі. Рвін Ñказав: Поворожи мені, Ñ– виклич мені того, кого Ñкажу тобі.(UA) 1 Самуїлова. 28:9 Рта жінка відповіла йому: Ти ж знаєш, що зробив Саул, що в Краю він вигубив ворожбитів та віщунів. І нащо ти важиш на мою душу, щоб забити Ñ—Ñ—?(UA) 1 Самуїлова. 28:10 І Саул приÑÑгнув їй ГоÑподом, говорÑчи: Як живий ГоÑподь, не Ñпіткає тебе вина за цю річ!(UA) 1 Самуїлова. 28:11 І Ñказала та жінка: Кого Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ тобі? Рвін відказав: Самуїла виклич мені.(UA) 1 Самуїлова. 28:12 І побачила та жінка Самуїла, та й крикнула Ñильним голоÑом! І Ñказала та жінка до Саула, говорÑчи: Ðащо ти обманив мене, таж ти Саул!(UA) 1 Самуїлова. 28:13 І Ñказав їй цар; Ðе бійÑÑ! Ðле що ти бачиш? Рта жінка відказала Саулові: Я бачу ніби богів, що виходÑÑ‚ÑŒ із землі!(UA) 1 Самуїлова. 28:14 І він їй Ñказав: Який його вид? Рта відказала: Виходить Ñтарий чоловік, зодÑгнений у довгу одежу. І Саул пізнав, що то Самуїл, Ñ– Ñхилив Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ землі, та й уклонивÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 28:15 І Ñказав Самуїл до Саула: Ðащо ти непокоїш мене, мене викликаючи? РСаул Ñказав: Дуже Ñ‚Ñжко мені, филиÑтимлÑни воюють зо мною, а Бог відÑтупивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене, Ñ– не відповідає мені вже ані через пророків, ані в Ñнах. І покликав Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, щоб ти навчив мене, що Ñ Ð¼Ð°ÑŽ робити.(UA) 1 Самуїлова. 28:16 І Ñказав Самуїл: І нащо ти питаєш мене, коли ГоÑподь відÑтупивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ тебе, Ñ– Ñтав із твоїм ворогом?(UA) 1 Самуїлова. 28:17 І ГоÑподь зробив йому, Ñк говорив був через мене, ГоÑподь узÑв царÑтво з твоєї руки, Ñ– дав його твоєму ближньому, Давидові.(UA) 1 Самуїлова. 28:18 Як ти не ÑлухавÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, Ñ– не виконав полум'Ñного гніву Його на Ðмалика, тому ГоÑподь зробив тобі цю річ цього днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 28:19 І ГоÑподь віддав із тобою також Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð¾ руки филиÑтимлÑн. Рвзавтра ти та Ñини твої будете разом зо мною; також Ізраїлевого табора віддаÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь до руки филиÑтимлÑн.(UA) 1 Самуїлова. 28:20 І Саул відразу поваливÑÑ Ð½Ð° землю вÑім Ñвоїм зроÑтом, Ñильно він злÑкавÑÑ Ð¡Ð°Ð¼ÑƒÑ—Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñлів, та й Ñили не було в ньому, бо не їв він хліба цілий той день та цілу ту ніч.(UA) 1 Самуїлова. 28:21 І підійшла та жінка до Саула й побачила, що він дуже пригнічений. І Ñказала до нього: ОÑÑŒ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑлухалаÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– наразила Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє на небезпеку, бо Ñ Ð¿Ð¾ÑлухалаÑÑ Ñлів твоїх, що ти говорив мені.(UA) 1 Самуїлова. 28:22 Ртепер ти поÑлухай також голоÑу Ñвоєї невільниці, Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ñƒ перед тобою шматок хліба, а ти з'їж Ñ– буде в тобі Ñила, коли підеш дорогою.(UA) 1 Самуїлова. 28:23 Рвін відмовивÑÑ Ð¹ Ñказав: Ðе буду Ñ—Ñти! Та Ñильно проÑили його Ñлуги його та Ñ‚Ð°Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ°, Ñ– він поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу. І звівÑÑ Ð²Ñ–Ð½ із землі, Ñ– вÑівÑÑ Ð½Ð° ліжку.(UA) 1 Самуїлова. 28:24 Рта жінка мала в домі годоване телÑ, Ñ– поÑпішно зарізала його. І взÑла вона муки й заміÑила, Ñ– Ñпекла з того пріÑне.(UA) 1 Самуїлова. 28:25 І принеÑла те перед Саула та перед Ñлуг його, Ñ– вони їли. Потім уÑтали й пішли тієї ночі.(UA) 1 Самуїлова. 29:1 І зібрали филиÑтимлÑни вÑÑ– Ñвої війÑька до Ðфеку, а Ізраїль таборував в Ðїні, що в Їзреелі.(UA) 1 Самуїлова. 29:2 РфилиÑтимÑькі кнÑзі переходили за ÑотнÑми та за тиÑÑчами, Давид же та люди його ішли накінці разом з Ðхішем.(UA) 1 Самуїлова. 29:3 І казали филиÑтимÑькі кнÑзі: Що це за євреї? Ð Ðхіш відказав филиÑтимÑьким кнÑзÑм: Таж це Давид, раб Саула, Ізраїлевого царÑ, що був зо мною певний чаÑ, чи то роки, а Ñ Ð½Ðµ знайшов у ньому нічого злого від Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ приходу аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) 1 Самуїлова. 29:4 І гнівалиÑÑ Ð½Ð° нього филиÑтимÑькі кнÑзі. І Ñказали йому филиÑтимÑькі кнÑзі: Заверни того чоловіка, Ñ– нехай він вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого міÑцÑ, де ти призначив йому, Ñ– нехай він не йде з нами на війну, Ñ– не Ñтане нам противником на війні. І чим він може подобатиÑÑ Ñвоєму панові? Хіба головами цих людей?(UA) 1 Самуїлова. 29:5 Чи ж це не той Давид, що про нього Ñпівали в танцÑÑ…, говорÑчи: Саул повбивав Ñвої тиÑÑчі, а Давид деÑÑтки тиÑÑч Ñвої!(UA) 1 Самуїлова. 29:6 І покликав Ðхіш Давида, Ñ– Ñказав до нього: Як живий ГоÑподь, ти правдивий, Ñ– в моїх очах добрий твій вихід та вхід твій зо мною в таборі, бо Ñ Ð½Ðµ знайшов у тобі зла від Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ твого до мене аж до цього днÑ. Та в очах кнÑзів ти не добрий.(UA) 1 Самуїлова. 29:7 Ртепер верниÑÑ Ñ‚Ð° йди в мирі, Ñ– не зробиш зла в очах филиÑтимÑьких кнÑзів.(UA) 1 Самуїлова. 29:8 РДавид Ñказав до Ðхіша: Що ж зробив Ñ? І що ти знайшов у Ñвоєму рабові від днÑ, коли Ñтав Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ твоїм обличчÑм, аж до цього днÑ, що Ñ Ð½Ðµ вийду й не буду воювати з ворогами мого пана, царÑ?(UA) 1 Самуїлова. 29:9 І відповів Ðхіш Ñ– Ñказав до Давида: Знаю Ñ, що ти добрий в очах моїх, немов Ðнгол Божий. Та филиÑтимÑькі кнÑзі Ñказали: Ðехай не йде він із нами на війну!(UA) 1 Самуїлова. 29:10 Ртепер уÑтань рано вранці ти та раби пана твого, що прийшли з тобою. І повÑтавайте рано вранці, Ñ– Ñк вам розÑвіне, ідіть!(UA) 1 Самуїлова. 29:11 І вÑтав рано вранці Давид та люди його, щоб піти ранком Ñ– вернутиÑÑ Ð´Ð¾ филиÑтимÑького краю. РфилиÑтимлÑни пішли до ІзраїлÑ.(UA) 1 Самуїлова. 30:1 І ÑталоÑÑ, коли Давид та люди його йшли до Ціклаґу, третього днÑ, то амаликитÑни вдерлиÑÑ Ð´Ð¾ Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° до Ціклаґу, Ñ– побили Ціклаґ та Ñпалили його огнем.(UA) 1 Самуїлова. 30:2 І позабирали вони до неволі жінок, що були в ньому, від малого аж до великого, нікого не забили, але забрали, та й пішли Ñвоєю дорогою.(UA) 1 Самуїлова. 30:3 І прийшов Давид та його люди до того міÑта, а воно Ñпалене огнем! Рїхні жінки, та Ñини їхні, та їхні дочки забрані в неволю.(UA) 1 Самуїлова. 30:4 І Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ та народ, що з ним, Ñвій голоÑ, та й плакали, аж поки не Ñтало їм Ñили плакати.(UA) 1 Самуїлова. 30:5 І були взÑÑ‚Ñ– до неволі обидві Давидові жінки: їзреелітка Ðхіноам та Ðвіґаїл, ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑˆÐ½Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° кармелітÑнина Ðавала.(UA) 1 Самуїлова. 30:6 І було Давидові дуже гірко, бо народ говорив, щоб його вкаменувати, бо заÑмутилаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° вÑього народу, кожен обуривÑÑ Ð·Ð° Ñинів Ñвоїх та за дочок Ñвоїх. Та Давид зміцнивÑÑ Ð“Ð¾Ñподом, Богом, Ñвоїм.(UA) 1 Самуїлова. 30:7 І Ñказав Давид до ÑвÑщеника ЕвіÑтара, Ðхімелехового Ñина: ПринеÑи до мене ефода! І ЕвіÑтар Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐµÑ„Ð¾Ð´Ð° до Давида.(UA) 1 Самуїлова. 30:8 І запитав Давид ГоÑпода, говорÑчи: Чи мені гнатиÑÑ Ð·Ð° тією ордою, чи дожену Ñ—Ñ—? РВін відказав йому: ЖениÑÑ, бо конче доженеш, Ñ– конче визволиш.(UA) 1 Самуїлова. 30:9 І пішов Давид, він та шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень люда, що з ним, Ñ– вони прийшли аж до потоку БеÑор; а відÑталі ÑпинилиÑÑ.(UA) 1 Самуїлова. 30:10 І гнавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´, він та чотири Ñотні чоловіка. РдвіÑÑ‚Ñ– люда ÑпинилиÑÑ, бо були Ñлабі, щоб перейти потока БеÑор.(UA) 1 Самуїлова. 30:11 І знайшли вони в полі єгиптÑнина, Ñ– привели його до Давида, Ñ– дали йому хліба, а він їв, Ñ– напоїли його водою.(UA) 1 Самуїлова. 30:12 І дали йому половину грудки Ñушених Ñ„Ñ–Ò‘ та дві в'Ñзки родзинок. І він з'їв, Ñ– вернувÑÑ Ð´ÑƒÑ… його до нього, бо він не їв хліба та не пив води три дні та три ночі.(UA) 1 Самуїлова. 30:13 І запитав його Давид: Чий ти та Ð·Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ–Ð»Ñ Ñ‚Ð¸? Ртой відказав: Я єгипетÑький юнак, раб амаликитÑнина. Та покинув мене пан мій, бо Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð² три дні тому.(UA) 1 Самуїлова. 30:14 Ми були вдерлиÑÑ Ð½Ð° південь керетеїв, Ñ– на той, що Юдин, та на південь Калева. РЦіклаґ ми Ñпалили огнем.(UA) 1 Самуїлова. 30:15 І Ñказав йому Давид: Чи не заведеш мене до тієї орди? Ртой відповів: ПриÑÑгни мені Богом, що не вб'єш мене, Ñ– що не видаÑи мене в руку мого пана, то Ñпроваджу тебе до тієї орди.(UA) 1 Самуїлова. 30:16 І він Ñпровадив його, аж оÑÑŒ вони розпорошені по поверхні вÑієї тієї землі, їдÑÑ‚ÑŒ та п'ÑŽÑ‚ÑŒ та ÑвÑткують з приводу вÑієї тієї великої здобичі, що вони набрали з филиÑтимÑького краю та з Краю Юдиного.(UA) 1 Самуїлова. 30:17 І бив Ñ—Ñ… Давид від ранку аж до вечора наÑтупного днÑ, Ñ– не втік із них ніхто, крім чотирьохÑот чоловіка хлопців, що повÑідали на верблюдів, Ñ– повтікали.(UA) 1 Самуїлова. 30:18 І врÑтував Давид уÑе, що позабирав був Ðмалик. І обидві Ñвої жінки Давид урÑтував.(UA) 1 Самуїлова. 30:19 І не пропало їм нічого: уÑе, від малого й аж до великого, Ñ– аж до Ñинів та дочок, Ñ– від здобичі, Ñ– аж до вÑього, що Ñ‚Ñ– взÑли були Ñобі, уÑе вернув Давид!(UA) 1 Самуїлова. 30:20 І взÑв Давид уÑÑŽ худобу дрібну та худобу велику, а Ñ‚Ñ–, що йшли перед тією чередою, говорили: Це Давидова здобич!(UA) 1 Самуїлова. 30:21 Потому прийшов Давид до тих двохÑот людей, що були Ñлабі, щоб іти за Давидом, Ñ– що Ñ—Ñ… він лишив був при потоці БеÑор, а вони повиходили назуÑтріч Давидові та назуÑтріч народові, що з ним. І підійшов Давид до народу, Ñ– запитавÑÑ Ñ—Ñ… про мир.(UA) 1 Самуїлова. 30:22 І Ñтали говорити вÑÑ– люди злі та негідні з тих людей, що ходили з Давидом, та й Ñказали: Вони не ходили з нами, тому не дамо їм зо здобичі, що ми віднÑли, бо кожному дамо тільки жінок його та Ñинів його, нехай відведуть, Ñ– нехай ідуть!(UA) 1 Самуїлова. 30:23 РДавид Ñказав: Ðе робіть так, Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ—, з тим, що дав нам ГоÑподь, Ñ– пильнував наÑ, Ñ– дав орду, що йшла на наÑ, у нашу руку.(UA) 1 Самуїлова. 30:24 Рхто поÑлухає Ð²Ð°Ñ Ñƒ такій речі? Бо Ñка чаÑтина того, хто ходив до бою, то така чаÑтина й того, хто Ñидів при речах, рівно поділÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 Самуїлова. 30:25 І ÑталоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ цього Ð´Ð½Ñ Ð¹ далі, Ñ– зробив він це за поÑтанову та за звичай Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, Ñ– він Ñ–Ñнує аж до цього днÑ.(UA) 1 Самуїлова. 30:26 І прийшов Давид до Ціклаґу, Ñ– поÑлав зо здобичі Юдиним Ñтаршим, приÑтелÑм Ñвоїм, говорÑчи: Оце вам подарок зо здобичі ГоÑподніх ворогів,(UA) 1 Самуїлова. 30:27 тим, що в Бет-Елі, Ñ– тим, що в Рамоті південнім, Ñ– тим, що в Яттері,(UA) 1 Самуїлова. 30:28 Ñ– тим, що в Ðроері, Ñ– тим, що в Сіфмоті, Ñ– тим, що в Ештемоа,(UA) 1 Самуїлова. 30:29 Ñ– тим, що в Рахалі, Ñ– тим, що в міÑтах ЄрахмелеÑнина, Ñ– тим, що в міÑтах КенеÑнина,(UA) 1 Самуїлова. 30:30 Ñ– тим, що в Хормі, Ñ– тим, що в Бор-Ðшані, Ñ– тим, що в Ðтаху,(UA) 1 Самуїлова. 30:31 Ñ– тим, що в Хевроні, Ñ– до вÑÑ–Ñ… тих міÑць, куди ходив Давид, він та люди його.(UA) 1 Самуїлова. 31:1 РфилиÑтимлÑни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филиÑтимлÑнами, Ñ– падали трупами на горі Òілбоа.(UA) 1 Самуїлова. 31:2 І догнали филиÑтимлÑни Саула та його Ñинів. І повбивали филиÑтимлÑни Йонатана й Ðвінадава та Малкі-ШуÑ, Саулових Ñинів.(UA) 1 Самуїлова. 31:3 І Ñтав бій Ñ‚Ñжкий Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð°, Ñ– його знайшли лучники, він був дуже поранений тими лучниками.(UA) 1 Самуїлова. 31:4 І Ñказав Саул до Ñвого зброєноші: ВитÑгни меча Ñвого, Ñ– пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, Ñ– не пробили мене, Ñ– не знущалиÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боÑвÑÑ. Тоді взÑв Саул меча, та й упав на нього!(UA) 1 Самуїлова. 31:5 І побачив зброєноша, що помер Саул, Ñ– впав Ñ– він на Ñвого меча, та й помер із ним.(UA) 1 Самуїлова. 31:6 І помер того Ð´Ð½Ñ Ð¡Ð°ÑƒÐ» Ñ– троє Ñинів його та зброєноша, також уÑÑ– люди разом.(UA) 1 Самуїлова. 31:7 РізраїльтÑни, що мешкали на тім боці долини й на тім боці Йордану, коли побачили, що повтікали ізраїльтÑни, Ñ– що померли Саул та Ñини його, покидали Ñ‚Ñ– міÑта й повтікали, а филиÑтимлÑни поприходили й оÑілиÑÑ Ð² них.(UA) 1 Самуїлова. 31:8 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– прийшли филиÑтимлÑни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та трьох Ñинів його, що лежали на горі Òілбоа.(UA) 1 Самуїлова. 31:9 І вони ÑÑ‚Ñли йому голову, Ñ– поздирали зброю його, Ñ– поÑлали в филиÑтимÑькі краї навколо, щоб ÑповіÑтити в домах їхніх божків та народові.(UA) 1 Самуїлова. 31:10 І вони поклали зброю його в домі ÐÑтарти, а тіло його прибили на мурі Бет-Шану.(UA) 1 Самуїлова. 31:11 І почули мешканці ґілеадÑького Явешу про те, що филиÑтимлÑни зробили Саулові,(UA) 1 Самуїлова. 31:12 Ñ– вÑтали вÑÑ– хоробрі, Ñ– йшли вÑÑŽ ніч, Ñ– взÑли Саулове тіло та тіла Ñинів його з муру Бет-Шану, Ñ– прийшли до Явешу, та й Ñпалили Ñ—Ñ… там.(UA) 1 Самуїлова. 31:13 І взÑли вони їхні коÑÑ‚Ñ–, Ñ– поховали під тамариÑком в Явешу, та й поÑтили Ñім день.(UA) 2 Самуїлова. 1:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Сауловій Ñмерті, коли Давид вернувÑÑ, розбивши Ðмалика, то він Ñидів у Ціклаґу два дні.(UA) 2 Самуїлова. 1:2 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, аж оÑÑŒ прийшов чоловік із табору від Саула, а одежа його роздерта, Ñ– порох на його голові. І ÑталоÑÑ, Ñк прийшов він до Давида, то впав на землю й поклонивÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 1:3 І Ñказав йому Давид: Звідки це ти приходиш? Ртой відказав: Я втік з Ізраїлевого табору.(UA) 2 Самуїлова. 1:4 І Ñказав до нього Давид: Що це ÑталоÑÑ, розкажи но мені! Ртой відказав: Ðарод утік із бою, а також багато з народу попадало й повмирало, Ñ– теж Саул та Ñин його Йонатан померли.(UA) 2 Самуїлова. 1:5 РДавид Ñказав юнакові, що розповідав йому: Як ти пізнав, що помер Саул та Ñин його Йонатан?(UA) 2 Самуїлова. 1:6 І Ñказав той юнак, що розповідав йому: Припадком натрапив Ñ Ð½Ð° горі Òілбоа, аж оÑÑŒ Саул, наÑтромлений на ÑпиÑа Ñвого, а колеÑниці та їздці доганÑÑŽÑ‚ÑŒ його.(UA) 2 Самуїлова. 1:7 І він обернувÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– побачив мене, та й покликав мене. Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð²: ОÑÑŒ Ñ!(UA) 2 Самуїлова. 1:8 І Ñказав він до мене: Хто ти? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² йому: Я амаликитÑнин.(UA) 2 Самуїлова. 1:9 І Ñказав він до мене: Стань надо мною, та й убий мене, бо Ñхопив мене корч, а вÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° ще в мені!...(UA) 2 Самуїлова. 1:10 І Ñтав Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ ньому, та й убив його, бо Ñ Ð·Ð½Ð°Ð², що він не буде живий по упадку Ñвоїм. І взÑв Ñ Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ, що на голові його, та наплечника, що на плечі його, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñюди до пана Ñвого.(UA) 2 Самуїлова. 1:11 І ÑхопивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ за одежі Ñвої, та й роздер Ñ—Ñ…, Ñ– теж уÑÑ– люди, що були з ним.(UA) 2 Самуїлова. 1:12 І голоÑили вони й плакали, та поÑтили аж до вечора за Саулом та за Ñином його Йонатаном, Ñ– за народом ГоÑподнім та за Ізраїлевим домом, що попадали від меча.(UA) 2 Самуїлова. 1:13 І Ñказав Давид юнакові, що розповідав йому: Звідки ти? Ртой відказав: Я Ñин одного приходька, амаликитÑнина.(UA) 2 Самуїлова. 1:14 І Ñказав йому Давид: Як ти не побоÑвÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ÑÑ‚Ñгти руку Ñвою, щоб убити ГоÑподнього помазанцÑ?(UA) 2 Самуїлова. 1:15 І покликав Давид одного з Ñлуг Ñвоїх Ñ– Ñказав: Підійди, убий його! І той ударив його, Ñ– він помер.(UA) 2 Самуїлова. 1:16 І Ñказав до нього Давид: Кров Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° голові твоїй, бо уÑта твої поÑвідчили проти тебе, говорÑчи: Я вбив ГоÑподнього помазанцÑ.(UA) 2 Самуїлова. 1:17 І Давид заголоÑив за Саулом та за його Ñином Йонатаном такою жалобною піÑнею,(UA) 2 Самуїлова. 1:18 та й Ñказав навчити Юдиних Ñинів піÑні про лука. ОÑÑŒ вона напиÑана в книзі Праведного:(UA) 2 Самуїлова. 1:19 О пишното Ізраїлева, побита із лука на згір'ÑÑ… Ñвоїх, ой попадали лицарі!(UA) 2 Самуїлова. 1:20 Ðе розказуйте в Òаті про це, не Ñповіщайте на вулицÑÑ… Ðшкалону, щоб не тішилиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑнÑькі дочки, щоб не раділи дочки необрізаних!(UA) 2 Самуїлова. 1:21 ÒілбоавÑькі гори, щоб на Ð²Ð°Ñ Ð½Ðµ було ні роÑи, ні дощу, ані Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ принеÑеннÑ! Бо ÑплÑмлений там щит хоробрих, щит Саулів, Ñк ніби оливою він не помазаний!(UA) 2 Самуїлова. 1:22 Від крови забитих, від лою хоробрих не відривавÑÑ Ð±ÑƒÐ² лук Йонатанів, Ñ– не вертавÑÑ Ð¼ÐµÑ‡ Саулів напорожньо!(UA) 2 Самуїлова. 1:23 Саул та Йонатан, ці улюблені й милі за Ñвойого життÑ, Ñ– в Ñмерті Ñвоїй нерозлучні, прудкіші були від орлів та Ñильніші від левів!(UA) 2 Самуїлова. 1:24 Дочки Ізраїлеві, за Саулом заплачте, що Ð²Ð°Ñ Ð·Ð¾Ð´Ñгав у багрÑницю з прикраÑами, що оздоблював золотом вашу одежу!(UA) 2 Самуїлова. 1:25 Ой, попадали лицарі поÑеред бою!... Йонатан на пагірках твоїх оÑÑŒ забитий!(UA) 2 Самуїлова. 1:26 Скорблю по тобі, Йонатане, мій брате! Ти Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ був вельми улюблений, ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” розкішніше Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ було від ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾!(UA) 2 Самуїлова. 1:27 Ой, попадали лицарі, Ñ– загинула Ð·Ð±Ñ€Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñькова!...(UA) 2 Самуїлова. 2:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– запитавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ ГоÑпода, говорÑчи: Чи йти мені в одне з Юдиних міÑÑ‚? РГоÑподь відказав йому: Іди! І Ñказав Давид: Куди Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ? РВін відказав: У Хеврон!(UA) 2 Самуїлова. 2:2 І ввійшов туди Давид, а також дві жінки його: їзреелітка Ðхіноам та Ðвіґаїл, ÐºÐ¾Ð»Ð¸ÑˆÐ½Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° кармелÑнина Ðавала.(UA) 2 Самуїлова. 2:3 І людей Ñвоїх, що були з ним, привів Давид кожного та дім його, Ñ– вони оÑілиÑÑ Ð¿Ð¾ хевронÑьких міÑтах.(UA) 2 Самуїлова. 2:4 І поÑходилиÑÑ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ñ– мужі, Ñ– помазали там Давида царем над Юдиним домом. РДавидові розповіли, кажучи: Люди ґілеадÑького Явешу поховали Саула.(UA) 2 Самуїлова. 2:5 І поÑлав Давид людей до ґілеадÑького Явешу, Ñ– Ñказав до них: БлагоÑловенні ви Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що зробили цю миліÑÑ‚ÑŒ із Ñвоїм паном, із Саулом, та поховали його!(UA) 2 Самуїлова. 2:6 Ртепер нехай ГоÑподь зробить вам миліÑÑ‚ÑŒ та правду, Ñ– Ñ Ñ‚ÐµÐ¶ зроблю вам те добро за те, що ви зробили цю річ.(UA) 2 Самуїлова. 2:7 Ртепер нехай зміцнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð°ÑˆÑ– руки, Ñ– будьте мужні, бо помер пан ваш Саул, а також Юдин дім помазав мене царем над Ñобою.(UA) 2 Самуїлова. 2:8 Ð Ðвнер, Ðерів Ñин, провідник Саулового війÑька, узÑв Іш-Бошета, Саулового Ñина, та й привів його до Маханаїму.(UA) 2 Самуїлова. 2:9 І він наÑтановив його царем над Òілеадом, Ñ– над ÐшуреÑнином, Ñ– над Їзреелем, Ñ– над Єфремом, Ñ– над ВеніÑмином, Ñ– над уÑім Ізраїлем.(UA) 2 Самуїлова. 2:10 Іш-Бошет, Саулів Ñин, був віку Ñорока літ, коли зацарював над Ізраїлем, Ñ– царював два роки, тільки дім Юди був за Давидом.(UA) 2 Самуїлова. 2:11 РчиÑло днів, що Давид був царем у Хевроні над Юдиним домом, Ñім літ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців.(UA) 2 Самуїлова. 2:12 І вийшов Ðвнер, Ðерів Ñин, та Ñлуги Іш-Бошета, Саулового Ñина, з Маханаїму до Òів'ону.(UA) 2 Самуїлова. 2:13 РЙоав, Ñин Церуї, та Давидові Ñлуги вийшли й зуÑтріли Ñ—Ñ… разом при ґів'онÑькому Ñтаві. І заÑіли вони Ñ‚Ñ– з того боку Ñтаву, а Ñ‚Ñ– з цього боку Ñтаву.(UA) 2 Самуїлова. 2:14 І Ñказав Ðвнер до Йоава: Ðехай вÑтануть ці юнаки, Ñ– побавлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ нами! І Ñказав Йоав: Ðехай вÑтануть.(UA) 2 Самуїлова. 2:15 І вÑтали, Ñ– перейшли в чиÑлі дванадцÑти Ð´Ð»Ñ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñмина та Ð´Ð»Ñ Ð†Ñˆ-Бошета, Саулового Ñина, та дванадцÑÑ‚ÑŒ із Давидових Ñлуг.(UA) 2 Самуїлова. 2:16 І Ñхопили один одного за голову, та й вÑадили Ñвого меча до боку один одного, Ñ– попадали разом. І назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Хелкат-Гаццурім, що в Òів'оні.(UA) 2 Самуїлова. 2:17 І знÑвÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ жорÑтокий бій, Ñ– був побитий Ðвнер та Ізраїлеві люди Давидовими Ñлугами.(UA) 2 Самуїлова. 2:18 І були там три Ñини Церуї: Йоав, Ñ– Ðвішай, Ñ– ÐÑаїл. Ð ÐÑаїл був легкий в ногах Ñвоїх, Ñк польова та газелÑ.(UA) 2 Самуїлова. 2:19 І гнавÑÑ ÐÑаїл за Ðвнером, Ñ– не збочував, ані праворуч, ані ліворуч із погоні за Ðвнером.(UA) 2 Самуїлова. 2:20 І обернувÑÑ Ðвнер позад Ñебе й Ñказав: Чи це ти, ÐÑаїле? Ртой відказав: Я.(UA) 2 Самуїлова. 2:21 І Ñказав йому Ðвнер: Збоч Ñобі на правицю Ñвою чи на лівицю Ñвою, Ñ– Ñхопи Ñобі одного із Ñлуг, Ñ– візьми Ñобі зброю його. Та не хотів ÐÑаїл Ñпинити погоні за ним.(UA) 2 Самуїлова. 2:22 Ð Ðвнер знов говорив до ÐÑаїла: СпиниÑÑ Ð² гонитві за мною! Ðащо Ñ Ð²Ð±'ÑŽ тебе? І Ñк зведу Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до брата твого Йоава?(UA) 2 Самуїлова. 2:23 Ртой відмовивÑÑ ÑпинитиÑÑ. І вдарив його Ðвнер заднім кінцем ÑпиÑа в живіт, Ñ– ÑÐ¿Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² іззаду його! І впав він там, Ñ– помер на міÑці... І ÑталоÑÑ, кожен, хто приходив до того міÑцÑ, де впав ÐÑаїл та помер, то ÑпинÑвÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 2:24 І гналиÑÑ Ð™Ð¾Ð°Ð² та Ðвішай за Ðвнером. І Ñонце зайшло, а вони прийшли до згір'Ñ Ðмма, що навпроти Òіаху, на дорозі до Òів'онÑької пуÑтині.(UA) 2 Самуїлова. 2:25 І зібралиÑÑ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñминові Ñини при Ðвнері, Ñ– Ñклали один відділ, та й ÑпинилиÑÑ Ð½Ð° верхів'Ñ— одного взгір'Ñ.(UA) 2 Самуїлова. 2:26 І кликнув Ðвнер до Йоава й Ñказав: Чи завжди меч буде жерти? Чи ти не знаєш, що гіркота буде наоÑтанку? І аж доки ти не Ñкажеш народові ÑпинитиÑÑ Ð² гонитві за Ñвоїми братами?(UA) 2 Самуїлова. 2:27 РЙоав відказав: Як живий Бог, коли б ти не Ñказав був іншого, то ще від ранку народ був би переÑтав гнатиÑÑ Ð·Ð° братом Ñвоїм.(UA) 2 Самуїлова. 2:28 І заÑурмив Йоав у Ñурму, Ñ– ÑпинивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ, Ñ– не гналиÑÑ Ð²Ð¶Ðµ за Ізраїлем, Ñ– більше вже не воювали.(UA) 2 Самуїлова. 2:29 Ð Ðвнер та люди його йшли Ñтепом уÑÑŽ ту ніч, Ñ– перейшли Йордан, Ñ– пройшли ввеÑÑŒ Бітрон, Ñ– прийшли до Маханаїму.(UA) 2 Самуїлова. 2:30 І Йоав вернувÑÑ Ð· погоні за Ðвнером, Ñ– зібрав увеÑÑŒ народ, Ñ– забракло з Давидових Ñлуг дев'ÑтнадцÑти чоловіка та ÐÑаїла.(UA) 2 Самуїлова. 2:31 РДавидові Ñлуги побили з ВеніÑмина та з людей Ðвнера, три Ñотні й шіÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка, що померли.(UA) 2 Самуїлова. 2:32 І винеÑли ÐÑаїла, Ñ– поховали його в гробі батька його, що в Віфлеємі. І йшли цілу ніч Йоав та люди його, а розÑвіло їм у Хевроні.(UA) 2 Самуїлова. 3:1 І була довга та війна між домом Сауловим та між домом Давидовим. РДавид уÑе зміцнювавÑÑ, а Саулів дім уÑе Ñлабнув.(UA) 2 Самуїлова. 3:2 І в Хевроні народилиÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– Ñини, Ñ– був його первіÑток Ðмнон, від їзреелітки Ðхіноам;(UA) 2 Самуїлова. 3:3 а другий Ñин його Кіл'ав від Ðвіґаїл, колишньої жінки кармелÑнина Ðавала; а третій ÐвеÑалом, Ñин Маахи, дочки ТалмаÑ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ò‘ÐµÑˆÑƒÑ€Ñького;(UA) 2 Самуїлова. 3:4 а четвертий ÐдонійÑ, Ñин Хаґґіт, а п'Ñтий ШефатіÑ, Ñин Ðвітал,(UA) 2 Самуїлова. 3:5 а шоÑтий Їтреам, від Еґли, Давидової жінки, оці народилиÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– в Хевроні.(UA) 2 Самуїлова. 3:6 І ÑталоÑÑ, коли була війна між домом Сауловим та домом Давидовим, то Ðвнер тримавÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ дому.(UA) 2 Самуїлова. 3:7 І мав Саул наложницю, а ім'Ñ Ñ—Ð¹ Ріцпа, дочка Ðйї. І Ñказав Іш-Бошет до Ðвнера: Чого ти прийшов до наложниці батька мого?(UA) 2 Самуїлова. 3:8 І дуже запаливÑÑ Ðвнерові гнів на Ñлова Іш-Бошетові, Ñ– він Ñказав: Чи Ñ Ð¿ÑÑча юдÑька голова? Сьогодні Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ лаÑку домові твого батька Саула, його братам та його приÑтелÑм, Ñ– не віддав тебе в Давидову руку, а ти Ñьогодні згадав на мені гріх цієї жінки?(UA) 2 Самуїлова. 3:9 Ðехай так зробить Бог Ðвнерові, Ñ– нехай ще додаÑÑ‚ÑŒ йому, Ñкщо Ñ Ð½Ðµ зроблю Давидові так, Ñк ГоÑподь приÑÑгнув був йому,(UA) 2 Самуїлова. 3:10 щоб перенеÑти царÑтво від Саулового дому, Ñ– щоб поÑтавити Давидів трон над Ізраїлем та над Юдою від Дану й аж до Беер-Шеви.(UA) 2 Самуїлова. 3:11 І той не міг уже відповідати Ðвнерові ані Ñлова, бо боÑвÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 2 Самуїлова. 3:12 І поÑлав Ðвнер заміÑÑ‚ÑŒ Ñебе поÑлів до Давида Ñказати: Ð§Ð¸Ñ Ñ†Ðµ землÑ? І ще Ñказати: Склади ж Ñвою умову зо мною, Ñ– оÑÑŒ рука Ð¼Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ з тобою, щоб привернути до тебе вÑього ІзраїлÑ.(UA) 2 Самуїлова. 3:13 РДавид відказав: Добре, Ñ Ñкладу з тобою умову! Тільки однієї речі Ñ Ð¶Ð°Ð´Ð°ÑŽ від тебе, а Ñаме: ти не побачиш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Ñкщо ти не приведеш Мелхи, Саулової дочки, коли ти прийдеш побачити мене.(UA) 2 Самуїлова. 3:14 І поÑлав Давид поÑлів до Іш-Бошета, Саулового Ñина, говорÑчи: Віддай жінку мою Мелху, Ñку Ñ Ð·Ð°Ñ€ÑƒÑ‡Ð¸Ð² був Ñобі за Ñотню крайніх плотів филиÑтимÑьких.(UA) 2 Самуїлова. 3:15 І поÑлав Іш-Бошет, Ñ– взÑв Ñ—Ñ— від Ñ—Ñ— чоловіка, від Палтіїла, Ñина Лаїша.(UA) 2 Самуїлова. 3:16 І пішов з нею чоловік Ñ—Ñ—, Ñ– вÑе плакав за нею аж до Бахуріму. І Ñказав до нього Ðвнер: Іди, верниÑÑ! І той вернувÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 3:17 Ð Ðвнерове Ñлово з Ізраїлевими Ñтаршими було таке: Ви вже давно бажаєте мати Давида царем над Ñобою.(UA) 2 Самуїлова. 3:18 Ртепер зробіть це, бо ГоÑподь Ñказав був до Давида, говорÑчи: Рукою Мого раба Давида Я ÑпаÑу народ Мій, ІзраїлÑ, від руки филиÑтимлÑн та від руки вÑÑ–Ñ… ворогів його.(UA) 2 Самуїлова. 3:19 І говорив Ðвнер також до ушей ВеніÑминових. І також пішов Ðвнер говорити до ушей Давидових у Хевроні, уÑе, що добре в очах Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° в очах уÑього дому ВеніÑминового.(UA) 2 Самуїлова. 3:20 І прийшов Ðвнер до Давида до Хеврону, а з ним двадцÑтеро люда. І Давид зробив прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ðвнерові та людÑм, що з ним.(UA) 2 Самуїлова. 3:21 І Ñказав Ðвнер до Давида: Ðехай Ñ Ð²Ñтану й піду, Ñ– приведу до пана, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, уÑього ІзраїлÑ, а вони Ñкладуть із тобою умову, Ñ– ти будеш царювати над уÑім, чого буде жадати душа твоÑ. І відпуÑтив Давид Ðвнера, Ñ– він пішов із миром.(UA) 2 Самуїлова. 3:22 Ðж оÑÑŒ прийшли Ñлуги Давидові та Йоав із походу, Ñ– принеÑли з Ñобою велику здобич. Ð Ðвнера не було з Давидом у Хевроні, бо він відпуÑтив його, Ñ– той пішов із миром.(UA) 2 Самуїлова. 3:23 РЙоав та вÑе війÑько, що було з ним, прийшли. І розповіли Йоаву, говорÑчи: Приходив Ðвнер, Ñин Ðерів, до царÑ, а він відпуÑтив його, Ñ– той пішов із миром.(UA) 2 Самуїлова. 3:24 І прийшов Йоав до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: Що ти зробив? ОÑÑŒ приходив до тебе Ðвнер, нащо ти відпуÑтив його, Ñ– він відійшов?(UA) 2 Самуїлова. 3:25 Ти знаєш Ðвнера, Ðерового Ñина, він приходив, щоб намовити тебе та щоб вивідати твій вихід та вхід твій, Ñ– щоб вивідати вÑе, що ти робиш.(UA) 2 Самуїлова. 3:26 І вийшов Йоав від Давида, Ñ– поÑлав поÑланців за Ðвнером, Ñ– вони завернули його з Бор-ГаÑÑіри, а Давид про те не знав.(UA) 2 Самуїлова. 3:27 І вернувÑÑ Ðвнер до Хеврону, а Йоав відвів його в Ñередину брами, щоб поговорити з ним таємно, та й ударив його там у живіт, Ñ– той помер за кров брата його ÐÑаїла.(UA) 2 Самуїлова. 3:28 Рпотім почув про це Давид Ñ– Ñказав: Ðевинний Ñ Ñ‚Ð° царÑтво моє перед ГоÑподом аж навіки в крові Ðвнера, Ðерового Ñина.(UA) 2 Самуїлова. 3:29 Ðехай вона Ñпаде на голову Йоава та на ввеÑÑŒ дім його батька! І нехай не переÑтає в Йоавовому домі течивий, Ñ– прокажений, Ñ– той, хто опираєтьÑÑ Ð½Ð° киÑ, Ñ– хто падає від меча, Ñ– хто не має хліба!(UA) 2 Самуїлова. 3:30 РЙоав та брат його Ðвішай убили Ðвнера за те, що він забив їхнього брата ÐÑаїла в Òів'оні в бою.(UA) 2 Самуїлова. 3:31 І Ñказав Давид до Йоава та до вÑього народу, що був з ним: Роздеріть вашу одежу, Ñ– опережітьÑÑ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð¸Ñ‰ÐµÐ¼, та й голоÑÑ–Ñ‚ÑŒ за Ðвнером! Рцар Давид ішов за марами.(UA) 2 Самуїлова. 3:32 І поховали Ðвнера в Хевроні, а цар Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° й плакав над Ðвнеровим гробом, Ñ– плакав увеÑÑŒ народ.(UA) 2 Самуїлова. 3:33 І заÑпівав цар жалобну піÑню над Ðвнером та й Ñказав: Чи Ðвнер мав загинути Ñмертю негідного?(UA) 2 Самуїлова. 3:34 Твої руки були не пов'Ñзані, не забиті були твої ноги в кайдани, ти впав, Ñк від неправедних падають! І ввеÑÑŒ народ ще більше плакав над ним.(UA) 2 Самуїлова. 3:35 І прийшов увеÑÑŒ народ, щоб намовити Давида покріпитиÑÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð¾Ð¼ ще того днÑ, та приÑÑгнув Давид, говорÑчи: Ðехай так зробить мені Бог, Ñ– нехай ще додаÑÑ‚ÑŒ, Ñкщо Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ заходом ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ñкуштую хліба або чогобудь!(UA) 2 Самуїлова. 3:36 РввеÑÑŒ народ довідавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ це, Ñ– це було добре в їхніх очах, Ñк Ñ– вÑе, що робив цар, було добре в очах уÑього народу.(UA) 2 Самуїлова. 3:37 І того Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð»Ð¸ÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ та ввеÑÑŒ Ізраїль, що то не було від царÑ, щоб забити Ðвнера, Ñина Ðерового.(UA) 2 Самуїлова. 3:38 І Ñказав цар Ñвоїм Ñлугам: Ото ж знайте, що вождь та великий муж упав цього днÑ!(UA) 2 Самуїлова. 3:39 Ð Ñ Ñьогодні Ñлабий, хоч помазаний цар, а Ñ‚Ñ– люди, Ñини Церуї, Ñильніші від мене. Ðехай відплатить ГоÑподь злочинцеві за його зло!(UA) 2 Самуїлова. 4:1 І почув Саулів Ñин, що помер Ðвнер у Хевроні, Ñ– опуÑтилиÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ¸ його, а ввеÑÑŒ Ізраїль збентеживÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 4:2 РСаулів Ñин мав двох мужів, керівників відділів, ім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ Баана, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð¼Ñƒ Рехав, Ñини бееротÑнина Ріммона, а ВеніÑминових Ñинів, бо й Беерот залічений був на ВеніÑмина.(UA) 2 Самуїлова. 4:3 Та повтікали бееротÑни до Òіттаїму, Ñ– мешкали там приходьками, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) 2 Самуїлова. 4:4 РЙонатан, Саулів Ñин, мав кульгавого Ñина; він був віку п'Ñти літ, коли прийшла звіÑтка про Саула та Йонатана з Їзреелу. РнÑнька його неÑла його й утікала; Ñ– ÑталоÑÑ, коли вона поÑпішно втікала, то він упав й окривів. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Мефівошет.(UA) 2 Самуїлова. 4:5 І пішли Ñини бееротÑнина Ріммона, Рехав та Баана, Ñ– ввійшли, Ñк була денна Ñпекота, до Іш-Бошетового дому, а він лежав у південному Ñпочинку.(UA) 2 Самуїлова. 4:6 І ото ввійшли вони аж до Ñередини дому, ніби взÑти пшениці, та й ударили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли.(UA) 2 Самуїлова. 4:7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на ліжку Ñвоїм у Ñвоїй Ñпальні, Ñ– вони вдарили його, Ñ– вбили його, Ñ– знÑли йому голову. І взÑли вони його голову, Ñ– йшли Ñтеповою дорогою вÑÑŽ ніч.(UA) 2 Самуїлова. 4:8 І принеÑли вони Іш-Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й Ñказали цареві: Оце голова Іш-Бошета, Саулового Ñина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав ГоÑподь цього Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð½Ð¾Ð²Ñ– моєму, цареві, пімÑту над Саулом та над наÑіннÑм його.(UA) 2 Самуїлова. 4:9 І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, Ñинам бееротеÑнина Ріммона, Ñ– Ñказав їм: Як живий ГоÑподь, що визволив душу мою від уÑÑкого утиÑку,(UA) 2 Самуїлова. 4:10 коли того, хто розповів мені, кажучи: ОÑÑŒ помер Саул, а він був в очах Ñвоїх, Ñк приємний віÑник, Ñ Ñхопив його, Ñ– вбив його в Ціклаґу, заміÑÑ‚ÑŒ дати йому нагороду за звіÑтку,(UA) 2 Самуїлова. 4:11 тим більше, коли люди неÑправедливі вбили Ñправедливого чоловіка в домі його на поÑтелі його! Ртепер чи Ñ Ð½Ðµ пошукаю його крови з вашої руки, Ñ– не вигублю Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· Краю?(UA) 2 Самуїлова. 4:12 І Давид наказав Ñлугам, Ñ– вони вбили Ñ—Ñ…, Ñ– відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повіÑили над Ñтавом у Хевроні. РІш-Бошетову голову взÑли й поховали в Ðвнеровім гробі в Хевроні.(UA) 2 Самуїлова. 5:1 І поÑходилиÑÑ Ð²ÑÑ– Ізраїлеві племена до Давида в Хеврон та й Ñказали йому: Оце ми кіÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° тіло твоє ми!(UA) 2 Самуїлова. 5:2 І давніш, коли Саул був царем над нами, ти водив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° війну Ñ– приводив назад. І ГоÑподь тобі Ñказав: Ти будеш паÑти народа Мого, ІзраїлÑ, Ñ– ти будеш володарем над Ізраїлем.(UA) 2 Самуїлова. 5:3 І прийшли вÑÑ– Ізраїлеві Ñтарші в Хеврон, а цар Давид Ñклав із ними умову в Хевроні перед ГоÑподнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем.(UA) 2 Самуїлова. 5:4 Давид був віку тридцÑти літ, коли Ñтав царювати, Ñ– Ñорок літ царював він.(UA) 2 Самуїлова. 5:5 У Хевроні царював він над Юдою Ñім літ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців, а в ЄруÑалимі царював тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три роки над уÑім Ізраїлем та Юдою.(UA) 2 Самуїлова. 5:6 І пішов цар та люди його до ЄруÑалиму на ЄвуÑеÑнина, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Краю. Ртой Ñказав Давидові, говорÑчи: Ти не ввійдеш Ñюди, хіба повиганÑєш Ñліпих та кривих! Рце значить: Давид ніколи не ввійде Ñюди!(UA) 2 Самуїлова. 5:7 Та Давид здобув твердиню Сіон, він Ñтав Давидовим МіÑтом.(UA) 2 Самуїлова. 5:8 І Ñказав Давид того днÑ: Кожен, хто заб'Ñ” євуÑеÑнина, нехай Ñкине до каналу, а з ним Ñ– кривих та Ñліпих, зненавиджених Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ñ— душі. Тому говорÑÑ‚ÑŒ: Сліпий та кривий не ввійде до дому!(UA) 2 Самуїлова. 5:9 І оÑівÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у твердині, Ñ– назвав ім'Ñ Ñ—Ð¹: Давидове МіÑто. І будував Давид навколо від Мілло й уÑередині.(UA) 2 Самуїлова. 5:10 І Давид Ñтавав уÑе більшим, а ГоÑподь, Бог Саваот, був із ним.(UA) 2 Самуїлова. 5:11 І поÑлав Хірам, цар тирÑький, поÑлів до Давида, та кедрового дерева, Ñ– теÑлів, Ñ– каменÑрів Ð´Ð»Ñ Ñтін, Ñ– вони збудували дім Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°.(UA) 2 Самуїлова. 5:12 І переÑвідчивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´, що ГоÑподь поÑтавив його міцно царем над Ізраїлем, Ñ– що Він Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñтво його ради народу Свого ІзраїлÑ.(UA) 2 Самуїлова. 5:13 РДавид узÑв ще наложниць та жінок з ЄруÑалиму по виході його з Хеврону, Ñ– народилиÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– ще Ñини та дочки.(UA) 2 Самуїлова. 5:14 Роце імена народжених йому в ЄруÑалимі: Шаммуа, Ñ– Шовав, Ñ– Ðатан, Ñ– Соломон,(UA) 2 Самуїлова. 5:15 Ñ– Ївхар, Ñ– Елішуа, Ñ– Ðафеґ, Ñ– Яфіа,(UA) 2 Самуїлова. 5:16 Ñ– Елішама, Ñ– ЕліÑда, Ñ– Еліфалет.(UA) 2 Самуїлова. 5:17 І почули филиÑтимлÑни, що Давида помазали царем над Ізраїлем, Ñ– вийшли вÑÑ– филиÑтимлÑни, щоб шукати Давида. І Давид почув про це, Ñ– зійшов до твердині.(UA) 2 Самуїлова. 5:18 РфилиÑтимлÑни прийшли та розташувалиÑÑ Ð² долині Рефаїм.(UA) 2 Самуїлова. 5:19 РДавид запитавÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, говорÑчи: Чи виходити мені проти филиÑтимлÑн? Чи даÑи Ñ—Ñ… у мою руку? І ГоÑподь відказав до Давида: Виходь, бо Ñправді дам филиÑтимлÑн у руку твою!(UA) 2 Самуїлова. 5:20 І прийшов Давид до Баал-Пераціму. І побив Ñ—Ñ… там Давид та й Ñказав: ГоÑподь розірвав ворогів моїх передо мною, Ñк розривають води. Тому він назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Баал-Перацім.(UA) 2 Самуїлова. 5:21 І вони полишили там Ñвоїх божків, а Ñ—Ñ… забрав Давид та люди його.(UA) 2 Самуїлова. 5:22 РфилиÑтимлÑни знову прийшли та розташувалиÑÑ Ð² долині Рефаїм.(UA) 2 Самуїлова. 5:23 І запитавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ ГоÑпода, а Він Ñказав: Ðе виходь, оточи Ñ—Ñ… з-позаду, Ñ– прийди до них від бальзамового ліÑка.(UA) 2 Самуїлова. 5:24 І ÑтанетьÑÑ, коли ти почуєш шелеÑÑ‚ кроку на верховіттÑÑ… бальзамового ліÑка, тоді поÑпішиÑÑ, бо то тоді вийшов ГоÑподь перед тобою, щоб побити филиÑтимÑький табір.(UA) 2 Самуїлова. 5:25 І Давид зробив так, Ñк наказав йому ГоÑподь, Ñ– він побив филиÑтимлÑн від Òеви аж туди, кудою йти до Òезера.(UA) 2 Самуїлова. 6:1 РДавид знову зібрав вибране війÑько в Ізраїлі, тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) 2 Самуїлова. 6:2 І вÑтав та й пішов Давид та ввеÑÑŒ народ, що був з ним з Юдиного Баалу, щоб винеÑти звідти Божого ковчега, що над ним кличетьÑÑ Ð†Ð¼'Ñ, Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода Саваота, що замешкує на херувимах.(UA) 2 Самуїлова. 6:3 І вони поÑтавили Божого ковчега на нового воза, Ñ– винеÑли його з Ðвінадавового дому, що в Òів'Ñ—. РУзза та Ðхйо, Ñини Ðвінадавові, провадили того нового воза.(UA) 2 Самуїлова. 6:4 І неÑли його з Ðвінадавового дому, що в Òів'Ñ—, Ñ– йшли з ковчегом Божим, а Ðхйо йшов перед ковчегом.(UA) 2 Самуїлова. 6:5 РДавид та ввеÑÑŒ Ізраїлів дім грали перед Божим лицем уÑією Ñилою та піÑнÑми, Ñ– на цитрах, Ñ– на арфах, Ñ– на бубнах, на гуÑлах, Ñ– на цимбалах.(UA) 2 Самуїлова. 6:6 І прийшли вони аж до Òорен-Ðахону, а Узза проÑÑ‚Ñг руку до Божого ковчегу, Ñ– Ñхопив його, бо зноровилаÑÑŒ була худоба.(UA) 2 Самуїлова. 6:7 І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на Уззу, Ñ– Бог уразив його там за цю провину. І він помер там при Божому ковчезі.(UA) 2 Самуїлова. 6:8 І запаливÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð² гнів за те, що ГоÑподь покарав Уззу, Ñ– він назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Перец-Узза, Ñ– так воно зветьÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ.(UA) 2 Самуїлова. 6:9 І Давид злÑкавÑÑ Ð“Ð¾Ñпода того Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: Як увійде до мене ГоÑподній ковчег?(UA) 2 Самуїлова. 6:10 І не хотів Давид переноÑити ГоÑподнього ковчега до Ñебе, до Давидового МіÑта, а Ñкерував його Давид до дому ґатÑнина Овед-Едома.(UA) 2 Самуїлова. 6:11 І пробував ГоÑподній ковчег у домі ґатÑнина Овед-Едома три міÑÑці, Ñ– ГоÑподь поблагоÑловив Овед-Едома та ввеÑÑŒ його дім.(UA) 2 Самуїлова. 6:12 І донеÑено цареві Давидові, говорÑчи: ГоÑподь поблагоÑловив дім Овед-Едома та вÑе, що його, ради ковчегу Божого. І пішов Давид, Ñ– Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ ковчега з дому Овед-Едома до Давидового МіÑта з радіÑÑ‚ÑŽ.(UA) 2 Самуїлова. 6:13 І ÑталоÑÑ, коли Ñ‚Ñ–, хто Ð½Ñ–Ñ Ð“Ð¾Ñподнього ковчега, Ñтупали шіÑÑ‚ÑŒ кроків, то він приноÑив у жертву вола та відгодовану штуку худоби.(UA) 2 Самуїлова. 6:14 РДавид танцював перед ГоÑподнім лицем зо вÑієї Ñили. І Давид був оперезаний ллÑним ефодом.(UA) 2 Самуїлова. 6:15 І Давид та ввеÑÑŒ Ізраїлів дім неÑли ГоÑподнього ковчега з окриком та з ÑурмленнÑм Ñурми.(UA) 2 Самуїлова. 6:16 І ÑталоÑÑ, коли ГоÑподній ковчег увійшов до Давидового МіÑта, то Мелхола, Саулова дочка, виглÑдала через вікно, Ñ– побачила Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, що танцював та Ñкакав перед ГоÑподнім лицем. І вона погордила ним у Ñерці Ñвоєму.(UA) 2 Самуїлова. 6:17 І принеÑли ГоÑподнього ковчега, Ñ– поÑтавили його на міÑці його Ñеред намету, що Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ поÑтавив Давид. І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем та жертву мирну.(UA) 2 Самуїлова. 6:18 Рколи Давид Ñкінчив приноÑити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви, то він поблагоÑловив народ Іменем ГоÑпода Саваота.(UA) 2 Самуїлова. 6:19 І він роздав Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього народу, Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього Ізраїлевого натовпу, від чоловіка й аж до жінки, Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ по одному буханцеві хліба, по одному кавалкові печеного м'ÑÑа та по одному виноградному калачеві. І пішов увеÑÑŒ народ кожен до дому Ñвого.(UA) 2 Самуїлова. 6:20 І вернувÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´, щоб поблагоÑловити Ñвій дім. І вийшла Мелхола, Саулова дочка, навпроти Давида й Ñказала: Який Ñлавний був Ñьогодні Ізраїлів цар, що обнажавÑÑ Ñьогодні на очах невільниць Ñвоїх рабів, Ñк обнажуєтьÑÑ Ñкий з пуÑтунів!(UA) 2 Самуїлова. 6:21 І Ñказав Давид до Мелхоли: Перед лицем ГоÑпода, що вибрав мене над твого батька та над увеÑÑŒ дім його, Ñ– наказав мені бути володарем над ГоÑподнім народом, над Ізраїлем, буду веÑелитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем!(UA) 2 Самуїлова. 6:22 І коли Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ погорджений ще більш від того, Ñ– буду низький у Ñвоїх очах, то при невільницÑÑ…, що ти говорила, Ñ– при них Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ шанований!(UA) 2 Самуїлова. 6:23 І в Мелхоли, Саулової дочки, по цьому не було їй дитини аж до Ð´Ð½Ñ Ñмерти Ñ—Ñ—.(UA) 2 Самуїлова. 7:1 І ÑталоÑÑ, коли цар оÑів у Ñвоєму домі, а ГоÑподь дав йому відпочинути від уÑÑ–Ñ… ворогів його навколо,(UA) 2 Самуїлова. 7:2 то цар Ñказав до пророка Ðатана: ПодивиÑÑ, Ñ Ñиджу в кедровому домі, а Божий ковчег знаходитьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ завіÑою!(UA) 2 Самуїлова. 7:3 І Ñказав Ðатан до царÑ: УÑе, що в Ñерці твоїм, іди й зроби, бо ГоÑподь з тобою.(UA) 2 Самуїлова. 7:4 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— ночі, Ñ– було ГоÑподнє Ñлово до Ðатана, кажучи:(UA) 2 Самуїлова. 7:5 Іди й Ñкажеш до раба Мого, до Давида: Так Ñказав ГоÑподь: Чи ти збудуєш Мені дім на Моє пробуваннÑ?(UA) 2 Самуїлова. 7:6 Бо Я не пробував у домі від Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ Ізраїлевих Ñинів з Єгипту й аж до цього днÑ, але ходив у наметі та в шатрі.(UA) 2 Самуїлова. 7:7 Скрізь, де ходив Я поміж Ізраїлевими Ñинами, чи промовив Я хоч Ñлово з Ñким із Ізраїлевих племен, Ñкому наказав Я паÑти народа Мого, ІзраїлÑ, говорÑчи: Чому не збудували ви Мені кедрового дому?(UA) 2 Самуїлова. 7:8 Ртепер так Ñкажеш Моєму рабові Давидові: Так Ñказав ГоÑподь Саваот: Я взÑв тебе з паÑовиÑька, Ñк ходив ти за отарою, щоб ти Ñтав володарем над народом Моїм, над Ізраїлем.(UA) 2 Самуїлова. 7:9 І був Я з тобою в уÑьому, де ти ходив, Ñ– вигубив Я вÑÑ–Ñ… ворогів твоїх з-перед тебе, Ñ– зробив тобі велике ім'Ñ, Ñк ім'Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ… на землі.(UA) 2 Самуїлова. 7:10 І вÑтановив Я міÑце Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Мого, Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, Ñ– він пробуватиме на Ñвоєму міÑці, Ñ– не буде вже непокоєний, Ñ– кривдники не будуть більше гнобити його, Ñк перед тим.(UA) 2 Самуїлова. 7:11 Рвід того днÑ, Ñк Я наÑтановив Ñуддів над народом Моїм, Ізраїлем, то Я дав тобі мир від уÑÑ–Ñ… ворогів твоїх. І ГоÑподь об'ÑвлÑÑ” тобі, що ГоÑподь побудує тобі дім.(UA) 2 Самуїлова. 7:12 Коли виповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— дні, Ñ– ти лÑжеш із Ñвоїми батьками, то Я поÑтавлю по тобі наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, що вийде з утроби твоєї, Ñ– зміцню його царÑтво.(UA) 2 Самуїлова. 7:13 Він збудує дім Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, а Я зміцню преÑтола його царÑтва навіки.(UA) 2 Самуїлова. 7:14 Я буду йому за Батька, а він буде Мені за Ñина. Коли він Ñкривить дорогу Ñвою, то Я покараю його людÑькою палицею та поразами людÑьких Ñинів.(UA) 2 Самуїлова. 7:15 Та миліÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð½Ðµ відхилитьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього, Ñк відхилив Я Ñ—Ñ— від Саула, Ñкого Я відкинув перед Тобою.(UA) 2 Самуїлова. 7:16 І буде певним твій дім та царÑтво твоє аж навіки перед тобою. ПреÑтол твій буде міцно ÑтоÑти аж навіки!(UA) 2 Самуїлова. 7:17 Як уÑÑ– ці Ñлова, Ñк уÑе це видіннÑ, так говорив Ðатан до Давида.(UA) 2 Самуїлова. 7:18 Тоді прийшов цар Давид, Ñ– Ñів перед ГоÑподнім лицем та й Ñказав: Хто Ñ, ГоÑподи Боже, Ñ– що мій дім, що Ти привів мене аж Ñюди?(UA) 2 Самуїлова. 7:19 Та й це ще було мале в очах Твоїх, ГоÑподи Боже, Ñ– Ти говорив також про Свого раба в будуччині. Рце за законом людÑьким, ГоÑподи Боже!(UA) 2 Самуїлова. 7:20 І що ще більше говоритиме Давид Тобі? Та Ти знаєш Свого раба, ГоÑподи Боже!(UA) 2 Самуїлова. 7:21 Ради Ñлова Свого та за Ñерцем Своїм Ти зробив уÑÑŽ цю величніÑÑ‚ÑŒ, звіщаючи це Своєму рабові.(UA) 2 Самуїлова. 7:22 Тому Ти великий, ГоÑподи Боже, бо немає такого, Ñк Ти, Ñ– немає Бога, окрім Тебе, згідно з уÑім, що ми чули Ñвоїми ушима.(UA) 2 Самуїлова. 7:23 Ð Ñкий Ñ” ще один люд на землі, Ñк Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народ, Ñ– щоб уÑтановити йому Своє ЙменнÑ, Ñ– щоб учинити вам цю величніÑÑ‚ÑŒ, та Ñтрашні речі Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Краю ради народу Свого, Ñкого викупив Собі з Єгипту, від людей та від богів його?(UA) 2 Самуїлова. 7:24 І Ти зміцнив Собі народ Свій, ІзраїлÑ, Собі за народ аж навіки, Ñ– Ти, ГоÑподи, Ñтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… за Бога.(UA) 2 Самуїлова. 7:25 Ртепер, ГоÑподи Боже, затверди аж навіки те Ñлово, що Ти говорив про Свого раба та про дім його, Ñ– вчини, Ñк Ти говорив!(UA) 2 Самуїлова. 7:26 Ðехай буде великим Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” аж навіки, щоб говорити: ГоÑподь Саваот Бог над Ізраїлем! Рдім Твого раба Давида буде міцно ÑтоÑти перед лицем Твоїм!(UA) 2 Самуїлова. 7:27 Бо Ти, ГоÑподи Саваоте, Боже Ізраїлів, об'Ñвив Своєму рабові, говорÑчи: Збудую тобі дім, тому раб Твій здобувÑÑ Ð½Ð° відвагу помолитиÑÑ Ð´Ð¾ Тебе цією молитвою!(UA) 2 Самуїлова. 7:28 Ртепер, ГоÑподи Боже, Ти Той Бог, а Ñлова Твої будуть правдою, Ñ– Ти говорив Своєму рабові це добро.(UA) 2 Самуїлова. 7:29 Ртепер зволь поблагоÑловити дім Свого раба, щоб був навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, ГоÑподи Боже, говорив це, Ñ– від Твого благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ поблагоÑловлений навіки дім раба Твого!(UA) 2 Самуїлова. 8:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– побив Давид филиÑтимлÑн, Ñ– поконав Ñ—Ñ…. І взÑв Давид керму влади з руки филиÑтимлÑн.(UA) 2 Самуїлова. 8:2 І побив він Моава, Ñ– перемірÑв Ñ—Ñ… шнуром, поклав Ñ—Ñ… на землю, Ñ– відмірÑв два шнури на побиттÑ, а повен шнур на позоÑÑ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ житті. І Ñтали моавитÑни Давидовими рабами, Ñкі приноÑили йому данину.(UA) 2 Самуїлова. 8:3 І побив Давид Òадад'езера, Ñина Рехова, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¦Ð¾Ð²Ð¸, коли той ішов був відновити владу Ñвою при річці Ефраті.(UA) 2 Самуїлова. 8:4 І здобув Давид від нього тиÑÑчу й Ñім Ñотень їздців та двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка пішого. РконÑм уÑÑ–Ñ… тих колеÑниць Давид попідрізував жили, Ñ– позоÑтавив із того Ñто колеÑниць.(UA) 2 Самуїлова. 8:5 І прийшов Ðрам дамаÑький, щоб допомогти Гадад'езерові, цареві Цови, та Давид побив в Ðрамі двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі чоловіка.(UA) 2 Самуїлова. 8:6 І наÑтановив Давид залоги в дамаÑькому Ðрамі, Ñ– Ñтав Ðрам Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð° за рабів, що приноÑили данину йому, а ГоÑподь допомагав Давидові в уÑьому, де він ходив.(UA) 2 Самуїлова. 8:7 І забрав Давид золоті щити, що були в рабів Òадад'езера, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ… до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 8:8 Рз Бетаху та з Беротаю, міÑÑ‚ Гадад'езерових, цар Давид узÑв дуже багато міді.(UA) 2 Самуїлова. 8:9 Рколи почув Тоі, цар Хамоту, що Давид побив уÑе війÑько Гадад'езера,(UA) 2 Самуїлова. 8:10 то Тоі поÑлав Ñвого Ñина Йорама до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, щоб повітати його, та щоб поблагоÑловити його за те, що він завжди воював з Гадад'езером та побив його, бо Тоі воював проти Гадад'езера. Рв руці його були речі золоті, Ñ– речі Ñрібні, Ñ– речі мідÑні.(UA) 2 Самуїлова. 8:11 Також Ñ—Ñ… приÑвÑтив цар Давид ГоÑподеві разом зо Ñріблом та золотом, що він приÑвÑтив був із забраного в уÑÑ–Ñ… народів, Ñких він здобув:(UA) 2 Самуїлова. 8:12 з Ðраму, Ñ– з Моаву, Ñ– з Ñинів Ðммона, Ñ– з филиÑтимлÑн, Ñ– з Ðмалика, Ñ– зо здобичі Гадад'езера, Ñина Рехова, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¦Ð¾Ð²Ð¸.(UA) 2 Самуїлова. 8:13 І здобув Давид Ñобі ім'Ñ, коли він вернувÑÑ Ð· Ð¿Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–ÑімнадцÑти тиÑÑч Ðраму в Беґе-Мелах.(UA) 2 Самуїлова. 8:14 І він поÑтавив залоги в Едомі, в уÑьому Едомі поÑтавив залоги. І Ñтав увеÑÑŒ Едом за рабів Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°. І допомагав ГоÑподь Давидові в уÑьому, де він ходив.(UA) 2 Самуїлова. 8:15 І царював Давид над уÑім Ізраїлем, Ñ– чинив Давид Ñуд та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього народу Ñвого.(UA) 2 Самуїлова. 8:16 РЙоав, Ñин Церуї, був над війÑьком, а ЙоÑафат, Ñин Ðхілудів, був канцлером.(UA) 2 Самуїлова. 8:17 РСадок, Ñин Ðхітува, та Ðхімелех, Ñин ЕвіÑтара, були ÑвÑщеники, Ð¡ÐµÑ€Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ² пиÑарем.(UA) 2 Самуїлова. 8:18 РБенаÑ, Ñин ЄгоÑди, був над КеретÑнином та над ПелетÑнином. РДавидові Ñини були начальниками царÑького двору.(UA) 2 Самуїлова. 9:1 І Ñказав Давид: Чи Ñ” ще хто, хто позоÑтавÑÑ Ð· Саулового дому? Я зроблю йому лаÑку ради Йонатана.(UA) 2 Самуїлова. 9:2 Рпри Сауловім домі був раб, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ціва. І покликали його до Давида, а цар Ñказав йому: Чи ти Ціва? Ртой відказав: Раб твій!(UA) 2 Самуїлова. 9:3 І Ñказав цар: Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² йому Божу лаÑку? І Ñказав Ціва до царÑ: Є ще Ñин Йонатанів, кривий на ноги.(UA) 2 Самуїлова. 9:4 І Ñказав йому цар: Де він? РЦіва відказав цареві: ОÑÑŒ він у домі Махіра, Ðмміїлового Ñина, в Ло-Деварі.(UA) 2 Самуїлова. 9:5 І цар Давид поÑлав, Ñ– взÑв його з дому Махіра, Ðмміїлового Ñина, із Ло-Девару.(UA) 2 Самуїлова. 9:6 І прийшов Мефівошет, Ñин Йонатана, Саулового Ñина, до Давида, Ñ– впав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє й поклонивÑÑ. І Давид Ñказав: Мефівошете! Ртой відказав: ОÑÑŒ твій раб!(UA) 2 Самуїлова. 9:7 І Ñказав йому Давид: Ðе бійÑÑ, бо Ñправді зроблю тобі лаÑку ради батька твого Йонатана, Ñ– зверну тобі вÑе поле твого батька Саула. Рти будеш завжди Ñ—Ñти хліб при моєму Ñтолі.(UA) 2 Самуїлова. 9:8 Ртой уклонивÑÑ Ð¹ Ñказав: Що твій раб, що ти звернувÑÑ Ð´Ð¾ такого мертвого пÑа, Ñк Ñ?(UA) 2 Самуїлова. 9:9 Рцар кликнув до Ціви, Саулового Ñлуги, Ñ– до нього Ñказав: УÑе, що було Саулове та вÑього його дому, Ñ Ð´Ð°Ð² Ñинові твого пана.(UA) 2 Самуїлова. 9:10 І будеш працювати йому на землі ти й Ñини твої та раби твої. І будеш приноÑити з урожаю, Ñ– буде хліб Ð´Ð»Ñ Ñина твого пана, Ñ– він буде його Ñ—Ñти. РМефівошет, Ñин пана твого, буде завжди Ñ—Ñти хліб при моєму Ñтолі. РЦіва мав п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ Ñинів та двадцÑÑ‚ÑŒ рабів.(UA) 2 Самуїлова. 9:11 І Ñказав Ціва до царÑ: УÑе, Ñк накаже мій пан цар Ñвоєму рабові, так зробить твій раб. РМефівошет Ñказав цар буде Ñ—Ñти при моєму Ñтолі, Ñк один із царÑьких Ñинів.(UA) 2 Самуїлова. 9:12 РМефівошет мав малого Ñина, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Міха. І вÑÑ–, хто мешкав у домі Ціви, були раби Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÑ„Ñ–Ð²Ð¾ÑˆÐµÑ‚Ð°.(UA) 2 Самуїлова. 9:13 РМефівошет Ñидів в ЄруÑалимі, бо він завжди їв при царÑькому Ñтолі. І він був кривий на обидві Ñвої ноги.(UA) 2 Самуїлова. 10:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– помер цар аммонітÑький, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ганун.(UA) 2 Самуїлова. 10:2 І Ñказав Давид: Зроблю Ñ Ð»Ð°Ñку Ганунові, Ðахашевому Ñинові, Ñк батько його зробив був лаÑку мені. І поÑлав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через Ñвоїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітÑького краю.(UA) 2 Самуїлова. 10:3 РаммонітÑькі кнÑзі Ñказали до пана Ñвого Гануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що поÑлав тобі потішителів? Чи ж Давид поÑлав до тебе Ñвоїх Ñлуг не на те, щоб оглÑнули міÑто та щоб його вивідати, а потім знищити його?(UA) 2 Самуїлова. 10:4 І взÑв Ганун Давидових Ñлуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу на половину, аж до ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, та й відпуÑтив Ñ—Ñ….(UA) 2 Самуїлова. 10:5 І донеÑли про це Давидові, а він поÑлав назуÑтріч їм, бо Ñ‚Ñ– мужі були дуже оÑоромлені. І цар їм Ñказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відроÑте вам борода, потім повернетеÑÑŒ.(UA) 2 Самуїлова. 10:6 І побачили аммонітÑни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітÑни поÑлали й найнÑли Ðрам-Бет-Рехову й Ðрам-Цови, двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч піхотинців, та Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐœÐ°Ð°Ñ…Ð¸, тиÑÑчу чоловіка, Ñ– тов'Ñн дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка.(UA) 2 Самуїлова. 10:7 Рколи Давид прочув про це, то поÑлав Йоава та вÑе лицарÑьке війÑько.(UA) 2 Самуїлова. 10:8 І повиходили аммонітÑни, Ñ– вÑтановилиÑÑ Ð´Ð¾ бою при вході до брами. Ð Ðрам-Цова, Ñ– Рехов, Ñ– Тов'Ñнин, Ñ– Мааха, вони Ñамі були на полі.(UA) 2 Самуїлова. 10:9 І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього Ñпереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й уÑтановив Ñ—Ñ… навпроти Ðрама.(UA) 2 Самуїлова. 10:10 Ррешту народу дав під руку Ñвого брата ÐвшаÑ, Ñ– вÑтановив навпроти аммонітÑн,(UA) 2 Самуїлова. 10:11 Ñ– Ñказав: Якщо Ðрам буде Ñильніший від мене, то будеш мені на поміч, а Ñкщо аммонітÑни будуть Ñильніші від тебе, то Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ допомагати тобі.(UA) 2 Самуїлова. 10:12 Будь мужній, Ñ– Ñтаньмо міцно за народ наш та за міÑта нашого Бога, а ГоÑподь нехай зробить, що добре в очах Його!(UA) 2 Самуїлова. 10:13 Рколи Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Ðрамом, то Ñ‚Ñ– повтікали перед ним.(UA) 2 Самуїлова. 10:14 РаммонітÑни побачили, що втік Ðрам, то й вони повтікали перед Ðвішаєм, Ñ– ввійшли до міÑта. І вернувÑÑ Ð™Ð¾Ð°Ð² від аммонітÑн Ñ– ввійшов до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 10:15 Рколи побачив Ðрам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралиÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼.(UA) 2 Самуїлова. 10:16 І поÑлав Гадад'езер, Ñ– вивів Ðрама, що з другого боку Річки, Ñ– ввійшли вони до Геламу. РШовах, провідник Гадад'езерового війÑька, був перед ними.(UA) 2 Самуїлова. 10:17 І було донеÑено Давидові, Ñ– він зібрав уÑього ІзраїлÑ, Ñ– перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. Ð Ðрам уÑтановивÑÑ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Давида, Ñ– воював із ним.(UA) 2 Самуїлова. 10:18 І побіг Ðрам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Ðраму Ñім Ñотень колеÑниць та Ñорок тиÑÑч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війÑька його, Ñ– той там помер.(UA) 2 Самуїлова. 10:19 Рколи вÑÑ– царі, підлеглі Гадад'езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилиÑÑ Ð· Ізраїлем, Ñ– Ñлужили йому. І Ðрам уже боÑвÑÑ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¸ аммонітÑнам.(UA) 2 Самуїлова. 11:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ року, у Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ царів на війну, то поÑлав Давид Йоава й Ñвоїх Ñлуг із ним, та вÑього ІзраїлÑ, Ñ– вони вигубили аммонітÑн й облÑгли Раббу. РДавид Ñидів в ЄруÑалимі.(UA) 2 Самуїлова. 11:2 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€, Ñ– вÑтав Давид із ложа Ñвого, Ñ– проходжувавÑÑ Ð½Ð° даху царÑького дому. І побачив він із даху жінку, що купалаÑÑ. Рта жінка була дуже вродлива.(UA) 2 Самуїлова. 11:3 І поÑлав Давид, Ñ– запитавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ ту жінку. РпоÑланий Ñказав: Таж то Ð’Ñ–Ñ€ÑавіÑ, ЕліÑмова дочка, жінка хіттеÑнина Урії!(UA) 2 Самуїлова. 11:4 І поÑлав Давид поÑланців, Ñ– взÑв Ñ—Ñ—. І вона прийшла до нього, Ñ– він поклавÑÑ Ð· нею. Рвона очиÑтилаÑÑ Ð· нечиÑтоÑти Ñвоєї, Ñ– вернулаÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого дому.(UA) 2 Самуїлова. 11:5 І завагітніла та жінка. І поÑлала вона, Ñ– донеÑла Давидові й Ñказала: Я завагітніла!(UA) 2 Самуїлова. 11:6 РДавид поÑлав до Йоава: Пошли мені хіттеÑнина Урію. І Йоав поÑлав Урію до Давида.(UA) 2 Самуїлова. 11:7 І прийшов Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð´Ð¾ нього, а Давид запитавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñтан Йоава, Ñ– про Ñтан народу, Ñ– про Ñтан війни.(UA) 2 Самуїлова. 11:8 І Ñказав Давид до Урії: Іди до Ñвого дому та обмий Ñвої ноги. І вийшов Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð· царÑького дому, а за ним понеÑли гоÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñького.(UA) 2 Самуїлова. 11:9 Та Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ñпав при вході до царÑького дому з уÑіма Ñлугами пана Ñвого, а до Ñвого дому не пішов.(UA) 2 Самуїлова. 11:10 І донеÑли Давидові, говорÑчи: Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð½Ðµ пішов до дому Ñвого. І Ñказав Давид до Урії: Чи ж не з дороги ти приходиш? Чому ти не пішов до Ñвого дому?(UA) 2 Самуїлова. 11:11 І Ñказав Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Давида: Ковчег Ñ– Ізраїль та Юда ÑидÑÑ‚ÑŒ у шатрах, а пан мій Йоав та раби мого пана таборують на голому полі. Ð Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ до Ñвого дому, щоб Ñ—Ñти й пити та лежати зо Ñвоєю жінкою? КлÑнуÑÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñм твоїм та життÑм душі твоєї, що не зроблю Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ñ— речі!(UA) 2 Самуїлова. 11:12 І Ñказав Давид до Урії: ПозоÑтаньÑÑ Ñ‚ÑƒÑ‚ Ñ– Ñьогодні, а взавтра Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ‰Ñƒ тебе. І позоÑтававÑÑ Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð² ЄруÑалимі того Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ð´Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 2 Самуїлова. 11:13 І покликав його Давид, Ñ– той їв та пив перед ним, а він підпоїв його. І вийшов він увечорі, щоб поклаÑтиÑÑ Ð½Ð° ложі Ñвоїм разом зо Ñлугами пана Ñвого, а до дому Ñвого не пішов.(UA) 2 Самуїлова. 11:14 І ÑталоÑÑ Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ¾Ð¼, Ñ– напиÑав Давид лиÑта до Йоава, Ñ– поÑлав через Урію.(UA) 2 Самуїлова. 11:15 Рв лиÑÑ‚Ñ– тому він напиÑав так: ПоÑтавте Урію напереді найтÑжчого бою, Ñ– відÑтупіте від нього, щоб він був ударений, Ñ– помер.(UA) 2 Самуїлова. 11:16 І ÑталоÑÑ, коли Йоав обложував міÑто, то поÑтавив Урію на те міÑце, про Ñке знав, що там хоробрі мужі.(UA) 2 Самуїлова. 11:17 І вийшли люди того міÑта, Ñ– воювали з Йоавом, Ñ– впали дехто з народу, із Давидових Ñлуг, Ñ– повмирали, також хіттеÑнин УріÑ.(UA) 2 Самуїлова. 11:18 І поÑлав Йоав, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– про вÑÑ– Ñправи того бою.(UA) 2 Самуїлова. 11:19 І наказав він поÑлові, говорÑчи: Як покінчиш ти оповідати цареві про вÑÑ– Ñправи того бою,(UA) 2 Самуїлова. 11:20 Ñ– буде, Ñкщо ти розгніваєш царÑ, Ñ– він Ñкаже тобі: Чого ви так близько підійшли до міÑта воювати? Чи ви не знали, що будуть кидати на Ð²Ð°Ñ Ð·-над муру?(UA) 2 Самуїлова. 11:21 Хто забив був Ðвімелеха, Єруббешетового Ñина? Чи не жінка кинула на нього горішнього ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ñ–Ð´ жорен з муру, Ñ– він помер у Тевеці? Чого ви близько підійшли до муру? То ти Ñкажеш: Помер також хіттеÑнин УріÑ.(UA) 2 Самуїлова. 11:22 І пішов поÑол Ñ– прийшов, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– вÑе, що поÑлав був Йоав.(UA) 2 Самуїлова. 11:23 І Ñказав поÑол Давидові: Вони Ñтали Ñильніші за наÑ, Ñ– вийшли проти Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° поле, та ми були переможцÑми над ними аж до входу в браму.(UA) 2 Самуїлова. 11:24 Ð Ñтрільці ÑтрілÑли на твоїх рабів з муру, Ñ– померли дехто з царевих рабів, а також помер твій раб хіттеÑнин УріÑ.(UA) 2 Самуїлова. 11:25 І Ñказав Давид до поÑла: Так Ñкажеш до Йоава: Ðехай не буде злою в очах твоїх Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡, бо меч пожирає то цього, то того. ПідÑиль війну Ñвою проти міÑта, та й розвали його! І підбадьор його, Йоава!(UA) 2 Самуїлова. 11:26 І прочула Урієва жінка, що помер Ñ—Ñ— чоловік УріÑ, Ñ– голоÑила за Ñвоїм чоловіком.(UA) 2 Самуїлова. 11:27 Ð Ñк минула жалоба, то Давид поÑлав, Ñ– забрав Ñ—Ñ— до Ñвого дому, Ñ– вона Ñтала йому за жінку, Ñ– породила йому Ñина. Та в ГоÑподніх очах була злою та річ, що оце зробив був Давид.(UA) 2 Самуїлова. 12:1 І поÑлав ГоÑподь Ðатана до Давида, а він прийшов до нього та й Ñказав йому: Два чоловіки були в одному міÑÑ‚Ñ–, один заможний, а один убогий.(UA) 2 Самуїлова. 12:2 У заможного було дуже багато худоби дрібної та худоби великої.(UA) 2 Самуїлова. 12:3 Рвбогий нічого не мав, окрім однієї малої овечки, Ñку він набув та утримував при житті. І роÑла вона з ним та з Ñинами його разом, із кавалка хліба його їла й з Келіха його пила, та на лоні його лежала, Ñ– була йому Ñк дочка.(UA) 2 Самуїлова. 12:4 І прийшов до багатого чоловіка подорожній, та той жалував узÑти з худоби Ñвоєї дрібної чи з худоби Ñвоєї великої, щоб ÑпорÑдити їжу Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, що до нього прийшов, Ñ– він узÑв овечку того вбогого чоловіка, Ñ– ÑпорÑдив Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ°, що до нього прийшов...(UA) 2 Самуїлова. 12:5 І Ñильно запалав Давидів гнів на того чоловіка, Ñ– він Ñказав до Ðатана: Як живий ГоÑподь, вартий Ñмерти той чоловік, що чинить таке.(UA) 2 Самуїлова. 12:6 Ровечку він оплатить чотирикротно, за те, що зробив таку річ, Ñ– за те, що не змилоÑердивÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 12:7 І Ñказав Ðатан до Давида: Ти той чоловік! Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Я помазав тебе над Ізраїлем, Ñ– Я ÑÐ¿Ð°Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ з Саулової руки.(UA) 2 Самуїлова. 12:8 І дав тобі дім твого пана, та жінок пана твого на лоно твоє, Ñ– дав тобі дім Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° Юди, а Ñкщо цього мало, то додам тобі ще цього та того.(UA) 2 Самуїлова. 12:9 І чому ти зневажив ГоÑподнє Ñлово, Ñ– вчинив це зло в очах Його? ХіттеÑнина Урію вбив ти мечем, а його дружину взÑв Ñобі за жінку. Рйого вбив мечем Ðммонових Ñинів.(UA) 2 Самуїлова. 12:10 Ртепер не відÑтупить меч від твого дому аж навіки за те, що зневажив ти Мене, Ñ– взÑв дружину хіттеÑника Урії, щоб була тобі за жінку.(UA) 2 Самуїлова. 12:11 Так Ñказав ГоÑподь: ОÑÑŒ Я наведу на тебе зло з твого дому, Ñ– заберу жінок твоїх на очах твоїх, Ñ– дам ближньому твоєму, а він покладетьÑÑ Ð· жінками твоїми при Ñвітлі цього ÑонцÑ.(UA) 2 Самуїлова. 12:12 Хоч ти вчинив потаємно, а Я зроблю цю річ перед уÑім Ізраїлем та перед Ñонцем.(UA) 2 Самуїлова. 12:13 І Ñказав Давид до Ðатана: Згрішив Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподом! Ð Ðатан Ñказав до Давида: І ГоÑподь знÑв твій гріх, не помреш!(UA) 2 Самуїлова. 12:14 Та що ти Ñпонукав Ð·Ð½ÐµÐ²Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода цією річчю, то Ñин твій, народжений тобі, конче помре.(UA) 2 Самуїлова. 12:15 І пішов Ðатан до Ñвого дому, а ГоÑподь уразив дитÑ, що Давидові породила Урієва жінка, Ñ– воно захворіло.(UA) 2 Самуїлова. 12:16 РДавид молив Бога за дитинку, Ñ– поÑтив Давид, Ñ– входив до кімнати, Ñ– ночував, поклавшиÑÑŒ на землю.(UA) 2 Самуїлова. 12:17 І прийшли Ñтарші його дому до нього, щоб піднÑти його з землі, та він не хотів, Ñ– не підкріпивÑÑ Ð· ними хлібом.(UA) 2 Самуїлова. 12:18 І ÑталоÑÑ Ñьомого днÑ, Ñ– померло те дитÑ, а Давидові Ñлуги боÑлиÑÑ Ð´Ð¾Ð½ÐµÑти йому, що померло те дитÑ, бо казали: ОÑÑŒ Ñк була та дитина живою, говорили ми до нього, та не Ñлухав він нашого голоÑу; а Ñк ми Ñкажемо до нього: Померло це дитÑ, то ще вчинить щоÑÑŒ лихе.(UA) 2 Самуїлова. 12:19 РДавид побачив, що Ñлуги його шепочутьÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ Ñобою, Ñ– зрозумів Давид, що померло те дитÑ. І Ñказав Давид до Ñвоїх Ñлуг: Чи не померло те дитÑ? Ð Ñ‚Ñ– відказали: Померло.(UA) 2 Самуїлова. 12:20 І звівÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ із землі, Ñ– помивÑÑ, Ñ– намаÑтивÑÑ, Ñ– змінив Ñвою одежу, Ñ– ввійшов до ГоÑподнього дому та й поклонивÑÑ. Потому ввійшов до Ñвого дому, Ñ– захотів Ñ—Ñти, Ñ– поклали йому хліба, Ñ– він їв.(UA) 2 Самуїлова. 12:21 І Ñказали йому Ñлуги його: Що це за річ, Ñку ти вчинив? Коли те Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ð¶Ð¸Ð»Ð¾, ти поÑтив та плакав; а Ñк померло те дитÑ, ти вÑтав та й їв хліб?(UA) 2 Самуїлова. 12:22 Рвін відказав: Коли те Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‰Ðµ жило, Ñ Ð¿Ð¾Ñтив та плакав, бо казав: Хто знає, може ГоÑподь учинить мені миліÑÑ‚ÑŒ, Ñ– буде жити Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‚Ðµ?(UA) 2 Самуїлова. 12:23 Ртепер, померло воно. Ðащо то Ñ Ð± поÑтив? Чи зможу ще повернути його? Я піду до нього, а воно не вернетьÑÑ Ð´Ð¾ мене...(UA) 2 Самуїлова. 12:24 І потішив Давид жінку Ñвою Ð’Ñ–Ñ€Ñавію, Ñ– прийшов до неї, Ñ– ліг із нею. І вона вродила Ñина, а він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Соломон. І ГоÑподь полюбив його,(UA) 2 Самуїлова. 12:25 Ñ– поÑлав пророка Ðатана, Ñ– той назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Єдід'Ñ, ради ГоÑпода.(UA) 2 Самуїлова. 12:26 РЙоав воював з Раббою аммонітÑн, Ñ– здобув царÑьке міÑто.(UA) 2 Самуїлова. 12:27 І поÑлав Йоав поÑлів до Давида, Ñ– Ñказав: Воював Ñ Ð· Раббою, Ñ– здобув Ñ Ð¼Ñ–Ñто води.(UA) 2 Самуїлова. 12:28 Ртепер збери решту народу, Ñ– таборуй Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ñта, та здобудь його, щоб не здобув те міÑто Ñ, Ñ– щоб не було воно назване моїм ім'Ñм.(UA) 2 Самуїлова. 12:29 І зібрав Давид увеÑÑŒ народ, Ñ– пішов до Рабби, Ñ– воював із нею, та й здобув Ñ—Ñ—.(UA) 2 Самуїлова. 12:30 І взÑв він корону з голови їхнього царÑ, а вага Ñ—Ñ— талант золота, та дорогий камінь, Ñ– Давид поклав Ñ—Ñ— на Ñвою голову. І він Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ багато здобичі з того міÑта.(UA) 2 Самуїлова. 12:31 Рнарод, що був у ньому, він повиводив, Ñ– поклав Ñ—Ñ… під пилку, Ñ– під залізні долота та під залізні Ñокири, Ñ– позаганÑв Ñ—Ñ… до цегельнÑної печі. І так робив він уÑім аммонітÑьким міÑтам. І вернувÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ та ввеÑÑŒ народ до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 13:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, мав ÐвеÑалом, Ñин Давидів, уродливу ÑеÑтру, а ім'Ñ Ñ—Ð¹ Тамара. І покохав Ñ—Ñ— Ðмнон, Ñин Давидів.(UA) 2 Самуїлова. 13:2 І вболівав Ðмнон так, що він аж захворів через Ñвою ÑеÑтру Тамару, бо вона була дівчина, Ñ– Ðмнонові здавалоÑÑ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ´Ð½Ð¾ щоÑÑŒ їй зробити.(UA) 2 Самуїлова. 13:3 Ð Ðмнон мав товариша, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Йонадав, Ñин Шім'Ñ—, Давидового брата. І Йонадав був чоловік дуже хитрий.(UA) 2 Самуїлова. 13:4 І він Ñказав йому: Чого ти, царевичу, такий марний щоранку? Чи ж не розповіÑи мені? І Ñказав йому Ðмнон: Я кохаю Тамару, ÑеÑтру брата Ñвого ÐвеÑалома.(UA) 2 Самуїлова. 13:5 І Ñказав йому Йонадав: ЛÑж на ложі Ñвоєму, Ñ– вдавай хворого. Рколи прийде твій батько, щоб побачити тебе, то Ñкажи йому: Ðехай прийде ÑеÑтра Ð¼Ð¾Ñ Ð¢Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ð°, Ñ– нехай підкріпить мене хлібом, Ñ– нехай зробить на моїх очах ту їжу, щоб Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² та їв із руки Ñ—Ñ—.(UA) 2 Самуїлова. 13:6 І поклавÑÑ Ðмнон, Ñ– вдавав хворого, а цар прийшов побачити його. І Ñказав Ðмнон до царÑ: Ðехай прийде ÑеÑтра Ð¼Ð¾Ñ Ð¢Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ð°, Ñ– нехай Ñпече на моїх очах два млинці, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð¿Ð¾Ñ—Ð¼ з Ñ—Ñ— руки.(UA) 2 Самуїлова. 13:7 І поÑлав Давид до Тамари, до дому, говорÑчи: Іди до дому твого брата Ðмнона, Ñ– приготов йому їжу.(UA) 2 Самуїлова. 13:8 І прийшла Тамара до дому Ñвого брата Ðмнона, а він лежить. І взÑла вона Ñ‚Ñ–Ñта, Ñ– заміÑила, Ñ– приготовила на очах його, та й Ñпекла млинці.(UA) 2 Самуїлова. 13:9 І взÑла вона Ñковорідку, Ñ– виложила перед ним, та він відмовивÑÑ Ñ—Ñти. І Ñказав Ðмнон: Випровадь від мене вÑÑ–Ñ… людей. І повиходили від нього вÑÑ– люди.(UA) 2 Самуїлова. 13:10 І Ñказав Ðмнон: ПринеÑи їжу до кімнати, Ñ– Ñ Ð·'їм із твоєї руки. І взÑла Тамара млинці, що приготовила, та й принеÑла Ñвоєму братові Ðмнонові до кімнати.(UA) 2 Самуїлова. 13:11 І вона принеÑла до нього, щоб їв, а він Ñхопив Ñ—Ñ—, та й Ñказав до неї: Ходи, лÑж зо мною, Ð¼Ð¾Ñ ÑеÑтро!...(UA) 2 Самуїлова. 13:12 Рвона йому відказала: ÐÑ–, брате мій, не безчеÑÑ‚ÑŒ мене, бо не робитьÑÑ Ñ‚Ð°Ðº в Ізраїлі! Ðе роби цієї гидоти.(UA) 2 Самуїлова. 13:13 І куди Ñ Ð¿Ð¾Ð½ÐµÑу Ñвою ганьбу? Рти Ñтанеш, Ñк один із мерзотників в Ізраїлі. Ти переговори з царем, Ñ– він не відмовить віддати мене тобі...(UA) 2 Самуїлова. 13:14 Та він не хотів Ñлухати Ñ—Ñ— голоÑу. І був він Ñильніший від неї, Ñ– збезчеÑтив Ñ—Ñ—, Ñ– лежав із нею...(UA) 2 Самуїлова. 13:15 І по цьому дуже зненавидів Ñ—Ñ— Ðмнон великою ненавиÑÑ‚ÑŽ, бо Ñ†Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸ÑÑ‚ÑŒ, Ñкою він зненавидів Ñ—Ñ—, була більша від любови, Ñкою любив Ñ—Ñ—. І Ñказав до неї Ðмнон: УÑтавай, іди Ñобі...(UA) 2 Самуїлова. 13:16 Рвона відказав йому: Через це велике зло, по тому, що зробив ти зо мною, хочеш ще вигнати мене? Та він не хотів Ñ—Ñ— Ñлухати.(UA) 2 Самуїлова. 13:17 І покликав він юнака Ñвого, Ñлугу Ñвого, та й Ñказав: Виженіть оцю від мене геть, Ñ– замкни за нею двері...(UA) 2 Самуїлова. 13:18 Рна ній була квітчаÑта туніка, бо так завжди вбиралиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñькі дочки, панни. І його Ñлуга випровадив Ñ—Ñ— назовні, Ñ– замкнув за нею двері.(UA) 2 Самуїлова. 13:19 РТамара поÑипала попелом Ñвою голову, а квітчаÑту туніку, що була на ній, роздерла, Ñ– поклала руку Ñвою на голову Ñвою, Ñ– вÑе ходила та голоÑила...(UA) 2 Самуїлова. 13:20 І Ñказав до неї брат Ñ—Ñ— ÐвеÑалом: Чи брат твій Ðмнон був із тобою? Ртепер, ÑеÑтро моÑ, мовчи, брат же твій він! Ðе бери цієї речі до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого... І оÑіла Тамара, знівечена, у домі брата Ñвого ÐвеÑалома.(UA) 2 Самуїлова. 13:21 Рцар Давид почув про це вÑе, Ñ– Ñильно розгнівавÑÑ!(UA) 2 Самуїлова. 13:22 І не говорив ÐвеÑалом з Ðмноном ні про добре, ні про зле, бо ÐвеÑалом зненавидів Ðмнона за те, що той збезчеÑтив ÑеÑтру його Тамару.(UA) 2 Самуїлова. 13:23 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ двох роках, Ñ– мав ÐвеÑалом ÑÑ‚Ñ€Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð²ÐµÑ†ÑŒ у Баал-Хацорі, що при Єфремі, Ñ– ÐвеÑалом закликав уÑÑ–Ñ… царÑьких Ñинів.(UA) 2 Самуїлова. 13:24 І прийшов ÐвеÑалом до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: ОÑÑŒ у раба твого ÑтриженнÑ, нехай піде цар та раби його з твоїм рабом.(UA) 2 Самуїлова. 13:25 І Ñказав цар до ÐвеÑалома: ÐÑ–, Ñину мій, не підемо ж ми вÑÑ–, щоб не бути тобі на Ñ‚Ñготу. І той Ñильно проÑив його, та він не хотів піти, але поблагоÑловив його.(UA) 2 Самуїлова. 13:26 І Ñказав ÐвеÑалом: Ð Ñк ні, нехай піде з нами брат мій Ðмнон! І Ñказав йому цар: Чого від піде з тобою?(UA) 2 Самуїлова. 13:27 Та ÐвеÑалом Ñильно проÑив його, Ñ– він поÑлав з ним Ðмнона та вÑÑ–Ñ… царÑьких Ñинів.(UA) 2 Самуїлова. 13:28 Ð ÐвеÑалом загадав юнакам Ñвоїм, говорÑчи: ДивітьÑÑ, Ñк Ðмнон звеÑеліє на Ñерці від вина, то Ñкажу вам: Ударте Ðмнона! Ñ– ви вб'єте його. Ðе бійтеÑÑ, чи ж не Ñ Ð·Ð°Ð³Ð°Ð´Ð°Ð² вам? Будьте міцні та відважні!...(UA) 2 Самуїлова. 13:29 І зробили ÐвеÑаломові юнаки Ðмнонові, Ñк загадав був ÐвеÑалом. РцарÑькі Ñини повÑтавали, Ñ– Ñіли верхи кожен на мула Ñвого, та й повтікали.(UA) 2 Самуїлова. 13:30 І ÑталоÑÑ, були вони ще в дорозі, а віÑтка прийшла до Давида така: ÐвеÑалом повбивав уÑÑ–Ñ… царÑьких Ñинів, Ñ– не позоÑталоÑÑ Ð· них ні одного...(UA) 2 Самуїлова. 13:31 І цар уÑтав, Ñ– роздер шати Ñвої, та й упав на землю, Ñ– вÑÑ– Ñлуги його ÑтоÑли при ньому з роздертими шатами.(UA) 2 Самуїлова. 13:32 І відповів Йонадав, Ñин Шім'Ñ—, Давидового брата, та й Ñказав: Ðехай не каже мій пан: УÑÑ–Ñ… юнаків, царÑьких Ñинів, повбивали, бо помер тільки Ñам Ðмнон. Бо на наказ ÐвеÑалома це було вирішене від днÑ, Ñк той збезчеÑтив ÑеÑтру його Тамару.(UA) 2 Самуїлова. 13:33 Ртепер нехай мій пан цар не кладе на Ñвоє Ñерце такого, говорÑчи: УÑÑ– царÑькі Ñини повмирали, бо помер тільки Ñам Ðмнон.(UA) 2 Самуїлова. 13:34 І ÐвеÑалом утік. Рюнак вартівник звів Ñвої очі й побачив, аж оÑÑŒ чиÑленний народ іде дорогою, що була за ним, від боку гори.(UA) 2 Самуїлова. 13:35 І Ñказав Йонадав до царÑ: ОÑÑŒ прийшли царÑькі Ñини, Ñк Ñлово раба твого, так ÑталоÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 13:36 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñкінчив він говорити, аж оÑÑŒ поприходили царÑькі Ñини, Ñ– піднеÑли Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° й плакали. Ртакож цар та вÑÑ– Ñлуги його плакали вельми ревним плачем...(UA) 2 Самуїлова. 13:37 Ð ÐвеÑалом утік, Ñ– пішов до ТалмаÑ, Ðмміхурового Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ò‘ÐµÑˆÑƒÑ€Ñького. РДавид був у жалобі за Ñином Ñвоїм уÑÑ– Ñ‚Ñ– дні.(UA) 2 Самуїлова. 13:38 Ð ÐвеÑалом утік, Ñ– пішов до Òешуру, Ñ– пробув там три роки.(UA) 2 Самуїлова. 13:39 І переÑтав цар Давид гніватиÑÑ Ð½Ð° ÐвеÑалома, бо він був зчаÑом потішений за Ðмнона, що помер.(UA) 2 Самуїлова. 14:1 РЙоав, Ñин Церуї, пізнав, що цареве Ñерце прихилилоÑÑ Ð´Ð¾ ÐвеÑалома.(UA) 2 Самуїлова. 14:2 І поÑлав Йоав до Текої, Ñ– взÑв звідти мудру жінку, та й Ñказав до неї: Удавай жалобу, Ñ– вбериÑÑŒ у жалобні шати, Ñ– не намащуйÑÑ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð¾ÑŽ, Ñ– будеш, Ñк та жінка, що багато днів у жалобі за померлим.(UA) 2 Самуїлова. 14:3 І прийдеш ти до царÑ, та й Ñкажеш до нього таке то Ñлово. І Йоав поклав ці Ñлова в Ñ—Ñ— уÑта.(UA) 2 Самуїлова. 14:4 І говорила та текоїтÑнка до царÑ, Ñ– впала на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на землю, Ñ– вклонилаÑÑ Ñ‚Ð° й Ñказала: Поможи, царю!(UA) 2 Самуїлова. 14:5 І Ñказав до неї цар: Що тобі? Рта відказала: Та Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° вдова, а чоловік мій помер.(UA) 2 Самуїлова. 14:6 Рв невільниці твоєї двоє Ñинів. І поÑварилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ обидва в полі, а Ñ€Ñтівника між ними не було, Ñ– вдарив один одного, та й убив його.(UA) 2 Самуїлова. 14:7 РоÑÑŒ увеÑÑŒ рід уÑтав на невільницю твою та й кажуть: Видай убійника Ñвого брата, Ñ– ми вб'ємо його за душу його брата, Ñкого він убив, Ñ– вигубимо також ÑпадкоємцÑ. І погаÑÑÑ‚ÑŒ вони оÑтанню Ñ–Ñкру мою, Ñка позоÑталаÑÑ, щоб не лишити моєму чоловікові ані йменнÑ, ані нащадків на поверхні землі...(UA) 2 Самуїлова. 14:8 І Ñказав цар до тієї жінки: Іди до Ñвого дому, а Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð¶Ñƒ про тебе.(UA) 2 Самуїлова. 14:9 І Ñказала та текоїтÑнка до царÑ: Ðа мене, пане мій царю, той гріх, та на дім мого батька, а цар та трон його невинні.(UA) 2 Самуїлова. 14:10 І Ñказав цар: Того, хто буде говорити на тебе, приведеш його до мене, Ñ– він більш уже не займе тебе.(UA) 2 Самуїлова. 14:11 Та вона відказала: Ðехай згадає цар ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб не помножити на згубу меÑника за кров та щоб вони не погубили мого Ñина. Рвін відказав: Як живий ГоÑподь, не впаде на землю й волоÑина Ñина твого!(UA) 2 Самуїлова. 14:12 І Ñказала та жінка: Ðехай но Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñкаже Ñлово до Ñвого пана царÑ! Рвін відказав: Говори!(UA) 2 Самуїлова. 14:13 І Ñказала та жінка: Рчому ти так думаєш проти Божого народу? Бо цар, коли Ñказав таке Ñлово, Ñам Ñебе обвинуватив, бо цар не вертає Ñвого вигнанцÑ.(UA) 2 Самуїлова. 14:14 Бо ми конче помремо, Ñ– ми Ñк та вода, вилита на землю, що Ñ—Ñ— не зібрати. Та Бог не знищить душі, Ñ– Він задумав не відвернути від Себе відігнаного.(UA) 2 Самуїлова. 14:15 І оце тепер прийшла Ñ Ñказати панові моєму цареві оцю Ñправу, бо той народ наÑтрашив мене. І Ñказала Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ: Ðехай Ñкажу Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ–, може виконає цар Ñлово Ñвоєї невільниці.(UA) 2 Самуїлова. 14:16 Бо цар виÑлухає, щоб урÑтувати Ñвою невільницю з руки того чоловіка, що хоче вигубити мене та мого Ñина разом із Божого Ñпадку.(UA) 2 Самуїлова. 14:17 І Ñказала Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ: Ðехай ÑтанетьÑÑ Ñлово мого пана Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° втіху мені, бо мій пан цар Ñк Ðнгол Божий, Ñ– розуміє добре та зле. РГоÑподь, Бог твій, буде з тобою!(UA) 2 Самуїлова. 14:18 Рцар відповів та й Ñказав до тієї жінки: Ðе заховай передо мною нічого, про що Ñ Ñпитаю тебе. І Ñказала та жінка: Ðехай же говорить пан мій цар!(UA) 2 Самуїлова. 14:19 І цар Ñказав: Чи не Йоавова рука з тобою в уÑьому цьому? І відповіла та жінка та й Ñказала: Як жива душа моÑ, пане мій царю, не можна відхилитиÑÑ Ð°Ð½Ñ– праворуч, ані ліворуч від уÑього, що говорив мій пан цар, бо твій раб Йоав він наказав мені це, Ñ– він уклав в уÑта твоєї невільниці вÑÑ– ці Ñлова.(UA) 2 Самуїлова. 14:20 Щоб змінити виглÑд тієї Ñправи, раб твій Йоав зробив оцю річ. Рпан мій мудрий, Ñк мудрий Божий Ðнгол, щоб знати про вÑе, що на землі.(UA) 2 Самуїлова. 14:21 І Ñказав цар до Йоава: ОÑÑŒ зробив ти цю річ, тож піди, поверни того юнака, ÐвеÑалома!(UA) 2 Самуїлова. 14:22 І впав Йоав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на землю, Ñ– поклонивÑÑ, та й поблагоÑловив царÑ. І Ñказав Йоав: Сьогодні раб твій пізнав, що знайшов лаÑку в очах твоїх, пане мій царю, бо цар виконав Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого раба.(UA) 2 Самуїлова. 14:23 І вÑтав Йоав Ñ– пішов до Òешуру, Ñ– привів ÐвеÑалома до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 14:24 Рцар Ñказав: Ðехай він вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого дому, але Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ не побачить. І вернувÑÑ ÐвеÑалом до дому Ñвого, та царÑького Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ðµ бачив.(UA) 2 Самуїлова. 14:25 Ртакого вродливого мужа, Ñк ÐвеÑалом, не було в уÑьому Ізраїлі, щоб був так дуже хвалений, від Ñтопи ноги його й аж до верху голови його не було в ньому вади.(UA) 2 Самуїлова. 14:26 Рколи він голив Ñвою голову, а голив він щороку, бо Ñ‚Ñжке було волоÑÑÑ Ð½Ð° ньому, тому голив його то важив волоÑÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ Ñвоєї на двіÑÑ‚Ñ– шеклів царÑької ваги.(UA) 2 Самуїлова. 14:27 І народилиÑÑ ÐвеÑаломові троє Ñинів та одна дочка, а ім'Ñ Ñ—Ð¹ Тамара. Вона була жінка вродлива з виглÑду.(UA) 2 Самуїлова. 14:28 І Ñидів ÐвеÑалом в ЄруÑалимі два роки чаÑу, а царÑького Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ðµ бачив.(UA) 2 Самуїлова. 14:29 І поÑлав ÐвеÑалом до Йоава, щоб поÑлати його до царÑ, та він не хотів прийти до нього. І поÑлав він іще другий раз, та той не хотів прийти.(UA) 2 Самуїлова. 14:30 І Ñказав він до Ñвоїх Ñлуг: ПоглÑньте на Йоавову ділÑнку полÑ, що поруч мого, а в нього там Ñчмінь, ідіть Ñ– підпаліть його огнем. І ÐвеÑаломові Ñлуги підпалили ту ділÑнку Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¾Ð³Ð½ÐµÐ¼.(UA) 2 Самуїлова. 14:31 Тоді Йоав уÑтав Ñ– прийшов до ÐвеÑалома до дому, та й Ñказав йому: Ðащо Ñлуги твої підпалили огнем ту мою ділÑнку полÑ?(UA) 2 Самуїлова. 14:32 І Ñказав ÐвеÑалом до Йоава: Я ж поÑилав до тебе, говорÑчи: Прийди Ñюди, Ñ– нехай Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ»ÑŽ тебе до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñказати: Чого Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² із Òешуру? Добре було б мені ще лишатиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼. Ртепер нехай Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ царÑьке обличчÑ, а Ñкщо Ñ” на мені гріх, то нехай уб'Ñ” мене...(UA) 2 Самуїлова. 14:33 І прийшов Йоав до царÑ, Ñ– розповів йому те. І покликав він ÐвеÑалома, а той прийшов до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й поклонивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ обличчÑм Ñвоїм до землі. Рцар поцілував ÐвеÑалома...(UA) 2 Самуїлова. 15:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– завів Ñобі ÐвеÑалом повоза та коні, та п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка, що бігали перед ним.(UA) 2 Самуїлова. 15:2 І вÑтавав ÐвеÑалом рано, та й Ñтавав при дорозі до брами. І, бувало, кожного чоловіка, що мав Ñуперечку та йшов до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° Ñуд, то ÐвеÑалом кликав його та й питав: З Ñкого ти міÑта? І той говорив: З одного з Ізраїлевих племен твій раб.(UA) 2 Самуїлова. 15:3 І говорив до нього ÐвеÑалом: ДивиÑÑ, Ñлова твої добрі та Ñлушні, та в Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð° кому тебе виÑлухати.(UA) 2 Самуїлова. 15:4 І говорив ÐвеÑалом: Коли б мене наÑтановлено Ñуддею в Краю, то до мене приходив би кожен чоловік, що мав би Ñуперечку чи Ñудову Ñправу, а Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð² би його.(UA) 2 Самуїлова. 15:5 І, бувало, коли хто підходив поклонитиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, то він проÑÑ‚Ñгав Ñвою руку, Ñ– хапав його та цілував його.(UA) 2 Самуїлова. 15:6 І робив ÐвеÑалом, Ñк оÑÑŒ це, уÑьому Ізраїлеві, хто приходив на Ñуд до царÑ. І крав ÐвеÑалом ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… людей!(UA) 2 Самуїлова. 15:7 І ÑталоÑÑ Ð² кінці Ñорока літ, Ñ– Ñказав ÐвеÑалом до царÑ: Піду Ñ Ñ‚Ð° виповню обітницю мою, що Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ñ†Ñв був ГоÑподеві в Хевроні.(UA) 2 Самуїлова. 15:8 Бо раб твій, коли оÑів був у Òешурі в Ðрамі, Ñклав обітницю, говорÑчи: Якщо ГоÑподь Ñправді поверне мене до ЄруÑалиму, то Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñлужити ГоÑподеві.(UA) 2 Самуїлова. 15:9 І Ñказав йому цар: Іди з миром! І той уÑтав та й пішов до Хеврону.(UA) 2 Самуїлова. 15:10 І порозÑилав ÐвеÑалом вивідувачів по вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племенах, говорÑчи: Коли ви почуєте ÑÑƒÑ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñурми, то Ñкажете: Зацарював ÐвеÑалом у Хевроні!(UA) 2 Самуїлова. 15:11 Рз ÐвеÑаломом пішли двіÑÑ‚Ñ– чоловіка з ЄруÑалиму, що були покликані; а йшли вони в проÑтоті Ñвоїй, Ñ– нічого не знали.(UA) 2 Самуїлова. 15:12 І поÑлав ÐвеÑалом покликати ґілонÑнина Ðхітофела, Давидового дорадника, з його міÑта з Òіло, Ñк він мав приноÑити жертви. І був то Ñильний бунт, Ñ– народ вÑе змножувавÑÑ Ð· ÐвеÑаломом.(UA) 2 Самуїлова. 15:13 І прийшов віÑник до Давида, говорÑчи: Серце ізраїльтÑн Ñтало за ÐвеÑаломом.(UA) 2 Самуїлова. 15:14 І Ñказав Давид до вÑÑ–Ñ… Ñвоїх Ñлуг, що були з ним в ЄруÑалимі: УÑтавайте Ñ– втікаймо, а то не зможемо втекти перед ÐвеÑаломом. ПоÑпішіть відійти, щоб він не поÑпішив Ñ– не догнав наÑ, Ñ– щоб не було нам від нього лиха, Ñ– не побив цього міÑта віÑÑ‚Ñ€Ñм меча.(UA) 2 Самуїлова. 15:15 І Ñказали цареві царÑькі раби: УÑе, що вибере наш пан цар, то при тому твої раби!(UA) 2 Самуїлова. 15:16 І вийшов цар та ввеÑÑŒ його дім пішки, а цар позоÑтавив деÑÑÑ‚ÑŒ жінок наложниць, щоб Ñтерегли дім.(UA) 2 Самуїлова. 15:17 І вийшов цар та ввеÑÑŒ народ пішки, Ñ– Ñтали вони в Бет-Гамерхаку.(UA) 2 Самуїлова. 15:18 РвÑÑ– його Ñлуги йшли перед ним, а також уÑÑ– керетÑни й уÑÑ– пелетÑни та вÑÑ– ґатÑни, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень чоловіка, що прийшли були пішки з Òату, ішли перед царем.(UA) 2 Самуїлова. 15:19 Рцар Ñказав до ґатÑнина ІттаÑ: Чого підеш Ñ– ти з нами? ВерниÑÑ, Ñ– Ñиди з тим царем, бо ти чужий та й вигнанець зо Ñвого міÑцÑ.(UA) 2 Самуїлова. 15:20 Учора прийшов ти, а Ñьогодні Ñ Ð¼Ð°Ð² би турбувати тебе йти з нами? Ð Ñ Ð¹Ð´Ñƒ, куди піду, куди доведетьÑÑ. ВерниÑÑ, Ñ– забери братів Ñвоїх із Ñобою. РГоÑподь учинить тобі миліÑÑ‚ÑŒ та правду!(UA) 2 Самуїлова. 15:21 І відповів Іттай до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: Як живий ГоÑподь Ñ– живий мій пан цар, тільки в тому міÑці, в Ñкому буде мій пан цар, чи то на Ñмерть, чи то на життÑ, то там буде твій раб!(UA) 2 Самуїлова. 15:22 І Ñказав Давид до ІттаÑ: Іди й перейди! І перейшов ґатÑнин Іттай та вÑÑ– його люди, та вÑÑ– діти, що були з ним.(UA) 2 Самуїлова. 15:23 РввеÑÑŒ той Край плакав ревним голоÑом, Ñ– ввеÑÑŒ народ переходив. Рцар переходив потік Кедрон, Ñ– ввеÑÑŒ народ переходив дорогою до пуÑтині.(UA) 2 Самуїлова. 15:24 РоÑÑŒ ішли й Садок та вÑÑ– Левити з ним, що неÑли ковчега Божого заповіту. І вони поÑтавили Божого ковчега, а ЕвіÑтар приноÑив цілопаленнÑ, аж поки ввеÑÑŒ народ не вийшов із міÑта.(UA) 2 Самуїлова. 15:25 І Ñказав цар до Садока: Поверни Божого ковчега до міÑта. Якщо Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð´Ñƒ миліÑÑ‚ÑŒ у ГоÑподніх очах, Ñ– Він поверне мене, то Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ Його та Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 2 Самуїлова. 15:26 Ð Ñкщо Він Ñкаже так: Ðе бажаю тебе, оÑÑŒ Ñ: нехай зробить мені, Ñк добре в очах Його.(UA) 2 Самуїлова. 15:27 І Ñказав цар до ÑвÑщеника Садока: Чи ти бачиш це вÑе? ВерниÑÑ Ð· миром до міÑта, а Ñин твій Ðхімаац та Ñин ЕвіÑтарів Йонатан, обидва ваші Ñини будуть із вами.(UA) 2 Самуїлова. 15:28 ГлÑдіть, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ проволікати в Ñтепах цієї пуÑтині, аж поки не прийде від Ð²Ð°Ñ Ñлово, щоб повідомити мене.(UA) 2 Самуїлова. 15:29 І повернув Садок та ЕвіÑтар Божого ковчега до ЄруÑалиму, та й оÑілиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) 2 Самуїлова. 15:30 РДавид Ñходив узбіччÑм на гору Оливну, та вÑе плакав. Рголова його була покрита, Ñ– він ішов боÑий. РввеÑÑŒ народ, що був із ним, уÑÑ– позакривали голову Ñвою, Ñ– вÑе йшли та плакали...(UA) 2 Самуїлова. 15:31 РДавидові донеÑли, говорÑчи: Ðхітофел Ñеред зрадників з ÐвеÑаломом. І Давид Ñказав: ГоÑподи, учини ж нерозумною Ðхітофелову раду!(UA) 2 Самуїлова. 15:32 І ÑталоÑÑ, коли вийшов Давид на верхів'Ñ, де вклонÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð¾Ð²Ñ–, аж оÑÑŒ навпроти нього аркеÑнин Хушай у роздертій туніці, а порох на його голові.(UA) 2 Самуїлова. 15:33 І Ñказав йому Давид: Якщо ти підеш зо мною, то будеш мені Ñ‚Ñгарем.(UA) 2 Самуїлова. 15:34 Ð Ñкщо вернешÑÑ Ð´Ð¾ міÑта й Ñкажеш ÐвеÑаломові: Я буду раб твій, о царю! Я був віддавна рабом батька твого, а тепер Ñ Ñ‚Ð²Ñ–Ð¹ раб, то зламаєш мені Ðхітофелеву раду.(UA) 2 Самуїлова. 15:35 І чи ж не будуть там із тобою ÑвÑщеники Садок та ЕвіÑтар? І ÑтанетьÑÑ, уÑÑку річ, Ñку ти почуєш із царевого дому, розповіÑи ÑвÑщеникам Садокові та ЕвіÑтарові.(UA) 2 Самуїлова. 15:36 ОÑÑŒ там із ними двоє їхніх Ñинів: Ðхімаац у Садока та Йонатан у ЕвіÑтара Ñ– ви пошлете через них до мене кожне Ñлово, Ñке почуєте.(UA) 2 Самуїлова. 15:37 І ввійшов Хушай, Давидів друг, до міÑта. Ð ÐвеÑалом також увійшов до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 16:1 Рколи Давид пройшов трохи з верхів'Ñ, аж оÑÑŒ Ціва, Мефівошетів Ñлуга назуÑтріч йому, та пара в'ючених оÑлів, а на них двіÑÑ‚Ñ– хлібів, Ñ– Ñто в'Ñзок родзинок, Ñ– Ñто літніх плодів, та бурдюк вина.(UA) 2 Самуїлова. 16:2 І Ñказав цар до Ціви: Що це тобі? РЦіва відказав: Ці оÑли Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñького дому на їзду, а хліб та літні плоди на їду юнакам, а вино на Ð¿Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð¼ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð¾Ð¼Ñƒ в пуÑтині.(UA) 2 Самуїлова. 16:3 І Ñказав цар: Рде Ñин твого пана? РЦіва відказав цареві: Он він Ñидить в ЄруÑалимі, бо Ñказав: Сьогодні Ізраїлів дім поверне мені царÑтво мого батька.(UA) 2 Самуїлова. 16:4 І Ñказав цар до Ціви: ОÑÑŒ тобі вÑе, що в Мефівошета. РЦіва відказав, уклонившиÑÑŒ: Ðехай Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð´Ñƒ лаÑку в очах твоїх, пане мій царю.(UA) 2 Самуїлова. 16:5 І прийшов цар Давид до Бахуріму, аж оÑÑŒ виходить ізвідти чоловік з роду Саулового дому, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Шім'Ñ—, Ñин Òерин. Він ішов Ñ– вÑе проклинав.(UA) 2 Самуїлова. 16:6 І він кидав каміннÑм на Давида та на вÑÑ–Ñ… рабів Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, хоч увеÑÑŒ народ та вÑÑ– лицарі були на правиці його та на лівиці його.(UA) 2 Самуїлова. 16:7 І отак говорив Шім'Ñ— в прокльоні Ñвоїм: Іди, іди геть, кривавий переÑтупнику та чоловіче негідний!(UA) 2 Самуїлова. 16:8 ГоÑподь обернув на тебе вÑÑŽ кров Саулового дому, що зацарював ти заміÑÑ‚ÑŒ нього. І віддав ГоÑподь царÑтво в руку Ñина твого ÐвеÑалома, а ти оÑÑŒ у Ñвоєму злі, бо ти кривавий переÑтупник!...(UA) 2 Самуїлова. 16:9 І Ñказав до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðвішай, Ñин Церуї: Ðащо проклинає цей мертвий Ð¿ÐµÑ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ пана царÑ? Піду Ñ, Ñ– зітну йому голову!(UA) 2 Самуїлова. 16:10 Рцар відказав: Що обходить це мене та ваÑ, Ñини Церуїні? Що він проклинає, то це ГоÑподь йому Ñказав: ПроклÑни Давида! Рхто Ñкаже: Ðащо ти так зробив?(UA) 2 Самуїлова. 16:11 І Ñказав Давид до ÐÐ²Ñ–ÑˆÐ°Ñ Ñ‚Ð° до вÑÑ–Ñ… Ñвоїх Ñлуг: ОÑÑŒ Ñин мій, що вийшов з утроби моєї, шукає моєї душі, а що вже говорити про цього веніÑминівцÑ! Дайте йому Ñпокій, Ñ– нехай проклинає, бо так наказав йому зробити ГоÑподь!(UA) 2 Самуїлова. 16:12 Може зглÑнетьÑÑ Ð“Ð¾Ñподь над моєю бідою, Ñ– поверне мені цього Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð¼ заміÑÑ‚ÑŒ його проклÑÑ‚Ñ‚Ñ...(UA) 2 Самуїлова. 16:13 І йшов Давид та люди його дорогою, а Шім'Ñ— йшов узбіччÑм гори навпроти нього. І він ішов та вÑе проклинав, Ñ– кидав каміннÑм на нього, та порошив порохом.(UA) 2 Самуїлова. 16:14 І прийшов цар та ввеÑÑŒ народ, що був із ним, змучені, Ñ– відідхнули там.(UA) 2 Самуїлова. 16:15 Ð ÐвеÑалом та ввеÑÑŒ ізраїльÑький народ увійшли до ЄруÑалиму, а з ними Ðхітофел.(UA) 2 Самуїлова. 16:16 І ÑталоÑÑ, Ñк прийшов аркеÑнин Хушай, Давидів товариш, до ÐвеÑалома, то Ñказав Хушай до ÐвеÑалома: Ðехай живе цар, нехай живе цар!(UA) 2 Самуїлова. 16:17 І Ñказав ÐвеÑалом до ХушаÑ: Це така лаÑка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð· приÑтелем твоїм? Чому не пішов ти з Ñвоїм приÑтелем?(UA) 2 Самуїлова. 16:18 І Ñказав Хушай до ÐвеÑалома: ÐÑ–, бо кого вибрав ГоÑподь та цей народ, та кожен Ізраїлів муж, то Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ його, Ñ– з ним позоÑтануÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 16:19 Рподруге, кому Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñлужити? Чи ж не Ñинові його? Як Ñлужив Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾Ð²Ñ– твоєму, так буду й тобі.(UA) 2 Самуїлова. 16:20 І Ñказав ÐвеÑалом до Ðхітофела: Дайте пораду, що маємо робити.(UA) 2 Самуїлова. 16:21 І Ñказав Ðхітофел до ÐвеÑалома: Прийди до наложниць Ñвого батька, Ñких він позоÑтавив Ñтерегти дім. І коли почує ввеÑÑŒ Ізраїль, що Ñтав ти зненавиджений у Ñвого батька, то зміцнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ¸ вÑім, хто з тобою.(UA) 2 Самуїлова. 16:22 І розтÑгли ÐвеÑаломові намета на даху, Ñ– ÐвеÑалом прийшов до наложниць батька Ñвого на очах уÑього ІзраїлÑ.(UA) 2 Самуїлова. 16:23 Ð Ðхітофелова порада, Ñку він радив тими днÑми, була така певна, Ñк питати про Боже Ñлово, така була Ðхітофелова порада Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐвеÑалома!(UA) 2 Самуїлова. 17:1 І Ñказав Ðхітофел до ÐвеÑалома: Виберу Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка, Ñ– вÑтану, Ñ– поженуÑÑ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— ночі за Давидом.(UA) 2 Самуїлова. 17:2 І нападу Ñ Ð½Ð° нього, а він змучений та ÑлабоÑилий, Ñ– він затремтить, Ñ– повтікає ввеÑÑŒ народ, що з ним, а Ñ Ð²Ð±'ÑŽ й Ñамого царÑ.(UA) 2 Самуїлова. 17:3 І наверну Ñ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ до тебе; Ñк не буде чоловіка, Ñкого душі ти шукаєш, то ввеÑÑŒ народ буде мати мир.(UA) 2 Самуїлова. 17:4 І була люба Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ в очах ÐвеÑалома та в очах уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñтарших.(UA) 2 Самуїлова. 17:5 І Ñказав ÐвеÑалом: Поклич теж аркеÑнина ХушаÑ, та нехай поÑлухаємо, що в уÑтах його, нехай Ñкаже також він.(UA) 2 Самуїлова. 17:6 І прийшов Хушай до ÐвеÑалома, а ÐвеÑалом Ñказав до нього, говорÑчи: Отак говорив Ðхітофел. Чи виконаємо Ñлова його? Якщо ні, говори ти.(UA) 2 Самуїлова. 17:7 І Ñказав Хушай до ÐвеÑалома: Ðе добра та рада, Ñку цього разу радив Ðхітофел.(UA) 2 Самуїлова. 17:8 І Ñказав Хушай: Ти знаєш батька Ñвого та людей його, що вони лицарі, та розлючені вони, Ñк медведицÑ, позбавлена на полі дітей. Рбатько твій воÑк, Ñ– не буде ночувати з народом.(UA) 2 Самуїлова. 17:9 ОÑÑŒ тепер він ховаєтьÑÑ Ð² одній з Ñм, або в іншому міÑці. І коли б ÑталоÑÑ, що хтоÑÑŒ упаде Ñеред них, нападаючих, напочатку, а хтобудь почує та Ñкаже: СталаÑÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð·ÐºÐ° в народі, Ñкий за ÐвеÑаломом,(UA) 2 Самуїлова. 17:10 а хоча б він Ñ– хоробрий, Ñкого Ñерце Ñк Ñерце лев'Ñче, то Ñправді оÑлабне, бо ввеÑÑŒ Ізраїль знає, що батько твій лицар Ñ– хоробрі Ñ‚Ñ–, що з ним.(UA) 2 Самуїлова. 17:11 Тому раджу Ñ: нехай конче зберетьÑÑ Ð´Ð¾ тебе ввеÑÑŒ Ізраїль від Дана й аж до Беер-Шеви, многотою Ñк піÑок, що над морем, Ñ– ти Ñам підеш до бою.(UA) 2 Самуїлова. 17:12 І прийдемо ми проти нього в одне з міÑць, та й нападемо на нього, Ñк падає роÑа на землю, Ñ– не позоÑтавимо ані при нім, ані між уÑіма людьми, що з ним, ані одного.(UA) 2 Самуїлова. 17:13 Ð Ñкщо він зберетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñкого міÑта, то ввеÑÑŒ Ізраїль занеÑе на те міÑто шнури, та й потÑгнемо його аж до потоку, так, що не залишитьÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ ані камінчика.(UA) 2 Самуїлова. 17:14 І Ñказав ÐвеÑалом та вÑÑ– Ізраїлеві мужі: Ліпша рада аркеÑнина Ð¥ÑƒÑˆÐ°Ñ Ð²Ñ–Ð´ ради Ðхітофелової! Бо це ГоÑподь наказав зламати добру Ðхітофелову раду, щоб ГоÑподь Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð·Ð»Ð¾ на ÐвеÑалома.(UA) 2 Самуїлова. 17:15 І Ñказав Хушай до ÑвÑщеників Садока та ЕвіÑтара: Так Ñ– так радив Ðхітофел ÐвеÑаломові та Ізраїлевим Ñтаршим, а Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸Ð² так Ñ– так.(UA) 2 Самуїлова. 17:16 Ртепер швидко пошліть Ñ– донеÑÑ–Ñ‚ÑŒ Давидові, говорÑчи: Ðе ночуй цієї ночі в Ñтепах пуÑтині, але конче перейди на той бік, щоб не був поглинутий цар та ввеÑÑŒ народ, що з ним.(UA) 2 Самуїлова. 17:17 РЙонатан та Ðхімаац ÑтоÑли в Ен-Роґелі. І пішла Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹ розповіла їм, а вони пішли й донеÑли цареві Давидові, бо не могли ані показатиÑÑ, ані ввійти до міÑта.(UA) 2 Самуїлова. 17:18 Та Ñ—Ñ… побачив один юнак та й Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ ÐвеÑаломові. І вони обидвоє швидко пішли, та й увійшли до дому чоловіка в Бахурімі, що мав колодÑÐ·Ñ Ð½Ð° Ñвоїм подвір'Ñ—, Ñ– ÑпуÑтилиÑÑ Ñ‚ÑƒÐ´Ð¸.(UA) 2 Самуїлова. 17:19 Ржінка Ñ‚Ð°Ñ Ð²Ð·Ñла й розтÑгла заÑлону на верху колодÑзÑ, Ñ– розложила на ньому зерна, Ñ– нічого не було пізнано.(UA) 2 Самуїлова. 17:20 І прийшли ÐвеÑаломові раби до тієї жінки до дому та й Ñказали: Де Ðхімаац та Йонатан? Ржінка та їм Ñказала:(UA) 2 Самуїлова. 17:21 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ їхньому відході, вони вийшли з колодÑзÑ, Ñ– пішли та донеÑли Давидові. І Ñказали вони до Давида: УÑтавайте, Ñ– переходьте швидко воду, бо отак радив на Ð²Ð°Ñ Ðхітофел.(UA) 2 Самуїлова. 17:22 І повÑтавали Давид та ввеÑÑŒ народ, що з ним, та до ранішнього Ñвітла перейшли Йордан, Ñ– не позоÑталоÑÑ Ð°Ð½Ñ– одного, що не перейшов би Йордану.(UA) 2 Самуїлова. 17:23 Рколи Ðхітофел побачив, що порада його не виконана, то оÑідлав оÑла, Ñ– вÑтав та й пішов до Ñвого дому, до Ñвого міÑта. І він зарÑдив про дім Ñвій, та й повіÑивÑÑ, Ñ– помер, Ñ– був похований у гробі Ñвого батька...(UA) 2 Самуїлова. 17:24 РДавид прийшов до Маханаїму, а ÐвеÑалом перейшов Йордан, він та вÑÑ– Ізраїлеві мужі із ним.(UA) 2 Самуїлова. 17:25 І ÐвеÑалом наÑтановив над війÑьком ÐмаÑу заміÑÑ‚ÑŒ Йоава. Ð ÐмаÑа був Ñин чоловіка, що ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Їтра, їзрееліт, Ñкий увійшов був до Ðвіґаїл, дочки Ðахашової, ÑеÑтри Церуї, Йоавиної матері.(UA) 2 Самуїлова. 17:26 І таборував Ізраїль та ÐвеÑалом у ґілеадÑькому краї.(UA) 2 Самуїлова. 17:27 І ÑталоÑÑ, коли Давид прийшов до Маханаїму, то Шові, Ðахашів Ñин з аммонітÑької Рабби, Ñ– Махір, Ðмміелів Ñин з Ло-Девару, Ñ– ґілеадÑнин Барзіллай з Роґеліму(UA) 2 Самуїлова. 17:28 поприноÑили поÑтелі, Ñ– чаші, Ñ– ганчарÑький поÑуд, Ñ– пшениці, Ñ– Ñчменю, Ñ– муки, Ñ– праженого зерна,(UA) 2 Самуїлова. 17:29 Ñ– меду, Ñ– маÑла, Ñ– худобу дрібну, Ñ– товщу з худоби великої, Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð° та Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, що з ним, щоб їли, бо Ñказали: Цей народ голодний Ñ– змучений та Ñпрагнений у пуÑтині.(UA) 2 Самуїлова. 18:1 РДавид переглÑнув народ, що з ним, Ñ– наÑтановив над ними тиÑÑчників та Ñотників.(UA) 2 Самуїлова. 18:2 І поÑлав Давид народ, третину під рукою Йоава, Ñ– третину під рукою ÐвішаÑ, Ñина Церуї, Йоавового брата, а третину під рукою ґатÑнина ІттаÑ. І Ñказав цар до народу: Конче піду також Ñ– Ñ Ð· вами!(UA) 2 Самуїлова. 18:3 Та народ Ñказав: Ти не підеш! Бо Ñкщо ми Ñправді втечемо, вони не звернуть на Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð³Ð¸. І Ñкщо половина Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¼Ð¸Ñ€Ð°Ñ”, вони не звернуть на Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð³Ð¸, бо ти Ñк Ð½Ð°Ñ Ð´ÐµÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. Ртепер буде ліпше, Ñк будеш допомагати нам із міÑта.(UA) 2 Самуїлова. 18:4 І Ñказав до них цар: Що буде добре в очах ваших, зроблю. І Ñтав цар при брамі, а ввеÑÑŒ народ повиходив за ÑотнÑми та за тиÑÑчами.(UA) 2 Самуїлова. 18:5 Рцар наказав Йоавові й Ðвішаєві та Іттаєві, говорÑчи: Обережно будьте мені з моїм юнаком ÐвеÑаломом! РввеÑÑŒ народ чув, Ñк цар наказав уÑім провідникам про ÐвеÑалома.(UA) 2 Самуїлова. 18:6 І вийшов народ на поле навперейми ІзраїлÑ, Ñ– був бій в Єфремовому ліÑÑ–.(UA) 2 Самуїлова. 18:7 І був побитий там Ізраїлів народ Давидовими рабами. І була там того Ð´Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° поразка, полÑгло двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч!(UA) 2 Самуїлова. 18:8 І поширивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ бій по вÑій тій землі, Ñ– того Ð´Ð½Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ народу пожер ліÑ, ніж поїв меч.(UA) 2 Самуїлова. 18:9 І ÑпіткавÑÑ ÐвеÑалом із Давидовими рабами, а ÐвеÑалом їхав на мулі. І підбіг мул під гущавину великого дуба, а його волоÑÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð»ÑƒÑ‚Ð°Ð»Ð¾ÑÑ Ð² дубі, Ñ– він опинивÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ небом та між землею, а мул, що під ним, перебіг...(UA) 2 Самуїлова. 18:10 І побачив це один чоловік, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð™Ð¾Ð°Ð²Ñƒ та й Ñказав: ОÑÑŒ Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² ÐвеÑалома, що виÑить на дубі.(UA) 2 Самуїлова. 18:11 І Ñказав Йоав до чоловіка, що доноÑив йому: ОÑÑŒ ти бачив, а чому ти не вразив його там на землі, а Ñ Ð´Ð°Ð² би був тобі деÑÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла та одного поÑÑа.(UA) 2 Самуїлова. 18:12 І Ñказав той чоловік до Йоава: Рколи б Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð¸Ð² на руці Ñвоїй навіть тиÑÑчу шеклів Ñрібла, не проÑÑ‚Ñгну Ñвоєї руки на царÑького Ñина, бо ми чули на влаÑні вуха, що цар наказав тобі й Ðвішаєві та Іттаєві, говорÑчи: Збережіть мені мого юнака ÐвеÑалома!(UA) 2 Самуїлова. 18:13 Ðбо коли б Ñ Ð´Ð¾Ð¿ÑƒÑтивÑÑ Ð² душі Ñвоїй неправди, а вÑÑка річ не затаїтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ царем! то й ти Ñтав би проти мене.(UA) 2 Самуїлова. 18:14 І Ñказав Йоав: Ðе буду отак зволікати з тобою! І він узÑв три Ñтрілі в руку Ñвою, Ñ– вбив Ñ—Ñ… у Ñерце ÐвеÑалома, що ще живий виÑів на Ñередині дуба...(UA) 2 Самуїлова. 18:15 І оточили його деÑÑÑ‚ÑŒ юнаків, Йоавові зброєноші, Ñ– вдарили ÐвеÑалома, та й убили його...(UA) 2 Самуїлова. 18:16 І заÑурмив Йоав у Ñурму, а народ повернувÑÑ Ð· погоні за Ізраїлем, бо Йоав Ñтримав народ.(UA) 2 Самуїлова. 18:17 І взÑли вони ÐвеÑалома, та й кинули його в ліÑÑ– до великої Ñми, Ñ– накидали над ним дуже велику могилу з каміннÑ, а ввеÑÑŒ Ізраїль повтікав кожен до намету Ñвого.(UA) 2 Самуїлова. 18:18 Ð ÐвеÑалом узÑв був Ñ– поÑтавив Ñобі ще за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого пам'Ñтника, що в царÑькій долині, бо він казав: Ðема в мене Ñина, щоб згадувати про Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”. І він назвав пам'Ñтникові ім'Ñ Ð½Ð° Ñвоє ім'Ñ. І звалоÑÑŒ його: Яд-ÐвеÑалом, Ñ– так зветьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ аж до цього днÑ.(UA) 2 Самуїлова. 18:19 Ð Ðхімаац, Садоків Ñин, Ñказав: Побіжу Ñ Ð¹ Ñповіщу цареві, що ГоÑподь визволив його від руки його ворогів.(UA) 2 Самуїлова. 18:20 І Ñказав йому Йоав: Ðе ти віÑник цього днÑ, а ÑповіÑтиш іншого днÑ. Рцього Ð´Ð½Ñ Ð½Ðµ ÑповіÑтиш тому, що це ж царÑький Ñин помер.(UA) 2 Самуїлова. 18:21 І Ñказав Йоав до кушита: Іди, донеÑи цареві, що ти бачив. Ркушит уклонивÑÑ Ð™Ð¾Ð°Ð²Ð¾Ð²Ñ–, та й побіг.(UA) 2 Самуїлова. 18:22 Ð Ðхімаац, Ñин Садока, знову Ñказав до Йоава: Рнехай буде, що буде! Побіжу й Ñ Ð·Ð° кушитом! Йоав же відказав: Пощо ти побіжиш, мій Ñину, коли нема доброї віÑтки?(UA) 2 Самуїлова. 18:23 Рнехай буде, що буде, побіжу! І той Ñказав йому: Біжи! І побіг Ðхімаац дорогою рівнини, Ñ– випередив кушита.(UA) 2 Самуїлова. 18:24 РДавид Ñидів між двома брамами. Рвартівник пішов на дах брами на мур, Ñ– звів Ñвої очі та й побачив, аж оÑÑŒ біжить Ñамітний чоловік.(UA) 2 Самуїлова. 18:25 І кликнув вартівник, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ–. Рцар Ñказав: Якщо він Ñам, віÑтка в уÑтах його! Рчоловік уÑе йшов та зближавÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 18:26 І побачив вартівник іншого чоловіка, що біг. І кликнув вартівник до Ñторожа брами й Ñказав: ОÑÑŒ біжить Ñамітний чоловік. Рцар Ñказав: І цей зо звіÑткою!(UA) 2 Самуїлова. 18:27 І Ñказав вартівник: Я бачу біг першого, Ñк біг Ðхімааца, Садокового Ñина. Рцар Ñказав: То чоловік добрий, Ñ– приходить з доброю звіÑткою.(UA) 2 Самуїлова. 18:28 І кликнув Ðхімаац, Ñ– Ñказав до царÑ: Мир! І вклонивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ цареві Ñвоїм обличчÑм до землі та й Ñказав: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог твій, що видав людей, Ñкі піднеÑли були руку Ñвою проти мого пана царÑ!(UA) 2 Самуїлова. 18:29 Рцар Ñказав: Чи гаразд із моїм юнаком ÐвеÑаломом? І Ñказав Ðхімаац: Я бачив велике замішаннÑ, коли Йоав поÑилав царÑького раба та мене, твойого раба, та Ñ Ð½Ðµ знаю, що то...(UA) 2 Самуїлова. 18:30 І Ñказав цар: Відійди набік, Ñтань отут. І той відійшов набік та й Ñтав.(UA) 2 Самуїлова. 18:31 Ðж оÑÑŒ приходить кушит. І Ñказав кушит: Ðехай прийме звіÑтку мій пан цар, бо Ñьогодні визволив тебе ГоÑподь від руки вÑÑ–Ñ… повÑтаючих на тебе.(UA) 2 Самуїлова. 18:32 І Ñказав цар до кушита: Чи гаразд із моїм юнаком ÐвеÑаломом? І Ñказав кушит: Ðехай ÑтанетьÑ, Ñк тому юнакові, ворогам мого пана Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° вÑім, що повÑтали на тебе на зло!...(UA) 2 Самуїлова. 18:33 (19-1) І затремтів цар, Ñ– вийшов на горішній поверх брами, та й заплакав. Рколи йшов, то так говорив: Сину мій, ÐвеÑаломе, Ñину мій! Сину мій, ÐвеÑаломе! О, Ñкби Ñ Ð±ÑƒÐ² помер заміÑÑ‚ÑŒ тебе, ÐвеÑаломе! Сину мій, Ñину мій!...(UA) 2 Самуїлова. 19:1 (19-2) РЙоаву донеÑено: ОÑÑŒ цар плаче, Ñ– зачав жалобу по ÐвеÑаломові.(UA) 2 Самуїлова. 19:2 (19-3) І того Ð´Ð½Ñ Ñ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð³Ð° обернулаÑÑ Ð½Ð° жалобу Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього народу, бо того Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ почув, що казали: ЗаÑмутивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ за Ñвоїм Ñином!(UA) 2 Самуїлова. 19:3 (19-4) І прокрадавÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ того днÑ, щоб увійти до міÑта, Ñк прокрадаєтьÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, заÑоромлений Ñвоєю втечею з бою...(UA) 2 Самуїлова. 19:4 (19-5) Рцар закрив Ñвоє обличчÑ. І голоÑив цар Ñильним голоÑом: Сину мій, ÐвеÑаломе! ÐвеÑаломе, Ñину мій! Сину мій!...(UA) 2 Самуїлова. 19:5 (19-6) І прийшов Йоав до дому царÑ, та й Ñказав: Сьогодні ти заÑоромив Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх рабів, Ñкі Ñьогодні врÑтували Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñинів твоїх та дочок твоїх, Ñ– Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ðº твоїх, Ñ– Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†ÑŒ твоїх,(UA) 2 Самуїлова. 19:6 (19-7) через те, що ти любиш тих, хто тебе ненавидить, Ñ– ненавидиш тих, хто тебе любить, бож Ñьогодні ти виÑвив, що нема в тебе вождів ані Ñлуг. Бо Ñьогодні Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що коли б ÐвеÑалом був живий, а ми вÑÑ– Ñьогодні були мертві, то тоді це було б любе в очах твоїх...(UA) 2 Самуїлова. 19:7 (19-8) Ртепер уÑтань, Ñ– говори до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвоїх рабів. Бо приÑÑгаю ГоÑподом, Ñкщо ти не вийдеш, то цієї ночі ніхто не буде ночувати з тобою, Ñ– це буде тобі гірше за вÑÑке зло, що приходило на тебе від молодоÑти твоєї аж дотепер!(UA) 2 Самуїлова. 19:8 (19-9) І цар уÑтав та й заÑів у брамі, а вÑьому народові донеÑли, говорÑчи: ОÑÑŒ цар Ñидить у брамі! І поÑходивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ перед царÑьке обличчÑ, а Ізраїль повтікав кожен до Ñвоїх наметів.(UA) 2 Самуїлова. 19:9 (19-10) І ÑперечавÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ по вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племенах, говорÑчи: Цар урÑтував Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки вÑÑ–Ñ… наших ворогів, він же врÑтував Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· руки филиÑтимлÑн, а тепер утік із краю перед ÐвеÑаломом.(UA) 2 Самуїлова. 19:10 (19-11) Ð ÐвеÑалом, Ñкого ми помазали були над Ñобою, помер на війні. Ртепер чого ви зволікаєте щоб вернути царÑ?(UA) 2 Самуїлова. 19:11 (19-12) І цар Давид поÑлав до ÑвÑщеників, до Садока та до ЕвіÑтара, говорÑчи: Говоріть так до Юдиних Ñтарших: Чого ви будете оÑтанніми, щоб вернути Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð¾ його дому? Ð Ñлово вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ»Ð¾ вже до царÑ, до його дому.(UA) 2 Самуїлова. 19:12 (19-13) Ви Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ—, ви кіÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° тіло моє! І чого ви будете оÑтанніми, щоб вернути царÑ?(UA) 2 Самуїлова. 19:13 (19-14) Ð ÐмаÑÑ– Ñкажете: Чи ж ти не кіÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° не тіло моє? Ðехай так зробить мені Бог, Ñ– нехай ще додаÑÑ‚ÑŒ, Ñкщо ти не будеш у мене вождем війÑька по вÑÑ– дні заміÑÑ‚ÑŒ Йоава.(UA) 2 Самуїлова. 19:14 (19-15) І прихилив він Ñерце вÑÑ–Ñ… Юдиних мужів, Ñк одного чоловіка. І поÑлали вони до царÑ: ВерниÑÑ Ñ‚Ð¸ та вÑÑ– твої Ñлуги!(UA) 2 Самуїлова. 19:15 (19-16) І вернувÑÑ Ñ†Ð°Ñ€, Ñ– прийшов аж до Йордану, а Юда прийшов до Òілґалу назуÑтріч цареві, щоб перепровадити Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Йордан.(UA) 2 Самуїлова. 19:16 (19-17) РШім'Ñ—, Òерин Ñин, ВеніÑминівець, що з Бахуріму, поÑпішив Ñ– зійшов з Юдиними мужами на зуÑтріч Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°.(UA) 2 Самуїлова. 19:17 (19-18) І з ним було тиÑÑча чоловіка з ВеніÑмина, та Ціва, Ñлуга Саулового дому, Ñ– п'ÑтнадцÑтеро Ñинів його та двадцÑтеро його рабів із ним. І вони перейшли Йордан перед царем.(UA) 2 Самуїлова. 19:18 (19-19) І перейшов порон, щоб перепровадити царÑький дім та зробити, що було добре в очах його. РШім'Ñ—, Òерин Ñин, упав перед царем, Ñк той переходив Йордан,(UA) 2 Самуїлова. 19:19 (19-20) та й цареві Ñказав: Ðехай пан не порахує мені переÑтупу, Ñ– не пам'Ñтай, що раб твій провинивÑÑ Ð±ÑƒÐ² того днÑ, коли мій пан цар вийшов був з ЄруÑалиму, щоб цар не поклав це до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого!(UA) 2 Самуїлова. 19:20 (19-21) Бо раб твій знає, що згрішив він, Ñ– оÑÑŒ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² Ñьогодні з уÑього ЙоÑипового дому перший, щоб вийти зуÑтріти мого пана царÑ.(UA) 2 Самуїлова. 19:21 (19-22) Ð Ðвішай, Ñин Церуїн, відповів та й Ñказав: Чи ж не буде забитий Шім'Ñ— за те, що проклинав ГоÑподнього помазанцÑ?(UA) 2 Самуїлова. 19:22 (19-23) РДавид відказав: Що вам до мене, Ñини Церуїні, що ви Ñьогодні Ñтаєте мені за Ñатану? Чи Ñьогодні буде забитий хто в Ізраїлі? Хіба ж Ñ Ð½Ðµ знаю, що Ñьогодні Ñ Ñ†Ð°Ñ€ над Ізраїлем?(UA) 2 Самуїлова. 19:23 (19-24) Рдо Шім'Ñ— цар Ñказав: Ðе помреш! І заприÑÑгнув йому цар.(UA) 2 Самуїлова. 19:24 (19-25) І зійшов Ñпіткати Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ Мефівошет, онук Саулів. Рвін не оправлÑв ніг Ñвоїх Ñ– не оправлÑв вуÑа Ñвого, Ñ– не оправлÑв Ñвоєї одежі від днÑ, Ñк цар вийшов, аж до днÑ, коли він вернувÑÑ Ð· миром.(UA) 2 Самуїлова. 19:25 (19-26) І ÑталоÑÑ, коли прийшов він до ЄруÑалиму зуÑтріти царÑ, то Ñказав йому цар: Чому ти не пішов зо мною, Мефівошете?(UA) 2 Самуїлова. 19:26 (19-27) Ртой відказав: Пане мій царю, раб мій обманив мене! Бо Ñ, раб твій, Ñказав: оÑідлаю Ñобі оÑла, Ñ– ÑÑду на нього, та й поїду з царем, бо раб твій кульгавий.(UA) 2 Самуїлова. 19:27 (19-28) Та він очернив раба твого перед паном моїм царем. Рмій пан цар, немов Божий Ðнгол, тому зроби, що добре в очах твоїх!(UA) 2 Самуїлова. 19:28 (19-29) Бож хіба ввеÑÑŒ дім батька мого не був вартий Ñмерти перед моїм паном царем? Та ти вміÑтив раба Ñвого Ñеред їдців Ñвого Ñтолу. І Ñке ж Ñ Ð¼Ð°ÑŽ право ÑкаржитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ царем?(UA) 2 Самуїлова. 19:29 (19-30) І Ñказав йому цар: Пощо ти говориш іще оці Ñвої Ñлова? Я Ñказав: ти та Ціва поділите поле.(UA) 2 Самуїлова. 19:30 (19-31) І Ñказав Мефівошет до царÑ: Ðехай він візьме навіть уÑе по тому, коли мій пан, цар прийшов із миром до дому Ñвого!.(UA) 2 Самуїлова. 19:31 (19-32) РґілеадÑнин Барзіллай зійшов з Роґеліму, Ñ– перейшов з царем Йордан, щоб провеÑти його за Йордан.(UA) 2 Самуїлова. 19:32 (19-33) РБарзіллай був дуже Ñтарий, віку воÑьмидеÑÑти літ. І він годував царÑ, Ñк той Ñидів був у Маханаїмі, бо він був дуже заможна людина.(UA) 2 Самуїлова. 19:33 (19-34) І Ñказав цар до БарзіллаÑ: Перейди зо мною, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ годувати тебе при Ñобі в ЄруÑалимі.(UA) 2 Самуїлова. 19:34 (19-35) І Ñказав Барзіллай до царÑ: Скільки ще чаÑу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, що Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ з царем до ЄруÑалиму?(UA) 2 Самуїлова. 19:35 (19-36) Я Ñьогодні віку воÑьмидеÑÑти літ. Чи можу Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð²Ð°Ñ‚Ð¸ між добрим та злим? Чи розкуштує твій раб, що буду Ñ—Ñти та що буду пити? Чи поÑлухаю Ñ Ñ‰Ðµ голоÑу Ñпіваків та Ñпівачок? І пощо буде ще раб твій Ñ‚Ñгарем Ð´Ð»Ñ Ñвого пана царÑ?(UA) 2 Самуїлова. 19:36 (19-37) Трохи перейде твій раб із царем за Йордан. І чого цар виÑвідчує мені оце?(UA) 2 Самуїлова. 19:37 (19-38) Ðехай раб твій вернетьÑÑ, Ñ– нехай помре у Ñвоєму міÑÑ‚Ñ– при гробі батька Ñвого та Ñвоєї матері. РоÑÑŒ раб твій, Ñин мій Кімган перейде з паном моїм, із царем, а ти зроби йому, що добре в очах твоїх.(UA) 2 Самуїлова. 19:38 (19-39) І Ñказав цар: Кімган перейде зо мною, а Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ йому, що миле в очах твоїх. І вÑе, що вибереш у мене, Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ тобі!(UA) 2 Самуїлова. 19:39 (19-40) І ввеÑÑŒ народ перейшов Йордан, перейшов Ñ– цар. І цар поцілував БарзіллаÑ, та й поблагоÑловив його, Ñ– той вернувÑÑ Ð½Ð° Ñвоє міÑце.(UA) 2 Самуїлова. 19:40 (19-41) І перейшов цар до Òілґалу, а з ним перейшов Кімган та ввеÑÑŒ Юдин народ, Ñ– вони перепровадили царÑ, а також перейшла половина Ізраїлевого народу.(UA) 2 Самуїлова. 19:41 (19-42) Ðж оÑÑŒ уÑÑ– ізраїльтÑни прийшли до царÑ. І Ñказали вони цареві: Чому вкрали тебе наші браттÑ, люди Юдині, Ñ– перепровадили Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° його дім через Йордан, та вÑÑ–Ñ… Давидових людей з ним?(UA) 2 Самуїлова. 19:42 (19-43) І відповіли вÑÑ– Юдині люди Ізраїлеві: Бо близький цар до наÑ! І чого то запаливÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– гнів на цю річ? Чи Ñправді з'їли ми що в царÑ? Чи теж Ñправді він роздав нам Ñкі дарунки?(UA) 2 Самуїлова. 19:43 (19-44) І відповіли ізраїльтÑни юдеÑм та й Ñказали: ÐÐ°Ñ Ð´ÐµÑÑÑ‚ÑŒ чаÑтин у царÑ, а також Ñ– в Давида ми ліпші від ваÑ. Чому ж ви злегковажили наÑ? Хіба ж не нам було перше Ñлово, щоб вернути царÑ? Ðле Ñлово юдеїв було гоÑтріше від Ñлова ізраїльтÑн.(UA) 2 Самуїлова. 20:1 І трапивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ негідний чоловік, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Шева, Ñин Біхрі, веніÑминівець. І заÑурмив він у Ñурму та й Ñказав: Ðемає нам чаÑтки в Давиді, Ñ– нема нам Ñпадщини у Ñина ЄÑÑеєвого! Ізраїлю, уÑÑ– до наметів Ñвоїх!(UA) 2 Самуїлова. 20:2 І пішов кожен ізраїльтÑнин від Давида за Шевою, Ñином Біхрі, а юдеÑнин позоÑтавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Ñвоєму цареві від Йордану й аж до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 20:3 І прийшов Давид до Ñвого дому в ЄруÑалим. І взÑв цар деÑÑÑ‚ÑŒ жінок наложниць, Ñких наÑтановив був пильнувати дім, та й віддав Ñ—Ñ… до дому Ñторожі; Ñ– він Ñ—Ñ… годував, але до них не приходив. І були вони ув'Ñзнені аж до Ð´Ð½Ñ Ñвоєї Ñмерти, удівÑтво за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ°.(UA) 2 Самуїлова. 20:4 І Ñказав цар до ÐмаÑи: Склич мені юдеÑн у три дні, а ти Ñтань отут!(UA) 2 Самуїлова. 20:5 І пішов ÐмаÑа, щоб Ñкликати Юду, та ÑпізнивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ означеного чаÑу, про Ñкий він умовивÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 20:6 І Ñказав Давид до ÐвішаÑ: Тепер Шева, Ñин Біхрі, зробить нам зло більше від ÐвеÑалома. Візьми ти Ñлуг Ñвого пана, та й пожениÑÑ Ð·Ð° ним, щоб він не знайшов Ñобі твердинних міÑÑ‚, Ñ– не щез із наших очей.(UA) 2 Самуїлова. 20:7 І вийшли за ним Йоавові люди, Ñ– керетÑнин, Ñ– пелетÑнин та вÑÑ– лицарі, Ñ– повиходили вони з ЄруÑалиму, щоб гнатиÑÑ Ð·Ð° Шевою, Ñином Біхрі.(UA) 2 Самуїлова. 20:8 Вони були при великому камені, що в Òів'оні, а ÐмаÑа вийшов проти них. РЙоав був зодÑгнений в шату Ñвою, а ній поÑÑ Ñ–Ð· мечем, прип'Ñтим на Ñтегні його в піхві, з Ñкої легко виходив Ñ– входив.(UA) 2 Самуїлова. 20:9 І Ñказав Йоав до ÐмаÑи: Чи гаразд тобі, брате мій? І Йоав узÑв правою рукою ÐмаÑу за бороду, щоб поцілувати його.(UA) 2 Самуїлова. 20:10 Ð ÐмаÑа не оÑтерігÑÑ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, що був у Йоавовій руці. І той ударив його ним у живіт, Ñ– вилив нутро його на землю, Ñ– не повторив йому, а той помер... І Йоав та брат його Ðвішай гналиÑÑ Ð·Ð° Шевою, Ñином Біхрі.(UA) 2 Самуїлова. 20:11 Родин з Йоавових Ñлуг Ñтав над ним та й говорив: Хто жадає Йоава, Ñ– хто за Давида, за Йоавом!(UA) 2 Самуїлова. 20:12 Ð ÐмаÑу валÑвÑÑ Ð² крові на Ñередині битої дороги. І побачив той чоловік, що ввеÑÑŒ народ Ñтав, то ÑÑ‚Ñгнув ÐмаÑу з битої дороги на поле, Ñ– накинув на нього одежину, бо бачив, що кожен приходив до нього та Ñтавав.(UA) 2 Самуїлова. 20:13 Як був він ÑÑ‚Ñгнений з битої дороги, пішов кожен чоловік за Йоавом, щоб гнатиÑÑ Ð·Ð° Шевою, Ñином Біхрі.(UA) 2 Самуїлова. 20:14 Ртой перейшов Ñеред уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен до Ðвелу та до Бет-Маахи, Ñ– Ñеред уÑÑ–Ñ… береÑн, Ñ– були вони зібрані, Ñ– теж пішли за ним.(UA) 2 Самуїлова. 20:15 РЙоавові люди прийшли й облÑгли його в Ðвелі Бет-Маахи, Ñ– наÑипали при міÑÑ‚Ñ– вала, що ÑтоÑв на передмур'Ñ—. РввеÑÑŒ народ, що був з Йоавом, заходивÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð°Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ мура.(UA) 2 Самуїлова. 20:16 І покликала мудра жінка з міÑта: Слухайте, Ñлухайте, Ñкажіть но Йоавові: Підійди Ñюди, й Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ говорити до тебе!(UA) 2 Самуїлова. 20:17 І він підійшов до неї, а та жінка Ñказала: Чи ти Йоав? Рвін відказав: Я. І вона Ñказала йому: ПоÑлухай Ñлів Ñвоєї невільниці!. Рвін відказав: Я Ñлухаю.(UA) 2 Самуїлова. 20:18 І Ñказала вона, говорÑчи: КолиÑÑŒ треба було переговорювати, а Ñаме, конче запитатиÑÑ Ð² Ðвелі, Ñ– так закінчили б Ñправу.(UA) 2 Самуїлова. 20:19 Я із Ñпокійних та вірних міÑÑ‚ ІзраїлÑ, ти ж шукаєш погубити міÑто та матерів Ñеред ІзраїлÑ. Пощо ти нищиш Ñпадщину ГоÑподню?(UA) 2 Самуїлова. 20:20 РЙоав відповів та й Ñказав: Борони Боже, борони мене, Боже! ПриÑÑгаю, що не знищу й не вигублю!(UA) 2 Самуїлова. 20:21 Це не так, бо чоловік з Єфремових гір, Шева, Ñин Біхрі, ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвою руку на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° Давида. Дайте його Ñамого, й Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ від міÑта. І Ñказала та жінка до Йоава: ОÑÑŒ голову його кинуть тобі через мур!(UA) 2 Самуїлова. 20:22 І пішла та жінка до вÑього народу в Ñвоїй мудроÑÑ‚Ñ–, Ñ– відрубали голову Шеви, Ñина Біхрі, та й кинули до Йоава. Ртой заÑурмив у Ñурму, Ñ– розійшлиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ міÑта кожен до наметів Ñвоїх. РЙоав вернувÑÑ Ð² ЄруÑалим до царÑ.(UA) 2 Самуїлова. 20:23 І Ñтав Йоав над уÑім Ізраїлевим війÑьком, а БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, над керітÑнином та над пелетÑнином;(UA) 2 Самуїлова. 20:24 а Ðдорам над даниною, а ЙоÑафат, Ñин Ðхілудів, був канцлером;(UA) 2 Самуїлова. 20:25 а Сева пиÑарем, а Садок та ЕвіÑтар ÑвÑщениками.(UA) 2 Самуїлова. 20:26 Ртакож ÑÑ–Ñ€Ñнин Іра був ÑвÑщеником у Давида.(UA) 2 Самуїлова. 21:1 І був голод за днів Давида три роки, рік за роком. І шукав Давид ГоÑподнього лицÑ, а ГоÑподь Ñказав: Кров на Саула та на його дім за те, що повбивав він ґів'онітÑн.(UA) 2 Самуїлова. 21:2 І покликав цар ґів'онітÑн та й Ñказав їм про це. Рґів'онітÑни, вони не з Ізраїлевих Ñинів, а з оÑтанку амореÑнина, а Ізраїлеві Ñини були приÑÑгнули їм. Та Саул шукав, щоб повбивати Ñ—Ñ… через Ñвою горливіÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñинів Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° Юди.(UA) 2 Самуїлова. 21:3 І Ñказав Давид до ґів'онітÑн: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ вам Ñ– чим надолужу, щоб ви поблагоÑловили ГоÑподню Ñпадщину?(UA) 2 Самуїлова. 21:4 І Ñказали йому ґів'онітÑни: Ðе треба нам ані Ñрібла, ані золота від Саула та від дому його, Ñ– не треба нам забивати чоловіка в Ізраїлі. Рвін Ñказав: Що ви Ñкажете, зроблю вам.(UA) 2 Самуїлова. 21:5 І Ñказали вони до царÑ: Чоловік той, що вигубив наÑ, Ñ– що замишлÑв на наÑ, щоб Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¸Ñ‰Ð¸Ñ‚Ð¸, щоб ми не Ñтали в уÑій Ізраїлевій границі,(UA) 2 Самуїлова. 21:6 нехай буде нам дано Ñемеро мужа з Ñинів його, Ñ– ми повішаємо Ñ—Ñ… Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода в Òів'аті Саула, ГоÑподнього вибранцÑ. Рцар Ñказав: Я дам.(UA) 2 Самуїлова. 21:7 Та змилоÑердивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ над Мефівошетом, Ñином Йонатана, Саулового Ñина, через ГоÑподню приÑÑгу, що була поміж ними, між Давидом та між Йонатаном, Сауловим Ñином.(UA) 2 Самуїлова. 21:8 І взÑв цар двох Ñинів Ріцпи, дочки Ðйї, Ñких вона породила Саулові, ÐÑ€Ð¼Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð° Мефівошета, Ñ– п'Ñтьох Ñинів Мелхоли, Саулової дочки, що вона породила Ðдріїлові, Ñинові мехолатÑнина БарзіллаÑ,(UA) 2 Самуїлова. 21:9 та й дав Ñ—Ñ… у руку ґів'онітÑн, Ñ– вони повішали Ñ—Ñ… на горі перед ГоÑподнім лицем. І впали Ñемеро разом, а були вони побиті в перших днÑÑ… жнив, коли початок жнив Ñчменю.(UA) 2 Самуїлова. 21:10 РРіцпа, дочка Ðйїна, взÑла веретище, Ñ– проÑÑ‚Ñгла його Ñобі на Ñкелі, Ñ– була там від початку жнив аж поки не зійшли на них води з неба, Ñ– не дала вона Ñпочити на них птаÑтву небеÑному вдень, а польовій звірині вночі...(UA) 2 Самуїлова. 21:11 І було донеÑено Давидові, що зробила Ріцпа, Ðйїна дочка, Саулова наложницÑ.(UA) 2 Самуїлова. 21:12 РДавид пішов, Ñ– взÑв коÑÑ‚Ñ– Саула та коÑÑ‚Ñ– Ñина його Йонатана від гоÑподарів ґілеадÑького Явешу, що викрали були Ñ—Ñ… із майдану Бет-Шану що Ñ—Ñ… повіÑили там филиÑтимлÑни того днÑ, коли филиÑтимлÑни побили Саула в Òілбоа.(UA) 2 Самуїлова. 21:13 І Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ звідти коÑÑ‚Ñ– Саула та коÑÑ‚Ñ– Ñина його Йонатана, Ñ– зібрали коÑÑ‚Ñ– повішаних.(UA) 2 Самуїлова. 21:14 І поховали коÑÑ‚Ñ– Саула та Ñина його Йонатана в ВеніÑминовому краї, в Целі, в гробі батька його Кіша. І зробили вÑе, що наказав був цар, Ñ– потому Бог був ублаганий Краєм.(UA) 2 Самуїлова. 21:15 І була ще війна филиÑтимлÑн з Ізраїлем. І зійшов Давид та з ним Ñлуги його, Ñ– воювали з филиÑтимлÑнами. І змучивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´.(UA) 2 Самуїлова. 21:16 І був Ішбі в Ðові, що з нащадків Рафи, а вага його ÑпиÑа три Ñотні шеклів міді, Ñ– оперезаний він був новою зброєю. І він Ñказав, щоб забити Давида.(UA) 2 Самуїлова. 21:17 Та поміг йому Ðвішай, Ñин Церуїн, Ñ– він ударив филиÑтимлÑнина, та й забив його. Тоді Давидові люди приÑÑгли йому, говорÑчи: Ти не вийдеш уже з нами на війну, Ñ– не погаÑиш Ізраїлевого Ñвітильника!(UA) 2 Самуїлова. 21:18 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ð¼, Ñ– була ще війна в Ðові з филиÑтимлÑнами. Тоді хушанин Сіббехай побив Сафа, що з нащадків Рафи.(UA) 2 Самуїлова. 21:19 І була ще війна в Ðові з филиÑтимлÑнами, Ñ– віфлеємець Елханан, Ñин Яаре, Ñ– побив ґатÑнина ÒоліÑта, а держак ÑпиÑа його був, Ñк ткацький вал.(UA) 2 Самуїлова. 21:20 І була ще війна в Òаті. Ртам чоловік великого зроÑту, що мав на руках та на ногах по шіÑÑ‚ÑŒ пальців, чиÑлом двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири. Також Ñ– він був народжений тому Рафі.(UA) 2 Самуїлова. 21:21 І зневажав він ІзраїлÑ, та вбив його Йонатан, Ñин Шім'Ñ—, Давидового брата!(UA) 2 Самуїлова. 21:22 Четверо тих були народжені тому Рафі в Òаті, Ñ– попадали вони від руки Давида та від руки його Ñлуг.(UA) 2 Самуїлова. 22:1 І промовив Давид до ГоÑпода Ñлова оцієї піÑні того днÑ, Ñк ГоÑподь урÑтував був його з руки вÑÑ–Ñ… його ворогів та з долоні Саулової,(UA) 2 Самуїлова. 22:2 та й Ñказав: ГоÑподь Ð¼Ð¾Ñ ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¹ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ СпаÑитель Він мій!(UA) 2 Самуїлова. 22:3 Мій Бог Ð¼Ð¾Ñ ÑкелÑ, ÑховаюÑÑŒ Ñ Ð² ній, Він щит мій Ñ– ріг, Він ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Він башта Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° моє приÑтановище! СпаÑителю мій, Ти врÑтуєш мене від наÑиллÑ!(UA) 2 Самуїлова. 22:4 Я кличу: ПреÑлавний ГоÑподь, Ñ– Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð¸Ð¹ від Ñвоїх ворогів!(UA) 2 Самуїлова. 22:5 Бо хвилі Ñмертельні мене оточили, потоки велійÑала лÑкають мене.(UA) 2 Самуїлова. 22:6 Тенета шеолу мене оточили, а паÑтки Ñмертельні мене попередили!(UA) 2 Самуїлова. 22:7 Ð’ Ñ‚Ñ–Ñноті Ñвоїй кличу до ГоÑпода, Ñ– до Бога Ñвого Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð°ÑŽ, І Він почує мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ–Ð· храму Свого, Ñ– в ушах Його зойк мій.(UA) 2 Самуїлова. 22:8 ЗахиталаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¹ затремтіла, затрÑÑлиÑÑ Ð¹ хиталиÑÑŒ небеÑні підвалини, бо Він запаливÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гніву!(UA) 2 Самуїлова. 22:9 з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уÑÑ‚ пожирущий огонь, запаливÑÑŒ жар від Ðього!(UA) 2 Самуїлова. 22:10 Він небо проÑÑ‚Ñг Ñ– ÑпуÑтивÑÑ, а хмара гуÑта під ногами Його.(UA) 2 Самуїлова. 22:11 УÑівÑÑ Ð’Ñ–Ð½ на херувима й летів, Ñ– ÑвивÑÑ Ð½Ð° вітрÑних крилах.(UA) 2 Самуїлова. 22:12 Рнавколо Себе поклав темрÑву, мов куріні, збір води, гуÑÑ‚Ñ– хмари виÑокі.(UA) 2 Самуїлова. 22:13 Від блиÑку, що був перед Ðим, запалилоÑÑŒ Ð²ÑƒÐ³Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð³Ð¾Ñ€ÑŽÑ‡Ðµ.(UA) 2 Самуїлова. 22:14 ГоÑподь загримів у небеÑах, Ñ– Свій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð’Ñевишній подав.(UA) 2 Самуїлова. 22:15 Він поÑлав Свої Ñтріли та Ñ—Ñ… розпорошив, поÑлав блиÑкавку й Ñ—Ñ… побентежив.(UA) 2 Самуїлова. 22:16 І показалиÑÑ Ñ€Ñ–Ñ‡Ð¸Ñ‰Ð° водні, Ñ– відкрилиÑÑŒ оÑнови вÑеленної, від Ñвару Твойого, о ГоÑподи, від подиху вітру із ніздер Його.(UA) 2 Самуїлова. 22:17 Він поÑлав із виÑокоÑти, узÑв Він мене, витÑг мене з вод великих.(UA) 2 Самуїлова. 22:18 Він мене врÑтував від мойого потужного ворога, від моїх ненавиÑників, бо Ñильніші від мене вони.(UA) 2 Самуїлова. 22:19 Ðапали на мене вони в день нещаÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, та ГоÑподь був моїм опертÑм.(UA) 2 Самуїлова. 22:20 І на міÑце широке Він вивів мене, Він мене врÑтував, бо вподобав мене!(UA) 2 Самуїлова. 22:21 Ðехай ГоÑподь зробить мені по моїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, хай заплатить мені згідно з чиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ рук моїх!(UA) 2 Самуїлова. 22:22 Бо беріг Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸ ГоÑподні, Ñ– від Бога Ñвойого Ñ Ð½Ðµ відÑтупив,(UA) 2 Самуїлова. 22:23 бо вÑÑ– Його приÑуди передо мною, поÑтанови ж Його, не вÑтуплюÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них!(UA) 2 Самуїлова. 22:24 І був Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ непорочним, Ñ– ÑтерігÑÑ Ñвоєї провини.(UA) 2 Самуїлова. 22:25 ГоÑподь заплатив був мені по моїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, за чиÑтотою моєю перед очима Його.(UA) 2 Самуїлова. 22:26 З Ñправедливим Ти Ñправедливо поводишÑÑ, із чеÑним по-чеÑному,(UA) 2 Самуїлова. 22:27 із чиÑтим поводишÑÑ Ñ‡Ð¸Ñто, а з лукавим за лукавÑтвом його!(UA) 2 Самуїлова. 22:28 І народ із біди Ти ÑпаÑаєш, а очі Твої на зухвалих, Ñких Ти принижуєш.(UA) 2 Самуїлова. 22:29 Бо Ñвітильник Ти, ГоÑподи, мій, Ñ– оÑвітить ГоÑподь мою темрÑву!(UA) 2 Самуїлова. 22:30 Бо з Тобою поб'ÑŽ Ñ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ відділа, із Богом Ñвоїм проберуÑÑŒ через мур!(UA) 2 Самуїлова. 22:31 Бог непорочна дорога Його, Ñлово ГоÑподнє очищене, щит Він Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто вдаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ðього!(UA) 2 Самуїлова. 22:32 Бо хто Бог, окрім ГоÑпода? І хто ÑкелÑ, крім нашого Бога?(UA) 2 Самуїлова. 22:33 Бог Ñильне моє приÑтановище, Ñ– дорогу мою Ðепорочний вивідував.(UA) 2 Самуїлова. 22:34 Він чинить ноги мої, Ñк оленÑчі, Ñ– Ñтавить мене на виÑотах моїх,(UA) 2 Самуїлова. 22:35 Мої руки навчає до бою, Ñ– на рамена мої лука мідÑного напинає.(UA) 2 Самуїлова. 22:36 І дав Ти мені щит ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– чинить великим мене Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ñ‡!(UA) 2 Самуїлова. 22:37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, Ñ– Ñтопи мої не ÑпіткнутьÑÑ.(UA) 2 Самуїлова. 22:38 Жену Ñ Ñвоїх ворогів, Ñ– повигублюю Ñ—Ñ…, Ñ– не вернуÑÑ, аж поки не винищу Ñ—Ñ…!(UA) 2 Самуїлова. 22:39 Я Ñ—Ñ… повигублюю й Ñ—Ñ… потрощу, Ñ– не вÑтануть вони, Ñ– повпадають під ноги мої.(UA) 2 Самуїлова. 22:40 Ти ж Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾ÑŽ мене підперізуєш Ñилою, валиш під мене моїх ворохобників.(UA) 2 Самуїлова. 22:41 Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненавиÑників, й Ñ Ñ—Ñ… понищу!(UA) 2 Самуїлова. 22:42 ОзиралиÑÑŒ вони та немає ÑпаÑителÑ, кликали до ГоÑпода Ñ– не відповів їм!(UA) 2 Самуїлова. 22:43 І Ñ Ñ—Ñ… зітру, Ñк той порох землі, Ñк болото на вулицÑÑ… Ñ—Ñ… розітру й розтопчу Ñ—Ñ…!(UA) 2 Самуїлова. 22:44 Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене Ñтережеш, мені будуть Ñлужити народи, Ñких Ñ Ð¹ не знав!(UA) 2 Самуїлова. 22:45 Передо мною чужинці підлещуютьÑÑ, на віÑтку про мене ÑлухнÑні мені.(UA) 2 Самуїлова. 22:46 Ð’'Ñнуть чужинці, Ñ– тремтÑÑ‚ÑŒ у твердинÑÑ… Ñвоїх.(UA) 2 Самуїлова. 22:47 Живий ГоÑподь, Ñ– благоÑловенна будь, Скеле моÑ, Ñ– нехай піднеÑетьÑÑ Ð‘Ð¾Ð³ Ñкелі ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!(UA) 2 Самуїлова. 22:48 Бог, що помÑти за мене дає, Ñ– що народи під мене познижував,(UA) 2 Самуїлова. 22:49 що Ñ€Ñтує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повÑтанців на мене, ÑпаÑаєш мене від наÑильника!(UA) 2 Самуїлова. 22:50 Тому то хвалю Тебе, ГоÑподи, Ñеред народів, Іменню Твоєму Ñпіваю!(UA) 2 Самуїлова. 22:51 Ти башта ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ царÑ, Ñ– миліÑÑ‚ÑŒ вчинÑєш Своєму помазанцеві, Давиду й наÑінню його аж навіки!(UA) 2 Самуїлова. 23:1 Роце оÑтанні Давидові Ñлова: Слово Давида, Ñина ЄÑÑеєвого, Ñ– Ñлово мужа виÑокопоÑтавленого, помазаного Богом Якововим, Ñ– Ñолодкого піÑÐ½Ð¾Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 2 Самуїлова. 23:2 Дух ГоÑподній говорить в мені, а Ñлово Його на моїм Ñзику!(UA) 2 Самуїлова. 23:3 Сказав Бог Ізраїлів, Ð¡ÐºÐµÐ»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð° говорила мені: пануючий Ñеред людей, Ñправедливий панує у Божім Ñтраху!(UA) 2 Самуїлова. 23:4 І він буде, Ñк Ñвітло поранку безхмарного, коли Ñонце виходить уранці, Ñк з блиÑку трава вироÑтає з землі по дощі!(UA) 2 Самуїлова. 23:5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в уÑьому мені там укладено Ñ– він ÑтережетьÑÑ, бо він уÑе ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” й уÑе жаданнÑ! Хіба Він не даÑÑ‚ÑŒ, щоб він виріÑ?(UA) 2 Самуїлова. 23:6 РнечеÑтивий, Ñк терен, відкинений, Ñ– вони вÑÑ–, бо рукою його не беруть.(UA) 2 Самуїлова. 23:7 Рхто хоче до них доторкнутиÑÑŒ, нехай запаÑетьÑÑ Ð·Ð°Ð»Ñ–Ð·Ð¾Ð¼ чи держаком ÑпиÑа, Ñ– на міÑці Ñвоїм огнем будуть попалені!(UA) 2 Самуїлова. 23:8 Роце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував Ñвоїм держаком одним разом на віÑім Ñотень побитих.(UA) 2 Самуїлова. 23:9 По ньому Елеазар, Ñин Додо, Ñина Ðхохі, був Ñеред трьох лицарів з Давидом. Коли филиÑтимлÑни зневажали ізраїльтÑн, що зібралиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ на війну, Ñ– повтікали вÑÑ– ізраїльтÑни,(UA) 2 Самуїлова. 23:10 він уÑтав, та й ударив на филиÑтимлÑн, аж змучилаÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° його, Ñ– приліпилаÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° його до меча. І зробив ГоÑподь велике ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, а народ вертавÑÑ Ð·Ð° ним тільки на грабуваннÑ.(UA) 2 Самуїлова. 23:11 Рпо ньому Шамма, Ñин Ðґе, гарарÑнин. І зібралиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑни до Лехи, а там була ділÑнка полÑ, повна Ñочевиці, а народ повтікав перед филиÑтимлÑнами.(UA) 2 Самуїлова. 23:12 І Ñтав він поÑередині тієї ділÑнки та й врÑтував Ñ—Ñ—, а филиÑтимлÑн побив. І зробив ГоÑподь велике ÑпаÑіннÑ.(UA) 2 Самуїлова. 23:13 І зійшли троє з тридцÑти напочатку, Ñ– прийшли в жнива до Давида, до твердині Ðдуллам. Ргромада филиÑтимлÑн таборувала в долині Рефаїм.(UA) 2 Самуїлова. 23:14 Давид же тоді був у твердині, а залога филиÑтимÑька була тоді в Віфлеємі.(UA) 2 Самуїлова. 23:15 І Ñпрагнув Давид та й Ñказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?(UA) 2 Самуїлова. 23:16 І продерлиÑÑ Ñ†Ñ– три лицарі до филиÑтимÑького табору, Ñ– зачерпнули води з віфлеємÑької криниці, що в брамі. І вони винеÑли, Ñ– принеÑли до Давида, та він не Ñхотів Ñ—Ñ— пити, Ñ– вилив Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода,(UA) 2 Самуїлова. 23:17 та й Ñказав: Борони мене, ГоÑподи, чинити таке! Чи Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життÑм Ñвоїм? І не хотів він пити Ñ—Ñ—... Оце зробили три ці лицарі.(UA) 2 Самуїлова. 23:18 Ð Ðвішай, брат Йоава, Церуїного Ñина, він голова цих тридцÑти. І він вимахував Ñвоїм ÑпиÑом над трьома ÑотнÑми, що побив. І він мав Ñлаву Ñеред тих трьох.(UA) 2 Самуїлова. 23:19 Із тих тридцÑтьох він був найбільше поважаний, Ñ– Ñтав він їм за провідника. Рдо тих трьох не належав.(UA) 2 Самуїлова. 23:20 РБенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, Ñин хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох Ñинів Ðріїла моавÑького. І він зійшов, Ñ– забив лева в Ñередині Ñми Ñніжного днÑ.(UA) 2 Самуїлова. 23:21 Також побив він одного єгиптÑнина, мужа поÑтавного, а в руці цього єгиптÑнина був ÑпиÑ. І зійшов він до нього з києм, Ñ– видер ÑпиÑа з руки того єгиптÑнина, та й убив його ÑпиÑом його.(UA) 2 Самуїлова. 23:22 Оце зробив БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, Ñ– його Ñлава була Ñеред тих трьох лицарів.(UA) 2 Самуїлова. 23:23 З тих тридцÑти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до Ñвоєї таємної ради.(UA) 2 Самуїлова. 23:24 ÐÑаїл, Йоавів брат, Ñеред тих тридцÑти; Елханан, Ñин Додів, із Віфлеєму;(UA) 2 Самуїлова. 23:25 Шамма хародÑнин, Еліка хародÑнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:26 Хелец цалтÑнин; Іра, Ñин Іквешів, текоїтÑнин;(UA) 2 Самуїлова. 23:27 Ðвіезер аннетотÑнин, Мевуннай хушатÑнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:28 Цалмон ахохÑнин, Магарай нетофатÑнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:29 Хелев, Ñин Баанин, нетофатÑнин; Іттай, Ñин Ріваїв, міґґів'атÑнин, Ñини ВеніÑминові;(UA) 2 Самуїлова. 23:30 Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ñ€'ÑтонÑнин, Гіддай з Ðахале-Òаашу,(UA) 2 Самуїлова. 23:31 Ðві-Ðлвон арватÑнин, Ðзмавет бархум'Ñнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:32 Ел'Ñхба шаалвонÑнин, Ñини Яшемові, Йонатан,(UA) 2 Самуїлова. 23:33 Шамма гарарÑнин; Ðхіам, Ñин Шарарів, арарÑнин;(UA) 2 Самуїлова. 23:34 Еліфелет, Ñин ÐхаÑбаїв, Ñина маахатÑнина; ЕліÑм, Ñин Ðхітофелів, ґіллонÑнин;(UA) 2 Самуїлова. 23:35 Хецрав кармелÑнин, Паарай арб'Ñнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:36 Їґ'ал, Ñин Ðатанів, з Цови; Бані ґадÑнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:37 Целек аммонеÑнин; Ðахарай бееротÑнин, зброєноша Йоава, Ñина Церуїного;(UA) 2 Самуїлова. 23:38 Іра Ñ—Ñ‚Ñ€Ñнин, Òарев Ñ—Ñ‚Ñ€Ñнин,(UA) 2 Самуїлова. 23:39 Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñнин, уÑÑ–Ñ… тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім.(UA) 2 Самуїлова. 24:1 І знову запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на ІзраїлÑ, Ñ– намовив Ñатана Давида проти них, говорÑчи: Іди, перелічи Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° Юду!(UA) 2 Самуїлова. 24:2 І Ñказав цар до Йоава, Ð²Ð¾Ð¶Ð´Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñька, що з ним: Перемандруй Ñеред уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, Ñ– перелічіть народ, Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°ÑŽ чиÑло цього народу.(UA) 2 Самуїлова. 24:3 І Ñказав Йоав до царÑ: Ðехай же ГоÑподь, Бог твій, додаÑÑ‚ÑŒ до народу в Ñто раз Ñтільки, Ñкільки Ñ”, а очі мого пана, царÑ, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав Ñобі таку річ?(UA) 2 Самуїлова. 24:4 Та цареве Ñлово до Йоава та на війÑькових провідників перемогло. І вийшов Йоав та війÑькові провідники від царÑ, щоб перелічити Ізраїлів народ.(UA) 2 Самуїлова. 24:5 І перейшли вони Йордан, Ñ– таборували в Ðроері, з правого боку міÑта, що лежить в Ñередині долини Òаду та при Язері.(UA) 2 Самуїлова. 24:6 І прийшли вони до Òілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, Ñ– навколо до Сидону.(UA) 2 Самуїлова. 24:7 І прийшли вони до твердині Цор й до вÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ хіввеÑнина та ханаанеÑнина, Ñ– вийшли до Юдиного Ðеґеву, до Беер-Шеви.(UA) 2 Самуїлова. 24:8 І мандрували вони по цілому краю, Ñ– прийшли в кінці дев'Ñти міÑÑців та двадцÑти днів до ЄруÑалиму.(UA) 2 Самуїлова. 24:9 І дав Йоав цареві чиÑло переліку народу. І було Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–ÑімÑот тиÑÑч Ñильних мужів, що витÑгають меча, а Юдиного мужа п'ÑÑ‚ÑŒÑот тиÑÑч чоловіка.(UA) 2 Самуїлова. 24:10 І збентежилоÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ðµ Ñерце, Ñк перелічив він народ. І Ñказав Давид до ГоÑпода: Я дуже згрішив, що зробив це! Ртепер, ГоÑподи, відÑунь же провину Свого раба, бо Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ немудро вчинив!...(UA) 2 Самуїлова. 24:11 І вÑтав Давид рано вранці, а ГоÑподнє Ñлово було до пророка Òада, Давидового прозорливцÑ, говорÑчи:(UA) 2 Самуїлова. 24:12 Іди, та й Ñкажеш Давидові: Так Ñказав ГоÑподь: Три карі кладу Я на тебе, вибери Ñобі одну з них, Ñ– Я зроблю Ñ—Ñ— тобі.(UA) 2 Самуїлова. 24:13 І прийшов Òад до Давида, Ñ– розповів йому та й до нього Ñказав: Чи прийдуть тобі Ñім літ голоду в твоїм краї, чи теж три міÑÑці твого Ð²Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð² твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, Ñке Ñлово верну Ñ Ð¢Ð¾Ð¼Ñƒ, Хто поÑлав мене.(UA) 2 Самуїлова. 24:14 І Ñказав Давид до Òада: Сильно Ñкорблю Ñ! Ðехай же впадемо ми до ГоÑподньої руки, бо велике Його милоÑердÑ, а в руку людÑьку нехай Ñ Ð½Ðµ впаду!...(UA) 2 Самуїлова. 24:15 І дав ГоÑподь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до чаÑу умовленнÑ, Ñ– померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч чоловіка...(UA) 2 Самуїлова. 24:16 І проÑÑ‚Ñг той Ðнгол Ñвою руку на ЄруÑалима, щоб вигубити його, та ГоÑподь пожалував щодо того зла. І Ñказав Він до Ðнгола, що вигублÑв Ñеред народу: Забагато тепер, попуÑти Ñвою руку! Ð Ðнгол ГоÑподній був при тоці євуÑеÑнина Ðравни.(UA) 2 Самуїлова. 24:17 І Ñказав Давид до ГоÑпода, коли побачив того Ðнгола, що побивав Ñеред народу, Ñ– проказав: Я оÑÑŒ згрішив, Ñ– пішов проти Закону. Рці вівці, що зробили вони? Ðехай же рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ на мені та на домі батька мого!...(UA) 2 Самуїлова. 24:18 І прийшов того Ð´Ð½Ñ Òад до Давида, та й Ñказав йому: УÑтань, поÑтав ГоÑподеві жертівника на току євуÑеÑнина Ðравни.(UA) 2 Самуїлова. 24:19 І пішов Давид за Ñловами Òадовими, Ñк наказав був ГоÑподь.(UA) 2 Самуїлова. 24:20 І виглÑнув Ðравна, Ñ– побачив Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° його Ñлуг, що йдуть до нього. І вийшов Ðравна, Ñ– вклонивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ– обличчÑм Ñвоїм до землі.(UA) 2 Самуїлова. 24:21 І Ñказав Ðравна: Чого прийшов пан мій, цар, до Ñвого раба? РДавид відказав: Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– буде Ñтримана зараза від народу.(UA) 2 Самуїлова. 24:22 І Ñказав Ðравна до Давида: Ðехай пан мій, цар, візьме, Ñ– нехай принеÑе жертву, що добре в очах його. ДивиÑÑ, оÑÑŒ худоба на цілопаленнÑ, а молотілки та Ñрма на дрова.(UA) 2 Самуїлова. 24:23 УÑе віддає Ðравна, о царю, цареві. І Ñказав Ðравна до царÑ: ГоÑподь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!(UA) 2 Самуїлова. 24:24 І Ñказав цар до Ðравни: ÐÑ–, бо тільки куплю від тебе за ціну, Ñ– не принеÑу дармо цілопалень ГоÑподеві, Богові моєму. І купив Давид тока й худобу за Ñрібло п'ÑтидеÑÑти шеклів.(UA) 2 Самуїлова. 24:25 І Давид збудував там жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви. І ГоÑподь був ублаганий Ð´Ð»Ñ ÐšÑ€Ð°ÑŽ, Ñ– була Ñтримана зараза від ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 1:1 РДавид поÑтарів, увійшов у літа. І покривали його одежами, та не було йому тепло.(UA) 1 царів. 1:2 І Ñказали йому його раби: Ðехай пошукають Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°Ð½Ð° Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñƒ дівчину, Ñ– Ñтане вона перед царем, Ñ– буде йому за доглÑдачку. І буде вона лежати при лоні твоїм, Ñ– буде тепло панові цареві!(UA) 1 царів. 1:3 І шукали дівчину вродливу по вÑій Ізраїлевій границі, та й знайшли шунаммітку Ðвішаґ, Ñ– привели Ñ—Ñ— до царÑ.(UA) 1 царів. 1:4 Рта дівчина була дуже вродлива. І була вона цареві доглÑдачкою, Ñ– приÑлуговувала йому, та цар не пізнав Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 1:5 Ð ÐдоніÑ, Ñин Хаґґітин, бундючивÑÑ Ñ‚Ð° говорив: Я буду царювати! І Ñправив він Ñобі повоза та верхівців, та п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка бігунів перед Ñобою.(UA) 1 царів. 1:6 Рбатько його ніколи його не заÑмучував, щоб Ñказати: Чому ти так робиш? Рвін також був дуже вродливий, Ñ– мати народила його по ÐвеÑаломі.(UA) 1 царів. 1:7 І мав він змову з Йоавом, Ñином Церуї, та зо ÑвÑщеником ЕвіÑтаром, Ñ– вони помагали Ðдонії.(UA) 1 царів. 1:8 Ð ÑвÑщеник Садок, Ñ– БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, Ñ– пророк Ðатан, Ñ– Шім'Ñ—, Ñ– Реї та Давидові лицарі не були з Ðдонією.(UA) 1 царів. 1:9 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð² жертву худоби дрібної та худоби великої, та худоби Ñитої при Евен-Газзохелеті, що при Ен-Роґелі, Ñ– закликав уÑÑ–Ñ… братів Ñвоїх, царÑьких Ñинів, та вÑÑ–Ñ… Юдиних мужів, царÑьких Ñлуг.(UA) 1 царів. 1:10 Рпророка Ðатана, Ñ– Бенаю, Ñ– лицарів та брата Ñвого Соломона він не покликав.(UA) 1 царів. 1:11 І Ñказав Ðатан до Ð’Ñ–Ñ€Ñавії, Соломонової матері, говорÑчи: Чи ти не чула, що зацарював ÐдоніÑ, Ñин Хаґґітин, а пан наш Давид не знає про те?(UA) 1 царів. 1:12 Ртепер іди, Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– пораджу, Ñ– Ñ€Ñтуй Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє та Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñина Ñвого Соломона!(UA) 1 царів. 1:13 Іди, Ñ– ввійдеш до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð° та й Ñкажеш до нього: Чи ж не ти, пане мій царю, приÑÑгнув був Ñвоїй невільниці, говорÑчи: Син твій Соломон буде царювати по мені, Ñ– він буде Ñидіти на троні моїм. Чому ж зацарював ÐдоніÑ?(UA) 1 царів. 1:14 Ото, ти ще будеш говорити там із царем, а Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹Ð´Ñƒ за тобою, Ñ– потверджу Ñлова твої.(UA) 1 царів. 1:15 І ввійшла Ð’Ñ–Ñ€ÑÐ°Ð²Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² кімнату, а цар був дуже Ñтарий, Ñ– шунаммітка Ðвішаґ поÑлуговувала цареві.(UA) 1 царів. 1:16 І похилилаÑÑ Ð’Ñ–Ñ€ÑавіÑ, Ñ– вклонилаÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ– до землі. Рцар Ñказав: Що тобі?(UA) 1 царів. 1:17 І вона Ñказала йому: Пане мій, ти приÑÑгнув був Ñвоїй невільниці ГоÑподом, Богом Ñвоїм: Соломон, Ñин твій, буде царювати по мені, Ñ– він Ñидітиме на троні моїм.(UA) 1 царів. 1:18 Ртепер оÑÑŒ зацарював ÐдоніÑ, а ти, пане мій царю, не знаєш про те...(UA) 1 царів. 1:19 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ у жертву багато волів Ñ– худоби Ñитої та худоби дрібної, Ñ– покликав уÑÑ–Ñ… царÑьких Ñинів, Ñ– ÑвÑщеника ЕвіÑтара та Йоава, Ð²Ð¾Ð¶Ð´Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñька, а раба твого Соломона не покликав.(UA) 1 царів. 1:20 Рти, пане мій царю, очі вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° тобі, щоб ти Ñказав їм, хто буде Ñидіти на троні пана мого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ð¾ ньому.(UA) 1 царів. 1:21 Інакше ÑтанетьÑÑ, Ñк Ñпочине пан мій цар з батьками Ñвоїми, то буду Ñ Ñ‚Ð° Ñин мій Соломон винними.(UA) 1 царів. 1:22 І оÑÑŒ, ще вона говорила з царем, а прийшов пророк Ðатан.(UA) 1 царів. 1:23 І донеÑли цареві, говорÑчи: ОÑÑŒ пророк Ðатан! І ввійшов він перед цареве Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ– впав перед царем обличчÑм Ñвоїм до землі.(UA) 1 царів. 1:24 І Ñказав Ðатан: Пане мій царю! Чи ти Ñказав: ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ царювати по мені, Ñ– він буде Ñидіти на троні моїм?(UA) 1 царів. 1:25 Бо зійшов він Ñьогодні, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñƒ жертву багато волів Ñ– худоби Ñитої та худоби дрібної. І він покликав уÑÑ–Ñ… царÑьких Ñинів, Ñ– провідників війÑька, Ñ– ÑвÑщеника ЕвіÑтара, Ñ– оÑÑŒ вони їдÑÑ‚ÑŒ та п'ÑŽÑ‚ÑŒ перед ним, Ñ– говорÑÑ‚ÑŒ: Ðехай живе цар ÐдоніÑ!(UA) 1 царів. 1:26 Рмене Ñ Ñ€Ð°Ð± твій! Ñ– ÑвÑщеника Садока, Ñ– Бенаю, Ñина ЄгоÑдиного, та раба твого Соломона не покликав.(UA) 1 царів. 1:27 Чи Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ була від пана мого царÑ, а ти не повідомив раба Ñвого, хто буде Ñидіти на троні мого пана Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ð¾ ньому?(UA) 1 царів. 1:28 Рцар Давид відповів та й Ñказав: Покличте мені Ð’Ñ–Ñ€Ñавію! І прийшла вона перед царÑьке обличчÑ, Ñ– Ñтала перед царем.(UA) 1 царів. 1:29 І приÑÑгнув цар та й Ñказав: Як живий ГоÑподь, що визволив душу мою від уÑÑкого лиха,(UA) 1 царів. 1:30 Ñк приÑÑгнув Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– ГоÑподом, Богом ІзраїлÑ, говорÑчи: Син твій Соломон буде царювати по мені, Ñ– він буде Ñидіти на моєму троні заміÑÑ‚ÑŒ мене, так Ñ Ð¹ зроблю цього днÑ!(UA) 1 царів. 1:31 І вклонилаÑÑ Ð’Ñ–Ñ€ÑÐ°Ð²Ñ–Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñм Ñвоїм до землі, Ñ– впала перед царем та й Ñказала: Ðехай живе пан мій, цар Давид, навіки!(UA) 1 царів. 1:32 І Ñказав цар Давид: Покличте мені ÑвÑщеника Садока, Ñ– пророка Ðатана та Бенаю, Ñина ЄгоÑдиного. І поприходили вони перед цареве обличчÑ.(UA) 1 царів. 1:33 І Ñказав цар до них: Візьміть із Ñобою Ñлуг вашого пана, Ñ– поÑадіть мого Ñина Соломона на мою мулицю, Ñ– зведіть його до Òіхону.(UA) 1 царів. 1:34 Ртам помаже його ÑвÑщеник Садок та пророк Ðатан на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем. І заÑурміть у Ñурму та й Ñкрикнете: Ðехай живе цар Соломон!(UA) 1 царів. 1:35 Потім підете за ним, а він увійде та й ÑÑде на моєму троні, Ñ– він буде царювати заміÑÑ‚ÑŒ мене, Ñ– йому наказав Ñ Ð±ÑƒÑ‚Ð¸ володарем над Ізраїлем та над Юдою.(UA) 1 царів. 1:36 І відповів БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, та й Ñказав: Ðмінь. Так нехай Ñкаже ГоÑподь, Бог пана мого царÑ!(UA) 1 царів. 1:37 Як був ГоÑподь із паном моїм царем, так нехай буде з Соломоном, Ñ– нехай Він звеличить трон його над трона пана мого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°!(UA) 1 царів. 1:38 І пішов ÑвÑщеник Садок та пророк Ðатан, Ñ– БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, Ñ– керетÑнин, Ñ– пелетÑнин, Ñ– поÑадили Соломона на мулицю Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, та й повели його до Òіхону.(UA) 1 царів. 1:39 І взÑв ÑвÑщеник Садок рога оливи із Ñкинії, та й помазав Соломона. І заÑурмили в Ñурму, та й кричав увеÑÑŒ народ: Ðехай живе цар Соломон!(UA) 1 царів. 1:40 І піднÑвÑÑ Ð·Ð° ним ввеÑÑŒ народ. Рнарод грав на Ñопілках та радів великою радіÑÑ‚ÑŽ, аж Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð°Ð´Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð²Ñ–Ð´ їхнього голоÑу!(UA) 1 царів. 1:41 І почув це ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ– покликані, що були з ним, а вони тількищо Ñкінчили Ñ—Ñти. І почув Йоав Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми та й Ñказав: Що це за крик та гамір у міÑÑ‚Ñ–?(UA) 1 царів. 1:42 Ще він говорив, аж оÑÑŒ приходить Йоанатан, Ñин ÑвÑщеника ЕвіÑтара. Ð ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñказав: Увійди, бо ти муж гідний, Ñ– звіÑти нам щоÑÑŒ добре!(UA) 1 царів. 1:43 І відповів Йонатан та й Ñказав до Ðдонії: Таж пан наш цар Давид наÑтановив на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°!(UA) 1 царів. 1:44 І поÑлав із ним цар ÑвÑщеника Садока та пророка Ðатана, Ñ– Бенаю, ЄгоÑдиного Ñина, Ñ– керетÑнина, Ñ– пелетÑнина, Ñ– вони поÑадили його на царÑьку мулицю.(UA) 1 царів. 1:45 І помазали його в Òіхоні ÑвÑщеник Садок та пророк Ðатан на царÑ. І повиходили вони звідти веÑелі, Ñ– зашуміло міÑто. Це той голоÑ, що ви чули.(UA) 1 царів. 1:46 І Соломон уже заÑів на троні царÑтва.(UA) 1 царів. 1:47 І також поÑходилиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñькі Ñлуги, щоб поблагоÑловити нашого пана Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, говорÑчи: Ðехай Бог твій учинить Соломонове ім'Ñ Ñлавнішим від твого імени, Ñ– нехай звеличить його трон над трона твого! І вклонивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ на ложі Ñвоїм.(UA) 1 царів. 1:48 І Ñказав цар так: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що Ñьогодні дав ÑидÑчого на моїм троні, а мої очі те бачать!(UA) 1 царів. 1:49 І затремтіли, Ñ– повÑтавали вÑÑ– покликані, що були з Ðдонією, Ñ– пішли кожен на дорогу Ñвою...(UA) 1 царів. 1:50 Ð ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð±Ð¾ÑвÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°. І вÑтав він, Ñ– пішов, Ñ– ÑхопивÑÑ Ð·Ð° роги жертівника.(UA) 1 царів. 1:51 І донеÑено Соломонові, кажучи: ОÑÑŒ ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð·Ð»ÑкавÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, й оÑÑŒ він ÑхопивÑÑ Ð·Ð° роги жертівника, кажучи: Ðехай цар Соломон зараз приÑÑгне мені, що не вб'Ñ” Ñвого раба мечем!(UA) 1 царів. 1:52 І Ñказав Соломон: Якщо він буде мужем чеÑним, ані волоÑина його не впаде на землю! Ð Ñкщо знайдетьÑÑ Ð² ньому зло, то помре.(UA) 1 царів. 1:53 І поÑлав цар Соломон, Ñ– відвели його від жертівника. І прийшов він, Ñ– впав перед царем Соломоном, а Соломон йому Ñказав: Іди до Ñвого дому!(UA) 1 царів. 2:1 І наблизилиÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– дні до Ñмерти, Ñ– він наказав Ñвоєму Ñинові Соломонові, говорÑчи:(UA) 1 царів. 2:2 ОÑÑŒ Ñ Ð¹Ð´Ñƒ дорогою вÑієї землі, а ти будеш міцний та Ñтанеш мужем.(UA) 1 царів. 2:3 І будеш ти Ñтерегти накази ГоÑпода, Бога Ñвого, щоб ходити Його дорогами, щоб Ñтерегти поÑтанови Його, заповіді Його, та уÑтави Його й ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñк пиÑано в МойÑеєвім Законі, щоб тобі щаÑтило в уÑьому, що будеш робити, Ñ– Ñкрізь, куди звернешÑÑ,(UA) 1 царів. 2:4 щоб виповнив ГоÑподь Ñлово Своє, Ñке говорив мені, кажучи: Якщо Ñини твої будуть Ñтерегти дороги Ñвої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді вÑім Ñвоїм Ñерцем та вÑією душею Ñвоєю, то, Ñказав: Ðе буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім!(UA) 1 царів. 2:5 Ртакож ти знаєш, що зробив мені Йоав, Ñин Церуїн, що зробив він двом провідникам Ізраїлевих війÑьк, Ðвнерові, Ðеровому Ñинові, та ÐмаÑÑ–, Ñинові Єтеровому. Він повбивав Ñ—Ñ…, Ñ– пролив воєнну кров у Ñ‡Ð°Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ñƒ, Ñ– поплÑмив воєнною кров'ÑŽ Ñвого поÑÑа, що на Ñтегнах його, та Ñандалі Ñвої, що на ногах його.(UA) 1 царів. 2:6 І ти зробиш за Ñвоєю мудріÑÑ‚ÑŽ, Ñ– не даÑи знизитиÑÑ Ñивині його мирно до шеолу.(UA) 1 царів. 2:7 Ð Ñинам ґілеадÑнина Ð‘Ð°Ñ€Ð·Ñ–Ð»Ð»Ð°Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñˆ лаÑку, Ñ– нехай вони будуть Ñеред тих, що їдÑÑ‚ÑŒ за твоїм Ñтолом, бо вони отак прийшли до мене, коли Ñ Ð²Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ð² перед ÐвеÑаломом, твоїм братом.(UA) 1 царів. 2:8 РоÑÑŒ з тобою Шім'Ñ—, Òерин Ñин, веніÑминівець із Бахуріму. Рвін проклÑв був мене гоÑтрим проклÑÑ‚Ñ‚Ñм того днÑ, коли Ñ Ð¹ÑˆÐ¾Ð² до Маханаїму. Та він прийшов до Йордану Ñтрінути мене, Ñ– Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑÑгнув йому ГоÑподом, говорÑчи: Ðе заб'ÑŽ тебе мечем!(UA) 1 царів. 2:9 Ртепер не прощай йому, бо ти муж мудрий, Ñ– знатимеш, що зробити йому, Ñ– ти Ñивину його зведеш у крові до шеолу.(UA) 1 царів. 2:10 І Ñпочив Давид з батьками Ñвоїми, Ñ– був похований у Давидовім МіÑÑ‚Ñ–.(UA) 1 царів. 2:11 Рдні, що Давид царював над Ізраїлем, Ñорок літ: у Хевроні царював він Ñім літ, а в ЄруÑалимі царював тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три роки.(UA) 1 царів. 2:12 І Ñів Соломон на троні Давида, батька Ñвого, Ñ– його Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ дуже міцне.(UA) 1 царів. 2:13 І прийшов ÐдоніÑ, Ñин Гаґґітин, до Ð’Ñ–Ñ€Ñавії, Соломонової матері, а вона Ñказала: Чи прихід твій з миром? І він відказав: З миром.(UA) 1 царів. 2:14 І Ñказав: Справа в мене до тебе. Рвона відказала: Говори!(UA) 1 царів. 2:15 І він Ñказав: Ти знаєш, що моє було це царÑтво, Ñ– на мене звернув увеÑÑŒ Ізраїль Ñвоє обличчÑ, щоб мені царювати. Та відійшло царÑтво, Ñ– доÑталоÑÑŒ моєму братові, бо від ГоÑпода це ÑталоÑÑŒ йому.(UA) 1 царів. 2:16 Ртепер одне Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ð°Ð´Ð°ÑŽ Ñ Ð²Ñ–Ð´ тебе: Ðе відмовлÑй мені! Рвона Ñказала йому: Говори!(UA) 1 царів. 2:17 І він Ñказав: Скажи цареві Соломонові, бо він не відмовить тобі, щоб він дав мені шунаммітку Ðвішаґ за жінку.(UA) 1 царів. 2:18 І Ñказала Ð’Ñ–Ñ€ÑавіÑ: Добре, Ñ Ñкажу про тебе цареві.(UA) 1 царів. 2:19 І прийшла Ð’Ñ–Ñ€ÑÐ°Ð²Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, щоб Ñказати йому про ÐдоніÑ. Рцар уÑтав назуÑтріч їй, Ñ– вклонивÑÑ Ñ—Ð¹, та й Ñів на Ñвоєму троні. І поÑтавив він трона й Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ð¾Ñ— матері, Ñ– вона Ñіла по правиці його.(UA) 1 царів. 2:20 І Ñказала вона: Одне мале Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð°Ð¶Ð°ÑŽ Ñ Ð²Ñ–Ð´ тебе, не відмов мені. І Ñказав їй цар: Жадай, мати моÑ, бо Ñ Ð½Ðµ відмовлю тобі.(UA) 1 царів. 2:21 І Ñказала вона: Ðехай шунаммітка Ðвішаґ буде дана братові твоєму Ðдонії за жінку.(UA) 1 царів. 2:22 І відповів цар Соломон та й Ñказав Ñвоїй матері: І нащо ти проÑиш шунаммітку Ðвішаґ Ð´Ð»Ñ Ðдонії? Та попроÑи Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ й царÑтва, бо він брат мій, Ñтарший від мене, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеника ЕвіÑтара, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ð°Ð²Ð°, Церуїного Ñина!...(UA) 1 царів. 2:23 І приÑÑгнув цар Соломон ГоÑподом, говорÑчи: Так нехай зробить мені Бог, Ñ– так нехай додаÑÑ‚ÑŒ, коли не на душу Ñвою говорив ÐÐ´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ðµ Ñлово...(UA) 1 царів. 2:24 Ртепер, Ñк живий ГоÑподь, що міцно поÑтавив мене й поÑадовив мене на троні мого батька Давида, Ñ– що зробив мені дім, Ñк говорив був, Ñьогодні буде вбитий ÐдоніÑ!(UA) 1 царів. 2:25 І поÑлав цар Соломон через Бенаю, ЄгоÑдиного Ñина, Ñ– він уразив його, Ñ– той помер...(UA) 1 царів. 2:26 Ð ÑвÑщеникові ЕвіÑтарові цар Ñказав: Іди до Ðнатоту на Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñвої, бо ти чоловік Ñмерти, а цього Ð´Ð½Ñ Ð½Ðµ вб'ÑŽ тебе, бо ноÑив ти ковчега Владики ГоÑпода перед обличчÑм батька мого Давида, Ñ– що терпів ти в уÑьому, в чому терпів мій батько.(UA) 1 царів. 2:27 І вигнав Соломон ЕвіÑтара, щоб не був ÑвÑщеником Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, щоб виповнилоÑÑ Ñлово ГоÑподнє, Ñке говорив у Шіло на дім Іліїв.(UA) 1 царів. 2:28 РзвіÑтка про це прийшла аж до Йоава, бо Йоав ÑхилÑвÑÑ Ð´Ð¾ Ðдонії, а до ÐвеÑалома не ÑхилÑвÑÑ. І втік Йоав до ГоÑподньої Ñкинії, Ñ– ÑхопивÑÑ Ð·Ð° роги жертівника...(UA) 1 царів. 2:29 І донеÑено цареві Соломонові, що Йоав утік до Ñкинії ГоÑподньої, Ñ– оÑÑŒ він при жертівнику. І поÑлав Соломон Бенаю, ЄгоÑдиного Ñина, говорÑчи: Іди, урази його!(UA) 1 царів. 2:30 І ввійшов Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑподньої Ñкинії, та й Ñказав до нього: Так Ñказав цар: Вийди! Ртой відказав: ÐÑ–, Ñ Ñ‚ÑƒÑ‚ помру! І передав Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ– це Ñлово, говорÑчи: Так Ñказав Йоав, Ñ– так відповів мені.(UA) 1 царів. 2:31 І Ñказав йому цар: Зроби, Ñк Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð², Ñ– врази його. І поховаєш його, Ñ– здіймеш невинну кров, що Йоав пролив був, з мене та з дому мого батька.(UA) 1 царів. 2:32 І нехай оберне ГоÑподь його кров на його голову, що він уразив був двох мужів Ñправедливих та ліпших від нього, Ñ– повбивав Ñ—Ñ… мечем, а батько мій Давид того не знав: Ðвнера, Ðериного Ñина, провідника Ізраїлевого війÑька, та ÐмаÑу, Ñина Єтеревого, провідника Юдиного війÑька.(UA) 1 царів. 2:33 І нехай звернетьÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð² на голову Йоава та на голову наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ навіки. РДавидові й наÑінню його та дому його й трону його нехай буде мир від ГоÑпода аж навіки.(UA) 1 царів. 2:34 І пішов БенаÑ, ЄгоÑдин Ñин, Ñ– вразив його, та й убив його. І був він похований у Ñвоїм домі в пуÑтині.(UA) 1 царів. 2:35 Рцар, заміÑÑ‚ÑŒ нього, наÑтановив над війÑьком Бенаю, ЄгоÑдиного Ñина, а ÑвÑщеника Садока цар наÑтановив заміÑÑ‚ÑŒ ЕвіÑтара.(UA) 1 царів. 2:36 І поÑлав цар, Ñ– покликав Шім'Ñ— та й Ñказав йому: Збудуй Ñобі дім в ЄруÑалимі, й оÑÑдеш там, Ñ– не вийдеш звідти ані Ñюди, ані туди.(UA) 1 царів. 2:37 І буде того днÑ, Ñк ти вийдеш Ñ– перейдеш поток Кедрон, то щоб ти добре знав, що конче помреш. Кров Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ на голові твоїй!(UA) 1 царів. 2:38 І Ñказав Шім'Ñ— до царÑ: Добра це річ. Як наказав пан мій цар, так зробить раб твій. І Ñидів Шім'Ñ— в ЄруÑалимі багато днів.(UA) 1 царів. 2:39 І ÑталоÑÑ Ð² кінці трьох років, Ñ– втекли двоє рабів Шім'Ñ— до Ðхіша, Маахіного Ñина, ґатÑького царÑ. І донеÑли Шім'Ñ—, говорÑчи: ОÑÑŒ раби твої в Òаті!(UA) 1 царів. 2:40 І вÑтав Шім'Ñ—, й оÑідлав оÑла Ñвого та й подавÑÑ Ð´Ð¾ Ðхіша, щоб пошукати Ñвоїх рабів. І пішов Шім'Ñ—, Ñ– привів Ñвоїх рабів з Òату.(UA) 1 царів. 2:41 РСоломонові донеÑено, що Шім'Ñ— пішов з ЄруÑалиму в Òат Ñ– вернувÑÑ.(UA) 1 царів. 2:42 І поÑлав цар, Ñ– покликав Шім'Ñ— та й Ñказав до нього: Чи ж Ñ Ð½Ðµ заприÑÑг тебе ГоÑподом, Ñ– не взÑв Ñвідка проти тебе, говорÑчи: Того днÑ, коли ти вийдеш Ñ– підеш туди чи Ñюди, щоб ти добре знав, що конче помреш? І ти Ñказав мені: Добра це річ, що Ñ Ñ‡ÑƒÐ².(UA) 1 царів. 2:43 І чому ти не додержувавÑÑ Ð“Ð¾Ñподньої приÑÑги та наказа, що Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² був тобі?(UA) 1 царів. 2:44 І Ñказав цар до Шім'Ñ—: Ти знаєш уÑе те зло, Ñ– знало твоє Ñерце, що зробив ти Давидові, батькові моєму. І поверне ГоÑподь твоє зло на твою голову.(UA) 1 царів. 2:45 Рцар Соломон благоÑловенний, а Давидів трон буде ÑтоÑти міцно перед ГоÑподнім лицем аж навіки.(UA) 1 царів. 2:46 І цар наказав Бенаї, ЄгоÑдиному Ñинові, Ñ– той вийшов Ñ– вразив його, Ñ– він помер. І царÑтво зміцніло в Соломоновій руці.(UA) 1 царів. 3:1 І поÑвоÑчивÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½ із фараоном, єгипетÑьким царем, Ñ– взÑв фараонову дочку, Ñ– ввів Ñ—Ñ— до Давидового МіÑта, ще доки він не закінчив будувати Ñвого дому й храму ГоÑподнього, та муру навколо ЄруÑалиму.(UA) 1 царів. 3:2 Та народ приноÑив жертви на пагірках, бо не був ще збудований дім Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього Імени аж до тих днів.(UA) 1 царів. 3:3 І полюбив Соломон ГоÑпода, щоб ходити поÑтановами Ñвого батька Давида, тільки й він приноÑив жертви та кадив на пагірках.(UA) 1 царів. 3:4 І пішов був цар до Òів'ону, щоб приноÑити там жертви, бо то найбільший пагірок. ТиÑÑчу цілопалень Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½ на тому жертівникові.(UA) 1 царів. 3:5 У Òів'оні з'ÑвивÑÑ Ð“Ð¾Ñподь до Соломона в нічному Ñні. І Бог Ñказав: ПроÑи, що Я маю дати тобі!(UA) 1 царів. 3:6 РСоломон відказав: Ти зробив був велику миліÑÑ‚ÑŒ із рабом Своїм Давидом, батьком моїм, Ñк він ходив перед лицем Твоїм правдою та праведніÑÑ‚ÑŽ, та проÑтотою ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð· Тобою. І зберіг Ти йому ту велику миліÑÑ‚ÑŒ, Ñ– дав йому Ñина, що Ñидить на його троні, Ñк Ñ” й цього днÑ.(UA) 1 царів. 3:7 Ртепер, ГоÑподи, Боже, Ти вчинив Свого раба царем заміÑÑ‚ÑŒ батька мого Давида, а Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾Ñ€Ð¾Ñток, не знаю виходу та входу.(UA) 1 царів. 3:8 Рраб Твій Ñеред народу Твого, Ñкого Ти вибрав, він народ чиÑленний, що його не можна ані злічити, ані зрахувати через многоту.(UA) 1 царів. 3:9 Дай же Своєму рабові Ñерце розумне, щоб Ñудити народ Твій, щоб розрізнÑти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?(UA) 1 царів. 3:10 І була та річ приємна в ГоÑподніх очах, що Соломон попроÑив оцю річ.(UA) 1 царів. 3:11 І Ñказав Бог до нього: За те, що проÑив ти цю річ, а не проÑив Ð´Ð»Ñ Ñебе днів довгих та багатÑтва, Ñ– не проÑив душ ворогів Ñвоїх, а проÑив Ñобі розуму, щоб уміти Ñудити,(UA) 1 царів. 3:12 то оÑÑŒ зроблю Я за Ñловом твоїм, оÑÑŒ Я даю тобі Ñерце мудре та розумне, так що такого, Ñк ти, не було перед тобою й не вÑтане такий, Ñк ти, по тобі.(UA) 1 царів. 3:13 Ртакож те, чого не проÑив ти, Я даю тобі: Ñ– багатÑтво, Ñ– Ñлаву таку, що такого, Ñк ти, не було перед тобою й не буде нікого Ñеред царів уÑе Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”.(UA) 1 царів. 3:14 Ð Ñкщо ти ходитимеш Моїми дорогами, щоб дотримувати поÑтанови Мої та заповіді Мої, Ñк ходив був батько твій Давид, то продовжу дні твої!(UA) 1 царів. 3:15 І прокинувÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½, аж оÑÑŒ це був Ñон. І ввійшов він до ЄруÑалиму, та й Ñтав перед ковчегом ГоÑподнього заповіту, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° вчинив жертви мирні. І зробив він гоÑтину Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх Ñлуг.(UA) 1 царів. 3:16 І прийшли до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð²Ñ– жінки блудниці, та й Ñтали перед обличчÑм його.(UA) 1 царів. 3:17 І Ñказала одна жінка: Прошу, пане мій, Ñ Ñ‚Ð° Ñ†Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° Ñидимо в одному домі. І породила Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ ній у цьому домі.(UA) 1 царів. 3:18 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ породі моїм, Ñ– породила теж Ð¾Ñ†Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ°. Рми були разом, нікого чужого в домі з нами не було, тільки двоє Ð½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ в домі.(UA) 1 царів. 3:19 Рвночі помер Ñин цієї жінки, бо вона налÑгла на нього.(UA) 1 царів. 3:20 І вÑтала вона Ñеред ночі, Ñ– взÑла мого Ñина від мене, а Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñпала, Ñ– поклала його при Ñвоєму лоні, а Ñвого померлого Ñина поклала при лоні моїм...(UA) 1 царів. 3:21 І вÑтала Ñ Ñ€Ð°Ð½Ð¾, щоб погодувати Ñина Ñвого, аж оÑÑŒ помер він! І придивилаÑÑ Ñ Ð´Ð¾ нього рано, а ото не був це Ñин мій, що Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð°...(UA) 1 царів. 3:22 Рінша жінка відказала: ÐÑ–, то мій Ñин живий, а твій Ñин мертвий! Рта говорила: ÐÑ–, то твій Ñин мертвий, а мій Ñин живий! І так ÑперечалиÑÑŒ вони перед царем.(UA) 1 царів. 3:23 І Ñказав цар: Ð¦Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚ÑŒ: Це мій Ñин живий, а Ñин твій мертвий, а та говорить: ÐÑ–, то Ñин твій мертвий, а мій Ñин живий.(UA) 1 царів. 3:24 І Ñказав цар: Подайте мені меча! І принеÑли меча перед цареве обличчÑ.(UA) 1 царів. 3:25 І Ñказав цар: Розітніть це живе Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ð´Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– дайте половину одній, а половину другій!...(UA) 1 царів. 3:26 І Ñказала до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ°, що Ñин Ñ—Ñ— той живий, бо запалилаÑÑ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð² Ñ—Ñ— до Ñина Ñвого, Ñ– Ñказала вона: Прошу, пане мій, дайте їй немовлÑтко живим, а забити не забивайте його!... Рта каже: Хай не буде ні мені, ні тобі, розтинайте!...(UA) 1 царів. 3:27 Рцар відповів та й Ñказав: Дайте їй це живе немовлÑтко, а вбивати не вбивайте його. Вона його мати!(UA) 1 царів. 3:28 І почув увеÑÑŒ ЄруÑалим про той Ñуд, що цар розÑудив, Ñ– Ñтали боÑтиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñ, бо бачили, що в ньому Божа мудріÑÑ‚ÑŒ, щоб чинити Ñуд.(UA) 1 царів. 4:1 І був цар Соломон царем над уÑім Ізраїлем.(UA) 1 царів. 4:2 Роце його провідники: ÐзаріÑ, Садоків Ñин, ÑвÑщеник.(UA) 1 царів. 4:3 Еліхореф та ÐхійÑ, Ñини Шіші, пиÑарі. ЙоÑафат, Ñин Ðхілудів, канцлер.(UA) 1 царів. 4:4 РБенаÑ, ЄгоÑдин Ñин, над війÑьком, а Садок та ЕвіÑтар ÑвÑщеники.(UA) 1 царів. 4:5 Ð ÐзаріÑ, Ðатанів Ñин, над наміÑниками, а Завуд, Ñин Ðатанів ÑвÑщеник, товариш царів.(UA) 1 царів. 4:6 Ð Ðхішар над домом, а Ðдонірам, Ðвдин Ñин над даниною.(UA) 1 царів. 4:7 Рв Соломона було дванадцÑÑ‚ÑŒ наміÑників над уÑім Ізраїлем, Ñ– вони годували Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° дім його, міÑÑць на рік був на одного на годуваннÑ.(UA) 1 царів. 4:8 Роце їхні імена: Бен-Гур в Єфремових горах,(UA) 1 царів. 4:9 Бен-Декер у Макаці, Ñ– в Шаалевімі, Ñ– в Бет-Шемеші, Ñ– в Елоні Бет-Ганану.(UA) 1 царів. 4:10 Бен-ГеÑед в Ðрубботі, йому належали: Сохо та ввеÑÑŒ край Хеферу.(UA) 1 царів. 4:11 Бен-Ðвінадав уÑÑ Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð”Ð¾Ñ€Ñƒ; Тафат, Соломонова дочка, була йому за жінку.(UA) 1 царів. 4:12 Баана, Ðхілудів Ñин Таанах Ñ– Меґіддо та ввеÑÑŒ Бет-Шеан, що при Цартані, нижче Їзреелу, від Бет-Шеану аж до Ðвел-Мехола, аж до того боку Йокмеаму.(UA) 1 царів. 4:13 Бен-Òевер у ґілеадÑькому Рамоті, йому належали: оÑелі Яїра, Ñина МанаÑÑ–Ñ—, що в Òілеаді, йому Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ðрґову, що в Башані, шіÑтдеÑÑÑ‚ міÑÑ‚ великих, із муром та з мідÑним заÑувом.(UA) 1 царів. 4:14 Ðхінадав, Ñин Іддо в Маханаїмі.(UA) 1 царів. 4:15 Ðхімаац в Ðефталимі; також він узÑв БоÑмат, Соломонову дочку, за жінку.(UA) 1 царів. 4:16 Баана, Хушаїв Ñин, в ÐÑирі та в Бе-Ðлоті.(UA) 1 царів. 4:17 ЙоÑафат, Паруахів Ñин, в ІÑÑахарі.(UA) 1 царів. 4:18 Шім'Ñ—, Елин Ñин, у ВеніÑмині.(UA) 1 царів. 4:19 Òевер, Ñин Уріїв, у ґілеадÑькому краї, у краї Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¹Ñького, та Оґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького. Родин наміÑник, що в уÑьому Краї.(UA) 1 царів. 4:20 Юда та Ізраїль були чиÑленні, Ñк піÑок, що над морем, щодо многоти. Вони їли й пили та тішилиÑÑ!(UA) 1 царів. 4:21 (5-1) РСоломон панував над уÑіма царÑтвами від Річки аж до филиÑтимÑького краю та аж до границі Єгипту. Вони приноÑили дари та Ñлужили Соломонові по вÑÑ– дні його життÑ.(UA) 1 царів. 4:22 (5-2) І була Соломонова пожива на один день: тридцÑÑ‚ÑŒ корів пшеничної муки, а шіÑтдеÑÑÑ‚ корів іншої муки.(UA) 1 царів. 4:23 (5-3) ДеÑÑтеро з великої Ñитої худоби, Ñ– двадцÑтеро з худоби великої з паші та ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð¸ дрібної, окрім оленÑ, Ñ– Ñарни, Ñ– антилопи та Ñитих гуÑок.(UA) 1 царів. 4:24 (5-4) Бо він панував по вÑій цій Ñтороні Річки від ТіфÑаху та аж до Ðззи над уÑіма царÑми по цей бік Річки. І був у нього мир зо вÑÑ–Ñ… Ñторін його навколо.(UA) 1 царів. 4:25 (5-5) І безпечно Ñидів Юда та Ізраїль, кожен під Ñвоїм виноградником та під Ñвоєю фіґою від Дану й аж до Беер-Шеви вÑÑ– дні Соломона.(UA) 1 царів. 4:26 (5-6) І було в Соломона Ñорок тиÑÑч Ñтійлів Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð½ÐµÐ¹ колеÑниць його та дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч верхівців.(UA) 1 царів. 4:27 (5-7) І годували ці наміÑники Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° та кожного, хто приходив до Ñтолу Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, кожен Ñвій міÑÑць, Ñ– не було недоÑтачі ні в чому.(UA) 1 царів. 4:28 (5-8) Ð Ñчменю та Ñоломи Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð½ÐµÐ¹ та Ð´Ð»Ñ Ñ€ÑƒÐ¼Ð°ÐºÑ–Ð² Ñпроваджували до міÑцÑ, де хто був, кожен за поÑтановою Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 4:29 (5-9) І дав Бог Соломонові дуже багато мудроÑти та розуму, а широкіÑÑ‚ÑŒ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñк піÑок, що на березі морÑ.(UA) 1 царів. 4:30 (5-10) І збільшилаÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð° мудріÑÑ‚ÑŒ над мудріÑÑ‚ÑŒ уÑÑ–Ñ… Ñинів Ñходу та над уÑÑŽ мудріÑÑ‚ÑŒ Єгипту.(UA) 1 царів. 4:31 (5-11) І був він мудріший від уÑÑкого чоловіка, від Етана езрахітÑького, Ñ– Гемана, Ñ– Калкола та Дарди, Махолових Ñинів. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ було Ñлавне Ñеред уÑÑ–Ñ… людей навколо.(UA) 1 царів. 4:32 (5-12) І він проказав три тиÑÑчі приказок, а піÑень його було тиÑÑча й п'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 царів. 4:33 (5-13) І говорив він про дерева, від кедру, що на Ливані, й аж до Ñ–Ñопу, що роÑте на Ñтіні. І говорив про худобу, Ñ– про птаÑтва, Ñ– про плазуюче та про риб.(UA) 1 царів. 4:34 (5-14) І приходили від уÑÑ–Ñ… народів, щоб поÑлухати Соломонову мудріÑÑ‚ÑŒ, від уÑÑ–Ñ… царів краю, що чули про мудріÑÑ‚ÑŒ його.(UA) 1 царів. 5:1 (5-15) І поÑлав Хірам, цар Тиру, Ñвоїх Ñлуг до Соломона, бо почув, що його помазали на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° міÑце батька його, бо Хірам був приÑтелем Давидовим по вÑÑ– дні.(UA) 1 царів. 5:2 (5-16) І поÑлав Соломон до Хірама, говорÑчи:(UA) 1 царів. 5:3 (5-17) Ти знаєш мого батька Давида, що не міг він збудувати дому Ð´Ð»Ñ Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð¸ ГоÑпода, Бога Ñвого, через війни, що оточували його, аж поки ГоÑподь не віддав Ñ—Ñ…, ворогів, під Ñтопи ніг його.(UA) 1 царів. 5:4 (5-18) Ртепер ГоÑподь, Бог мій, дав мені відпочинок навколо, нема противника, Ñ– нема злого випадку.(UA) 1 царів. 5:5 (5-19) І ото Ñ Ð¼Ð°ÑŽ на думці збудувати дім Імени ГоÑпода, Бога мого, Ñк ГоÑподь говорив був моєму батькові Давидові, кажучи: Син твій, Ñкого дам заміÑÑ‚ÑŒ тебе на трон твій, він збудує той дім Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 5:6 (5-20) Ртепер накажи, Ñ– нехай зітнуть мені кедри з Ливану, а раби мої будуть із рабами твоїми, а в нагороду за твоїх рабів Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі вÑе, що Ñкажеш, бо ти знаєш, що Ñеред Ð½Ð°Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ” нікого, хто вмів би Ñтинати дерева, Ñк ÑидонÑни.(UA) 1 царів. 5:7 (5-21) І ÑталоÑÑ, Ñк почув Хірам Соломонові Ñлова, то дуже зрадів та й Ñказав: БлагоÑловенний ГоÑподь Ñьогодні, що дав Давидові мудрого Ñина над цим великим народом!(UA) 1 царів. 5:8 (5-22) І поÑлав Хірам до Соломона, говорÑчи: Почув Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ те, про що поÑилав ти до мене. Я виконаю вÑе Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, щодо дерева кедрового та дерева кипариÑового.(UA) 1 царів. 5:9 (5-23) Мої раби ÑпуÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ із Ливану до морÑ, а Ñ Ñ—Ñ… поÑкладаю в плоти, Ñ– відправлю морем аж до міÑцÑ, про Ñке пошлеш мені звіÑтку, Ñ– порозбиваю Ñ—Ñ… там, Ñ– ти забереш. Рти виконаєш моє бажаннÑ, дати хліба Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ дому.(UA) 1 царів. 5:10 (5-24) І давав Хірам Соломонові дерева кедрові та дерева кипариÑові, уÑе за бажаннÑм його.(UA) 1 царів. 5:11 (5-25) РСоломон давав Хірамові двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч корів пшениці, живніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ його, та двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч корів товченої оливи. Так давав Соломон Хірамові рік-у-рік.(UA) 1 царів. 5:12 (5-26) РГоÑподь дав Соломонові мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñк обіцÑв був йому. І був мир між Хірамом та між Соломоном, Ñ– обидва вони Ñклали умову.(UA) 1 царів. 5:13 (5-27) РСоломон зібрав данину робітників зо вÑього ІзраїлÑ, Ñ– була та данина тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч чоловіка.(UA) 1 царів. 5:14 (5-28) І він поÑилав Ñ—Ñ… до Ливану, по деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч на міÑÑць, напереміну: міÑÑць були вони на Ливані, два міÑÑці у домі Ñвоїм; а Ðдонірам доглÑдав над робітниками.(UA) 1 царів. 5:15 (5-29) І було в Соломона ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч Ñ‚Ñгарових ноÑіїв та віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч ламачів у горах,(UA) 1 царів. 5:16 (5-30) окрім трьох тиÑÑч Ñ– трьох Ñотень керівників, що наÑтановив Соломон над працею, вони правили над народом, що робили працю.(UA) 1 царів. 5:17 (5-31) І цар наказав, Ñ– вони ламали велике каміннÑ, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ðµ, щоб заклаÑти дім із теÑаного каміннÑ.(UA) 1 царів. 5:18 (5-32) І Ñ—Ñ… отеÑували будівничі Соломонові й будівничі Хірамові та ґівлÑни, Ñ– наготовили дерева та ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ.(UA) 1 царів. 6:1 І ÑталоÑÑ, року чотириÑотого й віÑімдеÑÑтого по виході Ізраїлевих Ñинів з єгипетÑького краю, четвертого року Соломонового Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем, міÑÑÑ†Ñ Ð·Ñ–Ð²Ð°, почав він будувати той храм Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 1 царів. 6:2 Ртой храм, що цар Соломон збудував Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, шіÑтдеÑÑÑ‚ ліктів довжина його, а двадцÑÑ‚ÑŒ ширина його, а тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів вишина його.(UA) 1 царів. 6:3 Рпритвор перед храмом цього дому двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина його, відповідно широкоÑти храму, деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина його перед храмом.(UA) 1 царів. 6:4 І зробив він Ð´Ð»Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ прозорі вікна, широкі знадвору й вузькі вÑередині.(UA) 1 царів. 6:5 Рдо Ñтіни храму збудував він прибудівку навколо, зо Ñтінами дому навколо храму та найÑвÑтішого, Ñ– поробив бічні кімнати навколо.(UA) 1 царів. 6:6 Ð”Ð¾Ð»Ñ–ÑˆÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±ÑƒÐ´Ñ–Ð²ÐºÐ° ширина Ñ—Ñ— п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, а ÑÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ñ ÑˆÑ–ÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина Ñ—Ñ—, а Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚Ñ Ñім ліктів ширина Ñ—Ñ—, бо він дав навколо храму знадвору виÑтупи, щоб не тримати Ñ—Ñ… у Ñтінах храму.(UA) 1 царів. 6:7 Рхрам, коли був будований, будувавÑÑ Ð· викінченого ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð· каменоломні, а молотки та Ñокира, вÑÑке залізне знарÑÐ´Ð´Ñ Ð½Ðµ було чуте в храмі, коли його будували.(UA) 1 царів. 6:8 Вхід до Ñередньої бічної кімнати був з правого боку храму, а крученими Ñходами входили до Ñередньої, а з Ñередньої до третьої.(UA) 1 царів. 6:9 І збудував він той храм та й покінчив його. І покрив він храм дошками та бруÑками кедрових дерев.(UA) 1 царів. 6:10 І збудував він прибудівку на ввеÑÑŒ храм, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів вишина Ñ—Ñ—, Ñ– вона трималаÑÑ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ кедровими деревинами.(UA) 1 царів. 6:11 І було ГоÑподнє Ñлово до Соломона, говорÑчи:(UA) 1 царів. 6:12 Цей храм, що ти будуєш, Ñкщо ти ходитимеш Моїми уÑтавами й поÑтанови Мої будеш виконувати, Ñ– будеш дотримувати вÑÑ– Мої заповіді, щоб ними ходити, то Я виповню на тобі Своє Ñлово, Ñке Я говорив був батькові твоєму Давидові.(UA) 1 царів. 6:13 І пробуватиму поÑеред Ізраїлевих Ñинів, Ñ– не покину Свого Ізраїлевого народу.(UA) 1 царів. 6:14 І збудував Соломон той храм та й Ñкінчив його.(UA) 1 царів. 6:15 І побудував він Ñтіни храму зÑередини з кедрових дощок, від підлоги храму аж до Ñтін Ñтропу покрив уÑередині деревом, а підлогу храму покрив кипариÑовими дошками.(UA) 1 царів. 6:16 І збудував тих двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів Ñтіни з-заду храму з кедрових дощок, від підлоги аж до Ñтін Ñтропу, Ñ– це збудував йому зÑередини за девіра, за СвÑтеє СвÑтих.(UA) 1 царів. 6:17 Ртой храм був на Ñорок ліктів, він той, що перед девіром.(UA) 1 царів. 6:18 Рна кедрині вÑередині храму була різьба огірків та відкритих квітів. УÑе кедрина, камінь був невидний.(UA) 1 царів. 6:19 РнайÑвÑтіше він приготовив уÑередині храму, щоб дати туди ковчега ГоÑподнього заповіту.(UA) 1 царів. 6:20 Ð Ñередина найÑвÑтішого двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина, Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина, Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів вишина його, Ñ– він покрив його щирим золотом, Ñ– також покрив кедрового жертівника.(UA) 1 царів. 6:21 І Соломон покрив той храм зÑередини щирим золотом, а перед найÑвÑтішим перетÑгнув золотими ланцюгами, та покрив його золотом.(UA) 1 царів. 6:22 І ввеÑÑŒ храм він покрив золотом аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñього храму Ñ– вÑього жертівника, що при найÑвÑтішому, покрив золотом.(UA) 1 царів. 6:23 І зробив у найÑвÑтішому двох херувимів з оливкового дерева, деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів вишина його.(UA) 1 царів. 6:24 І п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів одне крило херувима, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів друге крило херувима; деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів від ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ його крила Ñ– аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ його крила.(UA) 1 царів. 6:25 І деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів був Ñ– другий херувим, одна міра й один вид обом херувимам.(UA) 1 царів. 6:26 ВиÑочина одного херувима деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів, Ñ– так Ñ– другого херувима.(UA) 1 царів. 6:27 І дав він тих херувимів уÑередині внутрішнього храму. І херувими проÑÑ‚Ñгали Ñвої крила, Ñ– торкалоÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ð»Ð¾ одного однієї Ñтіни, а крило другого херувима торкалоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ñ— Ñтіни. Рїхні внутрішні крила дотикалиÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ð»Ð¾ до крила.(UA) 1 царів. 6:28 І він покрив херувимів золотом.(UA) 1 царів. 6:29 РвÑÑ– Ñтіни храму навколо приоздобив ритими різьбами херувимів Ñ– пальм та розкритих квітів, зÑередини та від зовнішньої чаÑтини.(UA) 1 царів. 6:30 Рпідлогу храму він покрив золотом Ð´Ð»Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ñ— та Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð²Ð½Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ñ— чаÑтини.(UA) 1 царів. 6:31 Рна вхід до найÑвÑтішого зробив двері з оливкового дерева; Ñтовп, бічні одвірки п'Ñтикутні.(UA) 1 царів. 6:32 І двоє дверей були з оливкового дерева, Ñ– на них були пороблені різьби херувимів Ñ– пальм та розкритих квітів, Ñ– покрив золотом; Ñ– обклав золотом тих херувимів та Ñ‚Ñ– пальми.(UA) 1 царів. 6:33 І так поробив Ñ– одвірки Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ до храму, з оливкового дерева, одвірки чотирикутні.(UA) 1 царів. 6:34 Рдвоє дверей були з кипариÑового дерева. Дві чаÑтині одних дверей та дві чаÑтині других дверей були рухомі.(UA) 1 царів. 6:35 І повирізував на них херувимів Ñ– пальми та розкриті квіти, Ñ– покрив золотом, викутим по різьбі.(UA) 1 царів. 6:36 І збудував він унутрішній двір, три Ñ€Ñди теÑаного ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñ‚Ð° Ñ€Ñд ÑÑ‚Ñтого кедрового бруÑÑÑ.(UA) 1 царів. 6:37 Року четвертого був заложений храм ГоÑподній, у міÑÑці зів,(UA) 1 царів. 6:38 а року одинадцÑтого, у міÑÑці бул, він міÑÑць воÑьмий був закінчений той храм зо вÑіма речами його та за вÑіма планами його. І він будував його Ñім років.(UA) 1 царів. 7:1 РÑвій дім Соломон будував тринадцÑÑ‚ÑŒ років, та й Ñкінчив увеÑÑŒ Ñвій дім.(UA) 1 царів. 7:2 І збудував він дім ЛиванÑького ЛіÑу, Ñто ліктів довжина його, Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів ширина його, Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів вишина його, на чотирьох Ñ€Ñдах кедрових Ñтовпів, а кедрові бруÑÑÑ Ð½Ð° Ñтовпах.(UA) 1 царів. 7:3 І покритий він був кедриною зверху на бічних кімнатах, що на Ñорока й п'Ñти Ñтовпах, по п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ на Ñ€Ñд.(UA) 1 царів. 7:4 Рлутків було три Ñ€Ñди, вікно до вікна три рази.(UA) 1 царів. 7:5 РвÑÑ– двері та бічні одвірки чотирикутні, з порогами, а навпроти вікно до вікна три рази.(UA) 1 царів. 7:6 І зробив він Ñіни зо Ñтовпів, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів довжина Ñ—Ñ… та тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина Ñ—Ñ…, Ñ– інші Ñіни перед ними, Ñ– Ñтовпи, Ñ– причілок даху.(UA) 1 царів. 7:7 І зробив він тронову залю, де Ñудив, залю Ñудову, Ñ– покрив кедриною від підлоги до Ñтелі.(UA) 1 царів. 7:8 Рйого дім, де жив, на іншому дворі, зÑередини Ñіней, був такий, Ñк та робота. І зробив він дім Ð´Ð»Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ— дочки, Ñку взÑв Соломон, Ñк Ñ‚Ñ– Ñіни.(UA) 1 царів. 7:9 УÑе це з дорогого каміннÑ, теÑаного за мірою, обрізаного пилкою зÑередини та іззовні, Ñ– від оÑнови аж до Ñтелі, а іззовні аж до великого двора.(UA) 1 царів. 7:10 РзаÑнований він був на дорогих каміннÑÑ…, каміннÑÑ… великих, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´ÐµÑÑти ліктів та ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ñьми ліктів.(UA) 1 царів. 7:11 Рзгори дорогі каміннÑ, теÑані за мірою, та кедрина.(UA) 1 царів. 7:12 Рнавколо великий двір, три Ñ€Ñди теÑаного ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñ€Ñд ÑÑ‚Ñтого кедрового бруÑÑÑ; те Ñаме й Ð´Ð»Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ двору ГоÑподнього храму та Ð´Ð»Ñ Ñіней храму.(UA) 1 царів. 7:13 І поÑлав цар Соломон, Ñ– взÑв із Тиру Хірама,(UA) 1 царів. 7:14 це Ñин однієї вдови, з племени Ðефталимового, а батько його тирÑнин, що робив на міді. І був він наповнений мудріÑÑ‚ÑŽ й розумом, та вміннÑм робити вÑÑку роботу на міді. І прийшов він до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, Ñ– зробив уÑÑŽ його роботу.(UA) 1 царів. 7:15 І він відлив два мідÑні Ñтовпи, віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑочина одного Ñтовпа, а шнур дванадцÑти ліктів оточив би його; такий Ñ– Ñтовп другий.(UA) 1 царів. 7:16 І зробив він дві маковиці, щоб дати на верхи тих Ñтовпів, відлив Ñ—Ñ… із міді; п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑочина однієї маковиці, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑочина маковиці другої.(UA) 1 царів. 7:17 Рна тих маковицÑÑ…, що були на верхах Ñтовпів, було мереживо плетеної роботи та шнурки роботою ланцюжків, Ñім на маковиці одній Ñ– Ñім на маковиці другій.(UA) 1 царів. 7:18 І поробив він Ñ‚Ñ– Ñтовпи так, що два Ñ€Ñди гранатових Ñблук були навколо на одному мереживі, щоб покрити маковиці, що на верху; Ñ– так зробив Ñ– маковиці другій.(UA) 1 царів. 7:19 Рмаковиці, що на верху тих Ñтовпів, були зроблені Ñк лілеї, на чотири лікті, у притворі.(UA) 1 царів. 7:20 І маковиці на обох Ñтовпах також зверху, навпроти випуклини, що з боку мережива. Ртих гранатових Ñблук двіÑÑ‚Ñ–, Ñ€Ñдами навколо на маковиці другій.(UA) 1 царів. 7:21 І поÑтавив він Ñ‚Ñ– Ñтовпи до притвору храму. І поÑтавив він правого Ñтовпа, Ñ– назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Яхін; Ñ– поÑтавив Ñтовпа лівого, Ñ– назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Боаз.(UA) 1 царів. 7:22 Рна верху Ñтовпів зроблено Ñк лілеї. І була Ñкінчена робота Ñтовпів.(UA) 1 царів. 7:23 І зробив він лите море, деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів від краю його аж до краю його, навколо круглÑÑте, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑочина його. Ршнур на тридцÑÑ‚ÑŒ ліктів оточив би його навколо.(UA) 1 царів. 7:24 Рздолу на краÑÑ… його оточували його подоби огірків, по деÑÑÑ‚ÑŒ у лікті, вони оточували море навколо. Було два Ñ€Ñди тих огірків, вилитих при литті його.(UA) 1 царів. 7:25 Воно ÑтоÑло на дванадцÑтьох волах, три обернені на північ, Ñ– три обернені на захід, Ñ– три обернені на південь, Ñ– три обернені на Ñхід. Рморе на них зверху, а ввеÑÑŒ зад Ñ—Ñ… до нутра.(UA) 1 царів. 7:26 Ргрубина його долонÑ, а краї його подібні до краю келиха, Ñк квітки лілеї. МіÑтило воно дві тиÑÑчі батів.(UA) 1 царів. 7:27 І зробив він деÑÑÑ‚ÑŒ мідÑних підÑтав, чотири лікті довжина однієї підÑтави, Ñ– чотири лікті ширина Ñ—Ñ—, а три лікті вишина Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 7:28 Роце робота підÑтави: у них лиштви, а Ñ‚Ñ– лиштви поміж прутами.(UA) 1 царів. 7:29 Рна лиштвах, що між прутами, леви, воли та херувими. Рна прутах зверху підніжки, а під левами та волами китиці, зроблені розложиÑтими.(UA) 1 царів. 7:30 І чотири мідÑні кола Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ñ”Ñ— підÑтави та мідÑні оÑÑ–. Рна чотирьох рогах їхні рамена, під мідницею рамена литі, з кожного боку китиці.(UA) 1 царів. 7:31 Ргирло його з нутра маковиці й вище лікоть; а гирло круглÑÑте, роботи підніжка, лікоть Ñ– півліктÑ; Ñ– також на гирлі його різьби, а рамено Ñ—Ñ… квадратове, не круглÑÑте.(UA) 1 царів. 7:32 І чотири Ñ‚Ñ– кола були під лиштвами, а оÑÑ– ÐºÐ¾Ð»ÐµÑ Ñƒ підÑтаві. Рвишина одного кола лікоть Ñ– півліктÑ.(UA) 1 царів. 7:33 Рробота тих кіл Ñк робота кола возового; їхні оÑÑ–, Ñ– їхні обіддÑ, Ñ– їхні шпиці, Ñ– їхні маточини уÑе лите.(UA) 1 царів. 7:34 І чотири рамена на чотирьох рогах однієї підÑтави; з підÑтави виходили рамена Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 7:35 Рна верху підÑтави було округле навкіллÑ, Ð¿Ñ–Ð²Ð»Ñ–ÐºÑ‚Ñ Ð²Ð¸ÑˆÐ¸Ð½Ð¸; а на верху підÑтави ручки Ñ—Ñ— та лиштви Ñ—Ñ— з неї.(UA) 1 царів. 7:36 І він повирізував на таблицÑÑ… ручок Ñ—Ñ— та на лиштвах Ñ—Ñ— херувимів левів та пальми, на кожнім вільнім міÑці, та китиці навколо.(UA) 1 царів. 7:37 Як це, він зробив деÑÑÑ‚ÑŒ підÑтав, Ð»Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¾Ð´Ð½Ðµ, міра одна, одна робота Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… уÑÑ–Ñ….(UA) 1 царів. 7:38 І зробив він деÑÑÑ‚ÑŒ мідÑних умивальниць, Ñорок батів мала кожна вмивальницÑ; чотири лікті кожна вмивальницÑ; одна Ð²Ð¼Ð¸Ð²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° одній підÑтаві, так Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑÑти підÑтав.(UA) 1 царів. 7:39 І дав Ñ‚Ñ– підÑтави п'ÑÑ‚ÑŒ на боці храму з правиці, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ на боці храму з лівиці його, а море дав на правому боці храму, наперед, навпроти полуднÑ.(UA) 1 царів. 7:40 І поробив Хірам умивальниці й лопатки та кропильниці. І покінчив Хірам робити вÑÑŽ ту роботу, що зробив цареві Соломонові Ð´Ð»Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ ГоÑподнього:(UA) 1 царів. 7:41 два Ñтовпи та дві голівки маковиць, що на верху Ñтовпів, Ñ– два мережива на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… голівок маковиць, що на верху Ñтовпів;(UA) 1 царів. 7:42 Ñ– чотири Ñотні гранатових Ñблук Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… мережив, два Ñ€Ñди гранатових Ñблук Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ мережива, на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ñ… голівок маковиць, що на верху Ñтовпів;(UA) 1 царів. 7:43 Ñ– підÑтави деÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– вмивальниці деÑÑÑ‚ÑŒ;(UA) 1 царів. 7:44 Ñ– одне море, Ñ– воли дванадцÑÑ‚ÑŒ під морем;(UA) 1 царів. 7:45 Ñ– горнÑта, Ñ– лопатки, Ñ– кропильниці та вÑÑ– Ñ‚Ñ– речі, що Хірам поробив цареві Соломонові в ГоÑподньому домі, уÑе виполірувана мідь.(UA) 1 царів. 7:46 Ðа ЙорданÑькій рівнині повідливав Ñ—Ñ… цар у глибокій землі між Суккотом та між Царетаном.(UA) 1 царів. 7:47 І порозÑтавлÑв Соломон уÑÑ– ці речі; через дуже велику многоту Ñ—Ñ… не була Ñправджена вага міді.(UA) 1 царів. 7:48 І поробив Соломон уÑÑ– речі, що в ГоÑподньому храмі: золотого жертівника, Ñ– золотого Ñтола, що на ньому хліб показний,(UA) 1 царів. 7:49 Ñ– Ñвічники, п'ÑÑ‚ÑŒ з правиці та п'ÑÑ‚ÑŒ з лівиці, перед найÑвÑтішим, зо щирого золота; Ñ– квітки, Ñ– лÑмпади, Ñ– щипчики, з золота;(UA) 1 царів. 7:50 Ñ– миÑки, Ñ– ножиці, Ñ– кропильниці, Ñ– ложки, Ñ– лопатки, золото щире; Ñ– чопи Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²ÐµÑ€ÐµÐ¹ внутрішнього храму, Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ñтого СвÑтих, Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²ÐµÑ€ÐµÐ¹ дому Ð´Ð»Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ золото.(UA) 1 царів. 7:51 І була покінчена вÑÑ Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ, Ñку цар Соломон зробив в ГоÑподньому храмі. І Соломон повноÑив оÑвÑчені речі Ñвого батька Давида; Ñрібло й золото та речі дав у Ñкарбниці ГоÑподнього храму.(UA) 1 царів. 8:1 Тоді Соломон зібрав уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñтарших та голів племен, керівників батьківÑьких домів Ізраїлевих Ñинів, до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° до ЄруÑалиму, щоб перенеÑти ковчега ГоÑподнього заповіту з Давидового МіÑта, воно Сіон.(UA) 1 царів. 8:2 І були зібрані до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° вÑÑ– ізраїльтÑни в ÑвÑто в міÑÑці етанім, він міÑÑць Ñьомий.(UA) 1 царів. 8:3 І поприходили вÑÑ– Ізраїлеві Ñтарші, а ÑвÑщеники понеÑли ковчега.(UA) 1 царів. 8:4 І понеÑли вони ГоÑподнього ковчега, Ñ– Ñкинію заповіту та вÑÑ– ÑвÑÑ‚Ñ– речі, що в ковчезі; Ñ– понеÑли Ñ—Ñ… ÑвÑщеники та Левити.(UA) 1 царів. 8:5 Рцар Соломон та вÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð° громада, що зібралиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ ньому, були з ним перед ковчегом, Ñ– приноÑили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многіÑÑ‚ÑŒ не була вона ані запиÑувана, ані лічена.(UA) 1 царів. 8:6 І внеÑли ÑвÑщеники ковчега ГоÑподнього заповіту до девіру храму, до СвÑтого СвÑтих, під крила херувимів.(UA) 1 царів. 8:7 Бо херувими проÑÑ‚Ñгали крила над міÑцем ковчегу, Ñ– затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.(UA) 1 царів. 8:8 Ð Ñ‚Ñ– держаки були довгі, Ñ– головки тих держаків були видні з ÑвÑтині перед найÑвÑтішим, а зназовні не були видні. І вони там аж до цього днÑ.(UA) 1 царів. 8:9 У ковчезі не було нічого, тільки дві камінні таблиці, що поклав туди МойÑей на Хориві, коли ГоÑподь Ñклав був заповіта з Ізраїлевими Ñинами при виході Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю.(UA) 1 царів. 8:10 І ÑталоÑÑ, Ñк ÑвÑщеники виходили з ÑвÑтині, то хмара наповнила ГоÑподній храм.(UA) 1 царів. 8:11 І не могли ÑвÑщеники ÑтоÑти й Ñлужити через ту хмару, бо Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° ГоÑподній храм!(UA) 1 царів. 8:12 Тоді Соломон проказав: Промовив ГоÑподь, що Він пробуватиме в мрÑці.(UA) 1 царів. 8:13 Будуючи, Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² оцей храм, на оÑелю Тобі, міÑце Твого Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸!(UA) 1 царів. 8:14 І повернув цар Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, та й поблагоÑловив Ізраїлів збір, увеÑÑŒ же Ізраїлів збір ÑтоÑв.(UA) 1 царів. 8:15 І він Ñказав: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що Своїми уÑтами говорив був із моїм батьком Давидом, Ñ– рукою Своєю тепер виконав, говорÑчи:(UA) 1 царів. 8:16 Від того днÑ, коли Я вивів Свій народ, ІзраїлÑ, з Єгипту, Я не вибрав Собі міÑта зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð°Ð¼. І вибрав Я Давида, щоб був над Моїм Ізраїлевим народом.(UA) 1 царів. 8:17 І було на Ñерці мого батька Давида збудувати храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 8:18 Та Ñказав ГоÑподь до мого батька Давида: За те, що на твоєму Ñерці було збудувати храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, ти зробив добре, що було тобі це на Ñерці.(UA) 1 царів. 8:19 Тільки ти не збудуєш цього храму, але Ñин твій, що вийде із Ñтегон твоїх, він збудує цей дім Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾!(UA) 1 царів. 8:20 І виконав ГоÑподь Своє Ñлово, що Він говорив. І Ñтав Ñ Ð½Ð° міÑце батька мого Давида, та й Ñів на Ізраїлевому троні, Ñк говорив був ГоÑподь, Ñ– Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² оцей храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 1 царів. 8:21 І вÑтановив Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ міÑце Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ð°, де ГоÑподній заповіт, Ñкого Він Ñклав із нашими батьками, коли виводив Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю.(UA) 1 царів. 8:22 І Ñтав Соломон перед ГоÑподнім жертівником навпроти вÑього Ізраїлевого збору, Ñ– проÑÑ‚Ñг руки Ñвої до неба та й Ñказав:(UA) 1 царів. 8:23 ГоÑподи, Боже Ізраїлів! Ðема подібного Тобі Бога на небеÑах угорі та на землі долі. Ти Ñтережеш заповіта та миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ—Ñ… рабів, що ходÑÑ‚ÑŒ перед Твоїм лицем уÑім Ñвоїм Ñерцем.(UA) 1 царів. 8:24 Ти додержав Своєму рабові, Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми уÑтами, а рукою Своєю виконав, Ñк цього днÑ.(UA) 1 царів. 8:25 Ртепер, ГоÑподи, Боже Ізраїлів, додерж Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба Давида, мого батька, те, що говорив був йому, кажучи: Ðе буде в тебе переводу з-перед Ð»Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ нікому з тих, що Ñидітимуть на Ізраїлевім троні, Ñкщо тільки Ñини твої будуть держатиÑÑ Ñвоїх доріг, щоб ходити перед Моїм лицем, Ñк ти ходив перед лицем Моїм.(UA) 1 царів. 8:26 Ртепер, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене Ñлово Твоє, Ñке Ти говорив рабові Своєму Давидові, моєму батькові.(UA) 1 царів. 8:27 Бо чи ж Ñправді Бог Ñидить на землі? ОÑÑŒ небо та небо Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð½Ðµ обіймають Тебе, що ж тоді храм той, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð²?(UA) 1 царів. 8:28 Та ти зглÑнешÑÑ Ð½Ð° молитву Свого раба та на його благаннÑ, ГоÑподи, Боже мій, щоб почути Ñпів та молитву, Ñкою раб твій молитьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Твоїм Ñьогодні,(UA) 1 царів. 8:29 щоб очі Твої були відкриті на цей храм уночі та вдень, на те міÑце, про Ñке Ти Ñказав: Ðехай буде Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ” там, щоб почути молитву, Ñкою буде молитиÑÑ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ раб на цьому міÑці!(UA) 1 царів. 8:30 І Ти будеш приÑлухатиÑÑ Ð´Ð¾ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба, та Свого народу, ІзраїлÑ, що будуть молитиÑÑ Ð½Ð° цьому міÑці. РТи почуєш на міÑці Свого пробуваннÑ, на небеÑах, Ñ– почуєш, Ñ– проÑтиш.(UA) 1 царів. 8:31 Як згрішить людина проти Ñвого ближнього, Ñ– вимагатимуть від нього клÑтви, щоб він поклÑвÑÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐºÐ»Ñтви прийдуть перед Твій жертівник у цьому храмі,(UA) 1 царів. 8:32 то Ти почуєш із небеÑ, Ñ– зробиш, Ñ– розÑудиш Своїх рабів, оÑудиш неÑправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, Ñ– вÑправедливиш праведного, щоб віддати йому за його ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ.(UA) 1 царів. 8:33 Коли Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом за те, що прогрішив Тобі, Ñ– коли вони звернутьÑÑ Ð´Ð¾ Тебе, Ñ– будуть Ñлавити Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– будуть молитиÑÑ, Ñ– будуть благати Тебе в цьому храмі,(UA) 1 царів. 8:34 то Ти почуєш із небеÑ, Ñ– проÑтиш гріх народу Свого, ІзраїлÑ, Ñ– вернеш Ñ—Ñ… до землі, Ñку дав Ти їхнім батькам.(UA) 1 царів. 8:35 Коли замкнетьÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð¾ й не буде дощу, бо прогрішатьÑÑ Ð¢Ð¾Ð±Ñ–, то коли знову вони помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° цьому міÑці, Ñ– будуть Ñлавити Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– від гріха Ñвого відвернутьÑÑ, бо Ти будеш Ñ—Ñ… впокорÑти,(UA) 1 царів. 8:36 то Ти почуєш на небеÑах, Ñ– проÑтиш гріх Своїх рабів та народу Свого, ІзраїлÑ, бо покажеш їм ту добру дорогу, Ñкою вони підуть, Ñ– Ти даÑи дощ на Край Свій, Ñкого Ти дав Своєму народові на Ñпадщину.(UA) 1 царів. 8:37 Голод коли буде в Краю, Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ буде, поÑуха, жовтачка, Ñарана, черва коли буде, коли його ворог Ñтане Ñ‚Ñ–Ñнити його в краю міÑÑ‚ його, коли буде Ñка пораза, Ñка хвороба,(UA) 1 царів. 8:38 уÑÑка молитва, уÑÑке благаннÑ, що буде від Ñкої людини чи від уÑього народу Твого, ІзраїлÑ, коли кожен почує рану Ñвого ÑерцÑ, Ñ– проÑÑ‚Ñгне руки Ñвої до цього храму,(UA) 1 царів. 8:39 то Ти почуєш із небеÑ, із міÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтійного Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– проÑтиш, Ñ– зробиш, Ñ– даÑи кожному за вÑіма його дорогами, бо Ти Сам знаєш Ñерце вÑÑ–Ñ… людÑьких Ñинів,(UA) 1 царів. 8:40 щоб вони боÑлиÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ по вÑÑ– дні, доки вони житимуть на поверхні землі, Ñку Ти дав батькам нашим.(UA) 1 царів. 8:41 Також Ñ– чужинцÑ, що він не з народу Твого, ІзраїлÑ, Ñ– він прийде з далекого краю ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) 1 царів. 8:42 бо почують Ñ– вони про велике Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– про Ñильну руку Твою та про витÑгнене рамено Твоє, Ñ– прийде він Ñ– помолитьÑÑ Ð² цьому храмі,(UA) 1 царів. 8:43 Ти почуєш це з небеÑ, міÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтійного Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– зробиш уÑе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб уÑÑ– народи землі пізнали Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, щоб боÑлиÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, Ñк народ Твій, Ізраїль, Ñ– щоб пізнали вони, що Ім'Ñм Твоїм названо цей храм, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð².(UA) 1 царів. 8:44 Коли народ Твій вийде на війну на Ñвого ворога, дорогою, Ñкою Ти пошлеш Ñ—Ñ…, Ñ– помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до ГоÑпода в напрÑмі до міÑта, що Ти вибрав його, та храму, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) 1 царів. 8:45 то почуєш Ти з неба їхню молитву та їхнє благаннÑ, Ñ– вчиниш їм Ñуд!(UA) 1 царів. 8:46 Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, Ñ– Ти розгніваєшÑÑ Ð½Ð° них, Ñ– віддаÑи Ñ—Ñ… ворогові, а їхні полонителі відведуть Ñ—Ñ… у неволю до ворожого краю далекого чи близького,(UA) 1 царів. 8:47 Ñ– коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взÑÑ‚Ñ– в неволю, Ñ– навернутьÑÑ, Ñ– будуть благати Тебе в краю полонителів Ñвоїх, говорÑчи: Ми згрішили, Ñ– безбожне чинили, були ми винні;(UA) 1 царів. 8:48 Ñ– коли вони навернутьÑÑ Ð´Ð¾ Тебе вÑім Ñвоїм Ñерцем Ñ– вÑією душею Ñвоєю в краю ворогів Ñвоїх, що Ñ—Ñ… поневолили, Ñ– помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð¾ Тебе в напрÑмі до Ñвого краю, що Ти дав їхнім батькам, у напрÑмі міÑта, Ñке Ти вибрав, та храму, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² Ð´Ð»Ñ Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð¸ Твого,(UA) 1 царів. 8:49 то Ти почуєш на небеÑах, поÑтійному міÑÑ‚Ñ– Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, їхню молитву та їхнє благаннÑ, Ñ– зробиш їм Ñуд,(UA) 1 царів. 8:50 Ñ– пробачиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі, Ñ– вÑÑ– їхні провини, що завинили проти Тебе, Ñ– нахилиш до любови полонителів їхніх, Ñ– вони змилоÑердÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ð´ ними,(UA) 1 царів. 8:51 бо вони народ Твій та наділ Твій, Ñке Ти вивів з Єгипту, з Ñередини залізної гутничої печі,(UA) 1 царів. 8:52 щоб очі Твої були відкриті на Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба та на Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Твого, ІзраїлÑ, щоб приÑлухуватиÑÑ Ð´Ð¾ них, коли вони кликатимуть до Тебе.(UA) 1 царів. 8:53 Бо Ти виділив Ñ—Ñ… зо вÑÑ–Ñ… народів Собі на наділ, Ñк говорив був через МойÑеÑ, Свого раба, коли Ти виводив наших батьків із Єгипту, Владико мій, ГоÑподи!(UA) 1 царів. 8:54 І ÑталоÑÑ, Ñк Соломон Ñкінчив цю молитву й Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, то він уÑтав від ГоÑподнього жертівника, де він ÑтоÑв на колінах Ñвоїх, а руки його були проÑÑ‚Ñгнені до неба.(UA) 1 царів. 8:55 І вÑтав він, Ñ– поблагоÑловив уÑÑ– Ізраїлеві збори, говорÑчи Ñильним голоÑом:(UA) 1 царів. 8:56 БлагоÑловенний ГоÑподь, що дав мир Своєму народові, Ізраїлеві, уÑе, Ñк обіцÑв був, не відпало ані одне Ñлово зо вÑÑ–Ñ… Його добрих Ñлів, Ñкі Він говорив був через раба Свого МойÑеÑ.(UA) 1 царів. 8:57 Ðехай буде ГоÑподь, Бог наш, з нами, Ñк був Він із нашими батьками, нехай Він не опуÑтить наÑ, нехай Він не покине наÑ,(UA) 1 царів. 8:58 щоб прихилÑти наше Ñерце до Себе, щоб ми ходили вÑіма Його дорогами, щоб ми дотримувалиÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñ–Ð² Його, Ñ– уÑтавів Його та поÑтанов Його, Ñк Ñ– Він наказав був нашим батькам.(UA) 1 царів. 8:59 І нехай будуть оці Ñлова мої, Ñкими Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð² перед ГоÑподнім лицем, близькі до ГоÑпода вдень та вночі, щоб чинити Ñуд Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð°Ð±Ð° Свого та Ñуд Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ народу, ІзраїлÑ, день-у-день,(UA) 1 царів. 8:60 щоб знали вÑÑ– народи землі, що ГоÑподь Він Бог, Ñ– нема вже іншого!(UA) 1 царів. 8:61 І нехай буде вÑе Ñерце ваше з ГоÑподом, Богом нашим, щоб ходити поÑтановами його та щоб переÑтерігати заповіді Його, Ñк цього днÑ!(UA) 1 царів. 8:62 Рцар та ввеÑÑŒ Ізраїль з ним принеÑли жертву перед ГоÑподнім лицем.(UA) 1 царів. 8:63 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½ жертву Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ð½Ð¸Ñ… жертов, що приноÑив Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі худоби великої, а худоби дрібної Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. І виконали оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього храму цар та вÑÑ– Ізраїлеві Ñини.(UA) 1 царів. 8:64 Того Ð´Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€ оÑвÑтив Ñередину двору, що перед храмом ГоÑподнім, бо приготовив там Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ хлібну жертву та лій мирних жертов, бо мідÑний жертівник, що перед ГоÑподнім лицем, був малий Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð½ÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ хлібної жертви та лою мирних жертов.(UA) 1 царів. 8:65 І вчинив Соломон того чаÑу ÑвÑто, Ñ– з ним увеÑÑŒ Ізраїль, збір великий, що зійшовÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Гамату аж до єгипетÑького потоку, перед лицем ГоÑпода, нашого Бога, Ñім день Ñ– Ñім день, чотирнадцÑÑ‚ÑŒ день.(UA) 1 царів. 8:66 ВоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ відпуÑтив народ, а вони поблагоÑловили Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й пішли до наметів Ñвоїх, радіÑні та веÑелоÑерді через уÑе те добро, що ГоÑподь учинив Своєму рабові Давидові та Своєму народові Ізраїлеві.(UA) 1 царів. 9:1 І ÑталоÑÑ, Ñк Соломон покінчив будувати храм ГоÑподній та дім царÑький, та вÑе, що було бажаннÑм Соломона, що прагнув він зробити,(UA) 1 царів. 9:2 то ГоÑподь ÑвивÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ñ– другий раз, Ñк ÑвивÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в Òів'оні.(UA) 1 царів. 9:3 І Ñказав ГоÑподь до нього: ВиÑлухав Я молитви твої та Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—, Ñкими благав ти перед лицем Моїм, Я оÑвÑтив той храм, що ти збудував, щоб поклаÑти Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” там аж навіки. І будуть там Мої очі та Ñерце Моє по вÑÑ– дні.(UA) 1 царів. 9:4 Рти, Ñкщо будеш ходити перед лицем Моїм, Ñк ходив був батько твій Давид, у чиÑтоÑÑ‚Ñ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð° в правоті, щоб зробити вÑе, що наказав Я тобі, Ñкщо будеш дотримуватиÑÑ ÑƒÑтавів Моїх та поÑтанов Моїх,(UA) 1 царів. 9:5 то трона царÑтва твого над Ізраїлем Я поÑтавлю навіки, Ñк Я говорив був батькові твоєму Давидові, кажучи: Ðе буде переводу нікому з нащадків твоїх на Ізраїлевім троні.(UA) 1 царів. 9:6 Якщо ж Ñправді відвернетеÑÑ Ð²Ð¸ та ваші Ñини від Мене, Ñ– не будете дотримувати заповідей Моїх та уÑтавів Моїх, що Я дав вам, Ñ– підете, Ñ– будете Ñлужити іншим богам, Ñ– буде те вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼,(UA) 1 царів. 9:7 то Я винищу Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· поверхні землі, Ñку дав їм, а цей храм, що Я оÑвÑтив Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, відкину від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾. І Ñтане Ізраїль за приповіÑтку та за поÑміховище Ñеред уÑÑ–Ñ… народів!(UA) 1 царів. 9:8 І храм цей найвищий, кожен, хто проходитиме Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñкам'Ñніє та ÑвиÑне від здивуваннÑ. І Ñкажуть: За що ГоÑподь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...(UA) 1 царів. 9:9 І відкажуть: За те, що вони покинули ГоÑпода, Бога Ñвого, Який вивів їхніх батьків з єгипетÑького краю, Ñ– держалиÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ інших богів, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– Ñлужили їм, тому ГоÑподь навів на них уÑе оце лихо!(UA) 1 царів. 9:10 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ двадцÑти роках, коли Соломон збудував Ñ‚Ñ– два доми, храм ГоÑподній та дім царÑький,(UA) 1 царів. 9:11 а Хірам, цар тирÑький, доÑтачав Соломонові кедрові дерева й дерева кипариÑові, та золото на кожне Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, тоді цар Соломон дав Хірамові двадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ у краї Òаліл.(UA) 1 царів. 9:12 І вийшов Хірам із Тиру, щоб побачити Ñ‚Ñ– міÑта, Ñкі дав йому Соломон, Ñ– не вподобалиÑÑŒ йому вони.(UA) 1 царів. 9:13 І він Ñказав: Що це за міÑта, Ñкі ти дав мені, мій брате? І він назвав ім'Ñ Ñ—Ð¼: Край Кавулу, Ñ– так вони звутьÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ.(UA) 1 царів. 9:14 І поÑлав Хірам цареві Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ талантів золота.(UA) 1 царів. 9:15 Роце наказ тих поборів, Ñкі брав цар Соломон на Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ ГоÑподнього та дому Ñвого, Ñ– Мілло, Ñ– муру єруÑалимÑького, Ñ– Хацору, Ñ– Меґіддо, Ñ– Òезеру.(UA) 1 царів. 9:16 Фараон, єгипетÑький цар, прийшов Ñ– здобув Òезер, та й Ñпалив його огнем, а ханаанеÑнина, що Ñидів у міÑÑ‚Ñ–, убив, Ñ– віддав його Ñк віно Ð´Ð»Ñ Ñвоєї дочки, Соломонової жінки.(UA) 1 царів. 9:17 І вибудував Соломон Òезера, Ñ– Бет-Горона Долішнього,(UA) 1 царів. 9:18 Ñ– Баалата, Ñ– Тамара в пуÑтині того краю,(UA) 1 царів. 9:19 Ñ– вÑÑ– міÑта на запаÑи, що були Соломонові, Ñ– міÑта на колеÑниці, Ñ– міÑта на верхівців, Ñ– інші Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ñ–, що бажав збудувати в ЄруÑалимі та на Ливані, та в уÑьому Краї Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 9:20 УвеÑÑŒ народ, що позоÑтавÑÑ Ð· амореÑн, хіттеÑн та періззеÑн, хіввеÑн та євуÑеÑн, що вони не з Ізраїлевих Ñинів,(UA) 1 царів. 9:21 їхні Ñини, що були позоÑтавлені по них у Краю, Ñких Ізраїлеві Ñини не могли вигубити, то взÑв Ñ—Ñ… Соломон за поборових працівників, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) 1 царів. 9:22 Рз Ізраїлевих Ñинів Соломон не дав раба, бо вони воÑки, Ñ– його раби, Ñ– провідники його, Ñ– Ñтарші над трьома, Ñ– провідники над його колеÑницÑми та його верхівці.(UA) 1 царів. 9:23 Оце приÑтавлені провідники, що були над Соломоновою роботою, п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, що правили народом, Ñкий робив на праці.(UA) 1 царів. 9:24 Тільки фараонова дочка вийшла з Давидового МіÑта до Ñвого дому, Ñкого збудував їй; тоді збудував він Мілло.(UA) 1 царів. 9:25 І приноÑив Соломон три рази річно Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви на жертівнику, що збудував ГоÑподеві, Ñ– кадив на тому, що перед ГоÑподнім лицем. І викінчив він той дім.(UA) 1 царів. 9:26 І цар Соломон наробив кораблів в Ецйон-Òевері, що при Елоті на березі Червоного Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð² едомÑькому краї.(UA) 1 царів. 9:27 І поÑлав Хірам кораблÑми Ñвоїх рабів, морÑків, що знають море, з рабами Соломоновими.(UA) 1 царів. 9:28 І прийшли вони до Офіру, Ñ– взÑли звідти чотири Ñотні й двадцÑÑ‚ÑŒ талантів золота, та й привезли до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°.(UA) 1 царів. 10:1 ï»¿Ð Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð¸, коли почула була про Ñлаву Соломона, щодо ГоÑподнього Імени, то прийшла випробувати його загадками.(UA) 1 царів. 10:2 І прийшла вона до ЄруÑалиму з дуже великим багатÑтвом, з верблюдами, що неÑли пахощі, Ñ– з дуже чиÑленним золотом, Ñ– з дорогим каміннÑм. І прийшла вона до Соломона, Ñ– говорила йому вÑе, що було на Ñерці Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 10:3 І Соломон виÑÑнив їй уÑÑ– Ñ—Ñ— Ñлова, не було речі, незнаної цареві, Ñкої не порішив би він їй.(UA) 1 царів. 10:4 І побачила Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð¸ вÑÑŽ Соломонову мудріÑÑ‚ÑŒ, та дім, що він збудував,(UA) 1 царів. 10:5 Ñ– їжу Ñтолу його, Ñ– Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð±Ñ–Ð² його, Ñ– поÑтаву Ñлуг його та їхні одежі, Ñ– напої його, Ñ– цілопаленнÑ, що він приноÑить у ГоÑподньому домі, Ñ– не могла вона з дива вийти!(UA) 1 царів. 10:6 І Ñказала вона до царÑ: Правдою було те, що Ñ Ñ‡ÑƒÐ»Ð° в Ñвоїм краї про твої діла та про твою мудріÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 царів. 10:7 І не повірила Ñ Ñ‚Ð¸Ð¼ Ñловам, аж поки не прийшла та не побачили мої очі, Ñ– оÑÑŒ не була предÑтавлена мені й половина: ти перевищив мудріÑÑ‚ÑŒ та добро тієї Ñлави, про Ñку Ñ Ñ‡ÑƒÐ»Ð°!(UA) 1 царів. 10:8 ЩаÑливі люди твої, щаÑливі оці твої Ñлуги, що завжди ÑтоÑÑ‚ÑŒ перед обличчÑм твоїм, що Ñлухають твою мудріÑÑ‚ÑŒ!(UA) 1 царів. 10:9 Ðехай буде благоÑловенний ГоÑподь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб поÑадити тебе на Ізраїлів трон, через ГоÑподню любов до Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸. І Він наÑтановив тебе царем, щоб чинити право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 царів. 10:10 І дала вона цареві Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ талантів золота, Ñ– дуже багато пахощів та дорогого каміннÑ. Більш уже ніколи не приходило так багато, Ñк оці пахощі, що Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð¸ дала цареві Соломонові!(UA) 1 царів. 10:11 І також Хірамові кораблі, що довозили золото з Офіру, Ñпроваджували з Офіру багато алмуґового дерева та дороге каміннÑ.(UA) 1 царів. 10:12 І поробив цар з алмуґового дерева Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього храму та Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ царÑького, Ñ– гуÑла, Ñ– арфи Ð´Ð»Ñ Ñпіваків. Ðіколи не приходило так багато алмуґового дерева, Ñ– не бачено аж до цього днÑ!(UA) 1 царів. 10:13 Рцар Соломон дав цариці Шеви на Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ— вÑе, чого вона бажала, окрім того, що дав їй Ñк царÑький дарунок Соломонів. І обернулаÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð°, та й пішла до Ñвого краю, вона та Ñлуги Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 10:14 І була вага того золота, що приходило Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° в одному році, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ талантів золота,(UA) 1 царів. 10:15 окрім того, що приходило від купців та з торгівлі ходÑчих, та від уÑÑ–Ñ… царів Ðрабії та краєвих наміÑників.(UA) 1 царів. 10:16 І зробив цар Соломон дві Ñотні великих щитів із кутого золота, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шеклів золота йшло на одного щита,(UA) 1 царів. 10:17 та три Ñотні щитів менших із кутого золота, три міні золота йшло на одного щита. І цар віддав Ñ—Ñ… до дому ЛиванÑького ЛіÑу.(UA) 1 царів. 10:18 І зробив цар великого трона зо Ñлонової коÑти, Ñ– покрив його щирим золотом.(UA) 1 царів. 10:19 У трона було шіÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів; а голова в трона круглÑÑта позад його та Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡Ñ‡Ñ Ð· того й з того боку при міÑці ÑидіннÑ, та два леви, що ÑтоÑли при поруччÑÑ….(UA) 1 царів. 10:20 І дванадцÑÑ‚ÑŒ левів ÑтоÑли там на шоÑти ÑтупенÑÑ… із того й з того боку. По вÑÑ–Ñ… царÑтвах не було так зробленого!(UA) 1 царів. 10:21 І ввеÑÑŒ поÑуд на Ð¿Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° золото, Ñ– вÑÑ– речі дому ЛиванÑького ЛіÑу щире золото, нічого із Ñрібла, воно за Соломонових днів не рахувалоÑÑ Ð·Ð° щоÑÑŒ.(UA) 1 царів. 10:22 Бо цар мав на морі таршіÑькі кораблі разом із кораблÑми Хірамовими. Раз на три роки приходили таршіÑькі кораблі, що довозили золото, Ñ– Ñрібло, Ñ– Ñлонову кіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– мавп, Ñ– пав.(UA) 1 царів. 10:23 І Ñтав цар Соломон найбільшим від уÑÑ–Ñ… земних царів, щодо багатÑтва та щодо мудроÑти.(UA) 1 царів. 10:24 І вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ…Ð¾Ñ‚Ñ–Ð»Ð° бачити Соломона, щоб поÑлухати його мудроÑти, що Бог дав у його Ñерце.(UA) 1 царів. 10:25 І вони приноÑили кожен Ñвого дара, речі Ñрібні та речі золоті, й одежу, Ñ– зброю, Ñ– пахощі, коні та мули, із року в рік.(UA) 1 царів. 10:26 І назбирав Соломон колеÑниць та верхівців, Ñ– було в нього тиÑÑча й чотири Ñотні колеÑниць та дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч верхівців, Ñ– він порозміщував Ñ—Ñ… по колеÑничних міÑтах та з царем в ЄруÑалимі.(UA) 1 царів. 10:27 І Соломон наÑкладав в ЄруÑалимі Ñрібла, Ñк каміннÑ, а кедрів наÑкладав, щодо чиÑленноÑти, Ñк Ñикомори, що в Шефелі!(UA) 1 царів. 10:28 Рконей, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царÑькі купці брали Ñ—Ñ… із Кеве за вÑтановлені гроші.(UA) 1 царів. 10:29 І входила й виходила колеÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð· Єгипту за шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шеклів Ñрібла, а кінь за Ñто й п'ÑтдеÑÑÑ‚. І так вони вивозили вÑе це Ñвоєю рукою Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… царів хіттійÑьких та царÑм ÑирійÑьким.(UA) 1 царів. 11:1 Рцар Соломон покохав багато чужинних жінок: Ñ– дочку фараонову, моавітÑнок, аммонітÑнок, едомітÑнок, ÑидонÑнок, Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ–Ñнок,(UA) 1 царів. 11:2 із тих народів, що про них ГоÑподь Ñказав був Ізраїлевим Ñинам: Ðе ввійде те між них, Ñ– вони не ввійдуть між ваÑ, бо вони Ñправді нахилÑÑ‚ÑŒ ваші ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Ñвоїх богів. До них прихиливÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½ коханнÑм.(UA) 1 царів. 11:3 І було в нього жінок-кнÑгинь Ñім Ñотень, а наложниць три Ñотні. І жінки його прихилили його Ñерце.(UA) 1 царів. 11:4 І ÑталоÑÑ Ð½Ð° Ñ‡Ð°Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ñ— ÑтароÑти, жінки його прихилили його Ñерце до інших богів; Ñ– Ñерце його не було вÑе з ГоÑподом, Богом, Ñк Ñерце його батька Давида.(UA) 1 царів. 11:5 І пішов Соломон за ÐÑтартою, богинею ÑидонÑькою, та за Мілкомом, гидотою аммонітÑькою.(UA) 1 царів. 11:6 І робив Соломон зле в очах ГоÑподніх, Ñ– не йшов певно за ГоÑподом, Ñк його батько Давид.(UA) 1 царів. 11:7 Тоді Соломон збудував жертівника Ð´Ð»Ñ ÐšÐµÐ¼Ð¾ÑˆÐ°, моавÑької гидоти, на горі, що навпроти ЄруÑалиму, та Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð»Ð¾Ñ…Ð°, гидоти аммонÑьких Ñинів.(UA) 1 царів. 11:8 І так він зробив Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх чужинних жінок, що кадили та приноÑили жертви Ð´Ð»Ñ Ñвоїх богів.(UA) 1 царів. 11:9 І розгнівавÑÑ Ð“Ð¾Ñподь на Соломона, бо його Ñерце відхилилоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, що два рази йому ÑвлÑвÑÑ,(UA) 1 царів. 11:10 Ñ– наказував йому про цю річ, щоб не ходити за іншими богами. Та не виконував він того, що наказав був ГоÑподь.(UA) 1 царів. 11:11 І Ñказав ГоÑподь до Соломона: Тому, що було це з тобою, Ñ– не виконував ти Мого заповіту та поÑтанов Моїх, що Я наказав був тобі, Я конче відберу царÑтво твоє, та й дам його твоєму рабові.(UA) 1 царів. 11:12 Тільки за твоїх днів не зроблю того ради батька твого Давида, з руки Ñина твого відберу його!(UA) 1 царів. 11:13 Та вÑього царÑтва Я не відберу, одне племено Я дам Ñинові твоєму ради раба Мого Давида та ради ЄруÑалиму, Ñкого Я вибрав.(UA) 1 царів. 11:14 І поÑтавив ГоÑподь Соломонові за противника едомлÑнина Гадада, він із царÑького наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð² Едомі.(UA) 1 царів. 11:15 І ÑталоÑÑ, коли Давид був з Едомом, коли Йоав, начальник війÑька, пішов поховати трупи, то він повбивав кожного чоловічої Ñтаті в Едомі.(UA) 1 царів. 11:16 Бо шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців Ñидів там Йоав та ввеÑÑŒ Ізраїль, аж поки він не вигубив кожного чоловічої Ñтаті в Едомі.(UA) 1 царів. 11:17 І втік Гадад, він та з ним мужі едомÑькі, зо Ñлуг його батька, щоб піти до Єгипту; а Гадад був тоді малим хлопцем.(UA) 1 царів. 11:18 І вÑтали вони з МідіÑну й пішли до Парану; Ñ– набрали вони з Ñобою людей з Парану, та й прийшли до Єгипту, до фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, а той дав йому дім та призначив йому утриманнÑ, Ñ– дав йому землю.(UA) 1 царів. 11:19 І знайшов Гадад велику миліÑÑ‚ÑŒ у фараонових очах, Ñ– він дав йому за жінку ÑеÑтру Ñвоєї жінки, ÑеÑтру цариці ТахпенеÑи.(UA) 1 царів. 11:20 І породила йому ÑеÑтра ТахпенеÑи Ñина його Òенувата, а ТахпенеÑа виховала його в фараоновому домі. І був Òенуват у фараоновому домі Ñеред фараонових Ñинів.(UA) 1 царів. 11:21 І почув Гадад в Єгипті, що Давид Ñпочив із Ñвоїми батьками, та що помер Йоав, начальник війÑька. І Ñказав Гадад до фараона: ВідпуÑти мене, й Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ до Ñвого Краю!(UA) 1 царів. 11:22 Рфараон йому відказав: Чого тобі бракує при мені, що ти оце хочеш іти до Ñвого краю? Та той Ñказав: ÐÑ–, таки конче відпуÑти мене!(UA) 1 царів. 11:23 І поÑтавив Бог йому, Соломонові, за противника ще й Резона, Ñина Ел'Ñди, що втік від Гадад'езера, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¦Ð¾Ð²Ð¸, Ñвого пана.(UA) 1 царів. 11:24 І зібрав він при Ñобі людей, та й Ñтав провідником банди, коли Давид розбивав Ñ—Ñ…. І пішли вони до ДамаÑку, й оÑілиÑÑ Ð² ньому, Ñ– панували в ДамаÑку.(UA) 1 царів. 11:25 І був він противником Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð° вÑÑ–Ñ… Соломонових днів, а це окрім того лиха, що чинив Гадад. І бридив він Ізраїлем, Ñ– запанував над Сирією.(UA) 1 царів. 11:26 РЄровоам, Ñин Ðеватів, єфремівець, із Цереди, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Церуа, жінка вдова, був раб Соломонів. І піднÑв він руку на царÑ.(UA) 1 царів. 11:27 Роце та причина, що він піднÑв руку на царÑ: Соломон будував Мілло, Ñ– поправив пролім у МіÑÑ‚Ñ– Давида, Ñвого батька.(UA) 1 царів. 11:28 Ртой муж Єровоам був відважний. І побачив Соломон цього юнака, що він роботÑщий, Ñ– призначив його над уÑіма ноÑÑ–Ñми ЙоÑипового дому.(UA) 1 царів. 11:29 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ чаÑу, Ñ– вийшов Єровоам з ЄруÑалиму. І знайшов його на дорозі шілонÑнин ÐхійÑ, пророк. Він був одÑгнений в нову одіж, й обидва вони були Ñамі на полі.(UA) 1 царів. 11:30 І Ñхопив ÐÑ…Ñ–Ð¹Ñ Ð·Ð° ту нову одежу, що була на ньому, та й подер Ñ—Ñ— на дванадцÑÑ‚ÑŒ куÑків.(UA) 1 царів. 11:31 І Ñказав він до Єровоама: Візьми Ñобі деÑÑÑ‚ÑŒ куÑків, бо так Ñказав ГоÑподь, Бог ІзраїлÑ: Оце Я віддираю царÑтво з Соломонової руки, Ñ– дам тобі деÑÑÑ‚ÑŒ племен.(UA) 1 царів. 11:32 Родне племено буде йому ради Мого раба Давида та ради ЄруÑалиму, міÑта, що Я вибрав його зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен.(UA) 1 царів. 11:33 Це тому, що вони покинули Мене Ñ– вклонÑлиÑÑ ÐÑтарті, ÑидонÑькій богині, Ñ– Кемошеві, богові моавÑькому, та Мілкомові, богові аммонітÑькому, Ñ– не пішли Моїми дорогами, щоб виконувати добре в Моїх очах, Ñ– поÑтанови Мої та заповіді Мої, Ñк батько його Давид.(UA) 1 царів. 11:34 Та не візьму Я вÑього царÑтва з руки його, бо оÑтавлю його володарем по вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ради раба Мого Давида, що Я вибрав його, Ñкий додержував заповідів Моїх та поÑтанов Моїх.(UA) 1 царів. 11:35 І візьму Я царÑтво з руки його Ñина, та й дам його тобі, оті деÑÑÑ‚ÑŒ племен.(UA) 1 царів. 11:36 Ð Ñинові його дам одне племено, щоб позоÑтававÑÑ Ñвітильник рабові Моєму Давидові, по вÑÑ– дні перед лицем Моїм в ЄруÑалимі, міÑці, що Я вибрав Собі, щоб там перебувало Моє ЙменнÑ.(UA) 1 царів. 11:37 Ртебе Я візьму, Ñ– ти будеш царювати над уÑім, чого пожадає душа твоÑ, Ñ– ти будеш царем над Ізраїлем.(UA) 1 царів. 11:38 І ÑтанетьÑÑ, коли ти ÑлухатимешÑÑ Ð²Ñього, що Я накажу тобі, Ñ– підеш Моїми дорогами, Ñ– робитимеш добре в очах Моїх, щоб виконувати поÑтанови Мої та заповіді Мої, Ñк робив раб Мій Давид, то Я буду з тобою, Ñ– побудую тобі міцний дім, Ñк Я збудував був Давидові, Ñ– дам тобі ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 11:39 І буду впокорÑти Давидове наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ того, тільки не по вÑÑ– дні.(UA) 1 царів. 11:40 І шукав Соломон, щоб забити Єровоама. І вÑтав Єровоам, Ñ– втік до Єгипту, до Шішака, єгипетÑького царÑ. І пробував він в Єгипті аж до Соломонової Ñмерти.(UA) 1 царів. 11:41 Ррешта Соломонових діл, Ñ– вÑе, що він зробив був, та мудріÑÑ‚ÑŒ його, ото вони напиÑані в книзі Соломонові діла.(UA) 1 царів. 11:42 Рднів, коли Соломон царював в ЄруÑалимі над уÑім Ізраїлем, було Ñорок літ.(UA) 1 царів. 11:43 І Ñпочив Соломон зо Ñвоїми батьками, Ñ– був похований у МіÑÑ‚Ñ– Давида, батька Ñвого, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Рехав'ам.(UA) 1 царів. 12:1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ізраїль, щоб наÑтановити його царем.(UA) 1 царів. 12:2 І ÑталоÑÑ, що це почув Єровоам, Ðеватів Ñин, коли був іще в Єгипті, куди втік від Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°. І оÑівÑÑ Ð„Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð°Ð¼ ув Єгипті.(UA) 1 царів. 12:3 І поÑлали й покликали його. І прийшов Єровоам та вÑÑ– Ізраїлеві збори, Ñ– вони говорили до Рехав'ама, кажучи:(UA) 1 царів. 12:4 Твій батько вчинив був Ñ‚Ñжким наше Ñрмо, а ти тепер полегши жорÑтоку роботу батька Ñвого та Ñ‚Ñжке його Ñрмо, що наклав він був на наÑ, Ñ– ми будемо Ñлужити тобі.(UA) 1 царів. 12:5 Рвін відказав їм: Ідіть ще на три дні, Ñ– вернітьÑÑ Ð´Ð¾ мене. І пішов той народ.(UA) 1 царів. 12:6 І радивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Рехав'ам зо Ñтаршими, що ÑтоÑли перед обличчÑм його батька Соломона, коли був він живий, говорÑчи: Як ви радите відповіÑти цьому народові?(UA) 1 царів. 12:7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти Ñьогодні будеш рабом цьому народові, Ñ– будеш Ñлужити їм, Ñ– відповіÑи їм, Ñ– говоритимеш їм добрі Ñлова, то вони будуть тобі рабами по вÑÑ– дні.(UA) 1 царів. 12:8 Та він відкинув пораду Ñтарших, що радили йому, Ñ– радивÑÑ Ð· молодиками, що вироÑли разом із ним, що ÑтоÑли перед ним.(UA) 1 царів. 12:9 І Ñказав він до них: Що ви радите, Ñ– що відповімо цьому народові, Ñкий говорив мені, кажучи: Полегши Ñрмо, що твій батько наклав був на наÑ.(UA) 1 царів. 12:10 І говорили до нього Ñ‚Ñ– молодики, що вироÑли з ним, кажучи: Так Ñкажеш тому народові, що промовлÑв до тебе, говорÑчи: Твій батько вчинив був Ñ‚Ñжким наше Ñрмо, а ти дай полегшу нам. Отак Ñкажеш до них: Мій мізинець грубший за Ñтегна мого батька!(UA) 1 царів. 12:11 Ртепер: мій батько наклав був на Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ñжке Ñрмо, а Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ð¼ до вашого Ñрма! Батько мій карав Ð²Ð°Ñ Ð±Ð¸Ñ‡Ð°Ð¼Ð¸, а Ñ ÐºÐ°Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ Ð²Ð°Ñ Ñкорпіонами!(UA) 1 царів. 12:12 І прийшов Єровоам та ввеÑÑŒ народ до Рехав'ама третього днÑ, Ñк цар говорив, кажучи: ВернітьÑÑ Ð´Ð¾ мене третього днÑ.(UA) 1 царів. 12:13 І цар жорÑтоко відповів народові, Ñ– відкинув пораду Ñтарших, що радили йому.(UA) 1 царів. 12:14 І він говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був Ñ‚Ñжким ваше Ñрмо, а Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ð¼ до вашого Ñрма. Батько мій карав Ð²Ð°Ñ Ð±Ð¸Ñ‡Ð°Ð¼Ð¸, а Ñ ÐºÐ°Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ Ð²Ð°Ñ Ñкорпіонами!...(UA) 1 царів. 12:15 І не поÑлухавÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ народу, бо причина була від ГоÑпода, щоб ÑправдилоÑÑ Ñлово Його, Ñке говорив був ГоÑподь через шілонÑнина Ðхійю до Єровоама, Ðеватового Ñина.(UA) 1 царів. 12:16 І побачив увеÑÑŒ Ізраїль, що цар не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñ– народ відповів цареві, кажучи: Яка нам чаÑтина в Давиді? І Ñпадщини нема нам у Ñині ЄÑÑеÑ! До наметів Ñвоїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім Ñвій, Давиде!... І пішов Ізраїль до наметів Ñвоїх.(UA) 1 царів. 12:17 РІзраїлеві Ñини, що Ñиділи в Юдиних міÑтах, тільки над ними зацарював Рехав'ам.(UA) 1 царів. 12:18 І поÑлав цар Рехав'ам Ðдонірама, що був над даниною, та ввеÑÑŒ Ізраїль закидав його каміннÑм, Ñ– він помер. Рцар Рехав'ам поÑпішив ÑÑ–Ñти на колеÑницю та втекти до ЄруÑалиму.(UA) 1 царів. 12:19 І збунтувавÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ проти Давидового дому, Ñ– від нього відпав, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) 1 царів. 12:20 І ÑталоÑÑ, Ñк увеÑÑŒ Ізраїль почув, що вернувÑÑ Ð„Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð°Ð¼, то поÑлали й покликали його на збори, та й наÑтановили його царем над уÑім Ізраїлем. За домом Давида не було нікого, окрім одного Юдиного племени.(UA) 1 царів. 12:21 І прийшов Рехав'ам до ЄруÑалиму, Ñ– зібрав увеÑÑŒ Юдин дім та ВеніÑминове племено, Ñто й віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч вибраних війÑькових, щоб воювати з Ізраїлевим домом, щоб вернути царÑтво Рехав'амові, Соломоновому Ñинові.(UA) 1 царів. 12:22 І було Боже Ñлово до Шемаї, чоловіка Божого, говорÑчи:(UA) 1 царів. 12:23 Скажи Рехав'амові, Соломоновому Ñинові, цареві Юдиному, та вÑьому домові Юдиному й ВеніÑминовому, Ñ– решті народу, говорÑчи:(UA) 1 царів. 12:24 Так говорить ГоÑподь: Ðе йдіть Ñ– не воюйте з Ñвоїми братами, Ізраїлевими Ñинами! ВернітьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ до дому Ñвого, бо Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ ÑталаÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Мене! І вони поÑлухалиÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього Ñлова, Ñ– вернулиÑÑ, щоб піти за ГоÑподнім Ñловом.(UA) 1 царів. 12:25 І збудував Єровоам Сихема в Єфремових горах, та й оÑівÑÑ Ð² ньому. І вийшов він звідти, Ñ– збудував Пенуїла.(UA) 1 царів. 12:26 І Ñказав Єровоам у Ñвоєму Ñерці: Тепер вернетьÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñтво до Давидового дому!(UA) 1 царів. 12:27 Якщо народ цей буде ходити до ЄруÑалиму, щоб приноÑити жертви в ГоÑподньому домі, то вернетьÑÑ Ñерце цього народу до їхнього пана, до Рехав'ама, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾. І вони заб'ÑŽÑ‚ÑŒ мене, та й вернутьÑÑ Ð´Ð¾ Рехав'ама, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 12:28 І порадивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€, Ñ– зробив два золоті тельці, Ñ– Ñказав до народу: ДоÑить вам ходити до ЄруÑалиму! Оце, Ізраїлю, боги твої, що вивели тебе з єгипетÑького краю.(UA) 1 царів. 12:29 І поÑтавив він одного в Бет-Елі, а одного в Дані.(UA) 1 царів. 12:30 І була та річ на гріх, бо народ ходив до одного з них аж до Дану.(UA) 1 царів. 12:31 І зробив він жертівне міÑце на пагірку, Ñ– наÑтановив ÑвÑщеників з уÑього народу, що не були з Левієвих Ñинів.(UA) 1 царів. 12:32 І вÑтановив Єровоам ÑвÑто в воÑьмому міÑÑці, п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, подібне до ÑвÑта, що в Юді, Ñ– приноÑив жертву на жертівнику. Так зробив він у Бет-Елі, щоб приноÑити в жертву тельцÑм, Ñкі він зробив. І наÑтановив він у Бет-Елі ÑвÑщеників пагірків, що поробив.(UA) 1 царів. 12:33 І приноÑив він жертви на жертівнику, що зробив у Бет-Елі, п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¾Ñьмого міÑÑцÑ, Ñкого вимиÑлив з Ñвого ÑерцÑ. І вчинив він ÑвÑто Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів, Ñ– підійшов до жертівника, щоб покадити...(UA) 1 царів. 13:1 РоÑÑŒ чоловік Божий прийшов за ГоÑподнім Ñловом із Юди до Бет-Елу. РЄровоам ÑтоÑв при жертівнику, щоб кадити.(UA) 1 царів. 13:2 І кликнув чоловік Божий при жертівнику за Ñловом ГоÑподнім Ñ– Ñказав: Жертівнику, жертівнику, так Ñказав ГоÑподь: ОÑÑŒ у Давидовому домі народитьÑÑ Ñин, ЙоÑÑ–Ñ Ñ–Ð¼'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– він на тобі принеÑе в жертву ÑвÑщеників пагірків, що на тобі кадÑÑ‚ÑŒ, Ñ– коÑÑ‚Ñ– людÑькі ÑпалÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° тобі.(UA) 1 царів. 13:3 І даÑÑ‚ÑŒ він того Ð´Ð½Ñ Ñ‡ÑƒÐ´Ð¾, говорÑчи: Оце те чудо, про Ñке говорив ГоÑподь: ОÑÑŒ цей жертівник розпадетьÑÑ, Ñ– виÑиплетьÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿Ñ–Ð», що на ньому!...(UA) 1 царів. 13:4 І ÑталоÑÑ, Ñк цар почув Ñлова цього Божого чоловіка, що кликав до жертівника в Бет-Елі, то Єровоам проÑÑ‚Ñг руку Ñвою від жертівника, говорÑчи: Схопіть його! І вÑохла рука йому, Ñку він проÑÑ‚Ñг до нього, Ñ– він не міг вернути Ñ—Ñ— до Ñебе...(UA) 1 царів. 13:5 Ржертівник розпавÑÑ, Ñ– попіл виÑипавÑÑ Ð· жертівника, за тим чудом, що дав Божий чоловік за Ñловом ГоÑподнім...(UA) 1 царів. 13:6 Рцар відповів Ñ– Ñказав до Божого чоловіка: УмилоÑтив лице ГоÑпода, Бога твого, Ñ– помолиÑÑ Ð·Ð° мене, Ñ– нехай вернетьÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾ мене! І чоловік Божий умилоÑтивив ГоÑподнє лице, Ñ– царÑька рука вернулаÑÑ Ð´Ð¾ нього, Ñ– була, Ñк перед тим...(UA) 1 царів. 13:7 І Ñказав цар до Божого чоловіка: Увійди зо мною до дому й попоїж, Ñ– Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі дара!(UA) 1 царів. 13:8 Рчоловік Божий Ñказав до царÑ: Якщо ти даÑи мені пів дому Ñвого, не ввійду Ñ Ð· тобою, Ñ– не Ñ—Ñтиму хліба, Ñ– не питиму води в цьому міÑці!...(UA) 1 царів. 13:9 Бо так наказано мені за Ñловом ГоÑподнім, говорÑчи: Ти не Ñ—Ñтимеш хліба, Ñ– не питимеш води, Ñ– не вернешÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ, Ñкою пішов!(UA) 1 царів. 13:10 І пішов він іншою дорогою, Ñ– не вернувÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”ÑŽ дорогою, що нею прийшов був до Бет-Елу.(UA) 1 царів. 13:11 Родин Ñтарий пророк Ñидів у Бет-Елі. І прийшли його Ñини, Ñ– розповіли йому про ввеÑÑŒ чин, що зробив Божий чоловік Ñьогодні в Бет-Елі, про Ñ‚Ñ– Ñлова, що він говорив до царÑ, Ñ– оповіли Ñ—Ñ… Ñвоєму батькові.(UA) 1 царів. 13:12 І промовив до них їхній батько: Де ж та дорога, Ñкою він пішов? Рйого Ñини бачили ту дорогу, Ñкою пішов Божий чоловік, що прийшов був з Юди.(UA) 1 царів. 13:13 І Ñказав він до Ñинів Ñвоїх: ОÑідлайте мені оÑла! І вони оÑідлали йому оÑла, Ñ– він Ñів на нього.(UA) 1 царів. 13:14 І поїхав він за Божим чоловіком, Ñ– знайшов його, Ñк Ñидів під дубом. І Ñказав він до нього: Чи ти той Божий чоловік, що прийшов із Юди? Ртой відказав: Я.(UA) 1 царів. 13:15 І Ñказав він до нього: Іди зо мною до дому та з'їж хліба!(UA) 1 царів. 13:16 Ртой відказав: Ðе можу вернутиÑÑ Ð· тобою та ввійти з тобою, Ñ– не Ñ—Ñтиму хліба, Ñ– не питиму води з тобою в цьому міÑці!(UA) 1 царів. 13:17 Бо було мені Ñказано за Ñловом ГоÑподнім: Ðе Ñ—Ñтимеш хліба й не питимеш там води, Ñ– не вернешÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”ÑŽ дорогою, Ñкою ти йшов!(UA) 1 царів. 13:18 Ртой відказав йому: І Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾Ðº, Ñк ти! Ð Ðнгол говорив мені за ГоÑподнім Ñловом, кажучи: Заверни його з Ñобою до дому Ñвого, Ñ– нехай він Ñ—ÑÑ‚ÑŒ хліб Ñ– нехай п'Ñ” воду. Він же говорив йому неправду!(UA) 1 царів. 13:19 І він вернувÑÑ Ð· ним, Ñ– їв хліб у його домі та пив воду...(UA) 1 царів. 13:20 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñиділи вони при Ñтолі, то було ГоÑподнє Ñлово до пророка, що вернув його.(UA) 1 царів. 13:21 І він кликнув до Божого чоловіка, що прийшов із Юди, говорÑчи: Так Ñказав ГоÑподь: Тому, що був ти неÑлухнÑний ГоÑподнім наказам, Ñ– не додержував тієї заповіді, що наказав тобі ГоÑподь, Бог твій,(UA) 1 царів. 13:22 Ñ– ти вернувÑÑ, Ñ– їв хліб та пив воду в міÑці, про Ñке Він говорив тобі: Ðе їж хліба й не пий води, то не ввійде твій труп до гробу батьків твоїх!...(UA) 1 царів. 13:23 І ÑталоÑÑ, Ñк той поїв хліба та напивÑÑ, то він оÑідлав йому оÑла, тому пророкові, що він вернув його.(UA) 1 царів. 13:24 І той подавÑÑ, та Ñпіткав його на дорозі лев, та й забив його. І був кинений труп його на дорозі, а оÑел ÑтоÑв при ньому, а той лев ÑтоÑв при трупі...(UA) 1 царів. 13:25 Ðж оÑÑŒ приходÑÑ‚ÑŒ люди, Ñ– побачили того трупа, киненого на дорозі, та лева, що ÑтоÑв при трупі. І вони прийшли й говорили в тім міÑÑ‚Ñ–, де Ñидів Ñтарий пророк.(UA) 1 царів. 13:26 І почув про це той пророк, що вернув його з дороги, та й Ñказав: Це той Божий чоловік, що був неÑлухнÑний ГоÑподнім наказам, Ñ– ГоÑподь дав його левові, Ñ– він роздер його та вбив його за ГоÑподнім Ñловом, що говорив йому.(UA) 1 царів. 13:27 І Ñказав він до Ñинів Ñвоїх, говорÑчи: ОÑідлайте мені оÑла! І оÑідлали.(UA) 1 царів. 13:28 І поїхав він, Ñ– знайшов його трупа, киненого на дорозі, й оÑла та лева, що ÑтоÑли при трупі, не з'їв той лев труп а й не роздер оÑла.(UA) 1 царів. 13:29 І піднÑв той пророк трупа Божого чоловіка, Ñ– поклав його на оÑла, та й вернув його. І ввійшов Ñтарий пророк до міÑта, щоб оплакати та поховати того.(UA) 1 царів. 13:30 І поклав він його в Ñвоїм гробі, Ñ– плакали над ним: Ой, брате мій!(UA) 1 царів. 13:31 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ його похороні, Ñ– Ñказав він до Ñинів Ñвоїх, говорÑчи: Коли Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ñƒ, то поховаєте мене в гробі, що в ньому похований цей Божий чоловік. При коÑÑ‚ÑÑ… його покладіть мої коÑÑ‚Ñ–!(UA) 1 царів. 13:32 Бо конче збудетьÑÑ Ñ‚Ðµ Ñлово, що він кликнув був за ГоÑподнім Ñловом над тим жертівником, що в Бет-Елі, та над уÑіма жертівниковими міÑцÑми на пагірках, що в міÑтах ÑамарійÑьких.(UA) 1 царів. 13:33 По цій пригоді Єровоам не зійшов зо Ñвоєї злої дороги, Ñ– наÑтановлÑв ÑвÑщеників пагірків з уÑього народу, хто хотів, той призначавÑÑ, Ñ– Ñтавав ÑвÑщеником пагірків.(UA) 1 царів. 13:34 І Ñтала та річ гріхом Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð°Ð¼Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ дому, Ñ– на вигубленнÑ, Ñ– на Ð²Ð¸Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·-над поверхні землі.(UA) 1 царів. 14:1 Того чаÑу заÑлаб ÐвійÑ, Єровоамів Ñин(UA) 1 царів. 14:2 І Ñказав Єровоам до Ñвоєї жінки: УÑтань та перебериÑÑ, Ñ– не пізнають, що ти Єровоамова жінка. І підеш до Шіло, ото там пророк ÐхійÑ, Ñкий говорив про мене, що Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ царем над цим народом.(UA) 1 царів. 14:3 І візьми в Ñвою руку деÑÑÑ‚ÑŒ хлібів Ñ– калачі та дзбанок меду, Ñ– ввійдеш до нього. Він Ñкаже тобі, що буде хлопцеві.(UA) 1 царів. 14:4 І зробила так Єровоамова жінка. І вÑтала вона, та й пішла до Шіло, Ñ– ввійшла до Ðхійєвого дому. Ð ÐÑ…Ñ–Ð¹Ñ Ð½Ðµ міг бачити, бо очі йому Ñтемніли через його ÑтаріÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 царів. 14:5 І ГоÑподь Ñказав до Ðхійї: ОÑÑŒ приходить Єровоамова жінка, щоб запитати від тебе Ñлово про Ñина Ñвого, бо він Ñлабий. Отак Ñ– так будеш їй говорити. І ÑтанетьÑÑ, коли вона ввійде, то вдаватиме чужу.(UA) 1 царів. 14:6 І ÑталоÑÑ, Ñк ÐÑ…Ñ–Ð¹Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÐ² ÑˆÐ°Ñ€ÑƒÐ´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ð³ Ñ—Ñ—, Ñк вона входила до входу, то Ñказав: Увійди, Єровоамова жінко! Чому то ти вдаєш чужу? Ð Ñ Ð¿Ð¾Ñланий до тебе з твердою звіÑткою.(UA) 1 царів. 14:7 Іди, Ñкажи Єровоамові: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Тому, що Я Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ з-поÑеред народу, Ñ– дав тебе за кнÑÐ·Ñ Ð½Ð°Ð´ Моїм народом, Ізраїлем,(UA) 1 царів. 14:8 Ñ– відірвав царÑтво від Давидового дому й дав його тобі, та ти не був, Ñк Мій раб Давид, що додержував заповідей Моїх, Ñ– що ходив за Мною вÑім Ñерцем Ñвоїм, щоб робити тільки добре в очах Моїх,(UA) 1 царів. 14:9 Ñ– робив ти гірше за вÑÑ–Ñ…, хто був перед тобою, Ñ– ти пішов Ñ– наробив Ñобі інших богів та литих бовванів, щоб гнівити Мене, а Мене ти відкинув геть,(UA) 1 царів. 14:10 тому оÑÑŒ Я наводжу лихо на Єровоамів дім, Ñ– вигублю в Єровоама навіть те, що мочить на Ñтіну, невільника й вільного в Ізраїлі, Ñ– вимету позоÑтале по Єровоамовім домі, Ñк вимітаєтьÑÑ ÑміттÑ, аж не зоÑтанетьÑÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 14:11 Померлого в Єровоама в міÑÑ‚Ñ– поїдÑÑ‚ÑŒ пÑи, а померлого на полі поїÑÑ‚ÑŒ птаÑтво небеÑне. Так Ñказав ГоÑподь.(UA) 1 царів. 14:12 Рти вÑтань, іди до Ñвого дому. Як ноги твої входитимуть до міÑта, то помре той хлопець.(UA) 1 царів. 14:13 І буде його оплакувати ввеÑÑŒ Ізраїль, Ñ– поховають його, бо він один в Єровоама ввійде до гробу, бо тільки в ньому в Єровоамовім домі була знайдена добра річ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 1 царів. 14:14 РГоÑподь поÑтавить Собі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем, Ñкий вигубить Єровоамів дім того днÑ. Та що ÑтанетьÑÑ Ñ‚ÐµÐ¿ÐµÑ€?(UA) 1 царів. 14:15 І поб'Ñ” ГоÑподь ІзраїлÑ, Ñ– він захитаєтьÑÑ, Ñк хитаєтьÑÑ Ð¾Ñ‡ÐµÑ€ÐµÑ‚ на воді! І вирве Він Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·-над цієї хорошої землі, Ñку дав їхнім батькам, Ñ– порозкидає Ñ—Ñ… по той бік Річки за те, що вони поробили Ñобі ÐÑтарти, що гнівають ГоÑпода.(UA) 1 царів. 14:16 І Він видаÑÑ‚ÑŒ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· гріх Єровоама, що грішив Ñам, Ñ– що ввів у гріх ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 14:17 І вÑтала Єровоамова жінка, Ñ– пішла, Ñ– прийшла до Тірци. Як вона входила до порога дому, то той хлопець помер...(UA) 1 царів. 14:18 І поховали його, й оплакував його ввеÑÑŒ Ізраїль за Ñловом ГоÑпода, що говорив через раба Свого пророка Ðхійю.(UA) 1 царів. 14:19 Ррешта Єровоамових діл, Ñк він воював та Ñк він царював, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 14:20 РчаÑ, Ñкий царював Єровоам, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два роки. І Ñпочив він із батьками Ñвоїми, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ðадав.(UA) 1 царів. 14:21 РРехав'ам, Ñин Соломонів, царював у Юді. Рехав'ам був віку Ñорока й одного року, коли зацарював, а царював він ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ літ в ЄруÑалимі, у тому міÑÑ‚Ñ–, Ñке вибрав ГоÑподь зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, щоб поклаÑти там Своє ЙменнÑ. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері: аммонітка Ðаама.(UA) 1 царів. 14:22 РЮда робив зло в ГоÑподніх очах, Ñ– вони гнівили Його більш від уÑього того, що чинили їхні батьки Ñвоїм гріхом, Ñким грішили.(UA) 1 царів. 14:23 І також вони будували Ñобі жертівники на пагірках, Ñ– Ñтовпи, Ñ– ÐÑтарти на кожному виÑокому взгір'Ñ— та під кожним зеленим деревом.(UA) 1 царів. 14:24 І також були блудодії в тому краї, вони чинили вÑÑŽ гидоту тих людей, що ГоÑподь прогнав Ñ—Ñ… від Ізраїлевого обличчÑ.(UA) 1 царів. 14:25 І ÑталоÑÑ Ð¿'Ñтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð ÐµÑ…Ð°Ð²'ама, пішов Шушак, єгипетÑький цар, на ЄруÑалим.(UA) 1 царів. 14:26 І позабирав він Ñкарби ГоÑподнього дому та Ñкарби дому царевого, Ñ– вÑе забрав. І забрав він уÑÑ– золоті щити, що Соломон поробив був.(UA) 1 царів. 14:27 Рцар Рехав'ам поробив заміÑÑ‚ÑŒ них мідÑні щити, Ñ– віддав Ñ—Ñ… на руки провідників бігунів, що Ñтерегли вхід до царÑького дому.(UA) 1 царів. 14:28 І бувало, Ñк тільки цар ішов до ГоÑподнього дому, бігуни ноÑили Ñ—Ñ…, а потім вертали Ñ—Ñ… до комори бігунів.(UA) 1 царів. 14:29 Ррешта Рехав'амових діл та вÑе, що він зробив, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 1 царів. 14:30 Рвійна між Рехав'амом та між Єровоамом точилаÑÑ Ð¿Ð¾ вÑÑ– дні.(UA) 1 царів. 14:31 І Ñпочив Рехав'ам зо Ñвоїми батьками, Ñ– був він похований зо Ñвоїми батьками в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері аммонітÑнка Ðаама. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював його Ñин ÐвійÑм.(UA) 1 царів. 15:1 РвіÑімнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð°Ð¼Ð°, Ðеватового Ñина, над Юдою зацарював ÐвійÑм.(UA) 1 царів. 15:2 Три роки царював він в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Мааха, ÐвеÑаломова дочка.(UA) 1 царів. 15:3 І він ходив в уÑÑ–Ñ… гріхах Ñвого батька, Ñкі той робив перед ним, Ñ– Ñерце його не було вÑе з ГоÑподом, Богом Ñвоїм, Ñк Ñерце його батька Давида.(UA) 1 царів. 15:4 Бо ГоÑподь, Бог його, ради Давида дав йому Ñвітильника в ЄруÑалимі, щоб поÑтавити Ñина його по ньому та укріпити ЄруÑалим.(UA) 1 царів. 15:5 Бо Давид робив добре в ГоÑподніх очах, Ñ– не відÑтупав від уÑього що Він наказав був йому, по вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого, окрім Ñправи Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñнина Урії.(UA) 1 царів. 15:6 Рвійна між Рехав'амом та між Єровоамом точилаÑÑ Ð¿Ð¾ вÑÑ– дні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 15:7 Ррешта ÐвійÑмових діл та вÑе, що він зробив, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів. І війна точилаÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ÐвійÑмом та між Єровоамом.(UA) 1 царів. 15:8 І Ñпочив ÐвійÑм зо Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ÐÑа.(UA) 1 царів. 15:9 Рроку двадцÑтого Єровоама, Ізраїлевого царÑ, зацарював ÐÑа, цар Юдин.(UA) 1 царів. 15:10 І він царював в ЄруÑалимі Ñорок Ñ– один рік. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Мааха, ÐвеÑаломова дочка.(UA) 1 царів. 15:11 І робив ÐÑа добре в ГоÑподніх очах, Ñк батько його Давид.(UA) 1 царів. 15:12 І вигнав він блудодіїв із краю, Ñ– повикидав уÑÑ–Ñ… божків, Ñких поробили були їхні батьки.(UA) 1 царів. 15:13 І навіть матір Ñвою Мааху, Ñ– Ñ—Ñ— він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола Ð´Ð»Ñ ÐÑтарти. І ÐÑа порубав ідола Ñ—Ñ—, та й Ñпалив у долині Кедрон.(UA) 1 царів. 15:14 Рпагірки не минулиÑÑ; тільки ÐÑине Ñерце було вÑе з ГоÑподом по вÑÑ– його дні.(UA) 1 царів. 15:15 І Ð²Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ до ГоÑподнього дому приÑвÑчені речі Ñвого батька та приÑвÑчені речі Ñвої, Ñрібло, Ñ– золото, Ñ– поÑуд.(UA) 1 царів. 15:16 Рвійна точилаÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ÐÑою та між Башою по вÑÑ– їхні дні.(UA) 1 царів. 15:17 І пішов Баша, цар Ізраїлів, на Юду, Ñ– будував Раму, щоб не дати нікому від ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, виходити та входити.(UA) 1 царів. 15:18 І взÑв ÐÑа вÑе Ñрібло та золото, позоÑтале в ÑкарбницÑÑ… храму ГоÑподнього та дому царевого, та й дав його до руки Ñвоїх Ñлуг. І поÑлав Ñ—Ñ… цар ÐÑа до Бен-Гадада, Ñина Тавримонна, Ñина Хезйонового, ÑирійÑького царÑ, що Ñидів у ДамаÑку, говорÑчи:(UA) 1 царів. 15:19 Є умова між мною та між тобою, між батьком моїм та між батьком твоїм. ОÑÑŒ поÑлав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– дара, Ñрібла та золота, іди, зламай умову Ñвою з Башею, царем Ізраїлевим, Ñ– нехай він відійде від мене.(UA) 1 царів. 15:20 І поÑлухавÑÑ Ð‘ÐµÐ½-Гаддад Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐÑи, Ñ– поÑлав провідників Ñвойого війÑька на Ізраїлеві міÑта, та й побив Іййона, Ñ– Дана, Ñ– Ðвела, Бат-Мааху, Ñ– вÑього Кінерота та вÑÑŽ землю Ðефталимову.(UA) 1 царів. 15:21 І ÑталоÑÑ, Ñк Баша це почув, то переÑтав будувати Раму, й оÑівÑÑ Ð² Тірці.(UA) 1 царів. 15:22 Рцар ÐÑа закликав до поÑлуху вÑього Юду, нікого не виключаючи, Ñ– вони повиноÑили ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð Ð°Ð¼Ð¸ та Ñ—Ñ— дерево, що з них будував був Баша. І цар ÐÑа збудував з того ВеніÑминову Òеву.(UA) 1 царів. 15:23 Ррешта діл ÐÑи та вÑÑ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€ÑькіÑÑ‚ÑŒ його, Ñ– вÑе, що він зробив був, Ñ– міÑта, Ñкі побудував, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів; тільки на Ñ‡Ð°Ñ ÑтароÑти Ñвоєї він заÑлаб був на Ñвої ноги.(UA) 1 царів. 15:24 І Ñпочив ÐÑа з батьками Ñвоїми, Ñ– був похований з батьками Ñвоїми в МіÑÑ‚Ñ– Давида, Ñвого батька. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював його Ñин ЙоÑафат.(UA) 1 царів. 15:25 Рнад Ізраїлем зацарював Ðадав, Єровоамів Ñин, у другому році ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та й царював над Ізраїлем два роки.(UA) 1 царів. 15:26 І робив він зле в ГоÑподніх очах, Ñ– ходив дорогою батька Ñвого та в гріху його, що вводив теж у гріх ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 15:27 І змовивÑÑ Ð½Ð° нього Баша, Ñин Ðхійї, з ІÑÑахарового дому, та й побив його Баша в Òіббетоні филиÑтимÑькому. Ð Ðадав та ввеÑÑŒ Ізраїль облÑгали Òіббетон.(UA) 1 царів. 15:28 І вбив його Баша в третьому році ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та й зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 1 царів. 15:29 І ÑталоÑÑ, Ñк зацарював він, то побив увеÑÑŒ Єровоамів дім, не позоÑтавив Єровоамові жодної душі, аж поки не вигубив його, за Ñловом ГоÑпода, що говорив через Свого раба шілонÑнина Ðхійю,(UA) 1 царів. 15:30 за гріх Єровоама, що грішив Ñам Ñ– що вводив у гріх ІзраїлÑ, через Ñвій гнів, Ñким гнівив ГоÑпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 1 царів. 15:31 Ррешта діл Ðадава та вÑе, що він був зробив, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 15:32 Рвійна точилаÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ÐÑою та між Башею, Ізраїлевим царем, по вÑÑ– дні Ñ—Ñ….(UA) 1 царів. 15:33 Третього року ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, зацарював Баша, Ñин Ðхійїн, над уÑім Ізраїлем у Тірці, на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири роки.(UA) 1 царів. 15:34 І робив він зло в ГоÑподніх очах, Ñ– ходив дорогою Єровоама та в гріху його, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 16:1 І було ГоÑподнє Ñлово до Єгу, Хананієвого Ñина, про Башу, говорÑчи:(UA) 1 царів. 16:2 Тому, що Я Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ з пороху, Ñ– наÑтановив тебе володарем над Моїм народом, Ізраїлем, а ти пішов Єровоамовою дорогою та вводив у гріх народ Мій, ІзраїлÑ, щоб гнівити Мене гріхами Ñ—Ñ…,(UA) 1 царів. 16:3 то оÑÑŒ Я вигублю по Баші та по домі його, зроблю твій дім, Ñк дім Єровоама, Ðеватового Ñина.(UA) 1 царів. 16:4 Померлого в Баші в міÑÑ‚Ñ– з'їдÑÑ‚ÑŒ пÑи, а померлого йому на полі, поїÑÑ‚ÑŒ птаÑтво небеÑне.(UA) 1 царів. 16:5 Ррешта діл Баші, Ñ– що він зробив був, Ñ– лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ його, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 16:6 І Ñпочив Баша зо Ñвоїми батьками, Ñ– був похований в Тірці, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ела.(UA) 1 царів. 16:7 І було Ñлово ГоÑподнє через пророка Єгу, Ñина Хананієвого, до Баші та до дому його, а то через уÑе те зло, що коїв він у ГоÑподніх очах, щоб гнівити Його чином Ñвоїх рук, щоб бути, Ñк Єровоамів дім, що Він побив його.(UA) 1 царів. 16:8 ДвадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шоÑтого року ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, зацарював Ела, Башин Ñин, над Ізраїлем у Тірці, на два роки.(UA) 1 царів. 16:9 І змовивÑÑ Ð½Ð° нього його раб Зімрі, провідник половини колеÑниць. І коли він, п'Ñний, пив у домі Ðрци, що був над його домом у Тірці,(UA) 1 царів. 16:10 то прийшов Зімрі й убив його, Ñ– вбив його в двадцÑтому й Ñьомому році ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та й зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 1 царів. 16:11 І ÑталоÑÑ, Ñк він зацарював та Ñів на його троні, то він вибив увеÑÑŒ Башин дім, не позоÑтавив навіть того, що мочить на Ñтіну, ані рідних його, ані друзів його.(UA) 1 царів. 16:12 І вигубив Зімрі ввеÑÑŒ Башин дім, за Ñловом ГоÑпода, що промовлÑв був до Баші через пророка Єгу,(UA) 1 царів. 16:13 за вÑÑ– гріхи Баші та гріхи Елі, його Ñина, що грішили Ñамі, Ñ– що вводили в гріх ІзраїлÑ, щоб гнівити ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, Ñвоїми гидотами.(UA) 1 царів. 16:14 Ррешта діл Елі та вÑе, що він робив, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 16:15 У році двадцÑтому й Ñьомому ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, зацарював Зімрі в Тірці на Ñім день, коли народ облÑгав филиÑтимÑький Òіббетон.(UA) 1 царів. 16:16 І прочув народ, що облÑгав, таке: ЗмовивÑÑ Ð—Ñ–Ð¼Ñ€Ñ– та й убив царÑ! І ввеÑÑŒ Ізраїль наÑтановив царем над Ізраїлем Омрі, провідника війÑька, того Ð´Ð½Ñ Ð² таборі.(UA) 1 царів. 16:17 І піднÑлиÑÑ ÐžÐ¼Ñ€Ñ– та ввеÑÑŒ Ізраїль із ним із Òіббетону, Ñ– облÑгли Тірцу.(UA) 1 царів. 16:18 І ÑталоÑÑ, Ñк побачив Зімрі, що міÑто здобуте, то ввійшов до палацу царевого дому, та й Ñпалив над Ñобою царÑький дім огнем, Ñ– помер(UA) 1 царів. 16:19 за гріх Ñвій, що грішив ним, щоб робити зло в ГоÑподніх очах, щоб ходити дорогою Єровоама та в гріху його, Ñкий він чинив, щоб вводити в гріх ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 16:20 Ррешта діл Зімрі та змова його, що вчинив був, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 16:21 Тоді Ізраїлів народ поділивÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ–: половина народу була за Тівні, Òінатового Ñина, щоб наÑтановити його царем, а половина за Омрі.(UA) 1 царів. 16:22 Та був Ñильніший народ, що ÑтоÑв за Омрі, від народу, що був за Тівні, Òінатового Ñина. І помер Тівні, а зацарював Омрі.(UA) 1 царів. 16:23 У році тридцÑтому й першому ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, над Ізраїлем зацарював на дванадцÑÑ‚ÑŒ літ Омрі. У Тірці царював він шіÑÑ‚ÑŒ років.(UA) 1 царів. 16:24 І купив він від Шемера гору Шомерон за два таланти Ñрібла, Ñ– забудував гору, Ñ– назвав ім'Ñ Ð¼Ñ–Ñта, Ñке збудував, іменем пана тієї гори: Шомерон.(UA) 1 царів. 16:25 І робив Омрі зло в ГоÑподніх очах, Ñ– чинив зло більше від уÑÑ–Ñ…, хто був перед ним.(UA) 1 царів. 16:26 І ходив він уÑією дорогою Єровоама, Ñина Ðеватового, та в гріхах його, Ñкими вводив у гріх ІзраїлÑ, щоб гнівити ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, гидотами Ñвоїми.(UA) 1 царів. 16:27 Ррешта діл Омрі, що робив він, та лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ його, Ñку він чинив був, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 16:28 І Ñпочив Омрі з Ñвоїми батьками, Ñ– був похований у Самарії. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював його Ñин Ðхав.(UA) 1 царів. 16:29 Ðхав, Ñин Омрі, зацарював над Ізраїлем у році тридцÑтому й воÑьмому ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾. І царював Ðхав, Ñин Омрі, над Ізраїлем у Самарії двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два роки.(UA) 1 царів. 16:30 І робив Ðхав, Ñин Омрі, зло в ГоÑподніх очах більше від уÑÑ–Ñ…, хто був перед ним.(UA) 1 царів. 16:31 І було йому мало ходити в гріхах Єровоама, Ðеватового Ñина, Ñ– він узÑв за жінку Єзавель, дочку Етбаала, ÑидонÑького царÑ. І він пішов, Ñ– Ñлужив Ваалові, Ñ– вклонÑвÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ.(UA) 1 царів. 16:32 І він поÑтавив жертівника Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ð° в Вааловому домі, Ñкого збудував у Шомероні.(UA) 1 царів. 16:33 І зробив Ðхав ÐÑтарту. І Ðхав далі чинив, щоб гнівити ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, більше від уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих царів, що були перед ним.(UA) 1 царів. 16:34 За його днів Хіїл з Бет-Елу відбудував Єрихона, на перворіднім Ñвоїм Ðвірамові він заклав його фундаменти, а на наймолодшім Ñвоїм Сеґівові повÑтавлÑв брами його, за Ñловом ГоÑпода, що говорив через ІÑуÑа, Ðавинового Ñина.(UA) 1 царів. 17:1 І Ñказав тішб'Ñнин ІллÑ, з ґілеадÑьких мешканців, до Ðхава: Як живий ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що перед лицем Його Ñ Ñтою, цими роками не буде роÑи та дощу, але тільки за моїм Ñловом!(UA) 1 царів. 17:2 І було до нього Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи:(UA) 1 царів. 17:3 Іди звідÑи, й обернешÑÑ Ñобі на Ñхід, Ñ– ÑховаєшÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ потоці Керіті, що навпроти Йордану.(UA) 1 царів. 17:4 І ÑтанетьÑÑ, будеш ти пити з потоку, а крукам наказав Я годувати тебе там.(UA) 1 царів. 17:5 І він пішов, Ñ– зробив за ГоÑподнім Ñловом: Ñ– пішов, й оÑівÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ потоці Керіті, що навпроти Йордану.(UA) 1 царів. 17:6 Ркруки приноÑили йому хліба та м'ÑÑа вранці, Ñ– хліба та м'ÑÑа ввечорі, а з потоку він пив.(UA) 1 царів. 17:7 І ÑталоÑÑ Ð½Ð° кінці днів, Ñ– виÑох потік, бо в краю не було дощу.(UA) 1 царів. 17:8 І було ГоÑподнє Ñлово до нього, говорÑчи:(UA) 1 царів. 17:9 УÑтань, іди до Сарепти ÑидонÑької, й оÑÑдеш там. ОÑÑŒ наказав Я там одній вдові, щоб годувала тебе.(UA) 1 царів. 17:10 І він уÑтав та й пішов до Сарепти. І прибув він до входу міÑта, аж оÑÑŒ там збирає дрова одна вдова. І він кликнув до неї й Ñказав: Візьми мені трохи води до поÑудини, й Ñ Ð½Ð°Ð¿'ÑŽÑÑ.(UA) 1 царів. 17:11 І пішла вона взÑти. Рвін кликнув до неї й Ñказав: Візьми мені й шматок хліба в Ñвою руку!(UA) 1 царів. 17:12 Рта відказала: Як живий ГоÑподь, Бог твій, не маю Ñ ÐºÐ°Ð»Ð°Ñ‡Ð°, а тільки повну пригорщу борошна в дзбанку та трохи олії в горнÑÑ‚Ñ–. Роце Ñ Ð½Ð°Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°ÑŽ дві полінці дров, Ñ– піду, Ñ– приготовлю це Ñобі та Ñинові Ñвоєму. І з'їмо ми, та й помремо...(UA) 1 царів. 17:13 І Ñказав до неї ІллÑ: Ðе бійÑÑ! Піди, зроби за Ñвоїм Ñловом. Тільки Ñпочатку зроби мені з того малого калача, Ñ– винеÑеш мені, а Ð´Ð»Ñ Ñебе та Ð´Ð»Ñ Ñина Ñвого зробиш потім.(UA) 1 царів. 17:14 Бо так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Дзбанок муки не ÑкінчитьÑÑ, Ñ– не забракне в горнÑÑ‚Ñ– олії аж до днÑ, Ñк ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ дощу на поверхню землі.(UA) 1 царів. 17:15 І пішла вона, із зробила за Ñловом Іллі, Ñ– їла вона й він та Ñ—Ñ— дім довгі дні,(UA) 1 царів. 17:16 дзбанок муки не ÑкінчивÑÑ, Ñ– не забракло в горнÑÑ‚Ñ– олії, за Ñловом ГоÑпода, що говорив через Іллю.(UA) 1 царів. 17:17 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тих пригодах, заÑлаб був Ñин тієї жінки, гоÑподині того дому. І була його хвороба дуже Ñ‚Ñжка, аж духу не позоÑталоÑÑ Ð² ньому.(UA) 1 царів. 17:18 І Ñказала вона до Іллі: Що тобі до мене, чоловіче Божий? Прийшов ти до мене, щоб згадувати мій гріх та щоб убити мого Ñина!...(UA) 1 царів. 17:19 І Ñказав він до неї: Дай мені Ñина Ñвого! І він узÑв його з Ð»Ð¾Ð½Ñ Ñ—Ñ—, Ñ– Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в горницю, де він Ñидів, Ñ– поклав його на Ñвоєму ліжку.(UA) 1 царів. 17:20 І кликнув він до ГоÑпода й Ñказав: ГоÑподи, Боже мій, чи й цій удові, що Ñ Ð² неї мешкаю, учиниш зло, щоб убити Ñ—Ñ— Ñина?(UA) 1 царів. 17:21 І витÑгÑÑ Ð²Ñ–Ð½ тричі над дитиною, Ñ– кликав до ГоÑпода та казав: ГоÑподи, Боже мій, нехай вернетьÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° цієї дитини в неї!(UA) 1 царів. 17:22 І виÑлухав ГоÑподь голоÑа Іллі, Ñ– вернулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° дитини в неї, Ñ– вона ожила...(UA) 1 царів. 17:23 І взÑв Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñƒ, Ñ– Ð·Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ— з горниці додолу, Ñ– віддав Ñ—Ñ— матері Ñ—Ñ—. І Ñказав ІллÑ: ДивиÑÑ, твій Ñин живий!(UA) 1 царів. 17:24 І Ñказала та жінка до Іллі: Тепер то Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що ти Божий чоловік, а ГоÑподнє Ñлово в уÑтах твоїх правда!(UA) 1 царів. 18:1 І минуло багато днів, Ñ– було ГоÑподнє Ñлово до Іллі третього року, говорÑчи: Іди, покажиÑÑ Ð´Ð¾ Ðхава, а Я дам дощ на поверхню землі.(UA) 1 царів. 18:2 І пішов Ð†Ð»Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð´Ð¾ Ðхава. Рв ÐÑирії був Ñильний голод.(UA) 1 царів. 18:3 І покликав Ðхав ОвдіÑ, що був над домом, а Овдій був дуже богобійний.(UA) 1 царів. 18:4 І ÑталоÑÑ, коли Єзавель вигублювала ГоÑподніх пророків, то Овдій узÑв Ñотню пророків, та й Ñховав Ñ—Ñ… по п'ÑтидеÑÑти чоловіка в печері, Ñ– годував Ñ—Ñ… хлібом та водою.(UA) 1 царів. 18:5 І Ñказав Ðхав до ОвдіÑ: Іди по Краю до вÑÑ–Ñ… водних джерел та до вÑÑ–Ñ… потоків, може знайдемо трави, Ñ– позоÑтавимо при житті ÐºÐ¾Ð½Ñ Ñ‚Ð° мула, Ñ– не вигубимо худоби.(UA) 1 царів. 18:6 І поділили вони Ñобі Край, щоб перейти по ньому, Ðхав пішов однією дорогою Ñам, Овдій пішов Ñам другою дорогою.(UA) 1 царів. 18:7 І був Овдій у дорозі, аж оÑÑŒ Ð†Ð»Ð»Ñ Ð½Ð°Ð·ÑƒÑтріч йому. І пізнав він його, Ñ– впав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє та й Ñказав: Чи то ти, пане мій Іллє?(UA) 1 царів. 18:8 Ртой відказав йому: Я. Іди, Ñкажи панові Ñвоєму: ОÑÑŒ тут ІллÑ!(UA) 1 царів. 18:9 Рвін Ñказав: Чим Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð², що ти віддаєш Ñвого раба в Ðхавову руку, щоб він убив мене?(UA) 1 царів. 18:10 Як живий ГоÑподь, Бог твій, немає народу та царÑтва, що туди не поÑилав би пан мій шукати тебе. Рколи говорили: Ðема його, то він заприÑÑгав те царÑтво та той народ, що знайдуть тебе.(UA) 1 царів. 18:11 Ртепер ти говориш: Іди, Ñкажи Ñвоєму панові: ОÑÑŒ тут ІллÑ!(UA) 1 царів. 18:12 І ÑтанетьÑÑ, Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ від тебе, а Дух ГоÑподній понеÑе тебе на те міÑце, Ñкого не знаю. І прийду Ñ, щоб донеÑти Ðхаву, а коли він не знайде тебе, то вб'Ñ” мене. Рраб твій боїтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода від Ñвоєї молодоÑти.(UA) 1 царів. 18:13 Чи ж не було Ñказано панові моєму те, що зробив Ñ, коли Єзавель побивала ГоÑподніх пророків, а Ñ Ñховав був із ГоÑподніх пророків Ñотню чоловіка, по п'ÑтидеÑÑти чоловіка в печері, Ñ– годував Ñ—Ñ… хлібом та водою?(UA) 1 царів. 18:14 Ртепер ти кажеш: Іди, Ñкажи Ñвоєму панові: ОÑÑŒ тут ІллÑ, Ñ– він мене вб'Ñ”!...(UA) 1 царів. 18:15 Та Ð†Ð»Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Як живий ГоÑподь Саваот, що Ñ Ñтою перед Його лицем, Ñьогодні Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð¶ÑƒÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ!(UA) 1 царів. 18:16 І пішов Овдій назуÑтріч Ðхаву, та й Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ те. І пішов Ðхав навпроти Іллі.(UA) 1 царів. 18:17 І ÑталоÑÑ, коли Ðхав побачив Іллю, то Ðхав Ñказав до нього: Чи це ти, що непокоїш ІзраїлÑ?(UA) 1 царів. 18:18 Ртой відказав: Ðе Ñ Ð²Ð½ÐµÑ‰Ð°Ñливив ІзраїлÑ, а тільки ти та дім твого батька через ваше Ð½ÐµÐ´Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподніх заповідей, та й ти пішов за Ваалами.(UA) 1 царів. 18:19 Ртепер пошли, збери до мене на гору Кармел уÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° чотири Ñотні й п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ваалових пророків, та чотири Ñотні пророків ÐÑтарти, що їдÑÑ‚ÑŒ зо Ñтолу Єзавелі.(UA) 1 царів. 18:20 І поÑлав Ðхав по вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинах, Ñ– зібрав пророків на гору Кармел.(UA) 1 царів. 18:21 І підійшов Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¾ вÑього народу й Ñказав: Чи довго ви будете Ñкакати на двох галузках? Якщо ГоÑподь Бог, ідіть за Ðим, а Ñкщо Ваал ідіть за ним! Та не відповів йому народ ані Ñлова.(UA) 1 царів. 18:22 І Ñказав Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¾ народу: Я Ñам позоÑтавÑÑ Ð“Ð¾Ñподній пророк, а пророків Ваалових чотири Ñотні й п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка.(UA) 1 царів. 18:23 І нехай дадуть нам двох бичків, Ñ– нехай вони виберуть Ñобі одного бичка, Ñ– нехай заріжуть його, Ñ– нехай покладуть на дрова, а огню не покладуть. І Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÑŽ одного бичка, Ñ– дам на дрова, а огню не покладу.(UA) 1 царів. 18:24 І ви покличете ім'Ñ Ð±Ð¾Ð³Ð° вашого, а Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода. І ÑтанетьÑÑ, той Бог, що відповіÑÑ‚ÑŒ огнем, Він Бог! І відповів той народ та й Ñказав: Це добре Ñлово!(UA) 1 царів. 18:25 І Ñказав Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¾ Ваалових пророків: Виберіть Ñобі одного бичка, Ñ– приготуйте перші, бо ви чиÑленніші, Ñ– покличте ім'Ñ Ñвого бога, Ñ– огню не покладете.(UA) 1 царів. 18:26 І взÑли вони того бичка, що він дав їм, Ñ– вони приготували й кликали Ваалове ім'Ñ Ð²Ñ–Ð´ ранку й аж до полуднÑ, говорÑчи: Ваале, почуй наÑ! Та не було ані голоÑу, ані відповіді. І Ñкакали вони Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°, що зробили.(UA) 1 царів. 18:27 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ–, Ñ– ÑміÑвÑÑ Ð· них Ð†Ð»Ð»Ñ Ð¹ говорив: Кличте голоÑом Ñильнішим, бо він бог! Може він роздумує, або відлучивÑÑ, або в дорозі! Може він Ñпить, то прокинетьÑÑ!(UA) 1 царів. 18:28 І Ñтали вони кликати голоÑом Ñильнішим, Ñ– кололиÑÑ, за Ñвоїм звичаєм, мечами та ратищами, аж лилаÑÑ Ð· них кров.(UA) 1 царів. 18:29 І ÑталоÑÑ, Ñк минувÑÑ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½ÑŒ, то вони пророкували аж до чаÑу принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð¾Ñ— жертви, та не було ані голоÑу, ані відповіді, ані Ñлуху...(UA) 1 царів. 18:30 І Ñказав Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¾ вÑього народу: Підійдіть до мене! І підійшов увеÑÑŒ народ до нього, а він поправив розбитого ГоÑподнього жертівника.(UA) 1 царів. 18:31 І взÑв Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтеро каміннÑ, за чиÑлом племен Ñинів Якова, до Ñкого було Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи: Ізраїль буде ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”!(UA) 1 царів. 18:32 Ñ– збудував із того ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ° в Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñподнє, Ñ– зробив рова, площею на дві Ñаті наÑіннÑ, навколо жертівника.(UA) 1 царів. 18:33 І наклав дров, Ñ– зарізав бичка та й поклав на дровах.(UA) 1 царів. 18:34 І він Ñказав: Ðаповніть чотири відрі води, Ñ– нехай виллють на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на дрова. І Ñказав: Повторіть! І повторили. І Ñказав: Зробіть утретє! І зробили втретє.(UA) 1 царів. 18:35 І потекла вода навколо жертівника, а також рів наповнивÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð¾ÑŽ.(UA) 1 царів. 18:36 І ÑталоÑÑ Ð² Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð¾Ñ— жертви, що підійшов пророк Ð†Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: ГоÑподи, Боже Ðвраамів, ІÑаків та Ізраїлів! Сьогодні пізнають, що Ти Ізраїлів Бог, а Ñ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ раб, Ñ– що вÑе оце Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² Твоїм Ñловом.(UA) 1 царів. 18:37 ВиÑлухай мене, ГоÑподи, виÑлухай мене, Ñ– нехай пізнає цей народ, що Ти ГоÑподь, Бог, Ñ– Ти обернеш їхнє Ñерце назад!(UA) 1 царів. 18:38 І Ñпав ГоÑподній огонь, та й пожер цілопаленнÑ, Ñ– дрова, Ñ– каміннÑ, Ñ– порох, Ñ– вилизав воду, що в рові...(UA) 1 царів. 18:39 І побачили це вÑÑ– люди, та й попадали на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої й говорили: ГоÑподь, Він Бог, ГоÑподь, Він Бог!(UA) 1 царів. 18:40 І Ñказав до них ІллÑ: Схопіть Ваалових пророків! Ðехай ніхто не втече з них! І похапали Ñ—Ñ…, а Ð†Ð»Ð»Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð² Ñ—Ñ… до потоку Кішон, та й порізав Ñ—Ñ…...(UA) 1 царів. 18:41 І Ñказав Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¾ Ðхава: Увійди, їж Ñ– пий, бо оÑÑŒ чути шум дощу.(UA) 1 царів. 18:42 І пішов Ðхав, щоб Ñ—Ñти та пити, а Ð†Ð»Ð»Ñ Ð·Ñ–Ð¹ÑˆÐ¾Ð² на верхів'Ñ ÐšÐ°Ñ€Ð¼ÐµÐ»Ñƒ, Ñ– нахиливÑÑ Ð´Ð¾ землі, Ñ– поклав Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє між Ñвої коліна.(UA) 1 царів. 18:43 І Ñказав він до Ñвого хлопцÑ: Вийди, подивиÑÑ Ð² напрÑмі морÑ! І той вийшов Ñ– подививÑÑ Ñ‚Ð° й Ñказав: Ðема нічого. Та він відказав: ВерниÑÑ Ñім раз!(UA) 1 царів. 18:44 І ÑталоÑÑ Ñьомого разу, Ñ– він Ñказав: ОÑÑŒ мала хмара, немов Ð´Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñька, підіймаєтьÑÑ Ð· морÑ. Рвін Ñказав: Піди, Ñкажи Ðхавові: ЗапрÑгай Ñ– зійди, Ñ– не затримає тебе дощ.(UA) 1 царів. 18:45 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ недовгому чаÑÑ–, Ñ– потемніло небо від хмар, Ñ– зірвавÑÑ Ð²Ñ–Ñ‚ÐµÑ€, Ñ– пішов великий дощ. Ð Ðхав Ñів на воза, та й відправивÑÑ Ð² Їзреел.(UA) 1 царів. 18:46 РГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° була на Іллі. І він оперезав Ñвої Ñтегна, та й побіг перед Ðхавом аж до Ñамого Їзреелу.(UA) 1 царів. 19:1 РÐхав Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð„Ð·Ð°Ð²ÐµÐ»Ñ– вÑе, що зробив був ІллÑ, Ñ– вÑе те, що він повбивав уÑÑ–Ñ… пророків мечем.(UA) 1 царів. 19:2 І поÑлала Єзавель поÑÐ»Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Іллі, говорÑчи: Отак нехай зроблÑÑ‚ÑŒ мені боги, Ñ– так нехай додадуть, Ñкщо цього чаÑу взавтра Ñ Ð½Ðµ зроблю душі твоїй, Ñк зроблено душі кожного з них!(UA) 1 царів. 19:3 І побачив він це, Ñ– вÑтав та й пішов, боÑчиÑÑŒ за душу Ñвою. І прийшов він до Юдиної Беер-Шеви, Ñ– позоÑтавив там Ñвого хлопцÑ.(UA) 1 царів. 19:4 Ð Ñам пішов пуÑтинею, дорогою одного днÑ, Ñ– Ñів під одним Ñлівцем, Ñ– зажадав Ñобі Ñмерти, Ñ– Ñказав: ДоÑить тепер, ГоÑподи! Візьми душу мою, бо Ñ Ð½Ðµ ліпший від батьків Ñвоїх!...(UA) 1 царів. 19:5 І поклавÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– заÑнув під одним Ñлівцем. Ðж оÑÑŒ Ðнгол діткнувÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та й Ñказав йому: УÑтань та попоїж!(UA) 1 царів. 19:6 І глÑнув він, аж оÑÑŒ у його головах калач, Ñпечений на вугіллі, та дзбанок води. І він їв та пив, Ñ– знову поклавÑÑ.(UA) 1 царів. 19:7 І вернувÑÑ Ðнгол ГоÑподній удруге, Ñ– діткнувÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та й Ñказав: УÑтань, попоїж, бо дорога Ñ‚Ñжка перед тобою.(UA) 1 царів. 19:8 І він уÑтав, Ñ– попоїв та напивÑÑ. І він ішов, підкріплений тією їжею, Ñорок день та Ñорок ночей аж до Божої гори Хорив.(UA) 1 царів. 19:9 І прибув він туди до печери, Ñ– переночував там, аж оÑÑŒ ГоÑподнє Ñлово до нього. І Ñказав Він йому: Чого ти тут, Іллє?(UA) 1 царів. 19:10 Ртой відказав: Я був дуже горливий Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Саваота, бо Ізраїлеві Ñини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники Твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, Ñ– позоÑтавÑÑ Ñ Ñам. І шукали вони душу мою, щоб узÑти Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 19:11 РВін відказав: Вийди, Ñ– Ñтанеш на горі перед ГоÑподнім лицем. Ðж оÑÑŒ переходитиме ГоÑподь, а перед ГоÑподнім лицем вітер великий та міцний, що зриває гори та Ñкелі ламає. Та не в вітрі ГоÑподь. Рпо вітрі Ñ‚Ñ€ÑƒÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, та не в труÑÑ– ГоÑподь.(UA) 1 царів. 19:12 Рпо труÑÑ– огонь, Ñ– не в огні ГоÑподь. Рпо огні тихий лагідний голоÑ.(UA) 1 царів. 19:13 І ÑталоÑÑ, Ñк почув це ІллÑ, то закрив Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñ‰ÐµÐ¼ Ñвоїм, та й вийшов, Ñ– Ñтав у входа печери. Ðж оÑÑŒ до нього ГолоÑ, що говорив: Чого ти тут, Іллє?(UA) 1 царів. 19:14 Рвін відказав: Я був дуже горливий Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Саваота, бо Ізраїлеві Ñини покинули заповіта Твого та порозбивали жертівники твої, а пророків Твоїх повбивали мечем, Ñ– позоÑтавÑÑ Ñ Ñам. І шукали вони душу мою, щоб узÑти Ñ—Ñ—.(UA) 1 царів. 19:15 І Ñказав до нього ГоÑподь: Іди, верниÑÑ Ð½Ð° Ñвою дорогу на ДамаÑьку пуÑтиню. І прийдеш, Ñ– помажеш Хазаїла на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Сирією.(UA) 1 царів. 19:16 РЄгу, Ðімшієвого Ñина, помажеш на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем, а ЄлиÑеÑ, Шафатового Ñина з Ðвел-Мехоли, помажеш на пророка заміÑÑ‚ÑŒ Ñебе.(UA) 1 царів. 19:17 І ÑтанетьÑÑ, хто втече від Хазаїлового меча, того вб'Ñ” Єгу, а хто втече від меча Єгу, того вб'Ñ” ЄлиÑей.(UA) 1 царів. 19:18 Рв Ізраїлі Я позоÑтавив Ñім тиÑÑч, уÑÑ– коліна, що не ÑхилÑлиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ваалом, та вÑÑ– уÑта, що не цілували його.(UA) 1 царів. 19:19 І пішов він ізвідти, Ñ– знайшов ЄлиÑеÑ, Шафатового Ñина, а він оре. ДванадцÑÑ‚ÑŒ запрÑгів перед ним, а він при дванадцÑтому. І підійшов до нього Ð†Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð° й кинув йому Ñвого плаща.(UA) 1 царів. 19:20 І позоÑтавив той волів, та й побіг за Іллею й Ñказав: Ðехай поцілую Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого та Ñвою матір, та й піду за тобою! Ртой відказав йому: Іди, але верниÑÑ, бо що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² тобі?(UA) 1 царів. 19:21 І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ від нього, Ñ– взÑв запрÑга волів та й Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в жертву, а Ñрмами волів зварив його м'ÑÑо, Ñ– дав народові, а Ñ‚Ñ– їли. І він уÑтав, Ñ– пішов за Іллею, та й Ñлужив йому.(UA) 1 царів. 20:1 РБен-Гадад, цар ÑирійÑкий, зібрав уÑе Ñвоє війÑько та тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два царі з ним, Ñ– коні, Ñ– колеÑниці. І пішов він, Ñ– обліг Самарію та й воював проти неї.(UA) 1 царів. 20:2 І поÑлав він поÑлів до Ðхава, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾, до міÑта,(UA) 1 царів. 20:3 та й Ñказав йому: Так Ñказав Бен-Гадад: Срібло твоє та золото твоє моє воно, а жінки твої та Ñини твої, ці найліпші, мої вони!(UA) 1 царів. 20:4 І відповів Ізраїлів цар та й Ñказав: Буде за Ñловом твоїм, пане мій царю! Твій Ñ Ñ‚Ð° вÑе, що моє!(UA) 1 царів. 20:5 І знову вернулиÑÑ Ñ‚Ñ– поÑли та й Ñказали: Так Ñказав Бен-Гадад, говорÑчи: Я поÑилав до тебе, говорÑчи: Ти даÑи мені Ñрібло Ñвоє, Ñ– золото Ñвоє, Ñ– жінок Ñвоїх, Ñ– Ñинів Ñвоїх.(UA) 1 царів. 20:6 Рвзавтра цього чаÑу пошлю Ñ Ñвоїх рабів до тебе, Ñ– вони перешукають дім твій та доми твоїх рабів. І ÑтанетьÑÑ, на вÑе, що ÑподобаєтьÑÑ Ñ—Ð¼, вони накладуть Ñвої руки, та й заберуть...(UA) 1 царів. 20:7 І Ñкликав Ізраїлів цар уÑÑ–Ñ… Ñтарших Краю та й Ñказав: ДовідайтеÑÑ Ð¹ побачите, що він шукає зла, бо поÑлав до мене по жінок моїх, Ñ– по Ñинів моїх, Ñ– по Ñрібло моє, Ñ– по золото моє, Ñ– Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ не відмовив.(UA) 1 царів. 20:8 І Ñказали до нього вÑÑ– Ñтарші та ввеÑÑŒ народ: Ðе Ñлухай, Ñ– не погоджуйÑÑ!(UA) 1 царів. 20:9 І Ñказав він до поÑлів Бен-Гадада: Скажіть моєму панові цареві: УÑе, про що поÑилав ти до Ñвого раба напочатку, Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ, а цієї речі зробити не можу. І пішли поÑли, Ñ– віднеÑли йому відповідь.(UA) 1 царів. 20:10 І поÑлав до нього Бен-Гадад та й Ñказав: Ðехай так зроблÑÑ‚ÑŒ мені боги, Ñ– нехай так додадуть, Ñкщо ÑамарійÑького пороху виÑтачить по жмені вÑьому народові, що Ñтоїть при мені!...(UA) 1 царів. 20:11 І відповів Ізраїлів цар та й Ñказав: Кажіть: Хай не хвалитьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹, хто меча припинає, а той, хто розв'Ñзує!(UA) 1 царів. 20:12 І ÑталоÑÑ, Ñк почув він цю відповідь, а він пив, він та царі в шатрах, то Ñказав до Ñвоїх рабів: ПуÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ тарани! І вони пуÑтили тарани на міÑто.(UA) 1 царів. 20:13 Ðж оÑÑŒ один пророк підійшов до Ðхава, Ізраїлевого царÑ, та й Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Чи бачив ти ввеÑÑŒ оцей великий натовп? ОÑÑŒ Я даю його Ñьогодні в руку твою, Ñ– ти пізнаєш, що Я ГоÑподь!(UA) 1 царів. 20:14 І Ñказав Ðхав: Ким? Ртой відказав: Так Ñказав ГоÑподь: Слугами начальників округ. І Ñказав: Хто розпічне війну? Ртой відказав: Ти.(UA) 1 царів. 20:15 І перелічив він Ñлуг начальників Ñудових округ, Ñ– було дві Ñотні й тридцÑÑ‚ÑŒ два. Рпо них перелічив увеÑÑŒ народ, уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих Ñинів, Ñім тиÑÑч.(UA) 1 царів. 20:16 І вийшли вони опівдні, а Бен-Гадад пив п'Ñний у шатрах, він та царі, тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два царі, що допомагали йому.(UA) 1 царів. 20:17 І вийшли напочатку Ñлуги начальників округ. І поÑлав Бен-Гадад, Ñ– донеÑли йому, кажучи: ОÑÑŒ повиходили люди з Самарії.(UA) 1 царів. 20:18 Рвін відказав: Якщо на мир вийшли вони, Ñхопіть Ñ—Ñ… живих, а Ñкщо на війну повиходили, теж живими Ñхопіть Ñ—Ñ… у неволю!(UA) 1 царів. 20:19 Рто вийшли з міÑта Ñлуги начальників округ та війÑько, що йшло за ними.(UA) 1 царів. 20:20 І побивали вони один одного, Ñ– побігли ÑиріÑни, а Ізраїль Ñ—Ñ… гнав. Та втік Бен-Гадад, ÑирійÑький цар, на коні та з верхівцÑми.(UA) 1 царів. 20:21 І вийшов Ізраїлів цар, та й побив коні та колеÑниці, Ñ– завдав в Сирії великої поразки.(UA) 1 царів. 20:22 І підійшов пророк до Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав йому: Іди, тримайÑÑ Ð¼ÑƒÐ¶Ð½ÑŒÐ¾, Ñ– пізнай та побач, що ти зробиш, бо, Ñк мине рік, ÑирійÑький цар знову піде на тебе.(UA) 1 царів. 20:23 Ð Ñлуги ÑирійÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñказали йому: Бог гір їхній Бог, тому вони були Ñильніші від наÑ. Ðле воюймо з ними на рівнині, приÑÑгаємо, що будемо Ñильніші від них!(UA) 1 царів. 20:24 І зроби цю річ: ПоÑкидай тих царів, кожного з його міÑцÑ, Ñ– понаÑтавлÑй наміÑників заміÑÑ‚ÑŒ них.(UA) 1 царів. 20:25 Рти збереш Ñобі війÑько, Ñк те, що відпало від тебе, Ñ– коней, Ñкільки було коней, Ñ– колеÑниць, Ñкільки було колеÑниць, Ñ– будемо воювати з ними на рівнині. ПриÑÑгаємо, що ми будемо Ñильніші від них! І він поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– зробив так.(UA) 1 царів. 20:26 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ році, Ñ– Бен-Гадад переглÑнув Сирію, Ñ– пішов до Ðфеку на війну з Ізраїлем.(UA) 1 царів. 20:27 РІзраїлеві Ñини були переглÑнені й забезпечені живніÑÑ‚ÑŽ, та й вийшли навпроти них. І таборували Ізраїлеві Ñини навпроти них, Ñк дві отарі кіз, а ÑиріÑни наповнили Край.(UA) 1 царів. 20:28 І підійшов Божий чоловік, Ñ– говорив до Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Тому, що Ñказали ÑиріÑни: ГоÑподь Бог гір, а не Бог долин Він, то дам увеÑÑŒ цей великий натовп у твою руку, Ñ– ви пізнаєте, що Я ГоÑподь!(UA) 1 царів. 20:29 І таборували Ñ‚Ñ– навпроти тих Ñім день. І ÑталоÑÑ Ñьомого днÑ, Ñ– розпаливÑÑ Ð±Ñ–Ð¹, Ñ– побили Ізраїлеві Ñини Сирію, Ñто тиÑÑч піхоти, одного днÑ.(UA) 1 царів. 20:30 РпозоÑталі повтікали до Ðфеку, до міÑта, та впав мур на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім тиÑÑч позоÑталих чоловіка. РБен-Гадад утік Ñ– ввійшов до міÑта, до внутрішньої кімнати.(UA) 1 царів. 20:31 І Ñказали до нього його Ñлуги: ОÑÑŒ ми чули, що царі Ізраїлевого дому вони царі милоÑтиві. Покладім веретища на Ñтегна Ñвої, а шнури на Ñвої голови, Ñ– вийдім до Ізраїлевого царÑ, може він пощадить твою душу.(UA) 1 царів. 20:32 І підперезали вони веретищами Ñтегна Ñвої, а шнури на Ñвої голови, Ñ– прийшли до Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñказали: Твій раб Бен-Гадад Ñказав: Ðехай живе душа моÑ! Ртой відказав: Чи він іще живий? Він мій брат!(UA) 1 царів. 20:33 Ð Ñ‚Ñ– люди взÑли це за натÑка, Ñ– поÑпішили ÑкориÑтатиÑÑ Ð· того й Ñказали: Брат твій Бен-Гадад! І той відказав: Підіть, приведіть його! І вийшов до нього Бен-Гадад, а той поÑадив його на колеÑницю.(UA) 1 царів. 20:34 І Ñказав до нього Бен-Гадад: Ті міÑта, що батько мій був забрав від твого батька, Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½Ñƒ. І ти урÑдиш Ñобі в ДамаÑку вулиці, Ñк мій батько урÑдив був у Самарії. РЯ Ñказав Ðхав по умові відпущу тебе. І він Ñклав з ним умову, та й відпуÑтив його.(UA) 1 царів. 20:35 Тоді один чоловік із пророчих Ñинів Ñказав до Ñвого ближнього за ГоÑподнім Ñловом: Удар мене! Та відмовивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ чоловік ударити його.(UA) 1 царів. 20:36 І Ñказав він йому: За те, що ти не поÑлухавÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, то оÑÑŒ ти підеш від мене Ñ– вб'Ñ” тебе лев! І пішов той від нього, Ñ– Ñпіткав його лев та й забив.(UA) 1 царів. 20:37 І знайшов він іншого чоловіка та й Ñказав: Удар мене! І той чоловік ударив його, ударив та й зранив.(UA) 1 царів. 20:38 І пішов той пророк, Ñ– Ñтав цареві на дорозі, Ñ– перебравÑÑ, Ñ– закрив хуÑткою очі Ñвої.(UA) 1 царів. 20:39 І ÑталоÑÑ, цар проходив, а він кричав до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ говорив: Раб твій ввійшов у Ñередину бою. Ðж оÑÑŒ один чоловік відійшов, Ñ– підвів до мене мужа й Ñказав: Пильнуй цього мужа! Якщо його не Ñтане, то буде твоє Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його життÑ, або відважиш таланта Ñрібла.(UA) 1 царів. 20:40 І ÑталоÑÑ, раб твій робив тут та тут, а він зник. І Ñказав до нього Ізраїлів цар: Такий твій приÑуд, ти Ñам проказав.(UA) 1 царів. 20:41 Ртой Ñпішно знÑв хуÑтку з-над очей Ñвоїх, Ñ– пізнав його Ізраїлів цар, що він із пророків.(UA) 1 царів. 20:42 Ртой йому Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Тому, що ти випуÑтив із руки чоловіка, Мені призначеного, то буде Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” за його життÑ, а народ твій за його народ!...(UA) 1 царів. 20:43 І пішов Ізраїлів цар до Ñвого дому незадоволений та гнівний, Ñ– прибув у Самарію.(UA) 1 царів. 21:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ цих пригодах таке. У їзреелÑнина Ðавота, що в Їзреелі, був виноградник при палаті Ðхава, ÑамарійÑького царÑ.(UA) 1 царів. 21:2 І говорив Ðхав до Ðавота, кажучи: Дай мені Ñвого виноградника, Ñ– він буде мені за Ñринного города, бо він близький до мого дому. Ð Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі заміÑÑ‚ÑŒ нього виноградника ліпшого від нього. Якщо це добре в очах твоїх, Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі Ñрібла, ціну його.(UA) 1 царів. 21:3 І Ñказав Ðавот до Ðхава: Заборонено мені від ГоÑпода, щоб Ñ Ð´Ð°Ð² тобі Ñпадщину моїх батьків.(UA) 1 царів. 21:4 І ввійшов Ðхав до дому Ñвого незадоволений та гнівний через те Ñлово, Ñке говорив йому їзреелÑнин Ðавот, бо той Ñказав: Ðе дам тобі Ñпадщини батьків моїх! І ліг він на ліжку Ñвоїм, Ñ– відвернув Ñвоє обличчÑ, Ñ– не їв хліба.(UA) 1 царів. 21:5 І прийшла до нього жінка його Єзавель та й Ñказала йому: Чого це твій дух Ñумний, Ñ– ти не Ñ—Ñи хліба?(UA) 1 царів. 21:6 І Ñказав він до неї: Бо Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² до їзреелÑнина Ðавота. І Ñказав Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Дай мені Ñвого виноградника за Ñрібло, або, Ñкщо ти хочеш, дам тобі заміÑÑ‚ÑŒ нього виноградника ліпшого. Та він відказав: Ðе дам тобі Ñвого виноградника!(UA) 1 царів. 21:7 І Ñказала до нього його жінка Єзавель: Отепер ти зробишÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ¼ над Ізраїлем. УÑтань, поїж хліба, Ñ– нехай буде веÑеле твоє Ñерце. Рвиноградника їзреелÑнина Ðавота дам тобі Ñ.(UA) 1 царів. 21:8 І понапиÑувала вона лиÑти в імені Ðхава, Ñ– позапечатувала Ñ—Ñ… його печаткою, та й порозÑилала Ñ‚Ñ– лиÑти до Ñтарших та до вельможних, що були в його міÑÑ‚Ñ–, що Ñиділи з Ðавотом.(UA) 1 царів. 21:9 Рв тих лиÑтах вона понапиÑувала так: ОголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ піÑÑ‚, Ñ– поÑадіть Ðавота на чолі народу.(UA) 1 царів. 21:10 І поÑадіть двох негідних людей навпроти нього, нехай Ñвідчать на нього, кажучи: Ти зневажив Бога й царÑ. І виведіть його, Ñ– вкаменуйте його, Ñ– нехай він помре...(UA) 1 царів. 21:11 І зробили мужі його міÑта, Ñтарші та вельможні, що Ñиділи в його міÑÑ‚Ñ–, так, Ñк поÑлала до них Єзавель, Ñк було напиÑано в лиÑтах, Ñкі вона порозÑилала до них.(UA) 1 царів. 21:12 ОголоÑили вони піÑÑ‚, Ñ– поÑадили Ðавота на чолі народу.(UA) 1 царів. 21:13 І прийшли два чоловіки негідні, Ñ– Ñіли навпроти нього. І Ñ‚Ñ– негідні люди Ñвідчили на нього, на Ðавота, перед народом, говорÑчи: Ðавот зневажив Бога й царÑ! І вивели його поза міÑто, та й укаменували його каміннÑм, Ñ– він помер...(UA) 1 царів. 21:14 І поÑлали вони до Єзавелі, говорÑчи: Ðавот укаменований Ñ– помер.(UA) 1 царів. 21:15 І ÑталоÑÑ, Ñк почула Єзавель, що Ðавот укаменований Ñ– помер, то Ñказала Єзавель до Ðхава: УÑтань, поÑÑдь виноградника їзреелÑнина Ðавота, що відмовив дати його тобі за Ñрібло, бо Ðавот не живий, а помер.(UA) 1 царів. 21:16 І ÑталоÑÑ, Ñк почув Ðхав, що Ðавот помер, то Ðхав уÑтав, щоб зійти до виноградника їзреелÑнина Ðавота, щоб поÑÑ–Ñти його.(UA) 1 царів. 21:17 І було ГоÑподнє Ñлово до тішб'Ñнина Іллі, говорÑчи:(UA) 1 царів. 21:18 УÑтань, зійди назуÑтріч Ðхава, Ізраїлевого царÑ, що в Сирії, оÑÑŒ він у Ðавотовому винограднику, куди зійшов, щоб поÑÑ–Ñти його.(UA) 1 царів. 21:19 І будеш говорити до нього, кажучи: Так Ñказав ГоÑподь: Ти вбив, а тепер хочеш поÑÑ–Ñти? І говоритимеш до нього, кажучи: Так Ñказав ГоÑподь: Ðа тому міÑці, де пÑи лизали Ðавотову кров, пÑи лизатимуть Ñ– твою влаÑну кров!(UA) 1 царів. 21:20 І Ñказав Ðхав до Іллі: ОÑÑŒ ти знайшов мене, вороже мій! Ртой відказав: Знайшов, бо ти запродавÑÑ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ зло в ГоÑподніх очах.(UA) 1 царів. 21:21 ОÑÑŒ Я Ñпроваджую на тебе лихо, Ñ– вигублю вÑе за тобою, Ñ– вигублю Ðхавові навіть те, що мочить на Ñтіну, Ñ– невільного та вільного в Ізраїлі!(UA) 1 царів. 21:22 І зроблю з твоїм домом, Ñк із домом Єровоама, Ðеватового Ñина, й Ñк із домом Баші, Ðхієвого Ñина, за той гнів, Ñким розгнівив ти Мене та ввів у гріх ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 21:23 І також до Єзавелі говорив ГоÑподь, кажучи: ПÑи з'їдÑÑ‚ÑŒ Єзавель на передмур'Ñ— Їзреелу.(UA) 1 царів. 21:24 Померлого в Ðхава в міÑÑ‚Ñ– поїдÑÑ‚ÑŒ пÑи, а померлого на полі поїÑÑ‚ÑŒ птаÑтво небеÑне.(UA) 1 царів. 21:25 Бо ще не було такого, Ñк Ðхав, що запродавÑÑ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ зло в ГоÑподніх очах, що його намовила жінка його Єзавель.(UA) 1 царів. 21:26 І він чинив дуже гидке, ідучи за ідолами, уÑе так, Ñк робили амореÑни, що Ñ—Ñ… ГоÑподь повиганÑв перед Ізраїлевими Ñинами.(UA) 1 царів. 21:27 І ÑталоÑÑ, Ñк Ðхав почув ці Ñлова, то роздер він шати Ñвої, Ñ– зодÑгнув на тіло Ñвоє веретище, Ñ– поÑтив, Ñ– лежав у веретищі, Ñ– ходив Ñумовито...(UA) 1 царів. 21:28 І було ГоÑподнє Ñлово до тішб'Ñнина Іллі, говорÑчи:(UA) 1 царів. 21:29 Чи ти ÑпоÑтеріг, що Ðхав упокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Моїм? За те, що він упокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Моїм лицем, не наведу Я лиха за його днів, за днів його Ñина наведу Я те лихо на його дім.(UA) 1 царів. 22:1 І прожили вони три роки, Ñ– не було війни між Сирією та між Ізраїлем.(UA) 1 царів. 22:2 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ року, Ñ– зійшов ЙоÑафат, цар Юдин, до Ізраїлевого царÑ.(UA) 1 царів. 22:3 І Ñказав Ізраїлів цар до Ñвоїх Ñлуг: Чи ви знаєте, що ґілеадÑький Рамот наш? Рми мовчимо, заміÑÑ‚ÑŒ того, щоб забрати його з руки ÑирійÑького царÑ.(UA) 1 царів. 22:4 І Ñказав він до ЙоÑафата: Чи ти підеш зо мною на війну до ґілеадÑького Рамоту? РЙоÑафат відказав: Я Ñк ти, народ мій Ñк народ твій, мої коні Ñк твої коні!(UA) 1 царів. 22:5 І Ñказав ЙоÑафат до Ізраїлевого царÑ: Вивідай зараз Ñлово ГоÑподнє!(UA) 1 царів. 22:6 І зібрав Ізраїлів цар пророків, близько чотирьох Ñотень чоловіка, та й Ñказав до них: Чи йти мені на війну на ґілеадÑький Рамот, чи занехати? Ð Ñ‚Ñ– відказали: Іди, а ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ його в цареву руку.(UA) 1 царів. 22:7 І Ñказав ЙоÑафат: Чи нема тут іще ГоÑподнього пророка, Ñ– вивідаємо від нього.(UA) 1 царів. 22:8 І Ñказав Ізраїлів цар до ЙоÑафата: Є ще один муж, щоб від нього вивідати ГоÑпода. Та Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¶Ñƒ його, бо він не пророкує на мене добре, а тільки зле. Це Міхей, Ñин Їмлин. РЙоÑафат відказав: Ðехай цар не говорить так!(UA) 1 царів. 22:9 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха, Ñ– Ñказав: Приведи Ñкоріш МіхеÑ, Їмлиного Ñина!(UA) 1 царів. 22:10 І цар Ізраїлів та цар Юдин Ñиділи кожен на троні Ñвоїм, повбирані в шати при вході до брами Самарії, а вÑÑ– пророки пророкували перед ними.(UA) 1 царів. 22:11 РСедекіÑ, Кенаанин Ñин, зробив Ñобі залізні роги й Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Оцим будеш побивати ÑиріÑн аж до Ð²Ð¸Ð³ÑƒÐ±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…!(UA) 1 царів. 22:12 І вÑÑ– пророки пророкували так, говорÑчи: Виходь до ґілеадÑького Рамоту, Ñ– пощаÑтить тобі, Ñ– ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ його в цареву руку.(UA) 1 царів. 22:13 Ртой поÑланець, що пішов покликати МіхеÑ, говорив до нього, кажучи: ОÑÑŒ Ñлова тих пророків, одноуÑто звіщають цареві добро. Ðехай же буде Ñлово твоє, Ñк Ñлово кожного з них, Ñ– ти говоритимеш добре.(UA) 1 царів. 22:14 І Ñказав Міхей: Як живий ГоÑподь, те, що Ñкаже мені ГоÑподь, Ñ Ñ‚Ðµ говоритиму!(UA) 1 царів. 22:15 І прийшов він до царÑ, а цар Ñказав до нього: Міхею, чи підемо на війну до ґілеадÑького Рамоту, чи занехаємо? Ртой відказав йому: Вийди, Ñ– пощаÑтить тобі, Ñ– ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ у цареву руку.(UA) 1 царів. 22:16 І Ñказав йому цар: Ðж Ñкільки разів Ñ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¸ÑÑгав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода?(UA) 1 царів. 22:17 Ртой відказав: Я бачив уÑього ІзраїлÑ, розпорошеного по горах, немов овець, що не мають паÑтуха. І Ñказав ГоÑподь: Ðемає в них пана, нехай вернутьÑÑ Ð· миром кожен до дому Ñвого.(UA) 1 царів. 22:18 І Ñказав Ізраїлів цар до ЙоÑафата: Чи ж не казав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?(UA) 1 царів. 22:19 РМіхей відказав: Тому поÑлухай ГоÑподнього Ñлова: Бачив Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що Ñидів на преÑтолі Своїм, а вÑе небеÑне війÑько ÑтоÑло при Ðьому з правиці Його та з лівиці Його.(UA) 1 царів. 22:20 І Ñказав ГоÑподь: Хто намовить Ðхава, Ñ– він вийде й упаде в ґілеадÑькому Рамоті? І говорив той так, а той говорив так.(UA) 1 царів. 22:21 І вийшов дух, Ñ– Ñтав перед ГоÑподнім лицем та й Ñказав: Я намовлю його! І Ñказав йому ГоÑподь: Чим?(UA) 1 царів. 22:22 Ртой відказав: Я вийду й Ñтану духом неправди в уÑтах уÑÑ–Ñ… його пророків. РГоÑподь Ñказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!(UA) 1 царів. 22:23 Ртепер оце ГоÑподь дав духа неправди в уÑта вÑÑ–Ñ… оцих пророків, а ГоÑподь говорив на тебе лихе...(UA) 1 царів. 22:24 І підійшов СедекіÑ, Кенаанин Ñин, Ñ– вдарив ÐœÑ–Ñ…ÐµÑ Ð¿Ð¾ щоці та й Ñказав: Кудою це перейшов Дух ГоÑподній від мене, щоб говорити з тобою?(UA) 1 царів. 22:25 РМіхей Ñказав: ОÑÑŒ ти побачиш це, коли вбіжиш до найдальшої кімнати, щоб ÑховатиÑÑ.(UA) 1 царів. 22:26 І Ñказав Ізраїлів цар: Візьми МіхеÑ, Ñ– відведи до Ðмона, начальника міÑта, та до Йоаша, царевого Ñина,(UA) 1 царів. 22:27 та й Ñкажеш: Отак Ñказав цар: ПоÑадіть оцього до в'Ñзничного дому, Ñ– давайте йому Ñ—Ñти Ñкупо хліба й Ñкупо води, аж поки Ñ Ð½Ðµ вернуÑÑ Ð· миром.(UA) 1 царів. 22:28 РМіхей відказав: Якщо Ñправді вернешÑÑ Ñ‚Ð¸ з миром, то не говорив ГоÑподь через мене! І до того Ñказав: Слухайте це, вÑÑ– народи!(UA) 1 царів. 22:29 І вийшов Ізраїлів цар та ЙоÑафат, цар Юдин, до ґілеадÑького Рамоту.(UA) 1 царів. 22:30 І Ñказав Ізраїлів цар до ЙоÑафата: Я переберуÑÑ, Ñ– піду на бій, а ти вбери Ñвої царÑькі шати! І перебравÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ–Ð² цар, Ñ– пішов на бій.(UA) 1 царів. 22:31 Ð ÑирійÑький цар наказав керівникам Ñвоїх колеÑниць, тридцÑтьом Ñ– двом, говорÑчи: Ðе будете воювати з малим та з великим, а тільки з Ñамим Ізраїлевим царем.(UA) 1 царів. 22:32 І ÑталоÑÑ, Ñк керівники колеÑниць побачили ЙоÑафата, то вони Ñказали: Це дійÑно Ізраїлів цар! І зайшли на нього, щоб воювати, а ЙоÑафат закричав.(UA) 1 царів. 22:33 І ÑталоÑÑ, Ñк керівники колеÑниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.(UA) 1 царів. 22:34 Родин чоловік Ð·Ð½ÐµÑ…Ð¾Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ñ‚Ñгнув лука, та й ударив Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ підв'ÑзаннÑм поÑÑа та між панцерем. Ртой Ñказав Ñвоєму візникові: Поверни назад, Ñ– виведи мене з табору, бо Ñ Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹...(UA) 1 царів. 22:35 І знÑвÑÑ Ð±Ñ–Ð¹ того днÑ, а цар був поÑтавлений на колеÑниці проти Сирії, Ñ– помер увечорі. І кров із рани текла в колеÑницю.(UA) 1 царів. 22:36 Ð Ñк Ñонце заходило, ніÑÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ðº у таборі такий: Кожен до міÑта Ñвого, Ñ– кожен до краю Ñвого!(UA) 1 царів. 22:37 І помер цар, Ñ– був привезений до Самарії. І поховали Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Самарії.(UA) 1 царів. 22:38 І полоÑкали колеÑницю над Ñтавом у Самарії, Ñ– пÑи лизали його кров, а блудниці мили Ñвоє тіло, за Ñловом ГоÑподнім, що Він говорив.(UA) 1 царів. 22:39 Ррешта Ðхавових діл, Ñ– вÑе, що він зробив був, Ñ– дім зо Ñлонової коÑти, що він збудував, Ñ– вÑÑ– міÑта, Ñкі він побудував, отож вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 1 царів. 22:40 І Ñпочив Ðхав із батьками Ñвоїми, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ÐхазіÑ.(UA) 1 царів. 22:41 РЙоÑафат, ÐÑин Ñин, зацарював над Юдою в четвертому році Ðхава, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 царів. 22:42 ЙоÑафат був віку тридцÑти й п'Ñти літ, коли він зацарював, Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ царював в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Ðзува, дочка Шілхи.(UA) 1 царів. 22:43 І ходив він уÑією дорогою батька Ñвого ÐÑи, Ñ– не збочував із неї, щоб чинити добре в ГоÑподніх очах. Тільки пагірки не були понищені, народ іще приноÑив жертви й кадив на пагірках.(UA) 1 царів. 22:44 І ЙоÑафат замирив з Ізраїлевим царем.(UA) 1 царів. 22:45 Ррешта ЙоÑафатових діл та лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ його, що він чинив був та Ñк воював, отож вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 1 царів. 22:46 Ррешту блудодіїв, що позоÑтавалиÑÑ Ð·Ð° днів його батька ÐÑи, він вигубив із Краю.(UA) 1 царів. 22:47 Ð Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ðµ було в Едомі, був наміÑник царів.(UA) 1 царів. 22:48 РЙоÑафат наробив був таршіÑьких кораблів, щоб піти до Офіру по золото, та не пішов, бо порозбивалиÑÑ ÐºÐ¾Ñ€Ð°Ð±Ð»Ñ– при Ецйон-Òевері.(UA) 1 царів. 22:49 Тоді Ñказав ÐхазіÑ, Ñин Ðхавів, до ЙоÑафата: Ðехай підуть на кораблÑÑ… мої раби з рабами твоїми. Та ЙоÑафат не захотів.(UA) 1 царів. 22:50 І Ñпочив ЙоÑафат із Ñвоїми батьками. І був він похований в МіÑÑ‚Ñ– Давида, Ñвого батька, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Єгорам.(UA) 1 царів. 22:51 ÐхазіÑ, Ðхавів Ñин, зацарював над Ізраїлем у Самарії, в ÑімнадцÑтому році ЙоÑафата, Юдиного царÑ, Ñ– царював над Ізраїлем два роки.(UA) 1 царів. 22:52 І робив він лихе в ГоÑподніх очах, Ñ– ходив дорогою батька Ñвого й дорогою Ñвоєї матері, та дорогою Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 1 царів. 22:53 І Ñлужив він Ваалові, Ñ– вклонÑвÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, та й гнівив ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, уÑе так, Ñк робив його батько.(UA) 2 царів. 1:1 Рпо Ñмерті Ðхава збунтувавÑÑ ÐœÐ¾Ð°Ð² на ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 1:2 Ð ÐÑ…Ð°Ð·Ñ–Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð² через ґрати в Ñвоїй горниці, що в Самарії, та й захворів. І поÑлав він поÑлів, Ñ– Ñказав до них: Ідіть, запитайте Ваал-Зевува, екронÑького бога, чи видужаю Ñ Ð· Ñвоєї цієї хвороби?(UA) 2 царів. 1:3 Ð Ðнгол ГоÑподній говорив до тішб'Ñнина Іллі: УÑтань, вийди назуÑтріч поÑлів ÑамарійÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° й Ñкажи їм: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ви йдете питатиÑÑ Ð’Ð°Ð°Ð»-Зевува, екронÑького бога?(UA) 2 царів. 1:4 Тому так Ñказав ГоÑподь: Із того ліжка, що на нього ти ліг, не вÑтанеш із нього, бо напевно помреш!... І пішов ІллÑ.(UA) 2 царів. 1:5 І вернулиÑÑ Ð¿Ð¾Ñли до царÑ, а він Ñказав до них: Що це ви вернулиÑÑ?(UA) 2 царів. 1:6 Рвони відказали йому: ÐазуÑтріч нам вийшов один чоловік, Ñ– Ñказав нам: Ідіть, вернітьÑÑ Ð´Ð¾ царÑ, що поÑлав ваÑ, Ñ– Ñкажіть йому: Так Ñказав ГоÑподь: Чи через те, що нема в Ізраїлі Бога, ти поÑилаєш вивідати Ваал-Зевува, екронÑького бога? Тому те ложе, що на нього ти ліг, не вÑтанеш із нього, бо напевно помреш...(UA) 2 царів. 1:7 Рвін їм Ñказав: Якого виглÑду той чоловік, що вийшов назуÑтріч ваÑ, Ñ– говорив вам оці Ñлова?(UA) 2 царів. 1:8 Вони ж відказали: Це чоловік волохатий, а шкурÑний поÑÑ Ð¾Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ·Ð°Ð½Ð¸Ð¹ на Ñтегнах його. Рвін Ñказав: Це тішб'Ñнин ІллÑ!(UA) 2 царів. 1:9 І поÑлав він до нього п'ÑтдеÑÑтника та його п'ÑтдеÑÑтку. І вийшов він до нього, аж оÑÑŒ він Ñидить на верхів'Ñ— гори. І Ñказав він до нього: Чоловіче Божий, цар Ñказав: Зійди ж ізвідти!(UA) 2 царів. 1:10 Ð Ð†Ð»Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð² Ñ– говорив до того п'ÑтдеÑÑтника: Ð Ñкщо Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ð¹ чоловік, нехай зійде з неба огонь, Ñ– нехай пожере тебе та п'ÑтдеÑÑтку твою! І зійшов із неба огонь, Ñ– пожер його та його п'ÑтдеÑÑтку...(UA) 2 царів. 1:11 І цар знову поÑлав до нього іншого п'ÑтдеÑÑтника та його п'ÑтдеÑÑтку. І він відповів Ñ– Ñказав до нього: Чоловіче Божий, отак Ñказав цар: Зійди ж Ñкоро!(UA) 2 царів. 1:12 І відповів Ð†Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð° й Ñказав до нього: Якщо Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ð¹ чоловік, нехай зійде з неба огонь, Ñ– нехай пожере тебе та твою п'ÑтдеÑÑтку! І зійшов із неба Божий огонь, Ñ– пожер його та його п'ÑтдеÑÑтку...(UA) 2 царів. 1:13 І знову поÑлав він третього п'ÑтдеÑÑтника та його п'ÑтдеÑÑтку. І вийшов, Ñ– прийшов третій п'ÑтдеÑÑтник, та й упав на коліна Ñвої перед Іллею, Ñ– благав його та до нього говорив: Чоловіче Божий, нехай же буде дорога душа Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° душа твоїх рабів, тих п'ÑтидеÑÑти, в очах твоїх!(UA) 2 царів. 1:14 ОÑÑŒ зійшов був огонь із неба, та й пожер тих двох перших п'ÑтдеÑÑтників та їхні п'ÑтдеÑÑтки; а тепер нехай буде дорога душа Ð¼Ð¾Ñ Ð² очах твоїх!(UA) 2 царів. 1:15 Ð Ðнгол ГоÑподній Ñказав до Іллі: Зійди з ним, не бійÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾! І він уÑтав, Ñ– зійшов з ним до царÑ,(UA) 2 царів. 1:16 Та й Ñказав до нього: Так Ñказав ГоÑподь: Тому, що ти поÑилав поÑлів, щоб вивідати від Ваал-Зевува, екронÑького бога, ніби в Ізраїлі нема Бога, щоб вивідати Ñлова Його, тому те ложе, що на нього ти ліг, не вÑтанеш із нього, бо напевно помреш!(UA) 2 царів. 1:17 І той помер, за Ñловом ГоÑпода, що говорив до Іллі, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Єгорам, другого року Єгорама, Ñина ЙоÑафата, Юдиного царÑ, бо не було в нього Ñина.(UA) 2 царів. 1:18 Ррешта діл Ðхазії, що він зробив був, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 2:1 І ÑталоÑÑ, коли ГоÑподь мав узÑти Іллю в вихрі на небо, то йшов Ð†Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð° ЄлиÑей із Òілґалу.(UA) 2 царів. 2:2 І Ñказав Ð†Ð»Ð»Ñ Ð´Ð¾ ЄлиÑеÑ: Сиди тут, бо ГоÑподь поÑлав мене аж до Бет-Елу. Та ЄлиÑей відказав: Як живий ГоÑподь Ñ– жива душа твоÑ, Ñ Ð½Ðµ залишу тебе! І зійшли вони до Бет-Елу.(UA) 2 царів. 2:3 І повиходили бет-ельÑькі пророчі Ñини до ЄлиÑÐµÑ Ñ‚Ð° й Ñказали до нього: Чи ти знаєш, що Ñьогодні ГоÑподь бере пана твого від тебе? Рвін відказав: Я також знаю, мовчіть!(UA) 2 царів. 2:4 І Ñказав йому ІллÑ: ЄлиÑею, Ñиди тут, бо ГоÑподь поÑлав мене до Єрихону. Та той відказав: Як живий ГоÑподь Ñ– жива душа твоÑ, Ñ Ð½Ðµ залишу тебе! І прийшли вони до Єрихону.(UA) 2 царів. 2:5 І підійшли єрихонÑькі пророчі Ñини до ЄлиÑÐµÑ Ñ‚Ð° й Ñказали до нього: Чи ти знаєш, що Ñьогодні ГоÑподь бере пана твого від тебе? Рвін відказав: Я також знаю, мовчіть!(UA) 2 царів. 2:6 І Ñказав йому ІллÑ: Сиди тут, бо ГоÑподь поÑлав мене до Йордану! Та той відказав: Як живий ГоÑподь Ñ– жива душа твоÑ, Ñ Ð½Ðµ залишу тебе! І пішли вони обоє.(UA) 2 царів. 2:7 І п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка пророчих Ñинів також пішли, Ñ– Ñтали навпроти здалека, а вони обидва Ñтали над Йорданом.(UA) 2 царів. 2:8 І взÑв Ð†Ð»Ð»Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñ‰Ð° Ñвого, Ñ– згорнув, Ñ– вдарив по воді, Ñ– вона розділилаÑÑŒ пополовині туди та Ñюди...(UA) 2 царів. 2:9 І ÑталоÑÑ, Ñк вони перейшли, то Ð†Ð»Ð»Ñ Ñказав до ЄлиÑеÑ: ПроÑи, що маю зробити тобі, поки Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ взÑтий від тебе! І Ñказав ЄлиÑей: Ðехай же буде на мені подвійний твій дух!(UA) 2 царів. 2:10 Ртой відказав: ТÑжкого зажадав ти! Якщо ти побачиш мене, що буду взÑтий від тебе, буде тобі так, а Ñкщо ні не буде.(UA) 2 царів. 2:11 І ÑталоÑÑ, Ñк вони вÑе йшли та говорили, аж оÑÑŒ поÑвивÑÑ Ð¾Ð³Ð½Ñний віз та огнÑні коні, Ñ– розлучили Ñ—Ñ… одного від одного. І возніÑÑÑ Ð†Ð»Ð»Ñ Ð² вихрі на небо...(UA) 2 царів. 2:12 РЄлиÑей це бачив, Ñ– він закричав: Батьку мій, батьку мій, возе Ізраїлів та верхівці його! Та вже не побачив його... І ÑхопивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñильно за одежу Ñвою та й роздер Ñ—Ñ— на дві чаÑтині.(UA) 2 царів. 2:13 І піднÑв він Іллевого плаща, що Ñпав із нього, Ñ– вернувÑÑ, Ñ– Ñтав на березі Йордану.(UA) 2 царів. 2:14 І взÑв він Іллевого плаща, що Ñпав із нього, Ñ– вдарив по воді та Ñказав: Де ГоÑподь, Бог Іллі? І також він ударив по воді, Ñ– вона розділилаÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ– туди та Ñюди!...(UA) 2 царів. 2:15 І побачили його знавпроти єрихонÑькі пророчі Ñини, та й Ñказали: Ðа ЄлиÑеї Ñпочив дух Іллів! І пішли вони назуÑтріч йому, Ñ– попадали перед ним до землі,(UA) 2 царів. 2:16 та й Ñказали до нього: ОÑÑŒ із твоїми рабами Ñ” п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка хоробрих, нехай вони підуть та пошукають твого пана, а ну ж забрав його Дух ГоÑподній, Ñ– кинув його на одну з гір або в одну з долин! Ртой відказав: Ðе поÑилайте!(UA) 2 царів. 2:17 Та вони Ñильно благали його, аж докучили йому, то він Ñказав: ПоÑилайте! І поÑлали вони п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка, Ñ– шукали три дні, та не знайшли його.(UA) 2 царів. 2:18 І вони вернулиÑÑ Ð´Ð¾ нього (а він мешкав в Єрихоні). І Ñказав він до них: Чи ж не казав Ñ Ð²Ð°Ð¼: Ðе йдіть?(UA) 2 царів. 2:19 І Ñказали люди того міÑта ЄлиÑеєві: ОÑÑŒ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ міÑта хороше, Ñк пан бачить, та вода нехороша, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½ÐµÐ¿Ð»Ñ–Ð´Ð½Ð°.(UA) 2 царів. 2:20 Рвін Ñказав: Подайте мені нового дзбанка, Ñ– покладіть туди Ñоли. І вони подали йому.(UA) 2 царів. 2:21 І він вийшов до джерела води, Ñ– кинув туди Ñоли й Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Уздоровив Я цю воду, не буде вже звідти Ñмерти, ані непліддÑ!(UA) 2 царів. 2:22 І була вилікувана та вода, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ, за Ñловом ЄлиÑеÑ, Ñке він говорив.(UA) 2 царів. 2:23 І відійшов він звідти до Бет-Елу. Рколи він ішов дорогою, то малі хлопці виходили з того міÑта й наÑміхалиÑÑ Ð· нього, Ñ– казали йому: Ходи, лиÑий! Ходи, лиÑий!(UA) 2 царів. 2:24 І він обернувÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´ Ñ– побачив Ñ—Ñ…, та й проклÑв Ñ—Ñ… Іменем ГоÑподнім. І вийшли дві ведмедиці з ліÑу, Ñ– розірвали з них Ñорок Ñ– двоє дітей...(UA) 2 царів. 2:25 Рвін пішов звідти до гори Кармел, а звідти вернувÑÑ Ð´Ð¾ Самарії.(UA) 2 царів. 3:1 РЄгорам, Ðхавів Ñин, зацарював над Ізраїлем у Самарії, у віÑімнадцÑтому році ЙоÑафата, Юдиного царÑ, Ñ– царював дванадцÑÑ‚ÑŒ років.(UA) 2 царів. 3:2 І чинив він лихо в ГоÑподніх очах, тільки не так, Ñк батько його та мати його, він викинув Ваалового боввана, що зробив був батько його.(UA) 2 царів. 3:3 Проте гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ, він тримавÑÑ, Ñ– не відÑтавав від них.(UA) 2 царів. 3:4 РМеша, цар моавÑький, розводив дрібну худобу, Ñ– давав Ізраїлевому цареві Ñто тиÑÑч ÑгнÑÑ‚ та Ñто тиÑÑч рунних баранів.(UA) 2 царів. 3:5 І ÑталоÑÑ, Ñк помер Ðхав, то збунтувавÑÑ Ð¼Ð¾Ð°Ð²Ñький цар проти Ізраїлевого царÑ.(UA) 2 царів. 3:6 І вийшов того Ð´Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€ Єгорам із Самарії, Ñ– перелічив уÑього ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 3:7 І пішов він, Ñ– поÑлав до ЙоÑафата, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, говорÑчи: ЗбунтувавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ мене цар моавÑький. Чи підеш зо мною на війну до Моаву? Ртой відказав: Вийду. Я Ñк ти, мій народ Ñк твій народ, мої коні Ñк твої коні!(UA) 2 царів. 3:8 І Ñказав: Котрою дорогою підемо? Ртой відказав: Дорогою едомÑької пуÑтині.(UA) 2 царів. 3:9 І пішов цар Ізраїлів, Ñ– цар Юдин, Ñ– цар едомÑький, Ñ– йшли обхідною дорогою Ñім день. І не було води таборові та худобі, що була при них.(UA) 2 царів. 3:10 І Ñказав Ізраїлів цар: ÐÑ…, ГоÑподь викликав трьох оцих царів, щоб віддати Ñ—Ñ… у руку Моава.(UA) 2 царів. 3:11 І Ñказав ЙоÑафат: Чи нема тут ГоÑподнього пророка, щоб через нього вивідати Ñлово ГоÑпода? І відповів один із Ñлуг Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ Ñказав: Тут Ñ” ЄлиÑей, Шафатів Ñин, що Ñлужив Іллі.(UA) 2 царів. 3:12 І Ñказав ЙоÑафат: Слово ГоÑподнє з ним! І зійшли до нього цар Ізраїлів, Ñ– ЙоÑафат, Ñ– цар едомÑький.(UA) 2 царів. 3:13 І Ñказав ЄлиÑей до Ізраїлевого царÑ: Що тобі до мене? Іди до пророків батька Ñвого та до пророків Ñвоєї матері! РІзраїлів цар відказав йому: ÐÑ–, бо ГоÑподь покликав трьох цих царів, щоб віддати Ñ—Ñ… у руку Моава.(UA) 2 царів. 3:14 І Ñказав ЄлиÑей: Як живий ГоÑподь Саваот, що Ñ Ñтою перед лицем Його, коли б Ñ Ð½Ðµ зважав на ЙоÑафата, Юдиного царÑ, не ÑпоглÑнув би на тебе, Ñ– не побачив би Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ.(UA) 2 царів. 3:15 Ртепер приведіть мені гуÑлÑра. І ÑталоÑÑ, коли грав гуÑлÑÑ€, то на ЄлиÑеї була ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°,(UA) 2 царів. 3:16 Ñ– він Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Ðакопайте на цій долині Ñму за Ñмою!(UA) 2 царів. 3:17 Бо так Ñказав ГоÑподь: Ðе побачите вітру, Ñ– не побачите дощу, а потік цей буде наповнений водою. І будете пити ви, та череди ваші, та ваша худоба.(UA) 2 царів. 3:18 Та буде цього мало в ГоÑподніх очах, Ñ– Він видаÑÑ‚ÑŒ Ñ– Моава в вашу руку.(UA) 2 царів. 3:19 І ви поб'єте вÑÑке укріплене міÑто та вÑÑке міÑто вибране, Ñ– вÑÑке добре дерево повалите, Ñ– вÑÑ– водні джерела загатите, Ñ– вÑÑку добру полеву ділÑнку завалите каміннÑм.(UA) 2 царів. 3:20 І ÑталоÑÑ Ñ€Ð°Ð½ÐºÐ¾Ð¼, коли приноÑитьÑÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð½Ð° жертва, аж оÑÑŒ полилаÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð° з едомÑької дороги. І наповнилаÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾ÑŽ.(UA) 2 царів. 3:21 РввеÑÑŒ Моав почув, що Ñ‚Ñ– царі вийшли воювати з ними. І вони Ñкликали вÑÑ–Ñ…, хто ноÑить поÑÑа й Ñтарше, Ñ– поÑтавали на границі.(UA) 2 царів. 3:22 І повÑтавали вони рано вранці, Ñ– Ñонце заÑвітило над водою. І побачили моавлÑни навпроти воду, червону, Ñк кров.(UA) 2 царів. 3:23 І казали вони: Це кров, рубаючиÑÑ, порубалиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñ– мечами, Ñ– позабивали один одного. Ртепер на здобич, Моаве!(UA) 2 царів. 3:24 І прийшли вони до Ізраїлевого табору. І вÑтав Ізраїль та й побив моавлÑн, Ñ– Ñ‚Ñ– повтікали перед ними. І вони ввійшли до них, Ñ– били моавлÑн,(UA) 2 царів. 3:25 а міÑта руйнували, Ñ– на вÑÑку добру польову ділÑнку уÑÑ– кидали Ñвого ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¹ закидали Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑке джерело води загачували, Ñ– валили вÑÑке добре дерево, й аж тільки в Кір-Харешеті позоÑтавили ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾. І оточили тарани, та й били його.(UA) 2 царів. 3:26 І побачив моавÑький цар, що бій перемагає його, Ñ– взÑв він Ñім Ñотень чоловіка, що орудують мечем, щоб продертиÑÑ Ð´Ð¾ едомÑького царÑ, та не зміг.(UA) 2 царів. 3:27 І він узÑв Ñвого перворідного Ñина, що мав царювати заміÑÑ‚ÑŒ нього, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ цілопаленнÑм на мурі... І повÑтав великий гнів на ІзраїлÑ, Ñ– вони відÑтупили від нього, Ñ– вернулиÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого краю.(UA) 2 царів. 4:1 Родна з жінок пророчих Ñинів кликала до ЄлиÑеÑ, говорÑчи: Помер раб твій, мій чоловік! Рти знаєш, що раб твій боÑвÑÑ Ð“Ð¾Ñпода. Рпозичальник прийшов оÑÑŒ, щоб забрати Ñобі двоє дітей моїх за рабів...(UA) 2 царів. 4:2 І Ñказав до неї ЄлиÑей: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ тобі? Розкажи мені, що Ñ” в тебе в домі. Рта відказала: Ðічого нема в домі твоєї невільниці, Ñ” тільки Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð¸.(UA) 2 царів. 4:3 Рвін Ñказав: Іди, позич Ñобі наÑтороні поÑуд від уÑÑ–Ñ… ÑуÑідок твоїх, поÑуд порожній. Ðе бери мало!(UA) 2 царів. 4:4 І ввійдеш, Ñ– замкнеш двері за Ñобою та за Ñинами Ñвоїми, Ñ– поналиваєш у вÑÑ– Ñ‚Ñ– поÑудини, а повні повідÑтавлÑй.(UA) 2 царів. 4:5 І пішла вона від нього, Ñ– замкнула двері за Ñобою та за Ñинами Ñвоїми. Вони подавали їй поÑуд, а вона наливала.(UA) 2 царів. 4:6 І ÑталоÑÑ, коли понаповнювано поÑуд, то Ñказала вона до Ñина Ñвого: Подай мені ще поÑуду! Рвін відказав їй: Ðема вже поÑуду. І ÑпинилаÑÑ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð°.(UA) 2 царів. 4:7 І вона прийшла, Ñ– донеÑла Божому чоловікові. І він Ñказав: Іди, продай ту оливу, та й заплати Ñвоєму позичальникові. Рти та Ñини твої будете жити на позоÑтале.(UA) 2 царів. 4:8 І ÑталоÑÑ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– прийшов ЄлиÑей до Шунаму, а там була багата жінка, Ñ– вона Ñильно проÑила його до Ñебе поїÑти хліба. І бувало, Ñкільки разів приходив він, заходив туди Ñ—Ñти хліб.(UA) 2 царів. 4:9 І Ñказала вона до чоловіка Ñвого: ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð½Ð°Ð»Ð°, що Божий чоловік, Ñкий завжди приходить до наÑ, він ÑвÑтий.(UA) 2 царів. 4:10 Зробім же малу муровану горницю, Ñ– поÑтавимо йому там ліжко, Ñ– Ñтола, Ñ– ÑтільцÑ, Ñ– Ñвічника. І коли він приходитиме до наÑ, то заходитиме туди.(UA) 2 царів. 4:11 Одного разу прийшов він туди, Ñ– зайшов до горниці та й ліг там.(UA) 2 царів. 4:12 І Ñказав він до Ñвого Ñлуги Òехазі: Поклич оцю шунамітÑнку! І той покликав Ñ—Ñ—, Ñ– вона Ñтала перед ним.(UA) 2 царів. 4:13 І Ñказав він до нього: Скажи їй: ОÑÑŒ ти Ñтаранно піклувалаÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ вÑÑ– наші потреби. Що зробити тобі за це? Чи Ñ” що, щоб Ñказати про тебе цареві або начальникові війÑька? Рвона відказала: ÐÑ–, Ñ Ñиджу Ñеред народу Ñвого!(UA) 2 царів. 4:14 І Ñказав він: Що ж зробити їй? Ð Òехазі відказав: Та вона не має Ñина, а чоловік Ñ—Ñ— Ñтарий.(UA) 2 царів. 4:15 Рвін Ñказав: Поклич Ñ—Ñ—. І він покликав Ñ—Ñ—, Ñ– вона Ñтала при вході.(UA) 2 царів. 4:16 І він Ñказав: Ðа цей означений чаÑ, коли Ñаме цей Ñ‡Ð°Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÑ‚ÑŒÑÑ, ти обійматимеш Ñина! Рвона відказала: ÐÑ–, пане, чоловіче Божий, не говори неправди Ñвоїй невільниці!(UA) 2 царів. 4:17 Та зачала та жінка, Ñ– породила Ñина на той означений чаÑ, того Ñаме чаÑу, про Ñкий говорив до неї ЄлиÑей.(UA) 2 царів. 4:18 І роÑло те дитÑ. Родного разу вийшло воно до Ñвого батька до женців.(UA) 2 царів. 4:19 І Ñказало воно до Ñвого батька: Голова моÑ, голова моÑ!... Ртой Ñказав Ñлузі: ЗанеÑи його до його матері!(UA) 2 царів. 4:20 І той Ð¿Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ до його матері. І Ñиділо воно на Ñ—Ñ— колінах аж до полуднÑ, та й померло...(UA) 2 царів. 4:21 І ввійшла вона, Ñ– поклала його на ліжко Божого чоловіка, Ñ– замкнула за ним двері та й вийшла.(UA) 2 царів. 4:22 І покликала вона Ñвого чоловіка та й Ñказала: Пришли мені одного із Ñлуг та одну з оÑлиць, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ñ—Ð´Ñƒ до Божого чоловіка й вернуÑÑ.(UA) 2 царів. 4:23 Рвін Ñказав: Чому ти їдеш до нього? Сьогодні не новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð¹ не Ñубота. Рвона відказала: Добре!(UA) 2 царів. 4:24 І оÑідлала вона оÑлицю, Ñ– Ñказала до Ñвого Ñлуги: ПоганÑй та йди. Ðе затримуй мені в їзді, аж поки не Ñкажу тобі.(UA) 2 царів. 4:25 І поїхала вона, Ñ– приїхала до Божого чоловіка, до гори Кармел. І ÑталоÑÑ, Ñк Божий чоловік побачив Ñ—Ñ— здалека, то Ñказав до Ñлуги Ñвого Òехазі: ОÑÑŒ та шунамітÑнка!(UA) 2 царів. 4:26 Побіжи ж назуÑтріч їй та й Ñкажи їй: Чи вÑе гаразд тобі, чи гаразд чоловікові твоєму, чи гаразд дитині? Рта відказала: УÑе гаразд!(UA) 2 царів. 4:27 І прийшла вона до Божого чоловіка на гору, Ñ– Ñильно Ñхопила за ноги його. Ð Òехазі підійшов, щоб відіпхнути Ñ—Ñ—, та Божий чоловік Ñказав: ПозоÑтав Ñ—Ñ—, бо затурбована душа Ñ—Ñ—, а ГоÑподь затаїв це передо мною й не Ñказав мені.(UA) 2 царів. 4:28 Рвона Ñказала: Чи Ñ Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð»Ð° Ñина від пана? Чи Ñ Ð½Ðµ говорила: Ðе впроваджуй мене в обману?(UA) 2 царів. 4:29 І він Ñказав до Òехазі: Опережи Ñтегна Ñвої, Ñ– візьми мою палицю в руку Ñвою та й іди. Коли Ñпіткаєш кого, не повітаєш його, а коли хто повітає тебе, не відповіÑи йому. І покладеш мою палицю на хлопцеве обличчÑ.(UA) 2 царів. 4:30 Рмати того Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ñказала: Як живий ГоÑподь Ñ– жива душа твоÑ, Ñ Ð½Ðµ полишу тебе! І він уÑтав Ñ– пішов за нею.(UA) 2 царів. 4:31 Ð Òехазі пішов перед ними, Ñ– поклав ту палицю на хлопцеве обличчÑ, та не було ані голоÑу, ані чуттÑ. І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ навпроти нього, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, говорÑчи: Ðе збудивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ хлопець!(UA) 2 царів. 4:32 І ввійшов ЄлиÑей у дім, аж оÑÑŒ той хлопець лежить мертвий на ліжку його!...(UA) 2 царів. 4:33 І ввійшов він, Ñ– замкнув двері за ними обома, та й моливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода.(UA) 2 царів. 4:34 І ввійшов він, Ñ– ліг на того хлопцÑ, Ñ– поклав уÑта Ñвої на уÑта його, а очі Ñвої на очі його, Ñ– долоні Ñвої на долоні його. І ÑхиливÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним, Ñ– Ñтало тепле тіло тієї дитини!...(UA) 2 царів. 4:35 І він знову ходив по дому раз Ñюди, а раз туди. І ввійшов він, Ñ– знову ÑхиливÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним, Ñ– чхнув той хлопець аж до Ñеми раз. І розплющив той хлопець очі Ñвої.(UA) 2 царів. 4:36 І покликав він Òехазі та й Ñказав: Поклич ту шунамітÑнку! І той покликав Ñ—Ñ—. І прийшла вона до нього, Ñ– він Ñказав: Забери Ñвого Ñина!(UA) 2 царів. 4:37 І ввійшла вона, Ñ– впала до його ніг, Ñ– вклонилаÑÑ Ð´Ð¾ землі. І взÑла вона Ñина Ñвого та й вийшла...(UA) 2 царів. 4:38 І вернувÑÑ Ð„Ð»Ð¸Ñей до Òілґалу. Рв Краю був голод, Ñ– пророчі Ñини Ñиділи перед ним. І Ñказав він до Ñвого хлопцÑ: ПриÑтав великого горшка, Ñ– звари їжу Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) 2 царів. 4:39 І вийшов один на поле, щоб назбирати Ñрини, Ñ– знайшов там витку роÑлину, Ñ– назбирав із неї повну Ñвою одежу диких огірків. І він прийшов, Ñ– накришив до горшка їжі, бо вони не знали того.(UA) 2 царів. 4:40 І поналивали вони людÑм їжі. І ÑталоÑÑ, Ñк вони їли ту їжу, то закричали й Ñказали: Смерть у горшку, чоловіче Божий! І не могли вони Ñ—Ñти...(UA) 2 царів. 4:41 Рвін Ñказав: Дайте муки! І він вÑипав Ñ—Ñ— до горшка Ñ– Ñказав: Ðаливай народові, Ñ– нехай їдÑÑ‚ÑŒ! І вже не було нічого злого в горшку.(UA) 2 царів. 4:42 І прийшов один чоловік із Баал-Шалішу, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð¼Ñƒ чоловікові хліб первоплоду, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñчмінних хлібців та зерна в колоÑках у Ñвоїй торбі. І Ñказав ЄлиÑей: Дай народові, Ñ– нехай вони їдÑÑ‚ÑŒ!(UA) 2 царів. 4:43 Ð Ñлуга його Ñказав: Що оце покладу Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ñотнею чоловіка? Та він відказав: Дай народові, Ñ– нехай їдÑÑ‚ÑŒ, бо так Ñказав ГоÑподь: Їжте й позоÑтавте!(UA) 2 царів. 4:44 І він поклав перед ними, Ñ– вони їли й позоÑтавили, за Ñловом ГоÑподнім.(UA) 2 царів. 5:1 РÐааман, начальник війÑька ÑирійÑького царÑ, був муж великий перед Ñвоїм паном, вельмиповажаний, бо через нього ГоÑподь дав перемогу Сирії. І був це муж дуже хоробрий, але прокажений.(UA) 2 царів. 5:2 Ð Ñирійці вийшли були ордами, Ñ– взÑли до неволі з Ізраїлевого краю малу дівчину, Ñ– вона уÑлуговувала жінці Ðаамана.(UA) 2 царів. 5:3 І Ñказала вона до Ñвоєї пані: Ох, коли б пан мій побував у того пророка, що в Самарії, то він вилікував би його від прокази його!(UA) 2 царів. 5:4 Ð Ðааман прийшов, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñвоєму панові, говорÑчи: Отак Ñ– отак говорила та дівчина, що з Ізраїлевого краю.(UA) 2 царів. 5:5 І Ñказав ÑирійÑький цар: Тож піди, а Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ»ÑŽ Ñвого лиÑта до Ізраїлевого царÑ. І той пішов, Ñ– взÑв із Ñобою деÑÑÑ‚ÑŒ талантів Ñрібла та шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч шеклів золота, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ змін одежі.(UA) 2 царів. 5:6 І він Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð³Ð¾ лиÑта: ОÑÑŒ тепер, Ñк прийде оцей лиÑÑ‚ до тебе, то знай: ото поÑлав Ñ Ð´Ð¾ тебе Ñвого раба Ðаамана, а ти вилікуєш його від прокази його.(UA) 2 царів. 5:7 І ÑталоÑÑ, Ñк Ізраїлів цар перечитав цього лиÑта, то роздер Ñвої шати й Ñказав: Чи Ñ Ð‘Ð¾Ð³, щоб убивати чи лишати при житті, що той поÑилає до мене, щоб Ñ Ð²Ð¸Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð² чоловіка від прокази його? Тож знайте й дивітьÑÑ Ñ†Ðµ він шукає проти мене зачіпки.(UA) 2 царів. 5:8 І ÑталоÑÑ, Ñк почув ЄлиÑей, Божий чоловік, що Ізраїлів цар роздер шати Ñвої, то поÑлав до царÑ, говорÑчи: Ðащо роздер ти шати Ñвої? Ðехай той прийде до мене, Ñ– пізнає, що Ñ” пророк ув Ізраїлі!(UA) 2 царів. 5:9 І прибув Ðааман зо Ñвоїми кіньми та з колеÑницею Ñвоєю, Ñ– Ñтав при вході ЄлиÑеєвого дому.(UA) 2 царів. 5:10 І поÑлав ЄлиÑей до нього поÑла, говорÑчи: Іди, Ñ– вимиєшÑÑ Ñім раз у Йордані, Ñ– вигоїтьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾ твоє тобі, й очиÑтишÑÑ.(UA) 2 царів. 5:11 І розгнівавÑÑ Ðааман, Ñ– пішов Ñ– Ñказав: ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ð² був: він вийде до мене, Ñ– Ñтане, Ñ– закличе Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, Ñ– покладе Ñвою руку на те міÑце, Ñ– вилікує прокаженого...(UA) 2 царів. 5:12 Чи ж не ліпші Ðвана та Парпар, дамаÑькі річки, від уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих вод? Чи не міг Ñ Ð²Ð¸Ð¼Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð² них, Ñ– Ñтати чиÑтим? І повернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– пішов у гніві.(UA) 2 царів. 5:13 І підійшли його раби, Ñ– говорили до нього, Ñ– Ñказали: Батьку мій, коли б велику річ говорив тобі той пророк, чи ж ти не зробив би? Рщо ж, коли він Ñказав тобі тільки: УмийÑÑ Ñ– будеш чиÑтий!(UA) 2 царів. 5:14 І зійшов він, Ñ– зануривÑÑ Ð² Йордані Ñім раз, за Ñловом Божого чоловіка. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾ його, Ñк тіло малого хлопцÑ, Ñ– Ñтав він чиÑтий!(UA) 2 царів. 5:15 І вернувÑÑ Ð´Ð¾ Божого чоловіка він та ввеÑÑŒ табір його. І прийшов він, Ñ– Ñтав перед ним та й Ñказав: Оце пізнав Ñ, що на вÑій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! Ртепер візьми дарунка від Ñвого раба.(UA) 2 царів. 5:16 Та ЄлиÑей відказав: Як живий ГоÑподь, що Ñтою перед лицем Його, Ñ Ð½Ðµ візьму! Ртой Ñильно проÑив його взÑти, та він відмовивÑÑ.(UA) 2 царів. 5:17 І Ñказав Ðааман: Ð Ñк ні, то нехай буде дано твоєму рабові землі, Ñкільки понеÑуть два мули, бо твій раб не буде вже приноÑити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° жертву іншим богам, а тільки ГоÑподеві!(UA) 2 царів. 5:18 Тільки оцю річ нехай проÑтить ГоÑподь твоєму рабові: коли мій пан прийде до Ріммонового дому, щоб там поклонÑтиÑÑ, Ñ– опиратиметьÑÑ Ð½Ð° мою руку, то й Ñ ÑхилюÑÑ Ð² Ріммоновім домі. Коли Ñ ÐºÐ»Ð°Ð½ÑтимуÑÑ Ð² Ріммоновім домі, то нехай проÑтить ГоÑподь твоєму рабові цю річ!(UA) 2 царів. 5:19 Ртой відказав: Іди з миром! І відійшов від нього на невелику відÑтань.(UA) 2 царів. 5:20 І Ñказав Òехазі, Ñлуга ЄлиÑеÑ, чоловіка Божого: ОÑÑŒ мій пан Ñтримав цього ÑиріÑнина Ðаамана, щоб нічого не взÑти з руки його, що він приніÑ. Як живий ГоÑподь, побіжу за ним Ñ– візьму щоÑÑŒ від нього!...(UA) 2 царів. 5:21 І погнавÑÑ Òехазі за Ðааманом. І побачив Ðааман бігуна за Ñобою, Ñ– зіÑкочив із воза навпроти нього й Ñказав: Чи вÑе гаразд?(UA) 2 царів. 5:22 Ртой відказав: Гаразд! Пан мій поÑлав мене, говорÑчи: ОÑÑŒ тепер прийшла до мене з Єфремових гір двоє юнаків, пророчі Ñини. Дай їм талант Ñрібла та дві зміні одежі!(UA) 2 царів. 5:23 Ð Ðааман відказав: Будь лаÑкав, візьми два таланти! І він упрошував його. І зав'Ñзав він два таланти Ñрібла в дві торбі, та дві зміні одежі, Ñ– дав Ñвоїм Ñлугам, а вони понеÑли перед ним.(UA) 2 царів. 5:24 І прийшов він до згір'Ñ, Ñ– взÑв з їхньої руки, Ñ– вміÑтив у домі, а тих людей відпуÑтив, Ñ– вони пішли.(UA) 2 царів. 5:25 Рвін прийшов та й Ñтав перед паном Ñвоїм. І Ñказав до нього ЄлиÑей: Звідки ти, Òехазі? Ртой відказав: Ðікуди не ходив твій раб, ані туди, ані Ñюди...(UA) 2 царів. 5:26 І Ñказав ЄлиÑей до нього: Чи моє Ñерце не ходило з тобою, коли обернувÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ муж зо Ñвого воза назуÑтріч тобі? Чи Ñ‡Ð°Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ Ñрібло та брати одежі, Ñ– оливки, Ñ– виноградника, Ñ– худобу дрібну та худобу велику, Ñ– рабів, Ñ– невільниць?(UA) 2 царів. 5:27 Тож Ðааманова проказа нехай приліпитьÑÑ Ð´Ð¾ тебе та до наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ навіки! І той вийшов від нього прокажений, побілівши, Ñк Ñніг!...(UA) 2 царів. 6:1 І Ñказали пророчі Ñини до ЄлиÑеÑ: ОÑÑŒ те міÑце, де ми Ñидимо перед тобою, затіÑне Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ.(UA) 2 царів. 6:2 Ходім аж до Йордану, Ñ– візьмімо звідти кожен по одній деревині, Ñ– зробимо Ñобі міÑце, щоб Ñидіти там. Рвін Ñказав: Ідіть.(UA) 2 царів. 6:3 І Ñказав один: Будь же лаÑкавий, Ñ– ходи зо Ñвоїми рабами! Рвін Ñказав: Я піду.(UA) 2 царів. 6:4 І пішов він із ними, Ñ– вони прийшли до Йордану, Ñ– рубали дерево.(UA) 2 царів. 6:5 І ÑталоÑÑ, коли один валив деревину, то впала Ñокира до води. Ртой Ñкрикнув Ñ– Ñказав: Ох, пане мій, таж вона позичена!(UA) 2 царів. 6:6 І Ñказав Божий чоловік: Куди вона впала? Ртой показав йому те міÑце. І він відрубав куÑок дерева й кинув туди, Ñ– випливла Ñокира!...(UA) 2 царів. 6:7 І він Ñказав: ВитÑгни Ñобі! Ртой проÑÑ‚Ñг Ñвою руку Ñ– взÑв...(UA) 2 царів. 6:8 СирійÑький цар воював з Ізраїлем. І радивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ зо Ñлугами Ñвоїми, говорÑчи: Ðа такому то й такому то міÑці буде моє таборуваннÑ.(UA) 2 царів. 6:9 РБожий чоловік поÑлав до Ізраїлевого царÑ, говорÑчи: СтережиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ оце міÑце, бо там ÑходÑÑ‚ÑŒÑÑ ÑиріÑни!(UA) 2 царів. 6:10 І поÑлав Ізраїлів цар до того міÑцÑ, про Ñке говорив йому Божий чоловік та оÑтерігав його; Ñ– він ÑтерігÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ не раз Ñ– не два.(UA) 2 царів. 6:11 І Ñильно занепокоїлоÑÑ Ñерце ÑирійÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ ту річ, Ñ– він покликав Ñвоїх Ñлуг та й Ñказав до них: Чи не розповіÑте мені, хто з наших зраджує перед ІзраїльÑьким царем?(UA) 2 царів. 6:12 І Ñказав один з його Ñлуг: ÐÑ–, пане мій царю, це не наш, а це ЄлиÑей, той пророк, що в Ізраїлі, доноÑить Ізраїлевому цареві Ñ‚Ñ– Ñлова, що ти говориш у Ñпальні Ñвоїй!...(UA) 2 царів. 6:13 Рвін відказав: Ідіть, Ñ– подивітьÑÑ, де він, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾ÑˆÐ»ÑŽ й візьму його! І донеÑено йому, кажучи: ОÑÑŒ він у Дотані!(UA) 2 царів. 6:14 І поÑлав він туди коні, Ñ– колеÑниці та війÑько. І прийшли вони вночі й оточили те міÑто.(UA) 2 царів. 6:15 Ð Ñлуга Божого чоловіка вÑтав рано Ñ– вийшов, аж оÑÑŒ війÑько оточує міÑто, Ñ– коні, Ñ– колеÑниці! І Ñказав його Ñлуга до нього: Ох, пане мій, що будемо робити?(UA) 2 царів. 6:16 Ртой відказав: Ðе бійÑÑ, бо Ñ‚Ñ–, що з нами, чиÑленніші від тих, що з ними.(UA) 2 царів. 6:17 І моливÑÑ Ð„Ð»Ð¸Ñей Ñ– говорив: ГоÑподи, розкрий йому очі, Ñ– нехай він побачить! І відкрив ГоÑподь очі того Ñлуги, Ñ– він побачив, аж оÑÑŒ гора повна коней та огнÑних колеÑниць навколо ЄлиÑеÑ!...(UA) 2 царів. 6:18 І зійшли Ñирійці до нього, а ЄлиÑей помоливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода й Ñказав: Удар цей люд Ñліпотою! І Він ударив Ñ—Ñ… Ñліпотою за ЄлиÑеєвим Ñловом...(UA) 2 царів. 6:19 І Ñказав до них ЄлиÑей: Це не та дорога й не те міÑто. Ідіть за мною, й Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ´Ñƒ Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ того чоловіка, Ñкого ви шукаєте. І він завів Ñ—Ñ… у Самарію.(UA) 2 царів. 6:20 І ÑталоÑÑ, Ñк прийшли вони до Самарії, то ЄлиÑей Ñказав: ГоÑподи, відкрий оці очі, Ñ– нехай вони побачать! І ГоÑподь відкрив їхні очі, Ñ– вони побачили, аж оÑÑŒ вони в Ñередині Самарії!...(UA) 2 царів. 6:21 І Ñказав Ізраїлів цар до ЄлиÑеÑ, коли побачив Ñ—Ñ…: Чи побити Ñ—Ñ…, чи побити, мій батьку?(UA) 2 царів. 6:22 Ртой відказав: Ðе вбивай! Чи ти повбиваєш тих, кого ти взÑв до неволі Ñвоїм мечем та Ñвоїм ÑпиÑом? Поклади хліб та воду перед ними, Ñ– нехай вони їдÑÑ‚ÑŒ та п'ÑŽÑ‚ÑŒ, Ñ– нехай ідуть до Ñвого пана.(UA) 2 царів. 6:23 І Ñправив цар Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… велику гоÑтину, Ñ– вони їли й пили; Ñ– він відпуÑтив Ñ—Ñ…, Ñ– вони пішли до Ñвого пана. І ÑирійÑькі орди вже більш не входили до Ізраїлевого Краю.(UA) 2 царів. 6:24 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– зібрав Бен-Гадад, ÑирійÑький цар, увеÑÑŒ Ñвій табір, Ñ– він зійшов Ñ– обліг Самарію.(UA) 2 царів. 6:25 І був великий голод у Самарії. І оÑÑŒ Ñ‚Ñ– облÑгали Ñ—Ñ…, а оÑлÑча голова коштувала віÑімдеÑÑÑ‚ шеклів Ñрібла, а чвертка каву голубиного помету п'ÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла.(UA) 2 царів. 6:26 І ÑталоÑÑ, проходив Ізраїлів цар по мурі, а одна жінка крикнула до нього, говорÑчи: Поможи, пане царю!(UA) 2 царів. 6:27 Рвін відказав: Як тобі не поможе ГоÑподь, звідки Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð¶Ñƒ тобі? Чи з току, або з чавила?(UA) 2 царів. 6:28 І Ñказав до неї цар: Що тобі? Рта відказала: ÐžÑ†Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° Ñказала мені: Дай Ñвого Ñина, Ñ– ми з'їмо його Ñьогодні, а мого Ñина з'їмо взавтра.(UA) 2 царів. 6:29 І зварили ми мого Ñина та й з'їли його... І Ñказала Ñ Ð´Ð¾ неї другого днÑ: Дай Ñина Ñвого, Ñ– ми з'їмо його, та вона Ñховала Ñвого Ñина.(UA) 2 царів. 6:30 І ÑталоÑÑ, Ñк цар почув Ñлова цієї жінки, то роздер шати Ñвої, Ñ– він ходив по мурі. І народ побачив, аж оÑÑŒ веретище на тілі його зо Ñподу!(UA) 2 царів. 6:31 І він Ñказав: Отак нехай зробить мені Бог, Ñ– так нехай додаÑÑ‚ÑŒ, Ñкщо позоÑтанетьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð° ЄлиÑеÑ, Шафатового Ñина, на ньому Ñьогодні!(UA) 2 царів. 6:32 РЄлиÑей Ñидів у Ñвоєму домі, а з ним Ñиділи Ñтарші. І поÑлав цар чоловіка від Ñебе. Поки прийшов поÑол до нього, то він Ñказав до Ñтарших: Чи ви бачите, що цей Ñин убивника поÑлав знÑти мою голову? ГлÑдіть, Ñк прийде цей поÑол, то замкніть двері, Ñ– притиÑнете його в дверÑÑ…. ОÑÑŒ Ñ– ÑˆÐ°Ñ€ÑƒÐ´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ð³ пана його за ним.(UA) 2 царів. 6:33 Ще він говорив із ними, аж оÑÑŒ приходить до нього поÑланець. І він Ñказав: Отаке зло від ГоÑпода! Чого ще чекати від ГоÑпода?(UA) 2 царів. 7:1 І Ñказав ЄлиÑей: ПоÑлухайте Ñлово ГоÑподнє: Так Ñказав ГоÑподь: Цього чаÑу взавтра буде ÑÐµÑ Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— муки за шеклÑ, Ñ– дві Ñеї Ñчменю за ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ð² брамі Самарії.(UA) 2 царів. 7:2 І відповів Божому чоловікові вельможа царÑ, що він на його руку ÑпиравÑÑ, Ñ– Ñказав: Якби ГоÑподь поробив отвори в небі, чи ÑталаÑÑ Ð± Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡? Ртой відказав: ОÑÑŒ ти побачиш Ñвоїми очима, та Ñ—Ñти звідти не будеш.(UA) 2 царів. 7:3 І були при вході до брами чотири прокажені чоловіки. І Ñказали вони один до одного: Чого ми Ñидимо тут, аж поки не помремо?(UA) 2 царів. 7:4 Якщо ми Ñкажемо: Увійдімо до міÑта, а в міÑÑ‚Ñ– голод, то помремо там; а Ñкщо Ñидітимемо тут, то теж помремо. Отож, ходіть, Ñ– перейдімо до ÑирійÑького табору, Ñкщо там позоÑтавлÑÑ‚ÑŒ Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ житті, будемо жити, а Ñкщо заб'ÑŽÑ‚ÑŒ наÑ, то помремо...(UA) 2 царів. 7:5 І вÑтали вони надвечір, щоб іти до ÑирійÑького табору. І прибули вони до краю ÑирійÑького табору, аж оÑÑŒ нема там нікого!(UA) 2 царів. 7:6 Бо ГоÑподь учинив, що ÑирійÑький табір почув ÑтукотнÑву колеÑниць Ñ– Ñ—Ñ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÐµÐ¹, та Ð³Ð°Ð»Ð°Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð³Ð¾ війÑька. І Ñказали вони один до одного: ОÑÑŒ Ізраїлів цар найнÑв на Ð½Ð°Ñ Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚ÐµÐ¹Ñьких царів та царів єгипетÑьких, щоб пішли на наÑ!(UA) 2 царів. 7:7 І вÑтали вони, Ñ– повтікали надвечір, Ñ– полишили Ñвої намети, й оÑли Ñвої, Ñ– табір, Ñк він був, та й повтікали, ÑпаÑаючи Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє!(UA) 2 царів. 7:8 І прийшли Ñ‚Ñ– прокажені аж до краю табору, Ñ– ввійшли до одного намету, Ñ– їли й пили, Ñ– повиноÑили звідти Ñрібло й золото та вбраннÑ, Ñ– пішли й заховали. І вони знову ввійшли до іншого намету, Ñ– повиноÑили звідти, Ñ– пішли та й Ñховали.(UA) 2 царів. 7:9 І Ñказали вони один до одного: ÐеÑлушно ми робимо. Цей день він день доброї звіÑтки, а ми мовчимо. Як ми будемо чекати аж до ранішнього Ñвітла, то впаде на Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð°. Ртепер ходімо, Ñ– ввійдімо й донеÑімо царевому дому!(UA) 2 царів. 7:10 І прийшли вони, Ñ– покликали міÑьких воротарів, та й донеÑли їм, говорÑчи: Увійшли ми до ÑирійÑького табору, а там нема ані людини, ані людÑького голоÑу, а тільки поприв'Ñзувані коні та поприв'Ñзувані оÑли, та намети, Ñк вони були!(UA) 2 царів. 7:11 І воротарі покликали, Ñ– донеÑли про це до Ñамого царÑького дому.(UA) 2 царів. 7:12 І вÑтав цар уночі й Ñказав Ñвоїм Ñлугам: Розкажу Ñ Ð²Ð°Ð¼, що нам зробили Ñирійці. Вони знають, що ми голодні, Ñ– повиходили з табору, щоб ÑховатиÑÑ Ð½Ð° полі, говорÑчи: Коли Ñ‚Ñ– повиходÑÑ‚ÑŒ із міÑта, то ми Ñхопимо Ñ—Ñ… живих, та й увійдемо до міÑта!(UA) 2 царів. 7:13 І відповів один із його Ñлуг Ñ– Ñказав: Ðехай візьмуть п'Ñтеро позоÑталих коней, що лишилиÑÑ Ð² ньому, у міÑÑ‚Ñ–. ОÑÑŒ вони, (із уÑього війÑька Ізраїлевого тільки й лишилиÑÑ, із уÑього війÑька ІзраїлÑ, що згинуло), Ñ– пошлемо, Ñ– побачимо.(UA) 2 царів. 7:14 І взÑли вони дві колеÑниці з кіньми, Ñ– цар поÑлав Ñ—Ñ… уÑлід за ÑирійÑьким табором, говорÑчи: Ідіть Ñ– подивітьÑÑ.(UA) 2 царів. 7:15 І пішли вони за ними аж до Йордану, аж оÑÑŒ уÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð° повна Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° речей, що покидали Ñирійці, Ñк поÑпішали! І вернулиÑÑ Ñ†Ñ– поÑли, Ñ– донеÑли цареві.(UA) 2 царів. 7:16 І вийшов народ, Ñ– розграбували ÑирійÑький табір. І коштувала ÑÐµÑ Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— муки по шеклю, Ñ– дві Ñеї Ñчменю по шеклю за Ñловом ГоÑподнім!(UA) 2 царів. 7:17 І цар призначив того вельможу, що на його руку він опиравÑÑ, доглÑдати над брамою. Та затоптав його народ у брамі, Ñ– він помер, Ñк казав був Божий чоловік, Ñкий говорив, коли приходив до нього цар.(UA) 2 царів. 7:18 І ÑталоÑÑ, коли Божий чоловік говорив до царÑ, кажучи: Дві Ñеї Ñчменю по шеклю, Ñ– ÑÐµÑ Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— муки по шеклю буде того чаÑу взавтра в брамі Самарії,(UA) 2 царів. 7:19 то цей вельможа відповів Божому чоловікові й Ñказав: Якби ГоÑподь поробив отвори в небі, чи ÑталаÑÑ Ð± Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡? Ртой відказав: ОÑÑŒ ти побачиш Ñвоїми очима, та Ñ—Ñти звідти не будеш.(UA) 2 царів. 7:20 І ÑталоÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ так, Ñ– затоптав його народ у брамі, Ñ– він помер...(UA) 2 царів. 8:1 РЄлиÑей говорив до жінки, що Ñ—Ñ— Ñина він воÑкреÑив, кажучи: УÑтань та й іди ти та дім твій, Ñ– мешкай дебудь, бо ГоÑподь прикликав голод, Ñ– він прийшов до краю на Ñім літ.(UA) 2 царів. 8:2 І вÑтала та жінка, Ñ– зробила за Ñловом Божого чоловіка. І пішла вона та Ñ—Ñ— дім, Ñ– замешкала в филиÑтимÑькому краї Ñім літ.(UA) 2 царів. 8:3 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð¸ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ– Ñеми років, вернулаÑÑ Ñ‚Ð° жінка з филиÑтимÑького краю, Ñ– пішла до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¸ за Ñвій дім та за Ñвоє поле.(UA) 2 царів. 8:4 Рцар говорив до Òехазі, Ñлуги Божого чоловіка, кажучи: Розкажи мені про вÑе те велике, що зробив ЄлиÑей.(UA) 2 царів. 8:5 І ÑталоÑÑ, Ñк він оповідав цареві, що той воÑкреÑив померлого, аж оÑÑŒ та жінка, що він воÑкреÑив Ñина Ñ—Ñ—, благає Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð·Ð° Ñвій дім та за Ñвоє поле.(UA) 2 царів. 8:6 І Ñказав Òехазі: Пане мій царю, оце та жінка, Ñ– це той Ñин Ñ—Ñ—, що воÑкреÑив ЄлиÑей!(UA) 2 царів. 8:7 І прийшов ЄлиÑей до ДамаÑку, а Бен-Гадад, ÑирійÑький цар, хворий. І донеÑено йому, кажучи: Божий чоловік прийшов аж Ñюди!(UA) 2 царів. 8:8 І Ñказав цар до Газаїла: Візьми в Ñвою руку подарунка, та й іди зуÑтріти чоловіка Божого. І запитайÑÑ Ð“Ð¾Ñпода через нього, кажучи: Чи видужаю Ñ Ð²Ñ–Ð´ оцієї хвороби?(UA) 2 царів. 8:9 І пішов Газаїл Ñпіткати його, Ñ– взÑв подарунка в руку Ñвою, та зо вÑього добра ДамаÑку Ñ‚Ñгару на Ñорок верблюдів. І прийшов, Ñ– Ñтав перед ним та й Ñказав: Син твій Бен-Гадад, цар ÑирійÑький, поÑлав мене до тебе, питаючи: Чи видужаю Ñ Ð· оцієї хвороби?(UA) 2 царів. 8:10 І Ñказав до нього ЄлиÑей: Іди, Ñкажи йому: Жити житимеш, та ГоÑподь показав мені, що напевно помре він.(UA) 2 царів. 8:11 І наÑтавив він Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на нього, Ñ– довго вдивлÑвÑÑ, аж той збентеживÑÑ. І заплакав Божий чоловік.(UA) 2 царів. 8:12 РГазаїл Ñказав: Чого плаче мій пан? Ртой відказав: Бо знаю, що ти зробиш лихо Ізраїлевим Ñинам: їхні твердині пуÑтиш з огнем, Ñ– їхніх воÑків позабиваєш мечем, Ñ– дітей їхніх порозбиваєш, а їхне вагітне поÑічеш...(UA) 2 царів. 8:13 РГазаїл Ñказав: Та що таке твій раб, цей пеÑ, що зробить таку велику річ? І Ñказав ЄлиÑей: ГоÑподь показав мені тебе царем над Сирією!(UA) 2 царів. 8:14 І пішов він від ЄлиÑеÑ, Ñ– прийшов до Ñвого пана. Ртой Ñказав йому: Що говорив тобі ЄлиÑей? І він Ñказав: Говорив мені: жити житимеш!(UA) 2 царів. 8:15 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– взÑв він покривало, Ñ– намочив у воді, Ñ– поклав на його обличчÑ, Ñ– той помер. І зацарював Газаїл заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 2 царів. 8:16 Рп'Ñтого року Йорама, Ðхавого Ñина, Ізраїлевого царÑ, за ЙоÑафата, Юдиного царÑ, зацарював Єгорам, Ñин ЙоÑафатів, цар Юдин.(UA) 2 царів. 8:17 Він був віку тридцÑти й двох літ, коли зацарював, а царював віÑім літ в ЄруÑалимі.(UA) 2 царів. 8:18 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, Ñк робив Ðхавів дім, бо Ðхавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в ГоÑподніх очах.(UA) 2 царів. 8:19 Та не хотів ГоÑподь погубити Юду ради раба Свого Давида, Ñк обіцÑв був йому дати Ñвітильника йому та Ñинам його по вÑÑ– дні.(UA) 2 царів. 8:20 За його днів збунтувавÑÑ Ð±ÑƒÐ² Едом, вийшли з-під Юдиної руки, Ñ– наÑтановили над Ñобою царÑ.(UA) 2 царів. 8:21 І пішов Йорам до Цаіру, а з ним уÑÑ– колеÑниці. І ÑталоÑÑ, коли він уночі вÑтав Ñ– побив Едома, що оточив був його, Ñ– керівників колеÑниць, то народ повтікав до наметів Ñвоїх.(UA) 2 царів. 8:22 І збунтувавÑÑ Ð•Ð´Ð¾Ð¼, Ñ– вийшов з-під Юдиної руки, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ. Тоді того чаÑу збунтувалаÑÑ Ð¹ Лівна.(UA) 2 царів. 8:23 Ррешта діл Йорама, та вÑе, що він зробив, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 8:24 І Ñпочив Йорам із батьками Ñвоїми, Ñ– був похований із батьками Ñвоїми в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ÐхазіÑ.(UA) 2 царів. 8:25 У дванадцÑтому році Йорама, Ðхавого Ñина, Ізраїлевого царÑ, зацарював ÐхазіÑ, Ñин Єгорама, Юдиного царÑ.(UA) 2 царів. 8:26 ÐÑ…Ð°Ð·Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку двадцÑти Ñ– двох літ, коли він зацарював, Ñ– царював він один рік в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері ÐталіÑ, дочка Омрі, Ізраїлевого царÑ.(UA) 2 царів. 8:27 І ходив він дорогою Ðхавого дому, Ñ– робив зло в ГоÑподніх очах, Ñк Ñ– Ðхавів дім, бо він був зÑÑ‚ÑŒ Ðхавого дому.(UA) 2 царів. 8:28 І пішов він з Йорамом, Ðхавовим Ñином, на війну з Газаїлом, ÑирійÑьким царем, до ґілеадÑького Рамоту, та побили ÑиріÑни Йорама.(UA) 2 царів. 8:29 І вернувÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Йорам лікуватиÑÑ Ð² Їзреелі від тих ран, що вчинили йому ÑиріÑни в Рамі, Ñк він воював з Газаїлом, ÑирійÑьким царем. Ð ÐхазіÑ, Єгорамів Ñин, цар Юдин, зійшов побачити Йорама, Ðхавового Ñина, в Їзреелі, бо той був Ñлабий.(UA) 2 царів. 9:1 Рпророк ЄлиÑей покликав одного з пророчих Ñинів Ñ– Ñказав йому: Підпережи Ñвої Ñтегна, Ñ– візьми це Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð¸ в Ñвою руку, Ñ– йди до ґілеадÑького Рамоту.(UA) 2 царів. 9:2 І прийдеш туди, Ñ– побач там Єгу, Ñина ЙоÑафата, Ðімшієвого Ñина. І ти ввійдеш, Ñ– візьмеш його з-між братів його, Ñ– введеш його до внутрішньої кімнати.(UA) 2 царів. 9:3 І візьмеш Ð³Ð¾Ñ€Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— оливи, Ñ– виллєш на його голову та й Ñкажеш: Так Ñказав ГоÑподь: Помазую тебе на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем! Рпо тому відчиниш двері й утечеш, Ñ– не будеш чекати.(UA) 2 царів. 9:4 І пішов той Ñлуга, Ñлуга пророка, до ґілеадÑького Рамоту.(UA) 2 царів. 9:5 І прийшов він, аж оÑÑŒ ÑидÑÑ‚ÑŒ керівники війÑька. І він Ñказав: Слово мені до тебе, о керівнику! РЄгу відказав: До кого з уÑÑ–Ñ… наÑ? І той Ñказав: До тебе, о керівнику!(UA) 2 царів. 9:6 І він уÑтав, Ñ– вийшов до дому, а той вилив оливу на його голову. І Ñказав він йому: Так Ñказав ГоÑподь, Бог ІзраїлÑ: Помазую тебе на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ народом ГоÑподнім, над Ізраїлем!...(UA) 2 царів. 9:7 І ти поб'єш дім Ðхава, пана Ñвого, Ñ– помÑтиш за кров Моїх рабів пророків, Ñ– за кров уÑÑ–Ñ… ГоÑподніх рабів від руки Єзавелі.(UA) 2 царів. 9:8 І згине ввеÑÑŒ Ðхавів дім, Ñ– вигублю Ðхавові навіть те, що мочитьÑÑ Ð½Ð° Ñтіну, Ñ– невільного та вільного в Ізраїлі!(UA) 2 царів. 9:9 І зроблю Ðхавів дім, Ñк дім Єровоама, Ðеватового Ñина, Ñ– Ñк дім Баші, Ñина Ðхійїного.(UA) 2 царів. 9:10 РЄзавелю з'їдÑÑ‚ÑŒ пÑи в Їзреелевій ділÑнці, Ñ– не буде, хто б Ñ—Ñ— поховав. І відчинив він двері та й утік...(UA) 2 царів. 9:11 РЄгу вийшов до Ñлуг Ñвого пана, Ñ– вони Ñказали йому: Чи вÑе гаразд? Чого приходив той неÑамовитий до тебе? Рвін відказав: Ви знаєте того чоловіка та його мову.(UA) 2 царів. 9:12 Рвони відказали: Ðеправда! Розкажи ж нам! І той Ñказав: Отак Ñ– так Ñказав він до мене, говорÑчи: Так Ñказав ГоÑподь: Помазую тебе на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем!(UA) 2 царів. 9:13 Ð Ñ‚Ñ– поÑпішно взÑли кожен шати Ñвої, Ñ– поÑтелили під ним на верху Ñходів. І заÑурмили вони в Ñурму, Ñ– Ñказали: Зацарював Єгу!(UA) 2 царів. 9:14 І змовивÑÑ Ð„Ð³Ñƒ, Ñин ЙоÑафата, Ðімшієвого Ñина, проти Йорама. РЙорам Ñтеріг ґілеадÑького Рамота, він та ввеÑÑŒ Ізраїль перед Газаїлом, ÑирійÑьким царем.(UA) 2 царів. 9:15 І вернувÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Єгорам лікуватиÑÑ Ð² Їзреелі від ран, що вчинили йому ÑиріÑни, Ñк він воював з Газаїлом, ÑирійÑьким царем. І Ñказав Єгу: Якщо згода ваша на те, нехай не вийде жоден утікач із міÑта, щоб піти донеÑти в Їзреелі.(UA) 2 царів. 9:16 І Ñів верхи Єгу, Ñ– поїхав до Їзреелу, бо Йорам лежав там. Ð ÐхазіÑ, цар Юдин, зійшов побачити Йорама.(UA) 2 царів. 9:17 Рна башті в Їзреелі ÑтоÑв вартовий. І побачив він натовп Єгуїв, Ñк він ішов, Ñ– Ñказав: Я бачу натовп! РЄгорам відказав: Візьми верхівцÑ, Ñ– пошли назуÑтріч їм, Ñ– нехай він Ñкаже: Чи вÑе гаразд?(UA) 2 царів. 9:18 І відправивÑÑ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñ–Ð²ÐµÑ†ÑŒ назуÑтріч йому, Ñ– Ñказав: Так Ñказав цар: Чи вÑе гаразд? РЄгу відказав: Що тобі до того? Повертай за мною! І Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð²Ð°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð¹, говорÑчи: Прийшов той поÑол аж до них, та не вернувÑÑ.(UA) 2 царів. 9:19 І поÑлав він другого верхівцÑ, Ñ– він прийшов до них та й Ñказав: Так Ñказав цар: Чи вÑе гаразд? РЄгу відказав: Що тобі до гаразду? Повертай за мною!(UA) 2 царів. 9:20 І Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð²Ð°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð¹, говорÑчи: Прийшов він аж до них, та не вернувÑÑ. Ркінна їзда, Ñк їзда Єгу, Ðімшієвого Ñина, бо їде неÑамовито.(UA) 2 царів. 9:21 І Ñказав Єгорам: ЗапрÑгай! І запріг його колеÑницю. І відправивÑÑ Ð„Ð³Ð¾Ñ€Ð°Ð¼, Ізраїлів цар, та ÐхазіÑ, Юдин цар, кожен Ñвоєю колеÑницею, щоб зуÑтріти Єгу, Ñ– Ñпіткали його в ділÑнці їзреелÑнина Ðавота.(UA) 2 царів. 9:22 І ÑталоÑÑ, Ñк Єгорам побачив Єгу, то Ñказав: Чи вÑе гаразд, Єгу? Ртой відказав: Який гаразд при перелюбі твоєї матері Єзавелі та Ñ—Ñ— багатьох чарів?(UA) 2 царів. 9:23 І обернув Єгорам руки Ñвої та й утік. І Ñказав він Ðхазії: Зрада, Ðхазіє!(UA) 2 царів. 9:24 РЄгу взÑв лука в руку Ñвою, Ñ– вдарив Єгорама між його раменами, Ñ– пробила Ñтріла його Ñерце, Ñ– він похиливÑÑ Ð½Ð° колеÑниці Ñвоїй...(UA) 2 царів. 9:25 І Ñказав Єгу до Бідкара, вельможі Ñвого: Візьми, кинь його на ділÑнці Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ—Ð·Ñ€ÐµÐµÐ»Ñнина Ðавота. Бо пам'Ñтай, Ñ Ð¹ ти їхали вдвох за Ðхавом, батьком його, а ГоÑподь прорік на нього оце пророцтво:(UA) 2 царів. 9:26 Поправді кажу, що бачив Я вчора кров Ðавота та кров Ñинів його, говорить ГоÑподь, Ñ– відплачу тобі на цій же ділÑнці, говорить ГоÑподь. Ртепер кинь його на цій ділÑнці за Ñловом ГоÑподнім.(UA) 2 царів. 9:27 Ð ÐхазіÑ, Юдин цар, побачив це, Ñ– втікав дорогою на Бет-Гаґґан, а Єгу погнавÑÑ Ð·Ð° ним Ñ– Ñказав: Убийте й його на колеÑниці! І поранили його в Маале-Òурі, що при Ївлеамі, а він утік до Меґіддо та й помер там.(UA) 2 царів. 9:28 Рраби його відвезли його верхи до ЄруÑалиму, та й поховали його в його гробі з батьками його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–.(UA) 2 царів. 9:29 Рв одинадцÑтому році Йорама, Ðхавового Ñина, над Юдою зацарював ÐхазіÑ.(UA) 2 царів. 9:30 І прийшов Єгу до ЇзреелÑ, а Єзавель почула про це, Ñ– нафарбувала очі Ñвої, Ñ– прикраÑила голову Ñвою, та й виглÑнула через вікно.(UA) 2 царів. 9:31 РЄгу входить до брами. І Ñказала вона: Чи вÑе гаразд, Зімрі, убивце пана Ñвого?(UA) 2 царів. 9:32 І піднÑв він Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до вікна та й Ñказав: Хто зо мною, хто? І виглÑнули до нього два-три євнухи.(UA) 2 царів. 9:33 Рвін Ñказав: Скиньте Ñ—Ñ—! І викинули Ñ—Ñ—, Ñ– бризнула кров Ñ—Ñ— на Ñтіну та на коні. І він топтав Ñ—Ñ—...(UA) 2 царів. 9:34 І він увійшов, Ñ– їв та пив, та й Ñказав: Підіть до тієї проклÑтої, Ñ– поховайте Ñ—Ñ—, бо вÑе ж таки вона царева дочка!(UA) 2 царів. 9:35 І пішли поховати Ñ—Ñ—, та не знайшли з неї нічого, а тільки черепа, та ноги, та долоні рук...(UA) 2 царів. 9:36 І вони вернулиÑÑ, Ñ– донеÑли йому про це. Рвін відказав: Це Ñлово ГоÑпода, що казав був через раба Свого тішб'Ñнина Іллю, говорÑчи: Ð’ Їзреелевій ділÑнці пÑи з'їдÑÑ‚ÑŒ Єзавелине тіло!(UA) 2 царів. 9:37 І буде Єзавелин труп, Ñк погній на поверхні Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð² Їзреелевій ділÑнці, так що не Ñкажуть: Це Єзавель...(UA) 2 царів. 10:1 РÐхав мав ÑімдеÑÑÑ‚ Ñинів у Самарії. І понапиÑував Єгу лиÑти, Ñ– порозÑилав до Самарії, до провідників Їзреелу, до Ñтарших Ñ– до виховників Ðхавових Ñинів, говорÑчи:(UA) 2 царів. 10:2 Як тільки прийде лиÑÑ‚ цей до ваÑ, а з вами Ñини вашого пана, Ñ– з вами колеÑниці, Ñ– коні, Ñ– твердині, Ñ– зброÑ,(UA) 2 царів. 10:3 то виберіть найліпшого та найвідповіднішого з Ñинів вашого пана, Ñ– поÑадіть його на трон вашого батька, та й воюйте за дім вашого пана!(UA) 2 царів. 10:4 Рвони дуже-дуже налÑкалиÑÑ Ð¹ Ñказали: ОÑÑŒ два царі не вÑтоÑли перед ним, Ñкже вÑтоїмо ми?(UA) 2 царів. 10:5 І поÑлали Ñ‚Ñ–, що були над домом та над тим міÑтом, Ñ– Ñтарші, Ñ– виховники до Єгу, говорÑчи: Ми раби твої, Ñ– зробимо вÑе, що ти нам Ñкажеш. Та ми не наÑтановимо царем нікого, що добре в очах твоїх, те роби!(UA) 2 царів. 10:6 Рвін напиÑав до них другого лиÑта, пишучи: Якщо ви мої, Ñ– ÑлухнÑні моєму голоÑові, візьміть голови мужів, Ñинів вашого пана, Ñ– прийдіть до мене цього чаÑу взавтра до Їзреелу (а царÑьких Ñинів було ÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка, при міÑьких вельможах, що виховали Ñ—Ñ…).(UA) 2 царів. 10:7 І ÑталоÑÑ, Ñк прийшов той лиÑÑ‚ до них, то побрали вони царÑьких Ñинів, та й позабивали ÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка. І поÑкладали вони їхні голови в кошики, та й поÑлали до нього в Їзреел...(UA) 2 царів. 10:8 І прибув поÑол, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, кажучи: ПринеÑли голови царÑьких Ñинів! Рвін Ñказав: Покладіть Ñ—Ñ… на дві купі при вході до брами до ранку.(UA) 2 царів. 10:9 І ÑталоÑÑ Ð²Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ–, Ñ– він вийшов Ñ– Ñтав, Ñ– Ñказав до вÑього народу: Ви невинні. Я вчинив змову на Ñвого пана й убив його. Рхто повбивав уÑÑ–Ñ… цих?(UA) 2 царів. 10:10 Знайте ж тепер, що з ГоÑподнього Ñлова не проминетьÑÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾, що ГоÑподь говорив на Ðхавів дім, Ñ– ГоÑподь зробив те, що говорив був через раба Свого Іллю.(UA) 2 царів. 10:11 І Єгу повбивав уÑÑ–Ñ… позоÑталих з Ðхавого дому в Їзреелі, Ñ– вÑÑ–Ñ… вельмож його, Ñ– знайомих його, Ñ– ÑвÑщеників його, так, що не позоÑтавив йому Ñ– врÑтованого!(UA) 2 царів. 10:12 І вÑтав він Ñ– відійшов, Ñ– пішов до Самарії. Рколи він був на дорозі при Бет-Екед-Гароімі,(UA) 2 царів. 10:13 то Ñпіткав братів Ðхазії, Юдиного царÑ, Ñ– Ñказав: Хто ви? Ð Ñ‚Ñ– відказали: Ми Ðхазієві брати, а йдемо запитати про гаразд царевих Ñинів та Ñинів цариці!(UA) 2 царів. 10:14 Рвін Ñказав: Схопіть Ñ—Ñ… живих! І Ñхопили Ñ—Ñ… живих, Ñ– позабивали Ñ—Ñ… до Ñми Бет-Екеду, Ñорок Ñ– два чоловіка, Ñ– він не позоÑтавив ані одного з них!(UA) 2 царів. 10:15 І пішов він ізвідти, Ñ– Ñпіткав Єгонадава, Рехавового Ñина, що йшов навпроти нього, Ñ– привітав його та й Ñказав до нього: Чи твоє Ñерце щире до мене, Ñк моє Ñерце до тебе? РЄгонадав відказав: Так! Дай же Ñвою руку! І той дав руку Ñвою, Ñ– піднÑв його до Ñебе до колеÑниці,(UA) 2 царів. 10:16 Ñ– Ñказав: Іди ж зо мною, Ñ– приглÑньÑÑ Ð´Ð¾ моєї запопадливоÑти Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода! І поÑадили його в колеÑницю його.(UA) 2 царів. 10:17 І прибув він до Самарії, Ñ– повбивав уÑÑ–Ñ… позоÑталих в Ðхава в Самарії, Ñ– вибив аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, за Ñловом ГоÑпода, що говорив до був Іллі.(UA) 2 царів. 10:18 І зібрав Єгу ввеÑÑŒ народ Ñ– Ñказав до них: Ðхав мало Ñлужив Ваалові, Єгу Ñлужитиме йому більше!(UA) 2 царів. 10:19 Ртепер покличте до мене вÑÑ–Ñ… пророків Ваала, уÑÑ–Ñ…, хто Ñлужить йому, та вÑÑ–Ñ… ÑвÑщеників. Ðехай нікого не бракуватиме, бо в мене велика жертва Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ð°. Кожен, хто буде відÑутній, не буде живий! РЄгу зробив це підÑтупом, щоб вигубити тих, хто Ñлужить Ваалові.(UA) 2 царів. 10:20 І Ñказав Єгу: ОголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ ÑвÑточні збори Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ð°! І вони оголоÑили.(UA) 2 царів. 10:21 І поÑлав Єгу по вÑьому Ізраїлю. І поÑходилиÑÑ Ð²ÑÑ–, хто Ñлужить Ваалові, Ñ– не позоÑтавÑÑ Ð½Ñ–Ñ…Ñ‚Ð¾, хто не прийшов би. І прибули вони до Ваалового дому, Ñ– переповнивÑÑ Ð’Ð°Ð°Ð»Ñ–Ð² дім від входу до входу.(UA) 2 царів. 10:22 І Ñказав він тому, хто над царÑькою шатнею: ВинеÑи одежу Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… тих, хто Ñлужить Ваалові. І той Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ð¼ ту одежу.(UA) 2 царів. 10:23 І ввійшов Єгу та Єгонадав, Рехавів Ñин, до Ваалового дому, Ñ– Ñказав до Ваалових Ñлужителів: Пошукайте й подивітьÑÑ, щоб не був тут із вами ніхто з ГоÑподніх Ñлуг, а тільки Ñамі Ñ‚Ñ–, хто Ñлужить Ваалові.(UA) 2 царів. 10:24 І ввійшли вони, щоб принеÑти жертви та цілопаленнÑ. РЄгу поÑтавив Ñобі назовні віÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка й Ñказав: Кожен, у кого втече хто з тих людей, що Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð² на ваші руки, Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ буде за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾!(UA) 2 царів. 10:25 І ÑталоÑÑ, Ñк Ñкінчив він прирÑджувати цілопаленнÑ, то Єгу Ñказав до бігунів та до Ñтаршин: Увійдіть, повбивайте Ñ—Ñ…, нехай ніхто не вийде!... І повбивали Ñ—Ñ… віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, Ñ– поÑкидали Ñ—Ñ… Ñ‚Ñ– бігуни та Ñтаршини. Потому пішли до міÑта Ваалового дому.(UA) 2 царів. 10:26 І повиноÑили вони бовванів Ваалового дому, Ñ– попалили те.(UA) 2 царів. 10:27 І розбили вони Ваалового боввана, Ñ– розбили Ваалів дім, та й зробили з нього нечиÑте міÑце, Ñ– так Ñ” аж до Ñьогодні.(UA) 2 царів. 10:28 І вигубив Єгу Ваала з ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 10:29 Тільки не відÑтупив він від гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ, від золотих тельців, що в Бет-Елі та що в Дані.(UA) 2 царів. 10:30 І Ñказав ГоÑподь до Єгу: Тому, що ти добре зробив угодне в очах Моїх, зробив Ðхавовому домові вÑе, що було на Ñерці Моєму, Ñидітимуть Ñини твої на Ізраїлевому троні аж до четвертого поколіннÑ.(UA) 2 царів. 10:31 Та Єгу не пильнував ходити за Законом ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, уÑім Ñвоїм Ñерцем, не відÑтупив від гріхів Єровоама, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 10:32 За тих днів розпочав ГоÑподь відрубувати від Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‡Ð°Ñтини, Ñ– побив Ñ—Ñ… Газаїл в уÑій Ізраїлевій країні,(UA) 2 царів. 10:33 від Йордану на Ñхід ÑонцÑ, увеÑÑŒ край Òілеаду, Òадів, Рувимів та МанаÑіїн, від Ðроеру, що над потоком Ðрнон, Ñ– Òілеад та Башан.(UA) 2 царів. 10:34 Ррешта діл Єгу, Ñ– вÑе, що він зробив, Ñ– вÑÑ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€ÑькіÑÑ‚ÑŒ його, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 10:35 І Ñпочив Єгу зо Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його в Самарії, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Єгоахаз.(UA) 2 царів. 10:36 Рдні, що царював Єгу над Ізраїлем у Самарії, були двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім літ.(UA) 2 царів. 11:1 Рколи ÐталіÑ, мати Ðхазії, побачила, що помер Ñ—Ñ— Ñин, то вÑтала та й вигубила вÑе цареве наÑіннÑ.(UA) 2 царів. 11:2 РЄгошева, дочка Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾Ñ€Ð°Ð¼Ð°, ÑеÑтра Ðхазії, взÑла Йоаша, Ñина Ðхазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царÑьких Ñинів, його та нÑньку його, Ñ– Ñховала в Ñпальній кімнаті. І Ñховали його від Ðталії, Ñ– він не був забитий.(UA) 2 царів. 11:3 І ховавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ із нею в ГоÑподньому домі шіÑÑ‚ÑŒ років, а ÐÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð° над краєм.(UA) 2 царів. 11:4 Ð Ñьомого року поÑлав ЄгоÑда, Ñ– взÑв Ñотників із карійців та бігунів, Ñ– привів Ñ—Ñ… до Ñебе до ГоÑподнього дому, Ñ– Ñклав із ними умову, Ñ– заприÑÑгнув Ñ—Ñ… у ГоÑподньому домі, Ñ– показав їм царÑького Ñина.(UA) 2 царів. 11:5 І він наказав їм, говорÑчи: Оце та річ, Ñку зробите. Третина з ваÑ, що приходите в Ñуботу, будете виконувати Ñторожу царÑького дому.(UA) 2 царів. 11:6 Ртретина буде в брамі Сур, а третина у брамі за бігунами, Ñ– будете виконувати Ñторожу дому на зміну.(UA) 2 царів. 11:7 Рдві чаÑтині з ваÑ, уÑÑ–, що відходÑÑ‚ÑŒ у Ñуботу, будуть виконувати Ñторожу ГоÑподнього дому при цареві.(UA) 2 царів. 11:8 І оточите Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, кожен із Ñвоєю зброєю в руці Ñвоїй; а хто ввійшов би до Ñ€Ñдів, нехай буде забитий. І будете ви з царем при виході його та при вході його.(UA) 2 царів. 11:9 І зробили Ñотники вÑе, що наказав ÑвÑщеник ЄгоÑда. І взÑли кожен людей Ñвоїх, що приходÑÑ‚ÑŒ у Ñуботу та виходÑÑ‚ÑŒ у Ñуботу, Ñ– прийшли до ÑвÑщеника ЄгоÑди.(UA) 2 царів. 11:10 І дав ÑвÑщеник Ñотникам ÑпиÑи та щити, що належали цареві Давидові, що були в ГоÑподньому домі.(UA) 2 царів. 11:11 І поÑтавали бігуни, кожен зо зброєю Ñвоєю в руці Ñвоїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ.(UA) 2 царів. 11:12 Рвін вивів царевого Ñина, Ñ– поклав на нього корону та нараменники. І зробили вони його царем, Ñ– помазали його, Ñ– вдарили в долоні та й крикнули: Ðехай живе цар!(UA) 2 царів. 11:13 І почула ÐÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ñ–Ð³ÑƒÐ½Ñ–Ð² та народу, Ñ– прийшла до народу до ГоÑподнього дому.(UA) 2 царів. 11:14 І побачила вона, аж оÑÑŒ цар Ñтоїть за звичаєм на помоÑÑ‚Ñ–, а при царі зверхники та Ñурми, а ввеÑÑŒ народ краю тішитьÑÑ Ñ‚Ð° Ñурмить у Ñурми. І роздерла ÐÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ ÑˆÐ°Ñ‚Ð¸ Ñвої та й крикнула: Зрада, зрада!(UA) 2 царів. 11:15 Ð ÑвÑщеник ЄгоÑда наказав Ñотникам, поÑтавленим над війÑьком, Ñ– Ñказав до них: Випровадьте Ñ—Ñ— поза Ñ€Ñди, а хто піде за нею, того забийте мечем! Бо ÑвÑщеник Ñказав: Ðехай вона не буде забита в ГоÑподньому домі!(UA) 2 царів. 11:16 І зробили їй прохід, Ñ– вона прийшла КінÑьким входом до царÑького дому, Ñ– там була забита.(UA) 2 царів. 11:17 І Ñклав ЄгоÑда заповіта між ГоÑподом та між царем Ñ– між народом, щоб був народом ГоÑподнім, Ñ– між царем та між народом.(UA) 2 царів. 11:18 І ввійшов увеÑÑŒ народ Краю до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, Ñ– бовванів його зовÑім поламали, а Маттана, Ваалового ÑвÑщеника, убили перед жертівниками. Рпри ГоÑподньому домі ÑвÑщеник поÑтавив варти.(UA) 2 царів. 11:19 І взÑв він Ñотників Ñ– карійців, Ñ– бігунів та ввеÑÑŒ народ краю, Ñ– вивели Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð· ГоÑподнього дому. І ввійшли вони через браму бігунів до царÑького дому, Ñ– той Ñів на царÑькому троні.(UA) 2 царів. 11:20 І тішивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ краю, а міÑто заÑпокоїлоÑÑŒ. Ð Ðталію вбили мечем у царÑькому домі.(UA) 2 царів. 11:21 (12-1) Єгоаш був віку Ñеми років, коли зацарював.(UA) 2 царів. 12:1 (12-2) Сьомого року Єгу зацарював Єгоаш, Ñ– Ñорок років царював він в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Ців'Ñ, з Беер-Шеви.(UA) 2 царів. 12:2 (12-3) І робив Єгоаш угодне в ГоÑподніх очах по вÑÑ– дні, коли вказував йому ÑвÑщеник ЄгоÑда.(UA) 2 царів. 12:3 (12-4) Тільки пагірки не були понищені, народ ще приноÑив жертви та кадив на пагірках.(UA) 2 царів. 12:4 (12-5) І Ñказав Єгоаш до ÑвÑщеника: УÑе поÑвÑчене Ñрібло, що буде внеÑене до ГоÑподнього дому, Ñрібло перелічених людей, Ñрібло за душі за вартіÑÑ‚ÑŽ Ñ—Ñ…, уÑе Ñрібло, Ñкільки людині Ñпаде на Ñерце принеÑти до ГоÑподнього дому,(UA) 2 царів. 12:5 (12-6) візьмуть Ñобі ÑвÑщеники, кожен від знайомого Ñвого, Ñ– вони зроблÑÑ‚ÑŒ направу ГоÑподнього дому в уÑьому, що буде знайдене там на направу.(UA) 2 царів. 12:6 (12-7) І ÑталоÑÑ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†Ñтого й третього року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¾Ð°ÑˆÐ°, ÑвÑщеники не направили ÑƒÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ.(UA) 2 царів. 12:7 (12-8) І покликав цар Єгоаш ÑвÑщеника ЄгоÑду й ÑвÑщеників, та й Ñказав їм: Чому ви не направлÑєте ÑƒÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ? Ртепер не беріть Ñрібла від ваших знайомих, а на направу ÑƒÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ віддаÑте його.(UA) 2 царів. 12:8 (12-9) І погодилиÑÑ ÑвÑщеники не брати Ñрібла від народу, Ñ– не направлÑти ÑƒÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ.(UA) 2 царів. 12:9 (12-10) І взÑв ÑвÑщеник ЄгоÑда одну Ñкриньку, Ñ– продовбав дірку на віку Ñ—Ñ—, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ— при жертівнику праворуч, Ñк входити до ГоÑподнього дому. І давали туди ÑвÑщеники, що Ñтерегли порога, уÑе Ñрібло, що приноÑилоÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑподнього дому.(UA) 2 царів. 12:10 (12-11) І бувало, Ñк вони бачили, що намножилоÑÑ Ñ‚Ðµ Ñрібло в Ñкрині, то приходив царÑький пиÑар та великий ÑвÑщеник, Ñ– вони в'Ñзали в мішки та рахували Ñрібло, знайдене в ГоÑподньому домі.(UA) 2 царів. 12:11 (12-12) І давали те перелічене Ñрібло на руки робітникам праці, поÑтавленим до ГоÑподнього дому, а вони давали його теÑлÑм та будівничим, що робили в ГоÑподньому домі.(UA) 2 царів. 12:12 (12-13) І мулÑрам, Ñ– каменÑрам, Ñ– на закуп дерева та теÑаного каменÑ, та на направу ÑƒÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому, та на вÑе, що йшло на храм Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸.(UA) 2 царів. 12:13 (12-14) Тільки не робилиÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому Ñрібні чаші, ножиці, кропильниці, Ñурми, уÑÑка річ золота та річ Ñрібна з того Ñрібла, що приноÑилоÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑподнього дому,(UA) 2 царів. 12:14 (12-15) бо його давали робітникам праці та направлÑли ним дім ГоÑподній.(UA) 2 царів. 12:15 (12-16) І не облічували тих людей, Ñким давали те Ñрібло до їхніх рук, щоб вони давали робітникам праці, бо Ñ‚Ñ– робили чеÑно.(UA) 2 царів. 12:16 (12-17) Срібло ж жертви за провину та жертов за гріх не вноÑилоÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑподнього дому, воно було Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників.(UA) 2 царів. 12:17 (12-18) Вийшов тоді Газаїл, ÑирійÑький цар, та й воював з Òатом, Ñ– здобув його. І наміривÑÑ Ð“Ð°Ð·Ð°Ñ—Ð» іти на ЄруÑалим.(UA) 2 царів. 12:18 (12-19) І взÑв Єгоаш, Юдин цар, уÑÑ– ÑвÑÑ‚Ñ– речі, що приÑвÑтили були ЙоÑафат, Ñ– Єгорам, Ñ– ÐхазіÑ, батьки його, царі Юдині, та ÑвÑÑ‚Ñ– речі Ñвої, Ñ– вÑе золото, що знайшлоÑÑ Ð² ÑкарбницÑÑ… ГоÑподнього дому та дому царÑького, та й поÑлав Газаїлові, цареві ÑирійÑькому, Ñ– той відійшов від ЄруÑалиму...(UA) 2 царів. 12:19 (12-20) Ррешта діл Йоаша, Ñ– вÑе, що він зробив, он вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 12:20 (12-21) І вÑтали його Ñлуги, Ñ– вчинили змову, та й забили Йоаша в Бет-Мілло, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Сілли.(UA) 2 царів. 12:21 (12-22) Йозахар, Шім'атів Ñин, та Єгозавад, Шомерів Ñин, його Ñлуги, забили його, Ñ– він помер. І поховали його з батьками його в Давидовім МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ÐмаціÑ.(UA) 2 царів. 13:1 ДвадцÑтого й третього року Йоаша, Ñина Ðхазії, Юдиного царÑ, зацарював над Ізраїлем у Самарії Єгоахаз, Ñин Єгу, на ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 царів. 13:2 І робив він зло в ГоÑподніх очах, Ñ– ходив у гріхах Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ, Ñ– не відхилÑвÑÑ Ð²Ñ–Ð´ того.(UA) 2 царів. 13:3 І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² ГоÑпода на ІзраїлÑ, Ñ– Він дав Ñ—Ñ… у руку Газаїла, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÑирійÑького, та в руку Бен-Гадада, Газаїлового Ñина, на вÑÑ– Ñ‚Ñ– дні.(UA) 2 царів. 13:4 Та вблагав Єгоахаз лице ГоÑподнє, Ñ– ГоÑподь його виÑлухав, бо бачив Він горе ІзраїлÑ, бо тиÑнув Ñ—Ñ… ÑирійÑький цар.(UA) 2 царів. 13:5 І дав ГоÑподь Ізраїлеві ÑпаÑителÑ, Ñ– вони вийшли з-під руки Сирії. І Ñиділи Ізраїлеві Ñини в Ñвоїх наметах, Ñк давніш.(UA) 2 царів. 13:6 Тільки не відійшли вони з гріхів дому Єровоама, що вводив у гріх ІзраїлÑ, Ñ– Ñам у тому ходив, Ñ– ÐÑтарта ÑтоÑла в Самарії.(UA) 2 царів. 13:7 Ð Ð¡Ð¸Ñ€Ñ–Ñ Ð½Ðµ позоÑтавила Єгоахазові народу, Ñк тільки п'ÑтдеÑÑÑ‚ верхівців та деÑÑÑ‚ÑŒ возів, та деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч піхоти, бо Ñ—Ñ… вигубив ÑирійÑький цар, Ñ– зробив Ñ—Ñ… порохом на топтаннÑ.(UA) 2 царів. 13:8 Ррешта діл Єгоахаза, Ñ– вÑе, що він робив, та його лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ, он вони напиÑані в Книзі Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 13:9 І Ñпочив Єгоахаз з батьками Ñвоїми, Ñ– поховали його в Самарії, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Йоаш.(UA) 2 царів. 13:10 ТридцÑтого й Ñьомого року Йоаша, Юдиного царÑ, зацарював над Ізраїлем у Самарії Йоаш, Єгоахазів Ñин, на шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 царів. 13:11 І робив він зле в ГоÑподніх очах, Ñ– не відходив від уÑÑ–Ñ… гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ, Ñ– в тому ходив.(UA) 2 царів. 13:12 Ррешта діл Йоаша, Ñ– вÑе, що він робив, Ñ– лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ його, Ñк він воював з Ðмацією, Юдиним царем, он вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 13:13 І Ñпочив Йоаш з батьками Ñвоїми, а Єровоам Ñів на троні його. І був похований Йоаш у Самарії, з Ізраїлевими царÑми.(UA) 2 царів. 13:14 РЄлиÑей заÑлаб на недугу, що з неї й помер. І зійшов до нього Йоаш, Ізраїлів цар, Ñ– плакав над ним Ñ– говорив: Батьку мій, батьку мій, колеÑнице Ізраїлева та верхівці його!(UA) 2 царів. 13:15 І Ñказав йому ЄлиÑей: Візьми лука та Ñтріли. І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ до нього лука та Ñтріли.(UA) 2 царів. 13:16 Рвін Ñказав Ізраїлевому цареві: Поклади Ñвою руку на лука! І той поклав Ñвою руку. РЄлиÑей поклав Ñвої руки на руки цареві.(UA) 2 царів. 13:17 І він Ñказав: Відчини вікно на Ñхід! І той відчинив. І Ñказав ЄлиÑей: СтрілÑй! І той виÑтрілив, а він Ñказав: Стріла ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, Ñ– Ñтріла ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Сирії. І поб'єш ти Сирію в Ðфеку аж до кінцÑ!(UA) 2 царів. 13:18 І він Ñказав: Візьми Ñтріли! І той узÑв, а він Ñказав до Ізраїлевого царÑ: Удар по землі! І він ударив три рази та й Ñтав.(UA) 2 царів. 13:19 І розгнівавÑÑ Ð½Ð° нього Божий чоловік Ñ– Ñказав: Щоб ти був ударив п'ÑÑ‚ÑŒ або шіÑÑ‚ÑŒ раз, тоді побив би Сирію аж до кінцÑ! Ртепер тільки три рази поб'єш ти Сирію.(UA) 2 царів. 13:20 І Ñпочив ЄлиÑей, Ñ– поховали його. РмоавÑькі орди прийшли до Краю наÑтупного року.(UA) 2 царів. 13:21 І ÑталоÑÑ, Ñк ховали одного чоловіка, то погребальники побачили Ñ‚Ñ– орди, та й кинули того чоловіка до ЄлиÑеєвого гробу. Рколи впав Ñ– доторкнувÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ чоловік до ЄлиÑеєвих коÑтей, то воÑкреÑ, Ñ– вÑтав на ноги Ñвої...(UA) 2 царів. 13:22 РГазаїл, ÑирійÑький цар, тиÑнув Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²ÑÑ– дні Єгоахаза.(UA) 2 царів. 13:23 Та ГоÑподь був милоÑтивий до них, Ñ– змилувавÑÑ Ð½Ð°Ð´ ними, Ñ– звернувÑÑ Ð´Ð¾ них ради заповіта Свого з Ðвраамом, ІÑаком та Яковом, Ñ– не хотів вигубити Ñ—Ñ…, Ñ– не відкинув Ñ—Ñ… від Свого Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð°Ð¶ дотепер.(UA) 2 царів. 13:24 І Ñпочив Газаїл, ÑирійÑький цар, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Бен-Гадад.(UA) 2 царів. 13:25 І Йоаш, Єгоахазів Ñин, узÑв назад Ñ‚Ñ– міÑта з руки Бен-Гадада, Газаїлового Ñина, що взÑв був із руки Єгоахаза, Ñвого батька, у війні. Три рази побив його Йоаш, Ñ– вернув Ізраїлеві міÑта.(UA) 2 царів. 14:1 Другого року Йоаша, Йоахазового Ñина, Ізраїлевого царÑ, зацарював ÐмаціÑ, Йоашів Ñин, цар Юдин.(UA) 2 царів. 14:2 Він був віку двадцÑти й п'Ñти літ, коли зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ років. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Єгоаддан, з ЄруÑалиму.(UA) 2 царів. 14:3 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, тільки не так, Ñк його батько Давид, він робив уÑе, що робив його батько Йоаш.(UA) 2 царів. 14:4 Тільки пагірки не були знищені, народ приноÑив жертву та кадив на пагірках.(UA) 2 царів. 14:5 І ÑталоÑÑ, Ñк зміцнилоÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñтво в руці його, то він повбивав Ñвоїх Ñлуг, що забили його батька царÑ.(UA) 2 царів. 14:6 Ð Ñинів убійників він не позабивав, Ñк напиÑано в Книзі МойÑеєвого Закону, що наказав був ГоÑподь, говорÑчи: Ðе будуть забиті батьки за Ñинів, а Ñини не будуть забиті за батьків, а тільки кожен за гріх Ñвій буде забитий.(UA) 2 царів. 14:7 Він побив Едома в СолÑній долині, деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, Ñ– взÑв у війні Селу, Ñ– назвав ім'Ñ Ñ—Ð¹: Йоктеїл, Ñ– так вона зветьÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ.(UA) 2 царів. 14:8 Тоді ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñлав поÑлів до Йоаша, Ñина Єгоахаза, Ñина Єгу, Ізраїлевого царÑ, говорÑчи: Іди ж, помірÑємоÑÑŒ!(UA) 2 царів. 14:9 І поÑлав Йоаш, Ізраїлів цар, до Ðмації, Юдиного царÑ, говорÑчи: Терен, що на Ливані, поÑлав до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай же дочку Ñвою моєму Ñинові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, Ñ– витоптала той терен.(UA) 2 царів. 14:10 Побити побив ти Едома, Ñ– піднеÑло тебе твоє Ñерце. ПишайÑÑ Ñобі та Ñиди в Ñвоїм домі! І пощо будеш ти дрочитиÑÑ Ð·Ð¾ злом, бо впадеш ти та Юда з тобою?(UA) 2 царів. 14:11 Та не поÑлухавÑÑ ÐмаціÑ. І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, Ñ– помірÑлиÑÑ Ð²Ñ–Ð½ та ÐмаціÑ, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.(UA) 2 царів. 14:12 І був розбитий Юда Ізраїлем, Ñ– повтікали кожен до намету Ñвого.(UA) 2 царів. 14:13 РЙоаш, цар Ізраїлів, Ñхопив Ðмацію, Юдиного царÑ, Ñина Йоаша, Ñина Ðхазії, у Бет-Шемеші, Ñ– прибув до ЄруÑалиму, Ñ– зруйнував єруÑалимÑький мур від Єфремової брами аж до брами наріжної, чотири Ñотні ліктів.(UA) 2 царів. 14:14 І забрав він уÑе золото й Ñрібло, та ввеÑÑŒ поÑуд, що знаходивÑÑ Ð² ГоÑподньому домі та в ÑкарбницÑÑ… дому царевого, та запоручників, Ñ– вернувÑÑ Ð² Самарію.(UA) 2 царів. 14:15 Ррешта діл Йоаша, що зробив він, та лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ його, Ñ– Ñк воював з Ðмацією, Юдиним царем, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 14:16 І Ñпочив Йоаш зо Ñвоїми батьками, Ñ– був похований у Самарії з Ізраїлевими царÑми, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Єровоам.(UA) 2 царів. 14:17 І жив ÐмаціÑ, Йоашів Ñин, цар Юдин, по Ñмерті Йоаша, Єгоахазового Ñина, Ізраїлевого царÑ, п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 царів. 14:18 Ррешта діл Ðмації, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 14:19 І вчинили на нього змову в ЄруÑалимі, та він утік до Лахішу. І поÑлали за ним до Лахішу, Ñ– вбили його там.(UA) 2 царів. 14:20 І повезли його на конÑÑ…, Ñ– він був похований з батьками Ñвоїми в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–.(UA) 2 царів. 14:21 І взÑв ввеÑÑŒ Юдин народ Ðзарію, а він був віку шіÑтнадцÑти літ, Ñ– наÑтановили його царем заміÑÑ‚ÑŒ батька його Ðмації.(UA) 2 царів. 14:22 Він збудував Елат, Ñ– вернув його Юді, Ñк цар Ñпочив зо Ñвоїми батьками.(UA) 2 царів. 14:23 П'ÑтнадцÑтого року Ðмації, Ñина Йоаша, Юдиного царÑ, зацарював Єровоам, Ñин Йоаша, Ізраїлевого царÑ, у Самарії, на Ñорок Ñ– один рік.(UA) 2 царів. 14:24 І робив він зло в ГоÑподніх очах, не відÑтупавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 14:25 Він вернув Ізраїлеву границю відти, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Гамату, аж до Ñтепового морÑ, за Ñловом ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, що говорив через раба Свого Йону, Ñина пророка ÐмміттаÑ, що з Òат-Гахеферу,(UA) 2 царів. 14:26 бо ГоÑподь побачив Ізраїлеву біду, дуже гірку, Ñ– не було вже невільного та вільного, Ñ– не було помічника Ізраїлеві.(UA) 2 царів. 14:27 Та не говорив ГоÑподь знищити Ізраїлеве ім'Ñ Ð·-під неба, Ñ– Ñпоміг Ñ—Ñ… рукою Єровоама, Йоашового Ñина.(UA) 2 царів. 14:28 Ррешта діл Єровоама та лицарÑькіÑÑ‚ÑŒ його, Ñк воював, Ñ– Ñк вернув Юді ДамаÑк та Хамат в Ізраїлі, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 14:29 І Ñпочив Єровоам із батьками Ñвоїми та з Ізраїлевими царÑми, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Захарій.(UA) 2 царів. 15:1 ДвадцÑтого й Ñьомого року Єровоама, Ізраїлевого царÑ, зацарював ÐзаріÑ, Ñин Ðмації, Юдиного царÑ.(UA) 2 царів. 15:2 Він був віку шіÑтнадцÑти літ, коли зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два роки. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері ЄхоліÑ, з ЄруÑалиму.(UA) 2 царів. 15:3 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робив його батько ÐмаціÑ.(UA) 2 царів. 15:4 Тільки пагірки не були знищені, народ ще приноÑив жертву та кадив на пагірках.(UA) 2 царів. 15:5 І вдарив ГоÑподь царÑ, Ñ– він був прокажений аж до Ð´Ð½Ñ Ñвоєї Ñмерти, Ñ– Ñидів ув оÑібному домі. Рнад домом був Йотам, царів Ñин, він Ñудив народ Краю.(UA) 2 царів. 15:6 Ррешта діл Ðзарії та вÑе, що він робив, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 15:7 І Ñпочив ÐÐ·Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð· Ñвоїми батьками, Ñ– його поховали з його батьками в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Йотам.(UA) 2 царів. 15:8 ТридцÑтого й воÑьмого року Ðзарії, Юдиного царÑ, зацарював над Ізраїлем у Самарії Захарій, Ñин Єровоама, на шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців.(UA) 2 царів. 15:9 І робив він зле в ГоÑподніх очах, Ñк робили батьки його, не відÑтупивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гріхів Єровоама, Ðаватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 15:10 І вчинив змову на нього Шаллум, Явешів Ñин, Ñ– бив його перед народом Ñ– вбив його, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 2 царів. 15:11 Ррешта діл ЗахаріÑ, оÑÑŒ вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 15:12 Оце ГоÑподнє Ñлово, що Він промовлÑв до Єгу, говорÑчи: Сини чотирьох поколінь будуть Ñидіти тобі на Ізраїлевому троні. І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) 2 царів. 15:13 Шаллум, Явешів Ñин, зацарював тридцÑтого й дев'Ñтого року Уззійї, Юдиного царÑ, Ñ– царював міÑÑць чаÑу в Самарії.(UA) 2 царів. 15:14 І пішов Менахем, Òадіїв Ñин, з Тірци, Ñ– прибув у Самарію, та й побив Шаллума, Явешового Ñина, в Самарії, Ñ– вбив його, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 2 царів. 15:15 Ррешта днів Шаллума та змова його, Ñку він учинив був, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 15:16 Тоді побив Менахем міÑто ТіфÑах та вÑе, що в ньому, Ñ– границі його від Тірци, бо не відчинило воно брами. І він вибив його, а вÑе вагітне повитинав.(UA) 2 царів. 15:17 ТридцÑтого й дев'Ñтого року Ðзарії, Юдиного царÑ, зацарював над Ізраїлем у Самарії Менахем, Òадіїв Ñин, на деÑÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 царів. 15:18 І робив він зле в ГоÑподніх очах, не вÑтупивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ. За його днів(UA) 2 царів. 15:19 прийшов Пул, аÑирійÑький цар, на край. І дав Менахем Пулові тиÑÑчу талантів Ñрібла, щоб його руки були з ним, щоб зміцнити царÑтво в його руці.(UA) 2 царів. 15:20 РМенахем розклав це Ñрібло на ІзраїлÑ, на вÑÑ–Ñ… воÑків, щоб дати аÑирійÑькому цареві, по п'ÑтдеÑÑÑ‚ шеклів Ñрібла від кожного чоловіка. І вернувÑÑ Ð°ÑирійÑький цар, Ñ– не ÑтоÑв там у Краю.(UA) 2 царів. 15:21 Ррешта діл Менахема та вÑе, що він робив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 15:22 І Ñпочив Менахем з батьками Ñвоїми, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ПекахіÑ.(UA) 2 царів. 15:23 П'ÑтдеÑÑтого року Ðзарії, Юдиного царÑ, зацарював над Ізраїлем у Самарії ПекахіÑ, Ñин Менахемів, на два роки.(UA) 2 царів. 15:24 І робив він зло в ГоÑподніх очах, не відÑтупавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 15:25 І вчинив на нього змову Пеках, Ñин Ремалії, Ñтаршина його, Ñ– забив його в палаті царÑького дому, з Ðрґовом та з ÐÑ€'єм, а з ним було п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка з ґілеадÑн. І він убив його, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 2 царів. 15:26 Ррешта діл Пекахії та вÑе, що він робив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 15:27 П'ÑтдеÑÑтого й другого року Ðзарії, Юдиного царÑ, зацарював у Самарії над Ізраїлем Пеках, Ñин Ремалії, на двадцÑÑ‚ÑŒ років.(UA) 2 царів. 15:28 І робив він зло в ГоÑподніх очах, ні відÑтупавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гріхів Єровоама, Ðеватового Ñина, що вводив у гріх ІзраїлÑ.(UA) 2 царів. 15:29 За днів Пекаха, Ізраїлевого царÑ, прийшов Тіґлат-Піл'еÑер, цар аÑирійÑький, взÑв Іййона, Ñ– Ðвел-Бет-Мааху, Ñ– Йоноаха, Ñ– Кедеша, Ñ– Хацора, Ñ– Òілеада, Ñ– Òаліла, увеÑÑŒ край Ðефталимів, та й вигнав Ñ—Ñ… до ÐÑирії.(UA) 2 царів. 15:30 РОÑÑ–Ñ, Ñин Елин, Ñклав змову на Пекаха, Ñина Ремалії, Ñ– вдарив його та й убив його, Ñ– зацарював заміÑÑ‚ÑŒ нього двадцÑтого року Йотама, Уззійїного Ñина.(UA) 2 царів. 15:31 Ррешта діл Пекаха та вÑе, що він зробив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Ізраїлевих царів.(UA) 2 царів. 15:32 Другого року Пекаха, Ñина Ремалії, Ізраїлевого царÑ, зацарював Йотам, Ñин Уззійї, Юдиного царÑ.(UA) 2 царів. 15:33 Він був віку двадцÑти й п'Ñти років, коли зацарював, Ñ– шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ царював в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Єруша, Садокова дочка.(UA) 2 царів. 15:34 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, уÑе, що робив був його батько УззійÑ, робив він.(UA) 2 царів. 15:35 Тільки пагірки не були знищені, народ іще приноÑив жертви та кадив на пагірках. Він збудував горішню браму ГоÑподнього дому.(UA) 2 царів. 15:36 Ррешта діл Йотама та вÑе, що він зробив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 15:37 За тих днів зачав ГоÑподь поÑилати на Юду Реціна, ÑирійÑького царÑ, та Пекаха, Ñина Ремалії.(UA) 2 царів. 15:38 І Ñпочив Йотам із Ñвоїми батьками, Ñ– був похований з батьками Ñвоїми в МіÑÑ‚Ñ– Давида, Ñвого батька, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ðхаз.(UA) 2 царів. 16:1 СімнадцÑтого року Пекаха, Ñина Ремалії, зацарював Ðхаз, Ñин Йотама, Юдиного царÑ.(UA) 2 царів. 16:2 Ðхаз був віку двадцÑти літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ років, Ñ– не робив угодного в очах ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñк батько його Давид.(UA) 2 царів. 16:3 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, Ñ– навіть Ñина Ñвого провів через огонь Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð»Ð¾Ñ…Ð°, за гидотою тих народів, що ГоÑподь вигнав Ñ—Ñ… перед Ізраїлевими Ñинами.(UA) 2 царів. 16:4 І приноÑив він жертву та кадив на пагірках, Ñ– на згір'ÑÑ…, та під уÑÑким зеленим деревом.(UA) 2 царів. 16:5 Тоді прийшов Рецін, ÑирійÑький цар, та Пеках, Ñин Ремалії, Ізраїлів цар, на війну до ЄруÑалиму. І облÑгли вони Ðхаза, та не змогли звоювати.(UA) 2 царів. 16:6 Того чаÑу Рецін, ÑирійÑький цар, вернув Едомові Елата, Ñ– вигнав юдеїв з Елоту. І едомлÑни прибули до Елату, й оÑілиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, Ñ– живуть тут аж до цього днÑ.(UA) 2 царів. 16:7 І поÑлав Ðхаз поÑлів до Тіґлат-ПелеÑера, аÑирійÑького царÑ, говорÑчи: Я твій раб та Ñин твій, вийди й ÑпаÑи мене з руки ÑирійÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° з руки Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾, що повÑтають на мене.(UA) 2 царів. 16:8 І взÑв Ðхаз Ñрібло та золото, знайдене в ГоÑподньому домі та в ÑкарбницÑÑ… дому царевого, Ñ– поÑлав дарунка до аÑирійÑького царÑ.(UA) 2 царів. 16:9 І поÑлухав його аÑирійÑький цар. І пішов аÑирійÑький цар на ДамаÑк Ñ– взÑв його, а його мешканців вигнав до Кіру, а Реціна вбив.(UA) 2 царів. 16:10 І пішов цар Ðхаз назуÑтріч Тіґлат-Піл'еÑера, аÑирійÑького царÑ, до ДамаÑку, Ñ– побачив дамаÑького жертівника. І поÑлав цар Ðхаз до ÑвÑщеника Урії подобу жертівника та взір його вÑієї його будови.(UA) 2 царів. 16:11 І збудував ÑвÑщеник Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°, Ñк уÑе, що поÑлав був цар Ðхаз із ДамаÑку, так зробив ÑвÑщеник Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð´Ð¾ приходу Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхаза з ДамаÑку.(UA) 2 царів. 16:12 І прибув цар із ДамаÑку, Ñ– побачив цар того жертівника, Ñ– приÑтупив цар до жертівника, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° ньому жертву.(UA) 2 царів. 16:13 І Ñпалив він Ñвоє Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñвою жертву хлібну, Ñ– вилив Ñвою ливну жертву, Ñ– покропив кров'ÑŽ Ñвоїх мирних жертов того жертівника.(UA) 2 царів. 16:14 РмідÑного жертівника, що перед ГоÑподнім лицем, він переÑтавив із переднього боку храму, з-поміж жертівника та з-поміж ГоÑподнього дому, Ñ– поÑтавив його на бік жертівника на північ.(UA) 2 царів. 16:15 І наказав цар Ðхаз ÑвÑщеникові Урії, говорÑчи: Ðа великому жертівнику пали ранішнє Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° вечірню хлібну жертву, Ñ– Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ðµ та хлібну його жертву, Ñ– Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñього народу Краю та хлібну їхню жертву, Ñ– їхні ливні жертви. І вÑÑŽ кров Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° вÑÑŽ кров жертви покропиш на нього. Рщодо мідÑного жертівника, то Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð°Ð¶Ñƒ.(UA) 2 царів. 16:16 І зробив ÑвÑщеник Ð£Ñ€Ñ–Ñ Ð²Ñе так, Ñк наказав був цар Ðхаз.(UA) 2 царів. 16:17 Рцар Ðхаз повідрубував рами підÑтав, Ñ– відÑунув із них умивальницю, Ñ– знÑв море з мідÑних волів, що під ним, Ñ– поÑтавив його на камінну підлогу.(UA) 2 царів. 16:18 І закритий Ñуботній перехід, що збудували при храмі, Ñ– зовнішній царÑький вхід він обернув до ГоÑподнього дому Ð·Ð°Ð´Ð»Ñ Ð°ÑирійÑького царÑ.(UA) 2 царів. 16:19 Ррешта діл Ðхаза, що він зробив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 16:20 І Ñпочив Ðхаз із батьками Ñвоїми, Ñ– був похований з батьками Ñвоїми в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ХізкійÑ.(UA) 2 царів. 17:1 ДванадцÑтого року Ðхаза, Юдиного царÑ, зацарював над Ізраїлем у Самарії ОÑÑ–Ñ, Ñин Елин, на дев'ÑÑ‚ÑŒ років.(UA) 2 царів. 17:2 І робив він зле в ГоÑподніх очах, тільки не так, Ñк Ñ‚Ñ– Ізраїлеві царі, що були перед ним.(UA) 2 царів. 17:3 Ðа нього вийшов СалманаÑар, цар аÑирійÑький, Ñ– ОÑÑ–Ñ Ñтав йому за раба, Ñ– давав йому данину.(UA) 2 царів. 17:4 Та аÑирійÑький цар знайшов в ОÑÑ–Ñ— змову, що він поÑилав поÑлів до Со, єгипетÑького царÑ, та не приноÑив аÑирійÑькому цареві данини, Ñк рік-у-рік те робив був. І замкнув його аÑирійÑький цар, Ñ– зв'Ñзав його в в'Ñзничому домі.(UA) 2 царів. 17:5 І вийшов аÑирійÑький цар на ввеÑÑŒ Край, Ñ– прийшов до Самарії, й облÑгав Ñ—Ñ— три роки.(UA) 2 царів. 17:6 Дев'Ñтого року ОÑÑ–Ñ— аÑирійÑький цар здобув Самарію, та й вигнав Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð¾ ÐÑирії, Ñ– оÑадив Ñ—Ñ… у Халаху, Ñ– в Хаворі над річкою Òозан, Ñ– в міÑтах Мідії.(UA) 2 царів. 17:7 І ÑталоÑÑ, коли Ізраїлеві Ñини грішили проти ГоÑпода, Бога Ñвого, що випровадив Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю з руки фараона, єгипетÑького царÑ, Ñ– боÑлиÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів,(UA) 2 царів. 17:8 Ñ– ходили уÑтавами тих народів, що ГоÑподь повиганÑв Ñ—Ñ… перед Ізраїлевими Ñинами, та Ізраїлевих царів, Ñкі вони вÑтановили,(UA) 2 царів. 17:9 а Ізраїлеві Ñини вимишлÑли на ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñлова, що не були Ñлушні, Ñ– будували Ñобі пагірки по вÑÑ–Ñ… Ñвоїх міÑтах, від вартової башти аж до твердинного міÑта,(UA) 2 царів. 17:10 Ñ– Ñтавили Ñобі Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð² та ÐÑтарти на кожному виÑокому взгір'Ñ— та під уÑÑким зеленим деревом,(UA) 2 царів. 17:11 Ñ– кадили там на вÑÑ–Ñ… пагірках, Ñк Ñ‚Ñ– люди, що ГоÑподь повиганÑв перед ними, Ñ– робили злі речі, щоб гнівити ГоÑпода,(UA) 2 царів. 17:12 Ñ– Ñлужили бовванам, про Ñких ГоÑподь говорив їм: Ðе будете робити цієї речі,(UA) 2 царів. 17:13 то ГоÑподь заÑвідчив в Ізраїлі та в Юді через уÑÑ–Ñ… Своїх пророків та вÑÑ–Ñ… прозорливців, говорÑчи: ВернітьÑÑ Ð· ваших злих доріг, Ñ– додержуйте Моїх заповідей, уÑтавів Моїх, згідно зо вÑім Законом, Ñкого Я наказав був вашим батькам, Ñ– Ñкого поÑлав до Ð²Ð°Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Моїх рабів пророків.(UA) 2 царів. 17:14 Та не Ñлухали вони, Ñ– робили твердою Ñвою шию, Ñк ÑˆÐ¸Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… батьків, що не вірили в ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) 2 царів. 17:15 І нехтували вони поÑтанови Його, Ñ– заповіта Його, що Ñклав з їхніми батьками, Ñ– Ñвідоцтва Його, що заÑвідчив на них, Ñ– пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про Ñких ГоÑподь наказав був їм не робити, Ñк вони.(UA) 2 царів. 17:16 І полишили вони вÑÑ– заповіді ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– зробили Ñобі литого боввана, двох телÑÑ‚, Ñ– зробили ÐÑтарту, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ð²Ñьому небеÑному війÑькові та Ñлужили Ваалові.(UA) 2 царів. 17:17 І вони переводили через огонь Ñвоїх Ñинів та дочок Ñвоїх, Ñ– чарували чарами, Ñ– ворожили, Ñ– віддавалиÑÑ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸ зло в ГоÑподніх очах, щоб гнівити Його.(UA) 2 царів. 17:18 І Ñильно розгнівавÑÑ Ð“Ð¾Ñподь на ІзраїлÑ, Ñ– відкинув Ñ—Ñ… від Свого лицÑ, не позоÑтало нікого, тільки Ñаме Юдине плем'Ñ.(UA) 2 царів. 17:19 Та й Юда не додержував заповідей ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– ходили вони Ізраїлевими поÑтановами, Ñкі вони вÑтановили.(UA) 2 царів. 17:20 І відвернувÑÑ Ð“Ð¾Ñподь від уÑього Ізраїлевого наÑіннÑ, Ñ– впокорÑв Ñ—Ñ…, Ñ– давав Ñ—Ñ… у руку грабіжників, аж поки не кинув Ñ—Ñ… від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) 2 царів. 17:21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, Ñ– вони зробили царем Єровоама, Ðеватового Ñина, а Єровоам відвернув Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, Ñ– вводив Ñ—Ñ… у великий гріх.(UA) 2 царів. 17:22 І ходили Ізраїлеві Ñини в уÑÑ–Ñ… Єровоамових гріхах, Ñкі він робив, не відÑтупалиÑÑ Ð· того,(UA) 2 царів. 17:23 аж поки ГоÑподь не відкинув Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñк говорив був через уÑÑ–Ñ… Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñвоєї землі до ÐÑирії, Ñ– він там аж до цього днÑ.(UA) 2 царів. 17:24 І Ñпровадив аÑирійÑький цар людей з Вавилону, Ñ– з Кути, Ñ– з Ðвви, Ñ– з Гамоту, Ñ– з Сефарваїму, й оÑелив по міÑтах Самарії заміÑÑ‚ÑŒ Ізраїлевих Ñинів. І поÑіли вони Самарію, й оÑілиÑÑ Ð¿Ð¾ міÑтах Ñ—Ñ—.(UA) 2 царів. 17:25 І ÑталоÑÑ, на початку Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… там не боÑлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ ГоÑпода, Ñ– ГоÑподь поÑлав на них левів, Ñ– вони нищили Ñ—Ñ….(UA) 2 царів. 17:26 І Ñказали вони до аÑирійÑького царÑ, говорÑчи: Ті люди, Ñких ти вигнав та оÑелив по міÑтах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, Ñ– Він поÑлав на них оцих левів, Ñ– оÑÑŒ вони нищать Ñ—Ñ…, бо вони не знають права Бога цього Краю.(UA) 2 царів. 17:27 І наказав аÑирійÑький цар, говорÑчи: Відведіть туди одного зо ÑвÑщеників, Ñких вигнали звідти, Ñ– підуть, Ñ– оÑÑдуть там, Ñ– він навчатиме Ñ—Ñ… права Бога цього краю.(UA) 2 царів. 17:28 І прибув один із ÑвÑщеників, Ñких вигнали з Самарії, й оÑівÑÑ Ð² Бет-Елі, Ñ– він навчав Ñ—Ñ…, Ñк мають боÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 2 царів. 17:29 Та крім того кожен народ робив Ñвого бога, Ñ– Ñтавили Ñ—Ñ… у пагірковому міÑці, що робили попередні ÑамарÑни, кожен народ по Ñвоїх міÑтах, де вони Ñиділи.(UA) 2 царів. 17:30 РвавилонÑни зробили Сукот-Бенота, а кутÑни зробили Ðереґала, а гаматÑни зробили Ðшіму,(UA) 2 царів. 17:31 а авв'Ñни зробили Ðівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили Ñинів Ñвоїх ув огні Ðдраммелехові й Ðнаммелехові, ÑефарваїмÑьким богам.(UA) 2 царів. 17:32 І при тому вони боÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– наÑтановили Ñобі з-Ñеред Ñебе ÑвÑщеників пагірків, Ñ– вони приноÑили їм жертви в пагірковому міÑці.(UA) 2 царів. 17:33 Вони боÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– богам Ñвоїм Ñлужили за правом тих народів, звідки повиганÑли Ñ—Ñ….(UA) 2 царів. 17:34 Ðж до цього Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ роблÑÑ‚ÑŒ за колишнім правом, вони не боÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– не роблÑÑ‚ÑŒ за уÑтавами Ñвоїми та за правом Ñвоїм, ані за Законом, ані за заповіддю, Ñк наказав був ГоÑподь Ñинам Якова, Ñкому дав ім'Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ.(UA) 2 царів. 17:35 І Ñклав ГоÑподь із ними заповіта, Ñ– наказав їм, говорÑчи: Ðе будете боÑтиÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів, Ñ– не будете вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– не будете Ñлужити їм, Ñ– не будете приноÑити жертов їм,(UA) 2 царів. 17:36 а тільки ГоÑпода, що вивів Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· єгипетÑького краю великою Ñилою та витÑгненим раменом, Його будете боÑтиÑÑ, Ñ– Йому будете вклонÑтиÑÑ, Ñ– Йому будете приноÑити жертви.(UA) 2 царів. 17:37 І уÑтави, Ñ– права, Ñ– Закона, Ñ– заповідь, Ñкі напиÑав вам, будете додержувати, щоб виконувати по вÑÑ– дні, а богів інших не будете боÑтиÑÑ.(UA) 2 царів. 17:38 Рзаповіта, що Я Ñклав із вами, не забудете, Ñ– не будете боÑтиÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів,(UA) 2 царів. 17:39 а тільки ГоÑпода, Бога вашого, будете боÑтиÑÑ, Ñ– Він вирÑтує Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· руки вÑÑ–Ñ… ваших ворогів.(UA) 2 царів. 17:40 Та не поÑлухали вони, бо вÑе робили за Ñвоїм попереднім звичаєм.(UA) 2 царів. 17:41 І Ñ‚Ñ– народи вÑе боÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, але Ñлужили бовванам Ñвоїм. Так Ñамо Ñини їхні та Ñини їхніх Ñинів, Ñк робили батьки їхні, так роблÑÑ‚ÑŒ вони аж до цього днÑ.(UA) 2 царів. 18:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ року ОÑÑ–Ñ—, Ñина Елиного, Ізраїлевого царÑ, зацарював ЄзекіÑ, Ñин Ðхазів, цар Юдин.(UA) 2 царів. 18:2 Він був віку двадцÑти й п'Ñти літ, коли зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ літ. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Ðві, дочка ЗахаріÑ.(UA) 2 царів. 18:3 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робив був його батько Давид.(UA) 2 царів. 18:4 Він понищив пагірки, Ñ– поламав Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð², Ñ– ÑÑ‚Ñв ÐÑтарту, Ñ– розбив мідÑного зміÑ, Ñкого зробив був МойÑей, бо аж до цих днів Ізраїлеві Ñини вÑе кадили йому й кликали його: Ðехуштан.(UA) 2 царів. 18:5 Він надіÑвÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, Ñ– такого, Ñк він, не було між уÑіма царÑми Юдиними, ані між тими, що були перед ним.(UA) 2 царів. 18:6 І міцно тримавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ ГоÑпода, не відÑтупавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ðього, Ñ– додержував заповіді Його, що наказав був ГоÑподь МойÑеєві.(UA) 2 царів. 18:7 І був ГоÑподь із ним, у вÑьому, куди він ходив, він мав поводженнÑ. І збунтувавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ на аÑирійÑького царÑ, Ñ– не Ñлужив йому.(UA) 2 царів. 18:8 Він побив филиÑтимлÑн аж до Ðззи та границі Ñ—Ñ— від вартової башти аж до твердинного міÑта.(UA) 2 царів. 18:9 І ÑталоÑÑ Ñ‡ÐµÑ‚Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ—, це Ñьомий рік ОÑÑ–Ñ—, Елиного Ñина, Ізраїлевого царÑ, пішов СалманаÑар, цар аÑирійÑький, на Самарію, та й обліг Ñ—Ñ—.(UA) 2 царів. 18:10 І здобув він Ñ—Ñ— по трьох роках: шоÑтого року Єзекії, це дев'Ñтий рік ОÑÑ–Ñ—, Ізраїлевого царÑ, була здобута СамаріÑ.(UA) 2 царів. 18:11 І вигнав аÑирійÑький цар Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð¾ ÐÑирії, Ñ– попровадив Ñ—Ñ… у Халах, Ñ– в Хавор, над річку Òазан, та до мідійÑьких міÑÑ‚.(UA) 2 царів. 18:12 Це за те, що не ÑлухалиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ голоÑу ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– переÑтупали заповіта Його; уÑього, що наказав був МойÑей, раб ГоÑподній, вони ані не Ñлухали, ані не робили.(UA) 2 царів. 18:13 РчотирнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— прийшов Санхерів, цар аÑирійÑький, на вÑÑ– укріплені Юдині міÑта, та й захопив Ñ—Ñ….(UA) 2 царів. 18:14 І поÑлав ЄзекіÑ, цар Юдин, до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького, до Лахішу, говорÑчи: Згрішив Ñ! Відійди від мене, а що накладеш на мене, понеÑу. І наклав аÑирійÑький цар на Єзекію, Юдиного царÑ, три Ñотні талантів Ñрібла та тридцÑÑ‚ÑŒ талантів золота.(UA) 2 царів. 18:15 І віддав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð²Ñе Ñрібло, знайдене в ГоÑподньому домі та в царевих ÑкарбницÑÑ….(UA) 2 царів. 18:16 Того чаÑу Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ€ÑƒÐ±Ð°Ð² золото з дверей ГоÑподнього дому та зо Ñтовпів, що покрив був ЄзекіÑ, Юдин цар, золотом, Ñ– дав його аÑирійÑькому цареві.(UA) 2 царів. 18:17 РаÑирійÑький цар поÑлав із Лахішу до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— головного командувача, Ñ– великого євнуха та великого чашника з великим війÑьком до ЄруÑалиму. І пішли вони, Ñ– прийшли та й Ñтали над водотÑгом горішнього Ñтаву, що на битій дорозі до Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð’Ð°Ð»ÑŽÑˆÐ½Ð¸ÐºÑ–Ð².(UA) 2 царів. 18:18 І кликнули вони до царÑ, Ñ– до них вийшов ЕліÑким, Ñин Хілкійї, начальник палати, Ñ– пиÑар Шевна, та Йоах, Ñин ÐÑафів, канцлер.(UA) 2 царів. 18:19 І Ñказав до них великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак Ñказав великий цар, цар аÑирійÑький: Що це за надіÑ, на Ñку ти надієшÑÑ?(UA) 2 царів. 18:20 Чи думаєш ти, що Ñлово уÑÑ‚, то вже рада та Ñила до війни? Ðа кого тепер надієшÑÑ, що збунтувавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ мене?(UA) 2 царів. 18:21 Тепер оце ти надієшÑÑ Ñобі опертиÑÑ Ð½Ð° оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опираєтьÑÑ Ð½Ð° неї, то вона входить у долоню йому й продірÑвлює Ñ—Ñ—. Отакий фараон, цар єгипетÑький, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто надієтьÑÑ Ð½Ð° нього.(UA) 2 царів. 18:22 Рколи ви Ñкажете мені: Ми надіємоÑÑŒ на ГоÑпода, Бога нашого, то чи ж Він не Той, що Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ñ‰Ð¸Ð² пагірки Його та жертівники Його, Ñ– Ñказав Юді та ЄруÑалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонÑтиÑÑ Ð² ЄруÑалимі?(UA) 2 царів. 18:23 Ртепер піди в заклад із моїм паном, аÑирійÑьким царем, Ñ– Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі дві тиÑÑчі коней, Ñкщо ти зможеш Ñобі дати на них верхівців.(UA) 2 царів. 18:24 І Ñк же ти проженеш хоч одного наміÑника з найменших Ñлуг мого пана? Рти Ñобі надієшÑÑ Ð½Ð° Єгипет ради колеÑниць та верхівців!(UA) 2 царів. 18:25 Тепер же, чи без ГоÑпода прийшов Ñ Ð½Ð° це міÑце, щоб знищити його? ГоÑподь Ñказав був мені: Піди на той край та знищ його!(UA) 2 царів. 18:26 І Ñказав ЕліÑким, Ñин Хілкійї, Ñ– Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до Ñвоїх рабів по-арамейÑькому, бо ми розуміємо, Ñ– не говори з нами по-юдейÑькому в Ñлух тих людей, що на мурі.(UA) 2 царів. 18:27 І Ñказав до них великий чашник: Чи пан мій поÑлав мене говорити ці Ñлова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що ÑидÑÑ‚ÑŒ на мурі, щоб із вами Ñ—Ñти Ñвій кал та пити Ñвою Ñечу?(UA) 2 царів. 18:28 І Ñтав великий чашник, Ñ– кликнув гучним голоÑом по-юдейÑькому, Ñ– говорив Ñ– Ñказав: ПоÑлухайте Ñлово великого царÑ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького:(UA) 2 царів. 18:29 Так Ñказав цар: Ðехай не дурить Ð²Ð°Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ, бо він не зможе врÑтувати Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки його!(UA) 2 царів. 18:30 І нехай не запевнÑÑ” Ð²Ð°Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð“Ð¾Ñподом, говорÑчи: Ð Ñтуючи, врÑтує Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Ñ– не буде дано цього міÑта в руку Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) 2 царів. 18:31 Ðе Ñлухайте Єзекії, бо так Ñказав цар аÑирійÑький: ПримирітьÑÑ Ð·Ð¾ мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен Ñвій виноград та кожен фіґу Ñвою, Ñ– пийте кожен воду зо Ñвоєї копанки,(UA) 2 царів. 18:32 аж поки Ñ Ð½Ðµ прийду й не візьму Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ краю такого ж, Ñк ваш Край, до краю Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð° виноградного Ñоку, до краю хліба та виноградників, до краю оливки, оливного Ñоку та меду, щоб ви жили й не вмирали! І не Ñлухайте Єзекії, коли він намовлÑÑ” ваÑ, говорÑчи: ГоÑподь порÑтує наÑ!(UA) 2 царів. 18:33 Чи Ñправді врÑтували боги тих народів, кожен Ñвій край від руки аÑирійÑького царÑ?(UA) 2 царів. 18:34 Де боги Гамату та Ðрпаду? Де боги Сефарваїму, Гени та Івви? Чи врÑтували вони Самарію від моєї руки?(UA) 2 царів. 18:35 Котрий з-поміж уÑÑ–Ñ… богів цих країв урÑтував Ñвій край від моєї руки, то невже ж ГоÑподь урÑтує ЄруÑалим від моєї руки?(UA) 2 царів. 18:36 І мовчав той народ, Ñ– не відповів йому ані Ñлова, бо це був наказ царÑ, що Ñказав: Ðе відповідайте йому!(UA) 2 царів. 18:37 І прийшов ЕліÑким, Ñин Хілкійї, начальник палати, Ñ– пиÑар Шевна, Ñ– Йоах, ÐÑафів Ñин, канцлер, із роздертими шатами, до Єзекії, Ñ– донеÑли йому Ñлова великого чашника.(UA) 2 царів. 19:1 І ÑталоÑÑ, Ñк почув це цар ЄзекіÑ, то роздер Ñвої шати та накривÑÑ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð¾ÑŽ, Ñ– ввійшов до ГоÑподнього дому.(UA) 2 царів. 19:2 І поÑлав він ЕліÑкима, начальника палати, Ñ– пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð½Ñƒ, та Ñтарших із ÑвÑщеників, покритих веретами, до пророка ІÑаї, ÐмоÑового Ñина.(UA) 2 царів. 19:3 І Ñказали вони до нього: Так Ñказав ЄзекіÑ: Цей день це день Ð³Ð¾Ñ€Ñ Ð¹ ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає Ñили породити!(UA) 2 царів. 19:4 Може почує ГоÑподь, Бог твій, вÑÑ– Ñлова великого чашника, що його поÑлав аÑирійÑький цар, пан його, на образу Живого Бога, Ñ– ГоÑподь, Бог твій, покарає за Ñлова, Ñкі чув, а ти принеÑеш молитву за рештку, що ще знаходитьÑÑ.(UA) 2 царів. 19:5 І прийшли раби Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— до ІÑаї.(UA) 2 царів. 19:6 І Ñказав їм ІÑаÑ: Так Ñкажете вашому панові: Так Ñказав ГоÑподь: Ðе бійÑÑ Ñ‚Ð¸Ñ… Ñлів, що почув ти, Ñкими ображали Мене Ñлуги аÑирійÑького царÑ!(UA) 2 царів. 19:7 ОÑÑŒ Я дам в нього духа, Ñ– він почує звіÑтку, Ñ– вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого краю. І Я вражу його мечем у його краї.(UA) 2 царів. 19:8 І вернувÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ чашник, Ñ– знайшов аÑирійÑького царÑ, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.(UA) 2 царів. 19:9 Рколи він почув про Тіргаку, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐµÑ‚Ñ–Ð¾Ð¿Ñького, таке: ОÑÑŒ він вийшов воювати з тобою! то вернувÑÑ, Ñ– поÑлав поÑлів до Єзекії, говорÑчи:(UA) 2 царів. 19:10 Так Ñкажете до Єзекії, Юдиного царÑ, говорÑчи: Ðехай не зводить тебе Бог твій, що ти надієшÑÑ Ð½Ð° Ðього, кажучи: Ðе буде даний ЄруÑалим у руку аÑирійÑького царÑ.(UA) 2 царів. 19:11 ОÑÑŒ ти чув, що зробили аÑирійÑькі царі вÑім краÑм, щоб учинити Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, а ти будеш урÑтований?(UA) 2 царів. 19:12 Чи врÑтували Ñ—Ñ… боги тих народів, Ñких понищили батьки мої: Гозана, Ñ– Харана, Ñ– Рецефа, Ñ– Ñинів Едена, що в ТелаÑÑарі?(UA) 2 царів. 19:13 Де він, цар Гамату, Ñ– цар Ðрпаду, Ñ– цар міÑта Сефарваїму, Гени та Івви?(UA) 2 царів. 19:14 І взÑв Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ñ– лиÑти з руки поÑлів, Ñ– прочитав Ñ—Ñ…, Ñ– ввійшов у ГоÑподній дім. І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð³Ð¾Ñ€Ð½ÑƒÐ² одного лиÑта перед ГоÑподнім лицем.(UA) 2 царів. 19:15 І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ð²ÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем Ñ– Ñказав: ГоÑподи, Боже Ізраїлів, що Ñидиш на херувимах! Ти Той єдиний Бог Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… царÑтв землі, Ти Ñтворив небеÑа та землю!(UA) 2 царів. 19:16 Ðахили, ГоÑподи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, ГоÑподи, очі Свої та й побач, Ñ– почуй Ñлова Санхеріва, що приÑлав ображати Живого Бога!(UA) 2 царів. 19:17 Справді, ГоÑподи, аÑирійÑькі царі попуÑтошили Ñ‚Ñ– народи та їхній край.(UA) 2 царів. 19:18 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людÑьких рук, дерево та камінь, Ñ– понищили Ñ—Ñ….(UA) 2 царів. 19:19 Ртепер, ГоÑподи, Боже наш, ÑпаÑи Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки його, Ñ– нехай знають уÑÑ– царÑтва землі, що Ти ГоÑподь, Бог єдиний!(UA) 2 царів. 19:20 І поÑлав ІÑаÑ, ÐмоÑів Ñин, до Єзекії, говорÑчи: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти моливÑÑ Ð´Ð¾ Мене, про Санхеріва, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) 2 царів. 19:21 ОÑÑŒ те Ñлово, Ñке ГоÑподь говорив про нього: Гордує тобою, ÑмієтьÑÑ Ñ–Ð· тебе дівицÑ, ÑіонÑька дочка, вÑлід тобі головою хитає дочка ЄруÑалиму!(UA) 2 царів. 19:22 Кого лаÑв ти та ображав, Ñ– на кого повищив ти Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° вгору Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвої очі? Ðа СвÑтого Ізраїлевого!(UA) 2 царів. 19:23 Через поÑлів Ñвоїх ГоÑпода ти ображав та казав: Із безліччю Ñвоїх колеÑниць Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² на гори виÑокі, на боки Ливану, Ñ– позрубую кедри виÑокі його, добірні його кипариÑи, Ñ– вийду аж на вершок його на нічліг, у гущину його Ñаду.(UA) 2 царів. 19:24 Я копаю та п'ÑŽ чужу воду, Ñ– Ñтопою Ñвоєї ноги повиÑушую Ñ Ð²ÑÑ– єгипетÑькі ріки!(UA) 2 царів. 19:25 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів Ñтародавніх Я це був Ñтворив? Тепер же Ñпровадив Я це, що ти нищиш міÑта поукріплювані, на купу румовищ обертаєш Ñ—Ñ…...(UA) 2 царів. 19:26 Рмешканці їхні безÑилі, наÑтрашені та побентежені. Вони Ñтали, Ñк Ð·Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð¾Ñ‚Ðµ польове, мов трава зеленіюча, Ñк трава на дахах, Ñк попалене збіжжÑ, Ñке не доÑпіло...(UA) 2 царів. 19:27 І ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– твій вихід та вхід твій Я знаю, Ñ– твоє проти Мене обуреннÑ.(UA) 2 царів. 19:28 За твоє проти Мене обуреннÑ, що Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ð¹ÑˆÐ»Ð° до ушей Моїх, то на ніздрі твої Я Ñережку привішу, а вудило Моє в твої уÑта, Ñ– тебе поверну Я тією дорогою, Ñкою прийшов ти!(UA) 2 царів. 19:29 Роце тобі знак: їжте цього року Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ ÑамоÑійне, а другого року ÑамороÑле, а третього року Ñійте та жніть, Ñ– Ñадіть виноградники, та й їжте Ñ—Ñ… плід.(UA) 2 царів. 19:30 РврÑтоване Юдиного дому, що лишилоÑÑ, пуÑтить ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð»Ñƒ, Ñ– Ñвого плода даÑÑ‚ÑŒ угору.(UA) 2 царів. 19:31 Бо з ЄруÑалиму вийде позоÑтале, а рештки від гори Сіону. РевніÑÑ‚ÑŒ ГоÑпода Саваота зробить це!(UA) 2 царів. 19:32 Тому так Ñказав ГоÑподь про аÑирійÑького царÑ: Він не ввійде до міÑта оцього, Ñ– туди він не кине Ñтріли, Ñ– щитом Ñ—Ñ— не попередить, Ñ– вала на нього не виÑипле!(UA) 2 царів. 19:33 Якою дорогою прийде, то нею повернетьÑÑ, у міÑто ж оце він не ввійде, говорить ГоÑподь!(UA) 2 царів. 19:34 І це міÑто Я обороню на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ради Себе та ради Давида, Мойого раба!(UA) 2 царів. 19:35 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— ночі, Ñ– вийшов Ðнгол ГоÑподній, Ñ– забив в аÑирійÑькому таборі Ñто й віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. І повÑтавали вони рано вранці, аж оÑÑŒ уÑÑ– мертві трупи!...(UA) 2 царів. 19:36 РСанхерів, аÑирійÑький цар, рушив та й пішов, Ñ– вернувÑÑ Ð¹ оÑівÑÑ Ð² Ðіневії.(UA) 2 царів. 19:37 І ÑталоÑÑ, коли він моливÑÑ Ð² домі ÐÑ–Ñроха, Ñвого бога, то Ðдраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а Ñамі втекли до краю Ðрарат. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЕÑар-Хаддон.(UA) 2 царів. 20:1 Тими днÑми Ñмертельно захворів був ЄзекіÑ. І прийшов до нього ІÑаÑ, ÐмоÑів Ñин, пророк, Ñ– Ñказав до нього: Так Ñказав ГоÑподь: ЗарÑди Ñвоїм домом, бо ти вмреш, а не видужаєш.(UA) 2 царів. 20:2 Ртой відвернув Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до Ñтіни, Ñ– помоливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, говорÑчи:(UA) 2 царів. 20:3 О, ГоÑподи, згадай же, що Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² перед лицем Твоїм правдою та цілим Ñерцем, Ñ– робив Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ðµ в очах Твоїх. І заплакав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¼ плачем...(UA) 2 царів. 20:4 І ÑталоÑÑ, ІÑÐ°Ñ Ð½Ðµ вийшов ще з Ñередини міÑта, а до нього було ГоÑподнє Ñлово, говорÑчи:(UA) 2 царів. 20:5 ВерниÑÑ, Ñ– Ñкажеш до Єзекії, Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ народу: Так Ñказав ГоÑподь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я Ñльозу твою! ОÑÑŒ Я вилікую тебе, третього Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ–Ð¹Ð´ÐµÑˆ ти до ГоÑподнього дому!(UA) 2 царів. 20:6 І до днів твоїх Я додам п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ, Ñ– з руки аÑирійÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ñ€Ñтую тебе та це міÑто, й обороню це міÑто ради Себе та ради раба Свого Давида.(UA) 2 царів. 20:7 РІÑÐ°Ñ Ñказав: Візьміть грудку Ñ„Ñ–Ò‘. І взÑли й поклали на того гноÑка, Ñ– він видужав...(UA) 2 царів. 20:8 І Ñказав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð´Ð¾ ІÑаї: Який знак, що ГоÑподь мене вилікує, Ñ– що Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ–Ð¹Ð´Ñƒ до ГоÑподнього дому?(UA) 2 царів. 20:9 І Ñказав ІÑаÑ: ОÑÑŒ тобі знак той від ГоÑпода, що ГоÑподь зробить ту річ, про Ñку говорив: Чого хочеш, щоб пішла тінь уперед на деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів, чи щоб вернулаÑÑ Ð½Ð° деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів?(UA) 2 царів. 20:10 І Ñказав ЄзекіÑ: Легко тіні похилитиÑÑ Ð²Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ на деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів; ні, а нехай тінь вернетьÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´ на деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів!(UA) 2 царів. 20:11 І кликнув пророк ІÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ– Він завернув тінь на ÑтупенÑÑ…, де вона ÑпуÑкалаÑÑ Ð½Ð° Ñтупені Ðхазові, на деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів...(UA) 2 царів. 20:12 Того чаÑу поÑлав Беродах-Бал'адан, Ñин Бал'аданів, вавилонÑький цар, лиÑта та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð².(UA) 2 царів. 20:13 І виÑлухав Ñ—Ñ… ЄзекіÑ, Ñ– показав їм уÑÑŽ Ñкарбницю Ñвою, Ñ– Ñрібло, Ñ– золото, Ñ– пахощі, Ñ– добру оливу, Ñ– вÑÑŽ зброївню Ñвою, Ñ– вÑе, що знаходилоÑÑ Ð² його ÑкарбницÑÑ…. Ðе було речі, Ñкої не показав би їм Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð² домі Ñвоїм та в уÑім володінні Ñвоїм.(UA) 2 царів. 20:14 І прийшов пророк ІÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— та й Ñказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? Ð Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñказав: Вони прийшли з далекого краю, з Вавилону.(UA) 2 царів. 20:15 І той Ñказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñказав: УÑе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, Ñкої не показав би Ñ Ñ—Ð¼ у ÑкарбницÑÑ… Ñвоїх.(UA) 2 царів. 20:16 І Ñказав ІÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Єзекії: ПоÑлухай ГоÑподнього Ñлова:(UA) 2 царів. 20:17 ОÑÑŒ приходÑÑ‚ÑŒ дні, Ñ– вÑе, що в домі твоєму, Ñ– що були зібрали батьки твої аж до цього днÑ, буде винеÑене до Вавилону. Ðічого не позоÑтанетьÑÑ, говорить ГоÑподь!(UA) 2 царів. 20:18 Рз Ñинів твоїх, що вийдуть із тебе, Ñких ти породиш, декого заберуть, Ñ– вони будуть євнухами в палатах вавилонÑького царÑ!(UA) 2 царів. 20:19 І Ñказав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð´Ð¾ ІÑаї: Добре ГоÑподнє Ñлово, Ñке ти Ñказав! І подумав Ñобі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!(UA) 2 царів. 20:20 Ррешта діл Єзекії та вÑÑ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€ÑькіÑÑ‚ÑŒ його, Ñ– Ñк він зробив Ñтава та водотÑга, Ñ– впровадив воду до міÑта, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 20:21 І Ñпочив Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð·Ð¾ Ñвоїми батьками, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його МанаÑÑ–Ñ.(UA) 2 царів. 21:1 МанаÑÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку дванадцÑти літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Хевці-Ваг.(UA) 2 царів. 21:2 І робив він зло в ГоÑподніх очах, за гидотою тих народів, Ñких ГоÑподь повиганÑв з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) 2 царів. 21:3 І він знову побудував пагірки, що Ñ—Ñ… винищив був його батько ЄзекіÑ, Ñ– понаÑтавлÑв жертівників Ваалові, Ñ– зробив ÐÑтарту, Ñк зробив був Ðхав, Ізраїлів цар, Ñ– вклонÑвÑÑ Ð²Ñім небеÑним Ñвітилам та Ñлужив їм.(UA) 2 царів. 21:4 І побудував він жертівники в ГоÑподньому домі, про Ñкого Ñказав був ГоÑподь: Ð’ ЄруÑалимі покладу Я Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”!(UA) 2 царів. 21:5 І побудував він жертівники Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… небеÑних Ñвітил на обох подвір'ÑÑ… ГоÑподнього дому.(UA) 2 царів. 21:6 І він перепровадив Ñвого Ñина через огонь, Ñ– гадав, Ñ– ворожив, Ñ– наÑтановив викликувачів духів померлих та духів віщих, Ñ– багато робив зла в очах ГоÑпода, щоб гнівити Його.(UA) 2 царів. 21:7 І поÑтавив він боввана ÐÑтарти, Ñкого зробив, у домі, про Ñкого ГоÑподь Ñказав був до Давида та до Ñина його Соломона: У цьому домі та в ЄруÑалимі, що його Я вибрав зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” навіки!(UA) 2 царів. 21:8 І більше не мандруватиме Ізраїлева нога з тієї землі, Ñку Я дав їхнім батькам, Ñкщо тільки вони будуть пильнувати робити вÑе так, Ñк наказав Я їм, та ввеÑÑŒ Закон, що наказав їм Мій раб МойÑей.(UA) 2 царів. 21:9 Та не поÑлухалиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸. І МанаÑÑ–Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð² Ñ—Ñ… до того, щоб робити гірше від тих народів, Ñких ГоÑподь вигубив з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) 2 царів. 21:10 І говорив ГоÑподь через Своїх рабів пророків, кажучи:(UA) 2 царів. 21:11 За те, що МанаÑÑ–Ñ, цар Юдин, зробив ці гидоти, учинив гірше від уÑього, що робили були амореÑни, що були перед ним, Ñ– ввів у гріх також Юду божками Ñвоїми,(UA) 2 царів. 21:12 тому так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я наводжу таке зло на ЄруÑалим та на Юду, що в кожного, хто почує про це, задзвенить в обох вухах!...(UA) 2 царів. 21:13 І протÑгну Я на ЄруÑалим мірку Самарії, та вагу Ðхавого дому, Ñ– витру ЄруÑалим, Ñк витирають миÑку: витер Ñ– перевернув Ñ—Ñ— догори дном!(UA) 2 царів. 21:14 І Я покину оÑтанок наділу Мого, Ñ– дам Ñ—Ñ… у руку їхнім ворогам, Ñ– вони будуть на грабіж та на здобич Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… їхніх ворогів,(UA) 2 царів. 21:15 тому, що вони робили зло в Моїх очах, Ñ– вÑе гнівили Мене від днÑ, коли вийшли їхні батьки з Єгипту, й аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾...(UA) 2 царів. 21:16 Ртакож МанаÑÑ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð»Ð¸Ð² дуже багато невинної крови, аж наповнив нею ЄруÑалим від входу до входу, окрім Ñвого гріха, що ввів у гріх Юду, щоб чинити зле в ГоÑподніх очах.(UA) 2 царів. 21:17 Ррешта діл МанаÑÑ–Ñ—, та вÑе, що він зробив, Ñ– гріх його, Ñким він грішив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 21:18 І Ñпочив МанаÑÑ–Ñ Ð· батьками Ñвоїми, Ñ– був похований в Ñадку Ñвого дому, в Уззиному Ñадку, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ðмон.(UA) 2 царів. 21:19 Ðмон був віку двадцÑти й двох років, коли він зацарював, Ñ– царював він в ЄруÑалимі два роки. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Мешуллемет, дочка Харуца з Йотви.(UA) 2 царів. 21:20 І робив він зло в ГоÑподніх очах, Ñк робив його батько МанаÑÑ–Ñ.(UA) 2 царів. 21:21 І ходив він уÑією тією дорогою, Ñкою ходив його батько, Ñ– Ñлужив тим бовванам, Ñким Ñлужив батько його, Ñ– вклонÑвÑÑ Ñ—Ð¼.(UA) 2 царів. 21:22 І покинув він ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх, Ñ– не ходив ГоÑподньою дорогою.(UA) 2 царів. 21:23 І вчинили змову Ñлуги Ðмона на нього, Ñ– вбили Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² його домі.(UA) 2 царів. 21:24 Та народ Краю перебив уÑÑ–Ñ… змовників на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðмона. І народ наÑтановив царем Краю заміÑÑ‚ÑŒ нього Ñина його ЙоÑÑ–ÑŽ.(UA) 2 царів. 21:25 Ррешта діл Ðмона, уÑе, що робив він, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 21:26 І поховали його в його гробі в Уззиному Ñадку, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЙоÑÑ–Ñ.(UA) 2 царів. 22:1 ЙоÑÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку воÑьми літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один рік. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Єдида, дочка Ðдаї з Боцкату.(UA) 2 царів. 22:2 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, Ñ– ходив уÑією дорогою Ñвого батька Давида, Ñ– не вÑтупавÑÑ Ð°Ð½Ñ– праворуч, ані ліворуч.(UA) 2 царів. 22:3 І ÑталоÑÑ Ð²Ñ–ÑімнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾ÑÑ–Ñ—, поÑлав цар Шафана, Ñина Ðцалії, Мешулламового Ñина, пиÑарÑ, до ГоÑподнього дому, говорÑчи:(UA) 2 царів. 22:4 Піди до Хілкійї, первоÑвÑщеника, Ñ– нехай перелічить те Ñрібло, що знеÑене до ГоÑподнього дому, що зібрали від народу Ñторожі порога.(UA) 2 царів. 22:5 І нехай дадуть його на руку виконавцÑм роботи, поÑтавленим у ГоÑподньому домі, а Ñ‚Ñ– нехай дадуть його тим, хто працює в ГоÑподньому домі, щоб направлÑти ÑƒÑˆÐºÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ,(UA) 2 царів. 22:6 теÑлÑрам, Ñ– будівничим, Ñ– мулÑрам, щоб купувати дерево та теÑане ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° направу храму.(UA) 2 царів. 22:7 Тільки нехай не облічуютьÑÑ Ð· ними про те Ñрібло, що дане на їхню руку, бо чеÑно вони роблÑÑ‚ÑŒ.(UA) 2 царів. 22:8 І Ñказав ХілкійÑ, первоÑвÑщеник, до пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð¨Ð°Ñ„Ð°Ð½Ð°: Я знайшов у ГоÑподньому домі Книгу Закону! І дав Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ñ‚Ñƒ Книгу Шафанові, Ñ– той перечитав Ñ—Ñ—.(UA) 2 царів. 22:9 І ввійшов пиÑар Шафан до царÑ, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ– віÑтку, Ñ– Ñказав: Раби твої виÑипали те Ñрібло, що знайдене в домі, Ñ– дали його на руку виконавцÑм роботи, поÑтавленим у ГоÑподньому домі.(UA) 2 царів. 22:10 І Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð¸Ñар Шафан цареві, говорÑчи: СвÑщеник Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ð´Ð°Ð² мені книгу. І Шафан перечитав Ñ—Ñ— перед царем.(UA) 2 царів. 22:11 І ÑталоÑÑ, Ñк цар почув Ñлова Книги Закону, то роздер Ñвої шати...(UA) 2 царів. 22:12 І наказав цар ÑвÑщеникові Хілкійї, Ñ– Ðхікамові, Шафановому Ñинові, Ñ– Ðхборові, Міхаїному Ñинові, Ñ– пиÑареві Шафанові, Ñ– ÐÑаї, царевому Ñлузі, говорÑчи:(UA) 2 царів. 22:13 Ідіть, звернітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода про мене й про народ, та про вÑього Юду, про Ñлова цієї знайденої книги. Великий бо гнів ГоÑподній, що запаливÑÑ Ð½Ð° Ð½Ð°Ñ Ð·Ð° те, що батьки наші не ÑлухалиÑÑ Ñлів цієї книги, щоб робити вÑе, що напиÑано про наÑ.(UA) 2 царів. 22:14 І пішов ÑвÑщеник ХілкійÑ, Ñ– Ðхікам, Ñ– Ðхбор, Ñ– Шафан, Ñ– ÐÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ пророчиці Хулди, жінки Шаллума, Ñина Тікви, Ñина ХархаÑового, Ñторожа шат, вона Ñиділа в ЄруÑалимі, на Ðовому МіÑÑ‚Ñ–, Ñ– говорили до неї.(UA) 2 царів. 22:15 Рвона Ñказала до них: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що поÑлав Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ мене:(UA) 2 царів. 22:16 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я наведу лихо на оце міÑце та на мешканців його, уÑÑ– Ñлова тієї книги, що читав Юдин цар,(UA) 2 царів. 22:17 за те, що вони покинули Мене, Ñ– кадили іншим богам, щоб гнівити Мене вÑім ділом Ñвоїх рук. І розпаливÑÑ ÐœÑ–Ð¹ гнів на це міÑце, Ñ– він не погаÑне!(UA) 2 царів. 22:18 РЮдиному цареві, що поÑлав Ð²Ð°Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÑ‚Ð¸ÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñкажете йому так: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів, Ñ‚Ñ– Ñлова, Ñкі ти чув:(UA) 2 царів. 22:19 За те, що зм'Ñкло твоє Ñерце, Ñ– ти впокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, коли почув, що Я говорив про це міÑце та про мешканців його, що вони Ñтануть ÑпуÑтошеннÑм та проклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñ– що ти роздер шати Ñвої та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить ГоÑподь.(UA) 2 царів. 22:20 Тому то Я прилучу тебе до батьків твоїх, Ñ– ти будеш прилучений до гробів Ñвоїх у мирі, Ñ– очі твої не побачать уÑього того лиха, що Я наводжу на оце міÑце. І вони принеÑли цю віÑтку цареві.(UA) 2 царів. 23:1 Рцар поÑлав, Ñ– зібрали до нього вÑÑ–Ñ… Ñтарших Юди та ЄруÑалиму.(UA) 2 царів. 23:2 І ввійшов до ГоÑподнього дому цар та кожен муж Юди, а з ним уÑÑ– мешканці ЄруÑалиму, Ñ– ÑвÑщеники, Ñ– пророки, Ñ– ввеÑÑŒ народ від малого й аж до великого, Ñ– він прочитав до їхніх ушей уÑÑ– Ñлова Книги Заповіту, знайденої в ГоÑподньому домі.(UA) 2 царів. 23:3 І Ñтав цар на підвищенні, Ñ– Ñклав заповіта перед ГоÑподнім лицем, щоб ходити за ГоÑподом та додержувати заповіді Його, Ñ– ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– поÑтанови Його вÑім Ñерцем та вÑією душею, щоб виконати Ñлова того заповіту, що напиÑані в тій книзі. І ввеÑÑŒ народ приÑтав до заповіту.(UA) 2 царів. 23:4 І наказав цар Хілкійї, великому ÑвÑщеникові, й іншим ÑвÑщеникам та Ñторожам порога, щоб повиноÑили з ГоÑподнього храму вÑÑ– речі, зроблені Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ð° та Ð´Ð»Ñ ÐÑтарти, та Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… небеÑних Ñвітил. І він попалив Ñ—Ñ… поза ЄруÑалимом на кедронÑьких полÑÑ…, а їхній порох Ð²Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Бет-Елу.(UA) 2 царів. 23:5 І він поÑкидав жерців, що Ñ—Ñ… понаÑтавлÑли були Юдині царі, Ñ– що вони кадили на пагірках по Юдиних міÑтах та в околицÑÑ… ЄруÑалиму, Ñ– кадили Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ð°, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÑонцÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð»Ð°Ð½ÐµÑ‚, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… небеÑних Ñвітил.(UA) 2 царів. 23:6 І він Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐÑтарту з ГоÑподнього дому поза ЄруÑалим до кедронÑької долини, та й Ñпалив Ñ—Ñ— в кедронÑькій долині, Ñ– Ñтер на порох, а Ñ—Ñ— порох кинув на гроби звичайних людей.(UA) 2 царів. 23:7 І він порозбивав доми культу блудодійників, що були при ГоÑподньому домі, де жінки ткали завіÑу Ð´Ð»Ñ ÐÑтарти.(UA) 2 царів. 23:8 І він випровадив уÑÑ–Ñ… ÑвÑщеників з Юдиних міÑÑ‚, Ñ– опоганив пагірки, де ÑвÑщеники кадили, від Òеви аж до Беер-Шеви, Ñ– порозбивав пагірки брам, що були при вході брами ІÑуÑа, зверхника міÑта, що ліворуч тому, хто входив до брами міÑта.(UA) 2 царів. 23:9 Ðле ÑвÑщеники пагірків не входили до ГоÑподнього жертівника в ЄруÑалимі, а тільки їли пріÑне Ñеред Ñвоїх братів.(UA) 2 царів. 23:10 І він опоганив міÑце ÑÑ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° огні, що в долині Гінномового Ñина, щоб ніхто не переводив через огонь Ñина Ñвого та дочку Ñвою Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð»Ð¾Ñ…Ð°.(UA) 2 царів. 23:11 І він повідÑтавлÑв коні, Ñких давали Юдині царі Ð´Ð»Ñ ÑонцÑ, від входу до ГоÑподнього дому, при кімнаті євнуха Ðетан-Мелеха, що був у Парварімі, а колеÑниці ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ð² ув огні.(UA) 2 царів. 23:12 Ржертівники, що були на даху Ðхазової горниці, що поробили Юдині царі, та жертівники, що поробив МанаÑÑ–Ñ Ð½Ð° двох подвір'ÑÑ… ГоÑподнього дому, цар порозбивав. І він звідти побіг, Ñ– кинув їхній порох до кедронÑького потоку.(UA) 2 царів. 23:13 Рпагірки, що навпроти ЄруÑалиму, праворуч гори Згуби, Ñкі побудував був Соломон, Ізраїлів цар, Ð´Ð»Ñ ÐÑтарти, гидоти ÑидонÑької, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐšÐµÐ¼Ð¾Ñ‚Ð°, гидоти моавÑької, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐœÑ–Ð»ÐºÐ¾Ð¼Ð°, гидоти Ðммонових Ñинів, цар поопоганював.(UA) 2 царів. 23:14 І він порозбивав Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð², Ñ– поÑтинав поÑвÑчені дерева, а їхнє міÑце наповнив людÑькими кіÑтками.(UA) 2 царів. 23:15 Ртакож жертівника, що в Бет-Елі, пагірка, що зробив був Єровоам, Ñин Ðеватів, що ввів у гріх ІзраїлÑ, також жертівника цього та цього пагірка він розбив, Ñ– Ñпалив того пагірка та Ñтер на порох, Ñ– ÐÑтарту Ñпалив.(UA) 2 царів. 23:16 І обернувÑÑ Ð™Ð¾ÑÑ–Ñ, та й побачив гроби, що були там на горі. І поÑлав він, Ñ– позабирав коÑÑ‚Ñ– з гробів, Ñ– попалив на жертівнику, Ñ– опоганив його, за Ñловом ГоÑподнім, Ñке кликав був Божий чоловік, що прорікав оці речі.(UA) 2 царів. 23:17 І Ñказав цар: Що це за надгробок, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ? Рлюди того міÑта Ñказали йому: Це надгробок Божого чоловіка, що прийшов з Юдеї й прорік оці речі, Ñкі зробив ти на жертівнику в Бет-Елі.(UA) 2 царів. 23:18 Рвін Ñказав: Дайте йому Ñпокій, нехай ніхто не рухає коÑтей його. І зберегли його коÑÑ‚Ñ–, коÑÑ‚Ñ– того пророка, що прийшов був із Самарії.(UA) 2 царів. 23:19 Ртакож уÑÑ– доми пагірків, що по ÑамарійÑьких міÑтах, що поробили були Ізраїлеві царі, щоб гнівити ГоÑпода, ЙоÑÑ–Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ñ‰Ð¸Ð², Ñ– зробив з ними те Ñаме, що зробив у Бет-Елі.(UA) 2 царів. 23:20 І порізав він уÑÑ–Ñ… ÑвÑщеників пагірків, що були там, на жертівниках, Ñ– попалив на них людÑькі коÑÑ‚Ñ–, та й вернувÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму.(UA) 2 царів. 23:21 І наказав цар уÑьому народові, говорÑчи: Справте ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, вашого Бога, Ñк напиÑано в оцій Книзі Заповіту.(UA) 2 царів. 23:22 Бо не ÑправлÑлаÑÑ Ñ†Ñ ÐŸÐ°Ñха від днів Ñуддів, що Ñудили ІзраїлÑ, по вÑÑ– дні царів Ізраїлевих та царів Юдиних.(UA) 2 царів. 23:23 І тільки віÑімнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾ÑÑ–Ñ— ÑправлÑлаÑÑ ÐŸÐ°Ñха Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода в ЄруÑалимі.(UA) 2 царів. 23:24 Ртакож викликачів духів померлих, Ñ– духів віщих, Ñ– домових божків, Ñ– бовванів, Ñ– вÑÑкі гидоти, що поÑвилиÑÑ Ð² Юдинім краї та в ЄруÑалимі, повинищував ЙоÑÑ–Ñ, щоб поÑтавити Ñлова Закону, напиÑані в книзі, що знайшов ÑвÑщеник Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ð² ГоÑподньому домі.(UA) 2 царів. 23:25 Ртакого царÑ, Ñк він, не було перед ним, що навернувÑÑ Ð± до ГоÑпода вÑім Ñвоїм Ñерцем, Ñ– вÑією душею Ñвоєю, Ñ– вÑією Ñилою Ñвоєю, за вÑім МойÑеєвим Законом, Ñ– по ньому не повÑтавав такий, Ñк він.(UA) 2 царів. 23:26 Тільки не ÑпинивÑÑ Ð“Ð¾Ñподь від ревноÑти Свого великого гніву, Ñким запаливÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ гнів на Юду за вÑÑ– огірченнÑ, Ñкими гнівив Його МанаÑÑ–Ñ.(UA) 2 царів. 23:27 І Ñказав ГоÑподь: Також Юду відкину Я від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñк відкинув Я ІзраїлÑ, Ñ– відкину це міÑто, Ñке вибрав, ЄруÑалим, та цей храм, про Ñкий Я Ñказав: Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” буде там!(UA) 2 царів. 23:28 Ррешта діл ЙоÑÑ–Ñ— та вÑе, що він робив, ото вони напиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 23:29 За його днів пішов фараон Ðехо, єгипетÑький цар, на аÑирійÑького царÑ, на річку Єфрат. І вийшов цар ЙоÑÑ–Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ нього, та той убив його в Меґіддо, коли він побачив його...(UA) 2 царів. 23:30 І його раби повезли його мертвого з Меґіддо, Ñ– привезли його до ЄруÑалиму, Ñ– поховали його в гробівці його. Рнарод Краю взÑв Єгоахаза, Ñина ЙоÑÑ–Ñ—, Ñ– помазали його, та й наÑтановили його царем заміÑÑ‚ÑŒ його батька.(UA) 2 царів. 23:31 Єгоахаз був віку двадцÑти й трьох літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі три міÑÑці. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Хамуталь, дочка Єремії, з Лівни.(UA) 2 царів. 23:32 І робив він зло в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робили його батьки.(UA) 2 царів. 23:33 І фараон Ðехо зв'Ñзав його в Рівлі, в гаматÑькому краї, щоб він не царював в ЄруÑалимі, Ñ– наклав кару на цей край, Ñто талантів Ñрібла та талант золота.(UA) 2 царів. 23:34 Рцарем наÑтановив фараон Ðехо Ел'Ñкима, Ñина ЙоÑÑ–Ñ—, заміÑÑ‚ÑŒ батька його ЙоÑÑ–Ñ—, Ñ– змінив ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на ЄгоÑким. РЄгоахаза він узÑв, Ñ– той прибув до Єгипту та й помер там.(UA) 2 царів. 23:35 І ЄгоÑким давав фараонові Ñрібла та золота; тільки розклав це на Край, щоб давати те Ñрібло на фараонів наказ, він ÑÑ‚Ñгав те Ñрібло та золото з народу Краю за оцінкою землі кожного, щоб віддати фараонові Ðехо.(UA) 2 царів. 23:36 ЄгоÑким був віку двадцÑти й п'Ñти літ, коли він зацарював, Ñ– одинадцÑÑ‚ÑŒ років царював в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Зевуда, дочка Педаї, з Руми.(UA) 2 царів. 23:37 І робив він зло в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робили батьки його.(UA) 2 царів. 24:1 За його днів прийшов ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, а ЄгоÑким був йому три роки невільником, та потому збунтувавÑÑ Ð½Ð° нього.(UA) 2 царів. 24:2 РГоÑподь поÑлав на нього орди халдеїв, Ñ– орди ÑирійÑькі, Ñ– орди моавÑькі, та орди Ñинів Ðммона. І він поÑлав Ñ—Ñ… на Юду, щоб вигубити Ñ—Ñ… за Ñловом ГоÑпода, що Він говорив через рабів Своїх пророків.(UA) 2 царів. 24:3 Тільки на наказ ГоÑпода ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ на Юду, щоб відкинути його від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ за гріхи МанаÑÑ–Ñ—, за вÑе, що він робив,(UA) 2 царів. 24:4 а також за неповинну кров, Ñку він пролив, Ñ– наповнив ЄруÑалим неповинною кров'ÑŽ; Ñ– не хотів ГоÑподь проÑтити.(UA) 2 царів. 24:5 Ррешта ЄгоÑкимових діл, та вÑе, що він робив, ото вони опиÑані в Книзі Хроніки Юдиних царів.(UA) 2 царів. 24:6 І Ñпочив ЄгоÑким зо Ñвоїми батьками, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЄгоÑхін.(UA) 2 царів. 24:7 І більше вже не виходив єгипетÑький цар зо Ñвого краю, бо вавилонÑький цар забрав уÑе від ЄгипетÑького потоку аж до річки Ефрату, уÑе, що належало єгипетÑькому цареві.(UA) 2 царів. 24:8 ЄгоÑхін був віку віÑімнадцÑти літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі три міÑÑці. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Ðехушта, дочка Елнатана, з ЄруÑалиму.(UA) 2 царів. 24:9 І робив він зло в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робив його батько.(UA) 2 царів. 24:10 Того чаÑу прийшли до ЄруÑалиму раби ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– міÑто попало в облогу.(UA) 2 царів. 24:11 І прийшов ÐавуходоноÑор, вавилонÑький цар, на міÑто, а його раби облÑгали його.(UA) 2 царів. 24:12 І вийшов ЄгоÑхін, цар Юдин, до вавилонÑького царÑ, він та мати його, Ñ– Ñлуги його, Ñ– кнÑзі його, Ñ– євнухи його, Ñ– вавилонÑький цар узÑв його воÑьмого року Ñвого царюваннÑ.(UA) 2 царів. 24:13 І позабирав він звідти вÑÑ– Ñкарби ГоÑподнього дому та Ñкарби дому царевого, Ñ– повідрубував вÑÑ– золоті речі, Ñкі поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у ГоÑподньому храмі, Ñк говорив ГоÑподь.(UA) 2 царів. 24:14 І повиводив він увеÑÑŒ ЄруÑалим, Ñ– вÑÑ–Ñ… кнÑзів, Ñ– вÑÑ–Ñ… лицарів війÑькових, деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч пішло до неволі, Ñ– вÑÑ–Ñ… теÑлів та ковалів. Ðе позоÑтавив нікого, окрім нужденного народу Краю...(UA) 2 царів. 24:15 І він вивів до Вавилону ЄгоÑхіна та цареву матір, Ñ– царÑьких жінок, Ñ– його євнухів, Ñ– видатних у Краї, уÑÑ–Ñ… випровадив у неволю з ЄруÑалиму до Вавилону.(UA) 2 царів. 24:16 І вÑÑ–Ñ… війÑькових, Ñім тиÑÑч, Ñ– теÑлів та ковалів тиÑÑчу, уÑÑ–Ñ… лицарів, що займалиÑÑ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ÑŽ, вивів Ñ—Ñ… вавилонÑький цар у неволю до Вавилону.(UA) 2 царів. 24:17 Рцарем наÑтановив вавилонÑький цар Маттанію, дÑдька ЄгоÑхіна, заміÑÑ‚ÑŒ нього, Ñ– перемінив ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на Седекію.(UA) 2 царів. 24:18 Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку двадцÑти й одного року, коли він зацарював, Ñ– він царював в ЄруÑалимі одинадцÑÑ‚ÑŒ років. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.(UA) 2 царів. 24:19 І робив він зло в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робив був ЄгоÑким.(UA) 2 царів. 24:20 Бо за ГоÑподній гнів ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ на ЄруÑалим та на Юду, Ñ– Він відкинув Ñ—Ñ… від Свого лицÑ. І Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ½Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð²ÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ вавилонÑького царÑ.(UA) 2 царів. 25:1 І ÑталоÑÑ Ð´ÐµÐ²'Ñтого року його царюваннÑ, деÑÑтого міÑÑцÑ, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, прийшов ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, він та вÑе війÑько його, на ЄруÑалим, Ñ– розтаборивÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ нього, Ñ– побудували проти нього вала навколо.(UA) 2 царів. 25:2 І було міÑто в облозі аж до одинадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ—.(UA) 2 царів. 25:3 Дев'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ñтав Ñильний голод у міÑÑ‚Ñ–, Ñ– не було хліба Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Краю.(UA) 2 царів. 25:4 І пробитий був пролім у мурі міÑта, Ñ– вÑÑ– воÑки повтікали вночі дорогою брами між двома мурами, що при царÑькому Ñадку, бо халдеї були при міÑÑ‚Ñ– навколо. Рцар утік дорогою в Ñтеп.(UA) 2 царів. 25:5 РхалдейÑьке війÑько погналоÑÑ Ð·Ð° царем, та й догнали його в єрихонÑьких Ñтепах, а вÑе його війÑько розпорошилоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) 2 царів. 25:6 І Ñхопили царÑ, Ñ– відвели його до вавилонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð¾ Рівли, Ñ– там його той заÑудив.(UA) 2 царів. 25:7 Ð Ñинів Седекії зарізали на його очах, а очі Седекії він вибрав, Ñ– Ñкував його двома мідÑними кайданами, та й відвів його до Вавилону...(UA) 2 царів. 25:8 Рп'Ñтого міÑÑцÑ, Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, це дев'ÑтнадцÑтий рік Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐавуходоноÑора, вавилонÑького царÑ, прийшов до ЄруÑалиму Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, Ñлуга вавилонÑького царÑ.(UA) 2 царів. 25:9 І він Ñпалив дім ГоÑподній та дім царевий, Ñ– вÑÑ– доми в ЄруÑалимі, Ñ– кожен великий дім Ñпалив огнем.(UA) 2 царів. 25:10 І мури навколо ЄруÑалиму порозбивало вÑе халдейÑьке війÑько, що було з начальником царÑької Ñторожі.(UA) 2 царів. 25:11 Ррешту народу, що позоÑтавÑÑ Ð² міÑÑ‚Ñ–, Ñ– тих, що перебігли до вавилонÑького царÑ, Ñ– решту проÑтого люду повиганÑв Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі.(UA) 2 царів. 25:12 Рз бідноти Краю начальник царÑької Ñторожі позоÑтавив декого за винÑрів та за рільників.(UA) 2 царів. 25:13 РмідÑні Ñтовпи, що в ГоÑподньому домі, Ñ– підÑтави, Ñ– мідÑне море, що в ГоÑподньому домі, халдеї поламали, Ñ– віднеÑли їхню мідь до Вавилону.(UA) 2 царів. 25:14 І горнÑта, Ñ– лопатки, Ñ– ножі, Ñ– ложки, Ñ– ввеÑÑŒ мідÑний поÑуд, що вживаєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Ñлужбі, позабирали.(UA) 2 царів. 25:15 І кадильниці, Ñ– чаші, уÑе, що було золоте забрав золото, а що було Ñрібне Ñрібло взÑв начальник царÑької Ñторожі.(UA) 2 царів. 25:16 Два Ñтовпи, одне море та Ñ‚Ñ– підÑтави, що Соломон поробив був Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому, не було й ваги Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… цих речей!(UA) 2 царів. 25:17 Ð’Ñ–ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑокіÑÑ‚ÑŒ одного Ñтовпа й одна мідÑна маковицÑ, а виÑокіÑÑ‚ÑŒ маковиці три лікті, та мережка, Ñ– гранатові Ñблука на маковиці навколо, уÑе мідь. І Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ Ñтовпа з мережкою так Ñамо.(UA) 2 царів. 25:18 І начальник царÑької Ñторожі взÑв Сераю, первоÑвÑщеника, Ñ– Цефанію, другого ÑвÑщеника, та трьох Ñторожів порога.(UA) 2 царів. 25:19 Рз міÑта взÑв він одного євнуха, що був начальником над війÑьковими, та п'ÑÑ‚ÑŒ чоловіка з тих, що бачать цареве обличчÑ, що були знайдені в міÑÑ‚Ñ–, Ñ– пиÑарÑ, зверхника війÑькових відділів, що запиÑував народ Краю до війÑькових відділів, Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка з народу Краю, що знаходилиÑÑ Ð² міÑÑ‚Ñ–.(UA) 2 царів. 25:20 І позабирав Ñ—Ñ… Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, Ñ– відвів Ñ—Ñ… до вавилонÑього царÑ, до Рівли.(UA) 2 царів. 25:21 І вдарив Ñ—Ñ… вавилонÑький цар, Ñ– повбивав Ñ—Ñ… у Рівлі, у гаматовому краї. І пішов Юда на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñвоєї землі.(UA) 2 царів. 25:22 Рнарод, що позоÑтавÑÑ Ð² Юдиному краї, Ñкого позоÑтавив ÐавуходоноÑор, вавилонÑький цар, то наÑтановив над ним Òедалію, Ñина Ðхікама, Шафанового Ñина.(UA) 2 царів. 25:23 І почули вÑÑ– війÑькові зверхники, вони та люди, що вавилонÑький цар наÑтановив Òедалію, то поприходили до Òедалії до Міцпи Ñ– Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, Ñ– Йоханан, Ñин Кареахів, Ñ– СераÑ, Ñин нетофатÑнина Танхумета, Ñ– ЯазаніÑ, Ñин маахатÑнина, вони та їхні люди.(UA) 2 царів. 25:24 І приÑÑгнув ÒÐµÐ´Ð°Ð»Ñ–Ñ Ñ—Ð¼ та їхнім людÑм, Ñ– Ñказав їм: Ðе бійтеÑÑ Ð±ÑƒÑ‚Ð¸ підданими халдейцÑм, оÑÑдьте в Краї та Ñлужіть вавилонÑькому цареві, Ñ– буде вам добре!(UA) 2 царів. 25:25 І ÑталоÑÑ Ñьомого міÑÑцÑ, прийшов Ізмаїл, Ñин Ðетанії, Елішамового Ñина, з царÑького наÑіннÑ, та деÑÑÑ‚ÑŒ мужів із ним, Ñ– вдарили вони Òедалію, Ñ– він помер, Ñ– юдеїв, Ñ– халдеїв, що були з ними в Міцпі.(UA) 2 царів. 25:26 І знÑвÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ, від малого й аж до великого, та зверхники війÑьк, Ñ– пішов до Єгипту, бо боÑвÑÑ Ñ…Ð°Ð»Ð´ÐµÑ—Ð².(UA) 2 царів. 25:27 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð´Ñ†Ñтого й Ñьомого року неволі ЄгоÑхіна, Юдиного царÑ, дванадцÑтого міÑÑцÑ, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, Евіл-Меродах, цар вавилонÑький, у році Ñвого зацарюваннÑ, змилувавÑÑ Ð½Ð°Ð´ ЄгоÑхіном, Юдиним царем, Ñ– вивів його з дому ув'ÑзненнÑ.(UA) 2 царів. 25:28 І він говорив із ним лаÑкаво, Ñ– поÑтавив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.(UA) 2 царів. 25:29 І змінив в'Ñзничну одежу його, Ñ– він завжди їв хліб перед ним по вÑÑ– дні Ñвого життÑ.(UA) 2 царів. 25:30 Рїжа його, їжа Ñтала, видавалаÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ від царÑ, щоденне щоденно, по вÑÑ– дні його життÑ.(UA) 1 хроніки. 1:1 Ðдам, Сиф, Енош,(UA) 1 хроніки. 1:2 Кенан, Магалел'їл, Яред,(UA) 1 хроніки. 1:3 Енох, Метушелах, Ламех,(UA) 1 хроніки. 1:4 Ðой, Сим, Хам та Яфет.(UA) 1 хроніки. 1:5 Сини Яфетові: Òомер, Ñ– Маґоґ, Ñ– Мадай, Ñ– Яван, Ñ– Тувал, Ñ– Мешех, Ñ– ТіраÑ.(UA) 1 хроніки. 1:6 Ð Ñини Òомерові: Ðшкеназ Ñ– Діфат, Ñ– Тоґарма.(UA) 1 хроніки. 1:7 Ð Ñини Яванові: Еліша й Таршіша, кіттÑни й роданÑни.(UA) 1 хроніки. 1:8 Сини Хамові: Куш Ñ– Міцраїм, Пут Ñ– Ханаан.(UA) 1 хроніки. 1:9 Ð Ñини Кушеві: Шева, Ñ– Хавіла, Ñ– Савта, Ñ– Раама, Ñ– Савтеха. Ð Ñини Рамині: Шева й Дедан.(UA) 1 хроніки. 1:10 РКуш породив Ðімрода, він зачав бути велетом на землі.(UA) 1 хроніки. 1:11 РМіцраїм породив лудÑн, Ñ– анам'Ñн, Ñ– легав'Ñн, Ñ– нафтух'Ñн,(UA) 1 хроніки. 1:12 Ñ– патруÑÑн, Ñ– каÑлух'Ñн, що вийшли звідти филиÑтимлÑни, Ñ– кафторÑн.(UA) 1 хроніки. 1:13 РХанаан породив Сидона, Ñвого первородженого, Ñ– Хета,(UA) 1 хроніки. 1:14 Ñ– євуÑеÑнина, Ñ– амореÑнина, Ñ– ґірґашеÑнина,(UA) 1 хроніки. 1:15 Ñ– хіввеÑнина, Ñ– аркеÑнина, Ñ– ÑінеÑнина,(UA) 1 хроніки. 1:16 Ñ– арвадÑнина, Ñ– цемарÑнина, Ñ– хаматÑнина.(UA) 1 хроніки. 1:17 Сини Симові: Елам, Ñ– Ðшшур, Ñ– Ðрпахшад, Ñ– Луд, Ñ– Ðрам. Сини Ðрамові: Ñ– Уц, Ñ– Хул, Ñ– Òетер, Ñ– Мешех.(UA) 1 хроніки. 1:18 Ð Ðрпахшад породив Шалаха, а Шалах породив Евера.(UA) 1 хроніки. 1:19 РЕверові народилоÑÑ Ð´Ð²Ð¾Ñ” Ñинів, ім'Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ Пелеґ, бо за його днів була поділена землÑ, а ім'Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° його Йоктан.(UA) 1 хроніки. 1:20 РЙоктан породив Ðлмодада, Ñ– Шелефа, Ñ– Хацармавета, Ñ– Єраха,(UA) 1 хроніки. 1:21 Ñ– Гадорама, Ñ– Узала, Ñ– Діклу,(UA) 1 хроніки. 1:22 Ñ– Евала, Ñ– Ðвімаїла, Ñ– Шеву,(UA) 1 хроніки. 1:23 Ñ– Офіра, Ñ– Хавілу, Ñ– Йовава, уÑÑ– вони Ñини Йоктанові.(UA) 1 хроніки. 1:24 Сим, Ðрпахшад, Шелах,(UA) 1 хроніки. 1:25 Пелеґ, Реу,(UA) 1 хроніки. 1:26 Серуґ, Ðахор, Терах,(UA) 1 хроніки. 1:27 Ðврам, він же Ðвраам.(UA) 1 хроніки. 1:28 Сини Ðвраамові: ІÑак та Ізмаїл.(UA) 1 хроніки. 1:29 Оце їхні нащадки: первороджений Ізмаїлів Ðевайот, Ñ– Кедар, Ñ– Ðдбеїл, Ñ– МівÑам,(UA) 1 хроніки. 1:30 Мішма, Ñ– Дума, МаÑÑа, Хадад, Ñ– Тема,(UA) 1 хроніки. 1:31 Єтур, Ðафіш, Ñ– Кедема, оце вони Ñини Ізмаїлові.(UA) 1 хроніки. 1:32 Ð Ñини Кетури, Ðвраамової наложниці: вона породила Зімрана, Ñ– Йокшана, Ñ– Медана, Ñ– МідіÑна, Ñ– Їшбака, Ñ– Шуаха. РЙокшанові Ñини: Шева й Дедан.(UA) 1 хроніки. 1:33 РМідіÑнові Ñини: Ефа, Ñ– Ефер, Ñ– Ханох, Ñ– Ðвіда, Ñ– Елдаа, ці вÑÑ– Ñини Кетури.(UA) 1 хроніки. 1:34 Ð Ðвраам породив ІÑака. ІÑакові Ñини: ІÑав Ñ– Ізраїль.(UA) 1 хроніки. 1:35 ІÑавові Ñини: Еліфаз, Реуїл, Ñ– Єуш, Ñ– Йалам, Ñ– Кора.(UA) 1 хроніки. 1:36 Сини Еліфазові: Теман Ñ– Омар, Цефі й Òатам, Кеназ Ñ– Тімна, Ñ– Ðмалик.(UA) 1 хроніки. 1:37 Сини Реуїлові: Ðахат, Зерах, Шамма й Мізза.(UA) 1 хроніки. 1:38 Ð Ñини Сеїрові: Лотан, Ñ– Шовал, Ñ– Ців'он, Ñ– Ðна, Ñ– Дішон, Ñ– Ецер, Ñ– Дішан.(UA) 1 хроніки. 1:39 Ð Ñини Лотанові: Хорі, Ñ– Гомам, Ñ– Ðхот, Лотан, Тімна.(UA) 1 хроніки. 1:40 Сини Шовалові: Ðл'Ñн, Ñ– Манахат, Ñ– Евал, Шефі, Ñ– Онам. Ð Ñини Ців'онові: ÐÐ¹Ñ Ð¹ Ðна.(UA) 1 хроніки. 1:41 Ð Ñини Ðнині: Дішон. Ð Ñини Дішонові: Хамран, Ñ– Ешбан, Ñ– Їтран, Ñ– Керан.(UA) 1 хроніки. 1:42 Сини Ецерові: Білган, Ñ– Зааван, Яакан. Сини Дішонові: Уц та Ðран.(UA) 1 хроніки. 1:43 Роце царі, що царювали в Едомовому краї перед зацарюваннÑм Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ізраїлевих Ñинів: Бела, Беорів Ñин, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ міÑта Дінгава.(UA) 1 хроніки. 1:44 І помер Бела, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Йовав, Зерахів Ñин з Боцри.(UA) 1 хроніки. 1:45 І помер Йовав, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Хушам із краю теманÑнина.(UA) 1 хроніки. 1:46 І помер Хушам, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Гадад, Бедадів Ñин, що побив був МідіÑна на МоавÑькому полі, а ім'Ñ Ð¼Ñ–Ñту його Ðвіт.(UA) 1 хроніки. 1:47 І помер Гадад, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Самла з МаÑреки.(UA) 1 хроніки. 1:48 І помер Самла, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Саул з Рехевот-Ганнагару.(UA) 1 хроніки. 1:49 І помер Саул, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Баал-Ханан, Ñин Ðхборів.(UA) 1 хроніки. 1:50 І помер Баал-Ханан, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Гадад, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ міÑта Раї, а ім'Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ¸ його Мегетав'їл, дочка Матреда, дочки Ме-Загавової.(UA) 1 хроніки. 1:51 І помер Гадад. І були потому провідники Едому: провідник Тімна, провідник Ðл'Ñ, провідник Єтет,(UA) 1 хроніки. 1:52 провідник Оголівама, провідник Ела, провідник Пінон,(UA) 1 хроніки. 1:53 провідник Кеназ, провідник Теман, провідник Мівцар,(UA) 1 хроніки. 1:54 провідник Маґдіїл, провідник Ірам, оце провідники Едому.(UA) 1 хроніки. 2:1 Оце Ізраїлеві Ñини: Рувим, Симеон, Левій, Ñ– Юда, ІÑÑахар, Ñ– Завулон,(UA) 1 хроніки. 2:2 Дан, ЙоÑип, ВеніÑмин, Ðефталим, Òад Ñ– ÐÑир.(UA) 1 хроніки. 2:3 Юдині Ñини: Ер, Ñ– Онан, Ñ– Шела, троє народилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ від ханаанеÑнки Бат-Шуї. І був Ер, Юдин первороджений, нечеÑтивий в очах ГоÑпода, Ñ– Він забив його.(UA) 1 хроніки. 2:4 РТамар, невіÑтка його, породила йому Переца та Зеваха, уÑÑ–Ñ… Юдиних Ñинів п'Ñтеро.(UA) 1 хроніки. 2:5 Сини Перецові: Хецрон та Хамул.(UA) 1 хроніки. 2:6 Ð Ñини Зерахові: Зімрі, Ñ– Етан, Ñ– Геман, Ñ– Калкол, Ñ– Дера, уÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ… п'Ñтеро.(UA) 1 хроніки. 2:7 РКармієві Ñини: Ðхар, що напровадив біду на ІзраїлÑ, що ÑпроневіривÑÑ Ð² заклÑÑ‚Ñ‚Ñ–.(UA) 1 хроніки. 2:8 Ð Ñини Етанові: ÐзаріÑ.(UA) 1 хроніки. 2:9 Ð Ñини Хецронові, що народилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: Єрахмеїл, Ñ– Рам, Ñ– Келувай.(UA) 1 хроніки. 2:10 РРам породив Ðммінадава, а Ðммінадав породив Ðахшона, начальника Ñинів Юдиних.(UA) 1 хроніки. 2:11 Ð Ðахшон породив Салму, а Салма породив Боаза,(UA) 1 хроніки. 2:12 а Боаз породив Оведа, а Овед породив ЄÑÑеÑ.(UA) 1 хроніки. 2:13 РЄÑÑей породив Ñвого первородженого Еліава, Ñ– Ðвінадава другого, Ñ– Шім'у третього,(UA) 1 хроніки. 2:14 Ðатаніїла четвертого, Ð Ð°Ð´Ð´Ð°Ñ Ð¿'Ñтого,(UA) 1 хроніки. 2:15 Оцема шоÑтого, Давида Ñьомого.(UA) 1 хроніки. 2:16 Рїхні ÑеÑтри: Ð¦ÐµÑ€ÑƒÑ Ð¹ Ðвідаїл. РЦеруїні Ñини: Ðвшай, Ñ– Йоав, Ñ– ÐÑа-Ел, уÑÑ–Ñ… троє.(UA) 1 хроніки. 2:17 Ð Ðвіґаїл породила ÐмаÑу, а батько ÐмаÑин їшмеелÑнин Єтер.(UA) 1 хроніки. 2:18 РКалев, Хецронів Ñин, породив зо Ñвоєю жінкою Ðзувою та з Еріот дітей. Роце Ñини Ñ—Ñ—: Єшер, Ñ– Шовав, Ñ– Ðрдон.(UA) 1 хроніки. 2:19 І померла Ðзува, а Калев узÑв Ñобі Ефрату, Ñ– вона породила йому Хура.(UA) 1 хроніки. 2:20 РХур породив Урі, а Урі породив Бецаліїла.(UA) 1 хроніки. 2:21 Рпотому прийшов Хецрон до дочки Махіра, Òілеадового батька, Ñ– він узÑв Ñ—Ñ—, а він був віку шоÑтидеÑÑти років, Ñ– вона породила йому Сеґува.(UA) 1 хроніки. 2:22 РСеґув породив Яіра, Ñ– він мав двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три міÑÑ‚Ñ– в ґілеадÑькому краї.(UA) 1 хроніки. 2:23 Ðле Òешур та Ðрам забрали від них Яірові оÑелі, Кенат та залежні від нього міÑта, шіÑтдеÑÑÑ‚ міÑÑ‚. УÑе це Ñини Махіра, Òілеадового батька.(UA) 1 хроніки. 2:24 Рпо Хецроновій Ñмерті прийшов Калев до Єфрати, Ñ– Хецронова жінка ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð° йому Ðшхура, батька Текої.(UA) 1 хроніки. 2:25 Ð Ñини Єрахмеїла, Хецронового первородженого, були: первороджений Рам, Ñ– Буна, Ñ– Орен, Ñ– Оцем, ÐхійÑ.(UA) 1 хроніки. 2:26 І була в Єрахмеїла інша жінка, а ім'Ñ Ñ—Ð¹ Ðтара, вона мати Онама.(UA) 1 хроніки. 2:27 Ð Ñини Рама, Єрахмеїлового первородженого, були: Маац, Ñ– Ямін, Ñ– Екер.(UA) 1 хроніки. 2:28 Ð Ñини Онамові були: Шаммай, Ñ– Яда. Ð Ñини ШаммаÑ: Ðадав та Ðвішур.(UA) 1 хроніки. 2:29 Рім'Ñ Ðвішуровій жінці Ðвіхаїл, Ñ– вона породила йому Ðхбана та Моліда.(UA) 1 хроніки. 2:30 Ð Ñини Ðадавові: Селед та Ðппаїм, а Селед помер без дітей.(UA) 1 хроніки. 2:31 Ð Ñини Ðппаїмові: Їш'Ñ—. Ð Ñини Їш'Ñ—: Шешан. Ð Ñини Шешанові: Ðхлай.(UA) 1 хроніки. 2:32 Ð Ñини Яди, Шаммаєвого брата: Єтер Ñ– Йонатан. І помер Єтер без дітей.(UA) 1 хроніки. 2:33 РЙонатанові Ñини: Пелет, Ñ– Заза, оце були Ñини Єрахмеїлові.(UA) 1 хроніки. 2:34 Рв Шешана не було Ñинів, а тільки дочки. Був у Шешана раб єгиптÑнин, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ярха.(UA) 1 хроніки. 2:35 І дав Шешан рабові Ñвоєму ЯрÑÑ– Ñвою дочку за жінку, Ñ– вона породила йому ÐттаÑ.(UA) 1 хроніки. 2:36 Ð Ðттай породив Ðатана, а Ðатан породив Завада,(UA) 1 хроніки. 2:37 РЗавад породив Ефлала, а Ефлал породив Оведа.(UA) 1 хроніки. 2:38 РОвед породив Єгу, а Єгу породив Ðзарію,(UA) 1 хроніки. 2:39 а ÐÐ·Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Хелеца, а Хелец породив Ел'аÑу.(UA) 1 хроніки. 2:40 РЕл'аÑа породив СіÑмаÑ, а СіÑмай породив Шаллума.(UA) 1 хроніки. 2:41 РШаллум породив Єкамію, а Ð„ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Елішаму.(UA) 1 хроніки. 2:42 Ð Ñини Калева, Єрахмеїлового брата: Меша, його первороджений, він батько Зіфа. І Ñини Мареші, Хевронового батька.(UA) 1 хроніки. 2:43 РХевронові Ñини: Корах, Ñ– Таппуах, Ñ– Рекем, Ñ– Шама.(UA) 1 хроніки. 2:44 РШама породив Рахама, Єракеамового батька, а Рекем породив ШаммаÑ.(UA) 1 хроніки. 2:45 Ð Ñини Шаммаєві: Маон, а Маон був оÑновник Бет-Цуру.(UA) 1 хроніки. 2:46 РЕфа, Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐšÐ°Ð»ÐµÐ²Ð°, породила Харана, Ñ– Моцу, Ñ– Òазеза. РХаран породив Òазеза.(UA) 1 хроніки. 2:47 Ð Ñини Єгдаєві: Реґем, Ñ– Йотам, Ñ– Òешан, Ñ– Фелет, Ñ– Ефа, Ñ– Шааф.(UA) 1 хроніки. 2:48 Калевова Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ°Ð°Ñ…Ð° породила Шевера та Тірхату.(UA) 1 хроніки. 2:49 І породила вона Шаафа, батька Мадманни, Шеву, батька Махбени, та батька Òів'и. Рдочка Калевова ÐÑ…Ñа.(UA) 1 хроніки. 2:50 Оце були Ñини Калева, Ñина Гура, первородженого Ефрати: Шовал, батько Кір'ÑÑ‚-Єаріму,(UA) 1 хроніки. 2:51 Салма, батько Віфлеєма, Гареф, батько Бе-Òадеру.(UA) 1 хроніки. 2:52 У Шовала, батька Кір'ÑÑ‚-Єаріму, були Ñини: Гарое, Хаці-Гамменухот.(UA) 1 хроніки. 2:53 Рроди Кір'ÑÑ‚-Єаріма: Ñ—Ñ‚Ñ€Ñни, путÑни, шуматÑни, мішраÑни, від них пішли цор'атÑни та єштаулÑни.(UA) 1 хроніки. 2:54 Сини Салмині: Бет-Лехем, Ñ– нетофалÑни, Ðтрот, Бет-Йоав, Ñ– хаці-гаммонахтÑни, цорÑни.(UA) 1 хроніки. 2:55 Рроди пиÑарів, мешканців Ябецу, Ñ‚Ñ–Ñ€'атÑни, шім'атÑни, ÑухатÑни, вони кінÑни, що походÑÑ‚ÑŒ від Хамата, батька Бет-Рехавового.(UA) 1 хроніки. 3:1 Роце були Давидові Ñини, що народилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в Хевроні: первороджений Ðмнон, від їзреелітÑнки Ðхіноам; другий Даниїл, від кармелітÑнки Ðвіґаїл;(UA) 1 хроніки. 3:2 третій ÐвеÑалом, Ñин Маахи, дочки ТалмаÑ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ò‘ÐµÑˆÑƒÑ€Ñького; четвертий ÐдонійÑ, Ñин Хаґґіт;(UA) 1 хроніки. 3:3 п'Ñтий ШефатіÑ, від Ðвітал; шоÑтий Їтреам, від жінки його Еґли;(UA) 1 хроніки. 3:4 шеÑтеро народжено йому в Хевроні. І царював він там Ñім років Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців, а тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три роки царював в ЄруÑалимі.(UA) 1 хроніки. 3:5 Році народилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в ЄруÑалимі: Шім'а, Ñ– Шовав, Ñ– Ðатан, Ñ– Соломон, четверо від Ð’Ñ–Ñ€Ñавії, Ðмміїлової дочки,(UA) 1 хроніки. 3:6 Ñ– Ївхар, Ñ– Елішама, Ñ– Еліфалет,(UA) 1 хроніки. 3:7 Ñ– Ðоґаг, Ñ– Ðефеґ, Ñ– ЯфіÑ,(UA) 1 хроніки. 3:8 Ñ– Елішама, Ñ– ЕліÑда, Ñ– Еліфелет, дев'Ñтеро.(UA) 1 хроніки. 3:9 УÑе це Давидові Ñини, окрім Ñинів наложниць та ÑеÑтри Ñ—Ñ… Тамари.(UA) 1 хроніки. 3:10 Ð Ñин Соломонів Рехав'ам, його Ñин ÐвійÑ, його Ñин ÐÑа, його Ñин ЙоÑафат,(UA) 1 хроніки. 3:11 його Ñин Йорам, його Ñин ÐхазіÑ, його Ñин Йоаш,(UA) 1 хроніки. 3:12 його Ñин ÐмаціÑ, його Ñин ÐзаріÑ, його Ñин Йотам,(UA) 1 хроніки. 3:13 його Ñин Ðхаз, його Ñин ХізкійÑ, його Ñин МанаÑÑ–Ñ,(UA) 1 хроніки. 3:14 його Ñин Ðмон, його Ñин ЙоÑÑ–Ñ.(UA) 1 хроніки. 3:15 Ð Ñини ЙоÑÑ–Ñ—: первороджений Йоханан, другий ЄгоÑким, третій СедекіÑ, четвертий Шаллум.(UA) 1 хроніки. 3:16 Ð Ñини ЄгоÑкимові: Ð„Ñ…Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñин його, та Ñин його СедекіÑ.(UA) 1 хроніки. 3:17 Ð Ñини Єхонії: ÐÑÑÑ–Ñ€, Шеал'тіїл, Ñин його,(UA) 1 хроніки. 3:18 Ñ– Малкірам, Ñ– ПедаÑ, Ñ– Шен'аццар, Єкам'Ñ, Гошама, Ñ– Ðедав'Ñ.(UA) 1 хроніки. 3:19 Ð Ñини Педаї: Зоровавель Ñ– Шім'Ñ—. Ð Ñини ЗоровавелÑ: Мешуллам, Ñ– ХананіÑ, Ñ– ÑеÑтра Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¨ÐµÐ»Ð¾Ð¼Ñ–Ñ‚,(UA) 1 хроніки. 3:20 Ñ– Хашува, Ñ– Огел, Ñ– Верех'Ñ, Ñ– ХаÑад'Ñ, Юшав-ХеÑед, п'Ñтеро.(UA) 1 хроніки. 3:21 Ð Ñини Хананії: ÐŸÐµÐ»Ð°Ñ‚Ñ–Ñ Ñ‚Ð° ЄшаÑ, Ñини Рефаї, Ñини Ðрнонові, Ñини Овадії, Ñини Шеханії.(UA) 1 хроніки. 3:22 Ð Ñини Шеханії: ШемаÑ. Ð Ñини Шемаї: Хаттиш, Ñ– Їґ'ал, Ñ– Баріах, Ñ– ÐеаріÑ, Ñ– Шафат, шеÑтеро.(UA) 1 хроніки. 3:23 Ð Ñини Ðеарії: Ел'йоенай, Ñ– ХізкійÑ, Ñ– Ðзрікам, троє.(UA) 1 хроніки. 3:24 Ð Ñини Ел'йоенаєві: Годав'Ñ, Ñ– Ел'Ñшів, Ñ– ПелаÑ, Ñ– Ðккув, Ñ– Йоханан, Ñ– ДелаÑ, Ñ– Ðнані, Ñемеро.(UA) 1 хроніки. 4:1 Сини Юдині: Перец, Хецрон, Ñ– Кармі, Ñ– Хур, Ñ– Шовал.(UA) 1 хроніки. 4:2 РРеаÑ, Ñин Шовалів, породив Яхата, а Яхат породив ÐÑ…ÑƒÐ¼Ð°Ñ Ñ‚Ð° Лахада, оце роди цор'атÑн.(UA) 1 хроніки. 4:3 Році Ðві-Етамові: Їзреел, Ñ– Їшма, Ñ– Їдбаш, а ім'Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ ÑеÑтрі Гаццелелпоні.(UA) 1 хроніки. 4:4 РПенуїл батько Òедора, а Езер батько Хуші. Оце Ñини Хура, Єфремового первородженого, батька Віфлеєму.(UA) 1 хроніки. 4:5 Рв Ðшхура, батька Текої, були дві жінки: Хел'а та Ðаара.(UA) 1 хроніки. 4:6 І породила йому Ðаара Ðхуззама, Ñ– Хефера, Ñ– Темені, Ñ– Ðхаштарі, оце Ñини Ðаарині.(UA) 1 хроніки. 4:7 Ð Ñини Хел'ині: Церет, Ñ– Цохар, Ñ– Етнан.(UA) 1 хроніки. 4:8 РКоц породив Ðнува, Ñ– Гаццовеву, Ñ– роди Ðхархела, Ñина Гарумового.(UA) 1 хроніки. 4:9 РЯбец був поважаний більше від Ñвоїх братів, Ñ– мати його назвала йому ім'Ñ Ð¯Ð±ÐµÑ†, говорÑчи: Я породила його в боліÑÑ‚Ñ–.(UA) 1 хроніки. 4:10 кликнув Ябец до Бога Ізраїлевого, говорÑчи: Коли б Ти, благоÑловлÑючи, поблагоÑловив мене, Ñ– побільшив границю мою, Ñ– рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° зо мною, Ñ– зробив охорону від лиха, щоб не заÑмучувати мене! І Бог поÑлав, чого він проÑив.(UA) 1 хроніки. 4:11 РКелув, брат Шухи, породив Мехіра, він батько Ештона.(UA) 1 хроніки. 4:12 РЕштон породив Бет-Рафу, Ñ– ПаÑеаха, Ñ– Техінну, батька міÑта Ðахаша. Це люди Рехи.(UA) 1 хроніки. 4:13 Ð Ñини Кеназа: Отніїл та СераÑ. Ð Ñини Отніїлові: Хатат.(UA) 1 хроніки. 4:14 РМеонотай породив Офру, а Ð¡ÐµÑ€Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Яава, батька РеміÑничої Долини, бо вони були реміÑники.(UA) 1 хроніки. 4:15 Ð Ñини Калева, Єфуннеєвого Ñина: Іру, Ела та Ðаам. РЕлин Ñин Кеназ.(UA) 1 хроніки. 4:16 Ð Ñини Єгаллел'їлові: Зіф Ñ– Зіфа, Тір'Ñ Ð¹ ÐÑар'їл.(UA) 1 хроніки. 4:17 Ð Ñини Езри: Єтер, Ñ– Меред, Ñ– Ефер, Ñ– Ялон. Роце Ñини Біт'Ñ—, фараонової дочки, що взÑв Меред; Ñ– вона зачала й породила Мір'Ñма, Ñ– ШаммаÑ, Ñ– Їшбаха, батька Ештемої.(UA) 1 хроніки. 4:18 Ржінка його юдеÑнка породила Єреда, батька Òедору, Ñ– Хевера, батька Сохо, Ñ– Єкутіїла, батька Заноаха.(UA) 1 хроніки. 4:19 Ð Ñини жінки Годійї, ÑеÑтри Ðахама, батька ґарм'Ñнина Кеїли та маахатÑнина Ештемоа,(UA) 1 хроніки. 4:20 а Ñини Симеонові: Ðмнон, Ñ– Рінна, Бен-Ханан, Ñ– Тілон. Ð Ñини Їш'Ñ—: Зохет та Бен-Зохет.(UA) 1 хроніки. 4:21 Сини Шели, Юдиного Ñина: Ер, батько Лехи, Ñ– Лада, батько Мареші, Ñ– роди дому робітників віÑÑону, з дому Ðшбеа.(UA) 1 хроніки. 4:22 І Йокін, Ñ– люди Козеви, Ñ– Йоаш, Ñ– Сараф, що володіли Моавом, Ñ– Яшуві-Лехем. Та це Ñправи Ñтародавні.(UA) 1 хроніки. 4:23 Вони були ганчарі, Ñ– замешкували Ñадки та городи; вони жили там у Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ роботи.(UA) 1 хроніки. 4:24 Сини Симеонові: Ðемуїл, Ñ– Ямім, Ярів, Зерах, Саул,(UA) 1 хроніки. 4:25 його Ñин Шаллум, його Ñин МівÑам, його Ñин Мішма.(UA) 1 хроніки. 4:26 Ð Ñини Мішми: Хаммуїл Ñин його, його Ñин Заккур, його Ñин Шім'Ñ—.(UA) 1 хроніки. 4:27 Рв Шім'Ñ— було шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ Ñинів та шіÑÑ‚ÑŒ дочок, а брати його не мали багатьох Ñинів, Ñ– не помножили ввеÑÑŒ Ñвій рід так, Ñк Ñини Юдині.(UA) 1 хроніки. 4:28 І оÑілиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ в Беер-Шеві, Ñ– в Моладі, Ñ– в Хацар-Шуалі,(UA) 1 хроніки. 4:29 Ñ– в Білзі, Ñ– в Ецемі, Ñ– в Толаді,(UA) 1 хроніки. 4:30 Ñ– в Бетуїлі, Ñ– в Хормі, Ñ– в Ціклаґу,(UA) 1 хроніки. 4:31 Ñ– в Бет-Маркавоті, Ñ– в Хацар-СуÑімі, Ñ– в Бет-Бір'Ñ–, Ñ– в Шаараїмі, оце їхні міÑта аж до Ð·Ð°Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 хроніки. 4:32 Рїхні оÑади: Етам, Ñ– Ðїн, Ріммон, Ñ– Тохен, Ñ– Ðшан, п'Ñтеро міÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 4:33 РвÑÑ– їхні оÑади, що навколо тих міÑÑ‚, аж до Баалу; це міÑÑ†Ñ Ñ—Ñ… оÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° родоводи Ñ—Ñ… про них.(UA) 1 хроніки. 4:34 РМешовав, Ñ– Ямлех, Ñ– Йоша, Ñин Ðмації,(UA) 1 хроніки. 4:35 Ñ– Йоїл, Ñ– Єгу, Ñин Йошів'Ñ—, Ñина Сераї, Ñина ÐÑіїлового,(UA) 1 хроніки. 4:36 Ñ– Елйоенай, Ñ– Якова, Ñ– ШохаÑ, Ñ– ÐÑаÑ, Ñ– Ðдіїл, Ñ– ЄÑіміїл, Ñ– БенаÑ,(UA) 1 хроніки. 4:37 Ñ– Зіза, Ñин Шіф'Ñ–, Ñина Ðллона, Ñина Єдаї, Ñина Шімрі, Ñина Шемаї.(UA) 1 хроніки. 4:38 Це Ñ‚Ñ–, що входÑÑ‚ÑŒ в імена кнÑзів у Ñвої роди, а дім Ñвоїх батьків Ñильно розмножили.(UA) 1 хроніки. 4:39 І пішли вони до Мево-Òедору, аж до Ñхіднього боку долини, щоб пошукати паÑовиÑька Ð´Ð»Ñ Ñвоїх отар.(UA) 1 хроніки. 4:40 І знайшли вони паÑовиÑько Ñите та добре, а той край був проÑторий, Ñ– тихий та Ñпокійний, бо від Хама походили Ñ‚Ñ–, що Ñиділи там колиÑÑŒ.(UA) 1 хроніки. 4:41 І пішли ці, запиÑані іменами за днів Єзекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– розбили їхні намети там, Ñ– побили меінітів, що були знайдені там, що Ñ—Ñ… учинили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм аж до цього днÑ, й оÑілиÑÑ Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑÑ‚ÑŒ них, бо там паÑовиÑько Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— дрібної худоби.(UA) 1 хроніки. 4:42 Рз них, з Симеонових Ñинів, пішли на гору Сеїр п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень чоловіка, а ПелатіÑ, Ñ– ÐеаріÑ, Ñ– РефаÑ, Ñ– Уззіїл, Ñини Їш'Ñ—, були на чолі Ñ—Ñ….(UA) 1 хроніки. 4:43 І вони побили оÑтанок урÑтованих Ðмалика, й оÑілиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ аж до цього днÑ.(UA) 1 хроніки. 5:1 РÑини Рувима, Ізраїлевого первородженого, бо він первороджений, та за Ð·Ð±ÐµÐ·Ñ‡ÐµÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¸Ð¼ ложа Ñвого батька перворідÑтво було дане Ñинам ЙоÑипа, Ñина Ізраїлевого, та вони не могли припиÑатиÑÑ Ð´Ð¾ перворідÑтва.(UA) 1 хроніки. 5:2 Бо Юда Ñтав найÑильнішим Ñеред братів Ñвоїх, Ñ– кнÑзем, Ñильнішим від нього, а перворідÑтво діÑталоÑÑ Ð™Ð¾Ñипові.(UA) 1 хроніки. 5:3 Сини Рувима, Ізраїлевого первородженого: Ханох Ñ– Паллу, Хецрон Ñ– Кармі.(UA) 1 хроніки. 5:4 Йоїлові Ñини: Ð¨ÐµÐ¼Ð°Ñ Ñин його, його Ñин Òоґ, Ñин його Шім'Ñ—,(UA) 1 хроніки. 5:5 Ñин його Міха, Ñин його РеаÑ, Ñин його Баал,(UA) 1 хроніки. 5:6 Ñин його Беера, Ñкого вигнав Тіллеґат-ПілнееÑер, цар аÑирійÑький. Він був начальником Рувимівців.(UA) 1 хроніки. 5:7 Рбрати його, за його родами, у припиÑуванні за потомÑтвом Ñ—Ñ…, були: голова Єіїл, Ñ– Захарій,(UA) 1 хроніки. 5:8 Ñ– Бела, Ñин Ðзаза, Ñина Шеми, Йоїлового Ñина, він Ñидів в Ðроері й аж по Ðево та Баал-Меон.(UA) 1 хроніки. 5:9 Рна Ñхід він Ñидів аж до виходу на пуÑтиню від річки Ефрат, бо їхні череди в ґілеадÑькому краї Ñтали чиÑленні.(UA) 1 хроніки. 5:10 Рза Саулових днів вони провадили війну з агарÑнами, Ñ– Ñ‚Ñ– впали в їхні руки, а вони Ñиділи в їхніх наметах на вÑім проÑторі на Ñхід від Òілеаду.(UA) 1 хроніки. 5:11 Ð Òадові Ñини Ñиділи навпроти них у башанÑькому краї аж до Салхи.(UA) 1 хроніки. 5:12 Йоїл голова, а Шафам другий, Ñ– Янай, Ñ– Шафат у Башані.(UA) 1 хроніки. 5:13 Рїхні Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð° домами Ñвоїх батьків: Михаїл, Ñ– Мешуллам, Ñ– Шева, Ñ– Йорай, Ñ– Якан, Ñ– ЗіÑ, Ñ– Евер, Ñемеро.(UA) 1 хроніки. 5:14 Оце Ñини Ðвіхаїла, Ñина Хурі, Ñина Яроаха, Ñина Òілеада, Ñина Михаїла, Ñина ЄшішаÑ, Ñина Єхдо, Ñина Буза.(UA) 1 хроніки. 5:15 ÐÑ…Ñ–, Ñин Ðвдіїла, Ñина Òунієвого, голови дому батьків Ñ—Ñ….(UA) 1 хроніки. 5:16 І Ñиділи вони в Òілеаді, в Башані та в залежних від нього міÑтах, та в уÑÑ–Ñ… паÑовиÑьках Шарону, на міÑцÑÑ… виходу Ñ—Ñ….(UA) 1 хроніки. 5:17 УÑÑ– вони були перепиÑані в днÑÑ… Йотама, Юдиного царÑ, та в днÑÑ… Єровоама, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) 1 хроніки. 5:18 Синів Рувима, Ñ– ґадÑн, Ñ– половини МанаÑіїного племени, людей війÑькових, що ноÑÑÑ‚ÑŒ щита й меча та натÑгують лука, та випрактикуваних у війні було Ñорок Ñ– чотири тиÑÑчі Ñ– Ñім Ñотень Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚, що виходили з війÑьком.(UA) 1 хроніки. 5:19 І провадили вони війну з агарÑнами, Ñ– з Ітуром, Ñ– з Ðафішем, Ñ– з Ðодавом.(UA) 1 хроніки. 5:20 І дана була їм поміч на них, Ñ– віддані були в їхню руку Ñ‚Ñ– агарÑни та вÑÑ–, що з ними, бо вони кликали до Бога в бою, Ñ– Він був ублаганий, бо вони надіÑлиÑÑ Ð½Ð° Ðього.(UA) 1 хроніки. 5:21 І вони зайнÑли їхні череди: їхніх верблюдів п'ÑтдеÑÑÑ‚ тиÑÑч, Ñ– дрібної худоби двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚ тиÑÑч, Ñ– оÑлів дві тиÑÑчі, а людÑьких душ Ñто тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 5:22 Бо трупів попадало багато, бо від Бога була Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð°. І Ñиділи вони на Ñвоєму міÑці аж до неволі.(UA) 1 хроніки. 5:23 Ð Ñини половини МанаÑіїного племени Ñиділи в краю від Башану аж до Баал-Хермону й Сеніру та гори Гермону. Вони розмножилиÑÑ.(UA) 1 хроніки. 5:24 Роце голови домів їхніх батьків: Ñ– Ефер, Ñ– Їш'Ñ—, Ñ– Еліїл, Ñ– Ðзріїл, Ñ– ЇрмеÑ, Ñ– ГодавіÑ, Ñ– Яхдіїл, мужі відважні, мужі Ñлавні, голови домів їхніх батьків.(UA) 1 хроніки. 5:25 Та ÑпроневірилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ Богові Ñвоїх батьків, Ñ– блудили за богами народів Краю, Ñких Бог вигубив перед ними.(UA) 1 хроніки. 5:26 І Бог Ізраїлів збудив духа Пула, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького, Ñ– духа Тілленат-Піл'неÑера, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького, Ñ– він виÑелив Ñ—Ñ…, Рувимівців Ñ– Òадівців та половину МанаÑіїного племени, Ñ– запровадив Ñ—Ñ… у Халах, Ñ– Хавор, Ñ– Хару, та до річки Òозан, Ñ– вони там аж до цього днÑ.(UA) 1 хроніки. 6:1 (5-27) Левієві Ñини: Òершон, Кегат Ñ– Мерарі.(UA) 1 хроніки. 6:2 (5-28) Ð Ñини Кегатові: Ðмрам, Їцхар, Хеврон, Ñ– Уззіїл.(UA) 1 хроніки. 6:3 (5-29) Ð Ñини Ðмрамові: Ðарон, Ñ– МойÑей, Ñ– МіріÑм. Ð Ñини Ðаронові: Ðадав Ñ– Ðвігу, Елеазар Ñ– Ітамар.(UA) 1 хроніки. 6:4 (5-30) Елеазар породив ПінхаÑа, ÐŸÑ–Ð½Ñ…Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Ðвішую,(UA) 1 хроніки. 6:5 (5-31) а ÐÐ²Ñ–ÑˆÑƒÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Буккі, а Буккі породив Уззі.(UA) 1 хроніки. 6:6 (5-32) РУззі породив Зерахію, а Ð—ÐµÑ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Мерайота.(UA) 1 хроніки. 6:7 (5-33) Мерайот породив Ðмарію, а ÐÐ¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Ðхітува.(UA) 1 хроніки. 6:8 (5-34) Ð Ðхітув породив Садока, а Садок породив Ðхімааца.(UA) 1 хроніки. 6:9 (5-35) Ð Ðхімаац породив Ðзарію, а ÐÐ·Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Йоханана.(UA) 1 хроніки. 6:10 (5-36) РЙоханан породив Ðзарію, це той, що був ÑвÑщеником у ГоÑподньому домі, Ñкого вибудував Соломон в ЄруÑалимі.(UA) 1 хроніки. 6:11 (5-37) І ÐÐ·Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Ðмарію, а ÐÐ¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Ðхітува.(UA) 1 хроніки. 6:12 (5-38) Ð Ðхітув породив Садока, а Садок породив Шаллума.(UA) 1 хроніки. 6:13 (5-39) РШаллум породив Хілкійю, а Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Ðзарію.(UA) 1 хроніки. 6:14 (5-40) Ð ÐÐ·Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Сераю, а Ð¡ÐµÑ€Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² Єгоцадака.(UA) 1 хроніки. 6:15 (5-41) РЄгоцадак пішов до неволі, коли ГоÑподь вивів Юду та ЄруÑалим через ÐавуходоноÑора.(UA) 1 хроніки. 6:16 (6-1) Сини Левієві: Òершом, Кегат та Мерарі.(UA) 1 хроніки. 6:17 (6-2) Роце Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Òершомових Ñинів: Лівні та Шім'Ñ—.(UA) 1 хроніки. 6:18 (6-3) Ð Ñини Кегатові: Ðмрам, Ñ– Їцхар, Ñ– Хеврон, Ñ– Уззіїл.(UA) 1 хроніки. 6:19 (6-4) Сини Мерарієві: Махлі та Муші. Роце Левієві роди за їхніми батьками:(UA) 1 хроніки. 6:20 (6-5) у Òершома: Лівні його Ñин, Ñин його Яхат, його Ñин Зімма,(UA) 1 хроніки. 6:21 (6-6) його Ñин Йоах, його Ñин Іддо, його Ñин Зерах, його Ñин Єатрай.(UA) 1 хроніки. 6:22 (6-7) Сини Кегатові: Ðммінадав Ñин його, його Ñин Корах, Ñин його ÐÑÑÑ–Ñ€,(UA) 1 хроніки. 6:23 (6-8) Ñин його Елкана, Ñин його Ев'ÑÑаф, Ñин його ÐÑÑÑ–Ñ€,(UA) 1 хроніки. 6:24 (6-9) Ñин його Тахат, Ñин його Уріїл, Ñин його Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ Ñ‚Ð° Саул Ñин його.(UA) 1 хроніки. 6:25 (6-10) Ð Ñини Елкани: ÐмаÑай та Ðхімот.(UA) 1 хроніки. 6:26 (6-11) Елкана його Ñин, Цофай Ñин його, Ñ– Ðахат Ñин його,(UA) 1 хроніки. 6:27 (6-12) ЕліÑв Ñин його, Єрохам Ñин його, Елкана Ñин його.(UA) 1 хроніки. 6:28 (6-13) РСамуїлові Ñини: первороджений Йоїл, а другий ÐвійÑ.(UA) 1 хроніки. 6:29 (6-14) Сини Мерарієві: Махлі, його Ñин Лівні, його Ñин Шім'Ñ—, його Ñин Узза,(UA) 1 хроніки. 6:30 (6-15) Ñин його Шім'а, Ñин його ХаґґійÑ, Ñин його ÐÑаÑ.(UA) 1 хроніки. 6:31 (6-16) Роце Ñ‚Ñ–, Ñких Давид поÑтавив Ð´Ð»Ñ ÑÐ¿Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² ГоÑподньому домі, від чаÑу миру ковчега.(UA) 1 хроніки. 6:32 (6-17) І вони Ñлужили перед Ñкинією, Ñкинією заповіту, піÑнею, аж поки Соломон не збудував ГоÑподнього дому в ЄруÑалимі. І вони Ñтавали, за уÑтавом Ñвоїм, на Ñвою Ñлужбу.(UA) 1 хроніки. 6:33 (6-18) Роце Ñ‚Ñ–, що ÑтоÑли, та їхні Ñини: Ñпівак Геман, Ñин Йоїла, Ñина Самуїла,(UA) 1 хроніки. 6:34 (6-19) Ñина Елкани, Ñина Єрохама, Ñина Еліїла, Ñина Тоаха,(UA) 1 хроніки. 6:35 (6-20) Ñина Цуфа, Ñина Елкани, Ñина Махата, Ñина ÐмаÑаÑ,(UA) 1 хроніки. 6:36 (6-21) Ñина Елкани, Ñина Йоїла, Ñина Ðзарії, Ñина Цефанії,(UA) 1 хроніки. 6:37 (6-22) Ñина Тахата, Ñина ÐÑÑіра, Ñина Ев'ÑÑафа, Ñина Кораха,(UA) 1 хроніки. 6:38 (6-23) Ñина Їцхара, Ñина Кегата, Ñина Леві, Ñина ІзраїлÑ.(UA) 1 хроніки. 6:39 (6-24) Рбрат його ÐÑаф, що ÑтоÑв на правиці його: ÐÑаф був Ñином Берехії, Ñина Шім'Ñ—,(UA) 1 хроніки. 6:40 (6-25) Ñина Михаїла, Ñина БааÑеї, Ñина Малкійї,(UA) 1 хроніки. 6:41 (6-26) Ñина Етні, Ñина Зераха, Ñина Ðдаї,(UA) 1 хроніки. 6:42 (6-27) Ñина Етана, Ñина Зіммі, Ñина Шім'Ñ—,(UA) 1 хроніки. 6:43 (6-28) Ñина Йахата, Ñина Òершома, Ñина Леві.(UA) 1 хроніки. 6:44 (6-29) Ð Ñини Мерарі, брати їхні на лівиці: Етам, Ñин Кіші, Ñина Ðвді, Ñина Маллуха,(UA) 1 хроніки. 6:45 (6-30) Ñина Хашав'Ñ—, Ñина Ðмації, Ñина Хілкійї,(UA) 1 хроніки. 6:46 (6-31) Ñина Ðмці, Ñина Бані, Ñина Шамері(UA) 1 хроніки. 6:47 (6-32) Ñина Махті, Ñина Муші, Ñина Мерарі, Ñина Леві.(UA) 1 хроніки. 6:48 (6-33) Рбрати Ñ—Ñ… Левити дані на вÑÑку роботу Ñкинії Божого дому.(UA) 1 хроніки. 6:49 (6-34) Ð Ðарон та Ñини його палили на жертівнику Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на кадильному жертівнику, Ñ– були на вÑÑку роботу СвÑтого СвÑтих, та на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, згідно зо вÑім тим, що наказав був МойÑей, раб Божий.(UA) 1 хроніки. 6:50 (6-35) Роце Ðаронові Ñини: Елеазар Ñин його, його Ñин ПінхаÑ, його Ñин ÐвішуÑ,(UA) 1 хроніки. 6:51 (6-36) його Ñин Буккі, його Ñин Уззі, його Ñин ЗерахіÑ,(UA) 1 хроніки. 6:52 (6-37) його Ñин Мерайот, його Ñин ÐмаріÑ, його Ñин Ðхітув,(UA) 1 хроніки. 6:53 (6-38) його Ñин Садок, його Ñин Ðхімаац.(UA) 1 хроніки. 6:54 (6-39) Роце міÑце їхнього ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° їхніми оÑадами, в їхніх границÑÑ…, Ñинам Ðароновим, з роду Кегатівців, бо Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… був такий жеребок.(UA) 1 хроніки. 6:55 (6-40) І дали їм Хеврон в Юдиному краї, та паÑовиÑька його навколо нього.(UA) 1 хроніки. 6:56 (6-41) РміÑьке поле та оÑади його дали Калеву, Ñинові Ефунне.(UA) 1 хроніки. 6:57 (6-42) Ð Ðароновим Ñинам дали міÑта Ñховища: Хеврон, Ñ– Лівну та Ñ—Ñ— паÑовиÑька, Ñ– Яттір, Ñ– Ештемоа та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:58 (6-43) Ñ– Хілен та паÑовиÑька його, Девір та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:59 (6-44) Ñ– Ðшон та паÑовиÑька його, Ñ– Бет-Шемеш та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:60 (6-45) Рз племени ВеніÑминового: Òеву та паÑовиÑька Ñ—Ñ—, Ñ– Ðлемет та паÑовиÑька його, Ñ– Ðнатот та паÑовиÑька його, уÑÑ–Ñ… їхніх міÑÑ‚ в їхніх родах тринадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 6:61 (6-46) РКегатовим Ñинам, позоÑталим із роду племени, дано з половини племени, племени МанаÑіїного, жеребком деÑÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 6:62 (6-47) Ð Òершомовим Ñинам, за їхніми родами, з племени ІÑÑахарового, Ñ– з племени ÐÑирового, Ñ– з племени Ðефталимового, Ñ– з племени МанаÑіїного в Башані дано тринадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 6:63 (6-48) Синам Мерарієвим за родами Ñ—Ñ… із племени Рувимового, Ñ– з племени Òадового, Ñ– з племени Завулонового дано за жеребком дванадцÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 6:64 (6-49) І дали Ізраїлеві Ñини Левитам Ñ‚Ñ– міÑта та їхні паÑовиÑька.(UA) 1 хроніки. 6:65 (6-50) Вони дали жеребком із племени Юдиних Ñинів, Ñ– з племени Симеонових Ñинів, Ñ– з племени ВеніÑминових Ñинів Ñ‚Ñ– міÑта, що Ñ—Ñ… вони назвали іменами.(UA) 1 хроніки. 6:66 (6-51) Рщодо тих, що з родів Кегатових Ñинів, то міÑта границь Ñ—Ñ… були від Єфремового племени.(UA) 1 хроніки. 6:67 (6-52) І дали їм міÑта Ñховища: Сихем та паÑовиÑька його, в Єфремових горах, Ñ– Òезер та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:68 (6-53) Ñ– Йокмеам та паÑовиÑька його, Ñ– Бет-Хорон та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:69 (6-54) Ñ– ÐйÑлон та паÑовиÑька його, Ñ– Òат-Ріммон та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:70 (6-55) Рз половини МанаÑіїного племени: Ðнер та паÑовиÑька його, Ñ– Біл'ам та паÑовиÑька його, за родами позоÑталих Кегатових Ñинів.(UA) 1 хроніки. 6:71 (6-56) Òершомовим Ñинам із роду половини МанаÑіїного племени: Òолан у Башані та паÑовиÑька його, Ñ– Ðштарот та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:72 (6-57) Рз ІÑÑахарового племени: Кедеш та паÑовиÑька його, Ñ– Доврат та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:73 (6-58) Ñ– Рамот та паÑовиÑька його, Ñ– Ðнем та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:74 (6-59) Рз ÐÑирового племени: Машал та паÑовиÑька його, Ñ– Ðвдон та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:75 (6-60) Ñ– Хукок та паÑовиÑька його, Ñ– Рехов та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:76 (6-61) Рз племени Ðефталимового: Кедеш у Òалілі та паÑовиÑька його, Ñ– Хаммон та паÑовиÑька його, Ñ– Кір'Ñтаїм та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:77 (6-62) РпозоÑталим Мерарієвим Ñинам із Завулонового племени: Ріммон та паÑовиÑька його, Фавор та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:78 (6-63) Рз другого боку Йордану при Єрихоні, на Ñхід від Йордану, з Рувимового племени: Бецер на пуÑтині та паÑовиÑька його, Ñ– Ягца та паÑовиÑька Ñ—Ñ—,(UA) 1 хроніки. 6:79 (6-64) Ñ– Кедемот та паÑовиÑька його, Ñ– Мефаат та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 6:80 (6-65) Рз Òадового племени: Рамот у Òілеаді та паÑовиÑька його, Ñ– Маханаїм та паÑовиÑька його,(UA) 1 хроніки. 6:81 (6-66) Ñ– Хешбон та паÑовиÑька його, Ñ– Яазір та паÑовиÑька його.(UA) 1 хроніки. 7:1 РІÑÑахарові Ñини: Тола, Ñ– Пуа, Яшув Ñ– Шімрон, четверо.(UA) 1 хроніки. 7:2 РТолині Ñини: Уззі, Ñ– РефаÑ, Ñ– Єріїл, Ñ– Яхмай, Ñ– ЇвÑам, Ñ– Самуїл, голови їхніх батьківÑьких домів Толи, хоробрі воÑки Ñвоїх родів. ЧиÑло Ñ—Ñ… за Давидових днів двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 1 хроніки. 7:3 Ð Ñини Уззі: ЇзрахіÑ. Ð Ñини Їзрахії: Михаїл, Ñ– ОвадіÑ, Ñ– Йоїл, ЇшшійÑ, п'Ñтеро, вони вÑÑ– голови.(UA) 1 хроніки. 7:4 Рв них, за їхніми нащадками, за домом їхніх батьків, були бойові війÑькові ватаги, тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, бо вони мали багато жінок та Ñинів.(UA) 1 хроніки. 7:5 Рїхніх братів по вÑÑ–Ñ… ІÑÑахарових родах, хоробрих воÑків, було віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім тиÑÑч, уÑÑ– вони перепиÑані.(UA) 1 хроніки. 7:6 ВеніÑмин: Бела, Ñ– Бекер, Ñ– ЄдіÑїл, троє.(UA) 1 хроніки. 7:7 Ð Ñини Белині: Ецбон, Ñ– Уззі, Ñ– Уззіїл, Ñ– Єрімот, Ñ– Ірі, п'Ñтеро голів батьківÑьких домів, хоробрі воÑки. Рв родоводах Ñ—Ñ… двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири.(UA) 1 хроніки. 7:8 Ð Ñини Бехерові: Земіра, Ñ– Йоаш, Ñ– Еліезер, Ñ– Елйоенай, Ñ– Омрі, Ñ– Єремот, Ñ– ÐвійÑ, Ñ– Ðнатот, Ñ– Ðлемет, уÑе це Бехерові Ñини.(UA) 1 хроніки. 7:9 Рв родоводах Ñ—Ñ…, за їхніми нащадками, головами дому їхніх батьків, хоробрих воÑків, двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– двіÑÑ‚Ñ–.(UA) 1 хроніки. 7:10 Ð Ñини ЄдіÑїлові: Білган. Ð Ñини Білганові: Єуш, Ñ– ВеніÑмин, Ñ– Егуд, Ñ– Кенаана, Ñ– Зетан, Ñ– Таршіш, Ñ– Ðхішахар.(UA) 1 хроніки. 7:11 УÑÑ–Ñ… цих ЕдіÑїлових Ñинів, за головами дому батьків, хоробрих воÑків, було ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– двіÑÑ‚Ñ–, що виходили з війÑьковим відділом на війну.(UA) 1 хроніки. 7:12 І Шуппім, Ñ– Хуппім, Ñини Іра, Хушім Ñин Ðхера.(UA) 1 хроніки. 7:13 Сини Ðефталимові: Яхціїл, Ñ– Òуні, Ñ– Єцер, Ñ– Шаллум, Ñини Білги.(UA) 1 хроніки. 7:14 Сини МанаÑіїні: ÐÑріїл, Ñкого породила його Ð½Ð°Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð°Ñ€Ð°Ð¼Ñ–Ñ‚ÐºÐ°; вона породила й Махіра, Òілеадового батька.(UA) 1 хроніки. 7:15 РМахір узÑв жінку Ð´Ð»Ñ Ð¥ÑƒÐ¿Ð¿Ñ–Ð¼Ð° та Шуппіма, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑеÑтрі Мааха, а ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð¼Ñƒ Целофхад. Рв Целофхада були тільки дочки.(UA) 1 хроніки. 7:16 І породила Мааха, Махірова жінка, Ñина, Ñ– назвала ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Переш, а ім'Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¾Ð²Ñ– його Шареш. Рйого Ñини Улам Ñ– Рекем.(UA) 1 хроніки. 7:17 РУламові Ñини: Бедан. Оце Ñини Òілеада, Ñина Махіра, Ñина МанаÑіїного.(UA) 1 хроніки. 7:18 Ð ÑеÑтра його Молехет породила Ішгода, Ñ– Ðвіезера, Ñ– Махлу.(UA) 1 хроніки. 7:19 Ð Ñини Шеміди були: ÐÑ…Ñ–Ñн, Ñ– Шехем, Ñ– Лікхі, Ñ– ÐніÑм.(UA) 1 хроніки. 7:20 Ð Ñини Єфремові: Шутелах, Ñ– Веред, Ñин його, Ñ– Ñин його Тахат, Ñ– Ñин його Ел'ада, Ñ– Ñин його Тахат,(UA) 1 хроніки. 7:21 Ñ– Ñин його Завад, Ñ– Ñин його Шутелах, Ñ– Езер, Ñ– Ел'ад. І повбивали Ñ—Ñ… люди Òату, народжені в Краю, бо вони зійшли були забрати їхні череди.(UA) 1 хроніки. 7:22 І був у жалобі Ñ—Ñ… батько Єфрем чиÑленні дні, а брати його приходили розважати його.(UA) 1 хроніки. 7:23 І ввійшов він до жінки Ñвоєї, Ñ– зачала вона, Ñ– породила Ñина, а він назвав ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: БеріÑ, бо зло було в домі його.(UA) 1 хроніки. 7:24 Рдочка його Шеера. І вона збудувала Бет-Хорон долішній Ñ– горішній та Уззен-Шееру.(UA) 1 хроніки. 7:25 І Ñин його Рефах, Ñ– Решеф, Ñ– Ñин його Телах, Ñ– Ñин його Тахан,(UA) 1 хроніки. 7:26 Ñин його Ладан, Ñин його Ðммігуд, Ñин його Елішама,(UA) 1 хроніки. 7:27 Ñин його Ðон, Ñин його ІÑуÑ.(UA) 1 хроніки. 7:28 Ð Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑіліÑÑ‚ÑŒ та міÑÑ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ оÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘ÐµÑ‚-Ел та належні йому міÑта, а на Ñхід Ðааран, а на захід Òезер та належні йому міÑта, Ñ– Сихем та належні йому міÑта, аж до Ðйї та належних йому міÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 7:29 Рна руки МанаÑіїних Ñинів: Бет-Шеан та належні йому міÑта, Танах та належні йому міÑта, Меґіддо та належні йому міÑта, Дор та належні йому міÑта, у них Ñиділи Ñини ЙоÑипа, Ізраїлевого Ñина.(UA) 1 хроніки. 7:30 Сини ÐÑирові: Їмна, Ñ– Їшва, Ñ– Їшві, Ñ– БеріÑ, та ÑеÑтра Ñ—Ñ… Серах.(UA) 1 хроніки. 7:31 Ð Ñини Беріїні: Хевер Ñ– Малкіїл, він батько Бірзаіта.(UA) 1 хроніки. 7:32 РХевер породив Яфлета, Ñ– Шомера, Ñ– Хотама, Ñ– ÑеÑтру Ñ—Ñ… Шую.(UA) 1 хроніки. 7:33 Ð Ñини Яфлетові: ПаÑах, Ñ– Бімхал, Ñ– Ðшват, оце Ñини Яфлетові.(UA) 1 хроніки. 7:34 Ð Ñини Шемерові: ÐÑ…Ñ– Ñ– Рогаґґа, Яхебба та Ðрам.(UA) 1 хроніки. 7:35 Ð Ñини Гелема, його брата: Цофах, Ñ– Їмна, Ñ– Шелеш, Ñ– Ðмал.(UA) 1 хроніки. 7:36 Сини Цофахові: Суах, Ñ– Харнефер, Ñ– Шуал, Ñ– Бері, Ñ– Їмра,(UA) 1 хроніки. 7:37 Бецер, Ñ– Год, Ñ– Шамма, Ñ– Шілша, Ñ– Їтран, Ñ– Беера.(UA) 1 хроніки. 7:38 Ð Ñини Єтерові: Єфунне, Ñ– ПіÑпа, Ñ– Ðра.(UA) 1 хроніки. 7:39 Ð Ñини Улли: Ðрах, Ñ– Ханніїл, Ñ– РіціÑ.(UA) 1 хроніки. 7:40 УÑе це ÐÑирові Ñини, голови батьківÑьких домів, вибрані лицарі воÑки, голови начальників. Рв родовідних книгах війÑькових запиÑано, чиÑло їхніх людей було двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 8:1 РВеніÑмин породив первородженого Ñвого Белу, другого Ðшбелу, Ñ– третього Ðхраха,(UA) 1 хроніки. 8:2 четвертого Ðаху, Ñ– п'Ñтого Рафу.(UA) 1 хроніки. 8:3 Рв Бели були Ñини: Ðддар, Ñ– Òера, Ñ– Ðвігуд,(UA) 1 хроніки. 8:4 Ñ– ÐвішуÑ, Ñ– Ðааман, Ñ– Ðхоах,(UA) 1 хроніки. 8:5 Ñ– Òера, Ñ– Шефуфан, Ñ– Хурам.(UA) 1 хроніки. 8:6 Роце Ñини Ехудові, вони були голови дому батьків, мешканців Òеви, та переÑелено Ñ—Ñ… до Манахату:(UA) 1 хроніки. 8:7 Ñ– Ðааман, Ñ– ÐхійÑ, Ñ– Òера, він Ñ—Ñ… переÑелив, Ñ– породив Уззу та Ðхіхуда.(UA) 1 хроніки. 8:8 РШахараїм породив дітей на моавÑькому полі по тому, Ñк він відіÑлав Ñвоїх жінок Хушім та Баару.(UA) 1 хроніки. 8:9 І породив він від Ходеш, Ñвоєї жінки: Йовава, Ñ– Цівію, Ñ– Мешу, Ñ– Малкам,(UA) 1 хроніки. 8:10 Ñ– Єуц, Ñ– Сохію, Ñ– Мірму, це Ñини його, голови батьківÑьких домів.(UA) 1 хроніки. 8:11 Рвід Хушім він породив Ðвітува та Елпаала.(UA) 1 хроніки. 8:12 Ð Ñини Елпаалові: Евер, Ñ– Міш'ам, Ñ– Шемер, він збудував Оно й Лод та належні йому міÑта.(UA) 1 хроніки. 8:13 Ð Ð‘ÐµÑ€Ñ–Ñ Ñ‚Ð° Шема вони голови дому батьків, мешканців ÐйÑлону; вони вигнали мешканців Òату.(UA) 1 хроніки. 8:14 Ð Ðхйо, Шашак Ñ– Єремот,(UA) 1 хроніки. 8:15 Ñ– ЗевадіÑ, Ñ– Ðрад, Ñ– Ðдер,(UA) 1 хроніки. 8:16 Ñ– Михаїл, Ñ– Їшпа, Ñ– Йоха Ñини Берії.(UA) 1 хроніки. 8:17 РЗевадіÑ, Ñ– Мешуллам, Ñ– Хізкі, Ñ– Хевер,(UA) 1 хроніки. 8:18 Ñ– Їшмерай, Ñ– ЇзліÑ, Ñ– Йовав, Ñини Елпаалові.(UA) 1 хроніки. 8:19 РЯким, Ñ– Зіхрі, Ñ– Завді,(UA) 1 хроніки. 8:20 Ñ– Еліенай, Ñ– Ціллетай, Ñ– Еліїл,(UA) 1 хроніки. 8:21 Ñ– ÐдаÑ, Ñ– БераÑ, Ñ– Шімрат, Ñини Шімеієві.(UA) 1 хроніки. 8:22 РЇшпан, Ñ– Евер, Ñ– Еліїл,(UA) 1 хроніки. 8:23 Ñ– Ðвдон, Ñ– Зіхрі, Ñ– Ханан,(UA) 1 хроніки. 8:24 Ñ– ХананіÑ, Ñ– Елам, Ñ– ÐнтотійÑ,(UA) 1 хроніки. 8:25 Ñ– ЇфдеÑ, Ñ– Пенуїл, Ñини Шашакові.(UA) 1 хроніки. 8:26 РШамшерай, Ñ– ШехаріÑ, Ñ– ÐталіÑ,(UA) 1 хроніки. 8:27 Ñ– ЯарешіÑ, Ñ– ЕлійÑ, Ñ– Зіхрі, Ñини Єрохамові.(UA) 1 хроніки. 8:28 Оце голови дому батьків за їхніми нащадками, голови, що вони Ñиділи в ЄруÑалимі.(UA) 1 хроніки. 8:29 Рв Òів'оні Ñиділи: батько Òів'ону, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ жінці Мааха,(UA) 1 хроніки. 8:30 Ñ– первороджений Ñин його Ðвдон, Ñ– Цур, Ñ– Кіш, Ñ– Баал, Ñ– Ðадав,(UA) 1 хроніки. 8:31 Ñ– Òедор, Ñ– Ðхйо, Ñ– Зехер.(UA) 1 хроніки. 8:32 РМіклот породив Шім'у. І вони теж Ñиділи в ЄруÑалимі, при братах Ñвоїх, зо Ñвоїми братами.(UA) 1 хроніки. 8:33 Ð Ðер породив Кіша. РКіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, Ñ– Малкі-ШуÑ, Ñ– Ðвінадава, Ñ– Ешбаала.(UA) 1 хроніки. 8:34 Ð Ñин Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.(UA) 1 хроніки. 8:35 Ð Ñини Міхи: Пітон, Ñ– Мелех, Ñ– Тареа, Ñ– Ðхаз.(UA) 1 хроніки. 8:36 Ð Ðхаз породив Єгоадду, а Єгоадда породив Ðлемета, Ñ– Ðзмавета, Ñ– Зімрі: а Зімрі породив Моцу.(UA) 1 хроніки. 8:37 РМоца породив Бін'ÑŽ, його Ñин Рафа, його Ñин Ел'аÑа, його Ñин Ðцел.(UA) 1 хроніки. 8:38 Рв Ðцела було шеÑтеро Ñинів, а оце їхні імена: Ðзрікам, Бохеру, Ñ– Ізмаїл, Ñ– Шеар'Ñ, Ñ– ОвадіÑ, Ñ– Ханан, уÑÑ– вони Ñини Ðцелові.(UA) 1 хроніки. 8:39 Ð Ñини Ешека, брата його: первороджений його Улам, другий Єуш, третій Еліфелет.(UA) 1 хроніки. 8:40 РУламові Ñини були мужі хоробрі воÑки, що натÑгували лука й що мали багато Ñинів та онуків, Ñотню й п'ÑтдеÑÑÑ‚. УÑÑ– вони з ВеніÑминових Ñинів.(UA) 1 хроніки. 9:1 РввеÑÑŒ Ізраїль був перепиÑаний, й оÑÑŒ вони були запиÑані в книзі Ізраїлевих царів. РЮда був переÑелений до Вавилону за Ñвоє ÑпроневіреннÑ.(UA) 1 хроніки. 9:2 Рперші мешканці, що Ñиділи в Ñвоїй поÑілоÑÑ‚Ñ–, по Ñвоїх міÑтах, були: Ізраїль, ÑвÑщеники, Левити та Ñлуги храму.(UA) 1 хроніки. 9:3 Рв ЄруÑалимі Ñиділи з Юдиних Ñинів, Ñ– з ВеніÑминових Ñинів, Ñ– з Ñинів Єфремових та МанаÑіїних:(UA) 1 хроніки. 9:4 Утай, Ñин Ðммігуда, Ñина Омрі, Ñина Імрі, Ñина Бані, з Ñинів Переца, Юдиного Ñина.(UA) 1 хроніки. 9:5 Рз шілонÑн: первороджений ÐÑÐ°Ñ Ñ‚Ð° Ñини його.(UA) 1 хроніки. 9:6 Рз Ñинів Зерахових: Єуїл, та брати Ñ—Ñ…, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– дев'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 9:7 Рз Ñинів ВеніÑминових: Саллу, Ñин Мешуллама, Ñина Годавії, Ñина Сенуї,(UA) 1 хроніки. 9:8 Ñ– ЇвнеÑ, Ñин Єрохамів; Ñ– Ела, Ñин Уззі, Ñина Міхрі, Ñ– Мешуллам, Ñин Шефатії, Ñина Реуїла, Ñина Ївнійї,(UA) 1 хроніки. 9:9 Ñ– брати їхні за їхніми нащадками, дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ. УÑÑ– ці мужі голови батьків, дому батьків Ñвоїх.(UA) 1 хроніки. 9:10 Різ ÑвÑщеників: ЄдаÑ, Ñ– ЄгоÑрів, Ñ– Яхін.(UA) 1 хроніки. 9:11 Ð ÐзаріÑ, Ñин Хілкійї, Ñина Мешуллама, Ñина Садока, Ñина Мерайота, Ñина Ðхітава, управитель Божого дому;(UA) 1 хроніки. 9:12 Ñ– ÐдаÑ, Ñин Єрохама, Ñина Пашхура, Ñина Малкійї; Ñ– МаÑай, Ñин Ðдіїла, Ñина Яхзери, Ñина Мешуллама, Ñина Мешіллеміта, Ñина Іммера;(UA) 1 хроніки. 9:13 Ñ– брати Ñ—Ñ…, голови дому Ñвоїх батьків тиÑÑча й Ñім Ñотень Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚, дуже добрі мужі на працю в ділі Божого дому.(UA) 1 хроніки. 9:14 Рз Левитів: ШемаÑ, Ñин ХаÑÑува, Ñина Ðзрікама, Ñина Хашав'Ñ—, з Ñинів Мерарі;(UA) 1 хроніки. 9:15 Ñ– Бакбаккар, Хереш, Ñ– Балал, Ñ– МаттаніÑ, Ñин Міхи, Ñина Зіхрі, Ñина ÐÑафа;(UA) 1 хроніки. 9:16 Ñ– ÐвадіÑ, Ñин Шемаї, Ñина Òалала, Ñина Єдутуна; Ñ– БерехіÑ, Ñин ÐÑи, Ñина Елкани, що Ñидів в оÑадах нетоф'Ñн.(UA) 1 хроніки. 9:17 Рпридверні: Шаллум, Ñ– Ðккув, Ñ– Талмон, Ñ– Ðхіман, Ñ– брати їхні; Шаллум був голова.(UA) 1 хроніки. 9:18 І аж дотепер вони в царÑькій брамі на Ñхід, вони придверні таборів Левієвих Ñинів.(UA) 1 хроніки. 9:19 РШаллум, Ñин Коре, Ñина Ев'ÑÑафа, Ñина Кораха, Ñ– брати його з дому його батька, корахівці, на праці Ñлужби, Ñтерегли пороги Ñкинії, а їхні батьки були над ГоÑподнім табором, Ñтерегли вхід.(UA) 1 хроніки. 9:20 І ПінхаÑ, Ñин Елеазарів, був над ними колиÑÑŒ зверхником, Ñ– ГоÑподь був із ним.(UA) 1 хроніки. 9:21 Захарій, Ñин Мешелемії, був придверний при вході Ñкинії заповіту.(UA) 1 хроніки. 9:22 УÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ…, вибраних на придверних при порогах, було двіÑÑ‚Ñ– й дванадцÑÑ‚ÑŒ. Вони перепиÑані по Ñвоїх оÑадах. Їх поÑтавив Давид та прозорливець Самуїл за Ñ—Ñ… вірніÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 9:23 І вони та їхні Ñини були при брамах ГоÑподнього дому, дому Ñкинії, за вартами.(UA) 1 хроніки. 9:24 Ðа чотири боки були придверні: на Ñхід, на захід, на північ, на південь.(UA) 1 хроніки. 9:25 Рбрати їхні були по Ñелах, муÑіли приходити на Ñім день, від чаÑу до чаÑу, щоб бути з ними на Ñлужбі,(UA) 1 хроніки. 9:26 бо в Ñлужбі були чотири перші придверні, вони Левити; вони ж доглÑдали помешкань та Ñкарбів Божого дому.(UA) 1 хроніки. 9:27 І вони вÑÑŽ ніч перебували навколо Божого дому, бо на них був обов'Ñзок варти, Ñ– вона щоранку відмикали двері.(UA) 1 хроніки. 9:28 І з них були дехто коло Ñлужбового поÑуду, бо за чиÑлом його приноÑили, Ñ– за чиÑлом його виноÑили.(UA) 1 хроніки. 9:29 І з них дехто були призначені до поÑуду та до вÑÑких ÑвÑтих речей: Ñ– над пшеничною мукою, Ñ– над вином, Ñ– над оливою, Ñ– над ладаном, Ñ– над пахощами.(UA) 1 хроніки. 9:30 Рз ÑвÑщеничих Ñинів були Ñ‚Ñ–, що мішали запашне на кадило.(UA) 1 хроніки. 9:31 Ð ÐœÐ°Ñ‚Ñ‚Ñ–Ñ‚Ñ–Ñ Ð· Левитів, він первороджений ÐºÐ¾Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ð¨Ð°Ð»Ð»ÑƒÐ¼Ð°, був у Ñлужбі над Ñправою Ñковорід.(UA) 1 хроніки. 9:32 Рз Ñинів кегатівців, з їхніх братів, були над хлібом показним, щоб приготовлÑти щоÑуботи.(UA) 1 хроніки. 9:33 Роце Ñпіваки, голови батьківÑьких домів Левитів, по кімнатах, були вільні від іншої праці, бо вдень та вночі були вони при Ñвоїй роботі.(UA) 1 хроніки. 9:34 Оце голови батьківÑьких домів Левитів за їхніми нащадками, голови, що Ñиділи в ЄруÑалимі.(UA) 1 хроніки. 9:35 Рв Òів'оні Ñиділи: батько Òів'ону Єіїл, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ жінці Мааха,(UA) 1 хроніки. 9:36 Ñ– первороджений Ñин його Ðвдон, Ñ– Цур, Ñ– Кіш, Ñ– Баал, Ñ– Ðер, Ñ– Ðадав,(UA) 1 хроніки. 9:37 Ñ– Òедор, Ñ– Ðхйо, Ñ– Захарій, Ñ– Міклот.(UA) 1 хроніки. 9:38 РМіклот породив Шім'ама. І вони теж Ñиділи в ЄруÑалимі при братах Ñвоїх, зо Ñвоїми братами.(UA) 1 хроніки. 9:39 Ð Ðер породив Кіша, а Кіш породив Саула, а Саул породив Йонатана, Ñ– Малкі-Шую, Ñ– Ðвінадава, Ñ– Ешбаала.(UA) 1 хроніки. 9:40 Ð Ñин Йонатанів Мерів-Баал, а Мерів-Баал породив Міху.(UA) 1 хроніки. 9:41 Ð Ñини Міхи: Пітон, Ñ– Мелех, Ñ– ТахреÑ.(UA) 1 хроніки. 9:42 Ð Ðхаз породив Яру, а Яра породив Ðлмета, Ñ– Ðзмавета, Ñ– Зімрі. РЗімрі породив Моцу.(UA) 1 хроніки. 9:43 РМоца породив Бін'ÑŽ, його Ñин РефаÑ, його Ñин Ел'аÑа, його Ñин Ðцел.(UA) 1 хроніки. 9:44 Рв Ðцела було шеÑтеро Ñинів, а оце їхні імена: Ðзрікам, Бохеру, Ñ– Ізмаїл, Ñ– Шеар'Ñ, Ñ– ОвадіÑ, Ñ– Ханан, оце Ñини Ðцелові.(UA) 1 хроніки. 10:1 РфилиÑтимлÑни воювали з Ізраїлем. І побігли Ізраїлеві мужі перед филиÑтимлÑнами, Ñ– падали трупами на горі Òілбоа.(UA) 1 хроніки. 10:2 І гналиÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимлÑни за Саулом та за його Ñинами. І повбивали филиÑтимлÑни Йонатана, Ñ– Ðвінадава, Ñ– Малкі-ШуÑ, Саулових Ñинів...(UA) 1 хроніки. 10:3 І Ñтав бій Ñ‚Ñжкий Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð°, Ñ– лучники кинулиÑÑ Ð½Ð° нього, Ñ– він злÑкавÑÑ Ñ‚Ð¸Ñ… лучників.(UA) 1 хроніки. 10:4 І Ñказав Саул до Ñвого зброєноші: ВитÑгни меча Ñвого, Ñ– пробий мене ним, щоб не прийшли ці необрізані, Ñ– не знущалиÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною! Та не хотів зброєноша, бо дуже боÑвÑÑ. Тоді взÑв Саул меча та й упав на нього...(UA) 1 хроніки. 10:5 І побачив зброєноша, що помер Саул, Ñ– впав Ñ– він на меча, та й помер...(UA) 1 хроніки. 10:6 І помер Саул Ñ– троє Ñинів його, та ввеÑÑŒ його дім померли разом.(UA) 1 хроніки. 10:7 І побачили вÑÑ– ізраїльтÑни, що мешкали в долині, що вÑÑ– втікають, та що помер Саул та Ñини його, то покидали Ñвої міÑта й повтікали, а филиÑтимлÑни поприходили, й оÑілиÑÑ Ð² них...(UA) 1 хроніки. 10:8 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– прийшли филиÑтимлÑни, щоб пообдирати трупи, та й знайшли Саула та Ñинів його, що лежали на горі Òілбоа.(UA) 1 хроніки. 10:9 І вони пообдирали його, Ñ– понеÑли голову його та зброю його, Ñ– поÑлали в филиÑтимÑькі краї навколо, щоб ÑповіÑтити в домах Ñвоїх божків та народові.(UA) 1 хроніки. 10:10 І вони поклали зброю його в домі Ñвого бога, а голову його прибили в домі Даґона.(UA) 1 хроніки. 10:11 І почув увеÑÑŒ ґілеадÑький Явеш про вÑе, що филиÑтимлÑни зробили Саулові,(UA) 1 хроніки. 10:12 Ñ– вÑтали вÑÑ– хоробрі, Ñ– понеÑли Саулове тіло та тіла Ñинів його, Ñ– принеÑли до Явешу, та й поховали їхні коÑÑ‚Ñ– під дубом в Явеші, Ñ– поÑтили Ñім день.(UA) 1 хроніки. 10:13 І помер Саул за Ñвоє беззаконнÑ, що він ним ÑпроневіривÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ ГоÑпода через ГоÑподнє Ñлово, Ñкого не тримавÑÑ, а також через те, що питавÑÑ Ð²Ñ–Ñ‰Ð¾Ð³Ð¾ духа, щоб вивідати,(UA) 1 хроніки. 10:14 а не вивідував від ГоÑпода. І Він убив його, а царÑтво його передав Давидові, ЄÑÑеєвому Ñинові.(UA) 1 хроніки. 11:1 І зібравÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ізраїль до Давида в Хеврон, говорÑчи: Оце ми кіÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° тіло твоє!(UA) 1 хроніки. 11:2 І давніш, коли Саул був царем, ти водив та приводив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° війну. І Ñказав ГоÑподь, Бог твій, тобі: Ти будеш паÑти народа Мого, ІзраїлÑ, Ñ– ти будеш кнÑзем над народом Моїм, Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 11:3 І прийшли вÑÑ– Ізраїлеві Ñтарші в Хеврон, а Давид Ñклав із ними умову в Хевроні перед ГоÑподнім лицем. І помазали вони Давида царем над Ізраїлем, за ГоÑподнім Ñловом через Самуїла.(UA) 1 хроніки. 11:4 І пішов Давид та ввеÑÑŒ Ізраїль до ЄруÑалиму, він ЄвуÑ, Ñ– там були євуÑеÑни, мешканці того краю.(UA) 1 хроніки. 11:5 І Ñказали мешканці ЄвуÑу до Давида: Ти не ввійдеш Ñюди! Та здобув Давид твердиню Сіон, він МіÑто Давида.(UA) 1 хроніки. 11:6 І Ñказав Давид: Кожен, хто найперше поб'Ñ” євуÑеÑнина, той Ñтане за голову та за зверхника. І ввійшов найперше Йоав, Ñин Церуїн, Ñ– Ñтав за голову.(UA) 1 хроніки. 11:7 І оÑівÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у твердині, тому назвав ім'Ñ Ñ—Ð¹: Давидове МіÑто.(UA) 1 хроніки. 11:8 І він збудував міÑто навколо, від Мілло й аж навколо, а Йоав відновив решту міÑта.(UA) 1 хроніки. 11:9 І Давид Ñтавав уÑе більшим, а ГоÑподь Саваот був із ним.(UA) 1 хроніки. 11:10 Роце голови Давидових лицарів, що хоробро трудилиÑÑ Ð· ним у його царÑтві, з уÑім Ізраїлем, щоб наÑтановити його царем, за ГоÑподнім Ñловом, над Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 11:11 Роце чиÑло Давидових лицарів: Яшов'ам, Ñин Гахмоні, голова тридцÑти, він махнув Ñвоїм ÑпиÑом Ñ– побив за один раз три Ñотні!(UA) 1 хроніки. 11:12 Рза ним Елеазар, Ñин Додо, ахох'Ñнин, він один із трьох лицарів.(UA) 1 хроніки. 11:13 Він був із Давидом у ПаÑ-Дамімі, а филиÑтимлÑни зібралиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ на бій. І була там ділÑнка полÑ, повна Ñчменю, а народ утікав перед филиÑтимлÑнами.(UA) 1 хроніки. 11:14 Та вони Ñтали поÑеред ділÑнки, Ñ– врÑтували Ñ—Ñ— та й побили филиÑтимлÑн. І ГоÑподь подав велику перемогу!(UA) 1 хроніки. 11:15 І зійшли троє з тих тридцÑти на переді на Ñкелю до Давида, до печери Ðдуллам. РфилиÑтимÑький табір таборував у долині Рефаїм.(UA) 1 хроніки. 11:16 Давид же був тоді в твердині, а филиÑтимÑька залога була тоді в Віфлеємі.(UA) 1 хроніки. 11:17 І Ñпрагнув Давид та й Ñказав: Хто напоїть мене водою з віфлеємÑької криниці, що в брамі?(UA) 1 хроніки. 11:18 І продерлиÑÑ Ñ†Ñ– троє до филиÑтимÑького табору, Ñ– зачерпнули води з віфлеємÑької криниці, що в брамі. І вони винеÑли й принеÑли до Давида, та Давид не Ñхотів Ñ—Ñ— пити, Ñ– вилив Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода,(UA) 1 хроніки. 11:19 та й Ñказав: Борони мене, Боже мій, чинити таке! Чи Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ пити кров цих мужів, що ходили, наражаючи Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє? Бо життÑм Ñвоїм вони принеÑли Ñ—Ñ—! І не хотів він пити Ñ—Ñ—. Оце зробили троє цих лицарів.(UA) 1 хроніки. 11:20 Ð Ðвшай, Йоавів брат, він голова тих трьох. І він махнув Ñвоїм ÑпиÑом Ñ– побив три Ñотні! І він мав найÑлавніше ім'Ñ Ñеред трьох.(UA) 1 хроніки. 11:21 З тих трьох Ñеред двох він був найшановніший, Ñ– Ñтав їм за провідника. Рдо тих трьох не доÑÑг.(UA) 1 хроніки. 11:22 БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, Ñин хороброго мужа, великий у ділах, з Кавцеїлу, він побив двох Ñинів Ðріїла моавÑького. І він зійшов Ñ– забив лева в Ñередині Ñми Ñніжного днÑ.(UA) 1 хроніки. 11:23 І він побив одного єгиптÑнина, мужа поÑтавного, на п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, а в руці єгиптÑнина був ÑпиÑ, Ñк ткацький вал. І зійшов він до нього з києм, Ñ– вирвав ÑпиÑа з руки того єгиптÑнина, та й його забив його ÑпиÑом.(UA) 1 хроніки. 11:24 Оце зробив БенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, Ñ– його ім'Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ Ñеред тих трьох хоробрих.(UA) 1 хроніки. 11:25 З тих тридцÑти він був найповажніший, а до тих трьох не доÑÑг. І Давид призначив його до Ñвоєї прибічної Ñторожі.(UA) 1 хроніки. 11:26 Рхоробрі мужі були ці: ÐÑаїл, Йоавів брат, Елханан, Ñин Додо, із Віфлеєму,(UA) 1 хроніки. 11:27 гарор'Ñнин Шаммот, пелонÑнин ХелеÑ,(UA) 1 хроніки. 11:28 Іра, Ñин Іккешів, текоÑнин, антотÑнин Ðвіезер,(UA) 1 хроніки. 11:29 хушатÑнин Сіббехай, ахох'Ñнин Ілай,(UA) 1 хроніки. 11:30 нетофатÑнин Магарай, Хелед, Ñин Баанин, нетофатÑнин,(UA) 1 хроніки. 11:31 Ітай, Ñин Ріваїв, з Òів'Ñ— ВеніÑминової, пір'атонÑнин БенаÑ,(UA) 1 хроніки. 11:32 Хурай з Ðахале-Òаашу, арв'Ñнин Ðвіїл,(UA) 1 хроніки. 11:33 бахарум'Ñнин Ðзмавет, шаалвонÑнин Ел'Ñхба,(UA) 1 хроніки. 11:34 Ñини ґізонÑнина Гашема, Йонатан, Ñин Шаґе, гарар'Ñнин,(UA) 1 хроніки. 11:35 ÐхійÑм, Ñин Сахарів, гарар'Ñнин, Еліфал, Ñин Урів,(UA) 1 хроніки. 11:36 мехар'Ñнин Хефер, пелонÑнин ÐхійÑ,(UA) 1 хроніки. 11:37 кармелÑнин Хіцро, Ðаарай, Ñин Езлаїв,(UA) 1 хроніки. 11:38 Йоїл, брат Ðатанів, Мівхар, Ñин Òаґрі,(UA) 1 хроніки. 11:39 аммонітÑнин Целек, беротÑнин Ðахрай, зброєноша Йоава, Церуїного Ñина,(UA) 1 хроніки. 11:40 Ñ—Ñ‚Ñ€Ñнин Іра, Ñ—Ñ‚Ñ€Ñнин Òарев,(UA) 1 хроніки. 11:41 хіттеÑнин УрійÑ, Завад, Ñин ÐхлаÑ,(UA) 1 хроніки. 11:42 Ðдіна, Ñин Шізин, Рувимівець, голова Рувимівців Ñ– над тридцÑтьма,(UA) 1 хроніки. 11:43 Ханан, Ñин Маахин, Ñ– мітнÑнин ЙоÑафат,(UA) 1 хроніки. 11:44 аштерÑнин УззійÑ, Шама, Ñ– Еуїл, Ñини ароерÑнина Хотама,(UA) 1 хроніки. 11:45 Єдіаїл, Ñин Шімрі, Ñ– Йоха, його брат, тіцÑнин,(UA) 1 хроніки. 11:46 махав'Ñнин Еліїл, Ñ– Єрівай, Ñ– Йошав'Ñ, Ñини Ел'наамові, Ñ– моавітÑнин Їтма,(UA) 1 хроніки. 11:47 Етіїл, Ñ– Овед, Ñ– ЯаÑіїл із Цови.(UA) 1 хроніки. 12:1 Рце Ñ‚Ñ–, що поприходили до Давида в Ціклаґ, коли він ще ховавÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Саулом, Ñином Кішевим, Ñ– вони були Ñеред лицарів, що допомагали в війні,(UA) 1 хроніки. 12:2 що були озброєні луком, що кидали правицею та лівицею ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñтріли з лука, з Саулових братів, від ВеніÑмина:(UA) 1 хроніки. 12:3 голова Ðхіезер та Йоаш, Ñини ґів'Ñнина Шемаї, Ñ– Єзіїл та Пелет, Ðзмаветові Ñини, Ñ– Бераха, Ñ– аннетотÑнин Єгу,(UA) 1 хроніки. 12:4 Ñ– ґів'онÑнин ЇшмаÑ, лицар Ñеред тридцÑтьох та Ñтарший над тридцÑтьма, Ñ– ЇрмеÑ, Ñ– Яхазіїл, Ñ– Йоханан, Ñ– ґедерÑнин Йозавад,(UA) 1 хроніки. 12:5 Ел'узай, Ñ– Єрімот, Ñ– Беал'Ñ, Ñ– ШемаріÑ, Ñ– гаріф'Ñнин ШефатіÑ,(UA) 1 хроніки. 12:6 Елкана, Ñ– ЇшшійÑ, Ñ– Ðзареїл, Ñ– Йоезер, Ñ– Яхов'ам, хорх'Ñни,(UA) 1 хроніки. 12:7 Ñ– Йоїла та ЗевадіÑ, Ñини Єрохамові, з Òедору.(UA) 1 хроніки. 12:8 Рз ґадÑн відділилиÑÑ Ð´Ð¾ Давида до твердині в пуÑтиню лицарі воÑки, мужі відважні, на війні, озброєні великим щитом та ÑпиÑом. Рїхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð¾ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÐµÐ²'Ñчі, а щодо швидкоÑти вони були, Ñк Ñарни на горах.(UA) 1 хроніки. 12:9 Голова Езер, другий ОвадіÑ, третій Еліав,(UA) 1 хроніки. 12:10 четвертий Мішманна, п'Ñтий ЇрмеÑ,(UA) 1 хроніки. 12:11 шоÑтий Ðттай, Ñьомий Еліїл,(UA) 1 хроніки. 12:12 воÑьмий Йоханан, дев'Ñтий Елзавад,(UA) 1 хроніки. 12:13 деÑÑтий ЄреміÑ, одинадцÑтий Махбанай.(UA) 1 хроніки. 12:14 Оці були з Òадових Ñинів, голови війÑькових відділів, малий один на Ñотню, а великий на тиÑÑчу.(UA) 1 хроніки. 12:15 Це Ñ‚Ñ–, що перейшли Йордан першого міÑÑцÑ, коли він був переповнений понад уÑÑ– береги Ñвої, Ñ– порозганÑли вÑÑ–Ñ… мешканців долин на Ñхід та на захід.(UA) 1 хроніки. 12:16 І прийшли з Ñинів ВеніÑминових та Юдиних аж до твердині до Давида.(UA) 1 хроніки. 12:17 РДавид вийшов перед них, Ñ–, відповідаючи, Ñказав їм: Якщо ви прийшли до мене з миром, щоб допомагати мені, буде моє Ñерце з вами за одне, а Ñкщо зрадите мене Ñупроти ворогів моїх, коли нема обмани в руках моїх, то побачить це Бог наших батьків, Ñ– покарає!(UA) 1 хроніки. 12:18 І зійшов Дух на ÐмаÑаÑ, голову тридцÑти, Ñ– він проказав: Мир, Давиде, тобі, Ñ– з тобою, о Ñину ЄÑÑеїв! Мир тобі, Ñ– мир тому, хто тобі помагає, бо тобі помагає твій Бог! І прийнÑв Ñ—Ñ… Давид, Ñ– поÑтавив на чолі війÑька.(UA) 1 хроніки. 12:19 І з МанаÑÑ–Ñ— перебігли до Давида, коли він ішов із филиÑтимлÑнами проти Саула на війну, а він не поміг їм, бо филиÑтимÑькі кнÑзі, порадившиÑÑŒ, відіÑлали його, говорÑчи: За ціну наших голів він хоче перейти до Ñвого пана Саула!(UA) 1 хроніки. 12:20 Коли він ішов до Ціклаґу, збігли до нього з МанаÑÑ–Ñ—: Ðднах, Ñ– Йозавад, Ñ– Єдіаїл, Ñ– Михаїл, Ñ– Йозавад, Ñ– Елігу, Ñ– Ціллетай, голови МанаÑіїних тиÑÑчок.(UA) 1 хроніки. 12:21 І вони допомагали Давидові проти юрби, бо вони вÑÑ– хоробрі воÑки, Ñ– поÑтавали провідниками війÑькових відділів.(UA) 1 хроніки. 12:22 Бо день-у-день приходили вони до Давида помагати йому, аж Ñтав табір великий, Ñк табір Божий.(UA) 1 хроніки. 12:23 Роце чиÑло головних озброєних війÑькових відділів, вони прийшли до Давида в Хеврон, щоб передати Саулове царÑтво йому, за ГоÑподнім Ñловом:(UA) 1 хроніки. 12:24 Юдиних Ñинів, що ноÑили великого щита та ÑпиÑа, шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– віÑім Ñотень озброєного війÑька.(UA) 1 хроніки. 12:25 З Симеонових Ñинів хоробрих воÑків війÑькового відділу Ñім тиÑÑч Ñ– Ñто.(UA) 1 хроніки. 12:26 З Левієвих Ñинів чотири тиÑÑчі й шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 1 хроніки. 12:27 І ЄгоÑда, проводир Ñинів Ðаронових, а з ним три тиÑÑчі й Ñім Ñотень.(UA) 1 хроніки. 12:28 І юнак Садок, хоробрий воÑк, та дім його батька, зверхників двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два.(UA) 1 хроніки. 12:29 Рз ВеніÑминових Ñинів, Саулових братів, три тиÑÑчі, а більша чаÑтина Ñ—Ñ… аж дотепер трималиÑÑ Ð¡Ð°ÑƒÐ»Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ дому.(UA) 1 хроніки. 12:30 Рз Єфремових Ñинів двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– віÑім Ñотень хоробрих воÑків, мужів Ñлавних дому їхніх батьків.(UA) 1 хроніки. 12:31 Рз половини МанаÑіїного племени віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, що були докладно зазначені за іменем, щоб прийти наÑтановити Давида царем.(UA) 1 хроніки. 12:32 Рз ІÑÑахарових Ñинів, що мали Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñу, щоб знати, що буде робити Ізраїль, Ñ—Ñ… голів було двіÑÑ‚Ñ–, а вÑÑ– їхні брати робили за їхнім наказом.(UA) 1 хроніки. 12:33 Із Завулона тих, що виходÑÑ‚ÑŒ на війну, що ÑтавлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² бойовому порÑдку зо вÑÑкими війÑьковими речами, п'ÑтдеÑÑÑ‚ тиÑÑч, щоб допомагати з цілим Ñерцем.(UA) 1 хроніки. 12:34 Рз Ðефталиму тиÑÑча зверхників, а при них зо щитом та ÑпиÑом тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 12:35 Рз ДанÑн тих, що ÑтавлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² бойовому порÑдку двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 1 хроніки. 12:36 Рз ÐÑира тих, що виходÑÑ‚ÑŒ на війну, щоб ÑтавитиÑÑ Ð² бойовім порÑдку, Ñорок тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 12:37 Рз того боку Йордану з Рувимівців, Ñ– Òадівців, Ñ– з половини МанаÑÑ–Ñ—, зо вÑÑкими війÑьковими знарÑддÑми Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾ÑŽ Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 12:38 УÑÑ– ці люди війÑькові, що ÑтавилиÑÑ Ð² бойовому порÑдку, цілим Ñерцем поприходили до Хеврону, щоб наÑтановити Давида царем над уÑім Ізраїлем. Та й решта Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ одноÑерді, щоб наÑтановити Давида царем.(UA) 1 хроніки. 12:39 І були вони там із Давидом три дні, їли та пили, бо їхні брати наготовили їм.(UA) 1 хроніки. 12:40 Ртакож Ñ‚Ñ–, що були близькі до них, аж до ІÑÑахара, Ñ– Завулона, Ñ– Ðефталима, Ñпроваджували хліб оÑлами, Ñ– верблюдами, Ñ– мулами, Ñ– худобою великою, їжу мучну, ÑпреÑовані Ñ„Ñ–Ò‘Ñ–, Ñ– родзинки, Ñ– вино, Ñ– оливу, Ñ– худобу велику, Ñ– худобу дрібну, дуже багато, бо радіÑÑ‚ÑŒ була в Ізраїлі.(UA) 1 хроніки. 13:1 І радивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ із тиÑÑчниками та з Ñотниками, зо вÑіма значними.(UA) 1 хроніки. 13:2 І Ñказав Давид до вÑієї Ізраїлевої громади: Якщо вам це добре, а від ГоÑпода, Бога нашого вподобане, пошлімо до наших братів, позоÑталих по вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих краÑÑ…, а з ними до ÑвÑщеників та Левитів, по міÑтах та по їхніх паÑовиÑьках, Ñ– нехай зберутьÑÑ Ð´Ð¾ наÑ.(UA) 1 хроніки. 13:3 І вернімо ковчега нашого Бога до наÑ, бо не зверталиÑÑ Ð¼Ð¸ до нього за Саулових днів.(UA) 1 хроніки. 13:4 І Ñказала вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, щоб зробити так, бо Ñлушна була та річ в очах уÑього народу.(UA) 1 хроніки. 13:5 І зібрав Давид уÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ єгипетÑького Шіхору й аж туди, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Хамату, щоб Ñпровадити Божого ковчега з Кір'ÑÑ‚-Єаріму.(UA) 1 хроніки. 13:6 І пішов Давид та ввеÑÑŒ Ізраїль у Баалу, в Юдин Кір'ÑÑ‚-Єарім, щоб винеÑти звідти ковчега Бога, ГоÑпода, що Ñидить на херувимах, що ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ прикликаєтьÑÑ.(UA) 1 хроніки. 13:7 І повезли Божого ковчега на новому возі з Ðвінадавового дому, а Узза та Ðхйо провадили того воза.(UA) 1 хроніки. 13:8 РДавид та ввеÑÑŒ Ізраїль грали перед Божим лицем з уÑієї Ñили, Ñ– з піÑнÑми, Ñ– на цитрах, Ñ– на арфах, Ñ– на бубнах, Ñ– на цимбалах, Ñ– на Ñурмах.(UA) 1 хроніки. 13:9 І прийшли вони аж до Кідонового току, Ñ– проÑÑ‚Ñг Узза Ñвою руку, щоб підхопити ковчега, бо воли нахилили його.(UA) 1 хроніки. 13:10 І запаливÑÑ Ð½Ð° Уззу гнів ГоÑподній, Ñ– Він убив його за те, що проÑÑ‚Ñг руку Ñвою до ковчега. І помер він там перед ГоÑподнім лицем...(UA) 1 хроніки. 13:11 І зажуривÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ тим, що ГоÑподь убив Уззу, Ñ– він назвав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: Перец-Узза, Ñ– так воно зветьÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ.(UA) 1 хроніки. 13:12 І того Ð´Ð½Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ злÑкавÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, говорÑчи: Як Ñ Ð²Ð½ÐµÑу до Ñебе Божого ковчега?(UA) 1 хроніки. 13:13 І не повіз Давид ковчега до Ñебе, до Давидового МіÑта, а направив його до дому ґатÑнина Овед-Едома.(UA) 1 хроніки. 13:14 І пробував Божий ковчег із домом Овед-Едома в його домі три міÑÑці. РГоÑподь поблагоÑловив дім Овед-Едома, та вÑе, що було його.(UA) 1 хроніки. 14:1 РХірам, цар тирÑький, поÑлав до Давида поÑлів, Ñ– кедрового дерева, каменÑрів та теÑлÑрів, щоб збудувати йому дім.(UA) 1 хроніки. 14:2 І пізнав Давид, що ГоÑподь міцно поÑтавив його царем над Ізраїлем, бо царÑтво його було піднеÑене виÑоко ради народу його, ІзраїлÑ.(UA) 1 хроніки. 14:3 І взÑв Давид іще жінок в ЄруÑалимі, Ñ– Давид породив іще Ñинів та дочок.(UA) 1 хроніки. 14:4 Роце імена народжених йому в ЄруÑалимі: Шаммуа Ñ– Шовав, Ðатан Ñ– Соломон,(UA) 1 хроніки. 14:5 Ñ– Ївхар, Ñ– ЕлішуÑ, Ñ– Елпелет,(UA) 1 хроніки. 14:6 Ñ– Ðоґах, Ñ– Ðефеґ, Ñ– ЯфіÑ,(UA) 1 хроніки. 14:7 Ñ– Елішама, Ñ– Ел'Ñда, Ñ– Еліфелет.(UA) 1 хроніки. 14:8 І почули филиÑтимлÑни, що Давид був помазаний на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ уÑім Ізраїлем, Ñ– піднÑлиÑÑ Ð²ÑÑ– филиÑтимлÑни, щоб шукати Давида. РДавид почув про це, Ñ– вийшов проти них.(UA) 1 хроніки. 14:9 РфилиÑтимлÑни прийшли й Ñтали таборами в долині Рефаїм.(UA) 1 хроніки. 14:10 І питавÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ у Бога, говорÑчи: Чи виходити на филиÑтимлÑн, Ñ– чи даÑи Ти Ñ—Ñ… в руку мою? І відказав йому ГоÑподь: Вийди, Ñ– Я дам Ñ—Ñ… у руку твою.(UA) 1 хроніки. 14:11 І зійшли вони до Баал-Пераціму, Ñ– Давид побив Ñ—Ñ… там. І Ñказав Давид: Розбив Бог ворогів моїх рукою моєю, Ñк прорив води! Тому назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑцÑ: Баал-Перацім!(UA) 1 хроніки. 14:12 Рвони позоÑтавили там богів Ñвоїх, Ñ– Давид наказав, Ñ– вони були Ñпалені в огні.(UA) 1 хроніки. 14:13 РфилиÑтимлÑни ще отаборилиÑÑ Ð² долині.(UA) 1 хроніки. 14:14 РДавид іще питавÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, Ñ– Бог йому Ñказав: Ðе підеш за ними, а поверни від них, Ñ– прибудеш до них з-навпроти бальзамового ліÑка.(UA) 1 хроніки. 14:15 І ÑтанетьÑÑ, Ñк ти почуєш шелеÑÑ‚ ніби кроків на верховіттÑÑ… бальзамових дерев, тоді вийдеш на бій, бо то вийшов Бог перед тебе, щоб побити филиÑтимÑький табір.(UA) 1 хроніки. 14:16 І зробив Давид так, Ñк наказав йому Бог, Ñ– вони побили филиÑтимÑький табір від Òів'ону аж до Òезеру.(UA) 1 хроніки. 14:17 І неÑлоÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ðµ ім'Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ–Ñ… краÑÑ…, а ГоÑподь дав, що вÑÑ– народи боÑлиÑÑŒ його.(UA) 1 хроніки. 15:1 І поробив він Ñобі доми в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, Ñ– приготовив міÑце на Божого ковчега, Ñ– розтÑгнув Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñкинію.(UA) 1 хроніки. 15:2 Тоді Давид Ñказав, щоб ніхто не ноÑив Божого ковчега, окрім Левитів, бо Ñ—Ñ… вибрав ГоÑподь ноÑити ковчега ГоÑпода та Ñлужити Йому аж навіки.(UA) 1 хроніки. 15:3 І Давид зібрав уÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму, щоб винеÑти ГоÑподнього ковчега на його міÑце, Ñке приготовив йому він.(UA) 1 хроніки. 15:4 І зібрав Давид Ðаронових Ñинів та Левитів.(UA) 1 хроніки. 15:5 Від Кегатових Ñинів: зверхник Уріїл, а братів його ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¹ двадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 15:6 Від Ñинів Мерарі: зверхник ÐÑаÑ, а братів його двіÑÑ‚Ñ– й двадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 15:7 Від Òершомових Ñинів: зверхник Йоїл, а братів його ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¹ тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 15:8 Від Еліцафанових Ñинів: зверхник ШемаÑ, а братів його двіÑÑ‚Ñ–.(UA) 1 хроніки. 15:9 Від Хевронових Ñинів: зверхник Еліїл, а братів його віÑімдеÑÑÑ‚.(UA) 1 хроніки. 15:10 Від Уззіїлових Ñинів: зверхник Ðммінадав, а братів його ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¹ дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 15:11 І покликав Давид ÑвÑщеників Садока та ЕвіÑтара, та Левитів: Уріїла, ÐÑаю, Ñ– Йоїла, Шемаю Ñ– Еліїла, Ñ– Ðммінадава(UA) 1 хроніки. 15:12 та й Ñказав до них: Ви голови родів Левитів. ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð¸ та ваші брати, Ñ– перенеÑете ковчега ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, до міÑцÑ, Ñке приготовив Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ.(UA) 1 хроніки. 15:13 Бо через те, що Ñпочатку не ви це робили, то вдарив Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Бог наш, бо ми не шукали Його так, Ñк належало.(UA) 1 хроніки. 15:14 І оÑвÑтилиÑÑ ÑвÑщеники та Левити, щоб перенеÑти ковчега ГоÑпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 1 хроніки. 15:15 І понеÑли Ñини Левитів Божого ковчега, Ñк наказав був МойÑей за ГоÑподнім Ñловом, на плечах Ñвоїх, на держаках, на Ñобі.(UA) 1 хроніки. 15:16 І Ñказав Давид зверхникам Левитів, щоб поÑтавили Ñвоїх братів Ñпіваків на приладдÑÑ… піÑні, на цитрах, арфах, та тих, що грають на цимбалах, щоб піднеÑти Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð° радіÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 15:17 І поÑтавили Левити Гемана, Йоїлового Ñина, а з братів його ÐÑафа, Ñина Берехії, а з Ñинів Мерарі, їхніх братів Етана, Ñина Кушаї.(UA) 1 хроніки. 15:18 Рз ними їхніх братів других: ЗахаріÑ, Ñ– Яазіїла, Ñ– Шемірамота, Ñ– Єхіїла, Ñ– Унні, Еліава, Ñ– Бенаю, Ñ– МааÑею, Ñ– Маттітію, Ñ– ЕліфлеÑ, Ñ– Мікнею, Ñ– Овед-Едома, Ñ– Єіїла, придверних.(UA) 1 хроніки. 15:19 Ð Ñпіваків: Гемана, ÐÑафа та Етана грати на мідÑних цимбалах.(UA) 1 хроніки. 15:20 РЗахаріÑ, Ñ– Ðзіїла, Ñ– Шемірамота, Ñ– Єхіїла, Ñ– Унні, Ñ– Еліава, Ñ– МааÑею, Ñ– Бенаю на цитрах, на аламот.(UA) 1 хроніки. 15:21 РМаттітію, Ñ– Еліфелегу, Ñ– Мікнею, Ñ– Овед-Едома, Ñ– Єїла, Ñ– Ðзазію на арфах, на октаві, щоб починати гру.(UA) 1 хроніки. 15:22 РКенанію, зверхника Левитів, над ношеннÑм; він навчав ноÑити, бо вмів того.(UA) 1 хроніки. 15:23 Ð Ð‘ÐµÑ€ÐµÑ…Ñ–Ñ Ñ‚Ð° Елкана придверні при ковчезі.(UA) 1 хроніки. 15:24 РШеваніÑ, І ЙоÑафат, Ñ– Ðатанаїл, Ñ– ÐмаÑай, Ñ– Захарій, Ñ– БенаÑ, Ñ– Еліезер, ÑвÑщеники, Ñурмили в Ñурми перед Божим ковчегом, а Овед-Едом та Ð„Ñ…Ñ–Ð¹Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð´Ð²ÐµÑ€Ð½Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ð°.(UA) 1 хроніки. 15:25 І пішов Давид Ñ– Ізраїлеві Ñтарші та тиÑÑчники, щоб перенеÑти ковчега ГоÑподнього заповіту з Овед-Едомового дому з радіÑÑ‚ÑŽ.(UA) 1 хроніки. 15:26 І ÑталоÑÑ, коли Бог допомагав Левитам, що неÑли ковчега ГоÑподнього заповіту, то вони принеÑли в жертву Ñім биків та Ñім баранів.(UA) 1 хроніки. 15:27 РДавид був зодÑгнений в одежу з віÑону, Ñк Ñ– вÑÑ– Левити, що неÑли ковчега, Ñ– Ñпіваки, Ñ– КенаніÑ, зверхник Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ– Ñпіваків, а на Давиді був ще й льнÑний ефод.(UA) 1 хроніки. 15:28 І ввеÑÑŒ Ізраїль Ð½Ñ–Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ð° ГоÑподнього заповіту з радіÑним криком, Ñ– зо звуком рога, Ñ– з Ñурмами, Ñ– з цимбалами, граючи на цитрах та на арфах.(UA) 1 хроніки. 15:29 І ÑталоÑÑ, коли ковчег ГоÑподнього заповіту прийшов аж до Давидового МіÑта, то Мелхола, Саулова дочка, виглÑдала через вікно. І побачила вона Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, що танцював та грав, Ñ– зневажила його в Ñвоєму Ñерці.(UA) 1 хроніки. 16:1 І принеÑли вони Божого ковчега, Ñ– поÑтавили його в Ñередині Ñкинії, що розтÑгнув Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Давид, Ñ– принеÑли Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви перед Божим лицем.(UA) 1 хроніки. 16:2 І покінчив Давид приноÑити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви, та й поблагоÑловив народ Ім'Ñм ГоÑподнім.(UA) 1 хроніки. 16:3 І він поділив Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкого Ізраїлевого мужа, від чоловіка й аж до жінки, кожному по буханцеві хліба, Ñ– по кавалкові м'ÑÑа та по виноградному калачеві.(UA) 1 хроніки. 16:4 І він попризначував перед ГоÑподнім ковчегом із Левитів Ñлужачих, щоб вони визнавали, Ñ– проÑлавлÑли, Ñ– хвалили ГоÑпода, Бога Ізраїлевого:(UA) 1 хроніки. 16:5 ÐÑаф був головою, а другий по ньому Захарій, Єіїл, Ñ– Шемірамот, Ñ– Хіїл, Ñ– МаттітіÑ, Ñ– ЕліÑв, Ñ– БенаÑ, Ñ– Овед-Едом, Ñ– Єіїл на знарÑддÑÑ… цитр та на арфах, а ÐÑаф голоÑно грав на цимбалах.(UA) 1 хроніки. 16:6 Ð ÑвÑщеники Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ñ‚Ð° Яхазіїл на Ñурмах, завжди перед ковчегом Божого заповіту.(UA) 1 хроніки. 16:7 Того днÑ, тоді Давид дав уперше пÑалма на подÑку ГоÑподеві через ÐÑафа та братів його:(UA) 1 хроніки. 16:8 ДÑкуйте ГоÑподу, кличте Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñеред народів звіщайте про вчинки Його!(UA) 1 хроніки. 16:9 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про вÑÑ– чуда Його!(UA) 1 хроніки. 16:10 ХвалітьÑÑ ÑвÑтим Його ЙменнÑм, хай тішитьÑÑ Ñерце шукаючих ГоÑпода!(UA) 1 хроніки. 16:11 Пошукуйте ГоÑпода й Ñилу Його, лице Його завжди шукайте!(UA) 1 хроніки. 16:12 Пам'Ñтайте про чуда Його, Ñкі Він учинив, про ознаки Його та про приÑуди уÑÑ‚ Його(UA) 1 хроніки. 16:13 ви, наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, раба Його, Ñини Яковові, вибранці Його!(UA) 1 хроніки. 16:14 Він ГоÑподь, Бог наш, по цілій землі Його приÑуди!(UA) 1 хроніки. 16:15 Пам'Ñтайте навіки Його заповіта, Ñлово, Ñке наказав Він на тиÑÑчу родів,(UA) 1 хроніки. 16:16 що Ñклав Він Його з Ðвраамом, Ñ– приÑÑгу Його Ð´Ð»Ñ Ð†Ñака.(UA) 1 хроніки. 16:17 І Він поÑтавив його за Закона Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°, Ізраїлеві заповітом навіки,(UA) 1 хроніки. 16:18 говорÑчи: Дам тобі край ханаанÑький, Ñк наділ Ñпадщини Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) 1 хроніки. 16:19 Тоді Ñ—Ñ… було невелике чиÑло, нечиÑленні були та приходьки на іншій землі,(UA) 1 хроніки. 16:20 Ñ– від народу ходили вони до народу, Ñ– від царÑтва до іншого люду.(UA) 1 хроніки. 16:21 Ðе дозволив нікому Він кривдити Ñ—Ñ…, Ñ– за них Він царÑм докорÑв:(UA) 1 хроніки. 16:22 Ðе доторкуйтеÑÑ Ð´Ð¾ Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!(UA) 1 хроніки. 16:23 ГоÑподеві Ñпівайте, вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, з днÑ-на-день Ñповіщайте ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) 1 хроніки. 16:24 Розповідайте про Ñлаву Його між поганами, про чуда Його між уÑіма народами.(UA) 1 хроніки. 16:25 Бо великий ГоÑподь Ñ– проÑлавлений вельми, Ñ– Він найгрізніший над богів уÑÑ–Ñ…!(UA) 1 хроніки. 16:26 Бо вÑÑ– боги народів божки, а ГоÑподь небеÑа Ñотворив!(UA) 1 хроніки. 16:27 Слава та велич перед лицем Його, Ñила та радіÑÑ‚ÑŒ на міÑці Його.(UA) 1 хроніки. 16:28 Дайте ГоÑподу, роди народів, дайте ГоÑподу Ñлаву та Ñилу,(UA) 1 хроніки. 16:29 дайте ГоÑподу Ñлаву Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, приноÑьте дарунка й приходьте перед лице Його! КланÑйтеÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві в величчі ÑвÑтому!(UA) 1 хроніки. 16:30 Перед лицем Його затремти, уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, бо міцно поÑтавлений вÑеÑвіт, щоб не захитавÑÑ!(UA) 1 хроніки. 16:31 Хай небо радіє, Ñ– хай веÑелитьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– хай Ñеред народів говорÑÑ‚ÑŒ: Царює ГоÑподь!(UA) 1 хроніки. 16:32 Ðехай гримить море й його повнота, нехай поле радіє та вÑе, що на ньому!(UA) 1 хроніки. 16:33 Тоді перед ГоÑподнім лицем дерева ліÑні заÑпівають, бо землю Ñудити йде Він.(UA) 1 хроніки. 16:34 ДÑкуйте ГоÑподу, добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) 1 хроніки. 16:35 І промовте: СпаÑи наÑ, о Боже ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– збери наÑ, Ñ– Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ€Ñтуй від народів, щоб дÑкувати Йменню ÑвÑтому Твоєму, щоб Твоєю хвалитиÑÑ Ñлавою!(UA) 1 хроніки. 16:36 БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог Ізраїлів, від віку й навіки! Рнарод увеÑÑŒ Ñказав: Ðмінь Ñ– Хвала ГоÑподеві!(UA) 1 хроніки. 16:37 І Давид позоÑтавив там перед ковчегом ГоÑподнього заповіту ÐÑафа та братів його, щоб завжди Ñлужили перед ковчегом, що в Ñкій день треба було,(UA) 1 хроніки. 16:38 Ñ– Овед-Едома та братів його, шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– віÑьмох; а Овед-Едома, Єдутунового Ñина, та ХоÑа за придверних;(UA) 1 хроніки. 16:39 а ÑвÑщеника Садока та братів його ÑвÑщеників перед ГоÑподнім наметом на пагірку, що в Òів'оні,(UA) 1 хроніки. 16:40 щоб приноÑити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на жертівнику цілопаленнÑ, завжди ранком та ввечорі, та на вÑе інше, що напиÑане в Законі ГоÑпода, що наказав був Ізраїлеві.(UA) 1 хроніки. 16:41 Рз ними Геман та Єдутун, та решта вибраних, що були докладно зазначені поіменно, щоб ДÑкувати ГоÑподеві, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) 1 хроніки. 16:42 Рз ними Ñурми та цимбали Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, що грають, та знарÑÐ´Ð´Ñ Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ñ— піÑні. Ð Ñини Єдутунові Ñторожі до брами.(UA) 1 хроніки. 16:43 І порозходивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ, кожен до дому Ñвого. РДавид вернувÑÑ, щоб поблагоÑловити Ñвій дім.(UA) 1 хроніки. 17:1 І ÑталоÑÑ, Ñк Давид Ñидів був у домі Ñвоїм, то Ñказав Давид до пророка Ðатана: ОÑÑŒ Ñ Ñиджу в кедровому домі, а ковчег ГоÑподнього заповіту під занавіÑами!...(UA) 1 хроніки. 17:2 І Ñказав Ðатан до Давида: Зроби вÑе, що в Ñерці твоєму, бо Бог із тобою!(UA) 1 хроніки. 17:3 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— ночі, Ñ– було Боже Ñлово до Ðатана, говорÑчи:(UA) 1 хроніки. 17:4 Іди, Ñ– Ñкажеш Моєму рабові Давидові: Так Ñказав ГоÑподь: Ðе ти збудуєш Мені цього храма на перебуваннÑ.(UA) 1 хроніки. 17:5 Бо Я не Ñидів у храмі від днÑ, коли вивів ІзраїлÑ, аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– ходив від шатра до шатра, Ñ– від намету до намету.(UA) 1 хроніки. 17:6 Скрізь, де тільки ходив Я між уÑім Ізраїлем, чи Ñказав Я хоч Ñлово котрому з Ізраїлевих Ñуддів, Ñким наказав Я паÑти народа Мого: Чому ви не збудували Мені кедрового храма?(UA) 1 хроніки. 17:7 Ртепер так Ñкажеш рабові Моєму Давидові: Так Ñказав ГоÑподь Саваот: Я взÑв тебе з паÑовиÑька від отари, щоб Ñтав ти володарем над Моїм народом, Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 17:8 І був Я з тобою Ñкрізь, де ти ходив, Ñ– винищив Я вÑÑ–Ñ… ворогів Твоїх перед тобою, Ñ– зробив Я тобі ім'Ñ, Ñк ім'Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… великих, що на землі.(UA) 1 хроніки. 17:9 І дав Я міÑце Моєму народові Ізраїлеві, Ñ– поÑадив його так, що він перебуватиме на тому Ñамому міÑці. І він уже не тремтітиме, а кривдники не будуть нищити його, Ñк перше.(UA) 1 хроніки. 17:10 Рвід днів, коли Я наÑтановив Ñуддів над Своїм народом, Ізраїлем, то понизив уÑÑ–Ñ… ворогів твоїх. І звіщаю тобі, що ГоÑподь збудує тобі дім.(UA) 1 хроніки. 17:11 І ÑтанетьÑÑ, коли виповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— дні, щоб піти до батьків Ñвоїх, то Я поÑтавлю по тобі твоє наÑіннÑ, що буде з Ñинів твоїх, Ñ– поÑтавлю міцно його царÑтво.(UA) 1 хроніки. 17:12 Він збудує Мені храм, а Я поÑтавлю його трона міцно аж навіки.(UA) 1 хроніки. 17:13 Я буду йому за батька, а він буде Мені за Ñина, а милоÑти Своєї Я не відійму від нього, Ñк віднÑв Я від того, що був перед тобою.(UA) 1 хроніки. 17:14 І поÑтавлю його в храмі Своїм та в царÑтві Своїм аж навіки, Ñ– трон його буде міцно ÑтоÑти навіки.(UA) 1 хроніки. 17:15 За вÑіма цими Ñловами, за вÑім цим видіннÑм, так говорив Ðатан до Давида.(UA) 1 хроніки. 17:16 І прийшов цар Давид, Ñ– Ñів перед ГоÑподнім лицем та й промовив: Хто Ñ, ГоÑподи, Боже, Ñ– що таке дім мій, що Ти довів мене аж Ñюди?(UA) 1 хроніки. 17:17 Та й це було мале в очах Твоїх, Боже, Ñ– Ти говорив про дім Свого раба на майбутнє, Ñ– Ти показав мені Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьке, Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, ГоÑподи Боже!(UA) 1 хроніки. 17:18 Що Давид додаÑÑ‚ÑŒ ще до Твого на Ð²ÑˆÐ°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба? РТи Свого раба знаєш!(UA) 1 хроніки. 17:19 ГоÑподи, ради Свого раба та за Ñерцем Своїм зробив Ти вÑе це велике, щоб завідомити про вÑÑ– Ñ‚Ñ– великі речі.(UA) 1 хроніки. 17:20 ГоÑподи, нема Такого, Ñк Ти, Ñ– нема Бога, окрім Тебе, за вÑім тим, що ми чули Ñвоїми ушима.(UA) 1 хроніки. 17:21 І Ñкий Ñ” ще один люд на землі, Ñк Твій народ, Ізраїль, щоб Бог приходив викупити його Собі за народа, Ñ– щоб уÑтановити Собі Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ñ… та Ñтрашних речей, щоб вигнати народи перед народом Своїм, Ñкого Ти викупив із Єгипту?(UA) 1 хроніки. 17:22 І зробив Ти народ Свій, ІзраїлÑ, Собі за народа аж навіки, Ñ– Ти, ГоÑподи, Ñтав йому за Бога!(UA) 1 хроніки. 17:23 Ртепер, ГоÑподи, нехай Ñтане певним аж навіки те Ñлово, Ñке говорив Ти про Свого раба, Ñ– зроби, Ñк говорив!(UA) 1 хроніки. 17:24 РТвоє Ім'Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ буде міцне, Ñ– нехай буде велике аж навіки, щоб казали: ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів Бог Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, а дім Твого раба Давида поÑтавлений міцно перед лицем Твоїм.(UA) 1 хроніки. 17:25 Бо Ти, Боже мій, об'Ñвив Своєму рабові, що Ти збудуєш йому дім, тому раб Твій знайшов потребу молитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Твоїм.(UA) 1 хроніки. 17:26 Ртепер, ГоÑподи, Ти Той Бог, Ñ– Ñказав про Свого раба оце добре.(UA) 1 хроніки. 17:27 Ртепер був Ти лаÑкавий поблагоÑловити дім Свого раба, щоб бути навіки перед лицем Твоїм, бо Ти, ГоÑподи, поблагоÑловив, Ñ– він поблагоÑловлений навіки!(UA) 1 хроніки. 18:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– побив Давид филиÑтимлÑн та поконав Ñ—Ñ…; Ñ– взÑв він Òат та належні йому міÑта з руки филиÑтимлÑн.(UA) 1 хроніки. 18:2 І побив він Моава, Ñ– Ñтали моавітÑни Давидовими рабами, що приноÑили дари.(UA) 1 хроніки. 18:3 І побив Давид Гадад'езера, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ†Ð¾Ð²Ñького, в Хаматі, коли той ішов, щоб поÑтавити владу Ñвою на річці Ефраті.(UA) 1 хроніки. 18:4 І здобув Давид від нього тиÑÑчі колеÑниць Ñ– Ñім тиÑÑч верхівців та двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч пішого люду. І попідрізував Давид жили конÑм уÑÑ–Ñ… колеÑниць, Ñ– позоÑтавив із них тільки Ñотню Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÑниць.(UA) 1 хроніки. 18:5 І прийшов Ðрам із ДамаÑку на поміч Гадад'езерові, цареві цовÑькому, та Давид вибив Ñеред ÑиріÑн двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі чоловіка.(UA) 1 хроніки. 18:6 І поÑтавив Давид у Сирії ДамаÑькій залогу, Ñ– ÑиріÑни Ñтали Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð° рабами, що приноÑили дари. РГоÑподь допомагав Давидові Ñкрізь, де він ходив.(UA) 1 хроніки. 18:7 І позабирав Давид золоті щити, що були на Гадад'езерових рабах, Ñ– позноÑив Ñ—Ñ… до ЄруÑалиму.(UA) 1 хроніки. 18:8 Рз Тівхату та з Куну, Гадад'езерових міÑÑ‚, позабирав Давид дуже багато міді, з неї поробив Соломон мідÑне море й Ñтовпи, та мідÑні речі.(UA) 1 хроніки. 18:9 І прочув Тоу, цар хамотÑький, що Давид побив уÑе війÑько Гадад'езера, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ†Ð¾Ð²Ñького.(UA) 1 хроніки. 18:10 І поÑлав він Ñина Ñвого Гадорама до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, щоб привітати його, та щоб поблагоÑловити його за те, що воював із Гадад'езером та й побив його, бо Гадад'езер провадив війну з Тоу, а з ним поÑлав вÑÑкі речі золоті, Ñ– Ñрібні, Ñ– мідÑні.(UA) 1 хроніки. 18:11 І Давид приÑвÑтив Ñ—Ñ… ГоÑподеві разом із тим Ñріблом та золотом, що повиноÑив від уÑÑ–Ñ… народів з Едому, Ñ– з Моаву, Ñ– від Ðммонових Ñинів та від Ðмалика.(UA) 1 хроніки. 18:12 Ð Ðвшай, Ñин Церуїн, побив Едома в СолÑній долині, віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 18:13 І поÑтавив він в Едомі залогу, Ñ– Ñтав увеÑÑŒ Едом Давидовими рабами. РГоÑподь допомагав Давидові Ñкрізь, де він ходив.(UA) 1 хроніки. 18:14 І царював Давид над уÑім Ізраїлем, Ñ– чинив Ñуд та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ уÑьому Ñвоєму народові.(UA) 1 хроніки. 18:15 РЙоав, Ñин Церуїн, був над війÑьком, а ЙоÑафат, Ñин Ðхілудів, канцлер.(UA) 1 хроніки. 18:16 РСадок, Ñин Ðхітувів, та Ðвімелех, Ñин Ев'Ñтарів, були ÑвÑщеники, а Шавша пиÑар.(UA) 1 хроніки. 18:17 РБенаÑ, Ñин ЄгоÑдин, був над керетÑнином та над пелетÑнином, а Давидові Ñини перші при царевій руці.(UA) 1 хроніки. 19:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– помер Ðахаш, цар аммонітÑький, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ханун.(UA) 1 хроніки. 19:2 І Ñказав Давид: Зроблю Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ханунові, Ðахашевому Ñинові, Ñк батько його зробив був миліÑÑ‚ÑŒ мені. І Давид поÑлав поÑлів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітÑького краю, до Хануна, щоб потішити його.(UA) 1 хроніки. 19:3 Рначальники аммонітÑн Ñказали до Хануна: Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим, що поÑлав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, Ñ– щоб знищити, Ñ– щоб вишпигувати край?(UA) 1 хроніки. 19:4 І взÑв Ханун Давидових рабів та й оголив Ñ—Ñ…, й обрізав їхню одежу в половині аж до ÑидіннÑ, та й відпуÑтив Ñ—Ñ…...(UA) 1 хроніки. 19:5 І пішли й донеÑли Давидові про тих мужів, а він поÑлав навпроти них, бо Ñ‚Ñ– мужі були дуже оÑоромлені. І цар їм Ñказав: Сидіть в Єрихоні, аж поки відроÑте вам борода, потім повернетеÑÑŒ.(UA) 1 хроніки. 19:6 І побачили аммонітÑни, що вони зненавиджені в Давида. І поÑлав Ханун та аммонітÑни тиÑÑчу талантів Ñрібла, щоб винайнÑти Ñобі колеÑниці та верхівців з Ðраму двох річок Ñ– з Ðраму Маахи та з Цови.(UA) 1 хроніки. 19:7 І найнÑли вони Ñобі тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі колеÑниць, Ñ– Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐœÐ°Ð°Ñ…Ð¸ та народ його, Ñ– прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітÑни зібралиÑÑ Ð·Ð¾ Ñвоїх міÑÑ‚ Ñ– прийшли до бою.(UA) 1 хроніки. 19:8 Рколи Давид прочув про це, то поÑлав Йоава та вÑе війÑько лицарів.(UA) 1 хроніки. 19:9 І повиходили аммонітÑни, Ñ– вÑтавилиÑÑ Ð´Ð¾ бою при вході до міÑта. Рцарі, що прийшли, вони Ñамі були на полі.(UA) 1 хроніки. 19:10 І побачив Йоав, що бойовий фронт Ñтав на нього Ñпереду та позаду, то вибрав зо вÑього вибраного в Ізраїлі, та й уÑтановив Ñ—Ñ… навпроти ÑиріÑн.(UA) 1 хроніки. 19:11 Ррешту народу дав під руку Ñвого брата Ðв'шаÑ, й Ñ—Ñ… уÑтановили навпроти аммонітÑн,(UA) 1 хроніки. 19:12 Ñ– Ñказав: Якщо ÑиріÑни будуть Ñильніші від мене, то будеш мені на поміч, а Ñкщо аммонітÑни будуть Ñильніші від тебе, то допоможу тобі.(UA) 1 хроніки. 19:13 Будь мужній, Ñ– Ñтіймо міцно за народ наш та за міÑта нашого Бога, а ГоÑподь нехай зробить, що добре в очах Його!(UA) 1 хроніки. 19:14 Рколи Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед ÑиріÑн до бою, то Ñ‚Ñ– повтікали перед ним.(UA) 1 хроніки. 19:15 РаммонітÑни побачили, що повтікали ÑиріÑни, то й вони повтікали перед братом його Ðв'шаєм, Ñ– ввійшли до міÑта, а Йоав прибув до ЄруÑалиму.(UA) 1 хроніки. 19:16 Рколи побачили ÑиріÑни, що вони побиті Ізраїлем, то поÑлали поÑлів, Ñ– привели ÑиріÑн, що з другого боку Річки, а Шофах, зверхник Гадад'езерового війÑька, був перед ними.(UA) 1 хроніки. 19:17 І було донеÑено Давидові, Ñ– він зібрав уÑього ІзраїлÑ, Ñ– перейшов Йордан та прийшов до них, Ñ– вÑтавивÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ них. І вÑтановивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ на бій проти ÑиріÑн, Ñ– вони воювали з ним.(UA) 1 хроніки. 19:18 І побігли ÑиріÑни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із ÑиріÑн Ñім тиÑÑч колеÑниць та Ñорок тиÑÑч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війÑька...(UA) 1 хроніки. 19:19 Рколи Гадад'езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилиÑÑ Ð· Давидом Ñ– Ñлужили йому. І ÑиріÑни вже не хотіли допомагати аммонітÑнам.(UA) 1 хроніки. 20:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ році, того чаÑу, Ñк царі виходили на війну, то Йоав повів війÑькову Ñилу, та й нищив аммонітÑький край. І прийшов він Ñ– обліг Раббу, а Давид Ñидів в ЄруÑалимі. І побив Йоав Раббу, Ñ– зруйнував Ñ—Ñ—.(UA) 1 хроніки. 20:2 І знÑв Давид корону їхнього Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð· голови його, Ñ– знайшов, що вага Ñ—Ñ— талант золота, а на ній ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾Ñ†Ñ–Ð½Ð½Ðµ, Ñ– була покладена вона на голову Давидову! І він Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ багато здобичі з того міÑта.(UA) 1 хроніки. 20:3 Рнарод, що був у ньому, повиводив, Ñ– перетинав Ñ—Ñ… пилками, Ñ– забивав залізними долотами та Ñокирами... І так робив Давид уÑім аммонітÑьким міÑтам. І вернувÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´ та ввеÑÑŒ народ до ЄруÑалиму.(UA) 1 хроніки. 20:4 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñ– була війна в Òезері з филиÑтимлÑнами. Тоді хушанин Сіббехай убив СіппаÑ, з Рефаєвих нащадків, Ñ– вони були поконані.(UA) 1 хроніки. 20:5 І була ще війна з филиÑтимлÑнами, Ñ– Елханан, Ñин Яірів, побив Лахмі, брата ґатÑнина ÒоліÑта, а держак ÑпиÑа його був, Ñк ткацький вал!(UA) 1 хроніки. 20:6 І була ще війна в Òаті. Ртам був чоловік великого зроÑту, що мав по шіÑÑ‚ÑŒ пальців, уÑього двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири. І він також був із нащадків РефаÑ.(UA) 1 хроніки. 20:7 І зневажав він ІзраїлÑ, та забив його Йонатан, Ñин Шім'Ñ—, Давидового брата.(UA) 1 хроніки. 20:8 Ці також походили від Ð ÐµÑ„Ð°Ñ Ð² Òаті, Ñ– попадали вони від руки Давида та від руки його Ñлуг.(UA) 1 хроніки. 21:1 І повÑтав Ñатана на ІзраїлÑ, Ñ– намовив Давида перелічити ІзраїлÑ.(UA) 1 хроніки. 21:2 І Ñказав Давид до Йоава та до начальників народу: Ідіть, перелічіть Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Беер-Шеви й аж до Дану, Ñ– донеÑÑ–Ñ‚ÑŒ мені, Ñ– Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ чиÑло Ñ—Ñ…!(UA) 1 хроніки. 21:3 І Ñказав Йоав: Ðехай ГоÑподь додаÑÑ‚ÑŒ до народу Свого в Ñто раз Ñтільки, Ñкільки Ñ”! Чи не вÑÑ– вони, пане мій царю, раби мого пана? Ðащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ?(UA) 1 хроніки. 21:4 Та цареве Ñлово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, Ñ– ходив по вÑьому Ізраїлі, Ñ– вернувÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму.(UA) 1 хроніки. 21:5 І дав Йоав Давидові чиÑло переліку народу. І було вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑча тиÑÑч Ñ– Ñто тиÑÑч чоловіка, що витÑгають меча, а Юди чотири Ñотні й ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч чоловіка, що витÑгають меча.(UA) 1 хроніки. 21:6 Ð Ð›ÐµÐ²Ñ–Ñ Ñ‚Ð° ВеніÑмина він не перерахував Ñеред них, бо царÑьке Ñлово було огидою Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ð°Ð²Ð°...(UA) 1 хроніки. 21:7 І було зло в Божих очах на ту річ, Ñ– Він ударив ІзраїлÑ!(UA) 1 хроніки. 21:8 І Ñказав Давид до Бога: Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! Ртепер проÑти ж гріх Свого раба, бо Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² дуже нерозумно!...(UA) 1 хроніки. 21:9 І Ñказав ГоÑподь до Òада, Давидового прозорливцÑ, говорÑчи:(UA) 1 хроніки. 21:10 Іди, Ñ– будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить ГоÑподь: Три карі кладу Я на тебе, вибери Ñобі одну з них, Ñ– Я зроблю тобі.(UA) 1 хроніки. 21:11 І прийшов Òад до Давида та й Ñказав йому: Так Ñказав ГоÑподь: Вибери Ñобі:(UA) 1 хроніки. 21:12 чи три роки голоду, чи теж три міÑÑці твого Ð²Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганÑтиме тебе, чи три дні ГоÑподнього меча та моровиці в Краю, Ñ– Ðнгол ГоÑподній буде нищити по вÑій Ізраїлевій границі. Ртепер розваж, Ñке Ñлово верну Я Тому, Хто поÑлав мене...(UA) 1 хроніки. 21:13 І Ñказав Давид до Òада: ТÑжко мені дуже! Ðехай же впаду Ñ Ð² руку ГоÑпода, бо дуже велике Його милоÑердÑ, а в руку людÑьку нехай Ñ Ð½Ðµ впаду!...(UA) 1 хроніки. 21:14 І дав ГоÑподь моровицю в Ізраїлі, Ñ– впало з Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч чоловіка!(UA) 1 хроніки. 21:15 І поÑлав Бог Ðнгола до ЄруÑалиму, щоб знищити його. Рколи він нищив, ГоÑподь побачив Ñ– пожалував про це лихо. І Ñказав Він до Ðнгола, що вигублював: Забагато тепер! ПопуÑти Ñвою руку! Ð Ðнгол ГоÑподній ÑтоÑв при тоці євуÑеÑнина Орнана.(UA) 1 хроніки. 21:16 І піднÑв Давид очі Ñвої та й побачив ГоÑподнього Ðнгола, що ÑтоÑв між землею та між небом, а в руці його був витÑгнений меч, Ñкерований на ЄруÑалим. І впав Давид та Ñ‚Ñ– Ñтарші, покриті веретами, на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої...(UA) 1 хроніки. 21:17 І Ñказав Давид до Бога: Чи ж не Ñ Ñказав рахувати в народі? І Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹, хто згрішив, Ñ– вчинити зло Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð² зло, а ці вівці що зробили вони, ГоÑподи, Боже мій? Ðехай же рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його...(UA) 1 хроніки. 21:18 Ð Ðнгол ГоÑподній говорив до Òада, Ñказати Давидові, щоб Давид пішов поÑтавити жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на току євуÑеÑнина Орнана.(UA) 1 хроніки. 21:19 І пішов Давид за Ñловом Òада, що говорив в ГоÑподньому Імені.(UA) 1 хроніки. 21:20 І обернувÑÑ ÐžÑ€Ð½Ð°Ð½, Ñ– побачив Ðнгола, а чотири Ñини його, що були з ним, поховалиÑÑ. РОрнан молотив пшеницю.(UA) 1 хроніки. 21:21 І прийшов Давид до Орнана. І виглÑнув Орнан, Ñ– побачив Давида, Ñ– вийшов із току, Ñ– поклонивÑÑ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ñ– обличчÑм до землі.(UA) 1 хроніки. 21:22 І Ñказав Давид до Орнана: Дай же мені міÑце цього току, й Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑŽ на ньому жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Дай мені його за Ñрібло повної ваги, Ñ– буде Ñтримана Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ народу.(UA) 1 хроніки. 21:23 І Ñказав Орнан до Давида: Візьми Ñобі, Ñ– нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. ДивиÑÑ, Ñ Ð´Ð°ÑŽ цю худобу на цілопаленнÑ, а молотарки на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. УÑе Ñ Ð´Ð°ÑŽ!(UA) 1 хроніки. 21:24 І Ñказав цар Давид до Орнана: ÐÑ–, бо купуючи, куплю за Ñрібло повної ваги, бо не піднеÑу твого в жертві Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– не Ñпалю Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ€Ð¼Ð¾!(UA) 1 хроніки. 21:25 І дав Давид Орнанові за міÑце золота вагою шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шеклів.(UA) 1 хроніки. 21:26 І збудував там Давид жертівника Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мирні жертви. І кликнув він до ГоÑпода, Ñ– Він відповів йому огнем із Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð½Ð° жертівник цілопаленнÑ.(UA) 1 хроніки. 21:27 І Ñказав ГоÑподь до Ðнгола, Ñ– він уклав меча Ñвого до піхов його.(UA) 1 хроніки. 21:28 Того чаÑу, Ñк Давид побачив, що ГоÑподь відповів йому на току євуÑеÑнина Орнана, то приноÑив там жертву.(UA) 1 хроніки. 21:29 РГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ ÑкиніÑ, Ñку зробив був МойÑей у пуÑтині, та жертівник Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ того чаÑу на пагірку в Òів'оні.(UA) 1 хроніки. 21:30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатиÑÑ Ð² Бога, бо наÑтрашивÑÑ Ð¼ÐµÑ‡Ð° ГоÑподнього Ðнгола.(UA) 1 хроніки. 22:1 І Давид Ñказав: Це той дім ГоÑпода Бога, Ñ– це жертівник на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ!(UA) 1 хроніки. 22:2 І Ñказав Давид, щоб зібрати приходьків, що були в Ізраїлевому Краї, Ñ– поÑтавив каменÑрів теÑати брили каміннÑ, щоб збудувати Божого дома.(UA) 1 хроніки. 22:3 І заготовив Давид Ñилу заліза на цвÑхи Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ð¼Ð½Ð¸Ñ… дверей та на клÑмри, Ñ– таку Ñилу міді, що їй не було ваги,(UA) 1 хроніки. 22:4 Ñ– кедрового дерева без чиÑла, бо ÑидонÑни та тирÑни Ñпровадили Давидові Ñилу кедрового дерева.(UA) 1 хроніки. 22:5 І Ñказав Давид: Мій Ñин Соломон ще юнак та тендітний, приготую ж йому вÑе на цей храм на Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, щоб піднеÑти його виÑоко на Ñлаву та на велич Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… країв. Приготую ж Ñ Ð²Ñе Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾! І Давид заготовив безліч уÑього перед Ñвоєю Ñмертю.(UA) 1 хроніки. 22:6 І він покликав Ñина Ñвого Соломона, Ñ– наказав йому збудувати храм Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога ІзраїлÑ.(UA) 1 хроніки. 22:7 І Ñказав Давид до Соломона: Сину мій, Ñ Ð¼Ð°Ð² на Ñвоєму Ñерці вибудувати храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога мого.(UA) 1 хроніки. 22:8 Та було про мене ГоÑподнє Ñлово, кажучи: Безліч крови пролив ти та війни великі провадив. Ðе збудуєш ти храма Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ ЙменнÑ, бо багато крови пролив ти на землю перед лицем Моїм!(UA) 1 хроніки. 22:9 ОÑÑŒ народитьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– Ñин, він буде муж мирний, Ñ– Я дам йому мир від уÑÑ–Ñ… ворогів його навколо, бо Соломон буде ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– Я дам на Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð° його днів мир та тишу.(UA) 1 хроніки. 22:10 Він збудує храм Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ ЙменнÑ, Ñ– він буде Мені за Ñина, а Я йому за Батька, Ñ– Я міцно поÑтавлю трона царÑтва його над Ізраїлем аж навіки!(UA) 1 хроніки. 22:11 Тепер, Ñину мій, нехай ГоÑподь буде з тобою, Ñ– буде щаÑтити тобі, Ñ– збудуєш ти дім Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ñвого, Ñк говорив Він про тебе.(UA) 1 хроніки. 22:12 Тільки нехай даÑÑ‚ÑŒ тобі ГоÑподь розум та розважніÑÑ‚ÑŒ, Ñ– нехай поÑтавить тебе над Ізраїлем, Ñ– ти будеш Ñтерегти Закон ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) 1 хроніки. 22:13 Тоді буде щаÑтити тобі, Ñкщо будеш додержувати, щоб чинити уÑтави та права, Ñкі наказав був ГоÑподь МойÑеєві про ІзраїлÑ. Будь Ñильний та міцний, не бійÑÑ Ð¹ не ÑтрахайÑÑ!(UA) 1 хроніки. 22:14 І оÑÑŒ Ñ Ð² Ñкудоті Ñвоїй заготовив Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому Ñто тиÑÑч талантів золота та тиÑÑчу тиÑÑч талантів Ñрібла, а Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ð´Ñ– та Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð»Ñ–Ð·Ð° нема ваги, бо безліч того; Ñ– дерева, Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð² Ñ, а ти до них додаÑи.(UA) 1 хроніки. 22:15 Рв тебе безліч робітників Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, теÑлÑрів Ñ– каменÑрів та дереворубів, та вÑÑких здібних на вÑÑку роботу.(UA) 1 хроніки. 22:16 Золоту, Ñріблу, Ñ– міді та залізу нема чиÑла. Стань Ñ– зроби, Ñ– нехай ГоÑподь буде з тобою!(UA) 1 хроніки. 22:17 І наказав Давид уÑім Ізраїлевим кнÑзÑм, щоб допомагали Ñинові його Соломонові:(UA) 1 хроніки. 22:18 Чи ГоÑподь, Бог ваш, не з вами? І Він дав вам мир навколо, бо дав у мою руку мешканців цієї землі, Ñ– була здобута Ñ†Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ГоÑпода та перед народом Його.(UA) 1 хроніки. 22:19 Тепер прихиліть Ñерце ваше та душу вашу, щоб шукати ГоÑпода, Бога вашого. І вÑтаньте, Ñ– збудуйте ÑвÑтиню ГоÑпода Бога, щоб перенеÑти ковчега ГоÑподнього заповіту та ÑвÑÑ‚Ñ– Божі речі до храму, збудованого Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього ЙменнÑ.(UA) 1 хроніки. 23:1 Рколи Давид поÑтарів Ñ– наÑитивÑÑ Ð´Ð½Ñми, то він поÑтавив царем над Ізраїлем Ñина Ñвого Соломона.(UA) 1 хроніки. 23:2 І зібрав він уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих кнÑзів, Ñ– ÑвÑщеників та Левитів.(UA) 1 хроніки. 23:3 І були перелічені Левити від віку тридцÑти років Ñ– вище, Ñ– було чиÑло Ñ—Ñ…, за їхніми головами, за мужчинами тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім тиÑÑч.(UA) 1 хроніки. 23:4 Із них Ð´Ð»Ñ ÐºÐµÑ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ роботою ГоÑподнього дому двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі, а урÑдників та Ñуддів шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч,(UA) 1 хроніки. 23:5 Ñ– чотири тиÑÑчі придверних, Ñ– чотири тиÑÑчі тих, що ÑлавлÑÑ‚ÑŒ ГоÑпода на музичних знарÑддÑÑ…, Ñкі Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² на ÑлавленнÑ.(UA) 1 хроніки. 23:6 І поділив Ñ—Ñ… Давид на черги за Ñинами ЛевіÑ, Ð´Ð»Ñ Òершона, Кегата та Мерарі.(UA) 1 хроніки. 23:7 З Òершонівців Ладан Ñ– Шім'Ñ—.(UA) 1 хроніки. 23:8 Ладанові Ñини: голова Єгіїл, Ñ– Зетам, Ñ– Йоїл, троє.(UA) 1 хроніки. 23:9 Сини Шім'Ñ—: Шеломіт, Ñ– Хазаїл, Ñ– Гаран, троє, вони голови батьківÑьких домів Ладана.(UA) 1 хроніки. 23:10 Ð Ñини Шім'Ñ—: Яхат, Зіза, Ñ– Єуш, Ñ– БеріÑ, оце Ñини Шім'Ñ—, четверо.(UA) 1 хроніки. 23:11 І був Яхат головою, а Зіза другий, а Єуш та Ð‘ÐµÑ€Ñ–Ñ Ð½Ðµ мали багато Ñинів, Ñ– Ñтали за один батьківÑький дім при переліченні.(UA) 1 хроніки. 23:12 Кегатові Ñини: Ðмрам, Іцгар, Хеврон та Уззіїл, четверо.(UA) 1 хроніки. 23:13 Ðмрамові Ñини: Ðарон та МойÑей. І був відділений Ðарон, щоб поÑвÑтити його до СвÑтого СвÑтих, його та Ñинів його аж навіки, щоб кадити перед лицем ГоÑпода, щоб Ñлужити Йому та щоб благоÑловлÑти Ім'Ñм Його аж навіки.(UA) 1 хроніки. 23:14 РМойÑей Божий чоловік, Ñини його полічені до Левієвого племени.(UA) 1 хроніки. 23:15 Сини МойÑеєві: Òершом та Еліезер.(UA) 1 хроніки. 23:16 Сини Òершомові: Шевуїл, голова.(UA) 1 хроніки. 23:17 Ð Ñини Еліезерові були: РехавіÑ, голова; Ñ– не було в Еліезера інших Ñинів, а Ñини Рехавії Ñильно помножилиÑÑŒ.(UA) 1 хроніки. 23:18 Сини Їцгарові: Шеломіт, голова.(UA) 1 хроніки. 23:19 Сини Хевронові: Ð„Ñ€Ñ–Ð¹Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð°, ÐÐ¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¸Ð¹, Яхазіїл третій, Ñ– Єкам'ам четвертий.(UA) 1 хроніки. 23:20 Сини Уззіїлові: Міхал голова, а Ð‡ÑˆÑˆÑ–Ð¹Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¸Ð¹.(UA) 1 хроніки. 23:21 Сини Мерарієві: Махлі й Муші. Сини Махлі: Елеазар Ñ– Кіш.(UA) 1 хроніки. 23:22 І помер Елеазар, Ñ– не було в нього Ñинів, бо тільки дочки, Ñ– Ñ—Ñ… побрали Ñобі Кішові Ñини, їхні брати.(UA) 1 хроніки. 23:23 Сини Мушієві: Махлі, Ñ– Едер, Ñ– Єремот, троє.(UA) 1 хроніки. 23:24 Оце Ñини Левієві за домом батьків Ñ—Ñ…, голови дому батьків за переглÑненнÑм їхнім, чиÑлом імен за оÑобами Ñ—Ñ…, що чинили роботу Ð´Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´Ð¾Ð²Ð¸ ГоÑподнього дому, від віку двадцÑти років Ñ– вище.(UA) 1 хроніки. 23:25 Бо Давид Ñказав: ГоÑподь, Бог ІзраїлÑ, дав мир Своєму народові, Ñ– він оÑівÑÑ Ð² ЄруÑалимі аж навіки.(UA) 1 хроніки. 23:26 І також Левитам не треба ноÑити Ñкинії та вÑÑ–Ñ… речей Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ñлужби їй,(UA) 1 хроніки. 23:27 бо за оÑтанніми наказами Давида вони ÑтановлÑÑ‚ÑŒ чиÑло Левієвих Ñинів від віку двадцÑти літ Ñ– вище.(UA) 1 хроніки. 23:28 Бо їхнє Ñтановище при руці Ðаронових Ñинів Ð´Ð»Ñ Ñлужби ГоÑподнього дому над подвір'Ñми, Ñ– над кімнатами, Ñ– над чиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ уÑÑ–Ñ… ÑвÑтощів та роботи Ñлужби ГоÑподнього дому,(UA) 1 хроніки. 23:29 Ñ– при хлібі виÑтавнім, Ñ– при пшеничній муці на хлібну жертву та на пріÑні коржі, Ñ– при Ñковородах, Ñ– при праженні, Ñ– при вÑÑкій мірі ваги та мірі довжини.(UA) 1 хроніки. 23:30 І щоб Ñтавати щоранку на подÑку та на хвалу ГоÑпода, Ñ– так Ñ– на вечір.(UA) 1 хроніки. 23:31 І при вÑÑкому Ñпаленні цілопалень Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на Ñуботи, на молодики, Ñ– на ÑвÑта в чиÑлі за правом на них, завжди перед лицем ГоÑподнім.(UA) 1 хроніки. 23:32 І чинили вони охорону Ñкинії заповіту, Ñ– Ñторожу ÑвÑтині, Ñ– охорону Ðаронових Ñинів, Ñвоїх братів, при Ñлужбі ГоÑподнього дому.(UA) 1 хроніки. 24:1 Рв Ðаронових Ñинів такі їхні черги: Ðаронові Ñини: Ðадав Ñ– Ðвігу, Елеазар Ñ– Ітамар.(UA) 1 хроніки. 24:2 Та повмирали Ðадав та Ðвігу за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ батька, Ñ– не мали вони Ñинів, тому ÑвÑщеннодіÑли Елеазар та Ітамар.(UA) 1 хроніки. 24:3 І поділив Ñ—Ñ… Давид Ñ– Садок, з Елеазарових Ñинів, та Ðхімелех, з Ітамарових Ñинів, за їхнім урÑдом в їхній Ñлужбі.(UA) 1 хроніки. 24:4 І були знайдені Елеазарові Ñини чиÑленнішими, щодо голів чоловіків, від Ñинів Ітамарових. І вони поділили Ñ—Ñ…: Ð´Ð»Ñ Ð•Ð»ÐµÐ°Ð·Ð°Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів голів дому батьків було шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ, а Ð´Ð»Ñ Ð†Ñ‚Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ батьків Ñ—Ñ… віÑім.(UA) 1 хроніки. 24:5 І поділили Ñ—Ñ… жеребками, тих з тими, бо головними в ÑвÑтині та головними перед Богом були з Ñинів Елеазарових та Ñеред Ñинів Ітамарових.(UA) 1 хроніки. 24:6 І запиÑав Ñ—Ñ… ШемаÑ, Ñин Ðатанаїлів, пиÑар із Левитів, перед царем, Ñ– головними, Ñ– ÑвÑщеником Садоком, Ñ– Ðхімелехом, Ñином ЕвіÑтаровим, Ñ– головами дому батьків ÑвÑщеників та Левитів. Один батьківÑький дім був узÑтий Ð´Ð»Ñ Ð•Ð»ÐµÐ°Ð·Ð°Ñ€Ð°, а один був узÑтий Ð´Ð»Ñ Ð†Ñ‚Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ð°.(UA) 1 хроніки. 24:7 І вийшов перший жеребок Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñріва, другий Ð´Ð»Ñ Ð„Ð´Ð°Ñ—,(UA) 1 хроніки. 24:8 третій Ð´Ð»Ñ Ð¥Ð°Ñ€Ñ–Ð¼Ð°, четвертий Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ¾Ñ€Ñ–Ð¼Ð°,(UA) 1 хроніки. 24:9 п'Ñтий Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ—, шоÑтий Ð´Ð»Ñ ÐœÑ–Ð¹Ñміна,(UA) 1 хроніки. 24:10 Ñьомий Ð´Ð»Ñ Ð“Ð°ÐºÐºÐ¾Ñ†Ð°, воÑьмий Ð´Ð»Ñ Ðвійї,(UA) 1 хроніки. 24:11 дев'Ñтий Ð´Ð»Ñ Ð„ÑˆÑƒÑ—, деÑÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¨ÐµÑ…Ð°Ð½Ñ–Ñ—,(UA) 1 хроніки. 24:12 одинадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð•Ð»'Ñшіва, дванадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÑ–Ð¼Ð°,(UA) 1 хроніки. 24:13 тринадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¥ÑƒÐ¿Ð¿Ð¸, чотирнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð„ÑˆÐµÐ²'ава,(UA) 1 хроніки. 24:14 п'ÑтнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð‘Ñ–Ð»Ò‘Ð¸, шіÑтнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð†Ð¼Ð¼ÐµÑ€Ð°,(UA) 1 хроніки. 24:15 ÑімнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¥ÐµÐ·Ñ–Ñ€Ð°, віÑімнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð“Ð°Ð¿Ð¿Ñ–Ñ†Ñ†ÐµÑ†Ð°,(UA) 1 хроніки. 24:16 дев'ÑтнадцÑтий Ð´Ð»Ñ ÐŸÐµÑ‚Ð°Ñ…'Ñ—, двадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ…ÐµÐ·ÐºÐµÐ»Ð°,(UA) 1 хроніки. 24:17 двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– перший Ð´Ð»Ñ Ð¯Ñ…Ñ–Ð½Ð°, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– другий Ð´Ð»Ñ Òамула,(UA) 1 хроніки. 24:18 двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– третій Ð´Ð»Ñ Ð”ÐµÐ»Ð°Ñ—, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– четвертий Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ð°Ð·Ñ–Ñ—.(UA) 1 хроніки. 24:19 Оце порÑдок їхньої Ñлужби, щоб приходити до ГоÑподнього дому за їхньою поÑтановою через Ðарона, їхнього батька, Ñк йому наказав був ГоÑподь, Бог Ізраїлів.(UA) 1 хроніки. 24:20 Рвід позоÑталих Левієвих Ñинів: від Ðмрамових Ñинів Шуваїл, від Ñинів Шуваїлових ЄхедіÑ.(UA) 1 хроніки. 24:21 Від Рехавії, від Ñинів Рехавії: голова ЇшшійÑ.(UA) 1 хроніки. 24:22 Від Їцгарівців: Шеломот, від Шеломотових Ñинів: Яхат.(UA) 1 хроніки. 24:23 Ð Ñини Хевронові: ЄрійÑ, другий ÐмаріÑ, третій Яхазіїл, четвертий Єкам'ам.(UA) 1 хроніки. 24:24 Сини Уззіїлові: Міха, Ñини Міхині: Шамір.(UA) 1 хроніки. 24:25 Брат Міхи ЇшшійÑ, Ñини Їшшійїні Захарій.(UA) 1 хроніки. 24:26 Сини Мерарієві: Махлі та Муші, Ñини Яазійї Бено.(UA) 1 хроніки. 24:27 Сини Мерарієві, від Яазійї: Бено, Ñ– Шогам, Ñ– Заккур, Ñ– Іврі.(UA) 1 хроніки. 24:28 У Махлі: Елеазар, у нього не було Ñинів.(UA) 1 хроніки. 24:29 Від Кіша, Ñини Кішові: Єрахмеїл.(UA) 1 хроніки. 24:30 Ð Ñини Мушієві: Махлі, Ñ– Едер, Ñ– Єрімот. Оце Ñини Левитів, за домом їхніх батьків.(UA) 1 хроніки. 24:31 І кидали жеребки Ñ– вони відповідно до братів Ñвоїх, Ðаронових Ñинів, перед царем Давидом, Ñ– Садоком, Ñ– Ðхімелехом, Ñ– головами дому батьків ÑвÑщеників та Левитів, голови родин нарівні зо Ñвоїм меншим братом.(UA) 1 хроніки. 25:1 І відділив Давид та зверхники війÑька на Ñлужбу Ñинів ÐÑафа, Ñ– Гемана, Ñ– Єдутуна, що провіщували на цитрах, Ñ– на арфах, Ñ– на цимбалах. РчиÑло Ñ—Ñ…, людей праці до Ñлужби, було таке:(UA) 1 хроніки. 25:2 від ÐÑафових Ñинів: Заккур, Ñ– ЙоÑип, Ñ– ÐетаніÑ, Ñ– ÐÑар'їла, ÐÑафові Ñини, при ÐÑафі, що пророкував при царі.(UA) 1 хроніки. 25:3 Від Єдутуна, Єдутунові Ñини: ÒедаліÑ, Ñ– Цері, Ñ– ІÑаÑ, ХашавіÑ, Ñ– МаттітіÑ, шеÑтеро при Ñвоєму батькові Єдутуні, що пророкував на цитрі на дÑку та на хвалу ГоÑподеві.(UA) 1 хроніки. 25:4 Від Гемана, Геманові Ñини: БуккійÑ, МаттаніÑ, Уззіїл, Шевуїл, Ñ– Єрімот, ХананіÑ, Ханані, Еліата, Òіддалті, Ñ– Ромамті, Езер, Йошбекаша, Маллоті, Готір, Махазіот.(UA) 1 хроніки. 25:5 УÑÑ– ці Ñини Гемана, царÑького Ð¿Ñ€Ð¾Ð·Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ†Ñ Ð² Божих Ñловах, щоб підвищувати Ñилу. І дав Бог Геманові чотирнадцÑÑ‚ÑŒ Ñинів та три дочки.(UA) 1 хроніки. 25:6 УÑÑ– вони були при Ñвоєму батькові, на Ñпіві ГоÑподнього дому, на цимбалах, на арфах та цитрах Ð´Ð»Ñ Ñлужби в Божому домі; при царі ÐÑаф, Єдутун та Геман.(UA) 1 хроніки. 25:7 І було їхнє чиÑло з їхніми братами, вивченими Ñпіву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, уÑÑ–Ñ… розуміючих, двіÑÑ‚Ñ– й віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– віÑім.(UA) 1 хроніки. 25:8 І кинули вони жеребки, черга відповідно черзі, Ñк малий, так Ñ– великий, учитель з учнем.(UA) 1 хроніки. 25:9 І вийшов перший жеребок від ÐÑафа Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ñипа, другий ÒедаліÑ, він Ñ– брати його та Ñини його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:10 Третій Заккур, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:11 Четвертий Ð´Ð»Ñ Ð‡Ñ†Ñ€Ñ–, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:12 П'Ñтий ÐетаніÑ, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:13 ШоÑтий БуккійÑ, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:14 Сьомий ЄÑар'їла, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:15 ВоÑьмий ІÑаÑ, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:16 Дев'Ñтий МаттаніÑ, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:17 ДеÑÑтий Шім'Ñ—, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:18 ОдинадцÑтий Ðзаріїл, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:19 ДванадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¥Ð°ÑˆÐ°Ð²'Ñ—, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:20 ТринадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¨ÑƒÐ²Ð°Ñ—Ð»Ð°, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:21 ЧотирнадцÑтий Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ñ‚Ñ‚Ñ–Ñ‚Ñ–Ñ—, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:22 П'ÑтнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ñ‚Ð°, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:23 ШіÑтнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¥Ð°Ð½Ð°Ð½Ñ–Ñ—, Ñини його брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:24 СімнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾ÑˆÐ±ÐµÐºÐ°ÑˆÑ–, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:25 Ð’Ñ–ÑімнадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð¥Ð°Ð½Ð°Ð½Ñ–, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:26 Дев'ÑтнадцÑтий Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ð»Ð»Ð¾Ñ‚Ñ–, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:27 ДвадцÑтий Ð´Ð»Ñ Ð•Ð»Ñ–Ð¹Ñти, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:28 ДвадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– перший Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñ‚Ñ–Ñ€Ð°, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:29 ДвадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– другий Ð´Ð»Ñ Òіддалті, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:30 ДвадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– третій Ð´Ð»Ñ ÐœÐ°Ñ…Ð°Ð·Ñ–Ð¾Ñ‚Ð°, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 25:31 ДвадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– четвертий Ð´Ð»Ñ Ð Ð¾Ð¼Ð°Ð¼Ñ‚Ñ–-Езера, Ñини його та брати його, дванадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 26:1 Черги придверних, від Корахівців: МешелеміÑ, Ñин Коре, з ÐÑафових Ñинів.(UA) 1 хроніки. 26:2 Рв Мешелемії Ñини: первороджений Захарій, другий Єдіаїл, третій ЗевадіÑ, четвертий Ятніїл,(UA) 1 хроніки. 26:3 п'Ñтий Елам, шоÑтий Єгоханан, Ñьомий Ел'єгоенай.(UA) 1 хроніки. 26:4 Рв Овед-Едома Ñини: первороджений ШемаÑ, другий Єгозавад, третій Йоах, четвертий Сахар, Ñ– п'Ñтий Ðатанаїл,(UA) 1 хроніки. 26:5 шоÑтий Ðмміїл, Ñьомий ІÑÑахар, воÑьмий Пеуллетай, бо поблагоÑловив його Бог.(UA) 1 хроніки. 26:6 У Ñина його Шемаї народилиÑÑ Ñини, що панували над домом їхнього батька, бо вони хоробрі воÑки.(UA) 1 хроніки. 26:7 Сини Шемаї: Отні, Ñ– Рефаїл, Ñ– Овед, Елзавад; його брати, мужі хоробрі, Елігу та ШемахіÑ.(UA) 1 хроніки. 26:8 УÑÑ– ці з Оведових Ñинів; вони й Ñини та брати їхні кожен хоробрий муж у Ñилі до праці, шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два Ð´Ð»Ñ ÐžÐ²ÐµÐ´-Едома.(UA) 1 хроніки. 26:9 Рв Мешелемії було Ñинів та братів, мужів хоробрих, віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 26:10 Рв ХоÑи, з Ñинів Мерарі, Ñини: голова Шімрі, бо хоч не був він первороджений, та батько його наÑтановив його за голову:(UA) 1 хроніки. 26:11 другий ХілкійÑ, третій ТеваліÑ, четвертий Захарій; уÑÑ–Ñ… Ñинів та братів у ХоÑи тринадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) 1 хроніки. 26:12 У цих були черги придверних, за головами мужчин, черги відповідно до їхніх братів на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ГоÑподньому домі.(UA) 1 хроніки. 26:13 І кинули вони жеребки, Ñк малий, так Ñ– великий, за домом їхніх батьків, Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— брами.(UA) 1 хроніки. 26:14 І впав жеребок на Ñхід Ð´Ð»Ñ Ð¨ÐµÐ»ÐµÐ¼Ñ–Ñ—. І кинули жеребки Ð´Ð»Ñ Ñина його ЗахаріÑ, мудрого дорадника, Ñ– вийшов жеребок його на північ,(UA) 1 хроніки. 26:15 Ð´Ð»Ñ ÐžÐ²ÐµÐ´-Едома, на південь, а Ð´Ð»Ñ Ñинів його комори.(UA) 1 хроніки. 26:16 Ð”Ð»Ñ Ð¨ÑƒÐ¿Ð¿Ñ–Ð¼Ð° та Ð´Ð»Ñ Ð¥Ð¾Ñи на захід, разом із брамою Шаллехет, де підіймаєтьÑÑ Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¹ шлÑÑ…, варта навпроти варти.(UA) 1 хроніки. 26:17 Ðа Ñхід шіÑÑ‚ÑŒ Левитів, на північ четверо на день, на південь четверо на день, а Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¾Ñ€Ð¸ по двоє.(UA) 1 хроніки. 26:18 Ð”Ð»Ñ ÐŸÐ°Ñ€Ð±Ð°Ñ€Ñƒ на захід четверо Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¸Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ шлÑху, двоє Ð´Ð»Ñ ÐŸÐ°Ñ€Ð±Ð°Ñ€Ñƒ.(UA) 1 хроніки. 26:19 Оце черги придверних із Ñинів Корахівців та з Ñинів Мерарі.(UA) 1 хроніки. 26:20 РЛевити: ÐÑ…Ñ–Ð¹Ñ Ð±ÑƒÐ² над Ñкарбами Божого дому та до Ñкарбів ÑвÑтині.(UA) 1 хроніки. 26:21 Сини Ладана, Ñини Òершонівців, від Ладана, голови дому батьків, від Ладана ÒершонівцÑ: Єхіїлі.(UA) 1 хроніки. 26:22 Сини Єхіїлі: Зетам та Йоїл, брат його, над Ñкарбами ГоÑподнього дому.(UA) 1 хроніки. 26:23 Ð”Ð»Ñ Ðмрамівців, Ð´Ð»Ñ Ð‡Ñ†Ð³Ð°Ñ€Ñ–Ð²Ñ†Ñ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ð¥ÐµÐ²Ñ€Ð¾Ð½Ñ–Ð²Ñ†Ñ–Ð², Ð´Ð»Ñ Ðззіїлівців:(UA) 1 хроніки. 26:24 Шевуїл, Ñин Òершома, Ñина МойÑеÑ, володар над Ñкарбами.(UA) 1 хроніки. 26:25 Рбрати його від Еліезера: його Ñин РехавіÑ, Ñ– його Ñин ІÑаÑ, Ñ– його Ñин Йорам, Ñ– його Ñин Зіхрі, Ñ– його Ñин Шеломіт.(UA) 1 хроніки. 26:26 Цей Шеломіт та брати його були над уÑіма Ñкарбами ÑвÑтині, Ñкі поÑвÑтив цар Давид та голови дому батьків, Ñ– тиÑÑчники, Ñ– Ñотники та зверхники війÑька,(UA) 1 хроніки. 26:27 з воєн та зо здобичі вони приÑвÑчували на Ð¿Ñ–Ð´Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому,(UA) 1 хроніки. 26:28 Ñ– вÑе, що поÑвÑтив прозорливець Самуїл, Ñ– Саул, Ñин Кішів, Ñ– Ðвнер, Ñин Ðерів, Ñ– Йоав, Ñин Церуїн, уÑе поÑвÑчене було в руці Шеломіта та братів його.(UA) 1 хроніки. 26:29 Від Їцгарівців: ÐšÐµÐ½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð° Ñини його на зовнішню роботу над Ізраїлем, на пиÑарів та на Ñуддів.(UA) 1 хроніки. 26:30 Від Хевронівців: Ð¥Ð°ÑˆÐ°Ð²Ñ–Ñ Ñ‚Ð° брати його, мужі хоробрі, тиÑÑча й Ñім Ñотень, над переглÑдом Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· другого боку Йордану на захід, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої ГоÑподньої праці та Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð¸ царÑької.(UA) 1 хроніки. 26:31 Від Хевронівців: Ð„Ñ€Ñ–Ð¹Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð° Ð´Ð»Ñ Ð¥ÐµÐ²Ñ€Ð¾Ð½Ñ–Ð²Ñ†Ñ, Ð´Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ нащадків, за домом батьків. У Ñороковому році Давидового Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ були доÑліджені, Ñ– Ñеред них знайдено хоробрих мужів в гілеадÑькому Язері.(UA) 1 хроніки. 26:32 Рбрати його мужі хоробрі, дві тиÑÑчі й Ñім Ñотень, голови дому батьків. І цар Давид наÑтановив Ñ—Ñ… над РувимівцÑми Ñ– над ÒадівцÑми та над половиною племени МанаÑіїного Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої Божої Ñправи та Ñправи царÑької.(UA) 1 хроніки. 27:1 РІзраїлеві Ñини, за їхнім чиÑлом, голови батьківÑьких родів Ñ– тиÑÑчники, Ñ– Ñотники та їхні урÑдники Ñлужили цареві щодо вÑÑкої Ñправи відділів, що приходив та відходив міÑÑць у міÑÑць Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… міÑÑців року; один відділ мав двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:2 Ðад першим відділом, на перший міÑÑць Яшов'ам, Ñин Завдіїлів, а на відділ його двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:3 Він був з Перецових Ñинів, голова вÑÑ–Ñ… війÑькових зверхників на перший міÑÑць.(UA) 1 хроніки. 27:4 Рнад відділом другого міÑÑÑ†Ñ Ðхохівець Додай, а володар його відділу Міклот; а на його відділ ішло двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:5 Третій зверхник війÑька на третій міÑÑць ÑвÑщеник БенаÑ, голова, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:6 Цей Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€ із тридцÑти й над тридцÑтьма; а над його відділом був Ñин його Ðммізавад.(UA) 1 хроніки. 27:7 Четвертий на міÑÑць четвертий ÐÑаїл, брат Йоавів, а по ньому Ñин його ЗевадіÑ; а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:8 П'Ñтий на міÑÑць п'Ñтий зверхник ізрах'Ñнин Шамут, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:9 ШоÑтий на міÑÑць шоÑтий Іра, Ñин текоÑнина Іккеша, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:10 Сьомий на міÑÑць Ñьомий пелонÑнин Хелец з Єфремових Ñинів, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:11 ВоÑьмий на міÑÑць воÑьмий хушанин Сіббехай з Зерахівців, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:12 Дев'Ñтий на міÑÑць дев'Ñтий анатонÑнин Ðвіезер з ВеніÑминівців, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:13 ДеÑÑтий на міÑÑць деÑÑтий нетоф'Ñнин Магарай з Зерахівців, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:14 ОдинадцÑтий на одинадцÑтий міÑÑць пір'атонÑнин Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ð· Єфремових Ñинів, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:15 ДванадцÑтий на дванадцÑтий міÑÑць нетоф'Ñнин Хелдай з Отніїла, а на його відділ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири тиÑÑчі.(UA) 1 хроніки. 27:16 Рнад Ізраїлевими племенами були: Ð´Ð»Ñ Ð ÑƒÐ²Ð¸Ð¼Ñ–Ð²Ñ†Ñ–Ð² володар Еліезер, Ñин Зіхрі; Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð¸Ð¼ÐµÐ¾Ð½Ñ–Ð²Ñ†Ñ–Ð² ШефатіÑ, Ñин Маахи.(UA) 1 хроніки. 27:17 Ð”Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ñ–Ñ Ð¥Ð°ÑˆÐ°Ð²Ñ–Ñ, Ñин Кемуїла, Ð´Ð»Ñ Ðарона Садок.(UA) 1 хроніки. 27:18 Ð”Ð»Ñ Ð®Ð´Ð¸ Елігу, з Давидових братів, Ð´Ð»Ñ Ð†ÑÑахара Омрі, Ñин Михаїлів.(UA) 1 хроніки. 27:19 Ð”Ð»Ñ Ð—Ð°Ð²ÑƒÐ»Ð¾Ð½Ð° ЇшмаÑ, Ñин Овадії, Ð´Ð»Ñ Ðефталима Єрімот Ñин Ðзріїлів.(UA) 1 хроніки. 27:20 Ð”Ð»Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ… Ñинів ОÑÑ–Ñ, Ñин Ðзазії, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð¸ МанаÑіїного племени Йоїл, Ñин Педаї.(UA) 1 хроніки. 27:21 Ð”Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð¸ МанаÑÑ–Ñ— в Òілеаді Їддо, Ñин ЗахаріÑ, Ð´Ð»Ñ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñмина ЯаÑіїл, Ñин Ðвнерів.(UA) 1 хроніки. 27:22 Ð”Ð»Ñ Ð”Ð°Ð½Ð° Ðзаріїл, Ñин Єрохамів. Оце зверхники Ізраїлевих племен.(UA) 1 хроніки. 27:23 РДавид не перелічив їхнього чиÑла від віку двадцÑти літ Ñ– нижче, бо ГоÑподь Ñказав був, що розмножить ІзраїлÑ, Ñк зорі небеÑні.(UA) 1 хроніки. 27:24 Йоав, Ñин Церуїн, зачав був лічити, та не Ñкінчив. І був за те гнів на ІзраїлÑ, Ñ– не ввійшло те чиÑло в чиÑло хроніки Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°.(UA) 1 хроніки. 27:25 Рнад Ñкарбами царÑькими Ðзмавет, Ðдіїлів Ñин, а над Ñкарбами на полі, у міÑтах, Ñ– в Ñелах та в баштах Єгонатан, Ñин Уззійї.(UA) 1 хроніки. 27:26 Рнад тими, що робили польову роботу, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, на землі Езрі, Ñин Келувів.(UA) 1 хроніки. 27:27 Рнад виноградниками рам'Ñнин Шім'Ñ—, а над тим, що в виноградниках Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñів вина шефам'Ñнин Завді.(UA) 1 хроніки. 27:28 Рнад оливками та над Ñикоморами, що в Шефелі, ґедерÑнин Баал-Ханан; а над Ñкарбами оливи Йоаш.(UA) 1 хроніки. 27:29 Рнад великою худобою, що паÑетьÑÑ Ð² Шароні, шаронÑнин Шітрай, а над великою худобою в долинах Шафат, Ñин Ðдлаїв.(UA) 1 хроніки. 27:30 Рнад верблюдами їзмаїльтÑнин Овіл, а над оÑлицÑми меронотÑнин ЄхдеÑ.(UA) 1 хроніки. 27:31 Рнад дрібною худобою гаґрÑнин Язіз. УÑÑ– оці зверхники маєтку, що мав цар Давид.(UA) 1 хроніки. 27:32 РЙонатан, Давидів дÑдько, був радник, він чоловік розумний та пиÑар. РЄхіїл, Ñин Ðахмоніїв, був із царÑькими Ñинами.(UA) 1 хроніки. 27:33 Ð Ðхітофель радник цареві, а арк'Ñнин Хушай приÑтель царів.(UA) 1 хроніки. 27:34 Рпо Ðхітофелю ЄгоÑда, Ñин Бенаї, та ЕвіÑтар, а зверхник царÑького війÑька Йоав.(UA) 1 хроніки. 28:1 І зібрав Давид уÑÑ–Ñ… Ізраїлевих кнÑзів, зверхників племен, Ñ– зверхників відділів, що Ñлужать цареві, Ñ– тиÑÑчників, Ñ– Ñотників, Ñ– зверхників уÑÑкого маєтку та добутку Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° Ñинів його разом з евнухами та лицарÑми, та вÑÑкого хороброго воÑка до ЄруÑалиму.(UA) 1 хроніки. 28:2 І вÑтав цар Давид на ноги Ñвої та й Ñказав: ПоÑлухайте мене, брати мої та народе мій! Я Ñерцем Ñвоїм був за те, щоб збудувати храм миру Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ð° ГоÑподнього заповіту та на підніжок ніг нашого Бога, й Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð² потрібне на збудуваннÑ.(UA) 1 хроніки. 28:3 РБог Ñказав мені: Ти не збудуєш храма Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ ЙменнÑ, бо ти муж воєн Ñ– кров проливав.(UA) 1 хроніки. 28:4 Та вибрав ГоÑподь, Бог Ізраїлів, мене з уÑього дому батька мого, щоб бути царем над Ізраїлем навіки, бо Юду вибрав Він на володарÑ, а Ñеред Юдиного дому дім батька мого, а Ñеред Ñинів мого батька мене уподобав Собі, щоб наÑтановити царем над уÑім Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 28:5 Рзо вÑÑ–Ñ… моїх Ñинів, бо багатьох Ñинів дав мені ГоÑподь то Він вибрав Ñина мого Соломона, щоб Ñидів на троні ГоÑподнього царÑтва над Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 28:6 І Він Ñказав мені: Соломон, Ñин твій, він збудує храма Мого та двори Мої, бо його Я вибрав Собі за Ñина, а Я буду йому за ОтцÑ.(UA) 1 хроніки. 28:7 І міцно поÑтавлю Я царÑтво його аж навіки, Ñкщо він буде Ñильний, щоб виконувати заповіді Мої та поÑтанови Мої, Ñк цього днÑ.(UA) 1 хроніки. 28:8 Ртепер на очах уÑього ІзраїлÑ, ГоÑподнього збору, та в ушах нашого Бога говорю вам: Додержуйте й доÑліджуйте вÑÑ– заповіді ГоÑпода, Бога вашого, щоб ви поÑіли цей добрий Край Ñ– віддали його в Ñпадщину по Ñобі Ñинам вашим аж навіки.(UA) 1 хроніки. 28:9 Ртепер, Ñину мій Соломоне, знай Бога, ÐžÑ‚Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ñлужи Йому вÑім Ñерцем та вÑією душею, бо ГоÑподь вивідує вÑÑ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð° знає вÑÑкий витвір думок. Якщо будеш шукати Його, то ти знайдеш Його, а Ñкщо залишиш Його, Він залишить тебе назавжди.(UA) 1 хроніки. 28:10 Тепер дивиÑÑ, що ГоÑподь вибрав тебе збудувати дім на ÑвÑтиню. Будь міцний та роби!(UA) 1 хроніки. 28:11 І Давид дав Ñвоєму Ñинові Соломонові взори ГоÑподнього дому: притвору, Ñ– домів його, Ñ– Ñкарбниць його, Ñ– горниць його, Ñ– кімнат його внутрішніх, Ñ– дому Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‡ÐµÐ³Ñƒ,(UA) 1 хроніки. 28:12 Ñ– взір уÑього, що було в дуÑÑ– його Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€'Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… кімнат навколо, Ð´Ð»Ñ Ñкарбів Божого дому та Ð´Ð»Ñ Ñкарбів ÑвÑтині,(UA) 1 хроніки. 28:13 Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ñ–Ð»Ñ–Ð² ÑвÑщеників та Левитів, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої праці Ñлужби ГоÑподнього дому, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑких речей Ð´Ð»Ñ Ñлужби ГоÑподнього дому.(UA) 1 хроніки. 28:14 І дав він золота вагою Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… речей кожної Ñлужби; Ñ– Ñрібла Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñрібних речей вагою, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… речей кожної Ñлужби;(UA) 1 хроніки. 28:15 Ñ– вагу Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ… Ñвічників та золотих їхніх лÑмпадок, вагою кожного Ñвічника та лÑмпадок його, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñрібних Ñвічників, вагою Ð´Ð»Ñ Ñвічника та лÑмпадок його, за роботою кожного Ñвічника.(UA) 1 хроніки. 28:16 І дав золота вагою Ð´Ð»Ñ Ñтолів хлібів показних, Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñтолу Ñ– Ñрібла Ð´Ð»Ñ Ñрібних Ñтолів,(UA) 1 хроніки. 28:17 Ñ– видельцÑ, Ñ– кропильниці, Ñ– чарки чиÑте золото, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ… келіхів вагою Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ келіха, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐºÐµÐ»Ñ–Ñ…Ñ–Ð² Ñрібних, вагою Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ келіха.(UA) 1 хроніки. 28:18 Ð Ð´Ð»Ñ ÐºÐ°Ð´Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ жертівника дав очищеного золота вагою, Ñ– на подобу воза, Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ… херувимів, що проÑÑ‚Ñгають крила Ñвої й покривають над ковчегом ГоÑподнього заповіту.(UA) 1 хроніки. 28:19 УÑе це він зрозумів із пиÑьма з ГоÑподньої руки, що була над ним, уÑÑ– роботи взору.(UA) 1 хроніки. 28:20 І Ñказав Давид до Ñина Ñвого Соломона: Будь Ñильний Ñ– будь відважний, Ñ– роби, не бійÑÑ Ñ‚Ð° не лÑкайÑÑ, бо ГоÑподь Бог, Бог мій, з тобою, Він не покине тебе й не позоÑтавить тебе аж до Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñієї праці роботи ГоÑподнього дому...(UA) 1 хроніки. 28:21 Роце черги ÑвÑщеників та Левитів Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої Ñлужби Божого дому. І будуть з тобою в уÑÑкій праці ревні люди, здібні на вÑÑку Ñлужбу, а начальники та ввеÑÑŒ народ, на вÑÑ– накази твої.(UA) 1 хроніки. 29:1 І Ñказав цар Давид до вÑього збору: Син мій Соломон, що його одного Бог вибрав, ще молодий та тендітний, а Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ°, бо не Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ð¾Ð²Ð°, а Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода Бога.(UA) 1 хроніки. 29:2 РЯ вÑією Ñвоєю Ñилою приготовив Ð´Ð»Ñ Ñ…Ñ€Ð°Ð¼Ñƒ Ñвого Бога золото на золоті речі, Ñ– Ñрібло на Ñрібні, Ñ– мідь на мідÑні, Ñ– залізо на залізні, Ñ– дерево на дерев'Ñні, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ¾Ð³Ð°Ð¼Ñьке та до оправ, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñ„ÐµÑ…Ñьке та кольорове, Ñ– вÑÑкий дорогий камінь та безліч мармурового каміннÑ.(UA) 1 хроніки. 29:3 І ще, через моє Ð·Ð°Ð¼Ð¸Ð»ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ дому Бога мого, Ñ” в мене Ñкарб влаÑного золота та Ñрібла, Ñ– його Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð² Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Ñвого Бога, понад уÑе, що Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð² Ð´Ð»Ñ ÑвÑтого храму:(UA) 1 хроніки. 29:4 три тиÑÑчі талантів золота, офірÑького золота, Ñ– Ñім тиÑÑч очищеного Ñрібла на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñтін тих домів;(UA) 1 хроніки. 29:5 на кожну золоту річ та на кожну Ñрібну, Ñ– на вÑÑку працю рукою майÑтрів. І хто ще жертвує, щоб Ñьогодні наповнити Ñвою руку пожертвою Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода?(UA) 1 хроніки. 29:6 І Ñтали жертвувати начальники батьківÑьких родів та начальники Ізраїлевих племен, Ñ– тиÑÑчники та Ñотники, Ñ– начальники праці Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ.(UA) 1 хроніки. 29:7 І дали вони на роботу Божого дому золота п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч талантів та деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч дарейків, Ñ– Ñрібла деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч талантів, Ñ– міді деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– віÑім тиÑÑч талантів, а заліза Ñто тиÑÑч талантів.(UA) 1 хроніки. 29:8 Рв кого знайшлоÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ ньому дорогоцінне каміннÑ, Ñ‚Ñ– дали його до Ñкарбниці ГоÑподнього дому, до руки ÒÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð½Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ð„Ñ…Ñ–Ñ—Ð»Ð°.(UA) 1 хроніки. 29:9 І радів народ за їхню жертву, бо вони жертвували ГоÑподеві з цілого ÑерцÑ, а також цар Давид радів великою радіÑÑ‚ÑŽ.(UA) 1 хроніки. 29:10 І поблагоÑловив Давид ГоÑпода на очах уÑього збору. І Ñказав Давид: БлагоÑловенний Ти, ГоÑподи, Боже ІзраїлÑ, нашого батька, від віку й аж до віку!(UA) 1 хроніки. 29:11 ТвоÑ, ГоÑподи, могутніÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñила, Ñ– велич, Ñ– вічніÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Ñлава, Ñ– вÑе на небеÑах та на землі! Твої, ГоÑподи, царÑтва, Ñ– Ти піднеÑений над уÑім за Голову!(UA) 1 хроніки. 29:12 І багатÑтво та Ñлава від Тебе, Ñ– Ти пануєш над уÑім, Ñ– в руці Твоїй Ñила та хоробріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– в руці Твоїй побільшити та зміцнити вÑе.(UA) 1 хроніки. 29:13 Ртепер, Боже наш, ми дÑкуємо Тобі, Ñ– Ñлавимо Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”Ñ— величі.(UA) 1 хроніки. 29:14 І хто бо Ñ, Ñ– хто народ мій, що маємо Ñилу так жертвувати, Ñк це? Бо вÑе це від Тебе, Ñ– з Твоєї руки дали ми Тобі.(UA) 1 хроніки. 29:15 Бо ми приходьки перед лицем Твоїм та чужинці, Ñк уÑÑ– наші батьки! Ðаші дні на землі мов та тінь, Ñ– немає тривалого!(UA) 1 хроніки. 29:16 ГоÑподи, Боже наш, уÑÑ Ñ†Ñ Ð±ÐµÐ·Ð»Ñ–Ñ‡, Ñку ми наготовили на Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð¾Ð±Ñ– храму Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”Ñ— ÑвÑтоÑти, із Твоєї руки вона, Ñ– вÑе це Твоє!(UA) 1 хроніки. 29:17 І Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, Боже мій, що Ти вивідуєш Ñерце й любиш щиріÑÑ‚ÑŒ. У щироÑÑ‚Ñ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð² це вÑе, а тепер бачу Ñ Ð· радіÑÑ‚ÑŽ народ Твій, Ñкий знаходитьÑÑ Ñ‚ÑƒÑ‚, що жертвує Ñебе Тобі.(UA) 1 хроніки. 29:18 ГоÑподи, Боже Ðвраама, ІÑака та Якова, наших батьків, збережи ж навіки цей напрÑмок думок ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Твого, Ñ– міцно Ñкеруй їхнє Ñерце до Себе!(UA) 1 хроніки. 29:19 Рмоєму Ñинові Соломонові дай Ñерце ціле, щоб виконувати заповіді Твої, Ñвідоцтва Твої та уÑтави Твої, Ñ– щоб чинити вÑе, Ñ– щоб збудувати цю твердиню, Ñку Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð²!(UA) 1 хроніки. 29:20 І Ñказав Давид до вÑього збору: ПоблагоÑловіть же ГоÑпода, вашого Бога! І ввеÑÑŒ збір поблагоÑловив ГоÑпода, Бога Ñвоїх батьків, Ñ– нахилилиÑÑ, Ñ– вклонилиÑÑ Ð²ÑÑ– до землі ГоÑподеві й цареві!(UA) 1 хроніки. 29:21 І принеÑли вони Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода жертви, Ñ– Ñпалили Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода другого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ того днÑ, тиÑÑчу бичків, тиÑÑчу баранів, тиÑÑчу овечок, Ñ– ливні їхні жертви, Ñ– безліч жертов за вÑього ІзраїлÑ.(UA) 1 хроніки. 29:22 І вони їли й пили перед ГоÑподом того Ð´Ð½Ñ Ð· великою радіÑÑ‚ÑŽ, Ñ– вдруге наÑтановили Соломона, Давидового Ñина, Ñ– помазали його ГоÑподеві на володарÑ, а Садока на ÑвÑщеника.(UA) 1 хроніки. 29:23 І Ñів Соломон на ГоÑподньому троні за Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° міÑці Ñвого батька Давида, Ñ– щаÑтило йому, Ñ– його ÑлухавÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ізраїль.(UA) 1 хроніки. 29:24 І вÑÑ– кнÑзі та лицарі, а також уÑÑ– Ñини Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð° піддалиÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ Соломона.(UA) 1 хроніки. 29:25 І ГоÑподь виÑоко звеличив Соломона на очах уÑього ІзраїлÑ, Ñ– дав на нього величніÑÑ‚ÑŒ царÑтва, Ñкої не було перед ним ані на жодному цареві над Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 29:26 І Давид, Ñин ЄÑÑеїв, царював над уÑім Ізраїлем.(UA) 1 хроніки. 29:27 Рдні, що він царював над Ізраїлем, були Ñорок літ: у Хевроні царював він Ñім років, а в ЄруÑалимі царював тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три.(UA) 1 хроніки. 29:28 І помер він у добрій Ñивині, Ñитий днÑми, багатÑтвом та Ñлавою, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Соломон.(UA) 1 хроніки. 29:29 Рділа Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, перші й оÑтанні, оÑÑŒ вони опиÑані в Ñ–Ñторії Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð´Ñ†Ñ Ð¡Ð°Ð¼ÑƒÑ—Ð»Ð°, Ñ– в Ñ–Ñторії пророка Ðатана, Ñ– в Ñ–Ñторії Ð¿Ñ€Ð¾Ð·Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ†Ñ Òада,(UA) 1 хроніки. 29:30 разом з уÑім царÑтвом його, Ñ– лицарÑькіÑÑ‚ÑŽ його та чаÑами, що перейшли над ним Ñ– над Ізраїлем, та над уÑіма царÑтвами тих країв.(UA) 2 хроніки. 1:1 І зміцнивÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½, Ñин Давидів, над царÑтвом Ñвоїм, а ГоÑподь, Бог його, був із ним та виÑоко звеличив його.(UA) 2 хроніки. 1:2 І Ñказав Соломон до вÑього ІзраїлÑ, до тиÑÑчників та Ñотників, Ñ– до Ñуддів, Ñ– до вÑÑ–Ñ… начальників, до вÑього ІзраїлÑ, до голів батьківÑьких родів.(UA) 2 хроніки. 1:3 І пішли Соломон та ввеÑÑŒ збір із ним до пагірка, що в Òів'оні, бо там була ÑÐºÐ¸Ð½Ñ–Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ заповіту, Ñку зробив МойÑей, раб ГоÑподній, у пуÑтині.(UA) 2 хроніки. 1:4 Ðле Божого ковчега Давид Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ½Ñ–Ñ Ñ–Ð· Кір'ÑÑ‚-Єаріму туди, де приготовив йому міÑце Давид, бо він поÑтавив йому Ñкинію в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 1:5 РмідÑного жертівника, що зробив був ВеÑеліїл, Ñин Урії, Ñина Хурового, він поÑтавив перед Ñкинією ГоÑподньою. І звертавÑÑ Ð´Ð¾ нього Соломон та збір.(UA) 2 хроніки. 1:6 І зійшов Соломон туди перед ГоÑподнє лице на мідÑний жертівник, що належав до Ñкинії заповіту, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° ньому тиÑÑчу цілопалень.(UA) 2 хроніки. 1:7 Тієї ночі ÑвивÑÑ Ð‘Ð¾Ð³ Соломонові та й Ñказав йому: Зажадай, чого дати тобі!(UA) 2 хроніки. 1:8 І Ñказав Соломон до Бога: Ти зробив був велику миліÑÑ‚ÑŒ з батьком моїм Давидом, Ñ– наÑтановив царем мене заміÑÑ‚ÑŒ нього.(UA) 2 хроніки. 1:9 Тепер, ГоÑподи, Боже, нехай буде виповнене Ñлово Твоє до батька мого Давида, бо Ти наÑтановив мене царем над народом чиÑленним, Ñк порох землі.(UA) 2 хроніки. 1:10 Дай тепер мені мудріÑÑ‚ÑŒ та знаннÑ, щоб умів Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ й входити перед цим народом, бо хто зможе Ñудити цей великий Твій народ?(UA) 2 хроніки. 1:11 І Ñказав Бог до Соломона: За те, що оце було на Ñерці твоїм, Ñ– ти не жадав багатÑтва, маєтків та Ñлави, ані душі ворогів Ñвоїх, а також довгих днів не жадав ти, а жадав Ð´Ð»Ñ Ñебе мудроÑти та знаннÑ, щоб Ñудити народ Мій, над Ñким Я наÑтановив тебе царем,(UA) 2 хроніки. 1:12 то даÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– мудріÑÑ‚ÑŒ та знаннÑ, а багатÑтво, Ñ– маєтки та Ñлаву Я дам тобі такі, Ñких не було між царÑми перед тобою, Ñ– по тобі не буде таких!(UA) 2 хроніки. 1:13 І прийшов Соломон із пагірка, що в Òів'оні, до ЄруÑалиму, від Ñкинії заповіту, Ñ– зацарював над Ізраїлем.(UA) 2 хроніки. 1:14 І зібрав Соломон колеÑниць та верхівців, Ñ– було в нього тиÑÑча й чотири Ñотні колеÑниць та дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч верхівців, Ñ– він порозміщував Ñ—Ñ… по колеÑничних міÑтах та при царі в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 1:15 І цар зібрав в ЄруÑалимі Ñрібла та золота, мов каміннÑ, а кедрів зібрав, щодо чиÑленноÑти, Ñк Ñикомор, що в Шефелі.(UA) 2 хроніки. 1:16 Рконей, що були в Соломона, приводили з Єгипту та з Кеве; царÑькі купці купували Ñ—Ñ… з Кеве.(UA) 2 хроніки. 1:17 І ходили вони, Ñ– вивозили з Єгипту колеÑницю за шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñрібла, а ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð·Ð° Ñотню й п'ÑтдеÑÑÑ‚. І так вони вивозили вÑе це Ñвоєю рукою Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… царів хіттійÑьких та царів ÑирійÑьких.(UA) 2 хроніки. 2:1 (1-18) І Соломон наказав будувати дім Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° дім царÑький Ð´Ð»Ñ Ñебе.(UA) 2 хроніки. 2:2 (2-1) І відлічив Соломон ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч чоловіка ноÑіїв та віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч чоловіка каменотеÑів у горах, а керівників над ними три тиÑÑчі й шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 2 хроніки. 2:3 (2-2) І поÑлав Соломон до Хірама, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð¸Ñ€Ñького, говорÑчи: Як зробив ти з батьком моїм Давидом, Ñ– поÑлав був йому кедри на будову дому його, щоб Ñидіти в ньому, так зроби й мені.(UA) 2 хроніки. 2:4 (2-3) ОÑÑŒ Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑŽ храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога мого, щоб приÑвÑтити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñтійного Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð° та Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ранок Ñ– на вечір, на Ñуботи й на молодики та на ÑвÑта ГоÑпода, Бога нашого. Ðавіки це над Ізраїлем!(UA) 2 хроніки. 2:5 (2-4) Рхрам, Ñкого Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑŽ, великий, бо Бог наш більший від уÑÑ–Ñ… богів!(UA) 2 хроніки. 2:6 (2-5) Рхто має Ñилу збудувати Йому храма, коли небо й небеÑа Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð½Ðµ обіймають Його? І хто Ñ, що збудую Йому храма? Хіба тільки на ÐºÐ°Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Його!(UA) 2 хроніки. 2:7 (2-6) Ртепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, Ñ– в Ñріблі, Ñ– в міді, Ñ– в залізі, Ñ– в пурпурі, Ñ– в червені, Ñ– в блакиті, Ñ– що вміє вирізувати різьби, разом із тими миÑтцÑми, що зо мною в Юді та в ЄруÑалимі, Ñких приготовив батько мій Давид.(UA) 2 хроніки. 2:8 (2-7) І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипариÑового та Ñандалового, бо Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що твої раби вміють рубати дерева ливанÑькі. І оце мої раби будуть рабами твоїми,(UA) 2 хроніки. 2:9 (2-8) щоб наготовити мені безліч дерева, бо цей храм, що Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑŽ, буде великий та пишний!(UA) 2 хроніки. 2:10 (2-9) РоÑÑŒ дереворубам, що Ñтинають дерева, рабам твоїм, дав Ñ Ð¿ÑˆÐµÐ½Ð¸Ñ†Ñ–, Ñк поживи, двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч корів, та Ñчменю двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч корів, Ñ– вина двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч батів, Ñ– оливи двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч батів.(UA) 2 хроніки. 2:11 (2-10) І Ñказав Хірам, цар тирÑький, лиÑтом Ñ– поÑлав до Соломона: Через любов ГоÑпода до народу Свого поÑтавив Він тебе над ними за царÑ.(UA) 2 хроніки. 2:12 (2-11) І Ñказав Хірам: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеÑа та землю, що дав цареві Давидові Ñина мудрого, Ñкий має розум та багатий на знаннÑ, що збудує дім ГоÑподній та дім царÑький Ð´Ð»Ñ Ñебе!(UA) 2 хроніки. 2:13 (2-12) Ртепер Ñ Ð¿Ð¾Ñилаю мудрого чоловіка, що має знаннÑ, Хурам-Ðві,(UA) 2 хроніки. 2:14 (2-13) Ñина жінки з Данових дочок, а батько його тирÑнин, що вміє робити в золоті та в Ñріблі, в міді, в залізі, в каміннÑÑ… та в деревах, у пурпурі й у блакиті, Ñ– в віÑÑоні, Ñ– в червені, Ñ– різати вÑÑку різьбу, Ñ– виконувати вÑÑку думку, що буде дана йому з миÑтцÑми твоїми та з миÑтцÑми пана мого Давида, батька твого.(UA) 2 хроніки. 2:15 (2-14) Ртепер пшеницю й Ñчмінь, оливу та вино, про Ñкі казав мій пан, нехай поÑилає Ñвоїм рабам.(UA) 2 хроніки. 2:16 (2-15) Рми нарубаємо дерев із Ливану за вÑÑкою твоєю потребою, Ñ– Ñпровадимо Ñ—Ñ… тобі плотами морем до Яфи, а ти Ñпровадиш Ñ—Ñ… до ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 2:17 (2-16) І перелічив Соломон уÑÑ–Ñ… людей приходьків, що в Ізраїлевому Краї, за переліком, що перелічив був Ñ—Ñ… його батько Давид, Ñ– було знайдено Ñ—Ñ… Ñто й п'ÑтдеÑÑÑ‚ тиÑÑч Ñ– три тиÑÑчі й шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 2 хроніки. 2:18 (2-17) І він зробив із них ÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч ноÑіїв та віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч каменотеÑів у горах, та тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень керівників, що Ñпонукували той народ до праці.(UA) 2 хроніки. 3:1 І зачав Соломон будувати ГоÑподній дім в ЄруÑалимі на горі МорійÑ, що вказана була батькові його Давидові, на міÑці, Ñке приготовив Давид на тоці євуÑеÑнина Орнана.(UA) 2 хроніки. 3:2 І зачав він будувати другого міÑÑцÑ, другого днÑ, четвертого року Ñвого царюваннÑ.(UA) 2 хроніки. 3:3 Рце оÑнова будови Божого дому: довжина шіÑтдеÑÑÑ‚ ліктів Ñтарою мірою, а ширина двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) 2 хроніки. 3:4 Рпритвор, щодо довжини, був за шириною храму, двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, а вишина Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ. І покрив він його зÑередини чиÑтим золотом.(UA) 2 хроніки. 3:5 Рвеликий храм він покрив кипариÑовим деревом, Ñ– покрив його добрим золотом, Ñ– наробив на ньому пальм та ланцюгів.(UA) 2 хроніки. 3:6 І покрив він той храм дорогим каменем на оздобу, а золото золото було з Парваїму.(UA) 2 хроніки. 3:7 І покрив він золотом храм, балки, пороги, Ñ– Ñтіни його та його двері, а на Ñтінах повирізував херувимів.(UA) 2 хроніки. 3:8 І зробив дім СвÑтого СвÑтих: довжина його за шириною храму двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, Ñ– ширина його двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів. І покрив він його добрим золотом, на таланти шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 2 хроніки. 3:9 Рвага цвÑхів на шеклі золота п'ÑтдеÑÑÑ‚; Ñ– горниці покрив золотом.(UA) 2 хроніки. 3:10 І зробив він у домі СвÑтого СвÑтих двох херувимів різьб'Ñною роботою, Ñ– покрив Ñ—Ñ… золотом.(UA) 2 хроніки. 3:11 Ркрила херувимів: довжина Ñ—Ñ… двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, крило одного на п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, дотикалоÑÑ Ñтіни храму, а крило інше п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, дотикалоÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ð»Ð° другого херувима.(UA) 2 хроніки. 3:12 Ркрило другого херувима п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, дотикалоÑÑ Ñтіни храму, а крило інше п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, прилÑгало до крила іншого херувима.(UA) 2 хроніки. 3:13 РозтÑгнені крила цих херувимів двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів; Ñ– вони ÑтоÑли на ногах Ñвоїх, а їхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ храму.(UA) 2 хроніки. 3:14 І зробив він завіÑу, блакить, Ñ– пурпур, Ñ– червень, Ñ– віÑÑон, Ñ– наробив на ній херувимів.(UA) 2 хроніки. 3:15 І зробив він перед храмом два Ñтовпи, тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів завдовжки, а маковиці, що на верху його, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) 2 хроніки. 3:16 І поробив ланцюги, Ñк у девірі, Ñ– дав Ñ—Ñ… на верхи тих Ñтовпів. І зробив Ñотню гранатових Ñблук, Ñ– дав на ланцюги.(UA) 2 хроніки. 3:17 І поÑтавив Ñтовпи перед храмом, один з правиці, а один з лівиці. І назвав ім'Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾Ð¼Ñƒ: Яхін, а ім'Ñ Ð»Ñ–Ð²Ð¾Ð¼Ñƒ Боаз.(UA) 2 хроніки. 4:1 І зробив мідÑного жертівника, двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина йому Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина йому, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑочина йому.(UA) 2 хроніки. 4:2 І зробив він лите море, деÑÑÑ‚ÑŒ на міру ліктем від краю його до краю його, навколо круглÑÑте, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ на міру ліктем виÑочина йому. Ршнур тридцÑÑ‚ÑŒ на міру ліктем оточував його навколо.(UA) 2 хроніки. 4:3 Рпід ним поÑтать волів, що зо вÑÑ–Ñ… Ñторін оточують його, на деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів на міру ліктем оточують море навколо; два Ñ€Ñди волів відлиті при відливанні його.(UA) 2 хроніки. 4:4 Воно ÑтоÑло на дванадцÑтьох волах, три обернені на північ, Ñ– три обернені на захід, Ñ– три обернені на південь, Ñ– три обернені на Ñхід. Рморе на них зверху, а вÑÑ– зади Ñ—Ñ… до нутра.(UA) 2 хроніки. 4:5 Ргрубина його долонÑ, а край його Ñк робота краю келіха, квітки лілеї. МіÑтило воно три тиÑÑчі батів.(UA) 2 хроніки. 4:6 І зробив деÑÑÑ‚ÑŒ умивальниць, Ñ– поÑтавив п'ÑÑ‚ÑŒ з правиці, а п'ÑÑ‚ÑŒ з лівиці, щоб мити в них, приготовлене на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ñ‰ÑƒÑ‚ÑŒ у них, а море Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників, щоб митиÑÑ Ð² ньому.(UA) 2 хроніки. 4:7 І зробив деÑÑÑ‚ÑŒ золотих Ñвічників, Ñк належалоÑÑ, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… у храмі п'ÑÑ‚ÑŒ з правиці, а п'ÑÑ‚ÑŒ з лівиці.(UA) 2 хроніки. 4:8 І зробив деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтолів, Ñ– поÑтавив у храмі, п'ÑÑ‚ÑŒ з правиці, а п'ÑÑ‚ÑŒ з лівиці. І зробив Ñто золотих кропильниць.(UA) 2 хроніки. 4:9 І зробив ÑвÑщениче подвір'Ñ Ñ‚Ð° подвір'Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ, Ñ– двері до подвір'Ñ, Ñ– їхні двері покрив міддю.(UA) 2 хроніки. 4:10 Рморе поÑтавив з правого боку на південний Ñхід.(UA) 2 хроніки. 4:11 І поробив Хурам горнÑта, Ñ– лопатки, Ñ– кропильниці. І покінчив Хурам робити працю, Ñку зробив Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° в Божому домі:(UA) 2 хроніки. 4:12 два Ñтовпи, Ñ– кулі, Ñ– дві маковиці на верху тих Ñтовпів, Ñ– дві мережки на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ð´Ð²Ð¾Ñ… куль маковиць, що на верхах Ñтовпів,(UA) 2 хроніки. 4:13 Ñ– чотири Ñотні гранатових Ñблук Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð±Ð¾Ñ… мережок, два Ñ€Ñди гранатових Ñблук Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ñ”Ñ— мережки, щоб покрити обидві кулі маковиць, що на переді тих Ñтовпів.(UA) 2 хроніки. 4:14 І поробив підÑтави, Ñ– поробив умивальниці на тих підÑтавах,(UA) 2 хроніки. 4:15 одне море, Ñ– дванадцÑÑ‚ÑŒ волів під ним,(UA) 2 хроніки. 4:16 Ñ– горнÑта, Ñ– лопатки, Ñ– видельцÑ, Ñ– вÑÑ– їхні речі поробив Хурам-Ðвів цареві Соломонові Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому з виполіруваної міді.(UA) 2 хроніки. 4:17 Ðа ЙорданÑькій рівнині повідливав Ñ—Ñ… цар у глиниÑтій землі між Суккотом та між Цередою.(UA) 2 хроніки. 4:18 І наробив Соломон уÑÑ–Ñ… цих речей дуже багато, бо не доÑліджена була вага міді.(UA) 2 хроніки. 4:19 І поробив Соломон уÑÑ– речі, що в Божому домі, та золотого жертівника й Ñтоли, а на них хліб показний,(UA) 2 хроніки. 4:20 Ñ– Ñвічники, Ñ– їхні лÑмпадки, щоб запалювати Ñ—Ñ… за поÑтановою перед девіром, зо щирого золота.(UA) 2 хроніки. 4:21 Рквітки, Ñ– лÑмпадки, Ñ– щипчики із золота, з доÑконалого золота.(UA) 2 хроніки. 4:22 Рножиці, Ñ– кропильниці, Ñ– ложки, Ñ– кадильниці зо щирого золота; а вхід до дому, його внутрішні двері до СвÑтого СвÑтих та двері дому до храму із золота.(UA) 2 хроніки. 5:1 І була закінчена вÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ, Ñку зробив Соломон Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому. І Соломон повноÑив оÑвÑчені речі Ñвого батька Давида, Ñ– Ñрібло, Ñ– золото, Ñ– вÑÑ– ці речі дав до Ñкарбниці Божого дому.(UA) 2 хроніки. 5:2 Тоді Соломон зібрав до ЄруÑалиму Ізраїлевих Ñтарших, Ñ– вÑÑ–Ñ… голів племен, начальників батьківÑьких родів Ізраїлевих Ñинів, щоб перенеÑти ковчега ГоÑподнього заповіту з Давидового МіÑта, воно Сіон.(UA) 2 хроніки. 5:3 І були зібрані до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²ÑÑ– ізраїльтÑни в ÑвÑто, воно Ñьомого міÑÑцÑ.(UA) 2 хроніки. 5:4 І поприходили вÑÑ– Ізраїлеві Ñтарші, Ñ– Левити понеÑли ковчега.(UA) 2 хроніки. 5:5 І понеÑли ковчега та Ñкинію заповіту, Ñ– вÑÑ– ÑвÑÑ‚Ñ– речі, що в Ñкинії, неÑли Ñ—Ñ… ÑвÑщеники та Левити.(UA) 2 хроніки. 5:6 Рцар Соломон та вÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð° громада, що зібралаÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ ньому перед ковчегом, приноÑили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані запиÑувана, ані лічена!(UA) 2 хроніки. 5:7 І ÑвÑщеники внеÑли ковчега ГоÑподнього заповіту до його міÑцÑ, до девіру дому, до СвÑтого СвÑтих, під крила херувимів.(UA) 2 хроніки. 5:8 Рхерувими проÑÑ‚Ñгали крила над міÑцем ковчега, Ñ– затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.(UA) 2 хроніки. 5:9 Ð Ñ‚Ñ– держаки були довгі, Ñ– головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні. І були вони там аж до цього днÑ.(UA) 2 хроніки. 5:10 У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав МойÑей на Хориві, коли ГоÑподь Ñклав був заповіта з Ізраїлевими Ñинами при виході Ñ—Ñ… із Єгипту.(UA) 2 хроніки. 5:11 І ÑталоÑÑ, Ñк ÑвÑщеники виходили із ÑвÑтині, а вÑÑ– ÑвÑщеники, що були там, оÑвÑтилиÑÑ, без Ð´Ð¾Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ€Ð³,(UA) 2 хроніки. 5:12 а Левити Ñпіваки, уÑÑ– вони, аж до ÐÑафа, Гемана, Єдутуна, Ñ– Ñинів їхніх та братів їхніх, убрані в віÑÑон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, ÑтоÑли на Ñхід від жертівника, а з ними Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеників, що Ñурмили на Ñурмах,(UA) 2 хроніки. 5:13 Ñ– було воно Ð´Ð»Ñ Ñурмачів та Ñпіваків Ñк одне, щоб подати один Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð° хвалу та дÑку ГоÑподеві, Ñ– Ñк загримів Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð° Ñурмах, Ñ– на цимбалах, Ñ– на музичних знарÑддÑÑ…, Ñ– Ñк хвалили ГоÑпода: Добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ! то дім, дім ГоÑподній наповнивÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð¾ÑŽ!...(UA) 2 хроніки. 5:14 І не могли ÑвÑщеники ÑтоÑти й Ñлужити через ту хмару, бо Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° дім Божий!...(UA) 2 хроніки. 6:1 Тоді Соломон проказав: Промовив ГоÑподь, що Він пробуватиме в мрÑці.(UA) 2 хроніки. 6:2 Ð Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² храм оÑелі Твоєї, Ñ– міÑце Твого Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸!(UA) 2 хроніки. 6:3 І повернув цар Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, та й поблагоÑловив увеÑÑŒ Ізраїлів збір, увеÑÑŒ же Ізраїлів збір ÑтоÑв.(UA) 2 хроніки. 6:4 Рвін Ñказав: БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що Своїми уÑтами говорив був із моїм батьком Давидом, Ñ– руками Своїми виконав, кажучи:(UA) 2 хроніки. 6:5 Від того днÑ, коли Я вивів Свій народ з єгипетÑького краю, Я не вибрав Собі міÑта зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, щоб збудувати храм на Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ Імени там. І не вибрав Я нікого, щоб був володарем над народом Моїм, Ізраїлем.(UA) 2 хроніки. 6:6 Та вибрав Я ЄруÑалим на Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ Імени там, Ñ– вибрав Я Давида, щоб був над народом Моїм, Ізраїлем.(UA) 2 хроніки. 6:7 І було на Ñерці мого батька Давида збудувати храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 2 хроніки. 6:8 Та Ñказав ГоÑподь до мого батька Давида: За те, що на твоєму Ñерці було збудувати храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, ти зробив добре, що було тобі на Ñерці.(UA) 2 хроніки. 6:9 Тільки ти не збудуєш цього храму, але Ñин твій, що вийде із Ñтегон твоїх, він збудує цей храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾!(UA) 2 хроніки. 6:10 І Ñповнив ГоÑподь Своє Ñлово, що Він говорив. І Ñтав Ñ Ð·Ð°Ð¼Ñ–ÑÑ‚ÑŒ батька Ñвого Давида та й Ñів на Ізраїлевому троні, Ñк говорив був ГоÑподь, Ñ– Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² оцей храм Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 2 хроніки. 6:11 І поÑтавив Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ ковчега, що в ньому ГоÑподній заповіт, Ñкого Він Ñклав з Ізраїлевими Ñинами.(UA) 2 хроніки. 6:12 І Ñтав він перед ГоÑподнім жертівником навпроти вÑього Ізраїлевого збору, Ñ– проÑÑ‚Ñг Ñвої руки.(UA) 2 хроніки. 6:13 РСоломон зробив був мідÑне ÑтоÑло, Ñ– поÑтавив його на Ñередину подвір'Ñ, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів довжина йому, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів ширина йому, а три лікті вишина йому. І Ñтав він на ньому, Ñ– Ñтав на коліна Ñвої навпроти вÑього Ізраїлевого збору, Ñ– проÑÑ‚Ñг Ñвої руки до неба,(UA) 2 хроніки. 6:14 та й Ñказав: ГоÑподи, Боже Ізраїлів! Ðема подібного Тобі Бога на небі та на землі! Ти Ñтережеш заповіта та миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ—Ñ… рабів, що ходÑÑ‚ÑŒ перед Твоїм лицем уÑім Ñвоїм Ñерцем.(UA) 2 хроніки. 6:15 Ти Ñповнив Своєму рабові Давидові, батькові моєму, те, що говорив йому. І говорив Ти йому Своїми уÑтами, а рукою Своєю виповнив, Ñк цього днÑ.(UA) 2 хроніки. 6:16 Ртепер, ГоÑподи, Боже Ізраїлів, Ñповни Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба Давида, мого батька, те, що говорив Ти йому, кажучи: Ðе переведетьÑÑ Ð·-перед Ð»Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ ніхто з тих, що мають Ñидіти на Ізраїлевому троні, Ñкщо тільки Ñини твої будуть додержувати Ñвоїх доріг, щоб ходити в Законі Моїм, Ñк ти ходив перед лицем Моїм.(UA) 2 хроніки. 6:17 Ртепер, ГоÑподи, Боже Ізраїлів, нехай буде запевнене Ñлово Твоє, Ñке Ти говорив рабові Своєму Давидові.(UA) 2 хроніки. 6:18 Бо чи ж Ñправді Бог Ñидить з людиною на землі? ОÑÑŒ небо та небо Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð½Ðµ обіймають Тебе, що ж тоді храм цей, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð²?(UA) 2 хроніки. 6:19 І Ти звернешÑÑ Ð´Ð¾ молитви Свого раба та до його благаннÑ, ГоÑподи, Боже мій, щоб почути поклик та молитву, Ñкою раб Твій молитьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Твоїм,(UA) 2 хроніки. 6:20 щоб очі Твої були відкриті на цей храм удень та вночі, на те міÑце, про Ñке Ти Ñказав, що покладеш Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” там, щоб почути молитву, Ñкою буде молитиÑÑ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ раб на цьому міÑці.(UA) 2 хроніки. 6:21 І Ти будеш приÑлухатиÑÑ Ð´Ð¾ благань Свого раба та Свого народу, ІзраїлÑ, що будуть молитиÑÑ Ð½Ð° цьому міÑці. І Ти почуєш із міÑÑ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ пробуваннÑ, із Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ñ– почуєш, Ñ– пробачиш.(UA) 2 хроніки. 6:22 Якщо згрішить людина про ти Ñвого ближнього, Ñ– буде примушена принеÑти клÑтву, щоб приÑÑгнути, Ñ– клÑтва прийде перед Твоїм жертівником у цьому храмі,(UA) 2 хроніки. 6:23 то Ти почуєш із небеÑ, Ñ– зробиш, Ñ– розÑудиш Своїх рабів, обвинуватиш неÑправедливого, щоб дати його дорогу на його голову, й уÑправедливиш Ñправедливого, щоб дати йому за його ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ.(UA) 2 хроніки. 6:24 Ð Ñкщо Твій народ, Ізраїль, буде вдарений ворогом, бо прогрішив Тобі, Ñ– коли вони звернутьÑÑ, Ñ– будуть хвалити Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– будуть молитиÑÑ, Ñ– будуть благати Тебе в цьому храмі,(UA) 2 хроніки. 6:25 то Ти почуєш із небеÑ, Ñ– проÑтиш гріх народу Свого, ІзраїлÑ, Ñ– вернеш Ñ—Ñ… до землі, Ñку дав Ти їм та їхнім батькам!(UA) 2 хроніки. 6:26 Коли затримаєтьÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð¾, Ñ– не буде дощу, бо прогрішатьÑÑ Ð¢Ð¾Ð±Ñ–, то вони помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° цьому міÑці, Ñ– будуть Ñлавити Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– з гріха Ñвого навернутьÑÑ, бо Ти будеш Ñ—Ñ… впокорÑти,(UA) 2 хроніки. 6:27 то Ти почуєш на небеÑах, Ñ– пробачиш гріх Своїх рабів та народу Свого, ІзраїлÑ, бо покажеш їм ту добру дорогу, Ñкою вони підуть, Ñ– Ти даÑи дощ на Край Свій, Ñкого Ти дав Своєму народові на Ñпадщину!(UA) 2 хроніки. 6:28 Голод коли буде в Краю, Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ буде, поÑуха, жовтачка, Ñарана, черва коли буде, коли його вороги гнобитимуть його в Краї міÑÑ‚ його, коли буде Ñка пораза, Ñка хвороба,(UA) 2 хроніки. 6:29 уÑÑка молитва, уÑÑке благаннÑ, що буде від Ñкої людини чи від уÑього народу Твого, ІзраїлÑ, коли кожен буде знати поразу Ñвою та горе Ñвоє, Ñ– проÑÑ‚Ñгне руки Ñвої до цього храму,(UA) 2 хроніки. 6:30 то Ти почуєш із небеÑ, із міÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтійного Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– пробачиш, Ñ– даÑи тому чоловікові за вÑіма його дорогами, бо Ти знаєш Ñерце його, бо Ти один знаєш Ñерце людÑьких Ñинів,(UA) 2 хроніки. 6:31 щоб вони боÑлиÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, Ñ– ходили Твоїми дорогами по вÑÑ– дні, Ñкі вони житимуть на поверхні землі, Ñку Ти дав батькам нашим!(UA) 2 хроніки. 6:32 Також Ñ– чужинцÑ, Ñкий не з народу Твого, ІзраїлÑ, Ñ– він прийде з далекого краю ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ великого, Ñ– руки Твоєї Сильної та рамена Твого витÑгненого, Ñ– прийде, Ñ– помолитьÑÑ Ð² цьому храмі,(UA) 2 хроніки. 6:33 то Ти почуєш це з небеÑ, міÑÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ñтійного Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– зробиш уÑе, про що буде кликати до Тебе той чужинець, щоб уÑÑ– народи землі пізнали Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, та щоб боÑлиÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, Ñк народ Твій, Ізраїль, Ñ– щоб пізнали вони, що Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” покликане над оцім храмом, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð²!(UA) 2 хроніки. 6:34 Коли народ Твій вийде на війну на Ñвоїх ворогів, дорогою, Ñкою Ти пошлеш Ñ—Ñ…, Ñ– помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до Тебе в напрÑмі до цього міÑта, що Ти вибрав його, та храму, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) 2 хроніки. 6:35 то почуєш Ти з Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ñ—Ñ…Ð½ÑŽ молитву та їхнє благаннÑ, Ñ– вчиниш їм Ñуд!(UA) 2 хроніки. 6:36 Коли вони згрішать Тобі, бо немає людини, щоб вона не згрішила, Ñ– Ти розгніваєшÑÑ Ð½Ð° них, Ñ– даÑи Ñ—Ñ… ворогові, а їхні поневільники візьмуть Ñ—Ñ… до неволі до краю далекого чи близького,(UA) 2 хроніки. 6:37 Ñ– коли вони прийдуть до розуму в краю, куди взÑÑ‚Ñ– до неволі, Ñ– навернутьÑÑ, Ñ– будуть благати Тебе в краю Ñвоєї неволі, говорÑчи: Ми згрішили, Ñкривили дорогу Ñвою, Ñ– були ми неÑправедливі,(UA) 2 хроніки. 6:38 Ñ– коли вони навернутьÑÑ Ð´Ð¾ Тебе вÑім Ñвоїм Ñерцем Ñ– вÑією душею Ñвоєю в краю Ñвоєї неволі, куди Ñ—Ñ… поневолили, Ñ– помолÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² напрÑмі до Ñвого Краю, що Ти дав їхнім батькам, Ñ– в напрÑмі міÑта, Ñке Ти вибрав, та храму, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) 2 хроніки. 6:39 то Ти почуєш із небеÑ, із поÑтійного міÑÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, їхню молитву та їхні благаннÑ, Ñ– вчиниш їм Ñуд, Ñ– проÑтиш Своєму народові, що вони згрішили Тобі!(UA) 2 хроніки. 6:40 Тепер, Боже мій, благаю, нехай будуть очі Твої відкриті, а уші Твої наÑтавлені на ÑÐ»ÑƒÑ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð²Ð¸ цього міÑцÑ!(UA) 2 хроніки. 6:41 Ртепер, УÑтань же, о ГоÑподи, Боже, на Свій відпочинок, Ти й ковчег Ñили Твоєї! СвÑщеники Твої, о ГоÑподи Боже, нехай у ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð¾Ð´ÑгнутьÑÑ, а побожні Твої хай добром веÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ!(UA) 2 хроніки. 6:42 ГоÑподи Боже, не відвертай Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Свого помазанцÑ, згадай же про миліÑÑ‚ÑŒ Своєму рабові Давиду!(UA) 2 хроніки. 7:1 Рколи Соломон закінчив молитиÑÑ, то зійшов огонь із небеÑ, поїв Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° жертви, а Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° храм той!(UA) 2 хроніки. 7:2 І ÑвÑщеники не могли ввійти до ГоÑподнього дому, бо Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° дім ГоÑподній!(UA) 2 хроніки. 7:3 РвÑÑ– Ізраїлеві Ñини бачили, Ñк Ñходив огонь та ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñлава на храм той, Ñ– вони попадали обличчÑм до землі на підлогу з камінних плит, Ñ– вклонилиÑÑ Ð´Ð¾ землі, Ñ– дÑкували ГоÑподеві: Добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) 2 хроніки. 7:4 Рцар та ввеÑÑŒ народ приноÑили жертву перед ГоÑподнім лицем.(UA) 2 хроніки. 7:5 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€ Соломон на жертву худоби великої двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві тиÑÑчі, а худоби дрібної Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. І виконали обрÑд оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ дому цар та ввеÑÑŒ народ.(UA) 2 хроніки. 7:6 Ð ÑвÑщеники ÑтоÑли на вартах Ñвоїх, а Левити зо знарÑддÑми ГоÑподньої піÑні, що поробив цар Давид на подÑку ГоÑподеві, Бо навіки Його милоÑердÑ, коли Давид хвалив ними; Ñ– ÑвÑщеники Ñурмили навпроти них, а ввеÑÑŒ Ізраїль ÑтоÑв...(UA) 2 хроніки. 7:7 І поÑвÑтив Соломон Ñередину подвір'Ñ, що перед ГоÑподнім домом, бо Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° лій мирних жертв, бо мідÑний жертівник, Ñкого зробив Соломон, не міг уміÑтити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ хлібної жертви та лою.(UA) 2 хроніки. 7:8 І Ñправив Соломон того чаÑу те ÑвÑто на Ñім день, а ввеÑÑŒ Ізраїль був з ним, дуже великий збір, що зійшовÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Хамату, аж до єгипетÑького потоку.(UA) 2 хроніки. 7:9 РвоÑьмого Ð´Ð½Ñ Ñправили Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑвÑта, бо обрÑд оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ° ÑправлÑли Ñім день, Ñ– ÑвÑто Ñім день.(UA) 2 хроніки. 7:10 Ð Ð´Ð½Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†Ñтого й третього Ñьомого міÑÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑтив він народ до їхніх наметів, радіÑних та веÑелоÑердих через уÑе те добро, що ГоÑподь учинив Давидові й Соломонові, та народові Своєму Ізраїлеві.(UA) 2 хроніки. 7:11 І закінчив Соломон дім ГоÑподній та дім царÑький, та вÑе, що приходило Соломонові на Ñерце, щоб зробити в ГоÑподньому домі та в домі Ñвоєму, пощаÑтило йому.(UA) 2 хроніки. 7:12 І ÑвивÑÑ Ð“Ð¾Ñподь Соломонові вночі та й Ñказав йому: ВиÑлухав Я молитви твої, та вибрав оце міÑце Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ±Ðµ на храм жертви.(UA) 2 хроніки. 7:13 Якщо Я замкну небеÑа, Ñ– не буде дощу, Ñ– Ñкщо накажу Ñарані поїÑти землю, Ñ– Ñкщо нашлю моровицю на народ Мій,(UA) 2 хроніки. 7:14 Ñ– впокорÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸ Мої, що над ними кличетьÑÑ Ð†Ð¼'Ñ ÐœÐ¾Ñ”, Ñ– помолÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– будуть шукати Ім'Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– повернуть зо злих Ñвоїх доріг, то Я виÑлухаю з небеÑ, Ñ– прощу їхній гріх, та й вилікую їхній Край!(UA) 2 хроніки. 7:15 Тепер очі Мої будуть відкриті, а уші Мої наÑтавлені на ÑÐ»ÑƒÑ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð²Ð¸ цього міÑцÑ.(UA) 2 хроніки. 7:16 І тепер Я вибрав, Ñ– оÑвÑтив цей храм, щоб Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” було там аж навіки, Мої ж очі та Ñерце Моє будуть там по вÑÑ– дні.(UA) 2 хроніки. 7:17 Ртепер, Ñкщо будеш ходити перед лицем Моїм, Ñк ходив був батько твій Давид, щоб зробити вÑе, що наказав Я тобі, Ñ– Ñкщо будеш дотримуватиÑÑ ÑƒÑтавів Моїх та прав Моїх,(UA) 2 хроніки. 7:18 то поÑтавлю певно трона царÑтва твого, Ñк Ñклав Я заповіта з батьком твоїм Давидом, говорÑчи: Ðе буде в тебе переводу нікому з пануючих в Ізраїлі!(UA) 2 хроніки. 7:19 Ð Ñкщо ви відвернетеÑÑ Ñ‚Ð° покинете уÑтави Мої й заповіді Мої, що Я дав вам, Ñ– підете, Ñ– будете Ñлужити іншим богам, Ñ– будете вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼,(UA) 2 хроніки. 7:20 то Я повириваю Ñ—Ñ… з Моєї землі, Ñку дав їм, а цей храм, що Я оÑвÑтив Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, відкину від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– дам його за приповіÑтку та за поÑміховище Ñеред уÑÑ–Ñ… народів!(UA) 2 хроніки. 7:21 Рхрам цей, що був найвищий, кожен, хто проходитиме Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñкам'Ñніє та й Ñкаже: За що ГоÑподь зробив так цьому Краєві та храмові цьому?...(UA) 2 хроніки. 7:22 І відкажуть: За те, що вони покинули ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх, Який вивів Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю, Ñ– держалиÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ інших богів, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– Ñлужили їм, тому Він навів на них уÑе оце лихо!...(UA) 2 хроніки. 8:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ двадцÑтьох роках, коли Соломон будував дім ГоÑподній та Ñвій дім,(UA) 2 хроніки. 8:2 то міÑта, Ñкі дав Хурам Соломонові, Соломон розбудував Ñ—Ñ…, Ñ– оÑадив там Ізраїлевих Ñинів.(UA) 2 хроніки. 8:3 І пішов Соломон до Хават-Цови, Ñ– переміг Ñ—Ñ—.(UA) 2 хроніки. 8:4 І збудував він Тадмора в пуÑтині, та вÑÑ– міÑта Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñів, що побудував у Хаматі.(UA) 2 хроніки. 8:5 І побудував він Бет-Хорон горішній та Бет-Хорон долішній, твердинні міÑта, мури, двері та заÑуви,(UA) 2 хроніки. 8:6 Ñ– Баалат, Ñ– вÑÑ– міÑта Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ñів, що були в Соломона, Ñ– вÑÑ– міÑта Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÑниць, Ñ– міÑта Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑ€Ñ…Ñ–Ð²Ñ†Ñ–Ð², Ñ– вÑÑке Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, що жадав він збудувати в ЄруÑалимі й на Ливані, та в уÑьому Краї його пануваннÑ.(UA) 2 хроніки. 8:7 УвеÑÑŒ народ, позоÑталий з хіттеÑн, Ñ– з амореÑн, Ñ– з періззеÑн, Ñ– з хіввеÑн, Ñ– з євуÑеÑн, що вони не з ІзраїлÑ,(UA) 2 хроніки. 8:8 з їхніх Ñинів, що зоÑталиÑÑ Ð¿Ð¾ них у Краї, що Ñ—Ñ… не повигублювали Ізраїлеві Ñини, то Ñ—Ñ… Соломон узÑв на данину, Ñ– це позоÑталоÑÑ Ð°Ð¶ до цього днÑ.(UA) 2 хроніки. 8:9 РІзраїлевих Ñинів Соломон не робив рабами Ð´Ð»Ñ Ñвоєї праці, але вони були війÑькові, Ñ– зверхники Ñторожі його, Ñ– зверхники колеÑниць його та його верхівців.(UA) 2 хроніки. 8:10 І оце вони були зверхники-наміÑники Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, двіÑÑ‚Ñ– Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚, що панували над народом.(UA) 2 хроніки. 8:11 Рфараонову дочку перевів Соломон із Давидового МіÑта до дому, що збудував Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—, Ñк Ñказав: Ðе буде Ñидіти мені жінка в домі Давида, Ізраїлевого царÑ, бо ÑвÑтий він, бо ГоÑподній ковчег увійшов у нього.(UA) 2 хроніки. 8:12 Тоді Соломон Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на ГоÑподньому жертівнику, Ñкого він збудував перед притвором,(UA) 2 хроніки. 8:13 щоб за потребою кожного Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾Ñити жертву за МойÑеєвим наказом, на Ñуботи, Ñ– на молодики, Ñ– на ÑвÑта три рази в році: в ÑвÑто ОпріÑноків, Ñ– в ÑвÑто Тижнів, Ñ– в ÑвÑто Кучок.(UA) 2 хроніки. 8:14 І поÑтавив він, за розпорÑдком Давида, батька Ñвого, черги ÑвÑщеників на їхню Ñлужбу, Ñ– Левитів на їхніх вартах на хвалу та на Ñлужбу відповідно до ÑвÑщеників за потребою кожного днÑ, Ñ– придверних в їхніх чергах Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— брами, бо такий був наказ Давида, Божого чоловіка.(UA) 2 хроніки. 8:15 І не відÑтупали вони від наказів Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ ÑвÑщеників та Левитів, щодо вÑÑкої речі й щодо Ñкарбів.(UA) 2 хроніки. 8:16 І була зроблена вÑÑ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð¾Ð²Ð° Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до цього днÑ, від Ð·Ð°Ð»Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому й аж до Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, коли був закінчений дім ГоÑподній.(UA) 2 хроніки. 8:17 Тоді пішов Соломон до Ецйон-Òеверу та до Елоту над морÑьким берегом в едомÑькому краї.(UA) 2 хроніки. 8:18 І приÑлав йому Хурам через Ñвоїх рабів кораблі та рабів, що знали море. І прийшли вони з Соломоновими рабами до Офіру, Ñ– взÑли звідти чотири Ñотні й п'ÑтдеÑÑÑ‚ талантів золота, Ñ– привезли до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°.(UA) 2 хроніки. 9:1 ï»¿Ð Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð¸ почула була про Ñлаву Соломонову, Ñ– прийшла випробувати Соломона загадками в ЄруÑалимі. Прийшла вона з дуже великим багатÑтвом, із верблюдами, що неÑли пахощі та безліч золота й дорогого каміннÑ. І прийшла вона до Соломона, Ñ– говорила з ним про вÑе, що було на Ñерці Ñ—Ñ—.(UA) 2 хроніки. 9:2 І Соломон виÑÑнив їй уÑÑ– Ñ—Ñ— запити, Ñ– не було запиту, незнаного Соломонові, Ñкого не порішив би він їй.(UA) 2 хроніки. 9:3 І побачила Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð¸ вÑÑŽ Соломонову мудріÑÑ‚ÑŒ та дім, що він збудував,(UA) 2 хроніки. 9:4 Ñ– їжу Ñтолу його, Ñ– Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð±Ñ–Ð² його, Ñ– поÑтаву Ñлуг його та їхні одежі, Ñ– чашників його, та їхні одежі, Ñ– вхід його, Ñким він уходить до ГоÑподнього дому, Ñ– не могла вона з дива вийти!(UA) 2 хроніки. 9:5 І Ñказала вона до царÑ: Правдою було те, що Ñ Ñ‡ÑƒÐ»Ð° в Ñвоїм краї про твої діла та про твою мудріÑÑ‚ÑŒ.(UA) 2 хроніки. 9:6 І не повірила Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¼ Ñловам, аж поки Ñама не прийшла та не побачили мої очі, Ñ– оÑÑŒ не була предÑтавлена мені й половина великоÑти твоєї мудроÑти: ти перевищив Ñлаву, про Ñку Ñ Ñ‡ÑƒÐ»Ð°!(UA) 2 хроніки. 9:7 ЩаÑливі люди твої, Ñ– щаÑливі оці твої Ñлуги, що завжди ÑтоÑÑ‚ÑŒ перед обличчÑм твоїм та Ñлухають твою мудріÑÑ‚ÑŒ!(UA) 2 хроніки. 9:8 Ðехай буде благоÑловенний ГоÑподь, Бог твій, що вподобав тебе, щоб поÑадити тебе на Свого трона за Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñƒ ГоÑпода, Бога твого, через любов Бога твого до ІзраїлÑ, щоб утвердити його навіки. І Він наÑтановив тебе над ними царем, щоб чинити право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ!(UA) 2 хроніки. 9:9 І дала вона цареві Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ талантів золота, Ñ– дуже багато пахощів та дороге каміннÑ. І більш уже не було таких пахощів, Ñк Ñ‚Ñ–, що Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð¸ дала цареві Соломонові!(UA) 2 хроніки. 9:10 І також Хурамові раби та раби Соломонові, що довозили золото з Офіру, Ñпроваджували алмуґове дерево та дороге каміннÑ.(UA) 2 хроніки. 9:11 І поробив цар з алмуґового дерева Ñходи Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому та Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ царÑького, Ñ– гуÑла, Ñ– арфи Ð´Ð»Ñ Ñпіваків. І такі речі, Ñк вони, не бачені перед тим в юдейÑькому Краї!(UA) 2 хроніки. 9:12 Рцар Соломон дав цариці Шеви вÑе Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—, чого вона бажала, окрім такого, що вона привезла до царÑ. І пішла вона назад до Ñвого краю, вона та Ñлуги Ñ—Ñ—.(UA) 2 хроніки. 9:13 І була вага того золота, що приходило Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° в одному році, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ талантів золота,(UA) 2 хроніки. 9:14 окрім того, що приходило від купців та з торговлі ходÑчих. І вÑÑ– царі арабÑькі та наміÑники Краю довозили золото й Ñрібло Соломонові.(UA) 2 хроніки. 9:15 І зробив цар Соломон дві Ñотні великих щитів із кутого золота, шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шеклів кутого золота йшло на одного щита,(UA) 2 хроніки. 9:16 та три Ñотні щитів менших із кутого золота, три Ñотні шеклів золота йшло на одного щита. І цар віддав Ñ—Ñ… до дому ЛиванÑького ЛіÑу.(UA) 2 хроніки. 9:17 І зробив цар великого трона зо Ñлонової коÑти, Ñ– покрив його чиÑтим золотом.(UA) 2 хроніки. 9:18 У трона було шіÑÑ‚ÑŒ Ñхідців та Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð· золота позад трону, та Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑ‡Ñ‡Ñ Ð· цього й з того боку при міÑці ÑидіннÑ, та два леви, що ÑтоÑли при поруччÑÑ….(UA) 2 хроніки. 9:19 І дванадцÑÑ‚ÑŒ левів ÑтоÑли там на шоÑти ÑтупенÑÑ… з того й з того боку. По вÑÑ–Ñ… царÑтвах не було так зробленого!(UA) 2 хроніки. 9:20 І ввеÑÑŒ поÑуд на Ð¿Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° золото, Ñ– вÑÑ– речі дому ЛиванÑького ЛіÑу щире золото, нічого з Ñрібла, воно за Соломонових днів не рахувалоÑÑ Ð·Ð° щоÑÑŒ.(UA) 2 хроніки. 9:21 Бо цареві кораблі ходили до Таршішу з Хурамовими рабами. Раз на три роки приходили таршіÑькі кораблі, що довозили золото та Ñрібло, Ñлонову кіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– мавп та пав.(UA) 2 хроніки. 9:22 І Ñтав цар Соломон найбільшим від уÑÑ–Ñ… земних царів, щодо багатÑтва та щодо мудроÑти.(UA) 2 хроніки. 9:23 І вÑÑ– земні царі хотіли бачити Соломона, щоб поÑлухати його мудроÑти, що Бог дав у його Ñерце.(UA) 2 хроніки. 9:24 І вони приноÑили кожен Ñвого дара, речі Ñрібні та речі золоті, й одежу, зброю та пахощі, коні та мули, що на рік припадало.(UA) 2 хроніки. 9:25 І було в Соломона чотири тиÑÑчі кінÑьких жолобів та колеÑниць, Ñ– дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч верхівців, Ñ– він порозміщував Ñ—Ñ… по колеÑничних міÑтах та при царі в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 9:26 І він панував над уÑіма царÑми від Річки й аж до краю филиÑтимлÑн, Ñ– аж до єгипетÑької границі.(UA) 2 хроніки. 9:27 І Соломон наÑкладав в ЄруÑалимі Ñрібла, мов того каміннÑ, а кедрів наÑкладав, щодо чиÑленноÑти, Ñк Ñикомори, що в Шефелі!(UA) 2 хроніки. 9:28 Рконей приводили Соломонові з Єгипту та з уÑÑ–Ñ… країв.(UA) 2 хроніки. 9:29 Ррешта Соломонових діл, перших та оÑтанніх, ото вони опиÑані в Ñ–Ñторії пророка Ðатана, Ñ– в пророцтві шілонÑнина Ðхійї, Ñ– в видіннÑÑ… Ð¿Ñ€Ð¾Ð·Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ†Ñ Ð„Ð´Ñ– на Єровоама, Ðеватового Ñина.(UA) 2 хроніки. 9:30 І царював Соломон в ЄруÑалимі над уÑім Ізраїлем Ñорок літ.(UA) 2 хроніки. 9:31 І Ñпочив Соломон за Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його в МіÑÑ‚Ñ– Давида, батька його, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Рехав'ам.(UA) 2 хроніки. 10:1 І пішов Рехав'ам до Сихему, бо до Сихему зійшовÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ізраїль, щоб наÑтановити його царем.(UA) 2 хроніки. 10:2 І ÑталоÑÑ, Ñк почув це Єровоам, Ðеватів Ñин, він був в Єгипті, куди втік від Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð°, то вернувÑÑ Ð„Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð°Ð¼ з Єгипту.(UA) 2 хроніки. 10:3 І поÑлали й покликали його. І прийшов Єровоам та ввеÑÑŒ Ізраїль, Ñ– вони говорили до Рехав'ама, кажучи:(UA) 2 хроніки. 10:4 Твій батько вчинив був Ñ‚Ñжким наше Ñрмо, а ти полегши жорÑтоку роботу батька Ñвого та Ñ‚Ñжке його Ñрмо, що наклав він був на наÑ, Ñ– ми будемо Ñлужити тобі.(UA) 2 хроніки. 10:5 Рвін відказав їм: Ідіть ще на три дні, Ñ– вернітьÑÑ Ð´Ð¾ мене. І пішов той народ.(UA) 2 хроніки. 10:6 І радивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Рехав'ам зо Ñтаршими, що ÑтоÑли перед обличчÑм його батька Соломона, коли він був живий, говорÑчи: Як ви радите відповіÑти цьому народові?(UA) 2 хроніки. 10:7 І вони говорили йому, кажучи: Якщо ти будеш добрим Ð´Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ народу, Ñ– зробиш за волею Ñ—Ñ…, Ñ– говоритимеш їм добрі Ñлова, то вони будуть тобі рабами по вÑÑ– дні.(UA) 2 хроніки. 10:8 Та він відкинув пораду Ñтарших, що радили йому, Ñ– радивÑÑ Ð· молодиками, що вироÑли разом із ним, що ÑтоÑли перед ним.(UA) 2 хроніки. 10:9 І Ñказав він до них: Що ви радите, Ñ– що відповімо цьому народові, Ñкий говорив мені, кажучи: Полегши Ñрмо, Ñке твій батько наклав був на наÑ.(UA) 2 хроніки. 10:10 І говорили з ним Ñ‚Ñ– молодики, що вироÑли з ним, кажучи: Так Ñкажеш тому народові, що промовлÑв до тебе, говорÑчи: Твій батько вчинив був Ñ‚Ñжким наше Ñрмо, а ти дай полегшу нам. Отак Ñкажеш до них: Мій мізинець грубший за Ñтегна мого батька!(UA) 2 хроніки. 10:11 Ртепер: мій батько наклав був на Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ñжке Ñрмо, а Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð²Ð»ÑŽ до вашого Ñрма! Батько мій карав Ð²Ð°Ñ Ð±Ð¸Ñ‡Ð°Ð¼Ð¸, а Ñ Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ Ñкорпіонами...(UA) 2 хроніки. 10:12 І прийшов Єровоам та ввеÑÑŒ народ до Рехав'ама третього днÑ, Ñк цар говорив, кажучи: ВернітьÑÑ Ð´Ð¾ мене третього днÑ.(UA) 2 хроніки. 10:13 І цар жорÑтоко відповів їм. І відкинув цар Рехав'ам пораду Ñтарших,(UA) 2 хроніки. 10:14 Ñ– говорив до них за порадою тих молодиків, кажучи: Мій батько вчинив був Ñ‚Ñжким ваше Ñрмо, а Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð²Ð»ÑŽ до нього! Батько мій карав Ð²Ð°Ñ Ð±Ð¸Ñ‡Ð°Ð¼Ð¸, а Ñ Ñкорпіонами!...(UA) 2 хроніки. 10:15 І не поÑлухавÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ народу, бо це Ñпричинене було від Бога, щоб Ñправдити ГоÑподеві Ñлово Своє, Ñке Він говорив був через шілонÑнина Ðхійю, Ðеватового Ñина.(UA) 2 хроніки. 10:16 І побачив увеÑÑŒ Ізраїль, що цар не поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, Ñ– народ відповів цареві, кажучи: Яка нам чаÑтина в Давиді? І Ñпадщини нема нам у Ñині ЄÑÑеÑ! УÑÑ– до наметів Ñвоїх, о Ізраїлю! Познай тепер дім Ñвій, Давиде! І пішов увеÑÑŒ Ізраїль до наметів Ñвоїх...(UA) 2 хроніки. 10:17 РІзраїлеві Ñини, що Ñиділи в Юдиних міÑтах, то над ними зацарював Рехав'ам.(UA) 2 хроніки. 10:18 І поÑлав цар Рехав'ам Гадорама, що був над даниною, та Ізраїлеві Ñини закидали його каміннÑм, Ñ– він помер. Рцар Рехав'ам поÑпішив ÑÑ–Ñти на колеÑницю та втекти до ЄруÑалиму...(UA) 2 хроніки. 10:19 І відпав Ізраїль від Давидового дому, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ.(UA) 2 хроніки. 11:1 І прийшов Рехав'ам до ЄруÑалиму, Ñ– зібрав дім Юдин та ВеніÑминів, Ñто й віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч вибраних війÑькових, щоб воювати з Ізраїлем, щоб вернути царÑтво Рехав'амові.(UA) 2 хроніки. 11:2 І було ГоÑподнє Ñлово до Шемаї, чоловіка Божого, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 11:3 Скажи Рехав'амові, Соломонову Ñинові, цареві Юдиному, та вÑьому Ізраїлеві в Юді та в ВеніÑмині, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 11:4 Так Ñказав ГоÑподь: Ðе йдіть Ñ– не воюйте з Ñвоїми братами! ВернітьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ до дому Ñвого, бо Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ ÑталаÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Мене! І вони поÑлухалиÑÑ Ð“Ð¾Ñподніх Ñлів, Ñ– вернулиÑÑ Ð· походу на Єровоама.(UA) 2 хроніки. 11:5 І оÑівÑÑ Ð ÐµÑ…Ð°Ð²'ам в ЄруÑалимі, Ñ– побудував твердинні міÑта в Юді.(UA) 2 хроніки. 11:6 І збудував він Віфлеєма, Ñ– Етама, Ñ– Текою,(UA) 2 хроніки. 11:7 Ñ– Бет-Цура, Ñ– Сохо, Ñ– Ðдуллама,(UA) 2 хроніки. 11:8 Ñ– Òата, Ñ– Марешу, Ñ– Зіфа,(UA) 2 хроніки. 11:9 Ñ– Ðдораїма, Ñ– Лахіша, Ñ– Ðзеку,(UA) 2 хроніки. 11:10 Ñ– Цор'у, Ñ– ÐйÑлона, Ñ– Хеврона, що в Юді та в ВеніÑмині, міÑта твердинні.(UA) 2 хроніки. 11:11 І зміцнив він Ñ‚Ñ– твердині, Ñ– дав у них начальників, Ñ– запаÑи, Ñ– оливи, Ñ– вина,(UA) 2 хроніки. 11:12 а до кожного окремого міÑта великі щити та ратища, Ñ– дуже Ñильно Ñ—Ñ… позміцнював. І був його Юда та ВеніÑмин.(UA) 2 хроніки. 11:13 Ð ÑвÑщеники та Левити, що були в уÑьому Ізраїлі, зібралиÑÑ Ð´Ð¾ нього з уÑієї їхньої границі.(UA) 2 хроніки. 11:14 Бо Левити кидали паÑовиÑька Ñвої та влаÑніÑÑ‚ÑŒ Ñвою, Ñ– приходили до Юди та до ЄруÑалиму, бо Єровоам та Ñини його уÑунули Ñ—Ñ… від ÑвÑщеничого ÑÐ»ÑƒÐ¶Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві,(UA) 2 хроніки. 11:15 Ñ– понаÑтавлÑли Ñобі ÑвÑщеників Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°Ð³Ñ–Ñ€ÐºÑ–Ð² та демонів, та Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ»ÑŒÑ†Ñ–Ð², що він понароблював.(UA) 2 хроніки. 11:16 Рза ними, зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен Ñ‚Ñ–, що віддавали Ñвоє Ñерце шукати ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, приходили до ЄруÑалиму приноÑити жертви ГоÑподеві, Богові батьків Ñвоїх.(UA) 2 хроніки. 11:17 І зміцнили вони Юдине царÑтво, Ñ– підÑилили Рехав'ама, Соломонового Ñина, на три роки, бо вони ходили три роки дорогою Давида та Соломона.(UA) 2 хроніки. 11:18 І взÑв Ñобі Рехав'ам жінку Махалат, дочку Єрімота, Давидового Ñина, та Ðвіхаїл, дочку Еліава, ІÑаєвого Ñина.(UA) 2 хроніки. 11:19 І вона породила йому Ñинів: Єуша, Ñ– Шемарію, Загама.(UA) 2 хроніки. 11:20 Рпо ній він узÑв Мааху, дочку ÐвеÑаломову, Ñ– вона породила йому Ðвійю, Ñ– ÐттаÑ, Ñ– Зізу, Ñ– Шеломіта.(UA) 2 хроніки. 11:21 І покохав Рехав'ам Мааху, ÐвеÑаломову дочку, над уÑÑ–Ñ… жінок Ñвоїх та наложниць Ñвоїх, бо він узÑв віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ жінок та шіÑтдеÑÑÑ‚ наложниць, Ñ– породив двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім Ñинів та шіÑтдеÑÑÑ‚ дочок.(UA) 2 хроніки. 11:22 Рза голову Рехав'ам поÑтавив Ðвійю, Маахиного Ñина, за Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ Ñеред братів його, бо він хотів наÑтановити його царем.(UA) 2 хроніки. 11:23 І мудро він чинив, Ñ– порозÑилав уÑÑ–Ñ… Ñинів Ñвоїх до вÑÑ–Ñ… країв Юди й ВеніÑмина, до вÑÑ–Ñ… твердинних міÑÑ‚, Ñ– дав їм багате утриманнÑ, Ñ– підшукав їм багато жінок.(UA) 2 хроніки. 12:1 І ÑталоÑÑ, Ñк зміцніло Рехав'амове царÑтво й Ñтав він Ñильний, то покинув він, Ñ– ввеÑÑŒ Ізраїль із ним, ГоÑподнього Закона.(UA) 2 хроніки. 12:2 І ÑталоÑÑ Ð¿'Ñтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð ÐµÑ…Ð°Ð²'ама, пішов Шішак, єгипетÑький цар, на ЄруÑалим, бо вони ÑпроневірилиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві,(UA) 2 хроніки. 12:3 з тиÑÑчею й двомаÑтами колеÑниць та з шіÑтдеÑÑтьма тиÑÑчами верхівців: Ñ– не було чиÑла Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, що прийшов із ним з Єгипту, ливіÑнам, ÑуккійÑнам та кушанам.(UA) 2 хроніки. 12:4 І здобув він твердинні міÑта, що в Юді, Ñ– прийшов аж до ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 12:5 Рпророк Ð¨ÐµÐ¼Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² до Рехав'ама та Юдиних зверхників, що зібралиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму, утікаючи перед Шішаком, та й Ñказав до них: Так Ñказав ГоÑподь: Ви залишили Мене, а тому Я залишив Ð²Ð°Ñ Ñ– видав у Шішакову руку!(UA) 2 хроніки. 12:6 І впокорилиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– зверхники та цар Ñ– Ñказали: Справедливий ГоÑподь!(UA) 2 хроніки. 12:7 Рколи ГоÑподь побачив, що вони впокорилиÑÑ, то було ГоÑподнє Ñлово до Шемаї, говорÑчи: УпокорилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, не нищитиму Ñ—Ñ…, але дам їм трохи людей на порÑтунок, Ñ– не виллєтьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій на ЄруÑалим через Шішака.(UA) 2 хроніки. 12:8 Бо вони Ñтануть йому за рабів, та й пізнають тоді Ñлужбу Мені та Ñлужбу царÑтвам земним.(UA) 2 хроніки. 12:9 І вийшов Шішак, єгипетÑький цар, на ЄруÑалим, Ñ– забрав Ñкарби ГоÑподнього дому та Ñкарби дому царевого, Ñ– вÑе позабирав. І забрав він золоті щити, що Соломон поробив був.(UA) 2 хроніки. 12:10 Рцар Рехав'ам поробив заміÑÑ‚ÑŒ них мідÑні щити, Ñ– Ñклав Ñ—Ñ… на руки зверхника Ñторожів, що Ñтерегли вхід до царÑького дому.(UA) 2 хроніки. 12:11 І бувало, Ñк тільки цар ішов до ГоÑподнього дому, приходили бігуни, та й ноÑили Ñ—Ñ…, а потім вертали Ñ—Ñ… до комори бігунів.(UA) 2 хроніки. 12:12 Рколи він впокоривÑÑ, то відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього ГоÑподній гнів, Ñ– не знищив його аж до вигубленнÑ. Та й у Юдеї були ще Ñправи добрі.(UA) 2 хроніки. 12:13 І зміцнивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Рехав'ам в ЄруÑалимі й царював. РРехав'ам був віку Ñорока й одного року, коли зацарював, Ñ– царював він ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ літ в ЄруÑалимі, у тому міÑÑ‚Ñ–, Ñке вибрав ГоÑподь зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен, щоб поклаÑти там Своє ЙменнÑ. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері аммонітка Ðаама.(UA) 2 хроніки. 12:14 І робив він лихе, бо не ÑхилÑв Ñвого ÑерцÑ, щоб звертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода.(UA) 2 хроніки. 12:15 РРехав'амові діла, перші й оÑтанні, ото вони опиÑані в Ñ–Ñторії пророка Шемаї та Ð¿Ñ€Ð¾Ð·Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ†Ñ Ð†Ð´Ð´Ð¾: РодоÑловні книги. І точилиÑÑ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸ поміж Рехав'амом та Єровоамом по вÑÑ– дні.(UA) 2 хроніки. 12:16 І Ñпочив Рехав'ам зо Ñвоїми батьками, Ñ– був він похований у Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював його Ñин ÐвійÑ.(UA) 2 хроніки. 13:1 ВіÑімнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð°Ð¼Ð° та зацарював ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ð½Ð°Ð´ Юдою.(UA) 2 хроніки. 13:2 Три роки царював він в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері МіхаÑ, дочка Уріїла з Òів'Ñ—. І війна точилаÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ Ðвійєю та між Єровоамом.(UA) 2 хроніки. 13:3 І зачав ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ñƒ з війÑьком хоробрих воÑків, чотири Ñотні тиÑÑч вибраних мужів, а Єровоам приготовивÑÑ Ð´Ð¾ війни з ним з віÑьмома ÑотнÑми тиÑÑч вибраних мужів, хоробрих воÑків.(UA) 2 хроніки. 13:4 І вÑтав ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ð·-над гори Цемараїм, що в Єфремових горах, та й Ñказав: ПоÑлухайте мене, Єровоаме, та ввеÑÑŒ Ізраїлю!(UA) 2 хроніки. 13:5 Чи ж не вам знати, що ГоÑподь, Бог Ізраїлів, дав Давидові царÑтво над Ізраїлем навіки, йому та Ñинам його, ÑолÑною умовою?(UA) 2 хроніки. 13:6 Та вÑтав Єровоам, Ðеватів Ñин, раб Соломона, Давидового Ñина, Ñ– збунтувавÑÑ Ð½Ð° пана Ñвого.(UA) 2 хроніки. 13:7 І зібралиÑÑ Ð´Ð¾ нього люди пуÑÑ‚Ñ–, нікчемні, Ñ– Ñтали міцніші від Рехав'ама, Соломонового Ñина. РРехав'ам був юнак та м'ÑкоÑердий, Ñ– не був Ñильним проти них.(UA) 2 хроніки. 13:8 Ртепер ви говорите, щоб бути Ñильними проти ГоÑподнього царÑтва в руці Давидових Ñинів, а Ð²Ð°Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° кількіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– з вами золоті тельці, Ñких Єровоам понароблював вам за богів.(UA) 2 хроніки. 13:9 Чи ж ви не повиганÑли ГоÑподніх ÑвÑщеників, Ðаронових Ñинів, та Левитів? І понаÑтавлÑли ви Ñобі ÑвÑщеників, Ñк ÑтавлÑÑ‚ÑŒ народи цих країв, кожен, хто прийде, щоб поÑвÑтитиÑÑ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¼ бичком та Ñімома баранами, то Ñтає ÑвÑщеником Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, що не Ñ” Богом.(UA) 2 хроніки. 13:10 Рми, Бог наш ГоÑподь, Ñ– ми не полишили Його, а наші ÑвÑщеники, що Ñлужать ГоÑподеві, це Ðаронові Ñини, а Левити при Ñлужбі.(UA) 2 хроніки. 13:11 І ми приноÑимо ГоÑподеві Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ранку та кожного вечора, Ñ– запашне кадило, Ñ– ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð° на чиÑтому Ñтолі, Ñ– золотий Ñвічник та лÑмпади його, щоб запалювати кожного вечора, бо ми Ñтережемо Ñлужбу ГоÑпода, нашого Бога, а ви полишили Його!(UA) 2 хроніки. 13:12 І оÑÑŒ з нами на чолі Бог, Ñ– ÑвÑщеники Його, Ñ– голоÑні Ñурми, щоб Ñурмити на ваÑ. Ізраїлеві Ñини, не воюйте з ГоÑподом, Богом вашим, бо вам не поведетьÑÑ!(UA) 2 хроніки. 13:13 РЄровоам вирÑдив заÑідку, щоб пішла позад них, Ñ– були вони перед Юдою, а заÑідка позад них.(UA) 2 хроніки. 13:14 І обернулиÑÑ ÑŽÐ´ÐµÑ—, аж оÑÑŒ у них бій Ñпереду та ззаду! І кликали вони до ГоÑпода, а ÑвÑщеники Ñурмили в Ñурми...(UA) 2 хроніки. 13:15 І закричали юдеї. І ÑталоÑÑ, Ñк юдеї закричали, то Бог ударив Єровоама та вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ðвійєю та перед Юдою.(UA) 2 хроніки. 13:16 І повтікали ізраїльтÑни перед Юдою, Ñ– Бог дав Ñ—Ñ… в їхню руку.(UA) 2 хроніки. 13:17 І вдарили в них ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ñ‚Ð° народ його великою поразою, Ñ– попадали трупи з ІзраїлÑ, п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень тиÑÑч вибраних мужів!(UA) 2 хроніки. 13:18 І впокорилиÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини того чаÑу, а Юдині Ñини зміцніли, бо опиралиÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, Бога їхніх батьків.(UA) 2 хроніки. 13:19 І гнавÑÑ ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ð·Ð° Єровоамом, Ñ– здобув від нього міÑта: Бет-Ел та залежні його міÑта, Ñ– Єшану та залежні Ñ—Ñ— міÑта, Ñ– Ефрон та залежні його міÑта.(UA) 2 хроніки. 13:20 І Єровоам не затримав Ñили вже за днів Ðвійї. І вдарив його ГоÑподь, Ñ– він помер.(UA) 2 хроніки. 13:21 І зміцнивÑÑ ÐвійÑ, Ñ– взÑв Ñобі чотирнадцÑÑ‚ÑŒ жінок, Ñ– породив двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– двоє Ñинів та шіÑтнадцÑтеро дочок.(UA) 2 хроніки. 13:22 Ррешта Ðвійєвих діл, Ñ– дороги його та Ñлова його опиÑані в Ñ–Ñторії пророка Іддо.(UA) 2 хроніки. 14:1 (13-23) І Ñпочив ÐÐ²Ñ–Ð¹Ñ Ð·Ð¾ Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ÐÑа. За його днів заÑпокоївÑÑ ÐšÑ€Ð°Ð¹ на деÑÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 хроніки. 14:2 (14-1) І робив ÐÑа добре та вгодне в очах ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) 2 хроніки. 14:3 (14-2) І повÑував він жертівники чужих богів та пагірки, Ñ– порозбивав камінні Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð¶ÐºÑ–Ð², Ñ– поÑтинав ÑвÑÑ‚Ñ– дерева.(UA) 2 хроніки. 14:4 (14-3) І наказав він Юді звертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх, Ñ– виконувати Його Закона та заповідь.(UA) 2 хроніки. 14:5 (14-4) І повÑував він зо вÑÑ–Ñ… Юдиних міÑÑ‚ пагірки та подоби ÑонцÑ. І заÑпокоїлоÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñтво при ньому.(UA) 2 хроніки. 14:6 (14-5) І побудував він твердинні міÑта в Юді, бо заÑпокоївÑÑ ÐšÑ€Ð°Ð¹, Ñ– не було на нього війни за тих років, бо ГоÑподь дав йому мир.(UA) 2 хроніки. 14:7 (14-6) І Ñказав він до Юди: Побудуймо ці міÑта, й оточімо муром та баштами, ворітьми та заÑувами. Іще він, цей Край, наш, бо зверталиÑÑ Ð¼Ð¸ до ГоÑпода, нашого Бога. ЗверталиÑÑ Ð¼Ð¸, Ñ– Він дав нам мир навколо. І побудували, Ñ– їм щаÑтило.(UA) 2 хроніки. 14:8 (14-7) І було в ÐÑи війÑька: ноÑіїв великих щитів та ратищ з Юди три Ñотні тиÑÑч, а з ВеніÑмина таких, що ноÑÑÑ‚ÑŒ малого щита, та лучників двіÑÑ‚Ñ– й віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч. УÑÑ– вони хоробрі воÑки.(UA) 2 хроніки. 14:9 (14-8) І вийшов на них кушеÑнин Зерах із війÑьком у тиÑÑчу тиÑÑч та з трьома ÑотнÑми колеÑниць, Ñ– прибув аж до Мареші.(UA) 2 хроніки. 14:10 (14-9) І вийшов ÐÑа проти нього, Ñ– вони вÑтавилиÑÑ Ð´Ð¾ бою в долині Цефат при Мареші.(UA) 2 хроніки. 14:11 (14-10) І кликнув ÐÑа до ГоÑпода. Бога Ñвого, та й Ñказав: ГоÑподи, нема кому, крім Тебе, допомогти чиÑленному або безÑилому. Допоможи нам, ГоÑподи, Боже наш, бо ми на Тебе опираємоÑÑ, Ñ– в Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” ми прийшли на цю безліч. ГоÑподи, Ти Бог наш, нехай людина не має Ñили проти Тебе!(UA) 2 хроніки. 14:12 (14-11) І побив ГоÑподь кушеÑн перед ÐÑою та перед Юдою, Ñ– кушеÑни повтікали.(UA) 2 хроніки. 14:13 (14-12) І гнав Ñ—Ñ… ÐÑа та народ, що був з ним, аж до Òерару. І попадало з кушеÑн багато, так що ніхто з них не залишивÑÑ Ð¶Ð¸Ð²Ð¸Ð¹, бо вони були поторощені перед ГоÑподнім лицем та перед табором Його. І понеÑли вони дуже багато здобичі.(UA) 2 хроніки. 14:14 (14-13) І побили вони вÑÑ– міÑта навколо Òерару, бо ГоÑподній Ñтрах був на них. І пограбували вони вÑÑ– Ñ‚Ñ– міÑта, бо в них було багато здобичі.(UA) 2 хроніки. 14:15 (14-14) Порозбивали вони також намети чередників, Ñ– зайнÑли дуже багато дрібної худоби та верблюдів, та й вернулиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 15:1 РÐзаріÑ, Ñин Оведів, злинув на нього Дух Божий.(UA) 2 хроніки. 15:2 І вийшов він перед ÐÑу та й Ñказав йому: ПоÑлухайте мене, ÐÑо та ввеÑÑŒ Юдо й ВеніÑмине! ГоÑподь з вами, Ñкщо будете з Ðим, Ñ– Ñкщо будете Його шукати, даÑÑ‚ÑŒ вам знайти Себе. Ð Ñкщо ви полишите Його, полишить Він ваÑ!(UA) 2 хроніки. 15:3 У Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ багато днів, коли був він без правдивого Бога, Ñ– без ÑвÑщеника-Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð° без Закону.(UA) 2 хроніки. 15:4 І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ в утиÑку Ñвоєму до ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, Ñ– вони шукали Його, Ñ– Він дав їм знайти Себе.(UA) 2 хроніки. 15:5 Ртими чаÑами не було Ñпокою ані тому, хто виходить, ані тому, хто входить, бо були великі неÑпокої в уÑÑ–Ñ… мешканців Краю.(UA) 2 хроніки. 15:6 І воював народ проти народу та міÑто проти міÑта, бо Бог побентежив Ñ—Ñ… уÑÑким лихом.(UA) 2 хроніки. 15:7 Рви будьте міцні, Ñ– нехай не Ñлабнуть ваші руки, бо Ñ” нагорода Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ñ— чинноÑти!(UA) 2 хроніки. 15:8 Рколи ÐÑа почув оці Ñлова та пророцтво, Ñке говорив пророк ÐзаріÑ, Ñин Оведів, то зміцнивÑÑ, Ñ– повикидав поганÑькі гидоти зо вÑього краю Юдиного та ВеніÑминового, та з міÑÑ‚, Ñкі він здобув з Єфремових гір, Ñ– відновив ГоÑподнього жертівника, що перед ГоÑподнім притвором.(UA) 2 хроніки. 15:9 І зібрав він уÑього Юду й ВеніÑмина та тих, що мешкали чаÑово з ними з Єфрему, Ñ– з МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– з Симеона, бо дуже багато поперебігали до нього з ІзраїлÑ, коли побачили, що з ним ГоÑподь, його Бог.(UA) 2 хроніки. 15:10 І вони зібралиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму третього міÑÑцÑ, п'ÑтнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐÑи.(UA) 2 хроніки. 15:11 І принеÑли вони того Ð´Ð½Ñ Ð² жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода зо здобичі, Ñку поприводили: худоби великої Ñім Ñотень, а худоби дрібної Ñім тиÑÑч.(UA) 2 хроніки. 15:12 І ввійшли вони в умову, щоб звертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога їхніх батьків, уÑім Ñвоїм Ñерцем та вÑією Ñвоєю душею.(UA) 2 хроніки. 15:13 Ркожен, хто не буде звертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога ІзраїлÑ, буде забитий від малого й аж до великого, від чоловіка й аж до жінки.(UA) 2 хроніки. 15:14 І заприÑÑглиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ ГоÑподеві голоÑом Ñильним, Ñ– окликом, Ñ– Ñурмами, Ñ– рогами.(UA) 2 хроніки. 15:15 І тішивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Юда тією приÑÑгою, бо вони заприÑÑглиÑÑ Ð²Ñім Ñерцем Ñвоїм, Ñ– вÑією Ñвоєю волею шукали Його, Ñ– Він дав їм знайти Себе. І ГоÑподь дав їм мир навколо.(UA) 2 хроніки. 15:16 І навіть Мааху, матір Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐÑи, й Ñ—Ñ— він позбавив права бути царицею, бо вона зробила була ідола ÐÑтарти. І ÐÑа порубав боввана Ñ—Ñ—, Ñ– розтер, Ñ– Ñпалив у долині Кедрон.(UA) 2 хроніки. 15:17 Та пагірки не минулиÑÑ Ð² ІзраїлÑ, але ÐÑине Ñерце було вÑе з ГоÑподом по вÑÑ– його дні.(UA) 2 хроніки. 15:18 І Ð²Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð½ до Божого дому ÑвÑÑ‚Ñ– речі Ñвого батька та ÑвÑÑ‚Ñ– речі Ñвої, Ñрібло, Ñ– золото, Ñ– поÑуд.(UA) 2 хроніки. 15:19 Рвійни не було аж до тридцÑÑ‚ÑŒ й п'Ñтого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐÑи.(UA) 2 хроніки. 16:1 ТридцÑтого й шоÑтого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐÑи пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, Ñ– будував Раму, щоб не дати нікому від ÐÑи, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, виходити та входити.(UA) 2 хроніки. 16:2 І Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÐÑа Ñрібло та золото із Ñкарбниць ГоÑподнього дому та дому царевого, Ñ– поÑлав до Бен-Гадада, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÑирійÑького, що Ñидів у ДамаÑку, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 16:3 Є умова між мною та між тобою, Ñ– між батьком моїм та батьком твоїм. ОÑÑŒ поÑлав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– Ñрібла та золота, іди, зламай умову Ñвою з Башею, царем Ізраїлевим, Ñ– нехай він відійде від мене.(UA) 2 хроніки. 16:4 І поÑлухавÑÑ Ð‘ÐµÐ½-Гадад Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐÑи, Ñ– поÑлав зверхників Ñвого війÑька на Ізраїлеві міÑта, Ñ– вони поруйнували Іййона, Ñ– Дана, Ñ– Ðвел-Маїма та вÑÑ– запаÑи міÑÑ‚ Ðефталимових.(UA) 2 хроніки. 16:5 І ÑталоÑÑ, Ñк Баша це почув, то переÑтав будувати Раму, Ñ– Ñпинив Ñвою працю.(UA) 2 хроніки. 16:6 Рцар ÐÑа взÑв уÑього Юду, Ñ– вони повиноÑили ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð Ð°Ð¼Ð¸ та Ñ—Ñ— дерево, що з них будував був Баша, Ñ– побудував з того Òеву та Міцпу.(UA) 2 хроніки. 16:7 Ртого чаÑу прийшов прозорливець Ханані до ÐÑи, Юдиного царÑ, та й Ñказав до нього: Через те, що ти ÑпиравÑÑ Ð½Ð° ÑирійÑького царÑ, а не ÑперÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, Бога Ñвого, тому втекло з твоєї руки війÑько ÑирійÑького царÑ.(UA) 2 хроніки. 16:8 Чи ж не були кушеÑни та ливіÑни війÑьком дуже великим, колеÑницÑми й верхівцÑми дуже чиÑленними? Та коли ти ÑперÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, Він дав Ñ—Ñ… у твою руку.(UA) 2 хроніки. 16:9 Бо очі ГоÑподні дивлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ð¾ вÑій землі, щоб зміцнити тих, у кого вÑе їхнє Ñерце до Ðього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!(UA) 2 хроніки. 16:10 І розгнівавÑÑ ÐÑа на прозорливцÑ, Ñ– дав його до в'Ñзниці, бо був у гніві на нього за це. І ÐÑа тиÑнув декого з народу того чаÑу.(UA) 2 хроніки. 16:11 І оце ÐÑині діла, перші та оÑтанні, оÑÑŒ вони опиÑані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.(UA) 2 хроніки. 16:12 І занедужав ÐÑа тридцÑтого й дев'Ñтого року Ñвого Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° Ñвої ноги, Ñ– хвороба його була Ñ‚Ñжка. Та й у хворобі Ñвоїй не звертавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до ГоÑпода, але до лікарів.(UA) 2 хроніки. 16:13 І Ñпочив ÐÑа з Ñвоїми батьками, Ñ– помер Ñорокового й першого року Ñвого царюваннÑ.(UA) 2 хроніки. 16:14 І поховали його в його гробницÑÑ…, Ñкі він викопав Ñобі в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по-міÑтецькому зробленими, маÑÑ‚Ñми. І Ñпалили йому дуже велике паліннÑ.(UA) 2 хроніки. 17:1 РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЙоÑафат, та зміцнивÑÑ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлем.(UA) 2 хроніки. 17:2 І поÑтавив він війÑько по вÑÑ–Ñ… укріплених Юдиних міÑтах, Ñ– дав залоги в Юдиному краї та в Єфремових міÑтах, Ñкі був здобув його батько ÐÑа.(UA) 2 хроніки. 17:3 І був ГоÑподь з ЙоÑафатом, бо він ходив першими дорогами батька Ñвого Давида, Ñ– не шукав Ваалів.(UA) 2 хроніки. 17:4 Бо він звертавÑÑ Ð´Ð¾ Бога Ñвого батька, Ñ– ходив за Його заповідÑми, а не за чином ІзраїлÑ.(UA) 2 хроніки. 17:5 І ГоÑподь зміцнив його царÑтво в руці його, Ñ– вÑÑ Ð®Ð´ÐµÑ Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð° дарунка ЙоÑафатові, Ñ– було в нього багато багатÑтва та Ñлави.(UA) 2 хроніки. 17:6 І повищилоÑÑŒ Ñерце його на ГоÑподніх дорогах, Ñ– він іще повÑовував пагірки та ÐÑтарти з Юди.(UA) 2 хроніки. 17:7 Ртретього року Ñвого Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñлав він до Ñвоїх зверхників, до Бен-Хаїла, Ñ– до Овадії, Ñ– до ЗахаріÑ, Ñ– до Ðатанаїла, Ñ– до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних міÑтах.(UA) 2 хроніки. 17:8 Рз ними були Левити: ШемаÑ, Ñ– ÐатаніÑ, Ñ– ЗевадіÑ, Ñ– ÐÑаїл, Ñ– Шемірамот, Ñ– Єгонатан, Ñ– ÐдонійÑ, Ñ– ТовійÑ, Ñ– Тов-ÐдонійÑ, Левити, а з ними Елішама та Єгорам, ÑвÑщеники.(UA) 2 хроніки. 17:9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону ГоÑподнього. І ходили вони довкола по вÑÑ–Ñ… Юдиних міÑтах, Ñ– навчали Ñеред народу.(UA) 2 хроніки. 17:10 І був Ñтрах ГоÑподній на вÑÑ–Ñ… царÑтвах краю, що навколо Юди, Ñ– вони не воювали з ЙоÑафатом.(UA) 2 хроніки. 17:11 Рвід филиÑтимлÑн приноÑили ЙоÑафатові дари та Ñрібло данини; також араби приводили йому дрібну худобу: Ñім тиÑÑч Ñ– Ñім Ñотень баранів та Ñім тиÑÑч Ñ– Ñім Ñотень козлів.(UA) 2 хроніки. 17:12 І ЙоÑафат уÑе зроÑтав угору. І побудував він в Юді твердині та міÑта на запаÑи.(UA) 2 хроніки. 17:13 І мав він багато добра по Юдиних міÑтах, Ñ– мужів війÑькових, хоробрих воÑків в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 17:14 Роце їхній переглÑд, за домами їхніх батьків. Від Юди тиÑÑчники: зверхник Ðдна, а з ним три Ñотні тиÑÑч хоробрих воÑків.(UA) 2 хроніки. 17:15 Рпри ньому зверхник Єгоханан, а з ним двіÑÑ‚Ñ– й віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч.(UA) 2 хроніки. 17:16 Рпри ньому ÐмаÑÑ–Ñ, Ñин Зіхрі, що приÑвÑтив Ñебе ГоÑподеві, а з ним двіÑÑ‚Ñ– тиÑÑч хоробрих воÑків.(UA) 2 хроніки. 17:17 Рвід ВеніÑмина: хоробрий воÑк Ел'Ñда, а з ним двіÑÑ‚Ñ– тиÑÑч узброєних луком та щитом.(UA) 2 хроніки. 17:18 Рпри ньому Єгозавад, а з ним Ñто й віÑімдеÑÑÑ‚ тиÑÑч узброєного війÑька.(UA) 2 хроніки. 17:19 Оці Ñлужили цареві, опріч тих, Ñких цар уміÑтив по твердинних міÑтах по вÑьому Юді.(UA) 2 хроніки. 18:1 І було в ЙоÑафата багато багатÑтва та Ñлави, Ñ– він поÑвоÑчивÑÑ Ð· Ðхавом.(UA) 2 хроніки. 18:2 Рпо кількох роках пішов він до Ðхава до Самарії. І Ðхав нарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, Ñ– намовив його піти на ґілеадÑький Рамот.(UA) 2 хроніки. 18:3 І Ñказав Ðхав, цар Ізраїлів, до ЙоÑафата, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾: Чи підеш зо мною до ґілеадÑького Рамоту? Ртой відказав йому: Я Ñк ти, народ мій Ñк твій народ, Ñ– буду з тобою на війні.(UA) 2 хроніки. 18:4 І Ñказав ЙоÑафат до Ізраїлевого царÑ: Вивідай зараз Ñлово ГоÑподнє!(UA) 2 хроніки. 18:5 І зібрав Ізраїлів цар пророків, чотири Ñотні чоловіка, та й Ñказав до них: Чи йти нам на війну на ґілеадÑький Рамот, чи занехати? Ð Ñ‚Ñ– Ñказали: Іди, Ñ– Бог даÑÑ‚ÑŒ його в цареву руку!(UA) 2 хроніки. 18:6 І Ñказав ЙоÑафат: Чи нема тут іще ГоÑподнього пророка, Ñ– звернімоÑÑŒ до нього.(UA) 2 хроніки. 18:7 І Ñказав Ізраїлів цар до ЙоÑафата: Є ще один муж, щоб через нього звернутиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода. Та Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¶Ñƒ його, бо він не пророкує на мене добре, а по вÑÑ– дні Ñвої тільки лихе. Це Міхей, Ñин Їмлин. РЙоÑафат відказав: Ðехай цар не говорить таке!(UA) 2 хроніки. 18:8 І покликав Ізраїлів цар одного евнуха й Ñказав: Приведи Ñкоріше МіхеÑ, Їмлиного Ñина!(UA) 2 хроніки. 18:9 Рцар Ізраїлів та ЙоÑафат, цар Юдин, Ñиділи кожен на троні Ñвоїм, повбирані в шати; а Ñиділи вони при вході брами Самарії, а вÑÑ– пророки пророкували перед ними.(UA) 2 хроніки. 18:10 РЦідкійÑ, Кенаанин Ñин, зробив Ñобі залізні роги й Ñказав: Так Ñказав ГоÑподь: Оцим будеш бодати ÑиріÑн аж до Ð²Ð¸Ð³ÑƒÐ±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…!(UA) 2 хроніки. 18:11 І вÑÑ– пророки пророкували так, говорÑчи: Виходь до ґілеадÑького Рамоту, Ñ– май уÑпіх, Ñ– ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ його в цареву руку!(UA) 2 хроніки. 18:12 Ртой поÑланець, що пішов покликати МіхеÑ, говорив до нього, кажучи: ОÑÑŒ Ñлова тих пророків, одноуÑно звіщають цареві добро. Ðехай же буде Ñлово твоє таке, Ñк кожного з них, Ñ– ти говоритимеш добре.(UA) 2 хроніки. 18:13 І Ñказав Міхей: Як живий ГоÑподь, те, що Ñкаже ГоÑподь, тільки те говоритиму!(UA) 2 хроніки. 18:14 І прийшов він до царÑ, а цар Ñказав до нього: Міхею, чи йти на війну до ґілеадÑького Рамоту, чи занехати? Ртой відказав: Вийдіть, Ñ– будете мати уÑпіх, Ñ– вони будуть дані в вашу руку.(UA) 2 хроніки. 18:15 І Ñказав йому цар: Ðж Ñкільки разів Ñ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¸ÑÑгав тебе, що ти не говоритимеш мені нічого, тільки правду в Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода?(UA) 2 хроніки. 18:16 Ртой відказав: Я бачив уÑього ІзраїлÑ, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають паÑтуха. І Ñказав ГоÑподь: Ðемає в них пана, нехай вернутьÑÑ Ð· миром кожен до дому Ñвого!(UA) 2 хроніки. 18:17 І Ñказав Ізраїлів цар до ЙоÑафата: Чи ж не казав Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, він не буде пророкувати мені доброго, а тільки лихе?(UA) 2 хроніки. 18:18 РМіхей відказав: Тому поÑлухайте ГоÑподнього Ñлова: Бачив Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що Ñидів на преÑтолі Своїм, а вÑе небеÑне війÑько ÑтоÑло по правиці Його та по лівиці Його.(UA) 2 хроніки. 18:19 І Ñказав ГоÑподь: Хто намовить Ðхава, Ізраїлевого царÑ, Ñ– він вийде й упаде в ґілеадÑькому Рамоті? І говорили: той говорив так, а той говорив так.(UA) 2 хроніки. 18:20 І вийшов дух, Ñ– Ñтав перед ГоÑподнім лицем та й Ñказав: Я намовлю його! І Ñказав йому ГоÑподь: Чим?(UA) 2 хроніки. 18:21 Ртой відказав: Я вийду й Ñтану духом неправди в уÑтах уÑÑ–Ñ… його пророків. РГоÑподь Ñказав: Ти намовиш, а також переможеш; вийди та й зроби так!(UA) 2 хроніки. 18:22 Ртепер оце ГоÑподь дав духа неправди в уÑта оцих твоїх пророків, Ñ– ГоÑподь говорив на тебе недобре...(UA) 2 хроніки. 18:23 І підійшов ЦідкійÑ, Кенаанин Ñин, Ñ– вдарив ÐœÑ–Ñ…ÐµÑ Ð¿Ð¾ щоці та й Ñказав: Кудою це перейшов Дух ГоÑподній від мене, щоб говорити з тобою?(UA) 2 хроніки. 18:24 РМіхей відказав: ОÑÑŒ ти побачиш це того днÑ, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб ÑховатиÑÑ...(UA) 2 хроніки. 18:25 І Ñказав Ізраїлів цар: Візьміть МіхеÑ, Ñ– відведіть його до Ðмона, зверхника міÑта, та до Йоаша, царевого Ñина,(UA) 2 хроніки. 18:26 та й Ñкажете: Отак Ñказав цар: ПоÑадіть оцього до в'Ñзничного дому, Ñ– давайте йому Ñ—Ñти Ñкупо хліба й Ñкупо води, аж поки Ñ Ð½Ðµ вернуÑÑ Ð· миром.(UA) 2 хроніки. 18:27 РМіхей відказав: Якщо Ñправді вернешÑÑ Ñ‚Ð¸ з миром, то не говорив ГоÑподь через мене. І до того Ñказав: Слухайте це, уÑÑ– люди!(UA) 2 хроніки. 18:28 І вийшов Ізраїлів цар та ЙоÑафат, цар Юдин, до ґілеадÑького Рамоту.(UA) 2 хроніки. 18:29 І Ñказав Ізраїлів цар до ЙоÑафата: Я переберуÑÑ Ð¹ піду на бій, а ти вбери Ñвої шати! І перебравÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ–Ð² цар, Ñ– пішли на бій.(UA) 2 хроніки. 18:30 Ð ÑирійÑький цар наказав зверхникам Ñвоїх колеÑниць, говорÑчи: Ðе воюйте ні з малим, ні з великим, а тільки з Ñамим Ізраїлевим царем!(UA) 2 хроніки. 18:31 І ÑталоÑÑ, Ñк зверхники колеÑниць побачили Йонатана, то вони Ñказали: Це Ізраїлів цар! І вони оточили його, щоб воювати. І закричав ЙоÑафат, Ñ– ГоÑподь допоміг йому, Ñ– Бог звабив Ñ—Ñ… від нього.(UA) 2 хроніки. 18:32 І ÑталоÑÑ, Ñк зверхники колеÑниць побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.(UA) 2 хроніки. 18:33 Родин чоловік Ð·Ð½ÐµÑ…Ð¾Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ñ‚Ñгнув лука, та й ударив Ізраїлевого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ підв'ÑзаннÑм поÑÑа та між панцерем. Ртой Ñказав візникові: Заверни назад, Ñ– випровадь мене від війÑька, бо Ñ Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹...(UA) 2 хроніки. 18:34 І збільшивÑÑ Ð±Ñ–Ð¹ того днÑ, а Ізраїлів цар був поÑтавлений на колеÑниці проти ÑиріÑн аж до вечора. І помер він під Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ ÑонцÑ...(UA) 2 хроніки. 19:1 І вернувÑÑ Ð™Ð¾Ñафат, цар Юдин, із миром до дому Ñвого до ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 19:2 І вийшов перед нього прозорливець Єгу, Ñин Ханані, та й Ñказав до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾Ñафата: Чи будеш допомагати неÑправедливому, а тих, хто ненавидить ГоÑпода, будеш любити? І за це на тобі гнів від ГоÑподнього лицÑ.(UA) 2 хроніки. 19:3 Ðле й добрі речі знайшлиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ тобі, бо ти повигублював ÐÑтарти з Краю, Ñ– нахилив Ñвоє Ñерце, щоб шукати ГоÑпода.(UA) 2 хроніки. 19:4 І оÑівÑÑ Ð™Ð¾Ñафат в ЄруÑалимі, Ñ– він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, Ñ– навертав Ñ—Ñ… до ГоÑпода, Бога їхніх батьків.(UA) 2 хроніки. 19:5 І понаÑтавлÑв він Ñуддів у Краю, по вÑÑ–Ñ… укріплених Юдиних міÑтах, Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ міÑта.(UA) 2 хроніки. 19:6 І Ñказав він до Ñуддів: ДивітьÑÑ, що ви робите, бо не Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ ви Ñудите, але Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– Він з вами в Ñправі Ñуду.(UA) 2 хроніки. 19:7 Ртепер нехай буде ГоÑподній Ñтрах на ваÑ. СтережітьÑÑ Ð¹ робіть, бо нема в ГоÑпода, Бога нашого, кривди, ані оглÑду на оÑобу, ані Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ€ÑƒÐ½ÐºÐ°.(UA) 2 хроніки. 19:8 Ртакож в ЄруÑалимі понаÑтавлÑв ЙоÑафат з Левитів Ñ– з ÑвÑщеників та з голів батьківÑьких домів Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього Ñуду та Ð´Ð»Ñ Ñуперечок. І вернулиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 19:9 І він наказав їм, говорÑчи: Отак чиніть у Ñтраху ГоÑподньому, вірніÑÑ‚ÑŽ та цілим Ñерцем.(UA) 2 хроніки. 19:10 Рщодо вÑÑкої Ñуперечки, що прийде до Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ ваших братів, що ÑидÑÑ‚ÑŒ по міÑтах Ñвоїх, де треба розÑудити чи то за кров, чи то за Закон, чи то за заповідь, уÑтави, чи за права, то оÑтережете Ñ—Ñ…, Ñ– вони не згрішать ГоÑподеві, Ñ– не буде гніву на Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° на ваших братів. Так робіть, Ñ– не згрішите!(UA) 2 хроніки. 19:11 РоÑÑŒ ÑвÑщеник ÐÐ¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð° над вами до вÑÑких ГоÑподніх речей, а ЗавадіÑ, Ñин Ізмаїлів, володар Юдиного дому, до вÑÑкої царевої речі, Ñ– пиÑарі Левити перед вами. Будьте міцні й зробіть, Ñ– нехай буде ГоÑподь з добрим!(UA) 2 хроніки. 20:1 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, пішли моавітÑни та аммонітÑни, а з ними деÑкі з меунÑн, проти ЙоÑафата на війну.(UA) 2 хроніки. 20:2 І прийшли, Ñ– донеÑли ЙоÑафатові, говорÑчи: Прийшла на тебе Ñила Ñиленна з того боку морÑ, з Сирії, Ñ– оÑÑŒ вони в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Òеді.(UA) 2 хроніки. 20:3 І злÑкавÑÑ Ð™Ð¾Ñафат, Ñ– поÑтановив звернутиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода. І він проголоÑив піÑÑ‚ на вÑÑŽ Юдею.(UA) 2 хроніки. 20:4 І зібралиÑÑ ÑŽÐ´ÐµÑни проÑити допомоги від ГоÑпода, також поприходили зо вÑÑ–Ñ… Юдиних міÑÑ‚ проÑити ГоÑпода.(UA) 2 хроніки. 20:5 І Ñтав ЙоÑафат у зборі Юдиному та єруÑалимÑькому в ГоÑподньому домі, перед новим подвір'Ñм,(UA) 2 хроніки. 20:6 та й Ñказав: ГоÑподи, Боже батьків наших! Чи ж не Ти Бог на небеÑах? І Ти пануєш над уÑіма царÑтвами народів, Ñ– в руці Твоїй Ñила та міць, Ñ– немає такого, хто б Ñтав проти Тебе!(UA) 2 хроніки. 20:7 Чи ж не Ти, Боже наш, повиганÑв мешканців цього Краю перед народом Твоїм, Ізраїлем, Ñ– дав його Ðвраамовому наÑінню, Твоєму приÑтелеві навіки?(UA) 2 хроніки. 20:8 І вони оÑілиÑÑ Ð² ньому, Ñ– збудували Тобі в ньому ÑвÑтиню Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 20:9 Якщо прийде на Ð½Ð°Ñ Ð·Ð»Ð¾, меч укараннÑ, чи моровицÑ, чи голод, то ми Ñтанемо перед цим храмом та перед лицем Твоїм, бо Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” в цьому храмі, Ñ– будемо кликати до Тебе з нашого утиÑку, Ñ– Ти почуєш, Ñ– ÑпаÑеш.(UA) 2 хроніки. 20:10 Ртепер оÑÑŒ Ñини Ðммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них Ти не дав ізраїльтÑнам іти, коли вони виходили були з єгипетÑького краю, Ñ– вони минули Ñ—Ñ…, Ñ– не вигубили Ñ—Ñ…,(UA) 2 хроніки. 20:11 Ñ– оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· Ñпадку Твого, Ñкий Ти віддав нам.(UA) 2 хроніки. 20:12 Боже наш, чи ж Ти не оÑудиш Ñ—Ñ…? Ðема бо в Ð½Ð°Ñ Ñили перед цією Ñилою Ñиленною, що приходить на наÑ, Ñ– ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на Тебе!(UA) 2 хроніки. 20:13 РвÑÑ– юдеÑни ÑтоÑли перед ГоÑподнім лицем, також діти їхні, жінки їхні та їхні Ñини.(UA) 2 хроніки. 20:14 РЯхазіїл, Ñин ЗахаріÑ, Ñина Бенаї, Єіїла, Ñина Маттанії, Левит із ÐÑафових Ñинів, був на ньому Дух ГоÑподній Ñеред збору,(UA) 2 хроніки. 20:15 Ñ– він Ñказав: ПоÑлухайте, ввеÑÑŒ Юдо й мешканці ЄруÑалиму та царю ЙоÑафате! Так говорить до Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь: Ðе бійтеÑÑ Ñ‚Ð° не жахайтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ цією Ñиленною Ñилою, бо не ваша Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð°, але Божа!(UA) 2 хроніки. 20:16 Узавтра зійдіть на них, оÑÑŒ вони входÑÑ‚ÑŒ збіччÑм Ціцу, Ñ– ви Ñ—Ñ… знайдете на кінці долини, навпроти пуÑтині Єруїл.(UA) 2 хроніки. 20:17 Ðе вам воювати в цьому, поÑтавтеÑÑ Ð¹ Ñтаньте, Ñ– побачите, що ГоÑподнє ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð· вами, Юдо й ЄруÑалиме! Ðе бійтеÑÑ Ð¹ не жахайтеÑÑ, узавтра виходьте перед них, а ГоÑподь буде з вами!(UA) 2 хроніки. 20:18 І вклонивÑÑ Ð™Ð¾Ñафат обличчÑм до землі, а ввеÑÑŒ Юда та мешканці ЄруÑалиму попадали перед ГоÑподнім лицем, щоб уклонитиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві.(UA) 2 хроніки. 20:19 І вÑтали Левити з Ñинів Кегатівців та з Ñинів Корахівців, щоб хвалити ГоÑпода, Бога Ізраїлевого Ñильним голоÑом, виÑоким.(UA) 2 хроніки. 20:20 І повÑтавали вони рано вранці, Ñ– вийшли до пуÑтині ТекоÑ. Ð Ñк вони виходили, Ñтав ЙоÑафат та й Ñказав: ПоÑлухайте мене, Юда та мешканці ЄруÑалиму! Віруйте в ГоÑпода, вашого Бога, Ñ– будете запевнені, вірте пророкам Його, Ñ– пощаÑтитьÑÑ Ð²Ð°Ð¼!(UA) 2 хроніки. 20:21 І радивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ з народом, Ñ– поÑтавив Ñпіваків Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– вони хвалили величніÑÑ‚ÑŒ ÑвÑтоÑти, коли йшли перед озброєними, Ñ– говорили: ДÑкуйте ГоÑподу, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) 2 хроніки. 20:22 Ртого чаÑу, коли зачали вони Ñпівати та хвалити, дав ГоÑподь заÑідку на Ñинів Ðммонових Ñ– Моавових та на мешканців гори Сеїр, що прийшли були проти Юди, Ñ– були вони побиті,(UA) 2 хроніки. 20:23 бо повÑтали аммонітÑни та моавітÑни на мешканців гори Сеїр, щоб учинити Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñ– щоб вигубити. Рколи вони покінчили це з мешканцÑми Сеїру, Ñтали помагати один проти одного, щоб вигубити Ñебе.(UA) 2 хроніки. 20:24 І коли Юда прийшов на вартівню до пуÑтині, Ñ– поглÑнули вони на натовп, аж оÑÑŒ трупи, що попадали на землю, Ñ– не було урÑтованого!(UA) 2 хроніки. 20:25 І прийшов ЙоÑафат та народ його, щоб пограбувати їхню здобич, Ñ– знайшли Ñеред них дуже багато Ñ– маєтку, Ñ– одежі, Ñ– коштовноÑтей, Ñ– понабирали Ñобі Ñтільки, що не могли неÑти. І вони три дні вÑе грабували ту здобич, бо чиÑленна була вона!(UA) 2 хроніки. 20:26 Рчетвертого Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð»Ð¸ÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до долини Бераха, бо там благоÑловлÑли ГоÑпода; тому назвали ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ міÑцю: долина Бераха, Ñ– так воно зветьÑÑ Ð°Ð¶ до Ñьогодні.(UA) 2 хроніки. 20:27 І вернулиÑÑ Ð²ÑÑ– юдеÑни та єруÑалимлÑни, а ЙоÑафат на чолі Ñ—Ñ…, щоб вернутиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму з радіÑÑ‚ÑŽ, бо звеÑелив Ñ—Ñ… ГоÑподь ÑпаÑіннÑм від їхніх ворогів.(UA) 2 хроніки. 20:28 І прибули вони до ЄруÑалиму з арфами й з цитрами та Ñурмами до ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 20:29 І був Божий Ñтрах на вÑÑ– царÑтва країв, коли вони почули, що ГоÑподь воював з Ізраїлевими ворогами...(UA) 2 хроніки. 20:30 І заÑпокоїлоÑÑ Ð™Ð¾Ñафатове царÑтво, Ñ– дав йому його Бог мир навколо.(UA) 2 хроніки. 20:31 І царював ЙоÑафат над Юдою. Він був віку тридцÑти й п'Ñти років, коли зацарював, а двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ царював в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Ðзува, дочка Шілхи.(UA) 2 хроніки. 20:32 І ходив він дорогою Ñвого батька ÐÑи, Ñ– не уÑтупавÑÑ Ð· неї, щоб робити вгодне в ГоÑподніх очах.(UA) 2 хроніки. 20:33 Тільки пагірки не минулиÑÑ, Ñ– народ іще не вчинив Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð¼ Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ñвоїх батьків.(UA) 2 хроніки. 20:34 Ррешта ЙоÑафатових діл, перші й оÑтанні, ото вони опиÑані в запиÑах Єгу, Ñина Ханані, що внеÑене до книги Ізраїлевих царів.(UA) 2 хроніки. 20:35 Рпо тому поєднавÑÑ Ð™Ð¾Ñафат, цар Юдин, з Ðхазією, Ізраїлевим царем, що робив неÑправедливо.(UA) 2 хроніки. 20:36 І поєднавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ із ним, щоб поробити кораблі, щоб ходити до Таршішу. І поробили вони кораблі в Ецйон-Òевері.(UA) 2 хроніки. 20:37 Та Елієзер, Ñин Додави, з Мареші, пророкував на ЙоÑафата, говорÑчи: За те, що ти поєднавÑÑ Ð· Ðхазією, поруйнував ГоÑподь чини твої! І порозбивалиÑÑ Ñ‚Ñ– кораблі, Ñ– не могли йти до Таршішу...(UA) 2 хроніки. 21:1 І Ñпочив ЙоÑафат із Ñвоїми батьками. І був він похований із Ñвоїми батьками в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Єгорам.(UA) 2 хроніки. 21:2 І були в нього брати, ЙоÑафатові Ñини: ÐзаріÑ, Ñ– Єхіїл, Ñ– Захарій, Ñ– ÐзаріÑ, Ñ– Михаїл, Ñ– ШефатіÑ, уÑÑ– вони Ñини ЙоÑафата, Ізраїлевого царÑ.(UA) 2 хроніки. 21:3 І дав їм їхній батько великі подарунки Ñрібла, Ñ– золота, Ñ– коштовноÑÑ‚Ñ– з твердинними міÑтами в Юді, а царÑтво дав Єгорамові, бо він первороджений.(UA) 2 хроніки. 21:4 І Ñтав Єгорам на царÑтві батька. І зміцнивÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– позабивав уÑÑ–Ñ… братів Ñвоїх мечем, а також декого з Ізраїлевих зверхників.(UA) 2 хроніки. 21:5 Єгорам був віку тридцÑти й двох літ, коли зацарював, Ñ– царював віÑім літ в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 21:6 І ходив він дорогою Ізраїлевих царів, Ñк робив Ðхавів дім, бо Ðхавова дочка була йому за жінку. І робив він зло в ГоÑподніх очах.(UA) 2 хроніки. 21:7 Та не хотів ГоÑподь погубити Давидів дім ради заповіту, що Ñклав був із Давидом, Ñ– Ñк говорив дати Ñвітильника йому та Ñинам його по вÑÑ– дні.(UA) 2 хроніки. 21:8 За його днів відпав був Едом з-під Юдиної руки, Ñ– наÑтановили над Ñобою царÑ.(UA) 2 хроніки. 21:9 І пішов Єгорам зо Ñвоїми зверхниками, Ñ– вÑÑ– колеÑниці з ним. І ÑталоÑÑ, що він уÑтав уночі та й побив Едома, що оточив був його, та зверхників колеÑниць.(UA) 2 хроніки. 21:10 І відпав Едом з-під Юдиної руки, Ñ– так Ñ” аж до цього днÑ. Тоді того чаÑу відпала й Лівна з-під руки його, бо він покинув ГоÑпода, Бога Ñвоїх батьків.(UA) 2 хроніки. 21:11 Також він наробив пагірків по Юдиних міÑтах, Ñ– вчинив перелюбами єруÑалимÑьких мешканців, а Юду звів.(UA) 2 хроніки. 21:12 І прийшов до нього лиÑÑ‚ від пророка Іллі такого зміÑту: Так говорить ГоÑподь, Бог Давида, твого батька: За те, що не ходив ти дорогами ЙоÑафата, Ñвого батька, Ñ– дорогами ÐÑи, Юдиного царÑ,(UA) 2 хроніки. 21:13 а ходив дорогою Ізраїлевого царÑ, Ñ– вчинив перелюбниками Юду та мешканців ЄруÑалиму, Ñк чинив перелюбниками дім Ðхавів, а також братів Ñвоїх, дім Ñвого батька, ліпших від тебе, ти позабивав,(UA) 2 хроніки. 21:14 то оÑÑŒ ударить ГоÑподь великою поразою в народі твоїм, Ñ– в Ñинах твоїх, Ñ– в жінках твоїх, Ñ– в уÑьому маєтку твоєму.(UA) 2 хроніки. 21:15 Рти будеш у великих хворобах, у хворобі нутра Ñвого, аж вийдуть нутрощі твої через довгочаÑну хворобу.(UA) 2 хроніки. 21:16 І збудив ГоÑподь на Єгорама духа филиÑтимлÑн та арабів, що при етіопах.(UA) 2 хроніки. 21:17 І вийшли вони на Юду, Ñ– ввірвалиÑÑ Ð´Ð¾ нього, Ñ– позабирали ввеÑÑŒ маєток, що знаходивÑÑ Ð² царÑькому домі, а також Ñинів його та жінок його. І не позоÑталоÑÑ Ð² нього Ñина, окрім Єгоахаза, наймолодшого з Ñинів його.(UA) 2 хроніки. 21:18 Рпо вÑьому тому вдарив його ГоÑподь у нутрощах його невидужною хворобою.(UA) 2 хроніки. 21:19 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ певному чаÑÑ–, коли надійшов кінець двох років, вийшли його нутрощі від хвороби його, Ñ– він помер у Ñ‚Ñжких болÑÑ…. Рнарод його не зробив Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ ÑÐ¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ñ…Ð¾Ñ‰Ñ–Ð², Ñк робили ÑÐ¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ°Ð¼ його.(UA) 2 хроніки. 21:20 Він був віку тридцÑти й двох літ, коли зацарював, а царював віÑім літ в ЄруÑалимі. І відійшов він, Ñ– ніхто за ним не жалував; Ñ– поховали його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, та не в царÑьких гробах.(UA) 2 хроніки. 22:1 Рмешканці ЄруÑалиму наÑтановили царем заміÑÑ‚ÑŒ нього Ðхазію, його найменшого Ñина, бо вÑÑ–Ñ… перших позабивала та ватага, що приходила з арабами на табір. І зацарював ÐхазіÑ, Ñин Єгорама, Юдиного царÑ.(UA) 2 хроніки. 22:2 ÐÑ…Ð°Ð·Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку Ñорока й двох літ, коли зацарював, Ñ– царював він в ЄруÑалимі один рік. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері ÐталіÑ, дочка Омрієва.(UA) 2 хроніки. 22:3 Також він ходив дорогою Ðхавого дому, бо його мати була йому дорадницÑ, щоб чинити беззаконнÑ.(UA) 2 хроніки. 22:4 І чинив він зло в ГоÑподніх очах, Ñк Ðхавів дім, бо вони були йому дорадниками по Ñмерті його батька, на погибіль йому.(UA) 2 хроніки. 22:5 Також за їхньою порадою він ходив. І пішов він з Єгорамом, Ñином Ðхава, Ізраїлевого царÑ, на війну на Хазаїла, ÑирійÑького царÑ, в ґілеадÑький Рамот. І побили ÑиріÑни Йорама.(UA) 2 хроніки. 22:6 І вернувÑÑ Ð²Ñ–Ð½ лікуватиÑÑ Ð² Їзреелі від тих ран, що завдали йому в Рамі, Ñк він воював із Хазаїлом, ÑирійÑьким царем. Ð ÐзаріÑ, Єгорамів Ñин, цар Юдин, зійшов побачити Єгорама, Ðхавого Ñина, в Їзреелі, бо він був Ñлабий.(UA) 2 хроніки. 22:7 І від Бога було на погибіль Ðхазії, щоб прийти до Єгорама, бо Ñк прийшов, вийшов з Єгорамом на Єгу, Ñина Ðімші, що ГоÑподь помазав його вигубити Ðхавів дім.(UA) 2 хроніки. 22:8 І ÑталоÑÑ, коли Єгу чинив Ñуд над Ðхавовим домом, то знайшов він Юдиних зверхників та Ñинів Ðхазієвих братів, що Ñлужили Ðхазієві, Ñ– позабивав Ñ—Ñ….(UA) 2 хроніки. 22:9 І відшукав він Ðхазію, Ñ– Ñхопили його, а він ховавÑÑ Ð² Самарії. І привели його до Єгу та й забили його; Ñ– поховали його, бо Ñказали: Він Ñин ЙоÑафата, що вÑім Ñерцем Ñвоїм звертавÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода. І не було в домі Ðхазії нікого, хто мав би Ñилу царювати.(UA) 2 хроніки. 22:10 Рколи ÐталіÑ, мати Ðхазії, побачила, що помер Ñ—Ñ— Ñин, то вÑтала й вигубила вÑе цареве наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ дому...(UA) 2 хроніки. 22:11 РЄгоÑав'ат, дочка царÑ, взÑла Йоаша, Ñина Ðхазії, та й викрала його з-поміж вбиваних царÑьких Ñинів, Ñ– дала його та нÑньку його до Ñпальної кімнати. І Ñховала його ЄгоÑав'ат, дочка Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñ€Ð°Ð¼Ð°, жінка ÑвÑщеника ЄгоÑди, бо вона була ÑеÑтра Ðхазії, перед Ðталією, Ñ– та не забила його.(UA) 2 хроніки. 22:12 І він був з ними в Божому домі, ховаючиÑÑ ÑˆÑ–ÑÑ‚ÑŒ років, а ÐÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð° над Краєм.(UA) 2 хроніки. 23:1 РÑьомого року зміцнивÑÑ Ð„Ð³Ð¾Ñда й прийнÑв Ñотників: Ðзарію, Єрохамового Ñина, Ñ– Ізмаїла, Ñина Єгохананового, Ñ– Ðзарію, Ñина Оведового, Ñ– МааÑею, Ñина Ðдаї, Ñ– ЕліÑафата, Ñина Зіхрієвого, в умову з Ñобою.(UA) 2 хроніки. 23:2 І обійшли вони Юду, Ñ– зібрали зо вÑÑ–Ñ… Юдиних міÑÑ‚ Левитів та голів Ізраїлевих домів, Ñ– прийшли до ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 23:3 І ввеÑÑŒ збір Ñклав у Божому домі умову з царем. І Ñказав їм ЄгоÑда: Оце царÑький Ñин буде царювати, Ñк говорив ГоÑподь про Давидових Ñинів.(UA) 2 хроніки. 23:4 Оце та річ, Ñку зробите: третина з ваÑ, що приходите в Ñуботу, із ÑвÑщеників та з Левитів, будете за придверних Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ñ–Ð².(UA) 2 хроніки. 23:5 Ртретина при царÑькому домі, а третина при брамі ЄÑод, а ввеÑÑŒ народ у подвір'ÑÑ… ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 23:6 І нехай не входить до ГоÑподнього йому ніхто, окрім ÑвÑщеників та тих, хто приÑлуговує із Левитів, вони ввійдуть, бо оÑвÑчені вони, а ввеÑÑŒ народ буде пильнувати ГоÑподньої Ñторожі.(UA) 2 хроніки. 23:7 І оточать Левити Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, кожен із Ñвоєю зброєю в руці Ñвоїй; а хто чужий увійшов би до дому, нехай буде забитий! І будете ви з царем при вході його та при виході його.(UA) 2 хроніки. 23:8 І зробили Левити та ввеÑÑŒ Юда вÑе, що наказав ÑвÑщеник ЄгоÑда. І взÑли кожен людей Ñвоїх, що приходÑÑ‚ÑŒ у Ñуботу та відходÑÑ‚ÑŒ у Ñуботу, бо ÑвÑщеник ЄгоÑда не звільнив черг.(UA) 2 хроніки. 23:9 І дав ÑвÑщеник ЄгоÑда Ñотникам ратища, Ñ– малі щити, Ñ– інші щити, що належали цареві Давидові, що були в Божому домі.(UA) 2 хроніки. 23:10 І поÑтавив він увеÑÑŒ народ, а кожен мав Ñвою зброю в руці Ñвоїй, від правого боку дому аж до лівого боку дому, при жертівнику та при домі, навколо Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ.(UA) 2 хроніки. 23:11 І вивели вони царÑького Ñина, Ñ– поклали на нього корону та звої Закону. І зробили вони його царем, Ñ– помазали його ЄгоÑда та Ñини його, та й крикнули: Ðехай живе цар!(UA) 2 хроніки. 23:12 І почула ÐÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, що бігав та Ñлавив царÑ, Ñ– прийшла до народу до ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 23:13 І побачила вона, аж оÑÑŒ цар Ñтоїть на помоÑÑ‚Ñ– Ñвоїм при вході, а при царі зверхники та Ñурми, а ввеÑÑŒ народ Краю радіє та Ñурмить у Ñурми, а Ñпіваки з музичними знарÑддÑми, що подавали до відома знаки на хвалу. І роздерла ÐÑ‚Ð°Ð»Ñ–Ñ ÑˆÐ°Ñ‚Ð¸ Ñвої та й крикнула: Змова, змова!(UA) 2 хроніки. 23:14 Ð ÑвÑщеник ЄгоÑда наказав Ñотникам, поÑтавленим над війÑьком, Ñ– Ñказав до них: Виведіть Ñ—Ñ— поміж шереги, а хто інший піде за нею, нехай буде забитий мечем! Бо ÑвÑщеник Ñказав: Ðе заб'єте Ñ—Ñ— в ГоÑподньому домі!(UA) 2 хроніки. 23:15 І зробили їй прохід, Ñ– вона вийшла входом КінÑької брами до царÑького дому, Ñ– там забили Ñ—Ñ—.(UA) 2 хроніки. 23:16 І Ñклав ЄгоÑда умову між Ñобою й між уÑім народом та між царем, щоб бути народом ГоÑподнім.(UA) 2 хроніки. 23:17 І ввійшов увеÑÑŒ народ до Ваалового дому, та й порозбивали його та жертівники його, Ñ– бовванів його зовÑім поламали, а Маттана, Ваалового ÑвÑщеника, убили перед жертівниками.(UA) 2 хроніки. 23:18 Рв ГоÑподньому домі ЄгоÑда віддав урÑди на руку ÑвÑщеників та Левитів, Ñких поділив Давид над ГоÑподнім домом, щоб приноÑити ГоÑподні цілопаленнÑ, Ñк напиÑано в МойÑеєвім Законі, з радіÑÑ‚ÑŽ та зо Ñпівом, за уÑтавом Давидовим.(UA) 2 хроніки. 23:19 Рпри брамах ГоÑподнього дому поÑтавив він придверних, щоб не ввійшов хто будь-чим нечиÑтий.(UA) 2 хроніки. 23:20 І взÑв він Ñотників, Ñ– вельмож, Ñ– тих, що Ñтаршинують над народом, та ввеÑÑŒ народ Краю, Ñ– відвели Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð· ГоÑподнього дому. І ввійшли вони через горішню браму до царÑького дому, Ñ– поÑадили Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° троні царÑтва.(UA) 2 хроніки. 23:21 І радів увеÑÑŒ народ Краю, а міÑто заÑпокоїлоÑÑ. Ð Ðталію вбили мечем.(UA) 2 хроніки. 24:1 Йоаш був віку Ñеми років, коли зацарював, Ñ– Ñорок років царював він в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері ЦівіÑ, з Беер-Шеви.(UA) 2 хроніки. 24:2 І робив Йоаш вгодне в ГоÑподніх очах по вÑÑ– дні ÑвÑщеника ЄгоÑди.(UA) 2 хроніки. 24:3 І взÑв йому ЄгоÑда дві жінки, а той породив Ñинів та дочок.(UA) 2 хроніки. 24:4 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, було в Йоашевому Ñерці відновити ГоÑподній дім.(UA) 2 хроніки. 24:5 І зібрав він ÑвÑщеників та Левитів, Ñ– Ñказав до них: Підіть по Юдиних міÑтах, Ñ– збирайте з уÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñрібло на направу храму вашого Бога рік-річно, Ñ– ви будете Ñпішити в цій Ñправі! Та не ÑпішилиÑÑ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ð¸.(UA) 2 хроніки. 24:6 І покликав цар ЄгоÑду, голову ÑвÑщеників, Ñ– Ñказав до нього: Чому ти не жадаєш від Левитів, щоб приноÑили з Юди та з ЄруÑалиму дарунки, за поÑтановою МойÑеÑ, раба ГоÑподнього, та Ізраїлевого збору на Ñкинію Ñвідоцтва?(UA) 2 хроніки. 24:7 Бо Ñини нечеÑтивої Ðталії вломилиÑÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ до Божого дому, Ñ– вÑÑ– ÑвÑтощі ГоÑподнього дому вжили Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ñ–Ð².(UA) 2 хроніки. 24:8 І Ñказав цар, Ñ– зробили одну Ñкриньку, Ñ– поÑтавили Ñ—Ñ— в брамі ГоÑподнього дому назовні.(UA) 2 хроніки. 24:9 І проголоÑили в Юді та в ЄруÑалимі приноÑити Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода даток, що його вÑтановив на Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð² пуÑтині МойÑей, Божий раб.(UA) 2 хроніки. 24:10 І раділи вÑÑ– зверхники та ввеÑÑŒ народ, Ñ– приноÑили й кидали до Ñкриньки, аж поки вона наповнилаÑÑ.(UA) 2 хроніки. 24:11 І бувало того чаÑу, коли Левити приноÑили Ñкриньку на царÑький переглÑд, Ñ– Ñк вони бачили, що чиÑленне те Ñрібло, то приходив царÑький пиÑар та призначений від ÑвÑщеника-голови, Ñ– вони випорожнювали Ñкриньку. Потім відноÑили Ñ—Ñ—, Ñ– повертали Ñ—Ñ— на Ñ—Ñ— міÑце. Так робили вони день-у-день, Ñ– зібрали дуже багато Ñрібла.(UA) 2 хроніки. 24:12 Рцар та ЄгоÑда давали його тим, що робили працю роботи ГоÑподнього дому, Ñ– вÑе наймали каменÑрів та теÑлів, щоб відновлювати дім ГоÑподній, а також тим, що оброблÑли залізо та мідь на Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому.(UA) 2 хроніки. 24:13 І працювали робітники, Ñ– чинилаÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð° працею їхньої руки. І поÑтавили вони Божий дім на міру його, Ñ– зміцнили його.(UA) 2 хроніки. 24:14 Рколи покінчили, вони принеÑли перед Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° ЄгоÑду решту Ñрібла. І поробили вони з нього речі Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому, речі Ð´Ð»Ñ Ñлужби та Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¾Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ, Ñ– ложки, Ñ– поÑуд золотий та Ñрібний. І приноÑили Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ГоÑподньому домі завжди, по вÑÑ– дні ЄгоÑди.(UA) 2 хроніки. 24:15 І поÑтарів ЄгоÑда, Ñ– наÑитивÑÑ Ð´Ð½Ñми й помер. Він був віку Ñта й тридцÑти літ, коли помер.(UA) 2 хроніки. 24:16 І поховали його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ– з царÑми, бо робив він добро в Ізраїлі Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð°, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ храму.(UA) 2 хроніки. 24:17 Рпо ЄгоÑдиній Ñмерті прийшли кнÑзі Юдині, Ñ– поклонилиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ–. Тоді цар Ñ—Ñ… поÑлухав.(UA) 2 хроніки. 24:18 І покинули вони дім ГоÑпода, Бога Ñвоїх батьків, та й Ñлужили ÐÑтартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та ЄруÑалим за цю їхню провину.(UA) 2 хроніки. 24:19 І поÑлав Він між них пророків, щоб привернути Ñ—Ñ… до ГоÑпода, Ñ– вони Ñвідчили проти них, та Ñ‚Ñ– не ÑлухалиÑÑŒ.(UA) 2 хроніки. 24:20 РДух ГоÑподній огорнув ЗахаріÑ, Ñина ÑвÑщеника ЄгоÑди, Ñ– він Ñтав перед народом та й Ñказав до них: Так Ñказав Бог: Чому ви переÑтупаєте ГоÑподні заповіти? Ви не матимете уÑпіху, бо ви покинули ГоÑпода, то й Він покинув ваÑ!...(UA) 2 хроніки. 24:21 І змовилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ на нього, Ñ– закидали його каміннÑм з царÑького наказу в подвір'Ñ— ГоÑподнього дому...(UA) 2 хроніки. 24:22 І не пам'Ñтав цар Йоаш тієї милоÑти, Ñку зробив був із ним батько того ЄгоÑда, але вбив Ñина його. Ð Ñк той умирав, то Ñказав: Ðехай побачить ГоÑподь, Ñ– нехай покарає!...(UA) 2 хроніки. 24:23 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ð¸ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ– року, прийшло на нього ÑирійÑьке війÑько, Ñ– прибули до Юди та до ЄруÑалиму, Ñ– позабивали вÑÑ–Ñ… зверхників народу, а вÑÑŽ здобич із них поÑлали цареві в ДамаÑк.(UA) 2 хроніки. 24:24 Хоч з малою кількіÑÑ‚ÑŽ людей прийшло ÑирійÑьке війÑько, проте ГоÑподь дав в їхню руку дуже велику Ñилу, бо Ñ‚Ñ– покинули ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх. Рнад Йоашем вони виконали приÑуд.(UA) 2 хроніки. 24:25 Рколи вони відійшли від нього, позоÑтавивши його в Ñ‚Ñжких хворобах, змовилиÑÑ Ð½Ð° нього його раби за кров Ñинів ÑвÑщеника ЄгоÑди, Ñ– забили його на ліжку його, Ñ– він помер... І поховали його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, та не поховали його в гробах царÑьких.(UA) 2 хроніки. 24:26 Роце змовники на нього: Завад, Ñин аммонітÑнки Шім'ат, Ñ– Єгозавад, Ñин моавітÑнки Шімріт.(UA) 2 хроніки. 24:27 Ð Ñини його, Ñ– великіÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñгару, покладеного на нього, Ñ– відбудова Божого дому, ото вони опиÑані в викладі Книги Царів. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ÐмаціÑ.(UA) 2 хроніки. 25:1 У віці двадцÑти й п'Ñти літ зацарював ÐмаціÑ, Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ царював він в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Єгоаддан, з ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 25:2 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, тільки не з цілим Ñерцем.(UA) 2 хроніки. 25:3 І ÑталоÑÑ, Ñк зміцнилоÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñтво за ним, то він повбивав Ñвоїх рабів, що забили Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñвого, його батька.(UA) 2 хроніки. 25:4 Ð Ñинів Ñ—Ñ… він не позабивав, Ñк напиÑано в книзі МойÑеєвого Закону, що наказав був ГоÑподь, говорÑчи: Ðе помруть батьки за Ñинів, а Ñини не помруть за батьків, бо кожен за гріх Ñвій помре.(UA) 2 хроніки. 25:5 І зібрав ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð®Ð´Ñƒ, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… за домом їхніх батьків, за тиÑÑчниками та за Ñотниками Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього Юди та ВеніÑмина; Ñ– він перелічив Ñ—Ñ… від віку двадцÑти років Ñ– вище, Ñ– знайшов Ñ—Ñ… три Ñотні тиÑÑч вибраного, здатного до війÑька, хто тримає ратище та великого щита.(UA) 2 хроніки. 25:6 І найнÑв він із Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñотню тиÑÑч хоробрих воÑків за Ñотню талантів Ñрібла.(UA) 2 хроніки. 25:7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорÑчи: О царю, нехай не виходить з тобою Ізраїлеве війÑько, бо ГоÑподь не з Ізраїлем, ні з жодним із Ñинів Єфрема.(UA) 2 хроніки. 25:8 Ðле йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчинить Бог, що ти ÑпіткнешÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ворогом, бо в Бога Ñ” Ñила допомагати, або робити, щоб ÑпіткнутиÑÑ.(UA) 2 хроніки. 25:9 І Ñказав ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Божого чоловіка: Рщо робити з тією Ñотнею талантів, що Ñ Ð´Ð°Ð² Ізраїлевому війÑьку? РБожий чоловік відказав: ГоÑподь може дати тобі більше від цього!(UA) 2 хроніки. 25:10 І відділив ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ñ—Ñ…, те війÑько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на Ñвоє міÑце. І дуже запаливÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ гнів на Юду, Ñ– вони вернулиÑÑ Ð½Ð° Ñвоє міÑце в запаленому гніві.(UA) 2 хроніки. 25:11 Ð ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð²ÑÑ, Ñ– попровадив Ñвій народ, Ñ– пішов до СолÑної долини, Ñ– побив деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Сеїрових Ñинів,(UA) 2 хроніки. 25:12 а деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч живих узÑли Юдині Ñини до неволі. І привели Ñ—Ñ… на верхів'Ñ Ñкелі, Ñ– поÑкидали Ñ—Ñ… з верхів'Ñ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— Ñкелі, Ñ– вÑÑ– вони позабивалиÑÑ...(UA) 2 хроніки. 25:13 Рлюди того війÑька, що ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ², щоб не йшли з ним на війну, розÑипалиÑÑ Ð¿Ð¾ Юдиних міÑтах від Самарії й аж до Бет-Хорону, Ñ– повбивали з них три тиÑÑчі, Ñ– пограбували велику здобич.(UA) 2 хроніки. 25:14 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñк прийшов ÐмаціÑ, побивши едомлÑн, то він Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð±Ð¾Ð³Ñ–Ð² Сеїрових Ñинів, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… Ñобі за богів, Ñ– перед ними вклонÑвÑÑ, Ñ– їм кадив.(UA) 2 хроніки. 25:15 І запаливÑÑ Ð“Ð¾Ñподній гнів на Ðмацію, Ñ– Він поÑлав до нього пророка, а той Ñказав йому: Ðащо ти звертавÑÑ Ð´Ð¾ богів цього народу, богів, що не врÑтували народу Ñвого від твоєї руки?(UA) 2 хроніки. 25:16 І ÑталоÑÑ, Ñк він говорив це до нього, Ñказав йому цар: Чи Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив тебе за царевого дорадника? ПереÑтань Ñобі, нащо вбивати тебе? І переÑтав той пророк, але Ñказав: Я знаю, що Бог поÑтановив погубити тебе, бо зробив ти це, Ñ– не Ñлухав моєї поради...(UA) 2 хроніки. 25:17 І радивÑÑ ÐмаціÑ, цар Юдин, Ñ– поÑлав до Йоаша, Ñина Єгоахаза, Ñина Єгу, Ізраїлевого царÑ, говорÑчи: Іди но, помірÑємоÑÑŒ!(UA) 2 хроніки. 25:18 І поÑлав Йоаш, Ізраїлів цар, до Ðмації, Юдиного царÑ, говорÑчи: Тернина, що на Ливані, поÑлала до кедрини, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку Ñвою моєму Ñинові за жінку! Та перейшла польова звірина, що на Ливані, Ñ– витоптала ту тернину...(UA) 2 хроніки. 25:19 Ти Ñказав: ОÑÑŒ побив ти Едома, Ñ– піднеÑло тебе Ñерце твоє, щоб пишатиÑÑ. Тепер Ñиди ж у Ñвоєму домі. Ðащо будеш дрочитиÑÑ Ð·Ð¾ злом, Ñ– впадеш ти та Юда з тобою?(UA) 2 хроніки. 25:20 Та не поÑлухавÑÑ ÐмаціÑ, бо від Бога було це, щоб віддати Ñ—Ñ… у руку ворога, бо зверталиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ до едомÑьких богів.(UA) 2 хроніки. 25:21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, Ñ– зуÑтрілиÑÑ Ð²Ñ–Ð½ та ÐмаціÑ, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.(UA) 2 хроніки. 25:22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, Ñ– повтікали кожен до намету Ñвого.(UA) 2 хроніки. 25:23 РЙоаш, цар Ізраїлів, Ñхопив Ðмацію, Юдиного царÑ, Ñина Йоаша, Ñина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, Ñ– привів його до ЄруÑалиму, Ñ– зробив пролім в єруÑалимÑькому мурі, від Єфремової брами аж до брами Ðаріжної, чотири Ñотні ліктів.(UA) 2 хроніки. 25:24 І забрав він уÑе золото й Ñрібло, та ввеÑÑŒ поÑуд, що знаходивÑÑ Ð² Божому домі в Овед-Едома, та Ñкарби царевого дому, та закладників, Ñ– вернувÑÑ Ð² Самарію.(UA) 2 хроніки. 25:25 І жив ÐмаціÑ, Йоашів Ñин, цар Юдин, по Ñмерті Йоаша, Єгоахазового Ñина, Ізраїлевого царÑ, п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 хроніки. 25:26 Ррешта діл Ðмації, перші та оÑтанні, ото вони напиÑані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.(UA) 2 хроніки. 25:27 Рвід чаÑу, коли ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñтупив від ГоÑпода, то Ñклали на нього змову в ЄруÑалимі, та він утік до Лахішу. І поÑлали за ним до Лахішу, Ñ– вбили його там.(UA) 2 хроніки. 25:28 І повезли його на конÑÑ…, Ñ– поховали його з батьками його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–.(UA) 2 хроніки. 26:1 І взÑв увеÑÑŒ Юдин народ Уззійю, а він був шіÑтнадцÑти літ, Ñ– наÑтановили його царем заміÑÑ‚ÑŒ батька його Ðмації.(UA) 2 хроніки. 26:2 Він збудував Елота, Ñ– вернув його Юді, Ñк цар Ñпочив зо Ñвоїми батьками.(UA) 2 хроніки. 26:3 Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ Ð±ÑƒÐ² віку шіÑтнадцÑти літ, коли він зацарював, а п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два роки царював в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері ЄхоліÑ, з ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 26:4 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, уÑе, що робив батько його ÐмаціÑ.(UA) 2 хроніки. 26:5 І Ñтав він звертатиÑÑ Ð´Ð¾ Бога за днів ЗахаріÑ, що розумів Божі видіннÑ. Рза днів, коли він звертавÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бог давав йому уÑпіх.(UA) 2 хроніки. 26:6 І він вийшов, Ñ– воював із филиÑтимлÑнами, Ñ– поруйнував мур міÑта Òату, Ñ– мур Явне, Ñ– мур ÐÑдоду, Ñ– побудував міÑта в ÐÑдоді та в филиÑтимлÑн.(UA) 2 хроніки. 26:7 І допоміг йому Бог над филиÑтимлÑнами, Ñ– над арабами, що живуть у Òур-Баалі, та над мецнітами.(UA) 2 хроніки. 26:8 І давали аммонітÑни данину Ð´Ð»Ñ Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ—, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ пронеÑлоÑÑ Ð°Ð¶ туди, де йдетьÑÑ Ð´Ð¾ Єгипту, бо він Ñильно зміцнивÑÑ.(UA) 2 хроніки. 26:9 І збудував Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ Ð±Ð°ÑˆÑ‚Ñƒ в ЄруÑалимі над брамою Пінна, Ñ– над брамою Òай, Ñ– над Мікцоа, Ñ– позміцнював Ñ—Ñ….(UA) 2 хроніки. 26:10 І побудував він башти в пуÑтині, Ñ– повиÑікував багато Ñм Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸, бо мав великі череди Ñ– на долині, Ñ– на рівнині, рільників, Ñ– виноградарів у горах, Ñ– Ñадки, бо він любив хліборобÑтво.(UA) 2 хроніки. 26:11 І було в Уззійї війÑько, що провадило війну, Ñке виходило на війну відділом за чиÑлом їхнього переліку через пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð„Ñ–Ñ—Ð»Ð° та урÑдника МааÑею, під рукою Хананії з царевих зверхників.(UA) 2 хроніки. 26:12 УÑе чиÑло голів батьківÑьких родів, хоробрих воÑків, дві тиÑÑчі й шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 2 хроніки. 26:13 Рпри них війÑька, три Ñотні тиÑÑч Ñ– Ñім тиÑÑч Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень тих, що провадÑÑ‚ÑŒ війну великою Ñилою, щоб допомагати цареві на ворога.(UA) 2 хроніки. 26:14 І наготовив Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього війÑька щити малі й ратища, Ñ– шоломи, Ñ– панцери, Ñ– луки, Ñ– пращного каміннÑ.(UA) 2 хроніки. 26:15 І наробив він в ЄруÑалимі війÑькових машин, майÑтерно придуманих, щоб були вони на баштах Ñ– на рогах на ÑтрілÑÐ½Ð½Ñ Ñтрілами та великим каміннÑм. І пронеÑлоÑÑ Ñ–Ð¼'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ аж надто далеко, бо він дивно зробив, щоб допомогти Ñобі, так що Ñтав Ñильним.(UA) 2 хроніки. 26:16 Ð Ñк він зміцнів, запишалоÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñерце аж до зіпÑуттÑ, Ñ– він ÑпроневіривÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові Ñвоєму. І ввійшов він до храму ГоÑподнього, щоб кадити на кадильному жертівнику.(UA) 2 хроніки. 26:17 Рза ним пішов ÑвÑщеник ÐзаріÑ, а з ним ГоÑподні ÑвÑщеники, віÑімдеÑÑÑ‚ хоробрих мужів.(UA) 2 хроніки. 26:18 І Ñтали вони проти Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð£Ð·Ñ–Ð¹Ñ— та й Ñказали йому: Ðе тобі, Уззійє, кадити Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а ÑвÑщеникам, Ñинам Ðароновим, поÑвÑченим на кадіннÑ... Вийди зо ÑвÑтині, бо ти ÑпроневіривÑÑ, Ñ– не за чеÑÑ‚ÑŒ це буде тобі від ГоÑпода Бога!(UA) 2 хроніки. 26:19 І розгнівавÑÑ Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ, а в руці його була ÐºÐ°Ð´Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° кадіннÑ. Рколи він розгнівавÑÑ Ð½Ð° ÑвÑщеників, то на чолі його показалаÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°, перед ÑвÑщениками в ГоÑподньому домі, при кадильному жертівнику...(UA) 2 хроніки. 26:20 І глÑнув на нього первоÑвÑщеник ÐÐ·Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ– ÑвÑщеники, аж оÑÑŒ він прокажений на чолі Ñвоїм! І вони поÑпішно вигнали його звідти, та й Ñам він поÑпішив вийти, бо вразив його ГоÑподь!(UA) 2 хроніки. 26:21 І був цар Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ð¹ аж до Ð´Ð½Ñ Ñвоєї Ñмерти, Ñ– Ñидів в оÑібному домі прокажений, бо був вилучений від ГоÑподнього дому. Рнад царÑьким домом був Ñин його Йотам, він Ñудив народ Краю.(UA) 2 хроніки. 26:22 Ррешту діл Уззійї, перші й оÑтанні, опиÑав пророк ІÑаÑ, Ñин ÐмоÑів.(UA) 2 хроніки. 26:23 І Ñпочив Ð£Ð·Ð·Ñ–Ð¹Ñ Ð· Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його з батьками його на погребовому царÑькому полі, бо Ñказали: Він прокажений. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Йотам.(UA) 2 хроніки. 27:1 Йотам був віку двадцÑти й п'Ñти років, коли зацарював, Ñ– шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ царював в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері Єруша, Садокова дочка.(UA) 2 хроніки. 27:2 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, уÑе, що робив був його батько УззійÑ. Тільки він не входив до ГоÑподнього храму, та народ іще грішив.(UA) 2 хроніки. 27:3 Він збудував горішню браму ГоÑподнього дому, Ñ– багато побудував на мурі Офел.(UA) 2 хроніки. 27:4 І побудував він міÑта в Юдиних горах, а в ліÑах побудував твердині та башти.(UA) 2 хроніки. 27:5 І він воював з царем аммонітÑн, Ñ– був Ñильніший від них. І дали йому аммонітÑни того року Ñотню талантів Ñрібла, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч корів пшениці та деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñчменю. Це давали йому аммонітÑни й року другого та третього.(UA) 2 хроніки. 27:6 І Ñтав Ñильний Йотам, бо поправив дороги Ñвої перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) 2 хроніки. 27:7 Ррешта Йотамових діл, Ñ– вÑÑ– війни його та дороги його, оÑÑŒ вони опиÑані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.(UA) 2 хроніки. 27:8 Він був віку двадцÑти й п'Ñти літ, коли зацарював, Ñ– шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ царював в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 27:9 І Ñпочив Йотам із Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ðхаз.(UA) 2 хроніки. 28:1 Ðхаз був віку двадцÑти літ, коли він зацарював, Ñ– шіÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ царював в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 28:2 І ходив він дорогами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.(UA) 2 хроніки. 28:3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, Ñ– палив Ñвоїх Ñинів огнем за гидотами тих народів, що ГоÑподь повиганÑв Ñ—Ñ… перед Ізраїлевими Ñинами.(UA) 2 хроніки. 28:4 І він приноÑив жертви та кадив на пагірках Ñ– на виÑотах, та під кожним зеленим деревом.(UA) 2 хроніки. 28:5 І дав його ГоÑподь, Бог його, в руку ÑирійÑького царÑ, Ñ– вони повбивали з його війÑька та взÑли до неволі від нього багатьох полонених, Ñ– Ñпровадили до ДамаÑку. Крім того, він був виданий Ñ– в руку Ізраїлевого царÑ, Ñ– той уразив його великою поразою.(UA) 2 хроніки. 28:6 І побив Пеках, Ñин Ремалії, в Юді Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч одного днÑ, вÑе мужів хоробрих, за те, що залишили вони ГоÑпода, Бога їхніх батьків.(UA) 2 хроніки. 28:7 РЗіхрі, лицар Єфремів, забив МааÑею, царÑького Ñина, й Ðзрікама, Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ, й Елкану, другого по царі.(UA) 2 хроніки. 28:8 І Ізраїлеві Ñини взÑли до неволі зо Ñвоїх братів двіÑÑ‚Ñ– тиÑÑч жінок, Ñинів та дочок, а також пограбували від них велику здобич, Ñ– Ñпровадили ту здобич до Самарії.(UA) 2 хроніки. 28:9 Ртам був ГоÑподній пророк, Одед ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ. І він вийшов перед війÑько, що входило до Самарії, та й Ñказав їм: ОÑÑŒ ГоÑподь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав Ñ—Ñ… у вашу руку, а ви повибивали між ними з лютіÑÑ‚ÑŽ, Ñка доÑÑгла аж до небеÑ.(UA) 2 хроніки. 28:10 Ртепер ви задумуєте здобути Ñобі за рабів та за невільниць дітей Юди та ЄруÑалиму. Чи ж за вами Ñамими нема провин проти ГоÑпода, Бога вашого?(UA) 2 хроніки. 28:11 Отож, поÑлухайте мене тепер, Ñ– верніть тих полонених, Ñких взÑли ви до неволі з ваших братів, бо на Ð²Ð°Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ ГоÑподнього гніву!(UA) 2 хроніки. 28:12 І вÑтали дехто з голів Єфремових Ñинів: ÐзаріÑ, Ñин Єгоханана, БерехіÑ, Ñин Мешіллемотів, Ñ– ЄхізкійÑ, Ñин Шаллумів, Ñ– ÐмаÑа, Ñин Хадлаїв, проти тих, що приходили з війÑька,(UA) 2 хроніки. 28:13 та й Ñказали до них: Ðе приводьте цих полонених Ñюди, бо на провину нам проти ГоÑпода ви задумуєте додати це до наших гріхів та до нашої провини. Бо велика наша провина та жар гніву ГоÑподнього на ІзраїлÑ!(UA) 2 хроніки. 28:14 І озброєні покинули тих полонених та ту здобич перед зверхниками та вÑім збором.(UA) 2 хроніки. 28:15 І вÑтали Ñ‚Ñ– мужі, що були означені іменами, Ñ– взÑли полонених, Ñ– вÑÑ–Ñ… їхніх нагих позодÑгали зо здобичі, Ñ– зодÑгнули Ñ—Ñ…, Ñ– обули Ñ—Ñ…, Ñ– нагодували Ñ—Ñ…, Ñ– напоїли Ñ—Ñ…, Ñ– намаÑтили Ñ—Ñ…, Ñ– кожного Ñлабого з них повезли на оÑлах. І припровадили Ñ—Ñ… до Єрихону, міÑта пальм, до їхніх братів, а Ñамі вернулиÑÑ Ð´Ð¾ Самарії.(UA) 2 хроніки. 28:16 Того чаÑу поÑлав цар Ðхаз до аÑирійÑьких царів, щоб допомогли йому.(UA) 2 хроніки. 28:17 Прийшли ще й едомлÑни, Ñ– побили багатьох між Юдою, Ñ– взÑли до неволі полонених.(UA) 2 хроніки. 28:18 РфилиÑтимлÑни розÑипалиÑÑ Ð¿Ð¾ міÑтах Шефелі та Юдиного Ðеґеву, Ñ– здобули Бет-Шемеш, Ñ– ÐйÑлон, Ñ– Òедерот, Ñ– Сохо та залежні міÑта його, Ñ– Тімну та залежні міÑта Ñ—Ñ—, Ñ– Òімзо та залежні міÑта його, й оÑілиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) 2 хроніки. 28:19 Бо ГоÑподь принизив Юду через Ðхаза, Ізраїлевого царÑ, бо завільно поÑтупав він щодо Юди, Ñ– ÑпроневіривÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¼ гріхом проти ГоÑпода.(UA) 2 хроніки. 28:20 І прийшов на нього Тіґлат ПілнееÑер, цар аÑирійÑький, й утиÑкав його, Ñ– не допоміг йому.(UA) 2 хроніки. 28:21 Бо Ðхаз пограбував був ГоÑподній дім, Ñ– дім царів, Ñ– зверхників, Ñ– дав це аÑирійÑькому цареві, та не було це на поміч йому.(UA) 2 хроніки. 28:22 Рв чаÑÑ– утиÑку його, то продовжував ÑпроневірюватиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві він, той цар Ðхаз.(UA) 2 хроніки. 28:23 І приноÑив він жертви дамаÑьким богам, що його побили, Ñ– говорив: Через те, що боги ÑирійÑьких царів допомагають їм, то буду приноÑити їм жертви, вони будуть допомагати мені! Рвони були йому на те, щоб ÑпотикавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ та ввеÑÑŒ Ізраїль!(UA) 2 хроніки. 28:24 І Ðхаз зібрав поÑуд Божого дому, Ñ– порубав поÑуд Божого дому. І позамикав він двері ГоÑподнього дому, Ñ– поробив Ñобі жертівники в кожному куті в ЄруÑалимі...(UA) 2 хроніки. 28:25 І в кожному міÑÑ‚Ñ– Юдиному поробив він пагірки, щоб кадити іншим богам, Ñ– розгнівав ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх.(UA) 2 хроніки. 28:26 Ррешта його діл та вÑÑ– дороги його, перші й оÑтанні, ото вони опиÑані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.(UA) 2 хроніки. 28:27 І Ñпочив Ðхаз зо Ñвоїми батьками, Ñ– поховали його в міÑÑ‚Ñ–, в ЄруÑалимі, бо не внеÑли його до гробів Ізраїлевих царів, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЄзекіÑ.(UA) 2 хроніки. 29:1 ï»¿Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð·Ð°Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð² у віці двадцÑти й п'Ñти літ, а двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ літ царював він в ЄруÑалимі. Рім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ матері ÐвійÑ, дочка Захарії.(UA) 2 хроніки. 29:2 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, Ñк уÑе, що робив був його батько Давид.(UA) 2 хроніки. 29:3 Він першого року Ñвого царюваннÑ, міÑÑÑ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ відчинив двері ГоÑподнього дому, Ñ– поправив Ñ—Ñ….(UA) 2 хроніки. 29:4 І привів він ÑвÑщеників та Левитів, Ñ– зібрав Ñ—Ñ… на Ñхідню площу,(UA) 2 хроніки. 29:5 та й Ñказав їм: ПоÑлухайте мене, Левити! ОÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ‚ÐµÐ¿ÐµÑ€, Ñ– оÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ дім ГоÑпода, Бога ваших батьків, Ñ– винеÑÑ–Ñ‚ÑŒ нечиÑÑ‚ÑŒ із ÑвÑтині.(UA) 2 хроніки. 29:6 Бо наші батьки ÑпроневірилиÑÑ, Ñ– робили лихе в очах ГоÑпода, Бога нашого, Ñ– залишили Його, Ñ– відвернули Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑподньої Ñкинії, й обернулиÑÑ Ñпиною до неї.(UA) 2 хроніки. 29:7 Також замкнули вони двері притвору, Ñ– погаÑили лÑмпадки, а кадила не кадили, Ñ– Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ приноÑили в ÑвÑтині Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ Бога.(UA) 2 хроніки. 29:8 І був ГоÑподній гнів на Юду та на ЄруÑалим, Ñ– Він дав Ñ—Ñ… на ганьбу, Ñ– на ÑпуÑтошеннÑ, Ñ– на поÑміховище, Ñк ви бачите Ñвоїми очима.(UA) 2 хроніки. 29:9 І оÑÑŒ попадали наші батьки від меча, а наші Ñини, Ñ– наші дочки, Ñ– жінки наші в неволі за це!(UA) 2 хроніки. 29:10 Тепер на моєму Ñерці лежить ÑклаÑти заповіта з ГоÑподом, Ізраїлевим Богом, Ñ– нехай Він відверне від Ð½Ð°Ñ Ð¶Ð°Ñ€ гніву Свого.(UA) 2 хроніки. 29:11 Сини мої, не будьте недбалі тепер, бо Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь вибрав Ñтавати перед лицем Його на Ñлужбу Йому, та щоб Ñлужити Йому й кадити Йому!(UA) 2 хроніки. 29:12 І вÑтали Левити: Махат, Ñин ÐмаÑаїв, Ñ– Йоїл, Ñин Ðзарії, від Ñинів Кегатових; а від Ñинів Мерарієвих: Кіш, Ñин Ðвдіїв, Ñ– ÐзаріÑ, Ñин Єгаллел'їлів; а від Òершонівців: Йоах, Ñин Зіммин, Ñ– Еден, Ñин Йоахів;(UA) 2 хроніки. 29:13 а від Ñинів Еліцафанових: Шімрі, Ñ– Єіїл; а від Ñинів ÐÑафових: Захарій та МаттаніÑ.(UA) 2 хроніки. 29:14 Рвід Геманових Ñинів: Єхіїл, Ñ– Шім'Ñ—; а від Ñинів Єдутунових: Ð¨ÐµÐ¼Ð°Ñ Ñ‚Ð° Уззіїл.(UA) 2 хроніки. 29:15 І зібрали вони братів Ñвоїх, Ñ– оÑвÑтилиÑÑ, Ñ– пішли за наказом царÑьким у Ñправах ГоÑподніх, щоб очиÑтити ГоÑподній дім.(UA) 2 хроніки. 29:16 І повходили ÑвÑщеники до Ñередини ГоÑподнього дому на очищеннÑ. І повиноÑили вони вÑÑŽ нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, Ñку знайшли в ГоÑподньому храмі, до подвір'Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому, а Левити взÑли це, щоб винеÑти назовні до долини Кедрон.(UA) 2 хроніки. 29:17 І зачали вони першого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð¾ÑвÑщати, а воÑьмого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹ÑˆÐ»Ð¸ до ГоÑподнього притвору. І оÑвÑтили вони ГоÑподній дім за віÑім день, а шіÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡Ð¸Ð»Ð¸.(UA) 2 хроніки. 29:18 І ввійшли вони в Ñередину дому до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— та й Ñказали: ОчиÑтили ми ввеÑÑŒ ГоÑподній дім, Ñ– жертівника цілопаленнÑ, та вÑÑ– його речі, Ñ– Ñтіл ÑƒÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ñ–Ð² та вÑÑ– його речі.(UA) 2 хроніки. 29:19 РвÑÑ– Ñ‚Ñ– речі, Ñкі цар Ðхаз занехав був за Ñвого царюваннÑ, коли ÑпроневіривÑÑ, ми приготовили та оÑвÑтили, Ñ– оÑÑŒ вони перед ГоÑподнім жертівником.(UA) 2 хроніки. 29:20 І вÑтав рано цар ЄзекіÑ, Ñ– зібрав зверхників міÑта та й увійшов до ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 29:21 І привели вони Ñім биків, Ñ– Ñім баранів, Ñ– Ñім овечок, Ñ– Ñім козлів на жертву за гріх: за царÑтво, Ñ– за ÑвÑтиню, Ñ– за Юду, а він звелів Ðароновим Ñинам, ÑвÑщеникам, принеÑти це в жертву на ГоÑподньому жертівнику.(UA) 2 хроніки. 29:22 І порізали ту велику худобу, а ÑвÑщеники прийнÑли кров Ñ– покропили на жертівника; Ñ– порізали баранів, Ñ– покропили ту кров на жертівника; Ñ– порізали овечок, Ñ– покропили ту кров на жертівника.(UA) 2 хроніки. 29:23 І привели козлів жертви за гріх перед Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° збори, Ñ– вони поклали Ñвої руки на них.(UA) 2 хроніки. 29:24 І зарізали Ñ—Ñ… ÑвÑщеники, а їхньою кров'ÑŽ очиÑтили жертівника, щоб очиÑтити вÑього ІзраїлÑ, бо за вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð²ÐµÐ»Ñ–Ð² цар принеÑти це Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° цю жертву за гріх.(UA) 2 хроніки. 29:25 І поÑтавив він Левитів ГоÑподнього дому з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Òада, царевого прозорливцÑ, та пророка Ðатана, бо в руці ГоÑпода наказ, що йде через пророків Його.(UA) 2 хроніки. 29:26 І поÑтавали Левити з Давидовим знарÑддÑм, а ÑвÑщеники із Ñурмами.(UA) 2 хроніки. 29:27 І Ñказав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑти Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° жертівника. Рколи розпочали цілопаленнÑ, зачавÑÑ Ñпів ГоÑподеві та звуки Ñурем Ñ– музичного знарÑÐ´Ð´Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, Ізраїлевого царÑ.(UA) 2 хроніки. 29:28 І ввеÑÑŒ збір вклонивÑÑ, Ñ– Ñпіваки Ñпівали, а Ñурми Ñурмили, це вÑе аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ!(UA) 2 хроніки. 29:29 Ð Ñк Ñкінчили приноÑити жертву, попадали навколішки цар та вÑÑ–, що були з ним, Ñ– вклонилиÑÑ.(UA) 2 хроніки. 29:30 І Ñказав цар Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ð° зверхники до Левитів, щоб вони хвалили ГоÑпода Ñловами Давида та Ð¿Ñ€Ð¾Ð·Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ†Ñ ÐÑафа, Ñ– вони хвалили з великою радіÑÑ‚ÑŽ, Ñ– ÑхилÑлиÑÑ, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ð´Ð¾ землі.(UA) 2 хроніки. 29:31 І відповів Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¹ Ñказав: Тепер ви оÑвÑчені Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Підійдіть, Ñ– приведіть жертви та приноÑи вдÑчні Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому. І привів збір жертви та приноÑи вдÑчні, Ñ– кожен, хто мав жертвенне Ñерце, приноÑив цілопаленнÑ.(UA) 2 хроніки. 29:32 І було чиÑло цілопаленнÑ, що Ñпровадив збір: худоби великої ÑімдеÑÑÑ‚, баранів ÑотнÑ, овечок двіÑÑ‚Ñ–, Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві вÑе це.(UA) 2 хроніки. 29:33 Ð Ð´Ð»Ñ ÑвÑтоÑти: худоби великої шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень, а худоби дрібної три тиÑÑчі.(UA) 2 хроніки. 29:34 Тільки ÑвÑщеників було мало, Ñ– не могли вони обдирати шкур зо вÑÑ–Ñ… цілопалень; Ñ– допомагали їм їхні брати Левити аж до ÑÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ–, Ñ– поки оÑвÑтилиÑÑ ÑвÑщеники, бо Левити були проÑтоÑердіші на оÑвÑченнÑ, аніж ÑвÑщеники.(UA) 2 хроніки. 29:35 І також було багато палень Ñеред мирних жертов Ñ– Ñеред жертов литих до цілопаленнÑ. І так була відновлена Ñлужба ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 29:36 І радів Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ð° ввеÑÑŒ народ тим, що Бог приготовив Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, бо та річ ÑталаÑÑ Ð½ÐµÑподівано!(UA) 2 хроніки. 30:1 І поÑлав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ð¾ вÑьому Ізраїлю та по Юдеї, а також напиÑав лиÑти до країв Єфрема та МанаÑÑ–Ñ—, щоб прийшли до ГоÑподнього дому в ЄруÑалимі, щоб Ñправити ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ізраїлевого Бога.(UA) 2 хроніки. 30:2 І радивÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Ñ– зверхники його та ввеÑÑŒ збір в ЄруÑалимі, щоб Ñправити ПаÑху другого міÑÑцÑ.(UA) 2 хроніки. 30:3 Бо не могли Ñправити Ñ—Ñ— того чаÑу, бо ÑвÑщеники не оÑвÑтилиÑÑ Ð² потрібному чиÑлі, а народ не зібравÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 30:4 І була вгодна та річ в очах царевих та в очах уÑього збору.(UA) 2 хроніки. 30:5 І вони поÑтановили оголоÑити по вÑьому Ізраїлю від Беер-Шеви й аж до Дана, щоб приходили Ñправити ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ізраїлевого Бога, в ЄруÑалим, бо не чаÑто робили Ñ—Ñ— так, Ñк напиÑано.(UA) 2 хроніки. 30:6 І пішли бігуни з лиÑтами від Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° його зверхників по вÑьому Ізраїлі та Юдеї, та за наказом Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð»Ð¸: Ізраїлеві Ñини, вернітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога Ðвраамового, ІÑакового та Ізраїлевого, Ñ– Він повернетьÑÑ Ð´Ð¾ оÑтанку, позоÑталого вам із руки аÑирійÑьких царів.(UA) 2 хроніки. 30:7 І не будьте такі, Ñк ваші батьки та Ñк ваші брати, що ÑпроневірилиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові їхніх батьків, Ñ– Він дав Ñ—Ñ… на ÑпуÑтошеннÑ, Ñк ви бачите.(UA) 2 хроніки. 30:8 Тепер не будьте твердошиї, Ñк ваші батьки. ПокорітьÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Ñ– ввійдіть до ÑвÑтині Його, Ñку Він оÑвÑтив навіки, Ñ– Ñлужіть ГоÑподеві, Богові вашому, Ñ– Він відверне від Ð²Ð°Ñ Ð¶Ð°Ñ€ гніву Свого.(UA) 2 хроніки. 30:9 Бо Ñк ви навернетеÑÑŒ до ГоÑпода, то брати ваші та ваші Ñини знайдуть милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð² Ñвоїх поневільників, Ñ– зможуть вернутиÑÑ Ð´Ð¾ цього Краю, бо милоÑтивий Ñ– милоÑердний ГоÑподь, Бог ваш, Ñ– Він не відверне Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ ваÑ, Ñкщо ви навернетеÑÑ Ð´Ð¾ Ðього.(UA) 2 хроніки. 30:10 І Ñторожі вÑе переходили з міÑта до міÑта по краю Єфремовому та МанаÑіїному й аж до Завулона. Та люди глузували з них, Ñ– виÑміювали Ñ—Ñ….(UA) 2 хроніки. 30:11 Тільки люди з ÐÑира, Ñ– МанаÑÑ–Ñ— та з Завулона впокорилиÑÑ, Ñ– поприходили до ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 30:12 Також в Юдеї була Божа рука, щоб дати їм одне Ñерце Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñƒ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° зверхників за ГоÑподнім Ñловом.(UA) 2 хроніки. 30:13 І зібравÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму чиÑленний народ, щоб Ñправити ÑвÑто ОпріÑноків другого міÑÑцÑ, збір дуже чиÑленний.(UA) 2 хроніки. 30:14 І вÑтали вони, Ñ– повикидали ідольÑькі жертівники, що були в ЄруÑалимі, Ñ– повикидали вÑÑ– кадильниці, та й повкидали до долини Кедрон.(UA) 2 хроніки. 30:15 І зарізали паÑхальне ÑÐ³Ð½Ñ Ñ‡Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ€Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ, а ÑвÑщеники та Левити заÑоромилиÑÑ Ð¹ оÑвÑтилиÑÑ, Ñ– принеÑли Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 30:16 І поÑтавали вони на Ñвоєму міÑці за їхнім правом, за Законом МойÑеÑ, чоловіка Божого. СвÑщеники кропили кров, беручи з руки Левитів.(UA) 2 хроніки. 30:17 Багато бо було в зборі, що не оÑвÑтилиÑÑ, тому Левити були Ð´Ð»Ñ Ñ€Ñ–Ð·Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ñхальних ÑгнÑÑ‚ за кожного нечиÑтого, щоб поÑвÑтити Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) 2 хроніки. 30:18 Бо безліч народу, багато з Єфрема та МанаÑÑ–Ñ—, ІÑÑахара та Завулона не очиÑтилиÑÑ, але їли ПаÑху, не так, Ñк напиÑано. Та Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ð²ÑÑ Ð·Ð° них, говорÑчи: Добрий ГоÑподь проÑтить кожному,(UA) 2 хроніки. 30:19 хто вÑе Ñвоє Ñерце міцно вÑтановив, щоб звертатиÑÑ Ð´Ð¾ Бога, ГоÑпода, Бога батьків Ñвоїх, хоч не зробив він за правилами чиÑтоÑти ÑвÑтині.(UA) 2 хроніки. 30:20 І поÑлухав ГоÑподь Єзекію, Ñ– проÑтив народ.(UA) 2 хроніки. 30:21 І ÑправлÑли Ізраїлеві Ñини, що знаходилиÑÑ Ð² ЄруÑалимі, ÑвÑто ОпріÑноків Ñім день з великою радіÑÑ‚ÑŽ, а Левити та ÑвÑщеники день-у-день Ñлавили ГоÑпода вÑією Ñилою.(UA) 2 хроніки. 30:22 І промовлÑв Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð´Ð¾ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Левитів, що мали добре Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. І їли ÑвÑткову жертву Ñім день, Ñ– приноÑили мирні жертви, Ñ– ÑповідалиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові батьків Ñвоїх.(UA) 2 хроніки. 30:23 І ввеÑÑŒ збір нарадивÑÑ Ñправити ÑвÑто ще другі Ñім день, Ñ– ÑправлÑли Ñім день в радоÑÑ‚Ñ–.(UA) 2 хроніки. 30:24 Бо ЄзекіÑ, цар Юдин, дав Ð´Ð»Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñƒ тиÑÑчу биків Ñ– Ñім тиÑÑч худоби дрібної, а зверхники дали Ð´Ð»Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñƒ тиÑÑчу биків Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч худоби дрібної. І оÑвÑтилоÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ ÑвÑщеників.(UA) 2 хроніки. 30:25 І радів увеÑÑŒ Юдин збір, Ñ– ÑвÑщеники та Левити, Ñ– ввеÑÑŒ збір, що прийшов з ІзраїлÑ, Ñ– приходьки, що поприходили з Ізраїлевого Краю, та Ñ‚Ñ–, що Ñиділи в Юдеї.(UA) 2 хроніки. 30:26 І була велика радіÑÑ‚ÑŒ в ЄруÑалимі, бо від днів Соломона, Давидового Ñина, Ізраїлевого царÑ, не було такого, Ñк оце в ЄруÑалимі!(UA) 2 хроніки. 30:27 І вÑтали ÑвÑщеники та Левити, Ñ– поблагоÑловили народ. І почутий був їхній голоÑ, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð²Ð° дійшла до оÑелі ÑвÑтоÑти Його, до небеÑ!(UA) 2 хроніки. 31:1 Рколи це вÑе ÑкінчилоÑÑ, вийшов увеÑÑŒ Ізраїль, що знаходивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, до Юдиних міÑÑ‚, Ñ– поламали Ñтовпи Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð¶ÐºÑ–Ð², Ñ– поÑтинали поÑвÑчені дерева, Ñ– порозбивали пагірки та жертівники в уÑьому Юді й ВеніÑмині, Ñ– в Єфремі та МанаÑÑ–Ñ— аж до кінцÑ. Потому вернулиÑÑ Ð²ÑÑ– Ізраїлеві Ñини, кожен до Ñвоєї поÑілоÑти, до Ñвоїх міÑÑ‚.(UA) 2 хроніки. 31:2 І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив черги ÑвÑщеників та Левитів за їхніми відділами, кожного за його ÑлуженнÑм, зо ÑвÑщеників та з Левитів, на цілопаленнÑ, Ñ– на мирні жертви, на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ на подÑку, Ñ– на хвалу в брамах ГоÑподніх таборів.(UA) 2 хроніки. 31:3 Рцарева чаÑтка зо здобутку його приділена була на цілопаленнÑ: на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð½Ñ–ÑˆÐ½Ñ– та вечірні, Ñ– на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° Ñуботи й на молодики та на ÑвÑта, Ñк напиÑано в Законі ГоÑподньому.(UA) 2 хроніки. 31:4 І наказав він народові, мешканцÑм ЄруÑалиму, давати чаÑтку ÑвÑщеничу та левитÑьку, щоб вони були ревними з Законі ГоÑподньому.(UA) 2 хроніки. 31:5 Ð Ñк поширивÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ наказ, поназноÑили Ізраїлеві Ñини багато первоплодів збіжжÑ, виноградного Ñоку, Ñ– нової оливи, Ñ– меду, Ñ– вÑÑкого полевого врожаю; Ñ– Ñк деÑÑтину того вÑього багато поназноÑили.(UA) 2 хроніки. 31:6 РІзраїлеві та Юдині Ñини, що Ñиділи по Юдиних міÑтах, також вони поприноÑили деÑÑтину худоби великої та худоби дрібної, Ñ– деÑÑтину ÑвÑтих речей, поÑвÑчених ГоÑподеві, їхньому Богові, Ñ– понадавали того багато куп.(UA) 2 хроніки. 31:7 Третього міÑÑÑ†Ñ Ð·Ð°Ñ‡Ð°Ð»Ð¸ Ñкладати Ñ‚Ñ– купи, а міÑÑÑ†Ñ Ñьомого закінчили.(UA) 2 хроніки. 31:8 І прийшли Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ð° зверхники, Ñ– побачили Ñ‚Ñ– купи, Ñ– поблагоÑловили ГоÑпода та народ Його, ІзраїлÑ.(UA) 2 хроніки. 31:9 І вивідував Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ ÑвÑщеників та Левитів про Ñ‚Ñ– купи.(UA) 2 хроніки. 31:10 І говорив до нього ÑвÑщеник ÐзаріÑ, голова Садокового дому, Ñ– Ñказав: Відколи зачали приноÑити Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ГоÑподнього дому, ми їли й були Ñиті, Ñ– багато позоÑталоÑÑ, бо ГоÑподь поблагоÑловив народ Свій. Рз оÑтанків Ñкладено оцю многоту.(UA) 2 хроніки. 31:11 Тоді Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² приготовити комори в ГоÑподньому домі, Ñ– приготовили.(UA) 2 хроніки. 31:12 І вірно перенеÑли туди приношеннÑ, Ñ– деÑÑтину, Ñ– ÑвÑтощі, а над ними володарем був Левит КонаніÑ, а брат його Шім'Ñ— другим.(UA) 2 хроніки. 31:13 РЄхіїл, Ñ– ÐзазіÑ, Ñ– Ðахат, Ñ– ÐÑагел, Ñ– Єрімот, Ñ– Йозавад, Ñ– Еліїл, Ñ– ЇÑмахіÑ, Ñ– Махат, Ñ– Ð‘ÐµÐ½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ урÑдовцÑми під рукою Конанії та брата його Шім'Ñ—, призначені царем та Ðзарієм, володарем при Божому домі.(UA) 2 хроніки. 31:14 РКоре, Ñин Їмни, Левит, придверний зо Ñхіднього боку, був над добровільними жертвами Богові, щоб видавати ГоÑподні Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° речі найÑвÑтіші.(UA) 2 хроніки. 31:15 Рпри ньому були: Еден, Ñ– Мін'Ñмін, Ñ– Єшуа, Ñ– ШемаÑ, ÐмаріÑ, Ñ– Ð¨ÐµÑ…Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð¾ ÑвÑщеничих міÑтах, щоб вірно роздавати їхнім братам за чергами, Ñк великому, так Ñ– малому,(UA) 2 хроніки. 31:16 окрім їхніх позапиÑуваних: Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐ¶Ñ‡Ð¸Ð½ від віку трьох літ Ñ– вище, Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾, хто приходив до ГоÑподнього дому на щоденне діло, на їхнє ÑлуженнÑ, за їхніми Ñторожами та за їхніми чергами,(UA) 2 хроніки. 31:17 Ñ– припиÑаним ÑвÑщеникам до дому їхніх батьків, та Левитам від віку двадцÑти літ Ñ– вище, у Ñторожах їхніх та в чергах їхніх,(UA) 2 хроніки. 31:18 Ñ– їхнім припиÑаним з уÑіма їхніми дітьми, їхніми жінками, Ñ– їхніми Ñинами, Ñ– їхніми дочками, Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього збору, бо вони в вірноÑÑ‚Ñ– Ñвоїй поÑвÑщаютьÑÑ Ð½Ð° ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ.(UA) 2 хроніки. 31:19 Ð Ñинам ÑвÑщеника Ðарона, на полÑÑ… паÑовиÑька їхніх міÑÑ‚, у кожному міÑÑ‚Ñ– поÑтавлені були мужі, що зазначені поіменно, щоб давати чаÑтки кожному мужчині Ñеред ÑвÑщеників та вÑÑкому припиÑаному Ñеред Левитів.(UA) 2 хроніки. 31:20 І зробив Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ð°Ðº, Ñк це, по вÑій Юдеї. І робив він добре й угодне та Ñправедливе перед лицем ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) 2 хроніки. 31:21 І в уÑÑкому ділі, Ñке він зачинав, у роботі Божого дому, Ñ– в Законі, Ñ– в заповіді, щоб звертатиÑÑ Ð´Ð¾ Бога Ñвого, робив він уÑім Ñвоїм Ñерцем, Ñ– мав уÑпіх.(UA) 2 хроніки. 32:1 По цих Ñправах та по цій вірноÑÑ‚Ñ– прийшов Санхерів, цар аÑирійÑький, Ñ– ввійшов в Юдею, Ñ– розклавÑÑ Ñ‚Ð°Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ð¼ проти укріплених міÑÑ‚, Ñ– думав здобути Ñ—Ñ… Ñобі.(UA) 2 хроніки. 32:2 І побачив ЄзекіÑ, що прийшов Санхерів, Ñ– що він задумує війну на ЄруÑалим,(UA) 2 хроніки. 32:3 то він нарадивÑÑ Ð·Ð¾ Ñвоїми зверхниками та Ñвоїми лицарÑми позатикати джерельні води, що назовні міÑта. І вони допомогли йому.(UA) 2 хроніки. 32:4 І було зібрано багато народу, Ñ– вони позатикали вÑÑ– джерела й потік, що плив у Краю, говорÑчи: Ðащо б мали так багато води аÑирійÑькі царі, коли прийдуть?(UA) 2 хроніки. 32:5 І він підбадьоривÑÑ, Ñ– забудував увеÑÑŒ виломаний мур, Ñ– поÑтавив на нього башту, а поза тим муром інший мур, Ñ– зміцнив Мілло в Давидовому МіÑÑ‚Ñ–, Ñ– наробив багато ратищ та щитів.(UA) 2 хроніки. 32:6 І понаÑтавлÑв він над народом війÑькових зверхників, Ñ– зібрав Ñ—Ñ… до Ñебе, на майдан Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ñької брами, Ñ– промовлÑв до їхнього ÑерцÑ, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 32:7 Будьте міцні та будьте мужні, не бійтеÑÑ Ð¹ не жахайтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ аÑирійÑьким царем та перед уÑім тим натовпом, що з ним, бо з нами більше, ніж із ним.(UA) 2 хроніки. 32:8 З ним рамено тілеÑне, а з нами ГоÑподь, Бог наш, щоб допомагати нам та воювати наші війни! І оперÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ на Ñлова Єзекії, Юдиного царÑ.(UA) 2 хроніки. 32:9 По цьому поÑлав Санхерів, аÑирійÑький цар, Ñвоїх рабів до ЄруÑалиму, а він Ñам таборував проти Лахішу, Ñ– вÑÑ Ñила його була з ним, до Єзекії, Юдиного царÑ, Ñ– до вÑього Юди, що в ЄруÑалимі, Ñказати:(UA) 2 хроніки. 32:10 Так говорить Санхерів, цар аÑирійÑький: Ðа що ви ÑподіваєтеÑÑŒ Ñ– Ñидите в облозі в ЄруÑалимі?(UA) 2 хроніки. 32:11 Оце Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð½Ð°Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÑÑ” ваÑ, щоб дати Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° Ñмерть від голоду та від Ñпраги, кажучи: ГоÑподь, Бог наш, урÑтує Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки аÑирійÑького царÑ.(UA) 2 хроніки. 32:12 Чи ж не він, ЄзекіÑ, поруйнував пагірки його та жертівники його, Ñ– Ñказав до Юди та до ЄруÑалиму, говорÑчи: Перед одним жертівником будете вклонÑтиÑÑ Ð¹ на ньому будете кадити?(UA) 2 хроніки. 32:13 Чи ж ви не знаєте, що зробив Ñ Ñ‚Ð° батьки мої вÑім народом земель? Чи Ñправді могли боги народів тих країв урÑтувати Ñвій край від моєї руки?(UA) 2 хроніки. 32:14 Хто з-поміж уÑÑ–Ñ… богів цих народів, Ñких мої батьки вчинили заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, міг урÑтувати Ñвій народ від моєї руки? Як зможе Бог ваш урÑтувати Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ моєї руки?(UA) 2 хроніки. 32:15 Ртепер нехай не обманює Ð²Ð°Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ, Ñ– нехай не зводить ваÑ, Ñк оце. І не вірте йому, бо не зміг жоден бог жодного народу та царÑтва врÑтувати Ñвого народу від моєї руки та від руки батьків моїх, то тим більше ваші боги не врÑтують Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ моєї руки!(UA) 2 хроніки. 32:16 І ще говорили його раби на ГоÑпода, Бога, та на Його раба Єзекію.(UA) 2 хроніки. 32:17 І пиÑав він лиÑти з лайкою на ГоÑпода, Ізраїлевого Бога, Ñ– говорив на Ðього таке: Як боги народів тих країв не ÑпаÑли Ñвого народу від моєї руки, так не ÑпаÑе Єзекіїн Бог народу Свого від моєї руки!(UA) 2 хроніки. 32:18 І кликали вони Ñильним голоÑом по-юдейÑькому до єруÑалимÑького народу, що був на мурі, щоб наÑтрашити Ñ—Ñ… та налÑкати Ñ—Ñ…, щоб здобути міÑто.(UA) 2 хроніки. 32:19 І говорили вони на Бога єруÑалимÑького, Ñк на богів землі, чин людÑьких рук.(UA) 2 хроніки. 32:20 І моливÑÑ Ñ†Ð°Ñ€ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ð° пророк ІÑаÑ, Ñин ÐмоÑів, про це, Ñ– кликали до неба.(UA) 2 хроніки. 32:21 І поÑлав ГоÑподь Ðнгола, Ñ– він вигубив кожного хороброго воÑка, Ñ– володарÑ, Ñ– зверхника в таборі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького, Ñ– той вернувÑÑ Ð· Ñоромом Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ краю Ñвого. Рколи він прийшов до дому бога Ñвого, то дехто з тих, що вийшли з нутра його, вбили його там мечем...(UA) 2 хроніки. 32:22 І ÑÐ¿Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь Єзекію та єруÑалимÑьких мешканців від руки Санхеріва, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького, та від руки вÑÑкого, Ñ– дав їм мир навколо.(UA) 2 хроніки. 32:23 І багато-хто приноÑили дара Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода до ЄруÑалиму та дорогоцінні речі Ð´Ð»Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ—, Юдиного царÑ. І він по цьому підніÑÑÑ Ð² очах уÑÑ–Ñ… народів!(UA) 2 хроніки. 32:24 Тими днÑми занедужав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñмертельно. І він моливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ– Він відповів йому, Ñ– дав йому знака.(UA) 2 хроніки. 32:25 Та Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð½Ðµ віддав так, Ñк було зроблено йому, бо запишнилоÑÑ Ñерце його. І був гнів Божий на нього, Ñ– на Юдею, та на ЄруÑалим.(UA) 2 хроніки. 32:26 Ðле впокоривÑÑ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð² пишноті ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, він та мешканці ЄруÑалиму, Ñ– не прийшов на них ГоÑподній гнів за днів Єзекії.(UA) 2 хроніки. 32:27 І було в Єзекії дуже багато багатÑтва та Ñлави, Ñ– він поробив Ñобі Ñкарбниці на Ñрібло й на золото, та на камінь дорогий, Ñ– на пахощі, Ñ– на щити, Ñ– на вÑÑкі дорогі речі,(UA) 2 хроніки. 32:28 Ñ– клуні на врожай збіжжÑ, Ñ– виноградного Ñоку, Ñ– Ñвіжої оливи, Ñ– жолоби Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої худоби, Ñ– жолоби Ð´Ð»Ñ Ñ‡ÐµÑ€Ñ–Ð´.(UA) 2 хроніки. 32:29 І побудував він Ñобі міÑта, Ñ– мав великий набуток худоби дрібної та худоби великої, бо Бог дав йому дуже великий маєток.(UA) 2 хроніки. 32:30 І він, ЄзекіÑ, заткнув вихід води горішнього Òіхону, Ñ– вивів Ñ—Ñ— вдолину на захід від Давидового МіÑта. І мав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ ÑƒÑпіх в уÑÑ–Ñ… Ñвоїх ділах.(UA) 2 хроніки. 32:31 Тільки при поÑлах вавилонÑьких зверхників, поÑланих до нього, щоб вивідати про чудо, що було в Краю, залишив був його Бог, щоб випробувати його, щоб пізнати вÑе в його Ñерці.(UA) 2 хроніки. 32:32 Ррешта діл Єзекії та його чеÑноти, ото вони опиÑані в видіннÑÑ… пророка ІÑаї, ÐмоÑового Ñина, у Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.(UA) 2 хроніки. 32:33 І Ñпочив Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð· батьками Ñвоїми, Ñ– поховали його на узбіччÑÑ… гробів Давидових Ñинів, Ñ– віддали йому чеÑÑ‚ÑŒ по Ñмерті його, уÑÑ Ð®Ð´ÐµÑ Ñ‚Ð° мешканці ЄруÑалиму. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його МанаÑÑ–Ñ.(UA) 2 хроніки. 33:1 МанаÑÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку дванадцÑти літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ.(UA) 2 хроніки. 33:2 І робив він лихе в ГоÑподніх очах, за поганÑькою гидотою тих народів, Ñких вигнав ГоÑподь з-перед Ізраїлевих Ñинів.(UA) 2 хроніки. 33:3 І він знову побудував пагірки, Ñкі порозбивав був його батько ЄзекіÑ, Ñ– понаÑтавлÑв жертівники Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ñ–Ð², Ñ– поробив ÐÑтарти, Ñ– вклонÑвÑÑ Ð²Ñім небеÑним Ñилам, Ñ– Ñлужив їм.(UA) 2 хроніки. 33:4 І побудував він жертівники в ГоÑподньому домі, про Ñкого Ñказав був ГоÑподь: Ð’ ЄруÑалимі буде Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” навіки!(UA) 2 хроніки. 33:5 І побудував він жертівники Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… небеÑних Ñил на обох подвір'ÑÑ… ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 33:6 І він перепроваджував Ñвоїх Ñинів через огонь у долині Гінномового Ñина, Ñ– гадав, Ñ– ворожив, Ñ– чарував, Ñ– наÑтановлÑв викликувачів духів померлих Ñ– духів віщих, Ñ– багато робив зла в очах ГоÑпода, щоб гнівити Його.(UA) 2 хроніки. 33:7 І поÑтавив він різаного боввана, Ñкого зробив, у Божому домі, про Ñкого Бог Ñказав був до Давида та до Ñина його Соломона: У цьому домі та в ЄруÑалимі, що його Я вибрав зо вÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ Ізраїлевих племен, покладу Я Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” навіки!(UA) 2 хроніки. 33:8 І більше не виÑтупить Ізраїлева нога з тієї землі, Ñку Я дав вашим батькам, Ñкщо тільки вони будуть пильнувати робити вÑе так, Ñк наказав Я їм, увеÑÑŒ Закон, Ñ– уÑтави, Ñ– поÑтанови, дані через МойÑеÑ.(UA) 2 хроніки. 33:9 Та МанаÑÑ–Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² блудливими Юдею та мешканців ЄруÑалиму, щоб робити гірше від тих народів, Ñких ГоÑподь вигубив з-перед Ізраїлевих Ñинів.(UA) 2 хроніки. 33:10 І говорив ГоÑподь до МанаÑÑ–Ñ— та до народу його, та не ÑлухалиÑÑŒ вони.(UA) 2 хроніки. 33:11 І ГоÑподь навів на них зверхників війÑька аÑирійÑького царÑ, а вони Ñхопили МанаÑÑ–ÑŽ на повід, Ñ– Ñкували його мідÑними кайданами та й повели його до Вавилону.(UA) 2 хроніки. 33:12 Ð Ñк був він утиÑкуваний, благав він лице ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– дуже впокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Бога Ñвоїх батьків.(UA) 2 хроніки. 33:13 І моливÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до Ðього, Ñ– Він був ублаганий, Ñ– виÑлухав Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– вернув його до ЄруÑалиму, до царÑтва його. І пізнав МанаÑÑ–Ñ, що ГоÑподь Він Бог!(UA) 2 хроніки. 33:14 По цьому збудував він зовнішній мур Ð´Ð»Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ МіÑта на захід від Òіхону, в долині, до входу в Рибну браму, й оточив Офела й дуже виÑоко піднÑв його. І понаÑтавлÑв він війÑькових зверхників по вÑÑ–Ñ… укріплених міÑтах Юдеї.(UA) 2 хроніки. 33:15 І повикидав він чужих богів та подобу боввана з ГоÑподнього дому, Ñ– вÑÑ– жертівники, що він побудував був на горі ГоÑподнього дому та в ЄруÑалимі, Ñ– викинув те поза міÑто.(UA) 2 хроніки. 33:16 І збудував він ГоÑподнього жертівника, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° ньому жертви приноÑів мирних та вдÑчних, Ñ– звелів юдеÑм Ñлужити ГоÑподеві, Богові Ізраїлевому.(UA) 2 хроніки. 33:17 Ðле народ приноÑив жертви ще на пагірках, тільки вже ГоÑподеві, Богові Ñвоєму.(UA) 2 хроніки. 33:18 Ррешта діл МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– його молитва до Бога його, Ñ– Ñлова прозорливців, що говорили до нього Ім'Ñм ГоÑпода, Бога Ізраїлевого, ото вони опиÑані в Ñ–Ñторії Ізраїлевих царів.(UA) 2 хроніки. 33:19 Рмолитва його, Ñ– Ñк Він був ублаганий, Ñ– ввеÑÑŒ його гріх та його ÑпроневіреннÑ, Ñ– міÑцÑ, що побудував на них пагірки й поÑтавив ÐÑтарти та боввани перед Ñвоїм упокореннÑм, оÑÑŒ вони опиÑані в Ñловах його прозорливців.(UA) 2 хроніки. 33:20 І Ñпочив МанаÑÑ–Ñ Ð· батьками Ñвоїми, Ñ– поховали його в домі його, а заміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його Ðмон.(UA) 2 хроніки. 33:21 Ðмон був віку двадцÑти й двох років, коли він зацарював, Ñ– царював він в ЄруÑалимі два роки.(UA) 2 хроніки. 33:22 І робив він зло ГоÑподніх очах, Ñк робив його батько МанаÑÑ–Ñ. РвÑім бовванам, Ñких наробив його батько МанаÑÑ–Ñ, Ðмон приноÑив жертви та Ñлужив їм.(UA) 2 хроніки. 33:23 І не впокоривÑÑ Ð²Ñ–Ð½ перед ГоÑподнім лицем, Ñк упокоривÑÑ Ð±ÑƒÐ² його батько МанаÑÑ–Ñ, Ñ– він, Ðмон, побільшив провину.(UA) 2 хроніки. 33:24 І змовилиÑÑ Ñ€Ð°Ð±Ð¸ його на нього, Ñ– забили його в його домі.(UA) 2 хроніки. 33:25 Та народ Краю перебив уÑÑ–Ñ… змовників на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðмона. І наÑтановив народ Краю царем заміÑÑ‚ÑŒ нього Ñина його ЙоÑÑ–ÑŽ.(UA) 2 хроніки. 34:1 ЙоÑÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку воÑьми літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один рік.(UA) 2 хроніки. 34:2 І робив він угодне в ГоÑподніх очах, Ñ– ходив дорогами Ñвого батька Давида, Ñ– не вÑтупавÑÑ Ð°Ð½Ñ– праворуч, ані ліворуч.(UA) 2 хроніки. 34:3 І воÑьмого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого, бувши ще юнаком, розпочав він звертатиÑÑ Ð´Ð¾ Бога батька Ñвого Давида, а дванадцÑтого року розпочав очищати Юду та ЄруÑалим від пагірків, Ñ– ÐÑтарт, Ñ– бовванів різаних та литих.(UA) 2 хроніки. 34:4 І порозбивали перед ним Ваалові жертівники, а Ñтовпи ÑонцÑ, що були на них, він повирубував, а ÐÑтарти, Ñ– боввани різані та литі поламав Ñ– розтер, Ñ– розкидав на гроби тих, хто приноÑив їм жертви.(UA) 2 хроніки. 34:5 РкоÑÑ‚Ñ– жерців попалив на їхніх жертівниках, Ñ– очиÑтив Юдею та ЄруÑалим.(UA) 2 хроніки. 34:6 Рпо міÑтах МанаÑÑ–Ñ—, Ñ– Єфрема, Ñ– Симеона, Ñ– аж до Ðефталима по їхніх руїнах навколо(UA) 2 хроніки. 34:7 порозбивав жертівники та ÐÑтарти, Ñ– потовк боввани на порох, а вÑÑ– ідоли ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ñ€ÑƒÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð² в уÑьому Ізраїлевому краї, Ñ– вернувÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 34:8 РвіÑімнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, по очищенні Краю та Божого дому, поÑлав він Шафана, Ñина Ðцалії, Ñ– МааÑею, зверхника міÑта, та Йоаха, та канцлера Йоаха, Ñина Йохазового, щоб направити дім ГоÑпода, Бога його.(UA) 2 хроніки. 34:9 І прийшли вони до первоÑвÑщеника Хілкійї, Ñ– дали Ñрібло, що було знеÑене до ГоÑподнього дому, Ñке зібрали Левити, що Ñтерегли порога, з руки МанаÑÑ–Ñ— й Єфрема, та з уÑієї решти ІзраїлÑ, Ñ– з уÑього Юди й ВеніÑмина та мешканців ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 34:10 І дали на руку робітників праці, приÑтавлених до ГоÑподнього дому, а робітники тієї праці, що робили в ГоÑподньому домі, віддали на відбудову та на направу Божого дому.(UA) 2 хроніки. 34:11 І дали вони теÑлÑм, Ñ– будівничим, щоб купувати теÑане ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° дерева на зв'ÑÐ·ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñ–Ð², що Ñ—Ñ… понищили Юдині царі.(UA) 2 хроніки. 34:12 Ð Ñ‚Ñ– люди чеÑно виконували працю, а над ними були поÑтавлені Яхат та ОвадіÑ, Левити з Ñинів Мерарієвих, Ñ– Захарій та Мешуллам із Ñинів Кегатівців Ð´Ð»Ñ ÐºÐµÑ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ. РвÑÑ– Ñ‚Ñ– Левіти, що розумілиÑÑ Ð½Ð° музичних знарÑддÑÑ…,(UA) 2 хроніки. 34:13 були над ноÑÑ–Ñми, Ñ– керували вÑіма робітниками на кожну роботу; а з Левитів були пиÑарі й урÑдники та придверні.(UA) 2 хроніки. 34:14 Рколи вони виймали Ñрібло, принеÑене до ГоÑподнього дому, ÑвÑщеник Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² книгу ГоÑподнього Закону, даного через МойÑеÑ.(UA) 2 хроніки. 34:15 І відповів Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ð¹ Ñказав до пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð¨Ð°Ñ„Ð°Ð½Ð°: Я знайшов у ГоÑподньому домі книгу Закону! І дав Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ñ‚Ñƒ книгу Шафанові.(UA) 2 хроніки. 34:16 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¨Ð°Ñ„Ð°Ð½ ту книгу до царÑ, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ– ще відповідь, говорÑчи: УÑе, що дано через твоїх рабів, вони роблÑÑ‚ÑŒ.(UA) 2 хроніки. 34:17 І вони виÑипали те Ñрібло, що знайдене в ГоÑподньому домі, Ñ– дали його на руку приÑтавлених та на руку робітників праці.(UA) 2 хроніки. 34:18 І Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð¸Ñар Шафан цареві, говорÑчи: СвÑщеник Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ð´Ð°Ð² мені книгу. І Шафан перечитав з неї перед царем.(UA) 2 хроніки. 34:19 І ÑталоÑÑ, Ñк цар почув Ñлова книги Закону, то роздер Ñвої шати...(UA) 2 хроніки. 34:20 І наказав цар Хілкійї, Ñ– Ðхікамові, Шафановому Ñинові, Ñ– Ðвдонові, Міхиному Ñинові, Ñ– пиÑареві Шафанові, Ñ– ÐÑаї, царевому рабові, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 34:21 Ідіть, звернітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода про мене та про позоÑталих в Ізраїлі та в Юдеї, про Ñлова цієї книги, що знайдена. Великий бо гнів ГоÑподній, що виливÑÑ Ð½Ð° Ð½Ð°Ñ Ð·Ð° те, що батьки наші це дотримували ГоÑподнього Ñлова, щоб робити вÑе, Ñк напиÑано в цій книзі.(UA) 2 хроніки. 34:22 І пішов Ð¥Ñ–Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ñ‚Ð° Ñ‚Ñ–, кому звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, Ñина Токегата, Ñина ХаÑриного, Ñторожа шат, а вона Ñиділа в ЄруÑалимі на Ðовому МіÑÑ‚Ñ–, Ñ– говорили до неї про це.(UA) 2 хроніки. 34:23 Рвона Ñказала до них: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що поÑлав Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ мене:(UA) 2 хроніки. 34:24 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я наведу лихо на оце міÑце та на мешканців його, уÑÑ– Ñ‚Ñ– проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, що напиÑані в книзі, Ñку читали перед Юдиним царем,(UA) 2 хроніки. 34:25 за те, що вони покинули Мене й кадили іншим богам, щоб гнівити Мене вÑіма ділами Ñвоїх рук. І виливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій на це міÑце, Ñ– він не погаÑне...(UA) 2 хроніки. 34:26 РЮдиному цареві, що поÑлав Ð²Ð°Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÑ‚Ð¸ÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñкажете йому так: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів, про Ñ‚Ñ– Ñлова, Ñкі ти чув:(UA) 2 хроніки. 34:27 За те, що зм'Ñкло твоє Ñерце, Ñ– ти впокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Бога Ñвого, коли ти почув Ñлова Його на це міÑце та на мешканців його, Ñ– ти впокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Моїм, Ñ– роздер Ñвої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, говорить ГоÑподь.(UA) 2 хроніки. 34:28 ОÑÑŒ Я прилучу тебе до батьків твоїх, Ñ– ти будеш прилучений до гробів Ñвоїх у Ñпокої, Ñ– очі твої не побачать уÑього того лиха, що Я наведу на оце міÑце та на мешканців його! І вони принеÑли відповідь цареві.(UA) 2 хроніки. 34:29 Рцар поÑлав, Ñ– зібрав уÑÑ–Ñ… Ñтарших Юдеї та ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 34:30 І ввійшов до ГоÑподнього дому цар, Ñ– кожен муж Юдеї, Ñ– мешканці ЄруÑалиму, Ñ– ÑвÑщеники, Ñ– Левити, Ñ– ввеÑÑŒ народ від великого й аж до малого, Ñ– він прочитав ÑƒÐ³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñлова книги Заповіту, знайденої в ГоÑподньому домі.(UA) 2 хроніки. 34:31 І Ñтав цар на Ñвоєму міÑці, Ñ– Ñклав заповіта перед ГоÑподнім лицем, щоб ходити за ГоÑподом та додержувати заповіді Його, Ñ– ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– уÑтави Його вÑім Ñерцем Ñвоїм та вÑім життÑм Ñвоїм, щоб виконувати Ñлова того заповіту, що напиÑані в тій книзі.(UA) 2 хроніки. 34:32 І наÑтавив він кожного, хто знаходивÑÑ Ð² ЄруÑалимі та в ВеніÑмині, до того. І мешканці ЄруÑалиму робили за заповітом Бога, Бога Ñвоїх батьків.(UA) 2 хроніки. 34:33 І ЙоÑÑ–Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸ÐºÐ¸Ð´Ð°Ð² уÑÑ– поганÑькі гидоти з уÑÑ–Ñ… країв, що в Ізраїлевих Ñинів, Ñ– змуÑив кожного, хто знаходивÑÑ Ð² Ізраїлі, Ñлужити ГоÑподеві, їхньому Богові. За вÑÑ–Ñ… днів його вони не відÑтупали від ГоÑпода, Бога Ñвоїх батьків.(UA) 2 хроніки. 35:1 І Ñправив ЙоÑÑ–Ñ Ð² ЄруÑалимі ПаÑху Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– зарізали паÑхальне ÑÐ³Ð½Ñ Ñ‡Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ€Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ.(UA) 2 хроніки. 35:2 І поÑтавив він ÑвÑщеників на їхні Ñтановища, Ñ– підбадьорував Ñ—Ñ… на Ñлужбу ГоÑподнього дому.(UA) 2 хроніки. 35:3 І Ñказав він Левитам, наÑтавникам уÑього ІзраїлÑ, поÑвÑченим Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода: Дайте ÑвÑтого ковчега до храму, що його збудував Соломон, Ñин Давидів, цар Ізраїлів. Ðема пощо вам ноÑити його на раменах, Ñлужіть тепер ГоÑподеві, вашому Богові, та Його народові, Ізраїлеві.(UA) 2 хроніки. 35:4 І приготуйтеÑÑ Ð·Ð° родом ваших батьків, за вашими чергами, за пиÑаннÑм Давида, Ізраїлевого царÑ, та за пиÑаннÑм його Ñина Соломона.(UA) 2 хроніки. 35:5 І Ñтаньте в ÑвÑтині за відділами батьківÑьких родів ваших братів, Ñинів народу, а поділ за батьківÑькими домами в Левитів.(UA) 2 хроніки. 35:6 І заріжте паÑхальне ÑгнÑ, й оÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ, Ñ– приготуйте Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… братів, щоб робити за ГоÑподнім Ñловом, даним через МойÑеÑ.(UA) 2 хроніки. 35:7 І дав ЙоÑÑ–Ñ Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьких Ñинів худоби дрібної, овечок та молодих кіз, це вÑе на паÑхальне ÑÐ³Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾, хто знаходивÑÑ Ð² ЄруÑалимі, чиÑлом тридцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а худоби великої три тиÑÑчі. Це з набутку царевого.(UA) 2 хроніки. 35:8 Рйого зверхники дали на жертву Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників та Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð²: ХілкійÑ, Ñ– Захарій, Ñ– Єхіїл, Ñтарші в Божому домі, дали ÑвÑщеникам на паÑхальні жертви дві тиÑÑчі й шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень худоби дрібної, а худоби великої три тиÑÑчі.(UA) 2 хроніки. 35:9 РКонаніÑ, Ñ– ШемаÑ, Ñ– брат його Ðатанаїл, Ñ– ХашавіÑ, Ñ– Єіїл, Ñ– Йозавад, зверхники Левитів, дали Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² на паÑхальні жертви п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч худоби дрібної, а худоби великої п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) 2 хроніки. 35:10 І була міцно вÑтановлена Ñлужба, Ñ– Ñтали ÑвÑщеники на Ñвоїм Ñтановищі, а Левити при Ñвоїх чергах, за наказом царÑ.(UA) 2 хроніки. 35:11 І різали паÑхальне ÑгнÑ, а ÑвÑщеники кропили кров'ÑŽ, беручи з їхньої руки, а Левити здирали шкуру.(UA) 2 хроніки. 35:12 І відділили, що було на цілопаленнÑ, щоб дати Ñ—Ñ… за відділами, по батьківÑьких домах Ñинам народу на Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, Ñк напиÑано в МойÑеєвій книзі. І так зробили й з худобою великою.(UA) 2 хроніки. 35:13 І пекли паÑхальне ÑÐ³Ð½Ñ Ð½Ð° огні, за поÑтановою, а ÑвÑÑ‚Ñ– жертви варили в горшках, Ñ– в котлах, Ñ– в горнÑтах, Ñ– швидко неÑли вÑім Ñинам народу.(UA) 2 хроніки. 35:14 Рпотім наварили Ñобі та ÑвÑщеникам, бо ÑвÑщеники, Ðаронові Ñини, були зайнÑÑ‚Ñ– приношеннÑм Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° лою аж до ночі, то Левити наготовили їжі Ñобі та ÑвÑщеникам, Ðароновим Ñинам.(UA) 2 хроніки. 35:15 Ð Ñпіваки, ÐÑафові Ñини, були на Ñвоїх міÑцÑÑ… за наказом Давида, Ñ– ÐÑафа, Ñ– Гемана, Ñ– Єдутуна, царевого прозорливцÑ, а придверні були при кожній брамі, їм не треба було відходити від Ñвоїх робіт, бо їхні брати Левити наготовили їм.(UA) 2 хроніки. 35:16 І була міцно вÑтановлена вÑÑ Ð“Ð¾ÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñлужба того днÑ, щоб Ñправити ПаÑху й принеÑти Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ГоÑподньому жертівнику, за наказом Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾ÑÑ–Ñ—.(UA) 2 хроніки. 35:17 І Ізраїлеві Ñини, що знаходилиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, ÑправлÑли того чаÑу ПаÑху та ÑвÑто ОпріÑноків Ñім день.(UA) 2 хроніки. 35:18 І не ÑправлÑлаÑÑ ÐŸÐ°Ñха, Ñк цÑ, в Ізраїлі від днів пророка Самуїла, а вÑÑ– Ізраїлеві царі не ÑправлÑли такої, Ñк Ñ†Ñ ÐŸÐ°Ñха, що Ñправив ЙоÑÑ–Ñ, Ñ– ÑвÑщеники, Ñ– Левити, Ñ– ввеÑÑŒ Юда та Ізраїль, що знаходивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, та мешканці ЄруÑалиму.(UA) 2 хроніки. 35:19 Ð’Ñ–ÑімнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾ÑÑ–Ñ— ÑправлÑлаÑÑ Ñ†Ñ ÐŸÐ°Ñха.(UA) 2 хроніки. 35:20 По вÑьому цьому, коли ЙоÑÑ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð¾Ñ‚Ð¾Ð²Ð¸Ð² дім Божий, прийшов Ðехо, цар єгипетÑький, щоб воювати в Каркеміші над Ефратом, а ЙоÑÑ–Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² навпроти нього.(UA) 2 хроніки. 35:21 І поÑлав той до нього поÑлів, говорÑчи: Що мені до тебе, царю Юдин? Ðе проти тебе приходжу Ñ Ñьогодні, але проти дому, що воює зо мною. РБог наказав мені Ñпішити. Ðе противÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð¾Ð²Ñ–, що зо мною, Ñ– нехай Він не знищить тебе!(UA) 2 хроніки. 35:22 Та ЙоÑÑ–Ñ Ð½Ðµ відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього, але перебравÑÑ, щоб воювати з ним, Ñ– не поÑлухавÑÑ Ñлів Ðехо, що були з Божого наказу, Ñ– прийшов воювати в долині Меґіддо.(UA) 2 хроніки. 35:23 І виÑтрілили Ñтрільці на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾ÑÑ–ÑŽ. І Ñказав цар до Ñвоїх рабів: Відведіть мене, бо Ñ Ñильно ранений...(UA) 2 хроніки. 35:24 І перевели його його раби з війÑькової колеÑниці на його другий повіз, Ñ– відвезли його до ЄруÑалиму. І помер він, Ñ– був похований у гробах Ñвоїх батьків, а вÑÑ Ð®Ð´ÐµÑ Ñ‚Ð° ЄруÑалим були в жалобі по ЙоÑÑ–Ñ—.(UA) 2 хроніки. 35:25 І Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ñпівав жалобну піÑню по ЙоÑÑ–Ñ—. РвÑÑ– Ñпіваки та Ñпівачки оповідали в жалобних Ñвоїх піÑнÑÑ… про ЙоÑÑ–ÑŽ, Ñ– так Ñ” аж до Ñьогодні, Ñ– дали Ñ—Ñ… за уÑтаву Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ, Ñ– оÑÑŒ вони напиÑані в Жалобних ПіÑнÑÑ….(UA) 2 хроніки. 35:26 Ррешта діл ЙоÑÑ–Ñ— та його чеÑноти, за напиÑаним у ГоÑподнім Законі,(UA) 2 хроніки. 35:27 Ñ– дії його перші та оÑтанні, ото вони опиÑані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних.(UA) 2 хроніки. 36:1 Рнарод Краю взÑв Йоахаза, Ñина ЙоÑÑ–Ñ—, Ñ– наÑтановив його царем в ЄруÑалимі заміÑÑ‚ÑŒ батька його.(UA) 2 хроніки. 36:2 Йоахаз був віку двадцÑти й трьох літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі три міÑÑці.(UA) 2 хроніки. 36:3 І Ñкинув його єгипетÑький цар в ЄруÑалимі, Ñ– наклав кару на цей Край, Ñто талантів Ñрібла та талант золота.(UA) 2 хроніки. 36:4 І єгипетÑький цар наÑтановив царем над Юдеєю та ЄруÑалимом брата його Ел'Ñкима, Ñ– змінив ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ на ЄгоÑким. Рбрата його Йоахаза узÑв Ðехо й відвів його до Єгипту.(UA) 2 хроніки. 36:5 ЄгоÑким був віку двадцÑти й п'Ñти літ, коли він зацарював, Ñ– одинадцÑÑ‚ÑŒ років царював в ЄруÑалимі. І робив він зло в очах ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) 2 хроніки. 36:6 Ðа нього пішов ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, Ñ– він закував його в мідÑні кайдани, щоб відвеÑти його до Вавилону.(UA) 2 хроніки. 36:7 Рдещо з поÑуду ГоÑподнього дому ÐавуходоноÑор відправив до Вавилону, Ñ– дав його до храму Ñвого в Вавилоні.(UA) 2 хроніки. 36:8 Ррешта ЄгоÑкимових діл та гидоти його, Ñкі він робив, Ñ– що знайдено проти нього, ото вони опиÑані в Книзі Царів Ізраїлевих та Юдиних. РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЄгоÑхін.(UA) 2 хроніки. 36:9 ЄгоÑхін був віку воÑьми літ, коли він зацарював, Ñ– царював в ЄруÑалимі три міÑÑці й деÑÑÑ‚ÑŒ день. І робив він лихе в ГоÑподніх очах.(UA) 2 хроніки. 36:10 Рпо році поÑлав цар ÐавуходоноÑор, Ñ– привів його до Вавилону з дорогим поÑудом ГоÑподнього дому, а царем над Юдеєю та ЄруÑалимом наÑтановив брата його Седекію.(UA) 2 хроніки. 36:11 Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку двадцÑти й одного року, коли він зацарював, Ñ– він царював в ЄруÑалимі одинадцÑÑ‚ÑŒ років.(UA) 2 хроніки. 36:12 І робив він зло в очах ГоÑпода, Бога Ñвого, не впокоривÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ пророком Єремією, що говорив із наказу ГоÑподнього.(UA) 2 хроніки. 36:13 І він також відкинувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐавуходоноÑора, що був заприÑÑгнув його ГоÑподом, Ñ– вчинив твердою Ñвою шию, Ñ– Ñтав запеклим, щоб не навертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога Ізраїлевого.(UA) 2 хроніки. 36:14 Також уÑÑ– зверхники ÑвÑщеників та народу ще більше грішили, шануючи гидоти поган, Ñ– вони занечиÑтили ГоÑподній дім, Ñкого Він оÑвÑтив в ЄруÑалимі.(UA) 2 хроніки. 36:15 РГоÑподь, Бог їхніх батьків, уÑе поÑилав до них через Своїх поÑлів Ñлова оÑтороги, бо Він змилоÑердивÑÑ Ð½Ð°Ð´ народом Своїм та над оÑелею Своєю.(UA) 2 хроніки. 36:16 Та вони Ñоромили Божих поÑлів, Ñ– погорджували їхніми Ñловами, Ñ– наÑміхалиÑÑ Ð· Його пророків, аж поки не підніÑÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² ГоÑпода на народ Його так, що не було вже ліку.(UA) 2 хроніки. 36:17 І Він навів на них халдейÑького царÑ, Ñ– той позабивав мечем їхніх вибраних у домі їхньої ÑвÑтині, Ñ– не змилоÑердивÑÑ Ð°Ð½Ñ– над юнаком, ані над дівчиною, ані над Ñтарим, ані над Ñтарезним, уÑе дав в його руку...(UA) 2 хроніки. 36:18 І вÑÑ– речі Божого дому, великі та малі, Ñ– Ñкарби дому ГоÑподнього та дому Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ його зверхників, уÑе Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ½Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Вавилону.(UA) 2 хроніки. 36:19 І Ñпалили вони Божий дім, Ñ– порозбивали мур ЄруÑалиму, Ñ– вÑÑ– палати його попалили огнем, а вÑÑ– дорогі речі його понищили...(UA) 2 хроніки. 36:20 І пішло на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ Вавилону позоÑтале від меча, Ñ– Ñтали йому та Ñинам його за рабів аж до Ð·Ð°Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького царÑтва,(UA) 2 хроніки. 36:21 щоб виповнилоÑÑ Ð“Ð¾Ñподнє Ñлово, проречене Єреміїними уÑтами, аж поки вподобає Ñобі Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñвої Ñуботи, по вÑÑ– дні Ñ—Ñ— ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑткувала вона Ñуботи, щоб ÑповнилиÑÑ ÑімдеÑÑÑ‚ літ.(UA) 2 хроніки. 36:22 Рпершого року Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького, коли ÑповнилоÑÑŒ Ñлово ГоÑподнє, проречене уÑтами Єреміїними, збудив ГоÑподь духа Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького, Ñ– він оголоÑив по вÑьому царÑтву Ñвоєму, а також на пиÑьмі, говорÑчи:(UA) 2 хроніки. 36:23 Так говорить Кір, цар перÑький: УÑÑ– земні царÑтва дав мені ГоÑподь, Бог ÐебеÑний, Ñ– Він наклав на мене збудувати Йому храма в ЄруÑалимі, що в Юдеї. Хто між вами з уÑього Його народу, нехай буде ГоÑподь, Бог його, з ним, Ñ– нехай він іде до ЄруÑалиму!(UA) Ездра. 1:1 Рпершого року Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького, щоб ÑповнилоÑÑŒ Ñлово ГоÑподнє, проречене уÑтами Єреміїними, збудив ГоÑподь духа Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького, Ñ– він оголоÑив по вÑьому царÑтву Ñвоєму, а також на пиÑьмі, говорÑчи:(UA) Ездра. 1:2 Так говорить Кір, цар перÑький: УÑÑ– земні царÑтва дав мені ГоÑподь, Бог ÐебеÑний, Ñ– Він наказав мені збудувати Йому храма в ЄруÑалимі, що в Юдеї.(UA) Ездра. 1:3 Хто між вами з уÑього Його народу, нехай буде Бог його з ним, Ñ– нехай він іде до ЄруÑалиму, що в Юдеї, Ñ– нехай будує дім ГоÑпода, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в ЄруÑалимі.(UA) Ездра. 1:4 Ркожному позоÑталому по вÑÑ–Ñ… тих міÑтах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його міÑÑ†Ñ Ñріблом, Ñ– золотом, Ñ– маєтком, Ñ– худобою, з добровільною жертвою Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Божого, що в ЄруÑалимі.(UA) Ездра. 1:5 І повÑтавали голови батьківÑьких родів Юди та ВеніÑмина, Ñ– ÑвÑщеники, Ñ– Левити, аж до вÑÑкого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім ГоÑпода, що в ЄруÑалимі.(UA) Ездра. 1:6 РвÑе їхнє Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð»Ð¾ їм руки речами Ñрібними та золотими, маєтком, Ñ– худобою, Ñ– коштовноÑÑ‚Ñми, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.(UA) Ездра. 1:7 Рцар Кір повиноÑив речі ГоÑподнього дому, Ñкі забрав був ÐавуходоноÑор з ЄруÑалиму, Ñ– дав Ñ—Ñ… до дому бога Ñвого,(UA) Ездра. 1:8 Ñ– повиноÑив Ñ—Ñ… Кір, цар перÑький, рукою Ñкарбника Мітредата, а той відрахував Ñ—Ñ… Шешбаццарові, Юдиному начальникові.(UA) Ездра. 1:9 І оце їхнє чиÑло: миÑок золотих тридцÑÑ‚ÑŒ, миÑок Ñрібних тиÑÑча, ножів двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 1:10 келіхів золотих тридцÑÑ‚ÑŒ, келіхів Ñрібних подвійних чотири Ñотні й деÑÑÑ‚ÑŒ, поÑуду іншого тиÑÑча.(UA) Ездра. 1:11 УÑього золотого й Ñрібного поÑуду п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– чотири Ñотні. УÑе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці верталиÑÑ Ð· Вавилону до ЄруÑалиму.(UA) Ездра. 2:1 Роце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнаннÑ, Ñких вигнав був ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, до Вавилону, Ñ– вони повернулиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму та Юдеї, кожен до міÑта Ñвого,(UA) Ездра. 2:2 Ñ‚Ñ–, що прийшли були з Зоровавелем, ІÑуÑом, Ðеємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, МіÑпаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. ЧиÑло людей Ізраїлевого народу:(UA) Ездра. 2:3 Ñинів Пар'ошових дві тиÑÑчі Ñто ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) Ездра. 2:4 Ñинів Шефатіїних три Ñотні ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) Ездра. 2:5 Ñинів Ðрахових Ñім Ñотень ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:6 Ñинів Пахат-Моавових, із Ñинів ІÑуÑових та Йоавових дві тиÑÑчі віÑім Ñотень Ñ– дванадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:7 Ñинів Еламових тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири,(UA) Ездра. 2:8 Ñинів Заттуєвих дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:9 Ñинів Заккеєвих Ñім Ñотень Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚,(UA) Ездра. 2:10 Ñинів Банієвих шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñорок Ñ– два,(UA) Ездра. 2:11 Ñинів Беваєвих шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три,(UA) Ездра. 2:12 Ñинів Ðзґадових тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два,(UA) Ездра. 2:13 Ñинів Ðдонікамових шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:14 Ñинів Біґваєвих дві тиÑÑчі п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:15 Ñинів Ðдінових чотири Ñотні п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири,(UA) Ездра. 2:16 Ñинів Ðтерових, від Єзекії дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– віÑім,(UA) Ездра. 2:17 Ñинів Бецаєвих три Ñотні двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три,(UA) Ездра. 2:18 Ñинів Йориних Ñто й дванадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:19 Ñинів Хашумових двіÑÑ‚Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три,(UA) Ездра. 2:20 Ñинів Òіббарових дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:21 виходьків з Віфлеєму Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три,(UA) Ездра. 2:22 людей з Ðетофи п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:23 людей з Ðнатоту Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім,(UA) Ездра. 2:24 виходьків з Ðзмавету Ñорок Ñ– два,(UA) Ездра. 2:25 виходьків з Кір'ÑÑ‚-Ðріму, Кефіри та Беероту Ñім Ñотень Ñ– Ñорок Ñ– три,(UA) Ездра. 2:26 виходьків з Рами та Òеви: шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один,(UA) Ездра. 2:27 людей з МіхмаÑу Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два,(UA) Ездра. 2:28 людей з Бет-Елу та ÐÑŽ двіÑÑ‚Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три,(UA) Ездра. 2:29 виходьків з Ðево п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) Ездра. 2:30 виходьків з Маґбішу Ñто п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:31 виходьків з Еламу Другого тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири,(UA) Ездра. 2:32 виходьків з Харіму три Ñотні й двадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:33 виходьків з Лоду, Хадіду та Оно Ñім Ñотень двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:34 виходьків з Єрихону три Ñотні Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:35 виходьків з Сенаї три тиÑÑчі Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) Ездра. 2:36 СвÑщеників: Ñинів Єдаєвих з ІÑуÑового дому дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– три,(UA) Ездра. 2:37 Ñинів Іммерових тиÑÑча п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) Ездра. 2:38 Ñинів Пашхурових тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– Ñорок Ñ– Ñім,(UA) Ездра. 2:39 Ñинів Харімових тиÑÑча й ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) Ездра. 2:40 Левитів: Ñинів ІÑуÑових Ñ– Кадміїлових, з Ñинів Гадавії ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири.(UA) Ездра. 2:41 Співаків: Ñинів ÐÑафових Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім.(UA) Ездра. 2:42 Синів придверних: Ñинів Шаллумових, Ñинів Ðтерових, Ñинів Талмонових, Ñинів Ðккувових, Ñинів Хатітиних, Ñинів Шоваєвих, уÑÑ–Ñ… Ñто тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дев'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) Ездра. 2:43 Храмових підданців: Ñинів Ціхіних, Ñинів ХаÑуфіних, Ñинів Таббаотових,(UA) Ездра. 2:44 Ñинів КероÑових, Ñинів Сіагіних, Ñинів Падонових,(UA) Ездра. 2:45 Ñинів Леваниних, Ñинів Хаґавиних, Ñинів Ðккувових,(UA) Ездра. 2:46 Ñинів Хаґавових, Ñинів Самлаєвих, Ñинів Хананових,(UA) Ездра. 2:47 Ñинів Òідделових, Ñинів Òахарових, Ñинів Реаїних,(UA) Ездра. 2:48 Ñинів Рецінових, Ñинів Ðекодиних, Ñинів Òаззамових,(UA) Ездра. 2:49 Ñинів Уззиних, Ñинів ПаÑеахових, Ñинів БеÑаєвих,(UA) Ездра. 2:50 Ñинів ÐÑниних, Ñинів Меунімових, Ñинів ÐефуÑімових,(UA) Ездра. 2:51 Ñинів Бакбукових, Ñинів Хакуфиних, Ñинів Хархурових,(UA) Ездра. 2:52 Ñинів Бацлутових, Ñинів Мехідиних, Ñинів Харшиних,(UA) Ездра. 2:53 Ñинів БаркоÑових, Ñинів СіÑриних, Ñинів Темахових,(UA) Ездра. 2:54 Ñинів Ðезіхових, Ñинів Хатіфиних,(UA) Ездра. 2:55 Ñинів Соломонових рабів: Ñинів Сотаєвих, Ñинів Соферетових, Ñинів Терудиних,(UA) Ездра. 2:56 Синів Яалиних, Ñинів Дарконових, Ñинів Òідделових,(UA) Ездра. 2:57 Ñинів Шефатіїних, Ñинів Хаттілових, Ñинів Похерет-Гаццеваїмових, Ñинів Ðмієвих,(UA) Ездра. 2:58 уÑього цих храмових підданців та Ñинів Соломонових рабів три Ñотні дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два.(UA) Ездра. 2:59 Роце Ñ‚Ñ–, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Ðддану та Іммеру, та не могли довеÑти роду батьків Ñвоїх та Ñвого наÑіннÑ, чи вони з ІзраїлÑ:(UA) Ездра. 2:60 Ñинів Делаїних, Ñинів Товійїних, Ñинів Ðекодиних шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два.(UA) Ездра. 2:61 І з Ñинів ÑвÑщеничих: Ñини Ховайїні, Ñини Коцові, Ñини БарзіллаÑ, що взÑв жінку з дочок ґілеадÑнина БарзіллаÑ, Ñ– звавÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¼ ім'Ñм.(UA) Ездра. 2:62 Вони шукали Ñвого запиÑу родоводу, та не знайшли, Ñ– були вони вилучені зо ÑвÑщенÑтва,(UA) Ездра. 2:63 а наміÑник Ñказав їм, щоб вони не їли зо СвÑтого СвÑтих, аж поки не Ñтане ÑвÑщеник до уріму та тумміму.(UA) Ездра. 2:64 УÑього збору разом Ñорок дві тиÑÑчі три Ñотні шіÑтдеÑÑÑ‚,(UA) Ездра. 2:65 окрім їхніх рабів та невільниць, цих було Ñім тиÑÑч три Ñотні тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім; а їхніх Ñпіваків та Ñпівачок двіÑÑ‚Ñ–.(UA) Ездра. 2:66 Їхніх коней було Ñім Ñотень тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ, їхніх мулів двіÑÑ‚Ñ– Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 2:67 їхніх верблюдів чотири Ñотні тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ, оÑлів шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñім Ñотень Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) Ездра. 2:68 Рз голів батьківÑьких родів, коли вони прийшли до ГоÑподнього дому, що в ЄруÑалимі, то вони жертвували до Божого дому, щоб поÑтавити його на його Ñтановищі.(UA) Ездра. 2:69 За Ñвоєю ÑпроможніÑÑ‚ÑŽ вони дали до Ñкарбу на працю: золота шіÑтдеÑÑÑ‚ одну тиÑÑчу дарейків, а Ñрібла п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч мін, а ÑвÑщеничих убрань Ñто.(UA) Ездра. 2:70 І оÑілиÑÑ ÑвÑщеники й Левити, та з народу, Ñ– Ñпіваки, Ñ– придверні, Ñ– храмові підданці по Ñвоїх міÑтах, Ñ– ввеÑÑŒ Ізраїль по Ñвоїх міÑтах.(UA) Ездра. 3:1 Рколи наÑтав Ñьомий міÑÑць, Ñ– Ізраїлеві Ñини були по міÑтах, то зібравÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, Ñк один чоловік, до ЄруÑалиму.(UA) Ездра. 3:2 І вÑтав ІÑуÑ, Ñин Йоцадаків, та брати його ÑвÑщеники, Ñ– Зоровавель, Ñин Шеалтіїлів, та брати його, Ñ– збудували жертівника Бога ІзраїлÑ, щоб приноÑити на ньому цілопаленнÑ, Ñк напиÑано в Законі МойÑеÑ, Божого чоловіка.(UA) Ездра. 3:3 І поÑтавили міцно жертівника на його оÑнові, бо були вони в Ñтраху від народів країв, Ñ– приноÑили на ньому Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° ранок та на вечір.(UA) Ездра. 3:4 І Ñправили ÑвÑто Кучок, Ñк напиÑано, Ñ– щоденні Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² кількоÑÑ‚Ñ– за поÑтановою щодо жертов на кожен день,(UA) Ездра. 3:5 а по тому Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтале, Ñ– на молодики, Ñ– на вÑÑ– приÑвÑчені ГоÑподеві ÑвÑта, Ñ– Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾, хто жертвує добровільну жертву Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Ездра. 3:6 Від першого Ð´Ð½Ñ Ñьомого міÑÑÑ†Ñ Ð·Ð°Ñ‡Ð°Ð»Ð¸ приноÑити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода. Рпід ГоÑподній храм не були ще покладені оÑнови.(UA) Ездра. 3:7 І дали Ñрібла каменÑрам та теÑлÑм, Ñ– їжі, Ñ– питва та оливи, ÑидонÑнам та тирÑнам, щоб доÑтачали кедрові дерева з Ливану до ЯфÑького Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð·Ð° дозволом їм Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького.(UA) Ездра. 3:8 Рдругого року по Ñвоєму приході до Божого дому до ЄруÑалиму, другого міÑÑцÑ, почали робити Зоровавель, Ñин Шеалтіїлів, Ñ– ІÑуÑ, Ñин Йоцадаків, Ñ– решта їхніх братів, ÑвÑщеники та Левити, Ñ– вÑÑ–, хто поприходив з неволі в ЄруÑалим, а Левитів від віку двадцÑти років Ñ– вище поÑтавили керувати над працею ГоÑподнього дому.(UA) Ездра. 3:9 І Ñтав ІÑуÑ, Ñини його та брати його, Кадміїл та Ñини його, Ñини Юдині, Ñк один чоловік, на доглÑд над робітниками праці в Божому домі, Ñини Хенададові, Ñини Ñ—Ñ… та їхні брати, Левити.(UA) Ездра. 3:10 Рколи клали оÑнову ГоÑподнього храму, то поÑтавили облаченних ÑвÑщеників із Ñурмами, а Левитів, ÐÑафових Ñинів, із цимбалами, щоб Ñлавити ГоÑпода за уÑтавом Давида, Ізраїлевого царÑ.(UA) Ездра. 3:11 І відповіли вони хвалою та подÑкою ГоÑподеві, Добрий бо Він, бо навіки Його милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ð° ІзраїлÑ. РввеÑÑŒ народ викликував гучним покликом, ÑлавлÑчи ГоÑпода за оÑнову ГоÑподнього дому!(UA) Ездра. 3:12 Рбагато-хто зо ÑвÑщеників Ñ– Левитів та з голів батьківÑьких родів, Ñтарші, що бачили перший храм, при заÑнуванні його, того храму, Ñвоїми очима, плакали ревним голоÑом, а багато-хто покликували піднеÑеним голоÑом у радоÑÑ‚Ñ–...(UA) Ездра. 3:13 І не міг народ розпізнати голоÑу поклику радоÑти від голоÑу плачу народу, бо народ Ñильно викликував, а Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ² чутий аж далеко...(UA) Ездра. 4:1 І почули Юдині та ВеніÑминові вороги, що вигнанці будують храма ГоÑподеві, Богові ІзраїлÑ.(UA) Ездра. 4:2 І прийшли вони до Ð—Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð²ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð° до голів батьківÑьких родів, та й Ñказали їм: І ми будемо будувати з вами, бо ми звертаємоÑÑŒ, Ñк ви, до вашого Бога, Ñ– ми приноÑимо Йому жертви від днів ЕÑар-Хаддона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького, що привів Ð½Ð°Ñ Ñюди.(UA) Ездра. 4:3 І Ñказав їм Зоровавель Ñ– ІÑуÑ, та решта голів батьківÑьких родів Ізраїлевих: Ðе вам Ñ– нам разом будувати храм Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð°! Самі бо ми будемо будувати Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого, Ñк наказав нам цар Кір, цар перÑький.(UA) Ездра. 4:4 І Ñтав народ тієї землі оÑлаблювати руки Юдиного народу та Ñтрахати Ñ—Ñ… при будуванні.(UA) Ездра. 4:5 І підкуплювали вони проти них дорадників царÑьких, щоб заламати їхній задум, по вÑÑ– дні Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького, й аж до Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького.(UA) Ездра. 4:6 Рза Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, на початку його царюваннÑ, напиÑали вони оÑÐºÐ°Ñ€Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° мешканців Юдеї та ЄруÑалиму.(UA) Ездра. 4:7 Рза днів ÐртакÑеркÑа напиÑав Бішлам, Мітредат, Товеїл та решта товаришів його до ÐртакÑеркÑа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького. РлиÑÑ‚ був напиÑаний по-арамейÑьки, а перекладений по-перÑьки.(UA) Ездра. 4:8 Ðачальник Рехум та пиÑар Шімай напиÑали одного лиÑта проти ЄруÑалиму до Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа отак.(UA) Ездра. 4:9 Тоді начальник Рехум та пиÑар Шімшай та решта товаришів його, Ñудді й урÑдники, пиÑарчуки, пиÑарі, аркев'Ñни, вавилонÑни, шушанÑни, цебто еламіти,(UA) Ездра. 4:10 та решта народів, Ñких повиганÑв ÐÑнаппар, великий та Ñлавний, й оÑадив Ñ—Ñ… у міÑÑ‚Ñ– Самарії та в решті ЗаріччÑ.(UA) Ездра. 4:11 Оце Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð»Ð¸Ñта, що поÑлали до нього: До Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа твої раби, люди ЗаріччÑ. І оÑÑŒ(UA) Ездра. 4:12 щоб було відоме цареві, що Юдеї, Ñкі вийшли від тебе до наÑ, прибули до ЄруÑалиму. Вони будують міÑто бунтівниче та шкідливе, Ñ– вдоÑконалюють мури, а підвалини поліпшили.(UA) Ездра. 4:13 Ртепер щоб було відоме цареві, що коли тільки це міÑто буде збудоване, а мури закінчатьÑÑ, вони не будуть давати ані данини, ані податку, ані мита, а це буде шкодити царÑькому прибуткові.(UA) Ездра. 4:14 І ото, беручи на увагу, що Ñіль царÑького палацу Ñіль наша, а царÑький Ñором не випадає нам бачити, тому ми поÑилаємо й завідомлÑємо царÑ,(UA) Ездра. 4:15 щоб пошукали в книзі Ñпоминів батьків твоїх, Ñ– ти знайдеш у книзі Ñпоминів, Ñ– знатимеш, що міÑто це міÑто бунтівниче та шкідливе царÑм та округам, Ñ– що в ньому підіймали бунт від правіку, чому міÑто це було зруйноване.(UA) Ездра. 4:16 Ми Ñповіщаємо царÑ, що коли тільки міÑто це буде добудоване, а мури закінчатьÑÑ, то через те не буде тобі чаÑтки в Заріччі.(UA) Ездра. 4:17 Цар поÑлав відповідь: Ðачальникові Рехумові, Ñ– пиÑареві Шімшаєві, та решті їхніх товаришів, що ÑидÑÑ‚ÑŒ у Самарії, Ñ– решта ЗаріччÑ: Мир вам! Ртепер,(UA) Ездра. 4:18 лиÑÑ‚, Ñкого ви поÑлали до наÑ, виразно прочитаний передо мною.(UA) Ездра. 4:19 І був виданий від мене наказ, Ñ– шукали та й знайшли, що міÑто це з давніх-давен підіймалоÑÑ Ð½Ð° царів, Ñ– повÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° бунт робилиÑÑ Ð² ньому.(UA) Ездра. 4:20 І могутні царі були над ЄруÑалимом, Ñ– панували в уÑьому Заріччі, а данина, податок та мито давалиÑÑ Ñ—Ð¼.(UA) Ездра. 4:21 Ртепер видайте наказа, щоб ÑпинилиÑÑ Ñ†Ñ– люди, а міÑто це не будувалоÑÑ, поки від мене не буде виданий новий наказ.(UA) Ездра. 4:22 І будьте бережні, щоб через це не зробити помилки. Ðащо роÑтиме зло на шкоду царÑм?(UA) Ездра. 4:23 Тоді, Ñк тільки був прочитаний Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð»Ð¸Ñта Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа перед Рехумом Ñ– пиÑарем Шімшаєм та їхніми товаришами, пішли вони поÑпішно до ЄруÑалиму, Ñ– Ñпинили роботу Ñ—Ñ… зброєю та наÑиллÑм!(UA) Ездра. 4:24 Тим ÑпинилаÑÑ Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ñ‚Ð° Божого дому, що в ЄруÑалимі, Ñ– ÑпинилаÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° аж до другого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького...(UA) Ездра. 5:1 І пророкував пророк Огій та Захарій, Ñин Іддо, пророки, на юдеїв, що в Юдеї та в ЄруÑалимі, в Ім'Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° ІзраїлÑ, що над ними.(UA) Ездра. 5:2 Тоді вÑтали Зоровавель, Ñин Шеалтіїлів, та ІÑуÑ, Ñин Йоцадаків, Ñ– зачали будувати Божий дім, що в ЄруÑалимі, а з ними Божі пророки, що допомагали їм.(UA) Ездра. 5:3 Того чаÑу прийшов до них Таттенай, наміÑник ЗаріччÑ, Ñ– Шетар-Бозенай та їхні товариші, Ñ– Ñказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм Ñ– кінчати цю будову?(UA) Ездра. 5:4 Тоді ми Ñказали їм імена тих мужів, що будують цього будинка.(UA) Ездра. 5:5 Та око їхнього Бога було на юдейÑьких Ñтарших, Ñ– вони не Ñпинили Ñ—Ñ…, аж поки не піде донеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ ДаріÑ, Ñ– тоді дадуть пиÑемну відповідь про це.(UA) Ездра. 5:6 ОÑÑŒ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð»Ð¸Ñта, що поÑлав Таттенай, наміÑник ЗаріччÑ, Ñ– Шетар-Бозенай, та товариÑтво його, Ñ– перÑи, що в Заріччі, до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ,(UA) Ездра. 5:7 вони поÑлали йому донеÑеннÑ, а в ньому пиÑано так: Цареві Дарієві уÑÑкого миру!(UA) Ездра. 5:8 Щоб було відоме цареві, що ми ходили до ЮдейÑької округи, до дому великого Бога, а він будуєтьÑÑ Ð· великого каменÑ, Ñ– дерево кладетьÑÑ Ð² Ñтіни. Рробота та робитьÑÑ Ð´Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¾, Ñ– уÑпіх у їхній руці.(UA) Ездра. 5:9 Тоді ми питалиÑÑ Ñ‚Ð¸Ñ… Ñтарших, Ñ– Ñказали їм так: Хто видав вам наказа будувати цей храм Ñ– кінчати цю ÑвÑтиню?(UA) Ездра. 5:10 Ртакож питалиÑÑ Ð¼Ð¸ Ñ—Ñ… про їхні імена, щоб повідомити тебе, що запишемо ім'Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… мужів, Ñкі за голову в них.(UA) Ездра. 5:11 Рвони так відповіли нам та Ñказали: Ми то раби Бога Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ñ‚Ð° землі, Ñ– будуємо храма, що був збудований за багато літ перед цим, а збудував його й докінчив його великий Ізраїлів цар.(UA) Ездра. 5:12 Ðле згодом, коли наші батьки розгнівили були Бога небеÑ, Він віддав Ñ—Ñ… у руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, халдеÑ, а храм той він зруйнував його, а народ вигнав до Вавилону.(UA) Ездра. 5:13 Ðле першого року Кіра, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, цар Кір видав наказа будувати цей дім Божий.(UA) Ездра. 5:14 Ртакож поÑуд Божого дому, золотий та Ñрібний, що ÐавуходоноÑор був Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ñ–Ð· єруÑалимÑького храму й Ð·Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ до храму вавилонÑького, Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ цар Кір із вавилонÑького храму й дав мужеві, ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Шешбаццар, Ñкого він наÑтановив наміÑником.(UA) Ездра. 5:15 І Ñказав він йому: Візьми цей поÑуд, іди, віднеÑи його до храму, що в ЄруÑалимі, а дім Божий нехай будуєтьÑÑ Ð½Ð° Ñвоєму міÑці.(UA) Ездра. 5:16 Тоді той Шешбаццар прийшов, заклав підвалини Божого дому в ЄруÑалимі, Ñ– відтоді й аж до цього чаÑу він будуєтьÑÑ, Ñ– не Ñкінчений.(UA) Ездра. 5:17 І оÑÑŒ, Ñкщо це цареві добре, нехай пошукаєтьÑÑ Ð² домі царÑьких Ñкарбів там, у Вавилоні, чи Ñправді від Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐšÑ–Ñ€Ð° виданий був наказ будувати цей Божий дім в ЄруÑалимі, а царÑьку волю про це нехай пошлють до наÑ.(UA) Ездра. 6:1 Тоді цар Дарій видав наказа, Ñ– шукали в домі, де Ñкладають Ñкарби книжок у Вавилоні.(UA) Ездра. 6:2 І був знайдений один звій в замку Ðхметі, що в мідійÑькій окрузі, а в ньому напиÑано так: Ðа пам'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) Ездра. 6:3 Першого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐšÑ–Ñ€Ð° цар Кір видав наказа: Дім Божий в ЄруÑалимі дім той нехай будуєтьÑÑ Ð½Ð° міÑці, де приноÑÑÑ‚ÑŒ жертви, а його підвалини заложені. Вишина його шіÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, ширина його шіÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Ездра. 6:4 Три Ñ€Ñди з великого каменю, й один Ñ€Ñд з дерева, а видатки будуть дані з царÑького дому.(UA) Ездра. 6:5 РпоÑуд Божого дому, золотий та Ñрібний, що ÐавуходоноÑор Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² із храму, що в ЄруÑалимі, Ñ– Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ½Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Вавилону, нехай повернуть, Ñ– нехай він піде до храму, що в ЄруÑалимі, на Ñвоє міÑце, Ñ– покладеш те в Божому домі...(UA) Ездра. 6:6 Тепер же ти, Таттенаю, наміÑнику ЗаріччÑ, ти, Шетор-Бозенаю з товаришами Ñвоїми, перÑи, що в Заріччі, віддалітьÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸!(UA) Ездра. 6:7 ПозоÑтавте працю цього Божого дому, юдейÑький наміÑник та юдейÑькі Ñтарші збудують той Божий дім на його міÑці.(UA) Ездра. 6:8 Рвід мене даний наказ про те, що ви будете робити з тими юдейÑькими Ñтаршими, щоб збудувати цей Божий дім, а з царÑького добра, з данини ЗаріччÑ, нехай докладно даєтьÑÑ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ñ‚Ð¾Ðº тим людÑм, щоб не ÑпинÑти роботи.(UA) Ездра. 6:9 Рщо буде потрібне, чи телÑÑ‚, чи баранів, чи овечок на принеÑÐµÐ½Ð½Ñ ÐебеÑному Богові, пшеницю, Ñіль, вино та оливу, що Ñкажуть ÑвÑщеники, Ñкі в ЄруÑалимі, щоб без омани видавалоÑÑ Ñ—Ð¼ день-у-день,(UA) Ездра. 6:10 щоб вони завжди приноÑили пахощі в жертву ÐебеÑному Богові та молилиÑÑ Ð·Ð° Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° Ñинів його.(UA) Ездра. 6:11 Рвід мене виданий наказ, що коли Ñкий чоловік змінить це моє Ñлово, то буде вирване дерево з дому його, Ñ– буде поÑтавлене, а він буде прибитий на ньому, а дім його буде обернений за це в руїну!(UA) Ездра. 6:12 РБог, що вчинив, щоб там пробувало Ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, знищить кожного Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° народ, що проÑÑ‚Ñгне Ñвою руку, щоб змінити це, щоб ушкодити той Божий дім, що в ЄруÑалимі! Я, Дарій, видав цього наказа, нехай він докладно буде виконаний!(UA) Ездра. 6:13 Тоді Таттенай, наміÑник ЗаріччÑ, Шетар-Бозенай та їхні товариші докладно зробили згідно з тим, Ñк поÑлав цар Дарій.(UA) Ездра. 6:14 РюдейÑькі Ñтарші будували, Ñ– щаÑтило їм за пророцтвом пророка ÐžÐ³Ñ–Ñ Ñ‚Ð° ЗахаріÑ, Ñина Іддо. І вони збудували й закінчили з наказу Бога Ізраїлевого та з наказу Кіра, Ñ– ДаріÑ, Ñ– ÐртакÑеркÑа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького.(UA) Ездра. 6:15 І закінчений був цей храм до третього міÑÑÑ†Ñ Ð°Ð´Ð°Ñ€Ð°, що він міÑÑць дванадцÑтий, шоÑтого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ.(UA) Ездра. 6:16 І Ñправили Ізраїлеві Ñини, ÑвÑщеники й Левити та решта вигнанців ÑвÑто Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Божого дому з радіÑÑ‚ÑŽ.(UA) Ездра. 6:17 І принеÑли в жертву на ÑвÑто Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Божого дому: волів Ñотню, баранів двіÑÑ‚Ñ–, ÑгнÑÑ‚ чотири Ñотні, а козлÑÑ‚ у жертву за гріх за вÑього Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ, за чиÑлом Ізраїлевих племен.(UA) Ездра. 6:18 І поÑтавили ÑвÑщеників за їхніми чаÑтинами, а Левитів за чергами їхніми на Ñлужбу Божого дому, що в ЄруÑалимі, Ñк напиÑано в книзі МойÑеÑ.(UA) Ездра. 6:19 Рповерненці Ñправили ПаÑху чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ,(UA) Ездра. 6:20 бо очиÑтилиÑÑ ÑвÑщеники та Левити, Ñк один, уÑÑ– вони чиÑÑ‚Ñ–. І вони зарізали паÑхальне ÑÐ³Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… поверненців, Ð´Ð»Ñ Ñвоїх братів ÑвÑщеників та Ð´Ð»Ñ Ñебе.(UA) Ездра. 6:21 І їли Ізраїлеві Ñини, що вернулиÑÑ Ð· вигнаннÑ, Ñ– також уÑÑ–, хто відділивÑÑ Ð´Ð¾ них від нечиÑтоÑти народів землі, щоб звертатиÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога Ізраїлевого.(UA) Ездра. 6:22 І ÑправлÑли вони ÑвÑто ОпріÑноків Ñім день у радоÑÑ‚Ñ–, бо ГоÑподь Ñ—Ñ… потішив Ñ– обернув до них Ñерце аÑирійÑького царÑ, щоб зміцнити їхні руки при праці дому Бога, Бога Ізраїлевого.(UA) Ездра. 7:1 Рпо цих пригодах, за Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐртакÑеркÑа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького, Ездра, Ñин Ðзарії, Ñина Хійлкійї,(UA) Ездра. 7:2 Ñина Шаллуна, Ñина Садока, Ñина Ðхітуви,(UA) Ездра. 7:3 Ñина Ðмарії, Ñина Ðзарії, Ñина Мерайота,(UA) Ездра. 7:4 Ñина ЗахаріÑ, Ñина Уззі, Ñина Буккі,(UA) Ездра. 7:5 Ñина Ðвішуї, Ñина ПінхаÑа, Ñина Елеазара, Ñина Ðарона, первоÑвÑщеника,(UA) Ездра. 7:6 цей Ездра вийшов із Вавилону, а він був учитель, знавець МойÑеєвого Закону, що його дав ГоÑподь, Бог Ізраїлів. І дав йому цар згідно з тим, Ñк була на ньому рука ГоÑпода, Бога його, вÑÑке його пожаданнÑ.(UA) Ездра. 7:7 І пішли з ним дехто з Ізраїлевих Ñинів, Ñ– з ÑвÑщеників, Ñ– Левитів, Ñ– Ñпіваків, Ñ– придверних, Ñ– храмових підданців до ЄруÑалиму Ñьомого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа.(UA) Ездра. 7:8 І прибув він до ЄруÑалиму п'Ñтого міÑÑцÑ, а то Ñьомий рік царюваннÑ.(UA) Ездра. 7:9 Бо першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ був початок виходу з Вавилону, а першого Ð´Ð½Ñ Ð¿'Ñтого міÑÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð½ прийшов до ЄруÑалиму, бо рука його Бога була добра на ньому.(UA) Ездра. 7:10 Бо Ездра приготовив Ñвоє Ñерце доÑліджувати ГоÑподнього Закона, Ñ– виконувати його, Ñ– навчати в Ізраїлі уÑтава та права.(UA) Ездра. 7:11 Роце Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð¿Ð¸ÑаннÑ, що цар ÐртакÑÐµÑ€ÐºÑ Ð´Ð°Ð² ÑвÑщеникові Ездрі, учителеві, що пише Ñлова заповідей ГоÑпода та Його уÑтави над Ізраїлем:(UA) Ездра. 7:12 ÐртакÑеркÑ, цар над царÑми, до ÑвÑщеника Ездри, доÑконалого Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ Бога ÐебеÑного, Ñ– так далі.(UA) Ездра. 7:13 РоÑÑŒ виданий від мене наказ, щоб кожен, хто в моїм царÑтві з Ізраїлевого народу, Ñ– їхніх ÑвÑщеників, Ñ– Левитів з доброї волі бажає йти до ЄруÑалиму з тобою, нехай іде,(UA) Ездра. 7:14 через те, що ти поÑланий від Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° Ñеми його дорадників, щоб доÑлідити про Юдею та про ЄруÑалим за правом твого Бога, правом, що в руці твоїй,(UA) Ездра. 7:15 Ñ– щоб відправити Ñрібло та золото, що цар та дорадники його пожертвували Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ізраїлевого, Якого міÑце Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² ЄруÑалимі,(UA) Ездра. 7:16 Ñ– вÑе Ñрібло та золото, Ñке ти знайдеш у вÑій вавилонÑькій окрузі разом із пожертвами народу та ÑвÑщеників, Ñкі жертвують Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ їхнього Бога, що в ЄруÑалимі.(UA) Ездра. 7:17 Тому ти невідкладно купиш за це Ñрібло биків, баранів, овечок, Ñ– Ñ—Ñ… жертви хлібні та Ñ—Ñ… жертви ливні, Ñ– принеÑеш Ñ—Ñ… на жертівнику дому вашого Бога, що в ЄруÑалимі.(UA) Ездра. 7:18 Рщо тобі та браттÑм твоїм буде добре вчинити з рештою Ñрібла та золота, те зробіть за вподобаннÑм вашого Бога.(UA) Ездра. 7:19 РпоÑуд, що даний тобі на ÑÐ»ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ твого Бога, віддай у цілоÑÑ‚Ñ– перед Богом ЄруÑалиму.(UA) Ездра. 7:20 Ррешта потрібного Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Бога твого, що випаде тобі дати, буде дана з дому царÑьких Ñкарбів.(UA) Ездра. 7:21 Рвід мене Ñ Ñ†Ð°Ñ€ ÐртакÑÐµÑ€ÐºÑ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð¹ наказ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñкарбників, що в Заріччі, що вÑе, чого зажадає від Ð²Ð°Ñ ÑвÑщеник Ездра, учитель Закону Бога ÐебеÑного, нехай буде докладно зроблене:(UA) Ездра. 7:22 Ñрібла аж до Ñотні талантів, Ñ– пшениці аж до Ñотні корів, Ñ– вина аж до Ñотні батів, Ñ– оливи аж до Ñотні батів, за Ñоли без запиÑу.(UA) Ездра. 7:23 УÑе, що з наказу ÐебеÑного Бога, нехай буде горливо зроблене Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ ÐебеÑного Бога, бо нащо був би гнів на царÑтво Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° на Ñинів його?(UA) Ездра. 7:24 І Ð²Ð°Ñ Ð·Ð°Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼Ð»Ñємо, що вÑÑ– ÑвÑщеники та Левити, Ñпіваки, придверні, храмові підданці та працівники того Божого дому вільні, данини, податку, чи мита не належить накладати на них!(UA) Ездра. 7:25 Рти, Ездро, за мудріÑÑ‚ÑŽ Бога твого, Ñка в руці твоїй, попризначай Ñуддів та виконавців Закону, щоб Ñудили Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього народу, що в Заріччі, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто знає закони твого Бога, а хто не знає, тих навчите.(UA) Ездра. 7:26 Ркожен, хто не буде виконувати Закона твого Бога та закона царÑького докладно, щоб чинивÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним Ñуд: чи то на Ñмерть, чи то на вигнаннÑ, чи то на кару маєткову, чи то на ув'ÑзненнÑ.(UA) Ездра. 7:27 БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог наших батьків, що вклав у цареве Ñерце, щоб оздобити дім ГоÑподній, що в ЄруÑалимі,(UA) Ездра. 7:28 а на мене нахилив миліÑÑ‚ÑŒ перед царем та його дорадниками, та вÑіма хоробрими царевими зверхниками! Ð Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð²ÑÑ, бо рука ГоÑпода, Бога, була надо мною, Ñ– Ñ Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð² провідних людей з ІзраїлÑ, щоб вони пішли зо мною.(UA) Ездра. 8:1 Роце голови їхніх батьків та Ñ—Ñ… родовід, що пішли зо мною, за Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа, з Вавилону:(UA) Ездра. 8:2 з ПінхаÑових Ñинів: Òершом, з Ітамарових Ñинів: Даніїл, з Давидових Ñинів: Хаттуш.(UA) Ездра. 8:3 З Шеханіїних Ñинів, з Пар'ошових Ñинів: Захарій, а з ним за родоводом Ñто й п'ÑтдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:4 З Пахат-Моавових Ñинів: Ел'єгоенай, Ñин Зерахіїн, а з ним двіÑÑ‚Ñ– мужчин.(UA) Ездра. 8:5 З Ñинів Затту: ШеханіÑ, Ñин Яхазіїлів, а з ним три Ñотні мужчин.(UA) Ездра. 8:6 Рз Ðдінових Ñинів: Евед, Ñин Йонатанів, а з ним п'ÑтдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:7 Рз Еламових Ñинів: ЄшаÑ, Ñин Ðталіїн, а з ним ÑімдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:8 Рз Шефатіїних Ñинів: ЗевадіÑ, Ñин Михаїлів, а з ним віÑімдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:9 З Йоавових Ñинів: ОвадіÑ, Ñин Єгіїлів, а з ним двіÑÑ‚Ñ– й віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ мужчин.(UA) Ездра. 8:10 Рз Ñинів Бані: Шеломіт, Ñин ЙоÑіфіїн, а з ним ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¹ шіÑтдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:11 Рз Беваєвих Ñинів: Захарій, Ñин Беваїв, а з ним двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім мужчин.(UA) Ездра. 8:12 Рз Ðзґадових Ñинів: Йоханан, Ñин Катанів, а з ним ÑÐ¾Ñ‚Ð½Ñ Ð¹ деÑÑÑ‚ÑŒ мужчин.(UA) Ездра. 8:13 Рз Ðдонікамових Ñинів оÑтанні, а оце їхні імена: Еліфелет, Єіїл, Ñ– ШемаÑ, а з ними шіÑтдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:14 Рз Біґваєвих Ñинів: Утай Ñ– Заввуд, а з ними ÑімдеÑÑÑ‚ мужчин.(UA) Ездра. 8:15 І зібрав Ñ Ñ—Ñ… до річки, що впадає до Ðгави, Ñ– ми таборували там три дні. І переглÑнув Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ та ÑвÑщеників, Ñ– не знайшов там нікого з Левієвих Ñинів.(UA) Ездра. 8:16 І поÑлав Ñ Ð¿Ð¾ Еліезера, по Ðріїла, по Шемаю, по Елнатана, Ñ– по Яріва, Ñ– по Елнатана, Ñ– по Ðатана, Ñ– по ЗахаріÑ, Ñ– по Мешуллама, голів, Ñ– по Йойаріва, Ñ– по Елнатана, учителів.(UA) Ездра. 8:17 І відправив Ñ Ñ—Ñ… до Іддо, голови в міÑцевоÑÑ‚Ñ– КаÑÑ–Ñ„'Ñ, Ñ– вклав в їхні уÑта Ñлова, щоб говорити до Іддо та братів його, підданих у міÑцевоÑÑ‚Ñ– КаÑÑ–Ñ„'Ñ, щоб вони привели нам Ñлужителів Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ нашого Бога.(UA) Ездра. 8:18 І привели вони нам, бо рука нашого Бога була добра до наÑ, чоловіка розумного з Ñинів Махлі, Ñина ЛевіÑ, Ізраїлевого Ñина, та Шеревею й Ñинів його та братів його, віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 8:19 та Хашавію, а з ним Єшаю, з Ñинів Мерарієвих, братів його та Ñинів його двадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) Ездра. 8:20 а з підданців храму, Ñких дав Давид та зверхники на роботу Левитам, двіÑÑ‚Ñ– й двадцÑÑ‚ÑŒ підданців: уÑÑ– вони були означені поіменно.(UA) Ездра. 8:21 І проголоÑив Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ піÑÑ‚, над річкою Ðгавою, щоб упокорÑтиÑÑ Ð½Ð°Ð¼ перед лицем нашого Бога, щоб проÑити від Ðього щаÑливої дороги Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹ наших та Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього нашого маєтку,(UA) Ездра. 8:22 бо Ñ ÑоромивÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñити від Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñька та верхівців, щоб помагали нам у дорозі проти ворога, бо Ñказали ми цареві, говорÑчи: Рука нашого Бога на добро Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто шукає Його, а Ñила Його та гнів Його на вÑÑ–Ñ…, хто кидає Його!(UA) Ездра. 8:23 І поÑтили ми, Ñ– проÑили нашого Бога про це, Ñ– Він дав нам ублагати Себе.(UA) Ездра. 8:24 І Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ñ–Ð»Ð¸Ð² із ÑвÑщеничих зверхників дванадцÑÑ‚ÑŒ до Шеревеї, Хашавії, Ñ– до деÑÑтьох їхніх братів з ними.(UA) Ездра. 8:25 І відважив Ñ Ñ—Ð¼ Ñрібло й золото та поÑуд принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Божого дому, що принеÑли цар, Ñ– його дорадники, Ñ– його зверхники та ввеÑÑŒ Ізраїль, що знаходивÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) Ездра. 8:26 І відважив Ñ Ð½Ð° їхню руку шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ талантів Ñрібла, а Ñрібних речей Ñто талантів, золота Ñто талантів,(UA) Ездра. 8:27 а золотих чаш двадцÑÑ‚ÑŒ на тиÑÑчу дарейків, а поÑудин з золоченої й доброї міді дві, дорогі, Ñк золото.(UA) Ездра. 8:28 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ них: Ви ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– цей поÑуд ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, а те Ñрібло та золото добровільна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога ваших батьків.(UA) Ездра. 8:29 Пильнуйте й бережіть це, аж поки не відважите його перед зверхниками ÑвÑщеників Ñ– Левитів та зверхниками батьківÑьких родів Ізраїлевих в ЄруÑалимі до кімнат ГоÑподнього дому.(UA) Ездра. 8:30 І прийнÑли ÑвÑщеники та Левити вагу того Ñрібла та золота та того поÑуду, щоб віднеÑти до ЄруÑалиму, до дому нашого Бога.(UA) Ездра. 8:31 І рушили ми з річки Ðгави двадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑцÑ, щоб іти до ЄруÑалиму. Ррука нашого Бога була над нами, Ñ– Він урÑтував Ð½Ð°Ñ Ð· руки ворога та чатівника на дорозі.(UA) Ездра. 8:32 І прийшли ми до ЄруÑалиму, Ñ– Ñиділи там три дні.(UA) Ездра. 8:33 Рчетвертого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð²Ð°Ð¶Ð¸Ð»Ð¸ ми те Ñрібло й золото та той поÑуд у домі нашого Бога на руку ÑвÑщеника Меремота, Ñина Урійїного, а з ним був Елеазар, Ñин ПінхаÑів, а з ними Йозавад, Ñин Єшуїн, та ÐоадіÑ, Ñин Біннуїв, Левити,(UA) Ездра. 8:34 за чиÑлом, за вагою на вÑе. І того чаÑу була запиÑана вÑÑ Ñ‚Ð° вага.(UA) Ездра. 8:35 Ті, що прийшли з полону, Ñини вигнаннÑ, принеÑли Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° ІзраїлÑ: дванадцÑÑ‚ÑŒ биків за вÑього ІзраїлÑ, дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ баранів, ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім овець, дванадцÑÑ‚ÑŒ козлів на жертву за гріх, це вÑе Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Ездра. 8:36 І віддали цареві накази царÑьким Ñатрапам та наміÑникам ЗаріччÑ, а Ñ‚Ñ– підтримували народ та Божий дім.(UA) Ездра. 9:1 РÑк ÑкінчилоÑÑ Ñ†Ðµ, підійшли до мене зверхники, говорÑчи: Цей народ, Ізраїль, Ñ– ÑвÑщеники та Левити не відділилиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ народів цих країв з їхніми гидотами, від хананеÑн, періззеÑн, євуÑеÑн, аммонеÑн, моавітÑн, єгиптÑн та амореÑн,(UA) Ездра. 9:2 бо побрали з їхніх дочок Ñобі та Ñвоїм Ñинам, змішалоÑÑ ÑвÑте наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð· народами цих країв, а рука зверхників та предÑтавників була перша в цьому Ñпроневіренні.(UA) Ездра. 9:3 Рколи Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÐ² це Ñлово, то роздер Ñ Ð¾Ð´ÐµÐ¶Ñƒ Ñвою та плаща Ñвого, Ñ– рвав волоÑÑÑ Ð· голови Ñвоєї та з бороди Ñвоєї, Ñ– Ñидів оÑтовпілий...(UA) Ездра. 9:4 І зібралиÑÑ Ð´Ð¾ мене вÑÑ– тремтÑчі перед Ñловами Бога Ізраїлевого за ÑÐ¿Ñ€Ð¾Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ñ†Ñ–Ð², а Ñ Ñидів оÑтовпілий аж до жертви вечірньої.(UA) Ездра. 9:5 Рза вечірньої жертви вÑтав Ñ Ð· ÑƒÐ¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвого, Ñ–, роздерши шату Ñвою та плаща Ñвого, упав Ñ Ð½Ð° коліна Ñвої, Ñ– проÑÑ‚Ñгнув руки Ñвої до ГоÑпода, Бога мого...(UA) Ездра. 9:6 І Ñказав Ñ: Боже мій, ÑоромлюÑÑ Ñ Ñ‚Ð° ÑтидаюÑÑ Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÑти, Боже мій, Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до Тебе, бо Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÑ– помножилиÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ голову, а наша провина вироÑла аж до неба!...(UA) Ездра. 9:7 Від днів наших батьків ми в великій провині аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, а за наші Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ віддані ми, наші царі, наші ÑвÑщеники в руку царів цих країв на меча, на полон, Ñ– на грабіж, Ñ– на поÑÐ¾Ñ€Ð¾Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ, Ñк цього днÑ.(UA) Ездра. 9:8 Ртепер на малу хвилю ÑталаÑÑ Ð½Ð°Ð¼ миліÑÑ‚ÑŒ від ГоÑпода, Бога нашого, щоб позоÑтавити нам оÑтанок, Ñ– дати нам затвердитиÑÑ Ð½Ð° міÑці ÑвÑтині Його, щоб оÑвітити очі наші, Боже наш, Ñ– дати нам трохи ожити в нашій неволі!(UA) Ездра. 9:9 Бо раби ми, та в нашій неволі не покинув Ð½Ð°Ñ Ð‘Ð¾Ð³ наш, Ñ– прихилив до Ð½Ð°Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ перед перÑькими царÑми, щоб дати нам ожити, щоб піднеÑти дім нашого Бога й щоб відбудувати руїни його, та щоб дати нам захиÑÑ‚ в Юдеї та в ЄруÑалимі.(UA) Ездра. 9:10 Ртепер що Ñкажемо, Боже наш, по цьому? Бо ми покинули заповіді Твої,(UA) Ездра. 9:11 Ñкі Ти наказав через Своїх рабів пророків, говорÑчи: Цей Край, що ви йдете поÑÑ–Ñти, він край нечиÑтий через нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ народу цих країв, через їхні гидоти, що наповнили його від краю до краю Ñвоєю нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ.(UA) Ездра. 9:12 Ртепер дочок Ñвоїх не давайте їхнім Ñинам, а їхніх дочок не беріть Ð´Ð»Ñ Ñвоїх Ñинів, Ñ– не питайте Ñ—Ñ… про мир та про добро Ñ—Ñ… аж навіки, щоб ви Ñтали Ñильні, та Ñпоживали добро цієї землі, Ñ– віддали на Ñпадок вашим Ñинам аж навіки.(UA) Ездра. 9:13 Рпо тому вÑьому, що прийшло на Ð½Ð°Ñ Ð·Ð° наші злі чини та за нашу велику провину, бо Ти, Боже наш, Ñтримав кару більше від гріха нашого, Ñ– дав нам таку рештку,(UA) Ездра. 9:14 чи знову ми ламатимемо заповіді Твої, Ñ– будемо поÑвоÑчуватиÑÑ Ð· оцими мерзотними народами? Чи ж Ти не розгніваєшÑÑ Ð½Ð° Ð½Ð°Ñ Ð°Ð¶ до Ð²Ð¸Ð³ÑƒÐ±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ, так що ніхто не позоÑтавÑÑ Ð± Ñ– не врÑтувавÑÑ?(UA) Ездра. 9:15 ГоÑподи, Боже Ізраїлів, Ти праведний, бо ми позоÑталиÑÑ Ð¾Ñтанком, Ñк цього днÑ. ОÑÑŒ ми в провині Ñвоїй перед лицем Твоїм, бо не вÑтоÑти нам за це перед лицем Твоїм!...(UA) Ездра. 10:1 Рколи Ездра моливÑÑ Ñ‚Ð° ÑповідавÑÑ, плакав та припадав перед Божим домом, зібравÑÑ Ð´Ð¾ нього з Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ великий збір, чоловіки, Ñ– жінки та діти, бо народ плакав ревним плачем...(UA) Ездра. 10:2 І відповів ШеханіÑ, Єхіїлів Ñин, з Еламових Ñинів, та й Ñказав до Ездри: Ми ÑпроневірилиÑÑ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð¼Ñƒ Богові, бо взÑли ми чужинок із народів цього краю за жінок. Ðле Ñ” ще Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð² цьому!(UA) Ездра. 10:3 Ртепер Ñкладімо заповіта нашому Богові, що випровадимо від Ñебе вÑÑ–Ñ… жінок та народжене від них, за радою пана нашого, та тих, хто тремтить перед заповіддю нашого Бога, Ñ– буде зроблене за Законом.(UA) Ездра. 10:4 УÑтань, бо на тобі Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡, а ми з тобою. Будь мужній Ñ– дій!(UA) Ездра. 10:5 І вÑтав Ездра, Ñ– заприÑÑг зверхників, ÑвÑщеників Ñ– Левитів та вÑього ІзраїлÑ, щоб робити за цим Ñловом. І вони заприÑÑгли.(UA) Ездра. 10:6 І Ездра вÑтав з-перед Божого дому й пішов до кімнати Єгохонана, Ел'Ñшівового Ñина, Ñ– ночував там. Хліба він не їв Ñ– води не пив, бо був у жалобі за ÑÐ¿Ñ€Ð¾Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ñ†Ñ–Ð².(UA) Ездра. 10:7 І оголоÑили в Юдеї та в ЄруÑалимі до вÑÑ–Ñ… поверненців, щоб зібратиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму.(UA) Ездра. 10:8 Ркожен, хто не прийде до трьох день, за порадою зверхників та Ñтарших, увеÑÑŒ маєток того буде зроблений заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, а він буде вилучений із громади поверненців.(UA) Ездра. 10:9 І зібралиÑÑ Ð²ÑÑ– люди Юди та ВеніÑмина до ЄруÑалиму до трьох день, це був дев'Ñтий міÑÑць, двадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ. І Ñидів увеÑÑŒ народ на площі Божого дому, тремтÑчи від цієї Ñправи та від дощу.(UA) Ездра. 10:10 І вÑтав ÑвÑщеник Ездра та й Ñказав до них: Ви ÑпроневірилиÑÑ, Ñ– взÑли чужинних жінок, щоб побільшити Ізраїлеву провину.(UA) Ездра. 10:11 Ртепер повинітьÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові ваших батьків, Ñ– чиніть Його волю! І віддалітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ народів цього Краю та від тих чужих жінок!(UA) Ездра. 10:12 І відповіла вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, Ñ– Ñказали гучним голоÑом: Так, за Ñловом твоїм, ми повинні зробити!(UA) Ездра. 10:13 Ðле народ чиÑленний, Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ñ–Ð², Ñ– нема Ñили ÑтоÑти на вулиці. Та й праці не на один день Ñ– не на два, бо ми багато нагрішили в цій Ñправі.(UA) Ездра. 10:14 Ðехай же Ñтануть наші зверхники за ввеÑÑŒ збір, а кожен, хто Ñ” в наших міÑтах, хто взÑв чужинних жінок, нехай прийде на означені чаÑи, а з ними Ñтарші кожного міÑта та Ñудді його, аж поки не відвернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ð½Ð°Ñ Ð¶Ð°Ñ€ гніву нашого Бога за цю річ.(UA) Ездра. 10:15 ОÑобливо Ñтали над цим Йонатан, Ñин ÐÑагелів, та ЯхзеÑ, Ñин Тіквин, а Мешуллам та Левит Шеббетай допомагали їм.(UA) Ездра. 10:16 І зробили так поверненці. І відділив Ñобі ÑвÑщеник Ездра людей, голів батьків за родом їхніх батьків, Ñ– вÑÑ– вони поіменно. І Ñіли вони першого Ð´Ð½Ñ Ð´ÐµÑÑтого міÑÑцÑ, щоб доÑлідити цю Ñправу.(UA) Ездра. 10:17 І Ñкінчили до першого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ñправи про вÑÑ–Ñ… тих людей, що взÑли були чужинних жінок.(UA) Ездра. 10:18 І знайшлиÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ ÑвÑщеничими Ñинами, що взÑли чужинних жінок, із Ñинів Єшуї, Ñина Йоцадакового, та братів його: МоаÑеÑ, Ñ– Еліезер, Ñ– Ярів, Ñ– ÒедаліÑ.(UA) Ездра. 10:19 І дали вони руку Ñвою, що повипроваджують жінок Ñвоїх, а винні принеÑли в жертву барана з отари за провину Ñвою.(UA) Ездра. 10:20 Рз Ñинів Іммерових: Ханані та ЗевадіÑ.(UA) Ездра. 10:21 І з Ñинів Харімових: МаÑÑеÑ, Ñ– ЕлійÑ, Ñ– ШемаÑ, Ñ– Єхіїл, Ñ– УззійÑ.(UA) Ездра. 10:22 І з Ñинів Пашхурових: Ел'йоенай, МааÑеÑ, Ізмаїл, Ðатанаїл, Йозавад та Ел'аÑа.(UA) Ездра. 10:23 Рз Левитів: Йозавад, Ñ– Шім'Ñ—, Ñ– КелаÑ, він Келіта, ПетахіÑ, Юда та Еліезер.(UA) Ездра. 10:24 Рз Ñпіваків: Ел'Ñшів. Рз придверних: Шаллум, Ñ– Телем, та Урі.(UA) Ездра. 10:25 Рз ІзраїлÑ, з Ñинів Пар'ошових: Рам'Ñ, Ñ– ЇззійÑ, Ñ– МалкійÑ, Ñ– МійÑмін, Ñ– Елеазар, Ñ– ÐœÐ°Ð»ÐºÑ–Ð¹Ñ Ñ‚Ð° БенаÑ.(UA) Ездра. 10:26 Рз Ñинів Еламових: МаттаніÑ, Захарій, Ñ– Єхіїл, Ñ– Ðвді, Ñ– Єремот, Ñ– ЕлійÑ.(UA) Ездра. 10:27 І з Ñинів Затту: Ел'йоенай, Ел'Ñшів, МаттаніÑ, Ñ– Еремот, Ñ– Завад та Ðзіза.(UA) Ездра. 10:28 Рз Ñинів Беваєвих: Єгоханан, ХананіÑ, Заббай, Ðтлай.(UA) Ездра. 10:29 І з Ñинів Банієвих: Мешуллам, Маллух, Ñ– ÐдаÑ, Яшув, Ñ– Шеал та Рамот.(UA) Ездра. 10:30 І з Ñинів Пахатових: Моав, Ðдна, Ñ– Хелал, БенаÑ, МааÑеÑ, МаттаніÑ, ВеÑеліїл, Ñ– Біннуй та МанаÑÑ–Ñ.(UA) Ездра. 10:31 І з Ñинів Харімових: Еліезер, ЇшшійÑ, МалкійÑ, ШемаÑ, Шімон,(UA) Ездра. 10:32 ВеніÑмин, Маллух, ШемаріÑ.(UA) Ездра. 10:33 З Ñинів Хашумових: Маттенай, Маттатта, Завад, Еліфелет, Єремай, МанаÑÑ–Ñ, Шім'Ñ—.(UA) Ездра. 10:34 З Ñинів Банаєвих: Маадай, Ðмрам, Ñ– Уїл,(UA) Ездра. 10:35 БенаÑ, БедеÑ, Келугу,(UA) Ездра. 10:36 ВаніÑ, Меремот, Ел'Ñтів,(UA) Ездра. 10:37 МаттаніÑ, Маттенай, Ñ– ЯаÑай,(UA) Ездра. 10:38 Ñ– Бані, Ñ– Біннуй, Шім'Ñ—,(UA) Ездра. 10:39 Ñ– ШелеміÑ, Ñ– Ðатан, Ñ– ÐдаÑ,(UA) Ездра. 10:40 Махнадвай, Шашай, Шарай,(UA) Ездра. 10:41 Ðзаріїл, Ñ– ШелеміÑ, ШемаріÑ,(UA) Ездра. 10:42 Шаллум, ÐмаріÑ, ЙоÑип.(UA) Ездра. 10:43 Рз Ñинів Ðево: Єіїл, МаттітіÑ, Завад, Зевіна, Яддай, Ñ– Йоїл, БенаÑ.(UA) Ездра. 10:44 УÑÑ– оці взÑли були чужинних жінок, а деÑкі з цих жінок Ñ– дітей породили.(UA) ÐееміÑ. 1:1 Слова Ðеемії, Гахаліїного Ñина: І ÑталоÑÑ Ð² міÑÑці кіÑлеві двадцÑтого року, Ñ– був Ñ Ð² замку Шушан.(UA) ÐееміÑ. 1:2 І прийшов Ханані, один із братів моїх, він та люди з Юдеї. І запитавÑÑ Ñ Ñ—Ñ… про юдеїв, що врÑтувалиÑÑ, що позоÑтали від полону, та про ЄруÑалим.(UA) ÐееміÑ. 1:3 Рвони Ñказали мені: ПозоÑталі, що лишилиÑÑ Ð· полону, там в окрузі, живуть у великій біді та в ганьбі, а мур ЄруÑалиму поруйнований, а брами його попалені огнем...(UA) ÐееміÑ. 1:4 І ÑталоÑÑ, Ñк почув Ñ Ñ†Ñ– Ñлова, Ñів Ñ Ñ‚Ð° й плакав, Ñ– був у жалобі кілька днів, Ñ– поÑтив, Ñ– моливÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем ÐебеÑного Бога.(UA) ÐееміÑ. 1:5 І Ñказав Ñ: Молю Тебе, ГоÑподи, Боже ÐебеÑний, Боже великий та грізний, що дотримуєш заповіта та миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто любить Тебе та дотримуєш заповіді Свої,(UA) ÐееміÑ. 1:6 нехай же буде ухо Твоє чутке, а очі Твої відкриті, щоб приÑлухуватиÑÑ Ð´Ð¾ молитви раба Твого, Ñкою Ñ Ð¼Ð¾Ð»ÑŽÑÑ Ñьогодні перед Твоїм лицем день та ніч за Ізраїлевих Ñинів, Твоїх рабів, Ñ– ÑповідаюÑÑ Ð² гріхах Ізраїлевих Ñинів, Ñкими грішили ми проти Тебе, Ñ– Ñ Ñ– дім батька мого грішили!(UA) ÐееміÑ. 1:7 Ми Ñильно провинилиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Тобою, Ñ– не дотримували заповідей, Ñ– уÑтавів, Ñ– прав, Ñкі наказав Ти МойÑеєві, рабові Своєму.(UA) ÐееміÑ. 1:8 Пам'Ñтай же те Ñлово, що Ти наказав був МойÑеєві, Своєму рабові, говорÑчи: Ñк ви ÑпроневіритеÑÑ, Я розпорошу Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ народами!(UA) ÐееміÑ. 1:9 Та коли навернетеÑÑ Ð´Ð¾ Мене, Ñ– будете дотримувати заповіді Мої й виконувати Ñ—Ñ…, то Ñкщо будуть ваші вигнанці на краю небеÑ, то й звідти позбираю Ñ—Ñ…, Ñ– приведу до того міÑцÑ, Ñке Я вибрав, щоб там перебувало Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ”!(UA) ÐееміÑ. 1:10 Рвони раби Твої та народ Твій, Ñкого Ти викупив Своєю великою Ñилою та міцною Своєю рукою.(UA) ÐееміÑ. 1:11 Молю Тебе, ГоÑподи, нехай же буде ухо Твоє чутке до молитви Твойого раба та до молитви Твоїх рабів, що прагнуть боÑтиÑÑ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾! І дай же Ñьогодні уÑпіху Своєму рабові, Ñ– дай знайти милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ оцим мужем! Ð Ñ Ð±ÑƒÐ² чашником царевим.(UA) ÐееміÑ. 2:1 І ÑталоÑÑ Ð² міÑÑці ніÑані, двадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа, було раз вино перед ним. І взÑв Ñ Ñ‚Ðµ вино й дав цареві. І Ñ, здавалоÑÑ, не був Ñумний перед ним.(UA) ÐееміÑ. 2:2 Та Ñказав мені цар: Чому Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” Ñумне, чи ти не хворий? Це не інше що, Ñк тільки Ñум ÑерцÑ... І Ñ Ð²ÐµÐ»ÑŒÐ¼Ð¸ Ñильно злÑкавÑÑ!(UA) ÐееміÑ. 2:3 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ царÑ: Ðехай цар живе навіки! Чому не буде Ñумне Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, коли міÑто дому гробів батьків моїх поруйноване, а брами його попалені огнем!...(UA) ÐееміÑ. 2:4 І Ñказав мені цар: Чого ж ти проÑиш? І Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ð²ÑÑ Ð´Ð¾ ÐебеÑного Бога,(UA) ÐееміÑ. 2:5 Ñ– Ñказав цареві: Якщо це цареві вгодне, Ñ– Ñкщо раб твій уподобаний перед обличчÑм твоїм, то пошли мене до Юдеї, до міÑта гробів батьків моїх, Ñ– Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑŽ його!(UA) ÐееміÑ. 2:6 І Ñказав мені цар (а Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ñиділа при ньому): Скільки чаÑу буде дорога твоÑ, Ñ– коли ти повернешÑÑ? І ÑподобалоÑÑŒ це цареві, Ñ– він поÑлав мене, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñ‡Ð¸Ð² йому чаÑ.(UA) ÐееміÑ. 2:7 І Ñказав Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ–: Якщо це цареві вгодне, нехай дадуть мені лиÑти до наміÑників ЗаріччÑ, щоб провадили мене, аж поки не прийду до Юдеї,(UA) ÐееміÑ. 2:8 Ñ– лиÑта до ÐÑафа, Ð´Ð¾Ð·Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ ліÑу, щоб дав мені дерева на бруÑÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ð¼ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ… брам, що належать до Божого дому, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ñького муру, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ, що до нього ввійду. І дав мені цар в міру того, Ñк добра була Божа рука надо мною.(UA) ÐееміÑ. 2:9 І прибув Ñ Ð´Ð¾ наміÑників ЗаріччÑ, Ñ– дав їм цареві лиÑти. Рцар поÑлав зо мною зверхників війÑька та верхівців.(UA) ÐееміÑ. 2:10 І почув про це хоронÑнин Санваллат та раб аммонітÑнин ТовіÑ, Ñ– було їм прикро, дуже прикро, що прийшов чоловік клопотатиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ добро Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ… Ñинів.(UA) ÐееміÑ. 2:11 І прийшов Ñ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму, Ñ– був там три дні.(UA) ÐееміÑ. 2:12 І вÑтав Ñ Ð²Ð½Ð¾Ñ‡Ñ–, Ñ Ñ‚Ð° трохи людей зо мною, Ñ– не розповів Ñ Ð½Ñ–ÐºÐ¾Ð¼Ñƒ, що Бог мій дав до мого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму. Рхудоби не було зо мною, окрім тієї худоби, що Ñ Ð½ÐµÑŽ їздив.(UA) ÐееміÑ. 2:13 І вийшов Ñ Ð”Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ð½Ð¾ÑŽ брамою вночі, Ñ– пішов до джерела Таннін, Ñ– до брами Смітникової. І Ñ Ð´Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¾ оглÑнув мури ЄруÑалиму, що були поруйновані, а брами його були попалені огнем.(UA) ÐееміÑ. 2:14 І перейшов Ñ Ð´Ð¾ Джерельної брами та до царÑького Ñтаву, та там не було міÑÑ†Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ…Ð¾Ð´Ñƒ худоби, що була підо мною.(UA) ÐееміÑ. 2:15 І йшов Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ð¾ÑŽ вночі, Ñ– докладно оглÑдав мура. Потім Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ, Ñ– ввійшов Долинною брамою, Ñ– вернувÑÑ.(UA) ÐееміÑ. 2:16 РзаÑтупники не знали, куди Ñ Ð¿Ñ–ÑˆÐ¾Ð² та що Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ, а юдеÑм, Ñ– ÑвÑщеникам, Ñ– шлÑÑ…Ñ‚Ñ–, Ñ– заÑтупникам, Ñ– решті тих, що робили працю, Ñ Ð´Ð¾Ñ‚Ð¸ нічого не розповідав.(UA) ÐееміÑ. 2:17 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ них: Ви бачите біду, що ми в ній, що ЄруÑалим зруйнований, а брами його попалені огнем. Ідіть, Ñ– збудуйте мура ЄруÑалиму, Ñ– вже не будемо ми ганьбою!...(UA) ÐееміÑ. 2:18 І розповів Ñ Ñ—Ð¼ про руку Бога мого, що вона добра до мене, а також Ñлова царÑ, Ñкі Ñказав він мені. І Ñказали вони: Станемо й збудуємо! І зміцнили вони руки Ñвої на добре діло.(UA) ÐееміÑ. 2:19 І почув це хоронÑнин Санваллат та аммонітÑнин раб ТовіÑ, Ñ– араб Òешем, Ñ– ÑміÑлиÑÑ Ð· наÑ, Ñ– погорджували нами й говорили: Що це за річ, Ñку ви робите? Чи проти Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð¸ бунтуєтеÑÑŒ?(UA) ÐееміÑ. 2:20 Ð Ñ Ñ—Ð¼ відповів Ñ– Ñказав до них: ÐебеÑний Бог Він даÑÑ‚ÑŒ нам уÑпіх, а ми, Його раби, Ñтанемо й збудуємо! Рвам нема ані чаÑтки, ані права, ані пам'Ñтки в ЄруÑалимі!(UA) ÐееміÑ. 3:1 І вÑтав ЕліÑшів, первоÑвÑщеник, та брати його ÑвÑщеники, Ñ– збудували Овечу браму. Вони оÑвÑтили Ñ—Ñ—, Ñ– повÑтавлÑли Ñ—Ñ— двері, й аж до башти Меа оÑвÑтили Ñ—Ñ—, аж до башти Ханан'їла.(UA) ÐееміÑ. 3:2 Рпоруч нього будували єрихонÑни, а поруч них будував Заккур, Ñин Імріїв.(UA) ÐееміÑ. 3:3 Рбраму Рибну збудували Ñини Сенаїні, Ñ– вони покрили Ñ—Ñ— бруÑÑÑми, Ñ– повÑтавлÑли двері Ñ—Ñ—, замки Ñ—Ñ— та заÑуви Ñ—Ñ—.(UA) ÐееміÑ. 3:4 Рпоруч них направлÑв Меремот, Ñин Урії, Коцового Ñина, а поруч них направлÑв Мешуллам, Ñин Берехії, Мешав'їлового Ñина, а поруч них направлÑв Садок, Баанин Ñин.(UA) ÐееміÑ. 3:5 Рпоруч них направлÑли текоÑни, але їхні вельможі не Ñхилили Ñвоєї шиї в Ñлужбу Ñвого ГоÑпода.(UA) ÐееміÑ. 3:6 Рбраму Стару направлÑли ЙоÑда, Ñин ПаÑеахів, та Мешуллам, Ñин БеÑодеїн, вони покривали бруÑÑÑми, Ñ– вÑтавлÑли двері Ñ—Ñ—, Ñ– замки Ñ—Ñ— та заÑуви Ñ—Ñ—.(UA) ÐееміÑ. 3:7 Рпоруч них направлÑв ґів'онеÑнин ÐœÐµÐ»Ð°Ñ‚Ñ–Ñ Ñ‚Ð° меронотеÑнин Ядон, люди Òів'ону та Міцпи, що належали до Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¼Ñ–Ñника ЗаріччÑ.(UA) ÐееміÑ. 3:8 Поруч нього направлÑв Уззіїл, Ñин Хархаїн, з золотарів, а поруч нього направлÑв ХананіÑ, Ñин Раккахімів, Ñ– вони відновили ЄруÑалима аж до Широкого муру.(UA) ÐееміÑ. 3:9 Рпоруч нього направлÑв РефаÑ, Ñин Хурів, зверхник половини єруÑалимÑької округи.(UA) ÐееміÑ. 3:10 Рпоруч нього направлÑв ЄдаÑ, Ñин Харумафів, а то навпроти дому Ñвого, а при його руці направлÑв Хаттуш, Ñин Хашавнеїн.(UA) ÐееміÑ. 3:11 Другу міру направлÑв МалкійÑ, Ñин Харімів, та Хашшув, Ñин Пахат-Моавів, та башту Печей.(UA) ÐееміÑ. 3:12 Рпоруч нього направлÑв Шаллум, Ñин Лохеша, зверхник половини єруÑалимÑької округи, він та дочка його.(UA) ÐееміÑ. 3:13 Браму Долинну направлÑв Ханун та мешканці Заноаху, вони збудували Ñ—Ñ—, Ñ– повÑтавлÑли двері Ñ—Ñ—, замки Ñ—Ñ— та заÑуви Ñ—Ñ—, Ñ– тиÑÑчу ліктів у мурі аж до Смітникової брами.(UA) ÐееміÑ. 3:14 РСмітникову браму направив МалкійÑ, Ñин Рехавів, зверхник бет-керемÑької округи, він збудував Ñ—Ñ—, Ñ– повÑтавлÑв Ñ—Ñ— двері, замки Ñ—Ñ— та заÑуви Ñ—Ñ—.(UA) ÐееміÑ. 3:15 РДжерельну браму направив Шаллум, Ñин Кол-Хезеїв, зверхник округи Міцпи, він збудував Ñ—Ñ—, Ñ– покрив Ñ—Ñ—, Ñ– повÑтавлÑв Ñ—Ñ— двері, замки Ñ—Ñ— та заÑуви Ñ—Ñ—, Ñ– направив мура Ñтаву Шелах до царÑького Ñадка, Ñ– аж до Ñтупенів, що ÑпуÑкаютьÑÑ Ð· Давидового МіÑта.(UA) ÐееміÑ. 3:16 За ним направлÑв ÐееміÑ, Ñин Ðзбуків, зверхник половини бетцурÑької округи аж до міÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Давидових гробів Ñ– аж до зробленого Ñтаву, Ñ– аж до дому Лицарів.(UA) ÐееміÑ. 3:17 За ним направлÑли Левити: Рехум, Ñин Баніїв, поруч нього направлÑв зверхник половини округи Кеїла, Ð´Ð»Ñ Ñвоєї округи.(UA) ÐееміÑ. 3:18 За ним направлÑли їхні брати: Баввай, Ñин Хенададів, зверхник половини округи Кеїла.(UA) ÐееміÑ. 3:19 І направлÑв поруч нього Езер, Ñин Єшуїн, зверхник округи, міру другу, від міÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ виходу до зброÑрні наріжника.(UA) ÐееміÑ. 3:20 За ним ревно направлÑв Барух, Заббаїв Ñин, міру другу, від наріжника аж до входу до дому первоÑвÑщеника ЕліÑшіва.(UA) ÐееміÑ. 3:21 За ним направлÑв Меремот, Ñин Урійї, Ñина Коцового, міру другу, від входу до ЕліÑшівового дому й аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð•Ð»Ñ–Ñшівового дому.(UA) ÐееміÑ. 3:22 Рза ним направлÑли ÑвÑщеники, люди йорданÑької округи.(UA) ÐееміÑ. 3:23 За ним направлÑв ВеніÑмин, Ñин Хашшувів, навпроти Ñвого дому; за ним направлÑв ÐзаріÑ, Ñин МааÑеї, Ñина Ðнаніїного, при Ñвоєму домі.(UA) ÐееміÑ. 3:24 За ним направлÑв Біннуй, Ñин Хенададів, міру другу, від Ðзаріїного дому аж до наріжника й аж до рогу.(UA) ÐееміÑ. 3:25 Палал, Ñин Узаїв, від міÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ наріжника та в горішній башті, що виходить із царÑького дому, що при в'Ñзничному подвір'Ñ—. За ним ПедаÑ, Ñин Пар'ошів.(UA) ÐееміÑ. 3:26 Рпідданці храму Ñиділи в Офелі аж до міÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Водної брами на Ñхід та навпроти виÑтупаючої башти.(UA) ÐееміÑ. 3:27 За ним направлÑли техоÑни, міру другу, від міÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ великої виÑтупаючої башти й аж до офельÑького муру.(UA) ÐееміÑ. 3:28 З-над КінÑької брами направлÑли ÑвÑщеники, кожен навпроти дому Ñвого.(UA) ÐееміÑ. 3:29 За ними направлÑв Садок, Ñин Іммерів, навпроти Ñвого дому, а за ним направлÑв ШемаÑ, Ñин Шеханіїн, Ñторож Східньої брами.(UA) ÐееміÑ. 3:30 За ним направлÑв ХананіÑ, Ñин Шелеміїн, та Ханун, шоÑтий Ñин Цалафів, міру другу; за ним направлÑв Мешуллам, Ñин Берехіїн, навпроти Ñвоєї кімнати.(UA) ÐееміÑ. 3:31 За ним направлÑв МалкійÑ, Ñин золотарÑ, аж до дому храмових підданців та крамарів, навпроти брами Міфкад Ñ– аж до наріжної горниці.(UA) ÐееміÑ. 3:32 Рміж наріжною горницею до Овечої брами направлÑли золотарі та крамарі.(UA) ÐееміÑ. 4:1 (3-33) І ÑталоÑÑ, Ñк почув Санваллат, що ми будуємо того мура, то він запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ð¾Ð¼, Ñ– дуже розгнівавÑÑ, Ñ– ÑміÑвÑÑ Ð· юдеїв.(UA) ÐееміÑ. 4:2 (3-34) І говорив він перед Ñвоїми братами та ÑамарійÑьким війÑьком Ñ– Ñказав: Що це роблÑÑ‚ÑŒ ці мізерні юдеї? Чи їм це позоÑтавлÑÑ‚ÑŒ? Чи будуть вони приноÑити жертву? Чи закінчать цього днÑ? Чи оживлÑÑ‚ÑŒ вони ці ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð· куп пороху, а вони ж попалені?(UA) ÐееміÑ. 4:3 (3-35) РаммонітÑнин Ð¢Ð¾Ð²Ñ–Ð¹Ñ Ð±ÑƒÐ² при ньому й Ñказав: Та й що вони будують? Якщо вийде лиÑицÑ, то вона зробить дірку в їхній камінній Ñтіні!...(UA) ÐееміÑ. 4:4 (3-36) Почуй, Боже наш, що ми Ñтали погордою, Ñ– поверни їхню ганьбу на голову їхню, Ñ– дай Ñ—Ñ… на здобич у край полону!(UA) ÐееміÑ. 4:5 (3-37) І не закрий їхньої провини, а їхній гріх нехай не буде Ñтертий з-перед Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, бо вони образили будівничих!(UA) ÐееміÑ. 4:6 (3-38) І збудували ми того мура, Ñ– був пов'Ñзаний увеÑÑŒ той мур аж до половини його. Ð Ñерце народу було, щоб далі робити!(UA) ÐееміÑ. 4:7 (4-1) І ÑталоÑÑ, Ñк почув Санваллат, Ñ– ТовійÑ, Ñ– араби, Ñ– аммонітÑни, Ñ– ашдодÑни, що направлÑєтьÑÑ Ñ”Ñ€ÑƒÑалимÑький мур, що виломи в Ñтіні Ñтали затараÑовуватиÑÑ, то дуже запалилиÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ð¾Ð¼.(UA) ÐееміÑ. 4:8 (4-2) І змовилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ вÑÑ– разом, щоб іти воювати з ЄруÑалимом, та щоб учинити йому замішаннÑ.(UA) ÐееміÑ. 4:9 (4-3) І ми молилиÑÑ Ð´Ð¾ нашого Бога, Ñ– поÑтавили проти них Ñторожу вдень та вночі, перед ними.(UA) ÐееміÑ. 4:10 (4-4) І Ñказав Юда: ОÑлабла Ñила ноÑÑ–Ñ, а звалищ багато, Ñ– ми не зможемо далі будувати мура!...(UA) ÐееміÑ. 4:11 (4-5) Рнаші ненавиÑники говорили: Вони не знатимуть Ñ– не побачать, Ñк ми прийдемо до Ñередини Ñ—Ñ…, Ñ– позабиваємо Ñ—Ñ…, та й Ñпинимо працю!(UA) ÐееміÑ. 4:12 (4-6) І ÑталоÑÑ, Ñк приходили Ñ‚Ñ– юдеÑни, що Ñиділи при них, то говорили нам про це разів деÑÑÑ‚ÑŒ, зо вÑÑ–Ñ… міÑць, де вони пробували.(UA) ÐееміÑ. 4:13 (4-7) Тоді поÑтавив Ñ Ñторожу здолу того міÑÑ†Ñ Ð·Ð° муром у печерах. І поÑтавив Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ за їхніми родами, з їхніми мечами, їхніми ратищами та їхніми луками.(UA) ÐееміÑ. 4:14 (4-8) І розглÑнув Ñ Ñ†Ðµ, Ñ– вÑтав Ñ– Ñказав Ñ Ð´Ð¾ шлÑхетних, Ñ– до заÑтупників, Ñ– до решти народу: Ðе бійтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ними! Згадайте ГоÑпода великого та грізного, Ñ– воюйте за ваших братів, ваших Ñинів, дочок ваших, жінок ваших та за доми ваші!(UA) ÐееміÑ. 4:15 (4-9) І ÑталоÑÑ, Ñк почули наші вороги, що нам те відоме, то ГоÑподь зламав їхній задум, Ñ– вÑÑ– ми вернулиÑÑ Ð´Ð¾ муру, кожен до праці Ñвоєї.(UA) ÐееміÑ. 4:16 (4-10) І було від того днÑ, що половина моїх юнаків робили працю, а половина Ñ—Ñ… міцно тримала ÑпиÑи, щити, Ñ– луки та панцері, а зверхники ÑтоÑли позад Юдиного дому.(UA) ÐееміÑ. 4:17 (4-11) Будівничі працювали на мурі, а ноÑÑ–Ñ— наладовували Ñ‚Ñгар, вони однією рукою робили працю, а однією міцно тримали ÑпиÑа...(UA) ÐееміÑ. 4:18 (4-12) Рв кожного будівничого його меч був прив'Ñзаний на Ñтегнах його, Ñ– так вони будували, а Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ був Ñурмач.(UA) ÐееміÑ. 4:19 (4-13) І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ шлÑхетних, до заÑтупників та до решти народу: ÐŸÑ€Ð°Ñ†Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° й проÑтора, а ми повідділювані на мурі, далеко один від одного.(UA) ÐееміÑ. 4:20 (4-14) Тому то в міÑце, де почуєте Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми, туди негайно збирайтеÑÑ Ð´Ð¾ наÑ. Бог наш буде воювати Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ!(UA) ÐееміÑ. 4:21 (4-15) І так ми робили працю, Ñ– половина Ñ—Ñ… міцно тримала ÑпиÑи від Ñходу ранньої зорі аж до поÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ñ–Ñ€.(UA) ÐееміÑ. 4:22 (4-16) Також того чаÑу Ñказав Ñ Ð´Ð¾ народу: Кожен з юнаком Ñвоїм нехай ночують у Ñередині ЄруÑалиму, Ñ– будуть вони Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ½Ð¾Ñ‡Ñ– Ñторожею, а вдень на працю.(UA) ÐееміÑ. 4:23 (4-17) І ні Ñ, ані брати мої, ані юнаки мої, ані Ñторожі, що були за мною, ми не здіймали Ñвоєї одежі, кожен мав Ñвою зброю при Ñвоєму Ñтегні.(UA) ÐееміÑ. 5:1 І був великий крик народу та їхніх жінок на Ñвоїх братів юдеїв.(UA) ÐееміÑ. 5:2 І були такі, що говорили: Ми даємо в заÑтаву Ñинів Ñвоїх та дочок Ñвоїх, Ñ– беремо збіжжÑ, Ñ– їмо й живемо!(UA) ÐееміÑ. 5:3 І були такі, що говорили: Ми заÑтавлÑємо Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñвої, Ñ– виноградники Ñвої, Ñ– доми Ñвої, Ñ– беремо Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð² цьому голоді!(UA) ÐееміÑ. 5:4 І були такі, що говорили: Ми позичаємо Ñрібло на податок царÑький за наші Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð° наші виноградники.(UA) ÐееміÑ. 5:5 Рнаше ж тіло таке, Ñк тіло наших братів, наші Ñини Ñк їхні Ñини. РоÑÑŒ ми тиÑнемо наших Ñинів та наших дочок за рабів, Ñ– Ñ” з наших дочок утиÑкувані. Ми не в Ñилі робити, а Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÑ– та виноградники наші належать іншим...(UA) ÐееміÑ. 5:6 І Ñильно запалав у мені гнів, коли Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÐ² їхній крик та ці Ñлова!(UA) ÐееміÑ. 5:7 Рмоє Ñерце дало мені раду, Ñ– Ñ ÑперечавÑÑ Ð· шлÑхетними та з заÑтупниками та й Ñказав їм: Ви заÑтавою тиÑнете один одного! І Ñкликав Ñ Ð½Ð° них великі збори.(UA) ÐееміÑ. 5:8 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ них: Ми викуповуємо Ñвоїх братів юдеїв, проданих поганам, за нашою Ñпромогою, а ви будете продавати Ñвоїх братів, Ñ– вони продаютьÑÑ Ð½Ð°Ð¼? І мовчали вони, Ñ– не знаходили Ñлова...(UA) ÐееміÑ. 5:9 І Ñказав Ñ: Ðе добра це річ, що ви робите! Чи ж не в боÑзні нашого Бога ви маєте ходити, через ганьбу від тих поганів, наших ворогів?(UA) ÐееміÑ. 5:10 Також Ñ– Ñ, брати мої та юнаки мої були позикодавцÑми Ñрібла та збіжжÑ. ОпуÑтімо ж ми оцей борг!(UA) ÐееміÑ. 5:11 Верніть їм зараз їхні полÑ, їхні виноградники, їхні оливки, й їхні доми та відÑоток Ñрібла, Ñ– збіжжÑ, виноградний Ñік та нову оливу, що ви дали їм у заÑтаву за них!(UA) ÐееміÑ. 5:12 І вони Ñказали: Повернемо, Ñ– не будемо жадати від них! Зробимо так, Ñк ти говориш! І покликав Ñ ÑвÑщеників, Ñ– заприÑÑгнув Ñ—Ñ… зробити за цим Ñловом.(UA) ÐееміÑ. 5:13 ВитруÑив Ñ Ð¹ Ñвою пазуху та й Ñказав: Ðехай отак витруÑить Бог кожного чоловіка, хто не Ñповнить цього Ñлова, з дому його та з труду його, Ñ– нехай буде такий витрушений та порожній! І Ñказали вÑÑ– збори: Ðмінь! І Ñлавили вони ГоÑпода, Ñ– народ зробив за цим Ñловом.(UA) ÐееміÑ. 5:14 Також від днÑ, коли цар наказав мені бути їхнім наміÑником в Юдиному краї від року двадцÑтого й аж до року тридцÑÑ‚ÑŒ другого Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐртакÑеркÑа, дванадцÑÑ‚ÑŒ літ не їв наміÑничого хліба ані Ñ, ані брати мої.(UA) ÐееміÑ. 5:15 РнаміÑники попередні, що були передо мною, чинили Ñ‚Ñжке над народом, Ñ– брали від них хлібом та вином одного Ð´Ð½Ñ Ñорок шеклів Ñрібла; також їхні Ñлуги панували над народом. Ð Ñ Ð½Ðµ робив так через Ñтрах Божий.(UA) ÐееміÑ. 5:16 також у праці того муру Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÐ²Ð°Ð², Ñ– Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð½Ðµ купували ми, а вÑÑ– мої Ñлуги були зібрані там над працею.(UA) ÐееміÑ. 5:17 Рза Ñтолом моїм були юдеї та заÑтупники, Ñто й п'ÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка, та й Ñ‚Ñ–, хто приходив до Ð½Ð°Ñ Ñ–Ð· народів, що навколо наÑ.(UA) ÐееміÑ. 5:18 Рщо готовилоÑÑ Ð½Ð° один день, було: віл один, худоби дрібної шеÑтеро вибраних, Ñ– Ð¿Ñ‚Ð¸Ñ†Ñ Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð°ÑÑ Ð² мене, а за деÑÑÑ‚ÑŒ день виходило багато вÑÑкого вина. Рпри тому Ñ Ð½Ðµ жадав наміÑничого хліба, бо та робота направи мурів була Ñ‚Ñжка на тому народі.(UA) ÐееміÑ. 5:19 Запам'Ñтай же мені, Боже мій, на добре вÑе те, що Ñ Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² Ð´Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ народу!(UA) ÐееміÑ. 6:1 І ÑталоÑÑ, коли почув Санваллат, Ñ– ТовійÑ, Ñ– араб Òешем та решта наших ворогів, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² мура, Ñ– що не позоÑталоÑÑ Ð² ньому вилому, але до цього чаÑу дверей у брамах Ñ Ð½Ðµ повÑтавлÑв,(UA) ÐееміÑ. 6:2 то поÑлав Санваллат та Òешем до мене, говорÑчи: Приходь, Ñ– вмовимоÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ у Кефірімі в долині Оно! Рвони замишлÑли зробити мені зло...(UA) ÐееміÑ. 6:3 І поÑлав Ñ Ð´Ð¾ них поÑлів, говорÑчи: Я роблю велику працю, Ñ– не можу прийти. Ðащо буде перервана Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ, Ñк кину Ñ—Ñ— та піду до ваÑ?(UA) ÐееміÑ. 6:4 І поÑилали до мене так Ñамо чотири рази, а Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð² їм так Ñамо.(UA) ÐееміÑ. 6:5 І так Ñамо Санваллат п'Ñтий раз приÑлав до мене Ñлугу Ñвого, а в руці його був відкритий лиÑÑ‚.(UA) ÐееміÑ. 6:6 Рв ньому напиÑане: ЧуєтьÑÑ Ñеред народів, Ñ– Òашму говорить: Ти та юдеї замишлÑєте відділитиÑÑ, тому то ти будуєш того мура, Ñ– хочеш бути їм за царÑ, за тими Ñловами.(UA) ÐееміÑ. 6:7 Та й пророків ти понаÑтавлÑв, щоб викрикували про тебе в ЄруÑалимі, говорÑчи: Цар в Юді! Ртепер цар почує оці речі. Отож, приходь, Ñ– порадьмоÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼!(UA) ÐееміÑ. 6:8 І поÑлав Ñ Ð´Ð¾ нього, говорÑчи: Ðе було таких речей, про Ñкі ти говориш, бо з ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого ти Ñ—Ñ… повимишлÑв!...(UA) ÐееміÑ. 6:9 Бо вÑÑ– вони лÑкали наÑ, говорÑчи: Ðехай оÑлабнуть їхні руки з цієї праці, Ñ– не буде вона зроблена! Та тепер, о Боже, зміцни мої руки!(UA) ÐееміÑ. 6:10 І Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹ÑˆÐ¾Ð² до дому Шемаї, Ñина Делаї, Мегетав'їлового Ñина, а він був задержаний. І він Ñказав: УмовмоÑÑ Ð¿Ñ–Ñ‚Ð¸ до Божого дому, до Ñередини храму, Ñ– замкнемо храмові двері, бо прийдуть забити тебе, влаÑне вночі прийдуть забити тебе...(UA) ÐееміÑ. 6:11 Та Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Чи такий чоловік, Ñк Ñ, має втікати? І хто Ñ” такий, Ñк Ñ, що ввійде до храму й буде жити? Ðе ввійду!(UA) ÐееміÑ. 6:12 І пізнав Ñ, що то не Бог поÑлав його, коли він говорив на мене те пророцтво, а то Ð¢Ð¾Ð²Ñ–Ð¹Ñ Ñ‚Ð° Санваллат підкупили його...(UA) ÐееміÑ. 6:13 Бо він був підкуплений, щоб Ñ Ð±Ð¾ÑвÑÑ, Ñ– зробив так, Ñ– згрішив. Це було Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… на злий поговір, щоб образити мене.(UA) ÐееміÑ. 6:14 Запам'Ñтай же, Боже мій, Товійї та Санваллатові за цими вчинками його, а також пророчиці Ðоадії та решті пророків, що Ñтрахали мене!(UA) ÐееміÑ. 6:15 І був закінчений мур двадцÑтого й п'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ ÐµÐ»ÑƒÐ»Ð°, за п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два дні.(UA) ÐееміÑ. 6:16 І ÑталоÑÑ, Ñк почули про це вÑÑ– наші вороги, та побачили вÑÑ– народи, що були навколо наÑ, то вони впали в очах Ñвоїх та й пізнали, що Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° зроблена від нашого Бога!(UA) ÐееміÑ. 6:17 Тими днÑми також шлÑхетні юдеї пиÑали багато Ñвоїх лиÑтів, що йшли до Товійї, а Товійїні приходили до них.(UA) ÐееміÑ. 6:18 Бо багато-хто в Юдеї були заприÑÑженими приÑтелÑми йому, бо він був зÑÑ‚ÑŒ Шеханії, Ðрахового Ñина, а Ñин його Єгоханан узÑв дочку Мешуллама, Берехіїного Ñина.(UA) ÐееміÑ. 6:19 І говорили передо мною добре про нього, а Ñлова мої передавали йому. Ð¢Ð¾Ð²Ñ–Ð¹Ñ Ð¿Ð¾Ñилав лиÑти, щоб наÑтрахати мене.(UA) ÐееміÑ. 7:1 І ÑталоÑÑ, Ñк був збудований мур, то повÑтавлÑв Ñ Ð´Ð²ÐµÑ€Ñ–, Ñ– були понаÑтавлювані придверні, Ñпіваки та Левити.(UA) ÐееміÑ. 7:2 І призначив Ñ Ð½Ð°Ð´ ЄруÑалимом Ñвого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, Ñ– Бога боÑвÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ від багатьох інших.(UA) ÐееміÑ. 7:3 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ них: Ðехай не відчинÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ”Ñ€ÑƒÑалимÑькі брами аж до Ñпеки ÑонцÑ. І поки вони Ñамі ÑтоÑÑ‚ÑŒ, нехай позамикають двері, Ñ– так тримайте. І поÑтавити варти з єруÑалимÑьких мешканців, кожного на його Ñторожі, Ñ– кожного навпроти його дому!(UA) ÐееміÑ. 7:4 РміÑто було широко-проÑторе й велике, та народу в ньому мало, Ñ– доми не були побудовані.(UA) ÐееміÑ. 7:5 І поклав мені Бог мій на Ñерце моє зібрати шлÑхетних, Ñ– заÑтупників та народ, щоб перепиÑати. І знайшов Ñ ÐºÐ½Ð¸Ð¶ÐºÑƒ перепиÑу тих, хто прийшов перше, а в ній Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² напиÑане таке:(UA) ÐееміÑ. 7:6 Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнаннÑ, Ñких вигнав був ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, Ñ– вони повернулиÑÑ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму та до Юдеї, кожен до міÑта Ñвого,(UA) ÐееміÑ. 7:7 Ñ‚Ñ–, що прийшли були з Зоровавелем, ІÑуÑом, Ðеемією, Ðзарією, Раамією, Ðахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, МіÑперетом, Біґваєм, Ðехумом, Бааною. ЧиÑло людей Ізраїлевого народу:(UA) ÐееміÑ. 7:8 Ñинів Пар'ошових дві тиÑÑчі Ñто й ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:9 Ñинів Шеватіїних три Ñотні Ñ– ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:10 Ñинів Ðрахових шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:11 Ñинів Пахат-Моавових, із Ñинів ІÑуÑових та Йоавових дві тиÑÑчі й віÑім Ñотень віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:12 Ñинів Еламових тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири,(UA) ÐееміÑ. 7:13 Ñинів Заттуєвих віÑім Ñотень Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:14 Ñинів Заккаєвих Ñім Ñотень Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚,(UA) ÐееміÑ. 7:15 Ñинів Біннуєвих шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñорок Ñ– віÑім,(UA) ÐееміÑ. 7:16 Ñинів Беваєвих шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім,(UA) ÐееміÑ. 7:17 Ñинів Ðзґадових дві тиÑÑчі три Ñотні двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:18 Ñинів Ðдонікамових шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім,(UA) ÐееміÑ. 7:19 Ñинів Біґваєвих дві тиÑÑчі шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім,(UA) ÐееміÑ. 7:20 Ñинів Ðдінових шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:21 Ñинів Ðтерових, з Ñинів Хізкійїних дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– віÑім,(UA) ÐееміÑ. 7:22 Ñинів Хашумових три Ñотні двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім,(UA) ÐееміÑ. 7:23 Ñинів Бецаєвих три Ñотні двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– чотири,(UA) ÐееміÑ. 7:24 Ñинів Харіфових Ñто дванадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:25 Ñинів Òів'онових дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:26 людей з Віфлеєму та Ðетофи Ñто віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– віÑім,(UA) ÐееміÑ. 7:27 людей з Ðнототу Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім,(UA) ÐееміÑ. 7:28 людей з Бет-Ðзмавету Ñорок Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:29 людей з Кір'ÑÑ‚-Єаріму, Кефіри та Беероту Ñім Ñотень Ñорок Ñ– три,(UA) ÐееміÑ. 7:30 людей з Рами та Òави шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один,(UA) ÐееміÑ. 7:31 людей з МіхмаÑу Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:32 людей з Бет-Елу та ÐÑŽ Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три,(UA) ÐееміÑ. 7:33 людей з Ðево Другого п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:34 виходьків з Еламу Другого тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири,(UA) ÐееміÑ. 7:35 виходьків з Харіму три Ñотні й двадцÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:36 виходьків з Єрихону три Ñотні Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:37 виходьків з Лоду, Хадіду й Оно Ñім Ñотень Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один,(UA) ÐееміÑ. 7:38 виходьків з Сенаї три тиÑÑчі дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐееміÑ. 7:39 СвÑщеників: Ñинів Єдаїних з ІÑуÑового дому дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– три,(UA) ÐееміÑ. 7:40 Ñинів Іммерових тиÑÑча п'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два,(UA) ÐееміÑ. 7:41 Ñинів Пашхурових тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– Ñорок Ñ– Ñім,(UA) ÐееміÑ. 7:42 Ñинів Харімових тиÑÑча ÑімнадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐееміÑ. 7:43 Левитів: Ñинів ІÑуÑових з Кадміїлового дому, з Годевиних Ñинів ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири.(UA) ÐееміÑ. 7:44 Співаків: Ñинів ÐÑафових Ñто Ñорок Ñ– віÑім.(UA) ÐееміÑ. 7:45 Придверних: Ñинів Шаллумових, Ñинів Ðтерових, Ñинів Талмонових, Ñинів Ðккувових, Ñинів Хатітиних, Ñинів Шоваєвих Ñто тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім.(UA) ÐееміÑ. 7:46 Храмових підданців: Ñини Ціхині, Ñини ХаÑуфині, Ñини Таббаотові,(UA) ÐееміÑ. 7:47 Ñини КероÑові, Ñини Сіїні, Ñини Падонові,(UA) ÐееміÑ. 7:48 Ñини Леванині, Ñини Хаґавині, Ñини Салмаєві,(UA) ÐееміÑ. 7:49 Ñини Хананові, Ñини Òідделові, Ñини Òахарові,(UA) ÐееміÑ. 7:50 Ñини Реаїні, Ñини Рецінові, Ñини Ðекодині,(UA) ÐееміÑ. 7:51 Ñини Òаззамові, Ñини Уззині, Ñини ПаÑеахові,(UA) ÐееміÑ. 7:52 Ñини БеÑаєві, Ñини Меунімові, Ñини ÐефішеÑінові,(UA) ÐееміÑ. 7:53 Ñини Бакбутові, Ñини Хакуфині, Ñини Хархурові,(UA) ÐееміÑ. 7:54 Ñини Бацлітові, Ñини Мехидині, Ñини Харшині,(UA) ÐееміÑ. 7:55 Ñини БаркоÑові, Ñини СіÑерині, Ñини Темахові,(UA) ÐееміÑ. 7:56 Ñини ÐеціÑхові, Ñини Хатіфині.(UA) ÐееміÑ. 7:57 Синів Соломонових рабів: Ñини Сотаєві, Ñини Соферетові, Ñини Перідині,(UA) ÐееміÑ. 7:58 Ñини Яалині, Ñини Дарконові, Ñини Òідделові,(UA) ÐееміÑ. 7:59 Ñини Шефатіїні, Ñини Хаттілові, Ñини Похерет-Гаццеваїмові, Ñини Ðмонові,(UA) ÐееміÑ. 7:60 уÑього цих храмових підданців та Ñинів Соломонових рабів три Ñотні дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два.(UA) ÐееміÑ. 7:61 Роце Ñ‚Ñ–, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Ðддону та Іммеру, та не могли довеÑти роду батьків Ñвоїх та Ñвого наÑіннÑ, чи вони з ІзраїлÑ:(UA) ÐееміÑ. 7:62 Ñинів Делаїних, Ñинів Товійїних, Ñинів Ðекодиних шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень Ñорок Ñ– два.(UA) ÐееміÑ. 7:63 Рз ÑвÑщеників: Ñини Ховаїні, Ñини Коцові, Ñини БарзіллаÑ, що взÑв жінку з дочок ґілеадÑнина БарзіллаÑ, Ñ– Ñтав зватиÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¼ ім'Ñм.(UA) ÐееміÑ. 7:64 Вони шукали запиÑу Ñвого родоводу, але він не знайшовÑÑ, Ñ– були вони вилучені зо ÑвÑщенÑтва,(UA) ÐееміÑ. 7:65 а наміÑник Ñказав їм, щоб вони не їли зо СвÑтого СвÑтих, аж поки не Ñтане ÑвÑщеник до уріму та тумміму.(UA) ÐееміÑ. 7:66 УÑього збору разом Ñорок дві тиÑÑчі триÑта й шіÑтдеÑÑÑ‚,(UA) ÐееміÑ. 7:67 окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було Ñім тиÑÑч триÑта тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім; а в них Ñпіваків та Ñпівачок двіÑÑ‚Ñ– й Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐееміÑ. 7:68 Їхніх коней було Ñім Ñотень тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ, їхніх мулів двіÑÑ‚Ñ– Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ÐееміÑ. 7:69 верблюдів чотири Ñотні тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ, оÑлів шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч Ñ– Ñім Ñотень Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐееміÑ. 7:70 РчаÑтина голів батьківÑьких родів дали на працю: наміÑник дав до Ñкарбниці: золота тиÑÑчу дарейків, кропильниць п'ÑтдеÑÑÑ‚, ÑвÑщеничих шат п'ÑÑ‚Ñот Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐееміÑ. 7:71 Рз голів батьківÑьких родів дали до Ñкарбниці на працю: золота двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч дарейків, а Ñрібла дві тиÑÑчі й двіÑÑ‚Ñ– мін.(UA) ÐееміÑ. 7:72 Рщо дала решта народу: золота двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч дарейків, а Ñрібла дві тиÑÑчі мін, а ÑвÑщеничих шат шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– Ñім.(UA) ÐееміÑ. 7:73 І оÑілиÑÑ ÑвÑщеники, Ñ– Левити, Ñ– придверні, Ñ– Ñпіваки, Ñ– дехто з народу, Ñ– храмові підданці, Ñ– ввеÑÑŒ Ізраїль по Ñвоїх міÑтах. Як наÑтав Ñьомий міÑÑць, то Ізраїлеві Ñини були по Ñвоїх міÑтах.(UA) ÐееміÑ. 8:1 І зібравÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ, Ñк один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, Ñ– Ñказали учителеві Ездрі принеÑти книги МойÑеєвого Закону, що наказав був ГоÑподь Ізраїлеві.(UA) ÐееміÑ. 8:2 І Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ ÑвÑщеник Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, Ñ– вÑÑ–Ñ…, хто розумів чуте, першого Ð´Ð½Ñ Ñьомого міÑÑцÑ.(UA) ÐееміÑ. 8:3 І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від Ñвітанку аж до полуднÑ, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші вÑього народу були звернені до книги Закону.(UA) ÐееміÑ. 8:4 І ÑтоÑв учитель Ездра на дерев'Ñному підвищенні, що зробили Ð´Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— Ñправи, а при ньому ÑтоÑв МаттітіÑ, Ñ– Шема, Ñ– ÐнаÑ, Ñ– УрійÑ, Ñ– ХілкійÑ, Ñ– МааÑÐµÑ Ð½Ð° правиці його, а на лівиці його: ПедаÑ, Ñ– Мішаїл, Ñ– МалкійÑ, Ñ– Хашум, Ñ– Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.(UA) ÐееміÑ. 8:5 І розгорнув Ездра цю книгу на очах уÑього народу, бо він був вище від уÑього народу, а коли він розгорнув, увеÑÑŒ народ уÑтав.(UA) ÐееміÑ. 8:6 І поблагоÑловив Ездра ГоÑпода, Бога великого, а ввеÑÑŒ народ відповів: Ðмінь, Ðмінь! з піднеÑеннÑм Ñвоїх рук. І вÑÑ– ÑхилÑлиÑÑ, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві обличчÑм до землі!(UA) ÐееміÑ. 8:7 РІÑуÑ, Ñ– Бані, Ñ– ШеревеÑ, Ямін, Ðккув, Шаббетай, ГодійÑ, МааÑеÑ, Келіта, ÐзаріÑ, Йозавад, Ханан, ÐŸÐµÐ»Ð°Ñ Ñ‚Ð° Левити поÑÑнювали народові Закона, а народ був на Ñвоєму міÑці.(UA) ÐееміÑ. 8:8 І читали в книзі, у Божому Законі виразно, Ñ– виÑÑнювали значеннÑ, Ñ– робили зрозумілим читане.(UA) ÐееміÑ. 8:9 І Ñказав наміÑник ÐееміÑ, Ñ– ÑвÑщеник учитель Ездра й Левити, що виÑÑнювали народові, до вÑього народу: День цей ÑвÑтий він Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увеÑÑŒ народ, Ñк почув Ñлова Закону...(UA) ÐееміÑ. 8:10 І Ñказав він до них: Ідіть, їжте Ñите та пийте Ñолодке, Ñ– поÑилайте чаÑтки тому, в кого нема наготовленого. Бо ÑвÑтий цей день Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ ГоÑпода, Ñ– не Ñумуйте, бо радіÑÑ‚ÑŒ у ГоÑподі це ваша Ñила!(UA) ÐееміÑ. 8:11 І Левити потішали ввеÑÑŒ народ, говорÑчи: Мовчіть, бо цей день ÑвÑтий, Ñ– не Ñумуйте!(UA) ÐееміÑ. 8:12 І пішов увеÑÑŒ народ Ñ—Ñти та пити, Ñ– поÑилати чаÑтки та чинити велику радіÑÑ‚ÑŒ, бо розумів Ñ‚Ñ– Ñлова, що розповіли йому.(UA) ÐееміÑ. 8:13 Рдругого Ð´Ð½Ñ Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð»Ð¸ÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ батьківÑьких родів уÑього народу, ÑвÑщеники та Левити, до Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð•Ð·Ð´Ñ€Ð¸, щоб він виÑÑнÑв їм Ñлова Закону.(UA) ÐееміÑ. 8:14 І знайшли напиÑане в Законі, що наказав був ГоÑподь через МойÑеÑ, щоб Ізраїлеві Ñини Ñиділи в кучках у ÑвÑто Ñьомого міÑÑцÑ,(UA) ÐееміÑ. 8:15 Ñ– щоб розголоÑили й оголоÑили по вÑÑ–Ñ… Ñвоїх міÑтах та в ЄруÑалимі, говорÑчи: Вийдіть на гору, Ñ– понаноÑьте Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²Ð° оливкового, Ñ– Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ñ‚Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑŒÐ¼Ð¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð³ÑƒÑтолиÑтого дерева, щоб поробити кучки, Ñк напиÑано.(UA) ÐееміÑ. 8:16 І вийшов народ, Ñ– поназношували, Ñ– поробили Ñобі кучки кожен на даху Ñвоїм, Ñ– в подвір'ÑÑ… Ñвоїх, Ñ– в подвір'ÑÑ… Божого дому, Ñ– на майдані Водної брами, Ñ– на майдані брами Єфремової.(UA) ÐееміÑ. 8:17 І поробила кучки вÑÑ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð°, що вернулаÑÑ Ð· полону, Ñ– Ñиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві Ñини від днів ІÑуÑа, Ðавинового Ñина, аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾. І була дуже велика радіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ÐееміÑ. 8:18 І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого Ð´Ð½Ñ Ð°Ð¶ до Ð´Ð½Ñ Ð¾Ñтаннього. І ÑправлÑли ÑвÑто Ñім день; а воÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ, за уÑтавом.(UA) ÐееміÑ. 9:1 РдвадцÑтого й четвертого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð»Ð¸ÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ– Ñини в поÑÑ‚Ñ– та в веретищах, а на них порох.(UA) ÐееміÑ. 9:2 РІзраїлеве наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ñ–Ð»Ð¸Ð»Ð¾ÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… чужинців, Ñ– поÑтавали й визнавали гріхи Ñвої та провини Ñвоїх батьків.(UA) ÐееміÑ. 9:3 І Ñтали на міÑÑ‚Ñ– Ñвоїм, Ñ– чверть Ð´Ð½Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð»Ð¸ з книги Закону ГоÑпода, Бога Ñвого, а чверть ÑповідалиÑÑ Ñ– вклонÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові Ñвоєму.(UA) ÐееміÑ. 9:4 І Ñтали не левитÑькому підвищенні ІÑуÑ, Ñ– Бані, Кадміїл, ШеваніÑ, Бунні, ШеревеÑ, Бані, Кенані, Ñ– кликали Ñильним голоÑом до ГоÑпода, Бога Ñвого.(UA) ÐееміÑ. 9:5 І Ñказали Левити: ІÑуÑ, Ñ– Кадміїл, Бані, ХашавнеÑ, ШеревеÑ, ГодійÑ, ШеваніÑ, ПетахіÑ: УÑтаньте, поблагоÑловіть ГоÑпода, Бога Ñвого, від віку аж до віку! І нехай благоÑловлÑÑŽÑ‚ÑŒ Ім'Ñ Ñлави Твоєї, Ñ– нехай воно буде звеличене над уÑÑке благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñлаву!(UA) ÐееміÑ. 9:6 Ти ГоÑподь єдиний! Ти вчинив небо, небеÑа небеÑ, Ñ– вÑе їхнє війÑько, землю та вÑе, що на ній, Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ñ‚Ð° вÑе, що в них, Ñ– Ти оживлÑєш Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…, а небеÑне війÑько Тобі вклонÑєтьÑÑ!(UA) ÐееміÑ. 9:7 Ти то ГоÑподь, Бог, що вибрав Ðврама, Ñ– вивів його з халдейÑького Уру, Ñ– дав йому ім'Ñ Ðвраам.(UA) ÐееміÑ. 9:8 І Ти знайшов Ñерце його вірним перед лицем Своїм, Ñ– Ñклав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеÑн, хіттеÑн, амореÑн, періззеÑн, євуÑеÑн, ґірґаÑеÑн, щоб дати наÑінню його. І Ти виконав Ñлова Свої, бо Ти праведний!(UA) ÐееміÑ. 9:9 І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.(UA) ÐееміÑ. 9:10 І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на вÑÑ–Ñ… його рабах, Ñ– на вÑім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилиÑÑ Ð· ними, Ñ– зробив Ти Собі Ім'Ñ, Ñк видно цього днÑ.(UA) ÐееміÑ. 9:11 І море Ти розÑік перед ними, Ñ– вони перейшли Ñеред Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¿Ð¾ Ñуходолу, а тих, хто гнавÑÑ Ð·Ð° ними, Ти кинув до глибин, Ñк камінь до бурхливої води.(UA) ÐееміÑ. 9:12 І Ти провадив Ñ—Ñ… Ñтовпом хмари вдень, а Ñтовпом огню вночі, щоб оÑвітлювати їм ту дорогу, Ñкою мали йти.(UA) ÐееміÑ. 9:13 І Ти зійшов був на гору Сінай, Ñ– говорив з ними з небеÑ, Ñ– дав їм Ñправедливі права та правдиві закони, уÑтави та заповіді добрі.(UA) ÐееміÑ. 9:14 І ÑвÑту Свою Ñуботу Ти вказав їм, а заповіді, й уÑтави та право наказав Ти їм через раба Свого МойÑеÑ.(UA) ÐееміÑ. 9:15 І хліб із Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð´Ð°Ð² Ти був їм на їхній голод, Ñ– воду зо Ñкелі Ти вивів був їм на їхню Ñпрагу. І Ти Ñказав їм, щоб ішли поÑÑ–Ñти Край, Ñкий Ти приÑÑгнув дати їм.(UA) ÐееміÑ. 9:16 Та вони й наші батьки були вперті, Ñ– робили твердою Ñвою шию, Ñ– не Ñлухали Твоїх заповідей.(UA) ÐееміÑ. 9:17 І відмовлÑлиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ Ñлухати, Ñ– не пам'Ñтали чуд Твоїх, Ñкі Ти чинив був із ними, Ñ– Ñтали твердошиї, Ñ– наÑтановили Ñобі голову, щоб вернутиÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї неволі в непоÑлуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти лаÑкавий та милоÑердний, довготерпеливий та багатомилоÑтивий, Ñ– Ти не покинув Ñ—Ñ…!(UA) ÐееміÑ. 9:18 Хоч вони зробили були Ñобі литого Ñ‚ÐµÐ»ÑŒÑ†Ñ Ñ‚Ð° Ñказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, Ñ– робили великі образи,(UA) ÐееміÑ. 9:19 та Ти в великім Своїм милоÑерді не залишив Ñ—Ñ… у пуÑтині, Ñтовп хмари не відходив від них удень, щоб веÑти Ñ—Ñ… дорогою, а Ñтовп огню вночі, щоб оÑвітлювати їм дорогу, Ñкою мали йти.(UA) ÐееміÑ. 9:20 І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити Ñ—Ñ… мудрими, Ñ– манни Своєї не Ñтримував від їхніх уÑÑ‚, Ñ– воду Ти їм давав на їхнє прагненнÑ.(UA) ÐееміÑ. 9:21 І Ñорок літ живив Ти Ñ—Ñ… у пуÑтині. Ðе було недоÑтатку ні в чому, одежі їхні не дерлиÑÑ, а ноги їхні не пухли.(UA) ÐееміÑ. 9:22 І дав Ти їм царÑтва та народи, Ñкі призначив на поділ, Ñ– вони поÑіли край Сигона, Ñ– край Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ…ÐµÑˆÐ±Ð¾Ð½Ñького, Ñ– край Оґа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð°ÑˆÐ°Ð½Ñького.(UA) ÐееміÑ. 9:23 Рїхніх Ñинів Ти помножив, Ñк зорі небеÑні, Ñ– ввів Ñ—Ñ… до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли поÑÑ–Ñти.(UA) ÐееміÑ. 9:24 І ввійшли Ñини, Ñ– поÑіли той Край, Ñ– Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеÑн, Ñ– дав у їхню руку Ñ—Ñ… та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за Ñвоєю волею.(UA) ÐееміÑ. 9:25 І поздобували вони міÑта укріплені, та землю Ñиту, Ñ– поÑіли доми, повні вÑÑкого добра, повитеÑувані в ÑкелÑÑ… водозбори, виноградники, Ñ– оливки, Ñ– багато овочевих дерев. І вони їли й наÑитилиÑÑ, Ñ– поÑтавали товÑÑ‚Ñ–, Ñ– наÑолоджувалиÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ—Ð¼ великим добром.(UA) ÐееміÑ. 9:26 І Ñтали вони неÑлухнÑні, Ñ– побунтувалиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Тебе, Ñ– кинули Закона Твого геть за Ñвою Ñпину, Ñ– позабивали пророків Твоїх, що Ñвідчили між ними, щоб навернути Ñ—Ñ… до Тебе. І чинили вони великі образи.(UA) ÐееміÑ. 9:27 І дав Ти Ñ—Ñ… у руку їхніх ворогів, а Ñ‚Ñ– утиÑкали Ñ—Ñ…. Рв чаÑÑ– Ð³Ð¾Ñ€Ñ Ñвого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, Ñ– за Своїм великим милоÑердÑм давав їм ÑпаÑителів, Ñ– вони ÑпаÑали Ñ—Ñ… з руки їхніх ворогів.(UA) ÐееміÑ. 9:28 Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, Ñ– Ти давав Ñ—Ñ… у руку їхніх ворогів, Ñ– Ñ‚Ñ– панували над ними. І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба Ñ—Ñ… виÑлуховував, Ñ– ÑпаÑав Ñ—Ñ… за милоÑердÑм Своїм довгий чаÑ.(UA) ÐееміÑ. 9:29 І Ñвідчив Ти проти них, щоб навернути Ñ—Ñ… до Закону Твого, та вони чинили лихе, Ñ– не ÑлухалиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ Твоїх, Ñ– грішили проти Твоїх прав, Ñкі коли б людина чинила, то жила б ними, Ñ– Ñтавало рамено Ñ—Ñ… неÑлухнÑне, а шию Ñвою робили твердою, Ñ– не ÑлухалиÑÑ.(UA) ÐееміÑ. 9:30 І зволікав Ти їм довгі роки, Ñ– Ñвідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не Ñлухали того, Ñ– Ти дав Ñ—Ñ… у руку народів цих країв.(UA) ÐееміÑ. 9:31 І через велике Своє милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¢Ð¸ не вигубив Ñ– не покинув Ñ—Ñ…, бо Ти Бог лаÑкавий та милоÑердний!(UA) ÐееміÑ. 9:32 Ртепер, Боже наш, Боже великий, Ñильний та Ñтрашний, що бережеш заповіта та миліÑÑ‚ÑŒ, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уÑÑ Ñ‚Ð° мука, що Ñпіткала наÑ, наших царів, наших зверхників, Ñ– ÑвÑщеників наших, Ñ– пророків наших, Ñ– батьків наших, Ñ– ввеÑÑŒ Твій народ від днів аÑирійÑьких царів аж до цього днÑ!(UA) ÐееміÑ. 9:33 Рти Ñправедливий у вÑьому, що приходить на наÑ, бо Ти правду робив, а ми були неÑправедливі.(UA) ÐееміÑ. 9:34 Рнаші царі, наші зверхники, наші ÑвÑщеники та наші батьки не виконували Закона Твого, Ñ– не ÑлухалиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ Твоїх та Ñвідоцтв Твоїх, що Ти Ñвідчив проти них.(UA) ÐееміÑ. 9:35 І вони в царÑтві Ñвоїм та в великім добрі Твоїм, Ñке Ти їм давав, Ñ– в тому проÑторому та Ñитому Краї, що Ти дав перед ними, не Ñлужили Тобі, Ñ– не відвернулиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоїх злих чинів.(UA) ÐееміÑ. 9:36 ОÑÑŒ ми Ñьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб Ñ—Ñти плід його та добро його, оÑÑŒ ми раби в ньому!(UA) ÐееміÑ. 9:37 І він множить Ñвій урожай Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ–Ð², Ñких Ти дав над нами за наші гріхи, Ñ– вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за Ñвоїм уподобаннÑм, Ñ– ми в великому утиÑкові!(UA) ÐееміÑ. 9:38 (10-1) Через те вÑе ми Ñкладаємо певну умову, Ñ– підпиÑуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші ÑвÑщеники.(UA) ÐееміÑ. 10:1 (10-2) Рміж тих, що поклали печатки, були: наміÑник ÐееміÑ, Ñин Хахаліїн, Ñ– ЦідкійÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:2 (10-3) СераÑ, ÐзаріÑ, ЄреміÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:3 (10-4) Пашхур, ÐмаріÑ, МалкійÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:4 (10-5) Хаттуш, ШеваніÑ, Маллух,(UA) ÐееміÑ. 10:5 (10-6) Харім, Меремот, ОвадіÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:6 (10-7) Даніїл, Òіннетон, Барух,(UA) ÐееміÑ. 10:7 (10-8) Мешуллам, ÐвійÑ, МійÑмін,(UA) ÐееміÑ. 10:8 (10-9) МаазіÑ, Білґай, ШемаÑ, оце ÑвÑщеники.(UA) ÐееміÑ. 10:9 (10-10) РЛевити: ІÑуÑ, Ñин Ðзаніїн, Біннуй, з Хенададових Ñинів, Кадміїл.(UA) ÐееміÑ. 10:10 (10-11) Рїхні брати: ШеваніÑ, ГодійÑ, Келіта, ПелаÑ, Ханан,(UA) ÐееміÑ. 10:11 (10-12) Міха, Рехов, ХашавіÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:12 (10-13) Заккур, ШеревіÑ, ШеваніÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:13 (10-14) ГодійÑ, Бані, Беніну.(UA) ÐееміÑ. 10:14 (10-15) Голови народу: Пар'ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,(UA) ÐееміÑ. 10:15 (10-16) Бунні, Ðз'дад, Бевай,(UA) ÐееміÑ. 10:16 (10-17) ÐдонійÑ, Біґвай, Ðдін,(UA) ÐееміÑ. 10:17 (10-18) Ðтер, ХізкійÑ, Ðззур,(UA) ÐееміÑ. 10:18 (10-19) ГодійÑ, Хашум, Бецай,(UA) ÐееміÑ. 10:19 (10-20) Харіф, Ðнатот, Ðевай,(UA) ÐееміÑ. 10:20 (10-21) МаґпіÑш, Мешуллам, Хезір,(UA) ÐееміÑ. 10:21 (10-22) Мешезав'їл, Садок, ЯддуÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:22 (10-23) ПелатіÑ, Ханан, ÐнаÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:23 (10-24) ОÑÑ–Ñ, ХананіÑ, Хашшув,(UA) ÐееміÑ. 10:24 (10-25) Галлохеш, Пілха, Шовек,(UA) ÐееміÑ. 10:25 (10-26) Рехум, Хашавна, МааÑеÑ,(UA) ÐееміÑ. 10:26 (10-27) Ñ– ÐхійÑ, Ханан, Ðнан,(UA) ÐееміÑ. 10:27 (10-28) Маллух, Харім, Баана.(UA) ÐееміÑ. 10:28 (10-29) І решта народу, ÑвÑщеники, Левити, придверні, Ñпіваки, храмові підданці, Ñ– кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні Ñини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий,(UA) ÐееміÑ. 10:29 (10-30) зміцнÑÑŽÑ‚ÑŒ приÑÑгу при браттÑÑ… Ñвоїх, при Ñвоїх шлÑхетних, Ñ– вÑтупили в клÑтву та приÑÑгу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через МойÑеÑ, Божого раба, Ñ– щоб дотримуватиÑÑ, Ñ– щоб виконувати вÑÑ– заповіді ГоÑпода, нашого Бога, Ñ– права Його, Ñ– поÑтанови Його,(UA) ÐееміÑ. 10:30 (10-31) Ñ– що не дамо наших Ñинів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… Ñинів.(UA) ÐееміÑ. 10:31 (10-32) Рвід народів цього Краю, що Ñпроваджують товари та вÑÑке Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð² день Ñуботній на продаж, не візьмемо від них у Ñуботу та в ÑвÑÑ‚Ñ– дні, Ñ– Ñьомого року понехаємо землю та вÑÑкого роду борги.(UA) ÐееміÑ. 10:32 (10-33) І поÑтавили ми Ñобі за обов'Ñзок, щоб давати нам третину ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ð² рік на Ñлужбу дому нашого Бога,(UA) ÐееміÑ. 10:33 (10-34) на хліб показний, Ñ– на поÑтійний дар, Ñ– на поÑтійне цілопаленнÑ, на Ñуботи, на молодики, на ÑвÑта, Ñ– на оÑвÑчені речі, Ñ– на жертви за гріх на Ð¾ÐºÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° ІзраїлÑ, Ñ– на вÑÑку працю дому нашого Бога.(UA) ÐееміÑ. 10:34 (10-35) І кинули ми жеребки про пожертву дров, ÑвÑщеники, Левити та народ, щоб приноÑити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені чаÑи рік-річно, щоб палити на жертівнику ГоÑпода, нашого Бога, Ñк напиÑано в Законі,(UA) ÐееміÑ. 10:35 (10-36) Ñ– щоб приноÑити первоплоди нашої землі та первоплоди вÑÑкого плоду зо вÑÑкого дерева рік-річно до ГоÑподнього дому,(UA) ÐееміÑ. 10:36 (10-37) Ñ– первороджених Ñинів наших та нашої худоби, Ñк напиÑано в Законі, Ñ– первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приноÑити до дому нашого Бога до ÑвÑщеників, що Ñлужать у домі нашого Бога,(UA) ÐееміÑ. 10:37 (10-38) Ñ– первопочаток наших діж, Ñ– наші приношеннÑ, Ñ– плід уÑÑкого дерева, молоде вино та оливу Ñпровадимо ÑвÑщеникам до кімнат дому нашого Бога, а деÑÑтину нашої землі Левитам. Рвони, Левити, будуть збирати деÑÑтину по вÑÑ–Ñ… міÑтах нашої роботи.(UA) ÐееміÑ. 10:38 (10-39) І буде ÑвÑщеник, Ñин Ðаронів, із Левитами, коли Левити будуть збирати деÑÑтину, Ñ– Левити віднеÑуть деÑÑтину від деÑÑтини до дому нашого Бога до комір, до Ñкарбниці.(UA) ÐееміÑ. 10:39 (10-40) Бо до комір будуть зноÑити Ñини Ізраїлеві та Ñини Левитів Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ, молодого вина та оливи, Ñ– там Ñ” речі ÑвÑтині, Ñлужачі ÑвÑщеники, Ñ– придверні, Ñ– Ñпіваки. І ми не опуÑтимо дому нашого Бога!(UA) ÐееміÑ. 11:1 І Ñиділи зверхники народу в ЄруÑалимі, а решта народу кинули жеребки, щоб привеÑти одного з деÑÑти Ñидіти в ЄруÑалимі, міÑÑ‚Ñ– ÑвÑтому, а дев'ÑÑ‚ÑŒ чаÑтин зоÑтаютьÑÑ Ð¿Ð¾ інших міÑтах.(UA) ÐееміÑ. 11:2 І поблагоÑловив народ уÑÑ–Ñ… тих людей, що пожертвувалиÑÑ Ñидіти в ЄруÑалимі.(UA) ÐееміÑ. 11:3 Роце голови округи, що Ñиділи в ЄруÑалимі, а по Юдиних міÑтах Ñиділи, кожен у Ñвоїй поÑілоÑÑ‚Ñ–, по Ñвоїх міÑтах, Ізраїль, ÑвÑщеники, Ñ– Левити, Ñ– храмові підданці, Ñ– Ñини Соломонових рабів.(UA) ÐееміÑ. 11:4 Рв ЄруÑалимі Ñиділи оці з Ñинів Юдиних та з Ñинів ВеніÑминових. Із Ñинів Юдиних: ÐтаÑ, Ñин Уззійї, Ñина ЗахаріÑ, Ñина Ðмарії, Ñина Шефатії, Ñина Магаліїла, із Ñинів Перецових.(UA) ÐееміÑ. 11:5 І МааÑеÑ, Ñин Баруха, Ñина Кол-Хозе, Ñина Хазаї, Ñина Ðдаї, Ñина ЙоÑріва, Ñина ЗахаріÑ, Ñина Шілоні.(UA) ÐееміÑ. 11:6 УÑÑ–Ñ… Ñинів Перецових, що Ñиділи в ЄруÑалимі, було чотири Ñотні шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– віÑім хоробрих людей.(UA) ÐееміÑ. 11:7 Роце ВеніÑминові Ñини: Саллу, Ñин Мешуллама, Ñина Йоеда, Ñина Педаї, Ñина Кадаї, Ñина МааÑеї, Ñина Ітіїла, Ñина ІÑаї.(UA) ÐееміÑ. 11:8 Рпо ньому: Òаббай, Саллай, дев'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім.(UA) ÐееміÑ. 11:9 РЙоїл, Ñин Зіхрі, був провідником над ними, а Юда, Ñин Сенуїн, другий над міÑтом.(UA) ÐееміÑ. 11:10 Із ÑвÑщеників: ЄдаÑ, Ñин ЙоÑрів, Яхін,(UA) ÐееміÑ. 11:11 СераÑ, Ñин Хілкійї, Ñина Мешуллама, Ñина Садока, Ñина Мерайота, Ñина Ðхітува, начальник у Божому домі.(UA) ÐееміÑ. 11:12 Рїхніх братів, що робили Ñлужбу Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ дому, віÑім Ñотень Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– два. І ÐдаÑ, Ñин Єрохама, Ñина Пелалії, Ñина Ðмці, Ñина ЗахаріÑ, Ñина Пашхура, Ñина Малкійї,(UA) ÐееміÑ. 11:13 а їхніх братів, голів батьківÑьких родів, двіÑÑ‚Ñ– Ñорок Ñ– два. І ÐмашÑай, Ñин Ðзаріїла, Ñина ÐхезаÑ, Ñина Мешіллемота, Ñина Іммера,(UA) ÐееміÑ. 11:14 а їхніх братів, хоробрих воÑків, Ñто двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– віÑім, а провідник над ними Завдіїл, Ñин Òедоліма.(UA) ÐееміÑ. 11:15 Рз Левитів: ШемаÑ, Ñин Хашшува, Ñина Ðзрікама, Ñина Хашавії, Ñина Бунні.(UA) ÐееміÑ. 11:16 РШаббетай та Йозавад були над зовнішньою Ñлужбою Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ дому, з голів Левитів.(UA) ÐееміÑ. 11:17 РМатаніÑ, Ñин Міхи, Ñина Завді, Ñина ÐÑафового, був головою, що починав ÑлавоÑловити при молитві, Ñ– БакбукіÑ, другий з братів його, Ñ– Ðвда, Ñин Шаммуї, Ñина Òалала, Ñина Єдутунового.(UA) ÐееміÑ. 11:18 УÑÑ–Ñ… Левитів у ÑвÑтому міÑÑ‚Ñ– було двіÑÑ‚Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– чотири.(UA) ÐееміÑ. 11:19 Рпридверні: Ðккув, Талмон та їхні брати, що Ñторожили при брамах, Ñто ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– два.(UA) ÐееміÑ. 11:20 Ррешта ІзраїлÑ, ÑвÑщеники, Левити були по вÑÑ–Ñ… Юдиних міÑтах, кожен у наділі Ñвоїм.(UA) ÐееміÑ. 11:21 Рхрамові підданці Ñиділи в Офелі, а Ціха та Òішпа були над підданцÑми.(UA) ÐееміÑ. 11:22 Рпровідником Левитів в ЄруÑалимі був Уззі, Ñин Бані, Ñина Хашавії, Ñина Маттанії, Ñина Міхи, з ÐÑафових Ñинів, Ñпіваків при Ñлужбі Божого дому,(UA) ÐееміÑ. 11:23 бо був царів наказ про них та певна оплата на Ñпіваків про кожен день.(UA) ÐееміÑ. 11:24 РПетахіÑ, Ñин Мешезав'їла, із Ñинів Зераха, Ñина Юдиного, був при руці Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñправ народу.(UA) ÐееміÑ. 11:25 Рпо дворах на полÑÑ… Ñвоїх з Юдиних Ñинів Ñиділи: в Кір'ÑÑ‚-Ðрбі та залежних Ñ—Ñ— міÑтах, Ñ– в Дівоні та залежних його міÑтах, Ñ– в Єкавцеїлі та залежних його міÑтах,(UA) ÐееміÑ. 11:26 Ñ– в Єшуї, Ñ– в Моладі, Ñ– в Бет-Пелеті,(UA) ÐееміÑ. 11:27 Ñ– в ХаÑар-Шуалі, Ñ– в Беер-Шеві та залежних його міÑтах,(UA) ÐееміÑ. 11:28 Ñ– в Ціклаґу, Ñ– в Мехоні та в залежних Ñ—Ñ— міÑтах,(UA) ÐееміÑ. 11:29 Ñ– в Ен-Ріммоні, Ñ– в Цор'Ñ—, Ñ– в Ярмуті,(UA) ÐееміÑ. 11:30 Заноаху, Ðдулламі та дворах Ñ—Ñ—, в Лахішу та полÑÑ… його, в Ðзці та залежних Ñ—Ñ— міÑтах. І таборували вони від Беер-Шеви аж до долини Гінном.(UA) ÐееміÑ. 11:31 РВеніÑминові Ñини, починаючи від Òеви, заÑелили оці міÑта: Міхмаш, Ñ– ÐйÑ, Ñ– Бет-Ел та залежні його міÑта,(UA) ÐееміÑ. 11:32 Ðнатот, Ðов, ÐнаніÑ,(UA) ÐееміÑ. 11:33 Хацор, Рама, Òіттаїм,(UA) ÐееміÑ. 11:34 Хадід, Цевоїм, Ðеваллат,(UA) ÐееміÑ. 11:35 Лод Ñ– Оно, долина Харашім.(UA) ÐееміÑ. 11:36 Рз Левитів Юдині відділи жили в краю ВеніÑмина.(UA) ÐееміÑ. 12:1 Роце ÑвÑщеники та Левити, що прийшли з Зоровавелем, Ñином Шеалтіїловим, та з ІÑуÑом: СераÑ, ЇрмеÑ, Ездра,(UA) ÐееміÑ. 12:2 ÐмаріÑ, Маллух, Хаттуш,(UA) ÐееміÑ. 12:3 ШеханіÑ, Рехум, Меремот,(UA) ÐееміÑ. 12:4 Іддо, Òіннетой, ÐвійÑ,(UA) ÐееміÑ. 12:5 МійÑмін, МаадіÑ, Білґа,(UA) ÐееміÑ. 12:6 ШемаÑ, Ñ– ЙоÑрів, ЄдаÑ,(UA) ÐееміÑ. 12:7 Саллу, Ðмок, ХілкійÑ, ЄдаÑ. Це голови ÑвÑщеників та брати їхні за днів ІÑуÑа.(UA) ÐееміÑ. 12:8 РЛевити: ІÑуÑ, Біннуй, Кадміїл, ШеревеÑ, Юда, МатаніÑ, головний над ÑлавоÑлов'Ñм він та брати його.(UA) ÐееміÑ. 12:9 І Ð‘Ð°ÐºÐ±ÑƒÐºÑ–Ñ Ñ‚Ð° Унні, їхні брати, були навпроти них на Ñторожі.(UA) ÐееміÑ. 12:10 РІÑÑƒÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð² ЙоÑкима, а ЙоÑким породив Ел'Ñшіва, а Ел'Ñшів породив ЙоÑду,(UA) ÐееміÑ. 12:11 а ЙоÑда породив Йонатана, а Йонатан породив ЯддуÑ.(UA) ÐееміÑ. 12:12 Рза ЙоÑкимових днів були ÑвÑщеники, голови батьківÑьких родів: з роду Сераїного МераÑ, з Їрмеїного ХананіÑ,(UA) ÐееміÑ. 12:13 з Ездриного Мешуллам, з Ðмаріїного Єгоханан,(UA) ÐееміÑ. 12:14 з Меліхового Йонатан, з Шеваніїного ЙоÑип,(UA) ÐееміÑ. 12:15 з Харімового Ðдна, з Мерайотового Хелкай,(UA) ÐееміÑ. 12:16 з Іддового Захарій, з Òіннетонового Мешуллам,(UA) ÐееміÑ. 12:17 з Ðвійїного Зіхрі, з Мін'Ñмінового та з Моадеїного Пілтай,(UA) ÐееміÑ. 12:18 з Білґиного ШаммуÑ, з Шемаїного Йонатан,(UA) ÐееміÑ. 12:19 а з ЙоÑрівового Маттенай, з Єдаїного Уззі,(UA) ÐееміÑ. 12:20 з Саллаєвого Каллай, з Ðмокового Евер,(UA) ÐееміÑ. 12:21 з Хілкійїного ХашавіÑ, з Єдаїного Ðатанаїл.(UA) ÐееміÑ. 12:22 Левити, голови батьківÑьких родів, були запиÑані за днів Ел'Ñшіва, ЙоÑди, Ñ– Йоханана, Ñ– ЯддуÑ, а ÑвÑщеники за Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿ÐµÑ€Ñького.(UA) ÐееміÑ. 12:23 Сини ЛевіÑ, голови батьківÑьких родів, запиÑані в Книгу Хронік, Ñ– аж до днів Йоханана, Ñина Ел'Ñшівового.(UA) ÐееміÑ. 12:24 Рголови Левитів: ХашавіÑ, ШеревіÑ, Ñ– ІÑуÑ, Ñин Кадміїлів, та брати їхні були навпроти них, щоб хвалити та Ñлавити за наказом Давида, Божого чоловіка, черга за чергою.(UA) ÐееміÑ. 12:25 МатаніÑ, Ñ– БакбукіÑ, ОвадіÑ, Мешуллам, Талмон, Ðккув, придверні, Ñторожа в брамних Ñкладах.(UA) ÐееміÑ. 12:26 Вони були за днів ЙоÑкима, Ñина ІÑуÑа, Ñина Йоцадакового, та за днів наміÑника Ðеемії та ÑвÑщеника Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð•Ð·Ð´Ñ€Ð¸.(UA) ÐееміÑ. 12:27 Рв ÑвÑто оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ”Ñ€ÑƒÑалимÑького муру шукали Левитів по вÑÑ–Ñ… їхніх міÑцÑÑ…, щоб привеÑти Ñ—Ñ… до ЄруÑалиму Ñправити ÑвÑто оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° радоÑти з похвалами, із піÑнею, цимбалами, арфами та з цитрами.(UA) ÐееміÑ. 12:28 І позбиралиÑÑ Ñини Ñпіваків та з округи навколо ЄруÑалиму та з оÑель нетофатÑн,(UA) ÐееміÑ. 12:29 Ñ– з Бет-Гаґґілґала, Ñ– з піль Òеви та Ðзмавету, бо Ñпіваки побудували Ñобі двори навколо ЄруÑалиму.(UA) ÐееміÑ. 12:30 І очиÑтилиÑÑ ÑвÑщеники та Левити, Ñ– вони очиÑтили народ, Ñ– брами та мур.(UA) ÐееміÑ. 12:31 І повводив Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¸Ñ… зверхників на мур, Ñ– поÑтавив два великі збори ÑлавоÑловників та походи, з них один пішов праворуч по муру до Смітникової брами.(UA) ÐееміÑ. 12:32 Рза ними йшов Ð“Ð¾ÑˆÐ°Ñ Ñ‚Ð° половина Юдиних зверхників,(UA) ÐееміÑ. 12:33 Ñ– ÐзаріÑ, Ездра, Ñ– Мешуллам,(UA) ÐееміÑ. 12:34 Юда, Ñ– ВеніÑмин, ШемаÑ, Ñ– ІрмеÑ.(UA) ÐееміÑ. 12:35 Рз ÑвÑщеничих Ñинів із Ñурмами: Захарій, Ñин Йонатана, Ñина Шемаї, Ñина Маттанії, Ñина Міхаї, Ñина Заккура, Ñина ÐÑафового,(UA) ÐееміÑ. 12:36 а брати його: ШемаÑ, Ñ– Ðзаріїл, Мілай, Òілалай, Маай, Ðатанаїл, Ñ– Юда, Ханані з музичними знарÑддÑми Давида, Божого чоловіка, а вчитель Ездра перед ними.(UA) ÐееміÑ. 12:37 Рпри Джерельній брамі, навпроти них, вони йшли ÑтупенÑми Давидового МіÑта, входом на Ñтіну над Давидовим домом Ñ– аж до Водної брами на Ñхід.(UA) ÐееміÑ. 12:38 Рдругий збір ÑлавоÑловників ішов ліворуч, а за ним Ñ Ñ‚Ð° половина народу, зверху по муру вище башти Печей та аж до Широкого муру,(UA) ÐееміÑ. 12:39 Ñ– від Єфремової брами та до брами Старої, Ñ– до брами Рибної, Ñ– башти Ханан'їла, Ñ– башти Меа, Ñ– аж до брами Овечої, Ñ– ÑпинилиÑÑ Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ð¼Ð¸ Ув'ÑзненнÑ.(UA) ÐееміÑ. 12:40 І Ñтали обидва збори ÑлавоÑловників Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ дому, Ñ– Ñ, Ñ– половина заÑтупників зо мною,(UA) ÐееміÑ. 12:41 Ñ– ÑвÑщеники: Ел'Ñким, МааÑеÑ, Мін'Ñмин, МіхаÑ, Елйоенай, Захарій, Ð¥Ð°Ð½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð· Ñурмами,(UA) ÐееміÑ. 12:42 Ñ– МааÑеÑ, Ñ– ШемаÑ, Ñ– Елеазар, Ñ– Уззі, Ñ– Єгоханан, Ñ– МалкійÑ, Ñ– Елам, Ñ– Езер. І Ñпіваки Ñпівали, а Ð‡Ð·Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² провідником.(UA) ÐееміÑ. 12:43 І вони приноÑили того Ð´Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ– жертви та раділи, бо Бог порадував Ñ—Ñ… великою радіÑÑ‚ÑŽ. І раділи також жінки та діти, Ñ– аж далеко чута була радіÑÑ‚ÑŒ ЄруÑалиму!(UA) ÐееміÑ. 12:44 І того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ попризначувані люди над коморами Ð´Ð»Ñ Ñкарбів, Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½ÑŒ, Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€Ð²Ð¾Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð² та Ð´Ð»Ñ Ð´ÐµÑÑтин, щоб зноÑити в них з міÑьких піль законні чаÑтки ÑвÑщеникам та Левитам, бо радіÑÑ‚ÑŒ Юдеї була дивитиÑÑ Ð½Ð° ÑвÑщеників та на Левитів, що ÑтоÑли!(UA) ÐееміÑ. 12:45 І вони Ñтерегли поÑтанови Ñвого Бога, Ñ– поÑтанови про очищеннÑ, Ñ– були Ñпіваками та придверними за наказом Давида та Ñина його Соломона.(UA) ÐееміÑ. 12:46 Бо віддавна, за днів Давида та ÐÑафа, були голови Ñпіваків та піÑні хвали й збори ÑлавоÑловників Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð°.(UA) ÐееміÑ. 12:47 І ввеÑÑŒ Ізраїль за днів Ð—Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð²ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð° за днів Ðеемії давав чаÑтки Ñпівацькі та придверничі, Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð½Ðµ, Ñ– оÑвÑчував це Левитам, а Левити оÑвÑчували Ðароновим Ñинам.(UA) ÐееміÑ. 13:1 Того Ð´Ð½Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ðµ було з МойÑеєвої книги Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, Ñ– було знайдене напиÑане в ній, що ÐммонітÑнин та МоавітÑнин не ввійде до Божої громади, Ñ– так буде аж навіки,(UA) ÐееміÑ. 13:2 бо вони не Ñтріли були Ізраїлевих Ñинів хлібом та водою, Ñ– найнÑли були на нього Валаама проклÑÑти його, та Бог наш обернув те проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° благоÑловеннÑ.(UA) ÐееміÑ. 13:3 І ÑталоÑÑ, Ñк почули вони Закон, то відділили від Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñе чуже.(UA) ÐееміÑ. 13:4 Рперед тим ÑвÑщеник Ел'Ñшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,(UA) ÐееміÑ. 13:5 то зробив йому велику комору, а туди давали колиÑÑŒ жертву хлібну, ладан, Ñ– поÑуд, Ñ– деÑÑтину збіжжÑ, молоде вино та оливу, призначені заповіддю Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð², Ñ– Ñпіваків, Ñ– придверних, Ñ– ÑвÑщеничі принеÑеннÑ.(UA) ÐееміÑ. 13:6 Рза ввеÑÑŒ цей Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ðµ був Ñ Ð² ЄруÑалимі, бо в тридцÑÑ‚ÑŒ другому році ÐртакÑеркÑа, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² був до царÑ, та по певному чаÑÑ– випроÑивÑÑ Ñ Ð²Ñ–Ð´ царÑ.(UA) ÐееміÑ. 13:7 І прийшов Ñ Ð´Ð¾ ЄруÑалиму, Ñ– розглÑнувÑÑ Ð² тому злі, що зробив Єл'Ñшів Товійї, роблÑчи йому комору на подвір'ÑÑ… Божого дому.(UA) ÐееміÑ. 13:8 І було мені дуже зле, й Ñ Ð²ÑÑ– домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.(UA) ÐееміÑ. 13:9 І Ñ Ñказав, Ñ– очиÑтили комори, а Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ² туди поÑуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.(UA) ÐееміÑ. 13:10 І довідавÑÑ Ñ, що левитÑькі чаÑтки не давалиÑÑ, а вони повтікали кожен на поле Ñвоє, Ñ‚Ñ– Левити та Ñпіваки, що робили Ñвою працю.(UA) ÐееміÑ. 13:11 І докорÑв Ñ Ð·Ð°Ñтупникам та й Ñказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав Ñ Ñ—Ñ…, Ñ– поÑтавив Ñ—Ñ… на їхніх міÑцÑÑ….(UA) ÐееміÑ. 13:12 І вÑÑ Ð®Ð´ÐµÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾Ñила деÑÑтину збіжжÑ, Ñ– молодого вина, Ñ– оливи до Ñкарбниць.(UA) ÐееміÑ. 13:13 І наÑтановив Ñ Ð½Ð°Ð´ ÑкарбницÑми ÑвÑщеника Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, Ñина Заккура, Ñина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити чаÑтки Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… братів.(UA) ÐееміÑ. 13:14 Пам'Ñтай же мене, Боже, за це, Ñ– не зітри моїх добродійÑтв, Ñкі Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² у Божому домі та в Ñторожах!(UA) ÐееміÑ. 13:15 Тими днÑми бачив Ñ Ð² Юдеї таких, що топтали в Ñуботу чавила, Ñ– ноÑили Ñнопи, Ñ– нав'ючували на оÑлів вино, виноград, Ñ– Ñ„Ñ–Ò‘Ñ–, Ñ– вÑілÑкий Ñ‚Ñгар, Ñ– везли до ЄруÑалиму Ñуботнього днÑ. І Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ Ñвідках оÑтеріг Ñ—Ñ… того днÑ, коли вони продавали живніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ÐееміÑ. 13:16 РтирÑни мешкали в ньому, Ñ– поÑтачали рибу й уÑе на продаж, Ñ– продавали в Ñуботу Юдиним Ñинам та в ЄруÑалимі.(UA) ÐееміÑ. 13:17 І докорÑв Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¸Ð¼ шлÑхетним та й Ñказав їм: Що це за річ, Ñку ви робите, Ñ– безчеÑтите Ñуботній день?(UA) ÐееміÑ. 13:18 Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог Ñпровадив уÑе це зло на Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° на це міÑто? Рви побільшуєте жар гніву на Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð½ÐµÐ²Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñм Ñуботи.(UA) ÐееміÑ. 13:19 І бувало, Ñк падала вечерова тінь на єруÑалимÑькі брами перед Ñуботою, то Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·ÑƒÐ²Ð°Ð², Ñ– були замикувані брами. І звелів Ñ, щоб не відчинÑли Ñ—Ñ…, а тільки аж по Ñуботі. Ð Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ð¼ Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив Ñлуг Ñвоїх, щоб Ñ‚Ñгар не входив Ñуботнього днÑ!(UA) ÐееміÑ. 13:20 І ночували крамарі та продавці вÑього продажного раз Ñ– два поза ЄруÑалимом.(UA) ÐееміÑ. 13:21 І оÑтеріг Ñ Ñ—Ñ… при Ñвідках та й Ñказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÑÑ‚Ñгну руку на ваÑ! Від того чаÑу вони не приходили в Ñуботу.(UA) ÐееміÑ. 13:22 І Ñказав Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ð°Ð¼, щоб вони очиÑтилиÑÑ Ð¹ приходили Ñтерегти брами, щоб оÑвÑтити Ñуботній день. Також це запам'Ñтай мені, Боже мій, Ñ– змилуйÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною за великіÑÑ‚ÑŽ милоÑти Твоєї!(UA) ÐееміÑ. 13:23 Тими днÑми бачив Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ юдеїв, що брали Ñобі за жінок ашдодÑнок, аммонітÑнок, моавітÑнок.(UA) ÐееміÑ. 13:24 Рїхні Ñини говорили наполовину по-ашдодÑькому, Ñ– не вміли говорити по-юдейÑькому, а говорили мовою того чи того народу.(UA) ÐееміÑ. 13:25 І докорÑв Ñ Ñ—Ð¼, Ñ– проклинав Ñ—Ñ…, Ñ– бив декого з них, Ñ– рвав їм волоÑÑÑ, Ñ– заприÑÑгав Ñ—Ñ… Богом, кажучи: Ðе давайте ваших дочок їхнім Ñинам, Ñ– не беріть їхніх дочок Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… Ñинів та Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ.(UA) ÐееміÑ. 13:26 Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царÑ, Ñк він, Ñ– був уподобаний Богові Ñвоєму, Ñ– Бог наÑтановив його царем над уÑім Ізраїлем, Ñ– його ввели в гріх Ñ‚Ñ– чужі жінки?(UA) ÐееміÑ. 13:27 І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити вÑе це велике лихо на ÑÐ¿Ñ€Ð¾Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ нашого Бога, щоб брати чужих жінок?(UA) ÐееміÑ. 13:28 Родин із Ñинів ЙоÑди, Ñина Ел'Ñшіва, великого ÑвÑщеника, був зÑтем хоронÑнина Санваллата, Ñ– Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð² його від Ñебе!(UA) ÐееміÑ. 13:29 Запам'Ñтай же їм, Боже мій, за ÑплÑÐ¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑщенÑтва та заповіту ÑвÑщеничого та левитÑького!(UA) ÐееміÑ. 13:30 І очиÑтив Ñ Ñ—Ñ… від уÑього чужого, Ñ– вÑтановив черги Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників та Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð², кожного в Ñлужбі Ñ—Ñ…,(UA) ÐееміÑ. 13:31 Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸ дров в означених чаÑах, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€Ð²Ð¾Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð². Запам'Ñтай же мене, боже мій, на добро!(UA) ЕÑтер. 1:1 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° днів Ðхашвероша, це той Ðхашверош, що царював від Індії аж до Етіопії, Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім округ,(UA) ЕÑтер. 1:2 за тих днів, коли цар Ðхашверош заÑів на троні Ñвого царÑтва, на замку Сузи.(UA) ЕÑтер. 1:3 Третього року Ñвого Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñправив він гоÑтину Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх кнÑзів та Ð´Ð»Ñ Ñвоїх Ñлуг війÑька перÑького та мідійÑького, Ñтарших та правителів округ,(UA) ЕÑтер. 1:4 показуючи багатÑтво Ñлави царÑтва Ñвого й пишну Ñлаву Ñвоєї величноÑти довгі дні, Ñто й віÑімдеÑÑÑ‚ день.(UA) ЕÑтер. 1:5 Рпо Ñкінченні цих днів Ñправив цар Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього народу, що знаходивÑÑ Ð² замку Сузи, від великого й аж до малого, гоÑтину на Ñім день на Ñадковому подвір'Ñ— царÑького палацу.(UA) ЕÑтер. 1:6 Біла, зелена та блакитна тканина, тримана віÑÑоновими та пурпуровими шнурами, виÑіла на Ñрібних ÑтовпцÑÑ… та мармурових колонах. Золоті та Ñрібні ложа ÑтоÑли на підлозі з плиток з зеленого, білого, жовтого й чорного мармуру.(UA) ЕÑтер. 1:7 Рнапої подавали в золотому поÑуді, в поÑуді вÑе різному, Ñ– царÑького вина було вельми щедро, за великою ÑпроможніÑÑ‚ÑŽ царÑ.(UA) ЕÑтер. 1:8 Ð Ð¿Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ за вÑтановленим порÑдком, ніхто не примушував, бо цар так уÑтановив уÑім значним Ñвого дому, щоб чинили за вподобою кожного.(UA) ЕÑтер. 1:9 Також Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð’Ð°ÑˆÑ‚Ñ– Ñправила гоÑтину Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ðº в царÑькому домі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша.(UA) ЕÑтер. 1:10 Сьомого днÑ, коли цареві Ñтало веÑело на Ñерці від вина, він Ñказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, Ñ– Ðваґті, Зетарові та КаркаÑові, Ñімом евнухам, Ñкі Ñлужили перед обличчÑм Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша,(UA) ЕÑтер. 1:11 привеÑти царицю Вашті перед цареве Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð² короні царÑькій, щоб показати народам та зверхникам Ñ—Ñ— краÑу, бо була вона вродливого виглÑду.(UA) ЕÑтер. 1:12 Та Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð’Ð°ÑˆÑ‚Ñ– відмовилаÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ñ‚Ð¸ за царÑьким Ñловом, що було передане їй через евнухів. І Ñильно загнівавÑÑ Ñ†Ð°Ñ€, Ñ– в ньому горіла його лютіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ЕÑтер. 1:13 І Ñказав цар до мудреців, що знають чаÑи бо так царÑька Ñправа йшла перед уÑіма, що знали закона та право,(UA) ЕÑтер. 1:14 а близькими до нього були: Каршена, Шетар, Ðдмата, Паршіш, МереÑ, МарÑена, Мемухан, Ñім кнÑзів перÑьких та мідійÑьких, Ñкі бачать цареве Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹ ÑидÑÑ‚ÑŒ перші в царÑтві:(UA) ЕÑтер. 1:15 Як велить закон, щоб зробити з царицею Вашті за те, що не виконала Ñлова Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, переданого їй через евнухів?(UA) ЕÑтер. 1:16 І Ñказав Мемухан перед царем та кнÑзÑми: Ðе перед Ñамим царем провинилаÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð’Ð°ÑˆÑ‚Ñ–, але й перед уÑіма кнÑзÑми та перед уÑіма народами, що по вÑÑ–Ñ… округах Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша.(UA) ЕÑтер. 1:17 Бо царицин учинок дійде до вÑÑ–Ñ… жінок, Ñ– ÑпричинитьÑÑ Ð´Ð¾ Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… чоловіків в їхніх очах, бо будуть говорити: Цар Ðхашверош Ñказав був привеÑти царицю перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, та вона не прийшла!(UA) ЕÑтер. 1:18 І цього Ð´Ð½Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼ÑƒÑ‚ÑŒ те Ñаме кнÑгині перÑькі та мідійÑькі, що почують про царицин учинок, до вÑÑ–Ñ… царÑьких кнÑзів, Ñ– буде багато погорди та гніву!(UA) ЕÑтер. 1:19 Якщо цареві це добре, нехай вийде царÑький наказ від нього й нехай буде запиÑане в законах ПерÑÑ–Ñ— та Мідії, Ñ– нехай не поминетьÑÑ, щоб Вашті більш не приходила перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, а Ñ—Ñ— Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€ даÑÑ‚ÑŒ іншій, ліпшій від неї.(UA) ЕÑтер. 1:20 Рколи почуєтьÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñький наказ, Ñкий цар зробить відомим у вÑім Ñвоїм царÑтві, хоч Ñке велике воно, то вÑÑ– жінки віддадуть чеÑÑ‚ÑŒ Ñвоїм чоловікам, від великого й аж до малого.(UA) ЕÑтер. 1:21 І була приємна Ñ†Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð° в очах Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° кнÑзів, Ñ– цар зробив за Мемухановим Ñловом.(UA) ЕÑтер. 1:22 І порозÑилав він лиÑти до вÑÑ–Ñ… царÑьких округ, до кожної округи пиÑьмом Ñ—Ñ—, Ñ– до кожного народу мовою його, щоб кожен чоловік був паном у домі Ñвоєму, Ñ– говорив про це мовою Ñвого народу.(UA) ЕÑтер. 2:1 По цих подіÑÑ…, коли затихла лютіÑÑ‚ÑŒ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, згадав він про Вашті, Ñ– що вона зробила, Ñ– що було зарÑджене про неї.(UA) ЕÑтер. 2:2 І Ñказали царÑькі отроки, його Ñлуги: Ðехай пошукають Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ñ–Ð²Ñ‡Ð°Ñ‚, уродливих на виглÑд паннів,(UA) ЕÑтер. 2:3 Ñ– нехай цар призначить урÑдників по вÑÑ–Ñ… округах Ñвого царÑтва, Ñ– нехай вони зберуть уÑÑ–Ñ… дівчат, паннів уродливого виглÑду, до замку Сузи, до дому жінок під руку ГеґаÑ, царÑького євнуха, Ñторожа жінок, Ñ– дати їм потрібне Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ причепуреннÑ.(UA) ЕÑтер. 2:4 Рта дівчина, що буде найкраща в царÑьких очах, буде царювати заміÑÑ‚ÑŒ Вашті. І була приємна Ñ†Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð° у царевих очах, Ñ– він зробив так.(UA) ЕÑтер. 2:5 Рв замку Сузи був один юдеÑнин, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Мордехай, Ñин Яіра, Ñина Шім'Ñ—, Ñина Кішового, муж ВеніÑминівець,(UA) ЕÑтер. 2:6 що був узÑтий з ЄруÑалиму з тим полоном, Ñкий був узÑтий разом з Єхонією, царем Юдиним, Ñкого взÑв був ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький.(UA) ЕÑтер. 2:7 І він виховував ГадаÑÑу, вона ж ЕÑтер, дочку Ñвого дÑдька, бо не мала вона ні батька, ні матері. Ð Ñ†Ñ Ð´Ñ–Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð° була хорошої поÑтави та вродливого виглÑду, а коли помер Ñ—Ñ— батько та мати Ñ—Ñ—, Мордехай узÑв Ñ—Ñ— Ñобі за дочку.(UA) ЕÑтер. 2:8 І ÑталоÑÑ, коли був оголошений царÑький наказ та закон його, Ñ– коли збирали багато дівчат до замку Сузи під руку ГеґаÑ, то взÑта була й ЕÑтер до царÑького дому під руку ГеґаÑ, Ñторожа жінок.(UA) ЕÑтер. 2:9 І була та дівчина хороша в його очах, Ñ– мала лаÑку перед ним, Ñ– він приÑпішив видати їй потрібне Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ— Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‡ÐµÐ¿ÑƒÑ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ Ñ—Ñ— чаÑтки, та дати їй Ñімох відповідних дівчат із царÑького дому. І він переміÑтив Ñ—Ñ— та дівчат Ñ—Ñ— до найкращого міÑÑ†Ñ Ð² домі жінок.(UA) ЕÑтер. 2:10 ЕÑтер не виÑвила ні про народ Ñвій, ні про міÑце Ñвого народженнÑ, бо Мордехай наказав їй, щоб цього вона не виÑвлÑла.(UA) ЕÑтер. 2:11 Ркожного Ð´Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ð¹ ходив до подвір'Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ жінок, щоб довідатиÑÑŒ, Ñк маєтьÑÑ Ð•Ñтер та що вона робить.(UA) ЕÑтер. 2:12 Рколи приходила черга Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— дівчини входити до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, коли кінчалиÑÑ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†ÑÑ‚ÑŒ міÑÑців уÑтановленого порÑдку Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ðº, бо так виповнÑлиÑÑ Ð´Ð½Ñ– їхнього причепурюваннÑ: шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців мирровою оливою, а шіÑÑ‚ÑŒ міÑÑців пахощами та іншим потрібним Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‡ÐµÐ¿ÑƒÑ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ðº,(UA) ЕÑтер. 2:13 то з тим дівчина приходила до царÑ: давалоÑÑ Ñ—Ð¹ уÑе, що вона Ñкаже, щоб воно йшло з нею з дому жінок до дому царÑького.(UA) ЕÑтер. 2:14 Ввечорі вона приходила, а ранком вона верталаÑÑ Ð´Ð¾ другого дому жінок під руку Шаазґаза, царÑького евнуха, Ñторожа наложниць. Вона вже не входила до царÑ, хіба б що цар пожадав Ñ—Ñ—, Ñ– вона була покликана за ім'Ñм.(UA) ЕÑтер. 2:15 Рколи наÑтала черга Ð´Ð»Ñ Ð•Ñтери, дочки ÐвіхаÑ, Мордехаєвого дÑдька, що взÑв Ñ—Ñ— Ñобі за дочку, щоб іти до царÑ, вона нічого не жадала, Ñк тільки того, що казав Геґай, царÑький евнух, Ñторож жінок. І ЕÑтер мала лаÑку в очах уÑÑ–Ñ…, хто Ñ—Ñ— бачив!(UA) ЕÑтер. 2:16 І була взÑта ЕÑтер до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, до царÑького дому його, деÑÑтого міÑÑцÑ, він міÑÑць тевет, Ñьомого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ЕÑтер. 2:17 І цар покохав ЕÑтер понад уÑÑ–Ñ… жінок, Ñ– вона мала прихильніÑÑ‚ÑŒ та лаÑку перед його обличчÑм понад уÑÑ–Ñ… дівчат, Ñ– він поклав царÑьку корону на Ñ—Ñ— голову, Ñ– зробив Ñ—Ñ— царицею заміÑÑ‚ÑŒ Вашті.(UA) ЕÑтер. 2:18 І Ñправив цар велику гоÑтину Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх кнÑзів та Ñвоїх Ñлуг, гоÑтину Ð´Ð»Ñ Ð•Ñтери, Ñ– зробив Ð¿Ð¾Ð»ÐµÐ³ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¾ÐºÑ€ÑƒÐ³, Ñ– дав дарунка за царÑькою ÑпроможніÑÑ‚ÑŽ.(UA) ЕÑтер. 2:19 Рколи збирали дівчат другий раз, то Мордехай Ñидів при царÑькій брамі.(UA) ЕÑтер. 2:20 ЕÑтер же не виÑвлÑла міÑÑ†Ñ Ñвого Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° народу Ñвого, Ñк наказав був їй Мордехай, бо ЕÑтер виконувала Мордехаєве Ñлово так, Ñк коли була в нього на вихованні.(UA) ЕÑтер. 2:21 Тими днÑми, коли Мордехай Ñидів у царÑькій брамі, розгнівалиÑÑ Ð‘Ñ–Ò‘Ñ‚Ð°Ð½ та Тереш, два царÑькі евнухи зо Ñторожів порогів, Ñ– задумували проÑÑ‚Ñгнути руку на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша.(UA) ЕÑтер. 2:22 І Ñтала відома Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ Мордехаєві, Ñ– він Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ це цариці ЕÑтер, а ЕÑтер переказала цареві в імені МордехаÑ.(UA) ЕÑтер. 2:23 І була розвідана Ñ†Ñ Ñправа, Ñ– знайдено так, Ñ– Ñ‚Ñ– обоє були повішені на шибениці. І було запиÑане це в хроніці перед обличчÑм царÑьким.(UA) ЕÑтер. 3:1 По цих подіÑÑ… цар Ðхашверош звеличив Гамана, Ñина Гаммедатового, аґаґ'Ñнина, Ñ– повищив його, Ñ– поÑтавив його кріÑло понад уÑÑ–Ñ… кнÑзів, що були з ним.(UA) ЕÑтер. 3:2 РвÑÑ– цареві раби, що були в царÑькій брамі, падали на коліна та вклонÑлиÑÑ Ð“Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð¾Ð²Ñ–, бо так про нього наказав цар. РМордехай не падав на коліна й не вклонÑвÑÑ.(UA) ЕÑтер. 3:3 І Ñказали царÑькі раби, що були в царÑькій брамі, до МордехаÑ: Чого ти переÑтупаєш царевого наказа?(UA) ЕÑтер. 3:4 І ÑталоÑÑ, Ñк вони говорили до нього день-у-день, а він не ÑлухавÑÑ Ñ—Ñ…, то вони донеÑли Гаманові, щоб побачити, чи втримаєтьÑÑ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ð¹ у Ñвоїм Ñлові, бо він виÑвив їм, що він юдеÑнин.(UA) ЕÑтер. 3:5 І побачив Гаман, що Мордехай не падає на коліна й не вклонÑєтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– Гаман переповнивÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ...(UA) ЕÑтер. 3:6 І погорджував він у Ñвоїх очах проÑÑ‚Ñгнути руку Ñвою не тільки на МордехаÑ, Ñамого його, бо донеÑли йому про Мордехаїв народ, Ñ– Гаман шукав випадку вигубити вÑÑ–Ñ… юдеÑн, що були в уÑьому Ðхашверошевому царÑтві, народ Мордехаїв.(UA) ЕÑтер. 3:7 Першого міÑÑцÑ, він міÑÑць ніÑан, дванадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, кидано пура, цебто жеребка, перед Гаманом із Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° день та з міÑÑÑ†Ñ Ð½Ð° міÑÑць, Ñ– жереб упав на дванадцÑтий міÑÑць, він міÑÑць адар.(UA) ЕÑтер. 3:8 І Ñказав Гаман до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша: Є один народ, розпорошений та поділений між народами в уÑÑ–Ñ… округах твого царÑтва, а закони Ñ—Ñ… різнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ законів уÑÑ–Ñ… народів Ñ– законів царÑьких вони не виконують, Ñ– цареві не варто позоÑтавлÑти Ñ—Ñ….(UA) ЕÑтер. 3:9 Якщо це цареві вгодне, нехай буде напиÑано вигубити Ñ—Ñ…, а Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð²Ð°Ð¶Ñƒ деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч талантів Ñрібла на руки робітників, щоб унеÑли до царÑьких Ñкарбниць!(UA) ЕÑтер. 3:10 І знÑв цар перÑÐ½Ñ Ñвого зо Ñвоєї руки, Ñ– дав його Гаманові, Ñинові Гаммедатовому, аґаґ'Ñнинові, ненавиÑникові юдеїв.(UA) ЕÑтер. 3:11 І Ñказав цар до Гамана: Це Ñрібло віддаю тобі, Ñ– даєтьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– й той народ, щоб робити з ним, Ñк угодно в очах твоїх!(UA) ЕÑтер. 3:12 І були покликані царÑькі пиÑарі першого міÑÑÑ†Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð² ньому, Ñ– було напиÑано вÑе так, Ñк наказав Гаман до царÑьких Ñатрапів та до наміÑників, що були над кожною Ñкругою, Ñ– до кнÑзів кожного народу, до кожної округи пиÑьмом його, Ñ– до кожного народу мовою його; в імені Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша було напиÑано, Ñ– припечатано було царÑьким перÑнем.(UA) ЕÑтер. 3:13 І були поÑлані лиÑти через гінців до вÑÑ–Ñ… царÑьких округ, щоб були повигублювані, побиті та понищені вÑÑ– юдеї від Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ð¹ аж до Ñтарого, діти та жінки одного тринадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого, він міÑÑць адар, а здобич по них пограбувати.(UA) ЕÑтер. 3:14 Ð’Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ñ–Ð· цього лиÑта щоб був виданий Ñк закон, у кожній окрузі, Ñ– оголошений Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… народів, щоб були готові на цей день.(UA) ЕÑтер. 3:15 Гінці вийшли, пігнані царевим Ñловом. Рзакон був виданий в замку Сузи. Рцар та Гаман Ñіли до питтÑ, а міÑто Сузи було в замішанні.(UA) ЕÑтер. 4:1 РМордехай довідавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ вÑе, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу Ñвою, Ñ– зодÑгнув веретище та поÑипавÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÐ»Ð¾Ð¼, Ñ– вийшов на Ñередину міÑта, та й кричав криком Ñильним та гірким!(UA) ЕÑтер. 4:2 І прийшов він аж під царÑьку браму, бо не можна було входити в царÑьку браму в веретищному убранні.(UA) ЕÑтер. 4:3 Рв кожній окрузі та міÑці, куди доходило Ñлово Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° його закон, були Ð´Ð»Ñ ÑŽÐ´ÐµÑ—Ð² велика жалоба, Ñ– піÑÑ‚, Ñ– плач, Ñ– голоÑіннÑ, а веретище та попел були ложем Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚ÑŒÐ¾Ñ…...(UA) ЕÑтер. 4:4 І прийшли дівчата ЕÑтерині й евнухи Ñ—Ñ—, та й донеÑли їй про це. І дуже затремтіла царицÑ, Ñ– поÑлала одежу зодÑгнути ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ Ñ‚Ð° знÑти з нього його веретище, та він не прийнÑв.(UA) ЕÑтер. 4:5 І покликала ЕÑтер Гатаха, одного з евнухів царÑ, Ñкого він приÑтавив до неї, Ñ– наказала йому довідатиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ МордехаÑ, що то з ним, Ñ– чого то жалоба?(UA) ЕÑтер. 4:6 І вийшов Гатах на міÑьку площу, що перед царÑькою брамою.(UA) ЕÑтер. 4:7 І виÑвив йому Мордехай уÑе, що Ñпіткало його, Ñ– про Ñуму Ñрібла, Ñку Гаман Ñказав відважити до царÑької Ñкарбниці за юдеїв, щоб вигубити Ñ—Ñ….(UA) ЕÑтер. 4:8 І він дав йому відпиÑа лиÑта закону, що був виданий у Сузах на Ð²Ð¸Ð³ÑƒÐ±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, щоб показав ЕÑтері, та щоб Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ð¹, Ñ– щоб наказав їй піти до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¸ його та проÑити перед його обличчÑм за Ñ—Ñ— народ.(UA) ЕÑтер. 4:9 І прийшов Гатах, Ñ– Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð•Ñтері Мордехаєві Ñлова.(UA) ЕÑтер. 4:10 І Ñказала ЕÑтер до Гатаха, Ñ– наказала йому переказати Мордехаєві:(UA) ЕÑтер. 4:11 УÑÑ– царÑькі раби та народ царÑьких округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð¾ внутрішнього подвір'Ñ Ð½ÐµÐ¿Ð¾ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð¸Ð¹, один йому закон, убити його, окрім того, кому цар проÑÑ‚Ñгне золоте берло, Ñ– буде він жити. Рмене не кличуть входити до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¾Ñ‚ уже тридцÑÑ‚ÑŒ день...(UA) ЕÑтер. 4:12 І переказали Мордехаєві ЕÑтерині Ñлова.(UA) ЕÑтер. 4:13 І Ñказав Мордехай відповіÑти ЕÑтері: Ðе думай в душі Ñвоїй, що втечеш до царÑького дому одна з уÑÑ–Ñ… юдеїв...(UA) ЕÑтер. 4:14 Бо Ñкщо Ñправді будеш ти мовчати цього чаÑу, то Ð¿Ð¾Ð»ÐµÐ³ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° врÑÑ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ðµ Ð´Ð»Ñ ÑŽÐ´ÐµÑ—Ð² з іншого міÑцÑ, а ти та дім твого батька погинете. Рхто знає, чи не на чаÑ, Ñк оцей, доÑÑгла ти царÑтва!...(UA) ЕÑтер. 4:15 І Ñказала ЕÑтер відповіÑти Мордехаєві:(UA) ЕÑтер. 4:16 Іди, збери вÑÑ–Ñ… юдеїв, що знаходÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² Сузах, Ñ– поÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ за мене, Ñ– не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також Ñ Ñ‚Ð° дівчата мої будемо поÑтити так, Ñ– так прийду до царÑ, хоч це не буде за законом. Ð Ñкщо Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð½Ñƒ, то загину...(UA) ЕÑтер. 4:17 І пішов Мордехай, Ñ– зробив уÑе, Ñк звеліла йому ЕÑтер.(UA) ЕÑтер. 5:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– вбрала ЕÑтер царÑькі шати, та й Ñтала на внутрішньому подвір'Ñ— царÑького дому, навпроти царÑького дому. Рцар Ñидів на троні Ñвого царÑтва в царÑькому домі навпроти входу до дому.(UA) ЕÑтер. 5:2 І ÑталоÑÑ, Ñк цар побачив царицю ЕÑтер, що Ñтоїть у брамі, то знайшла вона лаÑку в очах його. І цар проÑÑ‚Ñгнув ЕÑтері золоте берло, що в руці його, а ЕÑтер підійшла й доторкнулаÑÑ Ð´Ð¾ ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð±ÐµÑ€Ð»Ð°.(UA) ЕÑтер. 5:3 І Ñказав до неї цар: Що тобі, царице ЕÑтер? І Ñке Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? Якщо побажаєш аж до половини царÑтва, то буде дане тобі!(UA) ЕÑтер. 5:4 РЕÑтер відказала: Якщо це цареві вгодне, нехай прийде цар та Гаман Ñьогодні на гоÑтину, Ñку Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑŽ йому!(UA) ЕÑтер. 5:5 І Ñказав цар: Скоріше покличте Гамана, щоб виконати ЕÑтерині Ñлова! І прийшов цар та Гаман у гоÑтину, що вчинила ЕÑтер.(UA) ЕÑтер. 5:6 І Ñказав цар до ЕÑтери при питті вина: Яке Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? І буде тобі дане. І Ñке Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? Якщо побажаєш аж до половини царÑтва, то буде зроблене!(UA) ЕÑтер. 5:7 І відповіла ЕÑтер та й Ñказала: Моє Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° моє Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐµ:(UA) ЕÑтер. 5:8 Якщо знайшла Ñ Ð»Ð°Ñку в царевих очах, Ñ– Ñкщо це цареві вгодне, щоб вволити Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” й щоб виконати Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, нехай прийде цар та Гаман на гоÑтину, що зроблю їм, Ñ– взавтра Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ за царевим Ñловом.(UA) ЕÑтер. 5:9 І вийшов Гаман того Ð´Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ñний та доброÑердий. Та коли Гаман побачив ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ Ð² царÑькій брамі, Ñ– він не вÑтав Ñ– не затремтів перед ним, то Гаман переповнивÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ на МордехаÑ.(UA) ЕÑтер. 5:10 Та ÑтримавÑÑ Ð“Ð°Ð¼Ð°Ð½, Ñ– прийшов до Ñвого дому. І поÑлав він покликати Ñвоїх приÑтелів та жінку Ñвою Зереш.(UA) ЕÑтер. 5:11 І розповів їм Гаман про Ñлаву Ñвого багатÑтва, та про чиÑленніÑÑ‚ÑŒ Ñинів Ñвоїх, та про вÑе, Ñк звеличив його цар, Ñ– Ñк піднÑв його понад кнÑзів та Ñлуг царевих.(UA) ЕÑтер. 5:12 І Ñказав Гаман: Ð Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð•Ñтер не привела з царем на гоÑтину, Ñку зробила, нікого, крім мене. І також назавтра Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð¸Ð¹ до неї з царем!(UA) ЕÑтер. 5:13 Та вÑе це нічого не варте мені цього чаÑу, доки Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ того ÑŽÐ´ÐµÑ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ, що Ñидить у царÑькій брамі!...(UA) ЕÑтер. 5:14 І Ñказала до нього жінка його Зереш та вÑÑ– його приÑтелі: Ðехай приготують шибеницю, виÑоку на п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, а ранком Ñкажи цареві, Ñ– нехай повіÑÑÑ‚ÑŒ на ній МордехаÑ, Ñ– підеш з царем радіÑний на гоÑтину! І була приємна та рада Ð´Ð»Ñ Ð“Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð°, Ñ– зробив він ту шибеницю.(UA) ЕÑтер. 6:1 Тієї ночі втік був Ñон від царÑ, Ñ– він Ñказав принеÑти Книгу пам'Ñток, Хроніки, Ñ– вони читалиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм царÑьким.(UA) ЕÑтер. 6:2 І знайдене було напиÑане, що Мордехай Ð´Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° Біґдана та Тереша, двох царÑьких евнухів, зо Ñторожів порога, що задумували були проÑÑ‚Ñгнути руку на Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша.(UA) ЕÑтер. 6:3 І Ñказав цар: Яка чеÑÑ‚ÑŒ та гідніÑÑ‚ÑŒ зроблена Мордехаєві за це? І Ñказали цареві отроки, що приÑлуговували йому: Ðічого йому не зроблено...(UA) ЕÑтер. 6:4 І Ñпитав цар: Хто на подвір'Ñ—? РГаман прийшов на зовнішнє подвір'Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñького дому, щоб Ñказати цареві повіÑити ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ Ð½Ð° тій шибениці, Ñку приготовив Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾.(UA) ЕÑтер. 6:5 І Ñказали отроки Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð¾ нього: ОÑÑŒ Гаман Ñтоїть на подвір'Ñ—. І Ñказав цар: Ðехай увійде!(UA) ЕÑтер. 6:6 І Гаман увійшов, а цар йому Ñказав: Що зробити з чоловіком, Ñкому цар хоче чеÑти? І подумав Гаман у Ñерці Ñвоїм: Кому ж цар зажадає вчинити чеÑÑ‚ÑŒ більше, Ñк мені?(UA) ЕÑтер. 6:7 І відповів Гаман цареві: Тому чоловікові, Ñкому цар жадає чеÑти,(UA) ЕÑтер. 6:8 нехай принеÑуть цареву одежу, Ñку цар зодÑгав, та конÑ, що цар їздив на ньому, Ñ– щоб була дана царÑька корона на його голову.(UA) ЕÑтер. 6:9 І дати цю одежу та цього ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð½Ð° руку котрогоÑÑŒ із Ñтарших кнÑзів царевих. І нехай зодÑгнуть того чоловіка, Ñкому цар жадає чеÑти, Ñ– нехай возÑÑ‚ÑŒ його на коні на міÑькій площі, Ñ– нехай кличуть перед ним: Так робитьÑÑ Ð¼ÑƒÐ¶ÐµÐ²Ñ–, Ñкому цар жадає чеÑти!(UA) ЕÑтер. 6:10 І Ñказав цар до Гамана: ПоÑпіши, візьми одежу та конÑ, Ñк казав ти, Ñ– зроби так юдеєві Мордехаєві, що Ñидить у царÑькій брамі. Ðе пропуÑти нічого зо вÑього, що ти говорив!(UA) ЕÑтер. 6:11 І взÑв Гаман одежу та конÑ, Ñ– зодÑгнув МордехаÑ, Ñ– возив його на міÑькій площі, Ñ– кричав перед ним: Так робитьÑÑ Ð¼ÑƒÐ¶ÐµÐ²Ñ–, Ñкому цар жадає чеÑти!(UA) ЕÑтер. 6:12 І вернувÑÑ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ð¹ до царÑької брами, а Гаман поÑпішив до дому Ñвого Ñумний та закривши голову...(UA) ЕÑтер. 6:13 І розповів Гаман жінці Ñвоїй Зереші та вÑім приÑтелÑм Ñвоїм уÑе, що Ñпіткало його. І Ñказали йому мудреці його та жінка його Зереш: Якщо з юдейÑького наÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ð¹, перед Ñким зачав ти падати, то не переможеш його, бо дійÑно впадеш перед ним!...(UA) ЕÑтер. 6:14 Ще вони говорили з ним, а евнухи царÑькі прибули й поÑпішили відвеÑти Гамана на гоÑтину, Ñку зробила ЕÑтер.(UA) ЕÑтер. 7:1 І прийшов цар та Гаман на гоÑтину цариці ЕÑтер.(UA) ЕÑтер. 7:2 І Ñказав цар до ЕÑтери також другого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ питті вина: Яке Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? І буде тобі дане. І Ñке Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? Якщо побажаєш аж до половини царÑтва, то буде зроблено!(UA) ЕÑтер. 7:3 І відповіла Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð•Ñтер та й Ñказала: Якщо знайшла Ñ Ð»Ð°Ñку в очах твоїх, о царю, Ñ– Ñкщо це цареві вгодне, нехай буде дане мені Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” на Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, а народ мій на Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”!(UA) ЕÑтер. 7:4 Бо продані ми, Ñ Ñ‚Ð° народ мій, на вигубленнÑ, на забій та на погибіль... Та коли б ми були продані на рабів та на невільниць, мовчала б Ñ, бо цей утиÑк був би не вартий царевого занепокоєннÑ...(UA) ЕÑтер. 7:5 Тоді Ñказав цар Ðхашверош, Ñ– повів до цариці ЕÑтери: Хто то він, Ñ– де той, що його Ñерце наповнило його відвагою чинити так?(UA) ЕÑтер. 7:6 І Ñказала ЕÑтер: ÐенавиÑник та ворог це злий Гаман! І Гаман перелÑкавÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° цариці...(UA) ЕÑтер. 7:7 Рцар у Ñвоїй лютоÑÑ‚Ñ– уÑтав від гоÑтини, Ñ– вийшов до палацового Ñаду. РГаман Ñтав проÑити царицю ЕÑтер за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє, бо побачив, що загрожує йому лихо від царÑ...(UA) ЕÑтер. 7:8 І цар вернувÑÑ Ð· палацового Ñаду до дому Ð¿Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð°, а Гаман припав до ліжка, що на ньому була ЕÑтер. І цар Ñказав: Чи хочеш також збезчеÑтити царицю в мене в домі? Як тільки це Ñлово вийшло з царевих уÑÑ‚, то закрили Гаманове обличчÑ...(UA) ЕÑтер. 7:9 І Ñказав Харвона, один з евнухів перед царевим обличчÑм: Та оÑÑŒ шибеницÑ, Ñку зробив Гаман Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ, що говорив добре на царÑ, Ñка Ñтоїть у Гамановому домі, виÑока на п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів. І Ñказав цар: ПовіÑьте його на ній!(UA) ЕÑтер. 7:10 І повіÑили Гамана на шибениці, Ñку він приготовив був Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ, а лютіÑÑ‚ÑŒ царева втихла...(UA) ЕÑтер. 8:1 Того Ð´Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€ Ðхашверош віддав цариці ЕÑтері дім Гамана, ненавиÑника юдеїв, а Мордехай Ñтав перед цареве обличчÑ, бо ЕÑтер виÑвила, хто він Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—.(UA) ЕÑтер. 8:2 І знÑв цар Ñвого перÑнÑ, що забрав від Гамана, та й дав його Мордехаєві, а ЕÑтер наÑтановила ÐœÐ¾Ñ€Ð´ÐµÑ…Ð°Ñ Ð½Ð°Ð´ Гамановим домом.(UA) ЕÑтер. 8:3 І ЕÑтер далі говорила перед обличчÑм царÑ. І впала вона перед його ногами, Ñ– плакала та благала його відвернути лихо аґаґ'Ñнина Гамана та задуми його, Ñкі задумував був на юдеїв...(UA) ЕÑтер. 8:4 І проÑÑ‚Ñгнув цар до ЕÑтери золоте берло, а ЕÑтер уÑтала й Ñтала перед царевим обличчÑм,(UA) ЕÑтер. 8:5 та й Ñказала: Якщо це цареві вгодне, й Ñкщо знайшла Ñ Ð»Ð°Ñку перед обличчÑм його, Ñ– вгодна Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ перед царевим обличчÑм та вгодна Ñ Ð² очах його, нехай буде напиÑано, щоб були повернені Ñ‚Ñ– лиÑти задумів аґаґ'Ñнина Гамана, Гаммедатового Ñина, що напиÑав був повигублювати юдеїв, Ñкі Ñ” в царевих округах.(UA) ЕÑтер. 8:6 Бо Ñк Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð»Ð° б дивитиÑÑ Ð½Ð° лихо, що Ñпіткає народ мій, Ñ– Ñк Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð»Ð° б дивитиÑÑ Ð½Ð° загибіль роду Ñвого?(UA) ЕÑтер. 8:7 І Ñказав цар Ðхашверош до цариці ЕÑтери та до юдеÑнина МордехаÑ: ОÑÑŒ Ñ Ð´Ð°Ð² ЕÑтері дім Гамана, а його повіÑили на шибениці за те, що проÑÑ‚Ñг був руку Ñвою на юдеїв.(UA) ЕÑтер. 8:8 Рви пишіть до юдеїв, Ñк добре в ваших очах, в імені царÑ, Ñ– припечатайте царÑьким перÑнем, бо лиÑта, що був напиÑаний в імені Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° був припечатаний царÑьким перÑнем, не можна відмінити.(UA) ЕÑтер. 8:9 І були покликані царÑькі пиÑарі того чаÑу, міÑÑÑ†Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, він міÑÑць Ñіван, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– третього Ð´Ð½Ñ Ð² ньому, Ñ– було напиÑане вÑе, Ñк наказав був Мордехай, до юдеїв, Ñ– до Ñатрапів, Ñ– наміÑників, Ñ– зверхників округ, що від Году й аж до Кушу, Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім округ, Ñ– до кожної округи пиÑьмом Ñ—Ñ—, Ñ– до кожного народу мовою його, та до юдеїв їхнім пиÑьмом та їхньою мовою.(UA) ЕÑтер. 8:10 І понапиÑував він лиÑти в імені Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, Ñ– поприпечатував перÑнем царÑьким, Ñ– поÑлав через гінців на конÑÑ…, Ñкі їздÑÑ‚ÑŒ на державних конÑÑ…, конÑÑ… баÑких,(UA) ЕÑтер. 8:11 що цар дав право юдеÑм, Ñкі живуть у кожному міÑÑ‚Ñ–, зібратиÑÑ Ð¹ Ñтати за Ñвоє життÑ, вигубити, забити та погубити вÑÑке війÑько народу та округи, що ненавидÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ…, дітей та жінок, а здобич по них розграбувати,(UA) ЕÑтер. 8:12 одного Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ–Ñ… округах Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, тринадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого міÑÑцÑ, він міÑÑць адар.(UA) ЕÑтер. 8:13 Ð’Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ лиÑта щоб був виданий, Ñк закон, у кожній окрузі, поÑланий був відкритий Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… народів, Ñ– щоб юдеї були готові на той день помÑтитиÑÑ Ð½Ð° Ñвоїх ворогах.(UA) ЕÑтер. 8:14 Гінці, що поїхали верхи на швидких конÑÑ…, вийшли, приÑпішені та пігнані царÑьким Ñловом. Рцей наказ був даний у замку Сузи.(UA) ЕÑтер. 8:15 РМордехай вийшов з-перед царевого Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð² царÑькій одежі, блакитній та білій, а на ньому велика золота корона та віÑÑонний Ñ– пурпуровий завій. І міÑто Сузи раділо та тішилоÑÑ!(UA) ЕÑтер. 8:16 ЮдеÑм було тоді Ñвітло, Ñ– радіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– веÑеліÑÑ‚ÑŒ, Ñ– чеÑÑ‚ÑŒ!(UA) ЕÑтер. 8:17 І в кожній окрузі та в кожному міÑÑ‚Ñ–, куди доÑÑгає Ñлово Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° закон його, була юдеÑм радіÑÑ‚ÑŒ та веÑеліÑÑ‚ÑŒ, бенкет та ÑвÑто! І багато-хто з народів краю Ñтали юдеÑми, бо на них напав Ñтрах перед юдеÑм.(UA) ЕÑтер. 9:1 РдванадцÑтого міÑÑцÑ, він міÑÑць адар, тринадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð² ньому, коли наказ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° закон його мали бути виконані, днÑ, коли вороги юдеїв ÑподівалиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ над ними, повернулоÑÑ Ñ‚Ðµ так, що вони, юдеї, запанували над ненавиÑниками Ñвоїми,(UA) ЕÑтер. 9:2 зібралиÑÑ ÑŽÐ´ÐµÑ— в Ñвоїх міÑтах по вÑÑ–Ñ… округах Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, щоб проÑÑ‚Ñгнути руку на тих, що задумували їм лихо, та ніхто не Ñтав перед ними, бо Ñтрах перед ними напав на вÑÑ– народи.(UA) ЕÑтер. 9:3 РвÑÑ– зверхники округ, Ñ– Ñатрапи, Ñ– наміÑники, Ñ– виконавці царÑької праці підтримували юдеїв, бо напав на них Ñтрах перед Мордехаєм.(UA) ЕÑтер. 9:4 Бо Мордехай Ñтав великим у царÑькому домі, а віÑтка про нього покотилаÑÑŒ по вÑÑ–Ñ… округах, бо той чоловік, Мордехай, уÑе ріÑ.(UA) ЕÑтер. 9:5 І били юдеї вÑÑ–Ñ… Ñвоїх ворогів, побиваючи мечем, Ñ– забиваючи та вигублюючи Ñ—Ñ…, Ñ– робили з Ñвоїми ворогами за Ñвоєю волею.(UA) ЕÑтер. 9:6 Рв замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень чоловіка,(UA) ЕÑтер. 9:7 Ñ– Паршандату, Ñ– Далфона, Ñ– ÐÑпату,(UA) ЕÑтер. 9:8 Ñ– Пората, Ñ– Ðдалію, Ñ– Ðрідата,(UA) ЕÑтер. 9:9 Ñ– Пармашту, Ñ– ÐріÑаÑ, Ñ– ÐрідаÑ, Ñ– Вайзата,(UA) ЕÑтер. 9:10 деÑÑтьох Ñинів Гамана, Гаммедатового Ñина, ненавиÑника юдеїв, забили, а на грабунок не проÑÑ‚Ñгли Ñвоєї руки.(UA) ЕÑтер. 9:11 Того Ð´Ð½Ñ Ñ‡Ð¸Ñло забитих у замку Сузи прийшло перед цареве обличчÑ.(UA) ЕÑтер. 9:12 І Ñказав цар до цариці ЕÑтери: У замку Сузи юдеї позабивали та повигублювали п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень чоловіка та деÑÑтьох Гаманових Ñинів. Що вони зробили в решті царевих округ? І Ñке Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? І буде тобі вволене. І Ñке ще Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? І буде зроблене.(UA) ЕÑтер. 9:13 І відповіла ЕÑтер: Якщо це цареві вгодне, нехай буде дане юдеÑм, що в Сузах, також узавтра вчинити за законом цього днÑ, а деÑÑтьох Гаманових Ñинів нехай повіÑÑÑ‚ÑŒ на шибениці.(UA) ЕÑтер. 9:14 І Ñказав цар, щоб було зроблено так, Ñ– був даний закон у Сузах, а деÑÑтьох Гаманових Ñинів повіÑили.(UA) ЕÑтер. 9:15 І зібралиÑÑ ÑŽÐ´ÐµÑ—, що в Сузах, також чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð°Ð´Ð°Ñ€, Ñ– вибили в Сузах три Ñотні чоловіка, а на грабунок не проÑÑ‚Ñгли Ñвоєї руки.(UA) ЕÑтер. 9:16 Ррешта юдеїв, що жили по царÑьких округах, зібралиÑÑ Ñ‚Ð° й Ñтали до бою за Ñвоє життÑ, Ñ– відпочили від ворогів Ñвоїх. І позабивали вони між Ñвоїми ненавиÑниками ÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а на грабунок не проÑÑ‚Ñгли Ñвоєї руки.(UA) ЕÑтер. 9:17 Це було тринадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð°Ð´Ð°Ñ€Ð°, а чотирнадцÑтого в ньому наÑтав мир, Ñ– зробили його днем гоÑтини та радоÑти.(UA) ЕÑтер. 9:18 Рюдеї, що в Сузах, збиралиÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð² ньому та чотирнадцÑтого в ньому, а мир мали п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð² ньому, Ñ– зробили його днем гоÑтини та радоÑти.(UA) ЕÑтер. 9:19 Тому то юдеї неогороджених Ñелищ, що ÑидÑÑ‚ÑŒ по неогороджених міÑтах, роблÑÑ‚ÑŒ чотирнадцÑтий день міÑÑÑ†Ñ Ð°Ð´Ð°Ñ€Ð° днем радоÑти й гоÑтини та ÑвÑта, та днем поÑÐ¸Ð»Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ€ÑƒÐ½ÐºÑ–Ð² один одному.(UA) ЕÑтер. 9:20 РМордехай опиÑав ці події, Ñ– порозÑилав лиÑти до вÑÑ–Ñ… юдеїв, що по вÑÑ–Ñ… округах Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхашвероша, до близьких та далеких,(UA) ЕÑтер. 9:21 щоб вони поÑтановили ÑвÑткувати чотирнадцÑтий день міÑÑÑ†Ñ Ð°Ð´Ð°Ñ€Ð° та п'ÑтнадцÑтий день у ньому кожного року,(UA) ЕÑтер. 9:22 Ñкі Ñ‚Ñ– дні, коли юдеї відпочили від ворогів Ñвоїх, Ñ– Ñк той міÑÑць, коли їм Ñум обернувÑÑ Ð½Ð° радіÑÑ‚ÑŒ, жалоба на ÑвÑто, щоб зробити Ñ—Ñ… днÑми гоÑтини та радоÑти, Ñ– поÑÐ¸Ð»Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ€ÑƒÐ½ÐºÑ–Ð² один одному та дарунків убогим.(UA) ЕÑтер. 9:23 І прийнÑли юдеї це, що зачали робити, Ñ– про що напиÑав їм Мордехай,(UA) ЕÑтер. 9:24 що аґаґ'Ñнин Гаман, Ñин Гаммедатів, ненавиÑник уÑÑ–Ñ… юдеїв, замишлÑв був на юдеїв, щоб вигубити Ñ—Ñ…, Ñ– кидав пура, цебто жеребка, на Ð·Ð±ÐµÐ½Ñ‚ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… та на згубу їхню.(UA) ЕÑтер. 9:25 Та коли прийшла вона, ЕÑтер, перед обличчÑ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ñ–Ð½ наказав лиÑтом: Ðехай обернетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ злий задум, Ñкого він задумав був на юдеїв, на його голову! І повіÑили його та Ñинів його на шибениці.(UA) ЕÑтер. 9:26 Тому то й назвали ці дні: Пурім, від імени пур. Тому то згідно зо вÑіма Ñловами цього лиÑта, Ñ– що вони бачили про це й що трапилоÑÑ Ð· ними,(UA) ЕÑтер. 9:27 юдеї поÑтановили й прийнÑли на Ñебе й на нащадків Ñвоїх, та на вÑÑ–Ñ…, хто поєднаєтьÑÑ Ð· ними, Ñ– не відÑтуплÑÑ‚ÑŒ, але щоб ÑвÑткувати два Ñ‚Ñ– дні кожного року згідно з напиÑаним про них та згідно з їхнім чаÑом.(UA) ЕÑтер. 9:28 Рдні ці мають ÑпоминатиÑÑ Ñ‚Ð° ÑвÑткуватиÑÑ Ð² кожному поколінні, у кожному роді, у кожній окрузі, у кожному міÑÑ‚Ñ–. Рці дні, Пурім, не минутьÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ юдеÑми, а пам'ÑÑ‚ÑŒ про них не ÑкінчитьÑÑ Ð· їхнього наÑіннÑ.(UA) ЕÑтер. 9:29 І напиÑала Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð•Ñтер, дочка Ðвіхаїлова, та юдеÑнин Мордехай з Ñильним домаганнÑм другий раз про те, щоб виконувати цього лиÑта про Пурім.(UA) ЕÑтер. 9:30 І порозÑилав він лиÑти до вÑÑ–Ñ… юдеїв, до Ñта й двадцÑти й Ñеми округ Ðхашверошового царÑтва, зо Ñловами миру та правди,(UA) ЕÑтер. 9:31 щоб вони виконували Ñ‚Ñ– дні Пурім у Ñ—Ñ… означених чаÑах, Ñк поÑтановив про них юдеÑнин Мордехай та Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð•Ñтер, Ñ– Ñк вони Ñамі поÑтановили на Ñебе та на нащадків Ñвоїх припиÑи поÑтів та їхнього голоÑіннÑ.(UA) ЕÑтер. 9:32 РЕÑтерин наказ Ñтвердив ці припиÑи про Пурім, Ñ– було це запиÑане в книгу.(UA) ЕÑтер. 10:1 І наклав цар Ðхашверош данину на землю та на морÑькі оÑтрови.(UA) ЕÑтер. 10:2 РввеÑÑŒ чин його Ñили та його лицарÑьких діл, Ñ– виразний Ð¾Ð¿Ð¸Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñти МордехаÑ, що звеличив його цар, оÑÑŒ вони опиÑані в Книзі Хронік царів мідійÑьких та перÑьких.(UA) ЕÑтер. 10:3 Бо юдеÑнин Мордехай був другий по царі Ðхашвероші, Ñ– великий Ð´Ð»Ñ ÑŽÐ´ÐµÑ—Ð², Ñ– милий Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚ÑŒÐ¾Ñ… братів Ñвоїх, Ñкий шукав добра Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Ñвого й говорив мир! Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… нащадків Ñвоїх.(UA) Йов. 1:1 Був чоловік у країні Уц, на ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Йов. І був чоловік цей невинний та праведний, Ñ– він Бога боÑвÑÑ, а від злого втікав.(UA) Йов. 1:2 І народилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ñемеро Ñинів та три дочки.(UA) Йов. 1:3 Рмаєток його був: Ñім тиÑÑч худоби дрібної, Ñ– три тиÑÑчі верблюдів, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень пар худоби великої, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень оÑлиць та дуже багато рабів. І був цей чоловік більший від уÑÑ–Ñ… Ñинів Ñходу.(UA) Йов. 1:4 Ð Ñини його ходили один до одного, Ñ– ÑправлÑли гоÑтину в домі того, чий був день. І поÑилали вони, Ñ– кликали трьох Ñвоїх ÑеÑтер, щоб Ñ—Ñти та пити із ними.(UA) Йов. 1:5 І бувало, Ñк миналоÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¾ бенкетних днів, то Йов поÑилав за дітьми й оÑвÑчував Ñ—Ñ…, Ñ– вÑтавав він рано вранці, Ñ– приноÑив Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° чиÑлом Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…, бо Йов казав: Може згрішили Ñини мої, Ñ– зневажили Бога в Ñерці Ñвоєму. Так робив Йов по вÑÑ– дні.(UA) Йов. 1:6 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– поприходили Божі Ñини, щоб Ñтати при ГоÑподі. І прийшов поміж ними й Ñатана.(UA) Йов. 1:7 І Ñказав ГоÑподь до Ñатани: Звідки ти йдеш? Ð Ñатана відповів ГоÑподеві й Ñказав: Я мандрував по землі та й перейшов Ñ—Ñ—.(UA) Йов. 1:8 І Ñказав ГоÑподь до Ñатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, Ñк він, на землі: муж він невинний та праведний, що Бога боїтьÑÑ, а від злого втікає.(UA) Йов. 1:9 І відповів Ñатана ГоÑподеві й Ñказав: Чи ж Йов дармо боїтьÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°?(UA) Йов. 1:10 Чи ж Ти не забезпечив його, Ñ– дім його, Ñ– вÑе, що його? Чин його рук Ти поблагоÑловив, а маєток його поширивÑÑ Ð¿Ð¾ краю.(UA) Йов. 1:11 Ðле проÑÑ‚Ñгни тільки руку Свою, Ñ– доторкниÑÑ Ð´Ð¾ вÑього, що його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?(UA) Йов. 1:12 І Ñказав ГоÑподь до Ñатани: ОÑÑŒ уÑе, що його, у твоїй руці, тільки на нього Ñамого не проÑÑ‚Ñгай Ñвоєї руки! І пішов Ñатана від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього.(UA) Йов. 1:13 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, коли Ñини його та дочки його їли та вино пили в домі Ñвого первородженого брата,(UA) Йов. 1:14 то прибіг до Йова поÑланець та й Ñказав: Худоба велика орала, а оÑлиці паÑлиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ них.(UA) Йов. 1:15 Ðж тут напали Ñабеї й позабирали Ñ—Ñ…, а Ñлуг повбивали віÑÑ‚Ñ€Ñм меча. І втік тільки Ñ Ñам, щоб донеÑти тобі...(UA) Йов. 1:16 Він ще говорив, аж прибігає інший та й каже: З неба Ñпав Божий огонь, Ñ– Ñпалив отару та Ñлуг, та й пожер Ñ—Ñ…... Рвтік тільки Ñ Ñам, щоб донеÑти тобі...(UA) Йов. 1:17 Він ще говорив, аж біжить ще інший та й каже: Халдеї поділилиÑÑ Ð½Ð° три відділи, Ñ– напали на верблюдів, та й позабирали Ñ—Ñ…, а Ñлуг повбивали віÑÑ‚Ñ€Ñм меча... І втік тільки Ñ Ñам, щоб донеÑти тобі...(UA) Йов. 1:18 Поки він говорив, аж надбігає ще інший та й каже: Сини твої та дочки твої їли та вино пили в домі Ñвого первородженого брата.(UA) Йов. 1:19 Ðж раптово надійшов великий вітер з боку пуÑтині, та й ударив на чотири роги дому, Ñ– він упав на юнаків, Ñ– вони повмирали... І втік тільки Ñ Ñам, щоб донеÑти тобі...(UA) Йов. 1:20 І вÑтав Йов, Ñ– роздер плаща Ñвого, й обÑтриг Ñвою голову, та й упав на землю, Ñ– поклонивÑÑ,(UA) Йов. 1:21 та й Ñказав: Я вийшов нагий із утроби матері Ñвоєї, Ñ– нагий повернуÑÑŒ туди, в землю! ГоÑподь дав, Ñ– ГоÑподь узÑв... Ðехай буде благоÑловенне ГоÑподнє Ім'Ñ!(UA) Йов. 1:22 При вÑьому цьому Йов не згрішив, Ñ– не Ñказав на Бога нічого безумного!(UA) Йов. 2:1 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– поприходили Божі Ñини, щоб Ñтати перед ГоÑподом: Ñ– прийшов також Ñатана поміж ними, щоб Ñтати перед ГоÑподом.(UA) Йов. 2:2 І Ñказав ГоÑподь до Ñатани: Звідки ти йдеш? Ð Ñатана відповів ГоÑподеві й Ñказав:(UA) Йов. 2:3 І Ñказав ГоÑподь до Ñатани: Чи звернув ти увагу на раба Мого Йова? Бо немає такого, Ñк він, на землі: муж він невинний та праведний, Ñкий Бога боїтьÑÑ, а від злого втікає. І він ще тримаєтьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ в Ñвоїй невинноÑÑ‚Ñ–, а ти намовлÑв був Мене на нього, щоб без приводу його зруйнувати...(UA) Йов. 2:4 І відповів Ñатана ГоÑподеві й Ñказав: Шкіра за шкіру, Ñ– вÑе, що хто має, віддаÑÑ‚ÑŒ він за душу Ñвою.(UA) Йов. 2:5 Ðле проÑÑ‚Ñгни но Ти руку Свою, Ñ– доторкниÑÑŒ до коÑтей його та до тіла його, чи він не зневажить Тебе перед лицем Твоїм?(UA) Йов. 2:6 І Ñказав ГоÑподь до Ñатани: ОÑÑŒ він у руці твоїй, тільки душу його бережи!(UA) Йов. 2:7 І вийшов Ñатана від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, та й ударив Йова злим гноÑком від Ñтопи ноги його аж до його черепа...(UA) Йов. 2:8 Ртой узÑв Ñобі черепка, щоб шкребти Ñебе. І він Ñидів Ñеред попелу...(UA) Йов. 2:9 І Ñказала йому його жінка: Ти ще міцно тримаєшÑÑ Ð² невинноÑÑ‚Ñ– Ñвоїй? ПроклÑни Бога Ñ– помреш!...(UA) Йов. 2:10 Рвін до неї відказав: Ти говориш отак, Ñк говорить Ñка з божевільних!... Чи ж ми будем приймати від Бога добре, а злого не приймем? При вÑьому тому Йов не згрішив Ñвоїми уÑтами...(UA) Йов. 2:11 І почули троє приÑтелів Йовових про вÑе те нещаÑÑ‚Ñ, що прийшло на нього, Ñ– поприходили кожен з міÑÑ†Ñ Ñвого: теманÑнин Еліфаз, шух'Ñнин Біддад та нааматÑнин Цофар. І вмовилиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ прийти разом, щоб похитати головою над ним та потішити його.(UA) Йов. 2:12 І звели вони здалека очі Ñвої, Ñ– не пізнали його... І піднеÑли вони Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій, та й заголоÑили, Ñ– роздерли кожен одежу Ñвою, Ñ– кидали порох над Ñвоїми головами аж до неба...(UA) Йов. 2:13 І Ñиділи вони з ним на землі Ñім день та Ñім ночей, Ñ– ніхто не промовив до нього ні Ñлова, бо вони бачили, що біль його вельми великий...(UA) Йов. 3:1 По цьому відкрив Йов уÑта Ñвої та й проклÑв був Ñвій день народженнÑ.(UA) Йов. 3:2 І Йов заговорив та й Ñказав:(UA) Йов. 3:3 Хай загине той день, що Ñ Ð² ньому родивÑÑ, Ñ– та ніч, що Ñказала: ЗачавÑÑŒ чоловік!(UA) Йов. 3:4 Ðехай Ñтане цей день темнотою, нехай Бог з виÑоти не згадає його, Ñ– нехай не ÑвлÑєтьÑÑ Ñвітло над ним!...(UA) Йов. 3:5 Бодай темрÑва й морок його заÑтупили, бодай хмара над ним пробувала, бодай темнощі денні лÑкали його!...(UA) Йов. 3:6 ÐžÑ†Ñ Ð½Ñ–Ñ‡ бодай темніÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— обгорнула, нехай у днÑÑ… року не буде названа вона, хай не ввійде вона в чиÑло міÑÑців!...(UA) Йов. 3:7 Тож Ñ†Ñ Ð½Ñ–Ñ‡ нехай буде Ñамітна, хай не прийде до неї ÑпіваннÑ!(UA) Йов. 3:8 Бодай Ñ—Ñ— Ñ‚Ñ– проклинали, що день проклинають, що левіÑтана готові збудити!(UA) Йов. 3:9 Хай потемніють зорі поранку Ñ—Ñ—, нехай має надію на Ñвітло й не буде його, Ñ– хай вона не побачить тремтÑчих повік зорі ранньої,(UA) Йов. 3:10 бо вона не замкнула дверей нутра матернього, Ñ– не Ñховала ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· очей моїх!...(UA) Йов. 3:11 Чому Ñ Ð½Ðµ згинув в утробі? Як вийшов, із нутра то чому Ñ Ð½Ðµ вмер?(UA) Йов. 3:12 Чого прийнÑли Ñ‚Ñ– коліна мене? І нащо Ñ‚Ñ– перÑа, Ñкі Ñ Ð±ÑƒÐ² ÑÑав?(UA) Йов. 3:13 Бо тепер Ñ Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð² би Ñпокійно, Ñ Ñпав би, та був би мені відпочинок(UA) Йов. 3:14 з царÑми та з земними радниками, що гробниці будують Ñобі,(UA) Йов. 3:15 або із кнÑзÑми, що золото мали, що доми Ñвої Ñріблом наповнювали!...(UA) Йов. 3:16 Ðбо чом Ñ Ð½Ðµ ÑтавÑÑŒ недоноÑком прихованим, немов Ñ‚Ñ– немовлÑта, що Ñвітла не бачили?(UA) Йов. 3:17 Там же безбожники переÑтають докучати, Ñ– Ñпочивають там змученоÑилі,(UA) Йов. 3:18 разом з тим мають Ñпокій ув'Ñзнені, вони не почують вже крику гнобителÑ!...(UA) Йов. 3:19 Малий та великий там рівні, а раб вільний від пана Ñвого...(UA) Йов. 3:20 І нащо Він Ñтрудженому дає Ñвітло, Ñ– Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð³Ñ–Ñ€ÐºÐ¾Ð´ÑƒÑ…Ð¸Ð¼,(UA) Йов. 3:21 що вичікують Ñмерти й немає Ñ—Ñ—, що Ñ—Ñ— відкопали б, Ñк Ñкарби заховані,(UA) Йов. 3:22 тим, що радіÑно тішилиÑÑ Ð±, веÑелилиÑÑŒ, коли б знайшли гроба,(UA) Йов. 3:23 мужчині, Ñкому дорога закрита, що Бог тінню закрив перед ним?...(UA) Йов. 3:24 Бо Ð·Ñ–Ð´Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” випереджує хліб мій, а зойки мої полилиÑÑŒ, Ñк вода,(UA) Йов. 3:25 бо Ñтрах, що його Ñ Ð¶Ð°Ñ…Ð°Ð²ÑÑ, до мене прибув, Ñ– чого Ñ Ð±Ð¾ÑвÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ»Ð¾ те мені...(UA) Йов. 3:26 Ðе знав Ñ Ñпокою й не був втихомирений, Ñ– Ñ Ð½Ðµ відпочив, та нещаÑÑ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ»Ð¾!...(UA) Йов. 4:1 І відповів теманÑнин Еліфаз та й Ñказав:(UA) Йов. 4:2 Коли Ñпробувать Ñлово до тебе, чи мука не буде ще більша? Та хто Ñтримати зможе Ñлова?(UA) Йов. 4:3 Таж ти багатьох був навчав, а руки оÑлаблі зміцнÑв,(UA) Йов. 4:4 того, хто ÑпотикавÑÑŒ, підіймали Ñлова твої, а коліна тремткі ти зміцнÑв!(UA) Йов. 4:5 Ртепер, Ñк нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ð° тебе найшло, то ти змучивÑÑ, тебе доÑÑгло воно Ñ– ти налÑкавÑÑ...(UA) Йов. 4:6 Хіба не була богобійніÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð° надію твою, за твоє ÑÐ¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ доріг твоїх?(UA) Йов. 4:7 Пригадай но, чи гинув невинний, Ñ– де праведні вигублені?(UA) Йов. 4:8 Як Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² таких, що орали були беззаконнÑ, та ÑÑ–Ñли кривду, то й жали Ñ—Ñ—:(UA) Йов. 4:9 вони гинуть від подиху Божого, Ñ– від духу гнівного Його погибають!(UA) Йов. 4:10 Левине Ñ€Ð¸Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ рик лютого лева минає, Ñ– левчукам вилущаютьÑÑ Ð·ÑƒÐ±Ð¸.(UA) Йов. 4:11 Гине лев, Ñк немає здобичі, Ñ– левенÑта левиці втікають.(UA) Йов. 4:12 І закрадаєтьÑÑ Ñлово до мене, Ñ– моє ухо почуло оÑÑŒ дещо від нього.(UA) Йов. 4:13 у роздумуваннÑÑ… над нічними видіннÑми, коли міцний Ñон обіймає людей,(UA) Йов. 4:14 Ñпіткав мене жах та тремтіннÑ, Ñ– багато коÑтей моїх він ÑтруÑонув,(UA) Йов. 4:15 Ñ– дух перейшов по обличчі моїм, Ñтало дуба волоÑÑÑ Ð½Ð° тілі моїм...(UA) Йов. 4:16 Він ÑтоÑв, але Ñ Ð½Ðµ пізнав його виглÑду, образ навпроти очей моїх був, Ñ– тихий Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÐ² Ñ:(UA) Йов. 4:17 Хіба праведніша людина за Бога, хіба чоловік за Ñвойого Ð¢Ð²Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ñ” чиÑтіший?(UA) Йов. 4:18 Таж рабам Своїм Він не йме віри, Ñ– накладає вину й на Своїх Ðнголів!(UA) Йов. 4:19 Що ж тоді мешканці глинÑних хат, що в пороÑÑ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¾Ñнова? Як міль, вони будуть розчавлені!(UA) Йов. 4:20 Вони товчені зранку до вечора, Ñ– без помочі гинуть назавжди...(UA) Йов. 4:21 Слава Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¼Ð¸Ð½Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð· ними, вони помирають не в мудроÑÑ‚Ñ–!...(UA) Йов. 5:1 Ðну клич, чи Ñ” хто, щоб тобі відповів? І до кого з ÑвÑтих ти вдаÑиÑÑ?(UA) Йов. 5:2 Бо гнів побиває безглуздого, а заздрощі Ñмерть завдають нерозумному!(UA) Йов. 5:3 Я бачив безумного, Ñк він розÑівÑÑ, та зараз оÑÐµÐ»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑпорохнÑвіла...(UA) Йов. 5:4 Від ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÑ– Ñини його, вони без Ñ€Ñтунку почавлені будуть у брамі!(UA) Йов. 5:5 Його жниво голодний поїÑÑ‚ÑŒ, Ñ– з-між терну його забере, Ñ– Ñпрагнені оÑÑŒ поковтають маєток його!(UA) Йов. 5:6 Бо нещаÑÑ‚Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ не з пороху, а горе роÑте не з землі,(UA) Йов. 5:7 бо людина народжуєтьÑÑ Ð½Ð° ÑтражданнÑ, Ñк Ñ–Ñкри, щоб угору летіти...(UA) Йов. 5:8 Ð Ñ Ð± удававÑÑ Ð´Ð¾ Бога, Ñ– на Бога б поклав Ñвою Ñправу,(UA) Йов. 5:9 Він чинить велике та недоÑлідиме, предивне, Ñкому немає чиÑла,(UA) Йов. 5:10 бо Він дає дощ на поверхню землі, Ñ– на Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñилає Він воду,(UA) Йов. 5:11 щоб поÑтавить низьких на виÑоке, Ñ– зміцнити ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñмучених.(UA) Йов. 5:12 Він розвіює задуми хитрих, Ñ– не виконують плану Ñ—Ñ… руки,(UA) Йов. 5:13 Він мудрих лукавÑтвом Ñ—Ñ… ловить, Ñ– рада крутійÑька марною Ñтає,(UA) Йов. 5:14 вдень знаходÑÑ‚ÑŒ вони темноту, а в полудень мацають, мов уночі!...(UA) Йов. 5:15 І Він від меча урÑтовує бідного, а з міцної руки бідарÑ,(UA) Йов. 5:16 Ñ– ÑтаєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð½ÑƒÐ¶Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– замкнула уÑта Ñвої кривда!(UA) Йов. 5:17 Тож блаженна людина, Ñку Бог картає, Ñ– ти не цурайÑÑŒ Ð’Ñемогутнього кари:(UA) Йов. 5:18 Бо Він рану завдаÑÑ‚ÑŒ Ñ– перев'Ñже, Він ламає й вигоюють руки Його!(UA) Йов. 5:19 Ð’ шіÑтьох лихах ÑпаÑає тебе, а в Ñімох не діткне тебе зло:(UA) Йов. 5:20 ВикуплÑÑ” тебе Він від Ñмерти за голоду, а в бою з рук меча.(UA) Йов. 5:21 Як бич Ñзика запанує, ÑховаєшÑÑ Ñ‚Ð¸, Ñ– не будеш боÑтиÑÑŒ руїни, Ñк прийде вона.(UA) Йов. 5:22 З наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð° з голоду будеш ÑміÑтиÑÑŒ, а земної звірини не бійÑÑ.(UA) Йов. 5:23 Бо з каміннÑм на полі Ñ” в тебе умова, Ñ– звір польовий примиривÑÑ Ð· тобою.(UA) Йов. 5:24 І довідаєшÑÑ, що намет твій Ñпокійний, Ñ– переглÑнеш домівку Ñвою, Ñ– не знайдеш у ній недоÑтатку.(UA) Йов. 5:25 І довідаєшÑÑ, що чиÑленне наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, а нащадки твої Ñк трава на землі!(UA) Йов. 5:26 І в дозрілому віці до гробу ти зійдеш, Ñк Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð´Ð¾Ñпіле ввіходить до клуні за чаÑу Ñвого!(UA) Йов. 5:27 Отож, доÑлідили ми це й воно так, поÑлухай цього, й зрозумій Ñобі вÑе!(UA) Йов. 6:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 6:2 Коли б Ñмуток мій вірно був зважений, а з ним разом нещаÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” піднÑли на вазі,(UA) Йов. 6:3 то тепер воно Ñ‚Ñжче було б від морÑького піÑку, тому нерозважне Ñлова мої кажуть!...(UA) Йов. 6:4 Бо в мені Ð’Ñемогутнього Ñтріли, Ñ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€ÑƒÑ‚Ð° п'Ñ” духа мого, Ñтрахи Божі шикуютьÑÑ Ð² бій проти мене...(UA) Йов. 6:5 Чи дикий оÑел над травою реве? Хіба реве віл, коли ÑÑла повні?(UA) Йов. 6:6 Чи без Ñоли їдÑÑ‚ÑŒ неÑмачне, чи Ñ” Ñмак у білкові ÑйцÑ?(UA) Йов. 6:7 Чого не хотіла торкнутиÑÑŒ душа моÑ, вÑе те Ñтало мені за поживу в хворобі...(UA) Йов. 6:8 О, коли б же збулоÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, а моє ÑÐ¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð² Бог!(UA) Йов. 6:9 О, коли б зволив Бог розчавити мене, проÑÑ‚Ñгнув Свою руку й мене поламав,(UA) Йов. 6:10 то була б ще потіха мені, Ñ– Ñкакав би Ñ Ð² немилоÑердному болі, бо Ñ Ð½Ðµ зрікавÑÑ Ñлів СвÑтого!...(UA) Йов. 6:11 Яка Ñила моÑ, що надію Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ? І Ñкий мій кінець, щоб продовжити Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” це?(UA) Йов. 6:12 Чи Ñила камінна то Ñила моÑ? Чи тіло моє мідÑне?(UA) Йов. 6:13 Чи не поміч Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ в мені, чи ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ мене відÑунене?(UA) Йов. 6:14 Ð”Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, хто гине, товариш то лаÑка, хоча б опуÑтив того Ñтрах Ð’Ñемогутнього...(UA) Йов. 6:15 Брати мої зраджують, мов той потік, мов річище потоків, минають вони,(UA) Йов. 6:16 темніші від льоду вони, в них ховаєтьÑÑ Ñніг.(UA) Йов. 6:17 Коли Ñонце Ñ—Ñ… гріє, вони виÑихають, у теплі гинуть з міÑÑ†Ñ Ñвого.(UA) Йов. 6:18 Каравани дорогу Ñвою відхилÑÑŽÑ‚ÑŒ, уходÑÑ‚ÑŒ в пуÑтиню й щезають.(UA) Йов. 6:19 Каравани з Теми поглÑдають, походи з Шеви покладають надії на них.(UA) Йов. 6:20 І заÑоромилиÑÑ, що вони ÑподівалиÑÑŒ; до нього прийшли та й збентежилиÑÑŒ.(UA) Йов. 6:21 Так Ñ– ви тепер Ñтали ніщо, побачили Ñтрах Ñ– злÑкалиÑÑŒ!(UA) Йов. 6:22 Чи Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² коли: Дайте мені, а з маєтку Ñвого дайте підкуп за мене,(UA) Йов. 6:23 Ñ– врÑтуйте мене з руки ворога, Ñ– з рук гнобителевих мене викупіть?(UA) Йов. 6:24 Ðавчіть ви мене Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ мовчати, а в чім Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¼Ð¸Ñне згрішив розтлумачте мені...(UA) Йов. 6:25 Які гоÑтрі Ñлова Ñправедливі, та що то доводить догана від ваÑ?(UA) Йов. 6:26 Чи ви думаєте докорÑти Ñловами? Бо на вітер Ñлова одчайдушного,(UA) Йов. 6:27 Ñ– на Ñироту нападаєте ви, Ñ– копаєте Ñму Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð° Ñвого!...(UA) Йов. 6:28 Та звольте поглÑнути на мене тепер, а Ñ Ð½Ðµ Ñкажу перед вами неправди.(UA) Йов. 6:29 ВернітьÑÑ Ð¶, хай кривди не буде, Ñ– вернітьÑÑ, ще в тім Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð°!(UA) Йов. 6:30 Хіба в мене на Ñзиці Ñ” неправда? чи ж не маю Ñмаку, щоб розпізнати нещаÑÑ‚Ñ?(UA) Йов. 7:1 Хіба чоловік на землі не на Ñлужбі війÑьковій? І його дні Ñк дні наймита!...(UA) Йов. 7:2 Як раб, Ñпрагнений тіні, Ñ– Ñк наймит чекає заплати за працю Ñвою,(UA) Йов. 7:3 так міÑÑці марноÑти дано в Ñпадок мені, та ночі Ñ‚ÐµÑ€Ð¿Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ– відлічили...(UA) Йов. 7:4 Коли Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÑƒÑÑŒ, то кажу: Коли вÑтану? І Ñ‚ÑгнетьÑÑ Ð²ÐµÑ‡Ñ–Ñ€, Ñ– Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð· боку на бік їм до ранку...(UA) Йов. 7:5 ЗодÑглоÑÑŒ моє тіло червою та Ñтрупами в пороÑÑ–, шкіра Ð¼Ð¾Ñ Ð·Ð°Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ñ–Ð»Ð° й бридка...(UA) Йов. 7:6 Рдні мої Ñтали швидчіші за ткацького човника, Ñ– в марнотній надії минають вони...(UA) Йов. 7:7 Пам'Ñтай, що Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” вітер, моє око вже більш не побачить добра...(UA) Йов. 7:8 Ðе побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглÑнуть на мене та немає мене...(UA) Йов. 7:9 Як хмара зникає й проходить, так хто Ñходить в шеол, не виходить,(UA) Йов. 7:10 не вертаєтьÑÑ Ð²Ð¶Ðµ той до дому Ñвого, та й його не пізнає вже міÑце його...(UA) Йов. 7:11 Тож не Ñтримаю Ñ Ñвоїх уÑÑ‚, говоритиму в утиÑку духа Ñвого, нарікати Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ в гіркоті Ñвоєї душі:(UA) Йов. 7:12 Чи Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ðµ чи морÑька потвора, що Ти надо мною Ñторожу поÑтавив?(UA) Йов. 7:13 Коли Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñƒ: Ðехай поÑтіль потішить мене, хай думки мої ложе моє забере,(UA) Йов. 7:14 то Ти Ñнами лÑкаєш мене, Ñ– видіннÑми Ñтрашиш мене...(UA) Йов. 7:15 І душа Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½Ðµ задушеннÑ, Ñмерти хочуть мої коÑÑ‚Ñ–.(UA) Йов. 7:16 Я обридив життÑм... Ðе повіки ж Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ!... ВідпуÑти ж Ти мене, бо марнота оці мої дні!...(UA) Йов. 7:17 Що таке чоловік, що його Ти підноÑиш, що Ñерце Своє прикладаєш до нього?(UA) Йов. 7:18 Ти щоранку за ним назираєш, щохвилі його Ти доÑліджуєш...(UA) Йов. 7:19 Як довго від мене ще Ти не відвернешÑÑ, не пуÑтиш мене проковтнути хоч Ñлину Ñвою?(UA) Йов. 7:20 Я згрішив... Що ж Ñ Ð¼Ð°ÑŽ робити, о Стороже людÑький? Чому Ти поклав мене ціллю Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ±Ðµ, Ñ– Ñ ÑтавÑÑ Ñобі Ñ‚Ñгарем?(UA) Йов. 7:21 І чому Ти не проÑтиш мойого гріха, Ñ– не відкинеш провини моєї? Ртепер Ñ Ð´Ð¾ пороху лÑжу, Ñ– Ти будеш шукати мене, та немає мене...(UA) Йов. 8:1 І заговорив шух'Ñнин Білдад та й Ñказав:(UA) Йов. 8:2 Ðж доки ти будеш таке теревенити? І доки Ñлова твоїх уÑÑ‚ будуть вітром бурхливим?(UA) Йов. 8:3 Чи Бог Ñкривлює Ñуд, Ñ– хіба Ð’Ñемогутній викривлює правду?(UA) Йов. 8:4 Якщо твої діти згрішили Йому, то Він Ñ—Ñ… віддав в руку Ñ—Ñ… беззаконнÑ!(UA) Йов. 8:5 Якщо ти звертатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑˆ до Бога, Ñ– будеш благати Ð’Ñемогутнього,(UA) Йов. 8:6 Ñкщо чиÑтий ти та безневинний, то тепер Він тобі Свою миліÑÑ‚ÑŒ пробудить, Ñ– наповнить оÑелю твою ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ,(UA) Йов. 8:7 Ñ– хоч твій початок нужденний, але твій кінець буде вельми великий!(UA) Йов. 8:8 ПоÑпитай в Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ–ÑˆÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– міцно збагни батьків їхніх,(UA) Йов. 8:9 бо ми ж учорашні, й нічого не знаєм, бо тінь наші дні на землі,(UA) Йов. 8:10 отож вони навчать тебе, тобі Ñкажуть, Ñ– з ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвойого Ñлова подадуть:(UA) Йов. 8:11 Чи Ð¿Ð°Ð¿Ñ–Ñ€ÑƒÑ Ñ€Ð¾Ñте без болота? Чи роÑте очерет без води?(UA) Йов. 8:12 Він іще в доÑпіванні Ñвоїм, не зриваєтьÑÑ, але Ñохне раніш за вÑілÑку траву:(UA) Йов. 8:13 отакі то дороги вÑÑ–Ñ… тих, хто забуває про Бога! І згине Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾,(UA) Йов. 8:14 бо його ÑÐ¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñк те павутиннÑ, Ñ– Ñк дім павуків його певніÑÑ‚ÑŒ...(UA) Йов. 8:15 Ðа Ñвій дім опираєтьÑÑ, та не вÑтоїть, тримаєтьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ за нього, й не вдержитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½...(UA) Йов. 8:16 Він зеленіє на Ñонці, й галузки його випинаютьÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ Ñадка його,(UA) Йов. 8:17 на купі ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ ÑплелоÑÑ ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, воно між ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ñло:(UA) Йов. 8:18 Якщо вирвуть його з його міÑцÑ, то зречетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾: тебе Ñ Ð½Ðµ бачило!...(UA) Йов. 8:19 Така радіÑÑ‚ÑŒ дороги його, а з пороху інші роÑтуть.(UA) Йов. 8:20 Тож невинного Бог не цураєтьÑÑ, Ñ– не буде тримати за руку злочинців,(UA) Йов. 8:21 аж наповнить уÑта твої Ñміхом, а губи твої криком радоÑти...(UA) Йов. 8:22 Твої ненавиÑники в Ñором зодÑгнутьÑÑ, Ñ– намету безбожних не буде!(UA) Йов. 9:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 9:2 Справді пізнав Ñ, що так... Та Ñк оправдатиÑÑŒ людині земній перед Богом?(UA) Йов. 9:3 Якщо вона Ñхоче на прю Ñтати з Ðим, Він відповіді їй не даÑÑ‚ÑŒ ні на одне із тиÑÑчі Ñкаржень...(UA) Йов. 9:4 Він мудрого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¹ могутньої Ñили; хто був проти Ðього упертий Ñ– цілим зоÑтавÑÑ?(UA) Йов. 9:5 Він гори зриває, й не знають вони, що в гніві Своїм Він Ñ—Ñ… перевернув.(UA) Йов. 9:6 Він землю Ñ‚Ñ€ÑÑе з Ñ—Ñ— міÑцÑ, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ— труÑÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) Йов. 9:7 Він Ñонцеві Ñкаже, й не Ñходить воно, Ñ– Він запечатує зорі.(UA) Йов. 9:8 РозтÑгує небо Він Сам, Ñ– ходить по морÑьких виÑотах,(UA) Йов. 9:9 Він Воза Ñтворив, Оріона та ВолоÑожара, та зорі південні.(UA) Йов. 9:10 Він чинить велике та недоÑлідиме, предивне, Ñкому немає чиÑла!...(UA) Йов. 9:11 ОÑÑŒ Він надо мною проходить, та Ñ Ð½Ðµ побачу, Ñ– Він перейде, а Ñ Ð½Ðµ приглÑнуÑÑŒ до Ðього...(UA) Йов. 9:12 ОÑÑŒ Він Ñхопить кого, хто заверне Його, хто Ñкаже Йому: що Ти робиш?(UA) Йов. 9:13 Бог гніву Свойого не Ñпинить, під Ðим гнутьÑÑ Ð Ð°Ð³Ð°Ð²Ð¾Ð²Ñ– помічники,(UA) Йов. 9:14 що ж тоді відповім Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ? Які Ñ Ñлова підберу проти Ðього,(UA) Йов. 9:15 Ñ, Ñкий коли б був Ñправедливий, то не відповідав би, Ñ, що благаю Ñвойого Суддю?(UA) Йов. 9:16 Коли б Ñ Ð²Ð·Ð¸Ð²Ð°Ð², а Він мені відповідь дав, не повірю, що вчув би мій голоÑ,(UA) Йов. 9:17 Він, що бурею може розтерти мене та помножити рани мої безневинно...(UA) Йов. 9:18 Ðе дає Він мені й звеÑти духа мого, бо мене наÑичає гіркотою.(UA) Йов. 9:19 Коли ходить про Ñилу, то Він Ð’Ñемогутній, коли ж ходить про Ñуд, хто поÑвідчить мені?(UA) Йов. 9:20 Якщо б Ñправедливим Ñ Ð±ÑƒÐ², то оÑудÑÑ‚ÑŒ мене мої уÑта, Ñкщо Ñ Ð±ÐµÐ·Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ð¹, то вчинÑÑ‚ÑŒ мене винуватим...(UA) Йов. 9:21 Я невинний, проте Ñвоєї душі Ñ Ð½Ðµ знаю, Ñ– не радий життÑм Ñвоїм Ñ...(UA) Йов. 9:22 Це одне, а тому Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñƒ: невинного Ñк Ñ– лукавого Він вигублÑÑ”...(UA) Йов. 9:23 Якщо нагло бич Ñмерть заподіює, Він з проби невинних ÑмієтьÑÑ...(UA) Йов. 9:24 У руку безбожного дана землÑ, та Він Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñуддів Ñ—Ñ— закриває... Як не Він, тоді хто?(UA) Йов. 9:25 Рдні мої Ñтали швидкіші, Ñк той Ñкороход, повтікали, не бачили доброго,(UA) Йов. 9:26 проминули, немов Ñ‚Ñ– човни очеретÑні, мов орел, що неÑетьÑÑ Ð½Ð° здобич...(UA) Йов. 9:27 Якщо Ñ Ñкажу: Хай забуду Ñвоє наріканнÑ, хай зміню Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє й підбадьорюÑÑ,(UA) Йов. 9:28 то боюÑÑ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñмутків Ñвоїх, Ñ– Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що Ти не очиÑтиш мене...(UA) Йов. 9:29 Ð’Ñе одно буду Ñ Ð²Ð¸Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸Ð¹, то нащо надармо Ñ Ð¼ÑƒÑ‡Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ?(UA) Йов. 9:30 Коли б Ñ ÑƒÐ¼Ð¸Ð²ÑÑ Ñніговою водою, Ñ– почиÑтив би лугом долоні Ñвої,(UA) Йов. 9:31 то й тоді Ти до гробу опуÑтиш мене, Ñ– учинить бридким мене одіж моÑ...(UA) Йов. 9:32 Бо Він не людина, Ñк Ñ, й Йому відповіді Ñ Ð½Ðµ дам, Ñ– не підемо разом на Ñуд,(UA) Йов. 9:33 поміж нами нема поÑередника, що поклав би на Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° обох Ñвою руку...(UA) Йов. 9:34 Ðехай забере Він від мене Свойого бича, Його ж Ñтрах хай мене не жахає,(UA) Йов. 9:35 тоді буду казати, й не буду боÑтиÑÑŒ Його, бо Ñ Ð½Ðµ такий Ñам з Ñобою!...(UA) Йов. 10:1 ï»¿Ð–Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” Ñтало бридке Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— душі... Ðехай Ð½Ð°Ñ€Ñ–ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñвоє Ñ Ð½Ð° Ñебе пущу, нехай говорю Ñ Ð² гіркоті Ñвоєї душі!(UA) Йов. 10:2 Скажу Богові Ñ: Ðе оÑуджуй мене! Повідом же мене, чого Ñтав Ти зо мною на прю?(UA) Йов. 10:3 Чи це добре Тобі, що Ти гнобиш мене, що погорджуєш творивом рук Своїх, а раду безбожних оÑвітлюєш?(UA) Йов. 10:4 Хіба маєш Ти очі тілеÑні? Чи Ти бачиш так Ñамо, Ñк бачить людина людину?(UA) Йов. 10:5 Хіба Твої дні Ñк дні людÑькі, чи літа Твої Ñк дні мужа,(UA) Йов. 10:6 що шукаєш провини моєї й вивідуєш гріх мій,(UA) Йов. 10:7 хоч відаєш Ти, що Ñ Ð½Ðµ беззаконник, та нема, хто б мене врÑтував від Твоєї руки?(UA) Йов. 10:8 Твої руки Ñтворили мене Ñ– вчинили мене, потім Ти обернувÑÑ Ñ– губиш мене...(UA) Йов. 10:9 Пам'Ñтай, що мов глину мене обробив Ти, Ñ– в порох мене обертаєш.(UA) Йов. 10:10 Чи не ллєш мене, мов молоко, Ñ– не згуÑтив Ти мене, мов на Ñир?(UA) Йов. 10:11 Ти шкірою й тілом мене зодÑгаєш, Ñ– Ñплів Ти мене із коÑтей та із жил.(UA) Йов. 10:12 Ð–Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹ миліÑÑ‚ÑŒ подав Ти мені, а опіка Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñтерегла мого духа.(UA) Йов. 10:13 Роце заховав Ти у Ñерці Своєму, Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що Ñ” воно в Тебе:(UA) Йов. 10:14 Ñкщо Ñ Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÑƒ, Ти мене Ñтережеш, та з провини моєї мене не очищуєш...(UA) Йов. 10:15 Якщо Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½ÑŽÑÑ, то горе мені! Ð Ñкщо Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ð¹, не Ñмію піднÑти Ñвою голову, Ñитий Ñтидом та напоєний горем Ñвоїм!...(UA) Йов. 10:16 Рколи піднеÑетьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð°, то Ти ловиш мене, Ñк той лев, Ñ– знову предивно зо мною поводишÑÑ:(UA) Йов. 10:17 поновлюєш Ñвідків Своїх проти мене, помножуєш гнів Свій на мене, війÑько за війÑьком на мене Ти шлеш...(UA) Йов. 10:18 І нащо з утроби Ти вивів мене? Я був би помер, Ñ– жодніÑіньке око мене не побачило б,(UA) Йов. 10:19 Ñк нібито не Ñ–Ñнував був би Ñ, перейшов би з утроби до гробу...(UA) Йов. 10:20 Отож, дні мої нечиÑленні, переÑтань же, й від мене вÑтупиÑÑŒ, Ñ– нехай не турбуюÑÑ Ñ Ð±Ð¾Ð´Ð°Ð¹ трохи,(UA) Йов. 10:21 поки Ñ Ð½Ðµ піду й не вернуÑÑ! до краю темноти та Ñмертної тіні,(UA) Йов. 10:22 до темного краю, Ñк морок, до тьмÑного краю, в Ñкому порÑдків нема, Ñ– де Ñвітло, Ñк темрÑва...(UA) Йов. 11:1 І заговорив нааматÑнин Цофар та й Ñказав:(UA) Йов. 11:2 Чи має зоÑтатиÑÑŒ без відповіді безліч Ñлів? І хіба Ñзиката людина невинною буде?(UA) Йов. 11:3 Чи мужі замовчать твої теревені, й не буде кому заÑоромити тебе?(UA) Йов. 11:4 ОÑÑŒ говориш ти: ЧиÑте моє міркуваннÑ, Ñ– Ñ Ñ‡Ð¸Ñтий в очах Твоїх, Боже!(UA) Йов. 11:5 О, коли б говорити Ñтав Бог, Ñ– відкрив Свої уÑта до тебе,(UA) Йов. 11:6 Ñ– предÑтавив тобі таємниці премудроÑти, бо вони Ñк Ñ‚Ñ– чуда роздумуваннÑ! І знай, вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!(UA) Йов. 11:7 Чи ти Божу глибінь доÑлідиш, чи знаєш ти аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð’Ñемогутнього?(UA) Йов. 11:8 Вона вища від неба, що зможеш зробити? І глибша вона за шеол, Ñк пізнаєш Ñ—Ñ—?(UA) Йов. 11:9 Її міра довша за землю, Ñ– ширша за море вона!(UA) Йов. 11:10 Якщо Він перейде й замкне щоÑÑŒ, Ñ– згромадить, то хто заборонить Йому?(UA) Йов. 11:11 Бо Він знає нікчемноÑÑ‚Ñ– людÑькі та бачить наÑиллÑ, Ñ– Він не доглÑне?(UA) Йов. 11:12 Тож людина Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑˆÐ°Ñ”, хоч народжуєтьÑÑ, Ñк те дике оÑлÑ!(UA) Йов. 11:13 Якщо ти зміцниш Ñвоє Ñерце, Ñ– Ñвої руки до Ðього проÑÑ‚Ñгнеш,(UA) Йов. 11:14 Ñкщо Ñ” Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð² руці твоїй, то прожени ти його, Ñ– кривда в наметах твоїх нехай не пробуває,(UA) Йов. 11:15 тож тоді ти підіймеш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð½Ðµ Ñвоє, Ñ– будеш міцний, Ñ– не будеш боÑтиÑÑŒ!(UA) Йов. 11:16 Бо забудеш ÑтражданнÑ, про них будеш згадувати, Ñк про воду, Ñка пропливла...(UA) Йов. 11:17 Від Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñтане життÑ, а темрÑва буде, Ñк ранок.(UA) Йов. 11:18 І будеш ти певний, бо маєш надію, Ñ– викопаєш Ñобі Ñму та й будеш безпечно лежати,(UA) Йов. 11:19 Ñ– будеш лежати, й ніхто не Ñполошить, Ñ– багато-хто будуть підлещуватиÑÑ Ð´Ð¾ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾...(UA) Йов. 11:20 Рочі безбожних минутьÑÑ, Ñ– згине притулок у них, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾ Ñтогін душі!(UA) Йов. 12:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 12:2 Справді, то ж ви тільки люди, Ñ– мудріÑÑ‚ÑŒ із вами помре!...(UA) Йов. 12:3 Таж Ñ– Ñ Ð¼Ð°ÑŽ розум, Ñк ви, Ñ Ð½Ðµ нижчий від ваÑ! І в кого немає такого, Ñк це?(UA) Йов. 12:4 ПоÑміховищем Ñтав Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð° Ñвого, Ñ, що кликав до Бога, Ñ– Він мені відповідав, поÑміховищем Ñтав Ñправедливий, невинний...(UA) Йов. 12:5 ÐещаÑливцю погорда, на думку Ñпокійного, приготовлена Ð´Ð»Ñ ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¸!(UA) Йов. 12:6 Спокійні намети грабіжників, Ñ– безпечніÑÑ‚ÑŒ у тих, хто Бога гнівить, у того, хто ніби то Бога провадить рукою Ñвоєю.(UA) Йов. 12:7 Ðле запитай хоч худобу Ñ– навчить тебе, Ñ– птаÑтво небеÑне й тобі розповіÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 12:8 Ðбо говори до землі й вона вивчить тебе, Ñ– розкажуть тобі риби морÑькі.(UA) Йов. 12:9 Хто б із цього вÑього не пізнав, що ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° це вчинила?(UA) Йов. 12:10 Що в Ðього в руці душа вÑього живого й дух кожного людÑького тіла?(UA) Йов. 12:11 Чи ж не ухо Ñлова розбирає, Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¶ Ñмакує Ð´Ð»Ñ Ñебе поживу?(UA) Йов. 12:12 МудріÑÑ‚ÑŒ у Ñтарших, бо довгіÑÑ‚ÑŒ днів розум.(UA) Йов. 12:13 МудріÑÑ‚ÑŒ та Ñила у Ðього, Його рада та розум.(UA) Йов. 12:14 ОÑÑŒ Він зруйнує й не буде воно відбудоване, замкне чоловіка й не буде він випущений.(UA) Йов. 12:15 ОÑÑŒ Він Ñтримає води Ñ– виÑохнуть, Він Ñ—Ñ… пуÑтить то землю вони перевернуть.(UA) Йов. 12:16 Ð’ Ðього Ñила та задум, у Ðього заблуджений Ñ– той, хто призводить до блуду.(UA) Йов. 12:17 Він уводить у помилку радників, Ñ– обезумлює Ñуддів,(UA) Йов. 12:18 Він розв'Ñзує пута царів Ñ– приперізує поÑÑа на їхні Ñтегна.(UA) Йов. 12:19 Він провадить ÑвÑщеників боÑо, Ñ– потужних повалює,(UA) Йов. 12:20 Він надійним уÑта відіймає й забирає від Ñтарших розумніÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 12:21 Ðа доÑтойників ллє Він погорду, а поÑÑа можним оÑлаблює.(UA) Йов. 12:22 Відкриває Він речі глибокі із темрÑви, а темне провадить на Ñвітло.(UA) Йов. 12:23 Він робить народи потужними й знову Ñ—Ñ… нищить, Він народи поширює, й потім виводить в неволю.(UA) Йов. 12:24 Відіймає Він розум в народніх голів на землі та блукати Ñ—Ñ… змушує по бездорожній пуÑтелі,(UA) Йов. 12:25 вони ходÑÑ‚ÑŒ навпомацки в темрÑві темній, Ñ– Він упроваджує Ñ—Ñ… в блуканину, мов п'Ñного!(UA) Йов. 13:1 ОÑÑŒ уÑе оце бачило око моє, чуло ухо моє, та й уÑе зауважило...(UA) Йов. 13:2 Як знаєте ви знаю й Ñ, Ñ Ð½Ðµ нижчий від ваÑ,(UA) Йов. 13:3 Ñ– Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ до Ð’Ñемогутнього, Ñ– переконувати хочу Бога!(UA) Йов. 13:4 Та неправду куєте тут ви, лікарі непутÑщі ви вÑÑ–!(UA) Йов. 13:5 О, коли б ви наÑправді мовчали, то вам це за мудріÑÑ‚ÑŒ було б!...(UA) Йов. 13:6 ПоÑлухайте но переконань моїх: Ñ– виÑлухайте Ð·Ð°Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑÑ‚ моїх.(UA) Йов. 13:7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити оману про Ðього?(UA) Йов. 13:8 Чи будете ви уважати на Ðього? Чи за Бога на прю поÑтаєте?(UA) Йов. 13:9 Чи добре, що Ð²Ð°Ñ Ð’Ñ–Ð½ доÑлідить? Чи Ñк з людини ÑміютьÑÑ, так будете ви наÑміхатиÑÑ Ð· Ðього?(UA) Йов. 13:10 ÐаÑправді Він Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ñ€Ð°Ñ”, Ñкщо будете ви потурати таємно оÑобі!(UA) Йов. 13:11 Чи ж велич Його не наÑтрашує ваÑ, Ñ– не нападає на Ð²Ð°Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ Ñтрах?(UA) Йов. 13:12 Ваші Ð½Ð°Ð³Ð°Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ðµ приÑлів'Ñ Ñ–Ð· попелу, ваші башти це глинÑні башти!(UA) Йов. 13:13 Мовчіть передо мною, а Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, Ñ– нехай щобудь прийде на мене!(UA) Йов. 13:14 Ðащо дертиму Ñ Ñвоє тіло зубами Ñвоїми, а душу Ñвою покладу в Ñвою руку?(UA) Йов. 13:15 ОÑÑŒ Він мене вб'Ñ”, Ñ– Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ— не матиму, але перед обличчÑм Його про дороги Ñвої ÑперечатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ!(UA) Йов. 13:16 І це мені буде ÑпаÑіннÑм, бо перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ не підійде безбожний.(UA) Йов. 13:17 Ðаправду поÑлухайте Ñлова мого, а моє це оÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ваших ушах нехай буде.(UA) Йов. 13:18 ОÑÑŒ Ñ Ñуд ÑпорÑдив, бо Ñ Ñправедливий, те знаю!(UA) Йов. 13:19 Хто той, що буде зо мною провадити прю? Бо тепер Ñ Ð·Ð°Ð¼Ð¾Ð²Ðº би й помер би...(UA) Йов. 13:20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñ Ð½Ðµ буду ховатиÑÑŒ:(UA) Йов. 13:21 віддали Свою руку від мене, а Твій Ñтрах хай мене не жахає!...(UA) Йов. 13:22 Тоді клич, а Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, або Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, Ти ж мені відповідь дай!(UA) Йов. 13:23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій переÑтуп та гріх мій!(UA) Йов. 13:24 Чому Ти ховаєш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” Ñ– вважаєш мене Собі ворогом?(UA) Йов. 13:25 Чи Ти будеш Ñтрахати завіÑний вітром лиÑток? Чи Ти Ñоломину Ñуху будеш гнати?(UA) Йов. 13:26 Бо Ти пишеш на мене гіркоти й провини мого молодечого віку даєш на Ñпадок мені,(UA) Йов. 13:27 Ñ– в кайдани заковуєш ноги мої, Ñ– вÑÑ– дороги мої Ñтережеш, назирці ходиш за мною,(UA) Йов. 13:28 Ñ– він розпадаєтьÑÑ, мов та трухлÑвина, немов та одежа, що міль Ñ—Ñ— з'їла!...(UA) Йов. 14:1 Людина, що від жінки народжена, короткоденна та повна печалÑми:(UA) Йов. 14:2 вона виходить, Ñк квітка й зів'Ñне, Ñ– втікає, мов тінь, Ñ– не зоÑтаєтьÑÑ...(UA) Йов. 14:3 І на такого Ти очі Свої відкриваєш, Ñ– водиш на Ñуд із Собою його!(UA) Йов. 14:4 Хто чиÑтого вивеÑти може з нечиÑтого? Ðні один!(UA) Йов. 14:5 Якщо визначені його дні, чиÑло його міÑÑців в Тебе, Ñкщо Ти призначив Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ мету, що Ñ—Ñ— не перейде,(UA) Йов. 14:6 відверниÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього Ñ– він заÑпокоїтьÑÑ, Ñ– буде він тішитиÑÑ Ñвоїм днем, Ñк той наймит...(UA) Йов. 14:7 Бо дерево має надію: Ñкщо буде ÑÑ‚Ñте, то Ñилу отримає знову, Ñ– пароÑÑ‚ його не загине;(UA) Йов. 14:8 Ñкщо поÑтаріє в землі його корінь Ñ– в пороÑÑ– вмре його пень,(UA) Йов. 14:9 то від водного запаху знов зацвіте, Ñ– пуÑтить галуззÑ, немов Ñаджанець!(UA) Йов. 14:10 Рпомре чоловік Ñ– зникає, а Ñконає людина то де ж вона Ñ”?...(UA) Йов. 14:11 Як вода витікає із озера, а річка Ñпадає та Ñохне,(UA) Йов. 14:12 так Ñ– та людина покладетьÑÑ Ð¹ не вÑтане, аж до Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ±Ð° не збудÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸ та не прокинутьÑÑ Ð·Ð¾ Ñну Ñвого...(UA) Йов. 14:13 О, Ñкби Ти в шеолі мене заховав, коли б Ти мене приховав, аж поки минетьÑÑ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ гнів, коли б Ñ‡Ð°Ñ Ð¢Ð¸ призначив мені, та й про мене згадав!(UA) Йов. 14:14 Як помре чоловік, то чи він оживе? Буду мати надію по вÑÑ– дні Ñвойого життÑ, аж поки не прийде заміна Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ!(UA) Йов. 14:15 Кликав би Ти, то Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð² би Тобі, за чин Своїх рук Ñумував би,(UA) Йов. 14:16 бо кроки мої рахував би тепер, а мойого гріха не Ñтеріг би,(UA) Йов. 14:17 провина Ð¼Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° б запечатана в вузлику, Ñ– Ти закрив би моє беззаконнÑ...(UA) Йов. 14:18 Ðле гора Ñправді впаде, а ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð·ÑуваєтьÑÑ Ð· міÑÑ†Ñ Ñвого,(UA) Йов. 14:19 ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñтирає вода, Ñ—Ñ— злива Ñполощує порох землі, так надію того Ти губиш...(UA) Йов. 14:20 Ти Ñилою Ñхопиш назавжди його, Ñ– відходить, Ти мінÑєш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ й відÑилаєш його...(UA) Йов. 14:21 Чи Ñини його Ñлавні, того він не знає, чи в прикрому Ñтані того він не відає...(UA) Йов. 14:22 Боліє він тільки тоді, коли тіло на ньому, коли в ньому душа тоді тужить.(UA) Йов. 15:1 І відповів теманÑнин Еліфаз та й Ñказав:(UA) Йов. 15:2 Чи відповідатиме мудра людина знаннÑм вітрÑним, Ñ– Ñхіднім вітром наповнить утробу Ñвою?(UA) Йов. 15:3 Буде виправдуватиÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼ Ñловом, що не надаєтьÑÑ, чи тими речами, що пожитку немає від них?(UA) Йов. 15:4 Ти Ñтрах Божий руйнуєш також, Ñ– пуÑтошиш молитву до Бога,(UA) Йов. 15:5 бо навчає провина Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— уÑта, Ñ– ти вибираєш Ñобі Ñзика хитрунів.(UA) Йов. 15:6 ОÑкаржають тебе твої уÑта, не Ñ, й твої губи Ñвідкують на тебе:(UA) Йов. 15:7 Чи ти народивÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¾ÑŽ першою, чи раніше, ніж згір'Ñ, ти Ñтворений?(UA) Йов. 15:8 Чи ти Ñлухав у Божій таємній нараді, та мудріÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñебе забрав?(UA) Йов. 15:9 Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, Ñ– не з нами воно?(UA) Йов. 15:10 Поміж нами Ñ– Ñивий, отой Ñ– Ñтарий, Ñтарший днÑми від батька твого.(UA) Йов. 15:11 Чи мало Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ñ– та Ñлово, Ñке Він Ñховав у тобі?(UA) Йов. 15:12 Чого то підноÑить тебе твоє Ñерце, й Ñкі то знаки твої очі дають,(UA) Йов. 15:13 що на Бога звертаєш ти духа Ñвого, Ñ– з Ñвоїх уÑÑ‚ випуÑкаєш подібні Ñлова?(UA) Йов. 15:14 Що таке чоловік, щоб оправданим бути, Ñ– щоб був Ñправедливим від жінки народжений?(UA) Йов. 15:15 Таж Він навіть ÑвÑтим Своїм не довірÑÑ”, Ñ– не оправдані в очах Його небеÑа,(UA) Йов. 15:16 що ж тоді чоловік той бридкий та зіпÑутий, що п'Ñ” кривду, Ñк воду?(UA) Йов. 15:17 Я тобі розповім, ти поÑлухай мене, а що бачив, то те розкажу,(UA) Йов. 15:18 про що мудрі донеÑли та від батьків Ñвоїх не затаїли того,(UA) Йов. 15:19 їм Ñамим була дана землÑ, Ñ– не приходив чужий поміж них.(UA) Йов. 15:20 Безбожний тремтить по вÑÑ– дні, а наÑильникові мало років заховано.(UA) Йов. 15:21 ВереÑк жахів у нього в ушах, Ñеред миру приходить на нього грабіжник.(UA) Йов. 15:22 Він не вірить, що вернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ темноти, й він вичікуєтьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°.(UA) Йов. 15:23 Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ вÑтановлений день темноти...(UA) Йов. 15:24 Страшать його утиÑк та гнобленнÑ, хапають його, немов цар, що готовий до бою,(UA) Йов. 15:25 бо руку Ñвою проÑÑ‚Ñгав він на Бога, Ñ– повÑтавав на Ð’Ñемогутнього,(UA) Йов. 15:26 проти Ðього твердою він шиєю бігав, товÑтими хребтами щитів Ñвоїх.(UA) Йов. 15:27 Бо закрив він Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє Ñвоїм Ñалом, Ñ– боки обклав Ñвоїм жиром,(UA) Йов. 15:28 Ñ– Ñидів у міÑтах поруйнованих, у домах тих, що в них не ÑидÑÑ‚ÑŒ, що на купи ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ñ–.(UA) Йов. 15:29 Він не буде багатий, Ñ– не вÑтоїтьÑÑ Ñила його, Ñ– по землі не поширÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ– маєтки.(UA) Йов. 15:30 Ðе вÑтупитьÑÑ Ð· темноÑти він, полум'Ñ Ð²Ð¸Ñушить пароÑÑ‚ його, й духом уÑÑ‚ Його буде він Ñхоплений.(UA) Йов. 15:31 Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,(UA) Йов. 15:32 вона виповнитьÑÑ Ð½Ðµ за днів його, а його Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ буде зелене!(UA) Йов. 15:33 ПоÑкидає наÑиллÑм, немов виноград, недозріліÑÑ‚ÑŒ Ñвою, поронить він ÐºÐ²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє, Ñк оливка,(UA) Йов. 15:34 бо збори безбожних ÑпуÑтошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:(UA) Йов. 15:35 він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...(UA) Йов. 16:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 16:2 Чув Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð³Ð¾ багато, даремні розрадники вÑÑ– ви!(UA) Йов. 16:3 Чи наÑтане кінець вітрÑним цим Ñловам? Ðбо що зміцнило тебе, що так відповідаєш?(UA) Йов. 16:4 І Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² би, Ñк ви, Ñкби ви на міÑці моєму були, Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ð² би Ñловами на ваÑ, Ñ– головою Ñвоєю кивав би на ваÑ,(UA) Йов. 16:5 уÑтами Ñвоїми зміцнÑв би Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñ– не Ñтримав би рух Ñвоїх губ на розраду!(UA) Йов. 16:6 Якщо Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, біль мій не ÑтримаєтьÑÑ, а Ñкщо переÑтану, що відійде від мене?(UA) Йов. 16:7 Та тепер оÑÑŒ Він змучив мене: Ð’ÑÑŽ громаду мою Ти ÑпуÑтошив,(UA) Йов. 16:8 Ñ– поморщив мене, Ñ– це Ñтало за ÑвідченнÑ, Ñ– змарніліÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ мене повÑтала, Ñ– очевидьки мені докорÑÑ”!(UA) Йов. 16:9 Його гнів мене шарпає та ненавидить мене, Ñкрегоче на мене зубами Ñвоїми, мій ворог вигоÑтрює очі Ñвої проти мене...(UA) Йов. 16:10 Вони пащі Ñвої роззÑвлÑÑŽÑ‚ÑŒ на мене, б'ÑŽÑ‚ÑŒ ганебно по щоках мене, збираютьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ на мене:(UA) Йов. 16:11 Бог злочинцеві видав мене, Ñ– кинув у руки безбожних мене...(UA) Йов. 16:12 Спокійний Ñ Ð±ÑƒÐ², та тремтÑчим мене Він зробив... І за шию вхопив Він мене й розторощив мене, та й поÑтавив мене Собі ціллю:(UA) Йов. 16:13 Його Ñтрільці мене оточили, розриває нирки мої Він не жалівши, мою жовч виливає на землю...(UA) Йов. 16:14 Він робить пролім на проломі в мені, Він на мене біжить, Ñк Ñилач...(UA) Йов. 16:15 Верету пошив Ñ Ð½Ð° шкіру Ñвою та під порох знизив Ñвою голову...(UA) Йов. 16:16 ЗашарілоÑÑŒ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ñ” від плачу, й на повіках моїх залÑгла Ñмертна тінь,(UA) Йов. 16:17 хоч наÑильÑтва немає в долонÑÑ… моїх, Ñ– чиÑта молитва моÑ!(UA) Йов. 16:18 Ðе прикрий, земле, крови моєї, Ñ– хай міÑÑ†Ñ Ð½Ðµ буде Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð¹ÐºÑƒ мого,(UA) Йов. 16:19 бо тепер оÑÑŒ на небі мій Свідок, Самовидець мій на виÑоті...(UA) Йов. 16:20 Глузливці мої, мої друзі, моє око до Бога Ñльозить,(UA) Йов. 16:21 Ñ– нехай Він дозволить людині Ð·Ð¼Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð· Богом, Ñк між Ñином людÑьким Ñ– ближнім його,(UA) Йов. 16:22 бо почиÑлені роки минуть, Ñ– піду Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ, та й не вернуÑÑŒ...(UA) Йов. 17:1 Мій дух заламавÑÑŒ, мої дні погаÑають, зоÑталиÑÑŒ мені Ñамі гроби!...(UA) Йов. 17:2 ДійÑно, наÑмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...(UA) Йов. 17:3 Поклади, дай заÑтаву за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'Ñ” по руках?(UA) Йов. 17:4 Бо від Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°ÐºÑ€Ð¸Ð² Ти Ñ—Ñ… Ñерце тому не звеличуєш Ñ—Ñ….(UA) Йов. 17:5 Він призначує ближніх на поділ, а очі Ñинів його темніють,(UA) Йов. 17:6 Він поÑтавив мене за приÑлів'Ñ Ð² народів, Ñ– Ñтав Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¸Ð¼, на Ñкого плюють...(UA) Йов. 17:7 З Ð±ÐµÐ·Ñ‚Ð°Ð»Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚ÐµÐ¼Ð½Ñ–Ð»Ð¾ око моє, а вÑÑ– члени мої Ñк та тінь...(UA) Йов. 17:8 Праведники оÑтовпіють на це, Ñ– невинний вÑтає на безбожного.(UA) Йов. 17:9 І праведний буде держатиÑÑŒ дороги Ñвоєї, а хто чиÑторукий побільшитьÑÑ Ð² Ñилі.(UA) Йов. 17:10 Ðле вÑÑ– ви повернетеÑÑ, Ñ– приходьте, та Ñ Ð½Ðµ знаходжу між вами розумного...(UA) Йов. 17:11 Мої дні проминули, порвалиÑÑ Ð´ÑƒÐ¼Ð¸ мої, мого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð°Ñ”Ñ‚Ð¾Ðº,(UA) Йов. 17:12 вони мені ніч обертають на день, наближують Ñвітло при темрÑві!(UA) Йов. 17:13 Якщо ÑподіваюÑÑŒ, то тільки шеолу, Ñк дому Ñвого, в темноті поÑтелю Ñвоє ложе...(UA) Йов. 17:14 До гробу Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ: О батьку ти мій! До черви: ÐœÐ¾Ñ Ð¼Ð°Ð¼Ð¾ та ÑеÑтро моÑ!...(UA) Йов. 17:15 Де ж тоді та Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ñ? Ð Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ñ, хто побачить Ñ—Ñ—?(UA) Йов. 17:16 До шеолових заÑувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...(UA) Йов. 18:1 І заговорив шух'Ñнин Білдад та й Ñказав:(UA) Йов. 18:2 Як довго ви будете паÑтками клаÑти Ñлова? Розміркуйте, а потім Ñобі поговоримо!(UA) Йов. 18:3 Чому пораховані ми, Ñк худоба? Чому в ваших очах ми безумні?(UA) Йов. 18:4 О ти, що розшарпуєш душу Ñвою в Ñвоїм гніві, чи Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¾Ð¿ÑƒÑÑ‚Ñ–Ñ”, а ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¾ÑунетьÑÑ Ð· міÑÑ†Ñ Ñвого?(UA) Йов. 18:5 Таж Ñвітильник безбожних погаÑне, Ñ– не буде ÑвітитиÑÑ Ñ–Ñкра огню його:(UA) Йов. 18:6 його Ñвітло Ñтемніє в наметі, Ñ– згаÑне на ньому Ñвітильник його,(UA) Йов. 18:7 Ñтануть Ñ‚Ñ–Ñні кроки Ñили його, Ñ– вдарить його влаÑна рада!...(UA) Йов. 18:8 Бо він кинений в паÑтку ногами Ñвоїми, Ñ– на ґраті він буде ходити:(UA) Йов. 18:9 паÑтка Ñхопить за Ñтопу його, зміцнитьÑÑ Ñітка на ньому,(UA) Йов. 18:10 на нього захований шнур на землі, а паÑтка на нього на Ñтежці...(UA) Йов. 18:11 Ð¡Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¶Ð°Ñ…Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ його звідуÑіль, Ñ– женутьÑÑ Ð·Ð° ним по Ñлідах.(UA) Йов. 18:12 Його Ñила голодною буде, а нещаÑÑ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ боці його приготовлене.(UA) Йов. 18:13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїÑÑ‚ÑŒ члени його первороджений Ñмерти.(UA) Йов. 18:14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¶Ð°Ñ…Ñ–Ð² його приведеш...(UA) Йов. 18:15 Він перебуває в наметі Ñвоєму, Ñкий не його, на Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ буде кинена Ñірка.(UA) Йов. 18:16 Здолу поÑохнуть ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, а згори його Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ñ–Ð²'Ñне.(UA) Йов. 18:17 Його пам'ÑÑ‚ÑŒ загине з землі, а на вулиці Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ðµ буде йому.(UA) Йов. 18:18 Заженуть його з Ñвітла до темрÑви, Ñ– ввеÑÑŒ Ñвіт проганÑÑ” його.(UA) Йов. 18:19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, Ñ– немає оÑтанку в міÑцÑÑ… його мешканнÑ.(UA) Йов. 18:20 Ðа згадку про день його оÑтовпівали оÑтанні, за волоÑÑÑ Ð¶ хапалиÑÑŒ давніші...(UA) Йов. 18:21 ОÑÑŒ такі то Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– це міÑце того, хто Бога не знає!(UA) Йов. 19:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 19:2 Ðж доки Ñмутити ви будете душу мою, та душити Ñловами мене?(UA) Йов. 19:3 ДеÑÑÑ‚ÑŒ раз це мене ви Ñоромите, гнобити мене не ÑтидаєтеÑÑŒ!...(UA) Йов. 19:4 Якщо Ñправді зблудив Ñ, то мій гріх при мені позоÑтане.(UA) Йов. 19:5 Чи ви величаєтеÑÑŒ Ñправді над мною, Ñ– виказуєте мою ганьбу на мене?(UA) Йов. 19:6 Знайте тоді, що Бог Ñкривдив мене, Ñ– тенета Свої розточив надо мною!(UA) Йов. 19:7 ОÑÑŒ ґвалт! Ñ ÐºÑ€Ð¸Ñ‡Ñƒ, та не відповідає ніхто, голошу, та немає Ñуду!...(UA) Йов. 19:8 Він дорогу мою оточив Ñ– Ñ Ð½Ðµ перейду, Він поклав на Ñтежки мої темрÑву!(UA) Йов. 19:9 Він ÑÑ‚Ñгнув з мене Ñлаву мою Ñ– Ð²Ñ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð½Ñв мені з голови!(UA) Йов. 19:10 ЗвідуÑіль Він ламає мене, Ñ– Ñ Ð¹Ð´Ñƒ, надію мою, Ñк те дерево, вивернув Він...(UA) Йов. 19:11 І на мене Свій гнів запалив, Ñ– зарахував Він мене до Своїх ворогів:(UA) Йов. 19:12 полки Його разом приходÑÑ‚ÑŒ, Ñ– торують на мене дорогу Ñвою, Ñ– таборують навколо намету мого...(UA) Йов. 19:13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ,(UA) Йов. 19:14 мої ближні відÑтали, Ñ– забули про мене знайомі мої...(UA) Йов. 19:15 Мешканці дому мого, Ñ– Ñлужниці мої за чужого вважають мене, чужаком Ñ Ñтав в їхніх очах...(UA) Йов. 19:16 Я кличу Ñвойого раба Ñ– він відповіді не дає, хоч Ñвоїми уÑтами благаю його...(UA) Йов. 19:17 Мій дух Ñтав бридкий Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— дружини, а мій запах Ñинам моєї утроби...(UA) Йов. 19:18 Ðавіть діти малі зневажають мене, коли Ñ Ð²Ñтаю, то глузують із мене...(UA) Йов. 19:19 Мої вÑÑ– повірники бридÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¼Ð½Ð¾ÑŽ, а кого Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð² обернулиÑÑŒ на мене...(UA) Йов. 19:20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилиÑÑ ÐºÐ¾ÑÑ‚Ñ– мої, ще Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð·ÑƒÐ±Ñ–Ð² лиш зоÑталаÑÑ ÑˆÐºÑ–Ñ€Ð° моÑ...(UA) Йов. 19:21 ЗмилуйтеÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною, о, змилуйтеÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулаÑÑŒ мене!...(UA) Йов. 19:22 Чого ви мене переÑлідуєте, немов Бог, Ñ– не наÑичуєтеÑÑŒ моїм тілом?(UA) Йов. 19:23 О, коли б запиÑати Ñлова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,(UA) Йов. 19:24 коли б рильцем залізним та оливом в Ñкелі навіки вони були витеÑані!(UA) Йов. 19:25 Та Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що мій Викупитель живий, Ñ– оÑтаннього Ð´Ð½Ñ Ð’Ñ–Ð½ підійме із пороху(UA) Йов. 19:26 цю шкіру мою, Ñка розпадаєтьÑÑ, Ñ– з тіла Ñвойого Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° побачу,(UA) Йов. 19:27 Ñам Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...(UA) Йов. 19:28 Коли Ñкажете ви: Ðащо будемо гнати його, коли корень Ñправи знаходитьÑÑ Ð² ньому!(UA) Йов. 19:29 то побійтеÑÑŒ меча Ñобі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що Ñ” ще СуддÑ!...(UA) Йов. 20:1 І відповів нааматÑнин Цофар та й Ñказав:(UA) Йов. 20:2 Тому то думки мої відповідати мене навертають, Ñ– тому то в мені цей мій поÑпіх!(UA) Йов. 20:3 Соромливу нагану Ñобі Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÐ², та дух з мого розуму відповідає мені.(UA) Йов. 20:4 Чи знаєш ти те, що від вічноÑти, відколи людина на землі була поÑтавлена,(UA) Йов. 20:5 то Ñпів неÑправедливих короткий, а радіÑÑ‚ÑŒ безбожного тільки на хвилю?(UA) Йов. 20:6 Якщо піднеÑетьÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його аж до неба, а його голова аж до хмари доÑÑгне,(UA) Йов. 20:7 проте він загине навіки, немов його гній, хто бачив його, запитає: де він?(UA) Йов. 20:8 Ðемов Ñон улетить Ñ– не знайдуть його, мов Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ðµ, він Ñполошений буде:(UA) Йов. 20:9 його бачило око, та бачити більше не буде, Ñ– вже не побачить його його міÑце...(UA) Йов. 20:10 Сини його запобігатимуть лаÑки в нужденних, а руки його позвертають маєток його...(UA) Йов. 20:11 Повні коÑÑ‚Ñ– його молодечоÑти, та до пороху з ним вона лÑже!(UA) Йов. 20:12 Якщо в уÑтах його зло Ñолодке, його він таїть під Ñвоїм Ñзиком,(UA) Йов. 20:13 над ним милоÑердитьÑÑ Ñ‚Ð° не пуÑкає його, Ñ– тримає його в Ñвоїх уÑтах,(UA) Йов. 20:14 то цей хліб в його нутрощах змінитьÑÑ, Ñтане він жовчю зміїною в нутрі його!...(UA) Йов. 20:15 Він маєток чужого ковтав, але його виблює: Бог виганÑÑ” його із утроби його...(UA) Йов. 20:16 Отруту зміїну він ÑÑатиме, гадючий Ñзик його вб'Ñ”!(UA) Йов. 20:17 Він річкових джерел не побачить, Ñтрумків меду та молока.(UA) Йов. 20:18 Позвертає він працю чужу, Ñ– Ñ—Ñ— не ковтне, Ñк Ñ– маєток, набутий з виміни Ñвоєї, жувати не буде...(UA) Йов. 20:19 Бо він переÑлідував, кидав убогих, він дім грабував, хоч не Ñтавив його!(UA) Йов. 20:20 Бо Ñпокою не знав він у нутрі Ñвоїм, Ñ– Ñвого наймилішого не збереже.(UA) Йов. 20:21 Ðемає оÑтанку з обжирÑтва його, тому нетривале добро його вÑе:(UA) Йов. 20:22 за повні доÑтатку його буде Ñ‚Ñ–Ñно йому, рука кожного Ñкривдженого прийде на нього!(UA) Йов. 20:23 Хай наповнена буде утроба його, та пошле Він на нього жар гніву Свого, Ñ– буде дощити на нього недугами його...(UA) Йов. 20:24 Він буде втікати від зброї залізної, та прониже його мідний лук...(UA) Йов. 20:25 Він Ñтане меча витÑгати, Ñ– вийде він із тіла, та держак його вийде із жовчі його, Ñ– переÑтрах на нього впаде!(UA) Йов. 20:26 При Ñкарбах його вÑÑ– нещаÑÑ‚Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ñ–, його буде жерти огонь не роздмухуваний, позоÑтале в наметі його буде знищене...(UA) Йов. 20:27 Ðебо відкриє його беззаконнÑ, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ нього повÑтане,(UA) Йов. 20:28 урожай його дому втече, розпливетьÑÑ Ð² день гніву Його...(UA) Йов. 20:29 Оце Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Бога людині безбожній, Ñ– Ñпадщина, обіцÑна Богом Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—!(UA) Йов. 21:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 21:2 Уважно поÑлухайте Ñлово моє, Ñ– нехай буде мені це розрадою вашою!(UA) Йов. 21:3 Перетерпіть мені, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñтиму, по промові ж моїй наÑміхатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑˆ.(UA) Йов. 21:4 Хіба до людини моє наріканнÑ? Чи не мав би чого Ñтати нетерпеливим мій дух?(UA) Йов. 21:5 ОбернітьÑÑ Ð´Ð¾ мене й жахнітьÑÑ, та руку на уÑта Ñвої покладіть...(UA) Йов. 21:6 І Ñкщо Ñ Ð·Ð³Ð°Ð´Ð°ÑŽ про це, то жахаюÑÑŒ, Ñ– морозом проймаєтьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾ моє...(UA) Йов. 21:7 Чого неÑправедливі живуть, доживають до віку, й багатÑтвом зміцнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ?(UA) Йов. 21:8 ÐаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… міцно Ñтоїть перед ними, при них, а їхні нащадки на їхніх очах...(UA) Йов. 21:9 Доми їхні то Ñпокій від Ñтраху, Ñ– над ними нема бича Божого.(UA) Йов. 21:10 СпинаєтьÑÑ Ð±Ð¸Ðº його, Ñ– не даремно, зачинає корова його, й не Ñкидає.(UA) Йов. 21:11 Вони випуÑкають Ñвоїх молодÑÑ‚, Ñк отару, а Ñ—Ñ… діти вибрикують.(UA) Йов. 21:12 Вони Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·Ð´Ñ–Ð¹Ð¼Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ при бубні та цитрі, Ñ– веÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ звуку Ñопілки.(UA) Йов. 21:13 ПровадÑÑ‚ÑŒ в добрі Ñвої дні, Ñ– ÑходÑÑ‚ÑŒ в Ñпокої в шеол.(UA) Йов. 21:14 Рдо Бога говорÑÑ‚ÑŒ вони: УÑтупиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ наÑ, ми ж доріг Твоїх знати не хочем!(UA) Йов. 21:15 Що таке Ð’Ñемогутній, що будем Ñлужити Йому? І що ÑкориÑтаєм, Ñк будем благати Його?(UA) Йов. 21:16 Та не в їхній руці добро їхнє, далека від мене порада безбожних...(UA) Йов. 21:17 Як чаÑто Ñвітильник безбожним згаÑає, Ñ– приходить на них Ñ—Ñ… нещаÑÑ‚Ñ? Він приділює в гніві Своїм на них паÑтки!(UA) Йов. 21:18 Вони будуть, немов та Ñолома на вітрі, Ñ– немов та полова, що Ð±ÑƒÑ€Ñ Ñхопила Ñ—Ñ—!(UA) Йов. 21:19 Бог ховає Ñинам його кривду Свою та нехай надолужить Ñамому йому, Ñ– він знатиме!(UA) Йов. 21:20 Ðехай його очі побачать нещаÑÑ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, й бодай Ñам він пив гнів Ð’Ñемогутнього!(UA) Йов. 21:21 Яке бо ÑÑ‚Ð°Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ про родину по ньому, Ñк Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ чиÑло його міÑÑців вже перелічене?(UA) Йов. 21:22 Чи буде хто Бога навчати знаннÑ, Його, що й небеÑних Ñудитиме?(UA) Йов. 21:23 Оцей в повній Ñилі Ñвоїй помирає, увеÑÑŒ він Ñпокійний та мирний,(UA) Йов. 21:24 діжки його повні були молока, а мізок коÑтей його Ñвіжий.(UA) Йов. 21:25 Рцей помирає з душею огірченою, Ñ– доброго не Ñпоживав він,(UA) Йов. 21:26 та порохом будуть лежати обоє вони, Ñ– черва Ñ—Ñ… покриє...(UA) Йов. 21:27 Тож Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ думки ваші й задуми, що хочете кривдити ними мене.(UA) Йов. 21:28 Бож питаєте ви: Де кнÑзів дім, Ñ– де намет Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ…?(UA) Йов. 21:29 Тож ÑпитайтеÑÑ Ñ‚Ð¸Ñ…, що дорогою йдуть, а їхніх ознак не затаюйте:(UA) Йов. 21:30 що буває врÑтований злий в день загибелі, на день гніву відводитьÑÑ Ð² захиÑÑ‚!(UA) Йов. 21:31 Хто йому розповіÑÑ‚ÑŒ у лице про дорогу його? Рколи наробив, хто йому надолужить?(UA) Йов. 21:32 І на кладовище буде проваджений він, Ñ– про могилу подбають...(UA) Йов. 21:33 Скиби долини Ñолодкі йому, Ñ– Ñ‚ÑгнетьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð° людина за ним, а тим, хто попереду нього, немає чиÑла...(UA) Йов. 21:34 І Ñк ви мене потішаєте марніÑÑ‚ÑŽ, коли з ваших відповідей зоÑтаєтьÑÑ Ñама тільки фальш?...(UA) Йов. 22:1 І заговорив теманÑнин Еліфаз та й Ñказав:(UA) Йов. 22:2 Чи Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° людина кориÑна? Бо мудрий кориÑний Ñамому Ñобі!(UA) Йов. 22:3 Хіба Ð’Ñемогутній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за кориÑÑ‚ÑŒ Йому, Ñк дороги Ñвої ти вважаєш невинними Ñам?(UA) Йов. 22:4 Чи Він буде карати, тебе боÑчиÑÑŒ, Ñ– чи піде з тобою на Ñуд?(UA) Йов. 22:5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззаконнÑм немає кінцÑ!(UA) Йов. 22:6 Таж з братів Ñвоїх брав ти заÑтаву даремно, а з нагого одежу ÑÑ‚Ñгав!(UA) Йов. 22:7 Ðе поїв ти водою знеможеного, Ñ– від голодного Ñтримував хліб...(UA) Йов. 22:8 Ð Ñильна людина то їй оцей край, Ñ– почеÑний у ньому Ñидітиме.(UA) Йов. 22:9 Ти напорожньо вдів відÑилав, Ñ– ÑирітÑькі рамена гнобилиÑÑŒ,(UA) Йов. 22:10 тому паÑтки тебе оточили, Ñ– жахає тебе наглий Ñтрах,(UA) Йов. 22:11 твоє Ñвітло Ñтемніло, нічого не бачиш, Ñ– велика вода закриває тебе...(UA) Йов. 22:12 Чи ж Бог не виÑокий, Ñк небо? Та на зорі угору поглÑнь, Ñкі Ñтали виÑокі вони!(UA) Йов. 22:13 Рти кажеш: Що відає Бог? Чи Ñудитиме Він через млу?(UA) Йов. 22:14 Хмари завіÑа Йому, й Він не бачить, Ñ– ходить по крузі небеÑному.(UA) Йов. 22:15 Чи ти будеш триматиÑÑŒ дороги відвічної, що нею Ñтупали безбожні,(UA) Йов. 22:16 що невчаÑно були вони згублені, що річка розлита, підвалина Ñ—Ñ…,(UA) Йов. 22:17 що до Бога казали вони: ВідÑтупиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ наÑ! та: Що зробить Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð’Ñемогутній?(UA) Йов. 22:18 РВін доми їхні наповнив добром!... Ðле віддалилаÑÑŒ від мене порада безбожних!(UA) Йов. 22:19 Справедливі це бачать та тішатьÑÑ, Ñ– наÑміхаєтьÑÑ Ð· нього невинний:(UA) Йов. 22:20 Справді вигублений наш противник, а оÑтанок Ñ—Ñ… вижер огонь!(UA) Йов. 22:21 ЗаприÑзниÑÑ Ñ–Ð· Ðим, та й май Ñпокій, цим прийде на тебе добро.(UA) Йов. 22:22 Закона візьми з Його уÑÑ‚, а Ñлова Його в Ñерце Ñвоє поклади.(UA) Йов. 22:23 Якщо вернешÑÑ Ð´Ð¾ Ð’Ñемогутнього, будеш збудований, Ñ– віддалиш Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð· наметів Ñвоїх.(UA) Йов. 22:24 І викинь до пороху золото, Ñ– мов камінь з потоку офірÑьке те золото,(UA) Йов. 22:25 Ñ– буде тобі Ð’Ñемогутній за золото та за Ñрібло блиÑкуче тобі!(UA) Йов. 22:26 Бо тоді Ð’Ñемогутнього ти покохаєш Ñ– до Бога підіймеш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє,(UA) Йов. 22:27 будеш благати Його й Він почує тебе, Ñ– ти обітниці Ñвої надолужиш.(UA) Йов. 22:28 Рщо поÑтановиш, то виповнитьÑÑ Ñ‚Ðµ тобі, й на дорогах твоїх буде ÑÑÑти Ñвітло.(UA) Йов. 22:29 Бо знижує Він Ñпину пишного, хто ж Ñмиренний, тому помагає.(UA) Йов. 22:30 Ð Ñтує Він Ñ– небезвинного, Ñ– той чиÑтотою твоїх рук урÑтований буде.(UA) Йов. 23:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 23:2 ÐœÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð° й Ñьогодні гірка, Ñ‚Ñжче ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” за ÑÑ‚Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ—...(UA) Йов. 23:3 О, Ñкби то Ñ Ð·Ð½Ð°Ð², де Його Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹Ð´Ñƒ, то прийшов би до міÑÑ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ пробуваннÑ!(UA) Йов. 23:4 Я б перед обличчÑм Його Ñвою Ñправу поклав, а уÑта Ñвої Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð² би доводами,(UA) Йов. 23:5 розізнав би Ñлова, що мені відповіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð² би, що Ñкаже мені.(UA) Йов. 23:6 Чи зо мною на прю Він з великою Ñилою Ñтане? О ні, тільки б увагу звернув Він на мене!(UA) Йов. 23:7 Справедливий ÑудивÑÑ Ð± там з Ðим, Ñ Ð¶ назавжди б звільнивÑÑŒ від Ñвойого Судді.(UA) Йов. 23:8 Та піду Ñ Ð½Ð° Ñхід Ñ– немає Його, а на захід удамÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ не побачу,(UA) Йов. 23:9 на півночі шукаю Його й не вхоплю, збочу на південь Ñ– не добачаю...(UA) Йов. 23:10 РВін знає дорогу, Ñка при мені, хай би випробував Він мене, мов те золото, вийду!(UA) Йов. 23:11 ТрималаÑÑŒ нога Ð¼Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð»Ð¾ Ñтопи Його, дороги Його Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð°Ð²ÑÑ Ð¹ не збочив.(UA) Йов. 23:12 Я не відÑтупавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ заповідей Його губ, над уÑтаву Ñвою Ñ Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð² Ñлова уÑÑ‚ Його.(UA) Йов. 23:13 Ðле Він при одному, й хто заверне Його? Як чого зажадає душа Його, те Він учинить:(UA) Йов. 23:14 бо Він виконає, що про мене призначив, Ñ– в Ðього багато такого, Ñк це!(UA) Йов. 23:15 Тому перед обличчÑм Його Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‡Ñƒ, розважаю й жахаюÑÑŒ Його...(UA) Йов. 23:16 РБог пом'Ñкшив моє Ñерце, Ñ– Ð’Ñемогутній мене наÑтрашив,(UA) Йов. 23:17 бо не знищений Ñ Ð²Ñ–Ð´ темноти, ані від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвого, що темніÑÑ‚ÑŒ закрила його!(UA) Йов. 24:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ чаÑи не заховані від Ð’Ñемогутнього? Ті ж, що знають Його, Його днів не побачать!(UA) Йов. 24:2 ПереÑовують межі безбожні, Ñтадо грабують вони та паÑуть,(UA) Йов. 24:3 займають оÑла в Ñиротини, беруть у заÑтаву вола від удовиць,(UA) Йов. 24:4 вони бідних з дороги Ñпихають, разом муÑÑÑ‚ÑŒ ховатиÑÑ Ð·Ð±Ñ–Ð´Ð¶ÐµÐ½Ñ– краю...(UA) Йов. 24:5 Тож вони, бідарі, немов дикі оÑли на пуÑтині, виходÑÑ‚ÑŒ на працю Ñвою, здобичі шукаючи, Ñтеп йому хліба дає Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹...(UA) Йов. 24:6 Ðа полі вночі вони жнуть, Ñ– збирають Ñобі виноград у безбожного,(UA) Йов. 24:7 наго ночують вони, без одежі, Ñ– не мають Ð²ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñобі в холоді,(UA) Йов. 24:8 мокнуть від зливи гірÑької, а заÑлони не маючи, Ñкелю вони обіймають...(UA) Йов. 24:9 Сироту відривають від перÑ, Ñ– в заÑтаву беруть від убогого...(UA) Йов. 24:10 ХодÑÑ‚ÑŒ наго вони, без вбраннÑ, Ñ– голодними ноÑÑÑ‚ÑŒ Ñнопи.(UA) Йов. 24:11 Хоч між мурами їхніми роблÑÑ‚ÑŒ оливу, топчуть чавила, та прагнуть вони!(UA) Йов. 24:12 Стогнуть люди із міÑта, Ñ– кричить душа вбиваних, а Бог на це зло не звертає уваги...(UA) Йов. 24:13 Вони проти Ñвітла бунтують, не знають доріг Його, Ñ– на Ñтежках Його не ÑидÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 24:14 Ðа Ñвітанку вÑтає душогуб, замордовує бідного та злидарÑ, а ніч він проводить, Ñк злодій...(UA) Йов. 24:15 Рперелюбника око чекає ÑмерканнÑ, говорÑчи: Ðе побачить мене жодне око! Ñ– заÑлону кладе на обличчÑ...(UA) Йов. 24:16 ПідкопуютьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ доми в темноті, замикаютьÑÑ Ð²Ð´ÐµÐ½ÑŒ, Ñвітла не знають вони,(UA) Йов. 24:17 бо ранок Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… уÑÑ–Ñ… разом то темрÑва, Ñ– знають вони жахи темрÑви...(UA) Йов. 24:18 Такий легкий він на поверхні води, на землі Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñтка проклÑта, не вернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ на дорогу Ñадів-виноградів...(UA) Йов. 24:19 Як поÑуха та Ñпека їдÑÑ‚ÑŒ Ñніжну воду, так шеол поїÑÑ‚ÑŒ грішників!(UA) Йов. 24:20 Забуде його лоно матері, буде жерти черва його, мов Ñолодощі, більше не буде він згадуваний, Ñ– безбожник поламаний буде, мов дерево!...(UA) Йов. 24:21 Чинить зло Ð´Ð»Ñ Ð±ÐµÐ·Ð´Ñ–Ñ‚Ð½Ð¾Ñ— він, щоб вона не родила, Ñ– вдовиці не зробить добра.(UA) Йов. 24:22 Рміццю Ñвоєю він Ñ‚Ñгне могутніх, коли він вÑтає, то ніхто вже не певний Ñвойого життÑ!(UA) Йов. 24:23 Бог дає йому вÑе на безпеку, Ñ– на те він ÑпираєтьÑÑ, та очі Його бачать їхні дороги:(UA) Йов. 24:24 підіймутьÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ…Ð¸ й немає вже Ñ—Ñ…, бо понижені... Як уÑе, вони гинуть, Ñ– зрізуютьÑÑ, немов та колоÑкова головка...(UA) Йов. 24:25 Якщо ж ні, то хто зробить мене неправдомовцем, а Ñлово моє на марноту оберне?(UA) Йов. 25:1 І заговорив шух'Ñнин Білдад та й Ñказав:(UA) Йов. 25:2 ÐŸÐ°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° оÑтрах у Ðього, Який на виÑотах Своїх чинить мир.(UA) Йов. 25:3 Чи війÑьку Його Ñ” чиÑло? І над ким Його Ñвітло не Ñходить?(UA) Йов. 25:4 І Ñк може людина бути праведною перед Богом, Ñ– Ñк може бути чиÑтим, від жінки народжений?(UA) Йов. 25:5 Таж Йому навіть міÑÑць не Ñвітить, Ñ– в очах Його й зорі не ÑÑні!(UA) Йов. 25:6 Що ж тоді людина ота, червÑк, чи Ñин людÑький хробак?...(UA) Йов. 26:1 РЙов відповів та й Ñказав:(UA) Йов. 26:2 Як безÑилому ти допоміг, Ñк рамено підпер ти неможному?(UA) Йов. 26:3 Що ти радив немудрому, й Ñку раду подав багатьом?(UA) Йов. 26:4 Кому ти Ñлова говорив, Ñ– чий дух вийшов з тебе?(UA) Йов. 26:5 Рефаїми тремтÑÑ‚ÑŒ під водою й вÑÑ– Ñ—Ñ— мешканці.(UA) Йов. 26:6 Голий шеол перед Ðим, Ñ– нема Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ðваддону.(UA) Йов. 26:7 Він над порожнечею північ проÑÑ‚Ñг, на нічому Він землю повіÑив.(UA) Йов. 26:8 Він зав'Ñзує воду в Своїх облаках, Ñ– не розбиваєтьÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð° під ними.(UA) Йов. 26:9 Він поÑтавив преÑтола Свого, розтÑгнув над ним хмару Свою.(UA) Йов. 26:10 Ðа поверхні води Він зазначив межу аж до границі між Ñвітлом та темрÑвою.(UA) Йов. 26:11 Стовпи неба тремтÑÑ‚ÑŒ та ÑтрашатьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гніву Його.(UA) Йов. 26:12 Він міццю Своєю вÑпокоює море, Ñ– Своїм розумом нищить Рагава.(UA) Йов. 26:13 Своїм Духом Він небо прикраÑив, рука Його в ньому Ñтворила втікаючого Скорпіона.(UA) Йов. 26:14 Таж це вÑе Ñамі кінці дороги Його, бо ми тільки Ñлабке ÑˆÐµÐ¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ про Ðього, грім потуги ж Його хто його зрозуміє?...(UA) Йов. 27:1 І Йов далі вів мову Ñвою та й казав:(UA) Йов. 27:2 Як живий Бог, відкинув Він право моє, Ñ– душу мою заÑмутив Ð’Ñемогутній,(UA) Йов. 27:3 Ñ– Ñк довго в мені ще душа моÑ, Ñ– дух Божий у ніздрÑÑ… моїх,(UA) Йов. 27:4 неправди уÑта мої не говоритимуть, а Ñзик мій не Ñкаже омани!(UA) Йов. 27:5 Борони мене, Боже, признати Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° Ñправедливих! Доки Ñ Ð½Ðµ помру, Ñвоєї невинноÑти Ñ Ð½Ðµ відкину від Ñебе,(UA) Йов. 27:6 за Ñвою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ тримаюÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾, й Ñ—Ñ— не пущу, моє Ñерце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,(UA) Йов. 27:7 нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повÑтає проти мене Ñк кривдник!(UA) Йов. 27:8 Яка ж бо Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð»ÑƒÐºÐ°Ð²Ð¾Ð¼Ñƒ, коли відірве, коли візьме Бог душу його?(UA) Йов. 27:9 Чи Бог виÑлухає його крик, коли прийде на нього нещаÑÑ‚Ñ?(UA) Йов. 27:10 Чи буде втішатиÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ð’Ñемогутнім? Буде кликати Бога за кожного чаÑу?(UA) Йов. 27:11 Я Ð²Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ навчати про Божую руку, що Ñ” у Ð’Ñемогутнього Ñ Ð½Ðµ Ñховаю,(UA) Йов. 27:12 таж Ñамі ви це бачили вÑÑ–, то чого ж ніÑенітниці плещете?(UA) Йов. 27:13 Така Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ безбожної, це Ñпадщина наÑильників, що отримають від Ð’Ñемогутнього:(UA) Йов. 27:14 Як розмножатьÑÑ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¸ його то хіба Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, а нащадки його не наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð¾Ð¼!(UA) Йов. 27:15 ПозоÑталих по нім Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ñховає, Ñ– вдовиці його не заплачуть...(UA) Йов. 27:16 Якщо накопичить він Ñрібла, немов того пороху, Ñ– наготує одежі, Ñк глини,(UA) Йов. 27:17 то він наготує, а праведний вдÑгне, а Ñрібло невинний поділить...(UA) Йов. 27:18 Він будує Ñвій дім, Ñк та міль, й Ñк той Ñторож, що Ñтавить Ñобі куренÑ,(UA) Йов. 27:19 він лÑгає багатим, та більше не зробить того: Ñвої очі відкриє й немає його...(UA) Йов. 27:20 Ð¡Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð¾ÑÑгнуть його, мов вода, вночі Ð±ÑƒÑ€Ñ ÑƒÐºÑ€Ð°Ð´Ðµ його,(UA) Йов. 27:21 Ñхідній вітер його понеÑе Ñ– минетьÑÑ, Ñ– бурею Ñхопить його з його міÑцÑ...(UA) Йов. 27:22 Оце вÑе Він кине на нього, Ñ– не змилоÑердитьÑÑ, Ñ– від руки Його муÑить той Ñпішно втікати!(UA) Йов. 27:23 Своїми долонÑми ÑплеÑне над ним, Ñ– ÑвиÑне над ним з Ñвого міÑцÑ...(UA) Йов. 28:1 Отож, має Ñрібло Ñвоє джерело, Ñ– Ñ” міÑце Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°, де його чиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Йов. 28:2 залізо беретьÑÑ Ñ–Ð· пороху, з ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¼Ñ–Ð´ÑŒ виплавлÑєтьÑÑ.(UA) Йов. 28:3 Людина кладе Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ¼Ð½Ð¾Ñ‚Ð¸ кінцÑ, Ñ– докраю доÑліджує вÑе, Ñ– шукає ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñƒ темрÑві та в Ñмертній тіні:(UA) Йов. 28:4 ламає в копальні далеко від мешканцÑ; забуті ногою людини, виÑÑÑ‚ÑŒ міÑцÑ, віддалені від чоловіка.(UA) Йов. 28:5 Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ…Ð»Ñ–Ð± із неї походить, а під нею порито, немов би огнем,(UA) Йов. 28:6 міÑце Ñапфіру ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—, й порох золота в ній.(UA) Йов. 28:7 Стежка туди не знає Ñ—Ñ— хижий птах, Ñ—Ñ— око орлине не бачило,(UA) Йов. 28:8 не Ñтупала по ній молода звірина, не ходив нею лев.(UA) Йов. 28:9 Чоловік Ñвою руку по кремінь витÑгує, гори від ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ”,(UA) Йов. 28:10 пробиває у ÑкелÑÑ… канали, Ñ– вÑе дороге бачить око його!(UA) Йов. 28:11 Він загачує ріки від виливу, а заховані речі виводить на Ñвітло.(UA) Йов. 28:12 Та де мудріÑÑ‚ÑŒ знаходитьÑÑ, Ñ– де міÑце розуму?(UA) Йов. 28:13 Людина не знає ціни їй, Ñ– вона у країні живих не знаходитьÑÑ.(UA) Йов. 28:14 Ð‘ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚ÑŒ: Вона не в мені! Ñ– море звіщає: Вона не зо мною!(UA) Йов. 28:15 Щирого золота дати за неї не можна, Ñ– не важитьÑÑ Ñрібло ціною за неї.(UA) Йов. 28:16 Ðе важать за неї офірÑького золота, ні дорогого онікÑу й Ñапфіру.(UA) Йов. 28:17 Золото й Ñкло не рівнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð² вартоÑÑ‚Ñ– їй, Ñ– Ñ—Ñ— не змінÑти на поÑуд із щирого золота.(UA) Йов. 28:18 Коралі й кришталь Ñ– не згадуютьÑÑ, а набуток премудроÑти ліпший за перли!(UA) Йов. 28:19 Ðе рівнÑєтьÑÑ Ñ—Ð¹ етіопÑький топаз, Ñ– не важитьÑÑ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾ щире за неї.(UA) Йов. 28:20 РмудріÑÑ‚ÑŒ ізвідки проходить, Ñ– де міÑце розуму?(UA) Йов. 28:21 Бо вона від очей уÑього живого захована, Ñ– від птаÑтва небеÑного Ñкрита вона.(UA) Йов. 28:22 Ðваддон той Ñ– Ñмерть промовлÑÑŽÑ‚ÑŒ: Ушима Ñвоїми ми чули про неї лиш чутку!(UA) Йов. 28:23 Тільки Бог розуміє дорогу Ñ—Ñ—, й тільки Він знає міÑце Ñ—Ñ—!(UA) Йов. 28:24 Бо Він аж на кінці землі придивлÑєтьÑÑ, бачить під небом уÑім.(UA) Йов. 28:25 Коли Він чинив вагу вітрові, а воду утворював мірою,(UA) Йов. 28:26 коли Він уÑтаву Ñкладав Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ñƒ та дороги Ð´Ð»Ñ Ð±Ð»Ð¸Ñкавки грому,(UA) Йов. 28:27 тоді Він побачив Ñ—Ñ— та про неї повів, міцно поÑтавив Ñ—Ñ— та Ñ—Ñ— доÑлідив!(UA) Йов. 28:28 І Ñказав Він людині тоді: Таж Ñтрах ГоÑподній це мудріÑÑ‚ÑŒ, а відÑтуп від злого це розум!(UA) Йов. 29:1 І Йов далі вів мову Ñвою та й Ñказав:(UA) Йов. 29:2 О, коли б Ñ Ð±ÑƒÐ² той, Ñк за міÑÑців давніх, Ñк за днів тих, коли боронив мене Бог,(UA) Йов. 29:3 коли над головою моєю ÑвітивÑÑ Ñвітильник Його, Ñ– при Ñвітлі його Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² в темноті,(UA) Йов. 29:4 Ñк був Ñ Ð·Ð° днів тих Ñвоєї погожої оÑени, коли Божа миліÑÑ‚ÑŒ була над наметом моїм,(UA) Йов. 29:5 коли Ð’Ñемогутній зо мною ще був, а навколо мене мої діти,(UA) Йов. 29:6 коли мої кроки купалиÑÑ Ð² маÑлі, а ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¾Ð»Ð¸Ð²Ð½Ñ– Ñтрумки Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ лила!...(UA) Йов. 29:7 Коли Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² до брами при міÑÑ‚Ñ–, Ñ– Ñтавив на площі ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє,(UA) Йов. 29:8 Ñк тільки вбачали мене юнаки то ховалиÑÑŒ, а Ñтарші вÑтавали й ÑтоÑли,(UA) Йов. 29:9 зверхники Ñтримували Ñвою мову та клали долоню на уÑта Ñвої,(UA) Йов. 29:10 ховавÑÑ Ñ‚Ð¾Ð´Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ–Ð², а їхній Ñзик приліпав їм був до піднебіннÑ...(UA) Йов. 29:11 Бо Ñке ухо чуло про мене, то звало блаженним мене, Ñ– Ñке око бачило, то Ñвідкувало за мене,(UA) Йов. 29:12 бо Ñ Ñ€Ñтував бідарÑ, що про поміч кричав, Ñ– Ñироту та безпомічного.(UA) Йов. 29:13 БлагоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð¸Ð½ÑƒÑ‡Ð¾Ð³Ð¾ на мене приходило, а Ñерце вдовиці чинив Ñ Ñпіваючим!(UA) Йов. 29:14 ЗодÑгавÑÑŒ Ñ Ñƒ праведніÑÑ‚ÑŒ, Ñ– вона зодÑгала мене, немов плащ та завій було право моє.(UA) Йов. 29:15 Очима Ñ Ð±ÑƒÐ² Ð´Ð»Ñ Ñліпого, а кривому ногами Ñ Ð±ÑƒÐ².(UA) Йов. 29:16 БідарÑм Ñ Ð±ÑƒÐ² батьком, Ñуперечку ж, Ñкої не знав, Ñ Ð´Ð¾Ñліджував.(UA) Йов. 29:17 Й Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‰Ð¸Ð² злочинцеві щелепи, Ñ– виривав із зубів його Ñхоплене.(UA) Йов. 29:18 І Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð²: Умру Ñ Ð² Ñвоєму гнізді, Ñ– Ñвої дні Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ñƒ, немов той піÑок:(UA) Йов. 29:19 Ð´Ð»Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ був відкритий мій корень, а роÑа зоÑтавалаÑÑŒ на вітці моїй...(UA) Йов. 29:20 ÐœÐ¾Ñ Ñлава була при мені вÑе нова, Ñ– в руці моїй лук мій відновлював Ñилу.(UA) Йов. 29:21 Мене ÑлухалиÑÑ Ð¹ дожидали, Ñ– мовчали на раду мою.(UA) Йов. 29:22 По Ñлові моїм уже не говорили, Ñ– падала мова Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð° них краплÑми.(UA) Йов. 29:23 І чекали мене, Ñк дощу, Ñ– уÑта Ñвої відкривали, немов на веÑінній той дощик...(UA) Йов. 29:24 Коли Ñ, бувало, ÑміÑвÑÑ Ð´Ð¾ них, то не вірили, та Ñвітла Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ не гаÑили.(UA) Йов. 29:25 Вибирав Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ñƒ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñ– Ñидів на чолі, Ñ– пробував, немов цар той у війÑьку, коли тішить заÑмучених він!(UA) Йов. 30:1 Ртепер наÑміхаютьÑÑ Ð· мене молодші від мене літами, Ñ‚Ñ–, що їхніх батьків Ñ Ð±Ñ€Ð¸Ð´Ð¸Ð²ÑÑ Ð± поклаÑти із пÑами отари моєї...(UA) Йов. 30:2 Та й Ñила рук їхніх Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ бувала мені? ÐŸÐ¾Ð²Ð½Ñ Ñил Ñ—Ñ… минулаÑÑŒ!(UA) Йов. 30:3 Самотні були в недоÑтатку та голоді, ÑÑали вони Ñуху землю, зруйновану та опуÑтілу!(UA) Йов. 30:4 рвали вони лободу на кущах, Ñлівцеве ж ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ їхнім хлібом...(UA) Йов. 30:5 Вони були вигнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злодіїв,(UA) Йов. 30:6 так що вони пробували в Ñругах долин, по Ñмах підземних та ÑкелÑÑ…,(UA) Йов. 30:7 ревіли вони між кущами, збиралиÑÑŒ під тернÑм,(UA) Йов. 30:8 Ñини нерозумного й діти неÑлавного, вони були вигнані з краю!(UA) Йов. 30:9 Ртепер Ñ Ñтав піÑнею їм, Ñ– зробивÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… поговором...(UA) Йов. 30:10 Вони обридили мене, віддалилиÑÑŒ від мене, Ñ– від мойого Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ðµ Ñтримали Ñлини,(UA) Йов. 30:11 бо Він розв'Ñзав мого поÑÑа й мучить мене, то й вони оÑÑŒ вуздечку із Ñебе відкинули перед обличчÑм моїм...(UA) Йов. 30:12 По правиці вÑтають жовтодзюбі, ноги мені підÑтавлÑÑŽÑ‚ÑŒ, Ñ– топчуть на мене дороги нещаÑÑ‚Ñ Ñвого...(UA) Йов. 30:13 Порили вони мою Ñтежку, хочуть мати кориÑÑ‚ÑŒ із мойого життÑ, немає кому Ñ—Ñ… затримати,(UA) Йов. 30:14 немов через вилім широкий приходÑÑ‚ÑŒ, валÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿Ñ–Ð´ румовищем...(UA) Йов. 30:15 ОбернулоÑÑŒ ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° мене, Ð¼Ð¾Ñ Ñлава пронеÑлаÑÑŒ, Ñк вітер, Ñ–, Ñк хмара, минулоÑÑ Ñ‰Ð°ÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ”...(UA) Йов. 30:16 Ртепер розливаєтьÑÑ Ð² мене душа моÑ, хапають мене дні нещаÑÑ‚Ñ!(UA) Йов. 30:17 Вночі мої коÑÑ‚Ñ– від мене віддовбуютьÑÑ, а жили мої не вÑпокоюютьÑÑ...(UA) Йов. 30:18 З великої Божої Ñили змінилоÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾ моє, Ñ– недуга мене оперізує, мов той хітон.(UA) Йов. 30:19 Він укинув мене до болота, Ñ– Ñтав Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð±Ð½Ð¸Ð¹ до пороху й попелу.(UA) Йов. 30:20 Я кличу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Тобою Ñтою, Ти ж на мене лише придивлÑєшÑÑ...(UA) Йов. 30:21 Ти змінивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– на жорÑтокого, мене Ти женеш Ñилою Своєї руки...(UA) Йов. 30:22 Ðа вітер піднÑв Ти мене, на нього мене поÑадив, Ñ– робиш, щоб Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñ‚Ð¾Ð¿Ð¸Ð²ÑÑŒ на ÑпуÑтошеннÑ!(UA) Йов. 30:23 Знаю Ñ: Ти до Ñмерти провадиш мене, Ñ– до дому зібраннÑ, Ñкого призначив Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього живого...(UA) Йов. 30:24 Хіба не проÑÑ‚Ñгає руки потопельник, чи він у нещаÑÑ‚Ñ– Ñвоїм не кричить?(UA) Йов. 30:25 Чи ж не плакав Ñ Ð·Ð° бідарем? Чи за вбогим душа Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ðµ Ñумувала?(UA) Йов. 30:26 Бо чекав Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð°, але лихо прийшло, ÑподівавÑÑ Ñ Ñвітла, та темнота прийшла...(UA) Йов. 30:27 КиплÑÑ‚ÑŒ мої нутрощі й не замовкають, зуÑтріли мене дні нещаÑÑ‚Ñ,(UA) Йов. 30:28 ходжу почорнілий без ÑонцÑ, на зборі вÑтаю та кричу...(UA) Йов. 30:29 Я Ñтав братом шакалам, а ÑтруÑÑтам товаришем,(UA) Йов. 30:30 Ð¼Ð¾Ñ ÑˆÐºÑ–Ñ€Ð° зчорніла та й лупитьÑÑ Ð· мене, від Ñпекоти ÑпалилиÑÑ ÐºÐ¾ÑÑ‚Ñ– мої...(UA) Йов. 30:31 І Ñтала жалобою арфа моÑ, а Ñопілка Ð¼Ð¾Ñ Ð·Ð¾Ð¹ÐºÐ¾Ð¼ плачливим...(UA) Йов. 31:1 Умову Ñ Ñклав був з очима Ñвоїми, то Ñк буду дивитиÑÑŒ на дівчину?(UA) Йов. 31:2 І зверху Ñка Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ Бога, чи Ñпадщина від Ð’Ñемогутнього із виÑот?(UA) Йов. 31:3 Хіба не загибіль Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ð¸Ð²Ð´Ð½Ð¸ÐºÐ°, Ñ– хіба не нещаÑÑ‚Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ†Ñм?(UA) Йов. 31:4 Хіба ж Він не бачить дороги мої, Ñ– не лічить уÑÑ– мої кроки?(UA) Йов. 31:5 Якщо Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² у марноті, Ñ– на оману Ñпішила нога моÑ,(UA) Йов. 31:6 то нехай на вазі ÑправедливоÑти зважить мене, Ñ– невинніÑÑ‚ÑŒ мою Бог пізнає!(UA) Йов. 31:7 Якщо збочує крок мій з дороги, Ñ– за очима моїми пішло моє Ñерце, Ñ– до рук моїх нечиÑÑ‚ÑŒ приліпла,(UA) Йов. 31:8 то нехай ÑÑ–ÑŽ Ñ, а Ñ—ÑÑ‚ÑŒ інший, а роÑлинніÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ вирвана буде з коріннÑм!(UA) Йов. 31:9 Якщо моє Ñерце зваблÑлоÑÑŒ до жінки чужої, Ñ– причаювавÑÑ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ дверÑÑ… мойого товариша,(UA) Йов. 31:10 то хай меле Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ жінка моÑ, Ñ– над нею нехай нахилÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÑ–!(UA) Йов. 31:11 Бо гидота оце, й це провина підÑудна,(UA) Йов. 31:12 бо огонь це, Ñкий буде жерти аж до Ðваддону, Ñ– вирве з коріннÑм увеÑÑŒ урожай мій!...(UA) Йов. 31:13 Якщо Ñ Ð¿Ð¾Ð½ÐµÑ…Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð² правом Ñвойого раба чи Ñвоєї невільниці в Ñ—Ñ… Ñуперечці зо мною,(UA) Йов. 31:14 то що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð»ÑŽ, Ñк підійметьÑÑ Ð‘Ð¾Ð³? Рколи Він приглÑнетьÑÑ, що Йому відповім?(UA) Йов. 31:15 Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив Ñ– його, Ñ– Один утворив Ð½Ð°Ñ Ð² утробі?(UA) Йов. 31:16 Чи Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¸Ñ… Ñ Ñтримував, а очі вдовицÑм заÑмучував?(UA) Йов. 31:17 Чи Ñ Ñам поїдав Ñвій шматок, Ñ– з нього не їв Ñирота?(UA) Йов. 31:18 Таж від днів молодечих моїх вироÑтав він у мене, Ñк в батька, Ñ– від утроби матері моєї Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¸Ð² його!(UA) Йов. 31:19 Якщо бачив Ñ Ð³Ð¸Ð½ÑƒÑ‡Ð¾Ð³Ð¾ без одежі, Ñ– Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ було в Ñіромахи,(UA) Йов. 31:20 чи ж не благоÑловлÑли мене його Ñтегна, Ñ– руном овечок моїх він не грівÑÑ?(UA) Йов. 31:21 Якщо на Ñироту Ñ Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑˆÑƒÐ²Ð°Ð² руку Ñвою, коли бачив у брамі Ñобі допомогу,(UA) Йов. 31:22 хай рамено моє відпаде від Ñвойого плеча, а рука Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñуглобу Ñвого нехай буде відламана!(UA) Йов. 31:23 Бо оÑтрах на мене нещаÑÑ‚Ñ Ð²Ñ–Ð´ Бога, а перед величчÑм Його Ñ Ð½Ðµ можу вÑтоÑти...(UA) Йов. 31:24 Чи Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾ клав за надію Ñобі, чи до щирого золота Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð²: Ти, безпеко моÑ?(UA) Йов. 31:25 Чи тішивÑÑ Ñ, що велике багатÑтво моє, й що рука Ð¼Ð¾Ñ Ñтільки надбала?(UA) Йов. 31:26 Коли бачив Ñ Ñонце, Ñк ÑÑÑ” воно, а міÑÑць велично пливе,(UA) Йов. 31:27 то коли б потаємно повабилоÑÑŒ Ñерце моє, Ñ– цілунки рукою Ñ Ñ—Ð¼ поÑилав,(UA) Йов. 31:28 це так Ñамо провина підÑудна була б, бо відрікÑÑ Ð± Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ð’Ñевишнього!(UA) Йов. 31:29 Чи Ñ Ñ‚Ñ–ÑˆÐ¸Ð²ÑÑŒ упадком Ñвойого ненавиÑника, чи порушувавÑÑŒ Ñ, коли зло Ñпотикало його?(UA) Йов. 31:30 Таки ні, не давав Ñ Ð½Ð° гріх Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвого, щоб проклÑÑ‚Ñ‚Ñм жадати душі його.(UA) Йов. 31:31 Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'ÑÑа його не наÑитивÑÑ?(UA) Йов. 31:32 Чужинець на вулиці не ночував, Ñ Ð´Ð²ÐµÑ€Ñ– Ñвої відчинÑв подорожньому.(UA) Йов. 31:33 Чи ховав Ñвої прогріхи Ñ, Ñк людина, щоб у Ñвоєму нутрі затаїти провину Ñвою?(UA) Йов. 31:34 Бо тоді Ñ Ð±Ð¾ÑвÑÑ Ð± великого натовпу, Ñ– Ñором від родів жахав би мене, Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ‡Ð°Ð² би, й з дверей не виходив...(UA) Йов. 31:35 О, Ñкби мене виÑлухав хто! Оце Ð¿Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— руки: Ðехай Ð’Ñемогутній мені відповіÑÑ‚ÑŒ, а оÑÑŒ звій, зо Ñкаргою, що його напиÑав мій противник...(UA) Йов. 31:36 Чи ж Ñ Ð½Ðµ ноÑив би його на Ñвоєму плечі, не обвинувÑÑ Ð± ним, Ñк вінками?(UA) Йов. 31:37 ЧиÑло кроків Ñвоїх Ñ Ð¿Ñ€ÐµÐ´Ñтавлю йому; мов до кнÑзÑ, наближуÑÑŒ до нього.(UA) Йов. 31:38 Якщо проти мене голоÑить Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ, й Ñ—Ñ— борозни плачуть із нею,(UA) Йов. 31:39 Ñкщо без грошей Ñ Ñ—Ð² плоди Ñ—Ñ—, а Ñ—Ñ— влаÑника Ñ Ñтогнати примушував,(UA) Йов. 31:40 то заміÑÑ‚ÑŒ пшениці хай вироÑте терен, а заміÑÑ‚ÑŒ Ñчменю кукіль!... Слова Йова ÑкінчилиÑÑ.(UA) Йов. 32:1 І переÑтали Ñ‚Ñ– троє мужів відповідати Йову, бо він був Ñправедливий в очах Ñвоїх.(UA) Йов. 32:2 І запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Елігу, Ñина Барах'їлового, бузÑнина, з роду Рамового, на Йова запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² його за те, що той уважав душу Ñвою Ñправедливішою за Бога.(UA) Йов. 32:3 Також на трьох приÑтелів його запаливÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ гнів за те, що не знайшли вони відповіді, а зробили тільки Йова винним.(UA) Йов. 32:4 РЕлігу вичікував Йова та Ñ—Ñ… із Ñловами, бо вони були Ñтарші віком за нього.(UA) Йов. 32:5 І побачив Елігу, що нема належної відповіді в уÑтах тих трьох людей, Ñ– запаливÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ гнів!(UA) Йов. 32:6 І відповів бузÑнин Елігу, Ñин Барах'їлів, та й Ñказав: Молодий Ñ Ð»Ñ–Ñ‚Ð°Ð¼Ð¸, ви ж Ñтарші, тому то Ñ ÑтримувавÑÑ Ñ‚Ð° боÑвÑÑ Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвоє виÑловити вам.(UA) Йов. 32:7 Я подумав: Хай вік промовлÑÑ”, Ñ– хай розуму вчить многоліттÑ!(UA) Йов. 32:8 Справді, дух він у людині, та Ð’Ñемогутнього подих Ñ—Ñ… мудрими чинить.(UA) Йов. 32:9 Многолітні не завжди розумні, Ñ– не вÑе розуміютьÑÑ Ð² праві Ñтарі.(UA) Йов. 32:10 Тому Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñƒ: ПоÑлухай мене, хай Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвоє виÑловлю й Ñ!(UA) Йов. 32:11 Тож Ñлів ваших вичікував Ñ, наÑтавлÑв Ñвої уші до вашої мудроÑти, поки Ñправу ви доÑлідите.(UA) Йов. 32:12 І Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð»ÑдавÑÑ Ð´Ð¾ ваÑ, й оÑÑŒ немає між вами, хто б Йову довів, хто б відповідь дав на Ñлова його!(UA) Йов. 32:13 Щоб ви не Ñказали: Ми мудріÑÑ‚ÑŒ знайшли: не людина, а Бог переможе його!(UA) Йов. 32:14 Ðе на мене Ñлова він Ñкеровував, Ñ– Ñ Ð½Ðµ відповім йому мовою вашою.(UA) Йов. 32:15 ПолÑкалиÑÑŒ вони, вже не відповідають, не мають вже Ñлів...(UA) Йов. 32:16 Я чекав, що не будуть вони говорити, що ÑпинилиÑÑŒ, не відповідають уже.(UA) Йов. 32:17 Відповім також Ñ Ñвою чаÑтку, Ñ– виÑловлю й Ñ Ñвою думку.(UA) Йов. 32:18 Бо Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð¹ Ñловами, дух мойого нутра докучає мені...(UA) Йов. 32:19 ОÑÑŒ утроба моÑ, мов вино невідкрите, вона тріÑкаєтьÑÑ, Ñк нові бурдюки!(UA) Йов. 32:20 Ðехай Ñ Ñкажу й буде легше мені, нехай уÑта відкрию Ñвої й відповім!(UA) Йов. 32:21 Ðа оÑобу не буду уваги звертати, не буду підлещуватиÑÑŒ до людини,(UA) Йов. 32:22 бо не вмію підлещуватиÑÑŒ! Коли ж ні, нехай зараз візьме мене мій Творець!(UA) Йов. 33:1 Ðле Ñлухай но, Йове, промови мої, Ñ– візьми до ушей вÑÑ– Ñлова мої.(UA) Йов. 33:2 ОÑÑŒ Ñ ÑƒÑта Ñвої відкриваю, в моїх уÑтах говорить Ñзик мій.(UA) Йов. 33:3 ПроÑтота мого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñлова мої, Ñ– виÑловлÑÑ‚ÑŒ ÑÑно Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ— уÑта.(UA) Йов. 33:4 Дух Божий мене учинив, й оживлÑÑ” мене Ð’Ñемогутнього подих.(UA) Йов. 33:5 Якщо можеш, то дай мені відповідь, вишикуйÑÑŒ передо мною, поÑтавÑÑ!(UA) Йов. 33:6 Тож Божий Ñ– Ñ, Ñк Ñ– ти, з глини витиÑнений теж Ñ– Ñ!(UA) Йов. 33:7 Ото Ñтрах мій тебе не наÑтрашить, Ñ– не буде Ñ‚Ñжкою рука Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð° тобі.(UA) Йов. 33:8 Отож, говорив до моїх ушей ти, Ñ– Ñ Ñ‡ÑƒÐ² Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñлів:(UA) Йов. 33:9 ЧиÑтий Ñ, без гріха, Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ð¹, Ñ– немає провини в мені!(UA) Йов. 33:10 Оце Сам Він причини на мене знаходить, уважає мене Собі ворогом.(UA) Йов. 33:11 У кайдани закув мої ноги, уÑÑ– Ñтежки мої Він Ñтереже...(UA) Йов. 33:12 ОÑÑŒ у цьому ти не Ñправедливий! Відповім Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, бо більший же Бог за людину!(UA) Йов. 33:13 Чого Ти із Ðим ÑперечаєшÑÑ, що про вÑÑ– Свої Ñправи Він відповіді не дає?(UA) Йов. 33:14 Бо Бог промовлÑÑ” Ñ– раз, Ñ– два рази, та людина не бачить того:(UA) Йов. 33:15 у Ñні, у видінні нічному, коли міцний Ñон на людей нападає, в дрімотах на ложі,(UA) Йов. 33:16 тоді відкриває Він ухо людей, Ñ– наÑтрашує Ñ—Ñ… оÑторогою,(UA) Йов. 33:17 щоб відвеÑти людину від чину Ñ—Ñ—, Ñ– Він гордіÑÑ‚ÑŒ від мужа ховає,(UA) Йов. 33:18 щоб від гробу повÑтримати душу його, а Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ щоб не впала на ратище.(UA) Йов. 33:19 І караєтьÑÑ Ñ…Ð²Ð¾Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŽ він на поÑтелі Ñвоїй, а в коÑÑ‚ÑÑ… його Ñварка міцна.(UA) Йов. 33:20 І жива його бридитьÑÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð¾Ð¼, а душа його Ñтравою влюбленою.(UA) Йов. 33:21 Гине тіло його, аж не видно його, Ñ– виÑтають його коÑÑ‚Ñ–, що перше не видні були.(UA) Йов. 33:22 І до гробу душа його зближуєтьÑÑ, а Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ до померлих іде.(UA) Йов. 33:23 Якщо ж Ðнгол-заÑтупник при нім, один з тиÑÑчі, щоб предÑтавити людині Ñ—Ñ— правоту,(UA) Йов. 33:24 то Він буде йому милоÑердний та й Ñкаже: Звільни ти його, щоб до гробу не йшов він, Я викуп знайшов.(UA) Йов. 33:25 Тоді відмолодитьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾ його, поверне до днів його юноÑти.(UA) Йов. 33:26 Він благатиме Бога, й його Собі Він уподобає, Ñ– Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ буде бачити з окликом радоÑти, Ñ– чоловікові верне його ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 33:27 Він дивитиметьÑÑ Ð½Ð° людей й говоритиме: Я грішив був Ñ– правду кривив, та мені не відплачено.(UA) Йов. 33:28 Він викупив душу мою, щоб до гробу не йшла, Ñ– буде бачити Ñвітло Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð¼Ð¾Ñ.(UA) Йов. 33:29 Бог робить це вÑе двічі-тричі з людиною,(UA) Йов. 33:30 щоб душу Ñ—Ñ— відвернути від гробу, щоб він був оÑвітлений Ñвітлом живих.(UA) Йов. 33:31 Уважай, Йове, Ñлухай мене, мовчи, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñтиму!(UA) Йов. 33:32 Коли маєш Ñлова, то дай мені відповідь, говори, бо бажаю твого оправданнÑ.(UA) Йов. 33:33 Якщо ні ти поÑлухай мене; помовчи, й Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ñƒ тебе мудроÑти!(UA) Йов. 34:1 І говорив Елігу та й Ñказав:(UA) Йов. 34:2 Слухайте, мудрі, Ñлова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!(UA) Йов. 34:3 Бо ухо Ñлова випробовує, а Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ð¶Ñƒ куштує.(UA) Йов. 34:4 Виберім право Ñобі, між Ñобою пізнаймо, що добре.(UA) Йов. 34:5 Бо Йов говорив: Я був Ñправедливий, та відкинув Бог право моє.(UA) Йов. 34:6 Чи буду неправду казати за право Ñвоє? Без вини небезпечна Ñтріла моÑ...(UA) Йов. 34:7 Чи Ñ” такий муж, Ñк цей Йов, що п'Ñ” глузуваннÑ, Ñк воду,(UA) Йов. 34:8 Ñ– товаришує з злочинцÑми, Ñ– ходить з людьми беззаконними?(UA) Йов. 34:9 Бо він каже: Ðема людині кориÑти, коли Ñ—Ñ— Бог уподобає.(UA) Йов. 34:10 Тож виÑлухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від неÑправедливоÑти, Ñ– Ð’Ñемогутній від кривди!(UA) Йов. 34:11 Бо за чином людини Він їй надолужить, Ñ– згідно з Ñвоєю дорогою знайде людина заплату!(UA) Йов. 34:12 Тож поправді, не чинить Бог неÑправедливого, Ñ– Ð’Ñемогутній не Ñкривлює права.(UA) Йов. 34:13 Хто землю довірив Йому, Ñ– хто на Ðього вÑеленну поклав?(UA) Йов. 34:14 Коли б Він до Себе забрав Своє Ñерце, Свій дух, Ñ– Свій подих до Себе забрав,(UA) Йов. 34:15 вÑÑке тіло погинуло б вмить, а людина повернулаÑÑ Ð± на порох!...(UA) Йов. 34:16 Коли маєш ти розум, поÑлухай же це, почуй Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¾Ñ†Ð¸Ñ… моїх Ñлів:(UA) Йов. 34:17 Хіба Ñтримувати може ненавиÑник право? І хіба оÑудити ти зможеш Ð’Ñеправедного?(UA) Йов. 34:18 Хіба можна Ñказати цареві: Ðегідний, а вельможним: Безбожний?(UA) Йов. 34:19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, Ñ– не вирізнює можного перед убогим, бо вÑÑ– вони чин Його рук,(UA) Йов. 34:20 за хвилину вони помирають, опівночі... ДоторкнетьÑÑ Ð’Ñ–Ð½ можних Ñ– гинуть вони, Ñильний уÑунений буде рукою не людÑькою.(UA) Йов. 34:21 Бо очі Його на дорогах людини, Ñ– Він бачить вÑÑ– кроки Ñ—Ñ—,(UA) Йов. 34:22 немає темноти, немає Ñ– темрÑви, де б злочинці ÑховалиÑÑŒ.(UA) Йов. 34:23 Бо людині Він не призначає означений чаÑ, щоб ходила до Бога на Ñуд.(UA) Йов. 34:24 Він Ñильних ламає без доÑліду, Ñ– Ñтавить на міÑце Ñ—Ñ… інших.(UA) Йов. 34:25 Бож знає Він їхні діла, оберне вночі Ñ– почавлені будуть!(UA) Йов. 34:26 Як неÑправедливих уразить Він Ñ—Ñ…, на видному міÑці,(UA) Йов. 34:27 за те, що вони відÑтупили від Ðього, Ñ– не розуміли доріг Його вÑÑ–Ñ…,(UA) Йов. 34:28 щоб зойк Ñіромахи Ñпровадити до Ðього, бо Він чує Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð½Ñ–Ñ‡ÐµÐ½Ð¸Ñ….(UA) Йов. 34:29 Коли Він заÑпокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? Рце робитьÑÑ Ñ– над народом, Ñ– над людиною разом,(UA) Йов. 34:30 щоб не панував чоловік нечеÑтивий із тих, що правлÑÑ‚ÑŒ за паÑтку народові.(UA) Йов. 34:31 Бо Богові треба отак говорити: ÐеÑу Ñ Ð·Ð°Ñлужене, злого робити не буду!(UA) Йов. 34:32 Чого Ñ Ð½Ðµ бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив Ñ, то більше не буду чинити!(UA) Йов. 34:33 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не Ñ, а що знаєш, кажи!(UA) Йов. 34:34 Мені Ñкажуть розумні та муж мудрий, Ñкий мене Ñлухає:(UA) Йов. 34:35 Йов говорить немудро, а Ñлова його без розуміннÑ.(UA) Йов. 34:36 О, коли б Йов доÑліджений був аж навіки за відповіді, Ñк злі люди,(UA) Йов. 34:37 бо він додає до Ñвойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови Ñвої...(UA) Йов. 35:1 І говорив Елігу та й Ñказав:(UA) Йов. 35:2 Чи це полічив ти за право, Ñк кажеш: ÐœÐ¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ більша за Божу?(UA) Йов. 35:3 Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку кориÑÑ‚ÑŒ із цього Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ більшу, аніж від Ñвойого гріха?(UA) Йов. 35:4 Я тобі відповім, а з тобою Ñ– ближнім твоїм.(UA) Йов. 35:5 ПодивиÑÑ Ð½Ð° небо й побач, Ñ– на хмари ÑпоглÑнь, вони вищі за тебе.(UA) Йов. 35:6 Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? Ð Ñтануть чиÑленні провини твої, що ти вчиниш Йому?(UA) Йов. 35:7 Коли праведним Ñтанеш, що даÑи ти Йому? Ðбо що Він візьме з твоєї руки?(UA) Йов. 35:8 Ð”Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸, Ñк ти, Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñького Ñина Ñ‚Ð²Ð¾Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ!...(UA) Йов. 35:9 Від безлічі Ð³Ð½Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...(UA) Йов. 35:10 Та не Ñкаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він Ñтворив, що вночі дає Ñпіви,(UA) Йов. 35:11 що Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°Ð´ худобу земну Він навчає, Ñ– над птаÑтво небеÑне вчинÑÑ” Ð½Ð°Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¸Ð¼Ð¸?(UA) Йов. 35:12 Вони там кричать, але через бундючніÑÑ‚ÑŒ злочинців Він відповіді не дає.(UA) Йов. 35:13 Тільки марноти не Ñлухає Бог, Ñ– Ð’Ñемогутній не бачить Ñ—Ñ—.(UA) Йов. 35:14 Що ж тоді, коли кажеш: Ðе бачив Його! Та Ñ” Ñуд перед Ðим, Ñ– чекай ти його!(UA) Йов. 35:15 Ртепер, коли гнів Його не покарав, Ñ– не дуже пізнав про глупоту,(UA) Йов. 35:16 то намарно Йов уÑта Ñвої відкриває та множить Ñлова без знаннÑ...(UA) Йов. 36:1 І далі Елігу казав:(UA) Йов. 36:2 Почекай мені трохи, й тобі покажу, бо ще Ñ” про Бога Ñлова.(UA) Йов. 36:3 Зачну викладати Ñ Ð·Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÐ°, Ñ– Творцеві Ñвоєму віддам ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 36:4 Бо Ñправді Ñлова мої не неправдиві, Ñ Ð· тобою безвадний в знанні.(UA) Йов. 36:5 Таж Бог Ñильний, Ñ– не відкидає нікого, Він міцний в Ñилі ÑерцÑ.(UA) Йов. 36:6 Ðе лишає безбожного Він при житті, але право Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ… дає.(UA) Йов. 36:7 Від праведного Він очей Своїх не відвертає, але Ñ—Ñ… Ñадовить з царÑми на троні назавжди, Ñ– вони підвищаютьÑÑ.(UA) Йов. 36:8 Ð Ñк тільки вони ланцюгами пов'Ñзані, Ñ– тримаютьÑÑ Ð² путах біди,(UA) Йов. 36:9 то Він їм предÑтавлÑÑ” Ñ—Ñ… вчинок та їхні провини, що багато Ñ—Ñ… Ñтало.(UA) Йов. 36:10 Відкриває Він ухо Ñ—Ñ… Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñтороги, та велить, щоб вернулиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ беззаконнÑ.(UA) Йов. 36:11 Якщо тільки поÑлухаютьÑÑ, та Ñтануть Ñлужити Йому, покінчать вони Ñвої дні у добрі, а роки Ñвої у приємнощах.(UA) Йов. 36:12 Коли ж не поÑлухаютьÑÑ, то наÑкочать на ратище, Ñ– покінчать Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð±ÐµÐ· знаннÑ.(UA) Йов. 36:13 РзлоÑерді кладуть гнів на Ñебе, не кричать, коли в'Ñже Він Ñ—Ñ….(UA) Йов. 36:14 У молодоÑÑ‚Ñ– помирає душа Ñ—Ñ…, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ блудниками.(UA) Йов. 36:15 Він визволÑÑ” убогого з Ð³Ð¾Ñ€Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, а в переÑлідуванні відкриває їм ухо.(UA) Йов. 36:16 Також Ñ– тебе Він би вибавив був із Ñ‚Ñ–Ñноти на широкіÑÑ‚ÑŒ, що в ній нема утиÑку, а те, що на Ñтіл твій поклалоÑÑ Ð±, повне товщу було б.(UA) Йов. 36:17 Та правом безбожного ти переповнений, право ж та Ñуд підпирають людину.(UA) Йов. 36:18 Отож лютіÑÑ‚ÑŒ нехай не намовить тебе до плеÑÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð² долоні, а окуп великий нехай не заверне з дороги тебе.(UA) Йов. 36:19 Чи в біді допоможе твій зойк та вÑÑ– Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñили?(UA) Йов. 36:20 Ðе квапÑÑ Ð´Ð¾ ночі тієї, коли вирвані будуть народи із міÑÑ†Ñ Ñвого.(UA) Йов. 36:21 СтережиÑÑŒ, не звертайÑÑ Ð´Ð¾ зла, Ñке заміÑÑ‚ÑŒ біди ти обрав.(UA) Йов. 36:22 Отож, Бог найвищий у Ñилі Своїй, хто навчає, Ñк Він?(UA) Йов. 36:23 Хто дорогу Його Йому вказувати буде? І хто Ñкаже: Ти кривду зробив?(UA) Йов. 36:24 Пам'Ñтай, щоб звеличувати Його вчинок, про Ñкого виÑпівують люди,(UA) Йов. 36:25 що його бачить вÑÑка людина, чоловік приглÑдаєтьÑÑ Ð·Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÐ°.(UA) Йов. 36:26 Отож, Бог великий та недовідомий, Ñ– недоÑлідиме чиÑло Його літ!(UA) Йов. 36:27 Бо ÑÑ‚Ñгає Він краплі води, Ñ– дощем вони падають з хмари Його,(UA) Йов. 36:28 що хмари ÑпуÑкають його, Ñ– Ñпадають дощем на багато людей.(UA) Йов. 36:29 Також хто зрозуміє розтÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð¸, грім намету Його?(UA) Йов. 36:30 Отож, розтÑгає Він Ñвітло Своє над Собою Ñ– морÑьку глибінь закриває,(UA) Йов. 36:31 бо ними Він Ñудить народи, багато поживи дає.(UA) Йов. 36:32 Він тримає в руках Своїх блиÑкавку, Ñ– керує Ñ—Ñ— проти цілі.(UA) Йов. 36:33 Її гуркіт звіщає про неї, Ñ– прихід Ñ—Ñ— відчуває й худоба.(UA) Йов. 37:1 Отож, Ñ– від цього тремтить моє Ñерце Ñ– зрушилоÑÑŒ з міÑÑ†Ñ Ñвого.(UA) Йов. 37:2 Уважливо Ñлухайте гук Його голоÑу, Ñ– грім, що неÑетьÑÑ Ñ–Ð· уÑÑ‚ Його,(UA) Йов. 37:3 його Він пуÑкає попід уÑім небом, а Ñвітло Своє аж на кінці землі.(UA) Йов. 37:4 За Ðим грім ричить левом, гримить гуком Ñвоєї величноÑти, Ñ– його Він не Ñтримує, почуєтьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾.(UA) Йов. 37:5 Бог предивно гримить Своїм голоÑом, вчинÑÑ” великі діла, Ñких не розуміємо ми.(UA) Йов. 37:6 До Ñнігу говорить Він: Падай на землю! а дощеві та зливі: Будьте Ñильні!(UA) Йов. 37:7 Він руку печатає кожній людині, щоб пізнали вÑÑ– люди про діло Його.(UA) Йов. 37:8 І звір входить у Ñховище, Ñ– живе в Ñвоїх лігвищах.(UA) Йов. 37:9 Із кімнати південної Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ, а з вітру північного холод.(UA) Йов. 37:10 Від Божого подиху лід повÑтає, Ñ– водна широкіÑÑ‚ÑŒ тужавіє.(UA) Йов. 37:11 Також Він обтÑжує вільгіÑÑ‚ÑŽ тучу, Ñ– Ñвітло Ñвоє розпорошує хмара,(UA) Йов. 37:12 Ñ– вона по околицÑÑ… ходить та блукає за Його проводом, щоб чинити вÑе те, що накаже Він їй на поверхні вÑеленної,(UA) Йов. 37:13 він наводить Ñ—Ñ— чи на кару Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ð°ÑŽ Свого, чи на миліÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 37:14 Бери, Йове, оце до ушей, уÑтавай Ñ– розваж Божі чуда!(UA) Йов. 37:15 Чи ти знаєш, що Бог накладає на них, Ñ– заÑÑнює Ñвітло із хмари Своєї?(UA) Йов. 37:16 Чи ти знаєш, Ñк ноÑитьÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð° в повітрі, про чуда Того, Який має безвадне знаннÑ,(UA) Йов. 37:17 ти, що шати твої Ñтають теплі, Ñк ÑтишуєтьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð· полуднÑ?(UA) Йов. 37:18 Чи ти розтÑгав із Ðим хмару, міцну, немов дзеркало лите?(UA) Йов. 37:19 Ðавчи наÑ, що Ñкажем Йому? Через темніÑÑ‚ÑŒ ми не впорÑдкуємо Ñлова.(UA) Йов. 37:20 Чи Йому оповіÑÑ‚ÑŒÑÑ, що буду казати? Чи зміг хто Ñказати, що Він знищений буде?(UA) Йов. 37:21 І тепер ми не бачимо Ñвітла, щоб Ñвітило у хмарах, та вітер перейде Ñ– вичиÑтить Ñ—Ñ….(UA) Йов. 37:22 Із півночі приходить воно, немов золото те, та над Богом величніÑÑ‚ÑŒ Ñтрашна.(UA) Йов. 37:23 Ð’Ñемогутній, Його не знайшли ми, Він могутній у Ñилі, але Він не мучить нікого Ñудом та великою правдою.(UA) Йов. 37:24 Тому нехай люди боÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, бо на вÑÑ–Ñ… мудроÑердих не дивитьÑÑ Ð’Ñ–Ð½.(UA) Йов. 38:1 Тоді відповів ГоÑподь Йову із бурі й Ñказав:(UA) Йов. 38:2 Хто то такий, що затемнює раду Ñловами без розуму?(UA) Йов. 38:3 Підпережи но ти Ñтегна Ñвої, Ñк мужчина, а Я буду питати тебе, ти ж Мені поÑÑни!(UA) Йов. 38:4 Де ти був, коли землю оÑновував Я? Розкажи, Ñкщо маєш знаннÑ!(UA) Йов. 38:5 Хто оÑнови Ñ—Ñ— положив, чи ти знаєш? Ðбо хто розтÑгнув по ній шнура?(UA) Йов. 38:6 У що підÑтави Ñ—Ñ— позапущувані, або хто поклав камінь наріжний Ñ—Ñ—,(UA) Йов. 38:7 коли разом Ñпівали вÑÑ– зорі поранні та радіÑний окрик здіймали вÑÑ– Божі Ñини?(UA) Йов. 38:8 І хто море воротами загородив, Ñк воно виÑтупало, немов би з утроби виходило,(UA) Йов. 38:9 коли хмари поклав Я за одіж йому, а імлу за його пелюшки,(UA) Йов. 38:10 Ñ– призначив йому Я границю Свою та поÑтавив заÑува й ворота,(UA) Йов. 38:11 Ñ– Ñказав: Ðж доÑÑ– ти дійдеш, не далі, Ñ– тут оÑÑŒ межа твоїх хвиль гордовитих?(UA) Йов. 38:12 Чи за Ñвоїх днів ти наказував ранкові? Чи доÑвітній зорі показав Ñ—Ñ— міÑце,(UA) Йов. 38:13 щоб хапалаÑÑŒ за кінці землі та поÑипалиÑÑŒ з неї безбожні?(UA) Йов. 38:14 Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ð½ÑŽÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ, мов та глина печатки, Ñ– Ñтають, немов одіж, вони!(UA) Йов. 38:15 І нехай від безбожних Ñ—Ñ… Ñвітло відійметьÑÑ, а виÑоке рамено зламаєтьÑÑ!(UA) Йов. 38:16 Чи ти Ñходив коли аж до морÑьких джерел, Ñ– чи ти переходжувавÑÑ Ð´Ð½Ð¾Ð¼ безодні?(UA) Йов. 38:17 Чи Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ відкриті були брами Ñмерти, Ñ– чи бачив ти брами Ñмертельної тіні?(UA) Йов. 38:18 Чи широкіÑÑ‚ÑŒ землі ти оглÑнув? Розкажи, Ñкщо знаєш це вÑе!(UA) Йов. 38:19 Де та дорога, що Ñвітло на ній пробуває? РтемрÑва де Ñ—Ñ— міÑце,(UA) Йов. 38:20 щоб узÑти Ñ—Ñ— до границі Ñ—Ñ—, Ñ– щоб знати Ñтежки Ñ—Ñ— дому?(UA) Йов. 38:21 Знаєш ти, бо тоді народивÑÑ Ð¶ ти був, Ñ– велике чиÑло твоїх днів!(UA) Йов. 38:22 Чи доходив коли ти до Ñхованок Ñнігу, Ñ– Ñхованки граду ти бачив,(UA) Йов. 38:23 Ñкі Я тримаю на Ñ‡Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ, на день бою й війни?(UA) Йов. 38:24 Якою дорогою ділитьÑÑ Ð²Ñ–Ñ‚ÐµÑ€, розпорошуєтьÑÑ Ð¿Ð¾ землі вітерець?(UA) Йов. 38:25 Хто Ð´Ð»Ñ Ð·Ð»Ð¸Ð²Ð¸ протоку провів, а Ð´Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ– дорогу,(UA) Йов. 38:26 щоб дощити на землю безлюдну, на пуÑтиню, в Ñкій чоловіка нема,(UA) Йов. 38:27 щоб пуÑтиню та пущу наÑичувати, Ñ– щоб забезпечити вихід траві?(UA) Йов. 38:28 Чи Ñ” батько в доща, чи хто краплі роÑи породив?(UA) Йов. 38:29 Із чиєї утроби лід вийшов, а іній небеÑний хто його породив?(UA) Йов. 38:30 Як камінь, тужавіють води, а Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½Ñ– ховаєтьÑÑ.(UA) Йов. 38:31 Чи зв'Ñжеш ти зав'Ñзки ВолоÑожару, чи розв'Ñжеш віжки в Оріона?(UA) Йов. 38:32 Чи виведеш чаÑу Ñвого ЗодіÑка, чи Воза з Ñинами його попровадиш?(UA) Йов. 38:33 Чи ти знаєш уÑтави небеÑ? Чи ти покладеш на землі їхню владу?(UA) Йов. 38:34 Чи підіймеш Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾ хмар, Ñ– багато води тебе вкриє?(UA) Йов. 38:35 Чи блиÑкавки ти поÑилаєш, Ñ– підуть вони, й тобі Ñкажуть ОÑÑŒ ми?(UA) Йов. 38:36 Хто мудріÑÑ‚ÑŒ вкладає людині в нутро? Ðбо хто дає Ñерцеві розум?(UA) Йов. 38:37 Хто мудріÑÑ‚ÑŽ хмари зрахує, Ñ– хто може затримати небеÑні поÑуди,(UA) Йов. 38:38 коли порох зливаєтьÑÑ Ð² зливки, а кавалки злипаютьÑÑ?(UA) Йов. 38:39 Чи здобич левиці ти зловиш, Ñ– заÑпокоїш Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð»ÐµÐ²Ñ‡ÑƒÐºÑ–Ð²,(UA) Йов. 38:40 Ñк вони по леговищах тулÑÑ‚ÑŒÑÑ, на чатах ÑидÑÑ‚ÑŒ по кущах?(UA) Йов. 38:41 Хто готує Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€ÑƒÐºÐ° поживу його, Ñк до Бога кричать його діти, Ñк без їжі блукають вони?(UA) Йов. 39:1 Хіба ти пізнав Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñкельних козиць? Хіба ти пильнував Ñ‡Ð°Ñ Ð¼ÑƒÐº породу лані?(UA) Йов. 39:2 Чи на міÑÑці лічиш, що ÑповнитиÑÑŒ муÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– відаєш Ñ‡Ð°Ñ Ñ—Ñ… народженнÑ,(UA) Йов. 39:3 коли приклÑкають вони, випуÑкають дітей Ñвоїх, Ñ– звільнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ болів породу?(UA) Йов. 39:4 ÐабираютьÑÑ Ñил їхні діти, на полі зроÑтають, відходÑÑ‚ÑŒ Ñ– більше до них не вертаютьÑÑ.(UA) Йов. 39:5 Хто пуÑтив оÑла дикого вільним, Ñ– хто розв'Ñзав оÑлу дикому пута,(UA) Йов. 39:6 Ñкому призначив Я Ñтеп його домом, а міÑцем його Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñолону пуÑтиню?(UA) Йов. 39:7 Він ÑмієтьÑÑ Ñ–Ð· галаÑу міÑта, не чує він крику погонича.(UA) Йов. 39:8 Що знаходить по горах, то паша його, Ñ– шукає він уÑього зеленого.(UA) Йов. 39:9 Чи захоче Ñлужити тобі одноріг? Чи при ÑÑлах твоїх ночуватиме він?(UA) Йов. 39:10 Чи ти однорога прив'Ñжеш до його борозни повороззÑм? Чи буде він боронувати за тобою долини?(UA) Йов. 39:11 Чи повіриш йому через те, що має він Ñилу велику, Ñ– Ñвою працю на нього попуÑтиш?(UA) Йов. 39:12 Чи повіриш йому, що він верне наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– збере тобі тік?(UA) Йов. 39:13 Крило ÑтруÑеве радіÑно б'єтьÑÑ, чи ж крило це й пір'їна лелеки?(UA) Йов. 39:14 Бо ÑÐ¹Ñ†Ñ Ñвої він на землю кладе та в пороÑÑ– Ñ—Ñ… вигріває,(UA) Йов. 39:15 Ñ– забува, що нога може Ñ—Ñ… розчавити, а звір польовий може Ñ—Ñ… розтоптати.(UA) Йов. 39:16 Він жорÑтокий відноÑно дітей Ñвоїх, ніби вони не його, а що Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ може бути надаремна, того не боїтьÑÑ,(UA) Йов. 39:17 бо Бог учинив, щоб забув він про мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– не наділив його розумом.(UA) Йов. 39:18 Рза чаÑу надходу Ñтрільців ударÑÑ” він крильми повітрÑ, Ñ– ÑмієтьÑÑ Ð· ÐºÐ¾Ð½Ñ Ñ‚Ð° з його верхівцÑ!(UA) Йов. 39:19 Чи ти Ñилу коневі даÑи, чи шию його ти зодÑгнеш у гриву?(UA) Йов. 39:20 Чи ти зробиш, що буде Ñкакати він, мов Ñарана? Величне Ñ–Ñ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñтрашелезне!(UA) Йов. 39:21 Б'Ñ” ногою в долині та тішитьÑÑ Ñилою, іде він наÑупроти зброї,(UA) Йов. 39:22 ÑмієтьÑÑ Ð· Ñтраху й не жахаєтьÑÑ, Ñ– не вертаєтьÑÑ Ð·-перед меча,(UA) Йов. 39:23 хоч дзвонить над ним Ñагайдак, віÑÑ‚Ñ€Ñ ÑпиÑове та ратище!(UA) Йов. 39:24 Він із шаленіÑÑ‚ÑŽ та лютіÑÑ‚ÑŽ землю ковтає, Ñ– не вірить, що чути гук рогу.(UA) Йов. 39:25 При кожному розі кричить він: І-га! Ñ– винюхує здалека бій, грім гетьманів та крик.(UA) Йов. 39:26 Чи ÑÑтруб літає твоєю премудріÑÑ‚ÑŽ, на південь проÑÑ‚Ñгує крила Ñвої?(UA) Йов. 39:27 Чи з твойого наказу орел підіймаєтьÑÑ, Ñ– моÑтить кубло Ñвоє на виÑоті?(UA) Йов. 39:28 Ðа Ñкелі замешкує він та ночує, на Ñкельнім вершку та твердині,(UA) Йов. 39:29 ізвідти визорює їжу, далеко вдивлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¾Ñ‡Ñ– його,(UA) Йов. 39:30 а його пташенÑта п'ÑŽÑ‚ÑŒ кров. Де ж забиті, там він.(UA) Йов. 40:1 І говорив ГоÑподь Йову й Ñказав:(UA) Йов. 40:2 Чи буде Ñтавати на прю з Ð’Ñемогутнім огудник? Хто ÑперечаєтьÑÑ Ð· Богом, хай на це відповіÑÑ‚ÑŒ!(UA) Йов. 40:3 І Йов відповів ГоÑподеві й Ñказав:(UA) Йов. 40:4 Оце Ñ Ð·Ð½Ñ–ÐºÑ‡ÐµÐ¼Ð½Ñ–Ð², що ж маю Тобі відповіÑти? Я кладу Ñвою руку на уÑта Ñвої...(UA) Йов. 40:5 Я раз говорив був, Ñ– вже не Ñкажу, а вдруге Ñ– більш не додам!...(UA) Йов. 40:6 І відповів ГоÑподь Йову із бурі й Ñказав:(UA) Йов. 40:7 Підпережи но ти Ñтегна Ñвої, Ñк мужчина: Я буду питати тебе, ти ж поÑÑнюй Мені!(UA) Йов. 40:8 Чи ти хочеш порушити право Моє, винуватити Мене, щоб оправданим бути?(UA) Йов. 40:9 Коли маєш рамено, Ñк Бог, Ñ– голоÑом ти загримиш, немов Він,(UA) Йов. 40:10 то окраÑÑŒ Ти Ñебе пишнотою й величніÑÑ‚ÑŽ, зодÑгниÑÑ Ñƒ Ñлаву й краÑу!(UA) Йов. 40:11 Розпорош лютіÑÑ‚ÑŒ гніву Ñвого, Ñ– поглÑнь на вÑе горде й принизь ти його!(UA) Йов. 40:12 ПоглÑнь на вÑе горде й його впокори, поÑпихай нечеÑтивих на їхньому міÑці,(UA) Йов. 40:13 поховай Ñ—Ñ… у пороÑÑ– разом, а їхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¾Ð±Ð²Ð¸Ð¹ в укритті.(UA) Йов. 40:14 Тоді й Я тебе Ñлавити буду, Ñк Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ тобі!(UA) Йов. 40:15 РоÑÑŒ бегемот, що його Я Ñтворив, Ñк тебе, траву, Ñк худоба велика, він Ñ—ÑÑ‚ÑŒ.(UA) Йов. 40:16 Ото Ñила його в його Ñтегнах, його ж міцніÑÑ‚ÑŒ у м'Ñзах його живота.(UA) Йов. 40:17 ВипроÑтовує він, немов кедра, Ñвойого хвоÑта, жили Ñтегон його поÑпліталиÑÑŒ.(UA) Йов. 40:18 Його коÑÑ‚Ñ– немов мідÑні оті рури, коÑтомахи його Ñк Ñ‚Ñ– Ð¿Ñ€ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð°Ð»Ñ–Ð·Ð½Ñ–.(UA) Йов. 40:19 Голова оце Божих доріг; Ñ– тільки Творець його може зблизити до нього меча...(UA) Йов. 40:20 Бо гори приноÑÑÑ‚ÑŒ поживу йому, Ñ– там граєтьÑÑ Ð²ÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð° польова.(UA) Йов. 40:21 Під лотоÑами він вилежуєтьÑÑ, в укритті очерету й болота.(UA) Йов. 40:22 ЛотоÑи тінню Ñвоєю вкривають його, тополі поточні його обгортають.(UA) Йов. 40:23 ОÑÑŒ підіймаєтьÑÑ Ñ€Ñ–Ñ‡ÐºÐ°, та він не боїтьÑÑ Ñ—Ñ—, він безпечний, хоча б Ñам Йордан йому в пащу впливав!(UA) Йов. 40:24 Хто може Ñхопити його в його очах, гаками ніздрю продіравити?(UA) Йов. 41:1 (40-25) Чи левіÑтана потÑгнеш гачком, Ñ– йому Ñзика ÑÑ‚Ñгнеш шнуром?(UA) Йов. 41:2 (40-26) Чи очеретину вкладеш йому в ніздрÑ, чи терниною щоку йому продіравиш?(UA) Йов. 41:3 (40-27) Чи він буде багато благати тебе, чи буде тобі говорити лагідне?(UA) Йов. 41:4 (40-28) Чи Ñкладе він умову з тобою, Ñ– ти візьмеш його за раба Ñобі вічного?(UA) Йов. 41:5 (40-29) Чи ним бавитиÑÑŒ будеш, Ñк птахом, Ñ– прив'Ñжеш його Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ–Ð²Ñ‡Ð°Ñ‚Ð¾Ðº Ñвоїх?(UA) Йов. 41:6 (40-30) Чи ним Ñпільники торгуватимуть, чи поділÑÑ‚ÑŒ його між купців-хананеїв?(UA) Йов. 41:7 (40-31) Чи шпильками проколиш ти шкіру його, а оÑтрогою риб'Ñчою його голову?(UA) Йов. 41:8 (40-32) Поклади ж Ñвою руку на нього, й згадай про війну, Ñ– більше того не чини!(UA) Йов. 41:9 (41-1) Тож Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸Ð²Ð°, на Ñам виглÑд його упадеш.(UA) Йов. 41:10 (41-2) Ðема Ñмільчака, щоб його він збудив, а хто ж перед обличчÑм Моїм зможе Ñтати?(UA) Йов. 41:11 (41-3) Хто вийде навпроти Мене й буде цілий? Що під небом уÑім це Моє!(UA) Йов. 41:12 (41-4) Ðе буду мовчати про члени його, про Ñтан його Ñили й краÑу його Ñкладу.(UA) Йов. 41:13 (41-5) Хто відкриє поверхню одежі його? Хто підійде коли до двійних його щелепів?(UA) Йов. 41:14 (41-6) Двері Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ хто відчинить? Ðавколо зубів його жах!(UA) Йов. 41:15 (41-7) Його Ñпина канали щитів, Ð¿Ð¾Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… крем'ÑÐ½Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ‡Ð°Ñ‚ÑŒ.(UA) Йов. 41:16 (41-8) Одне до одного доходить, а вітер між ними не пройде.(UA) Йов. 41:17 (41-9) Одне до одного притверджені, Ñполучені, Ñ– не відділÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) Йов. 41:18 (41-10) Його Ñ‡Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñвічує Ñвітло, а очі його Ñк повіки зорі Ñвітової!(UA) Йов. 41:19 (41-11) Бухає полум'Ñ Ð· пащі його, вириваютьÑÑ Ñ–Ñкри огненні!(UA) Йов. 41:20 (41-12) Із ніздер його валить дим, немов з того горшка, що кипить та біжить.(UA) Йов. 41:21 (41-13) Його подих розпалює вугіль, Ñ– бухає полум'Ñ Ð· пащі його.(UA) Йов. 41:22 (41-14) Сила ночує на шиї його, а Ñтрах перед ним утікає.(UA) Йов. 41:23 (41-15) Ðœ'ÑÑо нутра його міцно тримаєтьÑÑ, воно в ньому тверде, не хитаєтьÑÑ.(UA) Йов. 41:24 (41-16) Його Ñерце, мов з ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ñ‚Ðµ, Ñ– тверде, Ñк те долішнє жорно!(UA) Йов. 41:25 (41-17) Як підводитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, перелÑкуютьÑÑ Ñилачі, та й ховаютьÑÑ Ð· жаху.(UA) Йов. 41:26 (41-18) Той меч, що доÑÑгне його, не вÑтоїть, ані ÑпиÑ, ані ратище й панцер.(UA) Йов. 41:27 (41-19) За Ñолому залізо вважає, а мідь за гнилу деревину!(UA) Йов. 41:28 (41-20) Син лука, Ñтріла, не примуÑит увтікати його, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð· пращі Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ змінÑєтьÑÑ Ð² Ñіно.(UA) Йов. 41:29 (41-21) Булаву уважає він за Ñоломинку, Ñ– ÑмієтьÑÑ Ñ–Ð· поÑвиÑту ратища.(UA) Йов. 41:30 (41-22) Під ним гоÑтре череп'Ñ, лÑгає на гоÑтре, немов у болото.(UA) Йов. 41:31 (41-23) Чинить він, що кипить глибочінь, мов горнÑ, Ñ– обертає море в окріп.(UA) Йов. 41:32 (41-24) Стежка Ñвітить за ним, а Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ñивиною.(UA) Йов. 41:33 (41-25) Ðемає подоби йому на землі, він безÑтрашним Ñтворений,(UA) Йов. 41:34 (41-26) він бачить уÑе, що виÑоке, він цар над уÑім пишним звір'Ñм!(UA) Йов. 42:1 РЙов відповів ГоÑподеві й Ñказав:(UA) Йов. 42:2 Я знаю, що можеш Ти вÑе, Ñ– не ÑпинÑєтьÑÑ Ð·Ð°Ð´ÑƒÐ¼ у Тебе!(UA) Йов. 42:3 Хто ж то такий, що ховає пораду немудру? Тому Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð², але не розумів... Це чудніше від мене, й не знаю його:(UA) Йов. 42:4 Слухай же ти, а Я буду казати, запитаю тебе, ти ж Мені поÑÑни...(UA) Йов. 42:5 Тільки поÑлухом уха Ñ Ñ‡ÑƒÐ² був про Тебе, а тепер моє око оÑÑŒ бачить Тебе...(UA) Йов. 42:6 Тому Ñ Ð·Ñ€Ñ–ÐºÐ°ÑŽÑÑŒ говореного, Ñ– каюÑÑŒ у пороÑÑ– й попелі!...(UA) Йов. 42:7 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ тому, Ñк ГоÑподь промовив ці Ñлова до Йова, Ñказав ГоÑподь теманÑнину Еліфазові: ЗапаливÑÑ ÐœÑ–Ð¹ гнів на тебе та на двох твоїх приÑтелів, бо ви не говорили Ñлушного про Мене, Ñк раб Мій Йов.(UA) Йов. 42:8 Ртепер візьміть Ñобі Ñім бичків та Ñім баранів, Ñ– йдіть до Мого раба Йова, Ñ– принеÑете Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° Ñебе, а Мій раб Йов помолитьÑÑ Ð·Ð° ваÑ, бо тільки з ним Я буду рахуватиÑÑ, щоб не вчинити вам злої речі, бо ви не говорили Ñлушного про Мене, Ñк раб Мій Йов.(UA) Йов. 42:9 І пішли теманÑнин Еліфаз, Ñ– шух'Ñнин Білдад, та нааматÑнин Цофар, Ñ– зробили, Ñк говорив їм ГоÑподь. І ÑпоглÑнув ГоÑподь на Йова.(UA) Йов. 42:10 І ГоÑподь привернув Йова до першого Ñтану, коли він помоливÑÑ Ð·Ð° Ñвоїх приÑтелів. І помножив ГоÑподь уÑе, що Йов мав, удвоє.(UA) Йов. 42:11 І поприходили до нього вÑÑ– брати його, Ñ– вÑÑ– ÑеÑтри його та вÑÑ– попередні знайомі його, Ñ– їли з ним хліб у його домі. І вони головою хитали над ним, та потішали його за вÑе зле, що ГоÑподь був Ñпровадив на нього. І дали вони йому кожен по одній кеÑиті, Ñ– кожен по одній золотій обручці.(UA) Йов. 42:12 РГоÑподь поблагоÑловив оÑтанок днів Йова більше від початку його, Ñ– було в нього чотирнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч дрібної худоби, Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч верблюдів, тиÑÑча пар худоби великої та тиÑÑча оÑлиць.(UA) Йов. 42:13 І було в нього Ñемеро Ñинів та три дочки.(UA) Йов. 42:14 І назвав він ім'Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÑ–Ð¹: Єміма, Ñ– ім'Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ñ–Ð¹: КеціÑ, а ім'Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÑ‚Ñ–Ð¹: Керен-Гаппух.(UA) Йов. 42:15 І таких вродливих жінок, Ñк Йовові дочки, не знайшлоÑÑ Ð¿Ð¾ вÑій землі. І дав їм Ñ—Ñ… батько Ñпадщину поміж їхніми братами.(UA) Йов. 42:16 РЙов жив по тому Ñотню й Ñорок років, Ñ– побачив Ñинів Ñвоїх та Ñинів Ñинів Ñвоїх, чотири поколінні.(UA) Йов. 42:17 І впокоївÑÑ Ð™Ð¾Ð² Ñтарим та наÑиченим днÑми.(UA) ПÑалми. 1:1 Блажен муж, що за радою неÑправедливих не ходить, Ñ– не Ñтоїть на дорозі грішних, Ñ– не Ñидить на Ñидінні злоріків,(UA) ПÑалми. 1:2 та в Законі ГоÑподнім його наÑолода, Ñ– про Закон Його вдень та вночі він роздумує!(UA) ПÑалми. 1:3 І він буде, Ñк дерево, над водним потоком поÑаджене, що родить Ñвій плід ÑвоєдчаÑно, Ñ– що лиÑÑ‚Ñ Ð½Ðµ в'Ñне його, Ñ– вÑе, що він чинить, щаÑтитьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ!(UA) ПÑалми. 1:4 Ðе так Ñ‚Ñ– безбожні, вони Ñк полова, що вітер Ñ—Ñ— розвіває!(UA) ПÑалми. 1:5 ОÑÑŒ тому то не вÑтоÑÑ‚ÑŒ безбожні на Ñуді, ані грішники у зборі праведних,(UA) ПÑалми. 1:6 дорогу бо праведних знає ГоÑподь, а дорога безбожних загине!(UA) ПÑалми. 2:1 Чого то племена бунтують, а народи задумують марне?(UA) ПÑалми. 2:2 Земні царі повÑтають, Ñ– кнÑзі нараджуютьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ на ГоÑпода та на Його ПомазанцÑ:(UA) ПÑалми. 2:3 Позриваймо ми їхні кайдани, Ñ– поÑкидаймо із Ñебе їхні пута!(UA) ПÑалми. 2:4 Ðле Той, Хто на небеÑах пробуває поÑмієтьÑÑ, Владика Ñ—Ñ… виÑміє!(UA) ПÑалми. 2:5 Він тоді в Своїм гніві промовить до них, Ñ– наÑтрашить Ñ—Ñ… Він у Своїм переÑерді:(UA) ПÑалми. 2:6 Я ж помазав Свого Ð¦Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° Сіон, ÑвÑту гору Свою.(UA) ПÑалми. 2:7 Я хочу звіÑтити поÑтанову: Промовив до Мене ГоÑподь: Ти Мій Син, Я Ñьогодні Тебе породив.(UA) ПÑалми. 2:8 Жадай Ти від Мене, Ñ– дам Я народи Тобі, Ñк Ñпадщину Твою, Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¶ Твоє аж по кінці землі!(UA) ПÑалми. 2:9 Ти Ñ—Ñ… повбиваєш залізним жезлом, потовчеш Ñ—Ñ…, Ñк поÑуд ганчарÑький...(UA) ПÑалми. 2:10 Ртепер помудрійте, царі, навчітьÑÑ Ð²Ð¸, Ñудді землі:(UA) ПÑалми. 2:11 Служіть ГоÑподеві зо Ñтрахом, Ñ– радійте з тремтіннÑм!(UA) ПÑалми. 2:12 Шануйте Сина, щоб Він не розгнівавÑÑ, Ñ– щоб вам не загинути в дорозі, бо гнів Його незабаром запалитьÑÑ. Блаженні уÑÑ–, хто на Ðього надієтьÑÑ!(UA) ПÑалми. 3:1 ПÑалом Давидів, Ñк він утікав був від перед ÐвеÑаломом, Ñвоїм Ñином. (3-2) ГоÑподи, Ñк багато моїх ворогів, Ñк багато Ñтають проти мене!(UA) ПÑалми. 3:2 (3-3) Багато-хто кажуть про душу мою: Йому в Бозі ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°! Села.(UA) ПÑалми. 3:3 (3-4) Ðле, ГоÑподи, щит Ти Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ та Ñлава моÑ, Ñ– мою голову Ти підіймаєш!(UA) ПÑалми. 3:4 (3-5) Своїм голоÑом кличу до ГоÑпода, Ñ– Він озветьÑÑ Ð·Ð¾ ÑвÑтої Своєї гори. Села.(UA) ПÑалми. 3:5 (3-6) Я лÑгаю Ñ– Ñплю, Ñ– пробуджуюÑÑ, бо ГоÑподь підпирає мене,(UA) ПÑалми. 3:6 (3-7) Ñ– Ñ Ð½Ðµ побоюÑÑŒ деÑÑти тиÑÑч люду, Ñкі проти мене навколо отаборилиÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 3:7 (3-8) УÑтань же, о ГоÑподи! СпаÑи мене, Боже мій, бо Ти разиш уÑÑ–Ñ… ворогів моїх в щоку, зуби грішникам крушиш!(UA) ПÑалми. 3:8 (3-9) СпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, Ñ– над народом Твоїм Твоє благоÑловеннÑ! Села.(UA) ПÑалми. 4:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñтрунніх знарÑддÑÑ…. ПÑалом Давидів. (4-2) Коли кличу, озвиÑÑ Ð´Ð¾ мене, Боже правди моєї, Ти проÑÑ‚Ñ–Ñ€ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ робив у Ñ‚Ñ–Ñноті... Помилуй мене, Ñ– почуй молитву мою!(UA) ПÑалми. 4:2 (4-3) ЛюдÑькі Ñини, доки Ñлава Ð¼Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ ганьбитиÑÑŒ? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.(UA) ПÑалми. 4:3 (4-4) Ñ– знайте, що ÑвÑтого Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ±Ðµ ГоÑподь відділив, почує ГоÑподь, Ñк Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ буду до Ðього!(UA) ПÑалми. 4:4 (4-5) ГнівайтеÑÑ, та не грішіть; на ложах Ñвоїх розмишлÑйте у ваших ÑерцÑÑ…, та й мовчіть! Села.(UA) ПÑалми. 4:5 (4-6) Жертви правди приноÑьте, Ñ– надійтеÑÑŒ на ГоÑпода.(UA) ПÑалми. 4:6 (4-7) Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на наÑ, ГоÑподи, Ñвітло Свого лицÑ!(UA) ПÑалми. 4:7 (4-8) Ти даєш більшу радіÑÑ‚ÑŒ у Ñерці моїм, ніж у них, Ñк помножилоÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð° їхнє вино молоде.(UA) ПÑалми. 4:8 (4-9) У Ñпокої Ñ Ð»Ñжу, Ñ– заÑну, бо Ти, ГоÑподи, єдиний даєш мені жити безпечно!(UA) ПÑалми. 5:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. До флейти. ПÑалом Давидів. (5-2) Почуй, ГоÑподи, мову мою, ÑÑ‚Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” зрозумій.(UA) ПÑалми. 5:2 (5-3) ПриÑлухайÑÑŒ до голоÑу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, Ñк до Тебе молитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ!(UA) ПÑалми. 5:3 (5-4) Ти Ñлухаєш, ГоÑподи, ранком мій голоÑ, ранком молитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ до Тебе та буду чекати,(UA) ПÑалми. 5:4 (5-5) бо Бог Ти не той, що неÑправедливоÑти хоче, зло не буде в Тобі пробувати!(UA) ПÑалми. 5:5 (5-6) Перед очима Твоїми не втримаютьÑÑ Ð³ÑƒÐ»ÑŒÑ‚ÑÑ—, вÑÑ–Ñ… злочинців ненавидиш Ти.(UA) ПÑалми. 5:6 (5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підÑтупну людину обридить ГоÑподь.(UA) ПÑалми. 5:7 (5-8) Ð Ñ Ð² лаÑці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму ÑвÑтого Твого вклонюÑÑ Ð² Ñтраху Твоїм.(UA) ПÑалми. 5:8 (5-9) Провадь мене, ГоÑподи, в правді Своїй Ð·Ð°Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ—Ñ… ворогів, Ñ– вирівнÑй передо мною дорогу Свою,(UA) ПÑалми. 5:9 (5-10) бо в їхніх уÑтах нема правди, нутро їхнє приноÑить нещаÑÑ‚Ñ, гріб відкритий їхнє горло, Ñвій Ñзик вони роблÑÑ‚ÑŒ гладеньким!(UA) ПÑалми. 5:10 (5-11) Признай Ñ—Ñ… за винних, о Боже, через Ñвої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинÑтва відкинь Ñ—Ñ… від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!(UA) ПÑалми. 5:11 (5-12) РвÑÑ–, хто надію на Тебе Ñкладають, хай тішатьÑÑ, будуть вічно Ñпівати вони, Ñ– Ти Ñ—Ñ… охорониш, Ñ– будуть радіти Тобою, хто любить ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 5:12 (5-13) Бо Ти, ГоÑподи, благоÑловлÑтимеш праведного, миліÑÑ‚ÑŽ вкриєш його, Ñк щитом!(UA) ПÑалми. 6:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñтрунніх знарÑддÑÑ…. Ðа октаву. ПÑалом Давидів. (6-2) Ðе карай мене, ГоÑподи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм переÑерді!(UA) ПÑалми. 6:2 (6-3) Помилуй мене, ГоÑподи, Ñ Ð¶ бо Ñлабий, уздоров мене, ГоÑподи, бо тремтÑÑ‚ÑŒ мої коÑÑ‚Ñ–,(UA) ПÑалми. 6:3 (6-4) Ñ– душа Ð¼Ð¾Ñ Ñильно Ñтривожена, а ти, ГоÑподи, доки?(UA) ПÑалми. 6:4 (6-5) ВерниÑÑ, о ГоÑподи, визволи душу мою, ради лаÑки Своєї ÑпаÑи Ти мене!(UA) ПÑалми. 6:5 (6-6) Бож у Ñмерті нема пам'ÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?(UA) ПÑалми. 6:6 (6-7) ЗмучивÑÑ Ñ Ð²Ñ–Ð´ ÑÑ‚Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого, щоночі поÑтелю Ñвою обмиваю Ñлізьми, Ñльозами Ñвоїми окроплюю ложе Ñвоє!...(UA) ПÑалми. 6:7 (6-8) Моє око зів'Ñло з печалі, поÑтаріло через уÑÑ–Ñ… ворогів моїх...(UA) ПÑалми. 6:8 (6-9) ВідÑтупітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене, уÑÑ– беззаконники, бо почув ГоÑподь Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ плачу!(UA) ПÑалми. 6:9 (6-10) Ð‘Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” ГоÑподь виÑлухає, молитву мою ГоÑподь прийме,(UA) ПÑалми. 6:10 (6-11) уÑÑ– мої вороги поÑоромлені будуть, Ñ– будуть наÑтрашені дуже: хай вернутьÑÑ, Ñ– будуть вони поÑоромлені зараз!(UA) ПÑалми. 7:1 Жалібна піÑÐ½Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ð°, Ñку він Ñпівав ГоÑподеві в Ñправі веніÑÐ¼Ñ–Ð½Ñ–Ð²Ñ†Ñ ÐšÑƒÑ‰Ð°.(UA) ПÑалми. 7:2 (7-3) щоб ворог моєї душі не розшарпав, Ñк лев, що коÑÑ‚Ñ– ламає, й ніхто не Ñ€Ñтує!(UA) ПÑалми. 7:3 (7-4) ГоÑподи, Боже мій, коли Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐµ учинив, коли Ñ” Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð² долонÑÑ… моїх,(UA) ПÑалми. 7:4 (7-5) коли Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ†ÐµÐ²Ñ– злом відплатив, Ñ– без причини ограбував Ñвого противника,(UA) ПÑалми. 7:5 (7-6) ворог нехай переÑлідує душу мою, Ñ– нехай дожене, Ñ– нехай до землі він потопче Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, Ñ– хай мою Ñлаву оберне на порох! Села.(UA) ПÑалми. 7:6 (7-7) УÑтань же, о ГоÑподи, в гніві Своїм, понеÑиÑÑ Ð½Ð° лютіÑÑ‚ÑŒ моїх ворогів, Ñ– до мене Ñкеруй поÑтанову Свою, Ñку Ти заповів!(UA) ПÑалми. 7:7 (7-8) Ñ– громада народів оточить Тебе, Ñ– над нею верниÑÑ Ð½Ð° виÑоту!(UA) ПÑалми. 7:8 (7-9) ГоÑподь Ñудить людей, Ñуди ж мене, ГоÑподи, за моєю правотою й за моєю невинніÑÑ‚ÑŽ.(UA) ПÑалми. 7:9 (7-10) Ðехай злоба безбожних ÑкінчитьÑÑ, а Ти зміцни праведного, бо вивідуєш Ти ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¹ нирки, о праведний Боже!(UA) ПÑалми. 7:10 (7-11) Щит мій у Бозі, Який чиÑтих Ñерцем ÑпаÑає.(UA) ПÑалми. 7:11 (7-12) Бог Ð¡ÑƒÐ´Ð´Ñ Ñправедливий, Ñ– щоденно на злого Бог гніваєтьÑÑ,(UA) ПÑалми. 7:12 (7-13) коли хто не навернетьÑÑ, буде гоÑтрити меча Свого Він, Свого лука натÑгне й наÑтавить його,(UA) ПÑалми. 7:13 (7-14) Ñ– йому приготовив Ñмертельні знарÑддÑ, Він зробить огниÑтими Ñтріли Свої.(UA) ПÑалми. 7:14 (7-15) Ото, Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ñ‡Ð½Ðµ нечеÑтивий, Ñ– завагітніє безправ'Ñм, Ñ– породить неправду.(UA) ПÑалми. 7:15 (7-16) Він рова копав, Ñ– його викопав, Ñ– впав Ñам до Ñми, Ñку приготовив,(UA) ПÑалми. 7:16 (7-17) обернетьÑÑ Ð·Ð»Ð¾ його на його голову, Ñ– на маківку зійде його беззаконнÑ!(UA) ПÑалми. 7:17 (7-18) Я ж ГоÑпода буду хвалити за Його правдою, Ñ– буду виÑпівувати Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð’Ñевишнього ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 8:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа інÑтрументі ґатійÑькім. ПÑалом Давидів. (8-2) ГоÑподи, Владико наш, Ñке то величне на цілій землі Твоє ЙменнÑ, Слава Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ небеÑами!(UA) ПÑалми. 8:2 (8-3) З уÑÑ‚ дітей й немовлÑÑ‚ учинив Ти хвалу ради Своїх ворогів, щоб знищити противника й меÑника.(UA) ПÑалми. 8:3 (8-4) Коли бачу Твої небеÑа діло пальців Твоїх, міÑÑÑ†Ñ Ð¹ зорі, що Ти вÑтановив,(UA) ПÑалми. 8:4 (8-5) то що Ñ” людина, що Ти пам'Ñтаєш про неї, Ñ– Ñин людÑький, про Ñкого Ти згадуєш?(UA) ПÑалми. 8:5 (8-6) Роднак учинив Ти його мало меншим від Бога, Ñ– Ñлавою й величчю Ти коронуєш його!(UA) ПÑалми. 8:6 (8-7) Учинив Ти його володарем творива рук Своїх, вÑе під ноги йому вміÑтив:(UA) ПÑалми. 8:7 (8-8) худобу дрібну та биків, Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…, а також Ñтепових звірів диких,(UA) ПÑалми. 8:8 (8-9) птаÑтво небеÑне та риби морÑькі, Ñ– вÑе, що морÑькими дорогами ходить!(UA) ПÑалми. 8:9 (8-10) ГоÑподи, Боже наш, Ñке то величне на цілій землі Твоє ЙменнÑ!(UA) ПÑалми. 9:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: „Ðа Ñмерть Ñинаâ€. ПÑалом Давидів. (9-2) Хвалитиму ГоÑпода уÑім Ñерцем Ñвоїм, розповім про вÑÑ– чуда Твої!(UA) ПÑалми. 9:2 (9-3) Я буду радіти, Ñ– тішитиÑÑŒ буду Тобою, Ñ– буду виÑпівувати Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, о Ð’Ñевишній!(UA) ПÑалми. 9:3 (9-4) Як будуть назад відÑтупати мої вороги, то ÑпіткнутьÑÑ Ñ– вигинуть перед обличчÑм Твоїм!(UA) ПÑалми. 9:4 (9-5) Бо Ñуд мій Ñ– Ñправу мою розÑудив Ти, Ти на троні Ñуддевім Ñидів, Судде праведний!(UA) ПÑалми. 9:5 (9-6) Докорив Ти народам, безбожного знищив, ім'Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” Ти витер на вічні віки!(UA) ПÑалми. 9:6 (9-7) О вороже мій, Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— закінчилиÑÑŒ на вічніÑÑ‚ÑŒ, ти й міÑта повалив був, Ñ– згинула з ними Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð¼'ÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 9:7 (9-8) Та буде ГоÑподь пробувати навіки, Він Ð´Ð»Ñ Ñуду поÑтавив преÑтола Свого,(UA) ПÑалми. 9:8 (9-9) Ñ– вÑеленну Він буде Ñудити по правді, ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ буде Ñудити народи.(UA) ПÑалми. 9:9 (9-10) Ñ– твердинею буде ГоÑподь Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð½Ñ–Ñ‡ÐµÐ½Ð¾Ð³Ð¾, в Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾Ð»Ñ– притулком.(UA) ПÑалми. 9:10 (9-11) Ñ– на Тебе надіÑтиÑÑŒ будуть уÑÑ–, що ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” знають, бо не кинув Ти, ГоÑподи, тих, хто шукає Тебе!(UA) ПÑалми. 9:11 (9-12) Співайте ГоÑподеві, що Ñидить на Сіоні, між народами розповідайте про чини Його,(UA) ПÑалми. 9:12 (9-13) бо карає Він вчинки криваві, про них пам'Ñтає, Ñ– не забуває Він зойку убогих!(UA) ПÑалми. 9:13 (9-14) Помилуй мене, ГоÑподи, поглÑнь на ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” від моїх ненавиÑників, Ти, що мене підіймаєш із брам Ñмерти,(UA) ПÑалми. 9:14 (9-15) щоб Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð² про вÑÑŽ Ñлаву Твою, у брамах СіонÑької доні Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ радіти ÑпаÑіннÑм Твоїм!(UA) ПÑалми. 9:15 (9-16) Ðароди попадали в Ñму, Ñку Ñамі викопали, до паÑтки, Ñку заховали, нога Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñхоплена.(UA) ПÑалми. 9:16 (9-17) ГоÑподь знаний, Він Ñуд учинив, ÑпіткнувÑÑŒ нечеÑтивий у вчинку Ñвоєї руки! Гра на Ñтрунах. Села.(UA) ПÑалми. 9:17 (9-18) ПопрÑмують безбожні в шеол, вÑÑ– народи, що Бога забули,(UA) ПÑалми. 9:18 (9-19) бож не навіки забудетьÑÑ Ð±Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ð¹, Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¸Ñ… не згине назавжди!(UA) ПÑалми. 9:19 (9-20) УÑтань же, о ГоÑподи, хай людина не перемагає, нехай перед лицем Твоїм заÑуджені будуть народи!(UA) ПÑалми. 9:20 (9-21) Ðакинь, ГоÑподи, поÑтрах на них, нехай знають народи, що вони тільки люди! Села.(UA) ПÑалми. 10:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ñтоїш Ти, о ГоÑподи, здалека, в Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾Ð»Ñ– ховаєшÑÑ?(UA) ПÑалми. 10:2 Безбожний в Ñвоїм гордуванні женетьÑÑ Ð·Ð° вбогим, хай Ñхоплені будуть у підÑтупах, Ñкі замишлÑли вони!(UA) ПÑалми. 10:3 Бо жаданнÑм Ñвоєї душі нечеÑтивий пишаєтьÑÑ, а лаÑун проклинає, зневажає він ГоÑпода.(UA) ПÑалми. 10:4 У гордощах каже безбожний, що Він не Ñлідкує, бо Бога нема, оце вÑÑ– його помиÑли!...(UA) ПÑалми. 10:5 Сильні дороги його повÑÑкчаÑно, від нього Ñуди Твої виÑоко, тим то віддмухує він ворогів Ñвоїх...(UA) ПÑалми. 10:6 Сказав він у Ñерці Ñвоєму: Я не захитаюÑÑŒ, бо лиха навіки не буде мені...(UA) ПÑалми. 10:7 УÑта його повні проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¹ обмани та зради, під його Ñзиком злочинÑтво й переÑтуп.(UA) ПÑалми. 10:8 ПричаївшиÑÑŒ, Ñидить на подвір'ÑÑ…, мордує невинного, його очі Ñлідкують за вбогим...(UA) ПÑалми. 10:9 Ð’ укритті він чатує, Ñк лев той у зароÑÑ‚Ñ–, чатує Ñхопити убогого, хапає убогого й Ñ‚Ñгне його в Ñвою Ñітку...(UA) ПÑалми. 10:10 Припадає, знижаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñ– попадають убогі в його міцні кігті...(UA) ПÑалми. 10:11 Безбожний говорить у Ñерці Ñвоїм: Бог забув, заховав Він Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, не побачить ніколи.(UA) ПÑалми. 10:12 УÑтань же, о ГоÑподи Боже, руку Свою підійми, не забудь про убогих!(UA) ПÑалми. 10:13 Чому нечеÑтивий ображує Бога Ñ– говорить у Ñерці Ñвоїм, що Ти не Ñлідкуєш?(UA) ПÑалми. 10:14 Ðле Ти вÑе бачиш, бо ÑпоÑтерігаєш злочинÑтво та утиÑк, щоб віддати Своєю рукою! Ðа Тебе Ñлабий опираєтьÑÑ, Ти Ñироті помічник.(UA) ПÑалми. 10:15 Зламай же рамено безбожному, Ñ– злого Ñкарай за неправду його, аж більше не знайдеш його!(UA) ПÑалми. 10:16 ГоÑподь Цар на вічні віки, із землі Його згинуть погани!(UA) ПÑалми. 10:17 Ð‘Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ñ… чуєш Ти, ГоÑподи, ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ—Ñ… зміцнÑєш, Ñ—Ñ… виÑлуховує ухо Твоє,(UA) ПÑалми. 10:18 щоб дати Ñуд Ñироті та пригніченому, щоб більш не Ñтрашив чоловік із землі!(UA) ПÑалми. 11:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Давидів. Я надіюÑÑŒ на ГоÑпода, Ñк же кажете ви до моєї душі: Відлітай ти на гору Ñвою, немов птах?(UA) ПÑалми. 11:2 Бо оÑÑŒ, нечеÑтиві натÑгують лука, міцно ÑтавлÑÑ‚ÑŒ Ñтрілу Ñвою на Ñ‚Ñтиву, щоб у темрÑві до проÑтоÑердих ÑтрілÑти...(UA) ПÑалми. 11:3 Як оÑнови зруйновано, що тоді праведний зробить?(UA) ПÑалми. 11:4 ГоÑподь у ÑвÑтім Своїм храмі, ГоÑподь преÑтол Його на небеÑах, бачать очі Його, повіки Його випробовують людÑьких Ñинів!(UA) ПÑалми. 11:5 ГоÑподь випробовує праведного, а безбожного й того, хто любить наÑиллÑ, ненавидить душа Його!(UA) ПÑалми. 11:6 Він ÑпуÑтить дощем на безбожних горюче вугіллÑ, огонь, Ñ– Ñірку, Ñ– вітер гарÑчий, це чаÑтка їхньої чаші.(UA) ПÑалми. 11:7 Бо ГоÑподь Ñправедливий, кохає Він правду, праведний бачить Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 12:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа октаву. ПÑалом Давидів. (12-2) СпаÑи мене, ГоÑподи, бо нема вже побожного, з-поміж людÑьких Ñинів позникали вже вірні!(UA) ПÑалми. 12:2 (12-3) Марноту говорÑÑ‚ÑŒ один до одного, їхні уÑта облеÑні, Ñ– Ñерцем подвійним говорÑÑ‚ÑŒ...(UA) ПÑалми. 12:3 (12-4) Ðехай підітне ГоÑподь уÑта облеÑливі та Ñзика чванькуватого(UA) ПÑалми. 12:4 (12-5) тим, хто говорить: Своїм Ñзиком будем Ñильні, наші уÑта при наÑ, хто ж буде нам пан?(UA) ПÑалми. 12:5 (12-6) Через утиÑк убогих, ради Ñтогону бідних тепер Я повÑтану, говорить ГоÑподь, поÑтавлю в безпеці того, на кого розтÑгують Ñітку!(UA) ПÑалми. 12:6 (12-7) ГоÑподні Ñлова Ñлова чиÑÑ‚Ñ–, Ñк Ñрібло, очищене в глинÑнім горні, Ñім раз перетоплене!(UA) ПÑалми. 12:7 (12-8) Ти, ГоÑподи, Ñ—Ñ… пильнуватимеш, Ñ– будеш навіки Ð½Ð°Ñ Ñтерегти перед родом оцим!(UA) ПÑалми. 12:8 (12-9) Безбожні кружлÑÑŽÑ‚ÑŒ навколо, бо нікчемніÑÑ‚ÑŒ між людÑьких Ñинів підіймаєтьÑÑ.(UA) ПÑалми. 13:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (13-2) Доки, ГоÑподи, будеш мене забувати назавжди, доки будеш ховати від мене Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”?(UA) ПÑалми. 13:2 (13-3) Як довго Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñкладати в душі Ñвоїй болі, у Ñерці Ñвоїм Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñмуток? Як довго мій ворог підноÑитиÑÑŒ буде над мене?(UA) ПÑалми. 13:3 (13-4) ЗглÑньÑÑ, озвиÑÑ Ð´Ð¾ мене, о ГоÑподи, Боже мій! ПроÑвітли мої очі, щоб на Ñмерть не заÑнув Ñ!(UA) ПÑалми. 13:4 (13-5) Щоб мій неприÑтель не Ñказав: Я його переміг! Щоб мої вороги не раділи, Ñк Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¸Ñ‚Ð°ÑŽÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 13:5 (13-6) Я надію на миліÑÑ‚ÑŒ Твою покладаю, моє Ñерце радіє ÑпаÑіннÑм Твоїм!(UA) ПÑалми. 13:6 (13-7) Я буду Ñпівати ГоÑподеві, бо Він добродійÑтво Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ вчинив...(UA) ПÑалми. 14:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Давидів. Безумний говорить у Ñерці Ñвоїм: Ðема Бога! ЗіпÑулиÑÑŒ вони, Ñ– обридливий чинÑÑ‚ÑŒ учинок, нема доброчинцÑ!...(UA) ПÑалми. 14:2 ГоÑподь дивитьÑÑ Ð· неба на людÑьких Ñинів, щоб побачити, чи Ñ” там розумний, що Бога шукає.(UA) ПÑалми. 14:3 УÑе повідÑтупало, разом Ñтали бридкими вони, нема доброчинцÑ, нема ні одного!...(UA) ПÑалми. 14:4 Чи ж не розуміють вÑÑ– Ñ‚Ñ–, хто чинить безправ'Ñ, хто мій люд поїдає? Вони хліб ГоÑподній їдÑÑ‚ÑŒ, та не кличуть Його...(UA) ПÑалми. 14:5 Тоді наÑтрашилиÑÑ Ñтрахом вони, бо Бог в праведнім роді.(UA) ПÑалми. 14:6 Раду вбогого ганьбите ви, та ГоÑподь охорона йому.(UA) ПÑалми. 14:7 Ðби то Він дав із Сіону ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ–! Як долю Своєму народу поверне ГоÑподь, то радітиме Яків, втішатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ ізраїль!(UA) ПÑалми. 15:1 ПÑалом Давидів. ГоÑподи, хто може перебувати в наметі Твоїм? Хто мешкати може на ÑвÑтій Твоїй горі?(UA) ПÑалми. 15:2 Той, хто в невинноÑÑ‚Ñ– ходить, Ñ– праведніÑÑ‚ÑŒ чинить, Ñ– правду говорить у Ñерці Ñвоїм,(UA) ПÑалми. 15:3 хто не обмовлÑÑ” Ñвоїм Ñзиком, Ñ– злого не чинить Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð° Ñвого, Ñ– Ñвого ближнього не зневажає!(UA) ПÑалми. 15:4 Обридливий погорджений в очах його, Ñ– він богобійних шанує, приÑÑгає, Ð´Ð»Ñ Ñебе хоча б Ñ– на зло, Ñ– дотримує;(UA) ПÑалми. 15:5 не дає Ñвого Ñрібла на лихву, Ñ– не бере на невинного підкупу. Хто чинить таке, ніколи той не захитаєтьÑÑ!(UA) ПÑалми. 16:1 Золота піÑÐ½Ñ Ð”Ð°Ð²Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð°. Хорони мене, Боже, Ñ Ð±Ð¾ до Тебе вдаюÑÑ!(UA) ПÑалми. 16:2 Я Ñказав ГоÑподеві: Ти Бог мій, добро моє тільки в Тобі!(UA) ПÑалми. 16:3 До ÑвÑтих, Ñкі на землі, що шлÑхетні вони, до них вÑе Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 16:4 Ðехай множатьÑÑ Ñмутки Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто набув Ñобі інших богів, Ñ Ð½Ðµ буду приноÑить їм ливної жертви із крови, Ñ– їхніх імен не ноÑитиму в уÑтах Ñвоїх!(UA) ПÑалми. 16:5 ГоÑподь то чаÑтина Ñпадку мого та чаші моєї, Ти долю мою підпираєш!(UA) ПÑалми. 16:6 ЧаÑтки припали Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ в хороших міÑцÑÑ…, Ñ– гарна Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ñпадщина моÑ!(UA) ПÑалми. 16:7 БлагоÑловлÑÑŽ Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що радить мені, навіть ночами навчають мене мої нирки.(UA) ПÑалми. 16:8 УÑвлÑÑŽ Ñ Ð“Ð¾Ñпода перед Ñобою поÑтійно, бо Він по правиці моїй, й Ñ Ð½Ðµ буду захитаний!(UA) ПÑалми. 16:9 Через те моє Ñерце радіє та дух веÑелитьÑÑ, Ñ– тіло моє Ñпочиває безпечно!(UA) ПÑалми. 16:10 Бо Ти не опуÑтиш моєї душі до шеолу, не попуÑтиш Своєму ÑвÑтому побачити тліннÑ!(UA) ПÑалми. 16:11 Дорогу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¢Ð¸ покажеш мені: радіÑÑ‚ÑŒ велика з Тобою, завжди блаженÑтво в правиці Твоїй!(UA) ПÑалми. 17:1 Молитва Давидова. ВиÑлухай, ГоÑподи, правду мою, поÑлухай Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”! Почуй молитву мою із уÑÑ‚ необлудних!(UA) ПÑалми. 17:2 Від Твого Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ вирок мій вийде, а очі Твої нехай бачать мою правоту!(UA) ПÑалми. 17:3 Ти випробував моє Ñерце, навіÑтив уночі, перетопив Ти мене, й не знайшов чогоÑÑŒ злого. Ñ– роздумував Ñ, щоб лихе з моїх уÑÑ‚ не виходило,(UA) ПÑалми. 17:4 а в людÑьких ділах, за Ñловом уÑÑ‚ Твоїх, Ñ ÑтерігÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ñ–Ð³ гнобителÑ.(UA) ПÑалми. 17:5 ЗміцнÑй Ñтопи мої на дорогах Твоїх, щоб кроки мої не хиталиÑÑ!(UA) ПÑалми. 17:6 Я кличу до Тебе, бо відповіÑи мені, Боже, нахили Своє ухо до мене, виÑлухай мову мою,(UA) ПÑалми. 17:7 покажи дивну миліÑÑ‚ÑŒ Свою, СпаÑителю тих, хто вдаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Тебе від заколотників проти правиці Твоєї.(UA) ПÑалми. 17:8 Хорони Ти мене, Ñк зіницю Свою, дочку ока, у тіні Своїх крил заховай Ти мене(UA) ПÑалми. 17:9 від безбожних, що гублÑÑ‚ÑŒ мене, Ñмертельні мої вороги оточили мене!(UA) ПÑалми. 17:10 Товщем замкнули вони Ñвоє Ñерце, уÑта їхні говорÑÑ‚ÑŒ бундючно.(UA) ПÑалми. 17:11 Вороги оточили тепер наші кроки, наÑтавили очі Ñвої, щоб мене повалити на землю...(UA) ПÑалми. 17:12 із них кожен подібний до лева, що шарпати прагне, й Ñк левчук, що Ñидить в укритті...(UA) ПÑалми. 17:13 УÑтань же, о ГоÑподи, його попередь, кинь його на коліна! Мечем Своїм душу мою збережи від безбожного,(UA) ПÑалми. 17:14 від людей рукою Своєю, ГоÑподи, від людей цього Ñвіту, що чаÑтка Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð² цьому житті, що Ти Ñкарбом Своїм наповнÑєш їхнє черево! Ситі їхні Ñини, оÑтанок же Ñвій Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹ вони лишать.(UA) ПÑалми. 17:15 Ð Ñ Ð² правді побачу Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ–, збудившиÑÑŒ, наÑичуÑÑŒ Твоєю подобою!(UA) ПÑалми. 18:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÐ½Ñ‚Ð° хору. Раба ГоÑподнього Давида, коли він промовив до ГоÑпода Ñлова цієї піÑні того днÑ, Ñк ГоÑподь урÑтував його з руки вÑÑ–Ñ… його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, ГоÑподи, Ñило моÑ,(UA) ПÑалми. 18:2 (18-3) ГоÑподь Ð¼Ð¾Ñ ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¹ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ, Ñ– Він мій СпаÑитель! Мій Бог Ð¼Ð¾Ñ ÑкелÑ, ÑховаюÑÑŒ Ñ Ð² ній, Він щит мій, Ñ– ріг Він ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Він башта моÑ!(UA) ПÑалми. 18:3 (18-4) Я кличу: ПреÑлавний ГоÑподь, Ñ– Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð¸Ð¹ від Ñвоїх ворогів!(UA) ПÑалми. 18:4 (18-5) Тенета Ñмертельні мене оточили, Ñ– потоки велійÑала лÑкають мене!(UA) ПÑалми. 18:5 (18-6) Тенета шеолу мене оточили, Ñ– паÑтки Ñмертельні мене попередили.(UA) ПÑалми. 18:6 (18-7) Ð’ Ñ‚Ñ–Ñноті Ñвоїй кличу до ГоÑпода, Ñ– до Бога Ñвого Ñ Ð²Ð·Ð¸Ð²Ð°ÑŽ, Він почує мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ–Ð· храму Свого, Ñ– доходить мій зойк до Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ в уші Йому!(UA) ПÑалми. 18:7 (18-8) ЗахиталаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¹ затремтіла, Ñ– затрÑÑлиÑÑŒ Ñ– хиталиÑÑŒ підвалини гір, бо Він запаливÑÑ Ð²Ñ–Ð´ гніву:(UA) ПÑалми. 18:8 (18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уÑÑ‚ пожирущий огонь, Ñ– жар запаливÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ðього!(UA) ПÑалми. 18:9 (18-10) Він небо проÑÑ‚Ñг Ñ– ÑпуÑтивÑÑ, а хмара гуÑта під ногами Його.(UA) ПÑалми. 18:10 (18-11) УÑівÑÑ Ð’Ñ–Ð½ на херувима й летів, Ñ– на вітрових крилах поніÑÑÑ...(UA) ПÑалми. 18:11 (18-12) Поклав темрÑву Він Ñк заÑлону Свою, Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ то темрÑва вод, а Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ гуÑÑ‚Ñ– хмари!(UA) ПÑалми. 18:12 (18-13) Від блиÑку, що був перед Ðим, град Ñ– жар огнÑний пройшли хмари Його...(UA) ПÑалми. 18:13 (18-14) Ñ– ГоÑподь загримів у небеÑах, Ñ– Ð’Ñевишній Свій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð², град Ñ– жар огнÑний!(UA) ПÑалми. 18:14 (18-15) Він поÑлав Свої Ñтріли, та Ñ—Ñ… розпорошив, Ñ– Ñтрілив Він блиÑкавками, та Ñ—Ñ… побентежив.(UA) ПÑалми. 18:15 (18-16) ПоказалиÑÑ Ñ€Ñ–Ñ‡Ð¸Ñ‰Ð° водні, Ñ– відкрилиÑÑŒ оÑнови вÑеленної, від ÑÐ²Ð°Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, о ГоÑподи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...(UA) ПÑалми. 18:16 (18-17) Він проÑÑ‚Ñг з виÑоти Свою руку, узÑв Він мене, витÑг мене з вод великих,(UA) ПÑалми. 18:17 (18-18) він мене врÑтував від мого потужного ворога, Ñ– від моїх ненавиÑників, бо Ñильніші від мене вони!(UA) ПÑалми. 18:18 (18-19) Ðапали на мене вони в день нещаÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, та ГоÑподь був моїм опертÑм,(UA) ПÑалми. 18:19 (18-20) Ñ– на міÑце розлоге Він вивів мене, Він мене врÑтував, бо вподобав мене!(UA) ПÑалми. 18:20 (18-21) Ðехай ГоÑподь зробить мені за моєю ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ, хай заплатить мені згідно з чиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ рук моїх,(UA) ПÑалми. 18:21 (18-22) бо беріг Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸ ГоÑподні, Ñ– від Бога Ñвого Ñ Ð½Ðµ відÑтупив,(UA) ПÑалми. 18:22 (18-23) бо вÑÑ– Його приÑуди передо мною, Ñ– не відкидав Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñебе Його поÑтанов!(UA) ПÑалми. 18:23 (18-24) Ñ– був Ñ Ñ–Ð· Ðим непорочний, Ñ– ÑтерігÑÑ Ñвоєї провини,(UA) ПÑалми. 18:24 (18-25) Ñ– ГоÑподь заплатив був мені за моєю ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ, згідно з чиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ рук моїх перед очима Його.(UA) ПÑалми. 18:25 (18-26) із Ñправедливим поводишÑÑ Ð¢Ð¸ Ñправедливо, із чеÑним по-чеÑному,(UA) ПÑалми. 18:26 (18-27) із чиÑтим поводишÑÑ Ñ‡Ð¸Ñто, а з лукавим за лукавÑтвом його,(UA) ПÑалми. 18:27 (18-28) бо народ із біди Ти ÑпаÑаєш, а очі зухвалі принижуєш,(UA) ПÑалми. 18:28 (18-29) бо Ти Ñвітиш мого Ñвітильника, ГоÑподь Бог мій, оÑвітлює Він мою темрÑву!(UA) ПÑалми. 18:29 (18-30) Бо з Тобою поб'ÑŽ Ñ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ відділа, Ñ– з Богом Ñвоїм проберуÑÑŒ через мур.(UA) ПÑалми. 18:30 (18-31) Бог непорочна дорога Його, Ñлово ГоÑподнє очищене, щит Він Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто вдаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ðього!(UA) ПÑалми. 18:31 (18-32) Бо хто Бог, окрім ГоÑпода? Ñ– хто ÑкелÑ, крім нашого Бога?(UA) ПÑалми. 18:32 (18-33) Цей Бог мене Ñилою оперезав, Ñ– дорогу мою учинив непорочною,(UA) ПÑалми. 18:33 (18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, Ñ– Ñтавить мене на виÑотах моїх,(UA) ПÑалми. 18:34 (18-35) мої руки навчає до бою, Ñ– на рамена мої лука мідÑного напинає.(UA) ПÑалми. 18:35 (18-36) Ñ– дав Ти мені щит ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, а Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ€Ð°Ñ” мене, Ñ– чинить великим мене Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ñ‡.(UA) ПÑалми. 18:36 (18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, Ñ– Ñтопи мої не ÑпіткнутьÑÑ.(UA) ПÑалми. 18:37 (18-38) ЖенуÑÑ Ñ Ð·Ð° ворогами Ñвоїми, Ñ– Ñ—Ñ… дожену, Ñ– не вернуÑÑ, аж поки не винищу Ñ—Ñ…,(UA) ПÑалми. 18:38 (18-39) Ñ Ñ—Ñ… потрощу, й вони вÑтати не зможуть, повпадають під ноги мої!(UA) ПÑалми. 18:39 (18-40) Ти ж Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾ÑŽ мене підперізуєш Ñилою, валиш під мене моїх ворохобників.(UA) ПÑалми. 18:40 (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, Ñ– понищу ненавиÑників Ñ Ñвоїх!(UA) ПÑалми. 18:41 (18-42) Кричали вони, та немає ÑпаÑителÑ, взивали до ГоÑпода, Ñ– не відповів їм.(UA) ПÑалми. 18:42 (18-43) Ñ– Ñ Ñ—Ñ… зітру, Ñк той порох на вітрі, Ñк болото на вулицÑÑ…, Ñ—Ñ… потопчу!(UA) ПÑалми. 18:43 (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть Ñлужити народи, Ñких Ñ Ð½Ðµ знав!(UA) ПÑалми. 18:44 (18-45) Ðа віÑтку про мене ÑлухнÑні мені, до мене чужинці підлещуютьÑÑ,(UA) ПÑалми. 18:45 (18-46) в'Ñнуть чужинці Ñ– тремтÑÑ‚ÑŒ у твердинÑÑ… Ñвоїх...(UA) ПÑалми. 18:46 (18-47) Живий ГоÑподь, Ñ– благоÑловенна будь, Ñкеле моÑ, Ñ– нехай Бог ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ звеличитьÑÑ,(UA) ПÑалми. 18:47 (18-48) Бог, що помÑти за мене дає, Ñ– що народи під мене підбив,(UA) ПÑалми. 18:48 (18-49) що Ñ€Ñтує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повÑтанців на мене, ÑпаÑаєш мене від наÑильника!(UA) ПÑалми. 18:49 (18-50) Тому то хвалю Тебе, ГоÑподи, Ñеред народів, Ñ– Йменню Твоєму Ñпіваю!(UA) ПÑалми. 18:50 (18-51) Ти Своєму цареві ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÑƒÑ”Ñˆ, Ñ– миліÑÑ‚ÑŒ вчинÑєш Своєму помазанцеві Давиду й наÑінню його аж навіки.(UA) ПÑалми. 19:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (19-2) Ðебо звіщає про Божую Ñлаву, а про чин Його рук розказує небозвід.(UA) ПÑалми. 19:2 (19-3) Оповіщує день дневі Ñлово, а ніч ночі показує думку,(UA) ПÑалми. 19:3 (19-4) без мови й без Ñлів, не чутний їхній голоÑ,(UA) ПÑалми. 19:4 (19-5) та по цілій землі пішов Ð²Ñ–Ð´Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹, Ñ– до краю вÑеленної їхні Ñлова! Ð”Ð»Ñ ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð¼ÐµÑ‚Ð° поÑтавив у них,(UA) ПÑалми. 19:5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину Ñвого, воно тішитьÑÑ, мов той герой, щоб пробігти дорогу!(UA) ПÑалми. 19:6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, Ñ– від Ñпеки його ніщо не заховаєтьÑÑ.(UA) ПÑалми. 19:7 (19-8) ГоÑподній Закон доÑконалий, він зміцнює душу. Ð¡Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода певне, воно недоÑвідченого умудрÑÑ”.(UA) ПÑалми. 19:8 (19-9) Справедливі ГоÑподні накази, бо Ñерце вони звеÑелÑÑŽÑ‚ÑŒ. Заповідь ГоÑпода чиÑта, вона очі проÑвітлює.(UA) ПÑалми. 19:9 (19-10) Страх ГоÑпода чиÑтий, він навіки Ñтоїть. ПриÑуди ГоÑпода правда, вони Ñправедливі вÑÑ– разом,(UA) ПÑалми. 19:10 (19-11) дорожчі вони понад золото Ñ– понад безліч щирого золота, Ñ– Ñолодші за мед Ñ– за Ñік щільниковий,(UA) ПÑалми. 19:11 (19-12) Ñ– раб Твій у них бережкий, а в дотриманні Ñ—Ñ… нагорода велика.(UA) ПÑалми. 19:12 (19-13) Рпомилки хто зрозуміє? Від таємних очиÑÑ‚ÑŒ Ти мене,(UA) ПÑалми. 19:13 (19-14) Ñ– від Ñвавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ, Ñ– від провини великої буду очищений.(UA) ПÑалми. 19:14 (19-15) Ðехай будуть із волі Твоєї Ñлова моїх уÑÑ‚, а думки мого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем Твоїм, ГоÑподи, Ñкеле Ð¼Ð¾Ñ Ð¹ мій СпаÑителю!(UA) ПÑалми. 20:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (20-2) Ð’ день недолі озветьÑÑ Ð´Ð¾ тебе ГоÑподь, ім'Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Якового зробить Ñильним тебе!(UA) ПÑалми. 20:2 (20-3) Він пошле тобі поміч із ÑвÑтині, Ñ– з Сіону тебе підіпре!(UA) ПÑалми. 20:3 (20-4) УÑÑ– жертви твої пам'Ñтати Він буде, Ñ– буде вважати твоє Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñитим. Села.(UA) ПÑалми. 20:4 (20-5) Він даÑÑ‚ÑŒ тобі, Ñк твоє Ñерце бажає, Ñ– виповнить цілий твій задум!(UA) ПÑалми. 20:5 (20-6) Ми будем радіти ÑпаÑіннÑм Твоїм, Ñ– підіймемо прапор в ім'Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° нашого, нехай ГоÑподь виконає вÑÑ– Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—!(UA) ПÑалми. 20:6 (20-7) Тепер Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð², що ÑпаÑає ГоÑподь Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, дає йому відповідь з неба ÑвÑтого Свого могутніми чинами помічної правиці Своєї.(UA) ПÑалми. 20:7 (20-8) Одні колеÑницÑми хвалÑÑ‚ÑŒÑÑ, а інші кіньми, а ми будем хвалитиÑÑŒ ім'Ñм ГоÑпода, нашого Бога:(UA) ПÑалми. 20:8 (20-9) вони похилилиÑÑŒ Ñ– впали, а ми Ñтоїмо та роÑтемо на Ñилах!(UA) ПÑалми. 20:9 (20-10) ГоÑподи, ÑпаÑи! Хай озветьÑÑ Ð½Ð°Ð¼ Цар у день нашого кликаннÑ!(UA) ПÑалми. 21:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (21-2) ГоÑподи, Ñилою Твоєю веÑелитьÑÑ Ñ†Ð°Ñ€, Ñ– ÑпаÑіннÑм Твоїм Ñк він Ñильно радіє!(UA) ПÑалми. 21:2 (21-3) Ти йому дав Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÑÑ‚ його не відмовив. Села.(UA) ПÑалми. 21:3 (21-4) Бо Ти його випередив благоÑловеннÑми добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.(UA) ПÑалми. 21:4 (21-5) Ð–Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð½ у Тебе проÑив, Ñ– дав Ти йому Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° вічні віки!(UA) ПÑалми. 21:5 (21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величніÑÑ‚ÑŒ кладеш Ти на нього,(UA) ПÑалми. 21:6 (21-7) бо Ти вчиниш його благоÑловеннÑм вічним, звеÑелиш його радіÑÑ‚ÑŽ, Ñк буде він разом з Тобою!(UA) ПÑалми. 21:7 (21-8) Цар має надію на ГоÑпода, у лаÑці Ð’Ñевишнього не захитаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½.(UA) ПÑалми. 21:8 (21-9) Знайде рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… ворогів Твоїх, знайде Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ—Ñ… ненавиÑників.(UA) ПÑалми. 21:9 (21-10) Ðа Ñ‡Ð°Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Свого Ти Ñ—Ñ… учиниш огненною піччю, ГоÑподь гнівом Своїм Ñ—Ñ… понищить, Ñ– огонь пожере Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 21:10 (21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·-поміж Ñинів людÑьких.(UA) ПÑалми. 21:11 (21-12) Бо нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ð° Тебе вони проÑÑ‚Ñгли, замишлÑли злу думку, Ñкої здійÑнити не зможуть,(UA) ПÑалми. 21:12 (21-13) бо Ти Ñ—Ñ… обернеш плечима до наÑ, на Ñ‚Ñтивах Своїх міцно Ñтріли поÑтавиш на них.(UA) ПÑалми. 21:13 (21-14) ПіднеÑиÑÑ Ð¶, о ГоÑподи, в Ñилі Своїй, а ми будем Ñпівати й хвалити могутніÑÑ‚ÑŒ Твою!(UA) ПÑалми. 22:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: â€žÐ›Ð°Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ– доÑвітньоїâ€. ПÑалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі Ñлова мого зойку від ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!...(UA) ПÑалми. 22:2 (22-3) Мій Боже, взиваю Ñ Ð²Ð´ÐµÐ½ÑŒ, та Ти не озвешÑÑ, Ñ– кличу вночі, Ñ– Ñпокою немає мені!(UA) ПÑалми. 22:3 (22-4) Та Ти СвÑтий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!(UA) ПÑалми. 22:4 (22-5) Ðа Тебе надіÑлиÑÑŒ наші батьки, надіÑлиÑÑ Ñ– Ти визволив Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 22:5 (22-6) До Тебе взивали вони Ñ– ÑпаÑені були, на Тебе надіÑлиÑÑ Ñ– не поÑоромилиÑÑŒ.(UA) ПÑалми. 22:6 (22-7) Ð Ñ Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ñк, а не чоловік, поÑміховище людÑьке й погорда в народі.(UA) ПÑалми. 22:7 (22-8) Ð’ÑÑ–, хто бачить мене, наÑміхаютьÑÑ Ð· мене, розкривають роти, головою хитають!(UA) ПÑалми. 22:8 (22-9) ПокладавÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода він, хай же Ñ€Ñтує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!(UA) ПÑалми. 22:9 (22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на перÑах матері моєї!(UA) ПÑалми. 22:10 (22-11) Ðа Тебе з утроби Ñ Ð·Ð´Ð°Ð½Ð¸Ð¹, від утроби матері моєї Ти мій Бог!(UA) ПÑалми. 22:11 (22-12) Ðе віддалÑйÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!(UA) ПÑалми. 22:12 (22-13) Багато биків оточили мене, башанÑькі бугаї обÑтупили мене,(UA) ПÑалми. 22:13 (22-14) на мене розкрили вони Ñвої пащі, Ñк лев, що шматує й ричить!(UA) ПÑалми. 22:14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, Ñ– вÑÑ– коÑÑ‚Ñ– мої поділилиÑÑŒ, Ñтало Ñерце моє, немов віÑк, розтопилоÑÑŒ в моєму нутрі.(UA) ПÑалми. 22:15 (22-16) ВиÑохла Ñила моÑ, Ñк лушпиннÑ, Ñ– прилип мій Ñзик до мого піднебіннÑ, Ñ– в порох Ñмертельний поклав Ти мене.(UA) ПÑалми. 22:16 (22-17) Бо пÑи оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...(UA) ПÑалми. 22:17 (22-18) Я виÑох, рахую вÑÑ– коÑÑ‚Ñ– Ñвої, а вони придивлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ бачать нещаÑÑ‚Ñ Ð² мені!(UA) ПÑалми. 22:18 (22-19) Вони ділÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñебе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...(UA) ПÑалми. 22:19 (22-20) РТи, ГоÑподи, не віддалÑйÑÑ, Допомого моÑ, поÑпіши ж мені на оборону!(UA) ПÑалми. 22:20 (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пÑа!(UA) ПÑалми. 22:21 (22-22) СпаÑи мене від пащі лев'Ñчої, а вбогу мою від рогів буйволів.(UA) ПÑалми. 22:22 (22-23) Я звіщатиму Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ñвоїм браттÑм, буду хвалити Тебе Ñеред збору!(UA) ПÑалми. 22:23 (22-24) Хто боїтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, проÑлавлÑйте Його, увеÑÑŒ Яковів роде шануйте Його, ÑтрахайтеÑÑŒ Його, вÑе наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ðµ,(UA) ПÑалми. 22:24 (22-25) бо Він не погордував Ñ– не зневажив ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– від нього Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ не Ñховав, а почув, Ñк він кликав до Ðього!(UA) ПÑалми. 22:25 (22-26) Від Тебе повÑтане хвала Ð¼Ð¾Ñ Ð² зборі великім, принеÑу Ñвої жертви в приÑутноÑÑ‚Ñ– тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 22:26 (22-27) будуть Ñ—Ñти покірні Ñ– Ñитими Ñтануть, хвалитимуть ГоÑпода Ñ‚Ñ–, хто шукає Його, буде жить Ñерце ваше навіки!(UA) ПÑалми. 22:27 (22-28) УÑÑ– кінці землі Ñпам'Ñтають, Ñ– до ГоÑпода вернутьÑÑ, Ñ– вклонÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм Його вÑÑ– племена народів,(UA) ПÑалми. 22:28 (22-29) бо царÑтво ГоÑподнє, Ñ– Він Пан над народами!(UA) ПÑалми. 22:29 (22-30) Будуть Ñ—Ñти й поклонÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑÑ– багачі на землі, перед обличчÑм Його на коліна попадають вÑÑ–, хто до пороху Ñходить Ñ– не може Ñебе оживити!(UA) ПÑалми. 22:30 (22-31) Буде потомÑтво Ñлужити Йому, й залічене буде навіки у ГоÑпода.(UA) ПÑалми. 22:31 (22-32) Прийдуть Ñ– будуть звіщать Його правду народові, Ñкий буде народжений, що Він це вчинив!(UA) ПÑалми. 23:1 ПÑалом Давидів. ГоÑподь то мій ПаÑтир, тому в недоÑтатку не буду,(UA) ПÑалми. 23:2 на паÑовиÑьках зелених оÑелить мене, на тихую воду мене запровадить!(UA) ПÑалми. 23:3 Він душу мою відживлÑÑ”, провадить мене ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ по Ñтежках ÑправедливоÑти.(UA) ПÑалми. 23:4 Коли Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ хоча б навіть долиною Ñмертної темрÑви, то не буду боÑтиÑÑ Ð·Ð»Ð¾Ð³Ð¾, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій поÑох вони мене втішать!(UA) ПÑалми. 23:5 Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намаÑтив був оливою, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‡Ð°ÑˆÐ° то надмір питтÑ!(UA) ПÑалми. 23:6 Тільки добро й милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ñупроводити будуть по вÑÑ– дні мого життÑ, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ в домі ГоÑподньому довгі чаÑи!(UA) ПÑалми. 24:1 ПÑалом Давидів. ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– вÑе, що на ній, вÑеленна й мешканці Ñ—Ñ—,(UA) ПÑалми. 24:2 бо заклав Він Ñ—Ñ— на морÑÑ…, Ñ– на річках Ñ—Ñ— вÑтановив.(UA) ПÑалми. 24:3 Хто зійде на гору ГоÑподню, Ñ– хто буде ÑтоÑти на міÑці ÑвÑтому Його?(UA) ПÑалми. 24:4 У кого чиÑÑ‚Ñ– руки та щиреє Ñерце, Ñ– хто не нахилÑв на марноту Ñвоєї душі, Ñ– хто не приÑÑгав на обману,(UA) ПÑалми. 24:5 нехай ноÑить він благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, а праведніÑÑ‚ÑŒ від Бога ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого!(UA) ПÑалми. 24:6 Таке Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ ÑƒÑÑ–Ñ…, хто шукає Його, хто прагне Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Боже Яковів! Села.(UA) ПÑалми. 24:7 ПіднеÑіте верхи Ñвої, брами, Ñ– будьте відчинені, входи відвічні, Ñ– ввійде Цар Ñлави!(UA) ПÑалми. 24:8 Хто ж то Цар Ñлави? ГоÑподь Ñильний й могутній, ГоÑподь, що потужний в бою!(UA) ПÑалми. 24:9 ПіднеÑіте верхи Ñвої, брами, Ñ– піднеÑіте, входи відвічні, Ñ– ввійде Цар Ñлави!(UA) ПÑалми. 24:10 Хто ж то Він, той Цар Ñлави? ГоÑподь Саваот Він Цар Ñлави! Села.(UA) ПÑалми. 25:1 Давидів. До Тебе підношу Ñ, ГоÑподи, душу Ñвою,(UA) ПÑалми. 25:2 Боже мій, Ñ Ð½Ð° Тебе надіюÑÑŒ, нехай же Ñ Ð½Ðµ заÑоромлюÑÑŒ, нехай не радіють мої вороги ради мене!(UA) ПÑалми. 25:3 Ðе будуть також поÑоромлені вÑÑ–, хто на Тебе надієтьÑÑ, та нехай поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ–, хто на Тебе вÑтає надаремно!(UA) ПÑалми. 25:4 Дороги Твої дай пізнати мені, ГоÑподи, Ñтежками Своїми мене попровадь,(UA) ПÑалми. 25:5 провадь мене в правді Своїй Ñ– навчи Ти мене, бо Ти Бог ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, кожен день Ñ Ð½Ð° Тебе надіюÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 25:6 Пам'Ñтай милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, о мій ГоÑподи, Ñ– лаÑки Свої, бо відвічні вони!(UA) ПÑалми. 25:7 Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'Ñтай мене, ГоÑподи, в лаÑці Своїй через добріÑÑ‚ÑŒ Свою!(UA) ПÑалми. 25:8 ГоÑподь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,(UA) ПÑалми. 25:9 Він провадить покірних у правді, Ñ– лагідних навчає дороги Своєї!(UA) ПÑалми. 25:10 Ð’ÑÑ– ГоÑподні Ñтежки милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ñ‚Ð° правда Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто Його заповіта й Ñвідоцтва додержує.(UA) ПÑалми. 25:11 Ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, о ГоÑподи, проÑти мені прогріх, великий бо він!(UA) ПÑалми. 25:12 Хто той чоловік, що боїтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ ГоÑпода? Він наÑтавить його на дорогу, котру має вибрати:(UA) ПÑалми. 25:13 душа його житиме в щаÑÑ‚Ñ–, Ñ– наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ вÑпадку землю!(UA) ПÑалми. 25:14 ПриÑзнь ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Свій заповіт Він звіÑтить їм.(UA) ПÑалми. 25:15 Мої очі поÑтійно до ГоÑпода, бо Він з паÑтки витÑгує ноги мої.(UA) ПÑалми. 25:16 ОберниÑÑ Ð´Ð¾ мене й помилуй мене, Ñ Ð¶ бо Ñамітний та бідний!(UA) ПÑалми. 25:17 Муки ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ поширилиÑÑŒ, визволь мене з моїх утиÑків!(UA) ПÑалми. 25:18 ПодивиÑÑ Ð½Ð° горе моє та на муку мою, Ñ– проÑти вÑÑ– гріхи мої!(UA) ПÑалми. 25:19 ПодивиÑÑŒ на моїх ворогів, Ñк Ñ—Ñ… Ñтало багато, вони лютою ненавиÑÑ‚ÑŽ ненавидÑÑ‚ÑŒ мене!...(UA) ПÑалми. 25:20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені заÑоромленим, бо надіюÑÑŒ на Тебе!(UA) ПÑалми. 25:21 ÐевинніÑÑ‚ÑŒ та правда нехай оточають мене, бо надіюÑÑŒ на Тебе!(UA) ПÑалми. 25:22 Визволи, Боже, Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… його утиÑків!(UA) ПÑалми. 26:1 Давидів. Суди мене, ГоÑподи, бо ходив Ñ Ð² Ñвоїй непорочноÑÑ‚Ñ–, Ñ– надіÑвÑÑŒ на ГоÑпода, тому не ÑпіткнуÑÑ!(UA) ПÑалми. 26:2 Перевір мене, ГоÑподи, Ñ– випробуй мене, перетопи мої нирки та Ñерце моє,(UA) ПÑалми. 26:3 бо перед очима моїми Твоє милоÑердÑ, Ñ– в правді Твоїй Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð².(UA) ПÑалми. 26:4 Ðе Ñидів Ñ Ð· людьми неправдивими, Ñ– не буду ходити з лукавими,(UA) ПÑалми. 26:5 Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ñƒ злочинців зненавидів, Ñ– з грішниками Ñ Ñидіти не буду.(UA) ПÑалми. 26:6 Умию в невинноÑÑ‚Ñ– руки Ñвої, й обійду Твого, ГоÑподи, жертівника,(UA) ПÑалми. 26:7 щоб хвалу Тобі голоÑно виголоÑити, та звіÑтити про вÑÑ– чуда Твої.(UA) ПÑалми. 26:8 ГоÑподи, полюбив Ñ Ð¾Ñелю дому Твого, Ñ– міÑце Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñлави Твоєї.(UA) ПÑалми. 26:9 Ðе губи Ти моєї душі з нечеÑтивими, та мого Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· кровожерами,(UA) ПÑалми. 26:10 що в руках Ñ—Ñ… злодійÑтво, що Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð° підкупом.(UA) ПÑалми. 26:11 Ð Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ходити в Ñвоїй непорочноÑÑ‚Ñ–, визволь мене та помилуй мене!(UA) ПÑалми. 26:12 Ðога Ð¼Ð¾Ñ Ñтала на рівному міÑці, на зборах Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾ÑловлÑтиму ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 27:1 Давидів. ГоÑподь моє Ñвітло й ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, кого буду боÑтиÑÑŒ? ГоÑподь то Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ життÑ, кого буду лÑкатиÑÑŒ?(UA) ПÑалми. 27:2 Коли будуть зближатиÑÑŒ до мене злочинці, щоб жерти їм тіло моє, мої напаÑники та мої вороги, вони ÑпотикнутьÑÑ Ð¹ попадають!...(UA) ПÑалми. 27:3 коли проти мене розложитьÑÑ Ñ‚Ð°Ð±Ñ–Ñ€, то Ñерце моє не злÑкаєтьÑÑ, коли проти мене повÑтане війна, Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–ÑтиÑÑŒ буду на те, на поміч Його!(UA) ПÑалми. 27:4 Одного прошу Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, буду жадати того, щоб Ñ Ð¼Ñ–Ð³ пробувати в ГоÑподньому домі по вÑÑ– дні Ñвого життÑ, щоб Ñ Ð¼Ñ–Ð³ оглÑдати ГоÑподню приємніÑÑ‚ÑŒ Ñ– в храмі Його пробувати!(UA) ПÑалми. 27:5 бо Він заховає мене Ð´Ð½Ñ Ð½ÐµÑ‰Ð°ÑÑ‚Ñ Ð² Своїй Ñкинії, Ñховає мене потаємно в Своєму наметі, на Ñкелю мене проведе!(UA) ПÑалми. 27:6 Ртепер піднеÑетьÑÑ Ð¼Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð° понад ворогами моїми навколо мене, Ñ– Ñ Ð² Його Ñкинії буду приноÑити жертви при відзвуках Ñурм, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати та грати ГоÑподеві!(UA) ПÑалми. 27:7 Почуй, ГоÑподи, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ñ–Ð¹, коли кличу, Ñ– помилуй мене, Ñ– озвиÑÑ Ð´Ð¾ мене!(UA) ПÑалми. 27:8 За Тебе промовило Ñерце моє: Шукайте Мого лицÑ! тому, ГоÑподи, буду шукати Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾:(UA) ПÑалми. 27:9 не ховай же від мене Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, у гніві Свого раба не відкинь! Ти був мені поміч, не кидай мене, Ñ– не лишай мене, Боже ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 27:10 бо мій батько та мати Ð¼Ð¾Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ кинули, та ГоÑподь прийме мене!(UA) ПÑалми. 27:11 Дорогу Свою покажи мені, ГоÑподи, Ñ– провадь мене Ñтежкою рівною, ради моїх ворогів!(UA) ПÑалми. 27:12 Ðе видай мене на Ñваволю моїх ворогів, бо повÑтали на мене Ñ‚Ñ– Ñвідки облудні та неправдомовці,(UA) ПÑалми. 27:13 немов би не вірував Ñ, що в країні Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ ГоÑподнє добро!(UA) ПÑалми. 27:14 ÐадійÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, будь Ñильний, Ñ– хай буде міцне твоє Ñерце, Ñ– надійÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 28:1 Давидів. До Тебе Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ, о ГоÑподи Ñкеле моÑ, не будь же безмовним до мене, бо коли Ти замовкнеш до мене, Ñ Ñтану подібний до тих, що ÑходÑÑ‚ÑŒ до гробу...(UA) ПÑалми. 28:2 Почуй Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Ñк Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ до Тебе, коли руки Ñвої Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÑƒ до храму ÑвÑтого Твого!(UA) ПÑалми. 28:3 Ðе хапай мене з грішними й тими, хто чинить безправÑтво, хто плете Ñвоїм ближнім про мир, але зло в їхнім Ñерці!(UA) ПÑалми. 28:4 Віддай їм за їхнім учинком, Ñ– за злом їхніх учинків, згідно з ділом їхніх рук Ти їм дай, верни їм заÑлужене ними,(UA) ПÑалми. 28:5 бо вони не вдивлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð² чинніÑÑ‚ÑŒ ГоÑподню й діла Його рук, нехай Ñ—Ñ… поруйнує, й нехай не будує Він Ñ—Ñ…!(UA) ПÑалми. 28:6 БлагоÑловенний ГоÑподь, бо Він почув Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 28:7 ГоÑподь Ð¼Ð¾Ñ Ñила та щит мій, на нього надіÑлоÑÑŒ Ñерце моє, й Він мені допоміг, Ñ– втішилоÑÑ Ð¼Ð¾Ñ” Ñерце, Ñ– Ñпівом Ñвоїм Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñлавлю Його!(UA) ПÑалми. 28:8 ГоÑподь Ñила народу Свого, Ñ– захиÑÑ‚ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ помазанцÑ!(UA) ПÑалми. 28:9 СпаÑи Свій народ, Ñ– поблагоÑлови Ñпадщину Свою, Ñ– ÑпаÑи Ñ—Ñ…, Ñ– підноÑÑŒ Ñ—Ñ… навіки!(UA) ПÑалми. 29:1 ПÑалом Давидів. Дайте ГоÑподу, Божі Ñини, дайте ГоÑподу Ñлаву та Ñилу!(UA) ПÑалми. 29:2 Дайте ГоÑподу Ñлаву Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, у препишній ÑвÑтині впадіть перед ГоÑподом!(UA) ПÑалми. 29:3 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній над водами, Бог Ñлави гримить, ГоÑподь над великими водами!(UA) ПÑалми. 29:4 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній із Ñилою, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній з величніÑÑ‚ÑŽ.(UA) ПÑалми. 29:5 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній ламає кедрини, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній торощить кедрини ливанÑькі.(UA) ПÑалми. 29:6 Він примуÑить Ñкакати Ливан Ñк телÑ, та Сиріон, мов молоду антилопу.(UA) ПÑалми. 29:7 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній викрешує полум'Ñ Ð¾Ð³Ð½Ñне,(UA) ПÑалми. 29:8 Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній пуÑтиню тремтіти примушує, ГоÑподь чинить пуÑтелю Кадеша тремтÑчою.(UA) ПÑалми. 29:9 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñподній примушує лані тремтіти, й ліÑи обнажає, а в храмі Його вÑе належне Йому виголошує: Слава!(UA) ПÑалми. 29:10 ГоÑподь пробував в Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¿Ñƒ, Ñ– буде ГоÑподь пробувати повік віку Царем!(UA) ПÑалми. 29:11 ГоÑподь подаÑÑ‚ÑŒ Ñилу народу Своєму, ГоÑподь поблагоÑловить миром народ Свій!(UA) ПÑалми. 30:1 ПÑалом Давидів. ПіÑÐ½Ñ Ð¾ÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ. (30-2) Буду тебе величати, о ГоÑподи, бо Ти з глибини мене витÑг, Ñ– не потішив моїх ворогів ради мене!(UA) ПÑалми. 30:2 (30-3) ГоÑподи, Боже мій, Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð² до Тебе, Ñ– мене вздоровив Ти.(UA) ПÑалми. 30:3 (30-4) ГоÑподи, вивів Ти душу мою із шеолу, Ти мене оживив, щоб в могилу не Ñходити мені!(UA) ПÑалми. 30:4 (30-5) Співайте ГоÑподеві, ÑвÑÑ‚Ñ–Ñ— Його, й Ñлавте пам'ÑÑ‚ÑŒ ÑвÑтині Його!(UA) ПÑалми. 30:5 (30-6) Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, вÑе Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² Своїй лаÑці: буває увечорі плач, а радіÑÑ‚ÑŒ на ранок!(UA) ПÑалми. 30:6 (30-7) Ð Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² був у мирі Ñвоєму: Я не захитаюÑÑŒ навіки!(UA) ПÑалми. 30:7 (30-8) ГоÑподи, в лаÑці Своїй Ти поÑтавив мене на горі моїх Ñил. Як лице Своє Ти заховав, то збентеживÑÑ Ñ.(UA) ПÑалми. 30:8 (30-9) До Тебе Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ, о ГоÑподи, Ñ– благаю Ñ Ð“Ð¾Ñпода:(UA) ПÑалми. 30:9 (30-10) Яка кориÑÑ‚ÑŒ із крови моєї, коли Ñ Ð´Ð¾ гробу зійду? Чи хвалити Тебе буде порох? Чи він виÑвить правду Твою?(UA) ПÑалми. 30:10 (30-11) Почуй, ГоÑподи, Ñ– помилуй мене, ГоÑподи, будь мені помічником!(UA) ПÑалми. 30:11 (30-12) Ти перемінив мені плач мій на радіÑÑ‚ÑŒ, жалобу мою розв'Ñзав, Ñ– підперезав мене радіÑÑ‚ÑŽ,(UA) ПÑалми. 30:12 (30-13) щоб Ñлаву Ñпівала людина Тобі й не замовкла! ГоÑподи, Боже мій, повік Ñлавити буду Тебе!(UA) ПÑалми. 31:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (31-2) Ðа Тебе надіюÑÑŒ Ñ, ГоÑподи, хай не буду повік заÑоромлений, визволь мене в Своїй правді!(UA) ПÑалми. 31:2 (31-3) Ðахили Своє ухо до мене, Ñкоро мене порÑтуй, Ñтань Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ могутньою Ñкелею, домом твердині, щоб ÑÐ¿Ð°Ñ Ð¢Ð¸ мене!(UA) ПÑалми. 31:3 (31-4) Бо ти ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ, Ñ– ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ти будеш провадити мене й керувати мене!(UA) ПÑалми. 31:4 (31-5) Ти витÑгнеш з паÑтки мене, що на мене таємно поÑтавили, бо Ти Ñила моÑ!(UA) ПÑалми. 31:5 (31-6) У руку Твою доручаю Ñ Ð´ÑƒÑ…Ð° Ñвого, Ñ– Ти мене визволиш, ГоÑподи, Боже правди!(UA) ПÑалми. 31:6 (31-7) Я зненавидив вÑÑ–Ñ…, хто шанує бовванів марних, Ñ Ð¶ надіюÑÑŒ на ГоÑпода.(UA) ПÑалми. 31:7 (31-8) Я буду радіти та тішитиÑÑ Ð² Твоїй милоÑÑ‚Ñ–, що побачив Ти горе моє, що приглÑнувÑÑ Ð¢Ð¸ до Ñкорботи моєї душі,(UA) ПÑалми. 31:8 (31-9) Ñ– мене не віддав в руку ворога, на міÑці розлогім поÑтавив Ти ноги мої!(UA) ПÑалми. 31:9 (31-10) Помилуй мене, ГоÑподи, бо Ñ‚Ñ–Ñно мені, від Ð³Ð¾Ñ€Ñ Ð²Ð¶Ðµ виÑнажилоÑÑŒ моє око, душа Ð¼Ð¾Ñ Ð¹ нутро моє,(UA) ПÑалми. 31:10 (31-11) бо ÑкінчилоÑÑŒ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” в Ñмутку, а роки мої у квилінні, Ð¼Ð¾Ñ Ñила ÑпіткнулаÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· мій гріх, Ñ– виÑнажилиÑÑŒ мої коÑÑ‚Ñ–!(UA) ПÑалми. 31:11 (31-12) Я в уÑÑ–Ñ… ворогів Ñвоїх Ñтав поÑміховищем, надто ÑуÑідам Ñвоїм, Ñ– ÑтрахіттÑм знайомим моїм, хто бачить надворі мене утікають від мене!(UA) ПÑалми. 31:12 (31-13) Я забутий у Ñерці, немов той небіжчик, Ñтав Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² та розбита поÑудина...(UA) ПÑалми. 31:13 (31-14) Бо чую багато шептаннÑ, ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, Ñк змовлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ на мене, вони замишлÑÑŽÑ‚ÑŒ забрати мою душу,(UA) ПÑалми. 31:14 (31-15) а Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°ÑŽ надію на Тебе, о ГоÑподи, Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñƒ: Ти мій Бог!(UA) ПÑалми. 31:15 (31-16) Ð’ Твою руку кладу Ñвою долю, Ти ж визволь мене від руки ворогів моїх Ñ– моїх переÑлідників!(UA) ПÑалми. 31:16 (31-17) Хай заÑÑÑ” Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” на Твого раба, та ÑпаÑи мене в лаÑці Своїй,(UA) ПÑалми. 31:17 (31-18) ГоÑподи, щоб не бути мені поÑоромленим, що кличу до Тебе! Ðехай поÑоромлені будуть безбожні, хай замовкнуть та йдуть до шеолу,(UA) ПÑалми. 31:18 (31-19) нехай заніміють облудні уÑта, що гидоту говорÑÑ‚ÑŒ на праведного із пихою й погордою!(UA) ПÑалми. 31:19 (31-20) Яка величезна Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ñ‚Ð°, Ñку заховав Ти Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто боїтьÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, Ñку приготовив Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто на Тебе надієтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ людÑькими Ñинами!(UA) ПÑалми. 31:20 (31-21) Ти Ñ—Ñ… у заÑлоні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ заховаєш від людÑьких тенет, Ти Ñ—Ñ… від лихих Ñзиків у наметі Ñховаєш!(UA) ПÑалми. 31:21 (31-22) БлагоÑловенний ГоÑподь, що вчинив мені миліÑÑ‚ÑŒ чудовну Свою в оборонному міÑÑ‚Ñ–!(UA) ПÑалми. 31:22 (31-23) Ð Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² у Ñвоїм побентеженні: Я відрізаний з-перед очей Твоїх! Та дійÑно Ти виÑлухав Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, коли Ñ Ð´Ð¾ Тебе взивав...(UA) ПÑалми. 31:23 (31-24) Любіть ГоÑпода, уÑÑ– ÑвÑÑ‚Ñ–Ñ— Його, Ñтереже ГоÑподь вірних, а гордому з лишком відплачує.(UA) ПÑалми. 31:24 (31-25) Будьте Ñильні, Ñ– хай буде міцне ваше Ñерце, уÑÑ–, хто надію покладає на ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 32:1 Давидів. ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð°. Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито,(UA) ПÑалми. 32:2 блаженна людина, що ГоÑподь їй гріха не залічить, що нема в Ñ—Ñ— дуÑÑ– лукавÑтва!(UA) ПÑалми. 32:3 Коли Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ‡Ð°Ð², ÑпорохнÑвіли коÑÑ‚Ñ– мої в цілоденному зойку моєму,(UA) ПÑалми. 32:4 бо рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð²Ð´ÐµÐ½ÑŒ та вночі надо мною Ñ‚Ñжить, Ñ– волога Ð¼Ð¾Ñ Ð¾Ð±ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ»Ð°ÑÑŒ на літню поÑуху! Села.(UA) ПÑалми. 32:5 Я відкрив Тобі гріх Ñвій, Ñ– не Ñховав був провини Ñвоєї. Я Ñказав був: ПризнаюÑÑ Ð² проÑтупках Ñвоїх перед ГоÑподом! Ñ– провину мого гріха Ти проÑтив. Села.(UA) ПÑалми. 32:6 Тому кожен побожний відповідного чаÑу молитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ до Тебе, Ñ– навіть велика навала води не доÑÑгне до нього!(UA) ПÑалми. 32:7 Ти покрова моÑ, Ти від утиÑку будеш мене Ñтерегти, Ти обгорнеш мене радіÑÑ‚ÑŽ ÑпаÑіннÑ! Села.(UA) ПÑалми. 32:8 Я зроблю тебе мудрим, Ñ– буду навчати тебе у дорозі, Ñкою ти будеш ходити, Я дам тобі раду, Моє око вважає на тебе!(UA) ПÑалми. 32:9 Ðе будьте, Ñк кінь, Ñк той мул нерозумні, що Ñ—Ñ… треба приборкати оздобою їхньою вудилом Ñ– вуздечкою, Ñк до тебе вони не зближаютьÑÑ.(UA) ПÑалми. 32:10 Багато хворіб на безбожного, хто ж надію Ñвою покладає на ГоÑпода того миліÑÑ‚ÑŒ оточує!(UA) ПÑалми. 32:11 ВеÑелітеÑÑŒ у ГоÑподі, Ñ– тіштеÑÑ, праведні, Ñ– Ñпівайте із радіÑÑ‚ÑŽ, вÑÑ– щироÑерді!(UA) ПÑалми. 33:1 Співайте із радіÑÑ‚ÑŽ, праведні в ГоÑподі, бо щирим лицює хвала!(UA) ПÑалми. 33:2 Хваліть ГоÑпода гуÑлами, Ñпівайте Йому з деÑÑтиÑтрунною арфою,(UA) ПÑалми. 33:3 заÑпівайте Йому нову піÑню, гарно заграйте Йому з гуком Ñурем,(UA) ПÑалми. 33:4 бо щире ГоÑподнєє Ñлово, Ñ– кожен чин Його вірний!(UA) ПÑалми. 33:5 Правду та Ñуд Він кохає, Ñ– ГоÑподньої милоÑти повна землÑ!(UA) ПÑалми. 33:6 Словом ГоÑподнім учинене небо, а подихом уÑÑ‚ Його вÑе його війÑько.(UA) ПÑалми. 33:7 Воду морÑьку збирає Він, мов би до міху, безодні Ñкладає в коморах.(UA) ПÑалми. 33:8 Буде боÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода ціла землÑ, вÑÑ– мешканці вÑеÑвіту будуть лÑкатиÑÑŒ Його,(UA) ПÑалми. 33:9 бо Ñказав Він Ñ– ÑталоÑÑŒ, наказав Ñ– з'ÑвилоÑÑŒ.(UA) ПÑалми. 33:10 ГоÑподь раду поганів понищить, понівечить миÑлі народів,(UA) ПÑалми. 33:11 а задум ГоÑподній навіки ÑтоÑтиме, думки Його ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ð° вічні віки!(UA) ПÑалми. 33:12 Блаженний той люд, що Богом у нього ГоÑподь, блаженний народ, що Він вибрав його на Ñпадок Собі!(UA) ПÑалми. 33:13 ГоÑподь ÑпоглÑдає з небеÑ, Ñ– бачить уÑÑ–Ñ… Ñинів людÑьких,(UA) ПÑалми. 33:14 приглÑдаєтьÑÑ Ð· міÑÑ†Ñ Ð¾Ñелі Своєї до вÑÑ–Ñ…, хто замешкує землю:(UA) ПÑалми. 33:15 Хто Ñтворив Ñерце кожного з них, наглÑдає вÑÑ– їхні діла!(UA) ПÑалми. 33:16 Ðемає царÑ, що його многіÑÑ‚ÑŒ війÑька ÑпаÑає, не врÑтуєтьÑÑ Ð²ÐµÐ»ÐµÑ‚ÐµÐ½ÑŒ великіÑÑ‚ÑŽ Ñили,(UA) ПÑалми. 33:17 Ð´Ð»Ñ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ кінь ненадійний, Ñ– великіÑÑ‚ÑŽ Ñили Ñвоєї він не збереже,(UA) ПÑалми. 33:18 оÑÑŒ око ГоÑподнє на тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, хто надію на миліÑÑ‚ÑŒ Його покладає,(UA) ПÑалми. 33:19 щоб Ñ€Ñтувати Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” від Ñмерти, Ñ– щоб за Ñ‡Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñƒ Ñ—Ñ… оживлÑти!(UA) ПÑалми. 33:20 Душа наша надію Ñкладає на ГоÑпода, Він наша поміч Ñ– щит наш,(UA) ПÑалми. 33:21 бо Ðим радуєтьÑÑ Ð½Ð°ÑˆÐµ Ñерце, бо на Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑтеє Його ми надію кладемо!(UA) ПÑалми. 33:22 Ðехай Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, о ГоÑподи, буде на наÑ, коли покладаємо надію на Тебе!(UA) ПÑалми. 34:1 Давидів, коли він удавав був причинного перед Ðвімелехом, що вигнав його, Ñ– той пішов. (34-2) Я благоÑловлÑтиму ГоÑпода кожного чаÑу, хвала Йому завÑіди в уÑтах моїх!(UA) ПÑалми. 34:2 (34-3) Душа Ð¼Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ хвалитиÑÑ Ð“Ð¾Ñподом, хай це почують ÑлухнÑні, Ñ– нехай звеÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ!(UA) ПÑалми. 34:3 (34-4) Зо мною звеличуйте ГоÑпода, Ñ– підноÑьте ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ разом!(UA) ПÑалми. 34:4 (34-5) Шукав Ñ Ð±ÑƒÐ² ГоÑпода, Ñ– Він озвавÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– від уÑÑ–Ñ… небезпек мене визволив.(UA) ПÑалми. 34:5 (34-6) ПриглÑдайтеÑÑŒ до Ðього й заÑÑєте, Ñ– не поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð°ÑˆÑ– обличчÑ!(UA) ПÑалми. 34:6 (34-7) Цей убогий взивав, Ñ– ГоÑподь його виÑлухав, Ñ– від уÑÑ–Ñ… його бід його визволив.(UA) ПÑалми. 34:7 (34-8) Ðнгол ГоÑподній табором Ñтає кругом тих, хто боїтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– визволює Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 34:8 (34-9) Скуштуйте й побачте, Ñкий добрий ГоÑподь, блаженна людина, що надію на Ðього кладе!(UA) ПÑалми. 34:9 (34-10) БійтеÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, вÑÑ– ÑвÑÑ‚Ñ–Ñ— Його, бо Ñ‚Ñ–, що боÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, недоÑтатку не мають!(UA) ПÑалми. 34:10 (34-11) Левчуки бідні й голодні, а Ñ‚Ñ–, хто пошукує ГоÑпода, недоÑтатку не чують в уÑьому добрі.(UA) ПÑалми. 34:11 (34-12) Ходіть, діти, поÑлухайте мене, Ñтраху ГоÑподнього Ñ Ð²Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ñƒ!(UA) ПÑалми. 34:12 (34-13) Хто та людина, що хоче життÑ, що любить дні довгі, щоб бачити добро?(UA) ПÑалми. 34:13 (34-14) Свого Ñзика бережи від лихого, а уÑта Ñвої від Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñтупу.(UA) ПÑалми. 34:14 (34-15) ВідÑтупиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ злого Ñ– добре чини, миру шукай Ñ– жениÑÑ Ð·Ð° ним!(UA) ПÑалми. 34:15 (34-16) Очі ГоÑподні на праведних, уші ж Його на їхній зойк,(UA) ПÑалми. 34:16 (34-17) ГоÑподнє лице на злочинців, щоб винищити їхню пам'ÑÑ‚ÑŒ з землі.(UA) ПÑалми. 34:17 (34-18) Коли праведні кличуть, то Ñ—Ñ… чує ГоÑподь, Ñ– з уÑÑ–Ñ… утиÑків їхніх визволює Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 34:18 (34-19) ГоÑподь зламаноÑердим близький, Ñ– впокорених духом ÑпаÑає.(UA) ПÑалми. 34:19 (34-20) Багато лихого Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та його визволÑÑ” ГоÑподь з них уÑÑ–Ñ…:(UA) ПÑалми. 34:20 (34-21) Він пильнує вÑÑ– коÑÑ‚Ñ– його, із них жодна не зламаєтьÑÑ!(UA) ПÑалми. 34:21 (34-22) Зло безбожному Ñмерть заподіє, Ñ– винними будуть уÑÑ–, хто ненавидить праведного.(UA) ПÑалми. 34:22 (34-23) ГоÑподь визволить душу рабів Своїх, Ñ– винні не будуть уÑÑ–, хто вдаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ðього!(UA) ПÑалми. 35:1 Давидів. СудиÑÑ, о ГоÑподи, з тими, хто ÑудитьÑÑ Ð·Ð¾ мною воюй з тими, хто зо мною воює,(UA) ПÑалми. 35:2 візьми малого й великого щита, Ñ– вÑтань мені на допомогу!(UA) ПÑалми. 35:3 ДіÑтань ÑпиÑа, Ñ– дорогу замкни моїм напаÑникам, Ñкажи до моєї душі: Я ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 35:4 Ðехай заÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ будуть поганьблені Ñ‚Ñ–, хто чатує на душу мою; хай відÑтуплÑÑ‚ÑŒ назад Ñ– нехай поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ–, хто лихо мені замишлÑÑ”.(UA) ПÑалми. 35:5 Бодай вони Ñтали, немов та полова на вітрі, Ñ– Ðнгол ГоÑподній нехай Ñ—Ñ… жене;(UA) ПÑалми. 35:6 нехай буде дорога їхна темна й Ñковзька, Ñ– Ðнгол ГоÑподній нехай Ñ—Ñ… жене,(UA) ПÑалми. 35:7 бо вони безпричинно тенета Ñвої розÑтавлÑÑŽÑ‚ÑŒ на мене, Ñму копають безвинно на душу мою!(UA) ПÑалми. 35:8 Ðехай нагла загибіль, Ñкої не знає, на нього Ñпаде, Ñ– Ñітка його, Ñку він наÑтавив, хай зловить його у нагле нещаÑÑ‚Ñ, бодай він до нього упав!(UA) ПÑалми. 35:9 Рдуша Ð¼Ð¾Ñ Ð² ГоÑподі буде радіти, звеÑелитьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ допомогою!(UA) ПÑалми. 35:10 Скажуть уÑÑ– мої коÑÑ‚Ñ–: ГоÑподи, хто подібний до Тебе? Ти Ñ€Ñтуєш убогого від Ñильнішого над нього, покірного та Ð±Ñ–Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð²Ñ–Ð´ його деріÑ.(UA) ПÑалми. 35:11 Свідки вÑтають неправдиві, чого Ñ Ð½Ðµ знав питають мене,(UA) ПÑалми. 35:12 віддають мені злом за добро, оÑирочують душу мою!(UA) ПÑалми. 35:13 Ð Ñ, Ñк вони хворували були, зодÑгавÑÑ Ð² верету, душу Ñвою мучив поÑтом, молитва ж Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ð»Ð°ÑÑŒ на лоно моє...(UA) ПÑалми. 35:14 Як приÑтель, буцім то брат він Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, так Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð², ніби був Ñ Ð² жалобі по матері, був Ñ Ð·Ð°Ñмучений, Ñхилений...(UA) ПÑалми. 35:15 Рвони, Ñк упав Ñ, радіють та ÑходÑÑ‚ÑŒÑÑ, напаÑники проти мене збираютьÑÑ, Ñ Ð¶ не знаю про те; кричать, Ñ– не вмовкають,(UA) ПÑалми. 35:16 з дармоїдами та переÑмішниками Ñкрегочуть на мене Ñвоїми зубами...(UA) ПÑалми. 35:17 ГоÑподи, чи довго Ти будеш дивитиÑÑŒ на це? Відверни мою душу від їхніх зубів, від отих левчуків одиначку мою!(UA) ПÑалми. 35:18 Я буду Тебе проÑлавлÑти на зборах великих, буду Тебе вихвалÑти в чиÑленнім народі!(UA) ПÑалми. 35:19 Ðехай з мене не тішатьÑÑ Ñ‚Ñ–, хто ворогує на мене безвинно, нехай Ñ‚Ñ– не моргають очима, хто мене без причини ненавидить,(UA) ПÑалми. 35:20 бо говорÑÑ‚ÑŒ вони не про мир, але на Ñпокійних у краї облудні Ñлова вимишлÑÑŽÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 35:21 Ñвої уÑта на мене вони розкривають, говорÑÑ‚ÑŒ: Ðга, ага! Ðаші очі це бачили!(UA) ПÑалми. 35:22 Ти бачив це, ГоÑподи, не помовчи ж, ГоÑподи, не віддалÑйÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене!(UA) ПÑалми. 35:23 УÑтань, Ñ– збудиÑÑ Ð½Ð° Ñуд мій, Боже мій Ñ– ГоÑподи мій, на Ñуперечку мою,(UA) ПÑалми. 35:24 розÑуди Ти мене до Своїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, ГоÑподи, Боже мій, Ñ– нехай через мене не тішатьÑÑ,(UA) ПÑалми. 35:25 нехай не говорÑÑ‚ÑŒ у Ñерці Ñвоїм: Ðга, його маємо ми, хай не кажуть вони: Ми його проковтнули...(UA) ПÑалми. 35:26 Ðехай поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð° заÑтидаютьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, хто з мого нещаÑÑ‚Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ñ”, бодай вбралиÑÑŒ у Ñором та в ганьбу, хто рота Ñвого розкриває на мене!(UA) ПÑалми. 35:27 Хай Ñпівають та звеÑелÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ–, хто бажає мені правоти, Ñ– нехай кажуть завжди: Хай буде великий ГоÑподь, що миру бажає Своєму рабові!(UA) ПÑалми. 35:28 Ð Ñзик мій звіщатиме правду Твою, Ñлаву Твою кожен день!(UA) ПÑалми. 36:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ð³ÐµÐ½Ñ‚Ñƒ хору. Раба ГоÑподнього Давида. (36-2) Грішне Ñлово безбожного в Ñерці моїм: Ðема Ñтраху Божого перед очима його,(UA) ПÑалми. 36:2 (36-3) бо в очах Ñвоїх він до Ñебе підлещуєтьÑÑ, щоб буцім то гріх Ñвій знайти, щоб зненавидіти.(UA) ПÑалми. 36:3 (36-4) Слова його уÑÑ‚ то марнота й обмана, переÑтав він бути мудрим, щоб чинити добро.(UA) ПÑалми. 36:4 (36-5) БеззаконÑтво задумує він на поÑтелі Ñвоїй, Ñтає на дорозі недобрій, не цураєтьÑÑ Ð·Ð»Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПÑалми. 36:5 (36-6) ГоÑподи, аж до Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð¼Ð¸Ð»Ð¾ÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, аж до хмар Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ñ€Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 36:6 (36-7) Ð¢Ð²Ð¾Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ немов гори Божі, Твої Ñуди Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ°, людину й худобу ÑпаÑаєш Ти, ГоÑподи!(UA) ПÑалми. 36:7 (36-8) Яка дорога Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, о Боже, Ñ– ховаютьÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ñькі Ñини в тіні Твоїх крил:(UA) ПÑалми. 36:8 (36-9) вони з ÑитоÑти дому Твого напоюютьÑÑ, Ñ– Ти Ñ—Ñ… напуваєш з потока Своїх Ñолодощів,(UA) ПÑалми. 36:9 (36-10) бо в Тебе джерело життÑ, в Твоїм Ñвітлі побачимо Ñвітло!(UA) ПÑалми. 36:10 (36-11) Продовж Свою миліÑÑ‚ÑŒ на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щироÑердих!(UA) ПÑалми. 36:11 (36-12) Ðога пишних нехай не наÑтупить на мене, Ñ– безбожна рука нехай не викидає мене!(UA) ПÑалми. 36:12 (36-13) Попадали там беззаконники, повалено Ñ—Ñ… Ñ– вÑтати не зможуть.(UA) ПÑалми. 37:1 Давидів. Ðе розпалюйÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ð¾Ð¼ Ñвоїм на злочинців, не май заздроÑти до беззаконних,(UA) ПÑалми. 37:2 бо вони, Ñк трава, будуть Ñкоро покошені, Ñ– мов та зелена билина пов'Ñнуть!(UA) ПÑалми. 37:3 ÐадійÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!(UA) ПÑалми. 37:4 Хай ГоÑподь буде розкіш твоÑ, Ñ– Він Ñповнить тобі твого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ!(UA) ПÑалми. 37:5 Ðа ГоÑпода здай дорогу Ñвою, Ñ– на Ðього надію клади, Ñ– Він зробить,(UA) ПÑалми. 37:6 Ñ– Він випровадить, немов Ñвітло, твою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, а правду твою немов південь.(UA) ПÑалми. 37:7 Жди ГоÑпода мовчки й на Ðього надійÑÑ, не розпалюйÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ð¾Ð¼ на того, хто щаÑливою чинить дорогу Ñвою, на людину, що виконує задуми злі.(UA) ПÑалми. 37:8 ПовÑтримайÑÑŒ від гніву й покинь переÑердÑ, не розпалюйÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, щоб чинити лиш зло,(UA) ПÑалми. 37:9 бо витÑÑ‚Ñ– будуть злочинці, а Ñ‚Ñ–, хто вповає на ГоÑпода землю вÑпадкують!(UA) ПÑалми. 37:10 Рще трохи й не буде безбожного, Ñ– будеш дивитиÑÑŒ на міÑце його Ñ– не буде його,(UA) ПÑалми. 37:11 а покірні вÑпадкують землю, Ñ– зарозкошують миром великим!(UA) ПÑалми. 37:12 Лихе замишлÑÑ” безбожний на праведного, Ñ– Ñкрегоче на нього Ñвоїми зубами,(UA) ПÑалми. 37:13 та ГоÑподь поÑмієтьÑÑ Ñ–Ð· нього, бачить бо Він, що наближуєтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ день!(UA) ПÑалми. 37:14 Безбожні меча добувають та лука Ñвого натÑгають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей проÑтої дороги,(UA) ПÑалми. 37:15 та ввійде їхній меч до їхнього влаÑного ÑерцÑ, Ñ– поламані будуть їхні луки!(UA) ПÑалми. 37:16 Краще мале Ñправедливого, ніж велике багатÑтво безбожних, Ñ– то багатьох,(UA) ПÑалми. 37:17 бо зламані будуть рамена безбожних, а Ñправедливих ГоÑподь підпирає!(UA) ПÑалми. 37:18 Знає ГоÑподь дні невинних, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпадщина пробуде навіки,(UA) ПÑалми. 37:19 за Ð»Ð¸Ñ…Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ будуть вони поÑоромлені, Ñ– за днів голоду Ñитими будуть.(UA) ПÑалми. 37:20 Бо загинуть безбожні, Ñ– ГоÑподні вороги, Ñк овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!(UA) ПÑалми. 37:21 Позичає безбожний Ñ– не віддає, а праведний миліÑÑ‚ÑŒ виÑвідчує та роздає,(UA) ПÑалми. 37:22 бо благоÑловенні від Ðього вÑпадкують землю, а проклÑÑ‚Ñ– від Ðього понищені будуть!(UA) ПÑалми. 37:23 Від ГоÑпода кроки людини побожної ÑтавлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾, Ñ– Він любить дорогу Ñ—Ñ—;(UA) ПÑалми. 37:24 коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку Ñ—Ñ— підпирає ГоÑподь.(UA) ПÑалми. 37:25 Я був молодий Ñ– поÑтарівÑÑ, та не бачив Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð³Ð¾, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба проÑили.(UA) ПÑалми. 37:26 Кожен день виÑвлÑÑ” він миліÑÑ‚ÑŒ та позичає, Ñ– над потомÑтвом його благоÑловеннÑ.(UA) ПÑалми. 37:27 УхилÑйÑÑ Ð²Ñ–Ð´ злого та добре чини, та й навіки живи!(UA) ПÑалми. 37:28 Бо любить ГоÑподь ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… загине!(UA) ПÑалми. 37:29 УÑпадкують праведні землю, Ñ– повік будуть жити на ній.(UA) ПÑалми. 37:30 УÑта праведного кажуть мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñзик же його промовлÑÑ” про право,(UA) ПÑалми. 37:31 Закон Бога його в його Ñерці, кроки його не ÑпіткнутьÑÑ.(UA) ПÑалми. 37:32 Рбезбожний чатує на праведного, Ñ– пильнує забити його,(UA) ПÑалми. 37:33 та ГоÑподь не зоÑтавить його в руках того, Ñ– неÑправедливим не вчинить його, коли буде Ñудити його.(UA) ПÑалми. 37:34 ÐадійÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, та держиÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸ Його, Ñ– піднеÑе Він тебе, щоб уÑпадкувати землю, ти бачитимеш, Ñк понижені будуть безбожні.(UA) ПÑалми. 37:35 Я бачив безбожного, що збуджував поÑтрах, що розкоренивÑÑ, немов ÑамороÑле зелене те дерево,(UA) ПÑалми. 37:36 та він проминув, й оÑÑŒ немає його, Ñ– шукав Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, й не знайшов!(UA) ПÑалми. 37:37 Бережи неповинного та дивиÑÑ Ð½Ð° праведного, бо людині Ñпокою належить майбутніÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 37:38 переÑтупники ж разом понищені будуть, майбутніÑÑ‚ÑŒ безбожних загине!(UA) ПÑалми. 37:39 Ð ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ñ… від ГоÑпода, Він Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð·Ð° Ñ‡Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ,(UA) ПÑалми. 37:40 Ñ– ГоÑподь їм поможе та Ñ—Ñ… порÑтує, визволить Ñ—Ñ… від безбожних Ñ– Ñ—Ñ… збереже, бо вдавалиÑÑŒ до Ðього вони!(UA) ПÑалми. 38:1 ПÑалом Давидів. Ðа пам'Ñтку. (38-2) ГоÑподи, не карай мене в гніві Своїм, Ñ– не завдавай мені кари в Своїм переÑерді,(UA) ПÑалми. 38:2 (38-3) бо прошили мене Твої Ñтріли, Ñ– рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ñжко ÑпуÑтилаÑÑŒ на мене...(UA) ПÑалми. 38:3 (38-4) Від гніву Твого нема цілого міÑÑ†Ñ Ð½Ð° тілі моїм, немає Ñпокою в коÑÑ‚ÑÑ… моїх через мій гріх,(UA) ПÑалми. 38:4 (38-5) бо провини мої перероÑли мою голову, Ñк великий Ñ‚Ñгар, вони Ñ‚Ñжчі над Ñили мої,(UA) ПÑалми. 38:5 (38-6) ÑмердÑÑ‚ÑŒ та гниють мої рани з глупоти моєї...(UA) ПÑалми. 38:6 (38-7) Скорчений Ñ, Ñ– над міру похилений, цілий день Ñ Ñ‚Ð¸Ð½ÑÑŽÑÑŒ Ñумний,(UA) ПÑалми. 38:7 (38-8) бо нутро моє повне запаленнÑ, Ñ– в тілі моїм нема цілого міÑцÑ...(UA) ПÑалми. 38:8 (38-9) ОбезÑилений Ñ Ð¹ перемучений Ñ‚Ñжко, ридаю від Ñтогону ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого...(UA) ПÑалми. 38:9 (38-10) ГоÑподи, вÑÑ– Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ— перед Тобою, Ð·Ñ–Ð´Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶ моє не ÑховалоÑÑŒ від Тебе.(UA) ПÑалми. 38:10 (38-11) Сильно тріпочетьÑÑ Ñерце моє, опуÑтила мене Ð¼Ð¾Ñ Ñила, навіть ÑÑніÑÑ‚ÑŒ очей моїх Ñ– вона не зо мною...(UA) ПÑалми. 38:11 (38-12) Друзі мої й мої приÑтелі поÑтавали Ð·Ð´Ð°Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ моєї біди, а ближні мої поÑтавали оподаль...(UA) ПÑалми. 38:12 (38-13) Тенета розÑтавили Ñ‚Ñ–, хто чатує на душу мою, а Ñ‚Ñ–, хто бажає нещаÑÑ‚Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ–, говорÑÑ‚ÑŒ проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– ввеÑÑŒ день вимишлÑÑŽÑ‚ÑŒ зрадливе!(UA) ПÑалми. 38:13 (38-14) Ð Ñ, мов глухий, вже не чую, Ñ– мов той німий, Ñкий уÑÑ‚ Ñвоїх не відкриває...(UA) ПÑалми. 38:14 (38-15) Ñ– Ñ Ñтав, мов людина, що нічого не чує Ñ– в уÑтах Ñвоїх Ð¾Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ має,(UA) ПÑалми. 38:15 (38-16) бо на Тебе надіюÑÑ Ñ, ГоÑподи, Ти відповіÑи, ГоÑподи, Боже мій!(UA) ПÑалми. 38:16 (38-17) Бо Ñказав Ñ: Ðехай не потішатьÑÑ Ð· мене, нехай не неÑутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ понад мене, коли поÑлизнетьÑÑ Ð½Ð¾Ð³Ð° моÑ!(UA) ПÑалми. 38:17 (38-18) Бо Ñ Ð´Ð¾ упадку готовий, Ñ– передо мною поÑтійно недуга моÑ,(UA) ПÑалми. 38:18 (38-19) бо провину Ñвою визнаю, журюÑÑ Ð³Ñ€Ñ–Ñ…Ð¾Ð¼ Ñвоїм Ñ!(UA) ПÑалми. 38:19 (38-20) Рмої вороги проживають, міцніють, Ñ– без причини помножилиÑÑ Ð¼Ð¾Ñ— недруги...(UA) ПÑалми. 38:20 (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женуÑÑŒ за добром...(UA) ПÑалми. 38:21 (38-22) Ðе покинь мене, ГоÑподи, Боже мій, не віддалÑйÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене,(UA) ПÑалми. 38:22 (38-23) поÑпіши мені на допомогу, ГоÑподи, Ти ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 39:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Єдутуна. ПÑалом Давидів. (39-2) Я Ñказав: Пильнувати Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ дороги Ñвої, щоб Ñвоїм Ñзиком не грішити, накладу Ñ Ð²ÑƒÐ·Ð´ÐµÑ‡ÐºÑƒ на уÑта Ñвої, поки передо мною безбожний.(UA) ПÑалми. 39:2 (39-3) Занімів Ñ Ð² мовчанні, замовк про добро, а мій біль був подражнений.(UA) ПÑалми. 39:3 (39-4) РозпалилоÑÑ Ñерце моє у моєму нутрі, палає огонь від мого роздумуваннÑ... Я Ñтав говорити Ñвоїм Ñзиком:(UA) ПÑалми. 39:4 (39-5) Повідоми мене, ГоÑподи, про кінець мій та про днів моїх міру, Ñка то вона, нехай знаю, коли Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ñƒ!(UA) ПÑалми. 39:5 (39-6) ОÑÑŒ відмірÑв долонею Ти мої дні, а мій вік Ñк ніщо проти Тебе, Ñ– тільки марнота Ñама кожна людина жива! Села.(UA) ПÑалми. 39:6 (39-7) У темноті лиш ходить людина, клопочетьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ про марне: громадить вона, та не знає, хто звозити буде оте!(UA) ПÑалми. 39:7 (39-8) Ртепер на що маю надіÑтиÑÑŒ, ГоÑподи? ÐÐ°Ð´Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð° Тебе вона!(UA) ПÑалми. 39:8 (39-9) Від уÑÑ–Ñ… моїх прогріхів визволи мене, не чини мене поÑміхом Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 39:9 (39-10) Занімів Ñ Ñ‚Ð° уÑÑ‚ Ñвоїх не відкриваю, бо Ти те вчинив,(UA) ПÑалми. 39:10 (39-11) забери Ти від мене Свій доторк, від порази Твоєї руки Ñ ÐºÑ–Ð½Ñ‡Ð°ÑŽÑÑŒ...(UA) ПÑалми. 39:11 (39-12) Ти караєш людину докорами за беззаконнÑ, Ти знищив, Ñк міль, привабніÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, кожна людина направду марнота! Села.(UA) ПÑалми. 39:12 (39-13) ВиÑлухай, ГоÑподи, молитву мою, Ñ– почуй Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, не будь мовчазний до моєї Ñльози, бо приходько Ñ Ð² Тебе, мандрівник, Ñк батьки мої вÑÑ–!(UA) ПÑалми. 39:13 (39-14) Відверни гнів від мене Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð´ÐºÑ€Ñ–Ð¿Ð»ÑŽÑÑ, перше ніж відійду, Ñ– не буде мене!(UA) ПÑалми. 40:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (40-2) Ðепохитно надіюÑÑŒ на ГоÑпода, Ñ– Він прихиливÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” Він почув.(UA) ПÑалми. 40:2 (40-3) ВитÑг мене Він із згубної Ñми, із багна болотиÑтого, Ñ– поÑтавив на Ñкелі ноги мої, Ñ– зміцнив мої Ñтопи,(UA) ПÑалми. 40:3 (40-4) Ñ– дав піÑню нову в мої уÑта, Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Бога хвалу, нехай бачать багато-хто й поÑтрах хай мають, Ñ– хай вони мають надію, на ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 40:4 (40-5) Блаженна людина, що Бога вчинила Ñвоєю твердинею, Ñ– не зверталаÑÑŒ до пишних та тих, що вони до неправди ÑхилÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ!(UA) ПÑалми. 40:5 (40-6) Багато вчинив Ти, о ГоÑподи, Боже мій, Твої чуда й думки Твої тільки про наÑ, нема Тобі рівного! Я хотів би вÑе це показати й про це розказати, та воно чиÑленніше, щоб можна його розповіÑти.(UA) ПÑалми. 40:6 (40-7) Жертви й Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð¸ не Ñхотів, Ти розкрив мені уші, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ жертви покутної Ти не жадав.(UA) ПÑалми. 40:7 (40-8) Тоді Ñ Ñказав: ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² із звоєм книжки, про мене напиÑаної.(UA) ПÑалми. 40:8 (40-9) Твою волю чинити, мій Боже, Ñ Ñ…Ð¾Ñ‡Ñƒ, Ñ– Закон Твій у мене в Ñерці.(UA) ПÑалми. 40:9 (40-10) Я проповідував правду в великому зборі, ото, Ñвоїх уÑÑ‚ не ув'Ñзнюю Ñ, ГоÑподи, знаєш Ти,(UA) ПÑалми. 40:10 (40-11) ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Твою не ховав Ñ Ð² Ñередині ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, про вірніÑÑ‚ÑŒ Твою та ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ‰Ð°Ð², не таїв Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ миліÑÑ‚ÑŒ Твою та про правду Твою на великім зібранні.(UA) ПÑалми. 40:11 (40-12) Тому, ГоÑподи, не ув'Ñзни милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ від мене, а миліÑÑ‚ÑŒ та правда Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ завжди мене Ñтережуть,(UA) ПÑалми. 40:12 (40-13) бо нещаÑÑ‚Ñ Ð±ÐµÐ· ліку мене оточили, Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ— доÑÑгли вже мене, так що й бачити не можу, вони чиÑленнішими Ñтали за волоÑÑÑ Ð½Ð° моїй голові, Ñ– Ñерце моє опуÑтило мене...(UA) ПÑалми. 40:13 (40-14) Зволь ÑпаÑти мене, ГоÑподи, ГоÑподи, поÑпіши ж бо на поміч мені,(UA) ПÑалми. 40:14 (40-15) нехай поÑоромлені будуть, Ñ– хай зганьблені будуть уÑÑ–, хто шукає моєї душі, щоб Ñхопити Ñ—Ñ—! Ðехай подадутьÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´, Ñ– нехай поÑоромлені будуть, хто бажає Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ лихого!(UA) ПÑалми. 40:15 (40-16) Бодай Ñкам'Ñніли від Ñорому Ñ‚Ñ–, хто говорить до мене: Ðга! Ðга!(UA) ПÑалми. 40:16 (40-17) Ðехай тішатьÑÑ Ñ‚Ð° веÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¢Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ вÑÑ– Ñ‚Ñ–, хто шукає Тебе та хто любить ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, нехай завжди говорÑÑ‚ÑŒ: Хай буде великий ГоÑподь!(UA) ПÑалми. 40:17 (40-18) Ð Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¸Ð¹ та бідний, за мене подбає ГоÑподь: Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ñ‡ Ñ– мій оборонець то Ти, Боже мій, не ÑпізнÑйÑÑ!(UA) ПÑалми. 41:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещаÑÑ‚Ñ Ð“Ð¾Ñподь порÑтує його!(UA) ПÑалми. 41:2 (41-3) ГоÑподь берегтиме його та його оживлÑтиме, буде блаженний такий на землі, Ñ– Він не видаÑÑ‚ÑŒ його на поталу його ворогам!(UA) ПÑалми. 41:3 (41-4) Ðа ложі недуги подаÑÑ‚ÑŒ йому Ñили ГоÑподь, уÑе ложе йому перемінить в недузі його.(UA) ПÑалми. 41:4 (41-5) Я промовив був: ГоÑподи, май же Ти миліÑÑ‚ÑŒ до мене, вилікуй душу мою, бо Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Тобою згрішив!(UA) ПÑалми. 41:5 (41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾?(UA) ПÑалми. 41:6 (41-7) Рколи хто приходить відвідати, мовить марне: його Ñерце збирає Ð´Ð»Ñ Ñебе лихе, Ñ– Ñк вийде надвір, то говорить про те...(UA) ПÑалми. 41:7 (41-8) Ð’ÑÑ– мої вороги між Ñобою шепочутьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ на мене, на мене лихе замишлÑÑŽÑ‚ÑŒ:(UA) ПÑалми. 41:8 (41-9) Ðегідна річ тиÑне його, а що він поклавÑÑ Ñ‚Ð¾ більше не вÑтане!...(UA) ПÑалми. 41:9 (41-10) Ðавіть приÑтель мій, на Ñкого надіÑвÑÑ Ñ, що мій хліб Ñпоживав, піднÑв проти мене п'Ñту!(UA) ПÑалми. 41:10 (41-11) Ðле, ГоÑподи, помилуй мене, Ñ– мене підійми, Ñ– Ñ Ñ—Ð¼ відплачу,(UA) ПÑалми. 41:11 (41-12) із того довідаюÑÑ, що Ти любиш мене, коли надо мною Ñурмити не буде мій ворог.(UA) ПÑалми. 41:12 (41-13) Ð Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· невинніÑÑ‚ÑŒ мою Ти підÑилиш мене, Ñ– перед обличчÑм Своїм ти поÑтавиш навіки мене!(UA) ПÑалми. 41:13 (41-14) БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Ðмінь Ñ– амінь!(UA) ПÑалми. 42:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом навчальний, Ñинів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моÑ,(UA) ПÑалми. 42:2 (42-3) душа Ð¼Ð¾Ñ Ñпрагнена Бога, Бога Живого! Коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ñƒ й поÑвлюÑÑŒ перед Божим лицем?(UA) ПÑалми. 42:3 (42-4) Сльоза Ð¼Ð¾Ñ Ñтала Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?(UA) ПÑалми. 42:4 (42-5) Як про це пригадаю, то душу Ñвою виливаю, Ñк Ñ Ð¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾Ð»ÑŽÐ´Ð´Ñ– ходив, Ñ– водив Ñ—Ñ… до Божого дому, із голоÑом Ñпіву й подÑки ÑвÑткового натовпу...(UA) ПÑалми. 42:5 (42-6) Чого, душе моÑ, ти Ñумуєш, Ñ– чого ти в мені непокоїшÑÑ? Май надію на Бога, бо Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ буду ще дÑкувати за ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 42:6 (42-7) Мій Боже, душа Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚ÑƒÐ¶Ð¸Ñ‚ÑŒ в мені, бо Ñ Ð¿Ð°Ð¼'Ñтаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.(UA) ПÑалми. 42:7 (42-8) Прикликає Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½ÑŽ на гуркіт Твоїх водоÑпадів, уÑÑ– вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.(UA) ПÑалми. 42:8 (42-9) Удень виÑвлÑÑ” ГоÑподь Свою миліÑÑ‚ÑŒ, уночі ж Його піÑÐ½Ñ Ð·Ð¾ мною, молитва до Бога мого життÑ!(UA) ПÑалми. 42:9 (42-10) Повім Ñ Ð´Ð¾ Бога: Ти Скеле моÑ, чому Ти про мене забув? Чого Ñ Ð±Ð»ÑƒÐºÐ°ÑŽ Ñумний через утиÑк ворожий?(UA) ПÑалми. 42:10 (42-11) Ðіби коÑÑ‚Ñ– ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?(UA) ПÑалми. 42:11 (42-12) Чого, душе моÑ, ти Ñумуєш, Ñ– чого ти в мені непокоїшÑÑ? Май надію на Бога, бо Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ буду ще дÑкувати за ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, мого Бога!(UA) ПÑалми. 43:1 РозÑуди мене, Боже, й ÑправуйÑÑ Ð·Ð° Ñправу мою із людьми небогобійними, визволь мене від людини обмани та кривди!(UA) ПÑалми. 43:2 Бож Бог Ти моєї твердині, чого ж Ти покинув мене? Чого Ñ Ð±Ð»ÑƒÐºÐ°ÑŽ Ñумний через утиÑк ворожий?(UA) ПÑалми. 43:3 Пошли Своє Ñвітло та правду Свою, вони мене будуть провадити, вони запровадÑÑ‚ÑŒ мене до Твоєї ÑвÑтої гори та до міÑць Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПÑалми. 43:4 Ñ– нехай Ñ Ð´Ñ–ÑтануÑÑŒ до Божого жертівника, до Бога розради й потіхи моєї, Ñ– буду на арфі хвалити Тебе, Боже, Боже Ти мій!(UA) ПÑалми. 43:5 Чого, душе моÑ, ти Ñумуєш, Ñ– чого ти в мені непокоїшÑÑ? Май надію на Бога, бо Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ буду ще дÑкувати за ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, мого Бога!(UA) ПÑалми. 44:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Синів Кореєвих. ПÑалом навчальний. (44-2) Боже, Ñвоїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів Ñтародавніх:(UA) ПÑалми. 44:2 (44-3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а Ñ—Ñ… оÑадив, понищив народи, а Ñ—Ñ… Ти поширив!(UA) ПÑалми. 44:3 (44-4) Ðе мечем бо Ñвоїм вони землю поÑіли, Ñ– їхнє рамено їм не помогло, а Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° рамено Твоє, та Світло Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, бо Ти Ñ—Ñ… уподобав!(UA) ПÑалми. 44:4 (44-5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°:(UA) ПÑалми. 44:5 (44-6) Тобою поб'ємо Ñвоїх ворогів, ім'Ñм Твоїм будемо топтати повÑталих на наÑ,(UA) ПÑалми. 44:6 (44-7) бо Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ надіÑтиÑÑ Ð½Ðµ на лука Ñвого, Ñ– мій меч не поможе мені,(UA) ПÑалми. 44:7 (44-8) але Ти Ð½Ð°Ñ ÑпаÑеш від противників наших, Ñ– наших ненавиÑників заÑоромиш!(UA) ПÑалми. 44:8 (44-9) Ми хвалимоÑÑŒ Богом щоднÑ, Ñ– повіки ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ñлавимо, Села,(UA) ПÑалми. 44:9 (44-10) та однак Ти покинув Ñ– Ð½Ð°Ñ Ð·Ð°Ñоромив, Ñ– вже не виходиш із нашими війÑьками:(UA) ПÑалми. 44:10 (44-11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулиÑÑŒ назад, а наші ненавиÑники грабували Ñобі наш маєток...(UA) ПÑалми. 44:11 (44-12) Ти віддав Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° поїд, немов тих овечок, Ñ– Ð½Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÐ¸Ð² поÑеред народів,(UA) ПÑалми. 44:12 (44-13) Ти за безцін продав Свій народ, Ñ– ціни йому не побільшив!(UA) ПÑалми. 44:13 (44-14) Ти Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ð¼ ÑуÑідам віддав на зневагу, на наругу та поÑміх Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… околиць,(UA) ПÑалми. 44:14 (44-15) Ти Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð² за приÑлів'Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð½Ð°Ð¼, Ñ– головою хитають народи на наÑ...(UA) ПÑалми. 44:15 (44-16) Передо мною щоденно безчеÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, Ñ– Ñором вкриває Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ñ”,(UA) ПÑалми. 44:16 (44-17) через Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, хто лає мене й проклинає, через ворога й меÑника...(UA) ПÑалми. 44:17 (44-18) Прийшло було вÑе це на наÑ, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,(UA) ПÑалми. 44:18 (44-19) не вÑтупилоÑÑŒ назад наше Ñерце, Ñ– не відхиливÑÑ Ð½Ð°Ñˆ крок від Твоєї дороги!(UA) ПÑалми. 44:19 (44-20) Хоч у міÑце шакалів Ти випхнув був наÑ, Ñ– прикрив був Ð½Ð°Ñ Ñмертною тінню,(UA) ПÑалми. 44:20 (44-21) чи й тоді ми забули ім'Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° нашого, Ñ– руки Ñвої проÑÑ‚Ñгнули до Бога чужого?(UA) ПÑалми. 44:21 (44-22) Таж про те Бог довідаєтьÑÑ, бо Він знає таємноÑÑ‚Ñ– ÑерцÑ,(UA) ПÑалми. 44:22 (44-23) що Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð¸Ð²Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ за Тебе щоденно, пораховано наÑ, Ñк овечок жертовних...(UA) ПÑалми. 44:23 (44-24) ПрокиньÑÑ Ð¶, Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ти, ГоÑподи, Ñпиш? ПробудиÑÑ, не кидай назавжди!(UA) ПÑалми. 44:24 (44-25) Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу Ñ‚Ñ–Ñноту?(UA) ПÑалми. 44:25 (44-26) Бо душа наша знижилаÑÑ Ð°Ð¶ до пороху, а живіт наш приліг до землі...(UA) ПÑалми. 44:26 (44-27) УÑтань же, о Помоче наша, Ñ– викупи Ð½Ð°Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· миліÑÑ‚ÑŒ Свою!(UA) ПÑалми. 45:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа „Лілеїâ€. Синів Кореєвих. ПÑалом навчальний. ПіÑÐ½Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð²Ð¸. (45-2) Моє Ñерце бринить добрим Ñловом, проказую Ñ: Ð”Ð»Ñ Ð¦Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ñ— твори, мій Ñзик мов перо ÑкоропиÑцÑ!(UA) ПÑалми. 45:2 (45-3) Ти кращий від людÑьких Ñинів, в Твоїх уÑтах розлита краÑа та добро, тому благоÑловив Бог навіки Тебе.(UA) ПÑалми. 45:3 (45-4) Прив'Ñжи до Ñтегна Свого, Сильний, Свого меча, краÑу Свою та величніÑÑ‚ÑŒ Свою,(UA) ПÑалми. 45:4 (45-5) Ñ– в величноÑÑ‚Ñ– Своїй Ñідай, та й верхи помчиÑÑ Ð·Ð° Ñправи правди, Ñ– лагідноÑти та ÑправедливоÑти, Ñ– навчить Тебе Ñтрашних чинів Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 45:5 (45-6) Твої Ñтріли нагоÑтрені, а від них під Тобою народи попадають, у Ñерце ЦарÑьких ворогів.(UA) ПÑалми. 45:6 (45-7) ПреÑтол Твій, о Боже, на вічні віки, берло правди берло ЦарÑтва Твого.(UA) ПÑалми. 45:7 (45-8) Ти полюбив ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, а Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð·Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð², тому намаÑтив Тебе Бог, Твій Бог, оливою радоÑти понад друзів Твоїх.(UA) ПÑалми. 45:8 (45-9) Миро, алое й каÑÑÑ–Ñ Ð²ÑÑ– шати Твої, а з палат із Ñлонової коÑти Ñтруни Тебе звеÑелили.(UA) ПÑалми. 45:9 (45-10) Серед Ñкарбів Твоїх царÑькі дочки, по правиці Твоїй Ñтала Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð² офірÑькому щирому золоті.(UA) ПÑалми. 45:10 (45-11) Слухай, дочко, й побач, Ñ– нахили Ñвоє ухо, Ñ– забудь Ñвій народ Ñ– дім батька Ñвого!(UA) ПÑалми. 45:11 (45-12) РЦар буде жадати твоєї краÑи, бо Він твій ГоÑподь, а ти до землі Йому кланÑйÑÑ.(UA) ПÑалми. 45:12 (45-13) РТирÑька дочка прийде з даром, будуть благати тебе найбагатші з народу.(UA) ПÑалми. 45:13 (45-14) Ð’ÑÑ Ð¾Ð·Ð´Ð¾Ð±Ð° царÑької дочки уÑередині, шата ж Ñ—Ñ— погаптована золотом.(UA) ПÑалми. 45:14 (45-15) У шати гаптовані вбрану провадÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— до ЦарÑ, за нею дівчата, подруги Ñ—Ñ—, до Тебе проваджені.(UA) ПÑалми. 45:15 (45-16) ПровадÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… з радощами та потіхою, у палату царÑьку вони війдуть.(UA) ПÑалми. 45:16 (45-17) ЗаміÑÑ‚ÑŒ батьків Твоїх будуть Ñини Твої, Ñ—Ñ… по цілій землі Ти поÑтавиш володарÑми.(UA) ПÑалми. 45:17 (45-18) Я буду ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” згадувати по вÑÑ–Ñ… поколіннÑÑ…, тому то народи по вічні віки Тебе Ñлавити будуть!(UA) ПÑалми. 46:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Синів Кореєвих. Ðа Ñпів „Ðламотâ€. ПіÑнÑ. (46-2) Бог Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð¾Ñ…Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ð° та Ñила, допомога в недолÑÑ…, що чаÑто траплÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ,(UA) ПÑалми. 46:2 (46-3) тому не лÑкаємоÑÑŒ ми, Ñк Ñ‚Ñ€ÑÑетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– коли гори зÑуваютьÑÑ Ð² Ñерце морів!(UA) ПÑалми. 46:3 (46-4) ШумлÑÑ‚ÑŒ Ñ– киплÑÑ‚ÑŒ Його води, через велич Його тремтÑÑ‚ÑŒ гори. Села.(UA) ПÑалми. 46:4 (46-5) Річка, відноги Ñ—Ñ— веÑелÑÑ‚ÑŒ міÑто Боже, найÑвÑтіше із міÑць Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð’Ñевишнього.(UA) ПÑалми. 46:5 (46-6) Бог Ñеред нього, нехай не хитаєтьÑÑ, Бог поможе йому, коли ранок наÑтане.(UA) ПÑалми. 46:6 (46-7) Шуміли народи, хиталиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñтва, а Він Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð² Свій Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð»Ð°ÑÑ.(UA) ПÑалми. 46:7 (46-8) З нами ГоÑподь Саваот, наша Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð³ Яковів. Села.(UA) ПÑалми. 46:8 (46-9) ідіть, оглÑдайте ГоÑподні діла, Ñкі Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð² на землі!(UA) ПÑалми. 46:9 (46-10) Ðж до краю землі припинÑÑ” Він війни, ламає Він лука й торощить ÑпиÑа, палить огнем колеÑниці!(UA) ПÑалми. 46:10 (46-11) ВгамуйтеÑÑŒ та знайте, що Бог Я, піднеÑуÑÑŒ між народами, піднеÑуÑÑŒ на землі!(UA) ПÑалми. 46:11 (46-12) З нами ГоÑподь Саваот, наша Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð³ Яковів! Села.(UA) ПÑалми. 47:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Синів Кореєвих. ПÑалом. (47-2) Ð’ÑÑ– народи, плещіть у долоні, покликуйте Богові голоÑом радоÑти,(UA) ПÑалми. 47:2 (47-3) грізний бо Ð’Ñевишній ГоÑподь, Цар великий вÑієї землі!(UA) ПÑалми. 47:3 (47-4) Він народи під Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð±Ð¸Ð²Ð°Ñ”, а поган нам під ноги,(UA) ПÑалми. 47:4 (47-5) Він нашу Ñпадщину Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ñ”, величніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°, що його полюбив. Села.(UA) ПÑалми. 47:5 (47-6) Бог виÑтупає при радіÑних окриках, ГоÑподь при голоÑÑ– рога.(UA) ПÑалми. 47:6 (47-7) Співайте Богові нашому, Ñпівайте, Ñпівайте Цареві нашому, Ñпівайте,(UA) ПÑалми. 47:7 (47-8) бо Бог Цар уÑієї землі, Ñпівайте навчальний пÑалом!(UA) ПÑалми. 47:8 (47-9) Бог зацарював над народами, Бог Ñів на ÑвÑтому Своєму преÑтолі!(UA) ПÑалми. 47:9 (47-10) ЗібралиÑÑŒ владики народів, народ Бога Ðвраамового, Ñк Божі щити на землі, між ними Він Ñильно звеличений!(UA) ПÑалми. 48:1 ПіÑнÑ. ПÑалом Ñинів Кореєвих. (48-2) Великий ГоÑподь Ñ– проÑлавлений вельми в міÑÑ‚Ñ– нашого Бога, на ÑвÑтій Своїй горі!(UA) ПÑалми. 48:2 (48-3) Препишна країна, розрада вÑієї землі, то СіонÑька гора, на північних околицÑÑ…, міÑто Ð¦Ð°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ð²Ð»Ð°Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 48:3 (48-4) Бог у храмах Своїх, за твердиню Він знаний.(UA) ПÑалми. 48:4 (48-5) Бо царі оÑÑŒ зібралиÑÑŒ, ішли вони разом,(UA) ПÑалми. 48:5 (48-6) але, Ñк побачили, то здивувалиÑÑŒ, полÑкалиÑÑ Ñ‚Ð° й розпорошилиÑÑŒ...(UA) ПÑалми. 48:6 (48-7) Обгорнув Ñ—Ñ… там Ñтрах, немов біль породіллю;(UA) ПÑалми. 48:7 (48-8) Ти Ñхіднім вітром розбив кораблі Ñ‚Ñ– ТаршіÑькі.(UA) ПÑалми. 48:8 (48-9) Як ми чули, так бачили в міÑÑ‚Ñ– ГоÑпода Саваота, у міÑÑ‚Ñ– нашого Бога, Бог міцно поÑтавить навіки його! Села.(UA) ПÑалми. 48:9 (48-10) РозмишлÑли ми, Боже, про миліÑÑ‚ÑŒ Твою Ñеред храму Твого.(UA) ПÑалми. 48:10 (48-11) Як ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Боже, так Ñлава Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð°Ð¶ по кінці землі, ÑправедливоÑти повна Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 48:11 (48-12) Ðехай веÑелитьÑÑ Ð¡Ñ–Ð¾Ð½Ñька гора, Юдині дочки хай тішатьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Твої правоÑуддÑ.(UA) ПÑалми. 48:12 (48-13) Оточіте Сіон й обÑтупіте його, полічіть його башти,(UA) ПÑалми. 48:13 (48-14) зверніте увагу на вала його, виÑокіÑÑ‚ÑŒ палати його пообмірюйте, щоб розповіÑти поколінню наÑтупному,(UA) ПÑалми. 48:14 (48-15) бо Цей Бог то наш Бог на вічні віки, Він буде провадити Ð½Ð°Ñ Ð°Ð¶ до Ñмерти!(UA) ПÑалми. 49:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Синів Кореєвих. ПÑалом. (49-2) Слухайте це, вÑÑ– народи, візьміть до ушей, уÑÑ– мешканці вÑеÑвіту,(UA) ПÑалми. 49:2 (49-3) Ñ– людÑькі Ñини й Ñини мужів, разом багатий та вбогий,(UA) ПÑалми. 49:3 (49-4) мої уÑта казатимуть мудріÑÑ‚ÑŒ, думка ж ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ розумніÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 49:4 (49-5) нахилю Ñвоє ухо до приказки, розв'Ñжу Ñвою загадку лірою!(UA) ПÑалми. 49:5 (49-6) Чому маю боÑтиÑÑŒ у день лихоліттÑ, Ñк Ñтане круг мене неправда моїх ошуканців,(UA) ПÑалми. 49:6 (49-7) Ñкі на багатÑтво Ñвоє покладають надію, Ñ– Ñвоїми доÑтатками хвалÑÑ‚ÑŒÑÑ?(UA) ПÑалми. 49:7 (49-8) Ðле жодна людина не викупить брата, не даÑÑ‚ÑŒ його викупу Богові,(UA) ПÑалми. 49:8 (49-9) бо викуп їхніх душ дорогий, Ñ– не переÑтане навіки,(UA) ПÑалми. 49:9 (49-10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу!(UA) ПÑалми. 49:10 (49-11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так Ñамо, Ñк гинуть Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð³Ð»Ð°Ñ Ñ‚Ð° неук, Ñ– лишають Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… багатÑтво Ñвоє...(UA) ПÑалми. 49:11 (49-12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, міÑÑ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ð·Ð°Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð· роду до роду, іменами Ñвоїми звуть землі,(UA) ПÑалми. 49:12 (49-13) та не зоÑтаєтьÑÑ Ð² пошані людина, подібна худобі, що гине!(UA) ПÑалми. 49:13 (49-14) Така Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð° глупота Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, та за ними йдуть Ñ‚Ñ–, хто кохає їхню думку. Села.(UA) ПÑалми. 49:14 (49-15) Вони зійдуть в шеол, Ñ– Ñмерть Ñ—Ñ… паÑе, немов вівці, а праведники запанують над ними від раннÑ; подоба Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð·Ð½Ð¸Ñ‰Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ, шеол буде мешканнÑм Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…...(UA) ПÑалми. 49:15 (49-16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села.(UA) ПÑалми. 49:16 (49-17) Ðе лÑкайÑÑ, коли багатіє людина, коли збільшуєтьÑÑ Ñлава дому Ñ—Ñ—,(UA) ПÑалми. 49:17 (49-18) бо, вмираючи, не забере вона вÑього, Ñ—Ñ— Ñлава не піде за нею!(UA) ПÑалми. 49:18 (49-19) Хоч вона Ñвою душу за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвого хвалить, Ñ– ÑлавлÑÑ‚ÑŒ тебе, Ñк Ð´Ð»Ñ Ñебе ти чиниш добро,(UA) ПÑалми. 49:19 (49-20) вона прийде до роду батьків Ñвоїх, що Ñвітла вони не побачать навіки!(UA) ПÑалми. 49:20 (49-21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!(UA) ПÑалми. 50:1 ПÑалом ÐÑафів. Прорік Бог над Богами ГоÑподь, Ñ– землю покликав від Ñхід ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ñ– аж до заходу його.(UA) ПÑалми. 50:2 із Сіону, корони краÑи, Бог ÑвивÑÑ Ð² промінні!(UA) ПÑалми. 50:3 Приходить наш Бог, Ñ– не буде мовчати: палючий огонь перед Ðим, а круг Ðього вÑе буритьÑÑ Ñильно!(UA) ПÑалми. 50:4 Він покличе згори небеÑа, Ñ– землю народ Свій Ñудити:(UA) ПÑалми. 50:5 Позбирайте Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ побожних Моїх, що над жертвою Ñклали заповіта зо Мною.(UA) ПÑалми. 50:6 Ñ– небеÑа звіÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ правду Його, що Бог Він ÑуддÑ. Села.(UA) ПÑалми. 50:7 Слухай же ти, Мій народе, бо буду оÑÑŒ Я говорити, ізраїлеві, Ñ– буду Ñвідчить на тебе: Бог, Бог твій Я!(UA) ПÑалми. 50:8 Я буду картати тебе не за жертви твої, бо вÑе передо Мною твої цілопаленнÑ,(UA) ПÑалми. 50:9 не візьму Я бичка з твого дому, ні козлів із кошар твоїх,(UA) ПÑалми. 50:10 бо належить Мені вÑÑ Ð»Ñ–Ñна звірина та худоба із тиÑÑчі гір,(UA) ПÑалми. 50:11 Я знаю вÑе птаÑтво гірÑьке, Ñ– звір польовий при Мені!(UA) ПÑалми. 50:12 Якби був Я голодний, тобі б не Ñказав, бо ÐœÐ¾Ñ Ð²ÑÑ Ð²Ñеленна й уÑе, що на ній!(UA) ПÑалми. 50:13 Чи Я м'ÑÑо бичків Ñпоживаю, Ñ– чи п'ÑŽ кров козлів?(UA) ПÑалми. 50:14 ПриноÑÑŒ Богові в жертву подÑку, Ñ– виконуй Ñвої обітниці Ð’Ñевишньому,(UA) ПÑалми. 50:15 Ñ– до Мене поклич в день недолі, Я тебе порÑтую, ти ж проÑлавиш Мене!(UA) ПÑалми. 50:16 Рдо грішника Бог промовлÑÑ”: Чого про уÑтави Мої розповідаєш, Ñ– чого заповіта Мого на уÑтах Ñвоїх ноÑиш?(UA) ПÑалми. 50:17 Ти ж науку зненавидів, Ñ– поза Ñебе Ñлова Мої викинув.(UA) ПÑалми. 50:18 Як ти Ð·Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², то бігав із ним, Ñ– з перелюбниками накладав.(UA) ПÑалми. 50:19 Свої уÑта пуÑкаєш на зло, Ñ– Ñзик твій оману плете.(UA) ПÑалми. 50:20 Ти Ñидиш, проти брата Ñвого наговорюєш, поголоÑки пуÑкаєш про Ñина Ñвоєї матері...(UA) ПÑалми. 50:21 Оце ти робив, Я ж мовчав, Ñ– ти думав, що Я такий Ñамий, Ñк ти. Тому буду картати тебе, Ñ– виложу вÑе перед очі твої!(UA) ПÑалми. 50:22 Зрозумійте ж це ви, що забуваєте Бога, щоб Я не Ñхопив, бо не буде кому Ñ€Ñтувати!(UA) ПÑалми. 50:23 Хто жертву подÑки приноÑить, той шанує Мене; а хто на дорогу Свою уважає, Боже ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ покажу!(UA) ПÑалми. 51:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (51-3) Помилуй мене, Боже, з великої милоÑти Твоєї, Ñ– з великого милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ загладь Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ—!(UA) ПÑалми. 51:2 (51-4) Обмий мене зовÑім з мого беззаконнÑ, й очиÑти мене від мого гріха,(UA) ПÑалми. 51:3 (51-5) бо Ñвої Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, а мій гріх передо мною поÑтійно.(UA) ПÑалми. 51:4 (51-6) Тобі, одному Тобі Ñ Ð·Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð², Ñ– перед очима Твоїми лукаве вчинив, тому Ñправедливий Ти будеш у мові Своїй, бездоганний у Ñуді Своїм.(UA) ПÑалми. 51:5 (51-7) Отож Ñ Ð² беззаконні народжений, Ñ– в гріху зачала мене мати моÑ.(UA) ПÑалми. 51:6 (51-8) Ото, полюбив Ñ”Ñи правду в глибинах, Ñ– в таємних речах виÑвлÑєш премудріÑÑ‚ÑŒ мені.(UA) ПÑалми. 51:7 (51-9) ОчиÑти Ñ–Ñопом мене, Ñ– буду Ñ Ñ‡Ð¸Ñтий, обмий Ти мене Ñ– Ñ Ñтану біліший від Ñнігу.(UA) ПÑалми. 51:8 (51-10) Дай почути мені втіху й радіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– радітимуть коÑÑ‚Ñ–, що Ти покрушив.(UA) ПÑалми. 51:9 (51-11) ÐžÐ±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” заховай від гріхів моїх, Ñ– вÑÑ– Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ— позагладжуй.(UA) ПÑалми. 51:10 (51-12) Серце чиÑте Ñтвори мені, Боже, Ñ– тривалого духа в моєму нутрі віднови.(UA) ПÑалми. 51:11 (51-13) Ðе відкинь мене від Свого лицÑ, й не бери Свого Духа СвÑтого від мене.(UA) ПÑалми. 51:12 (51-14) Верни мені радіÑÑ‚ÑŒ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– з лагідним духом підтримай мене.(UA) ПÑалми. 51:13 (51-15) Я буду навчати беззаконців доріг Твоїх, Ñ– навернутьÑÑ Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÐ½Ñ– до Тебе.(UA) ПÑалми. 51:14 (51-16) Визволь мене від переÑтупу кровного, Боже, Боже ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, мій Ñзик нехай Ñлавить Твою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 51:15 (51-17) ГоÑподи, відкрий мої уÑта, Ñ– Ñзик мій звіÑтить Тобі хвалу,(UA) ПÑалми. 51:16 (51-18) бо Ти жертви не прагнеш, а дам цілопаленнÑ, то не любе воно Тобі буде.(UA) ПÑалми. 51:17 (51-19) Жертва Богові зламаний дух; Ñерцем зламаним та упокореним Ти не погордуєш, Боже!(UA) ПÑалми. 51:18 (51-20) УщаÑлив Своїм благоволіннÑм Сіон, збудуй мури Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму,(UA) ПÑалми. 51:19 (51-21) тоді Ти полюбиш Собі жертви правди, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° приношеннÑ, тоді покладуть на Твій вівтар тельців!(UA) ПÑалми. 52:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом навчальний Давидів. (52-3) Чого хвалишÑÑ Ð·Ð»Ð¾Ð¼, о могутній? Цілий день Божа миліÑÑ‚ÑŒ зо мною.(UA) ПÑалми. 52:2 (52-4) ЗамишлÑÑ” лукавÑтво Ñзик твій, Ñк та бритва нагоÑтрена ти, що чиниш обману!(UA) ПÑалми. 52:3 (52-5) Ти зло полюбив над добро, а неправду більш, Ñк правду казати, Села,(UA) ПÑалми. 52:4 (52-6) ти любиш уÑÑкі шкідливі Ñлова, ти Ñзику обманний!(UA) ПÑалми. 52:5 (52-7) Отож, Бог зруйнує назавжди тебе, тебе викине й вирве з намету тебе, й тебе викоренить із країни життÑ. Села.(UA) ПÑалми. 52:6 (52-8) Ñ– побачать це праведні, й будуть боÑтиÑÑŒ, Ñ– будуть ÑміÑтиÑÑ Ð· нього:(UA) ПÑалми. 52:7 (52-9) ОÑÑŒ муж, що Бога не чинить Ñвоєю твердинею, та на великіÑÑ‚ÑŒ багатÑтва Ñвого покладає надію, втікає до злого Ñвого...(UA) ПÑалми. 52:8 (52-10) Ð Ñ Ñк зелена оливка у Божому домі, надіюÑÑŒ на Божую миліÑÑ‚ÑŒ на вічні віки!(UA) ПÑалми. 52:9 (52-11) Буду Ñлавити вічно Тебе, що вчинив Ти оце, Ñ– про Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” буду звіщати побожним Твоїм, що добре воно!(UA) ПÑалми. 53:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа „Махалатâ€. Ðавчальний пÑалом. Давидів. (53-2) Безумний говорить у Ñерці Ñвоїм: Ðема Бога! ЗіпÑулиÑÑŒ вони, Ñ– неÑправедливіÑÑ‚ÑŒ обридливу чинÑÑ‚ÑŒ, нема доброчинцÑ!...(UA) ПÑалми. 53:2 (53-3) Бог зорить із неба на людÑьких Ñинів, щоб побачити, чи Ñ” там розумний, що Бога шукає.(UA) ПÑалми. 53:3 (53-4) УÑÑ– повідÑтупали, разом Ñтали огидними, нема доброчинцÑ, нема ні одного!...(UA) ПÑалми. 53:4 (53-5) Чи ж не розуміють оті, хто Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑÑ”, що мій люд поїдають? Вони Ñпоживають хліб Божий, та не кличуть Його!(UA) ПÑалми. 53:5 (53-6) Тоді наÑтрашилиÑÑ Ñтрахом вони, хоч Ñтраху не було, бо розÑипав Бог коÑÑ‚Ñ– того, хто тебе оточив був, ти Ñ—Ñ… поÑоромив, бо ними погордував Бог!(UA) ПÑалми. 53:6 (53-7) Ðби то Він дав із Сіону ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ñ–! Як долю Свого народу поверне ГоÑподь, то радітиме Яків, утішатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ ізраїль!(UA) ПÑалми. 54:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа неґінах. ПÑалом навчальний Давидів, (54-2) Ñк зіфіÑни прийшли були та Ñказали Саулові: „ОÑÑŒ Давид поміж нами ховаєтьÑÑ!†(54-3) СпаÑи мене, Боже, іменнÑм Своїм, Ñ– міццю Своєю мене оправдай!(UA) ПÑалми. 54:2 (54-4) ВиÑлухай, Боже, молитву мою, нахили Своє ухо до Ñлів моїх уÑÑ‚,(UA) ПÑалми. 54:3 (54-5) бо чужинці повÑтали на мене, розбишаки ж шукають моєї душі, вони Бога не Ñтавили перед Ñобою. Села.(UA) ПÑалми. 54:4 (54-6) ОÑÑŒ Бог помагає мені, ГоÑподь Ñеред тих, хто підтримує душу мою.(UA) ПÑалми. 54:5 (54-7) Хай повернетьÑÑ Ð·Ð»Ð¾ на моїх ворогів, Своєю правдою винищи Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 54:6 (54-8) Ð’ добровільному дарі Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ñƒ Тобі принеÑу, ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, ГоÑподи, Ñлавити буду, що добре воно,(UA) ПÑалми. 54:7 (54-9) бо мене воно визволило від уÑÑких нещаÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ занепад моїх ворогів!(UA) ПÑалми. 55:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа неґінах. ПÑалом навчальний Давидів. (55-2) ВиÑлухай, Боже, молитву мою й від Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ не ховайÑÑ!(UA) ПÑалми. 55:2 (55-3) ПриÑлухайÑÑŒ до мене й подай мені відповідь, Ñ Ð±Ð»ÑƒÐºÐ°ÑŽ у Ñмутку Ñвоїм Ñ– Ñтогну,(UA) ПÑалми. 55:3 (55-4) від крику ворожого, від утиÑків грішного, бо гріх накидають на мене вони, Ñ– в гніві мене переÑлідують...(UA) ПÑалми. 55:4 (55-5) Тремтить моє Ñерце в мені, Ñ– Ñтрахи Ñмертельні напали на мене,(UA) ПÑалми. 55:5 (55-6) Ñтрах та Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° мене найшли, Ñ– тривога мене обгорнула...(UA) ПÑалми. 55:6 (55-7) казав Ñ: Коли б Ñ Ð¼Ð°Ð² крила, немов та голубка, то Ñ Ð¿Ð¾Ð»ÐµÑ‚Ñ–Ð² би й Ñпочив!(UA) ПÑалми. 55:7 (55-8) Отож, помандрую далеко, пробуватиму Ñ Ð½Ð° пуÑтині. Села.(UA) ПÑалми. 55:8 (55-9) ПоÑпішу Ñобі, щоб утекти перед вітром бурхливим та бурею...(UA) ПÑалми. 55:9 (55-10) Вигуби, ГоÑподи, та погуби Ñзика їхнього, бо в міÑÑ‚Ñ– Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² наÑильÑтво та Ñварку,(UA) ПÑалми. 55:10 (55-11) вони ходÑÑ‚ÑŒ удень та вночі коло нього на мурах його, а гріх та неправда вÑередині в ньому,(UA) ПÑалми. 55:11 (55-12) нещаÑÑ‚Ñ Ð²Ñередині в ньому, а з вулиць його не виходÑÑ‚ÑŒ наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð¹ обмана,(UA) ПÑалми. 55:12 (55-13) бож не ворог злорічить на мене, це Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ½Ñ–Ñ Ð±Ð¸, Ñ– не ненавиÑник мій побільшивÑÑŒ надо мною, Ñ ÑховавÑÑ Ð± від нього,(UA) ПÑалми. 55:13 (55-14) але ти, чоловік мені рівнÑ, мій приÑтель близький Ñ– знайомий мені,(UA) ПÑалми. 55:14 (55-15) з Ñким Ñолодко щиру розмову провадимо, Ñ– ходимо до Божого дому Ñеред бурхливого натовпу...(UA) ПÑалми. 55:15 (55-16) Ðехай же впаде на них Ñмерть, нехай зійдуть вони до шеолу живими, бо зло в їхнім мешканні, у їхній Ñередині!(UA) ПÑалми. 55:16 (55-17) Я кличу до Бога, Ñ– ГоÑподь урÑтує мене:(UA) ПÑалми. 55:17 (55-18) увечорі, вранці й опівдні Ñ ÑкаржуÑÑŒ й зідхаю, Ñ– Він виÑлухає мого голоÑу!(UA) ПÑалми. 55:18 (55-19) У мирі Він викупить душу мою, щоб до мене вони не зближалиÑÑŒ, бо багато було Ñ—Ñ… на мене!(UA) ПÑалми. 55:19 (55-20) Бог виÑлухає, Ñ– їм Той відповіÑÑ‚ÑŒ, Хто відвіку Ñидить на преÑтолі, Села, бо немає у них перемін, Ñ– Бога вони не боÑÑ‚ÑŒÑÑ,(UA) ПÑалми. 55:20 (55-21) ворог витÑгнув руки Ñвої проти тих, що в Ñпокої жили з ним, він зганьбив заповіта Ñвого,(UA) ПÑалми. 55:21 (55-22) його уÑта гладенькі, Ñк маÑло, та Ñварка у Ñерці його, від оливи м'Ñкіші Ñлова його, та вони Ñк мечі Ñ‚Ñ– оголені!...(UA) ПÑалми. 55:22 (55-23) Свого Ñ‚Ñгара поклади ти на ГоÑпода, Ñ– тебе Він підтримає, Він ніколи не даÑÑ‚ÑŒ захитатиÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ!(UA) ПÑалми. 55:23 (55-24) РТи Ñ—Ñ…, Боже мій, поÑкидаєш до Ñми погибелі! Люди чинів кривавих й обмани, бодай Ñвоїх днів вони не дожили навіть до половини, а Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°ÑŽ надію на Тебе!(UA) ПÑалми. 56:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа „Ðіма голубка в далечиніâ€. Золотий Давидів пÑалом, коли филиÑтимлÑни захопили були його в Òаті. (56-2) Помилуй мене, Боже, бо топче мене чоловік, цілий день він воює та тиÑне мене!(UA) ПÑалми. 56:2 (56-3) Чатують мої вороги цілий день, бо багато таких, що воюють завзÑто на мене!(UA) ПÑалми. 56:3 (56-4) Того днÑ, коли Ñтрах обгортає мене, Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–ÑŽ на Тебе кладу,(UA) ПÑалми. 56:4 (56-5) Ñ Ð² Бозі хвалитиму Ñлово Його, на Бога надію кладу, й не боюÑÑ, що тіло учинить мені?(UA) ПÑалми. 56:5 (56-6) Цілий день біль приноÑÑÑ‚ÑŒ Ñлова мої, уÑÑ– їхні думки проти мене на зло:(UA) ПÑалми. 56:6 (56-7) Ñлідкують, ховаютьÑÑ, пильнують вони мої Ñтопи... Як чатують на душу мою,(UA) ПÑалми. 56:7 (56-8) так Ти через гріх віджени Ñ—Ñ…, пониж, Боже, людей в Своїм гніві!(UA) ПÑалми. 56:8 (56-9) Полічив Ти тинÑÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, поміÑти ж мої Ñльози перед Собою, чи ж вони не запиÑані в книзі Твоїй?(UA) ПÑалми. 56:9 (56-10) Тоді то мої вороги повтікають назад, того днÑ, Ñк Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ буду. Те Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що Бог при мені,(UA) ПÑалми. 56:10 (56-11) Ñ– в Бозі Ñ Ñправу Ñвою докінчу, докінчу Ñ Ð² ГоÑподі Ñправу!(UA) ПÑалми. 56:11 (56-12) Ðа Бога надію кладу й не боюÑÑŒ, що людина учинить мені?(UA) ПÑалми. 56:12 (56-13) Ðа мені зоÑтаютьÑÑ, о Боже, приÑÑги Тобі, та Ð´Ð»Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑŽ жертви хвали.(UA) ПÑалми. 56:13 (56-14) Як Ти ÑÐ¿Ð°Ñ Ð¼Ð¾ÑŽ душу від Ñмерти, то хіба ж не ÑпаÑеш моїх ніг від падіннÑ, щоб у Ñвітлі Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² перед Богом?(UA) ПÑалми. 57:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: „Ðе вигубиâ€. Золотий пÑалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдаєтьÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° моÑ, Ñ– в тіні Твоїх крил Ñ ÑховаюÑÑŒ, аж поки нещаÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¸Ð½Ðµ!(UA) ПÑалми. 57:2 (57-3) Я кличу до Бога Ð’Ñевишнього, до Бога, що чинить Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ добро.(UA) ПÑалми. 57:3 (57-4) Він пошле з Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ñ– врÑтує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою миліÑÑ‚ÑŒ та правду Свою(UA) ПÑалми. 57:4 (57-5) на душу мою. ЗнаходжуÑÑ Ñ Ñеред левів, що людÑьких Ñинів пожирають, їхні зуби Ñк ÑÐ¿Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ та Ñтріли, а їхній Ñзик гоÑтрий меч.(UA) ПÑалми. 57:5 (57-6) ПіднеÑиÑÑ Ð¶, о Боже, над небо, а Ñлава Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´ вÑією землею!(UA) ПÑалми. 57:6 (57-7) Вороги приготовили паÑтку Ð´Ð»Ñ Ñтіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу Ñму Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, Ñ– попадали в неї Ñамі! Села.(UA) ПÑалми. 57:7 (57-8) Моє Ñерце зміцнилоÑÑ, Боже, зміцнилоÑÑ Ñерце моє, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати та Ñлавити Тебе!(UA) ПÑалми. 57:8 (57-9) ЗбудиÑÑ Ð¶ ти, хвало моÑ, пробудиÑÑ Ð¶ ти, арфо та цитро, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ будити доÑвітню зорю!(UA) ПÑалми. 57:9 (57-10) Я буду Тебе вихвалÑти, о ГоÑподи, Ñеред народів, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати Тобі між племенами,(UA) ПÑалми. 57:10 (57-11) бо Твоє милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ воно аж до неба, а правда Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð°Ð¶ до хмар!(UA) ПÑалми. 57:11 (57-12) ПіднеÑиÑÑ Ð¶, о Боже, над небо, а Ñлава Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´ вÑією землею!(UA) ПÑалми. 58:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: „Ðе вигубиâ€. Золотий пÑалом Давидів. (58-2) Чи ж то Ñправді ви, можні, говорите правду, чи людÑьких Ñинів Ñлушно Ñудите?(UA) ПÑалми. 58:2 (58-3) Отже, у Ñерці ви чините кривди, дорогу наÑильÑтва рук ваших торуєте ви на землі.(UA) ПÑалми. 58:3 (58-4) Від Ð»Ð¾Ð½Ñ Ñ‰Ðµ матернього вже віддалені неÑправедливі, з утроби ще матерньої заблудилиÑÑ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ñ†Ñ–,(UA) ПÑалми. 58:4 (58-5) Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€ÑƒÑ‚Ð° така, Ñк отрута зміїна, Ñк отрута глухої гадюки, що ухо Ñвоє затулÑÑ”,(UA) ПÑалми. 58:5 (58-6) що не Ñлухає голоÑу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!(UA) ПÑалми. 58:6 (58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх уÑтах, левчукам розбий, ГоÑподи, щелепи,(UA) ПÑалми. 58:7 (58-8) нехай розпливутьÑÑ, немов та вода, що Ñобі розтікаєтьÑÑ, хай пов'Ñнуть вони, Ñк трава по дорозі,(UA) ПÑалми. 58:8 (58-9) бодай Ñтали, немов той Ñлимак, що в Ñвоїй Ñлизоті розпуÑкаєтьÑÑ, щоб ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ бачили, Ñк мертвий отой плід у жінки!(UA) ПÑалми. 58:9 (58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай Ð±ÑƒÑ€Ñ Ñ—Ñ— рознеÑе, чи Ñвіжу, чи Ñпалену!(UA) ПÑалми. 58:10 (58-11) Рправедний тішитиÑÑŒ буде, бо помÑту побачить, у крові безбожного Ñтопи Ñвої він обмиє!(UA) ПÑалми. 58:11 (58-12) Ñ– Ñкаже людина: Поправді Ñ” плід Ñправедливому, Ñправді Ñ” Бог, ÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð½Ð° землі!(UA) ПÑалми. 59:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: „Ðе вигубиâ€. Золотий пÑалом Давидів, коли поÑлав був Саул, Ñ– Ñтерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напаÑників моїх охорони Ти мене!(UA) ПÑалми. 59:2 (59-3) Визволь мене від злочинців, Ñ– ÑпаÑи мене від кровожерних,(UA) ПÑалми. 59:3 (59-4) бо оÑÑŒ причаїлиÑÑŒ на душу мою, на мене збираютьÑÑ Ñильні, не Ð¼Ð¾Ñ Ð² тім провина, о ГоÑподи, Ñ– не мій гріх!(UA) ПÑалми. 59:4 (59-5) Без моєї провини вони он збігаютьÑÑ Ñ‚Ð° готуютьÑÑ, уÑтань же назуÑтріч мені та побач!(UA) ПÑалми. 59:5 (59-6) Ñ– Ти, ГоÑподи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудиÑÑ, щоб покарати вÑÑ–Ñ… поган, Ñ– не помилуй нікого із зрадників злих! Села.(UA) ПÑалми. 59:6 (59-7) Ðадвечір вони повертаютьÑÑ, ÑкиглÑÑ‚ÑŒ, Ñк пеÑ, Ñ– перебігають по міÑту,(UA) ПÑалми. 59:7 (59-8) й оÑÑŒ Ñлова вивергають уÑтами Ñвоїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...(UA) ПÑалми. 59:8 (59-9) Ðле поÑмієшÑÑ Ð· них, ГоÑподи, Ñ– вÑÑ–Ñ… поган заÑоромиш!(UA) ПÑалми. 59:9 (59-10) Твердине моÑ, Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ пильнуватиму, бо Бог оборона моÑ!(UA) ПÑалми. 59:10 (59-11) Мій Бог, Його миліÑÑ‚ÑŒ мене попередила, Бог учинить мені, що побачу Ð¿Ð°Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвоїх ворогів!(UA) ПÑалми. 59:11 (59-12) Ðе вбивай Ñ—Ñ…, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій Ñ—Ñ… Ñ– зниж Ñ—Ñ…, о щите наш, ГоÑподи!(UA) ПÑалми. 59:12 (59-13) Гріх їхніх уÑÑ‚ Ñлово губ їхніх, Ñ– нехай вони Ñхоплені будуть Ñвоєю пихою, Ñ– за клÑтву й брехню, Ñку кажуть!(UA) ПÑалми. 59:13 (59-14) У гніві Ñ—Ñ… знищ, знищ Ñ– хай Ñ—Ñ… не буде, Ñ– хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.(UA) ПÑалми. 59:14 (59-15) Рнадвечір вони повертаютьÑÑ, ÑкиглÑÑ‚ÑŒ, Ñк пеÑ, Ñ– перебігають по міÑту.(UA) ПÑалми. 59:15 (59-16) Вони вештатиÑÑŒ будуть, щоб Ñ—Ñти, коли ж не наїдÑÑ‚ÑŒÑÑ, то ÑкаржитиÑÑŒ будуть.(UA) ПÑалми. 59:16 (59-17) Ð Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати про Ñилу Твою, буду радіÑно вранці хвалити Твою миліÑÑ‚ÑŒ, бо Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ти був в день недолі моєї твердинею й захиÑтом!(UA) ПÑалми. 59:17 (59-18) Твердине моÑ, до Тебе Ñпівати Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ, бо Бог оборона моÑ, милоÑтивий мій Боже!(UA) ПÑалми. 60:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: â€žÐ›Ñ–Ð»ÐµÑ ÑвідченнÑâ€. Золотий пÑалом Давидів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ, (60-2) коли він підпалив був Ðрам двух річок Ñ– Ðрам Цови, Ñ– вернувÑÑ Ð™Ð¾Ð°Ð² Ñ– побив Едома в СолÑній долині, дванадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. (60-3) Боже, покинув Ти наÑ, розпорошив Ти наÑ, Ти нагнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ², поверниÑÑ Ð¶ до наÑ!(UA) ПÑалми. 60:2 (60-4) Ти землею затрÑÑ, Ñ– Ñ—Ñ— розірвав, уздоров же уламки Ñ—Ñ—, бо вона захиталаÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 60:3 (60-5) Ти вчинив, що народ Твій побачив Ñ‚Ñжке, напоїв Ð½Ð°Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€ÑƒÑ‚Ð½Ð¸Ð¼ вином...(UA) ПÑалми. 60:4 (60-6) Ти дав прапора тим, хто боїтьÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, щоб збиралиÑÑŒ вони перед правдою. Села.(UA) ПÑалми. 60:5 (60-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи, й обізвиÑÑ Ð´Ð¾ наÑ!(UA) ПÑалми. 60:6 (60-8) У ÑвÑтині Своїй Бог промовив: Ðехай розвеÑелюÑÑŒ, розділю Я Сихем Ñ– долину СуккотÑьку помірÑÑŽ!(UA) ПÑалми. 60:7 (60-9) Ðалежить Мені Òілеад, Мені МанаÑÑ–Ñ, а Єфрем охорона Моїй голові, Юда берло Моє.(UA) ПÑалми. 60:8 (60-10) Моав то Ð¼Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ миттÑ, на Едом узуттÑм Своїм кину, филиÑтею, вигукуй Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ із радіÑÑ‚ÑŽ!(UA) ПÑалми. 60:9 (60-11) Хто мене запровадить до міÑта твердинного, хто до Едому мене попровадить?(UA) ПÑалми. 60:10 (60-12) Хіба ж Ти покинув наÑ, Боже, Ñ– Ñеред нашого війÑька не вийдеш вже, Боже?(UA) ПÑалми. 60:11 (60-13) Подай же нам поміч на ворога, людÑька бо поміч марнота!(UA) ПÑалми. 60:12 (60-14) Ми мужніÑÑ‚ÑŒ виÑвимо в Бозі, Ñ– Він потопче противників наших!(UA) ПÑалми. 61:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñтруннім інÑтрументі. ПÑалом Давидів. (61-2) ВиÑлухай, Боже, Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, почуй же молитву мою,(UA) ПÑалми. 61:2 (61-3) Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ до Тебе від краю землі, коли Ñерце моє омліває! Ðа Ñкелю, що вища від мене, мене попровадь,(UA) ПÑалми. 61:3 (61-4) бо Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ти Ñтав приÑтановищем, баштою Ñильною Ñупроти ворога!(UA) ПÑалми. 61:4 (61-5) Хай Ñ Ð¾ÑелюÑÑ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸ в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюÑÑ, Села,(UA) ПÑалми. 61:5 (61-6) бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав Ñпадщину тим, хто Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ боїтьÑÑ!(UA) ПÑалми. 61:6 (61-7) Цареві примнож дні до днів, продовж роки йому немов вічні віки,(UA) ПÑалми. 61:7 (61-8) нехай він перед Божим лицем пробуває навіки, хай миліÑÑ‚ÑŒ та правда його Ñтережуть!(UA) ПÑалми. 61:8 (61-9) Отак буду Ñпівати Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ про Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, виконувати буду щоденно обіти Ñвої!(UA) ПÑалми. 62:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ð”Ð»Ñ Ð„Ð´ÑƒÑ‚ÑƒÐ½Ð°. ПÑалом Давидів. (62-2) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моÑ, від Ðього ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 62:2 (62-3) Тільки Він Ð¼Ð¾Ñ ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¹ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, Він Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ, тому не захитаюÑÑ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ!(UA) ПÑалми. 62:3 (62-4) Доки будете ви нападати на людину? УÑÑ– хочете ви розтрощити Ñ—Ñ—, немов мур той похилений, мов би паркан той валющий!(UA) ПÑалми. 62:4 (62-5) Вони тільки й думають, Ñк би зіпхнути Ñ—Ñ— з виÑоти, вони полюбили неправду: благоÑловлÑÑŽÑ‚ÑŒ Ñвоїми уÑтами, в Ñвоєму ж нутрі проклинають!... Села.(UA) ПÑалми. 62:5 (62-6) Тільки від Бога чекай у мовчанні, о душе моÑ, бо від Ðього Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 62:6 (62-7) Тільки Він Ð¼Ð¾Ñ ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¹ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, Він Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ, тому не захитаюÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 62:7 (62-8) У Бозі ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” й Ð¼Ð¾Ñ Ñлава, ÑÐºÐµÐ»Ñ Ñили моєї, моє приÑтановище в Бозі!(UA) ПÑалми. 62:8 (62-9) Мій народе, кожного чаÑу надійтеÑÑŒ на Ðього, Ñерце Ñвоє перед Ðим виливайте, Бог Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñтановище! Села.(UA) ПÑалми. 62:9 (62-10) Справді, людÑькі Ñини Ñк та пара, Ñини й вищих мужів обмана: Ñк узÑти на вагу вони легші від пари вÑÑ– разом!(UA) ПÑалми. 62:10 (62-11) Ðе надійтеÑÑŒ на утиÑк, Ñ– не пишайтеÑÑŒ грабунком; Ñк багатÑтво роÑте, не прикладайте Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð´Ð¾ нього!(UA) ПÑалми. 62:11 (62-12) Один раз Бог Ñказав, а двічі Ñ Ñ‡ÑƒÐ², що Ñила у Бога!(UA) ПÑалми. 62:12 (62-13) Ñ– в Тебе, о ГоÑподи, миліÑÑ‚ÑŒ, бо відплачуєш кожному згідно з ділами його!(UA) ПÑалми. 63:1 ПÑалом Давидів, коли був він у пуÑтині юдейÑькій. (63-2) Боже Ти Бог мій, Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°ÑŽ від Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, душа Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½Ðµ до Тебе, тужить тіло моє за Тобою в країні пуÑтельній Ñ– вимученій без води...(UA) ПÑалми. 63:2 (63-3) Я так приглÑдавÑÑ Ð´Ð¾ Тебе в ÑвÑтині, щоб бачити Ñилу Твою й Твою Ñлаву,(UA) ПÑалми. 63:3 (63-4) ліпша бо миліÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´ життÑ, й мої уÑта Тебе проÑлавлÑÑŽÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 63:4 (63-5) Так Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ в житті Ñвоїм благоÑловлÑти Тебе, ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ буду руки Ñвої підіймати!(UA) ПÑалми. 63:5 (63-6) ÐаÑичуєтьÑÑ, ніби лоєм Ñ– товщем, душа моÑ, а уÑта мої хвалÑÑ‚ÑŒ губами Ñпівними.(UA) ПÑалми. 63:6 (63-7) Як згадаю Тебе на поÑтелі Ñвоїй, розмишлÑÑŽ про Тебе в Ñторожах нічних:(UA) ПÑалми. 63:7 (63-8) що Ñтав Ти на поміч Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, в тіні ж Твоїх крил Ñ Ñпіватиму!(UA) ПÑалми. 63:8 (63-9) ПригорнулаÑÑŒ до Тебе душа моÑ, Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ€Ð°Ñ” мене.(UA) ПÑалми. 63:9 (63-10) Вороги ж мою душу шукають Ð´Ð»Ñ Ð·Ð³ÑƒÐ±Ð¸, нехай западутьÑÑ Ð´Ð¾ Ñподу землі,(UA) ПÑалми. 63:10 (63-11) нехай помордовані будуть мечем, бодай Ñтали шакалам поживою!(UA) ПÑалми. 63:11 (63-12) Рцар звеÑелитьÑÑ Ñƒ Бозі, буде хвалений кожен, хто йому приÑÑгає, будуть бо замкнені уÑта лжемовцÑм!(UA) ПÑалми. 64:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (64-2) ВиÑлухай, Боже, мій голоÑ, Ñк ÑкаржуÑÑ Ñ, від Ñтраху ворожого душу мою хорони!(UA) ПÑалми. 64:2 (64-3) Заховай мене від потаємного збору злочинців, від крику Ñвавільців,(UA) ПÑалми. 64:3 (64-4) Ñкі нагоÑтрили Ñвого Ñзика, Ñк меча, натÑгнули Ñтрілу Ñвою Ñловом гірким,(UA) ПÑалми. 64:4 (64-5) щоб таємно ÑтрілÑти в невинного, вони нагло ÑтрілÑтимуть в нього, Ñ– не будуть боÑтиÑÑŒ!...(UA) ПÑалми. 64:5 (64-6) У злій Ñправі зміцнÑÑŽÑ‚ÑŒ Ñебе, змовлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ð°Ñтки таємно розÑтавити, кажуть: Хто буде Ñ—Ñ… бачити?(UA) ПÑалми. 64:6 (64-7) Вони кривди ховають... Загинемо, Ñк задум їхній ÑповнитьÑÑ, бо нутро чоловіка та Ñерце глибоке!(UA) ПÑалми. 64:7 (64-8) Ðле вчинить Бог, що Ñтріла на них Ñтрілить, Ñ– нагло поранені будуть,(UA) ПÑалми. 64:8 (64-9) Ñ– вчинить, що їхній Ñзик допадетьÑÑ Ð´Ð¾ них, Ñ– будуть хитати головою уÑÑ–, хто ÑпоглÑне на них!...(UA) ПÑалми. 64:9 (64-10) Ñ– вÑÑ– люди боÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ, Ñ– будуть розказувати про чин Бога, Ñ– діло Його зрозуміють!(UA) ПÑалми. 64:10 (64-11) Ñ– праведний ГоÑподом буде радіти, Ñ– буде вдаватиÑÑŒ до Ðього, Ñ– будуть похвалені вÑÑ– проÑтоÑерді!(UA) ПÑалми. 65:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. ПіÑнÑ. УÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, покликуйте Богові:(UA) ПÑалми. 65:2 Тобі, Боже, належитьÑÑ Ñлава в Сіоні, Ñ– Тобі має відданий бути обіт!(UA) ПÑалми. 65:3 Ти, що молитви виÑлухуєш, вÑÑке тіло до Тебе приходить!(UA) ПÑалми. 65:4 Справи грішні зробилиÑÑŒ Ñильніші від наÑ, Ти наші гріхи пробачаєш!(UA) ПÑалми. 65:5 Блаженний, кого вибираєш Ти та наближаєш, в оÑелÑÑ… Твоїх Ñпочивати той буде! наÑитимоÑÑŒ ми добром дому Твого, найÑвÑтішим із храму Твого!(UA) ПÑалми. 65:6 Грізні речі Ти відповідаєш нам правдою, Боже, СпаÑителю наш, надіє вÑÑ–Ñ… кінців землі та Ñущих далеко на морі,(UA) ПÑалми. 65:7 що гори Ñтавиш Своєю Ñилою, підперезаний міццю,(UA) ПÑалми. 65:8 що втихомирюєш гуркіт морів, їхніх хвиль та Ð³Ð°Ð»Ð°Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð²...(UA) ПÑалми. 65:9 Ñ– будуть боÑтиÑÑŒ ознак Твоїх мешканці кінців землі. Ти розвеÑелÑєш країну, де вихід поранку й де вечір.(UA) ПÑалми. 65:10 Ти відвідуєш землю та поїш Ñ—Ñ—, Ти збагачуєш щедро Ñ—Ñ—, повний води потік Божий, Ти Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÑ”Ñˆ Ñ—Ñ—, бо Ти так приготовив Ñ—Ñ—!(UA) ПÑалми. 65:11 Ти ріллю Ñ—Ñ— наÑичуєш вогкіÑÑ‚ÑŽ, вирівнюєш Ð³Ñ€ÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ—Ñ—, розпуÑкаєш дощами Ñ—Ñ—, Ти благоÑловлÑєш роÑлинніÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—!(UA) ПÑалми. 65:12 Ти добром Своїм рік вкороновуєш, Ñ– Ñтежки Твої краплÑми товщу течуть!(UA) ПÑалми. 65:13 ПаÑовиÑька пуÑтині ÑпливаютьÑÑ ÐºÑ€Ð°Ð¿Ð»Ñми, Ñ– радіÑÑ‚ÑŽ підперезалиÑÑŒ узгір'Ñ! (65-14) Луги зодÑгнулиÑÑŒ отарами, а долини покрилиÑÑ Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñм, гукають вони та Ñпівають!(UA) ПÑалми. 66:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПіÑнÑ. ПÑалом. УÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, покликуйте Богові,(UA) ПÑалми. 66:2 виÑпівуйте чеÑÑ‚ÑŒ Його Йменню, чеÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñлави Його покладіть!(UA) ПÑалми. 66:3 Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через Ñилу велику Твою Твої вороги піддадутьÑÑ Ð¢Ð¾Ð±Ñ–,(UA) ПÑалми. 66:4 вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ падати до ніг Твоїх, Ñ– Ñпівати Тобі буде, оÑпівувати Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”! Села.(UA) ПÑалми. 66:5 ідіть Ñ– поглÑньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людÑьких Ñинів!(UA) ПÑалми. 66:6 Він на Ñуходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ðьому!(UA) ПÑалми. 66:7 Він царює навіки Своєю могутніÑÑ‚ÑŽ, очі Його між народами зорÑÑ‚ÑŒ, нехай не неÑутьÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ñтупники! Села.(UA) ПÑалми. 66:8 БлагоÑловлÑйте, народи, нашого Бога, Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñлави Його розголошуйте,(UA) ПÑалми. 66:9 що зберіг при житті нашу душу, Ñ– не дав нозі нашій ÑпіткнутиÑÑŒ,(UA) ПÑалми. 66:10 бо Ти, Боже, Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð², Ти Ð½Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð¾Ð¿Ð¸Ð², Ñк Ñрібло перетоплюєтьÑÑ...(UA) ПÑалми. 66:11 Ти Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ в'Ñзниці впровадив, Ти пута поклав нам на Ñтегна,(UA) ПÑалми. 66:12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі міÑÑ†Ñ Ð¢Ð¸ Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð²!(UA) ПÑалми. 66:13 Увійду Ñ Ð´Ð¾ дому Твого з цілопаленнÑми, обіти Ñвої Тобі виплачу Ñ‚Ñ–,(UA) ПÑалми. 66:14 що Ñ—Ñ… вимовили мої губи й Ñказали були мої уÑта в Ñ‚Ñ–Ñноті моїй!(UA) ПÑалми. 66:15 Ð¦Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñитих тельців піднеÑу Тобі з димом кадильним баранÑчим, приготую биків із козлами. Села.(UA) ПÑалми. 66:16 ідіть, Ñ– поÑлухайте, вÑÑ– богобійні, а Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ°Ð¶Ñƒ, що Він учинив Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— душі:(UA) ПÑалми. 66:17 До Ðього Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð² уÑтами Ñвоїми, Ñ– хвали Йому під моїм Ñзиком!(UA) ПÑалми. 66:18 Коли б Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² у Ñерці Ñвоїм, то ГоÑподь не почув би мене,(UA) ПÑалми. 66:19 але Бог почув, Ñ– виÑлухав Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— молитви!(UA) ПÑалми. 66:20 БлагоÑловенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð²Ñ–Ð´ мене!(UA) ПÑалми. 67:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñтрунних знарÑддÑÑ…. ПÑалом. ПіÑнÑ. (67-2) Ðехай Бог помилує наÑ, Ñ– хай поблагоÑловить, хай заÑÑÑ” над нами обличчÑм Своїм, Села,(UA) ПÑалми. 67:2 (67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, поÑеред народів уÑÑ–Ñ… ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 67:3 (67-4) Хай Тебе вихвалÑÑŽÑ‚ÑŒ народи, о Боже, хай ÑлавлÑÑ‚ÑŒ Тебе вÑÑ– народи!(UA) ПÑалми. 67:4 (67-5) Ðехай веÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ Ñпівають племена, бо Ти правдою Ñудиш народи й племена ведеш на землі! Села.(UA) ПÑалми. 67:5 (67-6) Хай Тебе вихвалÑÑŽÑ‚ÑŒ народи, о Боже, хай ÑлавлÑÑ‚ÑŒ Тебе вÑÑ– народи!(UA) ПÑалми. 67:6 (67-7) Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ€Ð¾Ð¶Ð°Ð¹ Ñвій дала, Бог поблагоÑловив наÑ, наш Бог!(UA) ПÑалми. 67:7 (67-8) Ðехай благоÑловлÑÑ” Ð½Ð°Ñ Ð‘Ð¾Ð³, Ñ– вÑÑ– кінці землі хай боÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 68:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. ПіÑнÑ. (68-2) Ðехай воÑкреÑне Бог, Ñ– розпорошатьÑÑ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸ Його, Ñ– нехай від Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ повтікають Його ненавиÑники!(UA) ПÑалми. 68:2 (68-3) Як дим розвіваєтьÑÑ, так Ñ—Ñ… розвій, Ñк топитьÑÑ Ð²Ñ–Ñк від огню, отак неÑправедливі загинуть перед Божим лицем!(UA) ПÑалми. 68:3 (68-4) Рправедні будуть радіти, Ñ– будуть тішитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Богом, Ñ– веÑелитиÑÑ Ð² радоÑÑ‚Ñ– будуть!(UA) ПÑалми. 68:4 (68-5) Співайте Богові, виÑпівуйте Йменню Його, рівнÑйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, ГоÑподь Йому ЙменнÑ, та перед Ðим веÑелітьÑÑ!(UA) ПÑалми. 68:5 (68-6) Сиротам батько й вдовицÑм ÑуддÑ, то Бог у ÑвÑтому мешканні Своїм!(UA) ПÑалми. 68:6 (68-7) Бог Ñамітних уводить до дому, витÑгує в'Ñзнів з кайданів, тільки відÑтупники мешкати будуть у Ñпаленій Ñонцем землі!(UA) ПÑалми. 68:7 (68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пуÑтинею, Села,(UA) ПÑалми. 68:8 (68-9) то Ñ‚Ñ€ÑÑлаÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїлÑ!(UA) ПÑалми. 68:9 (68-10) Дощ добродійний ÑпуÑкаєш Ти краплÑми, Боже, на Ñпадок Свій перемучений міцно поÑтавив його.(UA) ПÑалми. 68:10 (68-11) У ньому Ñиділо Твоє многолюддÑ, у Своїй доброті вÑе готуєш Ти бідному, Боже!(UA) ПÑалми. 68:11 (68-12) ГоÑподь дає Ñлово; провіÑниць велика многота:(UA) ПÑалми. 68:12 (68-13) Царі війÑьк утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.(UA) ПÑалми. 68:13 (68-14) Коли ви Ñпочиваєте між обійÑÑ‚Ñми то крила голубки покриті Ñріблом, а пера Ñ—Ñ— зеленкавіÑÑ‚ÑŽ золота.(UA) ПÑалми. 68:14 (68-15) Коли Ð’Ñемогутній царів розпорошував в Краї, то Ñніг Ти ÑпуÑкав на Цалмоні.(UA) ПÑалми. 68:15 (68-16) Гора Божа БашанÑька гора, гора верхогір'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð° та БашанÑька.(UA) ПÑалми. 68:16 (68-17) Верхогір'Ñ, чого заздріÑно дивитеÑÑ Ð½Ð° ту гору, що Бог зажадав на Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– ГоÑподь буде мешкати там завжди?(UA) ПÑалми. 68:17 (68-18) КолеÑниць Божих дві деÑÑтьтиÑÑчки, тиÑÑчі багатократні, ГоÑподь із Сінаю прибув до ÑвÑтині.(UA) ПÑалми. 68:18 (68-19) Ти піднÑвÑÑ Ð±ÑƒÐ² на виÑоту, полонених набрав, узÑв дари ради людини, Ñ– відÑтупники мешкати будуть у ГоÑпода Бога також.(UA) ПÑалми. 68:19 (68-20) БлагоÑловенний ГоÑподь, Ñ‚Ñгарі Він щоденно нам ноÑить, Бог наше ÑпаÑіннÑ! Села.(UA) ПÑалми. 68:20 (68-21) Бог Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ð‘Ð¾Ð³ ÑпаÑіннÑ, Ñ– в ГоÑпода Владики виходи Ñмерти!(UA) ПÑалми. 68:21 (68-22) Ðле розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоÑÑÑм, того, хто в гріхах Ñвоїх ходить!(UA) ПÑалми. 68:22 (68-23) Промовив ГоÑподь: Я Ñпроваджу з Башану тебе, з глибин Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ñпроваджу,(UA) ПÑалми. 68:23 (68-24) щоб ти ногу Ñвою мив у крові, щоб Ñзик твоїх пÑів мав чаÑтину Ñвою в ворогів!(UA) ПÑалми. 68:24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у ÑвÑтині мого ЦарÑ:(UA) ПÑалми. 68:25 (68-26) Попереду йшли Ñпіваки, потому грачі, поÑеред дівчат, що брÑжчали на бубнах:(UA) ПÑалми. 68:26 (68-27) БлагоÑловлÑйте на зборах Бога, ГоÑпода, ви, хто від джерел ізраїлÑ!(UA) ПÑалми. 68:27 (68-28) Там ВеніÑмин молодий, їхній володар, кнÑзі Юди, їхні полки, кнÑзі Завулона, кнÑзі Ðефталима.(UA) ПÑалми. 68:28 (68-29) Твій Бог наказав тобі Ñилу, будь Ñилою, Боже, того, кого нам учинив!(UA) ПÑалми. 68:29 (68-30) із храму Твого на ЄруÑалимі царі привезуть Тобі дара.(UA) ПÑалми. 68:30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телÑтами людÑькими, понищ тих, хто кавалками Ñрібла милуєтьÑÑ, розпорош Ñ‚Ñ– народи, що воєн бажають!(UA) ПÑалми. 68:31 (68-32) Прийдуть з Єгипту поÑли, Ñ– руки Ñвої Куш проÑÑ‚Ñгне до Бога.(UA) ПÑалми. 68:32 (68-33) ЦарÑтва землі, Ñпівайте Богові, виÑпівуйте ГоÑпода, Села,(UA) ПÑалми. 68:33 (68-34) що їздить в відвічному небі небеÑ. ОÑÑŒ Він загримить Своїм голоÑом, голоÑом Ñильним.(UA) ПÑалми. 68:34 (68-35) Визнайте Богові Ñилу, величніÑÑ‚ÑŒ Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!(UA) ПÑалми. 68:35 (68-36) Бог грізний у ÑвÑтинÑÑ… Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає Ñилу й міць, Бог благоÑловенний!(UA) ПÑалми. 69:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа Ñпів: „Леліїâ€. Давидів. (69-2) СпаÑи мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!(UA) ПÑалми. 69:2 (69-3) Я загруз у глибокім багні, Ñ– нема на чім Ñтати, ввійшов Ñ Ð´Ð¾ водних глибин, Ñ– мене залила течіÑ!(UA) ПÑалми. 69:3 (69-4) Я змучивÑÑ Ð² крику Ñвоїм, виÑохло горло моє, очі мої затуманилиÑÑŒ від виглÑÐ´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ— від Бога мого!...(UA) ПÑалми. 69:4 (69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, Ñтало більш, Ñк волоÑÑÑ Ð½Ð° моїй голові, набралиÑÑ Ñили мої вороги, що безвинно мене переÑлідують, чого не грабував, те вертаю!(UA) ПÑалми. 69:5 (69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не Ñховані!(UA) ПÑалми. 69:6 (69-7) Ðехай через мене не матимуть Ñтиду оті, хто на Тебе надієтьÑÑ, ГоÑподи, ГоÑподи Саваоте; нехай через мене не матимуть Ñорому Ñ‚Ñ–, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,(UA) ПÑалми. 69:7 (69-8) бо Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ Тебе зневагу ношу, ганьба покрила Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ñ”!...(UA) ПÑалми. 69:8 (69-9) Ð”Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ–Ð² Ñвоїх Ñтав Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÐ¶ÐµÐ½Ð¸Ð¹, Ñ– чужий Ð´Ð»Ñ Ñинів Ñвоєї матері,(UA) ПÑалми. 69:9 (69-10) бо ревніÑÑ‚ÑŒ до дому Твойого з'їдає мене, Ñ– зневаги Твоїх зневажальників Ñпадають на мене,(UA) ПÑалми. 69:10 (69-11) Ñ– поÑтом Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð»Ð°ÐºÐ°Ð² душу Ñвою, а це ÑталоÑÑŒ мені на зневагу...(UA) ПÑалми. 69:11 (69-12) За одежу надів Ñ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ñƒ, Ñ– за приказку Ñтав Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…:(UA) ПÑалми. 69:12 (69-13) про мене балакають Ñ‚Ñ–, хто в брамі Ñидить, Ñ– піÑні тих, хто п'Ñнке попиває...(UA) ПÑалми. 69:13 (69-14) Ð Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð²Ð° Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾ Тебе, ГоÑподи, в чаÑÑ– Твоєї зичливоÑти; в многоті милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ подай мені відповідь про певніÑÑ‚ÑŒ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 69:14 (69-15) визволь з болота мене, щоб Ñ Ð½Ðµ втопивÑÑ, щоб Ñ ÑƒÑ€Ñтований був від Ñвоїх ненавиÑників та від глибокоÑти вод!(UA) ПÑалми. 69:15 (69-16) Хай мене не заллє водÑна течіÑ, Ñ– хай глибінь мене не проковтне, Ñ– нехай Ñвоїх уÑÑ‚ не замкне надо мною безоднÑ!(UA) ПÑалми. 69:16 (69-17) ОбізвиÑÑ Ð´Ð¾ мене, о ГоÑподи, в міру доброї лаÑки Своєї, в міру великоÑти Свого милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½Ð¸ÑÑ Ð´Ð¾ мене,(UA) ПÑалми. 69:17 (69-18) Ñ– Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ не ховай від Свого раба, бо Ñ‚Ñ–Ñно мені, озвиÑÑ Ð¶ небаром до мене,(UA) ПÑалми. 69:18 (69-19) наблизиÑÑŒ до моєї душі, порÑтуй же Ñ—Ñ—, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...(UA) ПÑалми. 69:19 (69-20) Ти знаєш наругу мою, Ñ– мій Ñором та ганьбу мою, перед Тобою вÑÑ– мої вороги!(UA) ПÑалми. 69:20 (69-21) Моє Ñерце зламала наруга, Ñ– невигойний мій Ñором: Ñ Ñ‡ÐµÐºÐ°Ð² ÑÐ¿Ñ–Ð²Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° немає його, Ñ– потішителів та не знайшов!(UA) ПÑалми. 69:21 (69-22) Ñ– жовчі поклали у мій хліб потішеннÑ, а в Ñпразі моїй оцтом мене напували...(UA) ПÑалми. 69:22 (69-23) Бодай паÑткою Ñтала їм Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿ÐµÐ·Ð°, а їхні учти тенетами,(UA) ПÑалми. 69:23 (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаютьÑÑ!(UA) ПÑалми. 69:24 (69-25) Вилий на них Свою ревніÑÑ‚ÑŒ, а полум'Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Твого нехай Ñ—Ñ… доганÑÑ”!(UA) ПÑалми. 69:25 (69-26) Ðехай їхнє Ñело опуÑтошене буде, хай Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð² їхніх наметах не буде!(UA) ПÑалми. 69:26 (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переÑлідують, Ñ– побільшують муки раненим Тобою...(UA) ПÑалми. 69:27 (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Твою,(UA) ПÑалми. 69:28 (69-29) нехай ÑкреÑлені будуть із книги життÑ, Ñ– хай не будуть запиÑані з праведними!...(UA) ПÑалми. 69:29 (69-30) Ð Ñ Ð±Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ð¹ та хворий, але, Боже, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” мене чинить могутнім,(UA) ПÑалми. 69:30 (69-31) Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ñнею буду хвалити ім'Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ðµ, Ñпівом вдÑчним Його величатиму!(UA) ПÑалми. 69:31 (69-32) Ñ– буде Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.(UA) ПÑалми. 69:32 (69-33) Побачать ÑлухнÑні, Ñ– будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше Ñерце,(UA) ПÑалми. 69:33 (69-34) бо до вбогих ГоÑподь приÑлухаєтьÑÑ, Ñ– в'ÑзнÑми Своїми не гордує Він!(UA) ПÑалми. 69:34 (69-35) Ðехай хвалÑÑ‚ÑŒ Його небеÑа та землÑ, море й уÑе, що в них рухаєтьÑÑ,(UA) ПÑалми. 69:35 (69-36) бо ÑпаÑе Бог Сіона, Ñ– збудує Ð´Ð»Ñ Ð®Ð´Ð¸ міÑта, Ñ– замешкають там, Ñ– вÑпадкують його,(UA) ПÑалми. 69:36 (69-37) Ñ– нащадки рабів Його поÑÑдуть його, й Ñ‚Ñ–, хто любить ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, житимуть в нім!(UA) ПÑалми. 70:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Давидів. Ðа пам'Ñтку. (70-2) ПоквапÑÑ ÑпаÑти мене, Боже, ГоÑподи, поÑпішиÑÑ Ð¶ на поміч мені!(UA) ПÑалми. 70:2 (70-3) Ðехай поÑоромлені будуть, Ñ– хай заÑтидаютьÑÑ Ñ‚Ñ–, хто шукає моєї душі, щоб Ñхопити Ñ—Ñ—! Ðехай подадутьÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´, Ñ– нехай поÑоромлені будуть уÑÑ–, хто бажає Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ лихого!(UA) ПÑалми. 70:3 (70-4) Бодай повернулиÑÑ Ð· Ñоромом Ñ‚Ñ–, хто говорить на мене: Ðга! Ðга!(UA) ПÑалми. 70:4 (70-5) Ðехай тішатьÑÑ Ñ‚Ð° веÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¢Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ уÑÑ–, хто шукає Тебе, та хто любить ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– хай завжди говорÑÑ‚ÑŒ: Хай буде великий ГоÑподь!(UA) ПÑалми. 70:5 (70-6) Ð Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¸Ð¹ та бідний, поÑпіши ж Ти до Мене, о Боже: Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ñ‡ Ñ– мій оборонець то Ти, Боже мій, не ÑпізнÑйÑÑ!(UA) ПÑалми. 71:1 До Тебе вдаюÑÑ Ñ, ГоÑподи, хай же не буду повік заÑоромлений!(UA) ПÑалми. 71:2 визволь мене через правду Свою, Ñ– звільни мене, нахили Своє ухо до мене, й ÑпаÑи мене,(UA) ПÑалми. 71:3 Ñтань Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ за Ñкелю мешкальну, куди міг би Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ ховатиÑÑŒ! Ти наказав Ñ€Ñтувати мене, бо Ти ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 71:4 Боже мій, визволь мене від руки беззаконного, від руки того, хто кривдить та гнобить мене,(UA) ПÑалми. 71:5 Ти бо, Владико, Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð¼Ð¾Ñ, ГоÑподи, Ти охорона Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ юнацького віку мого!(UA) ПÑалми. 71:6 Ðа Тебе оперÑÑ Ñ Ð±ÑƒÐ² від народженнÑ, від утроби моєї матері Ти охорона моÑ, в Тобі Ð¼Ð¾Ñ Ñлава поÑтійно!(UA) ПÑалми. 71:7 Я Ñтав багатьом, Ñк дивовище, та Ти Ñильна Ð¼Ð¾Ñ Ð¾Ñ…Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ð°!(UA) ПÑалми. 71:8 УÑта мої повні Твоєї хвали, увеÑÑŒ день Твоєї величноÑти!(UA) ПÑалми. 71:9 Ðе кидай мене на Ñ‡Ð°Ñ ÑтароÑти, коли зменшитьÑÑ Ñила моÑ, не лиши Ти мене,(UA) ПÑалми. 71:10 бо мої вороги проти мене змовлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ, а Ñ‚Ñ–, що чатують на душу мою нараджаютьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼,(UA) ПÑалми. 71:11 говорÑчи: Бог покинув його, доганÑйте й хапайте його, бо нема, хто б його врÑтував!...(UA) ПÑалми. 71:12 Ðе віддалюйÑÑ, Боже, від мене, Боже мій поÑпішиÑÑ Ð¶ на поміч мені!(UA) ПÑалми. 71:13 Ðехай поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ, хай позникають уÑÑ–, хто ненавидить душу мою, бодай зодÑглиÑÑ Ð² наругу та в Ñором уÑÑ–, хто прагне Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ лихого!(UA) ПÑалми. 71:14 Ð Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ поÑтійно надіÑтиÑÑŒ, Ñ– Ñлаву Твою над уÑе Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ñƒ!(UA) ПÑалми. 71:15 УÑта мої оповідатимуть правду Твою, про ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” увеÑÑŒ день, бо чиÑла Ñ—Ñ… не знаю,(UA) ПÑалми. 71:16 буду Ñлавити вчинки великі вÑевладного ГоÑпода, згадаю про правду Твою, єдино Твою!(UA) ПÑалми. 71:17 Боже, навчав Ти мене від юнацтва мого, Ñ– аж дотепер Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ‰Ð°ÑŽ про чуда Твої.(UA) ПÑалми. 71:18 РТи, Боже, не кидай мене аж до ÑтароÑти та Ñивини, поки Ñ Ð½Ðµ звіщу про рамено Твоє поколінню, Ñ– кожному, хто тільки прийде про чини великі Твої!(UA) ПÑалми. 71:19 Бо Ð¢Ð²Ð¾Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, о Боже, ÑÑгає аж до виÑокоÑти, Боже, що речі великі вчинив, хто рівний Тобі?(UA) ПÑалми. 71:20 Ти мені показав був великі та люті нещаÑÑ‚Ñ, та знов Ти оживиш мене, Ñ– з безодень землі мене знову Ти витÑгнеш,(UA) ПÑалми. 71:21 Ти збільшиш величніÑÑ‚ÑŒ мою, Ñ– знову потішиш мене!(UA) ПÑалми. 71:22 Ð Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ на арфі хвалити Тебе, Твою правду, мій Боже, із гуÑлами буду Ñпівати Тобі, СвÑтий Ти ізраїлів!(UA) ПÑалми. 71:23 Ðехай Ñпівом радіють уÑта мої, бо буду Ñпівати Тобі Ñ Ñ‚Ð° душа моÑ, Ñку Ти врÑтував!(UA) ПÑалми. 71:24 Шепоче про правду Твою мій Ñзик цілий день, бо поÑоромлені, бо поганьблені вÑÑ–, хто шукає лихого Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ!(UA) ПÑалми. 72:1 Соломонів. Боже, Свої Ñуди цареві подай, а Свою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñина царевого,(UA) ПÑалми. 72:2 хай він правдою Ñудить народа Твого, а вбогих Твоїх ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ!(UA) ПÑалми. 72:3 Ðехай гори приноÑÑÑ‚ÑŒ народові мир, а пагірки правду.(UA) ПÑалми. 72:4 Він Ñудитиме вбогих народу, помагатиме бідним, Ñ– тиÑнути буде гнобителÑ!(UA) ПÑалми. 72:5 Будуть боÑтиÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, поки ÑонцÑ, Ñ– поки міÑÑцÑ, з роду до роду!(UA) ПÑалми. 72:6 Він зійде, Ñк дощ на покіÑ, немов краплі, що зрошують землю!(UA) ПÑалми. 72:7 Праведний буде цвіÑти в його дні, а Ñпокій великий аж поки Ñвітитиме міÑÑць,(UA) ПÑалми. 72:8 Ñ– він запанує від Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð´Ð¾ морÑ, Ñ– від Ріки аж до кінців землі!(UA) ПÑалми. 72:9 Мешканці пуÑтинь на коліна попадають перед обличчÑм його, а його вороги будуть порох лизати...(UA) ПÑалми. 72:10 Царі Таршішу та оÑтровів дадуть дари, принеÑуть царі Шеви та Севи дарунки!(UA) ПÑалми. 72:11 Ñ– впадуть перед ним уÑÑ– царі, Ñ– будуть Ñлужити йому вÑÑ– народи,(UA) ПÑалми. 72:12 бо визволить він бідарÑ, що голоÑить, та вбогого, що немає Ñобі допомоги!(UA) ПÑалми. 72:13 Він змилуєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´ убогим та бідним, Ñ– ÑпаÑе душу бідних,(UA) ПÑалми. 72:14 від кривди й наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð²Ñ€Ñтує їхню душу, Ñ—Ñ…Ð½Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð² дорога буде в очах його!(UA) ПÑалми. 72:15 Ñ– буде він жити, Ñ– даÑÑ‚ÑŒ йому з золота Шеви, Ñ– завжди молитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ за нього, буде благоÑловлÑти його кожен день!(UA) ПÑалми. 72:16 Ðа землі буде Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾, на гірÑькому верху зашумить, Ñк Ливан, його плід, Ñ– народ зацвіте по міÑтах, Ñк трава на землі!(UA) ПÑалми. 72:17 Хай ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ буде навіки, хай роÑте, поки ÑонцÑ, Ð½Ð°Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, нехай благоÑловлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð¸Ð¼, будуть хвалити його вÑÑ– народи!(UA) ПÑалми. 72:18 БлагоÑловен ГоÑподь Бог, Бог ізраїлів, єдиний, що чуда вчинÑÑ”,(UA) ПÑалми. 72:19 Ñ– благоÑловенне навіки ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ Ñлави, Ñ– хай Його Ñлава вÑÑŽ землю наповнить! Ðмінь Ñ– амінь!(UA) ПÑалми. 72:20 СкінчилиÑÑŒ молитви Давида, Ñина ЄÑÑеÑ.(UA) ПÑалми. 73:1 ПÑалом ÐÑафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог Ð´Ð»Ñ Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ñердих!(UA) ПÑалми. 73:2 Ð Ñ, мало не поÑлизнулиÑÑ Ð½Ð¾Ð³Ð¸ мої, мало не поÑковзнулиÑÑ Ñтопи мої,(UA) ПÑалми. 73:3 бо лихим Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¸Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð², бачивши Ñпокій безбожних,(UA) ПÑалми. 73:4 бо не мають ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ Ñмерти Ñвоєї, Ñ– здорове їхнє тіло,(UA) ПÑалми. 73:5 на людÑькій роботі нема Ñ—Ñ…, Ñ– разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.(UA) ПÑалми. 73:6 Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодÑгає Ñ—Ñ… шата наÑиллÑ,(UA) ПÑалми. 73:7 вилазÑÑ‚ÑŒ їм очі від жиру, Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ»Ð¸ÑÑ,(UA) ПÑалми. 73:8 ÑміютьÑÑ Ð¹ злоÑливо говорÑÑ‚ÑŒ про утиÑк, говорÑÑ‚ÑŒ бундючно:(UA) ПÑалми. 73:9 Ñвої уÑта до неба підноÑÑÑ‚ÑŒ, а їхній Ñзик по землі походжає!...(UA) ПÑалми. 73:10 Тому то туди Його люди звертаютьÑÑ, Ñ– щедро беруть Ñобі воду(UA) ПÑалми. 73:11 та й кажуть: Хіба Бог те знає, Ñ– чи має Ð’Ñевишній відоміÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 73:12 Ñк он Ñ‚Ñ– безбожні й безпечні на Ñвіті збільшили багатÑтво Ñвоє?(UA) ПÑалми. 73:13 Ðаправду, надармо очиÑтив Ñ Ñерце Ñвоє, Ñ– в невинноÑÑ‚Ñ– вимив руки Ñвої,(UA) ПÑалми. 73:14 Ñ– ввеÑÑŒ день Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¹, Ñ– щоранку покараний...(UA) ПÑалми. 73:15 Коли б Ñ Ñказав: Буду так говорить, Ñк вони, то ÑпроневіривÑÑ Ð± Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½ÑŽ Ñинів Твоїх.(UA) ПÑалми. 73:16 Ñ– роздумував Ñ, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,(UA) ПÑалми. 73:17 аж прийшов Ñ Ð² Божу ÑвÑтиню, Ñ– кінець їхній побачив:(UA) ПÑалми. 73:18 направду, Ти Ñ—Ñ… на Ñлизькому поÑтавив, на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ² Ти Ñ—Ñ…!(UA) ПÑалми. 73:19 Як вони в одній хвилі ÑпуÑтошені, згинули, пощезали від Ñтрахів!(UA) ПÑалми. 73:20 Ðемов Ñном по обудженні, ГоÑподи, образом їхнім погордиш, мов Ñном по обудженні!(UA) ПÑалми. 73:21 Бо болить моє Ñерце, Ñ– в нутрі моїм коле,(UA) ПÑалми. 73:22 а Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² бидло й не знаю, Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Тобою худобою Ñтав!...(UA) ПÑалми. 73:23 Та Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ з Тобою, Ти держиш мене за правицю,(UA) ПÑалми. 73:24 Ти Своєю порадою водиш мене, Ñ– потому до Ñлави Ти візьмеш мене!(UA) ПÑалми. 73:25 Хто Ñ” мені на небеÑах, окрім Тебе? Ð Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ Тобі на землі не бажаю нічого!(UA) ПÑалми. 73:26 Гине тіло моє й моє Ñерце, та Бог ÑÐºÐµÐ»Ñ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ й Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸,(UA) ПÑалми. 73:27 бо погинуть оÑÑŒ Ñ‚Ñ–, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відÑтупить від Тебе!(UA) ПÑалми. 73:28 Ð Ñ, близькіÑÑ‚ÑŒ Бога Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ добро, на Владику, на ГоÑпода Ñвою певніÑÑ‚ÑŒ Ñкладаю, щоб звіщати про вÑÑ– Твої чини!(UA) ПÑалми. 74:1 ПÑалом навчальний, ÐÑафів. Ðащо, Боже, назавжди Ти Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð¿ÑƒÑтив, чого розпаливÑÑ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ гнів на отару Твого паÑовиÑька?(UA) ПÑалми. 74:2 Спогадай про громаду Свою, Ñку Ти віддавна набув, про племено Ñпадку Свого, що його Ти був викупив, про ту гору Сіон, що на ній оÑеливÑÑ,(UA) ПÑалми. 74:3 підійми ж Свої Ñтопи до вічних руїн, бо ворог уÑе зруйнував у ÑвÑтині!...(UA) ПÑалми. 74:4 Ревіли Твої вороги у ÑвÑтині Твоїй, уміÑтили знаки за ознаки Ñвої,(UA) ПÑалми. 74:5 виглÑдало то так, Ñкби хто догори підіймав був Ñокири в гущавині дерева...(UA) ПÑалми. 74:6 Ртепер Ñ—Ñ— різьби ураз розбивають вони молотком та Ñокирами,(UA) ПÑалми. 74:7 СвÑтиню Твою на огонь віддали, оÑелю Твого Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¶ дощенту збезчеÑтили...(UA) ПÑалми. 74:8 Сказали вони в Ñвоїм Ñерці: Зруйнуймо Ñ—Ñ… разом! Ñ– Ñпалили в краю вÑÑ– міÑÑ†Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ñ… зборів...(UA) ПÑалми. 74:9 Ðаших ознак ми не бачимо, нема вже пророка, Ñ– між нами немає такого, хто знає, аж доки це буде...(UA) ПÑалми. 74:10 Ðж доки, о Боже, гнобитель знущатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ, зневажатиме ворог навіки ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”?(UA) ПÑалми. 74:11 Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ притримуєш руку Свою та правицю Свою? З Ñередини Ð»Ð¾Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñ—Ñ… понищ!(UA) ПÑалми. 74:12 РТи, Боже, віддавна мій Цар, Ти чиниш ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñеред землі!(UA) ПÑалми. 74:13 Розділив Ти був море Своєю потугою, побив голови зміÑм на водах,(UA) ПÑалми. 74:14 Ти левіÑтанові голову був поторощив, його Ти віддав був на їжу народові пуÑтині,(UA) ПÑалми. 74:15 Ти був розділив джерело та потік, Ти виÑушив ріки великі!(UA) ПÑалми. 74:16 Твій день, а також Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ñ–Ñ‡, приготовив Ти Ñвітло та Ñонце,(UA) ПÑалми. 74:17 вÑÑ– границі землі Ти поÑтавив, Ти літо та зиму Ñтворив!(UA) ПÑалми. 74:18 Пам'Ñтай же про це: ворог знущаєтьÑÑ Ð· ГоÑпода, а народ нерозумний зневажує Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 74:19 Ðе віддай звірині душі Своєї горлиці, живої Твоїх бідарів не забудь же назавжди!(UA) ПÑалми. 74:20 СпоглÑнь же на Свій заповіт, бо темноти землі повні мешкань наÑиллÑ!(UA) ПÑалми. 74:21 Ðехай не відходить пригноблений поÑоромленим, бідний та вбогий нехай проÑлавлÑÑŽÑ‚ÑŒ Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 74:22 Ð’Ñтань же, о Боже, ÑудиÑÑ Ð·Ð° Ñправу Свою, пам'Ñтай про щоденну наругу Свою від безумного!(UA) ПÑалми. 74:23 Ðе забудь же про вереÑк Своїх ворогів, про Ð³Ð°Ð»Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ½Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð² проти Тебе, що завжди зроÑтає!(UA) ПÑалми. 75:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. „Ðе вигуби!†ПÑалом ÐÑафів. ПіÑнÑ. (75-2) ПроÑлавлÑємо, Боже, Тебе, проÑлавлÑєм, бо близьке Твоє ЙменнÑ! Оповідають про чуда Твої.(UA) ПÑалми. 75:2 (75-3) Коли прийде година означена, то Я буду Ñудити Ñправедливо.(UA) ПÑалми. 75:3 (75-4) РозтопилаÑÑŒ землÑ, Ñ– вÑÑ– Ñ—Ñ— мешканці, та Ñтовпи Ñ—Ñ— зміцнюю Я. Села.(UA) ПÑалми. 75:4 (75-5) Я Ñказав до лихих: Ðе шалійте, а безбожним: Ðе підіймайте ви рога!(UA) ПÑалми. 75:5 (75-6) Ðе підіймайте ви рога Ñвого догори, не говоріть твердошийно,(UA) ПÑалми. 75:6 (75-7) бо не від Ñходу, Ñ– не від заходу, Ñ– не від пуÑтині надійде повищеннÑ,(UA) ПÑалми. 75:7 (75-8) але Ñудить Бог: того Він понижує, а того повищує,(UA) ПÑалми. 75:8 (75-9) бо чаша в ГоÑподній руці, а шумливе вино повне мішаного, Ñ– наливає Він з нього, уÑÑ– ж беззаконні землі виÑÑуть та вип'ÑŽÑ‚ÑŒ лиш дріжджі Ñ—Ñ—!(UA) ПÑалми. 75:9 (75-10) Ð Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ звіщати навіки, Ñпіватиму Богові Якова,(UA) ПÑалми. 75:10 (75-11) відрубаю вÑÑ– роги безбожних, роги праведного піднеÑутьÑÑ!(UA) ПÑалми. 76:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа неґінах. ПÑалом ÐÑафів. ПіÑнÑ. (76-2) Бог знаний у Юді, Його Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ в ізраїлі!(UA) ПÑалми. 76:2 (76-3) У Салимі намет Його, а Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ на Сіоні,(UA) ПÑалми. 76:3 (76-4) Він там поламав Ñтріли луку, щита та меча, та війну! Села.(UA) ПÑалми. 76:4 (76-5) Ти оÑÑйний, потужніший за гори відвічні.(UA) ПÑалми. 76:5 (76-6) Обдерто людей ÑильноÑердих, задрімали вони Ñвоїм Ñном, Ñ– не знайшли Ñвоїх рук уÑÑ– мужі війÑькові...(UA) ПÑалми. 76:6 (76-7) Від ÑÐ²Ð°Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Боже Яковів, оглушуєтьÑÑ ÐºÐ¾Ð»ÐµÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð° кінь:(UA) ПÑалми. 76:7 (76-8) Ти Ти грізний, Ñ– хто перед обличчÑм Твоїм уÑтоїть чаÑу гніву Твого?...(UA) ПÑалми. 76:8 (76-9) Як звіщаєш Ти Ñуд із небеÑ, то боїтьÑÑ Ð¹ Ñтихає землÑ,(UA) ПÑалми. 76:9 (76-10) Ñк вÑтає Бог на Ñуд, щоб ÑпаÑти вÑÑ–Ñ… покірних землі! Села.(UA) ПÑалми. 76:10 (76-11) Бо й гнів людÑький Тебе вихвалÑÑ”, решту ж гніву Ти поÑÑом в'Ñжеш.(UA) ПÑалми. 76:11 (76-12) ПриÑÑгайте й виконуйте ГоÑподу, Богові вашому, уÑÑ–, хто Його оточає, хай приноÑÑÑ‚ÑŒ дарунка Грізному:(UA) ПÑалми. 76:12 (76-13) Він духа вельмож впокорÑÑ”, Ñтрашний Він Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¸Ñ… царів!(UA) ПÑалми. 77:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом ÐÑафів. (77-2) Мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾ Бога, й Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ буду, мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾ Бога, й почує мене!(UA) ПÑалми. 77:2 (77-3) Ð’ день недолі моєї шукаю Ñ Ð“Ð¾Ñпода, до Ðього рука Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ñ‚Ñгнена вночі й не зомліє, не хоче душа Ð¼Ð¾Ñ Ð±ÑƒÑ‚Ð¸ потішена:(UA) ПÑалми. 77:3 (77-4) згадаю про Бога й зідхаю, розважаю й мій дух омліває! Села.(UA) ПÑалми. 77:4 (77-5) Ти держиш повіки очей моїх, Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¹ Ñ– не говорю...(UA) ПÑалми. 77:5 (77-6) Пригадую Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ дні давні, про роки відвічні,(UA) ПÑалми. 77:6 (77-7) Ñвою піÑню вночі Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð³Ð°Ð´ÑƒÑŽ, говорю з Ñвоїм Ñерцем, а мій дух розважає:(UA) ПÑалми. 77:7 (77-8) Чи навіки покине ГоÑподь, Ñ– вже більш не вподобає?(UA) ПÑалми. 77:8 (77-9) Чи навіки ÑпинилаÑÑ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Його? Чи ÑкінчилоÑÑ Ñлово Його в рід Ñ– рід?(UA) ПÑалми. 77:9 (77-10) Чи Бог милувати позабув? Чи гнівом замкнув Він Своє милоÑердÑ? Села.(UA) ПÑалми. 77:10 (77-11) Ñ– промовив був Ñ: То ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” переміна правиці Ð’Ñевишнього.(UA) ПÑалми. 77:11 (77-12) Пригадаю Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÐºÐ¸ ГоÑподні, Ñк чудо Твоє Ñ Ð·Ð³Ð°Ð´Ð°ÑŽ віддавна,(UA) ПÑалми. 77:12 (77-13) Ñ– буду Ñ Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ñ‚Ð¸ про кожен Твій чин, Ñ– про вчинки Твої оповім!(UA) ПÑалми. 77:13 (77-14) Боже, ÑвÑÑ‚Ð°Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð° ТвоÑ, котрий бог великий, Ñк Бог наш?(UA) ПÑалми. 77:14 (77-15) Ти Той Бог, що чуда вчинÑÑ”, Ти виÑвив Ñилу Свою між народами,(UA) ПÑалми. 77:15 (77-16) Ти визволив люд Свій раменом, Ñинів Якова й ЙоÑипа! Села.(UA) ПÑалми. 77:16 (77-17) Тебе бачили води, о Боже, Тебе бачили води й тремтіли, затрÑÑлиÑÑ Ð¹ безодні.(UA) ПÑалми. 77:17 (77-18) ЛилаÑÑ Ñтрумком вода з хмар, тучі видали грім, також там Ñ– ÑÑм Твої Ñтріли літали.(UA) ПÑалми. 77:18 (77-19) Гуркіт грому Твого на небеÑному колі, й блиÑкавки оÑвітили вÑеленну, тремтіла й Ñ‚Ñ€ÑÑлаÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ!(UA) ПÑалми. 77:19 (77-20) Через море дорога ТвоÑ, а Ñтежка Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· води великі, Ñ– не видно було Твоїх Ñтіп.(UA) ПÑалми. 77:20 (77-21) Ти провадив народ Свій, немов ту отару, рукою МойÑÐµÑ Ñ‚Ð° Ðарона.(UA) ПÑалми. 78:1 ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð° ÐÑафова. ПоÑлухай, мій люду, науки моєї, нахиліть Ñвоє ухо до Ñлів моїх уÑÑ‚,(UA) ПÑалми. 78:2 нехай Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸ÑŽ уÑта Ñвої приказкою, нехай Ñтародавні приÑлів'Ñ Ñ Ð²Ð¸Ñловлю!(UA) ПÑалми. 78:3 Що ми чули й пізнали, Ñ– що розповідали батьки наші нам,(UA) ПÑалми. 78:4 того не Ñховаємо від їхніх Ñинів, будемо розповідати про Ñлаву ГоÑподню аж до Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñтаннього, Ñ– про Ñилу Його та про чуда Його, Ñкі Він учинив!(UA) ПÑалми. 78:5 Він поÑтавив заÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² Якові, а Закона поклав ув ізраїлі, про Ñкі наказав був Він нашим батькам завідомити про них Ñинів їхніх,(UA) ПÑалми. 78:6 щоб знало про це Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ð±ÑƒÑ‚Ð½Ñ”, Ñини, що народжені будуть, уÑтануть Ñ– будуть розповідати Ñвоїм дітÑм.(UA) ПÑалми. 78:7 Ñ– положать на Бога надію Ñвою, Ñ– не забудуть діл Божих, Його ж заповіді берегтимуть.(UA) ПÑалми. 78:8 Ñ– не Ñтануть вони, немов їхні батьки, поколіннÑм непокірливим та бунтівничим, поколіннÑм, що ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого не поÑтавило міцно, Ñ– що дух його Богу невірний.(UA) ПÑалми. 78:9 Сини Єфрема, озброєні лучники, повернулиÑÑ Ð²Ð·Ð°Ð´ у день бою:(UA) ПÑалми. 78:10 вони не берегли заповіту Божого, а ходити в Законі Його відреклиÑÑ,(UA) ПÑалми. 78:11 Ñ– забули вони Його чини та чуда Його, Ñкі їм показав.(UA) ПÑалми. 78:12 Він чудо вчинив був Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… батьків ув єгипетÑькім краї, на полі ЦоанÑькім:(UA) ПÑалми. 78:13 Він море розÑік, Ñ– Ñ—Ñ… перепровадив, а воду поÑтавив, Ñк вал;(UA) ПÑалми. 78:14 Ñ– провадив Ñ—Ñ… хмарою вдень, а ÑÑйвом огню цілу ніч;(UA) ПÑалми. 78:15 на пуÑтині Він Ñкелі розÑік, Ñ– щедро уÑÑ–Ñ… напоїв, Ñк з безодні.(UA) ПÑалми. 78:16 Він витÑгнув із Ñкелі потоки, Ñ– води текли, немов ріки.(UA) ПÑалми. 78:17 Та грішили вони проти Ðього ще далі, Ñ– в пуÑтині гнівили Ð’Ñевишнього,(UA) ПÑалми. 78:18 Ñ– Бога вони випробовували в Ñвоїм Ñерці, Ð´Ð»Ñ Ð´ÑƒÑˆ Ñвоїх їжі бажаючи.(UA) ПÑалми. 78:19 Ñ– вони говорили наÑупроти Бога й казали: Чи Бог зможе в пуÑтині трапезу зготовити?(UA) ПÑалми. 78:20 Тож ударив у Ñкелю Ñ– води линули, Ñ– полилиÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾ÐºÐ¸! Чи Він зможе також дати хліба? Чи Він наготує м'ÑÑива народові Своєму?(UA) ПÑалми. 78:21 Тому то почув це ГоÑподь та й розгнівавÑÑ, Ñ– огонь запалав проти Якова, Ñ– проти Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ¶ знÑвÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð²,(UA) ПÑалми. 78:22 бо не вірували вони в Бога, Ñ– на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ не надіÑлиÑÑŒ.(UA) ПÑалми. 78:23 РВін хмарам згори наказав, Ñ– відчинив двері неба,(UA) ПÑалми. 78:24 Ñ– ÑпуÑтив, немов дощ, на них манну Ð´Ð»Ñ Ñ—Ð¶Ñ–, Ñ– Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð½ÐµÐ±ÐµÑне їм дав:(UA) ПÑалми. 78:25 Хліб ангольÑький їла людина, Він поÑлав їм поживи до ÑитоÑти!(UA) ПÑалми. 78:26 Крім цього, Він Ñхіднього вітра порушив на небі, Ñ– міццю Своєю привів полудневого вітра,(UA) ПÑалми. 78:27 Ñ– дощем на них м'ÑÑо пуÑтив, немов порох, а птаÑтво крилате, Ñк морÑький піÑок,(UA) ПÑалми. 78:28 Ñ– ÑпуÑтив його Ñеред табору його, коло наметів його.(UA) ПÑалми. 78:29 Ñ– їли вони та й наÑитилиÑÑŒ дуже, Він їм їхнє Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ!(UA) ПÑалми. 78:30 Та ще не вдовольнили Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого, ще Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ—Ð¶Ð° була в їхніх уÑтах,(UA) ПÑалми. 78:31 а гнів Божий піднÑвÑÑ Ð½Ð° них, та й побив їхніх Ñитих, Ñ– вибранців ізраїлевих повалив...(UA) ПÑалми. 78:32 Проте ще й далі грішили вони та не вірили в чуда Його,(UA) ПÑалми. 78:33 Ñ– Він докінчив у марноті їхні дні, а їхні літа у Ñтраху.(UA) ПÑалми. 78:34 Як Він Ñ—Ñ… побивав, то бажали Його, Ñ– верталиÑÑ, й Бога шукали,(UA) ПÑалми. 78:35 Ñ– пригадували, що Бог Ñ—Ñ…Ð½Ñ ÑкелÑ, Ñ– Бог Ð’Ñевишній то їхній Викупитель.(UA) ПÑалми. 78:36 Ñ– Ñвоїми уÑтами влещували Його, а Ñвоїм Ñзиком лжу Ñплітали Йому,(UA) ПÑалми. 78:37 бо їхнє Ñерце не міцно ÑтоÑло при Ðім, Ñ– не були вони вірні в Його заповіті...(UA) ПÑалми. 78:38 Та він, МилоÑердний, гріх прощав Ñ– Ñ—Ñ… не губив, Ñ– чаÑто відвертав Свій гнів, Ñ– не будив уÑÑŽ Свою лютіÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 78:39 Ñ– Він пам'Ñтав, що вони тільки тіло, вітер, Ñкий переходить Ñ– не повертаєтьÑÑ!(UA) ПÑалми. 78:40 Скільки вони прогнівлÑли Його на пуÑтині, зневажали Його на Ñтепу!(UA) ПÑалми. 78:41 Ñ– вÑе знову та знов випробовували вони Бога, Ñ– зневажали СвÑтого ізраїлевого,(UA) ПÑалми. 78:42 вони не пам'Ñтали руки Його з днÑ, Ñк Він вибавив Ñ—Ñ… із недолі,(UA) ПÑалми. 78:43 Ñк в Єгипті чинив Він знамена Свої, а на полі ЦоанÑькому чуда Свої,(UA) ПÑалми. 78:44 Ñ– в кров обернув річки їхні та їхні потоки, щоб вони не пили...(UA) ПÑалми. 78:45 Він поÑлав був на них рої мух, Ñ– Ñ—Ñ… жерли вони, Ñ– жаб Ñ– вони Ñ—Ñ… губили.(UA) ПÑалми. 78:46 Рврожай їхній віддав був Він гуÑені, а їхню працю Ñарані.(UA) ПÑалми. 78:47 Виноград їхній Він градом побив, а приморозком їхні шовковиці.(UA) ПÑалми. 78:48 Ñ– Він градові віддав їхній Ñкот, а блиÑкавкам череди їхні.(UA) ПÑалми. 78:49 Він поÑлав був на них Свій гнів запальний, Ñ– лютіÑÑ‚ÑŒ, й обуреннÑ, й утиÑк, наÑÐ»Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð»Ð¸Ñ… анголів.(UA) ПÑалми. 78:50 Він дорогу зрівнÑв був Ð´Ð»Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Свого, їхні душі не Ñтримав від Ñмерти, Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¶ їхнє віддав моровиці.(UA) ПÑалми. 78:51 Ñ– побив Він уÑÑ–Ñ… перворідних в Єгипті, первіÑтків Ñили в наметах Хамових.(UA) ПÑалми. 78:52 Ñ– повів Він, немов ту отару, народ Свій, Ñ– Ñ—Ñ… попровадив, Ñк Ñтадо, в пуÑтині.(UA) ПÑалми. 78:53 Ñ– провадив безпечно Він Ñ—Ñ…, Ñ– вони не боÑлиÑÑŒ, а море накрило було ворогів їхніх.(UA) ПÑалми. 78:54 Ñ– Він Ñ—Ñ… привів до границі ÑвÑтині Своєї, до тієї гори, що Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ набула.(UA) ПÑалми. 78:55 Ñ– народи Він повиганÑв перед їхнім обличчÑм, Ñ– кинув Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… жеребка про Ñпадок, Ñ– в їхніх наметах племена ізраїлеві оÑелив.(UA) ПÑалми. 78:56 Та й далі вони випробовували та гнівили Ð’Ñевишнього Бога, Ñ– Його поÑтанов не додержували,(UA) ПÑалми. 78:57 Ñ– відÑтупали та зраджували, немов їхні батьки відвернулиÑÑŒ, Ñк обманливий лук.(UA) ПÑалми. 78:58 Ñ– жертівниками Ñвоїми гнівили Його, Ñ– дрочили Його Ñвоїми фіґурами.(UA) ПÑалми. 78:59 Бог почув уÑе це Ñ– розгнівавÑÑ, Ñ– Ñильно обридивÑÑŒ ізраїлем,(UA) ПÑалми. 78:60 Ñ– покинув оÑелю в Шіло, Ñкинію ту, що вміÑтив був поÑеред людей,(UA) ПÑалми. 78:61 Ñ– віддав до неволі Він Ñилу Свою, а величніÑÑ‚ÑŒ Свою в руку ворога...(UA) ПÑалми. 78:62 Ñ– віддав Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð° Свій народ, Ñ– розгнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ² на Ñпадщину Свою:(UA) ПÑалми. 78:63 його юнаків огонь пожирав, а дівчатам його не Ñпівали веÑільних піÑень,(UA) ПÑалми. 78:64 його ÑвÑщеники від меча полÑгли, Ñ– не плакали вдови його.(UA) ПÑалми. 78:65 Та небавом збудивÑÑ Ð“Ð¾Ñподь, немов зо Ñну, Ñк той велет, що ніби вином був підкошений,(UA) ПÑалми. 78:66 Ñ– вдарив Своїх ворогів по озадку, вічну ганьбу їм дав!(UA) ПÑалми. 78:67 Та Він погордив намет ЙоÑипів, Ñ– племена Єфремового не обрав,(UA) ПÑалми. 78:68 а вибрав Собі плем'Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ðµ, гору Сіон, що Ñ—Ñ— полюбив!(UA) ПÑалми. 78:69 Ñ– ÑвÑтиню Свою збудував Він, Ñк міÑце виÑоке, Ñк землю, що навіки Ñ—Ñ— вґрунтував.(UA) ПÑалми. 78:70 Ñ– вибрав Давида, Свого раба, Ñ– від кошар його взÑв,(UA) ПÑалми. 78:71 від кітних овечок його Він привів, щоб Якова Ð¿Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð½, народа Свого, та ізраїлÑ, Ñпадок Свій,(UA) ПÑалми. 78:72 Ñ– він Ð¿Ð°Ñ Ñ—Ñ… у щироÑÑ‚Ñ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, Ñ– провадив Ñ—Ñ… мудріÑÑ‚ÑŽ рук Ñвоїх!(UA) ПÑалми. 79:1 ПÑалом ÐÑафів. Боже, погани ввійшли до Ñпадку Твого, занечиÑтили храм Твій ÑвÑтий, ЄруÑалим на руїни змінили!(UA) ПÑалми. 79:2 Рабів Твоїх трупи вони віддали на поживу Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ‚Ð°Ñтва небеÑного, тіло Твоїх богобійних звірині земній...(UA) ПÑалми. 79:3 Вони розливали їхню кров, немов воду, в околицÑÑ… ЄруÑалиму, Ñ– не було погребальників!...(UA) ПÑалми. 79:4 Ми Ñтали за ганьбу Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… ÑуÑідів, за наругу та поÑміх Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¸Ñ… околиць...(UA) ПÑалми. 79:5 Ðж доки, о ГоÑподи, гніватиÑÑŒ будеш назавжди, доки буде палати Твій гнів, Ñк огонь?(UA) ПÑалми. 79:6 Вилий Свій гнів на людей, що Тебе не пізнали, Ñ– на царÑтва, що Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ не кличуть,(UA) ПÑалми. 79:7 бо вони з'їли Якова, а Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ опуÑтошили!(UA) ПÑалми. 79:8 Ðе пам'Ñтай гріхів предківÑьких нам, нехай попередить Ð½Ð°Ñ Ñкоро Твоє милоÑердÑ, бо ми зовÑім оÑлабли!...(UA) ПÑалми. 79:9 Поможи нам, Боже нашого ÑпаÑіннÑ, ради Ñлави Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– збережи наÑ, Ñ– проÑти наші гріхи ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 79:10 Чого будуть казати погани: Де їхній Бог? Ðехай в наших очах між народами Ñтане відомою помÑта за пролиту кров Твоїх рабів,(UA) ПÑалми. 79:11 нехай перед лице Твоє дійде Ñтогін в'ÑзнÑ! За великіÑÑ‚ÑŽ Ñили рамена Твого збережи на Ñмерть прирокованих!(UA) ПÑалми. 79:12 Рнашим ÑуÑідам верни Ñемикратно на лоно їхнє їхню наругу, Ñкою Тебе зневажали, о ГоÑподи!(UA) ПÑалми. 79:13 Рми, Твій народ Ñ– отара Твого паÑовиÑька, будем дÑкувати Тобі вічно, будем оповідати про Ñлаву Твою з роду в рід!(UA) ПÑалми. 80:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа „Лілеїâ€. Свідоцтво. ПÑалом ÐÑафів. (80-2) ПаÑтирю ізраїлів, поÑлухай же, Ти, що провадиш, немов ту отару, ЙоÑипа, що на Херувимах Ñидиш, поÑвиÑÑ(UA) ПÑалми. 80:2 (80-3) перед обличчÑм Єфрема, Ñ– ВеніÑмина, Ñ– МанаÑÑ–Ñ—! Пробуди Свою Ñилу, Ñ– прийди, щоб ÑпаÑти наÑ!(UA) ПÑалми. 80:3 (80-4) Боже, приверни наÑ, Ñ– хай заÑÑÑ” Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, й ми ÑпаÑемоÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 80:4 (80-5) ГоÑподи, Боже Саваоте, доки будеш Ти гніватиÑÑ Ð½Ð° молитву народу Свого?(UA) ПÑалми. 80:5 (80-6) Ти вчинив був, що їли вони Ñлізний хліб, Ñ– Ñ—Ñ… напоїв Ти Ñльозами великої міри...(UA) ПÑалми. 80:6 (80-7) Ти Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð¶Ð¸Ð² Ñуперечкою нашим ÑуÑідам, Ñ– наÑміхаютьÑÑ Ð· Ð½Ð°Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð¸Ñтелі наші...(UA) ПÑалми. 80:7 (80-8) Боже Саваоте, приверни наÑ, Ñ– хай заÑÑÑ” Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, й ми ÑпаÑемоÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 80:8 (80-9) Виноградину Ти Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ½Ñ–Ñ Ñ–Ð· Єгипту, Ти вигнав народи й Ñ—Ñ— поÑадив,(UA) ПÑалми. 80:9 (80-10) Ти випорожнив перед нею, Ñ– закоренила ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє, й переповнила край,(UA) ПÑалми. 80:10 (80-11) гори покрилиÑÑ Ñ‚Ñ–Ð½Ð½ÑŽ Ñ—Ñ—, а Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ— Божі кедри,(UA) ПÑалми. 80:11 (80-12) аж до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·ÐºÐ¸ Ñ—Ñ— поÑилаєш, а пароÑÑ‚Ñ– Ñ—Ñ— до ріки!(UA) ПÑалми. 80:12 (80-13) Ðле нащо вилім зробив Ти в горожі Ñ—Ñ—, Ñ– вÑÑ– нищать Ñ—Ñ—, хто проходить дорогою?(UA) ПÑалми. 80:13 (80-14) Гризе Ñ—Ñ— вепр ліÑовий, Ñ– звірина польова виїдає Ñ—Ñ—!(UA) ПÑалми. 80:14 (80-15) Боже Саваоте, верниÑÑ Ð¶, ÑпоглÑнь із Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ñ– побач, Ñ– відвідай цього виноградника,(UA) ПÑалми. 80:15 (80-16) Ñ– охорони його, Ñкого наÑадила Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ, Ñ– галузку, Ñку Ти Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ±Ðµ зміцнив!(UA) ПÑалми. 80:16 (80-17) Ð’ огні виноградина Ñпалена, відтÑта, гинуть від Ñвару Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 80:17 (80-18) нехай буде рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´ мужем Твоєї правиці, на людÑькому Ñині, Ñкого зміцнив Ти Собі!(UA) ПÑалми. 80:18 (80-19) Рми не відÑтупимо від Тебе, Ти Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð¸Ñˆ, Ñ– ми будемо ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” кликати!(UA) ПÑалми. 80:19 (80-20) ГоÑподи, Боже Саваоте, приверни наÑ, Ñ– хай заÑÑÑ” Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, й ми ÑпаÑемоÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 81:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа ґітійÑькім знарÑдді. ÐÑафів. (81-2) Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,(UA) ПÑалми. 81:2 (81-3) заÑпівайте піÑню, Ñ– заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуÑлами,(UA) ПÑалми. 81:3 (81-4) заÑурміть у Ñурму в новоміÑÑччÑ, на повні в день нашого ÑвÑта,(UA) ПÑалми. 81:4 (81-5) бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!(UA) ПÑалми. 81:5 (81-6) Ðа ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ЙоÑипі Він учинив його, Ñк пішов був на землю єгипетÑьку. Почув був там мову, Ñкої не знав:(UA) ПÑалми. 81:6 (81-7) Рамена його Я звільнив з Ñ‚Ñгару, від коша його руки звільнилиÑÑŒ.(UA) ПÑалми. 81:7 (81-8) Ти був кликав у недолі, й Ñ Ð²Ð¸Ð´ÐµÑ€ тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.(UA) ПÑалми. 81:8 (81-9) Слухай же ти, Мій народе, Ñ– хай Я заÑвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти поÑлухав Мене:(UA) ПÑалми. 81:9 (81-10) нехай бога чужого у тебе не буде, Ñ– не кланÑйÑÑ Ð±Ð¾Ð³Ñƒ Ñторонньому!(UA) ПÑалми. 81:10 (81-11) Я ГоÑподь, Бог твій, що з краю єгипетÑького тебе вивів, відчини Ñвої уÑта Ñ– Я Ñ—Ñ… наповню!(UA) ПÑалми. 81:11 (81-12) Ðле Мій народ не поÑлухавÑÑ Ð±ÑƒÐ² Мого голоÑу, не згодивÑÑ Ð·Ð¾ Мною ізраїль,(UA) ПÑалми. 81:12 (81-13) Ñ– Я Ñ—Ñ… пуÑтив ради впертоÑти їхнього ÑерцÑ, нехай вони йдуть за Ñвоїми порадами!(UA) ПÑалми. 81:13 (81-14) Коли б Мій народ був поÑлухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,(UA) ПÑалми. 81:14 (81-15) ще мало Ñ– Я похилив би був їхніх ворогів, Ñ– руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!(UA) ПÑалми. 81:15 (81-16) ÐенавиÑники ГоÑпода йому б покорилиÑÑŒ, Ñ– був би навіки їхній чаÑ,(UA) ПÑалми. 81:16 (81-17) Ñ– Я жиром пшениці його годував би, Ñ– медом із Ñкелі тебе б наÑищав!(UA) ПÑалми. 82:1 ПÑалом ÐÑафів. Бог на Божім зібранні Ñтоїть, Ñеред богів Він Ñудить:(UA) ПÑалми. 82:2 Ðж доки ви будете неÑправедливо Ñудити, Ñ– доки будете ви підіймати Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ…? Села.(UA) ПÑалми. 82:3 РозÑудіте нужденного та Ñироту, оправдайте убогого та бідарÑ,(UA) ПÑалми. 82:4 порÑтуйте нужденного та бідака, збережіть з руки неÑправедливих!(UA) ПÑалми. 82:5 Ðе пізнали та не зрозуміли, у темрÑві ходÑÑ‚ÑŒ вони... Ð’ÑÑ– оÑнови землі захиталиÑÑŒ...(UA) ПÑалми. 82:6 Я Ñказав був: Ви боги, Ñ– Ñини ви Ð’Ñевишнього вÑÑ–,(UA) ПÑалми. 82:7 та однак повмираєте ви, Ñк людина, Ñ– попадаєте, Ñк кожен із вельмож.(UA) ПÑалми. 82:8 УÑтань же, о Боже, та землю Ñуди, бо у владі Твоїй вÑÑ– народи!(UA) ПÑалми. 83:1 ПіÑнÑ. ПÑалом ÐÑафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, Ñ– не будь Ти Ñпокійним, о Боже,(UA) ПÑалми. 83:2 (83-3) бо оÑÑŒ зашуміли Твої вороги, а Твої ненавиÑники голови попідіймали!(UA) ПÑалми. 83:3 (83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, Ñ– нараджуютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тих, кого Ти бережеш!(UA) ПÑалми. 83:4 (83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо Ñ—Ñ… з-між народів, Ñ– згадуватиÑÑŒ більш не буде Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ!(UA) ПÑалми. 83:5 (83-6) Бо вони однодушно нарадилиÑÑ, проти Тебе умови Ñкладають,(UA) ПÑалми. 83:6 (83-7) намети Едома й ізмаїльтÑн, Моав та агарÑни,(UA) ПÑалми. 83:7 (83-8) Òевал Ñ– Ðммон, Ñ– Ðмалик, ФилиÑÑ‚ÐµÑ Ð· мешканцÑми Тиру.(UA) ПÑалми. 83:8 (83-9) Ñ– Ðшшур поєднавÑÑ Ð±ÑƒÐ² з ними, вони Ñинам Лотовим Ñтали раменом. Села.(UA) ПÑалми. 83:9 (83-10) Зроби їм, Ñк МідіÑнові, Ñк СіÑері, Ñк Явінові в долині Кішон,(UA) ПÑалми. 83:10 (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, Ñтали погноєм землі!(UA) ПÑалми. 83:11 (83-12) Поклади Ñ—Ñ… та їхніх вельмож, Ñк Орева, й Ñк Зеева, й Ñк Зеваха, й Ñк Цалмунну, уÑÑ–Ñ… їхніх кнÑзів,(UA) ПÑалми. 83:12 (83-13) що казали були: Візьмімо на Ñпадок Ð´Ð»Ñ Ñебе Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ðµ!(UA) ПÑалми. 83:13 (83-14) Боже мій, бодай Ñтали вони, немов порох у вихрі, Ñк Ñолома на вітрі!(UA) ПÑалми. 83:14 (83-15) Як огонь палить ліÑ, й Ñк запалює полум'Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸,(UA) ПÑалми. 83:15 (83-16) так Ти Ñ—Ñ… пожени Своїм вихром, Ñ– наÑтраш Своєю бурею!(UA) ПÑалми. 83:16 (83-17) Ðаповни Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” Ñоромом, Ñ– хай шукають вони Твоє ЙменнÑ, о ГоÑподи!(UA) ПÑалми. 83:17 (83-18) Ðехай будуть вони заÑоромлені, й завжди хай будуть наÑтрашені, Ñ– хай заÑтидаютьÑÑ, й хай вони згинуть!(UA) ПÑалми. 83:18 (83-19) Ñ– нехай вони знають, що Ти, Твоє Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Сам Ти, Ð’Ñевишній, на цілій землі!(UA) ПÑалми. 84:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа ґітійÑькомім знарÑдді. Синів Кореєвих. ПÑалом. (84-2) Які любі оÑелі Твої, ГоÑподи Саваоте!(UA) ПÑалми. 84:2 (84-3) Затужена та омліває душа Ð¼Ð¾Ñ Ð·Ð° подвір'Ñми ГоÑпода, моє Ñерце та тіло моє линуть до Бога Живого!(UA) ПÑалми. 84:3 (84-4) Ñ– пташка знаходить домівку, Ñ– кубло Ñобі лаÑтівка, де кладе пташенÑта Ñвої, при жертівниках Твоїх, ГоÑподи Саваоте, Царю мій Ñ– Боже мій!(UA) ПÑалми. 84:4 (84-5) Блаженні, хто мешкає в домі Твоїм, вони будуть повіки хвалити Тебе! Села.(UA) ПÑалми. 84:5 (84-6) Блаженна людина, що в Тобі має Ñилу Ñвою, блаженні, що в їхньому Ñерці дороги до Тебе,(UA) ПÑалми. 84:6 (84-7) Ñ‚Ñ–, що через долину Плачу переходÑÑ‚ÑŒ, чинÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— джерелом, Ñ– дощ ранній дає благоÑловеннÑ!(UA) ПÑалми. 84:7 (84-8) Вони ходÑÑ‚ÑŒ від Ñили до Ñили, Ñ– показуютьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Богом у Сіоні.(UA) ПÑалми. 84:8 (84-9) ГоÑподи, Боже Саваоте, поÑлухай молитву мою, почуй, Боже Яковів! Села.(UA) ПÑалми. 84:9 (84-10) Щите наш, поглÑнь же, о Боже, Ñ– придивиÑÑŒ до Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ помазанцÑ!(UA) ПÑалми. 84:10 (84-11) Ліпший бо день на подвір'ÑÑ… Твоїх, аніж тиÑÑча в іншому міÑці, Ñ Ð± вибрав Ñидіти при порозі дому Бога мого, аніж жити в наметах безбожноÑти!(UA) ПÑалми. 84:11 (84-12) Бо Ñонце та щит ГоÑподь, Бог! ГоÑподь дає миліÑÑ‚ÑŒ та Ñлаву, добра не відмовлÑÑ” уÑім, хто в невинноÑÑ‚Ñ– ходить.(UA) ПÑалми. 84:12 (84-13) ГоÑподи Саваоте, блаженна людина, що на Тебе надієтьÑÑ!(UA) ПÑалми. 85:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Синів Кореєвих. ПÑалом. (85-2) Ти вподобав Собі Свою землю, о ГоÑподи, долю Якову Ти повернув,(UA) ПÑалми. 85:2 (85-3) Ти провину народу Свого проÑтив, увеÑÑŒ гріх їхній покрив! Села.(UA) ПÑалми. 85:3 (85-4) Ти гнів Свій увеÑÑŒ занехав, Ти повÑтримав Свій гнів від палючої лютоÑти!(UA) ПÑалми. 85:4 (85-5) Поверни Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ Себе, о Боже нашого ÑпаÑіннÑ, а Свій гнів проти Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‰!(UA) ПÑалми. 85:5 (85-6) Чи навіки Ти гніватиÑÑŒ будеш на наÑ, Ñ– протÑгнеш Свій гнів з роду в рід?(UA) ПÑалми. 85:6 (85-7) Отож, Ти оживиш Ð½Ð°Ñ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñƒ, Ñ– буде радіти народ Твій Тобою!(UA) ПÑалми. 85:7 (85-8) Покажи нам, о ГоÑподи, миліÑÑ‚ÑŒ Свою, Ñ– подай нам ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”,(UA) ПÑалми. 85:8 (85-9) нехай Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÑŽ, що каже Бог, ГоÑподь, бо говорить Він Мир! народові Своєму й Своїм ÑвÑтим, Ñ– нехай до безумÑтва вони не вертаютьÑÑ!(UA) ПÑалми. 85:9 (85-10) Справді, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ близьке тим, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, щоб Ñлава Його була в нашій землі.(UA) ПÑалми. 85:10 (85-11) МиліÑÑ‚ÑŒ та правда ÑпіткаютьÑÑ, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та мир поцілуютьÑÑ,(UA) ПÑалми. 85:11 (85-12) правда з землі вироÑтає, а ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ із Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð²Ð¸Ð·Ð¸Ñ€Ð°Ñ”.(UA) ПÑалми. 85:12 (85-13) Ñ– ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ добро, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ° даÑÑ‚ÑŒ урожай Ñвій.(UA) ПÑалми. 85:13 (85-14) СправедливіÑÑ‚ÑŒ ходитиме перед обличчÑм Його, Ñ– кроки Ñвої на дорогу поÑтавить.(UA) ПÑалми. 86:1 Молитва Давидова. Ðахили, ГоÑподи, ухо Своє Ñ– виÑлухай мене, бо Ñ Ð±Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ð¹ та вбогий!(UA) ПÑалми. 86:2 Бережи мою душу, бо Ñ Ð±Ð¾Ð³Ð¾Ð±Ñ–Ð¹Ð½Ð¸Ð¹, ÑпаÑи Ти, мій Боже, Свого раба, що на Тебе надію кладе!(UA) ПÑалми. 86:3 ЗмилоÑердьÑÑ Ð´Ð¾ мене, о ГоÑподи, бо Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ до Тебе ввеÑÑŒ день,(UA) ПÑалми. 86:4 потіш душу Свого раба, бо до Тебе підношу Ñ, ГоÑподи, душу мою,(UA) ПÑалми. 86:5 бо Ти, ГоÑподи, добрий Ñ– вибачливий, Ñ– многомилоÑтивий Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто кличе до Тебе!(UA) ПÑалми. 86:6 Почуй же, о ГоÑподи, молитву мою, Ñ– виÑлухай Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 86:7 в день недолі Ñвоєї Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ до Тебе, бо Ти обізвешÑÑ Ð´Ð¾ мене!(UA) ПÑалми. 86:8 Ðема, ГоÑподи, поміж богами такого, Ñк Ти, Ñ– чинів нема, Ñк чини Твої!(UA) ПÑалми. 86:9 Ð’ÑÑ– народи, Ñких Ти Ñтворив, поприходÑÑ‚ÑŒ Ñ– попадають перед лицем Твоїм, ГоÑподи, та ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ñлавити будуть,(UA) ПÑалми. 86:10 великий бо Ти, та чуда вчинÑєш, Ти Бог єдиний!(UA) ПÑалми. 86:11 Дорогу Свою покажи мені, ГоÑподи, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ходити у правді Твоїй, приєднай моє Ñерце боÑтиÑÑ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 86:12 Я буду вÑім Ñерцем Ñвоїм вихвалÑти Тебе, ГоÑподи, Боже Ти мій, Ñ– Ñлавити буду повіки ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”,(UA) ПÑалми. 86:13 велика бо миліÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´Ð¾ мною, Ñ– вирвав Ти душу мою від шеолу глибокого!(UA) ПÑалми. 86:14 Боже, злочинці повÑтали на мене, а натовп гнобителів прагне моєї душі, Ñ– перед Ñобою не ÑтавлÑÑ‚ÑŒ Тебе...(UA) ПÑалми. 86:15 РТи, ГоÑподи, Бог щедрий Ñ– милоÑердний, довготерпеливий Ñ– многомилоÑтивий, Ñ– Ñправедливий,(UA) ПÑалми. 86:16 зглÑньÑÑ Ð½Ð° мене, й помилуй мене, подай же Своєму рабові Свою Ñилу, Ñ– ÑпаÑи Ñина Своєї невільниці!(UA) ПÑалми. 86:17 Учини мені знака на добре, Ñ– нехай це побачать мої ненавиÑники, Ñ– хай заÑоромлені будуть, бо Ти, ГоÑподи, мені допоміг та мене звеÑелив!(UA) ПÑалми. 87:1 Синів Кореєвих. ПÑалом. ПіÑнÑ. ОÑнова його на горах ÑвÑтих,(UA) ПÑалми. 87:2 ГоÑподь любить брами Сіону понад уÑÑ– Ñелища Яковові.(UA) ПÑалми. 87:3 Славне розповідають про тебе, міÑто Боже! Села.(UA) ПÑалми. 87:4 Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; оÑÑŒ ФилиÑÑ‚ÐµÑ Ñ‚Ð° Тир з Кушем кажуть: Отой народивÑÑ Ð±ÑƒÐ² там.(UA) ПÑалми. 87:5 Ñ– про Сіон говоритимуть: Той Ñ– той народивÑÑ Ð±ÑƒÐ² у ньому, й Сам Ð’Ñевишній зміцнÑÑ” його!(UA) ПÑалми. 87:6 ГоÑподь буде лічити у книзі народів: Оцей народивÑÑ Ð±ÑƒÐ² там! Села.(UA) ПÑалми. 87:7 Ñ– Ñпівають у танку вони: У Тобі вÑÑ– джерела мої!(UA) ПÑалми. 88:1 ПіÑнÑ. ПÑалом. Синів Кореєвих. Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. Ðа „Махалат лефннотâ€. ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð° Гемана езрахеÑннина. (88-2) ГоÑподи, Боже ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, вдень Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ й вночі Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Тобою:(UA) ПÑалми. 88:2 (88-3) хай молитва Ð¼Ð¾Ñ Ð´Ñ–Ð¹Ð´Ðµ перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, нахили Своє ухо до зойку мого,(UA) ПÑалми. 88:3 (88-4) душа бо Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð°ÑитилаÑÑŒ нещаÑÑ‚Ñми, а Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” зблизилоÑÑ Ð´Ð¾ шеолу!(UA) ПÑалми. 88:4 (88-5) Я до тих прирахований Ñтав, що в могилу відходÑÑ‚ÑŒ, Ñ Ñтав, немов муж той безÑилий...(UA) ПÑалми. 88:5 (88-6) Я кинений Ñеред померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, Ñ– потÑÑ‚Ñ– вони від Твоєї руки...(UA) ПÑалми. 88:6 (88-7) УміÑтив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.(UA) ПÑалми. 88:7 (88-8) Ðа мене лÑгла Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð»ÑŽÑ‚ÑŒ, Ñ– Ти вÑіма Своїми ламаннÑми мучив мене... Села.(UA) ПÑалми. 88:8 (88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…... Я замкнений Ñ– не виходжу,(UA) ПÑалми. 88:9 (88-10) Ñтемніло з біди моє око... Я кожного Ð´Ð½Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ кличу, о ГоÑподи, проÑÑ‚Ñгаю до Тебе руки Ñвої!...(UA) ПÑалми. 88:10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи вÑтануть Ñ– будуть хвалити Тебе? Села.(UA) ПÑалми. 88:11 (88-12) Хіба миліÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ в гробі звіщатиÑÑŒ, а вірніÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð² аввадоні?(UA) ПÑалми. 88:12 (88-13) Чи познаєтьÑÑ Ð² темрÑві чудо Твоє, а в краю Ð·Ð°Ð±ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ ТвоÑ?(UA) ПÑалми. 88:13 (88-14) Та Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ до Тебе, о ГоÑподи, Ñ– вранці молитва Ð¼Ð¾Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ випереджує...(UA) ПÑалми. 88:14 (88-15) Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾, о ГоÑподи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”?(UA) ПÑалми. 88:15 (88-16) Ðужденний Ñ Ñ‚Ð° помираю відмалку, переношу ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ—, Ñ Ð¾Ñлаблений Ñтав...(UA) ПÑалми. 88:16 (88-17) Перейшли надо мною Твої переÑердÑ, ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ— зруйнували мене,(UA) ПÑалми. 88:17 (88-18) вони оточають мене, Ñк вода, увеÑÑŒ день, вони разом мене облÑгають...(UA) ПÑалми. 88:18 (88-19) друга й приÑÑ‚ÐµÐ»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð»Ð¸Ð² Ти від мене, знайомі мої Ñк та темрÑва!...(UA) ПÑалми. 89:1 Ðавчальна піÑÐ½Ñ Ð•Ñ‚Ð°Ð½Ð° езрахеÑннина. (89-2) Про милоÑÑ‚Ñ– ГоÑпода буду Ñпівати повіки, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ звіщати уÑтами Ñвоїми про вірніÑÑ‚ÑŒ Твою з роду в рід!(UA) ПÑалми. 89:2 (89-3) Бо Ñ Ð±ÑƒÐ² Ñказав: Буде навіки збудована миліÑÑ‚ÑŒ, а небо Ти вірніÑÑ‚ÑŒ Свою вÑтановлÑєш на нім.(UA) ПÑалми. 89:3 (89-4) Я Ñклав заповіта з вибранцем Своїм, приÑÑгнув Я Давидові, Моєму рабові:(UA) ПÑалми. 89:4 (89-5) Ð’Ñтановлю Я навіки наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, а твій трон Я збудую на вічні віки! Села.(UA) ПÑалми. 89:5 (89-6) Ñ– небо хвалитиме, ГоÑподи, чудо Твоє, також вірніÑÑ‚ÑŒ Твою на зібранні ÑвÑтих,(UA) ПÑалми. 89:6 (89-7) бо хто в небі подібний до ГоÑпода? Хто подібний до ГоÑпода Ñеред Божих Ñинів?(UA) ПÑалми. 89:7 (89-8) Бог дуже Ñтрашний у зібранні ÑвÑтих, Ñ– грізний Він на ціле Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 89:8 (89-9) ГоÑподи, Боже Саваоте, хто Ñильний, Ñк Ти, ГоÑподи? РвірніÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° довкіллі Твоїм!(UA) ПÑалми. 89:9 (89-10) Ти пануєш над Ñилою морÑ, коли підіймаютьÑÑ Ñ…Ð²Ð¸Ð»Ñ–, Ти Ñ—Ñ… втихомирюєш.(UA) ПÑалми. 89:10 (89-11) Ти ÑтиÑнув Рагава, Ñк трупа, Ñ– Ñильним раменом Своїм розпорошив Своїх ворогів.(UA) ПÑалми. 89:11 (89-12) Твої небеÑа, Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ‚ÐµÐ¶ землÑ, вÑеленна Ñ– вÑе, що на ній, Ти Ñ—Ñ… заложив!(UA) ПÑалми. 89:12 (89-13) Північ та південє Ти Ñ—Ñ… Ñтворив, Фавор та Хермон Ñпівають про Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”.(UA) ПÑалми. 89:13 (89-14) Могутнє рамено Твоє, рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñильна, виÑока Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 89:14 (89-15) СправедливіÑÑ‚ÑŒ та право підÑтава преÑтолу Твого, миліÑÑ‚ÑŒ та правда Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” випереджують!(UA) ПÑалми. 89:15 (89-16) Блаженний народ, що знає він поклик ÑвÑтковий, ГоÑподи, вони ходÑÑ‚ÑŒ у Ñвітлі Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 89:16 (89-17) Радіють вони цілий день Твоїм іменнÑм, Ñ– підвищуютьÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”ÑŽ ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ,(UA) ПÑалми. 89:17 (89-18) бо окраÑа їхньої Ñили то Ти, а Твоєю зичливіÑÑ‚ÑŽ ріг наш підноÑитьÑÑ,(UA) ПÑалми. 89:18 (89-19) бо щит наш ГоÑподній, а цар наш від СвÑтого ізраїлевого!(UA) ПÑалми. 89:19 (89-20) Тоді богобійним Своїм промовлÑв Ти в об'Ñвленні та говорив: Я поклав допомогу на Ñильного, Я Ð²Ð¸Ð±Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ–Ð· народу:(UA) ПÑалми. 89:20 (89-21) знайшов Я Давида, Свого раба, Я його намаÑтив Своєю ÑвÑтою оливою,(UA) ПÑалми. 89:21 (89-22) щоб із ним була Ñильна рука МоÑ, а рамено Моє вміцнило його!(UA) ПÑалми. 89:22 (89-23) Ворог на нього не нападе, а Ñин Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ буде його переÑлідувати,(UA) ПÑалми. 89:23 (89-24) його ворогів поб'ÑŽ перед обличчÑм його, Ñ– вдарю його ненавиÑників!(UA) ПÑалми. 89:24 (89-25) із ним ÐœÐ¾Ñ Ð²Ñ–Ñ€Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ та миліÑÑ‚ÑŒ МоÑ, а ЙменнÑм Моїм його ріг піднеÑетьÑÑ,(UA) ПÑалми. 89:25 (89-26) Ñ– Я покладу його руку на море, Ñ– на ріки правицю його.(UA) ПÑалми. 89:26 (89-27) Він Мене буде звати: Отець Ти мій, Бог мій, Ñ– ÑÐºÐµÐ»Ñ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 89:27 (89-28) Я вчиню його теж перворідним, найвищим над земних царів.(UA) ПÑалми. 89:28 (89-29) Свою миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ навіки Ñховаю, Ñ– Мій заповіт йому вірний,(UA) ПÑалми. 89:29 (89-30) Ñ– наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ покладу Я навіки, а трона його Ñк дні неба!(UA) ПÑалми. 89:30 (89-31) Коли ж його діти покинуть Закона Мого, Ñ– не будуть держатиÑÑŒ наказів Моїх,(UA) ПÑалми. 89:31 (89-32) коли ізневажать Мої поÑтанови, Ñ– не будуть держатиÑÑŒ наказів Моїх,(UA) ПÑалми. 89:32 (89-33) тоді палицею навіщу їхню провину, та поразами їхнє беззаконнÑ!(UA) ПÑалми. 89:33 (89-34) РлаÑки Своєї від нього Я не заберу, Ñ– не зраджу його в Своїй вірноÑÑ‚Ñ–,(UA) ПÑалми. 89:34 (89-35) не збезчещу Свого заповіту, а що було з уÑÑ‚ Моїх вийшло, того не зміню!(UA) ПÑалми. 89:35 (89-36) Одне в Своїй ÑвÑтоÑÑ‚Ñ– Я приÑÑгнув, не повім Я неправди Давидові:(UA) ПÑалми. 89:36 (89-37) повік буде наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, а преÑтол його передо Мною Ñк Ñонце,(UA) ПÑалми. 89:37 (89-38) Ñк міÑÑць, він буде ÑтоÑти повіки, Ñ– Свідок на хмарі правдивий... Села.(UA) ПÑалми. 89:38 (89-39) РТи опуÑтив та обридив, розгнівавÑÑ Ð¢Ð¸ на Свого помазанцÑ,(UA) ПÑалми. 89:39 (89-40) Ти неважливим зробив заповіта Свого раба, Ти Ñкинув на землю корону його,(UA) ПÑалми. 89:40 (89-41) вÑÑŽ горожу його поламав, твердині його обернув на руїну!...(UA) ПÑалми. 89:41 (89-42) Ð’ÑÑ– грабують його, хто проходить дорогою, він Ñтав Ð´Ð»Ñ ÑуÑідів Ñвоїх поÑміховищем...(UA) ПÑалми. 89:42 (89-43) ÐŸÑ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¢Ð¸ правицю його переÑлідувачів, уÑÑ–Ñ… його ворогів Ти потішив,(UA) ПÑалми. 89:43 (89-44) Ñ– Ти відвернув віÑÑ‚Ñ€Ñ ÑˆÐ°Ð±Ð»Ñ– його... у війні ж не підтримав його...(UA) ПÑалми. 89:44 (89-45) Ти Ñлави позбавив його, а трона його повалив був на землю,(UA) ПÑалми. 89:45 (89-46) Ñкоротив Ти був дні його молодоÑти, розтÑгнув над ним Ñором! Села.(UA) ПÑалми. 89:46 (89-47) Доки, ГоÑподи, будеш ховатиÑÑŒ назавжди, доки буде палати Твій гнів, Ñк огонь?(UA) ПÑалми. 89:47 (89-48) Пам'Ñтай же про мене, Ñка довгота Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñького? Ð”Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ Ñтворив Ти вÑÑ–Ñ… людÑьких Ñинів на ніщо?(UA) ПÑалми. 89:48 (89-49) Котрий чоловік буде жити, а Ñмерти на бачитиме, збереже Ñвою душу від Ñили шеолу? Села.(UA) ПÑалми. 89:49 (89-50) Де Твої перші милоÑÑ‚Ñ–, ГоÑподи, що Ñ—Ñ… приÑÑгав Ти Давидові у Своїй вірноÑÑ‚Ñ–?(UA) ПÑалми. 89:50 (89-51) Згадай, ГоÑподи, про ганьбу рабів Своїх, Ñку Ñ Ð½Ð¾ÑˆÑƒ в Ñвоїм лоні від уÑÑ–Ñ… великих народів,(UA) ПÑалми. 89:51 (89-52) Ñкою Твої вороги зневажають, о ГоÑподи, Ñ– кроки Твого Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð±ÐµÐ·ÑлавлÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 89:52 (89-53) БлагоÑловенний навіки ГоÑподь! Ðмінь Ñ– амінь!(UA) ПÑалми. 90:1 Молитва МойÑеÑ, чоловіка Божого. ГоÑподи, приÑтановищем нашим Ти був з роду в рід!(UA) ПÑалми. 90:2 Перше ніж гори народжені, Ñ– поки Ти витворив землю та Ñвіт, то від віку й до віку Ти Бог!(UA) ПÑалми. 90:3 Ти людину вертаєш до пороху, Ñ– кажеш: ВернітеÑÑ, людÑькі Ñини!(UA) ПÑалми. 90:4 Бо в очах Твоїх тиÑÑча літ, немов день той вчорашній, Ñкий проминув, й Ñк Ñторожа нічна...(UA) ПÑалми. 90:5 ПуÑтив Ти на них течію, вони Ñтали, Ñк Ñон, вони, Ñк трава, що минає:(UA) ПÑалми. 90:6 уранці вона розцвітає й роÑте, а на вечір зів'Ñне та Ñохне!(UA) ПÑалми. 90:7 Бо від гніву Твого ми гинемо, Ñ– переÑердÑм Твоїм переÑтрашені,(UA) ПÑалми. 90:8 Ти наші провини поклав перед Себе, гріхи ж нашої молодоÑти на Ñвітло Свого лицÑ!(UA) ПÑалми. 90:9 Бо вÑÑ– наші дні промайнули у гніві Твоїм, Ñкінчили літа ми Ñвої, Ñк зідханнÑ...(UA) ПÑалми. 90:10 Дні літ наших у них ÑімдеÑÑÑ‚ літ, а при Ñилах віÑімдеÑÑÑ‚ літ, Ñ– гордощі їхні ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ марнота, бо вÑе швидко минає, Ñ– ми відлітаємо...(UA) ПÑалми. 90:11 Хто відає Ñилу гніву Твого? РТвоє переÑÐµÑ€Ð´Ñ Ñк Ñтрах перед Тобою!(UA) ПÑалми. 90:12 Ðавчи Ð½Ð°Ñ Ð»Ñ–Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð¸ отак наші дні, щоб ми набули Ñерце мудре!(UA) ПÑалми. 90:13 ПриверниÑÑ Ð¶, о ГоÑподи, доки терпітимемо? Ñ– пожалій Своїх рабів!(UA) ПÑалми. 90:14 ÐаÑити Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ€Ð°Ð½Ñ†Ñ– Своїм милоÑердÑм, Ñ– ми будемо Ñпівати й радіти по вÑÑ– наші дні!(UA) ПÑалми. 90:15 Порадуй же Ð½Ð°Ñ Ð·Ð° Ñ‚Ñ– дні, коли Ти впокорÑв наÑ, за Ñ‚Ñ– роки, що в них ми зазнали лихого!(UA) ПÑалми. 90:16 Ðехай виÑвитьÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” діло рабам Твоїм, а величніÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¼ Ñинам,(UA) ПÑалми. 90:17 Ñ– хай буде над нами Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога нашого, Ñ– діло рук наших утверди нам, Ñ– діло рук наших утверди його!(UA) ПÑалми. 91:1 Хто живе під покровом Ð’Ñевишнього, хто в тіні Ð’Ñемогутнього мешкає,(UA) ПÑалми. 91:2 той Ñкаже до ГоÑпода: Охороно Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° твердине моÑ, Боже мій, Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–ÑŽÑÑŒ на Ðього!(UA) ПÑалми. 91:3 Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної,(UA) ПÑалми. 91:4 Він пером Своїм вкриє тебе, Ñ– під крильми Його заховаєшÑÑ Ñ‚Ð¸! Щит та лук Його правда.(UA) ПÑалми. 91:5 Ðе будеш боÑтиÑÑ Ñтраху нічного, ані Ñтріли, що вдень пролітає,(UA) ПÑалми. 91:6 ані зарази, що в темрÑві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні,(UA) ПÑалми. 91:7 впаде тиÑÑча з боку від тебе, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде!...(UA) ПÑалми. 91:8 Тільки Ñвоїми очима подивишÑÑ, Ñ– заплату безбожним попобачиш,(UA) ПÑалми. 91:9 бо ГоÑпода, охорону мою, Ð’Ñевишнього ти учинив за Ñвоє приÑтановище!(UA) ПÑалми. 91:10 Тебе зло не Ñпіткає, Ñ– до намету твого вдар не наблизитьÑÑ,(UA) ПÑалми. 91:11 бо Своїм Ðнголам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на вÑÑ–Ñ… дорогах твоїх,(UA) ПÑалми. 91:12 на руках вони будуть ноÑити тебе, щоб не вдарив об камінь Ñвоєї ноги!(UA) ПÑалми. 91:13 Ðа лева й вужа ти наÑтупиш, левчука й крокодила ти будеш топтати!(UA) ПÑалми. 91:14 Що бажав він Мене, то його збережу, зроблю його Ñильним, бо знає ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” він;(UA) ПÑалми. 91:15 Ñк він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врÑтую його та проÑлавлю його,(UA) ПÑалми. 91:16 Ñ– довгіÑÑ‚ÑŽ днів Я наÑичу його, Ñ– він бачити буде ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”!(UA) ПÑалми. 92:1 ПÑалом. ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð° день Ñуботній. (92-2) То добре, щоб дÑкувати ГоÑподеві й виÑпівувати Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, о Ð’Ñевишній,(UA) ПÑалми. 92:2 (92-3) вранці розповідати про миліÑÑ‚ÑŒ Твою, а ночами про правду Твою(UA) ПÑалми. 92:3 (92-4) на деÑÑтиÑтрунній й на арфі, на лютні та гуÑлах,(UA) ПÑалми. 92:4 (92-5) бо потішив мене Ти, о ГоÑподи, вчинком Своїм, про діла Твоїх рук Ñ Ñпіваю!(UA) ПÑалми. 92:5 (92-6) Які то величні діла Твої, ГоÑподи, дуже глибокі думки Твої,(UA) ПÑалми. 92:6 (92-7) нерозумна людина не знає, а недоумок не зрозуміє того!(UA) ПÑалми. 92:7 (92-8) Коли неÑправедливі роÑтуть, Ñк трава, Ñ– цвітуть вÑÑ– злочинці, то на те, щоб навіки були вони знищені,(UA) ПÑалми. 92:8 (92-9) а Ти, ГоÑподи, на виÑоті повік-віку!(UA) ПÑалми. 92:9 (92-10) Бо оÑÑŒ вороги Твої, ГоÑподи, бо оÑÑŒ вороги Твої згинуть, розпорошатьÑÑ Ð²ÑÑ– беззаконники!(UA) ПÑалми. 92:10 (92-11) Ñ– Ти рога мого Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² в однорожцÑ, мене намаÑтив Ти оливою Ñвіжою.(UA) ПÑалми. 92:11 (92-12) Ñ– дивилоÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ моє на занепад моїх ворогів, тих злочинців, що на мене вÑтають, почують про це мої уші!(UA) ПÑалми. 92:12 (92-13) Зацвіте Ñправедливий, Ñк пальма, Ñ– виженетьÑÑ, немов кедр на Ливані,(UA) ПÑалми. 92:13 (92-14) поÑаджені в домі ГоÑподнім цвітуть на подвір'ÑÑ… нашого Бога,(UA) ПÑалми. 92:14 (92-15) іще в Ñивині вони будуть цвіÑти, будуть Ñиті та Ñвіжі,(UA) ПÑалми. 92:15 (92-16) щоб розповідати, що щирий ГоÑподь, Ð¼Ð¾Ñ ÑкелÑ, Ñ– в Ðьому неправди нема!(UA) ПÑалми. 93:1 Царює ГоÑподь, зодÑгнувÑÑ Ñƒ велич, зодÑгнувÑÑ Ð“Ð¾Ñподь, оперезавÑÑ Ð’Ñ–Ð½ Ñилою, Ñ– міцно поÑтавлений вÑеÑвіт, щоб не захитавÑÑ!(UA) ПÑалми. 93:2 ПреÑтол Твій поÑтавлений міцно Ñпрадавна, від вічноÑти Ти!(UA) ПÑалми. 93:3 Ріки піднеÑли, о ГоÑподи, ріки піднеÑли Ñвій гуркіт, ріки будуть підноÑити шум від удару їхніх хвиль,(UA) ПÑалми. 93:4 та над гуркіт великих тих вод, над морÑькі потужнії хвилі, могутніший ГоÑподь у виÑоті!(UA) ПÑалми. 93:5 Свідоцтва Твої дуже певні, а дому Твоєму належитьÑÑ ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, о ГоÑподи, на довгії дні!(UA) ПÑалми. 94:1 Бог помÑти ГоÑподь, Бог помÑти з'ÑвивÑÑ,(UA) ПÑалми. 94:2 піднеÑиÑÑ, о Судде землі, бундючним заплату віддай!(UA) ПÑалми. 94:3 Ðж доки безбожні, о ГоÑподи, аж доки безбожні втішатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ?(UA) ПÑалми. 94:4 Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатиÑÑŒ злочинці?(UA) ПÑалми. 94:5 Вони тиÑнуть народ Твій, о ГоÑподи, а Ñпадок Твій вони мучать...(UA) ПÑалми. 94:6 Вдову та Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð±Ð¸Ð²Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ вони, Ñ– мордують Ñиріт(UA) ПÑалми. 94:7 та й говорÑÑ‚ÑŒ: Ðе бачить ГоÑподь, Ñ– не завважить Бог Яковів...(UA) ПÑалми. 94:8 Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеÑÑ Ð³Ð»ÑƒÐ·Ð´Ñƒ?(UA) ПÑалми. 94:9 Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око Ñтворив, чи Він не побачить?(UA) ПÑалми. 94:10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не Ñкартає, Він, що навчає людину знаннÑ?(UA) ПÑалми. 94:11 ГоÑподь знає вÑÑ– людÑькі думки, що марнота вони!(UA) ПÑалми. 94:12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о ГоÑподи, Ñ– з Закону Свого навчаєш його,(UA) ПÑалми. 94:13 щоб його заÑпокоїти від лиходеннÑ, аж поки не викопана буде Ñма безбожному,(UA) ПÑалми. 94:14 бо ГоÑподь не опуÑтить народу Свого, а Ñпадку Свого не полишить,(UA) ПÑалми. 94:15 бо до праведноÑти Ñуд повернетьÑÑ, а за ним вÑÑ– невинного ÑерцÑ!(UA) ПÑалми. 94:16 Хто вÑтане зо мною навпроти злоÑтивих, хто вÑтане зо мною навпроти злочинців?(UA) ПÑалми. 94:17 Коли б не ГоÑподь мені в поміч, то душа Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ…Ð¸ була б не лÑгла в царÑтво Ñмерти!...(UA) ПÑалми. 94:18 Коли Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñƒ: ПохитнулаÑÑŒ нога моÑ, то, ГоÑподи, миліÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ€Ð°Ñ” мене!(UA) ПÑалми. 94:19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множатьÑÑ, то розради Твої веÑелÑÑ‚ÑŒ мою душу!(UA) ПÑалми. 94:20 Чи преÑтол Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð· Тобою з'єднаєтьÑÑ, той, що гріх учинÑÑ” над право?(UA) ПÑалми. 94:21 ЗбираютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ душі Ñправедливого, Ñ– чиÑту кров винуватÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПÑалми. 94:22 Ñ– ГоÑподь Ñтав Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ твердинею, Ñ– мій Бог Ñтав за Ñкелю притулку мого,(UA) ПÑалми. 94:23 Ñ– Він їхню Ñилу на них повернув, Ñ– злом їхнім Ñ—Ñ… нищить, Ñ—Ñ… нищить ГоÑподь, Бог наш!(UA) ПÑалми. 95:1 Ходіть, заÑпіваймо ГоÑподеві, покликуймо радіÑно Ñкелі ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 95:2 хвалою Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ випереджуймо, Ñпіваймо Ð´Ð»Ñ Ðього піÑні,(UA) ПÑалми. 95:3 бо ГоÑподь Бог великий, Ñ– великий Він Цар над богами вÑіма,(UA) ПÑалми. 95:4 що в Ðього в руці глибини землі, Ñ– Його верхогір'Ñ Ð³Ñ–Ñ€Ñькі,(UA) ПÑалми. 95:5 що море Його, Ñ– вчинив Він його, Ñ– руки Його Ñуходіл уформували!(UA) ПÑалми. 95:6 Прийдіть, поклонімоÑÑ, Ñ– припадім, на коліна впадім перед ГоÑподом, що Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð²!(UA) ПÑалми. 95:7 Він наш Бог, а ми люди Його паÑовиÑька й отара руки Його. Сьогодні, коли Його Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÑ”Ñ‚Ðµ,(UA) ПÑалми. 95:8 не робіте твердим ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾, мов при Мериві, немов на пуÑтині в день Ñпроби,(UA) ПÑалми. 95:9 коли ваші батьки Мене брали на Ñпробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.(UA) ПÑалми. 95:10 Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я Ñказав: Цей народ блудоÑерді вони, й не пізнали доріг Моїх,(UA) ПÑалми. 95:11 тому заприÑÑгÑÑ Ð¯ в гніві Своїм, що до міÑÑ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ відпочинку не ввійдуть вони!(UA) ПÑалми. 96:1 Співайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода піÑню нову, уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, Ñпівайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) ПÑалми. 96:2 Співайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, благоÑловлÑйте ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, з Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° день Ñповіщайте ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 96:3 Розповідайте про Ñлаву Його між поганами, про чуда Його між уÑіми народами,(UA) ПÑалми. 96:4 бо великий ГоÑподь Ñ– проÑлавлений вельми, Він грізний понад богів уÑÑ–Ñ…!(UA) ПÑалми. 96:5 Бо вÑÑ– боги народів божки, а ГоÑподь Ñтворив небеÑа,(UA) ПÑалми. 96:6 перед лицем Його Ñлава та велич, Ñила й краÑа у ÑвÑтині Його!(UA) ПÑалми. 96:7 Дайте ГоÑподу, роди народів, дайте ГоÑподу Ñлаву та Ñилу,(UA) ПÑалми. 96:8 дайте ГоÑподу Ñлаву Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, жертви приноÑьте Ñ– входьте в подвір'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 96:9 Додолу впадіть ув оздобі ÑвÑтій перед ГоÑподом, тремтіть перед обличчÑм Його, уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ,(UA) ПÑалми. 96:10 ÑповіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ між народами: Царює ГоÑподь! Він вÑеленну зміцнив, щоб не захиталаÑÑŒ, Він буде Ñудити людей Ñправедливо!(UA) ПÑалми. 96:11 Хай небо радіє, Ñ– хай веÑелитьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, нехай гримить море й уÑе, що у нім,(UA) ПÑалми. 96:12 нехай поле радіє та вÑе, що на ньому! Ðехай заÑпівають тоді вÑÑ– дерева ліÑні,(UA) ПÑалми. 96:13 перед ГоÑподнім лицем, бо грÑде Він, бо землю Ñудити грÑде, Він за ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ буде Ñудити вÑеленну, Ñ– народи по правді Своїй!(UA) ПÑалми. 97:1 Царює ГоÑподь: хай радіє землÑ, нехай веÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‡Ð¸Ñленні оÑтрови!(UA) ПÑалми. 97:2 Хмара та морок круг Ðього, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та право підÑтава преÑтолу Його.(UA) ПÑалми. 97:3 Огонь іде перед лицем Його, Ñ– ворогів Його палить навколо.(UA) ПÑалми. 97:4 ОÑвітили вÑеленну Його блиÑкавиці, те бачить Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð° тремтить!(UA) ПÑалми. 97:5 Гори, Ñк віÑк, розтопилиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм ГоÑподнім, перед обличчÑм ГоÑпода вÑієї землі.(UA) ПÑалми. 97:6 Ðебо розповідає про правду Його, й бачать Ñлаву Його вÑÑ– народи.(UA) ПÑалми. 97:7 Ðехай поÑоромлені будуть уÑÑ–, хто ідолам Ñлужить, хто божками вихвалюєтьÑÑ! Додолу впадіть перед Ðим, уÑÑ– боги!(UA) ПÑалми. 97:8 Почув Ñ– звеÑеливÑÑ Ð¡Ñ–Ð¾Ð½, Ñ– потішилиÑÑŒ Юдині дочки через Твої приÑуди, ГоÑподи,(UA) ПÑалми. 97:9 бо над уÑією землею Ðайвищий Ти, ГоÑподи, над богами вÑіма Ти піднеÑений Ñильно!(UA) ПÑалми. 97:10 Хто ГоÑпода любить, ненавидьте зло! Хто Ñ€Ñтує душі ÑвÑтих Своїх, Той визволить Ñ—Ñ… із руки неÑправедливих.(UA) ПÑалми. 97:11 Світло ÑієтьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ñправедливого, а Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÑтоÑердих розрада.(UA) ПÑалми. 97:12 Радійте, праведні, ГоÑподом, Ñ– Ñлавте Його ÑвÑту пам'ÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 98:1 ПÑалом. Співайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода піÑню нову, бо Він чуда вчинив! Йому помогла Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ та ÑвÑте рамено Його.(UA) ПÑалми. 98:2 СпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” ГоÑподь виÑвив, перед очима народів відкрив Свою правду.(UA) ПÑалми. 98:3 Пам'Ñтає Він Якову миліÑÑ‚ÑŒ Свою, й Свою вірніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ ізраїлÑ. Бачать вÑÑ– кінці землі те ÑпаÑіннÑ, що чинить наш Бог.(UA) ПÑалми. 98:4 УÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, викликуйте ГоÑподу, покликуйте радіÑно, Ñ– Ñпівайте та грайте!(UA) ПÑалми. 98:5 Грайте ГоÑподеві на гуÑлах, на гуÑлах Ñ– піÑнопіннÑм,(UA) ПÑалми. 98:6 на Ñурмах Ñ– голоÑом рогу викликуйте перед обличчÑм Ð¦Ð°Ñ€Ñ Ð¦ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ й ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 98:7 Ðехай шумить море й уÑе, що у ньому, вÑеленна й мешканці Ñ—Ñ—,(UA) ПÑалми. 98:8 ріки хай плещуть в долоні, разом радіють хай гори(UA) ПÑалми. 98:9 перед обличчÑм ГоÑподнім, бо Він землю Ñудити грÑде: Він за ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ буде Ñудити вÑеленну, Ñ– народи по правді!(UA) ПÑалми. 99:1 Царює ГоÑподь, Ñ– народи тремтÑÑ‚ÑŒ, Ñидить на Херувимах, Ñ– Ñ‚Ñ€ÑÑетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ!(UA) ПÑалми. 99:2 Великий ГоÑподь на Сіоні, Ñ– піднеÑений Він над уÑіма народами!(UA) ПÑалми. 99:3 Хай ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” ÑлавлÑÑ‚ÑŒ, велике й грізне воно!(UA) ПÑалми. 99:4 Ð Ñила Ð¦Ð°Ñ€Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¸Ñ‚ÑŒ право, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Ти міцно поÑтавив, Ти Якову право та правду вчинив!(UA) ПÑалми. 99:5 Звеличуйте ГоÑпода, нашого Бога, Ñ– вклонÑйтеÑÑŒ підніжкові ніг Його, Він бо СвÑтий!(UA) ПÑалми. 99:6 МойÑей й Ðарон Ñеред ÑвÑщеників Його, а Самуїл Ñеред тих, що кличуть Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾. Вони кликали до ГоÑпода, Ñ– Він виÑлухав Ñ—Ñ…,(UA) ПÑалми. 99:7 у Ñтовпі хмари до них говорив. Вони зберігали Ñвідоцтва Його й поÑтанови, що Він дав був Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) ПÑалми. 99:8 ГоÑподи, Боже наш, Ти виÑлуховував Ñ—Ñ…, Ти був Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Богом вибачливим, але мÑтивÑÑ Ð·Ð° їхні діла.(UA) ПÑалми. 99:9 Звеличуйте ГоÑпода, нашого Бога, Ñ– вклонÑйтеÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ горою ÑвÑтою Його, бо СвÑтий ГоÑподь, Бог наш!(UA) ПÑалми. 100:1 ВдÑчний пÑалом. УÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, покликуйте ГоÑподу!(UA) ПÑалми. 100:2 Служіть ГоÑподеві із радіÑÑ‚ÑŽ, перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ підійдіте зо Ñпівом!(UA) ПÑалми. 100:3 Знайте, що ГоÑподь Бог Він, Він Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ‡Ð¸Ð½Ð¸Ð², Ñ– Його ми, Його ми народ та отара Його паÑовиÑька.(UA) ПÑалми. 100:4 Увійдіть в Його брами з подÑкуваннÑм, на подвір'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ з похвалою! ВиÑлавлÑйте Його, ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ благоÑловлÑйте,(UA) ПÑалми. 100:5 бо добрий ГоÑподь, Його миліÑÑ‚ÑŒ навіки, а вірніÑÑ‚ÑŒ Його з роду в рід!(UA) ПÑалми. 101:1 ПÑалом Давидів. Я виÑпівувати буду про миліÑÑ‚ÑŒ та Ñуд, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати до Тебе, о ГоÑподи,(UA) ПÑалми. 101:2 придивлÑтимуÑÑ Ð´Ð¾ дороги невинного. Коли прийдеш до мене? Я буду ходити в невинноÑÑ‚Ñ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого Ñеред дому мого,(UA) ПÑалми. 101:3 не поÑтавлю Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ очима Ñвоїми речі нікчемної, діло відÑтупÑтва ненавиджу, не прилÑже до мене воно,(UA) ПÑалми. 101:4 перекірливе Ñерце відходить від мене, лихого не знаю!(UA) ПÑалми. 101:5 Хто таємно обчорнює ближнього Ñвого, Ñ Ð·Ð½Ð¸Ñ‰Ñƒ того, виÑокоокого й гордоÑердого, його не Ñтерплю!(UA) ПÑалми. 101:6 Мої очі на вірних землі, щоб Ñиділи зо мною. Хто ходить дорогою невинного, той буде Ñлужити мені.(UA) ПÑалми. 101:7 Обманець не ÑÑде в Ñередині дому мого, Ñ– міцно не Ñтане навпроти очей моїх неправдомовець!(UA) ПÑалми. 101:8 Ð’ÑÑ–Ñ… безбожних землі буду нищити кожного ранку, щоб з міÑта ГоÑподнього вигубити вÑÑ–Ñ… злочинців!(UA) ПÑалми. 102:1 Молитва вбогого, коли він Ñлабне та перед ГоÑподнім лицем виливає мову Ñвою. (102-2) ГоÑподи, виÑлухай молитву мою, Ñ– Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” нехай дійде до Тебе!(UA) ПÑалми. 102:2 (102-3) Ðе ховай від мене Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, в день недолі моєї Ñхили Своє ухо до мене, в день Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð·Ð²Ð¸ÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð°Ð²Ð¾Ð¼ до мене!(UA) ПÑалми. 102:3 (102-4) Бо минають, Ñк дим, мої дні, а коÑÑ‚Ñ– мої немов виÑохли в огнищі...(UA) ПÑалми. 102:4 (102-5) Як трава та побите та виÑохло Ñерце моє, так що Ñ Ð·Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð² Ñ—Ñти хліб Ñвій...(UA) ПÑалми. 102:5 (102-6) Від зойку ÑÑ‚Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ прилипли до тіла мого мої коÑÑ‚Ñ–...(UA) ПÑалми. 102:6 (102-7) УподобивÑÑ Ñ Ð¿ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð¾Ð²Ñ– пуÑтині, Ñ Ñтав, Ñк той пугач руїн!(UA) ПÑалми. 102:7 (102-8) Я безÑонний, Ñ– Ñтав, немов пташка ÑÐ°Ð¼Ð¾Ñ‚Ð½Ñ Ð½Ð° даÑÑ–...(UA) ПÑалми. 102:8 (102-9) УвеÑÑŒ день ображають мене вороги мої, Ñ‚Ñ–, хто з мене кепкує, заприÑÑглиÑÑŒ проти мене!(UA) ПÑалми. 102:9 (102-10) Ñ– попіл Ñ Ñ—Ð¼, немов хліб, а напої Ñвої із плачем перемішую,(UA) ПÑалми. 102:10 (102-11) через гнів Твій та лютіÑÑ‚ÑŒ Твою, бо піднÑв був мене Ти та й кинув мене...(UA) ПÑалми. 102:11 (102-12) Мої дні Ñк похилена тінь, а Ñ Ñохну, немов та трава!(UA) ПÑалми. 102:12 (102-13) РТи, ГоÑподи, будеш повік пробувати, а пам'ÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð· роду в рід.(UA) ПÑалми. 102:13 (102-14) Ти вÑтанеш та змилуєшÑÑ Ð½Ð°Ð´ Сіоном, бо Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ йому милоÑердÑ, бо прийшов речінець,(UA) ПÑалми. 102:14 (102-15) бо раби Твої покохали й ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– порох його полюбили!(UA) ПÑалми. 102:15 (102-16) Ñ– будуть боÑтиÑÑŒ народи ГоÑподнього ЙменнÑ, а вÑÑ– земні царі Ñлави Твоєї.(UA) ПÑалми. 102:16 (102-17) Бо ГоÑподь побудує Сіона, поÑвитьÑÑ Ð² Ñлаві Своїй.(UA) ПÑалми. 102:17 (102-18) До молитви забутих звернетьÑÑ Ð’Ñ–Ð½, Ñ– молитви їхньої не оÑоромить.(UA) ПÑалми. 102:18 (102-19) ЗапишетьÑÑ Ñ†Ðµ поколінню майбутньому, Ñ– народ, Ñкий Ñтворений буде, хвалитиме ГоÑпода,(UA) ПÑалми. 102:19 (102-20) бо ÑпоглÑнув Він із виÑокоÑти ÑвÑтої Своєї, ГоÑподь зорив на землю з небеÑ,(UA) ПÑалми. 102:20 (102-21) щоб почути Ð·Ñ–Ð´Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÐ²'Ñзненого, щоб на Ñмерть прирокованих визволити,(UA) ПÑалми. 102:21 (102-22) щоб розповідати про Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє в Сіоні, а в ЄруÑалимі про Ñлаву Його,(UA) ПÑалми. 102:22 (102-23) коли разом зберутьÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¸ й держави Ñлужити ГоÑподеві.(UA) ПÑалми. 102:23 (102-24) Мою Ñилу в дорозі Він виÑнажив, дні мої Ñкоротив...(UA) ПÑалми. 102:24 (102-25) Я кажу: Боже мій, не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки на вічні віки.(UA) ПÑалми. 102:25 (102-26) КолиÑÑŒ землю Ти був заклав, а небо то чин Твоїх рук,(UA) ПÑалми. 102:26 (102-27) позникають вони, а Ти будеш ÑтоÑти... Ñ– вÑÑ– вони, Ñк одежа, загинуть, Ти Ñ—Ñ… зміниш, немов те вбраннÑ, Ñ– минутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸...(UA) ПÑалми. 102:27 (102-28) Ти ж Той Самий, а роки Твої не закінчатьÑÑ!(UA) ПÑалми. 102:28 (102-29) Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє наÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÑтоÑтиме міцно перед обличчÑм Твоїм!(UA) ПÑалми. 103:1 Давидів. БлагоÑлови, душе моÑ, ГоÑпода, Ñ– вÑе нутро моє ÑвÑте Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 103:2 БлагоÑлови, душе моÑ, ГоÑпода, Ñ– не забувай за вÑÑ– добродійÑтва Його!(UA) ПÑалми. 103:3 Ð’ÑÑ– провини Твої Він прощає, вÑÑ– недуги твої вздоровлÑÑ”.(UA) ПÑалми. 103:4 Від могили Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” Він визволÑÑ”, Він миліÑÑ‚ÑŽ та милоÑердÑм тебе коронує.(UA) ПÑалми. 103:5 Він Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” наÑичає добром, відновитьÑÑ, мов той орел, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ ÑŽÐ½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 103:6 ГоÑподь чинить правду та Ñуд Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… переÑлідуваних.(UA) ПÑалми. 103:7 Він дороги Свої об'Ñвив був МойÑеєві, діла Свої дітÑм ізраїлевим.(UA) ПÑалми. 103:8 Щедрий Ñ– милоÑердний ГоÑподь, довготерпеливий Ñ– многомилоÑтивий.(UA) ПÑалми. 103:9 Ðе завжди на Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³ÑƒÑ”, Ñ– не навіки заховує гнів.(UA) ПÑалми. 103:10 Ðе за нашими прогріхами Він поводитьÑÑ Ð· нами, Ñ– відплачує нам не за провинами нашими.(UA) ПÑалми. 103:11 Бо Ñк виÑоко небо Ñтоїть над землею, велика така Його миліÑÑ‚ÑŒ до тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 103:12 Ñк далекий від заходу Ñхід, так Він віддалив від Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°ÑˆÑ– провини!(UA) ПÑалми. 103:13 Як жалує батько дітей, так ГоÑподь пожалівÑÑ Ð½Ð°Ð´ тими, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПÑалми. 103:14 бо знає Він ÑÑ‚Ð²Ð¾Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐµ, пам'Ñтає, що ми порох:(UA) ПÑалми. 103:15 чоловік Ñк трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,(UA) ПÑалми. 103:16 та вітер перейде над ним Ñ– немає його, Ñ– вже міÑце його не пізнає його...(UA) ПÑалми. 103:17 РмиліÑÑ‚ÑŒ ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ віку й до віку на тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– правда Його над Ñинами Ñинів,(UA) ПÑалми. 103:18 що Його заповіта додержують, Ñ– що пам'Ñтають накази Його, щоб виконувати Ñ—Ñ…!(UA) ПÑалми. 103:19 ГоÑподь міцно поÑтавив на Ðебі преÑтола Свого, а ЦарÑтво Його над уÑім володіє.(UA) ПÑалми. 103:20 БлагоÑловіть ГоÑпода, Його Ðнголи, велетні Ñильні, що виконуєте Його Ñлово, щоб Ñлухати голоÑу Ñлів Його!(UA) ПÑалми. 103:21 БлагоÑловіть ГоÑпода, уÑÑ– Ñили небеÑні Його, Ñлуги Його, що чините волю Його!(UA) ПÑалми. 103:22 БлагоÑловіть ГоÑпода, вÑÑ– діла Його, на вÑÑ–Ñ… міÑцÑÑ… Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾! БлагоÑлови, душе моÑ, ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 104:1 БлагоÑлови, душе моÑ, ГоÑпода! ГоÑподи, Боже мій, Ти вельми великий, зодÑгнувÑÑ Ð¢Ð¸ в велич та в Ñлаву!(UA) ПÑалми. 104:2 ЗодÑгає Він Ñвітло, Ñк шати, небеÑа проÑÑ‚Ñгає, немов би завіÑу.(UA) ПÑалми. 104:3 Він Ñтавить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колеÑниці, ходить на крилах вітрових!(UA) ПÑалми. 104:4 Він чинить вітри за Своїх поÑланців, палючий огонь за Своїх Ñлуг.(UA) ПÑалми. 104:5 Землю Ти вґрунтував на оÑновах Ñ—Ñ—, щоб на вічні віки вона не захиталаÑÑŒ,(UA) ПÑалми. 104:6 безоднею вкрив Ти Ñ—Ñ—, немов шатою. Стала вода над горами,(UA) ПÑалми. 104:7 від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,(UA) ПÑалми. 104:8 виходить на гори та Ñходить в долини, на міÑце, що Ти вÑтановив був Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—.(UA) ПÑалми. 104:9 Ти границю поклав, щоб Ñ—Ñ— вона не перейшла, щоб вона не вернулаÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÑŽ покрити.(UA) ПÑалми. 104:10 Він джерела пуÑкає в потоки, що пливуть між горами,(UA) ПÑалми. 104:11 напувають вони вÑÑŽ пільну звірину, ними дикі оÑли гаÑÑÑ‚ÑŒ Ñпрагу Ñвою.(UA) ПÑалми. 104:12 ПтаÑтво небеÑне над ними живе, видає воно Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·-поÑеред галузок.(UA) ПÑалми. 104:13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ ÑититьÑÑ.(UA) ПÑалми. 104:14 Траву Ð´Ð»Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð¸ вирощує, та зеленину Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ– людині, щоб хліб добувати з землі,(UA) ПÑалми. 104:15 Ñ– вино, що Ñерце людині воно звеÑелÑÑ”, щоб більш від оливи блищало обличчÑ, Ñ– хліб, що Ñерце людині зміцнÑÑ”.(UA) ПÑалми. 104:16 ÐаÑичуютьÑÑ Ð“Ð¾Ñподні дерева, Ñ‚Ñ– кедри ливанÑькі, що Ти наÑадив,(UA) ПÑалми. 104:17 що там кублÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ‚Ð°Ñ…Ð¸, бузько, кипариÑи Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПÑалми. 104:18 Гори виÑокі Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¸ÐºÐ¸Ñ… козиць, Ñкелі Ñховище Ñкельним звіринам.(UA) ПÑалми. 104:19 Ñ– міÑÑÑ†Ñ Ð’Ñ–Ð½ учинив Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñу, Ñонце знає Ñвій захід.(UA) ПÑалми. 104:20 Темноту Ти наводиш Ñ– ніч наÑтає, в ній порушуєтьÑÑ Ð²ÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð° ліÑна,(UA) ПÑалми. 104:21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога Ñвоєї поживи.(UA) ПÑалми. 104:22 Сонце ж заÑвітить вони повтікають, та й кладутьÑÑ Ð¿Ð¾ норах Ñвоїх.(UA) ПÑалми. 104:23 Людина виходить на працю Ñвою, й на роботу Ñвою аж до вечора.(UA) ПÑалми. 104:24 Які то чиÑленні діла Твої, ГоÑподи, Ти мудро вчинив Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…, Твого творива повна землÑ!(UA) ПÑалми. 104:25 ОÑÑŒ море велике й розлогошироке, там повзюче, й чиÑла їм немає, звірина мала та велика!(UA) ПÑалми. 104:26 ХодÑÑ‚ÑŒ там кораблі, там той левіÑтан, Ñкого Ñтворив Ти, щоб бавитиÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в морі.(UA) ПÑалми. 104:27 Вони вÑÑ– чекають Тебе, щоб Ти чаÑу Ñвого поживу їм дав.(UA) ПÑалми. 104:28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром наÑичаютьÑÑ.(UA) ПÑалми. 104:29 Ховаєш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” то вони перелÑкані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаютьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого пороху.(UA) ПÑалми. 104:30 ПоÑилаєш Ти духа Свого вони творÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– Ти відновлÑєш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–.(UA) ПÑалми. 104:31 Ðехай буде Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸, хай ділами Своїми радіє ГоÑподь!(UA) ПÑалми. 104:32 Він поглÑне на землю й вона затремтить, доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ гір Ñ– димують вони!(UA) ПÑалми. 104:33 Я буду Ñпівати ГоÑподеві в Ñвоєму житті, буду грати Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° мого, аж поки живу!(UA) ПÑалми. 104:34 Буде приємна Йому Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð°, Ñ Ð“Ð¾Ñподом буду радіти!(UA) ПÑалми. 104:35 Ðехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже Ñ—Ñ…! БлагоÑлови, душе моÑ, ГоÑпода! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 105:1 ДÑкуйте ГоÑподу, кличте ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñеред народів звіщайте про чини Його!(UA) ПÑалми. 105:2 Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про вÑÑ– чуда Його!(UA) ПÑалми. 105:3 ХвалітьÑÑ ÑвÑтим Його ЙменнÑм, хай тішитьÑÑ Ñерце шукаючих ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 105:4 Пошукуйте ГоÑпода й Ñилу Його, лице Його завжди шукайте!(UA) ПÑалми. 105:5 Пам'Ñтайте про чуда Його, Ñкі Він учинив, про ознаки Його та про приÑуди уÑÑ‚ Його,(UA) ПÑалми. 105:6 ви, наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ðвраама, раба Його, Ñини Яковові, вибранці Його!(UA) ПÑалми. 105:7 Він ГоÑподь, Бог наш, по цілій землі Його приÑуди!(UA) ПÑалми. 105:8 Він пам'Ñтає навіки Свого заповіта, те Ñлово, Ñке наказав був на тиÑÑчу родів,(UA) ПÑалми. 105:9 що Ñклав Він його з Ðвраамом, Ñ– приÑÑгу Свою Ð´Ð»Ñ Ñ–Ñака.(UA) ПÑалми. 105:10 Він поÑтавив Ñ—Ñ— за Закона Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°, ізраїлеві заповітом навіки,(UA) ПÑалми. 105:11 говорÑчи: Я дам тобі Край ханаанÑький, чаÑтину Ñпадщини Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ!(UA) ПÑалми. 105:12 Тоді Ñ—Ñ… було невелике чиÑло, нечиÑленні були та приходьки на ній,(UA) ПÑалми. 105:13 Ñ– ходили вони від народу до народу, від царÑтва до іншого люду.(UA) ПÑалми. 105:14 Ðе дозволив нікому Він кривдити Ñ—Ñ…, Ñ– за них Він царÑм докорÑв:(UA) ПÑалми. 105:15 Ðе доторкуйтеÑÑ Ð´Ð¾ Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!(UA) ПÑалми. 105:16 Ñ– покликав Він голод на землю, вÑÑке хлібне Ñтебло поламав.(UA) ПÑалми. 105:17 Перед їхнім обличчÑм Він мужа поÑлав, за раба ЙоÑип проданий був.(UA) ПÑалми. 105:18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,(UA) ПÑалми. 105:19 аж до чаÑу Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñлова Його, Ñлово ГоÑподнє його було виÑвило.(UA) ПÑалми. 105:20 Цар поÑлав Ñ– його розв'Ñзав, володар народів Ñ– його був звільнив.(UA) ПÑалми. 105:21 Він наÑтановив його паном над домом Ñвоїм, Ñ– володарем над уÑім маєтком Ñвоїм,(UA) ПÑалми. 105:22 щоб в'Ñзнив він його можновладців по волі Ñвоїй, а Ñтарших його умудрÑв.(UA) ПÑалми. 105:23 Ñ– ізраїль прибув до Єгипту, Ñ– Яків замешкав у Хамовім краї.(UA) ПÑалми. 105:24 Рнарод Свій Він Ñильно розмножив, Ñ– зробив був Ñ€ÑÑнішим його від його ворогів.(UA) ПÑалми. 105:25 Він перемінив їхнє Ñерце, щоб народа Його ненавиділи, щоб бралиÑÑŒ на хитрощі проти рабів Його.(UA) ПÑалми. 105:26 Він поÑлав був МойÑеÑ, Свого раба, Ðарона, що вибрав його,(UA) ПÑалми. 105:27 вони положили були Ñеред них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.(UA) ПÑалми. 105:28 Він темноту наÑлав Ñ– потемніло, Ñ– вони не противилиÑÑŒ Ñлову Його.(UA) ПÑалми. 105:29 Він перемінив їхню воду на кров, Ñ– вморив їхню рибу.(UA) ПÑалми. 105:30 Їхній край зароївÑÑ Ð±ÑƒÐ² жабами, навіть в покоÑÑ… царів їхніх.(UA) ПÑалми. 105:31 Він Ñказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.(UA) ПÑалми. 105:32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.(UA) ПÑалми. 105:33 Ñ– Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, Ñ– деревину на обширі їхньому повиломлював.(UA) ПÑалми. 105:34 Він Ñказав Ñ– найшла Ñарана та гуÑінь без ліку,(UA) ПÑалми. 105:35 уÑÑŽ Ñрину в їхнім краї пожерла, Ñ– плід землі їхньої з'їла.(UA) ПÑалми. 105:36 Ñ– Він повбивав уÑÑ–Ñ… первіÑтків в їхньому краї, початок уÑÑкої їхньої Ñили.(UA) ПÑалми. 105:37 Ñ– Він випровадив Ñ—Ñ… у Ñріблі та в золоті, Ñ– Ñеред їхніх племен не було, хто б ÑпіткнувÑÑ.(UA) ПÑалми. 105:38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо Ñтрах перед ними напав був на них.(UA) ПÑалми. 105:39 Він хмару проÑÑ‚Ñг на заÑлону, а огонь на оÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñ‡Ñ–.(UA) ПÑалми. 105:40 Зажадав був ізраїль Ñ– Він перепелиці наÑлав, Ñ– хлібом небеÑним Він Ñ—Ñ… годував.(UA) ПÑалми. 105:41 Відчинив був Він Ñкелю й линула вода, потекли були ріки в пуÑтинÑÑ…,(UA) ПÑалми. 105:42 бо Він пам'Ñтав за ÑвÑте Своє Ñлово, за Ðвраама, Свого раба.(UA) ПÑалми. 105:43 Ñ– Він з радіÑÑ‚ÑŽ вивів народ Свій, зо Ñпівом вибранців Своїх,(UA) ПÑалми. 105:44 Ñ– їм землю народів роздав, Ñ– поÑіли вони працю людів,(UA) ПÑалми. 105:45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 106:1 ÐлілуÑ! ДÑкуйте ГоÑподу, добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 106:2 Хто розкаже про велич ГоÑподню, розповіÑÑ‚ÑŒ уÑÑŽ Ñлаву Його?(UA) ПÑалми. 106:3 Блаженні, хто держитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð°, хто чинить правду кожного чаÑу!(UA) ПÑалми. 106:4 Згадай мене, ГоÑподи, в лаÑці Своїй до народу Свого, відвідай мене ÑпаÑіннÑм Своїм,(UA) ПÑалми. 106:5 щоб побачити добре вибранців Твоїх, щоб Ñ Ñ‚Ñ–ÑˆÐ¸Ð²ÑÑ Ñ€Ð°Ð´Ð¾Ñ‰Ð°Ð¼Ð¸ Твого народу, Ñ– хваливÑÑ Ð·Ð¾ Ñпадком Твоїм!(UA) ПÑалми. 106:6 Ми згрішили з батьками Ñвоїми, Ñкривили, неправдиве чинили...(UA) ПÑалми. 106:7 Ðе зважали на чуда Твої батьки наші в Єгипті, многоти Твоїх лаÑк не пригадували й бунтувалиÑÑŒ над морем, над морем Червоним.(UA) ПÑалми. 106:8 Та Він ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñ—Ñ… ÑпаÑ, щоб виÑвити Свою Ñилу.(UA) ПÑалми. 106:9 Він кликнув на море Червоне Ñ– виÑохло, Ñ– Він Ñ—Ñ… повів через морÑькі глибини, немов по пуÑтині!...(UA) ПÑалми. 106:10 Ñ– Він ÑÐ¿Ð°Ñ Ñ—Ñ… з руки неприÑтелÑ, визволив Ñ—Ñ… з руки ворога,(UA) ПÑалми. 106:11 Ñ– закрила вода Ñупротивників їхніх, жоден з них не зоÑтавÑÑ!(UA) ПÑалми. 106:12 Тоді то в Ñлова Його ввірували, виÑпівували Йому Ñлаву.(UA) ПÑалми. 106:13 Та Ñкоро забули вони Його чин, не чекали поради Його,(UA) ПÑалми. 106:14 Ñ– палали в пуÑтині жаданнÑм, Ñ– Бога в пуÑтині ізнов випробовували,(UA) ПÑалми. 106:15 Ñ– Він їхнє Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ð¼ дав, але худіÑÑ‚ÑŒ поÑлав в їхню душу...(UA) ПÑалми. 106:16 Та МойÑею позаздрили в таборі, й Ðаронові, ÑвÑтому ГоÑподньому.(UA) ПÑалми. 106:17 РозкрилаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ– Датана поглинула, Ðвіронові збори накрила,(UA) ПÑалми. 106:18 Ñ– огонь запалав на їхніх зборах, Ñ– полум'Ñ Ñ‚Ðµ попалило безбожних...(UA) ПÑалми. 106:19 Зробили Ñ‚ÐµÐ»ÑŒÑ†Ñ Ð½Ð° Хориві, Ñ– били поклони бовванові вилитому,(UA) ПÑалми. 106:20 Ñ– змінили вони Ñвою Ñлаву на образ вола, що траву пожирає,(UA) ПÑалми. 106:21 забули про Бога, Ñвого СпаÑителÑ, що велике в Єгипті вчинив,(UA) ПÑалми. 106:22 у землі Хамовій чуда, Ñтрашні речі над морем Червоним...(UA) ПÑалми. 106:23 Ñ– Ñказав Він понищити Ñ—Ñ…, коли б не МойÑей, вибранець Його, що Ñтав був у виломі перед обличчÑм Його відвернути Його гнів, щоб не шкодив!(UA) ПÑалми. 106:24 Погордили землею жаданою, не повірили Ñлову Його,(UA) ПÑалми. 106:25 Ñ– ремÑтвували по наметах Ñвоїх, неÑлухнÑні були до ГоÑподнього голоÑу.(UA) ПÑалми. 106:26 Ñ– Він підійнÑв Свою руку на них, щоб Ñ—Ñ… повалити в пуÑтині,(UA) ПÑалми. 106:27 Ñ– щоб повалити їхнє потомÑтво поÑеред народів, та щоб розпорошити Ñ—Ñ… по країнах!(UA) ПÑалми. 106:28 Ñ– Ñлужили Ваалові пеорÑькому, й їли вони жертви мертвих,(UA) ПÑалми. 106:29 Ñ– ділами Ñвоїми розгнівали Бога, тому вдерлаÑÑŒ зараза між них!(UA) ПÑалми. 106:30 Ñ– вÑтав тоді ÐŸÑ–Ð½Ñ…Ð°Ñ Ñ‚Ð° й розÑудив, Ñ– зараза затрималаÑÑŒ,(UA) ПÑалми. 106:31 Ñ– йому пораховано в праведніÑÑ‚ÑŒ це, з роду в рід аж навіки.(UA) ПÑалми. 106:32 Ñ– розгнівали Бога вони над водою Меріви, Ñ– через них Ñтало зле Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð¹ÑеÑ,(UA) ПÑалми. 106:33 бо духа його заÑмутили, Ñ– він говорив нерозважно уÑтами Ñвоїми...(UA) ПÑалми. 106:34 Вони не познищували тих народів, що ГоÑподь говорив їм про них,(UA) ПÑалми. 106:35 Ñ– помішалиÑÑŒ з поганами, та їхніх учинків навчилиÑÑŒ.(UA) ПÑалми. 106:36 Ñ– божищам їхнім Ñлужили, а Ñ‚Ñ– паÑткою Ñтали Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…...(UA) ПÑалми. 106:37 Ñ– приноÑили в жертву Ñинів Ñвоїх, а дочок Ñвоїх демонам,(UA) ПÑалми. 106:38 Ñ– кров чиÑту лили, кров Ñинів Ñвоїх Ñ– дочок Ñвоїх, що Ñ—Ñ… у жертву приноÑили божищам ханаанÑьким. Ñ– через кривавий переÑтуп Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑквернилаÑÑŒ,(UA) ПÑалми. 106:39 Ñ– Ñтали нечиÑÑ‚Ñ– вони через учинки Ñвої, Ñ– перелюб чинили ділами Ñвоїми...(UA) ПÑалми. 106:40 Ñ– проти народу Свого запалав гнів ГоÑподній, Ñ– Ñпадок Його Йому Ñтав огидним,(UA) ПÑалми. 106:41 Ñ– віддав Ñ—Ñ… у руку народів, Ñ– їхні ненавиÑники панували над ними,(UA) ПÑалми. 106:42 Ñ– їхні вороги Ñ—Ñ… гнобили, Ñ– вони впокорилиÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ їхню руку...(UA) ПÑалми. 106:43 Багато разів Він визволював Ñ—Ñ…, але вони вперті були Ñвоїм задумом, Ñ– пригноблено Ñ—Ñ… через їхню провину!(UA) ПÑалми. 106:44 Та побачив Він їхню Ñ‚Ñ–Ñноту, коли почув їхні благаннÑ,(UA) ПÑалми. 106:45 Ñ– Він пригадав їм Свого заповіта, Ñ– пожалував був за Своєю великою миліÑÑ‚ÑŽ,(UA) ПÑалми. 106:46 Ñ– збудив милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð´Ð¾ них між уÑіма, що Ñ—Ñ… полонили!(UA) ПÑалми. 106:47 СпаÑи наÑ, о ГоÑподи, Боже наш, Ñ– Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð¹ з-між народів, щоб дÑкувати Йменню ÑвÑтому Твоєму, щоб Твоєю хвалитиÑÑ Ñлавою!(UA) ПÑалми. 106:48 БлагоÑловенний ГоÑподь, Бог ізраїлів звіку й навіки! Ñ– ввеÑÑŒ народ нехай Ñкаже: Ðмінь! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 107:1 ДÑкуйте ГоÑподу, добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 107:2 хай так Ñкажуть Ñ‚Ñ– вÑÑ–, що ГоÑподь урÑтував Ñ—Ñ…, що визволив Ñ—Ñ… з руки ворога,(UA) ПÑалми. 107:3 Ñ– з країв Ñ—Ñ… зібрав, від Ñходу й заходу, від півночі й морÑ!(UA) ПÑалми. 107:4 Блудили вони по пуÑтині дорогою голою, оÑілого міÑта не знаходили,(UA) ПÑалми. 107:5 голодні та Ñпрагнені, Ñ– в них Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´ÑƒÑˆÐ° омлівала...(UA) ПÑалми. 107:6 Ñ– в недолі Ñвоїй вони ГоÑпода кликали, Ñ– Він визволÑв Ñ—Ñ… від утиÑків їхніх!(UA) ПÑалми. 107:7 Ñ– Він Ñ—Ñ… попровадив дорогою проÑтою, щоб до міÑта оÑілого йшли.(UA) ПÑалми. 107:8 Ðехай же подÑку Ñкладуть ГоÑподеві за миліÑÑ‚ÑŒ Його, та за чуда Його Ñинам людÑьким,(UA) ПÑалми. 107:9 бо наÑитив Він Ñпрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!(UA) ПÑалми. 107:10 Ті, хто перебував був у темрÑві та в Ñмертній тіні, то в'Ñзні біди та заліза,(UA) ПÑалми. 107:11 бо вони ÑпротивлÑлиÑÑ Ð‘Ð¾Ð¶Ð¸Ð¼ Ñловам, Ñ– відкинули раду Ð’Ñевишнього.(UA) ПÑалми. 107:12 Та Він упокорив їхнє Ñерце терпіннÑм, ÑпіткнулиÑÑŒ вони Ñ– ніхто не поміг,(UA) ПÑалми. 107:13 Ñ– в недолі Ñвоїй вони ГоÑпода кликали, Ñ– Він визволÑв Ñ—Ñ… від утиÑків їхніх!(UA) ПÑалми. 107:14 Ñ– Він вивів Ñ—Ñ… з темрÑви й мороку, їхні ж кайдани Ñторощив.(UA) ПÑалми. 107:15 Ðехай же подÑку Ñкладуть ГоÑподеві за миліÑÑ‚ÑŒ Його, та за чуда Його Ñинам людÑьким,(UA) ПÑалми. 107:16 бо Він поламав мідні двері, Ñ– заÑуви залізні зрубав!(UA) ПÑалми. 107:17 Ðерозумні Ñтраждали за грішну дорогу Ñвою й за Ñвої беззаконнÑ.(UA) ПÑалми. 107:18 Душа Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑкої їжі відверталаÑÑ, Ñ– дійшли вони аж до брам Ñмерти,(UA) ПÑалми. 107:19 Ñ– в недолі Ñвоїй вони ГоÑпода кликали, Ñ– Він визволÑв Ñ—Ñ… від утиÑків їхніх,(UA) ПÑалми. 107:20 Він поÑлав Своє Ñлово та Ñ—Ñ… уздоровив, Ñ– Ñ—Ñ… урÑтував з їхньої хвороби!(UA) ПÑалми. 107:21 Ðехай же подÑку Ñкладуть ГоÑподеві за миліÑÑ‚ÑŒ Його та за чуда Його Ñинам людÑьким,(UA) ПÑалми. 107:22 Ñ– хай жертви подÑки приноÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– хай розповідають зо Ñпівом про чини Його!(UA) ПÑалми. 107:23 Ті, хто по морю пливе кораблÑми, хто чинить зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñвоє на великій воді,(UA) ПÑалми. 107:24 вони бачили чини ГоÑподні та чуда Його в глибині!(UA) ПÑалми. 107:25 Він Ñкаже Ñ– Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð·Ñ€Ð¸Ð²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ, Ñ– підноÑÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ…Ð²Ð¸Ð»Ñ– Його,(UA) ПÑалми. 107:26 до неба вони підіймаютьÑÑ, до безодні Ñпадають, у небезпеці душа Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ…Ð²Ð¸Ð»ÑŽÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ!(UA) ПÑалми. 107:27 Вони крутÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ ходÑÑ‚ÑŒ вперед та назад, Ñк п'Ñний, Ñ– вÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ бентежитьÑÑ!(UA) ПÑалми. 107:28 Та в недолі Ñвоїй вони ГоÑпода кликали, Ñ– Він визволÑв Ñ—Ñ… від утиÑків їхніх!(UA) ПÑалми. 107:29 Він змінює бурю на тишу, Ñ– Ñтихають їхні хвилі,(UA) ПÑалми. 107:30 Ñ– раділи, що втихли вони, Ñ– Він Ñ—Ñ… привів до бажаної приÑтані.(UA) ПÑалми. 107:31 Ðехай же подÑку Ñкладуть ГоÑподеві за миліÑÑ‚ÑŒ, та за чуда Його Ñинам людÑьким!(UA) ПÑалми. 107:32 Ðехай величають Його на народньому зборі, Ñ– нехай вихвалÑÑŽÑ‚ÑŒ Його на заÑіданні Ñтарших!(UA) ПÑалми. 107:33 Він обертає річки в пуÑтиню, а водні джерела на Ñуходіл,(UA) ПÑалми. 107:34 плодючу землю на Ñолончак через злобу мешканців Ñ—Ñ—.(UA) ПÑалми. 107:35 Він пуÑтиню обертає в водне болото, а землю Ñуху в джерело,(UA) ПÑалми. 107:36 Ñ– голодних Ñадовить Він там, а вони ÑтавлÑÑ‚ÑŒ міÑто на мешканнÑ,(UA) ПÑалми. 107:37 Ñ– Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð·Ð°Ñівають, Ñ– виноградники ÑадÑÑ‚ÑŒ, Ñ– отримують плід урожаю!(UA) ПÑалми. 107:38 Ñ– благоÑловлÑÑ” Він Ñ—Ñ…, Ñ– Ñильно розмножуютьÑÑ, Ñ– одержують плід урожаю!(UA) ПÑалми. 107:39 Та змаліли вони й похилилиÑÑ Ð· утиÑку злого та з Ñмутку.(UA) ПÑалми. 107:40 Виливає Він ганьбу на можних, Ñ– блудÑÑ‚ÑŒ вони без дороги в пуÑтині,(UA) ПÑалми. 107:41 а вбогого Він підіймає з убозтва, Ñ– розмножує роди, немов ту отару.(UA) ПÑалми. 107:42 Це бачать правдиві й радіють, Ñ– закриває уÑта Ñвої вÑÑке безправ'Ñ.(UA) ПÑалми. 107:43 Хто мудрий, той вÑе це завважить, Ñ– познають вони милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð“Ð¾Ñподнє!(UA) ПÑалми. 108:1 ПіÑнÑ. ПÑалом Давидів. (108-2) Моє Ñерце зміцнилоÑÑ, Боже, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñпівати та Ñлавити разом з Ñвоєю хвалою!(UA) ПÑалми. 108:2 (108-3) ЗбудиÑÑ Ð¶ ти, арфо та цитро, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ будити доÑвітню зорю!(UA) ПÑалми. 108:3 (108-4) Я буду Тебе вихвалÑти, о ГоÑподи, Ñеред народів, Ñ– буду Ñпівати Тобі між племенами,(UA) ПÑалми. 108:4 (108-5) бо більше від неба Твоє милоÑердÑ, а правда Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð°Ð¶ до хмар!(UA) ПÑалми. 108:5 (108-6) ПіднеÑиÑÑ Ð¶, о Боже, над небо, а Ñлава Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´ уÑією землею!(UA) ПÑалми. 108:6 (108-7) Щоб любі Твої були визволені, Своєю правицею допоможи й обізвиÑÑ Ð´Ð¾ наÑ!(UA) ПÑалми. 108:7 (108-8) У ÑвÑтині Своїй Бог промовив: Ðехай Я звеÑелюÑÑ, розділю Я Сихем, Ñ– долину СуккотÑьку помірÑÑŽ.(UA) ПÑалми. 108:8 (108-9) Ðалежить Мені Òілеад, Ñ– Мені МанаÑÑ–Ñ, а Єфрем охорона Моєї голови, Юда берло Моє.(UA) ПÑалми. 108:9 (108-10) Моав то Ð¼Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ миттÑ, на Едом узуттÑм Своїм кину, над ФилиÑтеєю буду погукувати!(UA) ПÑалми. 108:10 (108-11) Хто мене запровадить до міÑта твердинного, хто до Едому мене приведе?(UA) ПÑалми. 108:11 (108-12) Хіба ж Ти покинув наÑ, Боже, Ñ– Ñеред нашого війÑька не вийдеш вже, Боже?(UA) ПÑалми. 108:12 (108-13) Подай же нам поміч на ворога, людÑька бо поміч марнота!(UA) ПÑалми. 108:13 (108-14) Ми мужніÑÑ‚ÑŒ покажемо в Бозі, Ñ– Він потопче противників наших!(UA) ПÑалми. 109:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. Боже Ñлави моєї, не будь мовчазливий,(UA) ПÑалми. 109:2 бо мої вороги порозкривали на мене уÑта нечеÑтиві та пельки лукаві, Ñзиком неправдивим говорÑÑ‚ÑŒ зо мною!(UA) ПÑалми. 109:3 Ñ– вони оточили мене Ñловами ненавиÑти, Ñ– без причини на мене воюють,(UA) ПÑалми. 109:4 обмовлÑÑŽÑ‚ÑŒ мене за любов мою, а Ñ Ð¼Ð¾Ð»ÑŽÑÑ Ð·Ð° них,(UA) ПÑалми. 109:5 вони віддають мені злом за добро, Ñ– ненавиÑÑ‚ÑŽ за любов мою!(UA) ПÑалми. 109:6 ПоÑтав же над ним нечеÑтивого, Ñ– по правиці його Ñатана нехай Ñтане!(UA) ПÑалми. 109:7 Як буде ÑудитиÑÑŒ нехай вийде винним, молитва ж його бодай Ñтала гріхом!(UA) ПÑалми. 109:8 Ðехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!(UA) ПÑалми. 109:9 Бодай діти його Ñтали Ñиротами, а жінка його удовою!(UA) ПÑалми. 109:10 Ñ– хай діти його вÑе мандрують та жебрають, Ñ– нехай вони проÑÑÑ‚ÑŒ у тих, хто Ñ—Ñ… руйнував!(UA) ПÑалми. 109:11 Бодай їм тенета розÑтавив лихвар на вÑе, що його, Ñ– нехай розграбують чужі його працю!(UA) ПÑалми. 109:12 Щоб до нього ніхто милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ виÑвив, Ñ– бодай не було його Ñиротам милоÑти!(UA) ПÑалми. 109:13 Щоб на Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтали нащадки його, бодай було ÑкреÑлене в другому роді ім'Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ”!(UA) ПÑалми. 109:14 Ð‘ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÑ–Ð² його хай пам'ÑтаєтьÑÑ Ð² ГоÑпода, Ñ– хай не ÑтираєтьÑÑ Ð³Ñ€Ñ–Ñ… його матері!(UA) ПÑалми. 109:15 Ðехай будуть вони перед ГоÑподом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПÑалми. 109:16 ворог бо не пам'Ñтав милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸, Ñ– напаÑтував був людину убогу та бідну, та Ñерцем заÑмучену, щоб убивати Ñ—Ñ—!(UA) ПÑалми. 109:17 Полюбив він проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, бодай же на нього воно надійшло! Ñ– не хотів благоÑловеннÑ, щоб воно віддалилоÑÑŒ від нього!(UA) ПÑалми. 109:18 ЗодÑгнув він проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, немов Ñвою одіж, проÑÑкло воно, Ñк вода, в його нутро, та в коÑÑ‚Ñ– його, мов олива!(UA) ПÑалми. 109:19 Бодай воно Ñтало йому за одежу, в Ñку зодÑгнетьÑÑ, Ñ– за поÑÑ, що завжди він ним підпережетьÑÑ!(UA) ПÑалми. 109:20 Це заплата від ГоÑпода тим, хто мене обмовлÑÑ”, на душу мою наговорює зло!(UA) ПÑалми. 109:21 РТи ГоÑподи, Владико, зо мною зроби ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, що добре Твоє милоÑердÑ, мене порÑтуй,(UA) ПÑалми. 109:22 бо Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¸Ð¹ та бідний, Ñ– зранене Ñерце моє в моїм нутрі!...(UA) ПÑалми. 109:23 Я ходжу, мов та тінь, коли хилитьÑÑ Ð´ÐµÐ½ÑŒ, немов Ñарана Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ¸Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹!(UA) ПÑалми. 109:24 Коліна мої знеÑилилиÑÑ Ð· поÑту, Ñ– вихудло тіло моє з недоÑтачі оливи,(UA) ПÑалми. 109:25 Ñ– Ñ Ñтав Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… за поÑміховище, коли бачать мене, головою Ñвоєю хитають...(UA) ПÑалми. 109:26 Поможи мені, ГоÑподи, Боже мій, за Своїм милоÑердÑм ÑпаÑи Ти мене!(UA) ПÑалми. 109:27 Ñ– нехай вони знають, що Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ†Ðµ рука, що Ти, ГоÑподи, вÑе це вчинив!(UA) ПÑалми. 109:28 Ðехай проклинають вони, Ти ж поблагоÑлови! Вони повÑтають, та нехай заÑоромлені будуть, а раб Твій радітиме!(UA) ПÑалми. 109:29 Хай зодÑгнутьÑÑ Ð³Ð°Ð½ÑŒÐ±Ð¾ÑŽ Ñ‚Ñ–, хто мене обмовлÑÑ”, Ñ– хай вони Ñором Ñвій вдÑгнуть, Ñк шату!(UA) ПÑалми. 109:30 Я уÑтами Ñвоїми хвалитиму голоÑно ГоÑпода, Ñ– між багатьма Його Ñлавити буду,(UA) ПÑалми. 109:31 бо Ñтоїть на правиці убогого Він Ð´Ð»Ñ ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ тих, хто оÑуджує душу його!(UA) ПÑалми. 110:1 ПÑалом Давидів. Промовив ГоÑподь ГоÑподеві моєму: СÑдь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів за підніжка ногам Твоїм!(UA) ПÑалми. 110:2 ГоÑподь із Сіону пошле берло Ñили Своєї, пануй Ти поміж ворогами Своїми!(UA) ПÑалми. 110:3 Ðарод Твій готовий у день війÑькового побору Твого, в оздобах ÑвÑтині із Ð»Ð¾Ð½Ñ Ð·Ñ–Ñ€Ð½Ð¸Ñ†Ñ– прилине Ð´Ð»Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, немов та роÑа, Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–ÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПÑалми. 110:4 ПоклÑвÑÑ Ð“Ð¾Ñподь, Ñ– не буде жаліти: Ти ÑвÑщеник навіки за чином МелхиÑедековим.(UA) ПÑалми. 110:5 По правиці Твоїй розторощить Владика царів у день гніву Свого,(UA) ПÑалми. 110:6 Він буде Ñудити між народами, землю виповнить трупами, розторощить Він голову в краї великім...(UA) ПÑалми. 110:7 Буде пити з Ñтрумка на дорозі, тому то підійме Він голову!(UA) ПÑалми. 111:1 ÐлілуÑ! Буду Ñлавити ГоÑпода з повного ÑерцÑ, в колі праведних та на згромадженні!(UA) ПÑалми. 111:2 Великі ГоÑподні діла, вони пожадані Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто Ñ—Ñ… любить!(UA) ПÑалми. 111:3 Його діло краÑа та величніÑÑ‚ÑŒ, а правда Його пробуває навіки!(UA) ПÑалми. 111:4 Він пам'Ñтку чудам Своїм учинив, милоÑтивий та щедрий ГоÑподь!(UA) ПÑалми. 111:5 Поживу дає Він Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, заповіта Свого пам'Ñтає повік!(UA) ПÑалми. 111:6 Силу чинів Своїх об'Ñвив Він народові Своєму, щоб Ñпадщину народів їм дати.(UA) ПÑалми. 111:7 Діла рук Його правда та право, вÑÑ– накази Його Ñправедливі,(UA) ПÑалми. 111:8 вони кріпкі на вічні віки, вони зроблені вірніÑÑ‚ÑŽ Ñ– правотою!(UA) ПÑалми. 111:9 ПоÑлав Він Своєму народові визволеннÑ, заповіта Свого поÑтавив навіки, ÑвÑте та грізне Його ЙменнÑ!(UA) ПÑалми. 111:10 Початок премудроÑти Ñтрах перед ГоÑподом, добрий розум у тих, хто виконує це, Його Ñлава навіки Ñтоїть!(UA) ПÑалми. 112:1 ÐлілуÑ! Блажен муж, що боїтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, що заповіді Його любить!(UA) ПÑалми. 112:2 Буде Ñильним наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на землі, буде поблагоÑловлений рід безневинних!(UA) ПÑалми. 112:3 БагатÑтво й доÑтаток у домі його, а правда його пробуває навіки!(UA) ПÑалми. 112:4 Світло Ñходить у темрÑві Ð´Ð»Ñ Ñправедливих, Він лаÑкавий, Ñ– милоÑтивий, Ñ– праведний!(UA) ПÑалми. 112:5 Добрий муж милоÑтивий та позичає, удержує Ñправи Ñвої ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ,(UA) ПÑалми. 112:6 Ñ– навіки він не захитаєтьÑÑ, у вічній пам'ÑÑ‚Ñ– праведний буде!(UA) ПÑалми. 112:7 Ðе боїтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ звіÑтки лихої, його Ñерце міцне, надію Ñкладає на ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 112:8 Уміцнене Ñерце його не боїтьÑÑ, бо він бачить нещаÑÑ‚Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ ворогами Ñвоїми!(UA) ПÑалми. 112:9 Він щедро убогим дає, його правда навіки Ñтоїть, його ріг підіймаєтьÑÑ Ð² Ñлаві!(UA) ПÑалми. 112:10 Це бачить безбожний та гніваєтьÑÑ, Ñкрегоче зубами Ñвоїми та тане... Ð‘Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… загине!(UA) ПÑалми. 113:1 ÐлілуÑ! Хваліте, ГоÑподні раби, хваліть ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) ПÑалми. 113:2 Ðехай буде благоÑловенне ГоÑподнє ім'Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‚ÐµÐ¿ÐµÑ€ Ñ– навіки!(UA) ПÑалми. 113:3 Від Ñходу ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до заходу його проÑлавлÑйте ГоÑподнє ім'Ñ!(UA) ПÑалми. 113:4 ГоÑподь підіймаєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´ уÑÑ– народи, Його Ñлава понад небеÑа!(UA) ПÑалми. 113:5 Хто подібний до ГоÑпода, нашого Бога, що мешкає на виÑоті,(UA) ПÑалми. 113:6 та знижуєтьÑÑ, щоб побачити те, що на небеÑах Ñ– на землі?(UA) ПÑалми. 113:7 Ð‘Ñ–Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð’Ñ–Ð½ підводить із пороху, зо ÑÐ¼Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ–Ð¹Ð¼Ð°Ñ” нужденного,(UA) ПÑалми. 113:8 щоб його поÑадити з вельможними, з вельможними люду Його!(UA) ПÑалми. 113:9 Він неплідну в домі Ñадовить за радіÑну матір дітей! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 114:1 Як виходив ізраїль з Єгипту, від народу чужого дім Яковів,(UA) ПÑалми. 114:2 Юда Ñтав за ÑвÑтиню Йому, а ізраїль Його пануваннÑм!(UA) ПÑалми. 114:3 Побачило море вÑе це Ñ– побігло, Йордан повернувÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´!(UA) ПÑалми. 114:4 Гори Ñкакали, немов баранці, а пагірки немов Ñ‚Ñ– ÑгнÑта!(UA) ПÑалми. 114:5 Що тобі, море, що ти втікаєш? Йордане, що ти повернувÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´?(UA) ПÑалми. 114:6 Чого Ñкачете, гори, немов баранці, а пагірки мов Ñ‚Ñ– ÑгнÑта?(UA) ПÑалми. 114:7 Тремти, земле, перед ГоÑподнім лицем, перед лицем Бога Якова,(UA) ПÑалми. 114:8 що Ñкелю обертає в озеро водне, а кремінь на водне джерело!(UA) ПÑалми. 115:1 (114-9) Ðе нам, ГоÑподи, не нам, але Йменню Своєму дай Ñлаву за миліÑÑ‚ÑŒ Твою, за правду Твою!(UA) ПÑалми. 115:2 (114-10) Пощо мають казати народи: Де ж то їхній Бог?(UA) ПÑалми. 115:3 (114-11) РБог наш на небі, уÑе, що хотів, учинив.(UA) ПÑалми. 115:4 (114-12) Їхні божки Ñрібло й золото, діло рук людÑьких:(UA) ПÑалми. 115:5 (114-13) вони мають уÑта й не говорÑÑ‚ÑŒ, очі мають вони Ñ– не бачать,(UA) ПÑалми. 115:6 (114-14) мають уші й не чують, мають ноÑа й без нюху,(UA) ПÑалми. 115:7 (114-15) мають руки та не дотикаютьÑÑ, мають ноги й не ходÑÑ‚ÑŒ, Ñвоїм горлом вони не говорÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 115:8 (114-16) Ðехай Ñтануть такі, Ñк вони, Ñ‚Ñ–, хто Ñ—Ñ… вироблÑÑ”, уÑÑ–, хто надію на них покладає!(UA) ПÑалми. 115:9 (114-17) ізраїлю, надію Ñкладай лиш на ГоÑпода: Він їм поміч та щит їм!(UA) ПÑалми. 115:10 (114-18) Ðароновий доме, надійтеÑÑŒ на ГоÑпода: Він їм поміч та щит їм!(UA) ПÑалми. 115:11 (114-19) Ті, що ГоÑпода боїтеÑÑ, надійтеÑÑŒ на ГоÑпода: Він їм поміч та щит їм!(UA) ПÑалми. 115:12 (114-20) ГоÑподь пам'Ñтає про наÑ, нехай поблагоÑловить! Ðехай поблагоÑловить ізраїлів дім, нехай поблагоÑловить Він дім Ðаронів!(UA) ПÑалми. 115:13 (114-21) Ðехай поблагоÑловить Він тих, хто має до ГоÑпода Ñтрах, малих та великих!(UA) ПÑалми. 115:14 (114-22) Ðехай Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ð¸Ñ‚ÑŒ ГоÑподь, Ð²Ð°Ñ Ñ– ваших дітей!(UA) ПÑалми. 115:15 (114-23) БлагоÑловенні ви в ГоÑпода, що вчинив небо й землю!(UA) ПÑалми. 115:16 (114-24) Ðебо, небо Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а землю віддав Ñинам людÑьким!(UA) ПÑалми. 115:17 (114-25) Ðе мертві хвалитимуть ГоÑпода, ані Ñ‚Ñ– вÑÑ–, хто Ñходить у міÑце мовчаннÑ,(UA) ПÑалми. 115:18 (114-26) а ми благоÑловлÑтимемо ГоÑпода відтепер й аж навіки! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 116:1 (115-1) Люблю Ñ Ð“Ð¾Ñпода, бо Він почув Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ñ–Ð¹ у благаннÑÑ… моїх,(UA) ПÑалми. 116:2 (115-2) бо Він нахилив Своє ухо до мене, Ñ– Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ в Ñвої дні!(UA) ПÑалми. 116:3 (115-3) Болі Ñмерти мене оточили Ñ– знайшли мене муки шеолу, нещаÑÑ‚Ñ Ñ‚Ð° Ñмуток знайшов Ñ!(UA) ПÑалми. 116:4 (115-4) Ð Ñ Ð² ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода кличу: О ГоÑподи, визволи ж душу мою!(UA) ПÑалми. 116:5 (115-5) ГоÑподь милоÑтивий та Ñправедливий, Ñ– наш Бог милоÑердний!(UA) ПÑалми. 116:6 (115-6) Пильнує ГоÑподь недоÑвідчених, Ñтав Ñ Ð½ÑƒÐ¶Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¸Ð¹, та Він допоможе мені!(UA) ПÑалми. 116:7 (115-7) ВерниÑÑ, о душе моÑ, до Ñвого відпочинку, бо ГоÑподь робить добре тобі,(UA) ПÑалми. 116:8 (115-8) бо від Ñмерти Ти визволив душу мою, від Ñльози моє око, ногу мою від ÑпотиканнÑ.(UA) ПÑалми. 116:9 (115-9) Я ходитиму перед обличчÑм ГоÑподнім на землÑÑ… живих!(UA) ПÑалми. 116:10 (116-1) Я вірив, коли говорив: Я Ñильно пригнічений!(UA) ПÑалми. 116:11 (116-2) Я Ñказав був у поÑпіху: Кожна людина говорить неправду!(UA) ПÑалми. 116:12 (116-3) Чим Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð»Ð°Ñ‡Ñƒ ГоÑподеві за вÑÑ– добродійÑтва Його на мені?(UA) ПÑалми. 116:13 (116-4) Я чашу ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð¼Ñƒ, Ñ– прикличу ГоÑподнє ім'Ñ!(UA) ПÑалми. 116:14 (116-5) ПриÑÑги Ñвої ГоÑподеві Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°ÑŽ перед уÑім народом Його!(UA) ПÑалми. 116:15 (116-6) Дорога в очах ГоÑпода Ñмерть богобійних Його!(UA) ПÑалми. 116:16 (116-7) О ГоÑподи, Ñ Ð±Ð¾ Твій раб, Ñ Ð¢Ð²Ñ–Ð¹ раб, Ñин Твоєї невільниці, Ти кайдани мої розв'Ñзав!(UA) ПÑалми. 116:17 (116-8) Я жертву подÑки Тобі принеÑу, Ñ– ГоÑподнім ім'Ñм буду кликати!(UA) ПÑалми. 116:18 (116-9) ПриÑÑги Ñвої ГоÑподеві Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½Ð°ÑŽ перед уÑім народом Його,(UA) ПÑалми. 116:19 (116-10) на подвір'ÑÑ… ГоÑподнього дому, поÑеред тебе, о ЄруÑалиме! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 117:1 Хваліть ГоÑпода, вÑÑ– племена, проÑлавлÑйте Його, вÑÑ– народи,(UA) ПÑалми. 117:2 бо зміцнилоÑÑŒ Його милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ð°Ð´ нами, а правда ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 118:1 ДÑкуйте ГоÑподу, добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 118:2 Ðехай Ñкаже ізраїль, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 118:3 Ðехай Ñкаже дім Ðаронів, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 118:4 Ðехай Ñкажуть Ñ‚Ñ–, хто боїтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 118:5 У Ñ‚Ñ–Ñноті Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð² до ГоÑпода, Ñ– проÑтором озвавÑÑ Ð´Ð¾ мене ГоÑподь!(UA) ПÑалми. 118:6 Зо мною ГоÑподь не боюÑÑ Ð½Ñ–ÐºÐ¾Ð³Ð¾, що зробить людина мені?(UA) ПÑалми. 118:7 ГоÑподь Ñеред тих, що мені помагають, Ñ– побачу загибіль Ñвоїх ненавиÑників.(UA) ПÑалми. 118:8 Краще вдаватиÑÑŒ до ГоÑпода, ніж надіÑтиÑÑ Ð½Ð° людину,(UA) ПÑалми. 118:9 краще вдаватиÑÑŒ до ГоÑпода, ніж надіÑтиÑÑ Ð½Ð° вельможних!(UA) ПÑалми. 118:10 Ð’ÑÑ– народи мене оточили, Ñ Ð¶ ГоÑподнім ім'Ñм Ñ—Ñ… понищив!(UA) ПÑалми. 118:11 Оточили мене й обÑтупили мене, Ñ Ð¶ ГоÑподнім ім'Ñм Ñ—Ñ… понищив!(UA) ПÑалми. 118:12 Оточили мене немов бджоли, та погаÑли вони, Ñк терновий огонь, Ñ Ð±Ð¾ ГоÑподнім ім'Ñм Ñ—Ñ… понищив!(UA) ПÑалми. 118:13 Дошкульно попхнув ти мене на падіннÑ, та ГоÑподь ÑÐ¿Ð°Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ!(UA) ПÑалми. 118:14 ГоÑподь Ð¼Ð¾Ñ Ñила та піÑнÑ, Ñ– Ñтав Він ÑпаÑіннÑм мені!(UA) ПÑалми. 118:15 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñпіву й ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð² наметах між праведників: ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÑ” чуда!(UA) ПÑалми. 118:16 ÐŸÑ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾ÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑитьÑÑ, Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð“Ð¾ÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÑ” чуда!(UA) ПÑалми. 118:17 Ðе помру, але житиму, Ñ– буду звіщати про чини ГоÑподні!(UA) ПÑалми. 118:18 Покарати мене покарав був ГоÑподь, та Ñмерти мені не завдав.(UA) ПÑалми. 118:19 Відчиніте мені брами правди, Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ ввійду, буду Ñлавити ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 118:20 Це брама ГоÑподнÑ, праведники в неї входÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПÑалми. 118:21 Я буду хвалити Тебе, бо озвавÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– Ñтав Ти ÑпаÑіннÑм мені!(UA) ПÑалми. 118:22 Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним Ñтав каменем,(UA) ПÑалми. 118:23 від ГоÑпода ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ, Ñ– дивне воно в очах наших!(UA) ПÑалми. 118:24 Це день, що його Ñтворив ГоÑподь, радіймо та тішмоÑÑ Ð² нім!(UA) ПÑалми. 118:25 ПроÑимо, ГоÑподи, ÑпаÑи! ПроÑимо, ГоÑподи, пощаÑти!(UA) ПÑалми. 118:26 БлагоÑловен, хто грÑде у ГоÑподнє ім'Ñ! БлагоÑловлÑємо Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· ГоÑподнього дому!(UA) ПÑалми. 118:27 ГоÑподь Бог, Ñ– заÑÑÑв Він нам. Прив'Ñжіте ÑвÑтковую жертву шнурами аж до наріжників жертівника!(UA) ПÑалми. 118:28 Ти мій Бог, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Тебе проÑлавлÑти, мій Боже, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Тебе величати!(UA) ПÑалми. 118:29 ДÑкуйте ГоÑподу, добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 119:1 Блаженні непорочні в дорозі, що ходÑÑ‚ÑŒ Законом ГоÑподнім!(UA) ПÑалми. 119:2 Блаженні, хто держить Ñвідоцтва Його, хто шукає Його вÑім Ñерцем,(UA) ПÑалми. 119:3 Ñ– хто кривди не робить, хто ходить путÑми Його!(UA) ПÑалми. 119:4 Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.(UA) ПÑалми. 119:5 Коли б же дороги мої були певні, щоб держатиÑÑŒ Твоїх поÑтанов,(UA) ПÑалми. 119:6 не буду тоді заÑоромлений Ñ, Ñк буду дивитиÑÑŒ на вÑÑ– Твої заповіді!(UA) ПÑалми. 119:7 Щирим Ñерцем Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Тебе проÑлавлÑти, Ñк навчуÑÑ Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñ–Ð² Твоїх Ñправедливих.(UA) ПÑалми. 119:8 Я буду держатиÑÑŒ Твоїх поÑтанов, не кидай же зовÑім мене!(UA) ПÑалми. 119:9 Чим додержить юнак у чиÑтоті Ñвою Ñтежку? Як держатиметьÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ—Ñ… Ñлів!(UA) ПÑалми. 119:10 Цілим Ñерцем Ñвоїм Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°ÑŽ Тебе, не дай же мені заблудитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Твоїх заповідей!(UA) ПÑалми. 119:11 Я в Ñерці Ñвоїм заховав Твоє Ñлово, щоб мені не грішити проти Тебе.(UA) ПÑалми. 119:12 БлагоÑловен Ñ”Ñи, ГоÑподи, навчи мене поÑтанов Своїх!(UA) ПÑалми. 119:13 УÑтами Ñвоїми Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°ÑŽ про вÑÑ– приÑуди уÑÑ‚ Твоїх.(UA) ПÑалми. 119:14 З дороги Ñвідоцтв Твоїх радію Ñ, Ñк маєтком великим.(UA) ПÑалми. 119:15 Про накази Твої розмовлÑтиму Ñ, Ñ– на Ñтежки Твої буду дивитиÑÑŒ.(UA) ПÑалми. 119:16 Я буду радіти Твоїми поÑтановами, Ñлова Твого не забуду!(UA) ПÑалми. 119:17 Своєму рабові пощаÑти, щоб Ñ Ð¶Ð¸Ð², Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ держатиÑÑ Ñлова Твого!(UA) ПÑалми. 119:18 Відкрий мої очі, Ñ– хай чуда Закону Твого Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ!(UA) ПÑалми. 119:19 Ðа землі Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑŒÐºÐ¾, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!(UA) ПÑалми. 119:20 Омліває душа Ð¼Ð¾Ñ Ð· туги за Твоїми законами кожного чаÑу...(UA) ПÑалми. 119:21 ÐаÑварив Ти проклÑтих отих гордунів, що вхилÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Твоїх заповідей.(UA) ПÑалми. 119:22 Відверни Ти від мене зневагу та Ñором, бо держуÑÑ Ñвідоцтв Твоїх Ñ!(UA) ПÑалми. 119:23 Теж вельможі ÑидÑÑ‚ÑŒ та на мене змовлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ, та Твій раб про поÑтанови Твої розмовлÑÑ”,(UA) ПÑалми. 119:24 Ñ– Ñвідоцтва Твої то потіха моÑ, то Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ дорадники!(UA) ПÑалми. 119:25 Душа Ð¼Ð¾Ñ Ð³Ð½ÐµÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð¾ пороху, за Ñловом Своїм оживи Ти мене!(UA) ПÑалми. 119:26 Про дороги Ñвої Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², Ñ– почув Ти мене, навчи Ти мене поÑтанов Своїх!(UA) ПÑалми. 119:27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, Ñ– про чуда Твої Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ‰Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ.(UA) ПÑалми. 119:28 Розпливає зо Ñмутку душа моÑ, поÑтав мене згідно зо Ñловом Своїм!(UA) ПÑалми. 119:29 Дорогу неправди від мене відÑунь, Ñ– дай мені з лаÑки Своєї Закона!(UA) ПÑалми. 119:30 Я вибрав путь правди, закони Твої Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñебе поÑтавив.(UA) ПÑалми. 119:31 До Ñвідоцтв Твоїх Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð²ÑÑ, ГоÑподи, не поÑором же мене!(UA) ПÑалми. 119:32 Буду бігти шлÑхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти Ñерце моє.(UA) ПÑалми. 119:33 Путь Своїх поÑтанов покажи мені, ГоÑподи, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ держатиÑÑŒ Ñ—Ñ— до кінцÑ!(UA) ПÑалми. 119:34 Дай мені зрозуміти, Ñ– нехай Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶ÑƒÑÑ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ Твого, Ñ– вÑім Ñерцем Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ триматиÑÑŒ його!(UA) ПÑалми. 119:35 Провадь мене Ñтежкою Твоїх заповідей, бо в ній Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð² уподобу.(UA) ПÑалми. 119:36 Серце моє прихили до Ñвідоцтв Твоїх, а не до кориÑти.(UA) ПÑалми. 119:37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!(UA) ПÑалми. 119:38 Ð”Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба Ñповни Ñлово Своє, що на Ñтрах Твій воно.(UA) ПÑалми. 119:39 Відверни Ти від мене зневагу, Ñкої боюÑÑ, бо добрі закони Твої.(UA) ПÑалми. 119:40 ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½Ñƒ наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!(UA) ПÑалми. 119:41 Ñ– хай зійде на мене, о ГоÑподи, миліÑÑ‚ÑŒ ТвоÑ, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, згідно з Ñловом Твоїм,(UA) ПÑалми. 119:42 Ñ– нехай відповім Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ, хто Ñловом ганьбить мене, бо надіюÑÑŒ на Ñлово Твоє!(UA) ПÑалми. 119:43 Ñ– не відіймай з моїх уÑÑ‚ Ñлова правди ніколи, бо Ñ Ð¶Ð´Ñƒ Твоїх приÑудів!(UA) ПÑалми. 119:44 Ð Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ держатиÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ Закону Твого, на вічні віки!(UA) ПÑалми. 119:45 Ñ– буду ходити в широкоÑÑ‚Ñ–, бо наказів Твоїх Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°ÑŽ.(UA) ПÑалми. 119:46 Ñ– буду Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ царÑми звіщати про Ñвідоцтва Твої, й не зазнаю Ñ Ñорому!(UA) ПÑалми. 119:47 Ñ– буду Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ¾ÑˆÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ Твоїми заповідÑми, бо Ñ—Ñ… полюбив,(UA) ПÑалми. 119:48 Ñ– Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ¸ Ñвої проÑÑ‚Ñгну до Твоїх заповідей, бо Ñ—Ñ… полюбив, Ñ– буду роздумувати про Твої поÑтанови!(UA) ПÑалми. 119:49 Пам'Ñтай про те Ñлово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.(UA) ПÑалми. 119:50 Це розрада Ð¼Ð¾Ñ Ð² моїм горі, Ñк Ñлово Твоє оживлÑÑ” мене.(UA) ПÑалми. 119:51 Гордуни наÑміхалиÑÑ Ð· мене занадто, та Ñ Ð½Ðµ відÑтупив від Закону Твого!(UA) ПÑалми. 119:52 Твої приÑуди Ñ Ð¿Ð°Ð¼'Ñтаю відвіку, о ГоÑподи, Ñ– радію!(UA) ПÑалми. 119:53 Ð‘ÑƒÑ€Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ обгорнула через нечеÑтивих, що Закона Твого опуÑкають!(UA) ПÑалми. 119:54 Співи Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Твої поÑтанови у домі моєї мандрівки.(UA) ПÑалми. 119:55 Я вночі пам'Ñтаю ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, ГоÑподи, Ñ– держуÑÑ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ Твого!(UA) ПÑалми. 119:56 Оце ÑталоÑÑŒ мені, бо наказів Твоїх Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶ÑƒÑÑ.(UA) ПÑалми. 119:57 Я Ñказав: ÐœÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ð»Ñ, о ГоÑподи, щоб держатиÑÑŒ мені Твоїх Ñлів.(UA) ПÑалми. 119:58 Я благаю Тебе цілим Ñерцем: Учини мені миліÑÑ‚ÑŒ за Ñловом Своїм!(UA) ПÑалми. 119:59 Я розважив дороги Ñвої, й до Ñвідоцтв Твоїх ноги Ñвої звернув.(UA) ПÑалми. 119:60 Я Ñпішу й не барюÑÑ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ Твої заповіді.(UA) ПÑалми. 119:61 Тенета безбожних мене оточили, та Ñ Ð½Ðµ забув про Закона Твого.(UA) ПÑалми. 119:62 Опівночі вÑтаю Ñ, щоб ÑклаÑти подÑку Тобі за приÑуди правди Твоєї.(UA) ПÑалми. 119:63 Я приÑтель вÑім, хто боїтьÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, й хто накази Твої береже!(UA) ПÑалми. 119:64 МилоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, о ГоÑподи, повна землÑ, навчи Ти мене Своїх поÑтанов!(UA) ПÑалми. 119:65 Ти з рабом Своїм добре зробив, ГоÑподи, за Ñловом Своїм.(UA) ПÑалми. 119:66 Ðавчи мене доброго розуму та познаваннÑ, бо в заповіді Твої вірую Ñ!(UA) ПÑалми. 119:67 Доки Ñ Ð½Ðµ Ñтраждав, блудив був, та тепер Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶ÑƒÑÑŒ Твого Ñлова.(UA) ПÑалми. 119:68 Ти добрий, Ñ– чиниш добро, навчи Ти мене Своїх поÑтанов!(UA) ПÑалми. 119:69 Гордуни вимишлÑÑŽÑ‚ÑŒ на мене неправду, а Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¸Ð¼ Ñерцем держуÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñ–Ð² Твоїх.(UA) ПÑалми. 119:70 ЗробилоÑÑŒ нечуле, Ñк лій, їхнє Ñерце, а Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ¾ÑˆÑƒÑŽ з Закону Твого.(UA) ПÑалми. 119:71 Добре мені, що Ñ Ð·Ð¼ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð¸Ð¹ був, щоб навчитиÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ—Ñ… поÑтанов!(UA) ПÑалми. 119:72 Ліпший Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Закон Твоїх уÑÑ‚, аніж тиÑÑчі золота й Ñрібла.(UA) ПÑалми. 119:73 Руки Твої Ñтворили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡ÑƒÑÑŒ Твоїх заповідей!(UA) ПÑалми. 119:74 Хто боїтьÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, Ñ‚Ñ– побачать мене та й зрадіють, бо Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñлова чекаю!(UA) ПÑалми. 119:75 Знаю Ñ, ГоÑподи, що Ñправедливі були Твої приÑуди, Ñ– Ñправедливо мене понижав Ти.(UA) ПÑалми. 119:76 Ðехай буде миліÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° розраду мені, за Ñловом Твоїм до Свого раба.(UA) ПÑалми. 119:77 Ðехай зійде на мене Твоє милоÑердÑ, й Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, бо Закон Твій розрада моÑ.(UA) ПÑалми. 119:78 Ðехай гордуни поÑоромлені будуть, бо робили нечеÑно, а Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ роздумувати про накази Твої.(UA) ПÑалми. 119:79 До мене повернутьÑÑ Ñ‚Ñ–, хто боїтьÑÑ Ð¢ÐµÐ±Ðµ, Ñ– пізнають Ñвідоцтва Твої.(UA) ПÑалми. 119:80 Ðехай Ñерце моє буде чиÑте в Твоїх поÑтановах, щоб Ñ Ð½Ðµ поÑоромивÑÑ!(UA) ПÑалми. 119:81 Душа Ð¼Ð¾Ñ Ñлабне від туги за ÑпаÑіннÑм Твоїм, чекаю Ñ Ñлова Твого!(UA) ПÑалми. 119:82 За Ñловом Твоїм гаÑнуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...(UA) ПÑалми. 119:83 Хоч Ñ Ñтав, Ñк той міх у диму, та Твоїх поÑтанов не забув.(UA) ПÑалми. 119:84 Скільки днів Ð´Ð»Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ раба? Коли приÑуда зробиш моїм переÑлідникам?(UA) ПÑалми. 119:85 Гордуни покопали були мені Ñми, що не за Законом Твоїм.(UA) ПÑалми. 119:86 УÑÑ– Твої заповіді Ñправедливі; неправдиво мене переÑлідують, допоможи Ти мені!(UA) ПÑалми. 119:87 Малощо не погубили мене на землі, та Ñ Ð½Ðµ покинув наказів Твоїх!(UA) ПÑалми. 119:88 Оживи Ти мене за Своїм милоÑердÑм, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ триматиÑÑ ÑÐ²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ ÑƒÑÑ‚ Твоїх!(UA) ПÑалми. 119:89 Ðавіки, о ГоÑподи, Ñлово Твоє в небеÑах пробуває.(UA) ПÑалми. 119:90 З роду в рід Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð°; Ти землю поÑтавив Ñ– Ñтала вона,(UA) ПÑалми. 119:91 уÑÑ– за Твоїми Ñудами Ñьогодні ÑтоÑÑ‚ÑŒ, бо раби Твої вÑÑ–.(UA) ПÑалми. 119:92 Коли б не Закон Твій, розрада моÑ, то Ñ Ð±ÑƒÐ² би загинув в недолі Ñвоїй!(UA) ПÑалми. 119:93 Я повік не забуду наказів Твоїх, бо Ти ними мене оживлÑєш.(UA) ПÑалми. 119:94 Твій Ñ, ÑпаÑи Ти мене, бо наказів Твоїх Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°ÑŽ!(UA) ПÑалми. 119:95 Чекають безбожні забити мене, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñвідоцтва Твої розважаю.(UA) ПÑалми. 119:96 Я бачив кінець уÑього доÑконалого, але Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÑŒ вельми широка!(UA) ПÑалми. 119:97 Як Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°ÑŽ Закона Твого, цілий день він розмова моÑ!(UA) ПÑалми. 119:98 Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÑŒ робить мудрішим мене від моїх ворогів, вона бо навіки моÑ!(UA) ПÑалми. 119:99 Я Ñтав розумніший за вÑÑ–Ñ… Ñвоїх учителів, бо Ñвідоцтва Твої то розмова моÑ!(UA) ПÑалми. 119:100 Став Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð¹ за Ñтарших, бо держуÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñ–Ð² Твоїх!(UA) ПÑалми. 119:101 Я від кожної злої дороги повÑтримую ноги Ñвої, щоб держатиÑÑ Ñлова Твого.(UA) ПÑалми. 119:102 Я не ухилÑÑŽÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Твоїх приÑудів, Ти бо навчаєш мене.(UA) ПÑалми. 119:103 Яке то Ñолодке Ñлово Твоє Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ піднебіннÑ, Ñолодше від меду воно моїм уÑтам!(UA) ПÑалми. 119:104 Від наказів Твоїх Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð¹ Ñтаю, тому то ненавиджу вÑÑку дорогу неправди!(UA) ПÑалми. 119:105 Ð”Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— ноги Твоє Ñлово Ñвітильник, то Ñвітло Ð´Ð»Ñ Ñтежки моєї.(UA) ПÑалми. 119:106 Я приÑÑг Ñ– дотримаю, що буду держатиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ñудів правди Твоєї.(UA) ПÑалми. 119:107 Перемучений Ñ Ð°Ð¶ занадто, за Ñловом Своїм оживи мене, ГоÑподи!(UA) ПÑалми. 119:108 Хай же будуть приємні Тобі жертви уÑÑ‚ моїх, ГоÑподи, Ñ– навчи Ти мене Своїх приÑудів!(UA) ПÑалми. 119:109 У небезпеці душа Ð¼Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸, але Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ Твого не забув.(UA) ПÑалми. 119:110 Безбожні поÑтавили паÑтку на мене, та Ñ Ð½Ðµ зблудив від наказів Твоїх.(UA) ПÑалми. 119:111 Я навіки Ñвідоцтва Твої вÑпадкував, бо вони радіÑÑ‚ÑŒ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПÑалми. 119:112 Я Ñерце Ñвоє нахилив, щоб чинити Твої поÑтанови, повік, до кінцÑ.(UA) ПÑалми. 119:113 Сумнівне ненавиджу Ñ, а Закона Твого покохав.(UA) ПÑалми. 119:114 Ти Ð¼Ð¾Ñ Ð¾Ñ…Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ð° та щит мій, чекаю Ñ Ñлова Твого.(UA) ПÑалми. 119:115 ВідÑтупітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене, злочинці, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ держатиÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÐµÐ¹ мого Бога!(UA) ПÑалми. 119:116 За Ñловом Своїм підіпри Ти мене, Ñ– Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ, Ñ– в надії моїй не завдай мені Ñорому!(UA) ПÑалми. 119:117 Підкріпи Ти мене Ñ– ÑпаÑуÑÑ, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ дивитиÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ в Твої поÑтанови!(UA) ПÑалми. 119:118 Ти погорджуєш уÑіма, хто від Твоїх поÑтанов відÑтупає, бо хитрощі їхні неправда.(UA) ПÑалми. 119:119 Ð’ÑÑ–Ñ… безбожних землі відкидаєш, Ñк жужель, тому покохав Ñ Ñвідоцтва Твої.(UA) ПÑалми. 119:120 Зо Ñтраху Твого моє тіло тремтить, й Ñ Ð±Ð¾ÑŽÑÑŒ Твоїх приÑудів!(UA) ПÑалми. 119:121 Я право та правду чиню, щоб мене не віддав Ти моїм переÑлідникам.(UA) ПÑалми. 119:122 Поручи Ти на добре Свого раба, щоб мене гордуни не гнобили.(UA) ПÑалми. 119:123 ГаÑнуть очі мої за ÑпаÑіннÑм Твоїм та за Ñловом правди Твоєї.(UA) ПÑалми. 119:124 Учини ж Ти Своєму рабові за Своїм милоÑердÑм, Ñ– навчи Ти мене Своїх поÑтанов!(UA) ПÑалми. 119:125 Я раб Твій, Ñ– зроби мене мудрим, Ñ– Ñвідоцтва Твої буду знати!(UA) ПÑалми. 119:126 Це Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода чаÑ, щоб діÑти: Закона Твого уневажнили.(UA) ПÑалми. 119:127 Тому Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð»ÑŽ Твої заповіді більш від золота й щирого золота.(UA) ПÑалми. 119:128 Тому вÑÑ– накази Твої уважаю за Ñлушні, а кожну дорогу неправди ненавиджу!(UA) ПÑалми. 119:129 Чудові Ñвідоцтва Твої, тому то душа Ð¼Ð¾Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 119:130 Вхід у Ñлова Твої Ñвітло дає, недоÑвідчених мудрими робить.(UA) ПÑалми. 119:131 Я уÑта Ñвої розкриваю й Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñ ÐºÐ¾Ð²Ñ‚Ð°ÑŽ, бо чую жадобу до Твоїх заповідей.(UA) ПÑалми. 119:132 ОберниÑÑ Ð´Ð¾ мене та будь милоÑтивий мені, Як чиниш Ти тим, хто кохає Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”.(UA) ПÑалми. 119:133 Своїм Ñловом зміцни мої кроки, Ñ– не дай панувати надо мною ніÑкому прогріхові.(UA) ПÑалми. 119:134 Від людÑького утиÑку визволь мене, Ñ– нехай Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶ÑƒÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñ–Ð² Твоїх!(UA) ПÑалми. 119:135 Хай заÑÑÑ” лице Твоє на Твого раба, Ñ– навчи Ти мене уÑтавів Своїх!(UA) ПÑалми. 119:136 Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують...(UA) ПÑалми. 119:137 Ти праведний, ГоÑподи, Ñ– прÑмі Твої приÑуди,(UA) ПÑалми. 119:138 бо Ти наказав Ñправедливі Ñвідоцтва Свої й щиру правду!(UA) ПÑалми. 119:139 Ðищить мене Ð¼Ð¾Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, бо мої вороги позабували Ñлова Твої.(UA) ПÑалми. 119:140 Вельми очищене Ñлово Твоє, Ñ– Твій раб його любить.(UA) ПÑалми. 119:141 Я малий Ñ– погорджений, та не забуваю наказів Твоїх.(UA) ПÑалми. 119:142 Правда Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð° вічна, а Закон Твій то Ñ–Ñтина.(UA) ПÑалми. 119:143 ÐÐµÐ´Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð° утиÑк мене обгорнули, але Твої заповіді Ð¼Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÑ–Ñˆ!(UA) ПÑалми. 119:144 Правда Ñвідоцтв Твоїх вічна, подай мені розуму, й буду Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸!(UA) ПÑалми. 119:145 Цілим Ñерцем Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ: почуй мене, ГоÑподи, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ держатиÑÑŒ уÑтавів Твоїх!(UA) ПÑалми. 119:146 Я кличу до Тебе, ÑпаÑи Ти мене, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ держатиÑÑŒ Ñвідоцтв Твоїх!(UA) ПÑалми. 119:147 Світанок Ñ Ð²Ð¸Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð¸Ð² та й вже кличу, Твого Ñлова чекаю.(UA) ПÑалми. 119:148 Мої очі Ñторожі нічні випереджують, щоб про Ñлово Твоє розмовлÑти.(UA) ПÑалми. 119:149 Почуй же мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð· Свого милоÑердÑ, о ГоÑподи, оживи Ти мене з Свого приÑуду!(UA) ПÑалми. 119:150 ÐаближатьÑÑ Ñ‚Ñ–, що за чином ганебним ганÑÑŽÑ‚ÑŒ, від Закону Твого далекі,(UA) ПÑалми. 119:151 та близький Ти, о ГоÑподи, а вÑÑ– Твої заповіді ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 119:152 Віддавна Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ Ñвідоцтва Твої, бо навіки Ти Ñ—Ñ… заклав!(UA) ПÑалми. 119:153 ПодивиÑÑŒ на недолю мою та мене порÑтуй, бо Ñ Ð½Ðµ забуваю Закону Твого!(UA) ПÑалми. 119:154 Ð’ÑтупиÑÑ Ð·Ð° Ñправу мою й мене визволи, за Ñловом Своїм оживи Ти мене!(UA) ПÑалми. 119:155 Від безбожних ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð»ÐµÐºÐµ, бо вони не шукають Твоїх поÑтанов.(UA) ПÑалми. 119:156 Велике Твоє милоÑердÑ, о ГоÑподи, оживи Ти мене з Свого приÑуду!(UA) ПÑалми. 119:157 Багато моїх переÑлідників та ворогів моїх, але від Ñвідоцтв Твоїх не відхилÑÑŽÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 119:158 Бачив Ñ Ð·Ñ€Ð°Ð´Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð² й бридивÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸, бо не держать вони Твого Ñлова.(UA) ПÑалми. 119:159 ПодивиÑÑ: люблю Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð¸ Твої, за милоÑердÑм Своїм оживи мене, ГоÑподи!(UA) ПÑалми. 119:160 Правда підвалина Ñлова Твого, а приÑуди правди Твоєї навіки.(UA) ПÑалми. 119:161 Безневинно вельможі мене переÑлідують, та Ñерце моє Твого Ñлова боїтьÑÑ.(UA) ПÑалми. 119:162 Радію Ñ Ñловом Твоїм, ніби здобич велику знайшов.(UA) ПÑалми. 119:163 Я неправду ненавиджу й бриджуÑÑ Ð½ÐµÑŽ, покохав Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð° Твого!(UA) ПÑалми. 119:164 Сім раз денно Ñ Ñлавлю Тебе через приÑуди правди Твоєї.(UA) ПÑалми. 119:165 Мир великий Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто кохає Закона Твого, Ñ– не мають вони ÑпотиканнÑ.(UA) ПÑалми. 119:166 Ðа ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–ÑŽÑÑ, ГоÑподи, Ñ– Твої заповіді виконую.(UA) ПÑалми. 119:167 Душа Ð¼Ð¾Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¶Ð¸Ñ‚ÑŒ Ñвідоцтва Твої, Ñ– Ñ Ñильно люблю Ñ—Ñ….(UA) ПÑалми. 119:168 Я держуÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñ–Ð² Твоїх та Ñвідоцтв Твоїх, бо перед Тобою мої вÑÑ– дороги!(UA) ПÑалми. 119:169 Ð‘Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” хай наблизитьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лице Твоє, ГоÑподи, за Ñловом Своїм подай мені розуму!(UA) ПÑалми. 119:170 Ðехай прийде молитва Ð¼Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лице Твоє, за Ñловом Своїм мене визволь!(UA) ПÑалми. 119:171 Ðехай уÑта мої вимовлÑÑŽÑ‚ÑŒ хвалу, бо уÑтавів Своїх Ти навчаєш мене.(UA) ПÑалми. 119:172 Хай Ñзик мій звіщатиме Ñлово Твоє, бо вÑÑ– Твої заповіді ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПÑалми. 119:173 Ðехай буде рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð² поміч мені, бо Ñ Ð²Ð¸Ð±Ñ€Ð°Ð² накази Твої.(UA) ПÑалми. 119:174 Я прагну ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, о ГоÑподи, а Закон Твій то розкіш моÑ!(UA) ПÑалми. 119:175 Хай душа Ð¼Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ жива, Ñ– хай Ñлавить Тебе, а Твій приÑуд нехай допоможе мені!(UA) ПÑалми. 119:176 Я блукаю, немов та овечка загублена, пошукай же Свого раба, бо Ñ Ð½Ðµ забув Твоїх заповідей!...(UA) ПÑалми. 120:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Я кликав до ГоÑпода в горі Ñвоїм, Ñ– Він мене виÑлухав,(UA) ПÑалми. 120:2 ГоÑподи, визволь же душу мою від губи неправдивої, від Ñзика зрадливого!(UA) ПÑалми. 120:3 Що Тобі даÑÑ‚ÑŒ, або що Ð´Ð»Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ додаÑÑ‚ÑŒ лукавий Ñзик?(UA) ПÑалми. 120:4 ЗагоÑтрені Ñтріли потужного із Ñлівцевим вугіллÑм!(UA) ПÑалми. 120:5 Горе мені, що замешкую в Мешеху, що живу із шатрами Кедару!(UA) ПÑалми. 120:6 Довго душа Ð¼Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð° Ñобі разом з тими, хто ненавидить мир:(UA) ПÑалми. 120:7 Ñ Ð·Ð° мир, та коли говорю, то вони за війну!(UA) ПÑалми. 121:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Свої очі Ñ Ð·Ð²Ð¾Ð´Ð¶Ñƒ на гори, звідки прийде мені допомога,(UA) ПÑалми. 121:2 мені допомога від ГоÑпода, що вчинив небо й землю!(UA) ПÑалми. 121:3 Він не даÑÑ‚ÑŒ захитатиÑÑŒ нозі твоїй, не здрімає твій Сторож:(UA) ПÑалми. 121:4 оце не дрімає й не Ñпить Сторож ізраїлів!(UA) ПÑалми. 121:5 ГоÑподь то твій Сторож, ГоÑподь Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð½ÑŒ при правиці твоїй,(UA) ПÑалми. 121:6 удень Ñонце не вдарить тебе, ані міÑÑць вночі!(UA) ПÑалми. 121:7 ГоÑподь Ñтерегтиме тебе від уÑÑкого зла, Ñтерегтиме Він душу твою,(UA) ПÑалми. 121:8 ГоÑподь Ñтерегтиме твій вихід та вхід відтепер аж навіки!(UA) ПÑалми. 122:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Давидова. Я радів, Ñк казали мені: Ходімо до дому ГоÑподнього!(UA) ПÑалми. 122:2 Ðоги наші ÑтоÑли в воротÑÑ… Твоїх, ЄруÑалиме.(UA) ПÑалми. 122:3 ЄруÑалиме, збудований ти Ñк те міÑто, що злучене разом,(UA) ПÑалми. 122:4 куди ÑходÑÑ‚ÑŒ племена, племена ГоÑподні, щоб Ñвідчити ізраїлеві, щоб іменню ГоÑподньому дÑкувати!(UA) ПÑалми. 122:5 Бо то там на преÑтолах Ð´Ð»Ñ Ñуду ÑидÑÑ‚ÑŒ, на преÑтолах дому Давидового.(UA) ПÑалми. 122:6 Миру бажайте Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму: Ðехай будуть безпечні, хто любить тебе!(UA) ПÑалми. 122:7 Ðехай буде мир у твоїх передмур'ÑÑ…, безпека в палатах твоїх!(UA) ПÑалми. 122:8 Ради братті моєї та друзів моїх Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ казати: Мир тобі!(UA) ПÑалми. 122:9 Ради дому ГоÑпода, нашого Бога, Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ шукати Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ добра!(UA) ПÑалми. 123:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Свої очі Ñ Ð·Ð²Ð¾Ð´Ð¶Ñƒ до Тебе, що на небеÑах пробуваєш!(UA) ПÑалми. 123:2 Ото бо, Ñк очі рабів до руки Ñ—Ñ… панів, Ñк очі невільниці до руки Ñ—Ñ— пані, отак наші очі до ГоÑпода, нашого Бога, аж поки не змилуєтьÑÑ Ð’Ñ–Ð½ над нами!(UA) ПÑалми. 123:3 Помилуй наÑ, ГоÑподи, помилуй наÑ, бо погорди ми доÑить наÑитилиÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 123:4 Душа наша наÑитилаÑÑŒ доÑить Ñобі: від безпечних наруги, від пишних погорди!...(UA) ПÑалми. 124:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Давидова. Коли б не ГоÑподь, що був з нами нехай но ізраїль повіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 124:2 коли б не ГоÑподь, що був з нами, Ñк повÑтала була на Ð½Ð°Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð°,(UA) ПÑалми. 124:3 то Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð²Ñ‚Ð°Ð»Ð¸ б живцем, коли розпаливÑÑ Ð½Ð° Ð½Ð°Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ гнів,(UA) ПÑалми. 124:4 то Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð°Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð»Ð° б вода, душу нашу потік перейшов би,(UA) ПÑалми. 124:5 душу нашу тоді перейшла б та бурхлива вода!(UA) ПÑалми. 124:6 БлагоÑловенний ГоÑподь, що не дав Ð½Ð°Ñ Ð½Ð° здобич Ð´Ð»Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… зубів!(UA) ПÑалми. 124:7 Душа наша, Ñк птах, урÑтувалаÑÑŒ із ÑÑ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ñ‚Ð°Ñ…Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ð², Ñільце розірвалоÑÑŒ, а ми врÑтувалиÑÑŒ!(UA) ПÑалми. 124:8 Ðаша поміч ув імені ГоÑпода, що вчинив небо й землю!(UA) ПÑалми. 125:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Ті, хто надію Ñкладає на ГоÑпода, вони Ñк СіонÑька гора, Ñка не захитаєтьÑÑ, Ñка буде ÑтоÑти повік!(UA) ПÑалми. 125:2 ЄруÑалим, гори круг нього, а ГоÑподь круг народу Свого відтепер й аж навіки!(UA) ПÑалми. 125:3 Ðе Ñпочине бо берло нечеÑÑ‚Ñ Ð½Ð° долі тих праведних, щоб праведні не проÑÑ‚Ñгли Ñвоїх рук до неправди.(UA) ПÑалми. 125:4 Зроби ж, ГоÑподи, добре Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¸Ñ…, та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÑтоÑердих!(UA) ПÑалми. 125:5 Тих же, що збочують на Ñвої манівці, нехай Ñ—Ñ… провадить ГоÑподь разом із беззаконцÑми! Мир на ізраїлÑ!(UA) ПÑалми. 126:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Як вертавÑÑ Ð“Ð¾Ñподь із полоном Сіону, то були ми немов би у Ñні...(UA) ПÑалми. 126:2 Ðаші уÑта тоді були повні веÑелощів, а Ñзик наш ÑпіваннÑ! Казали тоді між народами: Велике вчинив ГоÑподь з ними!(UA) ПÑалми. 126:3 Велике вчинив ГоÑподь з нами, були радіÑні ми!(UA) ПÑалми. 126:4 ВерниÑÑ Ð¶ із нашим полоном, о ГоÑподи, немов Ñ‚Ñ– джерела, на південь!(UA) ПÑалми. 126:5 Хто ÑÑ–Ñ” з Ñлізьми, зо Ñпівом той жне:(UA) ПÑалми. 126:6 вÑе ходить та плаче, хто ноÑить торбину наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° поÑів, та вернетьÑÑ Ð· Ñпівом, хто ноÑить Ñнопи Ñвої!(UA) ПÑалми. 127:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Соломонова. Коли дому ГоÑподь не будує, даремно працюють його будівничі при ньому! Коли міÑта ГоÑподь не пильнує, даремно Ñторожа чуває!(UA) ПÑалми. 127:2 Даремно вам рано вÑтавати, допізна Ñидіти, Ñ—Ñти хліб загорьований, Він Ñ– в Ñпанні подаÑÑ‚ÑŒ другові Своєму!(UA) ПÑалми. 127:3 Діти Ñпадщина ГоÑподнє, плід утроби нагорода!(UA) ПÑалми. 127:4 Як Ñтріли в руках того велетнÑ, так Ñ– Ñини молоді:(UA) ПÑалми. 127:5 блаженний той муж, що Ñагайдака Ñвого ними наповнив, не будуть такі поÑоромлені, коли в брамі вони говоритимуть із ворогами!(UA) ПÑалми. 128:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Блажен кожен, хто боїтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, хто ходить путÑми Його!(UA) ПÑалми. 128:2 Коли труд Ñвоїх рук будеш Ñ—Ñти, блажен ти, Ñ– добре тобі!(UA) ПÑалми. 128:3 Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° в кутах твого дому Ñк та виноградина плідна, твої діти навколо твого Ñтола немов Ñаджанці Ñ‚Ñ– оливкові!(UA) ПÑалми. 128:4 Оце так буде поблагоÑловлений муж, що боїтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 128:5 Ðехай поблагоÑловить тебе ГоÑподь із Сіону, Ñ– побачиш добро ЄруÑалиму по вÑÑ– дні Ñвого життÑ,(UA) ПÑалми. 128:6 Ñ– побачиш онуків Ñвоїх! Мир на ізраїлÑ!(UA) ПÑалми. 129:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Багато гнобили мене від юнацтва мого, нехай но ізраїль повіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 129:2 Багато гнобили мене від юнацтва мого, та мене не подужали!(UA) ПÑалми. 129:3 Орали були на хребті моїм плугатарі, поклали вони довгі борозни,(UA) ПÑалми. 129:4 та ГоÑподь Ñправедливий, Він шнури безбожних порвав!(UA) ПÑалми. 129:5 Ðехай поÑоромлені будуть, Ñ– хай повідÑтупають назад уÑÑ– Ñ‚Ñ–, хто Сіона ненавидить!(UA) ПÑалми. 129:6 Бодай Ñтали вони, Ñк трава на дахах, що вÑихає вона, поки вироÑте,(UA) ПÑалми. 129:7 що нею жмені Ñвоєї жнець не наповнить, ані оберемка Ñвого в'Ñзальник,(UA) ПÑалми. 129:8 Ñ– не Ñкаже прохожий до них: БлагоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє на ваÑ, благоÑловлÑємо Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð¼'Ñм ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 130:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. З глибини Ñ Ð²Ð·Ð¸Ð²Ð°ÑŽ до Тебе, о ГоÑподи:(UA) ПÑалми. 130:2 ГоÑподи, почуй же мій голоÑ! Ðехай уші Твої будуть чулі на Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 130:3 Якщо, ГоÑподи, будеш зважати на беззаконнÑ, хто вÑтоїть, Владико?(UA) ПÑалми. 130:4 Бо в Тебе пробаченнÑ, щоб боÑтиÑÑŒ Тебе...(UA) ПÑалми. 130:5 Я надіюÑÑŒ на ГоÑпода, має надію душа моÑ, Ñ– на Ñлово Його Ñ Ð²Ð¿Ð¾Ð²Ð°ÑŽ.(UA) ПÑалми. 130:6 ВиглÑдає душа Ð¼Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñпода більш, ніж поранку Ñторожа, що до ранку вона Ñтереже.(UA) ПÑалми. 130:7 Хай надію Ñкладає ізраїль на ГоÑпода, бо з ГоÑподом миліÑÑ‚ÑŒ, Ñ– велике Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ðим,(UA) ПÑалми. 130:8 Ñ– Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒ Він від уÑÑ–Ñ… його прогріхів!(UA) ПÑалми. 131:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Давидова. ГоÑподи, Ñерце моє не пишнилоÑÑŒ, Ñ– очі мої не підноÑилиÑÑŒ, Ñ– Ñ Ð½Ðµ ганÑвÑÑŒ за речами, що більші й дивніші над мене!(UA) ПÑалми. 131:2 Таж Ñ Ð²Ñ‚Ð¸Ñ…Ð¾Ð¼Ð¸Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð² Ñ– заÑпокоював душу Ñвою, Ñк дитÑ, від Ð¿ÐµÑ€Ñ Ð¼Ð°Ð¼Ð¸ Ñвоєї відлучене, Ñк дитина відлучена в мене душа моÑ!(UA) ПÑалми. 131:3 Хай надію Ñкладає ізраїль на ГоÑпода відтепер аж навіки!(UA) ПÑалми. 132:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Згадай, ГоÑподи, про Давида, про вÑÑ– його муки,(UA) ПÑалми. 132:2 що клÑвÑÑŒ ГоÑподеві, приÑÑгавÑÑ Ð±ÑƒÐ² Сильному Якова:(UA) ПÑалми. 132:3 Ðе ввійду Ñ Ð² намет Ñвого дому, не зійду Ñ Ð½Ð° ложе поÑтелі Ñвоєї,(UA) ПÑалми. 132:4 не дам Ñну Ñвоїм очам, Ð´Ñ€Ñ–Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ°Ð¼ Ñвоїм,(UA) ПÑалми. 132:5 аж поки не знайду Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода міÑцÑ, міÑÑ†Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ Якова!(UA) ПÑалми. 132:6 ОÑÑŒ ми чули про Ðього в Ефрафі, на ЯарÑьких полÑÑ… ми знайшли Його.(UA) ПÑалми. 132:7 Увійдім же в Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, поклонімоÑÑŒ підніжкові ніг Його!(UA) ПÑалми. 132:8 Ð’Ñтань же ГоÑподи, йди до Свого відпочинку, Ти й ковчег Ñили Твоєї!(UA) ПÑалми. 132:9 СвÑщеники Твої хай зодÑгнутьÑÑ Ð² правду, Ñ– будуть Ñпівати Твої богобійні!(UA) ПÑалми. 132:10 Ради Давида, Свого раба, не відвертай Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Свого помазанцÑ.(UA) ПÑалми. 132:11 ГоÑподь приÑÑгнув був Давидові правду, Ñ– не відÑтупить від неї: Від плоду утроби твоєї Я поÑаджу на преÑтолі твоїм!(UA) ПÑалми. 132:12 Якщо будуть Ñинове твої пильнувати Мого заповіта й Ñвідоцтва Мого, що його Я навчатиму Ñ—Ñ…, то й Ñини їхні на вічні віки будуть Ñидіти на троні твоїм!(UA) ПÑалми. 132:13 Бо вибрав Сіона ГоÑподь, уподобав його на оÑелю Собі:(UA) ПÑалми. 132:14 То міÑце Мого відпочинку на вічні віки, пробуватиму тут, бо його уподобав,(UA) ПÑалми. 132:15 поживу його щедро благоÑловлю, Ñ– хлібом убогих його нагодую!(UA) ПÑалми. 132:16 СвÑщеників його зодÑгну у ÑпаÑіннÑ, а його богобійні Ñпіватимуть радіÑно.(UA) ПÑалми. 132:17 Я там вирощу рога Давидового, Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÑŽ Ñвітильника,(UA) ПÑалми. 132:18 ворогів його Ñоромом позодÑгаю, а на ньому корона його буде ÑÑÑти!(UA) ПÑалми. 133:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. Давидова. Оце Ñке добре та гарне Ñке, щоб жити братам однокупно!(UA) ПÑалми. 133:2 Воно Ñк та добра олива на голову, що Ñпливає на бороду, Ðаронову бороду, що Ñпливає на кінці одежі його!(UA) ПÑалми. 133:3 Воно Ñк хермонÑька роÑа, що Ñпадає на гори Сіону, бо там наказав ГоÑподь благоÑловеннÑ, повіквічне життÑ!(UA) ПÑалми. 134:1 ПіÑÐ½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð°Ð½. ПоблагоÑловіть оце ГоÑпода, вÑÑ– раби ГоÑподні, що по ночах у домі ГоÑподньому ви Ñтоїте!(UA) ПÑалми. 134:2 Ваші руки здійміть до ÑвÑтині, Ñ– ГоÑпода благоÑловіть!(UA) ПÑалми. 134:3 Ðехай поблагоÑловить тебе із Сіону ГоÑподь, що вчинив небо й землю!(UA) ПÑалми. 135:1 ÐлілуÑ! Хваліте ГоÑподнє ім'Ñ, хваліте, ГоÑподні раби,(UA) ПÑалми. 135:2 що Ñтоїте в домі ГоÑподньому, на подвір'ÑÑ… дому нашого Бога!(UA) ПÑалми. 135:3 Хваліть ГоÑпода, бо добрий ГоÑподь, Ñпівайте іменню Його, бо приємне воно,(UA) ПÑалми. 135:4 бо вибрав ГоÑподь Ñобі Якова, Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° влаÑніÑÑ‚ÑŒ Свою!(UA) ПÑалми. 135:5 Знаю бо Ñ, що ГоÑподь Ñ– Владика наш більший від богів уÑÑ–Ñ…!(UA) ПÑалми. 135:6 Ð’Ñе, що хоче ГоÑподь, те Він чинить на небі та на землі, на морÑÑ… та по вÑÑких глибинах!(UA) ПÑалми. 135:7 Підіймає Він хмари від краю землі, блиÑкавиці вчинив Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ñ‰Ñƒ, випроваджує вітер з запаÑів Своїх.(UA) ПÑалми. 135:8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до Ñкотини.(UA) ПÑалми. 135:9 Він поÑлав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона Ñ– на рабів вÑÑ–Ñ… його.(UA) ПÑалми. 135:10 Він уразив багато народів, Ñ– потужних царів повбивав:(UA) ПÑалми. 135:11 Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÑн, Ñ– Оґа, Башану царÑ, та вÑÑ–Ñ… ханаанÑьких царів.(UA) ПÑалми. 135:12 Ñ– Він дав їхню землю Ñпадщиною, на Ñпадок ізраїлеві, Своєму народові.(UA) ПÑалми. 135:13 ГоÑподи, Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” віковічне, ГоÑподи, пам'ÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð· роду в рід!(UA) ПÑалми. 135:14 Бо буде Ñудити ГоÑподь Свій народ, та змилоÑердитьÑÑ Ð’Ñ–Ð½ над Своїми рабами.(UA) ПÑалми. 135:15 Божки людів то Ñрібло та золото, діло рук людÑьких:(UA) ПÑалми. 135:16 вони мають уÑта й не говорÑÑ‚ÑŒ, очі мають вони Ñ– не бачать,(UA) ПÑалми. 135:17 мають уші й не чують, в їхніх уÑтах нема віддиху!(UA) ПÑалми. 135:18 Ðехай Ñтануть такі, Ñк вони, Ñ‚Ñ–, хто Ñ—Ñ… вироблÑÑ”, уÑÑ–, хто надію на них покладає!(UA) ПÑалми. 135:19 Доме ізраїлів, благоÑловіть ГоÑпода! Ðароновий доме, благоÑловіть ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 135:20 Доме Левіїв, благоÑловіть ГоÑпода! Хто боїтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, благоÑловіть ГоÑпода!(UA) ПÑалми. 135:21 БлагоÑловенний ГоÑподь від Сіону, що мешкає в ЄруÑалимі! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 136:1 ДÑкуйте ГоÑподу, добрий бо Він, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:2 ДÑкуйте Богу богів, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:3 ДÑкуйте Владиці владик, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчинÑÑ”, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:6 Хто землю проÑÑ‚Ñг над водою, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:7 Хто Ñвітила великі вчинив, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:8 Ñонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:9 міÑÑÑ†Ñ Ð¹ зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:11 Ñ– Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð² з-між них, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:12 рукою міцною й раменом проÑÑ‚Ñгненим, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:13 Хто море Червоне розтÑв на чаÑтини, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:14 Ñ– Ñеред нього Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¸Ð², бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:15 Ñ– фараона та війÑька його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:16 Хто провадив народ Свій в пуÑтині, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:18 Ñ– потужних царів перебив, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:19 Сигона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÑн, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:20 Ñ– Оґа, Башану царÑ, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:21 Ñ– Хто землю їхню дав на Ñпадщину, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:22 на Ñпадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:23 Хто про Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð°Ð¼'Ñтав у пониженні нашім, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:24 Ñ– від ворогів наших визволив наÑ, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 136:26 ДÑкуйте Богу небеÑному, бо навіки Його милоÑердÑ!(UA) ПÑалми. 137:1 Ðад річками ВавилонÑькими, там ми Ñиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!(UA) ПÑалми. 137:2 Ðа вербах у ньому повіÑили ми Ñвої арфи,(UA) ПÑалми. 137:3 Ñпіву бо піÑні від Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ жадали були поневолювачі наші, а веÑелощів наші мучителі: ЗаÑпівайте но нам із СіонÑьких піÑень!(UA) ПÑалми. 137:4 Як же зможемо ми заÑпівати ГоÑподнюю піÑню в землі чужинцÑ?(UA) ПÑалми. 137:5 Якщо Ñ Ð·Ð°Ð±ÑƒÐ´Ñƒ за тебе, о ЄруÑалиме, хай забуде за мене Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 137:6 Ðехай мій Ñзик до мого Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð»Ð¸Ð¿Ð½Ðµ, Ñкщо Ñ Ð½Ðµ буду тебе пам'Ñтати, Ñкщо не поÑтавлю Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалима над радіÑÑ‚ÑŒ найвищу Ñвою!...(UA) ПÑалми. 137:7 Пам'Ñтай же, о ГоÑподи, едомÑьким Ñинам про день ЄруÑалиму, Ñк кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...(UA) ПÑалми. 137:8 ВавилонÑÑŒÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¾, що маєш Ñ– ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіÑла!(UA) ПÑалми. 137:9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об Ñкелю Ñ– твої немовлÑта!...(UA) ПÑалми. 138:1 Давидів. ПроÑлавлÑÑŽ Тебе цілим Ñерцем Ñвоїм, перед богами Ñпіваю Тобі!(UA) ПÑалми. 138:2 ВклонÑÑŽÑÑŒ до храму ÑвÑтого Твого, Ñ– Ñлавлю Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” за Твоє милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¹ за правду Твою, бо звеличив Ти був над уÑе Своє Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñлово Своє!(UA) ПÑалми. 138:3 Удень, Ñк взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш Ñилою душу мою!(UA) ПÑалми. 138:4 УÑÑ– земні царі проÑлавлÑÑ‚ÑŒ Тебе, ГоÑподи, будуть, бо почують вони Ñлово уÑÑ‚ Твоїх,(UA) ПÑалми. 138:5 Ñ– будуть Ñпівати про ГоÑподні дороги, бо Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ°,(UA) ПÑалми. 138:6 бо виÑокий ГоÑподь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!(UA) ПÑалми. 138:7 Якщо Ñеред Ñ‚Ñ–Ñноти піду, Ти оживиш мене, на лютіÑÑ‚ÑŒ моїх ворогів пошлеш руку Свою, Ñ– Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ мені,(UA) ПÑалми. 138:8 Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ ГоÑподь оце виконає! Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¸Ð»Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, о ГоÑподи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!(UA) ПÑалми. 139:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. ГоÑподи, випробував Ти мене та й пізнав,(UA) ПÑалми. 139:2 Ти знаєш ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” та вÑÑ‚Ð°Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, думку мою розумієш здалека.(UA) ПÑалми. 139:3 Дорогу мою та Ð»ÐµÐ¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” вимірÑєш, Ñ– Ти вÑÑ– путі мої знаєш,(UA) ПÑалми. 139:4 бо ще Ñлова нема на моїм Ñзиці, а вже, ГоÑподи, знаєш те вÑе!(UA) ПÑалми. 139:5 Оточив Ти мене ззаду й Ñпереду, Ñ– руку Свою надо мною поклав.(UA) ПÑалми. 139:6 Дивне Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ моє розуміннÑ, виÑоке воно, Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ не подолаю!(UA) ПÑалми. 139:7 Куди Ñ Ð²Ñ–Ð´ Духа Твого піду, Ñ– куди Ñ Ð²Ñ‚ÐµÑ‡Ñƒ від Твого лицÑ?(UA) ПÑалми. 139:8 Якщо Ñ Ð½Ð° небо зійду, то Ти там, або поÑтелюÑÑ Ð² шеолі оÑÑŒ Ти!(UA) ПÑалми. 139:9 ПонеÑуÑÑ Ð½Ð° крилах зірниці, Ñпочину Ñ Ð½Ð° кінці морÑ,(UA) ПÑалми. 139:10 то рука Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¹ там попровадить мене, Ñ– мене буде тримати Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ!(UA) ПÑалми. 139:11 Коли б Ñ Ñказав: Тільки темрÑва вкриє мене, Ñ– ніч Ñвітло Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ,(UA) ПÑалми. 139:12 то мене не закриє від Тебе Ñ– темрÑва, Ñ– ніч буде Ñвітити, Ñк день, Ñ– темнота Ñк Ñвітло!(UA) ПÑалми. 139:13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,(UA) ПÑалми. 139:14 ПроÑлавлÑÑŽ Тебе, що Ñ Ð´Ð¸Ð²Ð½Ð¾ утворений! Дивні діла Твої, Ñ– душа Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð°Ñ” вельми про це!(UA) ПÑалми. 139:15 Ñ– коÑÑ‚Ñ– мої не ÑховалиÑÑŒ від Тебе, бо Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹ був в укритті, Ñ Ð²Ð¸Ñ‚ÐºÐ°Ð½Ð¸Ð¹ був у глибинах землі!(UA) ПÑалми. 139:16 Мого зародка бачили очі Твої, Ñ– до книги Твоєї запиÑані вÑÑ– мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...(UA) ПÑалми. 139:17 Які дорогі мені Ñтали думки Твої, Боже, Ñк побільшилоÑÑ Ñ—Ñ… чиÑло,(UA) ПÑалми. 139:18 перелічую Ñ—Ñ…, чиÑленніші вони від піÑку! Як пробуджуюÑÑ, то Ñ Ñ‰Ðµ з Тобою.(UA) ПÑалми. 139:19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відÑтупітеÑÑŒ від мене!(UA) ПÑалми. 139:20 Вони називають підÑтупно Тебе, Твої вороги на марноту пуÑкаютьÑÑ!(UA) ПÑалми. 139:21 Отож, ненавиджу Твоїх ненавиÑників, ГоÑподи, Ñ– Твоїх заколотників бриджуÑÑŒ:(UA) ПÑалми. 139:22 повною ненавиÑÑ‚ÑŽ Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¶Ñƒ Ñ—Ñ…, вони Ñтали мені ворогами!...(UA) ПÑалми. 139:23 Випробуй, Боже, мене, Ñ– пізнай моє Ñерце, доÑліди Ти мене, Ñ– пізнай мої задуми,(UA) ПÑалми. 139:24 Ñ– побач, чи не йду Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ злою, Ñ– на вічну дорогу мене попровадь!(UA) ПÑалми. 140:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð´Ð¸Ñ€Ð¸Ò‘ÐµÑ‚Ð½Ð° хору. ПÑалом Давидів. (140-2) Визволь мене від людини лихої, о ГоÑподи, бережи мене від наÑильника,(UA) ПÑалми. 140:2 (140-3) що в Ñерці Ñвоїм замишлÑÑŽÑ‚ÑŒ злі речі, що війни Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°ÑŽÑ‚ÑŒ!(UA) ПÑалми. 140:3 (140-4) Вони гоÑÑ‚Ñ€ÑÑ‚ÑŒ Ñвого Ñзика, Ñк той вуж, отрута гадюча під їхніми уÑтами! Села.(UA) ПÑалми. 140:4 (140-5) Пильнуй мене, ГоÑподи, від рук нечеÑтивого, бережи мене від наÑильника, що задумали Ñтопи мої захитати...(UA) ПÑалми. 140:5 (140-6) Чванливі Ñховали на мене тенета та шнури, розтÑгли Ñвою Ñітку при Ñтежці, ÑÑ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ñ–Ñтили на мене! Села.(UA) ПÑалми. 140:6 (140-7) Я Ñказав ГоÑподеві: Ти Бог мій, почуй же, о ГоÑподи, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 140:7 (140-8) ГоÑподи, Владико мій, Ñило мого ÑпаÑіннÑ, що в день бою покрив мою голову,(UA) ПÑалми. 140:8 (140-9) не виконай, ГоÑподи, бажань безбожного, не здійÑни його задуму! Села.(UA) ПÑалми. 140:9 (140-10) Бодай голови не піднеÑли вÑÑ– Ñ‚Ñ–, хто мене оточив, бодай зло їхніх уÑÑ‚ Ñ—Ñ… покрило!(UA) ПÑалми. 140:10 (140-11) Хай приÑок на них упаде, нехай кине Він Ñ—Ñ… до огню, до проваллÑ, щоб не вÑтали вони!...(UA) ПÑалми. 140:11 (140-12) ЗлоÑзична людина щоб міцною вона не була на землі, людина наÑильÑтва бодай лихо Ñпіймало Ñ—Ñ—, щоб попхнути на погибіль!(UA) ПÑалми. 140:12 (140-13) Я знаю, що зробить ГоÑподь правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¾Ð¼Ñƒ, приÑуд правдивий Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ…,(UA) ПÑалми. 140:13 (140-14) тільки праведні дÑкувати будуть іменню Твоєму, невинні Ñидітимуть перед обличчÑм Твоїм!(UA) ПÑалми. 141:1 ПÑалом Давидів. ГоÑподи, кличу до Тебе, поÑпішиÑÑ Ð´Ð¾ мене, почуй же мій голоÑ, Ñк кличу до Тебе!(UA) ПÑалми. 141:2 Ðехай Ñтане молитва Ð¼Ð¾Ñ Ñк кадило перед лицем Твоїм, Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐº моїх Ñк жертва вечірнÑ!(UA) ПÑалми. 141:3 Поклади, ГоÑподи, Ñторожу на уÑта мої, Ñтережи двері губ моїх!(UA) ПÑалми. 141:4 Ðе дай нахилÑтиÑÑ Ñерцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожніÑÑ‚ÑŽ, із людьми, що чинÑÑ‚ÑŒ переÑтуп, Ñ– щоб не лаÑувавÑÑ Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¼Ð¸ приÑмаками!(UA) ПÑалми. 141:5 Як праведний вразить мене, то це миліÑÑ‚ÑŒ, а докорить мені, це олива на голову, Ñ—Ñ— не відкине Ð¼Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð°, бо ще Ñ– молитва Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ їхнього зла.(UA) ПÑалми. 141:6 Їхні Ñудді по Ñкелі розкидані, та Ñлова мої вчують, бо приємні вони...(UA) ПÑалми. 141:7 Як дрова рубають й розколюють Ñ—Ñ… на землі, так розкидані наші кіÑтки над отвором шеолу.(UA) ПÑалми. 141:8 Бо до Тебе, о ГоÑподи, Владико, мої очі, на Тебе надіюÑÑŒ не зруйновуй мого життÑ!(UA) ПÑалми. 141:9 Бережи Ти від паÑтки мене, що на мене поÑтавили, та від тенет переÑтупників!(UA) ПÑалми. 141:10 Хай безбожні попадають разом до Ñітки Ñвоєї, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¸Ð½Ñƒ!(UA) ПÑалми. 142:1 ПÑалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ, мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°ÑŽ!(UA) ПÑалми. 142:2 (142-3) Перед обличчÑм Його виливаю Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñƒ Ñвою, про недолю Ñвою Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ°Ð·ÑƒÑŽ перед обличчÑм Його,(UA) ПÑалми. 142:3 (142-4) коли омліває мій дух у мені. РТи знаєш дорогу мою: на дорозі, Ñкою ходжу, паÑтку Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ñховали!(UA) ПÑалми. 142:4 (142-5) Праворуч поглÑнь Ñ– побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...(UA) ПÑалми. 142:5 (142-6) Я кличу до Тебе, о ГоÑподи, Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñƒ: Ти моє приÑтановище, Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ñƒ країні живих!(UA) ПÑалми. 142:6 (142-7) ПриÑлухайÑÑ Ð¶ Ти до Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, бо зробивÑÑ Ñ Ð·Ð¾Ð²Ñім нужденний! Визволь мене від моїх переÑлідників, бо Ñтали Ñильніші від мене вони!(UA) ПÑалми. 142:7 (142-8) Виведи душу мою із в'Ñзниці, щоб Ñлавити Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”! Праведні оточать мене, Ñк учиниш добро надо мною!(UA) ПÑалми. 143:1 ПÑалом Давидів. ГоÑподи, виÑлухай молитву мою, почуй Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” в Своїй вірноÑÑ‚Ñ–, у правді Своїй обізвиÑÑ Ð´Ð¾ мене!(UA) ПÑалми. 143:2 Ñ– на Ñуд не вÑтупай із рабом Своїм, бо жоден живий перед обличчÑм Твоїм Ñправедливим не буде!(UA) ПÑалми. 143:3 Бо неприÑтель переÑлідує душу мою, топче живую мою до землі... ПоÑадив мене в темрÑву, Ñк мерців цього Ñвіту!(UA) ПÑалми. 143:4 Омліває мій дух у мені, кам'Ñніє в нутрі моїм Ñерце моє...(UA) ПÑалми. 143:5 Я згадую дні Ñтародавні, над уÑіми Твоїми чинами роздумую, говорю про діла Твоїх рук.(UA) ПÑалми. 143:6 Я руки Ñвої проÑÑ‚Ñгаю до Тебе, душа Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½Ðµ Тебе, Ñк води переÑохла землÑ! Села.(UA) ПÑалми. 143:7 ПоÑпіши мене виÑлухати, ГоÑподи, дух мій кінчаєтьÑÑ! Ðе ховай Ти від мене Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– нехай Ñ Ð½Ðµ буду подібний до тих, хто Ñходить до гробу!(UA) ПÑалми. 143:8 Об'Ñви мені вранці Своє милоÑердÑ, бо на Тебе надіюÑÑŒ, повідом Ти мене про дорогу, Ñкою Ñ Ð¼Ð°ÑŽ ходити, бо до Тебе підношу Ñ Ð´ÑƒÑˆÑƒ Ñвою!(UA) ПÑалми. 143:9 УрÑтуй мене, ГоÑподи, від моїх ворогів, бо до Тебе вдаюÑÑ!(UA) ПÑалми. 143:10 Ðавчи мене волю чинити Твою, бо Ти Бог мій, добрий Дух Твій нехай попровадить мене по рівній землі!(UA) ПÑалми. 143:11 Ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, о ГоÑподи, оживи мене, Своєю правдою виведи душу мою від недолі!(UA) ПÑалми. 143:12 Рв Своїм милоÑерді понищ моїх ворогів, Ñ– вигуби вÑÑ–Ñ…, хто ненавидить душу мою, бо Ñ Ñ€Ð°Ð± Твій!(UA) ПÑалми. 144:1 Давидів. БлагоÑловенний ГоÑподь, Ð¼Ð¾Ñ ÑкелÑ, що руки мої Він навчає до бою, пальці мої до війни!(UA) ПÑалми. 144:2 Він моє милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¹ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ, Ñ„Ð¾Ñ€Ñ‚ÐµÑ†Ñ Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Ð¼Ð¾Ñ Ð¾Ñ…Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ð° мені, Він мій щит, Ñ– Ñ Ð´Ð¾ Ðього вдаюÑÑ, Він мій народ підбиває під мене!(UA) ПÑалми. 144:3 ГоÑподи, що то людина, що знаєш Ñ—Ñ—, що то Ñин людÑький, що зважаєш на нього?(UA) ПÑалми. 144:4 Людина Ñтала до пари подібна, Ñ—Ñ— дні Ñк та тінь проминуща!(UA) ПÑалми. 144:5 ГоÑподи, нахили Своє небо, й зійди, доторкниÑÑ Ð´Ð¾ гір, Ñ– вони задимують!(UA) ПÑалми. 144:6 Заблищи блиÑкавицею, й Ñ—Ñ… розпорош, пошли Свої Ñтріли, Ñ– Ñ—Ñ… побентеж!(UA) ПÑалми. 144:7 Пошли з виÑоти Свою руку, й мене порÑтуй, Ñ– визволь мене з вод великих, від руки чужинців,(UA) ПÑалми. 144:8 що їхні уÑта промовлÑÑŽÑ‚ÑŒ неправду, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ñ€Ð°Ð´Ð»Ð¸Ð²Ð°!(UA) ПÑалми. 144:9 Боже, Ñ Ð¿Ñ–Ñню нову заÑпіваю Тобі, на арфі деÑÑтиÑтрунній заграю Тобі,(UA) ПÑалми. 144:10 що Ти перемогу царÑм подаєш, що Ñ€Ñтуєш Давида, Свого раба, від лихого меча!(UA) ПÑалми. 144:11 ПорÑтуй же мене й збережи Ти мене від руки чужинців, що їхні уÑта промовлÑÑŽÑ‚ÑŒ марноту, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ñ€Ð°Ð´Ð»Ð¸Ð²Ð°,(UA) ПÑалми. 144:12 щоб були Ñини наші, немов Ñаджанці, виплекані в їхній молодоÑÑ‚Ñ–, наші дочки немов Ñ‚Ñ– наріжні Ñтовпи, витеÑані на окраÑу палати!(UA) ПÑалми. 144:13 Повні наші комори, вони видають найрізніше, котÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð¸ÑÑчами наші вівці та кози, деÑÑтками тиÑÑч по наших подвір'ÑÑ… розплоджуютьÑÑ!(UA) ПÑалми. 144:14 Ситі наші бики, немає пригод Ñ– немає хвороби, Ñ– на вулицÑÑ… наших нема нарікань!(UA) ПÑалми. 144:15 Блаженний народ, що йому так ведетьÑÑ, блаженний народ, що ГоÑподь йому Бог!(UA) ПÑалми. 145:1 Хвала Давидова. Я буду Тебе величати, о Боже мій, Царю, Ñ– благоÑловлÑтиму Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” повік-віку!(UA) ПÑалми. 145:2 Я кожного Ð´Ð½Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ благоÑловлÑтиму, Ñ– хвалитиму Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” повік-віку!(UA) ПÑалми. 145:3 Великий ГоÑподь Ñ– проÑлавлений вельми, Ñ– недоÑлідиме Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПÑалми. 145:4 Рід родові буде хвалити діла Твої, Ñ– будуть могутніÑÑ‚ÑŒ Твою виÑвлÑти!(UA) ПÑалми. 145:5 Про пишну Ñлаву Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾, про Ñправи чудовні Твої розповім!(UA) ПÑалми. 145:6 Будуть казати про Ñилу грізних Твоїх чинів, а про велич Твою розповім Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ неї.(UA) ПÑалми. 145:7 Пам'ÑÑ‚ÑŒ про добріÑÑ‚ÑŒ велику Твою Ñповіщатимуть, Ñ– будуть Ñпівати про правду Твою!(UA) ПÑалми. 145:8 Щедрий Ñ– милоÑердний ГоÑподь, довготерпеливий й многомилоÑтивий,(UA) ПÑалми. 145:9 ГоÑподь добрий до вÑÑ–Ñ…, а Його милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ð° вÑÑ– Його творива!(UA) ПÑалми. 145:10 Тебе, ГоÑподи, Ñлавити будуть уÑÑ– Твої творива, а ÑвÑÑ‚Ñ– Твої Тебе благоÑловлÑтимуть,(UA) ПÑалми. 145:11 про Ñлаву ЦарÑтва Твого звіщатимуть, про могутніÑÑ‚ÑŒ Твою говоритимуть,(UA) ПÑалми. 145:12 щоб людÑьким Ñинам об'Ñвити про могутніÑÑ‚ÑŒ Його та про Ñлаву Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¦Ð°Ñ€Ñтва Його!(UA) ПÑалми. 145:13 ЦарÑтво Твоє царÑтво вÑÑ–Ñ… віків, а влада Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ– роди!(UA) ПÑалми. 145:14 ГоÑподь підпирає вÑÑ–Ñ… падаючих, уÑÑ–Ñ… зігнутих Він випроÑтовує!(UA) ПÑалми. 145:15 Очі вÑÑ–Ñ… уповають на Тебе, Ñ– Ти їм поживу даєш ÑвоєчаÑно,(UA) ПÑалми. 145:16 Ти руку Свою відкриваєш, Ñ– вÑе, що живе, Ти зичливо годуєш!(UA) ПÑалми. 145:17 ГоÑподь Ñправедливий на кожній дорозі Своїй, Ñ– милоÑтивий у вÑÑ–Ñ… Своїх учинках,(UA) ПÑалми. 145:18 ГоÑподь близький вÑім, хто взиває до Ðього, хто правдою кличе Його!(UA) ПÑалми. 145:19 Волю тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Він ÑповнÑÑ”, Ñ– Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ… чує та їм помагає,(UA) ПÑалми. 145:20 ГоÑподь береже тих уÑÑ–Ñ…, хто любить Його, а безбожних уÑÑ–Ñ… Він понищить!(UA) ПÑалми. 145:21 Славу ГоÑподню уÑта мої будуть звіщати, Ñ– благоÑловлÑтиме кожне тіло ÑвÑте Його Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° віки віків!(UA) ПÑалми. 146:1 ÐлілуÑ! Хвали, душе моÑ, ГоÑпода,(UA) ПÑалми. 146:2 хвалитиму ГоÑпода, поки живу, Ñпіватиму Богу моєму, аж поки Ñ–Ñную!(UA) ПÑалми. 146:3 Ðе надійтеÑÑŒ на кнÑзів, на людÑького Ñина, бо в ньому ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°:(UA) ПÑалми. 146:4 вийде дух його Ñ– він до Ñвоєї землі повертаєтьÑÑ, того Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ задуми гинуть!(UA) ПÑалми. 146:5 Блаженний, кому його поміч Бог Яковів, що Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на ГоÑпода, Бога його,(UA) ПÑалми. 146:6 що небо та землю вчинив, море й уÑе, що Ñ” в них, що правди пильнує навіки,(UA) ПÑалми. 146:7 правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑÑ” покривдженим, що хліба голодним дає! ГоÑподь в'Ñзнів розв'Ñзує,(UA) ПÑалми. 146:8 ГоÑподь очі Ñліпим відкриває, ГоÑподь випроÑтовує зігнутих, ГоÑподь милує праведних!(UA) ПÑалми. 146:9 ГоÑподь оборонÑÑ” приходьків, Ñироту та вдовицю підтримує, а дорогу безбожних викривлює!(UA) ПÑалми. 146:10 Хай царює навіки ГоÑподь, Бог твій, Сіоне, із роду у рід! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 147:1 Хваліть ГоÑпода, добрий бо Він, виÑпівуйте нашому Богу, приємний бо Він, Йому подобає хвала!(UA) ПÑалми. 147:2 ГоÑподь ЄруÑалима будує, збирає вигнанців ізраїлевих.(UA) ПÑалми. 147:3 Він зламаноÑердих лікує, Ñ– їхні рани болючі обв'Ñзує,(UA) ПÑалми. 147:4 вираховує Він чиÑло зорÑм, Ñ– кожній із них дає йменнÑ.(UA) ПÑалми. 147:5 Великий ГоÑподь наш, та дужий на Ñилі, Його мудроÑти міри нема!(UA) ПÑалми. 147:6 ГоÑподь підіймає ÑлухнÑних, безбожних понижує аж до землі.(UA) ПÑалми. 147:7 Дайте відповідь ГоÑподу нашому вдÑчною піÑнею, заграйте Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Бога на гуÑлах:(UA) ПÑалми. 147:8 Він хмарами небо вкриває, приготовлює дощ Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, оброщує гори травою,(UA) ПÑалми. 147:9 худобі дає Ñ—Ñ— корм, воронÑтам чого вони кличуть!(UA) ПÑалми. 147:10 Ðе в Ñилі ÐºÐ¾Ð½Ñ ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð° Його, Ñ– не в членах людини Його закоханнÑ,(UA) ПÑалми. 147:11 ГоÑподь любить тих, хто боїтьÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, хто надію Ñкладає на миліÑÑ‚ÑŒ Його!(UA) ПÑалми. 147:12 Хвали ГоÑпода, ЄруÑалиме, проÑлавлÑй Свого Бога, Сіоне,(UA) ПÑалми. 147:13 бо зміцнÑÑ” Він заÑуви брам твоїх, Ñинів твоїх благоÑловлÑÑ” в тобі,(UA) ПÑалми. 147:14 чинить мир у границі твоїй, годує тебе пшеницею щирою,(UA) ПÑалми. 147:15 поÑилає на землю наказа Свого, дуже швидко летить Його Слово!(UA) ПÑалми. 147:16 Дає Ñніг, немов вовну, розпорошує паморозь, буцім то порох,(UA) ПÑалми. 147:17 Він кидає лід Свій, немов Ñ‚Ñ– кришки, Ñ– перед морозом Його хто уÑтоїть?(UA) ПÑалми. 147:18 Та Він пошле Своє Ñлово, та й розтопить його, Своїм вітром повіє, вода потече!(UA) ПÑалми. 147:19 Своє Ñлово звіщає Він Якову, поÑтанови Свої та Свої правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ–Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŽ:(UA) ПÑалми. 147:20 Ð´Ð»Ñ Ð¶Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ люду Він так не зробив, той не знають вони правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 148:1 ÐлілуÑ! Хваліте ГоÑпода з небеÑ, хваліте Його в виÑоті!(UA) ПÑалми. 148:2 Хваліте Його, вÑÑ– Його Ðнголи, хваліте Його, уÑÑ– війÑька Його:(UA) ПÑалми. 148:3 Хваліте Його, Ñонце й міÑÑцю, хваліте Його, уÑÑ– зорі ÑÑні!(UA) ПÑалми. 148:4 Хваліте Його, небеÑа із небеÑ, та води, що над небеÑами!(UA) ПÑалми. 148:5 Ðехай ГоÑпода хвалÑÑ‚ÑŒ вони, бо Він наказав, Ñ– ÑтворилиÑÑŒ вони,(UA) ПÑалми. 148:6 Він Ñ—Ñ… поÑтавив на вічні віки, дав наказа, Ñ– не переÑтуплÑÑ‚ÑŒ його!(UA) ПÑалми. 148:7 Хваліть ГоÑпода також з землі: риби великі й безодні уÑÑ–,(UA) ПÑалми. 148:8 огонь та град, Ñніг та туман, вітер бурхливий, що виконує Ñлово Його,(UA) ПÑалми. 148:9 гори та пагірки вÑÑ–, плідне дерево та вÑÑ– кедрини,(UA) ПÑалми. 148:10 звірина й вÑÑ Ñ…ÑƒÐ´Ð¾Ð±Ð°, вÑе плазуюче та птаÑтво крилате,(UA) ПÑалми. 148:11 земні царі й вÑÑ– народи, кнÑзі та вÑÑ– Ñудді землі,(UA) ПÑалми. 148:12 юнаки та дівиці, Ñтарі разом із дітьми,(UA) ПÑалми. 148:13 нехай уÑÑ– хвалÑÑ‚ÑŒ ГоÑподнє ім'Ñ, бо Його тільки Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð¸Ð»Ð¾ÑÑŒ, величніÑÑ‚ÑŒ Його на землі й небеÑах!(UA) ПÑалми. 148:14 Він рога народу Своєму підніÑ! Слава вÑім богобійним Його, дітÑм ізраїлевим, народові, що до Ðього близький! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 149:1 ÐлілуÑ! ЗаÑпівайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода піÑню нову, Йому Ñлава на зборах ÑвÑтих!(UA) ПÑалми. 149:2 Хай ізраїль радіє Творцем Ñвоїм, хай Царем Ñвоїм тішатьÑÑ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¸ Сіону!(UA) ПÑалми. 149:3 Ðехай ÑлавлÑÑ‚ÑŒ ім'Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ танцем, нехай вигравають Ð´Ð»Ñ Ðього на бубні та гуÑлах,(UA) ПÑалми. 149:4 бо знаходить ГоÑподь уподобу в народі Своїм, прикрашає покірних ÑпаÑіннÑм!(UA) ПÑалми. 149:5 Хай радіють у Ñлаві ÑвÑÑ‚Ñ–, хай Ñпівають на ложах Ñвоїх,(UA) ПÑалми. 149:6 проÑÐ»Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° на їхніх уÑтах, а меч обоÑічний ув їхніх руках,(UA) ПÑалми. 149:7 щоб чинити між племенами помÑту, між народами кари,(UA) ПÑалми. 149:8 щоб їхніх царів пов'Ñзати кайданами, а їхніх вельмож ланцюгами,(UA) ПÑалми. 149:9 щоб між ними чинити Ñуд напиÑаний! Він величніÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… богобійних! ÐлілуÑ!(UA) ПÑалми. 150:1 ÐлілуÑ! Хваліть Бога в ÑвÑтині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!(UA) ПÑалми. 150:2 Хваліте Його за чини могутні Його, хваліте Його за могутню величніÑÑ‚ÑŒ Його!(UA) ПÑалми. 150:3 Хваліте Його звуком трубним, хваліте Його на арфі та гуÑлах!(UA) ПÑалми. 150:4 Хваліте Його на бубні та танцем, хваліте Його на Ñтрунах та флейті!(UA) ПÑалми. 150:5 Хваліте Його на цимбалах дзвінких, хваліте Його на цимбалах гучних!(UA) ПÑалми. 150:6 Ð’Ñе, що дихає, хай ГоÑпода хвалить! ÐлілуÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:1 ПриповіÑÑ‚Ñ– Соломона, Ñина Давидового, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:2 щоб пізнати премудріÑÑ‚ÑŒ Ñ– карніÑÑ‚ÑŒ, щоб зрозуміти розÑудні Ñлова,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:3 щоб прийнÑти Ð½Ð°Ð¿Ð¾ÑƒÐ¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¾Ñти, праведноÑти, Ñ– права й проÑтоти,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:4 щоб мудроÑти дати проÑтодушним, юнакові Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ розважніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:5 Хай поÑлухає мудрий Ñ– примножить науку, а розумний здобуде хай мудрих думок,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:6 щоб пізнати ту приповіÑÑ‚ÑŒ та загадкове говореннÑ, Ñлова мудреців та їхні загадки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:7 Страх ГоÑподній початок премудроÑти, нерозумні погорджують мудріÑÑ‚ÑŽ та напучуваннÑм.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:8 ПоÑлухай, мій Ñину, Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого, Ñ– не відкидай науки матері Ñвоєї,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:9 вони бо хороший вінок Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— голови, Ñ– прикраÑа на шию твою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:10 Мій Ñину, Ñк грішники будуть тебе намовлÑти, то з ними не згоджуйÑÑ Ñ‚Ð¸!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:11 Якщо Ñкажуть вони: Ходи з нами, чатуймо на кров, безпричинно заÑÑдьмо на неповинного,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:12 живих поковтаймо ми Ñ—Ñ…, Ñк шеол, та здорових, Ñк тих, Ñкі ÑходÑÑ‚ÑŒ до гробу!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:13 Ми знайдемо вÑілÑке багатÑтво цінне, переповнимо здобиччю наші хати.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:14 Жеребок Ñвій ти кинеш із нами, буде Ñаква одна Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… наÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:15 Ñину мій, не ходи ти дорогою з ними, Ñпини ногу Ñвою від їхньої Ñтежки,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:16 бо біжать їхні ноги на зло, Ñ– поÑпішають, щоб кров проливати!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:17 Бож надармо поÑтавлена Ñітка на очах уÑього крилатого:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:18 то вони на кров влаÑну чатують, заÑідають на душу Ñвою!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:19 Такі то дороги уÑÑ–Ñ…, хто заздрий чужого добра: воно бере душу Ñвого влаÑника!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:20 Кличе мудріÑÑ‚ÑŒ на вулиці, на площах Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð°Ñ”,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:21 на шумливих міÑцÑÑ… проповідує, у міÑÑ‚Ñ– при входах до брам вона каже Ñлова Ñвої:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:22 Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Ðж доки наÑмішники будуть кохатиÑÑŒ Ñобі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знаннÑ?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:23 ЗвернітьÑÑ Ð½Ð¾ ви до ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, оÑÑŒ Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð»ÑŽ вам духа Ñвого, Ñповіщу вам Ñлова Ñвої!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:24 Бо кликала Ñ, та відмовилиÑÑŒ ви, проÑÑ‚Ñгла була руку Ñвою, та ніхто не приÑлухувавÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:25 І вÑÑŽ раду мою ви відкинули, ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶ мого не Ñхотіли!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:26 Тож у вашім нещаÑÑ‚Ñ– ÑміÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ Ñ– Ñ, наÑміхатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ, Ñк прийде ваш Ñтрах.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:27 Коли прийде ваш Ñтрах, немов вихор, Ñ– привалитьÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐµ нещаÑÑ‚Ñ, мов бурÑ, Ñк прийде Ð½ÐµÐ´Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð° утиÑк на ваÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:28 тоді кликати будуть мене, але не відповім, будуть шукати мене, та не знайдуть мене,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:29 за те, що науку зненавиділи, Ñ– не вибрали Ñтраху ГоÑподнього,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:30 не хотіли поради моєї, погорджували вÑіма моїми докорами!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:31 І тому хай їдÑÑ‚ÑŒ вони з плоду дороги Ñвоєї, а з порад Ñвоїх хай наÑищаютьÑÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:32 бо відÑтупÑтво безумних заб'Ñ” Ñ—Ñ…, Ñ– безпечніÑÑ‚ÑŒ безтÑмних Ñ—Ñ… вигубить!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 1:33 Рхто мене Ñлухає, той буде жити безпечно, Ñ– буде Ñпокійний від Ñтраху перед злом!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:1 Сину мій, Ñкщо приймеш Ñлова мої ти, а накази мої при Ñобі заховаєш,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:2 щоб Ñлухало мудроÑти вухо твоє, Ñвоє Ñерце прихилиш до розуму,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:3 Ñкщо до розÑудку ти кликати будеш, до розуму кликатимеш Ñвоїм голоÑом,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:4 Ñкщо будеш шукати його, немов Ñрібла, Ñ– будеш його ти пошукувати, Ñк тих Ñхованих Ñкарбів,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:5 тоді зрозумієш Ñтрах ГоÑподній, Ñ– знайдеш ти БогопізнаннÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:6 бо ГоÑподь дає мудріÑÑ‚ÑŒ, з Його уÑÑ‚ Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ розум!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:7 Він ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ñ” Ð´Ð»Ñ Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¸Ñ…, мов щит той Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто в невинноÑÑ‚Ñ– ходить,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:8 щоб Ñправедливих Ñтежок Ñтерегти, Ñ– береже Він дорогу Своїх богобійних!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:9 Тоді ти збагнеш ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та право, Ñ– проÑтоту, вÑілÑку дорогу добра,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:10 бо мудріÑÑ‚ÑŒ увійде до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– буде приємне Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— душі!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:11 розважніÑÑ‚ÑŒ тоді тебе пильнуватиме, розум тебе Ñтерегтиме,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:12 щоб тебе врÑтувати від злої дороги, від людини, що каже лукаве,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:13 від тих, хто Ñтежки проÑтоти покидає, щоб ходити дорогами темрÑви,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:14 що тішатьÑÑ, роблÑчи зло, що радіють крутійÑтвами злого,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:15 що Ñтежки їхні круті, Ñ– відходÑÑ‚ÑŒ Ñвоїми путÑми,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:16 щоб тебе врÑтувати від блудниці, від чужинки, що мовить м'Ñкенькі Ñлова,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:17 що покинула друга юнацтва Ñвого, а про заповіт Ñвого Бога забула,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:18 вона бо із домом Ñвоїм западетьÑÑ Ñƒ Ñмерть, а Ñтежки Ñ—Ñ— до померлих,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:19 ніхто, хто входить до неї, не вернетьÑÑ, Ñ– Ñтежки Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ доÑÑгне,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:20 щоб ходив ти дорогою добрих, Ñ– Ñтежки Ñправедливих беріг!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:21 Бо замешкають праведні землю, Ñ– невинні зоÑтанутьÑÑ Ð² ній,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 2:22 а безбожні з землі будуть вигублені, Ñ– повириваютьÑÑ Ð· неї невірні!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:1 Сину мій, не забудь ти моєї науки, Ñ– нехай мої заповіді Ñтережуть твоє Ñерце,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:2 бо примножать Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ вони довготу твоїх днів, Ñ– років Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° Ñпокою!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:3 МиліÑÑ‚ÑŒ та правда нехай не залишать тебе, прив'Ñжи Ñ—Ñ… до шиї Ñвоєї, напиши Ñ—Ñ… на таблиці ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:4 Ñ– знайдеш ти лаÑку та добру премудріÑÑ‚ÑŒ в очах Бога й людини!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:5 ÐадійÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода вÑім Ñвоїм Ñерцем, а на розум Ñвій не покладайÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:6 Пізнавай ти Його на вÑÑ–Ñ… дорогах Ñвоїх, Ñ– Він випроÑтує твої Ñтежки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:7 Ðе будь мудрий у влаÑних очах, бійÑÑ Ð“Ð¾Ñпода та ухилÑйÑÑ Ð²Ñ–Ð´ злого!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:8 Це буде ліком Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ñ–Ð»Ð° твого, напоєм Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ñтей твоїх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:9 Шануй ГоÑпода із маєтку Ñвого, Ñ– з початку вÑÑ–Ñ… плодів Ñвоїх,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:10 Ñ– будуть комори твої переповнені ÑитіÑÑ‚ÑŽ, а чавила твої будуть переливатиÑÑŒ вином молодим!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:11 Мій Ñину, ÐºÐ°Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього не відкидай, Ñ– ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ не вважай Ñ‚Ñгарем,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:12 бо кого ГоÑподь любить, картає того, Ñ– кохає, немов батько Ñина!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:13 Блаженна людина, що мудріÑÑ‚ÑŒ знайшла, Ñ– людина, що розум одержала,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:14 бо ліпше Ð½Ð°Ð´Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ— від Ð½Ð°Ð´Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ñрібла, Ñ– від щирого золота ліпший прибуток Ñ—Ñ—,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:15 дорожча за перли вона, Ñ– вÑілÑке Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” не зрівнÑєтьÑÑ Ð· нею.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:16 ДовгіÑÑ‚ÑŒ днів у правиці Ñ—Ñ—, багатÑтво та Ñлава в лівиці Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:17 Дороги Ñ—Ñ— то дороги приємноÑти, вÑÑ– Ñтежки Ñ—Ñ— мир.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:18 Вона дерево Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто тримаєтьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ Ñ—Ñ—, Ñ– блаженний, хто держить Ñ—Ñ—!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:19 ГоÑподь мудріÑÑ‚ÑŽ землю заклав, небо розумом міцно поÑтавив.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:20 ЗнаннÑм Його порозкривалиÑÑŒ безодні, Ñ– кроплÑÑ‚ÑŒ роÑою Ñ‚Ñ– хмари.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:21 Мій Ñину, нехай від очей твоїх це не відходить, Ñтережи добрий розум Ñ– розважніÑÑ‚ÑŒ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:22 Ñ– вони будуть життÑм Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— душі, Ñ– прикраÑою шиї твоєї,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:23 Тоді підеш безпечно Ñвоєю дорогою, а нога Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ðµ ÑпотикнетьÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:24 Якщо покладешÑÑ Ð½Ðµ будеш боÑтиÑÑŒ, а лÑжеш, то буде приємний твій Ñон.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:25 Ðе будеш боÑтиÑÑ Ð½Ð°Ð³Ð»Ð¾Ð³Ð¾ Ñтраху, ні бурі безбожних, Ñк прийде,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:26 бо твоєю надією буде ГоÑподь, Ñ– Він пильнуватиме ногу твою, щоб вона не зловилаÑÑŒ у паÑтку!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:27 Ðе Ñтримуй добра потребуючому, коли в Ñилі твоєї руки це вчинити,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:28 не кажи Ñвоїм ближнім: Іди, Ñ– знову прийди, а взавтра Ñ Ð´Ð°Ð¼, коли маєш з Ñобою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:29 Ðе виорюй лихого на Ñвого ближнього, коли він безпечно з тобою Ñидить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:30 Ðе ÑвариÑÑ Ð· людиною дармо, Ñкщо злого вона не вчинила тобі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:31 Ðе заздри наÑильникові, Ñ– ні однієї з доріг його не вибирай,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:32 бо бридить ГоÑподь крутіÑми, а з праведними в Ðього дружба.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:33 ПроклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð“Ð¾Ñподнє на домі безбожного, а Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ñ… Він благоÑловить,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:34 з наÑмішників Він наÑміхаєтьÑÑ, а покірливим миліÑÑ‚ÑŒ дає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 3:35 Мудрі Ñлаву вÑпадковують, а нерозумні ноÑитимуть Ñором.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:1 ПоÑлухайте, діти, Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– приÑлухайтеÑÑ, щоб навчитиÑÑ Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñƒ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:2 бо даю Ñ Ð²Ð°Ð¼ добру науку: закона мого не кидайте,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:3 бо Ñином у батька Ñвого Ñ Ð±ÑƒÐ², пещений й єдиний у неньки Ñвоєї.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:4 І навчав він мене, Ñ– мені говорив: Ðехай держитьÑÑ Ñерце твоє моїх Ñлів, Ñтережи мої заповіді та й живи!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:5 Здобудь мудріÑÑ‚ÑŒ, здобудь Ñобі розум, не забудь, Ñ– не цурайÑÑ Ñлів моїх уÑÑ‚,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:6 не кидай Ñ—Ñ— й вона буде тебе Ñтерегти! Кохай ти Ñ—Ñ— й вона буде тебе пильнувати!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:7 Початок премудроÑти мудріÑÑ‚ÑŒ здобудь, а за ввеÑÑŒ Ñвій маєток здобудь Ñобі розуму!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:8 Тримай Ñ—Ñ— виÑоко Ñ– підійме тебе, ушанує тебе, Ñк Ñ—Ñ— ти пригорнеш:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:9 вона даÑÑ‚ÑŒ голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:10 ПоÑлухай, мій Ñину, й бери ти Ñлова мої, Ñ– помножатьÑÑ Ñ€Ð¾ÐºÐ¸ твойого життÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:11 дороги премудроÑти вчу Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, Ñтежками прÑмими проваджу тебе:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:12 коли підеш, то крок твій не буде Ñ‚Ñ–Ñний, а коли побіжиш не ÑпіткнешÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:13 Міцно тримайÑÑ Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ, не лишай, його Ñтережи, воно бо Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:14 Ðа Ñтежку безбожних не йди, Ñ– не ходи на дорогу лихих,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:15 покинь ти Ñ—Ñ—, не йди нею, уÑуньÑÑ Ð²Ñ–Ð´ неї й мини,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:16 бо вони не заÑнуть, Ñкщо злого не вчинÑÑ‚ÑŒ, відійметьÑÑ Ñон їм, Ñк не зроблÑÑ‚ÑŒ кому, щоб ÑпіткнувÑÑ!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:17 Бо вони хліб Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð¶Ñ Ñ—Ð´ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– вино грабежу попивають.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:18 Рпуть праведних ніби те Ñвітло ÑÑне, що Ñвітить вÑе більше та більш аж до повного днÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:19 Дорога ж безбожних Ñк темніÑÑ‚ÑŒ: не знають, об що ÑпотикнутьÑÑ...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:20 Мій Ñину, приÑлухуйÑÑ Ð´Ð¾ моїх Ñлів, до речей моїх ухо Ñвоє нахили!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:21 Ðехай не відійдуть вони від очей твоїх, бережи Ñ—Ñ… в Ñередині ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:22 Бо Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ тим, хто Ñ—Ñ… знайде, а Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ñ–Ð»Ð° уÑього його лікуваннÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:23 Ðад уÑе, що лише ÑтережетьÑÑ, Ñерце Ñвоє Ñтережи, бо з нього походить життÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:24 Відкинь ти від Ñебе лукавÑтво уÑÑ‚, віддали ти від Ñебе крутійÑтво губ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:25 Ðехай дивлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¾Ñ‡Ñ– твої уперед, а повіки твої нехай перед тобою проÑтують.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:26 Стежку ніг Ñвоїх вирівнÑй, Ñ– Ñтануть міцні вÑÑ– дороги твої:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 4:27 не вÑтупайÑÑ Ð½Ñ– вправо, ні вліво, уÑунь Ñвою ногу від зла!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:1 Мій Ñину, на мудріÑÑ‚ÑŒ мою уважай, нахили Ñвоє ухо до мого розуму,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:2 щоб розважніÑÑ‚ÑŒ ти міг Ñтерегти, а Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ…Ð°Ð¹ уÑта твої Ñтережуть!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:3 Бо крапають Ñолодощ губи блудниці, а уÑта Ñ—Ñ— від оливи маÑніші,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:4 та гіркий їй кінець, мов полин, гоÑтрий, Ñк меч обоÑічний,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:5 Ñ—Ñ— ноги до Ñмерти ÑпуÑкаютьÑÑ, шеолу тримаютьÑÑ ÐºÑ€Ð¾ÐºÐ¸ Ñ—Ñ—!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:6 Вона путь Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ урівнює, Ñ—Ñ— Ñтежки непевні, Ñ– цього не знає вона.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:7 Тож тепер, мої діти, мене ви поÑлухайте, не відходьте від Ñлів моїх уÑÑ‚:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:8 віддали ти від неї дорогу Ñвою, Ñ– не зближайÑÑŒ до дверей Ñ—Ñ— дому,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:9 щоб Ñлави Ñвоєї ти іншим не дав, а роки Ñвої Ð´Ð»Ñ Ð¶Ð¾Ñ€Ñтокого,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:10 щоб чужі не наÑитилиÑÑŒ Ñили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:11 І будеш Ñтогнати при Ñвоєму кінці, Ñк знеможетьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾ твоє й твої Ñили,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:12 Ñ– Ñкажеш: Як ненавидів Ñ Ñ‚Ðµ напучуваннÑ, а ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ðµ Ñерце моє відкидало!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:13 І не Ñлухав Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу Ñвоїх учителів, Ñ– уха Ñвого не ÑхилÑв до наÑтавників...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:14 Трохи не був Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ кожному злому, в Ñередині збору й громади!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:15 Пий воду з криниці Ñвоєї, Ñ– текуче з Ñвого колодÑзÑ:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:17 Ðехай вони будуть Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ñамого, а не Ð´Ð»Ñ Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ñ… із тобою!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:18 Хай твоє джерело буде благоÑловенне, Ñ– радій через жінку твоїх юних літ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:19 вона Ð»Ð°Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð²Ð½Ð° та Ñерна прекраÑна, Ñ—Ñ— перÑа напоÑÑ‚ÑŒ тебе кожночаÑно, впивайÑÑ Ð¶ назавжди коханнÑм Ñ—Ñ—!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:20 І нащо, мій Ñину, ти маєш впиватиÑÑŒ блудницею, Ñ– нащо ти будеш пригортати груди чужинки?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:21 Бож перед очима ГоÑподніми вÑÑ– дороги людини, Ñ– Ñтежки Ñ—Ñ— вÑÑ– Він рівнÑÑ”:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:22 влаÑні провини безбожного ÑхоплÑÑ‚ÑŒ його, Ñ– повороззÑм Ñвого гріха буде зв'Ñзаний він,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 5:23 помиратиме він без напучуваннÑ, Ñ– буде блукати в великій глупоті Ñвоїй!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:1 Мій Ñину, Ñкщо поручивÑÑ Ñ‚Ð¸ за Ñвого ближнього, дав руку Ñвою за чужого,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:2 ти попавÑÑ Ð´Ð¾ паÑтки з-за Ñлів Ñвоїх уÑÑ‚, Ñхоплений ти із-за Ñлів Ñвоїх уÑÑ‚!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:3 Учини тоді це, Ñину мій, та Ñ€ÑтуйÑÑŒ, бо впав ти до рук Ñвого ближнього: іди, впади в порох, Ñ– на ближніх Ñвоїх напирай,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:4 не дай Ñну Ñвоїм очам, Ñ– Ð´Ñ€Ñ–Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ°Ð¼ Ñвоїм,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:5 Ñ€ÑтуйÑÑ, Ñк Ñерна, з руки, Ñ– Ñк птах із руки птахолова!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:6 Іди до мурашки, лінюху, поглÑнь на дороги Ñ—Ñ— й помудрій:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:7 нема в неї володарÑ, ані урÑдника, ані правителÑ;(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:8 вона заготовлює літом Ñвій хліб, збирає в жнива Ñвою їжу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:9 Ðж доки, лінюху, ти будеш вилежуватиÑÑŒ, коли ти зо Ñну Ñвого вÑтанеш?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:10 Ще трохи поÑпати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:11 Ñ– прийде, немов волоцюга, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– злидні твої, Ñк озброєний муж!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:12 Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими уÑтами,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:13 він моргає очима Ñвоїми, шургає Ñвоїми ногами, знаки подає пальцÑми Ñвоїми,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:14 в його Ñерці лукавÑтво виорює зло кожночаÑно, Ñварки розÑіває,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:15 тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий Ñ– ліку нема!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:16 Оцих шіÑÑ‚ÑŒ ненавидить ГоÑподь, а ці Ñім то гидота душі Його:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:17 очі пишні, брехливий Ñзик, Ñ– руки, що кров неповинну ллють,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:18 Ñерце, що плекає злочинні думки, ноги, що Ñквапно біжать на лихе,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:19 Ñвідок брехливий, що брехні роздмухує, Ñ– хто розÑіває Ñварки між братів!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:20 Стережи, Ñину мій, заповідь батька Ñвого, Ñ– не відкидай науки матері Ñвоєї!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:21 Прив'Ñжи Ñ—Ñ… на Ñерці Ñвоєму назавжди, повіÑÑŒ Ñ—Ñ… на шиї Ñвоїй!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:22 Вона буде провадити тебе у ході, Ñтерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишÑÑ Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸ буде до тебе!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:23 Бо заповідь Божа Ñвітильник, а наука то Ñвітло, дорога ж Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾ навчальні картаннÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:24 щоб тебе Ñтерегти від злоÑливої жінки, від облеÑливого Ñзика чужинки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:25 Ðе жадай Ñ—Ñ— вроди у Ñерці Ñвоїм, Ñ– тебе хай не візьме Ñвоїми повіками,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:26 бо вартіÑÑ‚ÑŒ розпуÑної жінки то боханець хліба, а жінка Ð·Ð°Ð¼Ñ–Ð¶Ð½Ñ Ð²Ð»Ð¾Ð²Ð»ÑŽÑ” душу цінну...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:27 Чи візьме людина огонь на лоно Ñвоє, Ñ– одіж Ñ—Ñ— не згорить?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:28 Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, Ñ– не попалÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð¾Ð³Ð¸ Ñ—Ñ—?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:29 Так Ñ– той, хто вчащає до жінки Ñвого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнетьÑÑ Ð´Ð¾ неї!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:30 Ðе погорджують злодієм, Ñкщо він украде, щоб Ñ€Ñтувати Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє, коли він голодує,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:31 та Ñк буде він знайдений, вÑемеро він відшкодує, віддаÑÑ‚ÑŒ вÑе майно Ñвого дому!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:32 Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу Ñвою,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:33 побої та Ñором він знайде, а ганьба його не зітретьÑÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:34 бо заздрощі лютіÑÑ‚ÑŒ мужчини, Ñ– не змилоÑердитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ у день помÑти:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 6:35 він не зверне уваги на жоден твій викуп, Ñ– не Ñхоче, коли ти гоÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐ¸Ñˆ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:1 Сину мій, бережи ти Ñлова мої, мої ж заповіді заховай при Ñобі,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:2 бережи мої заповіді та й живи, а наука Ð¼Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² в очах твоїх та зіницÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:3 прив'Ñжи Ñ—Ñ… на пальцÑÑ… Ñвоїх, напиши на таблиці тій ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:4 Ðа мудріÑÑ‚ÑŒ Ñкажи: Ти ÑеÑтра моÑ! а розум назви: Мій довірений!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:5 щоб тебе Ñтерегти від блудниці, від чужинки, що мовить м'Ñкенькі Ñлова.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:6 Бо Ñ Ð²Ð¸Ð·Ð¸Ñ€Ð°Ð² був в вікно Ñвого дому, через ґрати мого вікна,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:7 Ñ– приглÑдавÑÑŒ до невіж, розглÑдавÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ молоддю. І юнак оÑÑŒ, позбавлений розуму,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:8 проходив по ринку при розі його, Ñ– Ñтупив по дорозі до дому Ñ—Ñ—,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:9 коли вітерець повівав був увечорі днÑ, у темрÑві ночі та мороку.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:10 Ðж оÑÑŒ жінка в убранні блудниці назуÑтріч йому, із Ñерцем підÑтупним,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:11 галаÑлива та непогамована, Ñ—Ñ— ноги у домі Ñвоїм не бувають:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:12 раз на вулиці, раз на майданах, Ñ– при кожному розі чатує вона...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:13 І вхопила вона його міцно та й поцілувала його, безÑоромним зробила Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє та й Ñказала йому:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:14 У мене тепер мирні жертви, виповнила Ñ Ñьогодні обіти Ñвої!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:15 Тому то Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ»Ð° назуÑтріч тобі, пошукати Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– знайшла Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:16 Килимами Ñ Ð²Ð¸Ñтелила Ñвоє ложе, тканинами різних кольорів з єгипетÑького полотна,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:17 поÑтелю Ñвою Ñ Ð¿Ð¾Ñипала миррою, алоєм та цинамоном...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:18 Ходи ж, аж до ранку впиватиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÐµÐ¼ коханнÑм, любов'ÑŽ натішимоÑÑŒ ми!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:19 Бо вдома нема чоловіка, пішов у далеку дорогу:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:20 вузлик Ñрібла він узÑв в Ñвою руку, хіба на день повні поверне до дому Ñвого...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:21 Прихилила його велемовÑтвом Ñвоїм, облеÑливіÑÑ‚ÑŽ Ñвоїх губ його звабила,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:22 він раптом за нею пішов, немов віл, до зарізу проваджений, Ñ– немов пеÑ, що ведуть його на ланцюгу до ув'ÑзненнÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:23 Ñк той птах, поÑпішає до Ñітки, Ñ– не знає, що це на Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ паÑтка...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:24 Ртепер, мої діти, мене ви поÑлухайте, Ñ– на Ñлова моїх уÑÑ‚ уважайте:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:25 Хай не збочує Ñерце твоє на дороги Ñ—Ñ—, не блукай ти Ñтежками Ñ—Ñ—,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:26 бо вона багатьох уже трупами кинула, Ñ– чиÑленні вÑÑ–, нею забиті!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 7:27 Її дім до шеолу дороги, що провадÑÑ‚ÑŒ до Ñмертних кімнат...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:1 Чи ж мудріÑÑ‚ÑŒ не кличе, Ñ– не подає Ñвого голоÑу розум?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:2 Ðа верхів'ÑÑ… холмів, при дорозі та на перехреÑÑ‚ÑÑ… Ñтоїть он вона!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:3 При брамах, при вході до міÑта, де входитьÑÑ Ð² двері, там голоÑно кличе вона:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:4 До ваÑ, мужі, Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ, а мій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾ людÑьких Ñинів:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:5 Зрозумійте но, неуки, мудріÑÑ‚ÑŒ, зрозумійте ви розум, безглузді!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:6 ПоÑлухайте, Ñ Ð±Ð¾ шлÑхетне кажу, Ñ– Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ—Ñ… губ то проÑтота.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:7 Бо правду говорÑÑ‚ÑŒ уÑта мої, а лукавÑтво гидота Ð´Ð»Ñ Ð³ÑƒÐ± моїх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:8 Ð’ÑÑ– Ñлова моїх уÑÑ‚ Ñправедливі, нема в них крутійÑтва й лукавÑтва.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:9 УÑÑ– вони проÑÑ‚Ñ–, хто Ñ—Ñ… розуміє, Ñ– щирі Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто знаходить знаннÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:10 Візьміть ви ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”, а не Ñрібло, Ñ– знаннÑ, добірніше від щирого золота:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:11 ліпша бо мудріÑÑ‚ÑŒ за перли, Ñ– не рівнÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ—Ð¹ вÑÑ– клейноди!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:12 Я, мудріÑÑ‚ÑŒ, живу разом з розумом, Ñ– знаходжу Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð°Ð¶Ð½Ðµ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:13 Страх ГоÑподній лихе вÑе ненавидіти: Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð¶Ñƒ пиху та гордіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– дорогу лиху та лукаві уÑта!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:14 Ð’ мене рада й оглÑдніÑÑ‚ÑŒ, Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼, Ñ– Ñила у мене.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:15 Мною царюють царі, а законодавці права Ñправедливі вÑтановлюють.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:16 Мною правлÑÑ‚ÑŒ владики й вельможні, вÑÑ– праведні Ñудді.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:17 Я кохаю вÑÑ–Ñ… тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:18 Зо мною багатÑтво та Ñлава, тривалий маєток та правда:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чиÑтого, а прибуток мій ліпший за Ñрібло добірне!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:20 Путтю праведною Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¶Ñƒ, поміж правних Ñтежок,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:21 щоб дати багатÑтво в Ñпадщину Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто кохає мене, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÑŽÑŽ їхні Ñкарбниці!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:22 ГоÑподь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, Ñпервовіку,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:23 відвіку була Ñ Ð²Ñтановлена, від початку, від правіку землі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:24 Ðароджена Ñ, Ñк безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтÑжених.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:25 Ðароджена Ñ, поки гори поÑтавлені ще не були, давніше за пагірки,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху вÑеÑвіту.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:27 Коли приправлÑв небеÑа Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° там, коли круга вÑтавлÑв на поверхні безодні,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:28 коли хмари уміцнював Він нагорі, Ñк джерела безодні зміцнÑв,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:29 коли клав Він Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ñ ÑƒÑтава його, щоб його берегів вода не переходила, коли Ñтавив оÑнови землі,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:30 то Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ñтром у Ðього була, Ñ– була Ñ Ð²ÐµÑелощами день-у-день, радіючи перед обличчÑм Його кожночаÑно,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:31 радіючи на земнім крузі Його, а забава Ð¼Ð¾Ñ Ñ–Ð· Ñинами людÑькими!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:32 Тепер же, поÑлухайте, діти, мене, Ñ– блаженні, хто буде дороги мої Ñтерегти!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:33 ÐÐ°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñлухайте й мудрими Ñтаньте, Ñ– не відÑтупайте від нього!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:34 Блаженна людина, Ñка мене Ñлухає, щоб пильнувати при дверÑÑ… моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:35 Хто бо знаходить мене, той знаходить життÑ, Ñ– одержує миліÑÑ‚ÑŒ від ГоÑпода.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 8:36 Рхто проти мене грішить, ограбовує душу Ñвою; вÑÑ–, хто мене ненавидить, Ñ‚Ñ– Ñмерть покохали!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:1 МудріÑÑ‚ÑŒ Ñвій дім збудувала, Ñім Ñтовпів Ñвоїх витеÑала.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино Ñвоє, Ñ– трапезу Ñвою приготовила.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:3 Дівчат Ñвоїх виÑлала, Ñ– кличе вона на виÑотах міÑьких:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:4 Хто бідний на розум, хай прийде Ñюди, а хто нерозумний, говорить йому:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:5 Ходіть, Ñпоживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його Ñ Ð·Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð»Ð°!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:6 Покиньте глупоту Ñ– будете жити, Ñ– ходіте дорогою розуму!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:7 Хто картає наÑмішника, той Ñобі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, Ñором Ñобі набуває.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:8 Ðе дорікай переÑмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного Ñ– прибільшить він мудроÑти!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:10 Страх ГоÑподній початок премудроÑти, а Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ñтого це розум,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:11 бо мною помножатьÑÑ Ð´Ð½Ñ– твої, Ñ– додадуть тобі років життÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:12 Якщо ти змудрів то Ð´Ð»Ñ Ñебе змудрів, а Ñк Ñтанеш наÑмішником, Ñам понеÑеш!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, Ñ– нічого не знає!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:14 Сідає вона на Ñидінні при вході до дому Ñвого, на виÑокоÑÑ‚ÑÑ… міÑта,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю Ñвоєю проÑтує:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:16 Хто бідний на розум, хай прийде Ñюди, а хто нерозумний, то каже йому:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:17 Вода крадена Ñолодка, Ñ– приємний прихований хліб...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 9:18 І не відає він, що Ñамі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:1 Син мудрий потіха Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ°, а Ñин нерозумний то Ñмуток Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ½ÑŒÐºÐ¸ його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:2 Ðе поможуть неправедні Ñкарби, а ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ від Ñмерти визволює.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:3 Ðе допуÑтить ГоÑподь голодувати душу праведного, а набуток безбожників згине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:4 Ледача рука до убозтва веде, рука ж роботÑща збагачує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:5 Хто літом збирає Ñин мудрий, хто ж дрімає в жнива Ñин безпутній.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:6 БлагоÑловенÑтва на голову праведного, а уÑта безбожним прикриє наÑильÑтво.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:7 Пам'ÑÑ‚ÑŒ про праведного на благоÑловеннÑ, а Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… загине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:8 Заповіді мудроÑердий приймає, але дурногубий впаде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:9 Хто в невинноÑÑ‚Ñ– ходить, той ходить безпечно, а хто кривить дороги Ñвої, буде виÑвлений.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:10 Хто оком моргає, той Ñмуток дає, але дурногубий впаде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:11 УÑта праведного то джерело життÑ, а уÑта безбожним прикриє наÑильÑтво.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:12 ÐенавиÑÑ‚ÑŒ побуджує Ñварки, а любов покриває вÑÑ– вини.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:13 Ð’ уÑтах розумного мудріÑÑ‚ÑŒ знаходитьÑÑ, а різка на Ñпину безтÑмного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:14 Приховують мудрі знаннÑ, а уÑта нерозумного близькі до загибелі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:15 Маєток багатого міÑто твердинне його, погибіль убогих їхні злидні.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:16 Дорібок праведного на життÑ, прибуток безбожного в гріх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:17 Хто Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñтереже той на Ñтежці життÑ, а хто нехтує картаннÑ, той блудить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:18 Хто ненавиÑÑ‚ÑŒ ховає, в того губи брехливі, а хто наклепи ширить, той дурноверхий.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:19 Ðе бракує гріха в многомовноÑÑ‚Ñ–, а хто Ñтримує губи Ñвої, той розумний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:20 Язик праведного то добірне Ñрібло, а розум безбожних мізерний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:21 ПаÑуть багатьох губи праведного, безглузді ж умирають з нерозуму.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:22 БлагоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє воно збагачає, Ñ– Ñмутку воно не приноÑить з Ñобою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:23 ÐешлÑхетне робити забава невіглаÑа, а мудріÑÑ‚ÑŒ людині розумній.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:24 Чого нечеÑтивий боїтьÑÑ, те прийде на нього, а Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ñ… ÑповнÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:25 Як бурÑ, Ñка пронеÑетьÑÑ, то й гине безбожний, а праведний має довічну оÑнову.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:26 Як оцет зубам, Ñ– Ñк дим Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ‡ÐµÐ¹, так лінивий Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто його поÑилає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:27 Страх ГоÑподній примножує днів, а роки безбожних вкоротÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:28 Ð¡Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ñ… радіÑÑ‚ÑŒ, а Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… загине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:29 Дорога ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð½Ð½Ð¸Ð¼, а загибіль злочинцÑм.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:30 Повік праведний не захитаєтьÑÑ, а безбожники не поживуть на землі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:31 УÑта праведного дають мудріÑÑ‚ÑŒ, а лукавий Ñзик буде втÑтий.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 10:32 УÑта праведного ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ, а уÑта безбожних лукавÑтво.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:1 Обманливі шальки огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а повна вага це Його уподоба.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:2 Прийде пишніÑÑ‚ÑŒ, та прийде Ñ– ганьба, а з Ñумирними мудріÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:3 ÐевинніÑÑ‚ÑŒ проÑтоÑердих веде Ñ—Ñ…, а лукавÑтво зрадливих Ñ—Ñ… вигубить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:4 Ðе поможе багатÑтво в день гніву, а ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ від Ñмерти визволює.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:5 СправедливіÑÑ‚ÑŒ невинного дорогу йому випроÑтовує, безбожний же падає через безбожніÑÑ‚ÑŒ Ñвою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:6 СправедливіÑÑ‚ÑŒ прÑмих Ñ—Ñ… Ñ€Ñтує, а зрадливі захоплені будуть Ñвоєю захланніÑÑ‚ÑŽ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:7 При Ñмерті людини безбожної гине надіÑ, зникає Ñ‡ÐµÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ нікчемної.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:8 ВириваєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ð¹ з утиÑку, Ñ– заміÑÑ‚ÑŒ нього безбожний іде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:9 Свого ближнього нищить лукавий уÑтами, а знаннÑм визволÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñ–.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:10 Добром праведних міÑто радіє, а Ñк гинуть безбожні Ñпіває.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:11 БлагоÑловеннÑм чеÑних підноÑитьÑÑ Ð¼Ñ–Ñто, а уÑтами безбожних руйнуєтьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:12 Хто погорджує ближнім Ñвоїм, той позбавлений розуму, а розумна людина мовчить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:13 ВиÑвлÑÑ” обмовник таємне, вірнодухий же Ñправу ховає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:14 Ðарод падає з браку розумного проводу, при чиÑленноÑÑ‚Ñ– ж радників ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:15 Зле робить, Ñк хто за чужого поручуєтьÑÑ, хто ж поруку ненавидить, той безпечний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:16 Жінка чеÑнотна оÑÑгує Ñлави, Ñ– пильні багатÑтва здобудуть.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:17 Людина лаÑкава душі Ñвоїй чинить добро, а жорÑтока замучує тіло Ñвоє.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:18 Чинить діло безвартне безбожний, хто ж праведніÑÑ‚ÑŒ ÑÑ–Ñ” заплату правдиву одержує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:19 Отак праведніÑÑ‚ÑŒ Ñ” на життÑ, хто ж женетьÑÑ Ð·Ð° злом, той до Ñмерти зближаєтьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:20 Серцем лукаві огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а хто в неповинноÑÑ‚Ñ– ходить Його уподоба.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:21 РучаюÑÑŒ: не буде невинним лихий, а нащадок правдивих захований буде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:22 Ð—Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°Ñ Ñережка в Ñвині на ніздрі це жінка гарна, позбавлена розуму.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:23 Ð–Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ праведних тільки добро, Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… то гнів.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:24 Дехто щедро дає, та ще додаєтьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, а дехто ховає над міру, та тільки бідніє.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:25 Душа, Ñка благоÑловлÑÑ”, наÑичена буде, а хто поїть інших, напоєний буде Ñ– він.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:26 Хто задержує збіжжÑ, того проклинає народ, хто ж поживу випродує, тому благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° голову.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:27 Хто прагне добра, той шукає вподобаннÑ, хто ж лихого жадає, то й прийде на нього воно.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:28 Хто надію кладе на багатÑтво Ñвоє, той впаде, а праведники зеленіють, Ñк лиÑÑ‚Ñ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:29 Хто нерÑд уноÑить до дому Ñвого, той вітер поÑÑде, а дурноголовий розумному Ñтане рабом.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:30 Плід праведного дерево життÑ, Ñ– мудрий Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 11:31 Коли праведний оÑÑŒ надолужуєтьÑÑ Ð½Ð° землі, то тим більше безбожний та грішний!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:1 Хто любить навчаннÑ, той любить пізнаннÑ, а хто докір ненавидить, той нерозумний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:2 Добрий від ГоÑпода має вподобаннÑ, а людину злих замірів оÑудить ГоÑподь.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:3 Ðе зміцнитьÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð° безбожніÑÑ‚ÑŽ, корінь же праведних не захитаєтьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:4 Жінка чеÑнотна корона Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–ÐºÐ° Ñвого, а заÑоромлююча мов та гниль в його коÑÑ‚ÑÑ….(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:5 Думки праведних право, підÑтупні заміри безбожних омана.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:6 Безбожних Ñлова Ñ‡Ð°Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° кров, а уÑта невинних урÑтовують Ñ—Ñ….(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:7 Перевернути безбожних Ñ– вже Ñ—Ñ… нема, а дім праведних буде ÑтоÑти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:8 ХвалÑÑ‚ÑŒ людину за розум Ñ—Ñ—, а кривоÑердий Ñтає на погорду.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:9 Ліпше проÑтий, але роботÑщий на Ñебе, від того, хто поважним Ñебе видає, та хліба позбавлений.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:10 ПіклуєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ð¹ життÑм худоби Ñвоєї, а Ñерце безбожних жорÑтоке.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:11 Хто оброблює землю Ñвою, той хлібом наÑичуєтьÑÑ, хто ж за марницею гонитьÑÑ, той позбавлений розуму.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:12 Безбожний жадає ловити у Ñітку лихих, а в праведних корень приноÑить плоди.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:13 ПаÑтка злого в гріху його уÑÑ‚, а праведний з утиÑку вийде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:14 Людина наÑичуєтьÑÑ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¾Ð¼ з плоду уÑÑ‚, Ñ– зроблене рук чоловіка до нього впаде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:15 Дорога Ð±ÐµÐ·ÑƒÐ¼Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ñма в його очах, а мудрий поÑлухає ради.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:16 Ðерозумного гнів пізнаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ð°Ð·Ñƒ, розумний же мовчки ховає зневагу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:17 Хто правду говорить, той виÑвлює праведніÑÑ‚ÑŒ, а Ñвідок брехливий оману.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:18 Дехто говорить, мов коле мечем, Ñзик же премудрих то ліки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:19 УÑта правдиві ÑтоÑтимуть вічно, а брехливий Ñзик лиш на хвилю.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:20 Ð’ Ñерці тих, хто зло оре, омана, а радіÑÑ‚ÑŒ у тих, хто дораджує мир.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:21 Жодна кривда не трапитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð¼Ñƒ, а безбожні наповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð»Ð¸Ñ…Ð¾Ð¼.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:22 УÑта брехливі огида у ГоÑпода, а чинÑчі правду Його уподоба.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:23 Приховує мудра людина знаннÑ, а Ñерце безумних глупоту викликує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:24 РоботÑща рука пануватиме, а лінива даниною Ñтане.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:25 Туга на Ñерці людини чавить Ñ—Ñ—, добре ж Ñлово Ñ—Ñ— веÑелить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:26 Праведний вивідає Ñвою путь, а дорога безбожних зведе Ñ—Ñ… Ñамих.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:27 Ðе буде ледачий пекти Ñвого полову, а людина трудÑща набуде маєток цінний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 12:28 Ð’ путі праведноÑти Ñ” життÑ, Ñ– на Ñтежці Ñ—Ñ— нема Ñмерти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:1 Син мудрий приймає ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ батька, а наÑмішник докору не Ñлухає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:2 З плоду уÑÑ‚ чоловік Ñпоживає добро, а жадоба зрадливих наÑильÑтво.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:3 Хто уÑта Ñвої Ñтереже, той душу Ñвою береже, а хто губи Ñвої розпуÑкає, на того погибіль.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:4 Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботÑщих наÑититьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:5 Ðенавидить праведний Ñлово брехливе, безбожний же чинить лихе, Ñ– Ñебе заÑоромлює.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:6 ПраведніÑÑ‚ÑŒ оберігає невинного на дорозі його, а безбожніÑÑ‚ÑŒ погублює грішника.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:7 Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:8 Викуп за душу людини багатÑтво Ñ—Ñ—, а вбогий й докору не чує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:9 Світло праведних веÑело Ñвітить, а Ñвітильник безбожних погаÑне.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:10 Тільки Ñварка пихою зчинÑєтьÑÑ, а мудріÑÑ‚ÑŒ із тими, хто радитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:11 БагатÑтво, заÑкоро здобуте, поменшуєтьÑÑ, хто ж збирає помалу примножує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:12 Задовга Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð½ÐµÐ´ÑƒÐ³Ð° Ð´Ð»Ñ ÑерцÑ, а бажаннÑ, що ÑповнюєтьÑÑ, це дерево життÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:13 Хто погорджує Ñловом ГоÑподнім, той шкодить Ñобі, хто ж Ñтрах має до заповіді, тому надолужитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:14 Ðаука премудрого ÐºÑ€Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ, щоб віддалитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ паÑток Ñмерти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:15 Добрий розум приноÑить приємніÑÑ‚ÑŒ, а дорога зрадливих погуба Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:16 Кожен розумний за мудріÑÑ‚ÑŽ робить, а безумний глупоту показує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:17 Безбожний поÑол у нещаÑÑ‚Ñ Ð²Ð¿Ð°Ð´Ðµ, а вірний поÑол немов лік.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:18 Хто ламає поуку убозтво та ганьба тому, а хто береже оÑторогу шанований він.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:19 Виконане Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ”Ð¼Ð½Ðµ душі, а вÑтупитиÑÑŒ від зла то огида безумним.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:20 Хто з мудрими ходить, той мудрим Ñтає, а хто товаришує з безумним, той лиха набуде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:21 Грішників зло доганÑÑ”, а праведним Бог надолужить добром.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:22 Добрий лишає Ñпадок Ñ– онукам, маєток же грішника Ñхований буде Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:23 Убогому буде багато поживи Ñ– з Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та деÑкі гинуть з безправ'Ñ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:24 Хто Ñтримує різку Ñвою, той ненавидить Ñина Ñвого, хто ж кохає його, той шукає Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ картаннÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 13:25 Праведний Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, Ñкільки Ñхоче душа, живіт же безбожників завÑіди брак відчуває.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:1 Мудра жінка будує Ñвій дім, а безумна Ñвоєю рукою руйнує його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:2 Хто ходить в проÑтоті Ñвоїй, боїтьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ ГоÑпода, а в кого дороги криві, той погорджує Ðим.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:3 Ðа уÑтах Ð±ÐµÐ·ÑƒÐ¼Ñ†Ñ Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·ÐºÐ° пихи, а губи премудрих Ñ—Ñ… Ñтережуть.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:4 Де немає биків, там ÑÑла порожні, а щедріÑÑ‚ÑŒ врожаю у Ñилі вола.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:5 Свідок правдивий не лже, а Ñвідок брехливий говорить неправду.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:6 ÐаÑмішник шукає премудроÑти, та надаремно, Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÐµÐ³ÐºÐµ Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:7 Ходи здалека від людини безумної, Ñ– від того, в кого мудрих уÑÑ‚ ти не бачив.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:8 МудріÑÑ‚ÑŒ розумного то Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸ Ñвоєї, а глупота дурних то омана.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:9 Ðерозумні ÑміютьÑÑ Ð· гріха, а між праведними уподобаннÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:10 Серце знає гіркоту Ñвоєї душі, Ñ– в радіÑÑ‚ÑŒ його не втручаєтьÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ð¹.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:11 Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:12 Буває, дорога людині здаєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñтою, та кінець Ñ—Ñ— Ñтежка до Ñмерти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:13 Також іноді Ñ– від Ñміху болить Ñерце, Ñ– Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¾Ñти Ñмуток.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:14 Хто підÑтупного ÑерцÑ, наÑититьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ із доріг Ñвоїх, а добра людина із чинів Ñвоїх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:15 Вірить безглуздий в кожніÑіньке Ñлово, а мудрий зважає на кроки Ñвої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:16 Мудрий боїтьÑÑ Ð¹ від злого вÑтупає, нерозумний же гніваєтьÑÑ Ñ‚Ð° Ñміливий.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:17 Скорий на гнів учинÑÑ” глупоту, а людина лукава зненавиджена.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:18 Ðерозумні глупоту вÑпадковують, а мудрі знаннÑм коронуютьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:19 ПоклонÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð»Ñ– перед добрими, а безбожники при брамах праведного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:20 Убогий зненавиджений навіть ближнім Ñвоїм, а в багатого друзі чиÑленні.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:21 Хто погорджує ближнім Ñвоїм, той грішить, а лаÑкавий до вбогих блаженний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:22 Чи ж не блудÑÑ‚ÑŒ, хто оре лихе? РмиліÑÑ‚ÑŒ та правда Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто оре добро.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:23 Кожна Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾Ñить доÑтаток, але Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ ÑƒÑÑ‚ в недоÑтаток веде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:24 Корона премудрих Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, а вінець нерозумних глупота.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:25 Свідок правдивий визволює душі, а Ñвідок обманливий брехні торочить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:26 У ГоÑподньому Ñтрахові Ñильна надіÑ, Ñ– Він приÑтановище дітÑм Своїм.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:27 Страх ГоÑподній ÐºÑ€Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ, щоб віддалÑтиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ паÑток Ñмерти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:28 У чиÑленноÑÑ‚Ñ– люду величніÑÑ‚ÑŒ царÑ, а в браку народу погибіль володарÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:29 Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчинÑÑ” глупоту.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:30 Лагідне Ñерце Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ñ–Ð»Ð°, а заздріÑÑ‚ÑŒ гнилизна коÑтей.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:31 Хто тиÑне нужденного, той ображає Ñвого ТворцÑ, а хто милоÑтивий до вбогого, той поважає Його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:32 Безбожний у зло Ñвоє падає, а праведний повний надії й при Ñмерті Ñвоїй.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:33 МудріÑÑ‚ÑŒ має Ñпочинок у Ñерці розумного, а що в нутрі безумних, те виÑвитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:34 ПраведніÑÑ‚ÑŒ люд підіймає, а Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾ Ñором народів.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 14:35 ЛаÑка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто Ñоромить його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:1 Лагідна відповідь гнів відвертає, а Ñлово вразливе гнів підіймає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:2 Язик мудрих то добре знаннÑ, а уÑта нерозумних глупоту виÑловлюють.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:3 Очі ГоÑподні на кожному міÑці, позирають на злих та на добрих.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:4 Язик лагідний то дерево життÑ, а лукавÑтво його Ð·Ð°Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° дуÑÑ–.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:5 Зневажає безумний Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾Ð²Ðµ, а хто береже оÑторогу, Ñтає розумніший.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:6 Дім праведного Ñкарб великий, а в плоді безбожного безлад.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:7 УÑта мудрих Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñівають, а Ñерце безглуздих не так.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:8 Жертва безбожних огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а молитва невинних Його уподоба.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:9 ГоÑподеві огида дорога безбожного, а того, хто женетьÑÑ Ð·Ð° праведніÑÑ‚ÑŽ, Він кохає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:10 Люта кара на того, хто путь оÑтавлÑÑ”, а хто оÑторогу ненавидить, той умирає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:11 Шеол й Ðваддон перед ГоÑподом, тим більше ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñинів людÑьких!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:12 ÐаÑмішник не любить ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñобі, він до мудрих не піде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:13 РадіÑне Ñерце лице веÑелить, а при Ñмутку Ñердечному дух приголомшений.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:14 Серце розумне шукає знаннÑ, а уÑта безумних глупоту паÑуть.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:15 Ðужденному вÑÑ– дні лихі, кому ж добре на Ñерці, у того гоÑтина поÑтійно.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:16 Ліпше мале у ГоÑподньому Ñтраху, ані ж Ñкарб великий, та тривога при тому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:17 Ліпша пожива Ñринна, Ñ– при тому любов, аніж тучний віл, та ненавиÑÑ‚ÑŒ при тому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:18 Гнівлива людина роздражнює Ñварку, терпелива ж у гніві вÑпокоює заколот.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:19 Дорога лінивого то терновиннÑ, а путь щирих дорога гладка.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:20 Мудрий Ñин тішить батька Ñвого, а людина безумна погорджує матір'ÑŽ Ñвоєю.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:21 Глупота то радіÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾, а людина розумна дорогою проÑтою ходить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:22 ЛамаютьÑÑ Ð·Ð°Ð´ÑƒÐ¼Ð¸ з браку поради, при чиÑленноÑÑ‚Ñ– ж радників ÑповнÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:23 РадіÑÑ‚ÑŒ людині у відповіді його уÑÑ‚, а Ñлово на чаÑÑ– Ñвоєму Ñке воно добре!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:24 Путь Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€ÐµÐ¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ угору, щоб віддалюватиÑÑŒ від шеолу внизу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:25 Дім пишних руйнує ГоÑподь, але Ñтавить межу Ð´Ð»Ñ Ð²Ð´Ð¾Ð²Ð¸.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:26 Думки злого огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, але чиÑÑ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ðього приємні Ñлова.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:27 Зажерливий робить нещаÑним Ñвій дім, хто ж дарунки ненавидить, той буде жити.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:28 Серце праведного розмірковує про відповідь, а уÑта безбожних вибризкують зло.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:29 Далекий ГоÑподь від безбожних, але Ñправедливих молитву Він чує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:30 Світло очей тішить Ñерце, добра звіÑтка підкріплює коÑÑ‚Ñ–.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:31 Ухо, що Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¸Ñлуховує, буде перебувати між мудрими.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:32 Хто Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ приймає, той не дбає про душу Ñвою, а хто ÑлухаєтьÑÑ Ð¾Ñтороги, здобуде той розум.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 15:33 Страх ГоÑподній Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€ÐµÐ¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¾Ñти, а перед Ñлавою ÑкромніÑÑ‚ÑŒ іде.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:1 Заміри ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð»ÐµÐ¶Ð°Ñ‚ÑŒ людині, та від ГоÑпода відповідь Ñзика.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:2 Ð’ÑÑ– дороги людини чиÑÑ‚Ñ– в очах Ñ—Ñ—, та зважує душі ГоÑподь.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:3 Поклади Ñвої чини на ГоÑпода, Ñ– будуть поÑтавлені міцно думки твої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:4 Ð’Ñе ГоÑподь учинив ради цілей Своїх, Ñ– безбожного на днину зла.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:5 Огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода вÑÑкий бундючний, ручуÑÑ: не буде такий без вини!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:6 Провина викуплюєтьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· миліÑÑ‚ÑŒ та правду, Ñ– Ñтрах ГоÑподній відводить від злого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:7 Як дороги людини ГоÑподь уподобає, то й Ñ—Ñ— ворогів Він замирює з нею.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:8 Ліпше мале Ñправедливе, аніж великі прибутки з безправ'Ñ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:9 Розум людини обдумує путь Ñ—Ñ—, але кроки Ñ—Ñ— наÑтавлÑÑ” ГоÑподь.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:10 Вирішальне Ñлово в Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° губах, тому в Ñуді уÑта його не ÑпроневірÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:11 Вага й шальки правдиві від ГоÑпода, вÑе ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ð³Ð¾Ð²Ðµ в торбинці то діло Його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:12 Чинити безбожне огида царÑм, бо трон зміцнюєтьÑÑ ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:13 Уподоба царÑм губи праведноÑти, Ñ– він любить того, хто правдиве говорить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:14 Гнів Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ñ–Ñник Ñмерти, та мудра людина злагіднить його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:15 У Ñвітлі царÑького Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ, а його уподоба мов хмара дощева веÑною.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:16 ÐÐ°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€ÐµÐ¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¾Ñти Ñк же це ліпше від золота, Ð½Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶ розуму добірніше від Ñрібла!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:17 Путь Ñправедливих ухилÑтиÑÑŒ від зла; хто дорогу Ñвою береже, той душу Ñвою охоронює.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:18 Перед загибіллю гордіÑÑ‚ÑŒ буває, а перед упадком бундючніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:19 Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:20 Хто вважає на Ñлово, той знайде добро, хто ж надію Ñкладає на ГоÑпода буде блаженний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:21 МудроÑердого кличуть розумний, а Ñолодощ уÑÑ‚ прибавлÑÑ” науки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:22 Розум джерело Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð»Ð°Ñникові його, а ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÐµÐ·ÑƒÐ¼Ð½Ð¸Ñ… глупота.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:23 Серце мудрого чинить розумними уÑта його, Ñ– на уÑта його прибавлÑÑ” навчаннÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:24 Приємні Ñлова щільниковий то мед, Ñолодкий душі й лік на коÑÑ‚Ñ–.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:25 Буває, дорога людині здаєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñтою, та кінець Ñ—Ñ— Ñтежка до Ñмерти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:26 Людина трудÑща працює Ð´Ð»Ñ Ñебе, бо до того примушує рот Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:27 Ðікчемна людина копає лихе, а на уÑтах Ñ—Ñ— Ñк палючий огонь.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:28 Лукава людина Ñварки розÑіває, а обмовник розділює друзів.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:29 ÐаÑильник підмовлює друга Ñвого, Ñ– провадить його по недобрій дорозі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:30 Хто прижмурює очі Ñвої, той крутійÑтва видумує, хто губами знаки подає, той виконує зло.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:31 Сивизна то пишна корона, знаходÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— на дорозі праведноÑти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:32 Ліпший від Ñилача, хто не Ñкорий до гніву, хто ж панує над Ñобою Ñамим, ліпший від завойовника міÑта.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 16:33 За пазуху жереб вкладаєтьÑÑ, та ввеÑÑŒ його вирок від ГоÑпода.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:1 Ліпший черÑтвий куÑок зо Ñпокоєм, ніж дім, повний учти м'ÑÑної зо Ñваркою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:2 Раб розумний панує над Ñином безпутнім, Ñ– Ñеред братів він поділить Ñпадок.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:3 Ð”Ð»Ñ Ñрібла топильна поÑудина, а горно Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°, ГоÑподь же ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ð²ÑƒÑ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:4 Лиходій ÑлухаєтьÑÑ ÑƒÑÑ‚ безбожних, Ñлухає неправдомов Ñзика лиходійного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:5 Хто ÑмієтьÑÑ Ð· убогого, той ображає Ñвого ТворцÑ, хто радіє з нещаÑÑ‚Ñ, не буде такий без вини.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:6 Корона Ð´Ð»Ñ Ñтарших онуки, а пишнота дітей їхні батьки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:7 Ðе приÑтойна безумному мова поважна, а тим більше шлÑхетному мова брехлива.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:8 Хабар в очах його влаÑника Ñамоцвіт: до вÑього, до чого повернетьÑÑ, буде щаÑтити йому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:9 Хто шукає любови провину ховає, хто ж про неї повторює, розгонює друзів.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:10 Ðа розумного більше впливає одне оÑтереженнÑ, Ñк на глупака Ñто ударів.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:11 Злий шукає лише неÑлухнÑноÑти, та віÑник жорÑтокий на нього пошлетьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:12 Ліпше Ñпіткати обездітнену ведмедицю, що кидаєтьÑÑ Ð½Ð° людину, аніж нерозумного в глупоті його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:13 Хто відплачує злом за добро, не відÑтупить лихе з його дому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:14 Почин Ñварки то прорив води, тому перед вибухом Ñварки покинь ти Ñ—Ñ—!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:15 Хто оправдує неÑправедливого, Ñ– хто заÑуджує праведного, обидва вони ГоÑподеві огидні.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:16 Ðащо Ñ‚Ñ– гроші в руці нерозумного, щоб мудріÑÑ‚ÑŒ купити, Ñк мозку нема?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:17 Правдивий друг любить за вÑÑкого чаÑу, в недолі ж він робитьÑÑ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¾Ð¼.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:18 Людина, позбавлена розуму, ручитьÑÑ, поруку дає за друга Ñвого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:19 Хто Ñварку кохає, той любить гріх; хто ж підвищує уÑта Ñвої, той шукає нещаÑÑ‚Ñ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:20 Людина лукавого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ðµ знайде добра, хто ж лукавить Ñвоїм Ñзиком, упаде в зло.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:21 Хто родить безумного, родить на Ñмуток Ñобі, Ñ– не потішитьÑÑ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ¾ безглуздого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:22 Серце радіÑне добре лікує, а пригноблений дух Ñушить коÑÑ‚Ñ–.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:23 Безбожний таємно бере хабара, щоб зігнути путі правоÑуддÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:24 З обличчÑм розумного мудріÑÑ‚ÑŒ, а очі Ð³Ð»ÑƒÐ¿Ñ†Ñ Ð°Ð¶ на кінці землі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:25 Ðерозумний Ñин Ñмуток Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ°, Ð´Ð»Ñ Ñвоєї ж родительки гіркіÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:26 Ðе добре карати Ñправедливого, бити шлÑхетних за щиріÑÑ‚ÑŒ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:27 Хто Ñлова Ñвої Ñтримує, той знає пізнаннÑ, Ñ– холоднокровний розумна людина.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 17:28 І глупак, Ñк мовчить, уважаєтьÑÑ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¸Ð¼, а Ñк уÑта Ñвої закриває розумним.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:1 Примхливий шукає Ñваволі, Ñтає проти вÑього розумного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:2 Ðерозумний не хоче навчатиÑÑ, а тільки Ñвій ум показати.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:3 З приходом безбожного й ганьба приходить, а з легковаженнÑм Ñором.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:4 Слова уÑÑ‚ людини глибока вода, джерело премудроÑти бризкотливий потік.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:5 Ðе добре вважати на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾, щоб праведного повалити на Ñуді.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:6 УÑта нерозумного Ñ‚Ñгнуть до Ñварки, а Ñлова його кличуть бійки.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:7 Язик нерозумного загибіль Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, а уÑта його то тенета на душу його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:8 Слова обмовника мов Ñ‚Ñ– приÑмаки, Ñ– вони ÑходÑÑ‚ÑŒ у нутро утроби.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:9 Теж недбалий у праці Ñвоїй то брат марнотратнику.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:10 ГоÑподнє Ім'Ñ Ñильна башта: до неї втече Ñправедливий Ñ– буде безпечний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:11 Маєток багатому міÑто твердинне його, Ñ– немов міцний мур ув уÑві його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:12 Перед загибіллю Ñерце людини виÑоко неÑетьÑÑ, перед Ñлавою ж ÑкромніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:13 Хто відповідає на Ñлово, ще поки почув, то глупота та Ñором йому!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:14 Дух дійÑного мужа виноÑить Ñ‚ÐµÑ€Ð¿Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє, а духа прибитого хто піднеÑе?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:15 Серце розумне Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ”, Ñ– вухо премудрих шукає знаннÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:16 Дарунок людини виводить із утиÑку, Ñ– провадить Ñ—Ñ— до великих людей.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:17 Перший у Ñварці Ñвоїй уважає Ñебе Ñправедливим, але прийде противник його та й доÑлідить його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:18 Жереб перериває Ñварки, та відділює Ñильних один від одного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:19 Розлючений брат протиÑтавитьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ за міÑто твердинне, а Ñварки, немов заÑуви замку.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:20 Із плоду уÑÑ‚ людини наÑичуєтьÑÑ Ñ—Ñ— шлунок, вона наÑичуєтьÑÑ Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð¼ уÑÑ‚ Ñвоїх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:21 Смерть та Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñƒ владі Ñзика, хто ж кохає його, його плід поїдає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:22 Хто жінку чеÑнотну знайшов, знайшов той добро, Ñ– миліÑÑ‚ÑŒ отримав від ГоÑпода.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:23 Убогий говорить благально, багатий же відповідає зухвало.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 18:24 Є товариші на розбиттÑ, та Ñ” й приÑтель, більше від брата прив'Ñзаний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:1 Ліпший убогий, що ходить в Ñвоїй неповинноÑÑ‚Ñ–, ніж лукавий уÑтами та нерозумний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:2 Теж не добра душа без знаннÑ, а хто наглить ногами, ÑпіткнетьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:3 Глупота людини дорогу Ñ—Ñ— викривлÑÑ”, Ñ– на ГоÑпода гніваєтьÑÑ Ñ—Ñ— Ñерце.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:4 Маєток примножує друзів чиÑленних, а від бідака відпадає й товариш його...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:5 Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врÑтований.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:6 Багато-хто годÑÑ‚ÑŒ тому, хто гоÑтинці дає, Ñ– кожен товариш людині, Ñка не ÑкупитьÑÑ Ð½Ð° дари.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:7 Ð‘Ñ–Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´ÑÑ‚ÑŒ вÑÑ– Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, а тимбільш його приÑтелі відпадають від нього; а коли за Ñловами поради женетьÑÑ, нема Ñ—Ñ…!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:8 Хто ума набуває, кохає той душу Ñвою, а хто розум Ñтереже, той знаходить добро.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:9 Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:10 Ðе лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:11 Розум людини припинює гнів Ñ—Ñ—, а величніÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— перейти над провиною.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:12 Гнів Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² рик левчука, а лаÑкавіÑÑ‚ÑŒ його Ñк роÑа на траву.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:13 Син безумний погибіль Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‚ÑŒÐºÐ° Ñвого, а жінка Ñварлива Ñк ринва, що з неї вода тече завжди.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:14 Хата й маєток Ñпадщина батьків, а жінка розумна від ГоÑпода.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:15 Лінощі Ñон накидають, Ñ– лінива душа голодує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:16 Хто заповідь охоронÑÑ”, той душу Ñвою Ñтереже; хто дороги Ñвої легковажить, помре.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:17 Хто милоÑтивий до вбогого, той позичає Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– чин його Він надолужить йому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:18 Картай Ñвого Ñина, коли Ñ” Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð¸, та забити його не підноÑÑŒ Ñвою душу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:19 Людина великого гніву хай кару неÑе, бо Ñкщо ти врÑтуєш Ñ—Ñ—, то вчиниш ще гірше.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:20 Слухай ради й ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð¼Ð°Ð¹, щоб мудрим ти Ñтав при Ñвоєму кінці.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:21 У Ñерці людини багато думок, але виповнитьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ задум ГоÑподній.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:22 Здобуток людині то миліÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, але ліпший бідар за людину брехливу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:23 Страх ГоÑподній веде до життÑ, Ñ– хто його має, той Ñитим ночує, Ñ– зло не доÑÑгне його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:24 У миÑку ÑтромлÑÑ” лінюх Ñвою руку, до уÑÑ‚ же Ñвоїх не підійме Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного оÑтерігати, то він зрозуміє поуку.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це Ñин, що заÑтиджує та оÑоромлює,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:27 переÑтань же, мій Ñину, навчатиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нерозумних, щоб відÑтупитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñлів знаннÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:28 Свідок нікчемний виÑміює Ñуд, а уÑта безбожних вибризкують кривду.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 19:29 Ðа наÑмішників кари готові поÑтійно, Ñ– вдари на Ñпину безумним.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:1 Вино то наÑмішник, напій п'Ñнкий галаÑун, Ñ– кожен, хто блудить у ньому, немудрий.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:2 Страх Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñк рик лева; хто до гніву доводить його, проти Ñвого Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÐ°Ñ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:3 Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:4 Лінивий не оре із оÑени, а захоче в жнива Ñ– нічого нема.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:5 Рада в Ñерці людини глибока вода, Ñ– розумна людина Ñ—Ñ— повичерпує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:6 Багато людей Ñебе звуть милоÑердними, та вірну людину хто знайде?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:7 У Ñвоїй неповинноÑÑ‚Ñ– праведний ходить, блаженні по ньому Ñини його!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:8 Цар Ñидить на Ñуддевім преÑтолі, вÑÑке зло розганÑÑ” Ñвоїми очима.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:9 Хто Ñкаже: ОчиÑтив Ñ Ñерце Ñвоє, очиÑтивÑÑ Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñвого гріха?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:11 Ðавіть юнак буде пізнаний з чинів Ñвоїх, чи чин його чиÑтий й чи проÑтий.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:12 Ухо, що Ñлухає, й око, що бачить, ГоÑподь учинив Ñ—Ñ… обоє.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:13 Ðе кохайÑÑ Ð² Ñпанні, щоб не збідніти; розплющ Ñвої очі та хлібом наÑитьÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:14 Зле, зле! каже той, хто купує, а Ñк піде Ñобі, тоді хвалитьÑÑ ÐºÑƒÐ¿Ð½Ð¾Ð¼.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:15 Є золото й перел багато, та розумні уÑта найцінніший то поÑуд.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:16 Візьми його одіж, бо він поручивÑÑŒ за чужого, Ñ– за чужинку візьми його заÑтав.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:17 Хліб з неправди Ñолодкий людині, та піÑком потім будуть наповнені уÑта Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:18 ТримаютьÑÑ Ð·Ð°Ð¼Ñ–Ñ€Ð¸ радою, Ñ– війну провадь мудрими радами.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:19 ВиÑвлÑÑ” обмовник таємне, а ти не втручайÑÑ Ð´Ð¾ того, легко хто розтулює уÑта Ñвої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:20 Хто клÑне Ñвого батька та матір Ñвою, погаÑне Ñвітильник йому Ñеред темрÑви!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:21 Спадок Ñпочатку заÑкоро набутий, не буде кінець його поблагоÑловлений!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:22 Ðе кажи: Ðадолужу Ñ Ð·Ð»Ð¾! май надію на ГоÑпода, Ñ– Він допоможе тобі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:23 Вага неоднакова то огида Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, а оманливі шальки не добрі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:24 Від ГоÑпода кроки людини, а людина Ñк вона зрозуміє дорогу Ñвою?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:25 Тенета людині казати ÑвÑте нерозважно, а згодом Ñвої обітниці доÑліджувати.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:26 Мудрий цар розпорошить безбожних, Ñ– зверне на них Ñвоє коло Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐº.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:27 Дух людини Ñвітильник ГоÑподній, що вÑе нутро обшукує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:28 МиліÑÑ‚ÑŒ та правда Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñтережуть, Ñ– трона Ñвого він підтримує миліÑÑ‚ÑŽ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:29 ОкраÑа юнацтва Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñила, а пишніÑÑ‚ÑŒ Ñтарих Ñивина.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 20:30 СинÑки від побоїв то маÑÑ‚ÑŒ лікувальна на злого, та вдари нутру живота.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:1 Водні потоки цареве це Ñерце в ГоÑподній руці: куди тільки захоче, його Він Ñкеровує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:2 Ð’ÑÑка дорога людини прÑма в Ñ—Ñ— очах, та керує ÑерцÑми ГоÑподь.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:3 СправедливіÑÑ‚ÑŒ та правду чинити Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода це добірніше за жертву.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:4 Муж гордого ока та ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð´ÑƒÑ‚Ð¾Ð³Ð¾ неÑправедливий, а Ñвітильник безбожних це гріх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:5 Думки пильного лиш на доÑтаток ведуть, а вÑÑкий квапливий на збиток.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:6 ÐÐ°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ð½Ð° Ñзиком неправдивим це Ñкороминуща марнота шукаючих Ñмерти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:7 ÐаÑильÑтво безбожних прÑмує на них, бо права чинити не хочуть.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:8 Дорога Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ†Ñ ÐºÑ€ÑƒÑ‚Ð°, а чиÑтий прÑмий його чин.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:9 Ліпше жити в куті на даху, ніж з Ñварливою жінкою в Ñпільному домі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:10 Лихого жадає душа нечеÑтивого, Ñ– в очах його ближній його не отримає милоÑти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:11 Як карають Ð³Ð»ÑƒÐ¼Ð»Ð¸Ð²Ñ†Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–Ñ” безумний, а Ñк мудрого вчать, Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:12 До дому Ñвого приглÑдаєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ð¹, а безбожний доводить до зла.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:13 Хто вухо Ñвоє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:14 Таємний дарунок погашує гнів, а неÑвний гоÑтинець лють Ñильну.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:15 РадіÑÑ‚ÑŒ праведному правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸, а злочинцеві Ñтрах.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:16 Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих Ñпочине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:17 Хто любить веÑелощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:18 Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:19 Ліпше Ñидіти в пуÑтинній країні, ніж з Ñварливою та Ñердитою жінкою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:20 Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:21 Хто женетьÑÑ Ð·Ð° праведніÑÑ‚ÑŽ та за миліÑÑ‚ÑŽ, той знаходить життÑ, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ та Ñлаву.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:22 До міÑта хоробрих увійде премудрий, Ñ– твердиню надії його поруйнує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:23 Хто Ñтереже Ñвої уÑта й Ñвого Ñзика, той душу Ñвою зберігає від лиха.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:24 Ðадутий пихою наÑмішник ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, він робить уÑе із бундючним зухвальÑтвом.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:25 ÐŸÐ¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ñ–Ð½Ð¸Ð²Ð¾Ð³Ð¾ вб'Ñ” його, бо руки його відмовлÑÑŽÑ‚ÑŒ робити,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:26 він кожного Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð»Ð¸Ð²Ð¾ жадає, а Ñправедливий дає та не жалує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:27 Жертва безбожних огида, а надто тоді, Ñк за діло безчеÑне приноÑитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:28 Свідок брехливий загине, а людина, що Ñлухає Боже, говоритиме завжди.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:29 Безбожна людина жорÑтока обличчÑм Ñвоїм, а невинний зміцнÑÑ” дорогу Ñвою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:30 Ðема мудроÑти, ані розуму, ані ради наÑупроти ГоÑпода.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 21:31 Приготовлений кінь на день бою, але перемога від ГоÑпода!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:1 Ліпше добре ім'Ñ Ð·Ð° багатÑтво велике, Ñ– ліпша миліÑÑ‚ÑŒ за Ñрібло та золото.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:2 Багатий та вбогий ÑтрічаютьÑÑ, ГоÑподь Ñ—Ñ… обох Ñтворив.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:3 Мудрий бачить лихе Ñ– ховаєтьÑÑ, а безумні йдуть Ñ– караютьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:4 Заплата покори Ñ– Ñтраху ГоÑподнього, це багатÑтво, Ñ– Ñлава, й життÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:5 Тернина й паÑтки на дорозі лукавого, а хто Ñтереже Ñвою душу, відійде далеко від них.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:6 Привчай юнака до дороги його, Ñ– він, Ñк поÑтарієтьÑÑ, не уÑтупитьÑÑ Ð· неї.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:7 Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:8 Хто ÑÑ–Ñ” кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:9 Хто доброго ока, той поблагоÑловлений буде, бо дає він убогому з хліба Ñвого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:10 Глумливого вижени, й вийде з ним Ñварка, Ñ– Ñуперечка та ганьба припинÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:11 Хто чиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ñ”, той має хороше на уÑтах, Ñ– другом йому буде цар.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:12 Очі ГоÑпода оберігають знаннÑ, а лукаві Ñлова Він відкине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:13 Лінивий говорить: Ðа вулиці лев, Ñеред майдану Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ забитий!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:14 УÑта коханки Ñма глибока: на кого ГоÑподь має гнів, той впадає туди.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:15 До юнакового ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð³Ð»ÑƒÐ¿Ð¾Ñ‚Ð° прив'Ñзана, та різка ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒ від нього Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:16 Хто тиÑне убогого, щоб Ñобі збагатитиÑÑŒ, Ñ– хто багачеві дає, той певно збідніє.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:17 Ðахили Ñвоє вухо, Ñ– поÑлухай Ñлів мудрих, Ñ– Ñерце зверни до мого знаннÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:18 бо гарне воно, коли будеш ти Ñ—Ñ… у Ñвоєму нутрі Ñтерегти, хай Ñтануть на уÑтах твоїх вони разом!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:19 Щоб Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° в ГоÑподі, Ñ Ð¹ Ñьогодні навчаю тебе.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:20 Хіба ж не пиÑав тобі тричі з порадами та із знаннÑм,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:21 щоб тобі завідомити правду, правдиві Ñлова, щоб ти Ñ–Ñтину міг відповіÑти тому, хто тебе запитає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:22 Ðе грабуй незаможнього, бо він незаможній, Ñ– не тиÑни убогого в брамі,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:23 бо ГоÑподь за їхню Ñправу ÑудитиметьÑÑ, Ñ– грабіжникам їхнім ограбує Він душу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:24 Ðе дружиÑÑŒ із чоловіком гнівливим, Ñ– не ходи із людиною лютою,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:25 щоб доріг Ñ—Ñ— ти не навчивÑÑ, Ñ– тенета не взÑв Ð´Ð»Ñ Ñвоєї душі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:26 Ðе будь Ñеред тих, хто поруку дає, Ñеред тих, хто поручуєтьÑÑ Ð·Ð° борги:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе поÑтелю твою?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:28 Ðе переÑувай вікової границі, Ñку вÑтановили батьки твої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 22:29 Ти бачив людину, моторну в занÑÑ‚Ñ‚Ñ– Ñвоїм? Вона перед царÑми Ñпокійно ÑтоÑтиме, та не вÑтоїть вона перед проÑтими.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:1 Коли ÑÑдеш хліб Ñ—Ñти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:2 Ñ– поклади Ñобі в горло ножа, Ñкщо ти ненажера:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:3 не жадай його лаÑощів, бо вони хліб обманливий!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:4 Ðе мордуйÑÑ, щоб мати багатÑтво, відÑтупиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ думки Ñвоєї про це,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:5 Ñвої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайÑтрує воно Ñобі крила, Ñ– полетить, мов орел той, до неба...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:6 Ðе їж хліба в злоокого, Ñ– не пожадай лакоминок його,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:7 бо Ñк у душі Ñвоїй він обраховує, такий Ñ”. Він Ñкаже тобі: Їж та пий! але Ñерце його не з тобою,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:8 той кавалок, Ñкого ти з'їв, із Ñебе викинеш, Ñ– Ñвої гарні Ñлова надаремно потратиш!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:9 Ðе кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудріÑÑ‚ÑŽ Ñлів твоїх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:10 Ðе переÑувай вікової границі, Ñ– не входь на ÑирітÑькі полÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:11 бо їхній Визволитель міцний, Він за Ñправу їхню буде ÑудитиÑÑŒ з тобою!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:12 Своє Ñерце зверни до навчаннÑ, а уші Ñвої до розумних речей.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:13 Ðе Ñтримуй Ð½Ð°Ð¿ÑƒÑ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑŽÐ½Ð°ÐºÐ°, коли різкою виб'єш його, не помре:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:14 ти різкою виб'єш його, Ñ– душу його від шеолу врÑтуєш.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:15 Мій Ñину, Ñкщо твоє Ñерце змудріло, то буде радіти також моє Ñерце,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:16 Ñ– нутро моє буде тішитиÑÑŒ, коли уÑта твої говоритимуть Ñлушне.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:17 Ðехай Ñерце твоє не завидує грішним, Ñ– повÑÑÐºÑ‡Ð°Ñ Ð¿Ð¸Ð»ÑŒÐ½ÑƒÐ¹ тільки Ñтраху ГоÑподнього,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:18 бо Ñ–Ñнує майбутнє, Ñ– Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ðµ загине.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:19 ПоÑлухай, мій Ñину, та й помудрій, Ñ– нехай твоє Ñерце Ñтупає дорогою рівною.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:20 Ðе будь поміж тими, що жлуктÑÑ‚ÑŒ вино, поміж тими, що м'ÑÑо Ñобі пожирають,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:21 бо п'ÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹ жерун збідніють, а Ñонливий одÑгне лахміттÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:22 Слухай батька Ñвого, він тебе породив, Ñ– не гордуй, Ñк поÑтаріла мати твоÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:23 Купи Ñобі й не продавай правду, мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° розум.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:24 Буде вельми радіти батько праведного, Ñ– родитель премудрого втішитьÑÑ Ð½Ð¸Ð¼.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:25 Хай радіє твій батько та мати твоÑ, хай потішитьÑÑ Ñ‚Ð°, що тебе породила.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:26 Дай мені, Ñину мій, Ñвоє Ñерце, Ñ– очі твої хай кохають дороги мої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:27 Бо Ð±Ð»ÑƒÐ´Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð¾ Ñма глибока, а ÐºÑ€Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ñ–Ñна чужа жінка.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:28 І вона, мов грабіжник, чатує, Ñ– примножує зрадників поміж людьми.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:29 Ð’ кого ой, в кого ай, в кого Ñварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:30 У тих, хто запізнюєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´ вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:31 Ðе дивиÑÑŒ на вино, Ñк воно рум'Ñніє, Ñк виблиÑкує в келіху й рівненько ллєтьÑÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:32 кінець його буде куÑати, Ñк гад, Ñ– вжалить, немов та гадюка,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, Ñ– Ñерце твоє говоритиме дурощі...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:34 І ти будеш, Ñк той, хто лежить у Ñередині морÑ, й Ñк той, хто лежить на щогловім верху.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 23:35 І Ñкажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, Ñ Ð¶ не почув, коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ¸Ð½ÑƒÑÑŒ, шукатиму далі того ж...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:1 Ðе завидуй злим людÑм, не бажай бути з ними,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:2 бо їхне Ñерце говорить про здирÑтво, а уÑта їхні мовлÑÑ‚ÑŒ про зло.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:3 Дім будуєтьÑÑ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, Ñ– розумом ÑтавитьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:4 Рчерез Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÐºÑ–Ð¼Ð½Ð°Ñ‚Ð¸ наповнюютьÑÑ ÑƒÑілÑким маєтком цінним та приємним.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:5 Мудрий Ñильніший від Ñильного, а людина розумна від повноÑилого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:6 Тому то провадь війну мудрими радами, бо ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð² чиÑленноÑÑ‚Ñ– радників.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:7 Ð”Ð»Ñ Ð±ÐµÐ·ÑƒÐ¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾ мудріÑÑ‚ÑŒ занадто виÑока, Ñвоїх уÑÑ‚ не розкриє при брамі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:8 Хто чинити лихе замірÑÑ”, того звуть лукавим.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:9 Замір глупоти то гріх, а наÑмішник огида людині.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:10 Якщо ти в день недолі знеÑиливÑÑ, то мала Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñила.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:11 Ð Ñтуй узÑтих на Ñмерть, також тих, хто на ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð¸Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ, хіба не підтримаєш Ñ—Ñ…?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:12 Якщо Ñкажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±Ð¾Ð²ÑƒÑ”, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, Ñ– він знає про це, Ñ– поверне людині за чином Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:13 Їж, Ñину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий Ñолодкий він на піднебінні твоїм,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:14 отак мудріÑÑ‚ÑŒ пізнай Ð´Ð»Ñ Ñвоєї душі: Ñкщо знайдеш Ñ—Ñ—, то ти маєш майбутніÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ðµ понищитьÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:15 Ðе чатуй на Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð³Ð¾, ти безбожнику, не ограблюй Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:16 бо праведний Ñім раз впаде та зведетьÑÑ, а безбожний в погибіль впаде!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:17 Ðе тішÑÑ, Ñк ворог твій падає, а коли він ÑпіткнетьÑÑ, хай Ñерце твоє не радіє,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:18 щоб ГоÑподь не побачив, Ñ– це не було в Його очах лихим, Ñ– щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:19 Ðе палиÑÑŒ на злочинців, не заздри безбожним,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:20 бо злому не буде майбутноÑти, Ñвітильник безбожних погаÑне.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:21 БійÑÑ, Ñину мій, ГоÑпода та царÑ, не водиÑÑ Ð· непевними,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:22 бо погибіль Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð°Ð³Ð»Ð¾ поÑтане, а біду від обох тих хто знає?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:23 І оце оÑÑŒ походить від мудрих: Звертати увагу в Ñуді на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ðµ добре.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, Ñ– гніватиÑÑŒ будуть на того народи.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:25 Ртим, хто картає його, буде миле оце, Ñ– прийде на них благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð°!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:27 Приготуй Ñвою працю надворі, й оброби Ñобі поле, а потім збудуєш Ñвій дім.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:28 Ðе будь ложним Ñвідком на Ñвого ближнього, Ñ– не підговорюй уÑтами Ñвоїми.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:29 Ðе кажи: Як зробив він мені, так зроблю Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, верну людині за чином Ñ—Ñ—!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:30 Я проходив край Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ лінивої, та край виноградника недоумкуватого,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:31 Ñ– оÑÑŒ вÑе воно позароÑтало тернÑм, будÑками покрита Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, камінний же мур його був поруйнований...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:32 І бачив Ñ Ñ‚Ðµ, Ñ– увагу звернув, Ñ– взÑв Ñ Ð¿Ð¾ÑƒÐºÑƒ Ñобі:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:33 Ще трохи поÑпати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 24:34 Ñ– приходить, немов мандрівник, незаможніÑÑ‚ÑŒ твоÑ, Ñ– нужда твоÑ, Ñк озброєний муж!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:1 І оце Соломонові приповіÑÑ‚Ñ–, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:2 Слава Божа щоб Ñправу Ñховати, а Ñлава царів щоб розвідати Ñправу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:3 Ðебо виÑокіÑÑ‚ÑŽ, Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¸Ð½Ð¾ÑŽ, Ñ– Ñерце царів недоÑлідимі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:4 Як відкинути жужель від Ñрібла, то золотареві виходить поÑудина,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:5 коли віддалити безбожного з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ†Ð°Ñ€ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾, то ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ міцно поÑтавитьÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¾Ð½ його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:6 Перед царем не пишайÑÑ, а на міÑці великих не Ñтій,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:7 бо ліпше, Ñк Ñкажуть тобі: Ходи вище Ñюди! аніж тебе знизити перед шлÑхетним, що бачили очі твої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:8 Ðе ÑпішиÑÑ Ñтавати до позову, бо що будеш робити в кінці його, Ñк тебе заÑоромить твій ближній?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:9 СудиÑÑ Ð·Ð° Ñварку Ñвою з Ñвоїм ближнім, але не виÑвлÑй таємниці іншого,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:10 щоб тебе не образив, хто Ñлухати буде, Ñ– щоб не вернулаÑÑŒ на тебе обмова твоÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:11 Золоті Ñблука на Ñрібнім тарелі це Ñлово, проказане чаÑу Ñвого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:12 Ð—Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°Ñ Ñережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач Ð´Ð»Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ уха.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:13 Ðемов Ñнігова прохолода в день жнив поÑол вірний Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто його поÑилає, Ñ– він душу пана Ñвого оживлÑÑ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:14 Хмари та вітер, а немає дощу це людина, що чванитьÑÑ Ð´Ð°Ñ€Ð¾Ð¼, та його не дає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:15 Володар зм'ÑкшуєтьÑÑ Ñ‚ÐµÑ€Ð¿ÐµÐ»Ð¸Ð²Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, а м'Ñкенький Ñзик ломить кіÑтку.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:16 Якщо мед ти знайшов, то Ñпожий, Ñкільки доÑить тобі, щоб ним не переÑититиÑÑ Ñ‚Ð° не звернути.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:17 Здержуй ногу Ñвою від дому твого товариша, щоб тобою він не переÑитивÑÑŒ, Ñ– не зненавидів тебе.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:18 Молот, Ñ– меч, Ñ– гоÑтра Ñтріла, людина, що говорить на ближнього Ñвого, Ñк Ñвідок брехливий.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:19 Гнилий зуб та кульгава нога це Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð½Ð° зрадливого радника в день твого утиÑку.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:20 Що здіймати одежу холодного днÑ, що лити оцет на Ñоду, це Ñпівати піÑні Ñерцю заÑмученому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:21 Якщо голодує твій ворог нагодуй його хлібом, а Ñк Ñпрагнений він водою напій ти його,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:22 бо цим пригортаєш ти жар на його голову, Ñ– ГоÑподь надолужить тобі!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:23 Вітер північний народжує дощ, а таємний Ñзик Ñердите обличчÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:24 Ліпше жити в куті на даху, ніж з Ñварливою жінкою в Ñпільному домі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:25 Добра звіÑтка з далекого краю це холодна Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° Ñпрагнену душу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:26 Джерело Ñкаламучене чи зіпÑутий потік це праведний, що ÑхилÑєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ безбожним.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:27 ЇÑти меду багато не добре, так доÑліджувати влаÑну Ñлаву неÑлава.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 25:28 Людина, що Ñтриму немає Ð´Ð»Ñ Ð´ÑƒÑ…Ñƒ Ñвого, це зруйноване міÑто без муру.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:1 Як літом той Ñніг, Ñ– Ñк дощ у жнива, так не лицює глупцеві пошана.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:2 Як пташка літає, Ñк лаÑтівка лине, так невинне проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ ÑповнитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:3 Батіг на конÑ, оброть на оÑла, а різка на Ñпину глупців.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:4 Ðерозумному відповіді не давай за нерозум його, щоб Ñ– ти не Ñтав рівний йому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:5 Ðерозумному відповідь дай за безумÑтвом його, щоб він в очах Ñвоїх не Ñтав мудрим.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:6 Хто через Ð³Ð»ÑƒÐ¿Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ñилає Ñлова, той ноги Ñобі обтинає, отруту він п'Ñ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:7 Як волочатьÑÑ Ð½Ð¾Ð³Ð¸ в кульгавого, так у безумних уÑтах приповіÑтка.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:8 Як прив'Ñзувати камінь коштовний до пращі, так глупцеві пошану давати.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:9 Як терен, що влізе у руку, отак приповіÑтка в уÑтах нерозумного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:10 Як Ñтрілець, що вÑе ранить, так Ñ– той, хто наймає глупцÑ, Ñ– наймає уÑÑких прохожих.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:11 Як вертаєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї блювотини, так глупоту Ñвою повторÑÑ” глупак.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:12 Чи ти бачив людину, що мудра в очах Ñвоїх? Більша Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð³Ð»ÑƒÐ¿Ñ†ÐµÐ²Ñ–, ніж їй.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:13 Лінивий говорить: Лев на дорозі! Лев на майдані!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:14 Двері обертаютьÑÑ Ð½Ð° Ñвоєму чопі, а лінивий на ліжку Ñвоїм.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:15 Свою руку лінивий ÑтромлÑÑ” до миÑки, та піднеÑти до рота Ñ—Ñ— йому Ñ‚Ñжко.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:16 Лінивий мудріший ув очах Ñвоїх за Ñімох, що відповідають розумно.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:17 ПÑа за вуха хапає, хто, йдучи, уÑÑ‚Ñ€Ñває до Ñварки чужої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:18 Як той, хто вдає божевільного, кидає Ñ–Ñкри, Ñтріли та Ñмерть,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:19 так Ñ– людина, що обманює друга Ñвого та каже: Таж це Ñ Ð¶Ð°Ñ€Ñ‚ÑƒÑŽ!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:20 З браку дров огонь гаÑне, а без Ð¿Ð»Ñ–Ñ‚ÐºÐ°Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð²ÐºÐ½Ðµ Ñварка.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:21 Ð’ÑƒÐ³Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¶Ð°Ñ€Ñƒ, а дрова огневі, а людина Ñварлива щоб Ñварку розпалювати.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:22 Слова обмовника мов Ñ‚Ñ– приÑмаки, й у нутро живота вони ÑходÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:23 Як Ñрібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'Ñні уÑта, а Ñерце лихе,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:24 уÑтами Ñвоїми маÑкуєтьÑÑ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³, Ñ– ховає оману в Ñвоєму нутрі:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:25 коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в Ñерці його Ñім огид!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:26 Як ненавиÑÑ‚ÑŒ прикрита оманою, Ñ—Ñ— зло відкриваєтьÑÑ Ð² зборі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:27 Хто Ñму копає, той в неї впаде, а хто котить ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° нього воно повертаєтьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 26:28 Брехливий Ñзик ненавидить Ñвоїх утиÑкуваних, Ñ– уÑта гладенькі до згуби провадÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:1 Ðе вихвалюйÑÑ Ð·Ð°Ð²Ñ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½Ñ–Ð¼ днем, бо не знаєш, що день той породить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:2 Ðехай інший тебе вихвалÑÑ”, а не уÑта твої, чужий, а не губи твої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:3 ÐšÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñгар, Ñ– піÑок важка річ, та гнів нерозумного Ñ‚Ñжчий від них від обох.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:4 ЛютіÑÑ‚ÑŒ жорÑтокіÑÑ‚ÑŒ, а гнів то затопленнÑ, та хто перед заздріÑÑ‚ÑŽ вÑтоїть?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:5 Ліпше відкрите картаннÑ, ніж таємна любов.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:6 Побої коханого вірніÑÑ‚ÑŒ показують, а в ненавиÑника поцілунки чиÑленні.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:7 Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі вÑе гірке то Ñолодке.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:8 Як птах, що гніздо Ñвоє кинув, так Ñ– людина, що з міÑÑ†Ñ Ñвого мандрує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:9 Олива й кадило потішують Ñерце, Ñ– Ñолодкий нам друг за душевну пораду.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:10 Друга Ñвого й друга батька Ñвого не кидай, а в дім брата Ñвого не приходь в день нещаÑÑ‚Ñ Ñвого, ліпший ÑуÑіда близький за далекого брата!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:11 Будь мудрий, мій Ñину, й потіш моє Ñерце, Ñ– Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ñƒ що відповіÑти, Ñк мені докорÑтиме хто.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:12 Мудрий бачить лихе Ñ– ховаєтьÑÑ, а безумні йдуть Ñ– караютьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:13 Візьми його одіж, бо він поручивÑÑŒ за чужого, Ñ– за чужинку заÑтаву візьми.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:14 Хто Ñильним голоÑом благоÑловлÑÑ” із раннього ранку Ñвого товариша, за проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð°Ð»Ñ–Ñ‡ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ†Ðµ йому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:15 Ринва, поÑтійно текуча Ñлотливого Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° жінка Ñварлива однакове:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:16 хто хоче Ñховати Ñ—Ñ— той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці Ñвоєї, що видаÑÑ‚ÑŒ Ñебе.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:17 Як гоÑтрить залізо залізо, так гоÑтрить людина лице Ñвого друга.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:18 Сторож фіґовниці плоди Ñ—Ñ— Ñпоживає, а хто пана Ñвого Ñтереже, той шанований.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:19 Як лице до Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñƒ воді, так Ñерце людини до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:20 Шеол й Ðваддон не наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ, не наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ очі людини.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:21 Що Ð´Ð»Ñ Ñрібла топильна поÑудина, Ñ– горно Ð´Ð»Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°, те Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ уÑта, Ñкі хвалÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:22 Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в Ñтупі, не відійде від нього глупота його!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:23 Добре знай виглÑд Ñвоєї отари, поклади Ñвоє Ñерце на череди,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:24 бо багатÑтво твоє не навіки, Ñ– чи корона Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð· роду в рід?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:25 ПоÑвилаÑÑ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½ÑŒ, Ñ– трава показалаÑÑŒ, Ñ– збираєтьÑÑ Ñіно із гір,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:26 будуть вівці тобі на вбраннÑ, Ñ– козли ціна полÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 27:27 Ñ– молока твоїх кіз буде доÑить на їжу тобі, на їду твого дому, Ñ– на Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ñлужниць твоїх.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:1 Безбожні втікають, коли й не женутьÑÑ Ð·Ð° ними, а Ñправедливий безпечний, немов той левчук.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:2 Коли край провинитьÑÑ, то має багато володарів, коли ж Ñ” людина розумна й знаюча, то держитьÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:3 Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:4 Ті, хто Закон залишає, хвалÑÑ‚ÑŒ безбожних, а Ñ‚Ñ–, хто Закон береже, на них бурÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:5 Люди лихі правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð½Ðµ розуміють, а шукаючі ГоÑпода вÑе розуміють.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:6 Ліпше убогий, що ходить в Ñвоїй неповинноÑÑ‚Ñ–, ніж криводорогий, хоч він Ñ– багач.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:7 Хто Закон береже, розумний той Ñин, а хто водитьÑÑ Ñ–Ð· гультÑÑми, заÑоромлює батька Ñвого.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:8 Хто множить лихварÑьким відÑотком багатÑтво Ñвоє, той Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ громадить його, хто лаÑкавий Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ–Ð´Ð½Ð¸Ñ….(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:9 Хто відхилює вухо Ñвоє, щоб не Ñлухати Закона, то буде огидна й молитва того.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:10 Хто проÑтих доводить блудити дорогою зла, Ñам до Ñми Ñвоєї впаде, а невинні поÑÑдуть добро.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:11 Багата людина в очах Ñвоїх мудра, та розумний убогий розÑлідить Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:12 Велика пишнота, Ñк тішатьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñ–, коли ж неÑправедливі зроÑтають, то треба шукати людину.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:13 Хто ховає провини Ñвої, тому не ведетьÑÑ, а хто признаєтьÑÑ Ñ‚Ð° кидає Ñ—Ñ…, той буде помилуваний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:14 Блаженна людина, що завжди обачна, а хто ожорÑточує Ñерце Ñвоє, той впадає в лихе.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:15 Лев ричучий й ведмідь ненажерливий це безбожний володар над людом убогим.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:16 Володар, позбавлений розуму, тиÑне дошкульно, а ненавиÑник зажерливоÑти буде мати дні довгі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:17 Людина, обтÑжена за душогубÑтво, втікає до гробу, нехай Ñ—Ñ— не підпирають!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:18 Хто ходить невинний, той буде ÑпаÑений, а криводорогий впаде на одній із доріг.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:19 Хто землю Ñвою оброблÑÑ”, той наÑититьÑÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð¾Ð¼, а хто за марнотним женетьÑÑ, наÑититьÑÑ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ñ–ÑÑ‚ÑŽ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:20 Вірна людина багата на благоÑловеннÑ, а хто Ñпішно збагачуєтьÑÑ, непокараним той не залишитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:21 Увагу звертати на оÑобу не добре, бо й за ÐºÑƒÑ Ñ…Ð»Ñ–Ð±Ð° людина згрішить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:22 Завидюща людина Ñпішить до багатÑтва, Ñ– не знає, що прийде на неї нужда.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:23 Хто напоумлÑÑ” людину, той знаходить вкінці більшу лаÑку, ніж той, хто леÑтить Ñзиком.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:24 Хто батька Ñвого й Ñвою матір грабує Ñ– каже: Це не гріх, той розбійнику друг.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:25 Захланний викликує Ñварку, хто ж має надію на ГоÑпода, буде наÑичений.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:26 Хто надію кладе на Ñвій розум, то він нерозумний, а хто мудріÑÑ‚ÑŽ ходить, той буде врÑтований.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:27 Хто дає немаючому, той недоÑтатку не знатиме, хто ж Ñвої очі ховає від нього, той зазнає багато проклÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 28:28 Коли підіймаютьÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸ безбожні, людина ховаєтьÑÑ, а Ñк гинуть вони, то множатьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñ–.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:1 Чоловік оÑтережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, Ñ– ліку не буде йому.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:2 Коли множатьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñ–, радіє народ, Ñк панує ж безбожний то Ñтогне народ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:3 Людина, що мудріÑÑ‚ÑŒ кохає, потішує батька Ñвого, а хто попаÑає блудниць, той губить маєток.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:4 Цар утримує край правоÑуддÑм, а людина хабарна руйнує його.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:5 Людина, що другові Ñвоєму підлещує, на Ñтопах його паÑтку Ñтавить.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:6 У провині людини лихої знаходитьÑÑ Ð¿Ð°Ñтка, а Ñправедливий радіє та тішитьÑÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:7 Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ це.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:8 Люди глузливі підбурюють міÑто, а мудрі утишують гнів.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:9 Мудра людина, що правуєтьÑÑ Ñ–Ð· нерозумним, то чи гніваєтьÑÑ, чи ÑмієтьÑÑ, Ñпокою не знає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:10 Кровожерці ненавидÑÑ‚ÑŒ праведного, Ñправедливі ж шукають ÑпаÑти його душу.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:11 Глупак увеÑÑŒ Ñвій гнів увиÑвлÑÑ”, а мудрий назад його Ñтримує.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:12 Володар, що Ñлухає Ñлова брехливого, безбожні вÑÑ– Ñлуги його!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:13 Убогий й гнобитель ÑтрічаютьÑÑ, їм обом ГоÑподь очі оÑвітлює.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:14 Як цар правдою Ñудить убогих, ÑтоÑтиме трон його завжди.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:15 Різка й поука премудріÑÑ‚ÑŒ дають, а дитина, залишена тільки Ñобі, заÑоромлює матір Ñвою.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:16 Як множатьÑÑ Ð½ÐµÑправедливі провина розмножуєтьÑÑ, але праведні бачитимуть їхній упадок.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:17 Карай Ñина Ñвого й він тебе заÑпокоїть, Ñ– приємнощі даÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— душі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:18 Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж Ñтереже він Закона блаженний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:19 Раб Ñловами не буде покараний, хоч він розуміє, але не поÑлухає.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:20 Чи бачив людину, квапливу в Ñловах Ñвоїх? Більша Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð³Ð»ÑƒÐ¿Ñ†ÐµÐ²Ñ–, ніж їй!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:21 Хто розпещує змалку Ñвого раба, то кінець його буде невдÑчний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:22 Гнівлива людина викликує Ñварку, а лютий вчинÑÑ” багато провин.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:23 Ð“Ð¾Ñ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ Ñ—Ñ— понижає, а чеÑти набуває покірливий духом.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:24 Хто ділитьÑÑ Ð· злодієм, той ненавидить душу Ñвою, він чує проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, та не виÑвлÑÑ”.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:25 Страх перед людиною паÑтку дає, хто ж надію Ñкладає на ГоÑпода, буде безпечний.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:26 Багато шукають Ð´Ð»Ñ Ñебе Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ, та від ГоÑпода Ñуд Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 29:27 ÐаÑильник огида Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ñ…, а проÑтодорогий огида безбожному.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:1 Слова Ðгура, Якеєвого Ñина, маÑÑеÑнина: Слово мужчини: ТрудивÑÑ Ñ, Боже, трудивÑÑ Ñ, Боже, Ñ– змучивÑÑ Ñ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:2 Бо думаю, що немудріший за кожного Ñ, Ñ– не маю Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñького розуму,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:3 Ñ– не навчивÑÑ Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¾Ñти, Ñ– не знаю Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ ÑвÑтих...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:4 Хто на небо ввійшов Ñ– зійшов? Хто у жмені Ñвої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'Ñзав? Хто поÑтавив уÑÑ– кінці землі? Яке Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ñке Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñина його, коли знаєш?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:5 Кожне Боже Ñлово очищене, щит Він Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто в Ðім приÑтановище має.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:6 До Ñлів Його не додавай, щоб тебе не Ñкартав Він, Ñ– щоб неправдомовцем не Ñтав ти.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:7 Двох речей Ñ Ð²Ñ–Ð´ Тебе проÑив, не відмов мені, поки помру:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:8 віддали Ти від мене марноту та Ñлово брехливе, убозтва й багатÑтва мені не давай! Годуй мене хлібом, Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ призначеним,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:9 щоб Ñ Ð½Ðµ переÑитивÑÑ Ñ‚Ð° й не відрікÑÑ, Ñ– не Ñказав: Хто ГоÑподь? Ñ– щоб Ñ Ð½Ðµ збіднів Ñ– не крав, Ñ– не зневажив Ім'Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ Бога.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:10 Раба не обмовлÑй перед паном його, щоб тебе не проклÑв він, Ñ– ти винуватим не Ñтав.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:11 Оце поколіннÑ, що батька Ñвого проклинає, Ñ– неньки Ñвоєї не благоÑловлÑÑ”,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:12 поколіннÑ, що чиÑте в очах Ñвоїх, та від бруду Ñвого не обмите,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:13 поколіннÑ, Ñкі гордіÑні очі його, а повіки його Ñк піднеÑлиÑÑ!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:14 ПоколіннÑ, що в нього мечі його зуби, а гоÑтрі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:15 Дві дочки в кровожерцÑ: Дай, дай! Оці три не наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ, чотири не Ñкажуть доÑить:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:16 шеол та утроба неплідна, водою Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ðµ наÑититьÑÑ, Ñ– не Ñкаже доÑить огонь!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:17 Око, що з батька ÑмієтьÑÑ Ð¹ погорджує поÑлухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, Ñ– нехай орленÑта його пожеруть!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:18 Три речі оці дивовижні Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, Ñ– чотири, Ñких Ñ Ð½Ðµ знаю:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на Ñкелі, корабельна дорога в Ñередині морÑ, Ñ– дорога мужчини при дівчині!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:20 Така оÑÑŒ дорога блудливої жінки: наїлаÑÑŒ та витерла уÑта Ñвої й повіла: Ðе вчинила Ñ Ð·Ð»Ð¾Ð³Ð¾!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:21 ТрÑÑетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ñ–Ð´ трьома, Ñ– під чотирма, Ñких знеÑти не може вона:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:22 під рабом, коли він зацарює, Ñ– під нерозумним, Ñк хліба наїÑÑ‚ÑŒÑÑ,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:23 під розпуÑтницею, коли взÑта за жінку, Ñ– невільницею, коли вижене пані Ñвою!...(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:24 Оці оÑÑŒ чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:25 мурашки, не Ñильний народ, та поживу Ñвою заготовлюють літом;(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:26 борÑуки, люд не Ñильний, та в Ñкелі Ñвій дім вони ÑтавлÑÑ‚ÑŒ;(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:27 немає Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Ñарани, але вÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° в Ñтрої бойовім виходить;(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:28 павук тільки лапками пнетьÑÑ, та він Ñ– в палатах царÑьких!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:29 Добре Ñтупають ці троє, Ñ– добре ходÑÑ‚ÑŒ чотири:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:30 лев, найÑильніший поміж звіриною, Ñкий не вÑтупаєтьÑÑ Ð½Ñ– перед ким,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:31 оÑідланий кінь, Ñ– козел, та той цар, що з ним війÑько!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:32 Якщо ти допуÑтивÑÑ Ð³Ð»ÑƒÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ пихою, й Ñкщо замірÑєш лихе, то руку на уÑта!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 30:33 Бо Ð·Ð±Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾ÐºÐ° дає маÑло, Ñ– дає кров вдар по ноÑÑ–, тиÑк же на гнів дає Ñварку.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:1 Слова Лемуїла, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐœÐ°ÑÑи, що ними навчала його його мати:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:2 Що, Ñину мій, Ñ– що, Ñину утроби моєї, Ñ– що, Ñину обітниць моїх?(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:3 Ðе давай жінкам Ñили Ñвоєї, ні доріг Ñвоїх Ð´Ð»Ñ Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†ÑŒ царів!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:4 Ðе царÑм, Лемуїле, вино, не царÑм, Ñ– напій той п'Ñнкий не кнÑзÑм,(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:5 щоб не впивÑÑ Ð²Ñ–Ð½ та не забув про Закона, Ñ– щоб не змінив Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… гноблених права!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:6 Дайте напою п'Ñнкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:7 він вип'Ñ” й забуде за бідніÑÑ‚ÑŒ Ñвою, Ñ– муки Ñвоєї вже не пам'Ñтатиме!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:8 Відкривай Ñвої уÑта немові, Ð´Ð»Ñ Ñуда вÑім нещаÑним.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:9 Відкривай Ñвої уÑта, й Ñуди Ñправедливо, Ñ– правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸ Ð´Ð»Ñ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¾Ð³Ð¾ та Ð´Ð»Ñ Ð½ÑƒÐ¶Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:10 Хто жінку чеÑнотну знайде? а ціна Ñ—Ñ— більша від перел:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:11 довірÑÑ” їй Ñерце Ñ—Ñ— чоловіка, Ñ– йому не забракне прибутку!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:12 Вона чинить Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ добро, а не зло, по вÑÑ– дні Ñвого життÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:13 Шукає вона вовни й льону, Ñ– робить охоче Ñвоїми руками.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:14 Вона, немов кораблі Ñ‚Ñ– купецькі, здалека Ñпроваджує хліб Ñвій.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:15 І вÑтане вона ще вночі, Ñ– видаÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Ñвого поживу, а порÑдок ÑлужницÑм Ñвоїм.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:16 Про поле вона намишлÑла, Ñ– його набула, із плоду долоней Ñвоїх заÑадила вона виноградника.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:17 Вона підперізує Ñилою Ñтегна Ñвої та зміцнÑÑ” рамена Ñвої.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:18 Вона розуміє, що добра робота Ñ—Ñ—, Ñ– Ñвітильник Ñ—Ñ— не погаÑне вночі.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:19 Вона руки Ñвої проÑÑ‚Ñгає до прÑдки, а долоні Ñ—Ñ— веретено тримають.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:20 Долоню Ñвою відкриває Ð´Ð»Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¾Ð³Ð¾, а руки Ñвої проÑÑ‚Ñгає до бідного.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:21 Холоду в домі Ñвоїм не боїтьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð°, бо подвійно одÑгнений ввеÑÑŒ Ñ—Ñ— дім.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:22 Килими поробила Ñобі, віÑÑон та кармазин ÑƒÐ±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:23 Чоловік Ñ—Ñ— знаний при брамах, Ñк Ñидить він із Ñтаршими краю.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:24 Тонку туніку робить вона й продає, Ñ– купцеві дає поÑÑи.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:25 Сила та пишніÑÑ‚ÑŒ одежа Ñ—Ñ—, Ñ– ÑмієтьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° до прийдещнього днÑ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:26 Свої уÑта вона відкриває на мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– милоÑтива наука їй на Ñзиці.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:27 ДоглÑдає вона ходи дому Ñвого, Ñ– хліба з лінивÑтва не Ñ—ÑÑ‚ÑŒ.(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:28 УÑтають Ñ—Ñ— діти, Ñ– хвалÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, чоловік Ñ—Ñ— й він похвалÑÑ” Ñ—Ñ—:(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:29 Багато було тих чеÑнотних дочок, та ти Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ… перевищила!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:30 КраÑа то омана, а врода марнота, жінка ж богобоÑзна вона буде хвалена!(UA) ПриповіÑÑ‚Ñ–. 31:31 Дайте їй з плоду рук Ñ—Ñ—, Ñ– нехай Ñ—Ñ— вчинки Ñ—Ñ— вихвалÑÑŽÑ‚ÑŒ при брамах!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:1 Книга Проповідника, Ñина Давидового, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² ЄруÑалимі.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:2 Ðаймарніша марнота, Ñказав Проповідник, наймарніша марнота, марнота уÑе!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:3 Яка кориÑÑ‚ÑŒ людині в уÑім Ñ—Ñ— труді, Ñкий вона робить під Ñонцем?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:4 ÐŸÐ¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ, й Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ–ÐºÐ¾Ð²Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾ Ñтоїть!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:5 І Ñонечко Ñходить, Ñ– Ñонце заходить, Ñ– поÑпішає до міÑÑ†Ñ Ñвого, де Ñходить воно.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:6 Ð’Ñ–Ñ” вітер на південь, Ñ– на північ вертаєтьÑÑ, крутитьÑÑ, крутитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ та й іде, Ñ– на круг Ñвій вертаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ñ‚ÐµÑ€...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:7 Ð’ÑÑ– потоки до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¿Ð»Ð¸Ð²ÑƒÑ‚ÑŒ, але море воно не наповнюєтьÑÑ: до міÑцÑ, ізвідки пливуть, Ñ‚Ñ– потоки вони повертаютьÑÑ, щоб знову плиÑти!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:8 Повні труду вÑÑ– речі, людина Ñказати вÑього не потрапить! Ðе наÑититьÑÑ Ð±Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñм око, Ñ– не наповнитьÑÑ ÑлуханнÑм ухо...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:9 Що було, воно й буде, Ñ– що робилоÑÑ, буде робитиÑÑŒ воно, Ñ– немає нічого нового під Ñонцем!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:10 Буває таке, що про нього говорÑÑ‚ÑŒ: ДивиÑÑŒ, це нове! Та воно вже було від віків, що були перед нами!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:11 Ðема згадки про перше, а також про наÑтупне, що буде, про них згадки не буде між тими, що будуть потому...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:12 Я, Проповідник, був царем над Ізраїлем в ЄруÑалимі.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:13 І поклав Ñ Ð½Ð° Ñерце Ñвоє, щоб шукати й доÑліджувати мудріÑÑ‚ÑŽ вÑе, що робилоÑÑŒ під небом. Це Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ñ‚Ñжка, Ñку дав Бог Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьких Ñинів, щоб мозолитиÑÑŒ нею.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:14 Я бачив уÑÑ– Ñправи, що чинилиÑÑŒ під Ñонцем: й оÑÑŒ уÑе це марнота та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:15 Покривленого не направиш, а неіÑнуючого не полічиш!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:16 Говорив Ñ Ð±ÑƒÐ² з Ñерцем Ñвоїм та казав: ОÑÑŒ Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑƒ премудріÑÑ‚ÑŒ набув, Ðайбільшу за вÑÑ–Ñ…, що до мене над ЄруÑалимом були. І бачило Ñерце моє вÑÑку мудріÑÑ‚ÑŒ Ñ– знаннÑ.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:17 І поклав Ñ Ð½Ð° Ñерце Ñвоє, щоб пізнати премудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– пізнати безумÑтво й глупоту, Ñ– збагнув Ñ, що й це вÑе то Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 1:18 Бо при многоÑÑ‚Ñ– мудроÑти множитьÑÑ Ð¹ клопіт, хто ж Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÑƒÑ”, той побільшує й біль!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:1 Сказав був Ñ Ð² Ñерці Ñвоєму: Іди но, хай випробую тебе радіÑÑ‚ÑŽ, Ñ– придивиÑÑŒ до добра, та й воно оÑÑŒ марнота...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:2 Ðа Ñміх Ñ Ñказав: Ðерозумний, а на радіÑÑ‚ÑŒ: Що робить вона?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:3 Задумав Ñ Ð² Ñерці Ñвоєму вином оживлÑти Ñвоє тіло, Ñ– провадити мудріÑÑ‚ÑŽ Ñерце Ñвоє, Ñ– що буду держатиÑÑŒ глупоти, аж поки побачу, що ж добре Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьких Ñинів, що робили б під небом за короткого чаÑу Ñвого життÑ.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:4 Поробив Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ– діла: поÑтавив Ð´Ð»Ñ Ñебе доми, Ð·Ð°Ð´Ð»Ñ Ñебе Ñадив виноградники,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:5 запровадив Ð´Ð»Ñ Ñебе Ñадки та гаї, Ñ– понаÑаджував в них уÑілÑких дерев овочевих.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:6 Ðаробив Ñ Ð´Ð»Ñ Ñебе Ñтавів, щоб поливати із них Ð»Ñ–Ñ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ², що вироÑтали.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:7 Ðабував Ñ Ð´Ð»Ñ Ñебе рабів та невільниць, були в мене й домівники. Рхудоби великої та худоби дрібної було в мене більше, ніж у вÑÑ–Ñ…, що в ЄруÑалимі до мене були!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:8 Ðазбирав Ñ Ñобі також Ñрібла та золота, Ñ– Ñкарбів царів та провінцій, завів Ñ Ñобі Ñпіваків та Ñпівачок, Ñ– вÑÑкі приємнощі людÑьких Ñинів, жінок наложниць.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:9 І звеличувавÑÑŒ Ñ ÑƒÑе більше та більше, над уÑÑ–Ñ…, що в ЄруÑалимі до мене були, Ð¼Ð¾Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ ÑтоÑла також при мені.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:10 І вÑього, чого очі мої пожадали, Ñ Ñ—Ð¼ не відмовлював: Ñ Ð½Ðµ Ñтримував ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого від жодної втіхи, бо тішилоÑÑŒ Ñерце моє від уÑÑкого труду мого, Ñ– це була чаÑтка Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑкого труду Ñвого!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:11 Та коли Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ Ð´Ð¾ вÑÑ–Ñ… Ñвоїх чинів, що Ñ—Ñ… поробили були мої руки, Ñ– до труду, що Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€ÑƒÐ´Ð¸Ð²ÑÑ Ð±ÑƒÐ², роблÑчи, й оÑÑŒ уÑе це марнота та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ, Ñ– немає під Ñонцем нічого кориÑного!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:12 І звернувÑÑ Ñ, щоб бачити мудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– безум, Ñ– дурощі. Бо що зробить людина, що прийде вона по царі? Тільки те, що вона вже зробила!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:13 І Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², що Ñ” перевага у мудроÑти над глупотою, Ñк Ñ” перевага у Ñвітла над темрÑвою:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:14 у мудрого очі його в голові його, а безглуздий у темрÑві ходить; та теж Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð², що Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð° вÑім їм трапитьÑÑ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:15 І промовив Ñ Ð² Ñерці Ñвоєму: Коли долÑ, Ñка нерозумному трапитьÑÑ, трапитьÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ мені, то нащо тоді Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð¼ Ñтавав? І Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² був у Ñерці Ñвоїм, що марнота й оце...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:16 Ðе лишаєтьÑÑ Ð¿Ð°Ð¼'Ñти про мудрого, Ñк Ñ– про нерозумного, на вічні віки, в днÑÑ… наÑтупних зовÑім вÑе забудетьÑÑ, Ñ– мудрий вмирає так Ñамо, Ñк Ñ– нерозумний...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:17 І Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ Ð·Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð², бо противний мені кожен чин, що під Ñонцем він чинитьÑÑ, бо вÑе це марнота та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:18 І зненавидів Ñ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ Ñвій труд, що під Ñонцем трудивÑÑ Ñ Ð±ÑƒÐ², бо його позоÑтавлю людині, що буде вона по мені,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:19 а хто знає, чи мудрий той буде чи нерозумний, хто запанує над цілим трудом моїм, над Ñким Ñ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ´Ð¸Ð²ÑÑ Ð¹ змудрів був під Ñонцем? Це марнота також...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:20 І Ñ Ð¾Ð±ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸, щоб Ñерце моє прийшло в розпач від уÑього труда, що чинив Ñ Ð¿Ñ–Ð´ Ñонцем...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:21 Бо буває людина, що трудитьÑÑ Ð· мудріÑÑ‚ÑŽ, зо знаннÑм та із хиÑтом, та вÑе полишає на долю людині, Ñка не трудилаÑÑ Ð² тому: Марнота й оце й зло велике!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:22 Та й що має людина зо вÑього Ñвойого труда та із клопоту ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, що під Ñонцем працює вона?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:23 Бо вÑÑ– дні Ñ—Ñ— муки, а Ñмуток робота Ñ—Ñ—, Ñ– навіть вночі Ñ—Ñ— Ñерце Ñпокою не знає, теж марнота й оце!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:24 Ðема ліпшого земній людині над те, щоб Ñ—Ñти та пити, Ñ– щоб душа Ñ—Ñ— бачила добре із труду Ñвого. Та й оце вÑе, Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², воно з руки Бога!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:25 Бо хто буде Ñ—Ñти, Ñ– хто Ñпоживати Ñпроможе без Ðього?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 2:26 Бо людині, що перед лицем Його добра, дає Він премудріÑÑ‚ÑŒ, Ñ– пізнаннÑ, Ñ– радіÑÑ‚ÑŒ; а грішникові Він роботу дає, щоб збирати й громадити, щоб пізніше віддати тому, хто добрий перед Божим лицем. Марнота Ñ– це вÑе та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:1 ï»¿Ð”Ð»Ñ Ð²Ñього Ñвій чаÑ, Ñ– година ÑÐ²Ð¾Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ñ–Ð¹ Ñправі під небом:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:2 Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ÑÑŒ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¸Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ñадити Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¸Ð²Ð°Ñ‚Ð¸ поÑаджене,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:3 Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ð±Ð¸Ð²Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:4 Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð»Ð°ÐºÐ°Ñ‚Ð¸ й Ñ‡Ð°Ñ Ñ€ÐµÐ³Ð¾Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¸Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ñ†ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:5 Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ¸Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð¹Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ…Ð¸Ð»ÑтиÑÑŒ обіймів,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:6 Ñ‡Ð°Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð³ÑƒÐ±Ð¸Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ¸Ð´Ð°Ñ‚Ð¸,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:7 Ñ‡Ð°Ñ Ð´ÐµÑ€Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð°ÑˆÐ¸Ð²Ð°Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ñ‡Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:8 Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ñ‚Ð¸, Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ñ– Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ñƒ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:9 Яка кориÑÑ‚ÑŒ трудÑщому в тім, над чим трудитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:10 Я бачив роботу, що Бог був дав людÑьким Ñинам, щоб трудилиÑÑŒ над нею,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:11 уÑе Він прегарним зробив Ñвого чаÑу, Ñ– вічніÑÑ‚ÑŒ поклав їм у Ñерце, хоч не розуміє людина тих діл, що Бог учинив, від початку та аж до кінцÑ...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:12 Я знаю, немає нічого в них кращого, Ñк тільки радіти й робити добро у Ñвоєму житті.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:13 І отож, Ñк котрий чоловік Ñ—ÑÑ‚ÑŒ та п'Ñ” Ñ– в уÑім Ñвоїм труді радіє добром, це дар Божий!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:14 Я знаю, що вÑе, що Бог робить, воно зоÑтаєтьÑÑ Ð½Ð°Ð²Ñ–ÐºÐ¸, до того не можна нічого додати, Ñ– з того не можна нічого віднÑти, Ñ– Бог так зробив, щоб боÑлиÑÑŒ Його!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:15 Що Ñ”, то було вже воно, Ñ– що ÑтатиÑÑ Ð¼Ð°Ñ” було вже, бо минуле відновлює Бог!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:16 І Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Ñонцем іще: міÑце Ñуду, а в нім беззаконнÑ, Ñ– міÑце правди, у ньому ж неправда...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:17 Я Ñказав був у Ñерці Ñвоєму: Судитиме Бог Ñправедливого й неÑправедливого, бо Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— Ñправи Ñ” чаÑ, Ñ– на вÑÑке там діло.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:18 Я Ñказав був у Ñерці Ñвоєму: Це Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьких Ñинів, щоб Бог випробовував Ñ—Ñ…, Ñ– щоб бачити їм, що вони Ñк Ñ‚Ñ– звірі,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:19 бо Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñьких Ñинів Ñ– Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð¸ однакова Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…: Ñк оці помирають, так Ñамо вмирають Ñ– Ñ‚Ñ–, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… один подих, Ñ– нема над твариною вищоÑти людÑм, марнота бо вÑе!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:20 Ð’Ñе до міÑÑ†Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ йде: вÑе поÑтало із пороху, Ñ– вернетьÑÑ Ð²Ñе знов до пороху...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:21 Хто те знає, чи дух людÑьких Ñинів підіймаєтьÑÑ Ð²Ð³Ð¾Ñ€Ñƒ, Ñ– чи ÑпуÑкаєтьÑÑ Ð²Ð´Ñ–Ð» до землі дух Ñкотини?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 3:22 І Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², нема чоловікові кращого, Ñк ділами Ñвоїми радіти, бо це Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾! Бо хто поведе його глÑнути, що буде по ньому?...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:1 І знов Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² вÑÑ– утиÑки, що чинилиÑÑŒ під Ñонцем, Ñ– Ñльоза оÑÑŒ утиÑкуваних, та немає Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… потішителÑ, Ñ– наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð· руки, що Ñ—Ñ… гноблÑÑ‚ÑŒ, Ñ– немає Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… потішителÑ...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:2 І Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ð²Ð°Ð»Ð¸Ð² тих померлих, що давно повмирали, більш від живих, що живуть дотепер...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:3 Ркраще від них від обох тій людині, що доÑÑ– іще не була, що не бачила чину лихого, що робивÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ Ñонцем!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:4 І Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² ввеÑÑŒ труд та ввеÑÑŒ уÑпіх учинку, викликає заздріÑÑ‚ÑŒ одного до одного, Ñ– це вÑе марнота та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:5 Ðерозумний Ñидить, Ñклавши руки Ñвої, та жере Ñвоє тіло,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:6 краща повна Ð´Ð¾Ð»Ð¾Ð½Ñ Ñпокою за повні дві жмені клопоту та за Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:7 І знову Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² марноту під Ñонцем:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:8 Буває Ñамотній, Ñ– не має нікого він іншого, Ñина чи брата у нього нема, та немає ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñьому зуÑиллю його, Ñ– не наÑититьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ багатÑтвом його, Ñ– він не повіÑÑ‚ÑŒ: Та Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ дбаю Ñ– позбавлÑÑŽ добра Ñвою душу? Марнота й оце, Ñ– даремна робота воно...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:9 Краще двом, Ñк одному, бо мають хорошу заплату за труд Ñвій,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:10 Ñ– Ñкби вони впали, підійме одне Ñвого друга! Та горе одному, Ñк він упаде, й нема другого, щоб підвеÑти його...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:11 Також коли вдвох покладутьÑÑ, то тепло їм буде, а Ñк же зогрітиÑÑŒ одному?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:12 Рколи б хто напав на одного, то вдвох вони Ñтануть на нього, Ñ– нитка потрійна не Ñкоро пірветьÑÑ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:13 Ліпший убогий та мудрий юнак, аніж цар Ñтарий та нерозумний, що вже оÑторог не приймає,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:14 бо виходить юнак Ñ– з в'Ñзниці, щоб зацарювати, хоч у царÑтві Ñвоїм народивÑÑŒ він убогим!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:15 Я бачив уÑÑ–Ñ… живих, що ходÑÑ‚ÑŒ під Ñонцем, на боці цього юнака, цього другого, що Ñтав він на міÑце його.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 4:16 Ðемає ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñьому людові, вÑьому, що був перед ним, та й наÑтупні не втішатьÑÑ Ð½Ð¸Ð¼, бо й це теж марнота та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:1 (4-17) Пильнуй за ногою Ñвоєю, Ñк до Божого дому йдеш, бо прийти, щоб поÑлухати, це краще за жертву безглуздих, бо не знають нічого вони, окрім Ñ‡Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð»Ð°!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:2 (5-1) Ðе квапÑÑ Ñвоїми уÑтами, Ñ– Ñерце твоє нехай не поÑпішає казати Ñлова перед Божим лицем, Бог бо на небі, а ти на землі, тому то нехай нечиÑленними будуть Ñлова твої!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:3 (5-2) Бо Ñк Ñон наÑтупає через велику роботу, так багато Ñлів має Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±ÐµÐ·Ð³Ð»ÑƒÐ·Ð´Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:4 (5-3) Коли зробиш обітницю Богові, то не зволікай Ñ—Ñ— виповнити, бо в Ðього нема ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ нерозумних, а що ти обітуєш, Ñповни!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:5 (5-4) Краще не дати обіту, ніж дати обіт Ñ– не Ñповнити!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:6 (5-5) Ðе давай Ñвоїм уÑтам впроваджувати Ñвоє тіло у гріх, Ñ– не говори перед Ðнголом Божим: Це помилка! Пощо Бог буде гніватиÑÑ Ð½Ð° твій голоÑ, Ñ– діла твоїх рук буде нищити?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:7 (5-6) Бо марнота в чиÑленноÑÑ‚Ñ– Ñнів, Ñк Ñ– в многоÑÑ‚Ñ– Ñлів, але ти бійÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð°!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:8 (5-7) Якщо ти побачиш у краї Ñкому утиÑÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ñ–Ð´Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð° та правди, не дивуйÑÑ Ñ‚Ñ–Ð¹ речі, бо виÑокий пильнує згори над виÑоким, а над ними Ð’Ñевишній.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:9 (5-8) І пожиток землі Ñ” Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, бо поле й Ñам цар оброблÑÑ”.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:10 (5-9) Хто Ñрібло кохає, той не наÑититьÑÑ Ñріблом, хто ж кохає багатÑтво з прибутком, це марнота також!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:11 (5-10) Як маєток примножуєтьÑÑ, то множатьÑÑ Ð¹ Ñ‚Ñ–, що його поїдають, Ñ– Ñка кориÑÑ‚ÑŒ його влаÑникові, Ñк тільки, щоб бачили очі його?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:12 (5-11) Сон Ñолодкий в трудÑщого, чи багато, чи мало він Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, а ÑитіÑÑ‚ÑŒ багатого Ñпати йому не дає.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:13 (5-12) Є лихо болюче, Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Ñонцем його: багатÑтво, Ñке бережетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ влаÑникові на лихо йому,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:14 (5-13) Ñ– гине багатÑтво таке в нещаÑливім випадку, а родитьÑÑ Ñин Ñ– немає нічого у нього в руці:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:15 (5-14) Ñк він вийшов нагий із утроби матері Ñвоєї, так відходить ізнов, Ñк прийшов, Ñ– нічого не винеÑе він з Ñвого труду, що можна б узÑти Ñвоєю рукою!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:16 (5-15) І це теж зло болюче: так Ñамо, Ñк він був прийшов, так відійде, Ñ– Ñка йому кориÑÑ‚ÑŒ, що трудивÑÑ Ð½Ð° вітер?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:17 (5-16) Рдо того вÑÑ– дні Ñвої їв у темноті, Ñ– багато мав Ñмутку, й хвороби та люті...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:18 (5-17) Оце, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², Ñк добре та гарне: щоб їла людина й пила, Ñ– щоб бачила добре в уÑьому Ñвоєму труді, що під Ñонцем ним трудитьÑÑ Ð² Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñленних тих днів Ñвого віку, Ñкі Бог їй дав, бо це Ð´Ð¾Ð»Ñ Ñ—Ñ—!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:19 (5-18) Також кожна людина, що Бог дав їй багатÑтво й маєтки, Ñ– владу їй дав Ñпоживати із того, та брати Ñвою чаÑтку та тішитиÑÑ Ñвоїм трудом, то це Божий дарунок!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 5:20 (5-19) Бо вона днів Ñвого Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½ÐµÐ±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ на пам'ÑÑ‚Ñ– матиме, то Бог в Ñ—Ñ— Ñерце шле радіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:1 Є ще зло, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Ñонцем, Ñ– багато його між людьми:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:2 ОÑÑŒ людина, що Бог їй багатÑтво дає, Ñ– маєтки та Ñлаву, Ñ– недоÑтатку ні в чому, чого зажадає, не чує вона Ð´Ð»Ñ Ñвоєї душі, але Бог не дав влади їй те Ñпоживати, бо чужа людина те поїÑÑ‚ÑŒ: Це марнота й недуга Ñ‚Ñжка!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:3 Якби Ñотню дітей наплодив чоловік, Ñ– прожив пречиÑленні літа, Ñ– дні віку його були довгі, але не наÑитилаÑÑŒ добрим душа його, а до того не мав би й належного похорону, то кажу: недоноÑкові краще від нього!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:4 Бо в марноті прийшов він, Ñ– в темрÑву йде, Ñ– в темрÑві Ñховане буде Ñ–Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:5 ані ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ бачив він, ані пізнав: йому Ñпокійніше від того!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:6 Рколи б він жив двічі по тиÑÑчі літ, та не бачив добра, то хіба не до міÑÑ†Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ вÑе йде?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:7 УвеÑÑŒ труд людини Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ñ‚Ð° Ñ—Ñ—, Ñ– Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ— не виповнюютьÑÑ.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:8 Бо що більшого має мудрець, ніж безглуздий, що має убогий над те, що перед живими уміє ходити?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:9 Краще бачити очима, аніж мандрувати жаданнÑми, Ñ– також це марнота та Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ñƒ...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:10 Що було, тому Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ вже надане давно, Ñ– відоме, що він чоловік, Ñ– він не може правуватиÑÑ Ð· Ñильнішим від нього,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:11 бо багато речей, що марноту примножуть, але Ñка кориÑÑ‚ÑŒ від них Ð´Ð»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 6:12 Бо хто знає, що добре людині в житті, за небагатьох днів марного Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ—, Ñкі пробуває вона, немов тінь? Та й що хто розкаже людині, що буде під Ñонцем по ній?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:1 Краще добре ім'Ñ Ð²Ñ–Ð´ оливи хорошої, а день Ñмерти людини від Ð´Ð½Ñ Ñ—Ñ— вродженнÑ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:2 Краще ходити до дому жалоби, ніж ходити до дому бенкету, бо то кінець кожній людині, Ñ– живий те до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого бере!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:3 Кращий Ñмуток від Ñміху, бо при обличчі Ñумнім добре Ñерце!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:4 Серце мудрих у домі жалоби, а Ñерце безглуздих у домі веÑелощів.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:5 Краще Ñлухати докір розумного, аніж Ñлухати піÑні безумних,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:6 бо Ñк тріÑкот тернини під горщиком, такий Ñміх нерозумного. Теж марнота й оце!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:7 Коли мудрий кого утиÑкає, то й Ñам нерозумним Ñтає, а хабар губить Ñерце.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:8 Кінець діла ліпший від початку його; ліпший терпеливий від чванькуватого!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:9 Ðе Ñпіши в Ñвоїм дуÑÑ–, щоб гніватиÑÑ, бо гнів Ñпочиває у надрах глупців.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:10 Ðе кажи: Що це ÑталоÑÑŒ, що перші дні були кращі за ці? бо не з мудроÑти ти запитавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ це.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:11 Добра мудріÑÑ‚ÑŒ з багатÑтвом, а прибуток Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто ще Ñонечко бачить,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:12 бо в тіні мудроÑти Ñк у тіні Ñрібла, та кориÑÑ‚ÑŒ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ тому, що мудріÑÑ‚ÑŒ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð±ÐµÑ€Ñ–Ð³Ð°Ñ” тому, хто має Ñ—Ñ—.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:13 Розваж Божий учинок, бо хто може те випроÑтати, що Він покривив?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:14 За доброго Ð´Ð½Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñтай із добра, за злого ж розважуй: Одне й друге вчинив Бог на те, щоб людина нічого по Ñобі не знайшла!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:15 Ð’ днÑÑ… марноти Ñвоєї Ñ Ð²Ñього набачивÑÑŒ: буває Ñправедливий, що гине в Ñвоїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, буває й безбожний, що довго живе в Ñвоїм злі.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:16 Ðе будь Ñправедливим занадто, Ñ– не роби Ñебе мудрим над міру: пощо нищити маєш Ñебе?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:17 Ðе будь неÑправедливим занадто, Ñ– немудрим не будь: пощо маєш померти в нечаÑÑ– Ñвоїм?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:18 Добре, щоб ти ухопивÑÑ Ð·Ð° це, але й з того Ñвоєї руки не ÑпуÑкай, бо богобоÑзний втече від уÑього того.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:19 МудріÑÑ‚ÑŒ робить мудрого Ñильнішим за деÑÑтьох володарів, що в міÑÑ‚Ñ–.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:20 Ðемає людини праведної на землі, що робила б добро й не грішила,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:21 тому не клади Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð½Ð° вÑÑкі Ñлова, що говорÑÑ‚ÑŒ, щоб не чути Ñвого раба, коли він лихоÑловить тебе,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:22 знає бо Ñерце твоє, що багато разів також ти лихоÑловив на інших!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:23 УÑе це Ñ Ð² мудроÑÑ‚Ñ– випробував, Ñ– Ñказав: Стану мудрим! Та далека від мене вона!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:24 Далеке оте, що було, Ñ– глибоке, глибоке, хто знайде його?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:25 ЗвернувÑÑ Ñ Ñерцем Ñвоїм, щоб пізнати й розвідати, та шукати премудріÑÑ‚ÑŒ Ñ– розум, та щоб пізнати, що безбожніÑÑ‚ÑŒ глупота, а нерозум безумÑтво!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:26 І знайшов Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ гіршу від Ñмерти то жінку, бо паÑтка вона, Ñ—Ñ— ж Ñерце тенета, а руки Ñ—Ñ— то кайдани!... Хто добрий у Бога врÑтований буде від неї, а грішного Ñхопить вона!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:27 ПодивиÑÑ, оце Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ¾Ð², Ñказав Проповідник: рівнÑймо одне до одного, щоб знайти зрозуміннÑ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:28 Чого ще шукала душа моÑ, та не знайшла: Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ñƒ знайшов одну з тиÑÑчі, але жінки між ними вÑіма не знайшов!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 7:29 Крім того, поглÑнь, що знайшов Ñ: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок уÑÑких шукають вони!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:1 Хто, Ñк той мудрий, Ñ– Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÐµÑ‡Ñ– хто знає? РозÑвітлює мудріÑÑ‚ÑŒ людини Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ—Ñ—, Ñ– ÑуворіÑÑ‚ÑŒ Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ— змінюєтьÑÑ.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:2 Я раджу: Ðаказа царÑького виконуй, Ñ– то ради приÑÑги перед Богом.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:3 Ðе квапÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього відходити, не Ñтій при злій Ñправі, бо вÑе, що захоче, він зробить,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:4 бо Ñлово цареве то влада, Ñ– хто йому Ñкаже: Що робиш?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:5 Хто виконує заповідь, той не пізнає нічого лихого, Ñерце ж мудрого знає Ñ‡Ð°Ñ Ñ– право.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:6 Бо Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ñ— речі Ñ‡Ð°Ñ Ñ– право Ñвоє, бо лихо людини чиÑленне на ній,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:7 бо не знає, що буде, Ñ– Ñк Ñаме буде, хто їй розповіÑÑ‚ÑŒ?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:8 Ðемає людини, Ñка панувала б над вітром, щоб Ñтримати вітер, Ñ– влади нема над днем Ñмерти, Ñ– на війні нема звільненнÑ, Ñ– пана Ñвого не врÑтує безбожніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:9 УÑе це Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², Ñ– Ñерце Ñвоє прикладав Ñ Ð´Ð¾ кожного чину, що відбувавÑÑ Ð¿Ñ–Ð´ Ñонцем. І був чаÑ, коли запанувала людина над людиною на лихо Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ—.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:10 І Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² безбожних похованих, Ñ– до їхнього гробу приходили, а Ñ‚Ñ–, що чинили добро, повикидані з міÑÑ†Ñ ÑвÑтого, Ñ– в міÑÑ‚Ñ– забуті... Марнота й оце!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:11 Що Ñкоро не чинитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸Ñуд за вчинок лихий, тому Ñерце людÑьких Ñинів повне ними, щоб чинити лихе.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:12 Хоч Ñто раз чинить грішний лихе, а Бог Ñуд відкладає йому, однако Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що тим буде добре, хто Бога боїтьÑÑ, хто перед обличчÑм Його має Ñтрах!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:13 Рбезбожному добре не буде, Ñ– мов тінь, довгих днів він не матиме, бо він перед Божим лицем Ñтраху не має!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:14 Є марнота, Ñка на землі дієтьÑÑ, що Ñ” Ñправедливі, що лихо Ñпадає на них, мов за вчинок безбожних, а Ñ” безбожні, що добро Ñпадає на них, мов за чин Ñправедливих! Я Ñказав, що марнота й оце!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:15 І радіÑÑ‚ÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ð²Ð°Ð»Ñв: що немає людині під Ñонцем добра, хіба тільки щоб Ñ—Ñти, та пити та тішитиÑÑ, Ñ– оце Ñупроводить Ñ—Ñ— в Ñ—Ñ— праці за чаÑу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ—, що під Ñонцем Бог дав був їй.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:16 Коли Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð² Ñвоє Ñерце, щоб мудріÑÑ‚ÑŒ пізнати, Ñ– побачити чин, що дієтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ на землі, бо ні вдень ні вночі Ñну не бачить людина Ñвоїми очима,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 8:17 Ñ– коли Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² уÑÑкий чин Бога, тоді Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð², що не може людина збагнути чину, під Ñонцем учиненого! Тому Ñкільки людина не трудитьÑÑ, щоб дошукатиÑÑŒ цього, то не знайде, Ñ– коли й мудрий Ñкаже, що знає, не зможе знайти!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:1 Ото ж бо вÑе це Ñ Ð´Ð¾ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого взÑв, Ñ– бачило Ñерце моє вÑе оце, що праведні й мудрі та їхні учинки у Божій руці, так Ñамо любов чи ненавиÑÑ‚ÑŒ: Людина не знає нічого, що Ñ” перед нею!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:2 Однакове вÑім випадає: праведному Ñ– безбожному, доброму й чиÑтому та нечиÑтому, Ñ– тому, хто жертву приноÑить, Ñ– тому, хто жертви не приноÑить, Ñк доброму, так Ñ– грішникові, тому, хто клÑнетьÑÑ, Ñк Ñ– тому, хто клÑтви боїтьÑÑ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:3 Оце зле у вÑім, що під Ñонцем тим дієтьÑÑ, що однакове вÑім випадає, Ñ– Ñерце людÑьких Ñинів повне зла, Ñ– за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ безумÑтво в їхньому Ñерці, а по тому до мертвих відходÑÑ‚ÑŒ...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:4 Хто знаходитьÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ живих, той має надію, бо краще Ñобаці живому, ніж левові мертвому!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:5 Бо знають живі, що помруть, а померлі нічого не знають, Ñ– заплати немає вже їм, бо забута Ñ– пам'ÑÑ‚ÑŒ про них,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:6 Ñ– їхнє коханнÑ, Ñ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ð²Ð¸ÑÑ‚ÑŒ, та заздрощі їхні загинули вже, Ñ– нема вже їм чаÑтки навіки ні в чому, що під Ñонцем тим дієтьÑÑ!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:7 Тож іди, їж із радіÑÑ‚ÑŽ хліб Ñвій, та з Ñерцем веÑелим вино Ñвоє пий, коли Бог уподобав Собі твої вчинки!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:8 Ðехай кожного чаÑу одежа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ біла, Ñ– нехай на твоїй голові не бракує оливи!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:9 Заживай Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð· жінкою, Ñку ти кохаєш, по вÑÑ– дні марноти твоєї, що Бог дав Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ під Ñонцем на вÑÑ– дні марноти твоєї, бо оце Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð² житті та в твоєму труді, що під Ñонцем ним трудишÑÑ Ñ‚Ð¸!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:10 Ð’Ñе, що вÑилі чинити рука твоÑ, теє роби, бо немає в шеолі, куди ти йдеш, ні роботи, ні роздуму, ані знаннÑ, ані мудроÑти!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:11 Знову Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Ñонцем, що біг не у Ñкорих, Ñ– бій не в хоробрих, а хліб не в премудрих, Ñ– не в розумних багатÑтво, ні лаÑка у знавців, а від чаÑу й нагоди залежні вони!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:12 Бо чаÑу Ñвого людина не знає, мов риби, половлені в пагубну Ñітку, Ñ– мов птахи, захоплені в Ñільце, так хапаютьÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ñькі Ñини за Ñ‡Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð°, коли воно нагло Ñпадає на них!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:13 Також оцю мудріÑÑ‚ÑŒ Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Ñонцем, Ñ– велика Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ здавалаÑÑŒ вона:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:14 Було мале міÑто, Ñ– було в ньому мало людей. І раз прийшов цар великий до нього, й його оточив, Ñ– побудував проти нього велику облогу.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:15 Ðле в ньому знайшлаÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð° убога, та мудра, Ñ– вона врÑтувала те міÑто Ñвоєю премудріÑÑ‚ÑŽ, та пізніше ніхто не згадав про цю вбогу людину!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:16 І Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð²: Краща мудріÑÑ‚ÑŒ за Ñилу; однако погорджуєтьÑÑ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ бідного, Ñ– не ÑлухаютьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñлів!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:17 Слова мудрих, почуті в Ñпокої, кращі від крику Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ безглуздими.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 9:18 МудріÑÑ‚ÑŒ краща від зброї війÑькової, але один грішник погубить багато добра...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:1 Мертві мухи пÑують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти пÑує мудріÑÑ‚ÑŒ та Ñлаву.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:2 Серце мудрого Ñ‚Ñгне праворуч, а Ñерце безумного ліворуч.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:3 Коли нерозумний Ñ– прÑмою дорогою йде, йому ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð±Ñ€Ð°ÐºÑƒÑ”, Ñ– вÑім він говорить, що він нерозумний.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:4 Коли гнів Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ€Ñ Ñтане на тебе, не лишай Ñвого міÑцÑ, бо лагідніÑÑ‚ÑŒ доводить до Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‚ÑŒ великих провин.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:5 Є зло, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Ñонцем, мов помилка, що повÑтає від володарÑ:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:6 на великих виÑотах глупота буває поÑтавлена, а багаті ÑидÑÑ‚ÑŒ у низині!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:7 Я бачив на конÑÑ… рабів, кнÑзі ж пішки ходили, немов Ñ‚Ñ– раби...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:8 Хто Ñму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкуÑить.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:9 Хто зноÑить каміннÑ, поранитьÑÑ Ð½Ð¸Ð¼; хто дрова рубає, загрожений ними.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:10 Як залізо Ñтупіє, й хтоÑÑŒ леза не вигоÑтрить, той муÑить напружити Ñвою Ñилу, та мудріÑÑ‚ÑŒ зарадить йому!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:11 Коли вкуÑить гадюка перед заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, тоді ворожбит не потрібний.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:12 Слова з уÑÑ‚ премудрого миліÑÑ‚ÑŒ, а губи безумного нищать його:(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:13 початок Ñлів його уÑÑ‚ глупота, а кінець його уÑÑ‚ зле шаленÑтво.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:14 Ðерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто Ñкаже йому?(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:15 ВтомлÑÑ” безумного Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, бо не знає й дороги до міÑта.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:16 Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої Ñпозаранку їдÑÑ‚ÑŒ!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:17 ЩаÑливий ти, краю, коли Ñин шлÑхетних у тебе царем, а владики твої ÑвоєчаÑно їдÑÑ‚ÑŒ, Ñк Ñ‚Ñ– мужі, а не Ñк п'Ñниці!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:18 Від лінощів валитьÑÑ ÑтелÑ, а з Ð¾Ð¿ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐº тече дах.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:19 ГоÑтину ÑправлÑÑŽÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¾Ñ‰Ñ–Ð², Ñ– вином веÑелитьÑÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ, а за Ñрібло вÑе це можна мати.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 10:20 Ðавіть у думці Ñвоїй не злоÑлов на царÑ, Ñ– в Ñпальні Ñвоїй не клÑни багача, небеÑний бо птах віднеÑе твою мову, а крилатий розкаже про Ñлово твоє...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:1 Хліб Ñвій пуÑкай по воді, бо по багатьох днÑÑ… знов знайдеш його.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:2 Давай чаÑтку на Ñім чи й на віÑім, бо не знаєш, Ñке буде зло на землі.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:3 Коли переповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð¸ дощем, то виллють на землю його. Рколи деревина на південь впаде чи на північ, залишитьÑÑ Ð½Ð° міÑці, куди деревина впаде.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:4 Хто вважає на вітер, не буде той ÑÑ–Ñти, а хто ÑпоглÑдає на хмари, не буде той жати.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:5 Як не відаєш ти, Ñка то путь вітру, Ñк коÑÑ‚Ñ– зроÑтають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить уÑе.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:6 Сій ранком наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє, та й під вечір хай не Ñпочиває рука твоÑ, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:7 І Ñвітло Ñолодке, Ñ– добре очам Ñонце бачити,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:8 Ñ– коли б людина жила й довгі роки, хай за вÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ… вона тішитьÑÑ, Ñ– хай пам'Ñтає дні темрÑви, бо Ñ—Ñ… буде багато, уÑе, що надійде, марнота!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:9 ТішÑÑ, юначе, Ñвоїм молодецтвом, а Ñерце твоє нехай буде веÑеле за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого й видіннÑм очей Ñвоїх, але знай, що за вÑе це впровадить тебе Бог до Ñуду!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 11:10 Тому жени Ñмуток від ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, Ñ– віддалÑй зле від тіла твого, бо й дитинÑтво, Ñ– Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ”Ð²Ð° Ð·Ð¾Ñ€Ñ Ñ‚Ð¾ марнота!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:1 І пам'Ñтай в днÑÑ… юнацтва Ñвого про Ñвого ТворцÑ, аж поки не прийдуть злі дні, й не наÑтуплÑÑ‚ÑŒ літа, про Ñкі говорити ти будеш: Ð”Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ вони неприємні!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:2 аж поки не Ñтемніє Ñонце, Ñ– Ñвітло, Ñ– міÑÑць, Ñ– зорі, Ñ– не вернутьÑÑ Ñ…Ð¼Ð°Ñ€Ð¸ гуÑÑ‚Ñ– за дощем,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:3 у день, коли затремтÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ–, хто дім Ñтереже, Ñ– зігнутьÑÑ Ð¼ÑƒÐ¶Ð½Ñ–, Ñ– ÑпинÑÑ‚ÑŒ роботу Ñвою млинарі, бо Ñ—Ñ… Ñтане мало, Ñ– потемніють Ñ‚Ñ–, хто в вікно визирає,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:4 Ñ– двері подвійні на вулицю замкнені будуть, Ñк зменшитьÑÑ Ð³ÑƒÑ€ÐºÑ–Ñ‚ млина, Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ñ‚Ð°ÑˆÐ¸Ð½Ð¸ замовкне, Ñ– затихнуть вÑÑ– дочки Ñпівучі,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:5 Ñ– будуть боÑтиÑÑŒ виÑокого міÑцÑ, Ñ– жахи в дорозі їм будуть, Ñ– мигдаль зацвіте, й обтÑжіє кобилка, Ñ– загине бажаннÑ, бо людина відходить до вічного дому Ñвого, а по вулиці будуть ходити довкола голоÑільники,(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:6 аж поки не пірветьÑÑ Ñрібний шнурок, Ñ– не зломитьÑÑ ÐºÑ€ÑƒÐ³Ð»Ð° поÑудина з золота, Ñ– при джерелі не розіб'єтьÑÑ Ð³Ð»ÐµÐº, Ñ– не зламаєтьÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¾, й не руне в криницю...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:7 І вернетьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ñ… у землю, Ñк був, а дух вернетьÑÑ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñƒ до Бога, що дав був його!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:8 Ðаймарніша марнота, Ñказав Проповідник, марнота уÑе!...(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:9 Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знаннÑ. Він важив та доÑліджував, Ñклав багато приповіÑтей.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:10 Проповідник пильнував знаходити потрібні Ñлова, Ñ– вірно пиÑав правдиві Ñлова.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:11 Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, Ñ– мов позабивані цвÑхи, Ñкладачі ж таких Ñлів, вони дані від одного ПаÑтирÑ.(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:12 Рпонад те, Ñину мій, будь обережний: Ñкладати багато книжок не буде кінцÑ, а багато навчатиÑÑ Ð¼ÑƒÐºÐ° Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ñ–Ð»Ð°!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:13 ПідÑумок уÑього почутого: Бога бійÑÑ, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!(UA) ЕкклезіÑÑÑ‚. 12:14 Бо Бог приведе кожну Ñправу на Ñуд, Ñ– вÑе потаємне, чи добре воно, чи лихе!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:1 Соломонова ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:2 Ðехай він цілує мене поцілунками уÑÑ‚ Ñвоїх, бо ліпші ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— від вина!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:3 Ðа запах оливи твої запашні, твоє Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ½Ð°Ñ‡Ðµ олива розлита, тому діви кохають тебе!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:4 ПотÑгни ти мене за Ñобою, біжім! Цар впровадив мене у палати Ñвої, ми радіти та тішитиÑÑŒ будемо тобою, згадаємо ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—, від вина приємніші, поправді кохають тебе!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:5 Дочки єруÑалимÑькі, Ñ Ñ‡Ð¾Ñ€Ð½Ð° та гарна, немов Ñ‚Ñ– намети кедарÑькі, мов занавіÑи Соломонові!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:6 Ðе дивітьÑÑ Ð½Ð° те, що ÑмуглÑвенька Ñ, бож Ñонце мене опалило, Ñини неньки моєї на мене розгнівалиÑÑ, наÑтановили мене Ñторожити виноградники, та Ñвого виноградника влаÑного не вÑтерегла Ñ!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:7 Скажи ж мені ти, кого покохала душа моÑ: Де ти паÑеш? Де даєш ти Ñпочити у Ñпеку отарі? Пощо Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñтад твоїх друзів Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ, немов та причинна?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:8 Якщо ти не знаєш цього, вродливіша поÑеред жінок, то вийди Ñобі за Ñлідами отари, Ñ– випаÑуй при шатрах паÑтуших козлÑтка Ñвої.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:9 Я тебе прирівнÑв до лошиці в возах фараонових, о Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ подруженько!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:10 Гарні щічки твої поміж шнурами перел, а шийка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ разками намиÑта!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:11 Ланцюжки золоті ми поробимо тобі разом із Ñрібними кульками!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:12 Доки цар при Ñвоєму Ñтолі, то мій нард видає Ñвої пахощі.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:13 Мій коханий Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ мов ÐºÐ¸Ñ‚Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ñ€Ð¸: Ñпочиває між перÑами в мене!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:14 Мій коханий Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ мов кипрове гроно в ен-ґедÑьких Ñадах-виноградах!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:15 Яка ти прекраÑна, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ подруженько, Ñка ти хороша! Твої очі немов голубині!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:16 Який ти прекраÑний, о мій ти коханий, Ñкий ти приємний! а ложе нам зелень!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 1:17 БруÑи наших домів то кедрини, Ñтелі в Ð½Ð°Ñ ÐºÐ¸Ð¿Ð°Ñ€Ð¸Ñи!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:1 Я ÑаронÑька троÑнда, Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¸Ð½Ð½Ð° лілеÑ!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:2 Як Ð»Ñ–Ð»ÐµÑ Ð¼Ñ–Ð¶ тереном, так подруга Ð¼Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ дівами!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:3 Як та ÑÐ±Ð»ÑƒÐ½Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ ліÑовими деревами, так мій коханий поміж юнаками, його тіні жадала й Ñиділа Ñ Ð² ній, Ñ– його плід Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñолодкий!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:4 Він впровадив мене до винÑрні, а прапор його надо мною коханнÑ!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:5 Підкріпіте мене виноградовим печивом, оÑвіжіть мене Ñблуками, бо Ñ Ñ…Ð²Ð¾Ñ€Ð° з коханнÑ!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:6 Ліва рука його під головою моєю, Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¶ його пригортає мене!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:7 Заклинаю Ñ Ð²Ð°Ñ, дочки єруÑалимÑькі, газелÑми чи польовими оленÑми, щоб ви не Ñполохали, й щоб не збудили коханнÑ, аж доки йому до вподоби!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:8 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ коханого!... ОÑÑŒ він іде, оÑÑŒ він Ñкаче горами, по пагірках виÑтрибує...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:9 Мій коханий подібний до Ñарни чи до молодого оленÑ. Он Ñтоїть він у Ð½Ð°Ñ Ð·Ð° Ñтіною, зазирає у вікна, заглÑдає у ґрати...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:10 Мій коханий озвавÑÑ Ð¹ промовив до мене: УÑтавай же, подруго моÑ, Ð¼Ð¾Ñ ÐºÑ€Ð°Ñна, й до мене ходи!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:11 Бо оце проминула пора дощова, дощ ущух, перейшов Ñобі він.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:12 ПоказалиÑÑŒ квітки на землі, пора Ñоловейка наÑтала, Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ñ†Ñ– в нашому краї лунає!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:13 Фіґа випуÑтила Ñвої ранні плоди, Ñ– розцвілі виноградини пахощі видали. УÑтавай же, подруго моÑ, Ð¼Ð¾Ñ ÐºÑ€Ð°Ñна, й до мене ходи!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:14 Голубко Ð¼Ð¾Ñ Ñƒ розщілинах Ñкельних, у беÑкіднім Ñховку, дай побачити мені твоє личко, дай почути мені голоÑок твій, бо Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð²Ñ–Ð¹ милий, а личко твоє уродливе!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:15 Ловіть нам лиÑиці, лиÑинÑта маленькі, що ушкоджують нам виноградники, виноградники ж наші у цвіті!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:16 Мій коханий він мій, Ñ Ð¶ його, він паÑе між лілеÑми!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 2:17 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, верниÑÑŒ, мій коханий, Ñтань подібний до Ñарни чи до молодого Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ð² пахучих горах!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:1 По ночах на ложі Ñвоїм Ñ ÑˆÑƒÐºÐ°Ð»Ð° того, кого покохала душа моÑ... Шукала його, та його не знайшла...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:2 Хай уÑтану й нехай Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¹Ð´ÑƒÑÑ Ð¿Ð¾ міÑÑ‚Ñ–, хай на вулицÑÑ… та на майданах того пошукаю, кого покохала душа моÑ! Шукала його, та його не знайшла...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:3 Спіткали мене Ñторожі, що по міÑÑ‚Ñ– проходÑÑ‚ÑŒ... Чи не бачили чаÑом того, кого покохала душа моÑ?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:4 Ðебагато пройшла Ñ Ð²Ñ–Ð´ них, та й знайшла Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, кого покохала душа моÑ: Ñхопила його, й не пуÑтила його, аж поки його не ввела у дім неньки Ñвоєї, та в кімнату тієї, що в утробі ноÑила мене!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:5 Заклинаю Ñ Ð²Ð°Ñ, дочки єруÑалимÑькі, газелÑми чи польовими оленÑми, щоб ви не Ñполохали, щоб не збудили коханнÑ, аж доки йому до вподоби!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:6 Хто вона, що виходить із пуÑтині, немов Ñтовпи диму, окурена миррою й ладаном, вÑілÑкими пахощами продавцÑ?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:7 ОÑÑŒ ложе його, Соломонове, шіÑтдеÑÑÑ‚ лицарів навколо нього, із лицарів Ñлавних Ізраїлевих!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:8 УÑÑ– вони мають меча, уÑÑ– вправні в бою, кожен має Ñвого меча при Ñвоєму Ñтегні проти Ñтраху нічного.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:9 Ðоші зробив Ñобі цар Соломон із ливанÑьких дерев:(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:10 Ñтовпці їхні зробив він із Ñрібла, а їхне Ð¾Ð¿ÐµÑ€Ñ‚Ñ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ðµ, пурпурове ÑидіннÑ, Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñередина виÑтелена коханнÑм дочок єруÑалимÑьких!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 3:11 Підіть Ñ– побачте, о дочки ÑіонÑькі, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ð° в вінку, що ним мати його увінчала його в день веÑÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та в день радоÑти ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:1 Яка ти прекраÑна, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ подруженько, Ñка ти хороша! Твої оченÑтка, немов Ñ‚Ñ– голубки, глÑдÑÑ‚ÑŒ з-за Ñерпанку твого! Твої коÑи немов Ñтадо кіз, що хвилÑми ÑходÑÑ‚ÑŒ з гори ГілеадÑької!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:2 Твої зубки немов та отара овець пообÑтриганих, що з купелю вийшли, що котÑÑ‚ÑŒ близнÑта, Ñ– між ними немає неплідної...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:3 Твої губки немов кармазинова нитка, твої уÑтонька краÑні, мов чаÑтина гранатного Ñблука ÑÐºÑ€Ð¾Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð° Ñерпанком твоїм!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:4 Ð¢Ð²Ð¾Ñ ÑˆÐ¸Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² та Давидова башта, на зброю збудована: тиÑÑча щитів повішена в ній, уÑе щити лицарів!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:5 Два перÑа твої мов Ñ‚Ñ– двоє близнÑÑ‚ молодих у газелі, що випаÑуютьÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ лілеÑми...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:6 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду Ñ Ñобі на ту миррину гору й на пагірок ладану...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:7 УÑÑ Ñ‚Ð¸ прекраÑна, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ подруженько, Ñ– плÑми нема на тобі!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:8 Зо мною з Лівану, Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð°, зо мною з Лівану ти підеш! СпоглÑнеш з вершини Ðмани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:9 Забрала ти Ñерце мені, Ð¼Ð¾Ñ ÑеÑтро, Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð°, забрала ти Ñерце мені Ñамим очком Ñвоїм, разочком одненьким намиÑта Ñвого!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:10 Яке любе ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, о ÑеÑтрице моÑ, наречена! Скільки ліпше ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” за вино, а запашніÑÑ‚ÑŒ олив твоїх за вÑÑ– пахощі!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:11 УÑта твої крапають мед щільниковий, Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð°Ñ€ÐµÑ‡ÐµÐ½Ð°, мед Ñ– молоко під твоїм Ñзичком, а пахощ одежі твоєї Ñк ліванÑькі Ñ‚Ñ– пахощі!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:12 Замкнений Ñадок то ÑеÑÑ‚Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ñ, наречена Ð¼Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð¼ÐºÐ½ÐµÐ½Ð¸Ð¹ Ñадок, джерело запечатане...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:13 Лоно твоє Ñад гранатових Ñблук з плодом доÑконалим, кипри із нардами,(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:14 нард Ñ– шафран, пахуча троÑтина й ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð· уÑіма деревами ладану, мирра й алое зо вÑіма найзапашнішими пахощами,(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:15 ти джерело Ñадкове, ÐºÑ€Ð¸Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¶Ð¸Ð²Ð¾Ñ— води, та тієї, що плине з Ливану!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 4:16 ПрокиньÑÑ, о вітре з півночі, Ñ– прилинь, вітре з полуднÑ, повій на Ñадок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до Ñаду Ñвого, Ñ– нехай Ñпоживе плід найкращий його!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:1 Прийшов Ñ Ð´Ð¾ Ñаду Ñвого, о ÑеÑтро моÑ, наречена! Збираю Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ñ€Ñƒ Ñвою із бальзамом Ñвоїм, Ñпоживаю Ñвого Ñтільника разом із медом Ñвоїм, п'ÑŽ вино Ñ Ñвоє зо Ñвоїм молоком!... Споживайте, Ñпівдрузі, пийте до Ñхочу, кохані!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:2 Я Ñплю, моє ж Ñерце чуває... ОÑÑŒ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ коханого!... Стукає... Відчини мені, ÑеÑтро моÑ, о Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ подруженько, голубко моÑ, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‡Ð¸Ñта, бо роÑою покрилаÑÑ Ð²ÑÑ Ð¼Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð°, мої кучері краплÑми ночі!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:3 ЗнÑла Ñ Ð¾Ð´ÐµÐ¶Ñƒ Ñвою, Ñк знову Ñ—Ñ— надÑгну? Помила Ñ Ð½Ñ–Ð¶ÐºÐ¸ Ñвої, Ñк же Ñ—Ñ… занечищу?...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:4 Мій коханий проÑÑ‚Ñг Ñвою руку крізь отвір, Ñ– нутро моє ÑхвилювалоÑÑŒ від нього!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:5 Ð’Ñтала Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñвоєму коханому, а з рук моїх капала мирра, Ñ– мирра текла на заÑувки замка з моїх пальців...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:6 Відчинила Ñвоєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не Ñтавало в мені, Ñк він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвавÑÑ Ð´Ð¾ мене...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:7 Стріли мене Ñторожі, що ходÑÑ‚ÑŒ по міÑÑ‚Ñ–, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, Ñторожі міÑьких мурів!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:8 Заклинаю Ñ Ð²Ð°Ñ, дочки єруÑалимÑькі, Ñк мого коханого Ñтрінете ви, що йому повіÑте? Що Ñ Ñ…Ð²Ð¾Ñ€Ð° з коханнÑ!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:9 Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти наÑ?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:10 Коханий мій білий й рум'Ñний, визначніший він від деÑÑти тиÑÑч інших...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:11 Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віттÑ, чорні, Ñк ворон...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:12 Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним Ñтрумком поÑідали!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:13 Його личка Ñк грÑдка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з Ñких капає мирра текуча!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:14 Його руки Ñтовпці золоті, повиÑаджувані хризолітом, а лоно його твір миÑтецький з Ñлонової коÑти, покритий Ñапфірами!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:15 Його Ñтегна Ñтовпи мармурові, поÑтавлені на золотії підÑтави! Його виглÑд немов той Ливан, він юнак Ñк Ñ‚Ñ– кедри!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 5:16 УÑта його Ñолодощі, Ñ– він увеÑÑŒ пожаданнÑ... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єруÑалимÑькі!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:1 Куди твій коханий пішов, о найвродливіша з жінок? Куди ÑпрÑмував твій коханий? Бо ми пошукаємо його із тобою.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:2 Мій коханий пішов до Ñадочка Ñвого, в квітники запашні, щоб паÑти в Ñадках Ñ– збирати лілеї.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:3 Я належу Ñвоєму коханому, а мені мій коханий, що паÑе між лілеÑми!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:4 Ти прекраÑна, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ подруженько, мов та Тірца, ти хороша, Ñк ЄруÑалим, ти грізна, Ñк війÑька з прапорами!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:5 Відверни ти Ñвої оченÑта від мене, бо вони непокоÑÑ‚ÑŒ мене! Твої коÑи немов Ñтадо кіз, що хвилÑми ÑходÑÑ‚ÑŒ з того Гілеаду!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:6 Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котÑÑ‚ÑŒ близнÑта, Ñ– між ними немає неплідної!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:7 Мов чаÑтина гранатного Ñблука ÑÐºÑ€Ð¾Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð° Ñерпанком твоїм!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:8 ШіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ” цариць, Ñ– віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ” наложниць, а дівчатам немає чиÑла,(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:9 та єдина вона Ñ†Ñ Ð³Ð¾Ð»ÑƒÐ±ÐºÐ° моÑ, Ð¼Ð¾Ñ Ñ‡Ð¸Ñта! У неньки Ñвоєї вона одиначка, обрана вона у Ñвоєї родительки! Як бачили дочки Сіону Ñ—Ñ—, то щаÑливою звали Ñ—Ñ—, цариці й наложниці то вихвалÑли Ñ—Ñ—:(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:10 Хто це така, що вона виглÑдає, немов та доÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ, прекраÑна, Ñк міÑÑць, Ñк Ñонце ÑÑна, Ñк полки з прапорами грізна?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:11 Зійшла Ñ Ð² оріховий Ñад, щоб поглÑнути на пуп'Ñночки при потоці, щоб побачити там, чи зацвів виноград, чи гранатові Ñблуні порозцвітали?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:12 І не зчулаÑÑ Ñ, Ñк мене поÑадила душа Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ñ–Ð¶ колеÑниці моєї дружини боÑÑ€...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 6:13 (7-1) ВерниÑÑ, верниÑÑŒ, Суламітко! ВерниÑÑ, верниÑÑ, нехай ми на тебе надивимоÑÑŒ! Чого вам дивитиÑÑ Ð½Ð° Суламітку, немов би на танець війÑьковий?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:1 (7-2) Хороші Ñкі Ñтали ноги твої в черевичках, кнÑзівно моÑ! Ð—Ð°Ð¾ÐºÑ€ÑƒÐ³Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñтегон твоїх мов намиÑто, руками миÑтецькими виточене!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:2 (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в Ñкій не забракне вина запашного! Твій живіт Ñніп пшениці, оточений тими лілеÑми!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:3 (7-4) Два перÑа твої немов двоє ÑарнÑток близнÑÑ‚!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:4 (7-5) Ð¢Ð²Ð¾Ñ ÑˆÐ¸Ñ Ñк башта із коÑти Ñлонової, твої очі Ð¾Ð·ÐµÑ€Ñ†Ñ Ð² Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе Ð½Ñ–Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð² башта ливанÑька, що дивитьÑÑ Ð²Ñе в бік ДамаÑку!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:5 (7-6) Голівка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð° тобі мов Кармел, а коÑа на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерÑми!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:6 (7-7) Яка ти прекраÑна й приємна Ñка, о ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² розкошах!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:7 (7-8) Став подібний до пальми твій Ñтан, твої ж перÑа до грон виноградних!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:8 (7-9) Я подумав: виберуÑÑ Ð½Ð° цю пальму, ÑхоплюÑÑ Ð·Ð° Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ—, Ñ– нехай Ñтануть перÑа твої, немов виноградні Ñ‚Ñ– грона, а пахощ Ð´Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñк Ñблука!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:9 (7-10) РуÑта твої Ñк найліпше вино: проÑтує воно до мого коханого, чинить промовиÑтими й уÑта ÑплÑчих!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:10 (7-11) Я належу Ñвоєму коханому, а його Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ мене!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:11 (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в Ñелах!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:12 (7-13) УÑтанемо рано, й ходім у Ñади-виногради, подивимоÑÑ, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілиÑÑŒ, чи гранатові Ñблуні порозцвітали?... Там ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвоє тобі дам!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 7:13 (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах вÑілÑкі коштовні плоди, нові та Ñтарі, що Ñ Ñ—Ñ… заховала Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, коханий ти мій!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:1 О, коли б ти мені був за брата, що перÑа ÑÑав в нені моєї, коли б Ñтріла тебе Ñ Ð½Ð° вулиці, цілувала б тебе, Ñ– ніхто мені не докорÑв би!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:2 Повела б Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ й привела б у дім нені Ñвоєї: ти навчав би мене, Ñ Ð± тебе напоїла вином запашним, Ñоком гранатових Ñблук Ñвоїх!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:3 Ліва рука його під головою моєю, Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¶ його пригортає мене!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:4 Заклинаю Ñ Ð²Ð°Ñ, дочки єруÑалимÑькі, нащо б Ñполохали, й нащо б збудили коханнÑ, аж доки йому до вподоби!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:5 Хто вона, що виходить із пуÑтині, ÑпираючиÑÑ Ð½Ð° Ñвого коханого? Під Ñблунею Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´Ð¸Ð»Ð° тебе, там повила тебе мати твоÑ, там тебе повила Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÐµÐ»ÑŒÐºÐ°!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:6 Поклади ти мене, Ñк печатку на Ñерце Ñвоє, Ñк печать на рамено Ñвоє, бо Ñильне коханнÑ, Ñк Ñмерть, заздрощі непереможні, немов той шеол, його жар жар огню, воно полум'Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:7 Води великі не зможуть згаÑити коханнÑ, ані ріки його не заллють! Коли б хто давав за ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ”Ñ‚Ð¾Ðº увеÑÑŒ Ñвого дому, то ним погордили б зовÑім!...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:8 Є ÑеÑтра в Ð½Ð°Ñ Ð¼Ð°Ð»Ð°, й Ð¿ÐµÑ€Ñ Ñƒ неї нема ще. Що зробимо нашій ÑеÑтричці в той день, коли Ñватати будуть Ñ—Ñ—?(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:9 Якщо вона мур, забороло із Ñрібла збудуємо на ній, а Ñкщо вона двері обкладемо кедровою дошкою Ñ—Ñ…...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:10 Я мур, мої ж перÑа Ñк башти, тоді Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° в його очах мов та, Ñка Ñпокій провадить...(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:11 Виноградника мав Соломон у Баал-Гамоні, виноградника він віддавав Ñторожам, щоб кожен приноÑив за плід його тиÑÑчу Ñрібла.(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:12 Ðле мій виноградник, що маю його, при мені! Тобі, Соломоне, хай буде та тиÑÑча, а Ñторожам його плоду дві Ñотні!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:13 О ти, що Ñидиш у Ñадках, друзі твої приÑлухаютьÑÑ Ð´Ð¾ твого голоÑу: дай почути його Ñ– мені!(UA) ПіÑÐ½Ñ Ð½Ð°Ð´ піÑнÑми. 8:14 Утікай, мій коханий, Ñ– ÑтаньÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð±Ð½Ð¸Ð¹ до Ñарни Ñобі, чи до молодого Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ñƒ бальзамових горах!(UA) ІÑаÑ. 1:1 ï»¿Ð’Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ñаї, ÐмоÑового Ñина, Ñке він був бачив про Юдею та про ЄруÑалим за днів Уззії, Йотама, Ðхаза та Єзекії, Юдиних царів.(UA) ІÑаÑ. 1:2 ПоÑлухайте ви, небеÑа, Ñ– ти, земле, почуй, бо говорить ГоÑподь: Синів Собі виховав й викохав Я, а вони знÑли бунт проти Мене!...(UA) ІÑаÑ. 1:3 Віл знає Ñвого влаÑника, а оÑел ÑÑла пана Ñвого, а Ізраїль не знає Мене, не звертає уваги народ Мій на Мене...(UA) ІÑаÑ. 1:4 О люду ти грішний, народе Ñ‚Ñжкої провини, лиходійÑьке наÑіннÑ, Ñини-шкідники, ви покинули ГоÑпода, ви СвÑтого Ізраїлевого понехтували, обернулиÑÑŒ назад!(UA) ІÑаÑ. 1:5 У що будете биті ще, коли неÑлухнÑними далі ви будете? Хвора ваша вÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð°, Ñ– вÑе Ñерце болÑще...(UA) ІÑаÑ. 1:6 Від підошви ноги й аж до голови нема цілого міÑÑ†Ñ Ð½Ð° ньому: рани й ґудзі, та Ñвіжі порази невичавлені, Ñ– не позав'Ñзувані, Ñ– оливою не порозм'Ñкшувані...(UA) ІÑаÑ. 1:7 Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ° ÑпуÑтошена, огнем Ñпалені ваші міÑта, поле ваше, на ваших очах поїдають чужинці його, з того вÑього пуÑтинÑ, немов з Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ–Ð²!...(UA) ІÑаÑ. 1:8 І позоÑталаÑÑŒ СіонÑька дочка, мов курінь в винограднику, мов шатро на ночліг в огірковому полі, Ñк міÑто обложене...(UA) ІÑаÑ. 1:9 Коли б був ГоÑподь Саваот не лишив нам оÑтанку малого, ми були б Ñк Содом, до Гоморри ми Ñтали б подібні...(UA) ІÑаÑ. 1:10 ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, ÑодомÑькі кнÑзі, почуйте Закон Бога нашого, народе гоморÑький,(UA) ІÑаÑ. 1:11 нащо Мені многота ваших жертов? говорить ГоÑподь. ÐаÑитивÑÑ Ð¯ цілопаленнÑми баранів Ñ– жиром Ñитих телÑÑ‚, а крови биків та овець Ñ– козлів не жадаю!(UA) ІÑаÑ. 1:12 Як приходите ви, щоб ÑвитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм Моїм, хто жадає того з руки вашої, щоб топтали подвір'Ñ ÐœÐ¾Ñ—?(UA) ІÑаÑ. 1:13 Ðе приноÑьте ви більше марнотного дару, ваше кадило огида Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ воно; новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° Ñ‚Ñ– Ñуботи Ñ– ÑÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ñ–Ð², не можу знеÑти Я марноти цієї!...(UA) ІÑаÑ. 1:14 ÐовоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ– й уÑÑ– ваші ÑвÑта ненавидить душа ÐœÐ¾Ñ Ñ—Ñ…: вони Ñтали Мені Ñ‚Ñгарем, Я змучений зноÑити Ñ—Ñ…...(UA) ІÑаÑ. 1:15 Коли ж руки Ñвої проÑÑ‚Ñгаєте, Я мружу від Ð²Ð°Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ— очі! Ðавіть коли ви молитву примножуєте, Я не Ñлухаю ваÑ, ваші руки наповнені кров'ÑŽ...(UA) ІÑаÑ. 1:16 УмийтеÑÑŒ, очиÑтьте Ñебе! Відкиньте зло ваших учинків із-перед очей Моїх, переÑтаньте чинити лихе!(UA) ІÑаÑ. 1:17 ÐавчітьÑÑ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ добро, правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð¹Ñ‚Ðµ, карайте грабіжника, дайте Ñуд Ñироті, за вдову заÑтупайтеÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 1:18 Прийдіть, Ñ– будемо правуватиÑÑ, говорить ГоÑподь: коли ваші гріхи будуть Ñк кармазин, Ñтануть білі, мов Ñніг; Ñкщо будуть червоні, немов багрÑницÑ, то Ñтануть мов вовна вони!(UA) ІÑаÑ. 1:19 Як захочете ви та поÑлухаєтеÑÑŒ, то будете добра землі Ñпоживати.(UA) ІÑаÑ. 1:20 Рколи ви відмовитеÑÑ Ð¹ неÑлухнÑними будете, меч пожере ваÑ, бо уÑта ГоÑподні Ñказали оце!(UA) ІÑаÑ. 1:21 Як Ñтало розпуÑницею вірне міÑто: було повне воно правоÑуддÑ, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ у нім пробувала, тепер же розбійники!(UA) ІÑаÑ. 1:22 Срібло твоє Ñтало жужелицею, твоє питво водою розпущене...(UA) ІÑаÑ. 1:23 КнÑзі твої вперті Ñ– друзі злодіÑм вони, хабара вони люблÑÑ‚ÑŒ уÑÑ– та женутьÑÑ Ð·Ð° дачкою, не ÑудÑÑ‚ÑŒ вони Ñироти, удовина Ñправа до них не доходить...(UA) ІÑаÑ. 1:24 Тому то говорить ГоÑподь, ГоÑподь Саваот, Сильний Ізраїлів: О, буду Я тішитиÑÑ Ð½Ð°Ð´ Своїми Ñупротивниками, Ñ– помщуÑÑŒ на Своїх ворогах!(UA) ІÑаÑ. 1:25 І на тебе Я руку Свою оберну, Ñ– твою жужелицю немов лугом витоплю, Ñ– вÑе твоє оливо повідкидаю!(UA) ІÑаÑ. 1:26 І верну твоїх Ñуддів, Ñк перше було, Ñ– твоїх радників, Ñк напочатку. По цьому тебе будуть звати: міÑто ÑправедливоÑти, міÑто вірне!(UA) ІÑаÑ. 1:27 ПравоÑуддÑм Сіон буде викуплений, а той, хто навернетьÑÑ Ð² нім, ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ.(UA) ІÑаÑ. 1:28 Ð Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÐ½Ð¸ÐºÑ–Ð² та винуватців відбудетьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, Ñ– Ñ‚Ñ–, що покинули ГоÑпода, будуть понищені.(UA) ІÑаÑ. 1:29 І будете ви поÑоромлені за Ñ‚Ñ– дуби, що Ñ—Ñ… пожадали, Ñ– заÑтидаєтеÑÑ Ð·Ð° Ñадки, Ñкі вибрали ви.(UA) ІÑаÑ. 1:30 Бо Ñтанете ви, Ñк той дуб, що лиÑÑ‚Ñ Ð²Ñихає йому, Ñ– Ñк Ñад, що не має води.(UA) ІÑаÑ. 1:31 І ÑтанетьÑÑ Ñильний коÑтрицею, його ж діло за Ñ–Ñкру, Ñ– вони обоє попалÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, Ñ– не буде нікого, хто б те погаÑив!(UA) ІÑаÑ. 2:1 Слово, що його бачив ІÑаÑ, Ñин ÐмоÑів, про Юдею та про ЄруÑалим:(UA) ІÑаÑ. 2:2 І ÑтанетьÑÑ Ð½Ð° кінці днів, міцно поÑтавлена буде гора дому ГоÑподнього на шпилі гір, Ñ– піднÑта буде вона понад згір'Ñ, Ñ– полинуть до неї вÑÑ– люди.(UA) ІÑаÑ. 2:3 І підуть чиÑленні народи та й Ñкажуть: Ходіть та зберімоÑÑŒ на гору ГоÑподню, до дому Бога Якового, Ñ– доріг Своїх Він Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð¸Ñ‚ÑŒ, Ñ– ми підемо Ñтежками Його! Бо вийде з Сіону Закон, Ñ– Ñлово ГоÑподнє з ЄруÑалиму.(UA) ІÑаÑ. 2:4 І Він буде Ñудити між людьми, Ñ– буде чиÑленні народи розÑуджувати. І мечі Ñвої перекують вони на лемеші, а ÑпиÑи Ñвої на Ñерпи. Ðе підійме меча народ проти народу, Ñ– більше не будуть навчатиÑÑŒ війни!(UA) ІÑаÑ. 2:5 Доме Яковів, ідіть, Ñ– попроÑтуємо в Ñвітлі ГоÑподньому!(UA) ІÑаÑ. 2:6 Бо Ти був покинув народа Свого, дім Яковів, бо повні Ð±ÐµÐ·Ð»Ð°Ð´Ð´Ñ Ð·Ð¾ Ñходу вони, та ворожбитів, немов филиÑтимлÑни, Ñ– накладають із дітьми чужинців.(UA) ІÑаÑ. 2:7 І наповнивÑÑ ÐºÑ€Ð°Ð¹ його Ñріблом та золотом, Ñ– немає ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñкарбам. І наповнивÑÑ ÐºÑ€Ð°Ð¹ його кіньми, Ñ– немає ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ ÐºÐ¾Ð»ÐµÑницÑм його.(UA) ІÑаÑ. 2:8 І наповнивÑÑ ÐºÑ€Ð°Ð¹ його ідолами, він кланÑєтьÑÑ Ð´Ñ–Ð»Ñƒ рук Ñвоїх, тому, що зробили були його пальці,(UA) ІÑаÑ. 2:9 Ñ– поклонилаÑÑŒ людина, Ñ– чоловік упокоривÑÑ... РТи їм не даруй!(UA) ІÑаÑ. 2:10 Іди в Ñкелю, Ñ– ÑховайÑÑ Ñƒ порох від Ñтраху ГоÑподнього, Ñ– від пишноти Його величі!(UA) ІÑаÑ. 2:11 Горді очі людини поникнуть, Ñ– буде обнижена людÑька виÑокіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– буде виÑоким Сам тільки ГоÑподь того днÑ!(UA) ІÑаÑ. 2:12 Бо наÑтане день ГоÑпода Саваота на вÑе горде й виÑоке, Ñ– на вÑе виÑунене, Ñ– понижене буде воно,(UA) ІÑаÑ. 2:13 Ñ– на вÑÑ– кедри ливанÑькі, виÑокі та виÑунені, Ñ– на вÑілÑкі башанÑькі дуби,(UA) ІÑаÑ. 2:14 Ñ– на вÑÑ– гори виÑокі, Ñ– на вÑÑ– згір'Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÑені,(UA) ІÑаÑ. 2:15 Ñ– на вÑÑ– башти виÑокі, Ñ– на вÑÑ– мури Ñтрімкі,(UA) ІÑаÑ. 2:16 Ñ– на вÑÑ– кораблі із Таршішу, Ñ– на вÑе, на що дивимоÑÑ Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð»Ð¸Ð²Ð¾!(UA) ІÑаÑ. 2:17 І понизитьÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ñ–ÑÑ‚ÑŒ людини, й обнижена буде виÑокіÑÑ‚ÑŒ людей, Ñ– буде виÑоким Сам тільки ГоÑподь того днÑ,(UA) ІÑаÑ. 2:18 а божища зовÑім минутьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 2:19 І вони підуть до Ñкельних печер та до пороху в Ñми від Ñтраху ГоÑподнього Ñ– від пишноти Його величі, коли прийде Він оÑтрах збудити на землі!(UA) ІÑаÑ. 2:20 Покине людина того Ð´Ð½Ñ Ð±Ð¾Ð¶ÐºÑ–Ð² Ñвоїх Ñрібних Ñ– божків Ñвоїх золотих, що Ñобі наробила була, щоб вклонÑтиÑÑŒ кротам Ñ– кажанам,(UA) ІÑаÑ. 2:21 щоб піти у печери й розщілини Ñкельні від Ñтраху ГоÑподнього Ñ– від Ñлави Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, коли прийде Він оÑтрах збудити на землі!(UA) ІÑаÑ. 2:22 ВідкиньÑÑ Ð¶ Ñобі від людини, що віддих у ноÑÑ– Ñ—Ñ—, бо защо Ñ—Ñ— поважати?(UA) ІÑаÑ. 3:1 Бо ГоÑподь оÑÑŒ, ГоÑподь Саваот візьме з ЄруÑалиму й з Юдеї підпору й опору: уÑÑку підпору від хліба, Ñ– вÑÑку підпору води,(UA) ІÑаÑ. 3:2 Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° воÑка, Ñуддю та пророка, Ñ– чарівника та Ñтарого,(UA) ІÑаÑ. 3:3 п'ÑтдеÑÑтника та родовитого, Ñ– радника, Ñ– в миÑтецтві премудрого, Ñ– в заклÑÑ‚Ñ‚ÑÑ… умілого,(UA) ІÑаÑ. 3:4 Ñ– за правителів дам юнаків, Ñ– дітваки запанують над ними!(UA) ІÑаÑ. 3:5 І буде чавити народ один одного, Ñ– кожен Ñвого ближнього! ПовÑтане хлопчак на Ñтарого, а легковажений на поважаного...(UA) ІÑаÑ. 3:6 Бо Ñхопить брат брата Ñвого в домі батька Ñвого та й Ñкаже: Ти маєш одежу, то будь нашим правителем, Ñ– під рукою твоєю хай буде руїна оцÑ!(UA) ІÑаÑ. 3:7 Того Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ підійме Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° й Ñкаже: Ðе буду Ñ Ñ€Ð°Ð½Ð¸ обв'Ñзувати вам, бо в домі моєму немає ні хліба, ні одÑгу, не наÑтановлÑйте мене за Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñƒ!(UA) ІÑаÑ. 3:8 Бо рухнув ЄруÑалим, Ñ– впала ЮдеÑ, бо їхній Ñзик та їхній чин проти ГоÑпода, щоб упертими бути очам Його Ñлави...(UA) ІÑаÑ. 3:9 Проти них Ñвідчить вираз Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, а гріх Ñвій вони виÑвлÑÑŽÑ‚ÑŒ, немов той Содом, не перечать. Горе їхній душі, бо вчинили вони Ñобі зло!(UA) ІÑаÑ. 3:10 Скажіте про праведного: Буде добре йому, бо вони Ñпоживуть плід учинків Ñвоїх.(UA) ІÑаÑ. 3:11 Та горе безбожному, зле, бо йому буде зроблений чин його рук!(UA) ІÑаÑ. 3:12 Ðарод Мій, дітиÑька його утиÑкають, а жінки мають гору над ним... Ðароде ти Мій, твої провідники вчинили блудÑчим тебе, Ñ– дорогу Ñтежок твоїх Ñплутали!(UA) ІÑаÑ. 3:13 ГоÑподь Ñтав на прю, Ñ– Ñтоїть, щоб Ñудити народи.(UA) ІÑаÑ. 3:14 ГоÑподь іде на Ñуд, щоб ÑудитиÑÑŒ з Ñтаршими народу Свого та з вождÑми його: Ви виноградника знищили, грабунок з убогого в ваших домах!(UA) ІÑаÑ. 3:15 Що це ÑталоÑÑ Ð²Ð°Ð¼, що народ Мій ви гнобите та утиÑкаєте вбогих? Так говорить ГоÑподь, Бог Саваот.(UA) ІÑаÑ. 3:16 І промовив ГоÑподь: Зате, що дочки СіонÑькі загорділи, Ñ– ходÑÑ‚ÑŒ витÑгненошиї, Ñ– моргають очима, Ñ– вÑе ходÑÑ‚ÑŒ дрібними крочками, Ñ– дзвонÑÑ‚ÑŒ ÑпрÑжками на ногах Ñвоїх,(UA) ІÑаÑ. 3:17 тому вчинить ГоÑподь тім'Ñ Ð¡Ñ–Ð¾Ð½Ñьких дочок паршивим, Ñ– їхній Ñором обнажить ГоÑподь!...(UA) ІÑаÑ. 3:18 Того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñкидає ГоÑподь окраÑу ÑпрÑжок на їхніх ногах, Ñ– чільцÑ, Ñ– міÑÑці,(UA) ІÑаÑ. 3:19 Ñережки, нараменники, Ñ– Ñерпанки,(UA) ІÑаÑ. 3:20 Ñ– завої, Ñ– ланцюжки на ногах, Ñ– поÑÑки, Ñ– плÑшечки з пахощами, Ñ– чарівничі привіÑки,(UA) ІÑаÑ. 3:21 перÑні, Ñ– Ñережки ноÑові,(UA) ІÑаÑ. 3:22 чудові убраннÑ, Ñ– окриттÑ, Ñ– намітки та торби,(UA) ІÑаÑ. 3:23 дзеркала й льнÑні хитони та турбани, Ñ– прозорі покривала.(UA) ІÑаÑ. 3:24 І ÑтанетьÑÑ, заміÑÑ‚ÑŒ бальзаму Ñморід буде, Ñ– заміÑÑ‚ÑŒ поÑÑа шнур, а заміÑÑ‚ÑŒ миÑтецько укладених кучерів лиÑина, Ñ– заміÑÑ‚ÑŒ хитона цінного верета з паÑком, а заміÑÑ‚ÑŒ краÑи Ñпаленина!(UA) ІÑаÑ. 3:25 Попадають мужі твої від меча, а лицарÑтво твоє на війні,(UA) ІÑаÑ. 3:26 Ñ– будуть Ñтогнати та плакати ворота Ñ—Ñ—, Ñ– буде ÑпуÑтошена, й ÑÑде на землю СіонÑька дочка...(UA) ІÑаÑ. 4:1 І того Ð´Ð½Ñ Ñім жінок ÑхоплÑÑ‚ÑŒ мужа одного, говорÑчи: Ми будемо Ñ—Ñти Ñвій хліб, Ñ– зодÑгатимем одіж Ñвою, тільки йменнÑм твоїм хай Ð½Ð°Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡ÑƒÑ‚ÑŒ, забери ти наш Ñором!(UA) ІÑаÑ. 4:2 Того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ пароÑÑ‚ÑŒ ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ ÐºÑ€Ð°Ñою та Ñлавою, плід же земний величніÑÑ‚ÑŽ та пишнотою Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ€Ñтованих із ІзраїлÑ.(UA) ІÑаÑ. 4:3 І буде зоÑталий в Сіоні й полишений в ЄруÑалимі, ÑвÑтим буде зватиÑÑ Ð²Ñ–Ð½, кожен, хто жити запиÑаний в ЄруÑалимі,(UA) ІÑаÑ. 4:4 коли нечиÑтоту ГоÑподь змиє з ÑіонÑьких дочок, а кров ЄруÑалиму Ñполоще з-поÑеред його духом права та духом очищеннÑ.(UA) ІÑаÑ. 4:5 І Ñтворить ГоÑподь над уÑÑким житлом на СіонÑькій горі та над міÑцем Ð·Ñ–Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ ÑƒÐ´ÐµÐ½ÑŒ хмару, вночі ж дим Ñ– блиÑк огню полум'Ñного, бо над вÑÑкою Ñлавою буде покрова...(UA) ІÑаÑ. 4:6 І буде шатро удень тінню від Ñпеки, Ñ– захиÑтом та укриттÑм від негоди й дощу!(UA) ІÑаÑ. 5:1 ЗаÑпіваю ж Ñ Ð²Ð°Ð¼ про Свойого Улюбленого піÑню любовну про Його виноградника! Ðа плодючому верÑÑ– гори виноградника мав був Мій ПриÑтель.(UA) ІÑаÑ. 5:2 І обкопав Він його, й від ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‡Ð¸Ñтив його, Ñ– виноградом добірним його заÑадив, Ñ– башту поÑтавив поÑеред його, Ñ– витеÑав у ньому чавило, Ñ– чекав, що родитиме він виноград, та він уродив дикі Ñгоди!(UA) ІÑаÑ. 5:3 Тепер же ти, єруÑалимÑький мешканче та мужу юдейÑький, розÑудіть но між Мною й Моїм виноградником:(UA) ІÑаÑ. 5:4 що ще можна вчинити було Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ виноградника, але Я не зробив того в ньому? Чому Я чекав, що родитиме він виноград, а він уродив дикі Ñгоди?(UA) ІÑаÑ. 5:5 Ртепер завідомлю Я ваÑ, що зроблю Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ виноградника: живопліт його викину, Ñ– він буде на знищеннÑ, горожу його розвалю, Ñ– він на Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¿Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ,(UA) ІÑаÑ. 5:6 зроблю Я загубу йому, він не буде обтинаний ані підÑапуваний, Ñ– вироÑте Ñ‚ÐµÑ€Ð½Ñ Ð¹ будÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð½Ð° ньому, а хмарам звелю, щоб дощу не давали на нього!(UA) ІÑаÑ. 5:7 Бо виноградник ГоÑпода Саваота то Ізраїлів дім, а муж Юди коханий Його Ñаджанець. СподівавÑÑŒ правоÑуддÑ, та оÑÑŒ кроволиттÑ, ÑподівавÑÑŒ ÑправедливоÑти Він, та оÑÑŒ зойк...(UA) ІÑаÑ. 5:8 Горе тим, що долучують дома до дому, а поле до Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¾Ñ‡ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ, аж міÑÑ†Ñ Ð±Ñ€Ð°ÐºÑƒÑ” Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ…, так ніби Ñамі Ñидите Ñеред краю!(UA) ІÑаÑ. 5:9 Ð’ мої уші Ñказав був ГоÑподь Саваот: Ðаправду, багато домів попуÑтошені будуть, великі та добрі, Ñ– не буде Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ….(UA) ІÑаÑ. 5:10 Бо деÑÑÑ‚ÑŒ загонів землі виноградника бата одного вродÑÑ‚ÑŒ, а наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ хомера породить ефу.(UA) ІÑаÑ. 5:11 Горе тим, що вÑтають рано вранці Ñ– женуть за напоєм п'Ñнким, Ñ– тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалÑтиÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 5:12 І ÑталаÑÑ Ñ†Ð¸Ñ‚Ñ€Ð° та арфа, бубон та Ñопілка й вино за їхню гулÑнку, а на діло ГоÑподнє не дивлÑÑ‚ÑŒÑÑ, не вбачають Його чину рук.(UA) ІÑаÑ. 5:13 Тому піде народ Мій на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ¿ÐµÑ€ÐµÐ´Ð±Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð¾, Ñ– вельможі його голодуватимуть, а натовп його виÑохне з прагненнÑ...(UA) ІÑаÑ. 5:14 Тому то розширив шеол пожадливіÑÑ‚ÑŒ Ñвою Ñ– безмірно розкрив Ñвою пащу, Ñ– зійде до нього його пишнота, Ñ– його натовп, Ñ– гуркіт його, й Ñ‚Ñ–, що тішатьÑÑ Ð² ньому.(UA) ІÑаÑ. 5:15 І людина понижитьÑÑ, Ñ– упокоритьÑÑ Ð¼ÑƒÐ¶, а очі виÑоких поникнуть,(UA) ІÑаÑ. 5:16 а ГоÑподь Саваот возвеличитьÑÑ Ð² Ñуді, Ñ– Бог СвÑтий виÑвить ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Свою в ÑправедливоÑÑ‚Ñ–!(UA) ІÑаÑ. 5:17 І паÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ овечки, немов би на луці Ñвоїй, а зоÑтавлене з Ñитих чужі поїдÑÑ‚ÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 5:18 Горе тим, що вину притÑгають до Ñебе шнурами марноти, а гріх Ñк мотуззÑм від воза,(UA) ІÑаÑ. 5:19 та кажуть: Хай квапитьÑÑ Ð’Ñ–Ð½, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а поÑтанова СвÑтого Ізраїлевого хай наблизитьÑÑ Ñ– нехай прийде Ñ– пізнаємо ми!(UA) ІÑаÑ. 5:20 Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ÑтавлÑÑ‚ÑŒ темноту за Ñвітло, а Ñвітло за темрÑву, що ÑтавлÑÑ‚ÑŒ гірке за Ñолодке, а Ñолодке за гірке!(UA) ІÑаÑ. 5:21 Горе мудрим у влаÑних очах та розумним перед Ñобою Ñамим!(UA) ІÑаÑ. 5:22 Горе тим, що хоробрі винце попивати, Ñ– Ñилачі на Ð¼Ñ–ÑˆÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿'Ñнкого напою,(UA) ІÑаÑ. 5:23 що неÑправедливого чинÑÑ‚ÑŒ в Ñуді за хабар Ñправедливим, а праведніÑÑ‚ÑŒ праведного уÑувають від нього...(UA) ІÑаÑ. 5:24 Тому, Ñк огненний Ñзик пожирає Ñтерню, а від полум'Ñ Ð½Ð¸ÐºÐ½Ðµ трава, отак ÑпорохнÑвіє корінь у них, Ñ– рознеÑетьÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ð¹ цвіт, немов курÑва, бо від Ñебе відкинули Закон ГоÑпода Саваота, Ñ– знехтували вони Ñлово СвÑтого Ізраїлевого!(UA) ІÑаÑ. 5:25 Тому запаливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² ГоÑпода на народ Його, Ñ– на нього Він витÑгнув руку Свою, та й уразив його: Ñ– захиталиÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸, Ñ– ÑталоÑÑŒ їхнього трупу, Ñк ÑÐ¼Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñеред вулиць!... При цьому вÑьому не відвернувÑÑŒ Його гнів, Ñ– витÑгнена ще рука Його!(UA) ІÑаÑ. 5:26 І підійме прапора народу здалека, Ñ– заÑвище йому з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ ÐºÑ€Ð°ÑŽ, Ñ– прийде він хутко та легко,(UA) ІÑаÑ. 5:27 немає між ними утомленого та такого, Ñкий би ÑпіткнувÑÑ! Ðе дримає ніхто Ñ– не Ñпить, а поÑÑ Ñ–Ð· Ñтегон його не здіймаєтьÑÑ Ñ‚Ð° не зриваєтьÑÑ ÑˆÐ½ÑƒÑ€ при взутті його.(UA) ІÑаÑ. 5:28 Його Ñтріли погоÑтрені, Ñ– вÑÑ– луки його понатÑгувані. Копита у коней його немов кремінь вважаютьÑÑ, а колеÑа його немов вихор.(UA) ІÑаÑ. 5:29 Його рик Ñк левиці, Ñ– він заричить, немов Ñ‚Ñ– левчуки, Ñ– він загарчить, Ñ– здобич ухопить, й Ñ—Ñ— понеÑе, Ñ– ніхто не врÑтує!(UA) ІÑаÑ. 5:30 І на нього ревітиме він того днÑ, Ñк те море реве... І поглÑне на землю, а там гуÑта темрÑва, Ñ– Ñвітло померкло у хмарах Ñ—Ñ—...(UA) ІÑаÑ. 6:1 Року Ñмерти Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐžÐ·Ñ–Ñ— бачив Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що Ñидів на виÑокому та піднеÑеному преÑтолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.(UA) ІÑаÑ. 6:2 Серафими ÑтоÑли зверху Його, по шіÑÑ‚ÑŒ крил у кожного: двома закривав Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, Ñ– двома закривав ноги Ñвої, а двома літав.(UA) ІÑаÑ. 6:3 І кликав один до одного й говорив: СвÑÑ‚, ÑвÑÑ‚, ÑвÑÑ‚ ГоÑподь Саваот, уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð° Ñлави Його!(UA) ІÑаÑ. 6:4 І захиталиÑÑ Ñ‡Ð¾Ð¿Ð¸ порогів від голоÑу того, хто кликав, а храм переповнивÑÑ Ð´Ð¸Ð¼Ð¾Ð¼!(UA) ІÑаÑ. 6:5 Тоді Ñ Ñказав: Горе мені, бо Ñ Ð·Ð°Ð½Ð°Ð¿Ð°Ñ‰ÐµÐ½Ð¸Ð¹! Бо Ñ Ñ‡Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ðº нечиÑтоуÑтий, Ñ– Ñиджу поÑеред народу нечиÑтоуÑтого, а очі мої бачили ЦарÑ, ГоÑпода Саваота!(UA) ІÑаÑ. 6:6 І прилетів до мене один з Серафимів, а в руці його вугіль розпалений, Ñкого він узÑв щипцÑми з-над жертівника.(UA) ІÑаÑ. 6:7 І він доторкнувÑÑ Ð´Ð¾ уÑÑ‚ моїх та й Ñказав: ОÑÑŒ доторкнулоÑÑ Ñ†Ðµ твоїх уÑÑ‚, Ñ– відійшло Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– гріх твій окуплений.(UA) ІÑаÑ. 6:8 І почув Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що говорив: Кого Я пошлю, Ñ– хто піде Ð´Ð»Ñ ÐаÑ? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: ОÑÑŒ Ñ, пошли Ти мене!(UA) ІÑаÑ. 6:9 РВін проказав: Іди, Ñ– Ñкажеш народові цьому: Ви будете чути поÑтійно, та не зрозумієте, Ñ– будете бачити завжди, але не пізнаєте.(UA) ІÑаÑ. 6:10 Учини затужавілим Ñерце народу цього, Ñ– Ñ‚Ñжкими зроби його уші, а очі йому позаклеюй, щоб не бачив очима Ñвоїми, й ушима Ñвоїми не чув, Ñ– щоб не зрозумів Ñвоїм Ñерцем, Ñ– не навернувÑÑ, Ñ– не був уздоровлений він!(UA) ІÑаÑ. 6:11 І Ñказав Ñ: Ðж доки, о ГоÑподи? РВін відказав: Ðж доки міÑта ÑпуÑÑ‚Ñ–ÑŽÑ‚ÑŒ без мешканцÑ, Ñ– доми без людей, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ ÑпуÑтошена буде зовÑім...(UA) ІÑаÑ. 6:12 І віддалить людину ГоÑподь, Ñ– буде велике Ð¾Ð¿ÑƒÑ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñеред землі...(UA) ІÑаÑ. 6:13 І коли позоÑтанетьÑÑ Ð² ній ще деÑÑта чаÑтина, вона знову ÑпуÑтошена буде... Ðле мов з теребинту й мов з дубу, зоÑтанетьÑÑ Ð² них пень по зрубі, наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð±Ð¾ ÑвÑтоÑти пень їхній!(UA) ІÑаÑ. 7:1 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° днів Ðхаза, Ñина Йотама, Уззіїного Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, вийшов Рецін, цар ÑирійÑький, Ñ– Пеках, Ñин Ремаліїн, цар Ізраїлів, до ЄруÑалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.(UA) ІÑаÑ. 7:2 І Ñповіщено Давидів дім, Ñ– Ñказано: Став табором Ðрам у землі Єфремовій. І захиталоÑÑ Ñерце його й Ñерце народу його, Ñк хитаютьÑÑ Ð»Ñ–Ñові дерева від вітру!(UA) ІÑаÑ. 7:3 І Ñказав ГоÑподь до ІÑаї: Вийди навпроти Ðхаза, ти та твій Ñин Шеар-Яшув, до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ñƒ горішнього Ñтаву, на биту дорогу ПолÑ-Валюшників.(UA) ІÑаÑ. 7:4 І Ñкажеш до нього: СтережиÑÑ Ð¹ будь Ñпокійний, не бійÑÑ, а Ñерце твоє нехай не м'Ñкне через два залишки тих димлÑчих головешок, від полум'Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Реціна й Ðрама та Ñина Ремаліїного,(UA) ІÑаÑ. 7:5 за те, що Ðрам, Єфрем та Ñин Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорÑчи:(UA) ІÑаÑ. 7:6 Ходім на Юдею та Ñ—Ñ— налÑкаємо, Ñ– здобудемо Ð´Ð»Ñ Ñебе, Ñ– наÑтановимо царем Ñеред нього Тавеїлового Ñина.(UA) ІÑаÑ. 7:7 Так Ñказав ГоÑподь Бог: Цього не ÑтанетьÑÑ Ð¹ не буде!(UA) ІÑаÑ. 7:8 Бо голова Ðраму ДамаÑк, а голова ДамаÑку Рецін, та ще шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ літ, Ñ– буде зламаний Єфрем, так що переÑтане бути народом!(UA) ІÑаÑ. 7:9 Рголова Єфрему СамаріÑ, а голова Самарії Ñин Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не вÑтоїте.(UA) ІÑаÑ. 7:10 І ГоÑподь далі говорив до Ðхаза й казав:(UA) ІÑаÑ. 7:11 Зажадай Ñобі знака від ГоÑпода, Бога твого, Ñ– зійди глибоко до шеолу, або зійди виÑоко догори!(UA) ІÑаÑ. 7:12 Ð Ðхаз відказав: Ðе пожадаю Ñ, Ñ– не буду Ñпокушувати ГоÑпода.(UA) ІÑаÑ. 7:13 І він Ñказав: ПоÑлухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?(UA) ІÑаÑ. 7:14 Тому ГоÑподь Сам даÑÑ‚ÑŒ вам знака: ОÑÑŒ Діва в утробі зачне, Ñ– Сина породить, Ñ– назвеш ім'Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ: Еммануїл.(UA) ІÑаÑ. 7:15 МаÑло та мед буде Він Ñпоживати, аж поки не пізнає того, Ñк зло відкидати та добро вибирати.(UA) ІÑаÑ. 7:16 Бо поки пізнає Та Дитина, Ñк зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та землÑ, що ти лÑкаєшÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ двома царÑми Ñ—Ñ—.(UA) ІÑаÑ. 7:17 Спровадить ГоÑподь на тебе, Ñ– на народ твій, Ñ– на дім батька твого дні, Ñкі не приходили від Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ÑÑ‚ÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð° від Юди, Ñпровадить Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) ІÑаÑ. 7:18 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, привабить ГоÑподь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в аÑирійÑькому краї,(UA) ІÑаÑ. 7:19 Ñ– вони прилетÑÑ‚ÑŒ, та уÑÑдутьÑÑ Ð²ÑÑ– по проваллÑÑ… Ñтрімких та по щілинах Ñкельних, Ñ– в уÑÑ–Ñ… терновиннÑÑ…, та на луках уÑÑ–Ñ…...(UA) ІÑаÑ. 7:20 Ð”Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ оголить ГоÑподь немов бритвою, найнÑтою по тім боці ріки, царем аÑирійÑьким, голову та волоÑÑÑ Ð½Ñ–Ð³, забере також бороду.(UA) ІÑаÑ. 7:21 І буде Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,(UA) ІÑаÑ. 7:22 то ÑтанетьÑÑ, що від многоти молока, що надоїть, Ñпоживатиме маÑло, бо маÑло та мед буде Ñ—Ñти вÑÑкий, хто зоÑтанетьÑÑ Ñеред землі.(UA) ІÑаÑ. 7:23 І буде Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾: кожне міÑце, що в нім буде тиÑÑча лоз винограду на тиÑÑчу Ñрібла, Ñтане терниною та будÑком!(UA) ІÑаÑ. 7:24 Зо Ñтрілами й з луком він буде ходити туди, бо Ñтане терниною та будÑком уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ...(UA) ІÑаÑ. 7:25 Рна вÑÑ– гори, що заÑтупом копано Ñ—Ñ…, ти не зійдеш туди, бо будеш боÑтиÑÑŒ тернини й будÑччÑ, Ñ– ÑтанутьÑÑ Ð¼Ñ–Ñцем вони, куди волів поÑилатимуть, Ñ– топтатимуть вівці його...(UA) ІÑаÑ. 8:1 І промовив до мене ГоÑподь: Візьми Ñобі велику таблицю, Ñ– напиши на ній людÑьким пиÑьмом: КвапитьÑÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±Ð¸Ñ‡, Ñкорий грабіж.(UA) ІÑаÑ. 8:2 І взÑв Ñ Ð·Ð° Ñвідків Ñобі Ñвідків вірних, ÑвÑщеника Урію та ЗахаріÑ, Єверехіїного Ñина.(UA) ІÑаÑ. 8:3 І зблизивÑÑ Ñ Ð´Ð¾ пророчиці, Ñ– вона зачала, Ñ– породила Ñина. ГоÑподь же до мене промовив: Ðазви ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ: КвапитьÑÑ Ð·Ð´Ð¾Ð±Ð¸Ñ‡, Ñкорий грабіж.(UA) ІÑаÑ. 8:4 Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моÑ, понеÑетьÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ñтво ДамаÑку та здобич Самарії перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) ІÑаÑ. 8:5 І ГоÑподь ще далі говорив до мене й казав:(UA) ІÑаÑ. 8:6 За те, що народ цей знехтував воду СілоамÑьку, Ñка тихо пливе, Ñ– має радіÑÑ‚ÑŒ з Реціном Ñ– з Ñином Ремаліїним,(UA) ІÑаÑ. 8:7 то тому оÑÑŒ ГоÑподь піднеÑе на них воду ріки, Ñильну й велику, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького та вÑÑŽ Ñлаву його. І підійметьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° понад уÑÑ– Ñвої річища, Ñ– піде понад уÑÑ– береги Ñвої.(UA) ІÑаÑ. 8:8 І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї доÑÑгне, Ñ– розтÑгне вона Ñвої крила на вÑÑŽ широчінь твого краю, о Еммануїле!(UA) ІÑаÑ. 8:9 ОзлоблÑйтеÑÑŒ народи, й збентежені будете, почуй, уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ далека! ОзбройтеÑÑŒ, Ñ– збентежені будете, озбройтеÑÑŒ, Ñ– збентежені будете!(UA) ІÑаÑ. 8:10 Радьте раду Ñ– буде вона поруйнована, Ñлово кажіть Ñ– не збудетьÑÑ, бо з нами Бог!(UA) ІÑаÑ. 8:11 Бо так говорив був до мене ГоÑподь у Ñилі Своєї руки надо мною, й оÑтерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, Ñ– казав:(UA) ІÑаÑ. 8:12 Ðе кажіть змова на вÑе, на що каже змова цей народ, Ñ– не бійтеÑÑŒ того, чого він боїтьÑÑ, Ñ– не лÑкайтеÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 8:13 ГоÑпода Саваота Його ÑвÑто шануйте, Ñ– Його вам боÑтиÑÑŒ, Його вам лÑкатиÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 8:14 І буде Він за ÑвÑтиню, Ñ– за камінь ÑпотиканнÑ, Ñ– за Ñкелю ÑпокуÑи Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð¾Ñ… домів ІзраїлÑ, за Ñітку й за паÑтку Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму.(UA) ІÑаÑ. 8:15 І ÑпіткнутьÑÑ Ð¾Ð± них багатохто, Ñ– попадають, Ñ– будуть поламані, Ñ– заплутаютьÑÑ, Ñ– будуть Ñхоплені.(UA) ІÑаÑ. 8:16 Зв'Ñжи Ñвідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнÑми.(UA) ІÑаÑ. 8:17 І Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ чекати ГоÑпода, що ховає лице Своє від Якового дому, Ñ– буду надіÑтиÑÑŒ на Ðього.(UA) ІÑаÑ. 8:18 ОÑÑŒ Ñ Ñ‚Ð° Ñ‚Ñ– діти, що дав мені ГоÑподь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від ГоÑпода Саваота, що пробуває на горі Сіон.(UA) ІÑаÑ. 8:19 Рколи вам Ñкажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповіÑте: Чи ж народ не звертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого Бога? За живих питатиÑÑ Ð¼ÐµÑ€Ñ‚Ð²Ð¸Ñ…?(UA) ІÑаÑ. 8:20 До Закону й Ñвідоцтва! Як вони не так кажуть, Ñк це, то немає Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… зорі ранньої!(UA) ІÑаÑ. 8:21 І буде блукати утиÑкуваний та голодний. І ÑтанетьÑÑ, коли він зголодніє, то запінитьÑÑ, Ñ– проклÑне Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñвого та Бога Ñвого, Ñ– поглÑне догори,(UA) ІÑаÑ. 8:22 Ñ– подивитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ на землю, аж оÑÑŒ тут горе та темнота, темрÑва утиÑку, Ñ– він буде пхнутий у темніÑÑ‚ÑŒ...(UA) ІÑаÑ. 9:1 (8-23) Бо не буде темноти Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, хто утиÑкуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Ðефталимів, а оÑÑ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñлавить дорогу приморÑьку, другий бік Йордану, округу поганів.(UA) ІÑаÑ. 9:2 (9-1) Ðарод, Ñкий в темрÑві ходить, Світло велике побачить, Ñ– над тими, хто Ñидить у краю тіні Ñмерти, Світло заÑÑÑ” над ними!(UA) ІÑаÑ. 9:3 (9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радіÑÑ‚ÑŒ. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, Ñк радіють в жнива, Ñк тішатьÑÑ Ð² чаÑ, коли ділÑÑ‚ÑŒ здобич!(UA) ІÑаÑ. 9:4 (9-3) Бо зламав Ти Ñрмо Ñ‚Ñгару його, Ñ– ÐºÐ¸Ñ Ð· рамена його, жезло його пригнобителÑ, Ñк за днів МадіÑма.(UA) ІÑаÑ. 9:5 (9-4) УÑÑкий бо чобіт війÑьковий, що гупає гучно, та одежа, поплÑмлена кров'ÑŽ, Ñтане вÑе це пожежею, за їжу огню!(UA) ІÑаÑ. 9:6 (9-5) Бо Ð”Ð¸Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð¾ÑÑ Ð½Ð°Ð¼, даний нам Син, Ñ– влада на раменах Його, Ñ– кликнуть ім'Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ: Дивний Порадник, Бог Ñильний, Отець вічноÑти, КнÑзь миру.(UA) ІÑаÑ. 9:7 (9-6) Без ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ множитиÑÑ Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° мир на троні Давида й у царÑтві його, щоб поÑтавити міцно його й щоб підперти його правоÑуддÑм та правдою відтепер й аж навіки, ревніÑÑ‚ÑŒ ГоÑпода Саваота це зробить!(UA) ІÑаÑ. 9:8 (9-7) Проти Якова Ñлово поÑлав був ГоÑподь, а впало воно на ІзраїлÑ,(UA) ІÑаÑ. 9:9 (9-8) Ñ– пізнає народ, увеÑÑŒ він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорÑÑ‚ÑŒ з пихою й надутіÑÑ‚ÑŽ ÑерцÑ:(UA) ІÑаÑ. 9:10 (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñ‚ÐµÑаного, Ñікомори позрубувано, та замінимо Ñ—Ñ… кедрами!(UA) ІÑаÑ. 9:11 (9-10) Та над ним ГоÑподь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:(UA) ІÑаÑ. 9:12 (9-11) Ðрама попереду, а филиÑтимлÑн позаду, Ñ– пожерли Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ†Ñ–Ð»Ð¾ÑŽ пащею... При цьому вÑьому не відвернувÑÑŒ Його гнів, Ñ– витÑгнена ще рука Його!(UA) ІÑаÑ. 9:13 (9-12) Та народ не звернувÑÑ Ð´Ð¾ Того, Хто вразив його, Ñ– не шукали ГоÑпода Саваота...(UA) ІÑаÑ. 9:14 (9-13) Тому то ГоÑподь відÑік від Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñƒ й хвіÑÑ‚, пальму й очеретину за одного днÑ.(UA) ІÑаÑ. 9:15 (9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіÑÑ‚.(UA) ІÑаÑ. 9:16 (9-15) І ÑталоÑÑ, що поводатарі цього народу зробилиÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¸ÐºÐ°Ð¼Ð¸, Ñ– гинуть проваджені ними.(UA) ІÑаÑ. 9:17 (9-16) Тому то його юнаками радіти не буде ГоÑподь, а до Ñиріт його й його вдів милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ матиме, бо кожен безбожний й злочинець, Ñ– злобне вÑÑ– уÑта говорÑÑ‚ÑŒ. При цьому вÑьому не відвернувÑÑŒ Його гнів, Ñ– витÑгнена ще рука Його!...(UA) ІÑаÑ. 9:18 (9-17) Бо злоба горить, Ñк огонь, пожирає тернину й будÑччÑ, Ñ– палає по запуÑтах ліÑу, Ñ– крутÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ð²ÐµÑ€Ñ… Ñтовпи диму...(UA) ІÑаÑ. 9:19 (9-18) Від лютоÑти ГоÑпода Саваота Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ, Ñ– Ñтане народ, Ñк пожива огню, Ñ– не пощадить жоден брата Ñвого!...(UA) ІÑаÑ. 9:20 (9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, Ñ– жертиме зліва, але не наÑититьÑÑ, кожен жертиме тіло рамена Ñвого:(UA) ІÑаÑ. 9:21 (9-20) МанаÑÑ–Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð°, а Єфрем МанаÑÑ–ÑŽ, разом обоє на Юду... При цьому вÑьому не відвернувÑÑŒ Його гнів, Ñ– витÑгнена ще рука Його!...(UA) ІÑаÑ. 10:1 Горе законодавцÑм неÑправедливим, та пиÑарÑм, Ñкі пишуть на лихо,(UA) ІÑаÑ. 10:2 щоб від правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ ÑƒÑунути бідних, Ñ– щоб віднÑти права від убогих народу Мого, щоб Ñтали вдовиці здобичею їм, Ñ– пограбувати Ñиріт...(UA) ІÑаÑ. 10:3 Рщо ви чинитимете в день навіщеннÑ, Ñ– наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, Ñ– де позоÑтавите Ñлаву Ñвою?(UA) ІÑаÑ. 10:4 Ðічого не лишитьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ зігнутиÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ полоненими, Ñ– попадати між позабиваними... При цьому вÑьому не відвернувÑÑŒ Його гнів, Ñ– витÑгнена ще рука Його!...(UA) ІÑаÑ. 10:5 Біда аÑирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це переÑÐµÑ€Ð´Ñ ÐœÐ¾Ñ”!(UA) ІÑаÑ. 10:6 Ðа люд нечеÑтивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, Ñ– щоб потоптати його, Ñк болото на вулицÑÑ….(UA) ІÑаÑ. 10:7 Та не так він Ñобі розуміє, а Ñерце його не так миÑлить, бо в Ñерці його щоб немало народів понищити та погубити!(UA) ІÑаÑ. 10:8 Бо говорить: Хіба мої провідники разом уÑÑ– не царі?(UA) ІÑаÑ. 10:9 Чи ж Кално не такий, Ñк Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, Ñк Ðрпад? Хіба ж не така СамаріÑ, Ñк ДамаÑк?(UA) ІÑаÑ. 10:10 Тому що рука Ð¼Ð¾Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñтва божків доÑÑгла, а в них більші боввани, Ñк в ЄруÑалимі та в Самарії,(UA) ІÑаÑ. 10:11 то хіба не зроблю Ñ Ñ‚Ð°Ðº Ñамо Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму й бовванів його, Ñк зробив Ñ Ð±ÑƒÐ² Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ— й божків Ñ—Ñ—?(UA) ІÑаÑ. 10:12 І ÑтанетьÑÑ, Ñк доконає ввеÑÑŒ чин Свій ГоÑподь на СіонÑькій горі та в ЄруÑалимі, то Ñкаже: Ðавіщу Ñ Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ð¸ гордовитоÑти ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького та пишноту чванливих очей його!(UA) ІÑаÑ. 10:13 Бо він каже: Вчинив Ñ Ñ†Ðµ міццю Ñвоєї руки й Ñвоїм розумом, Ñ Ð±Ð¾ розумний, Ñ– відмінÑÑŽ границі народів, а їхній маєток грабую, й Ñк Ñильний, Ñкидаю пануючих!(UA) ІÑаÑ. 10:14 І доÑÑгла, мов кубло те, багатÑтва народів рука моÑ, й Ñк збирають покинені ÑйцÑ, Ñ Ð²ÑÑŽ землю зібрав, Ñ– ніхто не порушив крилом, Ñ– дзюбка не відкрив, Ñ– не зацвірінькав...(UA) ІÑаÑ. 10:15 Чи буде Ñокира пишатиÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ Ñвого рубача? Чи понад Ñвого пилувальника буде гордитиÑÑ Ð¿Ð¸Ð»ÐºÐ°? Ðіби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підноÑить кий того, хто не Ñ” дерево!(UA) ІÑаÑ. 10:16 Зате ГоÑподь, Бог Саваот пошле ÑухорлÑвіÑÑ‚ÑŒ на Ñитих його, Ñ– під його Ñлавою полум'Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ палати, немов би пожар!(UA) ІÑаÑ. 10:17 І Світло Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñтане огнем, а СвÑтий його полум'Ñм, Ñ– запалить воно, й пожере його Ñ‚ÐµÑ€Ð½Ñ Ð¹ будÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ в один день!(UA) ІÑаÑ. 10:18 І Ñлаву ліÑу його й його Ñаду вигубить Він від душі й аж до тіла, Ñ– буде, що знидіє він, мов той хворий,(UA) ІÑаÑ. 10:19 Ñ– буде оÑтанок дерев його ліÑу такий нечиÑленний, що й хлопець Ñ—Ñ… Ñпише!(UA) ІÑаÑ. 10:20 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, оÑтанок Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ– врÑтовані дому Якова не будуть вже більш опиратиÑÑŒ на того, хто б'Ñ” Ñ—Ñ…, й обіпрутьÑÑ Ñƒ правді на ГоÑпода, СвÑтого Ізраїлевого.(UA) ІÑаÑ. 10:21 Рештки навернутьÑÑ, рештки Якова, до Сильного Бога.(UA) ІÑаÑ. 10:22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, Ñк морÑький піÑок, тільки рештки із нього навернутьÑÑ! Загибіль призначена Ñ”, щоб виповнилаÑÑŒ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ,(UA) ІÑаÑ. 10:23 бо виконає ГоÑподь, Бог Саваот поÑтановлену згубу поÑеред вÑієї землі.(UA) ІÑаÑ. 10:24 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійÑÑŒ аÑирійцÑ! Він палицею тебе вдарить, Ñ– ÐºÐ¸Ñ Ñвого підійме на тебе, Ñк колиÑÑŒ на дорозі єгипетÑькій.(UA) ІÑаÑ. 10:25 Бо мало ще, трохи побуде, та й ÑкінчитьÑÑ Ð»ÑŽÑ‚ÑŒ, Ñ– звернетьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій на Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…!(UA) ІÑаÑ. 10:26 І збудить на нього бича ГоÑподь Саваот, Ñк уразив був Він МадіÑма при Ñкелі Орев, Ñ– кий Його буде на морі, Ñ– його Він проÑÑ‚Ñгне, Ñк колиÑÑŒ на Єгипет!(UA) ІÑаÑ. 10:27 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, з твого рамена Ñ‚Ñгар його здійметьÑÑ, а з-над шиї твоєї Ñрмо його, Ñ– через ÑитіÑÑ‚ÑŒ Ñрмо буде знищене!(UA) ІÑаÑ. 10:28 Він прийде навпроти ÐйÑту, перейде в Мігрон, Ñвої речі Ñкладе до Міхмашу.(UA) ІÑаÑ. 10:29 Перейдуть проваллÑ, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.(UA) ІÑаÑ. 10:30 ЗаголоÑи ти, о дочко Галліму, поÑлухай, Лаїше, о бідний Ðнатоте!(UA) ІÑаÑ. 10:31 Мадмена розбіглаÑÑŒ, мешканці Гевіму втікають...(UA) ІÑаÑ. 10:32 Ще Ñьогодні зоÑтанетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ у Ðові; Ñвоєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку ЄруÑалиму.(UA) ІÑаÑ. 10:33 ОÑÑŒ ГоÑподь, Бог Саваот відтинає галузки заÑтрашальною Ñилою, Ñ– найвищі поÑтавою будуть поÑтинані, а виÑокі будуть понижені.(UA) ІÑаÑ. 10:34 І буде обтÑта навколо залізом гущавина ліÑу, Ñ– Ліван упаде від Могутнього!(UA) ІÑаÑ. 11:1 І вийде Пагінчик із Ð¿Ð½Ñ Ð„ÑÑеєвого, Ñ– Галузка даÑÑ‚ÑŒ плід із ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ІÑаÑ. 11:2 І Ñпочине на Ðім Дух ГоÑподній, дух мудроÑти й розуму, дух поради й лицарÑтва, дух Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñтраху ГоÑподнього.(UA) ІÑаÑ. 11:3 Його ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ñтраху ГоÑподньому, Ñ– Він не на поглÑд очей Ñвоїх буде Ñудити, Ñ– не на поÑлух ушей Своїх буде рішати,(UA) ІÑаÑ. 11:4 але буде Ñудити убогих за правдою, Ñ– правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ðµ Ñлушно Ñумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уÑÑ‚, а віддихом губ Своїх Ñмерть заподіє безбожному.(UA) ІÑаÑ. 11:5 І ÑтанетьÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑом клубів Його ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, вірніÑÑ‚ÑŒ же поÑÑом Ñтегон Його!(UA) ІÑаÑ. 11:6 І замешкає вовк із вівцею, Ñ– буде лежати пантера з козлÑм, Ñ– будуть разом телÑтко й левчук, та Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð³Ð¾Ð´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ðµ, а дитина мала Ñ—Ñ… водитиме!(UA) ІÑаÑ. 11:7 Ркорова й ведмідь будуть паÑтиÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, разом будуть лежати їхні діти, Ñ– лев буде Ñ—Ñти Ñолому, немов та худоба!(UA) ІÑаÑ. 11:8 І буде бавитиÑÑ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð»Ñтко над діркою гада, Ñ– віднÑте від Ð¿ÐµÑ€Ñ Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñ‡Ð° проÑÑ‚Ñгне Ñвою руку над нору гадюки,(UA) ІÑаÑ. 11:9 не вчинÑÑ‚ÑŒ лихого та шкоди не зроблÑÑ‚ÑŒ на вÑій ÑвÑтій Моїй горі, бо Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ повна Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього так, Ñк море вода покриває!(UA) ІÑаÑ. 11:10 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той: до ÐšÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ñ Ð„ÑÑеєвого, що Ñтане прапором народам, погани звертатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ до Ðього, Ñ– буде Ñлавою міÑце Ñпочинку Його!(UA) ІÑаÑ. 11:11 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, Ñ– знову подруге проÑÑ‚Ñгне ГоÑподь Свою руку, щоб набути оÑтанок народу Свого, що полишитьÑÑ Ð· Ðшшуру й з Єгипту, Ñ– з ПатроÑу та з Етіопії, Ñ– з Еламу й з Шін'ару, Ñ– з Хамату, та з морÑьких оÑтровів.(UA) ІÑаÑ. 11:12 І поганам підійме Він прапора, Ñ– згромадить вигнанців ІзраїлÑ, Ñ– Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð®Ð´Ð¸ збере з чотирьох країв Ñвіту!(UA) ІÑаÑ. 11:13 І ÑпинитьÑÑ Ð·Ð°Ð·Ð´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Єфрема, Ñ– витÑÑ‚Ñ– будуть Ñупротивники Юди, не буде вже заздрити Юді Єфрем, а Юда не буде гнобити Єфрема.(UA) ІÑаÑ. 11:14 І вони полетÑÑ‚ÑŒ на плече филиÑтимлÑн до морÑ, пограбують гуртом Ñинів Ñходу, на Едома й Моава вони накладуть Ñвою руку, Ñ– діти Ðммона Ñ—Ñ… Ñлухати будуть.(UA) ІÑаÑ. 11:15 І вчинить заклÑÑ‚Ñ‚Ñм ГоÑподь затоку Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, Ñ– руку Свою проÑÑ‚Ñгне на ріку в Ñильнім вітрі Своїм, Ñ– на Ñім потоків розділить Ñ—Ñ—, й буде можна Ñ—Ñ— у взутті переходити.(UA) ІÑаÑ. 11:16 І буде широка дорога Ð´Ð»Ñ Ñ€ÐµÑˆÑ‚Ð¸ народу Його, що з Ðшшуру зоÑтанетьÑÑ, Ñк була Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð² день, коли він виходив із краю єгипетÑького.(UA) ІÑаÑ. 12:1 І ти Ñкажеш Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾: Хвалю Тебе, ГоÑподи, бо Ти гнівавÑÑŒ на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,(UA) ІÑаÑ. 12:2 оце, Бог ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”! Безпечний Ñ, Ñ– не боюÑÑŒ, бо ГоÑподь, ГоÑподь Ñила Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° мій Ñпів, Ñ– ÑпаÑіннÑм Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Він Ñтав!(UA) ІÑаÑ. 12:3 І ви в радоÑÑ‚Ñ– будете черпати воду з ÑпаÑенних джерел!(UA) ІÑаÑ. 12:4 І Ñкажете ви того днÑ: ДÑкуйте ГоÑподу, кличте Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, ÑповіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ превеличне!(UA) ІÑаÑ. 12:5 Співайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Він бо величне вчинив, Ñ– хай це буде знане по цілій землі!(UA) ІÑаÑ. 12:6 Радій та Ñпівай, ти мешканко Сіону, бо Ñеред тебе Великий, СвÑтий Ізраїлів!(UA) ІÑаÑ. 13:1 Пророцтво про Вавилон, що бачив ІÑаÑ, Ñин ÐмоÑів.(UA) ІÑаÑ. 13:2 Підійміте прапора на лиÑую гору, кличте Ñ—Ñ… голоÑніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!(UA) ІÑаÑ. 13:3 Я звелів був Своїм поÑвÑченим, теж покликав лицарÑтво Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.(UA) ІÑаÑ. 13:4 Чути гамір у горах, Ñк народу чиÑленного, чути гомін згромаджених тут царÑтв народів: це переглÑдає ГоÑподь Саваот бойове Своє війÑько!(UA) ІÑаÑ. 13:5 ПриходÑÑ‚ÑŒ з далекого краю, із кінців небеÑ, ГоÑподь Ñ– знарÑÐ´Ð´Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Його, щоб уÑÑŽ землю понищити!(UA) ІÑаÑ. 13:6 ГолоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, бо близький день ГоÑподній, він від Ð’Ñемогутнього прийде, немов зруйнуваннÑ...(UA) ІÑаÑ. 13:7 Тому то оÑлабнуть вÑÑ– руки, Ñ– кожне Ñерце людини зневіритьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 13:8 І вони налÑкаютьÑÑ, болі та муки Ñ—Ñ… ÑхоплÑÑ‚ÑŒ, немов Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð°, будуть тремтіти... ОÑтовпіють один перед одним, полум'Ñні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð¾ їхні обличчÑ...(UA) ІÑаÑ. 13:9 Оце день ГоÑподній приходить, Ñуворий, Ñ– лютіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– полум'Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ, щоб землю зробити ÑпуÑтошеннÑм, а грішних Ñ—Ñ— повигублювати з неї!(UA) ІÑаÑ. 13:10 Бо зорі небеÑні та їхні Ñузір'Ñ Ð½Ðµ дадуть Ñвого Ñвітла, Ñонце затьмитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Ñході Ñвоєму, а міÑÑць не буде вже ÑÑÑти Ñвітлом Ñвоїм...(UA) ІÑаÑ. 13:11 І Я покараю вÑеÑвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючніÑÑ‚ÑŒ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ñпиню, а гордіÑÑ‚ÑŒ наÑильників знижу!(UA) ІÑаÑ. 13:12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, Ñ– Ñмертну людину від офірÑького золота.(UA) ІÑаÑ. 13:13 Тому небеÑа захитаю, Ñ– рухнетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð· Ñвого міÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ лютоÑти ГоÑпода Саваота, у День, Ñк палатиме гнів Його...(UA) ІÑаÑ. 13:14 І буде народ, Ñк та Ñарна Ñполошена чи Ñк отара, Ñкої зібрати немає кому... До народу Ñвого кожен звернетьÑÑ, Ñ– кожен до краю Ñвого втікатиме.(UA) ІÑаÑ. 13:15 Кожен знайдений буде заколеним, Ñ– кожен узÑтий впаде від меча...(UA) ІÑаÑ. 13:16 Рїхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 13:17 Оце Я збуджу на них мідÑн, що Ñрібла не лічать, а золото не чують Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾ нього,(UA) ІÑаÑ. 13:18 Ñ– будуть вбивати юнаків їхні луки, Ñ– над плодом утроби вони милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милоÑти...(UA) ІÑаÑ. 13:19 І Ñтане тоді Вавилон, краÑа царÑтв, пишнота халдейÑької гордоÑти, таким, Ñк Бог зруйнував був Содом та Гоморру!(UA) ІÑаÑ. 13:20 Ðе буде назавжди заÑелений він, нізамешкалий з роду в рід, Ñ– араб там не Ñтане наметом, Ñ– там паÑтухи не Ñпочинуть з Ñвоєю отарою...(UA) ІÑаÑ. 13:21 Ðле будуть барложити там звірі пуÑтині, Ñ– будуть доми їхні Ñовами повні, Ñ– там пробуватимуть ÑтруÑÑ–, Ñ– волохаті демони там танцюватимуть...(UA) ІÑаÑ. 13:22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веÑелих палацах! І близьке вже наÑÑ‚ÑƒÐ¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‡Ð°Ñу його, Ñ– не забарÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ†Ñ– його дні!(UA) ІÑаÑ. 14:1 Бо ГоÑподь змилоÑердитьÑÑ Ð½Ð°Ð´ Яковом, Ñ– вибере знову ІзраїлÑ, Ñ– на їхній землі Ñ—Ñ… поÑелить. І чужинець долучений буде до них, Ñ– приєднані будуть до дому Якового.(UA) ІÑаÑ. 14:2 І народи Ñ—Ñ… візьмуть, Ñ– Ñ—Ñ… попровадÑÑ‚ÑŒ до їхнього міÑцÑ, а Ізраїлів дім на ГоÑподній землі за рабів та за невільниць Ñ—Ñ… прийме Ñобі на Ñпадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто Ñ—Ñ… поневолив, Ñ– вони над Ñвоїми гнобителÑми запанують!(UA) ІÑаÑ. 14:3 І буде в той день, Ñк ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ тобі відпочинок із Ñ‚ÐµÑ€Ð¿Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ та з неÑпокою твого, та з праці Ñ‚Ñжкої, Ñку ти був муÑів робити,(UA) ІÑаÑ. 14:4 то ти заÑпіваєш оцю піÑню глумливу про Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð’Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñƒ та й Ñкажеш: Як гнобитель минувÑÑ, минулоÑÑ Ð³Ð½Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ!(UA) ІÑаÑ. 14:5 ГоÑподь зламав ÐºÐ¸Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… Ñ– жезла пануючих,(UA) ІÑаÑ. 14:6 що народи поÑтійним ударом у лютоÑÑ‚Ñ– бив, що в гніві гнобив був людей переÑлідуваннÑм безупинним.(UA) ІÑаÑ. 14:7 Спочила була, заÑпокоїлаÑÑ Ð²ÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– виÑпівує голоÑно.(UA) ІÑаÑ. 14:8 КипариÑи та кедри ливанÑькі тобою втішаютьÑÑ Ð¹ кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на Ð½Ð°Ñ Ð´Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑƒÐ±!(UA) ІÑаÑ. 14:9 ЗаворушивÑÑŒ тобою іздолу шеол назуÑтріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, уÑÑ–Ñ… проводирів на землі, Ñ– піднÑв з їхніх тронів вÑÑ–Ñ… людÑьких царів.(UA) ІÑаÑ. 14:10 Вони вÑÑ– зачнуть говорити та й Ñкажуть тобі: І ти оÑлабів, Ñк Ñ– ми, Ñтав подібний до наÑ!(UA) ІÑаÑ. 14:11 Зіпхнута в шеол Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ñ–ÑÑ‚ÑŒ та гра твоїх арф; виÑтелено під тобою червою, Ñ– червÑк накриває тебе...(UA) ІÑаÑ. 14:12 Як Ñпав ти з небеÑ, о Ñину зірниці доÑвітньої, ÑÑÐ½Ð°Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ðµ, ти розбивÑÑ Ð¾Ð± землю, погромнику людів!(UA) ІÑаÑ. 14:13 Ти ж Ñказав був у Ñерці Ñвоєму: Зійду Ñ Ð½Ð° небо, повище зір Божих поÑтавлю преÑтола Ñвого, Ñ– ÑÑду Ñ Ð½Ð° горі збору богів, на кінцÑÑ… північних,(UA) ІÑаÑ. 14:14 підіймуÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ гори хмар, уподібнюÑÑŒ Ð’Ñевишньому!(UA) ІÑаÑ. 14:15 Та Ñкинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!(UA) ІÑаÑ. 14:16 Ті, що на тебе дивитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ, приглÑдатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царÑтва труÑитиÑÑŒ,(UA) ІÑаÑ. 14:17 що він обертав у пуÑтиню вÑеленну, а міÑта Ñ—Ñ— бурив, що в'Ñзнів Ñвоїх не пуÑкав він додому?(UA) ІÑаÑ. 14:18 УÑÑ– царі людів, вони вÑÑ– у Ñлаві лÑгли, кожен у Ñвоїй уÑипальні,(UA) ІÑаÑ. 14:19 ти ж від гробу Ñвого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь ÑпуÑкаютьÑÑ, Ñк потоптаний труп...(UA) ІÑаÑ. 14:20 Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю Ñвою зруйнував, Ñвій народ повбивав... ÐаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð»Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ñ†Ñ–Ð² повік не згадаєтьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 14:21 Його дітÑм зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повÑтали, Ñ– землі не вÑпадкували, Ñ– не наповнили Ñвіту міÑтами.(UA) ІÑаÑ. 14:22 І на них Я повÑтану, говорить ГоÑподь Саваот, Ñ– витну ім'Ñ Ð’Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñƒ й оÑтанок його, Ñ– нащадка й онука, говорить ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 14:23 І вчиню Я його їжакові оÑелею та водним багном, Ñ– мітлою Ð²Ð¸Ð³ÑƒÐ±Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð°Ð¼Ñ–Ñ‚Ð°ÑŽ його, говорить ГоÑподь Саваот!(UA) ІÑаÑ. 14:24 ПриÑÑгав був ГоÑподь Саваот та казав: Поправді, Ñк миÑлив Ñобі Я, так ÑтанетьÑÑ, й Ñк Я був врадив те ÑповнитьÑÑ,(UA) ІÑаÑ. 14:25 щоб Ñтовкти аÑÐ¸Ñ€Ñ–Ð¹Ñ†Ñ Ð² країні Моїй, Ñ– на горах Моїх розтопчу Я його! І Ñрмо його здійметьÑÑ Ð· них, Ñ– Ñ‚Ñгар його ÑкинетьÑÑ Ð· їхніх рамен!(UA) ІÑаÑ. 14:26 Це та рада, Ñка про вÑÑŽ землю ураджена, Ñ– це та рука, що проÑÑ‚Ñгнена на вÑÑ– народи.(UA) ІÑаÑ. 14:27 Бо врадив ГоÑподь Саваот, Ñ– хто Його раду відмінить? Ррука Його витÑгнена, й хто відверне Ñ—Ñ—?(UA) ІÑаÑ. 14:28 У році Ñмерти Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ðхаза було таке пророцтво:(UA) ІÑаÑ. 14:29 Ðе тішÑÑ, уÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимÑÑŒÐºÐ°Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, що зламане жезло, Ñке тебе вдарило, бо з гадючого ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð·Ðµ люта зміÑ, Ñ– огниÑтий летючий дракон буде плодом Ñ—Ñ—!(UA) ІÑаÑ. 14:30 І паÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ перворідні бідних, Ñ– вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, Ñ– рештки твої він доб'Ñ”!(UA) ІÑаÑ. 14:31 Плач же, брамо, ти ж міÑто, кричи, розпливлаÑÑ Ñ‚Ð¸, вÑÑ Ñ„Ð¸Ð»Ð¸ÑтимÑÑŒÐºÐ°Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ðµ, бо приходить із півночі дим, Ñ– не буде нікого, хто відÑтав би з його воÑків!(UA) ІÑаÑ. 14:32 І що відповіÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð½Ñ–Ð¼ поÑлам? Що Сіона ГоÑподь заложив, Ñ– ÑховаютьÑÑ Ð² ньому убогі з народу Його!(UA) ІÑаÑ. 15:1 Пророцтво про Моава. Справді вночі ÐÑ€-Моав пограбований був та понищений, Ñправді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.(UA) ІÑаÑ. 15:2 Він пішов до ÑвÑтині, а Дивон на верхів'Ñ, щоб плакати; на Ðево й на Медеву голоÑить Моав. Ðа вÑÑ–Ñ… головах його лиÑина, обÑтрижена кожна його борода,(UA) ІÑаÑ. 15:3 на вÑÑ–Ñ… його вулицÑÑ… підперезалиÑÑŒ веретою, на дахах його та на площах його вÑÑ– голоÑÑÑ‚ÑŒ, з плачу розпливаютьÑÑ...(UA) ІÑаÑ. 15:4 І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голоÑ, тому то голоÑÑÑ‚ÑŒ воÑки Моава, Ñ– душа його в ньому тремтить.(UA) ІÑаÑ. 15:5 Моє Ñерце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходÑÑ‚ÑŒ збіччÑм Лухіту, бо на ХоронаїмÑькій дорозі вÑтає крик загибелі,(UA) ІÑаÑ. 15:6 бо води Ðімріму ÑпуÑтошеннÑм будуть, бо поÑохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...(UA) ІÑаÑ. 15:7 Тому то набутий оÑтанок Ñ– маєток вони віднеÑуть за потік Ñтеповий.(UA) ІÑаÑ. 15:8 Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голоÑіннÑ, Ñ– по Беер-Елім голоÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ІÑаÑ. 15:9 Бо наповнилаÑÑŒ кров'ÑŽ димонÑька вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ñ‡Ñ–Ð² із Моава, Ñ– на оÑтанок землі.(UA) ІÑаÑ. 16:1 Овечки пошліть влаÑникові землі, із Сели на пуÑтиню, на гору СіонÑької дочки.(UA) ІÑаÑ. 16:2 І ÑтанетьÑÑ, мов те Ñполошене птаÑтво, з кубла повигонене, будуть дочки МоавÑькі при бродах Ðрнону:(UA) ІÑаÑ. 16:3 Подай раду, зроби приÑуд, учини нічну тінь Ñвою повного полуднÑ, Ñховай вигнаних, Ð±Ñ–Ð¶ÐµÐ½Ñ†Ñ Ð½Ðµ видавай...(UA) ІÑаÑ. 16:4 Ðехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, Ñтань їм захиÑтом перед грабіжником, бо не Ñтало наÑильника, ÑкінчивÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð±ÑƒÐ½Ð¾Ðº, загинув топтач із землі...(UA) ІÑаÑ. 16:5 І буде утверджений миліÑÑ‚ÑŽ трон, Ñ– ÑÑде на ньому у правді в наметі Давида ÑуддÑ, що дбатиме за правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° буде в ÑправедливоÑÑ‚Ñ– вправний.(UA) ІÑаÑ. 16:6 Ми чули про гордіÑÑ‚ÑŒ Моава, що гордий він дуже, про Ñваволю його й його гордіÑÑ‚ÑŒ, про лютіÑÑ‚ÑŒ його, про неÑлушні його ніÑенітниці...(UA) ІÑаÑ. 16:7 Буде тому голоÑити Моав над Моавом, увеÑÑŒ голоÑити він буде! За палÑницÑми з грон Кір-ХареÑету плакати будуть наÑправді побиті,(UA) ІÑаÑ. 16:8 бо поÑохли хешбонÑькі полÑ, Ñ– виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, Ñкі до Язеру ÑÑгали й зникали в пуÑтині; галузки ж його розтÑгалиÑÑ, Ñ– море вони перейшли.(UA) ІÑаÑ. 16:9 Тому то ÑзерÑьким плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою Ñвоєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.(UA) ІÑаÑ. 16:10 І буде забрана радіÑÑ‚ÑŒ та втіха із Ñаду, а по виноградниках піÑні не буде й не здійметьÑÑ Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ðº. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радоÑти Я припинив!(UA) ІÑаÑ. 16:11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-ХереÑ.(UA) ІÑаÑ. 16:12 І буде, Ñк виÑвитьÑÑ, що змучивÑÑŒ на взгір'Ñ— Моав, Ñ– ввійде молитиÑÑŒ у ÑвÑтиню Ñвою, та він не оÑÑгне нічого.(UA) ІÑаÑ. 16:13 Оце Ñлово, Ñке говорив був віддавна ГоÑподь про Моава.(UA) ІÑаÑ. 16:14 Ртепер ГоÑподь каже, говорÑчи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена Ñлава Моава з уÑім велелюддÑм його, а позоÑталіÑÑ‚ÑŒ мала та дрібна, невелика!(UA) ІÑаÑ. 17:1 Пророцтво про ДамаÑк. ОÑÑŒ ДамаÑк вилучаєтьÑÑ Ð· міÑÑ‚, Ñ– ÑтаєтьÑÑ, Ñк купа руїн.(UA) ІÑаÑ. 17:2 Покинені будуть міÑта Ðроеру, Ð´Ð»Ñ Ñ‡ÐµÑ€Ñ–Ð´ вони будуть, Ñ– Ñ‚Ñ– будуть лежати, Ñ– не буде кому Ñ—Ñ… Ñполошити...(UA) ІÑаÑ. 17:3 Заникне Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ð· Єфрема, Ñ– царÑтво з ДамаÑку, Ñ– решта Ðраму будуть, Ñк Ñлава Ñинів ІзраїлÑ, говорить ГоÑподь Саваот!(UA) ІÑаÑ. 17:4 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, Ñлава Якова знидіє, Ñ– вихудне товщ його тіла.(UA) ІÑаÑ. 17:5 І буде, немов би жнець збирає збіжжÑ, а рамено його жне колоÑÑÑ; Ñ– буде, немов би збирають колоÑÑÑ Ð² долині Рефаїм.(UA) ІÑаÑ. 17:6 І на ньому зоÑтанутьÑÑ Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐºÐ¸ з плодів, Ñк при оббиванні оливки: дві-три Ñгідки на верховітті, чотири-п'ÑÑ‚ÑŒ на галузках плідної деревини, говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів.(UA) ІÑаÑ. 17:7 Того Ð´Ð½Ñ Ð·Ð²ÐµÑ€Ð½Ðµ людина зір до Ñвого ТворцÑ, а очі Ñ—Ñ— на СвÑтого Ізраїлевого дивитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 17:8 І не буде звертатиÑÑŒ людина до жертівників, чину рук Ñвоїх, Ñ– не буде дивитиÑÑŒ на те, що зробили були Ñ—Ñ— пальці, ні на ашери, ані на Ñтовпи на чеÑÑ‚ÑŒ ÑонцÑ.(UA) ІÑаÑ. 17:9 Того Ð´Ð½Ñ Ñ—Ñ— Ñильні міÑта будуть, мов Ñ‚Ñ– опуÑтілі міÑÑ†Ñ Ð»Ñ–Ñу та верхів'Ñ Ð³Ñ–Ñ€, що Ñ—Ñ… позоÑтавлено перед Ñинами ІзраїлÑ, Ñ– руїною ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ðµ.(UA) ІÑаÑ. 17:10 Бо забула ти, дочко ІзраїлÑ, Бога ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого, Ñ– не пам'Ñтала про Скелю Ñили Ñвоєї. Тому то Ñадиш розÑадника приємного, Ñ– переÑаджуєш туди чужу виноградину.(UA) ІÑаÑ. 17:11 Того днÑ, Ñк Ñадила, ти обгородила його, Ñ– про поÑів Ñвій подбала, щоб рано зацвіло. Ðле жниво минулоÑÑ Ð² день ÑлабоÑти невигойного болю!...(UA) ІÑаÑ. 17:12 Біда, рев чиÑленних народів, гуркочуть, Ñк гуркіт морів, Ñ– Ð³Ð°Ð»Ð°Ñ Ð¿Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½, вони галаÑують, Ñк гуркіт міцної води.(UA) ІÑаÑ. 17:13 ГалаÑують племена, Ñк гуркіт міцної води, та Він їм погрозить, Ñ– кожен далеко втече, Ñ– буде гнаний, немов та полова на горах за вітром, Ñ– мов перед вихром перекотиполе...(UA) ІÑаÑ. 17:14 Як вечір наÑуне то й жах оÑÑŒ, поки ранок наÑтане не буде його. Це талан наших грабівників, Ñ– це Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð´ÐµÑ€Ð¸Ð»ÑŽÐ´Ñ–Ð² наших!...(UA) ІÑаÑ. 18:1 Горе тобі, дзвінкокрилий ти краю, що з другого боку річок етіопÑьких,(UA) ІÑаÑ. 18:2 що морем поÑлів поÑилаєш на човнах папіруÑових по поверхні води! Ідіть, Ñкороходні поÑли, до народу виÑокого й блиÑкучезбройного, до народу Ñтрашного віддавна й аж доÑÑ–, до люду преÑильного, що топче уÑе, що річки його землю поперетинали.(UA) ІÑаÑ. 18:3 УÑÑ– мешканці вÑеÑвіту, що на землі пробуваєте, дивітьÑÑ, коли піднеÑетьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð¿Ð¾Ñ€ на горах, Ñлухайте, чи не затрублÑÑ‚ÑŒ у ріг.(UA) ІÑаÑ. 18:4 Бо ГоÑподь так промовив до мене: Я буду Ñпокійний, Ñ– буду дивитиÑÑ Ð· міÑÑ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ пробуваннÑ, Ñк тепло те при Ñвітлі ÑÑному, Ñк та хмара роÑи в Ñпеку жнив!(UA) ІÑаÑ. 18:5 Бо перед жнивами, Ñк ÑкінчитьÑÑ Ñ†Ð²Ñ–Ñ‚, недозріле ж уÑе Ñтане зрілими грознами, то Він зріже Ñерпами Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¼'Ñкі, а галузки, що ÑтелÑÑ‚ÑŒÑÑ, повідкидає, повідрубує Він.(UA) ІÑаÑ. 18:6 Будуть вони позоÑтавлені разом Ð´Ð»Ñ Ñ…Ð¸Ð¶Ð¾Ð³Ð¾ птаха гірÑького й звірини земної, Ñ– літо над ним проведе хижий птах, Ñ– вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð° звірина над ним перезимує.(UA) ІÑаÑ. 18:7 Того чаÑу принеÑений буде дарунок Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода Саваота від народу виÑокого й блиÑкучезбройного, Ñ– від народу Ñтрашного віддавна й аж доÑÑ–, від люду преÑильного, що топче уÑе, що річки його землю поперетинали, до міÑÑ†Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода Саваота на СіонÑькій горі.(UA) ІÑаÑ. 19:1 Пророцтво про Єгипет. ОÑÑŒ на хмарі легенькій неÑетьÑÑ Ð“Ð¾Ñподь Ñ– прибуде в Єгипет, Ñ– затремтÑÑ‚ÑŒ перед лицем Його боввани Єгипту, Ñ– Ñерце Єгипту розтане поÑеред нього.(UA) ІÑаÑ. 19:2 І підбурю єгиптÑнина на єгиптÑнина, Ñ– будуть точити війну кожен з братом Ñвоїм, Ñ– кожен із ближнім Ñвоїм, міÑто з міÑтом, а царÑтво із царÑтвом.(UA) ІÑаÑ. 19:3 І Єгипет на дуÑÑ– поникне в Ñвоєму нутрі, а раду його Я поплутаю, Ñ– вони будуть питати бовванів Ñвоїх, Ñ– заклиначів духів та духів померлих Ñ– Ñвоїх ворожбитів.(UA) ІÑаÑ. 19:4 І віддам Я Єгипет у руку жорÑтокого пана, Ñ– цар лютий над ним запанує, говорить ГоÑподь, ГоÑподь Саваот!(UA) ІÑаÑ. 19:5 І зникне із ÐœÐ¾Ñ€Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð°, Ñ– виÑохне Річка, та й Ñтане Ñуха.(UA) ІÑаÑ. 19:6 І заÑмердÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ñ–Ñ‡ÐºÐ¸ та нужденними Ñтануть, Ñ– повиÑихають притоки Єгипту, пов'Ñне комиш та очерет.(UA) ІÑаÑ. 19:7 Луги над рікою, над берегом річки, Ñ– вÑе, що при річці поÑÑ–Ñне, повиÑихає, розвієтьÑÑ Ð²Ñе, Ñ– не буде його.(UA) ІÑаÑ. 19:8 І заплачуть рибалки, Ñ– будуть ридати вÑÑ– Ñ‚Ñ–, що гачка закидають до річки, а Ñ‚Ñ–, що розтÑгують невід на воду, ÑтратÑÑ‚ÑŒ надію.(UA) ІÑаÑ. 19:9 Ð Ñ‚Ñ–, що працюють при чеÑанім льоні та тчуть полотно, заÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 19:10 І будуть оÑнови Єгипту розбиті, вÑÑ– ж працюючі за плату на дуÑÑ– впадуть.(UA) ІÑаÑ. 19:11 ДійÑно, вельможі Цоану безумні, Ñ– нерозумною Ñтала рада мудрих фараонових радників. І Ñк фараонові Ñкажете: Я Ñин мудреців, Ñ Ñин давніх царів?(UA) ІÑаÑ. 19:12 Де ж вони, де твої мудреці? І хай розкажуть тобі й хай пізнають, що порадив ГоÑподь Саваот на Єгипет.(UA) ІÑаÑ. 19:13 Стали немудрі вельможі Цоану, вельможі МемфіÑу обманені, учинили блудÑчим Єгипет головніші з племен його.(UA) ІÑаÑ. 19:14 ГоÑподь влив у нього дух одуру, Ñ– вони вчинили блудÑчим Єгипет в уÑÑкому чині його, Ñк блудить п'ÑÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ð² блювоті Ñвоїй...(UA) ІÑаÑ. 19:15 І Єгипет не матиме діла, що вміли б вчинити його голова або хвіÑÑ‚, пальмова галузка чи очеретина.(UA) ІÑаÑ. 19:16 Того Ð´Ð½Ñ Ñтане Єгипет, немов Ñ‚Ñ– жінки, Ñ– тремтітиме, Ñ– буде лÑкатиÑÑŒ помаху руки ГоÑпода Саваота, що Він нею над ним помахає.(UA) ІÑаÑ. 19:17 І Ñтане юдейÑька Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ за поÑтрах: кожен, кому пригадають про неї, злÑкаєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ задумом ГоÑпода Саваота, Ñкого повзÑв Він на нього.(UA) ІÑаÑ. 19:18 Того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ п'ÑÑ‚ÑŒ міÑÑ‚ в єгипетÑькім краї, що говоритимуть ханаанÑькою мовою й приÑÑгатимуть ГоÑподом Саваотом. Одне буде зватиÑÑ Ð†Ñ€-ГахереÑ.(UA) ІÑаÑ. 19:19 Того Ð´Ð½Ñ Ñеред краю єгипетÑького буде жертівник ГоÑподу, Ñ– Ñтовп при границі його ГоÑподеві.(UA) ІÑаÑ. 19:20 І він буде в єгипетÑькім краї ознакою й Ñвідком Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода Саваота, коли будуть взивати до ГоÑпода перед гнобителÑми, то пошле їм ÑпаÑÐ¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð° оборонцÑ, Ñкий Ñ—Ñ… ÑпаÑе.(UA) ІÑаÑ. 19:21 І Ñтане знаний ГоÑподь Ð´Ð»Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ, Ñ– того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð½Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ єгиптÑни ГоÑпода, Ñ– будуть Ñлужити жертвою й жертвою хлібною, Ñ– приÑÑгнуть обітницю ГоÑподеві, Ñ– виповнÑÑ‚ÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 19:22 І вразить єгиптÑн ГоÑподь, буде бити Ñ—Ñ… та лікувати, Ñ– до ГоÑпода звернутьÑÑ, Ñ– Він даÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ—Ð¼ ублагати Себе, Ñ– Ñ—Ñ… вилікує.(UA) ІÑаÑ. 19:23 Того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ бита дорога з Єгипту в ÐÑирію, Ñ– прийдуть аÑирійці до єгиптÑн, а єгиптÑни до аÑирійців, Ñ– будуть Ñлужити єгиптÑни з аÑирійцÑми ГоÑподеві.(UA) ІÑаÑ. 19:24 Того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ізраїль третім краєм побіч Єгипту й ÐÑирії, благоÑловеннÑм Ñеред землі,(UA) ІÑаÑ. 19:25 бо ГоÑподь Саваот його поблагоÑловив та й Ñказав: БлагоÑловенний народ мій Єгипет, Ñ– Ðшшур, чин Моїх рук, та Ізраїль, Ñпадщина МоÑ!(UA) ІÑаÑ. 20:1 Того року, коли Тартан прийшов до Ðшдоду, Ñк його поÑлав був Сарґон, цар аÑирійÑький, Ñ– він воював був з Ðшдодом Ñ– здобув його,(UA) ІÑаÑ. 20:2 того чаÑу казав був ГоÑподь через ІÑаю, ÐмоÑового Ñина, говорÑчи: Іди, Ñ– розв'Ñжеш верету з-над Ñтегон Ñвоїх, Ñ– здіймеш Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð·Ð¾ Ñвоєї ноги! І він зробив так, ходив нагий та боÑий.(UA) ІÑаÑ. 20:3 І ГоÑподь говорив: Як ходив Мій раб ІÑÐ°Ñ Ð½Ð°Ð³Ð¸Ð¹ та боÑий три роки, це ознака та чудо про Єгипет та про Етіопію,(UA) ІÑаÑ. 20:4 так поведе цар аÑирійÑький полонених Єгипту й вигнанців Етіопії, юнаків та Ñтарих, нагих та боÑих, навіть з озадком відкритим. Сором Єгипту!(UA) ІÑаÑ. 20:5 І будуть збентежені та заÑоромлені за Етіопію, куди звернений зір їхній, та за Єгипет, їхню пишноту.(UA) ІÑаÑ. 20:6 І Ñкаже того Ð´Ð½Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½ÐµÑ†ÑŒ того побережжÑ: Оце таке міÑце, куди звернений зір наш, куди ми втікали за поміччю, щоб урÑтуватиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ аÑирійÑьким царем. І Ñк ми втечемо?(UA) ІÑаÑ. 21:1 Пророцтво про пуÑтиню надморÑьку. Як ноÑÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð±ÑƒÑ€Ñ– на півдні, так ворог іде із пуÑтині, із краю Ñтрашного.(UA) ІÑаÑ. 21:2 Ð’Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ðµ мені Ñвлене: Грабує грабіжник, пуÑтошник пуÑтошить. Прийди, о Еламе, Мадай обложи, уÑÑким зідханнÑм зробив Я кінець.(UA) ІÑаÑ. 21:3 Тому то наповнилиÑÑ Ð¼Ð¾Ñ— Ñтегна тремтіннÑм, Ñ– болі Ñхопили мене, немов породільні Ñ‚Ñ– болі. Я ÑкрививÑÑ Ð²Ñ–Ð´ того, що чув, Ñ Ð²Ñ–Ð´ баченого переÑтрашивÑÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 21:4 ЗабилоÑÑ Ñерце моє, Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð»Ð¾ мене неÑподівано; вечір розкоші моєї змінивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– на ÑтрахіттÑ.(UA) ІÑаÑ. 21:5 ПоÑтавлений Ñтіл, килимами накрито, Ñ—ÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð° п'єтьÑÑ. УÑтавайте, правителі, щити намаÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 21:6 Бо до мене Ñказав ГоÑподь так: Іди, вартового поÑтав, що побачить, нехай донеÑе.(UA) ІÑаÑ. 21:7 І коли він похода побачив, по парі їздців, поїзд оÑлів, поїзд верблюдів, Ñ– приÑлухуєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ з увагою, із увагою пильною.(UA) ІÑаÑ. 21:8 І він крикнув, Ñк лев: Я завжди Ñтою вдень на варті, о ГоÑподи, Ñ– Ñтою на Ñторожі Ñвоїй уÑÑ– ночі!(UA) ІÑаÑ. 21:9 Ðж оÑÑŒ іще похід мужів, по двоє їздців. І він відповів та Ñказав: Упав, упав Вавилон, а вÑÑ– Ñтатуї богів його порозбивані об землю!(UA) ІÑаÑ. 21:10 О мій помолочений ти, Ñину току мого! Я звіÑтив вам, що чув був від ГоÑпода Саваота, Бога Ізраїлевого.(UA) ІÑаÑ. 21:11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: Стороже, Ñка пора ночі? Стороже, Ñка пора ночі?(UA) ІÑаÑ. 21:12 Ð Ñторож Ñказав: ÐаÑтав ранок, а вÑе ж іще ніч. Якщо ви питатимете, то питайте та знову прийдіть!(UA) ІÑаÑ. 21:13 Пророцтво про Ðрабію. У ліÑÑ– в Ñтепу ночувати, ви будете каравани деданів.(UA) ІÑаÑ. 21:14 Мешканці ТеманÑького краю, винеÑÑ–Ñ‚ÑŒ воду назуÑтріч Ð´Ð»Ñ Ñпрагненого, втікача зуÑтрічайте із хлібом!(UA) ІÑаÑ. 21:15 Бо втекли вони перед мечами, перед голим мечем, Ñ– перед натÑгненим луком, Ñ– перед Ñ‚Ñготою війни.(UA) ІÑаÑ. 21:16 Бо до мене ГоÑподь Ñказав так: Ще за рік, Ñк рік наймита, Ñ– вÑÑ Ñлава Кедару покінчитьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 21:17 Рпонадто полишитьÑÑ Ð½ÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ чиÑло лучників з лицарів кедарÑьких Ñинів, бо ГоÑподь, Бог Ізраїлів, це говорив.(UA) ІÑаÑ. 22:1 Пророцтво про долину ВидіннÑ. Що це ÑталоÑÑŒ тобі, що ти виÑипав увеÑÑŒ на дахи?(UA) ІÑаÑ. 22:2 МіÑто Ñповнене галаÑом, міÑто гучне, міÑто веÑеле! Побиті твої не побиті мечем, Ñ– не повмирали в війні.(UA) ІÑаÑ. 22:3 УÑÑ– разом утекли твої проводирі, без виÑтрілу луку пов'Ñзані уÑÑ–, хто з тобою знайшовÑÑ, пов'Ñзані разом, хоч вони повтікали далеко.(UA) ІÑаÑ. 22:4 Тому Ñ Ñказав: ВідвернітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене, Ñ Ð³Ñ–Ñ€ÐºÐ¾ заплачу! Ðе ÑилуйтеÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–ÑˆÐ°Ñ‚Ð¸ мене, що народу мого дочка поруйнована,(UA) ІÑаÑ. 22:5 бо це день збентеженнÑ, Ñ– ÑтоптаннÑ, Ñ– заколоту, день ГоÑпода, Бога Саваота, у долині ВидіннÑ, день Ñ€Ð¾Ð·Ð²Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼ÑƒÑ€Ñƒ та зойку на горах!(UA) ІÑаÑ. 22:6 РЕлам узÑв Ñагайдака, у поході мужів з верхівцÑми, Кір же витÑг щита.(UA) ІÑаÑ. 22:7 І ÑталоÑÑŒ, найкращі долини твої понаповнювалиÑÑŒ колеÑницÑми, а при брамі їздці понаÑтавлені.(UA) ІÑаÑ. 22:8 І відкрив він заÑлону із Юди, Ñ– ти поглÑнув того Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° зброю дому ліÑу.(UA) ІÑаÑ. 22:9 І побачили в МіÑÑ‚Ñ– Давидовім щілини, що багато Ñ—Ñ… Ñтало, Ñ– зібрали води з Ñтаву долішнього;(UA) ІÑаÑ. 22:10 Ñ– порахували доми в ЄруÑалимі, Ñ– порозбивали доми Ñ‚Ñ– на Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼ÑƒÑ€Ñƒ;(UA) ІÑаÑ. 22:11 Ñ– зробили ви між двома мурами збір Ð´Ð»Ñ Ñтарого Ñтавка, але ви не дивилиÑÑŒ на Того, Хто це зробив, Хто це віддавна Ñтворив, ви не бачили.(UA) ІÑаÑ. 22:12 І ГоÑподь, Бог Саваот того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ² покликав на плач, Ñ– на голоÑіннÑ, Ñ– на обÑÑ‚Ñ€Ð¸Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð¾ÑÑÑ, Ñ– щоб оперезатиÑÑŒ веретою.(UA) ІÑаÑ. 22:13 Та оÑÑŒ радіÑÑ‚ÑŒ Ñ– втіха: забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдÑÑ‚ÑŒ м'ÑÑо й вино попивають, викрикуючи: Будем Ñ—Ñти та пити, бо взавтра помрем!(UA) ІÑаÑ. 22:14 І відкрив ГоÑподь Саваот в мої уші: Ðапевно не проÑтитьÑÑ Ð²Ð°Ð¼ беззаконÑтво оце, аж поки ви не помрете, промовив ГоÑподь, Бог Саваот.(UA) ІÑаÑ. 22:15 Так промовив ГоÑподь, Бог Саваот: Іди, увійди до того управителÑ, до Шевни, що над домом, та й Ñкажеш:(UA) ІÑаÑ. 22:16 Що ти тут маєш, Ñ– хто тут у тебе, що гроба Ð´Ð»Ñ Ñебе тут видовбав? Ти вирубав на виÑоті Ñвого гроба, ти видовбав в Ñкелі оÑелю Ñобі,(UA) ІÑаÑ. 22:17 та ГоÑподь тебе з Ñилою викине, лицарю, Ñ– хапаючи, Ñхопить тебе,(UA) ІÑаÑ. 22:18 звиваючи, звине тебе на клубок, Ñ– кине, Ñк кулю, у землю проÑтору, Ñ– там ти помреш, Ñ– підуть туди й вози Ñлавні твої, о ганьбо ти дому Ñвого гоÑподарÑ!(UA) ІÑаÑ. 22:19 І попхну тебе з Ñтану твого, Ñ– Ñкину тебе з того міÑцÑ, на Ñкому Ñтоїш.(UA) ІÑаÑ. 22:20 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, Ñ– покличу Свого раба ЕліÑкима, Ñина Хілкійїного,(UA) ІÑаÑ. 22:21 Ñ– на нього хітона твого одÑгну, Ñ– підпережу Я його твоїм поÑÑом, Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” дам у руку його, Ñ– Ñтане він батьком Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму та Ð´Ð»Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ дому!(UA) ІÑаÑ. 22:22 І дам ключа дому Давидового на рамено його, Ñ– коли він відчинить, не буде кому замикати, коли ж він замкне, то не буде кому відчинÑти.(UA) ІÑаÑ. 22:23 І його Я заб'ÑŽ, мов кілка, в певне міÑце, Ñ– Ñтане він домові батька Ñвого троном Ñлави.(UA) ІÑаÑ. 22:24 І повіÑÑÑ‚ÑŒ на ньому вÑÑŽ Ñлаву отцівÑького дому його, нащадки та дикі відроÑтки, увеÑÑŒ поÑуд малий від миÑок й аж до вÑÑкого поÑуду глинÑного!(UA) ІÑаÑ. 22:25 Того днÑ, говорить ГоÑподь Саваот, похитнетьÑÑ ÐºÑ–Ð»Ð¾Ðº, що був в певне міÑце забитий, Ñ– буде відрубаний та й упаде, Ñ– знищений буде Ñ‚Ñгар, що на ньому, бо так каже ГоÑподь!...(UA) ІÑаÑ. 23:1 Пророцтво про Тир. ГолоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, кораблі Таршішу, бо Тир поруйнований: без домів Ñ– без входу з кіттейÑького краю... Так було їм відкрито.(UA) ІÑаÑ. 23:2 Замовчіте, мешканці надмор'Ñ! СидонÑькі купці, Ñкі морем пливуть, тебе переповнили.(UA) ІÑаÑ. 23:3 І наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¨Ñ–Ñ…Ð¾Ñ€Ñƒ у водах великих, жниво Ріки то набуток його, Ñ– народам він Ñтав за торговицю.(UA) ІÑаÑ. 23:4 СоромÑÑ, Сидоне, Ñказало бо море, морÑька твердинÑ, говорÑчи: Ñ Ð½Ðµ терпіла з породу та не породила, Ñ– не виховала юнаків, Ñ– дівчат Ñ Ð½Ðµ викохала.(UA) ІÑаÑ. 23:5 Коли до Єгипту Ñ†Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñтка прибуде, вони затремтÑÑ‚ÑŒ, Ñк на звіÑтку про Тир.(UA) ІÑаÑ. 23:6 Перейдіть до Таршішу, ридайте, мешканці надмор'Ñ!(UA) ІÑаÑ. 23:7 Чи це ваше міÑто веÑеле, що початок його з давен-давна? Його ноги неÑуть його в далечину оÑелитиÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 23:8 Хто це поÑтановив був про Тир, що корони давав, що кнÑзÑми бували купці його, а його торговці на землі були в шані?(UA) ІÑаÑ. 23:9 ГоÑподь Саваот це призначив, щоб збезчеÑтити пиху вÑÑкій Ñлаві, щоб уÑÑ–Ñ… Ñлавних землі злегковажити.(UA) ІÑаÑ. 23:10 Перейди ти Ñвій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони(UA) ІÑаÑ. 23:11 Свою руку проÑÑ‚Ñг Він на море, Ñ– царÑтва затрÑÑ! ГоÑподь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,(UA) ІÑаÑ. 23:12 Ñ– Ñказав: Ðе будеш ти більше радіти, збезчещена дівчино, дочко Сидону! УÑтавай, перейди до Кіттіму, але й там ти Ñпочинку не матимеш.(UA) ІÑаÑ. 23:13 Це Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð°Ð½Ñька: на ніщо обернувÑÑŒ цей народ, Ðшшур Ð´Ð»Ñ Ð¿ÑƒÑтинних звірів влаштував був Ñ—Ñ—. Вони збудували тут башти вартові, Ñ– палаци Ñ—Ñ— повалили, у руїну Ñ—Ñ— обернули.(UA) ІÑаÑ. 23:14 ГолоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, кораблі Таршішу, бо ÑпуÑтошена ваша твердинÑ!(UA) ІÑаÑ. 23:15 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, Тир буде забутий на ÑімдеÑÑÑ‚ літ, Ñк дні Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ царÑ. По ÑемидеÑÑти літах ÑтанетьÑÑ Ð¢Ð¸Ñ€Ð¾Ð²Ñ–, Ñк у тій піÑні блудниці:(UA) ІÑаÑ. 23:16 Візьми гуÑла, Ñ– пройдиÑÑ Ð¿Ð¾ міÑÑ‚Ñ–, забута блуднице! Приємно заграй, багато піÑень заÑпівай, щоб тебе пригадали!(UA) ІÑаÑ. 23:17 І буде, Ñк ÑімдеÑÑÑ‚ літ покінчитьÑÑ, згадає про Тира ГоÑподь, Ñ– знову він братиме плату за блудодійÑтво, Ñ– чинитиме блуд з уÑіма царÑтвами Ñвіту на поверхні землі.(UA) ІÑаÑ. 23:18 І Ñтане набуток його та прибуток його із торгівлі ГоÑподеві приÑвÑченим. Ðе буде збиратиÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñ– не буде ховатиÑÑŒ, бо набуток його буде тим, хто Ñидітиме перед обличчÑм ГоÑподнім, щоб Ñ—Ñти доÑита та мати розкішну одежу.(UA) ІÑаÑ. 24:1 ОÑÑŒ ГоÑподь нищить землю й пуÑтошить Ñ—Ñ—, й обертає поверхню Ñ—Ñ—, а мешканців Ñ—Ñ— розпорошує.(UA) ІÑаÑ. 24:2 І Ñтане ÑвÑщеник Ñк Ñ– народ, а пан немов раб, пані, Ñк Ð½ÐµÐ²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ†Ñ Ñ—Ñ—, продавець немов той покупець, боргувальник немов винуватець, віритель Ñк довжник.(UA) ІÑаÑ. 24:3 Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ дощенту зруйнована та пограбована вÑÑ, бо це Ñлово ГоÑподь проказав,(UA) ІÑаÑ. 24:4 заÑумує, зів'Ñне землÑ, оÑлабіє й зів'Ñне вÑеленна, оÑлабіють вельможі народу землі...(UA) ІÑаÑ. 24:5 Й оÑквернилаÑÑŒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ñ–Ð´ Ñвоїми мешканцÑми, бо переÑтупили закони, поÑтанову порушили, зламали вони заповіта відвічного...(UA) ІÑаÑ. 24:6 Тому землю проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾Ñ—Ð»Ð¾, й одержали кару мешканці Ñ—Ñ—, тому то згоріли мешканці землі, Ñ– небагато людей позоÑталоÑÑ...(UA) ІÑаÑ. 24:7 Сумує вино молоде, виноградина в'Ñне, уÑÑ– радіÑноÑерді зідхають,(UA) ІÑаÑ. 24:8 ÑпинилиÑÑ Ñ€Ð°Ð´Ð¾Ñ‰Ñ– бубнів, Ð³Ð°Ð»Ð°Ñ Ð²ÐµÑелунів переÑтав, затихла потіха від гуÑел!(UA) ІÑаÑ. 24:9 При піÑні вина вже не п'ÑŽÑ‚ÑŒ, Ñтав гірким п'Ñнкий напій Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто його попиває...(UA) ІÑаÑ. 24:10 Зруйноване міÑто ÑпуÑтошене, вÑÑ– доми позамикані, щоб не ввійти...(UA) ІÑаÑ. 24:11 Ðа вулицÑÑ… крик за вином, уÑÑка радіÑÑ‚ÑŒ померкла, веÑеліÑÑ‚ÑŒ землі на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÑˆÐ»Ð°,(UA) ІÑаÑ. 24:12 позоÑталоÑÑ Ð² міÑÑ‚Ñ– ÑпуÑтошеннÑ, Ñ– розбита на звалище брама...(UA) ІÑаÑ. 24:13 Бо так буде поÑеред землі, поÑеред народів, Ñк при оббиванні оливки, немов при визбируванні, коли збір винограду ÑкінчивÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 24:14 Свій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ–Ð¹Ð¼ÑƒÑ‚ÑŒ Ñ– будуть радіти, через величніÑÑ‚ÑŒ ГоÑподню викрикувати голоÑно будуть від морÑ.(UA) ІÑаÑ. 24:15 Тому ГоÑпода Ñлавте на Ñході, на морÑьких оÑтровах Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Ізраїлевого!(UA) ІÑаÑ. 24:16 Ми чуємо Ñпіви від краю землі: Слава Праведному! Ðле Ñ Ñказав: Гину, гину, ой горе мені: Грабіжники граблÑÑ‚ÑŒ, Ñ– грабуючи, граблÑÑ‚ÑŒ грабіжно!(UA) ІÑаÑ. 24:17 Страх Ñ– Ñма та паÑтка на тебе, мешканче землі!(UA) ІÑаÑ. 24:18 І ÑтанетьÑÑ, той, хто втікатиме від крику жаху, до Ñми впаде, хто ж із Ñми виходить, буде Ñхоплений в паÑтку, бо відкриті розтвори згори, а підÑтави землі затремтіли...(UA) ІÑаÑ. 24:19 Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÐ¹Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð° зовÑім, Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‰ÐµÐ½Ð°, вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¸Ñ‚Ð°Ð»Ð°ÑÑŒ...(UA) ІÑаÑ. 24:20 ЗахиталаÑÑŒ землÑ, немов п'Ñний, Ñ– рухаєтьÑÑ, мов нічліжний курінь, Ñ– вчинивÑÑ Ð½Ð°Ð´ нею Ñ‚Ñжким Ñ—Ñ— гріх, Ñ– впала вона, й більш не вÑтане!(UA) ІÑаÑ. 24:21 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, ГоÑподь навіÑтить війÑько виÑоти на виÑоті, Ñ– земних царів на землі,(UA) ІÑаÑ. 24:22 Ñ– будуть зібрані разом, мов в'Ñзні до Ñми, й у в'Ñзницю вони будуть замкнені, а по днÑÑ… багатьох будуть навіщені!(UA) ІÑаÑ. 24:23 МіÑÑць тоді заÑоромитьÑÑ Ñ‚Ð° заÑтидаєтьÑÑ Ñонце, бо ГоÑподь Саваот зацарював на СіонÑькій горі та в ЄруÑалимі, а перед Ñтарішими Ñлава Його!(UA) ІÑаÑ. 25:1 ГоÑподи, Ти мій Бог! Я буду Тебе величати, хвалитиму Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, бо Ти чудо вчинив, виконав давні приреченнÑ, певную правду!(UA) ІÑаÑ. 25:2 Бо Ти купою ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¼Ñ–Ñто вчинив, укріплене міÑто руїною, чужинецький палац переÑтав бути міÑтом, навіки не буде воно відбудоване!(UA) ІÑаÑ. 25:3 Тому буде хвалити Тебе народ Ñильний, міÑто людів наÑильників буде боÑтиÑÑŒ Тебе,(UA) ІÑаÑ. 25:4 бо твердинею Ñтав Ти нужденному, твердинею Ñтав Ð´Ð»Ñ ÑƒÐ±Ð¾Ð³Ð¾Ð³Ð¾ в Ñ‡Ð°Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ утиÑку, охороною від хуртовини, тінню від Ñпеки, Ñ– дух тих наÑильників був немов хуртовина на Ñтіну!(UA) ІÑаÑ. 25:5 Як Ñпекоту в пуÑтині, Ти крики чужинців приборкав; Ñк тінню від хмари Ñпекоту, Ñпів наÑильників так Він приглушить.(UA) ІÑаÑ. 25:6 І вчинить ГоÑподь Саваот на горі цій гоÑтину з Ñтрав Ñитих, гоÑтину із вин молодих, із шпікового товщу, із очищених вин молодих.(UA) ІÑаÑ. 25:7 І Він на горі цій понищить заÑлону, заÑлону над уÑіма народами, та покриттÑ, що розтÑгнене над уÑіма людами.(UA) ІÑаÑ. 25:8 Смерть знищена буде назавжди, Ñ– витре Ñльозу ГоÑподь Бог із Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÑƒÑÑкого, Ñ– ганьбу народу Свого він уÑуне з уÑієї землі, бо ГоÑподь це Ñказав.(UA) ІÑаÑ. 25:9 І Ñкажуть в той день: Це наш Бог, що на Ðього ми мали надію Ñ– Він ÑÐ¿Ð°Ñ Ð½Ð°Ñ! Це ГоÑподь, що на Ðього ми мали надію, тішмоÑÑ Ð¶ ми та радіймо ÑпаÑіннÑм Його!(UA) ІÑаÑ. 25:10 Бо ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° на горі цій Ñпочине, Моав же на міÑці Ñвоєму потоптаний буде, Ñк Ñолома витоптуєтьÑÑ Ñƒ гноївці,(UA) ІÑаÑ. 25:11 Ñ– проÑÑ‚Ñгне він руки Ñвої Ñеред неї, немов той пливак проÑÑ‚Ñгає, щоб пливати, Ñ– принизить пиху його Він разом з підÑтупами його рук.(UA) ІÑаÑ. 25:12 РвиÑоку твердиню цих мурів твоїх Він розвалить, понизить, на землю Ñ—Ñ… кине, у порох!(UA) ІÑаÑ. 26:1 Того Ð´Ð½Ñ Ð·Ð°Ñпівають у Юдинім краї піÑню таку: У Ð½Ð°Ñ Ñильне міÑто! Він чинить ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° мури й примурки.(UA) ІÑаÑ. 26:2 ВідчинÑйте ворота, Ñ– хай ввійде люд праведний, хто вірніÑÑ‚ÑŒ хоронить!(UA) ІÑаÑ. 26:3 Думку, оперту на Тебе, збережеш Ти у повнім Ñпокої, бо на Тебе надію вона покладає.(UA) ІÑаÑ. 26:4 ÐадійтеÑÑ Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸ на ГоÑпода, бо в ГоÑподі, в ГоÑподі вічна твердинÑ!(UA) ІÑаÑ. 26:5 Бо знизив Він тих, хто замешкує на виÑоті, неприÑтупне те міÑто понизив його, Він понизив його до землі, повалив аж у порох його!(UA) ІÑаÑ. 26:6 Його топче нога, ноги вбогого, Ñтопи нужденних...(UA) ІÑаÑ. 26:7 ПроÑта дорога Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¾Ð³Ð¾, путь праведного Ти вирівнюєш.(UA) ІÑаÑ. 26:8 І на дорозі Ñудів Твоїх, ГоÑподи, маємо надію на Тебе: За Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” та за пам'ÑÑ‚ÑŒ Твою Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— душі,(UA) ІÑаÑ. 26:9 за Тобою душа Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚ÑƒÐ¶Ð¸Ñ‚ÑŒ вночі, також дух мій в мені Ñпозаранку шукає Тебе, бо коли на землі Твої Ñуди, то мешканці Ñвіту навчаютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸!(UA) ІÑаÑ. 26:10 Хоч буде безбожний помилуваний, то проте ÑправедливоÑти він не навчитьÑÑ: у краю правоти він чинитиме лихо, а величноÑти ГоÑпода він не побачить!(UA) ІÑаÑ. 26:11 ГоÑподи, піднÑлаÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ° Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ñоко, та не бачать вони! Ðехай же побачать горливіÑÑ‚ÑŒ Твою до народу, Ñ– нехай поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ, хай огонь пожере ворогів твоїх!(UA) ІÑаÑ. 26:12 Ти, ГоÑподи, вчиниш нам мир, бо й уÑÑ– чини наші нам Ти доконав!(UA) ІÑаÑ. 26:13 ГоÑподи, Боже наш, панували над нами пани окрім Тебе, та тільки Тобою ми згадуємо Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”.(UA) ІÑаÑ. 26:14 Померлі вони не оживуть, мертві не вÑтануть вони, тому Ти навідав та вигубив Ñ—Ñ…, Ñ– затер вÑÑку згадку про них.(UA) ІÑаÑ. 26:15 Розмножив Ти, ГоÑподи, люд, розмножив Ти люд, Ñ– проÑлавив Себе, вÑÑ– границі землі Ти далеко поÑунув.(UA) ІÑаÑ. 26:16 ГоÑподи, в горі шукали Тебе, шепіт Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»Ð¸Ð»Ð¸, коли Ти Ñ—Ñ… картав.(UA) ІÑаÑ. 26:17 Як жінка вагітна до породу зближуєтьÑÑ, в Ñвоїх болÑÑ… тремтить та кричить, так ми Ñтали, о ГоÑподи, перед обличчÑм Твоїм:(UA) ІÑаÑ. 26:18 ми були вагітними та корчилиÑÑ Ð· болю, немов би родили ми вітер, ми ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ– не вчинили, Ñ– мешканці вÑеÑвіту не народилиÑÑŒ...(UA) ІÑаÑ. 26:19 Померлі твої оживуть, воÑкреÑне й моє мертве тіло. тому пробудітьÑÑ Ð¹ Ñпівайте, ви мешканці пороху, бо роÑа Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ†Ðµ роÑа зцілень, Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð¸ÐºÐ¸Ð½Ðµ мертвих!(UA) ІÑаÑ. 26:20 Іди, мій народе, ввійди до покоїв Ñвоїх, Ñ– Ñвої двері замкни за Ñобою, ÑховайÑÑ Ð½Ð° хвилю малу, поки лютіÑÑ‚ÑŒ перейде!(UA) ІÑаÑ. 26:21 Бо ГоÑподь оÑÑŒ виходить із міÑÑ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, навідати провини мешканців землі, кожного з них, Ñ– відкриє Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñвою кров, Ñ– вже не закриє забитих Ñвоїх!(UA) ІÑаÑ. 27:1 У той день навідає ГоÑподь Своїм твердим, Ñ– дужим та Ñильним мечем левіÑтана, Ð·Ð¼Ñ–Ñ Ð¿Ñ€ÑƒÐ´ÐºÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– левіÑтана, Ð·Ð¼Ñ–Ñ Ð·Ð²Ð¸Ð²ÐºÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– дракона, що в морі, заб'Ñ”.(UA) ІÑаÑ. 27:2 У той день заÑпівайте про нього, про виноградник принадний:(UA) ІÑаÑ. 27:3 Я ГоÑподь, його Сторож, щохвилі його Я напоюю; щоб хто не навідав його, Ñтережу його вдень та вночі,(UA) ІÑаÑ. 27:4 Я гніву не маю. Хто Мені даÑÑ‚ÑŒ тернину й будÑччÑ, на бій Я піду проти них, Ñ– Ñпалю Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…!...(UA) ІÑаÑ. 27:5 Хіба буде держатиÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ Мого він захиÑту, щоб мир учинити зо Мною, зо Мною щоб мир учинити!(UA) ІÑаÑ. 27:6 Яків у майбутньому пуÑтить коріннÑ, розцвітетьÑÑ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÑŒ Ñ– пуп'Ñнки пуÑтить, Ñ– поверхню вÑеленної плодом наповнÑÑ‚ÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 27:7 Чи Він уразив його, Ñк уразив того, хто бив був його? Чи він був забитий, Ñк забиті були його вбивники?(UA) ІÑаÑ. 27:8 Ти вигнав його, відіÑлав його й ÑудишÑÑ Ð· ним, вигнав його Своїм подувом Ñильним у день Ñхіднього вітру.(UA) ІÑаÑ. 27:9 Тому вина Якова буде окуплена цим, а це плід увеÑÑŒ: уÑÑƒÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· нього гріха, коли він учинить ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñе жертівника побитим, немов грудки крейди, Ñ– не ÑтоÑтимуть більше ÐÑтарти, Ñ– Ñтовпи на чеÑÑ‚ÑŒ ÑонцÑ.(UA) ІÑаÑ. 27:10 Бо міÑто укріплене буде Ñамотнє, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¸Ð½ÐµÐ½Ðµ та позоÑтавлене, мов би пуÑтинÑ, там паÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ телÑ, Ñ– там буде лежати воно, та понищить галузки його.(UA) ІÑаÑ. 27:11 Коли виÑохнуть Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, то поламане буде, жінки прийдуть Ñ– ÑпалÑÑ‚ÑŒ його... Рщо це нерозумний народ, тому милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð´Ð¾ нього Творець його мати не буде, Ñ– не буде лаÑкавий до нього Створитель його...(UA) ІÑаÑ. 27:12 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, плоди помолотить ГоÑподь від бігу ріки до потоку єгипетÑького, а ви по одному позбирані будете, Ñинове ІзраїлÑ!(UA) ІÑаÑ. 27:13 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, Ñ– буде заÑурмлено в велику Ñурму, Ñ– прийдуть, хто гинув у краї аÑирійÑькому, Ñ– вигнанці до краю єгипетÑького, Ñ– будуть вони на ÑвÑтій горі в ЄруÑалимі вклонÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві.(UA) ІÑаÑ. 28:1 Горе тобі, Самарії, короні пишноти ЄфремлÑн п'Ñних, квітці зів'Ñлій краÑи його гордоÑти, що лежить на верхів'Ñ— долини врожайної, від вина поп'Ñнілих!(UA) ІÑаÑ. 28:2 ОÑÑŒ потужний та Ñильний у ГоÑпода, мов злива із градом, мов Ð±ÑƒÑ€Ñ Ñ€ÑƒÑ—Ð½Ð½Ð°, мов повідь Ñильна, заливна, його кине на землю із Ñилою!(UA) ІÑаÑ. 28:3 Ðогами потоптана буде корона пишноти ЄфремлÑн п'Ñних,(UA) ІÑаÑ. 28:4 Ñ– ÑтанетьÑÑ ÐºÐ²Ñ–Ñ‚ÐºÐ° зів'Ñла краÑи його гордоÑти, що на верхів'Ñ— долини врожайної, немов передчаÑно дозріла та Ñмоква, що Ñ—Ñ— Ñк побачить людина, ковтає Ñ—Ñ—, Ñк вона ще в долоні його!(UA) ІÑаÑ. 28:5 Стане ГоÑподь Саваот того Ð´Ð½Ñ Ð·Ð° прекраÑну корону, Ñ– за пишний вінок Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñтанку народу Його,(UA) ІÑаÑ. 28:6 Ñ– духом права тому, хто Ñидить у Ñуді, Ñ– хоробріÑÑ‚ÑŽ тим, хто до брами повертає бій!(UA) ІÑаÑ. 28:7 І оÑÑŒ ці від вина позбивалиÑÑŒ з дороги, Ñ– від п'Ñнкого напою хитаютьÑÑ: ÑвÑщеник Ñ– пророк позбивалиÑÑŒ з дороги напоєм п'Ñнким, від вина збаламутилиÑÑŒ, від напою п'Ñнкого хитаютьÑÑ, блудÑÑ‚ÑŒ вони у видіннÑÑ…, у поÑтановах Ñвоїх ÑпотикаютьÑÑ...(UA) ІÑаÑ. 28:8 Бо вÑÑ– Ñтоли повні блювотою калу, аж міÑÑ†Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°!...(UA) ІÑаÑ. 28:9 Кого буде навчати пізнаннÑ, Ñ– кому виÑÑнÑти об'ÑÐ²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ? ВідÑтавлених від молока чи від Ð¿ÐµÑ€Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð»ÑƒÑ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð¸Ñ…?(UA) ІÑаÑ. 28:10 Бо на заповідь заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там.(UA) ІÑаÑ. 28:11 Тому незрозумілими уÑтами й іншою мовою буде казати народові цьому(UA) ІÑаÑ. 28:12 Отой, Хто до них говорив: Це Ñпочинок! Дайте змученому відпочити, Ñ– це відпочинок, та вони не хотіли поÑлухати.(UA) ІÑаÑ. 28:13 І ÑтанетьÑÑ Ñ—Ð¼ Ñлово ГоÑпода: заповідь на заповідь, заповідь на заповідь, правило на правило, правило на правило, трохи тут, трохи там, щоб пішли та попадали навзнак, Ñ– щоб були зламані й впали до паÑтки й зловилиÑÑ!...(UA) ІÑаÑ. 28:14 Тому то поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, ганьбителі, що пануєте над тим народом, що в ЄруÑалимі!(UA) ІÑаÑ. 28:15 Бо кажете ви: Заповіта ми Ñклали зо Ñмертю Ñ– з шеолом зробили умову. Як перейде той бич, мов вода заливна, то не прийде до наÑ, бо брехню ми зробили притулком Ñвоїм, Ñ– в брехні ми ÑховалиÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 28:16 Тому ГоÑподь Бог Ñказав так: Оце поклав ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¯ на Сіоні, ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð¾Ð³Ð¾, наріжного, дорогого, міцно закладеного. Хто вірує в нього, не буде той заÑоромлений!(UA) ІÑаÑ. 28:17 І право за мірило Я покладу, а ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ вагою; Ñ– притулок брехні град понищить, а Ñховище води заллють!(UA) ІÑаÑ. 28:18 І заповіт ваш із Ñмертю поламаний буде, а ваша умова з шеолом не втримаєтьÑÑ: Ñк перейде нищівна кара, то Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° Ñтопче!(UA) ІÑаÑ. 28:19 Коли тільки перейде вона, вона Ð²Ð°Ñ Ð·Ð°Ð±ÐµÑ€Ðµ, бо щоранку вона переходити буде, удень та вночі, Ñ– ÑтанетьÑÑ, тільки з тремтіннÑм ви будете Ñлухати звіÑтку про це...(UA) ІÑаÑ. 28:20 Бо буде поÑÑ‚ÐµÐ»Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð¾Ñ‚ÐºÐ°, щоб на ній розтÑгнутиÑÑŒ, а покривало вузьке, щоб накритиÑÑ Ð½Ð¸Ð¼...(UA) ІÑаÑ. 28:21 Бо повÑтане ГоÑподь, немов на горі Перацім; затремтить Він у гніві, немов у долині в Гів'оні, щоб Свій чин учинити, предивний Свій чин, щоб зробити роботу Свою, незвичайну роботу Свою!(UA) ІÑаÑ. 28:22 Тож не наÑміхайтеÑÑŒ тепер, щоб не Ñтали міцнішими ваші кайдани, бо призначене Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‡ÑƒÐ² Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, Бога Саваота, про вÑÑŽ землю...(UA) ІÑаÑ. 28:23 Візьміть це до ушей Ñ– почуйте мій голоÑ, поÑлухайте пильно й почуйте мій голоÑ!(UA) ІÑаÑ. 28:24 Чи кожного Ð´Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ðµ ратай на поÑів, ралить землю Ñвою й боронує?(UA) ІÑаÑ. 28:25 Чи ж, Ñк рівною зробить поверхню Ñ—Ñ—, він не ÑÑ–Ñ” чорнуху й не кидає кмин, не розÑіває пшеницю та проÑо й Ñчмінь на означенім міÑці, а жито в межах Ñ—Ñ—?(UA) ІÑаÑ. 28:26 І за правом напутив його, його Бог його вивчив цього:(UA) ІÑаÑ. 28:27 Бож не бороною чорнуха молотитьÑÑ, Ñ– коло возове не ходить по кмині, а палицею б'ÑŽÑ‚ÑŒ чорнуху та києм той кмин.(UA) ІÑаÑ. 28:28 РозтираєтьÑÑ Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ? ÐÑ–, бо його не назавжди молотитьÑÑ ÐºÐ¾Ð½Ñ‡Ðµ, Ñ– підганÑÑŽÑ‚ÑŒ коло возове та коні на нього, а не розтирають його.(UA) ІÑаÑ. 28:29 І це вийшло від ГоÑпода Саваота, чудова порада Його, Ñ– велика премудріÑÑ‚ÑŒ Його!(UA) ІÑаÑ. 29:1 Горе Ðріїлу, Ðріїлу, міÑту, що Давид у нім таборував! Рік до року додайте, хай ÑвÑта закінчать Ñвій круг!(UA) ІÑаÑ. 29:2 І притиÑну Ðріїла, Ñ– ÑтанетьÑÑ Ð»ÐµÐ¼ÐµÐ½Ñ‚ та плач, Ñ– він Ñтане на мене, Ñк огнище Боже.(UA) ІÑаÑ. 29:3 І отаборюÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тебе навколо, Ñ– Ñторожею ÑтиÑну тебе, Ñ– башти поÑтавлю на тебе.(UA) ІÑаÑ. 29:4 І ти будеш понижений, Ñ– будеш з землі говорити, Ñ– приглушено буде звучати твоє Ñлово. І Ñтане твій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð· землі, мов померлого дух, Ñ– шепотітиме з пороху Ñлово твоє.(UA) ІÑаÑ. 29:5 І буде юрба ворогів твоїх, мов тонкий пил, юрба ж наÑильників мов полова зниклива, Ñ– це ÑтанетьÑÑ Ð½Ð°Ð³Ð»Ð¾, раптовно.(UA) ІÑаÑ. 29:6 ГоÑподь Саваот тебе громом та труÑом навідає, Ñ– шумом великим, вихром та бурею, та огнÑним їдким полум'Ñм.(UA) ІÑаÑ. 29:7 І буде, Ñк Ñон, Ñк Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ðµ та юрба вÑÑ–Ñ… народів, що на Ðріїла воюють, Ñ– вÑÑ–, хто воює на нього, Ñ– проти твердині його, Ñ– хто йому докучає.(UA) ІÑаÑ. 29:8 І буде, мов бачить голодний у Ñні, ніби Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, а прокинетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñ– Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð¶Ð½Ñ Ð´ÑƒÑˆÐ° його, Ñ– мов Ñпрагнений бачить у Ñні, ніби п'Ñ”, а прокинетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñ– оÑÑŒ змучений, а душа його Ñпрагнена! Так буде натовпові вÑÑ–Ñ… народів, що підуть війною на гору Сіон.(UA) ІÑаÑ. 29:9 Одубійте й дивуйтеÑÑŒ, заліпіть Ñобі очі й оÑліпніть! Вони повпивалиÑÑ, та не вином, захиталиÑÑŒ, та не від п'Ñнкого напою,(UA) ІÑаÑ. 29:10 бо вилив ГоÑподь на Ð²Ð°Ñ Ð´ÑƒÑ…Ð° глибокого Ñну та закрив ваші очі, затьмарив пророків Ñ– ваших голів та провидців!(UA) ІÑаÑ. 29:11 І буде вам кожне видіннÑ, немов би Ñлова запечатаної книжки, що дають Ñ—Ñ— тому, хто вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Ðе можу, вона ж запечатана.(UA) ІÑаÑ. 29:12 І дають оту книжку тому, хто не вміє читати, та кажуть: Читай но оце, та відказує той: Я не вмію читати.(UA) ІÑаÑ. 29:13 І промовив ГоÑподь: За те, що народ цей уÑтами Ñвоїми наближуєтьÑÑ, Ñ– губами Ñвоїми шанує Мене, але Ñерце Ñвоє віддалив він від Мене, а Ñтрах їхній до Мене заучена заповідь людÑька,(UA) ІÑаÑ. 29:14 тому Я оÑÑŒ ізнову предивне вчиню з цим народом, вчиню чудо й диво, Ñ– загине мудріÑÑ‚ÑŒ премудрих його, а розум розумних його заховаєтьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 29:15 Горе тим, що глибоко задум ховають від ГоÑпода, Ñ– чинÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² темрÑві їхні діла, Ñ– що говорÑÑ‚ÑŒ вони: Хто Ð½Ð°Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ñ‚ÑŒ, Ñ– хто про Ð½Ð°Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ”?(UA) ІÑаÑ. 29:16 О, ваша фальшивоÑте! Чи ганчар уважаєтьÑÑ Ñ€Ñ–Ð²Ð½Ð¸Ð¼ до глини? Чи зроблене Ñкаже про майÑтра Ñвого: Він мене не зробив, а твір про Ñвого Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ð¼Ðµ: Він не розуміє цього?(UA) ІÑаÑ. 29:17 Хіба за короткого чаÑу Ліван на Ñадка не обернетьÑÑ, а Ñадок порахований буде за ліÑ?(UA) ІÑаÑ. 29:18 І в той день Ñлова книжки почують глухі, а очі Ñліпих із темноти та з темрÑви бачити будуть,(UA) ІÑаÑ. 29:19 Ñ– Ñумирні побільшать у ГоÑподі радіÑÑ‚ÑŒ Ñвою, а люди убогі в СвÑтому Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ñ–ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ÑÑŒ будуть!(UA) ІÑаÑ. 29:20 Бо ÑкінчивÑÑ Ð½Ð°Ñильник, Ñ– минувÑÑ Ð½Ð°Ñмішник, Ñ– понищені вÑÑ– Ñ‚Ñ–, хто дбає про кривду,(UA) ІÑаÑ. 29:21 хто Ñудить людину за Ñлово одне, на того ж, хто Ñудить у брамі, вони ÑтавлÑÑ‚ÑŒ паÑтку, Ñ– праведного випихають обманою.(UA) ІÑаÑ. 29:22 Тому то ГоÑподь, що викупив Ðвраама, Ñказав домові Якова так: Ðе буде тепер заÑоромлений Яків, й Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ не поблідне тепер,(UA) ІÑаÑ. 29:23 бо Ñк він Ñеред Ñебе побачить дітей Ñвоїх, чин Моїх рук, вони будуть ÑвÑтити Моє ЙменнÑ, Ñ– поÑвÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ СвÑтого Якового, Ñ– будуть боÑтиÑÑ Ð‘Ð¾Ð³Ð° ІзраїлÑ!(UA) ІÑаÑ. 29:24 Тоді то хто блудить у дуÑÑ–, Ñ‚Ñ– розум пізнають, а хто ремÑтвує, Ñ‚Ñ– поуки навчатьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 30:1 Горе Ñинам неÑлухнÑним, говорить ГоÑподь, що чинÑÑ‚ÑŒ наради, Ñкі не від Мене, Ñ– Ñкладають умови, та без духу Мого, щоб додати гріх на гріх,(UA) ІÑаÑ. 30:2 що йдуть, щоб зійти до Єгипту, але Моїх уÑÑ‚ не питали, щоб захиÑту у фараона шукати, Ñ– щоб ÑховатиÑÑ Ð² тіні Єгипту!(UA) ІÑаÑ. 30:3 І Ñтане вам Ñоромом захиÑÑ‚ отой фараонів, а Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ тіні Єгипту за ганьбу,(UA) ІÑаÑ. 30:4 бо в Цоані були його провідники, Ñ– його поÑланці до ХанеÑу прийшли.(UA) ІÑаÑ. 30:5 Вони поÑоромлені будуть уÑÑ– за народ, що не буде кориÑний Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, що не буде на поміч Ñ– не на пожиток, а на Ñором та ганьбу...(UA) ІÑаÑ. 30:6 Пророцтво про Бегемота півднÑ. Ð’ краю утиÑку та переÑлідуваннÑ, звідки Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð° лев, гадюка й огниÑтий летючий дракон, ноÑÑÑ‚ÑŒ багатÑтво Ñвоє на хребті молодих оÑлюків, Ñ– Ñкарби Ñвої на верблюжім горбі до народу, Ñкий не поможе.(UA) ІÑаÑ. 30:7 РЄгипет, його поміч марна та пуÑта, тому то Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ½ÑƒÐ² на теє: Рагав, Ñидіти Ñпокійно!(UA) ІÑаÑ. 30:8 Тепер увійди, напиши на таблиці Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, Ñ– в книжці Ñпиши це, Ñ– нехай на пізніші чаÑи воно буде Ñ– Ñвідком навіки.(UA) ІÑаÑ. 30:9 Бо це неÑлухнÑний народ, це брехливі Ñини, Ñини, що не хочуть поÑлухати науки ГоÑподньої,(UA) ІÑаÑ. 30:10 що говорÑÑ‚ÑŒ провидцÑм: Ðе бачте! а пророкам: Ðе пророкуйте правдивого нам, говоріть нам гладеньке, передбачте оманливе,(UA) ІÑаÑ. 30:11 уÑтупітьÑÑ Ð· дороги, збочте з путі, заберіть з-перед Ð½Ð°Ñ Ð¡Ð²Ñтого Ізраїлевого!(UA) ІÑаÑ. 30:12 Тому промовлÑÑ” СвÑтий Ізраїлів так: За те, що ви нехтуєте оцим Ñловом, Ñ– надію кладете на тиÑк та крутійÑтво, Ñ– на це опираєтеÑÑ,(UA) ІÑаÑ. 30:13 тому буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ñ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð°, Ñк вилім, що має впаÑти, що зÑÑ” на мурі виÑокім, що нагло, раптовно приходить руїна його!(UA) ІÑаÑ. 30:14 І Він поруйнує його, Ñк руйнуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñуд ганчарÑький, розбиваючи без милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– в уламках його не знайдетьÑÑ Ð°Ð½Ñ– черепка, щоб із огнища взÑти огню чи води зачерпнути з кринички...(UA) ІÑаÑ. 30:15 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь, Бог, СвÑтий Ізраїлів: Коли ви навернетеÑÑŒ та Ñпочинете, то врÑтовані будете, Ñила вам буде в утишенні та в Ñподіванні. Та ви не хотіли,(UA) ІÑаÑ. 30:16 Ñ– казали: О ні, бо на конÑÑ… втечемо, тому то втікати ви будете, Ðа баÑких ми поїдемо, тому Ñтануть баÑкими погоничі ваші!...(UA) ІÑаÑ. 30:17 Від крику одного полине одна тиÑÑча, від крику п'Ñтьох дременете ви вÑÑ–, аж зоÑтанетеÑÑ, немов щогла ота на вершечку гори, Ñ– немов прапор на взгір'Ñ—!(UA) ІÑаÑ. 30:18 І проте ГоÑподь буде чекати, щоб помилувати ваÑ, Ñ– тому Він підійметьÑÑ, щоб милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸ над вами. Бо ГоÑподи то Бог правоÑуддÑ: блаженні вÑÑ– Ñ‚Ñ–, хто надію на Ðього кладе!(UA) ІÑаÑ. 30:19 Бо ти, о народе в Сіоні, що в ЄруÑалимі Ñидиш, плакати не будеш ти плакати: милоÑтивим поправді Він буде до тебе на Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ñк почує його, відповіÑÑ‚ÑŒ Він тобі.(UA) ІÑаÑ. 30:20 І даÑÑ‚ÑŒ вам ГоÑподь хліба в утиÑку Ñ– воду в гнобительÑтві, та твої вчителі вже не будуть ховатиÑÑŒ, Ñ– очі твої вчителів твоїх бачити будуть.(UA) ІÑаÑ. 30:21 Рколи ви відхилитеÑÑŒ праворуч, чи підете ліворуч, то вуха твої будуть чути те Ñлово, Ñке позад тебе казатиме: Це та дорога, проÑтуйте ви нею!(UA) ІÑаÑ. 30:22 І нечиÑтим учините ви поволоку бовванів Ñвоїх із Ñрібла й Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° божка золотого Ñвого, розпорошиш ти Ñ—Ñ…, Ñк нечиÑте, Ñ– геть Ñкажеш йому.(UA) ІÑаÑ. 30:23 І Він пошле дощ на наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñким будеш обÑіювати землю, та хліб урожаю землі, Ñ– поживний та Ñитий він буде. Того Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° широкім паÑовиÑьку паÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ´Ð°,(UA) ІÑаÑ. 30:24 а воли й віÑлюки, що оброблюють землю, будуть мішанку Ñ—Ñти Ñолону, лопатою й віÑлкою перечищену.(UA) ІÑаÑ. 30:25 І на кожній виÑокій горі та на кожному взгір'Ñ— виÑокому будуть Ñтрумки та потоки води в день великого бою, коли башти попадають.(UA) ІÑаÑ. 30:26 І Ñвітло міÑÑÑ†Ñ Ñтане, немов Ñвітло ÑонцÑ, Ñвітло ж ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ ÑƒÑемеро буде ÑÑніше, Ñк Ñімох днів, у той день, Ñк ГоÑподь перев'Ñже Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Свого та загоїть Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð´Ð°Ñ€Ñƒ Свого!(UA) ІÑаÑ. 30:27 ОÑÑŒ Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє приходить здалека, палахкотить Його гнів, Ñ– здіймаєтьÑÑ Ñ‚Ñжко: Його уÑта Ð¾Ð±ÑƒÑ€ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ–, Ñзик же Його, Ñк жерущий огонь,(UA) ІÑаÑ. 30:28 Його ж дух, Ñк потоп заливний, що до шиї ÑÑгає, щоб проÑÑ–Ñти люди на Ñиті погибелі... І буде на щелепах людів вуздечка, що Ñ‚Ñгне до блуду.(UA) ІÑаÑ. 30:29 Буде піÑÐ½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, Ñк за ночі оÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ ÑвÑта, Ñ– радіÑÑ‚ÑŒ Ñердечна, мов у того, хто ходить з Ñопілкою, щоб вийти на гору ГоÑподню до Скелі ІзраїлÑ.(UA) ІÑаÑ. 30:30 І ГоÑподь даÑÑ‚ÑŒ почути велич голоÑу Свого, опуÑÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¶ рамена Свого покаже у гніві бурхливому та в огнÑному жерущому полум'Ñ—, у бурі й дощі, та в камінному граді!(UA) ІÑаÑ. 30:31 Бо від голоÑу ГоÑпода буде лÑкатиÑÑŒ Ðшшур, що жезлом буде битий.(UA) ІÑаÑ. 30:32 І ÑтанетьÑÑ, кожне ÑƒÐ´Ð°Ñ€ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¸Ñ ÐºÐ°Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, що на нього ГоÑподь покладе, буде з бубнами й арфою, Ñ– Він рухом Своєї руки воюватиме з ним у боÑÑ….(UA) ІÑаÑ. 30:33 Бо давно приготовлений Тофет, приготовлений він Ñ– Ð´Ð»Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ, глибоким, широким учинений; на багатті огню його й дров багатенно, запалить його дух ГоÑподній, немов би потока Ñірчаного!(UA) ІÑаÑ. 31:1 Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на коней ÑпираютьÑÑ, Ñ– на колеÑниці надію Ñвою покладають, вони бо чиÑленні! та на верхівців, бо вони дуже Ñильні! але на СвÑтого Ізраїлевого не дивлÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– до ГоÑпода не звертаютьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 31:2 Та мудрий Ñ– Він, Ñ– Ñпровадить лихе, Ñ– Своїх Ñлів не відмінить, Ñ– підійметьÑÑ Ð’Ñ–Ð½ проти дому безбожних, Ñ– проти помочі неÑправедливих.(UA) ІÑаÑ. 31:3 РЄгипет не Бог, а людина, а коні їхні тіло, не дух: Ñк проÑÑ‚Ñгне ГоÑподь Свою руку, то ÑпіткнетьÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ‡, впаде Ñ– підпомаганий, Ñ– разом вони вÑÑ– погинуть!(UA) ІÑаÑ. 31:4 Бо до мене ГоÑподь Ñказав так: Як муркає лев чи левчук над Ñвоєю здобиччю, хоч покликана буде на нього юрба паÑтухів, він голоÑу їхнього не лÑкаєтьÑÑ, та не боїтьÑÑ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ крику, так зійде ГоÑподь Саваот воювати на СіонÑькій горі та на взгір'Ñ— Ñ—Ñ—!(UA) ІÑаÑ. 31:5 Як птахи летючі пташат, так ЄруÑалима ГоÑподь Саваот охоронить, охоронить літаючи, та збереже, пощадить та врÑтує!(UA) ІÑаÑ. 31:6 ВернітьÑÑ Ð´Ð¾ Того, від Кого далеко відпали, Ñинове Ізраїлеві!(UA) ІÑаÑ. 31:7 Бо Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ обридить Ñобі чоловік божків Ñрібних Ñвоїх та бовванів Ñвоїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.(UA) ІÑаÑ. 31:8 І Ðшшур упаде від меча того нелюда, Ñ– його пожере меч нелюдÑький; Ñ– він побіжить не перед мечем, Ñ– Ñтануть його юнаки кріпаками...(UA) ІÑаÑ. 31:9 Ð ÑÐºÐµÐ»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ проминетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñтраху, Ñ– владики його затривожатьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ прапором... Так говорить ГоÑподь, що має огонь на Сіоні, а в ЄруÑалимі у Ðього горнило.(UA) ІÑаÑ. 32:1 Тож за праведніÑÑ‚ÑŽ царюватиме цар, а кнÑзі володітимуть за правоÑуддÑм.(UA) ІÑаÑ. 32:2 І ÑтанетьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½, Ñк захиÑÑ‚ від вітру, Ñ– немов та заÑлона від зливи, Ñк потоки води на пуÑтині, Ñк тінь Ñкелі Ñ‚Ñжкої на Ñпраглій землі...(UA) ІÑаÑ. 32:3 І не будуть заплющені очі видющих, Ñ– Ñлухатимуть вуха тих, Ñкі Ñлухають!(UA) ІÑаÑ. 32:4 І Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ñ‚Ð¸Ð¼Ðµ Ñерце нерозважних, а Ñзик недорікуватих поÑпішить говорити виразно.(UA) ІÑаÑ. 32:5 Ðе будуть вже кликати доÑтойним глупцÑ, а на Ð¾Ð±Ð¼Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ Ñкажуть шлÑхетний,(UA) ІÑаÑ. 32:6 бо глупоту говорить безумний, а Ñерце його Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ‡Ð¸Ð½ÑÑ”, щоб робити лукавÑтво, та щоб говорити до ГоÑпода Ñлово облудне, щоб душу голодного випорожнити й напою позбавити Ñпраглого!(UA) ІÑаÑ. 32:7 Рлукавий лихі його чини: він лихе замишлÑÑ”, щоб нищити Ñкромних Ñловами брехливими, Ñк убогий говорить про право,(UA) ІÑаÑ. 32:8 а шлÑхетний міркує шлÑхетне, Ñ– Ñтоїть при шлÑхетному.(UA) ІÑаÑ. 32:9 УÑтаньте, безжурні жінки, почуйте мій голоÑ, дочки безтурботні, поÑлухайте Ñлова мого!(UA) ІÑаÑ. 32:10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремтітимете, бо збір винограду ÑкінчивÑÑ, а Ð·Ð³Ñ€Ð¾Ð¼Ð°Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ñƒ не прийде!(UA) ІÑаÑ. 32:11 Тремтіть, ви безжурні, дрижіть, безтурботні, роздÑгнітьÑÑ, Ñебе обнажіть, опережітьÑÑ Ð¿Ð¾ Ñтегнах!(UA) ІÑаÑ. 32:12 За принадні Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ битиÑÑ Ð² груди, за виноградник урожайний...(UA) ІÑаÑ. 32:13 Ðа землі цій народу мого зійде терен й будÑччÑ, по вÑÑ–Ñ… домах радоÑти Ñпаленина, на міÑÑ‚Ñ– веÑелому...(UA) ІÑаÑ. 32:14 Бо палац опущений буде, міÑький гомін замовкне, Офел та башта навік Ñтануть Ñмами, радіÑÑ‚ÑŽ диких оÑлів, паÑовиÑьком черід,(UA) ІÑаÑ. 32:15 аж Дух з виÑочини проллєтьÑÑ Ð½Ð° наÑ, а пуÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð² Ñадок обернетьÑÑ, а Ñадок порахований буде за ліÑ!(UA) ІÑаÑ. 32:16 Тоді пробуватиме право в пуÑтині, на ниві ж родючій Ñидітиме правда.(UA) ІÑаÑ. 32:17 І буде роботою Ñ–Ñтини мир, а працею правди ÑпокійніÑÑ‚ÑŒ й безпека навіки.(UA) ІÑаÑ. 32:18 І оÑÑде народ мій у мешканні Ñпокійнім, Ñ– в безпечних міÑцÑÑ…, Ñ– в Ñпокійних міÑцÑÑ… відпочинку.(UA) ІÑаÑ. 32:19 І буде падати град на повалений ліÑ, Ñ– знизитьÑÑ Ð¼Ñ–Ñто в долину...(UA) ІÑаÑ. 32:20 Блаженні ви, Ñівачі понад вÑÑкими водами, що відпуÑкаєте ногу волові й оÑлові на волю!(UA) ІÑаÑ. 33:1 Горе тобі, що пуÑтошиш, хоч Ñам не ÑпуÑтошений, тобі, що грабуєш, хоч тебе й не грабовано! Коли ти пуÑтошити Ñкінчиш, опуÑтошений будеш, коли грабувати Ñкінчиш, тебе пограбують...(UA) ІÑаÑ. 33:2 ГоÑподи, змилуйÑÑŒ над нами, на Тебе надіємоÑÑŒ ми! Будь їхнім раменом щоранку та в Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ‚Ð¸Ñку нашим ÑпаÑіннÑм!(UA) ІÑаÑ. 33:3 Від Ñильного голоÑу Твого народи втікатимуть, від Твого Ð²Ð¸Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÐ°Ñ‚ÑŒÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸.(UA) ІÑаÑ. 33:4 І ваша здобич зберетьÑÑ, Ñк збирають тих коників, Ñк літає ота Ñарана, так кидатиÑÑŒ будуть на неї.(UA) ІÑаÑ. 33:5 Величний ГоÑподь, бо на виÑочині пробуває; Він наповнив Сіон правоÑуддÑм та правдою.(UA) ІÑаÑ. 33:6 І буде безпека за чаÑу твого, щедрота ÑпаÑіннÑ, мудроÑти та пізнаннÑ. Страх ГоÑподній буде він Ñкарбом його.(UA) ІÑаÑ. 33:7 Тож по вулицÑÑ… їхні хоробрі кричать, гірко плачуть провіÑники миру.(UA) ІÑаÑ. 33:8 Биті дороги порожніми Ñтали, нема Ð¼Ð°Ð½Ð´Ñ€Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ð½Ð° дорозі! Він зламав заповіта, зневажив міÑта, злегковажив людину...(UA) ІÑаÑ. 33:9 Сумує та Ñлабне землÑ, заÑоромивÑÑ Ð¹ в'Ñне Ливан, Ñтав Сарон немов пуща, Башан та Кармел Ñвоє лиÑÑ‚Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð½Ð¸Ð»Ð¸...(UA) ІÑаÑ. 33:10 Ðині воÑкреÑну, говорить ГоÑподь, нині проÑлавлюÑÑŒ, нині буду вознеÑений!(UA) ІÑаÑ. 33:11 Заваготієте Ñіном, Ñтерню ви породите; дух ваш огонь, Ñкий Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¶ÐµÑ€Ðµ...(UA) ІÑаÑ. 33:12 І Ñтануть народи за міÑце Ð¿Ð°Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð°Ð¿Ð½Ð°, за тернину потÑту, Ñ– будуть огнем вони Ñпалені...(UA) ІÑаÑ. 33:13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, Ñ– пізнайте, близькі, Мою Ñилу!(UA) ІÑаÑ. 33:14 ЗатривожилиÑÑŒ грішні в Сіоні, Ñ– трепет безбожних обнÑв... Хто з Ð½Ð°Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ñ‚Ð¸Ð¼Ðµ при жерущім огні? Хто з Ð½Ð°Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ñ‚Ð¸ буде при вічному огнищіу?(UA) ІÑаÑ. 33:15 Хто ходить у правді й говорить правдиве, хто бридитьÑÑ Ð·Ð¸Ñком наÑиллÑ, хто долоні Ñвої випорожнює, щоб хабара не тримати, хто ухо Ñвоє затикає, щоб не чути про кровопролиттÑ, Ñ– зажмурює очі Ñвої, щоб не бачити зла,(UA) ІÑаÑ. 33:16 той перебуватиме на виÑокоÑÑ‚ÑÑ…, Ñкельні твердині його недоÑтупна оÑелÑ, його хліб буде даний йому, вода йому завжди запевнена!(UA) ІÑаÑ. 33:17 Твої очі побачать Ð¦Ð°Ñ€Ñ Ð² Його пишній краÑÑ–, будуть бачити землю далеку.(UA) ІÑаÑ. 33:18 Твоє Ñерце роздумувати буде про Ñтрах: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто вÑе важить? Де Той, Хто обчиÑлює башти?(UA) ІÑаÑ. 33:19 Уже не побачиш народу зухвалого, народу глибокомовного, Ñкого не можна було б розібрати, незрозумілоÑзикого, Ñкого не можна було б зрозуміти.(UA) ІÑаÑ. 33:20 ПодивиÑÑŒ на Сіон, на міÑто наших ÑвÑткових зібрань, очі твої вгледÑÑ‚ÑŒ ЄруÑалим, Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñпокійне, Ñкинію ту незрушиму, ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ñ—Ñ— не порушатьÑÑ Ð²Ð²Ñ–Ðº, а вÑÑ– шнури Ñ—Ñ— не порвутьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 33:21 Бо величний ГоÑподь Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ отам, міÑце потоків й проÑторих річок, не ходить по ньому веÑловий байдак, Ñ– міцний корабель не перейде його.(UA) ІÑаÑ. 33:22 Бо ГоÑподь наш ÑуддÑ, ГоÑподь законодавець Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ, ГоÑподь то наш цар, Ñ– Він Ð½Ð°Ñ ÑпаÑе!(UA) ІÑаÑ. 33:23 ОпуÑтилиÑÑ ÑˆÐ½ÑƒÑ€Ð¸ твої, не зміцнÑÑŽÑ‚ÑŒ підвалини щогли Ñвоєї, вітрил не натÑгують. Тоді будуть ділити награбовану здобич, Ñ– навіть криві грабуватимуть.(UA) ІÑаÑ. 33:24 І не Ñкаже мешканець Я хворий! І прощені будуть провини народу, що в ньому живе.(UA) ІÑаÑ. 34:1 ÐаблизьтеÑÑ, люди, щоб чути, народи ж, поÑлухайте! Хай почує Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð° вÑе те, що на ній, вÑеленна й нащадки Ñ—Ñ—!(UA) ІÑаÑ. 34:2 ГоÑподній бо гнів на вÑÑ– люди, а лютіÑÑ‚ÑŒ на вÑе їхнє війÑько: Він Ñ—Ñ… учинив за заклÑÑ‚Ñ‚Ñ, віддав Ñ—Ñ… на різь!(UA) ІÑаÑ. 34:3 І їхні побиті розкидані будуть, а з трупів їхніх здійметьÑÑ Ñморід, розтоплÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸ від їхньої крови...(UA) ІÑаÑ. 34:4 І небеÑні Ñвітила уÑÑ– позникають, а небо, Ñк звій книжковий, буде звинене, Ñ– вÑÑ– його зорі попадають, Ñк Ñпадає оте виноградове лиÑÑ‚Ñ, й Ñк Ñпадає з фіґовниці плід недозрілий!...(UA) ІÑаÑ. 34:5 Бо на небі напоєний меч Мій, оце він на Едома ÑпуÑкаєтьÑÑ Ñ‚Ð° на заклÑтий народ Мій на Ñуд:(UA) ІÑаÑ. 34:6 меч ГоÑподній наповнивÑÑ ÐºÑ€Ð¾Ð²'ÑŽ, Ñтав Ñитий від лою, від крови телÑÑ‚ та козлів, від лою баранÑчих нирок, бо ГоÑподу жертва в Боцрі й різанина велика в едомÑькій землі...(UA) ІÑаÑ. 34:7 І буйволи зійдуть із ними, Ñ– телиці з биками, Ñ– напоїтьÑÑ ÐºÑ€Ð¾Ð²'ÑŽ їхній край Ñ– наÑититьÑÑ Ñ‚ÑƒÐºÐ¾Ð¼ їхній порох,(UA) ІÑаÑ. 34:8 бо це буде день помÑти ГоÑподньої, рік заплати за заколот проти Сіону!(UA) ІÑаÑ. 34:9 І перемінÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² Ñмолу потоки його, його ж порох у Ñірку, Ñ– Ñмолою палючою Ñтане їхній край...(UA) ІÑаÑ. 34:10 Ðе погаÑне вночі ані вдень, дим його підійматиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ повік, з роду в рід опуÑтошений буде, на віки віків не перейде по ньому ніхто.(UA) ІÑаÑ. 34:11 І поÑÑде його пелікан та їжак, Ñ– перебуватимуть в ньому Ñова та ворона, Ñ– над ним Він розтÑгне мірильного шнура ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° виÑка знищеннÑ...(UA) ІÑаÑ. 34:12 Ðе буде шлÑхетних у ньому, щоб царÑтво там проголоÑити, Ñ– Ñтануть нічим уÑÑ– кнÑзі його.(UA) ІÑаÑ. 34:13 І буде тернина роÑти по палатах його, кропива й будÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð² твердинÑÑ… його, Ñ– він Ñтане мешканнÑм шакалів, подвір'Ñм Ð´Ð»Ñ ÑтруÑів...(UA) ІÑаÑ. 34:14 І будуть ÑтрічатиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ дикі звірі пуÑтинні з гієнами, а польовик буде кликати друга Ñвого; Ліліт тільки там заÑпокоїтьÑÑ Ñ– знайде Ñобі відпочинок!(UA) ІÑаÑ. 34:15 Там кублитиÑÑŒ буде Ñкакуча гадюка й Ñкладатиме ÑйцÑ, Ñ– виÑиджувати буде та вигріватиме ÑÐ¹Ñ†Ñ Ñвої... Там теж ÑÑтруби будуть збиратиÑÑŒ один до одного...(UA) ІÑаÑ. 34:16 Пошукайте у книзі ГоÑподній й читайте: Із них не забракне ні одного, не будуть шукати один одного, бо уÑта Його то вони наказали, а Дух Його Він Ñ—Ñ… зібрав!(UA) ІÑаÑ. 34:17 І Він кинув Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… жеребка, а рука Його шнуром мірильним його поділила Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, Ñ– поÑÑдуть його аж повік, з роду в рід будуть в нім пробувати!(UA) ІÑаÑ. 35:1 ЗвеÑелитьÑÑ Ð¿ÑƒÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð° пуща, Ñ– радітиме Ñтеп, Ñ– зацвіте, мов троÑнда,(UA) ІÑаÑ. 35:2 розцвітаючи, буде цвіÑти та радіти, буде втіха також та ÑпіваннÑ, бо дана йому буде Ñлава Лівану, пишнота Кармелу й Сарону, вони бачитимуть Ñлаву ГоÑпода, велич нашого Бога!(UA) ІÑаÑ. 35:3 Зміцніть руки охлÑлі, Ñ– підкріпіть Ñпотикливі коліна!(UA) ІÑаÑ. 35:4 Скажіть тим, що вони боÑзливого ÑерцÑ: Будьте міцні, не лÑкайтеÑÑŒ! ОÑÑŒ ваш Бог, помÑта прийде, Ñк Божа відплата, Він прийде й ÑпаÑе ваÑ!(UA) ІÑаÑ. 35:5 Тоді то розплющатьÑÑ Ð¾Ñ‡Ñ– Ñліпим Ñ– відчинÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑƒÑ…Ð° глухим,(UA) ІÑаÑ. 35:6 Тоді буде Ñкакати кривий, немов олень, Ñ– буде Ñпівати безмовний Ñзик, бо води в пуÑтині заб'ÑŽÑ‚ÑŒ джерелом, Ñ– потоки в Ñтепу!(UA) ІÑаÑ. 35:7 І міÑце Ñухе Ñтане Ñтавом, а Ñпрагнений край збірником вод джерельних; леговище шакалів, в Ñкім Ñпочивали, Ñтане міÑцем троÑтини й папіруÑу.(UA) ІÑаÑ. 35:8 І буде там бита дорога та путь, Ñ– будуть Ñ—Ñ— називати: дорога ÑвÑта, не ходитиме нею нечиÑтий, Ñ– вона буде належати народові його; не заблудить також нерозумний, Ñк буде тією дорогою йти.(UA) ІÑаÑ. 35:9 Ðе буде там лева, Ñ– дика звірина не піде на неї, не знайдетьÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, а будуть ходити лиш викуплені.(UA) ІÑаÑ. 35:10 І ГоÑподні викупленці вернутьÑÑ Ñ‚Ð° до Сіону зо Ñпівом увійдуть, Ñ– радіÑÑ‚ÑŒ довічна на їхній голові! ВеÑеліÑÑ‚ÑŒ та радіÑÑ‚ÑŒ оÑÑгнуть вони, а журба та Ð·Ñ–Ð´Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ‚ÐµÑ‡ÑƒÑ‚ÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 36:1 І ÑталоÑÑ, чотирнадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— прийшов Санхерів, цар аÑирійÑький, на вÑÑ– укріплені Юдині міÑта, та й захопив Ñ—Ñ….(UA) ІÑаÑ. 36:2 І поÑлав аÑирійÑький цар великого чашника з Лахішу до ЄруÑалиму, до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ—, з великим війÑьком, Ñ– він Ñтав при водоводі горішнього Ñтаву, на битій дорозі Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð’Ð°Ð»ÑŽÑˆÐ½Ð¸ÐºÑ–Ð².(UA) ІÑаÑ. 36:3 І вийшов до нього ЕліÑким, Ñин Хілкійїн, начальник палати, Ñ– пиÑар Шевна, та Йоах, Ñин ÐÑафів, канцлер.(UA) ІÑаÑ. 36:4 І Ñказав їм великий чашник: Скажіть Єзекії: Отак Ñказав великий цар, цар аÑирійÑький: Що це за надіÑ, на Ñку ти надієшÑÑ?(UA) ІÑаÑ. 36:5 Чи думаєш ти, що Ñлово уÑÑ‚, то вже рада та Ñила до війни? Ðа кого тепер надієшÑÑ, що збунтувавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ мене?(UA) ІÑаÑ. 36:6 ОÑÑŒ ти надіÑвÑÑ Ð¾Ð¿ÐµÑ€Ñ‚Ð¸ÑÑ Ð½Ð° оту поламану очеретину, на Єгипет, що коли хто опираєтьÑÑ Ð½Ð° неї, то вона входить у долоню йому, Ñ– продірÑвлює Ñ—Ñ—. Отакий фараон, цар єгипетÑький, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, хто надієтьÑÑ Ð½Ð° нього!(UA) ІÑаÑ. 36:7 Рколи ти Ñкажеш мені: Ми надіємоÑÑŒ на ГоÑпода, Бога нашого, то чи ж Він не той, що Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñовував пагірки його та жертівники його, Ñ– Ñказав Юді та ЄруÑалимові: перед оцим тільки жертівником будете вклонÑтиÑÑ?(UA) ІÑаÑ. 36:8 Ртепер увійди но в Ñоюз з моїм паном, аÑирійÑьким царем, Ñ– Ñ Ð´Ð°Ð¼ тобі дві тиÑÑчі коней, Ñкщо ти зможеш Ñобі дати на них верхівців.(UA) ІÑаÑ. 36:9 І Ñк же ти проженеш хоч одного наміÑника з найменших рабів мого пана? Рти Ñобі надіÑвÑÑ Ð½Ð° Єгипет ради колеÑниць та верхівців!(UA) ІÑаÑ. 36:10 Тепер же, чи без волі ГоÑпода прийшов Ñ Ð½Ð° цей край, щоб знищити його? ГоÑподь Ñказав був мені: Піди на той край та й знищ його!(UA) ІÑаÑ. 36:11 І Ñказав ЕліÑким, Ñ– Шевна та Йоах до великого чашника: Говори до Ñвоїх рабів по-арамейÑькому, бо ми розуміємо, Ñ– не говори до Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾-юдейÑькому в Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ тих людÑÑ…, що на мурі.(UA) ІÑаÑ. 36:12 І Ñказав великий чашник: Чи пан мій поÑлав мене говорити ці Ñлова до твого пана та до тебе? Хіба не до цих людей, що ÑидÑÑ‚ÑŒ на мурі, щоб із вами Ñ—Ñти Ñвій кал та пити Ñвою Ñечу?(UA) ІÑаÑ. 36:13 І Ñтав великий чашник, Ñ– кликнув гучним голоÑом по-юдейÑькому, Ñ– Ñказав: ПоÑлухайте Ñлів великого царÑ, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького!(UA) ІÑаÑ. 36:14 Так Ñказав цар: Ðехай не дурить Ð²Ð°Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ, бо він не зможе врÑтувати ваÑ!(UA) ІÑаÑ. 36:15 І нехай не запевнÑÑ” Ð²Ð°Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð“Ð¾Ñподом, говорÑчи: Ð Ñтуючи, врÑтує Ð²Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Ñ– не буде дано цього міÑта в руку Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) ІÑаÑ. 36:16 Ðе Ñлухайте Єзекії, бо так Ñказав цар аÑирійÑький: ПримирітьÑÑ Ð·Ð¾ мною, та й вийдіть до мене, та й їжте кожен Ñвій виноград та кожен фіґу Ñвою, Ñ– пийте кожен воду зо Ñвоєї копанки,(UA) ІÑаÑ. 36:17 аж поки Ñ Ð½Ðµ прийду й не візьму Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ краю такого ж, Ñк ваш край, до краю Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð° виноградного Ñоку, до краю хліба та виноградників.(UA) ІÑаÑ. 36:18 Щоб не намовив Ð²Ð°Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ, говорÑчи: ГоÑподь порÑтує наÑ! Чи врÑтували боги тих народів, кожен Ñвій край від руки аÑирійÑького царÑ?(UA) ІÑаÑ. 36:19 Де боги Хамату та Ðрпаду? Де боги Сефарваїму? І чи врÑтували вони Самарію від моєї руки?(UA) ІÑаÑ. 36:20 Котрий з-поміж уÑÑ–Ñ… богів цих країв урÑтував Ñвій край від моєї руки, то невже ж ГоÑподь урÑтує ЄруÑалим від моєї руки?(UA) ІÑаÑ. 36:21 І мовчали вони, Ñ– не відповіли ані Ñлова, бо це був наказ царÑ, що Ñказав Ðе відповідайте йому!(UA) ІÑаÑ. 36:22 І прийшов ЕліÑким, Ñин Хілкійїн, начальник палати, Ñ– пиÑар Шевна, Ñ– Йоах, ÐÑафів Ñин, канцлер, з роздертими шатами, до Єзекії, Ñ– донеÑли йому Ñлова великого чашника.(UA) ІÑаÑ. 37:1 І ÑталоÑÑ, Ñк почув це цар ЄзекіÑ, то роздер Ñвої шати та накривÑÑ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð¾ÑŽ, Ñ– ввійшов до ГоÑподнього дому...(UA) ІÑаÑ. 37:2 І поÑлав він ЕліÑкима, керівника палати, Ñ– пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð¨ÐµÐ²Ð½Ñƒ, та Ñтарших із ÑвÑщеників, покритих веретами, до пророка ІÑаї, ÐмоÑового Ñина.(UA) ІÑаÑ. 37:3 І Ñказали вони до нього: Так Ñказав ЄзекіÑ: Цей день це день Ð³Ð¾Ñ€Ñ Ð¹ ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° наруги! Бо підійшли діти аж до виходу утроби, та немає Ñили породити!(UA) ІÑаÑ. 37:4 Може почує ГоÑподь, Бог твій, Ñлова великого чашника, що його поÑлав аÑирійÑький цар, пан його, на образу Живого Бога, Ñ– ГоÑподь, Бог твій, покарає за Ñлова, Ñкі чув, а ти принеÑеш молитву за решту, що ще знаходитьÑÑ...(UA) ІÑаÑ. 37:5 І прийшли раби Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— до ІÑаї.(UA) ІÑаÑ. 37:6 І Ñказав їм ІÑÐ°Ñ Ð¢Ð°Ðº Ñкажете вашому панові: Так Ñказав ГоÑподь: Ðе бійÑÑ Ñ‚Ð¸Ñ… Ñлів, що почув ти, Ñкими ображали Мене Ñлуги аÑирійÑького царÑ.(UA) ІÑаÑ. 37:7 ОÑÑŒ Я дам в нього духа, Ñ– він почує звіÑтку, Ñ– вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого краю. І Я вражу його мечем у його краї!(UA) ІÑаÑ. 37:8 І вернувÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ чашник, Ñ– знайшов аÑирійÑького царÑ, що воював проти Лівни, бо почув, що той рушив із Лахішу.(UA) ІÑаÑ. 37:9 І він почув про Тіргаку, Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐµÑ‚Ñ–Ð¾Ð¿Ñького, таке: Він вийшов воювати з тобою! І почув він, Ñ– поÑлав поÑлів до Єзекії, говорÑчи:(UA) ІÑаÑ. 37:10 Так Ñкажете до Єзекії, Юдиного царÑ, говорÑчи: Ðехай не зводить тебе Бог твій, на Якого ти надієшÑÑ, кажучи: Ðе буде даний ЄруÑалим у руку аÑирійÑького царÑ.(UA) ІÑаÑ. 37:11 ОÑÑŒ ти чув, що зробили аÑирійÑькі царі вÑім краÑм, щоб учинити Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, а ти будеш урÑтований?(UA) ІÑаÑ. 37:12 Чи Ñ—Ñ… урÑтували боги тих народів, Ñких понищили батьки мої: Òозана, Ñ– Харана, Ñ– Рецефа, Ñ– Ñинів Едена, що в ТелаÑÑарі?(UA) ІÑаÑ. 37:13 Де він, цар Хамату, Ñ– цар Ðрпаду, Ñ– цар міÑта Сефарваїму, Гени та Івви?(UA) ІÑаÑ. 37:14 І взÑв Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ‚Ñ– лиÑти з руки поÑлів, Ñ– прочитав Ñ—Ñ…, Ñ– ввійшов у ГоÑподній дім. І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð³Ð¾Ñ€Ð½ÑƒÐ² одного лиÑта перед ГоÑподнім лицем.(UA) ІÑаÑ. 37:15 І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ð²ÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем, говорÑчи:(UA) ІÑаÑ. 37:16 ГоÑподи Саваоте, Боже Ізраїлів, що Ñидиш на Херувимах! Ти Той єдиний Бог Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… царÑтв землі, Ти Ñтворив небеÑа та землю!(UA) ІÑаÑ. 37:17 Ðахили, ГоÑподи, ухо Своє та й почуй! Відкрий, ГоÑподи, очі Свої та й побач, Ñ– почуй вÑÑ– Ñлова Санхеріва, що приÑлав ображати Живого Бога.(UA) ІÑаÑ. 37:18 Справді, ГоÑподи, аÑирійÑькі царі попуÑтошили вÑÑ– народи та їхні краї.(UA) ІÑаÑ. 37:19 І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людÑьких рук, дерево та камінь, Ñ– понищили Ñ—Ñ….(UA) ІÑаÑ. 37:20 Ртепер, ГоÑподи, Боже наш, ÑпаÑи Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ руки його, Ñ– нехай знають уÑÑ– царÑтва землі, що Ти ГоÑподь, Бог єдиний!(UA) ІÑаÑ. 37:21 І поÑлав ІÑаÑ, ÐмоÑів Ñин, до Єзекії, говорÑчи: Так Ñказав ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти моливÑÑ Ð´Ð¾ Мене, про Санхеріва, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) ІÑаÑ. 37:22 ОÑÑŒ те Ñлово, Ñке ГоÑподь говорив про нього: Гордує тобою, ÑмієтьÑÑ Ñ–Ð· тебе дівицÑ, ÑіонÑька дочка, вÑлід тобі головою хитає дочка ЄруÑалиму!(UA) ІÑаÑ. 37:23 Кого лаÑв ти та ображав, Ñ– на кого повищив ти Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° вгору Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñвої очі? Ðа СвÑтого Ізраїлевого!(UA) ІÑаÑ. 37:24 Через рабів Ñвоїх ГоÑпода ти ображав та казав: Із безліччю Ñвоїх колеÑниць Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² на гори виÑокі, на боки Лівану, Ñ– позрубую кедри виÑокі його, добірні його кипариÑи, Ñ– зберуÑÑŒ на вершок його виÑочини, в гущину його Ñаду,(UA) ІÑаÑ. 37:25 Ñ ÐºÐ¾Ð¿Ð°ÑŽ та п'ÑŽ чужу воду, Ñ– Ñтопою Ñвоєї ноги повиÑушую Ñ Ð²ÑÑ– єгипетÑькі ріки!(UA) ІÑаÑ. 37:26 Хіба ти не чув, що віддавна зробив Я оце, що за днів Ñтародавніх Я це був Ñтворив? Тепер же Ñпровадив Я це, що ти нищиш міÑта поукріплювані, на купу румовищ обертаєш Ñ—Ñ….(UA) ІÑаÑ. 37:27 Рмешканці їхні безÑилі, наÑтрашені та побентежені, вони Ñтали, Ñк Ð·Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð¾Ñ‚Ðµ польове, мов трава зеленіюча, Ñк трава на дахах, Ñк попалене збіжжÑ, Ñке не доÑпіло...(UA) ІÑаÑ. 37:28 І ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– твій вихід та вхід твій Я знаю, Ñ– твоє проти Мене обуреннÑ.(UA) ІÑаÑ. 37:29 За твоє проти Мене обуреннÑ, що Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ð¹ÑˆÐ»Ð° до вух Моїх, то на ніздрі твої Я Ñережку привішу, а вудило Моє в твої уÑта, Ñ– тебе поверну Я тією дорогою, Ñкою прийшов ти!(UA) ІÑаÑ. 37:30 Роце тобі знак: їжте цього року Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ ÑамоÑійне, а другого року ÑамороÑле, а третього року Ñійте та жніть, Ñ– Ñадіть виноградники, та й їжте їхній плід.(UA) ІÑаÑ. 37:31 РврÑтоване Юдиного дому, що лишилоÑÑ, пуÑтить ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð´Ð¾Ð»Ñƒ, Ñ– Ñвого плода даÑÑ‚ÑŒ угору.(UA) ІÑаÑ. 37:32 Бо з ЄруÑалиму вийде позоÑтале, а рештки з гори Сіон. РевніÑÑ‚ÑŒ ГоÑпода Саваота зробить це.(UA) ІÑаÑ. 37:33 Тому так Ñказав ГоÑподь про аÑирійÑького царÑ: Він не ввійде до міÑта цього, Ñ– туди він не кине Ñтріли, Ñ– щитом Ñ—Ñ— не попередить, Ñ– вала на нього не виÑипле.(UA) ІÑаÑ. 37:34 Якою дорогою прийде, то нею й повернетьÑÑ, у міÑто ж оце він не ввійде, говорить ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 37:35 І це міÑто Я обороню на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ради Себе та ради Давида, Мого раба!(UA) ІÑаÑ. 37:36 І вийшов Ðнгол ГоÑподній, Ñ– забив в аÑирійÑькому таборі Ñто й віÑімдеÑÑÑ‚ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. І повÑтавали рано вранці, аж оÑÑŒ уÑÑ– тіла мертві...(UA) ІÑаÑ. 37:37 РСанхерів, аÑирійÑький цар, рушив та й пішов, Ñ– вернувÑÑ, й оÑівÑÑ Ð² Ðіневії.(UA) ІÑаÑ. 37:38 І ÑталоÑÑ, коли він моливÑÑ Ð² домі ÐÑ–Ñроха, Ñвого бога, то Ñини його Ðдраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а Ñамі втекли до краю Ðрарат... РзаміÑÑ‚ÑŒ нього зацарював Ñин його ЕÑар-Хаддон.(UA) ІÑаÑ. 38:1 Тими днÑми Ñмертельно захворів був ЄзекіÑ. І прийшов до нього ІÑаÑ, ÐмоÑів Ñин, пророк, Ñ– Ñказав до нього: Так Ñказав ГоÑподь: ЗарÑди Ñвоєму домові, бо ти вмираєш Ñ– не будеш жити...(UA) ІÑаÑ. 38:2 І відвернув Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до Ñтіни, Ñ– помоливÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода,(UA) ІÑаÑ. 38:3 та й Ñказав: О, ГоÑподи, згадай же, що Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² перед обличчÑм Твоїм правдою та цілим Ñерцем, Ñ– робив Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ðµ в очах Твоїх! І заплакав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð½Ð¸Ð¼ плачем!(UA) ІÑаÑ. 38:4 І було ГоÑподнє Ñлово до ІÑаї, говорÑчи:(UA) ІÑаÑ. 38:5 Іди й Ñкажеш до Єзекії: Так Ñказав ГоÑподь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я Ñльозу твою! ОÑÑŒ Я додаю до днів твоїх п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ літ,(UA) ІÑаÑ. 38:6 Ñ– з руки аÑирійÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ñ€Ñтую тебе та це міÑто, й обороню це міÑто.(UA) ІÑаÑ. 38:7 І оце тобі знак від ГоÑпода, що ГоÑподь зробить ту річ, про Ñку говорив:(UA) ІÑаÑ. 38:8 оÑÑŒ Ñ Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°ÑŽ тінь ÑтупенÑ, що від ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð·Ñ–Ð¹ÑˆÐ»Ð° на Ñтупені Ðхазові, назад на деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів. І вернулоÑÑ Ñонце на деÑÑÑ‚ÑŒ Ñтупенів тими ÑтупенÑми, Ñкими зійшло було.(UA) ІÑаÑ. 38:9 ОÑÑŒ пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ—, Юдиного царÑ, коли він був захворів та видужав з Ñвоєї хвороби:(UA) ІÑаÑ. 38:10 Я Ñказав був: Опівдні днів Ñвоїх відійду до шеолових брам, решти років Ñвоїх Ñ Ð½Ðµ матиму...(UA) ІÑаÑ. 38:11 Я Ñказав: Ðе побачу Ñ Ð“Ð¾Ñпода, ГоÑпода в краї живих, уже між мешканцÑми царÑтва померлих не побачу людини...(UA) ІÑаÑ. 38:12 Домівка Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ð¶Ðµ розібрана, Ñ– від мене відібрана, немов той паÑтуший намет; Ñ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє звинув, мов ткач, від оÑнови мене Він відірве, покінчить мене з Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ ночі...(UA) ІÑаÑ. 38:13 Я кричав аж до ранку... Він, Ñк лев, поторощить вÑÑ– коÑÑ‚Ñ– мої, з Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ ночі покінчить зо мною...(UA) ІÑаÑ. 38:14 Пищу Ñ, мов лаÑтівка чи журавель, воркочу, мов той голуб; заниділи очі мої, визираючи до виÑокоÑти... ГоÑподи, причавлений Ñ, поручиÑÑ Ð·Ð° мене!(UA) ІÑаÑ. 38:15 Що маю Ñказати? Рщо Він Ñказав був мені, те й вчинив. Тихо змандрую вÑÑ– літа Ñвої через гіркіÑÑ‚ÑŒ моєї душі!(UA) ІÑаÑ. 38:16 ГоÑподи, на них, на Ñловах Твоїх, житимуть люди, Ñ– в уÑьому цьому Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— душі, уздоров же мене й оживи Ти мене!(UA) ІÑаÑ. 38:17 ОÑÑŒ Ñ‚ÐµÑ€Ð¿Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ†Ðµ вийшло мені на добро, Ти Ñтримав від гробу Ð³Ð½Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾ÑŽ душу, бо Ти кинув за Ñпину Свою вÑÑ– гріхи мої,(UA) ІÑаÑ. 38:18 бо не буде ж шеол проÑлавлÑти Тебе, Ñмерть не буде Тебе вихвалÑти... Ðе мають надії на правду Твою Ñ‚Ñ–, хто Ñходить до гробу.(UA) ІÑаÑ. 38:19 Живий, тільки живий Тебе Ñлавити буде, Ñк Ñ Ð¾ÑÑŒ Ñьогодні, батько Ñинам розголоÑить про правду Твою!(UA) ІÑаÑ. 38:20 ГоÑподь на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ–, Ñ– ми будем Ñпівати піÑноÑпіви Ñвої у домі ГоÑподнім по вÑÑ– дні мого життÑ!(UA) ІÑаÑ. 38:21 РІÑÐ°Ñ Ñказав: Ðехай візьмуть грудку Ñ„Ñ–Ò‘, Ñ– нехай розітруть на тому гноÑку, Ñ– видужає!(UA) ІÑаÑ. 38:22 Ð Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ð²: Який знак, що Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹Ð´Ñƒ до ГоÑподнього дому?(UA) ІÑаÑ. 39:1 Того чаÑу поÑлав Меродах-Бал'адан, Ñин Бал'аданів, вавилонÑький цар, лиÑти та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.(UA) ІÑаÑ. 39:2 І радів ними ЄзекіÑ, Ñ– показав їм Ñкарбницю Ñвою, Ñрібло, Ñ– золото, Ñ– пахощі, Ñ– добру оливу, Ñ– вÑÑŽ зброївню Ñвою, Ñ– вÑе, що знаходилоÑÑ Ð² його ÑкарбницÑÑ…. Ðе було речі, Ñкої не показав би їм Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð² домі Ñвоїм та в уÑім володінні Ñвоїм.(UA) ІÑаÑ. 39:3 І прийшов пророк ІÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ— та й Ñказав до нього: Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе? Ð Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñказав: Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону.(UA) ІÑаÑ. 39:4 І той Ñказав: Що вони бачили в домі твоїм? І Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ñказав: УÑе, що в домі моїм, вони бачили, не було речі, Ñкої не показав би Ñ Ñ—Ð¼ у ÑкарбницÑÑ… Ñвоїх.(UA) ІÑаÑ. 39:5 І Ñказав ІÑÐ°Ñ Ð´Ð¾ Єзекії: ПоÑлухай же Ñлова ГоÑпода Саваота:(UA) ІÑаÑ. 39:6 ОÑÑŒ приходÑÑ‚ÑŒ дні, Ñ– вÑе, що в домі твоєму, Ñ– що були зібрали батьки твої аж до цього днÑ, буде винеÑене аж до Вавилону. Ðічого не позоÑтанетьÑÑ, говорить ГоÑподь...(UA) ІÑаÑ. 39:7 Рз Ñинів твоїх, що вийдуть із тебе, Ñких ти породиш, заберуть, Ñ– вони будуть евнухами в палатах вавилонÑького царÑ!...(UA) ІÑаÑ. 39:8 І Ñказав Ð„Ð·ÐµÐºÑ–Ñ Ð´Ð¾ ІÑаї: Добре ГоÑподнє Ñлово, Ñке ти Ñказав! І подумав Ñобі: Так, мир та безпека буде за моїх днів!...(UA) ІÑаÑ. 40:1 Утішайте, втішайте народа Мого, говорить ваш Бог!(UA) ІÑаÑ. 40:2 ПромовлÑйте до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму, Ñ– закличте до нього, що виповнилаÑÑŒ його Ð´Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ñжка, що вина йому вибачена, що він за Ñвої вÑÑ– гріхи вдвоє взÑв з руки ГоÑпода!(UA) ІÑаÑ. 40:3 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ðµ: Ðа пуÑтині вготуйте дорогу ГоÑподню, в Ñтепу вирівнÑйте битий шлÑÑ… Богу нашому!(UA) ІÑаÑ. 40:4 Хай підійметьÑÑ Ð²ÑÑка долина, Ñ– хай знизитьÑÑ Ð²ÑÑка гора та підгірок, Ñ– хай Ñтане круте за рівнину, а паÑма гірÑькі за долину!(UA) ІÑаÑ. 40:5 І з'ÑвитьÑÑ Ñлава ГоÑподнÑ, Ñ– разом побачить Ñ—Ñ— кожне тіло, бо уÑта ГоÑподні оце прорекли!(UA) ІÑаÑ. 40:6 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ðµ: Звіщай! Я ж Ñпитав: Про що буду звіщати? Ð’ÑÑке тіло трава, вÑÑка ж Ñлава Ñк цвіт польовий:(UA) ІÑаÑ. 40:7 трава заÑихає, а квітка зів'Ñне, Ñк подих ГоÑподній повіє на неї!... Справді, народ то трава:(UA) ІÑаÑ. 40:8 Трава заÑихає, а квітка зів'Ñне, Слово ж нашого Бога повіки ÑтоÑтиме!(UA) ІÑаÑ. 40:9 Ðа гору виÑоку збериÑÑ Ñобі, благовіÑнику Сіону, Ñвого голоÑа Ñильно підвищ, благовіÑнику ЄруÑалиму! Підвищ, не лÑкайÑÑ, Ñкажи міÑтам Юди: ОÑÑŒ Бог ваш!(UA) ІÑаÑ. 40:10 ОÑÑŒ прийде ГоÑподь, Бог, Ñк Ñильний, Ñ– буде рамено Його панувати Ð´Ð»Ñ Ðього! ОÑÑŒ із Ðим нагорода Його, а перед обличчÑм Його відплата Його.(UA) ІÑаÑ. 40:11 Він отару Свою буде паÑти, Ñк ПаÑтир, раменом Своїм позбирає ÑгнÑта, Ñ– на лоні Своєму ноÑитиме Ñ—Ñ…, дійнÑків же провадити буде!(UA) ІÑаÑ. 40:12 Хто води помірÑв Ñвоєю долонею, а п'Ñдею вимірÑв небо, Ñ– третиною міри обнÑв пил землі, Ñ– гори Ñ‚Ñ– зважив вагою, а взгір'Ñ ÑˆÐ°Ð»ÑŒÐºÐ°Ð¼Ð¸?(UA) ІÑаÑ. 40:13 Хто ГоÑподнього Духа збагнув, Ñ– де та людина, що ради Ñвої подавала Йому?(UA) ІÑаÑ. 40:14 З ким радивÑÑ Ð’Ñ–Ð½, Ñ– той напоумив Його, та навчав путі права, Ñ– Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð¸Ð² був Його, Ñ– Його напоумив дороги розумної?(UA) ІÑаÑ. 40:15 Таж народи Ñк ÐºÑ€Ð°Ð¿Ð»Ñ Ð· відра, а важать Ñк порох на шальках! Таж Він оÑтрови підіймає, немов ту пилинку!(UA) ІÑаÑ. 40:16 І Ливана не виÑтачить на Ð·Ð°Ð¿Ð°Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð²Ð½Ðµ, не Ñтане й звір'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на цілопаленнÑ!(UA) ІÑаÑ. 40:17 ÐаÑупроти Ðього вÑÑ– люди немов би ніщо, пораховані в Ðього марнотою та порожнечею.(UA) ІÑаÑ. 40:18 І до кого вподобите Бога, Ñ– подобу Ñку ви поÑтавите поруч із Ðим?(UA) ІÑаÑ. 40:19 МайÑтер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому ÑріблÑні ланцюжки.(UA) ІÑаÑ. 40:20 Убогий на дара такого бере Ñобі дерево, що не гниє, розшукує вправного майÑтра, щоб поÑтавив божка, Ñкий не захитаєтьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 40:21 Хіба ви не знаєте, чи ви не чули, чи вам не Ñповіщено здавна було, чи ви не зрозуміли підвалин землі?(UA) ІÑаÑ. 40:22 Він Той, Хто Ñидить понад кругом землі, а мешканці Ñ—Ñ— немов та Ñарана. Він небо проÑÑ‚Ñг, мов тканину тонку, Ñ– розтÑгнув Він його, мов намета на мешканнÑ.(UA) ІÑаÑ. 40:23 Він Той, Хто кнÑзів обертає в ніщо, робить Ñуддів землі за марноту:(UA) ІÑаÑ. 40:24 вони не були ще поÑаджені, Ñ– не були ще поÑÑ–Ñні, Ñ– пень їхній в землі ще не закорінивÑÑ, та Ñк тільки на них Він дмухнув, вони повÑихали, Ñ– Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð¿Ð¾Ð½ÐµÑла Ñ—Ñ…, мов ту Ñолому!(UA) ІÑаÑ. 40:25 І до кого Мене прирівнÑєте, Ñ– йому буду рівний? говорить СвÑтий.(UA) ІÑаÑ. 40:26 Підійміть у виÑочину ваші очі й побачте, хто те вÑе Ñтворив? Той, Хто зорі виводить за їхнім чиÑлом та кличе ім'Ñм Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…! І ніхто не загубитьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· вÑеÑильніÑÑ‚ÑŒ та вÑемогутніÑÑ‚ÑŒ Його.(UA) ІÑаÑ. 40:27 Пощо говориш ти, Якове, Ñ– кажеш, Ізраїлю: Закрита дорога Ð¼Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподом, Ñ– від Бога мого відійшло моє право.(UA) ІÑаÑ. 40:28 Хіба ж ти не знаєш, або ти не чув: Бог відвічний ГоÑподь, що кінці землі Він Ñтворив? Він не змучуєтьÑÑ Ñ‚Ð° не втомлюєтьÑÑ, Ñ– не збагненний розум Його.(UA) ІÑаÑ. 40:29 Він змученому дає Ñилу, а безÑилому міць.(UA) ІÑаÑ. 40:30 І помучатьÑÑ Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ– й потомлÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– юнаки ÑпотикнутиÑÑŒ ÑпіткнутьÑÑ,(UA) ІÑаÑ. 40:31 а Ñ‚Ñ–, хто надію Ñкладає на ГоÑпода, Ñилу відновлÑÑ‚ÑŒ, крила підіймуть, немов Ñ‚Ñ– орли, будуть бігати Ñ– не потомлÑÑ‚ÑŒÑÑ, будуть ходити Ñ– не помучатьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 41:1 ПоÑлухайте мовчки Мене, оÑтрови, а народи, чекайте Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾! Хай підійдуть Ñ– Ñкажуть: ПриÑтупімо вÑÑ– разом на Ñуд!(UA) ІÑаÑ. 41:2 Хто зо Ñходу того пробудив, що його Ñупроводить в ході перемога? Він народи дає перед ним та царів на топтаннÑ, їхнього меча обертає на порох, його лука в Ñолому розвіÑну.(UA) ІÑаÑ. 41:3 Він жене Ñ—Ñ…, Ñпокійно дорогою йде, Ñкою він не переходив ногами Ñвоїми.(UA) ІÑаÑ. 41:4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав віддавна: Я, ГоÑподь, перший, Ñ– з оÑтанніми Я той же Самий!(UA) ІÑаÑ. 41:5 Бачили це оÑтрови та жахалиÑÑ, кінці землі трипотіли, наближувалиÑÑŒ та приходили.(UA) ІÑаÑ. 41:6 Один одному допомагає Ñ– говорить до брата Ñвого: Будь міцний!(UA) ІÑаÑ. 41:7 І підбадьорує майÑтер золотарÑ, а той, хто молотом гладить, того, хто б'Ñ” на ковадлі, Ñ– каже про ÑпоєннÑ: Добре воно! Ñ– його зміцнює цвÑхами, щоб не хиталоÑÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 41:8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе вибрав, наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ðвраама, друга Мого,(UA) ІÑаÑ. 41:9 ти, Ñкого Я взÑв був із кінців землі та покликав тебе із окраїн Ñ—Ñ—, Ñ– Ñказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відкинув тебе,(UA) ІÑаÑ. 41:10 не бійÑÑ, з тобою бо Я, Ñ– не озирайÑÑŒ, бо Я Бог твій! Зміцню Я тебе, Ñ– тобі поможу, Ñ– правицею правди Своєї тебе Я підтримаю.(UA) ІÑаÑ. 41:11 Отож, заÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð° зніÑковіють уÑÑ– проти тебе запалені, Ñтануть нічим та погинуть твої Ñупротивники.(UA) ІÑаÑ. 41:12 Шукатимеш Ñ—Ñ…, але Ñ—Ñ… ти не знайдеш, Ñвоїх Ñупротивників; Ñтануть нічим та марнотою Ñ‚Ñ–, хто провадить війну проти тебе.(UA) ІÑаÑ. 41:13 Бо Я ГоÑподь, Бог твій, що держить тебе за правицю й говорить до тебе: Ðе бійÑÑ, Я тобі поможу!(UA) ІÑаÑ. 41:14 Ðе бійÑÑ, ти Яковів черве, ти жменько Ізраїлева: Я тобі поможу, говорить ГоÑподь, Ñ– твій Викупитель СвÑтий Ізраїлів!(UA) ІÑаÑ. 41:15 ОÑÑŒ зроблю Я тебе молотаркою гоÑтрою, новою, зубчаÑтою, помолотиш ти гори та Ñ—Ñ… поторощиш, а підгірки половою вчиниш!(UA) ІÑаÑ. 41:16 Перевієш Ñ—Ñ… ти, й вітер Ñ—Ñ… рознеÑе, Ñ– Ð±ÑƒÑ€Ñ Ñ—Ñ… розпорошить, Ñ– ти будеш утішатиÑÑ Ð“Ð¾Ñподом, будеш хвалитиÑÑŒ СвÑтим Ізраїлевим.(UA) ІÑаÑ. 41:17 Убогі та бідні шукають води, та нема, Ñзик їхній від Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñох, Я, ГоÑподь, Ñ– Ñ—Ñ… виÑлухаю, Бог Ізраїлів, не лишу Ñ—Ñ…!(UA) ІÑаÑ. 41:18 Я ріки відкрию на лиÑих горах, а джерела поÑеред долин, оберну Я пуÑтиню на озеро водне, а землю Ñуху на джерела!(UA) ІÑаÑ. 41:19 Ðа пуÑтиню дам кедра, акацію, мирта й маÑлину, поÑтавлю Я разом в Ñтепу кипариÑа та Ñвора й бука,(UA) ІÑаÑ. 41:20 щоб разом побачили й знали, Ñ– переÑвідчилиÑÑŒ та зрозуміли, що ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° це зробила, Ñ– Ñтворив це СвÑтий Ізраїлів!(UA) ІÑаÑ. 41:21 ПринеÑÑ–Ñ‚ÑŒ Ñвою Ñправу, говорить ГоÑподь, припровадьте Мені Ñвої докази, каже Цар Яковів.(UA) ІÑаÑ. 41:22 Хай підійдуть Ñ– хай нам розкажуть, що трапитьÑÑ! ВиÑÑніть Ñправи минулі, що вони Ñ”, а ми Ñерце наше на те покладемо й пізнаємо їхній кінець, або ÑповіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ про майбутнє.(UA) ІÑаÑ. 41:23 Розкажіть наперед про майбутнє, Ñ– пізнаємо ми, що ви боги. Отож, учиніть ви добро чи зробіть що лихе, щоб ми здивувалиÑÑŒ Ñ– разом побачили.(UA) ІÑаÑ. 41:24 Та ви менш від нічого, Ñ– менший ваш чин від марноти, гидота, хто Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ñ”!(UA) ІÑаÑ. 41:25 Я з півночі мужа збудив Ñ– прийшов він, зо Ñхід ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð² Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” кличе, Ñ– він буде чавити кнÑзів, мов ту грÑзюку, й Ñк ганчар глину топче!(UA) ІÑаÑ. 41:26 Хто Ñказав це віддавна, щоб знали те ми, Ñ– щоб наперед ми Ñказали: Це правда? Та ніхто не Ñказав, Ñ– ніхто не повів, Ñ– ніхто не почув ваших Ñлів...(UA) ІÑаÑ. 41:27 Я перший Ñказав до Сіону: Оце, то вони! РЄруÑалимові дам благовіÑника.(UA) ІÑаÑ. 41:28 І Я дивлюÑÑŒ, та нікого нема, Ñ– немає між ними порадника, щоб відповіли, коли Ñ—Ñ… запитаю.(UA) ІÑаÑ. 41:29 Тож ніщо вÑÑ– вони, їхні чини марнота, вітер та порожнеча їхні ідоли!(UA) ІÑаÑ. 42:1 Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа МоÑ. Я злив Свого Духа на Ðього, Ñ– Він правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð°Ð¼ подаÑÑ‚ÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 42:2 Він не буде кричати, Ñ– кликати не буде, Ñ– на вулицÑÑ… чути не даÑÑ‚ÑŒ Свого голоÑу.(UA) ІÑаÑ. 42:3 Він очеретини надломленої не доломить, Ñ– ґнота тліючого не погаÑить, буде Ñуд видавати за правдою.(UA) ІÑаÑ. 42:4 Ðе втомитьÑÑ Ð’Ñ–Ð½, Ñ– не знеможетьÑÑ, поки приÑуду не покладе на землі, Ñ– будуть чекати Закона Його оÑтрови.(UA) ІÑаÑ. 42:5 Говорить отак Бог, ГоÑподь, що Ñтворив небеÑа Ñ– Ñ—Ñ… розтÑгнув, що землю проÑÑ‚Ñг та вÑе те, що із неї виходить, що народові на ній Він Ð´Ð¸Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ”, Ñ– духа вÑім тим, хто ходить по ній.(UA) ІÑаÑ. 42:6 Я, ГоÑподь, покликав Тебе в ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, Ñ– буду міцно тримати за руки Тебе, Ñ– Тебе берегтиму, Ñ– дам Я Тебе заповітом народові, за Світло поганам,(UA) ІÑаÑ. 42:7 щоб очі відкрити незрÑчим, щоб вивеÑти в'ÑÐ·Ð½Ñ Ð· в'Ñзниці, а з темниці тих мешканців темрÑви!(UA) ІÑаÑ. 42:8 Я ГоÑподь, оце Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”, Ñ– іншому Ñлави Своєї не дам, ні хвали Своєї божкам.(UA) ІÑаÑ. 42:9 Речі давні прийшли оÑÑŒ, нові ж Я повім, дам почути вам про них, поки вироÑтуть.(UA) ІÑаÑ. 42:10 ЗаÑпівайте Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода піÑню нову, від краю землі Йому хвалу! Ðехай шумить море, Ñ– вÑе, що Ñ” в ньому, оÑтрови та їхні мешканці!(UA) ІÑаÑ. 42:11 Хай голоÑно кличуть пуÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð¹ міÑта Ñ—Ñ—, оÑелі, що в них проживає Кедар! Хай виÑпівують мешканці Ñкелі, хай кричать із вершини гірÑької!(UA) ІÑаÑ. 42:12 Ðехай ГоÑподу чеÑÑ‚ÑŒ віддадуть, Ñ– на оÑтровах Його Ñлаву звіщають!(UA) ІÑаÑ. 42:13 ГоÑподь вийде, Ñк лицар, розбудить завзÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, Ñк воÑк, підійме Він окрик та буде кричати, переможе Своїх ворогів!(UA) ІÑаÑ. 42:14 Я відвіку мовчав, мовчазний був та ÑтримувавÑÑ, а тепер Я кричатиму, мов породіллÑ! буду Ñ‚Ñжко зідхати й хапати повітрÑ!(UA) ІÑаÑ. 42:15 СпуÑтошу Я гори й підгірки, Ñ– вÑÑ– їхні Ð·Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñушу, Ñ– річки оберну в оÑтрови, Ñ– Ñтави повиÑушую!(UA) ІÑаÑ. 42:16 І Я попроваджу незрÑчих дорогою, Ñкої не знають, Ñтежками незнаними Ñ—Ñ… поведу, оберну перед ними темноту на Ñвітло, а нерівне в рівнину. Оце речі, Ñкі Я зроблю, Ñ– Ñ—Ñ… не покину!(UA) ІÑаÑ. 42:17 ВідÑтуплÑÑ‚ÑŒ назад, поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñоромом Ñ‚Ñ–, хто надію Ñкладав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!(UA) ІÑаÑ. 42:18 Почуйте, глухі, а незрÑчі, прозріте, щоб бачити!(UA) ІÑаÑ. 42:19 Хто Ñліпий, Ñк не раб Мій, а глухий, Ñк поÑол Мій, що Я поÑилаю його? Хто Ñліпий, Ñк довірений, Ñ– Ñліпий, Ñк раб ГоÑпода?(UA) ІÑаÑ. 42:20 Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.(UA) ІÑаÑ. 42:21 ГоÑподь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та проÑлавив Закона.(UA) ІÑаÑ. 42:22 Ðле він народ попуÑтошений та поплюндрований; уÑÑ– вони по печерах пов'Ñзані та по в'ÑзницÑÑ… поховані; Ñтали вони за грабіж, Ñ– немає визвольника, за здобич, й немає того, хто б Ñказав: Поверни!(UA) ІÑаÑ. 42:23 Хто з Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð·ÑŒÐ¼Ðµ оце до вух, на майбутнє почує й поÑлухає?(UA) ІÑаÑ. 42:24 Хто Якова дав на здобич, а Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð±Ñ–Ð¶Ð½Ð¸ÐºÐ°Ð¼? Хіба ж не ГоÑподь, що ми проти Ðього грішили були Ñ– не хотіли ходити путÑми Його, а Закона Його ми не Ñлухали?(UA) ІÑаÑ. 42:25 І Він вилив на нього жар гніву Свого та наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸, що палахкотіло навколо його, та він не пізнав, Ñ– в ньому горіло воно, та не брав він до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾!(UA) ІÑаÑ. 43:1 Ртепер отак каже ГоÑподь, що Ñтворив тебе, Якове, Ñ– тебе вформував, о Ізраїлю: Ðе бійÑÑ, бо Я тебе викупив, Я покликав ім'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Мій ти!(UA) ІÑаÑ. 43:2 Коли переходитимеш через води, Я буду з тобою, а через річки не затоплÑÑ‚ÑŒ тебе, коли будеш огонь переходити, не попечешÑÑ, Ñ– не буде палити тебе його полум'Ñ.(UA) ІÑаÑ. 43:3 Бо Я ГоÑподь, Бог твій, СвÑтий Ізраїлів, твій СпаÑитель! Дав Я на викуп за тебе Єгипта, Етіопію й Севу заміÑÑ‚ÑŒ тебе.(UA) ІÑаÑ. 43:4 Через те, що ти Ñтав дорогий в Моїх очах, шанований Ñтав, й Я тебе покохав, то людей заміÑÑ‚ÑŒ тебе віддам, а народи за душу твою.(UA) ІÑаÑ. 43:5 Ðе бійÑÑ, бо Я ж із тобою! Зо Ñходу згромаджу наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– з заходу тебе позбираю.(UA) ІÑаÑ. 43:6 Скажу півночі: Дай, а до півднÑ: Ðе Ñтримуй! Поприводь ти Ñинів моїх здалека, а дочки мої від окраїн землі,(UA) ІÑаÑ. 43:7 Ñ– кожного, хто тільки зветьÑÑ Ð†Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñм Моїм, Ñ– кого Я на Ñлаву Свою був Ñтворив, кого вформував та кого Я вчинив.(UA) ІÑаÑ. 43:8 Приведи ти народа Ñліпого, хоч очі він має, Ñ– глухих, хоч вуха в них Ñ”!(UA) ІÑаÑ. 43:9 Ðехай разом зберутьÑÑ Ð²ÑÑ– люди Ñ– народи згромадÑÑ‚ÑŒÑÑ: хто поміж ними розкаже про це, Ñ– хто розповіÑÑ‚ÑŒ про минуле? Ðехай дадуть Ñвідків Ñвоїх Ñ– оправдані будуть, Ñ– хай вони чують та Ñкажуть: Це правда!(UA) ІÑаÑ. 43:10 Ви Ñвідки Мої, говорить ГоÑподь, та раб Мій, Ñкого Я вибрав, щоб пізнали й Мені ви повірили, та зрозуміли, ще це Я. До Мене не зроблено Бога, Ñ– не буде цього по Мені!(UA) ІÑаÑ. 43:11 Я, Я ГоÑподь, Ñ– крім Мене немає СпаÑителÑ!(UA) ІÑаÑ. 43:12 Я розказав, Ñ– Ñпоміг, Ñ– звіÑтив, Ñ– Бога чужого немає між вами, ви ж Ñвідки Мої, говорить ГоÑподь, а Я Бог!(UA) ІÑаÑ. 43:13 І Я здавна Той Самий, Ñ– ніхто не врÑтує з Моєї руки, Ñк що Я вчиню, то хто це перемінить?(UA) ІÑаÑ. 43:14 Так говорить ГоÑподь, ваш Відкупитель, СвÑтий Ізраїлів: Ради Ð²Ð°Ñ Ð¯ поÑлав у Вавилон, Ñ– зганÑÑŽ уÑÑ–Ñ… втікачів, а халдеїв кораблі Ñ—Ñ… утіхи.(UA) ІÑаÑ. 43:15 Я ГоÑподь, ваш СвÑтий, Творець ІзраїлÑ, Цар ваш!(UA) ІÑаÑ. 43:16 Так говорить ГоÑподь, що дорогу на морі дає, а Ñтежку в могутній воді,(UA) ІÑаÑ. 43:17 що випровадив колеÑницю й конÑ, війÑько та Ñилу, що разом лÑгли Ñ– не вÑтали, зотліли, Ñк льон, та погаÑли...(UA) ІÑаÑ. 43:18 Ðе згадуйте вже про минуле, Ñ– про давнє не думайте!(UA) ІÑаÑ. 43:19 ОÑÑŒ зроблю Я нове, тепер вироÑте. Чи ж про це ви не знаєте? Теж зроблю Я дорогу в Ñтепу, а в пуÑтині річки.(UA) ІÑаÑ. 43:20 Буде Ñлавити Мене польова звірина, шакали та ÑтруÑÑ–, бо воду Я дам на Ñтепу, а в пуÑтині річки, щоб напувати народ Мій, Ð²Ð¸Ð±Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾.(UA) ІÑаÑ. 43:21 Цей народ Я Собі вформував, він буде звіщати про Ñлаву Мою.(UA) ІÑаÑ. 43:22 Та Мене ти не кликав, о Якове, не змагавÑÑ Ð·Ð° Мене, Ізраїлю.(UA) ІÑаÑ. 43:23 Ти Мені не приводив ÑгнÑÑ‚ цілопалень Ñвоїх, Ñ– Ñвоїми жертвами не шанував ти Мене... Я тебе не Ñилував, щоб приноÑити жертву хлібну, Ñ– кадилом не мучив тебе.(UA) ІÑаÑ. 43:24 Очерету запашного не купував ти за Ñрібло Мені, Ñ– не напував ти Мене лоєм жертов Ñвоїх, тільки Ñвоїми гріхами Мене ти турбував та Ñвоїми провинами мучив Мене!...(UA) ІÑаÑ. 43:25 Я, Я Ñ” Той, Хто Ñтирає провини твої ради Себе, а гріхів твоїх не пам'Ñтає!(UA) ІÑаÑ. 43:26 Пригадай ти Мені Ñ– ÑудімоÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, розкажи ти Мені, щоб тобі оправдатиÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 43:27 Твій батько був перший згрішив, Ñ– відпали від Мене твої поÑередники,(UA) ІÑаÑ. 43:28 тому Я позбавив ÑвÑщенÑтва ÑвÑщеників, Ñ– Якова дав на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– на зневагу ІзраїлÑ!(UA) ІÑаÑ. 44:1 Ртепер оÑÑŒ поÑлухай, о Якове, рабе Мій, та Ізраїлю, Ñкого Я вибрав.(UA) ІÑаÑ. 44:2 Так говорить ГоÑподь, що тебе учинив Ñ– тебе вформував від утроби, Ñ– тобі помагає: Ðе бійÑÑ, рабе Мій, Якове, Ñ– Єшуруне, Ñкого Я вибрав!(UA) ІÑаÑ. 44:3 Бо виллю Я воду на Ñпрагнене, а текучі потоки на Ñуходіл, виллю Духа Свого на наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, а благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ” на нащадків твоїх,(UA) ІÑаÑ. 44:4 Ñ– будуть вони вироÑтати, немов між травою, немов Ñ‚Ñ– тополі при водних потоках!(UA) ІÑаÑ. 44:5 Цей буде казати: Я ГоÑподній, а той зватиметьÑÑ Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñм Якова, інший напише Ñвоєю рукою: Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода Ñ, Ñ– буде зватиÑÑ Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñм ІзраїлÑ.(UA) ІÑаÑ. 44:6 Так говорить ГоÑподь, Цар Ізраїлів та Викупитель його, ГоÑподь Саваот: Я перший, Ñ– Я оÑтанній, Ñ– Бога нема, окрім Мене!(UA) ІÑаÑ. 44:7 І хто зветьÑÑ, Ñк Я? Хай розкаже про те, й хай звіÑтить те Мені з того чаÑу, коли Я заклав у давнині народ, Ñ– хай нам розкаже майбутнє й прийдешнє.(UA) ІÑаÑ. 44:8 Ðе бійтеÑÑ Ñ‚Ð° не лÑкайтеÑÑŒ! Хіба здавна Я не розповів був тобі й не звіÑтив? Рви Ñвідки Мої! Чи Ñ” Бог, окрім Мене? І Скелі немає, не знаю ні жодної!(UA) ІÑаÑ. 44:9 Ð’ÑÑ–, що роблÑÑ‚ÑŒ бовванів, марнота вони, Ñ– їхні улюбленці не помагають, а Ñвідками того Ñамі: не бачать вони та не знають, щоб заÑтидатиÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 44:10 Хто бога зробив та ідола вилив, що він не помагає?(UA) ІÑаÑ. 44:11 Тож друзі його поÑоромлені будуть уÑÑ–, майÑтрі ж вони тільки з людей. Хай вони вÑÑ– зберутьÑÑ Ñ‚Ð° Ñтануть: вони полÑкаютьÑÑ Ñ‚Ð° поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼!(UA) ІÑаÑ. 44:12 Коваль тне з заліза Ñокиру, Ñ– в горючім вугіллі працює, Ñ– формує божка молотками та робить його Ñвоїм Ñильним раменом, а при тім той голодний й безÑилий, не п'Ñ” води й мучитьÑÑ...(UA) ІÑаÑ. 44:13 РтеÑÐ»Ñ Ð²Ð¸Ñ‚Ñгує шнура, визначує штифтом його, того ідола, гемблÑми робить його та окреÑлює циркулем це, Ñ– робить його на подобу людини, Ñк розкішний зразок чоловіка, щоб у домі поÑтавити.(UA) ІÑаÑ. 44:14 ÐаÑтинає кедрин він Ñобі, Ñ– візьме граба й дуба, Ñ– міцне Ñобі викохає між ліÑними деревами, ÑÑен поÑадить, а дощик вирощує.(UA) ІÑаÑ. 44:15 І Ñтане людині оце вÑе на паливо, Ñ– візьме чаÑтину із того й зогрієтьÑÑ, теж підпалить в печі й Ñпече хліб. Також виробить бога й йому поклонÑєтьÑÑ, ідолом зробить його, Ñ– перед ним на коліна впадає.(UA) ІÑаÑ. 44:16 Половину його він попалить в огні, на половині його варить м'ÑÑо та Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, печеню пече й наÑичаєтьÑÑ, також грієтьÑÑ Ñ‚Ð° приговорює: Як добре, нагрівÑÑ, відчув Ñ Ð¾Ð³Ð¾Ð½ÑŒ...(UA) ІÑаÑ. 44:17 РоÑтанок його він за бога вчинив, за боввана Ñвого, перед ним на коліна впадає та кланÑєтьÑÑ, йому молитьÑÑ Ð¹ каже: Ð Ñтуй же мене, бо ти бог мій!(UA) ІÑаÑ. 44:18 Ðе знають Ñ– не розуміють вони, бо їхні очі зажмурені, щоб не побачити, Ñ– Ñтверділи їхні ÑерцÑ, щоб не розуміти!(UA) ІÑаÑ. 44:19 І не покладе він до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, Ñ– немає Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð½Ñ– розуму, щоб проказати: Половину його попалив Ñ Ð² огні, Ñ– на вугіллі його Ñ Ð¿Ñ–Ðº хліб, Ñмажив м'ÑÑо та їв. Ррешту його за огиду вчиню, буду кланÑтиÑÑ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²'Ñній колоді?(UA) ІÑаÑ. 44:20 Він годуєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ð¿ÐµÐ»Ð¾Ð¼! Звело його Ñерце обманене, Ñ– він не врÑтує Ñвоєї душі, та не Ñкаже: Хіба не Ð±Ñ€ÐµÑ…Ð½Ñ Ñƒ правиці моїй?(UA) ІÑаÑ. 44:21 Пам'Ñтай про це, Якове та Ізраїлю, бо ти раб Мій! Я тебе вформував був Ð´Ð»Ñ Ð¡ÐµÐ±Ðµ рабом, Мій Ізраїлю, ти не будеш забутий у Мене!(UA) ІÑаÑ. 44:22 Провини твої поÑтирав Я, мов хмару, Ñ– немов мрÑку гріхи твої, наверниÑÑ Ð¶ до Мене, тебе бо Я викупив!(UA) ІÑаÑ. 44:23 Радійте, небеÑа, бо ГоÑподь це зробив; викликуйте радіÑно, глибини землі; втішайтеÑÑ Ñпівом, о гори та ліÑе, та в нім вÑÑке дерево, бо ГоÑподь викупив Якова, Ñ– проÑлавивÑÑŒ в Ізраїлі!(UA) ІÑаÑ. 44:24 Так говорить ГоÑподь, твій Відкупитель, та Той, що тебе вформував від утроби: Я, ГоÑподь, Той, Хто чинить уÑе: РозтÑгнув Я Сам небо та землю втвердив, хто при тім був зо Мною?(UA) ІÑаÑ. 44:25 Хто ознаки ламає брехливим, Ñ– робить безглуздими чарівників, Хто з нічим мудреців відÑилає, Ñ– їхні Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ð±ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ” в нерозум,(UA) ІÑаÑ. 44:26 Хто Ñповнює Ñлово Свого раба, Ñ– виконує раду Своїх поÑланців, Хто ЄруÑалимові каже: Ти будеш заÑелений! а юдейÑьким міÑтам: Забудовані будете ви, а руїни його відбудую!(UA) ІÑаÑ. 44:27 Хто глибіні проказує: ВиÑохни, а річки твої Я повиÑушую,(UA) ІÑаÑ. 44:28 Хто до Кіра говорить: Мій паÑтирю, Ñ– вÑÑке Моє Ð¿Ð¾Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ виконає та ЄруÑалимові Ñкаже: Збудований будеш! а храмові: Будеш закладений!(UA) ІÑаÑ. 45:1 Так говорить ГоÑподь до Свого Ð¿Ð¾Ð¼Ð°Ð·Ð°Ð½Ñ†Ñ ÐšÑ–Ñ€Ð°: Я міцно тримаю тебе за правицю, щоб перед обличчÑм твоїм повалити народи, Ñ– з Ñтегон царів розв'Ñжу поÑÑи, щоб відчинити двері перед тобою, а брами не будуть замикані.(UA) ІÑаÑ. 45:2 Я перед тобою піду й повирівнюю виÑунене, двері мідні зламаю Ñ– порозбиваю залізні заÑуви.(UA) ІÑаÑ. 45:3 І дам тобі Ñкарби, що в темрÑві, та багатÑтва заховані, щоб пізнав ти, що Я то ГоÑподь, Який кличе тебе за йменнÑм твоїм, Бог Ізраїлів,(UA) ІÑаÑ. 45:4 ради раба Мого Якова й ради Ð²Ð¸Ð±Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ ІзраїлÑ, Ñ– кличу тебе твоїм іменнÑм, тебе називаю, хоч ти не знаєш Мене.(UA) ІÑаÑ. 45:5 Я ГоÑподь, Ñ– нема вже нікого, нема іншого Бога, крім Мене. Я тебе підперізую, хоч ти не знаєш Мене,(UA) ІÑаÑ. 45:6 щоб дізналиÑÑ Ð·Ð¾ Ñходу ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð¹ з заходу, що крім Мене немає нічого; Я ГоÑподь, Ñ– нема вже нікого,(UA) ІÑаÑ. 45:7 Я, що Ñвітло формую та темніÑÑ‚ÑŒ творю, чиню мир Ñ– недолю творю, Я ГоÑподь, Який робить це вÑе!(UA) ІÑаÑ. 45:8 СпуÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ роÑу згори, небеÑа, а із хмар хай Ñпливе ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ! Хай Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ð²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ, Ñ– хай породить ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° правду, хай разом роÑтуть! Я, ГоÑподь, це вчинив!(UA) ІÑаÑ. 45:9 Горе тому, хто з Творцем Ñвоїм ÑваритьÑÑ, черепок із земних черепків! Чи глина повіÑÑ‚ÑŒ ганчареві Ñвоєму: Що робиш? а діло його: Ти без рук!(UA) ІÑаÑ. 45:10 Горе тому, хто патÑкає батькові: Пощо ти плодиш? а жінці: Пощо ти родиш?(UA) ІÑаÑ. 45:11 Так говорить ГоÑподь, СвÑтий Ізраїлів, Ñ– Той, Хто його вформував: Питайте Мене про майбутнє, а долю Ñинів Моїх й чин Моїх рук позоÑтавте Мені!(UA) ІÑаÑ. 45:12 Я землю вчинив Ñ– Ñтворив людину на ній, небеÑа Я руками Своїми проÑÑ‚Ñг Ñ– про їхні зорі звелів.(UA) ІÑаÑ. 45:13 Я збудив його в правді, Ñ– зрівнÑÑŽ йому вÑÑ– дороги. Він міÑто Моє побудує Ñ– відпуÑтить вигнанців Моїх не за викуп Ñ– не за дарунка, говорить ГоÑподь Саваот.(UA) ІÑаÑ. 45:14 Так говорить ГоÑподь: ÐŸÑ€Ð°Ñ†Ñ Ð„Ð³Ð¸Ð¿Ñ‚Ñƒ й Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ñ–Ð²Ð»Ñ Ð•Ñ‚Ñ–Ð¾Ð¿Ñ–Ñ— та виÑокі ÑеваїтÑни перейдуть до тебе та будуть твої. Підуть вони за тобою, у кайданах перейдуть, Ñ– будуть вклонÑтиÑÑŒ тобі та благати тебе: Тільки в тебе Ñ” Бог, Ñ– нема більш, нема іншого Бога!(UA) ІÑаÑ. 45:15 Справді Ти Бог таємничий, Бог Ізраїлів, СпаÑитель!(UA) ІÑаÑ. 45:16 Ð’ÑÑ– вони заÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ зніÑковіють, майÑтрі ідолів підуть у Ñоромі разом,(UA) ІÑаÑ. 45:17 Ізраїль же буде ÑпаÑений від ГоÑпода вічним ÑпаÑіннÑм: не будете ви заÑоромлені ані знеÑлавлені аж на вічні віки!(UA) ІÑаÑ. 45:18 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь, Творець неба. Він той Бог, що землю вформував та Ñ—Ñ— вчинив, Ñ– міцно поÑтавив Ñ—Ñ—; не Ñк порожнечу Ñ—Ñ— Ñтворив, на Ð¿Ñ€Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ній Він Ñ—Ñ— вформував. Я ГоÑподь, Ñ– нема більше іншого Бога!(UA) ІÑаÑ. 45:19 Я не говорив в укритті, на темному міÑці землі. Я не говорив до наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°: Шукаєте дармо Мене! Я ГоÑподь, говорю ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, звіщаю правдиве!(UA) ІÑаÑ. 45:20 ЗберітьÑÑ Ð¹ прийдіть, наблизьтеÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, урÑтовані вÑÑ– із поганів! Ðе знає нічого, хто дерево ноÑить, боввана Ñвого, та що молитьÑÑ Ð±Ð¾Ð³Ð¾Ð²Ñ–, Ñкий не поможе.(UA) ІÑаÑ. 45:21 Розкажіть та наблизьте, Ñ– хай разом нарадÑÑ‚ÑŒÑÑ: Хто розповів це віддавна, із давніх чаÑів це звіÑтив? Чи ж не Я, ваш ГоÑподь? Бож немає вже Бога, крім Мене, окрім Мене нема Бога праведного та СпаÑителÑ!(UA) ІÑаÑ. 45:22 ЗвернітьÑÑ Ð´Ð¾ Мене й ÑпаÑетеÑÑŒ, вÑÑ– кінці землі, бо Я Бог, Ñ– нема більше іншого Бога!(UA) ІÑаÑ. 45:23 Я Собою Самим приÑÑгав, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ із уÑÑ‚ Моїх вийшла, те Ñлово, Ñке не повернетьÑÑ: уÑÑке коліно вклонÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Мені, уÑÑкий Ñзик приÑÑгне(UA) ІÑаÑ. 45:24 й Мені Ñкаже: Тільки в ГоÑподі правда та Ñила! Прийдуть до Ðього та заÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑÑ–, що на Ðього запалюютьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 45:25 Через ГоÑпода уÑправедливлÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– буде проÑлавлене вÑÑке наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ!(UA) ІÑаÑ. 46:1 Бел упав на коліна, зігнувÑÑ Ðево, Ñтали ідоли їхні Ð´Ð»Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð¸ й худоби. Те, що колиÑÑŒ ви ноÑили, накладене, мов той Ñ‚Ñгар на худобу помучену.(UA) ІÑаÑ. 46:2 ЗігнулиÑÑ Ð¹ разом упали вони на коліна; не могли врÑтувати Ñ‚Ñгара, Ñ– Ñамі до полону пішли...(UA) ІÑаÑ. 46:3 Почуйте Мене, доме Яковів, та ввеÑÑŒ залишку дому Ізраїлевого, Ñких від живота Я піднÑв, ноÑив від утроби,(UA) ІÑаÑ. 46:4 Ñ– Я буду Той Самий до ÑтароÑти вашої, Ñ– до Ñивини Ð²Ð°Ñ Ð½Ð¾Ñитиму, Я вчинив, Ñ– Я буду ноÑити, й Я двигатиму й порÑтую!(UA) ІÑаÑ. 46:5 До кого Мене ви вподобите та прирівнÑєте, до кого подібним Мене ви учините, щоб Ñхожому бути?(UA) ІÑаÑ. 46:6 Ті, що золото Ñиплють з киÑи, Ñрібло ж важать вагою, винаймлюють золотарÑ, щоб із того їм бога зробив, Ñ– перед ним вони падають та поклонÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ,(UA) ІÑаÑ. 46:7 ноÑÑÑ‚ÑŒ його на плечі, підіймають його, Ñ– ÑтавлÑÑ‚ÑŒ його на міÑці його. І Ñтоїть, Ñ– з міÑÑ†Ñ Ñвого він не рухаєтьÑÑ; коли ж хто до нього кричить, то він не відповіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– не врÑтує його від недолі.(UA) ІÑаÑ. 46:8 Пам'Ñтайте про це та змужнійте, візьміть це на розум, провинники!(UA) ІÑаÑ. 46:9 Пам'Ñтайте про давнє, відвічне, бо Я Бог, Ñ– немає більш Бога, й нікого, Ñк Я,(UA) ІÑаÑ. 46:10 що звіщаю кінець від початку, Ñ– наперед що не ÑталоÑÑ Ñ‰Ðµ, Ñ– що говорю: Мій замір відбудетьÑÑ, Ñ– вÑÑке Ð¶Ð°Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” Я вчиню,(UA) ІÑаÑ. 46:11 що хижого птаха зо Ñходу прикликую, з краю далекого мужа Своєї поради! Так, Я Ñказав те й Ñпроваджу, що Я задумав був теє зроблю!(UA) ІÑаÑ. 46:12 Почуйте Мене, твердоÑерді, далекі від ÑправедливоÑти!(UA) ІÑаÑ. 46:13 Я Свою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ наблизив, вона недалеко, а ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ” не припізнитьÑÑ, Ñ– дам на Сіоні ÑпаÑіннÑ, дам Ізраїлеві Свою велич!(UA) ІÑаÑ. 47:1 Зійди й ÑÑдь у порох, о діво, дочко Вавилону! СÑдь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!(UA) ІÑаÑ. 47:2 Візьми жорна й муки намели, намітку Ñвою відхили, закачай но подолка та Ñтегна відкрий, Ñ– бреди через ріки,(UA) ІÑаÑ. 47:3 Ñ– буде твій Ñором відкритий, Ñ– Ñтид твій покажетьÑÑ! Я помÑту вчиню, Ñ– не буду щадити людини!(UA) ІÑаÑ. 47:4 Ðаш Відкупитель, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ, СвÑтий Ізраїлів.(UA) ІÑаÑ. 47:5 Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царÑтв!(UA) ІÑаÑ. 47:6 РозлютивÑÑ Ð¯ на народ Свій, збезчеÑтив Ñпадщину Своєю, та й віддав Ñ—Ñ… у руку твою. Ти не виÑвила милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð´Ð¾ них: ти над Ñтарцем учинила Ñрмо Ñвоє дуже Ñ‚Ñжким,(UA) ІÑаÑ. 47:7 та й Ñказала: Ðавіки Ñ Ð¿Ð°Ð½ÐµÑŽ буду! І до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñобі не взÑла тих речей, не подумала про Ñвій кінець...(UA) ІÑаÑ. 47:8 Ртепер це поÑлухай, розпещена, що безпечно Ñидиш, що говориш у Ñерці Ñвоїм: Я, Ñ– більше ніхто! Ðе буду Ñидіти вдовою, Ñ– не знатиму Ñтрати дітей!(UA) ІÑаÑ. 47:9 Та прийдуть на тебе неÑподівано те й те в один день, Ñтрата дітей та вдівÑтво, вони в повній мірі на тебе Ñпадуть при уÑій многоті твоїх чарів, при Ñилі великій твоїх заклинань!...(UA) ІÑаÑ. 47:10 Ти ж бо надію Ñкладала на злобу Ñвою, говорила: Ðіхто не побачить мене! Звела тебе мудріÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– Ñказала ти в Ñерці Ñвоїм: Я, Ñ– більше ніхто!(UA) ІÑаÑ. 47:11 І прийде на тебе лихе, що відворожити його ти не зможеш, Ñ– на тебе нещаÑÑ‚Ñ Ð²Ð¿Ð°Ð´Ðµ, що не зможеш його окупити, Ñ– прийде на тебе раптовно ÑпуÑтошеннÑ, про Ñке ти не знаєш...(UA) ІÑаÑ. 47:12 Ставай же з Ñвоїми заклÑÑ‚Ñ‚Ñми та з безліччю чарів Ñвоїх, Ñкими ти мучилаÑÑ Ð²Ñ–Ð´ юнацтва Ñвого, може зможеш ти допомогти, може ти наÑтрахаєш!(UA) ІÑаÑ. 47:13 ЗмучилаÑÑŒ ти від великої кількоÑти рад Ñвоїх, хай же Ñтануть Ñ– хай допоможуть тобі Ñ‚Ñ–, хто небо розрізує, хто до зір придивлÑєтьÑÑ, хто провіщує кожного міÑÑцÑ, що має на тебе прийти!(UA) ІÑаÑ. 47:14 ОÑÑŒ Ñтали вони, мов Ñолома: огонь Ñ—Ñ… попалить, не врÑтують Ñвоєї душі з руки полум'Ñ, це не жар, щоб погріти Ñебе, ані полум'Ñ, щоб Ñидіти Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾...(UA) ІÑаÑ. 47:15 Такими тобі Ñтануть Ñ‚Ñ–, що Ñпівпрацювала ти з ними, ворожбити твої від юнацтва твого, кожен буде блудити на Ñвій бік, немає нікого, хто б тебе врÑтував!(UA) ІÑаÑ. 48:1 ПоÑлухайте це, доме Яковів, що зветеÑÑŒ іменнÑм Ізраїлевим, Ñ– що вийшли із Юдиних вод, що клÑнетеÑÑ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñм ГоÑподнім та Бога Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð³Ð°Ð´ÑƒÑ”Ñ‚Ðµ, хоч не в правді та не в ÑправедливоÑÑ‚Ñ–!(UA) ІÑаÑ. 48:2 Бо від міÑта ÑвÑтого вони прозиваютьÑÑ Ñ‚Ð° на Бога Ізраїлевого ÑпираютьÑÑ, Йому Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподь Саваот!(UA) ІÑаÑ. 48:3 Я віддавна звіщав про минуле, із уÑÑ‚ Моїх вийшло воно й розповів Я про нього, раптовно зробив, Ñ– прийшло.(UA) ІÑаÑ. 48:4 Тому, що Я знав, що впертий ти Ñ”, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¶ ÑˆÐ¸Ñ Ñ‚Ð¾ м'Ñзи залізні, а чоло твоє мідÑне,(UA) ІÑаÑ. 48:5 то звіщав Я віддавна тобі, іще поки прийшло, розповів Я тобі, щоб ти не говорив: Мій божок це зробив, а про це наказав мій бовван та мій ідол.(UA) ІÑаÑ. 48:6 Ти чув, переглÑнь уÑе це; Ñ– ви хіба не визнаєте цього? Тепер розповів Я тобі новини й таємниці, Ñких ти не знав.(UA) ІÑаÑ. 48:7 Тепер вони Ñтворені, а не віддавна, а перед цим днем ти не чув був про них, щоб не Ñказати: Оце Ñ Ñ—Ñ… знав.(UA) ІÑаÑ. 48:8 Та не чув ти й не знав, Ñ– віддавна ти не відкривав Ñвого вуха, бо Я знав, що напевно ти зрадиш, Ñ– звано тебе від утроби: перевертень.(UA) ІÑаÑ. 48:9 Ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Я ÑпинÑÑŽ Свій гнів, Ñ– ради Ñлави Своєї Я ÑтримуюÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ тебе, щоб не знищити тебе.(UA) ІÑаÑ. 48:10 Оце перетопив Я тебе, але не Ñк те Ñрібло, у горні недолі тебе доÑлідив.(UA) ІÑаÑ. 48:11 Ради Себе, ради Себе роблю, бо Ñк буде збезчещене Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”? Ріншому Ñлави Своєї не дам.(UA) ІÑаÑ. 48:12 Почуй Мене, Якове та Ізраїлю, Мій покликаний: Це Я, Я перший, також Я оÑтанній!(UA) ІÑаÑ. 48:13 Теж рука ÐœÐ¾Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÑŽ заклала, Ñ– небо напнула Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ ÐœÐ¾Ñ, Я закличу до них Ñ– вони Ñтануть разом.(UA) ІÑаÑ. 48:14 ЗберітьÑÑ Ð²Ð¸ вÑÑ– та й поÑлухайте: Хто Ñеред Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð² був про те? Кого ГоÑподь любить, вчинить волю Його в Вавилоні, рамено ж Його на халдеÑÑ….(UA) ІÑаÑ. 48:15 Я, Я говорив Ñ– покликав його, Ñпровадив його, Ñ– він на дорозі Ñвоїй буде мати поводженнÑ.(UA) ІÑаÑ. 48:16 ÐаблизьтеÑÑŒ до Мене, поÑлухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від чаÑу, Ñк діÑлоÑÑŒ це, Я був там. Ртепер поÑлав Мене ГоÑподь Бог та Його Дух.(UA) ІÑаÑ. 48:17 Так говорить ГоÑподь, твій Відкупитель, СвÑтий Ізраїлів: Я ГоÑподь, Бог твій, що навчає тебе про кориÑне, що провадить тебе по дорозі, Ñкою ти маєш ходити.(UA) ІÑаÑ. 48:18 О, коли б ти приÑлухувавÑÑ Ð´Ð¾ Моїх заповідей, то був би твій Ñпокій, Ñк річка, а Ñ‚Ð²Ð¾Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, немов морÑькі хвилі!(UA) ІÑаÑ. 48:19 РнаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ було б, Ñк піÑку, а нащадків твого живота немов зернÑÑ‚ його, Ñ– витÑте й вигублене не було б твоє Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ–Ð·-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾!(UA) ІÑаÑ. 48:20 Вирушіть із Вавилону, втечіть від халдеїв, радіÑним Ñпівом звіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ, оце розголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, аж до краю землі рознеÑÑ–Ñ‚ÑŒ це, Ñкажіть: ГоÑподь викупив раба Свого Якова!(UA) ІÑаÑ. 48:21 І Ñпраги не знали вони на пуÑтинÑÑ…, Ñкими провадив Він Ñ—Ñ…: воду з Ñкелі пуÑтив їм, Він Ñкелю розбив Ñ– вода потекла!(UA) ІÑаÑ. 48:22 Ð”Ð»Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… Ñпокою немає, говорить ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 49:1 Почуйте Мене, оÑтрови, Ñ– народи здалека, вважайте: ГоÑподь із утроби покликав Мене, Моє Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð³Ð°Ð´Ð°Ð² з нутра неньки Моєї.(UA) ІÑаÑ. 49:2 І Мої уÑта вчинив Він, Ñк той гоÑтрий меч, заховав Мене в тіні Своєї руки, Ñ– Мене вчинив за добірну Ñтрілу, в Своїм Ñагайдаці заховав Він Мене.(UA) ІÑаÑ. 49:3 І до Мене прорік: Ти раб Мій, Ізраїлю, Яким Я проÑлавлюÑÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 49:4 І Я відповів: Ðадаремно трудивÑÑŒ Я, на порожнечу й марноту зужив Свою Ñилу: Справді ж з ГоÑподом право Моє, Ñ– нагорода ÐœÐ¾Ñ Ð· Моїм Богом.(UA) ІÑаÑ. 49:5 Тепер же промовив ГоÑподь, що Мене вформував Собі від живота за раба, щоб навернути Собі Якова, Ñ– щоб Ізраїль Ð´Ð»Ñ Ðього був зібраний. І був Я шанований в очах ГоÑподніх, а Мій Бог ÑтавÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ñ†ÑŽ Моєю.(UA) ІÑаÑ. 49:6 І Він Ñказав: Того мало, щоб був Ти Мені за раба, щоб відновити племена Якова, щоб вернути врÑтованих ІзраїлÑ, але Я вчиню Тебе Ñвітлом народів, щоб був Ти ÑпаÑіннÑм Моїм аж до краю землі!(UA) ІÑаÑ. 49:7 Так говорить ГоÑподь, Відкупитель Ізраїлів, СвÑтий його, до погордженого на душі, до обридженого від людей, до раба тих володарів: Побачать царі, Ñ– кнÑзі повÑтають, Ñ– поклонÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ ГоÑпода, що вірний, ради СвÑтого Ізраїлевого, що вибрав Тебе.(UA) ІÑаÑ. 49:8 Так говорить ГоÑподь: За чаÑу Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¯ відповів Тобі, в день ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¢Ð¾Ð±Ñ– допоміг, Ñ– Ñтерегтиму Тебе, Ñ– дам Я Тебе заповітом народові, щоб край обновити, щоб поділити Ñпадки ÑпуÑтошені,(UA) ІÑаÑ. 49:9 щоб в'ÑзнÑм Ñказати: Виходьте, а тим, хто в темноті: З'ÑвітьÑÑ! При дорогах вони будуть паÑтиÑÑ, Ñ– по вÑÑ–Ñ… лиÑих горбовинах їхні паÑовиÑька.(UA) ІÑаÑ. 49:10 Ðе будуть голодні вони, ані Ñпрагнені, Ñ– не вдарить Ñ—Ñ… Ñпека, ні Ñонце, бо Той, Хто Ñ—Ñ… милує, Ñ—Ñ… попровадить Ñ– до водних джерел поведе Ñ—Ñ….(UA) ІÑаÑ. 49:11 І вчиню Я вÑÑ– гори Свої за дорогу, Ñ– підіймутьÑÑ Ð±Ð¸Ñ‚Ñ– шлÑхи Мої.(UA) ІÑаÑ. 49:12 ОÑÑŒ ці здалека прийдуть, а ці оÑÑŒ із півночі й з заходу, а ці з краю Сінім.(UA) ІÑаÑ. 49:13 Радійте, небеÑа, звеÑелиÑÑ Ñ‚Ð¸, земле, ви ж, гори, втішайтеÑÑ Ñпівом, бо ГоÑподь звеÑелив Свій народ, Ñ– змилувавÑÑ Ð½Ð°Ð´ Своїми убогими!(UA) ІÑаÑ. 49:14 І Ñказав був Сіон: ГоÑподь кинув мене, Ñ– ГоÑподь мій про мене забув...(UA) ІÑаÑ. 49:15 Чи ж жінка забуде Ñвоє немовлÑ, щоб не пожаліти їй Ñина утроби Ñвоєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!(UA) ІÑаÑ. 49:16 Отож на долонÑÑ… Своїх тебе вирізьбив Я, твої мури позавÑіди передо Мною.(UA) ІÑаÑ. 49:17 Синове твої поÑпішатьÑÑ Ð´Ð¾ тебе, а Ñ‚Ñ–, хто руйнує тебе й Ñ‚Ñ–, хто нищить тебе, повідходÑÑ‚ÑŒ від тебе.(UA) ІÑаÑ. 49:18 Здійми Ñвої очі навколо й побач: вÑÑ– вони позбиралиÑÑ Ð¹ йдуть оÑÑŒ до тебе! Як живий Я, говорить ГоÑподь: уÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ…, Ñк оздобу, зодÑгнеш, та підв'ÑжешÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸, немов наречена.(UA) ІÑаÑ. 49:19 Бо руїни твої та пуÑтині твої, Ñ– зруйнований край твій тепер Ñправді Ñтануть Ñ‚Ñ–Ñними Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ–Ð², Ñ– будуть віддалені Ñ‚Ñ–, хто тебе руйнував.(UA) ІÑаÑ. 49:20 Іще до вух твоїх Ñкажуть Ñинове ÑирітÑтва твого: ТіÑне мені міÑце оце, поÑуньÑÑ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, й Ñ ÑÑду!(UA) ІÑаÑ. 49:21 І ти Ñкажеш у Ñерці Ñвоїм: Хто мені Ñ—Ñ… зродив, Ñк була оÑирочена Ñ Ñ‚Ð° Ñамітна, була вигнана та заблудила? І хто виховав Ñ—Ñ…? Я зоÑталаÑÑŒ Ñама, а ці, звідки вони?(UA) ІÑаÑ. 49:22 Так Ñказав ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я підійму Свою руку до людів, Ñ– піднеÑу до народів прапора Свого, Ñ– позноÑÑÑ‚ÑŒ Ñинів твоїх в пазуÑÑ–, а дочок твоїх поприноÑÑÑ‚ÑŒ на плечах.(UA) ІÑаÑ. 49:23 І будуть царі за твоїх вихователів, а їхні цариці за нÑньок твоїх. Лицем до землі вони будуть вклонÑтиÑÑŒ тобі та лизатимуть пил твоїх ніг, Ñ– ти пізнаєш, що Я то ГоÑподь, що не поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ñ–, хто на Мене надієтьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 49:24 Чи ж від Ñильного буде віднÑта здобич, Ñ– чи награбоване гвалтівником урÑтоване буде?(UA) ІÑаÑ. 49:25 Бо ГоÑподь каже так: Полонені відібрані будуть від Ñильного, Ñ– врÑтована буде здобич наÑильника, Ñ– Я Ñтану на прю із твоїми Ñуперечниками, Ñинів же твоїх Я ÑпаÑу.(UA) ІÑаÑ. 49:26 І Я змушу твоїх гнобителів Ñ—Ñти тіло Ñвоє, Ñ– вони повпиваютьÑÑ Ð²Ð»Ð°Ñною кров'ÑŽ, немов би вином молодим... І пізнає тоді кожне тіло, що Я то ГоÑподь, твій СпаÑитель та твій Відкупитель, Потужний Яковів!(UA) ІÑаÑ. 50:1 Так говорить ГоÑподь: Де вашої матері лиÑÑ‚ розводовий, з Ñким Я Ñ—Ñ— відпуÑтив? Ðбо хто Ñ” з Моїх боргувальників, Ñкому Я Ð²Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ² продав? Тож за ваші провини ви продані, Ñ– за ваші гріхи ваша мати відпущена.(UA) ІÑаÑ. 50:2 Чому то нікого немає, коли Я приходжу, Ñ– не відповідає ніхто, коли кличу? Чи рука ÐœÐ¾Ñ Ñправді короткою Ñтала, щоб викуплÑти, Ñ– хіба Ñ€Ñтувати нема в Мені Ñили? Таж докором Своїм Я виÑушую море, обертаю ріки в пуÑтиню, Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ€Ð¸Ð±Ð° гниє без води й умирає із прагненнÑ!(UA) ІÑаÑ. 50:3 ÐебеÑа зодÑгаю Я в темрÑву, Ñ– покриттÑм їхнім верету чиню.(UA) ІÑаÑ. 50:4 ГоÑподь Бог Мені дав мову вправну, щоб уміти зміцнити Ñловом змученого, Він щоранку пробуджує, збуджує вухо Мені, щоб Ñлухати, мов учні.(UA) ІÑаÑ. 50:5 ГоÑподь Бог відкрив вухо Мені, й Я не Ñтав неÑлухнÑним, назад не відÑтупив.(UA) ІÑаÑ. 50:6 ПідÑтавив Я Ñпину Свою тим, хто б'Ñ”, а щоки Свої щипачам, Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ не Ñховав від ганьби й плюваннÑ.(UA) ІÑаÑ. 50:7 Ðле ГоÑподь Бог допоможе Мені, тому не ÑоромлюÑÑ Ð¯, тому Я зробив був Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, немов кремінь, Ñ– знаю, що не буду заÑтиджений Я.(UA) ІÑаÑ. 50:8 Близько Той, Хто Мене вÑправедливлює, хто ж Ñтане зо Мною на прю? Станьмо разом, хто Мій Ñупротивник? Хай до Мене підійде!(UA) ІÑаÑ. 50:9 Отож, ГоÑподь Бог допоможе Мені, хто ж отой, що признає Мене винуватим?(UA) ІÑаÑ. 50:10 Хто між вами лÑкаєтьÑÑ Ð“Ð¾Ñпода Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ Отрока Ñлухає? Хто ходить у темрÑві, Ñвітла ж немає йому, хай надієтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ на ГоÑподнє Ім'Ñ, Ñ– хай на Бога Ñвого опираєтьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 50:11 Тож уÑÑ–, що огонь ви запалюєте, що огненними Ñтрілами ви поузброювані, ходіть у жарі Ñвого огню та в Ñтрілах огненних, Ñкі розпалили! З Моєї руки оце ÑтанетьÑÑ Ð²Ð°Ð¼, Ñ– ви будете в муках лежати!(UA) ІÑаÑ. 51:1 Почуйте Мене, хто женетьÑÑ Ð·Ð° правдою, хто пошукує ГоÑпода! ПоглÑньте на Ñкелю, з Ñкої ви витеÑані, Ñ– на каменоломню, з Ñкої ви видовбані.(UA) ІÑаÑ. 51:2 ГлÑньте на Ðвраама, батька Ñвого, та на Сарру, що Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð°, бо тільки одного його Я покликав, але благоÑловив був його та розмножив його.(UA) ІÑаÑ. 51:3 Бо Сіона ГоÑподь потішає, вÑÑ– руїни його потішає, й обертає пуÑтині його на Еден, його ж Ñтеп на ГоÑподній Ñадок! Пробуватимуть в ньому утіха та радіÑÑ‚ÑŒ, хвала й піÑноÑпіви.(UA) ІÑаÑ. 51:4 ПоÑлухай Мене, Мій народе, Ñ– візьми до вух, ти племено Моє, бо вийде від Мене Закон, а Своє правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð¿Ð¾Ñтавлю за Ñвітло народам!(UA) ІÑаÑ. 51:5 Близька правда МоÑ: вийде ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”, а рамена Мої будуть Ñуд видавати народам. ОÑтрови будуть мати надію на Мене Ñ– ÑÐ¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвої покладуть на рамено Моє.(UA) ІÑаÑ. 51:6 Здійміть Ñвої очі до неба, Ñ– поглÑньте на землю додолу! Бо небо, Ñк дим, продеретьÑÑ, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð°Ð´ÐµÑ‚ÑŒÑÑ, мов одіж, мешканці ж Ñ—Ñ—, Ñк та воша, погинуть, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¶ Моє буде вічне, а правда ÐœÐ¾Ñ Ð½Ðµ зламаєтьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 51:7 Почуйте Мене, знавці правди, народе, що в Ñерці його Мій Закон: Ðе бійтеÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ñької ганьби та їхніх образ не лÑкайтеÑÑŒ,(UA) ІÑаÑ. 51:8 бо поточить Ñ—Ñ… міль, мов одежу, й Ñк вовну, черва Ñ—Ñ… зжере, а правда ÐœÐ¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ вічна, Ñ– ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ” з роду в рід!(UA) ІÑаÑ. 51:9 ЗбудиÑÑ, збудиÑÑŒ, зодÑгниÑÑ Ñƒ Ñилу, рамено ГоÑподнє! ЗбудиÑÑ, Ñк у давнину, Ñк за Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–ÐºÑ–Ð²! Хіба це не ти Рагава зрубало, крокодила здіравило?(UA) ІÑаÑ. 51:10 Хіба це не ти море виÑушило, води безодні великої, що морÑьку глибину вчинило дорогою, щоб викуплені перейшли?(UA) ІÑаÑ. 51:11 Отак визволенці ГоÑподні повернутьÑÑ Ñ‚Ð° до Сіону зо Ñпівом увійдуть, Ñ– на їхній голові буде радіÑÑ‚ÑŒ відвічна, веÑеліÑÑ‚ÑŒ та втіху оÑÑгнуть вони, а журба та Ð·Ñ–Ð´Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ‚ÐµÑ‡ÑƒÑ‚ÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 51:12 Я, Я ваш Той Утішитель! Хто ж то ти, що боїшÑÑ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ Ñмертельної й людÑького Ñина, що до трави він подібний?(UA) ІÑаÑ. 51:13 І ти забуваєш про ГоÑпода, що вчинив був тебе, що напнув небеÑа Він та землю заклав, Ñ– завжди щоденно лÑкаєшÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ гнобителÑ, що готовий тебе погубити. Ðле де той гнобителів гнів?(UA) ІÑаÑ. 51:14 Закутий в кайдани небавом розв'Ñзаний буде, Ñ– не помре він у Ñмі, Ñ– не забракне йому його хліба.(UA) ІÑаÑ. 51:15 Бо Я ГоÑподь, Бог твій, що збурює море, й ревуть його хвілі, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ!(UA) ІÑаÑ. 51:16 І кладу Я Ñлова Свої в уÑта твої та ховаю тебе в тіні рук Своїх, щоб небо напнути та землю заклаÑти, Ñ– Ñказати Сіонові: Ти Мій народ!(UA) ІÑаÑ. 51:17 ЗбудиÑÑ, збудиÑÑ, уÑтань, дочко ЄруÑалиму, що з руки із ГоÑподньої випила ти келіх гніву Його, чашу-келіха одуру випила, вицідила...(UA) ІÑаÑ. 51:18 Зо вÑÑ–Ñ… тих Ñинів, що вона породила, нікого нема, хто б провадив Ñ—Ñ—; зо вÑÑ–Ñ… тих Ñинів, Ñких виховала, нікого нема, хто б підтримав Ñ—Ñ—...(UA) ІÑаÑ. 51:19 Ці дві речі Ñпіткали тебе, але хто пожаліє тебе? Руїна й недолÑ, Ñ– голод та меч, хто розважить тебе?(UA) ІÑаÑ. 51:20 Синове твої повмлівали, лежали на розі вÑÑ–Ñ… вулиць, мов олень у тенетах, повні гніву ГоÑподнього, крику Бога твого...(UA) ІÑаÑ. 51:21 Тому то поÑлухай оцього, убога й Ñп'Ñніла, але не з вина:(UA) ІÑаÑ. 51:22 Так говорить ГоÑподь твій, ГоÑподь Ñ– твій Бог, що на прю за народ Свій Ñтає: ОÑÑŒ келіха одуру Я забираю з твоєї руки, чашу-келіха гніву Мого, більше пити його вже не будеш!(UA) ІÑаÑ. 51:23 І дам Я його в руку тих, що гнобили тебе, що вони до твоєї душі говорили: СхилиÑÑŒ, Ñ– по тобі ми перейдемо! І поклала ти Ñпину Ñвою, немов землю, й Ñк вулицю Ð´Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ…Ð¾Ð¶Ð¸Ñ…...(UA) ІÑаÑ. 52:1 ЗбудиÑÑ, збудиÑÑŒ, зодÑгниÑÑ, Сіоне, у Ñилу Ñвою, зодÑгниÑÑ Ñƒ щати пишноти Ñвоєї, о ЄруÑалиме, о міÑто ÑвÑте, бо вже необрізаний та занечищений більше не ввійде до тебе!(UA) ІÑаÑ. 52:2 ОбтруÑи з Ñебе порох, уÑтань та Ñідай, ЄруÑалиме! Розв'Ñжи пута шиї Ñвоєї, о бранко, о дочко Сіону!(UA) ІÑаÑ. 52:3 Бо ГоÑподь каже так: Задармо були ви попродані, тому будете викуплені не за Ñрібло.(UA) ІÑаÑ. 52:4 Бо так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: До Єгипту зійшов був народ Мій впочатку, щоб мешкати там, а Ðшшур за ніщо його тиÑнув.(UA) ІÑаÑ. 52:5 Ртепер що Мені тут, говорить ГоÑподь, коли взÑтий даремно народ Мій? Шаліють володарі їхні, говорить ГоÑподь, Ñ– поÑтійно ввеÑÑŒ день Моє Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½ÐµÐ²Ð°Ð¶ÐµÐ½Ðµ...(UA) ІÑаÑ. 52:6 Тому Моє Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ñ” народ Мій, тому того Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½ пізнає, що Я то Отой, що говорить: ОÑÑŒ Я!(UA) ІÑаÑ. 52:7 Які гарні на горах ноги благовіÑника, що звіщає про мир, що добро провіщає, що ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñ‰Ð°Ñ”, що говорить Сіонові: Царює твій Бог!(UA) ІÑаÑ. 52:8 Слухай, твої Ñторожі знÑли голоÑ, укупі Ñпівають, бо бачать вони око-в-око, коли до Сіону ГоÑподь повертаєтьÑÑ.(UA) ІÑаÑ. 52:9 Радійте, Ñпівайте ÑуміÑно, о єруÑалимÑькі руїни, бо народа Свого ГоÑподь звеÑелив, викупив ЄруÑалима!(UA) ІÑаÑ. 52:10 ГоÑподь обнажив на очах уÑÑ–Ñ… народів ÑвÑтеє рамено Своє, Ñ– ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ нашого Бога побачать вÑÑ– кінці землі!(UA) ІÑаÑ. 52:11 УÑтупітьÑÑ, вÑтупітьÑÑ Ñ‚Ð° вийдіть ізвідти, нечиÑтого не доторкайтеÑÑ, вийдіть з Ñередини його, очиÑтьтеÑÑ Ð²Ð¸, що ноÑите поÑуд ГоÑподній!(UA) ІÑаÑ. 52:12 Бо не в поÑпіху вийдете Ñ– не навтеки ви підете, бо піде ГоÑподь перед вами, за вами ж Ізраїлів Бог.(UA) ІÑаÑ. 52:13 ОÑÑŒ Ñтане розумне робити Мій Отрок, підійметьÑÑ Ð¹ буде повищений, Ñ– виÑоченним Він Ñтане!(UA) ІÑаÑ. 52:14 Як багато-хто Ðим дивувалиÑÑŒ, такий то був змінений образ Його, що й не був людиною, а виглÑд Його, що й не був Ñином людÑьким!(UA) ІÑаÑ. 52:15 так Він здивує чиÑленних народів, царі Ñвої уÑта замкнуть перед Ðим, бо побачать, про що не говорено їм, Ñ– зрозуміють, чого не чували вони!...(UA) ІÑаÑ. 53:1 Хто нашій ÑпаÑенній тій звіÑтці повірив, Ñ– над ким відкривалоÑÑŒ рамено ГоÑподнє?(UA) ІÑаÑ. 53:2 Бо Він Ð²Ð¸Ñ€Ñ–Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ðим, мов галузка, Ñ– мов корінь з Ñухої землі, не мав Він принади й не мав пишноти; Ñ– ми Його бачили, та краÑи не було, щоб Його пожадати!(UA) ІÑаÑ. 53:3 Він погорджений був, Його люди покинули, Ñтрадник, знайомий з хоробами, Ñ– від Якого Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð»Ð¸, погорджений, Ñ– ми не цінували Його...(UA) ІÑаÑ. 53:4 Ðаправду ж Він немочі наші узÑв Ñ– наші болі поніÑ, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...(UA) ІÑаÑ. 53:5 РВін був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ðьому була за наш мир, Його ж ранами Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¾!(UA) ІÑаÑ. 53:6 УÑÑ– ми блудили, немов Ñ‚Ñ– овечки, розпорошилиÑÑŒ кожен на влаÑну дорогу, Ñ– на Ðього ГоÑподь поклав гріх уÑÑ–Ñ… наÑ!(UA) ІÑаÑ. 53:7 Він гноблений був та понижуваний, але уÑÑ‚ Своїх не відкривав. Як ÑÐ³Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ² проваджений Він на заколеннÑ, й Ñк овечка перед ÑтрижіÑми Ñвоїми мовчить, так Ñ– Він не відкривав Своїх уÑÑ‚...(UA) ІÑаÑ. 53:8 Від утиÑку й Ñуду Він забраний був, Ñ– хто збагне Його рід? Бо з краю живих Він відірваний був, за провини Мого народу на Ñмерть Його дано...(UA) ІÑаÑ. 53:9 І з злочинцÑми визначили Йому гроба Його, та Його поховали в багатого, хоч провини Він не учинив, Ñ– не було в Його уÑтах омани...(UA) ІÑаÑ. 53:10 Та зволив ГоÑподь, щоб побити Його, щоб муки завдано Йому. Якщо ж душу Свою покладе Він Ñк жертву за гріх, то побачить наÑіннÑ, Ñ– житиме довгії дні, Ñ– замір ГоÑподній рукою Його буде мати поводженнÑ!(UA) ІÑаÑ. 53:11 Він через муки Своєї душі буде бачити плід, та й наÑититьÑÑ. Справедливий, Мій Отрок, оправдає пізнаннÑм Своїм багатьох, Ñ– їхні гріхи понеÑе.(UA) ІÑаÑ. 53:12 Тому то дам уділ Йому між великими, Ñ– з потужними буде ділити здобич за те, що на Ñмерть віддав душу Свою, Ñ– з злочинцÑми був порахований, хоч гріх багатьох Сам ноÑив Ñ– заÑтупавÑÑŒ за злочинців!(UA) ІÑаÑ. 54:1 ВеÑелиÑÑ Ð¶, неплідна, Ñка не родила, ÑпіваннÑм утішайÑÑ Ð¹ радій, що мук породільних не мала, бо в покиненої буде більше Ñинів від Ñинів заміжньої, говорить ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 54:2 Пошир міÑце намету Ñвого, а завіÑи наметні помешкань твоїх повитÑгай, не затримуй! Свої шнури продовж, а кілочки Ñвої позміцнÑй!(UA) ІÑаÑ. 54:3 Бо праворуч Ñ– ліворуч поширишÑÑ Ñ‚Ð¸, а наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” одідичать народи, Ñ– заÑелÑÑ‚ÑŒ міÑта опуÑтошені.(UA) ІÑаÑ. 54:4 Ðе бійÑÑ, бо Ñорому ти не зазнаєш, Ñ– не ÑоромÑÑ, бо не будеш заÑтиджена, бо про Ñором Ñвого юнацтва забудеш, а ганьби удівÑтва Ñвого ти не будеш уже пам'Ñтати!...(UA) ІÑаÑ. 54:5 Бо Муж твій, Творець твій, ГоÑподь Саваот йому ЙменнÑ, а твій Викупитель СвÑтий Ізраїлів, Він Богом уÑієї землі буде званий!(UA) ІÑаÑ. 54:6 Бо ГоÑподь був покликав тебе, Ñк покинуту жінку й заÑмучену духом, й Ñк жінку юнацтва Свого, Ñк була ти відкинена, каже твій Бог.(UA) ІÑаÑ. 54:7 Ðа хвильку малу Я тебе був покинув, але з милоÑердÑм великим тебе позбираю.(UA) ІÑаÑ. 54:8 У запалі гніву Я Ñховав був Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” на хвилину від тебе, та вічною миліÑÑ‚ÑŽ змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою, каже твій Викупитель, ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 54:9 Бо Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ оце мов Ñ‚Ñ– Ðоєві води: Ñк Я приÑÑгнув був, що Ðоєві води не прийдуть уже над землею, так Я приÑÑгнув, щоб на тебе не гніватиÑÑ Ð¹ не картати тебе!(UA) ІÑаÑ. 54:10 Бо зрушатьÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð¸ й холми захитаютьÑÑ, та миліÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð½Ðµ відійде від тебе, Ñ– заповіт Мого миру не захитаєтьÑÑ, каже твій милоÑтивець, ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 54:11 ÐœÐ¾Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¾ убога та бурею гнана, невтішна, оÑÑŒ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— покладу в малахіті, оÑнови ж твої закладу із Ñапфірів!(UA) ІÑаÑ. 54:12 І пороблю із рубіну карнізи твої, твої ж брами з ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ ÐºÐ°Ñ€Ð±ÑƒÐ½ÐºÑƒÐ»Ð°, а вÑÑŽ горожу твою з дорогого каміннÑ.(UA) ІÑаÑ. 54:13 Ð’ÑÑ– Ñини твої Ñтануть за учнів ГоÑподніх, Ñ– Ñпокій глибокий наÑтане Ñинам твоїм!(UA) ІÑаÑ. 54:14 Будеш міцно поÑтавлена правдою, Ñтань далеко від утиÑку, бо не боÑтимешÑÑ, Ñ– від Ñтраху, бо до тебе не зблизитьÑÑ Ð²Ñ–Ð½.(UA) ІÑаÑ. 54:15 Коли хто чіплÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ до тебе, то це не від Мене, хто чіплÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ до тебе, той перед тобою впаде.(UA) ІÑаÑ. 54:16 Отож, Я Ñтворив ковалÑ, Ñкий дме на огонь із вугіллÑ, Ñ– вироблює зброю Ñвого ремеÑла; Ñ– вигубника теж Я Ñтворив, Ñкий нищить ту зброю.(UA) ІÑаÑ. 54:17 Жодна зброÑ, що зроблена буде на тебе, не матиме уÑпіху, Ñ– кожніÑінького Ñзика, Ñкий Ñтане з тобою до Ñуду, оÑудиш. Це Ñпадщина ГоÑподніх рабів, а їхнє Ð¾Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Мене, говорить ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 55:1 О, вÑÑ– Ñпрагнені, йдіть до води, а ви, що не маєте Ñрібла, ідіть, купіть живноÑти, й їжте! І йдіть, без Ñрібла купіть живноÑти, Ñ– без платні вина й молока!(UA) ІÑаÑ. 55:2 Ðащо будете важити Ñрібло за те, що не хліб, Ñ– працю вашу за те, що не Ñитить? ПоÑлухайте пильно Мене, й Ñпоживайте добро, Ñ– нехай розкошує у наÑиті ваша душа!(UA) ІÑаÑ. 55:3 Ðахиліть Ñвоє вухо, й до Мене прийдіть, поÑлухайте, й житиме ваша душа! І з Я вами Ñкладу заповіта навіки на незмінні Давидові милоÑÑ‚Ñ–.(UA) ІÑаÑ. 55:4 Отож, Його дав Я за Ñвідка народам, за Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ€Ñ Ñ‚Ð° владику народам.(UA) ІÑаÑ. 55:5 Тож покличеш народ, що не знаєш його, Ñ– той люд, що не знає тебе, Ñ– вони поÑпішатьÑÑ Ð´Ð¾ тебе, ради ГоÑпода, Бога твого, Ñ– ради СвÑтого Ізраїлевого, що проÑлавив тебе.(UA) ІÑаÑ. 55:6 Шукайте ГоÑпода, доки можна знайти Його, кличте Його, Ñк Він близько!(UA) ІÑаÑ. 55:7 Хай безбожний покине дорогу Ñвою, а крутій Ñвої задуми, Ñ– хай до ГоÑпода звернетьÑÑ, Ñ– його Він помилує, Ñ– до нашого Бога, бо Він пробачає багато!(UA) ІÑаÑ. 55:8 Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 55:9 Бо наÑкільки небо вище за землю, наÑтільки вищі дороги Мої за ваші дороги, а думки Мої за ваші думки.(UA) ІÑаÑ. 55:10 Бо Ñк дощ чи то Ñніг Ñходить з неба й туди не вертаєтьÑÑ, аж поки землі не напоїть Ñ– родючою вчинить Ñ—Ñ—, Ñ– наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñ” Ñівачеві, а хліб їдунові,(UA) ІÑаÑ. 55:11 так буде Ñ– Слово Моє, що виходить із уÑÑ‚ Моїх: порожнім до Мене воно не вертаєтьÑÑ, але зробить, що Я пожадав, Ñ– буде мати Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² тому, на що Я його поÑилав!(UA) ІÑаÑ. 55:12 Бо з радіÑÑ‚ÑŽ вийдете ви, Ñ– з миром проваджені будете. Гори й холми будуть тішитиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ вами ÑпіваннÑм, Ñ– вÑÑ– польові дерева будуть плеÑкати в долоні.(UA) ІÑаÑ. 55:13 Ðа міÑце тернини зроÑте кипариÑ, а заміÑÑ‚ÑŒ кропиви поÑвитьÑÑ Ð¼Ð¸Ñ€Ñ‚. І Ñтане уÑе ГоÑподеві на Ñлаву, на вічну ознаку, Ñка не понищитьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 56:1 Так говорить ГоÑподь: Бережіть правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð¹ чиніть ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, незабаром бо прийде ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”, Ñ– поÑвитьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð° МоÑ.(UA) ІÑаÑ. 56:2 Блаженна людина, що робить таке, Ñ– Ñин людÑький, що міцно тримаєтьÑÑ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, що хоронить Ñуботу, щоб Ñ—Ñ— не безчеÑтити, та береже Ñвою руку, щоб жодного зла не вчинити!(UA) ІÑаÑ. 56:3 І нехай не повіÑÑ‚ÑŒ чужинець, Ñкий прилучивÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, кажучи: ÐаÑправді мене відділив від народу Свого ГоÑподь, Ñ– Ñкопець хай не Ñкаже: Таж Ñ Ñухе дерево!(UA) ІÑаÑ. 56:4 Бо так каже ГоÑподь про Ñкопців, що Ñуботи Мої бережуть, Ñ– вибирають завгодне Мені, Ñ– що тримаютьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ Мого заповіту:(UA) ІÑаÑ. 56:5 Я їм дам у Своїм домі та в мурах Своїх міÑце Ñ– йменнÑ, що краще воно за Ñинів та дочок, Я дам йому вічне ім'Ñ, Ñке не понищитьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 56:6 Ртих чужинців, що приÑтали до ГоÑпода, щоб Ñлужити Йому та любити ГоÑподнє Ім'Ñ, щоб бути Йому за рабів, уÑÑ–Ñ…, хто хоронить Ñуботу, щоб Ñ—Ñ— не збезчеÑтити, Ñ– тих, що тримаютьÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ Мого заповіту,(UA) ІÑаÑ. 56:7 Ñ—Ñ… Ñпроваджу на гору ÑвÑтую Мою та потішу Ñ—Ñ… в домі молитви Моєї! Ð¦Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ– та їхні жертви будуть Мені до вподоби на Моїм жертівнику, бо Мій дім буде названий домом молитви Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… народів!(UA) ІÑаÑ. 56:8 Слово ГоÑпода Бога, що збирає вигнанців ІзраїлÑ: Я ще позбираю до нього, до його зібраних!(UA) ІÑаÑ. 56:9 Польова вÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð¾, прибудьте Ñпожити, також ліÑова вÑÑ Ð·Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð½Ð¾!(UA) ІÑаÑ. 56:10 Його вартівники вÑÑ– Ñліпі, не знають нічого, вÑÑ– вони пÑи німі, Ñкі гавкати не можуть, мрійники, лежні, що люблÑÑ‚ÑŒ дрімати!(UA) ІÑаÑ. 56:11 І це пÑи ненажери, що не знають наÑиченнÑ, Ñ– це паÑтирі Ñ‚Ñ–, що не вміють уважати: уÑÑ– вони ходÑÑ‚ÑŒ Ñвоєю дорогою, кожен з Ñвого ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ Ñвоєї здобичі...(UA) ІÑаÑ. 56:12 Прийдіть но, говорÑÑ‚ÑŒ, візьму Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð°, та напою п'Ñнкого нажлуктимоÑÑŒ, Ñ– буде Ñ– цей день, Ñ– завтрішній день далеко щедріший!...(UA) ІÑаÑ. 57:1 Праведний умирає, Ñ– немає нікого, хто б узÑв це до ÑерцÑ, Ñ– мужі побожні берутьÑÑ Ð·Ð¾ Ñвіту, Ñ– немає такого, хто б те зрозумів, що від зла забираєтьÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ð¸Ð¹ з Ñвіту!(UA) ІÑаÑ. 57:2 Він відходить із миром; на ложах Ñвоїх Ñпочивають, хто ходить прÑмою дорогою.(UA) ІÑаÑ. 57:3 Та наблизьтеÑÑŒ Ñюди, ви Ñини чарівниці, наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¾Ð»Ð¾Ð¶Ð½Ð¸ÐºÐ¾Ð²Ðµ та блудниці,(UA) ІÑаÑ. 57:4 над ким розкошуєте ви, над ким розкриваєте рота, виÑовуєте Ñзика? Хіба ви не діти переÑтупу, наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð±Ñ€ÐµÑ…Ð½Ñ–,(UA) ІÑаÑ. 57:5 ви, що палитеÑÑŒ приÑтраÑÑ‚ÑŽ Ñеред дубів, під деревом кожним зеленим, що дітей над потоками ріжете, під Ñкельними щілинами?(UA) ІÑаÑ. 57:6 У гладеньких каміннÑÑ… потоку твій уділ, вони, вони Ð´Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ! І їм ти лила жертву литу, хлібну жертву приноÑила! Чи цим Я заÑпокоєний буду?(UA) ІÑаÑ. 57:7 Ðа горі на виÑокій та виÑуненій ти поÑтавила ложе Ñвоє, Ñ– туди ти приходиш приноÑити жертви.(UA) ІÑаÑ. 57:8 І ти за дверима й одвірком кладеш Ñвого пам'Ñтника культового, бо ти відÑтупила від Мене, обнажаєшÑÑ Ð¹ входиш, поширюєш ложе Ñвоє, Ñ– Ñкладаєш умову Ñобі з одним з тих, що з ними ти любиш лежати, де міÑце нагледиш.(UA) ІÑаÑ. 57:9 І ти до Молоха з оливою ходиш, Ñ– намножуєш маÑÑ‚Ñ– Ñвої; Ñ– поÑилаєш далеко Ñвоїх поÑланців, Ñ– знижаєшÑÑ Ð°Ð¶ до шеолу.(UA) ІÑаÑ. 57:10 Ти змучувалаÑÑŒ на чиÑленних дорогах Ñвоїх, але не казала: ЗрікаюÑÑŒ! Знайшла ти Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñили Ñвоєї, тому не оÑлабла.(UA) ІÑаÑ. 57:11 І за ким побивалаÑÑ Ñ‚Ð¸ та лÑкалаÑÑŒ, що невірною Ñтала й Мене не згадала, не клала на Ñерці Ñвоєму? Хіба не тому, що мовчав Я від віку, то ти не боїшÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ?(UA) ІÑаÑ. 57:12 Я виÑвлю про ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ твою та про вчинки твої, та вони не поможуть тобі!(UA) ІÑаÑ. 57:13 Як ти будеш кричати, нехай порÑтує тебе Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð³Ñ€Ð°Ñ Ð±Ð¾Ð¶ÐºÑ–Ð². Ðле вітер уÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ… розвіє, Ñхопить подих; хто ж на Мене надієтьÑÑ, землю вÑпадкує й гору ÑвÑтую Мою одідичить!(UA) ІÑаÑ. 57:14 І Він каже: Будуйте дорогу, будуйте дорогу, почиÑтьте дорогу, заберіть перешкоди з дороги народу Мого!(UA) ІÑаÑ. 57:15 Бо так промовлÑÑ” ВиÑокий Ñ– ПіднеÑений, повіки Живущий, Ñ– СвÑтий Його ЙменнÑ: Пробуваю Я на ВиÑочині та в ÑвÑтині, Ñ– з зламаним та з упокореним, щоб оживлÑти духа Ñкромних, Ñ– щоб оживлÑти ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð·Ð³Ð½Ð¾Ð±Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ…!(UA) ІÑаÑ. 57:16 Бож не вічно Я буду ÑудитиÑÑŒ, Ñ– не завжди Я гніватиÑÑŒ буду, бо дух з-від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ зомлів би, та й душі, Ñкі Я вчинив.(UA) ІÑаÑ. 57:17 Я гнівавÑÑ Ð±ÑƒÐ² за гріх кориÑтолюбÑтва його, та й уразив його, заховав Я Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” й лютував, та пішов він, відÑтупний, дорогою ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого.(UA) ІÑаÑ. 57:18 Я бачив дороги його, Ñ– вздоровлю його, Ñ– його поведу й дам потіху Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ й Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, що Ñумують із ним.(UA) ІÑаÑ. 57:19 Створю Я плід уÑÑ‚: Спокій, Ñпокій далекому та близькому! говорить ГоÑподь, Ñ– вздоровлю його.(UA) ІÑаÑ. 57:20 Ð Ñ‚Ñ– неÑправедливі Ñк море розбурхане, коли бути Ñпокійним не може воно, Ñ– коли води його багно й мул викидають.(UA) ІÑаÑ. 57:21 Ð”Ð»Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¸Ñ… Ñпокою немає, говорить ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 58:1 Кричи на вÑе горло, не ÑтримуйÑÑŒ, Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ñ‰, мов у Ñурму, й об'Ñви ти народові Моєму про їхній переÑтуп, а домові Якова їхні гріхи!(UA) ІÑаÑ. 58:2 Вони бо щоденно шукають Мене та жадають пізнати дороги Мої, мов народ той, що праведне чинить, Ñ– права Ñвого Бога не кидає. ПитаютьÑÑ Ð² Мене вони про права ÑправедливоÑти, жадають Ð½Ð°Ð±Ð»Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð°:(UA) ІÑаÑ. 58:3 Ðащо ми поÑтимо, коли Ти не бачиш, мучимо душу Ñвою, Ти ж не знаєш того? Отак, у день поÑту Ñвого ви чините волю Ñвою, Ñ– вÑÑ–Ñ… ваших робітників тиÑнете!(UA) ІÑаÑ. 58:4 Тож на Ñварку та заколот поÑтите ви, та щоб кулаком бити нахабно... Тепер ви не поÑтите так, щоб ваш Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÑ‚Ð¸Ð¹ був на виÑочині!(UA) ІÑаÑ. 58:5 Хіба ж оце піÑÑ‚, що Я вибрав його, той день, коли морить людина душу Ñвою, Ñвою голову гне, Ñк та очеретина, Ñ– Ñтелить верету та попіл? Чи ж оце називаєш ти поÑтом та днем уподоби Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода?(UA) ІÑаÑ. 58:6 Чи ж оÑÑŒ це не той піÑÑ‚, що Я вибрав його: розв'Ñзати кайдани безбожноÑти, пута Ñрма розв'Ñзати й пуÑтити на волю утиÑнених, Ñ– вÑÑке Ñрмо розірвати?(UA) ІÑаÑ. 58:7 Чи ж не це, щоб вламати голодному хліба Ñвого, а вбогих бурлаків до дому впровадити? Що Ñк побачиш нагого, щоб вкрити його, Ñ– не ÑховатиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвого рідного?(UA) ІÑаÑ. 58:8 ЗаÑÑÑ” тоді, мов доÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ, твоє Ñвітло, Ñ– хутко шкірою рана Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð°Ñ€Ð¾Ñте, Ñ– Ñ‚Ð²Ð¾Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ ходитиме перед тобою, а Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñторожею задньою!(UA) ІÑаÑ. 58:9 Тоді кликати будеш Ñ– ГоÑподь відповіÑÑ‚ÑŒ, будеш кликати Ñ– Він Ñкаже: ОÑÑŒ Я! Якщо віддалиш з-поміж Ñебе Ñрмо, не будеш підноÑити Ð¿Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¹ казати лихого,(UA) ІÑаÑ. 58:10 Ñ– будеш давати голодному хліб Ñвій, Ñ– знедолену душу наÑитиш, тоді то заÑвітить у темрÑві Ñвітло твоє, Ñ– Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚ÐµÐ¼Ñ€Ñва ніби Ñк полудень Ñтане,(UA) ІÑаÑ. 58:11 Ñ– буде ГоÑподь тебе завжди провадити, Ñ– душу твою нагодує в поÑуху, коÑÑ‚Ñ– твої позміцнÑÑ”, Ñ– ти Ñтанеш, немов той напоєний Ñад, Ñ– мов джерело те, що води його не вÑихають!(UA) ІÑаÑ. 58:12 І руїни відвічні Ñини твої позабудовують, поÑтавиш оÑнови довічні, Ñ– будуть тебе називати: Замуровник пролому, направник шлÑхів Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾ÑеленнÑ!(UA) ІÑаÑ. 58:13 Якщо ради Ñуботи ти Ñтримаєш ногу Ñвою, щоб не чинити Ñвоїх забаганок у день Мій ÑвÑтий, Ñ– будеш звати Ñуботу приємніÑÑ‚ÑŽ, днем ГоÑподнім ÑвÑтим та шанованим, Ñ– Ñ—Ñ— пошануєш, не підеш Ñвоїми дорогами, діла Ñвого не шукатимеш та не будеш казати даремні Ñлова,(UA) ІÑаÑ. 58:14 тоді в ГоÑподі розкошувати ти будеш, Ñ– Він поÑадовить тебе на виÑотах землі, та зробить, що будеш ти Ñпоживати Ñпадщину Якова, батька твого, бо уÑта ГоÑподні Ñказали оце!(UA) ІÑаÑ. 59:1 Ото ж бо, ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° не Ñкоротшала, щоб не помагати, Ñ– Його вухо не Ñтало Ñ‚Ñжким, щоб не чути,(UA) ІÑаÑ. 59:2 бо то тільки переÑтупи ваші відділювали Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ вашого Бога, Ñ– ваші провини ховали Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ від ваÑ, щоб Він не почув,(UA) ІÑаÑ. 59:3 бо ваші долоні заплÑмлені кров'ÑŽ, ваші ж пальці беззаконнÑм, уÑта ваші говорÑÑ‚ÑŒ неправду, Ñзик ваш белькоче лихе!(UA) ІÑаÑ. 59:4 Ðемає нікого, хто б кликав на Ñуд, Ñ– нікого нема, хто ÑудивÑÑ Ð± поправді, кожен надію кладе не марноту й говорить неправду, вагітніє бідою й породжує злочин!(UA) ІÑаÑ. 59:5 ВиÑиджують ÑÐ¹Ñ†Ñ Ð³Ð°Ð´ÑŽÑ‡Ñ– та тчуть павутиннÑ: хто з'Ñ—ÑÑ‚ÑŒ з їхніх Ñєць, помирає, а з розбитого гадина вийде...(UA) ІÑаÑ. 59:6 Ðитки їхні не Ñтануть одежею, Ñ– виробами Ñвоїми вони не покриютьÑÑ: їхні діла діла кривди, Ñ– в їхніх руках чин наÑильÑтва...(UA) ІÑаÑ. 59:7 Їхні ноги біжать на лихе, Ñ– Ñпішать проливати невинну кров, їхні думки думки кривдні, руїна й погибіль на їхніх дорогах!(UA) ІÑаÑ. 59:8 Дороги Ñпокою не знають, Ñ– правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð°Ñ” на їхніх Ñтежках, вони покрутили Ñобі Ñвої Ñтежки, Ñ– кожен, хто нею Ñтупає, не знає Ñпокою.(UA) ІÑаÑ. 59:9 Тому віддалилоÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾ від наÑ, Ñ– не ÑÑгає до Ð½Ð°Ñ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ! чекаємо Ñвітла, та оÑÑŒ темнота, чекаємо ÑÑйва та й у темнощах ходимо!(UA) ІÑаÑ. 59:10 Ми мацаємо, мов невидющі, за Ñтіну, навпомацки ходимо, мов Ñ‚Ñ– безокі; ÑпотикаємоÑÑ Ð¼Ð¸ опівдні, немов би Ñмерком, між здоровими ми, Ñк померлі!...(UA) ІÑаÑ. 59:11 УÑÑ– ми ревемо, Ñк ведмеді, Ñ– мов голуби Ñ‚Ñ– поÑтійно воркочемо, чекаємо права й немає, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹ від Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð´Ð°Ð»Ð¸Ð»Ð¾ÑÑŒ воно...(UA) ІÑаÑ. 59:12 Бо помножилиÑÑŒ наші переÑтупи перед Тобою, Ñ– Ñвідкують на Ð½Ð°Ñ Ð³Ñ€Ñ–Ñ…Ð¸ наші, бо з нами переÑтупи наші, а наші провини ми знаємо Ñ—Ñ…!(UA) ІÑаÑ. 59:13 Ми зраджували й говорили неправду на ГоÑпода, Ñ– повідÑтупали від нашого Бога, казали про утиÑк та відÑтуп, вагітніли й видумували з Ñвого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñлова неправдиві...(UA) ІÑаÑ. 59:14 І правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´ відÑтупилоÑÑ, а ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ здалека Ñтоїть, бо на майдані ÑпіткнулаÑÑ Ñ–Ñтина, правда ж не може прийти,(UA) ІÑаÑ. 59:15 Ñ– Ñ–Ñтина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить ГоÑподь, Ñ– лихе в Його очах, що права нема!(UA) ІÑаÑ. 59:16 І Він бачив, що немає нікого, Ñ– дивувавÑÑŒ, що немає заÑтупника... Та рамено Його Йому допомогло, Ñ– Його ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ підперла Його,(UA) ІÑаÑ. 59:17 Ñ– Він зодÑгнув ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, Ñк панцер, а шолома ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° Свою голову, Ñ– зодÑгнув шати помÑти, Ñк одÑг, Ñ– покривÑÑ Ð³Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð²Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, мов би плащем!(UA) ІÑаÑ. 59:18 Ðадолужить Він гнівом Своїм ворогам згідно з учинками їхніми, Своїм Ñупротивним заплатою, оÑтровам надолужить заплату.(UA) ІÑаÑ. 59:19 І будуть боÑтиÑÑ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього з заходу, а Ñлави Його зо Ñхід ÑонцÑ, бо прийде, Ñк річка рвучка, вітер ГоÑподній Ñ—Ñ— пожене,(UA) ІÑаÑ. 59:20 Ñ– прийде Викупитель Сіонові й тим, хто вернувÑÑ Ñ–Ð· прогріху в Якові, каже ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 59:21 РЯ оÑÑŒ із ними умова МоÑ, говорить ГоÑподь: Мій Дух, Ñкий на тобі, та Ñлова Мої, що поклав Я до уÑÑ‚ твоїх, не уÑтуплÑÑ‚ÑŒ вони з твоїх уÑÑ‚, Ñ– з уÑÑ‚ нащадків твоїх, Ñ– з уÑÑ‚ нащадків потомÑтва твого, говорить ГоÑподь, відтепер й аж навіки!(UA) ІÑаÑ. 60:1 УÑтавай, ÑвітиÑÑ, ЄруÑалиме, бо прийшло твоє Ñвітло, а Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ тобою заÑÑла!(UA) ІÑаÑ. 60:2 Бо темрÑва землю вкриває, а морок народи, та ÑÑÑ” ГоÑподь над тобою, Ñ– Ñлава Його над тобою з'ÑвлÑєтьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 60:3 І підуть народи за Ñвітлом твоїм, а царі за ÑÑніÑÑ‚ÑŽ ÑÑйва твого.(UA) ІÑаÑ. 60:4 Здійми Ñвої очі навколо й побач: уÑÑ– вони зібрані, Ñ– до тебе ідуть; Ñини твої йдуть іздалека, а дочок твоїх на руках он неÑуть!(UA) ІÑаÑ. 60:5 Побачиш тоді Ñ– роз'ÑÑнишÑÑ Ñ‚Ð¸, ÑполохнетьÑÑ Ð¹ поширшає Ñерце твоє, бо звернетьÑÑ Ð¼Ð¾Ñ€Ñьке багатÑтво до тебе, Ñ– прийде до тебе багатÑтво народів!(UA) ІÑаÑ. 60:6 Безліч верблюдів закриє тебе, молоді Ñ‚Ñ– верблюди з МідіÑну й Ефи, уÑÑ– вони прийдуть із Шеви, ноÑитимуть золото й ладан та хвали ГоÑподні звіщатимуть.(UA) ІÑаÑ. 60:7 Ð’ÑÑ– отари кедарÑькі зберутьÑÑ Ð´Ð¾ тебе, барани невайотÑькі поÑлужать тобі, вони підуть уÑÑ– на Мій вівтар, Ñк жертва приємна, Ñ– Я проÑлавлю дім Ñлави Своєї!(UA) ІÑаÑ. 60:8 Хто вони, що летÑÑ‚ÑŒ, Ñк та хмара, Ñ– немов голуби до Ñвоїх голубників?(UA) ІÑаÑ. 60:9 Бо до Мене збираютьÑÑ Ð¼Ð¾Ñ€ÐµÐ¿Ð»Ð°Ð²Ñ†Ñ–, Ñ– найперше пливуть кораблі із Таршішу, щоб привеÑти Ñинів твоїх здалека, з ними їхнє Ñрібло та їхнє золото Ð´Ð»Ñ Ð†Ð¼ÐµÐ½Ñ– ГоÑпода, Бога твого, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ñтого ІзраїлÑ, Він бо проÑлавив тебе.(UA) ІÑаÑ. 60:10 І мури твої побудують чужинці, а їхні царі тобі будуть Ñлужити, бо в запалі гніву Свого Я був уразив тебе, а в Своїм уподобанні змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою!(UA) ІÑаÑ. 60:11 І будуть поÑтійно відкритими брами твої, ані вдень, ні вночі не замкнутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, щоб приноÑити до тебе багатÑтво народів, Ñ– їхні царі щоб були припроваджені.(UA) ІÑаÑ. 60:12 Бо погинуть народ та те царÑтво, що не Ñхочуть Ñлужити тобі, Ñ– ці народи понищені будуть зовÑім!(UA) ІÑаÑ. 60:13 Слава ліванÑька прибуде до тебе, кипариÑ, ÑоÑна й бук будуть разом, щоб приоздобити міÑце ÑвÑтині Моєї, Ñ– міÑце ніг Своїх Я пошаную.(UA) ІÑаÑ. 60:14 І зігнуті прийдуть до тебе Ñини твоїх кривдників, Ñ– кланÑтиÑÑŒ будуть до Ñтіп твоїх ніг уÑÑ– ненавиÑники, Ñ– тебе будуть кликати: МіÑто ГоÑподнє, Сіон СвÑтого Ізраїлевого!(UA) ІÑаÑ. 60:15 За те, що була ти покинута та оÑоружна, о дочко Сіону, Ñ– через тебе ніхто не ходив, то вчиню тебе Ñлавою вічною, радіÑÑ‚ÑŽ з роду в рід!(UA) ІÑаÑ. 60:16 І будеш ти ÑÑати молоко із народів, Ñ– груди царів будеш ÑÑати, Ñ– пізнаєш, що Я то ГоÑподь, твій СпаÑитель, а твій Викупитель Потужний Яковів!(UA) ІÑаÑ. 60:17 ЗаміÑÑ‚ÑŒ міді впроваджу Я золото, Ñ– заміÑÑ‚ÑŒ заліза впроваджу Ñрібло, Ñ– заміÑÑ‚ÑŒ дерева мідь, а заміÑÑ‚ÑŒ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð»Ñ–Ð·Ð¾, Ñ– дозором твоїм зроблю мир, твоїми ж начальниками ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 60:18 Ð’ твоїм краї не буде вже чуте наÑиллÑ, руїна й ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð² межах твоїх, Ñ– назвеш Ñвої мури ÑпаÑіннÑм, а брами Ñвої похвалою!(UA) ІÑаÑ. 60:19 Удень Ñонце не буде тобі вже за Ñвітло, Ñ– не буде Ñвітити тобі міÑÑць за ÑÑйво, бо буде тобі вічним Ñвітлом ГоÑподь, а твій Бог за окраÑу твою!(UA) ІÑаÑ. 60:20 Ðе зайде вже Ñонце твоє, Ñ– міÑÑць твій вже не ÑховаєтьÑÑ, бо буде тобі вічним Ñвітлом ГоÑподь, Ñ– дні жалоби твоєї покінчатьÑÑ!(UA) ІÑаÑ. 60:21 Рнарод твій уÑÑ– Ñправедливі вони, землю вÑпадкують навіки, пароÑÑ‚ÑŒ Моїх Ñаджанців, чин Моїх рук на проÑлавленнÑ!(UA) ІÑаÑ. 60:22 Цей малий Ñтане тиÑÑчею, Ñ– наймолодший народом міцним! Я, ГоÑподь, цього чаÑу оце приÑпішу!(UA) ІÑаÑ. 61:1 Дух ГоÑпода Бога на мені, бо ГоÑподь помазав Мене благовіÑтити Ñумирним, поÑлав Мене перев'Ñзати зламаних Ñерцем, полоненим звіщати Ñвободу, а в'ÑзнÑм відчинити в'Ñзницю,(UA) ІÑаÑ. 61:2 щоб проголоÑити рік ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподу, та день помÑти Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Бога, щоб потішити вÑÑ–Ñ…, хто в жалобі,(UA) ІÑаÑ. 61:3 щоб радіÑÑ‚ÑŒ вчинити ÑіонÑьким жалобникам, щоб заміÑÑ‚ÑŒ попелу дати їм оздобу, оливу радоÑти заміÑÑ‚ÑŒ жалоби, одежу хвали заміÑÑ‚ÑŒ темного духа! І будуть Ñ—Ñ… звати дубами праведноÑти, ÑаджанцÑми ГоÑподніми, щоб проÑлавивÑÑŒ ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 61:4 І вони забудують руїни відвічні, відбудують ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ– Ñ– відновлÑÑ‚ÑŒ міÑта поруйновані, з роду в рід попуÑтошені.(UA) ІÑаÑ. 61:5 І вÑтануть чужинці та й паÑтимуть ваші отари, Ñ– Ñини Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ вам рільниками та вам винарÑми!(UA) ІÑаÑ. 61:6 І будуть Ð²Ð°Ñ ÐºÐ»Ð¸ÐºÐ°Ñ‚Ð¸: ГоÑподні, ÑвÑщеники будуть казати на ваÑ: Ñлуги нашого Бога! Ви будете Ñ—Ñти багатÑтво народів, Ñ– їхньою Ñлавою будете ÑлавитиÑÑŒ.(UA) ІÑаÑ. 61:7 За ваш Ñором подвійний Ñ– за ганьбу та Ñмуток, ваш уділ, тому то поÑÑдуть вони в Ñвоїм краї подвійне, радіÑÑ‚ÑŒ вічна їм буде!(UA) ІÑаÑ. 61:8 Бо ГоÑподь Я, Ñ– правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°ÑŽ, Ñ– ненавиджу розбій та кривду, Ñ– дам їм заплату за чин їхній поправді, Ñ– з ними Ñкладу заповіта довічного!(UA) ІÑаÑ. 61:9 І буде наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” знане між людами, Ñ– між народами їхні нащадки, уÑÑ–, хто бачити Ñ—Ñ… буде, пізнають Ñ—Ñ…, що вони те наÑіннÑ, Ñке благоÑловив був ГоÑподь!(UA) ІÑаÑ. 61:10 Я радіÑно буду втішатиÑÑ Ð“Ð¾Ñподом, нехай звеÑелитьÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° Ð¼Ð¾Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð¾Ð¼ моїм, бо Він зодÑгнув мене в шату ÑпаÑіннÑ, Ñ– в одежу праведноÑти мене вбрав, немов молодому, поклав Він на мене вінцÑ, Ñ– мов молоду, приоздобив краÑою мене!(UA) ІÑаÑ. 61:11 Бо так Ñк Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð° виводить роÑлинніÑÑ‚ÑŒ Ñвою, й Ñк наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє родить Ñад, так ГоÑподь Бог учинить, що вироÑте правда й хвала перед уÑіма народами!(UA) ІÑаÑ. 62:1 Ðе буду мовчати Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ Сіону, Ñ– ради ЄруÑалиму не буду Ñпокійний, аж поки не вийде, Ñк ÑÑйво, його ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, а ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñк горючий Ñвітильник!(UA) ІÑаÑ. 62:2 І побачать народи твою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, а Ñлаву твою вÑÑ– царі, Ñ– йменнÑм новим будуть звати тебе, що уÑта ГоÑподні докладно означать його.(UA) ІÑаÑ. 62:3 І ти Ñтанеш короною Ñлави в ГоÑподній руці й діÑдемою царÑтва в долоні Бога Ñвого!(UA) ІÑаÑ. 62:4 Вже не Ñкажуть на тебе покинута, а на край твій не будуть казати вже пуÑтинÑ, бо тебе будуть кликати в ній Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ñ‚Ñ–Ñ…Ð°, а край твій заміжнÑ, бо ГоÑподь пожадає тебе, Ñ– твій край буде взÑтий за жінку!(UA) ІÑаÑ. 62:5 Як юнак бере панну за жінку, так з тобою одружитьÑÑ Ð¡Ð°Ð¼ Будівничий, Ñ– Ñк тішитьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð¹ молодий нареченою, так радітиме Бог твій тобою!(UA) ІÑаÑ. 62:6 Ðа мурах твоїх, ЄруÑалиме, Я поÑтавив Ñторожу, ніколи не буде мовчати вона цілий день та вÑÑŽ ніч. Ви, хто пригадує ГоÑпода, не замовкніть,(UA) ІÑаÑ. 62:7 Ñ– перед Ðим не вмовкайте, аж поки не зміцнить, Ñ– аж поки не вчинить Він ЄруÑалима за Ñлаву Свою на землі!(UA) ІÑаÑ. 62:8 ГоÑподь приÑÑгнув був Своєю правицею й потужним раменом Своїм: Ðаправду, не дам уже Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ ворогам твоїм, Ñ– пити не будуть чужинці твого виноградного Ñоку, що ти працював Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾!(UA) ІÑаÑ. 62:9 Бо Ñ‚Ñ–, хто збирає його, будуть Ñ—Ñти його та й хвалитимуть ГоÑпода, Ñ– Ñ‚Ñ–, хто громадить його, будуть пити його на подвір'ÑÑ… ÑвÑтині Моєї!(UA) ІÑаÑ. 62:10 Проходьте, проходьте ви брамами, чиÑтьте дорогу народові! Будуйте дорогу, будуйте дорогу, дорогу ту биту, очиÑтьте від каменÑ, підійміть над народами прапора!(UA) ІÑаÑ. 62:11 ОÑÑŒ звіщає ГоÑподь аж до краю землі: Розкажіте ÑіонÑькій дочці: ОÑÑŒ приходить СпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, оÑÑŒ із Ðим нагорода Його, Ñ– заплата Його перед Ðим!(UA) ІÑаÑ. 62:12 І будуть Ñ—Ñ… звати народом ÑвÑтим, викупленцÑми ГоÑпода, а на тебе закличуть жадана, незалишене міÑто!(UA) ІÑаÑ. 63:1 Хто це грÑде із Едому, у шатах червоних із Боцри? Хто Той пишний в убранні Своїм, що в величі Ñили Своєї врочиÑто грÑде? Це Я, що говорить у правді, що владний ÑпаÑати!(UA) ІÑаÑ. 63:2 Чого то червона одежа ТвоÑ, а шати Твої Ñк у того, хто топче в чавилі?(UA) ІÑаÑ. 63:3 Сам один Я чавило топтав, Ñ– не було із народів зо Мною нікого! І Я топтав Ñ—Ñ… у гніві Своїм, Ñ– чавив Ñ—Ñ… у люті Своїй, Ñ– бризкав Ñ—Ñ… Ñік на одежу Мою, Ñ– Я поплÑмив вÑÑ– шати Свої...(UA) ІÑаÑ. 63:4 Бо день помÑти у Ñерці Моїм, Ñ– надійшов рік Мого викупленнÑ!(UA) ІÑаÑ. 63:5 Я дививÑÑŒ, але помічника не було, Ñ– дивувавÑÑŒ, бо підпори Мені бракувало, та рамено Моє Мені допомогло, а Мій гнів він підтримав Мене!(UA) ІÑаÑ. 63:6 І топтав Я народи у гніві Своїм, Ñ– ламав Ñ—Ñ… у люті Своїй, Ñ– вилив на землю їхню кров!(UA) ІÑаÑ. 63:7 Буду згадувати лаÑки ГоÑподні, ГоÑподні хвали за вÑе те, що вчинив нам ГоÑподь, за велике добро те Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ ІзраїлÑ, що вчинив Він Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… у Своїм милоÑерді, Ñ– в лаÑці великій Своїй!(UA) ІÑаÑ. 63:8 І Ñказав: Вони Ñправді народ Мій, Ñини, що неправди не кажуть, Ñ– Ñтав Він Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… за СпаÑителÑ.(UA) ІÑаÑ. 63:9 Ð’ уÑÑкому утиÑку їхньому Ñ‚Ñ–Ñно було Ñ– Йому, Ñ– Ðнгол Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ Ñ—Ñ… ÑпаÑав. Любов'ÑŽ Своєю й Своїм милоÑердÑм Він викупив Ñ—Ñ…, Ñ– Ñ—Ñ… Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ– ноÑив Ñ—Ñ… уÑÑ– дні в давнину.(UA) ІÑаÑ. 63:10 Та Ñтали вони неÑлухнÑними й Духа СвÑтого Його заÑмутили, Ñ– Він обернувÑÑ Ð½Ð° ворога їм, Він Сам воював проти них...(UA) ІÑаÑ. 63:11 Тоді то народ Його згадає дні давні, МойÑеÑ: Де Той, що Ñ—Ñ… вивів із Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ñ–Ð· паÑтирем отари Своєї? Де Той, що в нього поклав Свого Духа СвÑтого?(UA) ІÑаÑ. 63:12 Що Він по правиці МойÑÐµÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð´Ð¸Ð² рамено Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, що Він перед ними розділював воду, щоб зробити Собі вічне Ім'Ñ?(UA) ІÑаÑ. 63:13 Що провадив безоднÑми Ñ—Ñ…, Ñк ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð½Ð° пуÑтині, Ñ– вони не ÑпіткнулиÑÑŒ?(UA) ІÑаÑ. 63:14 Як Ñходить у долину худоба, так Ñ—Ñ… Дух ГоÑподній водив до Ñпочинку, так Ñ– Ти вів народ Свій, щоб зробити Собі Ñлавне Ім'Ñ!(UA) ІÑаÑ. 63:15 ПоглÑнь із Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ñ– побач із Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÑвÑтині Своєї та Ñлави Своєї: Де горливіÑÑ‚ÑŒ Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Твої могутні чини? Де велике чиÑло милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ та лаÑки Твоєї, що Ñупроти мене затрималиÑÑ?(UA) ІÑаÑ. 63:16 Тільки Ти наш Отець, бо Ðвраам Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ знає, а Ізраїль Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ пізнає! Ти, ГоÑподи, Отець наш, від віку Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”: наш Викупитель!(UA) ІÑаÑ. 63:17 Ðащо, ГоÑподи, Ти попуÑтив, що ми блудимо з доріг Твоїх, нащо робиш твердим наше Ñерце, щоб ми не боÑлиÑÑŒ Тебе? ВерниÑÑ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ рабів Своїх, ради племен Ñпадку Свого!(UA) ІÑаÑ. 63:18 Спадщину займав Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ€Ð¾Ñ‚ÐºÐ¸Ð¹ ÑвÑтий Твій народ, противники наші ÑвÑтиню Твою потоптали!(UA) ІÑаÑ. 63:19 Ми Ñтали такими, немов би відвіку Ти не панував був над нами, немов би не кликалоÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ нами!(UA) ІÑаÑ. 64:1 О, коли б небеÑа Ти роздер Ñ– зійшов, перед обличчÑм Твоїм розтопилиÑÑ Ð± гори,(UA) ІÑаÑ. 64:2 Ñк хвороÑÑ‚ горить від огню, Ñк кипить та вода на огні, отак щоб Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” Ñтало відоме Твоїм ворогам, щоб перед обличчÑм Твоїм затремтіли народи!(UA) ІÑаÑ. 64:3 Коли Ти чинив Ñтрашні речі, ми Ñ—Ñ… не чекали, коли б Ти зійшов, то перед обличчÑм Твоїм розтопилиÑÑ Ð± гори!(UA) ІÑаÑ. 64:4 І відвіку не чули, до ушей не доходило, око не бачило Бога, крім Тебе, Який би зробив так тому, хто надію на Ðього кладе!(UA) ІÑаÑ. 64:5 Ти Ñтрічаєш того, хто радіє та праведніÑÑ‚ÑŒ чинить, отих, що вони на дорогах Твоїх пам'Ñтають про Тебе. Та розгнівавÑÑ Ð¢Ð¸, бо ми в тому згрішили навіки та неÑправедливими Ñтали!(UA) ІÑаÑ. 64:6 І Ñтали вÑÑ– ми, Ñк нечиÑтий, а вÑÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ наша немов поплÑмована міÑÑчним одіж, Ñ– в'Ñнемо вÑÑ– ми, мов лиÑÑ‚Ñ, а наша провина, Ñк вітер, неÑе наÑ...(UA) ІÑаÑ. 64:7 І немає нікого, хто кликав би Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ”, хто збудивÑÑ Ð± триматиÑÑ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾ за Тебе, бо від Ð½Ð°Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð² Ти Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” й через нашу вину Ти покинув Ð½Ð°Ñ Ð½Ð¸Ð´Ñ–Ñ‚Ð¸...(UA) ІÑаÑ. 64:8 Тепер же, о ГоÑподи, Ти наш Отець, ми глина, а Ти наш ганчар, Ñ– ми вÑÑ– чин Твоєї руки!(UA) ІÑаÑ. 64:9 Ðе гнівайÑÑ, ГоÑподи, Ñильно, Ñ– не пам'Ñтай повÑÑкчаÑно провини! Тож ÑпоглÑнь, ми народ Твій уÑÑ–!(UA) ІÑаÑ. 64:10 СвÑÑ‚Ñ– міÑта Твої Ñтали пуÑтинею, Сіон Ñтав пуÑтелею, Ñтепом Ñтав ЄруÑалим...(UA) ІÑаÑ. 64:11 Дім ÑвÑтощі нашої й нашої Ñлави, в Ñкім батьки наші хвалили Тебе, погорілищем Ñтав, а вÑе наше любе руїною Ñтало...(UA) ІÑаÑ. 64:12 Чи й на це ще Себе будеш Ñтримувати, ГоÑподи? Будеш мовчати, й занадто карати Ð½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑˆ?(UA) ІÑаÑ. 65:1 Я прихилÑвÑÑ Ð´Ð¾ тих, що Мене не питали, Я знайдений тими, що Мене не шукали. Я казав: Оце Я, оце Я! до народу, що ЙменнÑм Моїм не був званий.(UA) ІÑаÑ. 65:2 Я ввеÑÑŒ день проÑÑ‚Ñгав Свої руки до люду запеклого, що він, за Ñвоїми думками, дорогою ходить недоброю,(UA) ІÑаÑ. 65:3 до народу, що в очі Мене прогнівлÑÑ” поÑтійно, що жертви приноÑить в Ñадках та що палить кадило на цеглах,(UA) ІÑаÑ. 65:4 що Ñидить у гробах та ночує по Ñмах, Ñ—ÑÑ‚ÑŒ Ñвинину, Ñ– в їхньому поÑуді юшка нечиÑта,(UA) ІÑаÑ. 65:5 що говорить: СпиниÑÑŒ, не зближайÑÑ Ð´Ð¾ мене, бо ÑвÑтий Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ! Оце дим в Моїй ніздрі, огонь, що палає ввеÑÑŒ день!(UA) ІÑаÑ. 65:6 ОÑÑŒ напиÑане перед обличчÑм Моїм: Я не буду мовчати, але відплачу, Ñ– надолужу на їхньому лоні!(UA) ІÑаÑ. 65:7 Укупі переÑтупи ваші й переÑтупи ваших батьків, говорить ГоÑподь, що кадили на горах Ñ– на взгір'ÑÑ… Мене зневажали, Ñ– заплату їм вимірÑÑŽ Я найперше до їхнього лонÑ!...(UA) ІÑаÑ. 65:8 Так говорить ГоÑподь: Коли в гроні знаходитьÑÑ Ñік виноградний, Ñ– хтоÑÑŒ Ñкаже: Ðе пÑуй ти його, бо благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ñƒ ньому, отак Я зроблю ради рабів Своїх, щоб уÑього не нищити!(UA) ІÑаÑ. 65:9 І наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¯ виведу з Якова, а з Юди ÑÐ¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ñ”Ð¼Ñ†Ñ Ð³Ñ–Ñ€ Моїх, Ñ– вибранці Мої одідичать Ñ—Ñ—, Ñ– раби Мої житимуть там.(UA) ІÑаÑ. 65:10 І Ñтане Шарон паÑовиÑьком отари, а долина Ðхор за ліжницю худоби великої, Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Мого, що шукали Мене.(UA) ІÑаÑ. 65:11 Рви, що ГоÑпода кидаєте, забуваєте гору ÑвÑту Мою, що Ñтавите Òаду трапезу, а Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ñ– виповнюєте жертву литу,(UA) ІÑаÑ. 65:12 то Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ð°Ñ…Ð¾Ð²ÑƒÑŽ Я Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, й на коліна впадете ви вÑÑ– на заріз, бо кликав Я ваÑ, та ви відповіді не дали, говорив був, але ви не чули й робили лихе в Моїх очах, Ñ– чого не хотів, вибирали Ñобі!...(UA) ІÑаÑ. 65:13 Тому ГоÑподь Бог каже так: ОÑÑŒ будуть раби Мої Ñ—Ñти, а ви будете голодувати, оÑÑŒ будуть раби Мої пити, а ви будете Ñпрагнені, оÑÑŒ будуть раби Мої радіти, а ви поÑоромлені будете...(UA) ІÑаÑ. 65:14 ОÑÑŒ раби Мої будуть Ñпівати від радоÑти ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, ви ж кричатимете від Ñердечного болю, Ñ– від ÑÐºÑ€ÑƒÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÑƒÑ…Ð° заводити будете...(UA) ІÑаÑ. 65:15 І ви Ñвоє Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ñте на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¸Ð±Ñ€Ð°Ð½Ñ†Ñм Моїм, Ñ– ГоÑподь Бог тебе вб'Ñ”, а рабам Своїм даÑÑ‚ÑŒ інше йменнÑ,(UA) ІÑаÑ. 65:16 так що хто на землі благоÑловлений буде, буде поблагоÑловлений він вірним Богом, а хто на землі приÑÑгає, вірним Богом приÑÑгне, бо забудутьÑÑ ÑƒÑ‚Ð¸Ñки давні Ñ– заховані будуть вони від очей Моїх!(UA) ІÑаÑ. 65:17 Бо оÑÑŒ Я Ñтворю нове небо та землю нову, Ñ– не згадаютьÑÑ Ñ€ÐµÑ‡Ñ– колишні, Ñ– не прийдуть на Ñерце!(UA) ІÑаÑ. 65:18 Тож навіки радійте та тіштеÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼, що творю Я, бо оÑÑŒ Я Ñтворю ЄруÑалима на радіÑÑ‚ÑŒ, а народа його на веÑеліÑÑ‚ÑŒ!(UA) ІÑаÑ. 65:19 І буду Я ЄруÑалимом радіти, Ñ– втішатиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ народом Своїм, Ñ– не почуєтьÑÑ Ð² ньому вже Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñ‡Ñƒ й Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·Ð¾Ð¹ÐºÑƒ!(UA) ІÑаÑ. 65:20 З цього чаÑу не буде вже юного днÑми й Ñтарого, Ñкий Ñвоїх днів не поповнить, бо Ñторокий помре Ñк юнак, а грішник Ñ– в віці Ñта літ буде проклÑтий!(UA) ІÑаÑ. 65:21 І доми побудують, Ñ– мешкати будуть, Ñ– заÑадÑÑ‚ÑŒ вони виноградники, Ñ– будуть їхній плід Ñпоживати.(UA) ІÑаÑ. 65:22 Ðе будуть вони будувати, щоб інший Ñидів, не будуть Ñадити, щоб інший Ñпожив, дні бо народу Мого Ñк дні дерева, Ñ– вибранці Мої зуживатимуть чин Своїх рук!(UA) ІÑаÑ. 65:23 Ðе будуть вони працювати надармо, Ñ– не будуть родити на Ñтрах, вони бо наÑіннÑ, благоÑловлене ГоÑподом, Ñ– нащадки їхні з ними.(UA) ІÑаÑ. 65:24 І ÑтанетьÑÑ, поки покличуть, то Я відповім, вони будуть іще говорити, а Я вже почую!(UA) ІÑаÑ. 65:25 Вовк та Ð²Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ паÑтиÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼, Ñ– лев буде Ñ—Ñти Ñолому, немов та худоба, а гадові хлібом його буде порох!... Вони не чинитимуть зла й вигублÑти не будуть на вÑій ÑвÑтій Моїй горі, говорить ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 66:1 Так говорить ГоÑподь: ÐебеÑа Мій преÑтол, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð¾ підніжок Ð´Ð»Ñ Ð½Ñ–Ð³ Моїх: Ñкий же то храм, що Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ збудуєте ви, Ñ– Ñке ото міÑце Його відпочинку?(UA) ІÑаÑ. 66:2 Таж уÑе це Ñтворила рука МоÑ, Ñ– так вÑе це ÑталоÑÑŒ, говорить ГоÑподь! І при тому дивлюÑÑŒ Я на вбогого та на розбитого духом, Ñ– на тремтÑчого над Моїм Ñловом.(UA) ІÑаÑ. 66:3 Інакше хто ріже вола одночаÑно вбиває людину, приноÑить у жертву ÑÐ³Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ»Ð¾Ð¼Ð»ÑŽÑ” шию Ñобаці, дарунка приноÑить вживає ÑвинÑчої крови, Ñкладає з кадила чаÑтину пригадувальну, одночаÑно божка благоÑловить... Отак Ñк дороги Ñвої вони повибирали, Ñ– до гидот тих Ñвоїх ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‡ÑƒÑ” душа їхнÑ,(UA) ІÑаÑ. 66:4 так виберу й Я Ñ—Ñ… на зведеннÑ, Ñ– предмета їхнього Ñтраху на них наведу, за те, що Я кликав Ñ– ніхто відповіді не давав, говорив Я й не чули вони, та чинили лихе в Моїх очах, Ñ– вибрали те, чого Я не жадав!...(UA) ІÑаÑ. 66:5 ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього Ñ‚Ñ–, що на Ñлово Його тремтите: Кажуть ваші брати, що ненавидÑÑ‚ÑŒ ваÑ, що Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ виганÑÑŽÑ‚ÑŒ: Хай проÑлавлений буде ГоÑподь, Ñ– ми вашу радіÑÑ‚ÑŒ побачимо! Та будуть вони поÑоромлені!(UA) ІÑаÑ. 66:6 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð¼Ð¾Ð½Ñƒ з міÑта, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ–Ð· храму, це Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð“Ð¾Ñпода, що заплату дає Ð´Ð»Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ—Ñ… ворогів!(UA) ІÑаÑ. 66:7 Поки зазнала Ð´Ñ€Ð¸Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ, вона породила, Ñ– поки прийшов Ñ—Ñ— біль, то Ñина легенько вона привела...(UA) ІÑаÑ. 66:8 Хто таке коли чув, Ñ– хто бачив таке? Чи зроджена буде Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð² один день, чи народжений буде народ за одним разом? Бо Ñк тільки зазнала СіонÑька дочка породові дрижаннÑ, то Ñинів Ñвоїх вже породила...(UA) ІÑаÑ. 66:9 Чи Я допроваджу до породу, Ñ– не вчиню, щоб вона породила? говорить ГоÑподь. Чи Я, що чиню, щоб родила, Ñ– Ñтримаю? каже твій Бог.(UA) ІÑаÑ. 66:10 Радійте із ЄруÑалимом Ñ– тіштеÑÑ Ð²ÑÑ– ним, хто його покохав! ВтішайтеÑÑŒ ним радіÑÑ‚ÑŽ вÑÑ–, що з-за нього в жалобі були!(UA) ІÑаÑ. 66:11 Щоб ви ÑÑали й наÑитилиÑÑ Ð· Ð¿ÐµÑ€Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ñ…Ð¸ його, щоб ви ÑÑали та розкошували із Ð¿ÐµÑ€Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñлави!(UA) ІÑаÑ. 66:12 Бо ГоÑподь каже так: ОÑÑŒ керую до нього Я мир, немов річку, Ñ– Ñлаву народів, немов той потік заливний: Ñ– ви будете ÑÑати, Ñ– на руках Ð²Ð°Ñ Ð½Ð¾Ñитимуть, Ñ– бавитимуть на колінах!(UA) ІÑаÑ. 66:13 Як когоÑÑŒ його ненька втішає, так Ð²Ð°Ñ Ð¯ потішу, Ñ– ви втішені будете ЄруÑалимом.(UA) ІÑаÑ. 66:14 І побачите це, й Ñерце ваше радітиме, й Ñк трава молода, розцвітуть ваші коÑÑ‚Ñ–! І в рабах Його пізнана буде ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°, Ñ– буде Він гніватиÑÑ Ð½Ð° Своїх ворогів.(UA) ІÑаÑ. 66:15 Бо оÑÑŒ прийде ГоÑподь ув огні, а Його колеÑниці мов бурÑ, щоб відплатити жаром гніву Свого, а погрози Свої полум'Ñним огнем!(UA) ІÑаÑ. 66:16 Бо огнем та мечем Своїм буде ÑудитиÑÑŒ ГоÑподь з кожним тілом, Ñ– буде багато побитих від ГоÑпода...(UA) ІÑаÑ. 66:17 Ð Ñ‚Ñ–, хто оÑвÑчуєтьÑÑ Ð¹ очищає Ñебе у поганÑьких Ñадках, один по одному, вÑередині, їдÑÑ‚ÑŒ м'ÑÑо ÑвинÑче й гидоти та мишу, вони разом загинуть, говорить ГоÑподь!...(UA) ІÑаÑ. 66:18 І Я знаю їхні вчинки та їхні думки, Ñ– прийду, щоб зібрати вÑÑ– народи й Ñзики, Ñ– прийдуть вони й Мою Ñлаву побачать!(UA) ІÑаÑ. 66:19 І знака на них покладу, Ñ– пошлю урÑтованих з них до народів, у Таршіш, Пул, Ñ– Лул, в Мешех Ñ– КоÑ, у Тувал та Яван, в оÑтрови предалекі, що звіÑтки про Мене не чули й не бачили Ñлави Моєї, Ñ– звіÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ мою Ñлаву вони між народами!(UA) ІÑаÑ. 66:20 І вони приведуть уÑÑ–Ñ… ваших братів із народів уÑÑ–Ñ… у дарунок Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода на конÑÑ… та на колеÑницÑÑ…, Ñ– на фурах та мулах, та на верблюдах, на гору ÑвÑту Мою, до ЄруÑалиму, говорить ГоÑподь, Ñк приноÑÑÑ‚ÑŒ Ñинове Ізраїлеві дарунка в поÑудині чиÑтій до дому ГоÑподнього.(UA) ІÑаÑ. 66:21 І візьму Я із них за ÑвÑщеників та за Левитів, говорить ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 66:22 Бо Ñк небо нове та нова та землÑ, що вчиню, Ñтануть перед обличчÑм Моїм, говорить ГоÑподь, так ÑтоÑтимуть ваші нащадки та ваше ім'Ñ!(UA) ІÑаÑ. 66:23 І ÑтанетьÑÑ, кожного новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð² чаÑÑ– його, Ñ– щоÑуботи за чаÑу Ñ—Ñ— кожне тіло приходитиме, щоб вклонÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм Моїм, говорить ГоÑподь.(UA) ІÑаÑ. 66:24 І вийдуть вони та й побачать Ñ‚Ñ– трупи людей, що відпали від Мене, бо Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ‡ÐµÑ€Ð²Ð° не помре й не погаÑне огонь їхній, Ñ– Ñтануть вони за гидоту Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ тіла!(UA) ЄреміÑ. 1:1 Слова Єремії, Ñина Хілкійїного, з ÑвÑщеників, що в Ðнатоті, у ВеніÑминовому краї,(UA) ЄреміÑ. 1:2 що було до нього ГоÑподнє Ñлово за днів ЙоÑÑ–Ñ—, Ðмонового Ñина, Юдиного царÑ, тринадцÑтого року його царюваннÑ.(UA) ЄреміÑ. 1:3 І було воно й за днів ЄгоÑкима, Ñина ЙоÑіїного, Юдиного царÑ, аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого року Седекії, Ñина ЙоÑіїного, Юдиного царÑ, аж до виходу ЄруÑалиму на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² п'Ñтому міÑÑці.(UA) ЄреміÑ. 1:4 І прийшло мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 1:5 Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, Ñ– ще поки ти вийшов із нутра, тебе поÑвÑтив, дав тебе за пророка народам!(UA) ЄреміÑ. 1:6 Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð²: О, ГоÑподи, Боже, таж Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñти не вмію, бо Ñ Ñ‰Ðµ юнак!...(UA) ЄреміÑ. 1:7 ГоÑподь же мені відказав: Ðе кажи: Я юнак, бо ти підеш до вÑÑ–Ñ…, куди тільки пошлю Я тебе, Ñ– Ñкажеш уÑе, що тобі накажу.(UA) ЄреміÑ. 1:8 Ðе лÑкайÑÑŒ перед ними, бо Я буду з тобою, щоб тебе Ñ€Ñтувати, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 1:9 І проÑÑ‚Ñг ГоÑподь руку Свою, Ñ– доторкнувÑÑŒ моїх уÑÑ‚ та й до мене Ñказав: ОÑÑŒ Я дав в твої уÑта Ñлова Мої!(UA) ЄреміÑ. 1:10 ДивиÑÑŒ, Я Ñьогодні призначив тебе над народами й царÑтвами, щоб виривати та бурити, Ñ– щоб губити та руйнувати, щоб будувати й наÑаджувати!(UA) ЄреміÑ. 1:11 І було мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи: Що ти бачиш, Єреміє? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Я бачу мигдалеву галузку.(UA) ЄреміÑ. 1:12 І Ñказав мені ГоÑподь: Ти добре бачиш, бо Я пильную Свого Ñлова, щоб ÑправдилоÑÑŒ воно.(UA) ЄреміÑ. 1:13 І було мені Ñлово ГоÑподнє подруге таке: Що ти бачиш? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Я бачу киплÑче горнÑ, а перед його звернений з півночі на південь.(UA) ЄреміÑ. 1:14 І Ñказав мені ГоÑподь: З півночі відкриєтьÑÑ Ð·Ð»Ð¾ на вÑÑ–Ñ… мешканців землі.(UA) ЄреміÑ. 1:15 Бо оÑÑŒ Я покличу вÑÑ– родини царÑтв на півночі, говорить ГоÑподь, Ñ– вони поприходÑÑ‚ÑŒ, Ñ– поÑтавлÑÑ‚ÑŒ кожен Ñвого трона при вході до єруÑалимÑьких брам, Ñ– навколо при вÑÑ–Ñ… мурах його та при вÑÑ–Ñ… юдиних міÑтах.(UA) ЄреміÑ. 1:16 І буду ÑудитиÑÑ Ð· ними за вÑÑŽ їхню безбожніÑÑ‚ÑŒ, що вони покинули Мене, Ñ– кадили іншим богам, Ñ– вклонÑлиÑÑŒ чинам Ñвоїх рук.(UA) ЄреміÑ. 1:17 Рти підпережеш Ñтегна Ñвої та й уÑтанеш, Ñ– будеш говорити їм уÑе, що Я накажу тобі; не бійÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ними, щоб Я не злÑкав тебе перед ними!(UA) ЄреміÑ. 1:18 Бо Я оÑÑŒ Ñьогодні поÑтавив тебе міÑтом твердинним, Ñ– залізним Ñтовпом, Ñ– мідÑними мурами проти вÑієї цієї землі, проти царів Юди, проти його кнÑзів, проти його ÑвÑщеників та проти народу цієї землі.(UA) ЄреміÑ. 1:19 І будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе, бо Я із тобою, говорить ГоÑподь, щоб тебе Ñ€Ñтувати!(UA) ЄреміÑ. 2:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 2:2 Іди, Ñ– проголоÑи до вух дочки ЄруÑалиму, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь: Я згадав тобі лаÑку юнацтва твого, ту любов, коли ти наречена була та за Мною ходила в пуÑтині, в землі незаÑÑ–Ñній.(UA) ЄреміÑ. 2:3 Ізраїль то ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, початок врожаю Його. Ð’ÑÑ–, що їли його, завинили, зло прийде на них, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 2:4 ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, доме Яковів та вÑÑ– роди дому ІзраїлÑ!(UA) ЄреміÑ. 2:5 Так говорить ГоÑподь: Ñку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддалилиÑÑŒ від Мене й пішли за марнотою, Ñ– Ñтали марними?(UA) ЄреміÑ. 2:6 І не Ñпитали вони: де ГоÑподь, що Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð² із краю єгипетÑького, що провадив Він Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾ пуÑтині, по землі Ñтеповій, повній Ñм, по краю Ñухому та темному, по краю, що в ньому ніхто не ходив, Ñ– що там не оÑілаÑÑŒ людина?(UA) ЄреміÑ. 2:7 І впровадив Я Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ родючого Краю, щоб Ñ—Ñти плоди його й добра його. І ви прибули й занечиÑтили землю Мою, Ñ– зробили гидотою Ñпадщину Мою...(UA) ЄреміÑ. 2:8 СвÑщеники не повіли: де ГоÑподь? Ð Ñ‚Ñ–, хто тримає Закона, Мене не пізнали, Ñ– паÑтирі повідпадали від Мене, а пророки Ваалом пророкували, та за тими пішли, хто вам не допоможе...(UA) ЄреміÑ. 2:9 Тому то ÑудитиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ще з вами, говорить ГоÑподь, Ñ– з Ñинами Ñинів ваших буду ÑудитиÑÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 2:10 Бо перейдіть оÑтрови хіттеÑн, Ñ– побачте, Ñ– до Кедару пошліть, та приглÑньтеÑÑ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ðµ й побачте, чи було там таке, Ñк оце?(UA) ЄреміÑ. 2:11 Чи змінив люд богів, хоч не Бог вони? Рнарод Мій змінив Ñвою Ñлаву на те, що не помагає!...(UA) ЄреміÑ. 2:12 ЗдивуйтеÑÑ Ñ†Ð¸Ð¼, небеÑа, Ñ– затремтіть, Ñ– злÑкайтеÑÑŒ над міру, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 2:13 Бо дві речі лихі Мій народ учинив: покинули Мене, джерело живої води, щоб Ñобі подовбати водозбори, водозбори поламані, що води не тримають.(UA) ЄреміÑ. 2:14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, народжений вдома? Чому ж здобиччю він?(UA) ЄреміÑ. 2:15 Ðа нього ревуть левчуки, видають Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій, Ñ– його Край обернули в пуÑтиню, Ñпалили міÑта його, так що немає мешканцÑ...(UA) ЄреміÑ. 2:16 Також Ñини МемфіÑа й ТахпенеÑа на черепі паÑлиÑÑ Ð² тебе.(UA) ЄреміÑ. 2:17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти ГоÑпода, Бога Ñвого, що провадив тебе по дорозі?(UA) ЄреміÑ. 2:18 І тепер що тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхору? І що тобі до дороги в Ðшшур? Щоб пити воду з Ріки?(UA) ЄреміÑ. 2:19 Хай карає тебе твоє зло, Ñ– відÑтупÑтва твої хай картають тебе, Ñ– пізнай та побач, що лихе та гірке це, що кинув ти ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– Ñтраху Мого над тобою нема, говорить ГоÑподь, Бог Саваот.(UA) ЄреміÑ. 2:20 Бо віддавна зламала ти, дочко Сіону, Ñрмо Ñвоє, пірвала Ñвої поворозки й Ñказала: Ðе буду Ñлужити! Бо на кожному взгір'Ñ— виÑокому, Ñ– під кожним зеленим деревом ти клалаÑÑŒ блудницею...(UA) ЄреміÑ. 2:21 РЯ ж поÑадив був тебе виноградом добірним, увеÑÑŒ він наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸Ð²Ðµ! І Ñк ти змінилаÑÑŒ Мені на виродка винограду чужого?(UA) ЄреміÑ. 2:22 Тому то хоч би ти й помилаÑÑ Ð»ÑƒÐ³Ð¾Ð¼, Ñ– мила багато Ñобі зажила б, проте плÑмою буде вина Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм Моїм, говорить ГоÑподь Бог!(UA) ЄреміÑ. 2:23 Як ти зможеш Ñказати: Я не Ñтала нечиÑтою, за Ваалами Ñ Ð½Ðµ ходила? ПодивиÑÑŒ на дорогу Ñвою, у долині, чого ти наробила, пуÑтотлива верблюдко, що крутиш дороги Ñвої!(UA) ЄреміÑ. 2:24 Ти Ñк дика оÑлицÑ, Ñка до пуÑтині привикла, що вітер втÑгає в жаданні Ñвоєї душі, хто заверне Ñ—Ñ— в Ñ‡Ð°Ñ Ñ—Ñ— похотливоÑти? УÑÑ–, хто шукає Ñ—Ñ—, не помучатьÑÑ, знайдуть Ñ—Ñ— в Ñ—Ñ— міÑÑці!(UA) ЄреміÑ. 2:25 Стримуй ногу Ñвою, щоб не бути їй боÑою, Ñ– від Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ñ€Ð»Ð¾ Ñвоє. Рти кажеш: Пропало, вже ні, бо Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð»Ð° чужих Ñ– за ними піду...(UA) ЄреміÑ. 2:26 Як Ð´Ð»Ñ Ð·Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ñ Ñором, коли буде зловлений, так Ñебе оÑоромив Ізраїлів дім, вони та царі їхні, їхні зверхники, й їхні ÑвÑщеники, й їхні пророки,(UA) ЄреміÑ. 2:27 що говорÑÑ‚ÑŒ до дерева: Ти батько мій, а до каменÑ: Ти мене породив. Бо до Мене вони повернулиÑÑŒ плечима, а не обличчÑм, а за Ñ‡Ð°Ñ Ñвого лиха говорÑÑ‚ÑŒ: УÑтань та ÑпаÑи наÑ!(UA) ЄреміÑ. 2:28 Рде ж твої боги, Ñких наробив ти Ñобі? Хай уÑтануть вони, Ñкщо можуть ÑпаÑти тебе в Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ лиха, бож в тебе богів, Ñкільки міÑÑ‚ твоїх, Юдо!(UA) ЄреміÑ. 2:29 Чого вам зо Мною змагатиÑÑ? УÑÑ– ви відпали від Мене, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 2:30 Ðадармо Я бив Ñинів ваших, науки вони не взÑли, а ваших пророків ваш меч поз'їдав, немов лев той винищувач!(UA) ЄреміÑ. 2:31 О ви, поколіннÑ, почуйте це Ñлово ГоÑподнє: Чи пуÑтинею був Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¯? Чи може землею великої темрÑви? Чому ж каже народ Мій: Ми вільно буÑємо, вже не прийдемо до Тебе?(UA) ЄреміÑ. 2:32 Чи панна забуде оздобу Ñвою, наречена про Ñтрічки Ñвої? Рнарод Мій про Мене забув незчиÑленні вже дні!(UA) ЄреміÑ. 2:33 Як ти вправно дорогу Ñвою повела, щоб шукати коханнÑ! Тому то дороги Ñвої призвичаїла ти до злочинÑтва,(UA) ЄреміÑ. 2:34 Ñ– навіть на полах одежі твоєї знаходитьÑÑ ÐºÑ€Ð¾Ð² душ убогих невинних, Ñких не зловила на вчинку гарÑчому, але понад уÑім тим(UA) ЄреміÑ. 2:35 ти кажеш: Ðевинна Ñ, Його гнів відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене направду... ОÑÑŒ Я буду змагатиÑÑŒ з тобою за те, що ти кажеш: Я не прогрішила!(UA) ЄреміÑ. 2:36 Ðащо тинÑєшÑÑ Ñ‚Ð¸, Ñ– мінÑєш дорогу Ñвою? Таж ти поÑоромлена будеш Єгиптом, Ñк ти поÑоромлена від ÐÑирії!(UA) ЄреміÑ. 2:37 І звідти ти вийдеш, заламуючи Ñвої руки на Ñвоїй голові, бо повідкидав ГоÑподь тих, на кого ти надіÑлаÑÑ, Ñ– не будеш ти мати в них уÑпіху...(UA) ЄреміÑ. 3:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи: Як відпуÑтить хто жінку Ñвою, й вона піде від нього, та Ñтане за жінку Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ чоловіка, чи вернетьÑÑ Ñ‰Ðµ він до неї? Чи ж не Ñтане зовÑім обезчещеною Ð¾Ñ†Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ°? Ти ж перелюб чинила з коханцÑми багатьома, Ñ– тобі повертатиÑÑŒ до Мене? говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 3:2 Зведи Ñвої очі на гори порожні й дивиÑÑ, де перелюбу ти не чинила? Ти Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… по дорогах Ñиділа, немов той араб на пуÑтині, Ñ– збезчеÑтивÑÑ ÐºÑ€Ð°Ð¹ твоїм блудом та лихом твоїм!(UA) ЄреміÑ. 3:3 І дощі були Ñтримувані, Ñ– не було дощу пізнього, проте мала ти чоло блудниці, Ñ– Ñтратила Ñором...(UA) ЄреміÑ. 3:4 Чи ж кликати віднині не будеш до Мене: Отче мій, Ти юнацтва мого Провідник!(UA) ЄреміÑ. 3:5 Чи Він пам'Ñтатиме вічно про гнів, чи назавжди його Ñтерегтиме? Таке ти говориш, Ñ– безмежно зло чиниш...(UA) ЄреміÑ. 3:6 І Ñказав до мене ГоÑподь за днів Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð™Ð¾ÑÑ–Ñ—: Чи ти бачив, що зробила невірна дочка Ізраїлева? Вона ходила на кожну виÑоку гору, Ñ– під кожне зелене дерево, Ñ– блудодіÑла там...(UA) ЄреміÑ. 3:7 Я думав: Як зробить вона вÑе оце, то до Мене повернетьÑÑ; та вона не вернулаÑÑŒ, Ñ– бачила це ÑеÑтра Ñ—Ñ— зрадницÑ, ЮдеÑ.(UA) ЄреміÑ. 3:8 І побачила ЮдеÑ, що за вÑе те, що перелюб чинила невірна дочка Ізраїлева, відпуÑтив Я Ñ—Ñ—, Ñ– дав їй лиÑта розводового. Та зрадлива ÑеÑтра Ñ—Ñ—, дочка Юдина, не побоÑлаÑÑ Ð¹ пішла, Ñ– блудливою Ñтала й вона...(UA) ЄреміÑ. 3:9 І ÑталоÑÑŒ від розголоÑу про перелюб Ñ—Ñ—, збезчеÑтила вона землю, Ñ– перелюб чинила з каміннÑм та з деревом.(UA) ЄреміÑ. 3:10 І також при вÑьому цьому не вернулаÑÑŒ до Мене зрадлива ÑеÑтра Ñ—Ñ—, дочка Юди, уÑім Ñвоїм Ñерцем, а тільки вдавала, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 3:11 І промовив до мене ГоÑподь: Ðевірна дочка Ізраїлева вÑправедливила душу Ñвою більш від зрадливої дочки Юди.(UA) ЄреміÑ. 3:12 Піди, Ñ– проголоÑиш Ñлова ці на північ та й Ñкажеш: ВерниÑÑ, відÑтупна дочко Ізраїлева! говорить ГоÑподь. Ðе зверну Я Свого Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñƒ гніві на ваÑ, бо Я милоÑтивий, говорить ГоÑподь, Ñ– не буду повік Ñтерегти Свого гніву.(UA) ЄреміÑ. 3:13 Тільки пізнай же провину Ñвою, бо ти проти ГоÑпода, Бога Ñвого повÑтала, Ñ– грішила з чужими під деревом кожним зеленим, Ñ– Мого голоÑу ви не почули, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 3:14 ВернітьÑÑ, діти невірні, говорить ГоÑподь, бо Я вам ГоÑподар, та візьму Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾ одному з міÑта, а з роду по два, Ñ– Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÐ´Ñƒ до Сіону!(UA) ЄреміÑ. 3:15 І дам паÑтирів вам згідно з Ñерцем Своїм, Ñ– вони будуть паÑти Ð²Ð°Ñ ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñм та розумом.(UA) ЄреміÑ. 3:16 І буде, коли ви розмножитеÑÑ Ñ‚Ð° розплодитеÑÑ Ð½Ð° землі за цих днів, говорить ГоÑподь, не Ñкажуть уже: ковчег заповіту ГоÑподнього, Ñ– він вже не прийде на Ñерце, Ñ– його пам'Ñтати не будуть, Ñ– більше не буде він зроблений...(UA) ЄреміÑ. 3:17 Того чаÑу назвуть ЄруÑалима: ГоÑподній преÑтол, Ñ– до нього, до ЄруÑалиму згромаджені будуть народи уÑÑ– ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, Ñ– більше не підуть вони за впертіÑÑ‚ÑŽ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð¾Ð³Ð¾ Ñвого...(UA) ЄреміÑ. 3:18 Тими днÑми дім Юдин із домом Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¿Ñ–Ð´ÑƒÑ‚ÑŒ Ñ– разом прибудуть з північного краю до краю, що вашим батькам на Ñпадок Я дав.(UA) ЄреміÑ. 3:19 І Я був подумав: Ñк поÑтавлю тебе Я поÑеред Ñинів Ñ– дам тобі край пожаданий, найкращу Ñпадщину народів? І Я думав: ви будете звати Мене: Мій Отче, Ñ– не відвернетеÑÑ Ð²Ð¸ від Мене.(UA) ЄреміÑ. 3:20 Справді, Ñк зраджує жінка Ñвого чоловіка, так ви Мене зрадили, доме Ізраїлів! каже ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 3:21 Чути Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð° лиÑих горах, плач благальний Ñинів Ізраїлевих, вони бо Ñкривили дорогу Ñвою, забули про ГоÑпода, Бога Ñвого:(UA) ЄреміÑ. 3:22 ВернітьÑÑ, невірні Ñини, уÑÑ– ваші відÑтупÑтва Я вилікую! ОÑÑŒ прийшли ми до Тебе, бо Ти ГоÑподь, Бог наш!(UA) ЄреміÑ. 3:23 Справді, неправда Ñ‚Ñ– пагірки, той гомін на горах, Ñправді, в ГоÑподі, Богові нашім, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ðµ!(UA) ЄреміÑ. 3:24 Ртой Ñором пожер працю наших батьків від нашої молодоÑти, їхню худобу дрібну й їхню худобу велику, Ñинів їхніх та їхніх дочок.(UA) ЄреміÑ. 3:25 Лежимо ми у Ñоромі нашому, Ñ– Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ð²Ð°Ñ” Ñ†Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ° неÑлава, бо ми прогрішилиÑÑ Ð“Ð¾Ñподу, Богові нашому, ми й батьки наші, від нашої молодоÑти й до Ñьогодні, Ñ– не Ñлухали голоÑу ГоÑпода, нашого Бога!...(UA) ЄреміÑ. 4:1 Якщо ти, Ізраїлю, вернешÑÑ, каже ГоÑподь, до Мене ти вернешÑÑ, Ñ– Ñкщо ти відкинеш із-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ гидоти Ñвої, то не будеш тинÑтиÑÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 4:2 І Ñкщо ти приÑÑгнеш Як живий ГоÑподь правдою й правом та ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ, то будуть Ðим благоÑловлÑтиÑÑŒ народи, Ñ– хвалитиÑÑŒ Ðим будуть.(UA) ЄреміÑ. 4:3 Бо так каже ГоÑподь мужам Юди та ЄруÑалиму: Оріть Ñобі на цілині, Ñ– не Ñійте в тернину!(UA) ЄреміÑ. 4:4 ОбрізуйтеÑÑ Ð“Ð¾Ñподеві, й уÑуньте із ваших Ñердець крайні плоті, юдеї та мешканці ЄруÑалиму, щоб не вийшла, немов той огонь, ÐœÐ¾Ñ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– буде палати вона, Ñ– не буде кому погаÑити через злі ваші вчинки!(UA) ЄреміÑ. 4:5 ОповіÑтіте в Юдеї та в ЄруÑалимі звіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ та й Ñкажіть: ЗаÑурміте в Ñурму у краю! Кричіть гучним голоÑом та говоріть: ЗберітьÑÑ Ñ‚Ð° підемо до міÑÑ‚ до твердинних!(UA) ЄреміÑ. 4:6 Підійміте прапор до Сіону, поÑпішайте, не Ñтаньте, бо з півночі зло приведу, Ñ– велике нещаÑÑ‚Ñ...(UA) ЄреміÑ. 4:7 Лев виходить із Ñвоєї гущавини, Ñ– той, хто нищить народи, вирушає із міÑÑ†Ñ Ñвого, щоб твій край обернути на руїну, Ñ– ÑпуÑтошені будуть міÑта твої, так що забракне Ñ– мешканцÑ!...(UA) ЄреміÑ. 4:8 Отож, опережітьÑÑ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð°Ð¼Ð¸, плачте та голоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, бо лютіÑÑ‚ÑŒ ГоÑподнього гніву від Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ відвернетьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 4:9 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, говорить ГоÑподь, згине розум Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ– розум кнÑзів, Ñ– оÑтовпіють ÑвÑщеники, а пророки здивуютьÑÑ(UA) ЄреміÑ. 4:10 й Ñкажуть: О ГоÑподи, Боже, Ñправді обманений Ñильно народ цей та ЄруÑалим, коли казано: Буде вам мир, а меч доторкнувÑÑ Ð¾ÑÑŒ аж до душі!...(UA) ЄреміÑ. 4:11 Того чаÑу народові цьому та ЄруÑалимові Ñказане буде: ОÑÑŒ вітер палкий з лиÑих гір на пуÑтині, на дорозі дочки Мого люду, не на віÑÐ½Ð½Ñ Ð¹ не на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð½!(UA) ЄреміÑ. 4:12 Та вітер Ñильніший від цього прибуде Мені, Ñ– над ними Я Ñуд прокажу...(UA) ЄреміÑ. 4:13 ОÑÑŒ він прийде, Ñк хмари, й Ñк Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ колеÑниці, від орлів швидші коні його: Горе нам, бо ÑпуÑтошені будемо ми!...(UA) ЄреміÑ. 4:14 Обмий Ñерце Ñвоє від лихого, о ЄруÑалиме, щоб був ти врÑтований! Ðж доки в тобі пробуватимуть думки марноти твоєї?(UA) ЄреміÑ. 4:15 Бо Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð½Ð¾Ñить із Дану й звіщає погибіль з Єфремових гір...(UA) ЄреміÑ. 4:16 Пригадайте народам оце, ÑповіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ оÑÑŒ про ЄруÑалим: ПриходÑÑ‚ÑŒ з далекого краю його облÑгати, Ñ– здіймають Ñвій крик на юдейÑькі міÑта!(UA) ЄреміÑ. 4:17 Як Ñторожа полів, навколо оточать його, бо він Мені був неÑлухнÑний, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 4:18 Дорога Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¹ твої вчинки тобі це зробили, це лихо твоє: бо гірке, бо торкнуло воно аж до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾...(UA) ЄреміÑ. 4:19 Ой, утробо моÑ, ти утробо моÑ, Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‡Ñƒ! Біль Ñерце ÑтиÑкає мені, Ñ– трепоче мені моє Ñерце!... Ðе можу мовчати, бо вчула душа Ð¼Ð¾Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми, гук війни!(UA) ЄреміÑ. 4:20 Біда на біду прикликаєтьÑÑ, вÑÑ Ð±Ð¾ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€ÑƒÐ¹Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð° буде, ÑпуÑтошені будуть зненацька намети мої, вмить завіÑи мої...(UA) ЄреміÑ. 4:21 Ðж доки Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð¸ прапора буду, буду чути Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми?(UA) ЄреміÑ. 4:22 Тому, що народ мій безглуздий, він не знає Мене: вони нерозумні Ñини й нерозважні вони, мудрі вони, щоб чинити лихе, та не вміють чинити добра!(UA) ЄреміÑ. 4:23 ДивлюÑÑ Ð½Ð° землю, аж оÑÑŒ порожнеча та пуÑтка, Ñ– на небо й нема його Ñвітла!(UA) ЄреміÑ. 4:24 ДивлюÑÑ Ð½Ð° гори, аж оÑÑŒ вони труÑÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– вÑÑ– згір'Ñ Ñ…Ð¸Ñ‚Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 4:25 ДивлюÑÑ, аж оÑÑŒ вже немає людини, Ñ– порозліталоÑÑŒ вÑе птаÑтво небеÑне.(UA) ЄреміÑ. 4:26 ДивлюÑÑ, аж оÑÑŒ край родючий пуÑтинею Ñтав, а міÑта його знищені вÑÑ– від Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð“Ð¾Ñподнього, від полум'Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Його...(UA) ЄреміÑ. 4:27 Бо ГоÑподь так прорік: СпуÑтошеннÑм Ñтане ввеÑÑŒ край, та ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ще не вчиню!(UA) ЄреміÑ. 4:28 І буде в жалобі Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· це, Ñ– затьмаритьÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð¾ вгорі, бо Я говорив, що задумав, Ñ– не пожалую, Ñ– не відÑтуплюÑÑ Ð²Ñ–Ð´ того...(UA) ЄреміÑ. 4:29 Від гуркотнечі Ñ—Ð·Ð´Ñ†Ñ Ñ‚Ð° ÑÑ‚Ñ€Ñ–Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñ–Ð¶Ð¸Ñ‚ÑŒ уÑе міÑто, повтікають в гущавини й злізуть на Ñкелі... Ð’ÑÑ– міÑта покинуті, Ñ– немає нікого, хто мешкав би в них...(UA) ЄреміÑ. 4:30 Рти, поруйнована, дочко Сіону, що будеш робити? Хоч ти зодÑгаєш Ñебе в кармазин, хоч прикрашуєшÑÑ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾ÑŽ оздобою, хоч очі Ñвої підмальовуєш фарбою, та надаремно прикрашуєшÑÑ: обридили тобою коханці твої, на Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” важать вони!(UA) ЄреміÑ. 4:31 Бо чую Я крик, немов породіллі, чую Ñтогін, мов первіÑтки, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¡Ñ–Ð¾Ð½Ñької дочки, вона Ñтогне, заломлює руки Ñвої та голоÑить: Ой, горе мені, бо попало Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” вбивникам!...(UA) ЄреміÑ. 5:1 Помандруйте по вулицÑÑ… ЄруÑалиму, Ñ– розглÑньтеÑÑ Ñ‚Ð° розпізнайте, Ñ– на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!(UA) ЄреміÑ. 5:2 Коли ж вони кажуть: Як живий ГоÑподь, то Ñправді клÑнутьÑÑ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¾ÑŽ.(UA) ЄреміÑ. 5:3 Хіба ж очі Твої не Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸, о ГоÑподи? Уразив Ти Ñ—Ñ…, але їм не болить, понищив Ти Ñ—Ñ…, та відмовилиÑÑŒ узÑти поуку вони, Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвої поробили від Ñкелі твердішими, відмовилиÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÑ‚Ð¸ÑÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 5:4 РЯ думав: Це проÑÑ‚Ñ– лиш люди, безглузді, вони бо не знають дороги ГоÑподньої, права Бога Ñвого.(UA) ЄреміÑ. 5:5 Піду но Ñобі до вельможних Ñ– з ними помовлю, бо знають дорогу ГоÑподню вони, право Бога Ñвого, та й вони уÑÑ– разом зламали Ñрмо, а шлеї пірвали!(UA) ЄреміÑ. 5:6 Тому лев ліÑовий Ñ—Ñ… поб'Ñ”, погубить Ñ—Ñ… вовк Ñтеповий, пантера чигає на їхні міÑта: кожен, хто вийде із них, пошматований буде, бо помножилиÑÑŒ їхні гріхи, їхні відÑтупÑтва чиÑленними Ñтали!(UA) ЄреміÑ. 5:7 Хіба через це Я пробачу тобі: твої діти Мене полишили, Ñ– приÑÑгаютьÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼, хто не Бог. Я Ñ—Ñ… нагодував, а вони чужоложать Ñ– натовпом ходÑÑ‚ÑŒ до дому блудниці,(UA) ЄреміÑ. 5:8 волочатьÑÑ, мов жеребці відгодовані: кожен ірже до жони Ñвого ближнього...(UA) ЄреміÑ. 5:9 Чи ж оцього Я не покараю? говорить ГоÑподь. І хіба над народом, Ñк цей, не помÑтитьÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° МоÑ?(UA) ЄреміÑ. 5:10 ЗберітьÑÑ Ð½Ð° мури його та й понищте, але не вчинÑйте ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ—Ð¼! УÑуньте підпори його, бо вони не Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода,(UA) ЄреміÑ. 5:11 бо зраджуючи, Мене зрадив Ізраїлів дім та дім Юдин, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 5:12 Вони відцуралиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода та говорили: Ðемає Його, й зло не прийде на наÑ, ні меча, ані голоду ми не побачимо!(UA) ЄреміÑ. 5:13 Рпророки пороблÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ð¾Ð¼, Ñ– немає в них Ñлова ГоÑподнього, отак їм пороблено буде!(UA) ЄреміÑ. 5:14 Тому вирікає отак ГоÑподь Бог Саваот: За те, що говорите Ñлово таке, оÑÑŒ Я в уÑта твої вкладу Ñлово Своє за огонь, а народ цей то дрова, Ñ– він пожере Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 5:15 ОÑÑŒ Я приведу іздалека народа на ваÑ, о доме Ізраїлів, каже ГоÑподь, це Ñильний народ, Ñтародавній це люд, люд, що мови його ти не знаєш, Ñ– не зрозумієш, що він говоритиме.(UA) ЄреміÑ. 5:16 Його Ñагайдак, Ñк відчинений гріб, уÑÑ– хоробрі вони.(UA) ЄреміÑ. 5:17 І він пожере твоє жниво та хліб твій, поїÑÑ‚ÑŒ він Ñинів твоїх та дочок твоїх, худобу дрібну та худобу велику твою пожере, з'Ñ—ÑÑ‚ÑŒ твого виноградника й фіґу твою, понищить мечем твердинні міÑта твої, на Ñкі ти надієшÑÑ...(UA) ЄреміÑ. 5:18 Та й за тих днів, говорить ГоÑподь, не зроблю Я із вами кінцÑ!(UA) ЄреміÑ. 5:19 І буде, Ñк Ñкажуть: За що ГоÑподь, Бог наш зробив нам уÑе це? то ти Ñкажеш до них: Як Мене ви покинули, Ñ– Ñлужите в вашому краї богам чужоземним, так чужинцÑм Ñлужити ви будете в краї не вашому!...(UA) ЄреміÑ. 5:20 СповіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ в домі Якова це, та оголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ це в Юдеї, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 5:21 Почуй же оце, ти народе безумний й безÑердий, Ñкий має очі й не бачить, має вуха й не чує!(UA) ЄреміÑ. 5:22 Чи Мене ви боÑтиÑÑŒ не будете, каже ГоÑподь, чи тремтіти не будете перед лицем Моїм? Мене, що піÑок поклав за границю Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ€Ñ, за вічну межу, Ñкої воно не перейде: хоч повÑтануть, та не переможуть, Ñ– шумітимуть хвилі його, але не переÑтуплÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—!(UA) ЄреміÑ. 5:23 Ð Ñерце в народа цього неÑлухнÑне та непокірне, відпали вони та й пішли.(UA) ЄреміÑ. 5:24 І не Ñказали вони в Ñвоїм Ñерці: БіймоÑÑ Ð¶ ГоÑпода, нашого Бога, Ñкий дає дощ, дощ ранній та пізній чаÑу його, Ñтереже нам уÑтавлені тижні Ð´Ð»Ñ Ð¶Ð½Ð¸Ð².(UA) ЄреміÑ. 5:25 Ваші провини оце відхилили, а ваші гріхи від Ð²Ð°Ñ Ñтримали цеє добро.(UA) ЄреміÑ. 5:26 Бо в народі Моєму безбожники Ñ”, чигають вони, немов той птахолов, вони Ñітки розÑтавили, хапають людей...(UA) ЄреміÑ. 5:27 Як клітка, наповнена птахами, так доми їхні повні омани, тому повироÑтали та збагатилиÑÑŒ вони!(UA) ЄреміÑ. 5:28 ПотовÑтіли вони та погладшали, переÑтупають також міру злого, Ñправедливо вони не Ñудили ÑирітÑького Ñуду, Ñ– мають поводженнÑ! Ñ– не помагають убогим у їхній Ñправі.(UA) ЄреміÑ. 5:29 Чи ж оцього Я не покараю? говорить ГоÑподь. І хіба над народом, Ñк цей, не помÑтитьÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° МоÑ?(UA) ЄреміÑ. 5:30 Чудне та Ñтрашне Ñтало в краї:(UA) ЄреміÑ. 5:31 пророки віщують неправду, при помочі їхній панують ÑвÑщеники, Ñ– народ Мій оце так кохає! І що зробите ви, Ñк кінець тому прийде?(UA) ЄреміÑ. 6:1 Утікайте, Ñини ВеніÑмина, з Ñередини ЄруÑалиму, Ñ– заÑурміте в Ñурму у Текої, Ñ– знак підійміть на Бет-Гаккерем, бо з півночі грізно підноÑитьÑÑ Ð·Ð»Ð¾ та велике нещаÑÑ‚Ñ!(UA) ЄреміÑ. 6:2 І викореню Я СіонÑьку дочку, вродливу та випещену.(UA) ЄреміÑ. 6:3 ПаÑтухи поприходÑÑ‚ÑŒ до неї з Ñвоїми Ñтадами, понапинають намети навколо при ній, кожен міÑце Ñвоє випаÑатиме.(UA) ЄреміÑ. 6:4 Приготуйте війну проти неї, вÑтавайте та вдармо опівдні! Горе нам, бо минає вже день, бо вже Ñ‚ÑгнутьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð½Ñ– вечірні!(UA) ЄреміÑ. 6:5 УÑтавайте та підемо вночі Ñ– понищмо палати Ñ—Ñ—!(UA) ЄреміÑ. 6:6 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот: ПоÑтинайте дерева та вала наÑипте при ЄруÑалимі! Він те міÑто, що має зруйноване бути, в ньому повно наÑильÑтва:(UA) ЄреміÑ. 6:7 Ñк виприÑкує воду Ñвою джерело, так виприÑкує він Ñвоє зло... ÐаÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð¹ грабіж чуті в ньому, перед обличчÑм Моїм безпереÑтань хвороба та рана...(UA) ЄреміÑ. 6:8 Будь навчений, ЄруÑалиме, щоб душа ÐœÐ¾Ñ Ð½Ðµ відвернулаÑÑŒ від тебе, щоб тебе не вчинив Я ÑпуÑтошеннÑм, незаÑеленим краєм!(UA) ЄреміÑ. 6:9 Так говорить ГоÑподь Саваот: Позбирають дорешти оÑтанки ІзраїлÑ, мов виноградові рештки, проÑÑ‚Ñгни Ñвою руку, немов виноградар по грона!(UA) ЄреміÑ. 6:10 До кого Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ казати та Ñвідчити буду, Ñ– Ñлухатимуть? Ðеобрізане оÑÑŒ їхнє вухо Ñ– Ñлухати уважно не можуть вони, оÑÑŒ Ñлово ГоÑподнє Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñтало поÑміхом вони не жадають його!(UA) ЄреміÑ. 6:11 І гніву ГоÑподнього повен Ñ Ñтав, змучивÑÑ Ñ, його Ñтримуючи, на вулиці виллю його на дітей та на збір юнаків одночаÑно, бо Ñхоплені будуть чоловік із жінкою, Ñтарий із віджилим літа,(UA) ЄреміÑ. 6:12 Ñ– діÑтанутьÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ð¼ доми їхні, теж Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ñ‚Ð° жінки... Бо Я руку Свою проÑÑ‚Ñгну на мешканців цієї землі, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 6:13 Бо вони від малого Ñвого й до великого, уÑÑ– пожадливі на зиÑки, Ñ– від пророка та аж до ÑвÑщеника роблÑÑ‚ÑŒ неправду...(UA) ЄреміÑ. 6:14 І рани народу Мого легковажно лікують, говорÑчи: Мир, мир, а миру нема!(UA) ЄреміÑ. 6:15 Чи вони заÑоромилиÑÑ, що гидоту робили? не заÑоромилиÑÑ Ð°Ð½Ñ– трохи вони й заÑтидатиÑÑŒ не вміють... Тому то впадуть між упалими в чаÑÑ–, коли Ñ—Ñ… навіщу Я, ÑпіткнутьÑÑ, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 6:16 Так говорить ГоÑподь: Ðа дорогах ÑпинітьÑÑ Ñ‚Ð° глÑньте, Ñ– Ñпитайте про давні Ñтежки, де то добра дорога, то нею ідіть, Ñ– знайдете мир Ð´Ð»Ñ Ñвоєї душі! Та вони відказали: Ðе підемо!(UA) ЄреміÑ. 6:17 І Я Ñторожів був поÑтавив над вами, говорÑчи: ПриÑлухайтеÑÑŒ до голоÑу Ñурми! Та вони відказали: Ðе будем приÑлухуватиÑÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 6:18 Тому Ñлухайте, люди, Ñ– пізнай, ти громадо, що ÑтанетьÑÑ Ð· ними.(UA) ЄреміÑ. 6:19 ПоÑлухай, ти земле: ОÑÑŒ Я веду на народ цей лихе, плід їхніх думок, бо до Ñлів Моїх не приÑлухалиÑÑŒ вони, а Законом Моїм погордили!(UA) ЄреміÑ. 6:20 Ðавіщо Мені те кадило, що з Шеви приходить, запашний очерет із далекого краю? Ð¦Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ– не любі Мені, ваші ж жертви Мені не приємні!(UA) ЄреміÑ. 6:21 Тому то ГоÑподь каже так: ОÑÑŒ Я дам ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ†ÑŒÐ¾Ð¼Ñƒ народові, Ñ– ÑпіткнутьÑÑ Ð¾Ð± них разом ваші батьки та Ñини, ÑуÑід та приÑтель його, Ñ– загинуть!(UA) ЄреміÑ. 6:22 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ приходить народ із північного краю, Ñ– збуджуєтьÑÑ Ð»ÑŽÐ´ великий із кінців землі.(UA) ЄреміÑ. 6:23 Лука та ратище міцно тримають, жорÑтокі вони й милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ мають, їхній голоÑ, Ñк море реве, Ñ– гарцюють на конÑÑ… вони... Ушикований, мов чоловік той до бою, на тебе, о дочко Сіону!(UA) ЄреміÑ. 6:24 Як почули ми звіÑтку про нього, омліли нам руки, обнÑла Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð²Ð¾Ð³Ð° та біль, немов в породіллі...(UA) ЄреміÑ. 6:25 Ðе виходьте на поле й не йдіте дорогою, бо в ворога меч та ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾!(UA) ЄреміÑ. 6:26 Дочко народу Мого, веретою підпережиÑÑŒ та качайÑÑ Ñƒ попелі! Справ жалобу Ñобі, немов над однородженим, голоÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ–Ñ€ÐºÐµ, бо прийде зненацька руїнник на наÑ!(UA) ЄреміÑ. 6:27 Я дав був тебе випробовувачем у народі Моїм, за твердиню, щоб ти знав Ñ– випробовував їхню дорогу.(UA) ЄреміÑ. 6:28 Вони вÑÑ– відÑтупники над відÑтупниками, чинÑÑ‚ÑŒ наклепи, уÑÑ– вони мідь та залізо, вони згубники!...(UA) ЄреміÑ. 6:29 СпалилоÑÑ Ð´ÑƒÑ…Ð°Ð»Ð¾, від огню зникло оливо, надармо Ñтаранно розтоплювано, бо злих не відділено...(UA) ЄреміÑ. 6:30 Сріблом відкиненим названо Ñ—Ñ…, бо ГоÑподь Ñ—Ñ… відкинув.(UA) ЄреміÑ. 7:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 7:2 Стань у брамі ГоÑподнього дому, Ñ– прокажеш там Ñлово оце та промовиш: ПоÑлухайте Ñлово ГоÑподнє, ввеÑÑŒ Юдо, що ходите брамами цими вклонÑтиÑÑ Ð“Ð¾Ñподу.(UA) ЄреміÑ. 7:3 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Поправте дороги Ñвої й Ñвої вчинки, й Я зроблю, що ви житимете на цім міÑці!(UA) ЄреміÑ. 7:4 Ðе надійтеÑÑŒ Ñобі на Ñлова неправдиві, щоб казати: Храм ГоÑподній, храм ГоÑподній, храм ГоÑподній отут!(UA) ЄреміÑ. 7:5 Бо Ñкщо ви наÑправді поправите ваші дороги та ваші діла, Ñкщо один одному будете Ñправді чинити Ñправедливо,(UA) ЄреміÑ. 7:6 не будете тиÑнути чужинцÑ, Ñироту та вдову, не будете лити невинної крови на міÑці цьому, Ñ– за іншими богами вÑлід не підете Ñобі на біду,(UA) ЄреміÑ. 7:7 то зроблю, що ви пробуватимете на цім міÑці, у Краю, що його дав Я вашим батькам відвіку навіки!(UA) ЄреміÑ. 7:8 ОÑÑŒ Ñобі ви надієтеÑÑ Ð½Ð° Ñлова неправдиві, Ñкі не допоможуть:(UA) ЄреміÑ. 7:9 Чи ви будете краÑти, вбивати й перелюб чинити, Ñ– приÑÑгати фальшиво, й кадити Ваалові, Ñ– ходити за іншими богами, Ñких ви не знаєте,(UA) ЄреміÑ. 7:10 а потім ви прийдете й Ñтанете перед обличчÑм Моїм у цім домі, що зветьÑÑ Ð†Ð¼'Ñм Моїм, Ñ– Ñкажете: УрÑтовані ми, щоб чинити гидоти вÑÑ– ці?(UA) ЄреміÑ. 7:11 Чи вертепом розбійників Ñтав оцей дім, що Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” кличетьÑÑ Ð² ньому, на ваших очах? І Я оце бачу, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 7:12 Бо підіть но до міÑÑ†Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, що в Шіло, де Я Ñпочатку вчинив був Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– побачите, що вчинив Я йому через лукавÑтво Мого народу Ізраїлевого...(UA) ЄреміÑ. 7:13 Тепер же за те, що ви робите вÑÑ– оці вчинки, говорить ГоÑподь, Ñ– що Я говорив був до ваÑ, промовлÑючи пильно, але ви не Ñлухали, Ñ– кликав Я ваÑ, та ви не відказали,(UA) ЄреміÑ. 7:14 то зроблю цьому домові, що кликалоÑÑŒ в ньому Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ”, що на нього надієтеÑÑŒ ви, Ñ– міÑцю цьому, що Я дав його вам та вашим батькам, так Ñамо, Ñк Я був зробив Ð´Ð»Ñ Ð¨Ñ–Ð»Ð¾,(UA) ЄреміÑ. 7:15 Ñ– відкину Я Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñк відкинув уÑÑ–Ñ… ваших братів, уÑе наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ðµ!...(UA) ЄреміÑ. 7:16 Рти не молиÑÑŒ за народ цей, Ñ– Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ молитви за них не здіймай, Ñ– Мене не проÑи, бо не виÑлухаю Я тебе!(UA) ЄреміÑ. 7:17 Хіба ти не бачиш, що роблÑÑ‚ÑŒ вони в міÑтах Юдиних та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму:(UA) ЄреміÑ. 7:18 Діти дрова збирають, а батьки розкладають огонь, жінки ж міÑÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ñ–Ñто, щоб Ñпекти калачів тих жертовних небеÑній цариці, Ñ– ллють литі жертви Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів, на доÑаду Мені...(UA) ЄреміÑ. 7:19 Та хіба ображають Мене, говорить ГоÑподь? Хіба не Ñебе Ñамих, щоб Ñором покрив їхні обличчÑ?(UA) ЄреміÑ. 7:20 Тому ГоÑподь Бог промовлÑÑ” отак: ОÑÑŒ ллєтьÑÑ ÐœÑ–Ð¹ гнів Ñ– ÐœÐ¾Ñ Ð»ÑŽÑ‚ÑŒ на це міÑце, на людину й худобу, Ñ– на польові дерева та на земні плоди, Ñ– палатиме він, Ñ– не згаÑне!(UA) ЄреміÑ. 7:21 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте Ñвої Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ жертов ваших, Ñ– їжте м'ÑÑо,(UA) ЄреміÑ. 7:22 бо Я не говорив батькам вашим, Ñ– не наказував їм того днÑ, Ñк виводив Ñ—Ñ… із краю єгипетÑького, про Ñправи Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ жертви.(UA) ЄреміÑ. 7:23 Бо лиш Ñправу оцю Я звелів їм, говорÑчи: СлухайтеÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– Я буду вам Богом, а ви будете народом Моїм, Ñ– ходіть уÑією дорогою, про Ñку накажу вам, щоб вам було добре.(UA) ЄреміÑ. 7:24 Та не Ñлухали й не нахилили вони Ñвого вуха, а ходили за радами та за упертіÑÑ‚ÑŽ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð¾Ð³Ð¾ Ñвого, Ñ– Ñтали до Мене плечима, а не обличчÑм.(UA) ЄреміÑ. 7:25 Від того днÑ, коли ваші батьки вийшли з краю єгипетÑького, аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, поÑилав Я до Ð²Ð°Ñ ÑƒÑÑ–Ñ… Своїх рабів пророків, поÑилав Ñ‰Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾.(UA) ЄреміÑ. 7:26 Та вони не ÑлухалиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ, Ñ– вуха Ñвого не ÑхилÑли, Ñ– показали Ñебе твердошийними, зло чинили ще більш від батьків Ñвоїх...(UA) ЄреміÑ. 7:27 І ти будеш казати їм ці вÑÑ– Ñлова, та не будуть вони тебе Ñлухати, Ñ– будеш ти кликати до них, та вони тобі відповіді не дадуть...(UA) ЄреміÑ. 7:28 І Ñкажеш до них: Оце той народ, що не ÑлухавÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога Ñвого, Ñ– поуки не брав, загинула правда, Ñ– зникла з їхніх уÑÑ‚...(UA) ЄреміÑ. 7:29 ОбÑтрижи ти волоÑÑÑ Ñвоє та й відкинь, на лиÑих горах здійми жаліÑний Ñпів, бо відкинув ГоÑподь Ñ– покинув плем'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ гніву!(UA) ЄреміÑ. 7:30 Бо Юдині Ñини чинÑÑ‚ÑŒ зло в Моїх очах, говорить ГоÑподь, поклали гидоти Ñвої в тому домі, що в нім кликалоÑÑ ÐœÐ¾Ñ” ЙменнÑ, щоб збезчеÑтити його...(UA) ЄреміÑ. 7:31 І побудували Ñ‚Ñ– жертовні пагірки Тофета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити Ñинів Ñвоїх та дочок Ñвоїх на огні, чого Я не наказував, Ñ– що на Ñерце Мені не приходило...(UA) ЄреміÑ. 7:32 Тому то приходÑÑ‚ÑŒ оÑÑŒ дні, говорить ГоÑподь, що не буде вже кликатиÑÑŒ Тофет міÑце це чи Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина вбивÑтва, Ñ– будуть ховати у Тофеті через брак міÑÑ†Ñ Ð½Ð° погреб.(UA) ЄреміÑ. 7:33 І Ñтане труп цього народу за Ñтерво небеÑному птаÑтву та земній звірині, Ñ– не буде, хто б Ñ—Ñ… відÑтрашив!...(UA) ЄреміÑ. 7:34 І Ñпиню в міÑтах Юдиних та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ñний Ñ– Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²ÐµÑелий, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð³Ð¾ та Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ñ—, бо руїною Ñтане цей Край!(UA) ЄреміÑ. 8:1 Того чаÑу, говорить ГоÑподь, повитÑгують коÑÑ‚Ñ– царів Юди та коÑÑ‚Ñ– його кнÑзів, Ñ– коÑÑ‚Ñ– ÑвÑщеників, Ñ– коÑÑ‚Ñ– пророків, Ñ– коÑÑ‚Ñ– мешканців ЄруÑалиму з їхніх гробів,(UA) ЄреміÑ. 8:2 Ñ– порозкладають Ñ—Ñ… перед Ñонцем Ñ– перед міÑÑцем, та перед уÑіма небеÑними Ñвітилами, Ñких вони кохали та Ñлужили їм, Ñ– що йшли за ними, Ñ– що зверталиÑÑ Ð´Ð¾ них, Ñ– що вклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼. Ðе будуть вони зібрані й не будуть поховані, гноєм Ñтануть вони на поверхні землі!(UA) ЄреміÑ. 8:3 І Ñмерть буде ліпша від Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї решти позоÑталих зо злого цього роду, по вÑÑ–Ñ… цих міÑцÑÑ… позоÑталих, куди Я Ñ—Ñ… повиганÑв, говорить ГоÑподь Саваот.(UA) ЄреміÑ. 8:4 І Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь: Хіба падають Ñ– не вÑтають? Хіба хто відÑтупить, то вже не вертаєтьÑÑ?(UA) ЄреміÑ. 8:5 Чому відÑтупив оцей єруÑалимÑький народ уÑевічним відÑтупленнÑм? Міцно ÑхопилиÑÑŒ вони за оману, не хочуть навернутиÑÑŒ.(UA) ЄреміÑ. 8:6 ПриÑлухавÑÑ Ð¯ й Ñлухав: неправду говорÑÑ‚ÑŒ, немає нікого, хто б каÑвÑÑŒ у Ñвоєму лукавÑтві, говорÑчи: Що Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð²? Кожен з них обертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого бігу, мов той кінь, що женетьÑÑ Ñƒ бій...(UA) ЄреміÑ. 8:7 І відає буÑел у повітрі умовлений Ñ‡Ð°Ñ Ñвій, а Ð³Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¹ лаÑтівка та журавель Ñтережуть Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð»ÐµÑ‚Ñƒ Ñвого, а народ Мій не знає ГоÑподнього права!...(UA) ЄреміÑ. 8:8 Як ви Ñкажете: Ми мудреці, Ñ– з нами ГоÑподній Закон? ОÑÑŒ Ñправді брехнею вчинило його брехливе пиÑарÑьке пиÑальце!(UA) ЄреміÑ. 8:9 ЗаÑоромлені ці мудреці, збентежилиÑÑ Ð¹ були Ñхоплені. ОÑÑŒ вони Ñлово ГоÑподнє відкинули, що ж за мудріÑÑ‚ÑŒ ще мають вони?(UA) ЄреміÑ. 8:10 Тому їхніх жінок віддам іншим, а їхні Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð·Ð´Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ñ†Ñм, бо вони від малого та аж до великого уÑÑ– віддалиÑÑŒ кориÑтолюбÑтву, від пророка та аж до ÑвÑщеника чинÑÑ‚ÑŒ неправду!...(UA) ЄреміÑ. 8:11 І легенько лікують нещаÑÑ‚Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Мого, говорÑчи: Мир, мир, а миру нема!(UA) ЄреміÑ. 8:12 Чи вони заÑоромилиÑÑ, що гидоту робили? ÐÑ– трохи вони не заÑоромилиÑÑ, Ñ– заÑтидатиÑÑŒ не вміють, тому то впадуть між упалими в чаÑÑ– Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, ÑпіткнутьÑÑ, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 8:13 Зберу Ñ—Ñ… дощенту, говорить ГоÑподь: не буде Ñгід у них на винограді, Ñ– не буде на фіґовім дереві Ñ„Ñ–Ò‘, а їхнє лиÑÑ‚Ñ Ð¿Ð¾Ð²'Ñне, Ñ– пошлю їм таких, що Ñ—Ñ… поїдÑÑ‚ÑŒ...(UA) ЄреміÑ. 8:14 Пощо ми Ñидимо? ЗбирайтеÑÑŒ та підемо в твердинні міÑта та й погинемо там, бо ГоÑподь, Бог наш, учинив, що ми згинемо, Ñ– напоїв Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð¾ÑŽ трійливою, бо ми ГоÑподеві згрішили...(UA) ЄреміÑ. 8:15 Ми миру чекали, й немає добра, чаÑу Ð²Ð¸Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ оÑÑŒ жах!(UA) ЄреміÑ. 8:16 Чути Ñ„Ð¸Ñ€ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð½ÐµÐ¹ його аж від Дану, від гуку Ñ–Ñ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ жеребців уÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‚Ñ–Ð»Ð°! І прийдуть вони, й пожеруть уÑÑŽ землю та повню Ñ—Ñ—, міÑто й тих, хто замешкує в ньому...(UA) ЄреміÑ. 8:17 Бо оÑÑŒ Я пошлю проти Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… вужів та гадюк, що немає заклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð° них, Ñ– вони Ð²Ð°Ñ ÐºÑƒÑатимуть, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 8:18 Яка Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ñ‚Ñ–Ñ…Ð° у Ñмутку? Болить мені Ñерце моє...(UA) ЄреміÑ. 8:19 ОÑÑŒ голоÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¸ Мого народу з далекого краю: Чи ГоÑподь не в Сіоні? Чи не в нім його Цар? Ðащо Мене розгнівили Ñвоїми бовванами, тими чужими марнотами?(UA) ЄреміÑ. 8:20 Минули жнива, покінчилоÑÑ Ð»Ñ–Ñ‚Ð¾, а ми не ÑпаÑені...(UA) ЄреміÑ. 8:21 Через нещаÑÑ‚Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¸ народу мого знещаÑливлений Ñ, Ñ– міцно ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ обнÑло...(UA) ЄреміÑ. 8:22 Чи немає бальзаму в Òілеаді? Чи ж немає там лікарÑ? Чому нема Ð²Ð¸Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð½ÑŒÐºÐ¸ народу Мого?(UA) ЄреміÑ. 9:1 (8-23) Ой, коли б голова Ð¼Ð¾Ñ Ñтала водою, а око моє за джерело Ñльози, то Ñ Ð¿Ð»Ð°ÐºÐ°Ð² би вдень та вночі над побитими доньки народу мого!...(UA) ЄреміÑ. 9:2 (9-1) Ой, коли б на пуÑтині нічліг подорожніх Ñ Ð¼Ð°Ð², тоді б Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ² народа Ñвого, Ñ– пішов би від них, бо вони перелюбники вÑÑ–, збори зрадників!(UA) ЄреміÑ. 9:3 (9-2) Вони напинають Ñвого Ñзика, немов лука Ñвого, Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸, міцніють вони на землі не Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸, бо від злого до злого ідуть Ñ– не знають Мене, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 9:4 (9-3) Один одного оÑтерігайтеÑÑŒ, Ñ– не покладайтеÑÑŒ на жодного брата, кожен бо брат обманити обманить, Ñ– приÑтель кожен обмовник!(UA) ЄреміÑ. 9:5 (9-4) Один одного зводить, Ñ– правди не кажуть, привчили Ñвого Ñзика говорити неправду, помучилиÑÑ, лихо чинÑчи!(UA) ЄреміÑ. 9:6 (9-5) Серед омани твоє проживаннÑ, через оману не хочуть пізнати Мене, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 9:7 (9-6) Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот: ОÑÑŒ Я Ñ—Ñ… перетоплюю та випробовую Ñ—Ñ…, бо що маю вчинити Я ради дочки Свого люду?(UA) ЄреміÑ. 9:8 (9-7) Їхній Ñзик ÑмертоноÑна Ñтріла, він оману говорить: уÑтами Ñвоїми говорить із ближнім про мир, а в нутрі Ñвоєму кладе Ñвою заÑідку...(UA) ЄреміÑ. 9:9 (9-8) Чи ж за це Я Ñ—Ñ… не покараю? говорить ГоÑподь. Хіба ж над народом, Ñк цей, непомÑтитьÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° МоÑ?(UA) ЄреміÑ. 9:10 (9-9) Я плач та Ñ€Ð¸Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð´Ñ–Ð¹Ð¼Ñƒ над оцими горами, Ñ– Ñпів жалобний понад Ñтеповими лугами, вони бо попалені так, що ними не ходить ніхто, Ñ– реву худоби не чути: від птаÑтва небеÑного й аж до худоби розбіглоÑÑ Ð²Ñе, відійшло!(UA) ЄреміÑ. 9:11 (9-10) І Я ЄруÑалим на руїни віддам, на Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ°ÐºÐ°Ð»Ñ–Ð², а юдÑькі міÑта на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð°Ð¼, Ñ– не буде Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñƒ них!(UA) ЄреміÑ. 9:12 (9-11) Хто муж мудрий, Ñкий зрозумів би оце, Ñ– до кого ГоÑподні уÑта промовлÑли, щоб виÑÑнить те, за що згинув цей Край, за що Ñпалений він, Ñк пуÑтинÑ, Ñ– що нею не ходить ніхто?(UA) ЄреміÑ. 9:13 (9-12) РГоÑподь відказав: За те, що вони покинули Закона Мого, що Я дав перед ними, Ñ– не ÑлухалиÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– не ходили за ним, за Законом,(UA) ЄреміÑ. 9:14 (9-13) а ходили за впертіÑÑ‚ÑŽ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого й за Ваалами, що навчили про них їхні батьки...(UA) ЄреміÑ. 9:15 (9-14) Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я Ñ—Ñ…, цей народ, полином нагодую й водою отруйною Ñ—Ñ… напою!(UA) ЄреміÑ. 9:16 (9-15) І розпорошу Я Ñ—Ñ… Ñеред народів, Ñких ні вони, ні батьки їхні не знали, Ñ– пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 9:17 (9-16) Так говорить ГоÑподь Саваот: РозглÑньтеÑÑ Ñ‚Ð° голоÑільниць покличте, Ñ– нехай вони прийдуть, Ñ– пошліте до мудрих жінок, Ñ– вони поприходÑÑ‚ÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 9:18 (9-17) І хай поÑпішають, Ñ– хай Ñпів жалоби над ними підіймуть, Ñ– хай наші очі зайдутьÑÑ Ñльозою, а з наших повіків вода хай тече!(UA) ЄреміÑ. 9:19 (9-18) Бо почуєтьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¶Ð°Ð»Ð¾Ð±Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ñпіву з Сіону: Як ми попуÑтошені, Ñк поÑоромлені дуже!... Бо ми покинули Ñвій край, бо покинули міÑце Ñвого пробуваннÑ...(UA) ЄреміÑ. 9:20 (9-19) Тож почуйте, жінки, Ñлово ГоÑпода, Ñ– хай ваше ухо візьме Ñлово уÑÑ‚ Його, Ñ– навчіть дочок ваших жалобного Ñпіву, й одна одну жалобної піÑні!(UA) ЄреміÑ. 9:21 (9-20) Бо Ñмерть увійшла в наші вікна, до наших палат увійшла, щоб вирізати дітей з вулиці, із площ юнаків...(UA) ЄреміÑ. 9:22 (9-21) Кажи так: Говорить ГоÑподь: І нападає людÑького трупа, мов гною на полі, Ñ– мов тих Ñнопів за женцем, Ñ– не буде кому позбирати!...(UA) ЄреміÑ. 9:23 (9-22) Так говорить ГоÑподь: Хай не хвалитьÑÑ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ð¸Ð¹ Ñвоєю премудріÑÑ‚ÑŽ, Ñ– хай не хвалитьÑÑ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€ Ñвоєю хоробріÑÑ‚ÑŽ, багатий багатÑтвом Ñвоїм хай не хвалитьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 9:24 (9-23) Бо хто буде хвалитиÑÑŒ, хай хвалитьÑÑ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ оцим: що він розуміє та знає Мене, що Я то ГоÑподь, Який на землі чинить миліÑÑ‚ÑŒ, правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду, бо в цьому Моє уподобаннÑ, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 9:25 (9-24) ОÑÑŒ дні наÑтупають, говорить ГоÑподь, Ñ– Я навіщу вÑÑ–Ñ… обрізаних та необрізаних,(UA) ЄреміÑ. 9:26 (9-25) Єгипет та Юду, й Едома та Ðммонових Ñинів, Ñ– Моава та вÑÑ–Ñ…, хто волоÑÑÑ Ð´Ð¾Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð° Ñтриже, хто Ñидить на пуÑтині, бо вÑÑ– оці люди необрізані, а ввеÑÑŒ дім Ізраїлів необрізаноÑердий!...(UA) ЄреміÑ. 10:1 ПоÑлухайте Ñлова того, що вам каже ГоÑподь, о доме Ізраїлів!(UA) ЄреміÑ. 10:2 Так говорить ГоÑподь: Ðе навчайтеÑÑŒ доріг цих народів, Ñ– небеÑних ознак не лÑкайтеÑÑŒ, бо тільки погани лÑкаютьÑÑ Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 10:3 Бо уÑтави народів марнота вони, божок бо це дерево, з ліÑу вирубане, Ñ– це діло рук майÑтра Ñокирою!(UA) ЄреміÑ. 10:4 Сріблом та злотом його прикрашають, цвÑхами та молотками прикріплюють Ñ—Ñ…, Ñ– він не захитаєтьÑÑ.(UA) ЄреміÑ. 10:5 Вони, Ñк опудало на огірковім городі, й безмовні, Ñ– конче Ñ—Ñ… ноÑÑÑ‚ÑŒ, бо не ходÑÑ‚ÑŒ вони. Ðе бійтеÑÑ Ñ—Ñ…, бо не вчинÑÑ‚ÑŒ лихого, Ñ– також учинити добро це не в їхній Ñилі!(UA) ЄреміÑ. 10:6 Такого, Ñк Ти, нема, ГоÑподи: Ти великий й велике Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” могутніÑÑ‚ÑŽ!(UA) ЄреміÑ. 10:7 Хто не буде боÑтиÑÑŒ Тебе, Царю народів? Бо Тобі це належить, бо між уÑіма мудрецÑми народів Ñ– в уÑьому їхньому царÑтві немає такого, Ñк Ти!(UA) ЄреміÑ. 10:8 Вони Ñтали вÑÑ– разом безумні й безглузді, наука марна оце дерево!(UA) ЄреміÑ. 10:9 Срібна блÑха з Таршішу привезена, злото ж з Офіру, Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð¼Ð°Ð¹Ñтра й руки золотарÑької, блакить та пурпура Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¾Ð´Ñ–Ð¶, уÑÑ– вони Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð¼Ð¸Ñтців.(UA) ЄреміÑ. 10:10 РГоÑподь Бог правдивий, Він Бог Живий та Цар вічний! Від гніву Його затрÑÑетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– не знеÑуть Його гніву народи.(UA) ЄреміÑ. 10:11 Отак їм Ñкажіть: боги, що неба й землі не вчинили, погинуть з землі та з-під неба цього!(UA) ЄреміÑ. 10:12 Своєю Він Ñилою землю вчинив, Своєю премудріÑÑ‚ÑŽ міцно поÑтавив вÑеленну, Ñ– небо напнув Своїм розумом.(UA) ЄреміÑ. 10:13 Як Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ забринить, у небеÑах шумлÑÑ‚ÑŒ води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли блиÑкавки чинить дощем та вітер виводить з криївок Своїх,(UA) ЄреміÑ. 10:14 тоді кожна людина дуріє в Ñвоєму знанні, уÑÑк золотар поÑоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, Ñ– немає в них духа!...(UA) ЄреміÑ. 10:15 Марнота вони, вони Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð½Ð° Ñміх, в Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… вони згинуть!(UA) ЄреміÑ. 10:16 Ðе така, Ñк оці, чаÑтка Яковова, бо Він вÑе вформував, а Ізраїль племено Ñпадку Його, ГоÑподь Саваот Його ЙменнÑ!(UA) ЄреміÑ. 10:17 Забери із землі Ñвій товар, ти, що Ñидиш ув облозі!(UA) ЄреміÑ. 10:18 Бо ГоÑподь каже так: ОÑÑŒ цим разом Я кину мешканців цієї землі, мов із пращі, Ñ– притиÑну Ñ—Ñ… так, щоб Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð½Ð°Ð¹ÑˆÐ»Ð¸...(UA) ЄреміÑ. 10:19 Ой, горе мені з-за нещаÑÑ‚Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, Ð¼Ð¾Ñ Ñ€Ð°Ð½Ð° болюча! Ð Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð²: це хвороба моÑ, Ñ– знеÑу Ñ Ñ—Ñ—.(UA) ЄреміÑ. 10:20 Ðамета мого попуÑтошено Ñ– зірвані вÑÑ– мої шнури. РозійшлиÑÑŒ мої діти від мене й нема Ñ—Ñ…, нема вже кому розтÑгнути намета мого та повіÑити завіÑи мої...(UA) ЄреміÑ. 10:21 Бо паÑтирі Ñтали безглузді, Ñ– вони не зверталиÑÑŒ до ГоÑпода, тому не щаÑтилоÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– розпорошене вÑе їхнє Ñтадо...(UA) ЄреміÑ. 10:22 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñтки: Іде оÑÑŒ, Ñ– гуркіт великий з північного краю, щоб юдÑькі міÑта обернути в ÑпуÑтошеннÑ, на Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ°ÐºÐ°Ð»Ñ–Ð²...(UA) ЄреміÑ. 10:23 Знаю, ГоÑподи, Ñ, що не в волі людини дороги Ñ—Ñ—, не в Ñилі людини, коли вона ходить, кермувати Ñвоїм кроком.(UA) ЄреміÑ. 10:24 Карай мене, ГоÑподи, тільки ж за Ñудом, не гнівом Своїм, щоб не знищити мене!(UA) ЄреміÑ. 10:25 Вилий лютіÑÑ‚ÑŒ Свою на народи, що не знають Тебе, та на роди, що Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ не кликали, що Якова з'їли й пожерли його, Ñ– погубили його, а Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ опуÑтошили!...(UA) ЄреміÑ. 11:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 11:2 ПоÑлухайте Ñлів заповіту оцього, Ñ– будете Ñ—Ñ… говорити юдеÑм Ñ– мешканцÑм ЄруÑалиму,(UA) ЄреміÑ. 11:3 Ñ– Ñкажеш ти їм: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: ПроклÑта та людина, що не Ñлухає Ñлів заповіту цього,(UA) ЄреміÑ. 11:4 що його наказав був Я вашим батькам того днÑ, коли Ñ—Ñ… виводив із краю єгипетÑького, із залізного горна, говорÑчи: СлухайтеÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– робіть уÑе те, що Я накажу вам, Ñ– будете ви народом Моїм, а Я буду вам Богом,(UA) ЄреміÑ. 11:5 щоб Я виповнив приÑÑгу ту, Ñкою Я вашим батькам приÑÑгав дати їм Край, що тече молоком, Ñк Ñьогодні! Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð² та Ñказав: Ðмінь, ГоÑподи!(UA) ЄреміÑ. 11:6 І промовив до мене ГоÑподь: Виголошуй оці вÑÑ– Ñлова по юдейÑьких міÑтах та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму, говорÑчи: СлухайтеÑÑŒ Ñлів заповіту цього, Ñ– виконуйте Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 11:7 Бо направду заÑвідчив Я вашим батькам того днÑ, Ñк виводив Ñ—Ñ… з краю єгипетÑького, Ñ– до Ñьогодні Я пильно заÑвідчую, кажучи: СлухайтеÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу!(UA) ЄреміÑ. 11:8 Та не Ñлухали й не прихилÑли вони Ñвого вуха, Ñ– кожен ходив за упертіÑÑ‚ÑŽ зліÑного ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого... І Я Ñпровадив на них уÑÑ– Ñлова заповіту цього, що Я наказав був робити, вони ж не робили.(UA) ЄреміÑ. 11:9 І промовив до мене ГоÑподь: Знайдений бунт між юдеÑми та між мешканцÑми ЄруÑалиму!(UA) ЄреміÑ. 11:10 ПовернулиÑÑŒ вони до гріхів Ñвоїх давніх батьків, що ÑлухатиÑÑ ÐœÐ¾Ñ—Ñ… Ñлів не хотіли, Ñ– пішли за богами чужими, щоб їм Ñлужити. Дім Ізраїлів Ñ– дім Юдин зламали Мого заповіта, Ñкого Я Ñклав з їхніми батьками.(UA) ЄреміÑ. 11:11 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ Я лихо на них наведу, що вийти із нього не зможуть, Ñ– кликати будуть до Мене, але не почую Я Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 11:12 І підуть юдейÑькі міÑта та єруÑалимÑькі мешканці, Ñ– будуть кричати до богів, що їм кадÑÑ‚ÑŒ вони, але Ñ‚Ñ– помогти не поможуть їм за чаÑу їхнього лиха!(UA) ЄреміÑ. 11:13 Бо богів твоїх за чиÑлом твоїх міÑÑ‚, Юдо, Ñ– за чиÑлом вулиць ЄруÑалиму наÑтавлено жертівників Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð»Ð¾Ñ…Ð°, жертівників, щоб кадити Ваалові.(UA) ЄреміÑ. 11:14 Рти не молиÑÑ Ð·Ð° цього народа, Ñ– Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ молитви за них не здіймай, бо Я не почую за чаÑу того, коли кликати будуть до Мене з-за лиха Ñвого!(UA) ЄреміÑ. 11:15 Пощо Моєму коханому в домі Моєму чинити злі заміри? Чи товÑÑ‚Ñ– куÑки Ñ– м'ÑÑо поÑвÑтне відвернуть від тебе нещаÑÑ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”? Тоді б ти радів!(UA) ЄреміÑ. 11:16 Оливка зелена, гарна плодом хорошим, так кликнув ГоÑподь твоє йменнÑ. Ðле з шумом великого вітру огонь запаливÑÑ ÐºÑ€ÑƒÐ³ неї, Ñ– галузки Ñ—Ñ— поламаютьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 11:17 РГоÑподь Саваот, що тебе поÑадив, говорив був на тебе лихе за зло дому Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ‚Ð° дому Юди, що робили Ñобі, щоб гнівити Мене, щоб кадити Ваалові.(UA) ЄреміÑ. 11:18 РГоÑподь дав пізнати мені й Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð², Ñ– тоді Ти вчинив, що побачив Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ– діла.(UA) ЄреміÑ. 11:19 Ð Ñ Ð±ÑƒÐ², мов лагідна вівцÑ, що провадÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— на заколеннÑ, Ñ– не знав, що на мене вони вимишлÑли затії: Понищмо це дерево з плодом його, Ñ– з краю живих його витнім, Ñ– Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ не згадаєтьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ!(UA) ЄреміÑ. 11:20 Ðле, ГоÑподи Саваоте, Ти Ð¡ÑƒÐ´Ð´Ñ Ñправедливий, що доÑліджуєш нирки та Ñерце, хай над ними побачу Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñту Твою, бо Ñправу Ñвою Ñ Ð´Ð¾Ð²Ñ–Ñ€Ð¸Ð² Тобі!(UA) ЄреміÑ. 11:21 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь на людей Ðнатоту, що пошукують душу твою та говорÑÑ‚ÑŒ: Ðе пророкуй Ім'Ñм ГоÑпода, щоб не померти тобі від рук наших!(UA) ЄреміÑ. 11:22 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот: ОÑÑŒ Я навіщу Ñ—Ñ…: від меча юнаки повмирають, а Ñини їхні та їхні дочки від голоду вмруть!(UA) ЄреміÑ. 11:23 І оÑтанку не буде по них, бо Ñпроваджу Я зло на людей Ðнатоту у році Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…!...(UA) ЄреміÑ. 12:1 Справедливий Ти, ГоÑподи, будеш, коли б Ñ ÑудивÑÑ Ð· Тобою, проте правуватиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ з Тобою: чому то дорога безбожним щаÑтитьÑÑ, чому то Ñпокійні вÑÑ– зрадники?(UA) ЄреміÑ. 12:2 Ти Ñ—Ñ… поÑадив Ñ– вони вкоренилиÑÑŒ, роÑтуть Ñ– приноÑÑÑ‚ÑŒ плоди. Ти близький в уÑтах їхніх, та далекий від їхніх Ñердець.(UA) ЄреміÑ. 12:3 РТи, ГоÑподи, знаєш мене, Ти бачив мене й доÑлідив моє Ñерце, що з Тобою воно. Відлучи Ñ—Ñ…, немов на заріз ту отару, Ñ– признач Ñ—Ñ… на день побиттÑ!(UA) ЄреміÑ. 12:4 Ðж доки в жалобі Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼Ðµ, Ñ– Ñохнути буде трава вÑього Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð·Ð° зло Ñ—Ñ— мешканців? Гине худоба та птаÑтво, бо Ñказали вони: ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Він не побачить!(UA) ЄреміÑ. 12:5 Як ти з пішими бігав, Ñ– вони тебе змучили, то Ñк будеш змагатиÑÑ Ð· кіньми? Ти в Ñпокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?(UA) ЄреміÑ. 12:6 Бо також твої Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° дім твого батька Ñ– вони тебе зраджують, Ñ– криком кричать за тобою, не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!(UA) ЄреміÑ. 12:7 Покинув Я Свій дім, залишив Ñпадок Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню Ñ—Ñ— ворогів.(UA) ЄреміÑ. 12:8 Спадок Мій Мені Ñтав, мов лев той у ліÑÑ–, Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð´Ð°Ð² проти Мене, тому то його Я зненавидив...(UA) ЄреміÑ. 12:9 Чи Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ Ñпадок Мій, хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позліталиÑÑŒ круг нього? Ідіть, позбирайте уÑÑŽ польову звірину, Ñпровадьте, щоб жерли!(UA) ЄреміÑ. 12:10 ЧиÑленні паÑтирі попÑували Мого виноградника, потоптали Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пуÑтиню!(UA) ЄреміÑ. 12:11 Обернули його на ÑпуÑтошеннÑ, він при Мені у жалобі, ÑпуÑтошений, увеÑÑŒ Край опуÑтілий, бо нікого нема, хто б поклав це на Ñерце Ñобі!(UA) ЄреміÑ. 12:12 ПоприходÑÑ‚ÑŒ на вÑÑ– лиÑÑ– гори в пуÑтині руїнники, бо меч ГоÑпода вÑе позжирає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкого тіла!...(UA) ЄреміÑ. 12:13 Пшеницю поÑÑ–Ñли, Ñ‚ÐµÑ€Ð½Ñ Ð¶ пожали, намучилиÑÑ, та не мали кориÑти... І буде вам Ñором за ваші плоди через лютіÑÑ‚ÑŒ ГоÑподнього гніву!(UA) ЄреміÑ. 12:14 Так говорить ГоÑподь про лихих уÑÑ–Ñ… ÑуÑідів моїх, що вони дотикаютьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñпадку, що Я дав на Ñпадщину народу Моєму Ізраїлеві: ОÑÑŒ Я повириваю Ñ—Ñ… з їхньої землі, Ñ– вирву дім Юдин з Ñередини їхньої.(UA) ЄреміÑ. 12:15 І ÑтанетьÑÑ, Ñк Я Ñ—Ñ… повириваю, то вернуÑÑ Ð¹ помилую Ñ—Ñ…, Ñ– кожного з них приверну до Ñпадщини його, Ñ– кожного до краю його.(UA) ЄреміÑ. 12:16 І буде, Ñкщо вони Ñправді навчатьÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ñ–Ð³ народу Мого, щоб приÑÑгатиÑÑ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñм Моїм: Як живий ГоÑподь, Ñк вони приÑÑгати навчили народ Мій Ваалом, то збудуютьÑÑ Ñеред народу Мого!(UA) ЄреміÑ. 12:17 Ð Ñкщо не поÑлухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигублÑючи, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 13:1 Так промовив до мене ГоÑподь: Іди й купи Ñобі льнÑного поÑÑа, Ñ– підпережи ним Ñвої Ñтегна, але в воду не клади його.(UA) ЄреміÑ. 13:2 І купив Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ поÑÑа за ГоÑподнім Ñловом, та й підперезав Ñвої Ñтегна.(UA) ЄреміÑ. 13:3 І було мені Ñлово ГоÑподнє удруге, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 13:4 Візьми того поÑÑа, Ñкого купив, що на Ñтегнах твоїх, Ñ– вÑтань, іди до Ефрату, та й Ñховай його там у розщілині Ñкелі.(UA) ЄреміÑ. 13:5 І пішов Ñ, Ñ– Ñховав його в Ефраті, Ñк ГоÑподь наказав був мені.(UA) ЄреміÑ. 13:6 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ багатьох днÑÑ…, Ñ– Ñказав мені ГоÑподь: УÑтань, іди до Ефрату, Ñ– візьми звідти того поÑÑа, що Я наказав був тобі Ñховати його там.(UA) ЄреміÑ. 13:7 І пішов Ñ Ð´Ð¾ Ефрату, Ñ– викопав, Ñ– взÑв того поÑÑа з міÑцÑ, де Ñ Ñховав був його, аж оÑÑŒ той поÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð´Ð°Ñ‚Ð½Ð¸Ð¹!(UA) ЄреміÑ. 13:8 І було мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 13:9 Так говорить ГоÑподь: Отак знищу Я Юдину гордіÑÑ‚ÑŒ та гордіÑÑ‚ÑŒ велику ЄруÑалиму,(UA) ЄреміÑ. 13:10 цього злого народа, що не хоче він ÑлухатиÑÑ ÐœÐ¾Ñ—Ñ… Ñлів, що ходить за впертіÑÑ‚ÑŽ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого! І пішов він в Ñліди інших богів, щоб Ñлужити їм та поклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼. І ÑтанетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñк цей поÑÑ, до нічого нездатний!...(UA) ЄреміÑ. 13:11 Бо Ñк прилÑгає цей поÑÑ Ð´Ð¾ Ñтегон чоловіка, так притвердив Я до Ñебе ввеÑÑŒ Ізраїлів дім та ввеÑÑŒ Юдин дім, говорить ГоÑподь, щоб Ñтали народом Мені Ñ– йменнÑм, Ñ– хвалою та пишнотою, та вони не поÑлухалиÑÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 13:12 І Ñкажеш до них оце Ñлово: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: уÑÑкий бурдюк вином наповнÑєтьÑÑ. І відкажуть тобі: Чи ми Ñправді не знаєм, що вÑÑкий бурдюк вином наповнÑєтьÑÑ?(UA) ЄреміÑ. 13:13 І Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ наповню Я п'ÑнÑтвом уÑÑ–Ñ… мешканців Краю цього, Ñ– царів, що ÑидÑÑ‚ÑŒ на Давидовім троні, Ñ– ÑвÑщеників, Ñ– пророків, Ñ– вÑÑ–Ñ… мешканців ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 13:14 І розіб'ÑŽ Ñ—Ñ… одного об одного, разом батьків та Ñинів, говорить ГоÑподь, Ðе змилуюÑÑ, Ñ– не змилоÑерджуÑÑŒ, Ñ– не пожалію, щоб Ñ—Ñ… не понищити!(UA) ЄреміÑ. 13:15 ПоÑлухайте ви та візьміть до ушей, не вивищуйтеÑÑ, бо ГоÑподь це Ñказав!(UA) ЄреміÑ. 13:16 Дайте ГоÑподу, Богові вашому, Ñлаву, поки не зробить Він темно, Ñ– поки на темних горах не ÑпіткнутьÑÑ Ð²Ð°Ð¼ ноги! І будете ви ÑподіватиÑÑ Ñвітла, а Він зробить це темрÑвою та вчинить імлою...(UA) ЄреміÑ. 13:17 Рколи ви цього не поÑлухаєте, буде плакати таємно душа Ð¼Ð¾Ñ Ð· вашої гордоÑти, й око моє проливатиме Ñльози, Ñ– зайдетьÑÑ Ñльозою, бо Ñтадо ГоÑподнє займуть у полон!...(UA) ЄреміÑ. 13:18 Скажіть до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших Ñпала корона вашої Ñлави!(UA) ЄреміÑ. 13:19 Південні міÑта позамикані будуть, Ñ– не буде, хто б Ñ—Ñ… відчинив, вигнаний буде ввеÑÑŒ Юда, вигнаний буде цілком!(UA) ЄреміÑ. 13:20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходÑÑ‚ÑŒ із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?(UA) ЄреміÑ. 13:21 Що ти Ñкажеш, о дочко Сіону, Ñк Він над тобою панами поÑтавить отих, Ñких ти навчила була за довірених бути, чи ж муки не ÑхоплÑÑ‚ÑŒ тебе, немов ту породіллю?(UA) ЄреміÑ. 13:22 коли ж Ñкажеш у Ñерці Ñвоєму: Чому такі речі Ñпіткали мене? за чиÑленні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої Ñиломіць!(UA) ЄреміÑ. 13:23 Чи мурин відмінить коли Ñвою шкіру, а пантера Ñ‚Ñ– плÑми Ñвої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!(UA) ЄреміÑ. 13:24 Тому розпорошу Ñ—Ñ…, мов ту полову, що з вітром з пуÑтині летить:(UA) ЄреміÑ. 13:25 Оце жеребок твій, це уділ, Ñкий Я відмірÑв тобі, говорить ГоÑподь, бо забула Мене та надіÑлаÑÑ Ð½Ð° неправду!(UA) ЄреміÑ. 13:26 І закочу теж подолки твої над Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– покажетьÑÑ Ð³Ð°Ð½ÑŒÐ±Ð° твоÑ:(UA) ЄреміÑ. 13:27 твої перелюбÑтва й Ñ–Ñ€Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—, Ñором блуду твого на полі на пагірках, Я бачив гидоти твої... Горе тобі, ЄруÑалиме, що не очиÑтишÑÑ! Доки ж іще?(UA) ЄреміÑ. 14:1 Слово ГоÑподнє до Єремії, що було в Ñправі поÑухи.(UA) ЄреміÑ. 14:2 Упала в жалобу ЮдеÑ, а брами Ñ—Ñ— оÑлабіли, наÑупилиÑÑ Ð½Ð° землі, Ñ– знÑвÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ðº ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 14:3 Рвельможі Ñ—Ñ— Ñвоїх Ñлуг поÑилають по воду, вони йдуть до криниці й води не знаходÑÑ‚ÑŒ, їхній поÑуд порожній вертаєтьÑÑ... ЗаÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð° зашаріють вони, Ñ– Ñвої голови понакривають.(UA) ЄреміÑ. 14:4 Тому, що Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñтала Ñпрагла, бо дощу не було на землі, заÑоромилиÑÑ Ñ€Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸ÐºÐ¸, Ñвої голови понакривали.(UA) ЄреміÑ. 14:5 Ðавіть Ð»Ð°Ð½Ñ Ð½Ð° полі породить ÑарнÑтко та й кине, бо немає трави...(UA) ЄреміÑ. 14:6 Ðавіть дикі оÑли поÑтавали на голих горах, вітер втÑгують, мов Ñ‚Ñ– шакали, Ñ– меркнуть їм очі, бо немає трави...(UA) ЄреміÑ. 14:7 Якщо проти Ð½Ð°Ñ Ñвідчать наші провини, о ГоÑподи, то зроби ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, бо намножилиÑÑŒ наші відÑтупники, ми Тобі нагрішили!(UA) ЄреміÑ. 14:8 О надіє Ізраїлева, о СпаÑителю в чаÑÑ– недолі, нащо будеш Ти в Краї, Ñк той чужаницÑ, й Ñк той подорожній, що намета лише на ночліг розтÑгає?(UA) ЄреміÑ. 14:9 Ðащо будеш Ти, мов людина оÑтовпіла, немов той Ñилач, що не може ÑпаÑти? Таж Ти в нашій Ñередині, ГоÑподи, Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¶ Твоє на Ð½Ð°Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡ÐµÑ‚ÑŒÑÑ, не залишай наÑ!(UA) ЄреміÑ. 14:10 Так говорить ГоÑподь до народу цього: Так люблÑÑ‚ÑŒ вони волочитиÑÑŒ, а не Ñтримувати Ñвоїх ніг, тому то не має ГоÑподь ÑƒÐ¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² них, Він тепер їхню провину згадає, Ñ– їхній гріх покарає!(UA) ЄреміÑ. 14:11 І промовив до мене ГоÑподь: Ðе молиÑÑŒ за народ цей на добре йому:(UA) ЄреміÑ. 14:12 Як вони будуть поÑтити, Я не поÑлухаю їхніх благань, а коли принеÑуть Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ дар, Я Ñ—Ñ… не прийму, бо Я повигублюю вÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ… мечем, Ñ– голодом, Ñ– моровицею!...(UA) ЄреміÑ. 14:13 Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: О ГоÑподи, Боже! ОÑÑŒ пророки говорÑÑ‚ÑŒ до них: Ви не будете бачити меча, Ñ– не буде вам голоду, правдивий бо мир в цьому міÑці вам дам!(UA) ЄреміÑ. 14:14 Та промовив до мене ГоÑподь: Ці пророки неправду ІменнÑм Моїм пророкують: Я Ñ—Ñ… не поÑилав, Ñ– не наказував їм, Ñ– їм не говорив! Вони вам пророкують невірні Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° чари, нікчемніÑÑ‚ÑŒ й оману Ñвого ÑерцÑ...(UA) ЄреміÑ. 14:15 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь на пророків, Ñкі пророкують ІменнÑм Моїм, хоч Я не поÑилав Ñ—Ñ…, та що кажуть вони: Меч та голод не буде в цім Краї: від меча та від голоду згинуть пророки такі!(UA) ЄреміÑ. 14:16 Рнарод, що таке пророкують йому, розкиданий буде по вулицÑÑ… ЄруÑалиму від голоду та від меча, Ñ– не буде кому поховати його, вони й їхні жінки, й їхні Ñини та їхні дочки, Ñ– виллю на них їхнє зло!(UA) ЄреміÑ. 14:17 І ти Ñкажеш до них оце Ñлово: Хай заходÑÑ‚ÑŒ удень та вночі мої очі Ñлізьми, Ñ– нехай не затихнуть, бо дівчина, Ð´Ð¾Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ мого, буде побита великим нещаÑÑ‚Ñм, дуже болючим ударом!(UA) ЄреміÑ. 14:18 Якщо вийду на поле оÑÑŒ побиті мечем, й Ñкщо вийду до міÑта оÑÑŒ помлілі із голоду, Ñ– навіть пророк та ÑвÑщеник шмиглÑÑŽÑ‚ÑŒ по краю, Ñкого не знають...(UA) ЄреміÑ. 14:19 Чи наÑправді покинув Ти Юду? Чи й Сіоном гидує душа ТвоÑ? Чому вразив Ти Ð½Ð°Ñ Ñ– немає нам ліку? Ми чекаємо миру й немає добра, Ñ– чаÑу Ð²Ð·Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° оÑÑŒ тільки жах!...(UA) ЄреміÑ. 14:20 Знаємо, ГоÑподи, нашу безбожніÑÑ‚ÑŒ, вину наших батьків, бо ми проти Тебе згрішили,(UA) ЄреміÑ. 14:21 та не відкидай Ð½Ð°Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, не безчеÑÑ‚ÑŒ трону Ñлави Своєї, пам'Ñтай, не зламай заповіту Свого із нами!(UA) ЄреміÑ. 14:22 Хіба Ñ” між марними божками поганів такі, що ÑпуÑкають дощі? І чи небо Ñаме дає зливу? Чи ж не Ти ГоÑподь Бог наш? Тому то на Тебе надіємоÑÑŒ ми, бо Ти це вÑе чиниш!(UA) ЄреміÑ. 15:1 І промовив до мене ГоÑподь: Якщо Ñтав би МойÑей й Самуїл перед лицем Моїм, то душа ÐœÐ¾Ñ Ð´Ð¾ народу цього не звернулаÑÑ Ð±! Віджени Ñ—Ñ… із-перед Мого лицÑ, Ñ– нехай повиходÑÑ‚ÑŒ!(UA) ЄреміÑ. 15:2 І буде, Ñк Ñкажуть до тебе вони: Куди підемо? то Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь: Хто на Ñмерть Ñ‚Ñ– на Ñмерть, Ñ– хто на меча на меча, Ñ– хто на голод на голод, а хто до полону в полон...(UA) ЄреміÑ. 15:3 І Я навіщу Ñ—Ñ… чотирьома ÑпоÑобами, говорить ГоÑподь: мечем, щоб побити, Ñ– пÑами, щоб Ñ—Ñ… волочити, Ñ– птаÑтвом небеÑним, Ñ– земною звіриною, щоб жерли та нищили...(UA) ЄреміÑ. 15:4 І Я дам Ñ—Ñ… на поÑтрах уÑім царÑтвам землі за МанаÑÑ–ÑŽ, Єзекіїного Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, за те, що зробив був він в ЄруÑалимі.(UA) ЄреміÑ. 15:5 Бо хто змилуєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою, о ЄруÑалиме? І хто ÑÐ¿Ñ–Ð²Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– виÑвить? І хто зверне з путі, щоб тебе запитати про поводженнÑ?(UA) ЄреміÑ. 15:6 Ти покинув Мене, промовлÑÑ” ГоÑподь, відÑтупивÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð´, тому Я проÑÑ‚Ñгнув Свою руку на тебе, Ñ– знищив тебе, утомивÑÑ Ð¯ жалувати!(UA) ЄреміÑ. 15:7 І віÑчкою Ñ—Ñ… розвіÑв по брамах землі, позбавив дітей, Ñ– погубив Свій народ, бо вони не вернулиÑÑŒ з доріг неправдивих Ñвоїх,(UA) ЄреміÑ. 15:8 у Мене більше було його вдів, Ñк морÑького піÑку! Рна матір юнацтва, Ñпровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї ÑÑ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° жах,(UA) ЄреміÑ. 15:9 зомліла вона, що Ñімох породила, видихнула Ñвою душу, зайшло Ñонце Ñ—Ñ—, коли був іще день, заÑоромилаÑÑ Ñ‚Ð° збентежилаÑÑŒ... Ррешту Ñ—Ñ… Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 15:10 Горе мені, Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸, що ти породила такого мене, чоловіка Ñварливого та чоловіка ÑутÑжного Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї землі! Ðікому Ñ Ð½Ðµ позичав, Ñ– ніхто мені не боргував, та вÑÑ– проклинають мене...(UA) ЄреміÑ. 15:11 Промовив ГоÑподь: Я Ñправді підÑилю на добре тебе, Я Ñправді вчиню, що проÑитиме ворог тебе за Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð»Ð° й за Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ‚Ð¸Ñку!(UA) ЄреміÑ. 15:12 Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?(UA) ЄреміÑ. 15:13 БагатÑтво твоє й твої Ñкарби на здобич віддам, Ñ– не за ціну, але за гріхи твої вÑÑ–, у вÑÑ–Ñ… границÑÑ… твоїх.(UA) ЄреміÑ. 15:14 І вчиню, що ти будеш Ñлужити Ñвоїм ворогам у тім краї, Ñкого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, Ñ– над вами палатиме він!(UA) ЄреміÑ. 15:15 Ти, ГоÑподи, знаєш уÑе, згадай же мене й заÑтупиÑÑ Ð·Ð° мене, Ñ– помÑтиÑÑ Ð½Ð°Ð´ тими, що гонÑÑ‚ÑŒ мене! Ðа довгу Свою терпеливіÑÑ‚ÑŒ до них мене не бери, знай, що Ñором ноÑив Ñ Ð·Ð° Тебе!(UA) ЄреміÑ. 15:16 Як тільки Ñлова Твої знаходилиÑÑ, то Ñ Ñ—Ñ… поїдав, Ñ– було Ñлово Твоє мені радіÑÑ‚ÑŽ Ñ– втіхою ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾, бо кликалоÑÑŒ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” надо мною, о ГоÑподи, Боже Саваоте!(UA) ЄреміÑ. 15:17 Ðе Ñидів Ñ Ð½Ð° зборі веÑелому та не радів, через руку Твою Ñ Ñамітний Ñидів, бо Ти гнівом наповнив мене.(UA) ЄреміÑ. 15:18 Чому біль мій Ñтав вічний, а рана Ð¼Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð³Ð¾Ð¹Ð½Ð°, що не хоче загоїтиÑÑŒ? Чи Ñправді Ти Ñтанеш мені Ñк обманний потік, що води його виÑихають?(UA) ЄреміÑ. 15:19 Тому ГоÑподь так відказав: Якщо ти навернешÑÑ, то тебе приверну, Ñ– перед лицем Моїм Ñтанеш, а Ñк здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш Ñк уÑта Мої: до тебе Ñамі вони звернутьÑÑ, а не ти до них звернешÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 15:20 І дам Я тебе Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ народу за мура міцного із міді, Ñ– будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб ÑпаÑати тебе й щоб тебе Ñ€Ñтувати, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 15:21 І врÑтую тебе з руки злих, Ñ– з рук наÑильників тих тебе визволю!(UA) ЄреміÑ. 16:1 І було Ñлово ГоÑподнє до мене, промовлÑючи:(UA) ЄреміÑ. 16:2 Ðе бери Ñобі жінки, Ñ– хай у тебе не буде Ñинів, ні дочок у цьому міÑці.(UA) ЄреміÑ. 16:3 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь про Ñинів Ñ– про дочок, що народжені в міÑці цьому, Ñ– про їхніх матерів, що народжують Ñ—Ñ…, Ñ– про їхніх батьків, що Ñ—Ñ… родÑÑ‚ÑŒ у Краї цьому:(UA) ЄреміÑ. 16:4 Від жахливих хворіб повмирають вони, не будуть оплакувані, Ñ– не будуть поховані, гноєм Ñтануть вони на поверхні землі... Від меча та від голоду згинуть вони, Ñ– Ñтане їхній труп Ñтервом птаÑтву небеÑному й земній звірині...(UA) ЄреміÑ. 16:5 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: Ðе заходь у дім Ñмутку, Ñ– не ходи голоÑити, Ñ– не Ñпівчувай їм, бо від цього народу забрав Я Свій мир, говорить ГоÑподь, лаÑку та миліÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЄреміÑ. 16:6 І повимирають великі й малі в цьому Краї, не будуть поховані, Ñ– голоÑити не будуть за ними, Ñ– не будуть робити нарізів, Ñ– не будуть робити Ñобі лиÑини...(UA) ЄреміÑ. 16:7 І не будуть ламати їм хліба в жалобі, щоб потішити Ñ—Ñ… над померлим, Ñ– не напоÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… келіхом втіхи над батьком його й його матір'ÑŽ...(UA) ЄреміÑ. 16:8 І до дому бенкету не входь, щоб Ñидіти із ними, щоб Ñ—Ñти й щоб пити.(UA) ЄреміÑ. 16:9 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я припиню в цьому міÑці на ваших очах Ñ– в днÑÑ… ваших Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ñний й Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²ÐµÑелий, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð³Ð¾ та Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ñ—!(UA) ЄреміÑ. 16:10 І буде, коли перекажеш народові цьому ці Ñлова, то Ñкажуть тобі: За що ГоÑподь говорив проти Ð½Ð°Ñ Ð²Ñе велике це лихо? І Ñка вина наша, й Ñкий то наш гріх, Ñким ми прогрішилиÑÑ Ð“Ð¾Ñподу, Богові нашому?(UA) ЄреміÑ. 16:11 І відкажеш до них: За те, що Мене батьки ваші покинули, каже ГоÑподь, Ñ– пішли за іншими богами Ñ– Ñлужили їм та поклонÑлиÑÑ Ñ—Ð¼, а Мене полишили й Закона Мого не виконували!(UA) ЄреміÑ. 16:12 Рви робите гірше від ваших батьків, Ñ– кожен із Ð²Ð°Ñ Ð¾ÑÑŒ іде за упертіÑÑ‚ÑŽ лютого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, щоб Мені не Ñлужити...(UA) ЄреміÑ. 16:13 Тому викину Ð²Ð°Ñ Ð· цього Краю до краю, Ñкого не знали ні ви, ані ваші батьки. І будете там богам іншим Ñлужити удень та вночі, бо не дам Я вам милоÑти.(UA) ЄреміÑ. 16:14 Тому наÑтупають оÑÑŒ дні, говорить ГоÑподь, Ñ– не будуть уже говорити: Як живий ГоÑподь, що вивів Ñинів Ізраїлевих із краю єгипетÑького,(UA) ЄреміÑ. 16:15 а тільки: Як живий ГоÑподь, що вивів Ñинів Ізраїлевих із північного краю, Ñ– зо вÑÑ–Ñ… тих країв, куди був розігнав Ñ—Ñ…... Та Я Ñ—Ñ… верну на їхню землю, Ñку Я був дав батькам їхнім.(UA) ЄреміÑ. 16:16 Оце Я пошлю по чиÑленних рибалок, говорить ГоÑподь, Ñ– виловлÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ…, немов рибу, а потому пошлю по чиÑленних миÑливців, Ñ– повиловлюють Ñ—Ñ… з уÑÑ–Ñ… гір, Ñ– з уÑÑкого взгір'Ñ, Ñ– зо Ñкельних розщілин.(UA) ЄреміÑ. 16:17 Бо очі Мої на вÑÑ– їхні дороги: вони не ÑховалиÑÑ Ð·-перед Мого лицÑ, Ñ– з-перед ока Мого не закрилаÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð°.(UA) ЄреміÑ. 16:18 І найперше Я їм надолужу подвійно за їхню провину й за гріх їхній, за теє, що трупом обриджень Ñвоїх збезчеÑтили Край мій, а їхні гидоти Ñпадок Мій переповнили...(UA) ЄреміÑ. 16:19 О ГоÑподи, Ñило Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ð° твердине моÑ, Ñ– захиÑте мій в день недолі! ПоприходÑÑ‚ÑŒ до тебе народи від кінців землі та й промовлÑÑ‚ÑŒ: Одідичили наші батьки лиш неправду й марноту, пожитку ж від них не було...(UA) ЄреміÑ. 16:20 Чи зробить людина Ð´Ð»Ñ Ñебе богів, а вони не боги?(UA) ЄреміÑ. 16:21 Тому то оÑÑŒ Я учиню, що познають цим разом вони, учиню, що познають вони Мою руку та Ñилу Мою, Ñ– познають, що Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ” це ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 17:1 Гріх Юдин напиÑаний рильцем залізним, діÑмантовим віÑÑ‚Ñ€Ñм він виритий на таблиці їхнього ÑерцÑ, Ñ– на рогах жертовників їхніх.(UA) ЄреміÑ. 17:2 Як про Ñинів Ñвоїх, так пам'Ñтають про жертовники Ñвоїх та Ñвоїх Ðшер при зеленому дереві, на виÑоких підгірках,(UA) ЄреміÑ. 17:3 про гору на полі. БагатÑтво твоє й твої Ñкарби на здобич віддам, пагірки жертовні твої за гріх по вÑілÑких границÑÑ… твоїх.(UA) ЄреміÑ. 17:4 І опуÑтиш ти руку Ñвою Ñпадку Ñвого, що Я дав був тобі... І вчиню, що ти будеш Ñлужити Ñвоїм ворогам у тім краї, Ñкого не знаєш, бо огонь запалили ви в гніві Моїм, й аж навіки палатиме він!(UA) ЄреміÑ. 17:5 Так говорить ГоÑподь: ПроклÑтий той муж, що надію кладе на людину, Ñ– робить раменом Ñвоїм Ñлабу плоть, а від ГоÑпода Ñерце його відÑтупає!(UA) ЄреміÑ. 17:6 І він буде, Ñк голий той кущ у Ñтепу, Ñ– не побачить, щоб добре прийшло, Ñ– він пробуватиме в краї Ñухому в пуÑтині, у краї Ñолоному та незамешканому...(UA) ЄреміÑ. 17:7 БлагоÑловенний той муж, що покладаєтьÑÑ Ð½Ð° ГоÑпода, що ГоÑподь то Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ЄреміÑ. 17:8 І він буде, Ñк дерево те, над водою поÑаджене, що над потоком пуÑкає ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє, Ñ– не боїтьÑÑ, Ñк прийде Ñпекота, Ñ– його лиÑÑ‚Ñ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ðµ, Ñ– в році поÑухи не буде журитиÑÑŒ, Ñ– не переÑтане приноÑити плоду!(UA) ЄреміÑ. 17:9 ЛюдÑьке Ñерце найлукавіше над вÑе та невигойне, хто пізнає його?(UA) ЄреміÑ. 17:10 Я ГоÑподь, що доÑліджує Ñерце, що випробовує нирки, щоб кожному дати згідно з путтю його, за плодом учинків його.(UA) ЄреміÑ. 17:11 Куропатва виÑиджує ÑйцÑ, Ñких не принеÑла, це той, хто багатÑтво набув, та неправдою: він покине його в половині днів Ñвоїх, Ñ– Ñтане безумним при Ñвоєму кінці...(UA) ЄреміÑ. 17:12 Трон Ñлави, виÑокий від віку, це міÑце нашої ÑвÑтині!(UA) ЄреміÑ. 17:13 Ðадіє Ізраїлева, ГоÑподи, поÑоромлені будуть уÑÑ–, хто Тебе залишає! Ті, що Мене покидають, на піÑку будуть ÑпиÑані, бо вони покинули ГоÑпода, джерело живої води.(UA) ЄреміÑ. 17:14 Уздоров мене, ГоÑподи, Ñ– буду вздоровлений Ñ, ÑпаÑи Ти мене, Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ ÑпаÑений, бо Ти Ñлава моÑ!(UA) ЄреміÑ. 17:15 ОÑÑŒ вони мені кажуть: Де Ñлово ГоÑподнє? Ðехай воно прийде!(UA) ЄреміÑ. 17:16 Ð Ñ Ð½Ðµ відтÑгавÑÑŒ бути паÑтирем в Тебе, не жадав злого днÑ, Ти це знаєш, що виходило з уÑÑ‚ моїх, те перед лицем Твоїм Ñвне було.(UA) ЄреміÑ. 17:17 Ðе будь Ти Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ ÑтрахіттÑм, на день зла Ти моє приÑтановище!(UA) ЄреміÑ. 17:18 Бодай поÑоромилиÑÑŒ Ñ‚Ñ–, хто мене переÑлідує, а Ñ Ñ‰Ð¾Ð± не був поÑоромлений, нехай побентежені будуть вони, а Ñ Ñ…Ð°Ð¹ не буду збентежений, день злого на них наведи та зламай Ñ—Ñ… подвійним зламаннÑм!(UA) ЄреміÑ. 17:19 Так промовив до мене ГоÑподь: Іди, Ñ– Ñтанеш у брамі Ñинів народу, що юдÑькі царі входÑÑ‚ÑŒ нею та нею виходÑÑ‚ÑŒ, та по вÑÑ–Ñ… брамах ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 17:20 І Ñкажеш до них: ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, царі юдÑькі й уÑÑ Ð®Ð´ÐµÑ”, та вÑÑ– мешканці ЄруÑалиму, що входите брамами тими.(UA) ЄреміÑ. 17:21 Так говорить ГоÑподь: СтережітьÑÑ Ð·Ð° душі Ñвої, Ñ– не ноÑÑ–Ñ‚ÑŒ Ñ‚Ñгару за Ñуботнього днÑ, Ñ– не ноÑÑ–Ñ‚ÑŒ його брамами ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 17:22 І не ноÑÑ–Ñ‚ÑŒ Ñ‚Ñгару з домів ваших Ñуботнього днÑ, Ñ– жодної праці робити не будете, Ñ– день Ñуботній оÑвÑтите, Ñк Я вашим батькам наказав був!(UA) ЄреміÑ. 17:23 Та вони не поÑлухали, й вуха Ñвого не Ñхилили, Ñ– вчинили Ñебе тугошиїми, щоб не ÑлухатиÑÑ Ñ‚Ð° не брати навчаннÑ.(UA) ЄреміÑ. 17:24 І буде, Ñкщо Мене Ñправді ви будете ÑлухатиÑÑŒ, каже ГоÑподь, щоб Ñ‚Ñгару не ноÑити в брами міÑта цього за Ñуботнього днÑ, Ñ– щоб оÑвÑтити день Ñуботній, Ñ– щоб жодної праці в цей день не робити,(UA) ЄреміÑ. 17:25 то ходитимуть брамами міÑта цього царі та кнÑзі, що будуть Ñидіти на троні Давидовім, що їздити будуть колеÑницÑми й кіньми, вони й їхні правителі, юдеї та мешканці ЄруÑалиму, Ñ– це міÑто ÑтоÑтиме вічно!(UA) ЄреміÑ. 17:26 І будуть приходити з Юдиних міÑÑ‚ та з околиць ЄруÑалиму, Ñ– з краю ВеніÑминового, Ñ– з рівнини, Ñ– з гір, Ñ– з півднÑ, Ñ– Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ жертви приноÑити будуть, та жертву хлібну, Ñ– ладан, Ñ– будуть приноÑити жертву подÑки до дому ГоÑподнього.(UA) ЄреміÑ. 17:27 Ð Ñкщо ви Мене не поÑлухаєтеÑÑŒ, щоб ÑвÑтити день Ñуботній Ñ– щоб Ñ‚Ñгару не ноÑити, Ñ– щоб брамами ЄруÑалиму Ñуботнього Ð´Ð½Ñ Ð½Ðµ ходити, то огонь підпалю в їхніх брамах, Ñ– він поїÑÑ‚ÑŒ єруÑалимÑькі палати, Ñ– не погаÑне!(UA) ЄреміÑ. 18:1 Оце Ñлово, що було до Єремії від ГоÑпода, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 18:2 УÑтань, Ñ– зійди до дому ганчара, Ñ– там почуєш Ñлова Мої.(UA) ЄреміÑ. 18:3 І зійшов Ñ Ð´Ð¾ дому ганчара, аж оÑÑŒ він робить працю на кружалі.(UA) ЄреміÑ. 18:4 І в руках ганчара попÑулаÑÑŒ поÑудина, Ñку він із глини робив. І він знову зробив з неї іншу поÑудину, Ñк ÑподобалоÑÑ Ð³Ð°Ð½Ñ‡Ð°Ñ€ÐµÐ²Ñ– зробити.(UA) ЄреміÑ. 18:5 І було мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 18:6 Чи не міг би зробити й Я вам, Ñк ганчар цей, о доме Ізраїлів? каже ГоÑподь. ОÑÑŒ Ñк глина в руці ганчара, так в руці Моїй, доме ІзраїлÑ, й ви!(UA) ЄреміÑ. 18:7 Я чаÑом кажу про народ та про царÑтво, щоб вирвати його, Ñ– щоб розбити та вигубити,(UA) ЄреміÑ. 18:8 та коли цей народ, що про нього казав Я, повернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвого зла, то пожалую Я щодо того зла, Ñке думав чинити йому.(UA) ЄреміÑ. 18:9 РчаÑом кажу про народ та про царÑтво, щоб його збудувати та щоб поÑадити,(UA) ЄреміÑ. 18:10 та Ñк він зробить зле в Моїх очах, щоб не ÑлухатиÑÑ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ голоÑу, то пожалую щодо того добра, про Ñке говорив, що вчиню Я його.(UA) ЄреміÑ. 18:11 Ртепер Ñкажи до ÑŽÐ´ÐµÑ Ð¹ до мешканців ЄруÑалиму, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ готую лихе проти ваÑ, Ñ– задумую задум на ваÑ, вернітьÑÑ Ð¶ ви кожен з дороги Ñвоєї лихої, Ñ– поліпшіть дороги Ñвої й Ñвої вчинки!(UA) ЄреміÑ. 18:12 Та вони відказали: Пропало! бо ми будем ходити за Ñвоїми думками, Ñ– кожен робитиме згідно з упертіÑÑ‚ÑŽ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого.(UA) ЄреміÑ. 18:13 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: ПоÑпитайте но ви між народами, чи хто чув, Ñк оце? Страшну річ учинила та діва Ізраїлева!(UA) ЄреміÑ. 18:14 Хіба Ñніг Лівану зійде зо Ñкелі на полі? Чи виÑохнуть води чужі та холодні, текучі?(UA) ЄреміÑ. 18:15 Бо про Мене забув Мій народ: вони кадÑÑ‚ÑŒ марноті, а та робить їм так, що вони на дорогах Ñвоїх ÑпотикаютьÑÑ, на давніх путÑÑ…, щоб ходити Ñтежками, по дорозі невбитій,(UA) ЄреміÑ. 18:16 щоб Ñвій Край учинити ÑтрахіттÑм, поÑміховищем вічним... Кожен, хто буде проходити ним, оÑтовпіє та буде хитати головою Ñвоєю...(UA) ЄреміÑ. 18:17 Мов вітер зо Ñходу, розвію Я Ñ—Ñ… перед ворогом; потилицю, а не Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¯ їм покажу у день їхнього горÑ!(UA) ЄреміÑ. 18:18 І Ñказали вони: Ходіть, Ñ– обміркуємо заміри на Єремію, бо не згинув Закон у ÑвÑщеника, Ñ– рада в премудрого, а Ñлово в пророка. Ходіть, Ñ– удармо його Ñзиком його влаÑним, Ñ– не зважаймо на жодні Ñлова його!(UA) ЄреміÑ. 18:19 ПоÑлухай мене, о мій ГоÑподи, Ñ– почуй Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ñ—Ñ… Ñупротивників!(UA) ЄреміÑ. 18:20 Хіба заміÑÑ‚ÑŒ доброго злим надолужено буде? Бо Ñму копають вони Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— душі... Згадай же, що перед обличчÑм Твоїм Ñ ÑтоÑв, щоб добре про них говорити, щоб гнів Твій від них відвернути!(UA) ЄреміÑ. 18:21 Тому їхніх Ñинів віддай голодові, Ñ– міццю меча викинь Ñ—Ñ… з Краю, Ñ– бодай жінки їхні дітей погубили та вдовами Ñтали, а їхні чоловіки хай Ñмертю повбивані будуть, юнаки їхні хай будуть побиті мечем на війні!(UA) ЄреміÑ. 18:22 Ðехай чуєтьÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ðº з їхніх домів, бо орду Ти зненацька Ñпровадиш на них, бо Ñму копали вони, щоб Ñхопити мене, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð½Ñ–Ð³ моїх паÑтки поÑтавили...(UA) ЄреміÑ. 18:23 РТи, ГоÑподи, знаєш увеÑÑŒ їхній замір на мене на Ñмерть, не проÑти їм провин, а гріха їхнього із-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ не зітри, Ñ– хай перед Тобою ÑпіткнутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, зроби поміж ними оце під Ñ‡Ð°Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Свого!(UA) ЄреміÑ. 19:1 ГоÑподь Ñказав так: Іди, Ñ– купиш баньку в ганчара, Ñ– візьми Ñобі з Ñтарших народу та з Ñтарших ÑвÑщеників.(UA) ЄреміÑ. 19:2 І вийдеш до долини Бен-Гіннома, що при вході до Череп'Ñної брами, Ñ– будеш там оголошувати Ñ‚Ñ– Ñлова, що до тебе Я Ñ—Ñ… говоритиму.(UA) ЄреміÑ. 19:3 І Ñкажеш: ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, царі Юди та мешканці ЄруÑалиму! Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я зло наведу на це міÑце, так що вÑÑкому, хто почує про нього, задзвенить в його вухах!(UA) ЄреміÑ. 19:4 Це за те, що вони залишили Мене, Ñ– вчинили чужим оце міÑце, Ñ– кадили у ньому Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів, що не знали Ñ—Ñ… ані вони, ні батьки їхні, ані юдейÑькі царі, Ñ– кров'ÑŽ невинних наповнили міÑце оце,(UA) ЄреміÑ. 19:5 Ñ– пагірки побудували Ваалові, щоб палити дітей Ñвоїх на огні Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð’Ð°Ð°Ð»Ð°, чого не велів Я Ñ– не говорив, Ñ– що на Ñерце Мені не приходило!(UA) ЄреміÑ. 19:6 Тому наÑтупають оÑÑŒ дні, говорить ГоÑподь, що не буде вже зватиÑÑ Ð¼Ñ–Ñце це Тофет Ñ– Долина Бен-Гіннома, а тільки Долина УбивÑтва.(UA) ЄреміÑ. 19:7 І знищу на міÑці цьому раду Юдину та ЄруÑалиму, Ñ– впадуть від меча перед їхніми ворогами та від руки тих, хто шукає їхньої душі, Ñ– дам падло їхнє на Ñтерво Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ‚Ð°Ñтва небеÑного та Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¾Ñ— звірини...(UA) ЄреміÑ. 19:8 І вчиню оце міÑце ÑтрахіттÑм Ñ– поÑміхом, кожен, хто буде проходити ним, оÑтовпіє й заÑвище, побачивши вÑÑ– його врази...(UA) ЄреміÑ. 19:9 І вчиню, що вони будуть Ñ—Ñти тіло Ñинів Ñвоїх й тіло дочок Ñвоїх, Ñ– тіло один одного Ñ—Ñти вони будуть в облозі та в утиÑкові, Ñким будуть тиÑнути Ñ—Ñ… вороги їхні та Ñ‚Ñ–, хто буде шукати їхню душу...(UA) ЄреміÑ. 19:10 І розіб'єш баньку на очах тих людей, що ходÑÑ‚ÑŒ з тобою,(UA) ЄреміÑ. 19:11 та й Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Саваот: Отак розіб'ÑŽ Я народ цей та міÑто оце, Ñк розбиваєтьÑÑ Ð¿Ð¾Ñуд ганчарÑький, що не може вже бути направленим, Ñ– будуть ховати у Тофеті через брак міÑÑ†Ñ Ð½Ð° погреб...(UA) ЄреміÑ. 19:12 Так зроблю цьому міÑцю, говорить ГоÑподь, та мешканцÑм його, щоб зробити це міÑто, Ñк Тофет...(UA) ЄреміÑ. 19:13 І Ñтануть доми ЄруÑалиму та доми царів Юди, Ñк міÑце те Тофет, нечиÑÑ‚Ñ– уÑÑ– Ñ‚Ñ– доми, що кадили на їхніх дахах уÑім небеÑним Ñвітилам, та лили жертви литі Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів!(UA) ЄреміÑ. 19:14 І прийшов Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð· Тофету, куди поÑилав його ГоÑподь пророкувати, Ñ– Ñтав у дворі ГоÑподнього дому, Ñ– Ñказав до вÑього народу:(UA) ЄреміÑ. 19:15 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Ñпроваджу до міÑта цього та до вÑÑ–Ñ… його міÑÑ‚ уÑе те лихо, що Я говорив був на нього, бо вчинили вони Ñвою шию твердою, щоб не ÑлухатиÑÑ ÐœÐ¾Ñ—Ñ… Ñлів!(UA) ЄреміÑ. 20:1 І почув Пашхур, Іммерів Ñин, ÑвÑщеник, що був Ñтаршим наглÑдачем, начальник ГоÑподнього дому, Єремію, що пророкував ці Ñлова.(UA) ЄреміÑ. 20:2 І Пашхур набив пророка Єремію, Ñ– поÑадив його у в'Ñзницю, що була в горішній брамі ВеніÑминовій, що в ГоÑподньому домі...(UA) ЄреміÑ. 20:3 І ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ñтупного днÑ, Ñ– вивів Пашхур Єремію з в'Ñзниці, а Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð¸Ð² до нього: Ðе Пашхур ГоÑподь дав ім'Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, а тільки Маґор-МіÑÑавів.(UA) ЄреміÑ. 20:4 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ Я зроблю тебе жахом Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ñамого та Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… твоїх приÑтелів, Ñ– вони попадають від меча ворогів Ñвоїх, а очі твої будуть бачити це. РвÑього Юду віддам у руку Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– він нажене Ñ—Ñ… до Вавилону, Ñ– позабиває Ñ—Ñ… мечем.(UA) ЄреміÑ. 20:5 І дам увеÑÑŒ Ñкарб цього міÑта та ввеÑÑŒ його здобуток, Ñ– вÑÑŽ коштовніÑÑ‚ÑŒ його, та вÑÑ– Ñкарби юдÑьких царів, уÑе це дам у руку їхніх ворогів, Ñ– вони пограбують Ñ—Ñ…, Ñ– візьмуть Ñ—Ñ… та й відведуть Ñ—Ñ… до Вавилону...(UA) ЄреміÑ. 20:6 Рти, Пашхуре, та вÑÑ– мешканці дому твого підете до полону. І прийдеш ти до Вавилону, Ñ– помреш там, Ñ– будеш похований ти та вÑÑ– твої приÑтелі, Ñким ти неправдиво пророкував.(UA) ЄреміÑ. 20:7 ÐамовлÑв мене, ГоÑподи, Ñ– був Ñ Ð½Ð°Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¸Ð¹, Ти взÑв міцно мене й переміг! Я Ñтав цілий день поÑміховищем, кожен глузує із мене...(UA) ЄреміÑ. 20:8 Бо коли тільки Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑŽ, то кричу, кличу: Òвалт! та Грабіж! Ñ– так ÑталоÑÑ Ñлово ГоÑподнє мені цілий день за ганьбу й поÑміховище...(UA) ЄреміÑ. 20:9 І Ñ Ð±ÑƒÐ² Ñказав: Ðе буду Його Ñпоминати, Ñ– не буду вже ЙменнÑм Його говорити! І Ñтало це в Ñерці моїм, Ñк огонь той палючий, замкнений у коÑÑ‚ÑÑ… моїх, Ñ– Ñ Ð·Ð¼ÑƒÑ‡Ð¸Ð²ÑÑŒ тримати його й більш не можу!(UA) ЄреміÑ. 20:10 Бо чув Ñ Ð¾Ð±Ð¼Ð¾Ð²Ñƒ чиÑленних, оÑÑŒ оÑтрах навколо: Розкажіть, донеÑемо на нього! Кожен муж, Ñкий в мирі зо мною, чатує мого упадку та каже: Може буде обманений Ñ– переможемо його, Ñ– помÑтимоÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним!(UA) ЄреміÑ. 20:11 Та зо мною ГоÑподь, Ñк потужний Ñилач, тому Ñ‚Ñ–, хто женетьÑÑ Ð·Ð° мною, ÑпіткнутьÑÑ Ñ‚Ð° не переможуть! Будуть Ñильно вони поÑоромлені, бо робили без розуму, вічний Ñором їм буде, Ñкий не забудетьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 20:12 РГоÑподь Саваот випробовує праведного, бачить нирки та Ñерце. Хай над ними побачу Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñту Твою, бо Тобі Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ð² Ñвою Ñправу!(UA) ЄреміÑ. 20:13 Співайте піÑні ГоÑподеві, уÑÑ– хваліть ГоÑпода, бо ÑпаÑає Він душу убогого від руки лиходіїв!(UA) ЄреміÑ. 20:14 ПроклÑтий той день, коли Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ð²ÑÑ, день, коли породила мене Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸, хай благоÑловенний не буде!(UA) ЄреміÑ. 20:15 ПроклÑтий той муж, Ñкий ÑповіÑтив мого батька, говорÑчи: ÐародилоÑÑŒ тобі дитÑ-хлопець, а тим Ñправді потішив його!(UA) ЄреміÑ. 20:16 І бодай ÑтавÑÑ Ð¼ÑƒÐ¶ той, немов Ñ‚Ñ– міÑта, що ГоÑподь зруйнував й не пожалував Ñ—Ñ…, Ñ– нехай чує крик він уранці, а лемент війÑьковий у чаÑÑ– полуднÑ,(UA) ЄреміÑ. 20:17 за те, що в утробі мене не забив, Ñ– тоді була б Ñтала мені Ð¼Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸ за гріб мій, а утроба Ñ—Ñ— вагітною навіки була б!...(UA) ЄреміÑ. 20:18 Чого то з утроби Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð², щоб бачити клопіт й Ñкорботу, Ñ– нащо кінчаютьÑÑ Ð² Ñоромі ці мої дні?...(UA) ЄреміÑ. 21:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода, коли цар Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð¿Ð¾Ñлав був до нього Пашхура, Ñина Малкійїного, та ÑвÑщеника Цефанію, Ñина МааÑеїного, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 21:2 ЗверниÑÑ, за Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, бо ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, воює проти наÑ. Може ГоÑподь зробить з нами за вÑіма Своїми чудами, Ñ– той відійде від наÑ!(UA) ЄреміÑ. 21:3 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ них: Так Ñкажіть до Седекії:(UA) ЄреміÑ. 21:4 Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я назад оберну війÑькові знарÑддÑ, що в вашій руці, що ви воюєте ними поза муром з вавилонÑьким царем та з халдеÑми, Ñкі облÑгають ваÑ, Ñ– позбираю Ñ—Ñ… до Ñередини цього міÑта.(UA) ЄреміÑ. 21:5 І буду Я воювати з вами рукою витÑгненою та Ñильним раменом, Ñ– в гніві, Ñ– в люті, Ñ– в великому переÑерді!(UA) ЄреміÑ. 21:6 І вражу мешканців цього міÑта, Ñ– чоловіка, Ñ– худобу, від великої моровиці повмирають вони!(UA) ЄреміÑ. 21:7 Рпотому говорить ГоÑподь Я віддам Седекію, Юдиного царÑ, Ñ– його рабів, Ñ– народ, Ñ– врÑтованих у цьому міÑÑ‚Ñ– від моровиці, від меча та від голоду в руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, та в руку ворогів їхніх, що шукають їхньої душі, Ñ– він ударить Ñ—Ñ… віÑÑ‚Ñ€Ñм меча, не змилуєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´ ними й не змилоÑердитьÑÑ, Ñ– не матиме любови!(UA) ЄреміÑ. 21:8 Рцьому народові Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я даю перед вами дорогу Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹ дорогу Ñмерти.(UA) ЄреміÑ. 21:9 Хто Ñидітиме в цьому міÑÑ‚Ñ–, той помре від меча, Ñ– від голоду та від моровиці; а той, хто перейде Ñ– прийде до халдеїв, що Ð²Ð°Ñ Ð¾Ð±Ð»Ñгають, буде жити, Ñ– Ñтане йому душа його за здобич.(UA) ЄреміÑ. 21:10 Бо Я обернув лице Своє на це міÑто на зле, а не на добре, говорить ГоÑподь, воно буде дане в руку Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, а він Ñпалить його огнем!...(UA) ЄреміÑ. 21:11 Рдомові Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸ Ñкажи так: ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього:(UA) ЄреміÑ. 21:12 Доме Давидів, отак промовлÑÑ” ГоÑподь: Судіть вранці Ñуд Ñ– Ñ€Ñтуйте грабованого від руки переÑлідника, щоб не вийшла, немов той огонь, ÐœÐ¾Ñ Ð»ÑŽÑ‚ÑŒ, Ñ– вона запалає за зло ваших учинків, Ñ– не буде кому погаÑити!(UA) ЄреміÑ. 21:13 ОÑÑŒ Я проти тебе, мешканко долини, о Ñкеле рівнини, говорить ГоÑподь, на ваÑ, що говорите: Хто прийде на Ð½Ð°Ñ Ñ– хто ввійде в Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÑ–?(UA) ЄреміÑ. 21:14 Бо Я покараю Ð²Ð°Ñ Ð·Ð³Ñ–Ð´Ð½Ð¾ із плодом ваших учинків, говорить ГоÑподь, Ñ– огонь запалю в його ліÑÑ–, Ñ– він пожере вÑÑ– Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ЄреміÑ. 22:1 Так говорить ГоÑподь: Зійди в дім Юдиного царÑ, Ñ– будеш казати там оце Ñлово,(UA) ЄреміÑ. 22:2 та й промовиш: ПоÑлухай ГоÑподнього Ñлова, о царю юдейÑький, що Ñидиш на Давидовім троні, ти й раби твої та народ твій, що входите в брами оці.(UA) ЄреміÑ. 22:3 Так говорить ГоÑподь: Чиніть правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду, Ñ– Ñ€Ñтуйте грабованого від руки гнобителÑ, Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ð¶, Ñироту та вдову не гнобіть, не грабуйте, Ñ– крови невинної не проливайте на міÑці цьому!(UA) ЄреміÑ. 22:4 Бо коли оце Ñлово наÑправді ви виконаєте, то ходитимуть брамами дому оцього царі, що будуть Ñидіти на троні Давида, що їздити будуть колеÑницÑми й кіньми, він Ñ– раб його та народ його.(UA) ЄреміÑ. 22:5 Ð Ñкщо не поÑлухаєтеÑÑŒ оцих Ñлів, то клÑнуÑÑ Ð¡Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ говорить ГоÑподь: руїною ÑтанетьÑÑ Ð´Ñ–Ð¼ цей!(UA) ЄреміÑ. 22:6 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь про дім Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸: Ти Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ Òілеад, щит Лівану, та поправді кажу Я, тебе оберну на пуÑтиню, на міÑта незаÑелені!(UA) ЄреміÑ. 22:7 І приготую на тебе отих, що руйнують людину та зброю Ñ—Ñ—, Ñ– вони твої кедри добірні зітнуть Ñ– Ñ—Ñ… повкидають в огонь!(UA) ЄреміÑ. 22:8 І люди чиÑленні ходитимуть міÑтом оцим Ñ– будуть казати один до одного: Защо ГоÑподь зробив так цьому міÑту великому?(UA) ЄреміÑ. 22:9 І відкажуть: За те, що вони покинули заповіта ГоÑпода, Бога Свого, Ñ– вклонÑлиÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ð¼ богам, Ñ– Ñлужили їм.(UA) ЄреміÑ. 22:10 Ðе плачте за вмерлим, Ñ– не жалкуйте за ним, але плакати плачте за тим, хто відходить в полон, бо вже не повернетьÑÑ, Ñ– не побачить землі, де він народивÑÑ...(UA) ЄреміÑ. 22:11 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь до Шаллума, Ñина ЙоÑіїного, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, що царював заміÑÑ‚ÑŒ ЙоÑÑ–Ñ—, Ñвого батька, що вийшов із міÑÑ†Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾: Він Ñюди вже не вернетьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 22:12 Бо помре він у міÑці, куди його полонили, Краю ж цього не побачить уже...(UA) ЄреміÑ. 22:13 Горе тому, хто неÑправедливіÑÑ‚ÑŽ дім Ñвій будує, а верхні кімнати безправ'Ñм, хто каже Ñвоєму ближньому працювати даремно, Ñ– платні його йому не дає,(UA) ЄреміÑ. 22:14 що говорить: Збудую Ñобі дім великий, Ñ– верхні кімнати широкі! І вікна Ñобі повирубує, й криє кедриною, Ñ– малює червоною фарбою.(UA) ЄреміÑ. 22:15 Чи ти зацарюєш тому, що в кедрах ти мешкаєш? Чи ж твій батько не їв та не пив? І коли правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду чинив він, тоді було добре йому,(UA) ЄреміÑ. 22:16 він розÑуджував Ñправу нужденного й бідного, й тоді добре було! Чи не це Мене знати? говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 22:17 Хіба твої очі та Ñерце твоє не обернені тільки на кориÑÑ‚ÑŒ Ñвою, та щоб проливати кров невинну, Ñ– щоб гніт та наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ñ‡Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸?...(UA) ЄреміÑ. 22:18 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь про ЄгоÑкима, ЙоÑіїного Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾: Ðе будуть за ним голоÑити: О мій брате! й О ÑеÑтро! Ðе будуть за ним голоÑити: О пане й О величноÑте його!(UA) ЄреміÑ. 22:19 Поховають його, немов того оÑла, волочачи та викидаючи геть за брами ЄруÑалиму...(UA) ЄреміÑ. 22:20 Зійди на Ливан та й кричи, Ñ– в Башані Ñвій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ð¹, Ñ– кричи з Ðваріму, бо понищені вÑÑ– твої друзі...(UA) ЄреміÑ. 22:21 Говорив Я тобі в Ñ‡Ð°Ñ Ð³Ð°Ñ€Ð°Ð·Ð´Ñƒ твого, але ти казала: Ðе Ñлухатиму! Це дорога Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ юнацтва твого, бо не ÑлухалаÑÑŒ ти Мого голоÑу...(UA) ЄреміÑ. 22:22 УÑÑ–Ñ… твоїх паÑтирів Ð±ÑƒÑ€Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÐºÐ¸Ð´Ð°Ñ”, а коханці твої підуть до полону, Ñправді, тоді поÑоромлена та побентежена будеш за вÑе Ñвоє зло!...(UA) ЄреміÑ. 22:23 О ти, що Ñидиш на Ливані, що кублишÑÑ Ð² кедрах, Ñк ти будеш Ñтогнати, Ñк болі й Ð´Ñ€Ð¸Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° тебе Ñпадуть, мов на ту породіллю!(UA) ЄреміÑ. 22:24 Як живий Я, говорить ГоÑподь, коли б був КоніÑ, Ñин ЄгоÑкимів, цар Юдин, печаткою-перÑнем на правій руці Моїй, Ñправді Я й звідти тебе зірву!(UA) ЄреміÑ. 22:25 І дам Я тебе в руку тих, хто шукає твоєї душі, Ñ– в руку тих, що боїшÑÑ Ñ‚Ð¸ Ñ—Ñ…, Ñ– в руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– в руку халдеїв...(UA) ЄреміÑ. 22:26 І кину тебе й твою матір, Ñка породила тебе, до іншого краю, де ви не зродилиÑÑŒ, Ñ– там ви повмираєте!(UA) ЄреміÑ. 22:27 Рдо Краю, куди вони прагнуть душею Ñвоєю вернутиÑÑŒ, туди не повернутьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 22:28 Чи муж цей, КоніÑ, це глинÑний поÑуд, погорджений та розпорошений? Хіба він поÑудина та непотрібна? Чом відкинені він та наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, та й закинені в землю, Ñкої не знають?(UA) ЄреміÑ. 22:29 О Краю, мій Краю, о Краю, поÑлухай ГоÑподнього Ñлова:(UA) ЄреміÑ. 22:30 Так говорить ГоÑподь: Запишіть людину оцю Ñамітною, мужем, Ñкому не буде щаÑтитиÑÑŒ у днÑÑ… його, бо нікому з наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ не пощаÑтитьÑÑ Ñидіти на троні Давидовім та панувати ще в Юді!(UA) ЄреміÑ. 23:1 Горе паÑтирÑм тим, що розгублюють та розганÑÑŽÑ‚ÑŒ отару Мого паÑовиÑька, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 23:2 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь, Бог Ізраїлів, про паÑтирів тих, що паÑуть Мій народ: Ви отару Мою розпорошили й Ñ—Ñ… розігнали, та не наглÑдали за ними. ОÑÑŒ тому покараю Я Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° лихі ваші вчинки, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 23:3 РЯ позбираю оÑтанок отари Своєї зо вÑÑ–Ñ… тих країв, куди Я Ñ—Ñ… повиганÑв був, Ñ– Ñ—Ñ… поверну на паÑовиÑька їхні, Ñ– вони порозплоджуютьÑÑ Ñ‚Ð° розмножатьÑÑ.(UA) ЄреміÑ. 23:4 І над ними поÑтавлю Я паÑтирів тих, Ñкі паÑтимуть Ñ—Ñ…, Ñ– не будуть боÑтиÑÑ Ð²Ð¶Ðµ й не злÑкаютьÑÑ, Ñ– не будуть загублені, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 23:5 ОÑÑŒ дні наÑтупають, говорить ГоÑподь, Ñ– поÑтавлю Давидові праведну ПароÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Цар зацарює, Ñ– буде Він мудрий, Ñ– правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду в Краю запровадить.(UA) ЄреміÑ. 23:6 За днів Його Юда ÑпаÑетьÑÑ, Ізраїль же буде безпечний. Рце Його ЙменнÑ, Ñким Його кликати будуть: ГоÑподь праведніÑÑ‚ÑŒ наша.(UA) ЄреміÑ. 23:7 Тому наÑтупають оÑÑŒ дні, говорить ГоÑподь, Ñ– не будуть уже говорити: Як живий ГоÑподь, що вивів Ñинів Ізраїлевих із краю єгипетÑького,(UA) ЄреміÑ. 23:8 а тільки: Як живий ГоÑподь, що вивів Ñ– випровадив наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Ізраїлевого з північного краю, Ñ– зо вÑÑ–Ñ… тих країв, куди Ñ—Ñ… був повиганÑв! І оÑÑдуть вони на Ñвоїй землі.(UA) ЄреміÑ. 23:9 Про пророків. РозриваєтьÑÑ Ñерце моє в моїм нутрі, тріпочуть вÑÑ– коÑÑ‚Ñ– мої, Ñ Ñтав, Ñк п'Ñний, Ñк той муж, що по ньому вино перейшло, через ГоÑпода й ради ÑвÑтих Його Ñлів...(UA) ЄреміÑ. 23:10 Бо Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ»ÑŽÐ±Ð½Ð¸ÐºÐ°Ð¼Ð¸ Ñтала повна, бо через проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿Ð¸Ð»Ð° в жалобу землÑ, повиÑихали в Ñтепах паÑовиÑька, бо ÑтавÑÑ Ð»Ð¸Ñ…Ð¸Ð¼ їхній біг, Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñила це кривда...(UA) ЄреміÑ. 23:11 Бо й пророк та ÑвÑщеник грішать, їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 23:12 Тому буде Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð°, мов Ñковзанка в темрÑві, вони будуть попхнені й впадуть через неї, бо зло Я Ñпроваджу на них року Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 23:13 Рв тих ÑамарійÑьких пророків Я бачив безглуздÑ, вони пророкували Ваалом Ñобі, Ñ– вчинили блудÑчим народ Мій, ІзраїлÑ!(UA) ЄреміÑ. 23:14 Рв єруÑалимÑьких пророків Я бачив гидоту: перелюбÑтво й Ñ…Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² неправді, Ñ– руки злочинців зміцнили вони, щоб ніхто з Ñвого зла не вернувÑÑ... Ð’ÑÑ– вони Мені Ñтали, немов той Содом, а мешканці його, Ñк Гомора...(UA) ЄреміÑ. 23:15 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот про пророків оцих: ОÑÑŒ Я Ñ—Ñ… полином нагодую, Ñ– водою отруйною Ñ—Ñ… напою, бо від єруÑалимÑьких пророків безбожніÑÑ‚ÑŒ пішла Ð´Ð»Ñ Ð²Ñієї землі!(UA) ЄреміÑ. 23:16 Так говорить ГоÑподь Саваот: Ðе Ñлухайте Ñлів цих пророків, що вам пророкують, вони роблÑÑ‚ÑŒ безглуздими ваÑ, виÑловлюють привиди ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, а не Ñлово з уÑÑ‚ ГоÑподніх.(UA) ЄреміÑ. 23:17 Вони Ñправді говорÑÑ‚ÑŒ до тих, що Мене ображають: ГоÑподь говорив: Мир вам буде! Ркожному, хто ходить в упертоÑÑ‚Ñ– ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñвого, говорÑÑ‚ÑŒ вони: Зло не прийде на ваÑ!(UA) ЄреміÑ. 23:18 Рхто ж то ÑтоÑв на таємній ГоÑподній нараді, Ñ– бачив та чув Його Ñлово? Хто до Ñлова Його приÑлухавÑÑ Ð¹ почув?(UA) ЄреміÑ. 23:19 ОÑÑŒ Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð“Ð¾ÑподнÑ, Ñк лютіÑÑ‚ÑŒ, виходить, а вихор крутливий на голову неÑправедливих впаде...(UA) ЄреміÑ. 23:20 Гнів ГоÑподній не вернетьÑÑ, поки не зробить, Ñ– поки не виконає Він замірів ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾; наприкінці днів зрозумієте добре вÑе це!(UA) ЄреміÑ. 23:21 Цих пророків Я не поÑилав, вони побігли Ñамі, Я їм не говорив, та вони пророкують.(UA) ЄреміÑ. 23:22 Ð Ñкби в Моїй раді таємній ÑтоÑли вони, то вони об'ÑвлÑли б народові Моєму Ñлова Мої, Ñ– Ñ—Ñ… відвертали б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учинків.(UA) ЄреміÑ. 23:23 Чи Я Бог тільки зблизька, говорить ГоÑподь, а не Бог Ñ– здалека?(UA) ЄреміÑ. 23:24 Якщо заховаєтьÑÑ Ñ…Ñ‚Ð¾ у криївках, то Я не побачу Його? говорить ГоÑподь. Чи Я неба й землі не наповнюю? каже ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 23:25 Я чув, що говорÑÑ‚ÑŒ пророки, що ЙменнÑм Моїм пророкують неправду й говорÑÑ‚ÑŒ: Мені ÑнилоÑÑ, ÑнилоÑÑŒ мені!...(UA) ЄреміÑ. 23:26 Як довго це буде у Ñерці пророків, Ñкі пророкують неправду, та пророкують оману Ñвого ÑерцÑ?(UA) ЄреміÑ. 23:27 Вони замишлÑÑŽÑ‚ÑŒ зробити, щоб народ Мій забув Моє ЙменнÑ, їхніми Ñнами, Ñкі один одному розповідають, Ñк через Ваала забули були їхні батьки Моє ЙменнÑ.(UA) ЄреміÑ. 23:28 Той пророк, що йому ÑнивÑÑ Ñон, нехай розповідає про Ñон, а з Ñким Моє Ñлово, хай каже про Ñлово правдиве Моє, що Ñоломі до збіжжÑ? говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 23:29 Хіба Ñлово Моє не таке, Ñк огонь, говорить ГоÑподь, Ñ– Ñк молот, що Ñкелю розлупує?(UA) ЄреміÑ. 23:30 Тому то оÑÑŒ Я на пророків, говорить ГоÑподь, що Ñлова Мої крадуть один від одного.(UA) ЄреміÑ. 23:31 ОÑÑŒ Я на пророків, говорить ГоÑподь, що вживають Ñвого Ñзика, але кажуть: Це мова ГоÑподнÑ!(UA) ЄреміÑ. 23:32 Оце Я на тих, що Ñни неправдиві звіщають, говорить ГоÑподь, вони розповідають про них та впроваджують в блуд Мій народ Ñвоєю неправдою й глумом Ñвоїм, хоч Я не поÑилав Ñ—Ñ… Ñ– їм не наказував, Ñ– вони помогти не поможуть народові цьому, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 23:33 Рколи запитає тебе цей народ, чи пророк, чи ÑвÑщеник, говорÑчи: Яке то ГоÑподнє пророцтво? то Ñкажеш до них: Ви Ñ‚Ñгар, Ñ– Я Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñкидаю, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 23:34 Рпророка й ÑвÑщеника та той народ, Ñкий Ñкаже: ГоÑподній Ñ‚Ñгар, то Я мужа того й його дім покараю!(UA) ЄреміÑ. 23:35 Отак Ñкажете ви один одному й кожен до брата Ñвого: Що ГоÑподь відповів, й що ГоÑподь говорив?(UA) ЄреміÑ. 23:36 Рпро ГоÑподній Ñ‚Ñгар не згадуйте більш, бо кожному Ñлово його Ñтане за Ñ‚Ñгара, Ñ– ви перекрутили б Ñлова Бога Живого, ГоÑпода Саваота, нашого Бога.(UA) ЄреміÑ. 23:37 Так пророкові Ñкажеш: Що ГоÑподь тобі відповів, Ñ– Що ГоÑподь говорив?(UA) ЄреміÑ. 23:38 Якщо ж будете ви говорити: ГоÑподній Ñ‚Ñгар, тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: За те, що ви кажете Ñлово оце: ГоÑподній Ñ‚Ñгар, хоч Я поÑилав до ваÑ, кажучи: Ðе говоріте ГоÑподній Ñ‚Ñгар,(UA) ЄреміÑ. 23:39 тому конче Я Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñ–Ð¹Ð¼Ñƒ, немов Ñ‚Ñгара, та й викину Ð²Ð°Ñ Ñ– те міÑто, що дав був Я вам та вашим батькам, від Свого лицÑ...(UA) ЄреміÑ. 23:40 І дам Я на Ð²Ð°Ñ Ñором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!...(UA) ЄреміÑ. 24:1 ГоÑподь показав мені, Ñ– оÑÑŒ два коші Ñ„Ñ–Ò‘ ÑтоÑли перед храмом ГоÑподнім, потому, Ñк ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, вигнав Єхонію, ЄгоÑкимового Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та правителів ЮдÑьких, Ñ– майÑтра, Ñ– ÑлюÑÐ°Ñ€Ñ Ð· ЄруÑалиму, та й привів Ñ—Ñ… до Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 24:2 Один кіш фіґи дуже добрі, Ñк фіґи першого врожаю, а один кіш фіґи дуже злі, Ñких не їдÑÑ‚ÑŒ через їхню непридатніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЄреміÑ. 24:3 І промовив до мене ГоÑподь: Що ти бачиш, Єреміє? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Фіґи. Фіґи добрі дуже добрі, а злі дуже злі, Ñких не їдÑÑ‚ÑŒ через їхню непридатніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЄреміÑ. 24:4 І було мені Ñлово ГоÑподнє, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 24:5 Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Як фіґи ці добрі, так оберну Я на добре вигнанців Юдиних, Ñких Я поÑлав із цього міÑÑ†Ñ Ð´Ð¾ краю халдейÑького.(UA) ЄреміÑ. 24:6 І зверну Я Своє око на них на добро, Ñ– поверну Ñ—Ñ… до цього Краю, Ñ– збудую Ñ—Ñ…, а не розіб'ÑŽ, Ñ– заÑаджу Ñ—Ñ…, а не вирву.(UA) ЄреміÑ. 24:7 І дам Я їм Ñерце пізнати Мене, що Я ГоÑподь. І вони Мені будуть народом, а Я буду їм Богом, бо вони навернутьÑÑ Ð´Ð¾ Мене вÑім Ñерцем Ñвоїм!(UA) ЄреміÑ. 24:8 Ð Ñк фіґи Ñ‚Ñ– злі, Ñких не їдÑÑ‚ÑŒ через їхню непридатніÑÑ‚ÑŒ, то так говорить ГоÑподь: За такого Я дам Седекію, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– його правителів та решту ЄруÑалиму, що залишилиÑÑ Ð² цьому Краї та що ÑидÑÑ‚ÑŒ у краї єгипетÑькому.(UA) ЄреміÑ. 24:9 І дам Ñ—Ñ… за оÑтрах, на зло Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… царÑтв землі, на ганьбу та за притчу, на глум та на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð² уÑÑ–Ñ… тих міÑцÑÑ…, куди вижену Ñ—Ñ….(UA) ЄреміÑ. 24:10 І пошлю на них меча, Ñ– голод та моровицю, аж поки не вигублені будуть на землі, Ñку Я був дав їм та їхнім батькам!...(UA) ЄреміÑ. 25:1 Слово, що було до Єремії про ввеÑÑŒ народ Юдин за четвертого року ЄгоÑкима, Ñина ЙоÑіїного, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾ це перший рік ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького,(UA) ЄреміÑ. 25:2 що його Ñказав пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ ввеÑÑŒ Юдин народ та до вÑÑ–Ñ… мешканців ЄруÑалиму, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 25:3 Від тринадцÑтого року ЙоÑÑ–Ñ—, Ðмонового Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– аж до цього днÑ, це вже двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три роки, було Ñлово ГоÑподнє до мене. І говорив Ñ Ð´Ð¾ ваÑ, говорÑчи пильно, та не Ñлухали ви.(UA) ЄреміÑ. 25:4 І поÑилав ГоÑподь до Ð²Ð°Ñ ÑƒÑÑ–Ñ… Своїх рабів пророків, рано та пізно, та не Ñлухали ви, Ñ– не нахилили Ñвого уха, щоб поÑлухати.(UA) ЄреміÑ. 25:5 Рвони говорили: ВернітьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ зо Ñвоєї злої дороги та зо зла ваших учинків, Ñ– Ñидіть на тій землі, Ñку ГоÑподь дав вам та вашим батькам відвіку й аж навіки.(UA) ЄреміÑ. 25:6 І не ходіть за іншими богами, щоб Ñлужити їм та щоб вклонÑтиÑÑ Ñ—Ð¼, Ñ– не гнівіть Мене роботою ваших рук, Ñ– Я не вчиню вам лихого.(UA) ЄреміÑ. 25:7 Та ви не приÑлухалиÑÑ Ð´Ð¾ Мене, говорить ГоÑподь, щоб не гнівити Мене чином рук Ñвоїх, на зло Ñобі.(UA) ЄреміÑ. 25:8 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот: За те, що ви не ÑлухалиÑÑ Ñлів Моїх,(UA) ЄреміÑ. 25:9 оÑÑŒ Я пошлю й позбираю вÑÑ– північні роди, говорить ГоÑподь, пошлю до ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Мого раба, Ñ– наведу Ñ—Ñ… на Край цей, Ñ– на мешканців його та на вÑÑ–Ñ… цих народів навколо, Ñ– вчиню Ñ—Ñ… заклÑÑ‚Ñ‚Ñм, Ñ– оберну Ñ—Ñ… на ÑтрахіттÑ, Ñ– на поÑміховище, Ñ– на вічні руїни.(UA) ЄреміÑ. 25:10 І Я вигублю в них Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ñний та Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²ÐµÑелий, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð³Ð¾ та Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ñ—, гуркіт жорен та Ñвітло Ñвітильника...(UA) ЄреміÑ. 25:11 І Ñтане цей край руїною, ÑпуÑтошеннÑм, а ці народи будуть Ñлужити вавилонÑькому цареві ÑімдеÑÑÑ‚ літ!(UA) ЄреміÑ. 25:12 І ÑтанетьÑÑ, Ñк ÑповнитьÑÑ ÑімдеÑÑÑ‚ літ, покараю Я вавилонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° цей люд, говорить ГоÑподь, за їхню провину, та халдейÑький край, й оберну його на вічне ÑпуÑтошеннÑ.(UA) ЄреміÑ. 25:13 І Ñпроваджу на цей край вÑÑ– Мої Ñлова, що Я говорив був проти нього, уÑе, що напиÑане в цій книзі, що пророкував Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ вÑÑ– народи.(UA) ЄреміÑ. 25:14 Бо Ñ—Ñ… поневолÑÑ‚ÑŒ чиÑленні народи та великі царі, Ñ– Я надолужу їм за їхнім чином та за ділом їхніх рук.(UA) ЄреміÑ. 25:15 Бо так промовлÑÑ” до мене ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Візьми з Моєї руки келіха вина цього гніву, Ñ– напоїш ним уÑÑ– народи, до Ñких поÑилаю тебе.(UA) ЄреміÑ. 25:16 І будуть вони пити, Ñ– будуть хитатиÑÑ, ÑтратÑÑ‚ÑŒ розум через меча, що Я поÑилаю між них...(UA) ЄреміÑ. 25:17 І взÑв Ñ ÐºÐµÐ»Ñ–Ñ…Ð° з ГоÑподньої руки, Ñ– напоїв уÑÑ– народи, до Ñких ГоÑподь виÑилав мене:(UA) ЄреміÑ. 25:18 ЄруÑалим та міÑта Юди, Ñ– царів його та правителів його, щоб віддати Ñ—Ñ… на руїну, на ÑтрахіттÑ, на поÑміховище та на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñк цього днÑ,(UA) ЄреміÑ. 25:19 фараона, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ”Ð³Ð¸Ð¿ÐµÑ‚Ñького, Ñ– рабів його, Ñ– правителів його, та ввеÑÑŒ його народ,(UA) ЄреміÑ. 25:20 Ñ– вÑÑŽ мішанину народів Єгипту, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів краю Уц, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів филиÑтимÑького краю, Ñ– Ðшкелон, Ñ– Ðззу, Ñ– Екрон, Ñ– решту Ðшдоду,(UA) ЄреміÑ. 25:21 Едома й Моава та Ñинів Ðммона,(UA) ЄреміÑ. 25:22 Ñ– вÑÑ–Ñ… царів Тиру, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів Сидону, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів оÑтровів, що на тому боці морÑ,(UA) ЄреміÑ. 25:23 Ñ– Дедана, Ñ– Тему, Ñ– Буза, Ñ– вÑÑ–Ñ…, що волоÑÑÑ Ð´Ð¾Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð° Ñтрижуть,(UA) ЄреміÑ. 25:24 Ñ– вÑÑ–Ñ… царів Ðрабії, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів мішаних народів, що пробувають у пуÑтині,(UA) ЄреміÑ. 25:25 Ñ– вÑÑ–Ñ… царів Зімрі, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів Еламу, Ñ– вÑÑ–Ñ… царів Мідії,(UA) ЄреміÑ. 25:26 Ñ– вÑÑ–Ñ… царів півночі, близьких та далеких один від одного, Ñ– вÑÑ– царÑтва землі, що на земній поверхні, а цар Шешаху буде пити по них.(UA) ЄреміÑ. 25:27 І Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Пийте й впивайтеÑÑ, Ñ– виметуйте, Ñ– падайте та не вÑтавайте перед мечем, що Я поÑилаю між ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 25:28 І буде, коли не захочуть вони взÑти келіха з твоєї руки на питтÑ, то промовиш до них: Так говорить ГоÑподь Саваот: Конче будете пити!(UA) ЄреміÑ. 25:29 Бо оÑÑŒ у міÑÑ‚Ñ–, що там було кликане Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ”, зачинаю чинити лихе, а чи ви не покарані будете? Покарані будете, бо Я кличу меча на вÑÑ–Ñ… мешканців Краю, говорить ГоÑподь Саваот!(UA) ЄреміÑ. 25:30 Рти пророкувати їм будеш уÑÑ– ці Ñлова, й до них Ñкажеш: ГоÑподь загримить з виÑочини, Ñ– з Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÑвÑтого Свого Свій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ! Загримить на оÑелю Свою, кликне Він, мов чавильники Ñ‚Ñ– винограду, відповіÑÑ‚ÑŒ уÑім мешканцÑм земним!(UA) ЄреміÑ. 25:31 Дійде гомін до краю землі, бо в ГоÑпода Ð¿Ñ€Ñ Ñ–Ð· народами, Він буде Ñудити кожне тіло Ñ– неÑправедливих віддаÑÑ‚ÑŒ їхньому мечеві, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 25:32 Так говорить ГоÑподь Саваот: ОÑÑŒ лихо виходить від люду до люду, Ñ– Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° пробудитьÑÑ Ð· кінців землі,(UA) ЄреміÑ. 25:33 Ñ– будуть побиті від ГоÑпода в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, Ñ– не будуть позбирані, Ñ– не будуть поховані, гноєм Ñтануть вони на поверхні землі!...(UA) ЄреміÑ. 25:34 Ридайте, о паÑтирі, та голоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, Ñ– валÑйтеÑÑŒ у попелі, проводирі ви отари, бо виповнилиÑÑŒ ваші дні Ð´Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ€Ñ–Ð·Ñƒ, Ñ– Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÑƒ, Ñ– впадете, немов дорога та поÑудина!...(UA) ЄреміÑ. 25:35 І не матимуть паÑтирі захиÑту, а проводирі череди утіканнÑ...(UA) ЄреміÑ. 25:36 І чути крик паÑтирів, Ñ– лемент тих проводирів череди, бо пуÑтошить ГоÑподь їхню череду,(UA) ЄреміÑ. 25:37 Ñ– попуÑтошені мирні паÑовиÑька через Ð¿Ð°Ð»Ð°Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнього гніву...(UA) ЄреміÑ. 25:38 Він покинув, Ñк лев Ñвою пущу, бо ÑтавÑÑ ÑтрахіттÑм їхній Край через меча гнобителÑ, Ñ– через запал гніву Його...(UA) ЄреміÑ. 26:1 Ðа початку Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñкима, Ñина ЙоÑіїного, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, було оце Ñлово від ГоÑпода, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 26:2 Так говорить ГоÑподь: Стань на подвір'Ñ— ГоÑподнього дому, Ñ– будеш говорити вÑім Юдиним міÑтам, що приходÑÑ‚ÑŒ на поклін до ГоÑподнього дому, уÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що Я наказав був тобі, щоб до них говорити, не вбав ані Ñлова.(UA) ЄреміÑ. 26:3 Може почують вони, Ñ– вернутьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ зо Ñвоєї злої дороги, й Я пожалую щодо зла, Ñке думаю вчинити їм через злі їхні вчинки!(UA) ЄреміÑ. 26:4 І Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь: Якщо ви не будете приÑлухуватиÑÑ Ð´Ð¾ Мене, щоб ходити за Законом Моїм, Ñкого Я дав вам,(UA) ЄреміÑ. 26:5 щоб приÑлухуватиÑÑ Ð´Ð¾ Ñлів Моїх рабів пророків, Ñких Я поÑилаю до Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð°Ð½Ð¾ та пізно, та не Ñлухали ви,(UA) ЄреміÑ. 26:6 то вчиню з оцим домом, Ñк з Шіло, а міÑто це дам на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… народів землі...(UA) ЄреміÑ. 26:7 І чули ÑвÑщеники, Ñ– пророки, Ñ– ввеÑÑŒ народ Єремію, що говорив ці Ñлова в ГоÑподньому домі.(UA) ЄреміÑ. 26:8 І ÑталоÑÑ, Ñк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡Ð¸Ð² говорити вÑе, що наказав був ГоÑподь Ñказати до вÑього народу, то Ñхопили його ÑвÑщеники, Ñ– пророки, Ñ– ввеÑÑŒ народ, говорÑчи: Ти конче помреш!(UA) ЄреміÑ. 26:9 Ðащо пророкував ти ГоÑподнім Ім'Ñм, кажучи: Як Шіло, буде дім цей, а міÑто це буде зруйноване, так що не буде в ньому мешканцÑ? І зібравÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ проти Єремії в ГоÑподньому домі.(UA) ЄреміÑ. 26:10 І почули ці Ñлова Юдині кнÑзі, Ñ– відійшли з царÑького дому до дому ГоÑподнього, Ñ– Ñіли при вході до нової ГоÑподньої брами.(UA) ЄреміÑ. 26:11 І Ñказали ÑвÑщеники та пророки до кнÑзів та до вÑього народу, говорÑчи: ПриÑуд Ñмерти цьому чоловікові, бо він пророкував проти цього міÑта, Ñк ви чули Ñвоїми вухами!(UA) ЄреміÑ. 26:12 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ вÑÑ–Ñ… кнÑзів Ñ– до вÑього народу, говорÑчи: ГоÑподь поÑлав мене пророкувати проти цього дому, Ñ– проти цього міÑта вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що ви чули.(UA) ЄреміÑ. 26:13 Ртепер поліпшіть ваші дороги та ваші чини, Ñ– ÑлухайтеÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, вашого Бога, то пожалує ГоÑподь щодо зла, Ñке говорив був на ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 26:14 Ð Ñ Ð¾ÑÑŒ Ñ Ð² вашій руці: робіть мені Ñк добре, Ñ– Ñк правдиве в ваших очах!(UA) ЄреміÑ. 26:15 Тільки Ñправді пізнаєте ви, Ñкщо ви вб'єте мене, що ви невинну кров Ñпровадите на Ñебе й на це міÑто та на мешканців його, бо ГоÑподь Ñправді поÑлав мене до Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ в ваші вуха вÑÑ– ці Ñлова.(UA) ЄреміÑ. 26:16 І Ñказали кнÑзі та ввеÑÑŒ народ до ÑвÑщеників та до пророків: Цей чоловік не підлÑгає приÑуду Ñмерти, бо він говорив до Ð½Ð°Ñ Ð†Ð¼'Ñм ГоÑпода, нашого Бога!(UA) ЄреміÑ. 26:17 І вÑтали люди зо Ñтарших Краю, Ñ– Ñказали до вÑього збору народу, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 26:18 Міхей з Мораші пророкував за днів Єзекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Ñказав до вÑього юдейÑького народу, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь Саваот: Сіон, Ñк те поле, заораний буде, а ЄруÑалим за румовища Ñтане, а гора цього храму підгірками ліÑу...(UA) ЄреміÑ. 26:19 Чи Ñправді забив його ЄзекіÑ, цар Юдин, та ввеÑÑŒ Юда? Чи ж він не побоÑвÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, Ñ– не злагодив ГоÑподнього лицÑ? І ГоÑподь пожалував щодо того зла, Ñке говорив був на них. Рми вчинимо таке велике зло на Ñвої душі?(UA) ЄреміÑ. 26:20 І також пророкував був ГоÑподнім Ім'Ñм один чоловік, УрійÑ, Ñин Шемаї, з Кір'ÑÑ‚-Єаріму, Ñ– пророкував проти цього міÑта та проти цього Краю вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, Ñк ЄреміÑ.(UA) ЄреміÑ. 26:21 І почув був Ñлова його цар ЄгоÑким, Ñ– вÑÑ– лицарі його та вÑÑ– кнÑзі; Ñ– шукав цар ÑпоÑобу забити його. І почув це УрійÑ, Ñ– злÑкавÑÑ, й утік прийшов до Єгипту.(UA) ЄреміÑ. 26:22 І поÑлав цар ЄгоÑким людей до Єгипту, Елнатана, Ðхборового Ñина, Ñ– людей з ним до Єгипту.(UA) ЄреміÑ. 26:23 І вони вивели Урійю з Єгипту, Ñ– привели його до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñкима, а той ударив його мечем, а трупа його кинув до гробів проÑтих людей...(UA) ЄреміÑ. 26:24 Ðле рука Ðхикама, Шаханового Ñина, була з Єремією, щоб не дати його в руку народу забити його.(UA) ЄреміÑ. 27:1 Ðа початку Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñкима, Ñина ЙоÑіїного, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, було оце Ñлово до Єремії від ГоÑпода, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 27:2 Так Ñказав був до мене ГоÑподь: Зроби Ñобі поворозки та Ñрма, Ñ– надінь Ñ—Ñ… на шию Ñвою.(UA) ЄреміÑ. 27:3 І пошлеш Ñ—Ñ… до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð•Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ, Ñ– до Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐœÐ¾Ð°Ð²Ñƒ, Ñ– до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñинів Ðммону, Ñ– до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¢Ð¸Ñ€Ñƒ, Ñ– до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡Ð¸Ð´Ð¾Ð½Ñƒ через поÑлів, що приходÑÑ‚ÑŒ до ЄруÑалиму до Седекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ЄреміÑ. 27:4 І накажеш їм, щоб до Ñвоїх володарів говорили: Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Так Ñкажете вашим володарÑм:(UA) ЄреміÑ. 27:5 Я вчинив землю й людину, Ñ– Ñкотину, що на поверхні землі, Своєю Ñилою великою та витÑгненим раменом Своїм, Ñ– дав Ñ—Ñ— тому, хто ÑподобавÑÑ Ð² очах Моїх.(UA) ЄреміÑ. 27:6 Ртепер Я віддав уÑÑ– ці землі в руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, раба Мого, а також польову звірину дав Я йому, щоб Ñлужила йому.(UA) ЄреміÑ. 27:7 І будуть Ñлужити вÑÑ– народи йому та Ñинові його, Ñ– Ñинові Ñина його, аж поки не прийде Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ його влаÑному краєві, Ñ– поневолÑÑ‚ÑŒ його чиÑленні народи та великі царі.(UA) ЄреміÑ. 27:8 І ÑтанетьÑÑ, той народ Ñ– те царÑтво, що не будуть Ñлужити йому, ÐавуходоноÑорові, цареві вавилонÑькому, Ñ– того, хто не даÑÑ‚ÑŒ шиї Ñвоєї в Ñрмо вавилонÑького царÑ, покараю Я народ цей мечем, Ñ– голодом, Ñ– заразою, говорить ГоÑподь, аж поки не зроблю їм ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ¾ÑŽ його!(UA) ЄреміÑ. 27:9 Рви не приÑлухайтеÑÑŒ до ваших пророків, Ñ– до ваших ворожбитів, Ñ– до ваших Ñновидців, Ñ– до ваших знахарів, Ñ– до ваших чарівників, що говорÑÑ‚ÑŒ до ваÑ, кажучи: Ðе Ñлужіть вавилонÑькому цареві!(UA) ЄреміÑ. 27:10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб віддалити Ð²Ð°Ñ Ð· вашої землі, Ñ– Я Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ñƒ, Ñ– ви погинете.(UA) ЄреміÑ. 27:11 Рнарод, що вкладе Ñвою шию в Ñрмо вавилонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ буде Ñлужити йому, то залишу його на його землі, говорить ГоÑподь, Ñ– він буде Ñ—Ñ— оброблÑти, Ñ– буде Ñидіти на ній.(UA) ЄреміÑ. 27:12 І до Седекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, говорив Я згідно з уÑіма цими Ñловами, кажучи: Вкладіть ваші шиї в Ñрмо вавилонÑького царÑ, Ñ– Ñлужіть йому та його народові, Ñ– будете жити.(UA) ЄреміÑ. 27:13 Пощо помрете ти та народ твій від меча, голоду та моровиці, Ñк говорив був ГоÑподь про той люд, що не буде Ñлужити вавилонÑькому цареві?(UA) ЄреміÑ. 27:14 І не приÑлухуйтеÑÑ Ð´Ð¾ Ñлів пророків, що кажуть до ваÑ, говорÑчи: Ðе будете Ñлужити вавилонÑькому цареві, бо неправду вони вам пророкують.(UA) ЄреміÑ. 27:15 Бо Я не поÑилав Ñ—Ñ…, говорить ГоÑподь, Ñ– вони пророкують неправду в Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ”, щоб Я вигнав ваÑ, Ñ– погинете ви та пророки, що вам те пророкують!...(UA) ЄреміÑ. 27:16 Рдо ÑвÑщеників та до вÑього цього народу говорив Ñ, кажучи: Так говорить ГоÑподь: Ðе приÑлухуйтеÑÑ Ð´Ð¾ Ñлів ваших пророків, що пророкують вам, кажучи: ОÑÑŒ тепер незабаром вертаєтьÑÑ Ð· Вавилону поÑуд ГоÑподнього дому, бо лжу вони пророкують.(UA) ЄреміÑ. 27:17 Ðе приÑлухуйтеÑÑ Ð´Ð¾ них, Ñлужіть цареві вавилонÑькому, то будете жити, нащо буде це міÑто руїною?(UA) ЄреміÑ. 27:18 Ð Ñкщо вони пророки, Ñ– Ñкщо Ñлово ГоÑподнє з ними, нехай же проÑÑÑ‚ÑŒ вони ГоÑпода Саваота, щоб не перейшов поÑуд, позоÑталий в ГоÑподньому домі, Ñ– в домі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, Ñ– в ЄруÑалимі до Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 27:19 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот про Ñтовпи, Ñ– про море, Ñ– про підÑтави, Ñ– про решту поÑуду, позоÑталого в цьому міÑÑ‚Ñ–,(UA) ЄреміÑ. 27:20 що не забрав Ñ—Ñ… ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, коли виганÑв був в неволю Єхонію, ЄгоÑкимового Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, з ЄруÑалиму до Вавилону, та вÑÑ–Ñ… шлÑхетних Юди та ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 27:21 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів, про поÑуд, позоÑталий в ГоÑподньому домі та в домі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸ та ЄруÑалиму:(UA) ЄреміÑ. 27:22 До Вавилону буде він Ñпроваджений, Ñ– там пробуватиме аж до Ð´Ð½Ñ ÐœÐ¾Ñ—Ñ… відвідин Ñ—Ñ…, говорить ГоÑподь, тоді випроваджу його, Ñ– верну його до цього міÑцÑ...(UA) ЄреміÑ. 28:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ року на початку Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ—, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, четвертого року, п'Ñтого міÑÑцÑ, Ñказав до мене ÐнаніÑ, Ñин Ðззурів, пророк, що з Òів'ону, у ГоÑподньому домі, на очах ÑвÑщеників та вÑього народу, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 28:2 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Зламаю Ñрмо Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького!(UA) ЄреміÑ. 28:3 За два роки чаÑу Я верну до цього міÑÑ†Ñ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ поÑуд ГоÑподнього дому, що забрав був ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, з цього міÑцÑ, Ñ– Ñпровадив його до Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 28:4 І Єхонію, ЄгоÑкимового Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, Ñ– вÑÑ–Ñ… Юдиних вигнанців, що прийшли до Вавилону, Я верну до цього міÑцÑ, говорить ГоÑподь, бо зламаю Ñрмо Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького!(UA) ЄреміÑ. 28:5 І говорив пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ пророка Ðнанії на очах ÑвÑщеників Ñ– на очах уÑього народу, що ÑтоÑли в ГоÑподньому домі.(UA) ЄреміÑ. 28:6 І Ñказав пророк ЄреміÑ: Ðмінь! Ðехай так зробить ГоÑподь, нехай виконає ГоÑподь Ñлова твої, що ти пророкував про поворот поÑуду ГоÑподнього дому та вÑього Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² неволю з Вавилону до цього міÑцÑ.(UA) ЄреміÑ. 28:7 Тільки поÑлухай це Ñлово, що Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑŽ в вуха твої та в вуха вÑього народу:(UA) ЄреміÑ. 28:8 Ті пророки, що від віків були передо мною Ñ– перед тобою, пророкували про чиÑленні краї та про царÑтва великі, про війни, Ñ– про голод та про моровицю.(UA) ЄреміÑ. 28:9 Пророк, що пророкує про мир, коли ÑправдитьÑÑ Ñлово пророче, буде пізнаний цей пророк, що його Ñправді поÑлав ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 28:10 І взÑв пророк ÐÐ½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñрмо з шиї пророка Єремії, Ñ– поламав його.(UA) ЄреміÑ. 28:11 І Ñказав ÐÐ½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð½Ð° очах уÑього народу, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь: Отак поламаю Ñрмо ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, за два роки чаÑу, з шиї вÑÑ–Ñ… народів! І пішов пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ñвоєю дорогою.(UA) ЄреміÑ. 28:12 І було Ñлово ГоÑподнє до Єремії по тому, Ñк пророк ÐÐ½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð°Ð¼Ð°Ð² Ñрмо з шиї пророка Єремії, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 28:13 Іди, Ñ– Ñкажеш до Ðнанії, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь: Ти поламав дерев'Ñне Ñрмо, але Я зроблю заміÑÑ‚ÑŒ нього Ñрмо залізне.(UA) ЄреміÑ. 28:14 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Я дав на шию вÑÑ–Ñ… цих народів залізне Ñрмо, щоб вони Ñлужили ÐавуходоноÑорові, цареві вавилонÑькому, Ñ– вони будуть Ñлужити йому, Ñ– навіть польову звірину віддам Я йому!(UA) ЄреміÑ. 28:15 І Ñказав пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ пророка Ðнанії: ПоÑлухай же, Ðнаніє: Ðе поÑилав тебе ГоÑподь, але ти доводиш, що народ цей довірÑÑ” неправді.(UA) ЄреміÑ. 28:16 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ Я викидаю тебе з поверхні землі, цього року ти помреш, бо про відÑтупÑтво від ГоÑпода говорив ти!...(UA) ЄреміÑ. 28:17 І помер пророк ÐÐ½Ð°Ð½Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ року Ñьомого міÑÑцÑ...(UA) ЄреміÑ. 29:1 Роце Ñлова лиÑта, Ñкого пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð¿Ð¾Ñлав з ЄруÑалиму до залишку Ñтарших, Ñ– до ÑвÑщеників, Ñ– до пророків, Ñ– до вÑього народу, що його вигнав ÐавуходоноÑор з ЄруÑалиму до Вавилону, в неволю,(UA) ЄреміÑ. 29:2 по виході Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ñ…Ð¾Ð½Ñ–Ñ— й матері Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° евнухів, кнÑзів Юди та ЄруÑалиму, Ñ– майÑтрів та ÑлюÑарів ЄруÑалиму,(UA) ЄреміÑ. 29:3 через Ел'аÑу, Шафанового Ñина, та Òемарію, Ñина Хілкійїного, Ñких поÑлав СедекіÑ, цар Юди, до ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, до Вавилону, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 29:4 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів, до вÑього Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² неволю, що Я вигнав з ЄруÑалиму до Вавилону:(UA) ЄреміÑ. 29:5 Будуйте доми, Ñ– оÑÑдьте, Ñ– заÑадіть Ñадки, Ñ– Ñпоживайте їхній плід!(UA) ЄреміÑ. 29:6 Поберіть жінок, Ñ– зродіть Ñинів та дочок, Ñ– візьміть Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… Ñинів жінок, а Ñвої дочки віддайте людÑм, Ñ– нехай вони породÑÑ‚ÑŒ Ñинів та дочок, Ñ– помножтеÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼, Ñ– не малійте!(UA) ЄреміÑ. 29:7 І дбайте про Ñпокій міÑта, куди Я Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð², Ñ– молітьÑÑ Ð·Ð° нього до ГоÑпода, бо в Ñпокої його буде Ñ– ваш Ñпокій.(UA) ЄреміÑ. 29:8 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Ðехай не зводÑÑ‚ÑŒ Ð²Ð°Ñ Ð²Ð°ÑˆÑ– пророки, що Ñеред ваÑ, та ваші чарівники, Ñ– не приÑлухуйтеÑÑ Ð´Ð¾ ваших Ñнів, що вам ÑнÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) ЄреміÑ. 29:9 Бо лжу вони вам пророкують Ім'Ñм Моїм, Я Ñ—Ñ… не поÑилав, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 29:10 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: По Ñповненні ÑемидеÑÑти літ Вавилону Я до Ð²Ð°Ñ Ð·Ð°Ð²Ñ–Ñ‚Ð°ÑŽ, Ñ– Ñправджу Своє добре Ñлово про ваÑ, щоб вернути Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ цього міÑцÑ.(UA) ЄреміÑ. 29:11 Бо Я знаю Ñ‚Ñ– думки, Ñкі думаю про ваÑ, говорить ГоÑподь, думки Ñпокою, а не на зло, щоб дати вам будучніÑÑ‚ÑŒ та надію.(UA) ЄреміÑ. 29:12 І ви кликатимете до Мене, Ñ– підете, Ñ– будете молитиÑÑ ÐœÐµÐ½Ñ–, а Я буду приÑлуховуватиÑÑ Ð´Ð¾ ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 29:13 І будете шукати Мене, Ñ– знайдете, коли шукатимете Мене вÑім Ñвоїм Ñерцем.(UA) ЄреміÑ. 29:14 І Я дамÑÑ Ð²Ð°Ð¼ знайти Себе, говорить ГоÑподь, Ñ– верну ваÑ, Ñ– зберу Ð²Ð°Ñ Ð·Ð¾ вÑÑ–Ñ… народів та зо вÑÑ–Ñ… міÑць, куди Я вигнав був ваÑ, говорить ГоÑподь, верну Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ того міÑцÑ, звідки Ð²Ð°Ñ Ð¯ був вигнав.(UA) ЄреміÑ. 29:15 Якщо ви кажете: ГоÑподь поÑтавив нам пророків Ñ– в Вавилоні,(UA) ЄреміÑ. 29:16 то так говорить ГоÑподь до царÑ, що Ñидить на Давидовому троні, та до вÑього народу, що Ñидить у цьому міÑÑ‚Ñ–, до ваших братів, що не вийшли з вами на вигнаннÑ:(UA) ЄреміÑ. 29:17 Так говорить ГоÑподь Саваот: ОÑÑŒ Я пошлю на Ð²Ð°Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, голод та моровицю, Ñ– дам Ñ—Ñ…, Ñк обридливі фіґи, Ñких не їдÑÑ‚ÑŒ через їхню непридатніÑÑ‚ÑŒ.(UA) ЄреміÑ. 29:18 І буду гнатиÑÑ Ð·Ð° ними мечем, голодом та моровицею, Ñ– дам Ñ—Ñ… на поÑтрах Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… земних царÑтв, на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– на оÑтовпіннÑ, Ñ– на поÑміховище, Ñ– на ганьбу Ñеред уÑÑ–Ñ… народів, куди Я Ñ—Ñ… був повиганÑв,(UA) ЄреміÑ. 29:19 за те, що не ÑлухалиÑÑ Ñлів Моїх, говорить ГоÑподь, що поÑилав Я до них рабів Моїх пророків, рано та пізно, та не Ñлухали ви, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 29:20 Рви, вÑе вигнаннÑ, що поÑлав Я з ЄруÑалиму до Вавилону, поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього:(UA) ЄреміÑ. 29:21 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів, про Ðхава, Ñина Колаїного, Ñ– про Седекію, Ñина МааÑеїного, що неправду пророкують вам Моїм Ім'Ñм: ОÑÑŒ Я віддам Ñ—Ñ… у руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– він повбиває Ñ—Ñ… на ваших очах!(UA) ЄреміÑ. 29:22 І візьметьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього Юдиного вигнаннÑ, що в Вавилоні, говорÑчи: Ðехай учинить тебе ГоÑподь, Ñк Седекію та Ñк Ðхава, Ñких вавилонÑький цар пік на огні,(UA) ЄреміÑ. 29:23 за те, що вони зробили огиду в Ізраїлі, Ñ– перелюб чинили з жінками Ñвоїх ближніх, Ñ– говорили ложне Ñлово Ім'Ñм Моїм, чого Я не звелів їм, а Я відаю це, Ñ– Я Ñвідок цьому, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 29:24 Рдо Шемаї нехеламітÑнина Ñкажеш, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 29:25 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: За те, що ти Ñвоїм ім'Ñм поÑилав лиÑти до вÑього народу, що в ЄруÑалимі, Ñ– до ÑвÑщеника Цефанії, МааÑеїного Ñина, Ñ– до вÑÑ–Ñ… ÑвÑщеників, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 29:26 ГоÑподь тебе дав за ÑвÑщеника заміÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеника ЄгоÑди, щоб бути наглÑдачем у ГоÑподньому домі Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ чоловіка, що божевільний Ñ– що вдає пророка, Ñ– даÑи його до в'Ñзниці, а на шию кайдани надінеш.(UA) ЄреміÑ. 29:27 Ртепер, чому ти не Ñкартав Єремію з Ðнатоту, що вдає з Ñебе пророка?(UA) ЄреміÑ. 29:28 Бо він поÑлав до наÑ, до Вавилону, говорÑчи: Довге воно, вигнаннÑ! Будуйте доми, Ñ– оÑÑдьте, Ñ– заÑадіть Ñадки, Ñ– Ñпоживайте їхній плід!(UA) ЄреміÑ. 29:29 І ÑвÑщеник Ð¦ÐµÑ„Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð² цього лиÑта Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾ÐºÐ¾Ð²Ñ– Єремії.(UA) ЄреміÑ. 29:30 І було Ñлово ГоÑподнє до Єремії, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 29:31 Пошли вÑьому вигнанню, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь про нехеламітÑнина Шемаю: За те, що вам пророкував ШемаÑ, хоч Я не поÑилав його, Ñ– зробив, щоб ви надіÑлиÑÑŒ на неправду,(UA) ЄреміÑ. 29:32 тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ Я покараю нехеламітÑнина Шемаю та наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾: не буде в нього нікого, хто Ñидів би Ñеред цього народу, Ñ– не побачить він добра, Ñке Я зроблю Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ Свого, говорить ГоÑподь, бо про відÑтупÑтво від ГоÑпода говорив він!(UA) ЄреміÑ. 30:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 30:2 Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів, кажучи: Ðапиши Ñобі вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що тобі говорив Я, до книги.(UA) ЄреміÑ. 30:3 Бо приходÑÑ‚ÑŒ оÑÑŒ дні, говорить ГоÑподь, Ñ– Я верну народ Мій Ізраїлів та Юдин, каже ГоÑподь, Ñ– верну Ñ—Ñ… до Краю, що їхнім батькам Я був дав, Ñ– вони поÑÑдуть його.(UA) ЄреміÑ. 30:4 Роце Ñ‚Ñ– Ñлова, що ГоÑподь говорив про Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¹ Юду:(UA) ЄреміÑ. 30:5 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: Почули ми Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñтраху, перелÑку, й немає Ñпокою...(UA) ЄреміÑ. 30:6 Запитайте й побачте, чи родить мужчина? Чому ж це Я бачу, що в кожного мужа он руки його на Ñтегнах його, немов у породіллі, Ñ– вÑÑке Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð»Ñ–Ð´Ð»Ð¾?(UA) ЄреміÑ. 30:7 Ой горе, бо це день великий, немає такого, Ñк він! Рце Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾Ð»Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð°, та з нього він буде врÑтований!(UA) ЄреміÑ. 30:8 І буде в той день, говорить ГоÑподь Саваот, поламаю Ñрмо Я із шиї твоєї, а пута твої розірву, Ñ– не будуть чужі поневолювати більше його!(UA) ЄреміÑ. 30:9 І будуть Ñлужити вони тільки ГоÑподеві, Богові Ñвоєму, Ñ– цареві Ñвоєму Давидові, Ñкого поÑтавлю Я їм.(UA) ЄреміÑ. 30:10 Рти не лÑкайÑÑ, рабе Мій Якові, каже ГоÑподь, Ñ– не ÑтрашиÑÑ, Ізраїлю, бо Я оÑÑŒ врÑтую тебе із далекого краю, Ñ– нащадків твоїх з краю їхнього полону! І вернетьÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð², Ñ– буде Ñпокійний, Ñ– буде безпечний, Ñ– не буде того, хто б його наÑтрашив,(UA) ЄреміÑ. 30:11 бо Я із тобою, говорить ГоÑподь, щоб ÑпаÑати тебе! Бо зроблю Я кінець вÑім народам, між Ñкими тебе розпорошив, та з тобою ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ зроблю, Ñ– тебе покараю за правом, бо не полишу тебе непокараним!(UA) ЄреміÑ. 30:12 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: Ðевилічальна пораза твоÑ, рана Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¸Ð³Ð¾Ð¹Ð½Ð°!(UA) ЄреміÑ. 30:13 Ðемає того, хто б Ñправу твою розÑудив Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— болÑчки, нема в тебе ліків таких, щоб над раною м'ÑÑо зроÑло!(UA) ЄреміÑ. 30:14 Забули про тебе вÑÑ– друзі твої, до тебе вони не звертаютьÑÑ, бо ворожим ударом Я вразив тебе, жорÑтокою карою за чиÑленні провини твої, за те, що зміцніли гріхи твої...(UA) ЄреміÑ. 30:15 Чого ти кричиш про поразу Ñвою, про Ñвій біль невигойний? За чиÑленні твої беззаконÑтва, за те, що зміцніли гріхи твої, Я зробив тобі це...(UA) ЄреміÑ. 30:16 Тому вÑÑ–, що тебе поїдають, поїджені будуть, а вÑÑ– вороги твої вÑÑ– вони підуть в полон, Ñ– Ñтануть здобиччю Ñ‚Ñ–, хто тебе обдирає, а вÑÑ–Ñ…, хто грабує тебе, на грабунок віддам!(UA) ЄреміÑ. 30:17 Бо вирощу шкурку на рані тобі, Ñ– з пораз тебе вилікую, говорить ГоÑподь, бо відкинута звано тебе, ти, СіонÑька дочка, Ñкої ніхто не шукає.(UA) ЄреміÑ. 30:18 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я поверну з полону шатра Яковові, Ñ– змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ міÑцÑми його пробуваннÑ, Ñ– на пагірку Ñвоїм побудуєтьÑÑ Ð¼Ñ–Ñто, а палац оÑÑдетьÑÑ Ð½Ð° відповідному міÑці Ñвоїм.(UA) ЄреміÑ. 30:19 І вийде подÑка із них та Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–ÑŽÑ‡Ð¸Ñ…, Ñ– Я Ñ—Ñ… помножу, Ñ– не буде Ñ—Ñ… мало, Ñ– проÑлавлю Я Ñ—Ñ… Ñ– не будуть принижені!(UA) ЄреміÑ. 30:20 І Ñини його Ñтануть, Ñк перше, а збір його буде міцний перед лицем Моїм, Ñ– Я покараю вÑÑ–Ñ… тих, хто його переÑлідує!(UA) ЄреміÑ. 30:21 І буде із нього Потужний його, Ñ– поÑтане Володар його з-поміж нього, й Я наближу Його, й Він підійде до Мене! Бо хто Ñ” такий, що наразить Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє на небезпеку, щоб до Мене наблизитиÑÑŒ? каже ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 30:22 І Ñтанете ви народом Мені, а Я буду вам Богом!(UA) ЄреміÑ. 30:23 ОÑÑŒ Ð±ÑƒÑ€Ñ Ð“Ð¾ÑподнÑ, лютіÑÑ‚ÑŒ виходить, а вихор крутливий на голову безбожних упаде.(UA) ЄреміÑ. 30:24 Ðе ÑпинитьÑÑ Ð¿Ð¾Ð»ÑƒÐ¼'Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ ГоÑподнього, поки Свого не зробить, Ñ– поки не виконає замірів ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, ви наприкінці днів зрозумієте це!(UA) ЄреміÑ. 31:1 Того чаÑу, говорить ГоÑподь, Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… родів Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñтану Я Богом, вони ж Мені Ñтануть народом!(UA) ЄреміÑ. 31:2 Так говорить ГоÑподь: Знайшов миліÑÑ‚ÑŒ в пуÑтині народ, від меча врÑтований, Ізраїль іде на Ñвій Ñпочин.(UA) ЄреміÑ. 31:3 Здалека ГоÑподь з'ÑвивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– та й промовив: Я вічним коханнÑм тебе покохав, тому миліÑÑ‚ÑŒ тобі виÑвлÑÑŽ!(UA) ЄреміÑ. 31:4 Ще буду тебе будувати й збудована будеш, о діво Ізраїлева! Ти знов приоздобишÑÑ Ð² бубни Ñвої, та й підеш у танок тих, хто бавитьÑÑ,(UA) ЄреміÑ. 31:5 на горах ÑамарійÑьких ще будеш Ñадити виноградники, виноградарі будуть Ñадити й Ñпоживати законно Ñобі!(UA) ЄреміÑ. 31:6 ÐаÑтане бо день, коли кликати буде Ñторожа на Єфремових горах: УÑтавайте, та підемо ми на Сіон, до ГоÑпода, нашого Бога!(UA) ЄреміÑ. 31:7 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: Співайте Ð´Ð»Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð° з радіÑÑ‚ÑŽ, та головою народів утішайтеÑÑŒ! РозголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, вихвалÑйте й Ñкажіть: СпаÑи, ГоÑподи, народ Свій, оÑтанок Ізраїлів!(UA) ЄреміÑ. 31:8 ОÑÑŒ Я Ñ—Ñ… приведу із північного краю, Ñ– зберу Ñ—Ñ… із кінців землі, з ними разом Ñліпий та кульгавий, важка й породіллÑ, Ñюди повертаютьÑÑ Ð·Ð±Ð¾Ñ€Ð¸ великі!(UA) ЄреміÑ. 31:9 Вони прийдуть з плачем, та Я Ñ—Ñ… попроваджу в утіхах. Я Ñ—Ñ… до потоків води попроваджу прÑмою дорогою, не ÑпіткнутьÑÑ Ð½Ð° ній, бо Ізраїлеві Я Ñтав Отцем, а Єфрем, перворідний він Мій!(UA) ЄреміÑ. 31:10 Ðароди, поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, Ñ– далеко звіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ аж на оÑтровах та Ñкажіть: Хто розÑÑ–Ñв ІзраїлÑ, Той позбирає його, Ñ– Ñтерегтиме його, Ñк паÑтир отару Ñвою!(UA) ЄреміÑ. 31:11 Бо ГоÑподь викупив Якова, Ñ– визволив його від руки Ñильнішого від нього.(UA) ЄреміÑ. 31:12 І вони поприходÑÑ‚ÑŒ, Ñ– будуть Ñпівати на вершині Сіону, Ñ– до добра до ГоÑподнього будуть горнутиÑÑŒ, до збіжжÑ, Ñ– до виноградного Ñоку, Ñ– до оливи, Ñ– до молодої дрібної худоби та до товару великого! І Ñтане душа їхнÑ, немов той напоєний Ñад, Ñ– не відчують уже більше ÑтомленнÑ!(UA) ЄреміÑ. 31:13 Тоді дівчина тішитиÑÑŒ буде в танку, Ñ– разом юнацтво та Ñтарші, бо Я оберну їхню жалобу на радіÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Я Ñ—Ñ… потішу, Ñ– Ñ—Ñ… звеÑелю в їхнім Ñмутку!(UA) ЄреміÑ. 31:14 І душу ÑвÑщеників ÑитіÑÑ‚ÑŽ Я напою, а народ Мій добром Моїм буде наÑичений, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 31:15 Так говорить ГоÑподь: Чути Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñƒ Рамі, плач та Ñ€Ð¸Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð³Ñ–Ñ€ÐºÐµ: Рахиль плаче за дітьми Ñвоїми, не хоче потішена бути за діти Ñвої, бо нема Ñ—Ñ…...(UA) ЄреміÑ. 31:16 Так говорить ГоÑподь: Стримай Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій від голоÑіннÑ, Ñ– від Ñльози Ñвої очі, бо Ñ” нагорода Ð´Ð»Ñ Ñ‡Ð¸Ð½Ñƒ твого, говорить ГоÑподь, Ñ– вони вернутьÑÑ Ð· краю ворожого!(UA) ЄреміÑ. 31:17 І Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ майбутнього Ñ” ÑподіваннÑ, говорить ГоÑподь, Ñ– до границь твоїх вернутьÑÑ Ð´Ñ–Ñ‚Ð¸ твої!(UA) ЄреміÑ. 31:18 Добре Я чую Єфрема, Ñк він головою похитує, плачучи: Покарав Ти мене Ñ– покараний Ñ, мов Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ðµ ненавчене! Ðаверни Ти мене Ñ– вернуÑÑ, бо Ти ГоÑподь Бог мій!(UA) ЄреміÑ. 31:19 Бо Ñк Ñ Ð½Ð°Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ, то каÑвÑÑ, коли ж Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð², то вдарив по Ñтегнах Ñвоїх... ЗаÑоромивÑÑ Ñ Ñ‚Ð° збентежений був, бо Ñ Ð³Ð°Ð½ÑŒÐ±Ñƒ ношу молодощів Ñвоїх.(UA) ЄреміÑ. 31:20 Чи Єфрем не Мій Ñин дорогий, чи не люба дитина МоÑ? То Ñкільки Я не говорю проти нього, завжди Ñильно його пам'Ñтаю! Тому то за нього хвилюєтьÑÑ Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ð¾ Моє, змилоÑерджуÑÑ Ñправді над ним, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 31:21 ПоÑтав Ñобі дороговкази, Ñтовпи Ñобі порозÑтавлÑй, зверни Ñвоє Ñерце на биту дорогу, Ñкою ти йшла, Ñ– верниÑÑ, о діво Ізраїлева, верниÑÑ Ð´Ð¾ цих Ñвоїх міÑÑ‚!(UA) ЄреміÑ. 31:22 Ðж доки тинÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑˆ, о дочко невірна? ГоÑподь бо новину Ñтворив на землі: жінка ÑпаÑатиме мужа!(UA) ЄреміÑ. 31:23 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Оце Ñлово прокажуть іще в краї Юдиному й по міÑтах його, коли Я верну Ñ—Ñ…: Хай ГоÑподь благоÑловить тебе, оÑеле ти правди, о горо ÑвÑта!(UA) ЄреміÑ. 31:24 І оÑÑдуть на ній Юда та міÑта його разом уÑÑ–, ÑелÑни та Ñ‚Ñ–, хто ходить з отарою.(UA) ЄреміÑ. 31:25 Бо напоюю Я душу змучену, Ñ– кожну душу Ñкорботну наÑичую.(UA) ЄреміÑ. 31:26 Ðа це Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´Ð¸Ð²ÑÑ Ð¹ побачив, Ñ– був мені Ñон мій приємний.(UA) ЄреміÑ. 31:27 ОÑÑŒ дні наÑтають, говорить ГоÑподь, Ñ– заÑÑ–ÑŽ Ізраїлів дім та дім Юдин наÑіннÑм людини й наÑіннÑм Ñкотини.(UA) ЄреміÑ. 31:28 І буде, Ñк Я пильнував був над ними, щоб Ñ—Ñ… виривати та бурити, Ñ– щоб руйнувати, Ñ– губити, Ñ– чинити лихе, так Я попильную над ними, щоб Ñ—Ñ… будувати й Ñадити, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 31:29 Тими днÑми не Ñкажуть уже: Батьки їли неÑпіле, а оÑкома в Ñинів на зубах!(UA) ЄреміÑ. 31:30 бо кожен за влаÑну провину помре, Ñ– кожній людині, що Ñ—ÑÑ‚ÑŒ недоÑпіле, оÑкома впаде їй на зуби!(UA) ЄреміÑ. 31:31 ОÑÑŒ дні наÑтупають, говорить ГоÑподь, Ñ– Ñкладу Я із домом Ізраїлевим Ñ– з Юдиним домом Ðовий Заповіт.(UA) ЄреміÑ. 31:32 Ðе такий заповіт, що його з їхніми батьками Я Ñклав був у той день, коли міцно за руку Ñ—Ñ… узÑв, щоб Ñ—Ñ… вивеÑти з краю єгипетÑького. Та вони поламали Мого заповіта, Ñ– Я Ñ—Ñ… відкинув, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 31:33 Бо це оÑÑŒ отой Заповіт, що його по цих днÑÑ… Ñкладу з домом ІзраїлÑ, каже ГоÑподь: Дам Закона Свого в Ñередину їхню, Ñ– на їхньому Ñерці його напишу, Ñ– Я Ñтану їм Богом, вони ж Мені будуть народом!(UA) ЄреміÑ. 31:34 І більше не будуть навчати вони один одного, Ñ– брат Ñвого брата, говорÑчи: Пізнайте ГоÑпода! Бо вÑÑ– будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, каже ГоÑподь, бо їхню провину прощу, Ñ– не буду вже згадувати їм гріха!(UA) ЄреміÑ. 31:35 Так говорить ГоÑподь, що Ñонце дає вдень на Ñвітло, Ñ– порÑдок міÑÑцеві й зорÑм на Ñвітло вночі, що порушує море й шумлÑÑ‚ÑŒ його хвилі, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ!(UA) ЄреміÑ. 31:36 Як відійдуть уÑтави ці з-перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾, говорить ГоÑподь, то й наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ðµ переÑтане народом бути перед обличчÑм Моїм по вÑÑ– дні.(UA) ЄреміÑ. 31:37 Так говорить ГоÑподь: Так Ñк небо вгорі незміриме, Ñ– не будуть доÑліджені долі оÑнови землі, то так не відкину Ñ– Я вÑе наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ðµ за вÑе те, що зробили, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 31:38 ОÑÑŒ дні наÑтають, говорить ГоÑподь, Ñ– збудуєтьÑÑ Ð¼Ñ–Ñто оце ГоÑподеві від башти Хананеїла аж до брами Ðаріжної.(UA) ЄреміÑ. 31:39 І піде мірничий шнурок той ще далі, прÑмо аж до Òареву, й обернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ до Òої.(UA) ЄреміÑ. 31:40 І долина вÑÑ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ¿Ñ–Ð² та попелу, Ñ– вÑÑ– Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð°Ð¶ до долини Кедрону, аж до рогу КінÑької брами на Ñхід, уÑе це буде ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, не знищитьÑÑ Ñ‚Ð° не зруйнуєтьÑÑ Ð²Ð²Ñ–ÐºÐ¸ вона!(UA) ЄреміÑ. 32:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода за деÑÑтого року Седекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, це віÑімнадцÑтий рік ÐавуходоноÑора.(UA) ЄреміÑ. 32:2 Ртоді війÑько вавилонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¾Ð±Ð»Ñгало ЄруÑалим, а пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² ув'Ñзнений в подвір'Ñ— в'Ñзниці, що була при домі Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾,(UA) ЄреміÑ. 32:3 що ув'Ñзнив його СедекіÑ, цар Юдин, говорÑчи: Ðащо ти пророкуєш отак: Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я видам це міÑто в руку вавилонÑького царÑ, Ñ– він здобуде його...(UA) ЄреміÑ. 32:4 РСедекіÑ, цар Юдин, не втече від руки халдеїв, бо конче буде він даний в руку вавилонÑького царÑ, Ñ– будуть говорити уÑта його з його уÑтами, а очі його будуть бачити очі його...(UA) ЄреміÑ. 32:5 І заведе він Седекію до Вавилону, Ñ– він буде там, аж поки Я відвідаю його, говорить ГоÑподь. Коли ж будете воювати з халдеÑми, не пощаÑтитьÑÑ Ð²Ð°Ð¼...(UA) ЄреміÑ. 32:6 Ð Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) ЄреміÑ. 32:7 ОÑÑŒ Ганамеїл, Ñин Шаллума, твого дÑдька, іде до тебе Ñказати: Купи Ñобі моє поле, що в Ðнатоті, бо ти маєш викупне право купити.(UA) ЄреміÑ. 32:8 І прийшов до мене Ганамеїл, Ñин дÑдька мого, за ГоÑподнім Ñловом, до подвір'Ñ Ð²'Ñзниці, та й Ñказав мені: Купи моє поле, що в Ðнатоті, що в ВеніÑминовому краї, бо твоє право Ñпадщини й твій викуп, купи Ñобі! І пізнав Ñ, що це Ñлово ГоÑподнє.(UA) ЄреміÑ. 32:9 І купив Ñ Ñ†Ðµ поле від Ганамеїла, Ñина дÑдька мого, що в Ðнатоті, Ñ– відважив йому деÑÑÑ‚ÑŒ Ñ– Ñім шеклів Ñрібла.(UA) ЄреміÑ. 32:10 РнапиÑав Ñ ÐºÑƒÐ¿Ñ‡Ñƒ, Ñ– запечатав, Ñ– заÑвідчив Ñвідками, та й зважив Ñрібло вагою.(UA) ЄреміÑ. 32:11 І взÑв Ñ ÐºÑƒÐ¿Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ лиÑта запечатаного, за законом та уÑтавами, Ñ– відкритого.(UA) ЄреміÑ. 32:12 І дав Ñ ÐºÑƒÐ¿Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ лиÑта Барухові, Ñинові Ðерійї, МахÑеїного Ñина, на очах Ñина дÑдька мого Ганамеїла та на очах Ñвідків, що напиÑані в купчому лиÑÑ‚Ñ–, на очах уÑÑ–Ñ… юдеїв, що Ñиділи в подвір'Ñ— в'Ñзниці.(UA) ЄреміÑ. 32:13 І наказав Ñ Ð‘Ð°Ñ€ÑƒÑ…Ð¾Ð²Ñ– на їхніх очах, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 32:14 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Візьми ці лиÑти, цього купчого лиÑта, Ñ– запечатаного, Ñ– того лиÑта відкритого, Ñ– даÑи його в глинÑний поÑуд, щоб заховалиÑÑŒ на довгий чаÑ.(UA) ЄреміÑ. 32:15 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Ще будуть купуватиÑÑ Ð´Ð¾Ð¼Ð¸ та Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð¹ виноградники в цьому Краї!(UA) ЄреміÑ. 32:16 І моливÑÑ Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода потому, Ñк дав був купчого лиÑта Барухові, Ðерейїному Ñинові, промовлÑючи:(UA) ЄреміÑ. 32:17 О ГоÑподи, Боже! Ти небо та землю Ñтворив Своєю потужною Ñилою та Своїм витÑгненим раменом, нічого Ð´Ð»Ñ Ð¢ÐµÐ±Ðµ нема неможливого!(UA) ЄреміÑ. 32:18 МиліÑÑ‚ÑŒ Ти тиÑÑчам чиниш, Ñ– за провину батьків піÑÐ»Ñ Ð½Ð¸Ñ… віддаєш в лоно їхніх Ñинів, Боже великий та могутній, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ!(UA) ЄреміÑ. 32:19 Великий в пораді й могутній у чинах, що очі Твої відкриті на вÑÑ– дороги людÑьких Ñинів, щоб кожному дати згідно з його дорогою та згідно з плодом його чинів,(UA) ЄреміÑ. 32:20 що знаки та чуда чинив Ти в єгипетÑькім краї, Ñ– чиниш Ñ—Ñ… аж по цей день, Ñ– між Ізраїлем, Ñ– між народом, Ñ– зробив Собі ЙменнÑ, Ñк цього днÑ!(UA) ЄреміÑ. 32:21 І Ти вивів народ Свій Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð· краю єгипетÑького знаками та чудами, Ñ– рукою потужною, Ñ– раменом витÑгненим та Ñтрахом великим.(UA) ЄреміÑ. 32:22 І дав Ти їм Край цей, Ñкий їхнім батькам заприÑÑг був, щоб дати їм Край цей, що тече молоком він та медом.(UA) ЄреміÑ. 32:23 І прийшли, Ñ– поÑіли його, та не ÑлухалиÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– Законом Твоїм не ходили; уÑього, що Ти наказав їм робити, вони не робили, Ñ– Ти вчинив, що Ñпіткало Ñ—Ñ… вÑе оце лихо...(UA) ЄреміÑ. 32:24 ОÑÑŒ доходÑÑ‚ÑŒ до міÑта вали, щоб здобути його, й міÑто віддане буде у руку халдеїв, що воюють із ним, через меч, Ñ– голод, Ñ– моровицю... І що говорив Ти, ÑтаєтьÑÑ, Ñ– оÑÑŒ Ти це бачиш.(UA) ЄреміÑ. 32:25 РТи ж був Ñказав мені, ГоÑподи Боже: Купи Ñобі поле за Ñрібло, Ñ– заÑвідч купівлю Ñвідками. оÑÑŒ міÑто віддане буде у руку халдеїв...(UA) ЄреміÑ. 32:26 І було ГоÑподнє Ñлово до Єремії, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 32:27 ОÑÑŒ Я ГоÑподь, Бог кожного тіла: чи Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ Ñ” щоÑÑŒ неможливе?(UA) ЄреміÑ. 32:28 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ Я віддам оце міÑто у руку халдеїв Ñ– в руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– він здобуде його!(UA) ЄреміÑ. 32:29 І прийдуть халдеї, що воюють з цим міÑтом, Ñ– підпалÑÑ‚ÑŒ це міÑто огнем, та й ÑпалÑÑ‚ÑŒ його й Ñ‚Ñ– доми, що приноÑилиÑÑŒ жертви Ваалові на їхніх дахах, Ñ– лилиÑÑ Ð»Ð¸Ñ‚Ñ– жертви Ð´Ð»Ñ Ñ–Ð½ÑˆÐ¸Ñ… богів, щоб Мене прогнівити...(UA) ЄреміÑ. 32:30 Бо Ñини Ізраїлеві та Ñини Юдині тільки зло учинÑли на очах Моїх від юнацтва Ñвого, Ñини бо Ізраїлеві лиш гнівили Мене чином рук Ñвоїх, каже ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 32:31 Бо міÑто це Ñтало Мені на Мій гнів та на лютіÑÑ‚ÑŒ Мою з того днÑ, Ñк його збудували, та аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, щоб відкинути його від Мого лицÑ(UA) ЄреміÑ. 32:32 за вÑе те зло Ñинів Ізраїлевих та Ñинів Юдиних, Ñке учинили, щоб гнівити Мене, вони, їхні царі, кнÑзі, їхні ÑвÑщеники й їхні пророки, Ñ– юдеÑни й мешканці ЄруÑалиму...(UA) ЄреміÑ. 32:33 І вони обернулиÑÑŒ до Мене потилицею, а не обличчÑм, хоч Я Ñ—Ñ… навчав рано й пізно, та не ÑлухалиÑÑ, щоб прийнÑти науку...(UA) ЄреміÑ. 32:34 І поклали гидоти Ñвої в тому храмі, в Ñкому Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” кликалоÑÑ, щоб його занечиÑтити...(UA) ЄреміÑ. 32:35 І побудували жертовні пагірки Ваалові, що в долині Бен-Гіннома, щоб через огонь переводити Ñинів Ñвоїх та Ñвоїх дочок Молохові, чого їм не наказував Я, й що не входило в Ñерце Мені, щоб чинити ту гидоту, щоб уводити Юду у гріх.(UA) ЄреміÑ. 32:36 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь, Бог Ізраїлів, до міÑта цього, про Ñке ви говорите: Воно віддане буде у руку Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького мечем, Ñ– голодом, Ñ– моровицею:(UA) ЄреміÑ. 32:37 ОÑÑŒ Я Ñ—Ñ… позбираю зо вÑÑ–Ñ… тих країв, куди вигнав був Ñ—Ñ… Своїм гнівом та люттю Своєю й великим Своїм переÑердÑм, Ñ– верну Ñ—Ñ… до міÑÑ†Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– поÑаджу Ñ—Ñ… безпечно,(UA) ЄреміÑ. 32:38 Ñ– вони Мені Ñтануть народом, а Я буду їм Богом!(UA) ЄреміÑ. 32:39 І дам Я їм Ñерце одне та дорогу одну, щоб боÑлиÑÑŒ Мене по вÑÑ– дні на добро Ñобі й Ñинам їхнім по них.(UA) ЄреміÑ. 32:40 І Ñкладу з ними вічного заповіта, що не відвернуÑÑ Ð²Ñ–Ð´ них, щоб їм не чинити Свого добра, Ñ– дам їм у Ñерце Свій Ñтрах, щоб не відÑтупали від Мене!(UA) ЄреміÑ. 32:41 І буду Я тішитиÑÑŒ ними, щоб чинити їм добро, Ñ– Ñ—Ñ… поÑаджу на землі цій у правді уÑім Своїм Ñерцем та вÑією душею Своєю.(UA) ЄреміÑ. 32:42 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: Як Ñпровадив був Я вÑе велике це зло на народ цей, так Ñпроваджу на них вÑе добро, Ñке провіщав Я про них!(UA) ЄреміÑ. 32:43 І купуватимуть поле в цім Краї, про Ñкого ви кажете: Він ÑпуÑтошеннÑ, так що немає людини й Ñкотини, він відданий в руку халдеїв.(UA) ЄреміÑ. 32:44 І будуть вони купувати Ð¿Ð¾Ð»Ñ Ð·Ð° Ñрібло, Ñ– пиÑати про це у лиÑÑ‚Ñ–, й запечатувати, Ñ– Ñвідчити Ñвідками, у краї ВеніÑминовому та в околицÑÑ… ЄруÑалиму, Ñ– в міÑтах Юдиних, Ñ– в міÑтах гірÑьких, Ñ– в міÑтах долішніх, Ñ– в міÑтах південних, бо верну Ñ—Ñ… із полону, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 33:1 І було Єремії ГоÑподнє Ñлово вдруге, коли він ще замкнений був на подвір'Ñ— в'Ñзниці, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 33:2 Так говорить ГоÑподь, що чинить оце, ГоÑподь, що вформовує це, щоб поÑтавити міцно оце, ГоÑподь Його ЙменнÑ:(UA) ЄреміÑ. 33:3 Покликуй до Мене Ñ– тобі відповім, Ñ– тобі розповім про велике та незрозуміле, чого ти не знаєш!(UA) ЄреміÑ. 33:4 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь, Бог Ізраїлів, про доми цього міÑта й про доми царів Юди, що Ñ—Ñ… поруйновано на оборонні вали,(UA) ЄреміÑ. 33:5 приходÑÑ‚ÑŒ вони воювати з халдеÑми, щоб доми понаповнювати людÑькими трупами, що вразив Я гнівом Своїм та люттю Своєю, Ñ– Ñховав Я від міÑта оцього Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” за вÑе їхнє зло:(UA) ЄреміÑ. 33:6 ОÑÑŒ Я йому вирощу шкурку на рані, й дам ліки, та Ñ—Ñ… уздоровлю, Ñ– відкрию багатÑтво Ñпокою та правди Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 33:7 І Я поверну долю Юди, Ñ– долю ІзраїлÑ, Ñ– Ñ—Ñ… розбудую, немов напочатку.(UA) ЄреміÑ. 33:8 І очищу Я Ñ—Ñ… з їхньої провини вÑілÑкої, що нагрішили Мені, Ñ– пробачу вÑÑ– їхні провини, Ñкими нагрішили Мені, та відпали від Мене.(UA) ЄреміÑ. 33:9 І ЄруÑалим Мені Ñтане за радіÑне йменнÑ, за хвалу та пишноту вÑім людÑм землі, що почують про вÑе те добро, що зробив Я Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…! І вони полÑкаютьÑÑ Ñ‚Ð° затремтÑÑ‚ÑŒ через вÑе те добро та ввеÑÑŒ Ñпокій, Ñкий Я Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ вчинив!(UA) ЄреміÑ. 33:10 Так говорить ГоÑподь: Ще буде почутий на міÑці оцьому, про Ñке ви говорите: Воно поруйноване, так що немає людини й немає Ñкотини, у міÑтах Юди й на вулицÑÑ… ЄруÑалиму, ÑпуÑтошених так, що немає людини, й немає мешканцÑ, й немає Ñкотини,(UA) ЄреміÑ. 33:11 радіÑний Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð²ÐµÑелий, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð³Ð¾ та Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ñ—, Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, що говорÑÑ‚ÑŒ: Хваліть ГоÑпода Саваота, бо добрий ГоÑподь, бо навіки Його милоÑердÑ! що жертву хвали до ГоÑподнього дому приноÑÑÑ‚ÑŒ, бо Я поверну долю Краю цього, Ñк було напочатку, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 33:12 Так говорить ГоÑподь Саваот: Ще буде на міÑці оцьому ÑпуÑтошеному, що немає нічого воно від людини та аж до Ñкотини, та по міÑтах його вÑÑ–Ñ… ще буде паÑовиÑько Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð°Ñтухів, куди приведуть вони череду на відпочинок!(UA) ЄреміÑ. 33:13 У міÑтах у горішніх, у міÑтах долішніх, Ñ– в південних міÑтах, Ñ– в ВеніÑминовому краї, Ñ– в околицÑÑ… ЄруÑалиму, Ñ– в міÑтах Юдиних ще проходитиме череда через руки рахуючого, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 33:14 ОÑÑŒ дні наÑтають, говорить ГоÑподь, Ñ– Я виповню добре те Ñлово, що Я провіщав про Ізраїлів дім Ñ– про дім Юдин:(UA) ЄреміÑ. 33:15 тими днÑми та чаÑу того Я Давидові зрощу ÐŸÐ°Ð³Ñ–Ð½Ñ†Ñ ÑправедливоÑти, Він буде чинити на землі правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду!(UA) ЄреміÑ. 33:16 Юда буде ÑпаÑений в тих днÑÑ…, а ЄруÑалим буде жити безпечно, Ñ– його будуть кликати так: ГоÑподь наша правда!(UA) ЄреміÑ. 33:17 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: Ðема переводу Давидовим мужам, що мають Ñидіти на троні дому Ізраїлевого,(UA) ЄреміÑ. 33:18 Ñ– нема переводу в Левитів ÑвÑщеників перед обличчÑм Моїм тому мужеві, що буде приноÑити цілопаленнÑ, Ñ– Ñпалювати хлібну жертву, Ñ– приноÑити жертву вÑÑ– дні!(UA) ЄреміÑ. 33:19 І було Ñлово ГоÑпода до Єремії таке:(UA) ЄреміÑ. 33:20 Так говорить ГоÑподь: Якщо знищите ви заповіта Мого щодо Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° Мого заповіта щодо ночі, щоб не було Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° ночі в їхньому чаÑÑ–,(UA) ЄреміÑ. 33:21 то знищений буде також заповіт Мій з Давидом, рабом Моїм, щоб він Ñина не мав, Ñкий не царював би на троні його, Ñ– з Левитами-ÑвÑщениками, Ñлугами Моїми!(UA) ЄреміÑ. 33:22 І Ñк незчиÑленні Ñ‚Ñ– зорі небеÑні, а морÑький піÑок незміренний, так помножу наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð”Ð°Ð²Ð¸Ð´Ð°, Мого раба, та Левитів, що Ñлужать Мені!(UA) ЄреміÑ. 33:23 І було Ñлово ГоÑпода до Єремії таке:(UA) ЄреміÑ. 33:24 Хіба ж ти не завважив, Ñк народ цей казав був, говорÑчи: Обидва Ñ‚Ñ– роди, Ñких ГоÑподь вибрав, відкинув Він Ñ—Ñ…? І народом Моїм вони нехтують, наче б не був він уже перед ними народом.(UA) ЄреміÑ. 33:25 Так говорить ГоÑподь: Якщо заповіта Мого щодо Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° щодо ночі нема, Ñкщо Я уÑтавів Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ±Ð° й землі не поклав,(UA) ЄреміÑ. 33:26 то відкину й наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð° та раба Мого Давида, щоб не брати володарів із наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ðвраама, ІÑака та Якова... Та не буде того, бо верну їхню долю, й помилую Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 34:1 Слово, що було Єремії від ГоÑпода, коли ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, Ñ– вÑе війÑько його, Ñ– вÑÑ– царÑтва землі, Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ¸ його, та вÑÑ– народи воювали проти ЄруÑалиму та проти вÑÑ–Ñ… міÑÑ‚ його, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 34:2 Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Іди, Ñ– Ñкажеш до Седекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– звіÑтиш йому: Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я віддам оце міÑто в руку вавилонÑького царÑ, та й Ñпалю його огнем.(UA) ЄреміÑ. 34:3 Рти не втечеш із руки його, бо Ñправді будеш Ñхоплений ти, Ñ– в руку його будеш відданий, Ñ– очі твої побачать очі вавилонÑького царÑ, Ñ– уÑта його говоритимуть з уÑтами твоїми, Ñ– до Вавилону ти прийдеш.(UA) ЄреміÑ. 34:4 Ðле поÑлухай ГоÑподнього Ñлова, Седекіє, царю Юдин: Так про тебе говорить ГоÑподь: Ðе помреш від меча!(UA) ЄреміÑ. 34:5 У мирі помреш ти; Ñ– Ñк палили на погребі батькам твоїм, першим царÑм, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й О пане будуть голоÑити тобі, бо Я говорив тобі Ñлово, каже ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 34:6 І говорив пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Седекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, вÑÑ– оці Ñлова в ЄруÑалимі.(UA) ЄреміÑ. 34:7 РвійÑько вавилонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð¾ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð¾ з ЄруÑалимом та зо вÑіма позоÑталими міÑтами Юдиними, з Лахішем та з Ðзекою, бо вони залишилиÑÑ Ñеред Юдиних міÑÑ‚ міÑтами твердинними.(UA) ЄреміÑ. 34:8 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода по тому, Ñк цар Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ñклав був заповіта з уÑім народом, що в ЄруÑалимі, щоб оголоÑити їм волю,(UA) ЄреміÑ. 34:9 щоб кожен відпуÑтив раба Ñвого, Ñ– кожен Ñвою невільницю, Ñ”Ð²Ñ€ÐµÑ Ñ‚Ð° єврейку, вільними, щоб ніхто не поневолював Ñвого брата юдеÑ.(UA) ЄреміÑ. 34:10 І поÑлухалиÑÑ Ð²ÑÑ– кнÑзі та ввеÑÑŒ народ, що приÑтали до заповіту, щоб кожен відпуÑтив Ñвого раба, Ñ– кожен Ñвою невільницю, вільними, щоб більш не неволити Ñ—Ñ…. І вони поÑлухалиÑÑ, Ñ– повідпуÑкали.(UA) ЄреміÑ. 34:11 Ðле потому вони знову вернули тих рабів та тих невільниць, Ñких повідпуÑкали були вільними, Ñ– примуÑили Ñ—Ñ… Ñтати за рабів та невільниць.(UA) ЄреміÑ. 34:12 І було Ñлово ГоÑподнє до Єремії від ГоÑпода, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 34:13 Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Я Ñклав був заповіта з вашими батьками того днÑ, коли виводив Ñ—Ñ… із єгипетÑького краю, з дому рабÑтва, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 34:14 З кінцем Ñеми років відпуÑтите кожен Ñвого брата євреÑ, що буде проданий тобі й поÑлужить тобі шіÑÑ‚ÑŒ років, Ñ– відпуÑтиш його вільним від Ñебе. Та не ÑлухалиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ ваші батьки, Ñ– не прихилили Ñвого уха до цього.(UA) ЄреміÑ. 34:15 Ð Ñьогодні вернулиÑÑ Ð²Ð¸ та й зробили Ñправедливе в очах Моїх, щоб оголоÑити волю кожен Ñвоєму ближньому, Ñ– Ñклали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в Ñкому кликалоÑÑŒ Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ”.(UA) ЄреміÑ. 34:16 Та ви знову збезчеÑтили Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ”, Ñ– вернули кожен раба Ñвого й кожен невільницю Ñвою, Ñких відпуÑтили були на волю, Ñ– примуÑили Ñ—Ñ…, щоб були вам рабами та невільницÑми.(UA) ЄреміÑ. 34:17 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: Ви не поÑлухалиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ, щоб оголоÑити волю кожен Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð° Ñвого та кожен Ð´Ð»Ñ Ñвого ближнього, тому то оÑÑŒ Я говорить ГоÑподь оголошу вам волю до меча, до моровиці й до голоду, Ñ– віддам Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° поÑтрах Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… царÑтв землі!...(UA) ЄреміÑ. 34:18 І віддам цих людей, що переÑтупають Мого заповіта, що не додержують Ñлів заповіту, Ñкого були Ñклали перед лицем Моїм, що вони розрізали надвоє Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð° перейшли між його кавалками,(UA) ЄреміÑ. 34:19 також кнÑзів Юди та кнÑзів ЄруÑалиму, евнухів Ñ– ÑвÑщеників, та ввеÑÑŒ народ Краю, що проходили поміж кавалками цього телÑти,(UA) ЄреміÑ. 34:20 то Я Ñ—Ñ… віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, Ñ– Ñтане падло їхнє Ñтервом Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ‚Ð°Ñтва небеÑного та Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¾Ñ— звірини...(UA) ЄреміÑ. 34:21 РСедекію, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, та його кнÑзів віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку війÑька вавилонÑького царÑ, що відходить від ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 34:22 ОÑÑŒ Я накажу, говорить ГоÑподь, Ñ– верну Ñ—Ñ… до цього міÑта, Ñ– вони воюватимуть з ним, Ñ– здобудуть його та й ÑпалÑÑ‚ÑŒ його огнем, а Юдині міÑта віддам на ÑпуÑтошеннÑ, Ñ– не буде в них мешканцÑ!...(UA) ЄреміÑ. 35:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода за днів ЄгоÑкима, Ñина ЙоÑÑ–Ñ—, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 35:2 Іди до дому Рехавітів, Ñ– будеш говорити з ними, Ñ– введеш Ñ—Ñ… до ГоÑподнього дому, до однієї з кімнат, Ñ– напоїш Ñ—Ñ… вином.(UA) ЄреміÑ. 35:3 І взÑв Ñ Ð¯Ð°Ð·Ð°Ð½Ñ–ÑŽ, Єреміїного Ñина, Ñина Хаваццініїного, Ñ– братів його, Ñ– вÑÑ–Ñ… Ñинів його та ввеÑÑŒ дім Рехавітів.(UA) ЄреміÑ. 35:4 І ввів Ñ Ñ—Ñ… до ГоÑподнього дому, до кімнати Ñинів Ханана, Ñина Їґдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті кнÑзів, що над кімнатою МааÑеї, Шаллумового Ñина, Ñкий пильнував порога.(UA) ЄреміÑ. 35:5 І поÑтавив Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ñинами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й Ñказав до них: Пийте вино!(UA) ЄреміÑ. 35:6 Рвони відказали: Ðе будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, Ñин Рехавів, наказав нам, говорÑчи: Ðе пийте вина ані ви, ані ваші Ñини аж навіки!(UA) ЄреміÑ. 35:7 І не будуйте дому, Ñ– не Ñійте, Ñ– не заÑаджуйте виноградника, Ñ– не майте Ñ—Ñ…, але Ñидіть у наметах по вÑÑ– ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруєте!(UA) ЄреміÑ. 35:8 І поÑлухалиÑÑ Ð¼Ð¸ голоÑу нашого батька Єгонадава, Рехавового Ñина, про вÑе, що він наказав був нам, щоб не пили вина по вÑÑ– наші дні ми, наші жінки, наші Ñини та дочки наші,(UA) ЄреміÑ. 35:9 Ñ– щоб ні будувати домів Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ пробуваннÑ, а виноградник Ñ– поле та наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ будуть наші.(UA) ЄреміÑ. 35:10 І оÑіли ми в наметах, Ñ– поÑлухалиÑÑ, та й зробили вÑе, що наказав нам наш батько Йонадав.(UA) ЄреміÑ. 35:11 І ÑталоÑÑ, коли ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, прийшов був на цей Край, то ми Ñказали: Ходіть, Ñ– ввійдемо до ЄруÑалиму перед війÑьком халдеїв та перед війÑьком Ðраму. І оÑілиÑÑ Ð¼Ð¸ в ЄруÑалимі.(UA) ЄреміÑ. 35:12 І було Ñлово ГоÑпода до Єремії таке:(UA) ЄреміÑ. 35:13 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, Ñ– Ñкажеш до юдеÑнина та до мешканців ЄруÑалиму: Чи з цього не витÑгнете науки, щоб ÑлухатиÑÑ ÐœÐ¾Ñ—Ñ… Ñлів? говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 35:14 Додержано Ñлова Єгонадава, Рехавового Ñина, що наказав був Ñинам Ñвоїм не пити вина, Ñ– не пили вони аж до Ð´Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, бо поÑлухалиÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ñƒ Ñвого батька; а Я говорив до Ð²Ð°Ñ Ñ€Ð°Ð½Ð¾ та пізно, та не ÑлухалиÑÑ Ð²Ð¸ Мене!(UA) ЄреміÑ. 35:15 І поÑилав Я до Ð²Ð°Ñ ÑƒÑÑ–Ñ… Своїх рабів пророків рано та пізно, говорÑчи: ВернітьÑÑ Ð½Ð¾ кожен зо Ñвоєї злої дороги, та виправте вчинки Ñвої, Ñ– не ходіть за іншими богами, щоб Ñлужити їм, Ñ– Ñидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не Ñхилили ви Ñвого уха, Ñ– не поÑлухалиÑÑŒ Мене.(UA) ЄреміÑ. 35:16 Бо додержали Ñини Єгонадава, Ñина Рехавового, наказа Ñвого батька, що наказав був їм, а народ цей не поÑлухавÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ.(UA) ЄреміÑ. 35:17 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я Ñпроваджую на Юду та на вÑÑ–Ñ… мешканців ЄруÑалиму вÑе те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не Ñлухали, Ñ– кликав Я Ñ—Ñ…, та вони не відповідали...(UA) ЄреміÑ. 35:18 Рдо дому Рехавітів Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ñказав: Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви ÑлухалиÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð° вашого батька Єгонадава, та держитеÑÑ Ð²ÑÑ–Ñ… наказів його, Ñ– зробили те вÑе, що Я заповів вам,(UA) ЄреміÑ. 35:19 тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Ðема переводу в Йонадава, Рехавового Ñина, мужеві, що ÑтоÑтиме перед лицем Моїм по вÑÑ– дні!(UA) ЄреміÑ. 36:1 І ÑталоÑÑ Ñ‡ÐµÑ‚Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ року ЄгоÑкима, ЙоÑіїного Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, було оце Ñлово до Єремії від ГоÑпода, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 36:2 Візьми Ñобі книжкового звоÑ, Ñ– напиши на ньому вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що Я говорив тобі про Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¹ про Юду, та про вÑÑ– народи від днÑ, коли Я почав говорити тобі, від днів ЙоÑÑ–Ñ— та аж до цього днÑ.(UA) ЄреміÑ. 36:3 Може почує дім Юдин уÑе те зло, що Я думаю вчинити їм, щоб вернулиÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ зо Ñвоєї злої дороги, а Я прощу їхню провину та їхній гріх.(UA) ЄреміÑ. 36:4 І покликав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð‘Ð°Ñ€ÑƒÑ…Ð°, Ðерійїного Ñина, Ñ– Барух напиÑав з уÑÑ‚ Єремії вÑÑ– ГоÑподні Ñлова, що Він говорив йому, на книжковий звій.(UA) ЄреміÑ. 36:5 І наказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð‘Ð°Ñ€ÑƒÑ…Ð¾Ð²Ñ–, кажучи: Я задержаний, не можу ввійти до ГоÑподнього дому.(UA) ЄреміÑ. 36:6 Тому піди Ñам, прочитай зо звою, що напиÑав ти з моїх уÑÑ‚, ГоÑподні Ñлова в вуха народу в ГоÑподньому домі в дні поÑту, а також в вуха вÑього Юди, що приходить зо Ñвоїх міÑÑ‚, відчитаєш Ñ—Ñ….(UA) ЄреміÑ. 36:7 Може впаде їхнє Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнє лице, Ñ– вони вернутьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ зо Ñвоєї злої дороги, бо великий гнів та лютіÑÑ‚ÑŒ, що ГоÑподь говорив проти народу цього!(UA) ЄреміÑ. 36:8 І зробив Барух, Ñин Ðерійїн, уÑе, що наказав був йому пророк ЄреміÑ, щоб прочитати з книги ГоÑподні Ñлова в ГоÑподньому домі.(UA) ЄреміÑ. 36:9 І ÑталоÑÑ Ð¿'Ñтого року ЄгоÑкима, ЙоÑіїного Ñина, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, дев'Ñтого міÑÑцÑ, оголоÑили піÑÑ‚ перед ГоÑподнім лицем Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього народу в ЄруÑалимі та Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього того народу, що поприходив з Юдиних міÑÑ‚ до ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 36:10 І прочитав Барух з книги Єреміїні Ñлова в домі ГоÑподньому в кімнаті пиÑÐ°Ñ€Ñ Òемарії, Шафанового Ñина, на горішньому подвір'Ñ—, при вході до нової брами ГоÑподнього дому, в вуха вÑього народу.(UA) ЄреміÑ. 36:11 І почув Михей, Ñин Òемарії, Шафанового Ñина, вÑÑ– ГоÑподні Ñлова з книги,(UA) ЄреміÑ. 36:12 Ñ– зійшов до царÑького дому, до кімнати пиÑарÑ, аж оÑÑŒ там ÑидÑÑ‚ÑŒ уÑÑ– зверхники: пиÑар Елішама, Ñ– ДелаÑ, Ñин Шемаїн, Ñ– Елнатан, Ñин Ðхборів, Ñ– ÒемаріÑ, Ñин Шафанів, Ñ– СедекіÑ, Ñин Хананії, Ñ– вÑÑ– зверхники.(UA) ЄреміÑ. 36:13 І розповів їм Михей вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, Ñкі він почув був, коли Барух читав із книги в вуха народу.(UA) ЄреміÑ. 36:14 І вÑÑ– зверхники поÑлали до Баруха ЄгудіÑ, Ñина Ðетанії, Ñина Шелемії, Ñина Кушіїного, говорÑчи: Того звоÑ, що читав ти з нього в вуха народу, візьми його в Ñвою руку та й прийди! І взÑв Барух, Ñин Ðерійїн, Ð·Ð²Ð¾Ñ Ð² Ñвою руку та й прийшов до них.(UA) ЄреміÑ. 36:15 Ð Ñ‚Ñ– Ñказали до нього: Сідай же, Ñ– прочитай його в наші вуха! І прочитав Барух в їхні вуха.(UA) ЄреміÑ. 36:16 І ÑталоÑÑ, коли вони почули вÑÑ– ці Ñлова, жахнулиÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ перед одним, та й Ñказали Барухові: Конче перекажімо цареві вÑÑ– ці Ñлова!(UA) ЄреміÑ. 36:17 І запитали вони Баруха, говорÑчи: Розкажи нам, Ñк ти пиÑав уÑÑ– ці Ñлова з його уÑÑ‚?(UA) ЄреміÑ. 36:18 І Ñказав їм Барух: Він проказував мені з Ñвоїх уÑÑ‚ уÑÑ– ці Ñлова, а Ñ Ð¿Ð¸Ñав у книзі чорнилом.(UA) ЄреміÑ. 36:19 І Ñказали зверхники до Баруха: Іди, ÑховайÑÑ, ти та ЄреміÑ, Ñ– нехай ніхто не знає, де ви!(UA) ЄреміÑ. 36:20 І прийшли вони до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð° подвір'Ñ, а Ð·Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð»Ð¸ в кімнаті пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð•Ð»Ñ–ÑˆÐ°Ð¼Ð¸, Ñ– розповіли в вуха Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²ÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова.(UA) ЄреміÑ. 36:21 І поÑлав цар Ð„Ð³ÑƒÐ´Ñ–Ñ Ð²Ð·Ñти звоÑ, Ñ– той узÑв його з кімнати пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð•Ð»Ñ–ÑˆÐ°Ð¼Ð¸. І Єгудій прочитав його в вуха Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° в вуха вÑÑ–Ñ… зверхників, що ÑтоÑли при царі.(UA) ЄреміÑ. 36:22 Рцар Ñидів у зимовому домі, дев'Ñтого міÑÑцÑ, Ñ– перед ним був розпалений коминок.(UA) ЄреміÑ. 36:23 І ÑталоÑÑ, коли Єгудій перечитував три чи чотири Ñтовпці, то цар відрізував це пиÑарÑьким ножем та й кидав до огню, що в коминку, аж поки не згорів увеÑÑŒ звій на огні, що в коминку...(UA) ЄреміÑ. 36:24 Та не злÑкалиÑÑ Ð¹ не роздерли Ñвоїх шат цар та вÑÑ– його раби, що Ñлухали вÑÑ– ці Ñлова.(UA) ЄреміÑ. 36:25 І хоч Елнатан, Ñ– ДелаÑ, Ñ– ÒÐµÐ¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñили Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ðµ палити того звою, та не поÑлухавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñ—Ñ….(UA) ЄреміÑ. 36:26 І наказав цар Єрахмеїлові, Ñинові царевому, Ñ– Сераї, Ñинові Ðзріїловому, Ñ– Шелемії, Ñинові Ðвдіїловому, взÑти пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð‘Ð°Ñ€ÑƒÑ…Ð° й пророка Єремію, та ГоÑподь Ñ—Ñ… Ñховав.(UA) ЄреміÑ. 36:27 І було ГоÑподнє Ñлово до Єремії потому, Ñк цар Ñпалив був Ð·Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° Ñ‚Ñ– Ñлова, що Барух напиÑав з Єреміїних уÑÑ‚, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 36:28 Візьми Ñобі знову іншого звоÑ, Ñ– напиши на ньому вÑÑ– перші Ñлова, що були на першому звої, Ñкого Ñпалив ЄгоÑким, цар Юдин.(UA) ЄреміÑ. 36:29 Рпро ЄгоÑкима, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь: Ти Ñпалив цього звоÑ, говорÑчи: Ðащо напиÑав ти на ньому таке: Конче прийде цар вавилонÑький Ñ– знищить оцей Край, Ñ– вигубить в ньому людину й Ñкотину.(UA) ЄреміÑ. 36:30 Тому так говорить ГоÑподь про ЄгоÑкима, Юдиного царÑ: Ðе буде від нього ÑидÑчого на Давидовому троні, а його труп буде кинений на Ñпекоту вдень та на холод вночі...(UA) ЄреміÑ. 36:31 І навіщу його та наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– його рабів за їхні провини, Ñ– Ñпроваджу на них та на мешканців ЄруÑалиму й на юдеÑнина вÑе те зло, що Я говорив до них, та вони не поÑлухали...(UA) ЄреміÑ. 36:32 І Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð²Ð·Ñв іншого звоÑ, Ñ– дав його пиÑареві Барухові, Ñинові Ðерійїному, Ñ– той напиÑав на ньому з Єреміїних уÑÑ‚ уÑÑ– Ñлова тієї книги, Ñку Ñпалив був ЄгоÑким, цар Юдин, в огні, Ñ– до них було додано ще багато подібних Ñлів.(UA) ЄреміÑ. 37:1 І зацарював цар СедекіÑ, Ñин ЙоÑійїн, заміÑÑ‚ÑŒ Конії, Ñина ЄгоÑкимового, Ñкого зробив царем ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, в Юдиному краї.(UA) ЄреміÑ. 37:2 Та не поÑлухавÑÑ Ð°Ð½Ñ– він, ані його раби, ані народ Краю Ñлів ГоÑпода, Ñкі Він говорив через пророка Єремію.(UA) ЄреміÑ. 37:3 І поÑлав цар Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð„Ð³ÑƒÑ…Ð°Ð»Ð°, Ñина Шелеміїного, Ñ– ÑвÑщеника Цефанію, Ñина МааÑеїного, до пророка Єремії, говорÑчи: ПомолиÑÑ Ð·Ð° Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога нашого!(UA) ЄреміÑ. 37:4 Ð Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ð´Ñ– ще вільно ходив Ñеред народу, бо не дали його ще до в'Ñзниці.(UA) ЄреміÑ. 37:5 Рфараонове війÑько вийшло з Єгипту. І почули віÑтку про них халдеї, що облÑгали ЄруÑалим, Ñ– відійшли від ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 37:6 І було Ñлово ГоÑподнє до пророка Єремії, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 37:7 Так промовив ГоÑподь, Бог Ізраїлів: Так Ñкажете до Юдиного царÑ, що поÑлав Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ мене поÑпитати мене: ОÑÑŒ фараонове війÑько, що вийшло вам на поміч, вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого краю, до Єгипту.(UA) ЄреміÑ. 37:8 Рхалдеї знову вернутьÑÑ, Ñ– будуть воювати з цим міÑтом, Ñ– здобудуть його, та й ÑпалÑÑ‚ÑŒ його огнем.(UA) ЄреміÑ. 37:9 Так говорить ГоÑподь: Ðе обманюйте Ñвоїх душ, говорÑчи: Халдеї конче підуть від наÑ, бо не підуть вони.(UA) ЄреміÑ. 37:10 Бо Ñкщо б ви побили вÑе халдейÑьке війÑько, що з вами воює, а з них залишилиÑÑ Ð± тільки ранені, то вÑтане кожен із намету Ñвого, Ñ– ÑпалÑÑ‚ÑŒ це міÑто огнем...(UA) ЄреміÑ. 37:11 І ÑталоÑÑ, коли халдейÑьке війÑько відÑтупило від ЄруÑалиму перед фараоновим війÑьком,(UA) ЄреміÑ. 37:12 то вийшов Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð· ЄруÑалиму, щоб піти до ВеніÑминового краю, Ñ– щоб ÑховатиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼ Ñеред народу.(UA) ЄреміÑ. 37:13 Та коли він був Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð’ÐµÐ½Ñ–Ñминової брами, то був там начальник Ñторожі, а ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ЇрійÑ, Ñин Шелемеї, Ñина Хананіїного. І Ñхопив він пророка Єремію, говорÑчи: Ти переходиш до халдеїв!(UA) ЄреміÑ. 37:14 Ð Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Ðеправда, Ñ Ð½Ðµ переходжу до халдеїв! Та не поÑлухав той його; Ñ– Ñхопив Ð‡Ñ€Ñ–Ð¹Ñ Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–ÑŽ, Ñ– попровадив його до зверхників.(UA) ЄреміÑ. 37:15 І розгнівалиÑÑ Ð·Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð½Ð¸ÐºÐ¸ на Єремію, Ñ– побили його, та й віддали його до в'Ñзниці в домі пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¾Ð½Ð°Ñ‚Ð°Ð½Ð°, бо його зробили за в'Ñзничний дім.(UA) ЄреміÑ. 37:16 І зійшов Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ темничної Ñми та до підвалу, Ñ– Ñидів там Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ днів...(UA) ЄреміÑ. 37:17 І поÑлав цар СедекіÑ, Ñ– взÑв його. І Ñпитав його цар у Ñвоїм домі таємно й Ñказав: Чи Ñ” Ñлово від ГоÑпода? І Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Є. І далі Ñказав: Ти будеш відданий в руку вавилонÑького царÑ...(UA) ЄреміÑ. 37:18 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ—: Що Ñ Ð·Ð³Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð² тобі й рабам твоїм та цьому народові, що ви віддали мене до в'Ñзниці?(UA) ЄреміÑ. 37:19 І де ваші пророки, що вам пророкували, говорÑчи: Цар вавилонÑький не прийде на Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° на Край цей?(UA) ЄреміÑ. 37:20 Ртепер поÑлухай, пане мій царю: хай упаде моє Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– не вертай мене до дому пиÑÐ°Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¾Ð½Ð°Ñ‚Ð°Ð½Ð°, щоб не помер Ñ Ñ‚Ð°Ð¼!...(UA) ЄреміÑ. 37:21 І наказав цар СедекіÑ, й Єремію вміÑтили в подвір'Ñ— в'Ñзниці, Ñ– давали йому буханець хліба на день з вулиці пекарів, аж поки не ÑкінчивÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ хліб у міÑÑ‚Ñ–. І Ñидів Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð² подвір'Ñ— в'Ñзниці.(UA) ЄреміÑ. 38:1 І почув ШефатіÑ, Ñин Маттанів, Ñ– ÒедаліÑ, Ñин Пашхурів, Ñ– Юхал, Ñин Шелемеїн, Ñ– Пашхур, Ñин Малкійїн, Ñ‚Ñ– Ñлова, що Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² до вÑього народу, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 38:2 Так говорить ГоÑподь: Хто Ñидітиме в цьому міÑÑ‚Ñ–, той помре від меча, голоду та від моровиці, а хто вийде до халдеїв, той буде жити, Ñ– Ñтане йому душа його за здобич, Ñ– він житиме!(UA) ЄреміÑ. 38:3 Так говорить ГоÑподь: Ðапевно буде дане це міÑто в руку війÑька вавилонÑького царÑ, Ñ– він здобуде його!(UA) ЄреміÑ. 38:4 І Ñказали зверхники до царÑ: Ðехай же уб'ÑŽÑ‚ÑŒ цього чоловіка, бо він оÑлаблює руки воÑків, позоÑталих у цьому міÑÑ‚Ñ–, та руки вÑього народу, говорÑчи їм Ñлова, Ñк оці. Бо цей чоловік не шукає Ð´Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ народу добра, а тільки зла!...(UA) ЄреміÑ. 38:5 І Ñказав цар СедекіÑ: ОÑÑŒ він у ваших руках, бо цар нічого не вдіє Ñупроти ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 38:6 І взÑли Єремію та й кинули його до Ñми Малкійї, царевого Ñина, що в подвір'Ñ— в'Ñзниці, Ñ– ÑпуÑтили Єремію шнурами. Рв Ñмі була не вода, а тільки багно, Ñ– загруз Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð² багні!(UA) ЄреміÑ. 38:7 І почув мурин Евед-Мелех, евнух, Ñкий був у царÑькому домі, що Єремію кинули до Ñми, а цар Ñидів у ВеніÑминовій брамі.(UA) ЄреміÑ. 38:8 І вийшов Евед-Мелех з царÑького дому, та й Ñказав цареві, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 38:9 Пане мій царю, ці люди вчинили зло в уÑьому, що зробили пророкові Єремії, Ñкого кинули до Ñми, Ñ– помре він на Ñвоєму міÑці через голод, бо в міÑÑ‚Ñ– нема вже хліба...(UA) ЄреміÑ. 38:10 І наказав цар муринові Евед-Мелехові, говорÑчи: Візьми з Ñобою звідÑи троє люда, Ñ– витÑгнеш пророка Єремію з Ñми, поки він ще не вмер!(UA) ЄреміÑ. 38:11 І взÑв Евед-Мелех тих людей з Ñобою, Ñ– прийшов до царÑького дому під Ñкарбницею, Ñ– набрав ізвідти подертого ÑˆÐ¼Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° непотрібних лахів, Ñ– ÑпуÑтив Ñ—Ñ… до Єремії до Ñми шнурами.(UA) ЄреміÑ. 38:12 І Ñказав мурин Евед-Мелех до Єремії: Поклади це подерте ÑˆÐ¼Ð°Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð° лахи попід пахи Ñвоїх рук під шнури! І зробив Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ñ‚Ð°Ðº.(UA) ЄреміÑ. 38:13 І потÑгнули Єремію шнурами, Ñ– витÑгли його з Ñми. І Ñидів Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð² подвір'Ñ— в'Ñзниці.(UA) ЄреміÑ. 38:14 І поÑлав цар СедекіÑ, Ñ– взÑв пророка Єремію до Ñебе, до третього входу, що в домі ГоÑподньому. І Ñказав цар до Єремії: Запитаю Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ про щоÑÑŒ, не заховуй від мене нічого!(UA) ЄреміÑ. 38:15 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Седекії: Коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ñ–Ñ‰Ñƒ тобі, то чи Ñправді не вб'єш ти мене? Рколи пораджу тобі, то мене не поÑлухаєш...(UA) ЄреміÑ. 38:16 І приÑÑгнув цар Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ— таємно, говорÑчи: Як живий ГоÑподь, що Ñтворив нам цю душу: не вб'ÑŽ тебе, Ñ– не дам тебе в руку тих людей, що шукають твоєї душі!(UA) ЄреміÑ. 38:17 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Седекії: Так говорить ГоÑподь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо Ñправді вийдеш ти до зверхників вавилонÑького царÑ, то житиме душа твоÑ, а міÑто це не буде Ñпалене огнем, Ñ– будеш жити ти та дім твій.(UA) ЄреміÑ. 38:18 Ð Ñкщо ти не вийдеш до вавилонÑького царÑ, то це міÑто буде дане в руку халдеїв, Ñ– вони ÑпалÑÑ‚ÑŒ його огнем, Ñ– ти не втечеш з їхньої руки...(UA) ЄреміÑ. 38:19 І Ñказав цар Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð´Ð¾ Єремії: Я боюÑÑ ÑŽÐ´ÐµÑ—Ð², що перейшли до халдеїв, щоб не дали мене в їхню руку, Ñ– щоб не наÑміÑлиÑÑ Ð· мене...(UA) ЄреміÑ. 38:20 І Ñказав ЄреміÑ: Ðе дадуть! ПоÑлухай ГоÑподнього голоÑу до того, що Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑŽ тобі, Ñ– буде добре тобі, Ñ– буде жити душа твоÑ!(UA) ЄреміÑ. 38:21 Ð Ñкщо ти не Ñхочеш вийти, то оÑÑŒ Ñлово, що ГоÑподь мені виÑвив:(UA) ЄреміÑ. 38:22 І оÑÑŒ уÑÑ– жінки, що залишилиÑÑ Ð² домі Юдиного царÑ, будуть відведені до зверхників вавилонÑького царÑ, Ñ– вони Ñкажуть: Підмовили тебе й перемогли тебе твої приÑтелі; погрузили в багно твої ноги, та вони назад відійшли.(UA) ЄреміÑ. 38:23 РвÑÑ– жінки твої та вÑÑ– Ñини твої будуть відведені до халдеїв, Ñ– ти не втечеш з їхньої руки, бо рукою вавилонÑького Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±ÑƒÐ´ÐµÑˆ Ñхоплений, а міÑто це буде Ñпалене огнем...(UA) ЄреміÑ. 38:24 І Ñказав Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð´Ð¾ Єремії: Ðехай ніхто не знає про ці Ñлова, Ñ– ти не помреш.(UA) ЄреміÑ. 38:25 Бо коли почують зверхники, що Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² з тобою, то прийдуть до тебе та й Ñкажуть тобі: Розкажи но нам, що говорив ти цареві! Ðе ховай перед нами, Ñ– не вб'ємо тебе. І що ж говорив тобі цар?(UA) ЄреміÑ. 38:26 то Ñкажеш до них: Я Ñклав Ñвоє Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ царÑьке обличчÑ, щоб не вертали мене до Єгонатанового дому, щоб там не померти.(UA) ЄреміÑ. 38:27 І прийшли вÑÑ– зверхники до Єремії й запиталиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– він розказав їм згідно зо вÑіма тими Ñловами, що звелів був цар. І вони мовчки відійшли від нього, бо не довідалиÑÑŒ про обговорену річ.(UA) ЄреміÑ. 38:28 І Ñидів Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð½Ð° подвір'Ñ— в'Ñзниці аж до днÑ, коли був здобутий ЄруÑалим. І ÑталоÑÑ, Ñк був здобутий ЄруÑалим:(UA) ЄреміÑ. 39:1 Дев'Ñтого року Седекії, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, міÑÑÑ†Ñ Ð´ÐµÑÑтого, прийшов ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, та вÑе його війÑько до ЄруÑалиму та й облÑгли його.(UA) ЄреміÑ. 39:2 ОдинадцÑтого року Седекії, міÑÑÑ†Ñ Ñ‡ÐµÑ‚Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, дев'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, був пробитий пролім до міÑта...(UA) ЄреміÑ. 39:3 І поприходили вÑÑ– зверхники вавилонÑького царÑ, Ñ– поÑідали в Середущій брамі: Ðерґал-Сар'ецер, Самгар, Ðево, СарÑехім, Ñтарший евнух, Ðерґал-Сар'ецер, Ñтарший маг, Ñ– вÑÑ Ñ€ÐµÑˆÑ‚Ð° зверхників вавилонÑького царÑ.(UA) ЄреміÑ. 39:4 І ÑталоÑÑ, Ñк побачив Ñ—Ñ… СедекіÑ, цар Юдин, та вÑÑ– воÑки, то вони повтікали, Ñ– повиходили вночі з міÑта дорогою царÑького Ñадка, брамою між обома мурами, Ñ– вийшли дорогою в Ñтеп.(UA) ЄреміÑ. 39:5 І погналоÑÑ Ñ…Ð°Ð»Ð´ÐµÐ¹Ñьке війÑько за ними, Ñ– догнали Седекію в єрихонÑьких Ñтепах... І взÑли вони його, Ñ– завели його до ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, до Рівли, в краю Хамат, Ñ– той заÑудив його.(UA) ЄреміÑ. 39:6 І цар вавилонÑький порізав Седекіїних Ñинів в Рівлі на очах його; Ñ– вÑÑ–Ñ… шлÑхетних Юдиних порізав вавилонÑький цар...(UA) ЄреміÑ. 39:7 Рочі Седекії він вибрав, Ñ– Ñкував його мідÑними кайданами, щоб відвеÑти його до Вавилону...(UA) ЄреміÑ. 39:8 Рдім Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° дому народу халдеї попалили огнем, Ñ– порозбивали мури ЄруÑалиму.(UA) ЄреміÑ. 39:9 Ррешту народу, позоÑталих у міÑÑ‚Ñ–, та перебіжців, що попереходили до нього, Ñ– решту народу, що позоÑталиÑÑ, вигнав Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, до Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 39:10 Рз бідноти народу, що не мали нічого, Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, позоÑтавив декого в Юдиному краї, Ñ– дав їм того Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ñ€Ð°Ð´Ð½Ð¸ÐºÐ¸ та полÑ.(UA) ЄреміÑ. 39:11 І наказав ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, про Єремію, через начальника царÑької Ñторожі, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 39:12 Візьми його, Ñ– зверни на нього Ñвої очі, Ñ– не зроби йому нічого злого, Ñ– тільки Ñк він Ñкаже тобі, так з ним зроби!(UA) ЄреміÑ. 39:13 І поÑлав Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, Ñ– Ðевушазбан, Ñтарший евнух, Ñ– Ðерґал-Сар'ецер, Ñтарший маг, та вÑÑ– начальники вавилонÑького царÑ,(UA) ЄреміÑ. 39:14 Ñ– поÑлали вони, Ñ– взÑли Єремію з подвір'Ñ Ð²'Ñзниці, Ñ– дали його до Òедалії, Ñина Ðхікама, Ñина Шафанового, щоб вивеÑти його до дому. І оÑівÑÑ Ð²Ñ–Ð½ Ñеред народу.(UA) ЄреміÑ. 39:15 Рдо Єремії було ГоÑподнє Ñлово, коли він був затриманий в подвір'Ñ— в'Ñзниці, таке:(UA) ЄреміÑ. 39:16 Іди, Ñ– Ñкажеш до мурина Евед-Мелеха, говорÑчи: Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я наводжу Свої Ñлова на це міÑто на зло, а не на добро, Ñ– вони будуть діÑтиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ тобою цього днÑ.(UA) ЄреміÑ. 39:17 Ðле тебе врÑтую цього днÑ, говорить ГоÑподь, Ñ– ти не будеш відданий в руку цих людей, Ñких ти боїшÑÑ.(UA) ЄреміÑ. 39:18 Бо конче врÑтую тебе, Ñ– від меча не впадеш ти, Ñ– буде тобі душа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð·Ð° здобич, бо ти надіÑвÑÑ Ð½Ð° Мене, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 40:1 Слово, що було до Єремії від ГоÑпода по тому, Ñк Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, відпуÑтив його з Рами, коли його він узÑв, а він був закутий кайданами Ñеред уÑього Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð„Ñ€ÑƒÑалиму та Юди, вигнаних до Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 40:2 І взÑв начальник царÑької Ñторожі Єремію, та й Ñказав до нього: ГоÑподь, Бог твій, говорив оце зло на це міÑце.(UA) ЄреміÑ. 40:3 І навів, Ñ– зробив ГоÑподь, Ñк говорив був, бо ви згрішили ГоÑподеві, Ñ– не ÑлухалиÑÑ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– ÑталаÑÑ Ð²Ð°Ð¼ Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡.(UA) ЄреміÑ. 40:4 Ртепер оÑÑŒ Ñ Ñьогодні розковую тебе з кайданів, що на твоїх руках. Якщо в очах твоїх добре піти зо мною до Вавилону, іди, Ñ– зверну Ñ Ñвоє око на тебе. Ð Ñкщо зле в твоїх очах піти зо мною до Вавилону, то залишиÑÑŒ. ДивиÑÑ, увеÑÑŒ Край перед тобою: куди тобі видаєтьÑÑ Ð·Ð° добре й за Ñправедливе піти, туди йди!(UA) ЄреміÑ. 40:5 І коли той не навертавÑÑ Ð½Ð° це, Ñказав далі: То верниÑÑ Ð´Ð¾ Òедалії, Ñина Ðхікама, Ñина Шафанового, Ñкого вчинив начальником вавилонÑький цар над Юдиними міÑтами, Ñ– живи з ним Ñеред народу; або куди тобі подобаєтьÑÑ, туди йди. І дав йому начальник царÑької Ñторожі їжі на дорогу та дарунка, Ñ– відпуÑтив його.(UA) ЄреміÑ. 40:6 І прийшов Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Òедалії, Ñина Ðхікамового, до Міцпи, й оÑівÑÑ Ð· ним Ñеред народу, позоÑталого в Краю.(UA) ЄреміÑ. 40:7 Рколи вÑÑ– війÑькові зверхники, що були в полі, вони та їхні люди, прочули, що цар вавилонÑький учинив начальником над краєм Òедалію, Ñина Ðхікамового, Ñ– доручив йому мужчин Ñ– жінок та дітей, Ñ– тих з бідних Краю, що не були вигнані до Вавилону,(UA) ЄреміÑ. 40:8 то поприходили до Òедалії до Міцпи: Ñ– Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, Ñ– Йоханан, та Йонатан, Ñини Кареахові, Ñ– СераÑ, Ñин Танхуметів, Ñ– Ñини нетофеÑнина ЕфаÑ, Ñ– ЄзаніÑ, Ñин маахеÑнина, вони та їхні люди.(UA) ЄреміÑ. 40:9 І ÒедаліÑ, Ñин Ðхікама, Ñина Шафанового, заприÑÑгнувÑÑ Ñ—Ð¼ та їхнім людÑм, говорÑчи: Ðе бійтеÑÑ Ñлужити халдеÑм! Сидіть у Краї й Ñлужіть вавилонÑькому цареві, Ñ– буде вам добре!(UA) ЄреміÑ. 40:10 Ð Ñ Ð¾ÑÑŒ Ñидітиму в Міцпі, щоб заÑтупатиÑÑ Ð·Ð° Ð²Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ халдеÑми, що прийдуть до наÑ. Рви збирайте вино й літні плоди та оливу, Ñ– Ñкладайте в ваш поÑуд, Ñ– Ñидіть у ваших міÑтах, Ñкі ви зайнÑли!(UA) ЄреміÑ. 40:11 І також уÑÑ– юдеї, що в Моаві й Ñеред Ðммонових Ñинів, Ñ– в Едомі, Ñ– що в уÑÑ–Ñ… краÑÑ…, чули, що цар вавилонÑький полишив чаÑтину в Юді, Ñ– що вчинив над ними начальником Òедалію, Ñина Ðхікама, Ñина Шафанового.(UA) ЄреміÑ. 40:12 І вернулиÑÑ Ð²ÑÑ– юдеї зо вÑÑ–Ñ… тих міÑць, куди були порозігнані, Ñ– прийшли до Юдиного краю, до Òедалії до Міцпи, Ñ– зібрали вина та літніх плодів дуже багато.(UA) ЄреміÑ. 40:13 РЙоханан, Ñин Кареахів, та вÑÑ– війÑькові зверхники, що були на полі, прийшли до Òедалії до Міцпи,(UA) ЄреміÑ. 40:14 та й Ñказали до нього: Чи Ñправді ти знаєш, що БааліÑ, цар Ðммонових Ñинів, поÑлав Ізмаїла, Ñина Ðетаніїного, щоб убити тебе? Та не повірив їм ÒедаліÑ, Ñин Ðхікамів.(UA) ЄреміÑ. 40:15 РЙоханан, Ñин Кареахів, Ñказав таємно до Òедалії в Міцпі, говорÑчи: Ðехай Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ñƒ й уб'ÑŽ Ізмаїла, Ñина Ðетаніїного, Ñ– ніхто про це не довідаєтьÑÑ. Ðащо мають забити тебе, Ñ– буде розпорошений увеÑÑŒ Юда, зібраний до тебе, Ñ– погине оÑтанок Юди?(UA) ЄреміÑ. 40:16 І Ñказав ÒедаліÑ, Ñин Ðхікамів, до Йоханана, Ñина Кареахового: Ðе роби цієї речі, бо лжу ти говориш на Ізмаїла!(UA) ЄреміÑ. 41:1 І ÑталоÑÑ Ñьомого міÑÑцÑ, прийшов Ізмаїл, Ñин Ðетанії, Ñина Елішамового, з наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñького, Ñ– вельможі царÑ, та деÑÑÑ‚ÑŒ люда з ним, до Òедалії, Ðхікамового Ñина, до Міцпи, Ñ– їли там разом хліб у Міцпі.(UA) ЄреміÑ. 41:2 І вÑтав Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ люда, що були з ним, та й ударили Òедалію, Ñина Ðхікама, Ñина Шафанового, мечем! І вбив він того, кого вавилонÑький цар наÑтановив був начальником над Краєм...(UA) ЄреміÑ. 41:3 І повбивав Ізмаїл уÑÑ–Ñ… юдеїв, що були з ним, з Òедалією, у Міцпі, Ñ– халдеїв воÑків, що знаходилиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼.(UA) ЄреміÑ. 41:4 І ÑталоÑÑ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾ вбивÑтві Òедалії, а ніхто про це не знав,(UA) ЄреміÑ. 41:5 Ñ– поприходили люди з Сихему, з Шіло та з Самарії, віÑімдеÑÑÑ‚ люда оголенобородих, Ñ– в подертій одежі та з нарізаними знаками на тілі, а в їхній руці хлібна жертва та ладан, Ñк принеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому.(UA) ЄреміÑ. 41:6 І вийшов Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, навпроти них з Міцпи, ідучи та плачучи. І ÑталоÑÑ, коли він Ñпіткав Ñ—Ñ…, то промовив до них: Прийдіть до Òедалії, Ðхікамового Ñина!(UA) ЄреміÑ. 41:7 І ÑталоÑÑ, Ñк прийшли вони до Ñередини міÑта, то Ñ—Ñ… порізав Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, Ñ– повкидав Ñ—Ñ… до Ñередини Ñми, він та Ñ‚Ñ– люди, що були з ним...(UA) ЄреміÑ. 41:8 Та знайшлоÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ ними деÑÑÑ‚ÑŒ люда, Ñ– вони Ñказали до Ізмаїла: Ðе вбивай наÑ, бо ми маємо заховані в полі Ñкарби: пшеницю, Ñ– Ñчмінь, Ñ– оливу, Ñ– мед. І той ÑпинивÑÑ, Ñ– не повбивав Ñ—Ñ… Ñеред їхніх братів.(UA) ЄреміÑ. 41:9 Рта Ñма, куди повкидав Ізмаїл уÑÑ– трупи тих людей, була Ñма велика, Ñку зробив був цар ÐÑа проти Баеші, ІзраїльÑького царÑ, Ñ—Ñ— наповнив Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, трупами.(UA) ЄреміÑ. 41:10 І Ізмаїл узÑв у полон уÑÑŽ решту народу, що був у Міцпі, царÑьких дочок та ввеÑÑŒ народ, що зоÑтавÑÑ Ð² Міцпі, Ñкого Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, доручив був Òедалії, Ñинові Ðхікамовому. І забрав Ñ—Ñ… у полон Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн, Ñ– пішов, щоб перейти до Ðммонових Ñинів.(UA) ЄреміÑ. 41:11 І почув Йоханан, Ñин Кареахів, та вÑÑ– війÑькові зверхники, що були з ним, про вÑе те зло, що зробив Ізмаїл, Ñин Ðетаніїн.(UA) ЄреміÑ. 41:12 І взÑли вони вÑÑ–Ñ… тих людей, Ñ– пішли воювати з Ізмаїлом, Ñином Ðетаніїним, Ñ– знайшли його при великій воді, що в Òів'оні.(UA) ЄреміÑ. 41:13 І ÑталоÑÑ, Ñк увеÑÑŒ народ, що був з Ізмаїлом, побачив Йоханана, Ñина Кареахового, та вÑÑ–Ñ… війÑькових зверхників, що були з ним, то зрадів.(UA) ЄреміÑ. 41:14 І відвернувÑÑ Ð²Ð²ÐµÑÑŒ народ, Ñкого взÑв був до полону Ізмаїл з Міцпи, Ñ– вернулиÑÑ, Ñ– пішли до Йоханана, Ñина Кареахового.(UA) ЄреміÑ. 41:15 РІзмаїл, Ñин Ðетаніїн, утік з віÑьмома людьми від Йоханана, Ñ– пішов до Ðммонових Ñинів.(UA) ЄреміÑ. 41:16 І взÑв Йоханан, Ñин Кареахів, та вÑÑ– війÑькові зверхники, що були з ним, уÑÑŽ решту народу, Ñку він вернув від Ізмаїла, Ñина Ðетаніїного, з Міцпи, по тому, Ñк той убив Òедалію, Ñина Ðхікамового, мужів воÑків, Ñ– жінок, Ñ– дітей, Ñ– евнухів, що вернув з Òів'ону.(UA) ЄреміÑ. 41:17 І пішли вони й Ñтали на нічліг в Òерут-Кімгамі, що при Віфлеємі, щоб піти й утікти до Єгипту(UA) ЄреміÑ. 41:18 від халдеїв, бо вони боÑлиÑÑ Ñ—Ñ…, бо Ізмаїл, Ñин Ðетаніїв, убив Òедалію, Ñина Ðхікамового, Ñкого вавилонÑький цар наÑтановив був начальником над Краєм.(UA) ЄреміÑ. 42:1 І підійшли вÑÑ– війÑькові зверхники та Йоаханан, Ñин Кареахів, Ñ– ЄзаніÑ, Ñин Гошаїн, та ввеÑÑŒ народ від малого й аж до великого,(UA) ЄреміÑ. 42:2 та й Ñказали до пророка Єремії: Ðехай упаде наше Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– молиÑÑ Ð·Ð° Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога твого, за вÑÑŽ оцю решту, бо залишилоÑÑ Ð½Ð°Ñ Ð¼Ð°Ð»Ð¾ з багатьох, Ñк бачать твої очі наÑ...(UA) ЄреміÑ. 42:3 І нехай виÑвить нам ГоÑподь, Бог твій, ту дорогу, Ñкою ми підемо, та те діло, Ñке ми зробимо.(UA) ЄреміÑ. 42:4 І промовив до них пророк ЄреміÑ: Чую Ñ! ОÑÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð»ÑŽÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, вашого Бога, за вашими Ñловами. І ÑтанетьÑÑ, кожне Ñлово, що ГоÑподь відповіÑÑ‚ÑŒ вам, звіщу вам, нічого не затаю від ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 42:5 Рвони Ñказали до Єремії: Ðехай буде ГоÑподь проти Ð½Ð°Ñ Ð·Ð° Ñвідка правдивого та вірного, Ñкщо ми не зробимо так, Ñк уÑе те, з чим пошле тебе до Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподь, Бог твій.(UA) ЄреміÑ. 42:6 Чи добре й чи зле, ми поÑлухаємоÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога нашого, що до Ðього ми поÑилаємо тебе, щоб було нам добре, коли будемо ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога нашого.(UA) ЄреміÑ. 42:7 І ÑталоÑÑ Ð· кінцем деÑÑтьох днів, Ñ– було ГоÑподнє Ñлово до Єремії.(UA) ЄреміÑ. 42:8 І він покликав Йоханана, Ñина Кареахового, Ñ– вÑÑ–Ñ… війÑькових зверхників, що були з ним, та ввеÑÑŒ народ від малого й аж до великого,(UA) ЄреміÑ. 42:9 та й Ñказав до них: Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів, що ви поÑлали мене до Ðього ÑклаÑти ваше Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Його лице:(UA) ЄреміÑ. 42:10 Якщо ви будете Ñидіти в цьому Краї, то збудую ваÑ, а не розіб'ÑŽ, Ñ– заÑаджу ваÑ, а не вирву, бо пожалував Я щодо того зла, що зробив був вам.(UA) ЄреміÑ. 42:11 Ðе бійтеÑÑ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького царÑ, Ñкого ви боїтеÑÑ, не бійтеÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, говорить ГоÑподь, бо з вами Я, щоб Ð²Ð°Ñ ÑпаÑати, Ñ– щоб Ð²Ð°Ñ Ñ€Ñтувати від його руки!(UA) ЄреміÑ. 42:12 І дам Я вам миліÑÑ‚ÑŒ, Ñ– змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ вами, Ñ– він верне Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ вашої землі.(UA) ЄреміÑ. 42:13 Ð Ñкщо ви Ñкажете: Ðе будемо Ñидіти в цьому Краї, щоб не ÑлухатиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, Бога вашого,(UA) ЄреміÑ. 42:14 кажучи: ÐÑ–, ми підемо до єгипетÑького краю, де не побачимо війни, Ñ– не почуємо звуку Ñурми, Ñ– на хліб не будемо голодні, Ñ– там будемо Ñидіти,(UA) ЄреміÑ. 42:15 то тому поÑлухайте тепер ГоÑподнього Ñлова, решто Юдина! Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Якщо ви Ñправді Ñкеруєте Ñвоє обличчÑ, щоб іти до Єгипту, Ñ– ввійдете, щоб чужинцÑми замешкати там,(UA) ЄреміÑ. 42:16 то ÑтанетьÑÑ: той меч, що ви боїтеÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, доÑÑгне Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð°Ð¼, ув єгипетÑькім краї, а голод, Ñкого ви лÑкаєтеÑÑŒ, приÑтане до Ð²Ð°Ñ Ð² Єгипті, Ñ– там ви повмираєте...(UA) ЄреміÑ. 42:17 І ÑтанетьÑÑ, вÑÑ– люди, що звернули Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ð° мандрівку до Єгипту, щоб чужинцÑми замешкати там, повмирають від меча, від голоду та від моровиці, Ñ– жоден з них не позоÑтанетьÑÑ Ð¹ не втече через те зло, що Я Ñпроваджу на них...(UA) ЄреміÑ. 42:18 Бо так каже ГоÑподь, Саваот, Бог Ізраїлів: Як виливÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій та лютіÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð½Ð° мешканців ЄруÑалиму, так виллєтьÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð½Ð° ваÑ, коли ви прийдете до Єгипту, Ñ– будете там на клÑтьбу, Ñ– на заÑтрашеннÑ, Ñ– на проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– на ганьбу, Ñ– ви вже не побачите цього міÑцÑ...(UA) ЄреміÑ. 42:19 ГоÑподь говорить до ваÑ, Юдина решто: Ðе ходіть до Єгипту! Добре знайте, що Ñьогодні Я Ð²Ð°Ñ Ð¾Ñтеріг!(UA) ЄреміÑ. 42:20 Бо ви зблудилиÑÑ Ð² душах Ñвоїх, що поÑлали мене до ГоÑпода, вашого Бога, говорÑчи: МолиÑÑ Ð·Ð° Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Бога нашого, Ñ– вÑе, що Ñкаже ГоÑподь, Бог наш, так перекажи нам, Ñ– ми зробимо.(UA) ЄреміÑ. 42:21 І переказав Ñ Ð²Ð°Ð¼ Ñьогодні, та не поÑлухалиÑÑ Ð²Ð¸ голоÑу ГоÑпода, Бога вашого, та вÑього того, з чим поÑлав Він мене до ваÑ.(UA) ЄреміÑ. 42:22 Ртепер знайте напевно, що повмираєте від меча, голоду та від зарази в тому міÑці, куди хочете йти, щоб жити там чужинцÑми...(UA) ЄреміÑ. 43:1 І ÑталоÑÑ, Ñк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ñкінчив говорити до вÑього народу вÑÑ– Ñлова ГоÑпода, Бога їхнього, вÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, з Ñкими поÑлав його до них ГоÑподь, Бог їхній,(UA) ЄреміÑ. 43:2 то Ñказав ÐзаріÑ, Ñин Гошаїн, Ñ– Йоханан, Ñин Кареахів, та вÑÑ– бундючні люди, кажучи до Єремії: Брехню ти говориш! Ðе поÑлав тебе ГоÑподь, Бог наш, Ñказати: Ðе входьте до Єгипту, щоб чужинцÑми замешкати там,(UA) ЄреміÑ. 43:3 то тебе намовив проти Ð½Ð°Ñ Ð‘Ð°Ñ€ÑƒÑ…, Ñин Ðерійїн, щоб віддати Ð½Ð°Ñ Ñƒ руку халдеїв, щоб повбивати наÑ, Ñ– щоб вигнати Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ Вавилону...(UA) ЄреміÑ. 43:4 І не поÑлухавÑÑ Ð™Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð°Ð½, Ñин Кареахів, Ñ– вÑÑ– війÑькові зверхники та ввеÑÑŒ народ ГоÑподнього голоÑу, щоб Ñидіти в Юдиному краї.(UA) ЄреміÑ. 43:5 І взÑв Йоханан, Ñин Кареахів, та вÑÑ– війÑькові зверхники вÑÑŽ Юдину решту, що вернулиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… народів, куди були вигнані, щоб замешкати в Юдиному краї,(UA) ЄреміÑ. 43:6 мужчин та жінок, Ñ– дітей та царÑьких дочок, Ñ– вÑÑку душу, що Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, позоÑтавив був із Òедалією, Ñином Ðхікама, Ñина Шафанового, Ñ– з пророком Єремією та з Барухом, Ñином Ðерійїним,(UA) ЄреміÑ. 43:7 Ñ– прийшли до єгипетÑького краю, бо не поÑлухалиÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, Ñ– прийшли до ТахпанхеÑу.(UA) ЄреміÑ. 43:8 І було Ñлово ГоÑподнє до Єремії в ТахпанхеÑÑ– таке:(UA) ЄреміÑ. 43:9 Візьми в Ñвою руку великі каміннÑ, Ñ– Ñховай Ñ—Ñ… у глині на цеглÑному майдані, що при вході до фараонового дому в ТахпанхеÑÑ–, на очах юдейÑьких людей.(UA) ЄреміÑ. 43:10 І Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я пошлю й візьму ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Мого раба, Ñ– поÑтавлю його трона над тими каміннÑми, що Я поховав, Ñ– він Ñвоє царÑьке шатро розтÑгне над ними.(UA) ЄреміÑ. 43:11 І він прийде, Ñ– вдарить єгипетÑький край: що призначене на Ñмерть піде на Ñмерть, а що до полону до полону, а що на меча піде на меча...(UA) ЄреміÑ. 43:12 І підпалю огонь у домах єгипетÑьких богів, Ñ– він попалить Ñ—Ñ…, Ñ– забере Ñ—Ñ… у полон, Ñ– він очиÑтить єгипетÑький край, Ñк чиÑтить паÑтух Ñвою одіж, Ñ– вийде звідти в Ñпокої...(UA) ЄреміÑ. 43:13 І він поламає поÑвÑчені Ñтовпи Бет-Шемеша, що в єгипетÑькому краї, а доми єгипетÑьких богів попалить огнем.(UA) ЄреміÑ. 44:1 Слово, що було до Єремії про вÑÑ–Ñ… юдеїв, що Ñиділи в єгипетÑькому краї, що Ñиділи в Міґдолі, Ñ– в ТахпанхеÑÑ–, Ñ– в Ðофі, Ñ– в краю ПатроÑ, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 44:2 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили вÑе те зло, що Я Ñпровадив на ЄруÑалим та на вÑÑ– Юдині міÑта, Ñ– оÑÑŒ вони цього Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÑ—Ð½Ð°, Ñ– немає в них мешканцÑ...(UA) ЄреміÑ. 44:3 Це через їхнє зло, Ñке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходÑчи кадити, Ñлужити іншим богам, Ñких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.(UA) ЄреміÑ. 44:4 І поÑилав Я до Ð²Ð°Ñ ÑƒÑÑ–Ñ… Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Ðе робіть цієї обридливої речі, Ñку Я зненавидив!(UA) ЄреміÑ. 44:5 Та не Ñлухали вони, Ñ– не нахилили уха Ñвого, щоб відвернутиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвого зла, щоб не кадити іншим богам.(UA) ЄреміÑ. 44:6 І вилилаÑÑŒ лютіÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ñ‚Ð° Мій гнів, Ñ– запалав він в Юдиних міÑтах та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму, Ñ– Ñтали вони руїною та пуÑтинею, Ñк бачите цього днÑ...(UA) ЄреміÑ. 44:7 Ртепер так говорить ГоÑподь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ðащо ви робите велике зло Ñвоїм душам, вигублюючи Ñобі чоловіка та жінку, дитину й Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð»Ñ Ð·-Ñеред Юди, щоб не залишилаÑÑ Ð²Ð°Ð¼ решта?(UA) ЄреміÑ. 44:8 Ðащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук Ñвоїх, щоб кадити іншим богам в єгипетÑькому краї, куди ви прийшли чужинцÑми замешкати там, щоб погубити Ñебе, Ñ– щоб Ñтати проклÑÑ‚Ñ‚Ñм та ганьбою Ñеред уÑÑ–Ñ… людів землі?(UA) ЄреміÑ. 44:9 Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, Ñ– зло жінок його, Ñ– зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму?(UA) ЄреміÑ. 44:10 Ðе були вони впокорені аж до цього днÑ, Ñ– не боÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– не ходÑÑ‚ÑŒ Законом Моїм та Моїми уÑтавами, що Я дав вам та вашим батькам.(UA) ЄреміÑ. 44:11 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я зверну Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” на Ð²Ð°Ñ Ð²Ð°Ð¼ на зло, щоб викоренити вÑього Юду!(UA) ЄреміÑ. 44:12 І візьму Я залишок Юди, що звернули Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на мандрівку в єгипетÑький край, щоб чужинцÑми замешкати там, Ñ– погинуть уÑÑ– в єгипетÑькому краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, Ñ– Ñтануть клÑтьбою, заÑтрашеннÑм, Ñ– проклÑÑ‚Ñ‚Ñм та ганьбою...(UA) ЄреміÑ. 44:13 І покараю замешкалих в єгипетÑькому краї, Ñк покарав Я ЄруÑалим, мечем, голодом та моровицею...(UA) ЄреміÑ. 44:14 І не буде втікача та врÑтованих із решти Юди, що прийшли чужинцÑми замешкати там в єгипетÑькому краї, щоб вернутиÑÑ Ð´Ð¾ Юдиного краю, куди вони бажають уÑією душею Ñвоєю вернутиÑÑ Ð¹ оÑелитиÑÑ Ñ‚Ð°Ð¼. Ðле не вернутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, хіба тільки поодинокі втікачі!(UA) ЄреміÑ. 44:15 І відповіли Єремії вÑÑ– Ñ‚Ñ– люди, що знали, що їхні жінки кадÑÑ‚ÑŒ іншим богам, Ñ– вÑÑ– Ñ‚Ñ– жінки, що ÑтоÑли там, великий збір, Ñ– ввеÑÑŒ народ, що Ñидів в єгипетÑькому краї в ПатроÑÑ–, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 44:16 Щодо Ñлова, що ти говорив до Ð½Ð°Ñ Ð“Ð¾Ñподнім Ім'Ñм, ми не Ñлухаємо тебе.(UA) ЄреміÑ. 44:17 Бо напевно виконаємо кожне те Ñлово, що виходить із наших уÑÑ‚, щоб кадити небеÑній цариці й лити їй литі жертви, Ñк робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних міÑтах та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму. І наÑичувалиÑÑ Ð¼Ð¸ хлібом, Ñ– було нам добре, а зла ми не бачили.(UA) ЄреміÑ. 44:18 Рвідколи переÑтали ми кадити небеÑній цариці й лити ій литі жертви, брак нам уÑього, Ñ– ми гинемо від меча та голоду!(UA) ЄреміÑ. 44:19 Рколи ми кадимо небеÑній цариці й приноÑимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ— жертовні калачі з Ñ—Ñ— зображеннÑм, Ñ– ллємо їй литі жертви?(UA) ЄреміÑ. 44:20 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ вÑього народу, до чоловіків та до жінок, та до вÑього народу, що відповідали йому таке, говорÑчи:(UA) ЄреміÑ. 44:21 Хіба не кадило, Ñке кадили в Юдиних міÑтах та на вулицÑÑ… ЄруÑалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це ГоÑподь, Ñ– не ввійшло воно до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾?(UA) ЄреміÑ. 44:22 І не зміг ГоÑподь більше знеÑти зла ваших чинів, та Ñ‚Ñ– гидоти, що ви наробили, тому Ñтав ваш Край руїною, Ñ– заÑтрашеннÑм та проклÑÑ‚Ñ‚Ñм, так що немає мешканцÑ, Ñк бачите цього днÑ...(UA) ЄреміÑ. 44:23 За те, що кадили ви, Ñ– що грішили ГоÑподеві, Ñ– не ÑлухалиÑÑ Ð“Ð¾Ñподнього голоÑу, Ñ– не ходили Законом Його й Його правом та Ñвідоцтвами Його, тому Ñпіткало Ð²Ð°Ñ Ð¾Ñ†Ðµ зло, Ñк бачите цього днÑ.(UA) ЄреміÑ. 44:24 І Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ вÑього народу та до вÑÑ–Ñ… жінок: ПоÑлухайте ГоÑподнього Ñлова, ввеÑÑŒ Юдо, що в єгипетÑькому краї!(UA) ЄреміÑ. 44:25 Так говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили Ñвоїми уÑтами й Ñвоїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо Ñвої приÑÑги, що ми приÑÑгали кадити небеÑній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійÑніте ваші приÑÑги, Ñ– конче виконайте обітниці ваші.(UA) ЄреміÑ. 44:26 Тому то поÑлухайте ГоÑподнього Ñлова, ввеÑÑŒ Юдо, що Ñидиш в єгипетÑькому краї: ОÑÑŒ Я приÑÑгнув великим Своїм Ім'Ñм, говорить ГоÑподь, що не буде вже Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” кликатиÑÑ ÑƒÑтами жодного юдеÑнина, кажучи: Живий ГоÑподь Бог! у вÑьому єгипетÑькому краї.(UA) ЄреміÑ. 44:27 ОÑÑŒ Я пильную Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° зло, а не на добро, Ñ– загине кожен юдеÑнин, що в єгипетÑькому краї, від меча та від голоду, аж до Ñ—Ñ… Ñкону.(UA) ЄреміÑ. 44:28 РврÑтовані від меча вернутьÑÑ Ð· єгипетÑького краю до краю Юдиного нечиÑленними. І пізнає ввеÑÑŒ оÑтанок Юди, що прийшли до єгипетÑького краю чужинцÑми замешкати там, чиє Ñлово виконаєтьÑÑ: Моє чи їхнє?(UA) ЄреміÑ. 44:29 Роце вам той знак, говорить ГоÑподь, що Я відвідаю Ð²Ð°Ñ Ñƒ цьому міÑці, щоб ви пізнали, що конче ÑправдÑÑ‚ÑŒÑÑ ÐœÐ¾Ñ— Ñлова на Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° зло.(UA) ЄреміÑ. 44:30 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я видам фараона Хофру, єгипетÑького царÑ, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, Ñк дав Я Седекію, Юдиного царÑ, у руку ÐавуходоноÑора, вавилонÑького царÑ, його ворога, що шукав душі його!(UA) ЄреміÑ. 45:1 Слово, що говорив пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Баруха, Ðерійїного Ñина, коли той пиÑав ці Ñлова в книзі з Єреміїних уÑÑ‚, за четвертого року ЄгоÑкима, Ñина ЙоÑіїного, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾, кажучи:(UA) ЄреміÑ. 45:2 Так говорить ГоÑподь, Бог Ізраїлів, про тебе, Баруху:(UA) ЄреміÑ. 45:3 Ти Ñказав був: Ой горе мені, бо додав ГоÑподь Ñмутку до болю мого! Я змучивÑÑŒ зідханнÑм Ñвоїм, Ñ– не знайшов відпочинку!(UA) ЄреміÑ. 45:4 Так Ñкажеш йому: Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я поруйную, що Я збудував, а що Я наÑадив, те Я вирву, також уÑÑŽ землю Свою.(UA) ЄреміÑ. 45:5 Рти оÑÑŒ шукаєш Ð´Ð»Ñ Ñебе великого. Ðе шукай, бо оÑÑŒ Я наведу зло на кожне тіло, говорить ГоÑподь, а тобі дам душу твою за здобич на вÑÑ–Ñ… тих міÑцÑÑ…, де ти будеш ходити!(UA) ЄреміÑ. 46:1 Слово ГоÑподнє, що було пророкові Єремії про народи.(UA) ЄреміÑ. 46:2 Ðа Єгипет. Ðа війÑько фараона Ðехо, єгипетÑького царÑ, що був над річкою Ефратом у Каркеміші, Ñкого побив ÐавуходоноÑор, вавилонÑький цар, за четвертого року ЄгоÑкима, Ñина ЙоÑіїного, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¾Ð³Ð¾:(UA) ЄреміÑ. 46:3 Приготуйте щитка та щита, Ñ– приÑтупіть до війни!(UA) ЄреміÑ. 46:4 ЗапрÑгайте но коні й Ñідайте, верхівці, Ñ– поÑтавайте в шоломах! ВичиÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ ратища та зодÑгнітьÑÑ Ð² кольчуги!(UA) ЄреміÑ. 46:5 Що то бачу: вони полÑкалиÑÑŒ й назад відÑтупають? Рлицарі їхні подолані та втікають Ñ– не оглÑдаютьÑÑ... Ð¡Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 46:6 Швидкий не втече, Ñ– не врÑтуєтьÑÑ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€, на півночі, при річці Ефраті ÑпіткнутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ та й попадають!(UA) ЄреміÑ. 46:7 Хто то такий підіймаєтьÑÑ, мов та Ріка, Ñк річки, його води хвилюютьÑÑ?(UA) ЄреміÑ. 46:8 Єгипет, немов та Ріка, підіймаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, мов річки, його води хвилюютьÑÑ, Ñ– каже: ПідіймуÑÑ, покрию Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÑŽ, Ñ– вигублю міÑто й мешканців його!(UA) ЄреміÑ. 46:9 Сідайте на коні й шалійте, колеÑниці! І хай лицарі вийдуть, Куш та Пут, що хапають щита, та людійці, що хапають, натÑгують лука!(UA) ЄреміÑ. 46:10 Рдень цей ГоÑпода, Бога Саваота, день помÑти, щоб помÑтитиÑÑ Ð½Ð°Ð´ ворогами Своїми, Ñ– меч буде жерти й наÑититьÑÑ, Ñ– доÑить нап'єтьÑÑ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— крови, бо це буде жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Саваота, в північному краї при річці Ефраті!(UA) ЄреміÑ. 46:11 Піди до Òілеаду, й бальзаму візьми, дівчино, дочко Єгипту! Ðадармо вживаєш ти ліків багато, Ñвоїх ран не загоїш!(UA) ЄреміÑ. 46:12 Почули народи про ганьбу твою, а крику твого Ñтала повна землÑ, бо ÑпіткнулиÑÑ Ð»Ð¸Ñ†Ð°Ñ€ об лицарÑ, разом упали обоє вони!(UA) ЄреміÑ. 46:13 Слово, що говорив ГоÑподь пророкові Єремії про прихід ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, щоб побити єгипетÑьку землю:(UA) ЄреміÑ. 46:14 Розкажіте в Єгипті, Ñ– розголоÑіте в Міґдолі, Ñ– розголоÑіте в Ðофі й ТахпанхеÑÑ–! Скажіть: Ñтань, Ñ– Ñобі приготуйÑÑ, бо меч пожирає круг тебе!(UA) ЄреміÑ. 46:15 Чому твої лицарі впали? Ðе втрималиÑÑ, бо пхнув Ñ—Ñ… ГоÑподь!...(UA) ЄреміÑ. 46:16 Стало багато таких, що ÑпіткнулиÑÑ, навіть падають один на одного й говорÑÑ‚ÑŒ: УÑтавай, Ñ– до Ñвого народу вернімоÑÑŒ, Ñ– до краю Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°ÑˆÐ¾Ð³Ð¾, перед згубним мечем!(UA) ЄреміÑ. 46:17 Ðазвіте ім'Ñ Ñ„Ð°Ñ€Ð°Ð¾Ð½Ñƒ, цареві єгипетÑькому: Загибіль, пропуÑтив він уÑталений чаÑ!(UA) ЄреміÑ. 46:18 Як живий Я, каже Цар, що ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ, він прийде, немов би Фавор у горах, й Ñк при морі Кармел!(UA) ЄреміÑ. 46:19 Приготуй необхідне Ñобі на мандрівки, мешканко, о дочко Єгипту, бо Ñтане ÑпуÑтошеннÑм Ðоф, Ñ– він Ñпалений буде, Ñ– в ньому не буде мешканцÑ!(UA) ЄреміÑ. 46:20 Єгипет Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð³Ð°Ñ€Ð½Ð¾ÑƒÑте, та летить он із півночі ґедзь!...(UA) ЄреміÑ. 46:21 Серед нього й його наймити, мов телÑта вгодовані, та й вони повернулиÑÑŒ назад, повтікали разом, не ÑпинилиÑÑŒ, бо день їхнього нещаÑÑ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² оÑÑŒ на них, Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…...(UA) ЄреміÑ. 46:22 РозлÑгаєтьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñк гадюче ÑичаннÑ, бо йдуть вони з війÑьком, Ñ– прийдуть до нього з Ñокирами, мов дроворуби...(UA) ЄреміÑ. 46:23 Вони Ð»Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ витнуть, говорить ГоÑподь, хоч він непрохідний, бо Ñтануть вони більш чиÑленні, Ñк та Ñарана, Ñ– не буде чиÑла їм.(UA) ЄреміÑ. 46:24 ЗаÑоромлена буде єгипетÑька донька, буде видана в руку народу північного...(UA) ЄреміÑ. 46:25 Говорить ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я покараю Ðмона із Ðо, Ñ– фараона, Ñ– Єгипет, Ñ– богів його, Ñ– царів його, Ñ– фараона, Ñ– тих, що на нього надіютьÑÑ.(UA) ЄреміÑ. 46:26 І дам Ñ—Ñ… у руку вÑÑ–Ñ… тих, хто шукає їхню душу, Ñ– в руку ÐавуходоноÑора, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– в руку рабів його, а потому він буде заÑелений, Ñк за днів давніх, говорить ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 46:27 Рти не лÑкайÑÑ, рабе Мій Якове, Ñ– не ÑтрашиÑÑ, Ізраїлю, бо Я оÑÑŒ врÑтую тебе здалека, Ñ– наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” з краю їхнього полону! І вернетьÑÑ Ð¯ÐºÑ–Ð², Ñ– буде Ñпокійний, Ñ– буде безпечний, Ñ– не буде того, хто б його наÑтрашив!(UA) ЄреміÑ. 46:28 Рти не лÑкайÑÑ, рабе Мій Якове, каже ГоÑподь, бо Я з тобою, бо зроблю Я кінець вÑім народам, куди тебе вигнав, та з тобою ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ зроблю, Ñ– тебе покараю за правом, Ñ– тебе непокараним не полишу!(UA) ЄреміÑ. 47:1 Слово ГоÑподнє, що було пророкові Єремії на филиÑтимлÑн, перше Ñк фараон побив Ðззу.(UA) ЄреміÑ. 47:2 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ підіймаютьÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð¸ із півночі, Ñ– Ñтануть вони за потік заливний, Ñ– заллють вони землю та вÑе, що на ній, міÑто й замешкалих в ньому, Ñ– буде кричати людина, Ñ– кожен мешканець землі заголоÑить...(UA) ЄреміÑ. 47:3 Через гук Ñ‚ÑƒÐ¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ‚ баÑких коней його, через гуркіт його колеÑниць, через Ñкрип його кіл не звернулиÑÑŒ батьки до Ñинів, бо зомліли їм руки,(UA) ЄреміÑ. 47:4 бо наÑтав це той день, щоб понищити вÑÑ–Ñ… филиÑтимлÑн, щоб Тиру й Сидонові вигубити помічну вÑÑку рештку... Бо понищить ГоÑподь филиÑтимлÑн, рештку оÑтрова Кафтора,(UA) ЄреміÑ. 47:5 шолудивою Ñтане Ðзза, згине Ðшкелон, решта долини їхньої... Як довго ти будеш нарізи робити Ñобі у жалобі?(UA) ЄреміÑ. 47:6 О мечу ГоÑподній, аж доки ти не заÑпокоїшÑÑ? ВерниÑÑ Ð´Ð¾ піхви Ñвоєї, заÑпокойÑÑ Ð¹ замовкни!(UA) ЄреміÑ. 47:7 Ðле Ñк заÑпокоїтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, коли наказав йому це Сам ГоÑподь? До Ðшкелону й до берегу морÑ, туди Він призначив його!...(UA) ЄреміÑ. 48:1 Ðа Моава. Так каже ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Горе міÑту Ðево, бо воно поруйноване; Кір'Ñтаїм поÑоромлений, здобутий; поÑоромлений Замок виÑокий, залÑканий...(UA) ЄреміÑ. 48:2 Ðема більше Ñлави Моаву! У Хешбоні лихе вимишлÑÑŽÑ‚ÑŒ на нього: Ходімо, Ñ– витнім його із народу! Теж, Мадмене, замовкнеш Ñ– ти: за тобою йде меч!(UA) ЄреміÑ. 48:3 Чути крик із Горонаїму: Руїна й нещаÑÑ‚Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ!(UA) ЄреміÑ. 48:4 Моав поруйнований, крик піднÑли аж до Цоару,(UA) ЄреміÑ. 48:5 бо ходом в Лухіт підуть догори з великим плачем, бо на збіччі Горонаїму чути крик боÑзкий про руїну...(UA) ЄреміÑ. 48:6 Утікайте, Ñ€Ñтуйте хоч душу Ñвою, Ñ– Ñтанете, мов отой Ð²ÐµÑ€ÐµÑ Ð² пуÑтині!(UA) ЄреміÑ. 48:7 Бо за те, що надіÑвÑÑ Ñ‚Ð¸ на вчинки Ñвої та на Ñкарби Ñвої, ти також будеш узÑтий, Ñ– піде Кемош до полону, а разом із ним його ÑвÑщеники та його зверхники...(UA) ЄреміÑ. 48:8 І прийде руїна до кожного міÑта, Ñ– не буде врÑтоване жодне із них, Ñ– загине долина, й погублена буде рівнина, бо так говорив був ГоÑподь!...(UA) ЄреміÑ. 48:9 Дайте крила Моаву, Ñ– він відлетить, Ñ– міÑта його Ñтануть ÑпуÑтошеннÑм, так що не буде Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñƒ них...(UA) ЄреміÑ. 48:10 ПроклÑтий, хто робить роботу ГоÑподню недбало, Ñ– проклÑтий, хто від крови на меча Ñвого Ñтримує!(UA) ЄреміÑ. 48:11 Спокійний Моав від юнацтва Ñвого, Ñ– мирний на дріжджах Ñвоїх, Ñ– не лито із поÑуду в поÑуд його, Ñ– він на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ йшов, тому в нім його Ñмак позоÑтавÑÑ, а запах його не змінивÑÑ.(UA) ЄреміÑ. 48:12 Тому то оÑÑŒ дні наÑтають, говорить ГоÑподь, Ñ– пошлю Я на нього розливачів, Ñ– його розіллють, Ñ– поÑуд його опорожнÑÑ‚ÑŒ, Ñ– дзбанки його порозбивають!...(UA) ЄреміÑ. 48:13 І за Кемоша Моав поÑоромлений буде, Ñк Ізраїлів дім поÑоромлений був за Бет-Ел, за міÑце надії Ñвоєї.(UA) ЄреміÑ. 48:14 Як говорите ви: Ми хоробрі та Ñильні до бою?(UA) ЄреміÑ. 48:15 ПопуÑтошений буде Моав, Ñ– до міÑÑ‚ його ворог підійметьÑÑ, Ñ– підуть добірні його юнаки на заріз, каже Цар, що ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ...(UA) ЄреміÑ. 48:16 Близький похід нещаÑÑ‚Ñ ÐœÐ¾Ð°Ð²Ð°, а лихо його дуже квапитьÑÑ...(UA) ЄреміÑ. 48:17 Співчувайте йому, вÑÑ– Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– вÑÑ–, хто ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ знає, Ñкажіть: Як зламалоÑÑ Ñильне це берло, Ñ†Ñ Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ð¸ÑˆÐ½Ð°!(UA) ЄреміÑ. 48:18 СпуÑтиÑÑ Ð·Ð¾ Ñлави Ñвоєї, Ñ– вÑÑдьÑÑ Ð² пуÑтині, о мешканко, дочко Дівону, бо ÑпуÑтошник Моава до тебе прийшов, Ñ– понищив твердині твої!(UA) ЄреміÑ. 48:19 Стань на дорозі й чекай, мешканко Ðроеру, питай втікача та врÑтовану, кажи: Що це ÑталоÑÑ?(UA) ЄреміÑ. 48:20 Моав поÑоромлений, бо розтрощений він, ридайте та плачте, Ñ– звіÑтіте в Ðрноні, що Моав попуÑтошений!(UA) ЄреміÑ. 48:21 І Ñуд оÑÑŒ прийшов на рівнинний цей край, на Холон й на Ягцу, Ñ– на Мефаат,(UA) ЄреміÑ. 48:22 Ñ– на Дівон, Ñ– на Ðево, Ñ– на Бет-Дівдатаїм,(UA) ЄреміÑ. 48:23 Ñ– на Кір'Ñтаїм, Ñ– на Бет-Òамул, Ñ– на Бет-Меон,(UA) ЄреміÑ. 48:24 Ñ– на Керіййот, Ñ– на Боцру, Ñ– на вÑÑ– міÑта моавÑького краю, далекі й близькі...(UA) ЄреміÑ. 48:25 І відтÑтий Моавові ріг, Ñ– рамено його розтрощене, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 48:26 Упійте його, бо пишавÑÑŒ проти ГоÑпода він, Ñ– він з плюÑкотом упаде до блювоти Ñвоєї, Ñ– ÑтанетьÑÑ Ð¹ він поÑміховиÑьком!...(UA) ЄреміÑ. 48:27 І чи ж Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ізраїль не був поÑміховиÑьком цим? Хіба Ñеред злодіїв був знайдений він, що ти Ñкільки говориш про нього, то вÑе головою хитаєш?(UA) ЄреміÑ. 48:28 Покиньте міÑта, й пробувайте на Ñкелі, мешканці Моава, Ñ– будьте, немов та голубка, що над краєм безодні гніздитьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 48:29 Ми чули про гордіÑÑ‚ÑŒ Моава, що чванливий він дуже, про надутіÑÑ‚ÑŒ його Ñ– його гордуваннÑ, про бундючніÑÑ‚ÑŒ його та пиху його ÑерцÑ.(UA) ЄреміÑ. 48:30 Я знаю, говорить ГоÑподь, про зухвальÑтво його, Ñ– про його балачки безпідÑтавні, робили вони неÑлухнÑне!(UA) ЄреміÑ. 48:31 Ридаю тому над Моавом, Ñ– кричу за Моавом уÑім, зідхаю над людьми Кір-ХереÑу...(UA) ЄреміÑ. 48:32 Більш Ñк за Язером Я плакав, Я плакатиму за тобою, винограднику Сівми! Галузки твої перейшли аж за море, доÑÑгли аж до Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¯Ð·ÐµÑ€Ð°. СпуÑтошник напав на оÑінній твій плід, Ñ– на Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”,(UA) ЄреміÑ. 48:33 Ñ– забрана буде потіха Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° радіÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð· виноградника й з краю Моава, Ñ– вино із чавила Ñпиню! Ðе буде топтати топтач, радіÑний крик при збиранні не буде вже радіÑним криком збираннÑ...(UA) ЄреміÑ. 48:34 Від крику Хешбону аж до Ел'але, аж до Ягацу неÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ їхній голоÑ, від Цоару аж до Горонаїму, до Еґлат-Шелішійї, бо й вода із Ðімріму пуÑтинею Ñтане...(UA) ЄреміÑ. 48:35 І вигублю Я із Моава, говорить ГоÑподь, того, хто Ð´Ð»Ñ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð² виходить на пагірок, Ñ– богові кадить Ñвоєму.(UA) ЄреміÑ. 48:36 Тому Ñтогне Ñерце Моє за Моавом, немов та Ñопілка, Ñ– Ñтогне Ñерце Моє, Ñк Ñопілка, за людьми Кір-ХереÑу, бо погинули Ñ‚Ñ–, хто багатÑтво набув!...(UA) ЄреміÑ. 48:37 Тому кожна голова облиÑіла, Ñ– кожна борода обÑтрижена, на руках у вÑÑ–Ñ… порізи жалоби, Ñ– на Ñтегнах верета...(UA) ЄреміÑ. 48:38 Ðа вÑÑ–Ñ… дахах Моава й на площах його Ñамий лемент, бо розбив Я Моава, мов поÑуд, Ñкого не люблÑÑ‚ÑŒ, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 48:39 Як він розтощений плачуть, Ñк ганебно Моав утікав, Ñ– Ñк він поÑоромлений! І Моав Ñтав за поÑміх та поÑтрах Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾!(UA) ЄреміÑ. 48:40 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ він, Ñк орел, прилетить, Ñ– крила Ñвої над Моавом розгорне,(UA) ЄреміÑ. 48:41 міÑта будуть взÑÑ‚Ñ–, й твердині захоплені... І того Ð´Ð½Ñ Ñтане Ñерце лицарÑтва Моава, Ñк Ñерце жони-породіллі!(UA) ЄреміÑ. 48:42 І з народів Моав буде вигублений, бо пишавÑÑŒ проти ГоÑпода він...(UA) ЄреміÑ. 48:43 Страх, та безоднÑ, та паÑтка на тебе, мешканче Моава! говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 48:44 Хто від Ñтраху втече, той в безодню впаде, хто ж з безодні підійметьÑÑ, той буде Ñхоплений в паÑтку... Бо Ñпроваджу на нього, на того Моава, рік їхньої кари, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 48:45 Втікачі знеÑилені будуть Ñтавати у тіні Хешбону, бо вийде огонь із Хешбону, а полум'Ñ Ð·-поміж Сигону, Ñ– поїÑÑ‚ÑŒ край волоÑÑÑ Ð½Ð° Ñкроні Моаву та череп Ñинів галаÑливих...(UA) ЄреміÑ. 48:46 Горе, Моаве, тобі! Загинув Кемошів народ, бо Ñини твої взÑÑ‚Ñ– в полон, твої ж дочки в неволю!...(UA) ЄреміÑ. 48:47 І верну Я Моавові долю наприкінці днів, говорить ГоÑподь. Ðж доÑÑ– Ñуд на Моава.(UA) ЄреміÑ. 49:1 Ðа Ðммонових Ñинів. Так говорить ГоÑподь: Чи немає Ñинів у ІзраїлÑ? Чи немає ÑÐ¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ñ”Ð¼Ñ†Ñ Ð² нього? Чому Òада Мілком одідичив й оÑівÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ його по міÑтах його?(UA) ЄреміÑ. 49:2 Тому наÑтають оÑÑŒ дні, говорить ГоÑподь, Ñ– Я розголошу крик війÑьковий на Раббу Ðммонових Ñинів, Ñ– вона Ñтане за купу руїн, а підлеглі міÑта Ñ—Ñ— Ñпалені будуть огнем, Ñ– знов одідичить Ізраїль Ñпадок Ñвій, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 49:3 Ридай, о Хешбоне, бо міÑто зруйноване! Кричіть, дочки Рабби, опережітьÑÑ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð¾ÑŽ, лементуйте й блукайте по обійÑÑ‚ÑÑ…, бо Мілком до полону іде, його ÑвÑщеники й його зверхники разом!(UA) ЄреміÑ. 49:4 Чого ти долинами хвалишÑÑ? Долина Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ ÐºÑ€Ð¾Ð²'ÑŽ, о дочко невірна, що на Ñкарби Ñвої покладаєш надію та кажеш: Хто прийде до мене?(UA) ЄреміÑ. 49:5 ОÑÑŒ Я Ñтрах припроваджу на тебе, говорить ГоÑподь, Бог Саваот, із уÑього Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– ви повтікаєте кожен наперед Ñебе, Ñ– не буде кому втікачів позбирати!...(UA) ЄреміÑ. 49:6 Рпотім верну Я долю Ðммонових Ñинів, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 49:7 Ðа Едома. Так говорить ГоÑподь Саваот: Чи в Темані немає вже мудроÑти? Чи згинула рада розумних? Хіба зіпÑувалаÑÑŒ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¼ÑƒÐ´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ?(UA) ЄреміÑ. 49:8 Утікайте, обернітьÑÑ Ð¿Ð»ÐµÑ‡Ð¸Ð¼Ð°, ÑÑдьте глибше, мешканці Дедану, бо привів Я нещаÑÑ‚Ñ Ð†Ñава на нього, той чаÑ, коли покараю його!(UA) ЄреміÑ. 49:9 Якщо прийдуть до тебе збирачі винограду, вони не полишать оÑтанків, Ñкщо ж прийдуть злодії вночі, напÑують, Ñкільки Ñхочуть.(UA) ЄреміÑ. 49:10 Бо обнажив Я ІÑава, повідкривав уÑÑ– криївки його, Ñ– він ÑховатиÑÑŒ не зможе, ÑпуÑтошене буде наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, й його браттÑ, Ñ– ÑуÑіди його, Ñ– не буде його!(UA) ЄреміÑ. 49:11 Залиши Ñвої Ñироти, Я утримаю Ñ—Ñ… при житті, а вдови твої хай надію на Мене кладуть!(UA) ЄреміÑ. 49:12 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь: ОÑÑŒ Ñ– Ñ‚Ñ–, що не мали б пити чаші цієї, пити будуть напевне, а ти непокараним будеш? Ðе будеш без кари, бо Ñправді ти питимеш чашу!(UA) ЄреміÑ. 49:13 Бо Собою приÑÑг Я, говорить ГоÑподь, що Боцра за ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñтане, за ганьбу, пуÑтиню й проклÑÑ‚Ñ‚Ñ, Ñ– руїнами вічними Ñтануть міÑта Ñ—Ñ— вÑÑ–!(UA) ЄреміÑ. 49:14 Я звіÑтку від ГоÑпода чув, Ñ– відправлений віÑник між люди: ЗберітьÑÑ Ð¹ прийдіть проти неї, Ñ– вÑтаньте на бій,(UA) ЄреміÑ. 49:15 бо тебе Я зробив оÑÑŒ малим між народами, погордженим Ñеред людей!(UA) ЄреміÑ. 49:16 Ð¡Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” обманило тебе й гордіÑÑ‚ÑŒ ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, тебе, що в розщілинах Ñкелі живеш, що виÑоких підгірків тримаєшÑÑ. Та коли б ти кубло Ñвоє й виÑоко звив, мов орел, то й ізвідти Я Ñкину тебе, промовлÑÑ” ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 49:17 І Ñтане Едом за ÑтрахіттÑ, кожен, хто буде проходити ним, оÑтовпіє й заÑвище, Ñк порази його вÑÑ– побачить...(UA) ЄреміÑ. 49:18 Як Содом та Гоморру й ÑуÑідів Ñ—Ñ— поруйновано, каже ГоÑподь, так ніхто там не буде Ñидіти, Ñ– не буде в нім мешкати чужинцем Ñин людÑький.(UA) ЄреміÑ. 49:19 ОÑÑŒ підійметьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, немов лев, із темного ліÑу Йордану на водÑні луки, Ñ– Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поÑтавлю над ними. Бо хто Ñ” подібний Мені, Ñ– хто покличе Мене перед Ñуд, Ñ– хто паÑтир такий, що перед обличчÑм Моїм уÑтоїть?(UA) ЄреміÑ. 49:20 Тому то поÑлухайте задум ГоÑподній, що Він на Едома задумав, Ñ– думки Його Ñ‚Ñ–, Ñкі Він на мешканців Теману замиÑлив: Ðаправду, найменших з отари потÑгнуть, Ñ– попуÑтошать паÑовиÑько їхнє при них!(UA) ЄреміÑ. 49:21 Від гуку упадку їхнього буде тремтіти землÑ, буде зойк, аж на морі Червоному чути їхній голоÑ.(UA) ЄреміÑ. 49:22 ОÑÑŒ підійметьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, Ñк орел, Ñ– літатиме, й крила Ñвої над Боцрою розгорне: Ñ– Ñтане Ñерце хоробрих едомлÑн в той день, немов Ñерце жони-породіллі...(UA) ЄреміÑ. 49:23 Ðа ДамаÑк. ЗаÑоромивÑÑŒ Хамаш та Ðрпад, бо злу звіÑтку почули; в неÑпокої тривожнім вони, Ñк те море, що не може вÑпокоїтиÑÑŒ.(UA) ЄреміÑ. 49:24 ДамаÑк Ñторопів, обернувÑÑ Ð²Ñ‚Ñ–ÐºÐ°Ñ‚Ð¸, Ñ– Ñтрах його міцно охопив, біль та муки його обгорнули, немов породіллю...(UA) ЄреміÑ. 49:25 Як Ñпорожніло Ñлавне це міÑто, міÑто втіхи Моєї!(UA) ЄреміÑ. 49:26 Тому юнаки його падати будуть на площах його, Ñ– вÑÑ– війÑькові погинуть того днÑ, говорить ГоÑподь Саваот.(UA) ЄреміÑ. 49:27 І під муром ДамаÑку огонь запалю, Ñ– він пожере Бен-ГададÑькі палаци!...(UA) ЄреміÑ. 49:28 Ðа Кедар та на царÑтва Хацору, що Ñ—Ñ… побив ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький. Так говорить ГоÑподь: УÑтавайте, ідіть на Кедар, Ñ– нехай попуÑтошать війÑька Ñинів Ñходу!(UA) ЄреміÑ. 49:29 Заберуть їхні намети та їхню отару, їхні покрови та вÑÑ– їхні речі, та їхніх верблюдів Ñобі заберуть, Ñ– над ними кричатимуть: Жах звідуÑіль!(UA) ЄреміÑ. 49:30 Утікайте, мандруйте Ñкоріш, ÑховайтеÑÑŒ в глибоке, мешканці Хацору, говорить ГоÑподь, бо раду нарадив на Ð²Ð°Ñ ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, Ñ– задум задумав на ваÑ!(UA) ЄреміÑ. 49:31 УÑтавайте, ідіть на народ, що Ñпокійно, безпечно живе, промовлÑÑ” ГоÑподь, немає воріт, Ñ– нема в нього заÑувів, Ñамітно живуть.(UA) ЄреміÑ. 49:32 І Ñтануть верблюди їхні здобиччю, а їхні череда грабежем, Ñ– на вÑÑ– вітри розвію Я Ñ—Ñ…, хто волоÑÑÑ Ð´Ð¾Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð° Ñтриже, Ñ– зо вÑÑ–Ñ… їхніх Ñторін припроваджу на них їхню погибіль, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 49:33 І Ñтане Хацор за Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ð½Ñ ÑˆÐ°ÐºÐ°Ð»Ñ–Ð², за вічне ÑпуÑтошеннÑ, не замешкає там людина, Ñ– Ñин людÑький не ÑпинитьÑÑ Ð² ньому!...(UA) ЄреміÑ. 49:34 Слово ГоÑподнє, що було пророкові Єремії на Елам на початку Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ—, Юдиного царÑ, таке:(UA) ЄреміÑ. 49:35 Так говорить ГоÑподь Саваот: ОÑÑŒ Я зламаю еламÑького лука, головну їхню Ñилу!(UA) ЄреміÑ. 49:36 І з чотирьох кінців неба Ñпроваджу чотири вітри до Еламу, Ñ– Ñ—Ñ… розпорошу на вÑÑ– ці вітри, Ñ– не буде такого народу, куди б не прийшли ці вигнанці з Еламу...(UA) ЄреміÑ. 49:37 І наÑтрашу Елам перед їхніми ворогами та перед вÑіма, хто їхню душу шукає, Ñ– лихо на них наведу, лютіÑÑ‚ÑŒ гніву Мого, говорить ГоÑподь, Ñ– пошлю Я за ними меча, аж поки не вигублю Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 49:38 І поÑтавлю ПреÑтола Свого в Еламі, Ñ– вигублю звідти Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¹ його зверхників, каже ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 49:39 Ðле буде наприкінці днів, поверну Я Еламові долю, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 50:1 Слово, що ГоÑподь говорив на Вавилон, на землю халдеїв через пророка Єремію:(UA) ЄреміÑ. 50:2 ЗвіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ між народами й розголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, підійміте прапора та розголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, не затайте, Ñкажіть: Здобутий уже Вавилон, заÑоромлений Бел, зламаний Меродах, боввани його поÑоромлені, порозбивані вÑÑ– його божища!(UA) ЄреміÑ. 50:3 Бо на нього із півночі вийшов народ, що оберне в ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»ÑŽ його, Ñ– не буде Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ñƒ нім: від людини та аж до Ñкотини, уÑÑ– помандрують та підуть!...(UA) ЄреміÑ. 50:4 За тих днів Ñ– того чаÑу, говорить ГоÑподь, поприходÑÑ‚ÑŒ Ñини Ізраїлеві, разом вони й Ñини Юди, уÑе плачучи, будуть ходити та ГоÑпода, Бога Ñвого шукати...(UA) ЄреміÑ. 50:5 Вони будуть питати про Сіона, куди їхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ñ–, щоб прийти й прилучитиÑÑŒ до ГоÑпода вічним заповітом, Ñкий не забудетьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 50:6 Мій народ це отара загинула: паÑтирі їхні вчинили блудÑчими Ñ—Ñ…, Ñ—Ñ… загнали на гори, й ходили вони від гори до підгір'Ñ, забули про ложе Ñвоє...(UA) ЄреміÑ. 50:7 УÑÑ–, що знаходили Ñ—Ñ…, жерли Ñ—Ñ…, Ñ– противники їхні говорили: Ðе завинимо за те, бо вони прогрішилиÑÑ Ð“Ð¾Ñподу, ПаÑовиÑьку правди й надії батьків їхніх, ГоÑподеві.(UA) ЄреміÑ. 50:8 Біжіть з Вавилону, Ñ– виходьте із краю халдеїв, Ñ– будьте, Ñк козлÑта Ñ‚Ñ– перед отарою!(UA) ЄреміÑ. 50:9 Бо оÑÑŒ Я позбуджую, Ñ– на Вавилон наведу збір великих народів з північного краю, Ñ– вони проти нього шикуютьÑÑ, звідти здобутий він буде! Його Ñтріли, мов лицар, Ñкому щаÑтить, не вертаютьÑÑ Ð´Ð°Ñ€Ð¼Ð¾,(UA) ЄреміÑ. 50:10 Ñ– здобиччю Ñтане ХалдеÑ, наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²ÑÑ–, хто пуÑтошить Ñ—Ñ—, промовлÑÑ” ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 50:11 Бо радієте ви, бо втішаєтеÑÑŒ ви, що Ñпадщину Мою розграбовуєте, бо ви Ñкачете, мов те Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð¿Ð¾ траві, та іржете, немов румаки...(UA) ЄреміÑ. 50:12 ЗбентежилаÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐ° мати занадто, заÑтидалаÑÑŒ родителька ваша... Оце Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð² кінець: пуÑтинÑ, ÑÑƒÑ…Ð¾Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¹ Ñтеп!(UA) ЄреміÑ. 50:13 Від ГоÑподнього гніву вона незамешкана буде та Ñтане ÑпуÑтошеннÑм уÑÑ... Кожен, хто буде проходити повз Вавилон, оÑтовпіє й заÑвище, Ñк побачить уÑÑ– ці порази його!(UA) ЄреміÑ. 50:14 УшикуйтеÑÑ Ð½Ð° Вавилон навкруги, вÑÑ–, хто лука натÑгує! СтрілÑйте на нього, Ñтріли не шкодуйте, бо він ГоÑподеві згрішив!(UA) ЄреміÑ. 50:15 Здійміть крик проти нього навколо! Він дав руку піддатиÑÑŒ, Ñтовпи його впали, зруйновані мури його, бо це помÑта ГоÑподнÑ... ПомÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð°Ð´ ним: Ñк зробив він зробіть так йому!(UA) ЄреміÑ. 50:16 Повигублюйте Ñ– Ñівача з Вавилону, Ñ– того, хто хапає Ñерпа в чаÑÑ– жнив! Через меч переÑлідника вернутьÑÑ Ð²ÑÑ– до народу Ñвого, Ñ– кожен до краю Ñвого втече.(UA) ЄреміÑ. 50:17 Ізраїль Ð²Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð°, що леви погнали Ñ—Ñ—: перший жер його цар аÑирійÑький, а оÑтанній цей ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, розтрощив йому коÑÑ‚Ñ–...(UA) ЄреміÑ. 50:18 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: ОÑÑŒ Я покараю Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького й землю його, Ñк Я покарав був Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð°ÑирійÑького.(UA) ЄреміÑ. 50:19 І верну Я Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð½Ð° паÑовиÑько його, Ñ– він паÑтиÑÑ Ð±ÑƒÐ´Ðµ на Кармелі й Башані, Ñ– на горі на Єфремовій та на Òілеаді душа його Ñитою буде.(UA) ЄреміÑ. 50:20 За тих днів й того чаÑу говорить ГоÑподь будуть шукати провину Ізраїлеву, та не буде Ñ—Ñ—, Ñ– прогріхи Юди, одначе не знайдені будуть вони, бо пробачу тому, кого Я позоÑтавлю!(UA) ЄреміÑ. 50:21 Ðа край Чварів подвійних, на нього піди й на мешканців ПокараннÑ! Поруйнуй Ñ– проклÑÑ‚Ñ‚Ñм вчини вÑе за ними, говорить ГоÑподь, Ñ– зроби так уÑе, Ñк тобі наказав!(UA) ЄреміÑ. 50:22 Гуркіт бою в краю та велике ÑпуÑтошеннÑ!(UA) ЄреміÑ. 50:23 Як побитий й поламаний молот вÑієї землі! Яким жахом зробивÑÑŒ Вавилон Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð²!(UA) ЄреміÑ. 50:24 Я паÑтку поÑтавив на тебе, Ñ– Ñхоплений ти, Вавилоне, хоча ти й не знав! Ти знайдений й Ñхоплений був, бо Ñтавав ти на прю проти ГоÑпода!(UA) ЄреміÑ. 50:25 ГоÑподь відчинив Своє Ñховище, Ñ– вийнÑв ізвідти знарÑÐ´Ð´Ñ Ð³Ð½Ñ–Ð²Ñƒ Свого, це бо зайнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Бога Саваота в халдейÑькому краї.(UA) ЄреміÑ. 50:26 Ідіть ви на нього із краю землі, відчиніть його клуні, порозкладайте його, Ñк Ñнопи, Ñ– вчиніте заклÑÑ‚Ñ‚Ñм його, хай не буде йому позоÑталого!(UA) ЄреміÑ. 50:27 Його вÑÑ–Ñ… волів повбивайте, хай підуть вони на заріз! Горе їм, бо наÑтав їхній день, Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…!(UA) ЄреміÑ. 50:28 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, що втікають Ñ– Ñ€ÑтуютьÑÑ Ñ–Ð· вавилонÑького краю, щоб звіÑтити на Сіоні про помÑту ГоÑпода, нашого Бога, про помÑту за храма Його.(UA) ЄреміÑ. 50:29 Скличте на Вавилона Ñтрільців, уÑÑ–Ñ…, хто лука натÑгує, табором Ñтаньте при ньому навколо, нехай йому втечі не буде! Відплатіте йому згідно з чином його, Ñк зробив він зробіть так йому, бо гордим він Ñтав проти ГоÑпода, проти СвÑтого Ізраїлевого!(UA) ЄреміÑ. 50:30 Тому то його юнаки вÑÑ– полÑжуть на площах його, а війÑькові його того Ð´Ð½Ñ Ð²ÑÑ– погинуть, говорить ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 50:31 ОÑÑŒ Я проти тебе, о пихо, говорить ГоÑподь, Бог Саваот, бо день твій прийшов, Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ покарати!(UA) ЄреміÑ. 50:32 І ÑпіткнетьÑÑ Ð¿Ð¸Ñ…Ð° й упаде, Ñ– не буде того, хто б Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ñ—. І огонь по міÑтах його Я запалю, Ñ– він пожере вÑÑ– Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾...(UA) ЄреміÑ. 50:33 Так говорить ГоÑподь Саваот: Сини Ізраїлеві й Ñини Юдині разом утиÑкувані, Ñ– вÑÑ–, що в полон Ñ—Ñ… забрали, тримають Ñ—Ñ… міцно, не хочуть Ñ—Ñ… випуÑтити.(UA) ЄреміÑ. 50:34 Ðле Викупитель Ñ—Ñ… Ñильний, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ! Він конче розÑудить їхню Ñправу, щоб землю вÑпокоїти, а вавилонÑьких мешканців Ñтривожити.(UA) ЄреміÑ. 50:35 Меч на халдеїв, говорить ГоÑподь, Ñ– на мешканців Вавилону, Ñ– на кнÑзів його, Ñ– на його мудреців!(UA) ЄреміÑ. 50:36 Меч на ворожбитів Ñ– безглуздими Ñтануть, меч на лицарÑтво його Ñ– вони полÑкаютьÑÑ!(UA) ЄреміÑ. 50:37 Меч на коні його й на його колеÑниці, та на вÑÑŽ мішанину народів, Ñка Ñеред нього, Ñ– Ñтануть вони Ñк жінки! Меч на Ñкарби його й пограбовані будуть!(UA) ЄреміÑ. 50:38 ПоÑуха на води його, й вони повиÑихають, бо це край божків, Ñ– шаліють вони від бовванів...(UA) ЄреміÑ. 50:39 Тому звірі пуÑтинні там будуть Ñидіти з шакалами, Ñ– ÑтруÑÑ– будуть у ньому Ñидіти, Ñ– не буде заÑелений він вже навіки, Ñ– не буде замешканий він з роду в рід...(UA) ЄреміÑ. 50:40 Як Содом та Гоморру й ÑуÑідів Ñ—Ñ— Бог був поруйнував, говорить ГоÑподь, так ніхто там не буде Ñидіти, Ñ– не буде в нім мешкати чужинцем Ñин людÑький!(UA) ЄреміÑ. 50:41 ОÑÑŒ із півночі прийде народ, Ñ– люд великий, Ñ– чиÑленні царі, вони збуджені будуть із кінців землі:(UA) ЄреміÑ. 50:42 Лук та ратище міцно тримають, жорÑтокі вони й милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ мають, їхній голоÑ, Ñк море реве, вони їдуть на конÑÑ…, на тебе вони вшикувалиÑÑŒ, Ñк муж на війну, вавилонÑÑŒÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¾!(UA) ЄреміÑ. 50:43 Почув цар вавилонÑький відоміÑÑ‚ÑŒ про них, й опуÑтилиÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ¸ йому, обхопив його Ñтрах Ñ– тремтіннÑ, немов породіллю!...(UA) ЄреміÑ. 50:44 ОÑÑŒ підіймаєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½, немов лев, із темного ліÑу Йордану на водÑні луки, Ñ– Я вмент зроблю, що він побіжить геть від них, а хто вибраний буде, того Я поÑтавлю над ними! Бо хто Ñ” подібний Мені, Ñ– хто покличе Мене перед Ñуд, Ñ– хто паÑтир такий, що перед обличчÑм Моїм він уÑтоїть?(UA) ЄреміÑ. 50:45 Тому то поÑлухайте задум ГоÑподній, що на Вавилон Він задумав, Ñ– думки Його Ñ‚Ñ–, що на землю халдейÑьку замиÑлив: Поправді кажу вам, найменших з отари потÑгнуть, Ñ– попуÑтошать паÑовиÑько їхнє при них!(UA) ЄреміÑ. 50:46 Від розголоÑу про взÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð’Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñƒ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°Ð´Ñ€Ð¸Ð¶Ð¸Ñ‚ÑŒ, Ñ– почуєтьÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ðº між народами!...(UA) ЄреміÑ. 51:1 Так говорить ГоÑподь: ОÑÑŒ Я бурю збуджу на отой Вавилон та на мешканців ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñтанців на Мене.(UA) ЄреміÑ. 51:2 І на Вавилон Я пошлю віÑча, Ñ– розвіють його, Ñ– випорожнÑÑ‚ÑŒ його край, бо оточать його у день зла.(UA) ЄреміÑ. 51:3 Ðехай лука Ñвого напинає Ñтрілець проти того, хто й Ñобі напинає, проти того, хто Ñвоїм панцерем чванитьÑÑ! І не змилуйтеÑÑ Ð½Ð°Ð´ його юнаками, заклÑÑ‚Ñ‚Ñм учиніть уÑе війÑько його!(UA) ЄреміÑ. 51:4 І попадають вбиті в халдейÑькому краї, Ñ– попробивані на його вулицÑÑ…...(UA) ЄреміÑ. 51:5 Бо Ізраїль та Юда не вдівець він по Бозі Ñвоєму, по ГоÑподу Саваоту, та наповнивÑÑ ÐºÑ€Ð°Ð¹ їхній гріхом проти СвÑтого Ізраїлевого.(UA) ЄреміÑ. 51:6 Утікайте з-Ñеред Вавилону, Ñ– кожен урÑтовуйте душу Ñвою! За провину його не погиньте, бо це ГоÑподеві Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñти, Він даÑÑ‚ÑŒ відповідну заплату йому!(UA) ЄреміÑ. 51:7 Вавилон у ГоÑподній руці Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð°Ñ Ñ†Ðµ чаша, що вÑÑŽ землю напоювала: народи впивалиÑÑŒ вином тим його, тому пошаліли народи!(UA) ЄреміÑ. 51:8 ÐеÑподівано впав Вавилон Ñ– зруйнований він! Візьміте бальзаму Ð´Ð»Ñ Ð±Ð¾Ð»ÑŽ його, може буде загоєний він!(UA) ЄреміÑ. 51:9 Вавилон лікували, та він не був вилікуваний, покиньте його, Ñ– підемо кожен до краю Ñвого, бо приÑуд його доÑÑгнув до небеÑ, Ñ– дійшов аж до хмар!...(UA) ЄреміÑ. 51:10 Вивів ГоÑподь ÑправедливоÑÑ‚Ñ– наші, прийдіть, Ñ– розповімо на Сіоні про чин оцей ГоÑпода, нашого Бога!(UA) ЄреміÑ. 51:11 ВигоÑтріть Ñтріли, візьміте щити! Збудив ГоÑподь духа мідійÑьких царів, бо на Вавилон Його задум, понищити його, бо це помÑта ГоÑподнÑ, помÑта за храма Його!(UA) ЄреміÑ. 51:12 Проти мурів Вавилону підійміте прапора, Ñторожу зміцніть, Ñторожів порозÑтавлÑйте, Ñ– чати поÑтавте, бо ГоÑподь Ñ– задумав, Ñ– зробив, що Він говорив був на мешканців Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 51:13 О ти, що живеш над великими водами, що маєш Ñкарбів багатенно, кінець твій прийшов, міра твоєї захланноÑти!(UA) ЄреміÑ. 51:14 ГоÑподь Саваот приÑÑгав був душею Своєю: наповню людьми тебе, мов Ñараною, Ñ– на тебе вони крик війÑьковий підіймуть!(UA) ЄреміÑ. 51:15 Своєю Він Ñилою землю вчинив, Своєю премудріÑÑ‚ÑŽ міцно поÑтавив вÑеленну, Ñ– небо розтÑг Своїм розумом.(UA) ЄреміÑ. 51:16 Як Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ забринить, у небеÑах шумлÑÑ‚ÑŒ води, а коли підіймає Він хмари із краю землі, коли із дощем чинить блиÑкавки та випроваджує вітер зо Ñховищ Своїх,(UA) ЄреміÑ. 51:17 тоді кожна людина в знанні туманіє, уÑÑк золотар поÑоромлений через боввана, бо відлив його це неправда, Ñ– немає в них духа!(UA) ЄреміÑ. 51:18 Марнота вони, вони Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð½Ð° Ñміх, в Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ… вони згинуть!(UA) ЄреміÑ. 51:19 Ðе така, Ñк оці, чаÑтка Яковова, бо вÑе це Він Ñтворив, Ñ– Ізраїль племено Ñпадщини Його, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ!(UA) ЄреміÑ. 51:20 Ти Мій молот, знарÑÐ´Ð´Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñькове, тобою поб'ÑŽ Я народи, Ñ– тобою Я вигублю царÑтва!(UA) ЄреміÑ. 51:21 І тобою поб'ÑŽ Я ÐºÐ¾Ð½Ñ Ð¹ верхівцÑ, Ñ– тобою поб'ÑŽ колеÑницю й Ñ—Ñ— візника!(UA) ЄреміÑ. 51:22 І тобою поб'ÑŽ чоловіка та жінку, Ñтарого та Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ поб'ÑŽ, Ñ– тобою поб'ÑŽ юнака та дівчину!(UA) ЄреміÑ. 51:23 І тобою поб'ÑŽ паÑтуха й його Ñтадо, Ñ– тобою поб'ÑŽ ÑелÑнина та запрÑг його, Ñ– тобою поб'ÑŽ Я наміÑників та їхніх заÑтупників!(UA) ЄреміÑ. 51:24 І Я відплачу Вавилонові Ñ– вÑім мешканцÑм халдеїв уÑе їхнє зло, що зробили в Сіоні на ваших очах, промовлÑÑ” ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 51:25 Оце Я на тебе, о горо ти згубна, говорить ГоÑподь, що вÑÑŽ землю ти губиш! І руку Свою проÑÑ‚Ñгну над тобою, Ñ– зо Ñкель тебе Ñкину, Ñ– зроблю горою горючою!(UA) ЄреміÑ. 51:26 І не братимуть з тебе наріжного каменÑ, ані ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð½Ð° підвалини, бо ÑпуÑтошеннÑм вічним ти Ñтанеш, говорить ГоÑподь...(UA) ЄреміÑ. 51:27 Підійміте прапор на землі, заÑурміть у Ñурму між народами, приготуйте народи на бій проти нього, покличте на нього царÑтва Ðрарату, Мінні та Ðшкеназу, призначте гетьмана над ними, коней Ñпровадьте, немов ту шорÑтку Ñарану!(UA) ЄреміÑ. 51:28 Приготуйте на бій проти нього народи, царів Мідії, наміÑників Ñ—Ñ— та вÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ— заÑтупників, та ввеÑÑŒ край Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ—Ñ—!(UA) ЄреміÑ. 51:29 І затрÑÑлаÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, Ñ– корчитиÑÑŒ Ñтала від болю, бо здійÑнилиÑÑ Ð·Ð°Ð´ÑƒÐ¼Ð¸ ГоÑпода на Вавилон, щоб край вавилонÑький вчинити жахливим ÑпуÑтошеннÑм та без мешканцÑ...(UA) ЄреміÑ. 51:30 Силачі вавилонÑькі воювати переÑтали, у твердинÑÑ… оÑілиÑÑŒ, загинула вÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñила, зробилиÑÑŒ, неначе жінки, оÑелі його попідпалювані, його заÑуви зламані...(UA) ЄреміÑ. 51:31 Бігун бігунові назуÑтріч біжить, а поÑол назуÑтріч поÑлові, щоб звіÑтити царю вавилонÑькому, що з ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð·Ñте міÑто його,(UA) ЄреміÑ. 51:32 Ñ– броди захоплені, Ñ– фортеці огнем попалили, воÑки переÑтрашені...(UA) ЄреміÑ. 51:33 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь Саваот, Бог Ізраїлів: Дочка вавилонÑька мов тік в Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾Ð¿Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾: іще трохи й наÑтане Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÑ— Ñ‡Ð°Ñ Ð¶Ð½Ð¸Ð²!(UA) ЄреміÑ. 51:34 Пожер мене й Ñтер мене ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, поÑтавив мене, Ñк той поÑуд порожній, ковтнув він мене, немов змій, моїми розкошами Ñповнив Ñвого живота, випхнув мене...(UA) ЄреміÑ. 51:35 ÐаÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ” й моє тіло на Вавилон, говорить мешканка Сіону, кров же Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ð° мешканців халдеїв, говорить ЄруÑалим!(UA) ЄреміÑ. 51:36 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: Оце Я змагаюÑÑŒ за Ñправу твою, Ñ– помщу твою помÑту, Ñ– виÑушу море його, Ñ– джерело його виÑушу.(UA) ЄреміÑ. 51:37 І Ñтане руїною цей Вавилон, мешканнÑм шакалів, ÑтрахіттÑм та поÑміхом, Ñ– в ньому Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ буде!...(UA) ЄреміÑ. 51:38 Заревуть вони разом, немов левчуки, загарчать, немов Ñ‚Ñ– левенÑта...(UA) ЄреміÑ. 51:39 Як вони порозпалюютьÑÑ, то зроблю їм бенкета та Ñ—Ñ… упою, щоб раділи й заÑнули Ñном вічним, Ñ– вже не пробудÑÑ‚ÑŒÑÑ, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 51:40 ПоÑпуÑкаю Я Ñ—Ñ…, мов овець до зарізу, немов баранів із козлами.(UA) ЄреміÑ. 51:41 Як здобутий Шешах, Ñ– Ñк Ñхоплена Ñлава вÑієї землі! Яким оÑÑŒ зробивÑÑŒ Вавилон поÑеред народів!(UA) ЄреміÑ. 51:42 Ðа Вавилон вийшло море, Ñ– вкривÑÑ Ð²Ñ–Ð½ безліччю хвиль тих його.(UA) ЄреміÑ. 51:43 МіÑта його Ñтануть ÑпуÑтошеннÑм, краєм пуÑтині та Ñтепу, тим краєм, що в ньому Ñидіти не буде ніÑка людина, Ñ– не буде ходити по ньому Ñин людÑький!(UA) ЄреміÑ. 51:44 І Я навіщу Бела в Вавилоні, Ñ– витÑгну з уÑÑ‚ його те, що він був ковтнув, Ñ– вже народи до нього не будуть плиÑти, немов ріки, Ñ– мур вавилонÑький впаде!(UA) ЄреміÑ. 51:45 Мій народе, виходьте із нього й Ñ€Ñтуйте від лютоÑти гніву ГоÑподнього душу Ñвою!(UA) ЄреміÑ. 51:46 І щоб Ñерце ваше не Ñлабло, а ви не злÑкалиÑÑ Ð²Ñ–Ñтки, почутої в краї, бо прийде цього року Ñ†Ñ Ð·Ð²Ñ–Ñтка, а потім того року та звіÑтка, Ñ– буде наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð² краю, Ñ– повÑтане пануючий проти пануючого...(UA) ЄреміÑ. 51:47 Тому то оÑÑŒ дні наÑтають, Ñ– навіщу Я божків Вавилону, Ñ– ввеÑÑŒ його край поÑоромлений буде, Ñ– вÑÑ– його вбиті попадають в ньому!(UA) ЄреміÑ. 51:48 І над Вавилоном Ñпіватимуть небо й землÑ, Ñ– вÑе, що Ñ” в них, бо на нього приходÑÑ‚ÑŒ ÑпуÑтошники з півночі, каже ГоÑподь.(UA) ЄреміÑ. 51:49 Вавилон муÑить упаÑти за вбитих Ізраїлевих, Ñк за Вавилон впали вбиті вÑієї землі...(UA) ЄреміÑ. 51:50 Хто втік від меча, ідіть, не Ñтавайте! Пам'Ñтайте й здалека про ГоÑпода, а ЄруÑалим нехай буде на вашому Ñерці!(UA) ЄреміÑ. 51:51 ЗаÑтидалиÑÑ Ð¼Ð¸, Ñк почули цю ганьбу, Ñором покрив нам обличчÑ, бо чужинці прийшли у ÑвÑтиню ГоÑподнього дому...(UA) ЄреміÑ. 51:52 Тому то оÑÑŒ дні наÑтають, говорить ГоÑподь, Ñ– бовванів його навіщу, Ñ– буде Ñтогнати поранений по вÑім краї його!(UA) ЄреміÑ. 51:53 Коли б Вавилон аж до неба підніÑÑÑ, Ñ– коли б уміцнив Ñвою Ñилу він на виÑочині, то вÑе таки прийдуть від Мене до нього ÑпуÑтошники, каже ГоÑподь!(UA) ЄреміÑ. 51:54 ЧуєтьÑÑ ÐºÑ€Ð¸Ðº з Вавилону, Ñ– велике Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð· краю халдеїв,(UA) ЄреміÑ. 51:55 бо пуÑтошить ГоÑподь Вавилона Ñ– Ð³Ð°Ð»Ð°Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¸Ð¹ приглушує в ньому, Ñ– шумлÑÑ‚ÑŒ їхні хвилі, Ñк води великі, Ñ– розлÑгаєтьÑÑ Ð³ÑƒÑ€ÐºÑ–Ñ‚ їхнього голоÑу...(UA) ЄреміÑ. 51:56 Бо прийде ÑпуÑтошник на нього, на Вавилон, Ñ– Ñхоплене буде лицарÑтво його, їхній лук поламаєтьÑÑ, бож Бог відплати ГоÑподь, Він напевно заплатить!(UA) ЄреміÑ. 51:57 І впою його зверхників та мудреців його, наміÑників його та заÑтупників його, Ñ– його лицарів, Ñ– Ñном вічним заÑнуть, Ñ– не збудÑÑ‚ÑŒÑÑ, каже Цар, ГоÑподь Саваот Йому ЙменнÑ...(UA) ЄреміÑ. 51:58 Так говорить ГоÑподь Саваот: ТовÑтий мур вавилонÑький аж до оÑнов буде знищений, Ñ– брами виÑокі його огнем будуть Ñпалені, Ñ– мучилиÑÑŒ дармо народи, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¾Ð³Ð½ÑŽ мордувалиÑÑŒ племена!...(UA) ЄреміÑ. 51:59 Слово, Ñке пророк Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² був Сераї, Ñину Ðерійї, Ñина МахÑеїного, коли він ішов з Седекією, Юдиним царем, до Вавилону, за четвертого року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾. Ð Ð¡ÐµÑ€Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ² головним царÑьким поÑтельником.(UA) ЄреміÑ. 51:60 І напиÑав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð²Ñе те лихо, що прийде на Вавилон, до однієї книги, уÑÑ– Ñ‚Ñ– Ñлова, що напиÑані на Вавилон.(UA) ЄреміÑ. 51:61 Я Ñказав Ð„Ñ€ÐµÐ¼Ñ–Ñ Ð´Ð¾ Сераї: Як прийдеш ти до Вавилону, то глÑди, прочитай уÑÑ– ці Ñлова.(UA) ЄреміÑ. 51:62 І Ñкажи: ГоÑподи, Ти провіщав на це міÑце, щоб вигубити його так, що не буде в ньому Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ людини й аж до Ñкотини, бо буде воно ÑпуÑтошеннÑм вічним.(UA) ЄреміÑ. 51:63 І ÑтанетьÑÑ, Ñк ти Ñкінчиш читати цю книгу, прив'Ñжеш до неї каменÑ, Ñ– кинеш Ñ—Ñ— до Ñередини Ефрату,(UA) ЄреміÑ. 51:64 та й Ñкажеш: Так потоне Вавилон, Ñ– не вÑтане через те лихо, що Я на нього наведу, Ñ– вони попомучатьÑÑ!... Ðж доÑÑ– Ñлова Єремієні.(UA) ЄреміÑ. 52:1 ï»¿Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð±ÑƒÐ² віку двадцÑти й одного року, коли зацарював. Рцарював він в ЄруÑалимі одинадцÑÑ‚ÑŒ років; ім'Ñ Ð¶ його матері Хамутал, дочка Єремії з Лівни.(UA) ЄреміÑ. 52:2 І робив він зло в ГоÑподніх очах, уÑе так, Ñк робив був ЄгоÑким.(UA) ЄреміÑ. 52:3 Бо через ГоÑподній гнів ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ на ЄруÑалим та на Юду, аж поки Він не відкинув Ñ—Ñ… від Свого обличчÑ. Ð Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð°Ð² від вавилонÑького царÑ.(UA) ЄреміÑ. 52:4 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° дев'Ñтого року його царюваннÑ, деÑÑтого міÑÑцÑ, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, він та вÑе війÑько його, на ЄруÑалим, Ñ– розтаборилиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ нього, Ñ– побудували проти нього вала навколо.(UA) ЄреміÑ. 52:5 І ввійшло міÑто в облогу аж до одинадцÑтого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¡ÐµÐ´ÐµÐºÑ–Ñ—.(UA) ЄреміÑ. 52:6 Четвертого міÑÑцÑ, дев'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð½Ð°Ñтав великий голод у міÑÑ‚Ñ–, Ñ– не було хліба Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ краю.(UA) ЄреміÑ. 52:7 І пробитий був пролім у Ñтіні міÑта, Ñ– вÑÑ– воÑки повтікали, Ñ– повиходили з міÑта вночі дорогою брами між двома мурами, що при царÑькому Ñадку, бо халдеї були при міÑÑ‚Ñ– навколо. І пішли вони дорогою в Ñтеп.(UA) ЄреміÑ. 52:8 РхалдейÑьке війÑько погналоÑÑ Ð·Ð° царем, та й догнали Седекію в єрихонÑьких Ñтепах, а вÑе його війÑько розпорошилоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього...(UA) ЄреміÑ. 52:9 І Ñхопили царÑ, Ñ– відвели його до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького до Рівли в краю Хамата, Ñ– там його той заÑудив.(UA) ЄреміÑ. 52:10 І цар вавилонÑький порізав Седекіїних Ñинів на очах його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі...(UA) ЄреміÑ. 52:11 Рочі Седекії він вибрав, Ñ– зв'Ñзав його ланцюгами. І відвів його вавилонÑький цар до Вавилону, Ñ– поÑадив його до в'Ñзниці аж до Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñмерти...(UA) ЄреміÑ. 52:12 Рп'Ñтого міÑÑцÑ, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, це дев'ÑтнадцÑтий рік Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐавуходоноÑора, вавилонÑького царÑ, прийшов до ЄруÑалиму Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, що Ñтавав перед обличчÑм вавилонÑького царÑ.(UA) ЄреміÑ. 52:13 І він Ñпалив ГоÑподнього дома та дома царевого, Ñ– вÑÑ– доми в ЄруÑалимі, Ñ– Ñпалив кожного великого дома огнем.(UA) ЄреміÑ. 52:14 І мури навколо ЄруÑалиму порозбивало вÑе халдейÑьке війÑько, що було з начальником царÑької Ñторожі.(UA) ЄреміÑ. 52:15 Рз бідноти народу та решту народу, що позоÑтавÑÑ Ð² міÑÑ‚Ñ–, Ñ– перебіжників, що перебігли до вавилонÑького царÑ, Ñ– решту проÑтого люду повиганÑв Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі.(UA) ЄреміÑ. 52:16 Рз бідноти краю начальник царÑької Ñторожі позоÑтавив декого за винарів та за рільників.(UA) ЄреміÑ. 52:17 РмідÑні Ñтовпи, що в ГоÑподньому домі, Ñ– підÑтави, Ñ– мідÑне море, що в ГоÑподньому домі, халдеї поламали, Ñ– понеÑли вÑÑŽ їхню мідь до Вавилону.(UA) ЄреміÑ. 52:18 І горнÑта, Ñ– лопатки, Ñ– ножиці, Ñ– кропильниці, Ñ– ложки, Ñ– ввеÑÑŒ мідÑний поÑуд, що ним Ñлужать, позабирали.(UA) ЄреміÑ. 52:19 І миÑки, Ñ– кадильниці, Ñ– кропильниці, Ñ– горнÑта, Ñ– Ñвічники, Ñ– ложки, Ñ– жертовні миÑки, Ñ– що було золоте забрав золото, а що Ñрібне Ñрібло взÑв начальник царÑької Ñторожі.(UA) ЄреміÑ. 52:20 Два Ñтовпи, одне море, дванадцÑÑ‚ÑŒ мідÑних волів, що під підÑтавами, що цар Соломон поробив був Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому, не було й ваги Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ð´Ñ– вÑÑ–Ñ… цих речей!(UA) ЄреміÑ. 52:21 Ð Ñтовпи віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів виÑокіÑÑ‚ÑŒ одного Ñтовпа, Ñ– шнурок на дванадцÑÑ‚ÑŒ ліктів оточував його, а грубина його чотири пальці, вÑередині порожнÑвий.(UA) ЄреміÑ. 52:22 І Ð¼Ð°ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° ньому мідÑна, а виÑокіÑÑ‚ÑŒ однієї маковиці п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів та мережка, Ñ– гранатові Ñблука на маковиці навколо, уÑе мідь. І Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ Ñтовпа так Ñамо, Ñ– гранатові Ñблука.(UA) ЄреміÑ. 52:23 І було гранатових Ñблук дев'ÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ на кожну Ñторону, уÑÑ–Ñ… гранатових Ñблук на мережці навколо Ñто.(UA) ЄреміÑ. 52:24 начальник царÑької Ñторожі взÑв Сераю, головного ÑвÑщеника, Ñ– Цефанію, другого ÑвÑщеника, та трьох Ñторожів порога.(UA) ЄреміÑ. 52:25 Рз міÑта взÑв він одного евнуха, що був начальником над війÑьковими, та Ñемеро чоловіка з тих, що бачать цареве обличчÑ, що були знайдені в міÑÑ‚Ñ–, Ñ– пиÑарÑ, зверхника війÑькового відділу, що запиÑував народ краю до війÑькового відділу, Ñ– шіÑтдеÑÑÑ‚ чоловіка з народу краю, що знаходилиÑÑ Ð² міÑÑ‚Ñ–.(UA) ЄреміÑ. 52:26 І позабирав Ñ—Ñ… Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, Ñ– відвів Ñ—Ñ… до вавилонÑького царÑ, до Рівли.(UA) ЄреміÑ. 52:27 І вдарив Ñ—Ñ… вавилонÑький цар, Ñ– позабивав Ñ—Ñ… у Рівлі, у хаматовому краї. І пішов Юда на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñвоєї землі!(UA) ЄреміÑ. 52:28 Оце той народ, що вигнав ÐавуходоноÑор: у Ñьомому році три тиÑÑчі й двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– три юдеї.(UA) ЄреміÑ. 52:29 У віÑімнадцÑтому році ÐавуходоноÑора вигнав він з ЄруÑалиму віÑім Ñотень тридцÑÑ‚ÑŒ Ñ– дві душі.(UA) ЄреміÑ. 52:30 У році двадцÑтому й третьому вигнав Ðевузар'адан, начальник царÑької Ñторожі, Ñім Ñотень Ñорок Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ душ юдеїв. УÑÑ–Ñ… душ чотири тиÑÑчі й шіÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) ЄреміÑ. 52:31 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° тридцÑтого й Ñьомого року Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñкима, Юдиного царÑ, дванадцÑтого міÑÑцÑ, двадцÑтого й п'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, Евіл-Меродах, цар вавилонÑький, у році Ñвого зацарюваннÑ, змилувавÑÑ Ð½Ð°Ð´ ЄгоÑкимом, Юдиним царем, Ñ– вивів його з дому ув'ÑзненнÑ.(UA) ЄреміÑ. 52:32 І він говорив з ним добре, Ñ– поÑтавив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.(UA) ЄреміÑ. 52:33 І змінив в'Ñзничну одежу його, Ñ– він завжди їв хліб перед ним по вÑÑ– дні Ñвого життÑ.(UA) ЄреміÑ. 52:34 Рїжа його, їжа Ñтала, видавалаÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ від вавилонÑького царÑ, щоденне кожного днÑ, аж до Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñмерти, по вÑÑ– дні його життÑ.(UA) Плач Єремії. 1:1 Як Ñамітно Ñидить колиÑÑŒ велелюдне це міÑто, немов удова воно Ñтало! Могутнє поÑеред народів, кнÑÐ³Ð¸Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñеред країн воно Ñтало данницею!...(UA) Плач Єремії. 1:2 Гірко плаче по ночах вона, Ñ– Ñльози гарÑчі на щоках у неї... Ðема Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–ÑˆÐ¸Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ð² неї зо вÑÑ–Ñ…, що кохали Ñ—Ñ—, Ñ—Ñ— зрадили вÑÑ– Ñ—Ñ— друзі, вони ворогами їй Ñтали!(UA) Плач Єремії. 1:3 Ð®Ð´ÐµÑ Ð¿Ñ–ÑˆÐ»Ð° на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· біди та з роботи Ñ‚Ñжкої, вона оÑелилаÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ поганами, Ñпочинку Ñобі не знайшла! Догнали Ñ—Ñ— вÑÑ– Ñ—Ñ— переÑлідники Ñеред Ñ‚Ñ–Ñнот...(UA) Плач Єремії. 1:4 Дороги ÑіонÑької доньки Ñумні, бо немає на ÑвÑто прочан! УÑÑ– брами Ñ—Ñ— попуÑтіли, зідхає ÑвÑщенÑтво Ñ—Ñ—, поÑумнілі дівчата Ñ—Ñ—, а вона гірко їй!(UA) Плач Єремії. 1:5 Її грабівники взÑли гору над нею, Ñ– добре ведетьÑÑ Ñ—Ñ— ворогам, бо їй завдав Ñмутку ГоÑподь за чиÑленніÑÑ‚ÑŒ у неї гріхів: ÐемовлÑта Ñ—Ñ— до полону пішли перед ворогом...(UA) Плач Єремії. 1:6 І відійшла від ÑіонÑької доньки вÑÑ Ð²ÐµÐ»Ð¸Ñ‡Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—... Її кнÑзі Ñтали, немов олені Ñ‚Ñ–, що паші Ñобі не знаходÑÑ‚ÑŒ, Ñ– йдуть у безÑиллі перед переÑлідником...(UA) Плач Єремії. 1:7 У дні лиха Ñвого та ÑÑ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ñвого дочка єруÑалимÑька Ñпогадує вÑÑ– Ñвої Ñкарби, що були від днів давніх, Ñк народ Ñ—Ñ— впав був у руку ворожу, Ñ– не було, хто б їй поміч подав... Вороги ÑпоглÑдали на неї, Ñ– ÑміÑлиÑÑŒ з руїни Ñ—Ñ—...(UA) Плач Єремії. 1:8 Дочка єруÑалимÑька гріхом прогрішилаÑÑŒ, тому то нечиÑтою Ñтала, уÑÑ–, що Ñ—Ñ— шанували, погорджують нею, наготу бо Ñ—Ñ— вони бачили! І зідхає вона, й відвертаєтьÑÑ Ð²Ð·Ð°Ð´...(UA) Плач Єремії. 1:9 ÐечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ— на подолках у неї. Вона не згадала Ñвого кінцÑ, та й упала предивно, Ñ– нікого нема, хто б потішив Ñ—Ñ—... Побач, ГоÑподи, горе моє, бо звеличивÑÑ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³!(UA) Плач Єремії. 1:10 Гнобитель проÑÑ‚Ñг Ñвою руку на вÑÑ– Ñ—Ñ— Ñкарби, Ñ– бачить вона, що в ÑвÑтиню Ñ—Ñ— увіходÑÑ‚ÑŒ погани, про Ñких наказав Ти: Ðе ввійдуть вони в твої збори!(UA) Плач Єремії. 1:11 УвеÑÑŒ народ Ñ—Ñ— Ñтогне, шукаючи хліба, Ñвої Ñкарби коштовні за їжу дають, аби тільки душу Ñвою проживити... ЗглÑньÑÑ, ГоÑподи, Ñ– подивиÑÑ, Ñка Ñтала погорджена Ñ!(UA) Плач Єремії. 1:12 Ðе вам кажучи, глÑньте й побачте, уÑÑ–, хто дорогою йде: чи Ñ” такий біль, Ñк мій біль, що завданий мені, що ГоÑподь заÑмутив ним мене у день лютого гніву Свого?...(UA) Плач Єремії. 1:13 Із виÑочини Він поÑлав в мої коÑÑ‚Ñ– огонь, Ñ– над ними він запанував! РозтÑг Ñітку на ноги мої, повернув мене взад, учинив Він мене ÑпуÑтошілою, увеÑÑŒ день болÑщою...(UA) Плач Єремії. 1:14 Ярмо моїх прогріхів зв'Ñзане міцно рукою Його, плетутьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ та приходÑÑ‚ÑŒ на шию мою! Він зробив, що ÑпіткнулаÑÑ Ñила моÑ, ГоÑподь передав мене в руки такого, що й звеÑтиÑÑŒ не можу...(UA) Плач Єремії. 1:15 УÑÑ–Ñ… моїх Ñильних ГоÑподь поÑкидав Ñеред мене, мов на ÑвÑто зібраннÑ, Він Ñкликав на мене, щоб моїх юнаків поторощити, Ñк у чавилі, Ñтоптав ГоÑподь дівчину, Юдину доньку...(UA) Плач Єремії. 1:16 За оцим плачу Ñ, око моє, моє око Ñлізьми запливає! бо далеко від мене втішитель, що душу мою оживив би; мої діти понехтувані, бо поÑиливÑÑ Ð²Ð¾Ñ€Ð¾Ð³!(UA) Плач Єремії. 1:17 СіонÑька дочка проÑÑ‚Ñгла Ñвої руки, немає розрадника їй: ГоÑподь наказав проти Якова довкола нього його ворогам, донька єруÑалимÑька нечиÑтою Ñтала між ними...(UA) Плач Єремії. 1:18 Справедливий ГоÑподь, а Ñ Ñлову Його неÑлухнÑна була... ПоÑлухайте но, вÑÑ– народи, Ñ– побачте мій біль: дівчата мої та мої юнаки у неволю пішли!(UA) Плач Єремії. 1:19 Взивала до друзів Ñвоїх, та вони обманули мене! СвÑщенÑтво моє й мої Ñтарші вмирають у міÑÑ‚Ñ–, шукаючи їжі Ñобі, щоб душу Ñвою поживити...(UA) Плач Єремії. 1:20 ЗглÑньÑÑ, ГоÑподи, Ñ‚Ñ–Ñно мені! Моє нутро бентежитьÑÑ, перевертаєтьÑÑ Ñерце моє у мені, бо була зовÑім неÑлухнÑна... Ðа вулиці меч оÑирочував, а в домі Ñмерть...(UA) Плач Єремії. 1:21 Почули, що Ñ Ð¾ÑÑŒ Ñтогну, й немає мені потішителÑ, вчули про лихо моє вÑÑ– мої вороги, та й зраділи, що Ти це зробив... Спровадив Ти день, що його заповів, бодай ÑталоÑÑ Ñ—Ð¼, Ñк мені!(UA) Плач Єремії. 1:22 Бодай перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” прийшло вÑе їхнє лихо, Ñ– вчини їм, Ñк Ти учинив оÑÑŒ мені за гріхи мої вÑÑ–, бо чиÑленні ÑÑ‚Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ—, моє ж Ñерце болÑще...(UA) Плач Єремії. 2:1 Як захмарив ГоÑподь в Своїм гніві ÑіонÑьку дочку! Він кинув із неба на землю пишноту ІзраїлÑ, Ñ– не згадав у день гніву Свого про підніжка ногам Своїм,(UA) Плач Єремії. 2:2 понищив ГоÑподь, не помилував житла вÑÑ– Яковові... Він позбурював у гніві Своїм у дочки Юди твердині, на землю звалив, збезчеÑтив Він царÑтво й кнÑзів уÑÑ–Ñ… його...(UA) Плач Єремії. 2:3 Ð’ люті гніву відтÑв увеÑÑŒ Ізраїлів ріг, правицю Свою відвернув Він від ворога, та й запалав проти Якова, мов той палючий огонь, що навколо жере!(UA) Плач Єремії. 2:4 Він нап'Ñв Свого лука, Ñк ворог, противником Ñтала Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– Він вибив уÑе, що Ð´Ð»Ñ Ð¾ÐºÐ° було пожадане, у Ñкинії доньки ÑіонÑької вилив запекліÑÑ‚ÑŒ Свою, Ñк огонь...(UA) Плач Єремії. 2:5 ГоÑподь Ñтав, Ñк той ворог, понищив Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð’Ñ–Ð½, вÑÑ– палати його зруйнував, твердині його попуÑтошив, Ñ– Юдиній доньці примножив Ð·Ñ–Ð´Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñтогін!(UA) Плач Єремії. 2:6 Понищив горожу Свою, немов у Ñадка, міÑце зборів Своїх попуÑтошив, ГоÑподь учинив, що забули в Сіоні про ÑвÑто й Ñуботу, Ñ– відкинув Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° ÑвÑщеника в лютоÑÑ‚Ñ– гніву Свого...(UA) Плач Єремії. 2:7 Покинув ГоÑподь Свого жертівника, допуÑтив побезчеÑтити ÑвÑтиню Свою, передав в руку ворога мури палаців Ñ—Ñ—, вороги зашуміли в ГоÑподньому домі, немов би ÑвÑткового днÑ!(UA) Плач Єремії. 2:8 Задумав ГоÑподь зруйнувати мур ÑіонÑької доньки, Він витÑгнув шнура, Своєї руки не вернув, щоб не нищити, Ñумними вчинив передмур'Ñ Ñ‚Ð° мур, вони разом оÑлабли...(UA) Плач Єремії. 2:9 Її брами запалиÑÑ Ð² землю, понищив Він та поламав Ñ—Ñ— заÑуви... Її цар Ñ– кнÑзі Ñ—Ñ— Ñеред поганів... Ðемає Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð—Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñƒ, Ñ– пророки Ñ—Ñ— не знаходÑÑ‚ÑŒ Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода...(UA) Плач Єремії. 2:10 СидÑÑ‚ÑŒ на землі та мовчать Ñтарші доньки ÑіонÑької, порох поÑипали на Ñвою голову, підперезалиÑÑŒ веретами, аж до землі Ñвою голову єруÑалимÑькі дівчата Ñхилили...(UA) Плач Єремії. 2:11 Повипливали від Ñліз мої очі, моє нутро клекоче, на землю печінка Ð¼Ð¾Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· занепад дочки мого люду, коли Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð»Ñ Ð¹ ÑоÑунець умлівають голодні на площах міÑьких.(UA) Плач Єремії. 2:12 Вони квилÑÑ‚ÑŒ Ñвоїм матерÑм: Де пожива й вино? І ÑкулюютьÑÑ, Ñк ранений, на площах міÑьких, коли душі Ñвої випуÑкають на лоні Ñвоїх матерів...(UA) Плач Єремії. 2:13 Що заÑвідчу тобі, що вподоблю до тебе, о єруÑалимÑÑŒÐºÐ°Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¾? Що вчиню тобі рівним, щоб тебе звеÑелити, о діво, о дочко ÑіонÑька? Бо велика, Ñк море, руїна твоÑ, хто тебе полікує?(UA) Плач Єремії. 2:14 Пророки твої провіщали Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ марноту й фальшиве, Ñ– не відкривали твого гріха, щоб долю твою відвернути, Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ вбачали пророцтва марноти й вигнаннÑ...(UA) Плач Єремії. 2:15 УÑÑ–, що проходÑÑ‚ÑŒ дорогою, плещуть у долоні на тебе, Ñ– поÑвиÑтують та головою Ñвоєю хитають над донькою ЄруÑалиму та кажуть: Хіба це те міÑто, що про нього казали: Корона пишноти, розрада вÑієї землі?(UA) Плач Єремії. 2:16 УÑÑ– вороги твої пащу на тебе роззÑвлюють, Ñвищуть й зубами Ñкрегочуть та кажуть: Ми пожерли Ñ—Ñ—... Оце Ñправді той день, що чекали його, знайшли ми Ñ– бачимо його!...(UA) Плач Єремії. 2:17 Учинив ГоÑподь те, що задумав, Він виповнив Ñлово Своє, що його наказав від днів давніх: уÑе зруйнував, Ñ– милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ мав, Ñ– ворога втішив тобою, Він рога підійнÑв Ñупротивних твоїх...(UA) Плач Єремії. 2:18 Їхнє Ñерце до ГоÑпода крик підіймає, о муре, о дочко Сіону! Проливай, Ñк потік, Ñльози вдень та вночі, не давай відпочинку Ñобі, нехай не Ñпочине Ð·Ñ–Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ!(UA) Плач Єремії. 2:19 УÑтавай, голоÑи уночі на початку Ñторожі! Виливай Ñвоє Ñерце, мов воду, навпроти Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð“Ð¾Ñподнього! Підійми ти до Ðього долоні Ñвої за душу Ñвоїх немовлÑÑ‚, що від голоду мліють на розі вÑÑ–Ñ… вулиць!...(UA) Плач Єремії. 2:20 СпоглÑнь, ГоÑподи, Ñ– подивиÑÑ, кому Ти зробив отаке? Чи конечним було, щоб жінки їли плід Ñвій, Ñвоїх немовлÑÑ‚, Ñких виплекали? Щоб був у ÑвÑтині ГоÑподній забитий ÑвÑщеник Ñ– пророк?(UA) Плач Єремії. 2:21 Лежать на землі на вулицÑÑ… Ñ€Ñдом юнак та Ñтарий... Попадали діви мої та мої парубки від меча, Ти побив Ñ—Ñ… в день гніву Свого, порізав, не мав милоÑердÑ...(UA) Плач Єремії. 2:22 Ти викликував, мов на день ÑвÑта, жахоти мої із довкіллÑ, Ñ– врÑтованого не було, Ñ– позоÑÑ‚Ð°Ð»ÑŒÑ†Ñ Ð² день гніву ГоÑподнього, повигублював ворог мій тих, кого виплекала та зроÑтила була...(UA) Плач Єремії. 3:1 Я той муж, Ñкий бачив біду від жезла Його гніву,(UA) Плач Єремії. 3:2 Він провадив мене й допровадив до темрÑви, а не до Ñвітла...(UA) Плач Єремії. 3:3 Лиш на мене вÑе знову обертає руку Свою цілий день...(UA) Плач Єремії. 3:4 Він виÑнажив тіло моє й мою шкіру, мої коÑÑ‚Ñ– Ñторощив,(UA) Плач Єремії. 3:5 обгородив Він мене, Ñ– мене оточив гіркотою та мукою,(UA) Плач Єремії. 3:6 у темноті мене поÑадив, мов померлих давно...(UA) Плач Єремії. 3:7 Обгородив Він мене Ñ– не вийду, Ñ‚Ñжкими вчинив Він кайдани мої...(UA) Плач Єремії. 3:8 І коли Ñ ÐºÑ€Ð¸Ñ‡Ñƒ й голошу, затикає Він вуха Свої на молитву мою...(UA) Плач Єремії. 3:9 КаміннÑм обтеÑаним обгородив Він дороги мої, повикривлював Ñтежки мої...(UA) Плач Єремії. 3:10 Він Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ ведмедем чатуючим Ñтав, немов лев той у Ñховищі!(UA) Плач Єремії. 3:11 Поплутав дороги мої та розшарпав мене, учинив Він мене опуÑтошеним!(UA) Плач Єремії. 3:12 ÐатÑгнув Свого лука й поÑтавив мене, наче ціль Ð´Ð»Ñ Ñтріли,(UA) Плач Єремії. 3:13 пуÑтив Ñтріли до нирок моїх з Свого Ñагайдака...(UA) Плач Єремії. 3:14 Ð”Ð»Ñ Ð²Ñього народу Ñвого Ñ Ñтав поÑміховиÑьком, глумливою піÑнею їхньою цілий день...(UA) Плач Єремії. 3:15 ÐаÑитив мене гіркотою, мене напоїв полином...(UA) Плач Єремії. 3:16 І Ñтер мені зуби жорÑтвою, до попелу кинув мене,(UA) Плач Єремії. 3:17 Ñ– душа Ð¼Ð¾Ñ Ñпокій згубила, забув Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ð¾...(UA) Плач Єремії. 3:18 І Ñказав Ñ: Загублена Ñила моÑ, та моє ÑÐ¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° ГоÑпода...(UA) Плач Єремії. 3:19 Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,(UA) Плач Єремії. 3:20 душа Ð¼Ð¾Ñ Ð·Ð³Ð°Ð´ÑƒÑ” безпереÑтанку про це, Ñ– гнетьÑÑ Ð² мені...(UA) Плач Єремії. 3:21 Оце Ñ Ð½Ð°Ð³Ð°Ð´ÑƒÑŽ Ñерцеві Ñвоєму, тому то Ñ Ð¼Ð°ÑŽ надію:(UA) Плач Єремії. 3:22 Це миліÑÑ‚ÑŒ ГоÑподнÑ, що ми не погинули, бо не покінчилоÑÑŒ Його милоÑердÑ,(UA) Плач Єремії. 3:23 нове воно кожного ранку, велика бо вірніÑÑ‚ÑŒ ТвоÑ!(UA) Плач Єремії. 3:24 ГоÑподь це мій уділ, говорить душа моÑ, тому Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–ÑŽ на Ðього Ñкладаю!(UA) Плач Єремії. 3:25 ГоÑподь добрий Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто надію на Ðього кладе, Ð´Ð»Ñ Ð´ÑƒÑˆÑ–, що шукає Його!(UA) Плач Єремії. 3:26 Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподнє.(UA) Плач Єремії. 3:27 Добре Ð´Ð»Ñ Ð¼ÑƒÐ¶Ð°, Ñк ноÑить Ñрмо в Ñвоїй молодоÑÑ‚Ñ–,(UA) Плач Єремії. 3:28 нехай він Ñамітно Ñидить Ñ– мовчить, Ñк поклав Він на нього його;(UA) Плач Єремії. 3:29 хай закриє він порохом уÑта Ñвої, може Ñ” ще надіÑ;(UA) Плач Єремії. 3:30 хай щоку тому підÑтавлÑÑ”, хто його б'Ñ”, Ñвоєю ганьбою наÑичуєтьÑÑ...(UA) Плач Єремії. 3:31 Бо ГоÑподь не навіки ж покине!(UA) Плач Єремії. 3:32 Бо хоч Він Ñ– заÑмутить кого, проте змилуєтьÑÑ Ð·Ð° Своєю великою миліÑÑ‚ÑŽ,(UA) Плач Єремії. 3:33 бо не мучить Він з ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– не заÑмучує людÑьких Ñинів.(UA) Плач Єремії. 3:34 Щоб топтати під Ñвоїми ногами вÑÑ–Ñ… в'Ñзнів землі,(UA) Плач Єремії. 3:35 щоб перед обличчÑм Ð’Ñевишнього право людини зігнути,(UA) Плач Єремії. 3:36 щоб гнобити людину у Ñправі Ñудовій його, оцього не має на оці ГоÑподь!(UA) Плач Єремії. 3:37 Хто то Ñкаже Ñ– ÑтанетьÑÑ Ñ†Ðµ, Ñк ГоÑподь того не наказав?(UA) Плач Єремії. 3:38 Хіба не виходить уÑе з уÑÑ‚ Ð’Ñевишнього, зле та добре?(UA) Плач Єремії. 3:39 Чого ж нарікає людина жива? Ðехай ÑкаржитьÑÑ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ на гріх Ñвій.(UA) Плач Єремії. 3:40 Пошукаймо доріг Ñвоїх та доÑлідімо, Ñ– вернімоÑÑŒ до ГоÑпода!(UA) Плач Єремії. 3:41 підіймімо Ñвоє Ñерце та руки до Бога на небі!(UA) Плач Єремії. 3:42 СпроневірилиÑÑŒ ми й неÑлухнÑними Ñтали, тому не пробачив Ти нам,(UA) Плач Єремії. 3:43 закривÑÑ Ð¢Ð¸ гнівом Ñ– гнав наÑ, убивав, не помилував,(UA) Плач Єремії. 3:44 закрив Себе хмарою, щоб до Тебе молитва Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ðµ дійшла...(UA) Плач Єремії. 3:45 СміттÑм та огидою Ð½Ð°Ñ Ð¢Ð¸ вчинив між народами,(UA) Плач Єремії. 3:46 наші вÑÑ– вороги пороззÑвлÑли на Ð½Ð°Ñ Ñвого рота,(UA) Плач Єремії. 3:47 Ñтрах та Ñма на Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð¸, руїна й погибіль...(UA) Плач Єремії. 3:48 Моє око Ñпливає потоками водними через нещаÑÑ‚Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¸ мого люду...(UA) Плач Єремії. 3:49 ВиливаєтьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ моє безупинно, нема бо перерви,(UA) Плач Єремії. 3:50 аж поки не зглÑнетьÑÑ Ñ‚Ð° не побачить ГоÑподь із небеÑ,(UA) Плач Єремії. 3:51 моє око вчинÑÑ” журбу Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— душі через дочок уÑÑ–Ñ… мого міÑта...(UA) Плач Єремії. 3:52 ЛовлÑчи, ловлÑÑ‚ÑŒ мене, немов птаха, мої вороги безпричинно,(UA) Плач Єремії. 3:53 Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” в Ñму замкнули вони, Ñ– каміннÑми кинули в мене...(UA) Плач Єремії. 3:54 Пливуть мені води на голову, Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑŽ: Вже погублений Ñ!...(UA) Плач Єремії. 3:55 Кликав Ñ, ГоÑподи, Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” із найглибшої Ñми,(UA) Плач Єремії. 3:56 Ти чуєш мій голоÑ, не заховуй же вуха Свого від зойку мого, від Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾!(UA) Плач Єремії. 3:57 Ти близький того днÑ, коли кличу Тебе, Ти говориш: Ðе бійÑÑ!(UA) Плач Єремії. 3:58 За душу мою Ти змагавÑÑ, о ГоÑподи, Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ð¾Ñ” викупив Ти.(UA) Плач Єремії. 3:59 Ти бачиш, о ГоÑподи, кривду мою, розÑуди ж Ти мій Ñуд!(UA) Плач Єремії. 3:60 УÑÑŽ їхню помÑту Ти бачиш, вÑÑ– задуми їхні на мене,(UA) Плач Єремії. 3:61 Ти чуєш, о ГоÑподи, їхні наруги, вÑÑ– задуми їхні на мене,(UA) Плач Єремії. 3:62 мову повÑтанців на мене та їхнє Ð±ÑƒÑ€ÐºÐ¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° мене ввеÑÑŒ день...(UA) Плач Єремії. 3:63 Побач їхнє ÑÐ¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° їхнє вÑтаваннÑ, Ñк завжди глумлива Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ–ÑнÑ!(UA) Плач Єремії. 3:64 Заплати їм, о ГоÑподи, згідно з чином їхніх рук!(UA) Плач Єремії. 3:65 Подай їм темноту на Ñерце, проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” нехай буде на них!(UA) Плач Єремії. 3:66 Своїм гнівом жени Ñ—Ñ…, Ñ– вигуби Ñ—Ñ… з-під ГоÑподніх небеÑ!(UA) Плач Єремії. 4:1 Як потемніло золото, Ñк відмінилоÑÑ Ñ‰Ð¸Ñ€Ðµ те золото добре, Ñк на розі вÑÑ–Ñ… вулиць ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ ÑвÑте порозкидане!(UA) Плач Єремії. 4:2 Коштовні ÑіонÑькі Ñини, щирим золотом важені, Ñк тепер оÑÑŒ за глинÑний поÑуд полічені, за чин рук ганчарÑьких!(UA) Плач Єремії. 4:3 Ðавіть шакали витÑгують перÑа, годують Ñвоїх молодÑÑ‚, а Ð´Ð¾Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ мого жорÑтока, мов ÑтруÑÑ– в пуÑтині:(UA) Плач Єремії. 4:4 Ñзик ÑоÑÑƒÐ½Ñ†Ñ Ð´Ð¾ його Ð¿Ñ–Ð´Ð½ÐµÐ±Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñпраги прилип... Хліба жадають Ñобі немовлÑта, й немає нікого, хто б їм відломив...(UA) Плач Єремії. 4:5 Ті, що їли приÑмаки, на вулицÑÑ… з голоду мліють; Ñ‚Ñ–, що виплекані на пурпурі, тепер Ñмітники обіймають...(UA) Плач Єремії. 4:6 І більшою Ñтала вина доньки люду мого за прогріх Содому, що був перевернений вмить, Ñ– не торкалиÑÑ Ñ€ÑƒÐºÐ¸ до нього...(UA) Плач Єремії. 4:7 Її можновладці чиÑтіші від Ñнігу були, біліші від молока, їхнє тіло червоне, мов перли, їхній виглÑд Ñапфір,(UA) Плач Єремії. 4:8 а тепер їхній виглÑд чорніший за Ñажу, не розпізнають Ñ—Ñ… на вулицÑÑ…, Ñ—Ñ…Ð½Ñ ÑˆÐºÑ–Ñ€Ð° ÑÑ‚ÑгнулаÑÑŒ на їхній коÑÑ‚Ñ–, зробилаÑÑŒ Ñухою, Ñк дерево...(UA) Плач Єремії. 4:9 Забитим мечем Ñтало ліпше, ніж повбиваним голодом, що гинуть проколені, за браком плодів польових...(UA) Плач Єремії. 4:10 Руки жінок милоÑердних варили Ñвоїх діточок, Ñкі Ñтали поживою їм під Ñ‡Ð°Ñ Ñ€ÑƒÐ¹Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÐ¸ мого люду...(UA) Плач Єремії. 4:11 Закінчив ГоÑподь лютіÑÑ‚ÑŒ Свою, вилив жар Свого гніву, Ñ– запалив на Сіоні огонь, Ñ– пожер він оÑнови його!(UA) Плач Єремії. 4:12 Ðе вірили земні царі та вÑÑ– мешканці цілого Ñвіту, що ввійде противник та ворог до брам ЄруÑалиму...(UA) Плач Єремії. 4:13 УÑе ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ за провини пророків його, за неправду ÑвÑщенÑтва його, що кров праведників Ñеред нього лили...(UA) Плач Єремії. 4:14 По вулицÑÑ… бродÑÑ‚ÑŒ, немов Ñ‚Ñ– Ñліпці, поплÑмовані кров'ÑŽ, так що люди не можуть діткнутиÑÑŒ до одÑгу їхнього.(UA) Плач Єремії. 4:15 УÑтупітьÑÑ, нечиÑÑ‚Ñ–! кричали до них, уÑтупітьÑÑ, збочуйте, не доторкуйтеÑÑ!... І повтікали вони й мандрували, Ñ– казали між людьми: Мешкати в Ð½Ð°Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆ не будуть!(UA) Плач Єремії. 4:16 ГоÑподнє лице розпорошило Ñ—Ñ…, не дивитьÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ на них, бо вони не звертали уваги на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÑвÑщеників, до Ñтарих вони лаÑки не мали...(UA) Плач Єремії. 4:17 Уже проглÑділи ми очі Ñвої, даремно чекавши на поміч Ñобі, на варті Ñвоїй ми чекали народу, Ñкий Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ ÑпаÑ...(UA) Плач Єремії. 4:18 Чатують вони наші кроки, щоб ходити не могли ми по площах Ñвоїх. Кінець наш наблизивÑÑ, ÑповнилиÑÑ Ð½Ð°ÑˆÑ– дні, бо прийшов нам кінець...(UA) Плач Єремії. 4:19 Гнобителі наші Ñкоріші були за орлів піднебеÑних, вони уганÑлиÑÑŒ за нами по горах, на Ð½Ð°Ñ Ñ‡Ð°Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ в пуÑтині...(UA) Плач Єремії. 4:20 Попав в Ñми живущий наш дух, ГоÑподній помазанець, що ми говорили про нього: Ми будемо жити в тіні його Ñеред народів.(UA) Плач Єремії. 4:21 ВеÑелиÑÑ Ñ‚Ð° тішÑÑ, о дочко Едому, що Ñидиш в краю Уц, також над тобою перейде злий келіх, уп'єшÑÑ Ð¹ оголишÑÑ Ð¹ ти!(UA) Плач Єремії. 4:22 СкінчилаÑÑ ÐºÐ°Ñ€Ð° твоÑ, дочко Сіону, не буде Він більше тебе виганÑти, та твоє Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ñкарає Він, дочко Едому, відкриє провини твої!(UA) Плач Єремії. 5:1 Згадай, ГоÑподи, що з нами ÑталоÑÑ, зглÑньÑÑ Ð¹ побач нашу ганьбу,(UA) Плач Єремії. 5:2 наша Ñпадщина діÑталаÑÑŒ чужим, доми наші чужинцÑм!(UA) Плач Єремії. 5:3 ПоÑтавали ми Ñиротами: нема батька, а матінки наші неначе Ñ‚Ñ– вдови!...(UA) Плач Єремії. 5:4 Свою воду за Ñрібло ми п'ємо, наші дрова за гроші одержуємо...(UA) Плач Єремії. 5:5 У потилицю Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð½ÑÑŽÑ‚ÑŒ, помучені ми, Ñ– Ñпокою не маємо!(UA) Плач Єремії. 5:6 До Єгипту й ÐÑирії руку витÑгуємо, щоб наÑититиÑÑŒ хлібом!(UA) Плач Єремії. 5:7 Батьки наші грішили, але Ñ—Ñ… нема, а ми двигаємо їхні провини!(UA) Плач Єремії. 5:8 Раби запанували над нами, Ñ– немає нікого, хто б вирÑтував з їхньої руки...(UA) Плач Єремії. 5:9 Ðаражуючи Ñвою душу на меч у пуÑтині, доÑтаємо Ñвій хліб...(UA) Плач Єремії. 5:10 Шкіра наша, мов піч, попалилаÑÑŒ з пекучого голоду...(UA) Плач Єремії. 5:11 Жінок на Сіоні безчеÑтили, дівчат по ЮдейÑьких міÑтах...(UA) Плач Єремії. 5:12 КнÑзі їхньою рукою повішені, Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ñтарих не пошановані...(UA) Плач Єремії. 5:13 Юнаки ноÑÑÑ‚ÑŒ камінь млиновий, а хлопці під ношею дров ÑпотикаютьÑÑ...(UA) Плач Єремії. 5:14 ПереÑтали Ñидіти Ñтарші в брамі, юнаки Ñвою піÑню Ñпівати,(UA) Плач Єремії. 5:15 втіха нашого ÑÐµÑ€Ñ†Ñ ÑпинилаÑÑŒ, наш танець змінивÑÑŒ на жалобу...(UA) Плач Єремії. 5:16 Спала корона у Ð½Ð°Ñ Ð· голови, о горе, бо ми прогрішилиÑÑŒ,(UA) Плач Єремії. 5:17 тому наше Ñерце болÑще, тому наші очі потемніли,(UA) Плач Єремії. 5:18 через гору Сіон, що ÑпуÑтошена, бродÑÑ‚ÑŒ лиÑиці по ній...(UA) Плач Єремії. 5:19 Пробуваєш Ти, ГоÑподи, вічно, Твій преÑтол з роду в рід:(UA) Плач Єремії. 5:20 Ðащо ж Ð½Ð°Ñ Ð·Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ”Ñˆ навік, покидаєш на довгі дні наÑ?(UA) Плач Єремії. 5:21 Приверни Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ Себе, о ГоÑподи, Ñ– вернемоÑÑŒ ми, віднови наші дні, Ñк давніше було!(UA) Плач Єремії. 5:22 Хіба Ти цілком Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ², прогнівавÑÑŒ занадто на наÑ?...(UA) Єзекіїль. 1:1 І ÑталоÑÑ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð´Ñ†Ñтого року, четвертого міÑÑцÑ, п'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, коли Ñ Ð±ÑƒÐ² Ñеред полонених над річкою Кевар, відкрилоÑÑ Ð½ÐµÐ±Ð¾, Ñ– побачив Ñ Ð‘Ð¾Ð¶Ñ– видіннÑ.(UA) Єзекіїль. 1:2 П'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, це п'Ñтий рік полону Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð„Ð³Ð¾Ñкима,(UA) Єзекіїль. 1:3 ÑталоÑÑ Ð“Ð¾Ñподнє Ñлово до ЄзекіїлÑ, Ñина Бузі, ÑвÑщеника, у халдейÑькому краї над річкою Кевар, Ñ– була там над ним ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°.(UA) Єзекіїль. 1:4 І побачив Ñ, аж оÑÑŒ бурхливий вітер наÑував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї ÑÑйво, а з Ñередини його ніби блиÑкуча мідь, з-поÑеред огню.(UA) Єзекіїль. 1:5 Рз Ñередини його подоба чотирьох живих Ñ–Ñтот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.(UA) Єзекіїль. 1:6 І кожна мала чотири обличчі, Ñ– кожна з них мала чотири крилі.(UA) Єзекіїль. 1:7 Ð Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð° нога проÑта, а Ñтопа їхньої ноги Ñк Ñтопа телÑчої ноги, Ñ– вони ÑÑÑли, Ñк ніби блиÑкуча мідь.(UA) Єзекіїль. 1:8 Рпід їхніми крилами були людÑькі руки на чотирьох Ñторонах їхніх, Ñ– вони четверо мали Ñвої Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° Ñвої крила.(UA) Єзекіїль. 1:9 Їхні крила прилÑгали одне до одного, не оберталиÑÑ Ð² ході Ñвоїй, кожне ходило проÑто наперед Ñебе.(UA) Єзекіїль. 1:10 Рподоба їхнього Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸ та Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÐµÐ²Ð° мали вони четверо з правиці, а Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð° мали вони четверо з лівиці, Ñ– Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¾Ñ€Ð»Ð° мали вони четверо.(UA) Єзекіїль. 1:11 Рїхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалиÑÑ Ð¾Ð´Ð½Ðµ з одним, Ñ– двоє закривали їхнє тіло.(UA) Єзекіїль. 1:12 І кожна ходила проÑто перед Ñебе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталиÑÑ Ð² ході Ñвоїй.(UA) Єзекіїль. 1:13 Рподоба тих Ñ–Ñтот була на вид Ð²ÑƒÐ³Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð· огню, вони палали на виглÑд ÑмолоÑкипів; той огонь проходжувавÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ Ñ–Ñтотами. І огонь мав ÑÑйво, Ñ– з огню виходила блиÑкавка.(UA) Єзекіїль. 1:14 І Ñ‚Ñ– живі Ñ–Ñтоти бігали й верталиÑÑ, немов блиÑкавка.(UA) Єзекіїль. 1:15 І придививÑÑ Ñ Ð´Ð¾ тих Ñ–Ñтот, аж оÑÑŒ по одному колеÑÑ– на землі при тих живих Ñ–Ñтотах, при чотирьох їхніх обличчÑÑ….(UA) Єзекіїль. 1:16 Вид тих ÐºÐ¾Ð»ÐµÑ Ñ‚Ð° їхній виріб Ñк виглÑд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб ніби колеÑо в колеÑÑ–.(UA) Єзекіїль. 1:17 Вони ходили в ході Ñвоїй на чотири боки, не оберталиÑÑ Ð² ході Ñвоїй.(UA) Єзекіїль. 1:18 Рїхні Ð¾Ð±Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ виÑокі та Ñтрашні; Ñ– їхнє Ð¾Ð±Ñ–Ð´Ð´Ñ Ð´Ð¾Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð° в чотирьох Ñ—Ñ… було повне очей.(UA) Єзекіїль. 1:19 І коли ходили Ñ‚Ñ– живі Ñ–Ñтоти, ходили й Ñ‚Ñ– колеÑа при них; а коли Ñ‚Ñ– Ñ–Ñтоти підіймалиÑÑ Ð·-над землі, підіймалиÑÑ Ð¹ Ñ‚Ñ– колеÑа.(UA) Єзекіїль. 1:20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; Ñ– Ñ‚Ñ– колеÑа підіймалиÑÑ Ð· ними, бо в колеÑах був дух Ñ–Ñтот.(UA) Єзекіїль. 1:21 Коли Ñ‚Ñ– йшли, ходили й вони; а коли Ñ‚Ñ– ÑтоÑли ÑтоÑли й вони; а коли Ñ‚Ñ– підіймалиÑÑ Ð·-над землі, підіймалиÑÑ Ð· ними й Ñ‚Ñ– колеÑа, бо був дух Ñ–Ñтот у тих колеÑах.(UA) Єзекіїль. 1:22 Рна головах тих живих Ñ–Ñтот була подоба небозводу, ніби грізний кришталь, розтÑгнений над їхніми головами згори.(UA) Єзекіїль. 1:23 Рпід цим небозводом були їхні проÑÑ‚Ñ– крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил, що закривали їм їхні тіла.(UA) Єзекіїль. 1:24 Рколи вони йшли, чув Ñ ÑˆÑƒÐ¼ їхніх крил, Ñк шум великої води, Ñк Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð’Ñемогутнього, звук гамору, Ñк табору. Рколи вони Ñтавали, опадали їхні крила.(UA) Єзекіїль. 1:25 І розлÑгавÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·-над небозводу, що над їхньою головою. І коли вони Ñтавали, опадали їхні крила.(UA) Єзекіїль. 1:26 Рзгори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на виглÑд ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñапфіру; а на подобі трону була подоба на виглÑд людини, на ньому згори.(UA) Єзекіїль. 1:27 І бачив Ñ Ð½Ñ–Ð±Ð¸ блиÑкучу мідь, на вид огню в Ñередині його навколо, від виду Ñтегон його й вище, а від виду Ñтегон його й до долу бачив Ñ Ð½Ñ–Ð±Ð¸ огонь та ÑÑйво навколо нього.(UA) Єзекіїль. 1:28 Як виглÑд веÑелки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був виглÑд ÑÑйва навколо. Це був виглÑд подоби ГоÑподньої Ñлави! І коли Ñ Ñ†Ðµ побачив, Ñ Ð²Ð¿Ð°Ð² на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, Ñ– почув голоÑ, що говорив.(UA) Єзекіїль. 2:1 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, зведиÑÑ Ð½Ð° ноги Ñвої, Ñ– Я буду говорити з тобою!(UA) Єзекіїль. 2:2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, Ñ– звів мене на мої ноги, Ñ– Ñ Ñ‡ÑƒÐ² Того, Хто говорив до мене.(UA) Єзекіїль. 2:3 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, Я поÑилаю тебе до Ізраїлевих Ñинів, до людей бунтівників, що бунтуютьÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього днÑ!(UA) Єзекіїль. 2:4 Рці Ñини, що Я поÑилаю тебе до них, зухвалого Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° твердого ÑерцÑ. І ти Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 2:5 Рвони чи поÑлухаютьÑÑ, чи занехають, бо вони дім ворохобний, то пізнають, що пророк був Ñеред них.(UA) Єзекіїль. 2:6 Рти, Ñину людÑький, не бійÑÑ Ñ—Ñ…, Ñ– не бійÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ–Ñ… Ñлів, хоч вони Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ будÑÑ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° тернина, Ñ– ти Ñидиш між Ñкорпіонами. Слів їхніх не бійÑÑ, а їхнього виглÑду не лÑкайÑÑ, бо вони дім ворохобний.(UA) Єзекіїль. 2:7 І будеш говорити до них Мої Ñлова, чи вони поÑлухаютьÑÑ, чи занехають, бо вони ворохобні.(UA) Єзекіїль. 2:8 Рти, Ñину людÑький, поÑлухай, що кажу Я тобі: Ðе будь ворохобний, Ñк цей дім ворохобноÑти, відкрий Ñвої уÑта та з'їж, що Я тобі дам.(UA) Єзекіїль. 2:9 І побачив Ñ, аж оÑÑŒ до мене проÑÑ‚Ñгнена рука, а в ній звій книжковий.(UA) Єзекіїль. 2:10 І Він розгорнув його перед моїм обличчÑм, а він попиÑаний Ñпереду та ззаду. І було на ньому напиÑано піÑні плачу, Ñтогін та горе...(UA) Єзекіїль. 3:1 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, з'їж, що знайдеш! З'їж цього звоÑ, Ñ– йди, говори до Ізраїлевого дому!(UA) Єзекіїль. 3:2 І відкрив Ñ Ñвої уÑта, Ñ– Він дав мені з'Ñ—Ñти цього звоÑ.(UA) Єзекіїль. 3:3 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, нагодуй Ñвого живота, Ñ– наповни Ñвоє нутро тим звоєм, що даю Я тобі! І Ñ Ð·'їв. І був він в уÑтах моїх Ñолодкий, Ñк мед.(UA) Єзекіїль. 3:4 І Ñказав Він до мені: Сину людÑький, іди, ввійди до Ізраїлевого дому, Ñ– говори до них Моїми Ñловами.(UA) Єзекіїль. 3:5 Бо ти поÑланий не до народу чужої мови та Ñ‚Ñжкого Ñзика, але до Ізраїлевого дому,(UA) Єзекіїль. 3:6 не до чиÑленних народів чужої мови та Ñ‚Ñжкого Ñзика, що ти не розумієш їхніх Ñлів. Та коли б Ñ– до них поÑлав тебе, вони будуть Ñлухати тебе!(UA) Єзекіїль. 3:7 Ðле Ізраїлів дім не захоче ÑлухатиÑÑ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, бо вони не хочуть ÑлухатиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ, бо ввеÑÑŒ Ізраїлів дім твердолобі та жорÑтокоÑерді вони!(UA) Єзекіїль. 3:8 ОÑÑŒ Я зробив твоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð¼ проти їхнього обличчÑ, Ñ– чоло твоє твердим проти лоба їхнього.(UA) Єзекіїль. 3:9 Як той діÑмант, твердішим від Ñкелі, зробив Я чоло твоє, не бійÑÑ Ñ—Ñ…, Ñ– не лÑкайÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ними, бо вони дім ворохобноÑти!(UA) Єзекіїль. 3:10 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, уÑÑ– Мої Ñлова, Ñкі говорю Я до тебе, візьми в Ñвоє Ñерце та Ñлухай вухами Ñвоїми.(UA) Єзекіїль. 3:11 І йди, піди до вигнанців, до Ñинів твого народу, Ñ– будеш говорити до них Ñ– Ñкажеш їм: Так говорить ГоÑподь Бог, а вони чи поÑлухаютьÑÑ, чи занехають.(UA) Єзекіїль. 3:12 І підійнÑв мене Дух, Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÐ² за Ñобою гуркіт громового голоÑу: БлагоÑловенна Ñлава ГоÑподнÑ! із Ñвого міÑцÑ,(UA) Єзекіїль. 3:13 Ñ– шум крил живих Ñ–Ñтот, що дотикалиÑÑŒ одне об одне, Ñ– цокіт ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ñ Ñ€Ñ–Ð²Ð½Ð¾Ñ‡Ð°Ñно з ними, Ñ– гуркіт громового голоÑу!...(UA) Єзекіїль. 3:14 І Дух підійнÑв мене, Ñ– взÑв мене, Ñ– йшов Ñ Ð¾Ð³Ñ–Ñ€Ñ‡ÐµÐ½Ð¸Ð¹ в лютоÑÑ‚Ñ– духа Ñвого, а ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° була надо мною Ñильна!(UA) Єзекіїль. 3:15 І прийшов Ñ Ð´Ð¾ вигнанців в Тел-Ðвіві, що ÑидÑÑ‚ÑŒ при річці Кевар, Ñ– там, де вони ÑидÑÑ‚ÑŒ, Ñидів Ñ– Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ Ñеред них Ñім день оÑтовпілий.(UA) Єзекіїль. 3:16 І ÑталоÑÑ Ð² кінці Ñеми день, Ñ– було Ñлово ГоÑподнє до мене таке:(UA) Єзекіїль. 3:17 Сину людÑький, Я наÑтановив тебе вартовим Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому, Ñ– Ñк почуєш ти Ñлово з уÑÑ‚ Моїх, то оÑтережи Ñ—Ñ… від Мене.(UA) Єзекіїль. 3:18 Коли Я Ñкажу безбожному: Конче помреш, а ти не оÑтережеш його й не будеш говорити, щоб оÑтерегти неÑправедливого від його неÑправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за Ñвою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!(UA) Єзекіїль. 3:19 Ðле ти, коли оÑтережеш неÑправедливого, а він не вернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї неÑправедливоÑти та від Ñвоєї неÑправедливої дороги, він помре за Ñвою провину, а ти душу Ñвою врÑтував.(UA) Єзекіїль. 3:20 Рколи праведний відвернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї ÑправедливоÑти та зробить кривду, то Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ»Ð°Ð´Ñƒ ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ним, Ñ– він помре, бо ти не оÑтеріг його. Він за гріх Ñвій помре, Ñ– не згадаютьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ праведні вчинки, Ñкі він робив, Ñ– кров його з твоєї руки Я буду жадати!(UA) Єзекіїль. 3:21 Рти, коли оÑтережеш Ñправедливого, щоб Ñправедливий не грішив, Ñ– він не згрішив, то жити буде він жити, бо був оÑтережений, а ти душу Ñвою врÑтував.(UA) Єзекіїль. 3:22 І була там надо мною ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°, Ñ– Ñказав Він до мене: УÑтань, вийди до долини, Ñ– там Я буду говорити з тобою.(UA) Єзекіїль. 3:23 І вÑтав Ñ, Ñ– вийшов до долини, аж оÑÑŒ там ÑтоÑла Ñлава ГоÑподнÑ, Ñк та Ñлава, Ñку Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² над річкою Кевар. І впав Ñ Ð½Ð° Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє...(UA) Єзекіїль. 3:24 Та ввійшов у мене Дух, Ñ– звів мене на ноги мої. І Він говорив зо мною й Ñказав мені: Увійди, замкниÑÑ Ð² Ñередині Ñвого дому!(UA) Єзекіїль. 3:25 Рти, Ñину людÑький, оÑÑŒ дадуть на тебе шнури, Ñ– зв'Ñжуть тебе ними, Ñ– ти не вийдеш з-поміж них!(UA) Єзекіїль. 3:26 Ð Ñзик твій приліплю до твого піднебіннÑ, Ñ– ти занімієш, Ñ– не будеш їм більш докорÑти, бо вони дім ворохобний.(UA) Єзекіїль. 3:27 Рколи Я говоритиму з тобою, то відкрию твої уÑта, Ñ– ти Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог. Хто хоче Ñлухати нехай Ñлухає, а хто хоче занехати нехай занехає, бо вони дім ворохобний!(UA) Єзекіїль. 4:1 Рти, Ñину людÑький, візьми Ñобі цеглину, Ñ– поклади Ñ—Ñ— перед Ñобою, Ñ– накреÑлиш на ній міÑто ЄруÑалим.(UA) Єзекіїль. 4:2 І поÑтав проти нього облогу, Ñ– збудуй проти нього башту, Ñ– виÑип вала навколо нього, Ñ– поÑтав проти нього табори війÑька, Ñ– поÑтав проти нього муроломи.(UA) Єзекіїль. 4:3 І візьми Ñобі залізну Ñковороду, Ñ– поÑтав Ñ—Ñ— ніби залізною Ñтіною поміж Ñобою та між тим міÑтом, Ñ– зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ нього, Ñ– буде воно в облозі, Ñ– ти облÑжеш його. Це ознака Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому!(UA) Єзекіїль. 4:4 Рти лÑгай на лівий Ñвій бік, Ñ– поклади на нього провину Ізраїлевого дому. За чиÑлом днів, що будеш лежати на ньому, ти будеш ноÑити їхню провину.(UA) Єзекіїль. 4:5 І Я призначив тобі роки їхньої провини за чиÑлом днів, три Ñотні й дев'ÑтдеÑÑÑ‚ днів, Ñ– ти будеш ноÑити провину Ізраїлевого дому.(UA) Єзекіїль. 4:6 Рколи ти це Ñкінчиш, то лÑжеш удруге, на правий Ñвій бік, Ñ– будеш ноÑити провину Юдиного дому Ñорок день, один день за один рік Я тобі призначив.(UA) Єзекіїль. 4:7 І на облогу ЄруÑалиму зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° відкрите рамено Ñвоє, Ñ– будеш пророкувати на нього.(UA) Єзекіїль. 4:8 І оÑÑŒ Я накладу на тебе шнури, Ñ– ти не повернешÑÑ Ð· боку одного на інший бік, аж поки ти не закінчиш днів Ñвоєї облоги.(UA) Єзекіїль. 4:9 Рти візьми Ñобі пшениці та Ñчменю, Ñ– бобів та Ñочевиці, Ñ– проÑа та вики, Ñ– даÑи Ñ—Ñ… до одного поÑуду, Ñ– зробиш із них Ñобі хліб, за кількіÑÑ‚ÑŽ днів, що лежатимеш на боці Ñвоєму, три Ñотні й дев'ÑтдеÑÑÑ‚ день будеш те Ñ—Ñти.(UA) Єзекіїль. 4:10 Рїжа твоÑ, Ñку будеш ти Ñ—Ñти, буде вагою двадцÑÑ‚ÑŒ шеклів на день, Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ чаÑу будеш це Ñ—Ñти.(UA) Єзекіїль. 4:11 І воду будеш пити мірою, шоÑта чаÑтина гіна, Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ чаÑу будеш пити.(UA) Єзекіїль. 4:12 І Ñ—Ñтимеш це, Ñк Ñчмінного калача, Ñ– будеш пекти це на кавалках людÑького калу, перед їхніми очима...(UA) Єзекіїль. 4:13 І Ñказав ГоÑподь: Так будуть Ñ—Ñти Ізраїлеві Ñини Ñвій нечиÑтий хліб Ñеред тих народів, куди Я Ñ—Ñ… вижену...(UA) Єзекіїль. 4:14 Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: О ГоÑподи, Боже, оÑÑŒ душа Ð¼Ð¾Ñ Ð½Ðµ занечищена, Ñ– падла та розшматованого звірÑми Ñ Ð½Ðµ їв від молодоÑти Ñвоєї й аж дотепер, Ñ– м'ÑÑо нечиÑте не входило в мої уÑта.(UA) Єзекіїль. 4:15 І Ñказав Він до мене: ДивиÑÑ, Я дав тобі товарÑчий гній заміÑÑ‚ÑŒ людÑького калу, Ñ– ти зроби на ньому Ñвій хліб!(UA) Єзекіїль. 4:16 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, оÑÑŒ Я поламаю підпору хліба в ЄруÑалимі, Ñ– будуть Ñ—Ñти хліб за вагою та в Ñтраху, а воду будуть пити за мірою та зо Ñмутком,(UA) Єзекіїль. 4:17 щоб відчули вони брак хліба та води, Ñ– жахнулиÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ з одним, Ñ– вони знидіють за Ñвій гріх!(UA) Єзекіїль. 5:1 Рти, Ñину людÑький, візьми Ñобі гоÑтрого меча, Ñк бритву Ñтрижіїв; візьми його Ñобі, Ñ– проведи ним по голові Ñвоїй та по бороді Ñвоїй. І візьми Ñобі вагові шальки, Ñ– поділи те волоÑÑÑ.(UA) Єзекіїль. 5:2 Третину Ñпали в огні поÑеред міÑта, коли виповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð½Ñ– облоги; Ñ– візьми другу третину, Ñ– поÑічи мечем навколо нього, а третину розпороши на вітер, Ñ– Я витÑгну меча за ними.(UA) Єзекіїль. 5:3 І візьми звідти мале чиÑло волоÑÑÑ, Ñ– зав'Ñжи його в Ñвоїх полах.(UA) Єзекіїль. 5:4 І візьми із нього ще, Ñ– кинь його до Ñередини огню, Ñ– Ñпали його в огні, з нього вийде огонь на ввеÑÑŒ Ізраїлів дім...(UA) Єзекіїль. 5:5 Так говорить ГоÑподь Бог: Цей ЄруÑалим Я поÑтавив його в Ñередині народів, а Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ країни.(UA) Єзекіїль. 5:6 Та він Ñтав проти поÑтанов Моїх більше від поганів, а проти уÑтав Моїх більше від тих країн, що навколо нього, бо права Мої вони відкинули, а уÑтави Мої не ходили вони ними.(UA) Єзекіїль. 5:7 Тому так говорить ГоÑподь Бог: За те, що ви ворохобилиÑÑ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ від тих поган, що навколо ваÑ, й уÑтавами Моїми не ходили, Ñ– поÑтанов Моїх не виконували, а робили за поÑтановами тих поган, що навколо ваÑ,(UA) Єзекіїль. 5:8 тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я проти тебе, Сам Я, Ñ– зроблю Ñеред тебе Ñуди перед очима тих поган!(UA) Єзекіїль. 5:9 І зроблю на тобі те, чого Я не робив, Ñ– нічого подібного вже не зроблю, за гидоти твої.(UA) Єзекіїль. 5:10 Тому Ñеред тебе батьки будуть Ñ—Ñти Ñинів, а Ñини будуть Ñ—Ñти батьків Ñвоїх, Ñ– виконаю над тобою приÑуди, Ñ– розпорошу ввеÑÑŒ оÑтанок твій на вÑÑ– вітри!...(UA) Єзекіїль. 5:11 Тому, Ñк живий Я, говорить ГоÑподь Бог, за те, що ти занечиÑтив ÑвÑтиню Мою вÑіма гидотами Ñвоїми та вÑіма обридженнÑми Ñвоїми, то теж Я відкину тебе, й око Моє не матиме милоÑердÑ, Ñ– Сам Я не змилоÑерджуÑÑ!(UA) Єзекіїль. 5:12 Третина Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ€Ðµ від моровиці й загине від голоду Ñеред тебе, а третина попадає від меча в твоїх околицÑÑ…, а третину розпорошу на вÑÑ– вітри, Ñ– витÑгну за ними меча!(UA) Єзекіїль. 5:13 І докінчитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Мій, Ñ– Я заÑпокою Свою лють проти них, Ñ– задовольнюÑÑ. І пізнають вони, що Я, ГоÑподь, говорив у горливоÑÑ‚Ñ– Своїй, коли доконаю Свою лютіÑÑ‚ÑŒ на них!(UA) Єзекіїль. 5:14 І зроблю тебе руїною та ганьбою Ñеред людів, що навколо тебе, перед очима кожного, хто буде проходити...(UA) Єзекіїль. 5:15 І Ñтанеш ганьбою та поÑміховиÑьком, оÑторогою та оÑтовпіннÑм Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð², що навколо тебе, коли буду виконувати на тобі приÑуди гнівом та люттю, та лютими картаннÑми. Я, ГоÑподь, оце говорив!(UA) Єзекіїль. 5:16 Коли Я пошлю на них злі Ñтріли голоду, що будуть нищівними, що пошлю Ñ—Ñ… понищити Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ð° примножу голод на ваÑ, то Я зламаю вам підпору хліба,(UA) Єзекіїль. 5:17 Ñ– пошлю на Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´ та злу звірину, Ñ– позбавлю тебе дітей, Ñ– Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð° кров перейде Ñеред тебе, Ñ– Ñпроваджу на тебе меча. Я, ГоÑподь, оце говорив!(UA) Єзекіїль. 6:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 6:2 Сину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ Ізраїлевих гір, Ñ– пророкуй на них,(UA) Єзекіїль. 6:3 та й Ñкажеш: Гори Ізраїлеві, поÑлухайте Ñлова ГоÑпода Бога! Так говорить ГоÑподь Бог горам та підгіркам, Ñ– річищам та долинам: ОÑÑŒ Я Ñпроваджу на Ð²Ð°Ñ Ð¼ÐµÑ‡Ð°, Ñ– вигублю ваші пагірки,(UA) Єзекіїль. 6:4 Ñ– будуть опуÑтошені ваші жертівники, Ñ– будуть розбиті ваші фіґури ÑонцÑ, Ñ– кину Я ваших побитих перед вашими божками!(UA) Єзекіїль. 6:5 І дам трупи Ізраїлевих Ñинів перед їхніми божками, Ñ– розпорошу ваші коÑÑ‚Ñ– навколо ваших жертівників...(UA) Єзекіїль. 6:6 По вÑÑ–Ñ… міÑцÑÑ… вашого Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта будуть поруйновані, а пагірки попуÑтошені, щоб ваші жертівники були поруйновані та побезчещені, Ñ– щоб були розтрощені й переÑтали Ñ–Ñнувати ваші божки, Ñ– були розбиті ваші фіґури ÑонцÑ, Ñ– були Ñтерті ваші діла...(UA) Єзекіїль. 6:7 І впаде забитий між вами, Ñ– ви пізнаєте, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 6:8 РЯ позоÑтавлю з Ð²Ð°Ñ Ñ€ÐµÑˆÑ‚Ñƒ, бо будете мати врÑтованих від меча Ñеред народів, коли ви будете розпорошені Ñеред країн.(UA) Єзекіїль. 6:9 І ваші врÑтовані згадають про Мене Ñеред народів, куди будуть забрані до полону, коли Я зламаю їхнє блудне Ñерце, що відпало від Мене, та їхні очі, що перелюб чинили з Ñвоїми божками, Ñ– вони Ñамі будуть бридитиÑÑ Ñ‚Ð¸Ñ… злих речей, що робили, щодо вÑÑ–Ñ… їхніх гидот.(UA) Єзекіїль. 6:10 І пізнають вони, що Я ГоÑподь, Ñ– що Я не надармо говорив, що вчиню їм оцю злу річ!(UA) Єзекіїль. 6:11 Так говорить ГоÑподь Бог: Удар Ñвоєю долонею й тупни ногою Ñвоєю, Ñ– Ñкажи: Горе за вÑÑ– злі вчинки Ізраїлевого дому, за Ñкі вони попадають від меча, голоду та моровиці!(UA) Єзекіїль. 6:12 Той, хто далекий, помре від моровиці, а хто близький впаде від меча, а хто позоÑтане та буде врÑтований помре від голоду. І так Я викінчу Свою лютіÑÑ‚ÑŒ на них!(UA) Єзекіїль. 6:13 І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь, коли їхні забиті будуть лежати Ñеред їхніх божків навколо їхніх жертівників на вÑÑкім виÑокім підгір'Ñ—, на вÑÑ–Ñ… щитах гір, Ñ– під уÑÑким зеленим деревом, Ñ– під уÑÑким гуÑтим дубом, на міÑці, де вони приноÑили приємні пахощі Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… Ñвоїх божків.(UA) Єзекіїль. 6:14 І Я витÑгну руку Свою на них, Ñ– зроблю цей Край ÑпуÑтошеннÑм та пуÑткою, від пуÑтині аж до Рівли, по вÑÑ–Ñ… міÑцÑÑ… їхнього ÑидіннÑ... І пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 7:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 7:2 Рти, Ñину людÑький, поÑлухай: Отак ГоÑподь Бог промовлÑÑ” до Краю Ізраїлевого: Кінець, надійшов той кінець на чотири окрайки землі!(UA) Єзекіїль. 7:3 Ðа тебе тепер цей кінець, Ñ– пошлю Я на тебе Свій гнів, Ñ– тебе розÑуджу за твоїми дорогами, Ñ– на тебе Ñкладу вÑÑ– гидоти твої.(UA) Єзекіїль. 7:4 І око Моє над тобою не змилуєтьÑÑ, Ñ– милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе Ñкладу, а гидоти твої Ñеред тебе зоÑтануть, Ñ– пізнаєте ви, що Я то ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 7:5 Отак ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: ОÑÑŒ приходить біда на біду!(UA) Єзекіїль. 7:6 Приходить кінець, приходить кінець, він збудивÑÑ Ð½Ð° тебе, приходить оÑÑŒ він!(UA) Єзекіїль. 7:7 Ðадійшла Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, о мешканче Краю, приходить цей чаÑ, близький той день заколоту, нема на горах крику радоÑти...(UA) Єзекіїль. 7:8 Тепер лютіÑÑ‚ÑŒ Свою незабаром Я виллю на тебе, Ñ– Свій гнів докінчу проти тебе, Ñ– тебе оÑуджу за твоїми дорогами, Ñ– на тебе Ñкладу вÑÑ– гидоти твої!(UA) Єзекіїль. 7:9 І око Моє над тобою не змилуєтьÑÑ, Ñ– милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ буду Я мати, бо дороги твої Я на тебе Ñкладу, а гидоти твої Ñеред тебе залишатьÑÑ, Ñ– пізнаєте ви, що Я ГоÑподь, що карає!(UA) Єзекіїль. 7:10 ОÑÑŒ той день, оÑÑŒ приходить, Ð´Ð¾Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ, вироÑтає кий, розцвітає пиха,(UA) Єзекіїль. 7:11 розвилоÑÑ Ð½Ð°ÑильÑтво Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¸Ñ Ð±ÐµÐ·Ð±Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ñти! Ðічого із них не залишитьÑÑ: ані з чиÑленноÑти їхньої, ані з їхнього заворушеннÑ, ані з їхньої пишноти...(UA) Єзекіїль. 7:12 Ðадходить той чаÑ, наближаєтьÑÑ Ð´ÐµÐ½ÑŒ... Хто купує, нехай не радіє, а хто продає, хай не буде в жалобі, бо ÑунетьÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ на вÑе Ð¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾Ð»ÑŽÐ´Ð´Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾!(UA) Єзекіїль. 7:13 Бо до проданого не повернетьÑÑ Ð²Ð¶Ðµ продавець, хоча б залишивÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ житті між живими, бо пророцтво про вÑе Ð¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾Ð»ÑŽÐ´Ð´Ñ Ñ—Ñ…Ð½Ñ” не відмінитьÑÑ, Ñ– ніхто беззаконнÑм Ñвоїм не зміцнить Ñвого життÑ...(UA) Єзекіїль. 7:14 ЗаÑурмлÑÑ‚ÑŒ у Ñурму та вÑе приготують, та не піде ніхто на війну, бо на вÑе Ð¼Ð½Ð¾Ð³Ð¾Ð»ÑŽÐ´Ð´Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÐœÐ¾Ñ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ!(UA) Єзекіїль. 7:15 Ðа вулиці меч, Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ñ†Ñ Ð¶ та голод у домі, хто на полі помре від меча, з хто в міÑÑ‚Ñ– зжере того голод та мор...(UA) Єзекіїль. 7:16 І врÑтовані з них повтікають, Ñ– будуть на горах, немов голуби із долин, вÑÑ– будуть Ñтогнати, кожен за гріх Ñвій...(UA) Єзекіїль. 7:17 УÑÑ– руки оÑлабнуть, затремтÑÑ‚ÑŒ, Ñк вода, вÑÑ– коліна,(UA) Єзекіїль. 7:18 Ñ– веретами попідперізуютьÑÑ, Ñ– покриє Ñ—Ñ… Ñтрах, Ñ– на кожнім лиці буде Ñором, а на вÑÑ–Ñ… головах їхніх жалобна та лиÑина...(UA) Єзекіїль. 7:19 Вони повикидають на вулицю Ñрібло Ñвоє, Ñ– за ніщо їхнє золото Ñтане, їхнє Ñрібло та золото їхнє не буде могти врÑтувати Ñ—Ñ… у день гніву ГоÑподнього, ним не наÑитÑÑ‚ÑŒ Ñвоєї душі й Ñвого нутра вони не наповнÑÑ‚ÑŒ, бо Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð° була перешкодою!(UA) Єзекіїль. 7:20 РгордіÑÑ‚ÑŒ вчинили за Ñлавну оздобу Ñвою, у ній наробили бовванів гидоти Ñвоєї й обриджень Ñвоїх, тому їм оберну Я Ñ—Ñ— на нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ,(UA) Єзекіїль. 7:21 Ñ– віддам Ñ—Ñ— в руку чужих на грабунок, а нечеÑтивим землі на здобич...(UA) Єзекіїль. 7:22 І Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ” відверну Я від них, Ñ– вони побезчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ Мій Ñкарб, Ñ– ввійдуть до нього наÑильники та й побезчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ його...(UA) Єзекіїль. 7:23 Зроби ланцюга, бо Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð°ÑÑŒ правом кривавим, а міÑто наÑильÑтвом наповнилоÑÑŒ...(UA) Єзекіїль. 7:24 І наведу Я найзліших із народів, Ñ– поÑÑдуть вони доми їхні, Ñ– гордіÑÑ‚ÑŒ вельможних Ñпиню, Ñ– ÑвÑтощі їхні побезчещені будуть!(UA) Єзекіїль. 7:25 Загибіль іде, й вони будуть шукати Ñпокою та не буде його...(UA) Єзекіїль. 7:26 Прийде біда до біди, й буде звіÑтка до звіÑтки, Ñ– будуть шукати пророцтва в пророка, та згине Закон у ÑвÑщеників Ñ– рада у Ñтарших...(UA) Єзекіїль. 7:27 Цар буде в жалобі, Ñ– Ñтрахом зодÑгнетьÑÑ ÐºÐ½Ñзь, а руки народу землі затремтÑÑ‚ÑŒ... За дорогами їхніми їм учиню, Ñ– Ñудитиму Ñ—Ñ… їхніми Ñудами, Ñ– пізнають, що Я то ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 8:1 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° шоÑтого року, шоÑтого міÑÑцÑ, п'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ñидів Ñ Ð² Ñвоєму домі, а Юдині Ñтарші Ñиділи передо мною, то впала там на мене рука ГоÑпода Бога.(UA) Єзекіїль. 8:2 І побачив Ñ, аж оÑÑŒ подоба, на виглÑд чоловіка: від виду Ñтегон його й додолу огонь, а від Ñтегон його й догори на виглÑд ÑÑйва, ніби палаюча мідь.(UA) Єзекіїль. 8:3 І витÑгнув Він подобу руки, Ñ– взÑв мене за волоÑÑÑ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— голови, а Дух підійнÑв мене між землею та між небом, Ñ– впровадив мене до ЄруÑалиму в Божих видіннÑÑ…, до входу внутрішньої брами, зверненої на північ, де міÑце Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ–Ð´Ð¾Ð»Ð°, що викликує заздріÑÑ‚ÑŒ.(UA) Єзекіїль. 8:4 І оÑÑŒ була там Ñлава Ізраїлевого Бога, Ñк той вид, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² у долині!(UA) Єзекіїль. 8:5 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, зведи очі Ñвої в напрÑмі на північ! І звів Ñ Ð¾Ñ‡Ñ– Ñвої в напрÑмі на північ, аж оÑÑŒ з півночі, від брами жертівника, був той ідол заздроÑти при вході.(UA) Єзекіїль. 8:6 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, чи ти бачиш, що вони роблÑÑ‚ÑŒ! Це великі гидоти, що Ізраїлів дім робить тут, щоб віддалитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Моєї ÑвÑтині! Та ти знову побачиш іще більші гидоти.(UA) Єзекіїль. 8:7 І привів мене до входу подвір'Ñ, Ñ– побачив Ñ, аж оÑÑŒ дірка в Ñтіні!(UA) Єзекіїль. 8:8 І Ñказав Він мені: Сину людÑький, прокопай дірку в Ñтіні! І прокопав Ñ Ð² Ñтіні, аж оÑÑŒ вхід!(UA) Єзекіїль. 8:9 І Ñказав Він до мене: Увійди, Ñ– побач Ñ‚Ñ– злі гидоти, Ñкі вони роблÑÑ‚ÑŒ отут!(UA) Єзекіїль. 8:10 І ввійшов Ñ Ð¹ побачив, аж оÑÑŒ уÑÑкий вид плазуна та огидливої звірини, Ñ– вÑÑкі божки Ізраїлевого дому, накреÑлені на Ñтіні навколо кругом...(UA) Єзекіїль. 8:11 Ð ÑімдеÑÑÑ‚ чоловіка зо Ñтарших Ізраїлевого дому та ЯазаніÑ, Шафанів Ñин, що ÑтоÑв поÑеред них, ÑтоÑли перед ними, Ñ– кожен мав у Ñвоїй руці Ñвою кадильницю, Ñ– підіймалиÑÑ Ð¿Ð°Ñ…Ð¾Ñ‰Ñ– з хмари кадила.(UA) Єзекіїль. 8:12 І Ñказав Він до мене: Чи бачив ти, Ñину людÑький, що роблÑÑ‚ÑŒ Ізраїлеві Ñтарші в темноті, кожен у кімнатах Ñвоїх ідолів? Бо говорÑÑ‚ÑŒ вони: ГоÑподь Ð½Ð°Ñ Ð½Ðµ бачить, ГоÑподь покинув цей Край...(UA) Єзекіїль. 8:13 І Ñказав Він до мене: Ти знову побачиш ще більші гидоти, Ñкі вони роблÑÑ‚ÑŒ.(UA) Єзекіїль. 8:14 І Він запровадив мене до входу до брами ГоÑподнього дому що на півночі, аж оÑÑŒ там ÑидÑÑ‚ÑŒ жінки, що оплакували Таммуза.(UA) Єзекіїль. 8:15 І Ñказав Він до мене: Чи ти бачив, Ñину людÑький? Ти знову побачиш гидоти ще більші від цих!(UA) Єзекіїль. 8:16 І Він запровадив мене до внутрішнього подвір'Ñ Ð“Ð¾Ñподнього дому. Ðж оÑÑŒ при вході до ГоÑподнього храму, між притвором та між жертівником, було Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†Ñти й п'Ñти чоловіка: Ñпини їхні до ГоÑподнього храму, а їхні Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ð° Ñхід, Ñ– вони кланÑлиÑÑ Ð´Ð¾ Ñходу, до ÑонцÑ.(UA) Єзекіїль. 8:17 І Ñказав Він до мене: Чи ти бачив, Ñину людÑький? Чи легко Юдиному дому, щоб не робити тих гидот, Ñкі вони роблÑÑ‚ÑŒ отут? Бо вони наповнили Край наÑильÑтвом, Ñ– знову гнівають Мене, й оÑÑŒ вони держать зелені галузки при ноÑÑ– Ñвоїм.(UA) Єзекіїль. 8:18 Тому то й Я зроблю з лютіÑÑ‚ÑŽ: око Моє не змилуєтьÑÑ, Ñ– милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ðµ буду Я мати. І вони будуть кликати Ñильним голоÑом в вуха Мої, та Я Ñ—Ñ… не почую!...(UA) Єзекіїль. 9:1 І кликнув Він в уші мої Ñильним голоÑом, кажучи: Ðаблизьте карателів міÑта, Ñ– кожен нехай має в Ñвоїй руці Ñвої нищівні знарÑддÑ.(UA) Єзекіїль. 9:2 І оÑÑŒ прийшли шіÑÑ‚ÑŒ чоловіка з дороги горішньої брами, що звернена на північ, Ñ– кожен мав у Ñвоїй руці Ñвої знарÑÐ´Ð´Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð±Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ, а Ñеред них один чоловік був одÑгнений в льнÑне, а пиÑарÑький каламар був при Ñтегнах його. І вони прийшли, Ñ– Ñтали при мідÑному жертівнику.(UA) Єзекіїль. 9:3 Ð Ñлава Ізраїлевого Бога піднÑлаÑÑ Ð·-над Херувима, що була над ним, до порога дому. І закликав Він чоловіка, одÑгненого в льнÑне, що пиÑарÑький каламар був при Ñтегнах його.(UA) Єзекіїль. 9:4 І Ñказав ГоÑподь до нього: Перейди Ñерединою міÑта, Ñерединою ЄруÑалиму, Ñ– зроби знака на чолах людей, що зідхають та Ñтогнуть над уÑіма тими гидотами, що роблÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð² його Ñередині.(UA) Єзекіїль. 9:5 Рдо інших Він Ñказав при мені: Ходіть за ним у міÑÑ‚Ñ–, Ñ– вбивайте; нехай ваше око не має милоÑердÑ, Ñ– ви не змилуйтеÑÑ!(UA) Єзекіїль. 9:6 Старого, юнака, Ñ– дівчину, Ñ– дітей та жінок позабивайте дощенту, а до кожної людини, що на ній цей знак, не підійдете; а зачнете від Моєї ÑвÑтині... І зачали вони від тих Ñтарих людей, що були перед домом.(UA) Єзекіїль. 9:7 І Ñказав Він до них: ЗанечиÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ цей дім, Ñ– наповніть подвір'Ñ Ñ‚Ñ€ÑƒÐ¿Ð°Ð¼Ð¸, Ñ– вийдіть! І вони повиходили, Ñ– вбивали в міÑÑ‚Ñ–.(UA) Єзекіїль. 9:8 І ÑталоÑÑ, коли вони вбивали, то Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾ÑтавÑÑ, Ñ– впав на Ñвоє обличчÑ, Ñ– кликав та казав: О ГоÑподи, Боже, чи Ти вигубиш увеÑÑŒ оÑтанок Ізраїлів, виливаючи гнів Свій на ЄруÑалим?(UA) Єзекіїль. 9:9 І Ñказав Він до мене: Провина дому Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¹ Юди дуже-дуже велика, Ñ– Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð° душогубÑтвами, а міÑто повне кривди. Бо вони кажуть: ГоÑподь покинув цей Край, Ñ– ГоÑподь не бачить...(UA) Єзекіїль. 9:10 І також Я, не змилоÑердитьÑÑ Ð¾ÐºÐ¾ Моє, Ñ– не змилуюÑÑŒ Я, їхню дорогу Я дам на їхню голову!(UA) Єзекіїль. 9:11 І оÑÑŒ чоловік, одÑгнений в льнÑне, що каламар був при Ñтегнах його, Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÑŒ, кажучи: Я зробив, Ñк мені наказав Ти!(UA) Єзекіїль. 10:1 І побачив Ñ, аж оÑÑŒ на небозводі, що на голові Херувимів, було щоÑÑŒ, Ñк камінь Ñапфір, на виглÑд подоби трону бачилоÑÑ Ð½Ð° них.(UA) Єзекіїль. 10:2 І Він промовив до того чоловіка, одÑгненого в льнÑне, та й Ñказав: Увійди поміж колеÑа під Херувимом, Ñ– наповни Ñвої жмені вуглинами огню з-поміж Херувимів, Ñ– кинь на міÑто! І він увійшов перед моїми очима.(UA) Єзекіїль. 10:3 РХерувими ÑтоÑли з правого боку дому, коли входив чоловік, Ñ– хмара наповнила внутрішнє подвір'Ñ.(UA) Єзекіїль. 10:4 І піднÑлаÑÑ Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·-над Херувима на поріг дому, Ñ– наповнивÑÑ Ð´Ñ–Ð¼ хмарою, а подвір'Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð¾ÑÑ ÑÑйвом ГоÑподньої Ñлави.(UA) Єзекіїль. 10:5 Ршум крил Херувимів був чутий аж до зовнішнього подвір'Ñ, Ñк Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð‘Ð¾Ð³Ð° Ð’Ñемогутнього, коли Він говорить.(UA) Єзекіїль. 10:6 І ÑталоÑÑ, коли Він наказав чоловікові, одÑгненому в льнÑне, кажучи: Візьми огонь поміж колеÑами з-під Херувимів, то той прийшов Ñ– Ñтав при колеÑÑ–.(UA) Єзекіїль. 10:7 І Херувим проÑÑ‚Ñгнув Ñвою руку з-поміж Херувимів до огню, що поміж Херувимами, Ñ– взÑв, Ñ– дав до жмені одÑгненого в льнÑне, а той узÑв Ñ– вийшов.(UA) Єзекіїль. 10:8 І показалаÑÑ Ð² Херувимів подоба людÑької руки під їхніми крилами.(UA) Єзекіїль. 10:9 І Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², аж оÑÑŒ чотири колеÑÑ– при Херувимах, по одному колеÑÑ– при кожному Херувимі, а вид тих колеÑ, ніби виглÑд ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñ…Ñ€Ð¸Ð·Ð¾Ð»Ñ–Ñ‚Ð°.(UA) Єзекіїль. 10:10 Рїхній виглÑд подоба одна чотирьом їм, Ñк коли б колеÑо було в колеÑÑ–.(UA) Єзекіїль. 10:11 Ð’ ході Ñвоїй вони йшли на чотири Ñвої боки, не оберталиÑÑ Ð² ході Ñвоїй, бо до того міÑцÑ, куди обернетьÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð°, за нею йшли вони, не оберталиÑÑ Ð² ході Ñвоїй.(UA) Єзекіїль. 10:12 РвÑе їхнє тіло, Ñ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпина, Ñ– їхні руки, Ñ– їхні крила, Ñ– Ñ‚Ñ– колеÑа були повні очей навколо, вÑÑ– чотири мали колеÑа.(UA) Єзекіїль. 10:13 Рці колеÑа були кликані при мені Òалґал.(UA) Єзекіїль. 10:14 Рв кожного чотири обличчі: Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¥ÐµÑ€ÑƒÐ²Ð¸Ð¼Ð°, Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ñ€ÑƒÐ³Ð¾Ð³Ð¾ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸, а третій Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÐµÐ²Ð°, а четвертий Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¾Ñ€Ð»Ð°.(UA) Єзекіїль. 10:15 І піднÑлиÑÑ Ñ‚Ñ– Херувими. Це та жива Ñ–Ñтота, Ñку Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² на річці Кевар.(UA) Єзекіїль. 10:16 Рколи йшли Ñ‚Ñ– Херувими, то йшли й Ñ‚Ñ– колеÑа при них, а коли Ñ‚Ñ– Херувими підіймають Ñвої крила, щоб знÑтиÑÑŒ із землі, не відвертаютьÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ð¶ Ñ‚Ñ– колеÑа від них.(UA) Єзекіїль. 10:17 Коли Ñ‚Ñ– Ñтавали, Ñтавали й вони, а коли Ñ‚Ñ– підіймалиÑÑ, підіймалиÑÑ Ð¹ вони, бо в них був дух живої Ñ–Ñтоти.(UA) Єзекіїль. 10:18 І вийшла Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·-над порога дому, Ñ– Ñтала над Херувимами.(UA) Єзекіїль. 10:19 І піднÑли Херувими Ñвої крила, Ñ– знÑлиÑÑ Ð· землі на моїх очах, коли вони йшли, а Ñ‚Ñ– колеÑа побіч них, Ñ– Ñтали при вході до Ñхідньої брами ГоÑподнього дому, а Ñлава Ізраїлевого Бога зверху над ними.(UA) Єзекіїль. 10:20 Це та жива Ñ–Ñтота, Ñку Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² під Богом Ізраїлевим над річкою Кевар. І Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð², що це Херувими.(UA) Єзекіїль. 10:21 У кожного було по чотири обличчі, у кожного чотири крилі, а під їхніми крилами подоба людÑьких рук.(UA) Єзекіїль. 10:22 Рподоба їхнього Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ†Ðµ Ñ‚Ñ– обличчÑ, Ñкі Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² над річкою Кевар, їхній виглÑд та вони Ñамі. Кожен ішов проÑто вперед.(UA) Єзекіїль. 11:1 І підійнÑв мене Дух, Ñ– привів мене до Ñхідньої брами ГоÑподнього дому, що обернена на Ñхід. І оÑÑŒ при вході до брам двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ чоловіка, а Ñеред них бачив Ñ Ð¯Ð°Ð·Ð°Ð½Ñ–ÑŽ, Ñина Ðззурового, та Пелатію, Ñина Бенаїного, кнÑзів народу.(UA) Єзекіїль. 11:2 І Ñказав Він до мене: Сину людÑький, оце Ñ‚Ñ– люди, що задумують кривду, Ñ– радÑÑ‚ÑŒ злу раду в цьому міÑÑ‚Ñ–,(UA) Єзекіїль. 11:3 що говорÑÑ‚ÑŒ: Ðе Ñкоро будувати доми. Воно казан, а ми м'ÑÑо.(UA) Єзекіїль. 11:4 Тому пророкуй на них, пророкуй, Ñину людÑький!(UA) Єзекіїль. 11:5 І зійшов на мене Дух ГоÑподній, та й до мене Ñказав: Скажи: Так говорить ГоÑподь: Отак кажете, доме Ізраїлів, Ñ– заміри вашого духа Я знаю Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 11:6 Ви намножили Ñвоїх забитих у цьому міÑÑ‚Ñ–, Ñ– наповнили його вулиці трупами.(UA) Єзекіїль. 11:7 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Ваші забиті, що ви Ñ—Ñ… поклали Ñеред нього, вони те м'ÑÑо, а воно той казан. Та Я випроваджу Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· нього!(UA) Єзекіїль. 11:8 Ви боїтеÑÑ Ð¼ÐµÑ‡Ð° Ñ– меча наведу Я на ваÑ, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 11:9 І випроваджу Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· нього, Ñ– дам Ð²Ð°Ñ Ñƒ руку чужих, Ñ– зроблю між вами приÑуди!(UA) Єзекіїль. 11:10 Від меча ви попадаєте; на границі Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñуджу ваÑ, Ñ– ви пізнаєте, що Я то ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 11:11 Воно не буде вам казаном, Ñ– ви не Ñтанете в ньому м'ÑÑом. При границі Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ñуджу ваÑ!(UA) Єзекіїль. 11:12 І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь, бо за уÑтавами Його ви не ходили, а поÑтанов Моїх не виконували, але виконували за поÑтановами тих народів, що навколо ваÑ.(UA) Єзекіїль. 11:13 І ÑталоÑÑ, коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾ÐºÑƒÐ²Ð°Ð², то ПелатіÑ, Ñин Бенаніїн, помер. І впав Ñ Ð½Ð° Ñвоє обличчÑ, Ñ– закричав Ñильним голоÑом та й Ñказав: О ГоÑподи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим оÑтанком!...(UA) Єзекіїль. 11:14 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 11:15 Сину людÑький, брати твої, брати твої мужі рідні тобі, а ввеÑÑŒ Ізраїлів дім увеÑÑŒ той, що до них говорили мешканці ЄруÑалиму: ВіддалітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ ГоÑпода, нам даний цей Край на володіннÑ,(UA) Єзекіїль. 11:16 тому Ñкажи: Так говорить ГоÑподь Бог: Хоч Я віддалив Ñ—Ñ… поміж народи, Ñ– хоч розпорошив Ñ—Ñ… по краÑÑ…, проте буду Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… хоч малою ÑвÑтинею в тих краÑÑ…, куди вони ввійшли.(UA) Єзекіїль. 11:17 Тому Ñкажи: Так говорить ГоÑподь Бог: І позбираю Я Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· народів, зберу з тих країв, Ñеред Ñких ви розпорошені, Ñ– дам вам Ізраїлеву землю.(UA) Єзекіїль. 11:18 І вони ввійдуть туди, Ñ– викинуть з неї уÑÑ– мерзоти Ñ—Ñ— та вÑÑ– гидоти Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 11:19 І дам їм одне Ñерце, Ñ– нового духа дам у ваÑ, Ñ– вийму з їхнього тіла Ñерце камінне, Ñ– дам їм Ñерце із м'ÑÑа,(UA) Єзекіїль. 11:20 щоб вони ходили за уÑтавами Моїми, Ñ– додержували Мої поÑтанови та виконували Ñ—Ñ…. І вони Ñтануть Мені народом, а Я буду їм Богом!(UA) Єзекіїль. 11:21 Рщодо тих, що їхнє Ñерце ходить за гидотами Ñвоїми та мерзотами Ñвоїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить ГоÑподь Бог...(UA) Єзекіїль. 11:22 І попідіймали Херувими крила Ñвої, а колеÑа при них, Ñ– Ñлава Ізраїлевого Бога зверху над ними.(UA) Єзекіїль. 11:23 І піднÑлаÑÑ Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð·-над Ñередини міÑта, Ñ– Ñтала на горі, що зо Ñходу міÑта.(UA) Єзекіїль. 11:24 І дух Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ, Ñ– ввів мене в Халдею до полонÑн у видінні, Духом Божим. І підійнÑлоÑÑ Ð²Ñ–Ð´ мене те видіннÑ, Ñке Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð².(UA) Єзекіїль. 11:25 І Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² до полонÑн уÑÑ– ГоÑподні Ñлова, Ñкі Він наказав був мені.(UA) Єзекіїль. 12:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 12:2 Сину людÑький, ти живеш Ñеред дому ворохобного, вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають вуха, щоб Ñлухати, та не чують, бо вони дім ворохобний.(UA) Єзекіїль. 12:3 Рти, Ñину людÑький, пороби Ñобі речі Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ð½Ð´Ñ€Ñ–Ð²ÐºÐ¸, Ñ– йди на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð´ÐµÐ½ÑŒ на їхніх очах, Ñ– підеш на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñвого міÑÑ†Ñ Ð´Ð¾ іншого міÑÑ†Ñ Ð½Ð° їхніх очах, може побачать вони, що вони дім ворохобноÑти.(UA) Єзекіїль. 12:4 І повиноÑиш Ñвої речі, Ñк речі Ð´Ð»Ñ Ð¼Ð°Ð½Ð´Ñ€Ñ–Ð²ÐºÐ¸, удень на їхніх очах, а ти вийдеш увечорі на їхніх очах, Ñк виходÑÑ‚ÑŒ вигнанці.(UA) Єзекіїль. 12:5 Ðа їхніх очах пробий Ñобі дірку в Ñтіні, Ñ– повиноÑиш нею.(UA) Єзекіїль. 12:6 Ðа їхніх очах на рамені повиноÑиш, винеÑеш потемки, закриєш Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє, Ñ– не побачиш землі, бо Я поÑтавив тебе знаком Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому.(UA) Єзекіїль. 12:7 І зробив Ñ Ñ‚Ð°Ðº, Ñк наказано мені: речі Ñвої Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ñив удень, а ввечорі пробив Ñобі рукою дірку в Ñтіні, потемки повиноÑив, на рамені ноÑив на їхніх очах.(UA) Єзекіїль. 12:8 Рранком було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 12:9 Сину людÑький, чи ж не Ñказав до тебе дім Ізраїлів, дім ворохобноÑти: Що ти робиш?(UA) Єзекіїль. 12:10 Скажи до них: Так Ñказав ГоÑподь Бог: Це пророцтво про начальника ЄруÑалиму та ввеÑÑŒ Ізраїлів дім, що в ньому вони.(UA) Єзекіїль. 12:11 Скажи: Я ваш знак. Як зробив Я, так буде зроблено їм, підуть на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² полон!(UA) Єзекіїль. 12:12 Ртой начальник, що Ñеред них, на рамені буде неÑти потемки й вийде; у Ñтіні проб'ÑŽÑ‚ÑŒ дірку, щоб вивеÑти його; Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє він закриє, щоб не бачити землі очима.(UA) Єзекіїль. 12:13 І розтÑгну на нього Ñітку Свою, Ñ– він буде Ñхоплений в паÑтку Мою, Ñ– відведу його до Вавилону, до халдейÑького краю, та його він не побачить, Ñ– там помре.(UA) Єзекіїль. 12:14 РвÑе, що навколо нього, його помічники та вÑÑ– війÑька його, розпорошу на вÑÑ– вітри, Ñ– витÑгну за ними меча...(UA) Єзекіїль. 12:15 І пізнають вони, що Я ГоÑподь, коли розвію Ñ—Ñ… поміж народами та розпорошу Ñ—Ñ… по країнах!(UA) Єзекіїль. 12:16 РнечиÑленних з них людей збережу від меча, від голоду та від зарази, щоб вони оповідали про Ñвої гидоти Ñеред народів, куди поприходÑÑ‚ÑŒ. І вони пізнають, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 12:17 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 12:18 Сину людÑький, їж Ñвій хліб у дрижанні, а воду Ñвою пий у тремтінні та в журбі.(UA) Єзекіїль. 12:19 І Ñкажеш до народу цього Краю: Так говорить ГоÑподь Бог на мешканців ЄруÑалиму, на Ізраїлеву землю: Вони хліб Ñвій в журбі будуть Ñ—Ñти, а воду Ñвою будуть пити в оÑтовпінні, бо ÑпуÑтошів їхній Край від Ñвоєї повні за наÑÐ¸Ð»Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, що мешкають у ньому.(UA) Єзекіїль. 12:20 І поруйнуютьÑÑ Ð½Ð°Ñелені міÑта, а Край Ñтане ÑпуÑтошеннÑм, Ñ– пізнаєте ви, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 12:21 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 12:22 Сину людÑький, що це в Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° приповіÑтка така в Ізраїлевій землі: ПродовжатьÑÑ Ð´Ð½Ñ–, Ñ– зникне вÑілÑке видіннÑ?(UA) Єзекіїль. 12:23 Тому Ñкажи їм: Так говорить ГоÑподь Бог: Припиню Я цю приповіÑтку, Ñ– більше не будуть Ñ—Ñ— приповіÑткувати в Ізраїлі, але говори їм: ÐаблизилиÑÑ Ð¾Ñ‚Ñ– дні й Ñлово вÑÑкого видіннÑ.(UA) Єзекіїль. 12:24 Бо не буде вже жодного марного Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° підлеÑливого Ñ‡Ð°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ізраїлевім домі.(UA) Єзекіїль. 12:25 Бо Я, ГоÑподь, буду говорити, а Ñке Ñлово говоритиму, то буде воно здійÑнене, не відтÑгнетьÑÑ Ð²Ð¶Ðµ, бо за ваших днів, доме ворохобноÑти, буду говорити Ñлово, Ñ– його виконаю, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 12:26 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 12:27 Сину людÑький, оÑÑŒ говорить Ізраїлів дім: Те видіннÑ, Ñке він бачить, воно про далекі дні, Ñ– про далекі чаÑи він пророкує.(UA) Єзекіїль. 12:28 Тому їм Ñкажи: Так говорить ГоÑподь Бог: Ðе відтÑгнутьÑÑ Ð²Ð¶Ðµ вÑÑ– Ñлова Мої, Ñке Ñлово говоритиму, те буде виконане, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 13:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 13:2 Сину людÑький, пророкуй на Ізраїлевих пророків, що пророкують, Ñ– Ñкажи пророкам, що провіщають із влаÑного ÑерцÑ: ПоÑлухайте ГоÑподнього Ñлова!(UA) Єзекіїль. 13:3 Так говорить ГоÑподь Бог: Горе на пророків безумних, що ходÑÑ‚ÑŒ за Ñвоїм духом та за тим, чого не бачили!(UA) Єзекіїль. 13:4 Твої пророки, Ізраїлю, Ñк Ñ‚Ñ– лиÑиці в руїнах!(UA) Єзекіїль. 13:5 Ðе ввійшли ви в проломи, Ñ– не загородили загороди над Ізраїлевим домом, щоб Ñтати на бій ГоÑподнього днÑ.(UA) Єзекіїль. 13:6 Вони бачать марноту та фальшиве чаруваннÑ, говорÑчи: Говорить ГоÑподь, а ГоÑподь не поÑилав Ñ—Ñ…, та вони мають надію, що ÑповнитьÑÑ Ñлово.(UA) Єзекіїль. 13:7 Хіба ж не марне Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ бачили, Ñ– не фальшиве Ñ‡Ð°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð¸ говорили? Рви кажете: Говорить ГоÑподь, а Я не говорив!(UA) Єзекіїль. 13:8 Тому так говорить ГоÑподь Бог: За те, що ви говорите марноту, Ñ– бачите лжу, тому оÑÑŒ Я проти ваÑ, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 13:9 І буде рука ÐœÐ¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ пророків, що бачать марноту й чарують ілжею. Вони не будуть на раді народу Мого, Ñ– в перепиÑу Ізраїлевого дому не будуть запиÑані, Ñ– до землі Ізраїлевої не ввійдуть. І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 13:10 Саме за те, що вони впровадили народ Мій у помилку, говорÑчи мир, а миру нема. І він будує мура, а вони тинкують його будьÑким тинком.(UA) Єзекіїль. 13:11 Скажи до тих, що тинкують будьÑким тинком, що мур упаде. Буде дощ заливний, Ñ– ви, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð³Ð¾ граду, впадете, Ñ– вітер бурхливий розвалить мура.(UA) Єзекіїль. 13:12 І оÑÑŒ Ñтіна впаде. Чи ж не Ñкажуть вам: Де той тинк, Ñким ви тинкували?(UA) Єзекіїль. 13:13 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Я вчиню, що бурхливий вітер валитиме в лютоÑÑ‚Ñ– Моїй, Ñ– буде дощ заливний в Моїм гніві, Ñ– ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð³Ð¾ граду в лютоÑÑ‚Ñ– на вигубленнÑ.(UA) Єзекіїль. 13:14 І розіб'ÑŽ Я ту Ñтіну, Ñку ви обтинкували будьÑким тинком, Ñ– повалю Ñ—Ñ— до землі, й оголитьÑÑ Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð°Ð»Ð¸Ð½Ð° Ñ—Ñ—, Ñ– впаде, Ñ– ви загинете в Ñередині його, ЄруÑалима, Ñ– пізнаєте, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 13:15 І докінчу Я лютіÑÑ‚ÑŒ Свою на Ñтіні та на тих, що тинкують Ñ—Ñ— Ñкимбудь тинком, Ñ– Ñкажу вам: Ðемає Ñтіни та Ñ—Ñ— тинкувальників,(UA) Єзекіїль. 13:16 Ізраїлевих пророків, що пророкували на ЄруÑалим Ñ– бачили Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¸Ñ€Ñƒ, та немає миру, говорить ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 13:17 Рти, Ñину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ дочок Ñвого народу, що пророкують з влаÑного ÑерцÑ, Ñ– пророкуй на них,(UA) Єзекіїль. 13:18 та й Ñкажи: Так говорить ГоÑподь Бог: Горе тим, що шиють чародійні обв'Ñзки на Ñуглоби рук, Ñ– роблÑÑ‚ÑŒ хуÑтки на голову вÑÑкого зроÑту, щоб ловити душі. Ðевже, ловлÑчи душі Мого народу, ви Ñвої душі ÑпаÑете?(UA) Єзекіїль. 13:19 І ви безчеÑтите Мене в Мого народу за жмені Ñчменю та за кришки хліба, забиваючи душі, що не повинні б умирати, та лишаючи при житті душі, що не повинні б жити, Ñвоїми обманами Моєму народові, що Ñлухають лжу.(UA) Єзекіїль. 13:20 Тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я проти ваших чародійних обв'Ñзок, ув Ñкі ви ловите душі. І позриваю Ñ—Ñ… із ваших рамен, Ñ– повипуÑкаю Ñ‚Ñ– душі, Ñ‚Ñ– душі, що ви ловите, щоб були вільні, Ñк птахи.(UA) Єзекіїль. 13:21 І позриваю ваші хуÑтки, Ñ– врÑтую народ Свій з вашої руки, Ñ– не будуть вони вже в вашій руці за здобич, Ñ– пізнаєте ви, що Я ГоÑподь.(UA) Єзекіїль. 13:22 За те, що ви лжею заподіÑли біль Ñерцю праведного, хоч Я не зробив йому болю, Ñ– за те, що ви зміцнюєте руки безбожного, щоб він не відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї злої дороги, щоб ÑпаÑти його при житті,(UA) Єзекіїль. 13:23 тому більш не будете бачити марноти та не будете віщувати, Ñ– Я врÑтую народ Свій з вашої руки, Ñ– ви пізнаєте, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 14:1 І прийшли до мене мужі з Ізраїлевих Ñтарших, Ñ– поÑідали передо мною.(UA) Єзекіїль. 14:2 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 14:3 Сину людÑький, ці мужі допуÑтили Ñвоїх божків у Ñвоє Ñерце, а ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð¸ Ñвоєї поклали перед обличчÑм Ñвоїм. Чи ж можуть вони запитувати Мене?(UA) Єзекіїль. 14:4 Тому говори з ними, та й Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому, що допуÑтить Ñвоїх божків у Ñвоє Ñерце, а ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð¸ Ñвоєї покладе перед обличчÑм Ñвоїм, Ñ– прийде до пророка, тому Я, ГоÑподь, відповім, згідно з цим, згідно з многотою його божків,(UA) Єзекіїль. 14:5 щоб Ñхопити тих з Ізраїлевого дому за їхнє Ñерце, бо вÑÑ– вони віддалилиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Мене через Ñвоїх божків!(UA) Єзекіїль. 14:6 Тому Ñкажи до Ізраїлевого дому: Так говорить ГоÑподь Бог: ÐавернітьÑÑ, Ñ– відÑтупіть від ваших божків, Ñ– від уÑÑ–Ñ… ваших гидот відверніть Ñвої обличчÑ!(UA) Єзекіїль. 14:7 Бо кожен чоловік із Ізраїлевого дому або з чужинців, що мешкають Ñеред ІзраїлÑ, коли відÑтупить від Мене, Ñ– допуÑтить Ñвоїх божків у Ñвоє Ñерце, Ñ– покладе ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñвоєї провини перед обличчÑм Ñвоїм, Ñ– прийде до пророка, щоб запитати Мене, тому Я, ГоÑподь, відповім від Себе.(UA) Єзекіїль. 14:8 І зверну Я лице Своє проти цього чоловіка, Ñ– вчиню його за знака та за приповіÑтку, Ñ– вигублю його з-поÑеред Свого народу, Ñ– пізнаєте ви, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 14:9 Рпророк, коли б був зведений, Ñ– говорив би Ñлово, Я, ГоÑподь, зведу цього пророка, Ñ– проÑÑ‚Ñгну руку Свою на нього, Ñ– вигублю його з-поÑеред Свого народу Ізраїлевого!(UA) Єзекіїль. 14:10 І понеÑуть вони Ñвою провину, Ñка провина того, хто питаєтьÑÑ, така буде провина пророка,(UA) Єзекіїль. 14:11 щоб не блудив уже Ізраїлів дім від Мене, Ñ– не занечищувавÑÑ Ð²Ð¶Ðµ вÑіма Ñвоїми гріхами. І будуть вони Мені народом, а Я буду їм Богом, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 14:12 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 14:13 Сину людÑький, коли згрішить проти Мене землÑ, Ñпроневірюючи, то Я проÑÑ‚Ñгну Свою руку на неї, Ñ– зламаю їй хлібну підпору, Ñ– пошлю на неї голод, Ñ– вигублю з неї людину й Ñкотину.(UA) Єзекіїль. 14:14 Рколи б Ñеред неї були три мужі: Ðой, Даниїл та Йов, вони в Ñвоїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ– врÑтували б лише Ñвою влаÑну душу, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 14:15 Коли б Я перепровадив по землі люту звірину, й обезлюдніла б вона, Ñ– Ñтала б вона ÑпуÑтошеннÑм, так що ніхто не проходив би нею через ту звірину,(UA) Єзекіїль. 14:16 той й ці три мужі Ñеред неї, Ñк живий Я, говорить ГоÑподь Бог, не врÑтують вони ні Ñинів, ні дочок! Самі вони будуть врÑтовані, а Край Ñтане ÑпуÑтошеннÑм...(UA) Єзекіїль. 14:17 Ðбо коли б Я Ñпровадив на цю землю меча, та й мечеві Ñказав: Пройди по Краю, Ñ– вигуби з нього людину й Ñкотину,(UA) Єзекіїль. 14:18 то ці три мужі Ñеред нього, Ñк живий Я! говорить ГоÑподь Бог, не врÑтують Ñинів, ні дочок, бо врÑтуютьÑÑ Ñамі тільки вони!(UA) Єзекіїль. 14:19 Ðбо коли б Я моровицю поÑлав до цієї землі, Ñ– вилив би на неї Ñвою лютіÑÑ‚ÑŒ у крові, щоб вигубити з неї людину й Ñкотину,(UA) Єзекіїль. 14:20 а Ðой, Даниїл та Йов були б Ñеред неї, Ñк живий Я! говорить ГоÑподь Бог, ані Ñина, ані дочки не врÑтували б вони! Вони в Ñвоїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ– врÑтують тільки Ñвою влаÑну душу.(UA) Єзекіїль. 14:21 Бо так говорить ГоÑподь Бог: Хоч поÑлав би Я на ЄруÑалим чотири Свої лихі приÑуди: меча, Ñ– голод, Ñ– люту звірину та моровицю, щоб вигубити з нього людину та Ñкотину,(UA) Єзекіїль. 14:22 то вÑе таки залишатьÑÑ Ð² ньому рештки, що будуть випроваджені, Ñини та дочки. ОÑÑŒ вони вийдуть до ваÑ, Ñ– ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, Ñ– будете потішені за те лихо, що Я навів на ЄруÑалим, за вÑе, що Я навів був на нього.(UA) Єзекіїль. 14:23 І потішать вони ваÑ, коли ви побачите їхню дорогу та їхні вчинки, Ñ– пізнаєте, що не надармо зробив Я вÑе, що зробив Ñеред нього, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 15:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 15:2 Сину людÑький, чим краще виноградове дерево від уÑÑкого дерева, та виноградна галузка, що була Ñеред дерев ліÑових?(UA) Єзекіїль. 15:3 Чи візьметьÑÑ Ð· нього куÑок дерева, щоб зробити Ñку роботу? Чи візьмуть із нього кілка, щоб повіÑити на ньому вÑÑку річ?(UA) Єзекіїль. 15:4 ОÑÑŒ воно дане огневі на пожертÑ... Обидва кінці його пожер огонь, а Ñередина його надгоріла, чи надаєтьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¾ до роботи?(UA) Єзекіїль. 15:5 Як було воно непорушним воно не надавалоÑÑ Ð½Ð° роботу, що ж тепер, коли огонь пожер його, Ñ– воно надгоріло, то ще буде надаватиÑÑ Ð½Ð° роботу?(UA) Єзекіїль. 15:6 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Як виноградове дерево між ліÑними деревами, що Я дав його огневі на пожертÑ, так дам Я мешканців ЄруÑалиму!(UA) Єзекіїль. 15:7 І оберну Я лице Своє проти них, з одного огню вони вийшли, та пожере Ñ—Ñ… другий огонь. І пізнаєте, ви, що Я ГоÑподь, коли зверну Своє лице проти них!(UA) Єзекіїль. 15:8 І віддам цей Край на ÑпуÑтошеннÑ, за те, що вони ÑпроневірилиÑÑ, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 16:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 16:2 Сину людÑький, повідом ЄруÑалим про його гидоти,(UA) Єзекіїль. 16:3 та й Ñкажи: Так говорить ГоÑподь Бог до дочки ЄруÑалиму: ÐŸÐ¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” й Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” з краю ханаанÑького, твій батько амореєць, а мати Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ…Ñ–Ñ‚Ñ‚ÐµÑнка.(UA) Єзекіїль. 16:4 При твоєму народженні, того днÑ, Ñк ти народилаÑÑ, не був обрізаний пупок твій, Ñ– водою не була ти обмита на очищеннÑ, ані не була ти поÑолена, ані не була ти Ñповита.(UA) Єзекіїль. 16:5 Ðе змилувалоÑÑ Ð½Ð°Ð´ тобою жодне око, щоб зробити тобі одну з цих речей з милоÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð½Ð°Ð´ тобою, але була ти викинена на відкрите поле, так мало ціновано душу твою в день твойого народженнÑ!(UA) Єзекіїль. 16:6 І проходив Я повз тебе, Ñ– бачив тебе, Ñк ти валÑлаÑÑ Ð² Ñвоїй крові, Ñ– Ñказав Я до тебе: Живи в Ñвоїй крові! Так, Я Ñказав тобі: Живи в Ñвоїй крові!(UA) Єзекіїль. 16:7 РоÑти ж, зробив Я тебе, Ñк польову роÑтину, Ñ– ти зроÑла та Ñтала велика, Ñ– дійшла ти до найвродливішої вроди: перÑа випроÑталиÑÑŒ, Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ‚Ð²Ñ–Ð¹ виріÑ, а ти була зовÑім нага!(UA) Єзекіїль. 16:8 І проходив Я повз тебе, Ñ– побачив тебе, аж оÑÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð²Ñ–Ð¹ наÑпів, Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ. І проÑÑ‚Ñгнув Я полу Свою над тобою, Ñ– закрив твою наготу, Ñ– приÑÑгнув тобі, Ñ– ввійшов з тобою в заповіт, говорить ГоÑподь Бог, Ñ– Ñтала ти Моєю.(UA) Єзекіїль. 16:9 І обмив Я тебе водою, Ñ– ÑполоÑкав Я кров твою з тебе, Ñ– натер тебе оливою.(UA) Єзекіїль. 16:10 І зодÑгнув тебе різнокольоровим, взув тебе в тахаш, Ñ– Ñповив тебе в віÑÑон, Ñ– покрив тебе шовком.(UA) Єзекіїль. 16:11 І приоздобив тебе оздобою, Ñ– дав нараменники на руки твої, а ланцюга на шию твою.(UA) Єзекіїль. 16:12 І дав Я ноÑову Ñережку до ноÑа твого, Ñ– Ñережки на вуха твої, а пишну корону на твою голову.(UA) Єзекіїль. 16:13 І приоздобилаÑÑŒ ти золотом та Ñріблом, а одіж Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²Ñ–ÑÑон та шовк, Ñ– різнокольорове; булку й мед та оливу ти їла, Ñ– Ñтала ти гарна-прегарна, Ñ– вдалоÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ– доÑÑгти царÑької гідноÑти!(UA) Єзекіїль. 16:14 І розійшлоÑÑ Ñ–Ð¼'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” поміж народами за твою краÑу, бо доÑконала вона, через пишноту Мою, Ñку Я на тебе поклав, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 16:15 І покладалаÑÑ Ñ‚Ð¸ на краÑу Ñвою, Ñ– Ñтала розпуÑною через Ñлаву Ñвою, Ñ– виливала ти розпуÑту Ñвою на кожного перехожого, його ти була.(UA) Єзекіїль. 16:16 І брала ти з шат Ñвоїх, Ñ– робила Ñобі різнокольорові пагірки, Ñ– чинила розпуÑту на них, Ñк не бувало й не буде.(UA) Єзекіїль. 16:17 І брала ти речі з пишноти Ñвоєї, з Мого золота та зо Ñрібла Мого, що дав тобі Я, Ñ– наробила Ñобі подоб чоловічої Ñтаті, Ñ– чинила розпуÑту із ними.(UA) Єзекіїль. 16:18 І брала ти Ñвою різнокольорову одіж, Ñ– покривала Ñ—Ñ…, а оливу Мою та Моє кадило клала перед ними.(UA) Єзекіїль. 16:19 РМій хліб, що давав Я тобі, булку й оливу та мед, що ними годував Я тебе, то віддавала ти те перед їхнє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ð° любі пахощі. І ÑталоÑÑ Ñ†Ðµ, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 16:20 І брала ти Ñинів Ñвоїх та дочок Ñвоїх, що породила Мені, Ñ– приноÑила Ñ—Ñ… на їжу їм. Чи мало було розпуÑти твоєї,(UA) Єзекіїль. 16:21 що ти різала дітей Моїх Ñ– давала їм, перепроваджуючи через огонь Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…?(UA) Єзекіїль. 16:22 І при вÑÑ–Ñ… гидотах твоїх та розпуÑтах твоїх ти не пам'Ñтала про дні Ñвоєї молодоÑти, коли була нагою-пренагою, коли валÑлаÑÑ Ð² крові Ñвоїй...(UA) Єзекіїль. 16:23 І ÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ вÑьому тому твоєму злі, горе, горе тобі! говорить ГоÑподь Бог,(UA) Єзекіїль. 16:24 Ñ– побудувала ти Ñобі міÑÑ†Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑти, Ñ– поробила Ñобі Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° кожному майдані.(UA) Єзекіїль. 16:25 Ðа кожному роздоріжжі побудувала ти Ñвої підвищеннÑ, Ñ– знеÑлавила краÑу Ñвою, Ñ– розхилÑла ноги Ñвої Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ð¾Ð³Ð¾ перехожого, Ñ– побільшувала Ñвою розпуÑту...(UA) Єзекіїль. 16:26 І чинила ти розпуÑту з Ñинами Єгипту, з Ñвоїми ÑуÑідами великотелеÑими, Ñ– побільшувала Ñвою розпуÑту, щоб гнівити Мене.(UA) Єзекіїль. 16:27 І оÑÑŒ проÑÑ‚Ñгнув Я Свою руку на тебе, Ñ– віднÑв належну чаÑтину твою, Ñ– дав тебе на волю твоїх ненавиÑниць, филиÑтимÑьких дочок, заÑоромлених твоєю нечиÑтою дорогою.(UA) Єзекіїль. 16:28 Бо чинила ти розпуÑту з Ñинами Ðшшуровими, Ñ– не могла наÑититиÑÑŒ, Ñ– блудила з ними, Ñ– теж не наÑитилаÑÑŒ.(UA) Єзекіїль. 16:29 І побільшила ти Ñвою розпуÑту до купецького краю халдеїв, та теж цим не наÑитилаÑÑ.(UA) Єзекіїль. 16:30 Як змучилоÑÑ Ñерце твоє, говорить ГоÑподь Бог, коли ти робила вÑÑ– оці вчинки Ñвавільної розпуÑної жінки!(UA) Єзекіїль. 16:31 Коли ти будувала міÑÑ†Ñ Ñвоєї розпуÑти на кожному роздоріжжі, а Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоє робила на кожному майдані, то не була ти, Ñк блудницÑ, щоб збирати заплату за розпуÑту,(UA) Єзекіїль. 16:32 але Ñк перелюбна жінка, що заміÑÑ‚ÑŒ Ñвого чоловіка бере Ñобі чужих.(UA) Єзекіїль. 16:33 УÑім блудницÑм дають дарунка, а ти Ñама давала дарунки Ñвої вÑім коханцÑм Ñвоїм, Ñ– підкуповувала Ñ—Ñ…, щоб приходили до тебе звідуÑіль на розпуÑту з тобою.(UA) Єзекіїль. 16:34 І було тобі при твоїй розпуÑÑ‚Ñ– навпаки від інших жінок, бо не волочилиÑÑŒ за тобою, а через те, що ти давала заплату за розпуÑту, Ñ– заплата за розпуÑту не давалаÑÑŒ тобі, то ÑталоÑÑŒ тобі навпаки.(UA) Єзекіїль. 16:35 Тому то, розпуÑнице, поÑлухай ГоÑподнього Ñлова:(UA) Єзекіїль. 16:36 Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що виливалаÑÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑта, Ñ– відкривалаÑÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½Ð°Ð³Ð¾Ñ‚Ð° в блудодійÑтві твоїм з твоїми коханцÑми та зо вÑіма божками гидоти твоєї, Ñ– за кров Ñинів твоїх, Ñких ти давала їм,(UA) Єзекіїль. 16:37 тому оÑÑŒ Я позбираю вÑÑ–Ñ… коханців твоїх, Ñким була ти приємна, Ñ– вÑÑ–Ñ…, кого ти кохала, разом з тими, кого ти зненавиділа, Ñ– зберу Ñ—Ñ… коло тебе знавкола, Ñ– відкрию їм наготу твою, Ñ– вони побачать увеÑÑŒ твій Ñором!(UA) Єзекіїль. 16:38 І заÑуджу тебе приÑудом на перелюбниць та тих, що кров проливають, Ñ– дам тебе на кров лютоÑти та заздроÑти...(UA) Єзекіїль. 16:39 І віддам тебе в їхню руку, Ñ– вони зруйнують твоє міÑце розпуÑти, Ñ– порозвалюють Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—, Ñ– поÑÑ‚Ñгають з тебе шати твої, Ñ– позабирають пишні Ð²Ð±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—, Ñ– покладуть тебе зовÑім нагою...(UA) Єзекіїль. 16:40 І зберуть проти тебе збори, Ñ– закидають тебе каміннÑм, Ñ– порубають тебе Ñвоїми мечами...(UA) Єзекіїль. 16:41 І попалÑÑ‚ÑŒ доми твої огнем, Ñ– зроблÑÑ‚ÑŒ на тебе приÑуди на очах багатьох жінок. І зроблю Я кінець, щоб не була ти розпуÑницею, Ñ– ти вже не будеш давати дарунка за розпуÑту!(UA) Єзекіїль. 16:42 І заÑпокоїтьÑÑ ÐœÐ¾Ñ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ на тебе, Ñ– відійде від тебе ÐœÐ¾Ñ Ð·Ð°Ð·Ð´Ñ€Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Ñ Ð·Ð°ÑпокоюÑÑ, Ñ– не буду вже гніватиÑÑ.(UA) Єзекіїль. 16:43 За те, що ти не пам'Ñтала про дні Ñвоєї молодоÑти, Ñ– гнівила Мене вÑім тим, то й Я оÑÑŒ поверну дорогу твою на твою голову, говорить ГоÑподь Бог, щоб не чинила ти розпуÑти піÑÐ»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… гидот Ñвоїх!...(UA) Єзекіїль. 16:44 ОÑÑŒ кожен приповіÑтник говоритиме про тебе приповіÑтку, кажучи: Яка мати така Ñ—Ñ— донька!(UA) Єзекіїль. 16:45 Ти дочка Ñвоєї матері, що покинула Ñвого чоловіка та Ñвоїх Ñинів, Ñ– ти ÑеÑтра Ñвоїх ÑеÑтер, що покидали Ñвоїх чоловіків та Ñвоїх Ñинів. Мати ваша хіттейка, а ваш батько амореєць!(UA) Єзекіїль. 16:46 Ð Ñтарша ÑеÑтра Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¡Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ñ‚Ð° дочки Ñ—Ñ—, що ÑидÑÑ‚ÑŒ по лівиці твоїй, а ÑеÑтра твоÑ, менша від тебе, що Ñидить по правиці твоїй це Содома та дочки Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 16:47 Рти хіба не ходила їхніми дорогами й не робила за їхніми гидотами? Мало бракувало, Ñ– зіпÑулаÑÑ Ð± ти більше від них на вÑÑ–Ñ… Ñвоїх дорогах!(UA) Єзекіїль. 16:48 Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, не зробила Содома, ÑеÑтра твоÑ, вона та дочки Ñ—Ñ—, Ñк зробила ти та твої дочки!(UA) Єзекіїль. 16:49 ОÑÑŒ оце була провина твоєї ÑеÑтри Содоми: пиха, ÑитіÑÑ‚ÑŒ їжі та преÑпокійний Ñпокій були в неї та в Ñ—Ñ— дочок, а руки вбогого та бідного вона не зміцнÑла.(UA) Єзекіїль. 16:50 І запишалиÑÑŒ вони, Ñ– робили гидоти перед Моїм обличчÑм. І Я Ñ—Ñ… відкинув, Ñк побачив оце.(UA) Єзекіїль. 16:51 Ð Ð¡Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð½Ðµ нагрішила й половини гріхів твоїх, та ти побільшила гидоти Ñвої більш від них, Ñ– оправдала ÑеÑтер Ñвоїх уÑіма Ñвоїми гидотами, Ñкі ти зробила.(UA) Єзекіїль. 16:52 Тож ноÑи Ñвою ганьбу ти, що чинила Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ñвоїх ÑеÑтер, через твої гріхи, Ñкими гидоти чинила ти більше за них, вони будуть Ñправедливіші за тебе! І також поÑоромÑÑ, Ñ– ноÑи Ñвій Ñором за твоє вÑÐ¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð»Ð¸Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñвоїх ÑеÑтер!(UA) Єзекіїль. 16:53 І поверну Я їхню долю, долю Содоми та дочок Ñ—Ñ—, Ñ– Самарію та дочок Ñ—Ñ—, Ñ– поверну долю твою Ñеред них,(UA) Єзекіїль. 16:54 щоб ноÑила ти Ñвій Ñором, Ñ– ÑоромилаÑÑ Ð²Ñього того, що ти наробила, потішаючи Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 16:55 Ртвої ÑеÑтри, Содома та дочки Ñ—Ñ—, вернутьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого попереднього Ñтану, Ñ– Ð¡Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ñ‚Ð° дочки Ñ—Ñ— вернутьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого попереднього Ñтану, Ñ– ти та дочки твої вернетеÑÑŒ до Ñвого попереднього Ñтану.(UA) Єзекіїль. 16:56 І не була ÑеÑтра Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¡Ð¾Ð´Ð¾Ð¼Ð° згадувана в уÑтах твоїх за днів твоїх гордощів,(UA) Єзекіїль. 16:57 поки не відкрилоÑÑ Ð·Ð»Ð¾ твоє, коли ганьбили тебе дочки Сирії та вÑÑ–Ñ… околиць його, Ñ– дочки филиÑтимÑькі погорджували тебе звідуÑіль.(UA) Єзекіїль. 16:58 Свою розпуÑту та гидоти Ñвої, ти Ñ—Ñ… понеÑеш, говорить ГоÑподь.(UA) Єзекіїль. 16:59 Бо так говорить ГоÑподь Бог: І зроблю Я з тобою, Ñк робила ти, що погордила приÑÑгою, щоб зламати заповіта.(UA) Єзекіїль. 16:60 І згадаю Я Свого заповіта з тобою за днів твоєї молодоÑти, Ñ– поÑтавлю тобі заповіта вічного.(UA) Єзекіїль. 16:61 І ти згадаєш про Ñвої дороги й заÑоромишÑÑ, коли ти візьмеш ÑеÑтер Ñвоїх, Ñтарших від тебе, разом з меншими від тебе Ñ– дам Ñ—Ñ… тобі за дочок, але не з твого заповіту.(UA) Єзекіїль. 16:62 І відновлю Я Свого заповіта з тобою, Ñ– ти пізнаєш, що Я ГоÑподь,(UA) Єзекіїль. 16:63 щоб згадала ти й заÑоромилаÑÑ, Ñ– не могла більше відкривати уÑта перед ганьбою Ñвоєю, коли прощу тобі вÑе, що ти наробила, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 17:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 17:2 Сину людÑький, загадай загадку, Ñ– Ñклади притчу Ізраїлевому домові,(UA) Єзекіїль. 17:3 та й Ñкажи: Так говорить ГоÑподь Бог: великий орел великокрилий, з широко розгорненими крилами, повний різнокольорового пір'Ñ, прилетів до Ливану, Ñ– взÑв Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ ÐºÐµÐ´Ñ€Ñƒ.(UA) Єзекіїль. 17:4 Чубка галузок його обірвав, Ñ– Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ до купецького краю, у міÑÑ‚Ñ– гандлÑрів поклав його.(UA) Єзекіїль. 17:5 І взÑв він з наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ–Ñ”Ñ— землі, Ñ– поÑÑ–Ñв його до наÑінневого полÑ, узÑв Ñ– заÑадив його над великими водами, немов ту вербу.(UA) Єзекіїль. 17:6 І воно вироÑло, Ñ– Ñтало гіллÑÑтим виноградом, низькороÑлим, що обертав Ñвої галузки до нього, а його ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ під ним. І Ñтало воно виноградом, Ñ– вигнало віттÑ, Ñ– пуÑтило галузки.(UA) Єзекіїль. 17:7 Та був ще один великий орел, великокрилий та гуÑтоперий. І оÑÑŒ той виноград витÑнув пожадливо Ñвоє ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° нього, Ñ– Ñвої галузки пуÑтив до нього, щоб він напоїв його з грÑдок Ñвого заÑадженнÑ.(UA) Єзекіїль. 17:8 Він був поÑаджений на доброму полі при великих водах, щоб пуÑтив галузки та Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ð»Ñ–Ð´, щоб Ñтав пишним виноградом.(UA) Єзекіїль. 17:9 Скажи: Так говорить ГоÑподь Бог: Чи поведетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ? Чи не вирвуть ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– не позривають плоду його, так що він заÑохне? УÑе зелене Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ поÑохне, Ñ– не треба великого рамена та чиÑленного народу, щоб вирвати його з його коріннÑ.(UA) Єзекіїль. 17:10 І оÑÑŒ хоч він заÑаджений, чи поведетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ? Чи вÑихаючи, не вÑохне він, Ñк тільки доторкнетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñхідній вітер? Він уÑохне на грÑдках, де поÑаджений...(UA) Єзекіїль. 17:11 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 17:12 Скажи ж домові ворохобному: чи ви не пізнали, що це? Скажи: ОÑÑŒ прийшов вавилонÑький цар до ЄруÑалиму, Ñ– взÑв його Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° його кнÑзів, Ñ– відвів Ñ—Ñ… до Ñебе до Вавилону.(UA) Єзекіїль. 17:13 І взÑв із царÑького наÑіннÑ, Ñ– Ñклав з ним умову, Ñ– ввів його в приÑÑгу, Ñ– забрав потужних землі,(UA) Єзекіїль. 17:14 щоб це було царÑтво низьке, щоб воно не підіймалоÑÑ, щоб дотримувало його умову, Ñ– було їй вірним.(UA) Єзекіїль. 17:15 Ðле той збунтувавÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ нього, поÑлав Ñвоїх поÑлів до Єгипту, щоб дали йому коней та багато народу. Чи йому поведетьÑÑ? Чи втече той, хто робить таке? Рколи зламає умову, то чи врÑтуєтьÑÑ Ð²Ñ–Ð½?(UA) Єзекіїль. 17:16 Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, у міÑці царÑ, Ñкий поÑтавив його царем, той, що погордив його приÑÑгою та зламав Ñвою умову з ним, помре в нього в Вавилоні!(UA) Єзекіїль. 17:17 І фараон не поможе йому на війні великим війÑьком та чиÑленним народом, коли наÑиплють вала та збудують башту, щоб вигубити багато душ.(UA) Єзекіїль. 17:18 І погордив він приÑÑгою, щоб зламати умову, хоч дав був Ñвою руку, Ñ– вÑе те зробив, тому він не врÑтуєтьÑÑ.(UA) Єзекіїль. 17:19 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Як живий Я, приÑÑгу Мою, Ñкою він погордив, та умову Мою, Ñку він зламав, дам це на його голову!(UA) Єзекіїль. 17:20 І розтÑгну над ним Свою Ñітку, Ñ– буде він Ñхоплений в паÑтку Мою, Ñ– Ñпроваджу його до Вавилону, Ñ– розÑуджуÑÑ Ð· ним там за його ÑпроневіреннÑ, Ñке він Ñпроневірив проти Мене.(UA) Єзекіїль. 17:21 І вÑÑ– втікачі його з уÑÑ–Ñ… його полків попадають від меча, а позоÑталі будуть розпорошені на вÑÑ– вітри. І пізнаєте ви, що Я, ГоÑподь, говорив!(UA) Єзекіїль. 17:22 Так говорить ГоÑподь Бог: І візьму Я з Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¸Ñокого кедру, Ñ– дам до землі. З чубка галузок його вирву тендітну, Ñ– Сам поÑаджу на виÑокій та Ñтрімкій горі.(UA) Єзекіїль. 17:23 Ðа виÑокій горі Ізраїлевій поÑаджу Ñ—Ñ—, Ñ– вона випуÑтить галузку й принеÑе плід, Ñ– Ñтане Ñильною кедриною. І буде пробувати під ними уÑÑке птаÑтво, уÑÑке крилате буде перебувати в тіні його галузок.(UA) Єзекіїль. 17:24 І пізнають уÑÑ– польові дерева, що Я, ГоÑподь, понизив виÑоке дерево, повищив дерево низьке, виÑушив дерево зелене, Ñ– дав розцвіÑтиÑÑ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²Ñƒ Ñухому. Я, ГоÑподь, говорив Ñ– вчинив!(UA) Єзекіїль. 18:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 18:2 Що це вам, що ви Ñкладаєте приповіÑтку на Ізраїлеву землю, говорÑчи: Батьки їли неÑпіле, а оÑкома в Ñинів на зубах!(UA) Єзекіїль. 18:3 Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, не будете вже Ñкладати тієї приповіÑтки в Ізраїлі!(UA) Єзекіїль. 18:4 Тож уÑÑ– душі Мої: Ñк душа батькова, так Ñ– душа Ñинова Мої вони! Душа, що грішить, вона помре.(UA) Єзекіїль. 18:5 Рчоловік, коли він Ñправедливий, Ñ– робить право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ,(UA) Єзекіїль. 18:6 на горах жертвенного не Ñ—ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– очей Ñвоїх не зводить до божків Ізраїлевого дому, Ñ– жінки Ñвого ближнього не занечищує, а до жінки в чаÑÑ– Ñ—Ñ— нечиÑтоти не наближуєтьÑÑ,(UA) Єзекіїль. 18:7 Ñ– нікого не тиÑне, боржникові заÑтаву його конче звертає, грабунку не чинить, хліб Ñвій дає голодному, а голого покриває одежею,(UA) Єзекіїль. 18:8 на лихву не дає, а відÑотків не бере, від кривди відвертає руку Ñвою, чинить правдивий Ñуд поміж чоловіком та чоловіком,(UA) Єзекіїль. 18:9 уÑтавами Моїми ходить, а прав Моїх дотримує, щоб чинити правду, Ñправедливий такий конче буде жити, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 18:10 Ð Ñк породить він Ñина наÑильника, що кров проливає, Ñ– робить хоч тільки одне з того,(UA) Єзекіїль. 18:11 чого він уÑього того не робив, а також на горах жертвенне їв, Ñ– жінку Ñвого ближнього занечищував,(UA) Єзекіїль. 18:12 убогого й Ð±Ñ–Ð´Ð°Ñ€Ñ ÑƒÑ‚Ð¸Ñкав, грабунки чинив, заÑтави боржникові не звертав, Ñ– до божків зводив Ñвої очі, гидоту робив,(UA) Єзекіїль. 18:13 на лихву давав, Ñ– відÑоток брав, то чи буде він жити? Ðе буде він жити! Він уÑÑ– Ñ‚Ñ– гидоти чинив, він муÑить конче померти, кров його буде на ньому!(UA) Єзекіїль. 18:14 РоÑÑŒ породив він Ñина, Ñ– той побачив уÑÑ– гріхи Ñвого батька, Ñкі той робив, Ñ– хоч бачив, та не робив, Ñк той:(UA) Єзекіїль. 18:15 на горах жертвенного не їв, Ñ– очей Ñвоїх до божків Ізраїлевого дому не зводив, жінки Ñвого ближнього не занечищував,(UA) Єзекіїль. 18:16 Ñ– нікого не утиÑкав, заÑтави у заÑтав не брав, Ñ– грабунку не чинив, хліб Ñвій голодному давав, а голого одежею покривав,(UA) Єзекіїль. 18:17 від кривди Ñвою руку відвертав, лихви та відÑотків не брав, права Мої чинив, уÑтавами Моїми ходив, такий не помре за провину Ñвого батька, він конче буде жити!(UA) Єзекіїль. 18:18 Батько ж його, за те, що утиÑком тиÑнув, грабунком грабував брата, Ñ– що недобре чинив Ñеред народу Ñвого, то оÑÑŒ він помре за провину Ñвою!(UA) Єзекіїль. 18:19 Ð Ñкажете ви: Чому той Ñин не Ð¿Ð¾Ð½Ñ–Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñƒ за батька? Ðле ж Ñин той чинив право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, дотримував уÑÑ– уÑтави Мої й виконував Ñ—Ñ…, він конче буде жити!(UA) Єзекіїль. 18:20 Та душа, що грішить, вона помре. Син не понеÑе кари за батькову провину, а батько не понеÑе за провину Ñинову, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Ñправедливого буде на ньому, а неÑправедливіÑÑ‚ÑŒ неÑправедливого на тому буде.(UA) Єзекіїль. 18:21 Рколи б неÑправедливий відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… гріхів Ñвоїх, Ñких наробив, Ñ– виконував уÑÑ– уÑтави Мої, Ñ– робив право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, буде конче він жити, не помре!(UA) Єзекіїль. 18:22 УÑÑ– його гріхи, Ñкі наробив він, не згадаютьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ, він буде жити в Ñвоїй ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, Ñку чинив!(UA) Єзекіїль. 18:23 Чи Я маю Ð²Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ñмерті неÑправедливого? говорить ГоÑподь Бог, чи ж не в тому, щоб він повернувÑÑ Ð· доріг Ñвоїх та й жив?(UA) Єзекіїль. 18:24 Рколи б Ñправедливий відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї ÑправедливоÑти й Ñтав робити кривду, уÑÑ– Ñ‚Ñ– гидоти, Ñкі робить неÑправедливий, то чи такий буде жити? УÑÑ– ÑправедливоÑÑ‚Ñ– його, Ñкі він робив, не згадаютьÑÑ, за Ñвоє ÑпроневіреннÑ, що він Ñпроневірив, Ñ– за гріх Ñвій що згрішив, за них він помре!(UA) Єзекіїль. 18:25 Рви кажете: Ðеправа ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð°! ПоÑлухайте но, доме Ізраїлів, чи ж дорога ÐœÐ¾Ñ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð°Ð²Ð°? Чи не ваші дороги неправі?(UA) Єзекіїль. 18:26 Коли б Ñправедливий відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї ÑправедливоÑти й чинив кривду, Ñ– за те помер, то він помре за кривду Ñвою, Ñку він чинив.(UA) Єзекіїль. 18:27 Рколи б неÑправедливий відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї неÑправедливоÑти, Ñку він чинив, Ñ– чинив би право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, він душу Ñвою при житті збереже.(UA) Єзекіїль. 18:28 І коли б він побачив, Ñ– відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… Ñвоїх гріхів, Ñкі він чинив, то конче буде він жити, не помре!(UA) Єзекіїль. 18:29 РІзраїлів дім каже: Ðеправа ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð°! Чи ж Мої дороги неправі, доме Ізраїлів? Чи ж то не ваші дороги неправі?(UA) Єзекіїль. 18:30 Тому буду Ñудити ваÑ, доме Ізраїлів, кожного за дорогами його, говорить ГоÑподь Бог. ПокайтеÑÑ, Ñ– відвернітьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… ваших гріхів, Ñ– не буде вам провина на ÑпотиканнÑ!(UA) Єзекіїль. 18:31 ПоÑкидайте з Ñебе вÑÑ– ваші гріхи, Ñкими ви грішили, Ñ– Ñтворіть Ñобі нове Ñерце та нового духа! І нащо маєте померти, Ізраїлів доме?(UA) Єзекіїль. 18:32 Бо не жадаю Я Ñмерти помираючого, говорить ГоÑподь Бог, але покайтеÑÑ Ñ‚Ð° й живіть!(UA) Єзекіїль. 19:1 Рти піÑню жалобну здійми про кнÑзів Ізраїлевих,(UA) Єзекіїль. 19:2 та й Ñкажи: Яка Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸ левицÑ: ЛÑгла поміж левів, Ñеред левчуків вона викохала левенÑÑ‚!(UA) Єзекіїль. 19:3 І одне із Ñвоїх левенÑÑ‚ вона вигодувала, левчуком воно Ñтало, Ñ– здобич ловити навчивÑÑ, людину він жер!(UA) Єзекіїль. 19:4 І похід розголоÑили народи на нього, в їхню Ñму він Ñхоплений був, Ñ– його в ланцюгах до краю єгипетÑького відвели...(UA) Єзекіїль. 19:5 Як Ð»ÐµÐ²Ð¸Ñ†Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð»Ð°, що надаремно чекає, що пропала Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ñ—Ñ—, то взÑла вона знову одне із Ñвоїх левенÑÑ‚, Ñ– вчинила його левчуком.(UA) Єзекіїль. 19:6 І ходив він між левами й Ñтав левчуком, Ñ– здобич ловити навчивÑÑ, людину він жер!(UA) Єзекіїль. 19:7 І він розбивав їхні палати, Ñ– руйнував їхні міÑта, Ñ– від голоÑу рику його оÑтовпіла Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¹ що на ній!(UA) Єзекіїль. 19:8 Та паÑтку на нього поÑтавили люди знавкола з округ, Ñ– Ñвою Ñітку на нього розкинули, Ñ– він Ñхоплений був в їхню Ñму!(UA) Єзекіїль. 19:9 І кинули в клітку його в ланцюгах, Ñ– його відвели до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, Ñ– в твердиню його запроторили, щоб Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ вже не чувÑÑ Ð½Ð° горах Ізраїлевих...(UA) Єзекіїль. 19:10 Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸, Ñк той виноград у винограднику, поÑадженому над водою, плодюча й гіллÑÑта була через води великі.(UA) Єзекіїль. 19:11 І вироÑли Ð¿Ñ€ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ñ–, й надавалиÑÑŒ на берла володарів, Ñ– виÑочів між гущавинами його зріÑÑ‚, Ñ– він показавÑÑ Ð² Ñвоїй виÑоті, у чиÑленних галузках Ñвоїх!(UA) Єзекіїль. 19:12 Та була вона вирвана в лютоÑÑ‚Ñ–, об землю кинена, Ñ– вітер зо Ñходу зÑушив Ñ—Ñ— плід, поламалиÑÑ Ð¹ повиÑихали вони, а Ñ—Ñ— міцний прут огонь його зжер...(UA) Єзекіїль. 19:13 Ртепер поÑадили Ñ—Ñ— на пуÑтині, у краї Ñухому й безвідному,(UA) Єзекіїль. 19:14 Ñ– вийшов огонь із прута Ñ—Ñ— вітки та й пожер Ñ—Ñ— плід, Ñ– немає у неї міцного прута, берла на пануваннÑ... Це піÑÐ½Ñ Ð¶Ð°Ð»Ð¾Ð±Ð½Ð°, Ñ– буде за піÑню жалоби вона.(UA) Єзекіїль. 20:1 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° Ñьомого року, в п'Ñтому міÑÑці, у деÑÑтому дні міÑÑцÑ, поприходили люди з Ізраїлевих Ñтарших, щоб запитатиÑÑ Ð² ГоÑпода, Ñ– поÑідали передо мною.(UA) Єзекіїль. 20:2 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 20:3 Сину людÑький, говори з Ізраїлевими Ñтаршими та й Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог: Чи ви прийшли, щоб запитатиÑÑ Ð² Мене? Як живий Я, не відповім вам, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 20:4 Чи ти розÑудиш Ñ—Ñ…, чи ти Ñ—Ñ… розÑудиш, Ñину людÑький? Завідом Ñ—Ñ… про гидоти їхніх батьків,(UA) Єзекіїль. 20:5 та й Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог: Того днÑ, коли Я був вибрав ІзраїлÑ, Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¡Ð²Ð¾ÑŽ руку до наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¯ÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾ дому, Ñ– відкривÑÑ Ñ—Ð¼ в єгипетÑькому краї, Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¡Ð²Ð¾ÑŽ руку до них, говорÑчи: Я ГоÑподь, Бог ваш,(UA) Єзекіїль. 20:6 того Ð´Ð½Ñ Ð¯ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¡Ð²Ð¾ÑŽ руку до них, щоб вивеÑти Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю до Краю, що Я виÑлідив Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, що тече молоком та медом, що він окраÑа Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… країв.(UA) Єзекіїль. 20:7 І Ñказав Я до них: Відкидайте кожен гидоти від очей Ñвоїх, Ñ– не занечищуйтеÑÑ Ð±Ð¾Ð¶ÐºÐ°Ð¼Ð¸ Єгипту. Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Єзекіїль. 20:8 Та були вони ворохобні проти Мене, Ñ– не хотіли ÑлухатиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ, не відкидали кожен гидот від очей Ñвоїх, Ñ– не покинули єгипетÑьких божків. І подумав Я, що виллю на них Свою лютіÑÑ‚ÑŒ, що докінчу на них Свій гнів поÑеред єгипетÑького краю.(UA) Єзекіїль. 20:9 І зробив Я ради Свого ЙменнÑ, щоб воно не безчеÑтилоÑÑ Ð½Ð° очах тих народів, що вони Ñеред них, що Я відкривÑÑ Ñ—Ð¼ на їхніх очах, щоб вивеÑти Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю.(UA) Єзекіїль. 20:10 І вивів Я Ñ—Ñ… з єгипетÑького краю, Ñ– Ñпровадив Ñ—Ñ… до пуÑтині.(UA) Єзекіїль. 20:11 І дав їм поÑтанови Свої, Ñ– познайомив Ñ—Ñ… з поÑтановами Моїми, Ñкі коли чинитиме людина, то житиме ними.(UA) Єзекіїль. 20:12 І також дав Я їм Свої Ñуботи, щоб були вони знаком поміж Мною та між ними, щоб пізнати, що Я ГоÑподь, що оÑвÑчує Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 20:13 Та Ñтав ворохобним проти мене Ізраїлів дім на пуÑтині, уÑтавами Моїми не ходили вони, Ñ– повідкидали Мої поÑтанови, Ñкі коли чинить людина, то житиме ними, а Ñуботи Мої дуже зневажали. Тому Я Ñказав був, що виллю лютіÑÑ‚ÑŒ Свою на них на пуÑтині, щоб вигубити Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 20:14 Та зробив Я ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, щоб воно не зневажалоÑÑ Ð½Ð° очах тих народів, що на їхніх очах Я вивів Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 20:15 Ðле й Я, прирікаючи, Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ð¼ Свою руку на пуÑтині, що не впроваджу Ñ—Ñ… до Краю, Ñкого Я дав, що тече молоком та медом, що окраÑа він Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… країв,(UA) Єзекіїль. 20:16 за те, що поÑтанови Мої вони відкинули, а уÑтави Мої не ходили вони ними, Ñ– Ñуботи Мої зневажали, бо за Ñвоїми божками ходило їхнє Ñерце...(UA) Єзекіїль. 20:17 І змилувалоÑÑŒ Моє око над ними, щоб не нищити Ñ—Ñ…, Ñ– не зробив Я з ними ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½Ð° пуÑтині.(UA) Єзекіїль. 20:18 І Ñказав Я їхнім Ñинам на пуÑтині: УÑтавами ваших батьків не ходіть, Ñ– поÑтанов їхніх не переÑтерігайте, Ñ– божками їхніми не занечищуйтеÑÑŒ!(UA) Єзекіїль. 20:19 Я ГоÑподь, Бог ваш, уÑтавами Моїми ходіть, Ñ– поÑтанови Мої переÑтерігайте й виконуйте Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 20:20 І ÑвÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ Ñуботи Мої, Ñ– вони Ñтануть знаком поміж Мною та між вами, щоб пізнати, що Я ГоÑподь, Бог ваш!(UA) Єзекіїль. 20:21 Та Ñтали ворохобні Ñ‚Ñ– Ñини проти Мене, уÑтавами Моїми не ходили, а поÑтанов Моїх не переÑтерігали, щоб виконувати Ñ—Ñ…, Ñкі коли робить людина, то житиме ними, Ñ– Ñуботи Мої зневажали. І подумав Я був, що виллю лютіÑÑ‚ÑŒ Свою на них, щоб заÑпокоїти гнів Мій на них на пуÑтині.(UA) Єзекіїль. 20:22 І відвернув Я Свою руку, Ñ– зробив ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, щоб не зневажати його на очах тих народів, що на їхніх очах Я Ñ—Ñ… вивів.(UA) Єзекіїль. 20:23 Та й Я, прирікаючи, Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ñ—Ð¼ Свою руку на пуÑтині, щоб розпорошити Ñ—Ñ… Ñеред народів Ñ– порозÑипати Ñ—Ñ… по краÑÑ…,(UA) Єзекіїль. 20:24 за те, що поÑтанов Моїх не чинили, Ñ– уÑтави Мої відкинули, а Ñуботи Мої зневажали, Ñ– до божків Ñвоїх батьків були їхні очі.(UA) Єзекіїль. 20:25 І тому Я дав їм мати уÑтави недобрі, Ñ– поÑтанови, що не будуть вони жити ними.(UA) Єзекіїль. 20:26 І занечиÑтив Я Ñ—Ñ… їхніми дарунками, перепровадженнÑм через огонь кожного, хто відкриває утробу, щоб ÑпуÑтошити Ñ—Ñ…, щоб пізнали вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 20:27 Тому говори до Ізраїлевого дому, Ñину людÑький, Ñ– Ñкажи до них: Так говорить ГоÑподь Бог: Ще оцим зневажали Мене батьки ваші, коли ÑпроневірилиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Мене:(UA) Єзекіїль. 20:28 коли Я ввів Ñ—Ñ… до Краю, що про нього, прирікаючи, підноÑив Я Свою руку дати його їм, то коли вони бачили вÑÑкий виÑокий пагірок Ñ– вÑÑке гуÑте дерево, то приноÑили там Ñвої жертви, Ñ– давали там Ñвої дари, що гнівили Мене, Ñ– Ñкладали там Ñвої любі пахощі, Ñ– приноÑили там Ñвої литі жертви.(UA) Єзекіїль. 20:29 І Ñказав Я до них: Що це за виÑота, що ви ходите туди? І зветьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° Бама аж до цього днÑ.(UA) Єзекіїль. 20:30 Тому Ñкажи до Ізраїлевого дому: Так говорить ГоÑподь Бог: Чи ви будете занечищуватиÑÑ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ Ñвоїх батьків Ñ– будете ходити в розпуÑÑ‚Ñ– за гидотами їхніми?(UA) Єзекіїль. 20:31 РприношеннÑм ваших дарів, перепровадженнÑм ваших Ñинів через огонь ви занечищуєтеÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ вÑÑ–Ñ… ваших божках аж до Ñьогодні. Рви хочете питати Мене, Ізраїлів доме? Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, не дам Я вам відповіді!(UA) Єзекіїль. 20:32 Рщо входить вам на Ñерце, зовÑім не ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ðµ, що ви говорите: Будемо, Ñк інші народи, Ñк племена Краю, Ñлужити дереву та каменю.(UA) Єзекіїль. 20:33 Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, рукою потужною й витÑгненим раменом та виливаною лютіÑÑ‚ÑŽ буду царювати над вами!(UA) Єзекіїль. 20:34 І виведу Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· тих народів, Ñ– позбираю Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· тих країв, де ви розпорошені рукою потужною й витÑгненим раменом та виливаною лютіÑÑ‚ÑŽ.(UA) Єзекіїль. 20:35 І заведу Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ пуÑтині народів, Ñ– буду там ÑудитиÑÑ Ð· вами лицем до лицÑ,(UA) Єзекіїль. 20:36 Ñк ÑудивÑÑ Ð¯ з вашими батьками на пуÑтині єгипетÑького краю, так буду ÑудитиÑÑ Ð· вами, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 20:37 І проведу Ð²Ð°Ñ Ð¿Ñ–Ð´ палицею, Ñ– введу Ð²Ð°Ñ Ñƒ зв'Ñзок заповіту.(UA) Єзекіїль. 20:38 І повибираю з Ð²Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ½Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ð¸ÐºÑ–Ð² та тих, що грішать проти Мене, повипроваджую Ñ—Ñ… з краю їхнього пробуваннÑ, Ñ– до Ізраїлевої землі вже не ввійдуть вони! І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 20:39 Рви, Ізраїлів доме, так говорить ГоÑподь Бог: Кожен ідіть, Ñлужіть Ñвоїм божкам! Ðле потім ви напевно будете ÑлухатиÑÑ ÐœÐµÐ½Ðµ, Ñ– ÑвÑтого Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ ви вже не зневажите Ñвоїми дарунками та Ñвоїми божками...(UA) Єзекіїль. 20:40 Бо на Моїй ÑвÑтій горі, на виÑокій Ізраїлевій горі, говорить ГоÑподь Бог, там буде Ñлужити Мені ввеÑÑŒ Ізраїлів дім, увеÑÑŒ він, що в Краю, там Я Ñ—Ñ… уподобаю Собі, Ñ– там зажадаю ваших приношень Ñ– первоплодів ваших приношень у вÑÑ–Ñ… ваших ÑвÑтощах!(UA) Єзекіїль. 20:41 Любими пахощами вподобаю Собі ваÑ, коли Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð²ÐµÐ´Ñƒ з народів, Ñ– зберу Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· тих країв, де ви розпорошені, Ñ– буду Я ÑвÑтитиÑÑ Ð¼Ñ–Ð¶ вами на очах уÑÑ–Ñ… поган.(UA) Єзекіїль. 20:42 І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь, коли впроваджу Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ Ізраїлевої землі, до того Краю, що про нього, прирікаючи, Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð¯ Свою руку дати його вашим батькам.(UA) Єзекіїль. 20:43 І згадаєте там Ñвої дороги, Ñ– вÑÑ– Ñвої вчинки, Ñкими ви занечиÑтилиÑÑ, Ñ– почуєте Ð¾Ð³Ð¸Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Ñамими Ñобою за вÑÑ– ваші лиха, Ñкі наробили...(UA) Єзекіїль. 20:44 І пізнаєте, що Ñ Ð“Ð¾Ñподь, коли Я чинитиму з вами ради Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, а не за вашими злими дорогами та за вашими зіпÑутими вчинками, доме Ізраїлів, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 20:45 (21-1) І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 20:46 (21-2) Сину людÑький, зверни Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє в напрÑмі на південь, Ñ– крапай Ñловами на полудень, Ñ– пророкуй на Ð»Ñ–Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾Ð³Ð¾ полÑ.(UA) Єзекіїль. 20:47 (21-3) І Ñкажи до південного ліÑу: ПоÑлухай ГоÑподнього Ñлова: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ у тобі запалю Я огонь, Ñ– поїÑÑ‚ÑŒ він у тебе кожне дерево зелене, Ñ– кожне дерево Ñухе; полум'Ñний огонь не погаÑне, Ñ– будуть попалені ним вÑÑ– проÑтори від Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾ півночі.(UA) Єзекіїль. 20:48 (21-4) І побачить кожне тіло, що Я, ГоÑподь, розпалив його, Ñ– він не погаÑне!(UA) Єзекіїль. 20:49 (21-5) І Ñказав Ñ: О ГоÑподи, Боже, вони мені кажуть: Чи він не говорить Ñамі тільки притчі?(UA) Єзекіїль. 21:1 (21-6) І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 21:2 (21-7) Сину людÑький, зверни ти Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє до ЄруÑалиму, Ñ– крапай Ñловами на ÑвÑтині, Ñ– пророкуй на землю Ізраїлеву.(UA) Єзекіїль. 21:3 (21-8) І Ñкажи Ізраїлевій землі: Так говорить ГоÑподь: Ото Я проти тебе, Ñ– меча Свого витÑгну з піхви його, Ñ– витну з тебе Ñправедливого й неÑправедливого.(UA) Єзекіїль. 21:4 (21-9) Через те, що Я витну з тебе Ñправедливого й неÑправедливого, тому вийде Мій меч проти кожного тіла від Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð½Ð° північ.(UA) Єзекіїль. 21:5 (21-10) І кожне тіло пізнає, що Я ГоÑподь, витÑг меча Свого з піхви його, уже не вернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½!(UA) Єзекіїль. 21:6 (21-11) Рти, Ñину людÑький, Ñтогни, ніби мав би ти зламані Ñтегна, Ñ– гірко Ñтогни на їхніх очах!(UA) Єзекіїль. 21:7 (21-12) І буде, коли тобі Ñкажуть: Чого то ти Ñтогнеш? то Ñкажеш: Ðа звіÑтку, що йде, Ñ– кожне Ñерце розтане, Ñ– вÑÑкі руки оÑлабнуть, Ñ– погаÑне вÑÑкий дух, Ñ– вÑÑ– коліна зайдутьÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð¾ÑŽ! Оце прийде та ÑтанетьÑÑ, каже ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 21:8 (21-13) І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 21:9 (21-14) Сину людÑький, пророкуй Ñ– кажи: Так говорить ГоÑподь: Скажи: Меч, меч, нагоÑтрений він та блиÑкучий!(UA) Єзекіїль. 21:10 (21-15) Щоб приноÑити жертву нагоÑтрений він, щоб блищати він був полірований. Хіба будемо радіти? Хіба жезло Ñина Мого легковажить уÑÑкеє дерево?(UA) Єзекіїль. 21:11 (21-16) І дали його виполірувати, щоб узÑти в долоню. Це нагоÑтрений меч, Ñ– він полірований, щоб дати його в руку вбивцÑ...(UA) Єзекіїль. 21:12 (21-17) Кричи та реви, Ñину людÑький, бо він проти народу Мого, він проти вÑÑ–Ñ… кнÑзів Ізраїлевих, Ñ—Ñ… віддано мечеві з народом Моїм, тому вдарÑÑ Ð¿Ð¾ Ñтегнах!(UA) Єзекіїль. 21:13 (21-18) Та він уже випробуваний. Та що ж тепер, коли йому жезло обридло? Він не вÑтоїть, каже ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 21:14 (21-19) Рти, Ñину людÑький, пророкуй, Ñ– вдар долонею об долоню, Ñ– нехай меч подвоїтьÑÑ Ñ‚Ð° потроїтьÑÑ! Це меч побитих, великий меч забитого, що кружлÑÑ” довкола них.(UA) Єзекіїль. 21:15 (21-20) Щоб ÑтопилоÑÑ Ñерце й полÑгло Ñкнайбільше при вÑÑ–Ñ… їхніх брамах, Я дам різанину меча. О горе, він Ñправді зроблений блиÑкучим, виполіруваним на різанину!(UA) Єзекіїль. 21:16 (21-21) Об'єднайÑÑ, праворуч іди, зверни ліворуч, іди, куди тільки звернене буде віÑÑ‚Ñ€Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”...(UA) Єзекіїль. 21:17 (21-22) І Я вдарю долоню Свою об долоню Свою, Ñ– Свою лють заÑпокою. Я, ГоÑподь, це прорік!(UA) Єзекіїль. 21:18 (21-23) І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 21:19 (21-24) Рти, Ñину людÑький, признач Ñобі дві дорозі, Ñкими прибуде меч вавилонÑького царÑ. Вони вийдуть обидві із краю одного, а ти виÑтругай дороговказну руку, на початку дороги до міÑта Ñ—Ñ— виÑтругай.(UA) Єзекіїль. 21:20 (21-25) Признач дорогу, Ñкою прибуде меч до Рабби Ðммонових Ñинів та до Юди в укріплений ЄруÑалим.(UA) Єзекіїль. 21:21 (21-26) Бо цар вавилонÑький Ñтав на роздоріжжі, на початку двох доріг. Щоб ворожити чарами, Ñ‚Ñ€ÑÑе він Ñтрілами, питає домашніх божків, розглÑдає печінку.(UA) Єзекіїль. 21:22 (21-27) У правиці його був чар на ЄруÑалим, щоб поÑтавити муроломи, щоб відкрити уÑта на крик, щоб піднÑти Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¾ÐºÑ€Ð¸ÐºÐ¾Ð¼, щоб поÑтавити муроломи на брами, щоб наÑипати вала, щоб збудувати башту.(UA) Єзекіїль. 21:23 (21-28) Ðле буде це їм в їхніх очах, Ñк Ñ‡Ð°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ€Ð½Ð¾Ñ‚Ð½Ðµ, буде Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… заприÑÑÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑÑгами, та він згадає провину, щоб були вони Ñхоплені.(UA) Єзекіїль. 21:24 (21-29) Тому так говорить ГоÑподь Бог: За те, що ви згадуєте Ñвої провини, що відкриваєте ваші гріхи, щоб бачені були ваші гріхи ваших учинків, за те, що ви пригадуєте, у ворожі руки Ñхоплені будете!(UA) Єзекіїль. 21:25 (21-30) Рти, недоÑтойний, неÑправедливий кнÑзю Ізраїлів, що надійшов його день у Ñ‡Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð¸ кінцевої,(UA) Єзекіїль. 21:26 (21-31) так говорить ГоÑподь Бог: ЗнÑти Ð·Ð°Ð²Ð¾Ñ Ð¹ Ñкинути корону! Це не зоÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð°Ðº, піднеÑетьÑÑ Ð½Ð¸Ð·ÑŒÐºÐµ, а виÑоке понизитьÑÑ!(UA) Єзекіїль. 21:27 (21-32) Руїною, руїною, руїною покладу його! Та цього не ÑтанетьÑÑ, аж поки не прийде Той, Хто має право, Ñ– Я Йому дам!(UA) Єзекіїль. 21:28 (21-33) Рти, Ñину людÑький, пророкуй та й Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь Бог на Ðммонових Ñинів та про їхню ганьбу: І Ñкажеш: Меч, меч відкритий на різанину, блиÑкучий, щоб блищав, Ñк та блиÑкавка,(UA) Єзекіїль. 21:29 (21-34) Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ бачили обманні видіннÑ, пророкували Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ неправду, щоб поÑадити його на шию недоÑтойних злочинців, Ñких день прийде в Ñ‡Ð°Ñ ÐºÐ°Ñ€Ð¸ кінцевої.(UA) Єзекіїль. 21:30 (21-35) Верни ж меча до піхви його! У міÑці, де Ñтворений ти, у краю Ð¿Ð¾Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ оÑуджу Я тебе!(UA) Єзекіїль. 21:31 (21-36) І виллю на тебе Свій гнів, в огні переÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ на тебе дмухну, Ñ– дам тебе в руку людей зухвалих, Ñкі Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¼Ð¸ÑˆÐ»ÑÑŽÑ‚ÑŒ!(UA) Єзекіїль. 21:32 (21-37) Ти Ñтанеш огневі на їжу, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ ÐºÑ€Ð¾Ð² буде Ñеред землі, не згадають про тебе, бо Я, ГоÑподь, говорив це!(UA) Єзекіїль. 22:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 22:2 Рти, Ñину людÑький, чи будеш Ñудити, чи Ñудитимеш ти міÑто крови? І завідом його про вÑÑ– гидоти його,(UA) Єзекіїль. 22:3 та й Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь Бог: МіÑто проливає кров у Ñвоїй Ñередині, щоб прийшов його чаÑ, Ñ– робить божків Ñобі, щоб занечищуватиÑÑ!(UA) Єзекіїль. 22:4 Кров'ÑŽ, що ти проливала, о дочко ЄруÑалиму, грішила ти, а божками, Ñких ти робила, занечиÑтилаÑÑ, Ñ– наблизила Ñвої дні, Ñ– прийшла аж до Ñвоїх років. Тому дам тебе народам на ганьбу, Ñ– на поÑміховиÑько Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… країв!(UA) Єзекіїль. 22:5 Близькі та далекі від тебе наÑміхаютьÑÑ Ð· тебе, нечиÑтойменна, багатозаколотна!(UA) Єзекіїль. 22:6 ОÑÑŒ Ізраїлеві кнÑзі, кожен за раменом Ñвоїм, були в тебе, щоб кров проливати.(UA) Єзекіїль. 22:7 Батька та матір у тебе легковажать, чужинцеві роблÑÑ‚ÑŒ утиÑк Ñеред тебе, Ñироту та вдову пригнічуть у тебе.(UA) Єзекіїль. 22:8 Моїми ÑвÑтощами ти погорджуєш, а Ñуботи Мої зневажаєш.(UA) Єзекіїль. 22:9 У тебе Ñ” наклепники, щоб кров проливати, Ñ– на пагірках їдÑÑ‚ÑŒ у тебе, розпуÑту чинÑÑ‚ÑŒ Ñеред тебе.(UA) Єзекіїль. 22:10 Ðаготу батька в тебе відкривають, жінку, у чаÑÑ– Ñ—Ñ— міÑÑчної нечиÑтоти, безчеÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ у тебе.(UA) Єзекіїль. 22:11 І один робить гидоту з жінкою Ñвого ближнього, а той занечищує розпуÑтою невіÑтку Ñвою, а той безчеÑтить у тебе ÑеÑтру Ñвою, дочку батька Ñвого...(UA) Єзекіїль. 22:12 Підкуп беруть у тебе, щоб кров проливати, лихву та відÑотка береш ти й ошукуєш утиÑком ближніх Ñвоїх. РМене ти забуваєш, говорить ГоÑподь Бог...(UA) Єзекіїль. 22:13 І оÑÑŒ ÑплеÑнув Я руками Своїми за твою кривду, Ñку ти робила, та за ÐºÑ€Ð¾Ð²Ð¾Ð¿Ñ€Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ—, що були в тебе.(UA) Єзекіїль. 22:14 Чи вÑтоїть твоє Ñерце, чи будуть міцні твої руки на Ñ‚Ñ– дні, що Я буду з тобою чинити? Я, ГоÑподь, говорив це й зробив!(UA) Єзекіїль. 22:15 І розпорошу тебе Ñеред народів, Ñ– розÑиплю тебе по краÑÑ…, Ñ– викину твою нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ із тебе.(UA) Єзекіїль. 22:16 І Ñтанеш ти збезчещеною через Ñебе на очах народів, Ñ– пізнаєш, що Я ГоÑподь!...(UA) Єзекіїль. 22:17 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 22:18 Сину людÑький, дім Ізраїлів Ñтав мені за жужелицю; уÑÑ– вони мідь, Ñ– цина, Ñ– залізо, Ñ– оливо в Ñередині горна, жужелицею Ñрібла ÑталиÑÑ.(UA) Єзекіїль. 22:19 Тому так говорить ГоÑподь Бог: За те, що вÑÑ– ви Ñтали жужелицею, тому оÑÑŒ Я позбираю Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ Ñередині ЄруÑалиму.(UA) Єзекіїль. 22:20 Як збирають Ñрібло, Ñ– мідь, Ñ– залізо, Ñ– оливо, Ñ– цину до Ñередини горна, щоб дмухати на нього огнем, щоб розтопити, так зберу у Своїм гніві та в люті Своїй, Ñ– покладу, Ñ– розтоплю ваÑ!(UA) Єзекіїль. 22:21 І позбираю ваÑ, Ñ– дмухну на Ð²Ð°Ñ Ð¾Ð³Ð½ÐµÐ¼ Свого гніву, Ñ– ви будете розтоплені в Ñередині його...(UA) Єзекіїль. 22:22 Як розтоплюєтьÑÑ Ñрібло в Ñередині горна, так будете розтоплені ви в Ñередині його, Ñ– пізнаєте, що Я, ГоÑподь, вилив гнів Свій на ваÑ!...(UA) Єзекіїль. 22:23 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 22:24 Сину людÑький, Ñкажи до неї: Ти Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð½ÐµÐ¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð°, у дні гніву дощем не политаÑ!(UA) Єзекіїль. 22:25 Змова Ñ—Ñ— пророків Ñеред нього, Ñк ревучий лев, що здобич шматує: жеруть душу, маєток та багатÑтво забирають, прибільшують удів Ñ—Ñ— в Ñередині Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 22:26 СвÑщеники Ñ—Ñ— ламають Закона Мого, Ñ– зневажають Мої ÑвÑтощі, не розрізнÑÑŽÑ‚ÑŒ між ÑвÑтим та неÑвÑтим, Ñ– не оголошують різниці між нечиÑтим та чиÑтим, від Ñубіт Моїх закривають Ñвої очі. І був Я зневажений Ñеред них.(UA) Єзекіїль. 22:27 КнÑзі Ñ—Ñ— в Ñередині Ñ—Ñ—, немов Ñ‚Ñ– вовки, що здобич шматують, щоб розливати кров, щоб губити душі ради кориÑти.(UA) Єзекіїль. 22:28 Рпророки Ñ—Ñ— вÑе замазують болотом, бачать марноту, Ñ– чарують Ñобі неправдою, вони кажуть: Так говорить ГоÑподь Бог, а ГоÑподь не говорив...(UA) Єзекіїль. 22:29 Ðароди Краю тиÑнуть утиÑком та грабують грабунком, а вбогого та бідака гноблÑÑ‚ÑŒ, а Ñ‡ÑƒÐ¶Ð¸Ð½Ñ†Ñ Ñ‚Ð¸Ñнуть у безправ'Ñ—...(UA) Єзекіїль. 22:30 І шукав Я між ними чоловіка, що поÑтавив би загороду, Ñ– Ñтав би в виломі перед Моїм обличчÑм за цей Край, щоб Я не знищив його, та Я не знайшов!(UA) Єзекіїль. 22:31 І Я вилив на них Свій гнів, огнем переÑÐµÑ€Ð´Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ повигублював Ñ—Ñ…, їхню дорогу Я дав на їхню голову, каже ГоÑподь Бог...(UA) Єзекіїль. 23:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 23:2 Сину людÑький, були Ñобі дві жінки, дочки однієї матері.(UA) Єзекіїль. 23:3 І чинили вони в Єгипті розпуÑту, у Ñвоїй молодоÑÑ‚Ñ– чинили розпуÑту, там почавлені їхні груди, там замацані їхні перÑа дівочі.(UA) Єзекіїль. 23:4 Рїхні імена: Огола Ñтарша та Оголива ÑеÑтра Ñ—Ñ—. І Ñтали вони Мої, Ñ– породили Ñинів та дочок. Рїхні імена: Ð¡Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ ÐžÐ³Ð¾Ð»Ð°, а ЄруÑалим Оголива.(UA) Єзекіїль. 23:5 І Ñтала розпуÑною Огола, бувши Моєю, Ñ– кохалаÑÑ Ð· Ñвоїми коханцÑми, з аÑиріÑнами, хто був їй близький,(UA) Єзекіїль. 23:6 що їхнє ÑƒÐ±Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ð»Ð°ÐºÐ¸Ñ‚ÑŒ, наміÑники та заÑтупники вони, уÑÑ– вони юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конÑÑ….(UA) Єзекіїль. 23:7 І дала вона Ñвою розпуÑту їм, що вÑÑ– вони добірні Ðшшурові Ñини, Ñ– вÑіма, Ñких кохала, Ñ– вÑіма Ñвоїми божками була вона занечищена.(UA) Єзекіїль. 23:8 Та не відкидала вона Ñвоєї розпуÑти й від єгиптÑн, бо вони лежали з нею в Ñ—Ñ— молодоÑÑ‚Ñ–, Ñ– вони ÑтиÑкали дівочі Ñ—Ñ— перÑа, Ñ– виливали Ñвою розпуÑту на неї...(UA) Єзекіїль. 23:9 Тому й дав Я Ñ—Ñ— в руку Ñ—Ñ— коханків, у руку Ðшшурових Ñинів, що з ними кохалаÑÑŒ вона.(UA) Єзекіїль. 23:10 Вони відкрили Ñ—Ñ— наготу, позабирали Ñинів Ñ—Ñ— та дочок Ñ—Ñ—, а Ñ—Ñ— забили мечем... І Ñтала вона неÑлавним ім'Ñм Ð´Ð»Ñ Ð¶Ñ–Ð½Ð¾Ðº, Ñ– приÑуди зробили на ній.(UA) Єзекіїль. 23:11 Ð ÑеÑтра Ñ—Ñ— Оголива бачила це, але вчинила любов Ñвою гіршою від неї, а розпуÑту Ñвою більшою від розпуÑти Ñвоєї ÑеÑтри.(UA) Єзекіїль. 23:12 Вона кохалаÑÑ Ð· Ñинами Ðшшуровими, з близькими їй наміÑниками та заÑтупниками, доÑконало зодÑгненими, з верхівцÑми, що гарцюють на конÑÑ…, уÑÑ– вони юнаки вродливі.(UA) Єзекіїль. 23:13 І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.(UA) Єзекіїль. 23:14 Та вона ще додала до розпуÑти Ñвоєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на Ñтіні, Ð·Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð°Ð»Ð´ÐµÑ—Ð², креÑлених Ñ– запущених червонилом,(UA) Єзекіїль. 23:15 підперезаних поÑÑом по Ñтегнах Ñвоїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, уÑÑ– вони на виглÑд війÑькові Ñтаршини, подоба Ñинів вавилонÑьких, Ð¥Ð°Ð»Ð´ÐµÑ ÐºÑ€Ð°Ð¹ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾,(UA) Єзекіїль. 23:16 то пожадала вона Ñ—Ñ… через Ñам поглÑд очей Ñвоїх, Ñ– поÑлала поÑланців по них, до Халдеї.(UA) Єзекіїль. 23:17 І прийшли до неї Ñини Вавилону на ложе любовне, Ñ– занечиÑтили Ñ—Ñ— Ñвоєю розпуÑтою, Ñ– вона занечиÑтилаÑÑ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸, Ñ– відвернулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° Ñ—Ñ— від них...(UA) Єзекіїль. 23:18 І відкрила вона розпуÑту Ñвою, Ñ– відкрила Ñвою наготу, тому відвернулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° ÐœÐ¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ неї, Ñк відвернулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° ÐœÐ¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñ—Ñ— ÑеÑтри.(UA) Єзекіїль. 23:19 І побільшила вона розпуÑту Ñвою на згадку днів Ñвоєї молодоÑти, коли чинила розпуÑту в єгипетÑькому краї.(UA) Єзекіїль. 23:20 І жадала вона Ñобі на коханців тих, що Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ð»Ð¾Ñ‚ÑŒ плоть оÑлина, а Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ñ–Ñ‚ÑŒ похіть жеребцÑ.(UA) Єзекіїль. 23:21 І згадала ти розпуÑту Ñвоєї молодоÑти, коли єгиптÑни ÑтиÑкали груди твої ради Ð¿ÐµÑ€Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— молодоÑти.(UA) Єзекіїль. 23:22 Тому, Оголиво, так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° твоÑ, Ñ– Ñпроваджу Ñ—Ñ… на тебе з довкіллÑ,(UA) Єзекіїль. 23:23 Ñинів Вавилону, Ñ– вÑÑ–Ñ… халдеїв, Пекод, Ñ– Шоа, Ñ– Коа, Ñ– вÑÑ–Ñ… Ñинів Ðшшурових з ними, уродливі то юнаки, уÑÑ– вони начальники та заÑтупники, війÑькові Ñтаршини та Ñлавні, уÑÑ– вони гарцюють на конÑÑ….(UA) Єзекіїль. 23:24 І прийдуть на тебе з півночі, з колеÑницÑми та з колеÑами, та зо збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, Ñ– вони заÑудÑÑ‚ÑŒ тебе за Ñвоїми правами.(UA) Єзекіїль. 23:25 І зверну Я лютіÑÑ‚ÑŒ Свою на тебе, Ñ– вони зроблÑÑ‚ÑŒ з тобою в гніві: пообтинають ноÑа твого та вуха твої, а що полишитьÑÑ Ð² тебе, від меча упаде. Вони позабирають Ñинів твоїх та дочок твоїх, а що залишитьÑÑ Ð² тебе, буде пожерте огнем...(UA) Єзекіїль. 23:26 І поÑÑ‚Ñгають із тебе шати твої, Ñ– позабирають речі пишноти твоєї.(UA) Єзекіїль. 23:27 І Ñпиню Я розпуÑту твою в тебе, Ñ– розпуÑту твою з єгипетÑького краю, Ñ– ти не зведеш очей Ñвоїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.(UA) Єзекіїль. 23:28 Бо так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулаÑÑ Ð´ÑƒÑˆÐ° твоÑ.(UA) Єзекіїль. 23:29 І зроблÑÑ‚ÑŒ з тобою в ненавиÑÑ‚Ñ–, Ñ– візьмуть здобуток твій, Ñ– поÑтавлÑÑ‚ÑŒ тебе нагою та голою, Ñ– буде відкрита нагота перелюбу твого, Ñ– розпуÑта Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð° твій блуд...(UA) Єзекіїль. 23:30 Будуть робити це тобі за твоє Ñ…Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² розпуÑÑ‚Ñ– з народами, за те, що ти збезчеÑтилаÑÑŒ їхніми божками.(UA) Єзекіїль. 23:31 Дорогою Ñвоєї ÑеÑтри ти ходила, тому дам Ñ—Ñ— келіха в твою руку.(UA) Єзекіїль. 23:32 Так говорить ГоÑподь Бог: Келіха Ñвоєї ÑеÑтри ти вип'єш, глибокого та широкого; Ñтанеш за жарт та за поÑміховиÑько, це багатоміÑткий келіх.(UA) Єзекіїль. 23:33 П'ÑнÑтвом та Ñмутком будеш наповнена, буде це келіх ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ розруху, келіх твоєї ÑеÑтри Самарії.(UA) Єзекіїль. 23:34 І ти вип'єш його, Ñ– витÑгнеш уÑе, а череп'Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ порозбиваєш, Ñ– перÑа Ñвої порозриваєш, бо це Я говорив, каже ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 23:35 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Через те, що ти забула Мене, Ñ– кинула мене за Ñпину Ñвою, то й ти ноÑи розпуÑту Ñвою та Ñвій блуд!(UA) Єзекіїль. 23:36 І Ñказав ГоÑподь до мене: Сину людÑький, чи будеш Ñудити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!(UA) Єзекіїль. 23:37 Бо вони перелюб чинили, Ñ– кров на їхніх руках, Ñ– з божками Ñвоїми перелюб чинили, Ñ– також Ñинів Ñвоїх, Ñких породили Мені, перепроваджували через огонь Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… на їжу...(UA) Єзекіїль. 23:38 Ще оце чинили Мені: ЗанечиÑтили ÑвÑтиню Мою того днÑ, Ñ– Ñуботи Мої зневажили.(UA) Єзекіїль. 23:39 Рколи вони різали Ñинів Ñвоїх Ð´Ð»Ñ Ñвоїх божків, то приходили до Моєї ÑвÑтині того днÑ, щоб збезчеÑтити Ñ—Ñ—, Ñ– оце так робили вони в Ñередині Мого дому...(UA) Єзекіїль. 23:40 Рщо більше, поÑилали до мужів, що здалека приходÑÑ‚ÑŒ, що до них був поÑланий поÑланець, Ñ– оÑÑŒ поприходили Ñ‚Ñ–, що Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… ти вмилаÑÑ, нафарбувала блакитом очі Ñвої й оздобою приоздобилаÑÑ.(UA) Єзекіїль. 23:41 І Ñіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий Ñтіл, Ñ– поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.(UA) Єзекіїль. 23:42 І Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð·Ð°Ñпокоєної товпи лунав при ньому, Ñ– до мужів тієї товпи Ñпроваджували ще п'Ñних з пуÑтині, Ñ– давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.(UA) Єзекіїль. 23:43 І Ñказав Я до тієї, що в'Ñнула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпуÑту?(UA) Єзекіїль. 23:44 І прийшли до неї, Ñк приходÑÑ‚ÑŒ до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпуÑних жінок.(UA) Єзекіїль. 23:45 Рлюди Ñправедливі вони розÑудÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… правом про тих, що чинÑÑ‚ÑŒ перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинÑÑ‚ÑŒ перелюб, Ñ– кров на їхніх руках.(UA) Єзекіїль. 23:46 Бо так говорить ГоÑподь Бог: Скликати б на них збори, Ñ– дати Ñ—Ñ… на Ñтрах та на здобич!(UA) Єзекіїль. 23:47 І збори закидають Ñ—Ñ… каміннÑм, Ñ– порозÑікають Ñ—Ñ… Ñвоїми мечами, Ñинів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалÑÑ‚ÑŒ огнем...(UA) Єзекіїль. 23:48 І Ñпиню Я розпуÑту в Краю, Ñ– буде наука вÑім жінкам, Ñ– вони не будуть робити такого, Ñк ваша розпуÑта!(UA) Єзекіїль. 23:49 І покладуть вони вашу розпуÑту на ваÑ, Ñ– ви будете ноÑити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 24:1 Рза дев'Ñтого року, деÑÑтого міÑÑцÑ, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 24:2 Сину людÑький, напиши Ñобі ім'Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ днÑ, цього Ñамого днÑ, бо вавилонÑький цар Ñаме цього Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñтупив на ЄруÑалим.(UA) Єзекіїль. 24:3 І розкажи притчу на дім ворохобноÑти, та й Ñкажеш їм: Так говорить ГоÑподь Бог: ПриÑтав ти котла, приÑтав та й налий води в нього.(UA) Єзекіїль. 24:4 Повкладай його куÑні до нього, уÑÑкий добрий куÑок, Ñтегно та лопатку, наповни кіÑтками добірними.(UA) Єзекіїль. 24:5 Візьми добірніше з отари, розклади під ним дрова, звари його куÑні, Ñ– щоб у ньому зварилиÑÑ ÐºÐ¾ÑÑ‚Ñ– його.(UA) Єзекіїль. 24:6 Тому так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: Горе міÑту цьому душогубному, котлові, що іржа його в ньому, Ñ– що його іржа не Ñходить із нього! КуÑок за куÑком повитÑгуй це з нього; на нього нехай не впаде жеребок!(UA) Єзекіїль. 24:7 Кров бо його Ñеред нього, він на голу Ñкелю Ñ—Ñ— поміÑтив, не вилив на землю Ñ—Ñ—, щоб порохом вкрити Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 24:8 Щоб лютіÑÑ‚ÑŒ підійнÑти, щоб помÑтитиÑÑ, Я дам його кров на голу Ñкелю, щоб вона непокрита була.(UA) Єзекіїль. 24:9 Тому так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: Горе міÑту цьому душогубному, збільшу огнище й Я!(UA) Єзекіїль. 24:10 Підклади дров, розпали цей огонь, довари м'ÑÑо, Ñ– вилий роÑіл, а коÑÑ‚Ñ– хай Ñпалені будуть.(UA) Єзекіїль. 24:11 І поÑтав його порожнім на Ð²ÑƒÐ³Ñ–Ð»Ð»Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, щоб він розігрівÑÑ, Ñ– щоб мідь його розпалилаÑÑŒ, Ñ– щоб розтопилаÑÑŒ у ньому нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ його, щоб іржа його зникла.(UA) Єзекіїль. 24:12 УвеÑÑŒ труд надармо пішов, Ñ– не зійшла з нього його велика іржа, в огонь його з його іржею!(UA) Єзекіїль. 24:13 У твоїй нечиÑтоті Ñ” розпуÑта. За те, що Я чиÑтив тебе, але чиÑтим не Ñтав ти, ти з Ñвоєї нечиÑтоÑти вже не відчиÑтишÑÑ, аж поки Я не заÑпокою Свою лютіÑÑ‚ÑŒ на тобі.(UA) Єзекіїль. 24:14 Я, ГоÑподь, це казав, Ñ– надійде воно! І зроблю, не звільню, Ñ– не змилуюÑÑ, за твоїми дорогами та за твоїми ділами заÑудÑÑ‚ÑŒ тебе, це ГоÑподь Бог промовлÑÑ”!(UA) Єзекіїль. 24:15 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 24:16 Сину людÑький, оÑÑŒ Я візьму від тебе неÑподіваним ударом утіху очей твоїх, а ти не голоÑи й не плач, Ñ– нехай не виÑтупить Ñльоза твоÑ.(UA) Єзекіїль. 24:17 Стогни Ñобі тихо, жалоби по померлих не роби, прикраÑу голови Ñвоєї обвий на Ñебе, а Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñвоє взуй на ноги Ñвої, Ñ– не закривай вуÑів, Ñ– не їж жалобного хліба.(UA) Єзекіїль. 24:18 І говорив Ñ Ð´Ð¾ народу рано, а ввечері померла мені жінка... І зробив Ñ Ñ€Ð°Ð½Ð¾, Ñк наказано мені.(UA) Єзекіїль. 24:19 І Ñказав мені той народ: Чи не розповіÑи нам, що це нам таке, що ти робиш?(UA) Єзекіїль. 24:20 І Ñ Ñ—Ð¼ Ñказав: Було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 24:21 Скажи Ізраїлевому дому: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я збезчещу ÑвÑтиню Мою, опору вашої Ñили, утіху ваших очей та любе вашій душі. Рваші Ñини та ваші дочки, що ви покинули Ñ—Ñ…, попадають від меча...(UA) Єзекіїль. 24:22 І ви зробите, Ñк зробив Ñ: вуÑів не закриєте, Ñ– хліба жалобного не будете Ñ—Ñти...(UA) Єзекіїль. 24:23 РприкраÑи ваші будуть на ваших головах, Ñ– Ð²Ð·ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð°ÑˆÐµ на ваших ногах, не будете голоÑити, Ñ– не будете плакати, а будете Ñохнути через Ñвої гріхи, Ñ– будете Ñтогнати один до одного...(UA) Єзекіїль. 24:24 І Ñтане Єзекіїль вам за знака: уÑе, що робив він, будете робити Ñ– ви. І коли те прийде, то пізнаєте ви, що Я ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 24:25 Рти, Ñину людÑький, того днÑ, коли візьму від них їхню Ñилу, радіÑÑ‚ÑŒ пишноти їхньої, утіху очей їхніх, Ð¿Ñ€Ð°Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— душі, їхніх Ñинів та дочок їхніх,(UA) Єзекіїль. 24:26 того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ðµ до тебе врÑтований, щоб ÑповіÑтити про це в твої вуха.(UA) Єзекіїль. 24:27 Цього Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸ÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— уÑта разом з цим урÑтованим, Ñ– будеш говорити, Ñ– не будеш уже німий, Ñ– Ñтанеш Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… знаком. І пізнають, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 25:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 25:2 Сину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ Ðммонових Ñинів, Ñ– пророкуй на них.(UA) Єзекіїль. 25:3 І Ñкажеш Ðммоновим Ñинам: ПоÑлухайте Ñлова ГоÑпода Бога: Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що ти говориш Ðга! про Мою ÑвÑтиню, бо вона збезчещена, Ñ– про Ізраїлеву землю, бо ÑпуÑтошена, Ñ– про Юдин дім, бо пішов у полон,(UA) Єзекіїль. 25:4 тому оÑÑŒ Я дам тебе Ñинам Ñходу на Ñпадок, Ñ– поÑтавлÑÑ‚ÑŒ вони в тебе шатра Ñвої, Ñ– зроблÑÑ‚ÑŒ у тебе міÑÑ†Ñ Ñвого пробуваннÑ. Вони будуть Ñ—Ñти твій плід, Ñ– вони будуть пити твоє молоко.(UA) Єзекіїль. 25:5 І дам Ñ Ð Ð°Ð±Ð±Ñƒ на Ñтайню Ð´Ð»Ñ Ð²ÐµÑ€Ð±Ð»ÑŽÐ´Ñ–Ð², а Ðммонових Ñинів на лігво отари, Ñ– ви пізнаєте, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 25:6 Бо так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: За твоє плеÑÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ¾ÑŽ, Ñ– твоє Ñ‚ÑƒÐ¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ, Ñ– що в душі тішишÑÑ Ñ‚Ð¸ вÑією Ñвоєю погордою до Ізраїлевої землі,(UA) Єзекіїль. 25:7 тому оÑÑŒ Я витÑгну Свою руку на тебе, Ñ– дам тебе на здобич Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð², Ñ– витну тебе з народів, Ñ– вигублю тебе з країв, знищу тебе, Ñ– пізнаєш, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 25:8 Так Ñказав ГоÑподь Бог: За те, що Моав та Сеїр говорÑÑ‚ÑŒ: ОÑÑŒ Юдин дім Ñк уÑÑ– народи,(UA) Єзекіїль. 25:9 тому оÑÑŒ Я відкрию Моавове Ð·Ð±Ñ–Ñ‡Ñ‡Ñ Ð²Ñ–Ð´ міÑÑ‚, від його міÑÑ‚, від його кінцÑ, пишноту землі: Бен-Гаєшімот, Баал-Меон аж до Кір'Ñтаїму.(UA) Єзекіїль. 25:10 Я дам його на Ñпадок Ð´Ð»Ñ Ñинів Ñходу разом з Ñинами Ðммоновими, щоб не згадувалиÑÑŒ Ðммонові Ñини Ñеред народів.(UA) Єзекіїль. 25:11 Рнад Моавом зроблю приÑуди, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 25:12 Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що Едом мÑтивÑÑ Ð¼Ñтою над Юдиним домом, Ñ– Ñ‚Ñжко грішили, через те, що мÑтилиÑÑ Ð½Ð°Ð´ ними,(UA) Єзекіїль. 25:13 тому так говорить ГоÑподь Бог: І витÑгну Я руку Свою на Едома, Ñ– витну з нього людину й Ñкотину, Ñ– вчиню його руїною, від Теману й аж до Дедану вони попадають від меча!(UA) Єзекіїль. 25:14 І дам Я Свою помÑту над Едомом у руку Мого народу ІзраїлÑ, Ñ– вчиню в Едомі за гнівом Своїм, за лютіÑÑ‚ÑŽ Своєю, Ñ– зазнають вони Моєї помÑти, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 25:15 Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що филиÑтимлÑни чинили в помÑÑ‚Ñ–, Ñ– мÑтилиÑÑ Ð¼Ñтою через погорду в душі, щоб нищити в вічній ненавиÑÑ‚Ñ–,(UA) Єзекіїль. 25:16 тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я витÑгну Свою руку на филиÑтимлÑн, Ñ– витну керетÑн, Ñ– вигублю оÑтанок морÑького берега,(UA) Єзекіїль. 25:17 Ñ– вчиню над ними жорÑтокі помÑти лютими карами. І пізнають вони, що Я ГоÑподь, коли Я вчиню Свою помÑту Ñеред них!(UA) Єзекіїль. 26:1 І ÑталоÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñтого року, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було Ñлово ГоÑподнє до мене таке:(UA) Єзекіїль. 26:2 Сину людÑький, за те, що Тир говорить на ЄруÑалим: Ðга! зламалиÑÑ Ñ†Ðµ двері народів, він звертаєтьÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– Ñ Ð½Ð°ÑичуÑÑ, бо він знищений,(UA) Єзекіїль. 26:3 тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я на тебе, Тире, Ñ– підійму на тебе багато народів, Ñк море підіймає Ñвої хвилі...(UA) Єзекіїль. 26:4 І понищать вони мури Тиру, Ñ– повалÑÑ‚ÑŒ башти його, Ñ– вимету з нього порох його, Ñ– оберну його на голу Ñкелю...(UA) Єзекіїль. 26:5 Він буде Ñеред Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¼Ñ–Ñцем розтÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¾Ð´Ñƒ, бо Я Ñказав це, говорить ГоÑподь Бог, Ñ– Ñтане він за здобич Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð²,(UA) Єзекіїль. 26:6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 26:7 Бо так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я Ñпроваджу до Тиру ÐавуходоноÑора, вавилонÑького царÑ, з півночі, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð´ царÑми, з конем Ñ– колеÑницею та з верхівцÑми, Ñ– з ними натовп, Ñ– чиÑленний народ.(UA) Єзекіїль. 26:8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, Ñ– зробить на тебе башту, Ñ– наÑипле на тебе вала, Ñ– поÑтавить проти тебе щита...(UA) Єзекіїль. 26:9 І даÑÑ‚ÑŒ муролома на мури твої, Ñ– порозбиває мечами Ñвоїми він башти твої!(UA) Єзекіїль. 26:10 Від надміру коней його закриє тебе Ñ—Ñ…Ð½Ñ ÐºÑƒÑ€Ñва, від цокоту вершника, колеÑа та колеÑниці затремтÑÑ‚ÑŒ твої мури, Ñк буде він входити в брами твої, Ñк входÑÑ‚ÑŒ до міÑта з розламаним муром...(UA) Єзекіїль. 26:11 Копитами коней Ñвоїх він потопче уÑÑ– твої вулиці, позабиває мечем твій народ, Ñ– на землю попадають пам'Ñтники твоєї могутноÑти...(UA) Єзекіїль. 26:12 І вони розграбують багатÑтво твоє, Ñ– пограбують товари твої, Ñ– порозвалюють мури твої, Ñ– порозбивають доми твої пишні, а ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– дерева твої, Ñ– навіть твій порох вони поÑкидають у воду!...(UA) Єзекіїль. 26:13 І Я припиню розлÑÐ³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ñень твоїх, Ñ– бренькіт гуÑел твоїх більше чутий не буде...(UA) Єзекіїль. 26:14 І зроблю тебе голою Ñкелею, Ñтанеш міÑцем розтÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñітки, Ñ– більше не будеш збудований, бо Ñ, ГоÑподь, це Ñказав, ГоÑподь Бог промовлÑÑ”!(UA) Єзекіїль. 26:15 Отак ГоÑподь Бог промовлÑÑ” до Тиру: Чи ж від шуму Ð¿Ð°Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾, коли будуть Ñтогнати ранені, коли забиватимуть поÑеред тебе, не затремтÑÑ‚ÑŒ оÑтрови?(UA) Єзекіїль. 26:16 І вÑÑ– кнÑзі Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð¿Ð¾ÑходÑÑ‚ÑŒ із тронів Ñвоїх, Ñ– поздіймають вони Ñвої мантії, Ñ– поÑÑ‚Ñгають Ñвої кольорові одежі, Ñ– зодÑгнутьÑÑ Ñтрахом, поÑідають на землю, Ñ– будуть тремтіти щохвилі, Ñ– Ñтовпом поÑтають над тобою...(UA) Єзекіїль. 26:17 І піÑню жалобну про тебе вони заÑпівають, Ñ– Ñкажуть тобі: Як загинуло ти, Ñк одірване ти від морів, Ñлавне міÑто, що Ñильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили Ñтрах Ñвій на вÑÑ–Ñ… його мешканців!(UA) Єзекіїль. 26:18 Тепер затремтÑÑ‚ÑŒ оÑтрови в дні упадку твого, Ñ– жахнутьÑÑ Ð²ÑÑ– Ñ‚Ñ– оÑтрови, що на морі, твоєю загубою...(UA) Єзекіїль. 26:19 Бо так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: Коли Я тебе оберну на ÑпуÑтошене міÑто, немов Ñ‚Ñ– міÑта, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, Ñ– велика вода тебе вкриє,(UA) Єзекіїль. 26:20 то знижу тебе разом з тими, що ÑходÑÑ‚ÑŒ в могилу, до предавнього люду, Ñ– в підземній землі оÑаджу Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, Ñк руїни відвічні, із тими, що ÑходÑÑ‚ÑŒ в могилу, щоб ізнову ти не заÑеливÑÑ, Ñ– в країні живих більш не жив!...(UA) Єзекіїль. 26:21 За поÑтрах тебе учиню, Ñ– не буде тебе, Ñ– будуть шукати тебе, та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 27:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 27:2 Рти, Ñину людÑький, здійми піÑню жалобну про Тир!(UA) Єзекіїль. 27:3 І Ñкажеш до Тиру: Ти, що при входах морÑьких пробуваєш, що торгуєш з народами на чиÑленних оÑтровах: Так говорить ГоÑподь Бог: Тире, ти Ñказав: Ñ Ñ‚Ð¾ корона краÑи!(UA) Єзекіїль. 27:4 У Ñерці морів границі твої; будівничі твої довершили твою краÑу!(UA) Єзекіїль. 27:5 З кипариÑу з Сеніру вони збудували Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ вÑÑ– дошки подвійні, взÑли кедра з Ливану, щоб щоглу зробити на тобі.(UA) Єзекіїль. 27:6 З башанÑьких дубів твої веÑла зробили, твій поклад зробили із коÑти Ñлонової, із Ñмереки з оÑтровів тих КіттійÑьких.(UA) Єзекіїль. 27:7 Сорокатий з Єгипту віÑÑон був вітрилом твоїм, щоб за прапора бути тобі; блакить та пурпура з оÑтровів Еліші Ñтали твоїм покриттÑм.(UA) Єзекіїль. 27:8 Мешканці Сидону й Ðрваду були веÑлÑрами тобі, мудреці твої, Тире, у тебе були, вони мореплавці твої.(UA) Єзекіїль. 27:9 Старші із Òевалу й його мудреці були в тебе за тих, що латали проломи твої. Ð’ÑÑ– морÑькі кораблі й мореплавці їхні в тебе були, щоб мінÑти крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:10 ПерÑ, Ñ– Луд, Ñ– Пут були в війÑьку твоїм воÑками твоїми, вішали в тебе щита та шолома, вони то давали тобі пишноту.(UA) Єзекіїль. 27:11 Синове Ðрваду та війÑько твоє навколо на мурах твоїх, а Òаммадеї на баштах твоїх пробували, щити Ñвої вішали навколо на мурах твоїх, вони довершили окраÑу твою.(UA) Єзекіїль. 27:12 Таршіш був Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ купцем через многоту багатÑтва уÑÑкого; Ñріблом, залізом, циною й оливом платили вони за крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:13 Яван, Тувал та Мешех це купці твої, людÑьку душу та мідÑні речі давали вони за замінний крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:14 З дому Тоґарми давали коні, Ñ– верхівців, Ñ– мулів за крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:15 Синове Дедану твої покупці; чиÑленні оÑтрови торгували з тобою, рогами Ñлонової коÑти й гебановим деревом звертали данину твою.(UA) Єзекіїль. 27:16 Ðрам твій купець через многіÑÑ‚ÑŒ виробів твоїх; рубин, пурпуру, Ñ– квітчаÑту тканину, Ñ– віÑÑон, Ñ– коралі та дорогоцінний камінь давали тобі за крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:17 Юда й Ізраїлів Край це купці твої; пшеницю з Мінніту, Ñолодощі, Ñ– мед, Ñ– оливу й бальзам давали вони за замінний крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:18 ДамаÑк твій купець через многіÑÑ‚ÑŒ виробів твоїх, через многіÑÑ‚ÑŒ багатÑтва уÑÑкого, вином із Хелбону та білою вовною.(UA) Єзекіїль. 27:19 Ведан та Яван із Уззалу давали тобі за крам залізо оброблене, бальзам та очерет, було це замінним крамом твоїм.(UA) Єзекіїль. 27:20 Дедан твій купець килимками до Ñідел при їждженні.(UA) Єзекіїль. 27:21 ÐÑ€Ð°Ð±Ñ–Ñ Ñ‚Ð° вÑÑ– кедарÑькі кнÑзі покупці це твоєї руки; ÑгнÑтами, Ñ– баранами, Ñ– козлами, ними Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ñ–Ð²Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ.(UA) Єзекіїль. 27:22 Купці Шеви й Рами покупці це твої, коштовним бальзамом, Ñ– дорогим уÑілÑким каміннÑм та злотом давали вони за товар твій.(UA) Єзекіїль. 27:23 Харан, Ñ– Ханне, Ñ– Еден, купці Шеви, Ðшшур та Кілмад це твої покупці.(UA) Єзекіїль. 27:24 Це твої покупці коштовним убраннÑм: покривалами блакитними, Ñ– квітчаÑтими, Ñ– багатокольоровими тканими виробами, міцними шнурами пов'Ñзаними за крам твій.(UA) Єзекіїль. 27:25 Кораблі із Таршішу твої каравани, Ð´Ð»Ñ ÐºÑ€Ð°Ð¼Ñƒ твого замінного, Ñ– Ñтав ти багатим, Ñ– Ñтав дуже Ñлавним у Ñерці морів.(UA) Єзекіїль. 27:26 Ðа воду велику тебе завели твої веÑлÑрі, Ñ– в Ñерці морів Ñхідній вітер розіб'Ñ” тебе.(UA) Єзекіїль. 27:27 БагатÑтво твоє та крам твій, Ñ– вироби твої замінні, мореплавці твої Ñ– твої щоглÑрі, Ñ‚Ñ–, що латають пробої твої, Ñ– Ñ‚Ñ–, що мінÑÑŽÑ‚ÑŒ замінний крам твій, Ñ– вÑÑ– твої воÑки, Ñкі в тебе, Ñ– вÑÑ– збори твої, що Ñеред тебе, попадають в Ñерці морів в дні упадку твого!(UA) Єзекіїль. 27:28 Ðа лемент твоїх щоглÑрів затремтÑÑ‚ÑŒ вали морÑькі,(UA) Єзекіїль. 27:29 Ñ– поÑходÑÑ‚ÑŒ з Ñвоїх кораблів уÑÑ– веÑлÑрі, мореплавці, вÑÑ– морÑькі щоглÑрі, на землі поÑтають.(UA) Єзекіїль. 27:30 І заголоÑÑÑ‚ÑŒ за тебе вони тужним голоÑом, Ñ– кричатимуть гірко, Ñ– Ñвої голови порохом пообÑипають, у попелі будуть качатиÑÑŒ!(UA) Єзекіїль. 27:31 І зроблÑÑ‚ÑŒ Ñобі ради тебе жалобную лиÑину, Ñ– Ñебе опережуть веретами, Ñ– плакатимуть за тобою в гіркоті душі гірким голоÑіннÑм...(UA) Єзекіїль. 27:32 І піÑню жалоби Ñини їхні здіймуть про тебе, Ñ– над тобою Ñпіватимуть жалібно: Хто інший, Ñк Тир, поÑередині Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð·Ñ€ÑƒÐ¹Ð½Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ð¹?(UA) Єзекіїль. 27:33 Коли припливали вироби твої із морів, наÑищав ти чиÑленні народи; многотою багатÑтва твого та виробів замінних твоїх ти збагачував земÑьких царів!(UA) Єзекіїль. 27:34 Тепер же, коли ти розбитий на морі, у водних глибинах, то замінний виріб твій Ñ– вÑÑ– збори твої Ñеред тебе попадали...(UA) Єзекіїль. 27:35 Ðад тобою Ñтовпіють уÑÑ– оÑтров'Ñни, а їхні царі затремтіли від жаху, заÑльозилиÑÑ Ñ—Ñ…Ð½Ñ– обличчÑ!(UA) Єзекіїль. 27:36 Купці Ñеред народів глузливо ÑвиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ над тобою, ти поÑтрахом Ñтав, Ñ– не буде навіки тебе!...(UA) Єзекіїль. 28:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 28:2 Сину людÑький, Ñкажи кнÑзеві Тиру: Так говорить ГоÑподь Бог: за те, що повищилоÑÑŒ Ñерце твоє й ти Ñказав: Я Бог, Ñиджу на Божому преÑтолі в Ñерці морів, а ти тільки людина, а не Бог, хоч Ñтавив Ñвоє Ñерце нарівні з Ñерцем Божим...(UA) Єзекіїль. 28:3 ОÑÑŒ ти мудріший від Даниїла, кожен мудрець не прилучитьÑÑ Ð´Ð¾ тебе.(UA) Єзекіїль. 28:4 Своєю мудріÑÑ‚ÑŽ та Ñвоїм розумом набув ти Ñобі багатÑтво, Ñ– назгромадив золота та Ñрібла в ÑкарбницÑÑ… Ñвоїх.(UA) Єзекіїль. 28:5 Великою Ñвоєю мудріÑÑ‚ÑŽ та торгівлею Ñвою помножив ти багатÑтво Ñвоє, Ñ– повищилоÑÑŒ твоє Ñерце багатÑтвом Ñвоїм!(UA) Єзекіїль. 28:6 Тому так говорить ГоÑподь Бог: За те, що ти Ñтавиш Ñвоє Ñерце нарівні з Ñерцем Божим,(UA) Єзекіїль. 28:7 тому оÑÑŒ Я Ñпроваджу на тебе чужих, наÑильників поміж народами, Ñ– вони повитÑгають мечі Ñвої на краÑу твоєї мудроÑти, Ñ– зневажать краÑу твою.(UA) Єзекіїль. 28:8 Вони Ñкинуть тебе в могилу, Ñ– помреш ти Ñмертю пробитого в Ñерці морів.(UA) Єзекіїль. 28:9 Чи Ñправді ти Ñкажеш: Я бог! перед убивником Ñвоїм, а ти ж тільки людина, а не Бог, у руці тих, що зневажають тебе?(UA) Єзекіїль. 28:10 Ти помреш Ñмертю необрізанців, від руки чужих, бо Я це Ñказав, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 28:11 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 28:12 Сину людÑький, здійми жалобну піÑню на тирÑького царÑ, та й Ñкажеш йому: Так говорить ГоÑподь Бог: Ти печать доÑконалоÑти, повен мудроÑти, Ñ– корона краÑи.(UA) Єзекіїль. 28:13 Ти пробував ув Едені, Ñадку Божому: уÑÑкий дорогий камінь на одежі твоїй: карнеоль, топаз Ñ– ÑÑпіÑ, хризоліт, Ñогам, Ñ– онікÑ, Ñапфір, рубін Ñ– Ñмарагд, Ñ– золото; знарÑÐ´Ð´Ñ Ð±ÑƒÐ±Ð½Ñ–Ð² твоїх та Ñопілок твоїх були в тебе що днÑ, коли був ти Ñтворений, були вони наготовлені.(UA) Єзекіїль. 28:14 Ти помазаний Херувим хоронитель, Ñ– Я дав тебе на ÑвÑту гору Божу, ти ходив поÑеред огниÑтого каміннÑ.(UA) Єзекіїль. 28:15 Ти був бездоганний у Ñвоїх дорогах від Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ ÑтвореннÑ, аж поки не знайшлаÑÑ Ð½Ð° тобі неÑправедливіÑÑ‚ÑŒ.(UA) Єзекіїль. 28:16 Через велику торгівлю твою твоє нутро переповнилоÑÑŒ наÑиллÑм, Ñ– ти прогрішив. Тому Я зневажив тебе, щоб не був ти на Божій горі, Ñ– погубив тебе, хоронителю Херувиме, з Ñередини огниÑтого каміннÑ.(UA) Єзекіїль. 28:17 Стало виÑоким твоє Ñерце через краÑу твою, ти занапаÑтив Ñвою мудріÑÑ‚ÑŒ через Ñвою краÑу. Кинув Я тебе на землю, дав тебе перед царÑми, щоб дивилиÑÑŒ на тебе.(UA) Єзекіїль. 28:18 Многотою провин Ñвоїх, через кривду торгівлі Ñвоєї зневажив ти ÑвÑтині Ñвої. І вивів Я огонь з твоєї Ñередини, Ñ– він пожер тебе, Ñ– Я зробив тебе попелом на землі на очах уÑÑ–Ñ…, хто бачить тебе.(UA) Єзекіїль. 28:19 УÑÑ–, хто знає тебе Ñеред народів, оÑтовпіють над тобою; ти поÑтрахом Ñтанеш, Ñ– не буде тебе аж навіки!...(UA) Єзекіїль. 28:20 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 28:21 Сину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ Сидону, Ñ– пророкуй на нього,(UA) Єзекіїль. 28:22 та й Ñкажеш: так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я на тебе, Сидоне, Ñ– буду шанований Ñеред тебе, Ñ– пізнають, що Я ГоÑподь, коли робитиму на нього приÑуди, Ñ– коли покажу Свою ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñеред нього.(UA) Єзекіїль. 28:23 І пошлю на нього моровицю та кров на його вулиці, Ñ– впаде Ñеред нього пробитий, що прийде на нього знавкола, Ñ– пізнають, що Я ГоÑподь.(UA) Єзекіїль. 28:24 І не буде вже Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому колючої тернини та будÑччÑ, що приноÑить біль зо вÑÑ–Ñ… їхніх околиць, що погорджують ними, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 28:25 Так говорить ГоÑподь Бог: Коли Я позбираю Ізраїлів дім із народів, між Ñкими вони розпорошені, то Я покажу на ньому Свою ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ на очах народів, Ñ– вони оÑÑдуть на землі Ñвоїй, Ñку Я дав Своєму рабові Якову.(UA) Єзекіїль. 28:26 І оÑÑдуть вони на ній безпечно, Ñ– будуватимуть доми та Ñадитимуть виноградники, Ñ– будуть Ñидіти безпечно, коли Я чинитиму приÑуди на вÑÑ–Ñ… тих, що погорджують ними з їхнього довкіллÑ. І пізнають вони, що Я ГоÑподь, їхній Бог!(UA) Єзекіїль. 29:1 За деÑÑтого року, деÑÑтого міÑÑцÑ, дванадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 29:2 Сину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ фараона, єгипетÑького царÑ, Ñ– пророкуй на нього та на ввеÑÑŒ Єгипет.(UA) Єзекіїль. 29:3 Говори та й Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я на тебе, фараоне, царю єгипетÑький, крокодиле великий, що лежиш Ñеред Ñвоїх рік, що говориш: ÐœÐ¾Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡ÐºÐ° моÑ, Ñ– Ñ ÑƒÑ‚Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² Ñ—Ñ— Ð´Ð»Ñ Ñебе!(UA) Єзекіїль. 29:4 І вкладу гачки в щелепи твої, Ñ– поприліплюю рибу твоїх річок до твоєї луÑки, Ñ– підійму тебе з Ñередини твоїх річок, Ñ– вÑÑ– риби твоїх річок поприліплюютьÑÑ Ð´Ð¾ твоєї луÑки!(UA) Єзекіїль. 29:5 І вирву тебе й кину в пуÑтиню, тебе та вÑÑ– риби річок твоїх; ти впадеш на поверхні полÑ, не будеш згромаджений Ñ– не будеш позбираний, Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð½Ð¾Ñ— звірини та Ð´Ð»Ñ Ð¿Ñ‚Ð°Ñтва небеÑного дам Я на їжу тебе...(UA) Єзекіїль. 29:6 І пізнають уÑÑ– мешканці Єгипту, що Я ГоÑподь, бо вони були Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому очеретÑною палицею.(UA) Єзекіїль. 29:7 Коли вони хапалиÑÑŒ за тебе долонею, ти ламавÑÑ Ð¹ роздирав їм уÑе рамено; а коли вони опиралиÑÑ Ð½Ð° тебе, ти ламавÑÑ Ð¹ чинив, що їм Ñ‚Ñ€ÑÑлиÑÑ Ð²ÑÑ– Ñтегна.(UA) Єзекіїль. 29:8 Тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я наведу на тебе меча, Ñ– витну з-між тебе людину й Ñкотину.(UA) Єзекіїль. 29:9 І Ñтане єгипетÑький край ÑпуÑтошеннÑм та руїною, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь, за те, що він говорив: Річка моÑ, Ñ– то Ñ Ñ—Ñ— утворив!(UA) Єзекіїль. 29:10 Тому оÑÑŒ Я проти тебе та проти річок твоїх, Ñ– оберну єгипетÑький край на поруйновані руїни, на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Міґдолу аж до Севене, Ñ– аж до границі Етіопії,(UA) Єзекіїль. 29:11 не перейде по ньому нога людÑька, Ñ– нога звірини не перейде по ньому, Ñ– не буде він замешканий Ñорок років...(UA) Єзекіїль. 29:12 І оберну Я єгипетÑький край на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñеред ÑпуÑтошених країв, а його міÑта Ñеред поруйнованих міÑÑ‚ будуть ÑпуÑтошеннÑм Ñорок років, Ñ– розпорошу Єгипет Ñеред народів, Ñ– порозÑипаю Ñ—Ñ… по краÑÑ…...(UA) Єзекіїль. 29:13 Бо так говорить ГоÑподь Бог: Ðаприкінці Ñорока років позбираю Єгипет з-між народів, де вони були розпорошені.(UA) Єзекіїль. 29:14 І верну долю Єгипту, Ñ– верну Ñ—Ñ… до краю ПатроÑ, до краю їхнього походженнÑ, Ñ– вони будуть там царÑтвом Ñлабим.(UA) Єзекіїль. 29:15 З-поміж царÑтв воно буде найнижче, Ñ– не підійметьÑÑ Ð²Ð¶Ðµ понад народами, Ñ– поменшу Ñ—Ñ…, щоб не панували над народами.(UA) Єзекіїль. 29:16 І не буде вже воно Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому надією, Ñка пригадувала б беззаконнÑ, коли вони, зверталиÑÑ Ð´Ð¾ нього. І пізнають вони що Я ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 29:17 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° двадцÑтого й Ñьомого року, першого міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 29:18 Сину людÑький, ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, змуÑив Ñвоє війÑько робити велику працю проти Тиру. Кожна голова вилиÑіла, Ñ– вÑÑке рамено витерте, та нема нагороди ані йому, ані війÑьку його від Тиру за ту працю, Ñку він робив проти нього.(UA) Єзекіїль. 29:19 Тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я дам ÐавуходоноÑорові, цареві вавилонÑькому, єгипетÑьку землю, Ñ– він забере багатÑтво Ñ—Ñ—, Ñ– ограбує грабунком Ñ—Ñ—, Ñ– забере Ñ—Ñ— здобиччю, Ñ– вона Ñтане нагородою Ð´Ð»Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñька його.(UA) Єзекіїль. 29:20 За працю його, Ñку він робив у ній, Я даю йому єгипетÑьку землю, бо вони це зробили Мені, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 29:21 Того Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ‰Ñƒ рога Ізраїлевому домові, а тобі відкрию уÑта Ñеред них. І вони пізнають, що Я ГоÑподь.(UA) Єзекіїль. 30:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 30:2 Сину людÑький, пророкуй, Ñ– Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь Бог: ГолоÑÑ–Ñ‚ÑŒ Ой! цього днÑ!(UA) Єзекіїль. 30:3 Бо близький день, Ñ– близький день ГоÑподній, день хмарний, наÑтає Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð²!(UA) Єзекіїль. 30:4 І прийде меч на Єгипет, Ñ– буде Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² Етіопії, коли будуть падати забиті в Єгипті, Ñ– заберуть багатÑтво його, Ñ– будуть розбиті оÑнови його.(UA) Єзекіїль. 30:5 Куш, Ñ– Пут, Ñ– Луд, Ñ– ввеÑÑŒ помішаний народ, Ñ– Кув, Ñ– Ñини землі заповіту попадають з ними від меча.(UA) Єзекіїль. 30:6 Так говорить ГоÑподь: І попадають підпори Єгипту, Ñ– так упаде Ð³Ð¾Ñ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ñили його, від Міґдолу аж до Севене, від меча попадають у ньому, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 30:7 І буде він ÑпуÑтошений Ñеред попуÑтошених країв, а міÑта його будуть Ñеред міÑÑ‚ поруйнованих.(UA) Єзекіїль. 30:8 І пізнають вони, що Я ГоÑподь, коли Я дам огонь на Єгипет, Ñ– будуть поторощені вÑÑ–, хто йому помагає.(UA) Єзекіїль. 30:9 Того Ð´Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´ÑÑ‚ÑŒ поÑланці з-перед Мого Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° кораблÑÑ…, щоб налÑкати безпечну Етіопію, Ñ– буде через них жах, Ñк у день Єгипту, бо це оÑÑŒ надходить!(UA) Єзекіїль. 30:10 Так говорить ГоÑподь Бог: І Я зроблю кінець єгипетÑькому многолюдÑтву рукою ÐавуходоноÑора, вавилонÑького царÑ.(UA) Єзекіїль. 30:11 Він та народ його з ним, наÑильники людів, будуть Ñпроваджені знищити землю, Ñ– вони повитÑгують мечі Ñвої на Єгипет, Ñ– наповнÑÑ‚ÑŒ край побитими!(UA) Єзекіїль. 30:12 І оберну Я річки на Ñуходіл, Ñ– передам землю в руку злочинців, Ñ– ÑпуÑтошу край та вÑе, що в ньому, рукою чужих. Я, ГоÑподь, це Ñказав!(UA) Єзекіїль. 30:13 Так говорить ГоÑподь Бог: І повигублюю божків, Ñ– зроблю кінець бовванам з Ðофу, Ñ– не буде вже кнÑзів в єгипетÑькому краї, Ñ– дам поÑтрах на єгипетÑьку землю.(UA) Єзекіїль. 30:14 І ÐŸÐ°Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ ÑпуÑтошу, Ñ– дам огонь у Цоан, Ñ– буду виконувати приÑуди в Ðо.(UA) Єзекіїль. 30:15 І виллю Я гнів Свій на Сіна, твердиню єгипетÑьку, Ñ– витну многолюдÑтво Ðо.(UA) Єзекіїль. 30:16 І пошлю Я огонь на Єгипет, Ñильно буде корчитиÑÑŒ Сін, а Ðо буде проламаний, а на Ðоф нападуть вороги вдень.(UA) Єзекіїль. 30:17 Юнаки Ðвену та Пі-ВеÑету попадають від меча, а інші підуть у полон.(UA) Єзекіїль. 30:18 Рв ТахпанхеÑÑ– потемніє день, коли Я ламатиму там єгипетÑькі Ñрма, Ñ– ÑкінчитьÑÑ Ð² ньому пиха Ñили його. Самого його хмара закриє, а його дочки підуть у полон...(UA) Єзекіїль. 30:19 І буду виконувати приÑуди над Єгиптом, Ñ– вони пізнають, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 30:20 І ÑталоÑÑ, за одинадцÑтого року, першого міÑÑцÑ, Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 30:21 Сину людÑький, Я зламав рамено фараона, єгипетÑького царÑ, Ñ– оÑÑŒ воно не буде перев'Ñзане, щоб дати ліки, щоб поклаÑти пов'Ñзку, щоб обвинути його, Ñ– щоб зміцнити його вхопитиÑÑ Ð·Ð° меча.(UA) Єзекіїль. 30:22 Тому так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я на фараона, єгипетÑького царÑ, Ñ– поламаю рамена його, те дуже та те зламане, Ñ– викину меча з його руки.(UA) Єзекіїль. 30:23 І розпорошу Єгипет Ñеред народів, Ñ– порозÑипаю Ñ—Ñ… по краÑÑ….(UA) Єзекіїль. 30:24 І зміцню рамена вавилонÑького царÑ, Ñ– дам меча Свого в його руку, Ñ– зламаю Я фараонові рамена, Ñ– він буде Ñтогнати Ñтогоном проколеного перед ним.(UA) Єзекіїль. 30:25 І зміцню Я рамена вавилонÑького царÑ, а фараонові рамена опадуть. І пізнають вони, що Я ГоÑподь, коли Я дам Свого меча в руку вавилонÑького царÑ, Ñ– проÑÑ‚Ñгну його на єгипетÑьку землю.(UA) Єзекіїль. 30:26 І розпорошу Єгипет Ñеред народів, Ñ– порозÑипаю Ñ—Ñ… по краÑÑ…. І пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 31:1 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° одинадцÑтого року, третього міÑÑцÑ, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 31:2 Сину людÑький, Ñкажи фараонові, цареві єгипетÑькому, та до його многолюдÑтва: До кого ти вподоблюєшÑÑ Ð² Ñвоїй величі?(UA) Єзекіїль. 31:3 ОÑÑŒ Ðшшур, кедр на Ливані, з прекраÑними галузками, з тіниÑтою гущавиною, Ñ– виÑокороÑлий, Ñ– аж між хмарами буде Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) Єзекіїль. 31:4 Води його виховали, Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ викохала, він річки Ñвої попровадив навколо Ñвого наÑадженнÑ, а канали Ñвої поÑилав до вÑÑ–Ñ… дерев польових.(UA) Єзекіїль. 31:5 Тому його зріÑÑ‚ Ñтав вищий від уÑÑ–Ñ… польових дерев, Ñ– помножилиÑÑ Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·ÐºÐ¸ його, Ñ– від великої води його Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð¸Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¾ÑÑŒ, коли вигнавÑÑ Ð²Ñ–Ð½.(UA) Єзекіїль. 31:6 Ð’ його віттÑÑ… кублилоÑÑ Ð²Ñе птаÑтво небеÑне, а під його галузками родилаÑÑ Ð²ÑÑка польова звірина, а в його тіні Ñиділи вÑÑ– чиÑленні народи.(UA) Єзекіїль. 31:7 І був він уродливий виÑотою Ñвого зроÑту, довготою галузок Ñвоїх, бо його корінь був при великих водах.(UA) Єзекіїль. 31:8 Кедри в Божому Ñадку не були рівні йому, кипариÑи не були подібні до галузок його, а платани не були, Ñк його віттÑ. Жодне дерево в Божому Ñадку не було подібне до нього краÑою Ñвоєю!(UA) Єзекіїль. 31:9 Я оздобив його Ñ€ÑÑнотою галузок його, Ñ– йому заздрили вÑÑ– еденÑькі дерева, що в Божому Ñадку.(UA) Єзекіїль. 31:10 Тому так Ñказав ГоÑподь Бог: За те, що ти повищивÑÑ Ð·Ñ€Ð¾Ñтом, Ñ– дав Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ñвоє аж між хмари, Ñ– повищилоÑÑ Ñерце його, коли він Ñтав виÑоким,(UA) Єзекіїль. 31:11 то дай його в руку Ñильного з народів, він конче зробить йому за його беззаконнÑ, за це Я вигнав його!(UA) Єзекіїль. 31:12 І витÑли його чужі, наÑильники народів, Ñ– повідкидали його. Ðа гори й на вÑÑ– долини попадали галузки його, Ñ– було поламане Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ по вÑÑ–Ñ… потоках землі, а вÑÑ– народи землі повиходили з тіні його й покинули його.(UA) Єзекіїль. 31:13 Ðад його руїнами пробувало вÑе небеÑне птаÑтво, а при галуззÑÑ… його була вÑÑка польова звірина,(UA) Єзекіїль. 31:14 щоб не повищувалиÑÑ Ñвоїм зроÑтом уÑÑ– дерева при воді, Ñ– не давали Ñвого Ð²ÐµÑ€Ñ…Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ хмари, Ñ– не Ñтавали у Ñвоїй величі Ñильні між ними, що п'ÑŽÑ‚ÑŒ воду, бо вÑÑ– вони віддані Ñмерті до підземного краю Ñеред людÑьких Ñинів, до тих, хто Ñходить до могили.(UA) Єзекіїль. 31:15 Так говорить ГоÑподь Бог: Того днÑ, коли він зійшов до шеолу, учинив Я жалобу, закрив над ними безодню, затримав його річки, Ñ– була Ñтримана велика вода, Ñ– затемнив над ним Лівана, а вÑÑ– польові дерева помліли над ним.(UA) Єзекіїль. 31:16 Від гуку упадку його Я вчинив тремтÑчими народи, коли Я знизив його до шеолу з тими, що ÑходÑÑ‚ÑŒ до гробу. І потішилиÑÑ Ð² підземному краї вÑÑ– еденÑькі дерева, добірне та добре ЛиванÑьке, вÑÑ–, що п'ÑŽÑ‚ÑŒ воду.(UA) Єзекіїль. 31:17 Також вони зійшли з ними до шеолу, до побитих мечем, що Ñиділи, Ñк його помічники, в його тіні Ñеред народів.(UA) Єзекіїль. 31:18 До кого Ñтав ти так подібний у Ñлаві та в великоÑÑ‚Ñ– Ñеред еденÑьких дерев? І будеш ти знижений з еденÑькими деревами до підземного краю, поÑеред необрізанців будеш лежати з пробитими мечем. Це фараон та вÑе многолюдÑтво його, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 32:1 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° дванадцÑтого року, дванадцÑтого міÑÑцÑ, третього Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 32:2 Сину людÑький, здійми піÑню жалобную на фараона, єгипетÑького царÑ, та й Ñкажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морÑька потвора, виприÑкуєш воду по ріках Ñвоїх, Ñ– Ñкаламучуєш воду ногами Ñвоїми, болотиш ти їхні річки!(UA) Єзекіїль. 32:3 Отак ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: Ðле Ñітку Свою розтÑгну Я на тебе через збори чиÑленних народів, Ñ– тебе Своїм неводом витÑгну!(UA) Єзекіїль. 32:4 І викину зразу на землю тебе, Ñ– кину тебе Я на поле широке, Ñ– над тобою Ñпочине вÑÑке птаÑтво небеÑне, Ñ– тобою наÑичу звірину вÑієї землі...(UA) Єзекіїль. 32:5 І дам твоє м'ÑÑо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню...(UA) Єзекіїль. 32:6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою Ñ—Ñ— кров'ÑŽ твоєю, тобою наповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ñ€Ñ–Ñ‡Ð¸Ñ‰Ð°...(UA) Єзекіїль. 32:7 Рколи Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, Ñонце хмарою вкрию його, а міÑÑць не буде Ñвітити Ñвого Ñвітла...(UA) Єзекіїль. 32:8 Ð’ÑÑ– Ñвітила, що ÑвітÑÑ‚ÑŒ на небі, позатемнюю Ñ—Ñ… над тобою, Ñ– дам темноту понад краєм твоїм, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 32:9 І занепокою Я Ñерце чиÑленних народів, коли віÑÑ‚ÑŒ рознеÑу про руїну твою між народами аж до країв, Ñких ти не знав.(UA) Єзекіїль. 32:10 І оÑтовпіють чиÑленні народи з-за тебе, а їхні царі затремтÑÑ‚ÑŒ через тебе в Ñтраху, Ñк буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчÑм, Ñ– тремтітиме кожен щохвилі за душу Ñвою в дні упадку твого...(UA) Єзекіїль. 32:11 Бо так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: Меч Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького прийде на тебе!(UA) Єзекіїль. 32:12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдÑтво. УÑÑ– вони наÑильники народів, Ñ– гордіÑÑ‚ÑŒ Єгипту понищать вони, Ñ– вÑе многолюдÑтво його буде вигублене...(UA) Єзекіїль. 32:13 І вигублю ввеÑÑŒ його Ñкот при водах великих, Ñ– не буде вже Ñ—Ñ… каламутити людÑька нога, Ñ– копито Ñкотини не буде вже Ñ—Ñ… каламутити.(UA) Єзекіїль. 32:14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 32:15 Коли оберну Я єгипетÑький край на ÑпуÑтошеннÑ, Ñ– край опуÑтошений буде від уÑього, що в нім, коли Я поб'ÑŽ вÑÑ–Ñ… тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я то ГоÑподь!...(UA) Єзекіїль. 32:16 Оце піÑÐ½Ñ Ð¶Ð°Ð»Ð¾Ð±Ð½Ð°, Ñ– будуть жалобно Ñпівати Ñ—Ñ—, дочки народів будуть Ñпівати жалобно Ñ—Ñ—, про Єгипет та про вÑе многолюдÑтво його будуть жалобно Ñпівати Ñ—Ñ—, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 32:17 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° дванадцÑтого року, п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 32:18 Сину людÑький, жалобно заголоÑи про многолюдÑтво Єгипту, Ñ– Ñкинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто Ñходить в могилу!(UA) Єзекіїль. 32:19 Від кого ти Ñтав приємніший? Зійди й покладиÑÑŒ з необрізанцÑми!(UA) Єзекіїль. 32:20 Попадають Ñеред пробитих мечем, меч даний на те, із ним лÑжуть його вÑÑ– народи...(UA) Єзекіїль. 32:21 Будуть йому говорити Ñильніші з хоробрих з-поÑеред шеолу із помічниками: ПоÑходили, полÑгали ці необрізанці, побиті мечем:(UA) Єзекіїль. 32:22 Там Ðшшур Ñ– вÑÑ– збори його, навколо нього гроби його, вÑÑ– побиті вони, від меча вÑÑ– попадали,(UA) Єзекіїль. 32:23 що були його гроби найглибше в могилі, Ñ– був його полк Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð³Ñ€Ð¾Ð±Ñƒ його, вÑÑ– побиті вони, від меча вÑÑ– попадали, що ширили жах по краю живих...(UA) Єзекіїль. 32:24 Там Елам та ввеÑÑŒ натовп його коло гробу його, вÑÑ– побиті вони, від меча вÑÑ– попадали, що зійшли необрізанцÑми до підземного краю, що ширили жах Ñвій по краю живих, Ñ– понеÑли ганьбу Ñвою з тими, хто Ñходить в могилу...(UA) Єзекіїль. 32:25 Дали йому ложе поÑеред побитих зо вÑім многолюдÑтвом його, гроби його коло нього, вÑÑ– вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах Ñвій по краю живих Ñ– понеÑли ганьбу Ñвою з тими, хто Ñходить в могилу, поÑеред побитих покладений він...(UA) Єзекіїль. 32:26 Там Мешех, Тувал та вÑе многолюдÑтво його, гроби його коло нього, вÑÑ– вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах Ñвій по краю живих...(UA) Єзекіїль. 32:27 І не будуть лежати із лицарÑми, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з війÑьковим знарÑддÑм Ñвоїм, Ñ– поклали Ñвої мечі під Ñвої голови, Ñ– Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð° на їхніх коÑÑ‚ÑÑ…, бо жах перед лицарÑми був у краї живих,(UA) Єзекіїль. 32:28 а ти розпорошений між необрізанцÑми, Ñ– полÑжеш із тими, хто побитий мечем...(UA) Єзекіїль. 32:29 Там Едом, Ñ– царі його, Ñ– кнÑзі вÑÑ– його, що при вÑій Ñвоїй Ñилі були зложені з побитими мечами, вони лÑжуть з необрізанцÑми та з тими, хто Ñходить в могилу...(UA) Єзекіїль. 32:30 Там північні кнÑзі, вÑÑ– вони й вÑÑ– ÑидонÑни, що поÑходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були поÑоромлені, Ñ– полÑгали вони, необрізанці, з побитими мечем, Ñ– Ñвою ганьбу понеÑли із тими, хто Ñходить в могилу...(UA) Єзекіїль. 32:31 Фараон Ñ—Ñ… побачить, Ñ– потішитьÑÑ Ð²Ñім многолюдÑтвом Ñвоїм, мечем побитий фараон та вÑе його війÑько, говорить ГоÑподь Бог!...(UA) Єзекіїль. 32:32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, Ñ– буде покладений Ñеред необрізанців з побитими мечем фараон та уÑе многолюдÑтво його, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 33:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 33:2 Сину людÑький, говори Ñинам Ñвого народу, та й Ñкажеш до них: Коли б Я Ñпровадив на Ñкий край меча, Ñ– взÑв би народ цього краю одного чоловіка з-поміж Ñебе, Ñ– поÑтавив би його Ñобі вартовим,(UA) Єзекіїль. 33:3 Ñ– коли б він побачив меча, що йде на цей край, Ñ– заÑурмив би в Ñурму, й оÑтеріг народ,(UA) Єзекіїль. 33:4 Ñ– почув би хто Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми, та не був би обережний, Ñ– прийшов би меч та й захопив би його, то кров його на голові його буде!(UA) Єзекіїль. 33:5 Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñурми він чув, та не був обережний, кров його буде на ньому, а він, коли б був обережний, урÑтував би Ñвою душу.(UA) Єзекіїль. 33:6 Ртой вартовий, коли б побачив меча, що йде, Ñ– не заÑурмив би в Ñурму, а народ не був би обережний, Ñ– прийшов би меч, Ñ– захопив би одного з них, то він був би узÑтий за гріх Ñвій, а його кров Я зажадаю з руки вартового.(UA) Єзекіїль. 33:7 Рти, Ñину людÑький, Я дав тебе вартовим Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому, Ñ– ти почуєш з уÑÑ‚ Моїх Ñлово, й оÑтережеш Ñ—Ñ… від Мене.(UA) Єзекіїль. 33:8 Коли б Я Ñказав до безбожного: Безбожнику, ти конче помреш!, а ти не говорив би, щоб оÑтерегти безбожного від дороги його, то він, неÑправедливий, помре за Ñвій гріх, а його кров Я вимагатиму з твоєї руки.(UA) Єзекіїль. 33:9 Рти, коли оÑтережеш неÑправедливого від дороги його, щоб вернувÑÑ Ð· неї, Ñ– він не вернетьÑÑ Ð· Ñвоєї дороги, він помре за гріх Ñвій, а ти душу Ñвою врÑтував.(UA) Єзекіїль. 33:10 Рти, Ñину людÑький, Ñкажи до Ізраїлевого дому: Ви кажете так, говорÑчи: Коли наші провини та наші гріхи на наÑ, Ñ– через них ми гинемо, то Ñк будемо жити?(UA) Єзекіїль. 33:11 Скажи їм Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, не прагну Ñмерти неÑправедливого, а тільки щоб вернути неÑправедливого з дороги його, Ñ– буде він жити! ÐавернітьÑÑ, навернітьÑÑ Ð· ваших злих доріг, Ñ– нащо вам умирати, доме Ізраїлів?(UA) Єзекіїль. 33:12 Рти, Ñину людÑький, Ñкажи до Ñинів Ñвого народу: СправедливіÑÑ‚ÑŒ Ñправедливого не врÑтує його в дні гріха його, а неÑправедливіÑÑ‚ÑŒ неÑправедливого не ÑпіткнетьÑÑ Ð²Ñ–Ð½ об неї в дні Ð½Ð°Ð²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї неÑправедливоÑти, а Ñправедливий не зможе жити в ній в дні Ñвого гріха.(UA) Єзекіїль. 33:13 Коли Я Ñкажу Ñправедливому: Буде конче він жити, а він надіÑвÑÑ Ð± на Ñвою ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, та робив би кривду, то вÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ не буде згадана, Ñ– за кривду Ñвою, що зробив, він помре!(UA) Єзекіїль. 33:14 Рколи Я Ñкажу до неÑправедливого: Конче помреш ти, а він навернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвого гріха, Ñ– робитиме право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ:(UA) Єзекіїль. 33:15 заÑтаву поверне неÑправедливий, грабунок відшкодує, ходитиме уÑтавами життÑ, щоб не чинити кривди, то конче буде він жити, не помре!(UA) Єзекіїль. 33:16 УÑÑ– гріхи його, Ñкі він нагрішив, не будуть йому згадані, право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ робив він, конче буде він жити!(UA) Єзекіїль. 33:17 І кажуть Ñини твого народу: ÐеÑправедлива ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð°! тоді Ñк неÑправедлива Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð²Ð»Ð°Ñна дорога.(UA) Єзекіїль. 33:18 Коли Ñправедливий відвернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї ÑправедливоÑти, Ñ– робитиме кривду, то помре він за те!(UA) Єзекіїль. 33:19 Рколи неÑправедливий відвернетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоєї неÑправедливоÑти, Ñ– чинитиме право та ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, то на них він буде жити!(UA) Єзекіїль. 33:20 Рви кажете: ÐеÑправедлива ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð°! Кожного з Ð²Ð°Ñ Ð¯ буду Ñудити, Ізраїлів доме, за його дорогами!(UA) Єзекіїль. 33:21 І ÑталоÑÑ Ð·Ð° дванадцÑтого року, деÑÑтого міÑÑцÑ, п'Ñтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ нашого вигнаннÑ, прийшов був до мене втікач з ЄруÑалиму, говорÑчи: Побите це міÑто!...(UA) Єзекіїль. 33:22 РГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ° була прийшла до мене ввечорі перед приходом цього втікача, Ñ– Він відкрив мої уÑта, поки прийшов той до мене вранці. І були відкриті мої уÑта, Ñ– не був уже Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ німий!(UA) Єзекіїль. 33:23 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 33:24 Сину людÑький, мешканці цих руїн на Ізраїлевій землі говорÑÑ‚ÑŒ так: Ðвраам був один, та проте поÑів цей Край, а Ð½Ð°Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾, нам даний цей Край на Ñпадщину!(UA) Єзекіїль. 33:25 Тому Ñкажи їм: Так Ñказав ГоÑподь Бог: Ви на крові Ñ—Ñте, а Ñвої очі зводите до бовванів Ñвоїх, Ñ– кров проливаєте, Ñ– цей Край поÑÑдете ви?(UA) Єзекіїль. 33:26 Ви ÑпираєтеÑÑŒ на Ñвого меча, робите гидоту, Ñ– кожен безчеÑтить жінку Ñвого ближнього, Ñ– цей Край поÑÑдете ви?(UA) Єзекіїль. 33:27 Так Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог: Як живий Я, Ñ‚Ñ–, хто в руїнах, попадають від меча, а той, хто на широкім полі, того віддам звірині, щоб пожерла його, а Ñ‚Ñ–, хто в твердинÑÑ… та в печерах, помруть від моровиці!(UA) Єзекіїль. 33:28 І оберну Я цей Край на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на ÑплюндруваннÑ, Ñ– ÑкінчитьÑÑ Ð¿Ð¸Ñ…Ð° Ñили його, Ñ– опуÑтошіють Ізраїлеві гори, так що не буде й перехожого...(UA) Єзекіїль. 33:29 І пізнають вони, що Я ГоÑподь, коли Я оберну цей Край на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на ÑÐ¿Ð»ÑŽÐ½Ð´Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° вÑÑ– їхні гидоти, що зробили вони.(UA) Єзекіїль. 33:30 Рти, Ñину людÑький, Ñини твого народу умовлÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ тебе при Ñтінах Ñ– в дверÑÑ… домів, Ñ– говорÑÑ‚ÑŒ один з одним, кожен зо Ñвоїм братом, кажучи: Увійдіть та поÑлухайте, що це за Ñлово, що виходить від ГоÑпода?(UA) Єзекіїль. 33:31 І прийдуть до тебе, Ñк приходить народ, Ñ– ÑÑдуть перед тобою Ñк Мій народ, Ñ– поÑлухають твоїх Ñлів, але Ñ—Ñ… не виконають, бо що приємне в уÑтах їхніх, те вони зроблÑÑ‚ÑŒ, а Ñерце їхнє ходить за захланніÑÑ‚ÑŽ їхньою.(UA) Єзекіїль. 33:32 І оÑÑŒ ти Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, Ñк піÑÐ½Ñ ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ, краÑноголоÑий Ñ– добрий грач, Ñ– вони Ñлухають Ñлова твої, але Ñ—Ñ… не виконують!(UA) Єзекіїль. 33:33 Рколи оце прийде, оÑÑŒ воно вже приходить! то пізнають вони, що Ñеред них був пророк.(UA) Єзекіїль. 34:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 34:2 Сину людÑький, пророкуй на Ізраїлевих паÑтирів, пророкуй та й Ñкажеш до них, до тих паÑтирів: Так говорить ГоÑподь Бог: Горе Ізраїлевим паÑтирÑм, Ñкі паÑуть Ñамих Ñебе! Хіба ж не отару повинні паÑти паÑтирі?(UA) Єзекіїль. 34:3 Жир ви Ñ—Ñте, та вовну вдÑгаєте, Ñиту вівцю ріжете, але отари не паÑете!(UA) Єзекіїль. 34:4 Слабих не зміцнÑєте, а хворої не лікуєте, Ñ– пораненої не перев'Ñзуєте, Ñполошеної не вертаєте, Ñ– загинулої не шукаєте, але пануєте над ними Ñилою та жорÑтокіÑÑ‚ÑŽ!(UA) Єзекіїль. 34:5 І порозпорошувалиÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ з браку паÑтирÑ, Ñ– Ñтали за їжу Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої польової звірини, Ñ– порозбігалиÑÑ...(UA) Єзекіїль. 34:6 Блукає отара ÐœÐ¾Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ–Ñ… горах та по вÑÑ–Ñ… виÑоких згір'ÑÑ…, Ñ– по вÑій широкій землі розпорошена отара МоÑ, Ñ– немає нікого, хто турбувавÑÑ Ð± про них, Ñ– немає нікого, хто б Ñ—Ñ… шукав!...(UA) Єзекіїль. 34:7 Тому, паÑтирі, поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього:(UA) Єзекіїль. 34:8 Як живий Я, говорить ГоÑподь Бог, за те, що отара ÐœÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð¸ÑˆÐµÐ½Ð° на здобич, Ñ– Ñтала отара ÐœÐ¾Ñ Ð·Ð° їжу Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑкої польової звірини через брак паÑтирÑ, Ñ– паÑтирі Мої не шукають Моєї отари, а Ñебе Ñамих паÑуть паÑтирі Мої, а отари Моєї не паÑуть,(UA) Єзекіїль. 34:9 тому, паÑтирі, поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього:(UA) Єзекіїль. 34:10 Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я на тих паÑтирів, Ñ– зажадаю з їхньої руки отари Моєї, Ñ– відірву Ñ—Ñ… від паÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸, Ñ– Ñ‚Ñ– паÑтирі не будуть уже паÑти Ñамих Ñебе, й Я врÑтую Свою отару з їхніх уÑÑ‚, Ñ– вони не будуть їм за їжу.(UA) Єзекіїль. 34:11 Бо так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: ОÑÑŒ Я Сам, Ñ– зажадаю отару Мою, Ñ– переглÑну Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 34:12 Як паÑтух переглÑдає Ñвоє Ñтадо того днÑ, коли він Ñеред Ñвоєї розпорошеної отари, так Я переглÑну отару Свою, Ñ– вирÑтую Ñ—Ñ… зо вÑÑ–Ñ… тих міÑць, куди вони були розпорошені за хмарного та імлиÑтого днÑ.(UA) Єзекіїль. 34:13 І випроваджу Ñ—Ñ… від народів, Ñ– позбираю Ñ—Ñ… із країв, Ñ– приведу Ñ—Ñ… до їхньої землі, Ñ– буду Ñ—Ñ… паÑти на Ізраїлевих горах, при річищах та по вÑÑ–Ñ… оÑелÑÑ… Краю.(UA) Єзекіїль. 34:14 Ðа паÑовищі доброму паÑтиму Ñ—Ñ…, Ñ– на виÑоких Ізраїлевих горах буде їхній випаÑ, там вони будуть лежати на випаÑÑ– доброму, Ñ– випаÑатимуть Ñите паÑовище на Ізраїлевих горах!(UA) Єзекіїль. 34:15 Я буду паÑти отару Свою, Ñ– Я Ñ—Ñ… покладу на Ñпочинок, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 34:16 Загинулу вівцю відшукаю, а Ñполошену поверну, а поранену перев'Ñжу, а хвору зміцню, а Ñиту та Ñильну погублю, буду паÑти Ñ—Ñ— правоÑуддÑм!(UA) Єзекіїль. 34:17 Рви, отаро МоÑ, так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я буду Ñудити між вівцею й вівцею, між бараном Ñ– козлами.(UA) Єзекіїль. 34:18 Чи мало вам того, що ви ÑпаÑуєте хороше паÑовище, а решту ваших паÑовищ ви топчете Ñвоїми ногами? І воду чиÑту ви п'єте, а позоÑталу ногами Ñвоїми каламутите?(UA) Єзекіїль. 34:19 І отара ÐœÐ¾Ñ Ð¼ÑƒÑить випаÑати потоптане вашими ногами, Ñ– пити Ñкаламучене вашими ногами!(UA) Єзекіїль. 34:20 Тому так ГоÑподь Бог промовлÑÑ” до них: ОÑÑŒ Я Сам Ñ– розÑуджу між вівцею Ñитою й між вівцею худою.(UA) Єзекіїль. 34:21 За те, що ви боком Ñ– раменом попихаєте, Ñ– рогами вашими колете вÑÑ–Ñ… Ñлабих, аж поки не порозпорошуєте Ñ—Ñ… геть,(UA) Єзекіїль. 34:22 то Я ÑпаÑу отару Свою, Ñ– вона не буде вже за здобич, Ñ– Я розÑуджу між вівцею та вівцею!(UA) Єзекіїль. 34:23 І поÑтавлю над ними одного паÑтирÑ, Ñ– він буде Ñ—Ñ… паÑти, раба Мого Давида, він Ñ—Ñ… буде паÑти, Ñ– він їм буде за паÑтирÑ!(UA) Єзекіїль. 34:24 РЯ, ГоÑподь, буду їм Богом, а раб Мій Давид кнÑзем Ñеред них. Я, ГоÑподь, це Ñказав!(UA) Єзекіїль. 34:25 І Ñкладу Я з ними заповіта миру, Ñ– прикінчу на землі злу звірину, Ñ– вони пробуватимуть в пуÑтині безпечно, Ñ– будуть Ñпати по ліÑах.(UA) Єзекіїль. 34:26 І вчиню Ñ—Ñ… та Ð´Ð¾Ð²ÐºÑ–Ð»Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ взгір'Ñ Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾ÑловеннÑм, Ñ– Ñпущу дощ в його чаÑÑ–, будуть це дощі благоÑловенні.(UA) Єзекіїль. 34:27 І польове дерево видаÑÑ‚ÑŒ Ñвій плід, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ Ñвій урожай, Ñ– будуть вони безпечні на Ñвоїй землі, Ñ– пізнають, що Я ГоÑподь, коли зламаю занози їхнього Ñрма, Ñ– врÑтую Ñ—Ñ… від руки тих, хто Ñ—Ñ… поневолив.(UA) Єзекіїль. 34:28 І не будуть уже вони за здобич Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñ–Ð², Ñ– звірина земна не жертиме Ñ—Ñ…, Ñ– будуть вони Ñидіти безпечно, Ñ– не буде нікого, хто б Ñ—Ñ… наÑтрашив.(UA) Єзекіїль. 34:29 І викохаю їм ÑÐ°Ð´Ð¶Ð°Ð½Ñ†Ñ Ð½Ð° Ñлаву, Ñ– не будуть вони вже забрані голодом із землі, Ñ– не понеÑуть уже ганьби народів.(UA) Єзекіїль. 34:30 І пізнають вони, що Я ГоÑподь, Бог їхній, з ними, а вони народ Мій, дім Ізраїлів, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 34:31 Рви отара МоÑ, отара Мого випаÑу, ви люди, а Я Бог ваш, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 35:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 35:2 Сину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ гори Сеїр, Ñ– пророкуй на неї(UA) Єзекіїль. 35:3 та й Ñкажеш їй: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я на тебе, горо Сеїре, Ñ– витÑгну руку Свою на тебе, й оберну тебе на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на ÑплюндруваннÑ.(UA) Єзекіїль. 35:4 МіÑта твої оберну на руїну, а ти будеш ÑпуÑтошеннÑм, Ñ– пізнаєте ви, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 35:5 За те, що ти маєш вічну ворожнечу, Ñ– валила Ізраїлевих Ñинів через меча в чаÑÑ– їхнього нещаÑÑ‚Ñ, в чаÑÑ– загибелі кінцевої,(UA) Єзекіїль. 35:6 тому Ñк живий Я, говорить ГоÑподь Бог, на кров оберну тебе, Ñ– кров буде гнати тебе. Отож кров ти зненавиділа, то кров буде гнати тебе!(UA) Єзекіїль. 35:7 Оберну Я гору Сеїр на ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° на ÑплюндруваннÑ, Ñ– витну з неї того, хто йде та вертаєтьÑÑ.(UA) Єзекіїль. 35:8 І наповню його гори трупами його! Згір'Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ— й долини твої та вÑÑ– твої річища, побиті мечем попадають у них!(UA) Єзекіїль. 35:9 Ðа вічні руїни оберну Я тебе, а міÑта твої не заÑелÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– пізнаєте ви, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 35:10 За те, що ти кажеш: Два ці народи, Ñ– два ці краї будуть мої, Ñ– ми поÑÑдемо те, де ГоÑподь був,(UA) Єзекіїль. 35:11 тому, Ñк живий Я, говорить ГоÑподь Бог, зроблю Я за гнівом твоїм та за заздріÑÑ‚ÑŽ твоєю, Ñкі ти робив із Ñвоєї ненавиÑти до них, Ñ– вони пізнають Мене, коли буду Ñудити тебе.(UA) Єзекіїль. 35:12 І пізнаєш ти, що Я ГоÑподь, чув уÑÑ– образи твої, Ñкі ти казав на Ізраїлеві гори, говорÑчи: Вони опуÑтошілі, дані нам на їжу!(UA) Єзекіїль. 35:13 І ви величалиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Мене Ñвоїми уÑтами, Ñ– збільшували проти Мене Ñлова Ñвої, Я це чув!(UA) Єзекіїль. 35:14 Так говорить ГоÑподь Бог: Коли буде радіти вÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ, тоді вчиню Ñ—Ñ— тобі ÑпуÑтошеннÑм!(UA) Єзекіїль. 35:15 Як радієш ти зо Ñпадку Ізраїлевого дому через те, що опуÑтошіло воно, так зроблю Я й тобі. СпуÑтошеннÑм Ñтанеш, горо Сеїре, та ввеÑÑŒ Едом, увеÑÑŒ він, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 36:1 Рти, Ñину людÑький, пророкуй на Ізраїлеві гори, та й Ñкажеш: Ізраїлеві гори, поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього!(UA) Єзекіїль. 36:2 Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що ворог говорить на Ð²Ð°Ñ Ðга! Ñ– вічні пагірки Ñтали вам за Ñпадщину,(UA) Єзекіїль. 36:3 тому пророкуй та й Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що пуÑтошено й топтано Ð²Ð°Ñ Ð·Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð°, щоб були ви Ñпадком Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñтанку народів, Ñ– були ви взÑÑ‚Ñ– на кінчик Ñзика й на балаканину народу,(UA) Єзекіїль. 36:4 тому, Ізраїлеві гори, поÑлухайте Ñлова ГоÑпода Бога: Так говорить ГоÑподь Бог до гір та до згір'їв, до річищ та до долин, Ñ– до ÑпуÑтошілих руїн, Ñ– до опущених міÑÑ‚, що Ñтали за здобич та за поÑміховиÑько Ð´Ð»Ñ Ñ€ÐµÑˆÑ‚Ð¸ тих народів, що навколо.(UA) Єзекіїль. 36:5 Так говорить ГоÑподь Бог: Поправді кажу, що огнем Своєї ревноÑти говорив Я на решту тих народів та на ввеÑÑŒ Едом, що взÑли Ñобі Мій Край за Ñпадок у радоÑÑ‚Ñ– вÑього ÑерцÑ, у погорді душі, щоб вигнати його на здобич.(UA) Єзекіїль. 36:6 Тому пророкуй на Ізраїлеву землю, та й Ñкажеш до гір, до згір'їв, до річищ та до долин: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я говорив у ревноÑÑ‚Ñ– Своїй та в гніві Своїм за те, що ви ноÑили ганьбу народів.(UA) Єзекіїль. 36:7 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Прирікаючи, Я піднÑв Свою руку, що Ñ‚Ñ– люди, Ñкі навколо ваÑ, вони понеÑуть Ñвою ганьбу!(UA) Єзекіїль. 36:8 Рви, Ізраїлеві гори, розпуÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ ваше віттÑ, Ñ– будете приноÑити плід Ñвій Ð´Ð»Ñ ÐœÐ¾Ð³Ð¾ народу ІзраїлÑ, бо вони зблизилиÑÑ, щоб прийти.(UA) Єзекіїль. 36:9 Бо оÑÑŒ Я прийду до ваÑ, Ñ– звернуÑÑ Ð´Ð¾ ваÑ, Ñ– ви будете оброблені та обÑÑ–Ñні.(UA) Єзекіїль. 36:10 І розмножу на Ð²Ð°Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ñƒ, увеÑÑŒ Ізраїлів дім, уÑього його, Ñ– будуть заÑелені ці міÑта, а руїни будуть забудовані.(UA) Єзекіїль. 36:11 І розмножу на Ð²Ð°Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ñƒ та Ñкотину, Ñ– вони помножатьÑÑ Ñ‚Ð° розплодÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– позаÑелюю ваÑ, Ñк за вашої давнини, Ñ– буду чинити вам краще, Ñк за ваших початків, Ñ– ви пізнаєте, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 36:12 І попроваджу на Ð²Ð°Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ñƒ, мій народ Ізраїлів, Ñ– вони поÑÑдуть тебе, Ñ– Ñтанеш ти їм на Ñпадок, Ñ– не будеш уже більше позбавлÑти Ñ—Ñ… дітей.(UA) Єзекіїль. 36:13 Так говорить ГоÑподь Бог: За те, що говорÑÑ‚ÑŒ про ваÑ: Ти Ñ—Ñи людину, Ñ– позбавлÑєш народ Ñвій дітей,(UA) Єзекіїль. 36:14 тому ти не будеш уже Ñ—Ñти людини, Ñ– більше не позбавиш Ñвій народ дітей, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 36:15 І не почуєш уже ти більше ганьби від поган, Ñ– наруги народів не будеш більше ноÑити, Ñ– не вчиниш більше, щоб народ твій ÑпотикавÑÑ, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 36:16 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 36:17 Сину людÑький, Ізраїлів дім вони жили на землі Ñвоїй, та й занечиÑтили Ñ—Ñ— Ñвоєю дорогою та Ñвоїми вчинками, Ñк нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ жінки в Ñ‡Ð°Ñ Ð½ÐµÑ‡Ð¸Ñтоти Ñ—Ñ— Ñтала Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð° перед Моїм лицем!(UA) Єзекіїль. 36:18 І вилив Я гнів Свій на них за ту кров, Ñку вилили вони на землю, та бовванами Ñвоїми занечиÑтили Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 36:19 І розÑÑ–Ñв Я Ñ—Ñ… Ñеред народів, Ñ– вони були розпорошені по країнах. За їхньою дорогою та за їхніми вчинками розÑудив Я Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 36:20 І коли прийшли вони до тих народів, куди поприходили, то зневажили ÑвÑте Моє ЙменнÑ, коли Ñтали до них говорити: Вони народ ГоÑпода, та з землі Його повиходили!(UA) Єзекіїль. 36:21 І змилувавÑÑ Ð¯ над Своїм ÑвÑтим Ім'Ñм, що його зневажив Ізраїлів дім Ñеред народів, куди вони поприходили.(UA) Єзекіїль. 36:22 Тому Ñкажи до Ізраїлевого дому: Так говорить ГоÑподь Бог: Ðе Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¯ роблю це, Ізраїлів доме, а тільки Ð´Ð»Ñ ÑвÑтого Свого ЙменнÑ, Ñке ви зневажили Ñеред народів, куди ви поприходили.(UA) Єзекіїль. 36:23 І оÑвÑчу Я велике Ім'Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ñ”, зневажене Ñеред народів, що ви зневажили Ñеред них, Ñ– пізнають Ñ‚Ñ– люди, що Я ГоÑподь, говорить ГоÑподь Бог, коли Я покажу Свою ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ñеред Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° їхніх очах.(UA) Єзекіїль. 36:24 І візьму Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· тих народів, Ñ– позбираю Ð²Ð°Ñ Ð·Ð¾ вÑÑ–Ñ… країв, Ñ– приведу Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ вашої землі.(UA) Єзекіїль. 36:25 І покроплю Ð²Ð°Ñ Ñ‡Ð¸Ñтою водою, Ñ– Ñтанете чиÑÑ‚Ñ–; зо вÑÑ–Ñ… ваших нечиÑтот Ñ– зо вÑÑ–Ñ… ваших бовванів очищу ваÑ.(UA) Єзекіїль. 36:26 І дам вам нове Ñерце, Ñ– нового духа дам у ваше нутро, Ñ– викину камінне Ñерце з вашого тіла, Ñ– дам вам Ñерце із плоті.(UA) Єзекіїль. 36:27 І духа Свого дам Я до вашого нутра, Ñ– зроблю Я те, що уÑтавами Моїми будете ходити, а поÑтанови Мої будете Ñтерегти та виконувати.(UA) Єзекіїль. 36:28 І ви будете Ñидіти в Краю, Ñкого Я дав вашим батькам, Ñ– будете Мені народом, а Я буду вам Богом!(UA) Єзекіїль. 36:29 І ÑпаÑу Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… ваших нечиÑтот, Ñ– покличу збіжжÑ, Ñ– помножу його, Ñ– не дам на Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñƒ.(UA) Єзекіїль. 36:30 І намножу плід дерева та врожай полÑ, щоб ви більше не набиралиÑÑ Ñорому через голод між народами.(UA) Єзекіїль. 36:31 І згадаєте ви про ваші дороги лихі та про ваші вчинки, що не добрі, Ñ– будете бридитиÑÑ Ñамих Ñебе за Ñвої провини та за гидоти Ñвої.(UA) Єзекіїль. 36:32 Ðе Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¯ це робитиму, говорить ГоÑподь Бог, нехай буде це вам відоме! ЗашарійтеÑÑ Ñ‚Ð° поÑоромтеÑÑ Ð²Ð°ÑˆÐ¸Ñ… доріг, Ізраїлів доме!(UA) Єзекіїль. 36:33 Так говорить ГоÑподь Бог: Того днÑ, коли Я очищу Ð²Ð°Ñ Ð·Ð¾ вÑÑ–Ñ… ваших провин, то позаÑелюю ці міÑта, Ñ– будуть забудовані руїни.(UA) Єзекіїль. 36:34 Ð ÑпуÑтошена Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ оброблювана за те, що була ÑпуÑтошеннÑм на очах кожного перехожого.(UA) Єзекіїль. 36:35 І Ñкажуть: Цей опуÑтошілий Край Ñтав Ñк той еденÑький Ñадок, а ці міÑта, повалені й попуÑтошені та поруйновані, тепер укріплені та замешкані!(UA) Єзекіїль. 36:36 І пізнають народи, Ñкі зоÑтанутьÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ ваÑ, що Я, ГоÑподь, забудував поруйноване, заÑадив ÑпуÑтошіле. Я, ГоÑподь, говорив це Ñ– зробив!(UA) Єзекіїль. 36:37 Так говорить ГоÑподь Бог: Ще на це прихилюÑÑ Ð´Ð¾ Ізраїлевого дому, щоб зробити їм: помножу Ñ—Ñ…, Ñк людÑьку отару!(UA) Єзекіїль. 36:38 Як оÑвÑчена отара, Ñк отара ЄруÑалиму в його ÑвÑта, такі будуть ці поруйновані міÑта, повні отари людÑької, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 37:1 Була надо мною ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°, Ñ– Дух ГоÑподній випровадив мене, Ñ– Ñпинив мене Ñеред долини, а вона повна кіÑток!(UA) Єзекіїль. 37:2 І Він обвів мене Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… навколо, аж оÑÑŒ Ñ—Ñ… дуже багато на поверхні долини, Ñ– оÑÑŒ вони Ñтали дуже Ñухі!(UA) Єзекіїль. 37:3 І Ñказав Він мені: Сину людÑький, чи оживуть оці коÑÑ‚Ñ–? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: ГоÑподи Боже, Ти знаєш!(UA) Єзекіїль. 37:4 І Ñказав Він мені: Пророкуй про ці коÑÑ‚Ñ–, та й Ñкажеш до них: Сухі коÑÑ‚Ñ–, поÑлухайте Ñлова ГоÑподнього!(UA) Єзекіїль. 37:5 Так говорить ГоÑподь Бог до цих кіÑток: ОÑÑŒ Я введу у Ð²Ð°Ñ Ð´ÑƒÑ…Ð° Ñ– ви оживете!(UA) Єзекіїль. 37:6 І дам на Ð²Ð°Ñ Ð¶Ð¸Ð»Ð¸, Ñ– вироÑте на Ð²Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾, Ñ– проÑÑ‚Ñгну на Ð²Ð°Ñ ÑˆÐºÑ–Ñ€Ñƒ, Ñ– дам у Ð²Ð°Ñ Ð´ÑƒÑ…Ð°, Ñ– ви оживете. І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 37:7 І пророкував Ñ, Ñк наказано. І знÑвÑÑ ÑˆÑƒÐ¼, коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾ÐºÑƒÐ²Ð°Ð², Ñ– оÑÑŒ гуркіт, а коÑÑ‚Ñ– зближалиÑÑ, кіÑтка до кіÑтки Ñвоєї.(UA) Єзекіїль. 37:8 І побачив Ñ, аж оÑÑŒ на них жили, Ñ– вироÑло тіло, Ñ– була натÑгнена на них шкіра зверху, та духа не було в них.(UA) Єзекіїль. 37:9 І Ñказав Він мені: Пророкуй до духа, пророкуй, Ñину людÑький, та й Ñкажеш до духа: Так говорить ГоÑподь Бог: Прилинь, духу, з чотирьох вітрів, Ñ– дихни на цих забитих, Ñ– нехай оживуть!(UA) Єзекіїль. 37:10 І Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾ÐºÑƒÐ²Ð°Ð², Ñк Він наказав був мені, Ñ– ввійшов у них дух, Ñ– вони ожили, Ñ– поÑтавали на ноги Ñвої, війÑько дуже-дуже велике!...(UA) Єзекіїль. 37:11 І Ñказав Він мені: Сину людÑький, ці коÑÑ‚Ñ– вони ввеÑÑŒ Ізраїлів дім. ОÑÑŒ вони кажуть: ПовиÑихали наші коÑÑ‚Ñ–, Ñ– загинула наша надіÑ, нам кінець!(UA) Єзекіїль. 37:12 Тому пророкуй та й Ñкажеш до них: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я повідчинÑÑŽ ваші гроби, Ñ– позводжу Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· ваших гробів, мій народе, Ñ– введу Ð²Ð°Ñ Ð´Ð¾ Ізраїлевої землі!(UA) Єзекіїль. 37:13 І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь, коли Я повідчинÑÑŽ ваші гроби, Ñ– коли позводжу Ð²Ð°Ñ Ñ–Ð· ваших гробів, Мій народе!(UA) Єзекіїль. 37:14 І дам Я в Ð²Ð°Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Духа, Ñ– ви оживете, Ñ– вміщу Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° вашій землі, Ñ– пізнаєте ви, що Я, ГоÑподь, Ñказав це й зробив, говорить ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 37:15 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 37:16 Рти, Ñину людÑький, візьми Ñобі один куÑок дерева, Ñ– напиши на ньому: Юді та Ñинам ІзраїлÑ, його друзÑм. І візьми ще один куÑок дерева, Ñ– напиши на ньому: ЙоÑипові дерево Єфрема та вÑьому домові ІзраїлÑ, друзÑм його.(UA) Єзекіїль. 37:17 І зблизь Ñ—Ñ… Ñобі одне до одного на один куÑок дерева, Ñ– вони Ñтануть за одне в твоїй руці!(UA) Єзекіїль. 37:18 І Ñк Ñкажуть до тебе Ñини твого народу, говорÑчи: Чи не оголоÑиш нам, що це в тебе таке?(UA) Єзекіїль. 37:19 то Ñкажи їм: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я візьму дерево ЙоÑипа, що в Єфремовій руці, та племена Ізраїлеві, його друзів, Ñ– дам на нього дерево Юди, Ñ– вчиню Ñ—Ñ… за одне дерево, Ñ– Ñтануть вони одним у Моїй руці!(UA) Єзекіїль. 37:20 І будуть ці дерева, що напишеш на них, у руці твоїй на їхніх очах.(UA) Єзекіїль. 37:21 І Ñкажи до них: Так говорить ГоÑподь Бог: ОÑÑŒ Я візьму Ізраїлевих Ñинів з-поÑеред народів, куди вони пішли, Ñ– позбираю Ñ—Ñ… знавкола, Ñ– введу Ñ—Ñ… до їхньої землі.(UA) Єзекіїль. 37:22 І зроблю Ñ—Ñ… за один народ у Краї на Ізраїлевих горах, Ñ– буде Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… них один цар за царÑ, Ñ– не будуть уже двома народами, Ñ– не будуть уже більш поділені на двоє царÑтв.(UA) Єзекіїль. 37:23 І більш не будуть вони занечищуватиÑÑ Ñвоїми бовванами й гидотами Ñвоїми та вÑіма Ñвоїми переÑтупами, ÑпаÑу Ñ—Ñ… зо вÑÑ–Ñ… їхніх оÑель, де вони грішили, й очищу Ñ—Ñ…. І будуть вони мені народом, а Я буду їм Богом!(UA) Єзекіїль. 37:24 Рраб Мій Давид буде царем над ними, Ñ– один паÑтир буде Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… них, Ñ– поÑтановами Моїми вони будуть ходити, а уÑтави Мої будуть Ñтерегти й виконувати Ñ—Ñ….(UA) Єзекіїль. 37:25 І оÑÑдуть вони на тій землі, Ñку Я дав був Моєму рабові Яковові, що Ñиділи на ній їхні батьки, Ñ– оÑÑдуть на ній вони та їхні Ñини, та Ñини Ñинів їхніх аж навіки, а Мій раб Давид буде їм кнÑзем навіки!(UA) Єзекіїль. 37:26 І Ñкладу з ними заповіта миру, це буде вічний заповіт із ними. І зміцню Ñ—Ñ…, Ñ– намножу Ñ—Ñ…, Ñ– дам Свою ÑвÑтиню Ñеред них на віки!(UA) Єзекіїль. 37:27 І буде міÑце Мого Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´ ними, Ñ– Я буду їм Богом, а вони Мені будуть народом.(UA) Єзекіїль. 37:28 І пізнають ці народи, що Я ГоÑподь, що оÑвÑтив ІзраїлÑ, коли буде ÐœÐ¾Ñ ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ñеред них навіки!(UA) Єзекіїль. 38:1 І було мені Ñлово ГоÑподнє таке:(UA) Єзекіїль. 38:2 Сину людÑький, зверни Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ Òоґа, краю Маґоґа, кнÑÐ·Ñ Ð Ð¾ÑˆÑƒ, Мешеху та Тувалу, Ñ– пророкуй на нього(UA) Єзекіїль. 38:3 та й Ñкажеш: Так Ñказав ГоÑподь: ОÑÑŒ Я проти тебе, Òоґу, кнÑже Рошу, Мешеху та Тувалу!(UA) Єзекіїль. 38:4 І заверну тебе, Ñ– вкладу гачки в щелепи твої, Ñ– виведу тебе та вÑе війÑько твоє, коней та верхівців, уÑÑ– вони доÑконало озброєні, велике зборище, зо щитами та щитками, уÑÑ– озброєні мечами.(UA) Єзекіїль. 38:5 ПараÑ, Куш Ñ– Пут із ними, уÑÑ– вони зо щитом та з шоломом.(UA) Єзекіїль. 38:6 Òомер Ñ– вÑÑ– орди його, дім Тоґарми, кінці північні та вÑÑ– відділи його, чиÑленні народи з тобою.(UA) Єзекіїль. 38:7 ПриготуйÑÑ, Ñ– приготуй Ñобі ти та вÑе зборище твоє, зібрані при тобі, Ñ– будеш Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… Ñторожею.(UA) Єзекіїль. 38:8 По багатьох днÑÑ… ти будеш потрібний, у кінці років прийдеш до Краю, що повернений від меча, що зібраний від чиÑленних народів, на Ізраїлеві гори, що завжди були руїною, а він був виведений від народів, Ñ– вÑÑ– вони ÑидÑÑ‚ÑŒ безпечно.(UA) Єзекіїль. 38:9 І вийдеш, прийдеш Ñк бурÑ, будеш Ñк хмара, щоб покрити землю, ти та вÑÑ– відділи твої, та чиÑленні народи з тобою.(UA) Єзекіїль. 38:10 Так говорить ГоÑподь Бог: І ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, увійдуть Ñлова на твоє Ñерце, Ñ– ти будеш думати злу думку,(UA) Єзекіїль. 38:11 та й Ñкажеш: Піду на неукріплений край, знайду Ñпокійних, що безпечно ÑидÑÑ‚ÑŒ, уÑÑ– вони ÑидÑÑ‚ÑŒ в оÑадах без муру, Ñ– нема в них заÑува та воріт,(UA) Єзекіїль. 38:12 щоб набрати здобичі, Ñ– чинити грабунок, щоб повернути Ñвою руку на заÑелені руїни, Ñ– на народ, зібраний з народів, що набувають добуток та маєток, що ÑидÑÑ‚ÑŒ поÑеред землі.(UA) Єзекіїль. 38:13 Шева та Дедан, Ñ– купці Таршішу, Ñ– вÑÑ– левчуки його Ñкажуть тобі: Чи ти прийшов набрати здобичі, чи ти зібрав Ñвоє зборище, щоб чинити грабунок, щоб винеÑти Ñрібло та золото, щоб набрати добутку та маєтку, щоб набрати великої здобичі?(UA) Єзекіїль. 38:14 Тому пророкуй, Ñину людÑький, та й Ñкажеш до Òоґа: Так говорить ГоÑподь Бог: Чи того днÑ, коли народ Мій Ñидітиме безпечно, ти не довідаєшÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾ це?(UA) Єзекіїль. 38:15 І прийдеш із Ñвого міÑцÑ, із північних кінців, ти та чиÑленні народи з тобою, вÑÑ– вони гарцюють на конÑÑ…, зборище велике й війÑько чиÑленне!(UA) Єзекіїль. 38:16 І здіймешÑÑ Ð½Ð° народ Мій Ізраїлів, Ñк хмара, щоб покрити землю. Буде це на кінці днів, Ñ– виведу тебе на Мій Край, щоб народи пізнали Мене, коли Я покажу Свою ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ тобі, Òоґу, на їхніх очах.(UA) Єзекіїль. 38:17 Так говорить ГоÑподь Бог: Чи ти той, що про нього говорив Я за давніх днів через Моїх рабів, Ізраїлевих пророків, що пророкували за тих днів про роки, щоб привеÑти тебе на них?(UA) Єзекіїль. 38:18 І ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, у дні приходу Òоґа на Ізраїлеву землю, говорить ГоÑподь Бог, увійде ревніÑÑ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð² ніздрі Мої.(UA) Єзекіїль. 38:19 І в ревноÑÑ‚Ñ– Ñвоїй, в огні Свого гніву Я Ñказав: цього Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ великий Ñ‚Ñ€ÑƒÑ Ð½Ð° Ізраїлевій землі.(UA) Єзекіїль. 38:20 І затремтÑÑ‚ÑŒ перед Моїм лицем морÑькі риби та птаÑтво небеÑне, Ñ– польова звірина, вÑÑке гаддÑ, що плазує по землі, Ñ– вÑÑка людина, що на поверхні землі, Ñ– будуть поруйновані гори, Ñ– повалÑÑ‚ÑŒÑÑ ÑƒÑ€Ð²Ð¸Ñ‰Ð°, Ñ– вÑÑкий мур на землю впаде.(UA) Єзекіїль. 38:21 І покличу проти нього меча на вÑÑ–Ñ… горах Моїх, говорить ГоÑподь Бог, меч кожного буде на брата його!(UA) Єзекіїль. 38:22 І буду ÑудитиÑÑ Ð· ними моровицею та кров'ÑŽ, Ñ– пущу заливний дощ та камінний град, огонь та Ñірку на нього та на відділи його, та на чиÑленні народи, що з ним.(UA) Єзекіїль. 38:23 І звеличуÑÑ, Ñ– покажу Свою ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– буду пізнаний на очах чиÑленних народів, Ñ– вони пізнають, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 39:1 Рти, Ñину людÑький, пророкуй на Òоґа та й Ñкажеш: Так говорить ГоÑподь Бог: Ото Я на тебе, кнÑже Рошу, Мешеху та Тувалу!(UA) Єзекіїль. 39:2 І верну тебе, Ñ– попроваджу тебе, Ñ– підійму тебе з північних кінців, Ñ– впроваджу тебе на Ізраїлеві гори.(UA) Єзекіїль. 39:3 І виб'ÑŽ лука твого з твоєї лівиці, а твої Ñтріли кину з твоєї правиці.(UA) Єзекіїль. 39:4 Упадеш на Ізраїлевих горах ти й уÑÑ– відділи твої та народи, що з тобою; віддам тебе на з'Ñ—Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ…Ð¸Ð¶Ð¾Ð¼Ñƒ птаÑтву, уÑÑкому крилатому та польовій звірині.(UA) Єзекіїль. 39:5 Ðа відкритому полі впадеш ти, бо це Я говорив, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 39:6 І пошлю Я огонь на Маґоґа та на тих, що безпечно замешкують оÑтрови, Ñ– пізнають вони, що Я ГоÑподь!(UA) Єзекіїль. 39:7 РСвоє ÑвÑте Ім'Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð³Ð¾Ð»Ð¾ÑˆÑƒ поÑеред Мого народу ІзраїлÑ, Ñ– більше не дам зневажити ÑвÑте Моє ЙменнÑ, Ñ– народи пізнають, що Я ГоÑподь, СвÑтий Ізраїлів!(UA) Єзекіїль. 39:8 ОÑÑŒ прийде Ñ– ÑтанетьÑÑ, говорить ГоÑподь Бог, це той день, що Я говорив.(UA) Єзекіїль. 39:9 І повиходÑÑ‚ÑŒ мешканці Ізраїлевих міÑÑ‚, Ñ– накладуть огонь, Ñ– палитимуть зброю та щитка й щита, лука та Ñтріли, Ñ– ручноно ÐºÐ¸Ñ Ñ‚Ð° ратище, Ñ– будуть ними палити огонь Ñім років.(UA) Єзекіїль. 39:10 І не будуть ноÑити дров з полÑ, Ñ– не будуть рубати з ліÑів, бо зброєю будуть палити огонь, Ñ– візьмуть здобич із тих, хто брав здобич із них, Ñ– пограбують тих, хто Ñ—Ñ… грабував, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 39:11 І ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, дам Я там Òоґові міÑце гробу в Ізраїлі, Долину Перехожих, на Ñхід від морÑ, Ñ– що замикає дорогу перехожим. І поховають там Òоґа й уÑе його многолюдÑтво, та й назвуть: Долина МноголюдÑтва Òоґа.(UA) Єзекіїль. 39:12 І буде ховати Ñ—Ñ… Ізраїлів дім, щоб очиÑтити землю, Ñім міÑÑців.(UA) Єзекіїль. 39:13 І буде ховати ввеÑÑŒ народ краю, Ñ– він Ñтане Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… за пам'Ñтку, того днÑ, коли Я проÑлавлю Себе, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 39:14 І відділÑÑ‚ÑŒ людей, Ñкі без перерви ходитимуть по краю й ховатимуть з перехожими позоÑталих ще на поверхні землі, щоб Ñ—Ñ— очиÑтити. По Ñеми міÑÑцÑÑ… вони ще будуть вишукувати.(UA) Єзекіїль. 39:15 І перейдуть Ñ‚Ñ– обхідники по краю, Ñ– коли хто побачить людÑьку кіÑтку, то поÑтавить при ній знака, аж поки не поховають Ñ—Ñ— похоронники в Долині МноголюдÑтва Òоґа.(UA) Єзекіїль. 39:16 Рім'Ñ Ð¼Ñ–Ñта Гамона. І очиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ землю.(UA) Єзекіїль. 39:17 Рти, Ñину людÑький, так говорить ГоÑподь Бог: Скажи птахові, уÑÑкому крилатому, та вÑій польовій звірині: ЗгромадьтеÑÑ Ð¹ прийдіть, зберітьÑÑ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ над жертвою, що Я принеÑу Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ, велика жертва на Ізраїлевих горах, Ñ– ви будете Ñ—Ñти м'ÑÑо, Ñ– будете пити кров.(UA) Єзекіїль. 39:18 Ви будете Ñ—Ñти тіло лицарів, а кров кнÑзів землі будете пити, барани, Ñ– вівці, Ñ– козли, бики, Ñиті башанÑькі бики вÑÑ– вони.(UA) Єзекіїль. 39:19 І будете Ñ—Ñти лій аж до ÑитоÑти, Ñ– будете пити кров аж до Ð²Ð¿Ð¾Ñ”Ð½Ð½Ñ Ð· Моєї жертви, Ñку Я Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð°Ñ,(UA) Єзекіїль. 39:20 Ñ– наÑититеÑÑ Ð¿Ñ€Ð¸ Моєму Ñтолі кіньми та верхівцÑми, лицарÑми та вÑÑкими воÑками, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 39:21 І дам Свою Ñлаву між народами, Ñ– побачать уÑÑ– народи Мій Ñуд, що зроблю Я, та Мою руку, що на них покладу.(UA) Єзекіїль. 39:22 І пізнає Ізраїлів дім, що Я ГоÑподь, їхній Бог, від цього Ð´Ð½Ñ Ð¹ далі.(UA) Єзекіїль. 39:23 І пізнають народи, що Ізраїлів дім пішов на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð° провини Ñвої, за те, що ÑпроневірилиÑÑ ÐœÐµÐ½Ñ–, а Я Ñховав був від них лице Своє, Ñ– віддав Ñ—Ñ… у руку їхніх неприÑтелів, Ñ– вÑÑ– вони попадали від меча.(UA) Єзекіїль. 39:24 За їхньою нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ та за їхнє Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð² Я це з ними, Ñ– Ñховав від них лице Своє.(UA) Єзекіїль. 39:25 Тому так говорить ГоÑподь Бог: Тепер поверну долю Якова, Ñ– змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ уÑім Ізраїлевим домом, Ñ– буду ревний за Своє ÑвÑте ЙменнÑ.(UA) Єзекіїль. 39:26 І відчують вони Ñвою ганьбу та вÑе Ñвоє ÑпроневіреннÑ, Ñким ÑпроневірилиÑÑ ÐœÐµÐ½Ñ–, коли ÑÑдуть безпечно на Ñвоїй землі, Ñ– не буде вже нікого, хто б Ñ—Ñ… Ñтрашив,(UA) Єзекіїль. 39:27 коли поверну Ñ—Ñ… з народів, Ñ– позбираю Ñ—Ñ… із країв їхніх ворогів, Ñ– покажу Свою ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ у них на очах чиÑленних народів.(UA) Єзекіїль. 39:28 І пізнають вони, що Я ГоÑподь, Бог їхній, коли вижену Ñ—Ñ… у полон до народів, а потому позбираю Ñ—Ñ… на їхню землю, Ñ– більш не позоÑтавлю там нікого з них.(UA) Єзекіїль. 39:29 І не Ñховаю вже від них Свого лицÑ, бо виллю Духа Свого на Ізраїлів дім, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 40:1 ДвадцÑтого й п'Ñтого року нашого вигнаннÑ, на початку року, деÑÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑцÑ, чотирнадцÑтого року по тому, Ñк було зруйноване міÑто, того Ñамого Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° на мені ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ°, Ñ– Він упровадив мене туди.(UA) Єзекіїль. 40:2 У Божих видіннÑÑ… упровадив Він мене до Ізраїлевого Краю, Ñ– дав Ñпочити мені на дуже виÑокій горі, а на ній була ніби будова міÑта, з полуднÑ.(UA) Єзекіїль. 40:3 І привів мене туди, Ñ– оÑÑŒ чоловік, що його вид, ніби вид блиÑкучої міді, а в його руці льнÑна нитка та мірнича палицÑ, Ñ– він ÑтоÑв у брамі.(UA) Єзекіїль. 40:4 І Ñказав мені цей чоловік: Сину людÑький, дивиÑÑ Ñвоїми очима й Ñлухай Ñвоїми вухами, Ñ– зверни Ñвоє Ñерце на вÑе, що Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð¶Ñƒ тобі, бо ти приведений Ñюди, щоб показати тобі. УÑе, що ти побачиш, об'Ñви Ізраїлевому домові.(UA) Єзекіїль. 40:5 І оÑÑŒ мур назовні храму навколо, а в руці того чоловіка мірнича Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð° шіÑÑ‚ÑŒ ліктів, на міру ліктем та долонею. І змірÑв він ширину тієї будівлі одна палицÑ, Ñ– заввишки одна палицÑ.(UA) Єзекіїль. 40:6 І прийшов він до брами, що Ñ—Ñ— перед у напрÑмі до Ñходу, Ñ– ввійшов Ñ—Ñ— Ñходами, Ñ– змірÑв порога тієї брами одна Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð²ÑˆÐ¸Ñ€ÑˆÐºÐ¸, Ñ– другий поріг одна Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð²ÑˆÐ¸Ñ€ÑˆÐºÐ¸.(UA) Єзекіїль. 40:7 Ð Ð²Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð° Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÐºÐ¸ й одна Ð¿Ð°Ð»Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð²ÑˆÐ¸Ñ€ÑˆÐºÐ¸, а поміж вартівнÑми п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів; а поріг брами з боку Ñінечок тієї брами, зÑередини одна палицÑ.(UA) Єзекіїль. 40:8 І змірÑв він Ñіни тієї брами зÑередини одна палицÑ.(UA) Єзекіїль. 40:9 І змірÑв Ñіни брами віÑім ліктів, а Ñтовпи Ñ—Ñ— два лікті, а Ñіни брами зÑередини.(UA) Єзекіїль. 40:10 Рбрамні вартівні в напрÑмі на Ñхід три звідÑи й три звідти, Ñ– міра одна їм трьом, Ñ– міра одна Ñтовпам звідÑи та звідти.(UA) Єзекіїль. 40:11 І змірÑв він ширину входу до брами деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів, довжина брами тринадцÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:12 Ð Ñ€Ð¾Ð·Ð¼ÐµÐ¶ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ вартівнÑми один лікоть, Ñ– один лікоть звідти, а Ð²Ð°Ñ€Ñ‚Ñ–Ð²Ð½Ñ ÑˆÑ–ÑÑ‚ÑŒ ліктів звідÑи й шіÑÑ‚ÑŒ ліктів звідти.(UA) Єзекіїль. 40:13 І змірÑв браму з даху вартівні до даху Ñ—Ñ—, завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, двері навпроти дверей.(UA) Єзекіїль. 40:14 І поробив Ñтовпи, шіÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, Ñ– до Ñтовпів підходить подвір'Ñ, навколо брами.(UA) Єзекіїль. 40:15 Рвід переду брамного входу аж до переду Ñіней внутрішньої брами п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:16 І були вікна, широкі знадвору й вузькі в Ñередині, до вартівень та до їхніх Ñтовпів у Ñередині брами навколо, Ñ– так до Ñіней, Ñ– вікна навколо до Ñередини, а на Ñтовпах вирізьблені пальми.(UA) Єзекіїль. 40:17 І він впровадив мене до зовнішнього подвір'Ñ. І оÑÑŒ комори та підлога, викладена з каміннÑ, зроблена Ð´Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ñ–Ñ€'Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾, тридцÑÑ‚ÑŒ комір на підлозі.(UA) Єзекіїль. 40:18 Ð Ñ†Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð»Ð¾Ð³Ð° була позад брам, по довжині брам, Ð´Ð¾Ð»Ñ–ÑˆÐ½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð»Ð¾Ð³Ð°.(UA) Єзекіїль. 40:19 І змірÑв він ширину від переду долішньої брами до переду внутрішнього подвір'Ñ Ð½Ð°Ð·Ð¾Ð²Ð½Ñ–, Ñто ліктів, на Ñхід та на північ.(UA) Єзекіїль. 40:20 Рта брама, що перед Ñ—Ñ— в напрÑмі на північ до зовнішнього подвір'Ñ, він змірÑв довжину Ñ—Ñ— та ширину Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 40:21 І вартівні Ñ—Ñ— три звідÑи й три звідти, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ—, Ñ– Ñіни Ñ—Ñ— були за мірою першої брами, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів довжина Ñ—Ñ—, а ширина двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ на міру ліктем.(UA) Єзекіїль. 40:22 Рвікна Ñ—Ñ—, Ñ– Ñіни Ñ—Ñ— та вирізьблені пальми Ñ—Ñ— за мірою брами, що перед Ñ—Ñ— в напрÑмі на Ñхід, а Ñімома ÑхідцÑми входÑÑ‚ÑŒ у неї, а Ñ—Ñ— Ñіни перед ними.(UA) Єзекіїль. 40:23 І брама внутрішнього подвір'Ñ Ð½Ð°Ð²Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ брами на північ та на Ñхід. І змірÑв він від брами до брами Ñто ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:24 І він попровадив мене в напрÑмі на південь, аж оÑÑŒ брама в напрÑмі на південь. І він змірÑв Ñтовпи Ñ—Ñ— та Ñіни Ñ—Ñ— за тими мірами.(UA) Єзекіїль. 40:25 Рв неї вікна та Ñіни Ñ—Ñ— навколо, Ñкі Ñ‚Ñ– вікна, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів завдовжки, а завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:26 Ð Ñемеро Ñхідців вхід до неї, Ñ– Ñіни Ñ—Ñ— перед ними, а вирізьблені пальми Ñ—Ñ— одна звідÑи, а одна звідти при Ñтовпах Ñ—Ñ—.(UA) Єзекіїль. 40:27 Рбрама внутрішнього подвір'Ñ Ñƒ напрÑмі на південь, Ñ– він змірÑв від брами до брами в напрÑмі на південь Ñто ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:28 І впровадив мене до внутрішнього подвір'Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¾ÑŽ брамою, Ñ– змірÑв південну браму за тими мірами.(UA) Єзекіїль. 40:29 І вартівні Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ—, Ñ– Ñіни Ñ—Ñ— за тими мірами, Ñ– вікна Ñ—Ñ—, Ñ– в ÑінÑÑ… Ñ—Ñ— навколо п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів завдовжки, а завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:30 Ð Ñіни Ñ—Ñ— навколо завдовжки двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, а завширшки п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:31 І Ñіни Ñ—Ñ— при зовнішньому подвір'Ñ—, Ñ– пальми при Ñтовпах Ñ—Ñ—, а віÑім Ñходів Ñ—Ñ— вхід.(UA) Єзекіїль. 40:32 І він упровадив мене до внутрішнього подвір'Ñ Ð² напрÑмі на Ñхід, Ñ– змірÑв брами за тими мірами.(UA) Єзекіїль. 40:33 І вартівні Ñ—Ñ—, Ñ– Ñтовпи Ñ—Ñ—, Ñ– Ñіни Ñ—Ñ— за тими мірами, а в неї вікна та в Ñ—Ñ— ÑінÑÑ… навколо, завдовжки п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, а завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:34 Ð Ñ—Ñ— Ñіни були до зовнішнього подвір'Ñ, а пальми Ñ—Ñ— при Ñ—Ñ— Ñтовпах звідÑи й звідти, а віÑім Ñхідців Ñ—Ñ— вхід.(UA) Єзекіїль. 40:35 І впровадив мене до північної брами, Ñ– змірÑв тими мірами.(UA) Єзекіїль. 40:36 Вартівні Ñ—Ñ—, Ñтовпи Ñ—Ñ—, Ñ– Ñ—Ñ— Ñіни та вікна в неї навколо, завдовжки п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, а завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 40:37 Ð Ñтовпи Ñ—Ñ— до зовнішнього подвір'Ñ, а пальми при Ñтовпах Ñ—Ñ— з цього й з того боку, а віÑім Ñходів Ñ—Ñ— вхід.(UA) Єзекіїль. 40:38 І комора, Ñ– Ñ—Ñ— вхід у Ñтовпах брам, там полощуть цілопаленнÑ.(UA) Єзекіїль. 40:39 Рв ÑінÑÑ… брами два Ñтоли звідÑи й два Ñтоли звідти, щоб різати на них Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ жертви за гріх та жертви за провину.(UA) Єзекіїль. 40:40 Рпри зовнішньому боці, що підіймаєтьÑÑ Ð´Ð¾ входу північної брами, два Ñтоли, Ñ– при боці іншому, що при ÑінÑÑ… брами, два Ñтоли.(UA) Єзекіїль. 40:41 Чотири Ñтоли звідÑи й чотири Ñтоли звідти при боці брами, віÑім Ñтолів, що на них ріжуть.(UA) Єзекіїль. 40:42 І чотири Ñтоли на цілопаленнÑ, ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚ÐµÑане, завдовжки лікоть один Ñ– Ñ– пів, а заввишки один лікоть; на них кладуть знарÑддÑ, що ними ріжуть Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° жертву.(UA) Єзекіїль. 40:43 І гаки, на одну долоню, були приготовлені в домі навколо, а на Ñтолах жертовне м'ÑÑо.(UA) Єзекіїль. 40:44 Рназовні внутрішньої брами були дві кімнаті у внутрішньому подвір'Ñ—, що при північному боці брами, а їхній перед у напрÑмі на південь, одна при боці Ñхідньої брами, перед Ñ—Ñ— у напрÑмі на північ.(UA) Єзекіїль. 40:45 І Ñказав він до мене: Ð¦Ñ ÐºÑ–Ð¼Ð½Ð°Ñ‚Ð°, що перед Ñ—Ñ— в напрÑмі на південь, Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників, що Ñтережуть Ñторожу храму.(UA) Єзекіїль. 40:46 Рта кімната, що перед Ñ—Ñ— в напрÑмі на північ, Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників, що виконують Ñторожу жертівника. Це Садокові Ñини, що з Левієвих Ñинів наближуютьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, щоб Ñлужити Йому.(UA) Єзекіїль. 40:47 І змірÑв подвір'Ñ Ð·Ð°Ð²Ð´Ð¾Ð²Ð¶ÐºÐ¸ Ñто ліктів, Ñ– завширшки Ñто ліктів, чотирикутнє, а жертівник був перед храмом.(UA) Єзекіїль. 40:48 І впровадив мене до Ñіней храму, Ñ– змірÑв Ñтовпа Ñіней, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів звідÑи, Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів звідти, а ширина брами три лікті звідÑи й три лікті звідти.(UA) Єзекіїль. 40:49 Довжина Ñіней двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, а завширшки одинадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, а деÑÑтьма Ñходами ходÑÑ‚ÑŒ до нього; а Ñтовпи при Ñтовпах, один звідÑи, а один звідти.(UA) Єзекіїль. 41:1 І впровадив мене до храму, Ñ– він змірÑв Ñтовпи, шіÑÑ‚ÑŒ ліктів завширшки звідÑи, Ñ– шіÑÑ‚ÑŒ ліктів завширшки звідти, ширина Ñкинії.(UA) Єзекіїль. 41:2 Рширина входу деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів, а боки входу п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів звідÑи й п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів звідти; Ñ– змірÑв довжину його Ñорок ліктів, а завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 41:3 І ввійшов він до Ñередини, Ñ– змірÑв входового Ñтовпа два лікті, а вхід шіÑÑ‚ÑŒ ліктів, а ширина входу Ñім ліктів.(UA) Єзекіїль. 41:4 І змірÑв довжину його двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, а завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів на переді храму. І Ñказав він мені: Це СвÑтеє СвÑтих!(UA) Єзекіїль. 41:5 І змірÑв він Ñтіну храму шіÑÑ‚ÑŒ ліктів, а ширина бічної кімнати чотири лікті кругом навколо храму.(UA) Єзекіїль. 41:6 Ркімнати бічні, кімната при кімнаті, тридцÑÑ‚ÑŒ в трьох поверхах, Ñ– входили в Ñтіну, що храм мав Ð´Ð»Ñ Ð±Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ñ… кімнат навколо кругом, щоб держалиÑÑ, Ñ– не держалиÑÑ Ð² Ñтіні того храму.(UA) Єзекіїль. 41:7 І він Ñтавав ширший, Ñ– обертавÑÑ Ð²Ñе більше вгору до бічних кімнат, бо той храм був обернений більше вгору, кругом навколо храму, тому храм був ширший вгору, Ñ– так долішній поверх входить на горішній через Ñередній.(UA) Єзекіїль. 41:8 І бачив Ñ Ð²Ð¸ÑˆÐ¸Ð½Ñƒ храму навколо, підвалини бічних кімнат повна палицÑ, шіÑÑ‚ÑŒ ліктів.(UA) Єзекіїль. 41:9 Ширина Ñтіни, що в бічній кімнаті назовні, п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, а вільне міÑце між бічними кімнатами, що належить до храму.(UA) Єзекіїль. 41:10 І поміж коморами завширшки двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів кругом навколо храму.(UA) Єзекіїль. 41:11 Рвхід з бічної кімнати до вільного міÑÑ†Ñ Ð²Ñ…Ñ–Ð´ один у напрÑмі на північ, Ñ– вхід один на південь, а ширина вільного міÑÑ†Ñ Ð¿'ÑÑ‚ÑŒ ліктів кругом навколо.(UA) Єзекіїль. 41:12 РбудівлÑ, що перед відгородженим майданом у напрÑмі на захід, завширшки ÑімдеÑÑÑ‚ ліктів, а Ñтіна будівлі п'ÑÑ‚ÑŒ ліктів, ширина кругом навколо, а довжина Ñ—Ñ— дев'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Єзекіїль. 41:13 І він змірÑв той храм, завдовжки Ñто ліктів, а відгороджений майдан Ñ– Ð±ÑƒÐ´Ñ–Ð²Ð»Ñ Ñ‚Ð° Ñтіни Ñ—Ñ—, завдовжки Ñто ліктів.(UA) Єзекіїль. 41:14 Рширина передньої чаÑтини храму та відгородженого майдану на Ñхід Ñто ліктів.(UA) Єзекіїль. 41:15 І змірÑв він довжину будівлі до переду відгородженого майдану, що позад неї, Ò‘Ð°Ð»ÐµÑ€Ñ–Ñ Ð·Ð²Ñ–Ð´Ñи й звідти, Ñто ліктів, Ñ– так внутрішній храм Ñ– Ñінечки подвір'Ñ.(UA) Єзекіїль. 41:16 Пороги та вікна, широкі знадвору, Ñ– вузькі вÑередині, Ò‘Ð°Ð»ÐµÑ€Ñ–Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ них трьох, навпроти порогу дерев'Ñний обклад навколо й Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð´Ð¾ вікон, а вікна зачинені.(UA) Єзекіїль. 41:17 УÑе понад входом Ñ– аж до внутрішнього храму, Ñ– назовні при кожній Ñтіні кругом навколо, у внутрішньому й у зовнішньому, вирізьблене,(UA) Єзекіїль. 41:18 Ñ– було зроблене херувимами та пальмами, Ñ– пальма була між херувимом та херувимом, два Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð² херувима.(UA) Єзекіїль. 41:19 І людÑьке Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð°Ð»Ð¸ пальми звідÑи, а Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð»ÐµÐ²Ñ‡ÑƒÐºÐ° мали пальми звідти, пороблені при вÑьому домі навколо.(UA) Єзекіїль. 41:20 Від землі аж понад вхід пороблені херувими та пальми на Ñтіні храму.(UA) Єзекіїль. 41:21 Храм мав чотирикутні одвірки, а перед ÑвÑтині мав такий Ñамий виглÑд.(UA) Єзекіїль. 41:22 Жертівник був із дерева, три лікті виÑокий, а довжина його два лікті, а в нього його кути й Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ та Ñтіни його дерево. І Ñказав він мені: Це той Ñтіл, що перед ГоÑподнім лицем!(UA) Єзекіїль. 41:23 Рв храмі та в ÑвÑтині було двоє дверей.(UA) Єзекіїль. 41:24 І в тих дверÑÑ… було по дві дошці, обидві дошки оберталиÑÑ, дві в одних дверÑÑ…, Ñ– дві в інших дверÑÑ….(UA) Єзекіїль. 41:25 І були зроблені на них, на дверÑÑ… храму, херувими та пальми, Ñк пороблені були в Ñтінах, а дерев'Ñний ґанок при переді Ñіней назовні.(UA) Єзекіїль. 41:26 І вікна, широкі знадвору й вузькі вÑередині, Ñ– пальми звідÑи та звідти при боках Ñіней, Ñ– такі бічні кімнати храму та Ñтріхи.(UA) Єзекіїль. 42:1 І він вивів мене до зовнішнього подвір'Ñ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¾ÑŽ в напрÑмі на північ, Ñ– ввів мене до кімнат, що навпроти відгородженої площі, Ñ– що навпроти будівлі на північ.(UA) Єзекіїль. 42:2 Ðавпроти завдовжки Ñто ліктів, вхід північний, а завширшки п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Єзекіїль. 42:3 Ðавпроти двадцÑÑ‚ÑŒ ліктів, що у внутрішньому подвір'Ñ—, Ñ– навпроти викладеної підлоги, що в зовнішньому подвір'Ñ—, Ò‘Ð°Ð»ÐµÑ€Ñ–Ñ Ð´Ð¾ переду ґалерії на три поверхи.(UA) Єзекіїль. 42:4 Рперед кімнатами був хід на деÑÑÑ‚ÑŒ ліктів ширини до внутрішнього подвір'Ñ, дорогою Ñта ліктів, а виходи їхні на північ.(UA) Єзекіїль. 42:5 Ргорішні кімнати були коротші, бо ґалерії забирали від них більше міÑцÑ, ніж з долішніх та з Ñередніх тієї будівлі.(UA) Єзекіїль. 42:6 Бо вони були триповерхові, Ñ– не було в них Ñтовпів, Ñк Ñтовпи подвір'Ñ, тому вони були вужчі від долішніх та від Ñередніх на землі.(UA) Єзекіїль. 42:7 Рмур, що назовні навпроти кімнат, у напрÑмі зовнішнього подвір'Ñ, до переду кімнат довжина його п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів.(UA) Єзекіїль. 42:8 Бо довжина тих кімнат, що в зовнішнього подвір'Ñ, п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, Ñ– оÑÑŒ на переді храму Ñто ліктів.(UA) Єзекіїль. 42:9 Рпід тими кімнатами хід від Ñходу, коли входити до них з зовнішнього подвір'Ñ.(UA) Єзекіїль. 42:10 По ширині муру подвір'Ñ Ð² напрÑмі на Ñхід до переду вільного міÑÑ†Ñ Ð¹ до переду будівлі кімнати.(UA) Єзекіїль. 42:11 Рдорога перед ними Ñк вид кімнат, що в напрÑмі на північ; Ñка довжина, така ширина їхнÑ, а вÑÑ– виходи були за їхніми ÑпоÑобами та за їхніми виходами.(UA) Єзекіїль. 42:12 І Ñк входи кімнат, що в напрÑмі півднÑ, такий був вхід на початку дороги, дороги перед відповідним муром у напрÑмі на Ñхід, коли йти до них.(UA) Єзекіїль. 42:13 І Ñказав він мені: Кімнати північні Ñ– кімнати південні, що на переді вільного міÑцÑ, це кімнати ÑвÑщенні, де їдÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеники, що наближуютьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, найÑвÑтіше, там Ñкладають найÑвÑтіше, Ñ– жертву хлібну, Ñ– жертву за гріх, Ñ– жертву за провину, бо це міÑце ÑвÑте.(UA) Єзекіїль. 42:14 Коли ÑвÑщеники ввійдуть, то не Ñміють виходити зо ÑвÑтині до зовнішнього подвір'Ñ, Ñ– мають там Ñкладати Ñвої шати, в Ñких Ñлужать, бо вони ÑвÑтощі. І зодÑгнуть вони інші шати, Ñ– тоді тільки можуть зближатиÑÑ Ð´Ð¾ того, що належить народові.(UA) Єзекіїль. 42:15 І Ñкінчив він Ð²Ð¸Ð¼Ñ–Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ð½ÑƒÑ‚Ñ€Ñ–ÑˆÐ½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ храму, Ñ– випровадив мене в напрÑмі брами, що перед Ñ—Ñ— в напрÑмі на Ñхід, Ñ– змірÑв те кругом навколо.(UA) Єзекіїль. 42:16 Він змірÑв мірничою палицею Ñхідній бік, п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень палиць мірничою палицею навколо.(UA) Єзекіїль. 42:17 ЗмірÑв північний бік, п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень палиць мірничною палицею навколо.(UA) Єзекіїль. 42:18 ЗмірÑв південний бік, п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень палиць мірничою палицею.(UA) Єзекіїль. 42:19 ОбернувÑÑ Ð´Ð¾ західнього боку, намірÑв п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень палиць мірничою палицею.(UA) Єзекіїль. 42:20 Ðа чотири Ñторони відмірÑв те. Мало воно мур кругом навколо, завдовжки п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, Ñ– завширшки п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, щоб відділити між ÑвÑтим та звичайним.(UA) Єзекіїль. 43:1 І попровадив мене до брами, до брами, що звернена в напрÑмі Ñходу.(UA) Єзекіїль. 43:2 І оÑÑŒ Ñлава Ізраїлевого Бога йшла в напрÑмі від Ñходу, а Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ був, Ñк шум великої води, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°ÑвітилаÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñлави Його!(UA) Єзекіїль. 43:3 І вид був такий же, Ñк Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð²: Ñк те видиво, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², коли Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ð² руйнувати міÑто, Ñ– види були, Ñк той вид, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² при річці Кевар. І впав Ñ Ð½Ð° Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє!(UA) Єзекіїль. 43:4 І Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð²Ð²Ñ–Ð¹ÑˆÐ»Ð° в храм у напрÑмі брами, що перед Ñ—Ñ— в напрÑмі Ñходу!(UA) Єзекіїль. 43:5 І піднÑв мене Дух, Ñ– впровадив мене до внутрішнього подвір'Ñ, Ñ– оÑÑŒ Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° храм!(UA) Єзекіїль. 43:6 І почув Ñ ÐŸÑ€Ð¾Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñючого до мене з храму, а той муж ÑтоÑв при мені.(UA) Єзекіїль. 43:7 І Ñказав Він мені: Сину людÑький, це міÑце преÑтолу Мого, Ñ– міÑце Ñтіп Моїх ніг, де Я буду перебувати навіки поÑеред Ізраїлевих Ñинів, не занечиÑтить уже Ізраїлів дім ÑвÑте Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ”, вони та їхні царі розпуÑтою Ñвоєю та трупами їхніх царів при їхньому вмиранні!(UA) Єзекіїль. 43:8 Вони Ñтавили Ñвого порога при Моєму порозі, Ñ– Ñвої одвірки при одвірках Моїх, так що тільки Ñтіна була між Мною та між ними, Ñ– вони занечиÑтили ÑвÑте Ім'Ñ ÐœÐ¾Ñ” Ñвоїми гидотами, Ñких наробили, Ñ– Я вигубив Ñ—Ñ… у Своїм гніві...(UA) Єзекіїль. 43:9 Тепер нехай вони віддалÑÑ‚ÑŒ від Мене розпуÑту Ñвою та трупи Ñвоїх царів, Ñ– Я буду пробувати між ними навіки.(UA) Єзекіїль. 43:10 Ти, Ñину людÑький, об'Ñви Ізраїлевому домові про цей храм, Ñ– вони поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñвоїх провин, Ñ– змірÑÑŽÑ‚ÑŒ міру.(UA) Єзекіїль. 43:11 Ð Ñкщо вони заÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑього, чого наробили, то виÑÑни їм виглÑд храму, Ñ– план його, Ñ– виходи його та його входи, Ñ– вÑÑ– уÑтави його, Ñ– вÑÑ– начерки його, Ñ– вÑÑ– закони його, Ñ– напиши це на очах Ñ—Ñ…, Ñ– нехай вони Ñтережуть уÑÑкий начерк його, Ñ– вÑÑ– уÑтави його, Ñ– нехай вони роблÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ…!(UA) Єзекіїль. 43:12 Оце закон храму: на вершині гори вÑÑ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ кругом навколо має бути СвÑтеє СвÑтих. ОÑÑŒ це закон храму.(UA) Єзекіїль. 43:13 Роце міри жертівника ліктÑми, лікоть це лікоть та долонÑ. І оÑнова жертівника лікоть, Ñ– лікоть завширшки, а його Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð´Ð¾ його краю навколо одна п'Ñдь, Ñ– це Ð·Ð°Ð´Ð½Ñ Ñторона жертівника.(UA) Єзекіїль. 43:14 Рвід оÑнови на землі аж до долішнього обкладу жертівника два лікті, а завширшки один лікоть, а від малого відÑтупу жертівника аж до великого чотири лікті, а завширшки лікоть.(UA) Єзекіїль. 43:15 Ржертівник чотири лікті виÑокий, а від жертівника й вище чотири роги.(UA) Єзекіїль. 43:16 Рогнище дванадцÑÑ‚ÑŒ ліктів завдовжки на дванадцÑÑ‚ÑŒ завширшки, чотирикутнє при чотирьох Ñвоїх боках.(UA) Єзекіїль. 43:17 Рдолішній обклад чотирнадцÑÑ‚ÑŒ ліктів завдовжки на чотирнадцÑÑ‚ÑŒ завширшки при чотирьох боках Ñ—Ñ—, а Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ нього півліктÑ, а оÑнова його лікоть навколо, а Ñходи його звернені на Ñхід.(UA) Єзекіїль. 43:18 І Ñказав Він мені: Сину людÑький, так говорить ГоÑподь Бог: Оце уÑтави жертівника на день, коли він буде зроблений, щоб приноÑити на ньому цілопаленнÑ, Ñ– кропити на нього кров.(UA) Єзекіїль. 43:19 І даÑи ÑвÑщеникам-Левитам, що вони з Садокового наÑіннÑ, що наближуютьÑÑ Ð´Ð¾ Мене, говорить ГоÑподь Бог, щоб Ñлужили Мені, молодого бика з великої худоби на жертву за гріх.(UA) Єзекіїль. 43:20 І візьмеш з його крови, Ñ– покропи на чотири його роги й до чотирьох кутів оправи та до границі навколо, Ñ– очиÑти його та оÑвÑти його.(UA) Єзекіїль. 43:21 І візьмеш бика тієї жертви за гріх, Ñ– ÑпалÑÑ‚ÑŒ його на означеному міÑці храму назовні ÑвÑтині.(UA) Єзекіїль. 43:22 Рдругого Ð´Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑеш у жертву козла безвадного на жертву за гріх, Ñ– очиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ жертівника, Ñк очиÑтили биком.(UA) Єзекіїль. 43:23 Рколи покінчиш очищати, принеÑеш у жертву молодого бика з великої худоби, безвадного, Ñ– безвадного барана з отари.(UA) Єзекіїль. 43:24 І приведи Ñ—Ñ… перед ГоÑподнє лице, Ñ– кинуть ÑвÑщеники на них Ñіль, Ñ– принеÑуть Ñ—Ñ… цілопаленнÑм Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Єзекіїль. 43:25 Сім день будеш приготовлÑти козла жертви за гріх на кожен день, Ñ– молодого бика з великої худоби, Ñ– барана з отари, безвадних приготовлÑÑ‚ÑŒ.(UA) Єзекіїль. 43:26 Сім день будуть очищати того жертівника, Ñ– очиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ його, Ñ– оÑвÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ його.(UA) Єзекіїль. 43:27 І ÑкінчатьÑÑ Ñ‚Ñ– дні, Ñ– ÑтанетьÑÑ, воÑьмого Ð´Ð½Ñ Ð¹ далі приготовлÑÑ‚ÑŒ ÑвÑщеники на жертівнику ваші Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° ваші жертви мирні, Ñ– вподобаю Собі ваÑ, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 44:1 І вернув мене в напрÑмі брами зовнішньої ÑвÑтині, що обернена на Ñхід, а вона замкнена.(UA) Єзекіїль. 44:2 І Ñказав мені ГоÑподь: Брама Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ замкнена, не буде відчинена, Ñ– ніхто не ввійде в неї, бо в неї ввійшов ГоÑподь, Бог Ізраїлів, Ñ– вона буде замкнена.(UA) Єзекіїль. 44:3 КнÑзь, Ñам кнÑзь буде Ñидіти в ній, щоб Ñ—Ñти хліб перед ГоÑподнім лицем; Ñіньми брами він увійде, Ñ– Ñіньми вийде.(UA) Єзекіїль. 44:4 І випровадив мене в напрÑмі північної брами до переду храму, Ñ– побачив Ñ, аж оÑÑŒ Ñлава ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð° ГоÑподній дім! І впав Ñ Ð½Ð° Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє...(UA) Єзекіїль. 44:5 І Ñказав мені ГоÑподь: Сину людÑький, зверни Ñвоє Ñерце, Ñ– побач Ñвоїми очима, а Ñвоїми вухами поÑлухай уÑе, що Я говоритиму з тобою щодо вÑÑ–Ñ… поÑтанов ГоÑподнього дому, Ñ– щодо вÑÑких законів його, Ñ– звернеш Ñвоє Ñерце до входу того храму в уÑÑ–Ñ… виходах ÑвÑтині.(UA) Єзекіїль. 44:6 І Ñкажеш до ворохобників, до Ізраїлевого дому: Так говорить ГоÑподь Бог: ДоÑить вам уÑÑ–Ñ… ваших гидот, Ізраїлів доме,(UA) Єзекіїль. 44:7 що ви вводили чужинців, необрізаноÑердих та необрізанотілих, щоб були в Моїй ÑвÑтині, щоб зневажити його, Мій храм, коли приноÑили Мій хліб, лій та кров, Ñ–, крім уÑÑ–Ñ… ваших гидот, зламали Мого заповіта.(UA) Єзекіїль. 44:8 І ви не неÑли Ñторожі ÑвÑтощів Моїх, але поÑтавили Ñ—Ñ… Ñобі за Ñторожів Моєї варти в Моїй ÑвÑтині.(UA) Єзекіїль. 44:9 Так говорить ГоÑподь Бог: Кожен чужинець, необрізаноÑердий та необрізанотілий не ввійде до Моєї ÑвÑтині; це Ñ– про вÑÑкого чужинцÑ, що живе Ñеред Ізраїлевих Ñинів.(UA) Єзекіїль. 44:10 І навіть Левити, що були віддалилиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Мене, коли блукав Ізраїль, що були зблудили від Мене за Ñвоїми божками, Ñ– вони понеÑуть кару за Ñвою вину,(UA) Єзекіїль. 44:11 Ñ– будуть вони в ÑвÑтині Моїй Ñлужити Ñторожами при брамах храму, Ñ– обÑлуговувати храм, вони будуть приноÑити Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ жертву народові, Ñ– вони будуть Ñтавати перед ними, щоб Ñлужити їм.(UA) Єзекіїль. 44:12 За те, що вони Ñлужили їм перед їхніми бовванами, Ñ– Ñтали Ð´Ð»Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому за ÑÐ¿Ð¾Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° провину, тому піднÑв Я Свою руку на них, говорить ГоÑподь Бог, Ñ– вони понеÑуть провину Ñвою!(UA) Єзекіїль. 44:13 І вони не підійдуть до Мене, щоб бути ÑвÑщениками Мені, Ñ– щоб підходити до вÑÑ–Ñ… ÑвÑтощів Моїх, до СвÑтого СвÑтих, Ñ– будуть ноÑити ганьбу Ñвою та гидоти Ñвої, Ñкі наробили...(UA) Єзекіїль. 44:14 І дам Я Ñ—Ñ… Ñторожами варти храму щодо вÑієї його праці, Ñ– щодо вÑього, що робитьÑÑ Ð² ньому.(UA) Єзекіїль. 44:15 Ð ÑвÑщеники-Левити, Садокові Ñини, що неÑли Ñторожу Моєї ÑвÑтині, коли Ізраїлеві Ñини зблудили були від Мене, вони наблизÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð¾ Мене на Ñлужбу Мені, Ñ– будуть ÑтоÑти перед Моїм лицем, щоб приноÑити Мені лій та кров, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 44:16 Вони ввійдуть до Моєї ÑвÑтині, Ñ– вони наблизÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð´Ð¾ Мого Ñтолу на Ñлужбу Мені, Ñ– будуть неÑти Мої Ñторожі.(UA) Єзекіїль. 44:17 І ÑтанетьÑÑ, коли вони входитимуть до брами внутрішнього подвір'Ñ, то зодÑгатимуть льнÑну одіж, Ñ– не ввійде на них вовна, коли вони Ñлужитимуть у брамах внутрішнього подвір'Ñ Ñ‚Ð° назовні.(UA) Єзекіїль. 44:18 ЛьнÑні завої будуть на їхній голові, а льнÑна ÑÐ¿Ñ–Ð´Ð½Ñ Ð¾Ð´ÐµÐ¶Ð° буде на їхніх Ñтегнах; не будуть оперізуватиÑÑ Ñ‚Ð¸Ð¼, що викликає піт.(UA) Єзекіїль. 44:19 Рколи вони будуть виходити до зовнішнього подвір'Ñ, до народу, здійматимуть шати Ñвої, в Ñких Ñлужили, Ñ– поÑкладають Ñ—Ñ… у ÑвÑщенних кімнатах, Ñ– зодÑгнуть іншу одежу, щоб Ñвоїми ÑвÑщенними шатами не торкатиÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ñƒ.(UA) Єзекіїль. 44:20 Рголови Ñвоєї вони не будуть голити, Ñ– волоÑÑÑ Ð½Ðµ запуÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒ, конче будуть Ñтригти волоÑÑÑ Ñвоє.(UA) Єзекіїль. 44:21 І вина не будуть пити кожен із ÑвÑщеників, коли мають входити до внутрішнього подвір'Ñ.(UA) Єзекіїль. 44:22 Рвдів та розвідок не братимуть Ñобі за жінок, а братимуть тільки дівчат із наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾ дому, та вдову, що буде вдовою по ÑвÑщеникові.(UA) Єзекіїль. 44:23 Рнарод Мій будуть вони навчати розрізнÑти між ÑвÑтим та звичайним, Ñ– зроблÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ… знаючими різницю між нечиÑтим та чиÑтим.(UA) Єзекіїль. 44:24 Рв Ñуперечці вони Ñтануть, щоб Ñудити, правоÑуддÑм Моїм розÑудÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, Ñ– будуть Ñтерегти Закони Мої, Ñ– уÑтави Мої при вÑÑ–Ñ… ÑвÑтах Моїх, Ñ– Ñуботи Мої будуть ÑвÑтити!(UA) Єзекіїль. 44:25 І до мертвої людини не підійдуть, щоб не занечиÑтити Ñебе, а тільки ради батька й матері, Ñ– ради Ñина, Ñ– дочки, Ñ– ради брата й ÑеÑтри, що не належала чоловікові, занечиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) Єзекіїль. 44:26 Рпо його очищенні прирахують йому ще Ñім день.(UA) Єзекіїль. 44:27 Ртого днÑ, коли він входить до ÑвÑтині, до внутрішнього подвір'Ñ, щоб Ñлужити в ÑвÑтині, він принеÑе Ñвою жертву за гріх, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 44:28 І оце буде їм за Ñпадщину: Я Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñпадщина, а Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ даÑте їм в Ізраїлі, Я їхнє володіннÑ!(UA) Єзекіїль. 44:29 Жертву хлібну, Ñ– жертву за гріх, Ñ– жертву за провину, оце будуть вони Ñ—Ñти, Ñ– вÑе заклÑте в Ізраїлі буде їхнє.(UA) Єзекіїль. 44:30 І перше з уÑÑких первонароджених зо вÑього, Ñ– вÑÑкі Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñього зо вÑÑ–Ñ… ваших приношень буде ÑвÑщеникам, Ñ– початок ваших діж даÑте ÑвÑщеникові, щоб він поклав благоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° вашому домі.(UA) Єзекіїль. 44:31 УÑÑкого падла та пошматованого з птаÑтва та Ñкотини ÑвÑщеники не будуть Ñ—Ñти.(UA) Єзекіїль. 45:1 Рколи ви будете кидати жеребка про землю в Ñпадщину, то даÑте Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, ÑвÑте із землі, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч ліктів завдовжки, а деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завширшки йому. Це буде ÑвÑте в уÑій його границі навколо.(UA) Єзекіїль. 45:2 З того буде Ð´Ð»Ñ ÑвÑтині чотирикутнє міÑце довкола, п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень на п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, Ñ– п'ÑтдеÑÑÑ‚ ліктів вигін йому навколо.(UA) Єзекіїль. 45:3 Рз цієї міри відмірÑєш двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч ліктів завдовж та деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завшир, Ñ– в цьому буде ÑвÑтинÑ, СвÑтеє СвÑтих.(UA) Єзекіїль. 45:4 Це ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ із землі; вона буде Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників, що Ñлужать ÑвÑтині, Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, що наближуютьÑÑ, щоб Ñлужити ГоÑподеві, Ñ– буде їм міÑцем Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñ–Ð² Ñ– ÑвÑтим міÑцем.(UA) Єзекіїль. 45:5 РдвадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч ліктів завдовж Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завшир буде Ð´Ð»Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð², що Ñлужать храмові, їм на володіннÑ, міÑта на ÑидіннÑ.(UA) Єзекіїль. 45:6 Рна Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñту даÑте п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завшир Ñ– двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завдовж, навпроти ÑвÑтого приношеннÑ; воно буде Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього Ізраїлевого дому.(UA) Єзекіїль. 45:7 Ð Ð´Ð»Ñ ÐºÐ½ÑÐ·Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ з того й з того боку ÑвÑтого Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта, навпроти ÑвÑтого Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ на переді Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта від західнього краю на захід, Ñ– від Ñхіднього краю на Ñхід, а завдовж відповідно одній чаÑтині племена від західньої границі до границі Ñхідньої(UA) Єзекіїль. 45:8 землі; це буде йому за Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² Ізраїлі, Ñ– Мої кнÑзі не будуть уже тиÑнути народу Мого, а Край дадуть Ізраїлевому домові, їхнім племенам.(UA) Єзекіїль. 45:9 Так говорить ГоÑподь Бог: ДоÑить вам, Ізраїлеві кнÑзі! ÐаÑильÑтво та утиÑки відÑуньте, а робіть правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ñ‚Ð° правду, переÑтаньте випихати народ Мій з його землі, говорить ГоÑподь Бог!(UA) Єзекіїль. 45:10 Майте Ñправедливу вагу, Ñ– Ñправедливу ефу та Ñправедливого бата.(UA) Єзекіїль. 45:11 Ефа й бат буде однакова міра, щоб бат виноÑив деÑÑту чаÑтину хомеру, а деÑÑта чаÑтина хомеру ефа; згідно з хомером буде міра його.(UA) Єзекіїль. 45:12 Ршекель двадцÑÑ‚ÑŒ ґерів; двадцÑÑ‚ÑŒ шеклів, двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ шеклів, та п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ шеклів буде вам міна.(UA) Єзекіїль. 45:13 Оце те приношеннÑ, що ви принеÑете: шоÑта чаÑтина ефи з хомеру пшениці й шоÑта чаÑтина ефи з хомеру Ñчменю.(UA) Єзекіїль. 45:14 РпоÑтанова про оливу з бата оливи: деÑÑта чаÑтина бата з кору, деÑÑÑ‚ÑŒ батів хомер, бо деÑÑÑ‚ÑŒ батів хомер.(UA) Єзекіїль. 45:15 І одна штука з отари з двохÑот штук з доброго паÑовиÑька Ізраїлевого на жертву хлібну, Ñ– на цілопаленнÑ, Ñ– на жертви мирні, щоб очиÑтити Ñ—Ñ…, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 45:16 УвеÑÑŒ народ цього Краю повинен давати Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÐºÐ½ÑÐ·Ñ Ð² Ізраїлі.(UA) Єзекіїль. 45:17 Рна обов'Ñзку кнÑÐ·Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ: цілопаленнÑ, Ñ– жертва хлібна та жертва лита в ÑвÑта, Ñ– в новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° в Ñуботи, в уÑÑ– ÑвÑта Ізраїлевого дому, він приготує жертву за гріх, Ñ– жертву хлібну, Ñ– цілопаленнÑ, Ñ– жертви мирні на Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° Ізраїлів дім.(UA) Єзекіїль. 45:18 Так говорить ГоÑподь Бог: У першому міÑÑці, першого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð²Ñ–Ð·ÑŒÐ¼ÐµÑˆ молодого бика з великої худоби, безвадного, й очиÑтиш ÑвÑтиню.(UA) Єзекіїль. 45:19 І візьме ÑвÑщеник з крови жертви за гріх, Ñ– покропить на одвірок храму та на чотири кути відÑтупу жертівника, Ñ– на одвірок брами внутрішнього подвір'Ñ.(UA) Єзекіїль. 45:20 І так зробиш Ñьомого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ð·Ð° кожного, хто прогрішитьÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· помилку або з глупоти, Ñ– очиÑтите храма.(UA) Єзекіїль. 45:21 У першому міÑÑці, чотирнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ вам ПаÑха, ÑвÑто Ñемиденне; будете Ñ—Ñти опріÑноки.(UA) Єзекіїль. 45:22 І приготує того Ð´Ð½Ñ ÐºÐ½Ñзь за Ñебе та за ввеÑÑŒ народ Краю бика на жертву за гріх.(UA) Єзекіїль. 45:23 І Ñім день ÑвÑта буде він приготовлювати Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, Ñім биків Ñ– Ñім баранів безвадних на день, Ñім день, Ñ– жертву за гріх, козла на день.(UA) Єзекіїль. 45:24 І приготовить жертву хлібну, ефу на бика й ефу на барана, а оливи гін на ефу.(UA) Єзекіїль. 45:25 Сьомого міÑÑцÑ, п'ÑтнадцÑтого Ð´Ð½Ñ Ð¼Ñ–ÑÑÑ†Ñ Ð² ÑвÑто буде він приготовлювати те Ñаме, Ñім день, Ñк жертву за гріх, Ñк цілопаленнÑ, так Ñ– жертву хлібну, так Ñ– оливу.(UA) Єзекіїль. 46:1 Так говорить ГоÑподь Бог: Брама внутрішнього подвір'Ñ, що звернена на Ñхід, буде замкнена шіÑÑ‚ÑŒ день праці, а Ñуботнього Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ відчинена, Ñ– в день новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ відчинена.(UA) Єзекіїль. 46:2 І ввійде кнÑзь ходом Ñіней брами ззовні, Ñ– Ñтане при одвірку брами, а ÑвÑщеники приготують його Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° його мирну жертву, Ñ– він поклонитьÑÑ Ð½Ð° порозі брами. Рбрама не буде замкнена аж до вечора.(UA) Єзекіїль. 46:3 І буде вклонÑтиÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´ Краю при вході цієї брами в Ñуботи та в новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ГоÑподнім лицем.(UA) Єзекіїль. 46:4 Рте цілопаленнÑ, що кнÑзь принеÑе ГоÑподеві Ñуботнього днÑ, це шіÑÑ‚ÑŒ безвадних овець та безвадний баран.(UA) Єзекіїль. 46:5 Ржертва мучна ефа на барана, а на овець жертва хлібна, Ñкільки даÑÑ‚ÑŒ рука його, а оливи гін на ефу.(UA) Єзекіїль. 46:6 Рв день новоміÑÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¸Ð¹ бик з великої худоби, безвадний, Ñ– шеÑтеро овець та баран будуть безвадні.(UA) Єзекіїль. 46:7 І ефу на бика, Ñ– ефу на барана приготує він хлібну жертву, а на овець Ñк ÑÑгне рука його, а оливи гін на ефу.(UA) Єзекіїль. 46:8 Рколи приходитиме кнÑзь, то він увійде ходом Ñіней брами, Ñ– тим же ходом Ñвоїм вийде.(UA) Єзекіїль. 46:9 Рколи народ Краю буде приходити перед ГоÑподнє лице в ÑвÑта, то хто входить ходом північної брама, щоб поклонитиÑÑ, вийде ходом брами південної, а хто входить ходом брами південної, вийде ходом брами північної, не вернетьÑÑ Ñ…Ð¾Ð´Ð¾Ð¼ тієї брами, Ñким увійшов, але вийде протилеглою йому.(UA) Єзекіїль. 46:10 РкнÑзь буде Ñеред них: при вході Ñ—Ñ… ввійде, Ñ– при виході Ñ—Ñ… вийде.(UA) Єзекіїль. 46:11 Рв ÑвÑта та в урочиÑÑ‚Ñ– дні буде хлібна жертва, ефа на бика й ефа на барана, а на вівці Ñкільки даÑÑ‚ÑŒ рука його, а оливи гін на ефу.(UA) Єзекіїль. 46:12 Рколи кнÑзь приготує добровільного дара, Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð±Ð¾ мирні жертви, дар Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, то відчинÑÑ‚ÑŒ йому браму, що звернена на Ñхід, Ñ– приготує Ñвоє Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñвої мирні жертви, Ñк готує за Ñуботи, Ñ– вийде, Ñ– замкнуть браму по його виході.(UA) Єзекіїль. 46:13 Рвівцю однорічну, безвадну, приготовиш на Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð¶ÐµÐ½ день Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, щоранку приготовиш його.(UA) Єзекіїль. 46:14 Ржертву хлібну приготовиш до нього щоранку, шоÑту чаÑтину ефи, а оливи третину гіна, щоб покропити пшеничну муку, це хлібна жертва Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, поÑтанови вічні назавжди.(UA) Єзекіїль. 46:15 І приготують вівцю й жертву хлібну та оливу щоранку на Ñтале цілопаленнÑ.(UA) Єзекіїль. 46:16 Так говорить ГоÑподь Бог: Коли кнÑзь даÑÑ‚ÑŒ кому зо Ñвоїх Ñинів дара зо Ñпадку Ñвого, це буде належати його Ñинам, Ñк їхнє Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² Ñпадщині.(UA) Єзекіїль. 46:17 Рколи він даÑÑ‚ÑŒ дара з Ñвого Ñпадку одному з Ñвоїх рабів, то це буде належати йому аж до року волі його, та й вернетьÑÑ ÐºÐ½Ñзеві, бо це його Ñпадок, тільки Ñинам його він належатиме.(UA) Єзекіїль. 46:18 РкнÑзь не візьме зо Ñпадку народу, витиÑкаючи Ñ—Ñ… з їхнього володіннÑ, із Ñвого Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ Ñвоїм Ñинам Ñпадок, щоб ніхто з народу Мого не розпорошивÑÑ Ð·Ð¾ Ñвого володіннÑ.(UA) Єзекіїль. 46:19 І впровадив мене входом, що при боці брами, до ÑвÑщенних кімнат Ð´Ð»Ñ ÑвÑщеників, що звернені на північ; Ñ– оÑÑŒ там Ñ” міÑце на їхньому задньому боці на захід.(UA) Єзекіїль. 46:20 І Ñказав він мені: Оце міÑце, де ÑвÑщеники будуть варити жертву за провину та жертву за гріх, де будуть пекти жертву хлібну, щоб не виноÑити до зовнішнього подвір'Ñ, Ñ– не поÑвÑтити народа.(UA) Єзекіїль. 46:21 І він вивів мене до зовнішнього подвір'Ñ, Ñ– провів мене по чотирьох рогах подвір'Ñ, Ñ– оÑÑŒ ще подвір'Ñ Ð½Ð° кожному розі подвір'Ñ.(UA) Єзекіїль. 46:22 Ðа чотирьох рогах подвір'Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¸ малі подвір'Ñ, Ñорок ліктів завдовж Ñ– тридцÑÑ‚ÑŒ завшир, міра одна Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… чотирьох, проÑтокутні.(UA) Єзекіїль. 46:23 І був Ñ€Ñд ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð²ÐºÐ¾Ð»Ð¾ них, навколо них чотирьох, Ñ– пороблені кухні під горожею навколо.(UA) Єзекіїль. 46:24 І Ñказав він мені: Оце дім кухарів, що там варÑÑ‚ÑŒ Ñлуги храму жертву народові.(UA) Єзекіїль. 47:1 І він вернув мене до дверей храму, аж оÑÑŒ виходить вода з-під порога храму на Ñхід, бо перед того храму на Ñхід. Рвода Ñходила здолу, з правого боку храму, з Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ жертівника.(UA) Єзекіїль. 47:2 І він випровадив мене в напрÑмі брами на північ, Ñ– провів мене навколо зовнішньою дорогою до зовнішньої брами, дорогою, зверненою на Ñхід; Ñ– оÑÑŒ вода виприÑкувала з правого боку.(UA) Єзекіїль. 47:3 І вийшов цей чоловік на Ñхід, а шнур був у його руці, Ñ– він відмірÑв тиÑÑчу ліктів, Ñ– перепровадив мене водою, водою по кіÑтки.(UA) Єзекіїль. 47:4 І відмірÑв ще тиÑÑчу, Ñ– перепровадив мене водою, водою по коліна; Ñ– відмірÑв ще тиÑÑчу, Ñ– перепровадив мене водою по Ñтегна.(UA) Єзекіїль. 47:5 І відмірÑв він ще тиÑÑчу, Ñ– був потік, Ñкого Ñ Ð½Ðµ міг перейти, бо Ñтала великою та вода на пливаннÑ, потік, що був неперехідний.(UA) Єзекіїль. 47:6 І Ñказав він мені: Чи ти бачив це, Ñину людÑький? І повів мене, Ñ– вернув мене на берег цього потоку.(UA) Єзекіїль. 47:7 Рколи Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ, то оÑÑŒ на березі потоку дуже багато дерев з цього й з того боку.(UA) Єзекіїль. 47:8 І Ñказав він до мене: Ð¦Ñ Ð²Ð¾Ð´Ð° виходить до Ñхідньої округи, Ñ– Ñходить на Ñтеп, Ñ– Ñходить до морÑ, до води Ñолоної, Ñ– вздоровитьÑÑ Ð²Ð¾Ð´Ð°.(UA) Єзекіїль. 47:9 І ÑтанетьÑÑ, вÑÑка жива душа, що роїтьÑÑ Ñкрізь, куди приходить той потік, буде жити, Ñ– буде дуже багато риби, бо ввійшла туди та вода, Ñ– буде вздоровлена, Ñ– буде жити вÑе, куди пройде той потік.(UA) Єзекіїль. 47:10 І ÑтанетьÑÑ, Ñтануть при ньому рибаки від Ен-Òеді й аж до Ен-Еґлаїму; вода буде міÑцем розтÑÐ³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½ÐµÐ²Ð¾Ð´Ñƒ, Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ€Ð¸Ð±Ð° буде за родом Ñвоїм, Ñк риба Великого морÑ, дуже чиÑленна.(UA) Єзекіїль. 47:11 Його ж багна та калюжі його не будуть уздоровлені, на Ñіль вони дані.(UA) Єзекіїль. 47:12 Рнад потоком вироÑте на його березі з цього й з того боку вÑÑке дерево Ñ—Ñтивне; не опаде його лиÑÑ‚Ñ, Ñ– не переÑтане плід його, кожного міÑÑÑ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ давати первоплоди, бо вода його вона зо ÑвÑтині виходить, Ñ– буде плід його на їжу, а його лиÑÑ‚Ñ Ð½Ð° лік.(UA) Єзекіїль. 47:13 Так говорить ГоÑподь Бог: Оце границÑ, що ви поÑÑдете Ñобі цю землю Ð´Ð»Ñ Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñти Ізраїлевих племен; ЙоÑип матиме два уділи.(UA) Єзекіїль. 47:14 І поÑÑдете Ñ—Ñ— Ñк один, так Ñ– другий, бо, прирікаючи, піднÑв Я був руку Свою дати Ñ—Ñ— вашим батькам, Ñ– припаде цей Край вам у Ñпадщину.(UA) Єзекіїль. 47:15 Роце Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ ÐšÑ€Ð°ÑŽ: на північному кінці від Великого Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð½Ð°Ð¿Ñ€Ñмець до Хетлону, Ñк іти до Цедаду,(UA) Єзекіїль. 47:16 Хамат, Берота, Сівраїм, що між границею ДамаÑку та між границею Хамату, Ñередущий Хацар, що при границі Хаврану.(UA) Єзекіїль. 47:17 І буде Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ морÑ: Хацар-Енон, Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð”Ð°Ð¼Ð°Ñку на північ, Ñ– Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð¥Ð°Ð¼Ð°Ñ‚Ñƒ. Це північний кінець.(UA) Єзекіїль. 47:18 Ð Ñхідній кінець, з-між Хаврану та з-між ДамаÑку, Ñ– з-між Òілеаду та з-між Ізраїлевого краю Йордан; від границі аж до Ñхіднього Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¼Ñ–Ñ€Ñєте. Це Ñхідній кінець.(UA) Єзекіїль. 47:19 Рпівденний кінець, на південь: від Тамару аж до води Мерівот-Кадешу, потоку, до Великого морÑ. Це південний кінець, на південь.(UA) Єзекіїль. 47:20 Рзахідній кінець Велике море, від границі аж навпроти того, де йти на Хамат. Це західній кінець.(UA) Єзекіїль. 47:21 І поділите цю землю Ñобі, Ізраїлевим племенам.(UA) Єзекіїль. 47:22 І ÑтанетьÑÑ, поділите Ñ—Ñ— жеребком на Ñпадок Ñобі та чужинцÑм, що мешкають Ñеред ваÑ, що породили Ñинів Ñеред ваÑ, Ñ– Ñтануть вам, Ñк тубільці між Ñинами Ізраїлевими; з вами вони кинуть жеребка про Ñпадок Ñеред Ізраїлевих племен.(UA) Єзекіїль. 47:23 І ÑтанетьÑÑ, у тому племені, де мешкатиме з ним той чужинець, там даÑте його Ñпадок, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 48:1 Роце імена племен: Від північного ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¿Ð¾ боці дороги до Хетлону, де йти до Хамату, Хацар-Енан, на границі ДамаÑку на північ, по боці Хамату, Ñ– будуть вони йому від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до морÑ, один уділ Данові.(UA) Єзекіїль. 48:2 Рпри границі Дана від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹ аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ ÐÑÑирові.(UA) Єзекіїль. 48:3 Рпри границі ÐÑÑира від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Ðефталимові.(UA) Єзекіїль. 48:4 Рпри границі Ðефталима від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ МанаÑÑ–Ñ—.(UA) Єзекіїль. 48:5 Рпри границі МанаÑÑ–Ñ— від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Єфремові.(UA) Єзекіїль. 48:6 Рпри границі Єфрема від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð¹ аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Рувимові.(UA) Єзекіїль. 48:7 Рпри границі Рувима від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Юді.(UA) Єзекіїль. 48:8 Рпри границі Юди від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ буде те приношеннÑ, що ви принеÑете, ділÑнка на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завшир, а завдовж Ñк одна з чаÑтин племен зо Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, Ñ– буде в ній ÑвÑтинÑ.(UA) Єзекіїль. 48:9 Те приношеннÑ, що принеÑете ГоÑподеві, ділÑнка буде завдовж двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а завшир двадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) Єзекіїль. 48:10 Ð ÑвÑте Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ð´Ð»Ñ Ð¾Ñ†Ð¸Ñ…: ділÑнка ÑвÑщеникам на північ двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а на захід завшир деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а на Ñхід завшир деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а на південь завдовж двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, Ñ– ГоÑÐ¿Ð¾Ð´Ð½Ñ ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ Ñеред того.(UA) Єзекіїль. 48:11 СвÑщениками, поÑвÑченим із Ñинів Садока, що виконували Мою Ñторожу, що не блукали блуканиною Ізраїлевих Ñинів, Ñк блукали Левити,(UA) Єзекіїль. 48:12 то буде їм Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð· Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ñ–Ñ”Ñ— землі, найÑвÑтіша ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ, при границі Левитів.(UA) Єзекіїль. 48:13 РЛевити відповідно границі ÑвÑщеників, ділÑнка їм на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завдовж, а завшир деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, уÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð¶Ð¸Ð½Ð° двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч, а ширина деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч.(UA) Єзекіїль. 48:14 І вони не продадуть із цього, Ñ– не вимінÑÑŽÑ‚ÑŒ, Ñ– первоплід землі ні до кого не перейде, бо це ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода.(UA) Єзекіїль. 48:15 РділÑнка на п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завширшки й на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завдовжки призначаєтьÑÑ Ð½Ð° оÑÐµÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ на паÑовиÑька, а Ñаме те міÑто буде вÑередині.(UA) Єзекіїль. 48:16 Роце розміри його: північний край чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, Ñ– південний край чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, Ñ– від Ñхіднього краю чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, а західній край чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень.(UA) Єзекіїль. 48:17 І буде паÑовиÑько Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ñта, на північ двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚, Ñ– на південь двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚, Ñ– на Ñхід двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚, Ñ– на захід двіÑÑ‚Ñ– й п'ÑтдеÑÑÑ‚.(UA) Єзекіїль. 48:18 РпозоÑтале на довжину навпроти ÑвÑтого Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´ÐµÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч на Ñхід Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч на захід, Ñ– буде воно навпроти ÑвÑтого приношеннÑ, Ñ– буде плід його на хліб робітникам міÑта.(UA) Єзекіїль. 48:19 Рробітники міÑта будуть оброблювати його зо вÑÑ–Ñ… Ізраїлевих племен.(UA) Єзекіїль. 48:20 УÑе Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ñ–Ð»Ñнка на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завдовж Ñ– на двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– п'ÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч завшир, чотирикутнє, Ñ– піднеÑене ÑвÑте Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта.(UA) Єзекіїль. 48:21 РпозоÑтале Ð´Ð»Ñ ÐºÐ½ÑзÑ, з цього й з того боку ÑвÑтого Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта перед тими двадцÑтьма й п'Ñтьма тиÑÑчами Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð°Ð¶ до границі на Ñхід та на захід, навпроти тих двадцÑти й п'Ñти тиÑÑч аж до границі на захід, навпроти чаÑтин племен, це кнÑзеві, Ñ– буде ÑвÑте приношеннÑ, а ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Ñеред них.(UA) Єзекіїль. 48:22 Рз Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð›ÐµÐ²Ð¸Ñ‚Ñ–Ð² Ñ– з Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ñта Ñеред того, що буде кнÑзеві, між границею Юди й між границею ВеніÑмина, буде це кнÑзеві.(UA) Єзекіїль. 48:23 Ррешта племен від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ ВеніÑминові.(UA) Єзекіїль. 48:24 Рпри границі ВеніÑмина від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Симеонові.(UA) Єзекіїль. 48:25 Рпри границі Симеона від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ ІÑÑахарові.(UA) Єзекіїль. 48:26 Рпри границі ІÑÑахара від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Завулонові.(UA) Єзекіїль. 48:27 Рпри границі Завулона від Ñхіднього ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð°Ð¶ до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð·Ð°Ñ…Ñ–Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾, один уділ Òадові.(UA) Єзекіїль. 48:28 Рпри границі Òада до границі південної, на півдні, то буде Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ Тамару до води Меріват-Кадешу, потоку, до Великого морÑ.(UA) Єзекіїль. 48:29 Оце Край, що поділите жеребком у Ñпадок Ізраїлевим племенам, Ñ– це їхні уділи, говорить ГоÑподь Бог.(UA) Єзекіїль. 48:30 Роце виходи міÑта: з північного ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ‡Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ€Ð¸ тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень міри.(UA) Єзекіїль. 48:31 РміÑькі брами на імена Ізраїлевих племен, три брамі на північ: одна брама Рувимова, одна брама Юдина, одна брама Левієва.(UA) Єзекіїль. 48:32 Рпри Ñхідньому кінці чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень, а брам троє: одна брама ЙоÑипова, одна брама ВеніÑминова, одна брама Данова.(UA) Єзекіїль. 48:33 І південний край чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒ Ñотень міри, а брам троє: одна брама Симеонова, одна брама ІÑÑахарова, одна брама Завулонова.(UA) Єзекіїль. 48:34 Західній кінець чотири тиÑÑчі й п'ÑÑ‚ÑŒÑот, три їхні брамі: одна брама Òадова, одна брама ÐÑÑирова, одна брама Ðефталимова.(UA) Єзекіїль. 48:35 Ðавколо віÑімнадцÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч. Рім'Ñ Ð¼Ñ–Ñта з того днÑ: Тут ГоÑподь.(UA) Даниїл. 1:1 За третього року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ñкима, Юдиного царÑ, прийшов ÐавуходоноÑор, цар вавилонÑький, до ЄруÑалиму, та й обліг його.(UA) Даниїл. 1:2 І дав ГоÑподь в його руку ЙоÑкима, Юдиного царÑ, та чаÑтину поÑуду Божого дому, Ñ– він вірправив Ñ—Ñ… до краю вавилонÑького, до дому Ñвого бога, а поÑуд відправив до Ñкарбничного дому Ñвого бога.(UA) Даниїл. 1:3 І Ñказав цар до Ðшпеназа, начальника його евнухів, щоб привеÑти з Ізраїлевих Ñинів, Ñ– з царÑького, Ñ– з шлÑхетÑького роду,(UA) Даниїл. 1:4 юнаків, що нема в них жодної вади, Ñ– вони вродливого виглÑду та розумні в уÑÑкій мудроÑÑ‚Ñ–, Ñ– здібні до знаннÑ, Ñ– розуміють науку, Ñ– щоб у них була моторніÑÑ‚ÑŒ Ñлужити в царÑькому палаці, Ñ– щоб навчати Ñ—Ñ… книг та мови халдеїв.(UA) Даниїл. 1:5 І призначив їм цар щоденну поживу, з царÑької їжі та з вина, що Ñам його пив, а на їхнє Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ñ€Ð¸ роки, а по закінченні Ñ—Ñ… Ñтануть вони перед царÑьким обличчÑм.(UA) Даниїл. 1:6 І були Ñеред них з Юдиних Ñинів Даниїл, ÐнаніÑ, МиÑаїл та ÐзаріÑ.(UA) Даниїл. 1:7 Рначальник евнухів дав їм інші імена, Ñ– дав Даниїлові ім'Ñ Ð’Ð°Ð»Ñ‚Ð°Ñар, а Ðнанії Шадрах, а МиÑаїлові Мешах, а Ðзарії Ðвед-Ðеґо.(UA) Даниїл. 1:8 І поклав Даниїл Ñобі на Ñерце, що він не оÑквернитьÑÑ Ñ—Ð¶ÐµÑŽ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° питвом, що той Ñам його пив, Ñ– проÑив від начальника евнухів, щоб не оÑквернитиÑÑ.(UA) Даниїл. 1:9 І дав Бог Даниїлові лаÑку та миліÑÑ‚ÑŒ перед начальником евнухів.(UA) Даниїл. 1:10 І Ñказав начальник евнухів до Даниїла: БоюÑÑŒ Ñ Ñвого пана царÑ, бо він визначив вашу їжу та ваше питво. Бо коли б він побачив ваше Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ…ÑƒÐ´Ñ–ÑˆÐ¸Ð¼, ніж у тих юнаків, що вашого віку, то ви зробите мою голову винуватою перед царем.(UA) Даниїл. 1:11 І Ñказав Даниїл до Ñтаршого, Ñкого начальник евнухів призначив над Даниїлом, Ðнанією, МиÑаїлом та Ðзарією:(UA) Даниїл. 1:12 Випробуй но Ñвоїх рабів деÑÑÑ‚ÑŒ день, Ñ– нехай дають нам із Ñрини, Ñ– ми будемо Ñ—Ñти, та воду Ñ– будемо пити.(UA) Даниїл. 1:13 І нехай з'ÑвлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ тобою наші Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð° Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… юнаків, що їдÑÑ‚ÑŒ царÑьку їжу, Ñ– згідно з тим, що побачиш, зроби зо Ñвоїми рабами.(UA) Даниїл. 1:14 І той поÑлухавÑÑ Ñ—Ñ… у цьому, Ñ– випробовував Ñ—Ñ… деÑÑÑ‚ÑŒ день.(UA) Даниїл. 1:15 Рпо деÑÑти днÑÑ… їхній виглÑд виÑвивÑÑ ÐºÑ€Ð°Ñ‰Ð¸Ð¼, Ñ– вони були здоровіші на тілі, аніж уÑÑ– Ñ‚Ñ– юнаки, що їли царÑьку їжу.(UA) Даниїл. 1:16 І цей Ñтарший відноÑив їхню їжу та вино їхнього питтÑ, а давав їм Ñрину.(UA) Даниїл. 1:17 Рці четверо юнаків, дав їм Бог Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² кожній книжці та мудроÑÑ‚Ñ–, а Даниїл розумівÑÑ Ð½Ð° вÑÑкому видінні та Ñнах.(UA) Даниїл. 1:18 Рна кінець тих днів, коли цар Ñказав привеÑти Ñ—Ñ…, то начальник евнухів привів Ñ—Ñ… перед Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ ÐавуходоноÑорове.(UA) Даниїл. 1:19 І цар розмовлÑв з ними, Ñ– зо вÑÑ–Ñ… них жоден не був знайдений таким, Ñк Даниїл, ÐнаніÑ, МиÑаїл та ÐзаріÑ. І вони Ñтавали перед царÑьким обличчÑм.(UA) Даниїл. 1:20 РвÑÑку Ñправу мудроÑти та розуму, що шукав від них цар, то він знайшов Ñ—Ñ… удеÑÑтеро мудрішими від уÑÑ–Ñ… чарівників та заклиначів, що були в уÑьому його царÑтві.(UA) Даниїл. 1:21 І був Даниїл там аж до першого року Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐšÑ–Ñ€Ð°.(UA) Даниїл. 2:1 Рза другого року ÐавуходоноÑорового Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ÑнилиÑÑ ÐавуходоноÑорові Ñни. І занепокоївÑÑ Ð´ÑƒÑ… його, Ñ– Ñон його утік від нього.(UA) Даниїл. 2:2 І Ñказав цар покликати чарівників та заклиначів, Ñ– чаклунів та халдеїв, щоб розповіли цареві його Ñни. І вони поприходили, Ñ– поÑтавали перед царÑьким обличчÑм.(UA) Даниїл. 2:3 І Ñказав до них цар: СнивÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– Ñон, Ñ– занепокоївÑÑ Ð´ÑƒÑ… мій, щоб пізнати той Ñон.(UA) Даниїл. 2:4 Рхалдеї говорили цареві по-арамейÑькому: Царю, живи навіки! Розкажи перше Ñон Ñвоїм рабам, а ми об'Ñвимо розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 2:5 Цар відповів та й Ñказав до халдеїв: Моє Ñлово невідкличне: Ñкщо ви не розповіÑте мені Ñна та його розв'Ñзку, будете почетвертовані, а ваші доми обернутьÑÑ Ð² руїни.(UA) Даниїл. 2:6 Ð Ñкщо ви розповіÑте Ñон та його розв'Ñзку, одержите від мене дари й нагороду та велику чеÑÑ‚ÑŒ; тому об'Ñвіть мені Ñон та його розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 2:7 Вони відповіли вдруге та й Ñказали: Цар перше розкаже Ñон Ñвоїм рабам, а ми об'Ñвимо розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 2:8 Цар відповів та й Ñказав: Я знаю напевно, що ви хочете виграти чаÑ, бо бачите, що Ñлово моє невідкличне.(UA) Даниїл. 2:9 Якщо ви не розкажете мені Ñна, то один у Ð²Ð°Ñ Ð·Ð°Ð´ÑƒÐ¼, бо ви змовилиÑÑ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ передо мною лож та неправду, аж поки змінитьÑÑ Ñ‡Ð°Ñ. Тому розкажіть мені Ñон, Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що ви об'Ñвите мені, Ñ– його розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 2:10 Халдеї відповіли перед царем та й Ñказали: Ðема на Ñуходолі людини, що могла б об'Ñвити цареву Ñправу, бо жоден великий та панівний цар не питавÑÑ Ñ‚Ð°ÐºÐ¾Ñ— речі від жодного чарівника й заклинача та халдеÑ.(UA) Даниїл. 2:11 Ð Ñправа, про Ñку питаєтьÑÑ Ñ†Ð°Ñ€, Ñ‚Ñжка, Ñ– немає таких, що об'Ñвили б Ñ—Ñ— перед царем, окрім богів, що не мають Ñвоїх мешкань разом із тілом.(UA) Даниїл. 2:12 За це цар розгнівавÑÑ, та Ñильно розпінивÑÑ, Ñ– наказав вигубити вÑÑ–Ñ… вавилонÑьких мудреців.(UA) Даниїл. 2:13 І вийшов наказ, Ñ– вбивали мудреців, Ñ– шукано Даниїла та його товаришів, щоб повбивати.(UA) Даниїл. 2:14 Того чаÑу Даниїл розповів розважно та розумно Ðрйохові, начальникові царÑької Ñторожі, що вийшов був побивати вавилонÑьких мудреців.(UA) Даниїл. 2:15 Він заговорив та й Ñказав Ðрйохові, царÑькому владиці: Чому такий жорÑтокий наказ від царÑ? Тоді Ðрйох розповів Даниїлові Ñправу.(UA) Даниїл. 2:16 І Даниїл увійшов, Ñ– проÑив проÑити від царÑ, щоб дав йому чаÑу, Ñ– він об'Ñвить цареві розв'Ñзку Ñна.(UA) Даниїл. 2:17 Тоді Даниїл пішов до Ñвого дому, Ñ– завідомив про Ñправу товаришів Ñвоїх, Ðнанію, МиÑаїла та Ðзарію,(UA) Даниїл. 2:18 щоб проÑили милоÑти від ÐебеÑного Бога на цю таємницю, щоб не вигубили Даниїла та товаришів його разом з рештою вавилонÑьких мудреців.(UA) Даниїл. 2:19 Тоді Даниїлові відкрита була Ñ‚Ð°Ñ”Ð¼Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð² нічному видінні, Ñ– Даниїл проÑлавив ÐебеÑного Бога.(UA) Даниїл. 2:20 Даниїл заговорив та й Ñказав: Ðехай буде благоÑловенне Боже Ім'Ñ Ð²Ñ–Ð´ віку й аж до віку, бо Його мудріÑÑ‚ÑŒ та Ñила.(UA) Даниїл. 2:21 І Він змінÑÑ” чаÑи та пори року, Ñкидає царів Ñ– наÑтановлÑÑ” царів, дає мудріÑÑ‚ÑŒ мудрим, Ñ– Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ð½Ð¸Ð¼.(UA) Даниїл. 2:22 Він відкриває глибоке та Ñховане, знає те, що в темрÑві, а Ñвітло Ñпочиває з Ðим.(UA) Даниїл. 2:23 Тобі, Боже батьків моїх, Ñ Ð´Ñкую та Ñлавлю Тебе, що Ти дав мені мудріÑÑ‚ÑŒ та Ñилу, а тепер відкрив мені, що Ñ Ð²Ñ–Ð´ Тебе проÑив, бо Ти відкрив нам Ñправу цареву.(UA) Даниїл. 2:24 Потому Даниїл пішов до Ðрйоха, Ñкого цар призначив вигубити вавилонÑьких мудреців. Пішов він та й так йому Ñказав: Ðе губи вавилонÑьких мудреців! Заведи мене перед царÑ, Ñ– Ñ Ð¾Ð±'Ñвлю цареві розв'Ñзку Ñна.(UA) Даниїл. 2:25 Тоді Ðрйох негайно привів Даниїла перед царÑ, та й Ñказав йому так: Знайшов Ñ Ð¼ÑƒÐ¶Ð° з Ñинів Юдиного вигнаннÑ, що об'Ñвить цареві розв'Ñзку Ñна.(UA) Даниїл. 2:26 Цар заговорив та й Ñказав Даниїлові, що йому було Ð¹Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð’Ð°Ð»Ñ‚Ð°Ñар: Чи ти можеш об'Ñвити мені Ñон, Ñкого Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², та його розв'Ñзку?(UA) Даниїл. 2:27 Даниїл відповів перед царем та й Ñказав: Таємниці, про Ñку питаєтьÑÑ Ñ†Ð°Ñ€, не можуть об'Ñвити цареві ані мудреці, ані заклиначі, ані чарівники, ані віщуни.(UA) Даниїл. 2:28 Ðле Ñ” на небеÑах Бог, що відкриває таємниці, Ñ– Він завідомив Ñ†Ð°Ñ€Ñ ÐавуходоноÑора про те, що буде в кінці днів. Твій Ñон та Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ñ— голови на ложі твоїм оце вони:(UA) Даниїл. 2:29 Тобі царю, приходили на ложе твоє думки твої про те, що буде потім, а Той, Хто відкриває таємницю, показав тобі те, що буде.(UA) Даниїл. 2:30 Рмені Ñ†Ñ Ñ‚Ð°Ñ”Ð¼Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ð° не через мудріÑÑ‚ÑŒ, що була б у мені більша від мудроÑти вÑÑ–Ñ… живих, а тільки на те, щоб об'Ñвити цареві розв'Ñзку, Ñ– ти пізнаєш думки Ñвого ÑерцÑ.(UA) Даниїл. 2:31 Ти, царю, бачив, аж оÑÑŒ один великий бовван, бовван цей величезний, а блиÑк його дуже Ñильний; він ÑтоÑв перед тобою, а виглÑд його був Ñтрашний.(UA) Даниїл. 2:32 Цей бовван такий: голова його з чиÑтого золота, груди його та рамена його зо Ñрібла, нутро його та Ñтегно його з міді,(UA) Даниїл. 2:33 голінки його з заліза, ноги його чаÑтинно з заліза, а чаÑтинно з глини.(UA) Даниїл. 2:34 Ти бачив, аж оÑÑŒ одірвавÑÑ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½ÑŒ Ñам, не через руки, Ñ– вдарив боввана по ногах його, що з заліза та з глини, Ñ– розторощив Ñ—Ñ….(UA) Даниїл. 2:35 Того чаÑу розторощилоÑÑ, Ñк одне, залізо, глина, мідь, Ñрібло та золото, Ñ– вони Ñтали, немов та полова з току жнив, а вітер Ñ—Ñ… розвіÑв, Ñ– не знайшлоÑÑ Ð¿Ð¾ них жодного Ñліду; а камінь, що вдарив того боввана, Ñтав великою горою, Ñ– наповнив уÑÑŽ землю.(UA) Даниїл. 2:36 Оце той Ñон, а його розв'Ñзку зараз Ñкажемо перед царем.(UA) Даниїл. 2:37 Ти, царю, цар над царÑми, Ñкому ÐебеÑний Бог дав царÑтво, владу й міць та Ñлаву.(UA) Даниїл. 2:38 І Ñкрізь, де мешкають людÑькі Ñини, польова звірина та птаÑтво небеÑне, Він дав Ñ—Ñ… у твою руку, та вчинив тебе пануючим над уÑіма ними. Ти голова, що з золота.(UA) Даниїл. 2:39 Рпо тобі поÑтане інше царÑтво, нижче від тебе, Ñ– царÑтво третє, інше, що з міді, Ñке буде панувати над уÑією землею.(UA) Даниїл. 2:40 РцарÑтво четверте буде Ñильне, Ñк залізо, бо залізо товче й розбиває вÑе, так Ñ– воно Ñтовче й розіб'Ñ”, Ñк залізо, що вÑе розбиває.(UA) Даниїл. 2:41 Рщо ти бачив ноги та пальці чаÑтинно з ганчарÑької глини, чаÑтинно з заліза, то це буде поділене царÑтво, Ñ– в ньому буде трохи залізної міці, бо ти бачив залізо, змішане з глейкою глиною.(UA) Даниїл. 2:42 Рпальці ніг чаÑтинно з заліза, а чаÑтинно з глини, то й чаÑтина царÑтва буде Ñильна, а чаÑтина буде ламлива.(UA) Даниїл. 2:43 Рщо бачив ти залізо, змішане з глейкою глиною, то вони змішані будуть людÑьким наÑіннÑм, а не будуть прилÑгати одне до одного, Ñк залізо не змішуєтьÑÑ Ð· глиною.(UA) Даниїл. 2:44 Рза днів тих царів ÐебеÑний Бог поÑтавить царÑтво, що навіки не зруйнуєтьÑÑ, Ñ– те царÑтво не буде віддане іншому народові. Воно потовче й покінчить уÑÑ– Ñ‚Ñ– царÑтва, а Ñамо буде ÑтоÑти навіки.(UA) Даниїл. 2:45 Бо ти бачив, що з гори відірвавÑÑ ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½ÑŒ Ñам, не руками, Ñ– потовк залізо, мідь, глину, Ñрібло та золото. Великий Бог об'Ñвив цареві те, що ÑтанетьÑÑ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ–Ð¼. Ð Ñон цей певний, Ñ– певна його розв'Ñзка!(UA) Даниїл. 2:46 Тоді цар ÐавуходоноÑор упав на Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹ поклонивÑÑ Ð”Ð°Ð½Ð¸Ñ—Ð»Ð¾Ð²Ñ–, Ñ– наказав приноÑити йому хлібну жертву та любі пахощі!(UA) Даниїл. 2:47 Цар відповів Даниїлові та й Ñказав: Ðаправду, що ваш Бог це Бог над богами та Пан над царÑми, Ñ– Він відкриває таємниці, коли міг ти відкрити оцю таємницю!(UA) Даниїл. 2:48 Тоді цар звеличив Даниїла, Ñ– дав йому чиÑленні дарунки, Ñ– вчинив його паном над уÑім вавилонÑьким краєм, Ñ– великим провідником над уÑіма вавилонÑькими мудрецÑми.(UA) Даниїл. 2:49 РДаниїл проÑив від царÑ, Ñ– він призначив над Ñправами вавилонÑького краю Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо, а Даниїл був при царÑькому дворі.(UA) Даниїл. 3:1 Цар ÐавуходоноÑор зробив був золотого боввана, заввишки йому шіÑтдеÑÑÑ‚ ліктів, завширшки йому шіÑÑ‚ÑŒ ліктів. Він поÑтавив його в долині Дура в вавилонÑькій окрузі.(UA) Даниїл. 3:2 І цар ÐавуходоноÑор поÑлав зібрати Ñатрапів, заÑтупників, підÑатрапів, радників, Ñуддів, вищих урÑдників та вÑÑ–Ñ… округових володарів, щоб прийшли на поÑвÑÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð±Ð¾Ð²Ð²Ð°Ð½Ð°, Ñкого поÑтавив цар ÐавуходоноÑор.(UA) Даниїл. 3:3 Того чаÑу зібралиÑÑ Ñатрапи, заÑтупники, підÑатрапи, радники, Ñкарбники, Ñудді, вищі урÑдники та вÑÑ– округові володарі, щоб поÑвÑтити боввана, Ñкого поÑтавив цар ÐавуходоноÑор, Ñ– поÑтавали навпроти боввана, Ñкого поÑтавив ÐавуходоноÑор.(UA) Даниїл. 3:4 РоповіÑник закликав лунким ГолоÑом: До Ð²Ð°Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚ÑŒÑÑ, народи, люди та Ñзики!(UA) Даниїл. 3:5 Того чаÑу, коли ви почуєте Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð³Ð°, Ñопілки, гітари, гуÑел, пÑалтирÑ, флейти та вÑілÑкого роду музику, падайте й поклонітьÑÑ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ бовванові, Ñкого поÑтавив цар ÐавуходоноÑор.(UA) Даниїл. 3:6 Ртой, хто не впаде й не поклонитьÑÑ, тієї хвилі буде вкинений до Ñередини палахкотючої огненної печі.(UA) Даниїл. 3:7 Тому того чаÑу, Ñк уÑÑ– народи почують Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð³Ð°, Ñопілки, гітари, гуÑел, пÑÐ°Ð»Ñ‚Ð¸Ñ€Ñ Ñ‚Ð° вÑілÑкого роду музику, попадають вÑÑ– народи, люди та Ñзики, Ñ– поклонÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ бовванові, Ñкого поÑтавив цар ÐавуходоноÑор.(UA) Даниїл. 3:8 Рцього чаÑу наблизилиÑÑ Ñ…Ð°Ð»Ð´ÐµÐ¹Ñькі мужі, Ñ– доноÑили на юдеїв.(UA) Даниїл. 3:9 Вони заговорили та й Ñказали цареві ÐавуходоноÑорові: Царю, живи навіки!(UA) Даниїл. 3:10 Ти царю, видав наказа, щоб кожен чоловік, хто почує Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð³Ð°, Ñопілки, гітари, гуÑел, пÑÐ°Ð»Ñ‚Ð¸Ñ€Ñ Ð¹ флейти та вÑілÑкої музики, упав Ñ– поклонивÑÑ Ð·Ð¾Ð»Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ бовванові.(UA) Даниїл. 3:11 Ртой, хто не впаде й не поклонитьÑÑ, буде вкинений до Ñередини палахкотючої огненної печі.(UA) Даниїл. 3:12 Є юдейÑькі мужі, Ñких ти призначив над Ñправами вавилонÑької округи, Шадрах, Мешах та Ðвед-Ðеґо, ці мужі не звернули на тебе, царю, уваги: богам твоїм не Ñлужать, Ñ– золотому бовванові, Ñкого ти поÑтавив, не вклонÑÑŽÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) Даниїл. 3:13 Тоді ÐавуходоноÑор у гніві та в лютоÑÑ‚Ñ– наказав привеÑти Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо, Ñ– того чаÑу цих людей привели перед царÑ.(UA) Даниїл. 3:14 ÐавуходоноÑор заговорив та й Ñказав їм: Шадраху, Мешаху та Ðвед-Ðеґо, чи це правда, що ви моїм богам не Ñлужите, а золотому бовванові, Ñкого Ñ Ð¿Ð¾Ñтавив, не вклонÑєтеÑÑ?(UA) Даниїл. 3:15 Тепер, Ñкщо ви готові, щоб того чаÑу, коли почуєте Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ€Ð¾Ð³Ð°, Ñопілки, гітари, гуÑел, пÑÐ°Ð»Ñ‚Ð¸Ñ€Ñ Ð¹ флейти та вÑілÑких родів музику, попадали й кланÑлиÑÑ Ð±Ð¾Ð²Ð²Ð°Ð½Ð¾Ð²Ñ–, Ñкого Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ð². Ð Ñкщо ви не поклонитеÑÑ, тієї години будете вкинені до Ñередини палахкотючої огненної печі, Ñ– хто той Бог, що врÑтує Ð²Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ моїх рук?(UA) Даниїл. 3:16 Шадрах, Мешах та Ðвед-Ðеґо відповіли та й Ñказали цареві ÐавуходоноÑорові: Ми не потребуємо відповідати тобі на це Ñлово.(UA) Даниїл. 3:17 Якщо наш Бог, Якому ми Ñлужимо, може врÑтувати Ð½Ð°Ñ Ð· палахкотючої огненної печі, то Він урÑтує й з твоєї руки, о царю!(UA) Даниїл. 3:18 Ð Ñкщо ні, нехай буде тобі, о царю, знане, що богам твоїм ми не Ñлужимо, а золотому бовванові, Ñкого ти поÑтавив, не будемо вклонÑтиÑÑ!(UA) Даниїл. 3:19 Тоді ÐавуходоноÑор переповнивÑÑ Ð»ÑŽÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, Ñ– виглÑд його Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ð½Ð¸Ð²ÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо. Він відповів, Ñ– наказав напалити піч уÑемеро понад те, Ñк повинно було напалити Ñ—Ñ—.(UA) Даниїл. 3:20 І він наказав хоробрим війÑьковим мужам, що були в його війÑьку, зв'Ñзати Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо, щоб укинути до палахкотючої огненної печі.(UA) Даниїл. 3:21 Того чаÑу ці мужі були пов'Ñзані в Ñвоїх плащах, у Ñвоїх Ñорочках Ñ– в Ñвоїх шапках, Ñ– в Ñвоїх убраннÑÑ…, Ñ– були повкидані до Ñередини палахкотючої огненної печі.(UA) Даниїл. 3:22 Рщо Ñлово Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð¾ гоÑтре, то піч напалена була надзвичайно Ñильно, так що тих мужів, що підіймали, щоб укинути Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо, забило Ñ—Ñ… огнÑне полум'Ñ.(UA) Даниїл. 3:23 Рці три мужі, Шадрах, Мешах та Ðвед-Ðеґо, упали до Ñередини палахкотючої огненної печі пов'Ñзані.(UA) Даниїл. 3:24 Тоді цар ÐавуходоноÑор здивувавÑÑ, Ñ– поÑпішно вÑтав, заговорив та й Ñказав до Ñвоїх радників: Чи ж не трьох зв'Ñзаних мужів ми кинули до Ñередини огню? Ті відповіли та й Ñказали цареві: Певне, царю!(UA) Даниїл. 3:25 Він відповів та й Ñказав: Таж Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ чотирьох мужів непов'Ñзаних, що ходÑÑ‚ÑŒ поÑеред огню, Ñ– шкоди їм нема, а виглÑд того четвертого подібний до Божого Ñина!(UA) Даниїл. 3:26 Тоді ÐавуходоноÑор наблизивÑÑ Ð´Ð¾ челюÑтів палахкотючої огненної печі, заговорив та й Ñказав: Шадраху, Мешаху та Ðвед-Ðеґо, раби Його, Бога Ð’Ñевишнього, вийдіть Ñ– прийдіть! Тоді Шадрах, Мешах та Ðвед-Ðеґо вийшли з Ñередини огню.(UA) Даниїл. 3:27 І зібралиÑÑ Ñатрапи, заÑтупники, Ñ– підÑатрапи, Ñ– цареві радники, та й побачили тих мужів, що огонь не мав Ñили над їхнім тілом, Ñ– не опаливÑÑ Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ—Ñ…Ð½ÑŒÐ¾Ñ— голови, Ñ– їхні плащі не змінилиÑÑ, Ñ– запах огню не ввійшов у них.(UA) Даниїл. 3:28 ÐавуходоноÑор заговорив та й Ñказав: БлагоÑловенний Бог Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо, що поÑлав Свого Ðнгола, Ñ– врÑтував Своїх рабів, Ñкі надіÑлиÑÑ Ð½Ð° Ðього. І вони не поÑлухалиÑÑ Ñ†Ð°Ñ€Ñького Ñлова, Ñ– дали Ñвої тіла на огонь, аби не Ñлужити й не кланÑтиÑÑ Ñ–Ð½ÑˆÐ¾Ð¼Ñƒ богові, крім Бога Ñвого.(UA) Даниїл. 3:29 Ртепер від мене видаєтьÑÑ Ð½Ð°ÐºÐ°Ð·, що кожен з народу, люду та Ñзика, Ñкий Ñкаже що згірдливе на Бога Шадраха, Мешаха та Ðвед-Ðеґо, буде почетвертований, а дім його обернений буде на ÑміттÑ, бо немає іншого Бога, що міг би так урÑтувати, Ñк оце.(UA) Даниїл. 3:30 Того чаÑу цар зробив, щоб добре велоÑÑ Ð¨Ð°Ð´Ñ€Ð°Ñ…Ð¾Ð²Ñ–, Мешахові та Ðвед-Ðеґові в вавилонÑькій окрузі.(UA) Даниїл. 4:1 (3-31) Цар ÐавуходоноÑор, до вÑÑ–Ñ… народів, племен та Ñзиків, що мешкають на вÑій землі: Ðехай вам примножитьÑÑ Ð¼Ð¸Ñ€!(UA) Даниїл. 4:2 (3-32) Знаки та чуда, Ñкі зробив зо мною Ð’Ñевишній Бог, уважаю за відповідне об'Ñвити.(UA) Даниїл. 4:3 (3-33) Які великі Його знаки, й Ñкі потужні Його чуда! ЦарÑтво Його царÑтво вічне, а Його Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² поколіннÑ!(UA) Даниїл. 4:4 (4-1) Я, ÐавуходоноÑор, був Ñпокійний в Ñвоєму домі, Ñ– щаÑливий у палаті Ñвоїй.(UA) Даниїл. 4:5 (4-2) Я бачив Ñон, Ñ– він наÑтрашив мене, а думки на моєму ложі та Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— голови налÑкали мене.(UA) Даниїл. 4:6 (4-3) І був виданий від мене наказ привеÑти перед мене вÑÑ–Ñ… вавилонÑьких мудреців, щоб вони об'Ñвили мені розв'Ñзку Ñна.(UA) Даниїл. 4:7 (4-4) Того чаÑу поприходили чарівники, заклиначі, халдеї та віщуни, Ñ– Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð² перед ними Ñон, та вони не об'Ñвили мені його розв'Ñзки.(UA) Даниїл. 4:8 (4-5) І аж оÑтанній прийшов перед мене Даниїл, Ñкому ім'Ñ Ð’Ð°Ð»Ñ‚Ð°Ñар, Ñк ім'Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ бога, Ñ– що в ньому дух СвÑтого Бога. І Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð² йому Ñон та й Ñказав:(UA) Даниїл. 4:9 (4-6) ВалтаÑаре, начальнику чарівників, Ñ Ð·Ð½Ð°ÑŽ, що в тобі дух СвÑтого Бога, Ñ– вÑÑка Ñ‚Ð°Ñ”Ð¼Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ðµ Ñ‚Ñжка тобі. Скажи Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ Ñну, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², та його розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 4:10 (4-7) Ð Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ñ”Ñ— голови на моєму ложі такі. Я бачив, аж оÑÑŒ дерево Ñеред землі, а вишина його велика.(UA) Даниїл. 4:11 (4-8) Це дерево Ñтало велике та Ñильне, Ñ– вишина його ÑÑгала до Ðеба, а його обвід до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð²Ñієї землі.(UA) Даниїл. 4:12 (4-9) Ð’Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ гарне, плід його великий, а в ньому пожива Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…. Під ним знаходила Ñобі тінь польова звірина, а на його галуззÑÑ… мешкали птахи небеÑні, Ñ– з нього живилоÑÑ ÐºÐ¾Ð¶Ð½Ðµ тіло.(UA) Даниїл. 4:13 (4-10) Бачив Ñ Ñƒ видіннÑÑ… Ñвоєї голови на моєму ложі, аж оÑÑŒ зійшов з неба Сторож Божий та СвÑтий.(UA) Даниїл. 4:14 (4-11) І він кликнув із Ñилою, Ñ– так проказав: Зрубайте це дерево, Ñ– повідрубуйте Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, позривайте Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, Ñ– порозÑипайте його плід. Ðехай розійдетьÑÑ Ð·-під нього звірина, а птахи з Ð³Ð°Ð»ÑƒÐ·Ð·Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾!(UA) Даниїл. 4:15 (4-12) Та позоÑтавте в землі Ð¿Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ коренÑ, але в путах залізних та мідÑних, на зеленій польовій траві. І небеÑною роÑою нехай він зрошуєтьÑÑ, а його чаÑтка зо звіриною на польовій траві.(UA) Даниїл. 4:16 (4-13) Його людÑьке Ñерце змінÑÑ‚ÑŒ, Ñ– буде дане йому Ñерце звірине, Ñ– Ñім чаÑів перейдуть над ним.(UA) Даниїл. 4:17 (4-14) Через поÑтанову Сторожів Божих це Ñлово, а повідженнÑм СвÑтих Ñ†Ñ Ñ€Ñ–Ñ‡, аж прийде до того, що пізнають живі, що над людÑьким царÑтвом панує Ð’Ñевишній, Ñ– кому Ñхоче, дає його, Ñ– низького з людей Ñтавить над ним.(UA) Даниїл. 4:18 (4-15) Оцей Ñон бачив Ñ, цар ÐавуходоноÑор, а ти, ВалтаÑаре, Ñкажи його розв'Ñзку, бо вÑÑ– мудреці мого царÑтва не можуть Ñказати мені розв'Ñзки, а ти можеш, бо в тобі дух СвÑтого Бога.(UA) Даниїл. 4:19 (4-16) Тоді Даниїл, що ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ ВалтаÑар, оÑтовпів на одну годину, Ñ– думки його переÑтрашили його. Цар заговорив та й Ñказав: ВалтаÑаре, нехай не Ñтрашить тебе цей Ñон та його розв'Ñзка! ВалтаÑар відповів та й Ñказав: Мій пане, на ворогів би твоїх цей Ñон, а його розв'Ñзка на твоїх би неприÑтелів!(UA) Даниїл. 4:20 (4-17) Дерево, Ñке ти бачив, що було велике та міцне, Ñ– вишина його ÑÑгала до неба, а обвід його на вÑÑŽ землю,(UA) Даниїл. 4:21 (4-18) а Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ гарне, Ñ– плід його великий, Ñ– в ньому пожива Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ…, під ним мешкала польова звірина, а на його галуззÑÑ… перебували птахи небеÑні,(UA) Даниїл. 4:22 (4-19) ти, царю, той, що Ñтав великий та потужний, Ñ– Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ–ÑÑ‚ÑŒ побільшилаÑÑ, Ñ– ÑÑгнула аж до небеÑ, а Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” до кінців землі.(UA) Даниїл. 4:23 (4-20) Рщо цар бачив Божого Сторожа та СвÑтого, Ñкий Ñходив із небеÑ, Ñ– Ñказав: Зрубайте це дерево, Ñ– знищте його, та позоÑтавте в землі Ð¿Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ коренÑ, але в путах залізних та мідÑних, на зеленій польовій траві; Ñ– небеÑною роÑою нехай він зрошуєтьÑÑ, а його чаÑтка з польовою звіриною, аж поки перейдуть над ним Ñім чаÑів,(UA) Даниїл. 4:24 (4-21) то оÑÑŒ розв'Ñзка, царю, Ñ– це поÑтанова Ð’Ñевишнього, що ÑÑгає на мого пана царÑ:(UA) Даниїл. 4:25 (4-22) І тебе виженуть від людей, Ñ– з польовою звіриною буде Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, Ñ– дадуть тобі Ñ—Ñти траву, Ñк волам, Ñ– з небеÑної роÑи тебе зроÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– Ñім чаÑів перейдуть над тобою, аж поки пізнаєш, що над людÑьким царÑтвом панує Ð’Ñевишній, Ñ– дає його тому, кому хоче.(UA) Даниїл. 4:26 (4-23) Рщо Ñказали позоÑтавити Ð¿Ð½Ñ ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ñ Ð´ÐµÑ€ÐµÐ²Ð°, твоє царÑтво позоÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð±Ñ–, Ñкщо ти пізнаєш, що панує небо.(UA) Даниїл. 4:27 (4-24) Тому, царю, нехай буде до вподоби Ð¼Ð¾Ñ Ñ€Ð°Ð´Ð° тобі, зламай же Ñвої гріхи ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ, а Ñвої провини миліÑÑ‚ÑŽ Ð´Ð»Ñ Ð²Ð±Ð¾Ð³Ð¸Ñ…, щоб твій мир був довготривалий.(UA) Даниїл. 4:28 (4-25) УÑе це ÑталоÑÑ Ð½Ð°Ð´ царем ÐавуходоноÑором.(UA) Даниїл. 4:29 (4-26) Ðа кінці дванадцÑти міÑÑців проходжувавÑÑ Ð²Ñ–Ð½ по царÑькому палацу в Вавилоні.(UA) Даниїл. 4:30 (4-27) Цар заговорив та й Ñказав: Чи ж це не величний Вавилон, що Ñ Ð·Ð±ÑƒÐ´ÑƒÐ²Ð°Ð² його на дім царÑтва міццю потуги Ñвоєї та на Ñлаву моєї пишноти?(UA) Даниїл. 4:31 (4-28) Ще це Ñлово було в уÑтах царÑьких, коли з неба впав голоÑ: Тобі говорÑÑ‚ÑŒ, царю ÐавуходоноÑоре: Оце царÑтво відходить від тебе!(UA) Даниїл. 4:32 (4-29) І від людей тебе відлучать, Ñ– з польовою звіриною буде Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”, тобі дадуть на їжу траву, Ñк волам, Ñ– Ñім чаÑів перейдуть над тобою, аж поки не пізнаєш, що над людÑьким царÑтвом панує Ð’Ñевишній, Ñ– дає його тому, кому хоче.(UA) Даниїл. 4:33 (4-30) Тієї хвилини виконалоÑÑ Ñ†Ðµ Ñлово над ÐавуходоноÑором, Ñ– він був відлучений від людей, Ñ– їв траву, Ñк воли, Ñ– його тіло зрошувалоÑÑ Ð· небеÑної роÑи, аж його Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñтав великий, Ñк пір'Ñ Ð¾Ñ€Ð»Ð¸Ð½Ðµ, а його пазурі Ñк у птахів.(UA) Даниїл. 4:34 (4-31) Рна кінці тих днів Ñ, ÐавуходоноÑор, звів Ñвої очі до неба, Ñ– мій розум вернувÑÑ Ð´Ð¾ мене, й Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ñловив Ð’Ñевишнього, Ñ– вічно Живого хвалив Ñ Ñ‚Ð° Ñлавив, що Його Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‡Ð½Ðµ, а царÑтво Його з Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð² поколіннÑ.(UA) Даниїл. 4:35 (4-32) РвÑÑ– мешканці землі пораховані за ніщо, Ñ– Він чинить за Своєю Волею Ñеред небеÑного війÑька та мешканців землі, Ñ– немає нікого, хто ÑпротививÑÑ Ð± Його руці та й Ñказав би Йому: Що Ти робиш?(UA) Даниїл. 4:36 (4-33) Того чаÑу вернувÑÑ Ð¼Ñ–Ð¹ розум до мене, Ñ– Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²ÑÑ Ð´Ð¾ Ñлави царÑтва Ñвого, Ñ– ÑÑніÑÑ‚ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ»Ð°ÑÑ Ð½Ð° мене. І шукали мене мої радники та вельможі мої, Ñ– над царÑтвом Ñвоїм Ñ Ð±ÑƒÐ² поÑтавлений знову, Ñ– мені була додана дуже велика величніÑÑ‚ÑŒ.(UA) Даниїл. 4:37 (4-34) Тепер Ñ, ÐавуходоноÑор, хвалю й звеличую та Ñлавлю ÐебеÑного ЦарÑ, що вÑÑ– чини Його правда, а дорога Його правоÑуддÑ, а тих, хто ходить у гордощах, Він може понизити.(UA) Даниїл. 5:1 Цар ВалтаÑар Ñправив велике прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸ÑÑчі Ñвоїх вельмож, Ñ– на очах тієї тиÑÑчі пив вино.(UA) Даниїл. 5:2 Коли вино опанувало розум, ВалтаÑар наказав принеÑти золотий та Ñрібний поÑуд, Ñкий Ð²Ð¸Ð½Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² його батько ÐавуходоноÑор із храму, що в ЄруÑалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.(UA) Даниїл. 5:3 Тоді принеÑли золотий поÑуд, що винеÑли з храму божого дому, що в ЄруÑалимі, Ñ– пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.(UA) Даниїл. 5:4 Пили вони вино й Ñлавили богів золотих та Ñрібних, мідÑних, залізних, дерев'Ñних та камінних.(UA) Даниїл. 5:5 Ðж оÑÑŒ тієї хвилини вийшли пальці людÑької руки, Ñ– пиÑали навпроти Ñвічника на вапні Ñтіни царÑького палацу, Ñ– цар бачив Ð·Ð°Ñ€Ð¸Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ¸, що пиÑала.(UA) Даниїл. 5:6 Тоді змінилаÑÑ ÑÑніÑÑ‚ÑŒ царÑ, Ñ– думки його наÑтрашили його, оÑлабіли Ñуглоби крижів його, Ñ– билиÑÑ ÐºÐ¾Ð»Ñ–Ð½Ð° його одне об одне.(UA) Даниїл. 5:7 Цар Ñильно закричав привеÑти заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й Ñказав вавилонÑьким мудрецÑм: Кожен муж, що прочитає це пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹ об'Ñвить мені його розв'Ñзку, той зодÑгне пурпуру й золотого ланцюга на Ñвою шию, Ñ– буде панувати третім у царÑтві.(UA) Даниїл. 5:8 Тоді поприходили вÑÑ– царÑькі мудреці, та не могли прочитати пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¹ об'Ñвити цареві його розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 5:9 Тоді цар ВалтаÑар Ñильно переÑтрашивÑÑ, а його ÑÑніÑÑ‚ÑŒ змінилаÑÑ Ð½Ð° ньому, Ñ– його вельможі були безрадні.(UA) Даниїл. 5:10 Ðа Ñлова Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° вельмож його ввійшла до дому прийнÑÑ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ. Ð¦Ð°Ñ€Ð¸Ñ†Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð»Ð° та й Ñказала: Царю, живи навіки! Ðехай не Ñтрашать тебе думки твої, а ÑÑніÑÑ‚ÑŒ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÑ…Ð°Ð¹ не мінÑєтьÑÑ!(UA) Даниїл. 5:11 Є в твоєму царÑтві муж, що в ньому дух ÑвÑтих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилаÑÑŒ ÑÑніÑÑ‚ÑŒ Ñ– розум та мудріÑÑ‚ÑŒ, рівна мудроÑÑ‚Ñ– богів. І цар ÐавуходоноÑор, твій батько, наÑтановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,(UA) Даниїл. 5:12 бо в ньому, в Даниїлові, Ñкому цар дав ім'Ñ Ð’Ð°Ð»Ñ‚Ð°Ñар, знаходивÑÑ Ð½Ð°Ð´Ð¼Ñ–Ñ€Ð½Ð¸Ð¹ дух, Ñ– Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° розум розв'Ñзувати Ñни, Ñ– виÑловлювати загадки та розплутувати вузли. Ðехай буде покликаний тепер Даниїл, Ñ– нехай він оголоÑить розв'Ñзку!(UA) Даниїл. 5:13 Того чаÑу Даниїл був приведений перед царÑ. Цар заговорив та й Ñказав до Даниїла: Чи ти той Даниїл, що з Юдиних Ñинів вигнаннÑ, Ñких вивів цар, мій батько, з Юдеї?(UA) Даниїл. 5:14 І чув Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ тебе, що в тобі дух богів, Ñ– що в тобі знаходитьÑÑ ÑÑніÑÑ‚ÑŒ, Ñ– розум та надмірна мудріÑÑ‚ÑŒ.(UA) Даниїл. 5:15 Ртепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце пиÑаннÑ, Ñ– розповіли мені його розв'Ñзку, та не могли вони виÑловити розв'Ñзки цієї речі.(UA) Даниїл. 5:16 Ð Ñ Ñ‡ÑƒÐ² про тебе, що ти можеш розв'Ñзувати недовідоме, Ñ– розплутувати вузли. Тож тепер, Ñкщо можеш прочитати це пиÑаннÑ, Ñ– розповіÑти мені його розв'Ñзку, то зодÑгнеш пурпуру, а золотий ланцюг на твою шию, Ñ– ти будеш панувати третім у царÑтві.(UA) Даниїл. 5:17 Тоді Даниїл відповів та й Ñказав перед царем: Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки Ñвої давай іншим. Це пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°ÑŽ цареві, Ñ– розповім тобі його розв'Ñзку.(UA) Даниїл. 5:18 Ти, царю, Ð’Ñевишній Бог дав твоєму батькові ÐавуходоноÑорові царÑтво, Ñ– велич, Ñ– Ñлаву та пишноту.(UA) Даниїл. 5:19 Рчерез велич, Ñку Він дав був йому, вÑÑ– народи, племена та Ñзики тремтіли та лÑкалиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ним, бо кого він хотів забивав, а кого хотів лишав при житті, Ñ– кого хотів підіймав, а кого хотів понижував.(UA) Даниїл. 5:20 Рколи загордилоÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñерце, а дух його ще більше запишнів, він був Ñкинений з трону Ñвого царÑтва, Ñ– його Ñлава була взÑта від нього.(UA) Даниїл. 5:21 І він був вигнаний з-поміж людÑьких Ñинів, Ñ– Ñерце його було зрівнÑне зо звіриним, а Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ було з дикими оÑлами. Годували його травою, Ñк волів, а небеÑною роÑою зрошувалоÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ тіло, аж поки він не пізнав, що в людÑькому царÑтві панує Ð’Ñевишній Бог, Ñ– Він Ñтавить над ним того, кого хоче.(UA) Даниїл. 5:22 Рти, Ñину його ВалтаÑаре, не Ñмирив Ñвого ÑерцÑ, хоч уÑе це знав.(UA) Даниїл. 5:23 І ти підніÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ ÐебеÑного ГоÑпода, Ñ– поÑуд храму Його принеÑли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, Ñ– ти хвалив богів Ñрібних та золотих, мідÑних, залізних, дерев'Ñних та камінних, що не бачать, Ñ– не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¹ що Його вÑÑ– дороги твої, ти не проÑлавлÑв.(UA) Даниїл. 5:24 Того чаÑу від Ðього поÑланий Ð·Ð°Ñ€Ð¸Ñ Ñ€ÑƒÐºÐ¸, Ñ– напиÑане оце пиÑаннÑ.(UA) Даниїл. 5:25 Роце пиÑаннÑ, що напиÑане: Мене, мене, текел упарÑін.(UA) Даниїл. 5:26 ОÑÑŒ розв'Ñзка цієї речі: Мене порахував Бог царÑтво твоє, Ñ– покінчив його.(UA) Даниїл. 5:27 Текел ти зважений на вазі, Ñ– знайдений легеньким.(UA) Даниїл. 5:28 ÐŸÐµÑ€ÐµÑ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð»ÐµÐ½Ðµ царÑтво твоє, Ñ– віддане мідÑнам та перÑам.(UA) Даниїл. 5:29 Тоді наказав ВалтаÑар, Ñ– надÑгли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга на шию його, Ñ– розголоÑили про нього, що він буде третім пануючим у царÑтві.(UA) Даниїл. 5:30 Тієї ж ночі був забитий ВалтаÑар, цар халдейÑький.(UA) Даниїл. 5:31 (6-1) РмідÑнин Дарій одержав царÑтво в віці шоÑтидеÑÑти й двох років.(UA) Даниїл. 6:1 (6-2) СподобалоÑÑ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ”Ð²Ñ–, Ñ– він поÑтавив над царÑтвом Ñто й двадцÑÑ‚ÑŒ Ñатрапів, щоб були над уÑім царÑтвом.(UA) Даниїл. 6:2 (6-3) Рвище від них три найвищі урÑдники, що одним із них був Даниїл, Ñким ці Ñатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.(UA) Даниїл. 6:3 (6-4) Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урÑдниками та Ñатрапами, бо в ньому був виÑокий дух, Ñ– цар задумував поÑтавити його над уÑім царÑтвом.(UA) Даниїл. 6:4 (6-5) Тоді найвищі урÑдники та Ñатрапи Ñтали шукати причини оÑкаржити Даниїла в Ñправі царÑтва, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, Ñ– жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.(UA) Даниїл. 6:5 (6-6) Тоді ці люди Ñказали: Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, Ñкщо не знайдемо проти нього в законі його Бога.(UA) Даниїл. 6:6 (6-7) Тоді найвищі урÑдники та Ñ‚Ñ– Ñатрапи поÑпішили до царÑ, Ñ– так йому говорили: Царю Даріє, живи навіки!(UA) Даниїл. 6:7 (6-8) ÐарадилиÑÑ Ð²ÑÑ– найвищі урÑдники царÑтва, заÑтупники та Ñатрапи, радники та підÑатрапи вÑтановити царÑьку поÑтанову та видати заборону, щоб аж до тридцÑти день кожен, хто буде проÑити Ñке Ð¿Ñ€Ð¾Ñ…Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñкогобудь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев'Ñчої Ñми.(UA) Даниїл. 6:8 (6-9) Тепер, царю, затверди цю заборону, Ñ– напиши це пиÑаннÑ, Ñке не могло б бути змінене за законом мідÑн та перÑів, що не міг би бути відмінений.(UA) Даниїл. 6:9 (6-10) Тому цар Дарій напиÑав це пиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð° заборону.(UA) Даниїл. 6:10 (6-11) РДаниїл, коли довідавÑÑ, що було напиÑане те пиÑаннÑ, пішов до Ñвого дому, а вікна його в його горниці були відчинені навпроти ЄруÑалиму, Ñ– в три уÑталені порі на день він падав на Ñвої коліна, Ñ– моливÑÑ Ñ‚Ð° Ñлавив Ñвого Бога, бо робив так Ñ– перед тим.(UA) Даниїл. 6:11 (6-12) Тоді ці мужі поÑпішили до нього, Ñ– знайшли Даниїла, що він проÑив та благав Ñвого Бога.(UA) Даниїл. 6:12 (6-13) Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царÑьку заборону: Чи ж не напиÑав ти заборони, що кожна людина, Ñка буде проÑити аж до тридцÑти день від Ñкогобудь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев'Ñчої Ñми? Цар відповів та й Ñказав: Це Ñлово певне, Ñк право мідÑн та перÑів, що не може бути відмінене.(UA) Даниїл. 6:13 (6-14) Тоді вони відповіли та й Ñказали перед царем: Даниїл, що з Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð®Ð´Ð¸Ð½Ð¸Ñ… Ñинів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, Ñку напиÑав ти, Ñ– в три уÑталені порі на день приноÑить Ñвою молитву.(UA) Даниїл. 6:14 (6-15) Тоді цар, Ñк почув це Ñлово, Ñильно заÑмутивÑÑ, Ñ– звернув Ñвою думку на Даниїла, щоб його врÑтувати, Ñ– аж до заходу ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ ÑилувавÑÑ Ð²Ð¸Ð·Ð²Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸ його.(UA) Даниїл. 6:15 (6-16) Того чаÑу ці мужі поÑпішили до царÑ, Ñ– говорили цареві: Знай, царю, що за правом мідÑн та перÑів уÑÑка заборона та поÑтанова, Ñку цар уÑтановить, не може буде змінена.(UA) Даниїл. 6:16 (6-17) Тоді цар звелів, Ñ– привели Даниїла, та й кинули до лев'Ñчої Ñми. Цар заговорив Ñ– Ñказав Даниїлові: Твій Бог, що ти Йому Ñлужиш, Він завжди врÑтує тебе!(UA) Даниїл. 6:17 (6-18) І принеÑений був один камінь, Ñ– був покладений на отвір Ñми, а цар запечатав Ñ—Ñ— Ñвоєю печаткою та печаткою Ñвоїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова Ñправа.(UA) Даниїл. 6:18 (6-19) Тоді цар пішов до Ñвого палацу, Ñ– провів ніч у поÑÑ‚Ñ–, Ñ– до нього не впроваджено наложниці, а Ñон його помандрував від нього.(UA) Даниїл. 6:19 (6-20) Того чаÑу цар уÑтав за зірниці на Ñвітанку, Ñ– в поÑпіху пішов до лев'Ñчої Ñми.(UA) Даниїл. 6:20 (6-21) Ð Ñк цар наближавÑÑ Ð´Ð¾ Ñми, до Даниїла, то кликнув Ñумним голоÑом. Цар заговорив та й Ñказав до Даниїла: Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди Ñлужиш, міг урÑтувати тебе від левів?(UA) Даниїл. 6:21 (6-22) Тоді Даниїл заговорив із царем: Царю, навіки живи!(UA) Даниїл. 6:22 (6-23) Мій Бог поÑлав Свого Ðнгола, Ñ– позамикав пащі левів, Ñ– вони не пошкодили мені, бо перед Ðим знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, Ñ Ð½Ðµ зробив шкоди.(UA) Даниїл. 6:23 (6-24) Тоді цар Ñильно зрадів, Ñ– Ñказав вивеÑти Даниїла з Ñми. І Даниїл був виведений з Ñми, Ñ– жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога Ñвого.(UA) Даниїл. 6:24 (6-25) І Ñказав цар, Ñ– привели тих мужів, що донеÑли на Даниїла, Ñ– повкидали до лев'Ñчої Ñми Ñ—Ñ…, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не ÑÑгнули ще до дна Ñми, Ñк леви вже похапали Ñ—Ñ…, Ñ– поторощили вÑÑ– їхні коÑÑ‚Ñ–.(UA) Даниїл. 6:25 (6-26) Того чаÑу цар Дарій напиÑав до вÑÑ–Ñ… народів, племен та Ñзиків, що мешкали по вÑій землі: Ðехай мир вам примножитьÑÑ!(UA) Даниїл. 6:26 (6-27) Від мене виданий наказ, щоб у вÑьому пануванні мого царÑтва тремтіли та боÑлиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий Ñ– Ñ–Ñнує повіки, Ñ– царÑтво Його не буде зруйноване, а Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ аж до кінцÑ.(UA) Даниїл. 6:27 (6-28) Він Ñ€Ñтує та визволÑÑ”, Ñ– чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урÑтував Даниїла від лев'Ñчої Ñили.(UA) Даниїл. 6:28 (6-29) І той Даниїл мав Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð° Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ñ‚Ð° за Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÐšÑ–Ñ€Ð° перÑького.(UA) Даниїл. 7:1 За першого року ВалтаÑара, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð²Ð°Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ð½Ñького, бачив Даниїл Ñон та пророцьке Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ Ñвоєї на Ñвоєму ложі. Того чаÑу запиÑав він Ñон, Ñказавши з нього головне.(UA) Даниїл. 7:2 Даниїл заговорив та й Ñказав: Бачив Ñ Ð² Ñвоєму видінні вночі, аж оÑÑŒ чотири небеÑні вітри вдарили на Велике море.(UA) Даниїл. 7:3 І чотири великі звірі піднÑлиÑÑ Ð· морÑ, різні один від одного.(UA) Даниїл. 7:4 Передній був, Ñк лев, а крила в нього орлині. Я бачив, аж оÑÑŒ були вирвані йому крила, Ñ– він був піднÑтий від землі, Ñ– поÑтавлений на ноги, Ñк людина, Ñ– Ñерце людÑьке було йому дане.(UA) Даниїл. 7:5 РоÑÑŒ звір інший, другий, подібний до ведмедÑ, Ñ– був поÑтавлений на одному боці, Ñ– було три ребрі в його пащі між зубами його. І йому Ñказали так: УÑтавай, їж багато м'ÑÑа!(UA) Даниїл. 7:6 Потому Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², аж оÑÑŒ звір інший, мов пантера, а в нього на Ñпині чотири пташині крилі. Цей звір мав чотири голові, Ñ– була йому дана влада.(UA) Даниїл. 7:7 Потому Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² у видіннÑÑ… тієї ночі, аж оÑÑŒ четвертий звір, Ñтрашний Ñ– грізний, та надмірно міцний, Ñ– в нього великі залізні зуби. Він жер та торощив, а решту ногами Ñвоїми топтав, Ñ– він різнивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… звірів, що були перед ним, Ñ– мав деÑÑÑ‚ÑŒ рогів.(UA) Даниїл. 7:8 Я приглÑдавÑÑ Ð´Ð¾ тих рогів, аж оÑÑŒ поміж ними підніÑÑÑ Ñ€Ñ–Ð³ інший, малий, а три з тих передніх рогів були вирвані з коренем перед ним. І оÑÑŒ у того рога очі, Ñк очі людÑькі, Ñ– уÑта, що говорили про великі речі.(UA) Даниїл. 7:9 Я бачив, аж оÑÑŒ поÑтавили преÑтоли, Ñ– вÑівÑÑ Ð¡Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸Ð¹ днÑми. Одежа Його біла, Ñк Ñніг, а волоÑÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ Його немов чиÑта вовна, а преÑтол Його огнÑне полум'Ñ, колеÑа Його палахкотючий огонь.(UA) Даниїл. 7:10 Огненна річка пливла й виходила з-перед Ðього; тиÑÑча тиÑÑч Ñлужили Йому, Ñ– деÑÑÑ‚ÑŒ тиÑÑч деÑÑтків тиÑÑч ÑтоÑли перед Ðим; Ñуд уÑівÑÑ, Ñ– розгорнулиÑÑ ÐºÐ½Ð¸Ð³Ð¸.(UA) Даниїл. 7:11 Я бачив того чаÑу, що від голоÑу великих Ñлів, Ñкі цей ріг говорив, Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², аж оÑÑŒ був забитий той звір, Ñ– було погублене тіло його, Ñ– було віддане на ÑÐ¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¾Ð³Ð½ÑŽ.(UA) Даниїл. 7:12 Ррешті тих звірів віднÑли їхнє пануваннÑ, а довгота в житті була їм дана аж до уÑталеного чаÑу та години.(UA) Даниїл. 7:13 Я бачив у видіннÑÑ… ночі, аж оÑÑŒ разом з небеÑними хмарами йшов ніби Син ЛюдÑький, Ñ– прийшов аж до Старого днÑми, Ñ– Його підвели перед Ðього.(UA) Даниїл. 7:14 І Йому було дане Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ Ñлава та царÑтво, Ñ– вÑÑ– народи, племена та Ñзики будуть Ñлужити Йому. ÐŸÐ°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ñ‡Ð½Ðµ, Ñке не ÑпинитьÑÑ, а царÑтво Його не буде зруйноване.(UA) Даниїл. 7:15 Дух мій, Даниїлів, був заÑумований через це, Ñ– Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸ моєї Ñтурбували мене.(UA) Даниїл. 7:16 Я наблизивÑÑ Ð´Ð¾ одного з тих, що ÑтоÑли, Ñ– поÑпитавÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього про Ñ–Ñтоту вÑього того. І він Ñказав мені, Ñ– познайомив мене з розв'Ñзкою цих речей.(UA) Даниїл. 7:17 Ці великі звірі, що Ñ—Ñ… чотири, це чотири царі вÑтануть з землі.(UA) Даниїл. 7:18 І приймуть царÑтво ÑвÑÑ‚Ñ– Ð’Ñевишнього, Ñ– будуть міцно держати Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð°Ð¶ навіки, Ñ– аж на віки віків.(UA) Даниїл. 7:19 Тоді хотів Ñ Ð·Ð½Ð°Ñ‚Ð¸ певне про четвертого звіра, що різнивÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Ñ—Ñ… уÑÑ–Ñ…, він Ñтрашний, надмірний, зуби його залізні, а пазурі його мідÑні, він жер та торощив, а решту ногами Ñвоїми топтав,(UA) Даниїл. 7:20 Ñ– про деÑÑÑ‚ÑŒ рогів, що на його голові, Ñ– про іншого, що підніÑÑÑ, а три через нього випали, Ñ– про цього рога, що мав очі, а уÑта говорили про великі речі, а вид його більший від його друзів.(UA) Даниїл. 7:21 Я бачив, що цей ріг учинив бій зо ÑвÑтими, Ñ– переміг Ñ—Ñ….(UA) Даниїл. 7:22 Ðж оÑÑŒ прийшов Старий днÑми, Ñ– даний був Ñуд ÑвÑтим Ð’Ñевишнього, Ñ– надійшов умовлений чаÑ, Ñ– царÑтво взÑли ÑвÑÑ‚Ñ–.(UA) Даниїл. 7:23 Він так Ñказав: Четвертий звір четверте царÑтво буде на землі, Ñке буде різнитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ уÑÑ–Ñ… царÑтв, Ñ– пожере вÑÑŽ землю, Ñ– вимолотить Ñ—Ñ— та розторощить Ñ—Ñ—.(UA) Даниїл. 7:24 РдеÑÑÑ‚ÑŒ рогів визначають, що з того царÑтва вÑтане деÑÑÑ‚ÑŒ царів, а по них вÑтане інший, що буде різнитиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ попередніх, Ñ– Ñкине трьох царів.(UA) Даниїл. 7:25 І він буде говорити Ñлова проти Ð’Ñевишнього, Ñ– пригнобить ÑвÑтих Ð’Ñевишнього, Ñ– буде думати позмінювати ÑвÑта та права, Ñ– вони віддані будуть у його руку аж до одного чаÑу, Ñ– чаÑів Ñ– половини чаÑу.(UA) Даниїл. 7:26 Та заÑÑде Ñуд, Ñ– Ñкинуть його пануваннÑ, щоб його знищити та вигубити аж до кінцÑ.(UA) Даниїл. 7:27 РцарÑтво, Ñ– пануваннÑ, Ñ– велич царÑтв під уÑім небом буде дане народові ÑвÑтих Ð’Ñевишнього. Його царÑтво буде царÑтво вічне, а вÑÑ– Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ будуть Ñлужити й будуть ÑлухнÑні.(UA) Даниїл. 7:28 Ðж поти кінець цього Ñлова. Мене, Даниїла, Ñильно лÑкали думки мої, Ñ– змінилаÑÑ ÑÑніÑÑ‚ÑŒ моÑ, але це Ñлово Ñ Ð·Ð°Ñ…Ð¾Ð²Ð°Ð² у Ñвоїм Ñерці.(UA) Даниїл. 8:1 За третього року Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð’Ð°Ð»Ñ‚Ð°Ñара з'ÑвилоÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ–, Даниїлові, Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ тому, що з'ÑвилоÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ– перше.(UA) Даниїл. 8:2 І бачив Ñ Ð² видінні, Ñ– ÑталоÑÑ Ð² моєму видінні, а Ñ Ð±ÑƒÐ² у твердині Шушані, що в окрузі Еламі, Ñ– бачив Ñ Ð² видінні, ніби Ñ Ð±ÑƒÐ² над потоком Улай.(UA) Даниїл. 8:3 І звів Ñ Ð¾Ñ‡Ñ– Ñвої та й побачив, аж оÑÑŒ один баран Ñтоїть перед потоком, Ñ– в нього два роги. Робидва ці роги виÑокі, Ñ– один вищий від другого, а той вищий Ð²Ð¸Ñ€Ñ–Ñ Ð½Ð°Ð¾Ñтанку.(UA) Даниїл. 8:4 Я бачив барана, що колов на захід, Ñ– на північ, Ñ– на південь, Ñ– жоден звір не міг Ñтати проти нього, Ñ– не було нікого, хто б урÑтував від його руки. І він робив за Ñвоїм уподобаннÑм, Ñ– Ñтав величний.(UA) Даниїл. 8:5 І Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð´Ð¸Ð²Ð»ÑвÑÑ, аж оÑÑŒ козел з кіз приходить із заходу по поверхні вÑієї землі, Ñ– не дотикаєтьÑÑ Ð´Ð¾ землі. Ртой козел мав подобу рога між Ñвоїми очима.(UA) Даниїл. 8:6 І прийшов він до того барана, що мав Ñ‚Ñ– два роги, Ñкого Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð², що ÑтоÑв перед потоком, Ñ– помчав на нього в лютоÑÑ‚Ñ– Ñвоєї Ñили.(UA) Даниїл. 8:7 І Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² його, що він добіг аж до барана, Ñ– роз'ÑривÑÑ Ð½Ð° нього, та й ударив того барана, Ñ– зламав йому Ñ‚Ñ– два роги, а в барана не було Ñили Ñтати проти нього. І той кинув його на землю, Ñ– потоптав його, Ñ– не було нікого, хто б вирÑтував барана від його руки.(UA) Даниїл. 8:8 Ркозел з кіз Ñтав аж надто великий. Рколи він зміцнивÑÑ, то був зламаний той великий ріг, а заміÑÑ‚ÑŒ нього вироÑли чотири подобі рога на чотири вітри неба.(UA) Даниїл. 8:9 Рз одного з них вийшов один малий ріг, Ñ– з малого Ñтав дуже великий до півднÑ, Ñ– до Ñходу, Ñ– до Пишноти.(UA) Даниїл. 8:10 І він побільшивÑÑ Ð°Ð¶ до війÑька небеÑного, Ñ– Ñкинув на землю декого з війÑька, із зір, Ñ– потоптав Ñ—Ñ….(UA) Даниїл. 8:11 І він побільшивÑÑ Ð°Ð¶ до Ð’Ð¾Ð¶Ð´Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ війÑька, Ñ– від Ðього була віднÑта Ñтала жертва, Ñ– покинене міÑце ÑвÑтині Його.(UA) Даниїл. 8:12 І буде віддане йому війÑько враз із щоденною Ñлужбою через гріхи, Ñ– він кине правду на землю, Ñ– зробить, Ñ– матиме уÑпіх.(UA) Даниїл. 8:13 І почув Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ÑвÑтого, що говорив. Рінший ÑвÑтий Ñказав до того, що говорив: Ðж доки це Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñталу жертву та про нищівний гріх, доки ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ð¹ війÑько віддані на топтаннÑ?(UA) Даниїл. 8:14 І відказав він мені: Ðж до двох тиÑÑч Ñ– трьох Ñотень вечорів-ранків, тоді буде визнана очищеною ÑвÑтинÑ.(UA) Даниїл. 8:15 І ÑталоÑÑ, коли Ñ, Даниїл, бачив те видіннÑ, Ñ– шукав Ð·Ð½Ð°Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾, оÑÑŒ Ñтав передо мною ніби муж.(UA) Даниїл. 8:16 І почув Ñ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð¶ берегами Улаю людÑький голоÑ, що кликнув Ñ– Ñказав: Гавриїле, виÑÑни йому це видіннÑ!(UA) Даниїл. 8:17 І він прийшов туди, де Ñ ÑтоÑв, а коли він прийшов, Ñ Ð½Ð°ÑтрашивÑÑ Ð¹ упав на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє. І Ñказав він мені: Зрозумій, Ñину людÑький, бо на Ñ‡Ð°Ñ ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ†Ðµ видіннÑ!(UA) Даниїл. 8:18 Рколи він говорив зо мною, Ñ Ð·Ð¾Ð¼Ð»Ñ–Ð², Ñ– припав Ñвоїм обличчÑм до землі, але він діткнувÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– поÑтавив мене на моєму міÑці,(UA) Даниїл. 8:19 та й Ñказав: ОÑÑŒ Ñ Ð¾Ð±'ÑвлÑÑŽ тобі, що буде в кінці гніву, бо на кінець призначеного чаÑу це видіннÑ.(UA) Даниїл. 8:20 Той козел, Ñкого ти бачив, що мав Ñ‚Ñ– два роги, це царі мідÑн та перÑів.(UA) Даниїл. 8:21 Ркозел, той волохатий, це цар Греції, а той великий ріг, що між очима його, це перший цар.(UA) Даниїл. 8:22 Ртой зламаний ріг, Ñ– що Ñтали на його міÑці чотири, це чотири царÑтва поÑтануть із цього народу, але вже не в його Ñилі.(UA) Даниїл. 8:23 Рв кінці їхнього царÑтва, коли покінчать Ñвоє Ñ‚Ñ– грішники, поÑтане цар нахабний та вправний у підÑтупах.(UA) Даниїл. 8:24 І зміцніє його Ñила, але не його влаÑною Ñилою, Ñ– дивно винищить він, Ñ– буде мати уÑпіх, Ñ– діÑтиме. І винищить він Ñильних Ñ– народ ÑвÑтих.(UA) Даниїл. 8:25 Рчерез Ñвою мудріÑÑ‚ÑŒ буде мати уÑпіх, омана буде в його руці, Ñ– він звеличитьÑÑ Ð² Ñвоєму Ñерці. І в чаÑÑ– миру він понищить багатьох, Ñ– повÑтане на Владику над владиками, але без руки буде зламаний.(UA) Даниїл. 8:26 Ð Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð²ÐµÑ‡Ð¾Ñ€Ð° та ранку, про Ñке було Ñказано, це правда, та ти Ñховай це видіннÑ, бо воно відноÑитьÑÑ Ð½Ð° далекі чаÑи.(UA) Даниїл. 8:27 Ð Ñ, Даниїл, знемігÑÑ Ð¹ заÑлаб на кілька днів. І вÑтав Ñ, Ñ– робив цареву працю, Ñ– оÑтовпів з того видіннÑ, але ніхто того не завважив.(UA) Даниїл. 9:1 За першого року ДаріÑ, Ðхашверошового Ñина, з наÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¼Ñ–Ð´Ñн, що зацарював над халдейÑьким царÑтвом,(UA) Даниїл. 9:2 за першого року його Ñ†Ð°Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ, Даниїл, бачив у книгах чиÑло тих років, про Ñкі було ГоÑподнє Ñлово до пророка Єремії, що ÑповнитьÑÑ Ð´Ð»Ñ Ñ€ÑƒÑ—Ð½ ЄруÑалиму ÑімдеÑÑÑ‚ років.(UA) Даниїл. 9:3 І звернув Ñ Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ ГоÑпода Бога, прохати з молитвою та з благаннÑми, у поÑÑ‚Ñ–, у веретищі та в попелі.(UA) Даниїл. 9:4 І моливÑÑ Ñ Ð“Ð¾Ñподеві, Богові Ñвоєму, Ñ– ÑповідавÑÑ Ð¹ казав: О мій ГоÑподи, Боже великий Ñ– грізний, що Ñтережеш заповіта та миліÑÑ‚ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто кохає Тебе, та Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ…, хто виконує Твої заповіді!(UA) Даниїл. 9:5 Ми прогрішилиÑÑ Ñ‚Ð° чинили беззаконнÑ, Ñ– були неÑправедливі, Ñ– бунтувалиÑÑ, Ñ– відверталиÑÑ Ð²Ñ–Ð´ Твоїх заповідей та від поÑтанов Твоїх.(UA) Даниїл. 9:6 І не приÑлухалиÑÑ Ð¼Ð¸ до Твоїх рабів пророків, що говорили в Твоїм Імені до наших царів, наших начальників та наших батьків, Ñ– до вÑього народу землі.(UA) Даниїл. 9:7 Тобі, ГоÑподи, ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, а нам Ñором на обличчÑ, Ñк цього Ð´Ð½Ñ Ð´Ð»Ñ ÑŽÐ´ÐµÑ, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ–Ð² ЄруÑалиму, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð²Ñього ІзраїлÑ, близьких та далеких, по вÑÑ–Ñ… тих краÑÑ…, куди Ти Ñ—Ñ… вигнав за їхнє ÑпроневіреннÑ, що допуÑтилиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ перед Тобою.(UA) Даниїл. 9:8 ГоÑподи, Ñором на Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð½Ð°Ð¼, нашим царÑм, кнÑзÑм нашим та нашим батькам, що згрішили перед Тобою!(UA) Даниїл. 9:9 РГоÑподеві, нашому Богові, миліÑÑ‚ÑŒ та прощеннÑ, бо ми бунтувалиÑÑ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‚Ð¸ Ðього,(UA) Даниїл. 9:10 Ñ– не ÑлухалиÑÑ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñу ГоÑпода, нашого Бога, щоб ходити законами Його, Ñкі Він дав нам через Своїх рабів пророків.(UA) Даниїл. 9:11 І ввеÑÑŒ Ізраїль переÑтупив Закона Твого, Ñ– відвернулиÑÑ, щоб не ÑлухатиÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ð³Ð¾ голоÑу, Ñ– було вилите на Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ðµ проклÑÑ‚Ñ‚Ñ Ð¹ та приÑÑга, що напиÑана в Законі МойÑеÑ, Божого раба, бо ми прогрішилиÑÑ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ.(UA) Даниїл. 9:12 І Він Ñповнив Своє Ñлово, Ñке говорив на Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð° на наших Ñуддів, що Ñудили наÑ, щоб Ñпровадити на Ð½Ð°Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ зло, такого не було вчинено під цілим небом, Ñке було вчинене в ЄруÑалимі!(UA) Даниїл. 9:13 Як напиÑано в МойÑеєвому Законі, уÑе те лихо прийшло на наÑ, та ми не вблагали ГоÑпода, нашого Бога, щоб вернутиÑÑ Ð½Ð°Ð¼ від Ñвого гріха, Ñ– щоб порозумнішати в Твоїй правді.(UA) Даниїл. 9:14 І ГоÑподь пильнував того лиха, Ñ– Ñпровадив його на наÑ, бо Ñправедливий ГоÑподь, Бог наш, у вÑÑ–Ñ… Своїх чинах, Ñкі Він зробив, та ми не Ñлухали Його голоÑу.(UA) Даниїл. 9:15 Ртепер, ГоÑподи, Боже наш, що вивів з єгипетÑького краю Свій народ потужною рукою, Ñ– зробив Собі Ñлавне Ім'Ñ, Ñк цього днÑ, згрішили ми, Ñтали неÑправедливі!(UA) Даниїл. 9:16 ГоÑподи, у міру вÑієї Твоєї ÑправедливоÑти нехай відвернетьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð² Твій та Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð½Ñ–ÑÑ‚ÑŒ від Твого міÑта ЄруÑалиму, Твоєї ÑвÑтої гори, бо через наші гріхи та через провини наших батьків ЄруÑалим та народ Твій відданий на ганьбу Ð´Ð»Ñ Ð²ÑÑ–Ñ… наших околиць.(UA) Даниїл. 9:17 І нині приÑлухайÑÑ, Боже наш, до молитви Твого раба та до його благань, Ñ– нехай заÑвітитьÑÑ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” лице над Твоєю ÑпуÑтошеною ÑвÑтинею, ради ГоÑпода!(UA) Даниїл. 9:18 Ðахили, Боже мій, вухо Своє та й поÑлухай, відкрий Свої очі й побач наші ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° те міÑто, де кликалоÑÑ Ð†Ð¼'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” в ньому, бо ми кладемо Ñвої Ð±Ð»Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ Твоїм лицем не через Ñвої ÑправедливоÑÑ‚Ñ–, але через велику Твою миліÑÑ‚ÑŒ.(UA) Даниїл. 9:19 ГоÑподи, виÑлухай! ГоÑподи, проÑти! ГоÑподи, приÑлухайÑÑ Ð¹ зроби! Ðе опізнÑйÑÑ Ñ€Ð°Ð´Ð¸ Себе, мій Боже, бо Ім'Ñ Ð¢Ð²Ð¾Ñ” кличетьÑÑ Ð½Ð°Ð´ Твоїм міÑтом Ñ– над Твоїм народом!(UA) Даниїл. 9:20 Рще Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² Ñ– моливÑÑ, та Ñ–Ñповідував гріх Ñвій та народу мого ІзраїлÑ, Ñ– клав Ñвою молитву перед лице ГоÑпода, мого Бога, за ÑвÑту гору мого Бога,(UA) Даниїл. 9:21 Ñ– ще Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ð² на цій молитві, а той муж Гавриїл, Ñкого Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² у видінні напочатку, швидко прилетів, Ñ– доторкнувÑÑ Ð´Ð¾ мене за чаÑу вечірньої хлібної жертви.(UA) Даниїл. 9:22 І він напучував мене, Ñ– говорив зо мною та й Ñказав: Даниїле, Ñ Ñ‚ÐµÐ¿ÐµÑ€ вийшов, щоб умудрити тебе в розумінні.(UA) Даниїл. 9:23 Ðа початку молитов твоїх вийшло Ñлово, Ñ– Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² об'Ñвити його тобі, бо ти улюблений, Ñ– приглÑньÑÑ Ð´Ð¾ цього Ñлова, Ñ– придивиÑÑ Ð´Ð¾ видіннÑ.(UA) Даниїл. 9:24 СімдеÑÑÑ‚ років-тижнів призначено Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð³Ð¾ народу та Ð´Ð»Ñ Ð¼Ñ–Ñта твоєї ÑвÑтині, аж поки переÑтуп буде докінчений, Ñ– міра гріха буде повна, аж поки вина буде Ñпокутувана, Ñ– вічна правда приведена, аж поки будуть потверджені Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹ пророк, Ñ– щоб помазати СвÑтеє СвÑтих.(UA) Даниїл. 9:25 Та знай Ñ– розумій: від виходу наказу, щоб вернути Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¹ збудувати ЄруÑалим, аж до Владики МеÑÑ–Ñ— Ñім тижнів та шіÑтдеÑÑÑ‚ Ñ– два тижні. І вернетьÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´, Ñ– відбудований буде майдан Ñ– вулицÑ, Ñ– то буде за Ñ‚Ñжкого чаÑу.(UA) Даниїл. 9:26 І по тих шоÑтидеÑÑтьох Ñ– двох тижнÑÑ… буде погублений МеÑÑ–Ñ, хоч не буде на Ðьому вини. Рце міÑто й ÑвÑтиню знищить народ володарÑ, що прийде, а кінець його у повідді. І аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ війна, гоÑтрі ÑпуÑтошеннÑ.(UA) Даниїл. 9:27 І Він зміцнить заповіта Ð´Ð»Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚ÑŒÐ¾Ñ… за один тиждень, а за Ð¿Ñ–Ð²Ñ‚Ð¸Ð¶Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¿Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚ÑŒ жертву та жертву хлібну. І на ÑвÑтиню прийде гидота ÑпуÑтошеннÑ, поки Ð·Ð½Ð¸Ñ‰ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹ рішучий Ñуд кари не виллєтьÑÑ Ð½Ð° ÑпуÑтошителÑ.(UA) Даниїл. 10:1 За третього року Кіра, перÑького царÑ, було відкрите Ñлово Даниїлові, що звавÑÑ Ñ–Ð¼'Ñм ВалтаÑар, а Ñлово це правда та великий труд; Ñ– він зрозумів те Ñлово, Ñ– мав Ð·Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ видіннÑ.(UA) Даниїл. 10:2 Тими днÑми Ñ, Даниїл, був у жалобі три тижні чаÑу.(UA) Даниїл. 10:3 Любої Ñтрави Ñ Ð½Ðµ їв, а м'ÑÑо й вино не входило до моїх уÑÑ‚, Ñ– намащуватиÑÑ Ð½Ðµ намащувавÑÑ Ñ Ð°Ð¶ до Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ñ… трьох тижнів чаÑу.(UA) Даниїл. 10:4 РдвадцÑтого й четвертого Ð´Ð½Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ міÑÑÑ†Ñ Ñ‚Ð° був Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ великій річці, це Хіддекел.(UA) Даниїл. 10:5 І звів Ñ Ñвої очі та й побачив, аж оÑÑŒ один чоловік, одÑгнений у льнÑну одіж, а Ñтегна його оперезані золотом з Уфазу.(UA) Даниїл. 10:6 Ртіло його Ñк топаз, а Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñк вид блиÑкавки, а очі його Ñк огнÑне полум'Ñ, а рамена його та ноги його ніби блиÑкуча мідь, а звук Ñлів його Ñк гук натовпу.(UA) Даниїл. 10:7 Ð Ñ, Даниїл, Ñам бачив це видіннÑ, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіннÑ, але велике Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‚Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñпало на них, Ñ– вони повтікали в укриттÑ.(UA) Даниїл. 10:8 Ð Ñ Ð·Ð¾ÑтавÑÑ Ñам, Ñ– бачив це велике видіннÑ, Ñ– не зоÑталоÑÑ Ð² мені Ñили, а краÑа Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ змінилаÑÑ Ð¹ знищилаÑÑ, Ñ– Ñ Ð½Ðµ задержав у Ñобі Ñили...(UA) Даниїл. 10:9 І почув Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñлів. Ð Ñк почув Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñлів, то Ñ Ð·Ð¾Ð¼Ð»Ñ–Ð², Ñ– припав Ñвоїм обличчÑм до землі.(UA) Даниїл. 10:10 І оÑÑŒ рука доторкнулаÑÑ Ð´Ð¾ мене, Ñ– звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.(UA) Даниїл. 10:11 І Ñказав він до мене: Даниїле, мужу любий, зрозумій Ñ‚Ñ– Ñлова, що Ñ Ñкажу тобі, Ñ– Ñтань на Ñвоєму міÑці, бо тепер Ñ Ð¿Ð¾Ñланий до тебе! Рколи він говорив зо мною це Ñлово, уÑтав Ñ Ð¹ тремтів.(UA) Даниїл. 10:12 Рвін промовив до мене: Ðе бійÑÑ, Даниїле, бо від першого днÑ, коли ти дав Ñвоє Ñерце, щоб зрозуміти видіннÑ, Ñ– щоб упокоритиÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ лицем твого Бога, були почуті Ñлова твої, Ñ– Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² ради твоїх Ñлів.(UA) Даниїл. 10:13 Ðле кнÑзь перÑького царÑтва ÑтоÑв проти мене двадцÑÑ‚ÑŒ Ñ– один день, Ñ– оÑÑŒ Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¾Ñтавив його там при начальниках перÑьких царів.(UA) Даниїл. 10:14 І прийшов Ñ, щоб ти зрозумів, що ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ”Ð¼Ñƒ народові в кінці днів, бо це Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ‰Ðµ на наÑтупні дні.(UA) Даниїл. 10:15 Рколи він говорив зо мною оці Ñлова, Ñ Ñхилив Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ землі, Ñ– занімів.(UA) Даниїл. 10:16 І оÑÑŒ хтоÑÑŒ, Ñк подоба до людÑьких Ñинів, доторкнувÑÑ Ð´Ð¾ губ моїх, Ñ– Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÑ€Ð¸Ð² Ñвої уÑта, Ñ– говорив та й Ñказав тому, хто ÑтоÑв передо мною: Мій пане, у цьому видінні обернулиÑÑ Ð½Ð° мене болі мої, Ñ– Ñ Ð½Ðµ задержав Ñили в Ñобі.(UA) Даниїл. 10:17 І Ñк може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема Ñили, Ñ– не залишилоÑÑ Ð¹ духу?(UA) Даниїл. 10:18 І знов доторкнувÑÑ Ð´Ð¾ мене хтоÑÑŒ, Ñк вид людини, Ñ– зміцнив мене,(UA) Даниїл. 10:19 та й Ñказав: Ðе бійÑÑ, любий мужу, мир тобі! Будь міцний Ñ– будь Ñильний! Рколи він говорив зо мною, Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð²ÑÑ Ð¹ Ñказав: Ðехай говорить мій пан, бо Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¸Ð²ÑÑ!(UA) Даниїл. 10:20 І він Ñказав: Чи ти знаєш, чого Ñ Ð´Ð¾ тебе прийшов? Та тепер Ñ Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°ÑŽÑÑŒ, щоб воювати з перÑьким кнÑзем, а коли вийду, то оÑÑŒ прийде грецький кнÑзь.(UA) Даниїл. 10:21 Ðле об'ÑвлÑÑŽ тобі запиÑане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцнÑв би мене проти них, окрім вашого кнÑÐ·Ñ ÐœÐ¸Ñ…Ð°Ñ—Ð»Ð°.(UA) Даниїл. 11:1 ï»¿Ð Ñ Ð² першому році мідÑнина Ð”Ð°Ñ€Ñ–Ñ ÑтоÑв, щоб зміцнити й поÑилити його.(UA) Даниїл. 11:2 Ртепер об'Ñвлю тобі правду. ОÑÑŒ іще три царі повÑтануть Ð´Ð»Ñ ÐŸÐµÑ€ÑÑ–Ñ—, а четвертий збагатитьÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ñтвом, більшим від уÑÑ–Ñ…, а Ñвоєю Ñилою в багатÑтві Ñвоїм підбурить уÑе проти грецького царÑтва.(UA) Даниїл. 11:3 І повÑтане хоробрий цар, Ñ– запанує великим пануваннÑм, Ñ– робитиме за Ñвоїм уподобаннÑм.(UA) Даниїл. 11:4 Та коли він повÑтане, буде зруйноване його царÑтво, Ñ– буде розділене на чотири небеÑні вітри, а не на його нащадків, Ñ– не за його пануваннÑм, Ñким він панував, бо царÑтво його буде вирване й дане іншим, а не їм.(UA) Даниїл. 11:5 І зміцнитьÑÑ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¸Ð¹ цар, але один з його кнÑзів переÑилить його й запанує, його Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð°Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐµ.(UA) Даниїл. 11:6 Ðле по роках вони поєднаютьÑÑ, Ñ– дочка південного Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð¹Ð´Ðµ до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¾Ð³Ð¾, щоб зробити мир. Ðле не затримає він Ñили Ñвого рамена, Ñ– не вÑтане потомÑтво його, але буде видана вона й Ñ‚Ñ–, що вели Ñ—Ñ—, Ñ– та, що Ñ—Ñ— породила, Ñ– той, що міцно тримав Ñ—Ñ— за тих чаÑів.(UA) Даниїл. 11:7 І повÑтане один із галузки Ñ—Ñ— ÐºÐ¾Ñ€ÐµÐ½Ñ Ð½Ð° його міÑце, Ñ– він вийде проти війÑька, Ñ– ввійде в твердиню північного царÑ, Ñ– буде діÑти проти них, Ñ– опанує Ñ—Ñ….(UA) Даниїл. 11:8 І їхніх богів з їхніми литими бовванами, разом з їхнім улюбленим поÑудом, золотом та Ñріблом поведе в неволю до Єгипту, Ñ– він роки ÑтоÑтиме більше від північного царÑ.(UA) Даниїл. 11:9 І він увійде в царÑтво південного царÑ, але вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвоєї землі.(UA) Даниїл. 11:10 Ð Ñини його озброютьÑÑ, Ñ– зберуть натовп чиÑленних войовників, Ñ– один із них конче піде, Ñ– вÑе позаливає, Ñ– перейде край, Ñ– вернетьÑÑ, Ñ– воюватиме аж до його твердині.(UA) Даниїл. 11:11 І розлютитьÑÑ Ð¿Ñ–Ð²Ð´ÐµÐ½Ð½Ð¸Ð¹ цар, Ñ– вийде та й воюватиме з ним, з царем північним, Ñ– виÑтавить велике многолюдÑтво, Ñ– цей натовп буде відданий у його руку.(UA) Даниїл. 11:12 І буде знищений той натовп, Ñ– повищитьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ñерце, Ñ– він кине деÑÑтитиÑÑчки, та не буде Ñильний.(UA) Даниїл. 11:13 І вернетьÑÑ Ð¿Ñ–Ð²Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ цар, Ñ– виÑтавить натовп, більший від першого, а на кінець чаÑів та років він конче прийде з великим війÑьком та з чиÑленним маєтком.(UA) Даниїл. 11:14 І за того чаÑу багато-хто повÑтануть на південного царÑ, а Ñини наÑильників твого народу підіймутьÑÑ, щоб ÑправдилоÑÑŒ видіннÑ, Ñ– вони ÑпіткнутьÑÑ.(UA) Даниїл. 11:15 І прийде північний цар, Ñ– наÑипле вала, Ñ– здобуде твердинне міÑто, Ñ– не вÑтоÑÑ‚ÑŒ рамена Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð° його добірний народ, Ñ– не буде Ñили вÑтоÑти.(UA) Даниїл. 11:16 І робитиме той, хто прийде на нього, за Ñвоєю вподобою, Ñ– не буде того, хто вÑтоÑв би перед ним. І Ñтане він у Пишному Краї, Ñ– буде погибель у його руці.(UA) Даниїл. 11:17 І зверне він Ñвоє обличчÑ, щоб прийти з потугою вÑього Ñвого царÑтва, Ñ– Ñкладе договора з ним. І даÑÑ‚ÑŒ йому молоду дочку за жінку, щоб знищити землю, та це не вдаÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– не ÑтанетьÑÑ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ.(UA) Даниїл. 11:18 І зверне він Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ñвоє на оÑтрови, Ñ– здобуде багато. Ðле вождь Ñпинить йому наругу його, вÑемеро заплатить йому за наруги його.(UA) Даниїл. 11:19 І зверне він Ñвоє Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð´Ð¾ твердинь Ñвого краю, Ñ– ÑпіткнетьÑÑ Ð¹ упаде, Ñ– не буде знайдений.(UA) Даниїл. 11:20 Рна його міÑці Ñтане той, що Ñкаже побірникові податків перейти пишноту царÑтва, та за кілька днів від загине, але не від гніву й не від бою.(UA) Даниїл. 11:21 І Ñтане на його міÑці погорджуваний, та не дадуть йому царÑької пошани, але він прийде непомітно, й опанує царÑтво леÑтощами.(UA) Даниїл. 11:22 РвійÑька, що затоплювали, він затопить Ñ– знищить, Ñ– навіть Ñамого володарÑ, що з ним поєднавÑÑ.(UA) Даниїл. 11:23 Рвід чаÑу Ð¿Ð¾Ñ”Ð´Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· ним він робитиме оману, Ñ– підійметьÑÑ, Ñ– зміцнитьÑÑ Ð¼Ð°Ð»Ð¸Ð¼ народом.(UA) Даниїл. 11:24 Він увійде непомітно в Ñиту округу, Ñ– зробить те, чого не робили батьки його та батьки його батьків. Він порозкидає їм награбоване, Ñ– здобич, Ñ– маєток, Ñ– на твердині буде замишлÑти Ñвої задуми, але до чаÑу.(UA) Даниїл. 11:25 І він збудить Ñвою Ñилу та Ñвоє Ñерце на південного Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð· великим війÑьком. Рпівденний цар підготовитьÑÑ Ð´Ð¾ війни з війÑьком великим та дуже міцним, та не вÑтоїть, бо замишлÑÑŽÑ‚ÑŒ на нього задуми.(UA) Даниїл. 11:26 Ð Ñ‚Ñ–, що їдÑÑ‚ÑŒ його поживу, поб'ÑŽÑ‚ÑŒ його, Ñ– його війÑько позаливає край, Ñ– попадають чиÑленні забиті.(UA) Даниїл. 11:27 Ð Ñерце обох цих царів буде на лихе, Ñ– при одному Ñтолі вони будуть говорити неправду, але не буде уÑпіху, бо кінець буде ще відкладений на означений чаÑ.(UA) Даниїл. 11:28 І він вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого краю з великим маєтком, а його Ñерце буде проти ÑвÑтого заповіту; Ñ– він зробить, Ñ– вернетьÑÑ Ð´Ð¾ Ñвого краю.(UA) Даниїл. 11:29 Ðа умовлений Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð½ повернетьÑÑ, Ñ– прийде на південь, але оÑтаннє не буде, Ñк перше.(UA) Даниїл. 11:30 І прийдуть на нього кіттейÑькі кораблі, Ñ– він налÑкаєтьÑÑ, Ñ– вернетьÑÑ, Ñ– буде чинити опір ÑвÑтому заповітові, Ñ– зробить Ñвоє. І він вернетьÑÑ, Ñ– погодитьÑÑ Ð· тими, хто покинув ÑвÑтий заповіт.(UA) Даниїл. 11:31 І повÑтануть його війÑька та й зневажать ÑвÑтиню, твердиню, Ñ– ÑпинÑÑ‚ÑŒ Ñталу жертву, Ñ– поÑтавлÑÑ‚ÑŒ гидоту ÑпуÑтошеннÑ.(UA) Даниїл. 11:32 Ртих, хто чинить неÑправедливе на заповіт, він прихилить через леÑтощі. Рнарод, що знає Ñвого Бога, зміцніє та й діÑтиме.(UA) Даниїл. 11:33 Ррозумні з народу навчать багатьох, але ÑпіткнутьÑÑ Ð¾Ð± меча та полум'Ñ, об полон та грабіж ÑкийÑÑŒ чаÑ.(UA) Даниїл. 11:34 Рколи вони ÑпіткнутьÑÑ, будуть Ñпоможені малою поміччю, хоч до них прилучатьÑÑ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾-хто леÑтощами.(UA) Даниїл. 11:35 Рдехто з тих розумних ÑпіткнутьÑÑ, щоб очиÑтити Ñебе, Ñ– щоб вибрати, Ñ– щоб вибілитиÑÑ Ð°Ð¶ до кінцевого чаÑу, бо ще Ñ‡Ð°Ñ Ð´Ð¾ умовленого чаÑу.(UA) Даниїл. 11:36 І буде робити той цар за Ñвоїм уподобаннÑм, Ñ– підійметьÑÑ, Ñ– повищитьÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð°Ð´ уÑÑкого бога, Ñ– на Бога богів говоритиме дивні речі, Ñ– матиме уÑпіх, аж поки не довершитьÑÑ Ð³Ð½Ñ–Ð², бо виконаєтьÑÑ Ñ‚Ðµ, що було вирішене.(UA) Даниїл. 11:37 І він не буде придивлÑтиÑÑ Ð´Ð¾ богів Ñвоїх батьків, Ñ– на пожадливіÑÑ‚ÑŒ жінок, Ñ– на вÑÑкого бога не буде дивитиÑÑ, бо він звеличить Ñебе понад кожного.(UA) Даниїл. 11:38 Ðле він буде віддавати чеÑÑ‚ÑŒ богові твердинь на його міÑці, та богові, Ñкого не знали батьки його, віддаватиме чеÑÑ‚ÑŒ золотом, Ñ– Ñріблом, Ñ– дорогоцінним каміннÑм, Ñ– речами коштовними.(UA) Даниїл. 11:39 І він поÑадить у твердині народа чужого бога. Тому, хто пізнає його, примножить Ñлаву, Ñ– вчинить Ñ—Ñ… панами над багатьма, Ñ– поділить землю на заплату.(UA) Даниїл. 11:40 Рв кінцевому чаÑÑ– зударитьÑÑ Ð· ним південний цар. І кинетьÑÑ Ð½Ð° нього північний цар колеÑницÑми, Ñ– верхівцÑми, Ñ– чиÑленними кораблÑми, Ñ– прийде на краї, Ñ– позаливає та перейде Ñ—Ñ….(UA) Даниїл. 11:41 І він прийде до Пишного Краю, Ñ– багато-хто ÑпіткнутьÑÑ, та оці втечуть від його руки: Едом, Ñ– Моав, Ñ– оÑтанок Ðммонових Ñинів.(UA) Даниїл. 11:42 І він проÑÑ‚Ñгне Ñвою руку на краї, Ñ– не втече єгипетÑький край.(UA) Даниїл. 11:43 І він запанує над Ñкарбами золота й Ñрібла, та над уÑіма коштовними речами Єгипту. Рлівійці та етіоплÑни підуть за ним.(UA) Даниїл. 11:44 Ðле його налÑкають віÑтки зо Ñходу та з півночі, Ñ– він вийде з великою лютіÑÑ‚ÑŽ, щоб багатьох погубити та зробити заклÑÑ‚Ñ‚Ñм.(UA) Даниїл. 11:45 І поÑтавить намети Ñвого палацу між морÑми та горою пишної ÑвÑтині. Та він прийде до Ñвого кінцÑ, але не буде йому помічника.(UA) Даниїл. 12:1 І повÑтане того чаÑу Михаїл, великий той кнÑзь, що Ñтоїть при Ñинах твого народу, Ñ– буде Ñ‡Ð°Ñ ÑƒÑ‚Ð¸Ñку, Ñкого не було від Ñ–ÑÐ½ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑŽÐ´Ñƒ аж до цього чаÑу. І того чаÑу буде врÑтований із народу твого кожен, хто буде знайдений запиÑаним у книзі.(UA) Даниїл. 12:2 І багато-хто з тих, що ÑплÑÑ‚ÑŒ у земному пороÑÑ–, збудÑÑ‚ÑŒÑÑ, одні на вічне життÑ, а одні на наруги, на вічну гидоту.(UA) Даниїл. 12:3 Ррозумні будуть ÑÑÑти, Ñк Ñвітила небозводу, а Ñ‚Ñ–, хто привів багатьох до праведноÑти, немов зорі, навіки віків.(UA) Даниїл. 12:4 Рти, Даниїле, заховай ці Ñлова, Ñ– запечатай цю книгу аж до чаÑу кінцÑ. Багато-хто доÑлідÑÑ‚ÑŒ Ñ—Ñ—, Ñ– так розмножитьÑÑ Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ.(UA) Даниїл. 12:5 І побачив Ñ, Даниїл, аж оÑÑŒ ÑтоÑÑ‚ÑŒ два інші Ðнголи, один тут при цьому березі річки, а один там при тому березі річки.(UA) Даниїл. 12:6 І Ñказав він до мужа, одÑгненого в льнÑну одіж, що був над водою річки: Коли буде кінець цим дивним речам?(UA) Даниїл. 12:7 І почув Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ мужа, одÑгненого в льнÑну одіж, що був над водою річки. І звів він до неба Ñвою правицю та Ñвою лівицю, Ñ– приÑÑгнув вічно Живим: це буде за чаÑ, за чаÑи Ñ– за пів чаÑу, Ñ– коли ÑкінчитьÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ð±Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ Ñили ÑвÑтого народу, вÑе це ÑповнитьÑÑ.(UA) Даниїл. 12:8 Ð Ñ Ñ†Ðµ Ñлухав Ñ– не розумів. І Ñказав Ñ: Мій пане, Ñкий цьому кінець?(UA) Даниїл. 12:9 І він Ñказав: Іди, Даниїле, бо заховані й запечатані ці Ñлова аж до чаÑу кінцÑ.(UA) Даниїл. 12:10 Багато-хто будуть очищені, Ñ– вибілÑÑ‚ÑŒÑÑ, Ñ– будуть перетоплені; Ñ– будуть неÑправедливі неÑправедливими, Ñ– цього не зрозуміють уÑÑ– неÑправедливі, а розумні зрозуміють.(UA) Даниїл. 12:11 Рвід чаÑу, коли буде припинена Ñтала жертва, щоб була поÑтавлена гидота ÑпуÑтошеннÑ, мине тиÑÑча двіÑÑ‚Ñ– й дев'ÑтдеÑÑÑ‚ день.(UA) Даниїл. 12:12 БлагоÑловенний той, хто чекає, Ñ– доÑÑгне до тиÑÑчі трьох Ñотень тридцÑти й п'Ñти день!(UA) Даниїл. 12:13 Рти йди до кінцÑ, Ñ– відпочинеш, Ñ– вÑтанеш на Ñвою долю під кінець тих днів!(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:1 Слово ГоÑподнє, що було до ОÑÑ–Ñ—, Беерового Ñина, за днів Уззійї, Йотама, Ðхаза, Єзекії, Юдиних царів, та за днів Єровоама, Йоашового Ñина, Ізраїлевого царÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:2 Початок того, що ГоÑподь говорив через ОÑÑ–ÑŽ. І Ñказав ГоÑподь до ОÑÑ–Ñ—: Іди, візьми Ñобі жінку блудливу, Ñ– вона породить дітей блуду, бо Ñильно блудодіє цей Край, відÑтупивши від ГоÑпода.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:3 І він пішов, Ñ– взÑв Òомер, дочку Дівлаїма, Ñ– вона зачала, Ñ– породила йому Ñина.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:4 І Ñказав ГоÑподь до нього: Ðазви ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Їзреел, бо ще трохи, Ñ– покараю кров Їзреелу на домі Єгу, Ñ– вчиню кінець царÑтву Ізраїлевого дому.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:5 І ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Ñ– Я зламаю Ізраїлевого лука в долині Їзреел.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:6 І зачала вона ще, Ñ– породила дочку. І Ñказав Він йому: Ðазви ім'Ñ Ñ—Ð¹ Ло-Рухама, бо більше Я вже не змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ Ізраїлевим домом, бо вже більше не прощу Я їм.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:7 Рнад Юдиним домом Я змилуюÑÑ, Ñ– допоможу їм через ГоÑпода, їхнього Бога, але не допоможу їм ані луком, ані мечем, ані війною, кіньми чи верхівцÑми.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:8 І відлучила вона Ло-Рухаму, Ñ– зачала знову, Ñ– породила Ñина.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:9 РВін Ñказав: Ðазви ім'Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ Ло-Ðммі, бо ви не народ Мій, Ñ– Я не буду ваш!(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:10 (2-1) І буде чиÑло Ізраїлевих Ñинів, Ñк морÑький піÑок, що його не можна ані змірÑти, ані злічити. І ÑтанетьÑÑ, заміÑÑ‚ÑŒ того, що говоритьÑÑ Ñ—Ð¼: Ви не народ Мій, буде їм Ñказано: Ви Ñини Бога Живого.(UA) ОÑÑ–Ñ. 1:11 (2-2) І будуть зібрані разом Ñини Юдині та Ñини Ізраїлеві, Ñ– наÑтановлÑÑ‚ÑŒ Ñобі одного голову, Ñ– повиходÑÑ‚ÑŒ з землі, бо великий день Їзреелу.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:1 (2-3) Скажіть Ñвоїм братам: Ðарод Мій, а Ñвоїм ÑеÑтрам: Помилувана.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:2 (2-4) СудітьÑÑ Ð· вашою матір'ÑŽ, ÑудітьÑÑ, бо вона не жінка МоÑ, а Я не Ñ—Ñ— чоловік, Ñ– нехай вона відкине від Ñебе Ñвій блуд, Ñ– з-поміж Ñвоїх Ð¿ÐµÑ€Ñ Ñвій перелюб,(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:3 (2-5) щоб Я не роздÑгнув Ñ—Ñ— до нага, Ñ– не поÑтавив Ñ—Ñ— такою, Ñк у день Ñ—Ñ— народженнÑ, Ñ– щоб не зробив Я Ñ—Ñ— пуÑтинею, Ñ– не обернув Ñ—Ñ— на Ñуху землю, Ñ– не забив Ñ—Ñ— Ñпрагою.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:4 (2-6) Ðад Ñинами ж Ñ—Ñ— Я не змилуюÑÑ, бо вони Ñини блуду,(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:5 (2-7) бо Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸ блудлива була, та, що ними була вагітна, Ñором чинила, бо казала вона: Я піду за Ñвоїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:6 (2-8) Тому то оÑÑŒ Я вкрию твою дорогу тернÑми, Ñ– обгороджу Ñ—Ñ— огорожею, Ñ– Ñтежок Ñвоїх не знайде вона.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:7 (2-9) І буде вона гнатиÑÑ Ð·Ð° Ñвоїми полюбовниками, але не дожене Ñ—Ñ…, Ñ– буде шукати Ñ—Ñ…, та не знайде. І Ñкаже вона: Піду Ñ, Ñ– вернуÑÑ Ð´Ð¾ мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, Ñк тепер.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:8 (2-10) Рвона не знає, що то Я давав їй збіжжÑ, Ñ– виноградний Ñік, Ñ– Ñвіжу оливу, Ñ– примножив їй Ñрібло та золото, Ñке вони звернули на Ваала.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:9 (2-11) Тому то заберу назад Своє Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð² його чаÑÑ–, а Мій Ñік виноградний в його умовленому чаÑÑ–, Ñ– заберу Свою вовну та Свій льон, що був на Ð¿Ð¾ÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ—Ñ— наготи.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:10 (2-12) Ртепер відкрию Ñ—Ñ— наготу на очах Ñ—Ñ— коханців, Ñ– ніхто не врÑтує Ñ—Ñ— від Моєї руки.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:11 (2-13) І зроблю кінець уÑÑкій радоÑÑ‚Ñ– Ñ—Ñ—, ÑвÑту Ñ—Ñ—, новоміÑÑччю Ñ—Ñ—, Ñ– Ñуботі Ñ—Ñ—, та вÑÑкому ÑвÑтковому чаÑові.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:12 (2-14) І ÑпуÑтошу Ñ—Ñ— виноградника та Ñ—Ñ— фіґове дерево, про Ñкі вона говорила: Це мені дар за блудодійÑтво, що дали мені мої полюбовники. РЯ оберну Ñ—Ñ… на ліÑ, Ñ– Ñ—Ñ… пожере польова звірина!(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:13 (2-15) І навіщу Ñ—Ñ— за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалаÑÑ Ñ‚Ð¸ Ñвоєю ноÑовою Ñережкою та Ñвоїм нашийником, Ñ– ходила за Ñвоїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить ГоÑподь.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:14 (2-16) Тому то оÑÑŒ Я намовлю Ñ—Ñ—, Ñ– попроваджу Ñ—Ñ— до пуÑтині, Ñ– буду говорити до ÑÐµÑ€Ñ†Ñ Ñ—Ñ—.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:15 (2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ðхор за двері надії, Ñ– вона буде там Ñпівати, Ñк за днів Ñвоєї молодоÑти, Ñк за Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ Ñ—Ñ— з єгипетÑького краю.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:16 (2-18) І ÑтанетьÑÑ, того Ð´Ð½Ñ Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ð¸Ñ‚ÑŒ ГоÑподь ти кликатимеш: Чоловіче мій, Ñ– не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:17 (2-19) І уÑуну імена Ваалів з Ñ—Ñ— уÑÑ‚, Ñ– вони не будуть більше згадувані Ñвоїм іменем.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:18 (2-20) І Ñкладу їм заповіта того Ð´Ð½Ñ Ð· польовою звіриною, Ñ– з птаÑтвом небеÑним, та з плазуючим по землі, Ñ– лука й меча та війну знищу з землі, Ñ– покладу Ñ—Ñ… безпечно.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:19 (2-21) І заручуÑÑ Ð· тобою навіки, Ñ– заручуÑÑ Ð· тобою ÑправедливіÑÑ‚ÑŽ, Ñ– правоÑуддÑм, Ñ– миліÑÑ‚ÑŽ та любов'ÑŽ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:20 (2-22) І заручуÑÑ Ð· тобою вірніÑÑ‚ÑŽ, Ñ– ти пізнаєш ГоÑпода.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:21 (2-23) І ÑтанетьÑÑ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ днÑ, Я почую, говорить ГоÑподь, почую небо, а воно почує землю,(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:22 (2-24) а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒ збіжжÑ, Ñ– виноградний Ñік, Ñ– оливу, а вони задовольнÑÑ‚ÑŒ Їзреела.(UA) ОÑÑ–Ñ. 2:23 (2-25) І обÑÑ–ÑŽ Ñ—Ñ— Собі на землі, Ñ– змилуюÑÑ Ð½Ð°Ð´ Ло-Рухамою, Ñ– Ñкажу до Ло-Ðмі: Ти народ Мій, а він Ñкаже: Мій Боже!(UA) ОÑÑ–Ñ. 3:1 І Ñказав ГоÑподь мені ще: Іди, покохай жінку, кохану приÑтелем, але перелюбну, подібно, Ñк любить ГоÑподь Ізраїлевих Ñинів, а вони звертаютьÑÑ Ð´Ð¾ інших богів, Ñ– кохаютьÑÑ Ñƒ виноградних коржиках.(UA) ОÑÑ–Ñ. 3:2 І Ñ ÐºÑƒÐ¿Ð¸Ð² Ñ—Ñ— Ñобі за п'ÑтнадцÑÑ‚ÑŒ шеклів Ñрібла й хомер Ñчменю та летех Ñчменю.(UA) ОÑÑ–Ñ. 3:3 І Ñказав Ñ Ð´Ð¾ неї: Сиди довгі дні в мене, не будь блудлива, Ñ– не будь нічиÑ, також Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ´Ñƒ такий до тебе.(UA) ОÑÑ–Ñ. 3:4 Бо Ізраїлеві Ñини будуть Ñидіти довгі дні без Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° без кнÑзÑ, Ñ– без жертви та без камінного Ñтовпа, Ñ– без ефода та без домашніх божків.(UA) ОÑÑ–Ñ. 3:5 Потому Ізраїлеві Ñини навернутьÑÑ, Ñ– будуть шукати ГоÑпода, Бога Ñвого, та Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñвого Давида, Ñ– за оÑтанніх днів з тремтіннÑм обернутьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода та до Його добра.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:1 ПоÑлухайте Ñлова ГоÑподнього, Ізраїлеві Ñини, бо ГоÑподь має прю із мешканцÑми земними, бо нема на землі ані правди, ні милоÑти, ані богопізнаннÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:2 КлÑнуть та неправду говорÑÑ‚ÑŒ, Ñ– вбивають та крадуть, Ñ– чинÑÑ‚ÑŒ перелюб, поÑтавали наÑильниками, а кров доторкаєтьÑÑ ÐºÑ€Ð¾Ð²Ð¸.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:3 Тому то в жалобу Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ ÑƒÐ¿Ð°Ð´Ðµ, Ñ– Ñтане нещаÑним уÑÑкий мешканець на ній з польовою звіриною й з птаÑтвом небеÑним, Ñ– також морÑькі риби погинуть.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:4 Та тільки ніхто хай не ÑваритьÑÑ, Ñ– хай не плÑмує ніхто! Рнарод Мій Ñк Ñуперечник з ÑвÑщеником.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:5 І ÑпіткнешÑÑ Ñ‚Ð¸ вдень, Ñ– ÑпіткнетьÑÑ Ð· тобою й пророк уночі, Ñ– знищу Я матір твою!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:6 Погине народ Мій за те, що не має знаннÑ: тому, що Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸ відкинув, відкину й тебе, щоб не був ти Ð´Ð»Ñ ÐœÐµÐ½Ðµ ÑвÑщеником. Ртому, що забув ти Закон Ñвого Бога, забуду Ñинів твоїх й Я!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:7 Що більше розмножуютьÑÑ, то більше грішать проти Мене. Їхню Ñлаву зміню Я на ганьбу!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:8 Вони жертву за прогріх народу Мого їдÑÑ‚ÑŒ, Ñ– до провини його Ñвою душу ÑхилÑÑŽÑ‚ÑŒ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:9 І буде ÑвÑщеникові, Ñк Ñ– народові, Ñ– дороги його навіщу Я на нім, Ñ– йому відплачу згідно вчинків його.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:10 І вони будуть Ñ—Ñти, але не наÑитÑÑ‚ÑŒÑÑ, чинитимуть блуд, та не розмножатьÑÑ, бо покинули дбати про ГоÑпода.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:11 Блуд Ñ– вино та Ñік виноградний володіють їхнім Ñерцем.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:12 Ðарод Мій допитуєтьÑÑ Ð² Ñвого дерева, Ñ– об'ÑвлÑÑ” йому його палицÑ, бо дух блудодійÑтва заводить до блуду, Ñ– вони заблудили від Бога Ñвого.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:13 Ðа верховинах гірÑьких вони жертви приноÑÑÑ‚ÑŒ, Ñ– кадÑÑ‚ÑŒ на взгір'ÑÑ… під дубом, Ñ– тополею та теребінтом, бо хороша Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ñ‚Ñ–Ð½ÑŒ, тому ваші дочки блудливими Ñтали, а ваші невіÑтки вчинÑÑŽÑ‚ÑŒ перелюб.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:14 Та не покараю ще ваших дочок, що вони блудодіють, та ваших невіÑток, що чинÑÑ‚ÑŒ перелюб, Ñк відходÑÑ‚ÑŒ вони з блудодійками Ñ– жертви приноÑÑÑ‚ÑŒ з розпуÑницÑми. Рнарод без Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð±Ð°Ñ”!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:15 Якщо ти блудливий, Ізраїлю, нехай Юда не буде провинний! І не ходіть до Òілґалу, Ñ– не приходьте до Бет-Ðвену, Ñ– не приÑÑгайте: Як живий ГоÑподь!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:16 Бо Ізраїль зробивÑÑ ÑƒÐ¿ÐµÑ€Ñ‚Ð¸Ð¹, немов та уперта корова. Та тепер ГоÑподь паÑтиме Ñ—Ñ…, Ñк вівцю на привіллі!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:17 ПрилучивÑÑŒ до бовванів Єфрем, покинь ти його!(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:18 Збір п'Ñниць звироднілих учинивÑÑ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿ÑƒÑним, їхні провідники покохали нечиÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŒ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 4:19 Вітер Ñ—Ñ… похапає на крила Ñвої, Ñ– вони поÑоромлÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¶ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ð² Ñвоїх.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:1 ПоÑлухайте цього, ÑвÑщеники, Ñ– почуйте, Ізраїлів доме, а ви, царÑький доме, візьміть до вух, бо вам буде Ñуд, бо ви Ð´Ð»Ñ ÐœÑ–Ñ†Ð¿Ð¸ були паÑткою й Ñіткою, розтÑгненою на Фавор.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:2 І глибоко вгрузли в розпуÑÑ‚Ñ– вони, та Я поплÑмую вÑÑ–Ñ… Ñ—Ñ….(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:3 Я знаю Єфрема, а Ізраїль не Ñхований передо Мною, бо тепер блудодійним, Єфреме, ти Ñтав, занечиÑтивÑÑŒ Ізраїль.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:4 Ðе дають їхні вчинки вернутиÑÑŒ до Бога, бо дух блудодійÑтва в Ñередині їхній, Ñ– не відають ГоÑпода.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:5 І гордіÑÑ‚ÑŒ Ізраїлева заÑвідчитьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ обличчÑм його. РІзраїль й Єфрем упадуть за провину Ñвою, також Юда із ними впаде.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:6 З Ñвоєю отарою та з Ñвоєю худобою вони ГоÑпода підуть шукати, але не знайдуть, Він від них віддаливÑÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:7 Вони зрадили ГоÑпода, бо породили Ñторонніх дітей, тепер Ñ—Ñ… пожере молодик разом із чаÑтками їхнього полÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:8 ЗаÑурміте у рога в Òів'Ñ—, Ñурмою в Рамі, закричіть у Бет-Ðвені за тобою, ВеніÑмине!(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:9 Ð’ день ÐºÐ°Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼ за ÑпуÑÑ‚Ð¾ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñтане; поміж племенами Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð¯ завідомив про певне.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:10 Стали зверхники Юди, мов Ñ‚Ñ–, що межу переноÑÑÑ‚ÑŒ, на них виллю, Ñк воду, Свій гнів!(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:11 Єфрем Ñтав пригноблений, Ñудом розбитий, бо він намагавÑÑ Ñ…Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸ за марнотою.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:12 І Я буду, Ñк міль, Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð°, Ñ– мов та гнилизна Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ Юди.(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:13 І побачив Єфрем Ñвою хворіÑÑ‚ÑŒ, а Юда Ñвого чирÑка, Ñ– Єфрем відійшов до Ðшшура Ñ– поÑлав до Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð´Ð¾ великого. Та він вилікувати Ð²Ð°Ñ Ð½Ðµ зможе, Ñ– не вигоїть вам чирÑка!(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:14 Бо Я немов лев Ð´Ð»Ñ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼Ð°, Ñ– немов той левчук дому Юди. Я, Я розшматую й піду, Ñ– ніхто не врÑтує!(UA) ОÑÑ–Ñ. 5:15 Піду, повернуÑÑ Ð´Ð¾ міÑÑ†Ñ Ð¡Ð²Ð¾Ð³Ð¾, аж поки провини Ñвоєї вони не признають, Ñ– не Ñтануть шукати Мого лицÑ. Та в утиÑку будуть шукати Мене!(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:1 Ходіть, Ñ– вернімоÑÑŒ до ГоÑпода, бо Він пошматував Ñ– Ð½Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð»Ñ–ÐºÑƒÑ”, ударив Ñ– Ð½Ð°Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ²'Ñже!(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:2 Оживить він Ð½Ð°Ñ Ð´Ð¾ двох день, а третього Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñтавить, Ñ– будемо жити ми перед обличчÑм Його.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:3 І пізнаймо, намагаймоÑÑŒ пізнати ми ГоÑпода! Міцно поÑтавлений прихід Його, мов зірниці, Ñ– Він прийде до наÑ, немов дощ, немов дощ веÑнÑний, що напоює землю.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:4 Що, Єфреме, зроблю Я тобі, що зроблю тобі, Юдо? Бо ваша любов, немов хмара поранку, Ñ– мов та роÑа, що зникає уранці,(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:5 тому Я теÑав Ñ—Ñ… пророками, позабивав Ñ—Ñ… прореченнÑм уÑÑ‚ Своїх, Ñ– Ñуд Мій, Ñк Ñвітло те, вийде.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:6 Бо Я милоÑти хочу, а не жертви, Ñ– Ð‘Ð¾Ð³Ð¾Ð¿Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ від цілопалень.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:7 Вони заповіта Мого порушили, мов той Ðдам, вони там Мене зрадили.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:8 Òілеад, міÑто злочинців, повне кривавих Ñлідів.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:9 І Ñк той розбишака чигає, так ватага ÑвÑщеників на дорозі в Сихем учинÑÑŽÑ‚ÑŒ розбій, бо злочин учинÑÑŽÑ‚ÑŒ вони.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:10 У домі Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ñƒ жахливе, там блуд у Єфрема, занечиÑтивÑÑŒ Ізраїль.(UA) ОÑÑ–Ñ. 6:11 Також, Юдо, Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ жнива приготовлені, Ñк Я долю народу Свого поверну!(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:1 Коли Я лікую ІзраїлÑ, то виÑвлÑÑŽ гріх Єфремів та зло Самарії, бо роблÑÑ‚ÑŒ вони неправдиве, Ñ– злодій приходить, грабує на вулиці банда.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:2 І не думають в Ñерці Ñвоєму, що Я пам'Ñтаю про вÑе їхнє зло. Тепер їхні вчинки оÑÑŒ Ñ—Ñ… оточили Ñ– перед обличчÑм Моїм поÑтавали.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:3 Вони зліÑÑ‚ÑŽ Ñвоєю втішають царÑ, а Ñвоїми обманами зверхників.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:4 УÑÑ– вони чинÑÑ‚ÑŒ перелюб, мов піч, Ñку пекар розпалює, що напалювати переÑтає, Ñк Ñ‚Ñ–Ñто заміÑить та вкиÑне воно.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:5 У ÑвÑтковий день нашого Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð¿Ð¾Ñ…Ð²Ð¾Ñ€Ñ–Ð»Ð¸ кнÑзі від жару вина, Ñ– він проÑÑ‚Ñг до наÑмішників руку Ñвою.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:6 Бо їхнє нутро, Ñк піч, у них палає їхнє Ñерце: вÑÑŽ ніч Ñпить їхній гнів, а на ранок горить, Ñк палючий огонь.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:7 Вони вÑÑ– гарÑчі, Ñк піч, Ñ– Ñуддів Ñвоїх пожирають. УÑÑ– царі їхні попадали, між ними нікого нема, хто б кликав до Мене.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:8 ЗмішавÑÑ Ð„Ñ„Ñ€ÐµÐ¼ із народами, Єфрем Ñтав млинцем, що печетьÑÑ Ð½ÐµÐ¿ÐµÑ€ÐµÐ²ÐµÑ€Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:9 Його Ñилу чужі пожирають, та про те він не знає, вже й волоÑÑÑ Ð¿Ð¾Ñивіло в нього, а того він не знає.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:10 І гордіÑÑ‚ÑŒ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ñвідчить на нього, Ñ– до ГоÑпода, Бога Ñвого вони не вертаютьÑÑ, Ñ– не шукають Його у вÑім цім.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:11 РЄфрем Ñтав, Ñк голуб, нерозумний, немудрий: закликають в Єгипет, а йдуть в ÐÑирію.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:12 Як підуть вони, розтÑгну Свою Ñітку над ними, ÑÑ‚Ñгну Ñ—Ñ… додолу, мов птаÑтво небеÑне, за злобою їхньою Я Ñ—Ñ… караю.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:13 Горе їм, бо від Мене вони відійшли, погуба на них, бо повÑтали вони проти Мене! Хоч Я викупив Ñ—Ñ…, та вони проти Мене говорÑÑ‚ÑŒ неправду.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:14 І вони в Ñвоїм Ñерці не кличуть до Мене, Ñк виють на ложах Ñвоїх, точать Ñварку за хліб та вино, Ñ– відÑтупають від Мене.(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:15 РЯ Ñ—Ñ… картав, їхні рамена зміцнÑв, а вони зло на Мене задумують...(UA) ОÑÑ–Ñ. 7:16 Вони навертаютьÑÑ, та не до Ð’Ñевишнього, Ñтали, немов той обманливий лук... Упадуть від меча їхні кнÑзі за гордіÑÑ‚ÑŒ Ñвого Ñзика, це Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð½Ð°Ñ€ÑƒÐ³Ð° в єгипетÑькім краї!(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:1 Рога до уÑÑ‚ Ñвоїх, та й заÑурми: на дім Божий Ñпадає неначе орел, бо переÑтупили вони заповіта Мого, Ñ– на Закона Мого повÑтали.(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:2 До Мене взивають вони: Мій Боже, познали Тебе ми, Ізраїлю!(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:3 Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене!(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:4 Вони ÑтавлÑÑ‚ÑŒ царÑ, але не від Мене, вони кнÑÐ·Ñ ÑтавлÑÑ‚ÑŒ, але Я не знаю! Вони з Ñрібла Ñвого та із золота Ñвого божків наробили Ñобі, щоб загинути,(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:5 відкинув Ñ‚ÐµÐ»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ” Я, Самаріє! Мій гнів запаливÑÑ Ð½Ð° них, аж доки не можуть вони від провини очиÑтитиÑÑŒ?(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:6 Бо й воно від ІзраїлÑ. Зробив його майÑтер, Ñ– воно то не Бог, бо Ñ‚ÐµÐ»Ñ ÑамарійÑьке на кавалки обернетьÑÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:7 Рщо вітер вони заÑівають, то бурю пожнуть, в них не буде й колоÑÑÑ, а зерно не видаÑÑ‚ÑŒ муки, коли ж видаÑÑ‚ÑŒ, чужі поковтають Ñ—Ñ—.(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:8 Ізраїль проковтнений, Ñтав між народами він Ñк та річ, що до неї немає замилуваннÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:9 Бо вони відійшли до Ðшшуру, Ñк дикий оÑел, що Ñамітний Ñобі, а Єфрем за любов дає дари любовні.(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:10 І хоч вони здобувають прихильників Ñеред поганів, Я Ñ—Ñ… позбираю тепер, Ñ– незабаром вони переÑтануть помазувати царÑ, Ñ– кнÑзів.(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:11 Бо жертівників був намножив Єфрем, щоб грішити, на провину йому Ñтали ці жертівники!(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:12 Я можу йому напиÑати Закон Свій хоч тиÑÑчу разів, Ñк чуже пораховане буде!(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:13 Вони ж жертви кохають, ріжуть м'ÑÑо й їдÑÑ‚ÑŒ, та ГоÑподь не вподобує Ñ—Ñ…. Тепер Він згадає про їхню провину та їхні гріхи покарає, вони до Єгипту повернутьÑÑ!(UA) ОÑÑ–Ñ. 8:14 Ізраїль забув про Ñвого Ð¢Ð²Ð¾Ñ€Ñ†Ñ Ñ‚Ð° й будує палати, а Юда намножив твердинні міÑта, та пошлю Я огонь на його ці міÑта, Ñ– пожере він палати його!(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:1 Ðе тішÑÑ, Ізраїлю, радіÑÑ‚ÑŽ, Ñк Ñ‚Ñ– народи, бо ти чиниш блуд, відÑтупаючи від Ñвого Бога, дар блудодійний кохаєш на вÑÑ–Ñ… токах збіжжевих.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:2 Годувати не буде Ñ—Ñ… тік та чавило, а Ñік виноградний зведе Ñ—Ñ….(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:3 Ðе будуть Ñидіти в ГоÑподньому Краї вони, Ñ– Єфрем до Єгипту повернетьÑÑ, Ñ– вони будуть Ñ—Ñти нечиÑте в ÐÑирії.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:4 ГоÑподеві вина вони лити не будуть, Ñ– жертви не будуть приємні Йому; це буде Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, немов хліб похоронний, уÑÑ–, що будуть його Ñпоживати, занечиÑÑ‚ÑÑ‚ÑŒÑÑ, бо їхній хліб Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°ÑÐ¸Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ—Ñ…, не Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ ГоÑподнього.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:5 Що зробите ви на день урочиÑтий та на день ÑвÑта ГоÑподнього?(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:6 Бо йдуть оÑÑŒ вони до ÐÑирії, Ñ—Ñ… збирає Єгипет, ÐœÐµÐ¼Ñ„Ñ–Ñ Ñ—Ñ… ховає, коштовніÑÑ‚ÑŒ їхнього Ñрібла поÑÑде кропива, будÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð¿Ð¾ їхніх наметах.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:7 Прийшли дні навіщеннÑ, прийшли дні заплати, Ізраїль пізнає оце: Ðерозумний пророк цей, шалений муж духа, за чиÑленніÑÑ‚ÑŒ провин твоїх Ñ– велике зненавидженнÑ!(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:8 Єфрем Ñторож із Богом моїм, пророк паÑтка птахолова на вÑÑ–Ñ… дорогах його, ненавиÑÑ‚ÑŒ у домі Бога його.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:9 Глибоко зіпÑулиÑÑŒ вони, Ñк за днів тих Òів'Ñ—, Він згадає за їхні провини, Він їхні гріхи покарає!(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:10 Ðемов виноград на пуÑтині, знайшов Я ІзраїлÑ, Ñк фіґу поранню на фіґовім дереві, Я бачив був ваших батьків на початку його, та вони до Баал-Пеору прийшли, Ñ– Ñебе приÑвÑтили Ð´Ð»Ñ Ð‘Ð¾ÑˆÐµÑ‚Ð°, Ñ– Ñтали гидотою, Ñк полюблене ними.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:11 Єфремова Ñлава, Ñк птах, відлетить: не буде народженнÑ, ані зачаттÑ, ані вагітноÑти.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:12 Бо Ñкщо вони викохають Ñвої діти, то Ñ—Ñ… повбиваю, так що не буде людини, бо горе їм, Ñк відÑтуплю Я від них.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:13 Єфрем, Ñк Я бачу, Ð´Ð»Ñ Ð²Ð»Ð¾Ð²Ñ–Ð² йому подали його влаÑних дітей, Ñ– Єфрем поведе Ñвоїх влаÑних дітей на заріз...(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:14 Дай їм, ГоÑподи, що ж Ти даÑи? дай їм утробу неплідну та виÑохлі груди!(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:15 УÑе їхнє зло у Òілґалі, бо там Я зненавидів Ñ—Ñ…; за зло їхніх учинків Я вижену Ñ—Ñ… з Свого дому. Ðе буду Ñ—Ñ… більше любити, вÑÑ– їхні кнÑзі ворохобники!(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:16 Побитий Єфрем, їхній корень поÑох, він плоду не зродить. Рколи вони зродÑÑ‚ÑŒ, то Я повбиваю улюблених їхнього лона.(UA) ОÑÑ–Ñ. 9:17 Відкине Ñ—Ñ… Бог мій, бо вони неÑлухнÑні Ð´Ð»Ñ Ðього були, Ñ– будуть вони мандрувати між народами.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:1 Ізраїль буйний виноград, що родить подібне Ñобі. Та за многіÑÑ‚ÑŽ плоду Ñвого він намножує жертівники, за добріÑÑ‚ÑŽ Краю Ñвого бовванÑькі Ñтовпи прикрашає.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:2 Облудне їхнє Ñерце, тому винні тепер вони будуть, Він їхні жертівники понищить поруйнує Ñтовпи їхні.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:3 Бо тепер вони кажуть: Ðема в Ð½Ð°Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ, бо ми не боÑлиÑÑ Ð“Ð¾Ñпода, а цар що нам зробить?(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:4 ГоворÑÑ‚ÑŒ порожні Ñлова, клÑнутьÑÑ Ñ„Ð°Ð»ÑŒÑˆÐ¸Ð²Ð¾, коли заповіта Ñкладають, Ñ– на грÑдках польових цвіте їхнє правоÑуддÑ, немов той полин.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:5 За телÑÑ‚ Бет-Ðвену боÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ– Самарії, бо в жалобі опинивÑÑ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· нього народ його, а жерці будуть плакати над ним, за Ñлаву його, що пішла на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:6 Запроваджений буде Ñ– він в ÐÑирію цареві великому в дар. Прийме Ñором Єфрем, Ñ– поÑоромлений буде Ізраїль за раду Ñвою.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:7 Ð¡Ð°Ð¼Ð°Ñ€Ñ–Ñ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð½Ðµ; Ñ—Ñ— цар немов тріÑка ота на поверхні води!(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:8 І поруйновані будуть виÑоти Ðвена, Ізраїлів гріх, тернина й будÑÑ‡Ñ‡Ñ Ð·Ñ€Ð¾Ñте на їхніх жертівниках, Ñ– до гір вони Ñкажуть: Ðакрийте ви наÑ! а до взгір'їв: Ðа Ð½Ð°Ñ ÑƒÐ¿Ð°Ð´Ñ–Ñ‚ÑŒ!(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:9 Від днів Òів'Ñ— грішив ти, Ізраїлю! Там вони полишилиÑÑŒ були, чи ж Ñ—Ñ… не доÑÑгне в Òів'Ñ— війна проти Ñинів беззаконних?(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:10 За жаданнÑм Своїм покараю Я Ñ—Ñ…, Ñ– зберутьÑÑ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¸ на них, Ñ– покарані будуть вони за подвійні провини Ñвої.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:11 РЄфрем це привчена телицÑ, що звикла вона молотити, Сам Ñрмо накладу на Ñ—Ñ— товÑту шию, запрÑжу Я Єфрема, Юда буде орати, Яків буде Ñобі Ñкородити.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:12 Сійте Ñобі на ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ, за миліÑÑ‚ÑŽ жніть, оріте Ñобі переліг, бо Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÑ‚Ð¸ÑÑŒ до ГоÑпода, ще поки Він прийде Ñ– правду лине вам дощем.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:13 Ви Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð¾Ñ€Ð°Ð»Ð¸, пожали ви кривду, плід брехні Ñпоживали, бо надіÑвÑÑ Ñ‚Ð¸ на дорогу Ñвою, на многіÑÑ‚ÑŒ лицарÑтва Ñвого.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:14 І ÑтанетьÑÑ ÑˆÑƒÐ¼ по народах твоїх, Ñ– вÑÑ– твердині твої поруйновані будуть, Ñк Шалман зруйнував Бет-Ðрбел в Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸, була мати з Ñинами убита.(UA) ОÑÑ–Ñ. 10:15 Отак вам учинить Бет-Ел за зло вашого зла, конче згине Ізраїлів цар на Ñвітанку!(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:1 Як Ізраїль був хлопцем, Я його покохав, Ñ– з Єгипту покликав Я Ñина Свого.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:2 Як чаÑто Ñ—Ñ… кликав, так вони йшли від Мене, приноÑили жертви Ваалам, Ñ– кадили бовванам.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:3 Я ж Єфрема ходити навчав, Я Ñ—Ñ… брав на рамена Свої, та не знали вони, що Я Ñ—Ñ… лікував.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:4 Я Ñ‚Ñгнув Ñ—Ñ… шнурками, що людÑм лицюють, шнурками любови, Ñ– був Я Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ… немов Ñ‚Ñ–, що здіймають Ñрмо з-над їхньої шиї, Ñ– Я Ñ—Ñ… годував.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:5 До краю єгипетÑького він не вернетьÑÑ, та Ðшшур він буде Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ царем, бо вони не хотіли вернутиÑÑŒ до Мене.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:6 РміÑтами його ґраÑуватиме меч, Ñ– заÑуви його повиламлює він та й пожере Ñ—Ñ… за задуми їхні.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:7 Рнарод Мій Ñхильний відпадати від Мене, Ñ– хоч кличуть його догори, він не підіймаєтьÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:8 Як тебе Я, Єфреме, віддам, Ñк видам тебе, о Ізраїлю? Як тебе Я віддам, Ñк Ðдму, учиню тебе, мов Цевоїм? У Мені перевернулоÑÑ Ñерце Моє, розпалилаÑÑ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼ Ñ– жаліÑÑ‚ÑŒ МоÑ!(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:9 Ðе вчиню жару гніву Свого, більше нищити Єфрема не буду, бо Бог Я, а не людина, Ñеред тебе СвÑтий, Ñ– не прийду в люті гніву.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:10 За ГоÑподом підуть вони, а Він заричить, немов лев, Ñ– Він заричить, Ñ– від заходу прийдуть в тремтінні Ñини.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:11 Вони прийдуть в тремтінні, Ñк птах із Єгипту, Ñ– Ñк голуб із краю Ðшшура, Ñ– Я поÑаджу Ñ—Ñ… по їхніх домах, говорить ГоÑподь.(UA) ОÑÑ–Ñ. 11:12 (12-1) Єфрем оточив Мене лжею, лукавÑтвом Ізраїлів дім, а Юда державÑÑ Ñ‰Ðµ з Богом Ñ– з ÑвÑтими був вірний.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:1 (12-2) Єфрем паÑе вітра й женетьÑÑ Ð·Ð° вітром із Ñходу. Ðеправду й руїну розмножує він кожного днÑ, умову Ñкладають з Ðшшуром, олива ж неÑетьÑÑ Ð² Єгипет.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:2 (12-3) Та в ГоÑпода з Юдою прÑ, Ñ– Якова Він навіÑтить за путÑми його, за ділами його йому зверне.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:3 (12-4) Він в утробі тримав за п'Ñту Ñвого брата, а в Ñилі Ñвоїй він боровÑÑ Ñ–Ð· Богом,(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:4 (12-5) Ñ– боровÑÑ Ð²Ñ–Ð½ з Ðнголом, та й переміг. Плакав він, Ñ– благав він Його, у Бет-Елі знайшов Він його, Ñ– там з нами говорить.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:5 (12-6) РГоÑподь Бог Саваот, Його Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñподь.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:6 (12-7) Рти через Бога Ñвого навернешÑÑ, Ñтережи миліÑÑ‚ÑŒ та Ñуд, Ñ– завжди надійÑÑ Ð½Ð° Бога Ñвого!(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:7 (12-8) Ðемов Ханаан, у нього в руці неправдива вага, любить він кривду чинити.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:8 (12-9) І каже Єфрем: Справді Ñ Ð·Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¸Ð²ÑÑ, знайшов Ñ Ð¼Ð°Ñ”Ñ‚Ð¾Ðº Ñобі! У вÑÑ–Ñ… моїх чинах не знайдуть провини мені, що гріхом би була.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:9 (12-10) РЯ ГоÑподь, Бог твій від краю єгипетÑького, ще в наметах тебе поÑаджу, немов за днів ÑвÑта.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:10 (12-11) І Я говорив до пророків, Ñ– Ð²Ð¸Ð´Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ð½Ð¾Ð¶Ð¸Ð², Ñ– через пророків Я притчі казав.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:11 (12-12) Хіба Ð±ÐµÐ·Ð·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ð½Ñ Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ð² Òілеад, Ñ– марнотою ÑталиÑÑŒ лиш там? У Òілґалі приноÑили в жертву волів, а їхні жертівники мов Ñ‚Ñ– купи ÐºÐ°Ð¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° борознах пільних.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:12 (12-13) І втік Яків на поле Ðрама, а Ізраїль за жінку робив, Ñ– за жінку отару Ñтеріг.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:13 (12-14) І через пророка ГоÑподь із Єгипту Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ–Ð², Ñ– пророком Ñтережений був він.(UA) ОÑÑ–Ñ. 12:14 (12-15) Єфрем ГоÑпода гірко розгнівав, Ñ– тому його вчинки криваві Він лишить на ньому, Ñ– поверне йому його Ñором.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:1 Як Єфрем говорив, то тремтіли, він піднеÑений був ув Ізраїлі, та через Ваала згрішив Ñ– помер.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:2 Ртепер іще більше грішать, бо зробили Ñобі вони відлива з Ñрібла Ñвого, божків за Ñвоєю подобою; робота майÑтрів уÑе те, розмовлÑÑŽÑ‚ÑŒ із ними вони; Ñ‚Ñ– люди, що жертву приноÑÑÑ‚ÑŒ, цілують телÑÑ‚.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:3 Тому вони Ñтануть, Ñк хмара поранку, Ñ– мов та роÑа, що зникає вранці, немов та полова, що з току виноÑитьÑÑ Ð±ÑƒÑ€ÐµÑŽ, Ñ– наче із комина дим.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:4 РЯ ГоÑподь, Бог твій від краю єгипетÑького, Ñ– Бога, крім Мене, не будеш ти знати, Ñ– крім Мене немає СпаÑителÑ.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:5 Я тебе на пуÑтині пізнав, у переÑохлому краї.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:6 Мали добрі паÑовиÑька й Ñиті були, наÑитилиÑÑ Ñ– загордилоÑÑŒ їхнє Ñерце, тому то забули про Мене вони!(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:7 І Ñтав Я Ð´Ð»Ñ Ð½Ð¸Ñ…, немов лев, на дорозі чигаю, немов та пантера.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:8 Ðападу Я на них, немов та ведмедицÑ, що дітей загубила, Ñ– те розірву, у що Ñерце їхнє замкнене, Ñ– Ñ—Ñ…, Ñк левчук, пожеру там, шматуватиме Ñ—Ñ… польова звірина.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:9 Погубив ти Ñебе, о Ізраїлю, бо ти був проти Мене, ÑпаÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ñвого.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:10 Де цар твій тоді? Ðехай він поможе тобі по міÑтах твоїх уÑÑ–Ñ…! Рде Ñудді твої, що про них ти Ñказав: Дай нам Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° кнÑзів?(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:11 Я тобі дав Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð² Своїм гніві, Ñ– забрав у Своїй ревноÑÑ‚Ñ–.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:12 Провина Єфремова зв'Ñзана, Ñхований прогріх його.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:13 Болі, немов породіллі, надійдуть на нього. Ðе мудрий він Ñин, бо інакше не був би так довго у матернім нутрі.(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:14 З рук шеолу Я викуплю Ñ—Ñ…, від Ñмерти Ñ—Ñ… вибавлю. Де, Ñмерте, жало твоє? Де, шеоле, Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¼Ð¾Ð³Ð°? Жаль ÑховаєтьÑÑ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ очима Моїми!(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:15 Хоч він дає плід між братами, але прийде вітер зо Ñходу, вітер ГоÑподній, що зійде з пуÑтині, Ñ– вÑохне його джерело, Ñ– переÑохне криничка його, понищить він Ñкарб вÑÑ–Ñ… коштовних речей!(UA) ОÑÑ–Ñ. 13:16 (14-1) Завинить СамаріÑ, бо Ñтала уперта до Бога Ñвого, полÑжуть вони від меча! Порозбивані будуть їхні діти, вагітні їхні розпороті будуть!(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:1 (14-2) ВерниÑÑ, Ізраїлю, до ГоÑпода, Бога Ñвого, бо ÑпіткнувÑÑ Ñ‚Ð¸ через провину Ñвою!(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:2 (14-3) Візьміть із Ñобою Ñлова, та й звернітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, до Ðього промовте: ПроÑти нам уÑÑку провину, та добре прийми, Ñ– ми принеÑемо у жертву плода Ñвоїх уÑÑ‚!(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:3 (14-4) Ðшшур не ÑпаÑе наÑ, не будемо їздити ми на коні, Ñ– не Ñкажемо вже чинові рук наших: боже наш, бо тільки Тобою помилуваний Ñирота.(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:4 (14-5) ВорохобніÑÑ‚ÑŒ їхню вилікую, добровільно любитиму Ñ—Ñ…, бо Мій гнів відвернувÑÑ Ð²Ñ–Ð´ нього.(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:5 (14-6) Я буду Ізраїлеві, Ñк роÑа, розцвіте він, неначе лілеÑ, Ñ– пуÑтить ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ñвоє, мов Ліван.(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:6 (14-7) РозійдутьÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ пагінці, Ñ– буде його пишнота, мов оливне те дерево, а пахощ його мов Ліван.(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:7 (14-8) ÐавернутьÑÑ Ñ‚Ñ–, що Ñиділи під тінню його, Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¾Ð¶Ð¸Ð²Ð»ÑÑ‚ÑŒ вони й зацвітуть, немов той виноград, будуть згадки про нього, немов про ліванÑьке вино.(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:8 (14-9) Єфрем, що йому до бовванів іще? Я виÑлухав вже та побачив його, Я Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ немов ÐºÐ¸Ð¿Ð°Ñ€Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹ зелений: з Мене знайдений буде твій плід.(UA) ОÑÑ–Ñ. 14:9 (14-10) Хто мудрий, то це зрозуміє, розумний Ñ– пізнає, бо проÑÑ‚Ñ– ГоÑподні дороги, Ñ– праведні ходÑÑ‚ÑŒ по них, а грішні ÑпіткнутьÑÑ Ð½Ð° них!(UA) Йоїл. 1:1 Слово ГоÑподнє, що було до Йоіла, Петуїлового Ñина.(UA) Йоїл. 1:2 ПоÑлухайте це, ви Ñтарші, Ñ– візьміть до вух, уÑÑ– мешканці землі: чи бувало таке за днів ваших, або за днів ваших батьків?(UA) Йоїл. 1:3 Оповідайте про це Ñинам вашим, а ваші Ñини Ñвоїм дітÑм, а їхні Ñини поколінню наÑтупному.(UA) Йоїл. 1:4 Що лишилоÑÑŒ по гуÑені, зжерла те вÑе Ñарана, що ж зоÑталоÑÑ Ð¿Ð¾ Ñарані пожер коник, а решту по конику зжерла черва.(UA) Йоїл. 1:5 ПробудітьÑÑ, п'Ñниці, Ñ– плачте й ридайте за виноградовим Ñоком уÑÑ–, хто вина напиваєтьÑÑ, бо віднÑтий він від уÑÑ‚ ваших!(UA) Йоїл. 1:6 Бо на Край Мій прийшов люд міцний й незчиÑленний, його зуби Ñк лев'Ñчі зуби, а паща його Ñк в левиці.(UA) Йоїл. 1:7 Виноград Мій зробив він ÑпуÑтошеннÑм, Моє ж фіґове дерево геть поламав, дощенту його оголив та й покинув, галузки його побіліли.(UA) Йоїл. 1:8 ГолоÑи, Ñк та дівчина, веретою оперезана, за нареченим юнацтва Ñвого.(UA) Йоїл. 1:9 Жертва хлібна й жертва лита ÑпинилаÑÑ Ð² домі ГоÑподньому, впали в жалобу ÑвÑщеники, Ñлуги ГоÑподні.(UA) Йоїл. 1:10 ОпуÑтошене поле, упала в жалобу землÑ, бо ÑпуÑтошене збіжжÑ, вино молоде переÑохло, зів'Ñла оливка.(UA) Йоїл. 1:11 ЗаÑоромилиÑÑ Ñ€Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸ÐºÐ¸, голоÑили були виноградарі за пшеницю й Ñчмінь, бо вигинуло жниво полÑ.(UA) Йоїл. 1:12 УÑох виноград, а фіґа зів'Ñла, гранатове дерево, й пальма та ÑблунÑ, Ñ– повÑихали вÑÑ– пільні дерева, бо Він виÑушив радіÑÑ‚ÑŒ від людÑьких Ñинів.(UA) Йоїл. 1:13 ОпережітьÑÑ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ‚Ð¾ÑŽ, Ñ– ридайте, ÑвÑщеники, голоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, Ñлуги жертівника, входьте, ночуйте в веретах, Ñлужителі Бога мого, бо хлібна жертва Ñ– жертва та лита затримана буде від дому вашого Бога!(UA) Йоїл. 1:14 ОголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ ÑвÑтий піÑÑ‚, Ñкличте збори, позбирайте Ñтарших, вÑÑ–Ñ… мешканців землі до дому ГоÑпода, вашого Бога, Ñ– кличте до ГоÑпода.(UA) Йоїл. 1:15 Горе дневі тому! Бо близький день ГоÑподній, Ñ– прийде він від Ð’Ñемогутнього, мов те ÑпуÑтошеннÑ!(UA) Йоїл. 1:16 Чи ж з-перед очей наших не відіймаєтьÑÑ Ñ—Ð¶Ð°, з дому нашого Бога веÑеліÑÑ‚ÑŒ та втіха?(UA) Йоїл. 1:17 ПокорчилиÑÑŒ зерна під Ñвоїми грудами, Ñпорожніли комори, поруйновані клуні, бо виÑохло збіжжÑ.(UA) Йоїл. 1:18 Як Ñтогне товар, поголомшені череди, бо немає їм паші, отари ÑпуÑтошені!(UA) Йоїл. 1:19 До тебе Ñ ÐºÐ»Ð¸Ñ‡Ñƒ, о ГоÑподи, пожер бо огонь паÑовища пуÑтині, а жар попалив уÑÑ– дерева на полі.(UA) Йоїл. 1:20 Ðавіть пільна худоба прагне до Тебе, бо водні джерела поÑохли, огонь же пожер паÑовища пуÑтині!(UA) Йоїл. 2:1 ЗаÑурміть на Сіоні в Ñурму, здійміть крик на ÑвÑтій горі Моїй! Затремтіть, вÑÑ– мешканці землі, бо прийшов день ГоÑподній, бо близько вже він,(UA) Йоїл. 2:2 день темноти та темрÑви, день хмари й імли! Як неÑетьÑÑ Ð´Ð¾ÑÐ²Ñ–Ñ‚Ð½Ñ Ð·Ð¾Ñ€Ñ Ð¿Ð¾ горах, так народ цей великий й міцний. Такого, Ñк він, не бувало відвіку, Ñ– по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід!(UA) Йоїл. 2:3 Перед ним пожирає огонь, Ñ– палахкотить за ним полум'Ñ! Ð—ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ним, Ñк еденÑький Ñадок, а за ним опуÑтіла пуÑтинÑ, Ñ– Ñ€Ñтунку від нього нема!(UA) Йоїл. 2:4 Його виглÑд ніби коні, гарцюють вони, наче Ñ‚Ñ– верхівці!(UA) Йоїл. 2:5 Як гуркіт війÑькових возів, вони Ñкачуть гірÑькими верхів'Ñми, Ñк вереÑк огниÑтого полум'Ñ, що Ñолому жере, наче потужний народ, що до бою поÑтавлений.(UA) Йоїл. 2:6 Ðароди тремтÑÑ‚ÑŒ перед ним, вÑÑ– Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ñ‡Ñ‡Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð»Ñ–Ð´Ð»Ð¸.(UA) Йоїл. 2:7 Як лицарі, мчатьÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð¸, немов воÑки вибігають на мур, Ñ– кожен Ñвоєю дорогою йдуть, Ñ– з Ñтежок Ñвоїх не позбиваютьÑÑ,(UA) Йоїл. 2:8 не пхають вони один одного, ходÑÑ‚ÑŒ Ñвоєю дорогою битою, а коли на ÑпиÑа упадуть, то не зранÑÑ‚ÑŒÑÑ.(UA) Йоїл. 2:9 По міÑÑ‚Ñ– хурчать, по мурі біжать, увіходÑÑ‚ÑŒ в доми, через вікна пролазÑÑ‚ÑŒ, Ñк злодій.(UA) Йоїл. 2:10 ТрÑÑетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ ним, тремтить небо, Ñонце та міÑÑць темніють, а зорі загублюють ÑÑйво Ñвоє.(UA) Йоїл. 2:11 І Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¡Ð²Ñ–Ð¹ видаÑÑ‚ÑŒ ГоÑподь перед війÑьком Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець Ñлова Його, бо великий день ГоÑпода й вельми Ñтрашний, Ñ– хто зможе його перенеÑти?(UA) Йоїл. 2:12 Тому то тепер промовлÑÑ” ГоÑподь: ВернітьÑÑ Ð´Ð¾ Мене вÑім Ñерцем Ñвоїм, Ñ– поÑтом ÑвÑтим, Ñ– плачем та риданнÑм!(UA) Йоїл. 2:13 І деріть Ñвоє Ñерце, а не Ñвою одіж, Ñ– навернітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, вашого Бога, бо лаÑкавий Він та милоÑердний, довготерпеливий та многомилоÑтивий, Ñ– жалкує за зло!(UA) Йоїл. 2:14 Хто знає, чи Він не повернетьÑÑ Ñ‚Ð° не пожалує, Ñ– по Собі не залишить благоÑловеннÑ, жертву хлібну та жертву ту литу Ð´Ð»Ñ Ð“Ð¾Ñпода, вашого Бога.(UA) Йоїл. 2:15 ЗаÑурміть на Сіоні в Ñурму, оголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ ÑвÑтий піÑÑ‚, Ñкличте зібраннÑ!(UA) Йоїл. 2:16 Зберіте народ, оголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ ÑвÑÑ‚Ñ– збори, Ñтарців згромадьте, позбирайте дітей та грудних немовлÑÑ‚, нехай вийде з кімнати Ñвоєї також молодий, молода ж з-під Ñвого накриттÑ!(UA) Йоїл. 2:17 Між притвором та жертівником нехай плачуть ÑвÑщеники, Ñлуги ГоÑподні, хай молÑÑ‚ÑŒ вони: ЗмилуйÑÑ, ГоÑподи, над народом Своїм, Ñ– не видай на ганьбу Ñпадку Свого, щоб над ним панували погани. Ðащо будуть казати між народами: Де їхній Бог?(UA) Йоїл. 2:18 І заздріÑним Ñтане ГоÑподь за Свій Край, Ñ– змилуєтьÑÑ Ð½Ð°Ð´ народом Своїм.(UA) Йоїл. 2:19 І ГоÑподь відповів Ñ– Ñказав до народу Свого: ОÑÑŒ Я поÑилаю вам Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¹ вино молоде та оливу, Ñ– наÑититеÑÑŒ нею, Ñ– більше не дам Ð²Ð°Ñ Ð½Ð° наругу народам.(UA) Йоїл. 2:20 Рцього північного ворога віддалю Я від ваÑ, Ñ– його в край Ñухий та ÑпуÑтошений вижену, його перед до Ñхіднього морÑ, його ж край до того Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð·Ð°Ð´Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾. І вийде злий запах його, Ñ– підійметьÑÑ Ñморід його, бо він лихо велике чинив.(UA) Йоїл. 2:21 Ðе бійÑÑ Ñ‚Ð¸, земле, а тішÑÑ Ð¹ радій, бо велике ГоÑподь учинив!(UA) Йоїл. 2:22 Ðе бійтеÑÑ, ти пільна худобо, бо пуÑтинні паÑовиÑька зазеленіють, бо дерево видаÑÑ‚ÑŒ Ñвій плід, Ñ„Ñ–Ò‘Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ñ‚Ð° виноград Ñвою Ñилу дадуть.(UA) Йоїл. 2:23 Рви, ÑіонÑькі Ñини, радійте та тіштеÑÑ Ð“Ð¾Ñподом, Богом Ñвоїм, бо вам їжі Він даÑÑ‚ÑŒ на ÑпаÑіннÑ, Ñ– найперше зішле вам дощу, дощу раннього й пізнього.(UA) Йоїл. 2:24 І токи наповнÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñм, чавильні ж кадки будуть переливатиÑÑŒ вином молодим та оливою.(UA) Йоїл. 2:25 І надолужу Я вам за Ñ‚Ñ– роки, що пожерла була Ñарана, коник Ñ– черва та гуÑінь, Моє війÑько велике, що Я поÑилав проти ваÑ.(UA) Йоїл. 2:26 Ð Ñ—Ñти ви будете Ñ—Ñти й наÑичуватиÑÑŒ, Ñ– хвалитимете Ім'Ñ Ð“Ð¾Ñпода, вашого Бога, що з вами на подив зробив, Ñ– поÑоромлений більше не буде народ Мій навіки!(UA) Йоїл. 2:27 І пізнаєте ви, що Я Ñеред ІзраїлÑ, Ñ– що Я ГоÑподь, Бог ваш, Ñ– немає вже іншого, Ñ– поÑоромлений більше не буде народ Мій навіки!(UA) Йоїл. 2:28 (3-1) І буде потому, виллю Я Духа Свого на кожне тіло, Ñ– пророкуватимуть ваші Ñини й ваші дочки, а вашим Ñтарим будуть ÑнитиÑÑ Ñни, юнаки ваші бачити будуть видіннÑ.(UA) Йоїл. 2:29 (3-2) І також на рабів та невільниць за тих днів виллю Духа Свого.(UA) Йоїл. 2:30 (3-3) І дам Я ознаки на небі й землі, кров та огонь, та Ñтовпи диму.(UA) Йоїл. 2:31 (3-4) ЗамінитьÑÑ Ñонце на темніÑÑ‚ÑŒ, а міÑÑць на кров перед приходом ГоÑподнього днÑ, великого та Ñтрашного!(UA) Йоїл. 2:32 (3-5) І ÑтанетьÑÑ, кожен, хто кликати буде ГоÑподнє Ім'Ñ, той ÑпаÑетьÑÑ, бо на СіонÑькій горі та в ЄруÑалимі буде ÑпаÑіннÑ, Ñк ГоÑподь говорив, та Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ñ… позоÑталих, що ГоÑподь Ñ—Ñ… покличе.(UA) Йоїл. 3:1 (4-1) Бо оÑÑŒ тими днÑми та чаÑу того, коли долю Юді та ЄруÑалиму верну,(UA) Йоїл. 3:2 (4-2) то зберу вÑÑ– народи, зведу Ñ—Ñ… у долину ЙоÑафатову, Ñ– там буду ÑудитиÑÑ Ð· ними за народ Мій й Ñпадщину Мою, за ІзраїлÑ, що його розпорошили поміж народами, а Мій Край поділили.(UA) Йоїл. 3:3 (4-3) І за народ Мій вони кидали жереба, Ñ– юнака за блудницю давали, а дівчину за вино продавали, Ñ– пили.(UA) Йоїл. 3:4 (4-4) І що вам до Мене, Тире й Сидоне, та вÑÑ– филиÑтимÑькі довкіллÑ? Чи Ñвій чин на Мені надолужите? Може хочете щоÑÑŒ учинити Мені, то легко та Ñкоро зверну Я ваш чин вам на голову,(UA) Йоїл. 3:5 (4-5) що Ñрібло Моє й Моє золото позабирали, а коштовні клейноди Мої в Ñвої храми повноÑили...(UA) Йоїл. 3:6 (4-6) Ð Ñинів Юди та ЄруÑалиму ви грецьким Ñинам продали, щоб Ñ—Ñ… віддалити від їхніх границь...(UA) Йоїл. 3:7 (4-7) ОÑÑŒ Я Ñ—Ñ… позбуджую з міÑÑ†Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, куди Ñ—Ñ… продали, ваш чин поверну вам на голову!(UA) Йоїл. 3:8 (4-8) І попродаю ваших Ñинів та ваших дочок в руку ЮдÑьких Ñинів, а вони віддадуть Ñ—Ñ… шев'Ñнам, до люду далекого, бо ГоÑподь так Ñказав.(UA) Йоїл. 3:9 (4-9) Кличте про це між народами, оголоÑіте ÑвÑтую війну, збудіте лицарÑтво, хай ÑходÑÑ‚ÑŒÑÑ, нехай підіймаютьÑÑ Ð²ÑÑ– воÑки.(UA) Йоїл. 3:10 (4-10) Перекуйте Ñвої лемеші на мечі, а ваші Ñерпи на ÑпиÑи, хай навіть безÑилий говорить: Я лицар!(UA) Йоїл. 3:11 (4-11) ПоÑпішіть Ñ– прийдіть, вÑÑ– народи з довкіллÑ, й зберітьÑÑ, туди, ГоÑподи, ÑпуÑтиш лицарÑтво Своє.(UA) Йоїл. 3:12 (4-12) Ðехай збудÑÑ‚ÑŒÑÑ Ð¹ зійдуть народи в долину ЙоÑафатову, бо ÑÑду Я там, щоб Ñудити вÑÑ– народи з довкіллÑ.(UA) Йоїл. 3:13 (4-13) Пошліть на роботу Ñерпа, бо жниво дозріло, приходьте, зійдіть, бо чавило наповнене, кадки переливаютьÑÑ, бо зло їхнє розмножилоÑÑŒ!(UA) Йоїл. 3:14 (4-14) Ðатовпи, натовпи у вирішальній долині, бо близький день ГоÑподній у вирішальній долині.(UA) Йоїл. 3:15 (4-15) Сонце та міÑÑць Ñтемніють, а зорі загублÑÑ‚ÑŒ Ñвій блиÑк,(UA) Йоїл. 3:16 (4-16) Ñ– ГоÑподь загримить із Сіону, та з ЄруÑалиму Свій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– небо й Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð°Ñ‚Ñ€ÐµÐ¼Ñ‚ÑÑ‚ÑŒ, та ГоÑподь охорона Своєму народові, Ñ– Ñ‚Ð²ÐµÑ€Ð´Ð¸Ð½Ñ Ñинам Ізраїлевим!(UA) Йоїл. 3:17 (4-17) І пізнаєте ви, що Я ГоÑподь, Бог ваш, Який пробуває в Сіоні, на ÑвÑтій Своїй горі. І ÑтанетьÑÑ Ð„Ñ€ÑƒÑалим за ÑвÑтиню, Ñ– чужі вже не будуть ходити по ньому.(UA) Йоїл. 3:18 (4-18) І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, гори будуть кропити виноградовий Ñік, а підгірки ÑтоÑтимуть у молоці, Ñ– вÑÑ– ЮдÑькі потоки водою заб'ÑŽÑ‚ÑŒ, а з дому ГоÑподнього вийде джерело, Ñ– напоїть долину Шіттім.(UA) Йоїл. 3:19 (4-19) Єгипет ÑпуÑтошеннÑм Ñтане, Ñ– пуÑтинею голою Ñтане Едом за наÑильÑтво Ñинам Юди, за те, що лили кров невинну у їхньому Краї.(UA) Йоїл. 3:20 (4-20) Ð Ð®Ð´ÐµÑ Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸ буде повіки, Ñ– ЄруÑалим з роду в рід,(UA) Йоїл. 3:21 (4-21) Ñ– помщу за їхню кров, що за неї Я ще не помÑтив, Ñ– буде ГоÑподь пробувати на Сіоні!(UA) ÐмоÑ. 1:1 Слова ÐмоÑа, що був між вівчарÑми з Текої, Ñкі він бачив на Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð° днів Уззійї, Юдиного царÑ, та за днів Єровоама, Йоашового Ñина, Ізраїлевого царÑ, за два роки перед землетруÑом.(UA) ÐмоÑ. 1:2 І він проказав: Загримить із Сіону ГоÑподь, Ñ– з ЄруÑалиму Свій Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°ÑÑ‚ÑŒ, Ñ– впадуть паÑовища паÑтуші в жалобу та вÑохне вершина Кармелу!(UA) ÐмоÑ. 1:3 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи ДамаÑку й за чотири цього не прощу: за те, що вони молотили Òілеада ціпами залізними.(UA) ÐмоÑ. 1:4 І пошлю Я огонь на дім Хазаїла, Ñ– пожере він палати Бен-Гадада.(UA) ÐмоÑ. 1:5 І зламаю заÑува ДамаÑку, Ñ– Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð¸Ñ‚Ð½Ñƒ з долини Ðвен, Ñ– того, хто держатиме берло з Бет-Едене, Ñ– арамÑький народ піде в Кір на вигнаннÑ, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 1:6 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи Ðззи й за чотири цього не прощу: що вÑÑ–Ñ… гнали в полон, щоб віддати Едомові.(UA) ÐмоÑ. 1:7 І пошлю Я огонь на мур Òази, Ñ– поїÑÑ‚ÑŒ він палати Ñ—Ñ—.(UA) ÐмоÑ. 1:8 І Ð¼ÐµÑˆÐºÐ°Ð½Ñ†Ñ Ð²Ð¸Ñ‚Ð½Ñƒ з Ðшдоду, Ñ– Ð±ÐµÑ€Ð»Ð¾Ð´ÐµÑ€Ð¶Ñ†Ñ Ð· Ðшкелону, Ñ– зверну Свою руку на Екрон, Ñ– вигинуть рештки филиÑтимлÑн, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 1:9 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи Тиру й за чотири цього не прощу: за те, що він видав уÑÑ–Ñ… на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Едом, Ñ– не пам'Ñтав заповіту братів.(UA) ÐмоÑ. 1:10 І пошлю Я огонь на мур Тиру, Ñ– пожере він палати його!(UA) ÐмоÑ. 1:11 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи Едому й за чотири цього не прощу: за те, що мечем він гнав брата Ñвого, Ñ– знищив Ñвоє милоÑердÑ, Ñвій гнів завжди Ñтеріг, а лютіÑÑ‚ÑŒ Ñвою пильнував повÑÑкчаÑно.(UA) ÐмоÑ. 1:12 І пошлю Я огонь до Теману Ñ– пожере він палати Боцри!(UA) ÐмоÑ. 1:13 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи Ðммонових Ñинів й за чотири цього не прощу: за те, що пороли ґілеадÑьких вагітних, щоб поширити границі Ñвої!(UA) ÐмоÑ. 1:14 І огонь запалю Я на мурі Рабби, Ñ– пожере він палати Ñ—Ñ—, із криком в день бою, із вихром в день бурі.(UA) ÐмоÑ. 1:15 І піде їхній цар на вигнаннÑ, він Ñ– кнÑзі його разом, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 2:1 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи Моава й за чотири цього не прощу: за те, що Ñпалив на вапно коÑÑ‚Ñ– едомÑького царÑ!(UA) ÐмоÑ. 2:2 І пошлю Я огонь на Моава, Ñ– пожере він палати Керіййоту, Ñ– загине Моав Ñеред галаÑу, Ñеред крику, при голоÑÑ– рога.(UA) ÐмоÑ. 2:3 І витну Ñуддю з-Ñеред нього, а з ним позабиваю кнÑзів його вÑÑ–Ñ…, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 2:4 Так говорить ГоÑподь: За три прогріхи Юди й за чотири цього не прощу: за те, що повідкидали ГоÑподній Закон, Ñ– поÑтанов Його не Ñтерегли, Ñ– що на манівці Ñ—Ñ… звели їхні лжебоги, за Ñкими пішли їхні батьки.(UA) ÐмоÑ. 2:5 І пошлю Я на Юду огонь, Ñ– пожере він палати ЄруÑалиму!(UA) ÐмоÑ. 2:6 Так говорить ГоÑподь: За три переÑтупи Ізраїлеві й за чотири цього не прощу: за те, що за Ñрібло вони продають Ñправедливого, а за чоботи вбогого!(UA) ÐмоÑ. 2:7 Вони топчуть у земному пороÑÑ– голову бідних, а дорогу Ñумирних викривлюють. Ð Ñин й його батько вчащають до однієї блудниці, щоб ÑвÑте Моє Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð·Ð½ÐµÐ²Ð°Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸.(UA) ÐмоÑ. 2:8 І вони ÑтелÑÑ‚ÑŒ одіж заÑтавлену, щоб півлежати при кожному жертівнику, Ñ– п'ÑŽÑ‚ÑŒ в домі Бога Ñвого вино від покараних.(UA) ÐмоÑ. 2:9 І Я вигубив був з-перед них ÐмореÑ, що його виÑочінь, Ñк виÑокий той кедр, Ñ– він міцний, Ñк дуб. Та Я плід його знищив згори, а здолу ÐºÐ¾Ñ€Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾.(UA) ÐмоÑ. 2:10 Ð Ð²Ð°Ñ Ð¯ був вивів із краю єгипетÑького, Ñ– Ñорок років провадив пуÑтинею ваÑ, щоб ви Край аморейÑький уÑпадкували.(UA) ÐмоÑ. 2:11 І пророків Я збуджував з ваших Ñинів, а з ваших юнців назореїв. Хіба ж то не так, Ñинове Ізраїлеві? говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 2:12 Рви назореїв поїли вином, а пророкам наказували й говорили: Ðе пророкуйте!(UA) ÐмоÑ. 2:13 Отож Я потиÑну на ваÑ, Ñк тиÑне Ñнопами наповнений віз,(UA) ÐмоÑ. 2:14 Ñ– згине й в моторного втеча, Ñ– потужний не втримає Ñили Ñвоєї, а лицар Ñвого Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ врÑтує.(UA) ÐмоÑ. 2:15 І не вÑтоїть із лука Ñтрілець, Ñ– Ñвоїми ногами прудкий не втече, Ñ– верхівець не врÑтує Ñвого життÑ.(UA) ÐмоÑ. 2:16 І наймужніший з лицарÑтва нагим утече того днÑ, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 3:1 ПоÑлухайте Ñлова того, що ГоÑподь говорив проти ваÑ, Ñинове Ізраїлеві, на ввеÑÑŒ оцей рід, що його Я Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ² із краю єгипетÑького, промовлÑючи:(UA) ÐмоÑ. 3:2 Тільки Ð²Ð°Ñ Ð¯ пізнав зо вÑÑ–Ñ… родів землі, тому Ð²Ð°Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‰Ñƒ за вÑÑ– ваші провини!(UA) ÐмоÑ. 3:3 Чи йдуть двоє разом, Ñкщо не умовилиÑÑŒ?(UA) ÐмоÑ. 3:4 Чи реве в ліÑÑ– лев, Ñк нема йому здобичі? Чи левчук видає Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñвій із Ñвоєї нори, Ñкщо він не зловив?(UA) ÐмоÑ. 3:5 Чи впаде на землі пташка в Ñітку, Ñк немає ÑільцÑ? Чи підійметьÑÑ Ñітка з землі, Ñк нічого не зловить?(UA) ÐмоÑ. 3:6 Чи в міÑÑ‚Ñ– заÑурмлÑÑ‚ÑŒ у Ñурму, а народ не тремтітиме? Чи ÑтанетьÑÑ Ð² міÑÑ‚Ñ– нещаÑÑ‚Ñ, що його не ГоÑподь допуÑтив?(UA) ÐмоÑ. 3:7 Бо не чинить нічого ГоÑподь Бог, не виÑвивши таємниці Своєї Своїм рабам пророкам.(UA) ÐмоÑ. 3:8 Лев зареве, хто того не злÑкаєтьÑÑ? ГоÑподь Бог заговорить, хто пророкувати не буде?(UA) ÐмоÑ. 3:9 РозголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ над палацами в Ðшдоді, Ñ– над палатами в краї єгипетÑькому, та й Ñкажіть: ПозбирайтеÑÑ Ð½Ð° горах Самарії, Ñ– побачте велике Ð·Ð±ÐµÐ½Ñ‚ÐµÐ¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð² ній, та утиÑк у ній!(UA) ÐмоÑ. 3:10 І правдиво не вміють робити вони, говорить ГоÑподь, наÑильÑтво громадÑÑ‚ÑŒ та грабунок в палатах Ñвоїх.(UA) ÐмоÑ. 3:11 Тому так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: Ворог облÑже навколо цієї землі, Ñ– Ñкине із тебе він Ñилу твою, Ñ– пограбовані будуть палати твої.(UA) ÐмоÑ. 3:12 Так говорить ГоÑподь: Як чаÑом Ñ€Ñтує паÑтух з пащі лев'Ñчої дві коліні, або пипку вуха, так будуть врÑтовані діти Ізраїлеві, що ÑидÑÑ‚ÑŒ в Самарії в закуточку ліжка, та на адамашку поÑтелі.(UA) ÐмоÑ. 3:13 ПоÑлухайте ви та й заÑвідчіть ув Якововім домі, говорить ГоÑподь Бог, Бог Саваот.(UA) ÐмоÑ. 3:14 Бо в той день, коли Я покараю Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»Ñ Ð·Ð° провини його, то Я покараю за жертівники Бет-Елу, Ñ– будуть відрубані роги жертівника, Ñ– на землю попадають.(UA) ÐмоÑ. 3:15 І Я розіб'ÑŽ дім зимовий разом з домом літнім, Ñ– загинуть доми із Ñлонової коÑти, Ñ– не Ñтане багато домів, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 4:1 ПоÑлухайте Ñлова оцього, корови башанÑькі, Ñкі на горі ÑамарійÑькій, що тиÑнете бідних, торощите вбогих, що Ñвоїм хазÑÑм ви говорите: ПринеÑи, Ñ– ми будемо пити!(UA) ÐмоÑ. 4:2 ПриÑÑгав ГоÑподь Бог Своєю ÑвÑÑ‚Ñ–ÑÑ‚ÑŽ, що оÑÑŒ дні наÑтають на ваÑ, Ñ– будуть Ñ‚Ñгти Ð²Ð°Ñ Ð³Ð°ÐºÐ°Ð¼Ð¸, а ваших нащадків гачками Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ€Ð¸Ð±Ð¸!(UA) ÐмоÑ. 4:3 І ви повиходите виломами, кожна окремо Ñобі, Ñ– кинетеÑÑ Ð´Ð¾ Хермону, говорить ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 4:4 Прийдіть до Бет-Елу й грішіть, до Òілґалу примножте грішити. І Ñвої жертви приноÑьте щоранку, на три дні ваші деÑÑтини.(UA) ÐмоÑ. 4:5 І з димом пуÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ жертву вдÑчну кваÑну, Ñ– ÑповіÑÑ‚Ñ–Ñ‚ÑŒ добровільні дарунки, розголоÑÑ–Ñ‚ÑŒ, бо ви любите так, Ñинове Ізраїлеві, говорить ГоÑподь Бог.(UA) ÐмоÑ. 4:6 І тому Я вам дав чиÑтоту зубів по вÑÑ–Ñ… ваших міÑтах, Ñ– брак хліба по вÑÑ–Ñ… ваших міÑцÑÑ…, та ви не вернулиÑÑŒ до Мене, говорить ГоÑподь...(UA) ÐмоÑ. 4:7 І Я Ñтримав вам дощ за три міÑÑці перед жнивами, Ñ– дощ поÑилав на одне міÑто, а на друге міÑто не поÑилав; одна ділÑнка була побита дощем, а ділÑнка, на Ñку не пуÑтив Я дощу, виÑихала.(UA) ÐмоÑ. 4:8 І два-три міÑта рушали до міÑта одного напитиÑÑŒ води, але не наÑичувалиÑÑŒ, та ви не вернулиÑÑŒ до Мене, говорить ГоÑподь...(UA) ÐмоÑ. 4:9 Я бив Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñухою та зеленÑчкою, Ñарана жерла безліч ваших Ñадків й виноградників ваших, Ñ– ваших фіґовниць та ваших олив, та ви не вернулиÑÑŒ до Мене, говорить ГоÑподь...(UA) ÐмоÑ. 4:10 Я на Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñилав моровицю, немов на Єгипет, мечем побивав ваших хлопців, полонÑчи разом Ñ– коней у ваÑ, підіймав до ніздер Ñморід ваших таборів, та ви не вернулиÑÑŒ до Мене, говорить ГоÑподь...(UA) ÐмоÑ. 4:11 Я винищив ваÑ, Ñк Содом та Гоморру Бог винищив, Ñ– ви Ñтали, немов головешка, з пожару врÑтована, та ви не вернулиÑÑŒ до Мене, говорить ГоÑподь...(UA) ÐмоÑ. 4:12 Тому то зроблю тобі так, о Ізраїлю, а що Я зроблю тобі це, приготуйÑÑ, Ізраїлю, до зуÑтрічі Бога Ñвого!(UA) ÐмоÑ. 4:13 Бо це Той, що вформовує гори, Ñ– що Ñтворює вітра, що людині показує задум Ñ—Ñ—, що робить зірницю темнотою, Ñ– Ñтупає по згір'ÑÑ… землі, ГоÑподь Бог Саваот Йому ЙменнÑ!(UA) ÐмоÑ. 5:1 ПоÑлухайте Ñлова цього, що Ñ Ð½Ð¸Ð¼ голоÑÑ–Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ð¾ÑˆÑƒ за ваÑ, о доме Ізраїлів!(UA) ÐмоÑ. 5:2 Упала, Ñ– більше не вÑтане та діва Ізраїлева! Вона кинена на Ñвою землю, немає, хто звів би Ñ—Ñ—!(UA) ÐмоÑ. 5:3 Бо так ГоÑподь Бог промовлÑÑ”: МіÑто, що виходило тиÑÑчею, позоÑтавить лиш Ñотню, а те, що виходило Ñотнею, позоÑтавить деÑÑтку Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¼Ñƒ ІзраїлÑ.(UA) ÐмоÑ. 5:4 Бо так промовлÑÑ” ГоÑподь до дому Ізраїлевого: ÐавернітьÑÑ Ð´Ð¾ Мене й живіть!(UA) ÐмоÑ. 5:5 І не звертайтеÑÑ Ð´Ð¾ Бет-Елу, Ñ– до Òілґалу не приходьте, а через Беер-Шеву не переходьте, бо на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Òілґал конче піде, Ñ– марнотою Ñтане Бет-Ел.(UA) ÐмоÑ. 5:6 ÐавернітьÑÑ Ð´Ð¾ ГоÑпода, Ñ– будете жити, щоб Він не ввійшов, Ñк огонь до ЙоÑипового дому, Ñ– буде він жерти, та не буде кому погаÑити в Бет-Елі,(UA) ÐмоÑ. 5:7 вони змінюють Ñуд на полин, Ñ– кидають правду на землю.(UA) ÐмоÑ. 5:8 Той, хто ВолоÑожара й Оріона Ñтворив, Хто Ñмертну темноту змінÑÑ” на ранок, а день затемнÑÑ” на ніч, хто прикликує воду морÑьку й виливає Ñ—Ñ— на поверхню землі, ГоÑподь Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð™Ð¾Ð¼Ñƒ!(UA) ÐмоÑ. 5:9 Він наводить погибіль на Ñильного, Ñ– прийде погибіль твердині!(UA) ÐмоÑ. 5:10 Вони ненавидÑÑ‚ÑŒ того, хто у брамі картає, Ñ– обриджують тим, хто говорить правдиве.(UA) ÐмоÑ. 5:11 Тому, що нужденного топчете ви, Ñ– дарунки збіжеві берете від нього, що ви набудували будинків із ÐºÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñ‚ÐµÑаного, то Ñидіти не будете в них; понаÑаджували винограду улюбленого, та не будете пити із нього вина!(UA) ÐмоÑ. 5:12 Бо Я знаю про ваші чиÑленні провини Ñ– про ваші великі гріхи: тиÑнете ви Ñправедливого, берете ви підкупа та викривлÑєте право убогих у брамі.(UA) ÐмоÑ. 5:13 Тому то розумний мовчить цього чаÑу, бо це Ñ‡Ð°Ñ Ð»Ð¸Ñ…Ð¸Ð¹.(UA) ÐмоÑ. 5:14 Шукайте добра, а не зла, щоб вам жити, Ñ– буде із вами ГоÑподь, Бог Саваот, так, Ñк кажете ви.(UA) ÐмоÑ. 5:15 Ðенавидьте зло й покохайте добро, Ñ– правоÑÑƒÐ´Ð´Ñ Ð¿Ð¾Ñтавте у брамі, може змилуєтьÑÑ Ð“Ð¾Ñподь, Бог Саваот над решткою ЙоÑипа.(UA) ÐмоÑ. 5:16 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь, Бог Саваот, Ð’Ñедержитель: Ðа майданах уÑÑ–Ñ… голоÑіннÑ, на вÑÑ–Ñ… вулицÑÑ… крики: ой, ой! І покличуть хліборобів на жалобу, Ñ– голоÑільниць, що вміють плачливі піÑні,(UA) ÐмоÑ. 5:17 Ñ– Ñтане Ñ€Ð¸Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ вÑÑ–Ñ… виноградниках, бо Я перейду Ñеред тебе, говорить ГоÑподь!(UA) ÐмоÑ. 5:18 Горе тим, що жадають ГоÑподнього днÑ, нащо це вам день ГоÑподній? Він не Ñвітло, а темрÑва!(UA) ÐмоÑ. 5:19 Це так, коли хто утікає від лева, Ñ– ведмідь Ñпотикає його! І він убігає до дому, Ñ– оперÑÑ Ñвоєю рукою об Ñтіну, аж гадюка куÑає його...(UA) ÐмоÑ. 5:20 Чи ж не Ñ” день ГоÑподній темнота, а не Ñвітло, Ñ– хіба він не темний, Ñ– ÑÑйва немає у ньому?(UA) ÐмоÑ. 5:21 Зненавидів Я, обридив Собі ваші ÑвÑта, Ñ– не нюхаю жертов ваших зборів...(UA) ÐмоÑ. 5:22 І коли принеÑете Мені Ñ†Ñ–Ð»Ð¾Ð¿Ð°Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð° хлібні жертви Ñвої, Я Собі не вподобаю Ñ—Ñ…, а на мирні жертви ваші із Ñитих баранів не поглÑну...(UA) ÐмоÑ. 5:23 УÑунь же від Мене піÑень Ñвоїх гук, Ñ– не почую Я рокоту гуÑел твоїх,(UA) ÐмоÑ. 5:24 Ñ– хай тече правоÑуддÑ, немов та вода, а ÑправедливіÑÑ‚ÑŒ Ñк Ñильний потік!(UA) ÐмоÑ. 5:25 Чи ж жертви та хлібні приноÑи за тих Ñорок літ на пуÑтині Мені ви приноÑили, доме Ізраїлів?(UA) ÐмоÑ. 5:26 Ви ж ноÑили Саккута, Ñвойого царÑ, та Кевана, Ñвої виображеннÑ, зорю ваших богів, що Ñобі поробили.(UA) ÐмоÑ. 5:27 Тому Я Ð²Ð°Ñ Ð²Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ñƒ геть за ДамаÑк, говорить ГоÑподь, що Бог Саваот Йому ЙменнÑ!(UA) ÐмоÑ. 6:1 Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надієтьÑÑ Ð½Ð° ÑамарійÑькую гору, тим шлÑхетним першого з народів, до Ñких прибуває Ізраїлів дім!(UA) ÐмоÑ. 6:2 Перейдіть до Калне та й побачте, Ñ– звідти підіть до Гамату великого, Ñ– зійдіть до Òату филиÑтимлÑн! Чи ліпші вони від цих царÑтв? Чи Ñ—Ñ…Ð½Ñ Ð³Ñ€Ð°Ð½Ð¸Ñ†Ñ Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐ° за вашу границю?(UA) ÐмоÑ. 6:3 День нещаÑÑ‚Ñ Ð²Ð²Ð°Ð¶Ð°Ñ”Ñ‚Ðµ ви за далекий, а Ñ‡Ð°Ñ Ð½Ð°ÑильÑтва зближаєте!(UA) ÐмоÑ. 6:4 Ви вилежуєтеÑÑ Ð½Ð° ложах з Ñлонової коÑти Ñ– вивалюєтеÑÑŒ на поÑтелÑÑ… Ñвоїх, Ñ– Ñ—Ñте баранів із отари та Ñитих телÑÑ‚ із обори.(UA) ÐмоÑ. 6:5 Під гуÑла Ñпіваєте ви, мов Давид, ви музичні знарÑÐ´Ð´Ñ Ñобі видумлÑєте.(UA) ÐмоÑ. 6:6 Ви вино попиваєте чашами, Ñ– намащуєтеÑÑŒ добірною оливою, Ñ– над ÑпуÑтошеннÑм ЙоÑипа не вболіваєте.(UA) ÐмоÑ. 6:7 Тому вони підуть тепер на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° чолі полонених, Ñ– переÑтане крик випещених.(UA) ÐмоÑ. 6:8 ГоÑподь приÑÑгнув був Своєю душею, говорить ГоÑподь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, Ñ– палати його Я ненавиджу, Ñ– видам те міÑто та вÑе, що Ñ” в ньому.(UA) ÐмоÑ. 6:9 І буде, Ñкщо деÑÑÑ‚ÑŒ люда зоÑтанутьÑÑ Ð² домі одному, то й вони повмирають.(UA) ÐмоÑ. 6:10 І його візьме родич та й Ñпалить його, щоб винеÑти коÑÑ‚Ñ– із дому, Ñ– Ñкаже до того, хто буде в Ñередині дому: Чи ще Ñ” хто з тобою? Ртой відповіÑÑ‚ÑŒ: Вже немає нікого! Ñ– Ñкаже той: Тихше, бо не згадуєтьÑÑ Ð™Ð¼ÐµÐ½Ð½Ñ Ð“Ð¾Ñпода!(UA) ÐмоÑ. 6:11 Бо ГоÑподь оÑÑŒ накаже, Ñ– ворог розіб'Ñ” великий той дім на відламки, а дім малий на тріÑки.(UA) ÐмоÑ. 6:12 Чи бігають коні по Ñкелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви Ñуд обернули на гіркіÑÑ‚ÑŒ, а плід ÑправедливоÑти на полин!(UA) ÐмоÑ. 6:13 Ви марнотою тішитеÑÑ Ñ‚Ð° говорите: Хіба ж ми не влаÑною Ñилою набули Ñобі роги?(UA) ÐмоÑ. 6:14 Бо оÑÑŒ Я поÑтавлю народ проти ваÑ, доме Ізраїлів, каже ГоÑподь, Бог Саваот, Ñ– вони Ð²Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ñ‚Ð¸Ñнуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до Ñтепового потоку!(UA) ÐмоÑ. 7:1 ГоÑподь Бог учинив, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² таке: ОÑÑŒ Він утворив Ñарану, коли почала вироÑтати отава, Ñ– оÑÑŒ отава Ñк по ÑінокоÑÑ– царÑькому!(UA) ÐмоÑ. 7:2 І ÑталоÑÑŒ, Ñк вона вже пожерла траву на землі, Ñ Ñказав: ГоÑподи, Боже, проÑти! Як же Яків уÑтоÑти може, бо такий він малий?(UA) ÐмоÑ. 7:3 І ГоÑподь пожалів був про те. Ðе ÑтанетьÑÑ Ñ†Ðµ, промовив ГоÑподь.(UA) ÐмоÑ. 7:4 ГоÑподь Бог учинив, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² таке: ОÑÑŒ ГоÑподь Бог покликав ÑудитиÑÑŒ огнем, Ñ– пожер той велику безодню, Ñ– чаÑтку пожер.(UA) ÐмоÑ. 7:5 І Ñказав Ñ: О, ГоÑподи, Боже, Ñпини! Як же Яків уÑтоÑти може, бо такий він малий?(UA) ÐмоÑ. 7:6 І ГоÑподь пожалів був про те. Ðе ÑтанетьÑÑ Ð¹ це! Ñказав ГоÑподь Бог!(UA) ÐмоÑ. 7:7 І Він знов учинив, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² таке: ОÑÑŒ на мурі Ñтрімкому Ñтоїть ГоÑподь Бог, а в руці Його виÑок.(UA) ÐмоÑ. 7:8 І промовив до мене ГоÑподь: Що ти бачиш, ÐмоÑе? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: ВиÑка. І промовив ГоÑподь: ОÑÑŒ Я цього виÑка покладу поÑеред народу Мого, ІзраїлÑ, уже більше йому не прощу!(UA) ÐмоÑ. 7:9 І ÑпуÑтошіють жертовні підгірки ІÑакові, Ñ– поруйновані будуть ÑвÑтині Ізраїлеві, Ñ– Я Ñтану з мечем на дім Єровоамів.(UA) ÐмоÑ. 7:10 І поÑлав ÐмаціÑ, ÑвÑщеник Бет-Елу, до Єровоама, Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ð†Ð·Ñ€Ð°Ñ—Ð»ÐµÐ²Ð¾Ð³Ð¾, кажучи: ÐÐ¼Ð¾Ñ Ð·Ð¼Ð¾Ð²Ð»ÑŽÑ”Ñ‚ÑŒÑÑ Ð½Ð° тебе Ñеред Ізраїлевого дому, не може Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ñтити вÑÑ–Ñ… його Ñлів!(UA) ÐмоÑ. 7:11 Бо так говорить ÐмоÑ: Єровоам помре від меча, а Ізраїль конче піде на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñвоєї землі!(UA) ÐмоÑ. 7:12 І Ñказав ÐÐ¼Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð´Ð¾ ÐмоÑа: ЯÑновидче, іди, утікай Ñобі до Юдиного краю, Ñ– їж там хліб, Ñ– там пророкуй.(UA) ÐмоÑ. 7:13 Рв Бет-Елі вже більше не будеш пророкувати, бо він ÑвÑÑ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ†Ð°Ñ€Ñ Ñ‚Ð° дім царÑтва.(UA) ÐмоÑ. 7:14 І відповів ÐÐ¼Ð¾Ñ Ñ– Ñказав до Ðмації: Я не пророк, Ñ– не Ñин Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ€Ð¾ÐºÑ–Ð², Ñ Ð¿Ð°Ñтух та оброблювач диких фіґовниць.(UA) ÐмоÑ. 7:15 І взÑв мене ГоÑподь від отари, Ñ– промовив до мене ГоÑподь: Іди, пророкуй Моєму народові Ізраїлеві!(UA) ÐмоÑ. 7:16 Ртепер поÑлухай ГоÑподнього Ñлова: Ти кажеш: Ðе будеш пророкувати на ІзраїлÑ, Ñ– не будеш проповідувати на ІÑаків дім.(UA) ÐмоÑ. 7:17 Тому так промовлÑÑ” ГоÑподь: Ð¢Ð²Ð¾Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° в міÑÑ‚Ñ– буде блудлива, Ñ– Ñини твої та дочки твої попадають від меча, а Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ поділена шнуром, Ñ– ти помреш на нечиÑтій землі, а Ізраїль конче піде на Ð²Ð¸Ð³Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð· Ñвоєї землі!(UA) ÐмоÑ. 8:1 ГоÑподь Бог учинив, що Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² таке: ОÑÑŒ кіш доÑпілих плодів.(UA) ÐмоÑ. 8:2 І Ñказав Він: Що бачиш, ÐмоÑе? Ð Ñ Ð²Ñ–Ð´ÐºÐ°Ð·Ð°Ð²: Кіш доÑпілих плодів. І промовив до мене ГоÑподь: ДоÑпів кінець Моєму народові Ізраїлеві, уже більше йому не прощу!(UA) ÐмоÑ. 8:3 І обернутьÑÑ Ð¿Ñ–Ñні в палатах на зойк того днÑ, говорить ГоÑподь Бог: буде трупів багато, бо ворог на кожному міÑці накидає Ñ—Ñ…!(UA) ÐмоÑ. 8:4 ПоÑлухайте це, ви, що топчете бідного, Ñ– що прагнете винищити вÑÑ–Ñ… убогих з землі,(UA) ÐмоÑ. 8:5 кажучи: Коли то мине новоміÑÑччÑ, щоб нам Ð·Ð±Ñ–Ð¶Ð¶Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð´Ð°Ñ‚Ð¸? Ñ– Ñубота, щоб нам відчинити збіжеві комори? Щоб зменшити ефу, Ñ– щоб ÑˆÐµÐºÐ»Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸, Ñ– щоб викривлÑти обманну вагу,(UA) ÐмоÑ. 8:6 щоб купувати за Ñрібло нужденних, а вбогого за взуттÑ, Ñ– попродати поÑлід збіжевий?(UA) ÐмоÑ. 8:7 ГоÑподь приÑÑгнув Ñлавою Якова: Ðе забуду ніколи уÑÑ–Ñ… їхніх вчинків!(UA) ÐмоÑ. 8:8 Чи не затрÑÑетьÑÑ Ð²Ñ–Ð´ цього землÑ, Ñ– вÑÑ– мешканці Ñ—Ñ— не впадуть у жалобу? Ð’ÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° захвилюєтьÑÑ, мов та Ріка, Ñ– бурхливо поплине й обнизитьÑÑ Ð·Ð½Ð¾Ð², немов річка Єгипту.(UA) ÐмоÑ. 8:9 І ÑтанетьÑÑ Ð² день той, говорить ГоÑподь Бог, Ñ– вчиню захід ÑÐ¾Ð½Ñ†Ñ Ð¾Ð¿Ñ–Ð²Ð´Ð½Ñ–, Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ– Ñеред Ñвітлого Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¾ Ñтемніє.(UA) ÐмоÑ. 8:10 І оберну ваші ÑвÑта в жалобу, а вÑÑ– ваші піÑні в голоÑіннÑ, Ñ– на вÑÑ– Ñтегна Ñпроваджу верету, а на вÑÑкую голову лиÑину, Ñ– вчиню це, немов та жалоба по одинакові, кінець же отого, немов гіркий день!(UA) ÐмоÑ. 8:11 ОÑÑŒ дні наÑтають, говорить ГоÑподь Бог, Ñ– голод пошлю Я на землю, не голод на хліб, Ñ– не Ñпрагу на воду, але Ñпрагу почути ГоÑподні Ñлова!(UA) ÐмоÑ. 8:12 І будуть ходити від Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð´Ð¾ морÑ, Ñ– з півночі до Ñходу блукатимуть, щоб знайти Ñлово ГоÑпода, та не знайдуть його!(UA) ÐмоÑ. 8:13 Того Ð´Ð½Ñ Ð±ÑƒÐ´ÑƒÑ‚ÑŒ мліти від Ñпраги вродливі дівчата та хлопці,(UA) ÐмоÑ. 8:14 що клÑнутьÑÑ Ð³Ñ€Ñ–Ñ…Ð¾Ð¼ ÑамарійÑьким та кажуть: Як живий твій Бог, Дане, Ñ– Ñк жива дорога до Беер-Шеви! Та вони вÑÑ– попадають, Ñ– більше не вÑтануть...(UA) ÐмоÑ. 9:1 Я бачив ГоÑпода, що ÑтоÑв над жертівником, Ñ– Він Ñказав: Удар но по маковиці цих воріт, щоб затрÑÑлиÑÑ Ð¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð³Ð¸, Ñ– порозбивай Ñ—Ñ… на вÑÑ–Ñ… їхніх головах, а їхній оÑтанок заб'ÑŽ Я мечем. Ðе втече їм втікач, Ñ– гонець не врÑтуєтьÑÑ Ð² них!(UA) ÐмоÑ. 9:2 Якщо б закопалиÑÑŒ вони до шеолу, то й звідти рука ÐœÐ¾Ñ Ñ—Ñ… забере, Ñ– Ñкщо б піднÑлиÑÑ Ð½Ð° небо, то й звідти Ñ—Ñ… Ñкину!(UA) ÐмоÑ. 9:3 Ð Ñкщо б поховалиÑÑŒ вони на верховині Кармелу, звідти вишукаю й заберу Ñ—Ñ…, а Ñкщо на дні Ð¼Ð¾Ñ€Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð¸ поховаютьÑÑ Ð·-перед очей Моїх, то й там Я гадюці звелю, Ñ– вона Ñ—Ñ… покуÑає!(UA) ÐмоÑ. 9:4 Ð Ñкщо вони підуть в полон перед Ñвоїми ворогами, то й там накажу Я мечеві Ñ– він Ñ—Ñ… повбиває, Ñ– на них Я зверну Своє око на зле, а не на добре.(UA) ÐмоÑ. 9:5 Бо коли ГоÑподь Бог Саваот доторкнетьÑÑ Ð·ÐµÐ¼Ð»Ñ–, то розтане вона, Ñ– в жалобу впадуть вÑÑ– мешканці Ñ—Ñ—. І вÑÑ Ð²Ð¾Ð½Ð° вийде, немов та Ð